Page 1

ПРОПОЗИЦІЇ ДО ПЛАНУ ПЕРШОЧЕРГОВИХ ДІЙ З РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

Київ 2017


Зміст Резюме. План Першочергових дій з розвитку промисловості України...............................................4 Методика дослідження .........................................................................................................................10 1. ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ ..............................................................................................................12 1.1. Добування кам’яного вугілля .....................................................................................................13 1.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................13 1.1.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................14 1.1.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ...........................................................14 1.2. Добування нафти та природного газу .......................................................................................15 1.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................15 1.2.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................16 1.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ...........................................................17 1.2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................17 1.2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики...........................................................................................................................................19 1.3. Виробництво залізорудної сировини........................................................................................27 1.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................27 1.3.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................28 1.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ...........................................................29 1.3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................29 1.3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики...........................................................................................................................................30 2. МЕТАЛУРГІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ.....................................................................................................32 2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .........................................................................32 2.2. SWOT-аналіз.............................................................................................................................34 2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ..............................................................35 2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників..............................................35 2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики ..........................................................................................................................................................35 3. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА .........................................................................................................................40 3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .........................................................................40 3.2. SWOT-аналіз.............................................................................................................................42 3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ..............................................................42 3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників..............................................42 3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики ..........................................................................................................................................................43 4. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ................................................................................48 4.1. Виробництво добрив ..................................................................................................................49 4.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................49 4.1.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................50 4.1.3. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................51 4.2. Нафтопереробка..........................................................................................................................52 4.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................52 4.2.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................53 4.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ...........................................................53 4.3. Виробництво фармацевтичної продукції..................................................................................54 2


4.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................54 4.3.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................55 4.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ...........................................................55 4.3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................55 4.3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики...........................................................................................................................................56 5. МАШИНОБУДУВАННЯ ........................................................................................................................59 5.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .........................................................................59 5.2. SWOT-аналіз.............................................................................................................................60 5.3. Цільові показники роботи галузі та інструментарій їх досягнення.....................................62 5.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників..............................................62 5.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики ..........................................................................................................................................................63 6. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ ...............................................................................................................65 6.1. Виробництво м’яса......................................................................................................................66 6.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................66 6.1.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................67 6.1.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ...........................................................67 6.2. Виробництво олії.........................................................................................................................68 6.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................68 6.2.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................68 6.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ...........................................................69 6.2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників...........................................69 6.2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики...........................................................................................................................................70 6.3. Виробництво молочної продукції..............................................................................................72 6.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................72 6.3.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................72 6.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. ...........................................................73 6.4. Виробництво хлібобулочної продукції......................................................................................74 6.4.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку .....................................................................74 6.4.2. SWOT-аналіз..........................................................................................................................74 Додатки ...................................................................................................................................................76

3


Резюме. План Першочергових дій з розвитку промисловості України Пропозиції Кабінету Міністрів України щодо Плану першочергових дій з розвитку промисловості № п/п

Назва заходу

Відповідальні виконавці

Пропозиції з розвитку видобування вуглеводнів 1.1

Створити робочу групу з представниками Асоціації Мінекономрозвитку газодобувних підприємств України з метою розробки Асоціація газодобувних законопроектів щодо впровадження нових форм підприємств України співробітництва приватних та державних компаній в сфері видобування нафти і газу.

1.2

Звернутися з листом до Голови Верховної Ради України з метою включення розроблених законопроектів до порядку денного пленарного засідання.

1.3

Звернутися з листом до Голови ПАТ «Укргазвидобування» з метою рекомендувати проведення конкурсів із залучення приватного капіталу для фінансування проектів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів.

2

Звернутися з листом до Голови Верховної Ради України про Мінекономрозвитку включення до порядку денного пленарного засідання Проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин» №5459 від 25.11.2016 р., та його прийняття як пріоритетного.

3

Розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів змін до Мінекономрозвитку наступних Постанов КМУ: № 594 «Про затвердження Порядку Мінприроди проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами», № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування», № 870 «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу», №302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря», №423 «Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією», з метою врахування наступних пропозицій: 4


3.1

- скасувати процедуру погодження проектів досліднопромислової розробки та промислової розробки;

3.2

- передати функціонал з затвердження проектів досліднопромислової розробки та промислової розробки до Держгеонадр, а також встановити місячний термін для затвердження проектів цим органом за принципом мовчазної згоди;

3.3

- скасувати наказ про введення родовища в досліднопромислову розробку та промислову розробку;

3.4

- скасувати отримання погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами від МВС та ДФС;

3.5

- скасувати обов’язкову державну експертизи корисних копалин кожні 5 років;

3.6

- скасувати отримання спеціального дозволу на водокористування та викиди для здійснення бурових робіт для пошуку (видобутку) вуглеводнів;

3.7

- визначити чіткий перелік підстав для відмови у погодженні спеціального дозволу обласними радами, передати повноваження щодо погодження спеціального дозволу окремому структурному підрозділу Мінекології (наприклад, екологічній інспекції);

3.8

- скасувати обов’язок погоджувати із Держгеонадра реалізацію геологічної інформації набутою надрокористувачем;

3.9

- скасувати обов’язок купівлі геологічної інформації у Держгеонадра;

3.10

- скасувати вимоги щодо необхідності сплати державного збору у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до спеціального дозволу;

3.11

- скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр.

Пропозиції з розвитку металургії 4

Доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі, із залученням галузевих асоціацій, розробити міжгалузевий баланс споживання металопродукції для формування сталого внутрішнього ринку продукції металургійної галузі, з метою створення інформаційної бази для формування економічної стратегії України

Мінекономрозвитку Укрметалургпром, Укртрубопром, УкрФА, Федерація металургів України

5

Розробити і представити на розгляд Кабінету Міністрів обґрунтований механізм розрахунку рентних платежів для

Мінекономрозвитку Мінфін

5


видобутку залізної руди, з метою підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва Пропозиції з розвитку енергетики

Укрметалургпром

6

Провести нараду з Головою НКРЕКП з метою доведення позиції Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо доцільності затвердження рівня регуляторної норми доходу у сфері передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та у сфері постачання електричної енергії за регульованим тарифом.

Мінекономрозвитку

7

Опрацювати питання щодо доцільності відміни дотаційних сертифікатів при експорті електроенергії:

Мінекономрозвитку

7.1

звернутися із запитом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості з метою проведення розрахунку наявного попиту та пропозиції на вугілля марки «Г» в Україні станом на травень 2017 р.;

7.2

звернутися із запитом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості з метою проведення розрахунку збільшення оптової ринкової ціни на електроенергію в разі підвищення експорту електроенергії з України до 9 млрд. кВт/г за підсумками 2017 р.

7.3.

Розробити проект Постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну дотаційних сертифікатів при експорті електроенергії» у разі якщо відміна дотаційних сертифікатів при експорті електроенергії матиме позитивний економічний ефект для економіки України.

Міненерговугілля

Пропозиції з розвитку машинобудування 8

Забезпечити моніторинг виконання заходів, передбачених Мінекономрозвитку Законом України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» №1792-19 від 20.12.2016 р., щодо створення та функціонування Експортно-кредитного агентства.

9

Забезпечити моніторинг виконання програми оновлення Мінінфраструктури вагонного рухомого складу ПАТ «Укрзалізниця» у кількості не менше 10 000 напіввагонів на рік, з першочерговим залученням продукції українського виробництва.

10

Створити міжвідомчу робочу групу з представників Мінекономрозвитку Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства закордонних справ, комітету Верховної Ради з бюджетної політики, Європейської бізнес асоціації, Торгово-промислової палати України, American Chamber of Commerce in Ukraine з метою розробки проекту Закону «Про 6


створення вільної економічної зони, з метою стимулювання експорту продукції машинобудування та залучення іноземних інвестицій в створення складальних виробництв». 11

Забезпечити прискорення реалізації «Робочої домовленості Мінінфраструктури між Європейським агентством з безпеки польотів (EASA) та Державною авіаційною службою України» від 16.01.2016 р. з метою надання допомоги з імплементації в Україні технічних вимог та стандартів EASA

Пропозиції з розвитку харчової промисловості 12

Забезпечити стимулювання переробки насіння ріпаку та Мінекономрозвитку соєвих бобів з подальшим експортом продукції з більшою Мінагрополітики доданою вартістю (олії): - опрацювати можливість введення експортних мит на насіння ріпаку та соєвих бобів; - звернутися з листом до Голови Верховної Ради України з метою включення до порядку денного пленарного засідання проект Закону «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» № 5508 від 08.12.2016 р. та його прийняття як пріоритетного.

13

Представлення позиції Міністерства економічного розвитку і Мінекономрозвитку торгівлі під час розгляду внесеного до Верховної Ради проекту Закону «Про внесення змін до деяких Законів України щодо заборони використання пальмової олії у виробництві харчових продуктів» №3871 від 02.02.2016 р., а саме: щодо недоцільності прийняття. Лист з обгрунтуванням додається.

Пропозиції з розвитку хімічної промисловості 14

Створити міжвідомчу робочу групу з представників Мінекономрозвитку Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства Міністерство охорони охорони здоров’я, Європейської бізнес асоціації, American здоров’я Chamber of Commerce in Ukraine, галузевих асоціацій або представників фармацевтичних виробників з метою формування спільної позиції щодо здійснення наступних законодавчих змін:

14.1

- щодо впровадження положення Болар (Bolar Provision)

14.2

- змін до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» для відміни додаткового 5-річного терміну патентного захисту на ліки

14.3

- змін до Закону України «Про лікарські засоби» з метою скасування 5-річного терміну ексклюзивного захисту на оригінальні ліки

14.4

- приєднання України до Угоди про співпрацю регуляторних органів в сфері лікарських засобів країн, що знаходяться в 7


асоціації з Євросоюзом (NCADREAC) Пропозиції з підвищення ефективності регулювання природних монополій 15

Розробка та подання на розгляд Кабінету Міністрів проекту Мінекономрозвитку Закону «Про діяльність Національної комісії, що здійснює Мінінфраструктури регулювання у сфері транспорту» із залученням експертів Європейської Бізнес Асоціації, ACC

16

Забезпечити незмінність тарифів на вантажні перевезення Мінекономрозвитку ПАТ «Укрзалізниця» в 2017 р. до формування прозорого розрахунку тарифу, шляхом прийняття відповідного рішення при затвердженні фінансового плану ПАТ «Укрзалізниця».

17

Опрацювати питання допуску для перевезень по коліях Мінекономрозвитку ПАТ «Укрзалізниця» вагонів із навантаженням 25 т/вісь шляхом створення міжвідомчої робочої групи спільно з профільними інститутами.

18

Розробити та представити на розгляд Кабінету Міністрів Мінекономрозвитку України план заходів щодо організаційного та фінансового Мінінфраструктури відокремлення вантажних та пасажирських перевезень провести повне організаційне та фінансове відокремлення вантажних та пасажирських перевезень.

19

Забезпечити відкрите публічне обговорення із споживачами Мінекономрозвитку послуг інвестиційної програми ПАТ «Укрзалізниця», як Мінінфраструктури природної монополії, не пізніше як за один місяць до моменту передачі проекту фінплану на погодження до Кабінету Міністрів України.

20

Розробити і затвердити прозору методику формування портових зборів портів, що входять до складу ДП «Адміністрація морських портів України», як природної монополії, з метою забезпечення: - уніфікації розрахунку базових ставок портових зборів, впровадження єдиних засад формування і визначення їх розміру; - конкурентоздатного рівня вартості портових послуг, порівняно із іншими портами Чорного моря.

Мінекономрозвитку Мінінфраструктури

21

Ініціювати внесення змін до Податкового кодексу, щодо виключення портових зборів, що передбачені ст. 22 Закону України «Про морські порти» із розрахунку фінансового результату для оподаткування податком на прибуток, зважаючи на цільовий характер справляння даних зборів.

Мінекономрозвитку Мінінфраструктури Мінфін

8


9


Методика дослідження Результат нашого дослідження – перелік із 21 дії центральних органів виконавчої влади та законодавчих змін, які в перспективі 2017-2018 рр. дозволять залучити інвестиційного ресурсу на суму 2,3 млрд. дол. та створити 4,3 млрд. дол. ВВП додатково. «Пропозиції до Плану першочергових дій з розвитку промисловості України» підготовлено силами експертів економічних програм ГО «Український інститут майбутнього» у відповідь на доручення Міністерства економічного розвитку і торгівлі (Вих. №3802-04/3866-07 від 07.02.2017 р.). Даний документ містить дослідження стосовно: 1. Аналізу стану промисловості;

і

динаміки

показників

галузей

2. Виявлення можливостей і ризиків для кожної галузі (SWOT-аналіз); 3. Очікувані результати діяльності галузей в 2017-2018 рр.; 4. Інструменти для стимулювання розвитку галузей (перелік дій для стимулювання розвитку); 5. Обґрунтування, розрахунок економічного ефекту від реалізації вказаних дій. Дослідження стосується галузей, що займають більше 1% в структурі промислового виробництва України за підсумками 2016 р. Методологія виконання досліджень: 1. Кабінетні дослідження; 2. Анкетування профільних спеціалістів, представників підприємств галузей, що досліджуються, галузевих асоціацій, за участі Міністерства; 3. Інтерв’ювання керівників підприємств. Шаблони анкет, що надавалися для заповнення підприємствам та галузевим асоціаціям, наведені у Додатку 1. Перелік підприємств та галузевих асоціацій, яким надавалась анкета, наведений у Додатку 2. Роботу з відправлення анкет та отримання відповідей здійснювало Міністерство. Як результат, було відправлено анкети 61 підприємству та 24 галузевим асоціаціям. Отримано заповнених анкет-відповідей: 7 від підприємств, 5 від асоціацій. Розрахунок впливу інвестицій на ВВП здійснювався на основі умовного мультиплікатора інвестицій на рівні 3,5 як середнього значення для України в ретроспективі. 10


11


1. ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Індекси промислового виробництва, % до 2012 р. 120

Обсяги видобування основних корисних копалин в Україні скорочуються. Найбільш відчутно знизився видобуток вугілля через втрату контролю над шахтами в зоні проведення АТО

Добувна промисловість

100

Добування кам'яного та бурого вугілля

80 60

Добування сирої нафти та природного газу

40 20

Добування металевих руд

0 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Обсяги реалізованої промислової продукції млрд. грн. 250

25

200

20

150

15

100

10

50

5

0

0

2012

2013

2014

2015

2016

млрд. дол. Добувна промисловість Добування кам'яного та бурого вугілля

2012

2013

2014

2015

Джерело: Держстат України

Капітальні інвестиції за видами промислової діяльності, млрд. грн. 35

Добувна промисловість

30 25

Добування кам’яного та бурого вугілля

20 15

Добування сирої нафти та природного газу

10 5

Добування металевих руд

0 2012

2013

2014

2015

9 міс. 2016

Джерело: Держстат України

12

2016

Добування сирої нафти та природного газу Добування металевих руд


1.1. Добування кам’яного вугілля 1.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Видобуток кам’яного вугілля, млн. т 70 60 50 40

43,8

Інше

43,6

Енергетичне

30 20 10

Коксівне

32,3

20,9

19,7

12,3

0 2012

2013

2014

22,5

21,9

6,1

6,5

2015

2016

Джерело: Держстат України

Суттєве падіння видобутку вугілля сталося в 2014-2015 рр., оскільки більшість вугільних підприємств знаходиться на окупованій території. Станом на початок 2016 р., серед 90 шахт, що підпорядковані Міністерству енергетики та вугільної промисловості, лише 35 знаходяться на контрольованій території, з них працюючих – 24 підприємства. У зв’язку з припиненням транспортного сполучення з неконтрольованими територіями, в Україні спостерігаються дисбаланси між попитом та пропозицією на окремі марки вугілля. Так, існує дефіцит вугілля антрацитових марок, натомість маємо профіцит вугілля газових марок. Підприємства теплогенерації, зокрема Центренерго, працюють в напрямку переведення окремих блоків на споживання вугілля газових марок. Зростання обсягу видобутку енергетичного вугілля очікується за рахунок підприємств ДТЕК (Павлоградвугілля, Добропіллявугілля). Існує значний дефіцит коксівного вугілля, яке, наразі, імпортується з Російської Федерації. Металургійні підприємства відзначають ризик блокування поставок вугілля з РФ як критичний. За даними асоціації Укрметалургпром, припинення поставок вугілля з РФ, матиме наслідки у вигляді зменшення обсягів середньодобового виробництва чавуну і сталі на 70% від рівня березня 2017 року.

13


Зовнішня торгівля кам’яним вугіллям млн. дол.

тис. т

3 000

20,0

2 500

16,0

2 000 1 500 1 000

12,0

Експорт

8,0

Імпорт

500

4,0

0

0,0

2012

2013

2014

2015

2016

2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Державна фіскальна служба України

1.1.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: – значні запаси вугілля (3,7 млрд. т, яких приблизно вистачить на 40 років видобутку); – гарантований внутрішній ринок збуту (ТЕС, ТЕЦ, домогосподарства); – наявність науково-освітньої бази для підготовки кадрів та розвитку вуглевидобутку; – підтримка зайнятості в традиційних шахтарських містах.

Можливості: – перехід до видобутку та використання альтернативних кам’яному вугіллю видів палива: бурого вугілля, торфу, лігніту; – закриття нерентабельних шахт після створення умов для подальшого працевлаштування шахтарів.

Слабкі сторони: – непрозорий механізм ціноутворення; – складні геологічні умови видобутку вугілля; – висока аварійність шахт, в т.ч. через викиди метану; – висока ступінь зносу шахтного фонду; – низький рівень механізації видобутку на державних підприємствах; – низька якість вугілля; – висока собівартість видобутку, дотаційність; – тінізація видобутку вугілля («копанки»); – втрата контролю над шахтами, що знаходяться в зоні АТО. Загрози: – виникнення аварійних ситуацій на шахтах; – зниження цін на вугілля, що не дозволить інвестувати в збільшення видобутку.

1.1.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Прогнозні обсяги видобутку кам’яного вугілля, млн. т Обсяг видобутку - енергетичне - коксівне

2016 21,9 6,5

2017Е 24,0 6,5

14

+/+10,0% -


1.2. Добування нафти та природного газу 1.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Видобуток сирої нафти, млн. т 2,5

2,3

2,2

Видобуток природного газу, млрд. куб. м 25,0

2,1 1,9

2,0

20,5

21,3

2012

2013

20,1

19,8

19,6

2014

2015

2016

20,0

1,6 1,5

15,0

1,0

10,0

0,5

5,0

0,0

0,0

2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

В Україні спостерігається падіння обсягів видобутку нафти і газу. Причиною цього є недостатнє інвестування в нове буріння та розвідку нових покладів. Нормальний темп падіння дебіту свердловин складає 5% на рік. Оператори ринку здебільшого розробляють родовища з виснаженими запасами. Компанії обмежують свої інвестиційні програми у зв’язку з надмірним податковим навантаженням. Діяльність з розвідки нових покладів практично не проводиться оскільки отримання нових спецдозволів на користування надрами має суттєву корупційну складову. Незважаючи на той факт, що Україна посідає 3-тє місце в Європі по запасах газу, в країні лише декілька активних гравців на ринку: Нафтогазвидобування (ДТЕК), Burisma Holdings, Смарт Енерджі, Геоальянс, JKX Oil. З України пішли великі міжнародні компанії: Shell (навіть оплативши штрафні санкції за розірвання угод про розподіл продукції) та Chevron, що є негативним сигналом іншим гравцям. Більшість спецдозволів видані непрофільним компаніям, що не мають необхідного досвіду та фінансових ресурсів для виконання такої діяльності. Відповідно, ліцензійні зобов’язання з обсягів буріння та геологорозвідувальних робіт не виконуються. Натомість, Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію розвитку газодобувної галузі, метою якої є забезпечення потреби України в газі за рахунок власного видобутку. Реалізація даної мети має єдину передумову – залучення 15


інвестицій в галузь в сумі від 0,9 до 1,7 млрд. дол. щороку. Імпорт природного газу в Україну млрд. дол.

млрд. куб. м

16

40

12

30

8

20

4

10

0

0

2012

2013

2014

2015

2016

2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Державна фіскальна служба України

1.2.2. SWOT-аналіз Добування нафти та природного газу Сильні сторони: – наявність розвиненої інфраструктури з транспортування нафти і природного газу; – високий внутрішній попит; – значні запаси, доступні для видобутку.

Можливості: – низький ступінь розробки запасів; – зростання інвестицій державних підприємств (за рахунок зниження рентних платежів, приведення ціни на газ до ринкового рівня, підвищення ефективності використання наявних коштів та вдосконалення тендерних процедур); – залучення іноземних інвесторів;

Слабкі сторони: – низька технологічність видобутку; – надмірна зарегульованість та непрозорість процесу оформлення дозвільної документації (оформлення нового родовища займає 4 роки, оформлення нової свердловини – 2 роки); – наявність корупційної складової при отриманні спецдозволів; – складнощі з придбанням геологічної інформації; – високі ризики, пов’язані з втручанням силових органів у діяльність компаній; – низькі обсяги інвестицій на проведення геологорозвідувальних робіт; – відсутність іноземних гравців на українському ринку; – низький рівень розвитку внутрішнього ринку нафтопереробки; – відсутність сучасного сервісного ринку для обслуговування видобувних потужностей. Загрози: – рейдерські атаки; – збереження непрозорих процедур в галузі; – неефективне використання коштів державними видобувними підприємствами; – погіршення цінової кон’юнктури; – введення тарифу $12,47 на вхід до ГТС для видобувних компаній з ІІ кварталу 2017 року (призведе до скорочення інвестиційних 16


– відмова від імпорту газу в перспективі найближчих 5 років; – зниження податкового навантаження на підприємства галузі; – підвищення зацікавленості місцевих органів влади в розвитку нафтогазових проектів.

програм газовидобувних підприємств на $250 млн., що еквівалентно близько 38 новим пробуреним свердловинам).

1.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Обсяг видобутку Природний газ, млрд. куб. м Нафта сира, млн. т

2016

2017Е

+/-

2018Е

+/-

19,6

20,3

+3,6%

22,5

+5,5%

1,6

1,5

-9,3%

-

-

Джерело: Концепція розвитку газовидобувної галузі України, ПАТ Укрнафта

1.2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Досягнення цільових показників, що передбачені Концепцією розвитку газодобувної галузі, яка схвалена Розпорядженням КМУ №1079 від 28.12.2016 р., можливе за умови залучення в галузь інвестицій в сумі 6,5 млрд. грн. Інструменти, що дозволять залучити інвестиції в галузь: - запровадження стимулюючих рентних ставок за користування надрами для видобування газу з нових свердловин: 12% незалежно від глибини, замість діючих ставок 29%/14% шляхом прийняття проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин» №5459 від 25.11.2016 р.; - залучення приватного капіталу для проведення заходів з інтенсифікації видобутку газу зі свердловин законсервованого фонду ПАТ «Укргазвидобування». Для цього необхідно Міністерству енергетики та вугільної промисловості розробити юридичні форми співробітництва державних та приватних компаній з метою інтенсифікації видобутку газу, розробити умови за забезпечити проведення конкурсів із залучення приватного капіталу до реалізації заходів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів державними компаніями; - здійснення заходів по дерегуляції процедур отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інших дозвільних процедур в сфері недрокористування, а саме доцільно доручити Міністерству екології та природних ресурсів, Державній геологічній службі внести зміни до Постанов КМУ № 594 «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на 17


користування надрами», № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами», № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів», № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин», № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування», № 870 «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу», №302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря», №423 «Про затвердження Положення про порядок розпорядження геологічною інформацією» з метою врахування наступних пропозицій: - - скасувати процедуру погодження проектів досліднопромислової розробки та промислової розробки; - - передати функціонал з затвердження проектів досліднопромислової розробки та промислової розробки до Держгеонадр, а також встановити місячний термін для затвердження проектів цим органом за принципом мовчазної згоди; - - скасувати наказ про введення родовища в досліднопромислову розробку та промислову розробку; - - скасувати отримання погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами від МВС та ДФС; - - скасувати обов’язкову державну експертизу корисних копалин кожні 5 років; - - скасувати отримання спеціального дозволу на водокористування та викиди для здійснення бурових робіт для пошуку (видобутку) вуглеводнів; - - визначити чіткий перелік підстав для відмови у погодженні спеціального дозволу обласними радами, передати повноваження щодо погодження спеціального дозволу окремому структурному підрозділу Мінекології (наприклад, екологічній інспекції); - - скасувати обов’язок погоджувати із Держгеонадра реалізацію геологічної інформації набутою надрокористувачем; - - скасувати обов’язок купівлі геологічної інформації у Держгеонадра; 18


- - скасувати вимоги щодо необхідності сплати у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до спеціального дозволу; - - скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр.

1.2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики Застосування стимулюючих рентних ставок за користування надрами для видобутку природного газу Опрацювання питання щодо запровадження нової стимулюючої моделі оподаткування нафтогазовидобувних підприємств та розроблення і подання на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного законопроекту є одним із завдань Міністерства економічного розвитку і торгівлі спільно з Міністерством фінансів, Міністерством енергетики та вугільної промисловості, згідно Концепції розвитку розвитку газодобувної галузі, яка схвалена Розпорядженням КМУ №1079 від 28.12.2016 р. Розмір рентних ставок за користування надрами для видобування газу в Україні є завищеними порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи. То ж актуальність цього питання є високою. Ставки рентних платежів за користування надрами в різних країнах світу 35 29

30 25

5 0,7

7,7

9,9

10

Хорватія

5

6,6

Болгарія

10

Франція

15

Литва

20 12,5

15

2,2 Україна

Румунія

Туреччина

Чехія

Іспанія

Польща

0

Джерело: Асоціація газовидобувних підприємств України

Проектом Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою впровадження стимулюючої ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з нових свердловин» №5459 від 25.11.2016 р. передбачено зменшення ставки ренти за користування надрами для видобутку 19

Україна програє конкуренцію за інвестиції в галузь своїм країнам-сусідам, що створюють більш сприятливі податкові умови. В Україні не працює жодна із великих міжнародних нафтогазових компаній


природного газу із свердловин, що розпочаті бурінням до 01.01.2017 р. з 29%/14% (залежно від глибини), до 12% незалежно від глибини. Ставка 12% є середнім рівнем для європейських країн.

Ефект від прийняття проекту Закону №5459: - залучення інвестиційного ресурсу в розмірі 1 млрд. дол., що складає 20% від загальної потреби галузі в інвестиціях на нове буріння згідно з Концепцією; - залучення іноземних інвесторів у газодобувну галузь. - відмова від імпорту газу в перспективі 5 років, на суму 2,2 млрд. дол. (відповідно суми імпорту 2016 р.); - створення додаткового ВВП на суму 2,2 млрд. дол. до 2020 року та робочих місць, в тому числі в суміжних галузях (трубна галузь, нафтогазовий сервіс, транспорт). Розрахунок економічного ефекту від прийняття проекту Закону №5459 Обсяги нового буріння (Концепція), од., в т.ч.: - експлуатаційних, од. - пошукових, од. Коефіцієнт успішності буріння (АГПУ): - експлуатаційних, % - пошукових, % Успішних свердловин, од Середній дебіт газу з нових свердловин, тис. куб. м (АГПУ) Видобуток газу з нових свердловин, млн. куб. м Ціна реалізації, дол. США за тис. куб. м Виручка від реалізації газу з нових свердловин, млн. дол. США Рентні платежі, млн. дол. США: - діюча ставка (29%) - запропонована ставка (12%) Інвестиційний ресурс, за рахунок зниження ренти, млн. дол. США Загальна потреба в інвестиціях на реалізацію програми нового буріння (Концепція), млн. дол. США Ефект від інвестицій: Мультиплікатор інвестицій Додатково створений номінальний ВВП, млн. дол. США Доходи державного бюджету, млн. дол. США Джерело: розрахунки ГО «Український інститут майбутнього»

20

2017Е 150 84 66

2018Е 196 110 86

2019Е 240 134 106

2020Е 262 147 115

90% 35% 99

90% 35% 129

90% 35% 158

90% 35% 173

65 2 349 225 528

65 5 174 225 1164

65 8 406 225 1891

65 11 669 225 2 626

153 63

338 140

548 227

761 315

90

198

322

446

902

1 149

1 393

1 513

3,5

3,5 314 63

3,5 693 201

3,5 1 125 426


Додаткового навантаження на Державний бюджет проект Закону №5459 не створює, оскільки пропонуються зміни оподаткування нових свердловин, буріння яких не розпочато.

21


Залучення приватного капіталу для проведення заходів з інтенсифікації видобутку газу зі свердловин законсервованого фонду ПАТ «Укргазвидобування» Згідно Концепції розвитку газодобувної галузі, планується підвищення видобутку газу ПАТ «Укргазвидобування» до 20 млрд. куб. м до 2020 р., в тому числі за рахунок інтенсифікації видобутку із свердловин наявного фонду. Фонд свердловин ПАТ «Укргазвидобування складає 2441 од. Частина свердловин законсервована, частина свердловин має низький дебіт, оскільки розробляються виснажені поклади. Середній добовий дебіт свердловин складає 15 тис. куб. м. Середній темп падіння видобутку – 5% на рік. Роль ПАТ «Укргазвидобування» у виконанні цілей Концепції розвитку газодобувної галузі Зростання видобутку на існуючих родовищах, млрд. куб. м Програма робіт: - ГРП, од. - КРС та інші, од Інвестиції, млн. дол.: - ГРП - КРС та інші, од

2017Е

2018Е

2019Е

2020Е

+1,4

+1,6

+1,9

+1,8

25 290

45 355

80 340

80 300

21,5 35,0

37,5 70,0

60,5 100,0

57,5 155,0

Джерело: Концепція розвитку газодобувної галузі

До проведення робіт з інтенсифікації доцільно залучити приватний капітал, що дозволить пришвидшити реалізацію програми робіт, та акумулювати інвестиційний ресурс для наступних проектів. Можливі формати співробітництва державних та приватних компаній: - сервісні контракти з ризиками; - угода про розподіл продукції; - інші. Ефект від залучення приватного капіталу: - щорічне збільшення видобутку газу на 0,5-0,6 млрд. куб. м; - залучення інвестиційного ресурсу на суму до 0,5 млрд. дол.; - створення додаткового номінального ВВП до 2020 р. на суму 5 млрд. дол. США 22

Згідно з Концепцією здійснення операцій з інтенсифікації протягом 2017-2020 рр. передбачаться на 1500 свердловинах. На вказані цілі передбачено 0,5 млрд. дол. США.


Розрахунок економічного ефекту від залучення приватного капіталу до реалізації програм інтенсифікації видобутку газу 2017Е 315 57 15 30% 4.5 517

2018Е 400 108 15 30% 4.5 657

2019Е 420 161 15 30% 4.5 690

2020Е 380 213 15 30% 4.5 624

3.5

3.5

3.5

3.5

Додатково створений номінальний ВВП, млн. дол. США

198

574

1334

2849

Доходи державного бюджету, млн. дол. США Зменшення імпорту, млн. дол.

40

115

267

570

116

264

419

560

План операцій КРС та ГРП (Концепція), од. Всього інвестиції, млн. дол. США Середній дебіт, тис. куб. м Ефект від КРС, відсоток підвищення дебіту Ефект від КРС, тис. куб. м на добу Всього ефект від КРС, млн. куб. м Ефект від інвестицій: Мультиплікатор інвестицій

Джерело: розрахунки ГО «Український інститут майбутнього

Доцільно доручити Міністерству енергетики та вугільної промисловості розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів: - зміни до законодавчих актів стосовно юридичних форм співробітництва приватних та державних компаній з метою залучення приватного капіталу для реалізації заходів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів державними компаніями; - змін до законодавчих актів стосовно умов проведення конкурсів з залучення приватного капіталу до реалізації заходів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів державними компаніями. Рекомендувати ПАТ «Укргазвидобування» проведення конкурсів із залучення приватного капіталу до реалізації заходів з інтенсифікації видобутку вуглеводнів. Здійснення заходів з дерегуляції процедур отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інших дозвільних процедур в сфері надрокористування Досягнення цілей Концепції можливе масштабного залучення інвестицій.

лише

за

умови

Непрозорі дозвільні процедури та корупційні перешкоди обмежують прихід приватного капіталу в галузь, в тому числі великих іноземних компаній. Тому, важливим є здійснення заходів щодо дерегуляції та усунення корупційних процедур.

23


Необхідні заходи щодо дерегуляції процедур отримання спеціальних дозволів на користування надрами та інших дозвільних процедур в сфері надрокористування Заходи

Обґрунтування

1. Скасувати процедуру погодження проектів Існує корупційна складова у вигляді дослідно-промислової розробки та промислової дублювання процедур «погодження» розробки проектів і «затвердження» 2. Передати функціонал з затвердження проектів дослідно-промислової розробки та промислової розробки до Держгеонадр, а також встановити місячний термін для затвердження проектів цим органом за принципом мовчазної згоди

Сьогодні затвердження проектів блокується через бездіяльність Центральної комісії з питань розробки газових, газоконденсатних, нафтових родовищ при Міненерго

3. Скасувати наказ про введення родовища в дослідно-промислову розробку та промислову розробку

Дублювання. Існуючою нормою дублюється повноваження Міненерго щодо затвердження проекту ДПР/ПР. Окрім того, на сьогодні не встановлено строку для прийняття даного наказу. Не визначені критерії, на основі яких органи МВС можуть робити висновки щодо ведення компанією незаконної діяльності та/або фінансування тероризму. Пропонується повернути норму по заборгованості з несплати виключно ренти, як причини відмови. Процедура періодичної оцінки не має технічного обґрунтування та не має прикладів у світі. Відомчі нормативно-правові акти, що деталізують процедуру здійснення оцінки виходять з того, що повторно оцінку необхідно проводити виключно у зв’язку зі зміною якісних або кількісних показників запасів. Під час проведення робіт із буріння та облаштування свердловин надрокористувач у більшості випадків користується водними ресурсами у обсягах, що не потребують отримання спецдозволу

4. Скасувати отримання погодження на отримання спеціального дозволу на користування надрами від МВС та ДФС

5. Скасувати обов’язкову державну експертизу корисних копалин кожні 5 років

6. Скасувати отримання спеціального дозволу на водокористування для здійснення бурових робіт для пошуку (видобутку) вуглеводнів

7. Визначити чіткий перелік підстав для відмови у погодженні спеціального дозволу обласними радами, передати повноваження щодо погодження спеціального дозволу окремому 24

Вказані органи часто безпідставно відмовляють у погодженні. Доцільно визначити чіткий перелік підстав для відмови у погодженні спеціального


структурному підрозділу Мінекології (наприклад, екологічній інспекції)

дозволу обласною радою, що дозволить ефективно використовувати декларативний принцип, та передати повноваження щодо погодження окремому структурному підрозділу Мінекології (наприклад, екологічній інспекції), що значно пришвидшить процедуру погодження.

8. Скасувати обов’язок погоджувати із Держгеонадра реалізацію геологічної інформації, набутої надрокористувачем

Відповідно до діючих норм, геологічна інформація, створена (придбана) на власні кошти юридичних осіб, є їх власністю. Реалізація цієї інформації здійснюється її власником за погодженням з Держгеонадра. На практиці процес погодження реалізації геологічної інформації у Держгеонадр триває місяці.

9. Скасувати обов’язок купівлі геологічної інформації у Держгеонадра

При отриманні спеціального дозволу на користування надрами надрокористувач повинен в обов’язковому порядку купити геологічну інформацію. Зазвичай, коли геологічна інформація якісна, компанії зацікавлені у придбанні такої геологічної інформації. На практиці, інформація, яка надається для купівлі, не відповідає встановленій ціні або не потрібна надрокористувачу.

10. Скасувати вимоги щодо необхідності сплати державного збору у разі збільшення запасів корисних копалин під час внесення змін до спеціального дозволу

Чинна редакція Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами суперечить ст. 28 Кодексу про надра України, відповідно до якої збір справляється лише за видачу спеціальних дозволів на користування надрами, а не за внесення змін до нього. Також зазначена норма не стимулює надрокористувачів збільшувати запаси корисних копалин, оскільки якщо надрокористувач наростив запаси внаслідок своєї виробничої діяльності, він повинен додатково сплатити за це відповідний збір. У будь-якому випадку надрокористувач сплачує усі необхідні податкові зобов’язання за весь об’єм видобутих вуглеводнів.

11. Скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов'язаних із геологічним вивченням надр.

Недоцільно, оскільки надрокористувач несе фінансові ризики самостійно.

25


Врахування вказаних пропозицій потребує змін до Постанов КМУ: - № 594 «Про затвердження Порядку проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами»; - № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами»; - № 59 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів»; - № 865 «Про затвердження Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин»; - № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування»; - № 870 «Про Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу»; - №423 «Про затвердження Положення розпорядження геологічною інформацією».

26

про

порядок


1.3. Виробництво залізорудної сировини 1.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво залізорудної сировини, млн. т 200

Руди залізні неагломеровані

160 120

Концентрати залізорудні неагломеровані

80 40

Концентрати залізорудні агломеровані

0 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Близько 52% видобутої в Україні залізної руди експортується. Негативна кон’юнктура на ринках commodities в 2014-2015 рр. зробила українську залізну руду неконкурентоспроможною по ціні. В 2016 р. експорт руди знизився на 17%. Зростання цін у другій половині 2016 р., та на початку 2017 р. підтримало виробників. Але, причини росту на ринках мають тимчасовий характер і пов’язані з реалізацією інфраструктурних проектів в Китаї та грою спекулянтів на біржовому ринку. Зберігаємо консервативні прогнози стосовно ринку залізної руди, очікуємо повернення до показників експорту 2015 р. Зовнішня торгівля залізною рудою млн. дол. 50

тис. т 4 000

40

3 000

30

Експорт

2 000

20

Імпорт

1 000

10 0

0 2012

2013

2014

2015

2016

2012

Джерело: Державна фіскальна служба України

27

2013

2014

2015

2016


1.3.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: – значні балансові запаси залізної руди; – наявність кваліфікованих кадрів з багаторічним досвідом добування та збагачення залізної руди; – наявність внутрішніх споживачів (металургійних заводів).

Можливості: Пов’язані з реалізацією таких інвестпроектів: – підвищення якості товарної продукції за рахунок удосконалення технологій збагачення та впровадження довідних операцій, що забезпечують підвищення вмісту заліза в концентратах до 67-68% та в багатих рудах до 60-61%; – підтримка потужностей кар’єрів і шахт за рахунок залучення до видобутку та переробки запасів усіх видів залізорудної сировини, розконсервації раніше тимчасово законсервованих гірничих об’єктів; – впровадження вдосконалених систем розкриття, транспортних схем і систем розробки за рахунок широкого використання циклічно-поточних технологій у комбінаціях з іншими видами транспорту, у тому числі з використанням круто похилих конвеєрів; – використання відпрацьованих зон діючих кар’єрів для внутрішньокар’єрного складування пустих порід кар’єрів , що дає скорочення відстані транспортування гірничої маси та зменшення відведення нових площ

Слабкі сторони: – низька природна якість залізорудної сировини; – постійне збільшення глибини ведення гірничих робіт та погіршення гірничогеологічних умов на великих глибинах; – висока енергоємність гірничодобувної галузі; – високий рівень відходів виробництва при видобутку і збагачені залізорудної сировини та обмеженість вільних площ для її складування; – суттєвий негативний вплив виробничої діяльності гірничодобувних підприємств на навколишнє середовище, що потребує значних витрат на його мінімізацію; – постійне зростання витрат на транспортування сировини до збагачувальних комплексів у зв’язку зі збільшенням глибини гірничих робіт; Загрози: – імпорт залізорудної сировини; – зростання платежів за користування надрами та енергоресурси (електроенергію та газ); – постійне зростання залізничних тарифів та плати за користування вагонами; – недостатній та неякісний парк вагонів Укрзалізниці; – недостатня інфраструктура морських портів України для обслуговування великих суден класу capsize; – практично відсутня вітчизняна база сучасного гірничого машинобудування; – падіння попиту на залізорудну продукцію в межах країни і на світовому ринку; – міграція кваліфікованих фахівців у зв’язку зі складною економічною ситуацією в державі.

28


земельних ділянок для складування відходів виробництва; – застосування технології сухої магнітної сепарації для попереднього збагачення магнетитових кварцитів і виділення бідної частини багатих руд; – розробка та впровадження новітніх технологій переробки відходів збагачення з метою збільшення виробництва концентрату та вивільнення ємностей діючих хвостосховищ; – подальше удосконалення систем розкриття та розробки родовищ залізних руд, що забезпечують зниження втрат та засмічення сировини при її видобутку; – розробка та впровадження ефективних комбінованих способів розкриття та технологій відпрацювання запасів руди на глибоких горизонтах; – зменшення відходів виробництва, які утворюються при видобуванні руди, за рахунок обґрунтованого збільшення кутів бортів кар’єрів; – розробка та впровадження комплексу науково-технічних рішень, спрямованих на зниження негативного впливу виробничої діяльності підприємств на довкілля.

1.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Прогнозні обсяги виробництва залізорудної сировини, тис. т Продукція Аглоруда Товарний концентрат Агломерат Окатиші

2016 6 946 27 765 2 085 22 386

2017Е 7 000 27 800 2 100 22 500

+/+0.8% +0.1% +0.7% +0.5%

2018Е 7 040 27 940 2 120 22 600

Джерело: Укррудпром

1.3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Заходи з підтримки видобутку залізної руди: – розробка механізму стимулюючої ренти; – покращення регулювання діяльності природних монополій, зокрема перегляд підходів до формування тарифів на залізничні перевезення; – внесення змін в нормативно-законодавчу базу, пов’язану з надрокористуванням. Зокрема, розгляд та затвердження «Порядку виконання маркшейдерських робіт на підприємствах із

29

+/+0.6% +0.5% +1.0% +0.4%


підземним та відкритим способом видобутку залізної руди». Ця інструкція була розроблена на кошти гірничорудних підприємств і спрямована до Мінекономрозвитку в листопаді 2016 р. Проект наказу щодо її затвердження досі не направлено до Держпраці та Держгеокадастру; – затвердити «Державну програму досліджень стану Криворізького залізорудного басейну з метою запобігання виникненню на його території катастроф техногенного та природного характеру», яка розроблена на підставі схваленої концепції (розпорядження КМУ від 06.03.2013р №178-р).

1.3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики Розробка стимулюючої політики рентних платежів за користування надрами з метою видобування залізних руд Питання обґрунтованості розміру рентних платежів за користування надрами з метою видобування залізних руд повстало в 2015 - 1 половині 2016 р., в умовах зниження цін на руду. Також виникало питання щодо справедливого визначення бази нарахування ренти. Більш високі рентні платежі порівняно з іншими країнамиекспортерами руди знижують конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва. Цей фактор має значення, оскільки руда в Україні видобувається як в кар’єрах, та закритим способом. Також, українська руда має нижчий вміст заліза, що потребує додаткових витрат на збагачення. Порівняння ставок рентних платежів за користування надрами для видобутку залізної руди, %

10 Україна

8 6 4 2

8.0

Російська Федерація Казахстан

3.5

4.8

0 Джерело: Податковий кодекс Російської Федерації, Казахстану, України

Висока рента, в підсумку, лягає на собівартість українського 30


прокату (кінцевої продукції металургійної галузі), тим самим знижуючи його конкурентоспроможність.

31


2. МЕТАЛУРГІЙНА ПРОМИСЛОВІСТЬ 2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Індекси промислового виробництва, % до 2012 р. 120

Металургійне виробництво

100 80

Виробництво чавуну, сталі та феросплавів

60

Виробництво труб

40 20

Виробництво коксу

0 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Виробництво основної металургійної продукції, млн. т 40,0 35,0 30,0 25,0

Чавун

20,0

Сталь

15,0

Прокат

10,0 5,0 0,0 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Після падіння виробництва металургійної продукції протягом декількох років в 2016 р. спостерігається зростання на 6,6%. Але, вже на початку 2017 р., припинення транспортного сполучення з неконтрольованими територіями призвело до зниження обсягів виробництва. За підсумками лютого, виробництво сталі знизилося на 19%. Основними обмежуючими чинниками є поставки коксівного вугілля та виробництво коксу. Факторами ризику для діяльності українських металургійних підприємств є: 1) робота Авдіївського КХЗ; 32


2) імпортні поставки вугілля для коксування. За оцінками Укрметалургпром, зупинка Авдіївського КХЗ, в результаті бойових дій, чи відключення від електроживлення, внаслідок зупинки Зуєвської ТЕС, матиме наслідком зниження обсягів середньодобового виробництва металопродукції на 30% до рівня лютого 2017 р. Імпортні поставки вугілля для коксування складають близько 11 млн. т. У разі заборони імпорту вугілля з РФ, падіння виробництва складе 70% до рівня лютого 2017 р. Проблемою також є забезпечення підприємств металобрухтом. Рівень забезпечення брухтом в 2016 р. становив 84% від розрахункової потреби. В кінці березня 2017 р. у зв’язку з нестачою сировини зупинився ДМК ім. Дзержинського. При оптимістичному сценарії, за підсумками 2017 р. очікується зниження обсягів виробництва у галузі на 20%. Виробництво феросплавів, млн. т

Виробництво труб, млн. т

1,6

2,5

1,2

2,0 1,5

0,8

1,0 0,4

0,5

0,0

0,0 2012

2013

2014

2015

2016

2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Зовнішня торгівля прокатом чорних металів млрд. дол.

млн. т

10,0

16

8,0

12

6,0

Експорт

8

Імпорт

4,0 4

2,0

0

0,0 2012

2013

2014

2015

2012

2016

Джерело: Державна фіскальна служба України

33

2013

2014

2015

2016


Обсяги реалізованої промислової продукції млрд. грн. 300,0

30,0

250,0

25,0

200,0

20,0

150,0

15,0

100,0

10,0

50,0

5,0

0,0

млрд. дол. Металургійне виробництво Виробництво чавуну, сталі та феросплавів Виробництво труб

0,0 2012

2013

2014

2015

2016

2012

2013

2014

2015

2016

Виробництво коксу

Джерело: Держстат України

2.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: – значна мінерально-сировинна база; – розвинена транспортна інфраструктура; – кваліфікована та дешева робоча сила; – наявність фундаментальної науковоосвітньої бази для розвитку металургії; – постійна реалізація інвестпроектів з модернізації виробництва.

Слабкі сторони: – використання застарілих технологій виробництва; – низька ємність внутрішнього ринку; – залежність від кон’юнктури на зовнішніх ринках; – втрата контролю над підприємствами, що знаходяться в зоні АТО; – непрозорий ринок металобрухту.

Можливості: – реконструкція та модернізація аглодоменного виробництва; – підвищення ефективності технології вдування пиловугільного палива в доменному виробництві; – виведення з експлуатації мартенівського виробництва, подальший розвиток конвертерного і електросталеплавильного виробництв; – будівництво установок безперервного лиття заготовок, а також ливарно-прокатних модулів; – будівництво сучасних сортових і листових прокатних станів; – виробництво продукції згідно з вимогами європейських та американських стандартів; – стимулювання споживання металопродукції на внутрішньому ринку.

Загрози: – зростання залізничного тарифу, портових зборів, цін на паливно-енергетичні ресурси; – дефіцит вагонів; – антидемпінгові розслідування стосовно експорту української металопродукції; – падіння попиту на металопродукцію на світовому ринку; – зупинка Авдіївського КХЗ; - блокування постачання коксівного вугілля з РФ.

34


2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Продукція Чавун Сталь

2016 23,6 24,3

2017Е 18,9 20,2

+/-19,9% -16,9%

Джерело: Держстат, Укрметалургпром

2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Інструменти підтримки металургійної галузі: розробка міжгалузевого балансу споживання металопродукції для формування сталого внутрішнього ринку продукції металургійної галузі; - забезпечення підприємств сировиною (вугіллям, коксом, брухтом); - ефективне регулювання тарифної політики природних монополій (Укрзалізниця, Адміністрація морських портів, Укртрансгаз); - залучення інвестицій та реалізація запланованих інвестиційних проектів з метою підвищення операційної ефективності.

2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики Розробка міжгалузевого балансу споживання металопродукції для формування сталого внутрішнього ринку продукції металургійної галузі

За 8 місяців 2016 р. українськими підприємствами було вироблено металопрокату 14,4 млн. т, з яких 12,4 млн. т експортовано (86%). На внутрішній ринок поставлено близько 2 млн. т (всього 14%). Одним з головних показників рівня розвитку промисловості в країні є внутрішнє споживання металопродукції на душу населення. За даними Worldsteel Association, цей показник для України у 2015 р. дорівнював 74,7 кг на особу. Для порівняння: Туреччина - 436,8 кг/особу, Польща – 324,6 кг/особу, Росія – 274,6 кг/особу. При цьому, металофонд України вимагає суттєвого оновлення. За даними ДП «Укрпромзовнішекспертиза» на поточний момент обсяг повністю зношеного металофонду досягає 390 млн.т, з яких майже 85 млн.т – промислове обладнання, 73 млн.т – будівлі і споруди, 64 млн.т – транспортна інфраструктура. Таким чином, внутрішний ринок може створити попит на продукцію металургійних підприємств, що можуть його задовольнити зі 100% завантаженням виробничих 35


потужностей не менше ніж за 15 років. Доцільно доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі розробити стратегію розвитку металургійної галузі, з метою стимулювання внутрішнього ринку металопродукції, шляхом проведення реформ та реалізації інфраструктурних проектів. Проекти, що можуть бути реалізовані в рамках стратегії стимулювання внутрішнього ринку металопродукції: - модернізація транспортної інфраструктури; - модернізація енергетичної інфраструктури; - модернізація житлово-комунальної інфраструктури; - впровадження заходів з активізації будівельної діяльності; - впровадження у виробництво металоконструкцій. Мораторій на підвищення залізничних тарифів на вантажні перевезення Наразі структура тарифу є непрозорою: вона не розкривається в офіційній звітності УЗ і не перевіряється зовнішніми аудиторами чи контролюючими органами. Аргументи Укрзалізниці не є достатньо переконливими для підвищення тарифів. Зокрема, УЗ вважає, що зростання залізничних тарифів на 25% є незначним для вантажовідправників: в структурі ціни продукції це підвищення складатиме від 0,3% до 1,6%. Однак це твердження носить маніпулятивний характер: здатність вантажовідправників сплатити більший тариф не доводить його обґрунтованість.

Рентабельність вантажоперевезень УЗ 90%

перевезення вантажів в цілому

80% 70%

транзит

60% 50%

експорт

40% 30%

імпорт

20% 10% 0% -10%

2014

2015

2016

внутрішнє сполучення

Джерело: Укрзалізниця

36

Рентабельність вантажоперевезень УЗ в цілому є достатньо високою. З токи зору фінансового підходу підстави для зростання тарифів відсутні.


Іншим аргументом УЗ на підтримку підвищення тарифів є збільшення обсягів інвестицій. В 2017 р. заплановано інвестувати 27,4 млрд. грн., з яких 10,9 млрд. грн. буде отримано за рахунок зростання тарифів. Варто відзначити, що в попередні періоди УЗ не повністю виконувала план капітальних інвестицій, при цьому залишки коштів на її рахунках суттєво зростали.

Капітальні інвестиції УЗ, млрд. грн.

Грошові кошти та їх еквіваленти на балансі УЗ на кінець періоду, млрд. грн.

12,0

10,0

10,0

8,0

8,9

8,0 6,0

план

6,0

факт

4,0

4,9

4,0

2,0

2,0

2,0 0,0

0,0 2015

2016

2014 р.

Джерело: Укрзалізниця, ЗМІ

З огляду на вищевикладені факти та враховуючи відсутність довгострокових планів розвитку Укрзалізниці, пропонуємо ввести мораторій на підвищення залізничних тарифів до виконання наступних умов: – запровадження дієвих механізмів публічного контролю за діяльністю УЗ, зокрема створення Національної комісії з державного регулювання у сфері транспорту; – публічного обговорення інвестиційних програм УЗ; – комплексної оцінки наслідків від підвищення залізничних тарифів для економіки України в цілому. Опрацювання питання допуску для перевезень по коліях ПАТ «Укрзалізниця» інноваційних напіввагонів (із навантаженням 25 т/вісь) Переваги використання інноваційних напіввагонів: – більша вантажопід’ємність в порівнянні з напіввагонами (75 т замість 70 т);

класичними

– універсальність завантаження; – підвищення ефективності використання залізничних ділянок з недостатньою пропускною здатністю. Організаційне та фінансове відокремлення вантажних та

37

2015 р.

3 кв. 2016 р.


пасажирських перевезень Відсутність чіткого розподілу доходів та витрат за видами перевезень є перешкодою для встановлення економічно обґрунтованих тарифів і підвищення ефективності збиткових видів діяльності ПАТ «Укрзалізниця». Зміна тарифної політики портів, що входять до складу ДП «Адміністрація морських портів України» Українські порти за вартістю послуг програють конкуренцію іншим чорноморським портам. Тому перспективним є перегляд портових зборів в України з огляду на рівень портових зборів в співставних портах світу. Це дозволить українським підприємствам підвищити рівень конкурентоспроможності продукції за рахунок скорочення витрат на логістику при закупівлі імпортної сировини.

Вартість суднозаходу одного судна типу сapesize, тис. дол. Южний (Україна )

303

114

Южний транзит

151

114

Чорноморськ (Укра їна )

166

91

Чорноморськ тра нзит

83

Новоросі йськ (РФ) 34 Конста нца (Румуні я)

збори

91

плата за послуги

89

45 67

Ердемі р (Турці я) 25 40

0

100

200

300

400

500

Джерело: Укрметалургпром

Світова практика свідчить про те, що рівень всіх видів портових зборів встановлюється в національній валюті. Проте в українських портах рівень зборів офіційно встановлено в доларах США, що призводить до додаткового фінансово-економічного навантаження на вітчизняного користувача. Виключення портових результату портів

зборів

із

розрахунку

фінансового

Згідно ст. 22 Закону України «Про морські порти України» портові збори мають цільове призначення і можуть використовуватися тільки для утримання гідротехнічних споруд. Тобто, портові збори по своїй суті є не доходами від реалізації послуг, а амортизацією активів. Зважаючи на вищевикладене, портові збори слід виключити з доходів, що враховуються при розрахунку фінансового результату

38

Вартість послуг українських портів в 2-4 рази вища, ніж чорноморських портів сусідніх країн.


портів. Усунення неоднозначності трактування порядку нарахування корабельного збору Чинна редакція Наказу Міністерства інфраструктури України «Про портові збори» № 316 від 27.05.2016 р. передбачає, що «отримувачі корабельного збору можуть при нарахуванні корабельного збору зменшувати висоту борту судна на величину невикористаної осадки». Це формулювання не містить зобов’язання враховувати невикористану осадку при нарахуванні корабельного збору. Тому пропонується внести зміни до абзацу 3 п. 2.4 «Порядку справляння та розмірів портових зборів» в наступній редакції: «Висота борту судна при розрахунку модуля для обчислення величини корабельного збору має бути знижена на величину невикористаної осадки». Зазначена зміна призведе до встановлення справедливого та прозорого підходу щодо справляння корабельного збору – кожне судно буде сплачувати корабельний збір у прямій залежності від фактичної осадки, яку воно має змогу використовувати, за умови забезпечення безпечного переходу через всі гідроспоруди на шляху від/до причалу навантаження/розвантаження.

39


3. ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКА 3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво електроенергії за типами електростанцій, млрд. кВт год 250 200

Інші

150

ГЕС

100

АЕС ТЕС

50 0 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Споживання електричної енергії в Україні знижується декілька років поспіль. Причинами тому є здебільшого зниження промислового виробництва. Основу енергогенерації в Україні складають атомні електростанції, які виробляють близько 52% від всієї електроенергії в країні. Наразі в Україні діє 15 атомних енергоблоків, але лише три з них не перевищили нормативного строку експлуатації. Після вичерпання нормативного ресурсу дії, строк продовжується на 5-9 років за рахунок ремонту корпусу реактора. Але, для більшості агрегатів другий раз проводити продовження строку дії неможливе. Тому без будівництва нових енергоблоків, після 2030 р. Україна зіткнеться з проблемою виводу з експлуатації атомних потужностей. Перший енергоблок, що підлягає закриттю: – не пізніше 2025 р. 2-й реактор Південноукраїнської АЕС, потужністю 1 ГВт, при сукупній потужності АЕС в 13 ГВт. План розвитку Об’єднаної енергетичної системи України на 2017–2026 роки передбачає будівництво 2-х енергоблоків потужністю 2ГВт на Хмельницькій АЕС до 2026 р. На вказані цілі планується інвестувати 36,7 млрд. грн., головним чином за рахунок кредитних коштів. Також, План розвитку Об’єднаної енергетичної системи передбачає інвестиції в нове будівництво і реконструкцію блоків на суму 99,5 млрд. грн., що надасть додатково 2,6 ГВт потужності. Проблеми теплової енергогенерації наразі пов’язані з 40


дефіцитом вугілля антрацитових марок після припинення транспортного сполучення з окупованими територіями. Частка антрациту в споживанні вугілля ТЕС складає близько 40% (9 млн. т). Цю проблему можливо вирішити за рахунок імпорту вугілля з далекого зарубіжжя (ПАР), що не повинно мати впливу на тариф, оскільки ціноутворення на вугілля для ТЕС базується на ціні вугілля в порту Роттердам. Але за даними Центренерго, фактичні ціни пропозиції з ПАР перевищують цінові орієнтири Роттердаму. Проблемою, також, може бути логістика: дефіцит портових потужностей для перевалки вугілля, дефіцит вагонів. Іншим виходом є переобладнання антрацитових блоків на споживання інших марок вугілля. Так, проект переведення на газові марки вугілля реалізується на Трипільскій та Зміївській ТЕС, що входять до складу державної Центренерго. Також Міністерством енергетики та вугільної промисловості анонсовані проекти, що дозволять зменшити потребу в антрациті. Економія буде отримана завдяки введенню в експлуатацію блоку №3 на Дністровській ГАЕС, а також завершенню будівництва блоку №4, і введенню в експлуатацію повітряних ліній Рівненська АЕС-Київська підстанція та Запорізька АЕС – Каховська підстанція. Проте, сумарно перераховані заходи дозволять знизити потребу в антрациті лише на 4 млн. т. Зовнішня торгівля електроенергією млрд. дол.

млрд. кВт год

700

12,0

600

10,0

500

8,0

400

Експорт

6,0

300

Імпорт

4,0

200 100

2,0

0

0,0 2012

2013

2014

2015

2016

2012

Джерело: Державна фіскальна служба України

Експорт електроенергії з України в 2015-2016 рр. різко знизився після включення до оптової ринкової ціни при експорті суми дотаційних сертифікатів.

41

2013

2014

2015

2016


3.2. SWOT-аналіз Виробництво, передача та розподілення електроенергії Сильні сторони: Слабкі сторони: – відносно постійний попит; – відсутність прозорих умов функціонування – розвинена інфраструктура з передачі ринку електроенергії, в т.ч. прозорого електроенергії; механізму ціноутворення; – різноманітність джерел генерації – високий рівень неплатежів; електроенергії (ТЕС, АЕС, ГЕС, сонячні та – високий знос обладнання та низький рівень вітрові електростанції). інвестицій; – залежність ТЕС від постачань антрацитового вугілля, що видобувається на тимчасово неконтрольованій території. Можливості: Загрози: – введення RAB- регулювання для тарифів на – загострення конфлікту в зоні АТО; поставку електроенергії; – блокування поставок вугілля з – розвиток електрозаправних станцій; неконтрольованої території; – використання індивідуальних електричних – відсутність реформ або затягування термінів котлів для заміни застарілих систем їх реалізації; центрального опалення, працюючих на – коливання експортних цін на електроенергію; природному газі; – коливання імпортних цін на вугілля. – диверсифікація джерел постачання вугілля на ТЕС; – перехід ТЕС на використання газового вугілля замість антрациту; – розвиток відновлювальної енергетики; – синхронізація з Європейською мережею передачі електроенергії (ENTSOE).

3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Виробництво ел/ен, млрд. кВт/г - в т.ч. експорт Споживання ел/ен, млрд. кВт/г

2016Е 154,8 4,0 149,3

2017Е 157,8 5,8 148,0

+/+1,9% +45,0% -0,9%

Джерело: Прогнозний баланс електроенергії обєднаної енергетичної системи, дані ЗМІ

У звязку зі слабкими показниками зростання економіки, підвищення внутрішнього попиту на електроенергію не очікується. Єдина можливість для галузі збільшити обсяги виробництва – експорт. За умови відновлення експорту до рівня 2012-2013 рр. виробництво електроенергії зросте до 3,6%.

3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Заходи для стимулювання розвитку електроенергетики: – запровадження RAB-регулювання для тарифів на поставку електроенергії, встановлення норми доходу на рівні 19,11%; 42


– скасування дотаційних електроенергії на експорт;

сертифікатів

для

поставок

– реалізація програми впровадження індивідуальних електричних котлів для заміни застарілих систем центрального опалення, працюючих на природному газі; – запровадження прозорих механізмів ціноутворення шляхом прийняття Закону «Про ринок електричної енергії».

3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики Запровадження RAB-регулювання для тарифів на поставку та передачу електроенергії Існуюча система тарифоутворення «витрати+» не створює стимулів для операторів до підвищення ефективності операцій, якості і стабільності енергопостачання. Інвестиційні програми обмежені лише проектами по підтриманню основних фондів. Показник середньої тривалості пошкодження системи (SAIDI) в 2015 р., хвилин Україна (2015) Румунія Польща Латвія Ірландія Чехія Португалія Угорщина Великобританія Франція Італія Нідерланди Данія Німеччина

Україна має набагато гірший показник SAIDI ніж країни ЄС

617 361 192 153 101 84 75 74 53 50 41 20 12 12 0

100

200

300

400

500

600

700

Джерело: НКРЕКП

Динаміка втрат в мережах, % Галузь потребує інвестицій в сумі не менше 12 млрд. дол. США

43


Україна Румунія Угорщина Португалія Латвія Великобританія Ірландія Італія Франція Данія Польща Чехія Німеччина Нідерланди

4 4 0

2

6 6

5

4

6

8 8

7 7

8

11

9

10

12 12 12

12

14

Джерело: Світовий банк

Залучити інвестиції в галузь допоможе запровадження тарифоутворення в сфері поставки та передачі електроенергії В результаті запровадження на основі регуляторної норми доходу (RAB). RAB регулювання щорічні На даний момент для запровадження RAB підготовлена інвестиції складуть до 900 млн. необхідна нормативна база. Міністерство економічного дол. США, що в 6,8 разів розвитку і торгівлі затвердило граничний рівень регуляторної більше за показник 2016 р. норми доходу. Необхідне прийняття рішення НКРЕКП про рівень ставки. НКРЕКП вважає запровадження RAB тарифоутворення одним із пріоритетних завдань. Затвердження ставки на граничному рівні забезпечить повний перехід енергопостачальних компаній на нову систему протягом 2 років. Капітальні інвестиції енергопостачальних компаній млн. дол. США

2015 193,4

2016 122,0

2017Е 416,5

2018Е 850,0

2019Е 850,0

2020Е 865,0

Джерело: 2015-2016 НКРЕКП, 2017-2020 – оцінка ГО «Український інститут майбутнього», у разі запровадження RAB та повного переходу компаній на нову систему з 2018 р.

За результатами 2016 р., основним напрямом інвестицій енергопостачальних компаній є технічний розвиток (переоснащення), модернізація та будівництво електричних мереж та обладнання (80% від загальної суми капітальних інвестицій). Перелік прямих ефектів від впровадження RAB: - скорочення SAIDI з 617 хв. до 150 хв. (2035 р.); - зменшення втрат електроенергії в мережах з 12% до 7,5% (2035 р.); - скорочення операційних витрат в розмірі 1% щорічно; - економія для споживачів від зменшення втрат електроенергії в мережах в розмірі до 30 млн. дол. щорічно. 44


Ефект від впровадження RAB для економіки Капітальні інвестиції, млн. дол. США Мультиплікатор інвестицій Додатково створений номінальний ВВП, млн. дол. США Доходи державного бюджету, млн. дол. США

2017Е

2018Е

2019Е

2020Е

193,4

122,0

416,5

850,0

3,5

3,5

3,5

3,5

1 031

2 545

2 548

206

509

510

Джерело: розрахунки ГО «Український інститут майбутнього»

Витрати від впровадження RAB: - зростання тарифу для населення протягом 2018-2020 рр., прогнозно, складе 30% щорічно (з середньої ціни в 2017 р. на рівні 96,6 коп за кВт/г до ринково обґрунтованих 220 коп. за кВт/г в 2020 р.); - зростання тарифу для промислових споживачів, за прогнозними оцінками, буде близьким до рівня індексу цін товаровиробників, прогнозно, в 2018 р. – 11%, в 2019 р. – 7%, 2020 р. – 6%; - зростання споживчих витрат домогосподарств в 2018 р. складе близько 10 млрд. грн., або 0,78% від суми кінцевих споживчих витрат домогосподарств, що не є суттєвим. Скасування дотаційних електроенергії на експорт

сертифікатів

для

поставок

Експорт електроенергії з України значно зменшився в 20152016 рр. у зв’язку з включенням до складу оптової ринкової ціни для здійснення експортних операцій суми дотацій на покриття збитків від постачання електроенергії населенню. Динаміка експорту електроенергії з України, млрд. кВт/г

45


12

8

9.8

10.4

10

8.4

9.2

9.9 8.1

7.9 6.4

6

4.0 4.2

4

3.6

4.1

2 0 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Джерело: НКРЕКП

Сума дотацій в структурі оптової ринкової ціни в 2016 р. складала близько 30%. На 2017 р. планова складова дотацій в структурі оптової ринкової ціни – 21,5%. Таким чином реалізується схема перехресного субсидування. НКРЕКП вказує ліквідацію перехресного субсидування пріоритетним завданням. Перспективними для експорту електроенергії є Угорщина, Польща, Словаччина.

Структура експорту електроенергії з України, млн. кВт/г Країна-імпортер Угорщина Польща Румунія Словаччина Молдова Білорусь РФ Всього:

2015 3 531,0 66,5 0,0 21,9 17,6 0,8 3,8 3 641,6

2016 3 055,6 957,4 0,0 0,1 3,7 0,0 0,0 4 016,9

2 міс. 2016 531,1 174,8 0,0 0,1 2,6 0,0 0,0 708,6

2 міс. 2017 754,9 184,1 23,2 10,4 0,0 0,0 0,0 972,5

Джерело: НКРЕКП

В січні-лютому 2017 р., у зв’язку з прохолодною погодою, ціни на європейських енергетичних біржах тримались на високому рівні, тому оптова ринкова ціна на електроенергію в Україні була конкурентоздатною. Спостерігаємо зростання експорту, порівняно з 2016 р. Але, в березні зниження цін на європейських майданчиках, та підвищення оптової ринкової ціни у 2-му кварталі 2017 р. призвело до втрати конкурентоздатності української електроенергії. Вартість електроенергії на європейських енергетичних 46


біржах, євро за Мвт/г 80.00 70.00 60.00 50.00 40.00 30.00 20.00 10.00 0.00 04.02.17

11.02.17

Словаччина

18.02.17

Польща

25.02.17

Угорщина

04.03.17

11.03.17

Україна з дотаціями

Джерело: TGE, HUPX, OKTE, НКРЕКП

Скасування включення дотаційних сертифікатів до складу оптової ринкової ціни для цілей експорту призведе до відновлення конкурентоздатності електроенергії українського виробництва. Очікуване зростання експорту електроенергії складе до 5 млрд. кВт/г (+3,6% до загального виробництва). Загальний обсяг експорту електроенергії складе до 9 млрд. кВт/г. Продаж додаткових 5 млрд. кВт/г без дотацій не матиме впливу на розмір тарифу для споживачів у межах України, оскільки обсяги споживання електроенергії в межах України не зміняться із незмінною загальною сумою субсидій. Ефект від економіки:

скасування

дотаційних

сертифікатів

для

- зростання номінального ВВП на 180 млн дол. США щороку; - надходження валютної виручки в розмірі 180 млн. дол. США щороку; - зниження собівартості електроенергії завантаження потужностей ТЕС;

за

- ринок збуту для профіцитного вугілля марки Г.

47

рахунок

18.03.17

25.03.17

Україна без дотацій


4. ХІМІЧНА ТА НАФТОХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ Індекси промислового виробництва, % до 2012 р. 120

Виробництво хімічних речовин

100 80

Виробництво фармацевтичних продуктів

60 40 20

Виробництво гумових і пластмасових виробів

0 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Обсяги реалізованої промислової продукції млрд. грн. 80,0

8,0

70,0

7,0

60,0

6,0

50,0

5,0

40,0

4,0

30,0

3,0

20,0

2,0

10,0

1,0

0,0

млрд. дол. Виробництво хімічних речовин Виробництво фармацевтичних продуктів Виробництво гумових і пластмасових

0,0 2012

2013

2014

2015

2016

2012

Джерело: Держстат України

48

2013

2014

2015

2016


4.1. Виробництво добрив 4.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво азотних добрив, тис. т 1000 800 Сульфат амонію

600

Нітрат амонію

400 200 0 2011

2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Зовнішня торгівля азотними добривами млн. дол.

млн. т

2 000

6,0

1 600

5,0 4,0

1 200

Експорт

3,0

800

Імпорт

2,0

400

1,0

0

0,0 2012

2013

2014

2015

2012

2016

2013

Джерело: Державна фіскальна служба України

Виробництво добрив в Україні постраждало як внаслідок військових дій на сході, так і негативної кон’юнктури на зовнішніх ринках. За даними Союзу хіміків України, введення в експлуатацію нових висококонкурентних потужностей по виробництву азотних добрив, переформатували баланс на світовому ринку добрив. Українські підприємства програли конкурентну боротьбу на ринках Азії та Індії виробникам з Китаю. Виробництво добрив в Україні знизилося пропорційно втраті експортних ринків. Перенасичення ринку добрив призвело до падіння світових цін до 240 дол. США за тонну аміаку. За даними ЗМІ, ціни, що склалися, залишили у збитках 50% світових потужностей. За даними Союзу хіміків України, українські виробники мають межу збитковості на рівні 300 дол. США за тонну аміаку. Зростання цін на світових ринках не прогнозується. Тож слід 49

2014

2015

2016


констатувати, що українські підприємства не мають перспектив зростання експертних продажів на експорт. На початку 2017 р. зупинилися заводи Ostchem (Рівнеазот, Черкаський Азот). За результатами наради у Кабінеті Міністрів України було прийняте рішення, яке дозволить в найближчий час відновити виробництво. Державна компанія ПАТ «Аграрний фонд» надасть підприємствам газ на умовах давальницької сировини, з подальшим обміном добрив на зерно у агропідприємств. Цей захід дозволить виконати зобов’язання Рівнеазота та Черкаського Азота перед агровиробниками. Таким чином, тільки внутрішній ринок може стати фактором зростання виробництва азотних добрив. Але на внутрішньому ринку спостерігається зростання імпорту. Вітчизняні виробники програють конкуренцію російським постачальникам, які мають більш високу конкурентоспроможність через дешевий газ. Наразі проводиться обговорення можливості обмеження поставок російської продукції. Наприкінці грудня Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України прийняла рішення про введення антидемпінгових мит на імпорт російських добрив. Але в лютому це рішення було відтерміноване до червня 2017 р. для успішного забезпечення посівної кампанії. Безумовно, обмеження постачання російської продукції відіграє позитивну роль у збільшенні обсягів виробництва українськими підприємствами.

4.1.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: – наявність значного внутрішнього ринку добрив, що зростає; – великі виробничі потужності з випуску добрив.

Слабкі сторони: – зовнішня конкуренція; – збитковість при ціні на газ вище 300 дол./м3; – несприятлива кон’юнктура на ринку добрив; – низький ступінь диверсифікації постачальників газу; – висока енергоємність виробництва.

Можливості: – проведення антидемпінгових заходів; - обмеження імпорту російської продукції; – введення мораторію на підвищення залізничних тарифів; – нарощування українського видобутку природного газу; – підвищення прозорості українського газового ринку; – відновлення виробництва калійних добрив

Загрози: – профіцит потужностей з виробництва добрив у світі; – зростання цін на природний газ; – цінова конкуренція з боку зовнішніх виробників добрив.

50


на базі родовищ калійних руд у Львівській та Івано-Франківській областях.

4.1.3. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Заходи зі стимулювання виробництва хімічної продукції: – налагодження повноцінної роботи товарної площадки Української газової біржі; – тимчасовий мораторій на підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення мінеральних добрив; – введення антидемпінгових мит для імпорту російської продукції.

51


4.2. Нафтопереробка 4.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво нафтопродуктів, тис. т 1 800 1 600 1 400 1 200 1 000 800 600 400 200 0

Бензин Дизельне паливо

2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України, UPECO

Виробництво моторного палива в Україні залишається на стабільно низькому рівні. Частка імпорту на ринку складає 80%, з яких 60-70% паливо з Білорусі. Таким чином, Білорусь контролює 50-60% ринка моторного палива в Україні. За останні 7 років Україна імпортувала нафти та продуктів її переробки на суму 50 млрд. дол. США. Із 6 нафтопереробних заводів і 1 газопереробного працюють лише 2: Кременчуцький НПЗ та Шебелинський ГПЗ. Ці заводи орієнтовані на переробку нафти і конденсату вітчизняного видобутку. Також, на ринку присутні так звані міні-НПЗ, основні операції яких полягають не у виробництві, а у підвищенні октанового числа закупленого палива. Головною причиною зниження виробництва палива є недостатнє інвестування в розвиток нових технологій та підвищення глибини переробки. Поставка палива сірими схемами, свого часу, зробила вітчизняну нафтопереробку неконкурентоздатною. Потенціал інших великих підприємств назавжди втрачений. Тільки в 2016 р., Шебелинський ГПЗ (потужністю 1 млн. т палива на рік) розпочав виробництво бензину А-95 за стандартом євро-5. За данимм ЗМІ, інвестиції в модернізацію склали 20-21 млн. грн. Завод планує в найближчий час повністю перейти на виробництво дизельного палива за стандартом євро-4 та бензину А-92 за стандартом євро-5. Підприємство має труднощі з закупівлею сировини, намагається налагодити імпорт нафти з Казахстану. Оператори ринку оцінюють потенціал зростання виробництва Шебелинського ГПЗ вдвічі. 52


Кременчуцький НПЗ (потужністю 11 млн. т) вирішує проблему поставок сирої нафти шляхом імпорту із Азербайджану та Ірану. На 2017 р. законтрактовано 1,3 млн. т. Переробка вказаного обсягу дозволить компанії збільшити обсяги виробництва на 50%. За даними консалтингової групи А-95, на підприємстві проводяться роботи по переведенню окремих агрегатів на випуск бензину за стандартами євро-5. За умови успішної реалізації проекту з переробки нафти з Ірану й Азербайджану, очікується збільшення обсягів виробництва ще на 30% до 4,8 млн. т, що є максимальним для виробництва продукції стандартом не нижче єевро-4. Зростання цін на бензин призвело до зниження його споживання на 10-15% щороку. Натомість, цей обсяг був заміщений зростанням споживання газомоторного палива. Підвищення виробництва газомоторного палива може стати точкою росту. Стимулювання видобутку нафти в Україні, та диверсифікація поставок нафти призведе до позитивних змін в галузі.

4.2.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: – значний за обсягами внутрішній ринок; – високий попит на продукцію; – наявність розвиненої інфраструктури з транспортування нафти.

Можливості: – нарощування власного видобутку нафти; – налагодження імпортних поставок нафти; – зниження акцизів на вітчизняне паливо; – виробництво газомоторного палива; – розвиток міні-НПЗ.

Слабкі сторони: – використання застарілих виробничих технологій; – низька глибина переробки нафти; – необхідність залучення значних інвестицій на модернізацію виробничих потужностей; – низький рівень якості продукції; – недостатність власного видобутку нафти для завантаження потужностей з нафтопереробки. Загрози: – зовнішня конкуренція; – прийняття нових, більш жорстких стандартів якості палива; – дефіцит сировини; – заміщення двигунів внутрішнього згорання електромоторами.

4.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Очікується, що за рахунок імпортних поставок сирої нафти, Кременчуцький НПЗ в 2017 р. досягне зростання виробництва на 50%. Пропорційно зросте і виробництво в галузі. Навести більш детальні дані щодо обсягів виробництва і прогнозу переробки нафти не видається можливим, оскільки Кременчуцький НПЗ не подає статистичних даних.

53


4.3. Виробництво фармацевтичної продукції 4.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Обсяги українського роздрібного фармацевтичного ринку, млрд. упаковок 1,4 1,2

1,2

1,1

1,2

1,2

1,3

1,3 1,1

1,1

1,0

1,0 0,8 0,6 0,4

Український фармацевтичний ринок є відносно стабільним в натуральних обсягах – середньорічний обсяг споживання ліків становить 1,1 млрд. упаковок.

0,2 0,0 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Джерело: ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»

Обсяги українського роздрібного фармацевтичного ринку, млрд. дол. 4,0

3,7 3,3

3,5 3,0

3,0

2,9 2,5

2,5

2,5 2,1

2,0

2,0

2,0 1,5

Девальвація української гривні призвела до зменшення обсягу українського фармринку в доларовому виразі, в т.ч. за рахунок витіснення імпортних препаратів.

1,0 0,5 0,0 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Джерело: ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»

Обсяги українського роздрібного фармацевтичного ринку, млрд. грн. 60

50,6

50

42,6

40 30 20

13,1

16,7

19,6

23,0

27,0

30,4

34,8

10 0 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016

Джерело: ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця»

54

Ціни на фармацевтичну продукцію постійно зростають, що стимулює населення переходити на використання більш дешевих, українських аналогів імпортних ліків.


4.3.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: – великий внутрішній ринок; – низькі ціни на вітчизняну продукцію; – відповідність європейським вимогам до виробництва та якості продукції.

Можливості: – розширення географії експорту продукції; – розвиток імпортозаміщення на внутрішньому ринку; – виробництво інноваційних біотехнологічних препаратів (для лікування онкологічних, рідкісних та ін. захворювань); – розвиток власного виробництва вакцин та субстанцій для фармацевтичних препаратів; – впровадження обов’язкового державного медичного страхування; – активність Гуманітарних місій для ввезення ліків на території країн 3-го світу та / або країн з локальними війнами; – продажі in-balk з фінальної локалізацією в країні для можливості участі в тендерах.

Слабкі сторони: – залежність від імпорту обладнання та сировини; – низька питома вага виробництва оригінальних препаратів; – відсутність правового поля для виведення на ринок перших генериків українського виробництва (положення Болар); – додатковий 5-річний термін патентного захисту оригінальних ліків; – відсутність визнання українських сертифікатів GMP та реєстраційних посвідчень лікарських засобів в інших країнах; – застарілі норми законодавства з охорони праці та промислової безпеки; – низький рівень підготовки фармацевтів і провізорів. Загрози: – складнощі з залученням фінансових ресурсів для реалізації довгострокових інвестпроектів; – висока маркетингова активність виробників імпортних ліків на українському ринку; – нарощування імпорту фармацевтичної продукції з Китаю та Індії; – цінові регулятори з встановленням мінімальної ціни, нижче рівня рентабельності; – зниження рівня платоспроможності населення.

4.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Згідно з очікуваннями учасників ринку, обсяги виробництва в натуральному виразі в 2017 р. зростуть на 11,0%.

4.3.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Заходи зі стимулювання виробництва фармацевтичної продукції: – створення умов для виведення на ринок перших генериків українського виробництва; – розробка системи обов'язкового державного страхування 55


здоров'я і життя; – приєднання України до Угоди про співпрацю регуляторних органів в сфері лікарських засобів країн, що знаходяться в асоціації з Євросоюзом — NCADREAC; – визначення статусу наказів МОЗ України №399 від від 19 червня 2007 р. та № 663 від 07.09.2009 р.

4.3.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики 1. Створення умов для виведення на ринок перших генериків українського виробництва 1.1. Впровадження положення Болар Світова організація торгівлі не заперечує проти імплементації в національне законодавство так званого положення Болар (Bolar Provision). Його, зокрема, застосовують в Німеччині, індії, Бразилії. Згідно з цим положенням, вже наступного дня після завершення терміну патентного захисту фармацевтична компанія може вивести на ринок перший генерик. В Україні наразі проведення досліджень з оригінальними препаратами до закінчення терміну дії патентного захисту є порушенням інтелектуальних прав з відповідними наслідками. Це гальмує швидку появу українських генериків імпортних засобів на внутрішньому ринку. 1.2. Відміна додаткового 5-річного терміну патентного захисту на ліки Ч. 4 ст. 6 чинного Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» дозволила продовжувати термін патентного захисту на оригінальний лікарський засіб ще на 5 років на додаток до обов’язкового 20-річного терміну. В той час як угода TRIPS в рамках СОТ вимагає надання патентного захисту для оригінальних молекул упродовж тільки 20 років від дати подання заявки на патент. У результаті перед українськими компаніями виникли серйозні перепони на шляху виведення на ринок перших генериків. Зауважимо, що повний цикл розробки і реєстрації генерика досить тривалий і зазвичай становить 4-5 років. Тому, якщо своєчасно не розпочати їх розробку, цим скористаються закордонні фармацевтичні компанії, які виведуть на український ринок схожий, але дорожчий за ціною препарат.

56


1.3. Скасування 5-річного терміну ексклюзивного захисту на оригінальні ліки Згідно зі ст. 9 Закону України «Про лікарські засоби», державна реєстрація іншого лікарського засобу, що містить ту саму діючу речовину, що й референтний/оригінальний лікарський засіб, можлива лише через 5 років після першої реєстрації референтного/оригінальний лікарського засобу. Це вимоги угоди TRIPS+, які не є обов’язковими для України як члена СОТ, проте вони створюють перешкоди для розвитку українського виробництва генериків. Очікуваний ефект від створення умов для виведення на ринок перших генериків українського виробництва – збільшення обсягів фармацевтичних препаратів;

виробництва

українських

– зниження витрат пацієнтів та держбюджету на закупівлю ліків; – збільшення надходжень до держбюджету, в т.ч. від податку на прибуток фармацевтичних підприємств. 2. Розробка системи обов'язкового страхування здоров'я і життя

державного

Всі, включаючи безробітних, повинні робити регулярні внески. Можливо, спільно з Мінсоцпраці необхідно визначити алгоритм оплати медичної страховки роботодавцем. Система медичного страхування дозволить гарантувати надання лікарської допомоги та належного лікування. 3. Приєднання України до Угоди про співпрацю регуляторних органів в сфері лікарських засобів країн, що знаходяться в асоціації з Євросоюзом — NCADREAC Цей захід дозволить відкрити доступ лікарським засобам, виробленим в Україні, на європейський ринок завдяки втіленню процедури взаємного визнання сертифікатів на лікарські засоби. 4. Визначення статусу наказів МОЗ України №399 від від 19 червня 2007 р. та № 663 від 07.09.2009 р. Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 2007 р. № 339 затверджено «Перелік назв допоміжних речовин, що входять до складу лікарських засобів» та «Перелік назв барвників, що входять до складу лікарського засобу». Наразі цей наказ носить лише рекомендований характер і тому його вимоги не 57


виконуються. У зв’язку з цим необхідно визначити статус цього наказу та, за необхідності, узгодити його з іншими нормативними документами. Також потребує уточнення статус наказу Міністерства охорони здоров'я України від 07.09.2009 р. № 663 «Про затвердження Переліку референтних лікарських засобів, що рекомендуються для застосування при доведенні еквівалентності (взаємозамінності) лікарських засобів». Наразі цей наказ носить виключно рекомендований характер і потребує оновлення.

58


5. МАШИНОБУДУВАННЯ 5.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Індекси промислового виробництва, % до 2012 р. Ма шинобудува ння

120 100

Виробництво електричного уста ткування

80

Виробництво ма шин для сі льського та лі сового господарства

60 40

Виробництво автотра нспортних за собі в

20 0 2012

2013

2014

2015

2016

Виробництво за лі зничних локомотиві в і рухомого скла ду

Джерело: Державна фіскальна служба України

Можливості українського машинобудування обмежені відсутністю внутрішнього ринку, інструментів підтримки експорту та низькою конкурентоспроможністю на зовнішніх ринках. Більшість вітчизняних машинобудівних підприємств – це застарілі, часів СРСР, виробничі потужності, втрачений конструкторський потенціал. Виробляти високотехнологічну продукцію дані підприємства не зможуть в принципі. Такі підприємства як Мотор-Січ, КБ Південне, ДП Антонов є поодинокими випадками. Єдиною перевагою українського машинобудування – є ціна. Тому й ринки збуту – це країни Митного союзу, Африки, Близького Сходу. Працюючи здебільшого на країни Митного союзу, підприємства втратили потенційно привабливі ринки збуту. Можливості для українського машинобудування: енергетичне машинобудування: введення RAB тарифоутворення, реалізація інвестиційних проектів, що закладені в План розвитку Об’єднаної енергетичної системи; - виробництво локомотивів та рухомого складу: реалізація інвестиційної програми Укрзалізниці; - виробництво машин для сільського господарства: пільгові кредити від державних банків на придбання обладнання вітчизняних виробників; 59


- виробництво автотранспортних засобів: створення вільних економічних зон для залучення іноземних компаній для організації складальних виробництв; - авіабудування: розвиток лізингу, початок державного експортно-кредитного агентства.

роботи

5.2. SWOT-аналіз Виробництво машин для сільського господарства Сильні сторони: Слабкі сторони: – місцевий ринок, що розвивається; – слабка конкурентоздатність вітчизняної продукції; – недостатній рівень фінансування конструкторських робіт; – високий ступінь зносу технологічного обладнання; – нерозвинена мережа технічного сервісу; – ринок відкритий для імпорту. Можливості: Загрози: – зростання продажів на внутрішньому ринку – конкуренція з компаніями із Китаю; за рахунок реалізації інвестиційних програм – відсутність інструментів кредитування, агропідприємств; лізингу. – удосконалення амортизаційної політики агропідприємств; - впровадження нових технологій та випуску нової продукції за рахунок співпраці з великими іноземними компаніями; - впровадження пільгових форм фінансування придбання продукції українського виробництва. Виробництво автотранспортних засобів Сильні сторони: – наявність вигідних майданчиків для розташування виробництва; – дешева робоча сила.

Слабкі сторони: – застарілі технології виробництва; – низька якість продукції в порівнянні з закордонними аналогами; – відсутність фінансування інноваційних розробок.

Можливості: Загрози: – розміщення складальних виробництв; - імпорт вживаних автомобілів з країн ЄС, в – держзамовлення продукції військового т.ч. за тіньовими механізмами. призначення; - реалізація програм оновлення комунального автотранспорту; – розвиток програм кредитування, лізингу. 60


Виробництво електричного устаткування Сильні сторони: – місткий внутрішній ринок; – унікальний сортамент; – частково збережений висококваліфікований персонал; – конкурентний рівень цін на продукцію. Можливості: – зростання продажів на внутрішньому ринку за рахунок реалізації інвестиційних програм українськими підприємствами; – введення RAB-тарифоутворення на поставку і передачу електроенергії; – реалізація проектів модернізації Укрзалізниці, Енергоатому та енергогенеруючих підприємств України.

Слабкі сторони: – застарілі технології виробництва; – висока зношеність основних фондів; – обмежений доступ до джерел зовнішнього фінансування. Загрози: – затягування з реформами енергетичної галузі; – можливе обмеження/заборона Російською Федерацією імпорту продукції з України; – зниження якості підготовки фахівців технічних спеціальностей українськими вищими навчальними закладами.

Виробництво залізничних локомотивів та рухомого складу Сильні сторони: Слабкі сторони: – місткий внутрішній ринок; – відсутність затверджених програм – велика потужність місцевих виробників. оновлення фонду УЗ; Можливості: – розвиток кооперації зі світовими виробниками; – оновлення рухомого складу УЗ; - прихід приватного капіталу, в якості операторів вагонного парку та локомотивів.

Загрози: - затягування з корпоратизацією УЗ.

Авіабудування Сильні сторони: – наявність розвинених технологій авіабудування (Україна входить до числа 9 країн світу, що мають власне виробництво літаків повного циклу); – кваліфіковані фахівці з багаторічним досвідом;

Слабкі сторони: – відсутність серійного виробництва літаків; – відсутність сервісних центрів за кордоном; – високий рівень зношеності основних фондів; – неефективна маркетингова політика з просування продажів українських літаків на зовнішніх ринках; – недостатня прозорість економічної та фінансової діяльності державних підприємств авіабудування; – відсутність в Україні незалежних центрів з сертифікації авіаційної техніки на відповідність до міжнародних авіаційних правил. Можливості: Загрози: – виробництво безпілотних літальних апаратів; – високий рівень конкуренції на світовому 61


– розвиток кооперації з закордонними авіабудівними компаніями; – імпортозаміщення в сфері виробництва та ремонту авіаційної техніки Збройних Сил України; – розвиток лізингу авіаційної техніки; – адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері авіаційного простору.

ринку; – низький платоспроможний попит на продукцію галузі на внутрішньому ринку; – відсутність держзамовлень.

5.3. Цільові показники роботи галузі та інструментарій їх досягнення Перспективу для підприємств машинобудування в 2017-2018 рр. представляє внутрішній ринок, який може сформувати попит за рахунок реалізації інвестиційних програм з оновлення застарілого фонду.

5.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Інструменти розвитку машинобудування: енергетичне машинобудування: введення RAB тарифоутворення, реалізація інвестиційних проектів, що закладені в План розвитку Об’єднаної енергетичної системи; - виробництво локомотивів та рухомого складу: реалізація інвестиційної програми Укрзалізниці; - виробництво машин для сільського господарства: пільгові кредити від державних банків на придбання обладнання вітчизняних виробників; - виробництво автотранспортних засобів: створення вільних економічних зон для залучення іноземних компаній для організації складальних виробництв; - авіабудування: розвиток лізингу, початок роботи державного експортно-кредитного агентства.

Заходи з підтримки авіабудування: – розробка «Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості України» та «Державної цільової програми реформування та розвитку обороннопромислового комплексу»; – прискорення реалізації «Робочої домовленості між Європейським агентством з безпеки польотів (EASA) та Державною авіаційною службою України», підписаної 16 січня 2016 р. Мета домовленості – надання допомоги Державіаслужбі України з імплементації технічних вимог та стандартів EASA, що забезпечить визнання сертифікаційних документів, виданих Державіаслужбою; – сприяння в отриманні повного реєстру Директив ЄС та норм 62


ЄС з безпеки з подальшим їх перекладом українською мовою; – прийняття та введення в дію Частини 184 Авіаційних правил України (АПУ 184) «Порядок сертифікації кваліфікованих організацій, які визначаються або залучаються для проведення інспекцій, перевірок, оцінок, експертиз, випробувань та досліджень при сертифікації суб’єктів та об’єктів авіаційної діяльності». Це дозволить створити незалежні авіаційні сертифікаційні центри, що відповідають міжнародним вимогам, для сертифікації вітчизняної авіаційної техніки; – внесення змін в Постанову КМУ від 28.01.2004 р. №86 шляхом доповнення ст. 12 та в Постанову КМУ від 20.11.2003 р. №1807 шляхом доповнення ст.11 наступним абзацом: «При наявності атестованої системи внутрішньо фірмового експортного контролю, створеної суб’єктом здійснення міжнародних передач товарів відповідно до Постанови КМУ від 17.07.2003 р. №1080, якщо відсутня заборона чи обмеження експорту товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або держав, щодо яких проводиться відповідна національна політика, міжвідомче узгодження не проводиться».

5.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики Реалізація програми оновлення вагонного рухомого складу УЗ УЗ поступово втрачає свій вагонний парк.

Динаміка парку на піввагонів УЗ в 2010-1 півріччі 2016 рр., тис. од. 70 60 8,9 50

10,6 18,7 14,5

40

17,3

17,9

20,7

Неробочий Робочий

30 50,4 20

47,2 37,9

35,3

31,4

29,8

26,5

2013

2014

2015

1 пі врі ччя 2016 р.

10 0 2010

2011

2012

Джерело: Укрметалургпром

На неконтрольованій території залишилось 16,5 тис. вантажних

63

За 5,5 років робочий парк напіввагонів УЗ скоротився майже у 2 рази.


вагонів УЗ, а також 226 тепловозів, 68 електровозів, 49 дизельсекцій і 94 електросекції. Затвердження програми оновлення вагонного рухомого складу УЗ в кількості не менше 10 000 напіввагонів на рік дозволить: – залучити додаткові інвестиції в українське машинобудування в орієнтовному розмірі 300 млн. дол. на рік; – досягти зростання ВВП згідно з ефектом інвестиційного мультиплікатора (до 1 млрд. дол. на рік); – збільшити споживання металопродукції на внутрішньому ринку (на 250 тис. т сталі на рік).

64


6. ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ Індекси промислового виробництва, % до 2012 р. 120

Виробництво ха рчових продукті в

110 Виробництво м’яса

100 Виробництво олі ї

90 80

Виробництво молочних продукті в

70

Виробництво хлі бобулочних виробі в

60 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

Обсяги реалізованої промислової продукції млрд. грн. 350

30

300

25

250

млрд. дол. Виробництво ха рчових продуктів Виробництво м’яса

20

200

15

150

Виробництво олії

10

100

Виробництво молочних продуктів

5

50 0

0 2012

2013

2014

2015

2016

2012

Джерело: Держстат України

65

2013

2014

2015

2016

Виробництво хлібобулочних виробі в


6.1. Виробництво м’яса 6.1.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво м’яса, тис. т 1200

М’ясо великої рогатої худоби

1000 800

М’ясо свиней

600 400

М’ясо птиці

200 0 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

За підсумками 2016 р. в структурі споживання м’яса українським населенням найбільшу питому вагу займало м'ясо птиці (46%), на свинину припадало 38%, на яловичину – 15%, на інші види – 1%. Українські виробники нарощують постачання курятини на ринок ЄС, проте існуючі квоти (16 тис. т охолодженого м’яса та 20 тис. т замороженого м’яса) стримують цей процес. У зв’язку з цим українські компанії почали відкривати площадки для переробки м’яса в країнах ЄС. Зокрема, в 1 кварталі 2016 р. «Миронівський хлібопродукт» запустив завод з переробки м’яса птиці в Нідерландах. Експорт української свинини в 2016 р. скоротився в натуральному виразі більш, ніж в 20 разів. Основні причини цього явища пов’язані з закриттям російського ринку та спалахами африканської чуми свиней (АЧС). Згідно з прогнозами «Української асоціації свинарів», у випадку продовження розповсюдження АЧС на внутрішньому ринку влітку 2017 р. може виникнути дефіцит свинини. Поголів’я великої рогатої худоби в Україні за 2012-2016 рр. скоротилося на 15,2% – до 3,75 млн. голів. Її утримання сконцентровано в домашніх господарствах населення: більше 75,0% корів утримується сільськими жителями. Це стримує розвиток виробництва яловичини, оскільки домогосподарства не в змозі повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку. Зокрема, лише 15% м’яса великої рогатої худоби, що закуповують перероблювальні підприємства, надходить з домогосподарств. 66

Український ринок м’яса залишається диференційованим: виробники курятини нарощують виробництво та експорт, тоді як постачальники яловичини та свинини вимушені працювати переважно на внутрішньому ринку на межі рентабельності


6.1.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: – сприятливі агрокліматичні умови для розвитку тваринництва; – значний аграрний потенціал для вирощування кормів; – значний потенціал внутрішнього ринку.

Слабкі сторони: – недостатнє забезпечення якісними кормами для вирощування великої рогатої худоби; – недотримання науково обґрунтованих технологій годування та тримання великої рогатої худоби, що зумовлює високу собівартість виробництва яловичини в Україні; – низька глибина переробки м’яса. Можливості: Загрози: – зона вільної торгівлі з ЄС (наразі квоти – спалахи захворювань тварин (африканська повністю використовують тільки виробники чума свиней, пташиний грип, нодулярний м’яса птиці); дерматит великої рогатої худоби і т.д.); – виробництво специфічних видів м’яса, ринок – зниження купівельної спроможності яких в ЄС ще не насичений повною мірою населення; (баранина і т.п.); – скасування спеціального режиму – розширення географії експорту продукції за відшкодування ПДВ. рахунок азійського та африканського ринків; – розвиток агрокомплексів, що об’єднують всі етапи виробництва (від вирощування кормів до переробки м’яса); - підвищення глибини переробки свинини (оброблені туші, виробництво готових м’ясних виробів).

6.1.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Прогнози Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» щодо обсягів виробництва м’яса в Україні в 2017 р.: - м’яса великої рогатої худоби – зменшиться на 2,7%; - м’яса свиней – зменшиться на 1,4%; - м’яса птиці – збільшиться на 1,1%. В 2017 р. спостерігається рекордно низьке поголів’я свиней і великої рогатої худоби. Ця тенденція може продовжитися у зв’язку з низькою рентабельністю виробництва яловичини та можливими спалахами АЧС.

67


6.2. Виробництво олії 6.2.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво та експорт соняшникової олії, млн. т 80% української соняшникової олії поставляється на експорт.

6,0 5,0 4,0

Виробництво

3,0

Експорт

2,0 1,0

20 16 /2 01 7

20 15 /2 01 6

20 14 /2 01 5

20 13 /2 01 4

20 12 /2 01 3

0,0

Джерело: Укроліяпром

Україна продовжує утримувати позицію найбільшого постачальника соняшникової олії на світовий ринок: за підсумками 2015 2016 маркетингового року частка України в світовій торгівлі соняшниковою олією становила 54%.

В 2016 р. зафіксовано значне зростання виробництва та експорту соняшникової олії, що пояснюється рекордним валовим збором насіння соняшнику та збереженням дії експортного мита на нього. У той же час експорт соєвої олії в натуральному виразі в 2016 р. скоротився на 0,7%, а експорт ріпакової олії – на 48,0%. Падіння виробництва та експорту цих видів олій пов’язано, перш за все, з масовим експортом насіння ріпаку та сої. В цілому сальдо зовнішньої торгівлі олійно-жировою продукцією є позитивним і складає 4,6 млрд. дол. США (при позитивному сальдо продукції АПК 12,0 млрд. дол.). Питома вага експорту олійножирової продукції в загальному експорті товарів з України – 13,0%, а в експорті продукції АПК – 30,0%.

Олійно-жировій галузі притаманна динаміка постійного розвитку та впровадження новітніх технологій. Починаючи з 2000 р., в Україні збудовано 35 нових олійнодобувних заводів, загальна потужність яких дозволяє переробляти весь урожай насіння олійних культур. Загальна сума інвестицій в галузь перевищила 1 млрд. дол. США.

6.2.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: – наявність значного аграрного потенціалу з вирощування олійних культур; – зручне географічне становище з точки зору здійснення експортних поставок; – високий ступінь конкуренції між виробниками і, як результат, висока конкурентоспроможність готової продукції;

Слабкі сторони: – недозавантаженість потужностей переробних підприємств через масовий експорт насіння ріпаку та бобів сої, а також стримування продаж насіння соняшнику сільгосптоваровиробниками; – виснаження ґрунтів внаслідок багаторічного вирощування олійних культур; 68


– залежність від цін на зовнішніх ринках. Можливості: Загрози: – нарощування виробництва соєвої та – нестабільне забезпечення олійнодобувних ріпакової олій і, як наслідок, нарощування підприємств вагонами-зерновозами для обсягів експорту цих олій та соєвого і перевезення шротів; ріпакового шротів; – скасування вивізного (експортного) мита на – нарощування обсягів виробництва та насіння соняшнику, льону та рижію; експорту олійно-жирової продукції з високою – коливання на валютному ринку України; доданою вартістю (олія рафінована фасована, – посилення тінізації олійного ринку через маргаринова продукція та жири спец. скасування спрощеної системи оподаткування призначення, майонез); для виробників сировини; – налагодження торговельних відносин з КНР – заборона використання пальмової олії у щодо торгівлі соняшниковим шротом; виробництві харчових продуктів, введення – зростання потужностей з перевалювання якої передбачає законопроект № 3871 від рослинних олій та їх зберігання в портах; 02.02.2016 р. (в Україні збудовано потужності – запровадження енергозберігаючих з переробки та фракціонування тропічних технологій спалювання лушпиння з метою сирих олій (понад 1 млн. т на рік), де повного самозабезпечення підприємств працюють понад 3 тис. осіб); електроенергією та парою. – збільшення вартості нестандартного приєднання електроустановок (потужністю від 160 кВт) до електричних мереж; – можливе введення обмежень споживання електричної енергії для олійнодобувних підприємств.

6.2.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. Враховуючи низьку базу для порівняння, реалізація заходів із стимулювання максимальної переробки насіння сої та ріпаку призведе до зростання виробництва цих продуктів в рази. Обсяги переробки Насіння ріпаку Соєві боби

2016 0,36 1,0

2017Е 1,0 2,0

+/+170% +100%

Джерело: Держстат, Укроліяпром

6.2.4. Інструменти досягнення встановлених цільових показників Заходи з державної підтримки розвитку виробництва олій: – стимулювання переробки насіння ріпаку та сої з подальшим експортом продукції з більшою доданою вартістю (олії); – відстоювання недоцільності заборони використання пальмової олії для виробництва харчових продуктів; - підвищення ефективності регулювання тарифної політики природних монополій (Укрзалізниця, Адміністрація морських портів).

69


6.2.5. Економічний ефект від застосування запропонованих інструментів економічної політики Стимулювання переробки насіння ріпаку та сої з подальшим експортом продукції з більшою доданою вартістю (олії) За даними асоціації «Укроліяпром», наявні потужності з переробки сої перевищують 3,5 млн. т на рік, ріпаку – понад 2,2 млн. т на рік. За підсумками 2015/16 маркетингового року перероблено 0,36 млн. т насіння ріпаку (21% від валового збору) та 1,0 млн. т сої (25% від валового збору). Таким чином, потужності з переробки сої та ріпаку були завантажені лише на 28% та 16% відповідно. Експорт соєвих бобів та соєвої олії, млн. т

Експорт ріпаку та ріпакової олії, млн. т

3,0

2,5

2,5

2,0

2,0 1,5 1,0

Соєві боби

1,5

Насіння ріпаку

Соєва олія

1,0

Ріпакова олія

0,5

0,5

0,0

0,0 2012

2013

2014

2015

2016

2012 2013 2014 2015 2016

Джерело: Державна фіскальна служба України

Експорт соєвої та ріпакової олій є незначним в порівнянні з експортом насіння цих культур. Вітчизняні підприємства зацікавлені у максимальній переробці сої та ріпаку, однак їх масовий експорт не дає значно нарощувати виробництво продукції з високою доданою вартістю (олії та шроту). Запровадження експортного мита на насіння ріпаку та сої сприятиме їх подальшій переробці на вітчизняних підприємствах. Це дозволить створити додаткові робочі місця та збільшити надходження до державного бюджету і позабюджетних фондів. Введення мита на експорт вказаних культур в розмірі 10% запропоновано законопроектом № 5508 від 08.12.2016 р. Цей крок відповідає міжнародним угодам України з СОТ і ЄС, оскільки: –

невід’ємною складовою Угоди про асоціацію з ЄС є ст. XI ГАТТ 1994, яка передбачає, що «ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, 70


чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися будь-якою стороною щодо імпорту будь-якого товару, який походить з території будь-якої іншої сторони, або щодо експорту чи продажу на експорт будь-якого товару, призначеного для ввезення на територію будь-якої іншої сторони»; –

зобов’язання України щодо обмеження експортних квот, зафіксовані в табл. 20 (b) Звіту робочої групи з питань вступу України до СОТ, не розповсюджуються на насіння ріпаку та соєві боби.

Відстоювання недоцільності заборони використання пальмової олії для виробництва харчових продуктів В Україні збудовано потужності (понад 1 млн. т на рік) з переробки та фракціонування тропічних сирих олій (пальмової, пальмоядрової, кокосової), що дало можливість створити більше 3 тис. робочих місць у містах Южне та Чорноморськ (Одеська обл.). У жодній країні світу заборони на харчове використання пальмової олії не існує. Введення заборони на використання пальмової олії в харчовому виробництві України призведе до зниження конкурентоспроможності багатьох видів харчової продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.

71


6.3. Виробництво молочної продукції 6.3.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво молочних продуктів, тис. т 1 200 Молоко 1 000 Масло вершкове

800 600

Сири

Починаючи з 2015 р., виробництво молочної продукції скорочується через втрату традиційних ринків збуту (РФ, Крим, тимчасово неконтрольовані території)

400 Кисломолочні продукти

200 0 2012

2013

2014

2015

2016

Джерело: Держстат України

В Україні традиційно є високою частка сирого молока, яке надоюють в домогосподарствах (майже три чверті). В той час як на промислову переробку в 2016 р. 60,7% молока надійшло від сільськогосподарських підприємств, а від господарств населення – 39,3%. Важливою проблемою залишається низька якість молочної сировини, особливо тієї, яку здає на переробку населення. Причина цього полягає у незабезпеченні умов утримання та доїння корів, а також відсутності первинної обробки (охолодження) молока після доїння. Основними зовнішніми ринками збуту української молочної продукції є пострадянські країни (Казахстан, Молдова, Грузія). Право експорту молочної продукції в ЄС отримали 14 підприємств, з них лише одне підприємство здійснило поставку пробної партії продукції.

6.3.2. SWOT-аналіз Виробництво молочних продуктів Сильні сторони: – великий внутрішній ринок; – сприятливі кліматичні умови для розвитку галузі; – наявність значної кормової бази.

Слабкі сторони: – низька якість продукції (продукція тільки третини молокопереробних підприємств відповідає вимогам ЄС); – низька концентрація виробництва сирого молока в сільськогосподарських підприємствах; – складнощі з отриманням дозволів на будівництво ферм, виділення землі, під’єднання до електромереж і т.п. 72


Можливості: – зростання молочної продуктивності худоби; – виробництво молока «екстра-класу»; – виробництво органічних молочних продуктів; – розширення географії експорту продукції за рахунок азійського та африканського ринків.

Загрози: – скасування спеціального режиму відшкодування ПДВ; – зниження купівельної спроможності населення; – несприятлива кон’юнктура на світовому ринку; – профіцит молочної сировини на внутрішньому ринку через втрату російського ринку.

6.3.3. Цільові показники роботи галузі на 2017-2018 рр. У 2017 р. слід очікувати відновлення внутрішнього попиту на 2-3% (навіть за умови дуже пасивної політики переробників).

73


6.4. Виробництво хлібобулочної продукції 6.4.1. Аналіз сучасного стану і динаміки розвитку Виробництво хліба в Україні, тис. т 3000 2500 2000 1500

263 845

394 376

710

552

1000 500

1294

1153

871

0 2000

2005

Хліб пшеничний

2010

Хліб житній

276 416 533

271 371 475

2015

2016

Хлібо-булочні вироби

Джерело: Держстат України

Виробництво і споживання хлібу в Україні знижується щороку. Порівняно з 2000 р., споживання хліба на одну особу зменшилося в 2 рази: з 50 кг на рік до 26 кг. Ці висновки зроблені згідно офіційних даних Держкомстату. Але відзначається великий рівень тінізації виробництва хлібу. Також зростає питома вага мереж супермаркетів у структурі його виробництва. Галузь виробництва хлібу характеризується низькою рентабельністю у зв’язку з державним регулюванням цін на хліб і коливанням цін на муку, та енергоресурси (газ, електроенергію, моторне паливо), які залежать від валютних коливань. Передумов до зламу низхідної тенденції не вбачається.

6.4.2. SWOT-аналіз Сильні сторони: –значний аграрний потенціал з вирощування зернових культур; – великий внутрішній ринок.

Можливості: – виробництво та експорт заморожених напівфабрикатів хлібних виробів;

Слабкі сторони: – значна тінізація ринку (за деякими оцінками, 60-70% виробів випікається в незареєстрованих офіційно пекарнях); – залежність від поставок імпортного обладнання; – низька рентабельність виробництва у зв’язку з державним регулюванням цін на соціальні сорти хліба. Загрози: – державне регулювання цін; – зниження купівельної спроможності 74


– виробництво хліба складних рецептур.

населення.

75


Додатки Додаток 1

Анкета підприємства Мета заповнення анкети – виявлення ключових проблем та ризиків у діяльності компаній сектору для їх врахування при розробці «Плану першочергових дій з розвитку промисловості», що складається з дій центральних органів виконавчої влади та законодавчих ініціатив. Кінцевий термін надання заповнених анкет – 03.03.2017. Заповнену анкету надішліть, будь ласка, на електрону адресу: vpa@me.gov.ua, panchenko@me.gov.ua У разі виникнення питань зв’яжіться, будь ласка, з Авраменком Володимиром Петровичем – начальником відділу розвитку ПЕК та добувних галузей департаменту промислової політики Мінекономрозвитку (тел. 253-04-93) 1. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ 1.1. Назва компанії 1.2. Вид діяльності 1.3. Чисельність персоналу 1.4. Ведення зовнішньоекономічної діяльності (так/ні) 1.5. Динаміка виробництва основних видів продукції за останні 5 років

у вільному вигляді

1.6. Якою мірою фактичні показники діяльності компанії в 2016 р. співпали з плановими/прогнозними значеннями (% відхилення):

у вільному вигляді

– обсягів виробництва у натуральному виразі; – чистого доходу; – чистого прибутку. 1.7. Які чинники вплинули на перевиконання (недовиконання) планів у 2016 р.? 1.8. Яка динаміка наступних показників закладена у плани компанії на 2017 р. (у % в порівнянні з 2016 р.): – обсяг виробництва у натуральному виразі; 76


– чистий дохід; – чистий прибуток. 1.9. За рахунок дії яких факторів очікується досягнення планових (прогнозних) показників у 2017 р. (як позитивні фактори, так і негативні)? 1.10. Назвіть ТОП-10 проблем, які гальмують розвиток компанії (галузі). 2. ДІЯЛЬНІСТЬ НА ВНУТРІШНЬОМУ РИНКУ 2.1. Оцініть потенціал зростання продажів на внутрішньому ринку на найближчі 2 роки. 2.2. Які чинники можуть збільшити/зменшити потенціал зростання продажів на внутрішньому ринку на найближчі 2-5 років (можливості/ризики)? (у порядку зниження ступеня значущості) 2.3. Чи є необхідність у державній підтримці внутрішнього ринку? Які заходи можуть впровадити Мінекономіки, Міненерго, Мінтранс для забезпечення зростання внутрішнього ринку? Оцінка ефекту від впровадження тих чи інших заходів. 3. ДІЯЛЬНІСТЬ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ 3.1. Оцініть потенціал зростання продажів на зовнішніх ринках на найближчі 2 роки. 3.2. Які чинники можуть збільшити/зменшити потенціал зростання продажів на зовнішньому ринку на найближчі 2-5 років (можливості/ризики)? (у порядку зниження ступеня значущості) 3.3. Потенційно привабливі ринки збуту для компанії. Які чинники заважають вийти на них? 3.4. З якими основними проблемами стикається компанія у процесі експорту 77


продукції? 3.5. Чи застосовувалися до продукції компанії обмеження на зовнішніх ринках у вигляді антидемпінгових/протекціоністських заходів? Якщо так, то які? Чи співробітничала компанія з Мінекономрозвитку у рамках цих питань? Чи принесло це співробітництво результат? 3.6. Чи вживала держава за останні 5 років заходи щодо стимулювання експорту? Які з них виявилися найбільш ефективними? 3.7. Чи є необхідність у державній підтримці експорту? Які заходи можуть запровадити Мінекономіки, Міненерго, Мінтранс для підтримки продажів на зовнішніх ринках? Оцінка ефекту від впровадження тих чи інших заходів. 4. ІНВЕСТИЦІЇ 4.1. Який орієнтовний обсяг потреби компанії в інвестиціях на 2017-2018 рр. (модернізація та/або розширення виробництва, підтримання основних засобів, освоєння нової продукції, інше)? 4.2. Запланований обсяг інвестицій на 2017 рік? Напрями інвестування/перелік проектів. 4.3. ТОП-5 основних інвестиційних проектів, які дозволять компанії підвищити ефективність, продажі на зовнішньому та внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі. 4.4. Виробництво яких видів нової продукції є потенційно привабливим для компанії? Які чинники перешкоджають налагодженню виробництва та збуту цих видів продукції? 4.5. Чи є необхідним державне стимулювання інвестицій? 78


Які заходи можуть запровадити Мінекономіки, Міненерго, Мінтранс для стимулювання інвестицій? Оцінка ефекту від впровадження тих чи інших заходів. 5. ІНШІ ЗАХОДИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ Інші заходи з боку держави, які дозволять підвищити ефективність діяльності компанії (по 3-5 у кожному розділі): 

Фіскальні

Організаційні

Регуляторні

Законодавчі

Фінансові

Інші 6. НАЯВНА СТАТИСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ (динаміка за останні 5 років)

6.1. Обсяг внутрішнього/ зовнішнього ринку 6.2. Обсяг продажів компанії на внутрішньому / зовнішньому ринках, в натуральному на грошовому вимірі, в розрізі основних видів продукції.

Статистична інформація може бути надана у вільному вигляді (бажано в форматі файлів MS Excel)

6.3. Ціни на основну продукцію на внутрішньому/ зовнішньому ринку 6.4. Обсяг інвестицій компанії 6.5. Основні фінансові показники (чистий дохід, валовий прибуток, EBITDA, чистий прибуток, чистий борг) 7. КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ ПІБ, посада особи, відповідальної за заповнення та відправлення анкети Телефон для зв’язку та e-mail ДЯКУЄМО ЗА СПІВПРАЦЮ!

79


Анкета галузевої асоціації Мета заповнення анкети – виявлення ключових проблем та ризиків у діяльності компаній сектору для їх врахування при розробці «Плану першочергових дій з розвитку промисловості», що складається з дій центральних органів виконавчої влади та законодавчих ініціатив. Кінцевий термін надання заповнених анкет – 03.03.2017. Заповнену анкету надішліть, будь ласка, на електрону адресу: vpa@me.gov.ua, panchenko@me.gov.ua У разі виникнення питань зв’яжіться, будь ласка, з Авраменком Володимиром Петровичем – начальником відділу розвитку ПЕК та добувних галузей департаменту промислової політики Мінекономрозвитку (тел. 253-04-93) 1. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ 1.1. Назва асоціації 1.2. Основні проблеми, з якими стикаються підприємства галузі 1.3. Потенційні можливості та перспективні напрями розвитку галузі 1.4. Які можливості для розвитку використовуються підприємствами галузі недостатньою мірою та чому? 1.5. Ризики та загрози розвитку галузі 2. ПЛАНИ ТА ПРОГНОЗИ 2.1. Якою мірою фактичні показники діяльності галузі в 2016 р. співпали з плановими/прогнозними значеннями (% відхилення):

у вільному вигляді

– обсягів виробництва; – обсягів продажів; – обсягів інвестицій. 2.2. Які чинники вплинули на перевиконання (недовиконання) планів у 2016 р.? 2.3. Плани/прогнози асоціації (підприємств галузі) на 2017-2018 рр. стосовно:

у вільному вигляді

– обсягів виробництва;

80


– обсягів продажів; – обсягів інвестицій. 2.4. За рахунок дії яких факторів очікується досягнення планових (прогнозних) показників у 2017 р. (як позитивні фактори, так і негативні)? 3. ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ 3.1. Законодавчі ініціативи, спрямовані на вирішення проблем галузі. Оцінка ефекту від їх запровадження. 3.2. План дій (заходів) центральних органів виконавчої влади щодо стимулювання розвитку галузі. Оцінка ефекту від впровадження тих чи інших заходів. 4. НАЯВНА СТАТИСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ (динаміка за останні 5 років) 4.1. Обсяг внутрішнього/ зовнішнього ринку 4.2. Обсяг виробництва продукції галузі в Україні

Статистична інформація може бути надана у вільному вигляді (бажано у форматі файлів MS Excel)

4.3. Ступінь завантаженості виробничих потужностей в галузі 4.4. Обсяг продажів на внутрішньому / зовнішньому ринках, в натуральному на грошовому вимірі, в розрізі основних видів продукції 4.5. Ціни на основну продукцію на внутрішньому/ зовнішньому ринку 4.6. Обсяг інвестицій в галузі 5. КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ ПІБ, посада особи, відповідальної за заповнення та відправлення анкети Телефон для зв’язку та e-mail ДЯКУЄМО ЗА СПІВПРАЦЮ!

81


Додаток 2 Перелік підприємств, яким було відправлено анкети: Добування камяного вугілля: -

Павлоградвугілля

-

Добропіллявугілля

-

ш/у Покровське

Добування нафти та природного газу: -

Укргазвидобування

-

Укрнафта

-

Нафтогазвидобування

-

ГеоАльянс

-

Burisma Holdings

Виробництво залізорудної сировини: -

Метінвест Холдинг

-

Полтавський ГЗК

-

Арселор Міттал Кривий Ріг

-

Євраз Суха Балка

Металургійна промисловість: -

Метінвест Холдинг

-

ДМКД

-

Євраз ім. Петровського

-

Інтерпайп

-

Нікопольський завод феросплавів

-

Запорізький завод феросплавів

Електроенергетика: -

ДТЕК

-

Донбасенерго

-

Центренерго

Нафтопереробка: -

Укртатнафта

Виробництво добрив: - Ostchem - Одеський припортовий завод 82


Виробництво пластмас: -

Броварський завод пластмас

-

Завод пластмас (Київ)

-

ТОВ Консенсус

Фармацевтична промисловість: -

Фармацевтична фірма Дарниця

-

Фармак

-

Корпорація Артеріум

Виробництво м’яса: -

МХП;

-

Агромарс

-

Агро-Овен

-

АПК-Інвест

Виробництво молочних продуктів: -

Данон Україна

-

Терра-Фуд

-

Техмолпром

Виробництво олії: -

Кернел

-

Креатив Груп

-

Каргілл

Виробництво хлібобулочних виробів: -

Київхліб

-

Хлібні Інвестиції

-

Куліничі

Виробництво електричного устаткування: -

Електроважмаш

-

Запоріжстрансформатор

-

Укрелектроапарат

Виробництво машин для сільського господарства: -

Харківський тракторний завод

-

Херсонський машинобудівний завод

-

НПП Білоцерковмаз 83


Виробництво автотранспортних засобів: -

ЗАЗ

-

Богдан

Виробництво залізничної техніки: -

КВБЗ

-

Азовмаш

-

Дніпровагонмаш

Авіабудування: -

Антонов

-

Мотор Січ

Суднобудування: -

Смарт Холдинг

-

Миколаївський суднобудівний завод Океан

Перелік галузевих асоціацій, яким було відправлено анкети: -

Добування нафти та природного газу – Асоціація газодобувних підприємств України

-

Виробництво залізорудної сировини – Укррудпром

-

Металургійна промисловість – Федерація металургів України, Укрметалургпром, Українська асоціація сталеплавильників, Укрмет, Уавтормет, Укртрубпром, УкрФА

-

Електроенергетика – Енергетична асоціація України

-

Виробництво добрив – Спілка хіміків України

-

Фармацевтична промисловість – Всеукраїнська фармацевтична палата

-

Виробництво м’яса – Укрмясо

-

Виробництво молочних продуктів – Укрмолпром

-

Виробництво олії – Укроліяпром

-

Виробництво хлібобулочних виробів – Укрхлібпром

-

Виробництво електричного устаткування – Укрмашбуд

-

Виробництво машин для сільського господарства – Украгромаш

-

Виробництво автотранспортних засобів – Укравтопром

-

Суднобудування – Укрсудпром

84

Пропозиції до Плану першочергових дій з розвитку промисловості України