Якщо запитати, які асоціацІІ викликає у
рейшов ще й до спортивної діяльності і
відповіді будуть на
почав здобувати перемогу за перемогою
нас слово диво
"турист",
людина
схожими:
з
рюкзаком
на районних,
за
плечима, наметовий табір на березі річки
Наша газета неодноразово писала про
чи схилі гори, вечірнє вогнище, духмяна
юшка, пісні під гітару... І все це повною · мірою стосується туриста з багаторічним стажем
-
учителя Требухівської ЗОШ І-ІІІ
Микола
Іванович,
ною, зрозуміла, що настав час розповісти
туристська-краєзнавчий
про нього самого,
''Обрій". Зростаючи якісно і кількісно, від
лися його туристичні стежки. І я вируши
роботи,
ла до Требухова знайомитися з родиною
пізнавально-краєзнавчої
женням . Туристи з Требухова те
вони і в майбутньому. Приємно,
пер мають
tдо
груnами і удвох-втрьох з друзя-
що
місяців
кілька
вступив,
нічних виробів, навчався у Фас тові
мі с яні в. До трьох років, nоки та
отримав
то й м а \НІ облаштовувалися на
знову nрацював на заводі . По
новщ1у \Іісні. будували власний
вістку про nризов на nрохідну
водія
на
26
(nрава
квітня
йому nриніс тато. Школу моло
сестричка Люда , отож турбот у
гарячим . Не оминули чорнобиль ські nроблеми - вивозили дітей у
своїй тр удовій кар'єрі nройшов
разу сержанта
шлях від техніка штучного осі
військово-політичній підготовці Валерій був на висоті (бал його
(нині він уже сім років на nенсії.
шкільного атестата
До речі, як тато він суворий, ви
добре
у хлопця все
зо
- 4,52, до
кіломстрах від Праги .
за..1ишил ися хороші спогади .
n е рсдрукова ні автором і зшиті у
чснко не захотів
дв а солідні журнали Валерія за
20
-
доробок
років, вір ш і про
Гоголя. Його nокликанням ста ла географія-біологія.
Поряд з
щоденним
суnутни
Требухінську школу В.Зінчсн військовим
1985
навчанням
р. Мрія стати
nривела
Ленінградс ь кого
його
ком
до
Пр оп онуємо увазі читачі в вір ш і Валер ія Зінче н ка.
ми. Сnочатку ходили недалеко Чернігівщиною, Київщиною. З роками географія nоходів знач но розширилася .
п
студентських
лерій біг марафон
км
195
ж иною стала nершоку-
досвідчен и й,
буднів став
(42
і д ча с навчання на n 'ято му курсі його дру
рсни ця Світлана. У 1994 році у них народився син Олег, в 2006му - донечка Катруся . Тепер ту ристів у родині стало четверо .. . Нині Валерій М иколайович
сnорт, легка атлетика. Були все українські змагання, двічі Ва
залізничного
училища . Проте стати nомічни
Цими днями В . Зінченко з' рів свою сорокону весну.
двоюрідної сестри встуnив у Н і жинський nедуніверситет ім . М .
кохання, рідний край, родину,
ко закінчив у
nо-туристському весело і точно .
за nрикладом
рядки, написані в nоходах.
м),
можна
сказати,
керівник шкільного туристичного гуртка "Обрій", маститий
слава про який вийшла далеко за
межі Київщини . У різних куrоч ках України і nоза їі межами nо
залізничної
була робота в будзагонах, буді
с танції хлопцеві так ·і не судило ся: з трьо х д рузів, котрі встуnали
вельній бригаді. Ще зі школи хлоnець серйозно захоnився фо
того року, прохід ний бал набрав
тографі є ю .
Саме в студентські
Важко назвати кількість грамот , дипломів і кубків , здобутих
тільки од ин, Вадим. Він і нині
роки міцно увійшов у його ж1п-
В . Зінчснком та його вихованця-
ком
ко м снданта
Переяславі
козинські" . Можливо, у ній не
І все ж військовим бути В . Зін
-
в
дуже nоетичне закінчення, зате
Це була
російською - далася взнаки сл уж
змаганнях
ристичної nісні : ''Ча-ча-ча, горби
служби
справжня школа життя, про яку
nісні.
вірші,
Хмельницькому на конкурсі ту
а ще
шити з віршами (українською і .
біІ в ар~Іїі) . Нині вошІ дбайливо
них
керівник
військовий
нові
Прочитайте рядки з nісні В.Зін ченка, яка , до речі, у травні 2004 року зайняла ІІІ місце на облас
М . І . Ковтун). Служити довелося в містечку Міловіце, у 35-ти
про
-
підготува в
шкільний
було як в усіх : школа, сnортивні мрії
У nоходах , біля вогнища, на роджуються
у фізичній та у
меніння ВРХ дсі голови сільради
хлоnчачі
ну .
йому nрисвоїли звання від
-
набувати
nредставляючи нашу Броварши
Молдову в табори . Не за красиві
o•ri
змогу тренуватися у
стінах рідної школи,
досвіду на численних змаганнях,
~ ·
Г
nідрозділі у Бердичеві. Літо було
те , що тато , Микол а І ванови•• . у
кар'єру військового, а ще
сnоряд-
року!),
1986
дого бійця nроходив в учбовому
змагання,
" обростає"
водія
Єлизавета у маминій рідній Ко бижчі . У 1973 році народилася
-
гурток
електротех
заводі
варському
пім. Х-1оnчика доглядала бабуся
могливІІй) . А так
Зінченків.
ми. Є nеремоги сьогодні, будуrь
район). nеребралися у 1968 році, коли синові бул о всього кілька
б уло, мабуrь, тільки
з чого почина
тя туризм. П ішки, на транс nорті, на байдарках, великими
армі ї) складав люстри на Бро
його житті
про те,
Отож до училища Валерій не
nрацює за фахом у Воронежі .
ИКІІ Майнівського сіль ВІ . госптехнік у м у (Бобровицький
хлопчика дода.1ося . Відмінним у
вич друкував на шпальтах ''Нового життя "
гурток,
суто
та
опікується
яким
колективу,
В . Зінченко. Та й сам Валерій Миколайо
який назвали ємким і поетичним словом
перших походів, гурток за кілька років пео Требухона батьки Ва
·
1993 році у Требухівській ЗОШ запра
цював
лері я Тамара Сергіївна
перемоги
розповіді про свої Туристські враження. СпостерігаюЧи · за цією скромною люди
ст. Валерія Миколайовича Зінченка.
У
обласних і Всеукраїнських
змаганнях.
бували
туристи
з
Трсбухова .
Валерііі Зінченко: ~ш !](]@ IOЩJ'j/ Ш®@!МfJ®@ ~2/~® @Ш@'[l(§](J ПамАти ІІІОАСКОЙ nесчань1е чась1 За песчинкой песчинка убсгают минуть! . Вре\1Я наше уходит неизвестно куда . Если в жизни своей ть1 бьш нужен кому-то , Зн а чит, ть1 не уйд сшь в прах веков без сл сда .
3емньІми АОроrами Дороги, пороги, вокзаль1, nри•ІальІ ... И всчно измучен, и веч но усталь1й .. . Рюкзак за сnиною ... и встрьr со мною ... Я счастлив , довален судьбою такою .
И уже не исчсзнет она без следа.
Дороги, тревоги . кшшь1 н н ачала ... Ть1 снова встрсчала и вновь провожала ... С друзья\Ш в дороге я как за стс ною ... Я счастлив, довален такою суш,бою.
Если в ж изни своей отдавая душу людям, Если в радости , в горе добротьІ не жалсл ,
Пороги и двсри ... улмбки , довсрьс ... Друзе й я в походс давно уж nровсрил.
Значит , ск аж ут они : мь1 тебя не забудем, Значит . вернь1х друзсй ть1 в жизни имел.
И в бурю, и в даждь: они всюду со мною ... Я счастлив, довален судьбою такою .
Если бо,1ь ю в душе твой уход отразится ,
Если с горя сожмутся живьrе сердца, Значит. п а ~Іять л юдей сквозь века nросочится
31.05.1989 г. Розовь1е снь• После зимней ст ужи , в зелсни веснь1 Снятся нам все чаше розовь1с сньІ: Сад цветуший бель1й. легкий ветерок
И малиной спелой губ твоих цветок. Над речушкой тихой, вон у тех берез, Я задам любимой лишь один воnрос: "Мнс ВСе чаще СНЯТСЯ рОЗОВЬІС СНЬІ, Правда ли, что счастье nринесут они?" А в ответ молчанье , тихий nлеск реки; Значит , \ІЬІ стобою очень далски . По весне нам снятся розовь1с сньІ, Но обман ут сердце отзвуки вссньІ . Может , кто-то счастлив средь луч ей всснь1 Ну а мнс ли ш ь снятся ро"JовьІс снь1. JЗ.О7. 1989 г.
Причаль1, вокзальІ ... Мь1 сдетства мсчта..~ и ... МечтьІ не уrихли, хоть взросльІ~Іи стали . И в дальней дороге я вс юду с мечтою ...
26.08.1989 г. По нотам Наша жизнь теnерь словно клавиши: То в ней черное , то в ней белос ; А мелодин звук рьшающий Не поймаешь , не псредсласшь. Неизветно, КС\1 ноть1 писань1.
Кращеб-палку ковбаси. Травень
Может , нас оnьянит свободою . Ну, а чаще всего так уж сложится И не маршем судьба, и не одою,
2004 р.
* * *
А закружится грустной мелодией. Так nохожсй с осеннсй nогодою. То в ней лучик теnла nроглянст вдруг, То закружит nурга-мстслица; Среди серь1х дождсй, среди бель1х вьюг Ах как счастья дождаться не тсрnится .
Наnисать бь1 все ноть1 заново И создать бь1 такую мелодию , Чтобь1 звуки ес , как зарсво, Разжигали сердца холоднь1е .
Останню ніч - намети під смсрсками, А завтра в даль nокличуть nоїзди. Свої думки і спогади з лелеками Не раз ми nосилатимем сюди. Приспів: Карпати, краю смерековий,
В намети просяться дощі. Крізь роки пригадаєм знову Обличчя безтурботно -молоді. 23. 03. 90г.
Я счастлив, довален такою судьбою .
Дорожная nьІль, и леса, и nоля ... Ть1 явь, а не бьшь, родная земля! Я связанстобою незримой троnою ... Я счастлив, довален судьбою такою.
Після супернавантажень Не злякаємось Карnат . Ми вам пісеньку співали , Надривали голоси . Нам за це nрисудять бали .
Мь1 с тобой- лишь исnолнители И от нот зтих мь1 зависимь1, Как зависимь1 от родитслсй . Пробсжится судьба поклавишам И создает тотчас мелодию ; Может бьпь, она обезглавит нас ,
Ча-ча-ча, rор6и козииські (nісня) Доля нас звела з туризмом І з тих пір все й nочалось ... Зайнялись nатріотизмом,
Позаду залишись кілометри І рюкзаки, звичайно, вже не ті. Перед очима стежка на Говерлу Одна з тих, що nростелються в житті. Приспів.
Скільки з нас nоті в лилось ... Від світанку до світанку Мотузки все снуємо, Від змагання до змагання В класі ми додаємо. Резул ьтат не за горами, За горба:-.~и результат.
Великий світ , а в ньому є Карnати, Де дві декади юності сnливли ... А зранку нам в дорогу вирушати ,
Щоб розnовісти всім , де ми були . Сторінку nідготувала Валентина КОВАЛІВСЬКА.