«Ñòîþ ïåðåä âàìè, çà÷àðîâàíèé ëþäñüêîþ êðàñîþ...»

Й. Бокшай. Травень

Âè çâåðíóëè óâàãó, ùî ïîâіñòü ìàє íàäçâè÷àéíî ïîåòè÷íå îáðàìëåí íÿ – êàðòèíó áàãàòîçâó÷íîї âåñíè іç ëåáåäèíîþ ïіñíåþ ó âèñîêіì íåáі. Öå íåìîâáè çàâåðøåíå ïîëîòíî, äîñêîíàëà ðîçïîâіäü ïðî íàéïîòàєìíіøå, ñîêðîâåííå. І õî÷ «Ãóñè-ëåáåäі ëåòÿòü...» ìàє ïðîäîâæåí íÿ – ùå îäíó ïîâіñòü, «Ùåäðèé âå÷іð», àëå êîæíà ç íèõ – öіëêîì îñіáíà ìåëîäіÿ æèòòÿ Ìèõàéëà Ñòåëüìàõà.

Ïî÷àòîê òâîðó âæå íàëàøòîâóє íàñ íà ëіðè÷íèé ëàä. Öå ïîåòè÷ íèé çàñïіâ, ùî ïðîíèçóє ñèìâîëîì ãóñåé-ëåáåäіâ óâåñü ñþæåò. Îäðàçó çâåðòàєø óâàãó íà òå, ùî õëîï÷èê áà÷èòü ñâіò ïî-îñîáëèâîìó, çíàõî äèòü ÿêіñü íåçâè÷àéíі ñëîâà òà îáðàçè, ùîá ïåðåäàòè éîãî êðàñó, áî öÿ äèòÿ÷à äóøà âіäêðèòà ïîåçії íàâêîëèøíüîãî áóòòÿ.

Çâåðíіòü óâàãó, ìàëåíüêèé Ìèõàéëèê íåìîâáè ïåðñîíіôіêóє, îæèâëþє âñå, ùî éîãî îòî÷óє. Íàâіòü âіòðÿêè ñõîæі â íüîãî íà êàçêî âèõ âåëåòíіâ, ùî ìàíäðóþòü ñâіòîì, òâîðÿ÷è ÿêåñü òàєìíå, їì îäíèì âіäîìå, ÷àêëóíñòâî. À ùå âîíè íàìîòóþòü íà êðèëà áàáèíå ëіòî, äàðó þ÷è âñіì ëþäÿì çàëèøêè òåïëà і ñîíöÿ. Õëîï÷èê æèâå ó ñâіòі íàðîäíèõ çâè÷àїâ і òðàäèöіé, çíàє òàїíó âåëèêîäíіõ êðàøàíîê, äèâî-íàñіííÿ, ç ÿêîãî âèðîñòàþòü çäîðîâåííі ãàðáóçè, àáè ëèøåíü ìàòóñÿ íàä íèì ïî÷àðóâàëà! Ñïðîáóéòå ïîäèâèòèñü íà ñâіò î÷èìà Ìèõàéëèêà, âëîâèòè íåïîâòîðíі çàïàõè âåñíè é ëіòà, ïî÷óòè «áåíòåæíі çâóêè äàëåêèõ äçâîíіâ», «âіùó ñêðèïêó», «ñðіáíèé ïåðåäçâіí». Ñïðîáóéòå, ÿê і âіí, âіäïóñòèòè ñâîþ äóøó, ùîá ïіäíÿëè її íà êðèëà ëåáåäі і çàáðàëè â «íåðîçãàäàíó äàëèíó»! Ïîâіðòå, âàì òàê ñàìî «õîðîøå, і äèâíî, і ðàäіñíî» ñòàíå «â öіì ñâіòі»!

Як ви думаєте, у чому загадка, як її розгадати? Спробуймо зробити це разом!

Пригадайте поезії Б.-І. Антонича. А як йому вдавалося «оживлювати» природу?

Що спільного в його творах із повістю М. Стельмаха?

Íàðîäíі ïіñíі ùå ç äèòèíñòâà òàê çàïàëè â äóøó ïèñüìåííèêà, ùî ìîëîäèé Ìèõàéëî Ñòåëüìàõ, ó÷èòåëþþ÷è â øêîëàõ Ïîäіëëÿ òà Êèїâùèíè, çіáðàâ òèñÿ÷і íàðîäíèõ ïіñåíü, çàïèñàâøè íå ëèøå òåêñòè, à é ìåëîäії. Îñü ùî âіí ãîâîðèâ: «Ëіðè÷íà ïіñíÿ – öå äóøà íàðîäó, öå áåçìåæíå ïî ëå, çàñіÿíå çåðíàìè іñòîðії і çàêâіò÷àíå ëþäñüêèìè íàäіÿìè, öå íåçìіðÿíà, âîіñòèíó íàðîäíà ëþáîâ äî ñâîєї äіäèçíè і íåíàâèñòü äî її âîðîãіâ, öå äîñòîé116

íà ëþäñüêà ãіäíіñòü і ëþäñüêå ñòðàæäàííÿ, öå ñòèõіéíèé áëèñê ñåëÿíñüêîї êîñè íàä îäè÷àëîþ ïàíñüêîþ ãîëîâîþ і êâèëіííÿ ÷àéêè-íåáîãè íàä òÿæêèì øëÿõîì æèòòÿ, öå ÷èñòі ïîðèâè äî ùàñòÿ і ÷èñòà ñëüîçèíà íà âіÿõ äіâî÷èõ, öå ìóêè ìàòåðіâ íà ÷óæіé çåìëі і öíîòëèâà âå÷іðíÿ óñìіøêà íà óñòàõ íàðå÷åíîї. Ïðèòîðêàþ ÷èñü äî ëіðè÷íîї ïіñíі, ìè âõîäèìî â áåçìіðíèé ñâіò íàðîäíîãî æèòòÿ. Óêðàїíñüêà ëіðè÷íà ïіñíÿ, âèïëåêàíà іñòîðієþ і ïîáó- Прокоментуйте слова письменòîì, ñóïðîâî äèòü ëþäåé-òðóäіâíèêіâ – ника, використавши свої знання ñâîїõ òâîðöіâ і õðàíèòåëіâ ïðîòÿãîì з фольклору. âñüîãî їõíüîãî âіêó».

Çâåðíіòü óâàãó, íàñêіëüêè æèòòєâîþ âèãëÿäàє ïîâіñòü «Ãóñè-ëåáåäі ëåòÿòü...» óæå çàâäÿêè ñâîїé êîìïîçèöії! Àäæå â íіé íåìàє ÷іòêîãî ñþæåòíîãî ñòðèæíÿ, à ïîäії íàòîìіñòü ðîçãîðòàþòüñÿ äîâіëüíèì ïëè íîì, íåìîâáè ñàìå æèòòÿ. Âіäòàê і îáðàç Ìèõàéëèêà ðîçêðèâàєòüñÿ ðіçíèìè ñïîñîáàìè: і çàâäÿêè ñàìîõàðàêòåðèñòèöі, і ÷åðåç ðîçïîâіäі іíøèõ ãåðîїâ ïðî ïîâåäіíêó, â÷èíêè, õàðàêòåð õëîï÷èêà, à òàêîæ – ó éîãî ñòàâëåííі äî ïðèðîäè, ÿêà є äëÿ äèòèíè õðàìîì, ñïîâíåíèì ãëè áîêîї òàїíè і ÷àðіâëèâîñòі.

Чи таким, як на картині, ви уявляєте село, змальоване в повісті «Гуси-лебеді летять...»?

Знайдіть у творі відповідні уривки, у яких автор наводить самохарактеристику персонажа, характеристику його іншими героями.

Ñåðåä óëþáëåíèõ õóäîæíіõ çàñîáіâ ïèñüìåííèêà – ìåòàôîðà, ïîðіâíÿííÿ, âèáàãëèâі åïіòåòè. Óñå öå ñòâîðþє íåïîâòîðíó îáðàçíó â’ÿçü ïîâіñòі, âîíà ñïðèéìàєòüñÿ ÿê ïіñíÿ, ùî ïîëîíèòü óÿâó ÷èòà÷à. À ïðèñëіâ’ÿ, ïðèêàçêè, àôîðèñòè÷íі âèñëîâè, ùî âіëüíî ëëþòüñÿ ç óñò äіäóñÿ é áàáóñі, òàòà é ìàìè! Êîìó á íå õîòіëîñÿ çðîñòàòè â òàêіé ïîå òè÷íіé àòìîñôåðі!

«Ãóñè-ëåáåäі ëåòÿòü...» – öå іñòîðіÿ ñîíÿ÷íîãî äèòèíñòâà, ç ÿêîãî áåðå ïî÷àòîê ïîòóæíèé òàëàíò ïèñüìåííèêà, êîëè âіí â÷èòüñÿ äðóæèòè, äîðîñëіøàє, çóñòðі÷à-

С. Васильківський. Околиця села

þ÷èñü íå ëèøå ç ðàäіñòþ, à é ç ãîðåì. Ìè çíàéî ìèìîñÿ ç íàéêðàùîþ ïîäðóãîþ Ìèõàéëèêà – Ëþáîþ, ÿêà òàê ñàìî òîíêî âіä÷óâàє ïðèðîäó і íå ïîäèòÿ÷îìó ìóäðà. Ìè ïîìі÷àєìî, ç ÿêîþ âåëè êîþ ëþáîâ’þ çãàäóє Ñòåëüìàõ ñâîїõ ðіäíèõ – ìàìó, òàòà, áàáóñþ, äіäóñÿ. Êîëèñü âіí ñêàçàâ, ùî є ëþäè, «íà ÿêèõ íåäàðìà ïàäàëî ñîíöå». Ñàìå їõíіé ñâіòëіé ïàì’ÿòі ïðèñâÿ÷åíà ïîâіñòü Ìèõàéëà Ïàíàñîâè÷à...

ÏÎÄÎÐÎÆ ËІÒÅÐÀÒÓÐÀÌÈ ÑÂІÒÓ

Ó êîæíîãî âîíè ñâîї, ñïîãàäè äèòèíñòâà, ó êîæíîãî – âëàñíà іñòîðіÿ çìóæíіííÿ. Ïðîòå, äå і ÿê áè íå çðîñòàëà ëþäèíà, äëÿ íåї öå çàâæäè ÷àñ íåçàáóòíіõ âіäêðèòòіâ і çàõîïëåíü, ñïîâíåíèé ôàíòàçіÿìè é ìðіÿìè, õî÷ òðіøêè, òà іäåàëіçîâàíèé. Òàì, ó äèòèíñòâі, – âèòîêè ñïîäіâàíü і çâåðøåíü äîðîñëîãî æèòòÿ.

Ðîñіéñüêà ïèñüìåííèöÿ Âàëåíòèíà Îñєєâà íàïèñàëà öіêàâèé òâіð, áàãàòî â ÷îìó àâòîáіîãðàôі÷íèé, ïðî äіâ÷èíêó Äіíêó. Ìіñöåì äії âîíà îáðàëà Óêðàїíó, ïî÷àñòè – é Êèїâ. Çâåðíіòü óâàãó, ÿê áàãàòî ñïіëüíîãî â ñіëüñüêîãî õëîï÷èíè Ìèõàéëèêà і äіâ÷èíêè ç ðîäèíè ðîñіéñüêèõ іíòåëіãåíòіâ Äіíêè:

«À â Äіí÷èíîìó æèòòі ñòàëîñÿ ñïðàâæíє äèâî. Âîíà ðàïòîì âіä÷óëà ñåáå ãîñïîäèíåþ âñіõ ëіñіâ, ïîëіâ і ðі÷îê. І íå ëèøå ëіñіâ і ïîëіâ, àëå é äâîõ ñіë, ìіæ ÿêèìè â ëіñîâіé ãóùàâèíі ïðèòóëèëàñü áіëåíüêà õàòèíêà. Íåçëі÷åííі ñêàðáè õîâàëèñü ó ëіñàõ äëÿ Äіíêè... Ñîëîäêà äèêà ìàëèíà, ïðèïå÷åíі ñîíöåì ÿãîäè ñóíèöі, ãðàéëèâі øàïêè ëèñè÷îê, âêðèòі áіëîþ ïëіâêîþ, ìîëî÷íі ìàñëþêè, ñïîâíåíі âëàñíîї ãіäíîñòі áіëі ãðèáè íà òîâñ òèõ íіæêàõ... À ïòàõè, áіëêè, çàé÷èêè, à êàëèíà, âñèïàíà ÷åðâîíèìè íàìèñòèíàìè!.. Ó Äіíêè ñïåðøó ðîçáіãàëèñü î÷і, і, çóïèíèâøèñü ñåðåä çàðîñòåé ìàëèíè, âîíà ðîçâîäèëà ðóêàìè і ñïіâàëà.

Ñõîâàâøè îáëè÷÷ÿ ó áóêåò ïîëüîâèõ ãâîçäèê, âîíà ì÷àëà ñòåæèíîþ ÷åðåç ëóêè äî âóçåíüêîї, ïîêðó÷åíîї ðі÷å÷êè... Ó áóéíіé òðàâі íà âîëî ãèõ ëóêàõ ïîâàæíî ïîõîäæàëè ÷îðíîãóçè. Їõíі äîâãі äçüîáè ìàéñòåðíî âèëîâëþâàëè ñîáі íà îáіä íåóâàæíèõ æàá.

Ïîáà÷èâøè äіâ÷èíêó, ùî áіãëà ñòåæêîþ, ÷îðíîãóçè ñïðîêâîëà ëÿñ êàëè êðèëàìè і, ñêëàâøè, ÿê äâі ïàëè÷êè, íîãè, ïåðåëіòàëè íà іíøå ìіñöå...».

ÒÂÎÐ×І ÇÀÂÄÀÍÍß

Çíàéäіòü ó äîìàøíіõ ÷è áіáëіîòå÷íèõ ìèñòåöüêèõ àëüáîìàõ êàð òèíè âèäàòíèõ óêðàїíñüêèõ õóäîæíèêіâ, íà ÿêèõ çîáðàæåíî ïåéçàæі, ùî ìîãëè á ñòàòè іëþñòðàöіÿìè äî ïîâіñòі Ì. Ñòåëüìàõà «Ãóñè-ëåáåäі ëåòÿòü...». Âëàøòóéòå їõíє îáãîâîðåííÿ, çà÷èòóþ÷è âіäïî âіäíі óðèâêè ç òåêñòó. Âèçíà÷іòü íàéáіëüø âäàëî ïіäіáðàíèé ìà ëþíîê і íàïèøіòü êîðîòêèé òâіð-îïèñ ïðî íüîãî, çà ïî÷àòîê óçÿâøè âіäïîâіäíó öèòàòó ç ïîâіñòі.

ËІÒÅÐÀÒÓÐÍÀ Ï’ßÒÈÕÂÈËÈÍÊÀ

Іç çàïðîïîíîâàíèõ ñëіâ çíàéäіòü ïîòðіáíі і çàïîâíіòü íèìè ïðîïóñêè â òåêñòі. Ïåðåìîæöåì ââàæàòèìåòüñÿ òîé, õòî ïåðøèì âèêîíàє çàâäàííÿ. (Áëèñêàâêè, õëіá, óâå÷åðі, ðàíêó, îðåìî, áàòüêà, áîðîçíó, çàéöÿ).

«ß ïàì’ÿòàþ, ÿê óðî÷èñòî ïðîâîäæàëè â ïîëå ïëóãàòàðіâ іç ðàííіì ïëóãîì. Êîëè æ âîíè ïîâåðòàëèñü ... äîäîìó, їõ ñòðі÷àëè ñòàðі é ìàëі. À ÿêà òî áóëà ðàäіñòü, êîëè îðà÷ âèéìàâ òîáі ç òîðáè øìàòîê ïðè÷åðñòâіëîãî õëіáà і êàçàâ, ùî âіí îä ... . Öå áóâ íàéêðàùèé ... ìî ãî äèòèíñòâà! À õіáà íå ñâÿòîì ñòàâàâ òîé äåíü, êîëè òè ñàì òîðêàâ ñÿ äî ÷åïіã і ïðîâîäèâ ñâîþ ïåðøó ...? I äîñі ç ãëèáèíè ðîêіâ îçè âàєòüñÿ ãîëîñ ìîãî ..., ÿêèé îäíîãî ïðèõìàðåíîãî ... ïîñòàâèâ ìåíå, ìàëîãî, ðàäіñíîãî і ñõâèëüîâàíîãî, äî ïëóãà, à ñàì ñòàâ áіëÿ êîíåé. Äîìà âіí ïðî íàøó ïðàöþ ãîâîðèâ ÿê ïðî ùîñü ãåðîї÷íå: “Õìàðè éäóòü íà íàñ, ãðîìè îáâàëþþòüñÿ íàä íàìè, ... ïàäàþòü ïåðåä íàìè і çà íàìè, à ìè ñîáі ... òà é îðåìî ïîëå”».