Maket druk by KAFEDRA VSR

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут журналістики

Редактор навчальної літератури Навчальний посібник

Київ

Інститут журналістики

2016

УДК 823.162.2.08 ББК 83.2(4УКР)1-8 Р33

Упорядники: Кріт Олена Олегівна Починок Тетяна Анатоліївна Савенко Наталія Михайлівна Хоменко Юлія Володимирівна

Р33

Редактор навчальної літератури: навч. посіб. / упоряд. О. О. Кріт, Т. А. Починок, Н. М. Савенко, Ю. В. Хоменко. – К. : Ін-т журналістики, 2016. – 64 с.

ISBN 978-966-7332-35-7

Цей студентський проект присвячений питанням роботи редакторів навчальних видавництв України. До видання увійшли інтерв’ю з цікавими й талановитими особистостями, які неодмінно озброять Вас необхідними знаннями у галузі видавничої справи та редагування. Структура практичного порадника відтворює основні питання, що постають перед студентами й редакторами-початківцями (інтелектуальні джерела, особливості співпраці з авторами, сучасні тенденції у книгах навчальної літератури, перспективи їхнього розвитку і багато іншого). Видання зацікавить не лише студентів спеціальності «Видавнича справа та редагування», а й редакторів-початківців та досвідчених фахівців. УДК 823.162.2.08 ББК 83.2(4УКР)1-8

ISBN 978-966-7332-35-7

Зміст Від упорядників Теоретичні нотатки Перевір себе

Редакторський досвід

4 6 16

Тамара Гревцева Олена Камишанська Ірина Красуцька Ірина Панасенко Надія Подоляка Василь Теремко Галина Харук Анонімне інтерв’ю Практичне завдання

18 19 23 31 37 41 45 51 56 59

Варто прочитати

Відеоматеріали

Фотогалерея

Редактор навчальної літератури

Від упорядників Проект «Редагування навчальної літератури» – це гармонійне поєднання коротких теоретичних нотаток і практичних порад для студентів спеціальності «Видавнича справа та редагування» й редакторів-початківців. Теоретична частина містить однин розділ з короткими даними про типологічний ряд навчальних видань, їх специфіку, вимоги, структурування, забезпечення навчально-методичного рівня тексту, ілюстрування навчальних видань, а також відомості про типові помилки у шкільних підручниках і навчальних виданнях для вишів. У другій частині ми зібрали матеріали про творчий шлях редакторів навчальної літератури. Унікальні історії, з яких можна почерпнути чимало корисних порад. Респонденти розповідають про те, чого навчилися за життя, і що варто знати студентам, майбутнім редакторам. На сторінках нашого видання Ви знайдете цікаві спогади з власного досвіду, особисті правила та норми, погляди на шляхи досягнення редакторської майстерності, побажання студентам. Інтерв’ю з фахівцями про таємниці своїх професійних надбань, у яких кожен респондент додав свою цеглинку в будівництво розуміння нами редакторського фаху. Дослухаємось до них! Тамара Гревцева, головний редактор науково-методичного журналу «Всесвітня література в школах України», радить нам «Читати, читати і читати! А ще, не боятися заглядати в словники!» Олена Камишанська, керівник редакції видавництва «Генеза», зазначає: «Задля комерційно вигідного проекту хоч кістьми лягти,

але зуміти вмовити, переконати, втримати, навіть приголубити, вручити пряник, а батіг вже притримати на потім». Ще одна порада від Ірини Красуцької, головного редактора Українського освітянського видавничого центру «Оріон»: «Редактор – це теж творець, тільки його праця менш помітна. Не треба боятися цієї непомітності. І, звичайно, любити свої книжки, довіряти колегам і поважати авторів». Досвід фахівців для нас неймовірно цінний. Тож, ми намагалися почути кожне слово. Матеріали ми доповнили фотографіями співбесідників та короткою біографічною довідкою, що дасть змогу краще орієнтуватися у виданні та ближче познайомитися із кожним редактором. Для ефективного засвоєння матеріалу у виданні вміщено практичні завдання для студентів. Ознайомившись з теоретичними нотатками, студенти можуть перевірити себе, закріпити інформацію й запам’ятати основні тези. А поради професіоналів допоможуть застосувати свої навички у роботі. Цей проект стане в пригоді кожному, хто прагне вчитися: вчитися працювати, вчитися редагувати, вчитися навчатися.

Редактор навчальної літератури

Теоретичні нотатки

За ДСТУ 3017:95 "Видання. Основні види", навчальне видання – це видання систематизованих відомостей наукового або прикладного характеру, викладених у зручній для вивчення і викладання формі. До навчальх видань належать: • підручник; • навчальний посібник; • наочний посібник; • курс лекцій; • практикум; • збірник вправ (або задач); • хрестоматія; • книга для читання; • навчальна програма; • методичні вказівки та рекомендації. Підручником прийнято називати навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), що відповідає навчальній програмі та офіційно затверджене як таке. Натомість, навчальний посібник є своєрідним додатком до підручника. Редакторові слід пам’ятати, що існує порядок надання навчальній літературі спеціальних грифів, а також вимоги до видавництв, які самостійно готують оригінал майбутнього видання та всі необхідні документи для подання на отримання грифу. У більшості видавництв, які спеціалізуються на виданні навчальної літератури, всю організаційну роботу, пов’язану з отриманням грифа на конкретне видання, виконує його редактор. Насамперед, редакторові потрібно визначитись із типологією оригіналу, адже кожен вид навчальних видань має свої особливості, отже, і методики редакторської підготовки.

Типологічний ряд навчальних видань

Редактор навчальної літератури

Специфіка навчальних видань

Специфіка навчальних видань: • послідовність й системність подачі матеріалу; • доступність викладу, зорієнтованого на вікові особливості та освітній рівень читача; • чітка і детальна структурованість змісту; • відповідність змісту та проблематики програмі; • перевірений фактичний матеріал; • наявність блоків для самостійних завдань, контрольних запитань і вправ; • якісне поліграфічне виконання; • апробація; • рецензія; • обов’язковий довідковий апарат; • інформування в межах певного предмета, дисципліни; • організований характер підготовки, затвердження, видання й розповсюдження. Нині немає єдиного документа, щоб регламентував головні принципи, за якими потрібно створювати навчальне видання. Деякі дослідники роблять спроби систематизувати відповідні критерії, але повноцінне дослідження, в якому б навчальне видання розглядалося з різних точок зору та яке було б зосереджене на певних вікових категоріях, досі відсутнє. Наявні критерії, зафіксовані в стандартах чи санітарних умовах для шкільних підруників, недосконалі, а іноді – й парадоксальні.

Вимоги до навчальних видань окреслені Наказом Вимоги до навчальних Міністерства освіти і науки України: • новизна матеріалу; видань • відповідність програмі навчання у викладі навчального матеріалу з урахуванням знань; • зв’язок між підручниками з однієї дисципліни;

Теоретичні нотатки

• уніфікація всіх компонентів (особливо термінів і позначень); • відповідність сучасним досягненням дисципліни; • єдність структури; • підпорядкованість; • довідковий апарат; • доступність форми викладу матеріалу; • зв’язок навчального матеріалу з практичними завданнями. Обов’язковими елементати структури навчальних видань мають бути: • зміст (перелік розділів); • вступ (передмова); • основний текст; • питання, тести для самоконтролю; • обов’язкові та додаткові завдання, приклади; • довідково-інформаційні дані для розв’язування задач (таблиці, схеми тощо); • матеріали для орієнтації в книзі (предметний, іменний покажчики). Зміст. Його заголовки повинні точно відтворювати назви, подані в тексті. Не вносяться до змісту лише ті, які набрані упідбір тексту. Заголовки у змісті не можна редагувати, скорочувати чи подавати в абревіатурі. Зміст у навчальному виданні доцільно розміщувати на початку, після звороту титульної сторінки видання. Це відразу орієнтує читача і в загальній тематиці видання. Вступ є обов’язковим елементом навчального видання. У ньому зазначається актуальність, місце курсу серед інших дисциплін; формулюються основні завдання, поставлені перед учнями; подаються поради щодо самостійного опрацювання навчального видання.

Структурування змістової частини

Редактор навчальної літератури

Основний текст. На цьому етапі робота з текстом полягає в чіткому й рівномірному поділі його структурних елементів згідно з обраною системою рубрикації. За визначеною схемою першого розділу, редактор зобов’язаний витримати таке підпорядкування тексту (і в приблизно такій пропорції за обсягом) в усіх наступних розділах майбутнього видання. Інформаційно-пошуковий текст. Йдеться про продуману систему покажчиків та додатків, які вказують на високий методичний рівень підготовки навчального видання. Важливими в підручнику є іменний, предметний, географічний покажчики, глосарій, список умовних скорочень. Ці структурні підрозділи видання створюються після останньої верстки, оскільки вони остаточно «прив’язуються» до конкретних сторінок. Всі зміни в тексті підручника після формування покажчиків (скорочення, доповнення, правки, що призводять до зміни пагінації сторінок) загрожують їх точності. Про це редакторові необхідно пам’ятати на останніх етапах роботи над оригіналом. Працюючи над текстом, редактор повинен знати Забезпечення відповідного найважливіші завдання конкретного видання: • дати учневі (студентові) систему знань; навчально• допомогти легко засвоїти навчальну дисципліну; методичного • активізувати творчий потенціал; рівня тексту

• сприяти формуванню особистісних начал. Виконанню цих завдань має сприяти навчальнометодичний рівень системності викладу, науковості, цілісності, повноти, логічності, доступності тексту. В усіх розділах і параграфах необхідно подбати про єдиний стиль викладу тексту. Особливо запровадження і використання термінів та понять,

Теоретичні нотатки

окреслення контрольних запитань і завдань, постановки проблем та розгортання міркувань довкола них, сюжетного розвитку подій, формулювання висновків. Редактор повинен зосереджувати увагу на термінах і поняттях авторського оригіналу. Чи термін не двозначний (багатозначний), форма визначення терміна скорочена чи повна, доцільно в одному параграфі вводити таку кількість термінів? запитання, які вимагають однозначної відповіді редактора. Перелік контрольних запитань і завдань має завершувати кожну тему (розділ, частину) навчального видання. Пошук відповідей на запитання чи виконання завдань спонукають учня (студента) до уважного прочитання теми, вироблення звички самоконтролю, формують навички самостійного мислення, пошуку й читання додаткової літератури. Редактори, які чергують запитання і завдання складнішими формами, спонукають того, хто вивчає дисципліну, застосовувати складніші мисленнєві й практичні дії, а відтак глибше й повніше розуміти проблему, самостійно опрацьовувати додаткові джерела інформації. Йдеться про постановку запитань та завдань у форматах: «Чому?», «Як?», «Назвіть характерні тенденції», «Дайте порівняльну характеристику», «Аргументуйте тезу...», «Ваша думка з приводу...» тощо.

Однією з важливих умов високої ефективності шкільного підручника є оптимальний вибір його ілюстрацій. Книжкові ілюстрації відрізняються за багатьма характеристиками: технікою виконання, стилем, жанром, композицією, образом. Вони можуть бути на обкладинці, набувати форми

Особливості редагування ілюстративного матеріалу

Редактор навчальної літератури

заставок, кінцівок, форматних, полосних, напівполосних ілюстрацій. За цільовим призначенням ілюстрації підручників поділяють на три групи: 1) ілюстрації, які розкривають основний зміст певного елемента програми; 2) ілюстрації, рівнозначні тексту; 3) ті, які доповнюють текст і є об’єктом для запитань і завдань. Правильний вибір чи побудова певного виду ілюстрації для підручника потребує не лише від художника, а й від автора знання основних характеристик ілюстрації. Редактор аналізує функціональність ілюстративного матеріалу, зважаючи на його функціональні можливості. Ілюстративний матеріал має повноцінно реалізувати провідні функції підручника: інформаційну, розвивальну, виховну, мотиваційну. Визначаючи принципи підходу до ілюстрацій, автор і редактор вирішують питання про те, які функції будуть головними в ілюстративному ряді, а також які об’єкти і фрагменти тексту повинні знайти віддзеркалення в ілюстративному матеріалі. Крім того, дуже важливо знати характер ілюстрацій. Основою розробки їх концепції є характер навчального предмету, особливості читацької категорії. Оцінюючи ілюстрації, редактор зважає на: 1) правильність розміщення; 2) доцільність; 3) якість. У шкільних підручниках службова частина виданПомилки у шкільних ня від початку до кінця має бути правильно струкпідручниках турованою, без помилок. Саме це і творить культуру

шкільних підручників, які «страждають» від великої кількості помилок, пропущених редакторами, коректорами, укладачами.

Теоретичні нотатки

Найпоширеніші такі: • вживання кованих слів: канцеляризмів, штампів тощо (приймати участь у заходах, треба зазначити); • неправильне використання числівників: у 2010 році (замість року), чотирьохмоторний літак (треба чотиримоторний); • калькування з російської мови (казати наступне– казати таке, приділяв увагу – зосереджував увагу, вводити в дію – урухомлювати, стояти біля витоків– стояти біля джерела); • тяжіння до вживання складних мовних конструкцій та речень; • непривильні відмінкові форми (Євгену Патону замість Євгенові Патону); • написання іншомовних імен та прізвищ (Оскар Уальд чи Вальд, Джордж Оруел чи Орвел, Уільям чи Вільям Шекспір).

Типові помилки у навчальних виданнях для вишів: • «авторська неписьменність». Багато сучасних авторів-науковців не вміють писати творів для відкритої публікації. Вони можуть бути успішними дослідниками, талановитими експериментаторами, блискучими викладачами, але їх ніхто і ніколи не вчив, як треба писати наукові праці; • перевага російськомовних текстів. Причини такого стану аналізує Н. Зелінська. «Майже всі праці українських науковців у радянські часи, особливо у точних, природничих, соціальних галузях писалися по-російськи (мотивація – «для розповсюдження на всій території Радянського Союзу»). Автори часто належним чином не знають української мови, її термінології, стилістичних особливостей; водночас «молоді» автори можуть знати українську (хоча

Особливості підготовки навчальних видань для вишів

Редактор навчальної літератури

часто також не знають), але вони не мають досвіду створення наукових текстів»; • брак усталеної термінологічної бази; • неправильний переклад усталених лексем та мовних конструкцій наукового стилю; • кожен університет моє свою наукову школу зі своїми підходами, концепціями. • несистематичний виклад; • матеріал написаний не у логічній послідовності. Поширена думка, що у навчальному процесі у вищій школі практично з усіх дисциплін можуть використовуються наукові видання замість підручників та посібників, написання і видавнича практика яких є тривалим і складним процесом. У закордонній системі вищої освіти саме наукова книга найчастіше використовується замість навчальної, тому підручники пишуться лише для дуже стабільних, нормативних дисциплін вищої школи. «Західна модель» здобування вищої освіти передбачає самостійну роботу з численними науковими джерелами, внаслідок чого за час навчання студент опрацьовує значно більше саме наукових книжок і публікацій у періодичних чи продовжуваних виданнях, аніж підручників і посібників. Варто зауважити, що вища освіта на периферії має певну специфіку, по-перше, обмежений доступ до наукової літератури порівняно з центральними вищими навчальними закладами, по-друге, традиційна звичка студентів працювати з підручником, вироблена школою, по-третє, суворі вимоги щодо обов’язкового написання навчальних посібників є факторами, що зумовлюють необхідність створення власної навчальної бази. Підручник необхідний як видання, що систематизує, узагальнює наукові набутки, адаптує їх до сприйняття.

Теоретичні нотатки

Створення навчальних видань передбачає вироблення певної культури (авторської, редакторської, видавничої), кожен із учасників процесу підготовки навчального видання має відповідально ставитися до своєї праці. Підготовка навчальних видань – особлива частина редакційно-видавничої діяльності. Річ у тому, що створення навчальної літератури відрізняється від інших видів тим, що автор і редактор повинні належно конструювати навчальний матеріал. При цьому необхідно виходити із двох положень: • Навчальне видання – один з основних засобів навчання і є елементом навчального процесу. • Навчальне видання відбиває конкретну галузь знання. Ці два положення диктують низку вимог до видань. Перше положення припускає, що зміст навчальної літератури повинен передбачати педагогічний вплив на того, кого навчають. Друге положення говорить про те, що інформація, яка характеризує предмет змісту навчальної літератури, спеціально відбирається й обробляється стосовно до завдань того чи того виду видання. Причому зважають не тільки на особливості діяльності або знання, але й на формування інформаційної культури того, кого навчають.

Завдання навчальних видань

Редактор навчальної літератури

Перевір себе 1. Завдання навчальних видань: а) підсумовувати результати теоретичних чи експериментальних досліджень одного або цілої групи вчених; б) дати учневі (студентові) певну систему знань; в) розвиток естетичних смаків читача; г) активізувати творчий потенціал. 2. До навчальних видань належать: а) монографія; б) автобіографія; в) практикум; г) фейлетон. 3. Особливістю навчальних видань є: а) відповідність змісту та проблематики затвердженій програмі; б) наявність образності, засобів виразності; в) полеміка; г) офіційно-діловий стиль тексту. 4. Обов’язковий елемент навчальної літератури: а) тези наукових досліджень; б) аргументація зазначеної тези; в) висновки; г) питання, тести для самоконтролю. 5. Навчально-методичний рівень тексту залежить від: а) системності викладу, науковості, цілісності, повноти, логічності, доступності; б) системності викладу, образності, цілісності, повноти, логічності, доступності; в) системності викладу, науковості, цілісності, повноти, нелогічності; г) системності викладу, науковості, цілісності, полемічності.

6. Види ілюстрацій за цільовим призначенням: а) художньо-образні, науково-пізнавальні; б) наукові, навчальні, художні; в) ілюстрації, які розкривають основний зміст певного елемента програми; ілюстрації, рівнозначні текстові; ті, які доповнюють текст і є об’єктом для запитань і завдань; г) предметні, абстрактні, образні. 7. Основні функції підручника: а) образотворча, розвивальна, виховна, мотиваційна; б) інформаційна, аргументаційна, виховна, мотиваційна; в) інформаційна, розвивальна, полемічна, мотиваційна; г) інформаційна, розвивальна, виховна, мотиваційна. 8. Ілюстрації оцінюють за: а) форматом; б) розміром; в) якістю; г) ефективністю впливу на реципієнта. 9. У якому рядку немає помилок? а) приділяти увагу, по Олімпійським іграм, читацька публіка; б) брати участь, торговельні організації, складати іспит; в) урухомлювати, постійно діюча виставка, чинне законодавство; г) чотиримоторний літак, діючі особи, постійна виставка. 10. Типовою помилкою навчальних видань для вишів є: а) неправильне утворення ступенів порівняння прикметників, прислівників; б) відсутність усталеної термінологічної бази; в) плеоназм, тавтологія, надлишковість; г) зловживання іншомовною термінологією й поняттями, що ускладнюють сприйняття матеріалу.

Редактор навчальної літератури

Редакторський досвід

Тамара Гревцева

Головний редактор науково-методичного журналу «Всесвітня література в школах України». Закінчила Київський державний університет імені Тараса Шевченка (1979). Професійну діяльність починала коректором. З 1991 року за сумісництвом – учитель вищої категорії Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ». Член Спілки журналістів України з 1986 р.

Редактор навчальної літератури

Працювати творчо, мобільно, чітко Журнал «Всесвітня література в школах України»

Наше видання – єдине фахове в Україні. З перших днів його існування специфіка підготовки визначається особливістю аудиторії, до якої входять вчителі зарубіжної літератури та російської мови, викладачі вишів, студенти – майбутні педагоги. Тож наше завдання – зважати на зацікавлення представників усіх груп читачів.

Поточна робота

Зараз працюємо над матеріалами чергового номера і тими, які друкуються з продовженням (наприклад, орієнтовні планування уроків зарубіжної літератури), і замовленими заздалегідь, і тими, які надходять поштою.

Це особисті зустрічі в редакції, у навчальних Зв’язок з аудиторією закладах, на різноманітних семінарах, конференціях, листування, телефонні розмови тощо.

Апробація матеріалу

Я маю добру нагоду використовувати надруковані матеріали у педагогічній практиці, адже є викладачем Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ».

Образ сучасного автора

Ініціативний, активний, здатний не лише сприймати нове в методиці викладання, а й використовувати це на практиці. Автор, який не боїться мати і висловлювати власну думку, на якого можна покластися. Але й редакторові варто знати методику та сучасні освітні технології.

Тамара Гревцева

Якщо оригінал не може бути прийнятий до редакції, ми пропонуємо авторові доопрацювати матеріал. Якщо автор погоджується – виходить непогана публікація, якщо ні – питання вирішуємо по-іншому. Зазвичай автори сприймають правку з розумінням, часто дякують редакторам за виправлення неточностей чи помилок, усунення повторів та за доповнення. Зрідка незадоволені, переважно, скороченнями.

Робота редактора з автором

Головне, щоб під час редагування не зникла думка автора – те, чим він хотів поділитися з колегами, а для цього важливе уміння помітити і зрозуміти цю думку.

Межі втручання в авторський оригінал

Ми всі були початківцями. Тому, коли практикантка знайшла бодай одну помилку чи висловила цікаву ідею, – обов’язково відзначу це. І навчу того, що необхідно в редакторській роботі. Початківцям раджу накопичувати якомога більше інформації. Читати, читати і читати! Якщо є можливість, самим на практиці спробувати те, про що пише автор або писатимеш сам. Ну і, звичайно, «Не бійтесь заглядати в словники!», не соромтеся спитати, уточнити чи порадитися з наставниками.

Ставлення до редакторівпочатківців і досвідчених майстрів

Ознайомлююсь з новітніми методиками викладання літератури, сучасними підходами до виховання, новинками сучасної літератури. А ще – згідно зі специфікою нашого видання, а також завдяки роботі вчителем – неперервно читаю художню літературу: у ній – джерело і знань, і емоцій, і натхнення.

Додаткова література під час редагування

Редактор навчальної літератури

Дуже самовпевнено говорити про власну креативВияв редакторської ність, але, гадаю, що деякою мірою вона виявляєтькреативності ся у запровадженні підрубрик (наприклад, «Бюро

методичних знахідок», «Літературна точка на глобусі»), оголошених конкурсах («Книжкова фантазія»), а також в оформленні журналу: перші сторінки вже традиційно прикрашають учнівські малюнки, це ексклюзив.

Моїм наставником є редактор журналу, до якого Професійне становлення я прийшла одразу після університету. Першим моїм

досвідом було відрядження до Ужгорода, де я ознайомилися з роботою не лише шкільних учителів, методистів, а й викладачів університету, творчої групи місцевого телебачення, редакторами філіалу видавництва шкільних підручників. Тоді це не називалося проектом. Це був звіт про відрядження – добірка матеріалів.

Я маю продумати концепцію журналу, замовити Особливості роботи матеріали для редакційного портфеля, планувати і редактора формувати кожний номер, стежити, щоб були ви-

світлені всі нагальні проблеми, добирати ілюстрації, фотографії, дбати про розміщення певних матеріалів на сайті видавництва, спілкуватися з авторами, членами редакційної колегії – усього, мабуть, одразу не назвеш. Завдання для всієї редакції: працювати творчо, мобільно, чітко. Працюю у вільному режимі, це не тільки комфортно, а й ефективно. Намагаюся виконувати технічну роботу (а її завжди вистачає в редакції). А тим часом думка все одно працює, і коли вона визріє – можна братися до творчості.

Олена Камишанська 23

Олена Камишанська

Керівник редакції навчальної літератури видавництва «Генеза». Закінчила Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова, факультет російської мови та літератури. Вчитель російської мови та літератури. Колишній заступник головного редактора видавництва «Освіта» з майже 25-річним досвідом роботи.

Редактор навчальної літератури

Досвідчена «освітянка» Освіту я здобула 1982 року у Київському педагоПочаток редакторської гічному інституті імені Олексія Горького (нині Микар’єри хайла Драгоманова). Викладала російську мову та

літературу у 4-7-х і 10-му класах. На жаль, не спрацювалася з пані директоркою, яка хотіла здобути для школи статус «взірцевої», але такою зовсім не була. Пішла працювати у державне видавництво «Освіта», яке видавало навчальну літературу. Там я редагувала посібники, хрестоматії, методичну літературу для вчителів. Тільки після 10-річного стажу роботи мене підвищили. Доти мені підручників не доручали. Вважали, що не готова. Загалом, я пропрацювала в «Освіті» майже 25 років. На початку моєї кар’єри у видавництві було 360 осіб, коли звільнялася з посади заступника головного редактора – 60. І все ж ми отримали гарну школу. Використовуючи багаж знань, напрацьованих роками завдяки видавництву, люди зрозуміли, що книги – це спосіб заробити гроші, і непогані. Наразі у «Генезі» працюють колишні «освітяни»: Валерія Москаленко – заступник головного редактора, спеціалізація – видання для початкової школи; Ірина Коваленко – редактор навчально-методичних комплектів, художник Людмила Кузнєцова, а також кілька верстальників. Понад п’ять років я виконую обов’язки керівника редакції навчальної літератури. Займаюсь інтегрованим курсом «Література» й російською мовою від прописів до підручників для випускних класів. Мені тут подобається. Я люблю свою роботу.

Олена Камишанська 25

Керівник редакції має уважно стежити за документацією, зокрема договорами. Договір з авторами укладають на відведений термін. З плином часу його переукладають, подовжують або скасовують. Я пильную за електронним реєстром, в якому подані авторські договори на навчальну літературу згідно з державним замовленням й договори, які ми замовляємо за власний рахунок. Щодо останніх, то ми маємо такі ж права, як і сам автор. Тільки з нашої згоди він може забрати рукопис, але набір, верстку, редактуру й оригінал-макет – у жодному разі. Ми висуваємо певні вимоги, яких автор повинен безвідмовно дотримуватися. Для авторських договорів не існує таких відступів. Автор самостійно розпоряджається текстом. Однак треба пам’ятати про умови жорсткої конкуренції. Книга буде нікому не потрібна, якщо ми не виконаємо замовлення своєчасно. За умови, коли автор не надає нам матеріалів у визначений термін, існує зручна система штрафів.

Обов’язки керівника редакції

По-перше, будь-яка книга повинна бути сучасною. По-друге, має відповідати сьогочасним науковим поглядам на конкретну галузь знань. Безумовно, редактори зобов’язані подати матеріали так, щоб дітям було цікаво й вони змогли почерпнути щось нове і корисне. Наприклад, якщо учні ніколи не чули про Катерину Білокур, то в 6-8-х класах хоча б двітри її картини у підручнику повинні бути. Бо це наше національне надбання.

Основні критерії якісного навчального видання

Насамперед підручники, подані на конкурс, має розглянути комісія Міністерства освіти і науки України. Напередодні ми готуємо дві рецензії для ознайомлення. Після розгляду члени комісії надають

Процес апробовування навчальних видань

Редактор навчальної літератури

гриф або ні. Гриф «Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах» надається для посібників, «Рекомендовано»– для підручників, «Затверджено» – лише для видань, що пройшли апробацію протягом двох років й затверджені колегією міністерства. Цього року найбільше заявок від шкіл ми отримали на математику для учнів чотирьох класів й світову літературу для сьомих класів.

Складнощі у співпраці з авторами

Раджу не показувати авторам «брудних» сторінок. Реагують по-різному. Наприклад, один автор каже: «Я вам довіряю», – і це найскладніший випадок. Замість того. щоб порадитися з автором, доводиться робити все самому. Це жахливо. Я розумію, що ми заслуговуємо на довіру, але для нас це додатково витрачений час. Є автори, які говорять навпаки: «Не смійте без мене й слова змінювати. Я приїду». Ось тут починається «битва». Але треба вміти знаходити спільну мову, якщо ви зацікавлені в авторові. Задля комерційно вигідного проекту хоч кістьми лягти, але зуміти вмовити, переконати, втримати, навіть приголубити, вручити пряник, а батіг вже притримати на потім.

Фактичний матеріал доволі складно перевіряти. Перевірка Передусім потрібно мати базовий запас знань. Для фактичного матеріалу 100% упевненості перевіряти інформацію варто за

трьома джерелами. Звісно, коли маю сумніви щодо певних фактів, найчастіше користуюсь інтернетом. Проте люблю звіряти відомості у книгах, але не 2012-го року видання, а набагато давніших, 1981-1986-х років. Я прагну, щоб моя робота була гідною і виконаною до ладу. Якщо чогось не знаю, надолужую.

Олена Камишанська 27

От нещодавно під час підготовки видання довелось перечитувати два твори братів Стругацьких «Трудно быть богом» і «Пикник на обочине». Загалом сюжет я пам’ятаю добре, а от деталі – не дуже. У таких випадках навіть інтернет не завжди допомагає. Якось я завагалася в одному з фрагментів тексту: «В 1942 году из Петербурга Аркадию удалось эвакуироваться вместе со своим отцом, но у него попал этот разряд, и он выжил среди всех, кто там находился». Постає запитання: розряд чого? Де саме знаходився Аркадій? У мене виникли сумніви, чи це так. І не даремно. З’ясувалось, що це повна брехня, бо насправді батько цього чоловіка помер від виснаження. Пригадую ще одну фразу, яка звучала так: «…в повествование автор вводит фантастический сюжет». Повний абсурд. Взагалі мова йшла про повість Гоголя «Нос». Зрозуміло, що там зовсім не пахло оповіданням. Тому доводиться не просто редагувати, а заново переписувати речення. Така ось невдячна робота. Спочатку я повинна переглянути рукопис і прийняти його до роботи. Далі підписати акт й призначити редактора, який спеціалізується на тому чи тому профілі. Після цього розпочинається редактура тексту. Рукописи я редагую в електронній версії. Кодую їх для того, щоб верстальник розумів, з яким саме матеріалом йому доведеться працювати. У процесі підготовки оригіналу з авторами бажано говорити візаві. У разі невдачі ми шукаємо інші можливі способи: спілкуємося скайпом, телефонуємо, надсилаємо листи електронною поштою. Часові межі верстки залежать від технічних складнощів. Кожен працює самостійно над своїм завданням.

Алгоритм підготовки навчальних видань до друку

Редактор навчальної літератури

Коректор звіряє і вичитує помилки, виправляє неПеревірка фактичного точності першої верстки. Загалом прочитати її необматеріалу хідно два-три рази. Далі треба вийти на кратність, перевірити, щоб шмуци, виноски були на своєму місці. Проглянути шрифти. виокремлення, текстівки, переноси і скорочення. Опісля художній редактор може розробляти макет видання.

Інколи автори вносять свої ідеї та пропозиції. Але Добір ілюстрацій зазвичай, я добираю картинку, яка найкраще піддо книг ходить за змістом до прочитаного тексту. Маю на

комп’ютері папки з ілюстраціями, куди можу заглянути, якщо є потреба. Щоразу намагаюсь поновлювати свою колекцію. Натомість дизайнер повинен знайти те саме зображення за технічними параметрами, які влаштовує його. Звісно, коли стикаюся з проблемою кризи ідей, звертаюся до них по допомогу чи пораду.

Читаю різноманітну літературу. Сьогодні Література у мене на столі лежать «Записки самасшедшего» Косна дозвіллі

тенко. Найближчим часом хочу перечитати «Мобі Діка» Мелвіла. Тільки-но закінчила повість «Трудно быть богом» братів Стругацьких. Якщо книга мені не відома, а готується для підручника, я повинна її неодмінно прочитати.

Редактор-початківець має засвоїти принципи реДля редакторівпочатківців дагування за працями Мільчина. Добре володіти

мовою (коли йдеться про російську – це, безумовно, Розенталь). Бездоганно знати український правопис. Щодо іншого – редактор мусить бути широкоглядним. Цікавитися тим, що діється у нашому глобалізованому світі. Якщо ви працюєте у певній галузі

Олена Камишанська 29

знань, тоді й сфера зацікавлень буде геть іншою. Але коли ви неспроможні сказати, хто такий Патрик Зюскінд – то це просто демонстрація вашого невігластва. Елементарні речі потрібно знати кожному. «Учись, мой друг: наука сокращает нам опыты быстротекущей жизни» (Пушкін «Борис Годунов»). Мій робочий день розпочинається о 9:00 і закінчується о 17:30. Насправді, працювати вдома не люблю. Хіба що у крайньому разі, коли не встигаю. Не хочу нести стоси паперу додому. Мені 55 років, і я вже від цього втомилась. Тому, щоб зберігати продуктивність своєї праці, намагаюсь закінчити справи вчасно. Буває затримуюсь на роботі.

Графік роботи

У видавництві працює близько 60 осіб. У нас є такі відділи: історії і правознавства; мови та літератури; іноземних мов; математики, фізики й інформатики; навчальних посібників для початкової школи – у кожному з яких працює дві-три людини.

Редакційна «кухня»

Обов’язково маємо деякі загальні моменти, яких дотримуємось. Наприклад, якщо художник не покаже редакторові обкладинки книги, то редактор страшенно ображається. Насамперед він повинен на неї подивитися, погодитися або ні й лише тоді підписати до друку.

Стандарти у редакційному колективі

Восени ми проводили комерційні тренінги для кращого розуміння співбесідника. Запрошували на тренінг психолога з продажів. Я систематично відвідую семінари, їжджу у відрядження, зустрічаюсь з учителями.

Підвищення кваліфікації працівників

Редактор навчальної літератури

Дедалі частіше зауважую, що у підручниках немає Тенденції у розвитку завдань, які стимулювали б розвиток творчої уяви, навчальної навчали аргументовано відстоювати власну думку. літератури Їх немає. Дев’ять з десяти запитань стосуються пере-

казу сюжету, останнє – теорії літератури. Навчальна література повинна орієнтуватися на школярів, а не вчителів. Бо так і з нудьги померти можна. Якщо навчальна книга зважатиме зацікавдення різних прошарків суспільства, буде мати достатню кількість ілюстрацій паралельних сучасному реальному життю, тоді читач зрозуміє, що книга – це підручник життя, який допоможе пізнати самого себе. Наскільки книга впливає на нашу свідомість, я відчула на собі. Одного разу я пережила катарсис, пов’язаний з літературою. Мені було 13,5 років, коли я прочитала роман Стендаля «Червоне і Чорне». Тоді я не дуже зрозуміла політичний підтекст з твору, зате демонічну особистість Жульєна Сореля оцінила повною мірою. Напевно, мій організм так сильно зреагував на потрясіння, що я два дні пролежала з високою температурою. У когось катарсис трапляється від перегляду вистави, концерту чи фільму. Тут головне знайти те, що допоможе вам вистояти в тяжку хвилину, знайти вихід зі скрутної ситуації, приборкати гординю, знайти в собі сили пробачити, змиритися з обставинами будь-що. Допоки читач цього не усвідомить, він і далі читатиме Донцову. Тому наше завдання – допомогти йому зрозуміти, що література – справжній скарб, який потрібно лише вміти побачити й відкрити у собі.

Ірина Красуцька

Головний редактор Українського освітянського видавничого центру «Оріон». Закінчила факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Почала працювати коректором у видавництві «Освіта» (тоді «Радянська школа»). Працювала редактором, відповідальним секретарем, заступником головного редактора в редакціях журналів та у видавництвах «Педагогічна преса», «Зодіак-ЕКО», Видавничий дім «Освіта».

Редактор навчальної літератури

Редактор – це творець Наша цільова аудиторія – це вчителі й методисти з Робота з цільовою різних предметів. Намагаємося підтримувати з ними аудиторію контакт, зустрічаємось на семінарах, конференціях,

курсах підвищення кваліфікації, за круглим столом. Користувачами підручників та навчальних посібників є учні та їхні батьки. Зараз для зв’язку з читачами широко використовуємо можливості соціальних мереж: сторінка у Facebook або участь у функціонуванні різних тематичних сторінок, наприклад, сторінка ОЗОНівської спільноти (ОЗОН – це особистісно зорієнтоване навчання). У деяких підручниках автори навіть вказують свою електронну адресу для висловлення й обміну думок.

Боротьба з піратським онлайн-розповсюдженням підручників

Ми вважаємо, що «боротися» можливо лише введенням на ринок принципово нового продукту. Це насамперед стосується електронних підручників, які не є PDF файлами паперових. Ми працюємо над розробкою нового медіа продукту, який був би інтерактивним доповненням до наших паперових версій підручників та посібників. Наголошую: електронний підручник – це принципово новий підхід до відкритої, компетентно орієнтованої сучасної освіти, де досить швидко буде зникати поняття клас, конкретний учитель, а матеріали викладання модернізують до індивідуальних потреб.

Існує цілісна державна система апробації навчальАпробація видань них видань, тобто підручників. Протягом двох років

Ірина Красуцька

кожний підручник, який має гриф «Рекомендовано» апробовують та моніторять у школах п’яти областей України. Вчителі пишуть відгуки, а батьки та діти відповідають на деякі питання, що стосуються його змісту, оформлення, зрозумілості, прийнятності до самостійної роботи. Потім автори й видавництва мають зважати на ці зауваження у перевиданнях своїх навчальних книжок. Щодо навчальних посібників – то це вже справа видавництва. Зараз ми запускаємо цікавий і новий проект «Перевірка та формування предметних компетентностей», самі домовляємося з областями, наприклад, Чернівецькою та Миколаївською про апробацію цих посібників у школах. Сучасного автора підручника та навчального посібника я бачу насамперед творчим, добрим, толерантним і з панорамним мисленням. Тобто, він має бачити не лише свій предмет, а й знати світові освітні тенденції, також мати свою мету у вихованні успішної та щасливої дитини. Існує багато думок з приводу того, хто може написати гарний підручник: вчитель, науковець, методист? Бажано, звичайно, щоб автор поєднував у собі це. Але головне – вміння сприймати нове й дослухатися до думок інших. Специфіка – це колективний автор, адже з підручниками часто працюють авторські колективи. Тут дуже важлива координація роботи всього колективу.

Сучасний автор

Насамперед, авторів потрібно любити та поважати. Таку я маю особливість. Усі свої проекти я переживаю, як особисті пригоди, тому я справді ціную такі, на перший погляд, непрофесійні речі, як любов, пошана й довіра.

Особливості роботи з авторами

Редактор навчальної літератури

Я не зустрічала впливового автора, який не хотів би зробити свій проект кращим. Тому, якщо видавництво пропонує авторові цікаві рішення і робить це поступово, толерантно, переконуючи автора, що це його відкриття, то жоден автор не буде сперечатися. Інша річ, що це потребує колосальної роботи редактора та видавництва. Насправді, класний редактор є великою мірою й співавтором книжки. Але я принципово проти того, щоб редактор виносив своє ім’я до списку авторів. Я переконана, робити проект кращим, створювати його – це і є робота редактора. Зазвичай, будь-які принципові зміни в оригіналі Зміни (це не стосується, звичайно, літературної редактури) в авторському оригіналі потрібно пояснювати й аргументувати. Я дуже час-

то вживаю конструкції на кшталт «мені здається», «може», «так буде краще». Це питання стосується не стільки автора, як редактора: чи вистачає сил і натхнення переписувати авторський текст. Ну і, звичайно, моє основне правило: якщо тобі щось не подобається, запропонуй своє бачення, варіант, як зробити краще. І ще одне: якщо текст вдало зредагований, жоден автор не скаже, що були втручання.

Навіть в угодах записано, що відповідальність несе Перевірка автор, але краще перевіряти. Ще одне редакторське фактів

правило: якщо підручник хвалять, це заслуга автора, якщо знаходять помилки, то зазначають, що їх допустили редактори або коректор не помітив, або комп’ютерник щось не так зробив. На жаль, це правило діє.

Ірина Красуцька

Звичайно, ми співпрацюємо з досвідченими редакторами, науковцями, Інститутами української мови тощо. До експертизи наших видань долучаємо вчителів і методистів з усієї країни.

Банк даних наукових редакторів

У нашій роботі, на жаль, цейтнот часу, тому не виходить завжди працювати з початківцями. Але, мені здається, з початківцями працювати цікавіше, бо вони мають незашорене відкрите бачення. А досвід приходить… Студентам раджу не боятися власне редакторської роботи. Коли я вчилася на журфаці, у нас був невеликий курс редактури, а з коректорських знаків ми всі сміялися, бо в газеті є коректор, ми ж творці – журналісти! Редактор – це теж творець, тільки його праця менш помітна. Не треба боятися цієї непомітності. І, звичайно, любити свої книжки, довіряти колегам і поважати авторів.

Ставлення до редакторівпочатківців і досвідчених майстрів

У моєму житті є люди, які стали наставниками для мене. Головні редактори Ігор Ненько та Юрій Кузнецов. Вони навчили мене не боятися змін, сумніватися, шукати нове. Зустріч зі Світланою Жолоб допомогла оцінити високу місію редакторської роботи. А ще хочу згадати викладачів: незабутню Аллу Коваль, Георгія Почепцова та Юрочку Лисенка. Вони своїм життям засвідчили, що філологія – це надзвичайно цікаво, весело, творчо, що світ буває іншим, і потрібно рости, пізнавати його. І, звичайно, Олег Костенко, мій незмінний директор та головний редактор, який дав можливість втілювати всі креативні редакторські ідеї у реальні проекти. А ще, мій син Ігор, з яким ми завжди обговорюємо наші плани й надбання (маю на те право, бо він працює вчителем).

Професійні наставники

Редактор навчальної літератури

Про помилки, з яких спочатку плачеш, а потім сміІсторія із власного єшся, розповідати не хочеться. Тому скажу так: мені досвіду пам’ятаються всі мої проекти, бо вони живі, вони ростуть, змінюються, мають власне життя. А щодо історій: не так давно видавали книжку мемуарів колишнього афганця, людини з непростою біографією. Спогади були дуже цікаві, але лейтмотиву не було. Коли я переконувала цього літнього чоловіка, що головна місія його життя – захисник, це було цікаво й повчально. Переконала. Книжка вийшла… І, мені здається, людина змінилася. Цих історій з авторами дуже багато, а більшість авторів, з якими співпрацюєш багато років, стають твоїми друзями.

Перший проект

Мій перший великий проект – це підручник «Зарубіжна література» для 10 класу Олександра Пронкевича – надзвичайно цікавої особистості, іспаніста, культуролога, тепер уже доктора філологічних наук. Цікавим було те, що половину часу роботи над цим проектом автор перебував в Америці, це був перший мій досвід широкого користування інтернетом. І все вийшло! Наш проект навіть отримав Равлика на книжковому форумі у Львові.

Найперший стандарт: пошана, довіра один до одОсобливості ного та відповідальність. Якщо хтось помилився, то роботи в редакційному це спільна помилка й потрібно її разом виправляти. колективі Дуже важливо, щоб людям подобалась їхня робота,

щоб їм було цікаво працювати. Ми відповідальні за себе та свою роботу. Потрібно переконати команду, що ми все встигнемо, і все у нас буде добре… Я не пам’ятаю момент, щоб не могла себе вивести зі стану неналаштованості. Хоча інколи виникає нестерпне бажання відвідати книгарню «Є»(допомагає).

Ірина Панасенко

Приватний підприємець у видавничій галузі, редактор, викладач професійних дисциплін Сумського машинобудівного коледжу СумДУ, кафедри «Журналістика» Сумського державного університету. Вищу освіту здобула у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Журналістика» (1998) та в Харківському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління (2003).

Редактор навчальної літератури

Творимо Книгу разом Особливості навчальних видань

Навчальна література потребує ретельного редакторського опрацювання, адже тут важливе кожне слово, кожен пунктуаційний знак, навіть переноси мають бути на своєму місці. Вона обов’язково повинна бути взірцем грамотності, відповідати видавничим нормам і стандартам.

Редактор навчального видання має бути обізнаним Із власного досвіду книголюбом, щоб уміло уникати чудернацьких історедагування рій. Пам’ятаю, одного разу до видавництва надійшов

оригінал. Зі словами «Тут вже все вичитано» автор віддав його для верстання. Але один із принципів нашого видавництва – читати подані тексти. Одне з прізвищ у матеріалі викликало у мене підозри. Перевіряю за інтернет-ресурсами – немає вчителя з таким прізвищем. Загадка полягала в тому, що у всьому тексті підручника комп’ютер розірвав прізвище з ініціалами і створив людині нове прізвище.

У моїй практиці відмов авторам не було, ми наРобота магаємося працювати з усіма, у разі потреби пропоредактора з автором нуємо допомогу. Випадки відмови були тільки для

художніх творів – поезія, яку справді було б соромно публікувати. Але тоді ми чесно відповіли, що над збіркою поезії авторові треба попрацювати.

Кожна нова книга – це новий автор, нові пеРобота у видавництві реживання, знання і перспективи. Усяка книга запам’ятовується, бо це спільна робота заради того, щоб читачі отримали Книгу.

Ірина Панасенко

Перший навчальний посібник «Культура фахової мови» і практикум «Інформаційні технології в освіті» видавалися для післядипломної педагогічної освіти. Тоді найважливішим у роботі видавництва була якісна підготовка видань до друку, а також вчасність виходу з друку – і ми з цим впоралися. А ось навчальний посібник «Современникам о Михаиле Арцыбашеве» редакція вирішила доповнити фотографіями села Доброславівка, що на Охтирщині Сумської області. Це був вдалий крок – книга засяяла світлинами, особливо вражають ті, на яких Свято-Троїцький монастир ХХ століття. Отож, потрібно шукати цікаві та новаторські підходи у процесі редакційно-видавничої підготовки.

Перший досвід

По-перше, книга повинна бути грамотною. Подруге, естетично оформленою. По-третє, книга – це наш імідж.

Редакційні стандарти

Навчальне видання повинно зацікавлювати, заохочувати з ним працювати. Бути зручним і зрозумілим у користуванні джерелом найактуальнішої інформації.

Критерії якісного видання

Навчальні книги відрізняються за типологією, але підходи до їхнього редагування – ні. Вони вимагають відповідальності та високого рівня підготовки редактора.

Відмінності редагування

Усі внесені правки потребують узгодження з автором. Особливу увагу треба зосереджувати на роботі зі списком літератури, цитатами тощо. Дуже часто у процесі верстання ми виділяємо окремі цитати, з якими теж ознайомлюємо автора.

Робота з автором

Редактор навчальної літератури

Для ефективного і швидкого сприйняття навчальДефекти у підручниках ного матеріалу в сучасних підручниках не вистачає таблиць, інфографіки, тобто візуального контенту.

До інтерактивних підручників ставлюсь позитивІнтерактивні підручники но, але потрібний баланс. Школярі повинні корис-

туватися паперовими підручниками, а вже у вищій школі студенти можуть працювати з електронними підручниками, це оперативніше.

Тенденції у розвитку навчальної літератури

На жаль, зменшуються наклади навчальної літератури, оскільки переважній більшості авторів доводиться самостійно оплачувати тираж. Проте навчальної літератури у невеликій кількості примірників стає дедалі більше. Будь-який науковець намагається донести свої розробки до широкого загалу.

Тематика підручників для дітей

Окрім підручників, на мій погляд, дітям такої вікової категорії потрібні книги на теми загальнолюдської моралі, прав дитини. Можна використовувати цікаві розмальовки.

Ставлення до редакторівпочатківців і майстрів

У видавничій справі цінний і досвід майстрів, і бажання редакторів-початківців працювати. Найважливіше – ставлення людини до своєї роботи, її бажання працювати над улюбленою справою. Молодому редакторові потрібно зосередитися на цитуваннях, оформленні посилань, списку літератури, прізвищах науковців. Студентам спеціальності «Видавнича справа» треба любити літературу і пишатися тим, що ти причетний до створення Книги. Рекомендую навчатися самодисципліни і відповідальності, бажання перевіряти себе, помічати дрібниці.

Надія Подоляка

Старший викладач кафедри журналістики та філології Сумського державного університету, Закінчила Харківський державний інститут культури (нині Академія), кваліфікація «бібліотекар-бібліограф». У минулому науковий редактор енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України. Сумська область» (при управлінні культури і туризму Сумської ОДА).

Редактор навчальної літератури

Переконливість аргументації – найважливіший принцип роботи Передусім навчальні видання повинні виконувати Особливості навчальних пізнавальну функцію. Бути зрозумілими цільовій аувидань диторії, містити послідовний виклад матеріалу з розширенням тематичних зв’язків між фразами. Серед вимог до підручників необхідно виокремити: уніфікованість логічної побудови усіх параграфів (частин, розділів), виразність заголовків, коректний поділ тексту на основну і додаткові частини. Пам’ятайте про стиль і композицію зі стислими й чіткими формулюваннями, легкими для запам’ятовування правилами.

За роки роботи в редакційному колективі, найбільІз власного досвіду ше запам’яталась дослідницька праця, робота з факредагування тажем і джерельною базою.

Першими моїми проектами були науково-популярні та довідкові видання краєзнавчого спрямування. Пригадую, за сприяння Сумського державного університету 2005 року було підготовлено і видано курс лекцій «Загальне книгознавство» для студентів машинобудівного коледжу. Посібник грифу МОН не мав, оскільки був розрахований для студентів тільки цього вишу. «Вступ до книгознавства» професора М. Низового затримувався у Міністерстві на рецензуванні. Згодом з’ясувалось, що книга без грифу і рецензій (нехай і не досконала, але для рівня акредитації коледжів) швидше надійшла до читача. І донині навчальний заклад не має намірів купувати підручника. У своєму навчальному посібнику «Редагування громадсько-політичних видань» 2015 року

Надія Подоляка

дублювалась інформація у підрозділах «Основні інструменти агітації», «Основні інструменти та канали пропаганди» і «Рекламний проспект як різновид громадсько-політичних видань». У результаті редагування методом вилучення зайвих повторів, обсяг одного розділу наполовину зменшився, тому довелось шукати додаткову інформацію і вирішувати, до якого розділу доречніше подати відомості про політичну рекламу. Якщо авторський оригінал не прийнятий до опрацювання з певних причин, редактор повинен аргументувати внесені виправлення. Переконливість аргументації – найважливіший принцип роботи з автором.

Робота редактора з автором

Підручники та навчальні посібники повинні відповідати високому науково-методичному рівню, мати необхідний довідковий апарат, доступну форму викладу, практичні завдання. У сучасних підручниках найбільше вражає жахливий переклад.

Критерії якісного видання

Характерні стандартизованість викладу тексту, робота за певним зразком, побоювання, комплексування у разі потреби відійти від знайомої схеми або навпаки. Потрібно шукати «золоту середину», яка відповідатиме вимогам часу і видавничим стандартам.

Робота автора навчального видання

Згідно з Порядком присвоєння вченого звання професора і доцента, претенденти обов’язково повинні мати у своєму доробку навчально-методичні праці. Зокрема ті, у яких немає жодних наукових ступенів, повинні бути авторами або співавторами не менше трьох підручників (посібників) з грифом

Тенденції у розвитку навчальної літератури

Редактор навчальної літератури

МОН України. З одного боку, це сприяє розвиткові навчальних видань, з іншого (за потреби швидкого кар’єрного зростання) можуть з’являтись нашвидкуруч зроблені навчальні матеріали. Коли коштами розпоряджаються виші, навчальні видання з’являються як гриби після дощу. Відтак, майбутнє за фаховою підготовкою навчальних видань та їх оцифруванням і науковими репозитаріями.

Сучасна лексика у книжках

Навчальні видання не повинні містити сучасної лексики, бо окрім усіх інших, вони виконують ще й естетичну функцію.

Причини розповсюдження неякісних видань

Мінливість реформ Міністерства освіти і науки України вимагає швидко пристосовуватись до щоденних змін в українському суспільстві. Кожен «реформатор» прагне увіковічнити себе нововведеннями, на зразок тих, які сьогодні відбуваються навколо декомунізації. Стрімкі реформи калічать процес фахової підготовки навчальних видань, які, потребують часу й осмислення інформації.

Апробація видань

Обговорюємо зміст та форму видань на лекціях зі студентами.

Молодим і досвідченим редакторам варто звертаСтавлення ти увагу і краще працювати з перекладною літерадо редакторівпочатківців турою, тому що та українська, що переповнює наші підручники, недопустима. Студентам, які збираються працювати з навчальною літературою, треба вивчити основи редагування та композиції, стилістику мови. Головне – досвід і практика, які кожен напрацьовує роками.

Василь Теремко

Видавець, педагог, журналіст. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету. Працював завідувачем відділу редакції; редактором; завідувачем сектору преси; очолював редакційні служби кількох підприємств; з 2004 року – директор видавничого центру «Академія». Завідувач кафедри видавничої справи і редагування Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Редактор навчальної літератури

Головне завдання редактора – творити якісний продукт Складно говорити про перспективу навчальних Особливості навчальних видань, тому що освітня справа постійно змінювидань ється. Раніше основним джерелом знань був дру-

кований паперовий видавничий продукт – тепер важлива саме інформація, її достовірність і якість у процесі організованого навчання. Підготовка до оприлюднення контенту залишиться, і, я думаю, ще довго існуватиме етап оцінювання та фільтрування інформації, яку здійснювали донедавна у видавництвах. В організації роботи видавництва дуже важливо, на яких засадах ця праця побудована. Бувають видавництва, які вбачають свою роль у тому, щоб зверстати видавничий оригінал, придумати обкладинку, в якийсь спосіб трансформувати це у видавничий продукт і доставити до місць продажу чи споживання. На противагу їм існують видавництва, які дбають передусім про якість контенту. В моєму досвіді головна друга модель, яка вимагає глибокого розуміння структури контенту, логіки його викладу, новизни інформації, знання мовної культури. Наше видавництво працює саме за таким проектом-моделлю підготовки видань з відповідними кадрами, придатними для цієї роботи.

Видавати чи ні?

На вибір видавати ту чи ту книгу завжди впливає обсяг та інтенсивність попиту. Наприклад, певну дисципліну вивчають на всіх спеціальностях, це дає попит і масштаб, тому видавництво неодмінно захоче видавати матеріали саме з цієї дисципліни. Для видання матеріалу важливі кількісні показники, які дають інформацію для якісних рішень.

Василь Теремко

Останнім часом автор, для якого написання якісного навчального видання є своєрідною життєвою вершиною, зникає, а нова генерація на цьому рівні, на жаль, не працює: не пише, не вміє писати. За великого масштабу ринку, який би прогнозував високоінтенсивний попит, можливо було писати, дописувати, переписувати книжку за автора. Оскільки видавництво не торгує прізвищами, воно оперує книжками як ринковим товаром. Але у зв’язку зі зміною навчальної системи обсяг ринку різко подрібнився, інтенсивність попиту і реалізації впала, тому зникла можливість, актуальність та зацікавленість працювати у такому режимі. І рано чи пізно, наша вища школа опиниться перед інтелектуальною катастрофою. Цими проблемами ніхто не переймається, а хто мав би перейматися – ті самі не вміють цього робити.

Основні причини неефективності видання

Ми не торгуємо іменами, ми торгуємо якісним контентом. Ми створюємо імена. Ми працюємо з текстом. Автор може заважати або сприяти твоїй роботі, але удосконалений до певних якісних кондицій текст у результаті повинен трансформуватися у видання. Траплялися випадки, коли приходив нікому невідомий доцент і ставав лідером у певному сегменті, витіснивши академіків з дуже гоноровими прізвищами. Були ситуації, коли текст академіка потребував кардинальної переробки для того, щоб вийшла повноцінна книжка. Але я не пам’ятаю жодного випадку, коли б мій автор сказав: «Погано, що ти змусив мене це переробити».

Ім’я автора чи якість видання

Тут має бути голова на місці. Має бути певна концептуальна основа в роботі видавництва. Її формують за такими правилами: що і як видавати;

Успішне видання

Редактор навчальної літератури

на якому якісному рівні має бути текст, щоб прийняти рішення видавати його чи з ним треба ще працювати; як зробити авторський оригінал якісним видавничим продуктом. Втілити це все під силу. Необхідно лише побачити навчальне видання як матрицю у своїх логічних закономірностях. Не має значення чи редактор тільки починає свій Ставлення до редакторів- шлях, чи він вже давно у цій професії. Важлива початківців якість його роботи. Адже читачеві байдуже, хто роі досвідчених бив книгу, його цікавить вже готовий продукт. Колись юнаком я прочитав інтерв’ю з однією майстрів

актрисою, що розповідала про свою подругу, яка дуже модно вдягалася. У радянський час, коли все було у дефіциті, дівчата тій подрузі дуже заздрили і тільки вона (актриса) знала про життя подруги і скільки разів вона перешивала ту чи ту сукню. Тобто, байдуже, що відбувається за ширмою, важливий результат. Головне завдання редактора – втримати якісні параметри продукту за будьяких обставин.

За характером і мотивацією теперішнє покоління Поради сильніше за обізнаністю, за широтою, за маневром, студентам

за доступом до інформації, за технологічною оснащеністю. Проте вам не вистачає терпеливості та ви не налаштовані на систему праці. Розумієте, професія – це марафонський біг у 42 км, які треба пробігти за один раз, за 2,5 години. Можна цю відстань поділити на дистанції по 20 м, після яких аплодисменти, квіти, визнання, а далі – наступні 20 м… Доки людина не зрозуміє, що таке пробігти 40 км без упину, треба дуже сильно потерпіти. Тільки генії можуть досягти результату просто, а нам треба вкладати зусилля у нашу працю. Щоб стати гарним

Василь Теремко

видавцем, треба вміти читати світ довкола себе, бо інакше ви не зрозумієте, що видавати. Треба сформувати структури індивідуальні та креативні для ефективної праці з текстом. Має значення інтелектуальна, вольова придатність до цієї роботи. Бо малими зусиллями не досягнете бажаного результату. Треба працювати, працювати, і вкотре працювати, передусім, над собою. Треба читати все життя. Щоб добре редагувати, потрібно багато читати й читати якісну літературу. По-перше, не беріть до рук неякісних текстів, по-друге, вчіться самостійно писати якісні тексти, бо інакше не зможете ефективно редагувати.

Література як незамінний помічник

Якщо текст не підходить зовсім, то це без проблем – можна просто написати авторові відмову, висловивши купу компліментів та вказати, що матеріал не відповідає профілю нашого видавництва чи нашим можливостям. Відмовити – це найлегше, складніше інше – переконати автора, що матеріал треба доопрацювати. Якщо автор не може, то дозволити доопрацювати редакторові. Автори здебільшого адекватно реагують на зміни в оригіналі. Але спочатку потрібно зрозуміти мотивацію автора. Якщо він зацікавлений просто видати книжку, то краще з ним не працювати. Коли ж автор зацікавлений видати якісний продукт і ще й у вашому видавництві, то нема про що думати.

Робота з автором

Для якісного видання межі втручання редактора – безмежні, але, не можна нічого друкувати без відома автора. Автор повинен або прийняти,

Межі втручання в текст

Редактор навчальної літератури

або відхилити, або виправити своє творіння. Однак редактор не має обслуговувати автора, він повинен працювати на ринок, споживача, його потреби та інтереси, на стилі споживання продукту.

Графік роботи

Я не маю графіку роботи, у мене є спосіб життя, коли ти постійно працюєш, без свят та без вихідних. За фактом, це робота, що триває все життя. А працювати краще, коли всі в офісі. Є дуже багато ситуацій, коли треба ухвалити рішення вже і негайно, тому збираємо невеличкий консиліум. Так набагато ефективніше.

Я не вирішував, так сталося. Я жодного дня не проПрофесійне становлення працював за спеціальністю, яку здобув. Але мав гар-

ний університет за плечима, тому десь в 90-х роках подумав, чому б не зайнятися виданням книг. Почав пробувати, почав вчитися в людей, розпитувати їх, дивитися, хто як працює, читати, всюди їздити… Так і відбувалося становлення мене як редактора. Є багато людей, десь близько двох десятків, завдяки яким я дещо зрозумів у видавничій справі й вони сформували основу мого професійного уміння, після якого я почав практикуватись. Моїм першим проектом була книжка, яку я дуже хотів мати, але не міг ніде знайти – «Легенди і міфи Давньої Греції».

Треба багато читати. Це допомагає. Була така ситуЯк налаштувати ація, коли я упродовж семи років вважав, що мені не себе на роботу

вдається, і навіть хотів кинути цю справу, але випадково прочитана книжка не дозволила мені зупинитися завдяки таким словам, які в моїй пам’яті й досі: «Часто буває, людина капітулює за крок до перемоги». Книжка заряджає людину.

Галина Харук

Редактор видавництва освітянської преси та літератури «Шкільний світ». Закінчила Інститут журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, напрям підготовки «Видавнича справа та редагування».

Редактор навчальної літератури

Любити свою роботу Продукцію нашого видавництва можна знайти на Зв’язок із цільовою професійних виставках, її немає на розкладках або аудиторією у книгарнях. Через сторінку в Facebook й інтернет-

продаж ми підтримуємо постійний зв’язок з нашою цільовою аудиторією – вчителями й методистами, які спілкуються телефоном з консультантом щодо вибору книги чи пошуку потрібної теми в періодичному фаховому виданні.

Кожний автор, який надсилає оригінал до редакції, Апробація користувався ним раніше, – тож фактично він уже навчальних видань його апробовував. А перевірити на практиці ефективність усіх матеріалів у 35-ти періодичних виданнях лише зусиллями видавництва ми не можемо.

Автор має любити свою роботу. Якщо він ставитьОбраз ся до дітей із зацікавленням, хоче навчити їх кращосучасного автора го, то й матеріали будуть успішними. Зокрема, автор повинен користуватися сучасними технологіями, розуміти сутність інтелектуальної власності й унікальність свого тексту. Часто бувають випадки плагіату, але автори це лише заперечують.

Особливості роботи з авторами

Потрібно зважати на те, чого хоче автор від редактора. Є автори, для яких важливо, щоб їх просто надрукували. Є автори, у яких все має бути по-їхньому. Наприклад, авторка написала лист-відповідь із заувагами до редактора, де було зрозуміло, що вона не знає правил української літературної мови. Потім з правками ознайомилися літературний редактор, ко-

Галина Харук

ректор, фаховий редактор і визначили помилки, вказали з посиланням на правопис. Авторка прийняла зауваження і подякувала. Загалом спілкуємося з авторами по-різному: особисто, телефоном, онлайн. Довго наполягали на тому, щоб матеріали надсилали правильно оформленими. Хоча інколи простіше самотужки виправити, ніж кожному пояснити. У періодичних виданнях навіть публікували поради для того, щоб виховувати культуру оформлення матеріалів. Якщо ми розуміємо, що видання матиме попит, намагаємося переконати автора. Тут потрібно схитрувати: усі автори хочуть знати, що вони геніальні й у них чудовий матеріал, навіть якщо це не зовсім так. Тоді людина доброзичливіше ставиться до редакторської підготовки видання. Варто спочатку сказати щось хороше (у кожному матеріалі є позитивні сторони), далі можна викласти аргументовані зауваги. Якщо ми й кажемо щось переробити, то зазвичай подаємо приклад. Звичайно, бувають автори, з якими доводиться навіть щільність паперу узгоджувати. Але якщо видання не вартує витрачених сил, то краще авторові коректно відмовити.

Ім’я автора чи якість видання?

Коли книжку пишуть різні автори, потрібно все уніфіковувати, оскільки вони не завжди можуть співпрацювати одне з одним. Буває цікава, але не доопрацьована тема, тоді фаховий редактор із автором вдосконалює текст.

Межі втручання в текст

Захотіла стати редактором у п’ять років, коли знайшла першу помилку в журналі: два додати три дорівнює п’ять, а не шість. Відтоді, як мама пояснила

Професійне становлення

Редактор навчальної літератури

процес множення, почалися роки навчання і самовдосконалення. Тривають вони й після закінчення Інститутові журналістики, тільки темп довелося пришвидшити. Своєму професійному становленню найперше завдячую Інституту журналістики, викладачам, які давали практичні завдання й казали, що не завжди буде так, як у підручниках. Дякую авторам, бо суперечки з ними загартовують, керівництву за непередбачувані ситуації, з якими я впоралася.

Як це було вперше

Одна з перших моїх книжок була для вихователів. Коли проглянула першу верстку, я зрозуміла, що така книжка буде незручною у користуванні й нецікавою. З острахом скоротила текст вдвічі й зробила матеріал у вигляді карток. Цей проект виявився вдалим. Так, молоді редактори, порівняно з досвідчени-

Ставлення ми майстрами, мають менше досвіду. Однак у них є до редакторівщось важливіше – бажання вчитися, переймати допочатківців свід та поповнювати свої вміння. Потрібно визначити свої вподобання і працюваПоради редакторам- ти над ними. Якщо студент буде вдосконалюватися, початківцям то зможе й професійно зростати. Не забувайте про

додаткову літературу під час редагування навчальних видань (словники, підручники, правопис) й редакторську креативність. Останню ми, наприклад, виявляємо по-різному: додаємо цікаві факти, зображення. Деякі матеріали для кращого сприйняття ілюструємо інфографікою. У виданні «Тексти для списування» ввели двох персонажів – пані Крапку та пана Ляпку, від імен яких склали завдання для учнів. Книжка вийшла надзвичайно цікавою.

Галина Харук

В інституті не вчили орієнтувати на те, що всі дії з редакційно-видавничої підготовки видання насправді спрямовані на те, щоб ефективно продати свій продукт. Бракувало практичних знань з визначення аудиторії видання, дослідження ринку. Нас вчили шукати погане, а коли приходиш на роботу, то бачиш це погане, але не знаєш, як його виправити. Необхідно більше зосереджуватися на спілкуванні з авторами, мати навички з психології та вміти працювати в колективі.

Чого бракує молодому редакторові

Кожний редактор має зошит, в якому записує ключові, типові моменти в редагуванні. Те саме стосується верстки видань. Ось так нові співробітники можуть легко дізнатися про наші стандарти, щоб швидше «влитися» в роботу. Під час редагування навчальних видань ми користуємося словниками, підручниками, правописом.

Стандарти видавництва

Літературне редагування виконують в електронній версії, коректуру – в електронній та паперовій. В електронній версії простіше знайти й виправити однотипні помилки. У паперовій легше побачити одруківки. Була спроба робити все на комп’ютері, але вона зазнала невдачі.

Робота з паперовою та електронною версією видання

Працівники редакції відвідують педагогічні та видавничі конференції, тренінги. Була спроба віддаленої роботи, але в офісі, завдяки живому спілкуванню, можна швидко з’ясувати всі нюанси. Зміна виду діяльності позитивно впливає на ефективність праці. Можна зосередити увагу на іншому проекті або випити кави.

Робочий графік

Редактор навчальної літератури

Анонімне інтерв’ю Із професійних надбань У навчальній літературі, а також публіцистиці, віОсобливості навчальних дображені об’єктивні речі, тоді як уся інша літеравидань тура потребує збереження особистості автора, його індивідуальної манери письма.

Робота стосувалась актуальної для початку ΧΧІ Із власного століття теми етнопедагогіки: вилучалося все те, що досвіду редагування виходило за межі предмета. Натомість був запропо-

нований прописаний варіант тексту, який редактор узгоджував з автором. Так ми дійшли порозуміння. Книжка була опублікована і задовольнила потреби свого читача.

Якщо авторський оригінал не затверджено до реРобота з автором дагування із певних причин, редактор має пояс-

нити авторові, що книжку він написав не для себе. Вона мусить бути цікавою для читачів. Звичайно, етичні, політичні, ідеологічні аспекти теж впливають на те, чи редактор прийме до друку оригінали чи ні.

Перший досвід

«Безпека життєдіяльності» була першою навчальною книгою у видавництві, яка започаткувала цілу серію, що складалась з п’яти книг. Згодом з’явились видання з охорони праці, екології та економіки.

Анонімне інтерв’ю

Робота в колективі видавництва – це чудовий досвід. Найбільше запам’яталось те, що незнання деяких речей, принаймні мовних, призводить до величезних проблем. Наприклад, авторові складно довести, що «ущерб» – російське слово або під час користування автоперекладачем треба читати текст, щоб замість св. Луки не виникло слово «Цибуля», а освіта не стала «утворенням» і т. д.

Робота у видавництві

Вони стандартні: новизна; розуміння: чітке визначення читацького призначення конкретної книги; культура мови.

Стандарти у редакційному колективі

Керівництво проводить таку практику, але це більше стосується дизайнерів, верстальників, які розробляють художньо-технічне оформлення книги, і мають бачити сучасні тенденції цього напряму книговидання.

Підвищення кваліфікації працівників

Навчальному виданню притаманні науковість, точність, зрозумілість, цікавість та простий стиль викладу інформації.

Критерії якісного видання

Це складне запитання. Я не обізнаний у ньому, але, на мою думку, викладачі вищої школи не мають писати підручників для школи, як і визначати стандарти.

Причини розповсюдження неякісних видань

У сучасних підручниках бракує яскравих прикладів, художньої форми («стандарт і в чохлі не полиняє»). Учневі набагато легше сприймати й запам’ятовувати матеріал, який закріплюють цікавим асоціативним ілюстративним рядом.

Дефекти у підручниках

Редактор навчальної літератури

Видавництво переважно працює з навчальними Відмінності в редагуванні виданнями для вищої школи. Винятком стала екскниг для шкіл периментальна навчальна програма «Екологія та та вишів розвиток», специфіка якої полягала в діалогічній формі викладу матеріалу, розрахована на співпрацю батьків та учнів.

Деякі автори пишуть українською мовою, інші – Робота автора навчального з авторизованим перекладом з російської. В обох видання випадках якість залежатиме від бажання автора удосконалити зміст і структуру тексту, тобто прагнення співпрацювати з редактором.

Апробацію важко зробити в умовах українського Апробація ринку, але коли книгу замовляють – вона пройшла видань свою апробацію.

Сучасна лексика у книжках

Це не стосується основного напряму діяльності видавництва, але сучасну лексику треба впроваджувати й активно застосовувати в текстах.

Перші – вільні й не бояться помилок. Досвіду вони Ставлення до редакторів- набудуть згодом. Другі – дуже правильні й усе знапочатківців ють. Але разом вони доповнюють один одного. Студентам, які будуть працювати з навчальі досвідчених ною літературою, потрібно вчитися, а ще мати майстрів загальні уявлення про культуру, мистецтво, науку й, на додаток – гостре відчуття мови й того, що стоїть за словом, звичайним словом.

Головне правило для редактора

Треба постійно вчитися!

Практичне завдання: зредагуйте біографії Біографічний довідничок

Віктор Марі Гюго (1802-1885) Народився в Безансоні (Франція). Віктор був сином наполеонівського генерала, родом з буржуазної сім’ї, його батьки через сімейні розбіжності жили окремо, а їхні діти постійно переходили то до батька, то до матері. Дитинство Гюго пройшло за кордоном, де служив його батько. Протягом довгого часу навчання Віктора було безсистемним. Лише в 1814 році він вступив у пансіон Кордьє, звідки перейшов до ліцею Людовика Великого.

Марк Твен (1835-1910)

У лоцманів і моряків, які плавали по річці Міссісіпі «марк твен» означало: мілини немає, глибина більше двох морських сажнів (близько 4 м), можна спокійно плести далі. Американський письменник Семюел Клеменс обрав саме ці слова для свого літературного псевдоніму. Оповіданна та романи зробити ім’я їхнього автора неймовірно популярними. До Марка Твена так ніхто не писав. Його твори не просто смішні, а ще й гумористичні. Редьярд Кіплінг (1865-1936) Редьярд Кіплінг народився в Бомбеї в Індії. Cвоє ім’я він отримав на честь англійського озера Редьярд, де познайомилися його батьки. Няня-індіанка розповідала Редьярдy індійські казки про тварин, які він запам’ятав на все життя. А в шість років Редьярд із молодшою сестричкою вступили до приватного пансіону в Англії. Максим Тадейович Рильський (1805-1964) Народився в Києві в сім’ї громадського діяча та етнографа Тадея Рильського. Синові він передав у спадок почуття власної незалежності та віру в себе. Від матері передалася Максиму любов до рідної мови.

Редактор навчальної літератури

Варто прочитати 1. Бейлинсон В. Г. Арсенал образования: характеристика, подготовка, конструирование учебных изданий / В. Г. Бейлинсон. – Москва : Книга, 1986. – 286 с. 2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 379 с. 3. Горяна Л. Г. Підручник – засіб формування особистості учнів : науково-метод. посіб. / Л. Г. Горяна [за наук. ред. О. Г. Ярошенко]. – К. : Основа, 2003. – 208 с. 4. Граник Г. Г. О типах учебных текстов / Г. Г. Граник, С. М. Бондаренко. // Проблемы школьного учебника. – М. : Просвещение, 1975. – Вып. 3. – С. 73–85. 5. Гречихин А. А. О путях и возможностях типологического моделирования школьного учебника / А. А. Гречихин // Проблемы школьного учебника. – М. : Просвещение, 1985. – Вып. 15. – С. 12–32. 6. Гриценчук О. О. Електронний підручник і його роль у процесі інформатизації освіти / О. О. Гриценчук // Інформаційні технології і засоби навчання. – К. : Ін-т засобів навчання АПН України, 2005. – С. 255–261. 7. Денисенко Л. І. Про вибір ілюстрацій до шкільного підручника / Л. І. Денисенко // Підручник ХХІ століття. – 2003. – № 1–4. – С. 53–58. 8. Жосан О. Е. Методи аналізу шкільного підручника: теоретичний аспект / О. Е. Жосан // Вісник післядипломної освіти (УМО НАПН України), 2011. – Випуск 2 (15). – С. 53–60.

Варто прочитати

9. Жосан О. Е. Теорія і практика підручникотворення : історія і сучасний стан / О. Е. Жосан // Вісник післядипломної освіти (УМО АПН України). – 2009. – Випуск 12. – С. 29–38. 10. Завалевський Ю. І. Основні етапи створення навчальної книги / Ю. І. Завалевський // Підручник ХХІ століття. – 2003. – № 1– 4. – С. 66–71. 11. Кодлюк Я. П. Підручник для початкової школи : теорія і практика / Ярослава Петрівна Кодлюк. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2004. – 288 с. 10. 12. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960–2000 рр.): дис. д-ра пед. наук : 13.00.01 / Кодлюк Ярослава Петрівна. – К., 2005. – 450 с. 13. Лукіна Т. О. Якість українських підручників для середніх загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і результати моніторингу : [метод. посіб.] / Т. О. Лукіна. – К. : Академія, 2004. – 200 с. 14. Редактирование отдельных видов литературы: Учебник / под ред. Н. М. Сикорского. – М : Книга, 1987. – 400 с. 15. Савченко О. Я. Нова доба шкільної освіти. Зміст підручників – пріоритет наукової діяльності АПН України / Олександра Яківна Савченко // Підручник ХХІ століття : науково-педагогічний журнал. – 2003. – № 1 – 4. – С. 30 – 40. 16. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві / В. О. Сухомлинський. – К. : Рад. шк., 1984. – 292 с. 17. Современная учебная книга: подготовка и издание / под ред. С. Г. Антоновой, А. А. Вахрушева. – М : МГУП, 2004. – 224 с. 18. Тимошик М. Видавнича справа та редагування: [навч. посіб.] / М. Тимошик. – К. : Наша культура і наука, 2004. – 224 с.

Редактор навчальної літератури

19. Ушинський К. Д. Стислий підручник педагогіки. Нариси передмови до підручника педагогіки / К. Д. Ушинський // Твори : [у 6 т.]. – К. : Радянська школа, 1954. – Т. 1. – С. 237–398. 20. Черниш Н. І. Створення сучасного українського підручника: комунікативний і виховний аспекти // Генеза – експерт. – 1996. – № 2. – С. 24–27. Нормативні документи 21. ДСТУ 7. 1:2006 «Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.library.gov.ua/images/files/ gost71.pdf. 22. ДСТУ 4861:2007 «Видання. Вихідні відомості». [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://library.donntu.org/vam_ avtory/D4861-2007.pdf. 23. ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://science. crimea.edu/zapiski/vidanya/dcty3017_95.pdf. 24. Методичні рекомендації щодо структури, змісту та обсягів підручників і навчальних посібників для вищих навчальних закладів. – К. : Знання, 2005. – 8 с. 25. Підручники і навчальні посібники для загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Поліграфічне виконання: Загальні технічні вимоги: ДСТУ 29.2-97: Вид. офіц. – К. : Держстандарт України, 1997. 26. Положення про апробацію та моніторингові дослідження навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів : наказ Міністерства освіти і науки України від 08.05.2008 р. № 401 [Електронний ресурс] / Інтернет-сайт Міністерства освіти і на-

Варто прочитати

уки України – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ z0711-08. 27. Положення про підготовку навчальних видань та електронних засобів навчального призначення / уклад. : В. Т. Горбенко, Г. І. Лоза, І. О. Мікульонок. – К. : НТУУ «КПІ», 2008. – 48 с. 28. Положення про структуру, зміст, обсяг підручників і навчальних посібників та процедуру їх схвалення Вченою радою УІПА від 13.02.2015 р. № 6 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http:// library.uipa.edu.ua/vikladacham-i-kuratoram/item/741-polozhenniapro-strukturu-zmist-obsiah-pidruchnykiv-i-navchalnykh-posibnykivta-protseduru-ikh-skhvalennia-vchenoiu-radoiu-uipa.html. 29. Порядок розроблення й запровадження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів: додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 12.12.2002 р. №1/9-556 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/z0798-09. 30. Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до друкованої продукції для дітей» : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18.01.2007 р. № 13 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ show/z0077-07. 31. Про затвердження Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України : наказ Міністерства освіти і науки України від 17.06.2008 р. № 537 [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0628-08.

Навчальне видання

Редактор навчальної літератури Навчальний посібник Упорядники: Кріт Олена Олегівна Починок Тетяна Анатоліївна Савенко Наталія Михайлівна Хоменко Юлія Володимирівна

Без права комерційного використання

Формат 60х84/16. Обл.-вид. арк. 5,6. Ум. друк. арк. 6,26. Гарнітура «Minion Pro». Друк офсетний. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут журналістики Кафедра видавничої справи та редагування вул. Мельникова 36/1, м. Київ E-mail: journ@univ.kiev.ua Віддруковано: Інститут журналістики вул. Мельникова 36/1, м. Київ