Dovidnik by KAFEDRA VSR

ВIКНО

у видавничий світ України

До 70-річчя журналістської освіти в Україні, Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

УДК 655(030)(447) В43

Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут журналістики

Авторський колектив О. Варакута, Д. Груздєва, В. Дорош, А. Карпань, Ю. Клебан, В. Когут, В. Мельничук, О. Кріт, К. Мурза, Т. Починок, О. Савченко, А. Сандига, І. Таргоній, Ю. Хоменко

В43 Вікно у видавничий світ України : довідник / за ред. В. Клічака ; Ін-т журналістики ; Київ. нац. унів. ім. Т. Шевченка. – Київ : Інститут журналістики. – 152 с. ISBN 978-966-ХХХ-ХХХ-Х

ВIКНО

у видавничий світ України

УДК 655(030)(447)

ISBN 978-966-ХХХ-ХХХ-Х

Київ Інститут журналістики 2017

ЗМIСТ

КНИГО КРЕАТОРИ 9 КНИГО АВТОРИ 39 КНИГО ПОРТАЛИ 53 КНИГО ПЕРСОНИ 67 КНИГО ЛОКАЦII 95 КНИГО ЕКСПЕРТИ 107 КНИГО IВЕНТИ 125 КНИГО ПРИНТИ 135

ПОКАЖЧИК 144

ПРИВIT, КНИГОЛЮДИ! Український видавничий ринок багатогранний та різноплановий. Щороку на арені з’являються нові гравці: видавці, автори, ілюстратори, літературні агенти, а також дизайнерські агенції, літературні заклади, фестивалі та лекторії. Лише за 2016 рік в Україні випустили видання 15 письменників-дебютантів, а це майже вдвічі більше, ніж у попередні роки. Успішна участь України у Франкфуртському та Лейпцизькому книжкових ярмарках дала значний поштовх для розвитку та поширення європейських стандартів на видавничій ниві. За літературно-видавничим процесом спостерігає безліч літературних ЗМІ та журналістів, проте досі немає жодного загального джерела, яке б укомплектувало та систематизувало об’єктивну картину сучасної видавничої справи. Наша команда поставила перед собою завдання узагальнити результати видавничої діяльності українців.

У цьому довіднику ми зібрали важливі персоналії, які творять українську книжкову справу з року в рік; надали інформацію про діяльність найбільших видавництв, об’єктивно оцінили літературні масові заходи та визначили найвпливовіших представників красного письменства. На сторінках нашого довідника Ви також легко зможете відшукати потрібну інформацію про українські поліграфічні підприємства та дослідників видавничої справи. Спеціально для Вас ми дібрали найкращі інтернет-проекти, які пропагують культуру читання та стежать за новинами в цій галузі. Звичайно, видавничий ринок України – занадто нестабільне середовище, щоб згадати про всіх його учасників. Тому ми зосередили свою увагу на тих людях та компаніях, які вже набули репутацію та є знаними у суспільстві, як справжні професіонали своєї справи. Це видання не претендує на актуальність через п’ять років, однак він є чудовим прикладом того, якою прогресивною та сучасною може бути українська видавнича справа. Довідник стане в пригоді майбутнім редакторам та видавцям, філологам, письменникам-початківцям та всім, хто цікавиться літературою та долею української книжки. З повагою, команда 4 курсу

КНИГО КРЕАТОРИ

А-БА-БАГА-ЛА-МА-ГА 1992 року український поет Іван Малкович заснував видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Його назва походить з оповідання Івана Франка, що в перекладі з дитячої мови означає «абетка». Саме з «Української абетки» почалася історія видавництва, яке з 2008 року друкує книжки для всіх вікових груп. З «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» співпрацювали українські митці різних поколінь: Юрій Андрухович, Микола Вінграновський, Ліна Костенко, Всеволод Нестайко, Володимир Рутківський, Сашко Дерманський та інші. Оригінальний текст або переклад неодмінно має бути і за якістю виконання, і за ціною, а тому і за суспільним резонансом на вищому рівні. Саме завдяки відомим українським ілюстраторам Владиславу Єрку, Костю Лавру та Катерині Штанко «абабагаламазькі» видання вирізняються високою художньою, естетичною та поліграфічною якістю, яка цінується в багатьох країнах світу. Книжки «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» читають діти у 19ти країнах — від Великої Британії до Південної Кореї. Наймасштабніші проекти — одногривнева книжкова серія «Міні-Диво», український переклад «Гаррі Поттера» Джоан Ролінґ, «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко, «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка.

ВИДАВНИЦТВО АНЕТТИ АНТОНЕНКО «Видавництво Анетти Антоненко» створено 2013 року у Львові. Друкує праці сучасних українських і світових філософів, політологів, соціологів та літераторів. За роки діяльності вийшло у світ сотні книжок, з-поміж яких твори Любка Дереша, Тимофія Гавриліва, Олександра Михеда і Євгенії Кононенко. Окрім цього, видавництво опублікувало видання Октавіо Паса «Лабіринт самотності», Хуліо Кортасара «Ми дуже любимо Гленду», а також Алена Бадью «Століття». Остання посіла перше місце в рейтингу «Книга року — 2014» за номінацією «Софія». «Видавництво Анетти Антоненко» 2015 року посіло шосте місце серед 20-ти найкращих видавництв за версією журналу «Forbes Україна». 2016 року у співпраці з редактором і книжковим менеджером Інною Корнелюк видані: Кларісе Ліспектор «Час зірки», Маріо Варгас Льйоса «Хто вбив Паломіно Молеро?», Марися Нікітюк «Безодня», з видавництвом «Ніка-центр» — Вольфґанґ Шивельбуш «Смаки раю. Соціальна історія прянощів, збудників та дурманів», Ларс Свенсон «Філософія свободи» тощо.

ВИДАВНИЦТВО СТАРОГО ЛЕВА «Видавництво Старого Лева» розпочало діяльність 2001 року у Львові. Основний напрям — видання книжок для дітей та підлітків. Дорослій аудиторії видавництво пропонує художню й бізнес літературу. Станом на 2015 рік видано понад 70 книжок. ВСЛ постійно співпрацює із закордонними видавництвами, бере участь у соціальних проектах та популяризує українську книжку. Завдяки якісному підходу до оформлення видань, ВСЛ неодноразово ставало переможцем міжнародних конкурсів. Зокрема, оповідання «Війна, що змінила Рондо» 2015 року отримало відзнаку престижного всесвітнього конкурсу дитячих книг «Bologna Ragazzi Award». А обкладинка твору «Джордж і таємний ключ до Всесвіту» 2016 року увійшла до двадцятки найкращих за версією «The Global Illustration Award».

VIVAT Видавництво «Віват» засноване 2013 року внаслідок злиття трьох видавництв — «Аргумент Принт», «Пелікан» та «Віват». З 2014 по 2016 видано понад 1000 назв книг загальним накладом 4,5 мільйона примірників, як-от: «Сховище. Щоденник у листах» Анни Франк, «Бабине літо» Марка Лівіна, «Шістка воронів» Лі Бардуго, «58-ма. Невилучене» Ганни Артем’євої та Олени Рачової тощо. Видавництво випускає у світ: дитячу та підліткову літературу; сучасну і класичну художню літературу; політичний нон-фікшн, публіцистику й гуманітарні дослідження; прикладні та подарункові видання. Колектив співпрацює із провідними видавництвами європейських країн та США, здійснює продаж авторських прав за кордон. «Віват» — активний учасник Книжкового Арсеналу, Львівського форуму видавців, міжнародного Вільнюського та Франкфуртського книжкового ярмарку.

ДУХ I ЛIТЕРА

Науково-видавниче об’єднання «Дух і літера» заснували 1992 року вчені гуманітарних наук Києво-Могилянської академії. Наразі видавництво публікує зразки світової класики таких наук, як: політологія, правознавство, філософія, історія, соціологія, літературознавство та мистецтвознавство. Найважливіший та найвідоміший напрям роботи — видання книг авторів-шістдесятників — Василя Стуса, Михайлини Коцюбинської, Івана Дзюби, Євгена Сверстюка та інших. «Дух і літера» — рекордсмен у виданні перекладів робіт французьких філософів, зокрема тритомника Мішеля де Монтеня, наукових праць Жан-Жака Руссо й Алексиса де Токвілля, книг Томаса Гоббса.

КЛУБ СIМЕИНОГО ДОЗВIЛЛЯ Видавництво «Клуб сімейного дозвілля» було засноване 2000 року в Харкові. Наразі це найбільше українське видавництво, що пропонує твори сучасних авторів, класиків світової літератури, ексклюзивні видання. Клуб має багато переваг: мережу книгарень в обласних центрах України; можливість замовити книги на сайті, телефоном або поштою; безкоштовний каталог книжкових новинок; для членів Клубу діють знижки в розмірі 20 %; кожного кварталу проходять конкурси та розіграші коштовних призів. «КСД» видає не тільки українських авторів, а й переклади світових бестселерів.

КНИГИ-ХХI Видавництво «Книги – ХХІ» спеціалізується на випуску перекладної та української літератури. У центрі уваги поезія, проза та есеїстика сучасних авторів України. Друкує хрестоматії, посібники та наукові дослідження. «Книги ХХІ століття» бере активну участь у книжкових ярмарках та виставках в Україні та за її межами. 2005 та 2009 року «Книги ХХІ століття» були нагороджені відзнакою «Найкращі книжки Форуму видавців», отримали нагороди «Університетська книга 2010», «Книжка року 2012». Видавництво співпрацює з Міжнародною літературною корпорацією MERIDIAN CZERNOWITZ. Саме завдяки цій кооперації читачі мають доступ до книг Остапа Сливинського, Дмитра Лазуткіна, Юрія Андруховича, Андрія Любки та Оксани Забужко.

KOMUBOOK Komubook — це новий проект, започаткований 2015 року. За допомогою цієї платформи кожен може в міру сил надати кошти для випуску книжок. Інвестиції приватних осіб дають змогу видавати збірки та романи, які раніше з певних причин не публікувались українською мовою в Україні. Створення проекту було зумовлене дефіцитом якісного перекладу зарубіжних творів. Спочатку вийшла перша п’ятірка книг: «Наркота» Вільяма Берроуза, «Серце пітьми» Джозефа Конрада, «Страх і відраза в Лас-Вегасі» Гантера Томпсона, «Місс Делловей» Вірджинії Вулф, а також «Затьмарення» Філіпа Діка. У другу чергу увійшли: «Ми» Євгена Замятіна, «Етика. Нарис про розуміння зла» Алена Бадью, «Сніданок у Тіффані» Трумена Капоте, «Голий ланч» Вільяма С. Берроуза, «Філософія в будуарі» Маркіза де Сада, «Покоління Х» Дуґласа Коупленда, «Чи мріють андроїди про електричних овець?» Філіпа Діка.

LAURUS Видавництво створене 2011 року в Києві Поліною Лавровою. «Laurus» — своєрідний культурний інститут, місце для спілкування літераторів, дизайнерів, перекладачів і всіх тих, хто задає напрям українському культурному життю. Публікує твори в багатьох жанрах: дитяча, художня, академічна, науковопопулярна літератури, українська й російська поезія. 2014 року видавництво стало партнером загальнодержавного конкурсу «Мій Шевченко», у якому були представлені книжки з віршами Кобзаря, виготовлені вручну. У «Laurus» вийшли книги відомих світових та українських імен: Олександр Ірванець, Петро Мідянка, Роман Скиба, Умберто Еко (вперше українською мовою «Три оповідки»), Наталя Яковенко, Олексій Толочко, Михайло Бриних.

НАШ ФОРМАТ Видавництво «Наш формат» засноване 2006 року в Києві Владиславом Кириченком. Спочатку агенція мала на меті популяризувати якісний український культурний продукт (зокрема, речі з українською символікою, музику та літературу). 2012 року завдяки Антону Мартинову почалась трансформація у повноцінне видавництво, яке нині спеціалізується на випуску аудіокниг та книжкової продукції, бере активну участь в організації музичних та літературних подій. Має представництва у Львові, Калуші, Києві та Івано-Франківську. «Наш формат» — перша в Україні агенція, яка почала випускати україномовні аудіокниги, зокрема праці української та класичної світової літератур. На сьогодні видавництво здійснило запис близько 200 аудіокниг, наприклад, такі шедеври, як «Моє життя та робота» Генрі Форда, «Атлант розправив плечі» Айн Ренд, «Залишинець. Чорний Ворон» Василя Шкляра.

ОСНОВИ 1992 року Богдан Кравченко й Соломія Павличко заснували видавництво «Основи» у Києві. За 20 років його діяльності світ побачили понад 300 видань. У 2011 році на чолі з Богданою Павличко видавництво почало масштабний ребрендинг, унаслідок якого швидко стало серйозним гравцем українського книжкового ринку. «Основи» розширило свій асортимент бізнес літературою, долучилося до роботи над проектами спільно з «1+1 Media». Наразі для видавництва актуальні унікальні за змістом та оформленням книги, без особливого обмеження форматом, на кшталт англомовного довідника «Awesome Ukraine», а також перевидання творів українських класиків із нестандартним дизайнерським оформленням, як «Тигролови», «Кайдашева сім’я», «Лісова пісня». У планах випуск книжок, присвячених мистецтву, дозвіллю, гастрономії, дизайну, бізнесу й мотивації, а також дитячі видання.

РОДОВIД Лідія Лихач заснувала видавництво 1992 року з метою дослідження та заповнення прогалин в історії української культури. Напрям діяльності — видавничі та виставкові проекти, пропагування професійних та народних художників. Книги виходять невеликим накладом українською, російською, англійською та французькою мовами. Видавництво випускає у світ: альбоми, каталоги й монографії з культурної спадщини України; блокноти, календарі, розмальовки, листівки, чашки, чохли, обкладинки. Знакові проекти: «Катерині Білокур 115», «Український наїв» та «Лінія Art» — мистецькі сувеніри з українським характером. «Родовід» є партнером «Музею Івана Гончара», Національного заповідника «Софія Київська», «Мистецького Арсеналу», Українського музею в Нью-Йорку.

СМОЛОСКИП 1967 року було засноване українське видавництво ім. В. Симоненка під назвою «Смолоскип». Створили його українські емігранти, які на той час проживали в США. Першою публікацією була робота Осипа Зінкевича «З генерації новаторів: Світличний і Дзюба», написана 1968 року. Мета видавництва полягала у формуванні й розширенні середовища талановитої та творчої молоді України. За кордоном публікувало «самвидавні» журнали «Український вісник» і «Кафедра», твори українських авторів, які були заборонені в Радянському Союзі, зокрема, і в Україні: Ліни Костенко, Василя Голобородька, Євгена Крамара, Миколи Хвильового та ін. «Смолоскип» видав багато книжок англійською мовою: листи українських жінок-політв’язнів, довідник «Рух опору в Україні: 1960–1990», поезію Олени Теліги та довідник про українських переможців Олімпійських ігор. Популярні також дитячі видання, наприклад, постапокаліптична трилогія «Лісом. Небом. Водою» Сергія Оксеника та казки Івана Багряного.

ТЕМПОРА Видавництво було створене 2001 року в Києві. Публікує мемуарно-архівну, історичну, мемуарно-історичну та військово-історичну літературу України кінця ХІХ — початку ХХ століття. Доробок видавництва складають численні публікації, до них входять твір «Тіні зникомі», есе-оповідь «На березі часу. Мій Київ. Входини», написані українським письменником Валерієм Шевчуком. У тематичному репертуарі наукові праці, присвячені історії спецслужб, офіцерів та окремих постатей часів УНР. Видавництво протягом 2003–2005 років ставало переможцем загальнодержавного конкурсу «Книжка року», а у 2006, 2007 і 2009 роках здобуло перемогу в категорії «Минувшина». Окрім цього, у 2012 «Темпора» отримала відзнаку Форуму видавців «За внесок у розвиток українського книговидання та просування української книги».

КНИГО АВТОРИ

ЮРIИ АНДРУХОВИЧ 40

Український поет, прозаїк, перекладач, есеїст. Юрій Андрухович — один із засновників поетичної групи «БуБа-Бу», лауреат літературних та спеціальних премій, громадський діяч. «Небо і площі» — перша збірка, яка вийшла друком 1985 року. Під час служби у війську митець написав свій перший цикл оповідань «Зліва, де серце». Андрухович відомий і своїми романами, серед яких «Рекреації», «Московіада», «Дванадцять обручів», «Лексикон інтимних міст». У 2006 році став лауреатом премії книжкового ярмарку в Лейпцигу «За європейське взаєморозуміння» й переможцем літературної премії «Angelus» за роман «Дванадцять обручів».

Письменниця, сценарист і журналіст, справжнє ім’я якої — Ірина Чернова. У літературі Дашвар із 2006 року. За перший роман «Село не люди» стала лауреатом премії «Коронація слова 2007». За другий роман «Молоко з кров’ю» — дипломантом «Коронації слова 2008» та переможцем конкурсу «Книга року Бі-БіСі 2008», за «РАЙ.Центр» — дипломантом «Коронації слова 2009» у категорії «Вибір видавців». У 2012 отримала відзнаку «Золотий письменник України». Станом на 2016 рік усього вийшло друком дев’ять романів авторки. Люко Дашвар називають «найтиражованішою письменницею країни», загальний наклад її книжок складає понад 300 тисяч примірників. Авторка відома гострим і влучним словом, несподіваними сюжетами і пронизливою чуттєвістю історій.

ЛЮКО ДАШВАР

ЛЮБКО ДЕРЕШ

Письменник, публіцист. Перша книга — роман «Культ» — вийшла друком у часописі «Четвер», коли авторові було 17 років. Цей твір у 2005 році був представлений на Лейпцизькому книжковому ярмарку. Сьогодні твори Дереша перекладені багатьма європейськими мовами (італійською, німецькою, французькою, польською, сербською). Любко пише про підлітків та пригоди їхнього життя, у творах письменника присутні елементи містицизму. Автор використовує живу розмовну мову, вживає сучасний сленг та лайливу лексику, аби влучно відобразити життя героїв, передати їхні відчуття. Дереш шукає відповіді на запитання, що таке життя і хто така людина.

Письменник, перекладач, громадський активіст. Автор багатьох поетичних збірок та кількох романів. Провідна тема творів — пострадянські реалії в Україні. Роман письменника «Ворошиловград» став книжкою 2010 року за версією «БіБі-Сі». Сергій Жадан отримав відзнаку «Золотий письменник України — 2012». Цього року здобув премію Президента України «Українська книжка року» за роман «Месопотамія». Твори Жадана перекладені тринадцятьма мовами. Автор відомий критичними висловлюваннями та публікаціями, для його стилю характерні вживання розмовної та нецензурної лексики.

СЕРГIИ ЖАДАН

ОКСАНА ЗАБУЖКО

Письменниця, есеїстка. З її творчістю пов’язана поява сучасної української літератури на міжнародній арені. Тексти авторки перекладені багатьма мовами, поезії — покладені на музику українськими та зарубіжними композиторами, за її творами ставлять вистави на різних театральних сценах світу. Найвідомішими книжками називають «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій», «Музей покинутих секретів». 2006 року письменниця була у «ТОП-100 найвпливовіших людей в Україні» за версією журналу «Кореспондент», 2009 року — нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, а 2012 отримала відзнаку «Золотий письменник України». У літературі Оксана Забужко виступає за чесність: «Перша й головна заповідь письменника — не збреши».

Поет, прозаїк, культуролог, художник, музикант. Автор концептуального журнального проекту «Четвер», представник «станіславського феномену». Перші твори вийшли друком у польських журналахсамвидавах «Четвер» та «Відрижка». Роман «Воццек», опублікований 1998 року, став справжнім злетом у літературній кар’єрі Іздрика. Перший наклад видання був розпроданий протягом тижня. У 2009 році автор отримав нагороду «Книга року ВВС» за збірку «ТАКЕ». Сьогодні Юрій Іздрик багато працює над музичними проектами.

ЮРIИ IЗДРИК

ЛIНА КОСТЕНКО

Письменниця, перекладачка, учасниця дисидентського руху, шістдесятниця. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах «Маруся Чурай» (Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко». У 2010 році вийшов перший прозовий роман письменниці «Записки українського самашедшего», що став бестселером 2011 року. Ліна Костенко — лауреатка Державної премії ім. Т. Шевченка в 1987 році за роман «Маруся Чурай» та збірку «Неповторність», а також переможниця Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги 2000 року. 2012 письменниця отримала відзнаку «Золотий письменник України», але відмовилася від звання «Героя України».

Письменниця, політична діячка. Літературні критики називають її «найбільш плідною письменницею України» та «грант-дамою української літератури». Авторка є переможницею Шевченківської премії з літератури 2005 року за роман «Солодка Даруся», отримала гран-прі «Коронації слова» у 2007 році за роман «Майже ніколи не навпаки» та тричі здобувала перемогу на конкурсі «Книга року». Одна з найпопулярніших та найвпливовіших жінок України, Марія Матіос у своїй творчості звертається до потреби людини у свободі, безпеці та вільному виборі.

МАРIЯ МАТIОС

ТАРАС ПРОХАСЬКО

Письменник, журналіст, представник «станіславського феномену». Лауреат видавництва «Смолоскип» у 1997 році. Переможець конкурсу «Книга 2011 року» за книгу «БотакЄ», а у 2013 році дитяча книжка «Хто зробить сніг» здобула премію «Книга року ВВС». Тарас Прохасько відомий як учасник багатьох мистецьких заходів, серед яких проект «Без Ознак Мистецького Життя», що презентували на польському Міжнародному фестивалі бездомного мистецтва. Для творів Прохаська характерна біографічність, яка робить його прозу дуже відвертою й подібною до інтимної сповіді.

Письменниця, журналістка. Авторка численних романів, серед яких «Пастка для жар-птиці» — лауреат конкурсу «Коронація слова — 2000» та «Ґудзик» — переможець «Коронації слова — 2005» у номінації «Роман». Також Роздобудько здобула спеціальну відзнаку в конкурсі «Коронація слова — 2011» за твір «Садок вишневий…» у номінації «Кіносценарій». 2012 року стала «Золотим письменником України». Окрім цього, Ірен Роздобудько успішно працювала редактором жіночих журналів «Наталі» та «Караван історій». Письменниця каже, що її головне завдання — «написати тепло та щемливо, написати хорошу просту книжку, таку, щоби люди у важкий час могли видихнути та відпочити».

IРЕН РОЗДОБУДЬКО

ВАСИЛЬ ШКЛЯР

Письменник, політичний діяч, редактор та перекладач, якого називають «батьком українського бестселера». Один із найвідоміших та найбільш читаних сучасних українських авторів. Наклад роману «Чорний ворон» сягає понад 150 тисяч примірників, а роман «Ключ» опубліковували десять разів. Постійно перевидаються романи «Елементал», «Кров кажана». Твори письменника перекладають багатьма мовами, зокрема англійською, російською, словацькою. За всю свою творчу діяльність Василь Шкляр жодного разу не прийняв спонсорську допомогу і відмовлявся від державних нагород.

КНИГО ПОРТАЛИ

5BOOKS Книжковий блог, який існує з 2011 року під гаслом «Все про книжки». Тут публікують тексти авторів з усієї України про книгарні та бібліотеки, книжкові проекти та новинки видавництв. Основна тематика — розмови про книги з письменниками, менеджерами, блогерами, видавцями. З 2015 року на сайті започаткували відео-огляди книжок та звітів популярних подій за участі українських митців. В онлайн-медіатеці блогу зібрані радіошоу розмов, лекцій та останніх новин книжкового світу України.

Один із найпопулярніших порталів українського інтернет-простору, що спеціалізується на дитячій літературі. Серед рубрик сайту: рекомендації для батьків, які бажають заохотити дитину до читання, списки корисних книг із дитячої психології, статті про підліткові романи. За роботою порталу стежить спеціально створена Експертна рада, до якої входять Сергій Іванюк, Наталя Марченко, Сергій Руденко, Уляна Баран та інші. «БараБука» також здійснює підготовку перекладних видань для дітей, організовує дитячі заходи та майстеркласи. Проект заснувала Тетяна Стус (Щербаченко) спільно з Фондом культури та інновацій «Футура».

БАРАБУКА

БУКВОIД

Проект заснував журналіст Сергій Руденко 2008 року як приклад успішного поєднання книжкового інтернет-магазину та літературознавчої платформи. Сайт публікує книжкові рейтинги «Читайка» та «Book Zone», анонси літературних подій і конкурсів, рецензії та інтерв’ю з письменниками. У рубриці «Інфотека» користувачам пропонують коротку інформацію про діяльність найпопулярніших видавництв та літераторів України.

Назва флешмобу письменників Катерини Бабкіної та Марка Лівіна, які кинули одне одному виклик — прочитати 400 книг українською мовою за 365 днів (по 200 книг на кожного). Свої враження учасники публікували на порталі Buro 24/7. Проект письменники вели під девізом «Великі цілі досяжні». До флешмобу могли долучитись усі охочі, записуючи свої успіхи під відповідним хештегом у соціальних мережах. Пізніше подібний флешмоб запустив Дмитро Дубілет, керівник ІТ-відділу ПриватБанку. Відмінність була в тому, що за прочитані книги користувачам пропонували грошову винагороду.

BOOK CHALLANGE

ДРУГ ЧИТАЧА Історія інтернет-порталу сягає 1960 року, коли в Україні під цією назвою почала виходити щотижнева газета, яка інформувала про книжкові новинки. З 2004 року головними редакторами стали брати Капранови. Газету поширювали по бібліотеках, університетах та книгарнях. Наклад сягав 3 тисяч примірників. З 2011 року газета перейшла в електронний формат. На сайті публікують книжкові огляди й рецензії, новини видавничого ринку України та світу. З 2008 року «Друг читача» присуджує щорічну премію «Дебют року». Серед переможців — Люко Дашвар, Дара Корній, Антон Санченко. Нині ресурс співпрацює з онлайн-книгарнею ВсіКниги.

Популярний книжковий блог молодої журналістки Ксенії Різник, який налічує понад півтори тисячі підписників. Ксенія пише лише позитивні рецензії та огляди, що краще сприяє популяризації україномовної літератури серед її читачів. Є списки бажаних книг, які постійно оновлюються, а також звіти із літературних подій та поради книголюбам.

ЕТАЖЕРКА

KALAMAR Сайт відомий у літературному середовищі як рекомендаційне видавництво, створене на базі досвіду видавництва «Електрокнига», рекламної агенції «Мета» та сайту «Автура». Основна мета ресурсу — створити можливості для доступного видання та просування книг в умовах піратства. Серед користувачів відомі літератори, редактори, дизайнери та авторипочатківці, які шукають порад та рекомендації. Найпопулярніша послуга «Каламаря» — авторська рецензія на замовлення. Сайт також отримує від молодих письменників рукописи та допомагає уникнути всі підводні камені видавничого процесу.

Група компаній «1+1 медіа» спільно з видавництвом «Основи» та інтернет-магазином «Yakaboo» запустила онлайн-платформу для популяризації читання на всеукраїнському рівні. Проект #книголав базується на оформленні списків важливих книг, які потрібно прочитати кожному. Також на сайті публікують тематичні книжкові добірки (книги про складнощі в стосунках, книги сучукрліту, книги, що зробили великих людей великими тощо) та мастріди відомих українців — Юрія Марченка, Савелія Лібкіна, Нати Жижченко, музичного гурту «Pur:Pur» та інших.

КНИГОЛАВ

ЛIТАКЦЕНТ

Літературний веб-ресурс започаткований 2007 року професором Києво-Могилянської академії Володимиром Панченком для публікування рецензій та оглядів новинок української та світової літератури. Нині слугує джерелом літературознавчих текстів, рефлексій та інтерв’ю з відомими майстрами слова. Портал запустив щоденну стрічку новин із культурного життя України та світу. Гаслом обрано вислів: «Істина така ж гірка, як солодка», що якнайкраще характеризує і розгромні, і похвальні відгуки на книжкові новинки. Серед авторів «ЛітАкценту» — Олег Коцарев, Володимир Чернишенко, Богдана Матіяш, Остап Сливинський, Віктор Неборак, Наталка Сняданко, Тетяна Трофименко. Найвідоміший проект ресурсу — щорічна літературна премія «ЛітАкцент року».

Чи не найсмачніший книжковий блог українського інтернетпростору, започаткований у січні 2015 року львів’янкою Богданою Неборак. Авторка майстерно поєднує власні рецензії на книги із рецептами улюблених смаколиків. Богдана є також активною користувачкою мережі Instagram, і вже понад 5 тисяч підписників стежать за її відгуками на книги та майстерними фотографіями.

BOOK AND BREAKFAST

ЧИТОМО Культурно-видавничий проект розпочав роботу 2010 року під керівництвом двох випускниць Інституту журналістики — Оксани Хмельовської та Ірини Батуревич. За шість років свого існування в «Читомо» з’явилися унікальні рубрики: книжковий блог кота Інжира, щотижнева рубрика «Читомо читає», дайджести найбільших літературних подій України, рецензії та конспекти лекцій. Стає дедалі популярнішою ініціатива створювати Вітрини книжкових новинок до «Книжкового Арсеналу» та Форуму видавців. Серед авторів — Антон Санченко, Ростислав Семків, Лілія Шутяк, Василь Карп’юк, Валентина Вздульська та Євгеній Стасіневич. «Читомо» співпрацює із проектом «Казкарка» для популяризації читання серед молодшого покоління, а також виступає інформаційним партнером для літературних фестивалів і конкурсів.

Блог одного з найбільших книжкових інтернет-магазинів в Україні, відомий рецензіями та літературними оглядами. До оприлюднення приймають матеріали, якщо ті відповідають вимогам редакції. Для заохочення читачів купувати книги в блозі розміщують уривки з нових романів та перекладних зарубіжних видань.

YAKABOO

КНИГО ПЕРСОНИ

АНЕТТА АНТОНЕНКО

Директорка і співвласниця видавництва «Кальварія», засновниця «Видавництва Анетти Антоненко». Просуває українську літературу на вітчизняному та європейському ринках. Реалізувала десятки видавничих проектів і допомогла багатьом українським письменникам знайти читацьку аудиторію в країнах Західної Європи. За час професійної кар’єри познайомила читачів з творами Любка Дереша, Юрка Іздрика, Василя Шкляра, Марії Матіос, а також знаних світових імен. Видавчиня ініціювала проект «Більше країн – більше книжок», завдання якого побудувати міцні ділові стосунки з найбільшими європейськими видавцями, зробивши Україну впливовим учасником західного книжкового ринку.

Олександр Афонін – знавець нових тенденцій та стану видавничої діяльності в Україні. Він не лише президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, а й громадський діяч та поет, що випробовує галузі книговидавництва та письменництва зсередини. Видавець опублікував 80 книжок та документів на тему занепаду вітчизняної книги, а саме: податкового законодавства України, внутрішньої політики та забезпечення видавців необхідною підтримкою. Афонін бере участь у організації 20 міжнародних конференцій з книжкового законодавства та ініціює суспільно важливі проекти, як-от «Створення бібліотеки електронних медіа-ресурсів в Україні».

ОЛЕКСАНДР АФОНIН

IРИНА БАТУРЕВИЧ

Почесна випускниця Інституту журналістики зініціювала проект «Читомо», що здійснює огляд видавничого ринку України. Як головний редактор книжкового ресурсу, щоденно перебуває у професійному потоці нових знайомств із письменниками, літературознавцями та книжковими експертами. Після закінчення Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірина вивчала громадянське право у Британському консульстві, проходила навчання у Львівській академії друкарства, опановувала журналістику в КиєвоМогилянській академії, потім працювала на фестивалі «Штурмові загони Гутенберга» та в журналі «Power Inside Magazine». Окрім проекту «Читомо», Ірина обіймає посаду літературного редактора на каналі «1+1».

Андрій Бондар поєднує у собі різні літературні ролі: він і публіцист, і письменник, і перекладач. Раніше працював у «Газеті по-українськи». Багато років редагував літературну сторінку «Дзеркало тижня». Наразі перекладає та пише книжки. Андрій має успішну письменницьку кар’єру, його вірші перекладають десятьма мовами. Та й сам він зосереджений переважно на перекладах творів. Завдяки його зусиллям останні десять років український читач мав змогу читати твори відомих польських прозаїків і поетів. Читачеві стали доступними твори Вітольда Ґомбровича, Катажина Грохоля, Маріуша Щиґела, Тохмана Войцеха.

АНДРIИ БОНДАР

ВЛАДИСЛАВ ЭРКО

Художник-ілюстратор, член Національної спілки художників України. Ілюстрував українські народні казки, твори Вільяма Шекспіра, Джонатана Свіфта, Гофмана, Льюїса Керрола, Германа Гессе, Умберто Еко, Карлоса Кастанеди, Ричарда Баха, Пауло Коельо. Останній назвав художника «найкращим у світі ілюстратором моїх творів». Владислав - переможець низки престижних художніх та книжкових виставок. Зокрема, «Снігова королева» з ілюстраціями Єрка видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» завоювала гран-прі на всеукраїнському конкурсі «Книжка року – 2000», а у США одержала титул «Найкраща дитяча книжка – 2006».

Письменник, перекладач і видавець. Член Національної спілки письменників України. Син Олега Жупанського – теж письменника, перекладача, видавця та редактора. 2007 року вони разом заснували «Видавництво Жупанського». Олексій відомий як перекладач вибраних поезій індонезійського поета Субагіо Састравардойо та книги Олжаса Сулейменова «Мова письма». Опублікував збірку прози «Побутовий сатанізм», романи «Першими до мене прийдуть діти», «Лахмітник», «Бумеранг» (переміг на міжнародному конкурсі «Гранослов»). Сьогодні Олексій Жупанський очолює видавництво, активно працює над перекладними проектами й планує видати роман жахів «Терор» Дена Сімонса.

ОЛЕКСIИ ЖУПАНСЬКИИ

МИКОЛА КЛИМЧУК

Перекладач, історик, головний редактор видавництва «Наш Формат». Редагував серію «Золоті ворота». Перекладає з англійської українською та російською мовами праці з історії, літературознавства, економіки. Разом з Тарасом Цимбалом переклав «Атлас біблійної історії». Найвідоміші переклади — класична праця з історії ідей «Винайдення традиції», «Загадка капіталу» перуанського економіста Ернандо де Сото, «Історія Чорного моря» Чарльза Кінга, «Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського» Сергія Плохія та інших україністів. Перекладач перших п’ятьох розділів книги «Криваві землі» Тімоті Снайдера. Працює над перекладом українською «Чорного лебедя» Нассіма Талеба.

Для Поліни Лаврової видавнича справа була раптовим поривом. Працюючи в Санкт-Петербурзі в прес-службі компанії «Лукойл», треба було зайнятися корпоративними видавничими продуктами, і Поліна спробувала себе у якості редактора та видавця. Вона створювала книжки й журнали, пов’язані не лише з прямою діяльністю компанії, але і із соціальними проблемами. Додаткова справа приносила задоволення, а компанія почала видавати подарункові книги та збірники поезій співробітників. Тому коли в Києві з’явилася можливість реалізувати себе та свій проект, Поліна обрала видавничу справу. Тепер вона — директорка видавництва «Laurus», що видає здебільшого історичну літературу.

ПОЛIНА ЛАВРОВА

ЛIДIЯ ЛИХАЧ

Лідія Лихач — засновниця видавництва «Родовід». Об’єднує молодих черкаських архівістів, музейників, археологів та етнографів, створючи видавничі продукти на базі їх знань про культуру України. Одразу після навчання Лідія стає журналісткою. Пише статті до рубрики про спадщину України для черкаської газети. Невдовзі у видавничому просторі створює журнал «Родовід». який згодом перетворює у видавництво. Зараз видає книжки про мистецтво України у співпраці з відомими культурологами та національними музеями. Лідія Лихач формувала себе як професіонал не лише в галузі видавничої справи. Вона працювала радником трьох міністрів культури, тож має досвід у питаннях розвитку мистецтва та української культури.

Христина Лукащук працює водночас і письменницею, і художницею. Створювала ілюстрації для «Видавництва Старого Лева» та «Чорні вівці». Писала тексти та оформлювала дитячі книжки «Казка про Майдан» і «Таємничий обід». Христина відома книжками еротичної прози для дорослих. Христина навчалася майстерності художньої кераміки у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша, потім здобула спеціальність архітектора у Львівському державному аграрному університеті. Також Христина брала участь у виставках декоративно-прикладного мистецтва та є кількаразовою лауреаткою літературної премії «Коронація слова».

ХРИСТИНА ЛУКАЩУК

IВАН МАЛКОВИЧ

Засновник і директор першого в незалежній Україні приватного дитячого видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Автор і редактор кількох десятків книжок для дітей. Співавтор українського перекладу всіх частин «Гаррі Поттера». Упорядник видання «Антологія української поезії ХХ століття». Твори Івана Малковича перекладені англійською, німецькою, італійською, російською, польською, литовською, грузинською та іншими мовами. 2012 року в рейтингу журналу «Кореспондент» видавець був визнаний «Людиною десятиліття». Цьогоріч вийшов у світ «ПОДОРОЖНИК із новими віршами» для дорослих, що містить до 20 нових поезій автора, написаних протягом 2013–2016 років.

Під час навчання в комп’ютерній академії, Антон Мартинов купив із друзями архів аудіокнижок та почав на цьому заробляти, створивши першу ліцензійну аудіокнигу «Енеїда» українською мовою. Нині Антон — керівний партнер та виконавчий директор видавництва «Наш формат». Цікаво, що «Наш Формат» був його конкурентом у виданні аудіокнижок до 2009 року. Тоді настала криза, особливо для продажу дисків, тому бізнес Мартинова «помер». Наприкінці 2012 року засновник «Нашого Формату» Владислав Кириченко, з яким Антон був знайомий три роки, запропонував очолити його видавництво. Хоча Антон був бізнесменом та знав лише те, як продавати товар, а не створювати його, проте швидко зрозумів як видати якісну книжку. Наразі в амбіціях керівника увійти до п’яти найкращих видавництв України.

АНТОН МАРТИНОВ

ВIКТОР МОРОЗОВ

Співак, композитор, перекладач. Мешкає у Вашингтоні. Перекладає твори з англійської та португальської мов. Співпрацює з видавництвом «А-БАБА-ГА-ЛА-МА-ГА» та «Видавництвом Старого Лева». Став відомим завдяки перекладам серії романів про Гаррі Поттера Джоан Ролінґ, а також видань «Несподівана вакансія», «Фантастичні звірі і де їх шукати», «Квідич крізь віки». Українською переклав твори Пауло Коельо, Джеремі Стронга, Роальда Дала, Саллі Ґріна, Джулії Дональдсон.

Ще у 2004 році Юлія мала досвід видавничого бізнесу: з її ініціативи було створено компанію «Аргумент-Принт», одне з найприбутковіших видавництв України. Займатися «Vivat» видавчиня почала 2013 року, після навчання за програмою МВА. «Vivat» з’явився в результаті об’єднання «Аргумент-Принт» із «Pelican». Генеральна директорка видавництва знає як співпрацювати з іноземними партнерами так, щоби їх кількість сягала близько 1000. За її керівництва вдалось налагодити виробничі відносини із провідними видавництвами в 16 країнах світу. Юлія зарекомендувала себе як професіонал своєї справи, що стала єдиним представником видавничої галузі серед сотні найбільш успішних бізнес-леді України за версією інтернет-порталу «Delo.ua».

ЮЛIЯ ОРЛОВА

ДАНА ПАВЛИЧКО

Дана народилася в сім’ї відомих українських особистостей Павла Загребельного та Дмитра Павличка. А Соломія, її мама, заснувала видавництво «Основи», яке Дана наразі очолює. Після школи дівчина отримала стипендію в університеті United World College, де студенти могли здобути досвід західної освіти. Потім це стане її рушійною силою проти застарілої системи освіти в Україні. Повернувшись, Дана бажає внести позитивні корективи до видавничого бізнесу, тому почала з реформування «Основ». Зараз, за словами Дани, вона намагається видавати не масовий та експериментальний книжковий продукт.

Святослав Померанцев створив власну літературну корпорацію в Чернівцях. Тепер він постачає на український поетичний простір книжки представників сучасного українського літературного бомонду, Юрія Іздрика, Сергія Жадана, Ірєни Карпи, Оксани Забужко та Юрія Андруховича. Мабуть, маючи капітал, Святослав побачив можливість продовжити родинну справу: його прадід був літератором, дід – журналістом, а його дядько, Ігор Померанцев, зараз відомий поет та журналіст на радіо «Свобода». Видавець сформував у Чернівцях культурний осередок, куди цікаво приїжджати представникам літературної еліти. Тут проводять літературні вечори та презентації книжок відомих письменників сучасності. Кульмінацією видавничої розбудови міста став міжнародний поетичний фестиваль Meridian Czernowitz.

СВЯТОСЛАВ ПОМЕРАНЦЕВ

РОМАНА РОМАНИШИН АНДРIИ ЛЕСIВ

Поетеса, перекладачка, авторка книжок для дітей і дорослих, зокрема віршованої «Казки про Старого Лева» та поетичної збірки «Пора плодів і квітів». Письменниця очолює одне з найбільш динамічних українських видавництв «Видавництво Старого Лева». Організаторка проекту «12 неймовірних жінок про цінності, які творять людину», що передбачає 12 публічних інтерв’ю з цікавими і впливовими жінками. Двічі потрапляла до списку «100 найвпливовіших жінок України» за версією журналу «Фокус» та в перелік «40 особистостей, які змінюють країну» за версією газети «Бізнес».

МАР ЯНА САВКА -

Романа та Андрій створюють ілюстрації у власній творчій студії «Аґрафка». Сьогодні їх вважають одними з найбільш затребуваних ілюстраторів у видавничому бізнесі. Саме вони ілюстрували відому книжку «Зірки й макові зернята», що стала переможцем престижної міжнародної літературної премії «Bologna Ragazzi Award». Обидва мають творчу освіту та навчалися за стипендіями в Кракові і Варшаві. Окрім книжкового дизайну, займаються малярством, графікою, художнім склом. За словами Романи та Андрія, у майстерні багато книг, живопису й кави. Вони люблять те, що творять, захоплюються кожною новою ідеєю та втілюють її в нову найулюбленішу форму.

АННА САРВIРА

Анна Сарвіра обрала собі за професію ілюструвати дитячі книжки ще у дитинстві, коли їй полюбилися видання, прикрашені гарними малюнками. Дівчина пішла навчатися до Національної академії образотворчого мистецтва й архітектури, опісля почала будувати кар’єру, ілюструючи дитячий журнал «Пізнайко». У березні 2010 року художниця була учасником Дитячої книжкової виставки в Болоньї. Наразі серед її здобутків ілюстрації в книжках видавництва «Грані-Т», творах Галини Вдовиченко, Михаїла Яснова, Тетяни Щербаченко, Сіда Флейшмана та інших. У роботі над малюнками Анна використовує поєднання звичайної фарби та додаткових особливих складників, як наприклад, солі. У 2017 році роботи Анни було відібрано для виставки на Болонському книжковому ярмарку.

Ірина Славінська із тих людей, які можуть працювати одразу на чотирьох роботах. Насамперед вона журналіст на радіо «Громадське» та колумністом в українському глянці «ELLE», а також пише для «Української правди» та журналу «ШО». Ірина – шалений фанат слова. Володіє англійскою та французькою, крім того ще й викладає світову літературу. Славінська спробувала себе в багатьох літературних амплуа і встигла навіть перекласти відому літературну новинку Умберто Еко й Жан-Клода Карр’єра «Не сподівайтеся позбутися книжок» 2015 року, за яку отримала премію «Сковорода».

IРИНА СЛАВIНСЬКА

РОСТИСЛАВ СЕМКIВ

Літературознавець, критик, перекладач. Директор видавництва «Смолоскип». Член журі багатьох літературних премій («Коронація слова», «Книга року BBC» та інші). Працює доцентом кафедри літературознавства КиєвоМогилянської академії. Також виконує обов’язки директора Українського інституту книги. Читає лекції в Центрі літературної освіти. Є автором наукових статей у фахових періодичних виданнях, часописі «Критика» та газеті «Дзеркало тижня». Пише огляди й рецензії на літературному порталі «ЛітАкцент» та в журналі «Український тиждень». У листопаді 2016 року видавець опублікував книжку «Як писали класики». Видання підсумовує досвід майстерності письма світових класиків і узагальнює їх поради для тих, хто хоче писати.

Ілюстратор, автор поетичної збірки «Глибоковроті». Засновник фестивалю поетів-початківців «Молода Республіка Поетів». Переклав «Бійцівський клуб» Чака Паланіка та «Поштамт» Чарльза Буковскі. Створює дизайн для книжок, постерів, принтів. Співпрацював із видавництвом «Penguin Books USA» як книжковий дизайнер. 2014 року створив благодійний фонд «Добра листівка» спільно з маркетологом Лілією Омельяненко. 2016 року вони разом заснували видавництво з однойменною назвою. Дебютною стала феміністична книжка для підлітків «Бути мною» шведської авторки й ілюстраторки Анни Хьоґлунд.

IЛЛЯ СТРОНГОВСЬКИИ

ЛЕОНIД ФIНБЕРГ

З 1997 року Леонід Фінберг працює головним редактором видавництва «Дух і літера» при Києво-Могилянській академії. За цей час здобув досвід редагування текстів із релігії та філософії, породивши хвилю обговорення цих питань на національному рівні. До того ж, Фінберг долучився до створення культурологічного журналу «Ї». За вагомі здобутки в професії Леонід отримав премію «За інтелектуальну відвагу», зокрема — «за видання найбільшої в Україні серії філософсько-релігійних текстів». Також Фінберг роками був модератором «конструктивного інтелектуального українсько-єврейського діалогу».

Справжня гордість Інституту журналістики - Оксана Хмельовська разом з випускницею нашого вишу Іриною Батуревич започаткували книжковий медіа-ресурс «Читомо». До «Читомо» Оксана працювала в компанії «Рейтинг критика», яка визначала найкращі дитячі та підліткові книжки року. Головна редакторка “Читомо” вважає своїм завданням відкривати нові імена в українському видавничому просторі та знайомити з ними читачів. Часто відвідує культурні осередки, презентації та виставки книжок, журналів. Наприклад, посідає місце координатора «Книжкового Арсеналу».

ОКСАНА ХМЕЛЬОВСЬКА

ПАВЛО ШВЕД

Київський мовознавець і культуролог Павло Швед 2015 року заснував краудпаблішингову платформу «Komubook» у 2015 році. Автор дописів у «Критику», «Дзеркало тижня», платформу обміну книг «Сампродав». Захоплюється теоріями лаканівського психоаналітика та філософа Славоя Жижека. Спробував себе у якості перекладача роману «шотландського Берроуза» Александра Троккі та повісті Генрі Міллера. Раніше займався інтернет-проектами, поки не вирішив стати ідейним натхненником і головним координатором видавничого проекту. «Komubook» створений для видання українською мовою художніх творів відомих зарубіжних авторів. Мета — зібрати кошти на видання запропонованих проектом книг. Павло Швед уже видав 2 черги, тобто 12 книг, серед яких книги Філіпа Діка, Вільяма Берроуза.

Керівник книжкового «Клубу сімейного дозвілля» не одразу почав із видавничого бізнесу. Спочатку він займався українським проектом, який розвивав дистанційну освіту в пострадянських країнах. На базі цієї компанії у 2000 році Олег Шпільман створив «Клуб сімейного дозвілля» та взявся видавати книжки. Видавництво вибороло право першими укладати контракти на видання романів Дена Брауна, Стівена Кінга й Агати Крісті українською мовою. Клуб працює за нестандартною бізнес моделлю: здебільшого членам Клубу книжки надсилають поштою, але ті можуть придбати їх також у магазинах. За словами директора, саме така модель не вимагає пошуку престижних локацій для книжкових крамниць, і більше уваги можна зосередити на головному продукті — книжці.

ОЛЕГ ШПIЛЬМАН

КНИГО ЛОКАЦII

BIBLIOTECH

Керівникові бібліотеки Олені Івановій, креативному директору Олексію Іванову, директору з розвитку Яні Ібрагімовій і HR-менеджеру Ані Стороженко вдалося створити бібліотеку нового формату. У «bOtaN» представлено переважно видання нонфікшн, присвячені піару, історії, політиці, мотивації. Бібліотека передплачує щомісячні журнали «Vogue», «Tatler», «Snob», «Time», «Kinfolk», «Esquire», а також щоденні українські газети. Доступні для продажу дитяча література, щоденники, розмальовки для дорослих і кулінарні видання. Невдовзі команда планує розробити мобільний додаток, в якому читач матиме особистий кабінет і переглядатиме зібрані рейтинги, рецензії та відеолекції у режимі реального часу. Київ вул. Воздвиженська, 9-19

Смарт-кафе «Bibliotech» – один з перших коворкінгів у центрі Києва, що вирізняється з-поміж інших високотехнологічністю та зручністю робочих зон. У кафе чотири зали. Зона «смарт» створена для тих, хто бажає провести час за книгою. Загальна кількість журналів та книжок сягає близько 2 000 назв. Книжками можна обмінюватися, користуючись опцією буккросингу. У просторі постійно проводять лекції, воркшопи та зустрічі різного типу. Київ вул. Саксаганського, 120

BOTAN

ГРУШIВКА

Так постійні читачі називають Одеську обласну універсальну наукову бібліотеку імені Михайла Грушевського. У вересні 2016 року відкрився новий читальний зал, в якому раніше діяв відділ юридичної літератури. Дирекція бібліотеки планує проводити презентації нових книжок, музичні та літературні вечори, скайп-зустрічі з іноземними письменниками. Розробляється ідея створення невеличкої кав’ярні. Асортимент відділу формується із сучасних видань юридичної, краєзнавчої та виробничої літератури, відділів мистецтв, періодичних видань, літератури гуманітарних та суспільних наук. Одеса вул. Троїцька, 49/51

Власник видавництва «Фоліо» Євген Красовицький відкрив кав’ярню-книгарню з нагоди вшанування 120-річчя від дня народження Олександра Довженка. Книгарня співпрацює з такими видавництвами як «Фоліо», «Видавництво Старого Лева», «Урбіно», КСД, «Пелікан», «Ранок», «Нора-Друк», «Кальварія», «Баланс Бізнес Букс», «Братське», «Наш час», «Брайт Букс» тощо. Тематика видань доволі різноманітна: у закладі представлені дитячий, історичний, кулінарний, художній стенди. Є чим «поживитись» і прихильникам езотерики, психології, батьківства та медицини. Тут можна не лише погортати книжку, сидячи за столиком, а й випити кави та посмакувати тістечком. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 43

ДОВЖЕНКО. КАВА. КНИГИ.

100

КНИГАРНЯ Э

101

Кнайп-клуб «Купідон» позиціонується як останній притулок української інтелігенції, оформлений у стилі початку минулої епохи з раритетними меблями, плакатами, афішами. Продукція магазину варіюється від старих книг, що змінили не одного власника, до новинок книжкового ринку. «Купідон» був однією з перших точок буккроссингу в Києві. Заклад слугує майданчиком для проведення творчих вечорів, презентацій та показів фестивального кіно. Київ вулиця Пушкінська, 1-3 / 5

Мережу книгарень «Є» започаткувала австрійська компанія «ЕСЕМ Медіа GmbH». Перший магазин відкрився 2007 року в Києві на вулиці Лисенка, 3. Надзвичайно швидкими темпами книгарня стала здобувати популярність як місце цікавих зустрічей, презентацій книжок, літературних читань і круглих столів. Політика книгарні полягає у просуванні українського продукту. Тому у крамниці найширший вибір українських книг, зокрема книг іноземною мовою та дитячих видань. Кожна книгарня має місця для читання, безкоштовний доступ до інтернету, полиці для буккросингу. На сьогодні мережа охоплює 22 точки по всій Україні.

КУПIДОН

102

МОЯ КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ

103

Модерна галерея-книгарня «Під лиликом» відкрилась 2015 року в Івано-Франківську. У книгарні представлена художня та дитяча література, книжки з філософії, психології, архітектури, зокрема й фахова література. На полицях можна знайти книжки українських («Видавництво Старого Лева», «Основи», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Літопис», «Видавництво Анетти Антоненко», «Дискурсус», «Книги-ХХІ», «Видавництво Жупанського» та інші) і російських видавництв («Манн, Иванов и Фербер»). Як стверджують засновники кав’ярні, націнка на книжки встановлена мінімальна, а часом і зовсім відсутня, адже головною метою є не гроші, а атмосфера, яка надихатиме відвідувачів. Окрім книжок, у галереї-книгарні відвідувачі можуть придбати картини відомих івано-франківських художників та ексклюзивні вироби ручної роботи місцевої майстрині Олени Шкварок. Івано-Франківськ вул. Шевченка, 12

До квітня 2016 року заклад існував лише як інтернет-магазин україномовних книг, який створила Наталя Моспан з метою поширення україномовної літератури. Наразі у книгарні-кав’ярні є близько двох тисяч видань найрізноманітніших жанрів: від дитячих казок до романів сучасних авторів, психологічної літератури та арт-видань. Київ вул. Пушкінська, 7

ПIД ЛИЛИКОМ

104

PINCHUK ARTCENTRE

Дослідницька платформа PinchukArtCentre має власну бібліотеку, яка досліджує історію сучасного українського мистецтва через детальне вивчення біографій і творчості художників, історії інституцій та окремих явищ сучасного мистецтва в Україні. Окрім видань мистецького контексту, важливим напрямом роботи бібліотеки є збирання робіт, присвячених музейним студіям, теорії архіву та культурам кураторських практик. Тут ви можете ознайомитися з каталогами виставок сучасного мистецтва в Україні та за кордоном. Бібліотека налічує збірки української та міжнародної мистецької періодики, монографії українських дослідників та іноземні видання з теорії, історії та критики сучасного мистецтва. Має власний архівний фонд, що містить: унікальні матеріали з історії українського мистецтва кінця 1980-х років і до наших часів, фото- і відеодокументацію, газети, окремі друковані матеріали (запрошення, плакати, буклети) тощо. Київ вул. Велика Васильківська/Басейна 1/3-2, блок А

105

«Хармс» – «трохи більше», ніж книжкова крамниця, музичний магазин і кафе. Особливістю закладу є те, що кожна полиця тут має своєрідну назву. Наприклад, «Візуалка» – книги з візуального мистецтва. Окремий стелаж для книг з дизайну, полиці «Філософія», «Художка», «Іноземка», «Архітектура», «Кулінарія», «Наукпоп». Окремо полиця «Речі» – канцелярія, конверти, марки, закладки для книжок і гарні листівки. Крім цього є велика колекція якісно відібраного вінілу і сонґбуків, серед яких Bob Dylan і Red Hot Chilly Peppers. Заклад співпрацює із видавництвами різного напряму. 95% асортименту – це книги в одному екземплярі. Окрім простору для книжок і музики, «Хармс» – це ще й простір для спілкування. Тут постійно відбуваються презентації, перегляди інді-кіно, дрім-сейшени. Київ вул. Михайлівська, 21-б

ХАРМС

106

107

КНИГО ЕКСПЕРТИ

108

НIНА ВЕРНИГОРА

Кандидат наук із соціальних комунікацій, видавець, редактор, письменниця. Член Національної спілки письменників України. Викладач кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики. Авторка 12 книжок і більше 300 публікацій. Народилася Ніна Миколаївна на Київщині. Навчалася в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала заступником головного редактора журналу «Пізнайко», була редактором видавництва «Бібліотека українця», очолювала редакцію газети «Веселка». Також обіймала посаду редактора навчально-видавничої групи Інституту журналістики, відповідального секретаря шести наукових видань: «Наукові записки Інституту журналістики», «Українське журналістикознавство», «Актуальні питання масової комунікації», «Інформаційне суспільство», «Стиль і текст», «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Журналістика особливості».

109

Редактор, літературний критик, кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики. Народилася Світлана Анатоліївна у Донецьку. Навчалась у Донецькому державному університеті на філологічному факультеті. З 1999 по 2003 – аспірантка в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала в журналі «Дзеркало моди», газетах «Аграрій» та «Донеччина». З 2004 року працює в Інституті журналістики на кафедрі видавничої справи та редагування. Авторка понад 30 наукових праць, основними з яких є: «Історія української літератури (Х–ХVІІІ ст.): навчально-методичний комплекс», «Вступ до літературознавства. Завдання і тести», курси лекцій «Видавничий комплекс за рубежем: історія та сучасний стан»; «Поліграфія», «Лінгвістичні основи документознавства», навчальний посібник «Видавнича справа за рубежем».

СВIТЛАНА ВОДОЛАЗЬКА

110

СВIТЛАНА ГАВЕНКО

Професор, доктор технічних наук. Член редколегії «Наукових записок УАД», збірника «Поліграфія і видавнича справа» та професійного часопису «Палітра друку». Народилася Світлана Федорівна на Тернопільщині. Закінчила Український поліграфічний інститут ім. І. Федорова. Нині завідувачка кафедри технології друкованих видань і паковань Української академії друкарства, заступник відповідального редактора збірника наукових праць «Квалілогія книги». Світлана Федорівна – авторка близько 300 публікацій, з них 1 монографія, 5 навчальних посібників. Має 5 авторських свідоцтв і 15 патентів на винаходи. Визначила групи параметрів у галузі друкарства, за допомогою яких можна оцінювати якість видань. Займається питаннями оцінки якості книги та товарознавчої експертизи.

111

Кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики. Авторка понад 30 публікацій з теорії видавничої справи, бібліографознавства, книгознавства, зокрема монографії «Видавнича культура української правничої літератури», навчальних посібників «Основи комп’ютерної графіки», «Загальна та спеціальна бібліографія», методичних рекомендацій щодо складання бібліографічних записів у списках джерел до наукових робіт. Народилася Марина Іванівна у Києві. 2000 року закінчила видавничо-поліграфічний факультет Національного технічного університету «КПІ». Працювала провідним редактором видавництва Верховної Ради України «Парламентське видавництво», де брала участь у підготовці до друку видання Конституції України, Була старшим викладачем кафедри документознавства Національного університету культури і мистецтв України, головним редактором видавництва «Жнець». З 2004 року працює в Інституті журналістики.

МАРИНА ЖЕНЧЕНКО

АНАТОЛIИ КАПЕЛЮШНИИ 112

Мовознавець, член Національної спілки журналістів України. Народився Анатолій Олексійович у Дніпрі. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка. Працював кореспондентом газети «Радянське Поділля». Обіймав посаду викладача, згодом доцента кафедри мови ЗМІ факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Редагування у ЗМІ та практична стилістика української мови – головні напрями досліджень науковця. Автор навчальних посібників, довідників «Девіатологія мас-медіа», «Практична стилістика української мови», «Практичний посібник-довідник журналіста», «Редагування в ЗМІ», «Телебачення прямого ефіру» тощо. Брав участь в укладанні «Словника труднощів української мови», «Словника-довідника з культури української мови», Співавтор навчального посібника «Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити». У творчому доробку мовознавця критичні статті, фейлетони і гуморески.

113

Науковець, видавець, письменник, заслужений журналіст України, директор видавничого центру «Просвіта». Член Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Автор статей, інтерв’ю, рецензій із проблем сучасного українського книговидання, нинішнього стану духовності у суспільстві. Лауреат літературних премій ім. Д. Нитченка, премії «Князь роси» ім. Т. Мельничука, ім. О. Гірника, М. Черемшини, ім. В. Сосюри, ім. П. Тичини. Опублікував поетичні збірки «Дощовий годинник», «Пелена» та «Вздовж дарованих Божих днів». Народився Василь Йосипович на ІваноФранківщині. Навчався на філологічному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Працював редактором видавництва «Молодь» та старшим науковим редактором видавництва «Веселка». Був завідувачем видавничого відділу ВУТ «Просвіта». З 1995 року працює директором видавничого центру «Просвіта». Наразі обіймає посаду доцента кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики.

ВАСИЛЬ КЛIЧАК

114

ТЕТЯНА КРАИНIКОВА

Літературний редактор, професор, кандидат філологічних наук. У 1993 році закінчила філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. З 2002 року працює на кафедрі видавничої справи та редагування Інституту журналістики. Працювала у дитячому виданні «Пізнайко», бізнес-центрі «Київ-Донбас». Тетяна Степанівна редактор-упорядник серії «Бібліотека школяра» видавництва «Країна мрій». Як літературний редактор співпрацювала з компанієюорганізатором виставок та презентацій «M.S.I.». Авторка навчальних посібників, підручника «Коректура» та статей із проблематики видавничої справи та редагування, журналістикознавства, літературознавства. Видала навчальні посібники «Українська література. Тренувальні текстові завдання», «Українська література. Тематичні текстові завдання», «Культура медіаспоживання в Україні: актуальний стан і механізми формування» тощо.

115

Народився Зиновій Васильович у Прокоп’євську (Кемеровська обл., Росія). Закінчив Український поліграфічний інститут. Обіймав викладацькі посади університетів Львова та Києва. З 2005 по травень 2016 року працював завідувачем кафедри видавничої справи та редагування Класичного приватного університету у Запоріжжі. Автор більше 110 наукових праць із теорії редагування, теорії інформації та комунікації, комп’ютерної лінгвістики. Серед них навчальні посібники «Комп’ютеризація видавничого процесу», «Загальне редагування», монографії «Образна концепція теорії інформації», «Нормативний аспект і автоматизація редагування», конспект лекцій «Галузеве редагування в засобах масової інформації».

ЗIНОВIИ ПАРТИКО

116

МИРОСЛАВА ПРИХОДА

Редактор, видавець, член Національної Спілки журналістів. Доцент кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики. Авторка понад 40 наукових публікацій. Народилася Ярослава Василівна на Львівщині. Після закінчення факультету журналістики та аспірантури Львівського університету працювала у багатотиражній газеті, редакційно-видавничому відділі вишу. Викладала в Яґеллонському університеті. Протягом 12 років паралельно працювала головним редактором львівського видавництва «Літопис». У співавторстві підготувала міждисциплінарну магістерську програму «Європейські студії». Розробила і викладала курс «Основи європеїстики для журналістів» та курси «Комунікація і медії» в Центрі розвитку магістерських програм Львівського національного університету імені Івана Франка. Стажувалася у редакції «Енциклопедії української діаспори». Брала участь у багатьох міжнародних програмах: «Міжнародна літня школа Media Literacy» , «Політика та програми сусідства ЄС», «Міжнародна літня школа Urban Study».

117

Доктор філологічних наук, професор. Досліджує галузь редагування, соціальну і масову комунікацію, журналістикознавство. Академік АН ВШ України з 2000 року. Ведучий на державній радіостанції «Промінь». Заслужений працівник освіти України. Лауреат Нагороди Я. Мудрого АН ВШ України, лауреат премії ім. І. Франка у номінації «За найкращий твір у радіомовній сфері». Отримав орден «За заслуги» III ступеня. Народився Володимир Володимирович на Чернігівщині. Закінчив філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Викладав у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка та у Київському педучилищі. Очолював кафедру журналістської майстерності та редакційно-видавничої справи (нині кафедра видавничої справи й редагування). З 2000 року – директор Інституту журналістики. Основні праці: «Теорія масової комунікації», «Літературне редагування», «Маси».

ВОЛОДИМИР РIЗУН

118

ВАСИЛЬ САВА

Дизайнер, учений, художній редактор. Член Спілки дизайнерів України. Нагороджений дипломами республіканських конкурсів «Мистецтво книги». Народився Василь Іванович на Львівщині. Освіту здобув спочатку у Львівському державному коледжі декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша, потім в Українській академії друкарства. Працював художнім редактором видавництва «Світ» та «Каменяр». Зараз доцент кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції Української академії друкарства. За роки професійної діяльності оформив понад 230 книжкових видань, серед яких навчальні посібники «Основи техніки творення книги» та «Художньо-технічне оформлення книги».

119

Професор, доктор філологічних наук, викладач кафедри видавничої справи та редагування Інституту журналістики. Нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня. Народилася Катерина Степанівна на Київщині. Закінчила філологічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Працювала вчителем української мови та літератури, асистентом кафедри видавничої справи та редагування в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова. Стала членом руху «Україна за перебудову». 1994 року переїхала до Києва і почала працювати в Інституті журналістики. Одним із головних наукових і творчих доробків є перший в Україні універсальний підручник із текстознавства, з однойменною назвою, виданий 2009 року. Катерина Степанівна – авторка монографії «Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність (на матеріалах сучасної газетної публіцистики)», численних навчально-методичних праць, авторефератів, дисертацій та наукових статей.

КАТЕРИНА СЕРАЖИМ

120

ВАСИЛЬ ТЕРЕМКО

Видавець, педагог, журналіст. Доктор наук із соціальних комунікацій. Перший віце-президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів. Заслужений працівник культури України. Лауреат премії імені Дмитра Нитченка. Автор посібників «Основні засади видавничого бізнесу», «Видавничий маркетинг», монографії «Видавництво-ХХІ: виклики і стратегії». Завідує кафедрою видавничої справи та редагування Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Очолює видавничий центр «Академія» та видавництво «Академвидав». 2016 року директор видавництв інтелектуальної літератури взявся за новий напрям, започаткувавши серію сучасних книжок для підлітків.

121

Учений, журналіст, публіцист, літературний критик. Директор Науково-видавничого центру «Наша культура і наука». Член Національної спілки письменників та Національної спілки журналістів України. Перший лауреат премій ім. І. Огієнка та Я. Гальчевського. Переможець літературної премії ім. І. Франка за книгу «Історія видавничої справи». Народився Микола Степанович на Чернігівщині. Закінчивши факультет журналістики Київського університету, працював у редакційному відділі газети «Радянська Буковина». Був головним редактором обласної комсомольської газети «Молодий буковинець» у Чернівцях. Згодом очолив редакцію видавництва «Либідь» при Київському університеті. Завідував кафедрою видавничої справи та редагування Інституту журналістики. Нині очолює кафедру видавничої справи та мережевих видань Київського національного університету культури і мистецтв. Упорядник, автор і видавець понад 20 книг із журналістики, видавничої справи та українознавства. Переклав з російської мови книгу «Українське питання». Видав більше 100 наукових публікацій.

МИКОЛА ТИМОШИК

122

НАТАЛЯ ЧЕРНИШ

Науковець у галузі видавничої справи та соціальних комунікацій, кандидат філологічних наук, доцент кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства. Народилася Наталія Йосипівна у Львові. Закінчила Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова (нині – Українська академія друкарства) та аспірантуру Московського поліграфічного інституту. Понад 150 наукових та навчальнометодичних праць дослідниці опубліковано в українських та зарубіжних виданнях, частина з яких присвячена теорії та історії української енциклопедичної справи. Авторка шести навчальних посібників, численних публікацій, що висвітлюють редакторський та видавничий досвід академіка Миколи Бажана. Пише статті до міжгалузевих збірників «Поліграфія і видавнича справа», «Квалілогія книги», часопису «Вісник Книжкової палати».

123

Кандидат філологічних наук, доктор наук із соціальних комунікацій, завідувач кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики. Досліджує медіадизайн, новітні комунікаційні технології, символіку, мультимедії, конвергентну журналістику, колористику, типографіку, журналістські дані, візуальні комунікації. Учасниця багатьох міжнародних проектів. Авторка підручника «Художньо-технічне редагування», навчального посібника «Оформлення газетного видання», англо-українського тлумачного словника «Комп’ютерна редакційно-видавнича термінологія», монографій «Текст та зображення: види, функції, оформлення», «Форми візуалізації в сучасному журналі». Видала понад 100 наукових статей, 16 текстів лекцій, 12 електронних дидактичних матеріалів.

ВIКТОРIЯ ШЕВЧЕНКО

124

125

КНИГО IВЕНТИ

126

ЗЕЛЕНА ХВИЛЯ

Міжнародна виставка-ярмарок України, яка щороку об’єднує видавців, письменників, митців й пересічних книголюбів. В Одесі фестиваль вважають великим майданчиком книготоргівлі. Увесь простір поділений на зони: книжковий маркет, сцена, кінозал просто неба, арт-простір, майданчики творчих зустрічей. Водночас із виставкою відбувається «Одеський міжнародний Корнійчуковський фестиваль дитячої літератури» – найбільший і єдиний фестиваль в Україні, присвячений дитячій літературі та творчості.

127

Найбільша і найпопулярніша літературномистецька подія, започаткована у Києві 2011 року. Ключовий напрям діяльності – сприяння розвитку сучасної української літератури та розширення меж книжкового ринку. Книжковий ярмарок зосереджує увагу на самоосвіті та модернізації всіх ланок літературного життя. Захід з кожним роком «набирає обертів» та збирає у своїх стінах усе більше відвідувачів: літераторів, видавців, істориків, художників, музикантів і науковців. Програма фестивалю завжди насичена та цікава, крім літературних заходів ви можете відвідати концерти та кінопокази.

КНИЖКОВИИ АРСЕНАЛ

128

MERIDIAN CHERNOWITZ

Міжнародний поетичний фестиваль у Чернівцях. Вперше був організований 2010 року. У центрі уваги – популяризація української поезії в світі, становлення Чернівців як одного з центрів формування світового літературного процесу. У програмі фестивалю: поетичні читання, публічні дискусії, презентації книжок та музичні концерти. Учасники фестивалю – поети, музиканти й митці з усього світу. Президент літературної корпорації Ігор Помаранцев описує захід так: «Насправді наш фестиваль успішний, тому що у нас багато якісної поезії і багато вина».

129

Міжнародний літературний фестиваль, який відбувається у Львові з 1993 року. Мета заходу – просування культури читання серед дітей та молоді. У рамках фестивалю запроваджена премія «Книга Форуму видавців», конкурс дитячого читання «Найкращий читач України». Форум видавців робить великий внесок в українське книговидавництво, чим значно піднімає культурний та освітній рівень країни. Варто відзначити діяльність Форуму закордоном, а саме популяризацію українських видавців та авторів. «Форум видавців» – це завжди насичена програма, цікаві презентації, зустрічі і запашна львівська кава.

ФОРУМ ВИДАВЦIВ

130

КНИГА РОКУ ВВС

Нагорода, яка відзначає найкращий художній твір. У конкурсі можуть брати участь твори написані не тільки українською, а й українські переклади з інших мов. Нагороду присуджує Британська телерадіомовна компанія «BBC» з 2005 року, і з того часу літературну премію «Книга року ВВС» вважають однією з найбільш престижних в Україні. У межах конкурсу започаткована премія «Дитяча книга року BBC» та «Читач року BBC».

131

Міжнародний літературний конкурс, заснований 1999 року в межах спільного проекту компанії «Крафт Фудз Україна» з телеканалом «1+1». На сьогодні конкурс приймає рукописи у номінаціях: «Романи», «Кіносценарії», «П’єси», «Пісенна лірика» та «Твори для дітей». Тексти мають бути оригінальні, не опубліковані чи надруковані раніше. Результати оголошують на церемонії нагородження та через засоби масової інформації.

КОРОНАЦIЯ СЛОВА

132

ЛIТАКЦЕНТ

Книжкова премія літературного порталу «ЛітАкцент». Відзнакою нагороджують найкращі україномовні твори, видані в Україні та за кордоном. Також організатори надають грошову винагороду. Існує шість номінацій: «Проза», «Поезія», «Проза й поезія для дітей», «Есеїстика», «Літературознавство» й «Золота булька». На останню претендують книжки, що розчарували. Переможців визначає авторитетне журі, послуговуючись такими критеріями як високий художній рівень, поліграфічні якість і культура видання.

133

Найвища відзнака у галузі літератури, культури й мистецтва, яку присуджують за найвидатніші твори з 1961 року. Премія має авторитет в Україні й усьому світі. Для того, щоб одержати нагороду треба написати високохудожній оригінальний твір та опублікувати його не пізніше, ніж за півроку до його висунення на здобуття премії. Відзнаку надають авторові чи виконавцеві один раз протягом життя. Вручають Диплом та Почесний знак лауреата Національної премії.

НАЦIОНАЛЬНА ПРЕМIЯ IМЕНI ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

134

135

КНИГО ПРИНТИ

136

137

1DESIGN

Поліграфія «1Design» була започаткована 2008 року. Займається розробкою і нанесенням логотипів, тисненням на шкірі або шкірзамі, ламінуванням. У виробництві застосовує трафаретний, цифровий, офсетний та постдруки. В асортименті продукції представлені брошури, буклети, каталоги, афіші, блокноти, календарі, листівки, флаєри, візитівки, наклейки, документи (посвідчення, гарантійні талони, бланки, грамоти, дипломи, сертифікати) й POS-матеріали (воблери, лефлети, бірки для одягу, цінники, меню, стоппери, шелфтокери).

Поліграфія «АДЕФ-Україна» була заснована 1995 року. Спеціалізується на видавничих проектах, займається книжковою торгівлею. Використовує офсетний і цифровий друк у випуску різноманітної поліграфічної продукції: від дизайнерської розробки до виготовлення широкого спектру рекламних матеріалів, етикеток, буклетів, брошур, календарів; здійснює підготовку та виготовлення журналів, книг, включаючи навчальні, перекладні та подарункові видання. Київ вул. Б. Хмельницького, 34

Київ пр-т С. Бандери, 11

АДЕФ

138

139

АРБАЛЕТ

Поліграфія «VNA» існує на ринку поліграфічних послуг із 2008 року. Спеціалізується на виготовленні каталогів, календарів, корпоративної продукції, брошур, листівок, упаковок, книг, журналів, POS-матеріалів. Київ вул. Кожемяцька, 12 Ж, оф. 4 Поліграфія «Арбалет» у Львові виготовляє вітальні та фірмові листівки, буклети, візитівки, єврофлаєри, календарі, конверти, фірмові бланки, наліпки, поліетиленові пакети, плакати (А4, А3, А2), пластикові картки, шенгери. Підприємство здійснює широкоформатний друк та розповсюджує поліграфічні матеріали. Львів вул. Зелена, 109, оф. 236

VNA

140

141

ВОЛЬФ

Мережа друкарень «Вольф» існує на ринку з 1995 року. Використовує ексклюзивну технологію гібридного лакування «TWINSPOT» для виготовлення рекламних матеріалів (бірки, хенгери, шелфтокери, флаєри, плакати, пластикові картки, листівки, календарі, буклети, наклейки, цінники), і товарів ділової поліграфії (візитівки, фірмові бланки, папки, блокноти, конверти). Підприємство тиражує каталоги, журнали, брошури, книги, а також виробляє сувенірну продукцію (таблички, пазли, пластикові картки, настільні жабки, рекламні віяла, цифровий друк на футболках тощо).

Поліграфія «GROMCO» використовує для друку папір (офсетний, самоклейний, етикетний, газетний, дизайнерський), картон (дизайнерський, макулатурний, пивний, переплетений), пластик, плівки, магніт. Види продукції: блокноти й зошити, наклейки й етикетки, конверти, банери, флаєри, листівки, пакети, журнали, газети, календарі, папки та бланки. Київ вул. Бульварно-Кудрявська, 10

Київ вул. О. Довженка, 3

GROMCO

НОВИИ ДРУК 142

143

Поліграфія «Poligrand», створена 2007 року, надає послуги із дизайну (розробка фірмового стилю, логотипу, створення макета), використовує різні види друку (офсетний, трафаретний, цифровий) для виготовлення блокнотів, коробок та стійок із гофрокартону, наклейок, сувенірної продукції. Також друкує брошури, буклети, календарі, листівки, папки, плакати, каталоги, меню, флаєри, бланки, дисконтні картки. Поліграфія «Новий Друк» – видавничополіграфічний комплекс, заснований 1996 року. Виробнича база оснащена професійним обладнання від передових компаній світу, що дає змогу оперативно виготовляти якісну книжково-журнальну, газетну, календарну, упаковочну продукцію.

Київ пр-т С. Бандери, 8

Київ вул. Магнітогорська, 1

POLIGRAND

АЛФАВIТНИИ ПОКАЖЧИК 144

А Андрухович Юрій, 40 Антоненко Анетта, 68 Афонін Олександр, 69 Б Батуревич Ірина, 70 Бондар Андрій, 71 В Вернигора Ніна, 108 Водолазька Світлана, 109 Г Гавенко Світлана, 110 Д Дашвар Люко, 41 Дереш Любко, 42 Э Єрко Владислав, 72 Ж Жадан Сергій, 43 Женченко Марина, 111 Жупанський Олексій, 73

145

З Забужко Оксана, 44

О Орлова Юлія, 81

I Іздрик Юрій, 45

П Павличко Дана, 82 Партико Зиновій, 115 Померанцев Святослав, 83 Прихода Ярослава, 116 Прохасько Тарас, 48

К Капелюшний Анатолій, 112 Климчук Микола, 74 Клічак Василь, 113 Костенко Ліна, 46 Крайнікова Тетяна, 114 Л Лаврова Поліна, 75 Лихач Лідія, 76 Лесів Андрій, 84 Лукащук Христина, 77 М Малкович Іван, 78 Мартинов Антон, 79 Матіос Марія, 47 Морозов Віктор, 80

Р Різун Володимир, 117 Роздобудько Ірен, 49 Романишин Романа, 84 С Сава Василь, 118 Савка Мар’яна, 85 Сарвіра Анна, 86 Семків Ростислав, 88 Серажим Катерина, 119 Славінська Ірина, 87 Стронґовський Ілля, 89

Т Теремко Василь, 120 Тимошик Микола, 121 Ф Фінберг Леонід, 90 Х Хмельовська Оксана, 91 Ч Черниш Наталія, 122 Ш Швед Павло, 92 Шевченко Вікторія, 123 Шкляр Василь, 50 Шпільман Олег, 93

146

147

Довідкове видання .. ВIКНО у видавничий свiт Украiни Довідник За редакцією В. Клічака Відповідальна за випуск В. Мельничук Редактори А. Сандига, Ю. Хоменко Художнє оформлення Комп’ютерна верстка Д. Груздєва

Підписано до друку 15.01.2017. Формат 60 х 84/16. Друк офсетний. Гарнітура «TT Drugs» . Ум. друк. арк. 8,84. Наклад 1 прим. Київ, вул. Мельникова 36/1

148

149