мислення він мав, як у зрілого чоловіка. Не знаю, звідки це в нього було. Він був розважливим молодим чоловіком. Ніколи не приимав спонтанних рішень.
Василь любив ходити по гірських стежках, де колись давно ступала повстанська армія. Мене це завжди дивувало. Я иого запитував: навіщо тобі ті гори? Коли він повертався з тих походів, то Не можу згадати щось таке осо- завжди мені розповідав про те, бливе. Він був таким, як всі. Хіба що він бачив. Тоді я теж загорався що иого щирі посмішки і братське тією ідеєю і казав, що наступного плече. разу піду з ними… Моı̈ друзі та куми цінували Приишов додому, роззувся, а в иого. Ніхто не міг подумати, що нього шкарпетки пропалені. Вони таке могло статися… так в ноги грілися біля багаття. Вони молоді. Кров гаряча. Ім це все Він любив Украı̈ну. В чому це було дуже цікаво… проявлялося? Перш за все - це вишиванки. Він ніколи не смітив на В нього була можливість заливулицях. Коли ми ı̈здили на при- шитися в Італіı̈. Мама иому казала: роду, то він завжди слідкував, щоб «Вася, залишаися. Житло є, заидеш ми прибрали за собою. Нікому не роботу і будеш тут жити». Він віддозволяв криво відгукуватися про повів, що не проти того, щоб завоı̈нів УПА. Завжди ходив на мі- робити гроші, але житиме лише в тинги. Уважно слухав, що там го- Украı̈ні. ворять, і робив висновки. Передостання добра справа, Він був з тих, хто цікавиться. яку він зробив, – це донорство. Він Постіино рухався вперед, читав здавав кров. В нього була рідкісна книжки, вдосконалювався. четверта група крові.
99