Ukrainian - The Book of 1st Kings

1Царів

РОЗДІЛ1

1ЦарДавидбувстарийіпохилоговіку;його покривалиодягом,алевіннезігрівався.

2Ісказалийомуйогослуги:Нехайпошукаютьдля могопанацарямолодудівчину,інехайвонастане передцарем,інехайдоглядаєзаним,інехайлежитьна твоїхлоні,щобмійпанцарзігрівся

3Ішукаливонивродливудівчинуповсіхграницях Ізраїля,ізнайшлишунамітянкуАвішаґ,іпривелиїїдо царя

4Адівчинабуладужегарна,ілюбилацаря,іслужила йому,алецарнепізнавїї

5ТодіАдонія,синХаггіти,піднявся,кажучи:«Ябуду царем».Івінприготувавсобіколісницітавершників,і п'ятдесятчоловік,щоббіглипередним

6Ібатькойогоніколинеображавйого,кажучи:«Чому титакробиш?»Авінтакожбувдужегарнийчоловік,і матийогопородилайогопісляАвесалома

7ІвінпорадивсязЙоавом,синомЦеруї,тазі священикомАвіатаром,івони,щойшлизаАдонією, допомагалийому

8АлесвященикСадок,іБеная,синЄгояди,іпророк Натан,іШімей,іРей,ілицаріДавиданебулиз Адонією

9ІзарізавАдоніяовець,волівтавідгодованиххудобу білякаменяЗохелету,щобіляЕн-Рогелу,іпокликав усіхсвоїхбратів,царськихсинів,тавсіхюдейських мужів,царськихслуг

10АпророкаНатана,іБенаю,ілицарів,ібратасвого Соломонавіннепокликав

11ІсказавНатандоВірсавії,матеріСоломона,кажучи: Хібатинечула,щоАдонія,синХаггіти,ставцарем,а паннашДавиднезнаєпроце?

12Атеперходімо,іядамтобіпораду,щобтиміг врятуватисвоєжиттятажиттясинатвогоСоломона.

13Іди,увійдидоцаряДавидатайскажийому:«Хіба ти,панемійцарю,неклявсясвоїйслужниці,кажучи: СинтвійСоломонбудецаремпіслямене,івін сидітименамоємупрестолі?Чомужтодіцарює Адонія?»

14Ось,покитищерозмовлятимештамізцарем,я такожувійдузатобоютапотверджусловатвої

15ІввійшлаВірсавіядоцарядокімнати;ацарбув дужестарий,аАвішаг,шунамітянка,служилацареві

16ІВірсавіявклонилася,івклониласяцаревіАцар сказав:Чоготихочеш?

17Ісказалавонайому:Панемій,тиклявсяГосподом, Богомтвоїм,служницісвоїй,кажучи:Соломон,син твій,будецаремпіслямене,івінсидітименамоєму престолі

18Атепер,ось,Адоніяцарює,атепер,панемійцарю, тинезнаєшпроце.

19Івінзарізавбагатоволів,іхудобигодованої,іовець, іпокликавусіхцарськихсинів,ісвященикаАвіятара,і Йоава,начальникавійська;арабатвогоСоломонавін непокликав

20Ати,панемій,царю,очівсьогоІзраїлязверненіна тебе,щобтиоб’явивїм,хтосидітименатронімого панацаряпіслянього.

21Інакшестанеться,щоколимійпанцарспочинез

22Іось,покивонащерозмовлялазцарем,прийшов такожпророкНатан

23Ісповістилицаря,кажучи:«ОсьпророкНатан».І коливінувійшовпередцаря,товклонивсяцареві обличчямдоземлі

24ІсказавНатан:Панемій,царю,читисказав:Адонія будецарюватипіслямене,івінсяденамоємупрестолі? 25Бовінсьогоднізійшовізарізавбагатоволів,худоби таовець,іпокликавусіхцарськихсинів,іначальників війська,ісвященикаАвіятараІосьвониїдятьіп'ють передним,ікажуть:«ХайживецарАдонія!»

26Амене,рабатвого,ісвященикаСадока,іБенаю, синаЄгояди,тарабатвогоСоломонавіннепокликав 27Чижцеробитьмійпанцар,атинесповістивпроце своємуслузі,хтосяденатронімогопанацаряпісля нього?

28ТодіцарДавидвідповівісказав:«Покличтемені Вірсавію».Івонаприйшладоцаря,істалапередним. 29Іцарпоклявся,кажучи:ЯкживийГосподь,що визволивдушумоюзусієїбіди,

30ЯкЯклявсятобіГосподом,БогомІзраїля,кажучи: Соломон,синтвій,будецаремпіслямене,івін сидітименамоємупрестолізамістьмене,такЯзроблю сьогодні

31ТодіВірсавіявклониласяобличчямдоземлі, вклониласяцаревітайсказала:«Нехайживемійпан, царДавид,навіки!»

32ІсказавцарДавид:«Покличтеменісвященика Садока,іпророкаНатана,іБенаю,синаЄгояди».І вониприйшлипередцаря.

33Ісказавїмцар:Візьмітьізсобоюрабіввашогопана, іпосадітьмогосинаСоломонанамогомула,ізведіть йогодоГіхону

34ІнехайпомажейоготамсвященикСадоктапророк НатаннацарянадІзраїлем,інехайзасурмитевсурму тайскажете:ХайживецарСоломон!

35Тодівипідійдетезаним,івінприйдетасядена моємупрестолі,бовінбудецаремзамістьмене,ія призначивйогоправителемнадІзраїлемтанадЮдою

36ІБеная,синЄгояди,відповівцаревійсказав:Амінь! НехайтакскажеГосподь,Богмогопанацаря!

37ЯкГосподьбувзмоїмпаномцарем,такнехайВінз Соломоном,інехайзвеличитьйогопрестолнад престолмогопанацаряДавида.

38ІзійшлисвященикСадок,іпророкНатан,іБеная, синЄгояди,ікеретяни,іпелетяни,іпосадили СоломонанамулацаряДавида,іпривелийогодо Гіхону

39ІсвященикСадокузяврігзолієюзскинії,іпомазав Соломона.Ізасурмиливсурму,іввесьнародвигукнув: «ХайживецарСоломон!»

40Іввесьнародпіднявсязаним,ілюдигралина

41ІпочувцеАдоніятавсігості,щобулизним,коли

1Царів

42Іщевінговорив,ажосьприходитьЙонатан,син священикаЕвіятара.ІАдоніякажейому:«Увійди,бо тихоробрийчоловікінесешдобрузвістку»

43ІвідповівЙонатанісказавАдонії:«Справді,пан нашцарДавиднастановивСоломонацарем».

44ІцарпославізнимсвященикаСадока,іпророка Натана,іБенаю,синаЄгояди,ікеретян,іпелетян,і вонипосадилийогонацарськогомула.

45ІпомазалийогосвященикСадоктапророкНатанна царявГіхоні,івонивийшлизвідтизрадістю,такщо містозновузашумілоЦетойшум,якийвичули

46ІтакожСоломонсівнатронцарства

47Іприйшлицарськіслуги,щобпоблагословити нашогопана,царяДавида,кажучи:«НехайБогзробить ім'яСоломонапрославленимнадім'ятвоє,інехай звеличитьйоготроннадтвійтрон».Іцарпоклонився наліжку

48Іцартакожсказавтак:БлагословеннийГосподь,Бог Ізраїлів,щосьогоднідавтого,хтосидитьнамоєму престолі,імоїочіцебачать

49Івсігості,щобулизАдонією,злякалися,повстали тайпішликоженсвоєюдорогою.

50ІАдоніязлякавсяСоломона,івстав,іпішов,і схопивсязарогижертовника

51ІдонесеноСоломонові,кажучи:ОсьАдоніябоїться царяСоломона,боосьвінсхопивсязарогижертовника, кажучи:НехайцарСоломонсьогодніпоклянетьсямені, щовінневб'єсвогорабамечем.

52ІсказавСоломон:Якщовінпокажесебечесним чоловіком,тожоднаволосинайогоневпаденаземлю; якщожуньомузнайдетьсязло,товінпомре.

53ІпославцарСоломон,ійогозвеливіджертовникаІ вінприйшовівклонивсяцаревіСоломонуІсказав йомуСоломон:Ідидосвогодому.

РОЗДІЛ2

1ІнаблизилисядніДавида,щобпомерти;івіннаказав своємусиновіСоломону,кажучи:

2Яйдудорогоювсієїземлі.Будьжесильнийібудь мужнім

3ІдотримуйсянаказівГоспода,Богатвого,ходячи Йогодорогами,дотримуючисьЙогопостанов,іЙого заповідей,іЙогозаконів,іЙогосвідоцтв,якнаписано вМойсеєвомузаконі,щобтобіщастиловусьому,що тиробиш,ікудитизвернешся, 4ЩобГосподьвиконавСвоєслово,якеговоривпро мене,кажучи:Якщосинитвоїбудутьпильнуватисвоєї дороги,щобходитипередіМноювправдівсімсвоїм серцемтавсієюсвоєюдушею,тонепереведетьсяв тебечоловікнапрестоліІзраїля,–сказаввін 5Титакожзнаєш,щозробивменіЙоав,синЦеруї,і щозробиввіндвомначальникамвійськаІзраїлевого, Авнеру,синовіНеровому,таАмасі,синовіЄтеровому, якихвінубив,іпроливкроввійнивмирномучасі,і замазивкров'ювійнипояссвій,щонастегнахсвоїх,і взуттясвоє,щобулонаногахйого.

6Тожчинизамудрістюсвоєю,інедаййогосивині зійтивмогилузмиром

7АсинамБарзіллаяґілеадянинавчинимилість,інехай вонибудутьсередтих,хтоїстьзатвоїмстолом,ботак

вониприйшлидомене,колиявтікчерезАвесалома,

8ІосьутебеєШімей,синҐери,веніяминецьз

кажучи:Невб'ютебемечем

9Атепернезалишаййогобезкарним,ботимудрий чоловікізнаєш,щотобіслідйомузробити,алесивину йогозведивкровідомогили

10ІДавидспочивзбатькамисвоїми,ібувпохованийу Давидовомумісті

11АдніцарюванняДавиданадІзраїлембулисорокліт: сімлітцарюваввінуХевроні,атридцятьітрироки царювавуЄрусалимі

12ТодіСоломонсівнатроніДавида,батькасвого,і йогоцарствобулодужезміцнене

13ІприйшовАдонія,синХаґґітин,доВірсавії,матері Соломона.Авонасказала:«Чиприйшовтизмиром?» Авінвідповів:«Змиром»

14Вінтакожсказав:«Ямаюдещосказатитобі»А вонавідказала:«Кажи».

15Ісказаввін:«Тизнаєш,щоцарствобуломоє,іщо ввесьІзраїльзвернувобличчясвоєнамене,щобя царював.Однакцарствовідійшломійбрат,бовоно булойомувідГоспода»

16Атеперпрошутебеодного,невідмовменіАвона сказалайому:«Кажиж».

17Ісказаввін:СкажицаревіСоломону,бовінне скажетобі«ні»,щобвіндавменізажінкушунамітку Авішаґ.

18ІсказалаВірсавія:Добре,япоговорюзатебез царем

19ІпішлаВірсавіядоцаряСоломона,щобпоговорити знимпроАдоніюІцаруставїйназустріч,івклонився їй,ісівнасвоємутроні,ізвелівпоставитистілецьдля царевоїматері,івонасілаправоручвіднього.

20Ісказалавона:«Яхочудотебеодненевелике прохання;благаютебе,невідмовляймені»Іцарсказав їй:«Проси,матимоя,бояневідмовлютобі».

21Ісказалавона:НехайшунаміткуАвішаґдадутьза жінкубратовітвоємуАдонії

22ІвідповівцарСоломонісказавсвоїйматері:Ачому типросишАвішаґ,шунамітку,дляАдонії?Просидля ньоготакожцарство,бовінмійстаршийбрат,для нього,ідлясвященикаАвіятара,ідляЙоава,сина Церуї

23ТодіцарСоломонпоклявсяГосподом,кажучи: «НехайБогзробитьменітейте,інехайдодасть,якщо Адоніяненасвоюдушусказавцеслово»

24Атепер,якживийГосподь,щоутвердивменей посадивнапрестолібатькамогоДавида,іщозбудував менідім,якобіцяв,тоАдоніябудевбитийсьогодні 25ІпославцарСоломончерезБенаю,синаЄгояди,і тойуразивйого,ітойпомер

26ІсказавцарсвященикуЕвіятару:ІдидоАнатоту,на

1Царів

27ІСоломонусунувАвіятаравідсвященицькоїпосади дляГоспода,щобвиконатисловоГосподнє,якеВін говоривпродімІліявШіло

28ІдійшлазвісткадоЙоава,боЙоавприхиливсядо Адонії,хочінеприхиливсядоАвесалома.ІвтікЙоав доГосподньоїскинії,тайсхопивсязарогижертовника 29ІдонесеноцаревіСоломону,щоЙоавутікдоскинії Господньої,іосьвінбіляжертовника.ТодіСоломон пославБенаю,синаЄгояди,кажучи:Іди,убиййого

30ІприйшовБенаядоскиніїГосподньоїтайсказав йому:«Таккажецар:Вийди!»Атойвідказав:«Ні,я тутпомру»ІБенаяпередавцареві,кажучи:«Так сказавЙоав,ітаквідповівмені».

31Ісказавйомуцар:Зробитак,яквінсказав,інапади нанього,іпоховаййого,щобзнятизменетаздому могобатьканевиннукров,якупроливЙоав.

32ІГосподьповернейогокровнайогожголову,що напавнадвохмужів,праведнішихікращихвідсебе,і вбивїхмечем,амійбатькоДавиднезнавпроце,а саме:Авнера,синаНера,вождявійськаІзраїлевого,та Амасу,синаЄтера,вождявійськаЮдиного

33ІповернетьсяїхнякровнаголовуЙоаватана головуйогопотомстванавіки;анаДавидатанайого потомство,інайогодім,інайоготронбудемирнавіки відГоспода.

34ІпішовБеная,синЄгояди,інапавнанього,тай убивйогоІйогопоховаливйоговласномудомів пустині.

35ІцарпоставивБенаю,синаЄгояди,замістьнього надвійськом,асвященикаСадокапоставивцарзамість Евіятара.

36Іпославцар,іпокликавШім'я,ісказавйому: ЗбудуйсобідімуЄрусалимі,іоселисятам,інікуди звідтиневиходь.

37Бостанеться,щотогодня,колитивийдеші перейдешпотікКедрон,тознайнапевно,щоконче помреш;кровтвоябуденаголовітвоїй.

38ІсказавШімейцареві:«ДобрецесловоЯксказав мійпанцар,такзробитьтвійраб»ІШімейживу Єрусалимібагатоднів.

39Істалосяпотрьохроках,щодвоєрабівШім'я втеклидоАхіша,синаМаахи,царяҐатуІвони розповілиШім'ю,кажучи:ОсьтвоїрабивҐаті.

40ІвставШімей,осідлавсвогоослатайпішовдоҐату доАхіша,щобпошукатисвоїхслугІпішовШімей,і привівсвоїхслугзҐату.

41ІСоломоновідонесли,щоШімейпішовз ЄрусалимудоҐатуйповернувся.

42Іпославцар,іпокликавШім'я,ісказавйому:«Хіба янезобов'язувавтебеклястисяГосподомінезасвідчив тобі,кажучи:Знайнапевно,щовдень,колитивийдеш іпідешкудизавгодно,тикончепомреш?»Атисказав мені:«Добреслово,якеячув»

43ЧомужтинедотримавсяклятвиГосподньоїта заповіді,якуятобінаказав?

44ІсказавцардоШім'ї:Тизнаєшусезло,якезнає твоєсерце,щотивчинивмоємубатьковіДавидові. ТомуГосподьобернетвоєзлонатвоюжголову

45ІбудеблагословеннийцарСоломон,атронДавида будеутвердженийпередГосподомнавіки.

46ІнаказавцарБенаї,синовіЄгояди,ітойвийшові

1ІподруживсяСоломонізфараоном,царем єгипетським,івзявфараоновудочку,іввівїїдо Давидовогоміста,ажпокинезакінчивбудуватисвій дімідімГосподній,імурнавколоЄрусалиму 2Тількинародприносивжертвинапагірках,бодотих днівнебулозбудованожодногодомудляімені Господнього.

3ІСоломонлюбивГоспода,ходячизапостановами свогобатькаДавида,тількивінприносивжертвита паливладаннаузвишшях.

4ІпішовцардоГівеону,щобтампринестижертву,бо цебуввеликийпагірок;тисячуцілопаленьприніс Соломоннатомужертівнику.

5УГівеоніГосподьз'явивсяСоломоновіувіснівночі,і Богсказав:«Проси,щомаютобідати»

6ІсказавСоломон:Тивчиниввеликумилістьтвоєму рабовіДавиду,батьковімоєму,бовінходивперед лицемтвоїмуправді,івправедності,івщиростісерця зтобою;ізберігйомуцювеликумилість,щодавйому сина,щобсидівнайогопрестолі,якцевидносьогодні 7Атепер,Господи,Божемій,Тинастановивраба СвогоцаремзамістьбатькамогоДавида.Аящемала дитина:незнаю,яквиходитийвходити

8ІрабТвійсереднародуТвого,якийТивибрав, народувеликого,щойогонеможливоанізлічити,ані злічитичерезйогочисленність

9ДайжерабовіТвоємурозумнесерце,щобсудити народТвій,щоброзрізнятиміждобримізлим,бохто можесудитицейчисленнийнародТвій?

10ІсподобалисяГосподевіціслова,щоСоломон просивпроце.

11ІсказавйомуБог:Зате,щотипросивцього,а довгогожиттянепросивдлясебе,анібагатствадля себе,анідушіворогівсвоїхнепросив,апросивдля себерозуму,щоброзпізнаватисуд,

12Ось,Язробивзасловамитвоїми:ось,Ядавтобі серцемудретарозумне,такщотакого,якти,небуло передтобою,іпотобінеповстанетакий,якти 13ІЯдавтобіте,чоготинепросив,ібагатство,іславу, такщонебудетакого,якти,міжцарямиповсітвоїдні. 14ІякщотиходитимешМоїмидорогами,щоб дотримуватисяМоїхпостановтаМоїхзаповідей,як ходивтвійбатькоДавид,тоЯподовжуднітвої 15ІпрокинувсяСоломон,ажось,цебувсонІ прийшоввіндоЄрусалиму,іставпередковчегом

18Істалосятретьогодняпомоїхпологах,щойця

1Царів

19Іпомерладитинацієїжінкивночі,бовонайого покрила.

20Івсталавонаопівночі,івзяламогосиназ-поміж мене,покитвояслужницяспала,іпоклалайогонасвої груди,асвоюмертвудитинупоклаланамоїгруди.

21Івсталаявранці,щобгодуватисвоюдитину,ажось вонамертваАвранціяподивиласьнанеї,ажосьтоне мійсин,якогояпородила.

22Аіншажінкасказала:Ні,алемійсинживий,а твійсинмертвийАцясказала:Ні,алетвійсин мертвий,амійсинживийТакговориливониперед царем

23Тодіцарсказав:«Однакаже:Цемійсинживий,а твійсинмертвий»Адругакаже:«Ні,алетвійсин мертвий,амійсинживий»

24Ісказавцар:«Принесітьменімеч».Івонипринесли мечпередцаря

25Ісказавцар:Розріжтеживедитянавпіл,ідайте половинуодній,аполовинудругій.

26Тодіжінка,чиядитинаналежалаживій,звернулася доцаря,босерцеїїстиснулосядосина,івонасказала: «Панемій,віддайїйживудитину,інівякомуразіне вбивайїї»Атасказала:«Нехайвонанебуденімоєю, нітвоєю,алерозділиїї»

27Тодіцарвідповівісказав:«Віддайтеїйживудитину, інівякомуразіневбивайтеїї,вонаматиїї»

28ІпочувувесьІзраїльпросуд,якийцарвиніс,і боялисяцаря,бобачили,щовньомуБожамудрість, щобчинитисуд

РОЗДІЛ4

1Отже,царСоломонставцаремнадусімІзраїлем

2Аоцебулийогокнязі:Азарія,синсвященикаСадока, 3ЕліхорефтаАхія,синиШіші,писарі;Йосафат,син Ахілуда,канцелярист

4АБеная,синЄгояди,бувнадвійськом,аСадокта Авіятарбулисвящениками

5ААзарія,синНатана,бувнадурядовцями,аЗавуд, синНатана,бувголовнимурядовцемідругомцаря.

6ААхішарбувнаддомом,аАдонірам,синАвди,був надданиною

7ІбуловСоломонадванадцятьнамісниківнадусім Ізраїлем,якіпостачалиїжуцаревітайогодому:кожен чоловікнамісяцьсвогорокудававїжу 8Аосьїхніімена:синХура,нагоріЄфрема; 9СинДекара,уМакаці,івШаалбімі,івБет-Шемеші,і вЕлон-Бет-Ханані.

10СинХеседавАруботі;йомуналежалиСохотався земляХефер

11СинАвінадава,увсійкраїніДор;Тафат,дочка Соломона,булайогодружиною.

12Баана,синАхілудів;йомуналежалиТаанахі Меґіддо,іввесьБет-Шан,щоприЗартаніпідЇзреелом, відБет-ШануаждоАвел-Меголи,аждомісця,щоза Йокнеамом

13СинҐеверівуРамотіҐілеадському;йомуналежали містаЯіра,синаМанасіїного,що⥳леаді;йомутакож належалаобластьАрґов,щовБашані,шістдесят великихмістзмурамитамідянимизасувами. 14Ахінадав,синІддо,мавМаханаїма

15АхімаацбувуНефталимі;вінтакожвзявсобіза дружинуБасмат,дочкуСоломона.

16Баана,синХушая,буввАшерітавАлоті 17Йосафат,синПаруаха,вІссахарі: 18Шімей,синЕли,уВеніямина:

19Ґевер,синУрі,бувукр࿥ілеадському,украї Сигона,царяаморейського,таОга,царябашанського,і вінбувєдинимурядовцемутомукраї.

20ЮдатаІзраїльбуличисленні,якпісокнадморем, їли,пилитавеселилися

21ІцарювавСоломоннадусімацарствамивідРічкидо краюФилистимлянідограниціЄгипту;вони приносилидаритаслужилиСоломоновівсіднійого життя

22АСоломоновапровізіянаодинденьбулатридцять мірпшеничноїмукиташістдесятмірпшеничноїмуки, 23Десятьволівситих,ідвадцятьволівзпасовищ,істо овець,окрімоленів,козуль,ланейтавідгодованих птахів.

24Бовінпанувавнадусієюземлеюпоцейбікрічки, відТіфсиаждоАззи,надусімацарямипоцейбік річки;імаввінмирзусіхбоківнавколосебе.

25ІЮдатаІзраїльжилибезпечно,коженпідсвоїм виноградникомтапідсвоєюфіґою,відДанааждо Беер-Шеви,повсідніСоломона.

26АСоломонмавсороктисячстійлдляконейдля своїхколісницьтадванадцятьтисячвершників 27ІтіурядникипостачалиїжуцаревіСоломонутавсім, хтоприходивдостолуцаряСоломона,коженусвій місяць;їмнічогонебракувало

28Такожячміньтасоломудляконейтадромедарів привезливонидомісця,дебулиначальники,кожен згіднозісвоїмдорученням

29ІдавБогСоломоновімудрістьтанадзвичайно великийрозум,іширокесерце,якпісок,щонаберезі моря

30ІмудрістьСоломонаперевершуваламудрістьусіх синівсхідньогокраютавсюмудрістьЄгипту

31Бовінбувмудрішийзавсіхлюдей,заЕтана езрахітянина,ізаГемана,ізаХалкола,ізаДарду, синівМахола;іславапроньогобулаповсіх навколишніхнародах

32Івінвимовивтритисячіпритч,апісеньйогобуло тисячайп'ять

33Івінговоривпродерева,відкедру,щовЛівані,аж доісопу,щоростенастіні;вінтакожговоривпро звірів,іпроптахів,іпроплазунів,іпрориб

34Іприходиливсінародипослухатимудрість Соломона,відусіхцарівземлі,щочулипройого мудрість РОЗДІЛ5

1ІпославХірам,царТиру,своїхслугдоСоломона,бо почув,щойогопомазалинацарязамістьбатькайого, боХірамзавждибувкоханимДавида 2ІпославСоломондоХірама,кажучи: 3Тизнаєш,щомійбатькоДавиднемігзбудуватидім дляіменіГоспода,Богасвого,черезвійни,щобули навколонього,ажпокиГосподьнепоклавїхпідстопи йогоніг

1Царів

4АтеперГосподь,Богмій,давменіспокійзвідусіль, такщонемаєнісупротивника,нілиха,щотрапилосяб. 5Іось,ямаюнамірзбудуватидімдляіменіГоспода, Богамого,якГосподьговоривбувдоДавида,батька мого,кажучи:Синтвій,якогоЯпосаджунапрестолі твоємузамістьтебе,вінзбудуєдімдляіменіМого 6Атепернакажи,щобменінарубаликедризЛивану,і моїрабибудутьізтвоїмирабами,іядамтобіплатуза твоїхрабівзгіднозусім,щотинакажеш,ботизнаєш, щоміжнаминемаєнікого,хтовмієрубатидеревину так,яксидонці

7Істалося,якХірампочувсловаСоломона,тодуже зрадівісказав:БлагословеннийсьогодніГосподь,що давДавидовімудрогосинанадцимвеликимнародом 8ІпославХірамдоСоломона,кажучи:Ярозглянувте, прощотипославдомене,івиконаювсетвоєбажання щодокедровогодереватащодопихтовогодерева 9МоїрабизведутьїхзЛиванудоморя,аяперевезуїх моремуплотахдомісця,якетименіпризначиш,ітам розвантажуїх,ітиїхвізьмешТижвиконаєшмоє бажання,даючиїжудлямогодому

10ІдававХірамСоломонукедритаялицізавсімйого бажанням

11ІСоломондавХірамудвадцятьтисячкорівпшениці наїжудляйогодомутадвадцятькорівчистоїолії;так дававСоломонХірамурікурік

12ІдавГосподьСоломоновімудрість,якобіцявйому; ібувмирміжХірамомтаСоломоном,івониобидва склалисоюзміжсобою

13ІцарСоломонзібравреволюціюзусьогоІзраїля,і становилацяреволюціятридцятьтисяччоловік.

14ІвінпосилавїхдоЛивану,подесятьтисячна місяць,чергуючи:місяцьвонибулинаЛивані,адва місяцівдома;аАдонірамбувнадподатком.

15АСоломонмавсімдесяттисячносіївтягарівта вісімдесяттисячтесачівугорах;

16Окрімтрьохтисячітрьохсотначальників Соломонових,щобулинадроботою,щокерували народом,щовиконувавроботу

17Іцарнаказав,івонипринесливеликекаміння, дорогекаміннятатесанекаміння,щобзакласти фундаментдому

18ІтесалиїхСоломоновібудівничітаХірамові будівничі,атакожкаменотеси;івонизаготовили деревинутакаміннядлябудівництвадому РОЗДІЛ6

1Істалосячотириставісімдесятогорокуповиході Ізраїлевихсинівзєгипетськогокраю,четвертогороку царюванняСоломонанадІзраїлем,умісяціЗіф,щоє другиммісяцем,почаввінбудуватиГосподнійдім. 2Адім,щоцарСоломонзбудувавдляГоспода,був шістдесятліктівзавдовжки,адвадцятьліктів завширшки,атридцятьліктівзаввишки

3Аґанокпередхрамомдому,двадцятьліктів завдовжки,зашириноюдому,ідесятьліктівширина йогопереддомом

4Адлядомувінзробиввікназвузькимилюками

5Івінзбудувавнавколостінидомукімнати,навколо стіндому,якхраму,такісвятилища,ізробивкімнати

6Нижнякімнатабулап'ятьліктівзавширшки,а

7Адім,колийогобудували,бувзбудованийзкаменю, приготованогощедотого,якйоготудиперенесли,так щонімолота,нісокири,нібудь-якогозалізного знаряддянебулочутивдомі,покийогобудували 8Дверідосередньоїкімнатибулизправогобокудому, івонипіднімалисякрученимисходамидосередньої кімнати,азсередньоїдотретьої

9Івінзбудувавтойдім,ізакінчивйого,іпокривйого кедровимибалкамитадошками

10Ізбудуваввінкімнатипротивсьогодому,п'ять ліктівзаввишки,івониспиралисянадімкедровими деревами

11ІбулословоГосподнєдоСоломона,кажучи: 12Щодоцьогодому,якийтибудуєш,якщотибудеш ходитизаМоїмипостановами,івиконуватиМої закони,ідотримуватимешсявсіхМоїхзаповідей,щоб ходитизаними,тодіЯвиконаюМоєсловозтобою, якеЯговоривДавидові,батьковітвоєму

13ІЯжитимусередсинівІзраїля,інезалишународу Мого,Ізраїля.

14Отже,Соломонзбудувавтойдімізакінчивйого 15Ізбудуваввінстінидомузсерединикедровими дошками,якпідлогудому,такістінистелі;іпокривїх зсерединидеревом,апідлогудомупокривпихтовими дошками

16Івінзбудувавдвадцятьліктівзбоківхраму,підлогу тастінизкедровихдощок;вінтакожзбудувавїхдля ньоговсередині,длясвятилища,дляСвятогоСвятих 17Адім,тобтохрампередним,бувсорокліктів завдовжки

18Акедрдомувсерединібуввирізьбленийзшипами тарозкритимиквітами;усебулозкедру,каменяне буловидно

19Іприготуваввінсвятилищевсерединідому,щоб поставититамковчегГосподньогозаповіту.

20Асвятилище,щобулонапереднійстороні,було двадцятьліктівзавдовжки,ідвадцятьліктів завширшки,ідвадцятьліктівзаввишки.Іпокриввін йогощиримзолотом,ітакпокривкедровийжертовник 21ІпокривСоломондімзсерединищиримзолотом,і зробивперегородузолотимиланцюгамиперед святилищем,іпокривйогозолотом

22Іввесьхрампокривзолотом,ажпокинезакінчив увесьхрам;такожувесьжертовник,щобувбіля святилища,покривзолотом

23Авсерединісвятилищазробиввіндвоххерувимівз оливковогодерева,кожногозякихбулодесятьліктів заввишки

24Іп'ятьліктівбулооднекрилохерувима,іп'ять

1Царів

одноготоркалосяоднієїстіни,акрилодругого херувиматоркалосядругоїстіни;іїхнікрилаторкалися однеодногопосереддому

28Іпокриввінхерувимівзолотом.

29Івінвирізьбивусістінидомунавколорізьбленими зображеннямихерувимів,пальмтаквітів,що розпустилися,зсерединитазовні

30Апідлогудомувінпокривзолотом,зсерединита ззовні

31Адлявходудосвятилищавінзробивдверіз оливковогодерева;одвіроктабічністовпистановили п'ятучастинустіни

32Такождвоєдверейбулизоливковогодерева;івін вирізьбивнанихрізьбленняхерувимів,пальмтаквітів, щорозпустилися,іпокривїхзолотом,іпокривзолотом херувимівтапальми.

33Таксамозробиввіністовпизоливковогодерева длядверейхраму,четвертучастинустіни

34Адвоєдверейбулизялини:двістулкиодних дверейбулискладні,ідвістулкидругихдверейбули складні

35Івирізьбиввіннаньомухерувимів,пальмитаквіти, щорозпустилися,іпокривїхзолотом,прикріпленимдо різьблення

36Івінзбудуваввнутрішнійдвірзтрьохрядів тесаногокаміннятаодногорядукедровихбрусів

37Начетвертийрік,умісяціЗіф,булозакладено фундаментдомуГосподнього.

38Аодинадцятогороку,місяцяБула,щоєвосьмим місяцем,бувзакінченийхрамзусімайогочастинами тазавсімйогопорядком.Ісімроківвінбудувавйого.

РОЗДІЛ7

1АсвійдімСоломонбудувавтринадцятьроків,івін закінчивувесьсвійдім

2ВінтакожзбудувавдімЛіванськоголісу,довжина йогостоліктів,аширинайогоп'ятдесятліктів,ависота йоготридцятьліктів,начотирьохрядахкедрових стовпів,зкедровимибалкаминастовпах.

3Ізверхувінбувпокритийкедромнабалках,що лежалинасорокап'ятистовпах,п'ятнадцятьуряд

4Івікнабуливтриряди,ісвітлобулонавпротисвітла втриряди

5Авсідверітаодвіркибуликвадратні,звікнами;і світлобулопротисвітлавтрьохрядах.

6Ізробиввінґанокзістовпів,довжинайогоп'ятдесят ліктів,аширинайоготридцятьліктів;іґанокбувперед ними,аіншістовпитатовстабалкабулипередними

7Потімвінзробивґанокдляпрестолу,девінмігби судити,ґаноксуду,івінбувпокритийкедромвід одногобокупідлогидоіншого.

8Авйогодомі,девінжив,бувіншийдвірусередині сіней,такоїжроботиСоломонтакожзбудувавдімдля фараоновоїдочки,якувзявсобізадружину,подібний доцієїсіней

9Усецебулоздорогоцінногокаміння,замірою тесаногокаміння,розпиляногопилками,зсерединита ззовні,відосновиаждовінця,ітакназовніаждо великогоподвір'я.

10Афундаментбувздорогоцінногокаміння,саме великогокаміння,камінняподесятьліктівікамінняпо вісімліктів

11Азверхубулодорогекаміння,тесанезамірою,та кедри.

12Авеликийдвірнавколобувзтрьохрядівтесаного каміннятазодногорядукедровихбрусів,якдля внутрішньогодворуГосподньогодому,такідлясіней дому

13ІпославцарСоломонівзявХірамазТиру

14ВінбувсиномвдовизплеменіНефталимового,а батькойогобувтирянин,мідянин;івінбувсповнений мудрості,розумутахитрощів,щобробитивсяку роботузмідіІприйшоввіндоцаряСоломона,і виконавусюйогороботу

15Вінвиливдвамідяністовпи,коженповісімнадцять ліктівзаввишки,ішнурдванадцятьліктівоточувавїх навколо

16Ізробиввіндвімаковицізлитоїміді,щобпоставити їхнаверхівкахстовпів;висотаоднієїмаковицібула п'ятьліктів,івисотадругоїмаковицібулап'ятьліктів 17Ісіткизплетеногополотна,івінкизланцюгової роботидлямаків,щобулинаверхустовпів,сімдля однієїмаківки,ісімдлядругоїмаківки

18Ізробиввінстовпи,ідварядигранатовими яблукаминавколонаоднійсіті,щобпокритимаківки, щонагорі;таксамозробиввінідлядругоїмаківки 19Амаківки,щобулинаверхустовпів,булизроблені злілійуґанку,чотириліктізавдовжки

20Амаківкинадвохстовпахмалигранатовіяблука такожзверху,навпротипучка,щобувбілясітки;і гранатовихяблукбулодвістірядаминавколонадругій маківці

21Іпоставиввінстовпиуґанкухраму,іпоставив правийстовп,іназвавйогоЯхін,апоставивлівий стовп,іназвавйогоВооз

22Анаверхустовпівбуларобота,подібнадолілії;так булазавершенароботастовпів

23Ізробиввінлитеморе,десятьліктіввідодногокраю додругого;вонобулокругленавколо,азаввишкип'ять ліктів;ішнуртридцятьліктівоточувавйогонавколо 24Апідкраємйогонавколобуливиступи,що оточувалийого,десятьліктівналікоть,щооточували моренавколо;виступибуливідлитіудваряди,коли йоговідливали

25Воностоялонадванадцятиволах,тризяких дивилисянапівніч,ітридивилисяназахід,ітри дивилисянапівдень,ітридивилисянасхід.Море лежалонадними,авсіїхнізаднічастинибулизвернені досередини

26Атовщинайогобулаздолоню,акраййогобув зроблений,яккрайчаші,зквітамилілій;вінвміщував двітисячібатів

27Ізробиввіндесятьмідянихпідставок,чотирилікті довжинакожноїпідставки,ічотириліктіширинаїї,і триліктівисотаїї

28Ароботапідставбулаосьтакою:маливонибортики, абортикибулиміжвиступами

29Анабортах,щоміжвиступами,булилеви,волита херувими,анавиступахбулапідставазверху,апід левамитаволамибулиякісьдоповнення,зроблені тонкоюроботою

30Акожнапідставкамалачотиримідяніколесата мідяніпластини,ачотирикутиїїмалипідставки:під умивальницеюбулипідставкилиті,збокукожного прибудови.

31Аотвірйоговсерединімаківкийзверхубувлікоть, аотвірйогобувкруглий,якіроботаоснови,лікотьі півтора;анаотвірійогобулирізьбленнязїхніми краями,квадратними,некруглими.

32Апідрамкамибулочотириколеса,аосіколісбули з'єднанізпідставкою,ависотаодногоколесабула лікотьіпівліктя

33Ароботаколісбулаподібнадороботиколеса колісниці:їхніосі,іїхніматочини,іїхнілапи,іїхні спиці–всебулолите

34Ібулочотирипідставкиначотирьохкутаходнієї підставки,апідставкибулизсамоїпідставки.

35Анаверхупідставибувкруглийциліндр,півліктя заввишки;анаверхупідставивиступиїїтакраїїїбули знеї.

36Бонаплитахвиступівйоготанамежахйоговін вирізьбивхерувимів,левівтапальми,відповіднодо розмірукожногозних,тадоповненнянавколо.

37Такзробиввіндесятьпідстав:длявсіхнихбуло одневилиття,однаміратаодинрозмір

38Ізробиввіндесятьмідянихумивальниць;кожна умивальницявміщуваласорокбатів,акожна умивальницябулачотирилікті;іпооднійумивальниці булонакожнійздесятипідстав.

39Іпоставиввінп'ятьпідставзправогобокудому,і п'ятьзлівогобокудому,аморепоставивзправого бокудому,насхід,навпротипівдня.

40ІзробивХірамумивальниці,ілопатки,і кропильниціТакХірамзакінчиввиконувативсю роботу,якузробивцаревіСоломонудлядому Господнього

41двастовпитадвічашімаковиць,щобулинаверху двохстовпів,ідвімережі,щобпокриватидвічаші маковиць,щобулинаверхустовпів;

42Ічотиристагранатовихяблукдлядвохмережив,два рядигранатовихяблукдляодногомережива,щоб покритидвічашімаків,щонастовпах;

43Ідесятьпідстав,ідесятьумивальницьнапідставах;

44Іоднеморе,ідванадцятьволівпідморем;

45Ігоршки,ілопатки,ікропильниці,івсітіречі,що ХірамзробивцаревіСоломонудлядомуГосподнього, булизблискучоїміді.

46ЦарвідливїхуЙорданськійрівнині,углинистій земліміжСуккотомтаЦартаном.

47АСоломонзалишивусітіречінезваженими,боїх булодужебагато,інебулознайденовагиміді

48ІзробивСоломонусіречі,щоналежалидо Господньогодому:золотийжертовникізолотийстіл, наякомулежалихлібипоказні,

49Ісвічникизчистогозолота,п'ятьзправогобоку,і п'ятьзлівого,передсвятилищем,іквіти,ілампади,і золотіщипці,

50Ічаші,іножиці,ікропильниці,іложки,і кадильницізчистогозолота,іпетлізолоті,якдля дверейвнутрішньогодому,СвятогоСвятих,такідля дверейдому,тобтохраму.

51Такбулазакінченавсяробота,якуцарСоломон

посвятивДавид,йогобатько,срібло,ізолото,іпосуд,і

1ТодіСоломонзібравстаршихІзраїлевихтавсіхголів племен,голівбатьківськихродівсинівІзраїлевих,до царяСоломонадоЄрусалиму,щобвинестиковчег ГосподньогозаповітузДавидовогоміста,щоєСіон

2ІзібралисявсіізраїльтянидоцаряСоломонанасвято вмісяціЕтанімі,щоєсьомиммісяцем

3ІприйшливсістарійшиниІзраїля,асвященикивзяли ковчега.

4ІвониперенесликовчегГосподній,іскиніюзборів,і всісвященніречі,щобуливскинії,–їхперенесли священикиталевіти.

5ІцарСоломонтавсягромадаІзраїля,щозібраласядо нього,булизнимпередковчегом,приносячивжертву овецьтаволів,якихнеможнабулозлічитичи перелічитичерезїхнюкількість

6ІсвященикивнесликовчегГосподньогозаповітуна йогомісце,донайсвятішогомісцядому,доСвятого Святих,підкрилахерувимів

7Бохерувимирозпростерлисвоїдвакриланадмісцем

ковчега,іхерувимипокриваликовчегтайогожердини зверху

8Івонивитяглипалиці,такщокінціпалицьстали видніусвятилищіпередсвятилищем,азовніїхнебуло видноІвонитамідонині

9Уковчезінебулонічого,крімдвохкам'яних скрижалей,якіпоклавтудиМойсейнаХориві,коли ГосподьуклавзаповітазсинамиІзраїлевими,коли вонивийшлизєгипетськогокраю

10Істалося,яксвященикивийшлизсвятині,хмара наповниладімГосподній,

11Ісвященикинемоглистояти,щобслужити,через хмару,бославаГосподнянаповниладімГосподній.

12ТодіСоломонсказав:«Господьсказав,щоВін житимевгустійтемряві»

13Ясправдізбудувавтобідім,щобтивньомумешкав, місце,детиперебуватимешнавіки

14Іцаробернувсяобличчямсвоїм,іпоблагословив усюгромадуІзраїля.(ІвсягромадаІзраїлястояла.)

15Ісказаввін:БлагословеннийГосподь,БогІзраїлів, щоговоривустамиСвоїмидоДавида,батькамого,і рукоюСвоєювиконав,кажучи:

16Відтогодня,якЯвивівМійнародІзраїлязЄгипту, ЯневибравжодногомістазусіхколінІзраїля,щоб збудуватитамдім,щобМоєім'яперебуваловньому; алеЯвибравДавида,щобвінбувнадМоїмнародом Ізраїлем

17ІбулонасерцімогобатькаДавидазбудуватидім дляіменіГоспода,БогаІзраїлевого 18ІсказавГосподьдомогобатькаДавида:«Тоді,як булонасерцітвоємузбудуватидімдляіменіМого,ти добревчинив,щоцебулонасерцітвоєму»

1Царів

21ІЯпризначивтаммісцедляковчега,вякомузаповіт Господній,якийВінуклавзнашимибатьками,коли вивівїхізєгипетськогокраю

22ІставСоломонпереджертовникомГосподнімперед усієюгромадоюІзраїлевою,іпростягнуврукисвоїдо неба,

23Ісказаввін:Господи,БожеІзраїлів,немаєБога, подібногодоТебе,нінанебівгорі,ніназемлідолі,що дотримуєшзаповітатамилістьдляСвоїхрабів,що ходятьпередТобоювсімсерцемсвоїм 24ТивиконавобіцянкуТвоюрабовіДавиду,батькові моєму,якуобіцявйомуТиговоривустамиСвоїмиі виконаврукоюСвоєю,якєсьогодні.

25Атепер,Господи,БожеІзраїлів,дотримайдляСвоєї рабиДавида,батькамого,те,щоТиобіцявйому, кажучи:НепереведетьсязтебепередіМноюмуж,який сидітименапрестоліІзраїля,щобсинитвоїпильнували своєїдороги,щобходитипередіМною,яктиходив передіМною.

26Атепер,БожеІзраїлів,нехайжесправдитьсяслово Твоє,якеТиговоривбувтвоємурабовіДавиду,моєму батькові.

27ТаневжеБогсправдіжитименаземлі?Небойнебо небеснеможутьвміститиТебе,атимменшецейдім, щоязбудував?

28ТазгляньсянамолитвурабаСвоготанайого благання,Господи,Божемій,щобпочутиблаганнята молитву,якоюрабТвіймолитьсясьогодніперед Тобою,

29щобочіТвоїбуливідкритінацейдімуночітавдень, натемісце,проякеТисказав:«Моєім’ябудетам», щобТивислухавмолитву,якоюТвійрабзвернетьсядо цьогомісця

30ІвислухайблаганнярабаСвоготанародуСвого Ізраїля,коливонимолитимуться,зверненідоцього місця,іпочуйТизнебес,місцяпробуванняСвого,і колипочуєш,прости.

31Якщохтосьзгрішитьпротисвогоближнього,іна ньогобуденакладенаклятва,щобвінприсягнувся,іця клятваприйдепередтвійжертовникуцьомудомі, 32ТодіпочуйТизнебес,івчини,ірозсудирабівТвоїх, засуджуючибезбожного,щобпокластидолюйогона йогоголову,івиправдовуючиправедника,щоб відплатитийомузайогоправдою

33КолинародТвій,Ізраїль,будепобитийворогомза те,щозгрішивпротиТебе,івонинавернутьсядоТебе, івизнаютьІм'яТвоє,ібудутьмолитися,іблагатиТебе вцьомудомі,

34Тодіпочуйзнебес,іпростигріхнародуСвого Ізраїля,іповерниїхдоземлі,якуТидавїхнімбатькам

35Колинебозачиняться,інебудедощу,бовони згрішилипротиТебе,іякщовонибудутьмолитися, зверненідоцьогомісця,івизнаютьТвоєім'я,і відвернутьсявідсвогогріха,колиТибудеш упокорюватиїх,

36ТодіпочуйзнебесіпростигріхрабівТвоїхта народуТвогоІзраїля,навчившиїхдоброїдороги,якою вонимаютьходити,іпошлидощназемлюТвою,яку ТидавнародовіТвоємууспадок

37Якщобудевкраюголод,якщобудемор,вибух снігу,роса,саранаабогусениця;якщоїхнійворог

39ТодіпочуєшТизнебес,деТиперебуваєш,і простиш,івчиниш,ідасикожномузгіднозйого шляхами,чиєсерцеТизнаєш,(боТиєдинийзнаєш серцявсіхсинівлюдських,)

40щоббоялисяТебевсідні,покижитимутьназемлі, якуТидавнашимбатькам

41Ащодочужинця,щонезнародуТвогоІзраїля,а прийшовздалекоїземлірадиЙменняТвого, 42(БопочуютьвонипроТвоєвеликеім'я,проТвою сильнурукутапроТвоєвитягнутераме),коливін прийдейпомолиться,звернувшисьдоцьогодому; 43ПочуйТизнебес,змісцяпробуванняТвого,ізроби все,прощокличедоТебечужинець,щобусінароди земліпізналиТвоєім'я,щоббоялисяТебе,якнарод ТвійІзраїль,іщобзналивони,щоцейдім,якийя збудував,називаєтьсяТвоїмім'ям

44Якщотвійнародвийденавійнупротисвоговорога, кудибтийогонепослав,ібудемолитисяГосподу, зверненийдоміста,якетивибрав,ідодому,якийя збудувавдлятвогоімені,

45Тодіпочуєшзнебесїхнюмолитвутаїхнєблагання, ізробишїхнюсправу

46ЯкщовонизгрішатьпротиТебе,(бонемаєлюдини, якабнегрішила),іТирозгніваєшсянанихівіддасиїх ворогові,щобвонивідвелиїхполоненимидокраю ворога,далекогочиблизького,

47Аколивонизгадаютьпросебевземлі,кудиїх полонили,іпокаються,іблагатимутьТебевземлітих, хтоїхполонив,кажучи:Мизгрішилитачинили беззаконня,мивчинилибеззаконня, 48ІповернутьсядоТебевсімсвоїмсерцемівсією своєюдушеювкраїворогівсвоїх,щополонилиїх,і будутьмолитисядоТебе,звернувшисьдосвоєїземлі, якуТидавїхнімбатькам,доміста,якеТивибрав,ідо дому,якийязбудувавдляТвогоімені, 49Тодіпочуєшїхнюмолитвутаїхнєблаганняна небесах,деТиперебуваєш,ізробишїхнюсправу, 50ІпростинародовіТвоєму,щозгрішивпротиТебе, тавсіїхніпровини,якимивонизгрішилипротиТебе,і дайїмспівчуттяпередтими,хтополонивїх,щобвони змилосердилисянадними.

51Бовонитвійнародітвояспадщина,якутививівз Єгипту,з-посередзалізноїпечі.

52щобочіТвоїбуливідкритінаблаганнярабаТвого танаблаганнянародуТвогоІзраїля,щобвислухатиїх увсьому,прощовоникликатимутьдоТебе

53БоТивідділивїхз-поміжусіхнародівземлі,щоб вонибулиТвоєюспадщиною,якТиговоривчерез

54Істалося,колиСоломонскінчивмолитисявсією

56БлагословеннийГосподь,щодавспокійнародові СвоємуІзраїлеві,згіднозусім,щообіцяв.Не залишилосяневиконанимжоднесловозусіхдобрих обіцянокЙого,якіВінобіцявчерезМойсея,рабаСвого.

57Господь,Богнаш,будезнами,якВінбувзнашими батьками,нехайВіннепокиненасінепокиненас, 58щобВінприхиливнашісерцядоСебе,щобми ходиливсімаЙогодорогамитадотримувалисяЙого заповідей,ЙогопостановтаЙогозаконів,якіВін наказавнашимбатькам

59Інехайцімоїслова,якимияблагавпередГосподом, будутьблизькідоГоспода,Боганашого,деньініч, щобВінзавждичинивсправурабаСвоготасправу народуСвогоІзраїля,яктогобудепотрібно

60Щобусілюдиземлізнали,щоГосподьєБог,іщо немаєбільшенікого.

61НехайжевашесерцебудевсевідданеГосподу,Богу нашому,щобходитиЙогопостановамита дотримуватисяЙогозаповідей,якцьогодня.

62ІцартаввесьІзраїльзнимпринеслижертвуперед Господом

63ІпринісСоломонжертвумирну,якупринісГосподу, двадцятьдвітисячіволівтастодвадцятьтисячовець ТакцартавсісиниІзраїляосвятилидімГосподній

64Тогождняцаросвятивсерединудвору,щоперед домомГосподнім,ботамвінпринісцілопалення, хлібніжертвитажирмирнихжертов,бомідяний жертовник,щобувпередГосподом,бувмалий,щоб вміститицілопалення,хлібніжертвитажирмирних жертов

65ІсправивСоломонтогочасусвято,іввесьІзраїльз ним,великийзбір,відвходудоХаматуаждорічки Єгипетської,передГосподом,Богомнашим,сімденьі сімдень,навітьчотирнадцятьдень.

66НавосьмийденьвінвідпустивнародІ поблагословиливоницаря,іпішлидосвоїхнаметів радіснітавеселісерцемзавседобро,щоГосподь учинивдляДавида,Свогораба,тадляІзраїля,Свого народу

РОЗДІЛ9

1Істалося,колиСоломонзакінчивбудівництво Господньогодомутацарськогодому,івсе,що Соломонбажавзробити, 2щоГосподьявивсяСоломоновівдруге,якявився йомувГівеоні

3ІсказавйомуГосподь:Япочувмолитвутвоюта благаннятвоє,щотизвернувсядоменеЯосвятивцей храм,якийтизбудував,щобпокластитамім'яМоє навіки,іочіМоїтасерцеМоєбудутьтамповіки 4ІякщотиходитимешпередобличчямМоїм,якходив батькотвійДавид,учистотісерцятавправедності, щобчинитивсе,щоЯнаказавтобі,ібудеш дотримуватисяМоїхпостановтаМоїхзаконів, 5ТодіЯзміцнюпрестолцарстватвогонадІзраїлем навіки,якЯобіцявбувтвоємубатьковіДавиду, кажучи:Непереведетьсязтебечоловікнапрестолі Ізраїля

посміховиськомсередусіхнародів 8Інадцимвисокимдомомкожен,хтопроходитиме повзнього,здивуєтьсятазашипитьіскаже:Чому Господьтакзробивізцієюземлеютазцимдомом?

9Івонивідкажуть:БовонипокинулиГоспода,Бога свого,щовивівїхніхбатьківізєгипетськогокраю,і трималисяіншихбогів,іпоклонялисяїм,іслужилиїм, томуГосподьнавівнанихусецезло.

10Істалосяподвадцятироках,колиСоломонзбудував двадоми,дімГосподнійтадімцарський,

11(АХірам,царТиру,постачавСоломонукедрові дерева,ялицітазолотозавсімйогобажанням),тоцар СоломондавХірамудвадцятьмістуземлі Галілейській.

12ІвийшовХірамзТиру,щобпобачитиміста,якідав йомуСоломон,алевонийомунесподобалися 13Ісказаввін:«Щоцезаміста,щотименідав,брате мій?»ІназваввінїхземлеюКавул,ітаквони називаються,ітаквониназиваютьсяаждоцьогодня

14ІХірампославцаревівісімдесятталантівзолота. 15Аосьпричинаподатку,якийстягнувцарСоломон, щобзбудуватидімГосподнійісвійдім,іМілло,і єрусалимськиймур,іХацор,іМеґіддо,іҐезер.

16Бофараон,царєгипетський,пішов,здобувҐезері спаливйоговогнем,аханаанеян,щомешкавумісті, повбивавівіддавйоговдарсвоїйдочці,дружині Соломона

17ІСоломонзбудувавҐезертаБет-ХоронНижній, 18ІБаалат,іТадморупустині,вкраю, 19Івсімістадлязапасів,щобуливСоломона,іміста дляйогоколісниць,імістадляйоговершників,івсе, щоСоломонхотівзбудувативЄрусалимі,інаЛівані,і вусьомукраїсвогопанування

20Іввесьнарод,щозалишивсявідамореїв,хеттеїв, періззеїв,хіввеївтаєвусеїв,якінебулизІзраїлевих синів, 21Аїхнідіти,щозалишилисяпонихуКраї,яких Ізраїлевісининезмоглиповністювинищити,Соломон наклавнанихданинурабства,ітакєаждоцьогодня 22АсинівІзраїлевихСоломоннезробиврабами,але вонибуливоїнами,йогослугами,йогокнязями,його воєначальниками,начальникамийогоколісницьта йоговершників.

23ОцебулиголовніурядовцінадСоломоновою роботою,п'ятсотіп'ятдесят,щокерувалинародом,що виконувавроботу

24АфараоновадочкавийшлазДавидовогомістадо

25ІтричінарікСоломонприносивцілопаленнята мирніжертвинажертовнику,якийзбудувавГосподеві,

6ЯкщожвисправдівідвернетесявідМене,вичиваші діти,інебудетедотримуватисяМоїхзаповідейтаМоїх постанов,якіЯдаввам,іпідете,ібудетеслужити

27ІХірампославнакораблісвоїхслуг,корабельників, щозналисянаморі,разомзіслугамиСоломона.

28ІприйшливонидоОфіру,івитяглизвідти чотиристадвадцятьталантівзолота,іпринеслийого царевіСоломону.

РОЗДІЛ10

1ІпочулацарицяШевипрославуСоломонащодо Господньогоімені,іприйшлавипробуватийого складнимипитаннями

2ІприбулавонадоЄрусалимуздужевеликим вантажем,зверблюдами,щонеслипахощі,ідуже багатозолота,ідорогоцінногокамінняІ,прийшовши доСоломона,вонарозповілайомувсе,щобуловнеїна серці.

3ІСоломонрозповівїйусіїїзапитання:небулонічого, щоприховалосябвідцаря,чогобвінїйнерозповів

4ІпобачилацарицяШевивсюмудрістьСоломоната дім,щовінзбудував,

5Іїжайогостолу,ісидінняйогорабів,іслужбайого слуг,іїхнійодяг,ійогочашники,ійогосходження, якимвінішовдоГосподньогодому,–несталовній більшедуху

6Ісказалавонацареві:«Правдивабулазвістка,якуя чулавмоїйкраїніпротвоїдіяннятатвоюмудрість»

7Таяневіривсловам,ажпокинеприйшов,імоїочі непобачили;іось,менійполовининерозповіли:твоя мудрістьітвоєблагополуччяперевершуютьчутки,які ячув

8Блаженнілюдитвої,блаженніцірабитвої,що завждистоятьпередтобоютаслухаютьтвоюмудрість

9БлагословеннийГосподь,Богтвій,щовподобавтебе, щобпосадититебенапрестоліІзраїля!БоГосподь

любивІзраїлянавіки,томуйнастановивтебецарем, щобчинитисудтаправду

10Івонадалацаревістодвадцятьталантівзолота,і дужебагатопахощів,ідорогоцінногокаміння;більше неприходилотакоїкількостіпахощів,якті,щоцариця СавськадалацаревіСоломону.

11АтакожкорабліХірама,щопривозивзолотоз Офіру,привезлизОфірувеликукількістьалмугового дереватадорогоцінногокаміння.

12Ізробивцарзалмуговихдеревстовпидлядому Господньоготадлядомуцарського,атакожарфита псалтирідляспіваків;більшенеприходилотаких алмуговихдерев,інебачилиїхаждоцьогодня

13ІцарСоломондавцариціШевивсе,чоговона бажала,чоговонапросила,окрімтого,щоСоломондав їйзцарськоїщедростісвоєїІвонаповернулася,і пішладосвоєїземлі,вонатаїїслуги

14Авагазолота,щоприходилодоСоломоназаодин рік,булашістсотшістдесятішістьталантівзолота, 15Окрімтого,щовінмаввідкупців,івідторгівлі торговцівпрянощами,івідусіхцарівАравії,івід правителівкраїни

16ІзробивцарСоломондвістімішенейізкутого золота:шістсотшекелівзолотапішлонаоднумішень 17Ізробиввінтристащитівізкутогозолота,три фунтизолотапішлонакоженщит;іцарпоставивїху доміЛіванськоголісу

18Ізробивцарвеликийтронзіслоновоїкістки,і

19Престолмавшістьсходинок,аверхпрестолубув

сидіння,ідвалевистоялибіляпоручнів.

20Ідванадцятьлевівстоялитамзодногойздругого бокунашестисходах;такогонебулозробленов жодномуцарстві.

21ІвсіпосудинидляпиттяцаряСоломонабулизолоті, івсіпосудинидомуЛіванськоголісубулизчистого золота;жодногонебулозісрібла:вононевважалосяза ніщозаднівСоломона

22Боцармавнаморітаршіськийфлотізфлотом Хірама:разнатрирокиприбувавтаршіськийфлот, привозячизолото,ісрібло,слоновукістку,імавп,і павичів.

23ІцарСоломонперевершувавусіхцарівземлі багатствомтамудрістю

24ІвсяземляшукалаСоломона,щобпочутийого мудрість,якуБогвклавйомувсерце

25Ікоженприносивсвійдар,срібнийпосудізолотий посуд,іодяг,ізброю,іпахощі,конейімулів,рікурік.

26ІСоломонзібравколісницітавершників,ібулов ньоготисячачотиристаколісницьтадванадцятьтисяч вершників,якихвінрозмістивпомістахдляколісниць таприцарівЄрусалимі

27ІцарзробивсріблавЄрусалиміяккаміння,акедри зробивяксикомори,щовдолині,зачисленністю.

28ІконейСоломонвиводивзЄгипту,іллянупряжу,а царськікупціотримувалиллянупряжузапевнуціну 29ІколісницяприїжджалатавиїжджалазЄгиптуза шістсотшекелівсрібла,акіньзастоп'ятдесятІтакдля всіхцарівхеттейськихтадляцарівСиріївони виводилиїхсвоїмшляхом.

РОЗДІЛ11

1ЦарСоломонкохавбагатьохчужихжінок,зокрема дочкуфараона,жінокмоавітянок,аммонітянок, едомійок,сидоняноктахеттеянок; 2Зтихнародів,проякихГосподьсказавІзраїлевим синам:«Невходьтедоних,анівониневвійдутьдовас, бовонинапевносхилятьвашесерцедосвоїхбогів»,–донихСоломонприхиливсязлюбов’ю

3Ібуловньогосімсотдружин,княгинь,ітриста наложниць,ідружинийоговідвернулийогосерце.

4БоякСоломонпостарів,жінкийогосхилилийого серцедоіншихбогів,ійогосерценебуловсевіддане Господу,Богуйого,яксерцеДавида,батькайого

5БоСоломонпішовзаАстартою,богинеюсидонян,та заМілхомом,гидотоюаммонітян

6ІчинивСоломонзловочахГосподніх,інейшов цілкомзаГосподом,якчинивйогобатькоДавид 7ТодіСоломонзбудувавузвишшядляХамоша,гидоти

1Царів

10Інаказавйомущодоцього,щобвіннеходивза іншимибогами,алевінневиконавтого,щонаказав бувГосподь

11ІсказавГосподьСоломонові:«Зате,щоцесталосяз тобою,ітинедотримавсяМогозаповітутаМоїх постанов,щоЯнаказавтобі,тоЯкончевідірваювід тебецарствотадамйоготвоємурабові»

12ТаЯнезроблюцьогозатвоїхдніврадибатькатвого Давида,алевирвуцезрукисинатвого

13Тількижневсьогоцарствавідберу,однеплем'ядам синовітвоємузарадиДавида,рабаМого,тазаради Єрусалиму,якийЯвибрав

14ІГосподьпіднявСоломоновісупротивника,едомця Гадада,щопоходивзцарськогопотомствавЕдомі

15Істалося,колиДавидбуввЕдомі,аЙоав, начальниквійська,пішовпоховативбитих,післятого яквінповбивавусіхчоловіківвЕдомі, 16(ШістьмісяцівЙоавзалишавсятамзусімІзраїлем, ажпокиневинищивусіхчоловіківвЕдомі.)

17ЩоГададутікдоЄгипту,вінтадеякіедомляни, слугийогобатька,аГададбувщемалоюдитиною 18ІвийшливонизМідіянуйприйшлидоПарану.І взялизсобоюлюдейзПарану,тайприйшлидоЄгипту, дофараона,царяєгипетськогоТойдавйомудім, призначивйомухарчітадавйомуземлю.

19ІГададзнайшоввеликумилістьвочахфараона,так щотойдавйомузажінкусеструсвоєїдружини,сестру цариціТахпенеси.

20АсестраТахпенесипородилайомусинаГенувата, якогоТахпенесавигодувалавдоміфараонаІбув Генуватудоміфараонасередсинівфараона.

21ІпочувГададуЄгипті,щоДавидспочивзбатьками своїми,іщоЙоав,начальниквійська,помер,ісказав Гададфараонові:Відпустимене,іяможупітидосвоєї землі

22Ісказавйомуфараон:«Чоготобібракуєвмене,що тихочешпітидосвоєїземлі?»Атойвідказав:«Нічого, алевідпустимене»

23ІБогзбудивйомуіншогосупротивника,Резона, синаЕліяди,якийутіквідсвогопанаГадад'езера,царя Цови

24Івінзібравнавколосебелюдей,іставначальником надвійськом,колиДавидубивїхізЦови.Івонипішли доДамаску,іоселилисявньому,іцарюваливДамаску

25ІвінбувпротивникомІзраїляповсідніСоломона, окрімзла,якечинивГадад.ІвінзневажавІзраїля,і царювавнадСирією

26ІЄровоам,синНевата,ефратянинізЦереди,раб Соломонів,аім'яйогоматерібулоЦеруа,вдова,івін підняврукунацаря

27Аосьпричина,чомувінпідняврукунацаря: СоломонзбудувавМіллотавідновивруїниміста Давида,свогобатька

28АтойчоловікЄровоамбувхоробримчоловікомІ побачившиСоломон,щоюнакпрацьовитий,він призначивйогоначальникомнадусімасправами Йосиповогодому.

29Істалосятогочасу,колиЄровоамвиходивз Єрусалиму,щопророкАхія,шілонянин,знайшовйого надорозі;авінбуводягненийуновийодяг;івони булисамівдвохуполі

30ІсхопивАхіяновийодяг,щобувнаньому,іроздер йогонадванадцятькусків.

31ІсказаввіндоЄровоама:Візьмисобідесятьчастин, ботакговоритьГосподь,БогІзраїлів:ОсьЯвідірву царствозрукиСоломона,ідамтобідесятьплемен. 32(Алеоднеплем'ябудевньогозарадирабаМого ДавидатазарадиЄрусалиму,міста,якеЯвибравзусіх колінІзраїлевих.)

33БовонипокинулиМенетайпоклонялисяАстарті, богинісидонян,іКемошу,богумоавітян,іМілхому, богуаммонітян,інеходилиМоїмидорогами,щоб чинитите,щослушневочахМоїх,іщоб дотримуватисяМоїхпостановтаМоїхзаконів,як робивйогобатькоДавид

34ТаЯневізьмувсьогоцарствазйогоруки,але зроблюйогокняземнавсіднійогожиттязаради Давида,Могораба,якогоЯвибрав,бовін дотримувавсяМоїхзаповідейтаМоїхпостанов

35АлеЯвізьмуцарствозрукийогосинатайдамйого тобі,десятьплемен

36Асиновійогодамоднеплем'я,щобДавид,рабМій, мавсвітлопередобличчямМоїмповсіднівЄрусалимі, місті,якеЯвибравСобі,щобпокластитамМоєім'я 37ІЯвізьмутебе,ітибудешцарюватинадусім,чого забажаєдушатвоя,ібудешцаремнадІзраїлем.

38Істанеться,якщотибудешслухатисявсього,щоЯ тобінаказую,іходитимешМоїмидорогами,і чинитимеште,щоправильневочахМоїх,щоб дотримуватисяМоїхпостановтаМоїхзаповідей,як робивМійрабДавид,тоЯбудузтобою,ізбудуютобі певнийдім,якЯзбудувавдляДавида,ідамтобі Ізраїля

39ІзацеЯупокоюпотомствоДавидове,алененавіки 40ТожСоломоншукавможливостівбитиЄровоама.І вставЄровоам,івтікдоЄгипту,доШішака,царя єгипетського,іперебувавуЄгиптіаждосмерті Соломона.

41АрештадіяньСоломона,івсе,щовінзробив,ійого мудрість,хібаневонинаписанівкнизідіяньСоломона?

42АчасцарюванняСоломонавЄрусалимінадусім Ізраїлембувсорокроків

43ІспочивСоломонзбатькамисвоїми,ібув похованийумістіДавида,батькасвого.Азамість ньогозацарювавсинйогоРовоам

РОЗДІЛ12

1ІпішовРовоамдоСихему,боввесьІзраїльзібрався доСихему,щобнастановитийогоцарем

2Істалося,якпочувпроцеЄровоам,синНевата,який щебувуЄгипті,(бовінутіквідцаряСоломона,а ЄровоамосівсявЄгипті), 3ІпослаливонийпокликалийогоІприйшовЄровоам

1Царів

7Івонисказалийому,кажучи:Якщотибудеш сьогоднірабомцьомународові,іслужитимешїм,і відповідатимешїм,іговоритимешїмдобріслова,то вонибудутьтвоїмирабаминавіки.

8Алевінпокинувпорадустарців,якувонийомудали, іпорадивсязюнаками,щовирослиразомзнимі стоялипередним, 9Ісказаввіндоних:«Щовипорадитенамвідповісти цьомународові,якийговоривдомене,кажучи: Полегшиярмо,якенаклавнанаствійбатько?»

10Ісказалийомуюнаки,щовирослизним,кажучи: Отакскажешдоцьогонароду,щоговоривдотебе, кажучи:Твійбатькозробивнашеярмоважким,ати полегшийогонамОтакскажешїм:Міймізинецьбуде товстішийзастегнамогобатька

11Атепер,колимійбатькообтяжуваввасважким ярмом,япосилювашеярмоМійбатькокараввас бичами,аякаратимувасскорпіонами

12ІприйшовЄровоамтаввесьнароддоРехав'ама третьогодня,якнаказавцар,кажучи:Прийдітьдомене зновутретьогодня

13Іцарвідповівнародовісуворо,іпокинувпораду старців,якувонийомудали;

14Ісказавїмзапорадоююнаків,кажучи:Мійбатько зробиввашеярмоважким,аядодамдовашогоярма. Мійбатькотакожкараввасбичами,аякаратимувас скорпіонами

15Інепослухавсяцарнароду,бовідГосподабулаця справа,щобвиконатисловоСвоє,якеГосподьговорив черезАхіюШілонянинадоЄровоама,синаНевата 16ІпобачивувесьІзраїль,щоцарнепослухавсяїх,і відповівнародцареві,кажучи:ЯканамчасткавДавиді? ІнемаєнамспадщинивсиніЄссея?Досвоїхнаметів, Ізраїлю.Атепердбайпросвійдім,Давиде.Іпішов Ізраїльдосвоїхнаметів

17АнадсинамиІзраїлевими,щожиливмістахЮди, царювавРовоам.

18ТодіцарРехав'ампославАдорама,якийбувнад даниною,іввесьІзраїльзакидавйогокамінням,івін помер.ТомуцарРехав'ампоспішив,щобсістинасвою колісницю,щобутектидоЄрусалиму

19ІзбунтувавсяІзраїльпротидомуДавидааждо цьогодня.

20Істалося,якувесьІзраїльпочув,щоЄровоам повернувся,топослалийпокликалийогодозбору,і настановилийогоцаремнадусімІзраїлем.Небуло нікого,хтобприєднавсядодомуДавида,крімсамого племеніЮди.

21ІколиРовоамприйшовдоЄрусалиму,вінзібрав увесьдімЮдитаплем'яВеніяминове,стовісімдесят тисячвибранихвоїнів,щобвоюватиздомомІзраїля, щобповернутицарствоРовоамові,синовіСоломона.

22ІбулословоБожедоШемаї,чоловікаБожого, говорячи:

23СкажиРовоаму,синовіСоломона,царевіЮдиному, івсьомудомуЮдиномутаВеніяминовому,ірешті народу,кажучи:

24ТакговоритьГосподь:«Нейдітьіневоюйтез вашимибратами,синамиІзраїлевимиВернітьсякожен досвогодому,боцевідМене».Іпослухалисявони словаГосподнього,іповернулися,щобпітизасловом Господнім

25ТодіЄровоамзбудувавСихемнагоріЄфрематай осівсявньому;азвідтивийшовізбудувавПенуел. 26ІсказавЄровоамусвоємусерці:Теперцарство повернетьсядодомуДавида!

27Якщоцейнародпідеприноситижертвив ГосподньомудомівЄрусалимі,тосерцецьогонароду повернетьсядосвогопана,доРовоама,царяЮдиного, івонивб'ютьмене,тайповернутьсядоРовоама,царя Юдиного

28Тодіцарпорадився,ізробивдвохзолотихтельців,і сказавїм:«ЗанадтоважковамйтидоЄрусалиму!Ось твоїбоги,Ізраїлю,щовивелитебезєгипетського краю».

29ІвінпоставиводноговБет-Елі,адругогопоставив уДані

30Іцесталогріхом,болюдиходилипоклонятися передтим,аждоДана

31Івінзбудувавхрамузвишшя,інастановив священиківзнайнижчихсереднароду,якінебулиз синівЛевія

32ІЄровоамзапровадивсвятовосьмогомісяця, п'ятнадцятогоднямісяця,подібнедосвята,щовЮдеї, іприносивжертвинажертовникуТаксамозробиввін уБет-Елі,приносячижертвителятам,якихзробивІ поставивуБет-Елісвящениківпагірків,якізробив.

33Івінпринісжертвунажертовнику,якийзробиву Бет-Елі,п'ятнадцятогоднявосьмогомісяця,того місяця,якийвінсамсобізадумав,івстановивсвятодля синівІзраїлевих,іпринісжертвунажертовнику,і кадивладан

РОЗДІЛ13

1ІосьприйшовчоловікБожийзЮдеїзасловом ГосподнімдоБет-Елу,аЄровоамстоявбіля жертовника,щобкадити

2ІвінкликавдожертовникасловомГосподнім, кажучи:Ожертовнику,жертовнику,такговорить Господь:Ось,народитьсясиндлядомуДавидового,на ім'яЙосія,іВінпринесенатобівжертвусвящеників пагірків,щокадятьнатобі,ілюдськікостібудуть спаленінатобі

3Ідаввінтогожднязнак,кажучи:«Цезнак,щопро ньогоговоривГосподь:Осьжертівникрозвалиться,а попіл,щонаньому,розсиплеться»

4Істалося,якцарЄровоампочувсловаБожого чоловіка,щокликавдожертовникавБет-Елі,то простягнуврукусвоювіджертовника,кажучи:Схопіть його!Ірукайого,якувінпростягнувдонього,висохла, івіннемігповернутиїїдосебе

5Жертвіртакожрозвалився,іпопілвисипавсяз жертовника,зазнаком,якийдавБожийчоловіксловом Господнім

6ІцарвідповівісказавБожомучоловікові:«Умоли Господа,Богатвого,іпомолисязамене,щобрукамоя зновусталаменіздоровою»ІБожийчоловікумолив Господа,ірукацарязновусталаздоровоюдонього,і сталатакою,якбулараніше

7ІсказавцардоБожогочоловіка:«Ходізомною додомутапідкріпися,аядамтобівинагороду».

1Царів

8ІсказавБожийчоловікцареві:«Якщотидасимені половинусвогодому,янепідузтобою,інебудуїсти хліба,інебудупитиводивцьомумісці»

9БотакбуломенінаказанословомГосподнім,кажучи: Неїжхліба,непийводиінеповертайсятієюж дорогою,якоютиприйшов

10Тожвінпішовіншоюдорогою,інеповернувсятією дорогою,якоюприйшовдоБет-Елу.

11ІживуБет-Еліодинстарийпророк;іприйшлисини йогойрозповілийомупровсіділа,якізробивтогодня БожийчоловікуБет-Елі;слова,щовінговоривцареві, вонипереповілийсвоємубатькові

12Ісказавїмїхнійбатько:Якоюдорогоювінпішов? Босинийогобачили,якоюдорогоюпішовБожий чоловік,щоприйшовзЮдеї

13Ісказаввінсинамсвоїм:«Осідлайтеменіосла».І вониосідлалийомуосла,івінсівнанього

14ІпішоввінзаБожимчоловіком,ізнайшовйого,як вінсидівпіддубом,ісказавйому:ЧититойБожий чоловік,щоприйшовзЮдеї?Атойвідповів:Я 15Тодівінсказавйому:«Ходімодоменедодомута з’їмохліба».

16Авінвідказав:«Янеможуповернутисязтобоюй неввійтизтобою,інебудуїстихліба,аніпитиводиз тобоюнацьомумісці».

17БобуломенісказанословомГосподнім:«Не їстимештамхлібайнепитимештамводи,іне вернешсятієюдорогою,якоюприйшовти».

18Вінжейомувідказав:«Ятежпророк,якітиІангел промовлявдоменесловомГосподнім,кажучи: Повернийогодосебедосвогодому,щобвінївхлібі пивводу»Тавінйомузбрехав

19Іповернувсявінзним,іївхлібуйогодомі,іпив воду.

20Істалося,яквонисиділизастолом,словоГосподнє булодопророка,щоповернувйого,кажучи: 21ІвінкликнувдоБожогочоловіка,щоприйшовз Юдеї,кажучи:ТакговоритьГосподь:Зате,щотине слухавсяустГосподніх,інедотримувавсязаповіді,яку наказавтобіГосподь,Богтвій,

22Алетиповернувся,іївхлібтапивводунатому місці,проякеГосподьсказавтобі:«Неїжхлібайне пийводи,ботілотвоєневвійдедогробубатьківтвоїх».

23Істалося,яквінпоївхлібатанапився,тоосідлав йомуосла,тобтопророка,якоговінпривівназад 24Іколивінвідійшов,левзустрівйогонадорозітай убивйогоІтрупйоголежавкинутийнадорозі,аосел стоявбілянього,ілевтакожстоявбілятрупа.

25Іось,людипроходилиповз,іпобачилитруп, кинутийнадорозі,ілева,щостоявбілятрупаІвони прийшлитарозповілипроцевмісті,деживтойстарий пророк.

26Іпочувпроцепророк,щоповернувйогоздороги, тайсказав:«ЦеБожийчоловік,щонепослухався словаГосподньогоТомуГосподьвіддавйоголевові,і тойрозтерзавйоготавбивйогозасловомГоспода,яке Вінговоривйому».

27Ісказаввінсинамсвоїм,кажучи:Осідлайтемені ослаІвониосідлалийого

28Іпішоввін,ізнайшовйоготруп,кинутийнадорозі, аослаталева,щостоявбілятрупа;левнез'ївтрупаі нероздеросла

29ІпророкпіднявтілоБожогочоловіка,поклавйого наослатайпривізназад.Істарийпророкприйшовдо міста,щобоплакатийоготапоховати

30Іпоклаввінйоготілоувласнійгробниці;івони голосилизаним,кажучи:«О,братемій!»

31Істалося,яквінпоховавйого,тосказавдосвоїх синів,кажучи:Колияпомру,топоховайтеменев гробниці,депохованийБожийчоловік,іпокладітьмої костіпоручзйогокістками

32Бослово,якевінвигукнувсловомГосподнімпроти жертовникавБет-Елітапротивсіхдомівузвишшя,що вмістахСамарії,кончезбудеться

33ПісляцьогоЄровоамнеповернувсязосвоєїзлої дороги,алезновунастановивжерцямипагірківз найнижчогознароду;кожного,хтохотів,він посвячував,ітойставоднимізжерцівпагірків.

34ІцярічсталагріхомдлядомуЄровоама,щоб винищитийоготазнищитийогозповерхніземлі

1УтойчасАвійя,синЄровоама,захворів.

2ІсказавЄровоамдосвоєїжінки:Устань, переодягнися,щобневпізналитебе,щотижінка Єровоама,тайідидоШіло.ОсьтампророкАхія,який сповістивмені,щоябудуцаремнадцимнародом 3Івізьмизсобоюдесятьхлібин,ішкварок,іглечик меду,тайпідидонього;вінтобіскаже,щобудез дитиною

4ІзробилатакжінкаЄровоама,івстала,іпішладо Шіло,іприйшладодомуАхії.АлеАхіянемігбачити, боочійогобулипригніченічерезстарість

5ІсказавГосподьдоАхії:«ОсьідежінкаЄровоама, щобпопроситивтебещосьдлясинасвого,бовін хворийТакітакскажешїй,боколивонаввійде,то вдаватиме,щовонаіншажінка»

6Істалося,якАхіяпочувтупітїїніг,яквонавходилау двері,тосказав:«Увійди,дружиноЄровоама!Нащоти видаєшсебезаіншу?Бояпосланийдотебезважкою вісткою».

7Іди,скажиЄровоаму:ТакговоритьГосподь,Бог Ізраїлів:Зате,щоЯпіднявтебез-поміжнародіві настановивтебеволодаремнаднародомМоїмІзраїлем, 8ІвідірвавцарствовіддомуДавидового,ідавйого тобі;татинебувтаким,якМійрабДавид,що дотримувавсяМоїхзаповідей,іщойшовзаМноювсім своїмсерцем,щобчинититільките,щобуло правильнимвочахМоїх.

9Алетичинивгіршезавсіх,хтобувпередтобою,бо пішовінаробивсобііншихбогівталитихідолів,щоб розгніватиМене,аМеневідкинув

10ТомуосьЯнаведулихонадімЄровоама,івинищу з-поміжЄровоаматого,хтомочитьсянастіну,ітого, хтозамкнутий,ітого,хтозалишивсявІзраїлі,івинищу рештудомуЄровоама,яквиноситьгній,ажпокине зникневесь

11ХтопомревідЄровоамавмісті,тогоз'їдятьпси,а хтопомревполі,тогоз'їстьптаствонебесне,бо Господьцесказав

12Тожустань,ідидосвогодому,аколиногитвої ввійдутьумісто,дитинапомре

1Царів

13ІввесьІзраїльоплакуватимейоготапоховаєйого, ботількивінзЄровоамаввійдедогробу,бовньому знайшлосящосьдобредляГоспода,БогаІзраїлевого,в доміЄровоама.

14ІпоставитьГосподьСобіцарянадІзраїлем,який тогоднявинищитьдімЄровоамаАлещо?Навіть тепер

15БоГосподьпоб'єІзраїля,якколиваєтьсяочерету воді,івирвеІзраїлязцієїдоброїземлі,якудавїхнім батькам,ірозпорошитьїхзарічку,бовонизробили собігаї,гніваючиГоспода

16ІвінвидастьІзраїлязагріхиЄровоама,якийгрішив іякийввівІзраїлявгріх.

17ІвсталажінкаЄровоама,іпішла,іприйшладо ТірциІколивонапідійшладопорогадверей,дитина померла.

18Іпоховалийого,іввесьІзраїльоплакувавйогоза словомГоспода,якеВінговоривчерезрабаСвого, пророкаАхію.

19АрештадіяньЄровоама,яквінвоювавіякцарював, осьвониописанівкнизілітописівцарівІзраїлевих 20АдніцарюванняЄровоамабулидвадцятьідвароки. Івінспочивзбатькамисвоїми,азамістьнього зацарювавсинйогоНадав

21ІцарювавуЮдеїРовоам,синСоломона.Ровоамові булосорокіодинрік,коливінпочавцарювати,і царюваввінсімнадцятьроківуЄрусалимі,місті,яке ГосподьвибравзусіхколінІзраїлевих,щобпокласти тамсвоєім'яАім'яйогоматерібулоНаама, аммонітянка

22ІЮдачинивзловочахГоспода,ідратувалиЙого ревнощісвоїмигріхами,яківоничинили,більшезавсе, щочинилиїхнібатьки

23Бовонитакожзбудувалисобівисоти,істатуї,ігаї накожномувисокомупагорбітапідкожнимзеленим деревом

24Булитакожсодоміївтійземлі,івоничинилиза всімагидотаминародів,якихГосподьвигнавперед синамиІзраїля

25Істалосяп'ятогорокуцаряРехав'ама,щоШішак, царєгипетський,виступивпротиЄрусалиму

26ІвінзабравскарбидомуГосподньоготаскарби домуцарського,вінзабравусе;івінзабравусізолоті щити,щозробивбувСоломон

27АцарРехав'амзробивзамістьнихмідяніщити,і передавїхначальникуохорони,щостереглавхіддо царськогодому

28Істалося,колицарвходивдоГосподньогодому,то охоронцінеслиїхіповерталидокімнатиохорони

29АрештаділРехав'аматавсе,щовінзробив,ось вонинаписанівкнизілітописівцарівЮди

30ІбулавійнаміжРехав'амомтаЄровоамомповсі їхнідні

31ІспочивРехав'амзбатькамисвоїми,ібув похованийзбатькамисвоїмивДавидовомумістіА ім'яйогоматерібулоНаама,аммонітянкаАзамість ньогозацарювавсинйогоАвіям.

РОЗДІЛ15

1УвісімнадцятийрікцарюванняЄровоама,сина Невата,АвіямзацарювавнадЮдеєю

2ТрирокивінцарювавуЄрусалиміАім'яйогоматері булоМааха,дочкаАвісалома.

3Івінходивувсіхгріхахсвогобатька,якітойчинив передним;ісерцейогонебуловсевідданеГосподу, Богуйого,яксерцеДавида,батькайого.

4Однак,зарадиДавидаГосподь,Богйого,давйому світильникуЄрусалимі,щобпоставитисинайого післяньоготаукріпитиЄрусалим.

5БоДавидробивте,щобулоправильнимвочах Господа,іневідступаввіджодноїречі,якуВіннаказав йому,повсіднісвогожиття,окрімсправиУрії хіттеянина

6ІбулавійнаміжРехав'амомтаЄровоамомповсідні йогожиття

7АрештаділАвіяматавсе,щовінзробив,осьвони написанівкнизілітописівцарівЮди.Ібулавійнаміж АвіяматаЄровоамом

8ІАвійяспочивзбатькамисвоїми,іпоховалийогов Давидовомумісті.Азамістьньогозацарювавсинйого Аса

9АдвадцятогорокуЄровоама,царяІзраїлевого, зацарювавАсанадЮдеєю.

10ІцарюваввінуЄрусалимісорокіодинрікАім'я йогоматерібулоМааха,дочкаАвісалома

11ІАсаробивте,щобулоправильнимвочахГоспода, якробивйогобатькоДавид

12Івінвигнавмужоломівізкраю,іпозбувсявсіх ідолів,якихзробилийогобатьки.

13АтакожМааху,своюматір,вінусунувзцарського титулу,бовоназробилаідолавгаю;аАсазнищивїї ідолатаспаливйогобіляпотокуКедрон.

14Алепагіркинебулизруйновані,протесерцеАси буловсевідданеГосподуповсійогодні

15ІвінвнісдоГосподньогодомуречі,щоприсвятив йогобатько,іречі,щоприсвятиввінсам,срібло,і золото,іпосуд

16ІбулавійнаміжАсоютаБаашею,царемІзраїля,по всіїхнідні

17ІпішовБааша,царІзраїлів,протиЮдеїтай збудувавРаму,щобнедозволитинікомувиходитий входитидоАси,царяЮдиного

18ТодіАсавзявусесріблотазолото,щозалишилосяв скарбницяхГосподньогодомутаскарбницях царськогодому,тайпередавїхурукисвоїхслугІцар АсапославїхдоБен-Гадада,синаТаврімона,сина Хеціона,царяСирії,щоживуДамаску,кажучи: 19Єугодаміжмноютатобою,іміжмоїмбатькомта твоїмбатьком.Осьяпосилаютобідарункасріблата золотаПрийдитарозірвисвоюугодузБаашею,царем Ізраїля,щобвінвідступиввідмене 20ІпослухавсяБен-ГададцаряАси,іпославсвоїх

1Царів

вкнизілітописівцарівЮди?Однакучасісвоєї старостівінзахворівнаноги.

24ІАсаспочивзбатькамисвоїми,ібувпохованийз батькамисвоїмивмістіДавида,батькасвого.Азамість ньогозацарювавсинйогоЙосафат.

25АНадав,синЄровоама,зацарювавнадІзраїлему другийрікАси,царяЮдиного,іцарювавнадІзраїлем двароки.

26ІчиниввінзловочахГосподніх,іходивдорогою свогобатькатавйогогріху,якимтойвводивугріх Ізраїля

27ІзмовивсяпротиньогоБааша,синАхії,здому Іссахара,іБаашавразивйоговГіббетоні,щоналежав филистимлянам,боНадавтаввесьІзраїльоблягали Гіббетон

28НавітьнатретьомуроціАси,царяЮдиного,Бааша вбивйоготайзацарювавзамістьнього 29Істалося,коливінзацарював,топобивувесьдім Єровоама;незалишивЄровоамужодноїдуші,ажпоки невинищивйого,засловомГоспода,щоВінговорив черезСвогорабаАхіюШілонянина,

30ЗагріхиЄровоама,якимивінгрішивіякимивводив угріхІзраїля,своїмпровокаційнимгнівом,якимвін розгнівавГоспода,БогаІзраїлевого

31АрештаділНадаватавсе,щовінзробив,хібане вонинаписанівкнизілітописівцарівІзраїлевих?

32ІбулавійнаміжАсоютаБаашею,царемІзраїля,по всіїхнідні.

33ТретьогорокуАси,царяЮдиного,Бааша,синАхії, ставцаремнадусімІзраїлемуТірцідвадцятьічотири роки.

34ІчиниввінзловочахГосподніх,іходивдорогою Єровоаматавйогогріху,якимтойвводивугріх Ізраїля.

РОЗДІЛ16

1ІбулословоГосподнєдоЄгу,синаХанані,проти Бааші,говорячи:

2Зате,щоЯпіднявтебезпорохуйнастановивтебе княземнаднародомМоїмІзраїлем,атиходивдорогою ЄровоамайувівугріхнародМійІзраїль,щобгнівити Менесвоїмигріхами,

3ОсьЯвинищунащадківБаашітанащадківйогодому, ізроблюзтвоїмдомом,якздомомЄровоама,сина Невата.

4ХтопомревідБаасивмісті,тогоз'їдятьпси,ахто помревідньогонаполі,тогоз'їстьптаствонебесне.

5АрештаділБааші,іщовінзробив,ійоголицарство, хібаневонинаписанівкнизілітописівцарівІзраїлевих?

6ІспочивБаашазбатькамисвоїми,ібувпохованийу Тірці.АзамістьньогозацарювавсинйогоЕла. 7АтакожчерезпророкаЄгу,синаХананієвого,було словоГосподнєпротиБаашітапротийогодому,через усезло,якевінзробиввочахГосподніх,розгнівавши Йогоділамируксвоїх,уподібнившисьдодому Єровоама,ітомущовінубивйого.

8ДвадцятьшостогорокуправлінняАси,царя Юдиного,Ела,синБааси,ставцаремнадІзраїлему Тірційцарювавдвароки.

9ІзмовивсяпротиньогойогорабЗімрі,начальник половинийогоколісниць,коливінбувуТірці,і

сьомогорокуАси,царяЮдиного,ізацарювавзамість нього

11Істалося,коливінзацарював,щойносівнасвій трон,топовбивавувесьдімБааси;незалишивйому жодного,хтобмочивсядостіни,нізйогородичів,ніз йогодрузів

12ІЗімрівинищивувесьдімБааші,засловомГоспода, якеВінговоривпротиБаашічерезпророкаЄгу, 13ЗавсігріхиБаашітагріхиЕли,синайого,якими вонигрішили,іякимиввелиІзраїлявгріх,гніваючи Господа,БогаІзраїлевого,своїмимарнославствами 14АрештаділЕлитавсе,щовінзробив,хібаневони написанівкнизілітописівцарівІзраїлевих?

15ДвадцятьсьомогорокуАси,царяЮдиного,Зімрі царювавсімднівуТірці.Анародотаборивсябіля Гіббетону,щоналежавфилистимлянам

16Іпочувнарод,щотаборував,щоЗімрізмовивсятай царявбив.ТомутогоднявтаборіввесьІзраїль настановивОмрі,начальникавійська,царемнад Ізраїлем

17ІвийшовОмрізГіббетону,іввесьІзраїльзним,і обложилиТірцу

18Істалося,колиЗімріпобачив,щомістовзяте,то ввійшовдопалацуцарськогодому,іспаливцарський дімнадсобоювогнем,іпомер

19Загріхисвої,якимивінгрішив,чинячизловочах Господніх,ходячидорогоюЄровоаматавгріхуйого, якийвінчинив,щобввестивгріхІзраїля

20АрештадіяньЗімрітайогозрада,якувінскоїв,хіба вониненаписанівкнизілітописівцарівІзраїлевих?

21ТодінародІзраїліврозділивсянадвічастини: половинанародупішлазаТівні,синомГіната,щоб настановитийогоцарем,аполовинапішлазаОмрі.

22Аленарод,щоприхильникОмрі,перемігнарод,що прихильникТівні,синаГіната;іТівніпомер,істав царемОмрі.

23ТридцятьпершогорокуАси,царяЮдиного, зацарювавОмрінадІзраїлеміцарювавдванадцять років;шістьроківвінцарювавуТірці.

24ІкупиввінгоруСамаріювШемеразадваталанти срібла,ізбудувавїїнагорі,іназвавмісто,якезбудував, Самарією,начестьШемера,власникагори.

25АлеОмрічинивзловочахГосподніх,іробивгірше завсіх,хтобувпередним.

26БовінходивусюдидорогоюЄровоама,синаНевата, тавйогогріху,якимтойвводивугріхІзраїля,щоб гнівитиГоспода,БогаІзраїлевого,своїмимарнотами 27АрештаділОмрі,щовінзробив,тайоголицарство, якевінпоказав,хібавониненаписанівкнизілітописів

30ІАхав,синОмрі,чинивзловочахГосподніхбільше,

31Істалося,нібийомубулолегкоходитивгріхах Єровоама,синаНевата,щовінвзявсобізажінку Єзавель,дочкуЕтбаала,царясидонян,іпішов,і служивВаалу,іпоклонявсяйому.

32ІвінпоставивжертовникдляВаалавдоміВаала, якийзбудувавуСамарії

33ІзробивАхавгай,іАхавробивбільше,ніжусіцарі Ізраїлеві,щобулипередним,щоброзгніватиГоспода, БогаІзраїлевого

34ЗайогоднівбетелетянинХіїлзбудувавЄрихон;на синовісвогопервісткаАвірамавінзаклавйогооснови, анасиновісвогонаймолодшогоСеґувапоставивйого брами,засловомГоспода,щоВінговоривчерезІсуса Навина,синаНавина

РОЗДІЛ17

1ІсказавтішбітянинІлля,щобувзмешканцівГілеаду, доАхава:ЯкживийГосподь,БогІзраїлів,щоястою передобличчямЙого,цимирокаминебуденіроси,ні дощу,хібащозамоїмсловом

2ІбулодоньогословоГосподнє,говорячи:

3Ідизвідси,іобернисянасхід,ісховайсябіляпотоку Керіт,щонавпротиЙордану

4Істанеться,щотибудешпитизпотоку,акрукамЯ наказавгодуватитебетам

5Іпішоввін,ізробивзасловомГосподнім,іпішов,і осівсябіляпотокуКеріт,щонавпротиЙордану.

6Ікрукиприносилийомухлібім’ясовранці,іхлібі м’ясоввечері;івінпивзпотоку

7Істалосяподеякомучасі,щопотіквисох,бонебуло дощувкраю

8ІбулодоньогословоГосподнє,говорячи:

9Устань,ідидоСарепти,щоналежитьСидону,тай оселисятамОсьЯнаказавтамоднійвдовігодувати тебе

10Івставвін,іпішовдоСарепти.Іколиприйшовдо міськоїбрами,осьтамвдовазбираладроваІвін покликавїїтайсказав:Принесименітрохиводив посудині,щобямігнапитися.

11Іколивонапішлапринести,вінгукнувдонеїтай сказав:Принесимені,будьласка,шматочокхлібав руцісвоїй.

12Авонавідказала:ЯкживийГосподь,Богтвій!У мененемаєжодногокалача,лишежменяборошнав діжцітатрохиоліївглечику.Аязбираюдвіпрутинки, щобпітитаприготуватицедлясебетасинамого,іми з'їмоце,тайпомремо.

13ІсказавїйІлля:«Небійся!Ідитазроби,яксказала тиАлеспочаткузробименіневеликийкоржик,і принесийогомені,апотімзробисобітасинові своєму».

14БотакговоритьГосподь,БогІзраїлів:«Буханецьу ємностіневичерпається,аоліявгорщикуне закінчитьсяаждотогодня,колиГосподьпошледощ наземлю»

15Іпішлавона,ізробилазасловомІллі;іїлавона,і він,іїїдімбагатоднів

16Іборошновємностіневичерпалося,іоліїв горщикунебракувало,засловомГоспода,щоВін говоривчерезІллю

17Істалосяпоцихподіях,щозахворівсинтієїжінки,

ньомунезалишилосядихання 18ІсказалавонаІллі:Щоменідотебе,чоловічеБожий?

Чиприйшовтидоменезгадатимійгріхівбитимого сина?

19Ісказаввінїй:«Дайменісвогосина»Івзявйогозїї лона,івинісйогонагорище,девінжив,іпоклавйого насвоєліжко

20ІкликаввіндоГосподайсказав:Господи,Божемій, чижТинавівлихойнавдову,вякоїяживу,убившиїї сина?

21Іпростягнувсявіннаддитиноютричі,ікликавдо Господа,кажучи:Господи,Божемій,благаюТебе, нехайдушацієїдитиниповернетьсядонеї!

22ІпочувГосподьголосІллі,ідушадитини повернуласядонеї,івонаожила

23ІвзявІллядитину,знісїїзкімнатидодомутай віддавїїматеріїї.Ілляжсказав:«Дивись,синтвій живий»

24ІсказалажінкаІллі:«Осьтеперязнаю,щоти Божийчоловік,іщословоГосподнєвустахтвоїх правда»

1Істалосяпобагатьохднях,щонатретьомуроцібуло словоГосподнєдоІллі,говорячи:Іди,покажисяАхаву, іЯпошлюдощназемлю

2ІпішовІлляпоказатисяАхавуАвСамаріїбув великийголод.

3ІпокликавАхавОвадію,якийбувначальникомйого дому(АОвадіядужебоявсяГоспода)

4БоколиЄзавельвинищилаГосподніхпророків,то Овдійузявстопророків,ісховавїхпоп'ятдесяту печері,ігодувавїххлібомтаводою

5ІсказавАхавдоОвадії:«Ідивземлю,довсіхджерел водитадовсіхпотоків,можезнайдемотраву,щоб зберегтиконейтамулівживими,іщобнезагубити всієїхудоби».

6Іподілиливониземлюміжсобою,щобпройтипоній: Ахавпішоводнієюдорогоюсам,аОвадіяпішовіншою дорогоюсам.

7ІбувОвдійдорогою,ажосьІллязустрівйогоІ пізнавйого,івпавобличчямсвоїмтайсказав:Чицети, панмійІлля?

8Атойвідповівйому:«ЯІди,скажисвоємупанові: ОсьІллятут».

9Ісказаввін:Чимязгрішив,щотивіддаєшсвогораба врукиАхава,щобубитимене?

10ЯкживийГосподь,Богтвій,немаєнародучи царства,кудибнепосилавмійпаншукатитебе.А коливонисказали:Немаєйоготам,товінприсягнув царствомтанародом,щовонинезнайшлитебе 11Атепертикажеш:Іди,скажисвоємупанові:Ось

1Царів

сховавсточоловіківГосподніхпророків,поп'ятдесят, упечері,ігодувавїххлібомтаводою?

14Атепертикажеш:Іди,скажисвоємупанові:Ось Іллятут,івінменевб'є.

15ІсказавІлля:ЯкживийГосподьСаваот,щоястою передобличчямЙого,якончепокажусяЙомусьогодні

16ІпішовОвадіяназустрічАхаву,ірозповівйому;і пішовАхавназустрічІллі.

17Істалося,якАхавпобачивІллю,тосказавйому:Чи цети,щонепокоїшІзраїля?

18Авінвідповів:«НеялихословивІзраїля,атитадім твогобатька,бовипокинулиГосподнізаповідіта пішлизаВаалами».

19АтеперпошлийзберидоменевсьогоІзраїляна горуКармел,ічотиристап'ятдесятпророківВаала,і чотиристапророківгаїв,щоїдятьзастоломЄзавелі.

20ІпославАхавдовсіхсинівІзраїля,ізібравпророків нагоруКармел

21ІпідійшовІллядовсьогонародуйсказав:«Докиви будетевагатисяміждвоманапрямками?ЯкщоГосподь Бог,тойдітьзаНим,аякщоВаал,тойдітьзаНим» Анародневідповівйомужодногослова.

22ТодіІллясказавдонароду:«Я,тількияодин позоставсяпророкомГосподнім,апророківВаалових чотиристап'ятдесятчоловіка».

23Нехайжевонидадутьнамдвохбиків,інехай виберутьсобіодногобика,ірозсікутьйогонашматки, іпокладутьнадрова,алевогнюнепідкладуть.Ая приготуюдругогобика,іпокладуйогонадрова,але вогнюнепідкладу

24Іпокличтевиім'явашихбогів,аяпокличуім'я Господа,іБог,щовідповістьогнем,нехайбудеБогом Іввесьнародвідповівісказав:Добресказано

25ІсказавІллядопророківВаала:Виберітьсобі одногобичкатаприготуйтейогопершими,бовас багато,іпокличтеім'явашихбогів,алевогнюне підкладайте.

26Івзяливонибика,якогоїмдали,іприготувалийого, ікликалиім'яВаалавідранкуаждополудня,кажучи: Ваале,почуйнас!Танебулоніголосу,нівідповіді.І стрибаливониназробленийжертовник

27Істалосяопівдні,щоІллянасміхавсязнихісказав: Кричітьголосно,бовінбог;абовінговорить,абовін женеться,абовінудорозі,або,можливо,вінспитьі муситьпрокинутися

28Івониголоснокричали,ікололисебе,яквони зазвичайробили,ножамиталанцями,ажкровхлинула наних.

29Істалося,якминувполудень,івонипророкувалиаж дочасупринесеннявечірньоїжертви,аленебулоні голосу,нівідповіді,ніуваги

30ІсказавІллядовсьогонароду:«Підійдітьдомене!» ІпідійшовдоньоговвесьнародІвінпоправив зруйнованийжертовникГосподній

31ІвзявІллядванадцятькаміння,зачисломплемен синівЯкова,доякогобулословоГосподнє,говорячи: Ізраїльбудеім'ятвоє.

32Ізтогокаміннявінзбудувавжертовниквім'я Господнє,ізробивнавколожертовникарів,завбільшки, щобвміститидвіміринасіння.

33Івіннаклавдрова,ірозрубавбичканашматки,і поклавйогонадрова,тайсказав:Наповнітьчотири бочкиводою,івилийтенацілопаленнятанадрова 34Івінсказав:Зробітьцевдруге.Івонизробилице вдруге.Івінсказав:Зробітьцевтретє.Івонизробили цевтретє

35Іводапотекланавколожертовника,івіннаповнив водоюрів.

36Істалосяпідчаспринесеннявечірньоїжертви,що підійшовпророкІллятайсказав:Господи,Боже Авраама,ІсаакатаІзраїля!Нехайсьогоднібудевідомо, щоТиБогвІзраїлі,аяТвійраб,іщоязробивусецеза Твоїмсловом.

37Почуймене,Господи,почуймене,щобпізнавцей народ,щоТиГосподьБог,іщоТинавернувїхнє серценазад.

38ІспаввогоньГосподній,іпоглинувцілопалення,і дрова,ікаміння,іпорох,івилизавводу,щобулаврові 39Іколиввесьнародпобачивце,вонипопадалина обличчясвоїтайсказали:Господь,ВінєБог,Господь, ВінєБог!

40ІсказавїмІлля:СхопітьпророківВаала,щобніхтоз нихневтікІсхопилиїх,іІллязвівїхдопотокуКішон, ітамїхповбивав

41ІсказавІллядоАхава:«Устань,їжтапий,бочути шумрясногодощу»

42ІпішовАхавїститапитиАІллязійшовнавершину Кармелу,івпавназемлю,іпоклавобличчясвоєміж колінасвої,

43Ісказаввінсвоємуслузі:«Вийди,погляньдоморя» Ітойвийшов,подививсятайсказав:«Нічогонемає».І сказаввін:«Ідищесімразів»

44Істалосясьомогоразу,щовінсказав:«Ось, невеликахмарапіднімаєтьсязморя,немовлюдська долоня»Івінсказав:«Іди,скажиАхаву:Запрягай своюколісницютаз’їжджай,щобдощтебене зупинив».

45Істалосятимчасом,щонебопотемніловідхмарта вітру,іпішовсильнийдощІсівАхав,іпоїхавдо Їзреелу.

46ІрукаГосподнябуланаІллі,івінпідперезався,і побігпередАхавомаждовходувЇзреел РОЗДІЛ19

1ІАхаврозповівЄзавелівсе,щозробивІлля,іяквін повбивавусіхпророківмечем

2ТодіЄзавельпослалапосланцядоІллі,кажучи: «Нехайтакзроблятьменібоги,інехайдодадуть,якщо яневчинюзтвоєюдушеютак,якзжиттямкожногоз них,завтра,приблизновцейчас»

3Іпобачившице,вінустав,іпішов,щобрятуватисвоє життя,іприйшовдоБеер-Шеви,щоналежитьЮдеї,і залишивтамсвогослугу

4Асамвінпішовнаденьдорогивпустиню,іприйшов, ісівпідялівцем,іпопросивсобісмерті,кажучи: Досить,Господи,тепервізьмимоюдушу,бояне кращийзабатьківмоїх

5Іколивінлежавіспавпідялівцем,ось,ангел доторкнувсядоньоготайсказавйому:«Устаньіїж».

1Царів

6Іподививсявін,ажось,навугілліспеченийкорж,і глечикводивйогоголовах.Івінпоїв,іпопив,ізнову ліг

7ІзновуангелГосподнійприйшовудруге, доторкнувсядоньоготайсказав:«Устаньіїж,бо дороганадтодалекадлятебе»

8Івінустав,ївтапив,і,підкріпленийтієюїжею,йшов сорокденьісорокночейдогориБожоїХорив.

9Іприйшоввінтудидопечери,іпереночувавтамІ ось,словоГосподнєбулодонього,івінсказавйому: Щотитутробиш,Ілле?

10Ісказаввін:«ЯдужеревнувавзаГоспода,Бога Саваота,босиниІзраїляпокинулизаповітаТвого, порозбивалижертівникиТвоїтаповбивалипророків Твоїхмечем,іязалишивсятількиодин,авони шукаютьімоєїдуші,щобзабратиїї».

11Ісказаввін:«Вийдитастаньнагоріперед Господнімлицем»Іось,Господьпроходить,івеликий тасильнийвітеррозриваєгоритатрощитьскеліперед Господнімлицем,аленеувітріГосподь,аповітру землетрус,аленевземлетрусіГосподь

12Апоземлетрусівогонь,аленеввогнібувГосподь, аповогнітихий,лагіднийголос

13Істалося,якпочувцеІлля,тозакривобличчясвоє плащем,вийшовіставпривходідопечери.Іось,голос пролунавдоньогойсказав:Щотитутробиш,Ілле?

14Ісказаввін:«ЯдужеревнувавзаГоспода,Бога Саваота,босиниІзраїляпокинулизаповітаТвого, порозбивалижертівникиТвоїтаповбивалипророків Твоїхмечем,іязалишивсятількиодин,авони шукаютьімоєїдуші,щобзабратиїї».

15ІсказавйомуГосподь:Іди,повернисясвоєю дорогоюдоДамаськоїпустині,іколиприйдеш, помажешХазаїланацарянадСирією.

16АЄгу,синаНімші,помажешнацарянадІзраїлем,а Єлисея,синаШафата,зАвел-Мехоли,помажешна пророказамістьсебе.

17Істанеться,щотого,хтовтечевідмечаХазаїла,вб'є Єгу,атого,хтовтечевідмечаЄгу,вб'єЄлисей

18ТаЯзалишивсобівІзраїлісімтисяч,усіколіна якихнесхилялисяпередВаалом,івсіустаякихне цілувалийого

19Іпішоввінзвідти,ізнайшовЄлисея,синаШафата, якийорав,маючипередсобоюдванадцятьпарволів,а самвінбувздванадцятимІпройшовповзньогоІлля,і скинувнаньогосвійплащ.

20Івінпокинувволів,тайпобігзаІллеюйсказав: «Дозвольменіпоцілуватимогобатькатамоюматір,ія підузатобою»Атойвідказавйому:«Вернися,бощоя тобізробив?»

21І,повернувшисьвіднього,вінузявпаруволів, зарізавїх,ізваривїхнєм’ясознаряддямиволів,ідав людям,івониїлиПотімвінустав,пішовзаІллеюта служивйому

РОЗДІЛ20

1ІзібравБен-Гадад,царСирії,всесвоєвійсько,аз нимбулотридцятьдвацарі,конітаколісниціІвін пішов,обложивСамаріютавоювавпротинеї. 2ІпославвінпослівдоАхава,царяІзраїлевого,до міста,тайсказавйому:ТаккажеБен-Гадад:

3Твоєсріблойтвоєзолотомоє;твоїдружинийтвої діти,навітьнайвродливіші,мої.

4ІвідповівцарІзраїлівісказав:Панемій,царю,за словомтвоїм,ятвійівсе,щомоє.

5Іповернулисяпосланційсказали:ТакговоритьБенГадад:Хочаяйпославдотебе,кажучи:Тивіддаси менісвоєсрібло,ісвоєзолото,ісвоїхжінок,ісвоїх дітей,

6Алеяпошлюдотебесвоїхрабівзавтраоційпорі,і вониперешукаютьтвійдімтадомитвоїхрабів,івсе, щотобіподобається,вонидадутьсобіврукутай заберуть

7ТодіцарІзраїлівпокликавусіхстарійшинземлітай сказав:«Подивітьсяж,щоцейчоловікшукаєлихого, бовінпославдоменепожінокмоїх,іподітеймоїх,і посрібломоє,іпозолотомоє,іяневідмовивйому». 8Ісказалийомувсістаршітаввесьнарод:Неслухай йогойнепогоджуйся

9ІсказаввінпосланцямБен-Гадада:«Скажітьмоєму пануцареві:Усе,прощотипославдосвогораба спочатку,язроблю,алецієїречіянеможузробити»І пішлипосланці,іпринеслийомузвістку.

10ІпославдоньогоБен-Гадад,кажучи:Нехай зроблятьменібогитейте,інехайдодадуть,якщо порохусамарійськоговистачитьнажменідлявсього народу,якиййдезамною

11ІвідповівцарІзраїлівісказав:Скажітьйому:Нехай нехвалитьсятой,хтопідперізується,таксамо,яктой, хтознімаєйого

12Істалося,якБен-Гададпочувцеслово,пиввінта царівнаметах,тосказавсвоїмслугам: «Вишикуйтеся!»Івонивишикувалисяпротиміста 13Іось,прийшовпророкдоАхава,царяІзраїлевого,та йсказав:ТакговоритьГосподь:Чибачивтивесьцей великийнатовп?ОсьЯсьогоднідамйоговтвоїруки,і типізнаєш,щоЯГосподь

14ІАхавспитав:Ким?Атойвідказав:Такговорить Господь:Навітьюнаками,князямиобластейІспитав він:Хтобудекомандуватибитвою?Атойвідповів:Ти 15Потімвінперелічивюнаків,князівобластей,ібуло їхдвістітридцятьдва;апіслянихвінперелічивувесь народ,усіхсинівІзраїля,сімтисяч

16Івийшливониопівдні.АБен-Гададпивдоп'янства внаметах,вінтацарі,тридцятьдвацарі,що допомагалийому

17Іпершимивийшлиюнакизкнязівобластей,іБенГададпослав,івонисповістилийому,кажучи:Ось людивийшлизСамарії.

18Ісказаввін:Чивийшливонизмиром,схопітьїх живими,чичивийшливонинавійну,схопітьїх живими

19Отже,ціюнакизкнязівпровінційвийшлизміста,а занимийшловійсько

20Ікоженубивсвогочоловіка,ісиріянивтекли,а ІзраїльгнавсязанимиАсирійськийцарБен-Гадад

1Царів

23Ісказалийомуслугисирійськогоцаря:«Їхнібоги богигір,томувонибулисильнішізанас;аледавайте воюватизниминарівнині,імибудемосильнішіза них».

24Ізробітьосьщо:усуньтецарів,кожногозйого місця,іпоставтенаїхнємісцеволодарів

25Іначислисобівійсько,яктевійсько,якетивтратив, конязаконя,іколісницюзаколісницею,імибудемо воюватизниминарівнині,ісправдібудемо сильнішимизанихІвінпослухавсяїхньогоголосута йзробивтак

26Істалосянаприкінціроку,щоБен-Гададперелічив сирійцівіпішовдоАфеку,щобвоюватизІзраїлем.

27ІпереліченібулисиниІзраїлеві,івсівонибули присутні,іпішлипротинихІсиниІзраїлеві таборувалипередними,якдвімаленькіотарикозенят, асиріянинаповниликрай

28ІприйшовчоловікБожий,ісказавдоцаря Ізраїлевого,тайсказав:ТакговоритьГосподь:Зате, щосиріянисказали:ГосподьБоггір,анеБогдолин, томуЯвіддамутвоюрукувсюцювеликуюрбу,іви пізнаєте,щоЯГосподь.

29ІвонитаборувалиодинпротиодногосімднівІ сталосятак,щосьомогоднярозпочавсябій,ісини Ізраїляпобилисирійцівстотисячпішихвоїнівзаодин день

30АрештавтекладоАфеку,доміста;ітаммурупав надвадцятьісімтисяччоловіків,щозалишилися.І Бен-Гададутік,іприйшовдоміста,довнутрішньої кімнати

31Ісказалийомуйогослуги:«Осьмичули,щоцарі домуІзраїлевогоцарімилосердніДавайже одягнемоверетищенастегнанаші,амотузкинаголови наші,тайвийдемодоцаряІзраїлевого.Може,він врятуєтобіжиття»

32Івониоперезалисяверетищемнастегнахсвоїх,і поклалишнуринаголовисвої,іприйшлидоцаря Ізраїлевого,тайсказали:ТвійрабБен-Гададкаже: Благаютебе,залишменеживимАтойвідказав:Чивін щеживий?Вінмійбрат.

33Ітілюдипильностежили,чищосьвийдевіднього,і швидкосхопилице,тайсказали:ТвійбратБен-Гадад Тодівінсказав:Ідіть,приведітьйого.Івийшовдо ньогоБен-Гадад,івінпосадивйогонаколісницю

34ІсказавйомуБен-Гадад:«Міста,щомійбатько забравутвогобатька,яповерну;ітизробишсобі вулицівДамаску,якмійбатькозробивуСамарії» ТодіАхавсказав:«Зцимзаповітомявідпущутебе».І вінсклавізнимзаповітівідпустивйого

35Ісказаводинчоловікізсинівпророківдосвого ближньогословомГосподнім:«Удармене!»Татой чоловіквідмовивсябитийого.

36Ісказаввінйому:«Зате,щотинепослухався голосуГосподнього,ось,яктількитипідешвідмене, левуб'єтебе»Іяктількивінвідійшоввіднього,лев знайшовйоготайубивйого

37Тодівінзнайшовіншогочоловікатайсказав:«Удар мене!»Ітойчоловікударивйого,такщо,ударивши, тойпоранивйого

38Іпішовпророк,ічекавцарянадорозі,іпосипав обличчяпопелом

39Іколицарпроходивповз,вінкликнувдоцарятай

срібла

40Іякрабтвійзаймавсятутітам,товінпішовІцар Ізраїлівсказавйому:«Такийбудетвійсуд,тисамйого вирішив»

41Івінпоспішив,ізмахнувпопілзобличчясвого,і царІзраїлівпізнавйого,щовінзпророків

42Ісказаввінйому:ТакговоритьГосподь:Зате,що тивідпустивз-підсвоєїрукилюдину,якуЯпризначив назаклятезнищення,тодушатвоябудезайогодушу,а народтвійзанародйого

43ІпішовцарІзраїлівдосвогодомузасмученийта невдоволений,іприбувдоСамарії РОЗДІЛ21

1Істалосяпоцихподіях,щоНавотїзреелянинмав виноградник,щобуввЇзреелі,неподалікпалацуАхава, царясамарійського

2ІсказавАхавдоНавота,кажучи:Дайменісвій виноградник,іябудуматийогодлягороду,бовін близькомогодому,іядамтобізаньоговиноградник кращийзацей,або,якщоцетобіподобається,ядам тобіцінузаньогосріблом.

3ІсказавНавотдоАхава:«НехайГосподьборонить мене,щобявіддавтобіспадщинубатьківмоїх»

4ІприйшовАхавдосвогодому,засмученийта роздратованийчерезслово,якеговоривйомуНавот їзреелянин,босказаввін:«Янедамтобіспадщини моїхбатьків».Ілігвіннасвоєліжко,івідвернувся,іне ївхліба

5ІприйшладоньогожінкайогоЄзавельісказала йому:Чомутвійдухтакийсумний,щотихлібанеїси? 6Івінсказавїй:БояговоривдоНавотаїзреелянината йсказавйому:Дайменісвійвиноградникзагроші,або, якщотобіцедобре,ядамтобііншийвиноградник замістьньогоАвінвідповів:Недамтобісвого виноградника

7ІсказалайомужінкайогоЄзавель:«Чититепер правишцарствомІзраїля?Устань,їжхліб,інехай серцетвоєбудевеселеЯдамтобівиноградникНавота їзреелянина».

8ІнаписалавоналистивідіменіАхава,ізапечаталаїх йогопечаткою,ірозіслалалистидостаршихтадо вельмож,щобуливйогомісті,щожилизНавотом 9Івонанаписалавлистах,кажучи:Оголосітьпісті поставтеНавотанапершемісцесереднароду 10Іпоставтепереднимдвохнегідників,щобвони

1Царів

13Іввійшлидвоєнегіднихчоловіків,ісілипередним Ісвідчилицінегіднічоловікипротинього,проти Навота,переднародом,кажучи:НавотзневаживБога тацаря.Тодівонививелийогозмістатазакидалийого камінням,івінпомер.

14ТодівонипослалидоЄзавелі,кажучи:Навот побитийкамінняміпомер

15Істалося,якЄзавельпочула,щоНавотапобили каміннямівінпомер,тоЄзавельсказалаАхаву: «Устань,займивиноградникНавотаїзреелянина,якого вінвідмовивсявіддатитобізагроші,боНавотне живий,вінпомер»

16Істалося,якАхавпочув,щоНавотпомер,товстав Ахав,щобпітидовиноградникаНавотаїзреелянина, щобзахопитийого

17ІбулословоГосподнєдотішбіянинаІллі,говорячи: 18Устань,зійдиназустрічАхаву,царевіІзраїля,щов СамаріїОсьвінувиноградникуНавота,кудивін зійшов,щобпосістийого.

19Іскажешдонього,кажучи:ТакговоритьГосподь: Читивбив,атакожзаволодів?Іскажешдонього, кажучи:ТакговоритьГосподь:Намісці,депсилизали кровНавота,псилизатимутьітвоюкров,твоюж 20ІсказавАхавдоІллі:Чизнайшовтимене,мій вороже?Атойвідповів:Знайшовтебе,ботипродав себе,щобчинитизловочахГосподніх 21ОсьЯнаведунатебелихо,івинищутвоєпотомство, івинищувАхаватого,хтомочитьсядостіни,ітого, хтозамкнутий,ітого,хтозалишивсявІзраїлі,

22Ізроблюзтвоїмдомом,якздомомЄровоама,сина Невата,таякздомомБааші,синаАхії,запрогнів,яким тирозгнівивМенетаввівІзраїлявгріх

23ІпроЄзавельтакожсказавГосподь,кажучи:«Пси з'їдятьЄзавельбілямуруЄзреелу».

24ХтопомревАхававмісті,тогоз'їдятьпси,ахто помревполі,тогоз'їстьптаствонебесне

25Небулотакого,якАхав,хтобвіддавсебечинити зловочахГосподніх,якогопідбурилайогожінка Єзавель

26Івінчинивдужегидко,йдучизаідолами,цілкомтак само,якчинилиамореї,якихГосподьпрогнавперед синамиІзраїля

27Істалося,якАхавпочувціслова,тороздерсвій одяг,ізодягнувверетищенатілосвоє,іпостився,і лежавувереті,іходивтихо

28ІбулословоГосподнєдотішбіянинаІллі,говорячи:

29Чибачишти,якАхавупокоривсяпередіМною?За те,щовінупокоривсяпередіМною,Яненаведулиха зайогоднів,алезаднівйогосинаЯнаведулихона йогодім

РОЗДІЛ22

1ІтрирокинебуловійниміжСирієютаІзраїлем

2Істалосятретьогороку,щоЙосафат,царЮди, зійшовдоцаряІзраїля

3ІсказавцарІзраїлівдосвоїхслуг:Чизнаєтеви,що РамотуГілеадінаш?Амимовчимотанеберемойого зрукицаряСирії?

4ІсказаввінЙосафатові:«Чипідештизімноюна

царевіІзраїля:«Ятакийсамий,якти,мійнародтакий

6ТодіцарІзраїлівзібравпророків,близькочотирьох сотеньчоловіків,ісказавїм:«Чийтименінавійну протиРамотуҐілеадського,чизалишуся?»Авони відказали:«Ідіть,боГосподьдастьйоговрукицаря». 7ІсказавЙосафат:Чинемаєтутщейпророка Господнього,щобмимоглийогозапитати?

8ІсказавцарІзраїлівдоЙосафата:«Єщеодинчоловік, черезякогомиможемозапитатиГоспода,алея ненавиджуйого,бовіннепророкуєпроменедоброго, атількизле»АЙосафатсказав:«Нехайцарнекаже так»

9ТодіцарІзраїлівпокликаводногоцаредворцятай сказав:«ПриведишвидшеМіхея,синаЇмли»

10АцарІзраїлівтаЙосафат,царЮди,сиділикожен насвоємутроні,одягнувшисвоїшати,упорожньому місціпривходідобрамиСамарії;авсіпророки пророкувалипередними

11ІзробивсобіСедекія,синКенаани,залізнірогитай сказав:ТакговоритьГосподь:Нимибудешбити сирійців,ажпокиневинищишїх

12Івсіпророкипророкувалитаксамо,кажучи:«Ідина РамотҐілеадський,ібудетобіпощастило,боГосподь віддастьйоговрукицаря»

13Іпосланець,щопішовпокликатиМіхея,сказав йому:«Осьсловапророківоднимиустамизвіщають царевідобреНехайсловотвоєбуде,будьласка,як словокожногозних,інехайтиговоришдобре».

14ІсказавМіхей:ЯкживийГосподь,щоГосподь скажемені,теяйскажу

15Іприйшоввіндоцаря.Іцарсказавйому:Міхею,чи йтинамнавійнупротиРамотуҐілеадського,чи залишитися?Атойвідповівйому:Іди,ібудешмати успіх,боГосподьдастьйоговрукицаря.

16Іцарсказавйому:«Скількиразівямаюзаклинати тебе,щобтинеговоривменінічого,крімправдивім’я Господнє?»

17Ісказаввін:ЯбачивусьогоІзраїля,розпорошеного погорах,немововець,щонемаютьпастухаІсказав Господь:Немаєвнихгосподаря,нехайкожен повернетьсядосвогодомузмиром

18ІсказавцарІзраїлівдоЙосафата:«Хібаянеказав тобі,щовіннепророкуватимепроменедоброго,а тількилихе?»

19Ісказаввін:«СлухайжесловоГосподнє!Ябачив Господа,щосидитьнапрестоліСвоєму,авсенебесне військостоялоприНьомуправоручіліворуч»

20ІсказавГосподь:«ХтонамовитьАхава,щобвін пішовівпавуРамотіҐілеадському?»Іодинсказавтак,

21Івийшоводиндух,іставпередГосподом,тай сказав:Яйогоспокушу

22ІсказавйомуГосподь:«Чим?»Атойвідказав:«Я

1Царів

24ІпідійшовСедекія,синКенаани,тайударивМіхея пощоційсказав:ЯкоюдорогоювідійшоввідменеДух Господній,щобговоритизтобою?

25ІсказавМіхей:«Ось,типобачиштогодня,коли ввійдешдовнутрішньоїкімнати,щобсховатися».

26ІсказавцарІзраїлів:ВізьмітьМіхеятайвідведіть йогодоАмона,намісникаміста,тадоЙоаша,царевого сина.

27Іскажи:Таккажецар:Посадітьцьогодов'язниціта годуйтейогохлібомугорітаводоюугорі,докияне повернусязмиром

28ІсказавМіхей:«Якщотисправдіповернешсяз миром,тонеГосподьговоривчерезмене».Ісказаввін: «Слухайте,люди,кожензвас!»

29ТожцарІзраїлівтаЙосафат,царЮди,пішлидо РамотуҐілеадського.

30ІсказавцарІзраїлівдоЙосафата:«Япереодягнуся тайвступлювбій,атиодягнисвійодяг»І переодягнувсяцарІзраїлівтайпішовубій.

31Асирійськийцарнаказавтридцятидвом начальникамсвоїхколісниць,говорячи:«Невоюйтені змалим,нізвеликим,атількизцаремІзраїля».

32Істалося,якначальникиколісницьпобачили Йосафата,тосказали:«Справді,цецарІзраїлів!»І звернуливони,щобвоюватизним.АЙосафат закричав

33Істалося,якначальникиколісницьпобачили,щоце нецарІзраїлів,топовернулиназадіпересталийого переслідувати

34Іодинчоловікнавманнянатягнувлукатай пострілявуцаряІзраїлевогоміжшарнірамизбруї.І сказаввіндовізникасвоєїколісниці:Повернисвою рукутавивезименезтабору,бояпоранений

35Ібитватогоднязагострилася,іцарзалишивсяна своїйколісниціпротисирійців,іпомерувечері,ікров стікалазранинасерединуколісниці

36Іпроголосилиповсьомутабору,колисонце заходило:«Кожендосвогоміста,ікожендосвоєї землі!»

37Іпомерцар,ійогопринеслидоСамарії;іпоховали царявСамарії

38ІпомиликолісницювставіСамарії,іпсилизали кровйого,іпомилийогозброю,засловомГоспода,яке Вінговорив

39АрештаділАхава,івсе,щовінзробив,ідімзі слоновоїкістки,якийвінзбудував,івсіміста,яківін збудував,хібавониненаписанівкнизілітописівцарів Ізраїлевих?

40ІспочивАхавзбатькамисвоїми,азамістьнього ставцаремсинйогоАхазія

41ІЙосафат,синАси,зацарювавнадЮдеєюна четвертомуроціАхава,царяІзраїлевого.

42Йосафатубулотридцятьіп'ятьліт,коливінпочав царювати,іцарюваввіндвадцятьіп'ятьліту ЄрусалиміАім'яйогоматерібулоАзува,дочкаШілхі

43ІходиввінусімашляхамисвогобатькаАси,не відступаввіднеї,роблячите,щобулоправильнимв очахГосподніх;тількипагіркинебулискасовані,бо народщеприносивжертвитапаливладаннапагірках 44ІЙосафатуклавмирзцаремІзраїля.

45АрештаділЙосафата,ійоголицарство,якевін показав,іяквінвоював,хібавониненаписанівкнизі

46Арештусодомлян,щозалишилисязаднівйого батькаАси,вінвигнавізкраю.

47ТодівЕдомінебулоцаря:царембувнамісник 48ЙосафатзбудувавкораблізТаршішу,щобходити доОфірупозолото,алевонинепішли,бокораблібули розбитівЕцйон-Ґевері

49ІсказавАхазія,синАхава,доЙосафата:«Нехаймої рабипідутьзтвоїмирабаминакораблях»ТаЙосафат нехотів

50ІспочивЙосафатзбатькамисвоїми,ібув похованийзбатькамисвоїмивмістіДавида,батька свогоАзамістьньогозацарювавсинйогоЙорам

51Ахазія,синАхава,зацарювавнадІзраїлемуСамарії сімнадцятогорокуЙосафата,царяЮдиного,іцарював надІзраїлемдвароки

52ІчиниввінзловочахГосподніх,іходивдорогою свогобатькатадорогоюсвоєїматері,тадорогою Єровоама,синаНевата,щовводивІзраїлявгріх 53БовінслуживВаалуйпоклонявсяйому,ідратував Господа,БогаІзраїлевого,усетак,якробивйого батько