Одним з ініціаторів створення музею в Пирогові був тодішній партійний діяч (заступник голови Ради Міністрів УРСР) Петро Тронько. Саме він переконав Володимира Щербицького – першого секретаря ЦК КПУ – в необхідності збереження зразків народної архітектури. Серед інших до музею потрапили експонати, вивезені з сіл, затоплених під час створення на Дніпрі Київського та Канівського водосховищ... Але більшість експонатів були придбані державою – в середньому власникові хати під солом’яною стріхою платили близько 500 радянських карбованців. В Пирогові зібрано одну з найбагатших в Україні колекцій народних музичних інструментів. Загалом у фондах музею зберігається близько 70 тисяч предметів побуту, знарядь праці, творів народного мистецтва. Музей працює щоденно з 10 до 17 години. Офіційний сайт музею http://pyrohiv.at.ua
86
UKRAINE 2012
щина і Слобожанщина», «Полісся», «Поділля», «Карпати» та «Південь України». Цікаво, що експозиція «Карпати» лежить на пагорбах, що немовби символізують Карпатські гори. А на території відділу «Південь України» мало дерев – як і на справжньому українському півдні... Всередині хатинок також все справжнє, не бутафорське. Старовинні меблі, вишиті рушники, одяг, кухонне начиння – все це служило колись людям. В хаті, господинею якої була знахарка, пахне цілющими травами. Є в Пирогово хата рибалки, пасічника, гончара, коваля... Перше, що відчуває відвідувач, зайшовши до хати-мазанки (так називається традиційне українське житло з дерев’яного каркасу й глини, обмазане вапняком або крейдою) спекотного літнього дня – це приємну прохолоду. На вулиці за тридцять, а всередині непоказної хатки – затишно й свіжо. І без всяких там кондиціонерів... Демонструються в музеї й різноманітні господарські та виробничі будівлі – вітряні та водяні млини, кузня, олійниця, пивниця, пасіка. Є також зразки громадських споруд – церковно-парафіяльна школа, сільська управа, гамазей (тобто громадське зерносховище) шинок. Родзинка експозиції – дерев’яні церкви, справжні шедеври народного зодчества. Це – діючі храми, в них
правиться служба, проходять обряди хрещення, вінчання... Проте «Пирогів» – це не тільки музей, а й культурно-просвітницький центр. Тут проводяться різноманітні заходи – обрядові свята (Масляна, Веснянки, Трійця, Івана Купала, Жнива тощо), свята народних ремесел (День ткалі і вишивальниці, День гончара, День коваля, День пасічника тощо). Двічі на рік на території музею шумить великий ярмарок, що збирає народних майстрів з усієї України. На ярмарку відвідувачі можуть не лише придбати унікальні речі, але й спробувати себе в різних ремеслах – власноруч виготовити глиняний горщик, сплести солом’яного капелюха чи навчитися роздувати вогонь ковальським міхом... А ще на території музею можна: покататися на підводі (так українці називають запряжений кіньми віз), посмакувати традиційними українськими стравами, послухати народних пісень в виконанні автентичних колективів, потанцювати босоніж на майдані... Але найголовніше – в «Пирогові» панує дивовижна атмосфера гармонії і спокою – того, що сьогодні так не вистачає мешканцям мегаполісів. Тут не лише отримуєш поживу для роздумів, але й, як кажуть, відпочиваєш тілом та душею... Cвітлана Наконечна