Як за рік змінився Закон про ринок землі Рік тому, 31 березня 2020 року, Верховна Рада 259 голосами підтримала у другому читанні законопроєкт 2178-10, чим дала старт земельній реформі в Україні. Купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення можна з 1 липня цього року. Фінальний текст закону кардинально відрізняється від первісного його варіанту – про це повідомляє пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради. Зокрема, початковий варіант земельної реформи, яку пропонував уряд Гончарука, передбачав впровадження ліберального ринку землі із доступом до нього іноземних компаній та можливістю зосереджувати в одних руках до 210 тис. га с/г землі в розрізі країни. Однак, подібний формат земельної реформи містив у собі чимало ризиків. По-перше, українські аграрії в умовах відсутності доступу до дешевих кредитних ресурсів могли опинитись поза ринком, не маючи коштів для купівлі землі. При цьому транснаціональні компанії навпаки – опинялись у надвигідному становищі, маючи можливість залучати кошти під дешеві європейські кредити. По-друге, встановлене обмеження для володіння землею у 210 тис. га – це був прямий шлях до олігархізації аграрного сектору, адже це – величезні території, які могли опинитись в руках однієї людини. По-третє, якщо площа с/г земель, які можна було придбати в рамках області чи всієї країни хоча б формально обмежувалась, то на рівні ОТГ, звичайної територіальної громади, або району такі обмеження були повністю відсутні. Це означало, що одне господарство могло скупити хоч усі землі навколо села. І це ставило під загрозу незалежність влади на місцях. Адже якщо у керівника громади левову частку бюджету складають надходження від оренди землі, він стає автоматично залежним від власника компанії, яка ці гроші платить. Українські аграрії, включившись у
боротьбу, працювали на усіх фронтах: у кабінетах парламенту та уряду, під їх стінами у форматі численних протестів, пояснювали свою позицію у ЗМІ. В результаті у другому читанні був прийнятий законопроєкт, який передбачає: • Заборонено купувати землі с/г призначення в Україні іноземним юридичним та фізичним особам. Таке право вони можуть отримати, якщо відповідне рішення буде схвалено на всеукраїнському референдумі. • Встановлено перехідний період у три роки (до 2024 року), протягом якого землі с/г призначення мають право купувати лише фізичні особи-громадяни України і не більше 100 га на одну фізичну особу. • З 2024 року право купувати земельні ділянки отримують юридичні особи, засновані громадянами України, а також державі та територіальним громадам. Встановлено обмеження щодо концентрації землі в одних руках до 10 тис. га. Разом з тим, залишається ціла низка питань, які влада повинна вирішити для успішного запуску ринку землі та
рівностороннього доступу до нього всіх категорій учасників. Зокрема, необхідно невідкладно прийняти законопроєкти: • №3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», який відкриває малим фермерам доступ до кредитних ресурсів. Без цього малі фермери втрачають можливість отримати кошти на купівлю землі. • №2194, яким завершується земельна децентралізація – державні землі с/г призначення поза межами населених пунктів передаються у власність громад. Норми законороєкту значно спрощують земельні відносини в країні, а також врегульовують механізм для реалізації переважного права на купівлю землі орендарями. • №2195, який передбачає продаж земельних ділянок державної та комунальної власності через електронні аукціони. Завдяки цьому процедура оренди чи продажу земельних ділянок стане прозорою – можна буде чітко прослідкувати хто став власником чи орендарем.
Коли реально може запрацювати ринок землі Українцям не варто очікувати, що з 1 липня повноцінно запрацює ринок сільськогосподарських земель, адже ряд негативних факторів будуть гальмувати процес до 2022 року. Про це заявив член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, представник депутатської групи «Партія «За майбутнє» Сергій Лабазюк. За його словами, Верховна Рада спільно з Кабінетом Міністрів України буде змушена в терміновому порядку допрацьовувати земельне законодавство. На думку політика, прийнятий закон № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» не відповідає запитам суспільства і вимагає додаткових підзаконних актів. «Наприклад, «гучні» законопроєкти № 2195 про аукціони та № 2194 про передачу земель в управління ОТГ, в який внесли понад 3 тисяч ідентичних правок. Вони також повинні бути прийняті до липня як продовження реформи децентралізації. Ще два роки тому представникам об’єднаних територіальних громад обіцяли надати
14
AgroTech
доступ до управління своїми землями. Адже перш за все це – повноцінний інструмент для наповнення місцевих бюджетів», – переконаний Сергій Лабазюк.