__MAIN_TEXT__
feature-image

Page 1


ЗМIСТ 12

З яких країн в Україну постачають трактора

Ще більше сівалок Väderstad зможуть бути обладнані системою підрахунку SeedEye

Precea 4500-2CC Super і висіваючий агрегат PreTeC отримали знак DLG

17

Розроблено онлайн-конфігуратор LEMKEN для сівалки Azurit 9

Case IH отримав масштабне замовлення машин для українського аграрного бізнесу

Lemken очікує значного зростання у 2021 р

13

Виставку Agritechnica перенесли на наступний рік

Corteva будує об’єднаний дослідницький центр

Вчені розрахували скільки сільгоспземель схильні до ризику забруднення пестицидами

Розроблено «прозорий ківш» для навантажувачів

Horsch створив універсальний автономний аграрний тягач

Вплив нового мінерального добрива Нітроамофоска-М на врожайність сої

14

Як за рік змінився Закон про ринок землі

Коли реально може запрацювати ринок землі

15

Аграрний комітет підтримав законопроєкти про фонд гарантування кредитів для фермерів

Президент підписав закон про ветеринарну медицину

16

Компанія Väderstad випустила свою 1000-ну Tempo L

18 20 23 24

25 26 28 30

Озвучений новий прогноз урожаю української пшениці

У насінництві України відбулась іноземна експансія Аграрні асоціації виступили проти введення квот на імпорт в Україну добрив Україна втратила 10 млрд грн на «іграх» з землею Знакові моделі тракторів 2020 року Легендарні трактори Відзначено черговий стрибок цін на біржах на сільгосптовари

Засновник, видавець і головний редактор: Кладійова Людмила Петрівна

Журнал “AgroTech “ нагороджений Міжнародною Академією Технологій і Соціології “Золота Фортуна” Медаллю “Трудова Слава” в номінації “За високий професіоналізм і за журналістську майстерність”.

Адреса редакції: м. Харків пл. Конституції, 26 оф. 307 (057) 75-110-75, моб.: 068-550-97-51 Свідоцтво про державну реєстрацію друкарського засобу масової інформації: серія КВ №23046-12886Р від 28.12.2017 р.

E-mail: redacauto@gmail.com Тираж 30 000 екз., поширюється безкоштовно

У разі, якщо Ваша діяльність вимагає лицен­ зії, необхідно вказати номер і дату видачі ліцензії, оскільки Ваше оголошення відповідно із ст.24 Закону України «Про рекламу» не може бути опубліковано без цих даних. Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних оголошень. Згідно з правилами, що діють в редакції, відповідальність за достовірність оголошень несе рекламодавець. Він самостійно відповідає за зміст наданих даних, за наявність посилань на ліцензії і вказівок на сертифікацію продукції і послуг в порядку, передбаченому законодавством. Редакція виходить з того, що рекламодавець має право і заздалегідь отримав усі необхідні для публікації дозволи. Думка редакції не завжди співпадає з думкою авторів статей.


З яких країн в Україну постачають трактора У 2020 р. Україна закупила тракторів на суму 520 млн. доларів. Це менше показників 2019 року, в якому імпорт склав 611 млн доларів (і менше рекордного 2017 го з імпортом 693 млн доларів). На другому місці в ТОП експортерів тракторів в Україні – Німеччину витіснив Китай. Зверніть увагу: якщо трактори з США, Німеччини й т.п. – дорогі та енергонасичені, то трактора з Китаю – їх повна протилежність. Тому імпорт тракторів з Китаю в кількісному вираженні – вже котрий рік очолює ТОП список. В Україну з Китаю імпортували тракторів на суму близько 76,6 млн доларів. Імпорт з Німеччини склав 70,9 млн доларів. На четвертому місці – Білорусь (у 2019-му році займала лише шосте місце), яка поставила в Україну трактори на 63,2 млн доларів. П’яте місце – Польща, яка поставила в Україну трактори на 45,5 млн доларів, потім Нідерланди – 43,1 млн доларів. Відзначимо, у 2020 р. Україна вперше перестала купувати трактори з РФ.

Ще більше сівалок Väderstad зможуть бути обладнані системою підрахунку SeedEye

Система підрахунку насіння SeedEye буде доступна для більшої кількості зернових сівалок Väderstad. Väderstad, одна з провідних світових компаній у галузі виготовлення техніки для обробітку ґрунту та сівби, робить інноваційну систему датчиків підрахунку насіння SeedEye доступною для зернових сівалок Spirit 600-900S та Rapid A 600-800C/J.

Система SeedEye полегшує життя фермеру: вона економить час, надаючи безпрецедентну точність висіву. Раніше сівалки Spirit 600-900S та Rapid A 600-800C/J обладнувались датчиками SeedEye виключно для контролю засмічення сім’япроводів, а тепер зможуть ще й підраховувати насіння. «Використовуючи Väderstad SeedEye, фермер встановлює бажану норму висіву в кількості насінин на квадратний метр. В процесі сівби датчики точно підраховують кількість насінин, що проходить через кожен сім’япровід. Ця інформація поєднується з даними про швидкість руху, отриманими від радара сівалки, автоматично розраховується подача зерна для підтримки обраної норми висіву», – розповідає Йохан фон Мекленбург, директор з розвитку продукції компанії Väderstad.

У 2019 році система датчиків підрахунку насіння SeedEye отримала знак якості за свою точність від випробувального центру DLG у Німеччині. SeedEye передає контроль у руки фермера. Вона автоматично регулює норму висіву на ходу, тому нема потреби в калібруванні, що спрощує використання сівалки та підвищує ефективність роботи у поля. Система розраховує кількість насінин на квадратний метр, а не масу насіння на гектар, щоб забезпечити кожній рослині оптимальний доступ до світла, води та поживних речовин. «Розрахунок кількості насінин на квадратний метр, замість ваги на гектар, усуває вплив фракції насіння з різних партій на результат висіву, що допомагає фермеру підвищити точність та оптимізувати продуктивність», – каже Йохан фон Мекленбург.

Case IH отримав масштабне замовлення машин для українського аграрного бізнесу Угода вартістю приблизно 11 млн доларів США включає трактори Steiger AFS Connect, агрегати для внесення безводного аміаку Nutri-Tiller та дискові глибокорозпушувачі Ecolo-Tiger. Одна з найбільших груп з виробництва добрив в Україні продовжує довіряти Case IH як основному постачальнику ключового сільськогосподарського обладнання для свого бізнесу, замовивши техніку на загальну суму 11 млн доларів США, що включає кілька одиниць найновіших тракторів Steiger AFS Connect, дискові глибокорозпушувачі Ecolo-Tiger та агрегати для внесення безводного аміаку Nutri-Tiller. Компанія УКРАГРО НПК, яка входить до групи OSTCHEM, постачає мінеральні добрива, реалізовує насіння та засоби захисту рослин. На сьогодні активно розвиває напрямок транспортування та внесення рідкого аміаку для сільськогосподарських

12

AgroTech

підприємств усіх розмірів по всій країні. Нова угода, яка вкотре доводить продовження довгострокових відносин з Case IH як з надійним партнером з постачання техніки, включає 30 тракторів Case IH Steiger 500 AFS Connect, що мають найновіші можливості безконтактної передачі даних, модернізовану кабіну, мультифункціональний підлокітник та багато інших оновлень для підвищення ефективності машини та комфорту оператора.

Також до угоди входять 30 агрегатів Case IH для внесення безводного аміаку NutriTiller 955, що дозволяють застосовувати рідкі добрива в культивованих смугах, не порушуючи при цьому вільні, незалучені смуги ґрунту. Замовлення закінчується трьома дисковими глибокорозпушувачами Ecolo-Tiger 875, придбаних для основного обробітку ґрунту та відмінного проходження пожнивних залишків. «Зважаючи на найновіші розробки в лінійці продуктів Case IH, такі як трактори Steiger AFS Connect, а також добре перевірені часом аплікатори Nutri-Tiller та дискові глибокорозпушувачі Ecolo-Tiger, ми раді продовжити нашу довгострокову співпрацю з Case IH в Україні, як нашим ключовим постачальником обладнання, і зробити замовлення такого масштабу», – говорить Володимир Довбня, генеральний директор УКРАГРО НПК.


Виставку Agritechnica перенесли на наступний рік В той час, як організатори виставок сільгосптехніки масово скасовували та переносили свої заходи, виставка Agritechnica-2021 довго і стійко трималася. Але навіть її вирішили перенести. Нові дати проведення AGRITECHNICA – з 27 лютого по 5 березня 2022 р. «З огляду на не припинюваної пандемії коронавірусу, а також ситуації з вакцинацією на національному та міжнародному рівнях, DLG, VDMA Agricultural Engineering і консультативна рада виставки, оцінивши факти, не бачать можливості забезпечення достатньої безпеки в листопаді. Нова дата AGRITECHNICA – з 27 лютого по 5 березня 2022 року», – говориться в повідомленні. На думку організаторів, чотири місяці відстрочки дадуть можливість забезпечити необхідну безпеку учасникам та відвідувачам виставки.

Corteva будує об’єднаний дослідницький центр В німецькому м. Ешбасі розпочато будівництво нового дослідницького центру Corteva Agriscience. Дослідницький центр буде включати два напрямки діяльності компанії Corteva Agriscience – інтегровані польові дослідження і селекцію рослин. Із загальним обсягом інвестицій в розмірі 5,7 млн. Євро об’єднаний науково-дослідний центр буде побудований на базі чинних

об’єктів. «Новий центр дозволить Corteva Agriscience проводити сучасні дослідження щодо захисту рослин відповідно до цілей європейського регіону і створити центр передового досвіду з вивчення шляхів розвитку резистентності»,- кажуть в компанії. Об’єкт планують відкрити в наступному році.

Розроблено «прозорий ківш» для навантажувачів Європейський підрозділ Doosan розробив систему «прозорого ковша» для колісних навантажувачів. Ковші залишилися колишніми – їх не стали виготовляти з прозорого матеріалу. «Прозорий ківш» – це система з двох камер (верхньої та нижньої), інформація з яких об’єднується і передається в реальному часі на монітор в кабіні. Через сліпих зон, викликаних установкою ковша на колісні навантажувачі,

область перед машиною вважалася серйозною проблемою з точки зору безпеки. Однак з новою функцією прозорого ковша водій може легко перевіряти сліпі зони перед ковшем за допомогою монітора в кабіні, що підвищує безпеку і допомагає запобігти нещасним випадкам. Крім того, система може допомогти в збільшенні ефективності роботи шляхом поліпшення огляду при навантаженні-розвантаженні або переміщенні матеріалів.

Horsch створив універсальний автономний аграрний тягач В компанії Horsch представили автономний тягач для транспортування причіпних знарядь. Нещодавно Філіп Хорш, співвласник компанії HORSCH, розповів про автономне тягачі, призначеному для транспортування причіпних знарядь. Сьогодні готовий прототип проходить польові випробування і дивує своїм нетрадиційним видом. Ця машина працює на дизельному двигуні потужністю 400 к.с. і має гідростатичний привід. У заявці на патент, поданої компанією Horsch у 2019 році на автономний тягач, нова машина описується як «автономне

сільськогосподарське транспортний засіб для транспортування принаймні одного сільськогосподарського обладнання». Готовий автономний прототип Horsch оснащений гусеничним ходом, відомим від

трактора Claas Axion 900, проте заявка на патент також передбачає колісний привід. Цим автомобілем, який оснащений GPS, можна управляти дистанційно, але, в компанії планують, що машина буде рухатися кінець кінцем автономно. До слова, конструкція машини дозволяє причепити всі стандартні сільськогосподарські машини через трьохточкове навішення. За словами інженерів бренду Horsch, метою даного винаходу є створення автономного сільськогосподарського транспортного засобу, який може працювати самостійно без оператора при будь-яких погодних і кліматичних умовах.

AgroTech

13


Як за рік змінився Закон про ринок землі Рік тому, 31 березня 2020 року, Верховна Рада 259 голосами підтримала у другому читанні законопроєкт 2178-10, чим дала старт земельній реформі в Україні. Купувати та продавати землю сільськогосподарського призначення можна з 1 липня цього року. Фінальний текст закону кардинально відрізняється від первісного його варіанту – про це повідомляє пресслужба Всеукраїнської Аграрної Ради. Зокрема, початковий варіант земельної реформи, яку пропонував уряд Гончарука, передбачав впровадження ліберального ринку землі із доступом до нього іноземних компаній та можливістю зосереджувати в одних руках до 210 тис. га с/г землі в розрізі країни. Однак, подібний формат земельної реформи містив у собі чимало ризиків. По-перше, українські аграрії в умовах відсутності доступу до дешевих кредитних ресурсів могли опинитись поза ринком, не маючи коштів для купівлі землі. При цьому транснаціональні компанії навпаки – опинялись у надвигідному становищі, маючи можливість залучати кошти під дешеві європейські кредити. По-друге, встановлене обмеження для володіння землею у 210 тис. га – це був прямий шлях до олігархізації аграрного сектору, адже це – величезні території, які могли опинитись в руках однієї людини. По-третє, якщо площа с/г земель, які можна було придбати в рамках області чи всієї країни хоча б формально обмежувалась, то на рівні ОТГ, звичайної територіальної громади, або району такі обмеження були повністю відсутні. Це означало, що одне господарство могло скупити хоч усі землі навколо села. І це ставило під загрозу незалежність влади на місцях. Адже якщо у керівника громади левову частку бюджету складають надходження від оренди землі, він стає автоматично залежним від власника компанії, яка ці гроші платить. Українські аграрії, включившись у

боротьбу, працювали на усіх фронтах: у кабінетах парламенту та уряду, під їх стінами у форматі численних протестів, пояснювали свою позицію у ЗМІ. В результаті у другому читанні був прийнятий законопроєкт, який передбачає: • Заборонено купувати землі с/г призначення в Україні іноземним юридичним та фізичним особам. Таке право вони можуть отримати, якщо відповідне рішення буде схвалено на всеукраїнському референдумі. • Встановлено перехідний період у три роки (до 2024 року), протягом якого землі с/г призначення мають право купувати лише фізичні особи-громадяни України і не більше 100 га на одну фізичну особу. • З 2024 року право купувати земельні ділянки отримують юридичні особи, засновані громадянами України, а також державі та територіальним громадам. Встановлено обмеження щодо концентрації землі в одних руках до 10 тис. га. Разом з тим, залишається ціла низка питань, які влада повинна вирішити для успішного запуску ринку землі та

рівностороннього доступу до нього всіх категорій учасників. Зокрема, необхідно невідкладно прийняти законопроєкти: • №3205-2 «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві», який відкриває малим фермерам доступ до кредитних ресурсів. Без цього малі фермери втрачають можливість отримати кошти на купівлю землі. • №2194, яким завершується земельна децентралізація – державні землі с/г призначення поза межами населених пунктів передаються у власність громад. Норми законороєкту значно спрощують земельні відносини в країні, а також врегульовують механізм для реалізації переважного права на купівлю землі орендарями. • №2195, який передбачає продаж земельних ділянок державної та комунальної власності через електронні аукціони. Завдяки цьому процедура оренди чи продажу земельних ділянок стане прозорою – можна буде чітко прослідкувати хто став власником чи орендарем.

Коли реально може запрацювати ринок землі Українцям не варто очікувати, що з 1 липня повноцінно запрацює ринок сільськогосподарських земель, адже ряд негативних факторів будуть гальмувати процес до 2022 року. Про це заявив член комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, представник депутатської групи «Партія «За майбутнє» Сергій Лабазюк. За його словами, Верховна Рада спільно з Кабінетом Міністрів України буде змушена в терміновому порядку допрацьовувати земельне законодавство. На думку політика, прийнятий закон № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» не відповідає запитам суспільства і вимагає додаткових підзаконних актів. «Наприклад, «гучні» законопроєкти № 2195 про аукціони та № 2194 про передачу земель в управління ОТГ, в який внесли понад 3 тисяч ідентичних правок. Вони також повинні бути прийняті до липня як продовження реформи децентралізації. Ще два роки тому представникам об’єднаних територіальних громад обіцяли надати

14

AgroTech

доступ до управління своїми землями. Адже перш за все це – повноцінний інструмент для наповнення місцевих бюджетів», – переконаний Сергій Лабазюк.


Аграрний комітет підтримав законопроєкти про фонд гарантування кредитів для фермерів 31 березня на засіданні комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики розглянули та підтримали підготовлений до другого читання законопроєкти №3205-2, а також №4046. Реалізація законопроєкту №3205-2 про Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві покращить доступ малих та середніх сільгоспвиробників до кредитних ресурсів та сприятиме стабільності функціонування сільського господарства в Україні. Документом визначаються особливості створення та діяльності Фонду, тип власності та корпоративного управління. «Фонд надаватиме часткові гарантії щодо виконання кредитних зобов’язань сільгоспвиробниками. Це підвищить шанси фермерів на отримання кредитних коштів та сприятиме розвитку їхнього бізнесу», – прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. Законопроєкт №4046 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання діяльності фермерських господарств» направлений на розвиток фермерського руху та залучення сільської молоді до агровиробництва.

Зокрема, документом пропонується: • унормувати склад земельних ділянок фермерських господарств; • визначити коло отримувачів державної підтримки через Український державний фонд підтримки фермерських господарств; • уточнити деякі поняття щодо визначень виду фермерського

господарства; запровадити державну підтримку фермерському господарству, голова якого має вік до 35 років (включно). «Реалізація цього законопроєкту надасть можливість молодим фермерам отримати цільову державну підтримку та реалізувати свої підприємницькі ініціативи», – підкреслив міністр. •

Президент підписав закон про ветеринарну медицину Документ удосконалює законодавство України у сфері ветеринарної медицини, зокрема визначає основи діяльності у сфері охорони здоров’я і добробут тварин, ветеринарної практики, виробництва і застосування ветеринарних препаратів, а також звернення побічних продуктів тваринного походження. Закон передбачає ліцензування виробництва та імпорту ветеринарних лікарських засобів, а також державну реєстрацію виробництва ветеринарних лікарських засобів, їх обігу та застосування. У документі також визначаються хвороби тварин, що підлягають повідомленню, і передбачений моніторинг хвороб тварин. Крім того, закон визначає основні принципи забезпечення добробут тварин при утриманні та передбачає відповідальність операторів ринку за порушення вимог законодавства про ветеринарну медицину і добробут тварин. Таким чином створюється комплексна і зручна в користуванні законодавча основа для ветеринарно-санітарних заходів, яка відповідає положенням Угоди про асоціацію з ЄС. Впровадження цього закону сприятиме поліпшенню ветеринарно-санітарної та епізоотичної ситуації в Україні, підвищення

ефективності державного управління системою ветеринарної медицини, поліпшення умов господарювання в галузі тваринництва, нарощування експорту живих тварин, продуктів тваринного походження та ветеринарних препаратів з України.

Закон набрав чинності на наступний день після опублікування і вводиться в дію через два роки з дня набрання ним чинності. Також передбачаються пільгові та перехідні періоди з дня введення закону в дію.

AgroTech

15


Компанія Väderstad випустила свою 1000-ну Tempo L

Väderstad, одна з провідних світових компаній у галузі виготовлення техніки для обробітку ґрунту та сівби, випустила тисячу високоточних сівалок Tempo L. Ця сівалка змінила світове сільське господарство, встановивши світовий рекорд з сівби у 2017 році. Виробництво Tempo L розпочалось у 2017 році. Сівалка одразу стала дуже успішною завдяки своїй неперевершеній точності сівби та високій продуктивності. Tempo L потрапила до багатьох заголовків у сільськогосподарських виданнях, коли того ж року встановила світовий рекорд в Угорщині, здійснивши сівбу кукурудзи на площі 502 га за 24 години зі швидкістю понад 20 км/год. Завдяки запатентованій технології Väderstad PowerShoot, Tempo забезпечує неперевершену точність, як у відстані між кожною насіниною в рядку, так і у глибині висіву. - Tempo L безумовно розширила межі щодо сівби, продуктивності та точності. Через два місяці після встановлення світового рекорду представники Університету Геделле провели аналіз та нарахували 6808 рослин. Результати були показовими, похибки в точності глибини висіву, двійників та пропусків були мінімальними, – каже

Маттіас Ховнерт, старший віце-президент з продажу та маркетингу Väderstad. Компанія Väderstad щорічно випускає близько 5 500 різноманітних машин, а минулого тижня покинула завод 1000-на Tempo L. Наразі доступні 8-24 рядні моделі Tempo L, а з червня 2021 року починається виробництво нової Tempo L 32. На сьогодні, це буде найбільша 32 рядна сівалка Tempo з робочою шириною 12 метрів. Андреас Карлссон – один з керівників виробництва на лінії остаточного ручного складання Tempo L. – Мені здається, що під моїм

керівництвом було зібрано щонайменше 500 із 1000 машин Tempo L. Наша команда з великою гордістю та захопленням приймає участь у виробництві такої чудової машини, яка є володарем світового рекорду, – розповідає Андреас. Усе сімейство високоточних сівалок Tempo продовжує досягати неймовірного успіху, надаючи фермерам у всьому світі можливість для отримання бездоганних сходів та найкращу економічну вигоду. Тисячна Tempo L незабаром розпочне свій шлях до нового власника, який може розраховувати на багато продуктивних років.

Precea 4500-2CC Super і висіваючий агрегат PreTeC отримали знак DLG Суспільство DLG в лютому 2021 року опублікувало два звіти про випробування сівалки точного висіву Precea 4500-2CC Super і посівного агрегату PreTeC. Amazone Precea – це нове покоління високошвидкісних сівалок точного висіву. Сама компактна модель пропонується з шириною захвату 3 м з кількістю висівних агрегатів від 4 до 6. Новинкою в сімействі є машина з шириною захвату 6 м, з жорсткою конструкцією або складається, з кількістю дозуючих агрегатів до 12, вільно переміщуються на несучій рамі. Навісна сівалка точного висіву Precea 4500-2CC Super з триточковим навішуванням, з шириною захвату 4,5 м і висіваючих агрегатом PreTeC пройшла в польових і лабораторних умовах випробування за якістю

16

AgroTech

роботи, включаючи поперечний розподіл добрив при посіві кукурудзи. Precea і висіваючий агрегат PreTeC отримали знак технічного контролю DLG-ANERKANNT. Перевірочна комісія DLG вісім разів поставила оцінку «відмінно» і один раз – «добре» за якість розподілу в залежності від сорту кукурудзи, навіть при високих робочих

швидкостях. Висіваючі сошники PreTeC забезпечили дуже точне укладання трьох видів посівного матеріалу і різну норму внесення добрив при різній швидкості. У лабораторних умовах були визначені точність укладання і розподіл зерен кукурудзи в рядку. Подвійне дозування або просівання дев’ять разів отримали найкращий результат «дуже низько». Також поперечний розподіл добрив було оцінено виключно на «відмінно». Тестована сівалка Precea 4500-2CC Super оснащена шістьма висіваючими сошниками PreTeC, дозуючими агрегатами і насіннєвими бункерами обсягом по 55 л, а також бункером для мінеральних добрив 1.250 л для припосівного внесення добрив. Добрива укладаються в ґрунт за допомогою дводискового сошника для добрив FerTeC.


Розроблено онлайн-конфігуратор LEMKEN для сівалки Azurit 9 Пунктирна сівалка Azurit 9, завдяки технології DeltaRow, дозволяє виконувати технологічні колії з дуже гнучким інтервалом і ритмом. Тепер у вас є зручний помічник при плануванні – конфігуратор технологічної колії LEMKEN. Він допомагає фермеру при розрахунку технологічних колій і обчислює, де скільки рядів потрібно відключити. Це продумане системне рішення для унікальної технології DeltaRow з міжряддям 75 сантиметрів є незаперечною перевагою сівалки Azurit. При використанні технології DeltaRow кожен посівної ряд складається з двох зміщених щодо один одного напіврядів з інтервалом 12,5 сантиметрів. Якщо один з напіврядів відключити, інтервал між рядами збільшується з 62,5 до 75 сантиметрів. Одночасно напіврядом укладається подвійна кількість насіння, тому кількість насіння на квадратний метр не змінюється. Якщо механізатор відключить ще один напіврядом по іншу сторону технологічної колії, її ширина зросте до 87,5 сантиметрів. Таку відстань між рядами дозволяє використовувати техніку на щадних ґрунтів широких шинах. І все це планує конфігуратор технологічної колії. Для цього потрібно лише ввести ширину захвату просапного трактора,

ширину колії та відстань від посадок до зовнішньої крайки шин. Перевага для фермера очевидно: всі колії розташовуються в потрібних місцях, знижується небезпека

помилитися з колією при післяпосівних роботах, втрати рослинної маси і її якості через наїзд зводяться до мінімуму і кінець кінцем підвищується продуктивність.

Lemken очікує значного зростання у 2021 р Компанія LEMKEN, що спеціалізується на професійному рослинництві, закінчила минулий фінансовий рік з оборотом в 365 млн євро – практично таким же, як в позаминулому році. Особливим попит мали рядові сівалки та пропашна техніка. Новий рік також почався з дуже хорошого потоку замовлень. «Ми раді та вдячні, що нам вдалося повністю зберегти роботу свого виробництва торік, не наражаючи на небезпеку здоров’я наших співробітників, яких у нас 1 631 по всьому світу. Що стосується обороту і прибутку, ми досягли високих цілей і дуже цим задоволені, попри на відмову від польових обприскувачів. Нам також вдавалося підтримувати свій сервіс для підприємств спеціалізованої торгівлі, фермерів і підприємців на найвищому рівні. Велика кількість невеликих презентацій та цифровий контент допомогли нам добре впоратися зі складнощами, зумовленими ситуацією з коронавірусів. Хоча, звичайно, ми були б раді, якби незабаром знову з’явилася можливість спілкуватися і брати участь в заходах наживо і ми могли уявити переваги наших технологій для всіх охочих на поле», – підсумовує рік комерційний директор LEMKEN Ентоні ван дер Лей (Anthony van der Ley). Продажі на рідному ринку – в Німеччині – стабільно високі, проте частка угод із закордонними партнерами більше: 77% від загального обороту. Найактивнішими у 2020 році були ринки Франції, РФ, США і Великобританії, при цьому в трьох останніх країнах вдалося значно збільшити обсяги продажів. Відносно поточного 2021 року сімейне підприємство налаштоване дуже оптимістично завдяки активному потоку замовлень. Чекаючи значного зростання, компанія виділила кошти для інтеграції найсучасніших технологій складання на своєму заводі в Харені, який з початку року повністю перейшов на виробництво техніки для рядового посіву. На ринок виходять такі новинки, як гібридний культиватор

Koralin 9 для обробки ґрунту на супермалой глибині, компактний культиватор Kristall з шириною захвату до 10 метрів і нова система захисту від перевантажень OptiStone для плугів. У сегменті рядових сівалок LEMKEN починає продажі нових удосконалених моделей Saphir і Solitair зі здвоєним баком (для другого виду насіння або добрив), переднім баком Solitair 23 з управлінням по шині ISOBUS і окремої висіваючою секцією шириною 6 м з власним шасі. Планується представити нову велику сівалку і в асортименті техніки для точного висіву Azurit з інноваційною технологією DeltaRow. Крім того, LEMKEN послідовно продовжує роботу в області дигіталізації та створення мереж, пропонуючи рішення для прецизійної обробки полів і інтелектуального управління даними. Премійована Німецьким сільськогосподарським товариством (DLG) система iQblue connect – перша у своєму роді система компонентів для інтелектуальної автоматизації робочих функцій ґрунтообробних знарядь з використанням системи управління трактора.

AgroTech

17


Озвучений новий прогноз урожаю української пшениці

З огляду на прогнози середньої врожайності озимих пшениці на рівні 41 ц/га, можна очікувати, що виробництво пшениці у 2021 році перевищить 27 млн тонн. Про це розповів експерт-консультант, канд. екон. наук, доцент кафедри публічного управління та адміністрування Сумського

національного аграрного університету Олексій Маслак. За його інформацією, площі під пшеницею в Україні становлять майже четверту частину всіх посівних площ і понад 40% посівів зернових культур. Під озимою пшеницею – до 98% в структурі посівів і валового виробництва пшениці. Основні посівні площі культури зосереджені в центральних регіонах України – зокрема в Запорізькій, Одеській, Харківській та Дніпропетровській областях. «В цілому торік було зібрано 25,3 млн тонн цього зерна з площі 6,5 млн гектарів при середній врожайності 38,8 ц/га (в тому числі пшениці озимої – 24,6 млн тонн з площі 6,3 млн гектарів, при тій же урожайності) «, – зазначив учений. За офіційними даними, площі озимої пшениці врожаю 2021 року становлять понад 6,7 млн гектарів, що на 4,9% перевищує тогорічний показник. Олексій Маслак нагадав, що за інформацією Гідрометцентру України, озимі перезимували задовільно. Суттєвою зрідження озимих культур не виявлено. Тому зараз загрози втрати озимих немає. «Тому, з огляду на прогнози середньої врожайності озимих пшениці на рівні 41 ц/га, виробництво цієї культури перевищить 27 млн тонн, що сприятиме забезпеченню внутрішнього попиту на ці види зерна», – зазначив фахівець.

Вчені розрахували скільки сільгоспземель схильні до ризику забруднення пестицидами Глобальна карта сільськогосподарських земель, складена вченими університету Сіднея, показала, що 64% земель, які використовуються під сільське господарство і вирощування продовольчих культур, схильні до ризику забруднення пестицидами. Майже третина з цих областей вважається схильною до високого ризику. У дослідженні, опублікованому в журналі Nature Geoscience, була складена глобальна модель, що показує ризик забруднення, що викликається 92 хімічними речовинами, зазвичай використовуваними в агропестіцідах в 168 країнах. В ході дослідження вивчалося ризик для ґрунту, атмосфери, поверхневих і ґрунтових вод. Карта показала, що найбільші ділянки суші, піддані високому ризику забруднення знаходяться в Азії, причому найбільшому ризику піддаються Китай, Японія, Малайзія і Філіппіни. Деякі з цих територій вважаються націями, які годують велику частину населення світу. Науковий співробітник Сіднейського університету і провідний автор дослідження доктор Фіона Танг заявила, що широке використання пестицидів у сільському господарстві, при одночасному підвищенні продуктивності, може мати потенційні наслідки для навколишнього середовища, здоров’я людини та тварин. «Наше дослідження показало, що 64% орних земель у світі схильні до ризику забруднення пестицидами. Це важливо, тому що наукова література показала, що забруднення пестицидами може мати несприятливі наслідки для здоров’я людини та навколишнього середовища», – сказала д-р Фіона Тан. Пестициди можуть переноситися в поверхневі та підземні води через стік і інфільтрацію, забруднюючи водні об’єкти, тим самим знижуючи зручність використання водних ресурсів. У глобальному масштабі робота вчених показує, що 34% зон підвищеного ризику знаходяться в регіонах з високим рівнем біорізноманіття, 19% – в країнах з низьким і середнім рівнем доходу і 5% – в районах з дефіцитом води. Є побоювання, що надмірне використання пестицидів порушить баланс, дестабілізує екосистеми та погіршить якість джерел води, від яких залежить виживання людей і тварин.

18

AgroTech

Очікується, що глобальне використання пестицидів зросте, оскільки до 2030 року чисельність населення планети наблизиться до очікуваних 8,5 мільярдам. У теплішому кліматі, в міру зростання світового населення, очікується, що використання пестицидів буде збільшуватися для боротьби з можливим зростанням вторгнень шкідників і для того, щоб нагодувати більше людей. Хоча захист виробництва харчових продуктів має важливе значення для людського розвитку, скорочення забруднення пестицидами не менш важливо для захисту біорізноманіття, яке підтримує здоров’я і функції ґрунту, сприяючи продовольчої безпеки. Співавтор, професор Алекс Макбратні, директор Інституту сільського господарства при Сіднейському університеті, сказав: «Це дослідження показує, що буде важливо ретельно контролювати залишки пестицидів на щорічній основі, щоб виявляти тенденції, управляти та знижувати ризики, пов’язані з використанням пестицидів». «Ми рекомендуємо всесвітню стратегію переходу до стійкої глобальної сільськогосподарської моделі, яка скорочує втрати харчових продуктів при одночасному скороченні використання пестицидів», – заявили автори дослідження.


Наукові дослідження

Вплив нового мінерального добрива Нітроамофоска-М на врожайність сої Система удобрення відіграє важливу роль у підвищенні врожайності сої. За допомо­ гою мінерального живлення можна значною мірою впли­ вати на ріст, розвиток і вро­ жайність культури, адже існує закономірність: що вища вро­ жайність, то більша потреба в елементах живлення.

Р. Панасюк, канд. с.-г. наук, в.о. доцента, О. Панасюк, канд. с.-г. наук, в.о. доцента, Львівський національний аграрний університет

Н

а формування одного центнера насін­ ня соя витрачає 7,5–10,0 кг азоту, 1,7– 2,5 кг фосфору та 3,0–4,5 кг калію. За період вегетації соя засвоює поживні речови­ ни нерівномірно від сходів до цвітіння: азоту — 6–16%, фосфору — 8,4–12,3, калію — 9–23%. Максимальну кількість азоту соя вико­ ристовує від фази цвітіння до формування бобів, фосфору — під час формування бобів, калію — через 87–95 днів після сходів. Незважаючи на здатність культури задо­ вольняти значну частину потреби в азоті завдяки симбіотичній азотфіксації, вона пози­ тивно реагує на внесення мінеральних доб­ рив. На сьогоднішній день питання удобрення сої в умовах достатнього зволоження є дис­ кусійним, потребує додаткового вивчення та зумовлює необхідність удосконалення техно­ логії вирощування культури в даній зоні. З цією метою та для вивчення впливу ново­ го комплексного добрива Нітроамофоска-М на особливості формування продуктивності сої в умовах Західного Лісостепу у 2017 на дослідно­ му полі кафедри технологій у рослинництві Львівського НАУ закладено польовий дослід. Розмір облікової ділянки: — 16 м2. Спосіб сівби — вузькорядний (12,5 см). Норма висіву 550 тис. насінин/га. Гербіциди — Харнес (2,5 л/га, ґрунтовий), Базагран (2,5 л/га, страхо­ вий). Розміщення варіантів методом рендо­ мізації. Повторність досліду триразова. У дослідженнях використали сорт сої Ментор, занесений до Реєстру сортів рослин України у 2013 році.

2 20

(269) 2/18

AgroTech

Сорт Ментор. Кількість днів сходи­ цвітіння — 47; кількість днів сходи–збирання — 129; висота рослини — 77 см; висота кріплення нижнього бобу — 13,3 см. Маса 1000 насінин — 197 г.; вміст протеїну ± 42,8%; олійність — 24%; енергія початкового розвит­ ку — 8; стійкість до вилягання — 9; потенціал врожайність — 49 ц/га; рекомендована густо­ та посіву — 550 тис. насінин/га. Також у дослідженнях використали гербіциди, регламентовані «Переліком пести­ цидів і агрохімікатів, дозволених до викорис­ тання в Україні»: Харнес, к.е. (ацетохлор, 900 г/л) — ґрун­ товий гербіцид контактної дії. Застосовується для контролю однорічних злакових і дводоль­ них бур’янів до сівби, одночасно з посівом або до появи сходів. Не діє на бур’яни, що вже проросли. Стійкість виявляють гірчиця польо­ ва, гірчак розлогий, куколиця біла, амброзія полинолиста. Захисна дія триває шість­вісім тижнів. Розкладається впродовж одного вегетаційного періоду. Можна застосовувати у суміші з прометрином. За надмірного воло­ гозабезпечення ґрунту фітотоксичний для рослин сої. Норма внесення 1,5–3,0 л/га. Базагран, в. р. (бентазон, 480 г/л) — кон­ тактний післясходовий гербіцид. Застосовується проти однорічних дводольних бур’янів (для кра­ щого ефекту листки і стебла повинні добре змо­ чуватись гербіцидом). Холодна погода знижує дію препарату. Обприскують посіви у фазі 2–3 листків сої за температури 20 °С (після застосу­ вання препарату не менше 6 годин не повинно бути дощу). Краще Базагран діє на ранніх фазах росту бур’янів. Норма внесення 1,5­3,0 л/га. Мінеральне добриво у формі водорозчин­ них гранул (внесено у державний реєстр пес­

тицидів та агрохімікатів дозволенних до вико­ ристання в Україні. Запис в державному реє­ стрі № 10200 від 06.02.2017, посвідчення про державну реєстрацію серія А № 05777. Виробник ТзОВ «Тетра­Агро» м. Червоноград, Львівської області): Нітроамофоска-М. Хімічний склад: N — 9,0%, Р2О5 — 18%, K2O — 22%, CaO — 20%, S — 1,2% та мікроелементим Nа2О — 0,5%, MgO — 0,5%, Fe — 0,1%, Zn — 97,8 мг/кг, Cu — 6,5 мг/кг, Mn — 310 мг/кг. Виготовлена на основі африканських фосфоритів, що вміща­ ють Р2О5 різного ступеня засвоюваності (водорозчинна форма, форма засвоювана в мурашиній та лимонній кислоті). Дані фосфо­ ри ти вміща ють Cu, Zn, Mn, Mo, Ni , S, Fe та ін., а та кож через на яв ність у їхньому складі карбонатів кальцію та магнію, і, відповідно, їх лужної реакції (рН 8,8), за їхнього застосу­ вання забезпечується меліоративний ефект — усувається потреба у вапнуванні ґрунту. Для визначення впливу комплексного доб­ рива Нітроамофоска­М на врожайність сої дослід супроводжувався такими обліками та лабораторними дослідженнями: фенологічні спо­ стереження за ростом і розвитком рослин сої проводили відповідно до «Методики Державно­ го сортовипробування сільськогосподарських культур» (2001, 69 с.), снопові зразки відбирали за день до збирання із раніше зафіксованої для визначення густоти рослин ділянки площею 1 м2; структурний аналіз проводили, аналізуючи 25 рослин, взятих із снопового зразка; облік уро­ жаю проводили методом поділянкового обмоло­ ту з наступним очищенням зерна і перерахунком його на 14% вологість; урожайність чистого зібраного зерна перераховували на стандартну 14% вологість, користуючись такою формулою

Адреса виробництва: Львівська область, м. Червоноград, вул. Львівська, 71


Наукові дослідження де У — врожайність чистого зерна за польової вологості, т/га; А — врожайність чистого зерна за польової вологості, т/га; b — вологість зерна на час збирання, %. Попередник — озима пшениця. Оранку про­ водили в середині вересня плугом ПН­3­35 в агрегаті з трактором МТЗ­80 на глибину 28 см. Навесні для закриття вологи проводили культивацію з боронуванням, використовуючи агрегати Т­150К + 2КПС­4 + 8 БЗТС­1,0. Для знищення бур’янів (фаза білої ниточки) застосо­ вували культивацію з боронуванням повторно. Передпосівний обробіток ґрунту здійсню­ вали комбінатором ЛК­4 на глибину загортан­ ня насіння. Мінеральні добрива вносили під культивацію у нормах згідно із схемою досліду. Сіяли з шириною міжрядь 12,5 см та густо­ тою рослин 550 тис. насінин/га на глибину 3 см (МТЗ­80 + Клен 4,5). Перед сівбою проводили інокуляцію бактеріальним добривом Оптімайз (2,8 л/т). Термін сівби припав на 17 травня. Для боротьби з бур’янами використовува­ ли гербіциди: Харнес (до сходів) з розрахунку 2,5 л/га та Базагран (після сходів у фазі 2–3­х листків культури) — 2,5 л/га. Збирання врожаю проводили у фазі повної стиглості насіння (18–19 жовтня). Десикації не застосовували. У результаті досліджень одержали, що під впливом мінерального удобрення змінюва­ лись елементи структури врожаю рослин сої (табл. 1). Так, у контрольному варіанті (без добрив) кількість бобів на рослині у сорту Ментор ста­ новила 20,5 шт. Внесення фосфоритного борошна сприяло підвищенню кількості бобів на рослинах сої до 22,8 шт. Максимальна кількість бобів у рослин сої відмічена у ва­ ріанті, де вносили Нітроамофоска­М (4 ц/га) і становила 35,7 шт./рослину. Як видно з даних табл. 1, зі збільшенням норм удобрення збільшувались кількість насі­ нин з рослини та маса насіння з однієї росли­ ни і в межах досліду перебувала на рівні 38–58 шт. та 5,9–10,3 г/рослину, відповідно.

Рис. Урожайність сорту Ментор залежно від удобрення, т/га, 2017 р.

Висота прикріплення нижнього бобу — важливий показник, який значним чином впливає на зменшення втрат зерна під час збирання. Нами встановлено, що із збільшен­ ням доз добрив, хоч і не набагато, цей показ­ ник збільшується. Важливим показником продуктивності сої є маса 1000 насінин. Найнижчою вона була на контролі, найвищою — на варіанті Нітроа­ мофоска­М (4 ц/га) і становила 135 г та 178 г, відповідно. Одержані дані досліджень показали, що в умовах зони Західного Лісостепу врожайність сої сорту Ментор під впливом комплексного добрива Нітроамофоска­М суттєво змінюва­ лась (рис.). З даних рисунка бачимо, що врожайність у сорту Ментор у різних варіантах досліду коливалась в межах від 2,50 до 4,65 т/га. Найнижча врожайність спостерігалась на контролі (без добрив), де вона становила 2,5 т/га. Максимальну врожайність у досліді одержали на варіанті Нітроамофоска­М (4 ц/га) — 4,65 т/га. Потрібно відмітити, що

Передрук з журналу "Пропозиція" № 269 2/18

Таблиця 1. Показники структури врожаю сої сорту Ментор залежно від удобрення, середнє за 2017 р. Удобрення, кг/га

Без добрив (контроль) Фосфоритне борошно (5 ц/га) Нітроамофоска-М (2 ц/га) Нітроамофоска-М (3 ц/га) Нітроамофоска-М (4 ц/га) Нітроамофоска-М (5 ц/га)

Кількість Кількість бобів на насінин з рослині, рослини, шт. шт.

Маса насіння з однієї рослини, г

Прикріплення нижнього бобу, см

Маса 1000 насінин, г

20,5

38

5,9

12

135

22,8

46

7,8

12,3

170

21,0

48

6,9

12

144

24,2

54

8,9

12

165

35,7

58

10,3

12,5

178

30,0

56

9,8

12,5

175

Таблиця 2. Натура зерна сої сорту Ментор залежно від удобрення, середнє за 2017 р. Удобрення, кг/га

Натура зерна, г/л

Без добрив (контроль)

660

Фосфоритне борошно (5 ц/га) Нітроамофоска-М (2 ц/га)

684

Нітроамофоска-М (3 ц/га)

703

Нітроамофоска-М (4 ц/га)

720

Нітроамофоска-М (5 ц/га)

712

670

на даному варіанті відмічено наявність буль­ бочок. Нами встановлено, що перші бульбоч­ ки почали формуватись у фазі третього листка культури. Максимальна кількість бульбочок, як загальна, так і активних, відмічена у фазі повного цвітіння і станови­ ла, відповідно, 15,2 та 12,6 шт./рослину, а потім поступово спадала до фази повної стиглості до 5,3 і 2,5 шт./рослину, відповід­ но. На варіанті, де вносили удобрення в нормі 5 ц/га, бульбочки були відсутні. У наших дослідженнях ми визначали натуру зерна сої залежно від застосування мінеральних добрив. Потрібно зазначити, що цей показник значною мірою змінювався залежно від дози внесення мінеральних доб­ рив і був максимальний на варіанті, де вноси­ ли комплексне мінеральне добриво Нітроамо­ фоска­М (4 ц/га) — 720 г/л, що свідчить про виповненість зерна (табл. 2). Таким чином, в умовах Західного Лісо­ степу використання на посівах сої сорту Мен­ тор комплексного мінерального добрива Нітроамофоска­М у нормі 4 ц/га сприяє одер­ жанню максимальної врожайності зерна на рівні 4,65 т/га, і забезпечує найвищу натуру зерна — 720 г/л, що порівняно з іншими варіантами, свідчить про найкращу випов­ неність насіння сої.    

тел.: (032) 494-79-89, (067) 313-77-17, (093) 134-94-06, (067) 555-10-09 (269) 2/18 e-mail: tetra-agro@ukr.net, www.tetra-agro.com.ua AgroTech

3 21


У НАСІННИЦТВІ УКРАЇНИ ВІДБУЛАСЬ ІНОЗЕМНА ЕКСПАНСІЯ За 2020 рік Україна імпортувала насіння зернових та олійних культур на загальну суму 409,4 млн дол. США. Це майже на 20% менше, ніж у 2014 році, коли був досягнутий історичний антирекорд: наша держава заплатила за насіннєвий матеріал іноземного походження 511,3 млн дол. США. Втім, навіть менші обсяги імпорту цього виду агропродукції у 2020 році у десятки разів (!) перевищують показники 2005 року, коли Україна придбала за кордоном лише 12,0 тис. т кукурудзи на 26,3 млн дол. США та 3,1 тис. т соняшнику на 19,1 млн дол. США, констатував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Олександр Захарчук. За його словами, основними імпортними культурами для українських товаровиробників є кукурудза, пшениця, соняшник, ріпак, соя, цукровий буряк та овочі. На них припадає 95-97% всього імпорту насіння. За результатами досліджень науковців Інституту аграрної економіки, найвищий результат по імпорту насіння Україною було досягнуто у 2014 році – 511,4 млн дол. США, у тому числі – гібридної кукурудзи 54,1 тис. т за 312,8 млн дол. США, 14,9 тис. т соняшнику за 164,0 млн дол. США, а також 2,1 тис. т ріпаку за 19,6 млн дол. США. Гібридної кукурудзи найбільше імпортувалося у 2012 – 2014 роках. Тоді щороку за кордоном купували 47 – 54 тис. т насіння. Зменшення закупівель останніми роками відбувається за рахунок виробництва насіннєвої кукурудзи іноземними компаніями на території України – без завезення її за кордону. За розрахунками науковців Інституту агарної економіки, виробництво іноземного насіння тільки гібридної кукурудзи в Україні сягає вже близько 50,0 тис. т щорічно, поінформував Олександр Захарчук. У 2020 році було вироблено та

сертифіковано 111,0 тис. т батьківських форм гібридної кукурудзи, з них: • ввезено гібридів іноземної селекції – 24,4 тис. т; • вироблено гібридів іноземної селекції на території України – 54,4 тис. т; • вироблено вітчизняного насіння – 32,2 тис. т, тобто лише 29% від загального обсягу. Насіння соняшнику найбільше імпортували у 2018 та 2019 роках: 29,9 тис. т та 33,0 тис. т відповідно. Це пов’язано з найбільшим зростанням площ під посівами цієї агрокультури – до 6,5 млн га. Також у 2018 та 2019 роках з-за кордону ввезли найбільше насіння ріпаку –9,8 тис. т та 9,1 тис. т відповідно. Пшениці найбільше імпортували у 2017 та 2018 роках: відповідно – 2,3 тис. т та 2,2 тис. т. Торік під урожай 2021 року було вироблено та сертифіковано 141,4 тис. т насіння озимої м’якої та твердої пшениці, з них: • ввезено насіння іноземної селекції – 1,1 тис. т; • вироблено насіння іноземної селекції на території України – 46,7 тис. т; • вироблено вітчизняного насіння – 93,6 тис. т, тобто на рівні 66% від загального обсягу. Частка насіння пшениці вітчизняної селекції за 2005 – 2020 роки зменшилася з 85 % до 66 %, тобто майже на 1/5, підкреслив експерт. Сої найбільше імпортували у 2014 та 2015 роках: відповідно – 2,1 та 2,5 тис. т. “Протягом 2005-2020 років зростали не лише обсяги імпорту насіння зернових та

олійних культур, а й ціни на цей вид агропродукції”, – зазначив Олександр Захарчук. За цей період, наголосив він, ціна за 1 тонну деяких видів імпортного насіння зросла у рази, зокрема: • пшениці: з 333 дол. США за 1 тонну у 2005 році – до 1562 дол. США у 2020 році (подорожчання у 4,7 раза); • сої: з 1000 дол. США – до 1771 дол. США; • гібридної кукурудзи: з 2192 дол. США – до 4496 дол. США (2,1 раза); • гібридного соняшнику: з 6161 дол. США – до 10703 дол. США (1,7 раза). • При цьому нині рівень забезпеченості вітчизняних аграріїв насінням української селекції продовжує падати і становить: • по кукурудзі – 25-30%; • соняшнику – 10-15%; • ріпаку – 20%; • цукровому буряку – 5-10%. “За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, при збереженні існуючих у вітчизняній насіннєвій галузі тенденцій, а також на тлі зменшення державної підтримки вітчизняної селекції імпорт іноземного насіння до України може зрости у вартісному виразі утричі (!) – до 1,5 млрд дол. США, і з часом призвести до повного витіснення вітчизняних сортових ресурсів з ринку насіння й садивного матеріалу, що несе в собі потенційну загрозу продовольчій безпеці України та її експортним можливостям”, – підсумував Олександр Захарчук.

AgroTech

23


АГРАРНІ АСОЦІАЦІЇ ВИСТУПИЛИ ПРОТИ ВВЕДЕННЯ КВОТ НА ІМПОРТ В УКРАЇНУ ДОБРИВ

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК) щодо зобов’язання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ) запровадити квоти на імпорт мінеральних добрив суперечить національним інтересам України – кажуть в УКАБ. Такого висновку дійшли учасники прес-конференції «Введення квот на імпорт міндобрив через суд: театр абсурду, за який заплатять аграрії», яка відбулася 2 квітня за підтримки ГС «Всеукраїнський аграрний форум». «Суд вийшов за межі своїх повноважень. Він не може змусити колегіальний орган, яким є МКМТ, прийняти те чи інше рішення, адже кожен член колегіального органу за законом зобов’язаний голосувати відповідно до того, як він сам розуміє ситуацію. Це рівнозначно тому, щоб змушувати Верховну Раду прийняти той чи інший закон», – говорить заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» Михайло Соколов. За його словами, рішення суду, у якому б аргументовано йшлося про те, що саме і чому суд постановив, наразі немає – його мають оприлюднити лише протягом наступних семи днів. «Наразі ж ми можемо спиратися лише на те, що було сказано суддею під час засідання. А він сказав, що задовольнив вимогу позивача, яким є дві компанії з групи компаній Ostchem, і зобов’язує Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі скасувати своє рішення від 22 червня 2020 року про недоцільність квотування на ринку мінеральних добрив, і запровадити заходи для захисту національного виробника з урахуванням позиції суду. При цьому, я нагадаю, ми досі не знаємо, яка позиція суду», – говорить Михайло Соколов.

24

AgroTech

Він зазначив, що суто з юридичної точки зору, у цьому випадку суд міг постановити, що у ході розслідування МКМТ були формальні порушення, з чим аграрна спільнота також не згодна, і, скажімо, змусити комісію переглянути рішення на основі повної інформації, яку виявили у ході судових засідань. У даному ж випадку рішення ОАСК є не лише незаконним та необґрунтованим, а ще й таким, що суперечить національним інтересам України. Економічне підтвердження цьому надав професор Київської школи економіки (KSE) Олег Нів’євський. За його словами, аналітики KSE надали попередні розрахунки економічних наслідків від запровадження квот на імпорт мінеральних добрив ще рік тому, і вже тоді дали негативну оцінку цьому механізму. З того часу у науковців була можливість ґрунтовніше вивчити це питання і отримати більш точну оцінку сукупного впливу від запровадження квот на економіку України. «В цілому, сукупний ефект на економіку України буде від’ємний, і держава втратить від цього близько $120 млн. Виграють від квот, безумовно, виробники мінеральних добрив. Їх вигода складе близько $90 млн. Крім них, від запровадження квот виграють також трейдери та імпортери, чия вигода складе близько $74 млн. Найбільших же втрат зазнають сільгоспвиробники – близько $275 млн. Якщо зважити всі плюси і мінуси, в цілому Україна буде лише втрачати від

задіяння такого механізму», – стверджує науковець. Крім того, Олег Нів’євський зауважує, що слід зважати і на інші негативні наслідки. Зокрема на те, яким чином буде відбуватися ліцензування імпорту. Адже в Україні історія ліцензування хоч експортних, хоч імпортних квот, завжди має корупційну складову. Від непрозорого механізму держава буде ще більше втрачати. Ще один мінус полягає у відсутності гнучкості для користувачів мінеральних добрив, адже важко наперед передбачити з якої країни відбуватиметься постачання мінеральних добрив, і якщо з якихось причин вона припинить постачання, чи можна буде швидко переключитися на поставки з інших країн. «Якщо поділяти аграріїв за земельним банком на великих, середніх та малих, то найбільше у цьому випадку постраждають саме малі сільгоспвиробники, тому що у їх структурі собівартості виробництва витрати на мінеральні добрива становлять більшу частку, ніж у великих і середніх виробників. Тому, при зростанні ціни в результаті запровадження квот на імпорт, вони будуть втрачати більше за інших, що дуже дивно для держави, яка своїм пріоритетом визначає підтримку малих виробників», – говорить Олег Нів’євський. Голова ГС «Аграрний союз України» Геннадій Новіков вбачає у такому рішенні ОАСК заангажованість та лобізм інтересів конкретного виробника.


«Ринок мінеральних добрив в Україні доволі монополізований, і якщо він закриється внаслідок введення квот, то ринкових інструментів впливу на нього просто не існуватиме. Саме з цієї причини українські сільгоспвиробники досі платили за добрива на 20–40% більше, ніж їхні колеги з ближнього закордону. А в результаті це впливає на конкурентні переваги української аграрної продукції на світовому ринку – нашим аграріям конкурувати стає важче. За останні два роки на нашому ринку з’явилися інші постачальники мінеральних добрив, і конкуренція сформувала більш ринкову ціну на них. А рішення суду, що враховує ситуацію чотирирічної давнини і не враховує ситуації сьогоднішньої, виглядає дуже заангажованим. Зараз немає того спаду виробництва, що був у 2017 році, на який посилається у своєму рішенні суд, а монополісту потрібно вчитися працювати у ринкових, а не в тепличних умовах, в яких він працював багато років», – говорить Генадій Новіков. Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон підтвердив, що наразі Ostchem займає на ринку монопольне положення і нагадав, що Антимонопольний комітет ще 2019 року вимагав, щоб компанія продала один зі своїх активів і позбулася монопольного становища на ринку. «За підсумками 2020 року, за нашими підрахунками, частка ГК Ostchem становить 65% від всього ринку азотних добрив в Україні. Якщо ж говорити про найбільш популярну аміачну селітру, то 100% її виробництва в Україні представлене саме ГК Ostchem. Звісно, що можливість відсікти імпорт шляхом квотування, є дуже цікавою для цього виробника, тому що імпорт є єдиним стримуючим фактором, балансом конкуренції, і допомагає хоч якось стримувати ціни на українському ринку. Квотування на монополізованому ринку неможливе. Це нонсенс і з точки зору економіки, і з точки зору політики», – наголосив Роман Сластьон. За його словами, уся аграрна спільнота стурбована рішенням ОАСК, і буде

наполягати, щоб Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства подало апеляцію, і слідкуватиме за тим, щоб в Україні не відбувалося подальше посилення монополії. «У нас також викликає сумнів трактування поняття національного виробника, адже в публічному просторі вже неодноразово з’являлася інформація, що фонд «Промышленных активов», заснований «Внешэкономбанком» Росії тримає в заставі практично усе майно ГК Ostchem. Тобто ми говоримо про захист національного виробника, який повністю в заставі російського банку? Мені це здається ще однією краплею абсурду у цій справі», – підсумував свій виступ Роман Сластьон. Марія Дідух, директор ГС «Всеукраїнський аграрний форум» від імені усіх українських виробників ще раз наголосила, що аграрії не відмовляються від українських добрив, але вони хочуть продукції високої якості, конкурентної ціни та гарантій вчасних поставок. «Українські аграрії готові купувати українські добрива і допомагати розвиватися вітчизняній галузі, але ми хочемо, щоб

вона працювала у ринкових умовах і забезпечувала гідну якість продукції. Ми не хочемо вгадувати будуть завтра добрива чи ні, адже ми прекрасно розуміємо, що квотування – це свого роду ручний режим. Яким буде механізм цих квот? Якщо призупиниться ввезення добрив, бо нібито розглядається процес ліцензування і видачі квот, в українського виробника не буде вибору у кого купувати і за якою ціною. Тому ми не залишимо цю ситуацію поза увагою і сподіваємося, що Мінекономіки подасть апеляцію щодо цього рішення», – сказала вона. Нагадаємо, 31 березня Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням зобов’язав Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі скасувати її рішення від 22 червня 2020 року та зобов’язав МКМТ ввести квоти на імпорт мінеральних добрив в Україну, чим задовольнив позовні вимоги ПрАТ «Азот» та ТОВ «Хімвектор», які входять до складу групи компаній Ostchem, що належить Дмитру Фірташу. Позови компанії подали в липні 2020 року після того, як МКМТ оприлюднила рішення не вводити квоти на імпорт мінеральних добрив.

УКРАЇНА ВТРАТИЛА 10 МЛРД ГРН НА «ІГРАХ» З ЗЕМЛЕЮ За останні 3 роки, згідно з даними Держгеокадастру, з державної власності вивели приблизно 6 млн га землі, а в грошовому еквіваленті це дорівнює приблизно 10 млрд грн. Таку заяву озвучив заступник голови Всеукраїнського Аграрного Ради Михайло Соколов. «Проблема в тому, що не можна сказати, що ці землі роздали зовсім незаконно. Формально її всю видавали, як землю, призначену для особистого селянського господарства. Таким правом формально міг скористатися кожен українець. Однак в реальності отримували землю «потрібні» люди. Часто з ними заздалегідь домовлялися,

що вони після отримання продадуть свою землю кому треба», – розповів М. Соколов. Разом з тим були випадки, коли землю по кілька разів видавали одним і тим же людям. А законом встановлено, що людина може її отримати один раз, що є прямим порушенням.

«Таку землю можна повернути назад в державну власність. Скільки її – поки невідомо, потрібно досліджувати. Також теоретично можливо повернути землі, якщо вдасться довести факт змови, коли людям пропонували використовувати для отримання землі їх паспортні дані за гроші. Однак потрібно визнати, що в цьому випадку це дуже важко зробити», – уточнив експерт. Також він додав, що опубліковані дані Держгеокадастру не справили резонансу в українському суспільстві, залишається сподіватися тільки на сам Держгеокадастр, який, надавши таку інформацію, буде домагатися повернення хоча б частини земель назад в державну і комунальну власність.

AgroTech

25


ЗНАКОВІ МОДЕЛІ ТРАКТОРІВ 2020 РОКУ Розповімо про світові прем’єри у 2020 р. Ці трактори ще чекають відправлення в Україну.

Case IH AFS Connect Steiger Case IH представив нову серію тракторів AFS Connect Steiger, доступних в гусеничному виконанні Quadtrac і в колісній конфігурації, потужністю від 470 до 620 кінських сил. Оновлена кабіна відрізняється сучасним інтер’єром і інноваційним багатофункціональним підлокітником з ергономічно розташованими органами управління, елементами дизайну, характерними для кабін автомобілів, а також революційним 12-дюймовим дисплеєм з операційною системою AFS Vision Pro, інтерфейс якої можна змінювати відповідно до власних уподобань оператора. Вбудований модуль забезпечення зв’язку та обробки інформації P & CM, сучасна антена-приймач AFS Vector Pro спільно з багаторічною базовою підпискою для доступу до порталу управління фермою AFS Connect забезпечують неперевершені можливості дистанційного обміну даними через мережу. Високотехнологічний і високопродуктивний програмний пакет, яким оснащені трактори даної серії, розширює можливості користувача в налаштуванні, управлінні, постійному контролю й передачі даних. Нові трактори AFS Connect Steiger тепер пропонують користувачам можливості мережевої взаємодії, що дозволяє віддалено підключатися до трактора, контролювати його роботу, проводити налаштування і діагностику. Конфігурацію тракторів нової лінійки AFS Connect Steiger можна змінити на вимогу замовника для виконання якоїсь конкретної операції, хоча трактори вже в стандартних комплектаціях здатні ефективно вирішувати найширший спектр завдань. Міцне шасі та надійні мости розраховані на масу трактора до 30 тонн і дозволяють виконувати найважчі операції. Оновлена силова трансмісія PowerDrive тепер забезпечує більш швидке (на 20%) перемикання передач, а також розрахована на пікову потужність двигуна 682 к.с., встановленого на старшої моделі Steiger 620. До речі, у 2021 році їх планують представити і в Україні.

26

AgroTech

Massey Ferguson 8S У серії MF 8S представлені чотири абсолютно нові моделі тракторів: MF 8S.205, MF 8S.225, MF 8 S.245 і MF 8S.265, що відрізняються унікальною схемою розташування кабіни і двигуна Protect-U і незвичайним стилем нео-ретро. При колісній базі 3,05 м їх максимальна потужність складає від 205 до 265 к.с. На кожній моделі встановлена система управління потужністю двигуна (EPM), що дозволяє отримати додаткові 20 к.с. Максимальний крутний момент досягається вже при 1000 об/хв і зберігається аж до 1500 об/хв. Універсальність трактора багато в чому забезпечується завдяки новому задньому мосту та вдосконаленим робочим характеристикам гідравлічної системи. Більша на 10% тягова потужність і збільшена на 20% гідравлічна продуктивність дозволяють використовувати більш ефективне і широке навісне обладнання. Вантажність триточкового механізму навішування становить 10 т. Новітні двигуни Stage V AGCO Power розвивають високу потужність і крутний момент при низьких оборотах, сприяючи зниженню експлуатаційних витрат. Схема розташування Protec-U, що передбачає 24-сантиметровий простір між кабіною і відсіком двигуна, не тільки знижує рівень шуму і вібрацій, а й поліпшує охолодження двигуна. Напівавтоматична коробка передач Dyna-7 з перемиканням під навантаженням, в якій передбачені 28 передач переднього і заднього ходу, підтримує стабільний темп польових робіт і є на 10% більш економічною в порівнянні з попереднім поколінням Dyna-6. Управління системами трактора здійснюється через приладову панель MF vDisplay, куди виводиться вся інформація про роботу, термінал Datatronic 5, а також новий багатофункціональний джойстик MultiPad. Через них контролюються все причіпне обладнання, сумісне зі стандартом ISOBUS, системи автопілота і телеметрії, а також документування MF Task Doc і Task Doc Pro.


Massey Ferguson 5S В новій лінійці п’ять тракторів з чотирициліндровими двигунами потужністю від 105 до 145 к.с. Дизайн машин виконаний в новому стилі 8S (яка стала Трактором року-2021). Трактори мають компактний розмір, колісну базу 2,55 м, відмінний огляд. Всі моделі можуть бути оснащені фронтальним навантажувачем серії MF FL, який встановлюється на заводі (раніше трактор можна було обладнати з заводу тільки підготовкою до установки навантажувача). Робота з фронтальним навантажувачем стала набагато простіше завдяки органам управління трансмісією, а також «нейтральному гальмуванню» і джойстику фронтального навантажувача. Додатковий скляний дах Visio також забезпечує хороший огляд фронтального навантажувача в усьому діапазоні підйому. Підключення навантажувача до трактора забезпечується новим швидким з’єднанням. Пропонується три варіанти оснащення – Essential, Efficient і Exclusive.

New Holland T8 Genesis нового покоління Головні відмінності нового Genesis T8 – елементи управління, що налаштовуються, та «переосмислений дизайн кабіни». «Абсолютно нова кабіна оснащена більш доступним місцем для зберігання, великою кількістю портів живлення та вентиляційних отворів, новим освітленням і ергономічним сидінням для оптимального комфорту» – розповів Кен Пол, менеджер з маркетингу продукції New Holland. Вся ергономіка і конструкція кабіни модифікована для забезпечення максимальної оглядовості. «Новий монітор InfoView розташований в прямій видимості на приладовій панелі, щоб ви могли тримати очі на горизонті попереду. Камери полегшують пересування на дорогах і дозволяють стежити за роботою в польових умовах. Нові 360-градусні світлодіодні робочі фари перетворюють ніч в день, забезпечуючи на 25% більшу видимість під час роботи» – розповідає Кен Пол. До речі, його у 2021 р представлять і в Україні.

New Holland T6 New Holland Agriculture розширив лінійку тракторів T6 моделлю з унікальним 6-циліндровим двигуном T6.160 Dynamic Command потужністю 135 к.с. Новий T6.160 Dynamic Command – єдиний компактний 6-циліндровий трактор на ринку з номінальною потужністю менше ніж 140 к.с. Модель поєднує в собі характеристики перевіреного 6-циліндрового двигуна NEF з ексклюзивною технологією Dual Clutch і CVT від New Holland. Тепер лінійка T6 має дві шестициліндрові моделі з Dynamic Command: існуючий T6.180 потужністю 145 к.с. і новий T6.160 потужністю 135 к.с. Нова модель T6 оснащується коробкою передач 24x24 Dynamic Command від New Holland, що забезпечує 8-ступеневе кнопкове перемикання передач з використанням технології Dual Clutch і роботизоване перемикання діапазонів. За підрахунками компанії, двигун NEF в поєднанні КПП Command дозволяє економити до 9% палива. T6.160 Dynamic Command буде доступний на ринках Європи в другій половині 2021 року.

BELARUS-3523 На виставці China International Agriculture Machinery-2020 презентована нова модель трактора BELARUS-3523 потужністю 350 к.с. Презентація відбулася на стенді компанії China First Heavy Industries – партнера ВАТ «МТЗ». Особливості новинки – електромеханічна трансмісія CRRC і дизельний двигун CUMMINS. Відвідувачами були відзначені відразу кілька переваг представленої моделі. Зокрема, новаторська система електромеханічної трансмісії – технологічна перевага нового покоління. Також не залишилися без уваги передній/задній ВВП і підйомний пристрій, які значно підвищують функціональність трактора. Крім того, були відзначені висока якість і надійність матеріалів, використовуваних для виробництва механічного устаткування

AgroTech

27


ЛЕГЕНДАРНІ ТРАКТОРИ

Поява трактора уможливила низку винаходів в другій половині XIX століття, у тому числі винахід в 1863 році двигуна внутрішнього згоряння. Йому передувала поява в 1849 році парового двигуна, який швидко знайшов застосування в сільському господарстві. Перші парові двигуни використовувалися в якості приводу (для обмолоту зерна) і перевозилися за допомогою коней. Надалі парові машини стали самохідними і в другій половині 19 століття трактора на паровій тязі активно використовувалися фермерами. Тільки в Британії працювало близько двох тисяч таких машин. У 1876 році був запатентований двигун внутрішнього згоряння Otto. Це була ідеальна альтернатива паровому приводу, але протягом наступних років виробники сільськогосподарської техніки були обмежені в його використанні дією патенту (до 1884 року, коли патент був успішно оскаржений). В 1890 році винахідник Джон Фроеліх представив перший бензиновий сільськогосподарський трактор. На початку XX століття в розвинених країнах (США, Великобританія) одна за одною з’являються компанії з виробництва тракторів. Спочатку це були механізми, схожі на парові машини, паровий двигун в яких замінювався бензиновим. Основними змінними характеристиками були потужність і прохідність. Головним чином змінам піддавалися форма трактора, кількість і розмір коліс. У 1904 році каліфорнійський виробник Бенджамін Холт розробив перший успішний гусеничний трактор на паровій тязі.

28

AgroTech

У 1914 році тільки в США налічувалося 250 фірм-виробників, які випустили понад 10 000 бензинових тракторів. Настільки бурхливо розвиваючийся сегмент ринку не міг не привернути увагу провідного автомобілебудівника Генрі Форда. Перший експериментальний бензиновий трактор компанія Форда випустила в 1907 році, але революцію справила випущена в 1917 році модель Fordson. Інженери заводу Форда запропонували ідею збирати трактор без металевої рами. Роль рами виконували мотор і трансмісія, об’єднані картерами. На відміну від громіздких машин того періоду легкий трактор Fordson важив всього одну тонну. Економія на матеріалах і енергоресурсах позначилася на вартості – ціна однієї моделі становила $ 395. Це був серйозний удар по конкурентах. Небажання Генрі Форда удосконалювати Fordson, щоб уникнути збільшення ціни, привели до різкого зниження продажів в 1928 році. Клієнтами компанії залишалися бідні фермери, в той час як великі господарства вибирали більш якісну техніку. З 1921 по 1927 роки в СРСР було поставлено понад 20 000 машин, в 1926 році з 5700 тракторів, які працювали на території Радянської України, було 5520 Фордзон. Але вже до 1929 року компанія програла

радянський ринок конкуренту International Harvester. На європейському ринку також з’являлися конкурентні моделі. Так, механізації сільського господарства Німеччини сприяв випуск компанією Deutz «народного трактора» моделі F1M414 – першого в світі серійного мінітрактора. До виходу цієї моделі трактори в Німеччині були тільки на великих фермах. Модель була обладнана одноциліндровим двигуном з водяним охолодженням, валом відбору потужності і пересувалася на пневматичних шинах. До 1942 року було продано 10 000 тракторів. На початку Першої Світової війни, в зв’язку з відтоком робочих на фронт, повсюдне впровадження тракторів було покликане забезпечити виробництво необхідної кількості продуктів харчування. Особливо гостро продовольча проблема стояла в Великобританії. Ввезення продуктів харчування блокувалося німецьким флотом, в 1917 році було знищено 3,3 млн тонн британських вантажних суден. Уряд країни прийняв рішення про збільшення кількості орних земель. Оскільки власна тракторна промисловість не могла задовольнити попит на техніку, були укладені договори на поставку тракторів з компаніями International Harvester і Ford.


Однією з компаній, до якої звернулися військові в роки першої світової війни, була Holt. З огляду на тривалі траншейні бої і збільшення числа жертв, їх інтерес викликали трактора на гусеничному ходу. Ідея гусеничного треку була запозичена у Річарда Хорнсбі, який запатентував її в 1904 році. На основі треку Хорнсбі побудував тягач на паровій тязі потужністю 70 к.с., в 1908 році оснащений бензиновим двигуном. Спочатку Хорнсбі планував зацікавити своєю розробкою військових для отримання великих замовлень. У 1907-1908 роках британські військові дійсно випробовували трактор, але визнали його недостатньо потужним, і в 1911 році, не дочекавшись інтересу ні від армії, ні від покупців, Хорнсбі продав патент компанії Holt (після злиття з конкурентами в 1925 році отримає назву Caterpillar). Цінність гусеничних тракторів Холта полягала в умінні перетинати траншеї, проривати загородження з колючого дроту, нести зброю. Після того, як за допомогою інженерів Форда трактор придбав сучасний вигляд, почалися технічні поліпшення, спрямовані на збільшення його продуктивності, надійності в роботі, зручність для механізатора. Протягом наступних десятиріч в різних кінцях світу розроблялися важливі для тракторобудування удосконалення. У 1922 році компанія International Harvester представила пристрій для передачі потужності двигуна на підключене устаткування. Першою моделлю, обладнаною валом відбору потужності, стала модель трактора Farmall 1924 року. У 1939 році великим успіхом користується Ford model 9N, обладнаний механізмом навішування Фергюсона. Після доробок

пристрій виконував функції автоматичного контролю тяги і глибини оранки. Після розриву відносин з Фордом в 1953 році Ferguson Company об’єднується з великим військовим підрядником, компанією Massey-Harris (з 1958 р. Massey Ferguson). Довгий час стримувані дією патенту конкуренти змушені були шукати альтернативу системі навішування Фергюсона. У 1960 році суддя відмовився продовжити дію патенту, зазначивши цінність розробки для сільського господарства. Зростає кількість типів тракторів і навісного обладнання. У 1943 році виходить модель для збирання бавовни Old Red компанії International Harvester. У 1951 році продажі тракторів досягли свого піку. Тільки в США реалізовано близько 800 000 моделей. У 1954 році компанії John Deere та International Harvester представили навісне обладнання до комбайнів для збирання кукурудзи. У 1956 році в Австралії запатентована пневматична сівалка Gyral. В кінці 60-х німецька компанія Claas почала розробку тягача, обладнаного гідростатичною трансмісією. До ідеї повернуться в 1978 році, щоб ще через 15 років в 1993 році компанія випустила трактор Xerion 2000, обладнаний безступінчатою трансмісією. Трактори пристосовують для виконання максимальної кількості сільськогосподарських робіт. За допомогою нових пристроїв механізують практично кожен крок процесу вирощування культур, від посадки до збирання. У 1966 році з’являються перші пристрої електронного моніторингу висіву. Системи контролю висіву компанії DICKEYjohn встановлювалися на механічні та

пневматичні сівалки і контролювали кількість насіння і відстань між ним. Обладнання тракторів в 90-х роках системами позиціювання в сукупності з системами електронного контролю (висіву, кількості зібраного зерна і ін.) надало фермерам нову інформацію про зонування врожайності і ефективності сільськогосподарських операцій на різних ділянках поля. Першими в 1995 році системами позиціювання стали обладнуватися трактора Case. Потім і інші фірми стали вести власні розробки. Системи позиціювання були дорогими, недостатньо точними і була відсутня технічна підтримка пристроїв. Щоб зацікавити фермерів, в 1996 році компанія John Deere випускає свій GPSприймач green eggs and ham, який мав GPSантену і антену З діапазону для коригування сигналу GPS за допомогою регіональних станцій. Підключений до дисплеїв всередині кабіни, пристрій дозволяв машиністам перевіряти курс, уникаючи перекриттів і пропусків при обробленні ґрунту, і став важливим кроком назустріч точному землеробству. Стрімкість, з якою змінюється тракторна техніка на початку XXI століття, не поступається тій, з якої на початку XX винахідники перейшли від парових котлів на металевих рамах до Фордзон. Дванадцятиколісний John Deere 8960 з набором дисплеїв в кабіні все менше схожий на класичний силует МТЗ, який міцно асоціюється у нас з тим, як повинен виглядати трактор. І поки ми тільки звикаємо до багатоколісних велетнів в полях, вчені вже проектують робо-трактори, передбачаючи запити фермерів і все більше вражаючи уяву обивателів.

AgroTech

29


Відзначено черговий стрибок цін на біржах на сільгосптовари Аргентинські фермери незадоволені намірами влади обмежити до 1 березня експорт кукурудзи, заявили про можливий страйк у вигляді припинення продажів усіх культур для експорту, що призвело до чергового стрибка цін на сільгосптовари на біржах США. Кілька асоціацій фермерів країни домовилися почати страйк проти рішення уряду зупинити до 1 березня реєстрацію експортних продажів кукурудзи старого врожаю. Серед варіантів страйку обговорювали припинення експортних продажів всіх культур, блокування експорту на всіх маршрутах постачання або повне припинення роботи на три дні. Також фермери закликали не продавати кукурудзу старого врожаю на внутрішньому ринку за цінами нижчими за експортні або взагалі припинити продажі. Ця новина призвела до різкого стрибка цін на сільгосптовари на біржах США, які й так почали сесію зростанням слідом за підвищенням нафтових котирувань. За даними WSJ, на зустрічі ОПЕК + Росія і Саудівська Аравія домовилися не збільшувати видобуток нафти в найближчі місяці, внаслідок чого протягом однієї сесії березневі ф’ючерси на нафту марки Brent на лондонській біржі ICE виросли на

8% до 54 $ / барель, що відповідає рівню 26 лютого 2020 р. Лютневі ф’ючерси на нафту WTI зросли на 6% до 50,2 $ / барель, що відповідає рівня 25 лютого 2020 р. На біржі в Чикаго ф’ючерси на сою зросли на 3% до 501,5 $ / т, на соєвий шрот – на 3% до 482,2 $ / т, на соєву олію – на 3,5% до 970,4 $ / т, кукурудзу – на 3,3% до 196,8 $ / т, пшеницю – на 1,7% до 240 $ / т. Ціни на американських біржах ростуть, тому що на світових ринках

Рідкісний львівський мопед Верховина-ТУРИСТ

Довгий час вважалося, що знайти мокік ЛМЗ-2.158Т “ВерховинаТУРИСТ” в заводському стані – не реально. Але такий екземпляр був все-таки виявлений у Львові. Їх випускали дуже мало і до наших днів вони не дожили в первозданному вигляді. Мокік ЛМЗ-2.158Т “Верховина-6 Турист” випускався на Львівському мотозаводі з 1978 по 1981 рік. Це була не модифікація, а комплектація “Верховина-6”. Відмінності “Верховина-Турист” полягали в вітровому склі, модифікованому багажнику з кріпленням під сумки-кофри, які розташовувалися по обидва боки від заднього колеса. А на баку кріпилася кишеня для карти. “Верховина-6 Турист” комплектувалася двигуном Ш-58 і по технічних характеристиках не відрізнялася від стандартного Мокік Верховина-6.

30

AgroTech

кукурудзи, соєвого шроту та олії на тлі страйку в Аргентині доступні тільки американські товари, а бразильський врожай вийде на ринки тільки в лютому-березні. Сприятлива ситуація складається для української кукурудзи, яка була найдорожчою на світовому ринку. Зараз ціни виросли ще на 10 $/т і вітчизняну кукурудзу пропонують по 240-245 $/т FOB, тоді як американську – по 235-240 $/т FOB, а американську – по 250-260 $/т FOB.

Київський мотозавод

Нагадаємо, що в серпні 2012 року Фонд держмайна продав ТОВ “Капітал Індекс Груп” 90,8% акцій підприємства “Київський мотозавод” за 59,8 млн грн. На той момент КМЗ вже кілька років не випускав мотоцикли. Останні “Дніпро” виїхали з цехів заводу у 2008 році, а завод вже втратив можливість виробляти для них комплектуючі. Зате земельна ділянка 24 га, на якій розташовувався завод, представляв великий інтерес, і покупець на збитковий актив швидко знайшовся. Але дива не сталося. І відновлювати випуск мотоциклів на КМЗ нові власники не стали. Як повідомив власник підприємства Василь Хмельницький: «Я сам із захопленням дивлюся на кастомізовані мотоцикли, як на продукт інженерної думки людей, по-справжньому захоплених ідеєю. Але це хобі, а не бізнес. В успіх серійного виробництва вітчизняного мотоцикла я не вірю. Він не зможе конкурувати ні з одним із сучасних світових виробників.»


Profile for Eugenia

Журнал AgroTech № 48 апрель 2021 г.  

Журнал AgroTech № 48 апрель 2021 г.  

Profile for eugenia59
Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded