Деснянська правда №27915 by Admin Webmaster

СУБОТА, 1 серпня 2009 р. № 84

Чернігівська обласна газета Заснована у січні 1838 року

(27915) http://www.dponline.cn.ua

e-mail: despravda@ukr.net

Головна газет газета Чернігівщини

Право бути

незабутим

Василю Михайловичу Кубраку – 70

стор.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Екологічний марафон

Готуй сани влітку

Подорожчає газ – виручать дрова У селищі Холми на Корюківщині біля багатьох дворів березові й осикові двометрівки – дрова на зиму. Хтось лише привіз, а хтось уже пиляє й коле. Втім, так завжди було: селяни ще влітку готували сани. Зима – суворий екзаменатор. Та й приходить швидко, і триває вічність. Тож не варто дивуватися селянській запасливості. Не варто у негазифікованому селі. А в Холмах багато будинків опалюються газом. Що ж змусило людей перестраховуватися? На це запитання одержав відповідь, поспілкувавшись із

сім’єю Савченків, котрі якраз заготовляли дрова. – Уже третій рік, як наш будинок опалюється газом, – розповідає Ольга Дмитрівна Савченко. – Але ж я чи не кожен день піч топлю. Якщо ви знаєте, з печі будь-яка страва смачніша. Отже без дров нам ніяк. Але по стільки, як нинішнього літа, ще не заготовляли. Ось привезли дванадцять кубометрів березини та осичини. Обійшлося нам лише у 200 гривень. Це і з оплатою за транспорт. Справа в тому, що ми з чоловіком робили на місцевому лісозаводі. Отож нині нам дрова виписують за півціни. – Якби не довелося від газу відмовлятися. Ціна ж на нього зростає. І відчутно. І це, кажуть, не останнє подорожчання. Отож не тільки ми, а більшість людей, чиї оселі опалюються газом, завозять дрова. А що робити? – зітхає жінка. – А якщо знову нам трубу перекриють чи таку ціну

загнуть, що бідний селянин, аби у теплі зимувати, останню сорочку зніме. Савченки виживуть. І не тому, що запасливі, а передусім тому, що гуртом тримаются, живуть хоч і нарізно, та однією великою родиною. – Сьогодні нам з чоловіком допомагає моя сестра Валентина Іпатко. Валя вдовою залишилася, дочка її Таня виросла, в Києві живе. Але сестра самотньою не відчуває себе. Як треба, всі ми їй допомагаємо. – Ось навпроти, – показує жінка на ошатний будинок, – моя донька Валя з чоловіком Василем живуть. Доки був колгосп у нашому селищі, Валя агрономом, а Василь зоотехніком працювали. А як розвалили господарство, молода сім’я не запанікувала. За торгівлю взялася. Нині дочка і зять – підприємці. – На одній вулиці з нами живе і мій брат Данило з родиною. Я

ще молода – лише 65 років маю, а брату вже 78. Корову не подужає тримати. Отож ми з Сашком усю рідню молоком забезпечуємо. Хтось кабанчика заколе, нікого свіжиною не обділить. Так воно і має бути. Одна родина – одна і турбота про всіх. – Як відзначали мій день народження, то зібралися у лісі – сестра, брат з дітьми, онуки. Чоловік тридцять лише рідні. Одна тільки чоловікова мама вдома залишилася. Вона з нами живе і має від роду 95 років. Уже не той вік, щоб на дні народження ходити. – І так у нас водиться: за одним столом збираємося і в години радості і, коли, не доведи Боже, горе якесь. Доки ми розмовляємо, чоловік Сашко з Ольжиною сестрою Валентиною електропилкою ріжуть березину. Хутко йде робота. – Попиляти легше, – на хвилю вимикає інструмент Олександр Іванович. – Поколоти і занести сили треба. Може, в зятя час знайдеться, допоможе. Та й цих дров мало. Нам на зиму кубометрів з тридцять треба завезти. Хтозна як там з газом буде, – свої сумніви вголос висловлює чоловік. Буде газ дешевий, що малоймовірно, дровця все одно не пропадуть. Запас, як мовиться, біди не чинить. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Корюківський район

Шкільною навчальнопізнавальною стежкою – по Ріпкинщині

стор.

«Билиця про Небилицю» Виставка під такою назвою відкрилася в обласному художньому музеї

стор.

Філателія: пам’ятники шани нашим землякам стор.

Точка кипіння

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Невідшкодоване ПДВ –

Дамоклів меч над експортерами Починаючи з жовтня 2008 року, економіка України зазнає падіння. Майже на третину скоротилося промислове виробництво, багато людей втратили робочі місця, деякі підприємства збанкрутували, а ті, що залишилися, – ледве тримаються на плаву. Причин цьому багато, як зовнішніх (вплив світової фінансової кризи), так і внутрішніх. Для багатьох підприємств-експортерів такими внутрішніми причинами стало системне неповернення ПДВ з бюджету. Нині борг держави за відшкодування цього податку становить майже 15 млрд. грн. Із цих грошей близько 107 млн. грн. держава винна підприємствам Чернігівщини (у тому числі понад 60 млн. грн. – прострочені зобов’язання). Варто сказати, що борги перед експортерами держава мала завжди. Однак, якщо раніше «викрутитися» можна було за рахунок кредитних ресурсів, то сьогодні ситуацію ускладнює те, що з жовтня 2008 року банки практично призупинили кредитування реального сектору економіки навіть за укладеними договорами. Тому експортери – на межі зникнення… Що таке ПДВ?

заплативши 40 тисяч ПДВ З економічної точки в бюджет. А ось друга має зору, ПДВ – податок, який право отримати ці 40 тифактично сплачує спожи- сяч як відшкодування при вач. Тобто, ми з вами. взаємозаліку з державою. Для держави ПДВ – Схем багато… Для тих, чи не найбільше попо- хто ними користується, внення бюджету. Із за- ПДВ – це прибуток. планованих майже У світі цю проблему виріши240 млрд. грн. доли: у найбільш «ризикованих» ходів Держбюджетугалузях запровадили зворот2009 близько полоній механізм нарахування вини – надходження зобов’язань щодо ПДВ. Сплачувід ПДВ. вати податок має користувач, Нині ПДВ стягуа не продавець. ють у більш ніж 130ти країнах світу. Ставка Але на ринку є й інші різна: від 5 до 25%. Серед гравці: добросовісні ексрозвинутих країн ПДВ не- портери. Якщо підприєммає в США та Австралії. У ство ввозить продукцію цих державах справляють з-за кордону або купує податок з продажу (розмір сировину в місцевих ви– від 2 до 11%). В Украї- робників, – воно одразу ні, до речі, до 1992 року мусить сплачувати ПДВ діяв податок з обігу, доки (податок вже закладений за ініціативи тодішнього у ціні). Але експортуючи міністра фінансів Вікто- товари, – місяцями, а то й ра Пинзеника не ввели роками чекати відшкоду20-відсотковий ПДВ. вання цього податку, адже держава посилається на Для когось брак грошей. До того ж, прибуток, для немає прозорого та системного механізму поверкогось збиток… нення ПДВ. Додайте ще й Нині у багатьох ПДВ корумпованість його адміасоціюється з фінансови- ністрування… І що ж тоді ми махінаціями. Причо- робити експортеру?.. му це проблема не лише З життя України. Існує багато експортерів схем: наприклад, українська фірма нібито надаЧернігівщини ла якісь послуги закорЗа словами заступнидонному підприємству на суму 100 тисяч гривень. ка начальника головноТому отримує від держа- го управління економіки ви відшкодування тро- Чернігівської облдержадхи менше, ніж 20 тисяч міністрації Юрія Сухомгрн. А насправді ніяких лина, ВАТ «Корюківська послуг ніхто не надавав, фабрика технічних патож отримавши від дер- перів» держава завинижави гроші, українська ла понад 24 млн. грн. (з фірма зникає. Або: є два них 15 млн.– прострочені). підприємства. Перше про- «Чернігівське Хімволокдає другому товари за за- но» чекає на повернення вищеною ціною, скажімо, близько 11 млн. грн., «Ніна 240 тисяч грн. А потім жинжиркомбінат» – майперша фірма зникає, не же 3 млн. грн... Уявіть, що

означає вилучити з обігу такі суми… А чернігівське ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» (один з найбільших експортерів круп) взагалі ледь існує. Держава заборгувала підприємству майже 3 млн. грн. Банківське кредитування призупинено, тому ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ» не має коштів, аби закупити сировину.

– У ІІ кварталі ми зменшили обсяги виробництва, у липні – повністю зупинилися. Якщо найближчим часом не отримаємо відшкодування ПДВ, – доведеться скоротити 53 робітника, – говорить директор ПВТП «ДЖІЕН-ЕЛ» Людмила Логінова. – Ми планово погашали банківські кредити, тому вже в липні не маємо грошей ні для сплати задекларованих сум податків, ні для заробітної плати, ні для вчасного виконання зобов’язань перед банком. Якби експортер одержав бюджетне відшкодування ПДВ починаючи з липня 2008-го до квітня 2009 року, всі поточні зобов’язання підприємство виконало б вчасно. Увесь рік фірма, по суті, кредитувала бюджет, а коли настав час забирати

те, що їй належить, держава просто відвернулася. Причому у найскрутнішу хвилину. До того ж, вона не сплачує жодних штрафних санкцій за затримку відшкодування. Людмила Логінова зверталася в ДПІ м. Чернігів, Державне казначейство у м. Чернігів, два запити надсилала до ДПА в Чернігівській області, через громадську приймальню надавала звернення до Чернігівської облдержадміністрації та двічі особисто зверталася до ДПА України, аби ці органи влади, які утримуються за рахунок наших податків, які мають нас захищати, допомогли у вирішенні питання відшкодування ПДВ з бюджету. Однак… – Відповіді про те, що поставлене питання розглядається, ми отримуємо вчасно. Але ж це не відповідь на питання по суті – чому не дотримуються встановлені законом строки повернення ПДВ і не вживаються жодні дієві заходи для виправлення ситуації, – нарікає Людмила Логінова. Таких підприємств на Чернігівщині десятки, а в Україні – сотні.

Ті, кому держава заборгувала ПДВ, об’єднуються 30 липня в Чернігівській регіональній торгово-промисловій палаті

зібралися керівники підприємств, аби обговорити цю найболючішу проблему експортерів. Участь у зустрічі взяли експерти: заступник начальника головного управління економіки Чернігівської ОДА Юрій Сухомлин; директор компанії «НЕК», податковий консультант, експерт у галузі податкового обліку Дмитро Скрицький; аудитор, кандидат економічних наук, директор аудиторської фірми «Лотос» Валентина Рядська. А ось представник податкової адміністрації Чернігівщини не з’явився, хоча його і запрошували. На зборах були й керівники підприємств області: ТОВ «Сяйво» (Ніжин), ПВТП «ДЖІ-ЕН-ЕЛ», ЗАТ «КСК «Чексіл» тощо. – Борг держави за ПДВ, – це додаткове джерело надходжень до державного бюджету. Хто ж його повертатиме? – сказав Юрій Сухомлин. За його словами, Чернігівська ОДА зверталася і до Уряду, і до Президента. Конкретної відповіді на питання: коли експортерам відшкодують ПДВ, – ніхто не дав. До того ж держава відмінила вексельні розрахунки, а саме вони давали можливість взаємозаліку зобов’язань. То що ж робити підприємствам-експортерам? Як підкреслив Дмитро Скрицький, законний шлях (судитися з подат-

ковою) – не допомагає. Навіть маючи позитивне рішення, – домогтися повернення грошей практично неможливо. Тож і виходить, що нині держава не захищає бізнес, а навпаки – топить його. Валентина Рядська надала практичні рекомендації – за можливістю узгоджувати податковий борг і податкове зобов’язання. Вона зауважила, що механізм адміністрування ПДВ є, але він не діє. Результатом зустрічі стало прийняття Резолюції зборів Чернігівської регіональної Торговопромислової палати до Уряду України та Президента. Учасники вимагають лише виконання Закону України «Про податок на додану вартість» та відшкодування перевіреного й простроченого ПДВ експортерам Чернігівщини до 15 вересня 2009 року. Крім того, вони наполягають, аби Віктор Ющенко надав доручення Генеральній прокуратурі виявити тих чиновників, які порушують це законодавство (не повертають ПДВ). Також створять робочу групу з представників підприємствекспортерів. Якщо вимоги не виконають, чернігівська бізнесова спільнота проводитиме заходи публічного протесту проти такої політики держави. Наталія ГАРБУЗ Фото автора

P.S.: Якщо людина не сплатить вчасно банківський кредит, відсотки по ньому, податки, збори, – на неї чекають штрафні санкції. До того ж, аби отримати позику, – у заставу маєш надати якесь своє майно. Чому ж держава безкоштовно користується грошима підприємств, не повертає їх вчасно і не несе за це жодної відповідальності? Експортери – головне джерело надходжень валютної виручки до України. Її зменшення провокує дефіцит долара та євро, а це, за законами ринку, призводить до здешевлення національної валюти. Імпортні товари в Україну ввозять, держава має розраховуватися за своїми зобов’язаннями перед іншими державами за газ, кредити тощо; банки – з іноземними фінустановами. Тобто, попит на валюту не зменшується, а ось пропозиція, на жаль… Кошти Міжнародного валютного фонду не зможуть тривалий час підтримувати гривню, та й ці гроші доведеться потім повертати. Коли ж у нас зрозуміють, що інвестувавши сьогодні, завтра отримаєш набагато більше? Україна не житиме заможно, доки заможними не стануть її громадяни, ті, що сьогодні опинилися під загрозою залишитися без роботи.

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Кадри

Право бути незабутим

–Ц

і етапи, – розповідає Василь Михайлович, – простежуються достатньо чітко. Перший – робота в технікумі, єдиному в Україні, який готував кадри для системи соціального забезпечення. Випускники одержували дипломи юристів середньої ланки та бухгалтерівфінансистів, які, за розподілом Міністерства, йшли працювати інспекторами по призначенню і виплаті пенсій. Набирали абітурієнтів з базовою освітою 8-10 класів. Конкурси дуже високі – 15-20 чоловік на місце. Коли на співбесідах запитували їх, ким вони хочуть бачити себе після випуску, всі відповідали: працюватимуть у правоохоронних органах. І тільки в процесі навчання усвідомлювали, кого з них готують у технікумі. Хоча, скажу вам, понад два десятки тисяч наших випускників займають різні посади, які потребують кваліфікованої юридичної та економічної освіти. До розпаду Союзу технікум усіма методичними матеріалами забезпечувала Москва. Навчальні плани, програми, література – все надходило централізовано. Викладачів на нараду та семінари викликали то в столицю, то в Армавір чи Челябінськ, де працювали споріднені навчальні заклади. До речі, в Союзі налічувалося тільки п’ять таких технікумів, і наш – у тому числі. Проблем вистачало у колективі, оскільки мали викладачів, умовно кажучи, двох рівнів – ті, що давали середню освіту учням, та спеціалісти – юристи, економісти, бухгалтери. Це відчувалося і в стосунках серед них. Не вистачало місць у гуртожитку, їдальня та бібліотека розміщувалися у пристосованих приміщеннях. Мали примітивний спортивний зал. Та вже у 1988 році побудували новий гуртожиток з поліпшеними умовами проживання, поруч – їдальню, потім – хороший спортивно-оздоровчий комплекс, регулярно ремонтуали приміщення. З набуттям Україною незалежності технікум опинився в повній ізоляції. Москва, логічно, припинила методичне забезпечення. Мінсоцзахист України, якому підпорядкований навчальний заклад, не мав навіть свого методичного кабінету, який би розробляв навчальні плани, програми, іншу методичну літературу. Ніхто не готував підручників. Тому перед колективом постало непросте завдання: взятися за все це самим. Змінилися також функції Міністерства, і рівень молодшого спеціаліста вже не повністю забезпечував потреби в системі соціального захисту. Треба було підвищувати статус навчального закладу. Ось що стало найскладнішою проблемою як для керів-

Людину оцінюють по її справах. А тоді вже по тому, що про неї говорять, і хто. Гадаю, рекомендацій ім’я донедавна ректора Чернігівського державного інституту права, соціальної політики і праці, а нині – доцента кафедри економічної теорії цього ж навчального закладу Василя Кубрака не потребує. Воно добре знане в юридичних колах і серед працівників сфери соціального захисту населення не лише на Чернігівщині. Справа в тім, що Чернігівський державний інститут права, соціальної політики і праці – єдиний в Україні навчальний заклад такого типу. Так що його випускників можна зустріти в усіх областях України. Більше половини трудового життя Василя Михайловича пов’язане саме з цим навчальним закладом. Після закінчення у 1968 році Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка він рік викладав політекономію студентам Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя. До речі, і в нас на філфаці читав лекції, приймав екзамени. Молодого і здібного викладача і тут помітили. Відтак півтора десятка наступних років він працював у лекторській групі обкому Компартії України. У 1984 році призначений на посаду директора Чернігівського юридичного технікуму, що пройшов кілька етапів становлення, безпосереднім учасником і організатором яких він був. Що це за етапи і як вони бачаться Василю Михайловичу нині, з висоти 70-річчя від дня народження, яке він відзначив буквально два дні тому? ництва технікуму, так і для викладачів. Потрібно було чиєсь крило підтримки. І ми його знайшли. Перебрали назви кількох навчальних закладів. Зупинилися на Київському національному університеті. Багато розмов, зустрічей на найвищому рівні, включаючи міністра соцзахисту Аркадія Єршова. Нарешті згоду на співпрацю дали ректор університету Віктор Скопенко та декан юрфаку Владлен Гончаренко. Ідея створення навчально-наукового комплексу «Юрист» на базі юрфаку КДУ та Чернігівського юридичного технікуму дістала підтримку і в Міносвіті. 2 листопада 1993 року ідея була узаконена спільним наказом Міносвіти та Мінсоцзахисту. Створення комплексу дозволило залучати до проведення занять у технікумі викладачів юрфаку університету – кандидатів і докторів юридичних наук. Кваліфіковані лектори читали лекції, готували разом із нашими викладачами навчальні програми, плани семінарських занять, розробляли методичні матеріали. Все це здійснювалося на договірних засадах. ерез рік технікум змінює свій статус і назву – стає юридичним коледжем. Це можна назвати другим етапом становлення навчального закладу. Відповідно до завдань комплексу «Юрист» створили ступеневу освіту і розпочали підготовку бакалаврів права за навчальним планом юридичного факультету КДУ. Це вже був успіх, оскільки бакалаврів права готували тільки академії та університети. Цей процес стимулював викладачів коледжу працювати над кандидатськими дисертаціями, вступати до аспірантури. Першими захистилися і здобули вчений ступінь кандидатів наук Ірина Кичко, Василь Андрїїв – нинішній ректор інституту, Богдан Сташків (нинішній проректор), Ельвіра Лимар, Людмила Остапенко, Лариса Шумна та інші. Перші три групи випускників одержали дипломи бакалаврів права в 1998 році. Більшість із них продовжили навчання у вузах четвертого рівня акредитації. Спочатку це були КДУ і Харківська юракадемія. Згодом уклали договори на продовження навчання з Академією МВС України, Академією праці. Брали наших студентів такі престижні вузи, як Академія адвокатури, Податкова академія, Університет ім. Корецького та інші. Ось тоді наш рейтинг зріс ще більше. Але потрібно було рухатися далі, готувати нові спеціальності, які диктувало життя. З ініціативи Мінсоцзахисту та завдяки сприянню програми ТАСІС-проект «Соціальний захист в Україні» колектив коледжу

розробив відповідну освітньо-професійну програму, яку Міносвіти рекомендувало як базову для вузів, котрі готують таких спеціалістів. Відтак із 1997 року почали і ми готувати молодших сеціалістів, а з 2000 року – бакалаврів соціальної роботи. ретім етапом вважаю 2003 рік, коли коледж став інститутом. Цей етап також дався дуже непросто. Вдумайтеся в ситуацію: Статут був затверджений для навчального закладу третього рівня акредитації, тобто у нас мали бути факультети й кафедри. Склали вже новий штатний розклад, проте реорганізації не відбулося, вуз свого статусу не поміняв. Перехід навчального закладу із коледжу в інститут слід було здійснювати через ліцензування всіх спеціальностей і їх акредитацію в Міносвіті України. А там свої канони. Щоб одержати ліцензію на кваліфікацію «Спеціаліст», потрібне інше кадрове і матеріальне забезпечення, ніж у коледжі (50 відсотків кандидатів, докторів наук від кількості викладачів, 10 квадратних метрів площі – на одного студента і т.д.). Не деталізуватиму всі перипетії реорганізації. Скажу тільки, що в 2004-2005 роках ми вже одержали ліцензію на кваліфікацію спеціаліста із соціальної роботи, були підготовлені і затверджені документи на акредитацію цієї спеціальності, підготовлені і затверджені документи на одержання ліцензії спеціаліста по правознавству, а також бакалавра з нової спеціальності «Управління персоналом і економіка праці». Тобто вже тоді готували кадри за третім рівнем акредитації, а фінансувалися – за другим. Лише у листопаді 2005 року Міністерство праці і соціальної політики почало фінансувати вуз за третім рівнем, тобто як інститут. З’явилися факультети, кафедри, інші підрозділи. Тепер інститут має третій рівень акредитації, готує фахівців за такими напрямами: «Право», «Соціальна робота», «Управління персоналом і економіка праці», «Фінанси і кредит». *** Прийняв технікум - здав наступнику інститут. Словом, до свого поважного ювілею Василь Кубрак підійшов із почуттям виконаного обов’язку. Відмінник освіти України (1994 р.), заслужений працівник народної освіти України (1998 р.), Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1999 р.), «Знак пошани» Міністерства праці та соціальної політики України (2005 р.) – за цими відзнаками багаторічна праця і висока відповідальність керівника. З роси і води Вам на довгі літа, Василю Михайловичу!

Петро ГРОМОВИЙ

Ситуація

Вояки без світла

а інформацією Міністерства оборони України, сьогодні через заборгованість перед обласними енергопостачальними компаніями від електроенергії відключено 48 об’єктів та військових частин Збройних Сил України. Крім того, кількість таких об’єктів збільшується: впродовж останніх двох днів знеструмили 15 військових частин. Найбільше – на Житомирщині (12). У Чернігівській області без світла залишилися 8 військових частин, у Харківській та Полтавській – по 7, у Дніпропетровській – 4, по одній – у Київській, Львівській та Запорізькій областях. Ще шість частин – у Криму. – Міноборони разом з Мінфіном намагається вирішити цю проблему. Вже віддано доручення щодо тих військових об’єктів, де є соціальна інфраструктура, – повідомив в. о. міністра оборони Валерій Іващенко. Він додав, що не виключає того, що на погашення заборгованості за електроенергію залучать кошти Спецфонду.

Кримінал

Конвертували понад 4 мільйона гривень

півробітники СБУ виявили та припинили функціонування «кон вертаційного центру», який діяв у мережі фіктивних підприємств, створених для прикриття незаконних фінансових операцій, пов’язаних з ухиленням від сплати податків. Встановлено, що до складу організованої злочинної групи входило троє мешканців Чернігова. Протягом 2008-2009 років організатори афери провели фіктивні фінансові операції на загальну суму понад 4 мільйона гривень. У ході обшуків в офісах та в автотранспорті, що використовувався зловмисниками для протиправної діяльності, вилучено печатки, фінансову документацію, комп’ютерну техніку. На даний час Управління СБУ в Чернігівській області проти ділків порушило кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 28 (вчинення злочину групою осіб), ч.2 ст. 205 (фіктивне підприємництво) та ч.3 ст. 358 (підроблення документів) Кримінального кодексу України. Триває слідство. Прес-група УСБУ в Чернігівській області

Село і люди

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Загублені в лісах

У цьому селі більшість хат, здається, поприсідали від давнини. Ветхі хвірточки, похилені хлівці й широка піщана вулиця, на якій уже не збиває пилюку черідка корів, хіба курка погребеться. Птицю дехто з жителів загубленого у лісі невеличкого сільця Перерост ще тримає. А на більше – не здужає. Витекли сили, зів’яли роки, не тримають висохле тіло ноги.

Катерина Андріївна Бензова

прочиненої хвірточки на колінах виповзає бабуся, щоб прудкіше дістатися до людей, яких, видно, бачить рідко, і яким надзвичайно рада, хапається руками за здерев’янілі бур’янці і, здається, пливе по зеленій стежці. Відчуваю, як болісно стискається серце, перехоплює дух. – Вам допомогти, бабусю? – Мені самій лучче, – спирається руками на низеньку лавочку і по хвилі зручно вмощується поруч. Від бабусі не відходить дебелий собацюраохоронець, якого господарка кличе Мухтарем. Собака, обнюхавши чужих, і, либонь, не запідозривши лихого, влягається коло нас. Зовуть бабусю Катерина Андріївна Бензова. Від роду їй лише 75 років. Лише, бо в багатьох селах жінки її віку ще й корів доять, і біля печі стоять. – Еге, дітки, у Донбасі, на шахтах, я зглумила себе. Ноги давно підкошувалися. А як помер чоловік, зовсім заслабла. А це вже другий год не ходжу – мучаюся. Та бабусі Каті ніколи журитися над власною неміччю. У неї на захатті кілька невеличких грядочок. – Цибулька, часничок, моркви клаптик, а на більше, дітки, я не здужаю. Бур’янці виполю, як поспіє урожай, цибулю про-

сушу, часник у вінки поплету. Мало цього на зиму. Картоплю син привозить. Сашко відвідує мене, а ось дочка, може, прихворіла, бо вже четвертий годок як не приїжджає. При згадці про дочку в баби Каті голос затремтів, здалося, ось-ось зламається, стільки в ньому болю й гіркоти. Доки ростуть діти, радієш, сподіваєшся на доглянуту старість. А обзаведуться сім’ями, бува, на очах чужіють. А якщо батьки далеко, то й вісточок не пришлють, не те, щоб приїхати. Знаю я одного онука, який відвернувся від рідної бабусі, бо так захотіла його дрібна совістю жона і обмежені звичайною

людською порядністю родичі. Долею кожному воздасться по справедливості. Та Бог з ним, з онуком, який зчужів до села, колиски його дитинства і до бабусі, яка вчила його творити добро. Тут про матір йдеться – найяснішу зорю в небі людини. Для мене ця зоря ніколи не згасне. Хто чи що захмарило небо і душу дочки баби Каті? І чи розвидниться коли? Адже на старість матерям найбільше хочеться ласки і ніжності. Почасти вони шкодують, що народжували синів, а не дочок. Адже дочки вміють гладити серце словами. У баби Каті все навпаки. Син підтримує матір, провідує, як каже бабуся, харчі возить і це втішає стареньку. чим втішити діда Гришу, чи можливо повернути йому радість життя? Дружина Надія Данилівна Сенюк, наймолодша жителька Переросту, поклала на свої плечі всі клопоти за безногим чоловіком. – У нас троє дітей. Усі давно роз’їхалися, та не забувають батьків. Особливо синок, який у Чернігові живе. Як приїде, по господарству допоможе, коло батька посидить, наговориться. Дід Гриша чує нашу розмову і бачу, як очі слізьми наливаються. Боюсь запитати, як це сталося. Навіщо рвати душу,

яка й без нас життям пошрамована. Несподівано виручає баба Надя: – У чоловіка попухли ноги, кровоточили. У нашому селі медицини ніякої. У район їхати не хотів. Самі травами лічили. Воно наче б і не на вред, та не помогло. Повезли діда до врача, як уже ноги почорніли. Як виявилося, пізно вже було лічить. А яким же вправним лісорубом був мій Гриша, – щоб якось збадьорити чоловіка, згадала кращі роки подружнього життя дружина. – Хвалили його за добру роботу. І вдома порядок тримав. Разом дітей підняли. А тепер… Господи… За які гріхи! – і собі витирає хусткою очі баба Надя. – З сільради привезли інвалідську коляску, – показує. – Та дід не хоче на неї пересідати. Серце в нього слабе. Боїться. А я б його вивезла в холодок. Так гарно надворі. Та впускаю літо у розчинене вікно – хай Гриша хоч свіжим повітрям дихає. І цю хату залишив з тягарем у душі. Чому в нас так – ні турботи про робочу людину, ні найменшої уваги до загубленого в лісі сільця? Раз на три дні автолавка приїжджає – ось і всі блага цивілізації. За радянських часів у віддалені села, бува, медиків присилали, щоб оглядали людей. А нині побачити кваліфікованого медика у віддаленому селі, все одно, що казкову жар-птицю в небі. Гнеться чоловік на роботі, хвалять, а зігнеться – забувають. Що ж ми за люди такі. Нас же ніхто і ніде не вчив бути байдужими! І не народжувалися такими. А чому стали ними? Життя важке, так ми ж його таким і зробили. І самі непомітно черствіємо. І не до чужих, а, бува, до рідних людей. І це, повірте, страшно. к страшно доживати бабі Тетяні. – Я, як травинка, – одна-однісінька. Був у мене чоловік, та вже давно помер, каже бабуся і лічить на пальцях, скільки ж років пройшло. – Аж 22 нащитала. Ось стільки я, людоньки, самую. Бог не дав нам діток. Ще тупаю і городик обробляю. Я ось вам огірочків з грядки нарву, саме спіють, - і поспішила на грядку. Повернулася і знову про чоловіка: – Я в лісі за городом опеньок нарвала. Кажу, давай переберем

Григорій Сенюк з дружиною Надією

Фото Миколи ТИЩЕНКА

Три заплакані долі

Тетяна Миколаївна Лось

удвох та на сковороду. Мій Володя виходить з хати. І чую, як упав прямо на порозі. Я до нього, а серце не б’ється. Врачі сказали: інфаркт його схопив. – Ото з чоловіком і пожили трохи. Раніше була війна. Село наше спалили. Жили ми у землянці в лісі. Як прогнали німця, батько взявся хату будувати. У мене два брати були. Нас троє – уже помічники. – Всі вже відійшли, – зітхає бабуся. – Та не хочу більше розповідати. Важко стає на душі. Більше ні про що не розпитую Тетяну Миколаївну Лось. Сказала вона мало, виплакала більше. – У мене ще курочки є, – наостанок хвалиться бабуся. – Ось би двір хто викосив, бо гадюки з лісу залазять, а я боса ходжу. Торік, вірите, одну зміюку вбила. Три заплакані долі – це півсела жителів. Хотілося ще трьох жителів обійти, та сил забракло. Душевних. Та і що нового міг почути? Адже й доля всього села Переріст, як і його жителів, одним паском підперезана, одним болем мічена, одними нитками вишита. Темними, як вечір, що спускається на притихлі хати, не кожен мешканець яких впевнений, що доживе до вранішнього сонця у вікні. Микола БУДЛЯНСЬКИЙ Городнянський район

Телятина подорожчала до... 6 років!

Кримінал

ещодавно до співробітників патрульної служби міліції, які охороняють порядок у селі Іванівка Чернігівського району, надійшла інформація про одного з місцевих жителів, який приніс додому мішок м’яса. На перший погляд, нічого дивного в цьому немає,

але, з огляду на особу, правоохоронці одразу ж зреагували на це повідомлення. 18-річний місцевий житель ніде не працював і не навчався. Жив з матір’ю. На життя заробляв тим, що інколи допомагав односельцям по господарству або на городі. Коли

міліціонери навідалися до нього, мати хлопця саме закінчила варити холодець зі свіжини. На запитання: «Звідки м’ясо?», конкретної відповіді так і не одержали. В ході ж бесіди з підозрюваним стало усе зрозумілим. Молодик, як і часто до того, цілий день

пропиячив з друзяками на березі річки. Але закуски виявилося замало. Тож вирішили, непогано було б скуштувати свіжини, і пізно ввечері «забійник» на велосипеді поїхав на ферму, де кілька років тому працював різноробочим. Там він зловив і зарізав теля...

Здобич сховав до погреба, шкіру викинув у чагарник за своїм городом. А зранку, коли мати побачила м’ясо та запитала, де він його взяв, син про все щиро розповів. Матуся ж лише пораділа й заходилася поратися біля плити...

Зловмисника затримано, проти нього порушено кримінальну справу за ч. 3 ст. 185 КК України (крадіжка), яка передбачає покарання – позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Галина ПИРІГ, помічник начальника Чернігівського райвідділу міліції по зв’язках зі ЗМІ

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Соціально-економічне становище Чернігівщини в І півріччі 2009 року У січні–травні 2009р. обсяг експорту зовнішньої торгівлі товарами становив 106,3 млн.дол.США, що складає 63,1% проти рівня січня–травня 2008р., імпорту – відповідно, 100,9 млн. дол. США та 68,9%. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 5,4 млн.дол. проти 22,1 млн. дол. у січні–травні 2008р. Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 1,05 проти 1,15 рік тому. Зовнішньою торгівлею товарами займалися 250 підприємств та організацій області. Партнерами їх були 89 країн світу (з них 23 країни – члени ЄС). Активно працювали в цій галузі підприємства міст Чернігів, Прилуки та Корюківського району. Їх частка в загальному обсязі експорту становила 79,7%, імпорту – 93,6%. Експорт країнам СНД становив 66,0% загального обсягу області, країнам Європейського Союзу – 18,4%, іншим країнам світу – 15,6%. Товари з області експортувалися до 69 країн світу. Найбільше (73,5%) відправляли до Російської Федерації, Білорусі, Італії, Молдови, Грузії, Польщі, Сирійської Арабської Республіки та Туреччини. Основу товарної структури експорту області становили вироби з паперу та картону, готові харчові продукти, продукти рослинного походження, текстиль та вироби з нього, деревина і вироби з неї, котли, машини, апарати і механічні пристрої, взуття, полімерні матеріали та пластмаси, молоко та молочні продукти. Їх частка в загальному обсязі експорту становила 90,8%. Імпортовано в область 52,1% всіх товарів із країн Європейського Союзу, 21,2% – з країн СНД, 26,7% – з інших країн світу. Товари надходили із 61 країни світу, вагома частка (65,0%) – з Німеччини, Російської Федерації, Бразілії, Сполученого Королівства, Італії, Індії та Білорусі. У структурі імпорту 85,5% визначали готові харчові продукти, папір та картон, текстиль, полімерні матеріали та пластмаси, продукція хімічної та пов’язаних із нею галузей промисловості, котли, машини, апарати і механічні пристрої.

РОЗДРІБНА ТОРГІВЛЯ ТА РЕСТОРАННЕ ГОСПОДАРСТВО Оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) ста-

новив за півріччя 3929,5 млн. грн., що складає 89,9% обсягу січня–червня 2008р. Оборот ресторанного господарства (з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців) становив 141,7 млн.грн., або 90,1% рівня І півріччя минулого року. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, за півріччя склав 1776,9 млн. грн., що становило в порівнянних цінах 83,7% від обсягу січня–червня 2008р.

гарячу воду та опалення (на 7,5%). У сфері охорони здоров’я ціни зросли на 14,2%, що зумовлено подорожчанням фармацевтичної продукції (на 19,5%), амбулаторних послуг (на 12,7%), послуг санаторно-курортних установ (на 9,9%). Зростання цін на транспорт у цілому на 14,7% пов’язане, у першу чергу, зі зростанням цін на бензин (на 32,2%), вартості перевезень автодорожнім (на 17,1%) та залізничним (на 16,0%) пасажирським транспортом; подорожчанням

ничного та трубопровідного транспорту, управління у сферах фінансової та податкової діяльності, грошового та фінансового посередництва, де нарахування в 1,7–2,7 раза перевищили середній показник в економіці області. Водночас, розміри заробітної плати в працівників мисливства, рибальства, рибництва, оброблення деревини та виробництва виробів із деревини, хімічного виробництва, виробництва виробів з бетону для будівництва, виробництва неметалевих мінеральних виробів, виробництва гото-

ПОСЛУГИ

Обсяг реалізованих послуг (включаючи ПДВ) з початку року становив 813,1 млн.грн. проти 721,1 млн. грн. за І півріччя 2008р. Населенню реалізовано послуг на суму 299,9 млн. грн., або 36,9% загального обсягу. Найбільша ця частка в Бахмацькому, Городнянському, Ічнянському, Н.-Сіверському, Ріпкинському, Срібнянському й Талалаївському районах (від 62,1 до 71,7%), найнижча – у Щорському районі (11,9%) та місті Ніжин (25,4%). Майже половину загального обсягу послуг (43,5%) реалізовано підприємствами обласного центра. У структурі реалізованих послуг за видами економічної діяльності найбільша частка припадає на послуги пошти та зв’язку (44,5%) і транспорту (22,7%). У порівнянні з І півріччям 2008р. частка послуг пошти та зв’язку збільшилася на 4,4 в.п., транспорту – зменшилася на 0,9 в.п.

ЦІНИ І ТАРИФИ

Індекс споживчих цін (індекс інфляції) за січеньчервень 2009р. становив 108,6%. На споживчому ринку області ціни на продукти харчування та безалкогольні напої за означений період зросли на 8,0%. Найбільше подорожчали: на 38,5% – цукор, на 18,6% – безалкогольні напої (у т.ч. чай – на 29,8%, мінеральні води – на 16,7%, кава – на 14,6%, фруктові соки – на 10,0%); на 9,8–18,1% – свинина, фрукти, кондитерські вироби з цукру, хліб, шоколад, риба та продукти з риби, морозиво, вершкове масло, м’ясо птиці; на 7,4–8,3% – олія, рис. У той же час подешевшали яйця (на 42,4%), тваринні жири (на 7,8%), молоко (на 4,7%), овочі (на 3,5%). Тютюнові вироби зросли в ціні на 54,7%, алкогольні напої – на 5,6%. Предмети домашнього вжитку, побутова техніка подорожчали на 11,7%, одяг і взуття – на 4,7%. Ціни (тарифи) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива в цілому підвищилися на 5,4%, в основному за рахунок зростання квартирної плати (на 20,3%), тарифів на каналізацію (на 17,4%), водопостачання (на 15,1%),

Фото Олександра БОЖКА

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

автомобілів, велосипедів, запчастин для автомобілів (на 10,2–21,3%). У ресторанній та готельній галузях ціни зросли на 5,0%, зв’язок та освіта подорожчали на 2,4%. Індекс цін виробників промислової продукції в січні–червні п.р. становив 111,0%. Набагато знизилися ціни (на 76,2%) у добувній промисловості. Продукція підприємств переробної промисловості подорожчала на 13,4%. Зокрема, у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – на 21,5%, целюлознопаперового виробництва – на 16,2%, іншої неметалевої мінеральної продукції – на 3,7%, хімічної – на 0,3%. У виробництві та розподіленні електроенергії ціни зросли на 13,2%.

ДОХОДИ НАСЕЛЕННЯ У січні–травні 2009р. на підприємствах, в організаціях та установах області (крім статистично визначених малих підприємств) у середньому було зайнято 241,3 тис. штатних працівників, що на 6,8% менше, ніж у відповідному періоді 2008р. Номінальна заробітна плата одного штатного працівника, порівняно з січнем–травнем 2008р., збільшилася на 9,4% і становила в середньому 1366 грн. за місяць. Реальна заробітна плата, визначена з урахуванням цінового фактора, зменшилася на 9,8%. Нарахування за одну оплачену годину становили 9,76 грн. (рік тому – 8,37 грн.). Серед найбільш високооплачуваних були працівники добувної промисловості, виробництва паперу, картону та виробів з них, заліз-

вих металевих виробів, виробництва меблів не перевищували 57,6% середньообласного показника. Зберігався високий ступінь диференціації заробітної плати за районами. Так, заробітна плата працюючих у Коропському районі (977 грн.) була на 28,4% меншою від середньообласного показника, а найбільший рівень оплати праці (2322 грн.), як і раніше, був у м.Прилуки. Сума невиплаченої заробітної плати на економічно активних підприємствах на 1 червня 2009р. становила 24,4 млн.грн. У відношенні до 1 січня 2009р. її розміри збільшилися в 1,5 раза. Найбільша заборгованість зберігається в промисловості (61,9% від загальної суми) та будівництві (14,7%). Станом на 1 червня 2009р. заробітну плату в установлений термін не одержали 13,6 тис. працівників (5,8% загальної кількості). Середній розмір боргу одному працівнику становив 1697 грн., що дорівнює 1,2 середньої заробітної плати, нарахованої за травень 2009р. Крім того, працівникам області заборговано 606,9 тис.грн. допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Упродовж півріччя субсидії для відшкодування витрат на оплату житловокомунальних послуг та електроенергії призначено 19916 сім’ям (85,7% тих, що звернулися). Середній розмір субсидії, призначеної одній сім’ї в червні, становив 60 грн. Сума нарахованих субсидій становила 12,8 млн.грн. У червні їх отримували 12,9 тис. сімей. Крім того, населенню області надавалася допомога на придбання твердого палива та скрапленого газу го-

тівкою. За такою допомогою звернулися 9255 сімей, призначені субсидії 6106 сім’ям на суму 1,7 млн.грн. Отримали цей вид допомоги за півріччя 5468 сімей у сумі 1,6 млн.грн. Середній розмір її склав 286 грн. За січень–травень 2009р. населення області сплатило за житлово-комунальні послуги 257,3 млн.грн., що становить 99,3% нарахованих сум. На 1 червня населення заборгувало організаціямнадавачам послуг, включаючи борги попередніх років, 81,0 млн.грн. Крім того, 8,9 млн.грн. становив борг за електроенергію і 2,2 млн.грн. – за житлово-комунальні послуги підприємствамбанкрутам та організаціям, що припинили діяльність. Найбільшу частку боргу становила заборгованість за централізоване опалення та гаряче водопостачання – 41,6 млн.грн. На кінець травня борги за 3 місяці й більше мали: за централізоване опалення та гаряче водопостачання – 30,8% власників особових рахунків, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 30,6%, за вивезення побутових відходів – 26,8%, за газопостачання – 17,8%, за централізоване водопостачання та водовідведення – 11,3%. Крім того, за електроенергію – 17,5% користувачів.

РИНОК ПРАЦІ

За даними державної служби зайнятості, у січні– червні 2009р. її послугами скористалися 48,7 тис. не зайнятих трудовою діяльністю громадян (проти 44,3 тис. у січні–червні 2008р.). Кількість зареєстрованих безробітних за рік зросла на 22,4% та на 1 липня п.р. становила 23,3 тис. осіб. Серед безробітних кожен другий раніше займав місце робітника, кожен четвертий – посаду службовця, а кожен п’ятий – не мав професійної підготовки. Рівень зареєстрованого безробіття на 1 липня 2009р. становив 3,6% (рік тому – 2,9%). Його розмір коливався від 1,7% в Носівському районі до 9,6% в Городнянському районі. Рівень зареєстрованого безробіття сільського населення (4,2%) був вищим за аналогічний показник серед мешканців міських поселень (3,3%). За сприяння державної служби зайнятості в січні– червні 2009р. було працевлаштовано 10,2 тис. осіб, що на 38,8% менше, ніж рік тому. Серед працевлаштованих 40,5% становили жінки, 43,0% – молодь у віці до 35 років та кожен дванадцятий потребував особливого соціального захисту. З Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття впродовж червня 2009р. на допомогу у зв’язку з безробіттям в області було витрачено 10,8 млн.грн. Середній

розмір допомоги становив 587 грн.

ЗЛОЧИННІСТЬ

У І півріччі 2009р. органи внутрішніх справ області зареєстровали 3449 злочинів (на 6,4% менше, ніж рік тому), з них 1241 (36,0%) – тяжкі та особливо тяжкі. У загальній кількості злочинів 87,4% (3015) становлять злочини загальнокримінальної спрямованості. За видами злочинів найбільша частка (46,4%) – це злочини проти власності, 12,4% – злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення, 8,0% – злочини проти життя та здоров’я особи, 6,5% – злочини у сфері службової діяльності. Потерпіли від злочинів 2010 осіб, з них 107 – загинули. Менше, ніж у І півріччі минулого року, зареєстровано злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини й громадянина та проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян (в 1,8 раза), умисних тяжких тілесних ушкоджень та випадків порушення правил безпеки дорожнього руху (в 1,7 раза), утягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (в 1,6 раза), шахрайства (на 24,3%), злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших злочинів проти здоров’я населення (на 16,9%), згвалтувань та спроб згвалтування (на 16,7%), випадків незаконного заволодіння транспортним засобом (на 15,8%), злочинів у сфері службової діяльності (на 14,8%) тощо. У той же час збільшилася кількість випадків вимагання (у 3,5 раза), злочинів проти довкілля (в 1,6 раза), випадків грабежу (на 45,7%), крадіжок (на 37,1%), розбійних нападів (на 26,8%), умисних убивств та замахів на вбивство (на 20,0%) тощо. Неповнолітніми або за їх участю скоєно 132 злочини, що на 11,9% більше, ніж рік тому. З початку року було виявлено 1868 осіб із числа тих, які підозрювались у скоєнні злочинів, з них у відношенні 1738 осіб (93,0%) кримінальні справи направлені до суду. Серед виявлених 59,5% були в працездатному віці, але не працювали й не навчалися, кожен п’ятий вчиняв злочин раніше. З числа виявлених осіб 20,3% перебували в стані алкогольного сп’яніння, 15,5% становили жінки, 5,9% – неповнолітні. *** Чисельність наявного населення області на 1 червня 2009р., за розрахунками, становила 1116,3 тис. осіб. За повідомленням Головного управління статистики у Чернігівській області

Зелений туризм

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Джерела

Екологічний марафон Ріпкинський район Чернігівщини – чудовий куточок поліської природи. Милують око різнотравні луки розкішної Дніпровської долини. Численні болота, гаї та діброви, темні гриви лісів з лікарськими та ягідними рослинами. Близько тисячі видів вищих судинних рослин формують трав’янистий покрив території Ріпкинщини. Серед них понад 200 видів лікарських, 26 – занесених до Червоної книги України, серед яких 11 видів орхідей, 12 – реліктових, є також ендеміки, 12 видів першоцвітів. Принагідно зазначимо, що найкрасивіша орхідея Полісся – зозулині черевички, які представлені єдиною популяцією на Чернігівщині, зростають у нашому краї, і також рослини, занесені до Європейського списку зникаючих видів. Це папороті роду Гронянка. В чистих озерах зростають: водяний горіх плаваючий, водяна папороть – сальвінія плаваюча та інші види водної флори. Багата й різноманітна фауна, а це численні види комах, птахів та звірів. Та особливо розкішні на Ріпкинщині ліси. Вони займають площу 78,1 тис. га (35%) її території. Ліси – не тільки притулок для птахів і звірів, грибів та ягід, але й місце відпочинку людей, пізнання природи, джерело формування екологічної культури людини. Саме для цього функціонує, створена в 1994 році, шкільна навчально-пізнавальна екологічна стежка.

кологічна стежка сприяє вивченню природи та історії рідного краю, має пізнавальне, оздоровче та рекреаційне значення, формує екологічну свідомість, спонукає до потреб практичної участі в охороні довкілля рідного краю. Видатний педагог В.О. Сухомлинський писав: «Природа стає могутнім джерелом виховання лише тоді, коли людина пізнає її». Протяжність маршруту екологічної стежки становить 2 км. Вона має 5 зупинок і на своєму маршруті включає лісові ділянки з сонячними галявинами, квітучими ягідними та лікарськими рослинами. Глибокі яри з численними джерелами перегукуються з місцевими пам’ятками історії, далекоглядними краєвидами краю. Тут деревадовгожителі сусідять з ділянкою штучних ялинників, великим мурашником та ділянками та струмками з джерельною водою. Є ділянки зростання червонокнижних та регіонально-рідкісних видів місцевої флори. Тут зростають пізнолисті дуби, що чергуються з грабами та білокорими берізками, стрункими осиками. Чагарниковий підлісок утворений ліщиною, крушиною, малиною та іншими видами. З числа трав’янистих рослин найчастіше зустрічаються купина багатоквіткова (лікарська), копитняк європейський, гравілат річковий, суниці, зірочник лісовий та багато інших. Весняної пори тут квітують численні першоцвіти, особливо рясти: щільний та порожнистий, медунка темна. Згодом довкільні галявини вкривають фіалки, жовті зірочки, фіолетова чина весняна. В пониззі навколо грабів у

квітні чи на початку травня можна знайти Петрів хрест лускатий – напівпаразитичну рослину. Цієї ж пори тут не змовкає пташиний спів. На маршруті екологічної стежки можна зустріти ящірку, іноді змій. Десь прошмигне в кущах козуля. Можна побачити і лося. На уквітчаних галявинах з квітки на квітку пурхають метелики.

Зупинка №1 Учень-екскурсовод розповідає історію цього лісового урочища, віковий склад дерев, знайомить з найпоширенішими видами лісової флори. Йдучи стежкою, присутні дізнаються про вік та склад лісу, знайомляться з видами флори лісу, в тому числі й лікарськими.

Зупинка №2 Дорога проходить вглиб лісу. Тут беруть початок глибокі яри, спустившись до яких, можна напитись цілющої джерельної води. Навколо густий ліс дихає цілющою прохолодою. Серед трав’янистих рослин тут повсюдно зростає осока волосиста, хвощ лісовий, алтея колосовидна, фіалки шаршава і дивна та багато інших рослин. На маршруті можна знайти і червонокнижні рослини: гніздівку звичайну, лілію лісову та рідкісну рослину – коручку чемерниковидну. Перетинаючи глибокі яри, маршрут виходить на підвищення. Це правий, високий у цих краях берег Дніпровської заплави, з якого відкриваються далекоглядні, захоплюючі краєвиди території ботанічного заказника «Мокрець».

Зупинка №3 Присутнім екскурсовод цієї зупинки розповідає

про колишню цегельню, яка функціонувала тут на початку ХХ ст., і залишки якої збереглися досі. Місцевість багата грибами та ягодами. Серед цікавих рослин зростає подорожник середній, наперстянка великоцвіта, смовдь гірська, миколайчики польові, перестріч гайовий. З числа рослин Червоної книги України тут зростає любка дволиста, з оригінальністю і красою якої можуть познайомитися присутні. Чарує співом численне птаство.

Зупинка №4 Далі маршрут екологічної стежки проходить краєм Дніпрової заплави, до якої виносить свої води багатоводний лісовий струмок. Вода цього струмка здавна вважалася цілющою, а тому до нього приходили і приїз-

дили хворі люди. Згодом на прохання прихожан церковна влада збудувала в цих місцях, біля розлогої сосни, церкву. Не одне десятиліття в лісі діяла

церква і не мілів струмок з лікувальною водою. Та в 30-х роках минулого століття, в часи переслідування віри в Бога, церкву знищили, але не припинявся людський потік до цих місць, як і досі, щоб вклонитися святим місцям, вмитися цілющою водою. Минули роки. Вже немає розлогої сосни і не такий повноводний струмок. А ще тут зберігся протитанковий рів, викопаний у 1941 році. ...Густі високі трави чергуються з чагарниками, сходять до заплави. На маршруті екологічної стежки зустрічаються деревадовгожителі. Це 4 розлогі сосни віком до 300 років. Звідси відкриваються далекоглядні краєвиди. Далі маршрут – мішаним лісом, що розкинувся на підвищеній ділянці Дніпрової тераси. Тут вражають своєю могутністю 300-літні дуби-велетні ботанічного заказника

«Ясенське». У цій місцевості утворилися глибокі яри з джерелами, з яких витікає прохолодна чиста вода.

Зупинка №5

Втамувати спрагу джерельною водою і відпочивши, маєте змогу ознайомитися з рідкісними рослинами, зокрема, пальчатокорінниками – м’якочервоним та травневим, любкою дволистою, а ще воронячим оком, численною папороттю. На цій ділянці лісу мандрівники побачать кілька дятлових «кузень», здивуються велетенському мурашнику. Весняної пори вас зачарує запах конвалії травневої, а влітку – стиглих ягід цілющої суниці та малини. Восени – повно грибів. Весь маршрут екологічної стежки супроводжує спів численного птаства. Володимир ПОПРУГА Фото Миколи ТИЩЕНКА Ріпкинський район

Мистецтво

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Виставки

«Билиця про Небилицю» Так називається виставка, яка відкрилася в обласному художньому музеї. На ній виставлено роботи унікального художника Миколи Небилиці (1945-2000). Понад двадцять п’ять років він працював ретушером, завідуючим відділом ілюстрацій редакційно-видавничого комплексу «Деснянська правда». Його життя доля позначила двома пам’ятними віхами: прийшов у цей світ за кілька тижнів до однієї із найвеличніших подій ХХ століття – Дня Перемоги 9 травня 1945 року, а пішов із нього теж за кілька тижнів до початку ХХІ століття. Між ними – дитинство і юність у рідному Чернігові, три з половиною десятиліть, відданих праці у «Гарті» і «Деснянській правді» в царині поліграфічної графіки і дизайну. А це – тисячі газетних ілюстрацій, передовсім плакатів і карикатур, сотні афіш і листівок, буклетів і обкладинок книг, календарів, ексклібрісів, логотопів. Та найповніше талант Миколи Небилиці розкрився у станковому живопису.

ого полотна багато кому можуть видатися незвичними і малозрозумілими, в чому немає нічого дивного, адже упродовж десятків років подібне художнє бачення світу на теренах великої країни, у якій ми жили, значною мірою заперечувалося, а натомість у нашій свідомості складалося стереотипне розуміння мистецтва. Несхожість із стереотипами, неординарність художнього мислення і зробили художника таким, яким ми його сприймаємо нині – із внутрішньою розкутістю і нестримною фантазією, буянням національної фольклорної стихії, єдністю комічного і ліричного, сатиричного і філософського. Ніщо з нічого не виникає, як не раз любив повторювати сам Микола Онисимович, із зернят соняшника гарбузів не виростиш. Він мав хороших вчителів і на терені малярства – Пітера Брейгеля і раннього Шагала, Ботеро, і на терені красного письменства – захоплювався «Енеїдою» Котляревського, творами Гоголя, Гашека, Булгакова. Була у нього самого дещиця від козацького характерництва. Вже навіть одне колоритне прізвище до нього зобов’язувало… Навесні 1988-го, коли редакція переїхала у нове приміщення на теперішньому проспекті Перемоги, отримав на четвертому поверсі власний кабінет, що і став водночас і майстернею художника. Тут, власне, й створив свої найкращі картини. Першими їхніми глядачами і поціновувачами були колеги«деснянці». Кожну тему подовгу обмірковував, з любов’ю, без поквапу виводив кожну деталь картини… Але якою радістю і навіть гордістю сповнювався, коли ставив під завершеною роботою свій красивий, оригінальний підпис – «Mikola». «Картина-анекдот, чим не жанр?» – зізнавався якось, маючи на оці передусім полотна «Дурна баба», «Грудень», «Здравстуй, мать, дурак приехал!»… «Писати пейзажі і натюрморти для мене – нудьга,» – підкреслював не раз, хоч час від часу з’являлися на картинах елементи натюрморту. Але ж які! Якою привабливою була зелена цибуля на тетраптиху «Козак, хата, їжа,

Дзвони Чорнобиля

Ще один храм

на честь Святителя Чернігівського У цій церкві все нагадує про Чорнобиль: меморіальна дзвіниця «Дзвони Чорнобиля», яку прикрашає ікона «Чорнобильський Спас», меморіальні кімнати жертв Чорнобильської трагедії… ещодавно престол храму на честь Святителя Чернігівського Феодосія освятив глава Української Православної Церкви митрополит Володимир. Він також привітав священиків і віруючих з урочистою подією і подарував храму ікону Святителя і Чудотворця Спиридона Тримифунського. Церкву споруджено у Святошинському районі міста Києва, де отримали житло чимало переселенців з зони відчуження, ліквідатори аварії. Тут, на вулиці Чорнобильській, встановлено пам’ятник «І мертвим, і живим, і ненародженим». Тепер же буде і церква, яку заклали у 15-річчя чорнобильської катастрофи.

Микола Небилиця у своєму редакційному кабінеті, який був водночас і майстернею художника

«Дурна баба» (1993)

Володимир МИКОЛАЄНКО Відкриває виставку Світлана Небилиця

відьма», якою апетичтною була ковбаса на картині «Розумна істота»! Зрештою, про це він сказав власними поетичними рядками у антології інтимної лірики «Пастухи квітів», яку з любов’ю оформив своїми роботами: Скільки фікцій, комбінацій, Скільки фальші та амбіцій… Їжу з полотна не вкрасти – В цьому кредо Небилиці. Для багатьох справжнім відкриттям Миколи Небилиці стали його персональні виставки 1994 і 1997 років у Чернігові – у художньому музеї та геалереї «Пласт-Арт». Зацікавилася ним і НьюОрлеанська художня галерея, запросивши до США, де відбувся вернісаж колективної виставки кількох українських майстрів пензля, у тому числі і його. Щоправда, Америки так і не вдалося розгледіти як слід. Із трьох днів перебування за океаном більше часу пішло на облаштування виставки. Відбулася виставка у «Пласт-Арті» і у листопаді 2001 року – через рік після смерті художника. Нині його картини можна побачити у галереях та приватних колекціях нашої держави, а також Росії, США, Франції, Ізраїлю, Індонезії, Польщі, Вірменії… І, звісно, Німеччини, де нині живе із дочкою його дружина Світлана. Відкрила виставку Світлана Михайлівна. Вона сказала, що,

буваючи щоліта в Чернігові, уже дев’ять років мріяла про ось таку презентацію творів чоловіка. Нарешті, це вдалося… На жаль, уже відійшли за межу вічності кращі друзі Небилиці. Старший товариш, кандидат архітектури, відомий чернігівський краєзнавець Андрій Карнабед уже ніколи не згадає, як запропонував двадцятирічному Миколі Небилиці виконати мозаїчні композиції у будинку кооперованих підприємств торгівлі «Полісся», і тим Небилиця дуже пишався. Шкода, що пізніші господарі «Полісся» знищили ці роботи. Уже немає ні однокласника, закоханого у живопис, Віктора Богуша, ні чудових фотохудожників Валерія Інютіна та Володимира Зими… Але був на відкритті художник Олексій Потапенко, який розповів, що, окрім усього, був Небилиця ще й талановитим рибалкою. Упровж двадцяти п’яти років щоліта проводив свої відпустки на Дніпрі, мав там свого човна, якого назвав «Госпожа удача». Його рибальські снасті, як і належить справжньому художнику, були нарівні витворів мистецтва… Він живий у наших спогадах, а картини його є вагомим внеском у художню культуру України. Володимир САПОН Фото Віктора КОШМАЛА

«Вторгнення» (1994)

«Здравствуй мать, дурак приехал!» (1995)

«Веселий настрій» (1999)

Вже червоніють вишні, тату

Вже червоніють вишні, тату. Зомлів від спеки коник у траві. Легкі хмаринки, мов солодка вата, Повільно тануть в синяві… А за селом, на вигоні, чебрець Духмянить гірко, наче давній спомин. Я йду до вас стежками навпростець, Іду і плачу під пташиний гомін. Несу вам квіти й пляшечку вина, Якого вам уже не скуштувати. Пробачте, що приїхала одна, Бо мамі вже несила шлях долати. Та все питає про своє село, Їй часто сниться наша рідна хата… І що ви знов удвох, і весело Гостей наш двір продовжує вітати… Ну ось прийшла. Ще здалеку мені Ви посміхнулись з теплого граніту. Добридень, тату! Тиша… Лиш сумні Ячать навколо паперові квіти. Віра ТКАЧЕНКО

У рамках проекту

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

«А брат чекає...» До редакції зайшов схвильований сивочолий чоловік– чернігівець Володимир Назарович Геворкян. Він розповів зворушливу родинну історію. Річ у тому, що тесть нашого відвідувача Михайло Павлович Ковалевський, якому невзабар виповниться 98 років, щопонеділка «прикипає» до телеекрана, коли йде передача «Жди меня». Він вірить, що його молодший брат Сергій, який воював на фронтах Великої Вітчизняної і загинув на ній, … живий. Юнак служив у Прибалтиці, там і війну зустрів. Сергій після Перемоги не повернувся до отчого порога. І матері, куди б не зверталася, приходила відповідь, що син пропав безвісти. Але поранене материнське серце сподівалося. Скільки такого було: прийшла похоронка, а солдат вижив, в сім’ю радість приніс. Минулого року старшому брату приснився молодший, живий і неушкоджений. Родина звернулася на передачу «Жди меня». Такі дивовижні події на ній траплялися: через десятки літ і далекі відстані рідні знаходили одне одного, зустрічалися. У Михайла Павловича не згасає надія, що на схилі літ почує якусь вісточку про брата. № 4847 ИТ – Шукаю тебе! ПАВ від 2004.07.19 (Кіоск)

Розшукується:

Віктор Романович Муратов (Мурашов, Муравйов), 1936 р.н. Географія приблизного пошуку: Кримська обл. Чернігівська обл.

Шукає:

Наталія Леонідівна Бабич (Шарапова) Історія: Розшукую свого батька. Він познайомився з моєю мамою – Людмилою Антонівною Бабаджановою у 1963 році у Красногвардійському районі Кримської області. Він там був у відрядженні: працював на тракторі чи на екскаваторі– на будівництві дороги. А у 1964 році і я народилася. Він про це дізнався, але відмовився одружуватися на мамі. Та я б хотіла знайти батька.

№ 141319 ИТ – Шукаю тебе! ДБК від 2004.09.20 (Internet)

Розшукується:

Євген Устюгов, 1981р.н. Місце народження: Україна Термін давності: 1995 Остання відома адреса: 03096 Україна, Київська обл., м. Узин Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл., м. Ніжин Відправлено в INTERNET

Розшукує:

Роман Володимирович Голуза Історія: Ми – однокласники. Згодом доля розпорядилася так, що Євген разом з батьками виїхав у Полтаву. З тих пір я його не бачив. Хотілося б знайти свого шкільного друга.

№ 251350 ИТ – Шукаю тебе! ДБК від 2004.05.12 (Листи)

№ 260955 ИТ – Шукаю тебе! ДБК від 2004.06.23 (Листи)

Розшукується:

Володимир Ілліч Ігнатенко, 1936 р.н. Остання відома адреса: Україна, Чернігівська обл., м. Нежин (Х.Городок), б. 18 Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл.

Розшукує:

Ніна Іванівна Пирогова Історія: Розшукую друга юності. З Володимиром я познайомилася у 195455 рр. Він тоді відбував армійську службу у м. Петрозаводськ. Посля звільнення в запас поїхав у рідні краї. Я надіслала йому кілька листів, але вони повернулися до мене з приміткою, що адреса вказана невірно.

Розшукуються:

Ніна Петрівна Тищенко Термін давності: 1992 Остання відома адреса: Україна, Херсонська обл., м. Нижнє-Сєрогози, вул. Щорса 5, кв. 9 Географія приблизного пошуку: Україна, Херсонська обл., м. Нижнє-Сєрогози Григорій Федорович Гурененко Термін давності: 1992 Остання відома адреса: Україна, Чернігівська обл., Менський р-н, с. Стольне Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл

Розшукує:

Марія Дорофіївна Черняєва Історія: Шукаю двоюрідну сестру і племінника, які з 1992 року мешкають на Україні. Поки що мені нічого про них невідомо.

№ 135368 ИТ – Шукаю тебе! ДБК від 2004.08.17 (Internet)

Розшукується: В’ячеслав Олексійович Горячев, 1956 р.н. Місце народження: Бєларусь, м. Барановичі. Термін давності: 1992 Остання відома адреса: Україна, м. Чернігів. Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл.

Листи наших читачів

«Депутат допоміг зберегти світлу пам’ять про чоловіка…»

№ 252493 ИТ – Шукаю тебе! ДБК від 2004.05.18 (Листи)

Розшукуються: Іван Дмитрович Салуян Термін давності: 1983 Остання відома адреса: Росія, респ. Комі, м. Воркута Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл. Надія Миколаївна Салуян Термін давності: 1983 Остання відома адреса: Росія, респ. Комі, м. Воркута Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл. Наталія Іванівна (Салуян), 1959 р.н. Місце народження: Казахстан Термін давності: 1983 Остання відома адреса: Росія, респ. Комі, м. Воркута Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл. Олександр Іванович Салуян, 1961 р.н. Місце народження: Казахстан Термін давності: 1983 Остання відома адреса: Росія, респ. Комі, м. Воркута Географія приблизного пошуку: Україна, Чернігівська обл.

Розшукує: Ангеліна Петрівна Демидова Історія: Розшукую друзів. В ті роки, коли «піднімали» цілину, до нас у селище Кіров приїхали дівчина з Білорусії та юнак з України – Надія та Іван. Вони покохали одне одного й одружилися. І ми з моїм чоловіком Василем тривалий час були з ними сусідами. У 1959 році в їхній родині народилася донька Наталія, а навесні 1961-го (у квітні) Наташа, а в син Саша. Через кілька років – у 1964-ому – вони виїхали до м. Соликамськ, а звідти – в респ. Комі і оселилися у Воркуті. Ми листувалися. Останнього листа від Надії отримали у1983 році. Вона повідомила, що її родина переїздить на Україну, здається, на Чернігівщину. З тих пір нам не вдається відновити знайти своїх друзів.

Відправлено в INTERNET

Шукає: Валерій Миколайович Прокапало Історія: Ми разом навчалися у філіалі ДПІ в м.Горлівка з 1975 по 1979 р.р. Згодом, коли роз’їхалися, листувалися аж до 1992 року. Та, на жаль, якось я загубив адресу інститутського товариша. Дуже прошу вас допомогти розшукати мого друга зі студентської юності. Бажаю здоров’я і всіляких гараздів усім, хто працює з нашою кореспонденцією.

о редакції газети «Деснянська правда» надійшов лист від Наталії Андріївни Зеленської, інваліда І групи з дитинства. Ось уже понад 30 років вона проживає в будинку для престарілих. Шість років тому пішов з життя її чоловік. «Усім сьогодні складно. А нам, інвалідам, – чи не найтяжче, зважаючи на нинішні соціально-економічні умови. Буває, руки опускаються, тому й змушені йти до влади. Останньою надією для мене стало звернення до народного депутата України Олега Ляшка. Справа в тому, що за свою пенсію, я не могла впорядкувати могилу чоловіка: за шість років вона стала занедбана, а дерев’яний хрест взагалі впав. Звернення до Олега Ляшка не випадкове: я дізналася, що він працює в нашій області. До того ж, – представляє Блок Юлії Тимошенко – політичну силу, за яку я голосувала, бо вірю, що її лідер дійсно стоїть на захисті простих громадян. Моє прохання не залишилося без уваги – я отримала допомогу від Олега Ляшка. Його люди допомогли мені впорядкувати могилу і зберегти світлу пам’ять про мого чоловіка. Відверто кажучи, не дуже сподівалася на підтримку, але все таки справедливість є. Хочу висловити щиру вдячність Прем’єр-міністру України Юлії Тимошенко за те, що вона створила єдину команду, яка не забуває своїх громадян і готова підставити дружнє плече у скрутну хвилину».

Думалося про домівку...

іба хочеться сільській людині потрапляти в лікарню? Усе на городі зеленіє, піднімається, хазяйство росте – тільки дивись і годуй! А тут притисло, хоч до Бога лізь!.. Опинилася я в Чернігові (вже вкотре!) в обласному центрі терапевтичної пульмонології та алергології, яким керує заслужений лікар України Іван Васильович Мохонько. Недаремно людині таке звання присвоїли! Дорожить він справою, переживає за хворих, з того світу витягує разом зі своїми помічниками – лікарями, медсестрами, санітарками. Я боялася, що на мене, сільську, і вже в літах, жінку, ніхто не звертатиме увагу, як у нас це тепер заведено, але щаслива, бо помилилася. Лікарка мені здоров’я повертала, така уважна й добра – Світлана Петрівна Левковська. Як у неї вистачає терпіння для всіх?! Видно, дуже любить свою роботу. Здається, мені трохи покращало, а тут тиск піднявся. Всі сплять, я страждаю, незручно чергових медсестер турбувати. Думала, дадуть пігулку і зачинять двері до ранку. Кинулась до своєї торбини – ліки забула вдома. Що робити? Та медсестра Валентина Сбитна і Валентина Кучеровець ліки знайшли і цілу ніч мене рятували, голови не прихилили. Мені думалось про дім, про мого сивого Івана, як йому там тяжко поратися. Приїду, куди я дінусь?! Не дадуть померти! Стало легше, посміхатися почала, із санітарочками балакати. Вони, як бджілки, все миють і миють. Не жалкую, що сюди потрапила. Давно вже вдома. Сіна ми напорали, птаство росте, корівку стрічаємо. У клопотах з ранку і до вечора. Уже зовсім пізно. Лягаючи спати, я беру в руки «Деснянку», почитаю, наче поговорю з людьми. Дорога це для мене газета. Що то значить підняти вчасно людину на ноги! Вклоняюся низько всім, хто це зробив. Й Іван мій дякує, і двоє онуків, які приїхали тепле молоко попити… Галина ШМАТОК, пенсіонерка Корюківський район с. Білошицька Слобода

Світ навколо нас

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Підготував Олександр Божок

«...а мне летать охота!»

Так співає герой відомого мультфільму. Людина ж споконвіку мріяла літати. Але сучасні літаки не втілили мрію, і відчуття польоту практично відсутнє: лише гул моторів і навантаження. Та й ціна на квитки в Україні не додає доброго настрою: зашкалює за тисячу гривень, і це тільки, щоб потрапити з Києва у Харків.

А птахи літають вільно. Вони відчувають вітер крилами і, посміхаючись, дивляться на нас звисока. Микола Жуковський казав, що людина колись полетить, спираючись не на силу м’язів, а на силу думки... Індивідуальні літальні апарати по-

Марко Поло під час подорожі у Китай 1285 року дав опис повітряних «драконів», яких майстрували тутешні мешканці. Античні греки розповідали сумну легенду про Ікара та Дедала, які намагалися полетіти, мов птахи.

У 1985–86 роках у Франції відбувся справжній «вибух» захоплення парашутом, який міг літати як планер. Параплан і нині дуже популярний через малу вагу й розміри у складеному стані. Має великі можливості літати у теплих висхідних потоках повітря. В Україні параплани поширені в Криму та Карпатах, а також там, де є високі схили – Києві, Харкові, та ін.

чатку минулого століття – безперечно планери, у 70–80-ті – дельтаплани, а з 90-х стрімко розвивається парапланеризм...

12 червня 1979 р. 26-річний американський велосипедистпрофесіонал Брайан Аллен уперше в істории перелетів протоку Ла-Манш на мускулольоті.

1797 р. АнреЖан Гарнері виконав перший стрибок з парашутом.

З 1891 по 1896 рік Отто Лілієнталь здійснив близько 2000 коротких польотів на збудованому ним апараті-планері.

Неперевершеним генієм інженерної думки був Леонардо да Вінчі, який залишив креслення (датовані 1485 роком) апаратів для здійснення давньої мрії людини. Серед них і прототип сучасного дельтаплана.

15 березня 1972 р. у селищі Славсько Львівської обл. на горі Тростян було проведено перший всесоюзний зліт дельтапланеристів. Офіційне ж визання дельтапланеризму як спорту відбулося 27 вересня 1974 року.

15 серпня 1958 року Франс Рогалло із дружиною Гертрудою успішно випробували перше дельтаподібне крило. Згодом воно дістало назву «крило Рогалло». Джордж Кейлі 1849 року збудував щось на зразок планера.

З 1930-го по 1961 рік загинуло 72 «л юд и н икажани».

15 жовтня 1965 року Дейв Баріш з Нью-Йорка п родемонстрував техніку паріння над схилом.

ТЕЛЕБАЧЕННЯ – ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОГРАМИ ПОНЕДIЛОК, 3 СЕРПНЯ

ВIВТОРОК, 4 СЕРПНЯ

СЕРЕДА, 5 СЕРПНЯ

ЧЕТВЕР, 6 СЕРПНЯ

П’ЯТНИЦЯ, 7 СЕРПНЯ

СУБОТА, 8 СЕРПНЯ

НЕДIЛЯ, 9 СЕРПНЯ

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00 Як не стати видобутком акул 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 14.00, 14.30 Жокеї 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 19.00 Справа про акулячий напад 20.00, 01.50 Лiто акулячих атак

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 20.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00 Бiла акула 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 14.00 Неймовiрнi подорожi зi Стiвом Леонардом 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 19.00 Я не повинен був вижити!

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 14.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00 Як вижити серед акул 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00, 03.40 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 01.50 Китовi вiйни

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00, 00.55 Акули пiд покривом ночi 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 14.00 Китовi вiйни 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 01.50 Дикi й небезпечнi

07.00, 07.30 Мавпячi витiвки 08.00, 21.00 Полiцiя Х’юстона 09.00 Щоденники мисливця за крокодилами 10.00 Найзабавнiшi тварини планети 10.30, 17.30, 23.30 Руйнiвники стереотипiв 11.00, 19.00, 00.55 Акулотерапiя 12.00 Територiя тварин 13.00 Мисливець за крокодилами 14.00, 14.30 Справа майстра боїться 15.00, 04.35 СОС дикої природи 15.30, 23.00 Ветеринари-стажисти 16.00, 22.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00 Порятунок тварин в Австралiї 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 18.30, 00.30 Мавпяче життя 20.00, 20.30, 01.50, 02.20 Жокеї

07.00, 07.30, 18.30 Мавпяче життя 08.00, 08.30 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Екстремали. Чудовиська 10.00 Щоденники мисливця за крокодилами 11.00 Акули пiд покривом ночi 12.00, 13.00 Повiтрянi щелепи 14.00 Бичачi акули з Найджелом Марвеном 15.00 Справа про акулячий напад 16.00, 22.00 Полiцiя Фiладельфiї 17.00, 17.30 Справа майстра боїться 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 19.00, 00.55 Я не повинен був вижити! 20.00, 21.00, 01.50, 02.45 Дикi й небезпечнi 04.35 СОС дикої природи

07.00, 07.30, 18.30 Мавпяче життя 08.00, 08.30 Руйнiвники стереотипiв 09.00 Ветеринари-стажисти 09.30, 04.35 СОС дикої природи 10.00, 11.00 Територiя тварин 12.00, 13.00, 23.00 Полiцiя Х’юстона 14.00, 14.30 Жокеї 15.00, 15.30 На днi безоднi 16.00, 22.00, 03.40 Вiддiл захисту тварин – Пiвденна Африка 17.00, 17.30 Дельфiнячi буднi 18.00, 00.00 Маєток сурикатiв 19.00, 00.55 Як вижити серед акул 20.00, 01.50 П’ятеро з’їдених заживо 21.00, 02.45 Дикi й небезпечнi

07.00, 15.00 «Хто ти такий?» 08.00, 16.00 «Колонiальний Будинок» 09.00 «Магiя затонулих кораблiв» 09.30 «Таємницi Ренесансу» 10.00 «Фараони, якi побудували Єгипет» 11.00 «Цвинтар гладiаторiв» 12.00 «У пошуках Бетховена» 13.00 «Елiзабет Дейвiд: життя в рецептах» 14.30 «Релiгiя й полiтика» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 17.30, 01.30 «Мiй щоденник» 18.00, 02.00 «Король вальсу» 19.00, 03.00 «Романтики» 20.00 «Неперевершений лицар» 21.00 «Убивство Генрiха IV» 22.30 «Релiгiя й полiтика» 23.00 «Хто ти такий?»

08.00 Арктичний оазiс – Канадський острiв Саутгемптон 09.00, 14.00 Мамонтеня: Застиглий в часi 10.00, 15.00 Динозаври пiд льодом 11.00 Життя серед китiв 12.00 З погляду науки: Епоха танення льодовикiв 13.00 Чарлi Бурман – будьякими засобами: Вiд В’єтнаму до Iндонезiї 16.00 Грифи: На межi загибелi 17.00 Найнебезпечнiшi тварини: Азiя 18.00 Довгий шлях на пiвдень: Вiд Тобрука до Хартума 19.00 Пекельнi планети 20.00 Путiвник по свiту для гурманiв: Гавайська сумiш 20.30 Iндiя

07.00, 15.00 «Хто ти такий?» 08.00,16.00«КолонiальнийБудинок» 09.00 «Римськi таємницi» 09.30 «Мiй щоденник» 10.00 «Король вальсу» 11.00 «Романтики» 12.00 «Неперевершений лицар» 13.00 «Убивство Генрiха IV» 14.30 «Релiгiя й полiтика» 17.00, 01.00 «Римськi таємницi» 17.30 «Кока-Кола не здається» 18.00 «Марiя Каллас: жити й умерти за мистецтво й любов» 19.00, 03.00 «Це – цивiлiзацiя» 20.00 «Бiсмарк – канцлер i демон» 21.00 «Протестантська революцiя» 22.00 «Шлях до вiйни: Iрак» 23.00 «100 мiльйонiв каратiв: династiя Оппенгеймерiв»

05.00, 12.00 З погляду науки: Пекельнi планети 06.00, 13.00 Путiвник по свiту для гурманiв: Гавайська сумiш 06.30, 13.30 Путiвник по свiту для гурманiв: Iндiя 07.00 З погляду науки: Пiрамiди 08.00 Найнебезпечнiшi тварини: Азiя 09.00, 14.00 Секунди до катастрофи: Вибух у пiвнiчному морi 10.00, 15.00 Сигнал порятунку – червоний: Глибока криза 11.00 Людина i мавпа 16.00 Мегариба 17.00 Найнебезпечнiшi тварини: Центральна Америка 18.00Магiстрикатастроф:Силавибуху 19.00 Смерть Сонця 20.00 Дорога спецiй

07.00, 15.00 «100 мiльйонiв каратiв: династiя Оппенгеймерiв» 08.00,16.00«КолонiальнийБудинок» 09.00 «Римськi таємницi» 09.30 «Кока-Кола не здається» 10.00 «Марiя Каллас: жити й померти за мистецтво й любов» 11.00 «Це – цивiлiзацiя» 12.00 «Бiсмарк – канцлер i демон» 13.00 «Протестантська революцiя» 14.00 «Шлях до вiйни: Iрак» 17.00, 01.00 «Великi вченi» 17.30 «Щоденники юних принцес» 18.00, 02.00 «Дiти Авраама» 19.00 «Вiдкриття античностi» 20.00 «Мiкеланджело Суперзiрка» 21.00 «Вiрменський геноцид» 22.00 «Днi, що потрясли свiт» 23.00 «Вiйськовi детективи»

08.00 Найнебезпечнiшi тварини: Центральна Америка 09.00, 14.00 Суперспоруди старовини: Собор Св. Павла 10.00, 15.00 Суперспоруди: Порт Роттердама 11.00 Таємна сiмка Африки 12.00 З погляду науки: Смерть Сонця 13.00, 19:00, 20.30 Путiвник по свiту для гурманiв: Дорога спецiй; Нова Зеландiя; Традиції; Хліб насущний 16.00 Гiєна: Цариця хижакiв 17.00 Найнебезпечнiшi тварини: Пiвденно-Схiдна Азiя 18.00 Єгипет: Таємницi мертвих 19.00 З погляду науки: Близькi контакти

07.00, 15.00 «Японiя в руїнах» 08.00, 16.00 «Колонiальний Будинок» 09.00 «Великi вченi» 09.30 «Щоденники юних принцес» 10.00 «Дiти Авраама» 11.00 «Вiдкриття античностi» 12.00 «Мiкеланджело Суперзiрка» 13.00 «Вiрменський геноцид» 14.00 «Днi, що потрясли свiт» 17.00, 01.00 «Пiдводнi детективи» 18.00, 02.00 «Дiти Авраама» 19.00, 03.00 «Незакiнчена симфонiя Ейнштейна» 20.00, 04.00 «Черчiлль» 21.00, 05.00 «Хiросiма» 22.00 «Днi, що потрясли свiт» 23.00 «Король Стоунхенджа» 00.00 «Колонiальний Будинок»

05.00, 12.00 З погляду науки: Близькi контакти 06.00, 13.00, 13:30, 20.00, 20.30 Путiвник по свiту для гурманiв: Традицiї; Хлiб насущний; У стилi Оаксакi; Гонконг 07.00 З погляду науки: Обвали 08.00 Найнебезпечнiшi тварини: Пiвденно-Схiдна Азiя 09.00, 14.00 Таємницi хреста: Втрачена гробниця Iсуса? 10.00, 15.00 Таємницi масонства 11.00 Грифи: На межi загибелi 16.00 Сила гри 17.00 Найнебезпечнiшi тварини: Амазонiя 18.00 Шляхи еволюцiї: Сухопутнi кити 19.00 З погляду науки – космiчнi мандрiвники

07.00, 15.00 «Король Стоунхенджа» 08.00, 16.00 «Колонiальний Будинок» 09.00 «Пiдводнi детективи» 10.00 «Дiти Авраама» 11.00 «Незакiнчена симфонiя Ейнштейна» 12.00 «Черчiлль» 13.00, 21.00, 05.00 «Хiросiма» 14.00 «Днi, що потрясли свiт» 17.00 «Смерть на свiтанку – останнiй лiнкор iмператора» 18.00, 02.00 «Дiти Авраама» 19.00 «У пошуках мiфiв i героїв» 20.00, 04.00 «Черчiлль» 22.00, 06.00 «Садиба едвардианської епохи» 23.00 «Ящики Стенлi Кубрика» 00.00 «Колонiальний Будинок»

05.00, 07.00, 12.00 З погляду науки – космiчнi мандрiвники 06.00, 13.00 Путiвник по свiту для гурманiв: У стилi Оаксакi 06.30, 13.30 Путiвник по свiту для гурманiв: Гонконг 08.00 Найнебезпечнiшi тварини: Амазонiя 09.00, 14.00 Жан-Мiшель Кусто – океанськi пригоди: Повернення до Амазонки 10.00, 15.00 Тварини на межi вимирання 11.00 Мегариба 16.00 Легенди крижаного свiту 17.00 Мир хижакiв: Велика бiла акула 18.00 Невiдомий китай: По шовковому шляху 19.00 Сила вибуху 20.00 Путiвник по свiту для гурманiв: З грядки на стiл

07.00, 15.00 «Ящики Стенлi Кубрика» 08.00, 16.00 «Колонiальний Будинок» 09.00 «Смерть на свiтанку – останнiй лiнкор iмператора» 10.00 «Дiти Авраама» 11.00 «У пошуках мiфiв i героїв» 12.00 «Черчiлль» 13.00 «Хiросiма» 14.00 «Садиба едвардианської епохи» 17.00 «Магiя затонулих кораблiв» 17.30 «Таємницi Ренесансу» 18.00, 02.00 «Скарби Боудiккi» 19.00, 03.00 «Мумiї Сицилiї» 20.00, 04.00 «Черчiлль» 21.00 «Життя при Наполеонi» 22.00«Садибаедвардианськоїепохи»

06.30 Путiвник по свiту для гурманiв: Кухня пiвденних штатiв США 07.00 Суперспоруди: Порт Роттердама 08.00 Коли дельфiни плачуть 09.00 Армiя дельфiнiв 10.00 Океани за склом 11.00 Синє диво 12.00 Як зупинити ураган 13.00 Перехоплення торнадо 14.00 Гепарди: Наперекiр Усьому 15.00 Загадки королiвської кобри 16.00 Освенцим: Газетнi вирiзки минулого 17.00 Убити Гiтлера 18.00 Затонулий секрет Гiтлера 19.00 «National Geographic»: мисливець за лавою

07.00, 15.00 «Революцiя на кiноекранi: новi обличчя в Голлiвудi» 08.00, 16.00 «Колонiальний Будинок» 09.00 «Магiя затонулих кораблiв» 09.30 «Таємницi Ренесансу» 10.00 «Скарби Боудiккi» 11.00 «Мумiї Сицилiї» 12.00 «Черчiлль» 13.00 «Життя при Наполеонi» 14.00 «Садиба едвардианської епохи» 17.00 «Магiя затонулих кораблiв» 17.30, 01.30 «Таємницi Ренесансу» 18.00 «Загадка болотних мумiй» 19.00, 03.00 «Остання дуель» 20.00«Гендель:Класикпоп-музики» 21.00 «К.С. Льюїс: за межами Нарнiї»

05.00, 06.00, 07.00, 08.00, 09.00, 10.00, 11.00, 12.00, 13.00, 14.00, 15.00, 16.00, 17.00, 18.00, 19.00 Марафон «Найнебезпечнiшi тварини» 20.00 Розслiдування авiакатастроф – помилка iдентифiкацiї 21.00, 00.00, 04.00 Таємницi корабля-скарбницi династiї Тан 22.00, 01.00 Титанiк: Остання таємниця 23.00, 02.00 З погляду науки: Сонячнi бурi 03.00 Слiдство у справах хижакiв: Дияволи-мутанти

Реклама та оголошення

Правління ВАТ «Екологія» повідомляє про перенесення дати чергових загальних зборів акціонерів з 28 серпня 2009 р. на 25 вересня 2009 р. та про внесення змін у порядок денний:

1. Звіт правління про результати фінансово-господарської діяльності Товариства за 2008 рік та основні напрямки діяльності в 2009 році. 2. Звіт ревізійної комісії Товариства про роботу у 2008 році та затвердження висновку ревізійної комісії. 3. Звіт наглядової ради Товариства за 2008 рік. 4. Затвердження фінансової звітності та балансу Товариства за 2008 рік. 5. Переобрання наглядової ради 6. Внесення змін до Статуту. 7. Порядок покриття збитків. Загальні збори відбудуться в приміщенні відкритого акціонерного товариства «Екологія». Початок зборів об 11.00. Початок реєстрації о 10.00. При собі мати документ, підтверджуючий особу акціонера, представникам акціонерів – належним чином оформлену довіреність.

Основні фінансові показники господарської діяльності емітента-підприємства за 2008 рік (тис. грн.) Найменування показника

Усього активів Основні засоби (за залишковою вартістю) В т.ч. залишкова вартість інвестиційної нерухомості Довгострокові фінансові інвестиції (в корпоративні права) Запаси Сумарна дебіторська заборгованість Грошові кошти та їх еквіваленти Власний капітал Статутний капітал Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) Довгострокові зобов’язання Поточні зобов’язання Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію Середньорічна кількість простих акцій (шт.) Цінні папери власних випусків, викуплені протягом звітного періоду Загальна номінальна вартість (грн.) У відсотках від статутного капіталу Загальна сума коштів, витрачених на викуп цінних паперів власних випусків протягом періоду Вартість чистих активів

Період ПопеЗвітний редній 3748,0 3219,3 1667,0+28= 1741,0 1695 28,0 0 5,0

15,8

264 1084,0 44,0 1311,0 347,0 -433,0 520,0 1917,0 0

244, 3 863,6 9,0 1437,0 346,9,0 -307,2 519,8 1262,7 0

1387444,0

0 0%

1283,0

1437,0

Матеріали щодо питань порядку денного будуть надані акціонерам для ознайомлення у приміщенні ВАТ «Екологія» за адресою: м. Чернігів, вул. Попова, 2 а, приймальня голови правління з 10 вересня 2009 року у робочі дні з 8.30 до 17.00, обідня перерва з 12.00 до 12.30.

Головне управління юстиції у Чернігівській області оголошує конкурс на заміщення вакантних посад: – заступника начальника Ічнянського районного управління юстиції – начальника відділу державної виконавчої служби; – заступника начальника Прилуцького міськрайонного управлінь юстиції – начальника відділу державної виконавчої служби. Вимоги: повна вища юридична освіта за освітно-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста, громадянство України, постійне проживання на території України не менше 5-ти років, стаж юридичної роботи не менше 3-х років, досконале володіння державною мовою, знання комп’ютера. Документи приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування за адресою: м. Чернігів, пр-т Миру, 43, каб. 109, тел. 604-928.

Шановні читачі!

Якщо ви хочете, щоб ваше оголошення було опубліковано, заповніть, будь-ласка, розбірливо купон, бажано друкованими літерами, вказавши всі потрібні дані про вас та про предмет оголошення. Заповнений купон надішліть листом на адресу редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62. Редакція залишає за собою право редагувати текст оголошення.

Купон

безкоштовного оголошення

РУБРИКА: Продам Куплю Міняю Зніму Здам

Текст оголошення (українською мовою):

ІНФОРМАЦІЯ комунального підприємства «Чернігівкіно»

Чернігівської обласної ради про проведення конкурсу на право укладення договору оренди комунального майна 1. Назва об’єкта: частина нежитлового приміщення на першому поверсі загальною площею – 23,6 кв.м, за адресою: м.Чернігів, вул.Коцюбинського, 70. Початковий розмір орендної плати складає – 716,8 грн.* без ПДВ за базовий місяць – червень 2009 року, при використанні приміщення з метою розміщення офісу. 2. Назва об’єкта: розміщення на об’єкті нерухомого майна банкомату (одне місце), за адресою: м. Чернігів, вул.Магістратська, 3. Початковий розмір орендної плати складає – 500,0 грн. без ПДВ за базовий місяць – червень 2009 року. Примітка – * початковий розмір орендної плати розрахований у відповідності коефіцієнта цільового використання, затвердженого рішенням обласної ради від 5 червня 2009 року «Про зміну орендних ставок», та діє до 31 грудня 2009 року. Умови проведення конкурсу: найбільший запропонований розмір орендної плати порівняно з початковою, але не менше ніж орендна плата, яка визначена згідно з чинним законодавством, з урахуванням інших пропозицій щодо цільового використання об’єкта оренди; своєчасне і в повному обсязі внесення орендної плати з урахуванням індексу інфляції; належне утримання та використання об’єкта оренди за цільовим призначенням, відповідно до заяви орендаря; виконання орендарем всіх обов’язків за договором оренди, своєчасна сплата комунальних платежів та плати за землю; заборона суборенди; страхування орендованого майна протягом одного місяця з дати укладення договору в порядку визначеному чинним законодавством; дотримання заходів протипожежної безпеки; у разі припинення або розірвання договору повернення об’єкта оренди у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду; компенсація переможцем конкурсу витрат орендодавця на публікації умов конкурсу. Основним критерієм визначення переможця конкурсу є максимальний розмір орендної плати при обов’язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу. У разі надходження заяв на участь у конкурсі за іншим цільовим призначенням, початковий розмір орендної плати буде розраховуватися згідно з Методикою розрахунку та порядком використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням Чернігівської обласної ради від 10 липня 2007 року). Для участі в конкурсі учасник подає на розгляд конкурсної комісії такі матеріали: заяву про участь у конкурсі; зобов’язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу та пропозиції щодо гарантій сплати орендної плати (гарантія тощо), відображені в проекті договору оренди; додаткові пропозиції до договору оренди; відомості про учасника конкурсу: для учасників, які є юридичними особами – документи, що посвідчують повноваження представника юридичної особи, нотаріально посвідчені копії установчих документів, відомості про фінансовий стан (платоспроможність) учасника конкурсу з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованостей; для учасників, які є фізичними особами – копію документа, що посвідчує особу учасника конкурсу, або належним чином оформлену довіреність, видану представнику фізичної особи, свідоцтво про реєстрацію фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності, декларацію про доходи. Установчі документи та відомості про учасників конкурсу надаються в окремому конверті з написом «На конкурс» (назва об’єкта оренди з зазначенням адреси). Конкурсні пропозиції та проект договору надаються в окремому конверті з написом «На конкурс» (назва об’єкта оренди з зазначенням адреси), запечатаному печаткою учасника конкурсу. Кінцевий термін прийняття заяв – 14.08.2009 року. Конкурс відбудеться 17.08.2009 року після опублікування цієї інформації в газеті «Деснянська правда» за адресою: 14000, м.Чернігів, вул. Коцюбинського,70, о 10.00 в КП «Чернігівкіно». Ознайомитися з об’єктом оренди можна в робочі дні за місцем їх розташування. Заяви приймаються за адресою: м.Чернігів, вул.Коцюбинського,70, приймальня КП «Чернігівкіно». Додаткову інформацію можна отримати за тел. 676-909, 676-906.

ПРИВАТНІ ОГОЛОШЕННЯ ПРОДАМ: • Будинок в с. Городище (50 км від Чернігова) з газом, холодною і гарячою водою. Є літня кухня з ванною, погріб, сарай, гараж і 50 сот. городу. Ціна договірна. Тел.: (244) 4-82-38. • Недобудований гараж розміром 9х9 в автокооперативі по пр. Миру, 249-а. Тел.: 93-35-07. • Автокран КС-3575, міксер КамАЗ-55111, автовежа ЗИЛ-130 АГП-22, каток дорожній – 6 т. Тел.: 8 (096) 588-22-18. • Трактор ЮМЗ-6, МАЗ-5551, самосвал, ГАЗ3307, бортовий компресор дорожній ПР12/07, верстат чотиристоронній С-16-УА. Тел.: 8 (096) 588-22-18. • С. Соловьев «История России с древнейших времен» – 14 томов. Цена – 140 грн. В. Ключевский. «Курс русской истории» – 8 томов. Цена – 100 грн. Тел.: 77-44-10. • Інкубатори на 1000 і на 80 яєць. Ціна договірна. Тел.: 3-63-26. • За зниженими цінами автомобілі КамАЗ 5320, 5410, автомобілі самосвали КамАЗ 5511, МАЗ 5551, термобудка КамАЗ 53212 і до них запчастини. Тел.: 8 (050) 382-3767, 8 (050) 386-69-80. • Персидських кошенят, екстремалів, окрас голубий мрамор, хлопчики, голубі і чорні. Тел.: 5-43-03, 8 (063) 593-28-05, 4-83-66, 8 (050) 726-74-26. КУПЛЮ: • Човен будь-який, весла, бінокль, гвинтівку чи пістолет пневматичні, велосипед, дачу з будинком, гараж, сварку на 220 в, перфоратор, дриль та інший електроінструмент. Тел.: 93-38-21. • Картини, монети, вироби з бронзи, срібла, фарфору та ін., телевізор, колонки 10-150 Вт, підсилювач, комбайн кухонний «Мрія». Тел.: 61-00-50. • Твердопаливний котел російського та українського виробництва. Новий. Будьякого року випуску. Тел.: (0462) 93-18-53. • Дрова з доставкою (відходи пилорами та столярного виробництва). Тел.: 66-71-72. РІЗНЕ: • Шукаю роботу: штукатурка стін, стель, шпатлівка, вирівнювання, фарбування, откоси, наклеювання шпалер. Тел.: 8 (063) 731-76-70.

Втрачений витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: м. Чернігів, вул. Широка, 2, виданий на ім’я Ігнат’євої Ніни Михайлівни, вважати недійсним. Обласний Центр медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів глибоко сумує з приводу передчасної смерті співробітниці Центру Каранди Наталії Сергіївни і висловлює співчуття рідним та близьким покійної.

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково) Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса: Телефон:

Підпис:

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Виконавчий апарат обласної ради висловлює глибоке співчуття головному спеціалісту загального відділу виконавчого апарату Коцюрі Станіславу Григоровичу з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті дружини Наталії. Обком профспілки працівників державних установ висловлює глибоке співчуття завідуючому організаційно-правовим відділом обласного комітету Шумару Дмитру Федоровичу з приводу передчасної смерті матері Валентини Василівни.

ВИКЛИКИ ДО СУДУ В порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України апеляційний суд Чернігівської області викликає в судове засідання на 9 год. 10 серпня 2009 р. заявника Буряка Олександра Петровича, останнє відоме місце проживання якого: вул. Щорса, 22, кв. 63, м. Чернігів, у справі за заявою Буряка О.П. на неправомірні дії державного виконавця Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ. • •••••••••••• У порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України апеляційний суд Чернігівської області викликає в судове засідання на 9 год. 21 серпня 2009 р. відповідача Бабіча Олександра Михайловича, останнє відоме місце проживання якого: вул. Бєлова, 37, корп.1, кв. 41, м. Чернігів, у справі за позовом Кредитної спілки «Добробут-Україна» до Бабіча О.М., Піскуна С.П. про стягнення боргу. • •••••••••••• Деснянський районний суд м. Чернігова викликає як відповідача: Козлова Юрія Миколайовича (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Доценка, 26, кв. 30) для участі у цивільній справі №2-3297/09 за позовом Кувалдіна Юрія Дмитровича до Козлова Юрія Миколайовича про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди. Судове засідання відбудеться 30.09.2009 р. о 12 год. 30 хв. в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, каб. 209 (суддя Логвіна Т.В.). Попереджаємо, що у разі неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причину неявки, справу буде розглянуто за вашої відсутності, за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи. • •••••••••••• Чернігівський районний суд викликає в судове засідання по цивільній справі за №2-549/2009 за позовом ЗАТ «ОТП Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, як відповідача, Звягінцеву Наталію Євгеніївну, останнє відоме місце проживання: вул. Попудренка, 1, с. Павлівка Чернігівського району та області. Судове засідання відбудеться о 9 год. 8 серпня 2009 р. в приміщенні Чернігівського районного суду (м. Чернігів, вул. Воровського, 4). Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини неявки повідомленої належним чином, або причину неявки буде визнано судом неповажною, справу буде розглянуто без її участі на підставі наявних даних та доказів. • •••••••••••• Менський районний суд Чернігівської області викликає як відповідача Гуз Вячеслава Михайловича (останнє відоме місце мешкання: село Синявка Менського району Чернігівської області) у цивільній справі №2-480/09 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Судове засідання відбудеться 27 серпня 2009 р. о 10 год. у приміщенні Менського районного суду Чернігівської області, за адресою: вул. Леніна, 146а, м. Мена Чернігівської області, 15600, під головуванням судді Сови Т.Г. У разі неявки особи, що викликається, справу буде розглянуто за її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Філателія

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

Пам’ятники шани нашим землякам Далеко за межами Сіверського краю у багатьох містах і селах України височать пам’ятники нашим славним землякам. Височать у Дебальцево Донецької області, в Краснодоні, Києві, Севастополі, Дніпропетровську, Львові, Глухові… Встановлені, як вічна пам’ять, як народна шана і вдячність чернігівцям, які в тяжку годину священної борні з ворогами віддали своє життя за честь і свободу рідної землі, хто і в мирний час своїми справами прославляв себе і свою Батьківщину, підносив її авторитет до світових висот. Зображення ряду пам’ятників нашим відважним і мудрим землякам – на численних поштових марках, конвертах, листівках. Про деякі з них сьогодні мова.

а конверті, виданому ще за радянських часів, бачимо величний пам’ятник (на знімку), що гострим шпилем здійнявся більш ніж на двадцятиметрову висоту. Монумент на честь героїні громадянської війни Людмили Мокієвської. Зведений у місті Дебальцево Донецької області. У Чернігові про цей справжній витвір архітектурного мистецтва і героїню, якій він присвячений, мало хто знає. В області – і поготів. Тому, закономірно, читач може запитати: чому в Дебальцево? Чому там така шана нашій землячці – дівчині з берегів зачарованої Десни?

Дебальцево (Донецька область). Пам’ятник Людмилі Мокієвській

Зупинюся на цьому детальніше. Людмила Мокієвська-Зубок народилася і росла на чарівній чернігівській Лісковиці. Свободолюбиві ідеї визріли в неї у дореволюційному Петербурзі, де навчалася. У листопаді 1917 року Мокієвську направили в Україну для боротьби з ворогами молодої республіки Рад. Тут їй довірили сформувати бойову команду бронепоїзда. Нам сьогодні важко навіть уявити, що комісаром, а потім і командиром грізного бронепоїзда була молода і красива жінка. Її бойова машина наганяла страх на супротивників під Полтавою, у Ярославлі, Царицині, на Донеччині. Та при захисті залізничного вузла

Дебальцево, де розгорілися надзвичайно жорстокі бої з денікінцями, Людмила загинула. За мужність і відвагу її навіть називали українською Жанною д’Арк. Місцеві жителі пам’ять про неї увічнили у великому монументі, біля підніжжя якого завжди полум’яніють квіти. обре відомі й героїчні справи безстрашних молодогвардійців Краснодона в боротьбі проти німецькофашистських загарбників. Одним із організаторів Краснодонської підпільної комсомольської групи «Молода гвардія», а потім членом її штабу і комісаром став сімнадцятирічний юнак із Прилук Олег Кошовий. Молоді патріоти повели активну боротьбу проти окупантів. Все це вселяло в людей несхитну віру у перемогу. Загарбникам, на жаль, вдалося схопити членів підпільної організації і після тривалого катування стратити їх. Загинув і Олег Кошовий. Вітчизна високо оцінила подвиг молодогвардійців. Найбільш активним із них, в тому числі й Олегу, присвоєно звання Героя Радянського Союзу. У центрі Краснодона про їх подвиг нагадує величний монумент. У бронзі застигли відважні юнаки та дівчата. На самому вершечку пам’ятника з прапором у руці наш Олег. Пам’ятник цей зображений і на поштових марках, конвертах, листівках (на знімку).

Краснодон (Луганська область). Пам’ятник молодогвардійцям

Київ. Пам’ятник Миколі Щорсу

Києві теж височать пам’ятники нашим землякам. Один із них – герою громадянської війни Миколі Щорсу. Стоїть він на перехресті людних вулиць майже у центрі столиці України. Зображення його можна побачити на поштових марках, листівках, конвертах (на знімку). Пам’ятник – окраса міста. Щорс – на баскому коні. Таким зустрічали його – командира славнозвісного Богунського полку в лютому 1918 року в Києві. 6 червня 1960 року з нагоди 65-річчя від дня народження полководця на поштових виданнях ставився спеціальний художній штемпель, малюнок якого повністю передає обриси згаданого пам’ятника. лагодатна Кримська земля. Здавна вона слугувала місцем відпочинку і оздоровлення. Приваблює і сьогодні своєю гостинністю, дарує гостям сонце і море. А в сорок першому сюди прийшли фашисти. Нависла загроза окупації і Севастополя. На підступах до нього поблизу села Верхнєсадове, де проходила лінія оборони міста, дорогу танкам із чорними хрестами перекрили морякичорноморці. Невеличка їх група стояла на смерть. Із зв’язками гранат сміливці кидалися під гусениці танків. Жодна ворожа машина на тій ділянці не прорвалася до Севастополя. Герої загинули. Серед них був і наш земляк із села Євлашівка (нині Красносільське) Борзнянського району Іван Красносільський. Йому – колишньому селянину, червонофлотцю 18-го окремого батальйону морської піхоти за мужність і відвагу

присвоєно почесне звання Героя Радянського Союзу. Нині поблизу с. Верхнєсадове здіймається вгору обеліск. Золотими літерами на ньому викарбувані імена моряків-чорноморців, які ціною свого життя захищали Севастополь. Серед них й ім’я нашого відважного земляка. Згадується інший приклад героїчної оборони Кримської землі від поневолювачів. Про це нагадує і погруддя нашому сміливому землякові, уродженцю с. Красне Бахмацького району Федору Заїці. Пам’ятник, встановлений у Дніпропетровську, свідчить про далекі вже часи – героїчну оборону Севастополя під час Кримської війни 1853-1855 років, активним учасником якої і був Федір Заїка. Історія доносить до нас моменти подвигу 349-денної оборони міста на Чорному морі. Очолювали її улюбленці матросів начальник штабу Чорноморського флоту віце-адмірал В.О.Корнілов і командуючий ескадрою адмірал П.С.Нахімов. Характерними для оборони Севастополя були тоді безперервні нічні вилазки сміливців у стан ворога. Серед перших, хто пішов за лінію бастіонів, були Петро Кошка, Федір Заїка та іхні товариші з 30-го флотського екіпажу. Про героїзм моряківчорноморців розповідає знаменита панорама «Оборона Севастополя», як своєрідний пам’ятник його захисникам. У 1954 році Міністерство зв’язку колишнього СРСР видало поштову марку, на якій подано портрет нашого земляка із групою таких же сміливців, як і він.

Київська кіностудія художніх фільмів. Пам’ятник Олександру Довженку

різних містах України стоять пам’ятники нашим землякам. Присвячені вони, зокрема, й видатним діячам культури і мистецтва. Киян, наприклад, у бронзі зустрічає сонцелюб із Сосниці Олександр Петрович Довженко – людина зі світовим ім’ям – кінорежисер, письменник, заслужений діяч мистецтв УРСР, народний артист Російської Федерації, політик, дипломат, боєць. Погруддя митця встановлене при вході до Київської кіностудії художніх фільмів його імені. Названий пам’ятник зображений і на одному з поштових конвертів (на знімку). ілька років тому Укрпошта кольоро ви м кон вертом познайомила нас із па м’ятником у Глухові Сумської області Дмитру Бортнянському (на знімку) – великому україн-

Глухів (Сумська область). Пам’ятник Дмитру Бортнянському

ському духовному композитору, диригенту, реформатору церковного співу. Майже 30 років очолював він Придворну співочу капелу – головний на той час хор Російської держави. Музика композитора вважалася офіційним гімном Росії і за царських часів виконувалася курантами московського Кремля. Його ми вважа-

ємо своїм земляком, адже місто Глухів, де народився, свого часу входило до складу Чернігівської губернії. Ім’я Бортнянського нині з гордістю носить камерний хор управління культури і туризму обласної державної адміністрації. ам’яттю добрій людині може бути не тільки сам пам’ятник, а й, скажімо, якась поважна споруда, названа ім’ям тієї людини. Таким своєрідним пам’ятником є Львівський державний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької. Прославлена артистка – наша землячка з с. Заньки Ніжинського району. Михайло Грушевський, говорячи якось про діячів культури, назвав її «царицею української сцени». І заслужено. Їй першій в Україні було присвоєно звання народної артистки республіки. ще про один пам’ятник, пов’язаний з ім’ям нашого земляка. В Москві на Красній площі поблизу величного храму Василія Блаженного стоїть славнозвісний пам’ятник Мініну і Пожарському – відомим воєначальникам, організаторам і керівникам боротьби за визволення Російської держави від польських і шведських інтервентів на початку XVII століття. У березні 1611 року під їхнім проводом народне ополчення визволило Москву від загарбників. На спомин майбутнім поколінням про патріотів у 1818 році і був зведений пам’ятник. Він не лише Мініну і Пожарському, а й нашому талановитому землякові, скульптору зі світовим ім’ям. На монументі ж висічено: «Изваял Иван Мартос из Ични».

м.Чернігів

Андрій ФОМІЧОВ

Львівський державний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької

Остання сторінка

№ 84 (27915) 1 серпня 2009 року

З народного календаря

Грозовий серпень – Серпню належить особлива роль, бо протягом року хлібороб працював на останній місяць літа, і до пізнього вечора. А перепочинком були свята, якими й регулювали працю з відпочинком. Назва місяця походить від знаряддя, яким жали зернові. У чеській, польській та словенській мовах восьмий місяць року відповідно іменується «серпан», «серпень», «великі серпан». У першій половині місяця закінчувалися жнива, пасічники вдруге качали мед: «Спас (19 серпня) свіжий медець припас». Останньому снопу на жнивах приділяли особливої уваги. Його прикрашали перевеслом з польових квітів та стрічками, несли селом, а потім ховали в комору і на Різдво заносили в хату на покуть. За народними прикметами та жниця, яка в’язала останній сніп, народить дитину протягом року. Якщо ластівки в серпні висиджують другий виводок, то осінь скоро не настане.

1 серпня – Мокрини. Покажчик осені: дощить – буде мокра, сухо – буде багато сонячних днів. 2 серпня – Іллі пророка. Громове свято, пов’язане з аграрною магією. Намагалися не працювати. Ілля на полі копи лічить. На Іллі – новий хліб на столі. Коли жито дозріває до Іллі, то воно найкраще для насіння. Цього дня мало коли не гримить і не ллє дощ, як з відра. 4 серпня – Марії Магдалини. Її вважають заступницею від холери. Великі роси – льон буде сірий. 6 серпня – свято Бориса і Гліба. Настає час осінніх зірниць. Скрізь дозрів хліб. Прийшов Борис і Гліб – встиг у полі хліб. 7 серпня – літні Ганни. Матері Пресвятої Богородиці. Холодний ранок – зима буде рання і холодна. Капуста завиває качани. Яка погода до обіду, така й зима до грудня, а яка по обіді, то така після грудня. 9 серпня – Пантелеймона. Пали копа. Намагалися не працювати, особливо звозити снопи з поля. На Закарпатті з цього дня починали брати білі коноплі. 12 серпня – Сили. Жито, посіяне на Силу, родить

сильно. Віками перевірено: найкращий день для сівби озимих. 14 серпня – Маковія і першого Спаса (медового). Проводи літа. Качали мед. Збирали цибулю і мак. Святили букетик з лікарських рослин (мак, чорнобривці, волошки). З Маковія починається двотижневий піст – Спасівка. 15 серпня – Стефана. Сіновал. Який сіновал, такий – і вересень. 16 серпня – Антона. За цим днем прогнозували погоду в жовтні. Антон на жовтень дивиться. 19 серпня – Спас яблучний. Другий Спас. Преображення Господнє. Одне з найбільших хліборобських свят. Свято врожаю. Несли до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед, хліб. Прийшов Спас – бери рукавиці про запас. Спас – усьому час. Прийшов Спас – пішло літо від нас. Добра антонівка – до доброго року. (Хліб вродить). 21 серпня – Омеляна. За цим днем завбачували січень. 23 серпня – Лаврентія. Якщо у ставках вода тиха, то й осінь буде спокійною, а зима без завірюх. 25 серпня – Фотія. День свята вогню в гуцулів.

Фото Миколи ТИЩЕНКА

на довгу і теплу осінь

27 серпня – Феодосія. Якщо буря цього дня, то на непогодній вересень. 28 серпня – Успення Богородиці і перша Пречиста. Початок молодого бабиного літа. Кінець Спасівки. Сіяли озимі в усіх природних зонах України. Після свята дівчата чекали старостів. Оглядини, заручини. «Старости на Пречисту, в хаті чисто, як прийде Пречиста – стана дівка речиста». 29 серпня – Третій Спас. Після свята Успення. Відліт ластівок. Перша Пречиста жито засіває, а друга – по-

магає. Після Успення прийшло – сонце на осінь пішло. Відліт у цей день журавлів віщує ранню зиму. У народі про цей місяць кажуть: До серпня рослина зріє, а після нього в’яне. У серпні серпи гріють, а вода холодить. У серпні спина мліє, а зерно спіє. У серпні хліборобові три роботи – косити, орати і сіяти. Як у серпні дбаємо, так зимою маємо. Грозовий серпень – на довгу і теплу осінь. Що в серпні звезеш до комори, то взимку внесеш до хати. Володимир МИКОЛАЄНКО

Шахи

«Зірочці» на ім’я Олександра допомогли додаткові показники

У липні туристичний комплекс «Золотий берег» прийняв чергові шахові змагання за швейцарською системою у 9 турів (контроль часу – 1 год. 15 хв. до кінця партії кожному), присвячені Міжнародному дню шахів. Учасники – 31 спортсмен з Ніжина, Сосниці, Тули (Росія) та Чернігова. Впродовж усього турніру впевнено лідирував майстер спорту Анатолій Нестерець, який і посів перше місце – 7 очок із 9 можливих. На другому місці – міжнародний майстер Олег Тука: він теж пройшов турнір без поразок, але на-

•

брав на пів-очка менше. Третім призером став кандидат у майстри спорту України Ілля Гук (усі спортсмени з Чернігова). Хочеться відзначити впевнену гру представниць прекрасної статі – кандидатів у майстри спорту Марини Казак та Наталки Кологойди, які лише на фініші не потрапити до трійки призерів. За результатами змагань норматив кандидата у майстри спорту України виконав ніжинський дев’ятикласник Володимир Ісмайлов (тренер Юрій Стражник)... Паралельно проходив і дитячий турнір. 12 хлопців та дівчат,

К А Л Е Н Д А Р

5:26 Захід 20:42 Тривалість 15:16 Схід

•

Перша чверть

віком не старші 12 років, змагалися за круговою системою. З перших турів лідерство захопили восьмирічна другорозрядниця Олександра Андросова та 12-річний першорозрядник Ілля Довгопол. На фініші вийшла вперед Олександра, але в останньому турі, після програшу своїй подрузі-суперниці Діані Кравець, її наздогнав Ілля: удвох набрали по 9,5 очка з 11 можливих. Однак додаткові показники вивели на перше місце нашу шахову «зірочку» Олександру Андросову. Третій призер – Євген Цилюрик. Всі вони займаються у ДЮСШ з

П О Г О Д А

29.09

За релігійним календарем сьогодні — преподобної Мокрини, сестри святителя Василія Великого. Знайдення мощей преподобного Серафима, Саровського чудотворця. Благовірного князя Романа (Олеговича) рязанського. Блаженного Стефана і матері його Милиці, Сербських. Преподобного Дія. Завтра — пророка Ілії. Кончина преподобного Аврамія Галицького, Чухломського. Знайдення мощей преподобномученика Афанасія Брестського. Чухломської, або Галицької, і Абалацької («Знамення») ікон Божої Матері. Післязавтра — пророка Ієзекіїля. Преподобного Симеона, Христа ради юродивого та Іоанна, співпосника його. Преподобних Онуфрія мовчазного та Онисима затворника, Печерських. Іменинниками будуть: сьогодні — Мокрина, Степан, Серафим, Роман; завтра — Ілля, Опанас, Іон, Івон, Севастьян; післязавтра — Іван, Семен, Онуфрій, Онисим.

ВДЕНЬ

шахів та шашок ФСТ «Україна» (директор С. В. Мартиненко). Переможці та призери змагань отримали подарунки та грамоти від Чернігівського міського центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» та грошові винагороди від туристичного комплексу «Золотий берег». До речі, туристичний комплекс "Золотий берег" запрошує всіх любителів шахів на Міжнародний шаховий фестиваль, який розпочнеться 12 серпня о 12 годині. Юрій КУЦЕНКО, головний суддя змагань

•

ВНОЧІ

К А Л Е Н Д А Р

1.08

2.08

•

Співзасновники: Чернігівська обласна рада, облдержадміністрація, первинна організація журналістів редакції • Головний редактор Лариса МІЛОВА • Перший заступник головного редактора Леся КОШЕЛЬ Тел. 678-200 • Заступник головного редактора Борис МЕЛАШЕНКО Тел. 4-44-42 • Відповідальний секретар Віталій АДРУГ Тел. 4-21-92 • Телефони відділів редакції: суспільно-політичних питань 4-44-42, 4-22-71; економіки 4-41-36; соціальних питань 4-44-12; гуманітарної сфери 4-44-12; реклами 4-40-07. • Факс 4-21-92, 4-40-07. • Комп’ютерний набір Людмила ШЕВЧЕНКО • Комп’ютерна верстка та дизайн Олександр БОЖОК, Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО • Коректори Альона ШЕВЧЕНКО, Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ • Відповідальний за випуск Станіслав КЛОПОТ • Веб-сайт: www.dponline.cn.ua • Електронна пошта: despravda@ukr.net • Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 230 від 10.11.2000 р. Видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда» • Віддруковано в редакційновидавничому комплексі «Деснянська правда», 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62. • Газета виходить тричі на тиждень (вівторок, четвер, субота). • Тираж тижня – 36869 • Розповсюджується по передплаті • Передплатні індекси: для індивідуальних передплатників – 61651, для підприємств, організацій – 94530, четверговий випуск – 94531. • Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. • Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком позначені матеріали рекламного змісту. • Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

П О Г О Д А

Цими днями народилися

3.08

Хмарність

1.08

Французький кутюр’є Ів СенЛоран (1936), радянський космонавт Юрій Романенко (1944), кіноактор Івар Калнінш (1948), український політик Петро Симоненко (1952).

2.08

Російський письменник Володимир Набоков (1869), український письменник Кость Буревій (1888), радянський космонавт Валерій Биковський (1934).

3.08

Білоруський письменник Алєсь Адамович (1927), російський політик Сажи Умалатова (1953), російський тележурналіст Олександр Невзоров (1958).

Опади Температура, °C

21 ... 26

Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пн, 7–12

9 ... 14

23 ... 28

Пн, Пд-Сх 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Ніжин Остер

12 14

Покошичі Прилуки

Температура води у Десні, °C 22,6

9 ... 14

23 ... 28

Пн, Пд-Сх 5–10 Чернігів

11 12

Семенівка Щорс

Несприятливі дні у серпні

•

11 13 9 1, 9, 29

За даними облгідрометцентру