Page 1

Кам’янець-Подільська МЦБС Центральна міська бібліотека імені Костя Солухи Методико-бібліографічний відділ

Бібліографія – ключ пізнання світу День бібліографії

2017


Матеріал підібрала і надрукувала бібліограф центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи О.В. Дачковська


ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

№ п/п 1

2

3

4

Час проведення 1100–1110

Назва заходу

Категорія користувачів

«Абетка Бібліографії» – бібліотечний урок

9–11 кл.

10

00

«Бібліографічні видання: різновиди та методика створення» – бібліотечний урок

10 кл.

00

00

«Сучасні видавництва України» – бібліотечна година

9 кл.

11 –12

12 –13

1330–1400

«У світі книги чарівної» – екскурсія по бібліотеці

10–11 кл.


«Абетка Бібліографії» Люди не мислять свого життя без книг, адже книги – це знання, дружня бесіда, відпочинок. Чим дорослішими ви стаєте, тим ширше і серйозніше коло питань, які у вас виникають. Де знайти відповідь на всі ці запитання. Звичайно – в книгах. Як же відшукати найкращі з них і найкорисніші для вас? Адже тепер на нашій планеті нараховується понад100 млн. творів друку. Книг стільки, що, читаючи навіть все життя, не перечитаєш. Проте засмучуватися не варто, адже читати абсолютно усі книги не обов’язково і неможливо, головне зуміти вибрати те, що найбільш потрібне. А допоможе нам у цьому бібліографія. За допомогою бібліографії завжди можна знайти потрібну книгу. Невипадково ще стародавні часи бібліографію називали «золотим ключем до скарбниці знань – книг». Слово бібліографія – іноземного походження. В перекладі з грецької «бібліон» – книга і «граф» – пишу. В наш час терміном «бібліографія» називають діяльність підготовки й передачі читачам інформації про твори друку. Завдання бібліографії не тільки вести опис книг (вказувати прізвище автора, назву книги, місце видання), але й ознайомлювати зі змістом книги. Бібліографія відбирає і


рекомендує читачам самі кращі книги. Так само допомагає читачеві й бібліограф. Він підказує, яка література є з того чи іншого питання, які книги кращі. Ви вже не раз зустрічалися з бібліографією, хоча можливо, і не підозрювали цього. Згадайте списки «Що читати влітку!», або списки позакласного читання, картотеки в бібліотеці, перелік книг, які порадив прочитати вчитель. Кожен з нас купуючи нову книгу, намагається відразу дізнатися про короткий зміст цієї книги і в цьому нам завжди допомагає анотація, яка в кількох реченнях передає зміст книги. Анотацію ви зможете знайти перегорнувши титульну сторінку, або на обкладинці книги (демонструються книги, зачитуються анотації). Майже кожен із вас отримує газети, журнали. На їх сторінках ви часто зустрічаєте цікаві розповіді про нові книги, поради, що читати учням того чи іншого класу. Це і є бібліографія.

Бібліографічні видання: різновиди та методика створення

Сьогодні бібліотеки як інформаційні центри покликані створювати необхідні умови для реалізації конституційного


права на вільне отримання інформації із загальнодоступних джерел. Успішне вирішення цих завдань пов’язане з активним впровадженням і використанням у шкільних бібліотеках комп’ютерної технології, що дозволяє в більш широких масштабах організувати забезпечення інформаційних потреб читачів. Автоматизація бібліотечних процесів, створення електронного каталогу, доступ бібліотек до світових інформаційних ресурсів через Інтернет дають можливість створення якісної, бібліографічної продукції. Тому останнім часом велике значення набула видавнича діяльність бібліотек, як один з напрямків інформування користувачів, просування книги та читання. Основоположним документом інформаційнобібліографічної діяльності є ГОСТ 7.0-99 «Інформаційнобібліотечна діяльність, бібліографія: Терміни та визначення». Він виділяє три основних типи бібліографічних посібників бібліографічний покажчик, бібліографічний список і бібліографічний огляд, хоча відомі й інші типи посібників, які можна розглядати вже як варіанти названих. Бібліографічний посібник в найбільш узагальненому вигляді визначається як упорядкована множина бібліографічних записів Тобто наявність бібліографічного списку або бібліографічного запису відрізняє бібліографічний посібник від інформаційного. Загалом бібліографічні посібники можна розділити на дві групи: посібники великих форм та посібники малих форм. Великими формами визнано вважати бібліографічні покажчики, путівники, нариси та огляди, бібліографічні антології та енциклопедії. Малі форми бібліографії – рекомендаційні списки літератури, пам'ятки, закладки, листівки, буклети, плани читання і т.п. Традиційно бібліотеки створюють універсальні, тематичні, краєзнавчі, персональні, поточні, анотовані посібники переважно малих форм. Вони випускають широкий круг інформаційно-бібліографічної продукції для різних категорій користувачів, орієнтуючись на їх читацькі запити і потреби, враховуючи вікові особливості.


Останнім часом набули популярності саме малі форми рекомендаційної бібліографії, тому що допомагають своєчасно донести до читача інформацію про нову літературу, письменників, про все, що цікаво молодому користувачеві. При складанні посібників «малої форми» потрібно враховувати, що вони оформляються барвисто, забезпечені невеликими рекомендаційними анотаціями, які написані жваво і цікаво. Ось характеристика найбільш поширених бібліографічних видань. Бібліографічний список До цього жанру відносять бібліографічні посібники, що складаються з обмеженої кількості бібліографічних записів і мають просту структуру, без допоміжного апарату. Зазвичай, у бібліографічному списку може бути від 2 до 50 записів. При великій кількості записів, включених у бібліографічний список, можливе їх групування за розділами. Слід відзначити, що найактивніше серед інших жанрів бібліографічної продукції публічні бібліотеки видають рекомендаційні бібліографічні списки. Бібліографічний огляд Якщо у посібнику подається узагальнена характеристика групи документів, об’єднаних за певною ознакою, та бібліографічні описи цих документів, то такий посібник слід іменувати як бібліографічний огляд. Текст огляду подається у вигляді статті, з послідовним висвітленням певних питань. Окреме бібліографічне повідомлення Це бібліографічне повідомлення, не пов’язане за задумом та композицією з іншим текстом. Це може бути картка з бібліографічним записом; плакат, що містить відомості про певне видання; рецензія, опублікована як самостійний матеріал у газеті чи журналі, тощо.


Бібліографічний бюлетень Цей бібліографічний посібник характеризується своєю періодичністю і включає інформацію про нові документи. При цьому кожний окремий випуск є лише частиною бюлетня. Передмова чи допоміжні покажчики можуть бути вміщені в інших випусках бюлетеня, або взагалі бути відсутніми. Бібліографічний покажчик Це бібліографічний посібник складної структури, що містить значну кількість бібліографічних записів. Обов’язкова наявність науково-довідкового апарату. До складу довідкового апарату входять: передмова, вступна (ввідна) стаття, допоміжні покажчики ( іменні, предметні і т.п.), додатки, зміст, методичні поради. Бібліографічний або біобібліографічний нарис Видання, що містить унікальну первинну (фактографічну, повнотекстову) інформацію, уривки з творів письменників, цитати, висловлювання. Саме за такими ознаками визначається бібліографічний нарис, який по суті своїй є різновидом бібліографічного огляду. У жанрі бібліографічного нарису найчастіше видаються посібники, присвячені певній особі, або, що вміщують бібліографічну інформацію краєзнавчої тематики. Видання бібліографічних нарисів дозволяє детально висвітлити життя не тільки відомих історичних постатей: вони повертають багато забутих імен, а також викреслених з історії. Дайджест Дайджест в перекладі з латинської мови означає «коротке викладення»,отже, включає фрагменти текстів документів, або їх короткий переказ із посиланням на опис документа. Деякі дайджести можуть вміщувати додаткову фактографічну чи адресну інформацію, тести, тощо. Наприклад, у дайджест


«Новий час – нові професії» доцільно включити коротку характеристику професій, інформацію про учбові заклади, коротке викладення публікацій з періодичних видань і тести на професійну придатність. В кінці дайджесту додається список використаної літератури. Вебліографічний посібник З послугами доступу до Інтернету появився новий жанр бібліографічних видань – вебліографічний посібник, що значно полегшує пошук в мережі Інтернет і доповнює масив отриманої інформації за визначеною темою. Такі вебліографічні посібники можуть видаватись у будь-яких жанрах, названих вище. Тільки, звичайно, замість традиційних бібліографічних описів документів подаються адреси сайтів. Списки сайтів визначають термінами «веб-бібліографія» та «web-бібліографія». Вимоги до створення бібліографічних посібників Тема має бути актуальною і суспільно значимою, відповідати можливостям бібліотеки, бібліографічним запитам користувачів. Обгрунтування цільового і читацького призначення. Цільова адреса має бути вказана максимально точно і конкретно: чи то на допомогу професійно-виробничій діяльності, освіті, самоосвіті, агітаційно-пропагандистській чи масовій роботі, підвищенню кваліфікації, для початкового знайомства з темою, інше. Щодо читацького призначення, то в деяких випадках воно безпосередньо виходить із цільового призначення. А в тому випадку, коли документи однієї тематики і одного цільового призначення пропонуються різним за ступенем підготовки або за професійними інтересами споживачам, слід уточнити читацьке призначення посібника, особливо, рекомендаційного. Укладання посібника. Передусім необхідно звірити бібліографічні описи документів з оригіналом, оскільки описи


багатьох документів запозичено з основних і додаткових бібліографічних джерел. Жодне найавторитетніше джерело не гарантує від неточностей. До того ж,бібліографічні описи, взяті зі старих джерел не відповідають сучасним вимогам бібліографічного опису. Якщо бібліографічний посібник буде анотованим, то як правило, публічні бібліотеки готують посібники популярнопросвітницького, самоосвітнього призначення, отже анотації мають бути рекомендаційними. Анотація має бути: лаконічною і достатньо конкретною, з посиланням, у разі потреби, на факти, імена, дати і т.д., цілком зрозумілою без перечитування. В анотаціях слід уникати складних додаткових речень,важких синтаксичних зворотів, довгих визначень. Треба уникати зайвих слів. Не слід починати анотацію зі слова «про». Анотація не повинна повторювати відомостей, що містяться в заголовку, перефразовувати їх. Структура посібника Визначається місце і співвідношення всіх частин посібника: вступу чи передмови, основних розділів, допоміжного матеріалу, ілюстрацій, довідкового апарату, розташування всіх частин. Групування бібліографічних описів документів всередині розділів може здійснюватись в алфавітному або хронологічному порядку. Вибір порядку розміщення бібліографічних описів залежить від мети висвітлення документів. Передмова містить відомості про основну мету укладання посібника,значення даної теми. Тут дається характеристика цільового і читацького призначення посібника, приводяться відомості про відображену в ньому ( в різних параметрах) літературу, роз’яснюється загальний принцип угрупування документів ( при цьому розділи не перераховуються, для такої мети служить зміст), повідомляється про розташування записів усередині розділів. У передмові обов’язково вказується верхня хронологічна межа відбору матеріалу (рік, місяць). Посібники, що відображають велику кількість записів, слід


забезпечувати списками умовних скорочень. При цьому в бібліографічних описах посилання на джерело дається в скороченій формі (наприклад, БТІ – Бюро технічної інформації і т.п.), а в списку скорочень приводять повні найменування видань. Як і будь-яке видання, бібліографічний посібник відкривається титульним листом. На ньому або на обороті слід указувати прізвище (прізвища) укладача і його ініціали. На титульному листі приводиться також заголовок посібника, підзаголовок ( відомості про жанр посібника), вихідні дані, а в надзаголовкові – найменування установи, що підготувала роботу (бібліотеки). Для набору різних структурних частин посібника (передмови, вступної статті, основного тексту, допоміжних покажчиків і т.д.) застосовуються шрифти різних кеглів. Так, анотації зазвичай набираються дрібнішим шрифтом, ніж бібліографічний опис і відділяються від описів пропуском, починаються з абзацу. Зовнішнє оформлення бібліографічних посібників. Художнє оформлення бібліографічних посібників передбачає широке застосування різних ілюстративних матеріалів: фотокопій обкладинок або титульних листів найцікавіших і найзначніших видань, портретів діячів науки, культури, мистецтва ( в персональних покажчиках), карт ( в країнознавчих і краєзнавчих посібниках). Яскраво виразна обкладинка, особливо в рекомендаційних посібниках, прикрашає видання і привертає до нього увагу користувачів. Елементи зовнішнього оформлення повинні розкривати основний зміст посібника, а якщо воно серійне, то необхідно витримувати єдині принципи художнього оформлення в усіх випусках серії.


«Сучасні видавництва України» Хто є хто: українські видавництва В будь-якому підручнику з літературознавства можна знайти твердження про те, що в літературі ХХ сторіччя ми стали свідками явище, яке називають «смертю автора». Одночасно ми бачимо інше явище, яке назвемо «народженням видавництв». Всюдисуща комерціалізація сягнула й літератури. Літературний простір перетворився на ринок, гравцями якого є зовсім не письменники. За їх плечами видніється щось більше. Мова, зрозуміло, йде про видавництва. Інший загальновідомий факт – українську літературу комерціалізація зачепила поки не дуже сильно (принаймні, в порівнянні з іншими галузями культури). Видання власне української книги здійснюється загалом на голому ентузіазмі, а про шалені прибутки мова взагалі не ведеться. Хоча тут і слід зробити обмовку: радше «мова не велася». Бо є вже багато прецедентів хорошої, української та ще й комерційно успішної книги. Ми вирішили зробити невеликий огляд українського книговидавництва. Вибір «героїв» був зумовлений суто суб’єктивними чинниками – що читаємо, про те й говоримо. Інформацію про видавництва взято з їх офіційних сторінок та засобів масової інформації.


1. ЛІЛЕЯ-НВ Засноване в місті Івано-Франківську у 1995 році при Українській скаутській організації «Пласт». Видає пластову літературу, а також спеціалізується на сучасній українській літературі. Серед авторів видавництва: Юрій Андрухович, Тарас Прохасько, Олег Лишега, Юрій Покальчук, Юрко Іздрик, Ігор Римарукта та інші. Видаються також книги менш відомих, але не менш цікавих авторів, молодих письменників початківців. «Лілея-НВ» неодноразово отримувала нагороди в різних номінаціях під час найпопулярнішого в Україні Форумі видавців у Львові (1997 р. - за роман Андруховича «Перверзія», 1998р. за «Малу українську енциклопедію актуальної літератури. Плерома», 1999 р. - за альманах про сучасне візуальне мистецтво і культуру «Кінець кінцем», 2003 р. - три перших місця за книги «Мислителі німецького Романтизму», збірку поезій Олега Лишеги «Снігові і вогню» і серію інтерв'ю «Інший формат», друге місце за альбом «Наш Станиславів»), у 2003 році видавництво посідло третє місце в абсолютному рейтингу видавництв України. 2. Літературна агенція «Піраміда» Літературна агенція «Піраміда» працює в різних сферах, однак видавнича справа є одним із його пріоритетних завдань. Про це свідчить зокрема той факт, що за останні два роки воно видало понад 200 книжок Серед його авторів – відомі літератори: Юрій Винничук, Марія Матіос, Юрій Андрухович, Ірен Роздобудько, Богдан Жолдак, Є. Пєшковський, В’ячеслав Медвідь та ін. Багато книжок виходять у серіях: «Fest-проза», « Festпоезія», «Fest-есеїстика», «Приватна колекція», «Готика», «Мітологія», «Час Львова». Також «Піраміда» видає книжки переможців літературного конкурсу «Коронація слова».


3. АСТРОЛЯБІЯ Ще одне львівське видавництво з досить цікавим спектром видань. З одного боку видавництво спеціалізується на виданні філософських творів: як якісних перекладів праць мислителів (наприклад, Фрідріха Ніцше чи Юргена Габермаса), так і підручників з філософських дисциплін. Іншою гранню його діяльності є видання українською творів Джона Рональда Руела Толкіна. «Астролябія» започаткувала кілька справді грандіозних видавничих проектів. Йдеться насамперед про видання повного зібрання творів Фрідріха Ніцше у п’ятнадцяти томах. Таких закидів не було поки що ніде на всьому пострадянському просторі. В планах також видати «Сумму теології» Томи Аквінського та збірку творів Хосе Ортеги-і-Гасета. Те саме стосується і «батька» високого фентезі – читачі вже можуть прочитати «Володаря перснів» українською, проте Олег Фешовець (власник видавництва)на досягнутому зупинятися не збирається – готуються до друку «Гобіт» і навіть «Діти Гуріна» українською мовою. Щоправда, більшість із цих проектів так і залишається на стадії розробки або в планах. Не будемо міркувати про причини такого стану речей, однак згадаємо, що зараз «Астролябія» займається ще й виданням літературно-мистецького журналу «PROVOCATIO», презентація якого має відбутися найближчим часом. Серед завдань цього «журналу-книги» ні багато ні мало – «спроба реанімації мистецтва в україномовному просторі, намагання повернути йому вагомість та припинити нівеляцію». Щоправда, у передмові до пілотного випуску журналу, прикладів втраченої вагомості та набутої нівеляції не вказано. Що з цього вийде, покаже час... 4. ФАКТ Приватне видавництво, що існує на видавничому ринку з 1997 року. Сфера його діяльності: художня література (класична


та сучасна, вітчизняна та перекладена), літературознавчі студії, мистецькі дослідження. Видання художньої літератури виступає одним із пріоритетних напрямків діяльності видавництва. Серед авторів бачимо Оксану Забужко, Ігоря Калинця, Василя Стуса, Василя Герасим’юка, Олександра Ірванця, Василя Слапчука, Марину Соколян, Настю Байдаченко. Серед перекладеної літератури уваги заслуговують романи Джонатана Сафрана Фаера, Уладзімера Арлова, Василя Бикова, Маргарит Дюрас та інших всесвітньовідомих авторів. Також багато літератури видається в серіях «Exceptis excipiendis» (знакові для сучасного літературного процесу твори, які не є «попсовими», однак зорієнтовані на масового читача), «Містами» (куди входять «топоцентричні» художні прозові тексти, де місто, у якому відбуваються події твору, має принципове значення) і звісно ж «Висока полиця» – це видавничий гуманітарний проект, в якому представлені взірці української критичної думки, есеїстики, літературознавства, мистецтвознавства, всього прошарку гуманітарних наук. 5. КНИЖКОВИЙ КЛУБ «Книжковий Клуб», який з'явився в 2000 році, як мережа розповсюдження книг поштою. У серпні 2004 року увійшов до складу найбільшого європейського медіаконцерну «Direct Group Bertelsmann». Відтоді важливим напрямом у роботі Клубу стала видавнича діяльність. На сьогодні видано понад 500 творів найпопулярніших авторів з України, Росії, Англії, США та Німеччини, загальним накладом понад 15000000 проданих примірників. 35% від загальної кількості книжок, реалізованих Клубом, складають книжки власного виробництва. Нас насамперед цікавить діяльність «Книжкового Клубу» у сфері видання книжок українських письменників. Серед авторів видавництва Любко Дереш, Ірена Карпа, Сергій Пономаренко, Юрій Винничук, Василь Шкляр, В. Кожеляко,


О. Ковалевський, Євгенія Кононенко, Ірен Роздобудько, Марина Медникова, Дмитро Панцир, Алла Серова та ін. Іншим пріоритетом у роботі видавництва є видавничий проект «Світові бестселери – українською». В його рамках видаються кращі твори зарубіжних авторів українською мовою. На даний момент читачі мають змогу прочитати ознайомитися з творчістю Елізабет Костова, Дена Брауна, Раймонда Коурі, Стівена Кінга, Даніели Стіл та ін. 6. ФОЛІО Це видавництво існує вже більше десяти років і є одним із мейджорів українського книговидавництва. Про це красномовна свідчить статистика – в період із січня по листопад минулого року було видано 234 книги, 103 з яких – українською. «Фоліо» має досить широкий спектр видань Видавництво розробило і підготувало до друку 76 книжкових серій. Видавнича програма базується на прагненні презентувати українському читачеві різні літературні течії, творчість письменників всесвітньо відомих, але не знайомих нашому читачеві, класичну всесвітню та вітчизняну літературу, сучасні прозу та поезію, детективи, учбову та довідкову літературу тощо. Видавництво «Фоліо» відновило в Україні систему продажу й розсилу книжок поштою. «Книга – поштою» успішно функціонує в Україні вже більше шести років. Серед українських авторів, яких видає «Фоліо», є і класики сучасної української літератури (на кшталт, Юрія Андруховича, Павла Загребельного, Романа Іваничука, Юрія Мушкетика та ін.), і молода генерація українських письменників (Таня Малярчук, Світлана Поваляєва, Сергій Жадан, Ірена Карпа, Любко Дереш). Також у «Фоліо» видаються письменники більш популярних жанрів (Андрій Курков, Світлана Зоріна, Лада Лузіна). Перекладацька діяльність «Фоліо» також заслуговує на похвалу. Чого варті лишень переклади Мілорада Павіча та Патріка Зюськінда.


7. А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА Фактично перше дитяче видавництво незалежної України. Засноване в 1992 році поетом Іваном Малковичем. Зараз це одне з найбільш успішних видавництв країни – авторські права на його продукцію придбали видавництва 18 країн світу. За більш як 15 років існування видано близько 100 книг загальним накладом понад 3 млн. примірників. Спеціалізується на виданні дитячих книжок виключно українською мовою: однією з найбільш успішних і вдалих стала публікація перекладу світового бестселеру «Гаррі Поттер». Видання семи книг про хлопчика чарівника поставило ряд рекордів у вітчизняній видавничій справі. По-перше, загальний наклад книжок серії сягнув позначки в 1000000 примірників. Подруге, всі переклади було здійснено раніше, ніж в Росії (безпрецедентний факт який не повторювався з часу видання «Хрещеного батька»), а переклад останньої частини ще й виявився першим в світі. Отже, можна з впевненістю говорити про те, що діяльність видавництва Івана Малковича встановила нові стандарти в українському книговидавництві. Окремо слід сказати кілька слів про ілюстрації до книг видавництва, автором яких є Владислав Єрко. Завдяки їм «А-ба-ба-га-ла-ма-га» отримала багато нагород на міжнародних та українських конкурсах. 7. ЛІТОПИС «Маленьке, але горде» львівське видавництво, яке виконує справді титанічну роботу. Твори, які вони перекладають і видають надзвичайно важко назвати «мейнстрімом», але ще важче не погодитися з тим, що вони справді потрібні. Загалом «Літопис» видає літературу, яка вписується в поняття «класика». Тут і «Зів’яле листя» Івана Франка, твори Кнута Гамсуна, Віслави Шимборської, Леопольда фон Захер-Мазоха, антологія української поезії ХХ століття «Сто років юності» та багато інших.


Щодо більш сучасних авторів, то «Літопис» регулярно видає книги Андрія Содомори. Завдяки цьому видавництву ми маємо змогу прочитати «Маятник Фуко» та «Роль читача» Умберто Еко українською. Те саме стосується і Юстейна Ґордера. Особливо слід відзначити їх працю на ниві інтелектуальної літератури з розряду «маст хев». Тут і «Український футуризм (1914-1930)», «Історія європейської ментальності» (за редакцією Петера Дінцельбахера), «Homo legens: читання як соціо-культурний феномен» Марії Зубрицької, збірник «Ідея університету» та «Антологія літературнокритичної думки ХХ ст». Та й перекладів українською Мартіна Гайдеґґера до них я не бачив. Одним словом, однозначно «маст хев»! 8. КАЛЬВАРІЯ Це львівське видавництво було створене в 1991 році і першопочатково спеціалізувалося на виданні спеціалізованої літератури. Першим власним видавничим проектом була книжка «Хто є хто в європейській та американській політології. Малий політологічний словник» (1995). Після цього було видано ряд книжок політологічної та соціологічної тематики. Першою художньою книжкою виданою «Кальварією» була збірка поезій Грицька Чубая «Плач Єремії» (1999). Того ж року журі Форуму видавців оцінило цю невелику книжку вище ніж дев’ятитомник Василя Стуса. Мабуть, саме це визначило напрямок подальшої діяльності видавництва – вже у 2000 «Кальварія» започатковує першу книжкову серію художньої літератури. На цій ниві «Кальварія» справді вдалося досягнути багато. Зокрема було видано твори Тараса Прохаська, Юрка Іздрика, Леся Подерв’янського, Сергія Жадана, Ігоря Римарука, Василя Герасимюка, Богдана Жолдака, Костянтина Москальця, Василя Шкляра, Юрка Покальчука та багатьох інших актуальних


українських письменників. З’являється у видавництві і «молода кров», що тече у венах Ксені Харченко, Галини Логінової, Любомири Княжич, Тетяни Вінокурової-Садиченко. Окремо слід згадати той факт, що саме «Кальварія» відкрила широкому загалу «диво-хлопчика» української літератури – Любка Дереша. Його «Культ» став бестселером в Україні. А навесні 2005 «Культ» виходить польською і з’являється в усіх найбільших книгарнях Польщі. Влітку виходить сигнальний примірник роману німецькою мовою в одному з найбільших німецьких видавництв і завершуються переговори щодо видання книжок Дереша в Італії та Сербії. Саме тому так багато розмов точилося, коли Дереш покинув «Кальварію» – мовляв, для видавництва тепер настануть чорні дні. Однак нічого подібного не сталося, а «Кальварія» ще й опанувала для себе цілком нову нішу перекладної літератури. В зв’язку з цим видавництво навіть провело кілька резонансних антипіратських кампаній, щоб підтвердити своє виключне право на видання «Механічного апельсину» Ентоні Берджеса та виключні права на видання книжки «Маленький принц» українською мовою від культового французького видавництва «Gallimard» (приблизно у той самий період власник видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» Іван Малкович шкодував про те, що «Кальварії» вдалося викупити права на цю книгу швидше). Уваги заслуговує також повне видання роману Франсуа Рабле «Ґарґантюа та Пантаґрюель», вперше перекладеного зі старофранцузької. Такого видання не має жоден з наших найближчих сусідів – ані Росія, ані Польща. Іншою гранню перекладацької діяльності «Кальварії» є більш спеціалізована інтелектуальна література призначена для більш вужчих інтелектуальних кіл. Тут можна просто перерахувати авторів, щоб не вдаватися до зайви подробиць: Жан Бодріяр, Семюел П. Гантінґтон, С’юзен Зонтаґ, Даніель Бовуа, Нейл Смелзер та Моріс Бланшо.


Минулого року видавництво почало опановувати новий для себе ринок. «Кальварія» тепер надаває пакети ліцензій на створення аудіокнижок, результатом чого став масштабний проект компанії «CD Сom-Україна» з назвою «Сучасна українська літуратура», в рамках якого за ліцензією видавництва «Кальварія» вийшли аудіокнижки Тетяни ВинокуровоїСадиченко, Любка Дереша, Василя Шкляра, Василя Кожелянка, Алли Сєрової, Ірен Роздобудько. 9. СОФІЯ Як вказано на офіційному сайті видавництва, фактичною датою заснування слід вважати грудень 1991 року, коли було підписано до друку маленька книжка Джидду Крішнамутрі «Свобода від невідомого» в самвидавівському перекладі. За рік почали видавати Карлоса Кастанеду. Загалом видавництво має досить вузький профіль. Видаються в основному книги, що їх присвячено різним видам духовних, психічних і фізичних практик. Серед авторів, крім згадуваних вище Крішнамутрі та Кастанеди, Меррелл-Вольф, Рам Дасс, Джон Ліллі, Айєнгар, Чогьям Трунгпа, Ошо та інші. Їх тематика: від північноамериканського шаманізму і Ошо, до циган, йоги, ченнелінгу та християнської медитації. Окремо слід згадати видання Пауло Коельо та Річарда Баха, які в принципі лише частково вписуються в рамки того, чим займається видавництво. Видання цих книг прикрашають ілюстрації Владислава Єрка. 10. ЗЕЛЕНИЙ ПЕС Київське видавництво, яке спеціалізується на сучасній літературі українською мовою. Народилось воно «разом із ХХІ століттям». І незважаючи на юний вік вже встигло зайняти свою нішу книжкового ринку. Серед авторів: Марина та Сергій Дяченки, Генрі Лайон Олді, Анджей Сапковський, Роберт Шеклі, Сінкен Гопп, Геннадій Прашкевич, Брати Капранови, Громовиця Бердник,


Володимир Арєнєв, Юрій Ячейкін, Алла Потапова, Юрій Нікітінський, Володимир Рутківський, Світлана Парнюк, Олексій Волков, Олег та Валентин Авраменки, Василь Шкляр, Олександр Зорич, Андрій Кокотюха, Роксана Гедеон, Володимир Васильєв, Світлана Пиркало, Семен Либонь, Катерина Хінкулова, Ірина Потаніна та інші. Видавництво організувало перший в Україні конкурс гостросюжетного роману «Золотий бабай». За результатами конкурсів 1999 та 2001 років було засновано серію українських детективів та трилерів «Золотий бабай». Сьогодні читачам пропонується близько 200 книжок. Спеціалізація досить чітко окреслена – в основному це так звана література «середньої полиці» – детективи, фантастика, триллери. Але важко не погодитися з тим, що будь-яка країна потребує і книг такого штибу.


Наша адреса: Україна 32300, Хмельницька обл., м. Кам’янець-Подільський, вул. Кн. Коріатовичів, 3 Тел.: (03849) 2-44-52 Е-mail : k-pmcbs@ukr.net

Бібліографія ключ пізнання світу квітень 2017  
Бібліографія ключ пізнання світу квітень 2017  
Advertisement