
Патріотизм –. це громадянське почуття, змістом якого є любов до Батьківщини і готовність пожертвувати своїми інтересами заради неї, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури, особливе емоційне переживання своєї приналежності до країни та свого громадянства, мови, історії, традицій. Це почуття є одним із найважливіших духовних надбань людини Патріот, громадянин, українець. Ці поняття нерозривно пов'язані. Сьогодні постала потреба осмислення проблеми патріотизму в умовах сучасних соціокультурних трансформацій та викликів. Події, які відбуваються в країні, змінили свідомість та громадянську позицію українців. Зараз надто вражає громадянська позиція підростаючого покоління. І цей сплеск патріотизму вже не зупинити. Національно-патріотичне виховання завжди було пріоритетним в роботі нашої бібліотеки, а нині у військовий час, воно набуло особливого змісту. Адже бібліотека може впливати на формування кожного із них через популяризацію української книги та української історії. Тому для формування патріотичної свідомості юнаків та дівчат бібліотечні працівники Кам’янець-Подільської центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи об’єднують свої зусилля з усіма, кому небайдужа доля Батьківщини, хто хотів би бачити її вільною, могутньою та процвітаючою. Завдяки книзі та живому спілкуванню намагаємось утверджувати в суспільстві національні і загальнолюдські цінності. Патріотичне виховання здійснюється за допомогою різноманітних
драматичними подіями, представлена дивовижними, унікальними особистостями. Важливе місце в роботі бібліотеки посідає популяризація літератури з питань розбудови державності України, відродження національних традицій, розвитку української культури, народознавства. Тут постійно організовуються книжкові виставки, перегляди літератури, виставки-інсталяції, які привертають увагу юних громадян. Нам


Щорічно 20 лютого згідно з Указом Президента України відзначається День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Саме 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. З нагоди цього Дня підготовлено альманах пам’яті «Небесна Сотня воїнів Майдану». Метою заходу було вшанування учасників подій Революції Гідності, розкриття сутності подвигу Небесної Сотні, прославлення героїзму українських захисників.


Переглядаючи відеоролик користувачі соціальних мереж згадали революційні події зими 2013-2014 років, які забрали життя понад ста активістів Майдану, котрих назвали Небесною Сотнею, згадають імена Героїв, які віддали своє життя за те, щоб кожен наш новий день був сповнений свободи, надії та світла. Напередодні Дня Героїв організовано зустріч з відомим кіноактором, поетом, бардом, а віднедавна – учасником оборони Києва, тероборонівцем Дмитром Лінартовичем. На захід завітали гості нашого міста (внутрішньо переміщені особи), студенти і викладачі СНУ імені Даля та користувачі бібліотеки. Пан Дмитро розповів про те, як він знявся у знаковому фільмі Михайла Іллєнка «ТОЙ, ХТО ПРОЙШОВ КРІЗЬ ВОГОНЬ». Це фільм про долю хлопця з Полтавщини, Івана Додоки, який стає військовим льотчиком та про те, як склалася його доля. Багато про що говорили присутні з актором: і про його роботу в кіно і про службу в армії… Цікаві розповіді з життя Дмитра Лінартовича, декламування поезії, виконання пісень створили теплу і затишну атмосферу заходу.

28 липня Україна вперше відзначався День Української Державності. З цієї нагоди для користувачів та гостей міста у наметовому містечку парку Героїв Євромайдану оформлено тематичну книжкову виставку "Україна: мужність, незламність, воля", на якій представлена література, що розповідає

У дворику центральної міської бібліотеки імені Костя Солухи для юних амбассадорів (дітей внутрішньо переміщених осіб) організовано екскурс в історію «Кам`янець – соборна столиця України». Метою заходу було поширення знань з історії України, популяризація міста, як столиці Української Народної Республіки, його ролі у історичній та культурній спадщині. Екскурс в історію містив багато

Є дати, які укріплюють нації, виражають дух народу, символізують його славне минуле, сьогодення й майбутнє. До їх числа, безсумнівно, відносяться і День Незалежності України, і День Державного Прапора, День Конституції України. В день Державного Прапора України для користувачів соціальних мереж підготовлено історичний етюд «Кольори української долі». Метою заходу є популяризація історії України, її багатовікової державотворчої спадщини, державних символів, вшанування усіх українців, які своєю діяльністю, вчинками і героїзмом зберегли та нині відстоюють незалежність та суверенітет України. Користувачі мають змогу пройтися історичними шляхами боротьби за наші державні символи, за те, щоб синьо- жовті

формування нашої країни протягом її багатовікової історії та щира вдячність усім, хто сьогодні виборює для нас свободу і незалежність. Мешканці центру познайомились із тисячолітніми державотворчими традиціями української держави, які виростають з історії Русі та діяльності князя Київського Володимира, послухали історико-патріотичну поезію авторів із поетичного клубу «Джерела душі», насолоджувалися мелодійністю та задушевним співом поета і композитора Жанни Мадич. Для студентів Харківського
української культури та нашої ідентичності на прикладі творів нашого земляка-подолянина композитора Миколи Леонтовича... та українського "Щедрика". До заходу долучилася киянка Тіна Пересунько - автор книги "Культурна дипломатія Симона Петлюри" ("Щедрик проти русского мира"). Події висвітленні в сьогоднішньому спілкуванні відбувались в період Української революції 1917-1921 р. ... тож координатору та організатору випала можливість перевтілитись у вояка УНР тієї історичної доби.


були представлені різні цікаві документальні історії подій Революції Гідності: звучав Державний Гімн

Бабюка «Кам’янець – столиця УНР», побачити реконструкторську форму піхотинця УНР та споглядати процес Присяги на вірність Україні, переглядаючи відео режисера Андрія Зайця «Присяга – 1919». Музичні вітання з нагоди свята звучали від поета і композитора Жанни Мадич, а поетичні вітання дарувала учасниця літературного об'єднання «Ліра» Леся Приліпко-Руснак.



Дата проведення: 21 листопада 2022 р. Місце проведення: читальний зал ЦБ Присутні: студенти медичного фахового коледжу Метою проведення даного заходу є донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору. І ст. ВСТУП Ведучий: Доброго дня шановне студенство! Україна – це територія гідності й свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом Свободи, і Революція 2013 року – Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Яскравим виявом національно-патріотичних почуттів українців став національний Гімн України. Ведуча: Народе мій, пишаюся тобою:
ст. ЯК ВСЕ ПОЧИНАЛОСЬ
Ведучий: Революція гідності залишила глибокий і незабутній слід в історії. Її ідеали, надії і рішення разюче змінили нашу ментальність, розпочали і продовжують формувати нашу нову політичну свідомість. З кожною новою річницею Майдану ми маємо змогу осягнути повну картину того, що сталося. Отже, в чергову річницю Початку, згадаємо день за днем, як все це відбувалося. На екрані відео «Як все починалось» Ведуча: Активісти вийшли на Майдан через призупинення урядом Азарова підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Після відомого посту Мустафи Найєма у мережі Facebook із закликом виходити до монумента Незалежності на столичний Майдан вийшло близько тисячі громадських діячів, журналістів та студентів. Під час мирної акції вони вимагали лише одного – підписання Угоди про асоціацію. Учасники акції виступили проти використання політичних гасел, партійних прапорів та символіки. Коли остаточно стало зрозуміло, що Янукович не підписуватиме Угоду, активісти висунули єдину вимогу – відставка Віктора
Ведуча: «Диктаторські закони» 16 січня спонукають активістів до рішучих дій. Налаштований на радикальні кроки сотник Володимир Парасюк та автомайданівські активісти зі сцени закликають усіх прямувати на Грушевського, а далі – на Банкову до Адміністрації Президента. Замість промов та пісень у прямому ефірі транслюють охоплену вогнем вулицю Грушевського. Повстанці розбирають бруківку, яка летить у «Беркут», з’являються коктейлі Молотова. Спецпризначенці використовують гумові палиці, звуко-шумові гранати, травматичну зброю. Ведучий. Так почалася боротьба. Боротьба проти корупції. За незалежність держави. За неподільну суверенну Україну. За рух до тих ідеалів, що їх виборювало не одне покоління українців... ІІІ ст. СПОГАДИ УЧАСНИКА ЄВРОМАЙДАНУ Ведуча. Розгони Євромайдану відзначалися брутальним побиттям сотень людей, десятків журналістів. Поступово ці штурми та розгони переростали у велетенські акції супротиву, били дзвони
Ведучий. Поезія Інна Скорина-Калаба “Я - Україна” читає Зоряна Степанишина, студентка коледжу культури і
мистецтв
Жила собі, нікого не чіпала. Я розвивалась, мріяла, могла. Сумлінно вчилась, вільно працювала. Любити вміла, чесною була. «Така тендітна –це на перший поглядБез-захисна, маленька і одна…» так думав той сусід, що поряд який хотів мене усю й до дна. Він мав подобу хижу і велику Звірячу хтивість у своїх очах Без совісті, без честі і без лику –Огидний був, на всіх наводив страх… Приходив часто, бив себе у груди, Показував кулак і «свой язык». Людською мовою казала: «Я не буду!»
Та до відмов він бачите не звик!
Не звик! І не пішов, а вісім років лупив криваво в вікна –« ми ж сім’я!»
В ночі підступно вдерся з усіх боків, Кричав: «Ну если не моя - то и ничья!» Він думав - я злякаюсь і заплачу. Він думав – я пощади попрошу. Е ні! В мені козацька кров гаряча!
У мене зуби є – і я вкушу!
І так мені болить! Болить не стерпно!
Та я в останнє, в цей раз потерплю, Щоб остаточно, назавжди, роздерти Кривавого сусіда без жалю! Я влучу точно, адже б’ю прицільно! Мене так Богом доля нарекла, Я Україна – незалежна, вільна, Я ще сильніша, ніж колись була
Ведучий: Після Майдану на території нашої держави немає спокою, ідуть військові дії, ворог запускає по території ракети та інші смертоносну зброю, від якої вже загинуло десятки тисяч воїнів та мирних жителів. Ведуча: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить у незнаних і безіменних могилах – вічна пам'ять! Цвіту нашого народу, його славним синам і донькам, які у розквіті сил віддали свою молодість і найдорожче – життя - вічна пам'ять! Ведучий: Революція гідності кардинально змінила напрямок розвитку держави та суспільства, згуртувала свідомих зрілих громадян – справжніх патріотів Батьківщини. Але шанс на зміни дісталася нам дорогою ціною – ціною людських втрат. Вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про Героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, про сьогоднішніх наших захисників, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну – власне життя. Тому прошу вшанувати хвилиною мовчання всіх, хто загинув, захищаючи незалежність і свободу України.
перемогою повернулися додому. А вам усім бажаємо світлих днів, не захмареними повітряними тривогами. Дякуємо усім за увагу.
Ведучий: І на закінчення хочеться сьогодні згадати слова про свободу нашого філософа- просвітителя Григорія Сковороди, 300 років від дня народження якого ми відзначаємо у 2022 році.
De Libertate (Про свободу)
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. Отже, разом до Перемоги!
Список використаних джерел
http://imzo.gov.ua › osvita › natsionalno-patriotichnehttp://mmk.edukit.ck.ua › Files › downloadcenter http://...dityinfo.com › grigorii-skovoroda-dehttp://libertateYouTubehttps://www.youtube.com › watch