Книга Подвигу і Пам’яті полеглих за Україну випускників ПТНЗ Волинської області (фрагмент)

Міністерство освіти і науки України Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Волинській області

КНИГА ПОДВИГУ І ПАМ’ЯТІ ПОЛЕГЛИХ ЗА УКРАЇНУ ВИПУСКНИКІВ

професійно-технічних навчальних закладів Волинської області

Луцьк, 2017 рік 1

УДК 94(477.82)”20” ББК 63.3(4УКР)63 Ю 83 Юрченко С. Й. Книга Подвигу і Пам’яті полеглих за Україну випускників професійно-технічних навчальних закладів Волинської області / С. Й. Юрченко.

– Луцьк, 2017. – 190 с. : фото. У книзі зібрано матеріал про випускників професійно-технічних навчальних закладів Волинської області, я к і з а г и н у л и п і д ч а с Революції Гідності та в зоні проведення антитерористичної операції в 2014–2016 роках. Матеріал містить інформацію про випускників, їх бойовий шлях, а також спогади класних керівників, майстрів виробничого навчання, викладачів, одногрупників, фотографії з мирного життя та перебування в зоні бойових дій. Збірник складається з вступу, загальної інформації та інформації про загиблих випускників професійно-технічних навчальних закладів області, подається хронологія військових дій в Україні у 2014–2016 роках, коротка історія військових підрозділів, в яких проходили військову службу загиблі випускники. Рекомендовано заступникам директорів з навчально-виховної роботи, класним керівникам, вихователям гуртожитків професійно-технічних навчальних закладів для патріотичного виховання учнів на прикладах випускників, які стали гідним прикладом для наслідування, вірності своєму громадянському та конституційному обов’язку, жертовної любові до своєї Батьківщини. Комп’ютерний набір та оформлення: ЮРЧЕНКО С.Й., методист Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Волинській області. Рецензенти: МОРЕНЧУК А.А., кандидат історичних наук, доцент кафедри країнознавства та міжнародних відносин факультету міжнародних відносин Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. ЄВТУШОК Є.О., заступник директора з наукової роботи Волинської державної обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки. ДМИТРУК Ю.О., керівник Волинського обласного координаційного центру допомоги учасникам антитерористичної операції, засновник Волинської обласної спілки ветеранів антитерористичної операції. Відповідальна за випуск: ПАРФЕНЮК З.І., директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Волинській області. Розглянуто на засіданні навчально-методичної ради Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Волинській області (протокол № 2 від 23 листопада 2016 року).

1

Вшанування пам’яті полеглих за Україну випускників ПТНЗ 2014 рік увійде в історію незалежної України як рік найскладніших випробувань. Одне з них – агресія Росії проти України, яка поступово набула характеру локальної війни. Крило війни, розпочатої колись, здавалося б, братньої Російської Федерації, торкнулося кожного. Сьогодні український народ сплачує найвищу ціну за свою незалежність – життям своїх громадян. Станом на січень 2017 року сорок вісім випускників професійно-технічних навчальних закладів Волинської області полягли за Україну. Мужність та героїзм наших випускників під час виконання бойового завдання є прикладом усім нам самовідданого служіння Батьківщині, українському народові, патріотизму, вірності обов'язку, непереборної мужності і стійкості в ім’я миру в нашій державі, в ім’я збереження цілісності України. Педагоги зібрали спогади про полеглих випускників, інформацію про колись їх мирне життя, а Навчально-методичний центр узагальнив зібрані матеріали і 27 лютого 2017 року видав «Книгу Подвигу і Пам’яті полеглих за Україну випускників професійно-технічних навчальних закладів Волинської області». Книга складається з вступу, загальної інформації про полеглих випускників, інформації про кожного випускника, який віддав своє життя в боротьбі за Україну, подається хронологія військових дій у 1914 – 1916 роках, коротка історія військових підрозділів, в яких проходили військову службу полеглі випускники. Книга стане настільною книгою для патріотичного виховання учнів на прикладах випускників, які проявили вірність своєму громадянському та конституційному обов’язку, жертовну любов до своєї Батьківщини. Пам’ятаймо про наших випускників, які воювали та полягли за єдину Україну!

1

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАГИБЛИХ ВИПУСКНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОБЛАСТІ Мобілізовані: у березні 2014 року у квітні 2014 року у червні-липні 2014 року у серпні 2014 року пішли добровольцями мобілізовані як військовослужбовці служили за контрактом Служили у військових підрозділах: 51-а окрема механізована бригада 24-а окрема механізована бригада 30-а окрема механізована бригада 14-а окрема механізована бригада 1-а окрема танкова бригада 17-а окрема танкова бригада 80-а окрема високо-мобільна десантна бригада 81-а окрема аеромобільна бригада 1-й батальйон територіальної оборони «Волинь» 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар» Батальйон особливого призначення «Азов» Луцький прикордонний загін Державної прикордонної служби України Рота патрульної служби поліції особливого призначення «Світязь» УМВС України у Волинській області Мали військові звання: солдат старший солдат сержант молодший сержант старший сержант майор матрос рядовий міліції сержант міліції Мали військові посади: заступник командира взводу командир відділення командир мінометного розрахунку командир танку Загинули: під час Революції Гідності в зоні Антитерористичної операції Загинули: у 2014 році у 2015 році у 2016 році 1

8 24 2 3 7 6 5 24 5 1 4 1 1 3 1 1 1 1 1 2 21 7 5 6 2 1 1 1 1 1 7 2 2 2 46 34 11 62

у січні 2017 року Загинули у віці: 20 років 21 – 22 років 23 - 24 років 25 – 26 років 27 - 29 років 30, 33 років 36 - 39 років 40, 43 років 66 років Загинули в боях: поблизу Волновахи за Донецький аеропорт за Луганський аеропорт під час поновлення антитерористичної операції за курган-висоту Савур-могила за Іловайськ, в Іловайському «котлі» на Дебальцевському плацдармі під час дії Мінського перемир’я у 2015 році під час дії Мінського перемир’я у 2016 році у січні 2017 року попали в полон Нагороджені, посмертно: орденом «За мужність» ІІІ ступеня орденом «Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» медаллю «За оборону Вітчизни» медаллю «Захиснику Вітчизни» медаллю «За жертовність і любов до України» відзнакою міської ради «За заслуги перед містом» відзнакою 51-ї ОМБ «За мужність та відвагу» присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» присвоєно звання Народний Герой України Випускники ПТНЗ років: у 90-х роках у 2003 – 2005 роках у 2006 році у 2007 – 2008 роках у 2009 – 2010 роках у 2011 - 2014 роках

2

1 5 1/4 4/3 4/5 2/3/2 2/1 2/3/1/3 1/1 1 4 1 2 13 3 9 3 8 2 1 2 33 3 2 1 1 4 2 1 2 2 1 13 3/4/2 8 2/3 1/2 3/3/2/2

МОЛИТВА Загиблих душі, Господи, прийми, і збережи захисників землі своєї. З мечем лукавого прийшли не ми, і чорнота чоло жіноче знову вкриє. Загиблих душі, ангели, візьміть, і дайте силу перемоги нашій зброї. Ми на своїй землі вже стільки літ, а це… криваво Україну й долі кроїть. А ми молімося за мир, проте й за влучність потрапляння наших стрілен, просвітлення, що темрява краде, бо правда: сталь і дух — то зброя нероздільна!

Ярослав Дзісяк м.Чортків

3

АБРАМЧУК ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

випускник професійно-технічного училища № 22 смт Луків

Дата та місце народження: 1 грудня 1988 року, місто Ковель Дата та місце загибелі: 15 липня 2014 року, село Черемшине, Свердловський район, Луганська область, 25 років Звання: солдат Збройних Сил України Посада: старший механік-водій-гранатометник Підрозділ: 51-а окрема механізована бригада Обставини загибелі: загинув 15 липня 2014 року під час переміщення колони в районі села Черемшине Луганської області пострілом ПТРК уражено САУ 2С1 Місце поховання: місто Ковель Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно Сімейний стан: залишилася мама, 54–річна Антоніна Петрівна, сестра Наталія Абрамчук Олександр Петрович народився і виріс у місті Ковелі. Навчався у Ковельському навчально-виховному комплексі № 11. Згодом навчався у 4

професійно-технічному училищі № 22 смт Луків. У 2007 році здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Служив у лавах Збройних Сил України. 9 квітня 2014 року у званні рядового його мобілізували в армію. Олександр пройшов підготовку у Володимир-Волинській окремій механізованій бригаді, яку згодом відправили у район бойових дій на Донеччині. Олександр Абрамчук був старшим механікомводієм-гранатометником. Мама з тривогою чекала сина, а він повернувся у домовині. «Тривожна звістка надійшла зі сходу країни: троє бійців 51-ї механізованої бригади загинуло і двоє було поранено у бою під Краснодоном на Донеччині, - про це у коментарі Волинь Post розповів військовослужбовець, який служить у 51-ій окремій механізованій бригаді. Імені свого він попросив не називати. – Бій відбувся вночі. Військові 51-ї окремої механізованої бригади дали гідну відсіч ворогу. Коли бій завершився, колона машин з військовиками стала відходити із населеного пункту Черемшиного. В одну із автівок потрапив снаряд. Терористи пострілом ПТРК уразили САУ 2С1. Тоді загинуло троє вояків – Ігор Кантор і Юрій Трохимук. Третім загиблим бійцем був 26-річний ковельчанин Олександр Петрович Абрамчук. Організацію та фінансові витрати на поховання загиблого Олександра Петровича Абрамчука взяла на себе Ковельського міська влада. Прощання з Олександром Абрамчуком відбулося 23 липня 2014 року у фойє гуртожитку по вул. Відродження, 22, де він проживав із мамою». Сестра загиблого Наталя розповідає, що Олександр був хорошим сином і братом. Дуже любив читати. Мама виховувала дітей самотужки. Адже досить рано залишилася вдовою. Коли Наталі було чотири роки, а Сашкові лише один рік - помер тато. Своє особисте життя Олександр влаштувати не встиг.

22 травня 2015 року, в річницю бою під Волновахою, у Ковелі урочисто відкрили пам'ятну стелу в честь жителів міста та району, які загинули під час російсько-української війни — Олександра Артемука, Станіслава Максимчука, Павла Редьковича, Романа Данилевича, Андрія Мостики, Олексія Тарасюка, Андрія Омелянюка, Олександра Ярмолюка, Анатолія Шиліка, Сергія Дем'яника, Андрія Задорожнього та Олександра Абрамчука. Ковельська міська рада прийняла рішення присвоїти новозбудованій вулиці ім'я Олександра Абрамчука. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ!

5

КОРНЕЛЮК БОГДАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

випускник Нововолинського вищого професійного училища

Дата та місце народження: 28 вересня 1994 року, місто Нововолинськ Дата та місце загибелі: у ніч з 11 на 12 січня 2017 року, Станиця Луганська, Луганська область, 22 роки Звання: солдат Збройних Сил України Підрозділ: 14-а окрема механізована бригада Обставини загибелі: отримав смертельне поранення від кулі снайпера біля селища міського типу Станиця Луганська, Луганська область Місце поховання: місто Нововолинськ Сімейний стан: залишився батько «Нам треба жити кожним днем, Не ждать омріяної дати. Горіть сьогоднішнім вогнем, Бо «потім» може й не настати. Ліна Костенко» Цей останній у житті запис на своїй сторінці «В контакті» Богдан Корнелюк зробив уранці 11 січня 2017 року … Корнелюк Богдан Олександрович народився 28 вересня 1994 року. Навчався у Нововолинській ЗОШ № 3, з 2009 по 2012 рік - у Нововолинському вищому професійному училищі в групі № 20 за професією «штукатур, лицювальник-плиточник». По закінченні училища працевлаштувався на роботу в ЖЕК № 2. Зі спогадів класного керівника Мельник Надії Іллівни: «Богдан був врівноважений, вихований, наполегливий, рішучий, тактовний, стриманий, товариський. Привітна посмішка не сходила з обличчя юнака. Як справжній 6

чоловік, приймав рішення і не відступав від нього. Він шукав своє місце в житті…». Восени 2013-го пішов до війська на строкову службу, відслужив понад два воєнних роки, повернувся додому. За цей час померли його мама й бабуся. Лишився батько, що мешкає у сусідньому Володимирі-Волинському. Богдан був неодружений. 3 квітня 2016-го року Богдан підписав контракт і знову поїхав на війну. Старший солдат, навідник БМП-1 14-ї окремої механізованої бригади. Службу відбував у Станиці Луганській. Хлопці-атовці стали його другою сім’єю. Юнак багато думав….. Біль, любов, надії, розчарування ховав за цитатами. За що ти любиш армію? - За те, брат, що там все справжнє: друзі і вороги, життя і смерть… І нічого зайвого!... З чим пов’язана твоя робота?? - Із смертю… Як це? - Це – я йду на роботу, щоб ти жила спокійно… Його побратими пригадують: «У наших лавах він із квітня 2016 року. Ми знали його як відважного рішучого воїна, надійного, відданого та вірного друга і товариша, який любив свою Батьківщину, вірив у її краще прийдешнє, яке й виборював зі зброєю в руках. Для тих, кого любив, ким дорожив… Для кожного з нас, для всієї України…» «Ім’я Богдана Корнелюка увійде в Книгу пам’яті нашої військової частини. Назавжди залишиться в нашій пам’яті. Пам’яті тих, хто мав честь знати Богдана, воювати з ним пліч-о-пліч, хто поважав і любив його», зазначили у прес-службі 14-ої бригади. Уночі 12 січня 2017 року в зоні бойових дій життя хлопця обірвала куля снайпера.

16-го січня 2017 року Богдана Корнелюка провели в останню путь. На церемонії поховання були присутні волонтери, представники місцевої нововолинської та районної влади, Іванич, військкомату, навчальних закладів, жителі міста Нововолинська. Перед останнім прощанням з покійним рідні зачитали уривок з листа матері до бійця, у якому декілька разів згадувалась репліка: «Ти мені дуже потрібен…». Богослужіння за упокій бійця провели у Низкиницькому монастирі. Після відспівування воїна з почестями поховали на цвинтарі біля обителі. Загибель 22-річного бійця біль всіх – тих, хто знав, і тих, хто не знав або лише дізнався про нього. Він любив тварин….

7

В Контакті 22 грудня 2016 року Богдан написав «Вихід є завжди!. Навіть якщо він веде на небеса». Фотострічка останніх чотирьох років короткого життя Корнелюка Богдана: Підписи фото Богдана

Короткмй відпочинок.

«Краще, що є у людини, – це собака»

«Поки ти жалієшся на життя, сидячи вдома і гортаючи свій профіль в контакті, люди посміхаються там, де вбивають і не знають пощади». «Повертайтеся додому як можна скоріше, дома скучає котик. У вас є друзі, робота, а у нього – тільки ви»

16 січня 2017 року в стінах Нововолинського училища відбулася жалобна лінійка пам’яті випускнику Богдану Корнелюку, який загинув на території проведення антитерористичної операції у Станиці Луганській. Педагоги запам’ятали Богдана спокійним, не конфліктним, товаристським та життєрадісним. Хлопець любив працю та справедливість. Пам’ятаємо, сумуємо, висловлюємо співчуття рідним… Корнелюк Богдан: «Солдати попадають прямо в рай тому, що в пеклі вони вже побували» ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ!

8

ПІСЛЯСЛОВО

В боротьбі за незалежність України загинуло 48 випускників ПТНЗ Волинської області

ВІЧНА ВАМ ПАМ'ЯТЬ !!! СЛАВА ВАМ, ГЕРОЇ !!! Війна… Неоголошена війна Росії проти України…У кожну українську домівку заглянула вона… Війна-це біль втрати….. За незалежність Батьківщини, за мир і спокій віддали життя багато наших бійців. У містах і селах з'явилися пам'ятні дошки загиблим на Сході України землякам. Світлі спогади про них бережуть рідні, друзі. У навчальних закладах, де навчалися наші герої, створені стенди, відкрито меморіальні дошки, проводяться уроки Пам’яті, на прикладах їхнього подвигу вчаться молоді.

9

МОЛИТВА Моя земля — благословенний край, Дарований з небесного престолу. Молюся, Боже, вірності подай, Щоб цій землі не зрадити ніколи. Навчи, Господь, сумління берегти, Щоб душу не продати за півцарства, Молюся: кожне серце захисти Від заздрості, від фальші та лукавства. Прости, Всевишній, наших ворогів, Прости, бо не судилось їм пізнати Любові до землі своїх батьків, До отчої стежини коло хати. В молитві щирій обіймаю світ, Як небо обіймає ясні зорі, Даруй моїй країні мирних літ, Даруй моїй країні щастя — долі! (Алла Бінцаровська, м.Тернопіль)

10

Дякую, тобі солдате, за життя…. Воюєш ти, за нас борониш Україну Від напасти московської, від зла… Та ти не побоявся, ти пішов у бій, Щоб мирне небо в нас було над головою! Війна іде… ТИ ПЕРЕМОЖЕШ В НІЙ! Герої не вмирають, поки живе пам’ять про них. То ж пам’ятаймо про тих, чиє життя згасло в у боях на Сході, хто загинув захищаючи єдину Україну…

ЗА ТЕБЕ ПОМОЛЮСЯ БОГУ

11