ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ Анотований рекомендаційний список нових надходжень

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ

Анотований рекомендаційний список нових надходжень

Підготувала: бібліотекар Поварчук К.І.

2018

Педагогічна майстерність – це високе мистецтво навчання й виховання, що постійно вдосконалюється, доступне кожному педагогові, основу якого становлять професійні знання, вміння і здібності.. А. Макаренко

Компетентність – це коло повноважень будь-якої посадової особи чи органу, володіння знаннями, досвідом у певній галузі. Педагогічна компетентність вчителя – це єдність його теоретичної та практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності. У переглянутих тлумаченнях компетенції загальним є їх змістова основа:  знання, які повинна мати особа;  коло питань, в яких особа має бути обізнана;  досвід, необхідний для успішного виконання роботи у відповідності з установленими правами, законами, статутом. У сучасних соціально-економічних умовах розвитку України відчувається велика потреба в професійно-компетентних конкурентоспроможних робітничих кадрах. Центральне місце в забезпеченні якості професійно-технічної підготовки робітничих кадрів через систему ПТО належить майстрові виробничого навчання ( професійно-практичної підготовки). Тому дуже важливою є проблема формування професійної компетентності саме цієї категорії педагогічних працівників. У наш час головним в оптимізації людської діяльності є професійні компетенції. Відомо, що в нашій країні фундаментальна освіта створювалась на знанієвій парадигмі. Освітній процес у системі професійної освіти будувався на дедуктивній основі відповідно до дидактичної парадигми «знання- навички». При цьому основна увага приділялась засвоєнню знань. У рамках знанієвої парадигми завжди актуальною була проблема розриву між знаннями та вміннями їх застосовувати. В основі практичноорієнтованої освіти має бути розумне співвідношення фундаментальної освіти та професійно-практичної підготовки. Для реалізації професійнопрактичної підготовки потрібен діяльнісно-компетентнісний підхід. Такий підхід визначає необхідність змістових та технологічних нововведень, що гарантують формування високого рівня професійної компетентності майстрів виробничого навчання для роботи в ринкових умовах. Наш рекомендаційний список пропонує перелік новинок навчальних посібників із дисципліни «Основи технології виробів» . Технологія як наука вивчає способи дії на предмети праці, розробляючи на основі досягнень

науки і техніки, нові раціональні методи оброблення та схеми технологічних процесів, що відповідають сучасним технологіям виробництва і навчання. Буханцова Л.В., Привала В.О. Процеси виготовлення легкого плечового одягу: навчальний посібник/ Л.В. Буханцова, В.О.Привала. – К.:Кондор-Видавництво, 2016. – 310 с.

Навчальний посібник розроблено відповідно до програми дисципліни «Основи технології виробів» напряму технологія виробів легкої промисловості. Матеріал посібника сформовано у три розділи та додатки. Розділ 1. «Основи технології пошиття одягу в умовах масового виробництва» де міститься інформація про класифікацію одягу, даються основні поняття стосовно стібків, строчок, ниткових швів, безниткових з’єднань та волого-теплової обробки швейних виробів. Розділ 2. «Загальні відомості про процеси виготовлення одягу» дозволяє сформувати уявлення про характеристику технологічного процесу виготовлення швейних виробів, способи його представлення, характеристику методів оброблення швейного виробу та оцінку їх економічності. У розділі 3 «Основні та заключні процеси виготовлення легкого плечового одягу» детально розглянуто питання основних та заключних процесів виготовлення легкого плечового одягу.

Додатки містять технологічну характеристику засобів праці, приклади аналізу методів оброблення вузла швейного виробу, характеристику прокладкових матеріалів. Засвоєнню теоретичного матеріалу сприяють наведені у посібнику питання для самопідготовки та приклади тестових завдань для підсумкового контролю. Сучасний рівень техніки, технології і організації масового виготовлення одягу значно змінився. Парк сучасного швейного обладнання за останні двадцять років постійно оновлювався за рахунок впровадження нових його видів, які оснащені механізмами автоматизації виконання окремих операцій або заходів: автоматизованого керування режимами оброблення, швидкістю обертання головного валу швейних машин, посадкою одного з шарів з’єднуваних матеріалів, програмуванням режимів оброблення виробу залежно від властивостей матеріалів та ін.. Суттєво змінилась і технологія виготовлення швейних виробів про все це рекомендуємо ознайомитись у новому навчальному посібнику який отримала бібліотека: Горобчишина В.С. Довідник технологічних послідовностей виготовлення одягу: Навчальний посібник. – Львів: « Новий світ - 2000», 2016. – 292 с.

Метою посібника є надання інформації про технологічні рішення виготовлення одягу, орієнтації при пошуку і обґрунтуванні вибору методів оброблення деталей та вузлів виробу.

Прогресивна технологія направлена на вирішення задач оптимізації методів оброблення деталей та вузлів на основі принципів подібності, з використанням сучасного обладнання, раціональних прийомів виконуваних робіт, використання мікропроцесорних систем управління, елементів роботизації, дозволяє за один прохід виконувати декілька операцій або здійснювати монтаж вузлів без попереднього з’єднання окремих деталей. Детальне вивчення існуючих технологічних процесів виготовлення одягу дозволяє виявити вузькі місця, намітити напрямки скорочення трудомісткості, отримати високі техніко-економічні показники при створенні швейних виробів. Із прискоренням темпу життя нам усе більше потрібна більш демократична мода, що не диктує умов особливостям статури, є більш практичною і більш зручною. Саме таким є одяг виготовлений із трикотажу. Якщо тканина створюється переплетенням ниток, то трикотаж «в’яжеться» на спеціальних машинах, завдяки чому набуває еластичності і практично все більше використовується у виготовленні сучасного одягу. Янке Івонна. Шиємо з трикотажу: Жіночий одяг від 40 до 56 розміру. Харків: « Клуб сімейного дозвілля». – 2017. – 142 с.

На сторінках книги подається інформація про трикотажні полотна в залежності від типу в’язки, подаються поради щодо використання при пошитті того чи іншого виду одягу. Користувач має змогу отримати консультації про застосування як звичайного швейного обладнання так і сучасного оверлока, який значно полегшує пошиття трикотажних виробів. Усі ми впевнені, що знаємо про моду все, але чи до кінця? В усі часи вона дивувала, викликала непорозуміння, вражала уяву і приголомшувала. Все про моду, її виникнення та розвиток ви маєте нагоду познайомитись на сторінках нового навчального посібника: Корницька Л.А. Художнє проектування одягу (Історія костюма): Навчальний посібник. – Львів: Новий світ – 2000, 2017. – 434 с.

Історичні джерела свідчать, що історія костюма така ж давня, як і історія розвитку самого людства. У ньому відобразились усі стадії розвитку людської цивілізації, від найдавніших часів до сучасності. Потреби тіла створили необхідність у застосуванні одягу, а потреби духу – в його художньо-естетичному оформленні. За формою та кольоровою гамою костюма, його декоративними елементами можна дізнатись про рівень художнього та технічного розвитку народу, за деталями одягу – визначати художній стиль певної історичної епохи, а також побачити вплив культури одного народу на культуру іншого.

У даному посібнику подаються відомості про історичний костюм та національний український костюм у контексті розвитку європейських мистецьких стилів і моди. Матеріал з історії костюмної форми розширить межі знань відносно його композиційної організації, декоративного оформлення згідно існуючих естетичних смаків. До кожної теми, що розглядається у посібнику подаються питання для самоконтролю, тестові завдання, а також ілюстрації , що сприятиме більш результативному засвоєнню матеріалу. Отже професійна компетентність для педагогічних працівників швейної галузі передбачає необхідність змістових та технологічних нововведень, що гарантують формування високого рівня професійної компетентності майстрів виробничого навчання для роботи в умовах ринкової економіки.