Дистанційне навчання, як елемент сучасного освітнього середовища

Міністерство освіти і науки України Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Волинській області

Дистанційне навчання, як елемент сучасного освітнього середовища Підготував: С. С. Чеб, методист НМЦ ПТО Луцьк, 2017

Поняття дистанційного навчання. Дистанційне навчання (ДН) — освітній процес, у якому значна частина викладання здійснюється викладачем (або групою викладачів), віддаленим у просторі або часі від учня (або групи учнів). Сучасне дистанційне навчання здійснюється допомогою технологій і ресурсів мережі Інтернет.

в

основному

за

Дистанційне навчання має такі переваги перед очним ергономічні (учні і вчителі мають можливість розподіляти час занять за зручним для себе графіком і темпом, вибирати і використовувати для занять найбільш придатну техніку і комп'ютерне устаткування) педагогічні (внаслідок специфіки дистанційних телекомунікацій навчання стає більш мотивованим, інтерактивним, технологічним індивідуалізованим, спрощується публікація учнівських робіт у мережі, їх експертиза та оцінка) інформаційні (зростає доступність освітньої інформації, що знаходиться на спеціалізованих серверах, постачається учневі за допомогою інтерактивних веб-каналів, публікується в телеконференціях, списках розсилання й інших засобах мережі Інтернет), оперативні (подолання бар'єрів у просторі та часі, одержання актуальної «свіжої» інформації, швидкий зворотний зв'язок), економічні (загальні витрати па навчання зменшуються через економію транспортних витрат, витрат на оренду приміщень, скорочення «паперового» діловодства і тиражування посібників), психологічні (створення більш комфортних, порівняно з традиційними, емоційно-психологічних умов для самовираження учня, зняття психологічних бар'єрів і проблем, усунення помилок усного спілкування) комунікаційні (збільшується кількість потенційних учасників навчання — школярів, учителів, фахівців, які оперативно взаємодіють один з одним за допомогою електронних мереж, ліквідуються територіальні обмеження для проведення Інтернет-уроків, проектів, олімпіад)

Дистанційна форма навчання передбачає створення і використання єдиного інформаційно-освітнього середовища, яке містить різні електронні джерела інформації, а саме: курси дистанційного навчання, електронні підручники, розташовані на вітчизняних освітніх серверах (для різних моделей дистанційного навчання)

веб-квести, призначені для цілей навчання

телеконференції, форуми для вчителів і учнів

віртуальні бібліотеки

телекомунікаційні проекти

консультаційні віртуальні центри (для вчителів, школярів, батьків)

бази даних освітніх ресурсів

віртуальні методичні об'єднання вчителів

наукові об'єднання школярів

Навчальне середовище формується таким чином, щоб учень мав вільний доступ з будь-якого курсу до: інформаційного забезпечення (довідники з відповідних предметів, енциклопедії, консультаційний центр) необхідних розділів курсів із суміжних галузей знань лабораторних робіт, практикумів веб-квестів проектів

Ознаки дистанційного навчання Ознаками дистанційного навчання є:

а)фізичне віддалення викладача від деяких чи всіх учнів на значну частину навчального процесу;

б)використання освітніх мультимедійних засобів і електронних ресурсів як віддалених, так і учнів, що знаходяться в безпосередньому оточенні;

в)забезпечення телекомунікацій між учителем і учнями, а також між самими учнями;

г) продуктивний характер освітнього процесу.

Отже, дистанційне навчання не можна зводити лише до удосконалення заочного навчання, коли звичайна пошта замінюється на електронну, чи до простого перенесення інформаційних технологій у сферу освіти.

Навчання, в якому застосовуються технологи і ресурси Інтернету, може бути: 1) повністю дистанційним з використанням електронної пошти, чат-взаємодіїї, відео зв’язку,

2) очно-дистанційним, коли частина очних занять у класі порівнюється з кількістю дистанційних занять, що проводяться вчителем на відстані від учнів,

3) доповнювати очну форму з окремих параметрів, наприклад, вчитель проводить заняття з учнями в очній формі, але при цьому використовуються матеріали з мережі Інтернет, відеолекції з освітніх сайтів та інші Інтернет-ресурси.

Принципи дистанційного навчання 1. Продуктивна орієнтація навчання. Головна мета Інтернет-занять — створення учнями власних творчих продуктів у досліджуваних за допомогою мережі навчальних галузях. використання ними інформаційних і веб-технологій для демонстрації й обговорення досягнутих результатів.

2.

Індивідуалізація дистанційного навчання. Організація проектів, олімпіад та інших форм

дистанційного

навчання

відбувається

з

опорою

на

індивідуальні

особливості,

рівень

підготовленості і мотивацію учнів.

3.

Відкритість змісту освіти і навчального процесу. Взаємодія з освітньою інформацією і

віддаленими учнями розвиває у них універсальні уміння дистанційної діяльності, які не формуються в традиційному навчанні, але є умовою життя в сучасному інформаційному суспільстві.

Принципи дистанційного навчання

4.

Пріоритет діяльнісного змісті перед інформаційним Традиційний зміст освіти концентрується в однакових джерелах — підручниках і посібниках основне призначення яких — трансляція учням відібраного змісту.

5.

Інтеграція педагогічних і телекомунікаційних технологій Цілі, зміст, форми і методи навчання повинні відповідати особливостям технічних, програмних і технологічних комп'ютерних засобів (електронна пошта, Всесвітня павутина, чаї вебфоруми, відеоконференції, ICQ та ін. )

6.

Принцип оптимального об єднання очних і дистанційних форм діяльності учнів. Для кожного учня встановлюються співвідношення між його мережевою й очною навчальною діяльністю, підтримуваної як очними, так і віддаленими вчителями. Дистанційне навчання не припускає постійною перебування учня за комп'ютером.

7.

Діяльнісні критерії оцінки Існуюча система очної шкільної освіти приводить до тою, що лідерами відвідуваності серед освітніх сайтів є різні колекції рефератів і готових контрольних робіт, а не «колекції освітніх інструментів», де містилися б набори способів пізнання, методів навчання, необхідних для здійснення реального навчання.

Типи дистанційного навчання Для сучасного розвитку дистанційного навчання учнів виділяють такі типи, які відрізняються між собою за ступенем дистанційності, індивідуалізації і продуктивності

1-й тип Школа — Інтернет

2-й тип Школа — Інтернет — Школа

3-й тип Учень — Інтернет — Учитель

4-й тип: Учень — Інтернет — Центр

5-й тип: Учень — Інтернет

Кожний з виділених типів має свої особливості організації як за змістом так і за формою, однак для кожного з них повинна існувати система, що визначається такими складовими: - навчальний заклад як організаційна структура дистанційного навчання; - інформаційні ресурси — бази даних навчально-довідкових матеріалів; - технічні і програмні засоби забезпечення технології ДН; - викладачі дистанційного навчання або комп'ютерних навчальних програм (тьюторів); - учні (студентів).

Програмні засоби забезпечення ДН - засоби навігації в рамках даного середовища, - інформаційно-навчальний матеріал лекції, словники, посилання на літературні джерела, посилання на віддалені мережеві ресурси, - засоби контролю знань відкриті питання, заповнення форм, тестування в режимі онлайн, тестування в асинхронному режимі, - засоби спілкування електронна пошта, телеконференції, форум, списки розсипки, чат, аудіо- та відеоконференції, дошка оголошень.

Стосовно існуючих підходів до організації дистанційного навчання в професійно-технічних навчальних закладах України виокремлюють такі напрями:

як окрема форма навчання для підготовки фахівців (перепідготовка, підвищення кваліфікації); як педагогічна технологія для підтримки викладання окремих спеціальних дисциплін; для просвітницької діяльності та популяризації робітничих професій.

Структура системи дистанційного навчання професійно-технічного навчального закладу

Головною метою дистанційного навчання у ПТНЗ є надання учням (слухачам) можливості отримати якісні знання, набути уміння та навички відповідно до обраної навчальної програми за місцем їх проживання або тимчасового перебування з використанням інформаційнокомунікаційних технологій.

Основними завданнями професійно-технічних навчальних закладів при застосуванні дистанційного навчання є:

1) розширення можливостей доступу різних категорій учнів, слухачів до якісного навчання за відповідними програмами; 2) забезпечення індивідуалізації навчального процесу у відповідності до потреб, особливостей і можливостей тих, хто навчається; 3) підвищення якості та ефективності навчального процесу шляхом застосування актуальних освітніх технологій; 4) створення додаткових можливостей для спілкування педагогічних працівників з учнями (слухачами) та учнів (слухачів) між собою в рамках активного творчого засвоєння програми навчання; 5) забезпечення контролю якості освіти.

Отже, дистанційна освіта, впроваджуючи інформаційнокомунікаційні технології, ініціює новаторський характер педагогічної діяльності, адже використання новітніх технологій спонукає до гуманістичної особистісноорієнтованої педагогіки, яка зорієнтована на виховання особистості, здатної професійно самореалізуватися в умовах соціальних викликів.