думки PRO
Інна Поперешнюк, співзасновниця “Нова Пошта”, співвласниця ресторану “100 років тому вперед”
Я люблю друковані книги. Гортання сторінок, запах паперу – це теж чарівна частина читання. Віддаю перевагу художній літературі, зокрема – класикам. Також люблю кулінарні книги. Бізнес–літературу читаю рідше. 19 років тому, коли “Нова Пошта” тільки починала працювати, особливої літератури з порадами для побудови бізнесу не було. Тому вчилася на власному досвіді. З останніх прочитаних книг мені сподобалась “Практика малих справ” Марка Санборна. Також дуже ціную книги з тайм менеджменту – з них черпаю поради, які допомагають мені управляти одночасно декількома проектами. Для мене культура читання – це любов до читання. У всіх вона – різна. Помічали, що у столиці полюбляють читати в метро? А полтавчани, наприклад, люблять читати у кав’ярнях. Підлітки читають з планшетів, а дорослі занурюються у книгу перед сном – це все і є культура читання. У кожного – своя. Я вважаю, щоб любов до книжок передають батьки. Діти спостерігають за дорослими і так вчаться. Хочете прищепити дитині любов до книжок – зробіть це власним прикладом! Вечори перед телевізором замініть спільним читанням, можливо, навіть розділіть ролі у книзі. Тим паче, зараз для дітей є величезний вибір інтерактивної та анімованої української і зарубіжної літератури.
У сучасному світі роль друкованої літератури, її значення у житті людини отримали нові критерії впливу та важливості. Любов до книг – не лише ознака освіченості, інтелігентності та рівня культури. Це, найперше, – показникдуховногостану,індексуморальності та глибини саморозвитку. На жаль, ритм сьогодення більшості людей не залишає часу на читання, а для когось це вже перестало бути потребою. На мою думку, література завжди була життєвою необхідністю для людини, джерелом знань, мистецтвом осягнення світу. Моїми першими книжками були казки – надруковані на папері, з яскравими малюнками, у цупких палітурках і з неповторним запахом новизни та свіжості. Тому дотепер я більше люблю паперові книги. Гортання сторінок – особлива атмосфера, своєрідна “емоційна йога”, живий контакт із художнім твором. Улюблених жанрів у художній літературі для себе не визначаю. Люблю читати новинки літератури, книги за рекомендацією знайомих, твори українських письменників (“Сад Гетсиманський” Івана Багряного, “Чорний ворон” і “Залишенець” Василя Шкляра, “Століття Якова” Володимира Лиса), зацікавив японський письменник Харукі Муракамі. Звичайно, поняття “культура читання” для кожного має своє наповнення. Для мене – любов до книги, творче читання, основа розвитку інтелектуального потенціалу, особистісне сприйняття і розуміння прочитаного. Все це було закладено ще в дитинстві – з власної бібліотеки, яку формувала мама, від творів світових класиків до словників та енциклопедій. Тому, як на мене, рецепт зародження у дитини любові до читання простий – для початку нехай у домівці з’явиться друкована книга. Як сказав Цицерон, “Дім, у якому немає книг, подібний до тіла, позбавленого душі”. РІА Львів / вересень 2019
НаталіяВальчук
директорка ПФ“ Христина”– офіційного дилера BMWу Львівськійо бласті
7