РІА-Львів №5 (вересень-2020)

Page 1

№ 5 (вересень-жовтень 2020)

Що рік навчальний нам готує? Улюблені граблі політтехнологій Три погляди на розлучення

Максим Козицький:

Моє ключове рішення –

конкретні справи РІА Львів / вересень – жовтень 2020


РІА Львів / вересень – жовтень 2020


РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Гість номера

Максим Козицький

Журнал «РІА-Львів», №5, вересень – жовтень 2020 Свідоцтво про реєстрацію КВ No 21945-11845Р від 12.03.2016 р. Інформаційне спеціалізоване видання Розповсюджується безкоштовно Шеф-редактор Яна Ковальчук Керівник рекламного відділу Лілія Дудич Дизайн та верстка Ружена Дунич Менеджери рекламного відділу: Любов Богуш, Галина Татарин, Мар’яна Бойко Автори: Вадим Юрчак, Галина Козар-Щаслива, Ірина Скоробогата, Людмила Калабуха, Ольга Клип, Марія Павлюх, Наталя Павлюх, Оксана Войтко Фотографи: Андрій Дмитришин, Тарас Атаманів На обкладинці: Максим Козицький

4 Думки PRO

незалежність

8

Політика

“граблі” політтехнологій

ТОВ "АРТ СТУДІЯ ДРУКУ" м. Київ, вул. Бориспільська, 15 Тел.: +38 (067) 460-07-25 www.artprintstudio.com.ua НАКЛАД 5000 примірників ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 91898 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікації. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець. Сторінки, на яких не вказані рубрики, належать до рекламних. У випадку передруку статей чи їх цитування, посилання на журнал «РІА-Львів» є обов’язковим.

Інтерв'ю

12

Директор Сервісного центру МВС

26

Під кутом

Три погляди на розлучення Аналітика

ФК “Карпати”

Прогулянка з дистанцією

46

Travel Pics

Розміщення реклами: +38 (098) 800 11 28 rialviv.PR@gmail.com Видавець ТОВ «Рекламно-інформаційна агенція «РІА-Львів» ЄДРПОУ 39964712 Банківські реквізити: р/р № 26003591318100 в ПАТ «УКРСИББАНК», МФО 351005 Адреса для листування: Львів, пр. В. Чорновола, 45А, корпус № 13

Місто в фокусі

30 36

Туреччина: мандри в карантині

48

Гороскоп

Жовтень

56

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Максим Козицький 4

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Моє

гість номера

ключове рішення – конкретні справи.

А позитивні зміни має відчути кожен! Стрімкий ритм роботи, поїздки, зустрічі, прийняття ключових рішень – це алгоритм життя сучасного керівника, голови Львівської обласної державної адміністрації Максима Козицького. Досі Львівщина не знала такого потужного будівництва доріг, ремонту шкіл, садочків та амбулаторій. Країна підійшла до історичного рубежу – передання повної влади місцевим громадам! Львівщина першою в Україні, розгорнула великий проєкт по навчанню усіх тих, хто наважився йти у владу! Говоримо про головне з успішним управлінцем, креативним менеджером та інтелектуалом.

Про команду Пане Максиме, коли Ви йшли на посаду голови ОДА, обіцяли залучити молодих фахівців. Вдалося? Більшість моїх колег на державну службу прийшли, як і я, з успішного бізнесу. Молоді колеги повністю віддаються роботі. Вони впровадили в роботу своїх департаментів все найкраще із бізнесу: гнучке мислення, ініціативність, вміння обирати головне. Усі, кого я привів, – достойні люди, вмілі фахівці й патріоти. І всі націлені на результат.

Про дороги Мешканці інших областей навіть заздрять, що на Львівщині так масштабно будуються дороги. То скільки у нас уже прокладено кілометрів доріг? У нас дорожні роботи – практично в кожному районі Львівщини. Тільки з початку року в Львівській області вже відремонтовано 161 кілометр доріг. Ми вже закінчили дорогу Львів – Пустомити – Меденичі, цього року маємо завершити об'їзну Трускавця, закінчимо виготовляти документацію по об’їзду Львова, частково розширимо на одну смугу Київ – Чоп – це якщо говорити про великі проєкти. Ми – проти довгобудів. А тому будуємо дороги, котрі мої попередники за останні 20 років лише планували. Ще одна наша перемога – розпочали ремонтні роботи на автомобільній дорозі Мостиська – Краковець. Її загальна довжина – 19,1 км. Тут відновлять не тільки дорожнє

покриття, а й облаштують тротуари, автобусні зупинки, водовідведення. Нагадаю, дорогу відновлюють у межах Програми транскордонного співробітництва “Польща – Білорусь – Україна 2014 – 2020” за грантові кошти від Уряду Республіки Польща (понад 2 млн євро) та дофінансування з обласного бюджету. Фактично два роки роботи не виконувалися, але нам вдалося зрушити цей проєкт з нерухомої точки. ЛОДА цього року передбачила на нього 77 млн гривень. Адже наш регіон з інтенсивним прикордонним рухом цю важливу дорогу давно повинен був мати. Бо розвинена дорожня інфраструктура – це додаткова можливість для розширення міжнародної співпраці України з країнами Європи. Загалом на Львівщині плануємо відремонтувати майже 500 км доріг. Зокрема, в межах програми “Велике будівництво” – 317 кілометрів. Львівщина отримала цьогоріч рекордний фінансовий ресурс – понад 4, 5 млрд гривень. Працюємо далі!

Про лікарні,школи, садки Одночасно на Львівщині відремонтували багато шкіл, садочків, амбулаторій… Скільки і де? До кінця цього року оновленими будуть приймальні відділення обласної клінічної лікарні, Дрогобицької міської лікарні №1, Самбірської, Стрийської, Буської райлікарень, Новояворівської райлікарні імені Юрія Липи, 8-мої міської клінічної лікарні Львова, Клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Львова та Червоноградської міської лікарні. Продовження

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

5


гість номера

На реконструкцію цих приміщень з держбюджету виділили 72 млн гривень. Коли всі роботи завершимо, МОЗ закупить необхідне обладнання. У селі Вільхівці на Жидачівщині невдовзі запрацює нова амбулаторія. На неї чекають 3 тисячі 200 людей – мешканці шести навколишніх сіл. Ми відкрили амбулаторію у селищі Долішнє на Стрийщині – тут обслуговуватимуть 1500 осіб. Заклад збудували завдяки державній програмі “Доступна медицина” за майже 6 мільйонів гривень. Десяту частину профінансував район, решта суми – з державного бюджету. А медикам подарували новий автомобіль Renault Duster. На етапі завершення – школа у с. Дубаневичі Городоцького району. Дотепер місцеві діти не мали нормальних умов для навчання: деякі маленькі окремі корпуси, в яких вони тіснилися, – в аварійному стані, на стінах – цвіль. Відкрили школу с. Викоти на Самбірщині – досі учні тіснилися у приміщеннях колишньої селищної ради, а тепер 230 дітей навчатимуться у нормальних умовах. Збудували добротний спортзал, у класах та коридорах – нова підлога, у санвузлах встановили сучасну сантехніку, плитку, облаштували території. До навчального закладу завершують будувати нову дорогу з бруківки. Вартість ремонтних робіт – 22 млн 381 тис. гривень (співфінансування з місцевого бюджету – 2 млн 493 тис. гривень). Ця школа – один із об’єктів соціальної інфраструктури, реконструкцію якого здійснили завдяки проєкту “Велике Будівництво”, ініційованого Президентом України Володимиром Зеленським. Ще відкрили школи у Верхньому Синьовидному та Верхній Білці. У Золочеві відкрили особливий спортивний комплекс – мультифункціональний простір європейського зразка. Активно розбудовуємо спортивну інфраструктуру Львівщини, а до кінця року спорудимо ще 18 майданчиків та модернізуємо 3 стадіони. У Борщовичах на Пустомитівщині запрацював новозбудований дитячий садок. Дуже радий, що в цьому селі, яке розвивається, де є багато молодих сімей, нарешті буде гарний дошкільний заклад. Загальна вартість будівництва – понад 30 млн гривень. Основну суму – 24 мільйони – дала держава, решта – кошти місцевого бюджету. Велика подяка сільському голові Петру Соколовському, який згуртував навколо себе таку ініціативну громаду. Її можна ставити у приклад іншим. Ще багато спортивних майданчиків, садочків отримали наші діти. Довго усе перелічувати.

6

Про політику Ви – з третього разу – погодилися йти на державну службу не в найкращий час. Ви, по суті, стали командою президента. На Львівщині чи не найбільше критикують пана Зеленського. Не шкодуєте, що прийшли на службу з блискучою репутацією, а тут треба відповідати за дії когось ще? Я не йшов служити якійсь одній людині. У мене цього ніхто й не вимагав, жодних особливих умов мені не ставили. Головним було – відкинути корупцію і розбудовувати область. Програма президента “Велике будівництво” у нас виконується? Виконується! Я й цим посильно займаюсь. А тепер щодо критики. Знаєте, у свій час Авраама Лінкольна критики взагалі порівнювали з бабуїном. Токсич-

на атмосфера в українській політиці насправді розчаровує хороших людей і відбиває бажання балотуватися на посади. Інформаційно-пропагандистські групи відстоюють тільки свої кланові інтереси. Зауважте – не державні. Кланові! То кому вірити? Слід дивитися на конкретні справи. Є вони – значить керівник, може, і не вміє їх розпіарити, проте твердо щодня йде і виконує роботу для покращення життя громади, країни. Зараз перед нами стоїть чи не найголовніше завдання – маємо підготувати наших місцевих лідерів до керівництва громадами. До професійного, вмілого управління. Адже вони, отримавши владу, повинні вміти управляти землею громади, ресурсами і майном. А це не просто. Тому ми запустили професійну програму навчання майбутніх керівників місцевих громад. І ми це зробили першими в Україні. Розмовляла Ольга Клип

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


пр.Шевченка 7 вул.Зелена 149 РІА Львів / вересень – жовтень 2020

0684707077 0684707097


думки PRO

Цьогоріч святкування Дня Незалежності було досить контроверсійним. На Софійській площі пролунало попурі "Музична історія Незалежності" з популярних пісень у виконанні відомих артистів. Частина пісень звучала російською, що викликало дуже неоднозначні реакції. А ще був скандал з використанням пісень – деякі артисти вголос заявили, що не давали дозволу на

Оксана ЗАБУЖКО

їх виконання. Ніби на противагу офіційній програмі з промовою президента і концертом – Марш захисників України, в якому взяли участь військовослужбовці та родичі загиблих учасників війни на Донбасі. Журналістка “РІА-Львів” Оксана Войтко поцікавилася, як відомі українці коментували у соцмережах і що взагалі казали про те, що побачили на Софійській.

Віталій ПОРТНИКОВ

українська письменниця, поетеса, есеїстка

журналіст, публіцист, письменник

Відразу признаюся: “карпаратіфчіка” на Софійській, з пающімі трусамі й вишиваним зайцем із прапором моєї країни в лапах, я не дивилась і не буду, вистачило кількох фоток. Але позаяк знайшлись люди, яким той пекельний трешак був “нормас” і “пазітіфчік”, як положено “на празник”, то знов пішла розганятися тема “двох Україн” – а це, як на мене, геть неправильно, бо ніяких “двох Україн” тут нема. Тут є дві культури, означені принципово різними концептами: “празднік” – і “свято”. Я писала про це 20 років тому (“Репортаж із 2000–го року”), але не гріх і повторити: “празник” – від “праздности”, безділля. Це продукт культури рабського труда: день, коли рабам не велять на панщину, не женуть на лісоповал – можна поспати, можна бухнути (“ведь что нужно человеку? пожрать, пос...ть и потрахаться”, – доводив мені колись на поч. 2000–х один московський режисер), це радість каторжанина – “длінниє вихадниє”, а з якого приводу – пофік, хай тим начальство париться, а рядовим кріпакам Страни Гулагії “день кантовкі – мєсяц жизні”, ура–ура, “скора пятніца!”, “с празнічком!”. А “свято” – це від “святости” (holiday = святий день). Це для вільних, для тих, хто переріс фізіологію та фройдівський “принцип задоволення” і доріс до власного сакруму, і це різниця не просто культурна – антропологічна, цивілізаційна. Люди, які збираються святкувати разом, знають, ЩО вони святкують, і, за мовчазною домовленістю, поділяють ті самі цінності: це за визначенням “одновірці” (однодумці, одноземці, люди “з–під одного прапора”, на який наступити – тільки Марко Проклятий зміг, а потім ходив покутником по смерті, пригадуєте легенду?..).

Мені все ж хотілося б навіть зараз, в епоху торжества безпросвітного популізму і дурості, розраховувати на нашу перемогу, а не на нашу поразку. Адже ми повинні перемогти не тільки заради самих себе. Ми повинні перемогти і заради тих, кому Україна байдужа, хто як і раніше голосує “по приколу” за безвідповідальних дилетантів, готових танцювати під олігархічну дудку. Тому що у цих людей немає ніяких соціальних перспектив в тій країні, у якій вони безвідповідально віддають свої голоси за пройдисвітів. Цих людей чекає бідність, розчарування і крах. І тільки ми, а не їхні обранці, здатні цей крах зупинити, здатні створити перспективу якщо не для них самих, так хоча б для їхніх дітей і онуків. Ми повинні перемогти навіть заради тих, хто мріє про те, щоб Україна стала частиною Росії. Тому що у Російської імперії немає ніяких реальних історичних, політичних і соціальних перспектив. У її прихильників в нашій країні – якщо вони хочуть просто жити по– людськи – немає альтернативи, окрім як погодитися з українським державним проєктом. І ми повинні перемогти заради майбутнього самої Росії, тому що в боротьбі з нами вона остаточно надірве свої сили і ризикує загинути як держава і як цивілізаційний проект. Тільки поряд з європейською демократичною Україною у Росії є хоч якісь перспективи. А поглинання України, боротьба з Україною – це неминучий крах Росії і російського народу. Ми повинні перемогти і заради Європейського Союзу, заради наших сусідів на заході. Без демократичної суверенної України у європейського проекту немає ніякого реального майбутнього, тому що агресивна Росія, що бореться за поглинання нашої країни, завжди буде становити небезпеку для Європи і свободи її народів. Саме тому ми переможемо – і заради нас самих, і заради наших друзів, і заради наших ворогів. Ми переможемо заради України.

фото – Павло Ботанов

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


думки PRO

Вахтанг Кіпіані

журналіст, історик, автор та упорядник книг, викладач, засновник Музею-архіву преси Для мене незалежність – дуже важливе поняття. Я його пропускаю через пам'ять тих, хто за цю незалежність боровся: хтось не дожив, а хтось дожив, але не зміг побачити Україну такою, якою вона є тепер. Зараз незалежність, з одного боку, – недосконала і негідна їхньої пам’яті, а з іншого – якщо ми її не утвердимо і не збережемо, то їхні старання будуть втраченими. Тому, щоб не допустити цього, ми маємо берегти її, а також наближати її до того ідеалу, за який поклали своє життя видатні люди, а також ті, хто хотів би бачити її кращою. На мій погляд, День Незалежності має бути святом й пошаною тим, хто за цю незалежність боровся. Це повинен бути день, коли нація об’єднується навколо тих речей, які не є дискусійними, або не мають бути дискусійними – це територіальна цілісність, прапор, наше військо… Це все має об’єднувати країну, і в цьому процесі має бути святковий компонент. У попередні роки держава намагалася, відзначаючи цей день, знайти компроміс між урочистим і офіційним моментом та концертами, де чимало пісень

мали й популярну складову, але також і патріотичну теж. Цього року ми побачили розрив між двома (можна сказати) протилежними подіями: є хода ветеранів, вояків, добровольців, громадян… А є попсова (дуже популярна) картинка, яку створює Офіс Президента. Мої симпатії були, звичайно, на першій стороні. Як на мене, можна було зробити певний баланс, щоб не робити вибір “або–або”. Я думаю, що більшість громадян обрали щось одне: одним – до смаку пісенні попурі, іншим – хода ветеранів. І це не перетинається. Громадяни однієї України чомусь відзначають по–різному це свято, коли для нас це має означати тільки щось одне. А влада почала йти на поступки громадянам, які асоціюють себе з Росією: відповідно вони не будуть відзначати цей день, їм байдуже, що робить солдат на фронті… Тож пісенне попурі російською мовою, зокрема виконання артиста, який ще нещодавно гастролював Російською Федерацією, на мій погляд, – це неправильний формат.

Митрополит ЕПІФАНІЙ

Предстоятель Помісної автокефальної Української Православної Церкви

РІА Львів / вересень – жовтень 2020 Митрополита Епіфанія у фейсбуці Зі сторінки Блаженнійшого

Розпочинається відлік 30-го року новітньої історії нашої держави, відколи здійснилася споконвічна мрія наших предків – жити в незалежній країні. Шлях до незалежності був довгим і складним, повним втрат і перепон, століть неволі, утисків, переслідувань та репресій. Однак дорога правди, істинна дорога до справедливості, якою би складною не була, завжди веде до перемоги. І державна незалежність України, відновлення якої проголошено у 1991 році, – є здобутком та перемогою сучасників і всіх тих, хто назавжди залишився в нашій пам’яті. Ми не маємо права втратити цей дорогоцінний здобуток, ми повинні примножувати та утверджувати нашу перемогу щоденними добрими справами та молитвою. Українці – добрий і миролюбний народ, для нас свобода, гідність, щирість і справедливість завжди були і є основоположними цінностями. Ставши суверенною державою, ми не претендували на чуже, не розпочинали воєн. Ми прагнули зберегти своє, дане нам Господом, – право жити у своїй країні, працювати на власній землі, розмовляти і молитися у своїй державі рідною мовою та мати свою незалежну Українську Православну Церкву. Ми – загартований найвищим гартом народ, славний нащадок давньої Руси–України, який століттями виборював власну незалежність, здобув її, але й нині змушений оберігати від зазіхань агресорів свою територію, економічну самостійність, національну культуру, історичну пам’ять, віру врешті– решт. Тож попереду – ще велика праця, і ми маємо разом її звершувати в єдності й любові один до одного і до країни, в якій Господь сподобив нас із вами жити. Бо вибір в нас один – йти вперед дорогою правди та з Божою допомогою. Звершуючи молитву за Україну на території Святої Софії Київської, просив у Господа нашого Ісуса Христа, щоби Він подав духа мудрості та благочестя, духа любові до Матері нашої єдиної і неподільної України та один до одного, усій нашій державі справедливий мир та єдність, укріпив усіх нас у добрі, злагоді й любові! Продовження


Шейх Саід Ісмагілов

Муфтій Духовного управління мусульман України “Умма”

Ми отримали незалежність після тривалих років національного руху, коли наскрізь трухлявий Радянський Союз впав, більше не маючи ані сил, ані сенсу для свого існування. Україна стала незалежною без визвольної боротьби за свою незалежність, але через 23 роки нам, так чи інакше, довелося захищати своє право на власну вільну державу. Ця боротьба триває вже сьомий рік, і ми гідно доводимо на зовнішніх та внутрішніх фронтах, що ми є потужною нацією, яку неможливо підкорити та принизити. Українці кров’ю та життям найкращих синів і дочок заплатили

Лариса НІЦОЙ

дитяча письменниця

День Незалежності – це ще й концерт. Обов'язковий. Так було завжди. Особливий концерт. Не такий, як у інші свята. Це не значить, що треба бути вишуканими (комусь скучними) лише у фраках чи народними (комусь примітивними) лише у віночках і шароварах. Це може бути модно і по сучасному. Це може бути креативно. Це може бути як завгодно – головне, щоб захоплювало дух від любові до країни. Це коли груди розпирає від гордості. Це коли крила за спиною... ЩО ЦЕ, БЛЯХА, БУЛО? Президент Зеленський у промові сказав, щоб йому не заважали будувати Україну. ОТАКУ Україну? РАГУЛЬНУ? Зроби мені хіп, зроби мені хоп! Ой чуствую я, дєвкі, загуляю. Це День Незалежності? Знаєш, що, українська (!) еліто. Це не народ винен, що у нас такий президент. Це українська еліта винна, що не може запропонувати українському народові нормальну кандидатуру. Яку? Припиніть мені тицяти під носа прізвища! Я знаю, що ви зараз натицяєте. Пора нарешті виробити критерії. КРИТЕРІЇ. (скільки можна про це лише говорити і не робити) І під них підберемо кандидатуру. По пунктах критерії (україномовні діти, шкідливі звички, бізнес в росії, чи працював в антиукраїнських структурах, досвід державницької роботи тощо) – а тоді вже під критерії приміряємо прізвища. Не підходить, не підходить, не підходить. О, оцей наче підходить. Поки українська (!) еліта цього не зробить, буде отаке рагульство

високу ціну за право мати свою незалежну державу. Тому нікому і ніколи не дозволено ставити під сумнів право на існування Української Держави, право на існування українського народу, право на державну українську мову, право на свою самобутню унікальну культуру. Україна – багатонаціональна та поліконфесійна країна. Ми сповідуємо різні релігії, ми різного етнічного походження – але всіх нас єднає любов до України. Молю Всевишнього Господа дати мир, свою Милість, та багато щастя і радості українцям!

Мирослав Маринович

український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член–засновник Української Гельсінської групи, Проректор із питань призначення та місії Українського Католицького Університету у Львові Незалежність для мене означає передусім свободу українського духу, який може вільно виявляти себе у всіх ділянках суспільного життя – релігії, культурі, мистецтві, громадському житті, політиці тощо. Кожен народ – унікальний у своїх дарах, і має бути свобода ці Божі дари виявляти. Проте, як і кожен музичний інструмент, духовне життя народу може бути “розстроєне”, тобто зазнавати сторонніх спотворень. Таким спотворенням є малоросійство – давня хвороба українського духу. Саме його голос переважив на виборах 2019 року. Як демократ, я не можу вимагати, щоб цей голос був заглушений. Носії малоросійства – також українці, і вони також мають право голосу. Вони цим правом і скористалися. Загроза, що в цей період будуть зроблені непоправні політичні кроки, залишається великою. Але наша спроможність нейтралізувати цю загрозу великою мірою залежить від того, як себе окреслить проукраїнська частина, чи задасть вона в Україні привабливу модель, до якої потягнуться ті, що сьогодні невизначені. Якщо вона це зробить швидко та ефективно, незалежність нашої держави буде утверджено, а загрозу – відвернено.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


У цієї тендітної мініатюрної жінки за плечима – керівні посади, успішні проєкти в галузі транспортних і пасажирських перевезень, а тепер – власна справа і дружній колектив. ЇЇ звати Світлана Стечак і вона почала працювати у неповних 19 років, одразу після закінчення першого курсу інституту. А перед тим – було дитинство у Новому Роздолі, де успішно закінчила Гімназію №1 з математичним нахилом. Після закінчення школи вступала у 5 вишів. Обрала навчання в Інституті ім. Чорновола. Не помилилася: воно дало багато практичних знань. Життєвих умінь теж не бракувало: дитинство минало в рідному селі батьків у Рогатинському районі – серед лісу, домашньої роботи, доглядом за свійськими тваринами, роботи в полі. Світлана ніколи не знала слова “лінь”: тато і мама працювали в Новороздільській автобазі, було ще два брати і сестра. Ще школяркою (потому і студенткою) займалася волейболом. Дуже любила читати, особливо – романи й казки. Мріяла вирости і стати… принцесою, яка знайде свого принца, житиме з ним довго і щасливо, і помруть в один день. Потім зрозуміла - такі казки не для самодостатніх жінок. Тому закотила рукави і - до праці. Про таких кажуть – трудоголік і жінка, яка досягла всього своєю працею. “Я вірю в те, що зможу. Чого не знаю – навчусь.” Політика для пані Світлани - наступний крок особистого розвитку. Каже: “Я вірю, що буду корисною. Готова працювати, втілювати нові ідеї. Час популізму – завершився. Тепер містом і країною повинна керувати сама громада і делеговані нею працьовиті розумні активісти, підприємці – прості люди, котрі знають і вміють змінювати життя на краще для своїх близьких і рідних, друзів і краян, рідного міста і держави.”

Красиві й розумні жінки

йдуть на вибори Про себе в тезах Щоб досягти поставленої мети, потрібно вірити в те, що ти можеш. “Не можу” – не буває, є – “не хочу”. При великому бажанні можна звернути гори. Знаєте, як кажуть: “очі бояться, а руки все зроблять”. Якщо здається, що весь світ проти мене у мене є я, і я в себе вірю. Можу заплакати, коли мова йде про моїх батьків: через страх їх втратити. Батьки уже в досить поважному віці, а я вмію цінувати те, що маю у житті. Я займалась волейболом, бо в цьому спорті почуваю себе вільною. Найважливіше, чого навчила мама – доброта, щирість, вірність. І головне - “ти повинна до всього підходити з розумом”. Найважливіше, чого навчив тато – нічого не боятись.

Досвід це – “шрами” і “побиті коліна”, які ніхто не бачить. Знання і свідомість. Досвід – це і є справжнє прожите життя . До конкурентів я ставлюсь з повагою. Конкуренти стимулюють до росту, розвитку та вдосконалення. До своєї роботи потрібно ставитись, як до частини себе – з відповідальністю, із захопленням, любов'ю. Якщо любиш те, чим займаєшся, – ти на своєму місці. Найважливіше в жінці – доброта, щирість, внутрішня краса. Найважливіше в чоловікові – бути опорою і підтримкою, сильним духом і м’яким серцем. І головне – розумним. Через 20 років я бачу себе успішною в кар’єрі, в щасливій сім’ї, де обов’язково будуть двійко дітей, великий собака і кіт. Рецепт краси – сон (не менше, ніж 7 год) і спорт. Рецепт вдалої кар’єри – комунікабельність, наполегливість і працьовитість. Рецепт щастя – душевна рівновага

Світлана Стечак

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


політика

Танго

на граблях,

Під час президентських і парламентських перегонів минулого року вперше використали “нешаблонні” методи політичної боротьби, серед яких вагома роль відводилася цифровим технологіям. Саме активне використання соцмереж і новий (якраз оцей “нешаблонний”) образ політиків стали вирішальними у виборі українців. Вміння дивувати, а не тільки використовувати політичну риторику, зіграло на руку команді чинного президента. До слова, подібний політичний почерк з активним веденням соціальних мереж широко використовувався американським президентом Дональдом Трампом. Бажання бачити гру, грандіозне політичне шоу перемогло у свідомості українців державотворчі настрої та стратегії. У цій “війні видовищ” український електорат нерідко програє сам собі і стикається із феноменом “тих самих граблів”. І якщо в багатьох країнах світу цифрові технології в агітаціях були експериментом, подією, нешаблонністю, для українців такі “інноваційні” вибори обернулися великим національним розчаруванням. Причини, чому українці опиняються коло розбитого корита, лежать не на поверхні, а у глибинах національного характеру. Українська нація – глибоко чутлива. Гіпертрофована сентимен-

8 12

тальність є частиною національної ідеї, душі. Гіпертрофована сентиментальність прагне героїзувати минуле та сучасне. Ми підсвідомо шукаємо “Мойсея”, який повинен врятувати націю. Ця свідомісна компонента національного характеру нерідко героїзує політиків, які зраджують національні інтереси та своїх виборців. Зауважте – під час Майданів з’явилася велика кількість героїв, яких сьогодні не бачимо. Виходить, ми свідомо чи несвідомо обираємо “не тих”. Ще одне па на граблях – концепція болю. Ми позиціонуємо себе як багатостраждальний народ, а випробування сприймаємо не як очищення сильної духом нації, а як її слабкість. Цим користується російська пропаганда та “п’ята колона”, нав’язуючи нам комплекси й негативні стереотипи. Зневіра, розчарування, брак консолідації національних сил – риси, які заважають українцям побудувати сильну державу. Прикро, але схильність вірити політичним демагогам і брехунам як рису національного характеру українців відзначав у своїх спогадах гетьман Павло Скоропадський, який століття тому передбачив перемогу більшовиків з усіма її наслідками (репресіями, погромами, масовими вбивствами), а згодом – становлен-

ням олігархату. Зрештою, це й маємо сьогодні. Довіра стає зброєю брехливих політиків у боротьбі за електоральні симпатії. Українці надто політизовані – навіть діти переймаються кандидатами, партіями, програмами та обіцянками. Торішні вибори нерідко сварили цілі родини – бо кожен агресивно захищав свого улюбленого кандидата. Діаметрально протилежні установки українського виборця під час голосування – “проти когось”, “проти всіх” – є причиною, чому вибираємо “не тих”. На жаль, виборці рідко аналізують конкретні вчинки політиків, їхню ретроспективу чи наслідки. Голосуємо емоціями, а не холодним розумом. Надмірна емоційність заважає зрозуміти, що відбувається руйнування старої радянської системи цінностей. Процес є болючим для суспільства, оскільки стара система руйнується поволі, а нової ще нема. У Стародавньому Китаї існувало прокляття – щоб ти жив у часи змін. Дійсно, на зламі епох – найскладніший час. І нам випало в цей час жити. Біль-

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


політика

або Сучасні політтехнології

Цієї осені українці вибиратимуть місцеву владу. Якими технологіями дивуватимуть нас політики – питання, яке цікавить усіх виборців.

шість наших політиків − представники тієї старої системи: або люди, які жили у цій системі й навчилися брехати, або її “продукт” чи “проєкт”− молоді російськомовні громадяни, які не вважають себе українцями. Каменем спотикання залишається боротьба ідентичностей: радянської,

російської та української. Схід України населений переселенцями з Росії, які не вважають себе свідомими українцями. Те ж саме стосується “совкової” свідомості людей, які ціле життя жили в Радянському Союзі і не сприймають українську самостійність. Один із важливих чинників формування державності – українська мова – хоча й отримала статус державної, не має безпеки і належного шанування у власній державі. Тогорічні вибори засвідчили, що українці втомилися від нудної демагогії і хочуть, щоб їх здивували. Обіцянки високої зарплатні, ототожнення з героєм фільму “Слуга народу”, бажання суспільної справедливості, велике шоу, емоційна розрядка і використання соціальних мереж призвели до перемоги чинного президента. Протягом цілого року спостерігаємо професійно організовані шоу політичних акторів, яскраві видовища, проте великих суспільних змін так і не бачимо. Економічна криза, екологічні катастрофи, covid-19- і українці знову розчаровані. Наші національні трагедії, промахи, проблеми використовують сучасні політтехнологи. Попереду – місцеві вибори, і нам знову показують “нові обличчя” – молодих людей, які використовуватимуть маніпулятивні гасла, чорний піар та інші негативні візуальні чи вербальні технології, що спекулюватимуть на наших емоціях чи слабкостях. Український виборець повинен уважно стежити, аналізувати, не піддаючись демагогії та обіцянкам – щоб знову улюблені граблі не набили ґулю. Марія Павлюх

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

13


Ви – єдина дитина в сім’ї. Є стереотип, що такі діти виростають дуже егоїстичними. Так? Я не вважаю егоїзм найгіршою людською рисою, адже він часто допомагає виживати і досягати успіху не лише для себе, але й своєї сім’ї. Головне, аби егоїзм не переріс у нарцисизм. А щодо того, що я був один… Мама з самого малечку вчила мене працювати і бути самостійним.

Про секрети успіху, життєві принципи, а також бачення розвитку міста – говоримо з начальником відділу Держгеокадастру у місті Львові ГУ Держгеокадастру у Львівській області Андрієм Бережницьким.

Якщо “все походить з дитинства”, який момент юних років став вирішальним? Дві події. Спочатку розлучення батьків – я зрозумів, що час дорослішати і стати відповідальним за своє життя і сім'ю. А друга – перший виїзд за кордон. У 1992 році, після розпаду СРСР, я потрапив до Німеччини. Тоді я зрозумів: добре життя і успішна країна створюються самими людьми, коли вони беруть на себе відповідальність за добробут міста і держави. Ви – батько двох дітей, тож добре знаєте, що таке – сучасна школа. Що хотіли б змінити в освітній системі Львова? Програму зайнятості дитини шкільного віку. Більшість батьків працюють, а це означає, що їх день і день дитини розривається маршрутами до/зі школи, гуртками, репетиторами. Правильно складений розклад дня (коли чітко визначений час харчування, заняття спортом, додаткових занять чи виконання домашнього завдання і все це – в одному місці) потішить і дітей, і батьків. Так, для школи – більше навантаження, але в результаті – безпека і висока якість засвоєного навчального матеріалу, а головне – щасливі та здорові діти, які вдома матимуть повноцінний відпочинок і час на спілкування з сім’єю. Це стосовно організаційних процесів. А щодо самої програми? Переконаний, що освітня програма повинна бути гнучкою і адаптуватися до кожного регіону чи навіть до кожної школи, враховувати потреби кожної дитини. Яскравий приклад – дискусія про обов’язковість такого специфічного предмету як Християнська Етика. Так, більшість українців – християни. Але останнім часом у нашому місті оселилося чимало представників інших релігій. Треба врахувати потреби їх дітей – розробити програму з можливістю коригувати теми і уроки, залежно від національної, релігійної чи іншої особливості. Це вчить толерантності та взаємоповаги, робить освіту сучаснішою і “ближчою” до дитини. Так працює освітня система всіх цивілізованих держав світу.

Традиція

відповідальності

Хто, на Вашу думку, недооцінений в нашій країні? Люди з інвалідністю. Зокрема – з вадами зору. Дуже часто їх не сприймають як 14

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Бережницького

достойних професіоналів, а вони – знаю з досвіду, бо займався цією темою – часом виконують певні види роботи фаховіше, ніж інші. Ці тисячі людей хочуть і вміють бути корисними. Яким своїм досягненням Ви пишаєтесь найбільше? Тим, що я зламав стереотип: чиновник – недосяжна нечуйна людина. Адже саме так вважає більшість людей. І саме так, на жаль, веде себе більшість чиновників. Я дійсно завжди відповідаю на дзвінки і запити, особисто перевіряю – чи все ми зробили, чи всі документи знайшли. Я усвідомлюю, що це я маю працювати для людей і їх конкретних потреб, а не вони – для мене. Що зробити, аби усі чиновники так працювали? Усе залежить від культури, виховання і принципів людини. Якщо порядності нема, вихід один – безкомпромісний контроль над ними і їх діяльністю, звітність і прозорість усіх структур. І це не “втручання в особисте життя”. Чиновник на роботі повинен звітувати за кожен крок. Я вважаю, час змінювати саму систему роботи з громадянами. Що це – прийом раз на місяць з чергами і товкотнечею? Мінімум – щотижня! Впродовж усього дня, аби змогли і ті, хто має час вдень, і ті, хто їде після роботи. Я буду намагатися реалізувати цю ідею, бо вважаю такий підхід до муніципальних і державних структур правильним. У мене є ще кілька суттєвих зауваг до муніципальних служб. Наприклад, несправедливий розподіл зарплати: чиновники високих рангів отримують платню європейського рівня, а прості працівники – ті ж бабусі, котрі щоранку прибирають місто, чистотою якого ми пишаємось, – мізерні копійки. Так само і пенсії – їх “перегляд” щороку виглядає взагалі несерйозно. На просту пенсію в Україні жити неможливо. Ще одна серйозна проблема інфраструктури міста – нестача профільних фахівців на відповідних посадах. Справжні професіонали або йдуть працювати не за фахом у приватні структури, або зустрічають велику кількість перепон на шляху до реалізації і розвитку. Від цього страждають і люди, і місто. Провідні дієві фахівці на відповідних місцях, посадах, ЛКП вирішуватимуть проблеми міста набагато ефективніше і об’єктивніше. Це ж стосується і бюрократії, якої за останній час стало більше. У Львові складний документообіг, пов’язаний з земельними ділянками. Наскільки його можна спростити? Ми (Держгеокадастр – ред.) є державним органом. А міська рада – орган місцевого самоврядування. Ми не маємо на них впливу. Такі речі повинні ініціювати депутати, мешканці чи самі чиновники Ратуші. Наприклад, щоб оформити земельну ділянку, зараз треба пройти сім різних інстанцій. А людина мала б прийти в один орган, який би всім займався – замірами, дозволами, реєстраціями. Так працюють приватні фірми, але в них ця послуга коштує дуже дорого. Специфіка Вашої роботи – велика кількість спілкування з людьми. Яка недобра риса характерна для львів’ян? Сумно казати, але це – недобросусідство. Більшість земельних спорів – сусід судиться з сусідом за два–три квадратних метри. Знаєте, врешті вони приходять до певного порозуміння, бо інакше жити поруч – неможливо. Але на це йде стільки років, нервів, грошей, безглуздих запитів, що просто життя шкода. А позитив? За що львів’ян можна любити? За інтелігентність. Це – наша традиційна риса, яку потрібно берегти і передавати дітям.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

Що Вам допомагає долати найскладніші періоди життя? Життя – прекрасне. Саме цей вислів веде мене вперед. Оптимізм – дуже потрібний і сильний фундамент. У чому Ваш рецепт поєднання роботи і особистого життя? Робота – на роботі. Після роботи – рідні люди повинні бути на першому місці. В мене є товариш, котрий починає працювати як тільки розплющить очі. Для колег чи роботодавця – зручно. Але чи щасливі його близькі і він сам? Мій день починається о 6 ранку: прокидаюсь, п’ю воду, а тоді вирушаю на довгу прогулянку з собакою. Йдемо лісом, біля якого я мешкаю, і в цей час я молюсь – немов медитую, налаштовуючись на новий день, на позитив. Що Ви не пробачите своїм дітям? Дітям? Думаю, все пробачу. А іншим? Підлість, яка повторюється кілька разів. Але… Думаю, з часом і це пробачу – просто не захочу більше з цією людиною спілкуватися чи працювати. На який компроміс Ви готові піти? Заради родини я готовий піти на все. Заради міста – віддати свій час і всі свої вміння. І тут я знову наголошу: звітність, постійна звітність перед громадою – за свої рішення і свої дії. Потрібно любити свою роботу – тоді матимеш натхнення працювати якісно. Потрібно не тільки хотіти, але і вміти допомагати людям. Тоді дійсно принесеш користь і їм, і місту. Адже Львів – одна велика сім'я, Львівщина – моя Батьківщина. Бережницькі від діда-прадіда працювали для громади і я маю продовжувати сімейну традицію відповідальності перед краянами. 15


освіта Такого навчального року, як оцей, що почався 1 вересня, наша система освіти не пам'ятає – стільки пересторог, засторог, нових правил. Пандемія дуже повпливала на функціонування шкіл. Так чи інакше, а діти повернулися за парти – едукаційний процес стартував. До чого готуватися учням і батькам, чи не закриють школи вже за кілька тижнів, як зміняться робочі будні вчителів – про це та інше з очільниками відомств галузі освіти розмовляла кореспондентка “РІА-Львів” Галина Козар-Щаслива.

Зоряна Довганик

начальниця управління освіти департаменту гуманітарної політики ЛМР Коли оголосили карантин, ми – освітяни – були до цього абсолютно не готові. Дистанційне навчання, як правило, відбувалося через Viber: вчителі просто надсилали завдання учням без пояснень. Фактично, пояснювати матеріал дітям мусили батьки – на їх плечі лягла відповідальність за навчальний процес. Не всі вчителі могли навіть зорганізувати дистанційний урок – давали надто багато завдань. Учні мали завелике навантаження: до обіду сиділи за уроками, після обіду виконували домашні завдання. Проаналізувавши все це, ми організували навчальні вебінари для вчителів – як правильно й ефективно працювати на освітніх платформах. Звісно, всі педагоги адаптувалися по–різному, адже здатність освоювати нові навички найбільше залежить від особистості: є вчителі, які в 65 років швидко опановували “онлайн-школу”, з якою їх 30-річним колегам було складно освоїтися. Розуміючи, що пандемія не закінчилася і дистанційні уроки в будь-який момент знову можуть повернутися, ми зробили все, щоб забезпечити наші школи належним інтернетом, а кожен клас – окремим комп'ютером. У Львові цей навчальний рік школи почали у помаранчевій зоні. Ми постійно контролюємо ситуацію: у тих школах, де є виявлено випадки захворювання учнів на COVID-19, відразу призупиняємо освітній процес у тому класі, де стався спалах. Учні інших класів продовжують навчання у звичному режимі.

16

COVID-19 проти школи:

хто кого Олег Паска

директор департаменту освіти і науки ЛОДА Від 14 вересня у двох районах Львівської області – Перемишлянському та Пустомитівському – оголошено червону епідеміологічну зону. Відповідно до регламенту, затвердженого в кожній школі на педраді, всі школи цих районів переходять на дистанційне навчання. Найбільшою проблемою дистанційного процесу навчання стало те, що приблизно 90% вчителів користувались у роботі з учнями месенджерами. Це означає, що з кожним учнем вчитель працював індивідуально. Наші педагоги не були готові працювати в інших програмах – тих, які давали можливість працювати відразу із цілим класом. Є проблема – знайшли рішення. І гроші. Понад 1 мільйон гривень ми спрямували у всі

відділи освіти на навчання вчителів. З кожної школи області по 2–3 вчителі пройшли таке навчання і досконало опанували інструментами роботи віддаленого типу. Хочу особливо зазначити, що серед старшого покоління вчителів спостерігаються дуже хороші результати цього навчання. І коли нам кажуть:"позвільняйте всіх пенсіонерів”, моя позиція непохитна – Департамент освіти і культури не дискримінує людей ані за віком, ані за якоюсь іншою ознакою. Нас цікавить тільки хто і як працює! В одній із шкіл нашої області працює вчителька української мови, якій майже 80 років. Вона не раз просилася на заслужений відпочинок, але адміністрація школи, батьки та – що головне – учні щоразу її переконують (ба більше – впрошують) відпрацювати ще хоча б рік, бо її випускники мають найвищі результати по ЗНО. Звісно, не без проблем. Не на всій території області є інтернет – де-неде просто немає покриття. Ще одна біда – відсутність престижу професії педагога. Випускники не хочуть іти вчитися в педагогічні виші. Цього року ми вперше маємо багато вакан-

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


освіта

Ольга Кононенко т.в.о. начальника управління з питань інформаційної політики та комунікацій МОН України

сій у дуже престижних школах – шукали вчителів математики, фізики, хімії, біології, у деяких сільських школах давно нема вчителів фізкультури і музики. Нема кому пропонувати ці посади. В селах взагалі не все тішить. Щоб втримати вчителя у сільській школі, довантажуємо крім основного предмета ще іншими: наприклад, вчитель фізики може вести ще математику та інформатику. З добрих новин – плануємо налагодити і покращити роботу шкільних автобусів "Школярик", встановити на них системи GPS.

Наталія Тімко

головна експертка департаменту охорони здоров’я ЛОДА, асистентка кафедри інфекційних хвороб ЛНМУ ім.Д.Галицького Від загальної кількості діагностованих і підтверджених методом ПЛР випадків захворювання на COVID–19 діти становлять лише 5%. Показник є меншим, ніж загальний по Україні (7%). Та щодня ми фіксуємо від 140 до 190 нових випадків. Львівщина має стабільно високі показники виявлення кількості хворих на COVID–19. На апаратах ШВЛ – кожен третій хворий. Ліжкова мережа лікарень заповнена на 50%, а ще половина ліжок є вільними і ми готові там розмістити хворих. Що стосується освітніх закладів – якщо у школі виявлені хворі вчителі чи учні, є розроблений і затверджений чіткий алгоритм дій: хворого лікують, за контактними особами ведеться спостереження. Учні класу, з яким контактував хворий, вчаться дистанційно. Згідно із постановою головного державного санітарного лікаря, усі вчителі мають працювати у захисних щитках і масках. У таких робочих умовах ризик інфікування є мінімальним.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

Як Ви оцінюєте якість дистанційної освіти у закладах освіти в умовах, які зараз склалися у зв'язку з епідеміологічною ситуацією? Під час карантину керівники та педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти змогли на належному рівні організувати освітній процес – використовували різні форми і технології дистанційного навчання, засоби обміну інформацією. Для учнів, які не мають доступу до мережі Інтернет, проводилися дистанційні консультації телефоном. Асинхронний режим організації освітнього процесу є більш гнучким у застосуванні, тому учні могли виконувати завдання на одній з платформ (Googleclassroom, Naurok, Moodle тощо), у текстових редакторах чи зошитах і надсилати вчителю файли з виконаними завданнями електронною поштою чи в месенджер. Усі уроки транслювалися українськими телеканалами. Які є найбільші проблеми з онлайн-навчанням? У 2019/2020 навчальному році, з огляду на пандемію COVID-19 та запроваджені карантинні обмеження, перед системою освіти постали нові виклики, пов’язані з забезпеченням неперервності освітнього процесу, спроможністю закладів усіх рівнів освіти забезпечити якість і сталість здобуття освіти, необхідністю розвитку дистанційної форми здобуття освіти. Серед основних проблем – низька швидкість інтернет–зв'язку або його відсутність; відсутність навчальних ресурсів для повноцінного забезпечення формування знань учнів із навчальних предметів; відсутність у багатьох учителів та учнів сучасних гаджетів (особливо в сільській місцевості); обмежений доступ окремих учнів до комп’ютерної техніки (у сім'ї можуть бути двоє-троє школярів). Які “карантинні” нововведення в освітній галузі плануються найближчим часом? Міністерство готується до різних сценаріїв розвитку подій залежно від епідеміологічної ситуації. Наразі систематизуємо досвід освітнього процесу з використанням дистанційних технологій під час карантину в березні-травні 2020 року і оновлюємо законодавство – щоб учням, вчителям і директорам було зрозуміло, як працювати під час карантину та в умовах пандемії. Також проводимо підвищення кваліфікації педагогічних працівників для роботи із використанням технологій дистанційного навчання Цього року набув чинності новий Закон України “Про повну загальну середню освіту”, який відкриває нові можливості для всіх учасників освітнього процесу: для учнів – можливість обирати свою освітню траєкторію; для вчителів – можливості для професійного зростання; для батьків – нові гарантії і право на участь в освітньому процесі; для закладу – фінансова автономія. Навчальний рік розпочався в нових, але, на жаль, дуже непростих умовах. Здоров’я – це запорука повноцінного життя, успіху і щастя! Пам’ятайте про це і бережіть себе, своїх близьких і рідних. З розумінням поставтеся до всіх тимчасових обмежень, вимог та запобіжних заходів, не будьте байдужими і легковажними. Дотримуйтеся, будь ласка, всіх протиепідемічних і санітарно-гігієнічних вимог, дбайте про свою власну безпеку.

17


МЕ Р Місто.

Економіка.

Розвиток.

Бізнесмен, громадський діяч, благодійник і юрист, засновник ГО “Ідея міста” Назарій Брезіцький – у відвертій розмові про плани, мрії, амбіції і стратегію.

Назарій

Брезіцький 24

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


ідея міста

Що Ви можете назвати головною запорукою своєї успішності в справах? Якщо я берусь за справу – доводжу до кінця і стараюся зробити це настільки добре, наскільки можу, застосовуючи всі знання і навички: потрібно розумітися на бізнес–процесах – я маю досить успішного досвіду в бізнесі; треба знати закони – застосовую знання з юриспруденції. Що стосується громадської роботи, на мою думку, для цього головне мати бажання зробити щось добре. А головне – мати відповідальність перед самим собою. Ви є ініціатором розробки стратегії “МЕР. Місто. Економіка. Розвиток.”. Хто працює над нею разом з Вами та що це є на практиці? Над стратегією “МЕР. Місто. Економіка. Розвиток.” працює ціла команда фахівців. Це активні люди, які хочуть не їхати за кордон, а творити свою державу тут. Ми аналізуємо всі напрямки розвитку міста: сильну економіку Львова не можна побудувати без попереднього аудиту. Тобто, спочатку треба зрозуміти, що не так і чому не так. А вже потім – пропонувати ідеї та втілювати необхідні зміни. Ми дамо людям можливість працювати та отримувати добру оплату. І при цьому – сплачувати податки. Потрібно збільшити громадські бюджети, щоб люди голосували за проєкти, які стосуються безпосередньо їхнього будинку, вулиці чи мікрорайону. Розвиток кожної частини міста буде залежати від активності мешканців. У межах проєкту ГО “Ідея міста” ми напрацювали понад 50 локацій транспортних розв’язок, які можуть ефективно поліпшити інфраструктуру міста. Покращити транспортне сполучення можна вже зараз, а от безкоштовного транспорту в місті бути не може – хіба що коштом обмеження фінансування інших важливих сфер міста (медицини, освіти чи культури). Щоправда, теоретично можна казати про безоплатний проїзд – якщо закладемо сталий економічний розвиток міста і бюджет дозволить зробити громадський транспорт дотаційним. Яким, на Ваш погляд, має бути вектор розвитку Львова? Усе просто! Фінанси міста – його кров. Інфраструктура – судини. Життя кожного львів'янина – якість надання послуг (освіта, безпека, медицина, культура тощо) – залежить від еконо-

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

міки, інфраструктури та розвитку (чи НЕ–розвитку) міста. Місто котре має слабку, хибно побудовану економіку, не має доброго майбутнього. Розвиток усіх сфер життєдіяльності міста залежить від фінансів міста та їх розподілу. 2 роки ми з командою працюємо над стратегією розвитку міста. Зробивши аналіз, чітко розуміємо, що потрібно робити. Основне наше завдання – вивести Львів на сталий економічний розвиток. Місто сьогодні задихається. Львову потрібна правильна система управління. Сьогодні містом керують бізнес і влада, а людина (львів'янин) – на останньому місці.

Уся система управління має працювати в синергії. Для швидкого розвитку життєво необхідні добра інфраструктура, креативна економіка, інвестиції.

синергія

людини, науки, влади та бізнесу

Львів

Бізнес

Влада

Наука

Людина

А має бути – так:

Людина

Наука

Влада

Бізнес

Пандемія негативно позначилася на діяльності середнього та малого бізнесів, що зумовило масове безробіття і банкрутство. Нам потрібно залучити інвестиції і створити для них достойні умови. Тоді з‘являться нові робочі місця з гідною оплатою праці. Умови ведення бізнесу мають бути максимально зручні та прозорі. При забудові міста потрібно жити післязавтрашнім днем – інакше ми ніколи не матимемо бажаної розвиненої інфраструктури. Важливо, щоб поряд із новим будинком було достатньо місця для паркування, були амбулаторії, відпочинкові зони, спортивні та дитячі майданчики, садочки та школи. Наші діти мають отримувати якісну освіту. Оце – майбутнє! Важливим аспектом є наша ідентичність, духовні цінності та збереження історичної спадщини: ми втратили Крим і зараз триває війна на Сході через те, що ми обмежували фінансування культури й освіти. Бути мером – це...? Львову потрібен новий незалежний аполітичний менеджер, котрий має досвід управління і реалізації різних проєктів, патріот міста, України і професіонал. Міський голова мусить бути готовим віддати своє життя і здоров’я місту. Чи є такі – я не можу судити. Скажу лише за себе: я готовий до цього, адже у бізнесі – такі самі правила гри. Я готовий до великої кількості незадоволених реформами людей, готовий вести боротьбу із неплатниками податків та несвідомими рестораторами. Якщо я прийму рішення балотуватися у мери, посада як така мене буде мало цікавити. Я буду керуватися значно важливішими принципами та ідеями. Коли маєш все необхідне для життя, стаєш більш свідомим, хочеш робити дійсно важливі речі.

19


Проект “Ідея міста” з Назарієм Брезіцьким на “Дуже радіо” продовжує працювати над розбудовою нашого міста, шукати людей із цікавими ідеями та тих, хто прагне змінити Львів на краще.

Автор та ведучий проекту “ІДЕЯ МІСТА” на ДУЖЕ радіо НАЗАРІЙ БРЕЗІЦЬКИЙ Слухайте щопонеділка о 18.30 на 104.3

Іван Сварник

Юрій Кміть

історик, львовознавець

політтехнолог

Львовом має керувати менеджер – людина, яка знає, звідки брати кошти; яка працює з грантами, знає шляхи і можливості залучення інвестицій. На мою думку, навіть найпереконаніший патріот не зможе зберегти Львів для майбутніх поколінь, якщо не буде бізнесменом. Звісно, очільник міста має бути культурною й освіченою людиною, яка знає свою історію і любить Львів. У місті дуже мало установ, пов’язаних з культурою. Кам’яниця Бандінеллі – єдина відреставрована відповідно до усіх технічних вимог. Решта реставраційних робіт – косметичний ремонт. Якось мав дивний випадок. Приїхали родичі з Канади. Цілий день їм показував наш Львів. Ввечері, після прогулянки, родичі з захопленням сказали – якби знали правдивий Львів, то б ніколи не їхали до Франції, Італії, Греції, Нідерландів, бо все є у Львові. Це був погляд збоку на те, що ми вважаємо буденним. Я б хотів, щоб у нас було трошки від німців – любов до порядку, відповідальність за своє помешкання, свою вулицю і своє місто. Львів’яни мають любити і шанувати своє рідне місто.

Чи правильно і добре, що міський голова Львова стільки часу займає своє робоче місце? В інших країнах теж є такі випадки: у польському місті Ряшев теперішній голова Тадеуш Ференц уже п’ятий термін поспіль є мером. Зважаючи на свій вік, людина вже просить, щоб його більше не висували на виборах. Проте від усіх інших політичних діячів його відрізняє абсолютна чесність і безкорисливість. Син Тадеуша Ференца не займається бізнесом, пов’язаним з міським бюджетом. Його донька як була вчителькою у школі, так і залишилася. Вона не піднімала свій рейтинг за рахунок батька. У Ряшеві Тадеуша Ференца настільки за це поважать, що він завжди отримує 85% рейтингу. Висновок – можна бути міським головою тривалий термін, але треба бути відвертим, прозорим, чесним відносно своїх жителів. Яка людина має очолювати місто? Скажу так: ми беремо професіоналів фахово виконувати свою роботу. І мера ми наймаємо – за зарплату голови міста, яку платить громада. Я б хотів, щоб міський голова був кваліфікованим урядовцем – людиною, яка дійсно розуміється на управлінні. Не обов’язково у державному – може бути й у бізнес–менеджменті. Друге – це чесність. Людина, яка не є порядна, – буде під впливом великих корупційних мотиваторів. Третє – і найголовніше – мер мусить бути місцевим, львів’янином.

Валентина Ведровська політтехнолог

Якби мене запитали, з яким одним словом у мене асоціюються цьогорічні вибори, то я б сказала: ХАОС. Так неправильно, що всі кандилати вже займаються передвиборчою агітацією, а ми досі не розуміємо правил. До речі, згідно з новим виборчим законодавством, заборонено розповсюджувати брендовані матеріали передвиборної агітації, виготовлені за гроші з виборчого фонду,якщо вони є вартістю понад 1 грн 2 коп. Нагадаю про адмінтерреформу – окремі села, селища, міста вже не обирають суто своїх голів чи депутатів, вони обирають голову та

20

депутатів ОТГ, в яке входить їх населений пункт. Зараз дуже важлива залученість: щоб виборці могли не просто поговорити між собою на кухні чи в дворі, а й розуміти права та повноваження депутата; знати, за що конкретно відповідає їхній обранець. До прикладу, депутат місцевої ради не отримує зарплату. Тож казати, що людина працює за гроші громади – не дуже добре. Міська рада не може вплинути на тарифи, які формуються на загальноукраїнському рівні. У мене є єдине прохання: піднімайте більше дізнавайтеся про політику та кандидатів, яких будете обирати.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


096 170 94 84, РІА Львів / вересень – жовтень 2020

098 800 11 28


ділова

Ірина Юськевич:

Жінка

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Про членство в Жіночій Діловій Палаті, громадську активність, політичні амбіції та сімейний бізнес – в розмові з директоркою і співзасновницею фермерського господарства “Західний Равлик” Іриною Юськевич. Що дає Вам членство у Жіночій Діловій Палаті? Жіноча ділова палата України – це потужна рушійна сила, своєрідна жіноча синергія, яка об’єднала спільними цілями, прагненнями та цінностями жінок різних професійних напрямків – підприємиць, медиків, науковиць, мисткинь і державних службовиць. Я вхожу до палати з 2019 року. За цей час членкині Палати, на чолі з президенткою Наталею Карпенчук-Конопацькою, об’єднались у численних проєктах, спрямованих на розвиток жіночих ініціатив і підприємництва загалом, сформували ділові зв’язки жінок– підприємиць Львівщини з представницями бізнесу інших регіонів України, провели багато ділових заходів: міжнародну жіночу бізнес– асамблею, всеукраїнський діловий жіночий форум, бізнес–зустрічі з іноземними партнерами. Ми ініціювали ряд благодійних проєктів, де кожна змогла долучитись до допомоги потребуючим (школи–сиротинці, будинки для підтримки дітей і жінок, що опинились в складних життєвих обставинах, допомога незрячим тощо). У межах Палати ми створили профільні комітети, до складу яких увійшли експертки окремих галузей, аби розвивати культуру, бізнес, середовище здорової жіночої краси, туризм і готельну справу, ресторанну діяльність, публічну дипломатію, освіту тощо. До котрого з Комітетів ЖДП Ви входите? Я увійшла до Комітету Краси, адже, як усі наші експертки, вважаю, що людина гарна передусім своїм інтелектом, манерами, вихованістю – ані врода, ні багатий внутрішній світ не здатні врятувати неохайну людину. Чим конкретно займається комітет? Експертки нашого комітету покликані звернути увагу на важливість дуже простих, на перший погляд, речей – проблем здоров’я і зовнішності. Ми працюємо з підлітками, котрі опинились у складних життєвих

обставинах: навчаємо їх доглядати за власним тілом, волоссям, станом шкіри, ротовою порожниною, використовуючи доступні засоби гігієни; допомагаємо вчасно піти до спеціаліста (стоматолога, дерматолога, дієтолога та психолога), щоб подолати дефекти, які заважають їм формуватись здоровими впевненими в собі особистостями. Якою, на Ваш погляд, є головна роль громадських активістів? Активісти, на моє бачення, – Люди з чистою душею та відкритим серцем, які мають незаплямовану репутацію, діють прозоро і згідно з непохитними власними переконаннями, намагаються змінити світ не заради власної користі. Бездіяльність влади на різних рівнях спонукає активних і небайдужих людей до громадської активності. Проявляється вона не лише постами в соцмережах на тему актуальних проблем, а й підписанням петицій, законотворчими ініціативами, залученням коштів, акціями підтримки (чи навпаки – протестами) задля вирішення конкретних поставлених перед громадськістю питань. У час передвиборчої агітації термін “громадський активіст” дуже насторожує, адже здебільшого асоціюється з великою політикою: часом активісти не є незаангажованими та вільними від політичних переконань провладних партій, до яких належать, тому лицемірять – дезінформують представників народу, тиснуть на них усіма можливими способами, маніпулюють задля власних інтересів. Якщо говорити про Ваші особисті політичні амбіції – вони є? Пандемія коронавірусу, війна на Сході, спад економіки, корупція, постійні чвари на політичному полотні, пріоритети розвитку України турбують мене, як і кожного патріотично налаштованого громадянина. Аби щось змінити, необхідно діяти. В цьому контексті можу говорити про власні політичні амбіції – звісно, вони є. Я кандидувала до Верховної Ради 9 скликання у 118 одномандатному окрузі. Це був колосаль-

ний досвід – я побачила проблеми округу, познайомилася з виборцями. Дякую кожному, хто тоді віддав голос за мене! Зараз я отримала дві пропозиції від проукраїнських партій доєднатися до них у виборчій кампанії до обласної ради від Пустомитівського району. Звісно, я пишаюсь отриманими пропозиціями, адже очільники цих сил висловили довіру мені як особистості, помітивши мій політичний потенціал. Але ситуація, спричинена Covid-19, завдала серйозного удару фермерській діяльності: ми змушені були утилізувати 36 тонн равликів через відсутність експорту, бо всі потенційні споживачі – ресторації Італії, Іспанії та Франції – були в карантині. Я мушу обирати між політикою і власною справою, адже несу відповідальність не лише перед собою і своєю сім’єю, а й перед працівниками – маю забезпечити їх роботою і створити всі умови, аби разом подолати труднощі пандемії. Ретельно оцінивши ситуацію, я прийняла рішення цьогоріч залишитися поза політикою. Далі – життя покаже … Равликова ферма – доволі екзотичний бізнес. Звідки виникла ідея? Екзотика завше вабить мене, тому ми з чоловіком намагаємося відкривати для себе далекі горизонти, які запалюють нас і надихають на нові звершення. Равликовий бізнес виник не в найкращий для нашої родини час. У 2011 році раптово загинув батько і на мене лягла його будівельна діяльність – я була ніби “старшим сином” і мала подбати про молодшого брата та маму. Незакінчені бюджетні об’єкти, кілька не зданих в експлуатацію котеджів і ресторацій, дорожні робити власною технікою змусили мене постійно стресувати – це була надвелика відповідальність для тридцятирічної молодої жінки без будівельного досвіду. Продовження

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Справу батька я врятувала, хоч було нелегко, але стреси та перевтома підкосили здоров'я – я мусила боротися за своє життя з хворобою крові, яка вразила імунітет. Якось ми з чоловіком прогулювалися лісом. Я присіла на старий трухлявий пеньок – сильно втомилася і, чесно кажучи, почувалася зле. І в ту мить ніби почула слова покійного батька: “подивись під ноги”. А під ногами був велетенський виноградний равлик. “Гроші лежать під ногами” – вчив тато. Мабуть, з дитинства ця думка так глибоко засіла, що ми з чоловіком, ніби під дією якогось імпульсу, замість грибів набрали торбинку равликів. Вдома згадався відпочинок у Греції і ми спробували приготувати “впольований” делікатес. Страва вдалася напрочуд смачною. Далі – більше: “дядько Гугл” сказав, що равликами у Європі смакують давно, а їх ікра – найдорожча у світі. Уже за кілька днів перші равлики прибули до нас на “ферму”. Далі були методи проб та помилок, запал і розпач, а в 2017 році ферма стала нашою гордістю: ми розбудувались, започаткували цикли вирощування,

24

зберігання і перероблення равликів на м'ясо, випустили власну продукцію. Фермерство виглядає чоловічою справою. Як тендітна пані дає раду такій непростій справі? Я ніколи не розділяла роботу на чоловічу та жіночу. Хоч, звісно, вдома жінка природніше виглядає з кухонним приладдям, ніж з сокирою чи молотком. Бізнес ми ведемо сімейним підрядом. На початках все робили разом з чоловіком, згодом вималювались різні напрямки діяльності. Він – технолог, керує розбудовою ферми, вирощуванням молюсків та суміжними роботами, пов'язаними з живою твариною: збір, зберігання, транспортування. Моє “королівство” – цех перероблення равликів на м’ясні напівфабрикати, філе, ікра, консерви, паштети, також завідую збутом готової продукції і туристичною локацією. Правильно організована робота та відповідальність один перед одним дозволяють нам гармонійно функціонувати й отримувати безліч позитивних відгуків від наших задоволених відвідувачів. За Вашими спостереженнями, локальний туризм у нас має шан-

си стати достойною альтернативою "олінклюзивам"? Україна багата не лише родючими землями, а й мальовничими пейзажами. Сьогодні локальність, крафтовість українського виробника має великі шанси стати достойною альтернативою “олінклюзивам”, адже вабить не лише українців, а й іноземців, які готові ласувати нашими місцевими смаколиками, надихаючись історіями їх під час екскурсійних турів.. Ми на Фермі “Західний Равлик”, як і більшість крафтових виробників, вкладаємо душу у власну продукцію, плекаємо її, намагаємося постійно вдосконалювати, аби кількість її поціновувачів щороку зростала. Сьогодні, на жаль, проблематика українських виробників надзвичайно гостра – під час пандемії більшість з них дуже постраждали через відсутність туристів. Зменшення продажу продукції, відсутність підтримки з боку держави, брак інвестицій на розвиток інфраструктури штовхають до своєрідної прірви – фермер і загалом виробник мусить адаптовуватись до обставин, скорочуючи власні потужності, обмежуючи споживачів у доступі до якісної продукції.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Як

Чому ми відкладаємо прийняття усіх важливих рішень у бізнесі та в житті на після закінчення/початку сезону, карантину, відпустки і навіть на улюблене #післясвят, – розбиралася постійна бізнес-експертка “РІА-Львів”, Краща Бізнес– Блогерка України 2019, бізнес-тренерка та письменниця Людмила Калабуха.

1

Нема натхнення – є дедлайн.

Якщо ви можете собі дозволити прокрастинацію та вичікування кращих часів – ви занадто добре живете. І поки ви збираєтеся з силами, щоб налаштуватися на роботу – ваше місце швидко займають молоді голодні та старі “прокачані” конкуренти, яким ви просто на тарілочці віддаєте увагу та гроші ваших клієнтів. Такі суворі наслідки вашої бездіяльності та пошуків натхнення, яке може забаритися або взагалі не прийти. “Нема натхнення – є дедлайн” – девіз осені–2020.

2

перестати

чекати і почати

заробляти

То коли ж ці кращі часи?

Зараз. Саме зараз. Коли більшість поставили на паузу всі бізнесові активності і кількість реклами зменшилася в рази, мудрі люди піаряться, тестують нові рекламні компанії, вибудовують стосунки довіри з аудиторією, роблять акції і стимулюють продажі. Тільки факти: на всіх курсах і навчаннях по SMM не рекомендують постити в суботу та неділю, мотивуючи це тим, що люди зайняті своїми приватними справами і не активні в соцмережах. От всі і нічого не викладають. А я активно дописую, знімаю сторіз, виходжу в прямі ефіри і всім своїм учням раджу. Таким чином, всі клієнти та продажі – у нас. 99% припиняють показ реклами 1 січня. Причина? Люди святкують, відсипаються – їм не до ваших сумочок чи тренінгу з підвищення самооцінки. А я навпаки – запускаю рекламу. І це працює. Тому вся увага мені і моїм пропозиціям.

3

Без права на помилку.

Зараз – той час, коли ми маємо бути максимально зібрані й активні. Кожен клієнт – на вагу золота. І якщо ми хочемо зберегти та розвинути свій бізнес – наше улюблене “з понеділка” треба залишити в минулому, максимально увійти в тонус і активний робочий стан. От тоді буде всім нам щастя, клієнти та гроші.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

25


інтерв’ю

Олександр Малашко Про електронні черги, онлайн-послуги, боротьбу з корупційними схемами – в розмові з начальником Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області (філія ГСЦ МВС) Олександром Малашком.

Доступність послуг

і клієнтоорієнтованість – дві основні цілі

реформування Сервісного центу Пане Олександре, що змінилося у Сервісному центрі, відколи він перестав бути МРЕВ: які нові послуги запровадили, як спростилися процедури? Від початку реформування сервісних центрів МВС у 2016 р., ми ні на мить не зупиняємось на шляху до самовдосконалення. Наразі у Львівській області функціонує 8 ТСЦ МВС. Усі вони оновлені

відповідно до європейських стандартів з урахуванням вимог концепції відкритого простору та інклюзивності. Якщо порівняти сервісні центри МВС з автомобілем, оновлені приміщення – лише гарна форма кузова та комфортний салон. Двигуном є саме швидкість і зручність отримання послуг – їх модернізацією та вдосконаленням ми теж займаємось постійно. За аналогом автопілоту, який мінімізує участь людини у процесі, ми так само намагаємось перевести максимально можливу кількість наших послуг в електронний формат. Така функція значно заощадить час, потрібний для замовлення послу-

ги, та зменшить необхідність фізичного перебування у сервісному центрі МВС. Станом на сьогодні, вже можна зробити чи замовити онлайн: – довідку про відсутність судимості; – обмін та відновлення посвідчення водія; – індивідуальні номерні знаки; – верифікацію даних; – призначити належного користувача транспортного засобу; – отримати витяг з Єдиного Державного Реєстру транспортних засобів; – записатися в електронну чергу Окремо хотілося б наголосити на “Електронному кабінеті водія”. Дуже зручний сервіс. Найперше, за його допомогою можна з легкістю перевірити наявність накладених на автомобіль або водія штрафів, а також – за потреби – швидко їх сплатити. Можна отримати повну інформацію про автомобіль та замовити перелічені вище онлайн послуги. Створення онлайн-сервісів – вимо-

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


інтерв’ю га сучасного світу, адже можливість отримати послуги вдома за комп’ютером – не лише комфорт і заощадження часу, але і потужний антикорупційний запобіжник. Ті, хто за кермом недавно, мусять проходити процедуру подовження тимчасового посвідчення. Як все відбувається і навіщо це взагалі запровадили? Обміняти тимчасове посвідчення водія дозволяється, якщо особа за два роки здійснила не більше ніж 2 порушення ПДР. Якщо їх більше – водій мусить перескласти іспити у сервісному центрі МВС. І лише після того знову отримає тимчасове посвідчення терміном на 2 роки. Якщо водія з тимчасовим посвідченням впіймали за кермом у стані алкогольного сп’яніння – з посвідченням водія прощається автоматично. Наступного разу він/вона може сісти за кермо лише після повторного навчання в автошколі та складання іспитів у сервісному центрі МВС. Як на мене, випробувальний термін у два роки – чудовий фактор дисципліни для водіїв–початківців і надійні “гальма” для водіїв–лихачів. Якщо водій–початківець сумлінно дотримується ПДР – немає жодних перешкод для отримання постійного посвідчення терміном на 30 років. А процедура підтвердження водійського стажу? Невже можна в автошколі з інструктором не їздити, а просто прийти та скласти іспит з водійської майстерності? Тут потрібно розуміти, що підтвердження водійського стажу – лише одна з необхідних умов для відкриття кате-

горії. Процедура дійсно спростилась, але для відкриття іншої категорії все ж необхідно пройти курс підготовки у відповідному закладі. Якщо потрібна вища категорія – доведеться пройти повний курс, якщо нижча – 20–годинний курс. І в обох випадках це підтверджується свідоцтвом. Пане Олександре, попри всі онлайни та модернізації, люди часом вдаються до послуг “рішал”. Невже простіше шукати “помічників”, аніж отримати послугу законним способом? “Рішали” чи “бігунки”– халепа, яка дісталася нам “у спадок” з часів МРЕВ. Тоді перереєструвати авто чи отримати посвідчення водія було тривалим, незрозумілим і важким процесом (нерідко – штучного характеру і з вигаданими ускладненнями). На цьому “рішали” успішно паразитували – десятки років не мали іншого заняття, окрім такої “посередницької” діяльності. Після ліквідації МРЕВ і реформи, в результаті якої було створено Сервісні центри МВС, доцільність (і навіть можливість) існування таких суб’єктів просто зникла. Тривалість надання послуг з перереєстрації авто скоротили з 3 днів до 3 годин. Темні коридори з незрозумілими кабінетами замінили на великі просторі зали, оформлені відповідно до європейських стандартів. На зміну живій черзі прийшла електронна, яка все чітко регулює. Вся інформація про порядок отримання послуг є у вільному доступі. Якщо людина не змогла знайти відповідь на своє запитання – завжди можна звернутись за номером гарячої лінії або у соціальній мережі Facebook та отримати вичерпну консультацію.

Зрозуміло, що такі умови залишили мало шансів для “порішати питання”. Люди, які зараз пропонують свої послуги, – просто шахраї, навіть не “рішали”. Вони говорять і творять абсурдні речі, лякають: мовляв, у сервісному центрі МВС – не люди, а якісь монстри, вони просто так нікому нічого не зроблять – все одно заплатиш. А потому створюють ілюзію вирішення тих чи інших питань, не рідко розігруючи цілі театральні постановки. Насправді ж вони не роблять нічого – лише видурюють гроші за те, що пересічна людина може зробити самостійно. Так, заплатити треба – в касу, за офіційним прейскурантом і зовсім не всі гроші світу. Наш єдиний інструментарій для боротьби з цими пережитками минулого – максимальне інформування громадян про те хто ми і що ми робимо. Доступність послуг і клієнтоорієнтованість – дві основні цілі при кожному нашому наступному кроці. Саме тому ми намагаємось перевести якомога більше послуг в електронний формат. Звісно, не все так просто і швидко, як хотілося б: є чимало юридичних і технічних питань, для вирішення яких потрібно багато часу та ресурсів. Та ми переконані, що незабаром подолаємо усі ці перешкоди. Як працюється у “ковідні” часи – де найбільше незручностей для Вас і для нас, водіїв? Під час карантину сервісні центри МВС вимушені працювати в обмежених умовах. Надання послуг громадянам здійснюється лише за попередньою реєстрацією в Е– черзі. Кількість талонів Е–черги на один день обмежена та розрахована індивідуально під кожен сервісний центр – залежно від площі приміщення і кількості адміністраторів. Попередній запис можливий лише на два тижні вперед. Щодня о 00:00 год календар Е–черги продовжується на один день. Якщо говорити саме про сервісний центр МВС 4641 у Львові, в нормальних умовах середнє навантаження на цей центр складало близько 300–350 операцій на день. Під час карантину, задля дотримання соціальної дистанції, допустиму кількість послуг зменшили до 120. Цілком закономірно, що за таких умов ажіотаж на отримання послуги зріс, а Е–черга – постійно заповнена. Це і є найбільша проблема як для нас, так і для громадян. Однак ми вже можемо говорити про те, що незабаром поблизу Львова у с. Зимна Вода розпочне роботу новий Сервісний центр МВС, на який ми покладаємо великі надії – він повинен забрати на себе щонайменше половину навантаження з Львівського центру. Це дасть можливість більшій кількості громадян отримати послуги та зменшить ажіотаж. Розмовляла Яна Ковальчук

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

13


Три

під кутом

погляди на Розлучення – вирок чи новий старт? Кажуть, буває і так, і так. Та процес розриву – завжди травматичний. Чому вони стаються, як юридично правильно оформити розірвання шлюбу та як ставиться до цього церква – ми розпитали у експертів: адвоката з розлучень, який займається визначенням місця проживання дітей, аліментами та всіма тонкощами цієї справи, психотерапевтку та гештальт-терапевтку і судового вікарія.

1 2 3

Отець Ростислав Бубняк судовий вікарій Львівської Архиєпархії УГКЦ, голова Трибуналу Львівської Митрополії УГКЦ Ми ніколи не вживаємо слово “розлучення” – Церква ніколи нікого не розлучає, бо автором подружжя є не людина, а сам Бог. А поняття “розлучення” немає – Католицька Церква бачить подружжя єдиним і нерозривним. Для укладення правосильного (дійсного) церковного шлюбу потрібно, щоб були виконані три наступні умови: 28

особи не повинні мати жодних церковних перешкод: вік менше ніж 18, кровноспоріднені, духовно споріднені; особи мають мати добру та непримушену волю – приступати без підступу, обману, без жодних меркантильних цілей; канонічна форма вінчання – шлюб відповідно до священного обряду у присутності двох свідків перед відповідним компетентним священнослужителем. Якщо порушена одна з вищезазначених умов, існують ймовірні докази для визнання такого церковного шлюбу недійсним. Подружній процес Трибуналу не простий. Трибунал нікого не осуджує і не засуджує. Він розглядає як особисте, так і спільне життя сторін (від знайомства до останнього дня спільного життя) і на підставі Церковного подружнього права дає офіційну відповідь – виносить вирок щодо правового стану подружжя. Це може тривати до року часу або й довше. Якщо особа не згідна з рішенням Трибуналу, вона має право подавати апеляцію у вищий церковний Трибунал. Багато людей звертаються до церковного суду за порадою. Але перший обов’язок церковного судді, який приймає справу, – застосувати всі можливі пастирські засоби, щоб сторони примирилися і поновили спільне життя. Попри те, що показник цивільних розлучень зростає, з проханням про визнання церковного шлюбу недійсним звертається не так багато людей. Думаю, це пов’язано з тим, що не так легко отримати бажане рішення, адже позовна скарги до Трибуналу не гарантує звільнення від церковного шлюбу.

Андрій Киченок адвокат з розлучень

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


одне

під кутом

розлучення Ірина Бічева психотерапевт, гештальт терапевт

Найчастіше люди звертаються до адвокатів з розлучень, керуючись суто емоціями. Не до кінця розуміють наслідки звернення до суду. Через певне навантаження суду, відсутність необхідної документації, перевірки інформації та ще з різних причин процеси можуть затягуватись. Часто клієнти не можуть зробити конкретний запит – яка саме послуга потрібна. Частим запитанням є – з ким залишиться дитина. Традиційно – ще з радянських часів – дитину залишають з мамою. Але бувають різні випадки. Зараз українці стали більш свідомими та укладають шлюбні контракти. Такий підхід спрощує процес розлучення – сторони будуть розуміти, що за чим буде іти. Та правда в тому, що при гарному адвокаті шлюбний контракт – не вакцина. Його через суд можна визнати частково або повністю недійсним. Я рекомендую зважити та усвідомити все перед розлученням: де буду проживати я, де буде проживати він/вона, де проживатиме дитина, які витрати на дитину, чи потребує дитина додаткового медичного огляду, коли дитина буде бачитись з родичами (бабусі, дідусі, тітки, дядьки), аліменти. Це дуже важливо зрозуміти, перш ніж звертатись до адвокатів. Як показує моя практика, за рік лише близько 5 % розлучаються мирно. Але на це потрібно рішення і згода обох сторін. Решта випадків – тривалі судові процеси.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

Часто звертаються пари в кризовому періоді. Криза – це те, що точно відбудеться у парі. Як вони її пройдуть – вже інше питання. Найчастіша причина розлучень – що чоловік і жінка, які входять у подружнє життя, не є зріло дорослими. Вони як дві дитини: чекають, щоб хтось все робив для них, а самі не відповідають за свої потреби та за свої почуття. Вважають – якщо ти мене кохаєш, то віддаси за мене життя, а ще – очікують материнського/батьківського ставлення. Перша криза стається, коли люди розуміють, що намалювали собі зовсім інше. Найчастіше розлучаються протягом перших трьох років – були дуже закохані і швидко одружились, а закоханість минула і більше нічого не залишилося. Наступний кризовий період зазвичай виникає на 7 році життя подружжя. Загалом, пара проходить різні етапи в стосунках: спочатку хочеться бути дуже довго разом, потім приходить фаза насичення і перенасичення, фаза відрази. Після 10 – 15 років спільного життя, пари вже добре вміють домовлятись і зазвичай не дістають питаннями “чому ти не поряд?”. Це природний процес. Пари зможуть подолати кризу, якщо на етапі шоколадно–квіткового періоду багато що робили разом, мають спільні спогади та поважають і цінують особистість партнера. Не переживають кризу (або переживають складніше) пари, дуже зосереджені один на одному. Після розлучення вони можуть залишитися друзями, якщо немає гострих почуттів, образ. Тому часто приходять пари на етапі розлучення – постконтакт – щоб домовитись між собою. Так відбувається у парах, де від початку є повага. Депресивний стан після розлучення – це дуже великий відсоток агресії, яку людина не знає як виплеснути. Загалом депресивний стан не шкідливий, навіть хороший – це стан усвідомлення “хто я”; проговорювання того, що не відбулося; пошук сили. Дуже важливо не штовхати людину до дій і до життя – вона має побути в цьому стані стільки, скільки вважає потрібним. Дайте собі час. Часто пари ходять до одного психолога. Це не екологічно. Краще, щоб у кожного був свій психотерапевт – щоб не було заангажованості. Для сімейної терапії краще пара психологів. Тоді жінка може опертись на думку іншої жінки і вислухати не тільки свого чоловіка, а й іншого. Та ж сама ситуація – з чоловіками. Наталія Павлюх

29


З чого починається дизайн – з ідей чи з бюджету? На початку розробки дизайну, ще до всіх основних робіт, необхідно акцентуватися на основоположному принципі, який закладає фундамент майбутнього інтер'єру – визначенні індивідуальних уподобань клієнта до візуально-естетичної складової проєкту та його конструктивних елементів. Необхідно обумовити вимоги, задуми та бажання, ідеї і бюджет для реалізації такого проєкту. Смакові та ідейні уподобання замовника відіграють вирішальну роль для створення дизайну майбутнього інтер'єру.

30

РІА-довідка

Чи важливо дизайнеру знати психологію – і щоб “продати себе”, і щоб вгодити клієнту? Важливо володіти смаком. Силою характеру. Харизмою. Коли спілкуєшся з людьми, коли несеш їм свої ідеї – маєш бути особистістю, інакше тебе просто ніхто не стане слухати. Якщо світ приймає тебе як особистість – він прийме і те, що ти робиш, нехай це навіть буде абсолютна інновація.

Ольвіта Жежеря

Що має вміти дизайнер інтер’єру (малювати, створювати візуалізації тощо)? Дизайнер – творча особистість, яка вміє креативно втілювати свої ідеї; володіє відмінним почуттям естетики та гармонії; знає, як створити хорошу композицію. Звісно, дизайнер інтер'єру має уміти красиво малювати, щоб візуалізувати свою ідею у вигляді скетчу. Та це не є найважливішим: ми, дизайнери, використовуємо спеціальні програми, які дозволяють створювати реальність. У дизайні головне – розуміти пропорції, об’єм, перспективу та композицію.

Підприємець, аспірантка ЛНАМ, викладачка ЛКБАД, власниця OLVI interior design studio

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Встановлення бюджету допоможе в реалізації усіх планів. Чи є у Вас якийсь алгоритм підбору потрібних предметів – меблів, декору? Правильний підбір меблів та декору є запорукою для створення стильного та красивого інтер'єру, що відповідатиме вашим смакам і вподобанням. Тому в нас є велика база каталогів найкращих меблевих фабрик Європи. Ми знаємо, з яких матеріалів зроблені меблі, а їх ергономіка непомітно впливає на ваше самопочуття і настрій. Важливіше відчуття естетики чи креативність? Креативність здатна породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації. Проте важливішим є відчуття естетики, яка створюється за допомогою засобів індустріальної техніки за законами функціонування. Якби довелося малювати портрет клієнта, якою була б ця людина? Дизайнер не просто має розуміти, що від нього вимагають. Він має чітко домовитися з клієнтом – що саме та в якому форматі буде зроблено. Взаєморозуміння є ключовою рисою характеру замовника. Виконуючи свою роботу, ми намагаємося не просто зробити її якісно, а й щоб клієнт залишився задоволеним співпрацею з нами. Що спонукало до заснування студії дизайну? Метою та ідеологією бюро OLVI interior design studio є створення ідеології сучасного простору, де дизайн формує стиль життя людини, впливаючи на всі аспекти життєдіяльності: дозвілля, роботу, виховання та освіту, створюючи неповторний та індивідуальний житловий простір.

olvitka_

olvitadesign

+380677921885

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

21


ПОДИВИСЬ ПІД ПРАВИЛЬНИМ КУТОМ НА СЕБЕ НА СВОЇ ЦІЛІ НА СВІЙ БІЗНЕС НА СВОЄ МАЙБУТНЄ ЗАДЛЯ ЧОГО

Знайти однодумців і розвиватись у тій чи іншій сфері. Об'єднатись, щоб стати сильнішими. Знайти надійних партнерів, які готові співпрацювати в тій чи іншій сфері. Нові знайомства для подальшої співпраці. Налагодження комунікації для бізнесу.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


ТОМУ, ЩО ВИ готові навчатись разом зі мною бажаєте відкрити власну справу і втілити свої проєкти готові до нових звершень готові до нових знайомств готові ламати стереотипи ви поставили чіткі цілі й терміни їх виконання бажаєте підвищити доходи готові працювати на себе та свої мрії

4

жовтня 17:00

м. Миколаїв

Реєстрація за телефоном 063 28 39 673 РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Олег Марунчин:

Європа в Україні починається з села

До села Дроговиж Миколаївського району ми приїхали на запрошення місцевого жителя Олега Марунчина. “Хочу показати вам, міським журналісткам, трохи справжнього сільського життя. – Посміхався у телефонну слухавку пан Олег. – Тільки підбори вдома залишайте, панянки, – будемо багато ходити.” Так і склалося наше несподіване знайомство з мальовничою околицею. Екскурсія почалася з церкви. Сучасний храм Успіння Пресвятої Богородиці збудували в 1900 р. на місці дерев’яної церкви, яка мала тоді 153 роки. Щороку до нашого села приїжджають сотні людей – помолитися Божій Матері в Дроговизькій чудотворній іконі і напитися води з цілющого джерела, в якому, за переказами, з'явилася ця ікона. Образ стародавній, Там на звороті

напис є: “Сей образ визнаний знатоками старовини в 1901 році на 600 літ давности”. А кажуть, що ще старіший. Років з 15 тому нашу Богородицю відреставрували. Дроговиж – село давнє, з історією. У 1773 році Дроговизьке староство, до якого належали Миколаїв і ще дев’ять сіл, було оцінене в 153180 золотих. Дуже недешево, як на той час. У 1820 році це староство купив польський граф Станіслав Скарбек – за ще більші гроші.

Тестамент так гласить: Я, Станислав, граф Скарбек, записую на вічні часи на утримання 600 сирот, а 400 старців мої: мій ключ Дроговиж з селами Дроговиж, Устє, Розвадів, Надятичі, Верень, Воля, Демня, Тростянець, Ступсько, Ілів і містечко Миколаїв зі всіми полями, луками і лісами; моєї Фундації театр Львівський зі всіма будинками на власність вічну сиріт без отця і матери, і на старців, котрі не мають на старість де голови склонити. Сей заклад має називатися: “Фундація для сирот і старців імени Станислава графа Скарбек” Над маєтками єсть установлений директор при центральній адмінистрації дібр ві Львові, котрий маєтки випускає в наєм і стягає чинш з дібр земських, лісів, домів, театру і все віддає до каси сиріт і старців в Дроговижу

34

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Дроговизького кар’єру у 1974-му році. На озеро їдуть вздовж селом. А що село з того має? Хіба що додаткову загазованість повітря, купу сміття і шум. Чи так має бути? Ні! За селом колись був великий фільварок – селяни ходили туди працювати. Тепер це місце називають “мури”, бо залишились фундамент і кам’яні підвали. А міг би бути громадський простір. Може, культурний парк. Бо чомусь думають, що в селі не треба ні атракціонів, ні фудкортів, ні розваг. Хіба ж ми гірші за містян? Ми теж хочемо в неділю після церкви з дітьми піти до парку.

Про той Інститут Дроговизький писала "Газета Варшавська", навіть імператор Австрії Франц-Йосиф приїжджав сюди. А ви кажете – село. То зараз все занедбали. Тих нещасних, що тепер живуть в колишньому замку, дуже шкода (тепер там "Львівська обласна психіатрична лікарня "Заклад" – ред.), але невже можна отак знищити історичну будівлю? У цілому світі місцева влада намагається зберігати подібні місця, залучати інвестиції і відновлювати старовинні замки, вибудовувати довкола них стратегії розвитку локального туризму. В нас же – руйнується. А потому побудують готель чи приватний будинок з величезною огородженою територією. Пане Олеже, то може б Вам у депутати? – питаємося нашого гостинного господаря. А знаєте, мабуть, і піду. Після децентралізації, ОТГ вже не підпорядковується району, має власний бюджет і громада сама визначає напрямок розвитку та на що витрачати зароблені гроші. На освіту, медицину, спорт, культуру, соціальний захист – це з державної скарбниці. А податки та збори місцевого рівня – хай громаді згодяться на дійсні нагальні потреби. А раз так, то такий як я – простий чоловік, який любить своє село і знає, що тут і як, – мав би мати слово в ОТГ. Як такий самий селянин, сусід, до якого легко прийти поговорити. Якщо говорити про туризм – що ще цікавого в Дроговижі чи

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

До речі, про дітей. В селі є садочок? Звісно! І садочок новий, і школа – цілий навчально–виховний комплекс. В мене самого двійко – то розумію, як важливо, щоб діти мали де навчатися, щоб розвивалися змаленьку під наглядом і опікою досвідчених педагогів. В нас і футбольна команда є – знайти б гроші ще на підтримку інших видів спорту. Щоб сучасний спортзал зробити в Народному домі – і маленьким, і великим дроговижанам було б добре.

неподалік? Заради чого можна приїхати? От, наприклад, зимове поселення давніх людей в скелях на Приймі. Цей печерний комплекс є одним з найдавні­ших поселень людини на території України. Кажуть, 30 – 20 тис. років до нашої ери. Чим не туристична цікавинка? В Дроговижі похований скульптор Володимир Сколоздра – то чого б не зробити пленер сучасних митців? Або музичний фестиваль імені Дениса Січинського, який колись працював капельмейстером при сирітському притулку в Дроговижі. З сучасного – озеро “Байкал”. Воно утворилось внаслідок затоплення

Пане Олеже, повертаючись до теми виборів. Якщо йти – від якої політичної сили? Тільки “Європейська солідарність”– іншого варіанту й не розглядаю. Я знаю їх програму, їх плани: відновлення економіки, повернення тваринництва в село, агропереробка, відновлення промислового потенціалу. Звільнити від податків нові підприємства, щоб людям давали роботу і зарплату. Щоб земля належала українцям і національні виробники мали пріоритет перед імпортними. Щоб державна політика була підтримкою сільського господарства, фермерства. Так має бути. На прикладі Дроговижа: в селі мало хто нині тримає корову – бо затрати великі, а прибутків нема. Була б програма закупівлі фермерських молокопродуктів – були б поголів'я. Неподалік від нас – цементний завод, птахофабрика. Я не буду говорити про шкоду для моїх односельців від заводу. Скажу про інше: раз є ці підприємства, можуть бути й інші. Сучасні, рентабельні. З легальними робочими місцями – щоб не їздити на заробітки, а вдома мати достойну оплату своєї праці. Розвиток великого та малого бізнесу– в пріоритеті “Європейської солідарності”. Подивіться на моє господарство, на будинок. Ви, містяни, бачите доглянутий город і сад. А ми, селяни, знаємо – на землі треба добряче попрацювати. Та ми до того готові, ми це любимо. Буде підтримка для аграріїв – буде процвітати село. А в селі – опора моральності, дух праці. Загубимо українське село – не те що Європи, України не будемо бачити. 35


Шанс чи смерть? аналітика

Спортивні результати “Карпат” дуже рідко відповідали амбіціям клубу. “Леви” завжди виділялися колоритом на фоні інших команд в українському футболі. Команда могла з боєм виривати очки у лідерів, а потім безглуздо втрачати їх у матчах з прямими конкурентами й аутсайдерами.

Менеджмент “Карпат” взагалі вважався унікальним – такого безладу в стані команди чемпіонату України ще треба було пошукати: агонія в пошуках тренерів, ціла купа легіонерів сумнівної якості, постійні борги та скандали з усіма, з ким лише можна поскандалити. Поведінка керівних осіб давала привід говорити саме про їхні витівки, а не про команду та її досягнення. Однак те, що відбувається у клубі зараз, виходить за всі рамки вболівальницької свідомості. А наслідок цього безладу цілком

логічний – “Карпати” виключили з Прем'єр–ліги. Здається, сьогодні абсолютно ніхто не знає, що далі чекає на львівський клуб. Вболівальники “Карпат” фактично завжди неадекватно оцінювали свою команду, свідомо завищуючи очікування, хоча вагомих підстав для цього у них не було. Це пояснюється досить легко: львів’яни завжди вибагливі та критичні у своєму виборі, а “Карпати” – найпопулярніша та найкраща (свого часу) команда Західної

України. Відповідно, все це лише підігрівало інтерес торсиди до подій у клубі, а цих подій було достатньо. Що Петро Димінський, один з власників команди, хоче продати “Карпати” – всі знали вже багато років, а найактивніші львівські вболівальники активно спонукали його до цього. Точкою зворотного відліку стала сумнозвісна ДТП у серпні 2017 року. З того часу всі розуміли: продаж клубу – лише питання часу та запропонованої суми. Клуб жив у автономному режимі, намагаючись протриматись на плаву лише завдяки трансферам і спонсорським контрактам. Тут проти “левів” зіграли реалії українського футболу – побудувати бізнес–проєкт в чемпіонаті України фактично нереально! В підсумку, команда залишилась з роздутим бюджетом, але без грамотного фінансування та менеджерів. Інший співвласник також не вселяє надію у львів’ян – приклад футбольного клубу “Дніпро” насторожував, а відсторонення Ігоря Коломойського від усіх справ, пов’язаних зі спортом, ці побоювання перетворював на реальні переживання.

36

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


аналітика

Та є у Львові ще й третя сторона, яка постійно фігурує в інформаційному “Карпат”, – Григорій Козловський. Щоправда, його виступи щодо “левів” більше схожі на популістичні заклики, ніж на реальні дії та ідеї. Та й в такому випадку не зовсім зрозуміло – навіщо Козловському вкладати дуже солідні за українськими мірками гроші в “Рух”, якщо він хоче займатись “Карпатами”.

А все тому, що Коломойському належать 50% клубу, які знаходяться у кіпрському офшорі – компанії “Крисал Холдінгс ЛТД”, яку і пов’язують з дніпровським олігархом. Тому на цей варіант точно ніхто не розраховував. Попри всі сумнівні перспективи, “Карпати” змогли влаштувати інформаційну бомбу для всіх любителів футболу: Олег Смалійчук став кінцевим бенефіціаром іншого офшору – “Менділ Лімітед” (власник – Петро Димінський). Цій компанії належать інші 50% ФК “Карпати”. Отож, колишній віцепрезидент тепер контролює половину клубу. Проте ззовні складається враження, що до справ клубу й надалі причетний Петро Димінський, а Олег Смалійчук радше відіграє роль медійного обличчя.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

Виглядає, що в теперішніх обставинах найоптимальніший варіант для “Карпат”– створювати все з нуля. Це позбавить клуб старого керівництва, очистить боргову історію і дасть певний час на встановлення позицій новим очільникам. Тоді головним завданням для нових власників клубу стає збереження бренду

– стійкого підґрунтя для розвитку нової команди. Клуби, які вже так робили, на жаль, не змогли пройти це випробовування (мова йде про “Дніпро” та “Металіст”). Дніпровські та харківські вболівальники зазначають, що їхні клуби померли, а “Дніпро-1” та “Металіст 1925”не мають стосунку до їх команд. Якщо Олег Смалійчук не впорається з цією задачею, він ризикує остаточно добити клуб, а заодно і власну репутацію – бо тоді взагалі незрозуміло, навіщо він вв’язався у цю катастрофічну для “Карпат” ситуацію і наробив стільки галасу з цього приводу. Смалійчук від початку казав, що власних грошей давати не буде, а натомість навчить клуб заробляти ці кошти. Дійсно – у справжній бізнес–моделі та передових європейських чемпіонатах такі слова мали б сенс і були б правильним. Наразі ж клуб вилетів з першої ж стадії Кубку України і незабаром розпочне виступи у Другій лізі. Перспективи команди досить сумні – лише молодь, недосвідчений тренерський штаб і нічим не підкріплені амбіції. Однак всі розуміють реалії українського футболу, а тому бачать – найближчим часом “Карпати” припинять існування у тому вигляді, в якому вони існували останні 20 років. Та проблема в тому, що існування може припинитись взагалі. фото: fckarpaty.com Вадим Юрчак

37


В лютому цього року, за сприяння Польського консульства, в нашому місті відбувся Чемпіонат Європи зі спортивних танців пам'яті професора-хореографа, засновника першої школи бальних танців у довоєнному Львові Мар’яна Вєчисти. Організатором заходу була ДЮСШ з танцювальних видів спорту. Про потаємний світ, сакральний зміст та актуальність бального танцю – у

розмові з кращою дитячою тренеркою, співзасновницею ДЮСШ, майстром спорту України, чемпіонкою України з 10 танців, заслуженою артисткою серед діячів естрадного танцю, членкинею президії Міжнародної асоціації спортивних танців IDSA, бальним хореографом Олександрою Лаптєвою.

Коли з’явилися змагання, фізична підготовка стала необхідною. Сьогодні бальний танець визнано одним з найпопулярніших видів спорту. Наприклад Jive за навантаженням прирівнюється до бігу на сто метрів; у Quickstep пара рухається зі швидкістю 4 кроки на секунду – і це в контакті з партнером і між 20 іншими парами на паркеті. Floor craft (“мистецтво паркету”) – так називається вміння прорахувати дії суперника на декілька ходів та розрахувати площадку, як у грі в шахи. Тому для мене бальні танці – ідеальний баланс мистецтва та спорту.

Як виникла ідея створення ДЮСШ? Спонтанно, як і все прекрасне в цьому світі. Я і мій партнер Юрій Прочкo в минулому очолювали два провідних клуби – “Аеліт” і “Рондо”. 3 роки тому ми вирішили об'єднати наш 30–річний досвід у танцях. Так у Львові виник перший у Західній Україні позашкільний навчальний заклад – Дитячо-Юнацька Спортивна школа з танцювальних видів спорту. Для Вас танець – більше спорт чи мистецтво? Важко відповісти однозначно. Три основні компоненти присутні в танці: він, вона і музика. Музика створює атмосферу, надихає, розвиває уяву.. Партнер – сила та дух, розум і мужність, енергія, досконалість і продуманість у кожному жесті. Партнерка – окраса пари, душа танцю, котра втілює тисячу образів: сильна і водночас жіночна, сексуальна та недоступна. Кожен рух на паркеті має виглядати легко, невимушено, природно. І неважливо, скільки годин чи років пішло на його вдосконалення. Почути оплески глядачів – ось найкраща винагорода. Це і є мистецька складова

38

З якого віку потрібно займатися танцями, щоб досягнути майстерності? Одна з переваг бальних танців – можна почати будь–коли, адже немає таких жорстких вимог, як у балеті та гімнастиці. Як правило, починають з 4–6 років, але багато відомих танцюристів почали значно пізніше. Ще одна перевага – немає вимог до ваги, зросту, зовнішніх даних. Твій власний успіх і майстерність залежатимуть від особистої працездатності та наполегливості. А ще бальні танці дають рівномірне навантаження на всі групи м'язів, тож фігури “бальників” (і хлопчиків, і дівчаток) вважаються найгарнішими. Ваші учні часто перемагають у найпрестижніших змаганнях. Яким рівнем підготовки вони володіють? Високий рівень нашої школи забезпечується високим рівнем кожного окремого спеціаліста, тренера, хореографа, психолога, який працює з учнями від початково до професійного рівня, що

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Юрій Прочко,

Президент обласного осередку Асоціації спортивного танцю

ідеальний баланс мистецтва та спорту підтверджено відповідною освітою та спортивними титулами. Наші тренери – майстри спорту України, майстри міжнародного класу – теж у минулому учні нашої школи. Тому – ми не лише команда однодумців, ми – сім’я! Що можете порадити батькам, які прагнуть всебічно розвинути своїх дітей, віддаючи їх на максимальну кількість гуртків? Найважливіше – це правильно розподілений час. Наші вихованці успішні у всьому – як у танцях, так і в навчанні. Спорт їх дисциплінує, а ми забезпечуємо всебічний розвиток дитини: є заняття з психології спорту, хореографії, акторська майстерність. Значну увагу приділяємо поставі, адже перші 12 секунд на паркеті – це презентація себе і себе у парі. Наші діти багато подорожують світом і з власного досвіду знають, як важливо знати мову (до речі, у нашій школі часто працюють англомовні спеціалісти). Хлопці знають гарні манери – як правильно вийти та зійти з паркету, що робити, якщо

вул. Театральна, 22, вул. С. Петлюри 36

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

партнерка загубила туфельку, якої довжини та кольору шкарпетки для танців); а дівчата вчаться етикету на макіяжу. Де черпаєте натхнення? Що дає сили завжди рухатись уперед? Найкраще, що може бути, – коли твої учні увійшли в фінал, оце відчуття щастя і гордості, коли бачиш радісні емоції дітей і батьків у мить довгоочікуваної перемоги. Постійні подорожі світом, участь у міжнародних турнірах – звичне життя для нас. Ми допомагаємо здійснювати дитячі мрії. Звісно, не кожен, хто приходить у школу танцю, може і хоче стати Чемпіоном. Але навчитись танцювати під силу кожному, у будь–якому віці! Найбільше надихають учні, спраглі до знань, і батьки, які попри обставини чи перешкоди, знаходять можливість привести дитину на заняття у танцювальний зал, на турнір або виступ. Я вдячна їм за довіру і за віру в успіх власних дітей! Любов Богуш

(050) 69 69 301 (067) 76 02 825

39


вул. Нижанківського, 9

28

oneonelviv

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


20

серпня шоурум українських брендів Міли Бараєвої ONE:ONE відчинив двері з повністю оновленою концепцією, новими дизайнерами, місією і баченням. Карантин став поштовхом до

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

становлення нових правильних пріоритетів: це ті цінності, які, приходять не одразу. Перехід буде поступовим, але це те, що дає результат на тривалій дистанції. Ми хочемо пропагувати свідоме та раціональне споживання, відходимо від концепції fast fashion і

пропонуємо якісніші речі. Це той випадок, коли одна річ “на роки” може замінити декілька “на сезон”. Тому ми оновили шоурум: привезли 95% нових – унікальних для Львова – дизайнерських речей, щоб любити, цінувати та пишатись українським!


Ближче до тіла Мода на білизну щосезону пропонує нові фасони, актуальні принти, палітри кольорів. Звісно, білизна має бути не тільки трендовою, а й комфортною, продуманою, приємною до тіла. Яку красу ми ховатимемо під теплими джемперами та строгими блузами цієї осені – підглянемо в модні гардероби.

М'яка чашка Забудь про жорсткий пуш–ап і незручні кісточки. Мереживні напівпрозорі бюстгальтери тепер знову в моді. Зручні моделі з м'якою чашкою забезпечать максимальний комфорт протягом дня. Пастельні відтінки підкреслять природну красу тіла і сексуальність. Зверни увагу на цікаві моделі холтер–бра із застібкою на шиї – під теплим светром з глибоким вирізом така модель буде стильно виглядати. Бралет Відмінна альтернатива класичному “верху”. Мереживний бюстгальтер–топ лаконічної форми – на піку популярності. Ще б пак – він такий зручний, що не захочеться знімати. Носи під об'ємні светри, сорочку чи сукню. Ретро Закритий ліф і вантажні трусики з високою посадкою не тільки стильно виглядають, а й приховують недосконалості фігури та

42

візуально видовжують ноги. В твоєму осінньому гардеробі має бути хоча б один стриманий ретро-комплект з атласу або оксамиту. Кежуал На щодень обирай практичний лаконічний комплект – гладеньке бра зі сліпами чи танга. Головне, щоб білизна не виділялася під одягом. Прованс Ніжні мереживні моделі з декоративними елементами – ідеальні для романтичних вечорів. Комфортна посадка, м'які приємні матеріали, ніжні кольори – атрибути стилю прованс. Палітра У фаворі – пастельні тони: беж, пудра, лаванда, сірий і персиковий. Комплект у такому кольорі підійде як для особливого випадку, так і на щодень. Класичний чорний, бордо, червоний, карамель – варіанти для тих, хто хоче додати в образ родзинку.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


РІА Львів / вересень – жовтень 2020


спорт

Миколо, для чого взагалі бігати? Біг – ліки проти старості та поганого настрою. З власного досвіду скажу – за допомогою бігу можна отримати те життя, яке ми б хотіли. Тільки треба відрізняти “здоровий” біг від “нездорового”: при “здоровому” встигаєш відновлюватися і насолоджуватися ефектом від бігу. Марафони, ультрамарафони – вже не про здоров'я, а про азарт – стати першим і єдиним! Скільки приблизно кілометрів Ви вже набігали? Важко підрахувати, бо я із тих бігунів, які не рахують бігові кілометражі. 2016 року, коли вперше пробіг 21 км в Україні, я пробіг першу класичну дистанцію (42 км) в Європі. В офіційному списку – понад 50 забігів в Україні, Європі і США від 21 км до 100 км. Якщо говорити про тижневі тренування, щодня – від 10 до 15 км. Коли готуюся до змагань, бігаю 70 км в тиждень і встигаю ще поїздити на велосипеді. Яка Ваша найамбітніша "бігова" ціль? Амбіції залежать від часу і грошей. Моя ціль потребує довгих тренувань і чималих коштів. Розумієте, світові цікаві лише перші номери. І неважливо, як вони йшли до своїх цілей. Я хочу бути першим українцем, який фінішує в дуже екстремальних і небезпечних бігових умовах; хочу стати рекордсменом. Повірте, я знаю такі місця, де здоровій адекватній людині в голову не прийде бігти, а я – буду. Найекстремальніший забіг – згадаєте? Я б віддав першість міжнародному забігу із перешкодами Spartan Race Ultra 50 км у Польщі. Змагання відбувалося 56 44

Микола

Таран 24 серпня, я виборов заслужене 2–ге призове місце й отримав шанс потрапити на чемпіонат світу в Швеції. Забіг відбувався в горах – палюче сонце, сильні перепади висот і 60 перешкод: пірнати в гірську воду, в багнюку і вилізати на канат, нести на плечах мішок піску чи відро із камінням, стрибати через дерев'яні перешкоди, нести ядро, балансувати і при цьому не забувати, що є ліміт часу. Не вкладешся в час – дискваліфікують. Я зміг дістатися фінішу вдень. Не уявляю навіть, які інші бігуни долали перешкоди вночі. Я навіть не бачив, коли на табло висвітилося “Taran Mykola, UKR” – пройшов повз. Якби знайомі не сказали, що я – призер, може б і не

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


РІА-довідка

Микола Таран – бігун-марафонець українських, європейських, американських забігів, ультрамарафонець, спартанрейсер, міжнародний пейсмейкер, автор бігових текстів, тріатлоніст ,автор-інтерв'юер THE RUNNERS, амбасадор Adopt Don't Stop, організатор бігової екскурсії Львівського півмарафону, трейлраннер, бренд-амбасадор німецького спортивного харчування, перший українець– учасник на змаганнях в Норвегії (73 км).

спорт

знав (посміхається – ред.). Я лише хотів не зійти із дистанції і більше ніколи не повертатися на ці змагання. Наскільки в Україні популярний і розвинений біг як спорт? Чи існує професійна спільнота марафонців? Біговий спорт абсолютно закинутий, а держава не виділяє на розвиток жодних коштів. Кожен бігун сам у себе вкладає гроші, тому мусить мати основну роботу – щоб покривати витрати на тренування і змагання. У порівнянні з іншими роками, зараз є більше інформації про бігові змагання. У світі це робиться для людей, для здоров'я, для ідеї. У нас змагання – бізнес. Ось чому за ті самі гроші я більше отримаю в Європі, ніж у нас. Щодо спільноти – її немає. Є бігові клуби, а самодостатні бігуни – тренуються поодинці. Нещодавно довкола ФЛАУ розгорілося кілька скандалів, пов'язаних із корупцією, бездіяльністю і фабрикуванням допінгових справа. Слідкуєте, що там відбувається? Те, що і всюди: ніхто ні за чим не хоче слідкувати, а хто має гроші – той і правий. Мабуть, чесній людині здається, що в біговому спорті все має відбуватися чесно і прозоро. Насправді – не так. Вирішують далекі від спорту люди, які мають гроші. Що категорично не можна робити бігунам-початківцям? Перш за все треба пам'ятати, що не всім можна бігати. Спочатку варто піти до лікаря, проконсультуватися – буде біг вам корисний, чи навпаки. Наголошую – спочатку на обстежен-

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

ня, потім – на стадіон чи в парк. Наступний крок – графік, який буде враховувати і тренування, і відновлення. Заборонено бігати без легкої розминки, коли щось болить, коли втомлений організм, не можна збільшувати бігові об'єми щотижня, бігати в невідповідному одязі. Чи є у Вас спонсори, партнери? Взагалі хтось допомагає фінансово, організаційно? Як я вже казав, біг – недешеве хобі. Я довго вкладав у спорт кожну зароблену копійку. Так, спочатку допомагали батьки – і я безмежно їм за це вдячний. Та у 2018, коли я був першим прикарпатцем, який представляв Україну на марафоні в Лос–Анджелесі, я вже розумів, що потрібна організаційна і фінансова підтримка. Допомогли великі українські бренди. Тепер я став бренд–амбасадором німецького спортивного харчування. Звісно, бути “обличчям бренду” – честь і відповідальність. І я не чекав, коли “самі прийдуть і все дадуть” – якщо потребуєш допомоги, стукай у всі двері. Навіть якщо десять будуть замкнені, водинадцяте обов'язково відчинять. Ви – чи не єдиний пейсмейкер в Україні, тож добре знаєте, як воно – задавати темп і не мати права на слабину. Як гадаєте, в нашому політикумі – хто пейсмейкер? Пейсмейкер – це дисципліна і відповідальність за інших. І цю відповідальність потрібно не просто прийняти, а любити. Важко виокремити людей, які задають тон країні. Важко, бо немає згрупованості – кожен дбає за власні інтереси. А “пейсмейкер” державного рівня має бути чесним, справедливим і вольовим. І згуртувати довкола себе таких самих людей. Розмовляла Яна Ковальчук

45


місто в фокусі

Козацька церква на Сихові вул. Садибна, 1А

Дерев’яний храм Пресвятої Трійці будували на львівській околиці в історичні часи – 1654 року до нашого міста наближалося військо Богдана Хмельницького. Деякі історики припускають, що церкву будували за сприяння самого гетьмана. Храм славляться своїм внутрішнім розписом. Стінопис датований 1683 роком. У рослинний орнамент вписано зображення трьох святих воїнів: Теодора, Юрія і Дмитра. Воїни одягнуті у панцирі, у руках – списи і щити. Інтер’єр оздоблений багатьма сценами зі Святого Письма. Парохом храму до 1941 року був о. Андрій Іщак, проголошений Іваном Павлом ІІ у 2001 році, блаженним.

Прогулянки з дистанцією Личаківське кладовище вул. Мечникова, 33

Личаківський цвинтар схожий на величезний парк. Розмаїття зелених насаджень, акуратні стежки, велична загорожа. Проте насправді це місце поховання тисяч людей. Більшість із них – заможні чи відомі, деякі – з героїчними долями. Тут знайшли вічний спокій Іван Франко, Соломія Крушельницька, Маркіян Шашкевич, Микола Колесса, Ігор Білозір, Володимир Івасюк і Грицько Чубай, єпископ Миколай Чарнецький (землі з його могили приписують чудодійну силу зцілення), герой Майдану Юрій Вербицький і генерал–майор Сергій Кульчицький. Але є й такі, про чиє життя нічого не відомо. Тим, кого вабить трохи моторошна краса некрополів, варто прогулятися стежками найвідомішого львівського кладовища – подумати про вічне, замилуватися естетикою надгробків, послухати тишу. Орфей, спляча красуня, пані Замойські, кохання Артура і Ванди, скорботні янголи – царство мертвих вмістило десятки неймовірних, часто містичних, історій про любов, вірність, дружбу, а також про підступність, зраду та занепад

46

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


місто в фокусі

Ретро Гараж

вул. Дмитра Вітовського, 57А Виставка ретроавтомобілів розмістилася в ангарі площею 500 кв. метрів. Є чотири експозиції: одна належить Львівському історичному музею, три інші – приватні. Тут ви зможете побачити ретро–автомобілі (наприклад, перше львівське таксі – Citroen AC4 Berline Lux 1929 року), скутери, мотоцикли (навіть МІМ 1959 року), велосипеди, моделі маленьких авто та навіть колекцію номерних знаків. Експонати зібрані із декількох країн, а біля кожного є таблички з характеристиками. Тут можна побачити справжній поліцейський Chevrolet Caprice Classic, Buick кінця 70-х років, раритетний "велосипед-коник", виготовлений в XIX ст в Італії та ще багато авто- і мотоцікавинок. Львів – місто привабливе для туристів. І жоден карантин не змусить стихнути веселий гамір площі Ринок, не зачинить двері Каплиці Боїмів і не закриє браму Стрийського парку. Та якщо ви переймаєтеся дотриманням дистанції,

досить лише вийти за межі звичних маршрутів. Повірте, на Сихові чи Клепарові теж знайдуться цікавинки. Та й на головній площі не всюди натовп. Місця треба знати. Ми знаємо. Тепер і ви – теж.

“Пластиліновий будинок” вул. Цетнерівка, 16

"Пластиліновий будинок" нагадує творіння Гауді. Нинішньому власнику в спадок дістався абсолютно непримітний особняк, який він віддав на оновлення місцевому архітектору Миколі Сенику. І тепер будівля виглядає абсолютно нереалістично на тлі звичайних будинків.

Університет безпеки життєдіяльності вул. Клепарівська, 35

Велична будівля Львівського університету безпеки життєдіяльності (колись – Дім Інвалідів, споруджений за наказом Франца Йосифа) схожа на замок. Мабуть, тому виш називають “галицьким Хогвартсом”. Споруду зводив той самий архітектор, що й будівлю австрійського парламенту та віденського арсеналу. Головний недолік університету як маршруту для прогулянки – він працює у закритому режимі, оскільки підпорядковується Держслужбі з надзвичайних ситуацій. Але потрапити сюди можна – у неділю на територію університету впускають, адже тут розташована церква – каплиця Покрови Пресвятої Богородиці – де проводять богослужіння. І якщо ви скажете, що йдете саме з такою метою – вас обов’язково пустять.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020

Майоліка Хауз

вул. Курбаса, 5 Будинок Санделя вважається своєрідним наслідуванням шедевру віденської сецесії Majolikahaus. Архітектор Соломон Рімер безперечно надихався стилем Отто Вагнера – плаский фасад облицьований майоліковою кахлею з рослинними візерунками. Стрічки складають своєрідні картуші, що обрамляють вікна. Серед квітів простежується блакитна королівська лілія. На кожному поверсі – балкони на металевих консолях. Нижчий балкон відокремлює рустовану торгову частину від житлової, вкритої майолікою. 35 37 47 41


Travel Pics

Туреччина: Черга на вході для перевірки квитків, маски, вимірювання температури, вимога сидіти через одного в залах очікування, постійне нагадування через гучномовець про дотримання соціальної дистанції і відсутність тестерів парфумів у duty free – сучасні реалії аеропортів. Туреччина – одна із небагатьох країн, яка не вимагала довідки з негативним результатом тесту на Covid. Крім того, після повернення звідти не треба встановлювати додаток “Дій вдома" і миритися з його недосконалою роботою, робити тести, прирікати себе на домашнє ув’язнення, доки чекаєш результатів, а можливо, й після їх отримання. Поїздка у Туреччину пройшла у мене під девізом “спробуй усе, що зможеш!”. Тож цього разу я майже відмовилася від пляжних насолод і сказала гучне ТАК! параглайдингу, переходу каньйону вплав, підземним вогням …, але – все за порядком. Ділюся з вами найяскравішими моментами та місцями “Моєї Туреччини” і бажаю усім нам багато насичених мандрівок, не обмежених карантинними правилами.

Стрибок з 2365 м.

За $30 ви зайдете у напівскляну вагонетку і хв 15 будете милуватися запаморочливими (не лише у переносному значенні цього слова) краєвидами. Опустіть очі додолу: ви над прірвою у сотні метрів…Страшно? Мені було не дуже, тому я пересіла на параглайд (літальний апарат, схожий на парашут). Перед польотом ви опустите руку в чарівний мішечок і дістанете папірець з ім’ям інструктора, з яким розділите досвід Неба. Мені доля виділила сильного, високого, веселого турка, який називав

48

себе Vasiliy. Він відразу сказав: Don’t be afraid, you are with a Turkish man! А перед стрибком з гори запитав: Are you ready? Відповісти я не встигла – він почав рахувати one, two, three і ми побігли до краю гори. Vasiliy запитав: Do you want to touch the cloud? Певна річ, я відповіла: Yes!!! І летіла я так над горами, морями, пісками, над хмарами і крізь них, пізнаючи Світ і Себе. Vasiliy розповів, що щасливий лише коли літає. А колись був економістом в офісі…

Очищення вогнями Химери

На схилах гори Химери (Янарташ з тур. “палаючий камінь”) тисячі років горить вогонь. Першу теорію походження полум’я висунув Гомер в “Іліаді”: ображена на людей Химера – створіння з головою лева, тулубом кози та зміїним хвостом – через гнів і страх у своїй душі лише те й

може, що плюватися вогнем. Вчені ж переконують, що Химера тут ні при чому, а справа у природному газі з домішками речовин, які загоряються на повітрі.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


мандри в карантині Табличка біля підніжжя просить не готувати нічого на гірському вогні, але обгортки від сосисок трапляються. Гірський вогонь справив на мене дивовижно–несподіване враження. Температура повітря була понад 30°C, з–під землі виривалося з десяток закружених у танці на вітрі світінь. Я довго дивилася на фігури, які утворюють ці язики полум’я, відчувала на шкірі гарячий, палючий дух вогню, і втома мене покидала. Відійшли болі та страхи. Я спускалася з гори, наче скупалася у прохолодному гірському озері, напилася води з цілющого джерела – бадьора та сильна.

Блискуча нога Святого Миколая

Люди так хочуть чуда! Мріють, щоб бажання здійснювалися від тертя лампи з джином або ноги статуї. Скульптурна нога Св.Миколая Чудотворця у м. Демре блищить здалеку від дотиків сотень тисяч благальних рук. Поруч збереглися залишки церкви, збудованої у 4 ст. н.е. на честь

святого, який за життя тут був єпископом. Що цікаво: на залишках стін зображені карткові масті. Кажуть, це християнська символіка, яку пізніше почали зображати на гральних картах: піки символізують спис, яким нанесли рану Христу; трефи – розп’яття; бубни – рани; чирви – серце Христа. Тому ті, хто не хоче бути запідозреним у насміханні над розп’яттям Христа, – уникають гри в карти.

350 м каньйоном вплав. Вода +15

В такій пригоді я досі не була. Стильний жовтий шолом, рятувальний жилет у тон, гумові черевики, рішучість, холодостійкість і телефон у захисному чохлі – я була готова до мандрівки каньйоном Гейнюк вплав. Кажуть, глибина подекуди сягає 6 м. Подекуди я пересувалася по пояс у воді, перелазила через велике слизьке каміння. Зате в кінці можна зробити фотку біля водоспаду – моя винагорода за наполегливість у доланні перешкод.

8 м під водою 46 хв близько Трьох островів, поруч із с. Текірова

За $35 я побачила підводний світ, який для мене – наче інша планета. Рослини, тварини живуть у незрозумілому для пересічної людини ритмі. Все здається тихим, повільним і сюрреалістичним. Моя вам порада: якщо занурення для вас перше, пройдіть навчання у басейні в Україні. З досвідченим інструктором у комфортному темпі опануйте техніку дихання, продування вух, вивчіть мову дайверів під водою. Продовження РІА Львів / вересень – жовтень 2020

49


Travel Pics

Привиди мрій та надій

Так я назвала затоплене місто біля о. Кекова (2 ст. до н.е) та руїни стародавнього міста Фаселіс (8 ст. н.е), де зараз обладнали пляж. Крізь воду видно амфори, затонулі колони, сходи з каміння, частини статуй і будівель. Між залишками стін з отворами для вікон і дверей засмагають люди. Де-не-де є таблички з написами – тут був амфітеатр, тут – баня, жилий дім. І хтось тут мріяв, любив, творив. Час стирає міста і цивілізації, не те що окремих людей…

Колізей, Аквамен і Тор

Декілька десятків дивовижних дуже реалістичних фігур з піску в найбільшому в світі парку піщаних скульптур SandLand біля Анталії можна побачити усього за 25 лір. Кількаметрові знакові будівлі різних країн, суворі та веселі казкові й міфічні персонажі, герої фільмів, обличчя представників різних народів та їх духовних лідерів виготовляють щороку уже близько 10 років.

Мої традиційні поради мандрівникам:

складіть план мандрівки, пропишіть, що ви хочете отримати від поїздки. Подорож – це маленьке життя: що чіткіше ваше уявлення про мету дороги, то якісніше ви її проживете. тренуйте водійські навички та англійську. Звісно, в Туреччині майже всі працівники туристичної сфери можуть порозумітися російською. Але... . займайтеся фізкультурою, щоб підготувати своє тіло до активностей. Візьміть зручне взуття, страховку від Covid, капелюх, захист від сонця. Тут є традиція проводити час до пізньої ночі на пляжі. О 12 ночі людей біля моря більше, ніж о 12 дня! Місцеві приходять на берег зі столами, кріслами, килимами, посудом і вечеряють. Скористайтеся й ви нагодою полежати на ще гарячій від денного сонця гальці, розглядаючи сузір’я під шум моря. Скуштуйте місцеву дондурму (турецьке морозиво), медову пахлаву, чай і каву у кав'ярнях з виглядом на мори або гори. Покуріть п’янкий кальян під зоряним небом (ой… уряд заборонив їх у ресторанах через вірус, але ніхто ж вам не боронить запитати готельного адміністратора про таємні кальянні місця). Ірина Скоробогата журналістка і мандрівниця

16 6

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Я завжди поруч. Не думай, що лише перука зможе приховати твої таємниці. Я знаю і розумію тебе.

Я – Бандіанка, і я – твоя подруга

Народжена у Львові, Бандіанка подорожує Україною – Київ, Полтава, Вінниця, Черкаси, Запоріжжя, Дніпро, Одеса, Житомир, Харків, інші міста й села. Неймовірна Діанка Гайворонюк придумала для онко­ одужуючих жінок, які після хімії втратили волосся, альтернативу перуці – Бандіанку. Зверху – тонке трикотажне натуральне полотно, а до низу пришивають волосся. Кожна може обрати собі довжину, колір, принт. З такою банданою можна експериментувати, її можна по–різному одягати і щоразу бути іншою, можна носити до будь–якого одягу і завжди виглядати стильно. Бандіанка замінить перуку влітку, восени, навесні, також її можна носити взимку під шапку. Ви не будете паритись, бо вона не парить.

Photo: Тарас Атаманів Models: Оля Батюсь, Аревік Грігорян, Yulia Veg Mua: Yana Filjashenkova, Юлія Гораль, Avocado Beauty Studio Style: Христина Яковів

Bandianka

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


Уже 16 – 20 вересня усі книголюби зустрінуться на Bookforum, який у цьому році проходитиме online.

ТОП-6

найочікуваніших книг 2020 року – в нашій добірці. ДИТЯЧА ПРОЗА І ПОЕЗІЯ Валентина Кохан

Країна неслухняних дітей Після сварки з батьками Данилка засмоктало в портал, що відкрився прямісінько в його кімнаті. І вже за мить хлопчик приземлився на якесь зарозуміле дівчисько, яке назвало себе Катрусею. Дивно? Можливо. От тільки Данилкові нема коли про це думати. Адже його перенесло в дивовижний світ, де можна досхочу кататися на атракціонах та їсти солодощі, де немає дорослих і їхніх дурнуватих правил… “Хлопчик узагалі не вважав крейду на стільці чимось жахливим. За чотири роки його навчання школа бачила більш вигадливі витівки від Данила Бійчука. Вони прославили хлопчика не тільки серед однолітків та вчителів, а й серед старшокласників.”

Аніела Чольвіньська–Школік

Як витримати в школі і не з’їхати з глузду Як стати “своїм” у новому класі? Як знаходити спільну мову з однокласниками? Які бувають типи вчителів і як здобути їхню довіру? Як не дати собою маніпулювати та досягати своєї мети?.. Ти знайдеш у цьому пораднику чимало корисного для себе: дізнаєшся, до кого звернутися зі своїми проблемами, як змінити шкільне життя на краще і зробити так, щоб школа викликала пречудові емоції.

ЗАРУБІЖНА ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА Елен Макклорі

Безладдя і смерть

Добірка оповідань молодої шотландської авторки Елен Макклорі занурює читача в міфічні історії, мережані темрявою та світлом, прихованими людськими страхами та складними долями. “Безладдя і смерть” через жах і відразу провадить читача до відкриття його власних темних закутків, лікуючи та відтіняючи його внутрішні суперечності. “А загалом справді має значення не форма КІНЦЯ, а секунди перед ним.”

“Школа — направду дивне місце. З одного боку, тут все знайоме, бо ж у школі ми проводимо щодня по кілька годин. З іншого боку, весь час дивує те, що вчителі дуже вимогливі, однокласники не завжди бувають приязні, а батьки — уважні до наших проблем. У школі ми зустрічаємо багато людей, і всі вони різні. Як віднайти себе у цьому розмаїтому натовпі? Як не втратити свою особистість, мрії та плани? Зрештою, як ужитися зі всіма? У пораднику ти знайдеш відповіді на ці питання.” РІА Львів / вересень – жовтень 2020


БІЗНЕСОВА КНИГА Річ Лі

Міфи про PR

“Міфи про PR” Річа Лі — цілком новий погляд на сферу зв’язків з громадськістю та медіаіндустрією. Як не втрапити у пастки PR контенту, не потонути у засиллі інформації, а використати її на свою користь. Як врешті здобути тут власний комерційний успіх? Річ Лі вичерпно, неймовірно доступно і цікаво відповідає на кожне з цих питань. Що найголовніше — розвінчує міфи про PR, які часто формують у нашій свідомості не зовсім правильне розуміння сутності інформаційного простору навколо нас. Книжка стане в пригоді не тільки PR–гуру чи тим, хто пов’язує з PR свою професійну діяльність, а й тим, хто хоче орієнтуватись у сучасному світі комунікації, де зв’язки з громадськістю посідають базовий щабель. “Сьогодні медійний ландшафт має менш чіткий вигляд, аніж раніше. Нам стало легше, ніж будь–коли до того, взаємодіяти та активно знаходити потрібну авдиторію, адже журналісти, які раніше стояли на варті цих процесів, уже більше не здатні нас стримувати. PR перебуває в унікальній позиції, коли, залишаючись індустрією впливу та для впливу, ми мусимо або добре орієнтуватися в цьому мінливому світі впливовості, або залишитися далеко поза його межами.”

НОН-ФІКШН ПОЕЗІЯ Таня Малярчук

За такі гріхи Бог ще подякує Поетична збірка налічує понад п'ятдесят віршів, доповнених особливими колажами Тані Малярчук. “Це – зліплений по клаптиках в химерні картинки і прості слова досвід блукань і страждань, які жінка переживає, коли наважується на самознищення. Неодмінно заради того, щоб самовіднайтися. Для мене ця книжечка – як пройтися голяком у людному місці, в ній я максимально вразлива, бо ніколи раніше не писала верлібри і не займалася дизайном. Любов як найвишуканіша форма насильства – її основна тема”.

Мірослав Влеклий.

Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого — жанрово унікальна. З одного боку, автор створив репортаж–реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса — британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. З іншого боку, ця книга — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про “комуністичний рай” цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин. “Дискредитація Джонса була одним із найнеприємніших завдань, які нам доводилося виконувати в часи викривлення фактів на догоду диктаторським режимам. Проте ми його дискредитували, в один голос і майже ідентичними лицемірними фразами. […] Коли ми вже розібралися з цією брудною справою, хтось замовив горілку й закусь”. Юджин Лайонс, “Відрядження в утопію” Наталя Павлюх

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


афіша

Свято сиру і вина

23-25 жовтня Палац Потоцьких Щодня, 23-25 жовтня на “Святі Сиру та Вина” гості зможуть відвідати великий Ярмарок сирів та вина, де буде представлена і продукція великих виробників та імпортерів, і регіональні органічні продукти. Перший день - “Велика Давильня Винограду” - Grape Stomp championship. Другий буде присвячений одному з найулюбленіших десертів багатьох — СИРНИКУ. В програмі - випікання величезного сирника за давнім переписом і частування. Це свято для всіх - і для поважних гурманів, і для людей, у кого лише пробуджується любов до найвишуканіших і, водночас, найдемократичніших продуктів у світі — сиру і вина! Ціна квитка — 100 грн. Вже традиційно дегустаційний келих - у подарунок.

16-20 вересня 2020 року Львівський міжнародний BookForum традиційно стане глобальним майданчиком для обговорення суспільно важливих тем, проте вперше в онлайн-форматі. Фокусна тема цьогорічного фестивалю – “Перепис населення: знати, хто ми є”. Програму формуватимуть 15 тематичних кластерів і спецпроєктів. Новий формат надасть можливість відвідати фестиваль тим, кому раніше не вдавалось приїхати до Львова, тож у всіх поціновувачів літератури буде можливість почути улюблених письменників у будь-якому куточку світу.

Lviv Coffee Festival/ На каву до Львова

9 – 11 жовтня Палац Потоцьких Кава – невід'ємна частина Львова. За нею починається ранок та проходять вечори, виникають почуття і починаються стосунки. За нею... варто приїхати у Львів! 9 – 11 жовтня чекаємо на традиційному кавовому фестивалі у Львові. Буде дуже ароматно та смачно. 54

19 вересня, з 21:00 до 03:00 Онлайн через Facebook Live Традиційний музично-поетичний нон-стоп від українських виконавців та авторів з усього світу! З 19 на 20 вересня відбуватиметься одна з найпопулярніших акцій фестивалю – Ніч поезії та музики нон-стоп. Цьогоріч на шанувальниць і шанувальників актуальної поезії та прогресивної української музики чекає особлива онлайн-вечірка від фестивалю Respublica FEST та Форуму Видавців. Трансляції пройдуть на сайті bookforum.ua.

20 вересня Львівський органний зал Нове відеошоу! Новий візуальний перформанс під органну музику. За органом – неперевершена Надія Величко, за мікшером – віджей Євген Червоний. Коли звуки – більше, ніж музика, а візії – не просто зображення. Поєднуючись, вони створюють вибухову суміш – справжній тандем музики і відеоарту, звуки у кольорі та формах. Прозора й ніжна музика Арво Пярта водночас несе у собі глибокий філософський сенс. Безмежний звуковий простір і політ вашої фантазії на стінах Органного залу. Зверніть увагу – кількість квитків обмежена та діє масковий режим! РІА Львів / вересень – жовтень 2020


"Жіночність і гроші" Тренінг

e

e e

що таке жіночність жіночність і самооцінка фінансова “подушка безпеки” для жінки чому жінка не повинна працювати як підняти дохід свого чоловіка

як правильно просити гроші у чоловіка

e

секс і гроші

Максим Марков гіпнотерапевт, НЛП-майстер міжнародного класу, майстер бойового НЛП, експерт міжособистісних відносин, розробник тренінгів і соціальних моделей РІА Львів / вересень – жовтень 2020

(093) 66 23 142

11

Львів

жовтня

e e e

коуч-сесія

1749


Жовтень – нестабільний місяць. Він обіцяє прибуток, успіх, нові пропозиції. Але декому доведеться зіткнутися з нерозумінням, розчаруваннями чи переосмисленням свого життя. Руйнуйте шаблони, виходьте за рамки, не бійтеся змінювати все. Що для кого підготували сузір'я осіннього неба – дізнавалася РІА-астролог.

Овен

Для Овнів жовтень буде продуктивним і досить спокійним. Нарешті завершаться справи, які забирали багато сил і енергії. Результати мотивуватимуть вас рухатися далі, та ви можете відчувати, що рухаєтеся “не туди”. Дайте собі відпочити, займіться плануванням, поживіть у своє задоволення – початок осені стане часом для переосмислення, можливо – для вибору нової професії. Головне – не впадайте в депресію і не думайте про погане. Зосередьтеся на духовному збагаченні, творчості, навчанні.

Телець

Можна заслужено розслабитися – дуже довго ви працювали, забуваючи про відпочинок. Час отримувати достойну винагороду за свою працю. Осінь принесе багато свіжих ідей як поліпшити свій фінансовий стан. До вас потягнуться нові цікаві люди, які будуть вам корисні. Намагайтеся не розчаровувати їх. Час від часу Тельців переповнюватимуть емоції, які можуть виливатися у напади дратівливості. Не варто драматизувати, якщо справи йтимуть не за вашим планом – так чи інакше, а все робиться на краще.

56

Близнюки

Може здаватися, що рідні не розуміють вас. Насправді – ви перебільшуєте і не можете впоратися з емоціями. У жовтні складеться чимало ситуацій, у яких доведеться виявити наполегливість. Не витрачайте ресурси на ревнощі та сварки. Проведіть час з близькими людьми, які зможуть щиро підтримати і допомогти перечекати період емоційної втоми. Будьте максимально ввічливими й тактовними з колегами – знадобиться неабияке терпіння, щоб уникнути конфлікту. Масштабні покупки краще відкласти на листопад.

Рак

Місяць буде для Раків неоднозначним: у справах все складатиметься вдало, а стосунки з оточенням досягнуть піку напруженості. Налагодити ситуацію допоможе відвертий діалог. Цілком можливо, що ви підете на якісь курси або знайдете нове хобі. Це допоможе перезавантажити уявлення про свої таланти та вміння. Варто очікувати збільшення заробітної плати. Для тих, хто в пошуку роботи, РІА–астролог бачить нові перспективи. Осінь може бути дуже романтичною для самотніх Раків. Тим, хто в парі, треба додати в стосунки трохи пристрасті та яскравості.

Лев

Загостриться звичка все перевіряти та контролювати. З одного боку, це плюс: вас буде непросто ошукати. З іншого боку, надмірна підозрілість буде ображати та дратувати близьких. На вас навалилося багато роботи та ще й доведеться “переварювати” інформацію про друга чи партнера, яка просто шокує. Абстрагуйтеся – вас це не зачепить. Відновити емоційну рівновагу допоможе поїздка в інше місто – ймовірно, у відрядження, з якого ви повернетеся з новими діловими перспективами. Якщо пропозиції здаватимуться надто привабливими – краще перевірте тричі.

Діва

Жовтень буде продуктивним, якщо зможете впоратися з надто романтичним настроєм і осінньою меланхолією. Надто часто Діви роздумуватимуть над тим, що зробити не встигли, поповнюючи список прогавлених дедлайнів. Обережно з грошима – не витрачайтеся на те, чим навряд чи будете користуватися. Якщо ви шукаєте роботу, ретельно готуйтеся до співбесіди. Шанс, який вам випаде, змарнувати не варто. Наприкінці місяця можливі сюрпризи, зустрічі з давніми друзями, цікаві поїздки.

РІА Львів / вересень – жовтень 2020


гороскоп

Терези

Стрілець

Осінь почнеться з вибору – Терезам надійде кілька дуже достойних пропозицій щодо роботи чи бізнесу. Вирішальну роль у прийнятті рішення зіграють не гроші, а перспективи. Службовцям зорі обіцяють отримання нової посади. Підвищення додасть обов'язків: буде складно, але до кінця місяця ви увійдете в нормальний ритм. Успіхи в роботі позначаться на доходах. Не витрачайте одразу все – завдяки заощадженням, ближче до зими зможете придбати дещо потрібне. Астролог радить Терезам не нервувати – проблеми будуть тимчасовими і незабаром закінчаться, а ви почнете новий період в житті.

Другий місяць осені принесе емоційний комфорт, спокій і особисту перемогу – дуже велику і важливу. Зірки пророкують Стрільцям ще одну важливу подію – можливо, знайомство з майбутньою “половинкою” або весілля – якщо ви вже її/його знайшли. Цілком можливо, що доведеться розрахуватися за старі борги – як фінансові, так і кармічні. Стрільці–керівники чи бізнесмени працюватимуть, не покладаючи рук. Це збільшить прибутки як компанії, так і ваші. Не забувайте про відпочинок, щоб нервова система не підвела у відповідальний момент.

Скорпіон

Осіннє сонечко зробить представників цього знаку ледачими – останнім часом ви надто часто випробовували себе на міцність і тепер доведеться взяти вимушений тайм–аут. У першій половині місяця отримаєте несподівану звістку. Вона може вибити з колії, але спробуйте не надавати цьому надмірного значення. Зірки радять змиритися і зберігати душевну рівновагу. Козероги, які надто захопляться любовними перипетіями, можуть нехтувати обов'язками на роботі. Намагайтеся не обговорювати особисті стосунки з керівником – така фамільярність нашкодить.

Жовтень подарує прилив життєвих сил і енергії. Ніщо не завадить здійснити свій черговий грандіозний задум. Не забудьте приділяти увагу своїй родині – це єдина сфера, де найближчим часом треба буде поводитись обдумано й зважено. Починається відмінний період у фінансовому плані – чекає додатковий заробіток, новий проєкт або підвищення по службі. Якщо ви планували освоїти ще одну професію – час прийшов. Скорпіонам краще направити свої сили на роботу – романтичних перспектив осінь не обіцяє. РІА Львів / вересень – жовтень 2020

Козеріг

Водолій

З настанням осені багато Водоліїв помітять, що життя завмерло – зникли пристрасті, скандали, яскраві емоції. Не намагайтеся провокувати конфлікти в пошуках “перченого” – те, що ви скажете зопалу, проти вас і обернеться. У вас багато планів і цілей – час починати їх здійснювати. Почніть з особистих – наважтеся на побачення з людиною, яка давно виявляє свої почуття. Водолії, не налаштовані на амурні пригоди, можуть спробувати себе в ролі творчої особистості – спочатку це буде хобі, далі – хто зна.

Риби

У жовтні Риби з ентузіазмом візьмуться до справ. Можливо, це буде пов’язано з бажанням довести собі або комусь, що ви насправді здатні на вчинок. У першій половині місяця можливі фінансові втрати, конфлікти з рідними емоційні сплески. Постарайтеся гостро не реагувати ні на що. Наприкінці жовтня можливі хороші пропозиції щодо роботи. Обов’язково зверніть на них увагу. Рибам варто бути уважними з колегами – хтось шепочеться за плечима, підриваючи авторитет в очах керівництва.

57


партнери

Бізнес–центри Forum Lviv вул. Під Дубом, 7Б 0322 956 994 ТЦ “РОКСОЛАНА” вул. Соборна,14 098 658 5740 www.roksolana.ua Інтерсіті проспект В'ячеслава Чорновола, 67г 0322 327 704 Rius вул. Академіка Гнатюка, 12А 0322 350 660 Парус вул. Липинського, 36 097 173 7577 Legendа Class м.Львів, вул. Шевченка, 111A

Авто AUDI ЦЕНТР ЛЬВІВ вул. Липинського, 54д (032) 297–12–97 ТОВ “НІКО–ЗАХІД” вул. Липинського, 50б (032) 298–95–55 salon_niko@lv.nico.ua ПАТ “ГАЛИЧИНА АВТО” вул. Городоцька, 282 (032) 232–07–72 galychyna–avto.ukravto.ua RENAULT LVIV вул. Хмельницького 228 0322 459 474 ТОЙОТА ЦЕНТР ЛЬВІВ “ДІАМАНТ” вул. Кульпарківська, 226 (032) 2–777–777 (067) 252–77–77 toyota.lviv.ua Porsche центр Львів вул. Джорджа Вашингтона,8 0322 560 911

58

HоReCa Грушевський cinema&jazz" просп. Шевченка, 28 (098) 676–46–00 cinemajazz.com.ua

Гопак вул. Наукова, 2б Королівська пивоварня сул. Староєврейська, 9 098 303 5472

Park. Art of rest Дмитра Вітовського, 43А 067 008 2222

Mon Chef вул. Городоцька, 15 0322 422 707

GLORY CAFÉ вул.площа Міцкевича, 1 0322 970 297

MUSCAT пл. Галицька, 7 (067) 80–80–495 muscat.lviv.ua

Кондитерська “Вероніка” проспект Шевченка, 21 0322 986 028 Чорний кіт вул. Героїв Майдану, 4 0322 444 240 Амадеус площа Катедральна, 7 0322 356 316 Кондитерська аптека Іонових “Під золотою зіркою” вул. Миколи Коперника, 1 0322 971 079 Паб–ресторан “Дублін” вул. Вірменська, 1A 0322 616 171 Шекспір вул. Любінська, 144 0322 955 295 Кафе №1 площа Катедральна, 5 0322 423 369 Голодний Микола вул. Стрийська, 352 0322 329 606 САЛО просп. Свободи, 6/8 0322 355 536

Старий рояль вул. Ставропігійська, 3 0322 356 694 Bagrationi м.Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, 59 067 674 0888 Цепелін проспект В'ячеслава Чорновола, 59 067 992 2022 Sinatra вул. Кульпарківська,230 067 676 8607 Patifon Соборна площа, 14 067 388 1133 Маестро вул. Лазнева, 3а 067 310 4847 РЕСТОРАЦІЯ БАЧЕВСЬКИХ вул. Шевська, 8 (098) 224–44–444 (032) 235–71–81 baczewski.kumpelgroup.com

Клуби

Прага вул. Леся Курбаса, 2 098 737 3777

Малевич проспект В'ячеслава Чорновола, 2 050 555 5195

Split Lviv площа Міцкевича, 6/7 0322 422 200

Rafinad вул. Руданського, 1 066 400 0888

VAPIANO вул. Гнатюка, 12 www.vapiano.com

Hiresh night club площа Євгена Петрушевича, 2 067 670 0867


партнери

FASHION CLUB пл. Підкови, 1 (032) 235–87–06 067 374 4491 De Lux вул. Володимира Великого, 2 096 276 8885

Готелі Citadel iNN вул. Грабовського, 11 0322 427 771

Магазини /Бутіки Дизайн студія Зоряни Кириленко вул. Моринецька, 7а 068 719 1053 Apple room вул. Шевська, 1 098 117 1317 проспект Шевченка, 3 093 930 7771 вулиця Гавришкевича, 5 067 978 8777

Швейцарський вул. Князя Романа, 20 0322 403 777

I People проспект Свободи, 41 067 167 6667 вулиця Городоцька, 2 097 727 2772 вулиця Пантелеймона Куліша, 45 093 449 8357

Євроготель вул. Тершаковців, 6А 0322 424 002

Дизайнер Віктор Черкаський площа Міцкевича, 1

Таурус площа Князя Святослава, 5 0322 333 400

WINETIME проспект В'ячеслава Чорновола, 45 0322 448 800

Nobilis вул. Олександра Фредра, 5 0322 952 595

Deluxe Hotel Купава вул. Комарова, 17 067 238 3536 Асторія вул. Городоцька, 15 0322 422 701 Panorama Lviv проспект Свободи, 45, м 03222 59000

Авторська стоматологія Мар'яни Мельничук вул. Івана Франка, 23 0322 759 003 Леодерм проспект Червоної Калини, 29А 067 213 7272 Estelle Medical Center вул.Липинського, 54 098 314 2264 Медіостар вул. Городоцька, 62 067 844 0505 Косметологічний центр АстраНова вул. Городоцька, 54 096 989 8594 Салон краси Martelle вул. Княгині Ольги, 100Е 093 424 4455 проспект В'ячеслава Чорновола, 16Є 093 155 1855 Miss Princess вул. Івана Франка, 61 098 177 0188

Slastion вул.Івана Франка ,61 098 765 4321

Anorr вул. Олександра Мишуги, 16 096 096 0966

Amor amor проспект В'ячеслава Чорновола, 67г 067 590 0359

Face Control вул. Липинського, 28 098 814 9440

Здоров'я/краса

Modern Art Hotel проспект Шевченка, 28 068 709 9933 modern–arthotel.com

Мати і дитина вул. Замарстинівська, 85а 0800 504 205

Edem resort medical &SPA +38 067 314 65 12 Strilky, Peremyshlyany district, Lviv region, Ukraine edemresort.com

Центр косметології та дерматології «Новодерм» вул. Академіка Андрія Сахарова, 82 067 657 7999

Kavalier Boutique вул. Старознесенська, 70 0322 423 999

Персона Люкс вул. Академіка Богомольця, 3 067 380 8025

ЕДЕМ вул. Городоцька, 95а (097) 739–56–77 hotel–edem.lviv.ua

Стоматологічна клініка Perfect-Dent вул. Тершаковців, 1Б 067 275 0749

Масажна студія Наталії Безвуляк вул. Кирила і Мефодія, 3 097 333 1488

Нерухомість Парус вул. Городницька, 9 097 173 7577 Девелоперська компанія «MS» вул. Садова, 2А 096 231 0011 Квітка вул. Дмитра Бортнянського, 28 067 657 3333 Інтергалбуд вул. Шевченка, 60 098 611 9911

59


РІА рекомендує

Віднови свої диски

Віроніка Ніч

Будь готовий до зміни сезону wheelservice.lviv.ua

Wheel Service

Make up Brows master Зачіски Плетіння 097 010 93 37

Діамантова проточка дисків Ремонт дисків (стальних, алюмінієвих, мото)

Абразивна чистка (піскоструйка)

Порошкове фарбування Аргонне зварювання

60

м. Львів

вул. Володимира Великого 2

067 940 40 88

“Гербаріум” – онлайнмайстерня букетів та композицій з сухих рослин herbarium_lviv (063) 341 65 98


РІА рекомендує

Ближче

63


ВИБIР

2020 подивись під правильним кутом

4

жовтня 17:00

м. Миколаїв 0632839673


Millions discover their favorite reads on issuu every month.

Give your content the digital home it deserves. Get it to any device in seconds.