Page 1

№ 7 (листопад-грудень 2020)

Лінгвоцид: шибениця для мови

ОТГ – нове чи забуте?

Амбасадори Львова

Надія Терехова

Плануйте майбутнє і щасливо живіть теперішнім РІА Львів / листопад-грудень 2020


м. Львів, вул. І.Франка, 14 (032)260 20 77 096 260 20 77 Елітні килими з найкращої новозеландської вовни u

Дизайнерські вироби з натуральної шкіри u

Італійські картини u

Вишуканий декор для інтер'єру u

Французькі гобелени u

РІА Львів / листопад-грудень 2020

5


Гість номера

Надія Терехова

2

Думки PRO

перспективи від Амбасадорів Львова

Місто в фокусі

6

26

Вулиця Листопадового Чину

Львівщина Incognita

Звенигород

Журнал «РІА-Львів», №7, листопад-грудень 2020 Свідоцтво про реєстрацію КВ No 21945-11845Р від 12.03.2016 р. Інформаційне спеціалізоване видання Розповсюджується безкоштовно Шеф-редактор Яна Ковальчук Керівник рекламного відділу Лілія Дудич Дизайн та верстка Ружена Дунич Менеджери рекламного відділу: Любов Богуш, Галина Стецура Автори: Галина Козар-Щаслива, Марія Павлюх, Наталя Павлюх, Оксана Войтко, Вадим Юрчак, Леся Дуда Фотографи: Андрій Дмитришин, Віталій Воробйов, Євген Кравс На обкладинці: Надія Терехова

28

Селебриті

Здоров'я

#ЕМД_завжди допомога Соціум

Лінгвоцид Книжкова полиця

Медведчук проти Стуса РІА Львів / листопад-грудень 2020

32

Євген Клопотенко

8 18 20

благоДІЙНІСТЬ

28

Помічники

святого Миколая Гороскоп

44

Розміщення реклами: +38 (098) 800 11 28 rialviv.PR@gmail.com Друк: ПП “Мульти Арт” Видавець ТОВ «Рекламно-інформаційна агенція «РІА-Львів» ЄДРПОУ 39964712 Банківські реквізити: р/р № 26003591318100 в ПАТ «УКРСИББАНК», МФО 351005 Адреса для листування: Львів, пр. В. Чорновола, 45А, корпус № 13

НАКЛАД 5000 примірників ПЕРЕДПЛАТНИЙ ІНДЕКС 91898 Редакція не завжди поділяє думки авторів публікації. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець. Сторінки, на яких не вказані рубрики, належать до рекламних. У випадку передруку статей чи їх цитування, посилання на журнал «РІА-Львів» є обов’язковим.


гість номера

Відчуття щастя, кажуть, зале­ жить від внутрішньої гармонії. А гармонія – неможлива без реалізації потенціалу. Як Вам вдається тримати баланс? Такою є загальноприйнята теорія. Я маю інше бачення – відчуття щастя не залежить ні від чого. Воно або є, або його немає. І воно (відчуття щастя) може бути навіть за відсутності якихось матеріальних цінностей, потенціалів чи можливостей. Дуже багато людей, які практично нічого не мають, – щасливі. І навпаки – люди, які мають все, – нещасні. Тому щастя має виходити з середини, а не зовні. І коли щастя є – приходить все інше, зокрема і реалізація потенціалу (хочеться жити, стрибати, творити, проявляється внутрішня гармонія тощо). На мою думку, єдиний баланс, який потрібно тримати, – це відчуття щастя і радості всередині себе попри всі негаразди. Правду ж кажуть – для щастя багато не треба. Планувати майбутнє – ефек­ тивно? Чи краще концентрува­ тися на теперішньому момен­ ті? Є тут і зараз. Кожна мить – неповторна, її неможливо буде повернути чи купити знову. Люди часто живуть майбутнім, концентруючись на минулому. І втрачають теперішнє. А чому б не жити щасливо теперішнім, якісно плануючи майбутнє на підставі досвіду й уроків минулого? Ви ж маєте знати, де хочете бути в певний момент свого життя і як надалі насолоджуватися тоді вже теперішніми моментами... Ви мусите бачити й вибирати маршрут свого руху, мати ясні цілі та бажання. Якщо хочете влучити в мішень з луку, стріляючи з зав'язаними очима в тумані, – які шанси, що ви взагалі побачите ціль? І не важливо, з якою швидкістю ви ведете свій автомобіль, – якщо немає пункту призначення, рухаючись навіть з найвищою швидкістю, ви приїдете "в нікуди", бо не запланували чіткий пункт призначення. Планувати майбутнє потрібно і робити це треба дуже якісно, але жити варто, насолоджуючись теперішнім Чи є у Вас улюблена практика саморозвитку, яка працює безвідмовно? Додаткове навчання для вдосконалення власних умінь.

2

РІА Львів / листопад-грудень 2020


гість номера

Надія Терехова:

Плануйте майбутнє і щасливо живіть теперішнім

Якщо говорити про філософію "маленьких кроків" – який крок до успіху обов'язково треба робити щодня? Мабуть, найфундаментальніший: щодня бути щасливою, радіти кожній миті. У кожного є своя дорога, кожен бачить світ по своєму, встановлює свої правила, визначає пріоритети, цілі тощо. Єдиного універсального щоденного "маленького кроку" для всіх не існує. Ці кроки мають бути свої – залежно від цілей і досягнень, бачення життя і перспективи. Я не можу сказати доньці, щоб вона щодня вивчала математику – вона мріє стати режисером і має знайти свої “маленькі кроки”, які наближатимуть її до результатів, успіху та життя її мрії. Як Ви зберігаєте творчу енер­ гію? А для чого її зберігати? Вона є у всіх і в достатній кількості. Просто не всі бажають контролювати її раціональне використання. Негативні думки, невиправдані сподівання, відсутність фокусу на власних бажаннях чи цілях, брак радості і любові в серці – саме на це витрачається колосальна кількість будь–якої (і творчої теж) енергії. А хіба це правильне русло? Які принципи, на Ваш погляд, відрізняють "жіночий" підхід до ведення бізнесу від "чоловічого"? Бізнес – і в Африці бізнес. А от як його вести – дуже цікаве і творче питання. Бізнес – ніби окремий жи-

РІА Львів / листопад-грудень 2020

вий організм, де немає кліше. Хтось його веде так, хтось – інакше. Головне – щоб жив, приносив результати та задоволення. У чоловіків підхід до ведення бізнесу – логічний: усе розкладено "по поличках", прогнозовано. В жінок – абстрактний: вони можуть практично ні з чого зварити борщ, встигнути “начаклувати красу”, дітей в школу відвезти, телефоном потеревенити, ще й фото в соцмережі закинути. "Жіночий" і "чоловічий" підхід відрізняються, але жоден не можна назвати неправильним. Їх порівнювати взагалі не варто – бо як оцінювати логічне мислення з точки зору абстрактного? В ідеалі – ці два начала доповнюють одне одного. І вже точно обидва підходи мають право на життя. Зараз досить нестабільний час. Де і в чому (чи в кому) Ви знахо­ дите точку опори? Нестабільний час? А чим він нестабільніший від інших часів війн, глобальних катаклізмів? Щодня світ стає кращим, а рівень життя – тільки зростає! На мою думку, часи стають кращими щодня, щогодини, навіть щосекунди! Просто раніше не було Інтернету, тому не всі негативні новини встигали облетіти планету за долі секунди. Якщо під “нестабільністю часів” розуміти пандемію COVID–19 і кількість летальних випадків від цього вірусу, то порівняйте з кількістю смертей в онкологічних лікарнях чи на війні на Сході України. Щоправда,

там не ведуть такої показової статистики. А щодо точки опори – ми самі є точкою опори. Наші рідні, близькі. Точкою опори є цілі, які ми собі ставимо і до яких йдемо попри всі перешкоди. Так, всі ми – живі люди і в кожного бувають свої періоди слабкостей. Та якщо не відводити погляд від основного – не такі вже і великі негаразди. Радше – виклики, стусани долі для покращення. Ви – людина з активною жит­ тєвою позицією і прагненням постійного особистісного росту. В якому напрямку зараз найбільше розвиваєтеся? Все, що я хотіла від життя, – отримала! Нові ідеї та плани в бізнесі будуть незабаром реалізовані, як і всі попередні. З упевненістю можу заявити – я щаслива людина. Вільна у своїх думках, не залежна від точки зору оточення, свідома у своїй позиції, принципах, вчинках, поведінці та висловах. Життєвий досвід навчив цінувати кожен отриманий урок. Я вивчаю психологію, графологію, фізіономістику та психоматику – те, що мені цікаво і приносить задоволення. Ці більш точні науки повністю протилежні моїй творчій професії і діяльності. А мені це цікаво – люблю спостерігати за людьми, їхньою поведінкою та мисленням. Також займаюсь танцями – для задоволення, граю на фортепіано і дуже люблю мріяти в дощову погоду! Це – мій ритуал.

3


думки PRO

Почесні Амбасадори Львова – це люди, які, використовуючи свої авторитет і професійні знання, сприяють міжнародній промоції Львова як достойного міста для проведення заходів ділової гостинності. Звання надається на 2 роки. 16 жовтня нові Почесні Амбасадори отримали свої відзнаки. Засновником Програми Почесних Амбасадорів Львова є Львівське конференц-бюро. Яким буде пост-карантинний бізнес-туризм і як новообрані Амбасадори сприятимуть його розвитку – дізнавалася журналістка “РІА-Львів” Галина Козар-Щаслива.

МИРОСЛАВА НОВОСІЛЬСЬКА

кандидатка медичних наук, дерматолог-онколог, трихолог-трансплантолог волосся, Президент Української Асоціації Хірургічного Відновлення Волосся, засновниця Клініки естетичної медицини Мирослави Новосільської

Карантин вніс свої серйозні корективи. Та ми використали цей час для свого вдосконалення: готуємо науково-технічну базу для зустрічі (вже з квітня) туристів, які приїдуть не тільки потрапити на екскурсії найкращим містом, але й скористатися послугами Клініки естетичної медицини Мирослави Новосільської. У період карантину ми повністю змінили плани розвитку та масштабування бізнесу і закупили найпотужніше лазерне обладнання зразка 2020 року та найновіший у світі апарат для корекції фігури. Тож якість послуг у нас – на рівні Європи, а от ціни – значно нижчі, ніж там. Хоч Львівський аеропорт поки працює в обмеженому режимі, до нас прилітають клієнти з інших областей. Тож поки місту бракує гостей з–за кордону, намагаємося своїм професіоналізмом хоч частково сприяти туризму. Адже сприяння розвитку медичного туризму, на мою думку, – вагомий внесок у розвиток галузі в цілому. Готелі не пустують, інфраструктура використовується. Приємно знати, що ми причетні до подолання кризи. Вже як Почесний Амбасадор Львова, 4 – 6 грудня цього року вперше візьму участь у Global Summit (Американський Глобальний Саміт про відновлення волосся): мене запросили стати співзасновником медичного факультету (це новий рівень не тільки для мене, але й для української трихології) та бути спікером на цій події. 10 – 11 грудня – конференція в Дубаї з темою лікування шрамів та рубців. Поміж цим планую провести робочу зустріч з Амбасадорами та домовитися про співпрацю для розвитку конференц-індустрії у Львові. Я вірю, що в кожної людини є свій дар і призначення. Кожен з нас може внести свій вклад у розвиток міста і країни. Щаслива, що, розвиваючи справу свого життя, вдосконалюю і розвиток медицини в Україні та гідно представляю її на світовому рівні. Кожному дана така можливість – головне хотіти та не упустити її. Завжди готова до співпраці та колаборацій.

4

ВАЛЕНТИНА ЧОП’ЯК

доктор медичних наук, професор, заслужена лікарка України, завідувачка кафедри клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького

Звання Амбасадора Львова накладає певні важливі обов'язки. Львів є містом науки та медицини, який починають пізнавати професіонали у світі. Попри пандемію, ми повинні зберігати напрацьовані роками наукові та професійні медичні контакти і налагоджувати нові. Зараз ми підтримуємо зв'язок з науково-медичним світом, організовуючи міжнародні фахові вебінари, лекції, майстер-класи через інтернет тощо. Цього року ми організували 3 міжнародні конференції, присвячені імунодіагностиці та імунотерапії COVID-19, у яких взяли участь лікарі, вчені з США, Великобританії, Німеччини, Швейцарії, Індії, Польщі; 7 міжнародних семінарів, присвячених наукометричним базам Scopus, Web of Science. Особливо активно веде себе наукова молодь України, яка дуже любить Львів. З ними ми провели ряд цікавих заходів у вигляді дискусійних клубів та консиліумів у мережах. У найближчих планах – продовжувати роботу як наукову, так і практичну, враховуючи реалії необхідності віртуального спілкування. Багато наукових колег, відомих спікерів, які брали участь у наших традиційних міжнародних конференціях, хочуть до нас приїздити самі та разом з родинами. Але це – в майбутньому. Збільшується кількість пацієнтів з інших міст України і з–за кордону, які хотіли б консультуватись і лікуватись у Львові. Поки працюємо у режимі online. Чекаємо, що сформується надійний колективний імунітет та врешті– решт почнеться послаблення коронавірусної інфекції

РІА Львів / листопад-грудень 2020


думки PRO

ОЛЬГА МУХА

кандидатка філософських наук, доцентка, дослідниця; менеджерка культури та кураторка координаторка Конґресів, комітетів та нових центрів PEN International

ЮРІЙ ГОЛОВАЧ

доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу статистичної теорії конденсованих систем Інституту фізики конденсованих систем НАН України Зараз, як і завжди, пріоритетом є збереження здоров’я і життя людей. Тож всі обмеження, які стосуються пересування і контактів, вважаю виправданими. Тяжко робити триваліші прогнози – ми вперше зіткнулись з такою ситуацією. Однак, якщо мова йде про наукові конференції, то і я, і багато моїх колег вважаємо, що десь із середини наступного року конференційна діяльність почне відновлюватись у звичному форматі. З цього виходимо, плануючи такі події у Львові і за кордоном. Для прикладу, велику міжнародну конференцію із неевклідової геометрії у фізиці і математиці, яка планується у Львові на липень 2021 року, традиційну майстерню із критичних явищ та складних систем ‘Ізінгівські читання’ у травні 2021 тощо. До речі, для проведення згаданої майстерні плануємо використати щойно отриманий ґрант від Львівського конференц-бюро. За нормальних умов, науковець щороку бере участь у кількох конференціях. Цей рік – не виняток. Попри обмеження поїздок, більшість конференцій, у яких я брав участь як організатор чи учасник, відбулись онлайн. Поряд із очевидними недоліками такої форми спілкування, вона все ж має і свої переваги. Важливим є те, що такі зустрічі підтримують традицію, живлять наукове середовище, не дають згаснути тому вогнику науки, який ще жевріє у нас в країні. Я переконаний – як тільки зовнішні умови дозволять, перехід із онлайн в традиційну (офлайн) форму відбудеться дуже швидко. Щоб не бути голослівним, як приклад назву щомісячний міждисциплінарний семінар ‘Обрії науки”, що проводиться у Львові і творить унікальний в Україні майданчик для спілкування та взаєморозуміння між природничими та гуманітарними науками, між досвідченими вченими і студентами. З вересня цього року семінар перейшов в онлайн-форму, але ми готові, як тільки обставини дозволять, “вийти з підпілля”. До речі, на підставі лекцій семінару у видавництві УКУ вийшла збірка статей, присвячених темі часу – як її розуміють представники різних дисциплін: астрономії, фізики, богослов’я, філософії, психології, соціології, мовознавства, семіотики, історії.

РІА Львів / листопад-грудень 2020

Ситуація Львова як туристичного міста, що страждає від пандемії, – не унікальна. Із цим викликом зараз змагаються усі туристичні та ділові міста. Я актуально працюю у лондонському секретаріаті Міжнародного ПЕН і однією із основних моїх функцій є організація подій у міжнародному масштабі – Індія, Філіппіни, М’янма, Мексика, Нідерланди, Швеція, Велика Британія. Кожен із наших партнерів шукає шляхів виходу із різною успішністю, не завжди пропорційною економічному розвитку країни. Львів вирізняє високий індекс креативності, адаптивність бізнесу й громадської сфери та неймовірна практичність. Ми звикли жити в умовах надзвичайного тиску і змін. У теперішніх умовах це – наша суперсила. Think out of the box: не забуваймо, що такі часи – ще й момент особливих можливостей та нестандартних стратегій. Як Амбасадор, буду робити здебільшого те, що і роблю – представляти Львів як потенційного партнера й локацію на міжнародній арені, залучати наших фахівців та експертів до міжнародних проектів, створювати якомога більше культурних зв’язків. В онлайн режимі це виявилося хоч і більш ресурсозатратно, але й більш досяжно. Зокрема, зараз ми співпрацюємо з Офісом “Львів – місто літератури ЮНЕСКО”. Як Програмна Директорка “УАК – Львів”, я продовжую культурно-просвітницькі й дослідницькі проєкти. Як кураторка – залучена до роботи з експозицією нової філії музею “Територія Терору”. І всюди привношу свій глобальний досвід і перспективу. Одна із основних задач на сьогодні – вдосконалювати стратегії переходу до гібридних заходів. Розуміти, що світ змінився і це – надовго. Офлайн тепер – нове luxury, та, належним чином дбаючи про безпеку й пропонуючи нестандартні розв’язання, ми можемо стати його обличчям. Актуальна ситуація у світі дає потужний імпульс децентралізації, нам треба його лиш вхопити.

57


думки PRO

ТАРАС БАНАХ

професор кафедри алгебри, топології і основ математики Львівського національного університету імені Івана Франка Пандемія просто пришвидшила процеси, що і так вже потрохи відбувалися. Процес "віртуалізації" йшов з різною швидкістю у різних галузях людської діяльності, пришвидшуючись під час світових криз. Зараз розвиток технологій зробив перехід на дистанційні форми роботи зручним, функціональним та глобальним. Цьому передувало "звикання" суспільства до віртуального спілкування у соціальних мережах, яке стало потрохи витісняти спілкування в "реалі". Тому, коли виникла необхідність переключитися на онлайн–режим роботи, це не викликало великих труднощів у вже підготовленої авдиторії. Дистанційна робота має багато плюсів та переваг, тому не думаю, що у цьому плані щось суттєво зміниться (чи розвернеться назад) у пост–пандемійному суспільстві. Хоча є галузі діяльності (наприклад, лікарська справа), де віртуального досвіду замало: ризикніть лягти під ніж студенту-медику, який навчався мистецтву хірургії дистанційно. Стосовно туризму, думаю, що віртуальні враження навряд чи замінять враження реальні: як можна віртуально покупатися в морі чи позасмагати? Онлайн-участь у конференціях теж слабо конкурує з участю реальною, коли відвідуєш нове місто, знайомишся з людьми, чуєш незнайому мову, радієш можливості прочитати вивіски незнайомими буквами і зрозуміти їх зміст, відвідуєш місцеві музеї. Тому в (бізнес–) туризмі усе повернеться на круги своя, як тільки знімуть карантинні обмеження. Культура туризму плекається в сучасному глобальному світі так само, як культура здорового способу життя чи правильного харчування. Треба підтримувати звичайні наукові контакти тими засобами, які доступні зараз. На жаль, пандемія перекреслила наші плани організувати у вересні цього року конференцію з історії математики, присвячену 85-річчю першого допису до легендарної Шотландської Книги. Цей збірник відкритих проблем з математики у 1935 – 1941 роках зберігався у Шотландській кав'ярні і справив помітний вплив на розвиток математики у другій половині XX століття. Шотландська кав'ярня відновила свою роботу у 2014 році як ресторан "Szkocka". Тут є копія оригінальної Шотландської книги і її сучасне продовження – "Львівська Шотландська книга" (Lviv Scottish Book). До цієї книги можна дописувати не тільки свої враження від відвідин Львова, але й нерозв'язані математичні проблеми. Вибрані проблеми ми переносимо у віртуальну копію книги, де вони мають більше шансів знайти своє розв'язання. Деякі таким чином і були розв'язані, причому в цю діяльність анґажувалися видатні сучасні математики, наприклад, геніальний Теренс Тао – лауреат премії Філдса (аналог Нобелівської премії для математиків). Так що, попри пандемію, ми творимо сучасну математичну легенду Львова. У 2021 році плануємо провести велику математичну конференцію, присвячену 130 річчю з дня народження Стефана Банаха, одного з найвидатніших математиків XX-го століття.

6

НАЗАР ПОДОЛЬЧАК

доктор економічних наук, професор, керівник Tech StartUp School Національного Університету “Львівська Політехніка” Почесний амбасадор – високе звання, водночас і значний рівень відповідальності, яка, насамперед, полягає у розвитку бренду Львова як міста відкритого для світу. Звісно, кожен амбасадор організовує неймовірні події для активізації у місті ділової гостинності і вони пов’язані з сферами діяльності кожного з нас. Я, будучи завідувачем кафедри адміністративного та фінансового менеджменту НУ “Львівська політехніка” та засновником Tech StartUp School, ставлю перед собою мету проведення та започаткування нової конференції, проведення форумів, семінарів, виставок у сфері публічного управління, інновацій та розвитку середовища стартапів. Уже 3 рік наша команда організовує масштабну стартап подію – Стартап Прорив. У межах програми ми проводимо інтенсивне навчання, організовуємо презентації інноваційних проєктів, створюємо зручні умови для співпраці стартаперів, інноваторів, підприємців, інвесторів, науковців і представників влади. За два попередніх роки ми сформували понад 50 команд, які комерціалізують проєкти, залучили більш ніж 40 практикуючих бізнесменів та стартаперів, організовували ділові знайомства та працювали із більше півсотні менторів. Нашою гордістю є проєкт із Кінгстонським університетом Лондона Creative Spark, який обов'язково будемо проводити у наступних сезонах. Він передбачає навчання для стартап-команд, молодих підприємців, підготовку їх до конкурсу Big Idea, переможцями якого два роки стають саме наші випускники. Щороку залучаємо від 500 до 700 учасників у 15 містах України. Також запланували провести Першу Міжнародну конференцію “Інноваційні технології в публічному управлінні та бізнесі” у травні 2021 року за участі українських та 16 іноземних фахівців з 14 країн. У період проведення цієї конференції спробуємо створити першу професійну асоціацію у сфері публічного управління та адміністрування задля активізації діяльності та популяризації сучасних інноваційних методів в державному управлінні та бізнесі. Карантин вніс корективи у різні сфери життя не тільки суспільства, а й міста, що безпосередньо негативно вплинуло на ділову гостинність Львова. У зв’язку з обмеженнями у подорожах, ми перейшли в онлайн, але так не буде завжди – невдовзі місто заживе у звичайному ритмі й будуть проводитися конференції, саміти, форуми та інші заходи. Почне діяти відкладений попит на ділові зустрічі та подорожі. Львів готовий до такого розвитку, адже створено всі умови, а краса Львова, його інтелектуальний та науковий потенціал нікуди не зникнуть через карантин і вже скоро міжнародні наукові конференції проводитимуться вживу і з можливістю прогулятися старовинним містом, долучитися до атмосфери та насолодится горнятком ароматної кави. РІА Львів / листопад-грудень 2020


Життя неможливо зупинити навіть епідеміями. Карантин закінчиться і ми вже готуємо наступні конференції у живому режимі. Одна з таких, перенесена з вересня 2020 року, відбудеться у вересні 2021 року у Львові і гоститиме півсотні гостей з провідних богословських бібліотек Європи. Центр Шептицького поступово повертається до активної діяльності, розширюючи публічний лекторій та запрошуючи камерні театри до вистав з глядачами. Ми намагаємося своїми онлайн-активностями залишатися привабливим місцем для інтелектуалів, вірячи, що наші глядачі стануть по карантині слухачами. Вже навіть зараз, позаяк університет працює у змішаному режимі, приймаємо невеликі делегації гостей міста з дотриманням епідеміологічних вимог. Це працює на розширення авдиторії, яка невдовзі повернеться до Центру Шептицького і Львова з великим проєктами. Важливо продовжувати налагоджувати кроссекторальні та міжінституційні зв'язки. Цьому не перешкоджає карантин, а після його завершення

АНДРІЙ КУЗИК

кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри дитячої хірургії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Почесні Амбасадори сприяють міжнародній промоції Львова як достойного міста для проведення заходів ділової гостинності, збільшенню кількості наукових подій у Львові, тим самим створюють умови для підтримки та розвитку наукового середовища нашого міста.

РІА Львів / листопад-грудень 2020

такі зв'язки дозволять швидко розгорнути конференційну та культурну діяльність. Український католицький університет проводив десятки конференцій щороку. Карантин змінив наші плани, але впевнений – після його завершення ми матимемо ренесанс публічних професійних подій у Центрі Шептицького. Впевнений, що туристична індустрія в Україні буде розвиватися. Темп її розвитку задає вже віддавна Львів. У ближчому майбутньому у Львова не буде конкурентів на внутрішньо­ українському ринку. Думаю, внутрішній туризм все ще переважатиме іноземний, але не вбачаю в цьому проблеми, оскільки після карантину все більше українців схочуть доступно подорожувати. Тож Львів буде найкращим варіантом. Маю відчуття, що, вслід за звичайними туристами, Львів зможе привабити більше професійних конференцій і форумів. Цей процес уже розпочався, а після карантину матиме стрімке продовження, оскільки ресурсно наше місто цілком конкурентне з європейськими містами.

Впродовж тривалого часу ми напрацювали потужну міжнародну співпрацю у нашій галузі – дитячій хірургії та медицині загалом. Розпочиналось усе із стажувань у клініках найближчих сусідів – поляків. Польські лікарі приїжджали до нас, навчали нас в операційних, читали лекції. Така співпраця переросла до організації великої конференції “Українсько– Польські Дні дитячої хірургії”. У 2019 році нам вдалося провести у Львові великий практичний форум спільно з Європейською асоціацією дитячих хірургів у Львові – участь взяли понад 300 учасників із 15 країн. Медицина є тією унікальною галуззю, де спеціалісти постійно навчаються і самовдосконалюються. Тому в період епідемії та карантинних умов ми повинні максимально зберегти заплановані заходи – не скасовувати їх, а переносити дати проведення, зберігаючи місцем проведення Львів. Ми можемо максимально використовувати засоби Інтернет–зв’язку. Наприклад, ми регулярно застосовуємо телемедицину, проводимо онлайн–консультації пацієнтів, складних випадків із закордонними колегами, онлайн–конференції та семінари. Таким чином намагаємося постійно бути на зв’язку із нашими партнерами. Львів залишається дуже привабливим для всіх. Ми вже запланували проведення ІІІ конференції “Українсько–Польські Дні дитячої хірургії” на жовтень 2021 року. Такі унікальні

ОЛЕГ ЯСЬКІВ

доктор технічних наук, старший науковий співробітник, проректор з науки, директор Центру Шептицького, голова правління аналітичного центру “Європейський діалог”

транскордонні форуми є надзвичайно важливими ще й для наших молодших колег та студентів по обидві сторони кордону. Це створює міжнародну піраміду із потужним фундаментом. Хочу зазначити всупереч багатьом скептикам, що перспектива є добра.Через пандемію та карантин, ми знаходимося зараз у певній невизначеності, такому собі застої. Проте наші науковці дуже продуктивно працюють в умовах карантину. Це помітно по кількості і якості публікацій. Також є значна присутність львівських науковців в онлайн заходах. Ми повинні глибше використовувати платформи різноманітних грантових організацій – Фулбрайт, Ерасмус тощо – щоб Львів залишався постійно на слуху. Рано чи пізно ця завіса карантинних обмежень впаде і я сміливо прогнозую значний вибух ділової активності! Після зняття карантину наше місто буде стартувати не з “нульової” позначки. У нас є декілька потужних аргументів: потужні наукові кадри, які мають багато напрацювань; наше гарне місто саме по собі підштовхує до того, щоб тут проводити різноманітні заходи; є добре розвинена конференційна та туристична інфраструктура – потужно працює конференц–бюро, є мережа приміщень для проведення форумів, багато готелів, ресторанів тощо; розвинений ІТ–сектор також сприяє залученню інвестицій у Львів. Моєю мрією є проведення великого з’їзду Європейської асоціації дитячих хірургів саме у Львові. І тепер вона не є уже такою не здійсненною. Тому, все буде добре, все буде – ЛЬВІВ. 7


здоров’я Пане Андрію, зараз, на додачу до ковіду, "погрожують" ще і сезонними грипами. На Вашу компетентну думку, вакцину­ ватися треба? Вакцинація від сезонного грипу є необхідною. На цьому постійно наголошують інфекціоністи та наші міжнародні партнери. Є певні групи ризику, які мали б у пріоритетному порядку підлягати вакцинації: працівники Нацполіції, ДСНС, медики. Звісно, вакцинація від сезонного грипу не дає гарантій, що ми не захворіємо на грип або ГРВІ інших "несезонних"

штамів (наприклад, H1N1). Та це – додатковий захист в період пандемії COVID-19. Як змінилася робота "швидких" відколи запрацювали сімейні лікарі? Чи стало менше "несер­ йозних" викликів? Кількість непрофільних викликів дещо зменшилась з початком реформи на первинному рівні. Сімейні лікарі поступово займають визначені позиції на "передовій", беруть на себе відповідальність за пацієнта та його сім'ю в комплексі, стають тими самим

Яка ситуація з автопарком обласної служби екстреної ме­ дичної допомоги? Чи вистачає машин? А людей? Спеціалізованих автомобілів бракує. Автопарк нашої служби становить 140 автомобілів. Близько 40 авто відповідають ДСТУ. Усі решта автомобілі (навіть Peugeout 2013–2014 років) вже вичерпали свій технічний ресурс. Вартість одного найпростішого авто класу B – близько 2 млн грн, клас С (реанімобіль) стартує від 2,6 млн грн. У цьому році ми закупили 12

#ЕМД_завждидопомога Про найактуальніші проблеми швидкої допомоги в області та плани на майбутнє – у розмові з керівником Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Андрієм Васьком.

"gatekeepers". Ми лише на початку нашого шляху в питанні реформування галузі охорони здоров'я. І кожен крок у змінах пострадянської моделі "утриманців і безвідповідальних" пацієнтів, лікарів, чиновників у галузі охорони здоров'я усіх рівнів – боротьба. Але вже дуже багато шляху пройдено. І, що найголовніше, перейдено точку неповернення.

12

авто класу В і плануємо до кінця року придбати ще 6 авто класу С. На цьому не будемо зупинятися. Маємо значний фінансовий ресурс, отриманий від Національної служби здоров'я України, і за ці кошти продовжимо оновлення рухомого складу Центру. Водіїв теж не досить. Це постійна наша проблема по Львову. На сьогодні, зарплата водія є достатньо високою – близько 12 – 16 тис. грн (з доплатами по ковіду), але ковід – не вічний. З нового року хочемо встановити зарплату водіям не нижче

РІА Львів / листопад-грудень 2020


10 тис. грн з можливими підвищеними преміальними. Ви – головний спеціаліст з питань медичної допомоги. Ма­ буть, зараз пересічні громадяни часто "стукають" з різними питаннями. Що найбільше лякає людей, за Вашими спосте­ реженнями? Без сумніву – ковід. Більшість страхів, на жаль, пов'язані з небажанням лікарів деталізовано пояснювати пацієнтам звичною, зрозумілою мовою, без залякування, спокійно і впевнено. Пацієнт хоче, щоб його заспокоїли, запевнили, що усе під контролем. Ще раз – "зрозумілою" мовою пояснили план лікування, ризики і що робимо далі. Яка ситуація складається в області? Чи дають раду районні лікарні і сімейні лікарі з ковідом? Для кращого розуміння – з першого квітня у нас розпочалась реформа вторинного і третинного рівнів медицини. Наш стаціонарний сегмент і без того був не в найкращому стані (роздута, вкрай неефективна мережа, слабкий рівень підготовки медперсоналу, фейкові медичні записи тощо), а тут ще й реформа. І ковід на додачу. Проте ми вистояли і пішли шляхом реформування. Це надзвичайно важкий рік для галузі – свого роду "ідеальний шторм" (критична і кризова ситуація, яка виникає внаслідок ряду несприятливих чинників, коли їх сумарний негативний ефект істотно зростає – ред.). Але медики з гідністю

РІА Львів / листопад-грудень 2020

тримають оборону. І ми дійсно побачили, хто чого вартий. Які найнагальніші проблеми Обласного Центру Екстреної Медичної допомоги? І як Ви пла­ нуєте їх розв'язувати? Електронізація та автоматизація усіх процесів.

1 2

Новий колективний договір з відходом від тарифної сітки (тоді з'являться гідні зарплати у водіїв, економістів, юристів, бухгалтерів). Також нове положення про преміювання (з урахуванням відповідних коефіцієнтів корисної участі працівників і виконання індикаторів). Нам потрібен прозорий, незалежний (електронний і автоматичний) процес розподілу преміальних і заохочувальних доплат. Це – здорова основа будь-якого колективу.

3

Затвердження нової структури (7 станцій ЕМД в області). Формування нової управлінської вертикалі. Делегування частини адміністративних функцій станційним підрозділам.

4

Навчання персоналу – медиків, водіїв, технічних працівників, економістів, бухгалтерів. Ми не можемо очікувати видатних результатів, якщо не будемо розвиватись.

5

Оновлення матеріально–технічної бази. Створення нових підстанцій у Львові. Розвиток підрозділів в області.

6

МРІЯ, але… Будівництво нової станції ЕМД Львів з підрозділом технічного обслуговування автомобілів. розмовляла Яна Ковальчук

9


Центр краси та відновлення волосся Ілони Демків – місце, де ти розквітаєш! 25 жовтня відбулося грандіозне відкриття Центру краси та відновлення волосся Ілони Демків. Розділити урочисту мить прийшли друзі, партнери та задоволені клієнтки, які відтепер мають нову улюблену локацію. Наша редакція теж побувала на цьому святі краси та молодості. Трохи фото - для вас. ПОСЛУГИ: u нарощення волосся (8750 робіт з 2011 року) u відновлення волосся (14 процедур) консультація, індивідуальний підхід u трихологія u манікюр, педикюр u подологія u перукарські послуги для жінок та чоловіків u солярій u косметологія u масаж u відбілювання зубів u перманентний макіяж u візаж u нарощення, ламінування вій u лазерна депіляція u курси по нарощенню волосся вул. Кульпарківська, 230 А demkiv_ilona +380980004700 РІА Львів / листопад-грудень 2020


РІА Львів / листопад-грудень 2020


політика

Місцеві вибори: и- . б ці оладу ві н ї а о кр еву в Льв тур у ня ісц да у гий вит в жо ли мтопа друлисяпра5 2 ра ис вся бу и ми л бу . Від вим ови и. 2 2 від рів но з н ням о за та ете б и в ори ми юл б вила б

підсумки Хто прийшов на вибори?

Згідно з результатами Електорально-поведінкового дослідження Соціологічної групи Рейтинг, у день виборів (25 жовтня) більш активними на місцевих виборах були старші виборці – 56% з тих, хто прийшли на вибори, були люди старше 50 років. Молодь, як і очікувалось, виявила менше ініціативи – лише 11% з тих, хто здійснив волевиявлення, були люди у віці 18-29 років. У другому турі, як заявляє КВУ, на явку впливали штаби кандидатів, застосовуючи різні технології. За даними спостерігачів КВУ, у Львові, Бердянську та Слов’янську молодих виборців “заманювали” розіграшем iPhone 12. У Дніпрі виборці, які зробили фото на дільниці, отримували безкоштовний проїзд у громадському транспорті і частування на “Ярмарку вихідного дня” - глінтвейн, солодощі, попкорн тощо. В Полтаві в день голосування пенсіонерам приходили СМС: “Якщо вам дали продуктовий

10 12

набір, не йдіть голосувати, на дільниці вас чекає поліція”. Іншим жителям Полтави похилого віку телефонували особи, які представлялися працівниками соціологічної компанії, і розповідали про ризик підхопити на дільниці covid-19. Цю ж “лякалку” практикували в інших містах.

50+

56%

18-29 11%

Кого не було та чому?

Якщо узагальнити, українці проігнорували вибори з двох причин: коронавірус і розчарування. Серед жінок найпоширенішою причиною не

йти голосувати були стан здоров’я і загроза коронавірусу; чоловіки посилалися на зайнятість у день виборів, відсутність інтересу до виборів і їх результатів.

Якою була явка?

У Львові всі дільниці працювали за графіком і закрились у визначений час. За даними ЦВК, на дільниці по Україні прийшли 36,88% виборців. Найвищою явка була на Заході, зокрема на Тернопільщині (44,8%) та на Львівщині (43,8%). За даними ЦВК, явка на виборах склала 37% – у півтора раза менше, ніж 2015 року. 15 листопада на дільниці прийшли 24% виборців, 22 листопада – 29,53% виборців. У другому турі виборів голови Львівської ОТГ проголосували майже 230,7 тисяч людей. Це 38,94% усіх виборців. За даними ЦВК, явка на виборах у Львові виявилась однією з найвищих по Україні.

РІА Львів / листопад-грудень 2020


5 запитань від президента Напередодні виборів президент Володимир Зеленський анонсував всенародне опитування, де українців просили анонімно відповісти на 5 запитань: Чи підтримуєте ви ідею довічного ув'язнення за корупцію в особливо великих розмірах? Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей? Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300? Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих? Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності.

До такого опитувальника від Володимира Зеленського львів'яни поставились по-різному: хтось цікавився і заповнював, іншим було байдуже, деякі – агресували. Як з'ясувалося, не на всіх дільницях була можливість відповісти на ці питання – не було відповідальних за це осіб. За даними громадської мережі “Опора”, на організацію опитування витратили орієнтовно 103 мільйони гривень. Опитування має профінансувати партія “Слуга народу”.

Чи до вподоби людям нововведення?

За даними електорально-поведінкового дослідження Соціологічної групи Рейтинг, у день виборів серед тих, хто голосував на місцевих виборах, 40% відповіли, що їм було складно розібратися з бюлетенями: 13% дуже складно і 27% трохи складно. 35% виборців сказали, що це було зробити досить легко, і 25% – що дуже легко.

27% складно

53% досить егко

13% дуже складно

25% дуже легко

РІА Львів / листопад-грудень 2020

Вибір у два тури

22 листопада голосували у Дрогобичі, Нікополі, Полтаві, Бердянську, Слов'янську, Дніпрі, Ужгороді, Черкасах, Миколаєві та Рівному. Тобто в містах з населенням у понад 75 тисяч людей. На 29 листопада призначено повторне голосування у Чернівцях. Уже наступного року остаточний вибір зроблять ще три міста, де від коронавірусу померли обрані міські голови – Бориспіль, Новгород-Сіверський та Конотоп. Для остаточної перемоги, один із двох (за результатами першого туру волевиявлення) кандидатів має отримати більшість голосів, але вже не обов'язково понад 50%. Голову Львівської ОТГ теж обирали в два тури. Змагалися чинний міський голова Львова Андрій Садовий та народний депутат від “Європейської солідарності”, ексголова ЛОДА Олег Синютка. У першому турі за Андрія Садового проголосували 40,9% мешканців, за Олега Синютку 31%. За результатами повторного голосування, з великим відсотковим розривом переміг чинний мер. Він отримав підтримку 62,8% виборців, а його опонента підтримали 37,2%. 1 % бюлетенів зіпсували.

62,8%

37,2%

Результати партій-кандидатів у міськраду Львова:

27,7%

20,8%

11,9%

6,4% 5,6%

4,6%

4,6%

Як проголосували в інших містах?

Порушення

Громадянська мережа “Опора” назвала найтиповіші порушення в день голосування: спроби незаконного отримання виборцем/ видачі ДВК бюлетенів (зафіксували на 10,4% дільничних виборчих комісіях, статистична похибка 2,3%); голосування за межами кабінки та інші способи розголошення результатів волевиявлення (7,52% ДВК); намагалися фотографувати бюлетені (1,6% ДВК); вкидання бюлетенів (0,64% ДВК). У другому турі картина по Україні не сильно змінилася. Таку кількість випадків зафіксувала поліція: фотографування виборчого бюлетеня або виборчої докумен­ тації – 177, незаконна агітація – 36, підкуп виборців – 20,

конфлікт – 13, знищення або псування бюлетеня або іншої виборчої документації – 12, фальсифікація виборчих документів – 8, незаконне опитування – 4, конфлікти між членами ТВК (ДВК) – 3, спроба або винесення виборчого бюлетеня – 3. На дільницях Львова зафіксували 46 порушень. Наприклад, у Личаківському та Сихівському районі підписали протоколи про підрахунок голосів ще до завершення голосування. Зафіксували поодинокі випадки фотографування бюлетеня та кидання кількох бюлетенів, успішні та не дуже спроби проголосувати без паспорта (з додатком Дія). Наталя Павлюх 11 13


криза аналітика

Конституційний СУД:

справедливості За роки Незалежності українська судова система втратила довіру з боку громадян. У цьому немає нічого дивного: звернення до суду не гарантує позивачеві неупередженого рішення, а служителі Феміди насолоджуються недоторканністю і матеріальними благами. І що вищий щабель влади, то гостріше постає питання – а в нас взагалі є Правосуддя? 27 жовтня КСУ за поданням 47 депутатів із фракції "Опозиційна платформа – За життя" та депутатської групи "За майбутнє" визнав неконституційною статтю 366–1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за неправдиве декларування. Фактично, неконституційними раптом стали повноваження НАЗК із перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі. Такі скандальні рішення Конституційного Суду свідчать

14

РІА Львів / листопад-грудень 2020


аналітика

про свідомісну кризу судової системи в Україні, корені якої сховані глибоко в совкових підходах до розв'язання багатьох питань суддівської практики. Судова система не була піддана процесу люстрації, а тому деякі проросійські судді, призначені Віктором Януковичем, залишилися працювати. Хоча, за логікою, процеси люстрації повинні були відбутися одразу після здобуття Незалежності, оскільки судова гілка влади у демократичній державі повинна бути однією із найсильніших.

роботу державних органів. На щастя, цей сценарій провалився – люди вийшли на мирні протести і до агресії не дійшло. Натомість ми почули різку заяву президента про розпуск КС, яка мала на меті розрядити неоднозначну ситуацію у суспільстві. Щоправда, президент не має таких повноважень, тож ця “лякалка” – здебільшого популістична. Щоб убезпечитися від свавілля суддів КСУ (чи, може, щоб запобігти припиненню безвізу, яким вже погрожує Європа), Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт “Про відновлення суспільної

У сучасній Україні саме судова гілка влади, яка прогнила зсередини, є найслабшим державним інститутом, котрий застряг у корупції, політичних інтригах і повній незаконності багатьох суддівських рішень. З іншого боку, в Україні ще не визрів справжній інститут суддівської влади, який існує в багатьох європейських країнах та США, – судді керуються виключно верховенством закону і державницькими інтересами. На жаль, Конституційний Суд поки що залишається інстанцією зі старою совковою свідомістю, де надто часто в очі впадають повне беззаконня, анархія і симпатії ідеям “руського міра”. Такий суд може скасувати будь–яке важливе державотворче рішення – чи то йдеться про статус української мови, чи про суверенітет і незалежність України. При такій суддівській владі, громадянин не може почуватися у безпеці, оскільки за скоєні злочини “багаті люди” завжди можуть уникнути правосуддя.

Що означають ці скандальні заяви верховного суддівського органу держави? Однозначно, чергова спроба реваншу проросійських сил, які використовують будь-який привід, щоб дестабілізувати політичну атмосферу в Україні. Якщо розглядати РІА Львів / листопад-грудень 2020

суддівську реформу в розрізі певних епох, бачимо, що західна цивілізація побудувала своє суспільне життя на основі верховенства права і громадяни такого суспільства – законослухняні. Інші реалії спостерігаємо в країнах посткомуністичного простору, зокрема в Україні, Росії чи Білорусі. Винятком є посткомуністична Польща, яка розпочала люстраційні процеси всіх гілок влади одразу після перемоги демократичних сил у 90-х роках минулого століття. Розгортання скандалу довкола рішень Конституційного Суду – не що інше, як боротьба різних політичних сил. В першу чергу, спроба ОПЗЖ Віктора Медведчука посіяти в суспільстві панічні думки про збройне протистояння і заблокувати добрі взаємини України з європейськими країнами, паралізуючи роботу всіх гілок влади. Момент для цього був вибраний вдалий: громадськість займається місцевими виборами, новою адміністративною реформою, пандемією та економічною кризою. Невизначеність, політичні інтриги та протистояння – сприятливі умови для засилля ідей “тотальної зради” та дестабілізації суспільних настроїв. Проросійські олігархічні сили намагалися загнати чинну владу у пастку рішеннями Конституційного Суду: якщо чинна влада не прореагує на спроби “обнулити” антикорупційні реформи, Україна втратить підтримку західних держав і частину електорату в Галичині, а якщо відреагує дуже різко – може вчинити неправомірно, незаконно і спровокувати новий скандал чи загострення внутрішньополітичної кризи, яка дестабілізує

довіри до конституційного судочинства”, яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС і визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як “ухвалене суддями в умовах реального конфлікту інтересів”. Протистояння олігархів і патріотичних сил повинно призвести до реформування і люстрації суддівської влади на всіх рівнях. Бо, наприклад, рішення Дарницького районного суду у справі поширення книги Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса” знову ж таки свідчить про совкові підходи в українському судочинстві. Який вихід з такої загрозливої ситуації? Насамперед – заблокувати в правовому полі всі рішення цього Конституційного Суду, поки ми не дочекалися ще якогось антидержавного рішення. Це може зробити Верховна Рада шляхом об’єднання патріотичних проукраїнських сил і призначення нового складу КС. По–друге, вищі суддівські органи мусять пройти строгу люстрацію – щоб не сталося так, що новий склад якісно не відрізнятиметься від попередніх. Вища кваліфікаційна комісія суддів України має запрацювати в повноцінному режимі. По–третє, створити потужний незалежний інститут суддівської влади як найсильнішої гілки у демократичній державі, де панують не статки, статус, олігархічні, політичні чи злочинні групи, а верховенство права та державотворчі інтереси. Україна може залучити Венеційську комісію як арбітра в суперечках щодо відповідності демократичним нормам рішень українського Конституційного суду та консультанта з питань подолання кризи. Вихід завжди є. Було б бажання. Марія Павлюх, кандидат наук із соціальних комунікацій 15


Ідея Міста

Бізнесмен, громадський діяч, благодійник і юрист, засновник ГО “Ідея міста” Назарій Брезіцький – про поствиборчі плани, розвиток Львова та родину. 16

РІА Львів / листопад-грудень 2020


Ідея Міста

“Ідея міста” продовжить працювати

Назарій Брезіцький:

для громади Львова Останні місяці люди жили поді­ ями виборчого процесу. Зараз Вас уже ідентифікують як політика. Чи будете продовжувати працювати в цьому напрямку? Чи політика – не Ваше? Політична діяльність ніколи не була для мене самоціллю. Єдина причина мого кандидування на цих виборах – збудувати кращий Львів для наших дітей. І я буду продовжувати це робити – як громадський діяч. Що буде зі стратегією “М.Е.Р.”? Будете співпрацювати з ново­ обраною владою чи зачекаєте, доки оберуть Вас? Чекати ще кілька років – лише втрачати час. Може, якби я лише задля виборів щось робив, – відклав би стратегію до наступних. Але ж я – насамперед львів'янин, мешканець свого міста. І проблеми, які створюють дискомфорт для містян, муляють очі. Вся команда платформи розвитку громади “Ідея міста”постійно працює: ми аналізуємо, покращуємо цю стратегію і ті речі, які можемо, робимо тут і вже. Мали би більші повноваження – могли б більше. А так – робимо те, що до снаги громадськості. З дня у день, з місяця в місяць, будемо відшліфовувати стратегію “М.Е.Р.”, щоб вона стала максимально ефективною. Насправді у Львові нам не підходить ні рівень освіти, ні медицини, ні інфраструктури. Ми повинні дійти до доброго соціального рівня, соціального забезпечення пересічних містян. Окрім того, зробити розв’язки, дороги й інфраструктуру. Збудувати місто з максимальною кількістю робочих місць. Ми маємо стати містом, яке продукує, має свої виробництва та екопідприємства. Мусимо розвивати економіку, наповнювати свою “скарбничку” – бюджет. Тоді львів'яни будуть багатими. Ви були спікером міжнародних форумів місцевого самоврядуван­ РІА Львів / листопад-грудень 2020

ня у містах Європи та Азії. Що з побаченого можна реалізувати у Львові? Велике значення мають пріоритети в містах, наприклад, Китаю, Польщі чи Німеччини. Якщо ми запозичимо з кожної країни, кожного міста мудрі інфраструктурні проєкти, зможемо мудро запланувати наше місто, а не стихійно розбудовувати. От в Німеччині кожне більше місто має свою ідентифікацію: Франкфурт-на-Майні – місто банків, Берлін – адміністративна столиця, Мюнхен чи Баварія – це виробництво. Є хордові магістралі, котрі дозволяють перетинати місто за кілька хвилин. Китай – густозаселений, тому вони будують “міста в містах”: в одному великому будинку є відпочинковий комплекс, спортзал, гіпермаркети, ресторани чи кафе, дитячий садочок, школа. Людина може отримати всі необхідні першочергові послуги майже в домашніх капцях. Так китайці економлять площу – з розумом і без шкоди для комфорту. Якщо добре придивитися до світового досвіду, адаптувати до наших реалій і можливостей – збудуємо місто набагато логічніше і краще. Як, на Ваш погляд, має розвива­ тися бізнес у Львові? Мають бути створені бізнес–хаби, сприятливі умови для інвестицій, чіткий регламент видачі дозволів. Мають бути міські програми підтримки бізнесу, низьковідсоткові кредити. Кожен, хто платить податки, має бути важливою людиною, адже значна частка бюджету міста складається з доходів фізичних осіб. Чи переформатується плат­ форма розвитку громади “Ідея міста” у політичну силу? Вже коли відбувалися ці вибори, ми не раз чули, що “голосуватиму за партію “Ідею міста”. Дуже тішуся, що нам вдалося завоювати авторитет. Виглядає, що

до того йде – громадська організація може перерости в політичну силу. Коли довкола наших проєктів та ідей об'єднається ще більше ініціативних людей, котрі захочуть цей умовний перехід зробити, – я не буду перечити. У Вас недавно народилася третя дитина – син Лев. Діти змінюють Ваші пріоритети? І, до речі, чому саме таке ім'я обрали наймолод­ шому? Я живу як жив. Працюю багато зранку до ночі. Аналізую. Приймаю зважені рішення. Займаюся бізнесом, щоб жити достойно. Громадською роботою – щоб максимальній кількості людей допомогти. І займаюся своєю сім’єю – щоб вона була велика і класна. Щоб це була не просто сім’я, а родина. Дуже люблю Львів. Мені б хотілося, щоб мій Лев колись в іншому місті чи країні міг з гордістю відповісти: “Я Лев. Я зі Львова!”. Та й погодьтеся: Лев Брезіцький – звучить! Відчуваєте розчарування після виборів? Вибори і всю свою діяльність я взагалі сприймаю без емоцій. Спочатку було бажання. Потім я мав візію. Планував, як це зробити. Дуже багато працював, щоб максимальний відсоток запланованого реалізувати. Постійно аналізую й думаю. Усвідомлюю, що маю працювати далі для громади міста – щоб мої діти також були успішні. Були різні обставини, ситуації. І я розумію, що вдалося виходити з них достойно і з добрим результатом. Певно, то результат виховання: мій покійний тато був добрим праведним чоловіком, покладався на Бога і завжди казав, що головне – любов. Хоч бувало всяке, він до самого кінця не відступив від цього переконання. І я так хочу жити, і дітей так виховати: буде краще і буде гірше, а головне – любов. Треба бути непохитним у принципах. А поразки – тимчасові. Перемоги, до речі теж. 17


соціум

Наскільки добре ви розумієте українську мову? Прочитайте речення:

Лікувальнику з рельєфною м’яснею довелося вийти на хідник, аби побачити на поземі взуттярню. Так, це українська літературна мова. В тому, що ви неуповні зрозуміли сенс речення, не ваша провина. Уся справа в лінгвоциді. І навіть якщо слово “лінгвоцид” теж поки не потрапляло у вашу інформаційну бульбашку – теж не катастрофа. Численні заборони й утиски української мови на кшталт Валуєвського циркуляру, Емського указу чи мовного закону Ка-ка (Ківалова – Колісниченка) і є складовими лінгвоциду. “Мововбивство” – так дослівно перекладаємо з латинської лінгвоцид – цілеспрямоване нищення мови як визначальної ознаки етносу, народності чи нації. Термін виник за анало-

Мовні скелети у шафі,або

Лінгвоцид

18

гією до понять “геноцид” і “етноцид”. Є різні форми лінгвоциду. По-перше, “класичні” заборони писати та розмовляти певною мовою. Такі обмеження встановлює державне керівництво, використовуючи силу законодавства. По-друге, лінгвоцид – ніби добровільна зміна мови, але з урахуванням позамовних впливів. Наприклад, яку мову навчання здебільшого обирали майбутні педагоги після того, як у 1984 році в УРСР почали виплачувати на 15 % вищу зарплатню вчителям російської у порівнянні з вчителями української мови? Ось це – “завуальована” форма лінгвоциду. Дуже дієва, адже працює на категорію “престиж” мови. Не “сільську”, а саме престижну, модну мову “добровільно” обиратимуть для навчання своїх дітей, “добровільно”

РІА Львів / листопад-грудень 2020


соціум

називатимуть нею свій бізнес і “добровільно” слухатимуть іномовних блогерів. Є ще одна форма лінгвоциду – найбільш небезпечна – зміна внутрішньої будови мови, її граматичних правил. Попри те, що цю інформацію /майже/ ніколи не озвучували нам у школі, саме така доля спіткала й українську мову. Втручання у внутрішні закони української мови було, як окреслив мовознавець Юрій Шерех, “радянським винаходом”: з 1933 року псевдонауковці почали забороняти певні українські слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагували інші – співзвучні до російських. Для пересічного мовця синтаксична конструкція чи граматична форма не є загально зрозумілими поняттями. І якщо змінити одну букву в кінці слова чи дві букви на початку – то ніби нічого критичного не відбудеться. Власне “непомітність” цих змін і є небезпечною. Як технічно спрацювала ідея наближення української мови до російської? Найперше – звучання. Стало модним говорити: Шевчєнко, чьому, навішьчьо. Відчуваєте співзвучність з російськими словами? В українській мові шиплячі звуки не можуть бути м’якими. Наголоси теж змінювали, на-

РІА Львів / листопад-грудень 2020

ближаючи звучання українських слів до російських. Порівняйте: одИнадцять – одинАдцять; с нОвим годом – з новИм роком. "Математичною" логікою керувалися виконавці лінгвоциду, коли скасували Кличний відмінок: у російській мові було 6 відмінків, а не 7. Задля “справедливості” було забрано букву “Ґ”: щоб в України, “меншої сестри Росії”, стало на одну букву менше в алфавіті. Українська форма дієслова наказового способу на кшталт зробімо, ходімо була замінена на конструкцію зі словом “давайте”, поширену в російській мові: давайте зробимо, давайте підемо. Схожий принцип було застосовано до форм майбутнього часу дієслів – творення конструкцій зі словом “бути”: буду робити, будемо співати (співзвучне з російським буду делать, будеш петь). Українська форма, яку витіснили, утворена з допомогою суфіксів -имо, -емо та похідних: робитиму, співатимемо. Тоді ж відбулося поширення активних дієприкметників зі суфіксами уч/юч, –ач/яч: копіююча техніка, практикуючий юрист. В українській мові активних дієприкметників не так багато, як в російській, натомість використовуємо інші конструкти: копіювальна техніка, юрист-практик. Українські слова взагалі репресували. Спершу репресії стосувалися українських синонімів: якщо було два слова на позначення одного поняття, у час лінгвоциду наполегли-

з російськими, просто зникали зі словників і з мовлення українців. Так зникли “лікувальник” – доктор, “м’ясня” – мускулатура, “хідник” – тротуар, “позем” – горизонт, “взуттярня” – взуттєва фабрика. Вже укладено Реєстр репресованих слів (майже 700). Якщо навіть побіжно ознайомитися з їх переліком, помітно, що найбільше знищували українські терміни. А якщо немає ні своїх термінів, ні, відповідно, свого наукового стилю – то немає своєї науки. Мову “безнаукового” народу легко назвати – простацькою, сільською, навіть телячою. Чи є сьогодні лінгвоцид української? Триває розгляд неконституційності Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. У школах та вишах декотрі педагоги принижують україномовних учнів. ЗМІ часто питання мови називають “конфліктним”. Але ви дізналися, що таке лінгвоцид. А це і є першим суттєвим кроком до його подолання. Леся Дуда кандидатка філологічних наук, викладачка Львівського національного університету ім. І. Франка, засновниця Мовної майстерні

во рекомендували використовувати співзвучне з російським відповідником. Так залишилися слова плаття, магазин, ізюм, а сукня, крамниця і родзинки вважалися такими, що створювали “штучну розбіжність між українською та російською мовами”. Парадокс полягає у тому, що “штучними”, “застарілими”, “вигаданими”, “провінціалізмами”, “націоналістичними” називали українські слова ті, хто працював на ідею ШТУЧНОГО наближення української мови до російської, – виконавці лінгвоциду. Слова, які не вдалося замінити співзвучними

43


книжкова полиця

“Кубло бандитів, кагебістів, злодіїв та ґвалтівників у стольному засіли місті як партія більшовиків” Василь Стус

жовтня 2020 року – день, коли громадянське суспільство в Україні сколихнула новина: Дарницький райсуд Києва зобов’язав автора книги “Справа Василя Стуса” Вахтанга Кіпіані та видавництво “Vivat” видалити з твору інформацію про Віктора Медведчука, голову партії “Опозиційна платформа – За життя” (ОПЗЖ), та заборонив розповсюдження накладу до усунення порушення немайнових прав. Однак суспільство відразу відреагувало на цю подію: почало масово купувати книгу та проводити різні заходи на підтримку автора твору і самого видання, щоб захистити таким чином найважливіше – правду і пам’ять про Василя Стуса. “Ми прийняли непросте фінансове, але цілком зрозуміле для нас з точки зору моралі рішення йти в Апеляційний суд. Заява буде подана як тільки ми отримаємо повний текст рішення суду”, – написала у Facebook директорка з маркетингу видавництва Катерина Аврамчук. Тож далі – буде.

20

“Справа без терміну давності” Для українців поет, перекладач, прозаїк, мислитель, літературознавець, правозахисник та один із найактивніших представників українського дисидентського руху Василь Стус є символом незламної боротьби за незалежність України в XX столітті – в період комуністичного правління, коли за вияв незадоволення тодішньою владою та відстоювання українських цінностей люди жорстоко каралися режимом. Коли в травні 1980 року Василь Стус був знову заарештований, то намагався сам здійснювати свій захист, відмовляючись від захисту Віктора Медведчука – адвоката, призначеного державою. Попри те, що поет був проти цього, Віктор Медведчук все ж залишився його адвокатом. Стуса було засуджено до 10 років ув’язнення і 5 років заслання. Поет так і не дожив до свого звільнення – відійшов у вічність у вересні 1985 року. Після того, як книга Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса” в травні 2019 року побачила світ, з серпня того ж року за позовом Віктора Медведчука триває судовий процес про заборону і

розповсюдження цього видання. За цей час олігарх Віктор Медведчук не з’явився на жодному судовому засіданні. В інтерв’ю нашим колегам (для Радіо “Свобода”) проросійський політик заявив, що “в цій книзі є суцільна брехня, яка не відповідає дійсності і ми обов’язково виграємо суд”. На запитання журналіста, чи читав Віктор Медведчук книгу Вахтанга Кіпіані “Справа Василя Стуса”, він відповів: “Ні. А навіщо? Для цього є адвокат. Адвокат читав книжку, прийшов до мене і розповів про ті речі, які він вважає, є предметом для судового оскарження. І я дав добро на це оскарження. А навіщо мені читати цей бруд?”. На сайті “Опозиційна платформа – За життя” пресслужба партії опублікувала матеріал: “Суд запретил распространять пасквиль Кипиани о Стусе со лживой информацией о Медведчуке. Очередная грязная провокация провалилась”. За словами кума президента РФ Путіна, він не вважає себе винним у засудженні Василя Стуса. На його думку, виконував свій адвокатський обов’язок. Ба більше, захищав його згідно з радянськими законами і не порушував тогочасних норм адвокатської діяльності. РІА Львів / листопад-грудень 2020


книжкова полиця

Почути голос правди: Медведчук Стус Галина Чижик,

експертка ГО “Центр протидії корупції” (Facebook)

Нагадаємо, що у вересні минулого року на великі екрани виходив фільм про життя Василя Стуса “Заборонений”. Проте епізод суду над поетом цікавив громадськість не лише у фільмі, а й реальний задовго до самої кінокартини. Оскільки рішення суду ще не набуло законної сили, поширювати книгу “Справа Василя Стуса” зараз можна. тому після рішення суду книжка “розлетілася, як гарячі пиріжки”. На своїй сторінці в Facebook Вахтанг Кіпіані

повідомив, що буде додруковано “15 тисяч книг на додачу до 19 тисяч 900 уже проданих”. Як бачимо, бажання заборонити цю книгу в суспільства викликало цілком протилежну реакцію – “ефект Стрейзанд”: намагання обмежити або заборонити повністю доступ до певної інформації призводить до зворотного – її розповсюдження. В Україні це тепер прозвали “ефектом Медведчука”. Ба більше, скоро кожен охочий зможе почути аудіоверсію видання – адаптацію книги, яку озвучить відомий режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв.

Юлія Орлова

Вахтанг Кіпіані,

Ви ж пам’ятаєте, що книга на 80% складається з архівних документів. Деякі з них важко сприймати на слух, тому ми адаптуємо аудіоверсію для полегшення сприйняття на слух і дещо скоротимо її. Але будьте певні – найважливіше точно буде озвучено”. За словами Вахтанга Кіпіані, книга “Справа Василя Стуса” на 90% складається з архівних документів, а його думки побудовані виключно на фактах. “Правда про кримінальну справу, життя і смерть Василя Стуса. У книжці зібрано архівні документи з кримінальної справи Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних та друзів. Ознайомившись із наведеними матеріалами, читачі дізнаються про невідомі факти щодо життя, ув’язнення та загибелі Стуса, які досі охороняли під грифом “Секретно”, – йдеться у анотації книги.

На мій погляд, нас чекає в апеляції дуже цікавий юридичний двобій. Я сподіваюся, що рішення “іменем України” буде іншим. І суддя, яка буде розглядати справу, зрозуміє, що в XXI столітті – в 2020 році – вказувати посилання на документи 1980 року є абсурдом. Заборонити вживання ім’я реальної людини, яка була дійовою особою конкретної кримінальної справи і є персонажем даної документальної книги – є абсурдно і аморально. І, на мою думку, те, що відбувається останніми днями – масовий інтерес людей до книжки, її замовлення, дискусії, публічні читання…. Я не зможу зараз подякувати всім, але я знаю про те, що у Львові, в Івано–Франківську та в інших містах небайдужі люди зробили все, щоб справа Василя Стуса звучала, як наша справа і справа сьогоднішнього дня.

“Ефект Медведчука”

Рішення заборонити згадувати Медведчука в книжці Вахтанга Кіпіані про суд над Стусом ухвалила суддя з Донецька, яку в 2017 році хотіли звільнити за зв’язки з так званою “ДНР”. До переведення в Київ Марина Заставенко працювала в Червоногвардійському районному суді Макіївки Донецької області. В 2016 році до Вищої кваліфкомісії суддів зверталась СБУ, яка вказувала на те, що у судді є майно на тимчасово окупованих територіях, вона систематично їздить туди-сюди. При цьому, суддя тривалий час не здійснювала правосуддя, бо перебувала саме на неконтрольованих Україною територіях. ВККС спочатку відкрила дисциплінарну справу, але потім відмовилась звільняти суддю Заставенко. Навряд чи український суддя спокійно може кататись в “ДНР”, не отримуючи для себе гарантії безпеки “з того боку”. Особливо зважаючи на те, як активно росіяни поповнювали обмінний фонд. Саме тому СБУ писала скарги на таких суддів до ВККС. Але більшість суддів врешті залишились в системі. Вони продовжують час від часу відвідувати родичів і майно на окупованих територіях, а потім повертаються і ухвалюють рішення щодо українських військовослужбовців або судять авторів, які мають сміливість називати Медведчука Медведчуком. Думаю, наступний тираж книжки “Справа Василя Стуса” треба доповнити новим розділом про суд над самою книжкою, обов’язково згадавши в ньому суддю Заставенко і її донецькі зв’язки. РІА Львів / листопад-грудень 2020

керівниця видавництва “Vivat” (Facebook)

журналіст, історик, автор та упорядник книг, викладач, засновник Музею-архіву преси

Оксана Войтко 21


Об’єднані територіальні

громади: Досвід життя у громаді є історичним для українців. Вперше про громади та розвинуте громадянське суспільство згадує Іван Франко у повісті “Захар Беркут”. Тобто громади як інститут керування для українців існували давно. Є думки, що громади утворилися ще за княжої доби і вибір старійшин походить від цієї епохи. Неодноразово про життя громад писали й інші українські письменники – І. Нечуй-Левицький, Леся Українка, О. Кониський. Для українців ОТГ мали б відгукнутися як історична пам’ять. Кооперативний рух, товариство “Просвіта” та “Сільський господар”, які діяли до 1939 року в Галичині, свідчили про успішне життя громад. Ефективне господарювання громад зробило із неосвіченого селянина заможного господаря своєї землі. Це була яскрава сторінка формування психології українця, який в умовах бездержавності навчався організовувати господарську діяльність та активне культурне життя, опановував нові знання, вміння і методики їх впровадження у практику, формував у собі риси самодостатнього господаря, розвивав систему кооперації і самопомочі, що сприяло консолідації усього народу, допомагало долати соціокультурну, економічну ізоляцію та виходити на широку арену Європи та світу. Відоме гасло кооперативного руху “Свій до свого по своє” залучало українців до активного життя у громадах.

РІА Львів / листопад-грудень 2020


перспективи та історичні аналогії Масштабна адміністративна реформа ліквідує старі райони. Натомість постануть об’єднані територіальні громади. Яких змін чекати українцям від цієї реформи? І як швидко адаптуватися українцеві до життя у громаді?

Чи можливий досвід успішного функціонування громад сьогодні? І які аспекти історичного досвіду українцям варто б було врахувати? Вивчаючи кооперативний рух в Галичині, знаходимо багато аналогій із сучасними реаліями. Насамперед кооперативний рух наштовхнувся на байдужість багатьох українців – проблема, яку бачимо сьогодні – оскільки багато селян переймалися лише власною вигодою. Іншою проблемою було те, що українці не вірили у власний успіх через комплекс меншовартості – утиски за національною ознакою з боку влади тривали від австро-угорської імперії і до СРСР. Зрештою, і теперішні люди, які мають “радянську” свідомість і не вміють мислити креативно, страждають від цього комплексу. Ще однією аналогією з минулим є повна безвідповідальність українців і небажання приймати виважені рішення. Радянський спосіб життя суттєво відрізнявся від життя українців у громадах.

Те саме можна сказати про національну свідомість: на початку XVIII століття вона була досить низькою. Сьогодні аналогічно: не всі українці мають активну громадянську позицію, національну свідомість, а частина мешканців східних областей має проблеми з національною ідентичністю: не вважають Україну своєю Батьківщиною; симпатизують “руському міру”; позиції на кшталт ”какая разніца”, “братній народ” свідчать про те, що ці громадяни не вважають себе українцями і не бажають знати історію чи культуру своєї землі. Активісти кооперативного руху в Галичині також стикалися з різними політичними поглядами та “мовним питанням”: у тогочасній Галичині існувало кілька абеток, серед яких – москвофільське “язичіє”. Велика кількість громадян не хотіла розмовляти українською і послуговувалася польською. Це саме бачимо і зараз, коли українці самі починають розмовляти російською або переходять на російську, хоча ніхто не змушує їх так робити. Такі прикрі випадки неодноразово зафіксовано. Поряд з тим – російськомовна музика, пропаганда російської культури та цінностей, чужих українцям. Важливою проблемою, з якою

стикнуться ОТГ, буде проблема організації роботи, становлення головних завдань і концепцій розвитку. Українці не мають розвинутих навичок активної роботи на місцях, оскільки втратили їх під час радянської доби своєї історії. Крім того, великий недолік радянської та сучасної системи – масове злодійство і розкрадання. Такий сценарій існував і в Галичині, коли кооперативний рух тільки зароджувався. Згодом ці недоліки поволі усунулися. На зміну старим “бідам” життя у громадах приходять і нові. Найпершою перед громадами постане проблема розвитку об’єднаних регіонів – від вивозу сміття до організації культурного дозвілля на місцевому рівні; від створення паркових зон до туристичних брендів; від політичних цілей до розвитку активного підприємництва на місцях. В часи Австро-Угорської імперії Славське за розвитком і капіталом дорівнювало розвитку сучасної Швейцарії. Експерти стверджують, що збільшення фінансування на місцях може перетворити окремі невеликі регіони України у добре розвинуті – за умови правильного планування та організації. Важливо, щоб громади проводили прозору діяльність і кожен мешканець зміг брати активну участь у програмах громад. Поряд з тим, на місцях громада матиме змогу звернути увагу на власні актуальні проблеми: наприклад, що для цієї громади нагальніше – ремонт доріг, освітлення чи будівництво притулку для домашніх тварин. З іншого боку, попри можливу корумпованість та утворення впливових груп, на місцевому рівні легше контролювати своїх представників та чиновників. Громада матиме змогу впливати безпосередньо на своїх представників. Навести лад на місцевому рівні набагато легше, аніж на загальнодержавному. Будемо сподіватися, що історичний досвід активного життя громад позитивно відгукнеться для українців. Марія Павлюх, кандидат наук із соціальних комунікацій

РІА Львів / листопад-грудень 2020

17 23


Ільків Василь

Не шукайте

готових рішень!

Пане Василю, то як вдається поєднувати стільки за­ нять. І головне – навіщо це Вам? З юних літ я не плекав марних надій на сторонню допомогу. Ще студентом Політехніки, коли мені бракло коштів, я ні в кого нічого не просив – йшов уночі розвантажувати вагони. Так я пізнав ціну грошам і швидко зрозумів, що руками багато не заробиш. Здобуття Незалежності дуже окрилило: я повсюди бачив можливості для бізнесу, для розвитку, почав застосовувати знання і здатність швидко знаходити вихід із різних тупикових ситуацій – так прийшло усвідомлення свого ресурсу. Природна потреба справедливості не дозволяла бути байдужим – втручався, допомагав, відкривав людям очі як заробляти, де заробляти, набував та втрачав. Ніщо вже не могло зупинити моє переконання, що мені під силу дуже багато. Це допомагало реалізовувати різні ідеї, якими б шаленими вони не здавались. Насамперед я прагнув бути потрібним всюди, де бачив, що без мого втручання діла не буде. Так народилася різновекторність – мій власний коефіцієнт корисної дії, здобуток мого життя не тільки як підприємця, але і як громадянина. Відтак те, що для когось є неможливим, для мене є цілком нормальним, заслуженим і напрацьованим результатом постійних пошуків. Що Вам допомагало на цьому шляху? Усвідомлення того, що я є чоловіком і батьком. Відповідальність за дорогих мені людей – маму, дружину, дітей – штовхала вперед. Їх нескінченна віра в мої сили та розуміння моєї невгамовної суті дозволили зробити дуже багато – я добре знав, що всі мої випробування та проблеми в бізнесі залишаться за порогом дому, як тільки увечері я прийду туди, де світло, затишно та смачно, де обіймами зустрічають діти та кохана дружина. Не знаю, чи вдалося би зробити хоч половину без цієї колосальної підтримки. Тому найголовнішим своїм скарбом я вважаю саме родину, а все решта є похідним.

Є люди, яким притаманний талант одночасно бути присутнім у багатьох процесах. Один із таких “мультизадачників” – Василь Ільків, І-й заступник голови Громадської Ради при ЛОДА, заступник голови комісії спірних питань Громадської Ради при Львівській державній фіскальній службі, заступник голови Асоціації роботодавців Львівщини, голова об'єднання роботодавців “Добробут”, Президент СОК “Інтерспорт”, директор ПП “Ільваро”, заступник отамана ГО “Козацька Січ”. Василь Ільків сьогодні ділиться з нами секретами своєї успішності. 24

На Вашу думку, чого бракує українцям, щоб бути успіш­ ними? Як син свого народу, я люблю і поважаю його, але також бачу, чого нам здебільшого бракує: творчого підходу до життя, аналітичного мислення – всі чекають готових рішень, покладають відповідальність за своє життя на владу, на Бога, на рідних, тільки не на самих себе. Ці пережитки совкового минулого кожен зобов'язаний викорінити у собі, але не кожен хоче над собою працювати. А без перемог над своїми слабкостями та вадами ніхто не буде успішним. Хто дбає – той має. Так мене змалку навчили. Будьте відповідальними за своє життя та за своїх рідних, за свій добробут та розвиток, вчіться новому, пізнавайте, не зупиняйтеся на досягнутому – ось мій меседж українцям. Що Ви відчуваєте, оглядаючись на минуле, та які плани на майбутнє? Є задоволення від того, що встиг зробити. Є необхідність завершити розпочате. Тому перебуваю у вирі справ, постійно шукаючи алгоритми нових рішень. Дивлюся у майбутнє впевнено і рішуче, бо знаю, як покроково досягати мети. Як спортсмен, вмію розраховувати сили та бути наполегливим. Тому мене ваблять нові вершини, нові орбіти. Останнім часом Ви активно підтримуєте та пропагує­ те тему козацтва. Що Ви хочете цим донести? Козацтво є тією темою, яка може згуртувати нас у націю. Нам потрібно знати своє коріння, щоб бути гордими синами своєї землі. Козацький світогляд – це дух, який гартує тіло, робить характер твердим, а серце – гарячим. Це вірність Україні, дотримання обіцянок, внутрішня дисципліна. Саме тому вважаю своїм обов'язком допомагати ГО “Козацька Січ” у вишколі нашої молоді, бо вірю, що Україні необхідні патріоти.

РІА Львів / листопад-грудень 2020


Альтернативна Музична Школа

+38 096 13 096 13 +38 050 50 50 313 Котляревського, 13 Хімічна, 50 muzcoolclub@gmail.com www.muzcool.com РІА Львів / листопад-грудень 2020

muzcoolclub


Листопадового місто в фокусі

Вулиця

Для когось початок листопада – час шукати магію, а для когось – згадати про славні події історії. 1 листопада 1918 року значна частина України зробила крок до незалежної унітарної держави. Листопадовий чин (Листопадова революція, Листопадовий переворот, Листопадовий зрив, Першолистопадове повстання; англ. November Action) – українське повстання, організоване в ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року Українською Національною Радою силами Українських січових стрільців у Королівстві Галичини і Волині, коронній землі Австро-Угорської імперії з метою встановлення влади Української Держави (згодом Західноукраїнська Народна Республіка – ЗУНР). 1 листопада сповістили оголошення на стінах будинків Львова: “Волею українського народу утворила ся на українських землях старої Австро-угорської монархії Українська Держава. Найвисшою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави”. О 6 ранку 1 листопада 1918 року над Ратушею історії замайорів синьо-жовтий стяг. Утворилася держава площею 70 тис. км². Епоха АвстроУгорщини завершилася. Щороку 1 листопада у Львові відзначають День Листопадового чину. На пам’ять про повстання у центрі міста названо вулицю. Саме цією вулицею і “пройдемося”.

26

чину

Парк ім. Івана Франка (Парк Костюшка, Єзуїтський сад)

Вважається найстарішим міським парком в Україні. Займає площу близько 11 га. Розташований навпроти головного корпусу Львівського національного університету ім.Івана Франка. У ХVІ ст паркова ділянка належала родині патриціїв Шольц–Вольфовичів, пізніше – ченцямєзуїтам (звідки й традиційна назва: “Єзуїтський сад”). Історія цього парку починається із кінця ХVI століття: венеціанець Антоніо Масарі подарував родинний сад місту, переробивши його на італійський манір. Опісля міський садівник Бауер перепланував його за взірцем тогочасного англійського парку у ландшафтному стилі. В центрі парку – альтанка-ротонда з дорійською колонадою, зведена у 1835 році. У минулому столітті тут виступали духові оркестри, грали на гармоніці, люди приходили відпочити, послухати музику, потанцювати. В міжвоєнний період парк називався парком Костюшка на честь польського повстанця Тадеуша Костюшка, а у радянський період отримав назву на честь Івана Франка, який жив навпроти парку у 1878 – 1879 роках. У парку ростуть одні з найстаріших в Україні платан, бук, каштан, трьохсотлітні дуби, велетенські ясени. Серед екзотів – тюльпанове дерево, маньчжурська аралія, катальпа, оцтове дерево, магнолія, деревоподібна гортензія, японська айва. Парк ім. І. Франка – пам'ятка садово-паркового мистецтва і занесений до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

Фото irekhman

РІА Львів / листопад-грудень 2020


місто в фокусі

Будинок вчених Теперішній Будинок вчених збудовано 1898 р. для Національного казино. Проєкт будівлі у стилі необароко виконано у віденському архітектурному ательє Фердинанда Фельнера і Германа Гельмера. Будівельні роботи тривали під керівництвом львівських будівничих Наполеона Лущкевича і Зиґмунда Пшорна. Скульптурне оздоблення фасадів належить знаменитому віденському скульптору необарокового стилю Рудольфу Вейру, який розробив моделі, та австрійським скульпторам Теодору Фрідлю і Райнгольду Фолькелю. До 1939 року в Будинку вчених розташовувалось казино. Називали його по-різному: аристократичне, дворянське, графське, шляхетне. У народі ж казали “Казино Герхарда”. Тут влаштовувались бали, костюмовані вечори, і, звісно ж, грали в карти. Під час Другої світової війни у Будинку вчених збирали молодь, яку потім відправляли на примусові роботи до Німеччини. Будинок вчених став знімальним майданчиком для багатьох стрічок. Наприклад, тут знімали сцену фільму “Д'Артаньян і три мушкетери” – головний герой підіймається сходами до кардинала на партію в шахи.

BANKHOTEL Колишній будинок Австро-Угорського Банку (1911– 1914, арх. Міхал Лужецький) на розі вулиць Листопадового Чину (південний фасад) та Лепкого (західний фасад), по сусідству з головним корпусом університету (колись – будинком Галицького Сейму) і Парком ім. І. Франка. Вздовж фасадів, над першим поверхом, компонується серія рельєфів. Стрижнем планувальної структури є інтер'єр центрального операційного залу, до якого ведуть широкі парадні сходи. На сходовій клітці збереглися автентичні вітражі. У 2018-му році після реконструкції тут відкрили BANKHOTEL.

Музей Олекси Новаківського

(філія Національного музею імені Андрея Шептицького, експозиція музею присвячена особі та творчості українського художника Олекси Новаківського) Колишня майстерня-садиба польського художника Яна Стики (1889 – 1890, арх. Юліан Захарєвич). Будівлю акцентує зрізаний у верхньому ярусі торець з трикутним причілком. Майже всю його площину займає велике стрілчасте аркове вікно майстерні. Через скляну стелю і велике вікно до майстерні добре проникає денне світло. 1907 року цей будинок купив митрополит А. Шептицький, а наступного – подарував Національному музеєві у Львові. Над входом до музею – картуш із трьома щитами – гербовий знак цеху малярів. Інтер’єри оздоблені дерев’яним різьбленням, мереживами готичних мотивів на стелі та збіркою готичної кераміки, якою захоплювався майстер.

Фото: @alex.lark920 РІА Львів / листопад-грудень 2020

22 27


Княжа столиця –

Звенигород За якихось 25 – 30 км від Львова у Пустомитівському районі серед розкішних мальовничих краєвидів є справжня пам’ятка археології національного значення і перший в Україні історико-культурний парк-заповідник ”Древній Звенигород”.

Велич місця, яке досі зберегло історичні ландшафти та релікти оборонної фортифікації, вражає і навіть зворушує – славну історію не здатні стерти навіть вітри століть. Давні воїни застигли в камені зі зброєю в руках – ніби готові хоч зараз стати на захист рідної землі від кожного знахабнілого ворога. Звенигород – одна з найяскравіших сторінок нашої історії. Тисячолітня історія оживає в уяві на цій землі. Уперше про місто згадують у “Повісті временних літ” та Іпатіївському літописі, коли розповідають про повернення Ярополка Ізяславовича із Польщі у 1087 році.

28 56

Виникнення міста пов’язане з іменем правнука Ярослава Мудрого – Володаря Ростиславича – який на незаселеному місці збудував фортецю за високими дерев'яними стінами. Можливо, нині тут був би районний чи навіть обласний центр. Коли Володимирко Влодаревич будував столицю Звенигородського князівства на майже 140 га, в центрі спорудив надійний дитинець, а княжий двір звів з білого тесаного каменю – палац, з’єднаний дерев’яною двоповерховою галереєю із церквою, та усипальні. Тут був окремий боярський квартал і майстерні, де звенигородські ремісники виплавля-

ли залізо, заготовляли деревину, виготовляли вироби із золота та срібла, скла, шкіри. Потому постала перша церква, а через болота спорудили греблю з мостом, який сполучав місто з торговими магістралями. Прислухайтеся: через століття вчувається шум торговиці. Десь там – кузня, гончарі ліплять горшки, на центральній площі на гуслях і сопілках грають музики… Місто живе. Аж раптом – що це? Хмара кінних воїнів суне в Україну. То хан Батий з далеких країв йде брати Звенигород і на своєму шляху жорстоко палить міста і села. Довкола плач і руїни. Встояв би княжий город, якби стара лісова відьма не відчинила хижому татаринові потаємні двері – так каже легенда. За свою зраду вона вітром витиме над містом, а ніхто не почує її плачу. Раз на рік лише – в ніч роковин своєї зради – ставатиме людиною і благатиме прощення у звенигородців. І така її кара – допоки світу та сонця. Холодний зимовий ранок 1241 року. Оборонці фортеці полягли. Палає зраджений Звенигород. Ось вже горять сторожові фортеці у Гривневі, Відниках, а в сусідній Шоломині на святу гору, де ще тліють стіни обителі, прийшли ченці – принесли Богові свої сльози. Вони довго і ревно моляться за галицький люд, просять змилуватися і визволити від татарської навали. В сутінках видно їх

РІА Львів / листопад-грудень 2020


Львівщина Incognita стомлені лиця, запалі очі, бліді вуста шепочуть – помилуй, Господи. Враз яскраве світло відволікло монахів – на могутньому дубі щось засяяло і стало світло, ніби в полудне. То був образ Пресвятої Богородиці з Дитятком на руках. Небесна Мати прийшла втішити і захистити своїх синів і дочок. І в ту ж мить із землі почало бити джерело. Звістка про це чудо швидко розлетілася по всьому краї. В Шоломині, на місці об'явлення, почали будувати каплицю, назвавши її Храмом Різдва Пресвятої Богородиці. На місці дуба поставили престол де і розмістили чудотворну ікону. Це місце мало статус відпустового – багато людей приходили сюди з своїми болями й проханнями. Є навіть задокументовані свідчення про чудесні зцілення: наприклад вчителька з Глухович одужала від тяжкої хвороби на другий день після того як у Шоломині відправили Службу Божу на за її здоров’я. Розповідають про величезну кількість зцілень для сліпих, які вмивали хворі очі цілющою водою із святого джерела. Як доказ цих чудесних оздоровлень, у церкві зберігалися десятки, а може і сотні, дерев’яних паличок, які нас помин прозріння залишали колишні каліки. Віряни прикрашали образ коралями, монистами з дукачами, перснями, дорогими хустками – приносили офіру за вислухані молитви і чудесні оздоровлення. На свято Різдва Богородиці (21 вересня) щороку сходилися сусіди із навколишніх сіл на нічні чування – на високому стовпі вішали величезну гасову лампу і при її світлі молилися цілу ніч. З середини 14 століття цю територію захоплюють поляки, Звенигород стає селом, яке переходить від одного польського пана до іншого. У 1360 році польський король Казимир ІІІ захопив галицькі землі і хотів відновити Звенигород, однак згодом від цієї ідеї відмовився. В середині 17 столітті орендатор Станіслав Глосковський давньоруський кам’яний замок. Адам Сенявський планував спорудити новий, та в 1649 році Звенигород спалили татари. У 1676 році Звенигород спалили турки. У 1716 році на місці дитинця почалось спорудження замку бастіонного типу. Наприкінці 18 століття новими власниками стають спершу Любомирські, потім – Потоцькі. Звенигородський замок стає фільвароком із фермою. Галина Козар-Щаслива фото zvenyhorod.org

РІА Львів / листопад-грудень 2020

29


благоДІЙНІСТЬ Поморянський замок у Золочівському районі на Львівщині – улюблений замок короля Яна ІІІ Собеського – досі залишається перлиною ренесансної фортифікаційної архітектури. На його стінах збереглися рослинні розписи, унікальні для Центрально-Східної Європи. Проте вже десятиліттями ця пам’ятка національного значення… руйнується. Надія на порятунок з’явилася два роки тому, коли опікунство над замком перебрав Благодійний фонд “Спадщина.УА”. Що вже змінилося і що може бути далі – читайте в матеріалі.

Королівський замок з українським корінням Дерев’яний замок у Поморянах заснував руський шляхтич та власник міста Микола Свинка. Існував він тут вже у XIV столітті, а нещодавно археологи довели існування на місці пам’ятки

врятувати ренесансного велетня

36

РІА Львів / листопад-грудень 2020


благоДІЙНІСТЬ

руського городища. Впродовж століть почерговими власниками замку були відомі династії Свинок, Кердеїв, Сененських, Собєських, Радзивілів, Прушинських, Потоцьких. Певний час він перебував у заставі в Шептицьких. Найбільшого розквіту маєток досяг, коли став улюбленою резиденцію короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського. А він також, до речі, мав українську кров – був по матері з роду Даниловичів. У XVII столітті Поморянський замок відігравав роль одного з ключових пунктів оборони від турків і татар. Фактично, утримував експансію орди на захід. Впродовж віків та під час війн пам’ятку не раз суттєво пошкоджували, відтак – перебудовували та змінювали її архітектурне обличчя відповідно до історичних епох. У 1680-их роках, ймовірно за ініціативою архітектора Шарля Бенуа, замок обростає системою земляних бастіонних укріплень за голландським принципом, а довкола нього розливаються та формують ще одне оборонне коло ріки Махнівка та Золота Липа. Наприкінці XVII століття Поморянський велетень втрачає свою оборонну функцію: його пристосовують під цивільні потреби та перетворюють у класичний магнатський палац–резиденцію з величезною колекцією творів мистецтва, яка включала тисячі гравюр, печаток, медалей, монет та сотні картин найвидатніших художників. Наразі понад півстоліття Поморянський замок перебуває у стані напівруїни. Його визнали

найскладнішим об’єктом спадщини, якщо йдеться про порятунок, і вже частково махнули рукою – у воскресіння пам’ятки п’ять років тому майже не вірили. Від 2015 на замок звернули увагу. Наразі до нього є увага і Львівської обласної ради, і Львівської обласної державної адміністрації.

Фокус на древній парк

“У 2018 році ми зрозуміли, що один із шляхів повернення пам’ятки до життя – ревіталізація його території. Адже пам’ятка живе доти, доки переступають її поріг. Тож навіть попри стан руїни, замково–парковий комплекс може бути цікавий для відвідувачів. Водночас із пошуком шляхів ліквідації аварійного стану замку, ми почали роботу над відродженням прилеглої території, що має статус парку – пам’ятки садово–паркового мистецтва місцевого значення ХІХ століття”, – каже засновниця БФ “Спадщина.УА” Ганна Гаврилів. Парк створений за принципом вільного планування, має площу 7 га, а декотрим деревам на його території – понад 300 років. В обхваті вони мають понад 6 метрів. Що маємо на сьогодні? Виготовлена проєктна документація на утри-

мання та реконструкцію парку, встановлено паркан довкола аварійної споруди замку, створене мале кільце доріжок довкола замку. Команда “Спадщина.УА” провела понад десяток толок, завдяки яким (вперше за понад півстоліття) відвідувачі можуть обійти замок довкола та побачити його майже втрачену красу.

#ВРЯТУЙЗАМОК

2020 року Львівська обласна рада, за поданням Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА, погодилася виділити два мільйони гривень на початок реконструкції призамкового парку, за умови небюджетного співфінансування у сумі 600 тисяч гривень. Щоб залучити цю суму БФ “Спадщина. УА” ініціює національну кампанію #врятуйзамок. “Ми пропонуємо меценатам приєднатися до нашої ініціативи, ставши фундаторами іменних гравійованих благодійних продуктів, що будуть розташовані на території парку: гранітна бруківка, яка буде вмонтована в паркову алею; лавки вздовж неї; величезна кам’яна брила – елемент паркової інсталяції “Артефакт”, на котрій буде зазначено перелік найбільших меценатів”, – пояснює Ганна Гаврилів. Благодійний фонд “Спадщина.УА” – неприбуткова організація, що має за місію давати архітектурним перлам України нове життя. Сьогодні під опікою фонду перебувають пам’ятки національного значення Поморянський замок, Тартаківський палац і будівля товариства “Сокіл” у Бібрці на Львівщині. Ми шукаємо партнерів та меценатів, аби спільними зусиллями відновлювати культурну спадщину.

Для благодійності БФ “Спадщина.УА” www.heritage-fund.com.ua Pomoriany Castle / Поморянський замок 067 570 00 33

РІА Львів / листопад-грудень 2020

Рахунки для благодійних пожертв UA303052990000026008011012093 у ПАТ КБ В "ПРИВАТБАНК", МФО 305299 Картковий рахунок 5169 3305 1590 2028

Відеовізуалізація проєкту реконструкції парку

21


Євген

Клопотенко:

“Я розумію,

що все життя буду жити в Україні, і роблю усе, аби її покращити”

32

РІА Львів / листопад-грудень 2020


Нещодавно стало відомо, що приготування борщу тепер у Національному переліку нема­ теріальної культурної спадщи­ ни України. А коли ж наш укра­ їнський борщ увійде у список ЮНЕСКО? Внесення борщу до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України є результатом нашої роботи протягом року. Це був складний процес, та ми впорались. Проте це є лише першою сходинкою на шляху до внесення у список ЮНЕСКО. Зараз ми святкуємо, але вже за декілька днів розпочнемо роботу знову. Точну дату назвати неможливо, адже це ще складніший процес з величезною кількістю нюансів. Буде складно, довго, але наша команда сповнена впевненості, що нам вдасться це зробити. З 14 жовтня в кінотеатрах гля­ дачі зможуть побачити фільм про борщ з Вашою участю. Він чимось відрізнятиметься від проєкту “Борщ. Секретний інгредієнт”? Це повнометражний фільм. Спочатку ми планували презентувати його саме в такому вфигляді. Телеканали мають свій формат, тому нам довелося його монтувати та видавати порціями. Тут же ви побачите повнішу картину – гарантую, що від побаченого вас захлинуть зовсім інші емоції та почуття. Цьогоріч Ви стали амбасадором реформи профосвіти – в рамках співпраці з МОН і проєкту “Нова кулінарна освіта” сприятиме­ те поліпшенню навчання куха­ рів. Що саме змінюватимете в навчальній програмі? Як будете надавати консультації?.. Наразі ми вибудовуємо нову систему навчання на базі одного з київських професійних технікумів. Як тільки будемо певні, що в нас вийшло саме те, що ми планували, – цей технікум стане прикладом для всіх професійних закладів освіти на території України. Поки що не хочу розкривати деталі, але можу сказати, що ми будемо приділяти багато уваги практиці та оновленню технічної бази технікумів. Адже якщо подивитись на приміщення, у яких вони знаходяться зараз, стає зрозуміло, чому навчатись на кухаря є не так престижно. Ми ж хочемо це змінити і зробити професію кухаря бажаною. Я маю за плечима досвід навчання у Паризькій кулінарній школі Le Cordon Bleu і вже

РІА Львів / листопад-грудень 2020

У 2015 році Євген Колопотенко заявив про намір поліпшити культуру харчування в Україні, а сьогодні він - автор проєкту CultFood, в рамках якого створено нову збірку рецептур для навчальних закладів України. Євген є постійним експертом програми “Сніданок з 1+1”, де вчить глядачів готувати легко і смачно. З 2019 року – член журі Національної ресторанної премії “СІЛЬ”. Один із найвпізнаваніших кулінарних експертів України, співзасновник ресторану “100 років тому вперед”, автор популярного кулінарного сайту klopotenko.com ексклюзивно для “РІА-Львів” розповів про борщ як культурне надбання і як через українську кухню заохочує обожнювати Україну. Дізнавайтеся смачні подробиці.

працюю над тим, аби перенести деякі практики з неї до наших навчальних закладів. Як щодо Нової дошкільної осві­ ти? На сайті cultfood.info вказа­ но, що зараз проєкт перебуває на стадії розробки. Але все ж таки: як він має функціонувати та як збираєте втілювати? Наразі ще рано про це говорити. Як і з Новим шкільним харчуванням, цей

проєкт має пройти через велику кількість перешкод. Ба більше, норми для харчування дошкільнят більш жорсткі та суворі, ніж для дітей шкільного віку. Проте ми вже маємо досвід, підтримку з боку держави та, найголовніше, – бажання змін у людей. В одному з інтерв’ю Ви сказали: “щоб нація не була нацією, треба забрати їжу і мову…”. Поясніть, будь ласка, свою думку. І що ще, на Ваш погляд, формує українців? Ідентичність будь-якого народу будується на простих речах – таких як розуміння того, хто ти є як громадянин своєї країни. Якщо говорити про Україну, наша ідентичність складається з багатьох речей: мова, їжа, одяг, поведінка в побуті, традиції спілкування, віра… Саме цим речам потрібно приділяти максимум уваги, аби ми зростали як нація. Що стало тим ключовим етапом, коли Ви зрозуміли, що Ви – украї­ нець і передусім хочете відроджу­ вати давню і розвивати сучасну українську кухню? Напевно, це сталося, коли я жив у США. Там гарна інфраструктура, гарні люди, взагалі складно знайти якісь мінуси. Окрім одного – я зрозумів, що, попри всі позитивні речі, я просто не зможу там жити, як і в будь-якій іншій країні. Мене, немов магнітом, тягне до України. Я не можу це пояснити. Зрозумівши та усвідомивши це, я прийняв рішення – покращувати культуру харчування в Україні. Проведу аналогію. Уявіть, що ви розумієте – більше ніде не можете жити, окрім своєї квартири, яка у вас є прямо зараз. Що будете робити? Звичайно, будете її ремонтувати, постійно покращувати та робити з неї “цукерку”. Бо вам тут жити й ви хочете, щоб все було крутезно. Я розумію, що все життя буду жити в Україні, і роблю усе, аби її покращити. Культура харчування – те, до чого я можу дотягнутись; та сфера, яку дійсно можу покращити, тому цим я і займаюсь. Оксана Войтко

33


З чого починався Ваш блог? Пам’ятаєте, може, перший допис чи тему? Мій блог почався з шаленого бажання щось робити і банально мати компанію в декреті. До народження сина я була дуже діяльною – працювала в медіа – тому залишатись тільки мамою було складно. Інстаграм дозволяє мати і хобі, і повноцінну онлайн–професію. Так виникла ідея “Блогера з маленького міста”. Я показувала життя як воно є – справжнє, близьке людям. Однією з перших в Україні почала показувати розпаковки продуктів з “АТБ”. Це мало шалений фідбек – людям цікаво було дивитися на блогера, який ходить в той самий супермаркет по такі ж продукти. За 2 роки ведення блогу і бізнесу я виросла, як і моя аудиторія. Незмінним залишилося те, що я показую життя відверто, без прикрас та фільтрів. Авторка, блогерка, бізнес–мама – як усі ці грані вживаються у такій тендітній пані? Складається враження, що чим тендітніша панянка з вигляду, тим більше в ній сили (сміється – ред.). А якщо серйозно – у мене є мрії, які змушують постійно рухатися вперед. Я чітко знаю, як хочу жити: купувати синові найкращі іграшки і показувати найцікавіші місця; щоб чоловік пишався мною тому що я – це я: самодостатня і з інтересами, ширшими за побут. Це все потребує праці. І я працюю. Іноді, звісно, хочеться лягти на диван, подивитися якесь “мамське” шоу, але з маленькою дитиною особливо не відпочинеш, то краще вже працювати. Зрештою, я займаюся тільки тим, що подобається. Як прижився ЕкоБар у маленько­ му місті? Мені іноді здається, що магазин був завжди – і у нас, і в міста. Хоча йому лише пів року. Думаю, секрет у тому, що ми дуже любимо цю справу і вкладаємо в неї душу. Ідея виникла у нас з чоловіком під час карантину. Коли стало зрозуміло, яке насправді крихке все, до чого ми звикли: ось ти ходиш на “стабільну” роботу, фактично не бачиш, як росте твоя дитина. Бо хочеться щось заробити, розраховуєш на якийсь ріст. А в одну мить опиняєшся ні з чим. Звісно, зі своєю справою теж багато ризиків. Особливо – в карантині. Але своє – то своє. Тут мотивації більше. Нема бажання переїхати до більшого міста – Львова, Києва чи взагалі Нью-Йорка чи Парижу? Минулого року ми, як пафосно ка-

34

Блогерка

з маленького міста жуть у серіалах, спробували підкорити велике місто – Львів. Але повернулися в рідний Дрогобич – зрозуміли, що тут легше почати, стати на ноги. Особливо з маленькою дитиною на руках. Зарікатися не буду – я люблю і Львів, і Київ, і Париж. Хтозна, куди занесе нас доля! А зараз нам комфортно вдома. Ми щасливі тут. Ми потрібні тут. Це головне. Не так давно Ви створили За­ критий ІнстаКлуб. Що спонукало почати ділитися досвідом? Я завжди сміюся, що неможливо дружити зі мною і не хотіти бути блогером – майже всі близькі друзі вже почали вести Інстаграм. Велика частина аудиторії мріє про свою успішну сторінку – блог, паблік чи магазин. Я розвивалася з нуля, не вкладаючи коштів навіть на початку, тому маю чим поділитися. Почалися запити на експертні ефіри з лайфхаками та секретами інстапросування. Згодом виникла ідея організувати закритий ІнстаКлуб, щоб ті, хто прагне розвитку, завжди мали ком’юніті однодумців, підтримку та актуальні поради. Зараз я бачу ріст своїх учнів, їх перші колаборації та продажі. Більшість учасників клубу – молоді мами, що шалено прагнуть розвитку, так само як я колись. Мені вдалося. І їм вдається. Це спонукає ділитися знаннями ще більше! В описі Вашого блогу вказано “Організовую благодійні інстапро­ єкти”. Як давно і чому з’явилася ця діяльність? Інфлюенсер обов’язково має бути соціально активним. Мати велику аудиторію, яка тобі довіряє, – справжня розкіш. Тому важливо надихати людей на щось хороше, а не лише показувати, що ти їж і куди йдеш. Так з’яви-

radionova_ola_la

лися ІнстаБранчі, благодійні аукціони та інші проєкти, які допомагають збирати кошти на лікування діткам. Люди хочуть допомагати, але бояться натрапити на шахраїв, яких зараз чимало. Моя аудиторія знає – можна завжди написати мені і запитати, кому зараз потрібна допомога. Я особисто спілкуюся з батьками діток з недитячими діагнозами, перевіряю документи тощо. Люди можуть бути певні, що кожна їх гривня піде за призначенням. Радію, що все більше людей долучається до наших зборів та проєктів. Чужої біди не буває. І я, маючи таку потужну аудиторію, не можу залишатися осторонь.

Оля Радіонова РІА Львів / листопад-грудень 2020

19


067 941 58 58 РІА Львів / листопад-грудень 2020

098 800 11 28


аналітика

добра Християнство

У християнській релігії добро має бути цілеспрямованим і обов’язково безкорисливим. Якщо за хороший вчинок християнин вимагає нагороди – це не добро, а угода. Добро – це любов, яка має бути жертовною, щоденною, сповненою розуміння, мовчазної жертви та самовіддачі. Не зі страху перед пеклом, але зі щирого бажання християнина служити людям. Милосердя – фундаментальний закон, який є виявом практичної любові до ближнього у його тілесних і духовних потребах (нагодувати голодного, відвідати хворого, розрадити засмученого, поховати померлого тощо). По суті, для християнина добро – не вчинок, а мотивація і внутрішня потреба.

Різні лики

Добро – найвища абсолютна вселюдська цінність, причетність до якої наповнює життя сенсом. Розуміння поняття добра окреслює поведінку, визначає сприйняття моральних критеріїв. Співвідношення понять "добро" і "зло" засвідчує розуміння дуалізму цінностей людського життя. Так, у всіх культурах прочитуються протиставлення: Гор і Сет у стародавньому Єгипті, деви та ахурі в іранських віруваннях, Брахма та Шива в Індії, Бог і сатана в Біблії, Аллах і шайтан в ісламі. Міфологія завжди демонструє перемогу доброго начала в протистоянні зі злим – воскресіння, відновлення. Кожна культура пропонує своє трактування феномену добра та практичну реалізацію позитивної соціальної взаємодії. Як розуміють добрі вчинки та наміри жителі різних куточків світу, залежно від релігійно-культурної причетності, – читайте далі.

36

Даосизм і конфуціанство

Основним поняттям даосизму є “дао”, що буквально перекладається як “шлях”. Дао – першооснова всього, закон буття. Провідною є концепція “інь-ян”, де інь (пасивна сила) та ян (активна сила) утворюють циклічність процесів у природі. Взаємодію інь та ян можна розглядати як взаємодію добра і зла, які у вічній рівновазі забезпечують гармонію всесвіту. Людина повинна позбутися дуалістичного сприйняття дійсності; іншими словами – ототожнити себе із всесвітом і позбутися від суб'єктно-об'єктної свідомості. Найбільше добро – бездіяльність та невтручання у процеси життя. Знак “інь-ян” часто розшифровують як “в кожному злі є трохи добра і в кожному добрі є зло”. За вченням Конфуція, “лі” – норма поведінки у стосунках з людьми. Якщо її притримуватиметься, то виконується дао – шлях неба. “Лі” приводить до іншого поняття конфуціанства – “жень”: гуманність (людяність), яка визначає самосвідомість людини. Етичні норми повинні визначатися законами суспільства, а деякі вчинки приносять користь навіть коли суперечать природним людським імпульсам.

РІА Львів / листопад-грудень 2020


Атеїзм і нігілізм

Свідомий атеїст заперечує існування неземних надприродних сил. Твердження, що людиною ніхто “згори” не керує, зобов'язує до свідомого контролю за всіма процесами свого життя. Якщо стисло – людина сама є джерелом добра і зла. Добро та зло для атеїста – категорії суб’єктивні. Власне відчуття моралі, сформоване вихованням і оточенням, потреби і бажання впливають на вчинки. Нігілізм як заперечення цінностей або встановлених суспільством норм, принципів, законів та авторитетів взагалі заперечує існування добра чи зла. Нігіліст керується власним сумлінням – суб'єктивним визначенням границь допустимого.

Іслам

Коран вчить, що людська душа вже на самому початку свого формування набуває здатності відчувати добро і зло та обирати між ними: “Аллах любить тих, хто чинить добро!”. Добром є справедливість, великодушність, терпіння, прощення і прагнення відповісти добром на зло. Одним і з основних постулатів є “таква” – абсолютна покірність: правильно – любити те, що потрібно Аллаху, і ненавидіти те, що йому ненависне, а свої людські вподобання і переконання – відкинути. Коран дає дуже чіткі поведінкові настанови (наприклад, милостиня як релігійний обов'язок). В ісламській теології, зло має бути покаране, тому страх відплати є стимулом не вчиняти неправедно. Навіть правових відносин торкається релігія: шаріат – приписи, закріплені Кораном і Сунною – регулює практично всі сфери повсякденного життя. До прикладу, мусульманину дозволено брати за дружину іновірку (“невірну”), щоб навернути її в іслам. “Якщо жінки виявляють брак послуху, карайте їх, не діліть із ними ложа і бийте їх”, – написано в Корані. Тож способи “переконання” до зміни релігії не регламентуються. Той, хто відмовляється кинути камінь в перелюбницю, порушує прямий наказ пророка. Суворе дотримання приписів віри є праведністю та добром.

Буддизм та індуїзм Центральним поняттям східних вчень є карма – причинно–наслідковий зв’язок всіх вчинків і навіть думок людей, скоєних у цьому житті та у всіх попередніх. Буддійська етика побудована на засадах не-заподіяння шкоди та поміркованості. Буддизм вчить робити добрі вчинки, уникати неуцтва, а також очищувати та розвивати розум. Прихильники індуїзму бачать добро в бажанні досліджувати власну серцеву чакру, яка обов’язково повинна бути широко розкрита. Індуїсти вважають, що долю людини визначають усі дії – як навмисні, так і ненавмисні (у буддизмі на карму впливають тільки усвідомлені вчинки). В індуїстській філософії зло тягне за собою зло, а добро – добро, тоді як в буддизмі добрі вчинки можуть привести як до негативного, так і до позитивного результату.

Юдаїзм

Основні моральні посилання сформульовані в Декалозі – десяти заповідях, які Мойсей одержав від Бога на Синайській горі. Мораль юдаїзму – дуалістична: одночасно людину формують добро та зло, душа і тіло. Добром є виключно те, що сприяє виконанню заповідей. Страх Яхве – єдиний шлях побороти зло, що є первинним у людській природі. Юдаїстика вважає, що людина, байдужа до болю і нещастя, не здатна цінувати красу і добро. Хто не прагне задоволення своїх потреб – ігнорує і турботи інших людей.

Рідновірство

Рідновір'я ще називають неоязичництвом. Суть його – у відродження автентичних богів і вірувань. Рідновіри вважають, що Божество одне, але має багато імені та облич. Його іпостасі – Сварог, Мокош, Коляда, Стрибог, Велес, Морена та інші. Людина – не “раб божий”, а нащадок Божества. У трансцендентних релігіях Бог – “найвище благо”, а в язичництві божественне є в навколишньому світі. Особистісне сприйняття Божественного через обряд, медитацію, духовний пошук, а не божественне одкровення є ключовими домінантами. Світ не є ареною боротьби добра і зла, адже в гармонії немає місця для “нечистої сили”. Зло може еволюціонувати в добро – якщо людина усвідомить і виправить власні недосконалості.

Уміти розрізняти добро і зло, вибрати систему цінностей, що направляє поведінку, – якщо не моральна, то соціальна необхідність. В історії людства відомо чимало подій, коли хибні уявлення про добро призводили до трагедій (хрестові походи, інквізиція, фашизм). Усвідомлення того, що добре начало живе у кожному, – точка опори, з котрої починається вдосконалення світу. Зрештою, добро – не тільки зобов'язання. Робити добро – приємно. Яна Ковальчук РІА Львів / листопад-грудень 2020

37


благоДІЙНІСТЬ

Миколая

Помічники святого Перед зимовими святами ми всі трошки більше віримо в диво. Серця ніби стають теплішими, а руки – щедрішими. Хочеться не лише дочекатися, що Миколай покладе під подушку, але й самому побути помічником святого – таємним ангеликом для когось. Долучитися до благодійних ініціатив – хороша нагода зробити добру справу.

Вперше була проведена в грудні 2012 року, щоб допомогти маленьким мешканцям дитячих будинків Львова, Стрия і Пустомит. Волонтери розповсюджують листи малечі до Миколая, а кожен охочий може втілити найпотрібніші мрії дітей – вихованців дитбудинку, малюків з інвалідність або батьки яких перебувають у скрутних життєвих обставинах. Для цього треба лише зайти на сторінку благодійної акції, обрати лист малюка до св. Миколая і стати його помічником. Офіс Святого Миколая: вул. Винниченка, 12 (Львівський обласний молодіжний центр, 2-й поверх) +380 97 041 44 26 PodarujDitiniSvato

Святий Миколай для військових Благодійний фонд “Рідні” спільно з мережею кав’ярень “Світ кави” запускають акцію “Кава з Миколаєм” яка має на меті створити свято для дітей з Центру при ліцеї “Просвіта” й людей похилого віку з Львівського геріатричного пансіонату. 100% від продажу кавових зерен та 50% від вартості напоїв під назвою “Кава з Миколаєм” скерують на організацію святкової програми та подарунки. Долучитися: – придбати кавові зерна, обсмажені за осо­ бливим рецептом, у закладах за адресами пл. Ринок, 30 та пл. Катедральна,6. замовити особливий кавовий напій у кав'ярні на пл. Катедральній,6.

З 1-го грудня Центр військового капеланства УГКЦ за підтримки Фундації св. Миколая організовує благодійну акцію “Святий Миколай для військових”. Підтримати проєкт можна пожертвою у скриньку Фундації св. Миколая у: – Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла ( вул. Театральна, 11); – храмі Блаженного священномученика Олексія Зариць­ кого (вул. Лукаша, 3а); – храмі Святого рівноапостольного князя Володимира Великого (вул. Природна, 8а); – Афганському храмі Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа (вул. Батуринська, 2); – Храмі Пресвятого Серця Христового (вул. Диктова, 2А).

Кожна дитина чекає на диво

Чужих дітей не буває! Кожен малюк має відчути увагу, любов та опіку, а особливо – в святкові дні. Щороку перед святом Миколая платформа розвитку громади “Ідея міста” разом з Благодійним фондом "Справа Скарбека" збирають пакуночки для діток з багатодітних малозабезпечених сімей з одним годувальником. Долучитися до благодійної акції: +38 066 159 10 61 Принести канцелярські приладдя, одяг, іграшки, солодо­ щі та мандаринки: просп. В. Чорновола, 45а, корпус 12 Миколай прийде до діток 18 грудня. 38

РІА Львів / листопад-грудень 2020


кіно

Восени одна з щоденних радостей – закутатися теплим пледом, зварити ароматного чаю і дивитися цікаве кіно. І що б там не було за вікнами, як близько не підступала би вже зима – вдома буде тепло й затишно. Добірка українських фільмів – для вас.

Де ти, Адаме?

Фортеця Хаджибей

І будуть люди

Тарас. Повернення

Сюжет грецько-української документальної стрічки “Де ти, Адаме?” розгортається у стародавньому монастирі Дохіар на західному узбережжі гори Афон. Образи природи, невпинна праця і мирна молитва ченців нагадують нам про втрачений рай, осягнути який людина вічно прагнутиме. Фільм прочиняє завісу повсякденного життя обителі. Центральною фігурою фільму став ігумен Григорій – старець. Усі персонажі є реальними, а продюсер стрічки – диякон Олександр Плиска, який десятиліттями навідувався до Дохіару, жив пліч–о– пліч з монахами, поділяючи з ними побут, труд і молитву. Саме ця обставина дала можливість показати життя братії афонського монастиря. У 2019 році документальний фільм отримав Гран-прі Міжнародного фестивалю православного кіно “Покров” у Києві. Оригінальна мова стрічки – грецька з українськими субтитрами.

Події фільму відбуваються у XVIII столітт. У розпал війни проти Османської імперії до турецької фортеці Хаджибей вирушає козак Андрій, котрому доручили передати листа коменданту – чоловіку, що має вплив на султана. Та замість нього Андрій зустрічає дівчину Фатіму, на яку полюють ворожі солдати – їй вдалося втекти, коли фортецю захопили російські війська. Ахмет–паша залишився на місці й потрапив у полон, з якого навряд чи вибереться живим. У цей час до порту Хаджибей припливає грузинський винороб Йорам – йому потрібна земля для вирощування винограднику. Історичний пригодницький фільм знято спільно Україною, Грузією та Туреччиною. Акторський склад також багатонаціональний. Режисером та співавтором сценарію став Костянтин Коновалов.

З 14 по 19 вересня телеканал СТБ показав прем'єру серіалу “І будуть люди”. Серіал побудований у формі саги і через призму життя звичайних людей з села на Полтавщині показує турбулентні етапи 20 століття: перша світова війна, революція, прихід радянської влади. Кожен з героїв по-своєму зустрів ці зміни, але всіх їх об’єднувало одне – бажання жити, любити і знайти своє місце у новому вимірі історії. 12 епізодів. 12 основних героїв. 12 доль. Історія драматичних змін, пристрасного кохання і цінності людського життя. Це кіно про людей, які жили сто років тому, але так схожі на нас сьогоднішніх.

Перший український повнометражний художній фільм про Тараса Шевченка, який зняли за роки Незалежності. Події розгортаються 1857 року у Новопетрівській фортеці на Магистау, Казахстан. Тут відбуває своє заслання Тарас Шевченко. До закінчення цього терміну лишилися лічені дні. Представники “охранки”, агенти царської поліції, намагалися зробити усе, аби повертатися з заслання було вже нікому. 113 персонажів картини – рекорд для сучасного українського кіно. Стрічку знімали на 38–ми локаціях в Україні та Казахстані. Історичний фільм “Тарас. Повернення” є дітищем українського письменника, актора, сценариста та режисера Олександра Денисенка. Сценарій до фільму був написаний ще у 2012 році. Наприкінці 2017 року стрічка була повністю готова та представлена у Держкіно. Допрем’єрний показ відбувся у день народження Шевченка у його музеї в Києві.

РІА Львів / листопад-грудень 2020

39


Після того, як футбол з’явився у житті людей та став найпопулярнішим видом спорту, він ніколи не зупинявся. Навіть під час війни, глибоких економічних криз, політичних негараздів та інших факторів гравці продовжували займатися своєю справою і в них була своя аудиторія. Та ось прийшов 2020 рік. Коронавірус стрімко увірвався у життя людей, а терміни “локдаун”, “карантинні обмеження”, “соціальна дистанція” та інші, схожі за контекстом, слова увійшли в лексиконі практично кожного з нас. Люди почали ізольовуватись, обмежувати пересування, зводити контакти до мінімуму. Закривалися заклади, скасовувалися культурні заходи та зупинилися усі спортивні події. Гра №1 зазнала найбільшої кризи, наслідки якої будуть відчуватися ще багато років. У середині березня національні та міжнародні футбольні асоціації поставили сезон на паузу (Франція, Нідерланди та Бельгія вчинили ще кардинальніше – взагалі закінчили всі турніри з поточними результатами). Глядачі та вболівальники залишилися без “хліба та видовищ”, а футболісти вийшли з зони комфорту. Так–так, саме зони комфорту, оскільки професійні футболісти живуть за розписаним графіком (режим дня, тренування, участь у командних заходах тощо), а їх побут у переважній більшості випадків організовується клубним менеджментом.

на карантині

спорт

А в цій ситуації вони залишились на одинці із цим “суворим” світом. Частина гравців змогла нормально адаптуватися до таких умов: переважна більшість є людьми сімейними, а тому нарешті змогли більше часу приділити своїм родинам. Однак були й ті, у кого почалися проблеми – як психологічні, так і фізичні – на фоні того, що їх вирвали зі звичного способу життя. Як тільки з’явилася хоча б якась визначеність з тим, як протікає хвороба, як її можна уникнути, та які є алгоритми дій, якщо хтось все ж захворіє на COVID–19, почались пошуки шляхів до повернення футбольних матчів. Ключовим фактором у цій ситуації були гроші, адже сучасний футбол – світ бізнесу, де є багато взаємопов’язаних речей. А ще є велика кількість людей, залучена до гри, окрім власне гравців, які втрачали свої гроші, а подекуди і роботу. Тому якомога швидше повернення футболу як мінімум на телебачення було життєво необхідним для збереження партнерських та рекламних угод, виплати телевізійних контрактів, інших доходів такого типу. Першою знайшла рішення Німеччина. Директор Німецької футбольної ліги Крістіан Зайферт став локомотивом повернення футболу – разом зі своєю командою розробив концепцію правил проведення футбольних матчів під час карантину. Німецький протокол безпеки став зразком для інших країн (в тому числі й для України), оскільки Українська асоціація фут-

РІА Львів / листопад-грудень 2020


спорт

болу (УАФ) практично скопіювала всі правила та обмеження для команди на період пандемії коронавірусу. УАФ спільно з Міністерством охорони здоров’я затвердили Тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів під час проведення футбольних матчів в Україні: Футбольні клуби зобов'язані призначити особу, відповідальну за дотримання протиепідемічних заходів, та повідомити про них головного державного санітарного лікаря відповідного регіону. Клуби забезпечують опитування на наявність симптомів респіраторної хвороби, вимірювання температури тіла перед кожним тренуванням та кожним матчем для учасників матчу, офіційних осіб матчу та осіб, що забезпечують організацію спортивних змагань. Особи, в яких при опитуванні виявлено ознаки респіраторної хвороби або температуру тіла понад 37,2° C, не допускаються до стадіону. Для зменшення ризиків поширення хвороби, футбольні клуби організовують тестування методом ПЛР членів команди, арбітрів, відеоасистентів арбітражу кожні 14 днів. Одночасно на всій території стадіону може перебувати не більше 200 осіб віком від 18 до 60 років. Під час перебування на території стадіону учасники зобов'язані використовувати респіратори або захисні маски (крім футболістів, головних тренерів, бригади арбітрів під час безпосереднього перебування на футбольному полі, коментаторів та відеоасистентів арбітражу за умови встановлення між робочими місцями роздільних екранів).

РІА Львів / листопад-грудень 2020

Алгоритми організації роботи під час карантину

Підготовчі та установчі роботи в день матчу повинні бути завершені до того, як команди та арбітри прибудуть на стадіон. При організації матчу забезпечується відсутність скупчення людей: прибуття команд має бути розведено в часі; клуби–господарі визначають маршрут учасників до роздягальні та поля таким чином, щоб мінімізувати контакт зі сторонніми особами, організаторами. Вихід команд на поле має бути розділений за часом, без збору та традиційного виходу, без супроводу дітей, рукостискань, загального шикування команд. Після закінчення матчу пресцентр та змішана зона залишаються зачиненими. Дозволяється використання місць загального користування (роздягальні, душові) тільки невеликими групами при дотриманні дистанції у 2 метри. Рекомендується приймати душ вдома /у готелі. Від'їзд команд та арбітрів зі стадіону відбувається окремо одна від одної. Дезінфекція повинна бути завершена за 1 годину до тренування і 3 години до матчу; обробку спиртовмісним антисептиком дверних ручок, кнопок ліфтів, вимикачів тощо здійснюють кожні 30 хвилин; забезпечуються окремі контейнери для збору, зберігання та утилізації засобів індивідуального захисту. Пляшок для напоїв – лише індивідуальні. Заборонено обмінюватись особистими речами (рушники, халати тощо) з іншими гравцями; провітрювання усіх приміщень кожні 3 години протягом 15 хвилин.

Забороняється: функціонування фітнес–барів, спа–зон, надання послуг масажу (крім спортивного розігріву спортсменів безпосередньо перед виходом на футбольне поле); централізоване харчування в місці проведення матчу. Це, здавалося б, дрібниці, на які раніше ніхто б не звернув увагу, а тепер вони будуть грати важливу роль. Через це зміниться і сама гра, і антураж навколо неї. Та що найбільше впадає в очі і вбиває відчуття від перегляду матчу – відсутність вболівальників на трибунах. Асоціація робила кволі та недоречні спроби повернути глядачів, однак здоровий глузд переміг і в найближчому майбутньому (до кінця 2020 року – точно) матчі відбуватимуться без глядачів. Та це – не найбільша проблема з тих, які спіткали український футбол. Бажання клубів зекономити, а також відсутність серйозної перевірки зводить нанівець практично половину перелічених обмежень та вимог. А це і є ключова відмінність між тим, яка кількість хворих на коронавірус у топ чемпіонатах Європи та у вітчизняній першості. І ця відмінність – явно не на нашу користь… Більшість клубів Української Прем’єр– ліги вже відчули всі проблеми, які несе COVID-19, – карантин у команді, велика кількість хворих серед гравців, тренерів та персоналу клубів, витрати на забезпечення карантинних вимог, проблеми з логістикою, втрата доходів від вболівальників та проблеми зі спонсорськими доходами. В останніх пунктах криється головна загроза. Український футбол надто залежить від волі олігархів, а клуби живуть коштом власника, а не за свій дохід. Тепер і так низький заробіток клубів стає критичним. У перспективі ні урізання зарплат, ні скорочення штату працівників, ні інші заходи, які могли б скоротити витрати клубу, не допоможуть деяким клубам подолати кризу. Та головною складовою футболу таки залишається гра. І тут є як зовсім негативні наслідки коронавірусу, так і певний поштовх до розвитку. Через хворобу чи самоізоляцію ключові гравці можуть пропускати ігри і це майже гарантовано позначиться на результатах команди, зруйнує награні ігрові схеми та зв’язки. Водночас неймовірний шанс отримують молоді гравці та вчорашні дублери, які можуть заявити про себе. Єдине, в чому можна бути впевненим, – футбол вже не буде таким, як до пандемії. Це позначиться у всіх сферах: ігровій, фінансовій та, власне, у ролі гравців і вболівальників у цьому виді спорту. В цих умовах практично кожна гра несе в собі інтригу та нові відчуття для усіх залучених до процесу. Вадим Юрчак

41


Відбувся відкритий кубок Львова з бодібілдингу WABBA Ukraine Представники майже зі всієї України приїхали на перший національний старт WABBA UKRAINE у 2020 році. На жаль, в кубку взяла участь лише третина попередньо заявлених учасників. Спортсмени, судді, делегати й організатори, котрі взяли участь у цьому змаганні, – вже чемпіони не лише в спорті, а й у житті – адже підтвердили, що їх неможливо зламати! Переможці: Адольфо Мабедо (Adolfo Mabedo / Ангола) в Абсолютній категорії “Чоловіки бодібілдинг” Лілія Соломічева (Львів) у Абсолютній категорії “Жінки бікіні” Володимир Лесков (Вінниця) у Абсолютній категорії “Мен фізік” Організатори висловлюють подяку управлінню спорту ЛМР, а також генеральному спонсору – мережі фітнес-клубів “ЛІГА”; офіційним спонсорам: магазину спортивного харчування “Білок»”; ТМ “Живий хліб”; медіапартнерам: ГО “Ідея міста” Телеканалу Xsport KULTURIZM.INFO фотограф Евген Кравс

42

РІА Львів / листопад-грудень 2020


афіша

ДахаБраха 9 грудня, 19:00

Malevich Night Club ДахаБраха стали справжнім музичним феноменом. Ви чули їхні пісні в саундтреку популярного американського серіалу “Фарго”, в рекламі Девіда Бекхема.Ще жодна група так філігранно і сучасно не розпоряджалася українським фольклором. Їх останні виступи довели, що жоден концертний зал не може вмістити всіх бажаючих, тому 9 грудня ДахаБраха влаштують грандіозне live-шоу

From Germany with love імерсивна вистава-гра 3 грудня

Театр Лесі Українки (вхід на подію зі службового входу театру) From Germany With Love – перша частина українсько-німецького театрального проекту “Прикордонні території – ідентичність, різноманітність, суспільство: зараз, до та після”. Ви чули коли-небудь про місто Зенфтенберг? Його мешканці відправили вам посилку, наповнену відбитками їхнього життя в Брандербурзі – однієї з федеративних земель в Німеччині з великим вугільним басейном. Розкриваючи її, ви познайомитесь з молодою жінкою, яка поїхала із Зенфтенбергу аж до Австралії, аби стати пекарем, а потім повернулась і відкрила найкращу пекарню в місті. Перед вами також постане старий чоловік, який колись очолював шахту, а тепер керує шахтарським хором, всі учасники якого мають понад 80 років. Вам навіть пощастить почути одну з їхніх улюблених пісень. Ви зустрінете двох дуже яскравих 10-річних хлопчиків, соціального працівника, молоду маму, місцеву вчительку і багатьох інших. Ви покуштуєте те, що люблять їсти мешканці Зенфтенбергу, і врешті-решт, сподіваємось, (в)пізнаєте частинку їхнього життя – сліди печалей і радостей людей з маленького міста за 1500 кілометрів від нас.

РІА Львів / листопад-грудень 2020

"Від Романа до Йордана" Відкриття 1 грудня о 15:00 Онлайн презентація з виставкоюярмарком – 5 грудня о 19:00 (zoom) Центр Митрополита Андрея Шептицького, вул. Стрийська 29А 6 грудня 19:00 – онлайн лекція Соломії Тимо “У світлі зорі: давні і сучасні образи Різдва”. 12 грудня – кураторська екскурсія та онлайн–зустріч з художниками 15, 17, 22, 24 грудня – камерні офлайн майстер–класи напередодні свята Миколая (проводитимуться з дотриманням норм карантину) Цього року, у співпраці з Українським Католицьким Університетом, проєкт презентує виставку мистецьких творів, об’єднаних довкола сакральних тем, – “Час Різдва”. Будуть представлені унікальні авторські твори знаних митців.

Жадан і Собаки. Кокаїн 11 грудня, 19:00

FESTrepublic Харківська панк-банда Жадан і Собаки після довгої паузи нарешті повертаються у Львів. Харків’яни зіграють свою тогорічний програму “Мадонна”, а також потішать шановну публіку старими добрими бойовиками. Крім того, музиканти запрезентують пару треків із нового альбому, над яким зараз працюють.Історії, знайомі кожному з нас. Музика, під яку неможливо спокійно стояти. Альбоми, пронизані драйвом. А те, що відбувається на їх шоу, важко описати словами. Колектив роками міцно тримає репутацію крутої фестивальної команди, здатної розкачати будьяку аудиторію. Тож буде гаряче, можеш не сумніватись.

43


Астрологи називають грудень “кармічним” місяцем. Цей період потрібно закінчити без енергетичних “хвостів”, незавершених справ і задавнених боргів. Постарайтеся завершити все до Нового року

Овни

Досить хаотичний і сумбурний місяць: то захочеться гайнути в теплі краї, то почати власну справу, то навчитися варити геніальний борщ, а то податися в Тибет за спокоєм. А поки вас отак кидатиме з боку в бік, вдома назріватиме незадоволення і “половинка” почне влаштовувати сцени ревнощів – ще б пак, якщо вас вдома не застанеш. Астролог радить втихомирити уяву та зайнятися чимось одним і конкретним. Бажано – прибутковим, бо через ваше марнотратство фінанси заспівають романси. Овнам вдасться налагодити стосунки з впливовою людиною, яка поручиться за вашу “професійну надійність” у новому проєкті. Ймовірно, повернуть давній борг – потратьте гроші на себе, але з розумом.

Тельці

Останній місяць року буде щедрим на приємні несподіванки. Щастити буде буквально на кожному кроці – в роботі, стосунках, перемовинах з партнерами. Щоправда, астролог не радить сліпо покладатися на удачу – відповідальність на прийняті рішення та розвиток ситуацій несете все ж ви. Не намагайтеся встановити диктатуру вдома – так свій авторитет, підірваний постійною зайнятістю і браком часу для рідних, не відновите. Не дратуйтеся, не конфліктуйте, перетерпіть бажання накричати. Наприкінці місяця все налагодиться. Будьте уважними до свого здоров'я. Тельці–одинаки зустрінуть наближення нового року в приємній компанії. 44

Близнюки

Цьому знаку доведеться пережити емоційно нестабільний період. Сила волі, стресостійкість і оптимізм – ваші найвірніші союзники в грудні. Ще й на роботі неочікувано “впаде на голову” додаткове завдання. Зорі обіцяють, що ми зі всім впораєтеся. Головне – бережіть нерви. В другій половині місяця підтримка близьких допоможе розібратися у непростій ситуації. Найімовірніше, йтиметься про стосунки в колективі, плітки, інтригу та довіру до вашої компетенції. Прислухайтеся до порад старших родичів або друзів. Сімейні Близнюки вкотре переконаються, що дім – найзатишніше місце в світі. Допомагайте домашнім у побутових справах.

Раки

Наприкінці року Раків чекає непростий вибір між роботою і особистим життям. Остерігайтеся приймати рішення зопалу. Останнім часом представники цього знаку всюди бачать змову та підступ. Так і до параної навигадуватися можна. Налийте в улюблене горнятко липового чаю з медом, глибоко вдихніть і змиріться – світ не крутиться довкола вас. Наприкінці грудня уникайте сумнівних операцій з грошима – особливо чужими. Місяць принесе закоханим Ракам багато приємних романтичних сюрпризів – подарунки, зізнання в почуттях, спонтанні спільні поїздки. Самотніх зорі теж не забули – от–от станеться зустріч з “Тією” людиною.

Леви

Левам може здатися, що довкола йде війна, а поле бою – їх “его”. З одного боку, ви намагатиметеся догодити домашнім – а вони не оцінять. Ще й про “гіперопіку” і “надто багато уваги, дихати нічим” заговорять. З іншого боку, колеги та підлеглі раптом вирішать, що знають краще, а ваші неоціненні поради – не до речі. Ще й в особистому житті повний штиль і романтика різко чередуватимуться з емоційними “розборами польотів”. Спиніться на мить і задумайтеся – а точно світ казиться, чи щось зі сприйняттям не те? Займайтеся творчістю, купіть собі подарунок (фінансовий стан дозволить навіть шиканути). А там і свята на порозі – з мандаринками та глінтвейном.

Діви

Цьому знаку грудневі зорі приготували особливий дарунок – майже необмежений ліміт можливостей змінити життя. Що б ви не вигадували, в які проєкти не влазили б, як не ризикували би – удача буде на вашому боці. Втім, астролог радить не надто випробовувати терпіння планет: якщо замість роботи будете розважатися, керівництво по голові не погладить і треба буде зичити до зарплати. Будьте ініціативними, генеруйте ідеї, беріться за відповідальні справи – так зароблять “бали” та премії. Діви, які давно в стосунках, зважаться на серйозний крок – познайомити обранця/обраницю з батьками. А там і до весілля готуватися можна.

РІА Львів / листопад-грудень 2020


гороскоп

Терези

Представників цього знаку чекає динамічний період. Яскраві емоції, захопливі події, успішні проєкти закрутять голову легковірним Терезам. Може навіть здатися, що теперішнє місце праці – не досить престижне для такого незамінного кадра. От тільки керівництву про це казати астролог не радить – звільнять і доведеться перебиватися випадковими підробітками аж до весни. Гроші, звісно, будуть, а от спокій – навіть не снитиметься. Вдома сімейним Терезам доведеться набратися терпіння – свої плани будете змушені постійно підлаштовувати під побажання партнера. Намагайтеся сприймати такі зміни спокійно, інакше конфлікти не вдасться вирішити мирно.

Скорпіони

Усі події грудня будуть мати вплив на подальше життя, тож зважуйте кожне слово і вчинок. Багато сил – і фізичних, і моральних – забере хвилювання за рідних. Емоційне виснаження дасться взнаки наприкінці грудня. Потіште себе чимось приємним – покупкою, відпусткою, просто відпочинком вдома за переглядом “теплого” фільму. Приділяйте більше ували своїй “половинці” – тій самій людині, котра готувала вам вечері і підтримувала вас, поки ви підтримували рідних. Підготуйтеся до свят – перегляньте ялинкові іграшки, сходіть на передмиколайський шопінг. І пам'ятайте – все обов'язково закінчується добре. А якщо не добре – то це ще не кінець.

РІА Львів / листопад-грудень 2020

Стрільці

Грудневі зорі віщують, що Стрільці можуть потрапити під вплив нещирих людей або пустих ідей. Астролог радить вгамувати пристрасті та ввімкнути логіку: якщо крім вас нікому більше ситуація не видається такою перспективною, може не все так просто? Оцінюйте тверезо всі пропозиції, які стосуються вкладення грошей. Бажано ще і з юристами порадитися, якщо сума велика. Сімейним Стрільцям грудень передсвяткові вечори в колі найрідніших. Досить швидко ця ідилія набридне і потягне на пригоди. Захочеться драйву та емоцій. Ви будете легко знайомитися з протилежною статтю і навіть сімейні Стрільці можуть забути, що вдома їх чекають.

Козероги

Гармонійний і активний кінець року чекає на Козерогів. Попри карантин, ви якось зумієте бути в центрі уваги та перезнайомитися з багатьма людьми. Єдина перешкода для налагодження стосунків – ваша впертість. І трохи – ваш же егоїзм. Підприємливість і працелюбність допоможуть заробити відчутну суму. Гроші люблять цілі – не розкидайтеся грошима на дрібниці, а купіть щось одне – дороге і потрібне. Уникайте конфліктів на роботі ближче до кінця грудня. Наприкінці місяця Козероги “знайдуть під ялинкою” Великий Шанс – щось, що змінить ваше життя докорінно. Зорі натякають, що йдеться про особисте.

Водолії

Останній місяць року Водолії будуть долати фінансові труднощі. Ви покладали великі надії на проєкт, котрий відклали або скасували. Не впадайте у відчай – до кінця року ситуація зміниться і ви ще будете раді, що все склалося саме так. Сімейні Водолії пожинатимуть плоди власних помилок – як ви досі ставилися до родини, так тепер і до вас. Зробіть висновки, перепросіть і знову насолоджуйтеся гармонією. Самотні представники знаку зустрінуть свою половинку. Найімовірніше, це станеться на якомусь заході. Носіть маску, тримайте дистанцію і мийте руки – щоб замість власного весілля не потрапити на лікарняне ліжко.

Риби

Вас можуть підвести ті, кому найбільше довіряли. Не кінець світу – так буває. Не плекайте злість і образу, зосередьтеся на поточних справах. Астролог застерігає – помста кривднику у вашому випадку обернеться ще більшою халепою. Наприкінці місяця самотні Риби закохаються – так по–справжньому як вперше. Почуття зігріє вас, окрилить. Спрямуйте енергію на те, щоб досягти успіхів – якраз в той зорі приготують ще й несподіване підвищення на роботі. Сімейні Риби готуватимуться до свят, як і належиться щасливій родині.

45


партнери

Бізнес–центри Forum Lviv вул. Під Дубом, 7Б 0322 956 994 ТЦ “РОКСОЛАНА” вул. Соборна,14 098 658 5740 www.roksolana.ua Інтерсіті проспект В'ячеслава Чорновола, 67г 0322 327 704 Rius вул. Академіка Гнатюка, 12А 0322 350 660 Парус вул. Липинського, 36 097 173 7577 Legendа Class м.Львів, вул. Шевченка, 111A

Авто AUDI ЦЕНТР ЛЬВІВ вул. Липинського, 54д (032) 297–12–97 ТОВ “НІКО–ЗАХІД” вул. Липинського, 50б (032) 298–95–55 salon_niko@lv.nico.ua ПАТ “ГАЛИЧИНА АВТО” вул. Городоцька, 282 (032) 232–07–72 galychyna–avto.ukravto.ua RENAULT LVIV вул. Хмельницького 228 0322 459 474 ТОЙОТА ЦЕНТР ЛЬВІВ “ДІАМАНТ” вул. Кульпарківська, 226 (032) 2–777–777 (067) 252–77–77 toyota.lviv.ua Porsche центр Львів вул. Джорджа Вашингтона,8 0322 560 911

46

HоReCa Грушевський cinema&jazz" просп. Шевченка, 28 (098) 676–46–00 cinemajazz.com.ua

Гопак вул. Наукова, 2б Королівська пивоварня сул. Староєврейська, 9 098 303 5472

Park. Art of rest Дмитра Вітовського, 43А 067 008 2222

Mon Chef вул. Городоцька, 15 0322 422 707

GLORY CAFÉ вул.площа Міцкевича, 1 0322 970 297

MUSCAT пл. Галицька, 7 (067) 80–80–495 muscat.lviv.ua

Кондитерська “Вероніка” проспект Шевченка, 21 0322 986 028 Чорний кіт вул. Героїв Майдану, 4 0322 444 240 Амадеус площа Катедральна, 7 0322 356 316 Кондитерська аптека Іонових “Під золотою зіркою” вул. Миколи Коперника, 1 0322 971 079 Паб–ресторан “Дублін” вул. Вірменська, 1A 0322 616 171 Шекспір вул. Любінська, 144 0322 955 295 Кафе №1 площа Катедральна, 5 0322 423 369 Голодний Микола вул. Стрийська, 352 0322 329 606 САЛО просп. Свободи, 6/8 0322 355 536

Старий рояль вул. Ставропігійська, 3 0322 356 694 Bagrationi м.Львів, проспект В'ячеслава Чорновола, 59 067 674 0888 Цепелін проспект В'ячеслава Чорновола, 59 067 992 2022 Sinatra вул. Кульпарківська,230 067 676 8607 Patifon Соборна площа, 14 067 388 1133 Маестро вул. Лазнева, 3а 067 310 4847 РЕСТОРАЦІЯ БАЧЕВСЬКИХ вул. Шевська, 8 (098) 224–44–444 (032) 235–71–81 baczewski.kumpelgroup.com

Клуби

Прага вул. Леся Курбаса, 2 098 737 3777

Малевич проспект В'ячеслава Чорновола, 2 050 555 5195

Split Lviv площа Міцкевича, 6/7 0322 422 200

Rafinad вул. Руданського, 1 066 400 0888

VAPIANO вул. Гнатюка, 12 www.vapiano.com

Hiresh night club площа Євгена Петрушевича, 2 067 670 0867

РІА Львів / листопад-грудень 2020


партнери

FASHION CLUB пл. Підкови, 1 (032) 235–87–06 067 374 4491 De Lux вул. Володимира Великого, 2 096 276 8885

Готелі Citadel iNN вул. Грабовського, 11 0322 427 771

Магазини /Бутіки Дизайн студія Зоряни Кириленко вул. Моринецька, 7а 068 719 1053 Apple room вул. Шевська, 1 098 117 1317 проспект Шевченка, 3 093 930 7771 вулиця Гавришкевича, 5 067 978 8777

Швейцарський вул. Князя Романа, 20 0322 403 777

I People проспект Свободи, 41 067 167 6667 вулиця Городоцька, 2 097 727 2772 вулиця Пантелеймона Куліша, 45 093 449 8357

Євроготель вул. Тершаковців, 6А 0322 424 002

Дизайнер Віктор Черкаський площа Міцкевича, 1

Таурус площа Князя Святослава, 5 0322 333 400

WINETIME проспект В'ячеслава Чорновола, 45 0322 448 800

Nobilis вул. Олександра Фредра, 5 0322 952 595

Deluxe Hotel Купава вул. Комарова, 17 067 238 3536 Асторія вул. Городоцька, 15 0322 422 701 Panorama Lviv проспект Свободи, 45, м 03222 59000

Леодерм проспект Червоної Калини, 29А 067 213 7272 Estelle Medical Center вул.Липинського, 54 098 314 2264 Медіостар вул. Городоцька, 62 067 844 0505 Косметологічний центр АстраНова вул. Городоцька, 54 096 989 8594 Салон краси Martelle вул. Княгині Ольги, 100Е 093 424 4455 проспект В'ячеслава Чорновола, 16Є 093 155 1855 Miss Princess вул. Івана Франка, 61 098 177 0188

Slastion вул.Івана Франка ,61 098 765 4321

Anorr вул. Олександра Мишуги, 16 096 096 0966

Amor amor проспект В'ячеслава Чорновола, 67г 067 590 0359

Face Control вул. Липинського, 28 098 814 9440

Здоров'я/краса

Modern Art Hotel проспект Шевченка, 28 068 709 9933 modern–arthotel.com

Мати і дитина вул. Замарстинівська, 85а 0800 504 205

Edem resort medical &SPA +38 067 314 65 12 Strilky, Peremyshlyany district, Lviv region, Ukraine edemresort.com

Центр косметології та дерматології «Новодерм» вул. Академіка Андрія Сахарова, 82 067 657 7999

Kavalier Boutique вул. Старознесенська, 70 0322 423 999

Персона Люкс вул. Академіка Богомольця, 3 067 380 8025

ЕДЕМ вул. Городоцька, 95а (097) 739–56–77 hotel–edem.lviv.ua

Стоматологічна клініка Perfect-Dent вул. Тершаковців, 1Б 067 275 0749

РІА Львів / листопад-грудень 2020

Авторська стоматологія Мар'яни Мельничук вул. Івана Франка, 23 0322 759 003

Масажна студія Наталії Безвуляк вул. Кирила і Мефодія, 3 097 333 1488

Нерухомість Парус вул. Городницька, 9 097 173 7577 Девелоперська компанія «MS» вул. Садова, 2А 096 231 0011 Квітка вул. Дмитра Бортнянського, 28 067 657 3333 Інтергалбуд вул. Шевченка, 60 098 611 9911

47


РІА рекомендує

Візажист, бровист

Дизайн студія м. Львів, вул Торф’яна, 21

Уляна Мота

+38 098 810 20 18 +38 068 04 99 565 galeonart.com

Доторкніться до майбутнього

097 92 094 58 Віднови свої диски

Wheel Service

Будь готовий до зміни сезону

Аргонне зварювання, Ремонт дисків, Абразивна чистка

АВТОМИЙКА 093 133 99 35

м. Львів, вул. Володимира Великого 2

вул. Пасічна, 84а

Діамантова проточка дисків Порошкове фарбування 067 940 40 88

48

Car wash РІА Львів / листопад-грудень 2020


РІА Львів / листопад-грудень 2020


РЕЗЕРВУЙТЕ ОНЛАЙН

більше безпеки, більше економії!

Консультації, резервування та технічна підтримка

0 800 30 20 60 дзвінки безкоштовні

apteka-ds.com.ua

Profile for РІА Львів

РІА-Львів №7 (листопад-грудень 2020)  

#гістьномера дизайнерка, бізнесвумен і просто розкішна жінка Надежда Терехова поділиться секретами щастя, планування і розвитку;яким буде -...

РІА-Львів №7 (листопад-грудень 2020)  

#гістьномера дизайнерка, бізнесвумен і просто розкішна жінка Надежда Терехова поділиться секретами щастя, планування і розвитку;яким буде -...

Profile for 407053
Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded