Page 1

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини

今 日 は 日 本 国 Info shock

Київ- 2017


Замість звернення:

«В Японии фантастически вежливый сервис, после местного, весь обслуживающий персонал в любой точке мира кажется хамливым. Кассирши в супермаркете всегда кланяются и работают только стоя. Человек из персонала магазина никогда не скажет вам "нет". Сразу. Он либо проведет вас по магазину в поисках того, чего заведомо нет, либо доложит старшему и тот, после экскурсии по магазину, скажет: "Извините, у нас этого товара вообще никогда нет". * Пропонуємо Вам випробувати своє звичне світосприйняття і отримати власну частку культурного шоку, здійснивши подорож до Японії сторінками нашого видання. Керуючись турботою про Ваш емоційний стан, ми обирали виключно найщаднішу інформацію.

© ЦРБ ім. П.Тичини © Прудка Г.І.

__________________ * http://russiahousenews.info/around-the-world/yaponiya-100-samih-interesnih-faktov 2


I Непідготованого іноземця Японія шокує буквально на кожному кроці. Точніше, шокують самі японці, перш за все своїми абсолютно неземними стандартами ввічливості й організованості…

3


ШОК ПЕРШИЙ: ЯПОНЦІ НЕЙМОВІРНО ВВІЧЛИВІ і вклоняються всюди і завжди, навіть коли їх ніхто не бачить (наприклад, своєму співрозмовникові по телефону). Але! Поклони, як і все в Японії, підпорядковані чітким інструкціям, відхилення від яких не схвалюється суспільством! Начальнику слід вклонитися під кутом 45 градусів, клієнтам — 30, колегам — достатньо 15-ти. Людині поважного віку прийнято вклонитися на 70 градусів. Уклін у 90 градусів - найглибший і найввічливіший. В такий уклін схилилися керуючі Фукусіми, коли просили вибачення за допущення страшної катастрофи. Звісно, це дуже зверхній і далеко не повний список вимог до такої важливої частини японської культури як уклін.

До речі, персоналу готелів, таксистам, офіціантам, продавцям в магазинах та іншим працівникам у сфері обслуговування вклонятися не потрібно, оскільки Ви оплачуєте їх послуги.

4


Японська мова складається з декількох рівнів ввічливості: розмовний, шанобливий, ввічливий і надввічливий. Жінки практично завжди розмовляють шанобливою формою мови, чоловіки - розмовною. В японській мові немає лайливих слів гірших ніж «дурень» і «ідіот». Потужність емоцій виражається інтонацією і гучністю. «Дурень» японською звучить як «бака» (дослівно “дурна людина”). А іноземець - «гайдзін» (дослівно - “чужинець”). «Бака-гайдзін» в японській розмовній - «американець». От вам і неймовірний рівень ввічливості та поваги до оточуючих ☺☺☺. Доречі, будь-який білий іноземець в Японії для японців - американець (потім англієць чи француз):

“Они автоматически нас всех записывают в американцы, и заранее уверены, что никто из нас не умеет говорить по-японски. Взрослые японцы, имеющие за плечами высшее образование, реально уверены, что весь мир говорит на одном языке, и этот язык — английский.”*

_________________

* http://stockinfocus.ru/2017/03/03/kulturnyj-shok-rossiyanki-v-yaponii-vse-belye-dlyayaponcev-amerikancy/ 5


Якщо японець не хоче виконувати ваше прохання, він ніколи не скаже «ні». Він скаже, що подумає про те, як можна вам допомогти, що ви задали йому непросте завдання і воно вимагає часу на роздуми і все у такому ж дусі. Але відповіді ви не отримаєте ніколи! У випадку якщо в Японії у Вас раптом почнеться нежить, пам’ятайте: прилюдно користуватися хусткою або серветкою це не просто неввічливо, а геть непристойно! Зате хлюпати шмарклями - нехай навіть під час ділової зустрічі - цілком нормально, за це вас ніхто не засудить. До речі, непристойним вважається не тільки висякати в серветку свого носа, а взагалі будь-яким чином привертати до себе зайву увагу - голосно говорити, розмовляти по мобільному

телефону в громадському транспорті, сміятися.

Японці

практично ніколи не кличуть гостей додому. Запрошення «заходьте як-небудь» в більшості випадків варто сприймати виключно як ввічливий мовний зворот.

...

6


II “Японцы свихнуты на еде и хорошо в ней разбираются. Главная цель абсолютного большинства при поездке за границу, не посмотреть что-нибудь, а что-нибудь сожрать и потом этим хвастаться.” *

____________ * https://www.factroom.ru/facts/8568 7


ШОК ДРУГИЙ: КУЛІНАРНИЙ Японці їдять дельфінів.

З них готують суп, роблять кусіякі (шашлик), їдять сирими. Вважають, що у них дуже смачне м'ясо! Щоправда, у печінці та крові міститься багато ртуті, що робить цей делікатес не дуже корисним, але при правильному приготуванні ризик отруїтися зводиться до мінімуму. Вбивати таких розумних і шляхетних істот як дельфіни заради шашлику - так, це дійсно шокує! Але насправді, лише невелика меншість людей в Японії вживає м'ясо дельфінів:

«За время множества наших кампаний в Японии, у нас сложилось впечатление, что мясо дельфинов считается “отбросами”, в отличие от более дорогого мяса китов. ДНК-тесты проведенные на мясе, продающемся на японских рынках под названием "китовое мясо" показали, что это мясо, на самом деле, ложно маркированное мясо дельфинов. Мясо китов продается намного дороже, чем мясо дельфинов – так обманывают японских покупателей.»*

= ______________ * http://savedolphins.net/japan_dolphin_hunt/ 8


" Той, хто їсть фугу - дурень, а той, хто не їсть - теж”, промовляє популярне японське прислів'я.

Риба фугу -

справжня легенда японської кухні. Вартість комплексного обіду, основу якого складає фугу, може перевищувати $1000. Одна рибина в Японії продається за ціною близько $300. Але така висока вартість виправдана не тільки відносною рідкістю рибки, а й складністю її приготування. До речі “фугу” - це назва страви, сама ж рибина зветься іглобрюхом (або риба-собака). Перше, що ви бачите при вході до ресторану фугу, - плакат з усіма місцевими кухарями, які тримають свої фугу-книжечки розкритими. Це означає, що всі вони пройшли тренування з обробки риби фугу. Практична частина іспиту для отримання ліцензії полягає в тому, що кухар повинен сам з'їсти приготовану ним рибину цілком. У давнину існував неофіційний закон: якщо відвідувач ресторану помирав від приготованої страви, кухар повинен був зробити сеппуку - ритуальне самогубство. Справа в тому, що в тушці фугу повно смертельної отрути - тетродотоксину. В одній рибці розміром з невеличку долоньку його буде достатньо, щоб отруїти 30-40 осіб. Тетродотоксин в десять разів більш токсичний ніж славнозвісна отрута кураре і в 400 разів - ніж стрихнін. Отрута фугу швидко паралізує м'язи і призводить до зупинки дихання. Врятувати людину можна тільки в разі її негайного підключення до апарату штучної підтримки дихання і кровообігу. Ефективної протиотрути від тетродотоксину на сьогоднішній момент не існує. Але отруєне в цій рибці далеко не все - лише нутрощі, яєчники, печінка, жовчний міхур і шкіра. Коли всі небезпечні частини видалено - рибку можна їсти. М'ясо дуже смачне і ніжне.

“Особое мастерство поваров состоит в том, чтобы оставить на поверхности филе ровно столько яда, чтобы клиент ресторана остался жив, но при этом почувствовал, как у него немеют язык, нёбо и, иногда, конечности. 9


При этом человек чувствует не только онемение, но и легкую форму эйфории сродни наркотической.”* Ось саме заради цих відчуттів люди йдуть на смертельний ризик, ласуючи цією рибкою. Наступна страва являє собою живого

восьминога, приправленого кунжутом і кунжутним маслом. Безпосередньо перед подачею на стіл тваринку розрізають на дрібні шматочки, а потім їдять щупальця, які ще продовжують звиватися. М'язи приготованого восьминога ще деякий час зберігають здатність скорочуватися, тому особливу увагу при поїданні страви слід приділяти тому, щоб у передсмертній агонії тварина своїми присосками не зачепилася за язик або порожнину рота та не перекрила дихальні шляхи людини. Бували випадки, коли гурмани гинули від задухи при необережному поїданні живих восьминогів!

Також досить популярною є страва, головний інгредієнт якої жива жаба. Найчастіше «смакоту» готують зі спеціально вирощених жаб. Сам процес приготування не складний - з живої жаби знімають шкіру, виймають тельбухи, потім розрізають на шматки і викладають на тарілку з гарніром, головна прикраса делікатесу - ще жива жаб'яча голова. Іноді в якості «родзинки» окремо подають серце, яке ще й досі б'ється. Звісно, що такі страви японці не вживають щодня на сніданок, але це й далеко не повний перелік небезпечних японських делікатесів!

_____________ * http://korrespondent.net/lifestyle/fooddrinks/1517679-smertelno-opasna-kak-gotovyat -i-za-chto-lyubyat-v-yaponii-rybu-fugu 10


III “Разнообразные интимные услуги одна из самых ярких достопримечательностей Японии. Но в отличии от Камбоджи и Тайланда, японская секс-индустрия ориентирована на внутреннего потребителя и практически недоступна иностранцам. Дело не только в языке, хотя чтобы заказать встречу, знание японского необходимо. А в том, что большинство домов, предоставляющих те или иные услуги, принципиально не работает с иностранцами. Иностранцы считаются менее благонадёжными клиентами и часто не соблюдают этикет, принятый в общении девушек и клиентов.” *

____________ * http://www.besttoday.ru/read/6549.html 11


ШОК ТРЕТІЙ: “ОСОБЛИВОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО ПОЛЮВАННЯ” Відмінна риса японської секс-індустрії це її надзвичайна спеціалізація. Тут можна спробувати речі, які в інших країнах не пропонує ніхто! Наприклад можна замовити сеанс обіймів в одному з так званих Cuddle Café. Причому ніякого інтиму і тим більше сексу! За певну плату ви можете спати з дівчиною в одному ліжку, обніматися. За додаткову плату можна замовити послугу «дивитися один одному в очі протягом хвилини» і «гладити волосся дівчини протягом трьох хвилин».

У Кьябакура (різновид хостесс-бару) можна зняти дівчину, яка підтримає вашу розмову і не буде проти, якщо ви трохи розпустите руки. Ніякого продовження така зустріч не припускає, і якщо ви щось «таке» запропонуєте, вас тут же виженуть із закладу назавжди!

можна зняти дівчинку, щоб на неї лаятися і вичитувати. ТоркаТакож

тися знову не можна! Зате говорити можна що завгодно, і вона буде вибачатися і каятися перед вами. Можливо навіть заплаче. Багатьох це розслабляє.

12


“Визитная карточка японской секс индустрии — soaplands. Это что-то вроде мыльного эротического массажа, но такое определение не передаёт всю изобретательность процедуры, которой окутывают клиента. [...] Хотели попробовать что-то, но стесняетесь произнести это вслух? Ставите галочку в анкете перед сеансом...”* Для тих, у кого є партнер, існують так звані лав готелі. Це готелі з погодинною оплатою і абсолютно божевільним дизайном кімнат! Можна орендувати кімнату - репліку вагона метро або салону літака, шкільний коридор або клас, БДСМ темницю з усією необхідною атрибутикою або тюремну камеру… Пропозицій так багато і вони настільки різноманітні, що кожний бажаючий обмежений лише своєю особистою фантазією. Love hotel це дуже весело, і якщо ви будете в Токіо зі своєю дівчиною, відвідайте таке місце обов'язково! Найбільший в Японії район червоних ліхтарів знаходиться в Кабукічо на Шінджуку. Це величезний квартал багатоповерхових будівель, кожна з яких в тій чи іншій формі є борделем. Тут найбільша концентрація soaplands, масажних салонів і клубів хостес в Токіо. Цікаво, що без знання японської про це неможливо здогадатися! Чим дорожчий клуб — тим суворіше виглядає його фасад і солідніше публіка. Так що дізнатися про справжнє призначення тієї чи іншої офісної будівлі можна тільки за меню з дівчатками і скромним написом "Чоловічий клуб" на вході.

Принято считать, что тема проституции в Японии находится под табу. За четыре года жизни в Токио у меня сложилось впечатление, что она скорее нормализована. “

___________________ * http://www.besttoday.ru/read/6549.html 13


Здесь просто не обсуждают проституцию как что-то отличное от любой другой работы в сфере услуг, будь то работа уборщицы, посудомойки или официантки. Это просто ещё одна услуга, которой пользуются и которую предоставляют. По статистике, 10% двадцатилетних японских девушек тем или иным образом были заняты в сексуальной индустрии (http://mdpr.jp/021156078). И хотя это не заработок которым гордятся, это заработок который не стыдно иметь.”*

___________ * http://www.besttoday.ru/read/6549.html 14


IV “В Японии существует поговорка: "Продай последний котелок, но возьми хорошую жену". Интересно, что, вопреки ей, инициатива знакомства довольно часто принадлежит девушке.” *

____________ * http://ivona.bigmir.net/psihologia/relate/sex/319501-Brak-po-japonski--Muzhchina-zhenites--na-mne 15


ШОК ЧЕТВЕРТИЙ: «ЧОЛОВІЧЕ, ОДРУЖИСЯ НА МЕНІ» Будь-яка японська дівчина шукає собі партнера, який володіє "трьома висотами": високим рівнем освіти, високими прибутками і високим зростом. Але знайти такого не просто, тому дівчина готова бути з іншим перспективним кандидатом, якщо не знайшовся відповідний варіант.

“Одна из причин, по которой японская девушка выходит замуж за не вполне подходящего партнера – это существование критичного брачного возраста, после преодоления которого девушка переходит в разряд “урэнокори”, что в переводе с японского языка означает "ненужный, залежалый товар". Само собой, это очень обидно, и поэтому девушка стремится выйти замуж за первого же симпатичного господина”.* Тим не менш, середній шлюбний вік у Японії такий же, як в Європі та Америці: 31 рік для чоловіків і 28 - для жінок.

16


“До сих пор практикуется вступление в брак не по любви, это более древний и уважаемый обычай, нежели современный брак, основанный на взаимных чувствах. В японском обществе существуют разные термины для разных браков. Брак по любви -"рэнъай", а "омиай" - это взаимовыгодный союз для обеих семей. Устроителем брака по расчету является посредник "накодо", а пара формируется исходя из социального статуса молодых и их родительских семей. Однако таких браков с каждым годом заключается все меньше и меньше, современные взгляды постепенно вытесняют устаревшие традиции”.* В сім’ї грошима розпоряджається дружина (якщо вона не працює). Чоловікові з його заробітку виділяється щомісячна сума на особисті витрати. У пересічній японській родині ця сума складає близько 300 доларів. Більшість подружніх пар середнього і старшого віку різних ліжках і нерідко, навіть, кімнатах.

сплять у

Регулярні походи чоловіка до повій – до недавнього часу нормальне і неминуче зло, молодих сучасних японців це стосується у набагато меншому ступені. Якщо в готелі у номері для сімейної пари одне ліжко, а не два, японці часто скаржаться адміністрації готелю або турфірмі, яка організовувала відпочинок.

Діти для японської сім'ї - дуже дороге задоволення. Якщо в більш ранні роки дитина вважалася закономірним і єдиним результатом укладення шлюбу, то на сьогоднішній момент багато японських сімей відкладають народження дитини на кілька років.

___________ * http://family-abc.ru/etnografiya-semi/item/64-yaponskaya-semya 17


Вищим ступенем непристойності для японської жінки вважається плач її дитини, особливо у громадському місці. При цьому не береться до уваги вік дитини. Вважається, що навіть новонароджена дитина у хорошої матері не повинна плакати. Саме тому японська жінка повинна спілкуватися з дитиною, передбачаючи її бажання і потреби таким чином, щоб дитина просто не встигала висловлювати своє невдоволення плачем.

“Не принято повышать голос на ребенка, а также маленьким детям до пяти-шести лет ничего не запрещают и не наказывают. Дети до пяти лет спят в одной постели с матерью, кормить грудью принято долго - до трех лет, женщина, как правило, не выходит на работу до того, как ребенку не исполнится 3 года. Именно поэтому японская женщина в большей степени, чем европейская стоит перед выбором: семья или карьера. Шанс, что ей не удастся устроится на работу после ухода за ребенком очень высок, кроме этого японки чаще всего увольняются с работы при наступлении беременности, а не находятся в декретном отпуске.” * І на останок:

“Некоторые женщины не только отказываются заводить детей - они вообще не желают выходить замуж. Таким образом они протестуют против нанимателей, которые автоматически связывают факт замужества с увольнением, а также против старших женщин, которые воспитали целое поколение молодых мужчин, не способных выстирать собственные трусы”.** ____________ * http://family-abc.ru/etnografiya-semi/item/64-yaponskaya-semya ** http://www.langust.ru/review/xeno-ja5.shtml 18


V “В Японии ежегодно происходит некоторое количество самоубийств из-за того, что ученики не сдали вступительные экзамены. Это одна из проблем, с которой сталкивается Министерство образования и которую государство никак не может победить.” *

____________ * https://mel.fm/shkoly_mira/1953427-japan 19


ШОК П'Я’ТИЙ: ОСВІТА ПО-ЯПОНСЬКИ Якщо людина не отримує доступ до бажаного університету, вона вважає, що її життя закінчилося. Вона не зможе обійняти посаду, на яку претендувала, а на навчання вже набрано кредитів та витрачено усі особисті кошти. Отож деякі молоді люди вирішують цю проблему самогубством.

Бюджетних місць у японських вузах немає. Багато студентів або йдуть в академічну відпустку і заробляють необхідну суму, або беруть кредит. У деяких з них на момент вступу до вишу вже накопичилися борги за навчання у середній чи у старшій школі - фінансовий фактор істотно знижує можливість японців здобути вищу освіту.

Навчальний рік у Японії традиційно розпочинається 1 квітня. Японці вважають, що це найкращий час для початку нового етапу в житті: прокидається природа, цвіте сакура, пора засвоювати знання. І хоча в сучасній Японії регулярно лунають пропозиції перенести початок навчального року, як і в більшості країн світу, на вересень, ніякого успіху ці пропозиції не мають і їх раз за разом відкидають. У Японії як і раніше є школи

під назвою “гакуен” з роздільним для юнаків і дівчат навчанням. За типом вони схожі на ліцеї і керуються специфічними суворими канонами, яким діти беззаперечно повинні підкорятися!

Навчання у Японії шестиденне, але кожна друга субота вважається вихідним днем.

Перерви між уроками

короткі - від 5 до 10 хвилин, але в середині дня — обов'язкова годинна перерва, необхідна для того, щоб школярі встигли пообідати.

Японських школярів

називають одними з найбільш зайнятих і працьовитих людей в країні. 20


Крім самої школи є спеціальні освітні заклади “дзюку” - репетиторські контори, які надають навчальні курси з різних предметів. Адже японська школа не гарантує своїм учням рівня

знань, необхідного для вступу до університетів або інших вишів! Практично всі діти відвідують дзюку і до пізнього вечора

старанно займаються, щоб підтягнути свій рівень. Найактуальніший новорічний подарунок для японських підлітків 12-18 років - купон на відвідування курсів у закладі дзюку.

“Обычная школа дает знания массово, Дзюку более ориентирована на индивидуальный подход. То, что не понял утром в школе, вечером объяснят в Дзюку. ”* В японських школах також є спеціальні гуртки під назвою “кай”.

Після закінчення уроків кожна дитина обов'язково (!) бере участь у якому-небудь різновиді колективної діяльності. Можна обрати творче, спортивне або соціально корисне дозвілля. Крім того учні мають регулярно проводити наукові заходи на кшталт парламентів, самітів, конференцій! Вважається, що всі ці навчальновиховні заходи краще підготують дітей до дорослого життя. Але у підсумку у дитини взагалі немає вільного часу. В Японії не

існує обов'язкових підручників, затверджених для всіх шкіл. Міністерство освіти лише дає рекомендації, але школа сама вирішує, у якому напрямку їй рухатися і які посібники або спеціальні предмети обирати. ________________ * http://www.psychologos.ru/articles/view/yaponskaya-sistema-obrazovaniya

21


Шкільну форму також обирає і затверджує конкретний навчальний заклад. Зазвичай дівчатам навіть у старших класах суворо заборонено розпускати та фарбувати волосся, користуватися декоративною косметикою, вже не кажучи про пірсинг і татуювання. Хоча в аніме зображують саме таких школярок і обов'язково у надкоротких спідницях. “На самом деле, этот предмет гардероба в самой школе оказывается длиннее. Дело в том, что школьницы наматывают юбку на поясе, из-за чего она становится короче, а когда входят на территорию заведения, где требования ко внешнему виду более суровы, то разматывают ее. То же самое и с косметикой, которую также нельзя применять в стенах школы.” *

___________ * http://viewout.ru/news/shkolnaja_jubka/2013-12-19-732 22


Японські школярі не пишуть ручками. Ручки використовуються тільки для заповнення щоденника. Все інше - роботу на уроці, домашнє завдання, тести учні мають записувати тільки олівцями! В Японії, на відміну від українських шкіл, кабінет закріплюються не за вчителем, а за класом. Тому не учні, а вчителі ходять між уроками з одного кабінету в інший. Кабінет, приписаний до певного класу, підписується відповідною табличкою.

Щороку класи формуються знову. Всі учні однієї паралелі (наприклад 7-А, 7-Б, 7-В і т.д.) розподіляються по класах випадковим чином! Тобто щороку учень потрапляє у новий колектив, який наполовину складається із нових людей. Щоправда, перед розподілом японські школярі можуть написати на спеціальних аркушах своє ім'я та імена ще двох учнів, з якими вони хотіли б опинитися в одному класі. Можливо, (але не факт), що керівництво школи прийме ці побажання до уваги. “Такая странная «перетасовка» нужна для развития чувства коллективизма. Ученик не должен зацикливаться на одних и тех же людях, а должен уметь находить общий язык с разными сверстниками.” * В японських школах немає прибиральниць: кожен день у післяобідній час прибирання проводять самі учні. Школярі підмітають і миють підлоги, виносять сміття, миють вікна тощо. Прибирання проводиться не тільки в своєму класі, а і в туалетах, і в актовому залі, і на шкільному подвір'ї. Так підлітки навчаються не перевищувати свою значущість у колективі та поважати труд інших людей.

Типовий клас у японській школі складається з 30 - 40 осіб. __________________ * http://nihon-go.ru/12-interesnyih-faktov-o-yaponskoy-shkole/ 23


Головне завдання японської педагогіки — виховати слухняного члена колективу:

"Учителей не особо интересует, какие выводы сделал ученик из материала. Много заданий дается именно на групповую работу. […] Все направлено на то, чтобы показать, что только общими усилиями можно добиться успеха" .* В японській школі всі мають бути подібними. Стандартизації підлягають не тільки одяг і шкільне приладдя, а й думки.

“Интересы коллектива - превыше всего. Человек – винтик в сложном механизме общества. Если ты не нашел свое место среди людей, ты изгой. Этому здесь учат с детства — быть в группе, приносить общественную пользу. Но перекос в сторону группового сознания приводит к неумению самостоятельно мыслить. Более того, идея соответствия единому стандарту настолько прочно укореняется в сознании детей, что если кто-то из них и высказывает собственное мнение, он становится объектом насмешек или даже ненависти. Это явление сегодня особенно распространено в японских школах и получило название «идзимэ» (понятие, близкое нашей армейской «дедовщине»).”** _____________

* https://www.segodnya.ua/world/v-japonii-deti-chictjat-v-shkole-tualet-a-v-shvetsiimohut-pobit-uchitelja.html ** https://www.2mm.ru/malysh/vospitanie-rebenka/303/yaponskoe-vospitanie 24


VI “В Японии есть особое понятие: "смерть от переработки". Это очень частый случай, когда люди умирают за рабочим столом или, не выдерживая нагрузки, заканчивают жизнь самоубийством. Для Японии это в порядке вещей, событие, на которое практически не реагируют. Люди будут даже возмущаться, если чьё-то самоубийство помешало их работе. Все думают: "Почему ты не сделал это в тихом незаметном месте, я из-за тебя не приду вовремя на работу!". *

____________ * http://oppps.ru/yaponskie-strannosti.html 25


ШОК ШОСТИЙ: ЩО ЯПОНЦЮ ДОБРЕ НА ТЕ УКРАЇНЕЦЬ НЕ ЗГОЛОСИТЬСЯ Прийнятий в Японії принцип "довічного найму" дає людині право тільки на одну спробу зайняти гідне місце в суспільстві. На роботу тут влаштовуються раз — і на все життя. В яку компанію ти влаштувався після вишу — в тій і працюватимеш до пенсії.

У класичній японській компанії кар'єру будують довго. Кар'єрне зростання залежить від віку, а не від заслуг! Молодий фахівець, навіть дуже талановитий, буде займати незначну посаду, працювати важко і за низьку платню, тому що він тільки нещодавно влаштувався. В японській компанії ти не можеш показувати свою унікальність, особливість, демонструвати свою перевагу в розумі. Це не вітається. Всі повинні бути однаковими. (Див. розділ V).

“При системе пожизненного найма, чтобы обеспечить постоянный рост зарплаты, молодёжи искусственно зарплату занижают, старикам же наоборот завышают . Таким образом у 45-летних зарплата оказывается раза в два больше, чем у 20-летних. При этом всю «чёрную» работу выполняет молодёжь, за стариками же – «чуткое руководство»”.* Дресс-код.

Недотримання співробітниками його правил призводить до серйозних наслідків, аж до звільнення. Працівники традиційної японської компанії одягають обов'язковий чорний костюм незалежно від погоди, навіть якщо на вулиці +40. Також у деяких компаніях жінкам заборонено носити костюми, що підкреслюють талію. Жакет має бути абсолютно прямим, спідниця - обовязково за-

____________ 26


На роботі жінка зобов'язана бути якомога менш привабливою для чоловіків! кривати коліна. Жіночі аксесуари заборонені!

“У меня большая серьёзная компания, она известна на международном уровне. [...] На рабочем месте мне разрешили носить только крестик - под одеждой, чтобы его не было видно, - и обручальное кольцо.”* В Японії не прийнято брати відпустку. За законом працівникам надається 20 днів відпустки на рік, але по факту лише деякі окремі співробітники наважуються скористуватися хоча б половиною цього часу! Справа в тому, що в японській культурі, якщо ти береш вихідний, це ознака твоїх лінощів і відсутності прихильності справі.

“В Японии не дают отпуск, ибо считается, что раз компания может обойтись без тебя месяц, то этой компании ты на %@& не нужен”.** Стандартний робочий день

в Японії триває з 9 ранку до 7 вечора. Але, майте на увазі: якщо вказано, що робочий день починається о дев'ятій, - не можна з'явитися на робочому місці прямо в цей час! Навіть якщо ви прийшли о 8:45 —вважається, що ви запізнилися!

“На работу надо приходить не менее чем за полчаса, некоторые приходят за час. Считается, что человеку нужно время, чтобы настроиться на рабочий лад, подготовиться к работе. Конец официального рабочего дня не означает, что вы можете идти домой! Раньше своего начальника _________________ * http://oppps.ru/yaponskie-strannosti.html ** https://pikabu.ru/story/kak_rabotayut_yapontsyi_2883930 27


не принято. Если он задерживается в офисе на два часа, то и вы задерживаетесь, и сверхурочными это считаться не будет. Ваши личные обстоятельства - это ваши личные проблемы.”* (1) В Японії прийнята погодинна система оплати. Майже всі японці беруть понаднормові. Але найчастіше це виливається в те, що вони розтягують завдання, яке можна зробити за дві години, - на тиждень. Встановлені фірмою терміни виконання також не завжди відповідають рівню складності роботи.

“Японцы будут ковыряться часами, нам кажется, что они работают как сонные мухи, а они считают, что выполняют работу "тщательно". Они невероятно тормозят рабочий процесс, поэтому нам с ними работать тяжело. С этой системой оплаты по часам они загнали себя в ловушку. Ведь, по сути, работа рассчитана не на качество, а на количество часов, проведённых в офисе.”*(2) Якщо ви захворіли в будній день і плануєте не піти на роботу - вас просто не зрозуміють. Всі з температурою виходять на робо-

ту! В місяць пересічний японець заробляє $3400. Але на виплати податків йде близько 30%, крім того, разом із високою та привабливою зарплатнею в країні дуже дороге життя. Ціни на продукти, житло, товари першої необхідності, зв'язок і транспорт в Японії — не порівняти з українськими. Навіть для забезпечених американців турпоїздка до Японії стає справжнім одкровенням!

____________ * (1), (2) , (3) , (4) http://oppps.ru/yaponskie-strannosti.html 28


Субординація: “Когда я устраивалась на работу, то подписывала кучу документов, где заверяла, что не буду обсуждать с клиентами и коллегами ничего, кроме работы: ни погоду, ни природу. Я не имею права на работе делиться своими "персональными данными" — кто мой муж, как у меня дела… Дома я не имею права рассказывать про свою работу. У меня не секретная работа, но так принято и указано в моём договоре. На рабочее место берут только то, что нужно для работы: для меня это документы и ручка. Сумку, кошелёк и телефон я не могу взять, это остается на КПП.”*(3) В Японії існує поняття "номікай" - "пити разом", нагадує наш корпоратив. В одній компанії "номікай" проходить кожен день, в іншій - два рази на тиждень і т.д. Теоретично, можна відмовитися, але такі рішення не вітаються, на вас будуть “косо дивитися”.

“Пить японцы не умеют и, как правило, напиваются очень сильно. Сама выпивка вам ничего не будет стоить, за неё всегда платит либо начальник, либо компания. Сейчас, чтобы ещё больше стимулировать посещение баров с коллегами, работникам стали даже платить за "номикай". Это часть японской культуры — вместе работать и вместе пить. Выходит, что почти 24 часа в сутки 365 дней в году вы проводите только с коллегами по работе.”* (4) Якщо японець обідає в офісі за своїм столом, то не

продовжувати роботу під час їжі - абсолютно неприпустимо!

29


У більшості країн світу сон у робочий час, і тим більше - під час наради, може стати вагомим приводом для звільнення. Але в Японії дрімати під час роботи не просто припустимо, але навіть

прийнято!

“Японская бизнес-культура позволяет сотрудникам офисов, которые так много работают, так называемый «инемури» — дремание на рабочем месте. Некоторые сотрудники даже имитируют инемури, чтобы их боссы подумали, что они очень много работают!”* Отже:

“Яонцы крайне усердны и прилежны: приходят на работу на час раньше, берут сверхурочные, отдыхают не более пяти дней в году, и то, если повезет. Совещание в 11 вечера никого не удивляет, а в конце рабочего дня, скорее всего, придется погрузиться в неформальное общение с коллегами – номикай – корпоратив по-русски. И тут возникает мысль: а стоит ли вообще ехать через весь город домой, чтобы переночевать? На самом деле, у них все продумано и уже создано для комфортного существования в рабочем «муравейнике». Рядом с их офисами построены недорогие мини-отели, а самым главным достижением XX века своей страны японцы считают лапшу быстрого приготовления. Но есть и минусы. Это нация трудоголиков, где смерть на рабочем месте (кароси) никого не удивляет и бьет все рекорды: до 10 тысяч человек в год! Стоит отметить, что умирают они от переработок в белых рубашках, расположившись в удобном офисе, а не в процессе тяжелейшего труда шахтеров ” _____________ *http://bigpicture.ru/?p=573044 ** https://e-mba.ru/school/articles/kajdzen-filosofiya-na-rabochem-meste 30


І ще дещо...

31


Японці щиро вважають, що їх мову вивчити майже нереально, тому дуже поважають всіх, хто може хоча б привітатися по-японськи.

“Если вы пошли пить с японцами в неформальной обстановке и умеете сказать только «здрасти» на их языке, то через некотрое время вас начнут учить словам «пиписька» и «какашка».”* (1) В Японії за будь-яку кількість будь-яких наркотиків саджають у в'язницю.

“Если японец поехал в Амстердам, там покурил, и это увидел другой японец и на него стукнул, то первого по возвращении домой посадят в тюрьму.”*(2) В японських містах усі ресторанні заклади, як правило, зосереджені в одному районі.

“Если вы идете пить, то пробыть всю ночь в одном месте — просто кощунство, обязательно надо зайти хотя бы в три!”*(3) Якщо японець засміявся - це перша ознака того, що він нервує.

Улыбкой здесь принято отвечать на грустные новости, а долгое и непрерывное молчание – первый признак уважения к человеку и даже некоторой степени восхищения.”*(4) “

В кафе та ресторанах Японії не прийнято залишати чайові.

“В Японии чаевые воспринимаются как оскорбление, признак того, что официант не справляется со своей работой и, следовательно, ему нужен дополнительный денежный стимул.” *(5) Багато молодих сучасних японців стверджує, що хоче жити за кордоном і не хоче бути японцями. 32


“Японцы в приватных беседах часто говорят, что Ки-

тай — это мощь, а Япония в ж**е. При этом японцы смотрят на китайцев и вьетнамцев сверху вниз. Как у нас говорят «че ты как чукча?!», у японцев говорят «ты че, китаец?».”*(6) Рисова горілка саке - насправді ніяка не горілка.

“Готовят его уникальным методом из сусла и солода, пастеризуя и ферментируя. По технологии производства саке ближе всего к пиву.”*(7) На японських вулицях ви не побачите баків для сміття.

“Весь мусор японцы несут домой, а потом сортируют на четыре вида: стекло, сжигаемый, перерабатываемый и несжигаемый мусор. Каждый тип вывозят в каждый конкретный день.”*(8) Мати серед друзів друга-“неяпонця” вважається престижним. Молодь цим хвалиться.

“99,9% местного населения – японцы, так что к иностранцам здесь отношение совершенно особое. Европейская внешность считается очень необычной, на улице подростки могут подбежать к человеку со светлыми волосами и голубыми глазами, чтобы сфотографироваться с ним. Тем не менее, иностранцев здесь очень неохотно пускают во внутреннюю жизнь страны – их любят как туристов, но с трудом принимают как граждан Японии.”*(9) __________________ *(1), (2), (3), (4), (5), (6), (7) , (8), (9) https://www.factroom.ru/life/the-stunned-80-facts-about-japan 33


リ 難

34


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТ-ДЖЕРЕЛ Брак по-японски: Мужчина, женитесь на мне [Електронний ресурс] / Ivona Женский портал : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 13.10.2011. – Режим доступу: http://ivona.bigmir.net/psihologia/relate/sex/319501Brak-po-japonski--Muzhchina--zhenites--na-mne (20.09.2017). – Назва з екрану 25 безумств, которые можно найти только в Японии [Електронний ресурс] / Вigpicture : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 04.09.2017. – Режим доступу: http://bigpicture.ru/?p=573044 (21.09.2017). – Назва з екрану 12 интересных фактов о японской школе [Електронний ресурс] / nihon-go : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 15.12.2015. – Режим доступу: http://nihon-go.ru/12-interesnyih-faktov-o-yaponskoy-shkole/ (11.09.2017). – Назва з екрану

99 фактов о Японии глазами россиянина [Електронний ресурс] / Фактрум : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2017. – Режим доступу: https:// www.factroom.ru/facts/8568 (20.09.2017). – Назва з екрану Дорожкина Е.Культурный шок в Токио: от кимоно до чайной церемонии [Електронний ресурс] / Евгения Дорожкина // iknow.travel : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2012-2015. – Режим доступу: http:// iknow.travel/article/5od2439jd4/places (12.09.2017). – Назва з екрану Дорофеева Д. Как устроены японские школы [Електронний ресурс] / Диана Дорофеева // Mel : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2017. – Режим доступу: https://mel.fm/shkoly_mira/1953427-japan (20.09.2017). – Назва з екрану Имаи Е. Культурный шок россиянки в Японии: «Все белые для японцев — американцы» [Електронний ресурс] / Екатерина Имаи // Stock Infocus : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 03.03.2017. – Режим доступу: http://stockinfocus.ru/2017/03/03/kulturnyj-shok-rossiyanki-v-yaponiivse-belye-dlya-yaponcev-am (20.09.2017). – Назва з екрану 35


Инемури: Почему японцы спят везде, кроме постели [Електронний ресурс] / The devochki : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 10.01.2017. – Режим доступу: http://thedevochki.com/2017/01/10/inemuri-pochemuyapontsyi-spyat-vezde-krome-posteli/ (19.09.2017). – Назва з екрану Интересные факты о Японии [Електронний ресурс] / .vipgeo : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 30.01.17. – Режим доступу: http:// www.vipgeo.ru/articles/Interesnie_fakti/YAponiya/ (19.09.2017). – Назва з екрану Кайдзен: философия на рабочем месте [Електронний ресурс] / City Business School : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 24.07.2017. – Режим доступу: https://e-mba.ru/school/articles/kajdzen-filosofiya-na-rabochem -meste (20.09.2017). – Назва з екрану Как работают японцы [Електронний ресурс] / Рikabu : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2017. – Режим доступу: https://pikabu.ru/story/ kak_rabotayut_yapontsyi_2883930 (21.09.2017). – Назва з екрану Колб Л. В Японии дети моют в школе полы, а в Швеции ребенок всегда прав [Електронний ресурс] / Людмила Колб // Сегодня : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 04.08.2012. – Режим доступу: https:// www.segodnya.ua/world/v-japonii-deti-chictjat-v-shkole-tualet-a-vshvetsii-mohut-pobit-uchitelja (11.09.2017). – Назва з екрану Светов М. Культура сексуальных услуг в Японии [Електронний ресурс] / Михаил Светов // Besttoday : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 21.04.2017. – Режим доступу: http://www.besttoday.ru/read/6549.html (12.09.2017). – Назва з екрану Смертельно опасна. Как готовят и за что любят в Японии рыбу фугу [Електронний ресурс] / Корреспондент.net : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 07.03.2013. – Режим доступу: http://korrespondent.net/lifestyle/ fooddrinks/1517679-smertelno-opasna-kak-gotovyat-i-za-chto-lyubyat-vyaponii-rybu-fugu (15.09.2017). – Назва з екрану Тимофеева Т. Японское воспитание: ребенку можно все? [Електронний ресурс] / Татьяна Тимофеева // Мама и малыш : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 10.03.2016. – Режим доступу: https:// www.2mm.ru/malysh/vospitanie-rebenka/303/yaponskoe-vospitanie (12.09.2017). – Назва з екрану 36


Убийство дельфинов в Японии [Електронний ресурс] / Savedolphins : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2017. – Режим доступу: http:// savedolphins.net/japan_dolphin_hunt/ (12.09.2017). – Назва з екрану 16 удивительных и шокирующих фактов о жизни в Японии [Електронний ресурс] / Умкра : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 01.06.2017. – Режим доступу: https://4tololo.ru/content/14843 (15.09.2017). – Назва з екрану

Школьная юбка [Електронний ресурс] / Всё о Японии : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 19.12.2013. – Режим доступу: http://viewout.ru/ news/shkolnaja_jubka/2013-12-19-732 (11.09.2017). – Назва з екрану Эти странные японцы [Електронний ресурс] / Langust : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 1999-2017. – Режим доступу: http:// www.langust.ru/review/xeno-ja5.shtml (11.09.2017). – Назва з екрану Япония - 100 самых интересных фактов о стране восходящего солнца [Електронний ресурс] / Русский Дом : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 06.10.2013. – Режим доступу: http://russiahousenews.info/aroundthe-world/yaponiya-100-samih-interesnih-faktov (20.09.2017). – Назва з екрану Японская семья [Електронний ресурс] / Всё о семье : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 17.09.2016. – Режим доступу: http://family-abc.ru/ etnografiya-semi/item/64-yaponskaya-semya (11.09.2017). – Назва з екрану

Японская система образования [Електронний ресурс] / Психологос : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 2009-2017. – Режим доступу: http:// www.psychologos.ru/articles/view/yaponskaya-sistema-obrazovaniya (11.09.2017). – Назва з екрану Японские будни на ЖЖ [Електронний ресурс] / Livejournal : [сайт]. – Текст і граф. дані. – 24.03.2009. – Режим доступу: http:// yaponskiebudni1.livejournal.com/3557.html (21.09.2017). – Назва з екрану

37


ЗМІСТ Замість звернення Глава І Глава ІІ Глава ІІІ Глава ІV Глава V Глава VІ І ще дещо... Список використаних джерел

Е-mail: dniprlib@gmail.com http://dniprolib.com.ua (044)517-42-38

38

С.2 С.3 С.7 С.11 С.15 С.19 С.25 С.31 С.35


Текст, дизайн, комп'ютерний набір – Гол. бібліограф ЦРБ ім. П.Тичини Г. Прудка Наша адреса: Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини вул. Митрополита А. Шептицького, 24 м. Київ – 02 02002

© ЦРБ ім. П.Тичини © Прудка Г.І. 39


Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Центральна районна бібліотека ім. П.Г.Тичини

Konnichiwa, Nippon Koku! ІНФОРМ-ШОК

Київ - 2017 40

Конічіва, Ніппон коку : інформ-шок  

Конічіва, Ніппон коку : інформ-шок / Центральна районна бібліотека ім П.Г.Тичини. - К.: 2017.

Конічіва, Ніппон коку : інформ-шок  

Конічіва, Ніппон коку : інформ-шок / Центральна районна бібліотека ім П.Г.Тичини. - К.: 2017.

Advertisement