Асадчева, Тетяна. Київська Венеція та зразковий масив радянського часу: цікаві факти

Асадчева, Тетяна. Київська Венеція та зразковий масив радянського часу: цікаві факти про столичну Русанівку [Електр. ресурс] // Вечірній Київ [сайт]. – Київ, 2014-2023. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/78664/ - Дата публікації: 14.02.2023 - Дата перегляду: 10.04.2022. Київська Венеція та зразковий масив радянського часу: цікаві факти про столичну Русанівку ТЕТЯНА АСАДЧЕВА Житлових масив Русанівка на листівці 1980-х років. Фото з відкритих джерел

На думку істориків, свою назву місцевість одержала за прізвищем великого землевласника Сави Русановича, який на початку XVI століття володів територіями, суміжними з володіннями Микільського монастиря. З давніх-давен однойменне урочище на лівому березі Дніпра було відоме, як володіння київських монастирів. Проте сама місцевість завжди була незаселеною з огляду на близькість річки, яка спричиняла часті повені. За свідченням краєзнавців, до 1877 року тут існував каскад озер, які внаслідок сильної повені утворили Русанівську протоку. У 1906 році через неї відкрився рух новим мостом, який з’єднав Труханів острів та Микільську слобідку. Русанівський двопрогоновий металевий міст вважався не лише тогочасним передовим досягненням техніки, але й одним з найбільш романтичних місць для прогулянок. На жаль, пам’ятку було втрачено у роки німецько-радянської війни. ПЕРШИЙ ЖИТЛОВИЙ МАСИВ НА ШТУЧНОМУ ОСТРОВІ Русанівська набережна та готель «Славутич». Фото з відкритих джерел

Забудова місцевості почалася на початку 1960 років. У цей час на краю Русанівської затоки був намитий штучний піщаний острів, що підіймається над рівнем води на 3-5 метрів. Від лівого берега він відокремлений штучним обвідним каналом, що одержав назву Русанівського. Він має довжину 2,7 км, глибину 3-4 м та 40 м завширшки.

З рештою суходолу маси з’єднується трьома автомобільними та двома пішохідними мостами. Русанівка стала першим житловим масивом, збудованому на штучному острові. Канал повністю оточує Русанівку з півдня, півночі та заходу. Одним кінцем канал виходить з Русанівської протоки біля мосту імені Патона, іншим кінцем виходить також у Русанівську протоку біля Русанівського метромосту. За свідченням відомого дослідника та краєзнавця Семена Широчина, масив «Русанівка» є своєрідним рекордсменом, адже це: перший не лише у Києві, а й у тодішньому СРСР масив, споруджений на намивних пісках; а також перший у тодішньому СРСР масив, споруджений на штучному острові. Спорудження перших будинків на Русанівці у 1960-х.

Загальна площа острова складає 180,49 га (включно з обвідним каналом, кварталом комунальногосподарчого призначення та прибережного парку). Площа житлової забудови складає 130 га. Зелені насадження разом з каналом займають 41% площі масиву. Територія масиву чітко розділена бульварами на три мікрорайони. Була ідея прокласти масивом канали, які б розділяли три мікрорайони, однак вона не була реалізована. АРХІТЕКТУРА РУСАНІВКИ Русанівку часто зображували на світлинах радянського часу. Фото з відкритих джерел

Житловий масив має лише чотири вулиці: бульвар Ігоря Шамо, який перетинає острів, перпендикулярний до нього — Русанівський бульвар, Русанівська набережна з боку Дніпра та вулиця Ентузіастів, що розташована вздовж берега каналу. Русанівка у травні 1972 року

Над створенням архітектурного образу житлового масиву працювали архітектори Генріх Кульчицький (1922-2009) та Вадим Ладний (1918-2011). Основна забудова житлового масиву тривала з 1964-1974 роки. За цей час острів був забудований 9- та 16-поверховими багатосекційними житловими будинками загальною площею 600 тис. м².

Вважається, що в основу архітектурного планування покладено функціональне зонування території, спеціальне розміщення житлової забудови, що виключає вплив шуму міського транспорту, створює найзручнішу орієнтацію будинків. Після закінчення будівництва Русанівка вважалася комфортабельним в плані проживання і передовим у всьому районом Києва. Головними архітектурними «перлинами» району вважаються: готель «Славутич», Русанівська набережна та пам’ятник Миколі Гоголю. Початок бульвару Ігоря Шамо акцентований двома однаковими висотними житловими будинками. Це перший київський проєкт односекційного 16поверхового цегляного будинку, розроблений спеціально для Русанівки у 1967 році архітекторами Ладним та Кульчицьким. Готель «Славути» на світлині 1980-х. Фото: видавництво «Планета»

За свідченням Семена Широчина, ці будівлі мають народну назву «будинки з пташками». «Назва пов’язана з оформленням технічної надбудови даху, що мала увігнуті плити покрівлі, які виходили за межі надбудови, що викликало асоціацію з письмовим символом „пташки“», — зауважує дослідник у своїй книзі «Невідомі периферії Києва. Центральне Лівобережжя». Улюблене місце для відпочинку та дозвілля у 1970-80х. Фото: Клуб корінних киян

Ще однією архітектурною родзинкою Русанівки є два «будинки на ніжках» на бульварі Ігоря Шамо, збудовані у 1967-1968 роках. Це були перші 17 поверхові будинки з прокатних залізобетонних панелей, збудовані у Києві. Усього їх у місці лише чотири: по два на Русанівці та Березняках. Житловий масив має чимало освітніх закладів, серед яких 3 школи та 5 дитячих садків на 36 наявних житлових будинків. Єдина новобудова та «будинки на ніжках» на бульварі Ігоря Шамо. Фото: Алекс Волошинов

Цікавим фактом з історії масиву є те, що забудова Русанівки майже не змінилася після завершення будівництва. Лише у 2005 тут з’явилася лише

одна новобудова — великий цегляний будинок, що замикає перспективу Русанівського бульвару. ВІДОМІ МЕШКАНЦІ РУСАНІВКИ Русанівська набережна — улюблене місце для прогулянок киян. Фото: Борис Корпусенко

Житловий масив завжди славився мальовничою красою природи, тож одразу після завершення будівництва не дивно, що він став культовим місцем. Від початку заселявся інтелігенцією — викладачами вищих навчальних закладів, науковцями, відомими діячами культури та мистецтва — артистами, музикантами, письменниками. Свого часу навіть видатний режисер Олександр Довженко мріяв купити поруч будинок, щоб оселитися в тиші біля води, однак його мріям не судилося збутися. В дитинстві відома голлівудська акторка Мілла Йовович жила тут з мамою, теж акторкою, та ходила у місцевий дитячий садок. У будинку навпроти жив відомий радянський кіноактор Леонід Биков, який часто ходив рибалити на Русанівський канал. Тепер на цьому місці знаходиться сквер його імені. Серед відомих мешканців Русанівки — журналіст Сергій Набока, письменник Юрій Покальчук. Також тут пройшли дитячі та юнацькі роки відомого актора Олексія Горбунова. МАСИВ — ЕТАЛОН РАДЯНСЬКОГО ЖИТЛА ТА РОМАНТИКИ Русанівку називають Київською Венецією. Фото з відкритих джерел

У радянський час забудова Русанівки вважалася взірцем нового типу житла. Путівник «Київ. Що? Де? Як?» 1980 року про масив писав: «Русанівський житловий масив оперезаний з одного боку широкою стрічкою Славутича, з другого — каналом, через який перекинуті ажурні мости. В канал не заходять моторні судна. Русанівський масив — один з найкращих у Києві. Його недарма називають «київською Венецією».

Русанівські фонтани. Фото: Клуб корінного киянина

Від самого початку, завдяки обвідному каналу і виходу до води, район був оповитий особливою романтичною аурою. Тож не дивно, що саме цей мікрорайон користувався неабиякою популярністю не лише у фотохроніці нашого міста, але й знаходив своє втілення у живописі, літературі та кіно.

У 1977 році на Кіностудії імені Олександра Довженка зняли художню стрічку «Весь світ у твоїх очах», де переважна більшість знімального процесу відбувалася саме на Русанівці. Окрім того, Русанівка — перший вихід житла до води в Києві, не рахуючи стародавнього Подолу. А зручна для піших прогулянок набережна та мальовничі краєвиди на Києво-Печерську Лавру та Батьківщину-Матір завжди приваблюють багатьох киян. Особливо у теплу пору року, коли можна ще насолодитися звуками світломузичних фонтанів.