Українська перекладацька школа

Управління культури, туризму та охорони культурної спадщини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Централізована бібліотечна система Дніпровського району м. Києва Бібліотека ім. В.Маяковського

Українська перекладацька школа

Бібліографічний список

Київ – 2017

“...саме через переклад українець діставав можливість напряму звертатися до вершинних надбань світової культури. Мову, якою звучали Шекспір і Святе Письмо, вже не можна було звести до принизливого статусу “наріччя”. А народ — носій цієї мови — стверджував відтак своє право на вільний розвиток, у тому числі й державний.” М. Стріха, доктор фізико-математичних наук, перекладач

© Бібліотека ім. В. Маяковського, 2017

2

Від укладача Бібліографічний список літератури присвячений темі історії, розвитку та особливостям української перекладацької школи. Видання має вступну частину “Українська перекладацька школа у висловах і цитатах”; бібліографічний список, який містить інформацію про друковані джерела (книги і статті з періодичних видань) з фонду бібліотеки ім. В. Маяковського та перелік електронних ресурсів. Список джерел складається з чотирьох розділів: 1. “По краплі кров свою, як донор, перекладові віддаєш”.

2.“Болів я болем слова нашого…” (Література про Григорія Кочура).

3.“Вимовиш оці слова: перекладач, художній переклад і мимоволі на думку спадає Микола Лукаш”. (Література про Миколу Лукаша).

4. Використані Інтернет – ресурси. В межах розділів документи розташовані за алфавітом авторів та назв. Список адресовано вчителям і викладачам-філологам, студентам мовних спеціальностей, старшокласникам, перекладачампочатківцям, а також всім тим, хто цікавиться темою українського перекладу.

3

“Українська перекладацька школа у висловах і цитатах” “Перекладач — фахівець, який, досконало володіючи однією чи кількома іноземними мовами, здатний в усній чи письмовій формі кваліфіковано перекодувати лінгвістичні одиниці, перекласти твори з чужої мови на рідну…” Літературознавча енциклопедія: у 2-х т./автор - укладач Ю.І. Ковальов. — Київ:Академія, 2007.— Т. 2. — С. 200. — (Сер. “Енциклопедія ерудита”) “В історії кожного народу перекладу належить особлива роль. Він завжди є засобом опосередкованого спілкування, взаємопроникнення літератур, могутнім джерелом збагачення національної культури. Для народу українського, з огляду на трагічну долю рідної мови й літератури, переклад був засобом самоствердження рідного слова, яскравим свідченням його довершеності, спроможності повноцінно передавати глибину думки й почуття. Звідси — надзвичайно висока місія перекладача як посередника у зближенні народів і культур, як митця, що підносить національну культуру до свідомого рівня й засвідчує силу й досконалість рідного слова” Валентина Савчин, викладач Львівського національного університету ім. І.Я. Франка, канд. філол. наук “Переклад в Україні має свою досить довгу і славну історію, що бере свій початок більш ніж тисячу років тому — ще в Х сторіччі і пов'язується із запровадженням християнства. Починався наш переклад масштабно, з розмахом, на державному рівні, про що засвідчив наш літопис, ведений першим великим письменником, істориком Нестором, який записав під 1037 роком: “Ярослав собра писци многи і перекладаше на словінськоє письмо”.

4

Тобто, князь… Ярослав Мудрий зібрав у новозбудованому Софійському соборі багато перекладачів (писців), які перекладали на старослов'янську мову… Перекладацька школа в Софійському соборі, яка готувала фахових інтерпретаторів із грецької мови, існувала раніше, ніж відомі іспанські та навіть славетна французька школа Пор-Руаль.” І. Корунець, український перекладач, літературний критик, мовознавець, кандидат філологічних. наук “… переклад у Київській Русі й середньовічній Україні розуміли інакше, ніж тепер. Його швидше годилося б назвати переробкою, і сприймався він як твір свого письменства. Головним було передати зміст, а тому перекладач міг замінювати в тексті перекладу поняття і предмети, відсутні в житті своєї нації, на всім зрозумілі реалії. Навіть переписувач твору міг вносити в нього читацькі замітки, зроблені на полях, або і власний коментар…” Л.В. Коломієць, доктор філологічних наук

“… Ведучи мову в загальних рисах про український художній переклад за всю його тисячолітню історію, можна сказати, що українські дослідники літератури, теоретики перекладу і перекладачі-практики наголошують не лише на культурнопросвітницькому, а й на духовно-політичному значенні перекладної літератури в розвитку й становленні самосвідомості української нації. ” Л.В. Коломієць, доктор філологічних наук “Трагічна доля бездержавного, століттями розколотого на частини українського “культурного простору”, роздертого і конфесійно, і політично, і лінгвістично, — і разом з тим невпинне прагнення нашої літератури, зокрема й перекладної, втрачену єдність відновити зумовили найзагальніші закономірності перекладу та унікальність його призначення. ” М. Москаленко, український перекладач, історик, теоретик перекладу

5

“При подоланні часової відстані між автором оригіналу й читачем перекладу велику роль відіграє творче зусилля перекладача, який активізує рідну мову, видобуває незнані їй засоби втілення художнього образу і вміщує, таким чином, свій переклад у належну історичну перспективу. Зрозуміло, що таким способом здійснюється і збагачення тієї літературної мови, якою створюється переклад. ” В.Коптілов, український мовознавець, перекладач, теоретик перекладу, критик “… саме через переклад українець діставав можливість напряму звертатися до вершинних надбань світової культури. Мову, якою звучали Шекспір і Святе Письмо, вже не можна було звести до принизливого статусу “наріччя”. А народ — носій цієї мови — стверджував відтак своє право на вільний розвиток, у тому числі й державний. ” М. Стріха, доктор фізикоматематичних наук, перекладач

“Не випадково час піднесення української культури був і часом піднесення перекладу (“розстріляне Відродження” двадцятих у літературі… зуміли дати прекрасну антологію світової поезії українською мовою).” М. Стріха, доктор фізикоматематичних наук, перекладач “Якщо можемо говорити про нашу “інтеграцію до світової спільноти”, то тільки тому, що раніше нашу рівність і повновартівність щодо цієї Європи стверджували перекладачі…” М. Стріха, доктор фізикоматематичних наук, перекладач “Перекладач працює в умовах порівняно з якими будь-який диктат здається анархічною вольницею. В перекладі задане все: розмір, рима, доба, почуття, світогляд. Закам'яніла визначеність, що не терпить аніяких заперечень”. М. Стріха, доктор фізикоматематичних наук, перекладач

6

“Перекладачі поставили нас перед доконаним фактом: можна втілити свою сутність, висловити свою точку зору на буття за таких смертельно обмежених обставин, які на перший погляд позначають загибель будь-якої творчості. ” М. Стріха, доктор фізикоматематичних наук, перекладач “Справжнє безсмертя мистецтва — не в бюстах зацькованих геніїв, а в перекладах. Справжня свобода мистецтва — не в зухвалих маніфестах і не їдких сатирах, а в перекладах… Душа мистецтва живе донорською кров'ю перекладацькою.” М. Стріха, доктор фізико математичних наук, перекладач “… ледве можна переоцінити значення праці М. Старицького й П. Куліша, які першими доводили: і Шекспір, і Байрон в одежі українського слова звучать цілком переконливо. Можна тільки схилитися в пошані й перед працею І. Франка, який гарячково спішив увести в орбіту української культури якомога більше чужомовних авторів — від Гесіода й Данте до власних сучасників. ” М. Стріха, доктор фізико математичних наук, перекладач “… вдачними можна признати лиш переклади [Пантелеймона] Куліша з Шекспіра і Байрона, бо тільки в тих перекладах видно добру літературну школу, справді європейську. ” М. Драгоманов “Куліш уміє… надати своєму перекладові свій індивідуальний колорит. ” І. Франко “Слово наше матиме якийсь ужиток з мого перекладу. ” П. Куліш “Свій поетичний переклад Старого Заповіту П.Куліш протиставляв російському прозовому, прагнучи показати російським шовіністам неперевершені версифікаційні можливості української мови. ” Є. Нахлік, літературознавець, доктор філол. наук, професор

7

“… подаючи попереду стихотвір біблійний, хочу сим сказати молодшим нашим братам: “Захопили ви в загребущі руки й силу, й волю, та й не зорудуєте так, як ми, з криницею води живої, текучої в жизнь вічную… От і виступаю з моєю працею староруською проти Голіяфа новоруського, проти луб'яного язика…” П. Куліш “Коли б Господь сподобав підперти рідну мову Біблією...Біблія в мене перш усього — наука рідної мови. ” П. Куліш “Щоб я ні перекладав тепереньки, такої школи не було б мені, як у Біблії…” П. Куліш “… переклад мій — науковий, дак позасіваю всі листки мачком цитат і прицитат…” П. Куліш “Проспівано такеньки “Устихотвореної Біблії” вже до неопалимої купини, про вжиток нашим селянам, старій Русі поза політичною прірвою, щоб не забували руської єдности, горнулись до нас…” П. Куліш “…перекладацька різноманітна…”

спадщина

І.Франка

вельми

велика

й

М. Стріха

“Якщо хтось із майбутніх дослідників обиратиме постаті, які могли б уособлювати український переклад у другій половині двадцятого сторіччя, він зупиниться насамперед на двох іменах — Григорія Порфировича Кочура й Миколи Олексійовича Лукаша…” М. Стріха

8

“Ми бо (не віриш?) в мистецтві перекладу перші на світі. Рильський і Кочур, і Зеров, і Клен, і Лукаш — бездоганні. ” І. Качуровський, український поет, перекладач, літературознавець, радіожурналіст “По краплі кров свою, як донор, перекладові віддаєш…” Д. Білоус “Перекладачі існують тисячі років. ” М. Новикова, перекладознавець “Хай слово мовлене інакше, та суть в нім наша зостається” П. Тичина “Перекладач мусить бути освіченою людиною, знати якнайбільше… Беручись перекладати один твір якогось письменника, бажано знати всю його творчість та біографію, та все те ще й на тлі епохи… Та щоб особливості творчої індивідуальності письменника, його місце в літературі національній та в контексті літератури світової не були секретом для перекладача… Перекладаєте історичний роман — не будьте профаном у питаннях історії, зокрема тієї епохи, про яку йдеться у творі… Перекладаєте з античних літератур? Не забувайте, що без знання міфології не варто й рипатись.” Г. Кочур “Звичайно, переклад тим відрізняється від оригіналу, що оригінал — один, він існує в остаточній і незмінній формі, а єдино можливого перекладу не буває, як не буває, скажімо, єдиного виконання музичного твору: кожен виконавець надає своїй інтерпретації власних відтінків, своєрідних рис. ” Г. Кочур “Потрібно перекладати не краще від оригіналу, а так як в оригіналі…” Г. Кочур

9

“По краплі кров свою, як донор, перекладові віддаєш” Бабенко, В.М. Максим Рильський — теоретик і практик українського перекладу / В.М. Бабенко // Зарубіжна література в школах України. — 2011. — № 3. — С. 51-53. Братко, В.О. М.Т. Рильський — автор і перекладач сонетної форми. Основні поняття про теорію і практику перекладу / В.О. Братко // Зарубіжна література в школах України. — 2010. — № 3. — С. 26-30. Бросаліна, О. “...А дійсність — тільки вірш і ліри чистий тон”: до 90-річчя Ігоря Качуровського / О. Бросаліна // Дивослово. — 2008. — № 9. — С. 50-55. Бублейник, Л. До проблеми поетичного перекладу (мовні взаємовідношення в просторі української та російської поезії) / Людмила Бублейник // Вибрані праці. — Луцьк: Твердиня, 2013. — С. 543-548. Бублейник, Л. Лексична ідіоматичність у перекладознавчому вимірі / Людмила Бублейник // Вибрані праці. — Луцьк: Твердиня, 2013. — С. 426-434. Бублейник, Л. Мовна ідіоматичність і проблеми міжслов'янського художнього перекладу / Людмила Бублейник // Вибрані праці. — Луцьк: Твердиня, 2013. — С. 605-613. Бублейник, Л. О языке перевода повести “Хаджи-Мурат” Л.Н. Толстого на украинский язык (к проблеме стилистической адекватности) / Людмила Бублейник // Вибрані праці. — Луцьк: Твердиня, 2013. — С. 123-135. Галько, О. Шекспірові твори в українських перекладах. (дослідження Олесі Галько, учениці вчителя-методиста Є.Г. Титової) / Олеся Галько // Зарубіжна література в школах України. — № 12. — С. 45-51.

10

Дзюба, І. Вірність собі: [про творчість Ігоря Качуровського] / І. Дзюба // Дивослово. — 2006. — № 1. — С. 25-28. Жердинівська, М. Ігор Васильович Качуровський: до 90-річчя з дня народження / Маргарита Жердинівська // Всесвіт. — 2008. — № 9-10. — С. 150-152. Зорівчак, Р. Іван Франко як перекладач і перекладознавець / Роксолана Зорівчак // Всесвіт. — 2016. — № 3-4. — С. 178-192; № 7-8. — С. 247-257. Івасюк, О. Творець сучасного українського перекладазнавства: Віктор Коптілов / О. Івасюк, О. Отуй // Всесвіт. — 2010. — № 7-8. — С. 244-298. Качуровський,І. Про почвірну еволюцію І. Качуровський // Київ. — 2005. — № 12. — С. 4-12.

мови

/

Качуровський І. 150 вікон у світ: з бесід, трансльованих по Радіо “Свобода”:[про діячів світової культури та про перекладачів] / І. Качуровський. — К.: Києво-Могилянська академія, 2008. — 462 с. Клименко, Ж. Проблеми вивчення перекладу, переказу і переспіву / Ж. Клименко // Зарубіжна література в навч. закладах.

— 1999. — № 7. — С. 46-49. Клименко, Ж. Розкриття значення перекладної літератури як важливого чинника формування української нації / Ж. Клименко // Всесвітня література в сер. навч. закладах. — 2005. — № 6. — С. 36-39. Клименко, Ж. Творча спадщина М.В. Гоголя крізь призму перекладознавства / Жанна Клименко // Всесвітня література в сер. навч. закладах України. — 2009. — № 3. — С. 2-5.

11

Коломієць, Л.В. Український художній переклад: від давнини до сучасності / Л.В. Коломієць // Всесвітня література в сер. навч. закладах України. — 1999. — № 2. — С. 50-54. Коптілов, В. Теорія і практика перекладу: навч. посібник / В. Коптілов. — К.: Юніверс, 2003. — 280 с. Корунець, І. Біля витоків українського перекладознавства / І. Корунець // Всесвіт. — 2008. — № 1-2. — С. 188-194. Крупко, О. З когорти перекладачів-шістдесятників: з нагоди 80-річчя від дня народження Ю.Я. Лісняка / Ольга Крупко // Всесвіт.

— 2009. — № 5-6. — С. 174-177. Кузьменко, В.І. Про види перекладу, форми і методи роботи з ним / В.І. Кузьменко // Тема. — 2004. — № 2. — С. 24-41. Литвинець, М. Адам Міцкевич в одежі українського слова / Михайло Литвинець // Всесвіт. — 1999. — № 3. — С. 93-94.

Мегела, І.П. Давньогрецька класична лірика: антологія: навч. посіб.: [відомі переклади українською мовою, виконані представниками різних перекладацьких шкіл від І. Франка. Г. Кочура, В. Державіна до наших сучасників А. Содомори, Т. Лучука, О. Страшенка] / І.П. Мегела, О.В. Левко. — К.: Арістей, 2006. — 400 с. Москаленко, М. Актуальність Кундзіча:[про письменникаперекладача] / Михайло Москаленко // Всесвіт. — 2004. — № 5-6. — С. 173-180. Москаленко, М. Нариси з історії українського перекладу / Михайло Москаленко // Всесвіт. — 2006. — № 1-2. — С. 172-190.; № 3-4. — С. 154-171.; № 5-6. — С. 174-194; №11-12. — С. 160-174. Мушкетик, Л. Переклади угорської літератури українською мовою: стаття / Леся Мушкетик // Всесвіт. — 2006. — № 9-10.

— С. 225-227.

12

Нахлік, Є. Художні переклади і переробки / Євген Нахлік // Пантелеймон Куліш: особистість, письменник, мислитель: наукова монографія: у 2-х т. — К.: Український письменник, 2007. — Т. 2: Світогляд і творчість Пантелеймона Куліша. — С. 261-289. Ніколенко, О.М. Розвивати уміння порівнювати оригінал, переклад і різні переклади одного першоджерела. “Поль Верлен і українська література” / О.М. Ніколенко // Всесвітня література в сер. навч. закладах України. — 2004. — № 10. — С. 46-48. Новосад, Н.В. З історії українського художнього перекладу: усний журнал / Н.В. Новосад // Всесвітня література в сер. навч. закл. України. — 2004. — № 12. — С. 47-50. Приймак, Л. Михайло Павлик — літературний критик і перекладач / Л. Приймак // Дивослово. — № 6. — С. 56-59. Радчук, В. Держава тлумачів:[про особливості української перекладацької школи] / Віталій Радчук // Всесвіт. — 2005. — № 5-6.

— С. 173-182. Радчук, В. Протей чи Янус? (Про різновиди перекладу) / Віталій Радчук // Всесвіт. — 2004. — № 7-8. — С. 168-177. Радчук, В. Функції перекладу / В. Радчук // Всесвіт. — 2006. — № 11-12. — С. 149-159. Радчук, В. Як перекласти поетичне ледь-ледь” / Віталій Радчук // Всесвіт. — 2016. — № 7-8. — С. 235-243. Рильський, Вибрані твори: у 2-х т. / Максим Рильський. — К.: Вид-во “Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана. — Т. 2.: Переклади. — 2006. — 608 с. Стоянова, А.А. Українські переклади 90-го сонета Шекспіра / А.А. Стоянова // Зарубіжна література в школах України. — 2005. — №5. — С. 20-23.

13

Стріха, М. Віктор Коптілов — перекладач російських “поетів срібного віку” / Максим Стріха // Всесвіт. — 2011. — № 1-2. — С. 213-216. Стріха, М. Донорська кров мистецтва. Українські перекладачі та зарубіжна література / М. Стріха // Зарубіжна література в навч. закладах. — 1997. — № 4. — С. 2-6. № Стріха, М. Ігор Качуровський — перекладач Франческо Петрарки / М. Стріха // Сучасність. — 2004. — № 10. — С. 132-141. Стріха, М. Майстри теж хиблять. (Ф. Петрарка, Канцоньєре. Переклав з італійської Анатоль Перепадя. — Харків: Фоліо, 2007. — 282 с..):[роздуми про книгу та про інші переклади] / М. Стріха // Всесвіт. — 2008. — № 3-4. — С. 202-205. Стріха, М. Переклад як реванш: російські поети “срібної доби” в одежі українського слова / М. Стріха // Сучасність. — 2006. — № 2.

— С. 44-46.

Стріха, М. Улюблені переклади: поезії / Максим Стріха. — К.: Укр. письменник, 2015. — 724 с. — (Сер. “In corpora”). Сухомлин, Є. Майстерність Івана Франка — критика, митця, перекладача, публіциста (інтеграційний аспект): монографія / Евгенія Сухомлин. — Луцьк: Твердиня, 2013.— 296 с. Тарасова,Н.І. Шекспір в українських перекладах / Н.І. Тарасова // Зарубіжна література в навч. закладах. — 1999. — № 5. — С. 33-36. Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі: [найдосконаліші зразки українського художнього перекладу від епохи Київської Русі до поетичної класики ХХ ст.] / упоряд. та автор передм. М.Н. Москаленко. — К.: Дніпро, 1995. — 693 с.

14

Титова, Г. Українська перекладацька школа / Г. Титова // Зарубіжна література в школах України. — 2005. — № 2. — С. 62-66. Федоренко, В. Іншомовні афоризми в українських перекладах / В. Федоренко // Дивослово. — 2006. — № 2. — С. 43-49. Череватенко, Л. Ігор Качуровський як перекладач Л. Череватенко // Сучасність. — 2004. — № 9. — С. 92-93.

/

Юсипович, І.В. Шекспірівський сонет в розмаїтті перекладів / І.В. Юсипович, Л.А. Токалова // Всесвітня література в сер. навч. закладах України. — 2004. — №10. — С. 44-46.

“Болів я болем слова нашого”

(Література про Григорія Кочура)

Дьомова, Н. Вічне слово Григорія Кочура / Наталія Дьомова // Всесвіт. — 2014. — № 5-6. — С.

211-214. Зорівчак, Р. Життя, віддане художньому слову України: [про Григорія Кочура] / Р. Зорівчак // Дивослово. — 2008. — № 11. — С. 59-64. Кочур Григорій Порфирович // Енциклопедія історії України / ред. рада: В.М. Литвин (голова ради) та ін. — К.:Наук. думка. — Т.5.

— 2008. — С.258-259. Кочур Григорій Порфирович // Енциклопедія Сучасної України. — К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.

— Т. 15. — 2014. — С. 89-90. Куцевол, О. “Болів я болем слова нашого”: урок позакласного читання за творчістю Григорія Кочура / Ольга Куцевол // Дивослово.

— 2000. — № 1. — С. 42-46.

15

Лучук, О. Григорій Кочур і українська шекспіріана / О. Лучук // Українська культура. — 2008. — № 11. — С. 34-35. Москаленко, М. Переклади Григорія Кочура: шлях до “Третього відлуння” / Михайло Москаленко // Сучасність. — 1996.

— № 6. — С. 79-89. Новикова, М. Григорій Кочур — редактор перекладів із Миколи Зерова (сонет “Чистий четвер”) / М. Новикова // Всесвіт. — 2007. — № 1-2. — С. 174-178. Стріха, М. Григорій Кочур — енциклопедист / М. Стріха // Сучасність. — 2007. — № 10. — С. 103-124. Стріха, М. Григорій Кочур на сторінках покажчика (Григорій Кочур. Бібліогр. покажч. / уклад.: Г. Домбровська, З. Домбровська; наук. ред. і автор передмови Р. Зорівчак. — Львів: ЛНУ ім. Франка, 2006. — 264 с. — (Українська бібліографія. Нова серія; число 21): [про українського перекладача / Максим Стріха // Всесвіт. — 2007.

— № 3-4. — С. 166-169. Стріха, М. Наукова відвага Григорія Кочура (з неопублікованої статті) / М. Стріха // Всесвіт. — 2007. — № 11-12. — С. 147-149. Хорунжий, Ю. Григорій Кочур — патріарх всія літератури / Ю. Хорунжий // Мужі чину. — К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2005. — С. 317-341. Хорунжий, Ю. Тридцять літератур світу українською: до 95-річчя від дня народження Г. Кочура / Ю. Хорунжий // Дивослово. — 2003. — № 11. — С. 68-69. Чередниченко, О. Перекладацький доробок Григорія Кочура: до 100-літнього ювілею Майстра / О. Чередніченко // Всесвіт. — 2009. — № 5-6. — С. 185-190. Чистяк, Д. Світлий усміх Григорія Кочура: до 99-річчя з дня народження / Д. Чистяк // Всесвіт. — 2008. — № 1-2. — С. 175176.

16

“ Вимовиш оці слова: перекладач, художній переклад і мимоволі на думку спадає Микола Лукаш” (Література про Миколу Лукаша)

Бабенко, В.М. Микола Лукаш — метр українського перекладу / В.М. Бабенко // Зарубіжна література в школах України. — 2011. — № 5. — С. 58-61. Д.Д. Моцарт перекладу і Сальєрі глупоти: враження від ювілейного вечора Миколи Лукаша / Д.Д. // Всесвіт.

— 2010.— № 1-2. — С. 4-7. Дзюб, І. Неповторність генія: Микола Лукаш / Іван Дзюб // Всесвіт. — 2008. — № 7-8. — С. 201-202. Жолоб, С. Такий не схожий ні на кого: [про видатного українського перекладача М. Лукаша] / Світлана Жолоб // Всесвіт.

— 2005. — № 1-2. — С. 160-162. Кочур,Г. Феномен Лукаша: до 80-річчя від дня народження М. Лукаша / Г. Кочур // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. — 1999. — № 12. — С. 50-51. Микитенко, О. Микола Лукаш і “Всесвіт”: сторінки спогадів / О. Микитенко // Всесвіт. — 2005. — № 1-2. — С. 148-159. Моренець, В. Лукаш здалека і зблизька / Володимир Моренець // Сучасність. — 2005. — № 2. — С. 77-80.

Новикова, М. Лукашів “Декамерон” авторський: про нове видання перекладу Миколи Лукаша / М. Новикова // Всесвіт. — 2007. — № 3-4. — С. 144-145. Попович, Є. Це ім'я мене зачарувало — поліглот, та ще й блискучий перекладач: [про Миколу Лукаша] / Євген Попович // Всесвіт. — 2009. — № 3-4. — С. 198-203.

17

Рада, І.М. “Торжествуватиме весь світ братерства перемогу”: презентація словника-довідника “Фразеологія перекладів Миколи Лукаша”, присвячена 85-літтю від дня народження перекладача / І.М. Рада, Н.О. Чорна // Всесвітня література в середніх навч. закладах України. — 2004. — № 12. — С. 30-34. Савчин В. Лукашіана Михайла Москаленка / Валентина Савчин // Всесвіт. — 2007. — № 3-4. — С. 146-151. Савчин, В. Творчість М.Лукаша в історії українського художнього перекладу / Валентина Савчин // Дивослово. — 1999. — № 12. — С. 7-10. Слабошпицький, М. Людина не з нашого часу: до 75-річчя Миколи Лукаша / М. Слабошпицький // Вітчизна. — 1999. — № 11-12. — С. 126-130. Стріха, М. Лицарі українського перекладу: [про Г. Кочура та М. Лукаша] / М. Стріха // Українська культура. — 1999. — № 11-12.

— С. 30-31. Ткач, Л. “Не біймось заглядати в словники й у тексти, незаслужено забуті”: [лексичні особливості перекладацької творчості М. Лукаша] / Л. Ткач // Дивослово. — 2010. — № 1. — С. 37-40. Харчук, Р. “В час мого скону не закривайте балкона”: 90-річчя від дня народження Миколи Лукаша: [спогади] / Роксана Харчук // Дивослово. — 2009. — № 12. — С. 52-54.

Череватенко, Л. Лукашеві переклади з німецьких та російських поетів / Л. Череватенко // Сучасність. — 2003. — № 2. — С. 38-49.

18

Інтернет - ресурси Розкажіть про українську перекладацьку школу (традиції, постаті, здобутки) [Електронний ресурс] // Лирические этюды: [сайт]. — Текст. дані. — Режим доступу: http://www.testsoch.info/ rozkazhit-pro-ukraїnsku-perekladacku-shkolu-tradiciї-postati-zdobutki/ (26.03.2017). — Назва з екрану. Олійник, В. Українська перекладацька школа: міф чи реальність [Електронний ресурс] / Валентина Олійник // Україна молода: [сайт]. — Текст. дані. — 2006. — 16 грудня № 235. — Режим доступу: http://www.umoloda.kiev.ua/number/821/164/29912/ (26.03.2017). — Назва з екрану. Основні етапи становлення українського перекладознавства [Електронний ресурс] // Библиофонд Електронная библиотека студента: [сайт]. — Текст. дані. — Режим доступу: http:// bibliofond.ru/view.aspx?id=808750 (26.03.2017). — Назва з екрану. Коломієць, Л.В. Юрій Клен як розбудовник перекладацької школи неокласиків [Електронний ресурс] / Л.В. Коломієць // Український шекспірівський портал: [сайт]. — Текст. дані. — Режим доступу: http://shakespeare.zp.ua/texts.item.65/ (26.03.2017). — Назва з екрану. Бурбан, В. Геній і таїнство Миколи Лукаша [Електронний ресурс] / Володимр Бурбан // ZN,UA “Дзеркало тижня. Україна: [сайт]. — Текст. і граф. дані. — 2004. — 17 грудня. — Режим доступу:http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/geniy_i_tayinstvo_mikoli_lukasha. html (26.03.2017). — Назва з екрану.

19

Укладач: бібліограф Гончар Т. А.

Наша адреса: м. Київ вул. Ентузіастів, 29 Телефон/факс: (044)294-00-30 @ rusanovkalib@i.ua Блог: mayakovskiylib.wordpress.com Twitter: @Mayakovskiy_lib

20