Лобарчук, Ольга. Шляхами Івана Миколайчука // Урядовий кур»єр. – 2011. – 21 червня. – Відомості доступні також з Інтернету: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/shlyahami-ivana-mikolajchuka/ (09.08.2016)
Шляхами Івана Миколайчука Власкорові «УК» вдалося випробувати маршрут, створений до 70-річчя з дня народження генія українського поетичного кіно Він починається з обласного академічного театру імені Ольги Кобилянської, який в ці дні живе духом свого талановитого випускника і актора. Тут він зустрів свого першого професійного вчителя — актора Міхневича, вперше вийшов на велику сцену після дитячих спроб на сільській самодіяльній сцені рідної Чорториї. На екрані, як на батьковій ниві У першій Івановій театральній кузні показували цьогоріч «Небилиці про Івана» — виставу Львівського театру, створену за його сценарієм, а також прем’єру буковинців «Тисяча снопів вітру» з хроніки його життя. Присідаю на крісло в Миколайчуковій гримерці, уявляючи, як заходила сюди студійна його товаришка Марійка Карп’юк. Вона стала йому сестрою і дружиною, по-мольфарівськи відчуваючи його за сотні кілометрів. Їх єднали великі почуття, мала батьківщина, спільні інтереси. Оповідь екскурсовода про життя актора на Буковині супроводжує фільм групи місцевих майстрів документального кіно. Видатний актор і режисер створив для нас понад три десятки високохудожніх фільмів, його іменем американці назвали планету у Всесвіті. На вулиці Сагайдачного знімалися картини до фільму «Гадюка», в музичному училищі, де він учився, слухаємо цікаві спогади його викладачів. Шлях повертає на Кіцманщину. 15 червня, в день його 70-річчя, туристи навіть не заглядають на вказівники, їх спрямують до рідного села Івана Миколайчука люди з вишитими рушниками обабіч Іванового шляху з Чорториї до районного центру. Тут роботи найзнаменитіших місцевих майстринь — бісерні киптарі та сорочки Зіни Тащук з Лужан та білим шовком шиті, мереживом гаптовані сорочки мамаївчанки Аделії Завадюк.