Павло Тичина не прославляв більшовиків, а висміював їх [Електронний ресурс] // Meest-Online [сайт]. – Текст. та граф. дані. – 2009-2021. - Режим доступу: https://meest-online.com/history/figure/pavlo-tychyna-ne-proslavlyav-bilshovykiv-avysmiyuvav-jih/ - Дата публікації: 21.01.2021. – Дата перегляду: 14.04.2021. Павло Тичина не прославляв більшовиків, а висміював їх |
Павло Тичина 23 січня 130 літ тому в с. Піски на Чернігівщині народився чи не найзагадковіший серед українців. Академік-самоук 1966-го Асоціація англійських учителів та американський Гарвардський університет, яких важко запідозрити в симпатіях до СРСР, запропонували нагородити Нобелівською премією з літератури Павла Тичину, голову Верховної Ради УРСР у 1953-1959 рр., котрий закликав у вірші «Партія веде»: «Буржуїв за буржуями будем, будем бить!». Але «буржуазна» західна інтелігенція повірила не в кровожерливість поета, а літературознавцю зі США Остапові Тарнавському, котрий довів у докторській дисертації, що насправді Тичина не прославляв більшовиків, а пародіював їх. Та й не за дифірамби їм висували його кандидатуру на здобуття Нобелівської премії, а за ті твори, які захоплено переклали й видали у 1920-х рр. в низці країн Європи, й за котрі він був визнаний «найбільшим сучасним поетом слов’янського світу». А Василь Стус писав, що Тичина й «деградував так само генiально, як колись писав вірші». Генієм його визнали й тому, що цей син бідного сільського дяка, не закінчивши жодного закладу вищої освіти, заслужено став доктором філологічних наук та академіком. А в 1943-1948 рр. був народним комісаром (тобто міністром) освіти УРСР. «Нема Дантеса!» Та через те, що у своїй ранній поезії писав про більшовиків, що «Ждали ми героя, а встав свинопас», від найпочеснішої літературної нагороди за це довелося відмовитися. Тим паче, що, за даними літератора й культуролога Оксани Забужко, він з початку 1930-х страждав на гостре психічне захворювання — манію переслідування. Але письменник і літературознавець Станіслав Тельнюк запевняв, що «Тичина і в поведінці житейській своїй блискуче грав роль переляканого». І що підкреслено примітивні оди більшовикам писав навмисно, провокуючи відразу до їхньої партії. А той факт, що таки досяг своєї мети, засвідчують епіграми, присвячені йому: «Та немає в світі гірше, як Павла Тичини вірші — та всі ж як один! Ми рядки