Цисарук, Д. «Бібліохаб» для незрячих: у Києві на базі однієї з бібліотек створили унікальну читальню [Електр. ресурс] // 5. Перший. Український. Інформаційний. – Київ, 2003-2018. – Режим доступу: https://www.5.ua/kyiv/bibliokhab-dlia-nezriachykh-u-kyievi-na-bazi-odniiei-zbibliotek-stvoryly-unikalnu-chytalniu-172114.html - Дата публікації: 20.06.2018. – Дата перегляду: 221.06.2018. «Бібліохаб» для незрячих: у Києві на базі однієї з бібліотек створили унікальну читальню Офіційно відкриють простір для слабозорих і незрячих уже наступного понеділка – втім, знімальній групі "5 каналу" прочинили завісу і показали, як працює читальня "Бібліохаб" для людей з вадами зору – в Києві на базі однієї з бібліотек створили унікальну читальню. Вона єдина в Україні, в якій книжки з шрифтом Брайля замінили новітніми технологіями. Проект втілили у межах Громадського бюджету. Офіційно відкрити його мають наступного понеділка, 25 червня. Втім, знімальній групі "5 каналу" прочинили завісу і показали, в який спосіб працює читальня. Програма розрахована на незрячих та слабозорих: комп'ютер може коригувати колір сторінки, збільшувати букви або й навіть самотужки читати обрану книжку. Дар'я Цисарук бачила, як усе відбувається, і готова про це розповісти. Книжки, газети та навіть журнали. Увесь асортимент бібліотеки тепер можуть прочитати незрячі та слабозорі в цій читальні. Вікових обмежень немає, варто лише зареєструватися на сайті. Катерина Макарчук – автор проекту бібліотеки для незрячих "Бібліохаб". На його створення жінку наштовхнула проблема нестачі в Києві книжок із шрифтом Брайля. Знайти їх можна хіба що в книгозбірні імені Островського чи замовити в інтернеті. А там вартість, приміром, дитячої книжки "Колобок" стартує від 300 грн. Тому й вирішила Катерина створити новий прогресивний закуток, де незрячі зможуть прочитати будь-який твір. Торік за соціальний проект проголосували понад 800 киян. Міська рада виділила гроші: відеозбільшувачі та комп'ютери із синтезом мови обійшлися у 300 тис. грн. Прослухати книжку можна шістьма мовами. "Я згадала, що чотири року тому, коли почали повертатися перші хлопці військові зі сходу, мене звела доля з чоловіком, який втратив око, і йому було дуже важко адаптуватися в суспільстві. Тут і народилася ідея, я зрозуміла, що для них тут нічого не пристосовано", – розповідає автор проекту. Пристосовувати Київ до потреб незрячих почали саме з бібліотеки. Комп'ютер встановили в затишному куточку. Тут зручні дивани та крісла, а поруч – книжкові полиці. Беремо звідти французьку класику Жуля Верна "20