Білаш, Мар»ян. Під стандартним прізвищем Іванов : [виповнюється 70 років із дня народження українського актора Сергія Іванова] // Пенсійний кур»єр. – 2021. – 28 травня (№21). – С.11.
Під стандартним прізвищем Іванов Виповнюється 70 років із дня народження українського актора Сергія Іванова. Важко уявити його літньою людиною. Утім йому не довелося грати стариків, та й сам він не дожив до похилого віку – помер у січні 2000-го від зупинки серця. Помер через традісні хвилювання: спонсори надали гроші для його телепроєкту, мав розпочатися новий насичений період Сергієвого життя. Не судилося. Та не будемо про сумне. Радітимемо з того, що Сергій Іванов не пішов в дипломати, як сподівалося його оточення,; не розтринькав себе на гулянках, як робить багато дітей впливових батьків; не спаплюжився через несамовиту популярність. Він знайшов професію до душі й себе в цій професії – на нашу втіху. Так буває: кіногерої стають популярнішими за актора, який їх зіграв. Чи багато емоцій викликає у вас прізвище Іванов? Та коли назвати актора Іванова іменами його героїв, то кожен із вас розцвіте вдячною усмішкою: Кузнєчик, Ларіосик, сержант Цибуля і ще понад 50 персонажів у кіно – інтелігентних, милих і подоброму дивакуватих. Бабуся — математик, мама — хімік. Дід — академік Інституту мовознавства, усе життя писав підручники з української мови. Батько був українським поетом, поєднував партійну роботу з викладанням у Київському університеті, працею в академічному Інституті літератури й видавництві «Дніпро». Ким міг стати Сергій? Він вивчав англійську, займався музикою і карате, ще хлопчиськом почав ганяти на батьковій «Волзі» й розважати компанії своїми дотепами. Він міг узагалі ніким не ставати й усе життя залишатися сином і онуком не останніх у Києві людей. ...1968-го тодішній ректор Київського театрального інституту зустрів Сергієвого батька, з яким мешкали по сусідству, і повідомив, що хлопець вступає на акторський факультет. Батько здивувався. Принаймні, у родині Іванових завжди вважали, що Сергій вступив у престижний виш без батьківської протекції. Та й чи потрібна була протекція талановитому хлопцеві? Він був «худенький, смішний, сутулий і трошки незграбний.., але тільки-но він з'являвся, усі раділи, а коли усміхався—всі починали усміхатися», —згадував інститутський педагог Сергія режисер Микола Мащенко. У 19 років Сергій зіграв молодого Павла Тичину в «Сім'ї Коцюбинських», упродовж наступних двох років у студента ще сім (!) кінокартин. Коли йому виповнилося 21, він нахабно вліз до Леоніда Бикова на роль Кузнєчика у фільмі