ОСОБИСТИЙ ФАКТОР
30 червня 2017 року
ти експертного рівня. Але кількість операцій після отримання ліцензії вже ніхто не контролює, хоча й це, напевно, також невдовзі зміниться.
бити те чи інше втручання. Окрім цього, я — об’єднуюча ланка між від діленням і керівництвом лікарні, тому мушу комунікувати з обома сторона ми. Також слідкую за всіма інноваці ями й повинен вчасно забезпечувати ними відділення. І на це також дово диться витрачати чимало часу, адже потрібно обґрунтувати необхідність нового приладу або пластинки пе ред керівництвом клініки, щоб вчас но виділили кошти. Також до моїх обов’язків входить підрахунок балів лікарів, тобто я ще й відповідаю за їх самовдосконалення. Ну і, звичайно, купа паперової роботи, прийом паці єнтів й власні операції.
ВЗ Чи доводиться вам зараз виконувати хірургічні втручання на інших відділах опорно-рухового апарату? — У нашій клініці дотримуються принципу високої спеціалізації. Тоб то не може бути й мови, щоб я став за операційний стіл замість колеги, який оперує хребет, хоча, звичайно, я вмію це робити. У нас створені окремі експертні відділення навіть для таких близьких частин руки, як плече і лі коть. Звичайно, методики подібні, але кожен фахівець займає свою нішу.
ВЗ Коли ж ви оперуєте? — Щодня! Я вже встиг прооперувати пацієнта до зустрічі з вами і після неї маю ще кількох. Між ними запланова на зустріч із фінансовим директором щодо ремонту у відділенні, а пізно ввечері я мушу написати звіти з кож ного втручання й подивитися знімки пацієнтів, яких оперуватиму завтра.
ВЗ Наскільки затребувана така хірургія у вашій країні? — З кожним роком пацієнтів більшає! Раніше люди не часто турбували лі каря через проблеми естетичного характеру і зверталися по допомогу вже з нестерпним болем. Сьогодні пацієнти не тільки уважніше став ляться до своїх ніг, а й висувають суворіші вимоги до свого зовніш нього вигляду. Це характерно для людей будь-якого віку, адже роки не є предиктором розвитку таких захво рювань. Я оперую пацієнтів віком від 17 років і без верхньої вікової межі. І мене втішає загальна поінформова ність населення Німеччини, адже вже майже кожен знає, що криві пальці ніг, шишки або шпори на п’ятках — проблеми, яких потрібно позбутися. ВЗ Тобто вікові обмеження відсутні? — Так, уже 20 років ми звертаємо ува гу не на паспортний вік пацієнта, а на його реальний стан здоров’я. Лікар може відмовити у хірургічному втру чанні тільки в тому випадку, коли ри зик очевидно перевищує користь. ВЗ Які технології мають бути у відділенні експертної хірургії стопи? — Оскільки хірургія стопи — дуже молода спеціалізація, прогрес в устат куванні не такий очевидний, як у «сусідніх» сферах діяльності, примі ром, хірургії кисті. Основні інновації відбуваються в плані різних допо міжних розробок. Зараз для фіксації кісточок стопи ми використовуємо мікроскопічні титанові пластини, які не потребують видалення, тобто пов торної операції. Вони гіпоалергенні й нетоксичні. Але є певні вимоги до укомплектування такого відділення з точки зору стерилізації, адже ризик інфекційного запалення кісток дуже високий. У нас окрема система вен тиляції, у нашій операційній заборо нені будь-які інші види оперативних втручань. Звичайно, ми маємо спеці альні інструменти для хірургії стопи, маленькі бормашини та рентгенпро зорий стіл. Спектр заходів охоплює як операції на м’яких тканинах, з пересадки су хожилків, так і повну реконструкцію кісткової та м’якої тканин стопи. Ми оперуємо порожнисту стопу, клишо ногість (нейрогенну або вроджену), «кінську стопу», неправильне поло ження стопи внаслідок нещасних ви падків, операцій, неврологічних захворювань (наприклад, поліомієліту, інсульту, розсіяного склерозу, ДЦП), опущену стопу (рефлекторний пара ліч розгиначів стопи), нейрогенну або посттравматичну ревматичну стопу,
«
НЕ МОЖЕ БУТИ Й МОВИ, ЩОБ Я СТАВ ЗА ОПЕРАЦІЙНИЙ СТІЛ ЗАМІСТЬ КОЛЕГИ, ЯКИЙ ОПЕРУЄ ХРЕБЕТ, ХОЧА, ЗВИЧАЙНО, Я ВМІЮ ЦЕ РОБИТИ. У НАС СТВОРЕНІ ОКРЕМІ ЕКСПЕРТНІ ВІДДІЛЕННЯ НАВІТЬ ДЛЯ ТАКИХ БЛИЗЬКИХ ЧАСТИН РУКИ, ЯК ПЛЕЧЕ І ЛІКОТЬ. ЗВИЧАЙНО, МЕТОДИКИ ПОДІБНІ, АЛЕ КОЖЕН ФАХІВЕЦЬ ЗАЙМАЄ СВОЮ НІШУ
«
діабетичну стопу, неправильне по ложення плесна, артрози гомілковостопного суглоба тощо. Обсяг необхід них оперативних заходів залежить від клінічного і радіологічного висновк у й обговорюється з пацієнтом. ВЗ Чи тривалий процес реабілітації після хірургічного втручання на стопі? — Усе залежить від виду операції, адже, якщо уважно придивитися, стопа не така вже й маленька. Коли ми оперуємо лише один великий па лець, то відновлення триває чотири тижні, протягом яких пацієнт носить спеціальне взуття, але його пересу вання, як правило, обмежене влас ним житлом. І це приклад найлегшо го випадку оперативного втручання. Більшість операцій на стопі призво дить до значних і тривалих набряків через особливості кровообігу. Стопа — найвіддаленіша від серця ділянка, тому вимагає особливої уваги. Час від часу наші пацієнти потребують
лімфодренажу, від якості якого зале жить швидкість відновлення. Приблизно через сім тижнів нога достатньо стабілізується, і можна зно ву повертатися до звичного способу життя, включаючи заняття спортом. Але якщо стопа була деформована де сять або більше років, то і семи тиж нів замало. ВЗ Чи покривають страхові компанії вит рати на хірургію стопи? — Так! Проблема стопи ніколи не буває суто естетичною, будь-яке по рушення завжди патологічне, а отже, спричиняє біль або порушення рухо вої функції. ВЗ Які функції ви виконуєте як керівник відділення? — На жаль, вони забирають левову частку мого робочого дня. Я слідкую за порядком у відділенні, розписую графіки чергування лікарів. Щодня вирішую, хто з моїх лікарів має ро
ВЗ Чи вдається відпочивати і як ви проводите своє дозвілля? — Обираючи фах лікаря, кожен сту дент має розуміти — розслабитися вдасться лише на пенсії, і то не завж ди! Поки ти ще звичайний лікар, інко ли є час і на родину, і на хобі. Але коли ти стаєш шефом відділення, один ро бочий день змінюється іншим. Добре, що моя родина розуміє це і підлашто вується під мій графік. Ми маємо ба гаторічну традицію — щодня вечеря ти разом. Тепер це відбувається пізно, але, на щастя, у родинному колі, адже всі мене чекають. Один з вихідних я проводжу в лікарні, оглядаючи паці єнтів, інший — з рідними. Відпустку чекаю з великим нетерпінням, адже тоді можна тимчасово вимкнути телефон. ВЗ Чи не шкодуєте, що обрали такий фах? — У жодному разі! Я не уявляю себе в іншій професії. Це була мрія дитинст ва, і я щасливий, що вона здійснилася. Знаєте, відчуття, із яким переступаю поріг операційної, зовсім не змінило ся: я так само хвилююся. Звичайно, адміністративне навантаження інко ли дуже дратує, але я вмію пригнічу вати негативні емоції. ВЗ Що найбільше надихає під час операцій? — Повернення пацієнту здоров’я та бажаної якості життя. Більшість опе рацій на стопі спрямовані на реконст рукцію й відновлення, і коли ти по вертаєш людині радість руху — це неймовірне відчуття! Але щоб займа тися ювелірною хірургією, треба ще й отримувати задоволення від такої копіткої роботи руками. ВЗ У якому віці хірурги вашого фаху мають вийти на пенсію? — Офіційних вказівок щодо віку не має. Звичайний контракт із лікарнею, як правило, триває до 65 років. Але хі рурги-експерти працюють зазвичай довше. Наприклад, у моєму відділенні старший лікар у свої 70 років оперує щодня. Усе залежить від фізичного стану і загального самопочуття. Розмовляла Тетяна ПРИХОДЬКО, «ВЗ»
17