The AIR by KBP - February 2022 by The Air by KBP

№ 21 Лютий, 2022

ТУЛОУ: колодязі в небо Крихка вічність ДАРІЇ АЛЬОШКІНОЇ ФРЕНК ВІЛЬЯМС: про впертість і легенду ЗИМОЮ В АБУ-ДАБІ ЄВРОПЕЙСЬКІ МІСТА-ФОРТЕЦІ

МАКСИМ ІВАНЧУК: ПЛАСТИЧНИЙ ХІРУРГ, ЯКОМУ ДОВІРЯЮТЬ

THE CITY ISSUE

INTRO | February ‘22

ШАНОВНІ ПАСАЖИРИ, ВІТАЄМО ВАС У МІЖНАРОДНОМУ АЕРОПОРТУ «БОРИСПІЛЬ»!

«Є вершини, піднявшись на які, ти більше не спускаєшся вниз, а, розправивши крила, летиш угору», — сказав якось американський письменник Річард Бах. І цей вислів дуже нагадує ситуацію в авіаційній галузі після періоду жорстких обмежень через пандемію COVID-19. Підсумки минулого року показують значне зростання пасажирських авіаперевезень. Протягом 2021-го ДП МА «Бориспіль» відновив перевезення на 62% у порівнянні з доковідним 2019 роком. Це 9 433 000 пасажирів, здебільшого — регулярних рейсів. Увесь рік ми працювали над створенням нових захопливих напрямків і залученням до співпраці нових авіакомпаній. Адже нові напрямки — це, в першу чергу, ваша можливість отримати свіжі враження та відвідати цікаві країни й міста. Результатом нашої роботи став початок співпраці з 9 новими авіакомпаніями та 12 нових напрямків. У режимі пандемії це непоганий результат, і ми продовжимо цю роботу в поточному році. Сьогодні ваша подорож починається із креативного простору аеропорту «Бориспіль». Для наших пасажирів ми організовуємо концерти, яскраві тематичні експозиції та виставки картин. Про те, як це було 2021 року, можна детальніше почитати в цьому номері журналу. Бажаємо вам щасливого польоту, нових напрямків і неперевершених вражень!

З любов’ю, ваш KBP

February ‘22 | INTRO

ЗМІСТ

12 ЖИТТЯ ЗА СТІНАМИ: міста-фортеці, що чудово збереглися

BVLGARI.

ТУЛОУ:

Крихка вічність

Історія одного дому

колодязі в небо

ДАРІЇ АЛЬОШКІНОЇ

INTRO | February ‘22

44 ЗАВОЮВАТИ ПАРИЖ: місія здійсненна

ФРЕНК ВІЛЬЯМС:

ПОЛІТАЄМО?

про впертість і легенду

Спорт над білою тишею

ЗИМОЮ В АБУ-ДАБІ

February ‘22 | INTRO

ЗМІСТ № 21

ЛЮТИЙ 2022 Головна редакторка: Олена ІВАНОВА (063) 837-14-52 helena.ivanova.mail@gmail.com Літературна редакторка: Ксенія ЛИТВИН Дизайн і верстка: Юлія БАБУШКО, Оксана КАТЕРЕНЧУК, Дар’я АКУЛОВА, Наталія ЛУК’ЯНЕНКО Відділ реклами: Юлія АГЕЄВА (097) 849-85-86 air@inline.in.ua Видавець і засновник: ТОВ «ІН ЛАЙН» 03189, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Академіка Вільямса, буд. 6д, оф. 43 (050) 198-56-94 Адреса редакції: 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, буд. 6д, оф. 43 Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КВ № 24125-13965P. Видане Міністерством юстиції України 01.10.2019. Шрифт: Bandera Display Cyrillic Друк: ТОВ «Перша зразкова друкарня» 61001, м. Харків, вул. Конєва, 21 www.exp-print.com.ua Наклад: 5000 примірників Вихід із друку: 5 лютого 2022 року Над номером працювали: Ганна Панахно, Ганна Безрукова, Ксенія Литвин, Юлія Козда, Альона Намейко, Юліанна Кокошко, Тарас Андрієвський, Олена Іванова, Катерина Сафронова, Юлія Риндіна.

72 МАГІЧНА КРАСА АЗУЛЕЖУ

80 МИСТЕЦТВО ЗА МЕЖАМИ МУЗЕЮ. Визначні скульптурні парки світу

90 СИРНА IСТОРIЯ: століття смачного безумства

РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЖУРНАЛУ Журнал розповсюджується безкоштовно на території міжнародного аеропорту «Бориспіль». Редакція не несе відповідальності за зміст рекламних матеріалів. У разі надання готових оригінал-макетів рекламодавець підтверджує, що макет відповідає вимогам законодавства України. У цьому випадку рекламодавець несе відповідальність за збереження прав третіх осіб і підтверджує, що використані в макеті знаки для товарів і послуг мають реєстрацію і дозвіл на розміщення та використання на території України, а всі рекламовані товари та послуги, що підлягають обов’язковій сертифікації та вимагають наявності ліцензії, сертифіковані й мають відповідну ліцензію. Також у разі надання оригінал-макетів, що містять зображення фізичних осіб, рекламодавець підтверджує, що володіє всіма необхідними правами на розміщення таких зображень і це жодним чином не обмежує права третіх осіб. Думка редакції може не збігатися з думкою авторів. Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали. Рукописи не рецензуються і не повертаються. Усі права захищені. Передрук і будь-яке використання матеріалів можливі тільки з письмового дозволу редакції.

INTRO | February ‘22

: улюблене мiсце перед вильотом

З моменту відкриття у лютому 2020 року дворівневий бізнес-лаунж «Atmosfera Fly» став найкомфортнішим місцем та найбільшим залом в аеровокзальному комплексі. А за рік безперервної роботи — улюбленим місцем для відпочинку перед вильотом багатьох мандрівників. Лаунж займає площу в 1200 м² та має незрівнянний панорамний краєвид на перон та злітну смугу. На першому поверсі розташовані ресторанна зона, зручні м’які крісла для відпочинку, кімната для перемовин, душова кімната й кімната для немовлят. На другому рівні — зона відпочинку з ергономічними кріслами flatbed та кімната для паління. Сучасне оздоблення, стильний дизайн, затишне зонування — над створенням

Чи є у вас місця, які асоціюються із затишком, комфортом та досконалим сервісом? Для мене це — новий та сучасний бізнес-лаунж «Atmosfera Fly» в аеропорту «Бориспіль».

залу працювали найкращі українські дизайнери-архітектори. На рівні з найліпшими світовими бізнес-залами в оздобленні використані тільки якісні матеріали у світлих та теплих кольорах, продумано кожну деталь функціонального оснащення. Особливу атмосферу створює спеціально підібрана система ароматизації. Неодмінно варто спробувати смачні страви з фірмового меню, дбайливо приготовані шефом на власній професійній кухні, оснащеній відповідно до вимог міжнародних стандартів контролю якості громадського харчування. Лінія видання страв працює цілодобово: з 5 ранку до 12 дня сервірують сніданок, після 12-ї — обід та вечерю. Асортимент

змінюється щомісяця, а також на період весняно-літньої та осінньо-зимової навігації. На вибір гостей супи, основні гарячі страви, холодні закуски та салати, різноманітні десерти, карта алкогольних і безалкогольних напоїв, які не залишать байдужими навіть найвибагливіших гурманів. І, звичайно, персонал: привітний, уважний та турботливий — зробить усе можливе й навіть неможливе, щоби перебування в «Atmosfera Fly» стало максимально комфортним для кожного гостя. ПОЧИНАЙТЕ ПОДОРОЖ ІЗ ПОЗИТИВНИХ ЕМОЦІЙ РАЗОМ ІЗ «АTMOSFERA FLY». promotion

February ‘22 | INTRO

Бронювання послуг: +38 (050) 329-32-42 info@aviasolutions.com.ua | www.fastline.aero

Аеропорт «Бориспiль» 7 Термiнал D, 4-й рiвень

KBP: НОВИНИ

9,4 МІЛЬЙОНА ПАСАЖИРІВ ЗА 2021 РІК ДП «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”» у 2021-му обслужив 9 433 000 пасажирів, із них 8 797 800 — пасажири регулярних рейсів, 635 200 — нерегулярних. Порівняно з докризовим 2019-м пасажиропотік відновився на 62%. За 2021-й аеропорт прийняв та відправив 75 854 рейсів (із них 64 507 — міжнародних, 11 347 — внутрішніх), що становить 68,5% від показників 2019-го. «У 2021 році пасажиропотік аеропорту “Бориспіль” у порівнянні з 2020-м відновився на 83% або на понад 4,2 мільйона пасажирів. Авіакомпанії та аеропорти

навчилися працювати в умовах пандемії і керувати кризовими ситуаціями. Незважаючи на активізацію штаму «Омікрон», який змусив низку країн зачинити свої повітряні ворота, експерти вважають 2022 рік періодом відновлення авіаційного ринку. Зі свого боку, ми як аеропорт у 2021-му зосередили увагу на залученні нових авіакомпаній та запуску нових напрямків і рейсів. Сьогодні 38 авіакомпаній працюють з аеропортом, із них 9 вийшли на ринок уперше. Із 117 існуючих напрямків — 12 нових», — повідомив генеральний директор ДП МА «Бориспіль» Олексій Дубревський.

ПІДСУМКИ АВІАЦІЇ УКРАЇНИ — 2021 Сумарний пасажиропотік усіх аеропортів України у 2021 році становив 16 221 000 осіб. За даними Державіаслужби, українські авіакомпанії перевезли 9 348 500 пасажирів. Пасажиропотік українських аеропортів на міжнародних рейсах становив 14 753 000 осіб, на внутрішніх — 1 468 000. 2021 року 99% усіх авіапасажирів України обслужили 7 аеропортів. До трійки лідерів увійшли «Бориспіль», «Львів» та «Київ» («Жуляни»).

KBP | February ‘22

KBP: НОВИНИ

АЕРОПОРТ «БОРИСПІЛЬ» — БЕЗ БАР’ЄРІВ 142 фахівці, які працюють у Міжнародному аеропорту «Бориспіль» в зоні контролю, черговими залу, адміністраторами, операторами, менеджерами по роботі з клієнтами, пройшли цикл тренінгів щодо особливостей комунікації із пасажирами з нейровідмінностями. Навчання здійснювалося в межах проєкту «Аеропорт “Бориспіль” — стандарт безбар’єрності», який реалізується за ініціативи Першої леді Олени Зеленської. Міжнародний аеропорт «Бориспіль» обраний базовим інфраструктурним об’єктом, на якому впроваджуватимуть стандарти безбар’єрності, а згодом масштабуватимуть їх на інші летовища України. Аеропорт — місце сильного сенсорного навантаження, скупчення людей, гучних машин і дуже чітких правил поведінки з обмеженим таймінгом. У сукупності це може викликати в нейровідмінних людей нервові перевантаження та розгубленість. Спеціалісти аеропорту повинні бачити, що за, на перший погляд, неадекватною поведінкою пасажира може стояти сенсорне перевантаження або високий рівень тривоги. Завдання полягає в тому, щоби не засуджувати одразу, а зрозуміти і вміти допомогти за потреби. Такою була головна ідея експертки з особливостей комунікації та засновниці «Diversity Consulting Agency» Анастасії Степули, яка проводила тренінги. У подальшому безбар’єрність має стати суспільною нормою аеропорту «Бориспіль».

February ‘22 | KBP

МАЙЖЕ 3000 СПЕЦІАЛІСТІВ ПРОЙШЛИ НАВЧАННЯ З АВІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ За 2021 рік 2899 спеціалістів авіагалузі пройшли навчання з авіаційної безпеки в центрі ICAO Міжнародного аеропорту «Бориспіль». Серед слухачів — як співробітники аеропорту, так і працівники зовнішніх організацій з усієї України й навіть з-за кордону. Міжнародна організація цивільної авіації ICAO встановлює міжнародні норми цивільної авіації і координує її розвиток з метою підвищення безпеки та ефективності. У світі нараховують 35 сертифікованих навчальних центрів ICAO,

водночас Київ — єдине місто, де таких центрів два: в аеропорту «Бориспіль» і в Національному авіаційному університеті. Лекційні заняття проводять досвідчені інструктори, а методика викладання відповідає світовим стандартам. Зокрема, спеціалісти авіаційної галузі здобули знання в базовій підготовці служби авіаційної безпеки й у дисциплінах, як-от «Охорона повітряних суден, важливих об’єктів та забезпечення внутрішнього об’єктового режиму», «Управління авіаційної безпеки», «Підготовка персоналу з основ виявлення поведінкових характеристик» тощо.

ПРАЦІВНИКИ KBP ОСВОЮЮТЬ ЖЕСТОВУ МОВУ Наприкінці 2021-го понад 80 співробітників із різних служб аеропорту «Бориспіль» успішно завершили курс базової української жестової мови і тепер знають більше про комунікацію з пасажирами із порушенням слуху. Навчання проводилося в межах проєкту «”Бориспіль” без бар’єрів», а учасники отримали відповідний сертифікат. Проєкт реалізується за ініціативи Першої леді Олени Зеленської, Міжнародного аеропорту «Бориспіль» у партнерстві з компанією «Visa» та громадською організацією «Безбар’єрність». Учасники курсу відзначили, що відкрили для себе багато нового, зокрема те, наскільки некомфортно особам з інва-

є порушення слуху, неважко. Можна дотримуватися базових правил: • Знайдіть тихе та добре освітлене місце, станьте на відстані одного метра від співрозмовника. • Говоріть лише тоді, коли маєте зоровий контакт зі співрозмовником. • Якщо вас перепитують, не повторюйте ту саму фразу. Краще перефразуйте.

лідністю у просторах, які не орієнтовані на них. Та спілкуватися з людьми, у яких

АВІАЦІЙНІ НОВИНИ

АВІАТРАФІК У 2021 РОЦІ ДОСЯГ МАЙЖЕ 70% ОБСЯГІВ ДОКОВІДНОГО 2019-ГО Кількість польотів, які Украерорух забезпечив аеронавігаційним обслуговуванням 2021-го, становить 230 513 рейсів, що на 62,3% більше, ніж у 2020-му, і на 31,2% менше, ніж у докризовому 2019-му. У повітряному просторі, що перебуває під відповідальністю України, 2021 року було, зокрема, здійснено 29 637 внутрішніх польотів (на 40,4% більше проти 2020го й лише на 3,7% менше проти 2019-го), 116 932 міжнародних польотів (+69,8% та -28,2% відповідно) і 83 944 транзитних польотів (+61,2% та -40,8% відповідно). Минулого року українські компанії виконали 81 747 польотів (на 64,4% більше, ніж за 2020-й, і на 25,5% менше, ніж за 2019-й), іноземні — 148 766 польотів (+61,2% та -34,1% відповідно).

Водночас у грудні 2021 року обсяги перевезень у повітряному просторі країни майже досягли рівня 2019 року з показником 92,3%. «2021 рік, незважаючи на вже звичні реалії, викликані пандемією та пов’язаними з нею обмеженнями, дав нам сподівання на повне відновлення трафіку в повітряному просторі України в поточному році. Зовнішні фактори — вакцинація населення та прийняття нових реалій авіаподорожей, а також наша проактивна робота із залучення авіакомпаній до виконання транзитних польотів у повітряному просторі України дали змогу на кінець року фактично досягти рівня перевезень за аналогічний період доковідного 2019-го», — заявив керівник Украероруху Андрій Ярмак. Джерело: Укравіарух

УРЯД ЗАТВЕРДИВ ФІНПЛАН АЕРОПОРТУ «БОРИСПІЛЬ» НА 2022 РІК Повітряна гавань планує отримати 450 млн грн чистого прибутку. На засіданні Кабінету міністрів схвалили проєкт розпорядження «Про затвердження фінансового плану державного підприємства “Міжнародний аеропорт «Бориспіль»” на 2022 рік». Відповідно до документа, чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) планується у розмірі приблизно 4,49 млрд грн. Загалом заплановано отримати дохід у розмірі 4,58 млрд грн. Чистий прибуток — орієнтовно 450 млн грн, капітальні інвестиції — в розмірі понад 1,8 млрд грн. Також, згідно із фінпланом, очікується, що державний бюджет отримає 566 млн грн від сплати «Борисполем» податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Джерело: mintrans.news

KBP | February ‘22

АВІАЦІЙНІ НОВИНИ

НАЗВАНІ НАЙПОПУЛЯРНІШІ ВНУТРІШНІ АВІАРЕЙСИ В УКРАЇНІ Київ — Львів став найпопулярнішим внутрішнім регулярним авіарейсом на початку 2022 року, показало дослідження avianews.com. Цей маршрут обслуговували одразу чотири авіаперевізники — «Windrose», «Air Ocean Airlines», «Мотор Січ» і «Bees Airline» із сумарною частотою 39 рейсів на тиждень. Другим за частотою авіамаршрутом в Україні став Київ — Одеса. Тут авіакомпанії пропонують пасажирам 26 вильотів на тиждень. Авіаквитки можна купити на рейси МАУ, «Мотор Січ» та «Bees Airline». Трійку лідерів замикає Київ — Дніпро. Його обслуговує лише одна авіакомпанія — «Windrose» із частотою 25 рейсів на тиждень. Дніпро має давню славу аеропорту, до якого важко потрапити стороннім авіаперевізникам. Можливо, ситуація зміниться після завершення будівництва нового аеродрому та терміналу. Також до найпопулярніших внутрішніх авіарейсів в Україні увійшли Київ — Запоріжжя, Київ — Харків, Київ — Івано-Франківськ. Джерело: avianews.com

«SKYUP» ЗАПУСТИТЬ ТРИ НОВІ МІЖНАРОДНІ НАПРЯМКИ У 2022 РОЦІ Авіакомпанія літатиме з України до Іспанії та Оману. • Львів — Аліканте (Іспанія). Перші рейси заплановані з 14 квітня 2022-го. Полетіти зі Львова до Аліканте можна буде двічі на тиждень — щопонеділка та щочетверга. Авіаквитки вже у продажу за ціною від 165 євро в обидва боки. • Львів — Маскат (Оман). На лінію авіаперевізник вийде 23 травня 2022-го. Рейси здійснюватимуться двічі на тиждень — щопонеділка та щочетверга зі

«AZUR AIR» ЗАРЕЄСТРУВАЛА ЛІТАК ІЗ РЕКОРДНОЮ ПАСАЖИРОМІСТКІСТЮ Флот авіаперевізника поповнився лайнером «Boeing 777-300ER». Його «Azur Air Ukraine» зареєструвала на 531 крісло, що є рекордним показником для цивільної авіації України. Інформацію про реєстрацію зафіксували в Державному реєстрі цивільних повітряних суден. Дані міжнародних реєстрів засвідчують, що цей літак із 2007 по 2019 роки літав в авіакомпанії «Emirates», а потім експлуатувався російською авіакомпанією

УКРАЇНА ДОПОМОГЛА ПЕРЕВЕЗТИ ТУРЕЦЬКИЙ СУПУТНИК ДЛЯ «SPACEX» Літак Ан-124-100 авіакомпанії «Антонов» здійснив перевезення з Тулузи, Франція, нового турецького телекомунікаційного супутника «Türksat 5B» для запуску американською аерокосмічною компанією «SpaceX». Транспортування виконали у співпраці з відділом «Bolloré Logistics» в Тулузі. «"Руслан" — єдиний літак, здатний перевозити унікальні контейнери, оскільки вони розроблені “Airbus Defense and Space” спеціально для перевезення літаком типу Ан-124-100», — повідомили у пресслужбі ДП «Антонов». Зазначили, що загальна вага вантажу становила 60 тонн із габаритами зав-

як розміри вантажного відсіку літака. 18 грудня 2021-го «SpaceX» запустив «Türksat 5B» на замовлення Туреччини з мису Канаверал, де розташований майданчик для запуску космічних кораблів. Цей супутник стане найпотужнішим для країни та надійно забезпечить широкий діапазон зв’язку не лише для Туреччини, а й для сусідніх держав протягом 35 років. За останні кілька місяців українська авіакомпанія виконала три перевезення

«Azur Air». Джерело: mintrans.news

довжки — 14,69 м, завширшки — 5,45 м та заввишки — 5,36 м. Це приблизно

з постачання компонентів супутників. Джерело: unn.com.ua

February ‘22 | KBP

Львова і щопонеділка та щоп’ятниці з Маската. Придбати квитки можна за ціною від 399 євро в обидва боки. • Київ — Маскат (Оман). Ці рейси «SkyUp» почне обслуговувати із 3 травня 2022-го раз на тиждень — щовівторка з Києва та щосереди з Маската. Авіаквитки вже у продажу за ціною від 400 євро в обидва боки. Крім того, «SkyUp» заявив, що з 8 червня 2022-го відновить рейси зі Львова до Бургаса. Квитки можна придбати на сайті skyup.aero. Джерело: finance.ua

Inspire ІСТОРІЯ БУДЕ ДО МЕНЕ ПРИХИЛЬНОЮ, АДЖЕ Я НАПИШУ ЇЇ ВЛАСНОРУЧ. — ВІНСТОН ЧЕРЧИЛЛЬ

INSPIRE | February ‘22

Зводити оборонні стіни розпочали ще в Стародавній Месопотамії. Ідею підхопили греки, китайці, потім — європейці. З розвитком урбанізації багато хто захотів огородитися, і незабаром міста-фортеці з’явилися по всьому світу. Текст: Альона НАМЕЙКО

ЖИТТЯ ЗА СТІНАМИ:

міста-фортеці February ‘22 | INSPIRE

обудовані насамперед для захисту від нападів, сьогодні такі міста, імовірніше, приманка для туристів. Обнесені кам’яними мурами, величні й загадкові, немов капсули часу, що здатні повернути в минуле. Багато фортець зруйновані, деякі — ревно оберігаються жителями як пам’ятки, навколо інших — побудовані сучасні міста. Пропонуємо відправитися у віртуальну подорож місцями, де середньовічні стіни добре збереглися й радують око мандрівника.

Мальовничий Дубровник, можливо, одне з найбільш недооцінених міст Європи. Жодна з ворожих армій так і не спромоглася прорватися в місто крізь його монументальні мури

ДУБРОВНИК Хорватія Мальовничий Дубровник, можливо, одне з найбільш недооцінених міст Європи. Воно розляглося на узбережжі, має чудовий краєвид на Адріатичне море. Фортецю оточують середньовічні мури 2 км завдовжки. Більшість

стін і укріплень, що збереглися, звели в XIV–XV століттях, проте їх постійно розширювали й покращували до XVII століття. Унаслідок цього в деяких місцях висота сягає 25 м, товщина — 6 м! Дубровник

Дубровник

INSPIRE | February ‘22

Жодна з ворожих армій так і не спромоглася прорватися в місто крізь його монументальні мури. 1667 року через землетрус багато будівель сильно постраждали, але стіни майже повністю вціліли. Ще одне випробування Дубровник пережив 1991-го: чорногорські та сербські війська влаштували бомбардування, чим завдали серйозної шкоди його архітектурі. Тоді на допомогу тутешнім прийшла ЮНЕСКО. Разом вони відновили місто — сьогодні ніщо не нагадує про той трагічний період.

КАРКАССОН Франція

Каркассон

Французький Каркассон — одна з найвідоміших у Європі укріплених локацій, що перебуває в прекрасному стані. У III столітті римляни прагнули створити місто, яке могло б витримати будь-яку атаку. За 2500-річну історію воно належало вестготам, сарацинам, хрестоносцям та іншим завойовникам. У середині XIII століття Каркассон ввійшов до складу Французького королівства і став найважливішим військовим постом. Так тривало до XVII століття, поки місто не перетворилося на центр вовняної та текстильної промисловості. Саме це, а не часті облоги спричинило його руйнування. Реставрація, що розпочалася 1853-го, розтягнулася на 40 років.

ТРИ ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО КАРКАССОН: Довжина міських стін — 3 км. Зовнішні мури зміцнені 52 вежами та барбаканами. Їх побудували, щоби запобігати нападам облогових машин. Одна з веж (римська) використовувалася для виконання завдань інквізиції.

Каркассон

February ‘22 | INSPIRE

МДІНА Мальта Мдіну називають тихим містом — і це справді так. Тут усього 250 жителів і немає автівок. Вузькі вулички, завжди тепле оранжеве світло навколо — здається, ніби в чарівний спосіб переносишся в стародавні часи. Мдіна розташована в центрі Мальти на висоті 200 м над рівнем моря. До 1530 року була столицею країни. Це дуже, ні, неймовірно старе місто! Перші відомості про нього з’явилися в VIII столітті до нашої ери, коли фінікійці колонізували Мальту; вони ж звели товсті кам’яні укріплення. Пізніше в будівництві взяли участь нормани, додавши основну частину стін і рів. Перше, що бачать туристи перед відвідинами Мдіни, — арковий кам’яний міст, що веде до головних воріт. Браму, виконану в стилі бароко, прикрашають герби, з двох боків оточують симпатичні леви, які ніби гарчать. Задня частина теж непроста: на ній розмістилися статуї святих покровителів Мальти. Проте це не первісні ворота міста — ті розміщені на 100 м ліворуч. Сучасний варіант спроєктував архітектор Шарль Франсуа де Мондіон 1724 року. Звичайно, вони більш елегантні та красиві, та все ж не оригінальні.

2,5 км завдовжки. До того ж вони чергуються з 90 добре укріпленими кам’яними вежами — ворог точно не пройде! Вузькі вулички міста ведуть до готичних і романських церков, кожна з яких — витвір мистецтва з безліччю оригінальних деталей. Відчуття, ніби потрапляєш у середньовічну казку. Водночас Авіла відома не тільки потужними мурами й багатою архітектурою. 1515 року тут народилася свята Тереза Авільська — кармелітська черниця й запекла містичка. У місцевій церкві вона молилася, у будиночку поряд — жила. Монахиня писала вірші, присвячені Ісусу, та прославилася частими видіннями.

МОНТЕРИДЖОНІ Італія Селище Монтериджоні, що розкинулося на невеличкому пагорбі, повністю обнесене стіною. Воно має округлу форму Мдіна

Ще один цікавий факт про Мдіну: тут знімали сцени відомих фільмів. Площа і провулки навколо собору Святого Павла засвітилися в пригодницькій стрічці «Граф Монте-Крісто» 2002-го. А через головну браму герої «Гри престолів» в’їжджали до Королівської Гавані в першому сезоні серіалу.

АВІЛА Іспанія Як і Мдіна, Авіла — місто з давньою історією: згадки про неї датуються V століттям до нашої ери. Це одне з перших поселень у Європі, мешканці якого прийняли християнство. Стіни Авіли звели у XII столітті для захисту від нападів недружніх королівств — Леону та Кастилії. І зробили їх на славу: 3 м завтовшки,

Мдіна

INSPIRE | February ‘22

Данте згадав Монтериджоні в «Божественній комедії», порівнявши вежі міста з пекельними титанами. Мур, що огороджує селище, простягається усього на 570 м і має 14 веж

і здається несправжнім: наче вся конструкція спроєктована для знімання фільму. І все-таки це реальне селище, у якому живуть люди, а також проводять

веселі заходи, зокрема фестиваль історичної реконструкції. Монтериджоні побудували в XIII столітті правителі Сієнської республіки з оборонною метою. Фортеця мала стратегічно вдале розташування: звідти можна було легко помітити наближення армії флорентійців, з якими точилася війна. Приблизно через століття Данте згадав Монтериджоні в «Божественній комедії», порівнявши вежі міста з пекельними титанами. Мур, що огороджує селище, простягається усього на 570 м і має 14 веж. Вздовж нього зручно гуляти, милуватися краєвидами на К’янті, оливковими плантаціями й виноградниками. Стіна та пара укріплених воріт (на півночі та півдні) збереглися в первісному вигляді. Відчути всю міць, силу й енергетику тих часів має шанс кожен і кожна, хто приїде сюди.

Авіла

Монтериджоні

February ‘22 | INSPIRE

МАКСИМ ІВАНЧУК:

пластичний хірург, якому довіряють Кожна робота відомого пластичного хірурга та засновника власної клініки Максима Іванчука — як витвір мистецтва. Пацієнти та й просто незалежні спостерігачі естетичних результатів називають його талановитим доктором. Як же відчуває і проявляє свій хист сам Максим Іванчук?

о для вас талант? Талант — це здатність людини віддаватися роботі повністю, занурюватися в неї цілком, любити її. Я багато чим жертвую заради роботи, та все це призводить до 1000 задоволених облич пацієнтів! У мене часто запитують за особисте життя. А я відповідаю, що моя робота, клініка — це і є моя сім’я.

Що вам важливо в атмосфері та внутрішньому стані для того, щоб операція пройшла успішно? Важливий настрій. Енергетика лікаря має збігатися з енергетикою пацієнта. Якщо пацієнт приходить і жодної секунди не сумнівається, позитивно налаштований перед операцією, значить — період реабілітації та відновлення пройде легко, а людина буде

Я тут завжди, щодня з 4:20 ранку й до пізньої ночі, без вихідних.

задоволена результатом. Так показує багаторічна практика! Тому, друзі: якщо

PROMOTION | February ‘22

February ‘22 | PROMOTION

вибрали лікаря, не сумнівайтеся, будь ласка, довіряйте повністю й тоді залишитеся задоволеними. Пацієнти люблять себе накручувати, вигадувати різне під час періоду реабілітації, слухати подружок. Усе це наганяє страху. Найкраще зателефонувати чи написати лікарю й дізнатися його думку. Тоді жодних поганих фантазій не виникне.

право. До чуток ставлюся спокійно. Не читаю, бо ніколи й нецікаво.

чите вади, які вас турбують, ви завжди можете їх виправити швидко та ефективно!

Ваш почерк впізнаваний, і клініка Максима Іванчука — відома не лише в Україні, а й серед закордонних пацієнтів. Як ставитеся до публічності, яка щороку зростає? І чи натрапляєте на хейтерів або критиків, зокрема в інтернет-просторі? Свою думку може висловлювати кожен. Я за те, щоби менше говорити — більше робити. І показувати свої результати на

Зовнішній вигляд — завжди актуальне питання для жінок. У вашій клініці можна збільшити груди, змінити підборіддя, виправити форму носа. А як щодо чоловіків? Наскільки часто вони звертаються? Кількість звернень від чоловіків щороку зростає. Раніше вони ставилися настороженіше, нині дедалі більше прагнуть ставати молодшими, красивішими, особливо коли біля них молоді доглянуті дівчата і хочеться бути на одній естетичній хвилі. Я підтримую, не вважаю, що це соромно чи ганебно, як колись вважалося. Чоловіки теж хочуть мати стрункий, підтягнутий, доглянутий вигляд. Один із найактуальніших напрямів для

Розкажіть про вашу нову авторську процедуру — видалення кілець Венери. У чому вона полягає? Ця процедура проводиться тільки в нашій клініці. На шиї в більшості дівчат є так звані кола. Вони можуть розташовуватися в кілька рядів, із віком стають вираженішими, їхня кількість може збільшуватися в залежності від птозу (провисання) шкіри на нижній третині обличчя. Три місяці минуло після нашої першої процедури видалення кілець Венери, а охочих записатися на цю операцію — вже понад 100 осіб! Після такого хірургічного втручання досягається помітний естетичний омолоджу-

практиці. Безумовно, є люди, які намагаються критикувати, ображати. Це їхнє

них — пластична хірургія. Тому, чоловіки, не соромтеся і не гайте часу. Якщо ба-

вальний результат, який тішить довгі роки.

PROMOTION | February ‘22

Якими ще досягненнями та напрацюваннями пишаєтеся? Найкращою і найпопулярнішою нашою операцією на обличчі є процедура обрису нижньої виличної ділянки з виділенням кута молодості та моделюванням підборіддя. Цю операцію ніхто у світі не проводить, вона є нашою запатентованою авторською методикою. Омолоджувальний ефект настає одразу після операції: жінки за 40 мають молодший на 10–12 років вигляд. Заради таких результатів люди готові долати тисячі, іноді навіть 10 000 кілометрів. І ця процедура стає лише затребуванішою. На які процедури у вашій клініці варто звернути особливу увагу 2022 року? З кожним роком у нас з’являється дедалі більше авторських процедур, які не мають

Кільця Венери. Якщо хочеться прибрати лінії та поглиблення на шиї, що не піддаються косметологічному й хірургічному втручанню. Ми ж досягаємо вираженого постійного результату без будь-яких розрізів і швів! Омолоджувальна процедура ліктьової ділянки. Дівчата скаржаться на зморшкуватість у місці згину ліктя із зовнішнього боку, що дуже старить цю ділянку. Можу вас порадувати, бо ми також приємно вас здивуємо, і ви побачите чудові результати, які зберігаються до 5–8 років. Процедура склеювання шва. Після неї не потрібно обробляти шов, він швидко гоїться і не лишає жодних слідів. Маємо безліч відео таких робіт. Тож 2022 рік обіцяє бути дуже насиченим і ще приємнішим для наших пацієнтів, адже ми

аналогів у світі. Ось нові процедури, у яких ви можете взяти безпосередню участь:

проводимо понад 60 видів різних процедур на обличчі й тілі.

February ‘22 | PROMOTION

У МЕНЕ ЧАСТО ЗАПИТУЮТЬ ЗА ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ. А Я ВІДПОВІДАЮ, ЩО МОЯ РОБОТА, КЛІНІКА — ЦЕ І Є МОЯ СІМ’Я. Я ТУТ ЗАВЖДИ, ЩОДНЯ З 4:20 РАНКУ Й ДО ПІЗНЬОЇ НОЧІ, БЕЗ ВИХІДНИХ

Історія одного дому Текст: Катерина САФРОНОВА

INSPIRE | February ‘22

Сьогодні італійський бренд «Bvlgari», що спеціалізується на предметах розкоші, випускає лінійку парфумерії, засоби для догляду за шкірою, аксесуари, наручні годинники та навіть володіє мережею готелів. Але, звичайно, насамперед понад сотню років ця компанія — беззмінна законодавиця тенденцій у ювелірній справі.

ГРЕЦЬКЕ КОРІННЯ Історія бренду розпочалася 1857 року. Родина Булгарісів, його засновників, жила на північному сході Греції в маленькому селі Парамітія. Голова сім’ї Сотіріос Булгаріс, як і його предки, виготовляв і обробляв срібні прикраси та продавав їх у власній крамниці. Невдовзі Грецію втягнули у військовий конфлікт з Османською імперією. Селище часто страждало від підпалів, і родина була змушена кілька разів міняти місце проживання. У пошуках нової безпечної оселі Булгаріси встигли пожити на острові Корфу, потім облаштувалися в Італії. У магазині, відкритому 1880 року в Неаполі, уперше представили вироби із золота. Однак цій крамниці не судилося жити довго: у ті часи в місті був високий рівень злочинності. Постійні пограбування змусили Сотіріоса незабаром закрити справу й перебратися до Риму.

РИМСЬКА ГЛАВА 1884-й став грандіозним роком в історії бренду: Булгаріси заснували компанію та відкрили культову «Крамницю старожитностей» у Римі на вулиці Віа Сістіна. Сотіріос зробив ставку не тільки на наповнення вітрин, а й на неймінг. Бутик назвали на честь популярного тоді однойменного роману Чарльза Дікенса. І не прогадали: європейські туристи, бажаючи привезти додому прикраси на згадку про прекрасну подорож, серед безлічі однотипних магазинів з ювелірними виробами вибирали крамницю Сотіріоса завдяки привабливій вивісці. Маючи природне комерційне чуття,

February ‘22 | INSPIRE

У 1950-ТІ НА ЗМІНУ ГЕОМЕТРІЇ, ЧІТКИМ ФОРМАМ І МОТИВАМ АР-ДЕКО ПРИХОДЯТЬ ПЛАВНІ ЛІНІЇ. ДІАМАНТ ПЕРЕСТАЄ БУТИ НЕЗМІННИМ ГЕРОЄМ КОМПОЗИЦІЇ 1905 року ювелір змінив прізвище й одночасно звучання назви бренду: грецьке «Булгаріс» перетворилося на мелодійне італійське «Булгарі». І відразу відкрив бутик на знаменитій стародавній римській вулиці Віа Кондотті. Тоді компанією керували Сотіріос та його сини — Джорджіо й Константіно.

СТАНОВЛЕННЯ СТИЛЮ Перший етап становлення стилю бренду — 20–30-ті роки ХХ століття. Це часи панування традицій французької та американської ювелірних шкіл. Гра з геометричними формами, об’ємами та кольоровими коштовними каміннями, як-от сапфірами, смарагдами й рубінами, була в авангарді.

Але вже у 1950-ті Константіно та Джорджіо Булгарі вирішують більше не спиратися на загальноприйняті ювелірні канони й показати, що відтепер «Bvlgari» матиме оригінальний дизайн і впізнаваний стиль. Для отримання бажаного результату брати вдалися до змішання різних напрямів: італійський ренесанс, греко-римський класицизм і римська ювелірна школа. На зміну геометрії, чітким формам і мотивам ар-деко приходять плавні лінії. Діамант перестає бути незмінним героєм композиції та залучається до нестандартних поєднань усіх кольорів веселки. У ці роки з’являються легендарні в історії дому прикраси: «квіткові» брошки та яскраві різнобарвні намиста. Витвори «Bvlgari» стають улюбленцями європейської знаті. Герцогиня Віндзорська Волліс Сімпсон, відома колекцією розкішних коштовностей, часто завершувала свої образи виробами бренду. Бувши новатором у своїй справі, в 1980-х «Bvlgari» представив новий винахід — концептуальні прикраси з повторюваних елементів (модулів), які легко комбінувалися між собою. Ці витвори виявилися вельми практичними — завдяки своїй здатності були доречними і зранку, і ввечері. До того ж вироблялися із широкого

спектра матеріалів різної цінової категорії. Випуск модульних аксесуарів та пов’язані з ними експерименти дали змогу компанії вивчити ринок і зрозуміти потреби клієнтів. Незабаром «Bvlgari» представив серію прикрас і годинників із нетрадиційних матеріалів: сталі, фарфору, шовку й дерева. Це значно вплинуло на розвиток бренду і ювелірного ринку загалом.

СУЗІР’Я РОЗКОШІ Епоха італійської дольче віта припала на кінець 1950-х — початок 1960-х, коли жахіття війни почали згладжуватися в пам’яті, а економіка країни набирала обертів. Столицею «солодкого життя» стає, звісно, Рим, одним із його головних символів — ювелірний дім «Bvlgari». У той період просування бренду складалося дійсно вдало. Певною мірою це відбувалося завдяки кінематографу. Римська кіностудія «Чінеччіта» розташовувалася неподалік від крамниці «Bvlgari» на Віа Кондотті. Тож її часто відвідували актори, режисери та продюсери, які купували прикраси для себе або на подарунок. Музою й найпалкішою прихильницею ювелірного дому називають Елізабет Тейлор. Крім того, що акторка носила

МУЗОЮ Й НАЙПАЛКІШОЮ ПРИХИЛЬНИЦЕЮ ЮВЕЛІРНОГО ДОМУ НАЗИВАЮТЬ ЕЛІЗАБЕТ ТЕЙЛОР. КРІМ ТОГО, ЩО АКТОРКА НОСИЛА ЙОГО ПРИКРАСИ У ФІЛЬМІ «КЛЕОПАТРА» І ПРОСЛАВИЛА ЇХ НА ВЕСЬ СВІТ, ВОНА ЧАСТО ВИБИРАЛА ВИТВОРИ «BVLGARI» ДЛЯ ЖИТТЯ

INSPIRE | February ‘22

February ‘22 | INSPIRE

INSPIRE | February ‘22

НІКОЛА БУЛГАРІ, ОНУК СОТІРІОСА, ЗАПРОПОНУВАВ НАНЕСТИ НА ОБІДОК НАПИС «BVLGARI ROMA». САМЕ ТОДІ ДІМ УПЕРШЕ ВИБРАВ «ДАВНЬОРИМСЬКЕ» НАКРЕСЛЕННЯ І В НАЗВІ БРЕНДУ З’ЯВИЛАСЯ ЛІТЕРА V

його прикраси у фільмі «Клеопатра» і прославила їх на весь світ, вона часто вибирала витвори «Bvlgari» для життя. Одягала їх і на кінофестиваль у Венеції, і на прем’єру стрічки «Блоха у її вусі» в Парижі, і на церемонію «Оскар». Навіть на власне весілля: жовта шифонова сукня та гіацинти у волоссі доповнювала брошка «Bvlgari» з великим діамантом і восьмикутним огранюванням. Її чоловік, актор Річард Бертон, часто жартував, що єдине слово, яке Елізабет знає італійською, — назва бренду. Шанувальницями дому також були Одрі Гепберн, Софі Лорен і Марлен Дітріх.

У 1970-ті бутики «Bvlgari» вриваються на американський та європейський ринки. Щоби завоювати серця широкої публіки, бренд знижує градус урочистості виробів і створює практичні прикраси для денних і вечірніх виходів. Водночас вони не стають нудними й буденними, навпаки —

Після підкорення нових ринків і територій ювелірний дім розпочинає розширяти творчі кордони. 1975 року, бажаючи привітати відданих клієнтів із Різдвом, компанія випускає лімітовану серію — 100 наручних годинників. На перший погляд, аксесуар мав класичний дизайн: круглий корпус, мотузковий ремінець і циферблат з електронною індексацією. Але «Bvlgari» не був би собою, якби не застосував сучасні тенденції. Нікола Булгарі, онук Сотіріоса, запропонував нанести на обідок напис «Bvlgari Roma». Саме тоді дім уперше вибрав «давньоримське» накреслення і в назві бренду з’явилася літера V. Публіка так палко сприйняла годинник, що рішення щодо запуску окремої лінійки прийшло мало не відразу. Так 1977-го світ побачили годинники «Bvlgari» з механічним циферблатом. Вони випускалися на базі швейцарської філії ювелірного дому, що дало змогу поєднати італійський дизайн із надійністю та якістю швейцарської годинникової справи. Незабаром бренд заснував дочірню компанію «Bvlgari Time

наповнюються новою енергією різних світових культур.

Neuchâtel», яка спеціалізувалася на годинниках.

РОЗШИРЕННЯ КОРДОНІВ

February ‘22 | INSPIRE

ЗАВДЯКИ 1,5 МЛН ЄВРО, ВИДІЛЕНИМ ЮВЕЛІРНИМ ДОМОМ ДО МІСЬКОЇ СКАРБНИЦІ, ВІДНОВИЛИ ІСПАНСЬКІ СХОДИ — ОДИН ІЗ СИМВОЛІВ ВІЧНОГО МІСТА. «BVLGARI» НАЗВАЛИ РЕНОВАЦІЮ ДАНИНОЮ ПАМ’ЯТІ ЗАСНОВНИКУ БРЕНДУ ТА ПРИСВЯТИЛИ ЗАХІД 130-РІЧЧЮ КОМПАНІЇ

1993 року з’являється ще одна самостійна лінійка — «Bvlgari Parfums». Перший аромат — «Eau Parfumee au The Vert» — створив відомий французький парфумер Жан-Клод Еллена. У ньому з’єдналися ноти цитрусу, бергамоту, коріандру, сандалу, жасмину й болгарської троянди. Через кілька років «Bvlgari» запускає серію аксесуарів: виробів із шовку та шкіри, шарфів, краваток і окулярів. Але справжній успіх у цій галузі прийшов 2005-го, коли дім придбав італійську компанію «Pachini», що спеціалізується на роботі зі шкірою. Народилася нова лінійка виробів, інкрустованих каміннями та металевими елементами. Аксесуари мали великий попит. Зростання продажів стало поштовхом для відкриття нових бутиків в Азії та Європі. 2001 року «Bvlgari» спільно з «Marriott International» заснували компанію, що дала життя мережі готелів «Bvlgari Hotels & Resorts». Перший відкрився 2004-го в Мілані. Мережа розвивалася стрімко: 2006-го — новий відділ на Балі, через шість років — у Лондоні. Нині готелі «Bvlgari» розташовані в семи містах, будуються ще п’ять локацій в Америці, Азії та Європі.

Нещодавно в Києві пройшла виставка ювелірного мистецтва від «Bvlgari» — «Serpenti Metamorphosis». На експозиції показали перетворення символу ювелірного дому — прекрасної змійки «Serpenti» — з 1940-х до сьогодення, а також аксесуари всіх головних колекцій. Головними мотивами були, звичайно, Рим і високе ювелірне мистецтво, нерозривно пов’язане з легендами та духом Вічного міста.

КВИТОК ДО LVMH

Рим завжди був головним натхненням для бренду — на честь його архітектури та культури народжувалися цілі колекції. Тому в період економічної кризи компанія вважає своїм обов’язком допомагати місту не втратити історичне обличчя. Робить це і далі. Завдяки 1,5 млн євро, виділеним ювелірним домом до міської скарбниці, від-

реновацію даниною пам’яті засновнику бренду та присвятили захід 130-річчю компанії. День у день Сотіріос Булгарі підіймався цими сходами, щоби дістатися свого магазину. На урочистому відкритті відреставрованої пам’ятки представили унікальне кольє з білого золота, прикрашене аметистами, смарагдами, рубелітами та сапфірами загальною вагою 20,25 карата. Дизайн кольє був натхненний Іспанськими сходами. 2019-го «Bvlgari» допоміг фонду «Tоrlonia» реставрувати 96 грецьких і римських статуй із їхньої колекції. Того ж року бренд виділив 1 млн євро на реновацію площі Торре-Арджентіна в Римі, яка цьогоріч

новили Іспанські сходи — один із символів Вічного міста. «Bvlgari» назвали

має відкритися оновленою та максимально зручною для відвідування.

не зменшуючи обертів.

ПОРЯТУНОК РИМУ

2011 року ювелірний дім придбав модний конгломерат LVMH, і компанія перестала бути винятково сімейною. Водночас керівництво брендом, як і раніше — у руках родини Булгарі. Брати Нікола та Паоло залишилися в раді директорів, Франческо Трапані, виконавчий директор «Bvlgari», увійшов до складу виконавчого комітету LVMH. З 2013-го посаду генерального директора дому обіймає Жан-Крістоф Бабін. Креативна директорка бренду Лючія Сільвестрі до свого призначення майже 40 років працювала в «Bvlgari». Історія дому триває,

INSPIRE | February ‘22

February ‘22 | INSPIRE

ТУЛОУ —

китайські колодязі в небо «А землянки бувають різними...» — думка, яка виникає під час першого погляду на китайські тулоу. Це слово — назва творінь віком від трьох до семи сотень років — перекладається приблизно як «землянка». Такий вид народної архітектури унікальний саме для Піднебесної. Чому він вартий уваги, хто стоїть за цим явищем — розповідаємо! Текст: Олена ІВАНОВА

INSPIRE | February ‘22

February ‘22 | INSPIRE

«Хакка — це як євреї Азії, з усіма наслідками цього і доволі схожою історією спілкування з сусідами

У Китаї — десятки тисяч тулоу, розташованих у трьох основних місцевостях: Нанкін, Йонпінь та Хуаань. Здебільшого це круглі (іноді — прямокутні) споруди, розкидані півднем країни. Через постійні війни їхні творці, представники китайського субетносу хакка, мігрували з півночі на південь ще на початку другого тисячоліття нашої ери. Тоді по 30 кланів (а це 1000 або більше людей) жили в одному тулоу. Сучасні господарі таких будівель — це найчастіше мінімум двадцяте покоління. Тільки уявіть рівень непробивної стабільності! Але не факт, що всі з них дійсно жадали жити в цих «колодязях» — причина ще й в тому, що народність хакка не дуже любили сусіди. Чому?

ХАККА: У ПОШУКАХ ЗЕМЛІ ОБІТОВАНОЇ Крім простої нелюбові (зокрема в провінції Ґуандун із центром у всім відомому місті Ґуанчжоу), в середині XIX століття хакка зазнали неабияких погромів. Вирізали до сотні тисяч представників цього китайського субетносу — династія Цін мстилася за повстання і встановлення Тайпінського Небесного Царства. За іронією долі, вбивали хакка і повстанці, які протестували проти Цін. Помста з обох боків. Намагаючись знайти логічну відповідь на складне запитання — «Чому хакка постійно діставалося?», — авторка цього

INSPIRE | February ‘22

тексту знайшла геніальне за своєю лаконічністю пояснення від кількох китайських дослідників. «Хакка — це як євреї Азії, з усіма наслідками цього і доволі схожою історією спілкування з сусідами. Вони завжди дотримувалися клановості, були талановитими адміністраторами. На відміну від китайської традиції вести розмови досить алегорично і символічно, ці люди прямолінійні й дещо жорсткі, що багатьох могло ображати. Крім того, хакка швидко і легко опановували спілкування з некитайськими правителями

February ‘22 | INSPIRE

(йдеться про британські та японські часи на територіях країни). До речі, зараз багато хакка і в порівняно молодій Комуністичній партії Китаю. Тільки от більшості цього субетносу описані якості не допомагали багатіти, чого не скажеш про євреїв».

КЛАНОВІ ВІЙНИ З МІЛЬЙОНОМ ЖЕРТВ

ЧАНЧІ-ЛОУ Чанчі-лоу називають «королем тулоу» — його довго вважали найбільшим (діаметр — 65,5 метрів, висота — чотири поверхи). Побудований 1709 року, він має 288 кімнат у зовнішньому колі, разом із внутрішніми — 370.

Не дуже широко відомий епізод середини XIX століття — кланові війни пунті-хакка. Пунті в перекладі означає «місцеві» —

у цих краях ними були кантонці (мова яких звучить найчастіше, страви яких подаються в китайських ресторанах Нью-Йорка та інших заморських міст). Хакка перекладається як «гості». Непогані гості, які оселилися тут 1000 років тому — коли, наприклад, українськими степами ще бігали свіжі нащадки сарматів, а Київ був селом. Говорячи про міжусобні війни в контексті хакка, може скластися враження, що річ у якомусь невеличкому субетносі. Де ж там! Йдеться про 47 мільйонів людей, що більше населення України. Китай такий Китай... То як це все стосу-

боронитися від не дуже люб’язних сусідів. Задокументовані масові вбивства відбувалися у XIX столітті, але відносини стали напруженими задовго до цього. Яка ж була причина тоді? Річ у тім, що пунті (кантонці) історично володіли найкращими землями. Хакка ж повинні були селитися здебільшого на кам’янистих неродючих ґрунтах чи безкоштовно працювати на пунті, щоби жити на їхніх територіях. З часом кількість хакка росла, вони об’єднувалися і разом захищали свої права, будували тулоу або ж укріплені поселення. Так створювали етнічні анклави, де

ється тулоу? Відповідь вельми проста — закритий стиль життя, який дає змогу

зберігали діалект і традиції. І от це не сподобалося кантонцям — загрожувало

ЮЧАНЬ-ЛОУ Ючань-лоу — один із найстаріших збережених тулоу, побудований 1308-го. Ця п’ятиповерхова споруда розділена на п’ять кластерів, у яких жили п’ять кланів. Попри похилені опорні стовби — виробничий брак, будівля стоїть вже понад 600 років.

укріплені двері. Чим не бастіон, чи не так? Жили у бамбукових прибудовах до укріплених стін. Сім’ї виділяли вертикальний сектор тулоу (висота — до п’яти поверхів). На першому розміщували кухні, вище — комори, над ними — спальні. Всі кімнати тут одного розміру, досить крихітного. У центрі — місце вшанування предків (його ж використовували для всіх церемоній та загальних зборів) і колодязі. Там могло бути й щось схоже на школу та приміщення загального користування, якщо тулоу великий,

як, наприклад, Чанчі-лоу. Не забували й про феншуй — свої цитаделі будували в долинах: з одного боку — гора, з іншого — водойма. Часто тулоу об’єднувалися у кластери по п’ять і більше штук, а між ними розташовувалися невеликі укріплені поселення або будинки.

НОСТАЛЬГІЙНІ СЕЛА ПІДНЕБЕСНОЇ Зараз багато тулоу схожі на «бабусині села» українських областей — туди десь раз на рік на свята приїжджають діти і на

їхньому домінуванню. Ситуація загострювалася, щоби вибухнути клановими війнами, в яких з 1855-го до 1986 року загинули приблизно мільйон людей, більшість з них — хакка.

ЗЕМЛЯНКИ-БАСТІОНИ Зовнішні стіни тулоу робили з осадової глини з рисових полів, вапняку, піску, а також каменів і бамбукових трісок — після пресування ця суміш стає міцною, майже не поступаючись бетону. Товщина стін — півтора-два метри, невеликі зовнішні вікна — тільки зверху. Вся конструкція має лише одні металеві

INSPIRE | February ‘22

кілька ночей заселяють ці родинні місця. Ніщо не вічне, навіть китайські поселення. Той, хто хотів кращого життя, мігрував до Тайваню та Сінгапуру. У тулоу зараз можна почути лише голоси онуків, яких лишили «діти з міста». Нові будувати занадто дорого — та й обставини нині не ті (останні звели в середині ХХ століття). Специфічні села посеред величезних просторів Піднебесної... Але подібна доля спіткала не всіх — 2008 року 46 об’єктів у провінції Фуцзянь визнали культурною цінністю та внесли до Списку всесвітньої спадщини

так і будівлям, які відремонтували. Тепер з ранку до вечора тут походжають сотні туристів. А місцеві торгують усім — від чаю до народних ліків, а також пропонують гостям залишитися на ночівлю для повноцінного занурення в атмосферу. Отаке воно — архітектурне відбиття справжнього китайського бачення колективного життя, де всі рівні, а в центрі всього — сім’я і ком’юніті. Донедавна на нього не звертали уваги, але сучасні архітектори переосмислюють цю концепцію як можливість не тільки забезпечити населення бюджетним житлом, а й позба-

ЮНЕСКО. Це подарувало нове життя та фінансовий порятунок — як населенню,

вити самотності.

February ‘22 | INSPIRE

Жили у бамбукових прибудовах до укріплених стін. Сім’ї виділяли вертикальний сектор тулоу. Всі кімнати тут одного розміру, досить крихітного

Interview

МОДА — ЦЕ КЕРОВАНА ЕПІДЕМІЯ. — ДЖОРДЖ БЕРНАРД ШОУ

INTERVIEW | February ‘22

КРИХКА ВІЧНІСТЬ Письменниця Джоан Ролінґ напучувала: «Просто бути живим, дивитися, як сонце піднімається над блискучими сніговими пагорбами — це найбільший скарб». Художниця та майстриня витинанок Дарія Альошкіна має дар відтворювати і зберігати найцінніші миті життя за допомогою паперу та любові у серці. Текст: Юлія КОЗДА Фото: Мар‘яна Варійчук

vytynankaalyoshkina

February ‘22 | INTERVIEW

одному з інтерв’ю ви казали, що не планували ставати художницею та йти по творчих слідах батьків. Крізь терни до зірок? Мій тато — з Києва, мама — з Мінська. На початку 1980-х, після одруження і закінчення мистецьких вишів, вони переїхали на Вінниччину, Батьківщину родини моєї мами, у мальовниче подільське село Букатинка. У нашій сім’ї п’ятеро дітей. Ми ходили у сільську школу та виростали серед природи, з батьками вивчаючи усі види мистецтв — від театру до живопису та каменярства. Звісно, у селі найпрестижнішою була професія вчителя. Тому я хотіла стати викладачкою — це бажання зростало, коли бачила, як складно виживати художникам. Але тато мав трохи інші ідеї. Коли я закінчила дев’ятий клас, він повіз мене у Вижницький коледж прикладного мистецтва. Там я навчалася за спеціальністю «художнє ткацтво». Не скажу, що було просто: велике навантаження, далеко від дому... Потім вступила до Львівської національної академії мистецтв на відділ монументальної скульптури. Якось так потрохи вливалась у творчість.

МИ ХОДИЛИ У СІЛЬСЬКУ ШКОЛУ ТА ВИРОСТАЛИ СЕРЕД ПРИРОДИ, З БАТЬКАМИ ВИВЧАЮЧИ УСІ ВИДИ МИСТЕЦТВ — ВІД ТЕАТРУ ДО ЖИВОПИСУ ТА КАМЕНЯРСТВА

Але зупинилася саме на монументальній скульптурі. Особливо подобалися пленери і симпозіуми з каменю. Тоді витинанка була вашим хобі? З витинанкою я знайома з дитинства. Дійсно, то було наче хобі: нашвидкуруч прикрасити кімнату або зробити у школі картину. Не могла й подумати, що зможу в цьому хобі знайти себе, досягати успіхів, заробляти ним на життя. Але все склалося саме так. Яка вона — ваша витинанка? Наділяєте її особливою філософією? Створюючи витинанки, насамперед притримуюся традиційної техніки згинання паперу вдвоє. Для мене це згинання — своєрідна магія (мама вчила, що витинанка має скластися). Коли її розгортаєш, утворюється третій малюнок, який наперед ніколи не передбачиш. Це дуже захоплює, хочеться творити ще і ще. Доробки мого авторства мають характерні композиції, які я запозичила, мабуть, із килимової справи: є кайма, яка тримає композицію, є центральний орнамент. Перша ткацька освіта стала в пригоді і тут. Мої витинанки перебувають на межі традиційності та сучасності. Це дає змогу заохочувати і зацікавлених автентикою, і захоплених сучасним мистецтвом. У всіх роботах присутній традиційний символ, що дарує смислове навантаження. Традиційна витинанка містить сюжет, в якому можна прочитати низку подій. Яка серія для вас наймасштабніша? Я створювала кілька масштабних проєктів, серед них — «Мереживо пам’яті», присвячений темі Голодомору, та «Щедрик», який вшановує творчість

INTERVIEW | February ‘22

February ‘22 | INTERVIEW

INTERVIEW | February ‘22

Миколи Леонтовича. Це дійсно масштабні роботи — не так просто передати страшну трагедію нашої нації графічно на величезних полотнах. Але я вдячна за можливість долучитися до вкрай важливої теми з життя України. Тепер ці роботи мандрують світом і розповідають нашу історію. Мене вразив той факт, що за 10 років творчості ви не повторили жодного орнаменту. Наскільки складно щодня перевершувати себе? Нецікаво повторювати один сюжет. Хоча, чесно кажучи, багато саме таких замовлень — інколи мушу повторювати той чи інший. Звісно ж, заново малюючи. Але щоразу виходить інша робота. Вплітати орнаменти у витинанки напрочуд цікаво: шукати нові пропорції, комбінувати лінії та перетини... І створювати мереживо неймовірно захопливо. Наприклад, коли я працювала над витинанкою для Бібліотеки Іваничука у Львові, вплела в одну з робіт український алфавіт. А в одну з центральних робіт виставки — орнамент із тризубів. Які риси своєї особистості вважаєте власною візитівкою? Відповідальність і пунктуальність. Я мама трьох дітей, часто непокоюся щодо своєчасного здавання проєктів. Тому щільно розписую графік, щоби гармонійно все поєднати — сімейні та робочі справи. Ваші витвори — своєрідний паперовий оберіг. А в чому знаходите свій? Мій оберіг — це моя родина. Досить складно бути публічною і оберігати власну ауру від негативу.

February ‘22 | INTERVIEW

Як працювалося із Cartier? Що втілили у цьому проєкті? Співпраця з Cartier вдалася. Вона склалася завдяки моїй організаторці та чудовій жінці — Ірині Ковальчук, яка створила досить багато крутих проєктів, зокрема мистецьких. Вісім паперових витинанок презентували у бутику Cartier. Створюючи ансамбль орнаментів, я відштовхувалася від композицій прикрас бренду, його історії та стилю, але одночасно проводила паралелі з традиційними українськими символами. Ці роботи представили на найвищому рівні з ідеальним світлом — все було чудово! Ви були у Парижі, коли Тріумфальну арку вкрили інсталяцією на честь пам’яті майстра лендарту Христо Явашева, що огортав у білі полотна світові пам’ятки. Яке враження залишилося? Неймовірна інсталяція від Христо! За один день відома локація перетворилася на артоб’єкт, який притягував до себе — все це відбувалося на наших очах. Треба бути сміливим митцем, щоби роками проєктувати те, що простоїть декілька днів. Можливо, саме в цьому сила. Можна провести аналогію з паперовими витинанками — вони теж не вічні. Деякі свої роботи я спалюю, коли вони втрачають першочерговий вигляд. Чи плекаєте зараз ідею, яка чекає на реалізацію? Вже давно виношую ідею створення колекції витинанкових суконь, але для цього потрібно знайти гарного партнера. Цей задум мені подала Ірена Карпа, яка відіграла важливу роль у просуванні моєї творчості. Ми і надалі творчо спілкуємося — вона надзвичайно надихає. Також мрію про тур із виставкою

Америкою — вже мала запит звідти, але все зупинилося через карантин. Ви брали участь у Бієнале крафтового мистецтва у Венеції, створювали експозиції в штаб-квартирі ООН у Швейцарії, оформляли стенд українських дизайнерів на паризькому салоні «Maison&Objet», співпрацюєте з американськими виданнями. В Україні художникам легко заявити про себе? Нині багато можливостей реалізовуватися — і в Україні теж. Спочатку більшість проєктів я мала за кордоном. Сьогодні дедалі частіше звертаються з України — це дуже тішить. Так само із продажем робіт — українці почали купувати витинанки, оздоблювати ними житло, перестали боятися паперу. З’явилося багато гарних онлайн-платформ, де можна показувати своє мистецтво, не виходячи з дому. Це особливо цінно, і власне мені, як мамі трьох дітей, підходить. Піднести народне мистецтво на хвилю модних вібрацій — неабиякий успіх. У вашому житті є місце таким поняттям, як тренд і мода? Чи власний стиль — найдорожче? Знайти свою нішу і свій стиль — це найбільший успіх. Я не дивлюся на тренди і моду, але не перестаю дивувати глядачів новою подачею витинанок. Вони універсальні, тому відкривати їх можна багатогранно. Що наповнює вашу творчу скарбницю? Джерело наповнення для мене — це насамперед природа. Також надихають нові ідеї. А найголовнішим є моя друга половина, теж творець.

Марлен Дітріх вважала, що любов до певного міста обумовлена почуттями, які довелося у ньому відчути, а не локацією. Яке місто підкорило ваше серце? Можливо, є думки прикрасити його вулички? Моє дитинство пройшло у мальовничому селі та у Києві — вельми контрастно. Дуже любила столицю до того, як одружилась у Львові. Місто Лева у студентські роки було до мене холодним, аж поки я не зустріла чоловіка. Потрохи пускала Львів у своє серце — можливо, це пов’язано з тим, що я з Поділля, а Галичина все ж має інший менталітет. Це красиве місто. Якщо щось у ньому створювати, головне — не переборщити, а тільки лаконічно підкреслити. Або звертати увагу не на історичну частину, а, наприклад, на будівлю аеропорту, де багато вітрин і вікон. Думаю, то був би гарний проєкт — витинанки стали б своєрідною візитівкою міста, яка зустрічає на летовищі.

МОЇ ВИТИНАНКИ ПЕРЕБУВАЮТЬ НА МЕЖІ ТРАДИЦІЙНОСТІ ТА СУЧАСНОСТІ. ЦЕ ДАЄ ЗМОГУ ЗАОХОЧУВАТИ І ЗАЦІКАВЛЕНИХ АВТЕНТИКОЮ, І ЗАХОПЛЕНИХ СУЧАСНИМ МИСТЕЦТВОМ

INTERVIEW | February ‘22

February ‘22 | INTERVIEW

INTERVIEW | February ‘22

FA SHI ON ADDICT.

Місія здійсненна Текст: Юлія КОЗДА

Модельєрка, стилістка та кравчиня Олена Руяткіна вже 15 років живе в серці модної столиці. За свою кар’єру вона встигла попрацювати зі світовими брендами, серед яких — Balenciaga, Saint Laurent, Givenchy, Chloé, Lanvin, Azzedine Alaïa та Jean-Paul Gaultier. lenaruna

February ‘22 | INTERVIEW

дається, фешн відгукується в неї десь всередині: вона мчить до Канн, щоби привести до ладу сукні для червоної доріжки, летить у Нью-Йорк, щоб організувати з подружками відпустку в стилі «Секс у великому місті», шиє творіння Lena Runa Dress і ні на хвильку не втомлюється насолоджуватися світом моди та краси. Зазирнемо за його лаштунки?

ДЕФІЛЕ ВИСОКОЇ МОДИ — ЦЕ МУЗЕЙ, МИСТЕЦТВО. АЛЕ НАСАМПЕРЕД — ІНДУСТРІЯ, ЩО ТРИМАЄТЬСЯ НА ГРОШОВОМУ ОБМІНІ ЯК ВЕЛИЧЕЗНИЙ АРТПРОЄКТ

Як почався ваш роман із модою? Він почався, коли я була ще дитиною. Завжди надихалася своєю молодою мамою, її величезним гардеробом із безліччю пошитих на замовлення речей, сумочок, оригінальних туфельок, її парфумами, які вабили, стоячи на трельяжі. Коли полетіла в Париж утретє, гуляючи по Авеню Монтань, мрійливо попросила перехожих сфотографувати мене біля бутика Dior. Тоді сама собі побажала попрацювати із цим домом моди. Дізнатися всі тонкощі й секрети овіяного легендами бренду. Зайти в Dior ще не наважувалася. І навіть мріяти стати частиною команди такого ательє могла дозволити собі десь глибоко в душі. (Усміхається.) І все-таки через два роки це справдилося. Пропрацювала в Dior з 2016-го до 2020-го — і в откутюрному ательє, і в прет-а-порте. Різниця між ними колосальна. Це наче два різні доми. Реді-ту-веар — найкомерційніша частина роботи. Откутюр — традиції. Особливо у Франції — тут витоки задають напрям усьому. З яким домом працюєте зараз? Нині дещо розчарована роботою з откутюрним ательє Dior. Певно, поки там не зміниться загальна атмосфера. Навіть розміщувала про це пост в інстаграмі. Зі мною таке вперше сталося з 2008 року — закортіло розірвати контракт. Робота натхненна та цікава, з купою красивих традицій — є чого повчитися. Але клімат зовсім недружній, важкий та гнітючий. Вкрай нелегко проживати робочий день за таких умов. У реді-ту-веар навпаки — усе гармонійно, починаючи від шефа, який задає настрій усього ательє. З ним завжди добре і спокійно. Працюємо, спілкуємося, сміємося,

Можу дозволити собі піти до іншого дому. Нещодавно працювала з італійським Giambattista Valli. Опинилася там вперше, і мені сподобалося. Його ДНК — розкішні тюлеві сукні, багато рюшів, бантів, воланів. Команда весела, люб’язна та дружня. Вдалося побувати у двох локаціях дому — основному ательє та шоурумі біля Єлисейських Полів,

Чимало ретуші, шиємо багато нового. Наразі дім створює лукбук для нової колекції пре-фол. Наступного тижня йду в Céline: спочатку — працювати з ВІПклієнтами, після — над колекцією бренду майже до кінця лютого.

слухаємо музику — і результати відмінні, і роботи здаються раніше.

у якому пощастило зустріти Джамбаттіста. Нині допомагаю у Saint Laurent.

Цінувати свій час та свою свободу. Таку пораду отримала від друга із Givenchy.

Яку найціннішу професійну рекомендацію отримали за роки кар’єри?

INTERVIEW | February ‘22

Моя кар’єра розпочалася саме звідти. Проходила там стажування, після чого залишилася ще на два місяці й познайомилася із хлопцем-фрилансером. Він відчинив мені двері у вільний світ фрилансу. Одразу записалася до агентства і з вересня 2008 року почала працювати в різних домах моди. Мені подобаються

Saint Laurent, Dior, Chloé, Balenciaga та багатьох інших, пізнала тонкощі індивідуальних технік роботи, познайомилася з майстрами. Можу набиратися досвіду в різних домах і між місіями сміливо присвячувати час собі, сім’ї, подорожам і власним улюбленим проєктам, шити сукні Lena Runa Dress. Найважливіше —

нового бренду він вирішив поєднати традиції та технології. Через падіння продажів бюджет багатьох домів скоротився. Обороти почали потрохи підійматися тільки наприкінці 2020 року. Працюючи у «священних» стінах, чи відчуваєте зміни у світі откутюр? Чи це досі мистецтво? На що робить ставки висока мода? На зацікавленість клієнтів. Так, дефіле високої моди — це музей, мистецтво. Але насамперед — індустрія, що тримається на грошовому обміні як величезний артпроєкт. Я не була в откутюрному ательє Dior з 2018 року, повернулася туди наприкінці 2021-го. Нині бренд купує нові будинки, робить ремонт у новому бутику. Там розташуються кілька п’ятизіркових сьютів для ВІП-клієнтів, які приїздитимуть до Парижа для примірки откутюрних творінь. Вони зможуть залишитися в номері дому, не переїжджаючи в інший готель, що зручно та витончено. Але разом із цим незрозуміло інше. Раніше ми шили бюстьє з бавовняних тканин, тепер — із поліестеру. Було соромно таке побачити. Якось ніяково зустріти подібне в откутюр. Це ж Dior, традиція! Як таке можна було припустити? Коли шиємо бавовняне бюстьє, надягаємо його на манекен і відпарюємо все праскою, щоби воно набуло гарної форми. Потім все ідеально сідає. До того ж бавовна приємна до тіла — тут навіть не посперечаєшся. Це дійсно загадка.

такі графік і ритм, можливості постійно змінюватися, знайомитися з новими фешн-напрямами. Агентство повідомляє про нові пропозиції та пропонує дати, на які дім замовляє мене для місії — роботи над колекцією. Якщо є спільний знаменник і все сходиться, контракт запускається. Графік можна коригувати зі зміщенням дат на два-три дні залежно від

відчуття свободи. Можливість свободи слова, вибору, події. Що змінилося під час карантину? Був довгий період безробіття. У лютому та березні 2020-го працювала в Givenchy. З 17 березня всіх закрили вдома. У вересні повернулася в Dior до роботи над колекцією реді-ту-веар. Наступна

«Я захоплююся жінками, і найбільше на світі мені подобається дивитися на трансформацію, яка відбувається, коли жінка надягає одну з моїх суконь», — говорив Альбер Ельбаз. Згадалося фото з дизайнером із вашого інстаграму, на якому приміряєте сукню Lanvin для Емми Стоун. Що вас захоплювало в Альбері? Так, Емма тоді не змогла прилетіти на примірку. У нас приблизно однакові параметри, тому вирішили приміряти на мене. Ця подія дуже запам’яталася. В Альбері насамперед захоплювала людяність. Людяне ставлення абсолютно до всіх. Його безмежний креатив, якого вистачило ще б на століття, велика

обсягу роботи. Поки що не хочу нічого змінювати. Відкрила для себе історії

місія була вже в листопаді в AZ Factory, який запустив Альбер Ельбаз. У витворах

тепла душа, сповнена тонкого гумору та жаги до життя. Але, на жаль, його охо-

February ‘22 | INTERVIEW

УСІ НАЛАШТУВАЛИСЯ НА ФІНАЛЬНИЙ ПРОХІД, АЖ РАПТОМ У ЗОНІ БЕКСТЕЙДЖУ З’ЯВЛЯЮТЬСЯ АННА ВІНТУР І МАРІЯ ГРАЦІЯ. АННА ВИРІШИЛА ПОДИВИТИСЯ КОЛЕКЦІЮ ОСОБИСТО ТА ПОДІЛИТИСЯ ДУМКОЮ ЩОДО НЕЇ

пив величезний страх перед COVID-19, він захворів, хоч і був двічі щеплений. Фешн-світ втратив генія моди… Новина ошелешила всіх. Розкажіть трохи про те, що відбувається на паризьких бекстейджах. Усе готується заздалегідь. Dior уже встановив величезний намет на площі Згоди, де проходять репетиції дефіле. Ми тим часом і далі шиємо колекцію, щоб

усе встигнути. У день дефіле манекенниці приходять заздалегідь на макіяж і зачіску. Усі зони чітко розподілені. У залі одягання з обох боків стоять кілька кронштейнів. На кожен вішають сукні відповідно до хронології дефіле з карткамиописом, зокрема щодо послідовності одягання повного образу, який попередньо готується у студії під час фітингу. Часто дівчат одягають і працівники з ательє, тому що ми в курсі всіх нюансів крою та зас-

тібок. Бувають казуси, коли лопається блискавка перед показом — доводиться лагодити все просто на моделі перед виходом. Це гарячий період для всіх учасників шоу. Пам’ятаю яскравий момент. Усі налаштувалися на фінальний прохід, аж раптом у зоні бекстейджу з’являються Анна Вінтур і Марія Грація. Анна вирішила подивитися колекцію особисто та поділитися думкою щодо неї. Тоді в залі була дуже потужна енергетика. Після дефіле бек завжди заповнений зірками, які хочуть зазирнути за лаштунки, доторкнутися до суконь і поговорити з дизайнером. Якщо мали б виділити в кожному паризькому домі, з яким співпрацювали, одну-дві знакові речі, що б це було? Dior — сережки «Tribale» і сумка «Lady Dior». Але якщо купувати пару сережок, варто носити їх окремо; на другому вусі — сережку-кільце наприклад, для асиметрії. Chloé — сумочка «Chloé C» та бежева шовкова сорочка — базова і водночас шикарна. Її можна комбінувати і з джинсами, і з класичними штанами, з підборами та кросівками. Azzedine Alaїa — маленька чорна сукня з гарного щільного трикотажу. Lanvin — асиметричні сукні (я працювала там за часів Альбера Ельбаза) і прикраси «Arpege». Celiné — сумочка «Triomphe» з подвійною літерою С та велика полотняна кремова сумка. Saint Laurent — сумочка «le 5 à 7 hobo» (один мінус — вона без блискавки, а для паризького життя це проблема) і чорний незрівнянний блейзер відточеної форми. AZ Factory — топова функціональна трикотажна сукня з розкішним бантом із репсової стрічки (до речі, трикотаж бренд замовляє в Італії, як і Azzedine Alaïa). Те, що треба для витонченого паризького стилю: дозована невимушена легкість із маленькою щіпкою шику.

INTERVIEW | February ‘22

February ‘22 | INTERVIEW

Ярослав Кузьміч, засновник бренду «YARMICH»

«YARMICH»: від трьох костюмів до успішного бренду, який закохує

PROMOTION | February ‘22

Усе велике починається з малого. Так і бренд чоловічого одягу «YARMICH» народився ще задовго до того, як почав існувати насправді. Історія «YARMICH» тісно переплетена з історією життя засновника бренду Ярослава Кузьміча. Й історія ця — не про успішний успіх, а про наполегливий шлях до мети.

А ПОЧИНАЛОСЯ ВСЕ З… Дитинства! Бо ж справжніх джентльменів виховують ще змалку. Вже в ранньому віці юний Ярослав ходив у костюмах, власноруч прасував сорочки, прискіпливо оцінював й уважно складав разом із мамою кожен образ до дрібничок. Так формувалася й відточувалася його любов до класики. Чи міг він знати, що в ті моменти вже зароджувався майбутній бренд? Звичка носити класичні костюми продовжилася і розкрилася під час навчання в університеті. На всю стипендію Ярослав Кузьміч купив перший костюм у «ZARA», а далі виявиться, що це придбання стане доленосним: із нього почнеться історія майбутнього «YARMICH RENT».

ЗВЕРТАЮЧИСЬ ДО БУТИКУ «YARMICH», ВИ ОТРИМУЄТЕ ЗНАЧНО БІЛЬШЕ, НІЖ ПОХІД ЗА ОДЯГОМ І НОВІ РЕЧІ В ШАФІ. ВАМ ДАЮТЬ ОСОБИСТОГО СТИЛІСТА, ЯКИЙ ЗУСТРІНЕ У ЗРУЧНИЙ ДЛЯ ВАС ЧАС І ДОПОМОЖЕ СТВОРИТИ ВИШУКАНИЙ ОБРАЗ

КОД УСПІХУ Так до любові доєдналася ще й сила. Сила костюма. Адже привабливий зовнішній вигляд — це дрескод успішного товариства! Хочеш бувати на вечірках, заводити корисні знайомства та зв’язки? Маєш попіклуватися про свій образ, інакше туди не потрапиш. Так костюм Ярослава став пропускним квитком до нового етапу життя й відчинив багато цікавих дверей. Одного разу директору компанії, у якій працював Ярослав Кузьміч, терміново знадобився стильний образ для фотосесії. Пошук в інтернеті успіхом не увінчався. І тоді Ярослав впорався сам. Із особистих речей створив справжній джентльменський лук, який припав власнику до душі. Це був ще один очевидний знак: розпочати власну справу з оренди стильного чоловічого одягу. Три костюми, дві сорочки та одні туфлі — із такого невеликого набору почалася компанія «YARMICH». Першим костюмом для оренди став уже згаданий із «ZARA». Другим — позичений у друга, третім — подарований Ярославу на честь одного заходу джентльменський костюм із тростинкою. Розмістивши оголошення про оренду, Ярослав Кузьміч став на шлях здійснення мрії. Із запалом справа пішла швидко: замовлення, закупівля нових костюмів, перший сайт на позичені гроші. «YARMICH RENT» розвивався, тож наступною логічною сходинкою стало створення «YARMICH SТORE».

ВІД ІДЕЇ ДО БРЕНДУ Із грудня 2019-го Ярослав уже запустив продаж костюмів, зокрема й через окрему сторінку в інстаграмі. Наразі «YARMICH» — це і онлайн-, і офлайн-шоурум. Костюми відшиваються за спе-

February ‘22 | PROMOTION

ціальним замовленням на фабриці у Стамбулі, куди Ярослав Кузьміч літає особисто, контролюючи якість пошиття й матеріалів. Усі вироби шиються за власними лекалами, у зручності яких немає жодних сумнівів. Найкращий бренд — той, який є продовженням тебе самого. Цікавість до класичних костюмів, стильного вигляду, можливостей, які відкриваються разом із новим сприйняттям себе, — усе це Ярослав привніс до філософії та концепції свого бренду. І люди, яким близькі такі цінності, які легко уявляють себе немов героєм серіалу «Гострі картузи» й полюбляють ретро, із задоволенням відгукуються на витвори кравецького мистецтва від Ярослава Кузьміча. Недивно, що серед клієнтів бренду — творчі люди, відомі зірки шоу-бізнесу й актори, успішні підприємці. Звертаючись до бутику «YARMICH», ви отримуєте значно більше, ніж похід за одягом і нові речі в шафі. Вам дають особистого стиліста, який зустріне у зручний для вас час і допоможе створити вишуканий образ. Усе, що потрібно джентльмену, є в «YARMICH» — костюми, сорочки, гольфи, пальта, аксесуари, взуття, годинники, навіть шкарпетки. Кожний костюм кравець припасує відповідно до фігури для бездоганної посадки. Нині до бренду «YARMICH» входить група компаній: «YARMICH RENT» — оренда чоловічих костюмів, «YARMICH STORE» — магазин, «YARMICH BESPOKE» — індивідуальне пошиття. На особисте замовлення костюми шиють із преміальних італійських тканин завдяки безпосередній співпраці з фабриками в Італії. Від колекції до колекції «YARMICH» закохує у класику. Доєднайтеся й ви, адже ви — можете більше!

yarmich.store

Speed НАЙГОЛОВНІША СИЛА В ЛЮДИНІ — СИЛА ДУХУ. — ЮРІЙ ГАГАРІН

SPEED | February ‘22

ФРЕНК ВІЛЬЯМС: РЕКВІЄМ ЗА ЛЕГЕНДОЮ

Сумна новина сколихнула світ автоспорту. У Великій Британії у віці 79 років пішов із життя сер Френк Вільямс — без перебільшення справжня легенда «Формули-1». Текст: Тарас АНДРІЄВСЬКИЙ

February ‘22 | SPEED

Френк Вільямс та Патрік Гед, співзасновник і технічний директор «Williams»

иття не балувало Вільямса, проте його наполегливість та цілеспрямованість дали змогу піднятися на вершину і стати одним із найуспішніших менеджерів у автоспорті. Під його керівництвом команда «Williams» виграла 114 Гран-прі, здобула 7 чемпіонських титулів та 9 Кубків конструкторів.

ВІД ГОНЩИКА-ШИБАЙГОЛОВИ ДО МЕНЕДЖЕРА Френк Вільямс народився 1942 року в родині офіцера британських Королівських ВПС та шкільної вчительки. У дитинстві автомобілі його не

дуже цікавили. Але все змінилося, коли юному Френку дозволили сісти за кермо спортивного «Jaguar XK150». Та поїздка змінила його життя. Незабаром він отримав водійські права і придбав «Morris Minor 1000». Їздив на ньому швидко, проте недовго — на крутому повороті автомобіль перевернувся. Однак наполегливого британця це не зупинило. Вільямс взявся продавати запчастини до перегонових автівок, а потім і самі машини. Згодом почав брати участь у змаганнях, проте значних успіхів не досяг: через запальний характер їздив агресивно й нерідко потрапляв в аварії. Френк зрозумів, що менеджер із нього кращий, аніж пілот, і 1966 року заснував команду «Frank Williams Racing Cars». Спочатку вона виступала у «Формулі-3» та «Формулі-2». 1969-го Френк придбав болід «Brabham ВТ26» і зареєструвався на змагання у «Формулі-1». Дебютував непогано: Пірс Карідж став другим у знаменитому Гранпрі Монако, а згодом повторив це досягнення в Гран-прі США. На наступний рік спеціально для «Frank Williams Racing Cars» створили болід «De Tomaso 505/38», проте трагічна смерть Каріджа в Гран-прі Нідерландів перекреслила всі плани.

ВІД БАНКРУТСТВА ДО ЕЛІТИ АВТОСПОРТУ Кілька сезонів команда провела без особливих успіхів. Вільямс опинився на межі банкрутства. 1976-го канадський інвестор Волтер Вулф, здавалося б, врятував ситуацію. Проте насправді це була пастка: він прибрав команду до своїх

SPEED | February ‘22

«Williams FW07»

рук і виставив Вільямса та головного інженера Патріка Хеда за двері. «Frank Williams Racing Cars» перетворилася на «Wolf Racing». Багато хто в такій ситуації зневірився б, проте не Френк Вільямс. «Вір у свої мрії та, що важливіше, вір у себе, бо з цього починаються мрії» — ця фраза стала його життєвим гаслом. Уже через рік він заснував нову команду — «Williams Grand Prix Engineering». Знайшлися спонсори, Патрік Гед взявся проєктувати боліди. По-справжньому успішним став «Williams FW07» із двигуном «Ford Cosworth» та технологією ґраунд-ефекту, яка придавлювала автомобіль до траси. На ньому в Гранпрі Великої Британії 1979 року Клей Регаццоні добув першу перемогу для команди.

Алан Джонс продовжив починання партнера й до кінця сезону виграв ще чотири перегони. Наступного року на його рахунку було вже 5 виграних Гран-прі, яких вистачило для чемпіонського титулу й перемоги в Кубку конструкторів. Для молодої команди та її 38-річного керівника це був шалений успіх. Вільямс не збирався почивати на лаврах, і в наступному сезоні команда знову взяла Кубок конструкторів. Ще через рік Кеке Росберг приніс їй друге чемпіонство. Британці увійшли до еліти світового автоспорту. Знаковим стало підписання угоди з «Honda»: у 80-х японські турбодвигуни були одними з найпотужніших. Для кваліфікацій їх розганяли до 1100–1200 к. с. До того ж

ЗНАКОВИМ СТАЛО ПІДПИСАННЯ УГОДИ З «HONDA»: У 80-Х ЯПОНСЬКІ ТУРБОДВИГУНИ БУЛИ ОДНИМИ З НАЙПОТУЖНІШИХ. ДЛЯ КВАЛІФІКАЦІЙ ЇХ РОЗГАНЯЛИ ДО 1100–1200 К. С.

February ‘22 | SPEED

у конструкції почали використовувати легкий карбон.

ПОВЕРНЕННЯ З ТОГО СВІТУ Особливі надії покладали на «Williams FW11» 1986 року, який чудово показав себе на передсезонних тестах. Проте саме один із тестових днів став для Вільямса справжнім жахом. Повертаючись додому після заїздів на автодромі Поль Рікар у Франції, він потрапив у страшну аварію на трасі. Лондонські лікарі витягнули Френка з того світу, проте його ноги залишилися паралізованими. До кінця життя він пересувався на інвалідному візку. Для будь-кого така трагедія

поставила б хрест на кар’єрі. Але Френк Вільямс твердо вирішив повернутися на капітанський місток. Відновлення після аварії виявилося тривалим, весь сезон 1986 року Вільямс не з’являвся в боксах. Проте навіть без шефа команда вражала. Нельсон Піке та Найджел Менселл на двох добули 9 перемог і гарантували Кубок конструкторів. І лише прокол шини в останніх перегонах сезону не дозволив Менселлу стати чемпіоном. Після закінчення чемпіонату королева Єлизавета ІІ нагородила Френка Вільямса орденом Британської імперії. Його повернення 1987 року знаменувалося тріумфом. Покращеному «Williams FW11В»

ЗОЛОТА ЕРА «WILLIAMS» — 1990-ТІ: ТОДІ КОМАНДА ЗДОБУЛА НАЙБІЛЬШЕ ТИТУЛІВ. 1992-ГО МЕНСЕЛЛ ПЕРЕМІГ У 9 ПЕРЕГОНАХ І ДОСТРОКОВО ЗАБЕЗПЕЧИВ ЧЕМПІОНСТВО ТА КУБОК КОНСТРУКТОРІВ Найджел Менселл у «Williams FW14B»

SPEED | February ‘22

Френк Вільямс та Деймон Гілл із «Williams FW15C»

з інноваційною активною підвіскою не було рівних. Команда знову виграла 9 Гран-прі, але тепер Нельсон Піке став чемпіоном, а Найджел Менселл посів друге місце. Проте золота ера «Williams» — 1990-ті: тоді команда здобула найбільше титулів. Її новим партнером стала компанія «Renault». Французькі двигуни прийшли на зміну турбомоторам «Honda». 1992-го Менселл переміг у 9 перегонах і достроково забезпечив чемпіонство та Кубок конструкторів. За рік його успіх повторив Ален Прост.

ПОЛОСА ЧОРНА, ПОЛОСА БІЛА Успішну ходу «Williams» затьмарила трагічна загибель Айртона Сенни в аварії на Гран-прі Сан-Марино 1994 року. «Формула-1» втратила найяскравішу зірку. Для Френка Вільямса це стало черговим ударом. Ба більше, італійська прокуратура порушила проти нього кримінальну справу. Але він зміг легко відкинути звинувачення. До речі, з того часу всі боліди команди прикрашає логотип у вигляді літери S — данина пам’яті бразильському гонщику. Попри все, команда і далі перемагала, залишилася серед лідерів та змогла нав’язати боротьбу Міхаелю Шумахеру. 1996-го в чемпіонаті тріумфував Деймон Гілл, рік потому — Жак Вільнев. Парадокс, але Вільямс не продовжив контракти з чемпіонами Менселлом, Простом і Гіллом і змусив їх покинути команду. Характер керівника «Williams» був непростим, і він рідко балував своїх пілотів.

для кільцевих перегонів і розробила спортивний прототип «BMW V12 LMR», який виграв 24-годинні перегони в Ле-Мані. 1999 року Френка Вільямса посвятили в лицарі. У ХХІ столітті «Williams» зайнялася електрокарами: розробляє компоненти болідів «Формули Е» та допомогла створити 2000-сильний електричний суперкар «Lotus Evija». Справу Френка продовжила його донька Клер. 2020-го Вільямс відійшов від управління і продав команду компанії «Dorilton Capital». Гран-прі Італії 2020 року стало останніми перегонами під керівництвом його родини. Однак ім’я Френка Вільямса назавжди вписане у Зал слави автоспорту.

У 1990-ті Френк Вільямс розширив сферу діяльності. Компанія підготувала «Renault Laguna» Донька Клер

February ‘22 | SPEED

Travel НАШЕ ЛІТО — ЛИШЕ ПОФАРБОВАНА У ЗЕЛЕНИЙ КОЛІР ЗИМА. — ГЕНРІХ ГЕЙНЕ

TRAVEL | February ‘22

ПОЛІТАЄМО? Спорт над білою тишею

Коли ви вперше відчули себе на вершині, над безкінечним білим полотном недоторканого снігу — хіба щось порівняється з цим, особливо звичні галасливі лижні траси? Кажуть, це хобі дуже швидко стає потребою. Потребою у гелі-скі. Текст: Олена ІВАНОВА

February ‘22 | TRAVEL

TRAVEL | February ‘22

Ісландія

БАТЬКІВЩИНОЮ ГЕЛІ-СКІ ВВАЖАЮТЬ КАНАДУ: ТУТ ЗАВЖДИ ДОСТАТНЬО СНІГУ, ПРОСТОРУ, ГІР І НАВІТЬ ДЕРЕВ, ЗДАТНИХ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ПОМІРНО КРУТЕ КАТАННЯ СЕРЕД ВИСОКИХ СТОВБУРІВ

инахід гелікоптера викликав велику і цілком виправдану радість. На нього покладали неймовірні надії, адже це диво техніки не потребувало розгону, як літаки. А значить, могло працювати на майже будь-якій місцевості та робити небачені речі. 1963 року Ганс Гмозер, канадський альпініст і відеограф, теж оцінив потенціал винаходу. І запропонував підіймати тих, хто жадає побачити і відчути щось нове у лижному фрирайді, за допомогою гелікоптера. Тоді він став одним із власників «Canadian Mountain Holidays» — найбільшого оператора гелі-скі (навіть сьогодні). Але насправді перші підйоми відбулися раніше. Назвати всі найкращі місця для спусків майже неможливо. Зупинимося на шести, щоби доторкнутися до цього спорту, якому, погодьтеся, немає рівних.

речі, особливість такого спорту саме в цій країні, зокрема у провінції Британська Колумбія на північному заході. Окремо можна виділити долину Белла-Кула з її паудером на сході та менш сухим снігом на заході, що приносить Тихий океан. І неможливо оминути курорт «Bell 2 Lodge» — найбільшу територію гелі-лижників у горах Скіна із крутими вершинами, глибокими долинами й недоторканою природою.

США Чугацькі гори у штаті Аляска прославлені майже вертикальними спусками — для тих, кого вже не здивуєш чимось простішим. І чи треба згадувати про епічні краєвиди? Якщо потрібно ще вище, вибирайте гори Тордрільо, звідки відкриваються чудові пейзажі на Аляскинський хребет та його шеститисячник, гору Деналі.

Чилі

ЗАХІДНА ПІВКУЛЯ Канада Як не крути, а батьківщиною гелі-скі вважають Канаду: тут завжди достатньо снігу, простору, гір і навіть дерев, здатних забезпечити помірно круте катання серед високих стовбурів. Це, до

February ‘22 | TRAVEL

Чилі чекає тоді, коли більшість північної півкулі насолоджується літом і теплом. Тут — шеститисячні Анди, сухий ідеальний паудер, дуже багато сонця й синього неба. Зокрема у головному місці прихильників гелі-скі — «Valle Nevado». Ціни тут також не низькі, але йдеться про справжню висоту та красу.

Канада

СХІДНА ПІВКУЛЯ Гренландія Саме цей віддалений острів найбезпечніший для початківців. Його кришталево чистий сніг, айсберги та океан зачаровують погляд. Найпопулярніше місце — регіон Аммассалік на східному узбережжі, де гори зустрічаються із фіордами. Тут круті жолоби та кулуари, а також пологі відкриті льодовики — все, чого забажаєте. Найкращий час для катання — весна, коли сніг найстабільніший, а дні вже довгі.

дивитися на половину світу під своїми ногами, насолоджуючись так званим curry powder — чудовим пухнастим снігом, а також довгими спусками.

Час рушати!

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ МІСЦЕ — РЕГІОН АММАССАЛІК НА СХІДНОМУ УЗБЕРЕЖЖІ, ДЕ ГОРИ ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ІЗ ФІОРДАМИ

Ісландія Обов’язковий для відвідування пункт — півострів Трьодласкагі, що лежить на півночі між двома фіордами. Тут круті кулуари переходять у широкі схили, щоби ви могли насолодитися спокійним катанням і неймовірними краєвидами. Важко уявити тур гелі-скі без чудових лоджів класу люкс, де, крім активних видів відпочинку, на гостей чекає різноманіття інших опцій.

Індія Як без Гімалаїв, коли йдеться про гори? Індія не може лишитися осторонь. Зокрема її регіон Кашмір: з висоти 4000 метрів і більше ідеально

TRAVEL | February ‘22

February ‘22 | TRAVEL

НОВИЙ EQS: цифри та факти

EQS — це перший автомобіль серійного виробництва, що досяг показника аеродинамічного опору Сх = 0,20. Таким чином, він користується перевагами свого особливого, екстраординарного дизайну. Крутний момент, що розвивається електричним силовим агрегатом (eATS), перевіряється із частотою 10 000 разів на хвилину і за необхідності регулюється. Це забезпечує набагато швидшу реакцію у версій з 4MATIC, ніж у випадку з механічним повним приводом. Модульна концепція силової установки робить можливим широкий спектр варіантів її максимальної сумарної потужності — від 245 до 385 кВт. Планується версія Performance потужністю до 560 кВт. В залежності від розміру акумуляторної батареї і комплектації автомобіля, а також його конфігурації, запас ходу згідно з WLTP може сягати 770 км. Посиленню вражень від маневреності та динамічності автомобіля EQS сприяє функція підрулювання коліс заднього моста з кутом повороту до 4,5°, що застосовується серійно. Альтернативний її варіант, з можливістю повороту задніх коліс на кут до 10°, можна замовити додатково. Завдяки цьому діаметр розвороту автомобіля EQS, що нараховує в довжину більше п’яти метрів, зменшиться до 10,9 м. Кожна фара головного освітлення системи DIGITAL LIGHT має світловий модуль з трьох надпотужних світлодіодів, чиє світло заломлюється і направля-

становить понад 2,6 млн пікселів. MBUX Hyperscreen — це плавне, без стиків, поєднання декількох дисплеїв, що утворюють разом вражаючу вигнуту смугу екрана шириною 141 см. Площа екрана, доступна для сприйняття водієм і пасажирами, становить 2432,11 см². Покриття верхнього скла спрощує очищення екрана MBUX Hyperscreen. Саме вигнуте скло виконане з особливо стійкого до подряпин силікату алюмінію. Наявність не менше 7 профілів дозволяє персоналізувати область відображення MBUX Hyperscreen для переднього пасажира. В залежності від варіанту комплектації до 350 датчиків контролюють роботу автомобіля EQS і відстежують простір навколо нього. І це навіть не рахуючи антен. Датчики реєструють, наприклад, відстані, швидкість і прискорення, освітленість, рівень опадів і температуру, визначають зайнятість сидінь, відстежують рух повік водія і реагують на мову пасажирів. No. 6 MOOD Linen — така назва аромату, спеціально розробленого для автомобіля EQS. Він отримав номер 6, оскільки саме у 1906 році модельний ряд поповнився найпершими електромобілями — Mercédès Electrique. Понад 40 нових винаходів знайшли своє відображення в автомобілі EQS. Крім того, 20 патентних заявок захищають екстраординарний дизайн цього електричного седана представницького класу.

раження складається з матриці високої роздільної здатності з 1,3 млн окремих мікродзеркал. Віртуальне зображення, що створюється таким дисплеєм, формує проєкцію у природне поле зору водія й відображається у високій роздільній здатності та кольорі. За рахунок цього інформація добре читається навіть у сонячну погоду чи в нічний час. HEPA-фільтр (High Efficiency Particulate Air = високоефективний фільтр очищення повітря) у складі опції ENERGIZING AIR CONTROL Plus, володіючи пропускною спроможністю 9,82 дм³, очищує повітря, що надходить ззовні, з дуже високим ступенем фільтрації. З повітря вловлюється понад 99,65% часток усіх розмірів. Для нейтралізації запахів застосовується близько 600 г активованого вугілля. Площа адсорбції еквівалентна приблизно 150 футбольним

ється за допомогою 1,3 млн мікроскопічних дзеркал. Таким чином, загальна роздільна здатність фар

Площа зображення проєкційного дисплея відповідає монітору з діагоналлю 29 дюймів. Блок формування зоб-

1 датчиком освітлення.

полям.

Акустична система об’ємного звучання Burmester® в автомобілі EQS налічує 15 динаміків загальною потужністю 710 Вт і генерує надзвичайно виразне за своєю силою природне звучання — «звучання затишку» Burmester®. 8-ядерний процесор, 24 Гб оперативної пам’яті та пропускна здатність ОЗУ 46,4 Гб у секунду — ось деякі з технічних характеристик системи MBUX. Яскравість екрану MBUX Hyperscreen регулюється згідно з умовами навколишнього середовища на основі вимірювань, що виконуються 1 багатофункціональною камерою та додатково

PROMOTION | February ‘22

February ‘22 | PROMOTION

ЗИМОЮ В

АБУ-ДАБІ

TRAVEL | February ‘22

ОАЕ насамперед асоціюють із Дубаєм — там сідають більшість літаків із туристами. Але лише за 1,5 години їзди від нього чекає Абу-Дабі — столиця, якій є чим здивувати. Відвідати це місце взимку — найкраща ідея: ідеальна температура дає змогу на кілька днів забути про холод і одночасно не страждати від спеки, яка панує тут в інші пори року. Текст: Олена ІВАНОВА

ЛУВР Напевно, французи вже змирилися з тим, що паризький Лувр — не єдиний у світі. П’ять років вся увага фотографів дістається його арабському «брату». Недарма, адже сама його будівля — артоб’єкт, створений прітцкерівським лауреатом Жаном Нувелем. На низьких прямокутних будівлях покоїться величезний купол, зітканий зі 7850 металевих зірок різного розміру, між якими переплітаються промені сонця. Внизу цю світлову музику доповнює природне дзеркало — вода величезного басейну посеред морського каналу, який оточує будівлю з усіх боків. Особливо чарівно вона грає, коли вночі Лувр запалює свої вогні та стає світловим оазисом. За це, до речі, відповідальні 4000 спеціальних світильників, яскравість яких автоматично керується датчиками денного світла.

торів і величезної кількості експонатів з низки найкращих французьких музеїв на чолі з паризьким Лувром. Постійна ж експозиція розповідає про етапи розвитку

Виставки також не розчарують: більшість створюються за підтримки кура-

людства, народів і культур, висвітлюючи західний і східний погляди на цей процес.

February ‘22 | TRAVEL

НА НИЗЬКИХ ПРЯМОКУТНИХ БУДІВЛЯХ ПОКОЇТЬСЯ ВЕЛИЧЕЗНИЙ КУПОЛ, ЗІТКАНИЙ ЗІ 7850 МЕТАЛЕВИХ ЗІРОК РІЗНОГО РОЗМІРУ, МІЖ ЯКИМИ ПЕРЕПЛІТАЮТЬСЯ ПРОМЕНІ СОНЦЯ

КАСР АЛЬ-ВАТАН Каср перекладається як «палац», альватан — як «батьківщина». До 2019 року це був президентський палац, закритий для публіки, де проходили виключно офіційні заходи. Але керівництво ОАЕ вирішило відчинити його двері для відвідувачів, щоби красою місцевої культури надихалися всі, а не лише іноземні делегації. Величний палац стоїть посеред гігантської площі, вимощеної полірованим мармуром, що чудово віддзеркалює світло і вдень, і вночі — складається враження, ніби будівля постає з тонкого шару води. Її білі фасади з граніту й вапняку, оздоблені витонченими золотими орнаментами, здаються маревом, що прагне здійнятися в небо. Маревом посеред казкових садів, де навіть газони та рівно підстрижені кущі формують візерунки. Останні повторюють вигини кахлів у басейнах і фонтанах, які оточують вузькі білі галереї з арками. А ті обрамляють вхід до палацу.

І от перед вами центральна зала, яку на висоті 70 метрів увінчує величезний купол діаметром 37 метрів із короною вікон. Тут — входи до восьми основних зал, найбільші з яких займають східне та західне крила будівлі. У першому

TRAVEL | February ‘22

ВЕЛИЧНИЙ ПАЛАЦ СТОЇТЬ ПОСЕРЕД ГІГАНТСЬКОЇ ПЛОЩІ, ВИМОЩЕНОЇ ПОЛІРОВАНИМ МАРМУРОМ, ЩО ЧУДОВО ВІДДЗЕРКАЛЮЄ СВІТЛО І ВДЕНЬ, І ВНОЧІ — СКЛАДАЄТЬСЯ ВРАЖЕННЯ, НІБИ БУДІВЛЯ ПОСТАЄ З ТОНКОГО ШАРУ ВОДИ

розмістився простір «Дух співпраці» — місце для важливих зустрічей та самітів, над яким сяє неймовірна люстра з 350 000 кристалів. У другому — бібліотека, до якої веде зала «Дім знань: ера просвітництва». Тут представлені старовинні манускрипти видатних вчених та артефакти, що демонструють внесок арабів у світову спадщину знань і культури. Ще одне улюблене місце для фото — золота скульптура посеред однієї з зал. Вона схожа на земну кулю, виткану із цитати шейха ОАЕ арабською в’яззю: «Багатство — в людях, а не в нафті». Здається, що весь палац саме витканий: від кількості найменших деталей, їхньої краси й продуманості перехоплює подих. На тлі теплих відтінків пісків Аравійської пустелі виводять візуальні мелодії тисячі чудернацьких геометричних орнаментів золотого, бронзового, небесно-синього кольорів... Палац злітає арками і тонкими колонами, кружляє куполами й зачаровує грою м’якого світла поміж ювелірного різьблення решіток.

February ‘22 | TRAVEL

ЯС — ШТУЧНИЙ ОСТРІВ, З’ЄДНАНИЙ ІЗ МАТЕРИКОМ ЛИШЕ ОДНІЄЮ ДОРОГОЮ. ЦЕ ТЕРИТОРІЯ РОЗВАГ — ВІД ПОЧАТКУ ДО КІНЦЯ

ОСТРІВ ЯС І от, коли краса арабської архітектури вас остаточно зачарувала, можна отримати дозу насолоди та адреналінового кайфу від її технологічної частини. Якщо подорожуєте з дітьми, це також локація № 1. Яс — штучний острів, з’єднаний із материком лише однією дорогою. Це територія розваг — від початку до кінця. Розповідаємо про головні з них.

«Ferrari World» Якщо ви фанат «Ferrari», пояснення, чому цей тематичний парк варто відвідати, не потрібні. Але навіть якщо ні, тут є що побачити й відчути. Наприклад, американські гірки, серед яких — найстрімкіша у світі «Formula Rossa»: швидкість — до 240 км/год, підйом на висоту 52 метри — менш ніж за п’ять секунд. Друге диво — «Flying Aces» — найвища у світі (62 метри) неінвертована гіркапетля, на якій можна відчути себе пілотомвіртуозом. Крім того, турбобашти, спідвеї, дитячі американські гірки та безліч симуляторів... Фанати «Формули-1» неодмінно оцінять болід-симулятор — як на справжніх перегонах! Ще є картинг, а також можливість проїхатись у суперкарах після невеликого навчання з інструктором. Звичайно, на вас чекають музей «Ferrari» та Зала слави. І все це з ду-

TRAVEL | February ‘22

же італійським колоритом. Важливо зазначити, що більшість атракціонів розташовані не просто неба, тож температура і погода завжди будуть комфортними.

«Yas Marina Circuit» Повертаємося до «Формули-1»: зазвичай у грудні для фанатів тут настає свято — відбувається Гран-прі. Якщо на нього не встигли, те, що пропонує трек, не розчарує: авто- й мотоперегони, дрифт, картинг. До ваших послуг — «Ferrari 458 GT», «Aston Martin GT4», репродукція вінтажного «Lotus» («Caterham 7») або локальна версія справжнього боліда. Тут відчуєте легендарне зчеплення сліків і притисну силу на поворотах. Але якщо вам цікавіше випробувати власне авто, будь ласка — це теж можливо!

«Warner Bros. World» Після занурення у швидкість пропонуємо перейти до гри уяви у тематичному парку. Герої DC тут буквально оживають, як і місця пригод. У «Warner Bros.

February ‘22 | TRAVEL

World» на вас чекають п’ять міст всесвіту — від Ґотема до Метрополіса, атракціони та віртуальні шоу. Герої та лиходії — хто знає, що буде, якщо вони зустрінуться!? Ще одна величезна пригода, в центрі якої тепер перебуваєте ви.

Guide ШКОДА, ЩО МИ НЕ МАЛЮЄМО БЕЗПОСЕРЕДНЬО ОЧИМА. ЯК БАГАТО ПРОПАДАЄ ДОВГОЮ ДОРОГОЮ ВІД ОЧЕЙ ЧЕРЕЗ РУКИ ДО ПЕНЗЛЯ. — ҐОТГОЛЬД ЛЕССІНҐ

GUIDE | February ‘22

МАГІЧНА КРАСА

АЗУЛЕЖУ

February ‘22 | GUIDE

ТВОРЕННЯ

«Аудієнція герцога Браганса з Педро де Мендонса», 1640

«Шляхетна пані за туалетами», 1730, Національний музей азулежу (Лісабон)

1503 РОКУ ПОРТУГАЛЬСЬКИЙ КОРОЛЬ МАНУЕЛ I ПІД ЧАС ВІЗИТУ ДО СЕВІЛЬЇ ЗАКОХАВСЯ У ЦЮ ТЕХНІКУ ТА, ЗВИЧАЙНО Ж, ПРИВІЗ ЇЇ ДО СВОЄЇ КРАЇНИ. ПЕРШІ КАХЛІ ПОМІТНО ВІДРІЗНЯЛИСЯ ВІД СУЧАСНИХ

Отже, знайомтеся: глазурована обпалена глиняна плитка квадратної форми, розмір якої варіюється від 12 до 14 сантиметрів. До речі, португальський азулежу — це не вона, а він. Слово походить від арабського «аз-зулайдж» — «маленький полірований камінчик». Його цікава історія має багато нюансів. Здавна на Сході облицьовували стіни керамічними кахлями, а у VIII столітті маври принесли цей звичай на Піренейський півострів. Найважливішим центром іспаномавританської кахельної промисловості стала Севілья. Звідси до Португалії у XV столітті й потрапили найстаріші азулежу. Як це відбулося? 1503 року португальський король Мануел I під час візиту до Севільї закохався у цю техніку та, звичайно ж, привіз її до своєї країни. Перші кахлі помітно відрізнялися від сучасних. Вони мали чотири кольори — білий, жовтий, зелений і блакитний. Крім того, вирізнялися рельєфною поверхнею: перегородки і канавки запобігали змішанню фарб. Орнамент, відповідно до ісламських традицій, був геометричним — тоді місцевий азулежу складався здебільшого із зірок. Сьогодні найдавніші зразки такої плитки можна побачити у Національному палаці Сінтри, який з XV до кінця XIX століття був резиденцією португальських монархів. Вже у наступному сторіччі під впливом запозиченої в італійців техніки майоліки кахлі змінилися: тепер фарби наносили на пласку поверхню, вкриту цинковою глазур’ю. Тож додалося більше

Без нього неможливо уявити Португалію. Він тут майже всюди — на фасадах і в інтер’єрах церков, громадських та житлових будівель. Ним прикрашені сходи, фонтани, лавки, вивіски магазинів, таблички з назвами вулиць, а також станції метро і вокзалів. Так, це глазурована керамічна плитка азулежу. Текст: Юліанна КОКОШКО

GUIDE | February ‘22

Вокзал Сан-Бенту в Порто

кольорів, якими почали малювати сюжети з міфів і португальські орнаменти. Ще через 100 років народився фірмовий монохромний контраст білого і синього — саме вони стали візитівкою делфтської плитки з Нідерландів, яка потрапила до Португалії. У тогочасних зображеннях домінували життєві сюжети. Цей різновид азулежу став надзвичайно популярним серед місцевих аристократів: вони почали замовляти його для оздоблення палаців і церков. Майстри із задоволенням копіювати техніку — саме синьо-біла плитка зараз домінує у всій країні. Згодом яскраві кольори, здається, набридли, тож їх замінили м’які пастельні тони. У Португалії період кінця XVII — початку XVIII століття називають «Циклом майстрів», або «Золотим віком азулежу». На стилі та мотиви, які використовували в розписі плитки, впливали і помпезне бароко, і делікатне рококо. Після великого землетрусу 1755 року місто сильно змінилося — його до-

February ‘22 | GUIDE

КАХЛІ НАДІЙНО ЗАХИЩАЮТЬ БУДИНКИ ПОРТУГАЛЬЦІВ ВІД РУЙНАЦІЇ, ЯКУ СПРИЧИНЯЄ МОРСЬКИЙ КЛІМАТ, А ГЛАЗУР ВДАЛО ВІДШТОВХУЄ ПРОМЕНІ СОНЦЯ

велося перебудувати. Стару готичну архітектуру замінили простіші форми — цей стиль почали називати помбальським (на честь маркіза, відповідального за відновлення столиці). Він зобов’язав усіх облицьовувати стіни кахлем, який був дешевим і довговічним. З плитки створювали й великі картини — іноді на всю стіну, часто із зображенням святих, що мали оберігати місто від нових лих. Тож азулежу перестав бути розкішшю, особливо коли його почали виробляти в промислових масштабах.

СТВОРЕННЯ Секрет глазурованої плитки — у склоподібному покритті, яке не тільки має привабливий блиск, а й надає їй твердості та забезпечує вологонепроникність. Кахлі надійно захищають будинки португальців від руйнації, яку спричиняє морський клімат, а глазур вдало відштовхує

Залізничний вокзал в місті Авейру

Кахлі художниці Марії Кейл на станції метро «Авеніда» в Лісабоні

GUIDE | February ‘22

Марії Кейл, чоловік якої був архітектором метрополітену. Сьогодні місцеві фабрики не тільки забезпечують чудовою плиткою свою країну, а й експортують її до Північної Європи. Робити сучасні інтер’єри стильними, а іноді й по-справжньому казковими за допомогою азулежу продовжують мешканці різних країн світу. Туристи, прогулюючись вуличками Лісабона, Сінтри, Алгарве або Порту, зазвичай спокушаються й купують кахлі як сувенір. Можна знайти надзвичайно недорогий варіант (як магніт), а можна витратитися й на справжній азулежу, який відпав від якогось старого будинку. Цей маленький шматочок Португалії завжди нагадуватиме своєму власнику про диво на ім’я азулежу, яке немає шансу забути.

Каплиця Санта-Катарина в Порту (азулежу 1929 року)

промені сонця. Тож у приміщеннях тут завжди сухо і прохолодно. Додавання до глазурі оксидів металів дарує колір, що утворюється під час випалення в печах. Перші португальські азулежу були виконані в іспанській техніці алікатадо. Назва походить від слова «alicates» (щипці, плоскогубці), і це невипадково. Поки глина була м’якою, керамісти різали її щипцями, а потім з глазурованих обпалених шматочків викладали орнаментальні композиції. Однак така техніка була дуже трудомісткою. Поступово майстри спрощували її, але й досі виготовлення азулежу за всіма правилами — це кропітка ручна робота. Хоча зараз підприємці із задоволенням пропонують охочим спеціальні плитки-трафарети, на яких є рельєф. Залишається заповнити його фарбами.

СТІНИ ЛІСАБОНСЬКОЇ ПІДЗЕМКИ ВКРИТІ КАХЛЯМИ З ГЕОМЕТРИЧНИМИ МАЛЮНКАМИ. 19 СТАНЦІЙ ПРИКРАШЕНІ ТВОРАМИ ВІДОМОЇ ПОРТУГАЛЬСЬКОЇ ХУДОЖНИЦІ МАРІЇ КЕЙЛ

Кафе Національного музею азулежу

ЖИТТЯ Завдяки фантазії художників у ХХ столітті традиційне португальське мистецтво не просто не забули — воно отримало нове життя. Азулежу став універсальною мовою, якою і далі розмовляють сучасні митці, одним із видів самобутньої місцевої культури, яка має світове значення. І португальці це добре розуміють. Задля збереження унікальної спадщини в Лісабоні у будівлі монастиря Божої Матері (XVI століття) відкрили Національний музей азулежу. Серед пам’ятників кахлям у Лісабоні — місцеве метро: стіни підземки вкриті азулежу з геометричними малюнками. 19 станцій прикрашені творами відомої португальської художниці

February ‘22 | GUIDE

Національний музей азулежу

ВЕЛИКИЙ ЖОЛДАК ПОВЕРНУВСЯ?

Олег Кохан, кінопродюсер, засновник SOTA Cinema Group та SOTA Cinema & Theatre Hub

Андрій Жолдак

Ада Роговцева з донькою Катериною та онуком Олексієм

Роман Балаян

Наталя Сумська

GUIDE | February ‘22

На запрошення SOTA CINEMA & THEATRE HUB до Києва приїхав enfant terrible української сцени — Андрій Жолдак.

Дивитися вистави Жолдака — це завжди незабутні враження, але говорити з ним про мистецтво та творчість — це терапія, актуальність якої підтверджує той факт, що зал ледве міг вмістити всіх охочих потрапити на його майстер-клас, — зауважив продюсер SC&TH Олег Кохан. — Я сподіваюся, що в нас скоро з’явиться привід зібратися на прем’єру його вистави в Україні, хоча де б він не ставив, Жолдак завжди називає себе українським режисером, інтегруючи таким чином нашу країну до театрального світу».

В’ячеслав Жила, Віталій Ажнов, Олексій Гладушевський

Володимир і Ростислав Огризко

На майстер-класі в концертному залі «Bel Étage» видатний режисер представив фрагменти своїх вистав останніх років, які були поставлені в різних країнах, поспілкувався з метрами українського театру та розповів, чи ставитиме спектаклі в Україні. «Я б залюбки поставив сучасну українську п’єсу, якби вона була такого рівня, як сценарій Ларса фон Трієра “Дім, який побудував Джек”, — зазначив Андрій Жолдак. — А взагалі я вже маю прийти до вас, щоби збити сметану, бо ви трохи булькаєте». Український режисер також сказав, що «зав’язав» із політичним театром, бо той вичерпав себе. Тепер у нього в пріоритеті — вічні теми чоловіка та жінки, зради та сексу, а найулюбленішим автором Жолдак вважає того, над чиїм твором нині працює.

Андрій Жолдак та Олег Кохан

Анатолій Хостікоєв

На сцені, окрім режисера, сяяли народні артисти країни — Анатолій Хостікоєв, Ада Роговцева, Наталя Сумська, які вільно імпровізували на теми сексуальності та розповідали про роботу з майстром. А молоді актори із залу цікавилися, як потрапити на кастинг. На майстер-класі зібрався весь цвіт культурної інтелігенції — актори, продюсери, режисери, художники, журналісти, дипломати. Серед гостей — Роман Балаян, Володимир Огризко, Катерина Степанкова, Давид Петросян, Стелла Бен’ямінова, Іван Малкович, Юрій Володарський, Олександр Дубовик, Олексій Гладушевський, Катерина Молчанова, Олексій Суханов, Андрій Білоус, В’ячеслав Жила. Дискусію модерувала журналістка Юлія П’ятецька. SOTA CINEMA & THEATER HUB — ваш провідник у світ мистецтва!

February ‘22 | GUIDE

Відвідини скульптурного парку — чудова можливість прогулятися на природі, милуючись неймовірними краєвидами, і познайомитися ближче з роботами сучасних художників. Текст: Юлія РИНДІНА

Jaume Plensa, «Yorkshire Sculpture Park»

Joana Vasconcelos, «Solitaire»

Як правило, твори мистецтва розміщують на заповідних природних територіях, і така комбінація дарує відчуття гармонії і спокою. Та й художникам є де розгулятися, адже в їхньому розпорядженні — площі набагато більші за ті, що можуть надати галерея чи музей. Скульптурні парки існують і як окремі артлокації, і як продовження експозиції музею просто неба. У добу пандемії це ідеальне рішення для дозвілля.

GUIDE | February ‘22

Tony Cragg, «Caldera»

«YORKSHIRE SCULPTURE PARK» «Мистецтво без стін із 1977 року» — так позиціонує себе величезна артлокація в мальовничій місцевості Великої Британії. Крім того, що на 500 гектарах розміщено понад 100 скульптур відомих на весь світ митців, тут також діють 6 галерей, у яких регулярно проводять змінні виставки й освітні події. Одним словом, місце варте уваги поціновувачів природи і прекрасного. У Йоркширському парку скульптур представлена першокласна постійна експозиція «Open Air», до якої входять роботи еталонних британських скульпторів Барбари Гепворт, Генрі Мура та Енді Голдзуорті, китайського митця Ай Вейвея, оригінальна статуя Будди авторства Нікі де Сен-Фалль тощо. Витвори переважно створені для експонування на природі або навіть включають природні елементи, а їх поява стала можливою завдяки наявності необхідного простору. Вражає колекція скульптур Генрі Мура, представлена в YSP. Майбутній митець народився в шахтарській громаді в Каслфорді, згодом став одним із найвідоміших художників світу. Він був першим меценатом парку й пообіцяв, що там, так близько

і бачити свої витвори в оточенні місцевих овець. Колосальні скульптури Мура вражають і масштабом, і композицією. Вони мають різний вигляд з усіх ракурсів та продовжують тему точок, які майже сходяться, що помітно в більшості робіт автора. Митець із Китаю Ай Вейвей по-новому інтерпретував 12 бронзових голів тварин із традиційного китайського зодіаку, який колись прикрашав знаменитий імператорський літній палац у Пекіні Юаньмін’юань. Розграбовані 1860 року британцями та французами під час Другої опіумної війни, лише 7 оригінальних голів повернули до Китаю — щура, вола, тигра, кролика, коня, мавпи та кабана. Місцезнаходження інших 5 — дракона, змії, кози, півня та собаки — досі невідоме. Відлита з бронзи й висотою 3 метри, кожна скульптура важить аж 363 кг. Із травня 2011 року вони гастролюють по всьому світу, здійснивши колосальну подорож Європою, Азією та Америкою. Скульптурну групу навіть експонували в Україні — на першій Київській бієнале в Мистецькому Арсеналі 2012-го. Художниця-самоука, Нікі де Сен-Фалль, відома екстравагантними скульптурами в мозаїчній техніці. Як можна побачити на прикладі Будди, вона використовувала дзеркало, скло та камінь для

до місця свого виховання, завжди буде виставка його творчості. Скульптор любив гуляти парком

створення живих блискучих артоб’єктів у монументальному масштабі.

Велика Британія

February ‘22 | GUIDE

У ЙОРКШИРСЬКОМУ ПАРКУ СКУЛЬПТУР ПРЕДСТАВЛЕНА ПЕРШОКЛАСНА ПОСТІЙНА ЕКСПОЗИЦІЯ «OPEN AIR», ДО ЯКОЇ ВХОДЯТЬ РОБОТИ ЕТАЛОННИХ БРИТАНСЬКИХ СКУЛЬПТОРІВ БАРБАРИ ГЕПВОРТ, ГЕНРІ МУРА ТА ЕНДІ ГОЛДЗУОРТІ, КИТАЙСЬКОГО МИТЦЯ АЙ ВЕЙВЕЯ, ОРИГІНАЛЬНА СТАТУЯ БУДДИ АВТОРСТВА НІКІ ДЕ СЕН-ФАЛЛЬ ТОЩО

Марта Пан, «Плаваюча скульптура»

Вхід до Йоркширського парку скульптур коштує 6 фунтів і можливий лише за попередньою реєстрацією.

СКУЛЬПТУРНИЙ ПАРК МУЗЕЮ «KRÖLLER-MÜLLER» Нідерланди

ПЕРЛИНА КОЛЕКЦІЇ — ВИТВІР МИСТЕЦТВА ЖАНА ДЮБЮФФЕ «JARDIN D’ÉMAIL», ЩО ВРАЖАЄ РОЗМІРАМИ І РЕАЛІЗАЦІЄЮ. ЦЕЙ ШТУЧНИЙ САД БУВ СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЕНИЙ САМЕ ДЛЯ ПАРКУ МУЗЕЮ КРЕЛЛЕРМЮЛЛЕР

та дизайні, побудував його ще в 1950-х для міжнародної скульптурної виставки в Арнемі. За задумом усередині павільйону виставляли зразки. Горизонтальні та вертикальні елементи конструкції виконані з простих матеріалів і розміщені в просторі таким чином, що архітектура й скульптури підсилюють одне одного. Але справжня перлина колекції цього парку — витвір мистецтва Жана Дюбюффе «Jardin d’émail»,

Це ідеальний приклад того, наскільки культурна інституція може розширити свої кордони, використовуючи простір навколо. Один із найбільших скульптурних садів Європи розташований на площі 25 гектарів, де сучасна скульптура прекрасно вписана в ландшафт. Парк відкритий для відвідувачів цілий рік, щосезону тут панує особлива атмосфера. На території розміщено понад 160 витворів мистецтва художників зі світовими іменами. Тут можна побачити і класику (витончені бронзові роботи Арістида Майоля й Оґюста Родена), і сучасні мінімалістичні твори відомих митців — Річарда Серра, Сола Левітта, а також Христо, який прославився тим, що обгорнув тканиною Рейхстаг і Тріумфальну арку. Увагу глядача одразу приверне перебудований скляний павільйон Герріта Рітвельда, що прикрашає сад. Нідерландець, новатор в архітектурі

Жан Дюбюффе, «Jardin d’émail»

GUIDE | February ‘22

Claudia Comte

що вражає розмірами і реалізацією. Цей штучний сад був спеціально створений саме для парку Музею Креллер-Мюллер, утворюючи неймовірний контраст між природним середовищем навколо і сяючою білизною матеріалу інсталяції. Потрапляючи сюди, глядач ніби опиняється в іншому світі. Монументальний артоб’єкт виражає сутність творчості Дюбюффе. У своїх роботах він захоплюється

незвичайним, спонтанним, підсвідомим і хаотичним, що характерно для малюнків дітей та психічно хворих. Жан, будучи художником і колекціонером, вбачав у цьому художню цінність і започаткував новий напрям мистецтва під назвою «Art Brut». У саду скульптур Музею Креллер-Мюллер можна також влаштувати пікнік на траві або просто повалятися на ковдрі.

«DOMAINE DU MUY» Франція Протягом майже 30 років французький колекціонер Жан-Габріель Міттеран виділяв почесне місце скульптурі у своїй паризькій галереї в Маре, також представляв скульптурні твори на численних виставках монументального мистецтва в громадських і приватних локаціях по всьому світу. З 2014 року Міттеран і його син Едвард мріяли створити відкритий приватний майданчик, присвячений демонстрації монументальної скульптури на півдні Франції. Так через рік відкрився «Domaine du Muy». Скульптурний парк живе й розвивається завдяки регулярному оновленню робіт і численним виставковим проєктам. Сьогодні там Mark Handforth, «Red on Red»

February ‘22 | GUIDE

налічують приблизно 40 творів сучасних художників, представників різних поколінь, рухів і шкіл.

СКУЛЬПТУРНИЙ ПАРК «DOMAINE DU MUY» ЖИВЕ Й РОЗВИВАЄТЬСЯ ЗАВДЯКИ РЕГУЛЯРНОМУ ОНОВЛЕННЮ РОБІТ І ЧИСЛЕННИМ ВИСТАВКОВИМ ПРОЄКТАМ. СЬОГОДНІ ТАМ НАЛІЧУЮТЬ ПРИБЛИЗНО 40 ТВОРІВ СУЧАСНИХ ХУДОЖНИКІВ, ПРЕДСТАВНИКІВ РІЗНИХ ПОКОЛІНЬ, РУХІВ І ШКІЛ

Антон Логов, «Дерева життя»

«Domaine du Muy» розташований недалеко від Сен-Тропе і Ніцци, між масивами Мор і Естерель. Середземноморський ліс із коркових дубів і сосен простягається на кілька сотень гектарів. Тут твори мистецтва розміщені в унікальному природному середовищі з його відокремленою долиною та дикими просторами.

«PARK3020» Україна, Львівська область

ПОМАРАНЧЕВА СКУЛЬПТУРА У СТИЛІ МІНІМАЛІЗМУ «ДЕРЕВА ЖИТТЯ» АНТОНА ЛОГОВА УОСОБЛЮЄ БІБЛІЙНЕ ТРАКТУВАННЯ: ПІЗНАННЯ ДОБРА ЧЕРЕЗ ДОБРО

важливості прислухатися до світу, який перебуває на стадії фізичної війни, емоційного вибуху, безжального поглинання. Помаранчева скульптура у стилі мінімалізму «Дерева життя» Антона Логова уособлює біблійне трактування: пізнання добра через добро. А для українців духовне древо є традиційним символом місця спокою і затишку, яким «PARK3020» може стати для відвідувачів. До парку можна потрапити за попередньою реєстрацією на сайті.

Нам теж є чим пишатися на Батьківщині. 2020 року в Україні відкрили перший публічний парк сучасної української скульптури із символічною назвою 3020. Це одночасно і дата створення, і амбіція розвитку. Артлокація розкинулася у Львівській області (с. Стрілки). Відвідавши «PARK3020», можна скласти уявлення майже про всіх ключових представників сучасного мистецтва України. На фоні зелених схилів виставлені роботи митців, які часто представляють нашу країну на міжнародній арені. Елегантна скульптура «Мушля» від Жанни Кадирової створена з будівельних матеріалів. Робота Назара Білика «Простір навколо» з величезним відбитком обличчя присвячена взаємодії людини та довкілля. Гігантське восьмиметрове «Вухо» Олексія Золотарьова акцентує увагу на

Назар Білик, «Простір навколо»

GUIDE | February ‘22

February ‘22 | GUIDE

СТОЛІТТЯ СМАЧНОГО БЕЗУМСТВА Поява сиру передувала письмовій історії, тому людству достеменно невідомо, коли він з'явився. Свідчення раннього сироваріння знайдені у Європі, Центральній Азії та на Близькому Сході.

Текст: Альона НАМЕЙКО

GUIDE | February ‘22

Будь-який сир не просто взявся нізвідки. Частенько історія його появи переплітається з місцевою культурою, тож усім зрозуміло, що камамбер — французький, ґрюєр — швейцарський, а чеддер — родом із Британії. Сьогодні сир — не просто закуска. Це мистецтво: і готувати, і їсти та поєднувати з іншими продуктами й напоями.

ЗВІДКИ ВІН УЗЯВСЯ? Вважають, що сир з’явився 8000–10 000 років тому, у період одомашнення тварин, які дають молоко, зокрема овець. Перші згадки про сир знайшли ще в давньогрецькій міфології. Свідчення виробництва цього продукту також трапляються на фресках єгипетських гробниць, яким понад 4000 років. І хоча точної інформації немає, можна припустити, що сир винайдений випадково. Річ у тім, що шлунки й сечові міхури тварин часто використовували для транспортування та зберігання молока (чи інших рідин). Тепла погода в поєднанні

ПЕРШІ ЗГАДКИ ПРО СИР ЗНАЙШЛИ ЩЕ В ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ. СВІДЧЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЦЬОГО ПРОДУКТУ ТАКОЖ ТРАПЛЯЮТЬСЯ НА ФРЕСКАХ ЄГИПЕТСЬКИХ ГРОБНИЦЬ, ЯКИМ ПОНАД 4000 РОКІВ

• Єгипет і Близький Схід

• Рим і Європа

Через напрочуд спекотний клімат жителі Єгипту й Близького Сходу готували сир із великою кількістю солі, тож той виходив розсипчастим і водночас твердим — щось на зразок сучасної фети. З Єгипту мода на цю закуску поширилася на північ, і вже в Римі стали цікавитися рецептами різних видів сирів. Клімат тут м’якший, що дало змогу експериментувати з бактеріями й додавати менше солі. У підсумку сир лише виграв: отримав нові смаки та приємний молочний аромат.

За правління Юлія Цезаря в Римській імперії та й за її межами виробляли приблизно сотню сортів сиру. Рим узагалі відіграв велику роль у популяризації сирної справи: виробництво вважали мистецтвом, рецепти постійно покращували та видозмінювали, отримуючи нові смаки й текстури. А як закваску використовували не тільки сижучний фермент тваринного походження, а й відвар стебел інжиру! Після падіння Римської імперії торгові шляхи Європою були зруйновані, тому

із залишковим сичужним ферментом у слизовій оболонці шлунка природним чином впливали на те, що молоко згорталося, ділячись на сироподібну зернисту масу й сироватку. Як з’ясувалося, сироватка чудово втамовувала спрагу, а масу можна було процідити, додати сіль й отримати продукт, який сьогодні називаємо сиром.

February ‘22 | GUIDE

У СЕРЕДИНІ 1800-Х ЛУЇ ПАСТЕР ЗАПРОПОНУВАВ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТЕХНОЛОГІЮ ПАСТЕРИЗАЦІЇ, РОЗПОЧАВШИ НОВУ ВІХУ У ПРИГОТУВАННІ ТА ЗБЕРІГАННІ СИРУ. ПАСТЕРИЗАЦІЯ ЗРОБИЛА М'ЯКІ СОРТИ НАБАГАТО БЕЗПЕЧНІШИМИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я, ЗНИЗИВШИ РИЗИКИ ЗАРАЖЕННЯ САЛЬМОНЕЛЬОЗОМ, БРУЦЕЛЬОЗОМ ТА ЛІСТЕРІОЗОМ припинився й обмін інформацією між країнами. Секрети сироваріння, тим не менш, зберігалися в монастирях, а багато рецептів, зокрема маруалю, мюнстеру, понл’Евеку, існують і досі. Із XIII століття у французьких селах жінки почали активно займатися сироварінням — так з’явилася можливість заробляти гроші та перетворювати молоко на продукт, що довго зберігається. Рецепти передавали по жіночій лінії, вдосконалюючи їх із часом. Однак через відсутність чогось подібного до фур-холодильників сири продавали тільки на локальних ринках. Масове виробництво в Європі розгорнулося після 1815 року, коли у Швейцарії відкрили першу сироварню. У середині 1800-х Луї Пастер запропонував використовувати технологію пастеризації, розпочавши нову віху у приготуванні та зберіганні сиру. Пастеризація зробила м’які сорти набагато безпечнішими для здоров’я, знизивши ризики зараження сальмонельозом, бруцельозом та лістеріозом.

• Азія У період Відродження розвивалися морські подорожі, як наслідок — сир поширився за межі Європи. Багато азійських культур навіть не чули про такий продукт (Індію не беремо до уваги). Скаженої популярності в Азії сир так і не набув, ба навіть сьогодні там до нього ставляться спокійно. І все ж існує кілька згадок про сир рушан, який виробляли в Китаї з часів правління династії Мін. Кисломолочну сировину розкатували на тонкі листи, обертали навколо довгих бамбукових палиць та сушили, допоки продукт не жовтів і не затвердівав, мов шкіряний виріб. Мандаринською мовою його називали «молочне віяло» через схожість готових пластин з аксесуаром. Перед вживанням рушан нагрівали на вугіллі.

У США сир поширився лише в XVII столітті, коли почалася масова еміграція англійцівпуритан до Північної Америки в 1620–

Цікавий факт: саме в Америці вперше приготували плавлений сир, що стрімко набув популярності. Він приблизно на половину складається із суміші кількох видів натуральних сирів, решта — додані вершки, маслянка, сироватка, молочний білок тощо. У складі присутні стабілізатори, емульгатори, барвники й ароматизатори. Загалом це не сир, а сирний продукт, попит на який легко пояснити дешевизною, а ще тим, що він добре розтоплюється та зазвичай послайсово пакується в тонку слюду. Плавлений сир швидко став фаворитом американців. За деякими

1640-х. Вони привезли знання про сироваріння та молочне тваринництво.

даними, навіть сьогодні вони купують його частіше, ніж натуральний.

• США

GUIDE | February ‘22

Кр а

кар фт

НОВІ ЄВРОПЕЙСЬКІ СИРНІ ВРАЖЕННЯ Сир, як жоден інший продукт, вбирає особливості місцевості свого походження — ґрунту, клімату, рослинності. Тому частково можна вважати, що через знайомство з національними сирами пізнаємо культуру тієї чи іншої країни. Ми свідомо опускаємо очевидні «сирні» держави, як-от Франція та Італія. Шарль де Голль одного разу сказав: «Як можна керувати країною, яка має 246 сортів сиру?». А якби він знав, що нині у Франції вже понад 1200 сортів (це тільки комерційно визнаних)? Точніше буде сказати 8 «сімей сирів», дуже великих сімей, маємо зазначити! Італія не відстає. Але ми вибрали три неочевидні країни, куди варто вирушити за сирними емоціями.

лі

філ

ни

йр

Чер во

Ка

с но ю р Б

ле е ст

у кульки та замаринований в олії із травами й часником. Зрештою, дуже смачний напівтвердий сир кайрфіллі та всілякі горіхові сири з овечого молока.

• Хорватія Яскраве уособлення Хорватії — пазький сир з однойменного острова, який тут вважають національним продуктом. Вівці острова Паг харчуються дикими пахучими травами (шавлією, розмарином та іншими), завдяки чому їхнє

• Велика Британія Як і сусіди-французи, британці знаються на сирі! Загалом на острові виробляють орієнтовно 700 сортів, зокрема справжній чеддер з однойменного села у графстві Сомерсет. Також у Британії варто спробувати червоний лестер насиченого помаранчевого кольору, який з’являється завдяки витяжці насіння дерева аннато.

ки йс

зь

February ‘22 | GUIDE

Па

У Північній Ірландії спробуйте бойли — м’який вершковий сир, сформований

ир

молоко має солонуватий присмак й ніжний солодкий аромат, який нагадує іриски. Повітря на острові сухе, клімат — помірний, що ідеально для довгого визрівання сиру.

• Норвегія У Норвегії майже жоден сніданок та ланч місцевих не обходиться без коричневого сиру брюност, який здебільшого роблять із козячого молока. Готують його шляхом кип’ятіння сироватки, доки вона не карамелізується і не набуде тягучої консистенції. Брюност дуже м’який, тому цей сорт нарізають спеціальним ножем-лопаткою, а смакують зазвичай із якісним зерновим хлібом, хлібцями чи крекерами. Ще один знаковий продукт для Норвегії — сир крафткар із блакитною пліснявою, виготовлений із коров’ячого молока. 2016 року його визнали найкращим у світі на Всесвітньому конкурсі сирів у Сан-Себастьяні. Крафткар — м’який із бархатистим смаком, ніжний, солонуватий з гостринкою і дещо зернистою текстурою.

#KBP_ARTHUB:

#місце, куди всі хочуть повернутися

Мандрівка починається значно раніше, ніж ваш літак відривається від землі, адже за кілька годин до цього ви поринаєте в коловерть життя такого собі «міста у місті» — аеропорту.

KBP | February ‘22

сихологи стверджують: мало що так сприяє перезавантаженню, як контакт із природою або мистецтвом. Мистецтво стає оазисом та дозою «свіжого повітря». Аеропорти — не виняток: багато з них, зокрема «Бориспіль», остан-

сприяє вашим не лише творчим, а й бізнес-проєктам. Минулого року в аеропорту «Бориспіль» відбувалося чимало тематичних виставок художніх і скульптурних робіт як вітчизняних, так і закордонних митців, які заслужили визнання у світової аудиторії.

хвилі». «Ландшафт» — це бажання поділитися з глядачами позитивними й кольоровими хвилями. Як зазначає митець, роботи були підібрані таким чином, щоби підтримати належний емоційний стан пасажирів.

німи роками організовують на своїй території різноманітні культурні івенти. Тут пасажири можуть не тільки відпочити, але й почерпнути для себе багато ціка-

Почався творчий 2021-й із виставки «Ландшафт» художника Олега Тістола, що тривала з 10 лютого по 10 березня минулого року. Олег Тістол — україн-

Багато подорожуючих в аеропорту «Бориспіль» відкрили для себе українське мистецтво й завдяки виставці робіт скульптора Назара Білика. У квітні 2021-го

вого та корисного, налаштувати розум на креативну хвилю, яка, погодьтеся,

ський художник, представник вітчизняного необароко, один із учасників «Нової

Прем’єр VIP зала приймала його експозицію «From The Space Around Series».

February ‘22 | KBP

Скульптури Білика мають унікальний стиль — не фокусуючись на скульптурному зображенні, художник пропонує глядачеві за допомогою власної уяви

А вже в липні можна було відвідати «Equilibrium» Марії Возвишаєвої, яка демонструє баланс як систему, де конкуруючі посилання та ідеї знаходять

або наукою, інші — психологією або релігією. Я називаю це Рівновага», — охарактеризувала суть мистецтва Марія Возвишаєва.

добути зображення з простору навколо «неіснуючої скульптури» людини. Киянам найбільш відома його скульптура «Дощ» на Пейзажній алеї, копію якої, до речі, замовив американський скульптурний парк «Turn Park Art

рівновагу через колір і фактуру. Таке от спостереження за собою і світом, зустріч із новими викликами та погляд у глибину речей. «Дивлячись на полотно, в тиші можна усвідомити, що дивишся не на картину, а на себе. Ко-

Наприкінці року, 23 грудня, в аеропорту «Бориспіль» відкрилася виставка «Не/видиме життя» за участі українських та іноземних фотографів. Головними темами стали безбар’єрність й інклюзія. Ця надзвичайно важлива виставка

Space».

льори, відтінки, стан — то є сенс, мова підсвідомості. Дехто називає це магією

експонується за ініціативи першої леді Олени Зеленської та Міністерства інфра-

KBP | February ‘22

структури України. Її мета — привернути увагу до цінностей, як-от людяність, повага, толерантність і взаємодопомога. «Ми отримали можливість продемон-

повів генеральний директор ДП «Міжнародний аеропорт “Бориспіль”» Олексій Дубревський.

глибоких сенсів, щоб аеропорт асоціювався не тільки з фізичною висотою, а й із польотом творчості та хмарою креативних ідей.

струвати унікальну виставку пасажирам з України та всього світу, які відлітали з нашого аеропорту. А це щодня — десятки тисяч. Наразі аеропорт “Бориспіль” бере участь у масштабному проєкті “Безбар’єрність”, основною метою якого є

Міжнародний аеропорт «Бориспіль» — це головні повітряні ворота України. Це також майданчик, наданий мистецтву, бо став місцем проведення багатьох виставок, подій та виступів із живою музикою. Цього року ми не

НАДИХАЙТЕСЯ, НАСОЛОДЖУЙТЕСЯ ПРЕКРАСНИМ — І ДО ЗУСТРІЧІ У #KBP_ARTHUB!

створення безпечного простору та інфраструктури для всіх пасажирів», — роз-

збираємося зупинятися, у планах — ще більше мистецтва та розкриття нових

February ‘22 | KBP

БОРГИ ПЕРЕД ДЕРЖАВОЮ НА $100 МІЛЬЙОНІВ. ЩО МАУ РОБИТИМЕ ДАЛІ?

Останнім часом до мене надходить багато запитань щодо судових спорів МАУ із державними підприємствами та реструктуризації заборгованості. Ба більше, як виявилося, саме завдання реструктуризації ставилося перед колишнім адвокатом МАУ Олегом Бондарем у його співбесіді на посаду очільника МАУ. Текст: Євгеній ДИХНЕ, CEO авіакомпанії МАУ. За матеріалами блога Євгенія Дихне у виданні «Новое время».

е доволі цинічно, враховуючи, що саме Олег Володимирович, обслуговуючи понад 10 років авіакомпанію МАУ як адвокат, є ідеологом багаторічної судової тяганини МАУ із позовами щодо Державіаслужби, аеропорту «Бориспіль», державного підприємства «Украерорух», а також до Міністерства інфраструктури, авіакомпанії «Ryanair», аеропорту «Львів» імені Данила Галицького. Список можна продовжувати безкінечно. Однак чеснішим було б просто визнати, що компанія змінила філософію і прагне цивілізованого діалогу з органами державної влади щодо свого майбутнього. Час для такого діалогу якраз настав.

Отже, загальна оскаржувана сума перед державними підприємствами є динамічною і становить приблизно 1,2 млрд грн у спорі з «Украерорухом», приблизно 800 млн грн у спорі з аеропортом «Бориспіль» та приблизно 600 млн грн у спорі з Державіаслужбою. Загалом майже $100 мільйонів. Виходячи із суми заборгованості, будь-яке рішення щодо її подальшої долі, зокрема реструктуризації, має бути затверджене Загальними зборами акціонерів МАУ. Обслуговування оскаржуваних сум додатково коштує авіакомпанії постійного нарахування пені та штрафів, які, проте, теж оскаржуються. У цьому сенсі

GUIDE | February ‘22

вислів «час — це гроші» набуває буквального значення. Окрім фінансового тягаря, ця ситуація створює також моральноетичний дискомфорт, оскільки аеропорт «Бориспіль», «Украерорух» та Державіаслужба є найближчими партнерами МАУ, а з аеропортом «Бориспіль» ми ще й створюємо спільний конкурентний авіаційний продукт — хаб. Я був на місці нинішнього очільника аеропорту, прекрасно розумію ситуацію з обох боків і можу констатувати, що нічого доброго вона не несе ані бізнесу приватному, ані державному. Бізнес — це бізнес, немає значення, хто власник — Держава чи приватні власники. Однаково необхідно будувати плани, формувати стратегії, платити заробітні плати працівникам, податки до бюджету та думати про дивіденди для акціонерів. Бо ж головною метою бізнесу є отримання прибутку, а не благодійність. У 2014–2016 роках ми вже проходили один етап реструктуризації заборгованості МАУ. Я тоді очолював аеропорт «Бориспіль», і ми спільно з менеджментом авіакомпанії розробили план виходу із кризи: усі безумовні заборгованості були сплачені авіакомпанією відповідно до плану-графіку, умовні (спірні) залишилися на розгляд судів різних інстанцій та юрисдикцій. Це дало змогу МАУ далі розвиватися, наростити флот, а вже у 2018 році відкрити далекомагістральні рейси. Аеропорт «Бориспіль» завдяки врегулюванню спірних питань збільшив надходження тільки від авіакомпанії МАУ на 570% за один рік (2014-й — 186 млн грн; 2015-й — 1,063 млрд грн). Можливо, тому питання реструктуризації набуло нині такого значення. Пропоную спершу визначитися, що таке реструктуризація. Це в жодному разі не прощення боргів або їхнє списання. Навпаки. Це визнання заборгованості обома сторонами. А отже, це питання відновлення довіри між сторонами. Які важливі складові такого діалогу: 1) Визнання. Необхідно знову зробити вправу щодо виділення спірних та безспірних сум. Безспірні суми повинні бути сплачені відповідно до затвердженого графіку із врахуванням певного відсотка за обслуговування, подібно до банківського кредиту. Спірні мають

February ‘22 | GUIDE

Рішення щодо реструктуризації повинні бути однаковою мірою застосовані до всіх авіакомпаній та інших підприємств авіаційної галузі. Це дасть нам змогу почати діалог із Державою з чистого аркуша, оскільки вперше за багато років бачимо реальні кроки щодо покращення цього діалогу

бути винесені за дужки і залишитися в судах, відповідь щодо справедливості та обґрунтованості оскаржуваних сум надасть суд. 2) Аудит. Держава повинна отримати вичерпні відповіді щодо причин накопичення боргу: були на це об’єктивні обставини? Чи чиїсь помилкові або несвоєчасні управлінські рішення? Або і взагалі зловживання правом «не платити»? Для авіакомпанії відповіді на ці запитання не менш важливі, щоби помилки попередніх періодів, якщо вони будуть виявлені, не повторювалися в майбутньому. Зокрема, голова наглядової ради МАУ під час виїзного засідання Транспортного комітету Верховної Ради України в аеропорту «Бориспіль» наводив цифру $216 млн надлишково сплачених авіакомпанією МАУ коштів. Серед причин називалися: обліт території РФ у 2014– 2019 роках, що спричиняло подовження і здорожчання рейсів східного напрямку; акциз на пальне в Україні, що робить його приблизно на 100 євро на тонні дорожчим, тобто найдорожчим авіапальним у Європі; ПДВ на внутрішніх рейсах тощо. За принципом сполучених сосудів, ці кошти мали б бути звідкись компенсовані. Так як компенсації не відбулося, це позначилося на платоспроможності МАУ. Як результат — накопичення боргів. Я був запрошений очолити МАУ у 2019 році саме задля «повернення в зону прибутковості при стійкому збалансованому розвитку мережевої моделі бізнесу», що на практиці означало першочергове скорочення усіх збиткових рейсів, реалізоване наприкінці 2019-го після 5 років їх виконання.

3) Підтвердження платоспроможності. Знову наведу аналогію з банком: щоб отримати кредит, необхідно підтвердити можливість його обслуговувати. У цьому контексті фінансові результати авіакомпанії МАУ 2021 року дають дуже позитивний сигнал. Ми не тільки не накопичили нові заборгованості, але й перейшли на передплати. За 10 місяців 2021-го відзвітували про позитивний операційний результат — приблизно $15 млн. Досягти цього нам допомогло два фактори — припинили виконувати збиткові рейси (зокрема за рахунок збільшення до 60% частки чартерних, гарантовано прибуткових рейсів проти 10–12% чартерних рейсів 2019-го); суттєво скоротили свої витрати завдяки приведенню штату та флоту до ринкових потреб і перегляду контрактів із контрагентами. Остання, але не менш важлива теза стосується моєї позиції щодо універсальності та транспарентності заходів, яких вживає Держава до усіх суб’єктів авіаційного ринку. Проблеми накопичилися не лише в МАУ, тому рішення щодо реструктуризації повинні бути однаковою мірою застосовані до всіх авіакомпаній та інших підприємств авіаційної галузі. Це дасть нам змогу почати діалог із Державою з чистого аркуша, оскільки вперше за багато років бачимо реальні кроки щодо покращення цього діалогу, а не порожній популізм. Не останнє місце в цьому процесі відіграє і «Велике будівництво», яке дісталося до багатьох регіональних аеропортів. Тож я з надією та стриманою впевненістю дивлюся в майбутнє не тільки авіакомпанії МАУ, але й усієї цивільної авіації України.

100

PROMOTION | February ‘22

ЩО ПОЧИТАТИ У ЛЮТОМУ?

Том Вандербільт

«Початківці. Чому вчитися нового ніколи не пізно»

«Здобуття навичок має додану цінність, яка не обмежується власне навичкою. Як показало дослідження за участю маленьких дітей, які відвідували уроки плавання, плаванням позитивні наслідки цього заняття не обмежуються. Плавці краще виконували інші тести на фізичну підготовку, наприклад, на хапання чи координацію рук і очей, ніж ті діти, які не плавали. Крім того, вони краще впоралися з тестами на читання й математичну аргументацію — навіть з урахуванням таких чинників, як соціально-економічний статус». «Можливо, ви думаєте: „Уже запізно”. Зовсім ні — ми навчаємося до самої смерті. Прогрес можливий у будь-якому віці. Наслідки практики можна спостерігати тоді, коли, виконавши один і той

February ‘22 | GUIDE

самий тест двічі, учасник отримує кращий результат. Для психологів це може становити методологічну проблему, але для інших це прекрасна новина — ми вдосконалюємося». «Вас не турбує „синдром самозванця” — побоювання виявитися не тим фахівцем, яким ви себе намалювали, — адже ніхто й не розраховує на те, що ви вмієте бодай щось. Ви вільні від очікувань, від тягаря минулого. У дзен-буддизмі цей стан називають розумом початківця. Ваш розум готовий до будь-чого, він відкритий до всього. „Розум початківця бачить багато можливостей, — пише Сюнрю Судзукі. — Розум майстра — мало”». «З віком деградацію мозку можна чітко простежити навіть у здорових людей. Фронтальна кора зменшується

в розмірах, гіпокамп — ділянка, що відповідає за пам’ять, — скорочується. Рік у рік мій головний мозок зменшується в обсязі, а товщина кори головного мозку іде на спад. Починаючи від двадцятирічного віку, якщо говорити про звичайну тривалість життя, ми втрачаємо приблизно по нейрону щосекунди. Поки читаєте це речення, можете попрощатися ще з двома!»

101