Issuu on Google+

УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ВІДДІЛ

Інтерактивні форми профілактики шкідливих звичок Соціально-психологічний тренінг у бібліотеці Інформаційно-методичний дайджест

ТЕРНОПІЛЬ- 2007

1


Сьогоднішній рівень вимог досягнення ефективності просвітницьких заходів вимагає від бібліотекаря опрацювання великого обсягу інформації, орієнтованого на рівні «знання» й «розуміння». Це підштовхує до використання пасивних методів інформаційно-бібліографічного обслуговування молоді. У сучасному світі одній людині знати все неможливо, навіть у якійсь вузькій царині. Молоді користувачі повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, аналізувати ідеї та концепції і вже на основі цього шукати потрібну інформацію, трактувати її та застосовувати в конкретних умовах, формулювати й відстоювати власну думку. Саме цьому сприяють інтерактивні форми роботи бібліотеки. Матеріали, відібрані для дайджесту, знайомлять з практичними аспектами організації тренінгових форм профілактики шкідливих звичок у молоді, організації єдиного просвітницького комплексу в діяльності бібліотеки. Видання адресовано також

бібліотечним фахівцям, котрі працюють з молоддю, а

всім, кого цікавлять практичні аспекти використання інтерактивних

методик профілактики шкідливих звичок у підростаючого покоління.

Укладач:

Воробель С.

Редактор:

Федорович З.

Відповідальна за випуск: Адреса: контактні телефони : Web - адреса:

Хмурич М. м. Тернопіль вул. Нечая, 29 (о352)

25 97 05

25 97 15

http://www.yl.edu.te.ua . E-mail:

2


youthlib@ukr.net

3


ЗМІСТ 1. Інтерактивні технології в роботі бібліотеки . Тренівнгові форми роботи... 1 2. Вороги юності і краси.........................................................................6 3. Організація діяльності психологічного клубу у бібліотеці ...................... 7 4. Міні – лекція на тему «31 травня - всесвітній день без тютюну» .....22 5. Бесіда – діалог Курс виживання для некурців ................................30 6. Інтерактивні методики профілактики паління серед молоді .............39 7. Міні-лекція Сухі цифри статистики. Правда про тютюн та алкоголь...41 8. Інформаційні матеріали для диспуту «Міфи про алкоголь»...............42 9. Тренінг профілактики алкогольної залежності підлітків .........................52 10. Додатки ...................................................................................... 67 11. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

................ 79

4


Скажіть мені, і я забуду. Покажіть, і я запам'ятаю. Дайте можливість обговорити, і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого, і я досягну досконалості. Конфуцій Інтерактивні технології в роботі бібліотеки. Тренінгові форми роботи Інтерактивні форми є різновидом активних методів інформаційнобібліотечної роботи з молоддю, але разом з тим вони виділяються в окремий різновид бібліотечних практик, оскільки вимагають високого рівня як професійної підготовки працівника, так і відповідальності за результати впровадження цих форм e діяльність бібліотеки. Найважливішою проблемою їх застосування є рівень професійної та загальної інформаційної культури бібліотекаря. Окрім того, інтерактивні технології потребують певних змін організації роботи працівника. Потрібно створити план поступового впровадження інтерактивних технологій. Краще старанно підготувати декілька занять, ніж часто проводити нашвидкоруч підготовлені «ігри». Можна провести організаційне заняття, підготувавши спільними зусиллями правила проведення заходів. Використання інтерактивних методів роботи з молоддю — це лише засіб для створення комфортного середовища, такої атмосфери, яка б найкраще сприяла співпраці, порозумінню між молодим користувачем і бібліотекарем. Деяким бібліотекарям буває складно розкрити себе перед користувачами, висловити своє особисте ставлення до матеріалу, виявити некомпетентність у конкретних питаннях. Безумовно, не всі «створені» для інтерактивних форм роботи з молоддю, проте саме використання цих форм дає можливість для фахового зростання, для зміни себе, для навчання разом з користувачами. Зробити перший крок допоможе новий підхід до роботи, у ході якого бібліотекар відверто може визнати себе «не фахівцем» і отримати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань будь-якого тематичного спрямування не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після кількох старанно підготовлених занять бібліотекар зможе відчути, як змінилося ставлення користувачів до нього, а також сама атмосфера — і це стане додатковим стимулом активізації заходів інтерактивного спрямування. Тренінги є найбільш динамічними в розвитку інтерактивних форм роботи з молодим користувачем. Ефективністю, конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією та іншими явищами тренінг приваблює всіх його учасників і зацікавлює тих, хто не брав у ньому участі. Уже півстоліття, спочатку в Америці, потім у Європі, а тепер, нарешті, на наших пострадянських теренах, бурхливо розвивається тренінговий рух. Завдань, що їх доводиться вирішувати, теж дуже багато. Це можуть бути тренінги 5


психотерапевтичні, тренінги, спрямовані на зростання, самопізнання, пошук сенсу життя, розвиток творчих здібностей, усунення комунікативних проблем. Приблизно за місяць до проведення тренінгу варто підготувати проект чергового заняття: — — — — — — — —

тему; сценарій проведення тренінгу; докладний план бесіди, лекції (тези); перелік прикладів і ситуацій, що можуть бути використані в тренінгу; зміст практичної частини; роздавальний матеріал, що може бути використаний; методику проведення занять; наочність та методику її використання.

Успіх тренінгу залежить від реалізації принципу "щирості й відкритості". Найголовніше тут - не обманювати, бути щирим, відвертим. Конфіденційність всього, що відбувається — важливий принцип роботи, який є необхідною умовою створення атмосфери психологічної безпеки й саморозкриття. Все, що відбувається під час заходу, не виноситься за межі бібліотеки. Учасники не бояться, що зміст їхнього спілкування може стати загальновідомим. Враховуючи вікові особливості молодіжної категорії користувачів, визначено найбільш оптимальним час проведення тренінгу – 40-60 хв. Загалом, в структурі тренінгу виділяються: 1. Привітання, обґрунтування теми (Для чого і кого? Чому? Навіщо?) (до 10 хв.) 2. Основна частина (анкетування, тестування, «круглий стіл», диспут, рольова гра, ділова гра тощо). (30-40хв.) 3. Заключна частина. (3-5хв.) Результативність тренінгу багато в чому залежить від того, наскільки ретельно і продумано ведеться підготовка, від розмаїтості форм і методів його проведення. У зв'язку із цим усі питання, розглянуті разом з користувачами, доцільно винести на засідання творчої групи: медичний працівник, педагог, психолог тощо. Важливим етапом підготовки до тренінгу є в тактовній формі (за допомогою бесід, анкетування, тестування тощо) з'ясування і розуміння стилю життя молодого користувача, його взаємин з оточуючими людьми, з однолітками (чим живе його сім'я, які її соціальні установки, система моральних, духовних цінностей тощо). Аналіз проведення тренінгів показує, що в системі «бібліотекар – молодий користувач» стосунки повинні будуватися відповідно до вимог професійної етики, на взаємній довірі й доброзичливості. У спільній роботі потрібно опиратися на все те позитивне, що є в людині, і вміти показати шляхи її розвитку. Мабуть, не кожен бібліотекар зможе бути керівником тренінгу, тому можна обмежити свої функції організаційними завданнями, забезпечити проведення занять, участь молоді. Бібліотекар, як організатор тренінгу, веде журнал відвідування користувачів (П.І.Б., вік, рід занять, оцінка про відвідування). І в 6


цьому контексті для проведення тренінгу рекомендовано залучати працівників установ охорони здоров'я, правоохоронних органів, культури і спорту, батьків, що мають цінний досвід виховання дітей. Форми ведення тренінгу На сьогодні практика ведення тренінгів накопичила багато різних конкретних вправ, прийомів, процедур, технік, рольових ігор тощо, які успішно використовуються у груповій роботі. Групова дискусія Груповою дискусією (від лат. - дослідження, розгляд, аналіз) називається така публічна суперечка, метою якої є з'ясування й зіставлення різних точок зору, визначення істинної думки, знаходження правильного вирішення проблеми. Дискусія вважається ефективним засобом переконання, оскільки її учасники самі приходять до того чи іншого висновку. Ця форма спілкування дозволяє зіставити протилежні позиції, побачити проблему з різних сторін, уточнити взаємні позиції, що зменшує опір сприйняттю нової інформації, а також використанню групової рефлексії через аналіз індивідуальних переживань, які підсилюють згуртованість групи й одночасно полегшують саморозкриття учасників. Форми групової дискусії класифікують за різними критеріями. 1. Біографічні, де група аналізує труднощі особистого або професійного життя окремого учасника, на якого спрямовані інтеракції. Решта учасників висловлює свою думку про його проблеми та свої почуття, реагує на його поведінку, пропонує зворотний зв'язок. 2. Тематичні дискусії, спрямовані на обговорення питань і проблем, які є значущими для всіх учасників групи. Тематика може не плануватися заздалегідь, група сама шукає проблеми й обговорює їх. Тема може бути заздалегідь обрана керівником або групою, і всі учасники готуються взяти участь в обговорені цієї проблеми... У професійній групі педагогів можна запропонувати такі теми: "Конфлікт зі студентами", "Конфлікт із колегою", "Угрупування в колективі", "Як керувати собою в складних ситуаціях?" та інші. Для активізації учасників у груповій дискусії можна використовувати процедури такого типу, як метод естафети, коли кожний передає слово тому, кому вважає за потрібне, а для висловлювання дається певний проміжок часу (наприклад, 10-15 сек.) і т. д. Ігрові методи Ігрові методи включають ситуаційно-рольові, дидактичні, творчі, організаційно - діяльнісні, імітаційні та ділові ігри. Ігрові методи є найбільш поширеними в груповій роботі. Вони себе добре зарекомендували як у різних формах групової роботи, так і на етапах групової динаміки. Гра дозволяє учасникам тренінгу подолати бар'єри, відчуженість, "зняти маски", відкритися, імпровізувати, творчо виражати своє "Я" тощо. Згідно з концепцією Е. Берна, учасники переходять на позицію дитини, яка дозволяє кожному виявити себе в різних ролях, ситуаціях тощо. Часто ігри стають інструментом діагностики й 7


самодіагностики, оскільки в невимушеній формі дозволяють м'яко, легко виявити труднощі спілкування та серйозні психологічні проблеми. Важлива перевага ігор у тому, що вони є самостійним явищем культури і не потребують вироблення штучної мотивації, вимагаючи взаємної активності від ведучого та учасників, дозволяють розв'язати давню етичну проблему класичного експерименту: "А що ми даємо піддослідному?" Іншою їх перевагою є те, що вони мають давню традицію регламентації і творчого перетворення соціальних взаємовідносин у ціннісно-етичному і функціонально-рольовому планах. Ділова гра - це, в певному розумінні, імітація професійної діяльності, один із методів організації активної роботи учасників тренінгу, спрямований на розробку певних способів ефективної професійної діяльності учасників. Завдяки цьому методу учасники, спираючись на власний досвід, можуть створити новий продукт, який стане розв'язком актуальних проблем. Рольова гра - метод, суть якого полягає у "програванні ролей", які дозволяють побачити члена групи не просто в процесі - міжособистісної взаємодії в групі, а в процесі виконання певної соціальної ролі. Рольова гра також використовується для формування психологічних навичок у сфері комунікації. Психогімнастика Психогімнастика - метод роботи, під час якого учасники виявляють себе і спілкуються без слів. Психогімнастика містить підготовчу, пантомімічну та підсумкову частини. У підготовчій частині виділяють три функції: гімнастична (вправи для всіх частин тіла), релаксаційну (зменшення страху і психологічної дистанції), виразну (готує виразні елементи, наприклад, розуміння емоцій без слів). У цій частині поєднуються рух, спілкування й уява. Фахівці пропонують розділити теми для психогімнастики на шість сфер : - щоденні життєві ситуації ("Вихід з дому", "Прихід на роботу", "Чуйне ставлення до когось" тощо); - проблематика окремих членів групи ("Який я є?", "Яким мене бачать оточуючі?", "Яким би я хотів бути?", "Що для мене найголовніше в моїй професії?); - типові людські конфлікти; тема формулюється як досить загальна, щоб кожен міг виразити в ній свої проблеми ("Подолання перешкоди", "Заборонений плід", "Зустріч на вузькій стежці", "Втіха ображеної дитини"); - взаємовідносини в групі ("Показати своє ставлення до інших", "Вибір членів групи", "Перебування на безлюдному острові" та інші); - фантазії й казки ("Ким із героїв казки ти міг би бути?", "Бал-маскарад", "Що б я зробив, якби був добрим чарівником?" та інші); - ставлення до групи, до процесу навчання ("Почуття, з якими я прийшов у групу", "Ставлення до навчання у групі", "Що робила б група, якби не було ведучого?" тощо). Підсумкова частина має викликати почуття розслабленості й оптимізму, усвідомлення власних сил і близькість з членами групи. Проективний малюнок 8


Теми малюнків добираються так, щоб дати можливість виразити в ньому свої почуття, передати психологічні якості й особливості, міжособистісні відносини, власні зміни тощо. Прийоми, які використовуються в проективному малюванні: вільне малювання - кожен малює те, що хоче; тематичне малювання - усі малюють на тему, яка обрана групою або запропонована ведучим; додаткове малювання - малюнок виконують по колу: один починає малювати - інші продовжують; розмовне малювання - члени групи працюють із вибраним партнером у парі; у кожної пари один аркуш паперу, вони спілкуються на ньому за допомогою образів, ліній і фарб; спільне малювання - декілька осіб або вся група малюють щось на одному аркуші. Аналіз конкретних ситуацій Цей метод виконує багато різних функцій: служить інструментом дослідження і вивчення певної проблеми, оцінки та вибору рішень. Значущість його полягає, насамперед, у поєднанні простоти в організації заняття з ефективністю результатів. Він стимулює звернення до досвіду інших, прагнення до набуття теоретичних знань для одержання відповіді на питання, які обговорюються . Способи аналізу конкретних ситуацій можуть бути такими: а) аудиторію розподіляють на 2-3 підгрупи і кожна з них розв'язує завдання самостійно, після цього відбувається зіставлення позицій підгруп; б) задану ситуацію кожен розв'язує самостійно (можна описувати її вдома), що дозволяє чіткіше сформулювати труднощі, позначити своє місце в ситуації (наприклад, домашнім завданням може бути: описати 2-3 ситуації, в яких ви не досягли успіху). Інтерв'ю Ведучий пропонує кожному учаснику уявити, що він герой прес-конференції. Усі пишуть на аркуші п'ять питань (можна три), на які їм хотілося б відповісти. Потім аркуш віддається будь-якому учаснику. Далі проходять «прес-конференції». Інтерв'юер, якому був відданий аркуш, задає будь-яке із записаних запитань, автор відповідає. Інтерв'юер має право задати одне питання від себе. Автор на нього відповідати не зобов'язаний. Кейс-метод Близьким до методу аналізу конкретних ситуацій є кейс-метод. Завдяки йому в молодих користувачів можна розвивати здатність до самоаналізу та самостійного вирішення проблеми, формувати навички компетентного спілкування, стимулювати творче мислення, а також уміння готувати письмові звіти, за результатами роботи з кейсами. Перед тим, як застосовувати кейс-метод, потрібно ознайомити учасників групи з методикою роботи з ним. Музична терапія Цей метод може зняти втому, напруження. У практичній роботі часто використовує музику впродовж виконання певних завдань, під час перерви (для відпочинку), створення психомалюнків. Танцювальні вправи. 9


Вони можуть бути використані для того, щоб зняти фізичну втому, дають змогу швидше встановлювати творчий зв'язок з іншими членами групи, долати бар'єри, експериментування з жестами, позами й рухами, невербальне спілкування з партнером, що служить створенню певного групового досвіду. *** Вороги юності і краси Англійський філософ і просвітитель Томас Пен стверджував, що в людства є три страшних вороги, які забирають більше життів і приносять більше бід, ніж всі війни, разом взяті, це - алкоголізм, тютюнопаління та наркоманія. Сьогодні ці масові захворювання ми відносимо до соціальних хвороб, усвідомлюючи, що для їх виникнення і розповсюдження необхідні певна соціально-психологічна підстава, умови і механізми,які обмежують життя людини як вільної, творчої, повноцінної особистості. В їх розвитку важливу роль відіграють і біологічні передумови: спадковість, рівень здоров’я, перенесені захворювання та ін. Молода людина, підліток, дівчина, які тільки вступають в самостійне життя, повинні знати цих ворогів, уміти свідомо протистояти їм. Широке розповсюдження алкоголізму, нарко і токсикоманії, тютюнопаління, не зважаючи на соціальний устрій, границі, вірування, стать, вік, свідчать про загальні універсальні причини їх виникнення. Молода людина повинна добре уявляти собі ці причини, так як тільки розуміння механізмів негативних явищ – запорука успішного їх подолання. Серед заходів профілактики шкідливих звичок виділяються: опитування, анкетування («Звички: шкідливі і не тільки», «Ваше ставлення до паління»), пресконференції ( «Сторінки Інтернету про тютюнопаління», «МВС України роз’яснює «анти тютюнове» законодавство», «Сухі цифри статистики»). Серед інтерактивних форм варто звернути увагу на проведення бесіддіалогів, дискусій, зустрічей з медичними працівниками, днів здоров’я: «Цигарка або здоров’я - вибирайте самі», «Чому Ви почали палити?», «Безжалісний ворог людини – алкоголь/ нікотин», «Згубна звичка», «У полоні тютюнового диму», «Як кинути палити? », «Шкідливі звички: міраж і дійсність», «10 фактів про…», «Навіщо тобі алкоголь?», «Захистіть дітей: не змушуйте їх дихати вашим димом», «Чотири історії із життя», «Стіна зі слова «не м��жна», «Наркоманія сьогодні: медичні та правові аспекти», «На краю безодні», «Цікавість ціною в життя» тощо. У співпраці з районним центром соціальних служб для молоді, відділом освіти РДА працівниками лікарні варто провести бесіди, дискусії, уроки – застереження: зустрічі за круглим столом: «Не спалюй своє майбутнє», «Нікотин – своєрідний наркотик», «Бережи здоров’я змолоду», «Молоді про шкідливі звички», «Вам загрожує туберкульоз», «Не піддавайся шкідливій звичці! », «Здоровий спосіб життя – запорука профілактики СНІДУ», «Яке обличчя у наркоманії?», «Шкідливі звички: міфи і дійсність», «Світло згаслих зірок, «Біда зветься – СНІД» тощо. Пропонуємо вашій увазі дайджест матеріалів з досвіду організації тренінгів профілактики негативних звичок серед учнівської та студентської молоді, практично доцільних для використання у бібліотеці. 10


*** Організація діяльності психологічного клубу Організація психологічного клубу спрямована на вивчення особистості користувача, створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості, сприяння повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку молоді, створенні умов для формування у неї мотивацій до самовиховання і саморозвитку, забезпечення індивідуального підходу до кожного користувача. Незаперечний позитив – залучення до роботи практикуючого психолога, оскільки не завжди бібліотекар має змогу і фахову підготовку, які дозволяють використовувати в роботі конкретні методики. Доцільним, в цьому контексті, є психологічного клубу, поданого в публікаці:

використання

досвіду

з

роботи

Подтикан І.В. З досвіду роботи психологічного клубу «Віч-навіч» // Практична психологія і соціальна робота. – 2006. - № 5. – С. 61 – 69. Засідання, як правило, проводять один раз на місяць. Орієнтовний план роботи психологічного клубу Найменування тем засідань клубу

Дата проведення

1 Ознайомлення з планом роботи клубу, знайомство. 2 Пізнай себе. Моя індивідуальність. 3 Слово як засіб терапевтичного впливу. 4 Я і моя професія. 5 Стиль мого життя; Будь собою, але в кращому вигляді. Засідання 1. Тема: знайомство. Обговорення плану роботи клубу. Мета: первинне засвоєння прийомів самодіагностики й способів саморозкриття, а також активного стилю спілкування й засобів передачі та прийому зворотного зв'язку. Вступне слово. «Добрий день, шановні друзі. Сьогодні ми розпочинаємо засідання психологічного клубу. Я бачу, що тут зібралися зацікавлені особи, які виявляють неабиякий інтерес до психології, прагнуть зрозуміти себе й інших. Нічого з відомого про людину не зайве для тих, хто хоче краще пізнати себе і свої можливості. Якщо у вас все гаразд і немає жодних проблем, то ви справді щасливчик. Але не виключено, що ви, скажімо, ще не вирішили, чим будете займатися в житті. Або відчуваєте, що над вами домінують емоції. Якщо це так, то зрозуміло, 11


проблеми є. Відмахнутися від них непросто, а вирішити, не маючи ключів, важко. На заняттях ми будемо шукати ті ключі, що підійдуть до складних замків життєвих ситуацій, проблем, котрі зустрічаються протягом життя». Бесіда про психологію. «Я люблю психологію - науку про душу, тому що мені безмежно цікава моя власна душа й душі інших людей. Порухи душі цікавіші будови космосу, комп'ютера, квітки... Тому я вибрала психологію своєю професією. Душа є у кожного. Психологами є всі, хто цікавиться своєю душею. Тому я можу назвати вас колегами і поділюсь з вами деякими правилами: Перше правило. «Не лізь у душу, якщо тебе не запрошують». Це значить, що я не буду (й іншим не раджу) висловлюватися про душевне життя кого-небудь з присутніх без його (або її) прохання. Тому, якщо у вас є запитання, то запитуйте усно або письмово. Правило друге. На деякі запитання я буду відповідати тільки віч-на-віч. Я гарантую, що інформація залишиться таємницею. Мені є цікавими усі розділи психології, але це не свідчить про те, що це цікаво всім учасникам клубу. Тому для того, щоб скласти план роботи з питань, які будуть цікаві вам, у кінці заняття напишіть ваші побажання. Ознайомлення членів клубу з правилами роботи. Знайомство: психологічна розминка. Мета: знайомство з колом інтересів учасників групи. Привітання членів групи, ознайомлення з правилами роботи у клубі: • не перебивати один одного; • не оцінювати і не засуджувати жодні висловлювання як погані чи хороші; • не давати порад, коли цього не просять учасники; • намагатися дотримуватися теми обговорення; • брати участь в обговоренні проблеми за бажанням; • дотримуватися конфіденційності щодо того, що може статися на занятті; • критикувати не людину, а конкретний вчинок. Це допоможе дещо змінити уявлення про себе і зламати певні стереотипи поведінки й спілкування. Вправа: «Нетрадиційні вітання». Мета: зняття напруги та створення невимушеної атмосфери у групі. Кожен учасник групи повинен привітатися з іншими: • • • • •

двома долонями; однією долонею; коліном; чолом; носом.

Коли ми створили атмосферу невимушеності, ми повинні познайомитися. Як сказав Дейл Карнегі: «Пам'ятайте, що ім'я людини є для неї найкращим словом з усього лексичного запасу. Тому напишіть на бейджиках ті імена, якими б ви хотіли, щоб вас називали на засіданнях нашого клубу. 12


Вправа: «Хто Я?». Мета: усвідомлення важливості прийняття «Я» з усіма перевагами та недоліками. За допомогою інтерактивного методу «мозкової атаки» (записувати кожну ідею чи пропозицію, яка спала на думку, не розмірковуючи; 6 разів відповісти на запитання «Хто Я?», використовуючи характеристики, риси, інтереси й почуття для опису себе, починаючи кожне речення займенником («Я...»). Наприклад: Я Я Я Я Я Я

-

студент єдиний син волейболіст ласунчик оптиміст меломан...

Вправа: «Встановлення контактів» Мета: набуття досвіду із встановлення контактів; знайомство з людьми, яких не знаєш, та формування вміння першим ділитися з іншими своїми думками. У групі знайди того, кого ти ще не знаєш або знаєш найменше. Сформуйте пари. Протягом 3 хвилин кожен у парі нехай розкаже, якою людиною він є. Тепер знайди когось іншого, кого погано знаєш, і розкажи протягом 3 хвилин про дві найважливіші події, що трапились з тобою останнім часом. Те саме робить твій співрозмовник. Інші теми для розмов у парах: • • • •

«Якою твариною я хотів би бути і чому?» «Що мені в собі найбільше подобається?» «Моя мрія» «Мій найважливіший досвід із дитинства» Засідання № 2. «Пізнай себе»

Мета: встановити контакт між учасниками клубу, створити позитивну мотивацію до майбутніх занять у клубі. Закріпити навички самоаналізу, сприяти глибшому саморозкриттю, котре веде до зміни себе. 1. Ритуал привітання. Стати в коло. Покласти руки один одному на плечі. Приязно подивитися один на одного й привітатися. Психолог. «Ми з вами стоїмо в одному колі, ми - одна команда. Наше завдання - пізнати себе й кожного протягом спільної діяльності, тому зараз ми виконаємо вправу «Асоціації». 2. Вправа: «Асоціації». Мета: показати учасникам групи, що кожна людина - індивідуальність; сприяти підвищенню їхньої власної цінності. Усі члени клубу сідають колом. Кожен по черзі, починаючи зліва від ведучого, сідає на стілець у центрі і повертається обличчям до учасника групи. 13


Одержує асоціацію, яка виникає у даний момент. Це може бути асоціація із квіткою, спорудою, природним явищем, літературним героєм тощо. Але заборонено оцінювати людину: товстий, худий, злий тощо. Наприклад: дівчина - голуба хвиля, Дюймовочка, холодний вітерець, лисичка; хлопець - молодий дуб, пан отаман, грозова хмара, трактор, директор… Після того відбувається обговорення, під час якого учасники починають розуміти, що сприйняття чи виникнення асоціації відбувається у зв'язку з проблемами, соціальним досвідом тієї людини, у якої вони виникають. Учасники тренінгу розповідають про свої переживання. Усе це сприяє пізнанню та об'єктивному оцінюванню свого «Я». 3. Тест на самовизначення. Ми починаємо велику і серйозну роботу над собою. Але спочатку нам треба зрозуміти, які ми насправді. Для цього пропонується тест, що допоможе вам відповісти на це питання. А у подальшому ми постійно будемо звертатися до його результатів. Так що будьте уважні й відверті самі з собою, якщо хочете дійсно змінити себе, стати сильнішими й відповідальнішими, навчитися розуміти власні почуття й контролювати свою поведінку. Вам пропонується відповісти на питання, згруповані у блоки. У кожному блоці по 5 запитань. Кожна група позначається літерою. Вам потрібно дати відповідь на кожне питання «так» (+) або «ні» (-). Не варто роздумувати над кожним питанням, відповідайте швидко. ТЕСТ А-1. Чи є у тебе почуття гумору? А-2. Чи довірливий і відвертий ти з друзями? А-3. Чи легко тобі просидіти більше години, не розмовляючи? А-4. Чи охоче ти даєш користуватися своїми речами? А-5. Чи багато у тебе друзів? Б-1. Чи можеш ти зацікавити гостей? Б-2. Тобі властиві точність, пунктуальність? Б-3. Чи робиш ти грошові заощадження? Б-4. Чи любиш ти «суворий» стиль у одязі? Б-5. Чи вважаєш ти, що правила внутрішнього розпорядку потрібні? В-1. Чи проявляєш ти публічно антипатію до кого-небудь? В-2. Чи притаманна тобі зверхність? В-3. Чи сильний у тобі дух протиріч? В-4. Ч�� намагаєшся ти стати центром уваги в компанії? В-5. Чи хочуть бути схожими на тебе? Г-1. Чи вживаєш ти грубощі, розмовляючи з людьми, яких це шокує? Г-2. Чи любиш ти напередодні екзамену вихвалятися, що все знаєш? Г-3. Чи маєш ти звичку робити зауваження, читати нотації? Г-4. Чи буває у тебе бажання вразити своїх друзів оригінальністю? Г-5. Чи приносить тобі задоволення висміювання думки інших? Д-1. Ти надаєш більшу перевагу професії жокея, актора, телевізійного ведучого, ніж професії інженера, лаборанта, бібліографа? Д-2. Чи почуваєшся ти невимушено у колі малознайомих людей? 14


Д-3. Тобі краще ввечері зайнятися спортом, ніж спокійно посидіти вдома й почитати книгу? Д-4. Чи здатен ти зберігати таємницю? • Д-5. Чи любиш ти святкову атмосферу? Е-1. Чи суворо ти дотримуєшся у листах правил Інтонації? Е-2. Чи готуєшся ти попередньо до недільних розваг? Е-3. Чи можеш точно прозвітувати що придбав що придбав, а що витратив? Е-4. Чи ти педант? Е-5. Чи ти вразливий? Обробка. Підрахуйте кількість відповідей «так» ( + ) у кожній частині тесту, позначеній літерою. У тих частинах, де більшість відповідей «так» ( + ), ставте індекс А; Б; В; Г; Д; Е. Тоді там, де більшість відповідей «ні» (-), поставте «О». Повинен вийти один із варіантів відповіді з кожної групи індексів. 1) А, Б, В. 2) Г,Д,Е. Наприклад: 1) АОГ. 2) ОДО. Інтерпретація відповідей. 1. Три перші групи (А, Б, В) або «Яким тебе бачать оточуючі». АОО. Тебе часто вважають надійною людиною, хоча насправді ти дещо легковажний. Ти веселий і балакучий. Робиш іноді менше, ніж обіцяєш. Друзям неважко повести тебе за собою, і тому вони іноді думають, що ти піддаєшся впливу інших. Однак у серйозних справах ти можеш наполягти на своєму. АОВ. Ти справляєш враження людини не дуже сором'язливої, навіть неввічливої. Прагнучи до оригінальності, перечиш іншим, а іноді й собі, заперечуючи сьогодні те, що стверджував учора. Ти здаєшся людиною неохайною, необов'язковою. Але варто захотіти - станеш спритним й енергійним. Тобі не вистачає того, що називають врівноваженістю. АБО. Ти дуже подобаєшся оточуючим. Ти комунікабельний, серйозний, поважаєш думку інших, ніколи не залишиш друзів у важку хвилину. Але твою дружбу заслужити нелегко. АБВ. Ти любиш керувати оточуючими, але незручності від цього відчувають тільки найближчі люди. З усіма іншими ти стримуєшся. Висловлюючи свою думку, не думаєш про те, яке враження можуть справити твої слова на людей. Оточуючі іноді уникають тебе, боячись, що ти їх образиш. ООО. Ти стриманий, замкнений. Ніхто не знає, про що ти думаєш. Зрозуміти тебе важко. ООВ. Не виключено, що про тебе говорять: «Який важкий характер». Ти дратуєш співбесідника, не даєш йому висловитися, нав'язуєш свою думку і ніколи не йдеш на компроміс. ОБО. Такі люди, як ти - зразкові учні, ввічливі, охайні, дисципліновані, завжди з хорошими оцінками. Вчителі поважають і довіряють їм. Що ж стосується товаришів, то вони вважають таких «хвальками». 15


ОБВ. Можливо, дехто вважає тебе людиною, котрій постійно здається, що її ображають. Ти сваришся через дрібниці. Іноді буваєш у доброму настрої, але це трапляється рідко. Взагалі ти справляєш враження вразливої людини. 2. За трьома останніми групами (Г, Д, Е) або «Який ти насправді». ООО. Тебе приваблює все нове, у тебе палка уява, одноманітність тебе обтяжує. Але мало хто достеменно знає, який ти насправді. Тебе вважають людиною спокійною, тихою, задоволеною власною долею, а насправді ти прагнеш життя, наповненого яскравими подіями. ООЕ. Швидше ти - сором'язлива людина, особливо, коли тобі доводиться мати справу з незнайомими людьми. Самим собою буваєш лише в колі сім'ї та найближчих друзів. У присутності сторонніх почуваєш себе скуто, але намагаєшся не виказати цього. Ти добросовісний, працелюбний. У тебе є багато добрих замислів, ідей, проектів, але через свою скромність ти нерідко залишаєшся непоміченим. ОДО. Ти комунікабельний, любиш зустрічатися з людьми, збирати їх навколо себе. Навіть думати не можеш про те, щоб залишитися наодинці, вважаючи, що тоді «все пропало». Тобі важко навіть зачинитися у кімнаті, щоб написати якийсь важливий документ. Дуже сильний дух протиріч: постійно хочеться зробити щонебудь не так, як інші. Іноді піддаєшся такому поштовху, але більше стримуєшся. ОДЕ. Ти стриманий, веселий, але в міру, комунікабельний, ввічливий з усіма. Звик, що тебе часто хвалять. Хотів би, щоб тебе любили без усіляких зусиль з твого боку. Ти - товариський. Тобі приємно робити людям добро, однак живеш не реальними проблемами, а ілюзіями. ГОО. Ти схильний висловлювати досить парадоксальні погляди. Тому у тебе немало супротивників, навіть друзі не завжди розуміють тебе. Але тебе це мало хвилює. ГОЕ. Тобі доведеться вислухати не дуже приємні слова. Як тобі вдалося підібрати таку комбінацію літер? Характер досить важкий, впертий. Недостатньо розвинуте почуття гумору, не розумієш жартів. Часто критикуєш чужі дії і змушуєш інших діяти так, як хочеш ти. А якщо не підкоряються, починаєш сердитися, тому у тебе мало друзів. ГДО. Ти оригінал, любиш дивувати друзів. Якщо хто-небудь дасть тобі пораду, зробиш усе навпаки, тільки заради того, щоб подивитися, що з цього вийде. Тебе це забавляє, а інших дратує. Тільки найближчі друзі знають, що ти не такий самовпевнений, як видаєшся. ГДЕ. Ти енергійний. Усюди почуваєшся впевнено. Завжди володієш собою, комунікабельний, але, схоже, любиш коло друзів лише за умови, що ти відіграєш у компанії головну роль. Любиш бути арбітром у суперечках й організовувати ігри. Оточуючі визнають твій авторитет, бо у твоїх судженнях завжди є здоровий глузд. 4. Прийняти себе. А. Отже, давайте попрацюємо з деякими нашими недоліками й звичками, тими, котрі нам допоміг виявити проведений тест, й тими, про які ми добре знали до початку занять. 16


Для цього розділіть аркуш на дві половили. Зліва в колонку «Мої недоліки» запишіть все, що вважаєте недоліками саме сьогодні, зараз, на цьому занятті. На цей вид роботи відводиться 5 хвилин. Не жалійте себе, заповнюючи ліву частину таблиці, недоліки є у всіх, і в цьому немає нічого страшного. Будьте відвертими. Тепер проти кожного недоліку, про котрий згадували й внесли до списку, напишіть по одній з ваших переваг, тобто те, що можна протиставити недоліку, що є у вас позитивне і що приймають оточуючі. Запишіть їх у колонці «Мої переваги». На цей етап роботи відводиться також 5 хвилин. Мої недоліки

Мої переваги

1.

1.

2.

2.

3.

3.

Б. Наступний етап - об'єднання у групи по 3- 4 особи й обговорення записів. Під час обговорення будьте максимально відвертими у своїх висловлюваннях і уважними до того, що вам скаже ваш партнер (10 хвилин). Отже, ми це робимо для того, щоб краще пізнати себе й тих, поруч з ким будемо працювати під час занять нашого клубу. Ми повинні визначитися у питаннях: - Що ми намагаємося робити разом? - Як ми будемо це робити разом? Гра: «Рахунок до десяти». Усі стають у коло, не торкаючись один одного плечима й ліктями. За сигналом: «Почали!» слід закрити очі, опустити свої голови і порахувати до десяти. Складність полягає у тому, що рахувати ви будете по черзі. Хтось скаже «один», другий - «два», третій - «три» і т.д. Однак під час гри діє одне правило: слово повинна говорити лише одна людина. Якщо два голоси одночасно скажуть, наприклад: «чотири» рахунок починається спочатку. Все ясно? Почнемо. У вас є десять спроб. Якщо за десять спроб ви доведете рахунок до десяти, вважайте себе чарівниками, а свою групу - дуже злагодженою. Після кожної невдалої спроби ви можете відкрити очі, подивитись одне на одного, але без слів. Спробуйте зрозуміти один одного - все пояснюється поглядами, жестами. Ви помітили важливу психологічну закономірність. Коли щось не виходить, люди починають дратуватись, стають агресивними, злими, недоброзичливими. Треба вчитися стримуватись, не виражати гнів. Спробуємо ще раз... Обговорення. Отже, який висновок ми зробимо із сьогоднішнього нашого засідання? Що нового ви дізналися про себе, про оточуючих? З чим ви можете порівняти нашу групу (предметом, явищем...)? Ритуал прощання. Стати в коло. Покласти руки одне одному на плечі, привітно подивитися й попрощатися. 17


Засідання № 3. «Слово як засіб терапевтичного впливу». Мета: навчити здійснювати регламентування спілкування, ознайомити з прийомами ефективного слухання, вміти визначити психічний стан пацієнта на основі класифікації типів поведінки, вміти застосовувати вербальний і невербальний компоненти спілкування, практично застосовувати знання фахової мови в спілкуванні. 1. Ритуал привітання. Стати в коло. Покласти руки одне одному на плечі, привітно подивитися й привітатися. Маяковський називав слово «Полководцем людської сили». Не секрет, що слово може оживити, а може і вбити. І зараз я хочу, щоб на нашому стовбурі, який символізує особистість, що розкривається у вчинках, душах і словах, виросли листочки, які дійсно підтверджують цю теорію (на дошці зображений стовбур дерева, до якого приєднують листочки, вирізані з паперу, з висловами видатних людей). Опитування по колу - хто у що виріс. Як ви впевнились, важлива роль належить мистецтву спілкування: «О зброє, щастя - слово, Я жити з тобою звик: ти - квітка у любові, в ненависті т�� - штик». Та важливе й знання психології: вміння враховувати внутрішній психічний стан хворого; вміти виробити модель власної поведінки, що в значній мірі буде залежати і від ваших фахових знань, духовних пріоритетів. Зараз ми будемо виконувати практичні завдання, розв'язуючи психологічні задачі. Щоб краще їх виконати, заслухаємо повідомлення «Мовленнєвий етикет», «Невербальне спілкування». Виконання вправи: «Впізнай». Учасники, які отримали завдання, повинні передати виразом обличчя відчуття страху, подиву, радості, гніву. Решта студентів повинна впізнати ці відчуття. Тест: «Який я у спілкуванні?» Виконання тесту. Потрібно постійно дбати про розширення словникового запасу вашої мови, поповнювати активний склад професійної лексики. Словник Пушкіна складав близько 80 тис. слів, Тараса Шевченка - 60 тис. (за «Кобзарем»). Активна лексика - то систематичне читання художньої, наукової, науковопопулярної літератури та робота зі словниками медичної термінології, з одинадцятитомним виданням «Словника української мови». Уміймо користуватися мовою, словом як дієвим інструментом багатоцільової дії, як терапевтичним засобом спілкування. Прошу звернути увагу на пам'ятку за Д. Карнегі. Шість способів сподобатися людям: 1. Проявляйте до них щирий інтерес. 18


2. Посміхайтесь. 3. Пам'ятайте, що ім'я людини є для неї найкращим словом з усього лексичного запасу. 4. Умійте добре слухати і заохочувати співбесідника до розмови. 5. Заводьте бесіду про те, що цікавить вашого співбесідника, а не вас. 6. Постарайтеся дати людині відчути її перевагу над вами, робіть це щиро і природно. Підведення підсумків. Я вам дуже вдячна, бо ви справжні співавтори та творці нашого спілкування: проаналізували ситуації, зробили висновки, навчилися діяти. Я впевнена, що зможете передати свої вміння іншим. Як сказав великий Конфуцій: «Скажіть мені, і я забуду. Покажіть, і я запам'ятаю. Дайте можливість обговорити, і я зрозумію. Дайте можливість навчити іншого, і я досягну досконалості». Тест: «Чи впевнений ти у собі?». На питання тесту слід відповідати лише «так» або «ні». Питання: 1.Чи часто ви відчуваєте раптову втому, хоча насправді ви не перевтомилися? 2.Чи буває так, що ви раптом відчуваєте невпевненість, чи замкнув я за собою двері? 3.Чи часто ви засмучуєтеся без певної причини? 4.Вам однаково, яке місце у залі театру ви займаєте? 5.Чи важко вам налаштуватися на чийсь раптовий візит? 6.Чи лякаєтесь ви, коли дзвонить телефон? 7.Чи часто вам сняться сни? 8.Чи швидко ви приймаєте рішення? 9.Чи неприємно вам, якщо ви бачите на вашому одязі плями і вам доводиться у такому вигляді йти куди-небудь? 10.Чи подобається вам заводити нові знайомства? 11.Чи трапляється, що перед поїздкою у відпустку ви раптом хочете від неї відмовитись? 12.Чи прокидаєтеся ви вночі з відчуттям сильного голоду? 13.Чи хочеться вам іноді залишитися самому? 14.Якщо ви прийшли у кафе чи бар один (одна), чи сядете за столик, де вже сидять відвідувачі, хоча є поруч вільний? 15.Чи керуєтеся ви у своїх вчинках, головним чином, тим, чого чекають від вас інші? Обробка результатів. За кожне спів падання,

вибраного вами варіанту 19


відповіді з ключем, запишіть собі 1 бал. Ключ. Відповідь «так» - питання 1, 2, 3, 4, 5, 6. 11, 12, 15. Відповідь «ні» питання 7, 8, 9, 10, 13, 14. Висновки. 0 балів. Ви настільки самовпевнені, що спадає на думку, що ви не повністю відверті у своїх відповідях. Від 0 до 4 балів. Вам не притаманні необдумані вчинки, властиві неврастенікам. Деяка невпевненість не є недоліком, а вказує на гнучкість вашої психіки. Від 5 до 8 балів. У вас яскраво виражена потреба почувати себе впевнено. Інші люди майже завжди можуть на вас покластися. Хоча ви не завжди безпосередні у вираженні почуттів. Від 9 до 12 балів. Ваша потреба бути впевненим у собі настільки велика, що вам загрожує небезпека часто бачити речі не такими, які вони є насправді, а відповідно до ваших уявлень. Якщо ви не готові хоча б іноді відважитися на «стрибок у невідомість», то у вашому житті буде вкрай мало щасливих митей. Від 13 до 15 балів. Ваш страх перед непередбачуваними ситуаціями настільки великий, що, наприклад, виграючи у лото, ви перш за все відчуєте сумніви. Потреба стійкості, стабільності цілком зрозуміла, але найменша зміна обставин вже порушує ваше почуття впевненості у собі. Якщо довести цю думку до логічного кінця, то мова піде про відмову від розвитку власної особистості. Якщо ви хочете подолати це, то доведеться змусити себе змиритися з деякою невпевненістю. Психолог. Результати, отримані внаслідок виконання тесту, допомогли вам визначити рівень вашої впевненості, виявити певні недоліки, над якими треба працювати. А зараз ми виконаємо вправу «Коло впевненості». Уявіть невидиме коло біля вас на підлозі діаметром близько півметра від себе. Зайдіть у коло й згадайте той прекрасний час, коли ви були успішною людиною. У тій ситуації максимально проявились всі ваші здібності. Якщо важко згадати власну історію, ви можете скористатися історією героя кінофільму або легенди, яким захоплюєтесь. Дивовижна здатність вашого мозку це те, що для нього немає різниці між реальною історією й вигаданою. Фантазуйте сміливо - ніхто не буде знати про це! Засідання № 5. «Стиль мого життя, або Будь собою, але кращим» Мета: навчити тому, як знаходити у собі приховані риси особистості й використовувати прийоми для змін на краще, розвивати здатність розуміти свій стан і стан інших людей, формувати й формулювати власну точку зору. Ритуал привітання. Стати в коло, покласти руки одне одному на плечі, привітно подивитися й привітатися. Любий друже! Сьогодні ми поговоримо про стиль життя. Кожна людина має свій стиль: в одязі і манері спілкування, в творчості і діяльності. Стиль, імідж, 20


кредо, амплуа - це те, що відрізняє одну людину від іншої, робить її неповторною. Стиль життя залежить від соціального статусу, віку, сімейного положення, професії, освіти, етнічної приналежності, віросповідання. Стиль життя може бути притаманний як окремій людині, так і групі людей, які пов'язані між собою загальними ознаками. Виробити власний стиль життя - одне із завдань особистості. А чи думав ти, який стиль життя у тебе? Ми допоможемо тобі. Пропонуємо перелік стилів життя та його типології. 1. Прометеївський. Наявність надособистісних інтересів, готовність іти на страждання й муки заради ідеї й суспільства. Особистий аскетизм і байдужість побуту. 2. Продуктивний. У центрі всієї діяльності - праця, наука, навчання. Діяльність для таких людей - це джерело задоволення своїх матеріальних потреб і самореалізації, повне ототожнення себе з роботою. Послаблення або припинення діяльності - велика рідкість. Особисте відходить на другий план. 3. Гедоністичність. Це життя за принципом «Один раз живеш, тому насолоджуйся життям, поки живий і молодий». Головне - чуттєва й естетична насолода, добре організований відпочинок, сон. Робота й кар'єра відходять на друге місце. 4. Споживацький. Розповсюджений у розвинутих країнах. Робота сприймається як обов'язок, обтяжливе, але необхідне заняття, яке дає можливість користуватися благами життя й цивілізації. Тут панує культ речей і послуг. Творчість і духовність - на другому плані або відсутні взагалі. 5. Пуританський (аскетичний). Ніяких зайвих речей, все найнеобхідніше. Неухильне дотримання норм добропорядності, здорового способу життя. Сенс життя - неухильне дотримання вимог релігії та моралі. Орієнтир на самовдосконалення, уникання спокус, пошук гармонії. 6. Творчий. Прагнення реалізувати себе у різних сферах життя й діяльності. Прагнення спробувати все. Прагнення та вміння бути завжди новим, цікавим, здатність перебудувати темп і стиль життя в нових умовах. 7. Знеособлений. Відсутність чітко виражених довготривалих бажань, планів, інтересів. Прагнення «вбити» час: у звичних розвагах. Відсутність зо бов'язань перед собою і суспільством. А чи виділив ти свій стиль життя з вищеназваного? Чи, можливо, важко зорієнтуватися? Гра: «Художній фільм». Станьте режисером свого життя замість того, щоб бути актором. Поставимо фільм - кожен про своє майбутнє життя. Ось як пропонує це зробити московський психолог М.М. Толе: «Уявіть собі все ваше майбутнє життя як художній фільм, у якому ви виконуєте головну роль. Ви самі - і сценарист, і постановник, і директор картини. Вам вирішувати, про що цей фільм, вам вибирати, які у ньому будуть діяти персонажі, де будуть відбуватися події». А далі: увага. Дуже важливий момент - потрібно намалювати 21


на папері свій портрет - портрет героя майбутнього фільму, але незвичайний, а того, ким би ви хотіли стати. При цьому неважливо, чи буде цей малюнок виконаний у реалістичній, абстрактній чи у будь-якій іншій манері. Важливо, щоб портрет відтворював вас таким, яким б ви хотіли бачити себе в майбутньому. Трохи відпочиньте та подивіться на нього. Скажіть собі: «Це я, такий, яким я зробив себе сам. Чи подобаюсь я собі таким?» Якщо ні або не зовсім, то це можна виправити. Внесіть необхідні зміни, приберіть непотрібне, додайте деталі. Зробіть усе, щоб ви були задоволені. Не поспішайте. А тепер герой готовий до дій. Складіть сценарій фільму і нехай у ньому будуть і невдачі, і незадоволення, але це повинен бути сценарій переможний. Тому ви повинні придумати найбільш цікаві шляхи подолання життєвих ситуацій. Якщо ви виберете для сценарію шляхи уникання труднощів, то фільм про переможця не вийде. Вправа: «Лист собі, найулюбленішому». Зараз ви напишете лист найближчій, найріднішій вам людині. Хто ця людина? (учасники заняття висловлюють свої думки). Ви самі? Напишіть листа собі, найулюбленішому. Групове обговорення вправи. • Обмін враженнями: з якими почуттями писали листа? • Важливо, з якими почуттями, а не про що. • Любов - або будь-яке інше ставлення - найчастіше не в змісті, а в інтонаціях, барвах, нюансах. • Хто хоче переказати або зачитати свій лист? Психолог може давати рекомендації у процесі виконання вправи. Слід звернути увагу на те, як хтось себе повчає, дивиться на себе знизу вгору, ділиться із собою теплом і ніжністю, сам з собою у дружніх стосунках, хтось радіє собі, близькому, а дехто сумує за тим, яким він був колись. *** Міні-лекція на тему «31 травня - Всесвітній день без тютюну» За даними статистики причинами смертності у світі в цілому і в Україні зокрема є серцево-судинні, онкологічні захворювання, хвороби легень тощо. Одним з основних факторів ризику виникнення і прогресування їх є тютюнопаління. За оцінками експертів ВООЗ, паління і СНІД є основними причинами передчасних смертельних випадків, що мають тенденцію до зростання. При збереженні цієї тенденції у 2020-2030 роках кількість померлих через тютюн буде складати 10 млн. на рік. За останні 50 років тютюн позбавив життя 62 млн. людей, це більше ніж кількість загиблих у Другій світовій війні. Найбільш поширені темпи куріння в Центральній і Східній Європі. За оцінками експертів тютюн спричиняє 2,6% від усіх смертей і хвороб, 2020 р. ця цифра зросте до 8,9%, а в країнах, що розвиваються - до 12%. Беручи до уваги небезпечну ситуацію, яка склалася у світі через тютюн, 22


експерти ВООЗ зробили невтішний висновок: у недалекому майбутньому тютюн стане причиною набагато більшої кількості захворювань і смертельних випадків, ніж будь-яка, навіть найстрашніша, хвороба. Тютюновий дим містить більше ніж 4000 компонентів, багато з них є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними і канцерогенними. У світі не існує безпечних цигарок і безпечного куріння. «Низькосмолисті!» або так звані легкі цигарки не менш небезпечні, ніж звичайні. Проблема тютюнопаління в Україні залишається вкрай напруженою. За розрахунками ВООЗ очікується, що у 2020 р. в Україні вживання тютюну спричинить більше 22% смертей. Тютюн є фактором ризику більш ніж 25 хвороб, які складають майже 75% структури смертності населення в Україні. За останні 3 роки ця звичка призвела до загибелі в Україні більше ніж 120 тис. осіб щорічно. З курінням пов’язані великі економічні збитки як для окремих осіб, так і для держави, зокрема, через зниження продуктивності праці внаслідок частої відсутності курців на робочому місці, знижену працездатність, втрати робочої сили в результаті більш високої смертності у до пенсійному віці, збільшення витрат на медичну допомогу, обумовлену захворюваннями, які пов’язані з тютюнопалінням, а також велику кількість пожеж тощо. Розрахунки, зроблені на підставі даних Світового Банку, свідчать: щорічно для України втрати від вживання тютюнових виробів становлять близько 2 млрд. доларів. Соціологічні опитування показали, що факторами, які сприяють розповсюдженню куріння, є: молодий вік, матеріальні труднощі і безробіття. За даними опитування п’ятнадцятирічних учнів 17% респондентів вперше закурили в 11 років (29% хлопців, 6,85% дівчат), а 11,2% - в 13 років. При опитуванні, проведеному в Україні, 70% курців вказали, що це звичка, 40% що це заспокоює нерви. 58% всіх опитаних заявили, що курять на роботі, 22% в транспорті, 19% в ресторанах (кафе, барах). При чому чоловіки частіше курять на роботі, а жінки в ресторані. Насторожує той факт, що 12,8% тих, що курять, і 2,3% тих, що не курять, вважають, що тютюн не впливає на здоров’я. Тільки 75% тих, що курять, і 93% тих, що не курять, вважають куріння шкідливим для здоров’я. На даний час в Україні налічується майже 9 млн. активних курців, що становить третину всього працездатного населення країни. Курить майже половина чоловіків працездатного віку в міській і 60% у сільській місцевості. Серед жінок у максимально дітородному віці (20-39 років) курить кожна 3-я жінка. Проблема посилюється тим, що рівень тютюнокуріння серед чоловіків протягом останніх 20-ти років не знижується, а серед жінок та підлітків відзначається збільшенням: серед жінок в 4 рази, серед підлітків (16-17 років) - на 40%. Найбільша частота паління спостерігається серед чоловіків віком 20-39 років. Розрахунки показують, що 25% з цих молодих людей помруть передчасно внаслідок хвороб, пов’язаних з палінням. До речі, згідно зі списком, підготовленим ВООЗ, найбільше палять мешканці Греції - в середньому 8,6 сигарет на день. У першу п'ятірку також 23


входять Болгарія (7,7), Японія (6,8), Боснія (6,4) та Словенія (6,2). Росія і Латвія поділили 8-е місце (5,8 сигарет на добу). Україна займає 16-е місце(5,1). Загалом в Україні палять 51 % дорослого населення. * * * Курс виживання для некурців пропонує Т.Андрєєва, автор публікації: Андрєєва Т. Курс виживання для некурців: До міжнародного дня боротьби з курінням// Шкільний світ. - 2005. - №15. - -С. 5-9. Бесіда – діалог на тему «Курс виживання для некурців» До Міжнародного дня боротьби з курінням Цей матеріал для тих, хто не може стояти осторонь однієї з найболючіших проблем сучасної цивілізації — куріння. Ви дізнаєтеся про те, до яких хитрощів вдається тютюнова індустрія, щоб змусити людину стати курцем; як і чому люди стають курцями, як захистити себе від тютюнового диму, як не стати курцем. Ми самі, некурці! Скільки нас? Можливо, це звучить дещо дивно, але ми становимо більшість. У будь-якій віковій групі курців менше, ніж тих, хто не палить. Проведене в Києві опитування молоді 13—15 років свідчить про те, що тих, хто палить майже щодня, лише 20%. При цьому підлітки вважають, що курці становлять більшість! На запитання, скільки підлітків у їхній школі палять, 60% опитаних відповіли «більшість», а 25% — «майже половина». Дані ж опитування засвідчують, що регулярно палять 34% хлопців і 14% дівчат, чверть школярів узагалі ніколи не курити, а більшість — лише «експериментатори». Те, що школярі сприймають куріння як більш розповсюджене явище, ніж воно є насправді, доводить, що курці агресивно нав'язують свою поведінку, а ті, хто не курить, не відчувають себе більшістю, якою в реальності є. А ще курці займаються експансією. Вони заповнюють більше простору. Ти йдеш коридором якоїсь установи чи сходами у твоєму під'їзді і вже відчуваєш, що хоча б один курець у цьому місці є. А те, що мимо проходять десятки некурців, зовсім непомітно — вони ж не тягнуть за собою шлейф диму. Можливо, тобі теж здається, що навколо більше курців, ніж тих, хто не курить. Якщо хочеш перевірити, кого насправді більше, можеш провести таке дослідження самостійно. Для цього потрібно дуже мало: папір, ручка, інтерес до людей і бажання ставити запитання. Ти можеш запитати своїх знайомих чи незнайомих людей насамперед про те, чи курять вони. А далі, залежно від їхньої відповіді, можеш ставити інші запитання, які тебе цікавлять. Ти можеш заздалегідь підготувати запитання до курців, некурців і тих, хто скаже, що вже кинув. Можливо, у твоїй компанії курців виявиться більше, але це не обов'язково відображає реальну ситуацію серед населення твого будинку, вулиці чи населеного пункту. Як ми оцінюємо себе? 24


Якщо ти поспілкуєшся з тими, хто не курить, то, швидше за все, виявиш, що для них «Некурець — це звучить гордо!». Більшість із них вважають, що за некурцями явні переваги. Вони стосуються і здоров'я, і свободи у виборі того, що робити, і престижу, і поваги навколишніх, і відчуття власної сили волі, здатності не піддаватися стадному почуттю. А дехто прямо заявляє, що бути здоровим тепер модно, тому «курці заздрять некурцям». Якось ми зібралися в компанії, і незабаром з'ясувалося, що ніхто з нас не курить. Дівчат і хлопців серед нас виявилося порівну, і ми вирішили влаштувати змагання — хто зможе назвати більше переваг не паління. Ось що з цього вийшло. Хл. — Я почуваю себе більш незалежним, ніж будь-який курець. Я незалежний ще й від цигарок. Я не змушений через якийсь час відволікатися від своїх справ, виходити кудись чи просити в інших дозволу, щоб робити те, що я хочу. Д. — Я можу відчувати багатство запаху і смаку. Хл. — Для мене важлива престижність не паління і моя індивідуальність. Д. — Я не здатна заподіювати собі шкоду. Я себе дуже люблю. Я люблю добре спати, добре поїсти, одягатися. Для мене важливо, що я маю право про себе піклуватися і використовую це право. Хл. — Наздогнав якось автобус, який уже рушив, і подумав: «Якщо б курив, то, мабуть, автобус не наздогнав би». Д. — З некурцями легше спілкуватися. Людина, яка не палить, має менше проблем, з нею цікавіше. Хл. — Тому, хто не палить, не доводиться виправдовуватися за ті неприємності, які він приносить іншим. Курець принижує себе, коли виправдовується. Д. — Бути некурцем — це спосіб заявити про власне Я. Хл. — Якщо людина не палить, то свідомо чи несвідомо обирає спілкування з некурцями. Вона з більшою імовірністю потрапляє в дім до некурців, а там годують більш здоровою їжею. Д. — Ми знаємо щось таке, чого не знають вони. Це таємниця. Хл. - Ми більшість у будь-якій країні. Д. — Той, хто не палить, менше часу проводить у туалеті. Хл. — Ми живемо самі і даємо жити іншим. Д. — Ловлю кайф, коли з кимось знайомлюся, і мене запитують: «Дівчино, ви не палите? — Ні. — Ой, ви справді не палите?! — Ні. — Яка ви молодець!» Тобто те, що людина не палить — незвично, і навпаки. Почуваєш себе в такі моменти просто супер. Як бачиш, у хлопців і дівчат аргументів виявилося порівну. Доведеться тобі вирішувати результат цієї суперечки. Твій аргумент на користь не паління ________________. Які ми різні Зрозуміло, некурців багато, і їхній досвід, пов'язаний із тютюном, може 25


бути дуже різним. Сюди належать і ті, хто колись палив і залишив цю звичку, і ті, хто ніколи не пробував палити. Звичайно, некурці різняться не тільки досвідом щодо куріння. Кожен з них унікальний і в усьому іншому. В усіх нас різні інтереси, захоплення, симпатії й антипатії. У нас різні причини не палити. Ми по-різному сприймаємо світ і самих себе. І в нас різні сильні і слабкі сторони характеру. А деякі особливості характеру, між іншим, можуть сприяти тому, що людина стає курцем, або, навпаки, ніколи не буде курити. Наприклад, некурцем із більшою ймовірністю залишиться людина з високим рівнем самооцінки. Іншими словами, якщо людина вважає, що в неї все гаразд, незалежно від того, що відбувається в її житті, то вона, швидше за все, більшою мірою прислухається до себе і вірить власним відчуттям, а не тому, що розповідають оточуючі. Якщо ж людина постійно думає, що вона в чомусь не права, відчуває себе винною, слабкою чи невпевненою, вона більше залежить від чужої думки і не вірить собі. Імовірність того, що така людина стане курцем, збільшується. Утім, це зовсім не обов'язково видно з першого погляду, оскільки багато курців-початківців підкреслюють свою самостійність, стверджують, що коли їхня думка не збігається з думкою інших у компанії, то вони вчиняють посвоєму. Що ж, єдність і боротьба протилежностей... У ході опитування, яке ми проводили в різних містах і в якому взяли участь 1250 підлітків, звучали запитання про те, як вони живуть, що їм подобається і не подобається, які їхні взаємини з людьми, як вони ставляться до спиртного тощо. Після того, як учасників опитування було поділено на дві групи (тих, хто повідомив про свій досвід куріння, і тих, хто про нього не повідомив), виявилося безліч цікавих речей. По-перше, курці всіляко підкреслюють свою незалежність від батьків і свій конфлікт із ними. Зокрема, вдома їм незатишно, після школи не хочеться йти додому, і більшу частину вільного часу вони проводять поза домівкою. Своїми проблемами з батьками вони не діляться, часто сваряться з ними, вважаючи, що батьки їх не розуміють, занадто контролюють і не дають ніякої свободи дій. Утім, справа тут, мабуть, не в батьках, оскільки проводити час у школі цим курцям також не подобається. По-друге, курці підкреслюють свою товариськість. Вони кажуть, що почувають себе вільно в незнайомій обстановці, опиняються в центрі компанії й легко адаптуються в новому колективі. По-третє, дехто з курців скаржиться на те, що в їхньому житті багато проблем. Частіше, ніж некурці, вони переживають настільки, що вдаються до прийому ліків і використовують алкоголь і тютюн, щоб забути про неприємності. По-четверте, у респондентів-курців виявилося особливе ставлення до легальних і нелегальних наркотиків. Частіше, ніж некурці, вони вважають тверезий спосіб життя перешкодою у спілкуванні з друзями. Серед курців більше тих, кого приваблюють наркотики, хто вважає, що з їхньою допомогою можна підняти настрій. Вони проявляють цікавість до наркотиків, 26


переконані, що в малих дозах наркотики не шкідливі, вірять в існування безпечних наркотиків, вважають, що знають способи зменшення їх небезпеки. Частіше, ніж некурці, вони повідомляють про досвід уживання нелегальних наркотиків, алкоголю. А про вживання таких наркотиків, як опій, героїн, кокаїн, повідомили тільки ті, хто курить. Серед некурців таких просто не виявилося. По-п'яте, курці своєрідно описували свій фінансовий стан. З одного боку, вони відзначали, що живуть у досить забезпечених родинах, з іншого — скаржилися, що особисто їм коштів на власні витрати не вистачає, тому доводиться підробляти. Імовірно, весь підробіток іде тютюновим компаніям. Нарешті, останнє, що об'єднало курців: більшість із них відповіли, що в них багато вільного часу. Що б таке зробити, щоб нічого не робити? Цікаво, що люди звичайно об'єднуються, якщо їм є що робити разом. А якщо робити насправді нічого, то вони імітують «спільну діяльність». Так склалося, що часто такою «спільною діяльністю» з байдикування стає паління. І коли ближче знайомишся з компанією, яка разом проводить час, але при цьому нічого не робить, то нерідко виявляється, що ці люди просто разом курять. Особливо відчутним таке байдикування буває на робочому місці. Для курців воно начебто узаконене (перекур — діло святе). Престижні американські компанії не беруть на роботу курців саме через такі величезні негласно дозволені витрати часу на перекур. Підраховано, що курець на свою залежність витрачає від 25% часу й інтелектуальних зусиль. От він збирається викурити цигарку, чекає, поки його колега теж збереться для спільного перекуру. Крім цигарок, таких співробітників мало що об'єднує. Вони виходять, розпочинають розмову, до них приєднується ще частина колективу — на викурювання однієї цигарки тоді витрачається не менше 10 хв. Час, який може зайняти такий перекур - відпочинок, не обмежений. При цьому всі навколо знають, що ці люди знаходяться на робочому місці. Якщо б були ви власником компанії, як би оцінили роботу такого персоналу? Некурці й тютюнова індустрія На перший погляд між нами, некурцями, і тютюновою індустрією немає нічого спільного. І дратує нас (тих, хто не курить) саме поведінка окремих курців, до яких ті, хто постачає курців цигарками, начебто не мають ніякого стосунку. Але варто трохи замислитися, і виявиться, що ми, некурці, є смертельним ворогом тютюнової індустрії. Серед нас багато тих, хто ніколи не пробував палити, і тим самим довів, що в житті можна обійтися й без цигарок. Серед нас є ті, хто провів реальні дослідження споживчих властивостей товарів, які випускаються тютюновою індустрією, і тепер готовий де завгодно підтвердити, що це — страшна гидота. Серед нас є ті, хто курив, але кинув це заняття і тепер є живим прикладом і докором усім рабам тютюнової 27


індустрії. Мало того, що ми не палимо самі, ми ще не дозволяємо палити в нашій присутності, тим самим зменшуючи кількість викурених цигарок, і очікувані прибутки тютюнових баронів. Не дивно, що тютюнова індустрія не шкодує зусиль для того, щоб нас, некурців, було якнайменше, а ті, хто все-таки вирішив утриматися від паління, мовчали і знали своє місце. Для цього використовується пряма і непряма реклама, цілеспрямовано розповсюджуються міфи з метою заманювання й дискредитації некурців, здійснюється усіляка підтримка обмеження прав некурців у громадських місцях і навіть проводяться псевдопрофілактичні програми в школах. Не вірите? Давайте переконаємося на конкретних прикладах. Некурці й тютюнова реклама Безумовно, на запитання, чи впливає особисто на вас тютюнова реклама, кожен із нас відповість «ні». Добре, запитаємо по-іншому: «Чи готові ви поставити свій підпис під зверненням про заборону тютюнової реклами?» Нещодавно проведений нами на вулицях Києва експеримент засвідчив, що 90% перехожих охоче підтримають таку ініціативу. Серед тих, хто відмовився, некурців не виявилося. Чим же нам так не подобається реклама, яка на нас ніби не впливає? Безумовно, ми розуміємо, що, навіть не впливаючи на нас самих, вона може вплинути на інших людей, насамперед на підлітків, і курців стане більше, а нам буде важче дихати. Крім того, ми підсвідомо відчуваємо, що ці круті й задоволені хлопці та дівчата з рекламних щитів виглядають часто краще, ніж ми самі. Вони беруть участь у різних конкурсах для курців і виграють призи, а ми позбавлені всього цього. Однією з цілей тютюнової реклами є приниження тих, хто не палить, шляхом протиставлення ідеальних образів тютюнової реклами реальним некурцям. А ідеальних образів тих, хто не палить, на які можна було б рівнятися, на рекламних щитах немає. Тому ми, некурці, інтуїтивно відчуваємо, що почуватимемо себе набагато затишніше, якщо вся тютюнова реклама зникне з наших вулиць. Реклама ж у всіх її видах є способом виживання тютюнової індустрії. Відповідно до звітів, структура витрат тютюнового бізнесу США в 1995 році була такою: тютюнові матеріали і готова продукція — 3,7 млрд. доларів; зарплата — 1,3 млрд. доларів; реклама — 5 млрд. доларів. Таким чином, на рекламу витрачається стільки ж, скільки на саму продукцію і зарплату. І це не дивно — адже тютюнова індустрія, завдяки рекламі, продає під виглядом цигарок усе що завгодно. На листівках з рекламою цигарок — відверті заклики, як-от: «Тебе не можуть не спокушати: насолода й радість життя; рішучість, але гнучкість; відповідальність і природність; нонконформізм і товариськість; сміливість; природна елегантність і невимушеність; фантазія». І всі ці риси містяться в паперовій трубочці з якоюсь травою? А той, хто не бере цю смердючу гидоту в рот, автоматично позбавляється всіх цих чеснот? Ті, хто вірять рекламі, імовірно, вважають, що так. А їй вірять, інакше безглуздо було б витрачати на неї такі величезні кошти. Тютюнова індустрія прикриває свій яскравий рекламний обман гаслами про свободу слова. Насправді тютюнова реклама — це цензура. Не вірите? 28


Напишіть статтю на захист прав некурців і віднесіть у журнал, де багато тютюнової реклами. 99 шансів зі 100, що вам відмовлять, тому що в редакції знають: наступного дня після публікації вашого матеріалу їм зателефонують із рекламного агентства і пригрозять більше не давати рекламу в цей журнал. Ви знаєте інші способи привселюдно висловити думку некурців, яких, до речі, більшість? Так, вони є, але в тютюнової індустрії завжди буде більше можливостей для висловлення власної думки, принаймні, поки не заборонять усі форми тютюнової реклами. Заманювання некурців Майже всім тим, хто ніколи не курив, доводилося чути: «Невже навіть не пробував?». Особливо нелегко тим, хто відкрито виступає проти куріння, їм кажуть: «Як ви можете судити про те, чого не пробували?». Але ж будьхто з тих, хто ніколи не курив, устиг вдихнути дим чужих цигарок і відчути глибоку відразу. Ми бачили людей, які кашляють, задихаються і навіть умирають через куріння. Якщо бачиш людину, яка наступила на граблі, то чи варто робити це самому? Усі ми вчимося на помилках, тільки дурні — на своїх, а розумні — на чужих. Ви скажете, що тютюнова індустрія тут ні при чому? А як же рекламні гасла на зразок «Відчуй смак Америки»? А безкоштовні цигарки, зрозуміло, суперстильні, суперякісні, із супер безпечним фільтром? Тютюнова індустрія кличе: «Ти тільки спробуй: а раптом там щось чудесне? А якщо не спробуєш, нічого не довідаєшся, так усе життя і проживеш у незнанні». Нам можуть заперечити, що в рекламі такого немає, про це говорять самі курці. А ви впевнені, що вони завжди кажуть це безкорисливо? Дехто з молодих людей у Києві зізнавався, що одержував від тютюнових компаній гроші за те, що начебто по-дружньому пропонував якісь особливі цигарки у місцях відпочинку. У ході проведеного в 1999 році опитування 6% школярів Києва, які не курять, повідомили, що представники тютюнових компаній пропонували їм безкоштовні цигарки. А для «експериментаторів» придумано інші штучки. Наприклад, свого часу сигарети «Мальборо» досить швидко завоювали велику частину ринку наймолодших курців США. Секрет полягав у амонії, який переводив нікотин з кислотою в лужну форму. Дія нікотину при цьому багаторазово посилюється, і юний «експериментатор» сам не розуміє, чому так швидко став залежним. І лише зараз Європейський Союз виступив з вимогою видалити амоній із цигарок. Отже, тютюнова індустрія не просто робить якісні й не дуже цигарки, вона використовує всі дозволені й недозволені засоби, щоб спокусити некурців нібито тільки спробувати. Вони надто добре знають, чим нерідко закінчуються такі спроби. Псевдопрофілактика паління Фірма «Філіп Морріс» проводить у школах профілактичні програми проти куріння. Гадаєте, там навчають захищати права некурців? Помиляєтеся. Наприклад, учителям там рекомендують ретельніше вибирати 29


час і місце для куріння. А що в школах усі діти мають повне право на захист від тютюнового диму вчителів, скромно не згадується — це захист прав людини. А якщо не палить, значить не людина, і захищати її права не треба? Дітей навчають, що курити можна тільки дорослим. А до 18 років — ніні. Так і уявляєш собі зразкових учнів, які скромно чекають 18-річчя і в день народження найперше біжать у тютюновий кіоск. Те, що не паління є абсолютно природним вибором будь-якої людини, і те, як кинути курити, програми скромно замовчують. Адже заплачено за інше. І не дай Боже вжити в програмі слово «залежність» або «тютюнова наркоманія». Ні, це всього-на-всього «шкідлива звичка». Не дивно, що в жодній із численних країн, де впроваджувалися подібні програми, не зафіксовано зниження рівня куріння в школах, у яких проводилася така профілактика. З чого складається вторинний тютюновий дим? Вторинний тютюновий дим є сильнодіючою сумішшю шкідливих газів, рідин і вдихуваних твердих часточок. Він складається з основного диму (диму, який вдихає і видихає курець) і бічного диму (диму, що випускається прямо з кінця палаючої цигарки). Відмінність між основним і бічним димом значна. Обидва види містять ті самі сполуки, але в різних пропорціях (бічний дим містить удвічі більше нікотину, ніж основний). Бути чи не бути пасивним курцем? Отже, якщо ми дозволяємо комусь палити в нашій присутності, то перетворюємося на пасивних курців з усіма наслідками вдихання тютюнового диму, про які вже йшлося. Кому цей дим зашкодить більше — активному чи пасивному курцеві — залежить, в остаточному підсумку, від частоти й інтенсивності впливу диму. Якщо ми хочемо захистити себе і не перетворитися ні на активних, ні на пасивних курців, то це вимагає певних зусиль. Нам доведеться усвідомити свої права на чисте повітря і навчитися їх захищати. Як спілкуються активні й пасивні курці? Головні труднощі, про які звичайно згадують некурці, зводяться до того, як попросити курця не курити поруч. Хоча для одних проблеми в цьому немає (завжди можна про це сказати, попросити не палити), для інших труднощі усе-таки виникають. Якщо поруч палять сторонні люди Ті, з ким вдавалося поговорити, вважають, що це найпростіша ситуація. Одного разу знайома прийшла в піцерію відзначити з друзями торжество. Свято того заслуговувало, тому вирішили замовити найсмачнішу і найдорожчу піцу в цьому закладі. Коли замовлення було майже обговорене, дівчина раптом побачила поблизу хлопця, який курив, і звернулася до офіціантки: 30


— Хіба у вас дозволено курити? — Так, а що? — Тоді це для нас неприйнятне — і вся компанія залишила заклад на очах у здивованої офіціантки. Це може видатися дивацтвом, але згадаймо, що в знаменитих на увесь світ кафе «Макдональдс» курити не дозволяється, їхні власники все правильно розрахували — кафе, орієнтоване на масового відвідувача, мусить брати до уваги права тих, хто не курить — адже їх більшість. Інша ситуація, коли доводиться стояти на зупинці в очікуванні транспорту, відійти далеко не можна, а тут хтось курить. І тільки переберешся далі від цього місця, знову підходить хтось із цигаркою. Проблема в тому, що всі курці стоять і курять у різних місцях, вітер дме то в один, то в інший бік, у результаті дим скрізь, і просити когось не палити вже немає сенсу, оскільки щохвилини хтось підходить, а хтось від'їжджає. Один хлопець запропонував прийти на зупинку з фотоапаратом і попросити всіх курців зібратися разом, нібито для того, щоб сфотографуватися. Тоді всім іншим можна кілька хвилин дихати повітрям, а не димом. А взагалі-то, за спостереженнями, курці — не такі вже й шкідливі люди. Здебільшого вони — заручники власної звички, і самі були б раді від неї відмовитися, тільки поки що не знають як. Тому якщо ми чемно й тактовно, не ображаючи самолюбства, просимо їх утриматися від куріння в нашій присутності, то зазвичай це спрацьовує. Не виходить тоді, коли той, хто не курить, намагається принизити й образити курця, а отримує те саме у відповідь. Щоправда, тут уже виявляється, що курець більш озброєний, бо в нього є газова зброя — отруйний тютюновий дим. Звичайно, трапляються й відверто шкідливі курці. Стоїмо ми якось із дівчатами біля величезної книгарні в Москві, в усіх на футболках написи: «Не курити! Зона роботи легень». І раптом бачимо, як до нас підходить здоровань, прилаштовується за нашими спинами, виймає пачку й запальничку і починає демонстративно прикурювати. Довелося з ним поговорити аргументовано: «Що ж ти, любий, у книгарню приїхав, а читати досі не вмієш!». Усім нам, тим, хто не палить, слід усвідомити: наше завдання — не зневажати, принижувати чи засуджувати курця, а допомогти йому кинути курити. Адже хоча б раз у житті він про це мріяв! * * * Інтерактивні методи профілактики паління серед молоді Цікава практично доцільна в роботі бібліотеки методика організації інтерактивних форм роботи з молоддю висвітлюється на сторінках журналу Практична психологія та соціальна робота у публікації: Сізанов О. Концептуальні методологічні підходи до створення 31


модульного курсу по попередженню паління серед дітей та молоді/ О.М. Сізанов, М.М. Поплавський, В.О.// Практична психологія та соціальна робота. – 2006. - № 3.- Закінчення. Початок у №12 за 2005р. - №1, 2 за 2006р. Рольова гра "Сусід по майданчику". Ваш сусід постійно палить на майданчику, дим потрапляє у вашу квартиру. Вам це неприємно. Як ви будете спілкуватися з сусідом? Що ви йому скажете? Чи ви будете мовчати і сердитися? Учасники тренінгу діляться на підгрупи, обговорюють цю ситуацію і на ватмані записують свої пропозиції. Рольова гра "Свобода і залежність". Проводиться диспут на тему "Паління — свобода або залежність?" Споча��ку обговорення відбувається в підгрупах, тези записуються на ватмані. Потім кожна підгрупа аргументує свою точку зору. Рольова гра "Білль про права". "Білль про права" містить опис прав людини. Ви маєте право: на свою власну думку і переконання; скоювати помилки, поки не знайдете правильний шлях. Ви не зобов'язані: жертвувати своїм внутрішнім світом заради будького; робити приємне неприємним людям; виконувати безрозсудні вимоги. Користуючись цими твердженнями, кожний учасник групи висловлюється щодо прав, свобод і відповідальності курців і некурців, які спілкуються в побуті, на роботі, на відпочинку. Рольова гра "Вгадай, чий предмет?" Ведучий показує різноманітні предмети. Кожний учасник тренінгу індивідуально записує, кому може належати даний предмет і якими якостями володіє людина, котрій він належить. Предмети можуть бути найрізноманітнішими (сумочка, підручник, олівець, чашка і т.д.), але обов'язково повинні бути присутні сигарети, трубка для куріння. Потім відбувається обговорення відповідей і з'ясовується, якими характеристиками володіє, на думку членів групи, людина, що палить, і людина, яка веде здоровий спосіб життя. Рольова гра "Ти - батько". Уявіть собі, що ви — батьки. І ось одного разу ви знайшли у своєї дитини сигарети. Що ви зробите, чому, для чого? Проводиться рольова гра, в процесі якої відбувається обмін ролями. Потім обговорюються відчуття кожного виконавця, а також даються характеристики людини, яка палить, і людини, яка веде здоровий спосіб життя. Рольова гра "Експедиція через пустелю". 32


Ви відправляєтеся в подорож через пустелю. Вам дозволяється взяти з собою десять предметів. Виберіть із вказаних на картках предметів (дані найменування різноманітних предметів, утому числі і сигарет) ті, які ви візьмете з собою. Учасники тренінгу вибирають будь-які предмети з тих, що лежать на столі (картки наперед готує ведучий), потім обговорюють свій вибір по підгрупах і створюють зразковий набір. Особливо обговорюється питання про те, чому зайві сигарети. Рольова гра "Диктант". Ви пишете книгу для молодших школярів про здоровий спосіб життя і шкоду паління. Складіть декілька речень на цю тему, які молодші школярі можуть записати під диктовку. Після складання речень кожний член групи диктує їх, а решта учасників тренінгу записує. В результаті виходить книга. Рольова гра "Живі скульптури". Оголошено конкурс на кращу скульптуру, присвячену антинікотиновій рекламі. Уявіть, як повинна виглядати ця скульптура, запропонуйте учасникам тренінгу позувати (розташуйте їх так, як ви уявляєте). Потім визначаються скульптури, які найбільш виразно відображають ідею конкурсу. Рольова гра "Схожість". Ведучий кидає будь-кому з учасників тренінгу м'ячик і запитує: "На кого схожа людина, що палить?" Ця вправа дає ефект, коли кожний учасник відповідає на питання кілька разів. Рольова гра "Асоціації". Із списку слів виберіть ті, які стосуються відчуттів людини, її станів, і ті, які відносяться до паління і сигарет. Список слів: дружба, задоволення, Чорнобиль, самотність, спілкування, отрута, гості, рослина, радість, залежність, мода, сучасність, самостійність, незалежність. Після складання на великому ватмані двох списків слів членам групи пропонується доповнити його за цим же принципом самостійно. Рольова гра "Молода сім'я". Гра проводиться парами по черзі, потім відбувається зміна ролей і обговорення переживань і відчуттів при їх виконанні. Розігрується ситуація "В магазині": необхідно вибрати і купити товари для здорового способу життя, і обґрунтувати відмову від покупки товарів, шкідливих для здоров'я. Найменування товарів позначені на картках. Рольова гра "Наукова лабораторія". Група ділиться на три-п'ять підгруп, кожна розробляє свою тему. Потім відбувається захист і обговорення тем: "Економічні аспекти шкоди куріння", "Медичні аспекти шкоди куріння", "Соціальні аспекти шкоди куріння", "Психологічні аспекти шкоди куріння", "Етичні аспекти шкоди куріння". 33


Тест "Чи вольова ви людина?" Наскільки навчання.

сильна

воля,

настільки

зазвичай

плідні

наші

робота

і

Пропонуємо визначити, яка у вас воля. Постарайтеся відповісти на питання з максимальною відвертістю (можна використовувати три варіанти відповіді: "так", "іноді трапляється" (або "не знаю", "важко відповісти"), "ні"): 1. Чи можете ви завершити роботу, яка вам нецікава? 2. Чи долаєте ви без особливих зусиль внутрішній опір, коли потрібно зробити щось неприємне? 3. Коли потрапляєте в конфліктну ситуацію в школі або удома — чи можете взяти себе в руки настільки, щоб поглянути на ситуацію об'єктивно? 4. Якщо однолітки запропонують вам спробувати покурити, чи зможете ви їм відмовити? 5. Чи знайдете ви сили вранці встати раніше звичайного, як було заплановано напередодні, якщо робити це необов'язково? 6. Чи залишитеся ви на місці події, щоб розказати про те, що ви бачили? 7. Чи швидко ви виконаєте обіцянку? 8. Якщо у вас викликають страх відвідини дантиста, зумієте ви в останню мить не змінити свого наміру? 9. Чи будете ви приймати дуже неприємні ліки, які в настирливо рекомендує лікар? 10. Чи стримаєте ви зопалу дану обіцянку, навіть які виконання її принесе вам немало клопотів? 11. Чи без коливань ви відправляєтеся з друзями куди-небудь? 12. Чи суворо ви дотримуєтеся розпорядку дня? 13. Чи ставитеся ви несхвальне до тих, хто довго повертає узяті в бібліотеці книги? 14. Навіть найцікавіша телепередача не примусі* вас відкласти виконання домашнього завдання? 15. Чи зможете ви перервати сварку і замовкну" якими б образливими не здавалися звернені до в слова? Результати тесту "Чи вольова ви людина?" Відповідь "так" — 2 бали; "іноді відповісти") — 1 бал; "ні" — 0 балів.

трапляється"

("

знаю",

"важко

О—12 балів. З силою волі справи йдуть у вас не зовсім добре. Ви просто робите те, що легше і цікавіше, навіть якщо це в чомусь може нашкодити вам. До обов'язків ставитесь часто як-небудь, що буває причиною різних неприємностей для вас. Ваша позиція виражається відомим виразом: "Що мені — більше за всіх треба Ви не відмовитеся від пропозиції однолітків спробує ти покурити. Будь-яке прохання, будь-який обов'язок ви сприймаєте мало не як фізичний біль. Справа І тільки в слабкій волі, але і в егоїзмі. Постарайтеся поглянути на себе саме з урахуванням такої оцінки. Можливо, це допоможе вам змінити своє ставлення / оточуючих і дещо "переробити" в своєму характері Якщо вдасться — від цього ви тільки виграєте. 34


13—21 бал. Сила волі у вас середня. Якщо зіткнетеся з перешкодою, то почнете діяти, щоб подолати Але якщо побачите обхідний шлях, тут же скористаєтеся ним. Не перестараєтеся, але і даного вами слова дотримаєте. Неприємну роботу постараєтеся виконати, хоча і бурчатимете. Ви можете аргументувати свою відмову спробувати покурити, але зайвими обов'язками себе не обтяжете. Це іноді негативно позначається на ставленні до вас оточуючих, не краще характеризує вас і в очах оточуючих. Якщо хочете досягнути у житті більшого, тренуйте волю. 22—30 балів. З силою волі у вас все гаразд. На вас можна покластися — ви не підведете. Вас не лякають нові доручення, ні ті справи, що відлякують інших. Вам під силу відмовитися від пропозиції однолітків спробу вати покурити. Правда, вам важко обґрунтувати свою відмову. Але іноді ваша тверда і непохитна позиці з принципових питань дратує оточуючих. Сила волі - це дуже добре, але необхідно володіти і такими якостями, як гнучкість, поблажливість, доброта. Причини куріння Дослідницькі завдання: 1. Запитайте знайомих, які палять, як вони «прилучилися» до цієї звички, чи намагалися кинути палити, які труднощі при цьому в них були. 2. Продовжіть фразу: "Люди палять, тому що..." Проаналізуйте відповіді однолітків, дорослих. Практикум. Я умію сказати "ні"... Мета: дати інформацію про основні способи і прийоми відстоювання власної позиції і протистояти тиску соціального середовища. Основні поняття: вибір, правила відмови, правила підтримки. Дослідницькі завдання: 1. Навести уривки з літературних творів і кінофільмів, що ілюструють опір особи тиску соціального середовища і відстоювання власної позиції. 2. Спробуйте родичах, однолітках.

перевірити

правила

підтримки

на

своїх

близьких,

3. Підготуйте і проведіть рольові ігри. Рольова гра 1. Тематика ігрових ситуацій: А. В компанії друзів вам пропонують наркотики: "Ми спробували, тільки ти — новачок, і поняття не маєш, що це таке!"

вже

все

Б. За сімейним столом старші родичі наливають вам першу чарку: "Ти вже великий". В. Товариш, якого ви поважаєте, побачивши, що ви засмучені, пропонує закурити і розслабитися: "Головне для тебе зараз — заспокоїтися". Ви повинні не тільки придумати фразу відмови, але і показати свої дії: 35


рішучий жест відмови ("відчуження" — витягнутою рукою), зміна міміки й інтонації з жартівливої на серйозну, збільшення відстані між собою і тим, хто пропонує (відсунутися, встати, вийти з кімнати) тощо. Особливу увагу потрібно звертати на те, щоб форма відмови не була образливою для того, хто пропонує: відмова повинна бути по можливості ввічливою. Проте якщо пропонують занадто настирливо, краще перестати бути ввічливим, ніж зробити те, чого не хочеш робити. Важливо ��ітко уявляти собі, що рішуча відмова не вимагає пояснення причин ("не хочу" і все, ніж "не хочу, тому що мені не дозволяють батьки"). Справа в тому, що спроби по’яснити свою позицію, як правило, викликають все більші спокуси, і шансів настояти на відмові стає все менше. Крім того, пояснюючи свою поведінку, людина звичайно розраховує на вплив розумних доказів, обґрунтувань, але не варто сподіватись , що вони вплинуть. В складних ситуаціях важливою є товариська підтримка. Саме складні/ конфліктні ситуації зазвичай є приводом для вживання наркотиків, алкоголю і тютюну. Розвиток навиків активної підтримки має дві мети: 1. Навчитися правильно допомагати один одному, демонструвати реальні можливості, вселяти впевненість у власні сили: "Я хочу це зробити, я можу це зробити". 2. Оскільки кожний може виявитися в ролі потерпілого, треба бути переконаним у тому, що, звернувшись до товариша по допомогу, її дійсно можна отримати. Рольова гра 2. У роботі над проблемною ситуацією беруть участь два добровольці, які розігрують відповідну сценку. Один з них виконує роль "потерпілого", інший — роль "підтримуючого". "Потерпілий" готує свою роль наперед; він має нагоду обдумати її вдома. Інші уважно спостерігають за розвитком бесіди і роблять записи. Після закінчення зіграної сценки, вони розказують про те, що їм вдалося побачити і зрозуміти, коментують побачене, говорять, де б вони вчинили інакше, ніж поступив "підтримуючий", пропонують свої варіанти. В ході обговорення учасники формулюють правила для "підтримуючого". "Потерпілий" і "підтримуючий" одержують наступне завдання. До вас прийшов товариш. Ви бачте, що він стурбований і пригнічений. Він посварився з сестрою і батьками. Ви хочете йому допомогти, але не знаєте, як це зробити. Що слід зробити? Заспокоїти. Створіть спокійну обстановку. Знайдіть місце, де немає випадкових, зайвих людей. Краще, якщо ви будете удвох. Запитайте, чи не заважає йому музика, чи не дуже різке світло. Скорочуйте відстань між вами. Робіть це поступово, в міру того як розвивається бесіда. Сядьте ближче. Говоріть тихо. Постарайтеся, щоб ваші очі були на одному рівні, щоб вам не 36


довелося дивитися на нього ні зверху вниз, ні знизу доверху. Постарайтеся прийняти таку ж позу, яку прийняв він, станьте його "дзеркалом". Прийміть також його манеру говорити. Візьміть його за руки або час від часу торкайтеся його рукою. Не перебільшуйте значення того, що трапилося. Не варто говорити: "Та що ти говориш!", "Це жахливо!", "Що ж тепер буде?", "Що ж ти тепер робитимеш?", "Про це треба всім розказати". Краще сказати: "Не поспішай", "В цьому треба розібратися", "Розкажи все по порядку", "З чого все почалося?" Отримайте якомога більше інформації про його проблеми. Не прагніть одразу отримати важливу інформацію. 2 Ситуація повинна містити і придумані, і реальні елементи, щоб дати "потерпілому" можливість говорити про свою проблему емоційно і в той же час не робити предметом обговорення своє особисте життя і переживання. Добре також, якщо приклад буде запозичений з літературного твору. Вчитель може допомогти "потерпілому" добре підготуватися до своєї ролі, продумати деталі розповіді. Роль "потерпілого" найскладніша. Якщо людина напружена, не готова до відвертої розмови, починайте з навідних питань. Заохочуйте будь-яку відповідь. Не критикуйте і не засуджуйте: зараз для цього не час. Розуміюче кивніть, скажіть: "Так, розумію", посміхніться, візьміть товариша за руку. Ви можете розказати яку-небудь історію, яка, як вам здається, схожа на історію вашого друга. Це може бути історія, яка відбулася з одним із ваших знайомих, або яку ви знаєте з чиїхось розповідей, але краще, якщо це буде історія, яка відбулася з вами. Цим ви покажете, що можна не приховувати подібні ситуації від інших. Дуже важливо показати, що у будь-якій ситуації є розумний вихід. Не намагайтеся домислити, про що думає ваш товариш. Нехай він сам сформулює свою проблему. Поки він цього не зробить, він не зможе її оцінити і знайти рішення. І пам'ятайте: щоб отримати відверту відповідь, треба задати відверте запитання. Не варто говорити: "Ну, давай, розказуй, що там у тебе трапилося", "В чому проблема?" Краще сказати: "Розкажи мені, що помиляюся чи ні, але мені здається, що..."

відбулося",

"Просто

скажи,

я

Шукайте рішення разом. Зверніть увагу товариша на те, що ніщо не трапляється "раптом". У кожної ситуації є початок, на який часто можна просто не звернути уваги. Кожна ситуація також розвивається. Це теж часто проходить непоміченим. Людина, яка не помічає початку і розвитку ситуації, може остаточно зіпсувати справу. Проте якщо вашому другу вдасться пригадати, з чого все почалося і як продовжувалося, то він зможе побачити свої помилки і зрозуміти, що слід зробити. Можливо, дещо ще не пізно виправити. Якщо щось виправити не можна, потрібно зрозуміти до яких наслідків це може призвести і постаратися їх уникнути. Не варто говорити: "Просто так нічого не буває…". 37


Краще сказати: "Постарайся пригадати, з чого почалося", "Що могло до цього призвести?" Запросіть його куди-небудь: в похід, в гості, запропонуйте виконати спільно потрібну роботу. Найчастіше краще рішення проблеми приходить, коли людина повністю заспокоїлася і пройшов певний час. Якщо людина вирішила діяти, то це теж краще робити трохи пізніше. Поки людина занурена в сумні думки про свої проблеми, вона не зможе знайти оптимальне рішення. А кращий спосіб відвернутися і припинити "обдумувати" одне і те ж — зайняти себе чим-небудь цікавим або важливим. Не варто говорити: "Не думай про це, намагайся заснути", "Посидь і подумай сам". Краще сказати: "Мені потрібна твоя допомога, зроби це, будь ласка", "Давай прямо зараз підемо (в кіно, до друга, на дискотеку), а потім подумаємо про це ще раз". Чого не слід робити? Намагатися нав'язати своє вирішення проблеми. Ваш товариш повинен усвідомити, що насправді відбулося, до чого це може призвести, що можна виправити, а чого виправити не можна. Рішення, яке ви пропонуєте, йому не допоможе. Шукати вихід він повинен тільки сам. Ви повинні підтримати його, показати, що він не залишиться зі своєю проблемою наодинці. Ви, наприклад, можете розказати, як з подібних ситуацій знаходили вдалі виходи ви або ваші друзі. Він сам повинен вибрати, що йому більше підходить, або знайти абсолютно нове рішення. Ви зобов’язані підтримати його, переконати в тому, що, поки ми живі - ситуація ніколи не буде безнадійною. З будь-якої ситуації завжди є вихід, тільки не завжди він очевидний: його слід шукати. Не варто говорити: "Зроби так", "Ось що тобі насправді потрібно", "Роби, як я говорю". Краще сказати: "А чи можна поступити так?", "Подумай, можливо, це буде краще", "Я в таких випадках роблю так". Не слід виявляти негативне ставлення до товариша, адже він уже потрапив у складну ситуацію, а ваші зауваження тільки погіршать його стан. Якщо ви когось засуджуєте, то тим самим позбавляєте себе можливості зрозуміти його. А якщо ви не розумієте людини, ви не можете їй допомогти. Не варто говорити: "Ти завжди знаходиш собі проблеми", "Ти в цьому сам винний", "Так тобі й треба, ти це заслужив", "Тепер будеш розумнішим". Краще сказати: "Це трапилося не тому, що ти поганий, просто ти щось не так зробив", "Кожна людина має право на помилку", "Це буде уроком, який піде тобі на користь". Применшувати значущість проблеми. Людина, яка шукає у вас підтримки, впевнена в тому, що її проблема дуже серйозна, і ви не зможете переконати її у протилежному, навіть якщо насправді йдеться про дурниці. Показавши, що не надаєте їй значення, ви ніколи не зрозумієте стану вашого товариша, а в даний момент його стан важливіший, ніж сама проблема. Крім 38


того, применшуючи її значущість, ви демонструєте неповагу до почуттів іншої людини і позбавляєте себе її довіри. Не варто говорити: "З ким не буває", "Все пройде", "Подумай про щонебудь інше", "Знайшов про що турбуватися", "Я не бачу тут проблеми". Краще сказати: "З багатьма моїми друзями трапляються подібні речі, це дійсно неприємно", "Тут є над чим подумати", "Тут не можна діяти зопалу". Якщо ваші зусилля не дали результату, на який ви розраховували, призначте наступну зустріч. Ви можете також обговорити цю проблему з батьками або іншими дорослими, яким ви довіряєте, заручившись обіцянкою, що сказане залишиться між вами. Після того, як правила сформульовані, сценка імпровізується наново іншими учасниками, що висловили бажання це зробити. Після закінчення самостійно сформулюйте правила, яких потрібно дотримуватись для того, щоб уникнути небажаних дій, наприклад, такі: — відповідай за себе сам; — знай, чого ти хочеш і чого не хочеш робити; — аналізуй ситуацію; — допомагай іншим; — знай, до кого звернутися — тощо * * * Радимо звернутись при організації заходів

і до Інтернет-ресурсів, як

от: Основні факти про тютюн. - Серія "Профілактика алкогольних, наркотичних і тютюнових проблем". – Електронний ресурс. http://www.adic.org.ua/coalition/tobfacts/index.html (2007-05-21) Міні-лекція на тему: «Сухі цифри статистики. Правда про тютюн та алкоголь» 1. Тютюн - це культивована рослина роду Nicotiana. 2. Тільки одна третина населення Земної кулі старше 15 років палить. 3. Паління вб'є приблизно половину тих, хто почне підлітковому віці і буде продовжувати палити протягом життя.

палити

в

4. Кожні 10 секунд ще одна людина в світі вмирає завдяки споживанню тютюну. 5. Тютюновий дим містить більш 4000 компонентів, багато з яких є фармакологічно активними, токсичними, мутагенними і канцерогенними. 6. Вживання бездимного тютюну пов'язане зі значним ризиком для здоров'я. Воно не є безпечною заміною паління сигарет та може викликати рак і ряд інших захворювань ротової порожнини, а також призвести до 39


нікотинової залежності. 7. Нікотин є наркотичною речовиною в тютюні. 8. Під час виробництваі тютюну звичайно використовується широкий набір хімікалій, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди й інші засоби для того, щоб домогтися максимального комерційного виробництва. 9. Паління спільно з впливом хімічних, або фізичних чинників або біологічного пилу є винятково небезпечним. 10. Не існує безпечної сигарети і безпечного рівня паління. 11. Споживання нелегальних наркотиків зустрічається досить рідко серед тих, хто ніколи не палив, а паління сигарет цілком може бути попередником споживання алкоголю і нелегальних наркотиків. 12. Випалювання навіть однієї сигарети викликає широкий спектр фізіологічних реакцій. 13. Серцеві хвороби й інсульти більш поширені серед паліїв, ніж серед тих, хто не палить. 14. Тютюновий дим містить 43 відомих канцерогенів і сполук, що сприяють формуванню канцерогенів в організмі. 15. Подразні речовини тютюнового диму (смоли, ціаністий водень та інші) обумовлюють розвиток бронхіту й емфіземи. 16. Шкіра, що відчуває нестачу кисню пі час паління, стає сухою і сірою. 17. Чоловіки, що палять, можуть страждати імпотенцією. Жінки, що палять, мають знижену фертильність. 18. Тютюновий дим, що випускається прямо в атмосферу, містить набагато більше токсичних речовин, ніж дим, що вдихається та видихається курцем. 19. Навколишній тютюновий дим шкідливий для тих, хто не палить, тому що він викликає рак легенів і інші захворювання, а також посилює прояви алергії й астми. 20. Влада або дозволяє паління, забороняючи тим самим чисте повітря, або вона хоче мати чисте повітря, і тоді забороняє паління. 21. Материнське паління підвищує ризик самовільного аборту, низької ваги новонародженого і відставань у розвитку дитини. 22. Паління батьків є важливим чинником при синдромі раптової смерті немовляти і пов'язане з більш високими рівнями респіраторних захворювань, включаючи бронхіти, застуди і пневмонію у дітей. 23. Припинення паління має істотні переваги для здоров'я й істотно знижує ризик більшості хвороб, пов'язаних із палінням. 24. Збільшення ваги у тих, хто кинув палити в середньому призводить до нормалізації ваги: подібної до тої, що мають люди тієї ж статі і віку, які ніколи не палили. 40


25. Підвищення податків на тютюнові вироби збільшить державні прибутки й у той же час скоротить споживання тютюну. Тютюн є унікально небезпечним виробом. Це єдиний легально доступний споживчий продукт, що вбиває при використанні в точній відповідності з розпорядженнями виробника. Уряди повинні використовувати всі наявні в їхньому розпорядженні засоби для зниження споживання цих виробів. 26. Тютюн є значним економічним тягарем, що складається з медичних витрат, обумовлених захворюваністю , зниженням продуктивності праці, втратами від пожеж і псування майна, а також втраченого прибутку через ранню смертність. *** Сьогодення. - Електронний ресурс. http://tvereza.info/sobriety/today/utoday.html (2007-05-21) Навряд чи у світі знайдеться країна, де б пиво, вино, горілка та сигарети рекламувалися агресивніше, ніж у нас. Рівень споживання алкоголю в Україні є одним із найвищих у світі і становить близько 20 літрів абсолютного спирту на душу населення за рік (в той час як офіційна статистика говорить про 5-7 літрів). Мало того, сучасне українське законодавство не визнає алкогольним виробом пиво, надаючи йому право продаватися і вживатися навіть у дитячих садках на рівні з харчовими продуктами. Одурманюючі суміші невпинно поглинають нові покоління, армія алкогольних та тютюнових наркоманів постійно поповнюється, і що найстрашніше — молодіє. За даними опитувань серед 15-річних школярів, щотижня вживають алкоголь 19% дівчат і 29% хлопців.

Що ж сталося з нашим суспільством за останні кілька десятиліть? Хіба були ще в українській історії такі скрутні часи, коли б народ так захлинався пивом, а в масовій культурі панувала розпуста? Ще 30-40 років тому на вулицях Києва неможливо було почути і побачити того, що стало звичним явищем зараз. Рівень духовного життя продовжує стрімко скочуватися у 41


прірву, і погіршується з кожним роком становище ще жахливіше... Смертність значно перевищує народжуваність: за 15 років населення України скоротилося на 5 мільйонів (51,94 млн. на 1 січня 1991 р. — 46,93 млн. на 1 січня 2006 р.). За даними сучасних досліджень найважливішими факторами демографічної кризи в Україні є алкоголь та інші наркотики. Вже кілька років поспіль ВООЗ називає алкоголь і тютюн провідними факторами ризику для здоров'я українців. Крім того, від 40% до 60% насильницьких смертей пов'язані з алкоголем. Тверезість — це природний, дарований нам від самого народження стан, який забезпечує можливість активно навчатися, жити яскравим, здоровим, повноцінним життям і створювати прекрасне! Замість цього нас з дитинства позбавляють права вибору між вживанням алкоголю та свідомим тверезим життям. Ледве не з пелюшок діти змушені спостерігати обряди «культурного вживання» загадкової, «веселої» рідини, а ось здоровим, тверезим традиціям їх ніхто не навчає! А всі розмови, що точаться навколо цього, підступно переводяться на «норми» вживання отрути — скільки вважати шкідливим, а скільки — «культурним». Здоровій, тверезій людині властиво невпинно прагнути нових здобутків у своєму фізичному та духовному розвитку. А спокусити людину алкоголем — виявляється, найлегший спосіб позбавити її можливості задуматися над своїм розвитком, не кажучи вже про досягнення в ньому нових, неперевершених результатів. Це найпростіший спосіб запустити механізм деградації не тільки кожної окремої особистості, але й усього суспільства в цілому. * * * Інформаційні матеріали для диспуту «Міфи про алкоголь» Цікаву статистку подає сайт "Твереза Україна": Міфи про алкоголь// Проект «Віртуальне товариство «Твереза Україна». – Елеектронний ресурс. - http://tvereza.info/ (200705-21). 1.

Міф: алкоголь — продукт харчування.

Всі ми з народження звикли до того, що цим «продуктом» завалені прилавки всіх гастрономічних магазинів. Більш того, будь-хто може безкарно продавати його о будь-якій годині дня й ночі. Ще в 1910 році Всеросійський з'їзд по боротьбі з пияцтвом й алкоголізмом, на якому серед делегатів було 150 лікарів й учених-медиків, виніс спеціальне рішення з цього питання: «Харчовим продуктом може бути тільки така речовина, що є абсолютно нешкідливою для організму. Алкоголь же, як наркотична отрута, у будь-яких дозах заподіює людині величезної шкоди; отруюючи й руйнуючи організм, він скорочує життя людини в середньому на 20 років». В 1915 році XI-й Пироговський з'їзд російських лікарів прийняв резолюцію: «Алкоголь не може бути віднесений до засобів харчування, з чим необхідно ознайомити населення». 42


«Алкоголь — наркотик, що підриває здоров'я населення» — рішення ВООЗ 1975 року. Це положення перебуває в повній відповідності з науковим визначенням алкоголю, поданим в працях видатних світових учених. Держстандарт СРСР №1053 (ГОСТ 5964-82) ухвалив: «Алкоголь — етиловий спирт, належить до сильнодіючих наркотиків». Насправді немає жодної наукової праці, у якій було б доведено, що алкоголь — це не наркотик. Тим часом, й дотепер знаходяться так звані «вчені», які завзято доводять усім, що алкоголь — це харчовий продукт. Замість того, щоб поставити питання про виключення алкоголю із графи «харчові продукти», а також про повернення пива в ряди алкогольних виробів, оскільки це положення дезорієнтує людей, привчаючи їх легковажно ставитися до наркотичної отрути, ці «учені» завзято й бездоказово наполягають на своїй помилковій і шкідливій установці. Як ми бачимо, омана починається з визначення, що таке алкоголь. Але наука говорить нам правду: алкоголь — це наркотична отрута, що руйнує здоров'я людини. Подібних суперечностей між істиною й неправдою безліч і з усіх інших питань, що стосуються алкоголю. 2.

Міф: малі дози нешкідливі.

Для алкоголю не існує нешкідливих доз, як і для будь-якого іншого наркотика — морфію, героїну — призначуваних лікарями тільки у виняткових випадках і на короткий строк, тобто на 1-2 дні. Інакше, як і від алкоголю, виникне наркотична залежність, людина стане наркоманом і не зможе жити без наркотика, стаючи його заручником. Розмови про «помірні» дози й «культурне» винопиття — це пастка для недосвідчених. Всі питущі й усі алкоголіки починали з «помірних» доз й «культурно» пили, а кінчали в психіатричних лікарнях або на цвинтарі на 20 років раніше відведеного їм строку. Крім того, після прийому навіть невеликих доз алкоголю виникає примарне відчуття задоволення, так звана ейфорія, що дуже часто має несприятливі наслідки як для самої людини, що випила, так і для оточуючих. У дослідах академіка І. П. Павлова встановлено, що після прийому невеликих доз алкоголю рефлекси зникають і відновлюються лише на 8-12 день. Крім того, учені встановили, що навіть при «помірному» його вживанні, уже через 4 роки у 85% питущих виявляється зморщений мозок. «Малі дози» не тільки знижують працездатність, але й зменшують бажання працювати, тобто пропадає імпульс до праці, і питущі стають нездатними до систематичної роботи. Звичайно, якщо людина вип'є невелику дозу слабкого вина, наступного разу таку ж дозу вип'є через два-три місяці або через півроку, шкода буде порівняно невеликою. Але не слід думати, що вплив малих доз якісно відрізняється від загальних механізмів впливу алкоголю на організм. Прийом алкоголю у невеликих дозах і позбавляє людину здатності правильного орієнтування, у неї виникає зайва самовпевненість, не 43


забезпечена вмінням і досвідом, і вона значно частіше, ніж твереза, потрапляє в халепу. Не можна вважати навіть малі дози алкоголю нешкідливими, якщо вони в усіх без винятку випадках потенційно шкідливі й небезпечні, і, якщо навіть не призвели до катастрофи зі смертельним результатом, то багатьом принесли страждання. 3.

Міф: вживаєш «культурно» — жодних проблем.

Спроби віднести шкідливий вплив алкоголю тільки до тих, хто визнаний алкоголіком, у корені не вірні. Зміни, що відбуваються в мозку під впливом алкоголю, виникають при вживанні алкоголю в будь-яких дозах. Ступінь цих змін залежить від кількості спиртних «напоїв» і від частоти прийомів, незалежно від того, чи ця людина просто так звана «питуща» чи алкоголік. Крім того, терміни: «алкоголік», «п'яниця», «багато питущий», «в міру питущий», «мало питущий» і т.п., мають кількісну, а не принципову відмінність. І відмінності у пошкодженні мозку носять не якісний, а кількісний характер. Дехто намагається віднести до алкоголіків тільки тих, хто п'є запоями, напивається до білої гарячки й т.п. Це неправильно. Запій, біла гарячка, алкогольний галюциноз, галюцинаторне слабоумство п'яниць, алкогольне марення ревнощів, Корсаковський психоз, алкогольний псевдопараліч, епілепсія й багато чого іншого — це лише наслідки проблеми. Сама ж проблема — вживання спиртних напоїв, їх шкідливий вплив на здоров'я, працю й добробут суспільства. ВООЗ визначає алкоголізм як залежність людини від алкоголю. Це значить, що людина перебуває в полоні наркотика. Шукає будь-яку можливість, будь-який привід, щоб випити, а якщо приводу нема, вона п'є без усякого приводу. І при цьому запевняє, що «знає міру». Варто також визнати не зовсім точним термін «зловживання». Якщо є зловживання, то мається на увазі, що буває і вживання не на зло, а на добро, тобто корисне. Але такого вживання немає! Як немає вживання нешкідливого. Будь-яка доза алкоголю заподіює шкоду організмові. Різниця лише у ступені шкоди. Термін «зловживання» в принципі некоректний, і в той же час дуже підступний, тому що дає можливість прикривати пияцтво відмовкою — я, мовляв, не зловживаю. Насправді будь-яке вживання спиртних напоїв завжди є зловживанням. Культура, розум, моральність — усе це якості мозку. І щоб пояснити всю абсурдність словосполучення «пити культурно», корисно, хоча б коротенько, ознайомитися з тим, як алкоголь діє на мозок. Починаючи з кінця 50-х і початку 60-х років у нашій країні розгорнулася пропаганда «помірних» доз; у промовах і статтях був натяк, що споживання алкоголю — ледве не державна установка й вона не підлягає зміні. Проблема, мовляв, полягає в боротьбі з надмірностями, зі зловживанням, тобто з алкоголізмом. Ще Н. А. Семашко писав: «Пияцтво й культура — ось два поняття, що взаємно виключають одне одного, як крига і вогонь, світло й темрява». 44


Спробуємо з наукових позицій розглянути це питання. Насамперед, жоден з ревнителів «культурного пиття» не сказав, що це таке. Що розуміти під цим терміном? Як погодити ці два взаємно заперечувальні поняття: алкоголь і культура? Можливо, під терміном «культурного пиття» ці люди розуміють обстановку, у якій відбувається поглинання вина? Красиво сервірований стіл, прекрасна закуска, вишукано одягнені люди, і п'ють вони вищі сорти коньяку, лікеру, бургундське вино чи кизмараулі? Це — «культура пиття»? Як свідчать наукові дані, опубліковані ВООЗ, подібне винопиття не тільки не запобігає, а навпаки, сприяє розвитку пияцтва й алкоголізму в усьому світі. Останнім часом так званий «менеджерівський алкоголізм», тобто алкоголізм ділових людей, відповідальних працівників виходить на перше місце у світі. І якщо в поняття «культура винопиття» вкладається обстановка, то, як ми бачимо, це не витримує критики й приводить нас до ще більшого розвитку пияцтва й алкоголізму. Можливо, ревнителі «культурного пиття» мають на увазі, що після прийняття якоїсь дози вина люди стають культурнішими, розумнішими, цікавішими, а їхня мова — більш солідною, наповненою глибоким змістом? Школою І. Павлова доведено, що після першої найменшої дози алкоголю в корі головного мозку паралізуються ті відділи, де закладені елементи виховання, тобто культури. То про яку ж «культуру винопиття» можна говорити, якщо після першої чарки зникає в мозку саме те, що надбано вихованням, тобто зникає сама культура поведінки людини? Порушуються вищі функції мозку, тобто асоціації, які замінюються нижчими формами. Останні виникають недоречно й вперто тримаються. Такі асоціації нагадують собою явище чисто патологічне. Зміною якості асоціацій пояснюється вульгарність думок людини напідпитку, схильність до стереотипних висловів, до порожньої гри словами. Такими є наукові дані про стан нервово-психічної сфери людини, що вжила «помірну» дозу алкоголю. У чому ж тут виявляється «культура»? Із наведеного аналізу зрозуміло: немає нічого, що хоч би наближено нагадувало культуру: ні в мисленні, ні в діях людини. З огляду на те, що алкоголь — наркотик і протоплазматична отрута, споживання якої неминуче призведе до алкоголізму, кожній освіченій людині ясно, що боротися з алкоголізмом, не борючись зі споживанням алкоголю — безглуздо. Теорія «культурного пиття» щодня продовжує завдавати непоправної шкоди нашому суспільству. Якщо в 1925 році, коли ще пропагувалася абсолютна тверезість, непитущих серед різних категорій робітників-чоловіків було 43%, то в наш час вони становлять менше 1%! Звичних п'яниць й алкоголіків у 1925 році було 9.6%, у 1973 році їх стало вже 30% (дискусія «Економіка алкоголізму», Новосибірськ, 1973 р.). До теперішнього часу, з огляду на ріст споживання алкоголю, кількість їх, звичайно, також відповідно зросла. 45


Ще трагічнішим є становище з жінками-алкоголічками. Якщо в передвоєнні роки кількість у порівнянні з чоловіками-алкоголіками становила соті частини відсотка, то тепер жіночий алкоголізм становить 9 — 11%, тобто пропорційно виріс у сотні разів. За даними ВООЗ кількість жінок молодого віку за вживанням алкогольних напоїв тепер майже зрівнявся із кількістю чоловіків. Нестійкою до алкоголю виявилася й молодь. В 1925 році питущих віком до 18 років було 16.6%, а вже в 1975 році, відповідно до численних досліджень, — до 95%. У сучасних умовах, як ніколи, варто пам'ятати, що зберігають здоров'я на все життя й досягають вражаючого довголіття тільки ті люди, які не потраплять у пастку «культурного» споживання алкоголю. 4.

Міф: випити на свято — споконвічна традиція.

Багато людей люблять повторювати, що наш народ завжди пив, п'є й буде пити. І дуже рідко комусь спадає на думку ідея перевірити цю «істину». Насправді вік цієї «традиції» — не більше одного-двох століть. Звертаючись до історії слов'янських народів, до XVI століття, ми взагалі не знайдемо слідів масового споживання алкогольних виробів. «Історія виготовлення спиртних напоїв іде вглиб тисячоліть» — наперебій повторюють різні друковані видання й навіть підручники історії. Так, із цим ніхто не сперечається. Однак, цікаво було б довідатися, скільки людей займалося виготовленням, а головне — споживанням алкоголю в ті далекі часи. Виявляється, таких було не більше, ніж зараз, наприклад, майстрів із заготівлі пантів марала, чи, скажімо, студентів, які досконало володіють тензорним численням! Коли починаєш переконувати, що споживання алкоголю нічого не приносить, крім шкоди, багато хто, навіть погоджуючись із основними положеннями, все-таки виставляє такий аргумент: а як же можна не випити, наприклад, на весіллі? Що стосується весілля, насправді на Русі існувала славна традиція, що забороняла нареченому й нареченій пити вино. У цьому звичаї позначилася мудрість народу, що охороняв себе від виродження. І заради наших майбутніх поколінь цієї традиції і нині варто було б суворо дотримуватися! Саме на весіллі споживання алкоголю особливо шкідливе й навіть злочинне. У день, коли утворюється родина й зароджується життя майбутнього її члена, труїтися спиртними «напоями» — просто блюзнірство й тяжкий злочин! Якщо молоді не зможуть встояти і разом з усіма вип'ють «за здоров'я», отут-то якраз ніякого здоров'я не вийде. Якщо зачаття нової людини відбудеться в першу шлюбну ніч, коли молоді випили «за здоров'я», то вони мають всі шанси зруйнувати здоров'я своєї майбутньої дитини, отруїти її та своє власне життя. 5.

Міф: це зігріває, допомагає при застуді.

Часто можна почути, нібито горілка зігріває; гарна порція вина — і грипу наче й не було. 46


Французька Академія наук спеціально перевіряла це народне повір'я й довела, що алкоголь ніякого впливу на віруси грипу, як і на інші віруси, не має і не може служити лікувальним засобом. Навпаки, послаблюючи організм, алкоголь сприяє частим захворюванням і важкому перебігу будьяких інфекційних хвороб. Про це І. А. Сікорський писав ще наприкінці ХIХ століття. Ним встановлено, що під час епідемії тифу в Києві питущі робітники занедужували в 4 рази частіше, ніж тверезі. Незважаючи на те, що алкоголь дійсно є джерелом енергії, процес взаємодії цієї енергії з нашим тілом набагато складніший, ніж просто отримання калорій. Якщо б це було так, то люди, що вживають алкоголь, були б значно повнішими, ніж непитущі. Алкогольні калорії не живлять і не зігрівають організм (на відміну від такої ж кількості калорій, отриманих, скажімо, з вуглеводів), а спалюються без користі, а часто і руйнуючи при цьому організм. Кожен неосвічений селянин споконвіку знав, що на холоді споживання алкоголю приводить до дуже швидкого охолодження й замерзання людини. А сучасні наукові дані кажуть, що якщо середньорічна температура в регіоні нижче на 5 градусів — смертність від алкоголю вища в 10 разів. 6.

Міф: це звеселяє, знімає напругу.

Поширена думка про збудливу, підкріплювальну й оживляючу дію алкоголю. Вона, звичайно, ґрунтується на тому, що в п'яних з’являється голосна мова, балакучість, жестикуляція, прискорення пульсу, рум'янець, відчуття теплоти в тілі. Сп'янілий стає розв'язним, схильним до жартів. Пізніше він стає неконтрольованим, безтактним, починає голосно кричати, співати, шуміти. Його вчинки імпульсивні, необдумані. Ці явища пояснюються паралічем певних частин мозку. До паралічних явищ у психічній сфері належить також втрата уважності, здорового глузду й мислення. Психологічна картина людини в такому стані нагадує маніакальне збудження. Алкогольна ейфорія виникає внаслідок загальмовування, ослаблення критики. Однією з причин цієї ейфорії є порушення підкірки — найстаршої у філогенетичному відношенні частини мозку, у той час як більш молоді і більш чутливі частини мозку сильно порушені або паралізовані. Крім того, не варто виключати з розгляду й соціопсихологічні причини такої поведінки: людина, що випиває невелику кількість будь-якого алкогольного напою вже заздалегідь, підсвідомо, готується поводитися так, як заведено в «культурно питущій» компанії, не чекаючи, поки наркотик проникне в певні центри мозку й почнеться його «звеселяюча» дія. До речі, в силу вкорінених алкогольних забобонів й питтєвої атмосфери провини й злодіяння, скоєні в нетверезому стані, засуджуються у нас законодавством і суспільною думкою менше, ніж у тверезому. Основна риса наркотичних засобів, до яких належить алкоголь, полягає в тому, що вони здатні притупляти неприємні відчуття й особливо почуття стомлення, однак створивши ілюзії й самообман на короткий час, алкоголь не 47


тільки не усуває ні того, ні іншого, а навпаки, підсилює їх, чим ускладнює й обтяжує життя людини. При повторних прийомах алкоголю ці ускладнення наростають, і людина вже не може з ними впоратися. Вона непомітно для себе морально опускається, небажання що-небудь робити зростає. Серед питущих різко зростають прогули й падає інтенсивність та якість праці. 7.

Міф: це підвищує апетит.

Під впливом алкоголю залози, розташовані в стінці шлунка, починають активніше виробляти шлунковий сік, що й сприймається як підвищення апетиту. Однак, під впливом подразнення залози спочатку виділяють багато слизу, роз'їдаючи при цьому стінки шлунка, а згодом атрофуються. Жоден ковток вина не проходить без того, щоб не заподіяти шкоди людині. Але чим воно міцніше, чим частіше вживається, тим слабкіше діють захисні сили й тим більше руйнувань несуть за собою спиртні «напої». При повторних прийомах алкоголю захисні й компенсаторні механізми виходять з ладу і зміни тканин та органів стають безповоротними. 8.

Міф: вино містить багато вітамінів.

Широко розповсюджена думка, нібито склянка натурального виноградного вина «містить добову норму вітамінів». Багато хто повторяє цю неправду, вичитуючи її у виноробницькій літературі та статтях періодики, що пропагують винопиття під гаслом «вино — антипод згубної горілки». Але якщо зазирнути, наприклад, у довідник «Фізико-хімічні показники вина і виноматеріалів» (А. В. Суботін та ін., Москва, 1972) з численними таблицями та схемами, то можна побачити, що відбувається з поживними речовинами і вітамінами винограду під час його перетворення спочатку на м'язгу, далі на сусло і, нарешті, на виноматеріал: вміст основних корисних складників ягід винограду спадає до вкрай малих величин. Ну а головне у винограді — цукор — при виробництві сухого виноматеріалу повністю перетворюється у шкідливий етиловий спирт (не випадково, до речі, винороби надають перевагу найбільш цукристим сортам винограду). 9.

Міф: алкоголь спеціально виробляється організмом.

Часто можна почути, що алкоголь постійно синтезується людським організмом і нібито його присутність необхідна для нормального існування людини. Це лише наполовину правда: етиловий спирт дійсно є проміжним продуктом розпаду більш складних органічних речовин, тобто й справді часто з'являється у нашому організмі. Але так само швидко він розкладається на більш прості хімічні речовини, і та його мізерна кількість, що утворюється під час таких реакцій, не може вийти з-під контролю і завдати організму тієї шкоди, яку, безумовно, завдає свідоме поглинання людиною алкогольних сумішей. Таким чином, твердження про постійну присутність в організмі деякої 48


кількості алкоголю, а тим більше — про нібито постійне і цілеспрямоване його продукування є, м'яко кажучи, перебільшенням. 10.

Міф: отруїтися можна лише сурогатом.

Отруйність погано очищених алкогольних виробів, дійсно, виражена сильніше, але основний отруйний ефект все ж таки має спирт, а не домішки, на частку яких припадає 6% отруйності. Це значить, що як гостре, так і хронічне отруєння сурогатами відбувається головним чином за рахунок самого етилового спирту. 11.

Міф: спирт успішно застосовується у медицині.

У деяких «популярних» виданнях можна прочитати: «У лікувальній практиці алкогольні вироби застосовуються в наступних випадках: при порушенні харчування і пригніченні травної функції, при елементарній дистрофії, гіпо - і авітаминозах; у період видужання, після перенесених інфекційних захворювань; при шоку, непритомності й гострій судинній слабості; при травмах, що супроводжуються різкими болючими відчуттями; при тривалому змушеному перебуванні на холоді; при загальному важкому стані...» Ще в 1915 році Пироговський з'їзд російських лікарів виніс спеціальне рішення, що немає жодного захворювання, при якому сучасні ліки не діяли б краще, швидше, ефективніше й безпечніше, ніж алкоголь. Немає такого захворювання, перебіг якого не погіршився б від його вживання. Тому спиртне повинне бути повністю виключене з лікувальної практики! У зв'язку з тим, що про алкоголь як про лікувальний засіб, дотепер поширюється багато брехливих суджень, постараємося висвітлити питання більш докладніше. Важко знайти більше зло, ніж алкоголь, що так завзято й безжалісно позбавляє здоров'я мільйони людей, так різко руйнує всі тканини й органи, приводячи, зрештою, до ранньої смерті. Тяжкі наслідки споживання алкоголю наступають не відразу. Хвороба підсилюється поступово, і навіть тоді, коли хворий гине, причину пояснюють чимось іншим. Тому далеко не всі, а можливо, навіть ніхто із хворих, що занедужали з вини алкоголю, не розуміють, у чому причина їхньої важкої хвороби. Про це краще всіх знають хірурги й патологоанатоми. Який би розділ медицини ми не взяли, які б захворювання, ушкодження або травму ми не стали вивчати, ми відразу ж побачимо, що алкоголь у ряді випадків відіграє основну роль у розвитку того чи іншого патологічного процесу. 12.

Міф: вино — найкращий засіб при болях у серці.

Так, алкоголь на деякий час розширює судини, що при в деяких захворюваннях приводить до тимчасового полегшення. Але надалі при вживанні спиртних напоїв спостерігається ураження серцево-судинної системи у вигляді алкогольної гіпертонії або пошкодження міокарда. 49


Гіпертонія в питущих виникає в результаті порушення регуляції судинного тонусу, обумовленого токсичною дією етилового спирту на різні відділи нервової системи. Спостерігається гіпертонія досить часто. На думку вчених, більш ніж у 40% питущих має місце гіпертонія і, крім того, майже в 30% рівень артеріального тиску знаходиться у «небезпечній зоні», тобто наближається до гіпертонії при середньому віці 36 років. В основі алкогольного пошкодження м'яза серця лежить прямий токсичний вплив спирту на міокард у сполученні зі змінами нервової регуляції й мікроциркуляції. Порушення тканинного обміну, що виникають при цьому, ведуть до розвитку осередкової й дифузної дистрофії міокарда, а це призводить до порушен�� ритму серця й серцевої недостатності. Дослідження показали: при алкогольній інтоксикації спостерігаються глибокі порушення мінерального обміну в м'язі серця, що веде до зниження скорочувальної здатності серця. І основною причиною цих змін є токсична дія етилового спирту. Якщо питуща людина не потрапила в автомобільну катастрофу чи у лікарню із кровотечею або захворюванням шлунка, не загинула від інфаркту або гіпертонії — вона часто стає інвалідом від якої-небудь побутової травми або через бійку, тому що питуща людина обов'язково, як кажуть, знайде причину, від чого стати інвалідом або вмерти передчасно. За даними ВОЗ, середня тривалість життя питущого на 15-17 років менша середньої тривалості життя, що, як відомо, вираховується із врахуванням питущих. Якщо ж порівняти з тверезими людьми, то різниця буде ще більша. 13.

Міф: за Горбачова знищувалися виноградники.

Твердження, що після Указу 1985 року стали вирубувати виноградники - це також чергова провокація. У постанові було сказано, що в період, коли перезрілі лози заміняються молодняком, необхідно більше саджати солодких сортів, для споживання винограду у свіжому вигляді. Знімаючи один процес, — знищення старої посадки, не показували інший — посадки молодої лози, й кричала на весь світ, начебто йде свідоме знищення виноградників. Тобто це був черговий трюк алкогольної мафії. 14.

Міф: сухий закон користі не приносить.

Коли про це заходить мова в засобах масової переконують: сухий закон ніде ніякої користі не може. Немає такої неправди й дискримінації, яку приводу сухого закону 1914-1928 рр. або Указу подолання пияцтва й алкоголізму».

інформації, нас невтомно приносив і принести не б усі не поширювали з Уряду від 1985 р. «Про

Розпускалися неправдиві чутки, нібито люди стали більше вживати самогон і сурогати; нібито виникли перебої із постачанням цукру, тому що з нього стали гнати самогон; що стали рубати виноградники; за горілкою виникли черги, що ганьблять країну... Особливо плакали про те, що з вини цього Указу країна за п'ятирічку недоодержала в бюджет більше 30 мільярдів рублів. 50


Насправді ж, за статистикою, жодного збільшення вживання цукру в ці роки не було. Не за чутками, а за статистичним даними, самогон стали гнати менше, отруєнь сурогатами стало менше. Що ж стосується черг, то їх створювали спеціально. Скоротивши продаж горілки на 20-30%, кількість магазинів, що торгували горілкою, скоротили в 10 разів, ось чим були викликані черги, які спеціально знімали й показували в телеефірі. Дійсно, у бюджет за п'ятирічку надійшло коштів менше на 39 мільярдів. Але якщо врахувати, що кожен карбованець, отриманий за алкоголь, несе 45 карбованців збитку, то це означає, що країна зберегла 150 мільярдів. Серед цінностей, які одержали від недопитого алкоголю, неоціненний прибуток — мільйони врятованих життів, народжених здоровими дітей. Підкреслимо особливо: жодна заборонна система не була скасована з вини населення. У країнах, уряди яких відстоювали її й вели непримиренну боротьбу з порушниками, вона витримала випробування часом. Мусульманське населення арабських країн (Лівія, Іран, Саудівська Аравія тощо) друге тисячоріччя живе тверезо, не зазіхає на спиртне й не збираються скасовувати сухий закон. * * * Тренінг профілактики алкогольної залежності Важливим та актуальним напрямом психологічної допомоги є профілактика адиктивної поведінки підлітків, зокрема залежності від алкоголю. Одним із способів її попередження є робота з підлітками у тренінговій групі за спеціально організованою програмою. Авторами розроблено та апробовано дводенний тренінг, мета якого — запобігання вживанню алкоголю підлітками, формування у них мотивації до здорового способу життя. (Детальніше див.: Бурмака Н.П. Тренінг профілактики алкогольної залежності підлітків. [Методичні матеріали] //Практична психологія.2006.-№ 7.-С.49-61.) Завдання тренінгу: — формування розуміння того, що саме хімічні залежності можуть стати найстрашнішими та найбільш проблемними для долі людини; — сприяти формуванню свідомої, активної життєвої позиції на користь здорового способу життя; — розвивати уміння розрізняти факти і міфи про алкоголь, розуміння того, що сучасна реклама алкогольних виробів ґрунтується саме на використанні міфів про алкоголь; розвивати вміння протистояти міфам; — надати загальну інформацію про алкоголізм, його ознаки і форми; — сприяти формуванню вмінь застосовувати отримані знання у повсякденному житті. ВПРАВА "Намалюй алкоголіка" 51


Мета: сприяти створенню відповідного емоційного стану для проведення наступних вправ; звернути увагу учасників на існування певних суспільних стереотипів стосовно алкоголіків і алкогольної залежності. Необхідні матеріали: ватман, маркери. Хід вправи: утворюються групи з 5-6 осіб і кожній з них пропонується створити загальний портрет алкоголіка, причому кожний учасник малює те, що він вважає притаманним для алкоголіка (ніс, очі, зморшки, елементи одягу, побуту тощо). Після закінчення роботи групи презентують "портрети". Обговорення: — — — — —

Чому саме цей елемент малюнка ти зобразив? Де ти чув або бачив про такі характерні риси алкоголіка? Які почуття виникали у вас під час проведення вправи? Які почуття викликає у вас намальований портрет алкоголіка? Хто з вас думав в цей час про якусь конкретну людину?

ВПРАВА "Південь-північ" Мета: сприяти формуванню свідомої, активної життєвої позиції на користь здоровому способу життя; уміння протистояти міфам про алкоголь. Необхідні матеріали: великі аркуші паперу; маркери; шпильки; картки для емблем. Хід вправи: тренер об'єднує учасників у дві альтернативні групи — "Південь" (за емблему можна взяти, наприклад, зображення квітки) і "Північ" (емблемою може слугувати зображення сніжинки). Після того, як обидві групи виготовлять емблеми і пришпилять їх до одягу, тренер пропонує групі "Південь" знайти аргументи проти вживання алкоголю, групі "Північ" — аргументи за вживання алкоголю. Учасники, обрані групами, презентують роботу груп. Після презентації тренер підсумовує роботу групи, походження кожного з міфів про алкоголь (ДОДАТОК №1).

пояснюючи

Обговорення. Запитання до групи "Північ": — Ваші аргументи за вживання алкоголю можна вважати вашими? Вони для вас є дійсно переконливими? Чому? Запитання до групи "Південь": — Ви готові дійсно зробити ваші аргументи вашими? Ви вважаєте їх життєво необхідними? Запитання до всіх учасників: — На ваш погляд, які аргументи більш переконливі? Чому? — Чи допоможе вам аргументація проти вживання алкоголю активно протидіяти алкогольним міфам в компанії, почуватися більш впевненим у ситуаціях, пов'язаних з вживанням алкоголю? 52


ВПРАВА "Великий брехун" або "Міфи і факти про алкоголь" Мета: сприяти формуванню уміння розрізняти факти і міфи про алкоголь для визначення в подальшому пріоритетів на користь здоровому способу життя. Необхідні матеріали: ватман; таблиця з інформацією про алкогольні міфи (ДОДАТОК № 1) за кількістю груп; маркери; аркуші паперу; ручки (за кількістю учасників); інформаційні листи (ДОДАТОК №2) — за кількістю сформованих груп. Хід вправи: тренер об'єднує учасників тренінгу в три-чотири групи. Кожна група отримує перелік характеристик алкоголю, що побутують в свідомості багатьох людей (ДОДАТОК № 2), які потрібно класифікувати, користуючись інформацією з ДОДАТКУ № 1, таким чином: — Відомості, які, на думку учасників, є фактами про алкоголь; — Відомості, які, з погляду учасників, є міфами про алкоголь; — Відомості про алкоголь, яких немає в інформаційному листі. Після цього групи зачитують і коментують свої класифікації. Примітка для тренера. Бажано, щоб інформація, поміщена в ДОДАТКУ № 1, залишилась на видному місці до завершення тренінгу. Обговорення: — Що нового ви дізналися про алкоголь під час виконання вправи? — Який з міфів про алкоголь ви вважаєте найпопулярнішим і чому? — Що саме з фактів про алкоголь вразило вас найбільш? — Чи вважаєте ви, що знання, отримані під час виконання цієї вправи, можуть в певній мірі змінити ваше відношення до алкоголю? ВПРАВА "Реклама" Мета: сприяти формуванню розуміння того, що сучасна реклама алкогольних виробів ґрунтується саме на використанні міфів про алкоголь, а замовники подібної рекламної продукції намагаються запевнити глядачів, що спиртне є втіленням щастя і здоров'я, корисності і успішності тощо. Необхідні матеріали: аркуші паперу; фломастери (за кількістю учасників). Хід вправи: утворюються кілька груп, учасникам яких пропонується згадати рекламу алкогольних напоїв і визначитися: — Який міф про алкоголь використали автори реклами? — Адресність реклами (на яку групу населення — за віком, освітою, світоглядом — розрахована ця реклама)? Примітка. Якщо учасники не відразу згадують приклади рекламних закликів, то можна їм нагадати: "Це наш найкращий студент" (про пиво). "Славутич" — пиво найкращих часів". "Мягков" — про молодих інтелектуалів, вчених, яким алкоголь допомагає в житті, науці, які одружились з красунями і демонструють з екрану всі ознаки успішності. "Дядя Ваня" — про людину в літах, яка завдяки алкоголю зберегла здоров'я. 53


"Союз-Віктан" — хочеш бути лідером, успішною людиною — пий "СоюзВіктан". Реклама Чернігівського пива — за участю братів Кличко тощо. Обговорення: — Чи можна вважати рекламу алкогольних виробів талановитою? — На які соціальні і вікові групи розрахована кожна з цих реклам? — Чи відповідають дійсності обіцянки рекламодавців алкогольних виробів? - Чи виникло у вас або у ваших друзів бажання скористатися "добрими" порадами реклами? — Які форми застосування реклами алкогольних та тютюнових виробів ви ще зустрічали (ручки, кульки, склянки, чашки тощо)? — Чи змінився ваш погляд на алкогольну рекламу? Якщо змінився, то в чому? Міні-лекція "А все починалось так невинно і весело..." Мета: надати загальну інформацію про алкоголізм, його ознаки і форми. Необхідні матеріали: Текст міні-лекції; за кількістю учасників (ДОДАТОК №3). Хід вправи: тренер проводить міні-лекцію. Обговорення: — Чи змінилося щось в вашому розумінні терміну "алкогольна залежність"? — Чи змінилося ваше розуміння проблеми алкогольної залежності? — Чи захотілося б вам змінити щось у вашому ставленні до алкоголіків? — Які життєві ситуації згадувалися вам під час міні-лекції? Чи асоціаціювалися вони з певними людьми? — Що б ви хотіли сказати або побажати цим людям? ВПРАВА "Прогноз долі" Мета: надати інформацію про групи ризику; сприяти формуванню мотивації до ведення здорового способу життя; сприяти формуванню вмінь застосування одержаної інформації в повсякденному житті. Необхідні матеріали: текст інформаційної частини (ДОДАТОК № 4); картки з описом ситуацій. Хід вправи: надається інформація про групи ризику. Інформаційна частина: "Кому ж не поталанило?" Алкогольна залежність за певних обставин може виникнути у кожного. Наприклад, варто зазначити, що часте вживання спиртного сприяє прискореному формуванню алкоголізму у будь-якої людини. Але є категорії людей, у яких такі узалежнення виникають особливо швидко. І кому ж не поталанило? — Тим, у кого в роду два чи одне покоління пили ("Діди пропили печінку онуків" — французький вислів). — Тим, хто мали черепно-мозкові травми, перенесли нейроінфекції, або ж діставали часті мікротравми мозку (представники агресивних видів спорту, учасники частих бійок тощо). Це вони: "вип'ють 100 грамів, а накоять на три літри"). — Людям із нестійким типом нервової системи або з її ураженнями (за неврозів та деяких форм психопатології алкоголізм часто розпочинається з таких 54


приводів: "Вип'ю, щоб заспокоїтися" або "Вип'ю, і життя здається кращим"). .— До групи ризику належать також представники певного психологічного типу — "інтроверти", тобто люди дуже емоційні, вразливі, які, до того ж, ховають свої переживання в собі. Вони схильні раніше, ніж інші, впадати у відчай і зневірюватися. Це саме про них кажуть: "П'ють ті, хто шукали Бога і не знайшли Його". — Всі жінки входять до групи ризику, тому що їхня імунна система гірше, ніж у чоловіків, захищає їх від згубної дії алкоголю. А якщо у когось із ваших знайомих збігаються декілька чинників (мали і батьків-алкоголіків, і черепно-мозкові травми), тоді ризик швидкого розвитку алкоголізму набагато збільшується. Після інформаційної частини тренер об'єднує учасників у групи по 4-5 осіб. Кожна група отримує текст інформаційної частини (ДОДАТОК № 4) і 2-3 картки з описом життєвих ситуацій (ДОДАТОК № 8). Учасникам пропонується визначити, до якої групи ризику слід віднести головного персонажа ситуації. Обговорення: — Що нового ви дізналися про алкогольну залежність? — Чи можете ви навести приклади з життя своїх знайомих або друзів, які відносяться до групи ризику? — Яким чином знання, отримані в цій вправі, допоможуть вам в повсякденному житті? — Які почуття виникали у вас під час виконання вправи? ВПРАВА "Цвях програми" або "Прикольний хлопець" Мета: сприяти закріпленню інформації про ознаки алкогольної залежності, детальніше познайомитися з особливостями стадійного розвитку хвороби; сприяти формуванню вмінь застосування в повсякденному житті одержаної інформації. Необхідні матеріали: текст міні-лекції;

за кількістю

учасників (ДОДАТОК

№5). Хід вправи: міні-лекція, обговорення: — Що нового ви дізналися про таке захворювання як алкогольна залежність? — Чи можете ви пригадати знайомих, які вже мають алкогольну залежність? — Чи змінилося ваше ставлення до цих людей після міні-лекції? Якщо змінилося, то яким чином? — Які почуття виникали у вас під час проведення вправи? — Чи можете ви навести приклади з художньої літератури, з народної творчості (анекдоти, прислів'я, приказки), у яких розпізнається певна стадія алкогольної залежності? ВПРАВА "Спогади про долі" Мета: сприяти закріпленню знань про алкогольну залежність, її форми та 55


стадії, шляхом аналізу життєвих ситуацій на прикладах із долі знайомих або родичів, які полюбляють випити або мають алкогольну залежність. Необхідні матеріали: аркуші паперу, ручки. Хід вправи: учасники об'єднуються в пари, де вони обговорюють долі тих знайомих або родичів (не називаючи імен), хто любить випивати або мають алкогольну залежність Бажано, по можливості, відслідкувати зміни поведінки (використовуючи знання, які учасники отримали в попередній вправі). Обговорення: — Що нового ви дізналися про проблему алкогольної залежності? — Як змінилося ваше ставлення до алкоголіків взагалі і конкретно до тих людей, долі яких ви згадували пі час виконання вправи? — Чи змінилося ваше ставлення до алкоголю у вашому особистому житті? — Які почуття виникали у вас під час проведення вправи? Примітка: 1. Бажано направляти думки учасників на відстеження поведінки людини, в напрямку від: — — — — —

"дотепний" до "нахабний"; "розумний" до "банальний"; "розкутий" до "нав'язливий", "причепливий"; "сміливий" до "агресивний"; "нова компанія" до "не завжди гарні знайомства".

2. Необхідно відслідкувати, щоб жоден герой розповіді не постав як людина, у якої не було або немає шансів на краще майбутнє. ВПРАВА "Людина завжди має робити вибір..." Мета: сприяти формуванню розуміння того, що у випадку вибору будь-якої хімічної залежності втрати є набагато більшими, ніж надбання. Необхідні матеріали: аркуші паперу, ножиці, ручки (за кількістю учасників). Хід вправи: учасникам пропонується учасникам розділити аркуш паперу на 4 частини, в кожну з яких вписати: — 4 найзаповітніші мрії; — 4 найулюбленіші справи; — 4 найулюбленіші речі; — 4 найближчих людей, контакт з якими вони хотіли б зберегти протягом всього життя. Далі хід вправи проходить до коментаря такого змісту : —- Кажуть, що кожен вибір — це і надбання, і втрата. Дійсно, за все в житті потрібно платити. У випадку, коли ви вибираєте якесь задоволення, воно теж потребує плати. Коли ж це хімічне узалежнення — плата особливо велика. Зараз я візьму на себе роль хімічного задоволення. Ви маєте знати, що ви 56


вільні вибрати будь-яке задоволення, .в тому числі й хімічне, але натомість мусите віддати мені якусь із ваших карток. Всього по одному найменуванню, причому, на ваш вибір. З чим ви найлегше розстаєтесь? Подумали? Назад не повернеш, думайте добре. Вибрали? Ну от і добре. Давайте подивимось, хто що віддає насамперед. (Коротеньке обговорення). Але ви все ще хочете задоволення, і чим раз, тим більшого. Це потребує додаткової плати. Я мушу взяти у вас ще по одній вашій мрії, а ще по одній улюбленій справі, або ж ви повинні розстатися з кимось з своїх близьких і чимось зі своїх речей. Вибирайте. (Коротеньке обговорення). А чи чули ви про те, що якщо ви хімічно залежні, то з часом ви прагнете все більших задоволень за рахунок наркотичних речовин? Потрібна більша доза, а для цього потрібно більше коштів, більше часу і, зрештою, потрібні більші жертви. Ви залежні від хімічної речовини, ви вже не є господарями своєї долі, тому я (бо я граю роль хімічної залежності) на свій вибір беру у вас по одному найменуванню з усіх ваших чотирьох карток. І це вже як кому випало і як у кого склалося. Подивіться, з чим ви залишились? (Коротеньке обговорення). А ви не зупиняєтесь. Ви вже раби вашої залежності. І то завше так буває, якщо людина хоче мати від життя тільки втіху. І якщо й досі ви прагнете хімічних задоволень, я маю відібрати у вас те, що ви ще тримаєте в руках... Обговорення: — Що було вам найважче віддавати? — Які почуття ви зараз переживаєте? — Чи знаєте ви людей, які багато чого або майже все втратили, тому що були хімічно залежними? — Чи є у вашому оточенні люди, з якими ви б хотіли обговорити тему хімічних залежностей? — Чи маєте ви знайомих або родичів, які змогли здолати алкогольну або іншу хімічну залежність? Примітка для тренера. Обов'язковий вихід з ролей. Міні-лекція "Прощавай, розуме..." Мета: надати інформацію про ступені сп'яніння, сприяти закріпленню мотивації, зробити свій вибір на користь здорового способу життя. Необхідні матеріали: роздатковий матеріал з текстом інформаційної частини — за кількістю учасників (ДОДАТОК № 6), роздатковий матеріал з прикладами прислів'їв, приказок, жартів та анекдотів — за кількістю створених груп (ДОДАТОК № 7), Хід вправи: тренер об'єднує учасників у групи по 4-5 осіб, роздає їм картки з інформацією (ДОДАТОК №6) про ступені сп'яніння та картки з анекдотами, прислів'ями, приказками (ДОДАТОК № 7) і пропонує класифікувати їх згідно зі 57


ступенями сп'яніння. Обговорення: — Що нового ви дізналися про алкогольну залежність? — Чи знайомий вам стан сп'яніння та як ви можете його класифікувати після виконання вправи? — Чи впізнали ви поведінку кого-небудь з вашого оточення? — Чи можете ви, орієнтуючись на отримані знання, проаналізувати конкретні приклади зміни в поведінці людей, які вживають спиртне? — Які почуття виникали у вас під час виконання вправи? Примітка для тренера. У зв'язку з тим, що частина матеріалів містить не зовсім повну інформацію. а тільки деякі з ознак алкогольної залежності, інколи водночас можна відносити деякі з малих форм народної творчості як до одного, так і до іншого ступеня сп'яніння. Ці випадки, за потребою, можна аналізувати додатково. ВПРАВА "Антиреклама" Мета: сприяти закріпленню умінь аналізувати рекламу спиртного, використовуючи інформацію стосовно міфів та фактів про алкоголь. Необхідні матеріали: великі аркуші паперу (за кількістю груп), маркери, фломастери, ручки. Хід вправи: пропонується "дозняти" рекламу, завершивши її таким чином, яким насправді може закінчитися (і, як не прикро, найчастіше закінчується в дійсності) вживання пропонованого в рекламному ролику алкоголю. Наприклад, найкращий студент — той, що п'є пиво, — не встигає по програмі, в нього погіршується рейтинг або взагалі він не здає сесію тощо. Групам пропонується зіграти свій рекламний "ролик". Обговорення; — Які почуття виникали у вас під час виконання вправи? — Чи перекликаються створені групами "ролики" з якими-небудь відомими вам історіями з реального життя? — Яким чином знання, отримані на тренінгу, допомогли вам в створенні вашого авторського "ролика"? ВПРАВА "Не так склалося , як бажалося" Мета: допомогти учасникам зрозуміти різницю між мріями про свято і реальним святом, якщо свято відзначається традиційним вживанням алкоголю. Хід вправи: робота в колі. Учасникам пропонують згадати приклади зі свого життя або життя друзів і знайомих, коли їх сподівання від свята не виправдались у повній мірі, або коли свято було зіпсовано обставинами, пов'язаними зі вживанням спиртного, і залишило неприємні спогади. Примітка. Необхідно м'яко відмежовувати зіпсоване з причин вживання алкоголю.

випадки,

коли

свято

було

ВПРАВА "Сам собі режисер" 58


Мета: сприяти формуванню вміння знаходити альтернативу стереотипним поглядам стосовно організації визначних подій, державних, народних і особистих свят. Необхідні матеріали: кольоровий папір, великі аркуші паперу (за кількістю груп), фломастери, маркери, клей, ручки, костюми (по можливості). Хід вправи: об'єднуються учасники в групи по 5-6 осіб, і пропонується розробити власний ексклюзивний сценарій або існуючих свят, або свята, яке б вони хотіли запровадити. Після закінчення роботи групи презентують свої сценарії. Обговорення: — Якщо раптом запрошені на свято люди не уявляють його без алкоголю, що їм можна запропонувати? — Ви хотіли б бачити на вашому святі людей, які знаходяться у певній стадії сп'яніння? Чому? — Які почуття виникали у вас під час "проведення свята"? — Які моменти із сценаріїв ваших колег ви хотіли б втілити на ваших власних святах? ВПРАВА "Вхід вільний" Мета: сприяти вихованню відповідального ставлення до власної поведінки; допомогти формуванню розуміння того, що соціальний статус може стати в житті своєрідним ярликом, який робить людину соціально вразливою. Необхідні матеріали: картки з умовними соціальними статусами (ДОДАТОК № 8), таблички з написами, що відображають соціальні можливості (ДОДАТОК № 9). Хід вправи: тренер пропонує всім учасникам організувати "екскурсію в майбутнє". Гра проводиться таким чином. Потрібно вибрати з запропонованих карток (ДОДАТОК № 8) будь-яку і пришпилити її до одягу. Потім тренер підводить всіх учасників до прикріплених у різних місцях кімнати табличок (ДОДАТОК № 9) і сповіщає, що таблички є умовним входом до майбутнього. Тренер може впустити в кожні двері всіх бажаючих, які вважають, що їх статус дозволяє їм туди увійти (або, якщо вони зможуть довести свою спроможність увійти в ці двері). Інші учасники в цей час спостерігають за грою і, враховуючи стереотипні уявлення суспільства про можливості людей того чи іншого соціального статусу, або погоджуються з правильністю вибору колеги, або ж заперечують його. Обговорення: — Чому ви вважали, що саме ваш ярлик ("соціальний статус") дає вам можливість увійти або не увійти в ті чи інші двері? — Як ви почувалися, коли ваш соціальний статус не давав вам можливості увійти в ці двері? — Чи легко носити на собі "ярлики"? — Чи відчували ви, що "ярлики" провокують відповідне ставлення з боку суспільства, і ваше — до цілей та досягнень, які вам пропонував вхід у двері? — Які почуття виникли у вас під час проведення вправи? Примітка для 59


тренера. Обов'язковий вихід з ролей. ВПРАВА "Як громада, так і я" Мета: сприяти формуванню розуміння сили впливу близького оточення людини на рішення, які вона приймає, та на її поведінку в цілому. Інформаційна частина: Людина живе серед людей. Англійський поет Джон Дон, який жив наприкінці XVI — на початку ХV-го століття, сказав фразу, яка стала всесвітньовідомим афоризмом: "Я не одинокий острів, тому що існують різні типи взаємин". Що мав на увазі славетний поет, яким чином і що саме зі своїх стосунків з оточенням він хотів пояснити? Що це означає — не бути одиноким островом в світі людей? Ми постійно взаємодіємо один з одним. У когось наслідуємо досвід, з кимось навчаємося чи працюємо, певні люди створюють коло наших друзів, знайомих, родину. В процесі такого спілкування ми формуємо звички, виробляємо стереотипи поведінки, набуваємо ті чи інші якості. І як важливо, щоб поряд з нами завжди були люди з вищими людськими якостями. Бо від оточення в значній мірі залежить, якою стає людина — доброю чи не дуже, а інколи — чи й взагалі відбудеться як людина. Підтвердженням цього є такі факти. Відомі випадки, коли маленька дитина внаслідок якихось трагічних обставин опинялася серед звірів і зростала серед них. Так ось, якщо людське дитя проводило серед звірів хоч би декілька років, воно практично не могло повернутися в суспільство людей повноцінною особистістю. Зазвичай така дитина вміла те, що і звірі, серед яких вона зростала — могла бігати, як вони, дряпати, кусати, знаходити їжу і воду, майже у всьому повторювала звички тварин. Як не прикро, такі діти не можуть навчитися говорити, користуватися ложкою в процесі прийому їжі, та навіть стояти або ходити прямо, зазвичай, для них було неможливим. Важко переоцінити значення впливу оточення на життя і долю людини. В залежності від того, хто був поряд з нами, коли ми зростали, ми набували тих чи інших якостей. Хіба не доводилось вам спостерігати випадки, коли в сім'ї діти наслідують вміння та звички батьків? Наприклад: мама шиє або в'яже — дівчатка вміють шити чи в'язати; татко водить машину — син з раннього дитинства призвичаюється до керма; хтось любить рибалку чи спорт — діти теж унаслідують ці захоплення. Це ж стосується і друзів. Друг захоплюється футболом чи колекціонуванням — і ось уже й вам цікаві ці справи. Але ж вплив може бути різним. Добре, якщо захоплення ваших друзів сприяють позитивному розвитку вашої особистості. Та буває інакше, коли погані звички, вади характеру чи негативна поведінка переймаються тими, хто поряд з такою людиною. Недарма древні римляни стверджували: "Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто є ти". Наш народ теж ілюструє подібний досвід в приказках, прислів'ях ("З ким поведешся, того наберешся", "Спізнайся з дурнем — сам дурнем станеш", "З собакою ляжеш — з блохами встанеш" тощо). Тому важливо, кого ви обираєте своїми друзями. Бо ви вчитеся один у одного, і добре, якщо тільки позитивному. Чи спостерігали ви, за яких обставин швидше псуються фрукти або овочі? Коли яблуко згниє швидше — коли лежить 60


поряд з іншими здоровими яблуками, чи коли поряд знаходяться гнилі фрукти? Звичайно, це не означає, що якщо приятель потрапив у погану компанію, потрібно перестати з ним вітатися й почати обходити його десятою дорогою.. Та коли людина на ваші поради повернутися до здорового способу життя не реагує, варто обрати собі в друзі когось іншого. Що ж до колишнього приятеля — порадьтеся з дорослими (батьками, вчителем, лікарем тощо), хто і що може йому допомогти. Хід вправи: Учасникам пропонується згадати приклади з життя друзів, знайомих, які під впливом оточення змінювали свої звички, поведінку, або й долю. Зазвичай учасники наводять приклади як негативного, так і позитивного впливу, що яскраво підкреслює вплив оточення на життя людини, особливо в підлітковому віці. Обговорення: —

Яка особистість може протистояти впливу оточення? За яких умов?

Необхідні матеріали: аркуші фломастери, кольорові олівці.

паперу,

ручки

за

кількістю

учасників,

ВПРАВА "Дякую, ні!" Мета: сприяти закріпленню умінь аналізувати життєві ситуації стосовно можливих наслідків. Необхідні матеріали: Картки з завданням (ДОДАТОК № 10), аркуші паперу, ручки за кількістю учасників. Хід вправи: учасники об'єднуються в групи по 4—5 осіб і пропонуються картки з описом певних життєвих ситуацій, обговорити їх та запропонувати можливі безпечні для учасників варіанти вирішення цих ситуацій. Кожна група презентує свою роботу. За бажанням членів групи ситуацію можна зіграти. Обговорення: — — — —

Чому ви обрали саме такий варіант вирішення ситуацій? Чи можете ви навести приклади з життя своїх знайомих (не називаючи імен}, які переживали в реальному житті схожі на запропоновані в картках ситуації? Яким чином ви б вирішили ситуацію, яка була запропонована іншій групі? Які почуття виникали у вас під час виконання вправи? ВПРАВА "5 кроків відмови"

Мета: допомогти підліткам навчитись небезпечні ситуації та їх можливі наслідки.

розпізнавати

неприємні

і/або

Необхідні матеріали: ватман, "кроки відмови" — схема (ДОДАТОК №11) — кількість примірників повинна відповідати кількості учасників/учасниць, ручки, маркери. Інформаційна частина: "А п'яниць — карали..." В історії всіх країн світу можна знайти відголоски боротьби з алкогольною залежністю. Правителі, навіть найжорстокіші, бачили, що пияцтво спотворює душу і тіло людини. Тому використовували різні методи, щоб застерегти людей від спиртного. Ось деякі приклади, У древній Спарті спеціально споювали полонених рабів і показували юнакам-спартанцям, щоб посилити відразу до вина і презирство до п'яниць. 61


В Англії ще на початку XIX століття матросів, викритих у пияцтві, вдягали в брудний одяг, вішали їм на шию таблицю з написом "п'яниця" і змушували виконувати найбруднішу роботу. У Єгипті п'яниць виганяли з країни. А під час бенкетів, щоб бенкетуючі не забували про отруйний вплив алкоголю, ставили на стіл череп людини. У 1220 році до нашої ери китайський імператор Ву Венг видав едикт, відповідно до якого всі особи, захоплені під час пиятики, піддавалися страті. У древній Індії стримування від алкоголю вважалося обов'язковим для всіх каст. Людей, викритих у пияцтві, напували розплавленим сріблом, свинцем і міддю. Магомет, основоположник мусульманської релігії, забороняв пити вино. Тих, хто порушував заборону, били ціпками: вільну людину — 40 разів, раба — 80. Карл Великий, імператор франків, виховував п'яниць у такий спосіб: перший раз їх карали в закритому приміщенні, потім — привселюдно. Якщо ж ці заходи не допомагали, п'яниць страчували. У столиці Мексики — Мехіко, у тридцяті роки двадцятого століття за розпорядженням префекта поліції кожного п'яницю, що лежить на вулиці, і весь процес його доставки у витверезник знімали спеціальні кінооператори. Якщо це траплялося вперше, після того як п'яниця "приходив до тями", фільм демонстрували йому одному. Коли ж такий захід не допомагав і людина напивалася знову, її знімали ще раз і показували фільм знайомим і родичам. У тих же випадках, коли і цей засіб не давав бажаного ефекту, фільм випускали на екрани столиці. Усі витрати по зйомці подібних "кіновитворів" стягувалися з "головного героя". Ще трохи більше ста років тому в Росії в Самарській губернії існувала древня заборона: не ховати людину, що вмерла від пияцтва. її кидали або в річку, або закопували в лісі. За повір'ям, похорони алкоголіка за християнськими звичаями могли викликати неврожай чи посуху. У Швеції з 1965 року почала діяти так названа гетерборгська система: кожен торгівець спиртних напоїв одержував шість відсотків прибутку. Решта грошей відраховувалася на боротьбу з алкогольною залежністю. Людина, яку поліція затримувала двічі на рік у стані сп'яніння, позбавлялась права на соціальне забезпечення, на страхування та допомогу у випадку хвороби, У Швейцарії, де кожен сьомий житель випиває за день не менше літра вина, заборонена алкогольна реклама, суворішим стало і законодавство. Першим постраждав кухар, який наважився додати спиртне в десертні тістечка, що готувалися на державний обід: на нього відкрили судову справу. В наш час, коли виробництво алкоголю досягло гігантських масштабів, а реклама настільки нахабно й безсоромно нав'язує проалкогольний спосіб життя, надзвичайно актуальним є наявність вміння відмовлятись від неприємних і/або ризикованих пропозицій. Хід вправи: група вільно (але враховуючи рекомендації, які подані в примітках) висловлює свої думки стосовно теми, а тренер або хтось з 62


учасників/учасниць записує сказане на ватмані. Для кращого засвоєння матеріалу бажано розглянути якусь одну типову ситуацію, використовуючи для цього схему, запропоновану в ДОДАТКУ №11. Примітка. Бажано так спрямовувати думку учасників/учасниць, щоб в ході мозкового штурму: а) була визначена наявність або відсутність небезпеки запропонованого заходу: — Чому? - Де? — Яка мета? б) були продумані можливі наслідки неприємних і/або небезпечних ситуацій з таких позицій: правова відповідальність; відповідальність перед школою; відповідальність перед сім'єю; психологічне сприйняття вчинку, фізичні наслідки вчинку. в) скерувати дискусію так, щоб в результаті були вироблені1 п'ять кроків відмови від неприємних і/або ризикованих пропозицій за наступною схемою: -

голосно повторіть пропозицію і, якщо це бачите дієвим, зі здивуванням у голосі або начебто жартома, перепитайте ще раз;

-

назвіть причини, з приводу яких ви відмовляєтесь брати участь в сумнівному заході; наполягайте на них;

-

відмовтеся рішуче і впевнено ("ні" значить "ні"), але без агресії і роздратування в голосі;

-

запропонуйте іншу цікаву та безпечну ідею;

-

залиште двері відкритими ("якщо наступного разу ви запропонуєте щось більш прийнятне, я з радістю приєднаюсь до вас").

Якщо ситуація з самого початку є (або з розвитком подій стає) небезпечною, інколи найкращий вибір — вихід з неї. Коли вичерпані всі можливості — треба тікати. Обговорення: -

Які ще приклади з життя знайомих і друзів можуть слугувати ілюстрацією до цієї класифікації (не називаючи імен)?

-

Чи доводилось вам у реальному житті використовувати якісь із "кроків відмови"? ВПРАВА "Як відмовитися і не образити друга?"

Мета: допомогти підліткам оволодіти навичками відмови на сумнівні пропозиції друзів, не ображаючи їх і не розриваючи з ними стосунків; сприяти формуванню вміння застосовувати отримані знання в повсякденному житті. Необхідні матеріали: плакат, таблиця "5 кроків відмови" (ДОДАТОК №11), картки з описом ситуацій. Хід вправи: учасники об'єднуються в пари. Кожна пара отримує картку з описом ситуації, причому для порівняння засвоєння вмінь ситуації можуть повторюватися. Учасникам пропонується обговорити і зіграти ситуації з врахуванням навичок відмови (бажано, щоб кожен зіграв дві ролі: того, хто 63


вмовляє, і того, хто відмовляє). Обговорення: —

Які почуття виникали у вас під час виконання вправи? ВПРАВА "Стоп-кадр"

Мета: сприяти закріпленню умінь відмови в певних ситуаціях. Необхідні матеріали: аркуші паперу, ручки за кількістю учасників. Хід вправи: учасники об'єднуються в групи по 4—5 осіб і їм пропонується згадати випадки зі свого життя (або життя своїх друзів), коли вони не змогли відмовитися від сумнівних пропозицій товаришів або знайомих. Групи обговорюють всі згадані випадки, вибирають найбільш, з їх точки зору, типовий і "повертаються" в нього за допомогою умовного "стоп-кадру", щоб "переграти" обрану ситуацію, використовуючи отримані в попередній вправі знання про п'ять кроків відмови. Після роботи команди пропонують розвитку подій ситуації з минулого.

своє

бачення

можливого

варіанту

Обговорення: -

Якби вам дійсно довелося пережити ситуацію ще раз, чи готові ви (враховуючи отримані знання) вирішити її інакше?

-

Які почуття виникли у вас під час виконання вправи?

64


ДОДАТКИ Додаток № 1 (до вправи "Великий брехун" або "Міфи і факти про алкоголь") Зерно пшениці, яке пролежало більше 3000 років у гробницях фараонів, дає сходи і колоситься, тоді як зерно, зволожене алкоголем, ніколи не проросте. Мі

Факти

фи

Алкого ль звеселя є: нехай прожив у менше, зате весело)

У деяких людей, дійсно, на початку їхньої алкоголізації проявляється так звана алкогольна ейфорія. Вона виникає внаслідок отруйної наркотичної дії етанолу (етиловий спирт), найбільш яскраво маніфестується в першій стадії алкогольної залежності. В другій стадії алкогольної залежності ейфорія ("алкогольний кайф") проявляється все менше, дія спиртного здебільшого зводиться до стимулюючої ("Не похмелюсь, не зможу працювати"), в третій стадії вона практично повністю відсутня — спиртне тут слугує в основному тільки в якості знеболюючого. Це трапляється тому, що для формування ейфорії ("кайфу") затрачуються резерви імунної системи — тобто тої енергії, яка забезпечує стабільність захисних сил організму. Часте вживання спиртного призводить до вичерпування захисних сил організму, тому рівень здоров'я швидко знижується. Багато вчених-медиків дотримуються думки, що відчуття ейфорії у більшості питущих людей виробляється як результат засвоєного з дитинства міфу про звеселяючу дію спиртного. Підтвердженням цієї гіпотези слугують наступні приклади. Велика група підлітків від 14 до 18 років, яку попросили описати стан, що виник у них після першого вживання алкоголю, так характеризувала свої відчуття: "Наче чимось м'яким вдарили по голові; немов надихався чадного газу; виникло відчуття печії в стравоході, в шлунку, почалась нудота; відчував запаморочення, все пливло перед очима". Коли дорослим чоловікам ввели внутрішньовенно розчин етилового спирту, не попереджаючи про те, що це за речовина, і попросили описати свої відчуття, то всі. учасники досліду говорили про сонливість, нудоту, важкість в голові та тілі, головний біль. У випадку, коли учасникам експерименту повідомляли, що їм вводять розчин спирту, вони починали поводитися відповідно до своїх уявлень про дію алкоголю (намагалися демонструвати оточуючим веселість, піднесений настрій, деяку грайливість тощо.

Алкогол ь покращ ує

Алкоголь гальмує роботу тих мозкових центрів, як відповідають за вищу діяльність людини (інтелект совість, можливість критичної оцінки ситуації, рівень культури тощо). Тому часто трапляється так, що люди, які зібрались на дружню бесіду за чаркою, закінчують сваркою 65


комунік ацію

або й бійкою. Ці ж причини зводять в одну компанію людей з різним культурним та інтелектуальним рівнем

Алкогол 96% спирт в медицині ь убиває засіб при умові, що його мікроби знешкодити (убити) мікроби випити не менше 10 літрів дорівнюватиме 70%).

використовується як дезінфікуючий концентрація дорівнює 70%. Щоб у внутрішньому середовищі, потрібно спирту (саме тоді його концентрація

Алкогол Фізична втома у людини проявляється головним болем ь знімає неприємними відчуттями в м'язах, суглобах тощо. Фізичні втому може втому зняти тільки відпочинок. Але алкоголь має, як кожен інший наркотик, властивість знеболювати, тому після вжитого спиртного у людини можуть виникати суб'єктивні відчуття полегшення загального стану. Та це триває недовго, і після протверезіння стан організму зазвичай тільки погіршується. Алкогол Під дією алкоголю розширюються поверхневі кровоносні судини. Це ь може викликає короткочасне відчуття припливу тепла до поверхні шкіри. зігріти Але розширені судин більш інтенсивно віддають тепло, і це небезпечно тим що, по-перше, значно швидше, ніж без вживання алкоголю, охолоджується тіло, а, по-друге, відчуття внутрішнього тепла (дія алкоголю зсередини) не дає людині можливості відчути своєчасно холод, як попереджуючий сигнал. Тому п'яні люди частіше замерзають, навіть при не дуже низькій температурі. Недарма народна мудрість забороняла кучеру взимку випивати хоч би краплю спиртного перед дорогою. Пиво — слабоал когольн ий напій, корисни й для здоров'я (рідкий хліб), воно покращ ує роботу мозку

Пиво інтенсивно знищує клітини головного мозку . Через 5 років вживання пива спостерігається зниження розумових процесів, значно погіршується пам'ять, проявляється дратівливість. Щоденне вживання навіть 200 г пива протягом трьох років завищує на 40% ризик захворювання на рак грудей у жінок та дівчат. У чоловіків пиво швидко призводить до так званої фемінізації (переродження статі). У них починають збільшуватися молочні залози, жир відкладається по жіночому типу, до того ж вони швидко стають імпотентами. Бісмарк узагальнив ці явища такою фразою: " Від пива чоловіки стають лінивими, нерозумними і безсилими".

66


Додаток №2 (до вправи "Великий брехун" або "Міфи і факти про алкоголь") — — — — — — — — — — — — — — — — —

веселощі; відпочинок; розумна порада; вдалий анекдот; сміливість; розкутість; інтелект; задоволення; доречність; комунікація; гарно проведений час; здоров'я; кмітливість; гарні знайомства; нова компанія; доросле життя; шанований громадянин.

Додаток №3 (до міні-лекції "А все починалось так невинно і весело...") — Скажіть, будь ласка, хто із вас ще жодного разу не випив спиртного? А хто зробив це хоч би один-два рази? Я хочу запропонувати вам розмову про те, з чого розпочинається і як розвивається алкогольна залежність. Вам, напевно, доводилося бачити подібне — інколи трапляється так, що людина не може контролювати себе після вживання спиртного. Або п'є багато, або в неї поведінка змінюється, або це трапляється разом. Тобто у людини розвивається хвороба, і вона має назву — алкоголізм. Побутує думка, що алкоголік — це нечупарно зодягнена, а то й геть занедбана людина. Із червоним обличчям, синім носом і тремтячими руками, -вони стовбичать біля "генделиків", — сподіваючись на дармову випивку, чи оті, які метикують "на трьох" і ночують здебільшого на лаві в міському парку або під парканом (погляньте ще раз на "портрети" алкоголіків, які ви малювали). Так, — це алкоголізм, але вже у прикінцевій його формі, коли врятувати людину дуже важко. Хіба що за допомогою медицини продовжується на якийсь час тлінне існування нещасного на цій землі. Хвороба розпочалася значно раніше. Але ж як серцеві хвороби, або цукровий діабет, так алкогольна залежність розвивається поступово, часте непомітно для питущого, переходячи з однієї стадії в іншу. Варто згадати форми цієї підступної хвороби. їх три: —

запійний алкоголізм; 67


— систематичний алкоголізм; — перемежівний — або його ще називають навзмінний — алкоголізм. Я розкажу вам детальніше про кожну із них. ЗАПІЙНА ФОРМА АЛКОГОЛІЗМУ. Спочатку людина випиває протягом не більше одного-двох днів, але досить систематично, — наприклад, один раз на місяць. Згодом запої стають тривалішими, а перерви між ними — коротшими. Поміж запоями хворі байдужі до вигляду і запаху спиртного. І цю обставину вони використовують для аргументації своєї відмови від лікування. Мовляв, я просто "нахідний" п'яниця — на мене "находить". Алкоголік — це той, хто п'є щодня, а ось я — цілковито здорова людина: хочу п'ю, а не хочу — не п'ю. І навіть намагаються відтягати запої. Але хвороба є хвороба. Вже змінена ферментативна діяльність печінки, та й алкогольний обмін речовин вимагає свого. Рано чи пізно, а час запою настає неминуче СИСТЕМАТИЧНИЙ АЛКОГОЛІЗМ. Хворі на систематичну форму алкоголізму випивають нехай і потрішку, але майже кожного дня. Якщо умови праці змушують утримуватися від алкоголю вдень, то ввечері "прикладання до пляшки" мусить відбутися обов'язково. Медичною мовою таке називається "відстрочене похмілля". Цікаво, як люди із цією формою алкоголізму мотивують відмову від лікування. Вони кажуть, що алкоголік — це та людина, що п'є запоями, а я — міру знаю, Я — потроху, хоча і кожного дня. Пропозиція "А ви спробуйте взагалі не пити хоча б місяць-два" — відкидається із непідробним здивуванням: "А навіщо? Те я завжди зможу зробити". "Систематичний" алкоголік звичайно спивається за схемою: після роботи —> на роботі —>замість роботи. ПЕРЕМЕЖІВНИЙ (НАВЗМІННИЙ) АЛКОГОЛІЗМ. Ця форма хвороби поєднує в собі ознаки як систематичного, так і запійного алкоголізму. Людина може перебувати "напідпитку" місяць-два, а то й більше. П'є потроху, переважно вже після роботи. Але, якось перепивши, поринає у запій. Психічна деградація особистості за цієї форми хвороби зазвичай помітна вже на ранніх її етапах. На жаль, згідно зі статистикою та, як засвідчують наукові дослідження, — кожний восьмий у нас стає алкоголіком. Хвороба має свої ознаки. Хай вони послугують умовними маркерами в свідомості, вказуючи на те, що задуматись над проблемою комусь потрібно вже, можливо, зараз. А дехто згадає родичів або знайомих. Ось деякі з карбів алкогольної залежності: 1. Спиртне вже не викликає нудоти, запаморочення га інших неприємних відчуттів: організм немовби звикає до нього, і вживання навіть великої дози алкоголю, яка викликає високий рівень сп'яніння, не викликає захисної реакції — блювання. УВАГА! Підвищується толерантність до спиртного! 2.

Втрачається контроль над "своєю дозою". Ви замірялися випити трохи, 68


а випили стільки, скільки влізло ("по зав'язку"). «Прийнята» доза не дає відчуття сп'яніння, а лише викликає непереборне і неконтрольоване бажання пити ще й ще. "Випив менше, ніж хотілося, та все ж більше, ніж міг" (Із вранішніх спогадів питущої людини) УВАГА! Втрачається контроль над кількістю вжитого алкоголю! 1. "Травматики", а також ті, у кого в роду пили, раніше за інших мають зміни поведінки за сп'яніння. Частішають вияви агресії, злостивості, з'являються провали в пам'яті, зростає схильність до антисоціальних вчинків тощо. Інколи спостерігається аутоагресія (самопаплюження, схильність до самогубства). УВАГА! Все більше і більше втрачається ситуаційний контроль! Скільки нас у залі? Порахуйте, а після цього вдивіться в обличчя друзів. Хто із вас через 10—15 років, а то й раніше, матиме синювате і набрякле обличчя, мішки під очима, у кого вранці будуть зрадливо тремтіти руки? Для кого пляшка стане важливішою за працю, захоплення, сім'ю? А коли будете повертатися додому і побачите по дорозі людей зі згаслим поглядом, неголених, у неохайному одязі, — вдивіться в них уважно: чи це не ваше майбутнє? Ті ж дослідження засвідчують, що на кожного офіційно зареєстрованого алкоголіка маємо додати ще як мінімум чотирьох незареєстрованих. То скільки ж усього зіп'ються? І хто? - Ви? - Ви? - Або ви? Додаток №4 (до вправи "Прогноз долі") ХТО НАЛЕЖИТЬ ДО ГРУПИ РИЗИКУ? — Ті, у кого в роду два чи одне покоління пили. — Ті, хто мали ураження мозку (постраждали від черепно-мозкової травми; мали чисельні мікротравми мозку — боксери, борці, ті, хто часто приймають участь у бійках; перенесли нейроінфекції — менінгіт, енцефаліт, арахноідит). — Люди із нестійким типом нервової системи або з її ураженнями (за неврозів та деяких форм психопатій алкоголізм часто розпочинається з таких приводів: "Вип'ю, щоб заспокоїтися" або "Вип'ю, і життя здається кращим"). — Представники психологічного типу — "інтроверти", тобто люди дуже емоційні, вразливі, які до того ж ховають свої переживання в собі, їм здається, що спиртне робить їх комунікабельнішими і привабливішими. — Всі жінки та дівчатка — жіночий організм практично втроє-вп'ятеро слабше протистоїть алкоголізації. — Люди, які часто вживають спиртне. Це послаблює захисні функції організму, і алкогольна залежність розвивається швидко або набагато швидше. 69


Додаток № 5 (до вправи "Цвях програми" або "Прикольний хлопець") Медицина нашої країни тривалий час виокремлювала три стадії алкогольної залежності. I стадія. "Веселий хлопець" або "Душа компанії". Збільшується стійкість до кількості вживаного спиртного, щезає блювотний рефлекс, відсутній похмільний (абстинентний) синдром. Зростає лабільність нервової системи (людина стає вразливою емоційно: швидше і глибше дратується або радіє, стає більш примхливою, може проявлятися тонкосльозість тощо). Виявляють себе і все більше прогресують брехливість, егоїзм, хвастощі, знижується здатність критично оцінити свій стан. Підвищується психологічна орієнтованість на алкоголь: випивати подобається, думки про спиртне викликають приємне збудження, людина жвавішає, їй весело, життя чудове. Людина квапитиме інших не тільки тоді, коли готуються до чаркування, а й під час застілля, першою підніматиме чарку (так званий "симптом випередження кола"). Будь-яка подія може слугувати за привід. II стадія. "Я п'ю — і все мені мало". Збільшення дози алкоголю досягає апогею і може довго утримуватися на цьому рівні. Погіршується пам'ять, з'являється похмільний синдром після великої пиятики (головний біль, розбитість, слабкість, запаморочення, нудота). Різко підвищується дратівливість. Виробляється велика чутливість органів нюху на запах спиртного — хворі інтуїтивно знаходять всі місця, де родичі ховають пляшки. Збільшуються запої або формується систематичне пияцтво, і, як наслідок — тяжкі психічні розлади, стани марення, немотивована схильність до самогубства. Різко погіршується стан здоров'я взагалі. Яскраво проявляється психологічна залежність, прогресує руйнування особистості, частішають абсурдні або асоціальні вчинки. Алкоголік вдається до будь-яких хитрощів, аби тільки роздобути щось для "похмілки". Тому можуть настати такі поведінкові прояви, як пропивання заробітної платні, позичання грошей в борг, винесення речей з дому тощо. Зникає відчуття кількісного контролю, приєднується втрата відчуття ситуативного контролю (управління транспортом у стані алкогольного сп'яніння, вживання алкоголю у випадкових компаніях тощо). III стадія "Обережно, двері зачиняються". Прогресує виснаження всіх органів та систем організму, відбуваються незворотні зміни, загострюються всі наявні захворювання, все частішають напади депресії. Наростають фізичні та психічні зміни особистості. Ще більше, ніж раніше, знижується критика стосовно себе та своєї хвороби. Недбальство і безтурботність змішуються із брутальним цинізмом та примітивним алкогольним гумором. Емоційна сфера стає вкрай нестійка: сльозливість або розчулення тут же можуть змінитися на дратівливість, злостивість і навіть агресію. Навально руйнуються виробничі та родинні стосунки, навіть там, де вони хоч якось жевріли. Часто хворий не потребує друзів до пляшки і п'є наодинці. Додаток № 6 (до міні-лекції "Прощавай, розуме...") 70


Інформаційна частина. Етиловий спирт, який міститься в кожному спиртному виробі, є речовиною, що отруює і змінює діяльність всіх органів та систем. Але в найбільшій мірі це стосується функцій головного мозку. Отруєння мозку алкоголем розрізняють за формами і за ступенями. Зараз я розкажу вам про найбільш типову, її ще називають клінічною, форму сп'яніння. А ще є атипова і патологічна форми, та про них пізніше. Клінічна форма алкогольного сп'яніння, або, правильніше сказати, отруєння етиловим спиртом розвивається з певною послідовністю змін в поведінці і реакціях. Той, хто п'є навіть для покращення настрою, сам себе обманює. Стан сп'яніння, зазвичай, триває декілька годин і поділяється на 6 етапів або ступенів. 1-й ступінь сп'яніння (отруєння) — штучна веселість. На цьому етапі з'являються надмірні збудженість, балакучість, зухвалість або пустощі, галасливість, самовпевненість. 2-й ступінь сп'яніння (отруєння) — буйність. Призводить до підвищеної дратівливості, запальності, розлюченості, з'являється схильність до скандалів, бійки. Буйність не завжди проявляється, -— якщо деяких сп'янілих людей не чіпати, вони можуть поводитися спокійно. З ступінь сп'яніння (отруєння) — паралічність. Збудженість змінюється все зростаючим гальмуванням. Характерними ознаками цього стану є порушення координації рухівних актів: мови, жестів, ходи. 4-й ступінь сп'яніння (отруєння) — божевілля. Стан високого отруєння мозку алкоголем. Втрачається узгодженість мозкової діяльності, свідомість пригнічена. Тому божевільню сп'янілий не розуміє, що говорить, робить. Інколи він бурмоче всілякі нісенітниці. Здатність мислити порушена або ж навіть повністю втрачається. Власне, ознаки божевілля спостерігаються і в трьох попередніх ступенях, але найбільш яскраво проявляються в четвертій. 5-й ступінь сп'яніння (отруєння) — алкогольний сон. Сп'янілий не повністю втратив чутливість, його мож¬на навіть розбудити якимось чином і поставити на ноги, але рушійні акти в нього порушені. 6-й ступінь сп'яніння (отруєння) — наркозність. Алкогольний сон переходить в алкогольний наркоз. Сп'янілий повністю втрачає чутливість, тому він може втопитися у ванній чи в калюжі; згоріти в полум'ї пожежі, викликаної запаленою цигаркою, що випала з рота. Ми з вами вели мову про типову форму отруєння алкоголем, але в житті не завжди буває так. Деякі люди, а особливо ті, котрі мають спадкову схильність до алкогольної залежності, або ж перенесли черепно-мозкові травми чи нейроінфекції, найчастіше дають атипові форми. Атипова форма алкогольного отруєння мозку — це коли ступені сп'яніння розвиваються непослідовно або ж деякі з них зовсім випадають. Наприклад, без всяких веселощів відразу наступає паралічність або, що ще страшніше, божевілля чи наркозність. Причому атипові форми можуть 71


спостерігатися у будь-кого, навіть у тих, хто довгий час мав тільки клінічні (типові) прояви сп'яніння. Ще більш загрозливим явищем є так звана патологічна форма сп'яніння. Розвивається вона раптово, нерідко навіть після вживання найменших доз спиртного, а надто коли це спиртне є підробкою. Тоді людина стає абсолютно непередбачуваною у своїх діях. Найчастіше ця форма отруєння стає приводом для відкриття кримінальних справ. Що варто відмітити — сам хворий нічого не пам'ятає з того, до чого він був причетний. Підсумовуючи, необхідно зазначити, що ніколи не можна бути впевненим у тому, як швидко і яким чином проявить себе отруєння алкоголем. Щоб не спаплюжити долю і не сплюндрувати плани на майбутнє, варто якомога найдовше відтягнути перше вживання спиртного. А в разі, коли воно вже відбулося, спробуйте зробити свої зустрічі із "зеленим змієм" якомога рідшими та нетривалими. Додаток № 7 (до вправи «Прощавай, розуме…») — Краще одну краплю в рот, як дві на землю. — В лихий час п'ю і квас, а побачу пиво — не пройду мимо. — На гріш вип'є, а на карбованець галасує. — Спершу горілка людей розважала, а тепер сама засумувала. — П'яні та діти мимовільно правду скажуть. — Мало чого буває, що п'яний співає. — Ні рак, ні жаба, а просто п'яний нахаба. — Не бити кума, не пити пива. — Сьорбне чоловік з чарки — наче сказиться. —- Горілка багато шкоди робить: вона і розум затьмарить, і на зле штовхає. — Заробив — на хребет і в губу. ~~ Де п'ють, там і б'ють. — Як п'є, то не проливає, як б'є, то добре влучає. — Спасибі Богу, що дня доробили та й нікого не побили. — Від п'яного поли вріж, а втікай. — Лихо горлом влізло. — Напала брага на ворога. — Пий, та не вий, а підпивши, колотнечі не починай. — Горілка з ніг людей збиває. — Прилип, як п'яний до тину. — У п'яниці коли не під очима синьо, то спина в глині. — Обпився, як павук. — Ложки до рота не донесе. — Оре носом. — У п'яти вступило. — Язика не поверне, неначе він йому повстяний. — Підгуляв, що і з копит збився. — То сторч, то боком, але дійшов. — Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить. — Казала горілка: "Ой, хто мене займає, — у голову зайду, руки-ноги одберу.так що і додому дороги не знайде". — Горілка без вогню розум спалить. 72


— — — — — — — — — — — — — — —

П'яний та дурний — рідні брати. Не шкода горілки випитої, а шкода розуму пропитого. П'яний собі розум відбирає. Хто стане горілкою свій розум мить, той його ще гірше забруднить. В голові — неначе в млині. П'яний гірше скаженого пса. Пив не наживо, а на смерть. Душа міру знає — вип'є, а потім лежить. Гуляй душа в тілі, поки кості цілі. П'яний, аж валяється. Хто по повній наливає, той під тином спочиває. П'яному і калюжа по вуха. Горілка мене родила, горілка мене хрестила, вона мене і в труну вжене. Люди п'яні голову гублять. Хоч йому зуби вибери.

Додаток № 8 (до вправи «Вхід вільний») Соціальний статус: — алкозалежний; — дитина з заможної родини; — дитина вулиці; — дитина з дружної родини; — наркозалежний; — дитина з малозабезпеченої родини; — сирота; — біженець; — дитина з ослабленим здоров'ям; — дитина з якостями лідера; — дитина, поведінка якої залежить від думки інших, з низькою самооцінкою; — дитина, в оточенні якої переважно наркозалежні друзі; — дитина, що звикла часто говорити неправду; — дитина, яка займається спортом; — тренер школи рівних можливостей; — батьки розлучилися, дитина змушена йти працювати після школи; — стоїть на обліку у дільничного міліціонера; — бездомна дитина; — некомунікабельна, хоч і творчо обдарована, дитина-напівсирота. Додаток № 9 (до вправи «Вхід вільний») Написи на табличках: — ліцей; — дискотека; — престижна освіта; — здоров'я; — навчання за кордоном; — високооплачувана робота в престижній фірмі; 73


— іномарка; — квартира; -- медичне страхування; — власний бізнес; — впевненість у майбутньому; — можливість допомагати іншим; — багато друзів; — щаслива сім'я. Додаток № 10 (до вправи «Дякую, ні!» ) Картки з описом ситуацій: Картка № 1. Кирило та Ігор товаришували з дитинства: разом ходили в дитячий садок, потім в школу, грали у футбол. Коли хлопці перейшли в 11 клас, батьки Ігоря купили квартиру в новому районі міста. Він сумував за своїм районом, друзями, і спочатку майже кожні вихідні приїжджав до Кирила в гості. Але з часом у Ігоря з'явилися нові знайомі, і спілкування зі старими друзями все більше зводилося до телефонних розмов. На свій день народження Ігор запросив Кирила, де познайомив його зі своїми новими друзями — веселими, дотепними хлопцями і дівчатами. Кирила здивувала кількість алкогольних виробів на святковому столі і те, як звично гості проголошували тости та пили за їх здійснення. Але найбільше його вразило, що Ігор, який був раніше проти вживання алкоголю, сам пропонував випити і з задоволенням "підтримував" компанію. Крім того, Ігор, коли помітив, що Кирило не п'є, пожартував: "Ти мене не поважаєш?" Через деякий час, коли дівчата запропонували потанцювати, Кирило помітив, що деякі хлопці (а з ними й Ігор) вийшли на балкон. Кирилу також захотілося подихати свіжим повітрям, тому він вирішив приєднатися. Ігор і компанія курили одну цигарку на всіх, яку вони передавали по колу, хтось із хлопців простягнув цигарку Кирилу... Картка № 2. Рита все життя, скільки себе пам'ятає мріяла стати моделлю. Вона навіть уві сні бачила себе на подіумі в найкращому одягу. Рита з відзнакою закінчила школу при модельній агенції, майже одразу отримала роботу. Дівчина була щаслива, адже її найзаповітніша мрія здійснилася. Навіть те, що їй та іншим дівчатам доводилось брати участь у презентаціях, фуршетах, банкетах, спочатку це подобалось. Але все частіше з'являлися біля неї деякі молоді (а то й не дуже молоді) чоловіки, які дуже наполегливо пропонували випити з ними келих гарного вина, бо: "Вино покращує настрій і робить життя веселішим..." Картка № 3. Мишкові 14 років, він дуже веселий і дотепний хлопець, у нього багато друзів і в місті, де він живе з родиною, і в селі, в якому він відпочиває кожне літо, у дідуся з бабусею. Цього літа "городських", як їх жартома називали в селі, приїхало багато. Кожного вечора у місцевому клубі лунала сучасна музика і веселий сміх молоді. Одного разу до Мишка, який з друзями про щось розмовляв, підійшов місцевий хлопець Олексій. Олексій вже двічі встиг побувати у в'язниці. Його хтось побоювався, а хтось і поважав. Він привітався із ними, як з дорослими людьми, і запропонував всім випити за знайомство. Хлопці були приємно вражені, що ця людина поводиться з ними, як з рівними. Тільки Мишко спочатку відмовився, і 74


Олексій глузливо погодився, що "маленьким" горілка зашкодить... Додаток № 11 (до вправи «5 кроків відмови») Визначте наявність або відсутність небезпеки Назвіть небезпеку, класифікуйте її

Визначте наслідки - Правові -

Наслідки в школі

-

Сімейні наслідки

-

Психологічні

-

Фізичні

Запропонуйте альтернативу Залиште двері за собою відчиненими

"А що ми там будемо робити?" "Ти все гарно обміркував?" "В тебе є дозвіл?" Заборонено законом Може бути неприємна розмова з дорослими "В нашій сім'ї так не поводяться" ("Не в правилах нашої сім'ї") "Я буду почуватися ніяково" Може зашкодити здоров’ю "Якщо нас спіймають, мене можуть заарештувати" "Директор може звільнити запросять в школу"

від

занять,

батьків

"Мої батьки не дозволять мені поїхати з класом на екскурсію (ходити на дискотеку тощо)" "Я знову буду погано почуватися з приводу того, що прийняв рішення, яке мені зовсім не подобається, під тиском друга (подруги)" Отруєння наркотичними речовинами («Чому б нам не…») тобто запропонуйте соціально прийнятні форми розваг "Якщо зміниш свою думку — зателефонуй мені"

Додаток № 12 (до вправи «Як відмовитись і не образити друга») Ситуація №1. Друг пропонує тобі заробити "легкі" гроші: він знає кіоск, двері якого можна просто відкрити. Ситуація №2. Ви збираєтесь на дискотеку, друг пропонує вам пляшку "Лонгера": "Це стильно і безпечно, тому що це сік". Ситуація №3. "В мене є цигарка з травою, не хочеш спробувати? Це дуже весело і круто!" Ситуація №4. "Моїх батьків немає вдома, а я знаю, де мій батько ховає ключ від бару, ми можемо навіть піти з уроків. Спиртне — це класно!" Ситуація №5. Сьогодні іспит, і ти дуже хвилюєшся. Твій друг пропонує тобі пігулку: "Вип'єш — перестанеш хвилюватися, пройде втома". 75


Ситуація №6. Твоя найкраща подруга лише вчора познайомилась із хлопцем, а сьогодні вона вже пропонує тобі разом з нею завітати до нього додому.

76


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ І РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ 1.

АлКоголь - друг чи ворог?: Виховна година// Позакласний час. - 2000. - № 23-24. - С. 58-59.

2.

Андрєєва Т. Курс виживання для некурців: До міжнародного дня боротьби з курінням// Шкільний світ. - 2005. - №15. - -С. 5-9.

3.

Бурмака Н. Тренінг профілактики алкогольної залежності підлітків: Методичні матеріали для тренерів // Практична психологія і соціальна робота. – 2006. - № 6. – С. 39 – 48; № 7. – С. 49 – 61.

4.

Валеологія. Здоровий спосіб життя// Корпоративна культура. – К.. 2003. – С. 188-196.

5.

Вибери життя: Сценарій// Позакласний час. - 2001. - № 34. - С. 20-21.

6.

Волохай Н. Суд над шкідливими звичками: Сценарій // позакласний час. 2004. - № 3-4.

7.

Газєєва Т. С. Фактори ризику в формуванні здоров"я населення// Вісник соціальної гігієни. - 2003. - № 2. - С. 9-15.

8.

Гайворонская Т. Горькие плоды "сладкой жизни"Сценарий// Читаем, учимся, играем. - 2001. - № 4. - С. 103-108.

9.

Грушецкая Т. Мы дружим и поем - без наркотиков живем!: Сценарий// Сценарии школьных праздников. Кн. 2. - М., 2001. - С. 112-126.

10.

Гуляйгородська М. Про шкідливість нікотину, алкоголю та наркотичних речовин// Все для вчителя. - 2004. - № 22-23. - С. 68-70.

11.

Гуменюк Н. Звинувачується Зелений змій: Сценарій судового засідання// Позакласний час. - 2000. - № 3.

12.

Дмитрів М. Твоє майбутнє у твоїх руках: Сценарій// Позакласний час. - 2003. - № 20. - С. 43-46.

13.

Жибловська М. Рольова гра на тему"Небезпека наркотиків"// Валеологія. 1999. - №9. - С. 10-11.

14.

Здоровий спосіб життя// Маркова Л. Шкільний довідник з основ безпеки життєдіяльності. – Тернопіль, 2003. – С. 111 – 112.

15.

Здоров’я людини// 5-та Всеєвропейська Конференція Міністрів Охорони Навколишнього Середовища «Довкілля для Європи»: Матеріали та документи. – К., 2004. – С. 111-113.

16.

Іванець Н. Дорога в безодню: Рольова гра з проблем наркоманії// Позакласний час. - 2000. - С. 18; 31.

17.

Інновації змісту і технологій здорового способу життя. - Тернопіль, 2002.

18.

Кравченко А. Тютюн і здоров"я// Шкільна бібліотека. - 2003. - № 10. - С. 9799.

19.

Лозниця В. С. Психологія менеджменту: теорія і практика. – К. 2001. – 77


510 с. 20.

Міфи про алкоголь// Проект «Віртуальне товариство «Твереза Україна». – Елеектронний ресурс. - http://tvereza.info/ (2007-05-21)

21.

Наркотична небезпека// Позакласний час. - 2004. - № 19-20. - С. 98-100.

22.

Основи практичної психології. – К., 1999. – 536 с.

23.

Основні факти про тютюн. - Серія "Профілактика алкогольних, наркотичних і тютюнових проблем". - 2001. 24 с. http://www.adic.org.ua/coalition/tobfacts/index.html (2007-05-21)

24.

Палеха Ю. І. Іміджологія. – К., 2005. – 322 с.

25.

Панч М. П’яний заєць: П’єса - казка на одну дію// Позакласний час. - 1998. № 11-12. - С. 50-52.

26.

Русин Л. Американські студенти проти американської тютюнової індустрії в Україні: Інф.-розв. костюм. акція// Слово Просвіти. - 2001. - Ч. 17. - С. 5.

27.

Семенова О. Паліть на здоров"я: Молодіна драма у 2 дії з прологом// Позакласний час. - 2001. - № 11-12. - С. 28-34.

28.

Сізанов О. Концептуально-методологічні підходи до створення модульного курсу по попередженню паління серед підлітків і молоді// Практична психологія і соціальна робота. – 2006. - № 3.-

29.

"Скажемо курінню - "Ні!": Програма валеологічного тренінгу// Шкільний світ. 2004. - № 4. - С. 3-10.

30.

Скрібл Р. Тютюн вбиває більше людей ніж СНІД?. – Електронний ресурс. - - http://www.voanews.com/ukrainian/archive/2006-08/2006-08-02voa11.cfm (2007-05-21)

31.

Сценарії про шкідливість алкоголю і тютюнопаління// Позакласний час. 2004. - № 15-16. - С. 28-41.

32.

Татенко В. Пам’ятка лідеру: Щоб прожити щасливе повноцінне життя// Психолог. – 2006. - № 15. – С. 30.

33.

Т��таренко Т. М. Специфіка настанов молоді на здоровий спосіб життя// Практична психологія і соціальна робота. - 2004. - № 6. - С. 65-68.

34.

Фактори ризику у формуванні рівня здоров’я населення// Статистика охорони здоров»я. – К.. 2002. – С. 29-33.

35.

Федорова Т. Добровольное сумасшествие : Разговор с одростками о том, как уберечь себя от вредных привычек: Сценарий// Библиотека. - 2001. - № 8. С. 55-59.

36. Формування здорового способу життя// панорама охорони здоров»я населення України. – К., 2003. – С. 295-314. 37.

Чухілевич О. Тиждень психологічних знань у гімназії// Психолог. – 2006. - № 8. – С. 24-29.

38.

Шкідливий вплив алкоголю на організм людини// Позакласний час. - 2002. № 17. - С. 13-14. 78


39.

Що? Звідки? Наслідки.../ Позакласний час. - 2000. - № 25. - С. 26-29.

40.

Що таке «здоровий спосіб життя»// Шкільний світ. – 2003. - № 45. – С. 2-8.

41.

Якубов А. Технологія проведення тренінгів// Психолог. – 2003. – № 18-19. – С. 39. ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ 1. Волос Б. Пити, значить духовно-морально гнити. – Електронний ресурс. http://kozaky.org.ua/index.htm?id=6 (2007-06-21) 2. «Escape» Голандсько-Український центр профілактики табакопаління, алкоголізму, наркоманії. - – Електронний ресурс. - http://www.centerescape.org/uk/ (2007-07-02) 3. Жіночий алкоголізм. А які ж будуть діти. – електронний ресурс. http://www.hw.net.ua/art.php?id=618 (2007-06-21) 4. Коаліція громадських організацій та ініціатив за вільну від тютюнового диму Україну. – Електронний ресурс. http://www.adic.org.ua/coalition/news/statistics.htm (2007-06-21) 5. Міжнародна академія тверезості. – Електронний ресурс. http://intacso.ru/?section=1 (2007-06-21) 6. Міжнародна Незалежна Асоціація Тверезості. – Електронний ресурс. http://adic.org.ua/mnat/. –(2007-06-21) 7. Про обов`язкове лікування осіб, хворих на хронічний алкоголізм: Проект Закону. – Електронний ресурс. http://www.rada.gov.ua/zakon/PR1/TXT1/0900/p0968.htm (2007-06-21) 8. Система Информации на Русском языке по Профилактике Алкогольных, Табачных и прочих Интоксикантных Проблем. – Електронний ресурс. http://www.adic.org.ua/ (2007-06-21) 9. Хрипкунова Г. Алкоголізм із дитячим обличчям. – Електронний ресурс. http://www.day.kiev.ua/153331/ (2007-06-21) 10. Юрченко О. В. Алкоголізм. – Електронний ресурс. http://www.psychiatria.lviv.ua/alcoholism/ (2007-06-21)

79


Інтерактивні форми профілактики шкідливих звичок