"Сурма" – українська незалежна газета. №37-2023

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 8 (37) | 24 ЛЮТОГО 2023 | USA, UKRAINE

1 рік повномасштабної війни: 12 тез-висновків ▶ стор. 2

Рік, 12 місяців,

У мене є мрія - прокинутись зранку і побачити в часописі на першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями синьо52 тижні, 365таднів жовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго ▶ стор. 4 не проживе. Тому підтримай українське видання та українське радіо, щоб наша мрія стала реальністю.

Якщо Вам не байдуже. Підтримайте радіо і газету. І був той ранок, Переведіть кошти по ZELLO за номером телефону +17736973923 або за QR коли кодом здригнулася Рахунок в Selfreliance - 177162 від болю Україна…

CHASE BANK - 695785532 ▶ стор. 16 Ви можете оформити щомісячний автоматичний перевід для підтримка радіо та газети. А ще Ви можете оформити автоматичну заявку, і ми будемо знімати вказану суму автоматично. Чеки можна висилати на нашу адресу. БУДЕМО ВДЯЧНІ 5050 N. Cumberland Ave., 18-S Norridge, IL 60706. ЗА ПІДТРИМКУ PAYBLE FOR: UKRAINIAN-AMERICAN MEDIA GROUP.

ГАЗЕТИ «СУРМА»

Ваша реклама в газеті і на радіо, це велика підтримка для нас. Будемо вдячні за будь-яку підтримку.

SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

ISSN 2832-4676

2

Україноцентризм / Війна Назар Мухачов, Київ Головний редактор газети «Сурма»

1. Український народ вистояв! Воля, як духовна категорія, є сильнішою від матеріальної логіки, продиктованої споживацтвом. Усі світові аналітики, за винятком британців, вважали, що основна частина України впаде під московським повномасштабним наступом. І в них були всі підстави для цього висновку, зокрема зважаючи на порівняння ресурсних потенціалів України та московії, а також — дії «української» влади. Але цього не сталось. Українці зламали всі ворожі сценарії. Фактично — це був перший етап страшного «екзамену» для українців, на якому вирішувалось питання «бути чи не бути Україні?». Воля українців, глибока вкоріненість в Українську Землю, кров славетних Предків дали свою відповідь: «Україні бути!».

2. Українці відбили московський бліцкриг не завдяки діям влади, а всупереч! Президент Зеленський та уся контрольована ним влада не здійснили необхідних дій щодо захисту України від повномасштабного вторгнення. Незважаючи на численні попередження від Великої Британії, США — підготовка до захисту України була повністю провалена. Білоруський напрямок був відкритий до наступу, Гостомельський аеропорт залишився з мінімальною кількістю оборонців (навіть літак-гігант «Мрія» не був евакуйований), що дало можливість московській бронетехніці в’їхати в Київ уже 25-го лютого ввечері. Станом на вечір 25 лютого територіальна оборона Києва не мала бронебійних засобів. Проте це не стало на заваді Українським Героям спалити танк та БТР поблизу метро «Шулявська», на колишньому проспекті Перемоги. Ціною величезної крові недостатньо озброєних українських воїнів московські війська були зупинені на підступах до Києва, розпочались запеклі бої. Південний напрям — Чонгар — було розміновано. Дорога на південь України була відкритою. Вже о 9.20 ранку 24 лютого московська бронетехніка була на околицях Херсона, що дало старт створенню материкового коридору для московської армії від кордонів московії і до Криму, а також стало основою для подальшої блокади Маріуполя. За умови, якби кримський перешийок було заміновано та ретельно укріплено, такий успіх московської армії був би неможливий. Як правильно сказав Герой України Степан Хмара — після війни за ці

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

1 рік повномасштабної війни: 12 тез-висновків всі речі Зеленського й інших відповідальних осіб потрібно судити. Наслідки такої злочинної діяльності та бездіяльності стали катастрофічними для України. Влада повністю провалила підготовку до повномасштабного вторгнення. У майбутньому суд повинен розібратись в тому, чи це була злочинна діяльність, бездіяльність чи свідома допомога.

3. Розкол між патріотичним суспільством та владою є очевидним і не підлягає косметичним «перекриттям».

жеві окуляри». Я особисто розмежував би реакції Західних країн за часовими межами і окремо розглядав би перший тиждень вторгнення, адже він є найбільш знаковим. Велика Британія, Польща, Литва, Латвія, Естонія, Швеція — ті держави і народи світу, які проявили себе чіткими безапеляційними союзниками України. З перших годин вторгнення уряди цих країн розгорнули надзвичайну діяльність у межах допомоги Україні! Особливо тут варто відзначити саме Велику Британію, на чолі з прем’єр-мі-

Саме вищеописані дії як з боку сучасного політикуму, так і з боку звичайних українців відкрили глибоку проблему України. А саме — існує фундаментальний розкол між патріотичним суспільством та владою. І цей розкол неможливо усунути, основоположно не змінивши кланово-олігархічної системи управління державою. Хтось проливає свою кров за Україну, а хтось все робив для успіху московського бліцкригу. Хтось жертвує останнє для армії, а хтось мародерить на закупівлях для ЗСУ, розкрадає вагонами гуманітарну допомогу від західних партнерів, чи як Ринат Ахметов — купує яхту за 500 мільйонів доларів. Два різні світи, різна духовність, різна ментальність та й, зрештою, і різна кров — в переважній більшості випадків. Цей розкол існує об’єктивно і він не залежить від небажання менш свідомої частини українців його бачити. Внутрішній ворог є в багатьох моментах не менш небезпечним від зовнішнього. А Сунь-Цзи колись сказав: «Без перемоги над внутрішнім ворогом, неможливо перемогти зовнішнього».

4. Неоднозначна позиція Заходу. Поділ на природних щирих союзників та «вимушених». Позиція та діяльність різних країн світу змусила українців зняти «ро-

ністром консерватором Борисом Джонсоном та Польщу, на чолі із націоналістом Анджеєм Дудою. Саме завдяки їхній швидкості та рішучості ми почали отримувати настільки необхідну зброю та боєприпаси, їжу та медикаменти. Завдяки цьому навіть у містах, навколо яких тривали бойові дії, надавалась медична допомога та харчування людям. До речі, хочу звернути увагу наших читачів на цікавий факт — фактично зараз ми вперше в історії нашої цивілізації спостерігаємо масштабну війну, в якій до бойових дій залучено кілька мільйонів людей, і водночас під час якої немає голоду! Адміністрація президента США Джо Байдена «очікувала» перший тиждень. Зокрема, опираючись на прогнози своїх аналітиків щодо «успішності бліцкригу». Досить дивна поведінка, як для ключового гаранта безпеки України, відповідно до Будапештського меморандуму. Хтозна, як би далі розгорталась допомога Україні, якби Велика Британія не виступила локомотивом цього процесу, зокрема показуючи чіткий рішучий дієвий приклад. Цей умовний розподіл країн насправді є зовсім не умовним. А досить чітко показує, хто саме для нас є ближчим со-

юзником, з ким наші інтереси максимально збігаються. І тут також не повинно бути ілюзій щодо мотивації, але розуміння спорідненості інтересів, не тільки коротких, а й середньострокових.

5. Поляризація Світу та зміна геополітичного балансу. Світ уже ніколи не буде таким, яким був до повномасштабного нападу московії на Україну. Чи точніше — він ніколи не буде таким, як більшість собі його уявляла. Відбувається Великий Перехід, який певні сили намагаються підмінити Великим Перезавантаженням. Заходження московської армії в Україну 22.02.2022 року ознаменував собою перехід 3-ої Світової війни до гарячої фази. Про те, що 3-тя Світова вже триває на планеті, ще далекої осені 2015 року сказав Папа Римський Франциск, коментуючи війну на Донбасі. Подібно до гібридної війни московії проти України в період з 2014 до лютого 2022 року, теперішня Світова війна також носить гібридний характер. У межах цієї «гібридності» до людей поступово починає приходити розуміння того, що війна не вичерпується лише фізичним рівнем. А є й інші рівні війни — економічний, генетичний, структурно-організаційний, інформаційний, світоглядний, духовний. Гібридність війни полягає у її одночасному веденні на всіх рівнях із використанням непомітних або невидимих загалу інструментів. Взагалі — справжня політика насправді ніколи не є публічною, публічними стають вже результати прийнятих раніше рішень, закулісних домовленостей тощо. Одним із елементів цієї війни є подальша поляризація світу між різними геополітичними центрами. США, Китай, московія, Велика Британія, Туреччина (як молодий і амбітний мусульманський центр), Індія, Ізраїль. Окремо потрібно виділити так звані транснаціональні корпорації, які є проникними у всі без винятку геополітичні центри. Сучасна московія в межах цієї поляризації грає роль «поганого» поліцейського.

6. Україна — ключовий пазл до формування нового геополітичного розкладу сил. Ще в квітні-травні 2022 року я казав, що війна триватиме не менш, ніж 1,5-2 роки. В той час Арестович народжував свою майже легендарну фразу «двє-трі нєдєлі максімум». Хочу повторити свої міркування, адже вони тільки підтвердились. Україна є ключовим пазлом до перерозподілу впливу на Європейський Союз. Політика — це концентрована

Україноцентризм

24.02.2023 — № 8 (37) економіка. Енергетика — кров економіки. Я казав про те, що війна не може тривати менше ніж 1,5-2 роки насамперед тому, що саме стільки часу потрібно ЄС для того, щоб «зіскочити з голки» московських енергоносіїв. Відразу після 24 лютого країни ЄС розпочали підготовку до переходу. Навіть та ж сама Німеччина, яка традиційно виступала союзником московії, вже 26-27 лютого розпочала будівництво своїх терміналів для скрапленого газу. Проте цей процес потребує часу. З точки зору науки геополітики, територія сучасної України називається «Хартлендом». І не просто так. У силу сукупності всіх багатств, логістичних маршрутів, розташування інших народів та їхніх держав. Саме це і слугувало однією з причин, що головні лінії фронтів 1-ї та 2-ї Світових воєн, а зараз і 3-ї, проходять саме нашою багатостраждальною землею. Вплив та контроль над Україною дає розширені можливості до впливу на ЄС, і, як наслідок, — до переформатування геополітичного розкладу сил на планеті.

7. Контрнаступ українських військ на Харківщині та деокупація Херсонщини — блискуча військова операція ЗСУ, якої не очікував ніхто!

Армія московії насправді практично не вигравала воєн без участі українців на своєму боці. Якщо глянути на XIX-XX століття, то це можна стверджувати однозначно. Під час 2-ї Світової війни саме українці були кістяком молодшого та середнього офіцерського складу, який забезпечував організованість, дисципліну та боєздатність. Сучасна московська армія має у своєму складі манкуртів — носіїв української крові, що забули про своє коріння, проте цього точно недостатньо. Особливо у протистоянні з українцями. Попри те, що нам тривалий час нав’язували історичний погляд, що ми були рабами-кріпаками і т. д., проти генетики не попреш. Кров нащадків воїнів Святослава Хороброго та Богдана Хмельницького, чи ще набагато древніших арійських воїнів, каже своє вагоме слово. Іноземні інструктори, які приїжджають і навчають українців викорис-

товувати зброю, що надана як допомога, часто бувають шоковані зі швидкості навчання українців збройної майстерності, креативності, винахідливості, швидкої адаптації, а в деяких місцях — і самостійному ремонту та/або удосконаленню наданої техніки. Неочікуваний для всіх контрнаступ на Харківщині, і як наслідок — контрнаступ на Півдні, — яскраві тому приклади. Без видимої концентрації військ, необхідних для наступу, при переважальних ресурсах противника, ЗСУ провело блискавичну і надуспішну операцію. Вона могла б і завершитись виходом на кордони (або й на території московії), якби у ЗСУ було достатньо техніки та боєприпасів. Але… ленд-ліз так і не запрацював, а відроджувати та створювати своє виробництво Зеленський і ко не планують. Незважаючи на те, що генерал Залужний у своїй статті закцентував увагу на необхідності цього.

8. Війна триватиме довго і Україна повинна максимально переходити на самодостатність. Перші тижні та місяці війни відзначились ейфорією та гордістю, яку відчували українці через військові успіхи ЗСУ. Ми встояли. Чітко стверджувати, що зможемо — не міг ніхто. І тут — вдалось. Ще й всупереч всім діям та бездіяльності владі. Значною мірою цій ейфорії сприяло і відповідне інформаційне поле. Проте з часом діяльність всяких ПодоляківАрестовичів сформувала в українців хибне уявлення та завищені очікування. Водночас наш ворог зробив висновки зі своїх помилок. Ми повинні тверезо дивитись на ситуацію. Ворог переважає нас ресурсно і готується до довготривалої війни. Внутрішні процеси на болотах чітко вказують на підготовку до довгого протистояння із Заходом у межах вищеописаної поляризації світу. У цьому місці наведу цитату зі спільної статті генералів Залужного та Забродського від 07.09.2022: «отримання відповідних систем озброєння від партнерів може розглядатися Україною лише як рішення для перехідного періоду. З перших днів широкомасштабної агресії рф для української сторони гостро стоїть проблема відновлення і налагодження власного проектування і виробництва зразків високотехнологічного озброєння. І тактико-технічні вимоги до таких зразків вже мають включати відповідні параметри, зокрема щодо дальності застосування». Цікаво, скільки кроків у цьому напрямку вже зробив Володимир Зеленський та Олексій Резніков?

9. Якою має бути українська економіка зараз та в майбутньому? Абсолютно спорідненим із питанням нашого військового самозабезпечення є питання української економіки в цілому. Очевидним є те, що олігар-

хічне пограбування українського національного багатства не є ефективною моделлю. Так само очевидним є і те, що українське патріотичне суспільство не влаштує збереження такого економічного стану речей. Проте суспільство зараз зайнято війною, а влада продовжує дограбовувати залишки промисловості під виглядом прихватизації, розпродувати землю і надра, підбиратись до таких гігантів, як «Енергоатом». Це питання є зоною майбутнього потужного конфлікту, в якому внутрішній ворог повинен отримати всю справедливість сповна. Адже безглуздим виглядає навіть саме формулювання, що українські воїни проливають кров за Українську Землю — заради того, щоб Зеленський і ко нею торганув під час війни?!!! Орієнтація на створення виробництв із високою доданою вартістю та інновації — перший акцент. Другий, але не менш важливий, — повний аудит, облік, реєстр та контроль за використанням всього національного багатства. Включно з тим, яке було вкрадено в українців політико-економічними методами. Глибша деталізація цього питання не є предметом статті.

10. Влада розуміє, що добровольці та волонтери є загрозою для неї в майбутньому. Розуміючи невідворотність внутрішньої боротьби патріотів проти олігархічної системи, влада наперед до неї готується. Саме тому зараз розпочинається тиск на добровольців та волонтерів, зокрема йдеться і про антиукраїнський закон 8271 про збільшення кримінальної відповідальності військовослужбовців. Ситуація стає аналогічною до тієї, яку ми мали в 2014 році. Тоді керівництво добровольчого руху та й самі добровольці вперто відмовлялись слухати аргументи про те, що готуються переслідування. Пов’язані зокрема і з невведенням Порошенком воєнного стану — всупереч Конституції та Закону про оборону. Через 2 роки ми побачили 30 тисяч кримінальних справ про-

3

ти добровольців. Те, що в 2014 році здавалось неможливим, як аргументував мені один із керівників добровольчого руху «ми захищаємо Україну та у нас є зброя», стало цілком можливим у 2016-му — після проведення відповідної інформаційно-пропагандистської та юридичної роботи. Руками одіозних Матіоса та Авакова добровольчий рух було зруйновано. Аналогічну роботу вже веде Єрмак, Татаров та підконтрольні їм органи. Українці мусять це усвідомлювати та готуватись до супротиву. Це дуже важкий виклик, але він вже об’єктивно існує.

11. Що таке Українська Перемога? Якими є її ознаки та основні риси? Чи буде перемогою вихід на кордони 1991 року, за умови якщо зелені слуги неукраїнського народу продадуть все — землю, надра, залишки промисловості, включно з Укроборонпромом та Енергоатомом тощо? Українцям необхідно чітко формувати уявлення про Перемогу та реалізовувати його. Завершальна частина цієї тези є, очевидно, риторичною.

12. У якому напрямку повинна формуватись Україна Майбутнього? «Кров людська — не водиця», — каже народна мудрість. Свята кров українських воїнів, принесена в жертву за Україну, — найвища цінність. Ми мусимо усвідомлено згуртовано підійти до будівництва України Майбутнього як вищої форми організації українського народу. Не олігархів, московської агентури чи транснаціоналів, а українців. Влада і власність є головними елементами політики. Перед всіма нами стоїть виклик — всупереч всім ворогам (не тільки московії) побудувати таку Україну, в якій влада та власність належатиме українцям. Ми зможемо. Мусимо. Вшановуючи пам’ять Героїв та піклуючись про майбутні покоління українців.

4

Війна Діана Царук, Київ Заступник головного редактора газети «Сурма»

surma.com.ua

Рік, 12 місяців, 52 тижні, 365 днів

Нерівне дихання, тремор, ступор — виникали щоразу впродовж кількох місяців, які тоді злилися в одну мить, але зі зміною світла та темряви. Поглинання інформації в небачених кількостях, ік. Біганина, нерви, апатія, не- абсурдні рішення та хаотичні думки. розуміння, злість, часті зміни Друга половина 2022-го. Ти живий, настрою, втрати, адаптація, ві- ти працюєш, ти цілий, ти сміливіший, ра/зневіра перманентними митями… Із 24.02.22 минув рік. Час, який змінив усе раз і назавжди. Одну із перших авторських статей у «Сурмі» я присвятила своєму 24 лютому та півріччю, яке тоді здавалося вічністю. Відтоді пережилося багато горя, багато було втрачено, водночас багато віднайдено. Завжди здається, що ти мало робиш, мало хвилюєшся, а найстрашніше — мало втратив. Ці думки неможливо сформулювати так, щоб слова їх передали, ці думки можуть передати лише очі та погляд. На шпальтах «Сурми» ви могли читати цикл інтерв’ю з людьми, які пройшли крізь пекло та розповіли свої історії з перших уст для вас. Можу побитися об заклад, що кожен із вас чув історії від ваших рідних, близьких і знайомих. Як я неодноразово повторювала: це війна мільйонів і кожного окремо. Часто тут пишеться про політику, про розбудову держави, боротьбу як із зовнішнім ворогом, так і з внутрішнім. Фото Діани Царук Інколи — про перемоги, інколи — про поразки. Усмішку викликають роз- ти маєш план на день-два, але відчуття, повіді про допомогу, гордість — опи- що смерть ще не покинула осереддя твоси звитяг наших захисників. У цьому го існування, — поруч. Сигнали повітвипуску «Сурми» є багато матеріалів з ряної тривоги більше не наводять панірізноманітними даними: соцопитуван- ки, не викликають тремору та не змуня, факти воєнних злочинів рф, розмі- шують тебе подумки писати заповіт. ри допомоги Захисникам України з-за Крізь холод та темряву ти знаходиш викордону. хід і водночас вхід до зони комфорту, яку навчився створювати впродовж однієї години на 4-5 діб, поки є електроенергія. Людина насправді істота, яка дуже швидко звикає до комфорту, але й не менш швидко адаптується до жахливих умов. Початок 2023-го. Великі надії: працюєш більше, щоб відповідно допомогти більше. Читаєш більше, щоб відповідно розповісти більше. Думаєш більше, щоб навчитися жити заново. Але й думаєш менше, щоб навчитися жити гідно. Боротьба з апатією стала викликом для психіки: в умовному листопаді-грудні 2021 ти міг дозволити собі Цього разу хочеться поспілкувати- «нічого не хотіти» та поплакати, бо от ся з кожним із вас щиро та неформаль- щось у твоєму житті не так. У конкретно про те, що оточує нині тих, хто на- ному лютому 2023-го ти вже не хочеш вчився жити поруч із війною. Погово- дозволити собі мати апатію, адже сорімо з вами крізь призму сприйняття вість щоразу малює в уяві тих, хто нині такого собі літературного героя, вті- в окопі, чиї рідні не знають, чи побачать ленням якого нині є мільйони меш- свого героя ще коли-небудь; тих, хто не канців України. покинув своїх домівок на Донеччині, Херсонщині, Запоріжжі, Луганщині. ГРАДАЦІЯ СПРИЙНЯТТЯ Пафосно? Ні, це реальність. Реальність Перша половина 2022-го. Перша тих, хто ніби й навчився жити з компповітряна тривога минулого року на- лексом того, хто вижив, але не знає, як гадувала звуки пекла та неодмінно розплатитися за те, що живий. Але знасмерті, яка вже дихає тобі в потилицю. єте, в чому полягає правда? У тому, що

Р

№ 8 (37) — 24.02.2023

більшість українців продовжують водити дітей до дитсадків і в школи, їздити на роботу та стояти в столичних заторах, планувати, коли садити картоплю й помідори, жити із високими цінами на продукти й планувати сімейний бюджет із урахуванням розмірів донатів на ЗСУ.

Я — українка, яка плаче з мільйонами в унісон від горя, і пишається захисниками за кожне врятоване життя, зокрема й своє. У березні написала вірша… І знаєте, віра — це неймовірна сила. Влітку я знову змогла випити кави на Контрактовій площі у Києві, нині мешкаю поблизу

ПАРАЛЕЛЬНІ ЖИТТЯ Один зі страшних побічних ефектів війни, який є не найулюбленішим для аналізу, це співіснування суспільства в екстремальних умовах. Простіше кажучи, ми опинилися в реальності, коли умовно в один будинок на вулиці приходить оповістка про смерть рідного на фронті, а в сусідньому будинку молодий хлопець освідчується коханій; від обстрілу рашистів гине молода сім’я з немовлям, а в сусідньому місті якась дитина в колі сім’ї відзначає свій перший рочок життя; під завалами багатоповерхівки знаходять мертву жінку з красивим свіжим манікюром, а її майстриня в цей час доробляє такий же красивий дизайн іншій клієнтці… А тепер просто уявіть масштаби цього. Складно? Ні, це — неможливо осягнути. З іншого боку, ти ніколи не застрахований від смерті, і найцікавіше — ти справді змирився з цим. Утім, я б не сказала, що це прояв слабкості. Коли завжди маєш на увазі, що це може бути твій останній день — увага не концентрується на чомусь неважливому. Ці умови можна викрутити так, щоб досягти максимальної продуктивності та прожити життя, а не проіснувати його. Ти оптимізуєш час, наважуєшся на дії, на які за звичних умов пішли б чи не місяці роздумів. Я — українка, яка захоплюється українцями. Я — українка, яка вдячна іншим країнам за те, що прихистили як моїх рідних, так і незнайомих людей.

красивої Бучі, залишилося єдине — щоб останній мертвий окупант нарешті затямив, що здох марно.

Уже весна… стражденна і болюча Просякнута кров’ю і слізьми гіркими Холодна і страшна, вогнем пекуча Зі зламаними долями й могилами Ми стерпимо і вистоїмо разом всі Повернемось в домівки і міста В нас буде тепле літо й світла осінь Знов поцілуємо омріяні уста

Знов буде кава ввечері на Контрактовій У Бучі й Ірпені знов буде райське місце У Харкові очистимо всі вулиці і площі Знову вдихнемо вільного повітря Орда — набір м’ясного фаршу і без мізків Як сунутися в хату до народу, Який підказує в своєму гімні, Що душу й тіло віддасть за свободу? Зрештою, залишилося ще дуже багато роботи: нам у тилу, Воїнам — на фронті. Але на відміну від 24.02.22, цьогоріч весь світ знає, що Україну не здолати. А от українці щодо цього ніколи не мали сумнівів. Наше життя ніколи не стане таким, як було до повномасштабної війни, але ми точно не станемо «втраченим поколінням», а станемо символом вільного світу. Рекомендую вірити в силу думки, а найголовніше — до перемоги не втрачати віри в ЗСУ та допомагати нині у стократ більше. Слава Україні!

Реклама

24.02.2023 — № 8 (37)

ДОСТАВКА ПОСИЛОК В УКРАЇНУ ТА ІНШІ КРАЇНИ ЄВРОПИ ! ДОСТАВКА ЛІТАКОМ

ДОСТАВКА МОРЕМ

ШВИДКО • НАДІЙНО • ЗРУЧНО ПРАЦЮЄМО 7 ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ

ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО ДОМУ • 773-600-2727 НАШІ ЛОКАЦІЇ:

АВТОРИЗОВАНИЙ АГЕНТ

5050 N. CUMBERLAND AVE., NORRIDGE, IL 60706. Пон.-Вівт.: 10:00 AM - 8:00 PM Суб.-Нед.: 9:00 AM - 2:00 PM

773-600-2727 www.dolynka.com

1590 N. Rand Road, Palatine, IL 60074. Пон.-Вівт.: 11:00 AM - 7:00 PM Суб.-Нед.: 10:00 AM - 2:00 PM

PORT P U S WE INE UKRA

МИ НЕ ПРИЙМАЄМО ПОСИЛКИ В РОСІЮ ТА БІЛОРУСІЮ.

Україна отримала 165 генераторів від каліфорнійського бізнесу

ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ ТА БУДЬ-ЯКІ ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ

ЦІНИ ЗА ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ

Г

лобальна технологічна компанія Solvd у співпраці з Генеральним консульством України в Сан-Франциско (США) передає Україні 165 генераторів в якості гуманітарної допомоги. «Українці вдячні американським друзям за підтримку не лише словом, але й доброю справою. Генератори передаються закладам освіти, лікарням та амбулаторіям в Миколаївській та Київській областях, а також Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України», — повідомив Генеральний консул України в Сан-Франциско Дмитро Кушнерук. «Україна займає особливе місце в серцях наших співробітників, і ми раді зробити свій внесок у її підтримку. Закликаємо інший міжнародний бізнес

продовжувати та розширювати допомогу Україні», — заявив Ігор Вайнер, засновник Solvd.

Solvd — це глобальна компанія з технологічного консультування та розробки програмного забезпечення, яка налічує понад 700 інженерів у восьми країнах світу. Штаб-квартира Solvd розташована в Розвіллі, штат Каліфорнія. В Україні компанія має 2 офіси розробки та є резидентом Diia.City. В 2022 році компанія підтримала встановлення сучасного дитячого ігрового комплексу європейського зразка у парку «Жовтневий» м. Чернівці. На території майданчика із гумовим покриттям влаштовані ігрові комплекси для різних вікових категорій, гойдалки та елементи для найменших відвідувачів.

Сума

Оплата

$100.00

$4.00

$101.00 - $500.00

$8.00

$501.00 - $1,000.00

$12.00

$1,001.00 - $10,000.00

2%

НАШІ ЛОКАЦІЇ: 5050 N. CUMBERLAND AVE., NORRIDGE, IL 60706. Пон.-Вівт.: 10:00 AM - 8:00 PM Суб.-Нед.: 9:00 AM - 2:00 PM

1590 N. Rand Rd., Palatine IL 60074 Пон.-Вівт.: 11:00 AM - 7:00 PM Суб.-Нед.: 10:00 AM - 2:00 PM

773-600-2727 • www.dolynka.com

5

6

Війна / Політика

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

Комплексне дослідження: як війна змінила мене та країну. Підсумки року

К

омплексне порівняльне дослідження соціологічної групи «Рейтинг» має на меті показати, як змінилися у різних сферах погляди, оцінки й життя українців за рік повномасштабного вторгнення росії в Україну. ПОЛІТИЧНІ ЗМІНИ Спогади людей про 24 лютого 2022 року говорять про шок, розгубленість, невизначеність, неготовність. Незважаючи на це сьогодні, через рік повномасштабного вторгнення, віра в перемогу становить 95%, тоді як ще в січні 2022 року становила 56%. Більшість (63%) вважають, що для перемоги потрібно не менше півроку, або ж і більше часу. Фіксується значне зростання суспільної самооцінки. Більшість опитаних оцінили положення України вище середнього — 4,6 балів з 7 максимальних, що в 1,5 раза вище показника 2021 року. Дві третини опитаних оцінили майбутні перспективи України на найвищому рівні. Головна емоція, яку відчувають респонденти, думаючи про Україну, — гордість. Внаслідок повномасштабного вторгнення і героїчного спротиву українського народу цей показник виріс більш ніж вдвічі — з 34 до 75%. Відбулися зміни і в національній самоідентифікації: абсолютна більшість опитаних ідентифікує себе як громадян України (порівняно з 2021 роком показник зріс з 76 до 94%). Половина

ідентифікують себе європейцями (подвійний ріст).

22% українців за рік війни перейшли на частіше використання української мови. Оцінюючи фінансову ситуацію у підсумках 2022 року, дві третини опитаних фіксують погіршення свого матеріального становища, третина — відсутність змін. Одночасно, у майже 40% (проти 14% наприкінці 2021 року) відбулося зростання впевненості у майбутньому. Пріоритетами для відновлення країни вбачають відновлення підприємств й робочих місць та відбудову пошкоджень, адже більшість українців хочуть роботи, а не соціальної допомоги. Україна переживає складний період свого розвитку, переосмислюючи свою роль в історії. Загалом війна сприяла підвищенню довіри громадян до державних інституцій. Довіра до Збройних сил України зросла з 65 до 97%, до Президента — з 36 до 90%. І якщо більшість (65%) хотіли, аби Зеленського переобрали на наступний термін, то роботою Верховної Ради більше не задоволені (54%), ніж задоволені (37%). І якщо б найближчого часу відбувалися вибори, то майже половина шукали б альтернативу серед нових партій. Відбувся ріст довіри до ЗМІ, проте основною особливістю воєнного часу є різка зміна каналів комунікацій і отримання інформації громадянами. І якщо довіра до національних та місце-

вих медіа виросла, то частота споживання їхнього новинного контенту — навпаки зменшилась. Натомість спостерігається значний ріст у груп і каналів в месенджерах (з 11 до 41%), а також в YouTube (з 21 до 29%). Зберегли вплив соціальні мережі (35%). Одним із прямих наслідків російського вторгнення стало зростання євроатлантичних настроїв українців, де фіксуються рекордні показники за всю історію країни. На сьогодні 87% підтримують вступ України в Європейський союз, 86% — в НАТО. Якщо у 2021 році більша частина громадян схилялись до негативного образу держави, то зараз більше половини говорять про виразно або помірно позитивний образ. Ілюстративним в цьому плані є показник правильного напряму країни, який є рекордним за всю історію замірів (за рік коливання на рівні 70-80%), що базується на високій довірі до військово-політичного керівництва країни, вірі в нашу перемогу, значному рості самооцінки та гордості за країну, а також реалізації прагнення народу до євроатлантичної інтеграції.

ють на їхнє життя. Ще третина — мають помірні розлади. «Горизонт планування» є важливим показником адаптації і він не зазнав суттєвих змін: 45% наразі не планують своє життя взагалі. Кількість тих, хто має плани на кілька років уперед, знизилася з 23% до 19%. Наразі негативні емоції більш виражені, ніж позитивні, а отже сум (4.8) і злість (4.6) переважають радість (4.1) і натхнення (4.3), між якими розташувався страх (4.2) та розчарування (4.1). А найбільш вираженими залишаються хвилювання (5.0) й інтерес (4.8), які не є однозначно ні позитивними, ні негативними — це залежить від контексту. За рік відчуття любові до себе знизилося, а ось любов до інших — зросла, спрацювала тенденція афіліації (бажання бути разом з іншими), індивідуальне тут поступається колективному. Українці майже так само схильні до самообмежень, як і півроку тому — більше половини (58%) вважають, що потрібно суттєво себе обмежувати у розвагах і покупках, а 37% схильні думати, що потрібно намагатися жити ПСИХОЕМОЦІЙНІ ЗМІНИ повноцінним життям. ТА АДАПТАЦІЯ ДО ВІЙНИ На початку повномасштабного вторЗ початку повномасштабного вторг- гнення 44% українців довелося тимчанення суспільство демонструє високий сово розділитися зі своєю сім’єю. Через рівень життєстійкості, значення Індек- рік таких лише 21%. Більшість тих, косу зменшилося мінімально (з 3.9 до му довелося розділитися з родиною, 3.7). пройшли це випробуванням, а у 20% Близько 8% вважають, що мають стосунки навіть покращилися. серйозні розлади, які сильно вплива83% вважають, що треба бути обережними з людьми, натомість у 2020 році таких було лише 54%. Тут йдеться про довіру як базову цінність, як довіру до світу, яка підірвана або зруйнована війною. Особливо це стосується «чужих», або тих, хто такими став, а здавався близьким. Неоднозначним є ставлення до людей, які виїхали: найбільше толерують жінок з дітьми, водночас до чоловіків призивного віку ставлення найбільш негативне. СУСПІЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗМІНИ Незважаючи на повномасштабне вторгнення, українці залишаються гуманним і толерантним суспільством, підтримка смертної кари зменшилась з 52 до 42%. Одночасно з цим рівень толерантності у суспільстві під час війни підвищився. За рік війни дещо знизилась віра в Бога: відсоток тих, хто не сумнівається у його існуванні, змінився з 60% на 55%. Загальноприйняті норми та цінності стали більш визначеними, тому аномійні настрої перестали домінувати:

Війна / Політика

24.02.2023 — № 8 (37) кількість тих, у кого переважає аномійний стан (стан деморалізованості), зменшилась з 72 до 48%. Найбільша зміна відбулась щодо покращення розуміння того, яким правилам слідувати та у що потрібно вірити сьогодні. Війна призвела до втрати роботи не менш як для третини працездатного населення, особливо складна ситуація для переселенців й мешканців зон бойових дій: половина з них втратили свою роботу. Навіть з тих, хто зміг продовжити працювати під час війни, все одно половина зазнала зменшення заробітної плати. Найскладніша ситуація з роботою була у перші місяці війни, надалі люди почали повертатись до роботи. Також після різкого падіння охочих зайнятися власною справою на початку війни, їхня кількість поступово відновлюється. Основною стратегією дій у випадку скорочення доходу залишається пошук додаткового джерела (зменшився з 62 до 54%): багато хто почав шукати другу роботу під час війни або почав більше працювати. Однак можливість контролювати свій дохід (60%) є не у всіх, це особливо складно для старших. Більшість громадян зазнали прямих чи непрямих наслідків повномасштабного вторгнення, не понесли втрат лише 14%. Найбільше втрат понесли мешканці східних регіонів, більше половини з яких покинули свій дім.

Попри позитивні зміни у суспільстві, оптимізм й абсолютну віру в перемогу, війна продовжує завдавати українцям непоправної школи й забирати найцінніше. За останні півроку кількість тих, хто втратив рідних, зросла майже вдвічі (з 9 до 17%), як і зросла кількість тих, чиї близькі зазнали поранень (з 8 до 13%). Водночас фіксується зростання тих, хто говорить про погіршення стану здоров’я (з 25 до 33%), а також зменшення кілько-

сті тих, хто говорить про втрати доходів (з 38 до 31%). Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України.

УКРАЇНСЬКИЙ РЕСТОРАН ЧАРІВНИЙ ГЛЕЧИК

Для проведення комплексного дослідження було здійснено три окремі етапи: Кількісне опитування методом CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Вибірка випадкова, репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%. Терміни проведення: 6-7 лютого 2023 року. Онлайн опитування методом CAWI (Computer Assisted Web Interviewing) здійснено на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів, на платформі Rating Online. Вибіркова сукупність: 600 респондентів. Помилка репрезентативності: не більше 4%. Терміни проведення: 10-13 лютого 2023 року. Фокус-групове дослідження з проведенням трьох онлайн фокус-групових дискусій з респондентами з 23 міст і містечок України. Кількість респондентів: 26. Терміни проведення: 4-5 лютого 2023 року. Джерело: Соціологічна група «Рейтинг» (https://ratinggroup.ua/ research/ukraine/).

ПРАЦЮЄ ДОСТАВКА Uber Eats

ВИ МОЖЕТЕ СМАЧНО ПОЇСТИ В НАШОМУ ЗАТИШНОМУ РЕСТОРАНІ ТА ЗАМОВИТИ ЇЖУ ДО СВОГО СТОЛУ 773-286-8855 СВІЖІ САЛАТИ ПЕРШІ СТРАВИ: чанахи, бульйон, солянка, борщ, грибна зупа ДРУГІ СТРАВИ: чебуреки, деруни, печеня, налисники, голубці, галушки, пельмені, більше 10 видів вареників, свинина, яловичина, курка, риба І тільки у нас можна спробувати справжній банош з бринзою та шкварками Спеціальні ціни на комплексні обіди: понеділок-п’ятниця, від 11.00 ранку до 1.00 по обіді. ДЛЯ ГАРНОГО НАСТРОЮ: налисники з маком, налисники з сиром, вареники з вишнею, сирники, та багато іншого. СПЕЦІАЛЬНЕ МЕНЮ ДЛЯ ВОДІЇВ ТА ДЛЯ ТИХ ХТО ХОЧЕ П’ЯТЬ ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ МАТИ СМАЧНУ ЇЖУ ЯК У МАМИ: всього за $99 ви маєте пакет на тиждень: 5 сніданків, 5 перших страв, 5 основних страв з гарнірами і салатами

НАША АДРЕСА: 6354 W. Irving Park Rd., Chicago, IL 60634 773-286-8855

Пон.-Четв.: 11.00 -20:00 П’ятн.-Cуб.: 11.00-21.00 Нед.: 11.00-17.00

7

8

Війна / Економіка

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

Рік війни й економіка. Яким він був? Зиновій Бокійчук, Львів «Сурма»

П

ритримуюся думки, що затяжні війни виграють економіки. Так вчить історія. Зараз це уже очевидно: війна в Україні, що розпочалася в 2022 році, є саме такою, затяжною. На початку доби 24.02.22 я повернувся в Україну з півдня Західної Європи. На західному кордоні ще ніщо не віщувало, що через кілька годин розпочнеться друга фаза інвазії московії в Україну, страшна і кровопролитна. На ранок 24-го в мене була домовлена зустріч з моїм бізнес-партнером, який прилетів з Нідерландів. Ми зустрілися, але працювати над визначеними питаннями уже не було змісту. Нас обох поглинули думки про невизначеність, особливо мого партнера, я здебільшого адаптований до української невизначеності. Тому сконцентрувалися на питанні евакуації мого колеги. Оскільки повітряний простір над Україною уже був закритий, ми сіли в машину і я повіз його в Баліце — аеропорт поблизу Кракова. Кордон із Польщею уже штурмували сотні машин з київською реєстрацією. Їхали здебільшого заможні люди, багато працівників дипломатичних установ. Ми говорили про можливі сценарії війни, намагалися довідатися якісь новини про бої, про реакцію Західної Європи. Але ефір був пустим і це, мабуть, найбільше підсилювало відчуття тривоги. Ми тепло попрощалися в аеропорту, не говорячи вголос, але обидва розуміючи, що життя розділилося на «до» і «після». Весь зворотний шлях мене свердлила думка, як економічно слабкій і слабо суб’єктній Україні перемогти цього величезного у всіх вимірах ворога. Я ще не знав про першу перемогу в Гостомелі і про те, що доля подарувала Україні генерала Залужного, але для мене було очевидним, що швидкою може бути лише наша поразка. Перемога України не може бути швидкою. Вона вимагатиме консолідації колосальних зусиль насамперед в економіці. На жаль, далі «єдиних новин» консолідація під диригування влади «слуг» так і не пішла. Польський прикордонник образно покрутив мені пальцем біля виска — пан не в той бік їде. Я щось йому віджартувався, бо для себе давно вирішив докласти всіх зусиль, яких тільки зможу, для того, щоб реформувати суспільно-економічні відносини в Україні. Зараз дорікав собі, що вдалося зробити так мало і що війна застала нас такими економічно слабкими, і що цю економічну слабкість українським військовим доведеться компенсовувати ціною своєї крові. На українськопольському кордоні в ніч з 24 на 25 лютого був цілковитий армагедон з несправедливістю, бійками і зароблянням правоохоронцями величезних сум за пропуск авто поза чергою. Прикро було констатувати, що заробляння на війні почалося разом із війною. Що має відбуватися з економікою під час війни? Вона повинна розвиватися стрибкоподібними темпами. Всі бюрократичні і будь-які інші бар’єри, які цьому перешкоджають, повинні бути знесені. Це називається переходом економіки на військові рейки. Виробничі потужності переорієнтовуються на потреби армії. Гасло, яке панувало в СРСР під час Другої світової, є виправданим: «Все для фронту, все для перемоги!». Саме так було налаштоване українське суспільство, але, на жаль, не уряд, який має забезпечити армію всім необхідним. Він чомусь вирішив, що це може і повинно бути зроблено за рахунок інших держав. Безумовно, їхня підтримка нам була і є вкрай необхідна, але на моє глибоке переконання, яке ба-

зується на факза даними тих же відкритих джерел, 67% українськотах, належних го бізнесу в 2020 році перебувало в тіні, тобто не були зусиль для певидимими і для статистики; по-друге ефективність реводу економіекономіки неправильно вимірювати кількістю суб’єкки України на тів підприємницької діяльності, суб’єктів може бути військові рейки менше, а ефективності більше, чи навпаки; по-трене зроблено дотє, хоча і декларується, що доброчинні і волонтерсьсі. З цього я рокі організації є не прибутковими, все ж вони виконублю висновок, що цей уряд не здатний вирішувати ють певну функцію і в економічному полі. Тому позадачі, які диктує війна, або, може, навіть він їх сабо- казати правдиву картину скорочення економіки в Уктує. Своє плече уряду підставили волонтери. Вони раїні за час війни не бачиться можливим. Але в тому, швидко розгорнули свою діяльність, яку дехто не що економіка під час війни продовжує згортатися згортав ще з 14 року, і в перші дні та місяці війни взя- прискореними темпами, сумніватися не потрібно. Я ли на себе левову частку забезпечення армії всім не- маю всі підстави про це впевнено заявляти, виходяобхідним, особливо загонів територіальної оборони чи зі статистики як української, так і країн Європи, з всім, хіба що окрім зброї. якими Україна межує, про те, що Україну покинула Що дає підстави вважати роботу уряду незадові- четверта частина її громадян. Цю втрату, нехай навіть льною впродовж першого року війни? А до війни вона тимчасову, теж потрібно компенсувати збільшенням була задовільною? Яким був рівень готовності Украї- ефективності економіки. Як це зробити? Найперше, ни до війни? Ааа.. простіше було оголосити, що війни «звільнити працю» як суспільно-економічну категоне буде і не займатися підготовкою до неї. Знову ж рію і звільнити від не властивих їм функцій організатаки, а що заважало, не готуючись до війни, робити торів праці — підприємців. економіку ефективною? Чому і цього не було зроблеВ Україні останні роки все відбувається з протино? Не потрібно ці запитання переводити в категорію лежністю до навпаки. Законодавча зарегульованість риторичних. На них потрібно давати конкретні від- підприємництва не зменшується, чиновництво всіма повіді — інакше маховик української економіки не силами прагне поставити підприємництво в «стійзапустити. Сьогоднішній уряд, як і влада в цілому, ви- ло» й «осідлати» його. Для прикладу візьмемо хоча явилися нікчемними. І чим скоріше це буде визнано би заборону на виїзд за кордон чоловіків призовносуспільством, тим менше українців поляже на фрон- го віку. Чи будуть ці чоловіки будь-коли служити у ті. Чиновники ховають свою нікчемність за слово- війську, чи надаються вони для військової служби блуддям і якимись, часто надуманими, процесуальни- взагалі? Не відомо. Але те, що багато з них втратило ми формальностями й не беруть на себе того наванта- через це свої доходи, а отже припинили сплачувати ження, яке їм потрібно нести під час війни. Ні в чому податки, а почали потребувати соціальної допомоги собі не відмовляють в той час, коли пересічні україн- — це вже факт. Ця недовіра влади до своїх громадян є ці жевріють за межею бідності. Не потрібно думати, принизливою й обов’язково викликає недовіру грощо уряд чи влада має роздавати якісь блага. Ні! Во- мадян до влади. Кожен з нас «від руки» може запрони повинні створити умови, щоб економіка розвива- понувати методи забезпечення повернення в Укралася. Тоді і громадяни перестануть бути злиденними, їну чоловіків призовного віку без перешкоджання і армія буде належним чином забезпечуватися. І що свободі їхній підприємницькій діяльності. Але скланайважливіше: ефективність економіки є не лише дається враження, що цією забороною переслідуваіндикатором професійності уряду, але і запобіжни- лися дещо інші цілі — узалежнити бізнес від волі чиком від непотрапляння в нього нефахівців. Причин- новника. Цей висновок підсилюється «централізано-наслідкові зв’язки всюдисущі. Не війна сповіль- цією» благодійного та волонтерського руху, який нила економічний розвиток України, хоча безумовно виник стихійно, під дією зовнішніх чинників, як ревона веде до величезних матеріальних втрат. Не ре- акція суспільства на військову агресію і неефективформованість економіки, її неефективність, чи навіть ність влади. На ділі це означає, що волонтери і блафальшивість, стала причиною сьогоднішньої війни. годійники, які не прислуговують владі в будь-який Тому незатяжний військовий конфлікт ще можна спосіб, чи то матеріально, чи то підніманням рейтинсподіватися пройти на наявних матеріально-техніч- гів чиновників, сприймаються останніми як загроза них запасах, але коли війна входить в затяжну фазу їхньому безхмарному владарюванню. І тоді не потріббез ефективної власної економіки, сподіваючись ли- но дивуватися тому, що ми спостерігаємо комерціше на зовнішню допомогу, отримати перемогу буде алізацію волонтерського руху. Такий стан речей породжує недовіру між підпривкрай складно. ємництвом, владою, благодійним і волонтерським З певною періодичністю можна почути бравурні рухами, громадянами, урядами інших країн, які нам заяви високопосадовців з України про те, яких зусиль допомагають. У цьому ланцюгу дефектною ланкою вони докладають для економічного росту і як стрімко стає якість влади через її неефективність, бо саме для цей ріст відбувається. Ось на безпековій конференцього вона існує, щоб узгоджувати і впорядковувати ції в Мюнхені прозвучала чергова маніпулятивна засуспільно-економічні процеси, створювати відповідява найвеличнішого брехуна про відсутність глибинний клімат, щоб робити їх максимально ефективниної корупції в Україні. Ну так, дійсно глибинної неми. В атмосфері недовіри розвиток економіки, а отже має, вся лежить на поверхні. Але нехай, можливо, в це перемога над зовнішнім ворогом, стають ще більше хтось і повірить. Тільки коли на фронті немає з чого і примарними. Як це виправити? З цим урядом, мабуть, чим стріляти і тому гинуть українці — важко повіри- ніяк. Потрібне політичне перезавантаження. Але у ти в протилежне. Я знайшов у відкритих джерелах нас є Конституція і є війна, також є влада, охоча маністатистичні дані, скільки суб’єктів підприємництва пулювати нормами Конституції і станом справ на припинили своє існування впродовж 2022 року, але фронті, щоб законсервувати себе. Ця задача має розвирішив їх не поширювати на шпальтах «Сурми». в’язок, але до нього можна прийти, поступово розгріПо-перше, я не впевнений в їхній достовірності, не в баючи завали в розумінні політики, економіки, сусплані сайту публікації чи арифметики, а в сенсі тієї пільствознавства, права. Швидкість розв’язку залеж таки «відсутності глибинної корупції», через яку, жить від зусиль кожного з нас.

24.02.2023 — № 8 (37)

Реклама

9

10

Р

Війна

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

ТОП-20 воєнних злочинів рашистів під час широкомасштабної агресії проти України

озв’язавши криваву війну в Україні, росія вчиняє дії, які не мають виправдання ані з військової, ані з моральної точки зору. Це в перші дні війни зазначив Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний у дописі на своїй офіційній сторінці Facebook: «Убивства цивільного населення, обстріли дитячих садочків, лікарень, житлових масивів, застосування крилатих ракет по цивільному населенню, розстріл шкільних автобусів, блокування швидких — це неповний перелік воєнних злочинів, вчинених рф проти населення України. Це злочини, які не мають строків давності. За їхнє вчинення немає амністії». російські окупанти вбивають, калічать і катують мирних громадян, ґвалтують жінок, дівчат і дітей, руйнують житлову інфраструктуру, мародерять. З 24 лютого 2022 року до 12 лютого 2023 року Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зафіксувало 18 955 жертв серед цивільного населення в Україні. Про це повідомляється на сайті організації. Йдеться про 7 199 загиблих і 11 756 поранених цивільних. З них, за підтвердженими даними ООН, загинуло 226 хлопчиків та 180 дівчаток, а також 32 дитини і 1 932 дорослих, стать яких поки що не вдалося встановити. Проте в організації підкреслюють: фактичні цифри значно вищі, оскільки отримання інформації з деяких місць, де тривають інтенсивні бойові дії, було відкладено. Ці цифри жахають… Смерть навіть однієї людини — непоправна втрата й горе. Редакція АрміяInform все ж спробує з понад сімдесяти тисяч зафіксованих воєнних злочинів, скласти список 20 найжахливіших із них.

1. Злочин агресії — планування, підготовка, ініціювання або здійснення акту агресії, який в силу свого характеру, серйозності та масштабів є грубим порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй, особою, яка перебуває в стані фактичного здійснення керівництва або контролю за політичними чи військовими діями держави. (Статтею 8 bis Римського статуту Міжнародного кримінального суду (International Criminal Court / ICC)). Застосувавши збройні сили російської федерації проти суверенітету, територіальної цілісності або політичної незалежності України путін, за визначенням ООН (Резолюція 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї), розпочав у 2014, а у 2022 році довів агресивну війну до широкомасштабної проти міжнародного миру. Оскільки рф не ратифікувала Римський статут, ICC навряд чи зможе покарати за цей злочин. Зробити це зможе окремий трибунал, про необхідність якого усе частіше говорять у цивілізованому світі. У нашому рейтингу злочин агресії на першому місці, адже всі подальші злочини — його наслідки.

2. Знищення українських міст. Під час російського вторгнення в Україні зруйновано 143,8 тисячі будинків. Найбільше — на Донеччині, яку російські окупанти прийшли захищати. Серед найбільш постраждалих регіонів за руйнуваннями житлового фонду — Донецька, Київська, Луганська, Чернігівська та Харківська області. У Маріуполі минулою весною знищено половину житлових будинків та 90% інфраструктури. Кількість загиблих мирних жителів неможливо порахувати. Радник маріупольського мера Петро Андрющенко називав приблизну цифру жертв — понад 22 тис., інші джерела налічили 87 тис. загиблих. Аби приховати сліди цього злочину, росіяни зносять пошкоджені будівлі. У Луганській області під час боїв майже повністю зруйновано Сєвєродонецьк, Попасну, Рубіжне, Щастя, Кремінну. Лисичанськ зазнав руйнувань на 60%. На Донеччині практично одні руїни залишилися від Волновахи, Вугледара, Мар’їнки, Лимана. Фактично зни-

щено Соледар, з якого нещодавно після боїв відійшли українські військові. У Бахмуті, який героїчно захищають наші воїни, знищено 60% будинків, там уже давно немає газу, води та електрики. Проте в місті залишається близько 6,5 тисячі мешканців. Сильно постраждали вже деокуповані у Харківській області міста — Куп’янськ та Ізюм. Після відходу з Херсона у листопаді російські війська щодня обстрілюють місто, там вже пошкоджено 30-40% будівель. Київська область й досі оговтується від «руського міру», який знищив у Ірпені близько 70%, а у Бучі до 30% будинків. За інформацією прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, збитки України загалом становлять близько $600-750 млрд, лише інфраструктури зруйновано на $138 млрд. Такі цифри він озвучував під час спільної пресконференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

3. Бучанська трагедія. Буча увійшла до рейтингу воєнних злочинів не лише за кількістю зруйнованих будинків. Масове вбивство українського цивільного населення в цьому місті Київської області, що супроводжувалося викраденнями, тортурами, зґвалтуваннями, зокрема і дітей, та мародерством, вразило увесь світ. Загинуло понад 420 жителів міста. Основним способом убивства був розстріл у потилицю. Особливу жорстокість виявили в останні дні окупації безпосередньо перед відступом, зокрема, стратили майже всіх чоловіків, що залишилися в окупованому місті, від 18 до 60 років. Вітчизняні й світові ЗМІ писали, що після того, як українські Збройні Сили звільнили Київську область, вони стали свідками шокуючого розорення території: тіла на дорогах, свідчення страт мирних жителів, масові поховання, убиті діти. «Умисні вбивства, тортури чи нелюдське поводження, умисне завдання сильних страждань чи заподіяння важких тілесних ушкоджень» вважаються грубими порушеннями Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (стаття 8 (2) (a) Римського статуту).

4. Масове вбивство в Ізюмі. Після деокупації міста 15 вересня 2022 року неподалік у лісі виявлено одне із найбільших з початку широкомасштабної війни масових поховань — близько 450 могил. Серед загиблих переважно цивільні, іноді діти, а також щонайменше 17 солдатів ЗСУ. Більшість похованих померли насильницькою смертю від артилерійського вогню, вибухів мін та рідше авіаударів, також тіла з мотузкою на шиї, зі зв’язаними руками, з поламаними кінцівками та з вогнепальними пораненнями, у декількох чоловіків ампутовані геніталії. В Ізюмі окупанти організували щонайменше шість місць тортур.

5. Убивство полонених в Оленівці. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року від вибухів на території колишньої Волноваської виправної колонії № 120, де утримували українських захисників, загинуло 53 полонених, понад 130 було поранено. російська сторона одразу швидко заявила, що обстріл здійснили ЗСУ з американської реактивної системи залпового вогню HIMARS. Україна всі звинувачення спростувала і вимагала допустити в колонію представників ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста. Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що російські війська навмисне обстріляли виправну установу, де утримувалися, зокрема, і українські полонені: «російські окупанти переслідували у такий спосіб свої злочинні цілі — звинуватити Україну у скоєнні «воєнних злочинів», а також приховати тортури над полоненими і розстріли, які здійснили там за наказами окупаційної адміністрації та командування зс рф на тимчасово окупованій території Донецької області».

6. Розстріл залізничного вокзалу в Краматорську. 61 людина загинула (серед них п’ятеро дітей), 114 — дістали поранення внаслідок обстрілу російськими військами вокзалу в Краматорську на Донеччині 8 квітня. Експертиза СБУ показала, що ракетний обстріл залізничного вокзалу у Краматорську здійснили з окупованої частини Донеччини.

«Під час ракетного удару на вокзалі перебували тисячі людей, адже відбувається евакуація жителів Донеччини до більш безпечних областей України. Рашисти добре знали, куди цілять і чого хочуть: вони хочуть взяти у заручники якомога більше мирних людей, хочуть знищити все українське», — написав голова Донецької ОВА Павло Кириленко у своєму Telegram-каналі.

7. Ракетний удар по житловому будинку у місті Часів Яр. 9 липня 2022 року російські військові били по місту Часів Яр на Донеччині ракетами «Іскандер», випустивши їх щонайменше чотири. Про це повідомив перший заступник начальника Головного управління ДСНС в Донецькій області полковник В’ячеслав Бойцов у коментарі Укрінформу. Під час проведення аварійно-рятувальних робіт співробітники ДСНС виявили 48 загиблих осіб (зокрема, 9-річний хлопчик), дев’ятьох вдалося врятувати з-під завалів. Пошук людей тривав упродовж п’яти днів, у ньому брали участь 323 людини.

8. Ракетна атака на Дніпро. 14 січня 2023 року армія рф вдарила ракетами по Дніпру. Одна із ракет влучила у багатоквартирний будинок, внаслідок удару було зруйновано два під’їзди (72 квартири). За даними обласної військової адміністрації загинули 46 людей, 80 поранено. Служба безпеки України встановила особи російських військових, причетних до ракетного удару по будинку у Дніпрі, й відкрила кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни). До вчинення злочину причетні декілька десятків військовослужбовців 52-го важкого бомбардувального авіаційного полку рф, серед яких — командир полку, командир авіаційного загону, начальник штабу авіаційної ескадрильї, два штурмани важкого бомбардувальника та інші. «Умисний напад на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є воєнними цілями» — серйозне порушення законів та звичаїв війни (стаття 8 (2) (b) Римського статуту).

9. Розстріл «Градами» і ракетами Харкова. На п’ятий день великої війни — 28 лютого, російська армія з реактивних систем залпового вогню «Град» і високоточними ракетами обстріляла кілька районів Харкова: Олексіїівку, Салтівку, Павлополе. У місті пошкоджено 87 житлових будинків. Унаслідок обстрілів загинули 11 людей, понад 40 поранені, серед них — п’ятеро дітей. Загалом за перші п’ять місяців війни рф обстріляла Харків понад 5 тисяч разів, за фактами обстрілів слідчі відкрили понад 5 200 кримінальних проваджень. На початок серпня в Харкові та Харківській області загинуло від російських обстрілів більше ніж тисяча цивільних осіб. Про це повідомляв керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков у Facebook: «На території Харкова та області вже загинули понад 1 000 цивільних осіб, поранені — вдвічі більше. Серед убитих — 50 дітей. Наймолодший загиблий від дій агресора — 5-місячний малюк». Коли Збройні Сили України відігнали агресора якомога далі від Харкова, інтенсивність обстрілів зменшилася, втім і зараз, за словами Харківського міського голови Ігоря Терехова, росіяни цілеспрямовано б’ють по критичній інфраструктурі — ТЕЦ, трансформаторах, щоб у такий спосіб знеструмити місто.

10. Сексуальне насильство. 19 лютого 2023 року Генеральний прокурор Андрій Костін у Мюнхені провів зустріч з депутаткою парламенту Великої Британії Алісією Кернс. Мова йшла про численні міжнародні злочини, вчинені армією держави-агресора в Україні. Зокрема сексуальне насильство. Як повідомлялося раніше, від злочинів сексуального характеру на територіях, які були тимчасово окупованими рашистами, постраждали жінки, чоловіки, діти, літні люди віком від 4 до 85 років. Один із випадків цього звірячого злочину потрапив на шпальти світової преси. The Times опублікувала інтерв’ю з постраждалою 28 березня. Вона з невеликого села Броварського району. За її словами, до будинку прибули солдати, які застрелили собаку, потім чоловіка «тому, що він нацист», приклали пістолет до її голови та по черзі ґвал-

Війна

24.02.2023 — № 8 (37) тували її, поки її син плакав у котельні будинку. Двоє чоловіків зробили 20-хвилинну перерву, здійснили другий, а потім третій раунд зґвалтування, бувши «настільки п’яними, що ледве стояли». Жінка змогла вижити та втекти з сином, дала свідчення в поліції та впізнала одного з ґвалтівників за профілем у соціальній мережі. На сайті Української Гельсінської спілки з прав людини міститься матеріал «Сексуальних злочинів, ймовірно, в 100 разів більше за офіційну статистику» про те, що це один з видів злочинів, які мало розслідуються в контексті збройної агресії, під час війни. Виконавчий директор спілки Олександр Павліченко повідомив, що «зараз є повідомлення і розслідується до сотні злочинів сексуального характеру. Реальна картина — їх разів у 100 більше. Ми маємо близько 1-2% відкритих таких злочинів».

11. Удар ракетами Х-22 по базі відпочинку у селищі Сергіївка. Унаслідок ракетного удару 1 липня минулого року по курортному селищу міського типу Сергіївка у Білгород-Дністровському районі Одеської області сталося часткове руйнування дев’ятиповерхового житлового будинку з подальшим загорянням прибудованого до нього магазину на площі близько 20 м кв, окрім того, зруйновано триповерховий та чотирьохповерховий корпуси бази відпочинку «Годжі». Відомо, що удар здійснено трьома ракетами Х-22 з літаків стратегічної авіації Ту-22 з напрямку Чорного моря. Внаслідок ракетного удару загинула 21 особа (серед жертв 11-річний хлопчик), 38 людей постраждало.

12. Ракетний удар по торговому центру в Кременчуку. Ракетний удар по ТЦ «Амстор» в Кременчуку 27 червня 2022 року. Ракети Х-22 росія запустила з стратегічних бомбардувальників Ту-22М3, що злетіли з аеродрому Шайковка, а пуски здійснювали з Курської області. У торговельному центрі під час удару перебувало понад тисячу людей, наразі відомо про 18 загиблих, 57 поранених, 36 громадян й досі розшукують. Президент України Володимир Зеленський назвав це одним з найбільш зухвалих терористичних актів в історії Європи. «Бити ракетами по цивільних об’єктах можуть лише абсолютно відморожені терористи, яким не має бути місця на землі. І це не помилкові влучання ракет у дитсадки, школи, ТРЦ, житлові будинки, це прораховані удари окупантів. росія має бути визнана державою — спонсором тероризму. Світ здатний, а отже, повинен зупинити російський терор», — написав тоді у своєму офіційному Telegramканалі Володимир Зеленський.

13. Викрадення й примусове переселення українських дітей. За даними порталу «Діти війни», станом на 20 лютого 2023 року російські окупанти депортували 16 207 дітей. Цей самий ресурс, посилаючись на Національне інформаційне бюро, вказує на 733 тис. дітей, котрі внаслідок війни опинилися в росії. Уповноважена Президента з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук підкреслювала, що такі дії є незаконними: «Вони довго готувалися до цього… Це частина їхньої «програми денацифікації та денаціоналізації» маленьких українців, коли вони їх викрадають і переміщують, коли вони їм змінюють громадянство… Це заборонено Женевською конвенцією».

14 лютого 2023 року на пресбрифінгу Державного Департаменту США речник відомства Нед Прайс сказав: «Оскільки ми наближаємося до річниці широкомасштабного вторгнення росії в Україну, масштаби, розмах і жорстокість зусиль росії підкорити країну продовжують жахати світ. У звіті, оприлюдненому сьогодні Лабораторією гуманітарних досліджень Єльського університету за допомогою програми Conflict Observatory, яка підтримується департаментом, детально описано систематичні зусилля російського уряду щодо остаточного переселення тисяч українських дітей до територій, які контролюються російським урядом, через мережу з 43 таборів та інших об’єктів. У багатьох випадках росія нібито тимчасово евакуювала дітей з України під виглядом безоплатного літнього табору, щоб потім відмовитися повертати дітей і припинити будь-які контакти з їхніми родинами. Очевидно, що такі дії матимуть серйозні довгострокові наслідки для розвитку цих дітей. Мережа закладів, куди відправляють цих дітей, величезна: від окупованого росією Криму до самої росії, від Чорноморського регіону до далекого сходу. У звіті вказується, як до цих зловживань причетні чиновники та інші особи на всіх рівнях російського уряду».

«Переміщення частини чи всього населення окупованої території як в межах відповідної території, так і за її межі» — воєнний злочин за ст. 8 (2) (b) Римського статуту. Ст. 11 Конвенції про права дитини зобов’язує «державиучасниці вживати заходів для боротьби з незаконним переміщенням і неповерненням дітей із-за кордону».

14. Ядерний тероризм, загроза ядерної катастрофи внаслідок пошкодження українських АЕС.

4 березня 2022 року були обстріляні будівлі та блоки найбільшої в Європі Запорізької атомної електростанції. В результаті обстрілу пошкоджено перший енергоблок. 16 квітня три російські ракети могли поцілити в ядерний реактор Південноукраїнської АЕС. 25 квітня 2022 року були зафіксовані дві російські крилаті ракети, що пролетіли у критичній близькості до ядерних об’єктів Хмельницької АЕС. 26 квітня дві крилаті ракети пролетіли на малій висоті над Запорізькою АЕС. 5 червня російська ракета пролетіла критично низько над Південноукраїнською АЕС.

18 лютого 2023 року, під час чергової масованої ракетної атаки рф на Південноукраїнській АЕС о 8:25 та 8:27, зафіксовані прольоти двох ворожих крилатих ракет. Ракети рухалися руслом Південного Бугу в напрямку м. Первомайськ Миколаївської області й пролетіли небезпечно близько до ядерного об’єкта. Загроза поцілити в реактор з можливими наслідками — ядерною катастрофою — знову була високою. Своїми ракетними рф ударами наражає весь світ на небезпеку знищення. росія не лише продовжує шантажувати людство ядерним катаклізмом, її пропагандисти прямо закликають свою терористичну армію вивести з ладу атомні електростанції України. Про це пише американський Інститут вивчення війни (ISW). Зокрема, в аналізі ISW за 18 лютого читаємо: «відомий російський агрегатор новин Readovka повідомив своїй аудиторії з майже 1,7 мільйона передплатників, що російським військам необхідно зробити пріоритетним «виведення з експлуатації» зовнішньої електричної інфраструктури АЕС у надії, що це призведе до аварійної зупинки АЕС в Україні, знищення таких цілей для трьох українських АЕС за межами окупованих росією територій принесе збитків у багато разів більших, ніж кілька останніх масованих ракетних ударів».

15. Удари по критичній енергетичній інфраструктурі України почалися 10 жовтня 2022 року, коли росіяни застосували 84 крилаті ракети повітряного, морського та наземного базування, балістичні ракети, зенітні керовані ракети, розвідувальні та ударні БПЛА типу «Shahed136». У цей день загинули 2 особи, близько сотні — були поранені, внаслідок ударів пошкоджено 11 важливих споруд енергетики у 8 регіонах та місті Києві, частину областей знеструмлено. Відтоді терористична армія здійснила ще 15 ракетних ударів. Загалом ворожі ракети та ударні безпілотники, випущені по об’єктах критичної інфраструктури, вбили 111 мирних жителів, понад 200 завдали травм і поранень, зруйновано до тисячі важливих споруд: аеропортів, мостів, нафтобаз, трансформаторних підстанцій та електростанцій.

16. Примушування громадян до участі у військових діях проти власної держави. 18 лютого, рашисти оголосили мобілізацію на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецького областей. Мобілізації підлягали чоловіки віком від 18 до 55 років. У коментарі АрміяInform військовий експерт Сергій Згурець повідомив, що звідти лише за перші п’ять місяців широкомасштабної війни на війну проти України призвали близько 70 тис. осіб. Скільки з них загинуло — невідомо. Схожу тактику кремлівські військові кадровики застосували й на територіях, захоплених після 22 лютого 2022 року. Включення деяких окупованих українських територій до Південного військового округу росії, а також примусова паспортизація — способи призову чоловіків до війська рф. Також голова Слідчого комітету росії олександр бастрикін, аби зменшити напругу серед росіян, запропонував мобілізувати до зс рф мігрантів та депортованих українців. За незаконну мобілізацію вас до лав збройних сил українських громадян рф нестимуть кримінальну відповідальність відповідно до ст. 438 Кримінального кодексу України, або у Міжнародному кримінальному суді за порушення ст. 8 (2) (b) xv Римського статуту.

17. Авіаудар по маріупольському пологовому будинку. Його рашисти завдали 9 березня 2022 року. Заги-

11

нуло троє людей, серед них дитина, 17 людей дістали поранення. Вагітну жінку, яка була поранена під час обстрілу, перевезли до іншої лікарні. Дитина народилася шляхом кесаревого розтину, але не мала ознак життя. 30 хвилин тривала боротьба за життя самої породіллі, утім тяжкі травми не дозволили лікарям це зробити: у жінки був роздроблений таз, їй відірвало ногу. Міністр закордонних справ росії лавров згодом заявляв, що цей пологовий будинок використовувалася як військова база. Він намагався переконати світову спільноту, що «українські ультранаціоналісти вигнали звідти всіх породіль та персонал. Після цього пологовий будинок використовувався ультрарадикальним батальйоном «Азов». Тим часом західні журналісти задокументували напад і повідомили, що бачили принаймні кількох закривавлених вагітних матерів, які тікали від вибуху. Журналісти змогли зустріти жертв нападу згодом в іншій лікарні. Одна з них внаслідок атаки втратила кілька пальців на ногах.

18. Розстріл «Ураганом» дитячого садочка в Охтирці. На другий день широкомасштабної війни внаслідок обстрілу реактивними системами залпового вогню «Ураган» міста Охтирка на Сумщині постраждав житловий масив, бомбосховища та ясла-садочок «Сонечко». Загинула одна дитина і двоє вихователів, 17 дітей поранено. Цей злочин, як і в обстріл дитячого будинку у Ворзелі на Київщині, де перебували 50 маленьких вихованців, шокував людей — складно було повірити, що російські війська спрямують свою смертоносну зброю проти дітей.

19. Знищення цивільної інфраструктури, об’єктів культурної спадщини, закладів охорони здоров’я. На території України зруйновано: • понад 3 тис. закладів освіти; • 95 релігійних об’єктів; • 173 медичні заклади; • 907 закладів культури; • 168 спортивних закладів; • 157 об’єктів туризму.

20. Блокада українських портів й крадіжка українського зерна. Збитки сільського господарства України у зв’язку з агресією і блокадою портів уже становлять 4 мільярди 300 мільйонів доларів. За повідомленням Мінагрополітики, рашисти вивезли з України щонайменше 400 тисяч тонн зерна. За словами міністра аграрної політики та продовольства Миколи Сольського, блокування українських портів — це оголошення війни продовольчій безпеці світу. Україна належить до ТОП-3 постачальників продовольства на світовий ринок. «Ми — п’яті в світі за експортом пшениці, посідаємо четверту сходинку за реалізацією кукурудзи, третю — ячменю та першу — соняшникової олії. Блокування росією українських портів загрожує голодом і бідністю 1,7 млрд людей, що становить 20% населення світу», — констатував він у червні милого року. Попередити глобальну продовольчу кризу вдалося, розблокувавши українські порти 22 липня 2022 року, підписанням Чорноморської зернової угоди. Втім, росія час від часу створює труднощі для реалізації цієї ініціативи. Зокрема після удару по кораблях Чорноморського флоту в окупованому Севастополі 29 жовтня москва заявляла про тимчасове припинення участі в зерновій ініціативі. Відповідно до статей нашого Кримінального кодексу, за умисні вбивства, порушення законів і звичаїв війни, посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку рашистам загрожує від 10 до 15 років ув’язнення або довічне ув’язнення. Нагадуємо, що в Україні створено головну платформу збору доказів воєнних злочинів рф — https://warcrimes. gov.ua/. Там акумулюється інформація про злочини ворога, котра згодом буде використана Офісом Генпрокурора в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі й в українських судах, а також під час потенційних спеціальних міжнародних трибуналів. Автор: Володимир Поліщук. Джерело: АрміяInform (https://armyinform.com. ua/2023/02/21/top-20-voyennyh-zlochyniv-rashystivpid-chas-shyrokomasshtabnoyi-agresiyi-protyukrayiny/).

12

Війна / Історія

В

ійни, які вела росія впродовж своєї історії, мають багато спільних рис. Росіяни весь час намагаються загарбати чужу територію, не рахують власних втрат, мародерять, знущаються з мирного населення та намагаються уникнути відповідальності за воєнні злочини. Попри віддаленість у часі, деякі військові конфлікти, в яких брали участь росіяни, мають кричущі аналогії з широкомасштабним вторгненням в Україну…

ВІЙНА З ЯПОНЦЯМИ, ЯК І НИНІШНЄ ШИРОКОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ, РОЗПОЧАЛАСЬ У ЛЮТОМУ Російсько-японська війна 1904– 1905 років розпочиналася так само, як і нинішнє широкомасштабне вторгнення, — у лютому. Указ про мобілізацію тодішній російський імператор ніколай II підписав ще за два дні до «несподіваного нападу» японців на російські кораблі в Порт Артурі (тепер — портове місто Люйшунь у Китаї) 6 лютого 1904 року. Не виключено, що напад цей спровокували самі ж росіяни. Війна спершу не торкалася європейської частини росії, яка в «патріотичному пориві» тріумфувала і пила шампанське за швидку перемогу. «МИ РОЗГРОМИМО ЦИХ МАВП ЗА ТИЖДЕНЬ»… І «КИЇВ ЗА ТРИ ДНІ» На сторінках тодішніх газет та у вуличних натовпах пропагандисти заявляли: «ми розгромимо цих мавп за тиждень». Навіть сам ніколай II публічно називав японців «макаками». На початку весни 1904-го в російській імперії було ще те «побєдобєсіє»! Нагадаємо, що 21 лютого 2022 року росія визнала «незалежність» квазідержавних утворень лнр і днр. Вона планувала за три дні захопити Київ і максимум за тиждень після того — всю Україну. Все починалося з «військових навчань» регулярної армії та провокацій на сході України, мета яких була очевидною — отримати привід для втор-

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

Аналогії війн: російсько-японська vs російсько-українська гнення. А кремлівська еліта тим часом у шовіністичному угарі тріумфувала і пила водку за успішний «бліцкриг». ФЛАГМАН «ПЄТРОПАВЛОВСК», ЯК І «МОСКВА», ПІШОВ НА… Флагман першої тихоокеанської ескадри російського флоту броненосець «пєтропавловск» підірвався на японській міні і затонув 31 березня 1904 року, на 55-й день війни. За російськими даними, це був один із найновіших і найдорожчих військових кораблів того часу. На його борту перебував віцеадмірал степан макаров, який загинув разом із десятьма штабними офіцерами, включно з начальником штабу контр-адмірала михайла моласа, майже 20-ма корабельними офіцерами, понад шістьма сотнями матросів. Загалом, у війні росіяни втратили більшу частину свого військового флоту. Флагман російського чорноморського флоту ракетний крейсер «москва» був уражений двома українськими крилатими протикорабельними ракетами Р-360 «Нептун» 13 квітня 2022 року, на 49-й день війни. Належав до числа шести найбільших кораблів російського флоту, залишкова вартість якого становила 750 млн доларів. Разом з «русскім воєнним кораблем» цього разу пішли на дно близько 500 членів екіпажу. МОБІЛІЗАЦІЯ: ДО ОКУПАЦІЙНОГО ВІЙСЬКА БРАЛИ/БЕРУТЬ, КОГО ВПІЙМАЛИ Під час російсько-японської війни було проведено одинадцять часткових мобілізацій (саме термін «часткова мобілізація» вживався від початку війни), під час яких на службу з усіх губерній було покликано понад півтора мільйона людей. Ці люди так і не допомогли ні-

колаю II здобути перемогу над компакт- ської війни вікентій вересаєв. Пияцтною (менше ніж пів мільйона) японсь- во протягом тривалого часу доводило кою армією. Селян у російську армію деяких мобілізованих до білої гарячки.

брали всіх підряд: і одиноких, і сімейних, і вдівців, на утриманні яких було кілька дітей. Медкомісії нерідко відправляли до армії навіть тих, хто через явні хвороби ледве міг ходити. Нові дивізії формувалися поспіхом, і новобранці добиралися до фронту практично не навченими. Пізніше саме ті повіти, де мобілізаційні комісії особливо лютували, стали «ласими шматками» для революційних агітаторів. Уже після перших двох мобілізаційних кампаній з’ясувалося, що екіпірування та зброї на складах для мобілізованих недостатньо. Бракувало новоствореним частинам й офіцерів. На забезпечення і комплектування підрозділів потрібно було значно більше часу, ніж російське керівництво вважало на початку війни. Як відбувається «часткова мобілізація» в сучасній російській армії та набір до складу пвк «вагнер» нагадувати зайве. Ці заходи принципово нічим не відрізняються від тих, що були понад століття тому: до окупаційного війська беруть, кого впіймали. Для мобілізованих, як правило, немає зимової військової форми. Людей традиційно для росії використовують як витратний матеріал. ДУТА ВЕЛИЧ: ЧАСТО БУЛО ТАК, ЩО ПРИЗОВНИКИ ДОВШЕ ЇХАЛИ ДО ФРОНТУ, НІЖ ВОЮВАЛИ «У солдатських вагонах тривало безперервне пияцтво. Де і як діставали солдати горілку, ніхто не знав, але горілки було в них скільки завгодно», — згадував один із учасників російсько-япон-

Ешелони йшли Транссибірською залізницею тижнями, адже виявилося, що її пропускна спроможність становить лише чотири поїзди на день в один бік. Солдати з нудьги починали стріляти з вагонів у корів, що випасалися біля дороги, а іноді й у своїх командирів, які робили їм зауваження. Дисципліна падала з кожним днем, і до фронту поповнення доїжджало у стані глибокого похмілля та небоєздатності. А тим часом японці не збиралися чекати, коли росіяни підвезуть підкріплення. День за днем вони «перемелювали» російські частини, і дуже часто виходило так, що призовники довше їхали до фронту, ніж воювали. За останні тижні російські окупанти зазнають найбільших втрат від початку повномасштабного вторгнення в Україну. На одному лише Бахмутському напрямку українські захисники «перемелюють» окупантів сотнями. А російські солдати, щоб не йти «на забій», вже починають ліквідовувати власних командирів. Тож, якщо російські окупанти вже почали свій анонсований «великий наступ», то вочевидь мають із ним «великі проблеми». МІЖНАРОДНА ПІДТРИМКА Є ЗНАЧНО ШИРШОЮ, НІЖ У ЯПОНЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ З РОСІЄЮ Японській імперії під час війни допомагали Британська імперія та США. Сьогодні Велика Британія та Сполучені Штати Америки є ключовими партнерами України. І нині наша міжнародна підтримка є значно ширшою, ніж у японців під час війни з росією.

Війна / Історія

24.02.2023 — № 8 (37)

ПЕРЕМОВИНИ ПРО МИР РОЗПОЧАЛИСЯ ЩЕ В ЛИПНІ 1904-го росіяни зверхньо погоджувалися взяти участь у переговорах лише за умови виключення з вимог Японської імперії пунктів про сплату контрибуції та повернення «ісконно русскіх» територій, але Японія такі вимоги рішуче відкидала. російський уряд, попри шалені втрати, відмовлявся йти на будьякі поступки японцям аж до нищівної поразки у Цусімській битві та початку революції в самій росії. Тож російськояпонську війну було завершено 5 вересня 1905 року підписанням в американському місті Портсмуті мирного дого-

вору (ратифікація відбулася 14 жовтня того ж року). Згідно з ним, росія поступалася південною частиною Сахаліну, протекторатом над Кореєю і втрачала Південно-Маньчжурську залізницю, проте Японія не отримувала контрибуцій. Умови договору, нав’язані світовим співтовариством, були значно ближче до російської, ніж до японської програми миру, тому цей мирний договір був сприйнятий японською громадськістю як приниження, що викликало в Токіо масові безлади. ПЕРЕМОГА ЯПОНІЇ У ВІЙНІ ЗРОБИЛА ЇЇ ЗАГАЛЬНОВИЗНАНОЮ

ВЕЛИКОЮ КРАЇНОЮ Але Перемога Японії у війні зробила її загальновизнаною великою країною, незважаючи на те, що їй це коштувало величезної, якщо порівнювати з росією, напруги сил, мобілізації 1,8% населення (в росії — 0,5%) та збільшення зовнішнього державного боргу вчетверо (в росії на третину). Проте людські втрати росії були набагато більшими за японські. Її війська втратили близько 135 000 осіб убитими та пораненими. Велика кількість вояків потрапила в полон. 170 000 російських солдатів зникли безвісти. Японці втратили також немало — 108 000 осіб убитими та пораненими.

13

Саме російсько-японська війна стала детонатором першої російської революції 1905-1907 років, підірвавши як авторитет монархії усередині країни, так і позиції росії на міжнародній арені. Крім того, перемога порівняно невеликої країни над велетенською імперією дала емоційний поштовх багатьом народам до визволення. Про мирну угоду України з росією говорити ще зарано. російське керівництво, попри шалені втрати, відмовляється йти на поступки Україні і, схоже, не піде, доки не зазнає остаточної військової поразки. Наслідки російсько-української війни будуть для росії плачевними. Вже зараз її людські втрати перевищують показники російськояпонської війни і щодня тільки зростають. А поневолені нею народи щораз гучніше говорять про власну незалежність. Україна, попри власні тяжкі втрати, неодмінно завершить цю війну великою країною — сконсолідованою та могутньою у військовому сенсі. Українці з перших днів вірять, що Перемога України буде неодмінно. Вже незабаром. Адже війни з росією мають багато спільних рис. Автор: Євген Букет. Джерело: Армія.Inform (https:// armyinform.com.ua/2023/02/14/ analogiyi-vijn-rosijsko-yaponska-vsrosijsko-ukrayinska/).

14

Україноцентризм

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

Завершити Майдан: знищити олігархічну систему та встановити владу Українського Народу 20 ЛЮТОГО 2023 РОКУ УКРАЇНЦІ ВШАНОВУВАЛИ ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ. 9-ТІ РОКОВИНИ РОЗСТРІЛІВ НА МАЙДАНІ, А ЗЛОЧИНЦІ ДОСІ НЕ ПОКАРАНІ! ПЕРЕМОГА СЦЕНИ МАЙДАНУ НАД МАЙДАНОМ ЗМУСИЛА НАС ПЛАТИТИ ЩЕ СТРАШНІШУ ЦІНУ! АДЖЕ ІСНУЄ БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ПРИЧИННОНАСЛІДКОВИЙ ЗВ'ЯЗОК МІЖ ПЕРЕМОГОЮ СЦЕНИ МАЙДАНУ ТА ПОДАЛЬШИМ НАПАДОМ МОСКОВІЇ. ВШАНОВУЄМО ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЇВ!

Р

езолюція круглого столу «Майдан — незавершена Революція Народу за Зміну Системи» 1. Майдан є продовженням національно-визвольної боротьби Українського Народу. Боротьба українців за незалежність не завершилась в 1991, справжню незалежність ми здобуваємо саме зараз — у війні зі споконвічним зовнішнім ворогом — росією та внутрішнім ворогом — олігархатом! Майдан став черговим етапом нашої боротьби, яка, подібно до снігової лавини, стає все масовішою, потужнішою та нестримнішою: Рух дисидентів, Народний Рух, Революція на граніті, Помаранчева Революція, Майдан 2013-14 років, відкрита війна за незалежність з росією, починаючи з лютого 2014 року, й тепер — боротьба на знищення внутрішнього ворога — олігархату та за перемогу над зовнішнім — московією! Розпочата Революція Гідності стала вибухом глибинного Українського Духу, що заклав неспинний процес подальшого його гартування та пошуків втілення закладеного в нашій світоглядній сутності справедливого світоустрою. Саме у такому процесі найбільшу загрозу для своїх планів побачили московські стратеги, вітчизняні олігархічні управителі та деякі західні політеліти. Для розбудови української за духом країни нам необхідно виконати незавершене Майданом завдання: не тільки знести кримінально-олігархічну систему державного управління, а одночасно створити та ствердити відповідну державну систему під управлінням Українського Народу. Початком фундаментальних перетворень в українській державі стане утвердження і початок діяльності української національної влади. Теперішній визначальний час потребує від суспільних діячів рішучості, пильності, усвідомлення своєї відповідальності перед сучасними та майбутніми українцями, згуртованості та усвідомленої праці заради побудови

України майбутнього, з урахуванням га Зміни системи заради встановлен- ляціям, підкріпленим їхніми ЗМІ та досягнень та помилок попередніх ета- ня справедливості. грошима. пів національної боротьби! Фізичною основою стала самооргаДля придушення протестних наст2. Передумови Майдану. нізація активних патріотичних укра- роїв олігархократія вкладає у масову Поглиблена узурпація влади та ре- їнців, які брали на себе відповідальні- свідомість підступну думку, що за тепесурсів об’єднаними угрупуваннями рішній стан речей в країні винні не олігархічних, кримінальних і постноправлячі можновладці, а Майдан. Цю менклатурно-комуністичних елемендумку потужно намагаються вкоренитів. ти в головах усіх патріотичних українПорушення прав людини, системців, нейтралізувавши їх почуттям вине невиконання передвиборчих обіцянуватості! нок олігархічними партіями, прийнятАле правда полягає в тому, що ми тя законів, спрямованих на фактичне маємо не результати Майдану, а резукерування державою в інтересах олільтати тимчасової ситуативної перегархату, підпорядкування судочинства моги Системи над Майданом! та репресивних силових структур «узурНаслідки тимчасової поразки є жахпаторам влади». ливими для Українського Народу! Спроби українців та їх об’єднань виКраїна не була і не є мобілізованою правити ситуацію та досягнути спрадержавою для оборони та відсічі мосведливості повністю ігнорувались або ковської агресії, ворожі агенти та колапризводили до жорстких репресій. сть та вирішували усі завдання органі- боранти безкарно діють в усіх сферах Системне пограбування і зубожін- зації та забезпечення малих груп. суспільного та державного життя в Укня Українського Народу, що призвоСамоорганізація Майдану в усіх її раїні. дило до його вимирання, відсутності проявах стала унікальним явищем для Відсутність реформ, імітація люстосяжної перспективи на покращення всього світу. Жоден інший народ не рації, блокування розслідування зложиття для себе та нащадків. здатний не те, що повторити її проявів, чинів на Майдані та військових злочиМайдан 2013-2014 року поклав по- а наразі — навіть усвідомити. нів, тотальна корупція на всіх рівнях чаток Революції Гідності. Самоорганізація активних відпові- влади, функціонування усіх корупційРеволюційний процес має неспро- дальних патріотів лякала всіх: і тодіш- них схем часів Януковича, розкраданстовні складові та свої періоди роз- ню владу, і тодішню опозицію, і, безу- ня держбюджету, кредитів і навіть гувитку. мовно, зовнішніх ворогів та конкурен- манітарної допомоги, вибіркове пра3. Політико-соціологічний та юри- тів України, в тому числі і, так званий, восуддя, що більше схоже на репресії, дичний статус Майдану. «ліберальний Захід». маніпуляції зі змінами до Конституції Майдан був неоголошеним народВідтак звуження вимог Майдану до — картина тотального обману українним повстанням, дієвим інструментом євроінтеграції та зміни прізвища на по- ців. прямого народовладдя, що затвердже- саді президента стали спробами відвоСистема взагалі не покращилась — но в Конституції України та Загальній лікти нас від реальної Зміни Системи, відбувся перерозподіл влади та вкрадекларації прав людини. підмінивши її псевдоальтернативною деної раніше власності Українського Майдан — справедлива природна моделлю нового економічного колоні- народу. реакція народу на порушення прав лю- алізму, що є абсолютно згубною загроОдин клан відсторонив від влади дини, реалізація законного права Укра- зою існуванню Української Держави! інший, і через деякий, достатньо коротїнського Народу на повстання як останМайдан був інструментом склею- кий, проміжок часу розпочав контрнього засобу боротьби проти тиранії вання країни, в той час, як і тодішня революційні дії. та гноблення! влада й опозиція використовували Першою мішенню контрреволюції Ставши інструментом українського Майдан для розколу та активації сво- були та залишаються активні дієві укнародовладдя, Майдан створив право- го «електорату». раїнські патріоти, які готові захищати ве поле найвищої легітимності!

5. Мета — недосягнута, як наслідок Український Народ будь-якими спосоМайдан проявив та закріпив при- — контрреволюція олігархату! бами, зокрема і зі зброєю в руках, —ті, родне й законне право Українського Ключовою вимогою Майдану була хто за жодних обставин не погодятьНароду на повстання для захисту своїх Зміна Системи! ся на «рабський ошийник». прав і свобод в умовах, коли держава Майдан, в своїй природній справедАктивні відповідальні українці-пане виконує покладені на неї функції з ливій частині, став зародженням пря- тріоти стали для олігархічної систеїх забезпечення. Теперішня влада по- мого народного урядування, проте цей ми тим рушієм, яким було українське глиблює гноблення людських прав: на- процес лише започатковано для справ- селянство для комуністів в 1932-33 ціональних та соціальних, що означає жнього подальшого формування. роках. для кожного українського громадяниІнструменти народовладдя тільки Болюче відчуття поразки і подальна наростання підстав для використан- почали народжуватись, тому лише на ший наступ олігархічно-кримінальної ня свого законного права на повстан- короткий проміжок часу та в окремих системи на дієві прояви боротьби саня, яке визнається усім цивілізованим місцях змогли перемогти супротив си- моорганізованих груп з нею спричисвітом! стеми. нили поглиблення зневіри, роз’єдна4. Організаційні форми координаМайдан не встиг створити україн- ності та апатії серед частини активісції Майдану. ську систему управління та координа- тів громадянського суспільства. Майдан — сукупність справедливо- ції САМООРГАНІЗОВАНИХ ГРУП, Революція Гідності не завершена, го масового протесту мислячого класу яка могла б усунути та замінити олігар- адже справжні вимоги Майдану не бута маніпуляцій невеликого прошарку хічну систему. Саме тому неструктуро- ли реалізовані! від кланово-олігархічних груп. ваний справедливий протест активних 6. Узаконення протесту. Ідейною основою справедливого відповідальних патріотів поступився Будучи інструментом прямого украпротесту мислячого класу стала Вимо- структурованим олігархічним маніпу- їнського народовладдя, Майдан ство-

Україноцентризм

24.02.2023 — № 8 (37) рює правове поле найвищої легітимності! Майдан як повстання став і залишатиметься природним та законним правом Українського Народу, яке не потребує жодного дозволу, та не може бути забороненим жодною владою узурпаторів! Учасники повстання Народу не можуть бути притягнуті до відповідальності за свої дії проти антинародного режиму та його агентів під час цього повстання, якщо такі дії були направлені на перемогу повстання. Знищити олігархічну систему та побудувати нову — Українську Систему, яка стане основою України майбутнього — не просто право, це обов’язок патріотичного українця.

7. Висновки: Майдан започаткував нову жорстку і криваву форму повстання народу на захист Української Державності, своєї гідності та природних прав і свобод. Майдан як початок Революції Гідності не досягнув висунутих вимог щодо перебудови країни, внаслідок чого суспільство отримало тимчасову перемогу системи над Майданом. Основною причиною перемоги системи над Майданом стала відсутність дієвої організаційної структури самоорганізованих протестних середовищ та відсутність послідовного узгодженого плану їх дій.

Усі передумови початку Майдану існують зараз, ба більше — значна частина жахливих обставин стала ще гострішою, Український Народ став ще біднішим, а «бариги-колаборанти» при владі ще цинічнішими та «жирнішими».

8. Зміна Системи, як головна вимога Майдану, може відбутись тільки за одночасної наявності й поєднання трьох речей: 1. Сформульовані та прийняті ідеологічні цінності та засади, які однозначно визначають сутність майбутнього устрою в Україні, що замінить існуючу Систему.

2. Формування та скоординована діяльність мережі взаємодії Суспільної Системи громадського урядування як організаційної структури самоорганізованих патріотичних середовищ, в яких проявляється справжня українська національна та політична еліта.

3. Підготовка та відпрацювання необхідних інструментів та механізмів досягнення перемоги Революцією Гідності, втілення ідеологічних цінностей і засад в новому суспільному устрої, а також призначення та приведення на владні посади компетентних представників, дійсно, української політичної еліти. Наявність дієвої мережевої структури активних відповідальних громадян в цьому випадку є найважливішим

необхідним елементом для Зміни Системи. Ідеологія без організаційного механізму її реалізації залишається тільки гаслами та мріями, а її найкращі носії поступово дискредитуються або знищуються зовнішніми та внутрішніми ворогами. Саме тому нашим головним завданням для виконання вимог Майдану є заміна існуючої кланово-олігархічної системи на Мережеву Українську Суспільну Систему громадського урядування, в якій безпосередня влада та власність на усе національне багатство буде належати та підпорядковуватись Українському Народові. Висновки в тезах: 1. Майдан — законне повстання Українського Народу проти гноблення та тиранії (Загальна декларація прав людини).

2. Майдан — сукупність справедливого масового протесту мислячого класу та маніпуляцій від кланово-олігархічних груп.

3. Ідейною основою справедливого протесту мислячого класу стала Вимога Зміни системи заради встановлення справедливості.

4. Неструктурований справедливий протест активних відповідальних патріотів поступився структурованим олігархічним маніпуляціям, підкріпленим олігархічними ЗМІ та грошима.

5. Майдан не встиг створити української системи управління та координації, яка могла б усунути та замінити олігархічну систему.

6. Маємо не результати Майдану, а результати тимчасової ситуативної перемоги олігархічної Системи над Майданом!

7. Майдан — початок Революції Гідності, яку ми повинні завершити нашою українською Перемогою!

8. Ключовою вимогою Майдану була Зміна Системи!

9. Майдан в своїй природній справедливій частині став зародженням справжнього народного урядування, проте цей процес лише започатковано для справжнього подальшого формування.

10. Зміна Системи може відбутись тільки при одночасній наявності та поєднанні трьох речей: • ідеологічні цінності та засади; • організаційна мережева структура патріотів, в яких проявляється справжня українська національна та політична еліта; • інструменти та механізми втілення ідеологічних цінностей і засад в новому суспільному устрої, а також призначення та приведення на владні посади компетентних представників, дійсно, української політичної еліти.

МАГАЗИН УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВАНОК • чоловічі сорочки • жіночі вишиванки та сукні • дитячі вишиванки та пліття • патріотичні футболки та головні убори • одяг та крижми для хрещення • ікони та свічки • українські аксесуари, віночки, намиста • все для св.Причастя Частина виручених коштів передається для ЗСУ ПРИЙМАЄМО ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАМОВЛЕННЯ БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА ПО ТЕРИТОРІЇ США www.luxartbylana.com 1172 W. LAKE COOK RD., BUFFALO GROVE, IL 60089 773-231-7347 G lana'svyshyvanky"k @lana'svyshyvanky _ luxartbylana"

15

16

UA-USA / Інтерв’ю

Руслана Романюк, Чикаго «Сурма»

surma.com.ua

І був той ранок, коли здригнулася від болю Україна. І був той ранок, що назавжди нас усіх змінив

авчаючись у школі радянської доби, та ще й у класі із поглибленим вивченням історії, я добре знала історіографію Великої Вітчизняної (акцент робився тоді саме на такому формулюванні, а не як Другої світової). Донині пам’ятаю, як схвильовано говорили ми про той червневий ранок 41-го року, коли гітлерівська Німеччина скоїла підступний напад на мирну країну. Про спалену Хатинь й облогу Брестської фортеці. Про героїчні битви. Про блокаду Ленінграда. Про Бухенвальд та Освенцім. Про подвиг радянського народу на фронті і в тилу. Про відчайдушність захисників на землі, на морі і в небі. Про те, що це були 1418 днів і ночей небаченого спротиву, бо кожен знав, що захищає своє. І про весну 45-го, яка стала переможною ціною страшних жертв… О, як ми ненавиділи ворогів, які зруйнували, розбили мирні мрії людей, забрали мільйони людських життів, матеріально розтерзали країну. Ми писали твори, ми випускали стінгазети, проводили конкурси і вікторини, ми декламували вірші і співали пісні, звеличуючи перемогу і засуджуючи фашизм. І фа-

шизм того заслуговував. Всякий фашизм заслуговує осуду. Тоді це був гітлерівський. І радянська пропаганда, керована москвою, наголошувала на своєму протистоянні цьому нелюдському явищу, а себе позиціонувала країною, яка після пережитих воєнних лихоліть завжди буде за мир у всьому світі. В одній із пісень так і співалося : «Спросітє ви у тєх солдат, что под березами лєжат, і вам отвєтят іх сини, хотят лі русскіє войни…» Тоді здавалося, що ні. Тепер же виявилося, що «хотят». Просто це було питанням часу. І той час настав. У 2014-му році. На території незалежної України, на яку роззявила свій чорний рот ненажерлива москва. Довгих вісім років, ніби когось соромлячись чи боячись, ми називали дії москви як завгодно, тільки не війною. Аж поки 24-те лютого 2022 року не розклало всі крапки над «і». На мирну країну у центрі Європи полетіли ракети. Рано-вранці, коли ще всі спали. Підступно і віроломно. Без попереджень і без оголошення війни. Вам нічого це не нагадує?! Звісно, нагадує. Сценарій фашистів. Тільки цього разу фашистів московських, російських, які ще вчора називали себе не то братами нашими, не то сусідами… Це був ранок, коли здригнулася від болю Україна. Це був ранок, який назавж-

ди змінив усіх нас. Ви пам’ятаєте його? Я пам’ятаю. Добре пам’ятаю. Було близько п’ятої. Ми якраз прокинулися і збиралися до праці. Квапилися, тож новини не вмикали, а тому й не знали, що українські міста уже оговтувалися від масованих ракетних ударів. Далі був дзвінок від племінниці: «Ви чомусь не телефонуєте, а у нас тут почалася війна…» Правда, сказала це таким тоном, ніби повідомила, що почалася гроза, але то нічого, зараз хмари розійдуться, покажеться сонце і все стане на свої місця. Війна?! Племінниця не вірила, що це може бути правдою. І ми не вірили. І, напевно, багато хто не вірив. Бо й дотепер не вкладається у голові, щоб у центрі Європи, щоб у двадцять першому столітті — цивілізованому й високоінтелектуальному, загриміли залпи війни. Та ще й хто на кого напав — росія на Україну???!!! Що ж ви так, «браття»?! Як же ви так, «сусіди»?! Минає рік. Тепер ми уже бачимо, що і як. Тільки збагнути все одно не можемо — навіщо… І тільки знаємо, що мусимо протистояти ворогу — хто як може, хто де може і хто чим може. Усі ми, кому дорога ота земля з прекрасним йменням — Україна… Наближаючись до першої річниці від дня початку війни, ми вирішили поговорити на цю тему з представниками укра-

Сергій КОЛЕДОВ, Генеральний консул України в Чикаго — Зважаючи на 8-годинну різницю у часі між Україною та Чикаго, про початок війни дізнався пізно ввечері 23 лютого, бо так склалося, що затримався тоді на роботі. З перших же новин усе стало зрозуміло. А першими емоціями були гнів, викликаний діями нападників, і хвилювання за долю рідних і близьких, які перебувають в Україні. За цей рік ми і справді побачили істинне обличчя нашого північного сусіда. Як просту людину, мене вразила нелюдська жорстокість окупантів, які називають себе спадкоємцями «великої гуманістичної» культури і демонструють свій «гуманізм», вбиваючи цивільне населення, знищуючи школи, дитячі садки, лікарні, житловий сектор, у той же час брехливо заявляючи, що їхня ціль — військові об’єкти. Як юриста, мене вразило варварське ставлення росіян до міжнародного гуманітарного права. Фактично усі надбання у сфері захисту прав людини, вистраждані внаслідок Першої і Другої світових воєн, в один момент були ними зруйновані. Зате зворушила гуманність наших європейських сусідів до українців, які змушені були шукати тимчасового прихистку в цих країнах. У таких умовах проявилося справді братерське ставлення до людей, які потерпають від війни. Добрим прикладом для наслідування є в цьому питанні й Америка. А ще я

завжди говорив і кажу зараз, що однією з найбільш авторитетних і активних вважаю українську громаду штату Іллінойс. Після Революції Гідності і від початку відкритої агресії росії проти України наші співвітчизники в цьому штаті надали потужну допомогу добровольчим батальйонам і Збройним силам України. Але з початком широкомасштабної війни відбувся просто таки вибух волонтерського руху. Тисячі тонн вантажів (засобів індивідуального захисту, одягу, взуття, предметів гігієни, ліків, медичного обладнання, транспорту та багато чого іншого) і мільйони доларів фінансової допомоги були відправлені представниками української громади штату, благодійними фондами, громадськими організаціями для простих громадян України, для лікарень, для дитячих будинків та Сил Оборони України. Щиро дякую всім за цю надзвичайну роботу і закликаю не зупинятися, оскільки Україна й надалі потребує і потребуватиме нашої допомоги. Офіційних даних ми не маємо, але за неофіційною статистикою після 24 лютого 2022 року за різними програмами до Чикаго прибуло близько 25 тисяч громадян України. Мені дуже приємно, що тимчасово переміщені з України особи знаходять тут всіляку допомогу від громади. Дякую за це всім, а особлива подяка Асоціації «Самопоміч» та особисто її директору Роману Яцківському. Мої близькі увесь цей час, поки триває війна, залишаються в Україні. Це справді так, що паролем нашого спілкування є сьогодні коротке, але таке глибокозмістовне запитання: «Як ви?» Незважаючи

на складні умови, вони морально і фізично готові до боротьби з агресором до нашої остаточної перемоги. Багато моїх друзів і колег зараз на фронті. На жаль, є втрати. Це дуже боляче. І рана ця ніколи не загоїться. Тому при підтримці світу ми повинні усе робити для того, щоб якнайшвидше війна закінчилася. Тому моїм завданням є доносити оперативно до американського суспільства правдиву інформацію про ситуацію в Україні, сприяти збору і відправленню в Україну допомоги, допомагати нашій громаді у підтримці України. Адже все це працює на нашу перемогу.

Н

№ 8 (37) — 24.02.2023

Владика Венедикт АЛЕКСІЙЧУК, єпископ Чиказької єпархії УГКЦ — Так, минає рік від початку війни, а той день, коли усе сталося, зберігся у пам’яті до найменших дрібниць. День, який не віщував біди, але біда сталася. Дізнався про неї увечері, 23 лютого. Я вже готувався до сну, молився. Задзвонила двоюрідна сестра з України, повідомила страшну звістку. Спершу був шок. Було таке відчуття, що це сон, у якому ти дивишся якийсь страшний фільм. Але ось зараз прокинешся і той страшний фільм закінчиться. Не закінчився. Триває. Знаєте, я такого віку, що в моєму житті не було війни. І я ніколи не думав, що це може статися зі мною, з моєю родиною, з моїм народом, з моєю рідною, дорогою мені землею. Так, я швидко впорався зі своїми емоціями. Навіть таку важку звіст-

їнської громади Чикаго. Питання для розмови визначили наступні: • за яких обставин ви дізналися про те, що в Україні розпочалася війна?

• якими були перші думки та емоції, викликані такою звісткою?

• якими є ці думки та емоції зараз, коли минув рік загарбницької війни росії проти України?

• що за цей рік вас найбільше вразило, здивувало, розгнівало, втішило, обнадіяло?

• про що сьогодні ваші розмови з родиною в Україні?

• якою визначили ви свою роль у допомозі Україні, у наближенні перемоги? Отож, слово — бажаним і шанованим гостям газети «Сурма». ку я прийняв у великій довірі до Бога. Тому що я не втомлююся повторювати собі й іншим: режисер нашого життя — Господь. Для чогось же Бог дав нам це випробування! Але Бог не дає людині більше, ніж вона може витримати. І ми витримаємо. Чому росія почала цю війну? Тому що, коли в серці і розумі немає місця для Бога, то його займає диявол. Навіть російський класик Достоєвський колись сказав: якщо людина не вірить в Бога, то вона може виправдати будь-які свої вчинки і створити свою ідеологію. Це робив у свій час гітлер. Це робить тепер путін. І ніяким «руським міром» не виправдати його руйнівну загарбницьку мету, його намагання знищити український народ і забрати його території. Зараз ми всі на війні. І ті, хто воює безпосередньо на фронті, і ті, хто живе і працює на мирних територіях, всіляко допомагаючи армії, фронту, цивільним людям, які постраждали і продовжують страждати від злочинних дій нашого ворога. Якщо би Богові було угодно, щоб я у час війни був там, в Україні, то я би там і був. Але Господь довірив мені блок-пост тут, і дав можливість використовувати іншу сильну зброю — молитву. А ще я бачу своє призначення у волонтерстві. Двічі за цей рік я побував в Україні. Хотілося самому доторкнутися до рідної землі, яка переживає важкі часи. Це так, ніби хворого відвідати, до чого спонукає нас християнський обов’язок. Я був у Києві, в Гостомелі, в Бучі. Найдовше — у Харкові, там, де наша єпархія надавала гуманітарну допомогу. У декількох місцях я допомагав роздавати продуктові набори і нама-

UA-USA / Інтерв’ю

24.02.2023 — № 8 (37) гався вдивлятися в очі людей. Я бачив у тих очах страх і паніку. Що й не дивно, коли ти увесь час в зоні ризику. Напевно, ми аж тепер оцінили важливість миру. Пам’ятаєте, як старі люди колись казали: лиш би не було війни… Ми думали, що це вони просто так, для красного слівця кажуть. Тепер розуміємо, що мир є справді дуже важливим. Тому й молимося за мир. В Україні й у всьому світі. І роль священиків у цій ситуації є дуже великою і відповідальною. Хоча я знаю, що й по закінченні війни роботи також буде ще дуже багато. Нам дістанеться і пошматована земля, і зранене суспільство. З фізичними ранами і зі зраненою психікою. Але всі разом при великій Божій помочі ми будемо повертатися до звичного нормального життя. Ми будемо одні до одних добрими самарянами, вкотре переконуючись, що християнство не є відірваним від життя. А сьогодні добрими самарянами є усі ті, хто допомагає Україні. За своїх 55-ть років я не можу пригадати, щоб ось так навколо якоїсь країни об’єднався майже увесь світ. Знаю, що неймовірна допомога йде і від Америки взагалі, і від наших майже 50-ти парафій, що є тут, зокрема. А це — мільйони доларів, якими діляться й українці, й американці. Така солідарність — то також свого роду феномен сучасності. Коли закінчиться війна? Ми можемо придумувати будь-які прогнози. Але я не хочу цього робити, не хочу кидати слова на вітер. Я — людина віруюча. І я вірю, що Бог виправить, вирівняє цю ситуацію. І всі ми повинні в це вірити, докладаючи свої зусилля до наближення перемоги. Ще у перший місяць війни я написав такого листа-звернення до наших парафіян, у якому просив зберігати спокій, пам’ятати про силу молитви, пам’ятати про християнське милосердя, про те, що розділена з кимось біда стає для тієї людини половиною біди, а подарована радість подвоюється. А ще радив не перенасичуватися інформацією. Бути в курсі подій треба, але цілодобово слухати новини — це нерозумно. Ти ж ні на що не вплинеш, а здоров’я і спокій загубиш. Замість того, щоб переходити із сайту на сайт, краще помолися. Або подзвони додому, бо практично у кожного, хто живе тут, є родина в Україні. Я намагаюся якнайчастіше телефонувати до брата з сім’єю, до рідних і знайомих, які зараз там. У нас немає потреби і часу годинами розмовляти. Мені ж досить почути їхнє «алло» і я знаю, що все гаразд, що живі. І дякую Богу за це. І прошу у Бога благословення для усіх вас. Особливо для тих, хто на передовій: вони повинні знати, що про них пам’ятають, що за них моляться…

Отець Іван ЛИМАР, настоятель Українського православного катедрального собору святого князя Володимира — Напевно, більшість із тих, хто живе тут, у Чикаго, довідалися про початок війни увечері, 23 лютого. Тому що сучасні засоби зв’язку і прямих ефірів дозволяють майже відразу інформувати увесь світ про будь-які надзвичайні події. А тут не просто подія. Тут насправді трагедія: війна у самому центрі Європи! На Київ — серце України, на інші українські міста полетіли смертоносні ракети. На телебаченні не залишалося, мабуть, жодного каналу, який би не повідомив таку новину. Звідти і я дізнався. Але думка про те, що це зробили наші географічні сусіди, не знаходила ніякої логіки. Спочатку не знаходила. А пізніше, коли я обмірковував усе, то подумав, що досить згадати історію і вона дасть відповідь на запитання, чому це сталося. Упродовж багатьох століть ми не раз терпіли напади москви. москва завжди мала за мету поневолити український народ. У минулому столітті робила це особливо активно і з особливою жорстокістю. Голодомори, тюрми, Сибір, Соловки, крайня північ… Всюди у землі лежать кістки українців… Тобто підстав переконуватися у тому, що ніякі ми не брати і ніколи ними не будемо, завжди вистачає. А рішення України іти самостійним, незалежним шляхом розвитку, без москви, без кремля, без росії, стало, напевно, останньою краплею у чаші їхнього терпіння. Думаю, план загарбання України виношувався давно. Аж поки не вибухнув війною. Першою моєю емоцією, коли це сталося, був таки страх. Не за себе, бо я і моя сім’я уже багато років тут, в Америці. Але на Львівщині є мама, у Києві живуть два брати і сестра. Це був страх за родину і за рідну землю. Було переживання за те, щоб не знищили нашу державу. Увесь час стежив за розвитком подій. І, знаєте, проймався гордістю за нашу армію, матеріальний стан якої далекий від ідеального, а вона зуміла зірвати плани ворога завоювати нас за три дні. Проймався гордістю за наших людей. На початку 90-х, коли я мешкав у Києві, коли усе було мирно і спокійно, я бачив деяку схильність молоді, людей середнього віку до розваг, до порівняно легкого стилю міського життя. Здавалося, над серйозним нічим не задумуються. Але перші дні війни засвідчили протилежне: черги до військоматів, добровольчі батальйони, тероборона… Люди знали, що йдуть туди, звідки можна не повернутися, і все одно йшли. Мене нещодавно розшукав мій армійський товариш. Спортсмен, штангіст. Після служби в армії відкрив спортивну школу, тренував підростаюче покоління. Розповідає, що на війні. Що міг не піти, бо має троє дітей. Але пішов. Я запропонував, що вишлю йому гроші. А він каже: не треба грошей, краще би форму, черевики, футболки, білизну… На жаль, це також виявилося певною проблемою для наших захисників. Але якраз тут і підставив своє

плече тил, підставили своє плече волонтери, благодійники. Знаю, що багато парафіян нашої церкви відправляли необхідні речі і родині, і знайомим, від кого хтось ішов на фронт, і просто на армію, бо допомога у такій ситуації зайвою не буває. А ще мій товариш просив про молитву. Хоча про це і просити не треба, бо ми й кожен особисто, і всі разом на кожній службі у церкві, молимося за наших захисників, за всіх, хто зараз живе і працює на нашій землі, а отже завжди перебуває в небезпеці. Щонеділі оголошуємо збірку грошей, проводили спільний з польськими друзями благодійний концерт за участю українських і польських виконавців, проводили творчу зустріч до Дня Незалежності, тобто використовуємо кожну можливість, аби коштами долучитися до великої справи допомоги Україні. За інформацією нашого єпископа Даниїла, центральний офіс Української православної церкви у США (до слова, маємо по штатах більше 150 парафій) зусиллями парафіян, різних благодійних організацій, бізнесменів, наших друзів (до речі, не тільки українців) передали в Україну близько 3 мільйонів доларів. Хоча, мусили добре дивитися, куди відправляємо гроші, аби вони не потрапили до шахраїв. Купували ми і карети швидкої допомоги, і генератори, і автомобілі на фронт (у співпраці з православними громадами Німеччини і Польщі налагодили їхню доставку саме звідти, бо так і дешевше, і швидше), чимало медичних препаратів, продукти — усе те, що сьогодні там вкрай необхідне. Знаю, що і в Україні люди надзвичайно підтримують армію. Ми ж бачимо сюжети в новинах, коли відрами, ящиками, коробками з домашніми харчами завантажують автомобілі, якими волонтери їдуть до наших захисників. Знаю, бо й моя родина долучається до цієї справи. Тим паче, що два мої двоюрідні брати і багато хлопців з мого рідного села зараз на війні. Молю Бога за їхнє життя. Якомога частіше намагаюся телефонувати до мами, хоч останнім часом непросто це робити, бо коли вимикають електроенергію, то немає і зв’язку. Але люди якось пристосовуються жити в таких умовах, опалювати свої оселі, готувати харчі. І психологічно налаштовані на те, шо треба ще трішки потерпіти і все буде добре. Звичайно, Україна чекає від світу серйозної допомоги зброєю, щоб якнайшвидше покінчити з ворогом. Наша армія й так творить дива. Якщо на Київ летить 100 ракет і 98 із них збивають, то це означає, що нас є кому захищати, що є кому зупинити цю страшну війну. І ми зупинимо її. Своєю перемогою. Лиш би потім нас залишили у спокої. Щоб дали жити нам так, як ми того хочемо самі, а не як того хоче москва. Допоможи нам, Боже! Алла ЛОПАТКІНА, президент компанії Nortia Logistics. Inc, засновник гуманітарної організації Ukrainian Resistance Foundation — Про те, що повномасштабна війна

17

неминуча, я зрозуміла ще 22-го лютого… На це вказувало багато що… Насамперед ми задзвонили до наших друзів і родичів на Харківщині і спробували їх вмовити виїхати хоча б на захід країни. Але в той момент вони всі думали, що ми збожеволіли, і відмовились будь-куди їхати. Наступні години і дні ми похвилинно стежили за новинами і телеграм-каналами наших міст і України в цілому, тому знали про початок війни майже в момент перших вибухів. Був момент повного розпачу і безмежного жаху від усвідомлення того, що буде далі. Але відразу ж було й усвідомлення, що організовуватись і допомагати ще більше, ніж ми це робили з 2014-го, треба вже і зараз. Були дзвінки до всіх моїх працівників і друзів, у кого є родини в Україні, а також до українських родин, над якими ми тримали шефство попередніх роки, і був початок координації евакуаційних та рятувальних процесів. Водночас почалися процеси створення та задіяння волонтерських мереж, консолідація допомоги і встановлення логістичних каналів. Найбільшими відкриттями цього року стали люди: війна, наче лакмусовий папірець, проявила справжню сутність людей. Відкриття були здебільшого хороші, але були і глибокі розчарування. Ця війна, попри її руйнівну силу, стала початком найміцніших дружніх і партнерських стосунків між тими, хто загартований надзвичайними випробуваннями й об’єднаний спільними цілями, моральними цінностями, хто мотивований перемогою і майбутнім України. Саме це і є головною мотивацією створення у 2022 році та існування нашої гуманітарної організації Ukrainian Resistance Foundation. Ось деякі цифри про її діяльність: за 12 місяців було надіслано більше 800 тонн гуманітарної допомоги, 28 автомобілів швидкої допомоги і одна пожежна машина, виділено кошти і придбано близько 20 інших видів автотранспорту для підрозділів (це поза іншими видами допомоги як цивільним, так і ЗСУ). Ми рідко публічно розголошуємо розміри допомоги, але всі наші обліковності та звіти є доступними будь-кому, хто побажає з ними ознайомитись. Протягом року ми також продовжували підтримувати численні культурно-соціальні проекти як в США, так і в Україні. У січні я здійснила свою першу поїздку в Україну з 1999-го року. Саме так, я не була в Україні понад 23 роки. Моя поїздка не переслідувала туристичну мету. Це був насичений графік зустрічей та знайомств, відкриття для себе як соціального та культурного сучасного українського суспільства, так і бізнес-клімату і настроїв. Для мене було важливо відвідати наших військових на Сході України. Декілька днів я провела в околицях Торецька, Костянтинівки, Краматорська, спілкуючись з військовими, волонтерами, журналістами і місцевими мешканцями. Саме ця частина моєї поїздки дала мені чітке розуміння, чому ми не маємо права зупинятись, навіть, коли втомлені чи виснажені. Саме у Торецьку чи Костянтинівці розумієш пріоритети та завдання попереду чіткіше, ніж будь-де, і тоді зникає вся сує-

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 18

18

UA-USA / Інтерв’ю

ПОЧАТОК / С. 17 та щоденної рутини і неважливих, другорядних проблем, загострюється відчуття незламності та впевненості у перемозі. Наше завдання в даний момент — не тільки не знижувати рівень існуючої допомоги у волонтерських каналах, але і лобіювати про збільшення допомоги від наших партнерів. Наше головне завдання — впевнитись, що Україна не зникає з поля зору світового суспільства, донести, що саме символізує Україна та її самобутність і боротьба, показати, чому Україна заслуговує рівноправне місце серед цивілізованих, незалежних, інновативних країн. Ігор ДЯЧУН, президент Українського конгресового комітету Америки, відділ Іллінойс — Пам’ятаю: отримав SMS-ку від друзів… Відразу увімкнув CNN, де транслювали у прямому ефірі репортаж із Києва… Небо блищало від спалахів вогню... Війна!!! До ранку уже не міг заснути. А наступного дня, коли їхав до онуків, побачив на мості на Гарлем, біля станції метро, масу людей з американськими та синьо-жовтими українськими прапорами: розпочалися протести проти вторгнення росії в Україну. Хоч путін і стягував війська до українського кордону, хоч американська та британська розвідки попереджали українську владу про загрозу нападу, та все одно важко було повірити, що після тридцяти років нашої Незалежності росія таки наважиться на такий страшний крок. Мене дивували виступи військових аналітиків з різних країн, які говорили, що Україна та ЗСУ не витримають і тижнядвох російської навали. Але наші захисники витримали і продовжують тримати оборону. Мене найбільше вразила жорстокість російського війська. Терористичні методи, насильство, тортури — все це застосовувалося проти мирного цивільного населення. Пригадую сюжет із теленовин, коли танк наїхав на легковий автомобіль, дав назад і ще раз наїхав, а в автомобілі були люди… А хіба могли залишити байдужими фото з Бучі, з Ірпеня, інших міст, де мертвих людей знаходили зі зв’язаними руками і вбитими пострілом у голову?! Тому, коли думаєш про те, що переживає наша Україна і наш народ, то слів нема. Є тільки сльози, біль і бажання поквитатися з ворогом. Радію, що США та Президент Байден не дають росії знищити Україну. За його лідерством і прикладом десятки інших країн надають Україні військову, фінансову та гуманітарну допомогу. Звісно, що її ще недостатньо. Особливо військової. Але останні зустрічі і перемовини українського Президента Зеленського з лідерами держав-партнерів вселяють надію, що необхідна допомога буде. Лиш би не барилися. Бо кожна мить зволікання має ціну людських життів.

surma.com.ua

Я їздив до України у грудні 22-го року. Хоч годинами не було світла, не було води і належного тепла, хоч достатньо часто звучали тривожні сирени, однак люди не падають духом, не говорять про капітуляцію, а живуть думкою про перемогу і про можливість кожного у свій спосіб наближати її. На жаль, один мій добрий знайомий 6 січня загинув під Бахмутом. У нього залишилася дружина і п’ятеро дітей. І таких втрат від початку війни — сотні. Це важко сприймати. Але віра у те, що Україна переможе дику орду, міцніє. Бо ми б’ємося за своє і боронимо своє. А орда згине. І путін згине. Цього їм бажає увесь мислячий люд. Свій перший протест проти антиукраїнської політики путіна Український конгресовий комітет Америки зорганізував ще задовго до початку війни. На наш заклик до протесту відгукнувся тоді конгресмен Майк Квіглі та інші офіційні особи. На День Злуки (це теж іще до війни) до нас загостила посол України у Сполучених Штатах Оксана Маркарова. Також прийшли конгресмени та сенатор Дік Дурбін. Захист України був головною темою усіх виступів та промов.

Коли війна розпочалася, ми зорганізували низку протестів, які відбувалися і в українській околиці, і в центрі Чикаго, і при парафії святого Йосифа Обручника. Було створено також фонд гуманітарної допомоги. Ми відправляли кошти і закуповували необхідні матеріали для добровольчих батальйонів, для тероборонівців. Ми працювали з фондом UMAHA у питаннях придбання медичних препаратів, які були потрібні для лікування поранених. Працювали із фондами Help Heroes of Ukraine, UA Resistance та Help Razom. Свою пожертву ми складали на фонд вдів та сиріт при Фундації Волі в Нью-Йорку та надаємо фінансову допомогу, наприклад, у такому проекті як Blue and Yellow for Ukraine. Попри це, ми вбачаємо важливість своєї роботи у захисті українських інтересів з представниками конгресу та сенату у Вашингтоні. Були організовані мітинги з сенатором Діком Дурбіном, з сенатором Теммі Дакворт, зустріч з віцесекретарем департаменту комерції з питань санкцій добродієм Аксельродом. А нещодавно до нас загостив Державний секретар США Ентоні Блінкен. І завжди у полі кожної розмови головною є тема України та її захисту від ворога. Тому що праця УККА на підтримку та захист інтересів України є надто важливою. І ми радо беремо на себе цей обов’язок, бо хочемо бачити нашу державу мир-

ною, щасливою і заможною. Українці заслуговують саме такого життя. Віталій КУТНИЙ, президент і виконавчий директор кредитової спілки «Самопоміч» — Так, я пам’ятаю, як ця страшна звістка увійшла в моє життя. Був удома, отримав текстове повідомлення від друзів, що Україну бомблять і розпочинається війна. Найпершим з’явилося переживання за країну, нерозуміння того, чому світ не втрутився і не вплинув, щоб запобігти наступу, адже він стався не спонтанно, він очевидно планувався. З’явився страх від думки, що на нас нападає на той час одна з найсильніших армій світу і що у нас дуже мало шансів вистояти. Було, звичайно, переживання за рідню в Тернополі та Одесі, за друзів у Києві та Дніпрі. Зараз, коли минув рік від початку війни, думки сповнені гордістю за країну і захисників, які вистояли. Вразила мужність нашого Президента та воїнів. Відчуваю неймовірний жаль за тисячами загиблих невинних людей, загиблих воїнів — патріотів, які добровольцями з перших днів пішли захищати державу і віддали за неї своє життя. До сих пір маю розчарування від світу, що не втрутився у плани росії і не зупинив війну, а також повільно реагував на потреби у воєнній допомозі нашій державі у перші місяці війни. У той же час мене зворушила підтримка України простими американцями, які активно жертвували кошти на наші збірки для підтримки України. Десь сподівався на те, що у росії є достатньо адекватних людей, які зсередини зупинять цю війну. Тепер же, спостерігаючи за політикою росії у плані пропаганди, розумію, що мої сподівання були марними. Тим росіянам, які мають свою думку про війну в Україні, доводиться або мовчати, або виїжджати… З моєї найближчої родини в лавах ЗСУ перебуває тільки кузен. За останньою інформацією — на Сумщині. Сам я не мав нагоди упродовж цього року побувати в Україні, однак, як і кожна мисляча небайдужа людина, тримаю руку на пульсі подій і новин стосовно війни. З перших же днів долучився до збору грошей на допомогу Україні. Фокусувався на американських бізнесах і партнерах. Зустрічався з американськими політиками, сенаторами і т. п., щоб просувати підтримку для України. А щодо діяльності нашої кредитівки, то хочу сказати, що за даними відділу маркетингу, у 2022 році загальна сума допомоги, яка в різні способи надавалася українцям в Америці та в Україні, сягає понад 2,4 мільйона доларів. Після вторгнення росії в Україну стало зрозуміло, що багато людей, рятуючись від терору, будуть прибувати до США. Тому українські громадські групи Чикаґо терміново сформували кризовий робочий комітет і обрали нашу Асоціацію «Самопоміч» як центр допомоги для новоприбулих. Директор Асоціації Роман Яцковський швидко організував групу волонтерів, до якої входили адвокати та соціальні працівники, щоб допомагати людям, які почали прибувати за спеціальними па-

№ 8 (37) — 24.02.2023 ролями та програмою United for Ukraine. Фундація «Самопоміч» прийняла рішення виділити для нашої Асоціації понад $100,000 для організації роботи з новоприбулими. Ми також є координаційним центром Іллінойської Коаліції за права іммігрантів і біженців (ICIRR) Чиказької Програми допомоги сім’ям українських іммігрантів (IFRP). Пишаємося тим, що у 2022 році ми змогли допомогти близько 10 тисячам людей в штаті Іллінойс та кільком сотням в штаті Мічиґан. Більша частина нашої успішної роботи відбулася завдяки сприянню Фундації «Самопоміч», IDHS, інших донорів та, безумовно, нашій відданій спільноті. Війна одним додала сміливості та рішучості, аби стати на захист своєї країни, а іншим — долучитися до всіляких проектів на допомогу Україні, навіть перебуваючи тут, за тисячі кілометрів від неї. УФКС «Самопоміч» створила особливий рахунок «Фонд Допомоги Україні» під керівництвом Фундації «Самопоміч», на який добродії складають датки, що їх комітет Фундації розподіляє на установи та організації, які мають безприбутковий статус і виділяють гуманітарну допомогу українцям. На рахунок надійшло понад $800,000 і сьогодні з Фонду Допомоги Україні виділено близько $800,000. Датки отримали: Фундація Українського Медичного Товариства Північної Америки (UMANA Foundation), Revived Soldiers Ukraine, Українсько-Американський Допомоговий Комітет (UUARC), Help Razom, Ukrainian Children’s Aid and Relief Effort, Inc. (UCARE), Фундація Побратимів, Help Heroes of Ukraine, Ukrainian Women’s Association of America. Ці неприбуткові установи мають зв’язки з Кредитівкою «Самопоміч», і їхня праця добре знана в українській громаді. Слід згадати, що Фундація «Самопоміч» у своїх датках також виділяла кошти установам, які різними шляхами допомагали Україні. Очевидно, що потреба на допомогу ще є значна. Тому агітуємо членів Кредитівки щедро складати пожертви на Фонд Допомоги Україні. Свій до свого, свої для своїх — і разом ми переможемо! Ігор ТЕРЛЕЦЬКИЙ, засновник логістичної компанії PATRIOT, ініціатор і засновник благодійної організації Help Heroes of UKRAINE — Це був вечір 23-го лютого. Я був удома. За звичкою, «сидів» у новинах. Натрапив на звернення путіна. Той сказав: народ України потребує захисту, Донбас потребує захисту, тому ми розпочинаємо спецоперацію з метою звільнення України від нацистського режиму… Я відразу зрозумів, що це — війна. А ще зрозумів, чим була викликана напередодні цих подій моя внутрішня тривога, позаяк усі говорили про можливий наступ росії. Наче відчував, що має статися щось непоправне… У ті дні стрічка новин постійно

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 20

Реклама

24.02.2023 — № 8 (37)

19

129 N. ARLINGHTON HEIGHTS RD., BUFFALO GROVE, IL 60089 CHICAGOVARENYCHOK@GMAIL.COM 847•947•2308 WWW.VARENYCHOK.COM ВСЕ, ЩО МИ ГОТУЄМО, МИ ГОТУЄМО СВОЇМИ РУКАМИ ТА З ЛЮБОВ’Ю ДО ВАС!

ЧЕБУРЕКИ

баранина, свинина, яловичина;

ВАРЕНИКИ

КАРТОПЛЯ, картопля з сиром, картопля з грибами, картопля з печінкою, капуста, солодкий та солений сир, вишня;

ДОМАШНІ ВИРОБИ

тушонка, сало, кишка, копчені вироби на дровах, холодні закуски, м’ясні закуски, морепродукти, овочі, салати, гарячі закуски, дитяче меню, вегетаріанське меню, солодощі.

В НАС МОЖНА ЗАМОВИТИ ДОСТАВКУ НА БУДЬ-ЯКІ СВЯТКУВАННЯ доставка, приготування і накриття столів, посуд, обслуговування

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НАС І ВИ ПОБАЧИТЕ, ЩО СВЯТКУВАННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ БЕЗ ЖОДНИХ КЛОПОТІВ

20

UA-USA / Інтерв’ю

surma.com.ua

ПОЧАТОК / С. 19 була відкритою. Не дивлячись на те, що я переїхав у США 22 роки тому, серце моє — в Україні. Там живе моя мама, там живуть мої рідні. Тому я не можу бути байдужим до того, що відбувається на моїй землі. Звісно, те, що сталося, викликало великі переживання. Не вагаючись, я одразу почав думати, як бути корисним і чим можна допомогти. У перший же день звернувся до своїх партнерів по бізнесу і зініціював створення благодійної організації Help Heroes Of Ukraine, яка, починаючи з 25 лютого, ефективно працює до сьогодні. Нам приємно, що організація увійшла у ТОП-10 фондів, які найбільше допомагають Україні, і у ТОП-3 тих, які допомагають ЗСУ. Фонд має підписані меморандуми зі Збройними силами України, що дозволяє працювати через офіційні запити. За 11 місяців війни вдалось відправити допомоги на суму близько 40 млн доларів. Фонд повністю екіпірував понад 15 тисяч військових. На фронт уже відправлено близько 12 тисяч бронежилетів, 7 тисяч шоломів, понад 3 тисячі оптичних приладів (тепловізори, біноклі, оптичні приціли, коліматори тощо), близько 300 дронів. Також фонд допомагає українцям, які постраждали внаслідок бойових дій. Зі США уже відправлено понад 1700 тонн гуманітарного вантажу. За рік, що минув, душу і серце наповнювали різні відчуття. Мабуть, найпершим було відчуття гордості за наших захисників, які зупинили «другу армію світу». Зворушила єдність усіх українців, де б вони не були. Обурила поведінка жителів росії, які підтримують війну в Україні. Розгнівали люди, які шукають способи нажитись на війні та на крові українців. Приємно вразила підтримка світу. Обнадіяло рішення багатьох країн передати зброю захисникам. Тому що без такої підтримки, без таких рішень і такої допомоги нам не впоратися з російським злом. До речі, згадалось, як у перші дні війни на нашому волонтерському складі ніде було, як кажуть, яблуку впасти. Люди приходили цілими сім’ями, з дітьми, приносили допомогу, сортували її. Українці об’єдналися, як ніколи. Спільна біда нас об’єднала. І зараз розслаблятися не варто, бо війна триває. Тому щиро закликаю долучатися до волонтерів та меценатів організації Help Heroes Of Ukraine заради спільної справи, заради перемоги. Я постійно спілкуюся зі своєю родиною в Україні. Родина мешкає у Львові, де відносно спокійна ситуація. Відносно, бо, на мою думку, зараз немає жодного безпечного місця в Україні. Ракети долітають скрізь — від сходу до заходу. Тому, звісно, я хвилююсь за них. Хоча думаю не тільки про свою родину. Особисто для мене кожен, хто воює чи хто звертається за допомогою, стає близьким, рідним. Переживаю однаково за всіх. Упродовж останнього року я кілька разів відвідував Україну. Й не так з особистих причин, як заради нарад з міністрами, чиновниками, політиками задля коригування та ефективної роботи нашого фонду Help Heroes of Ukraine. Під час не-

щодавнього візиту до Києва ми потрапили під масований ракетний обстріл. Довелось відчути те, що відчувають українці впродовж останнього року. У такі моменти розумієш, що допомагати треба ще більше. Щоби прийшла перемога. Щоби прийшов мир на мою багатостраждальну землю. Ірина ЦЕНГЛЕВИЧ, директор школи українознавства міста Палатайн, громадська діячка — Про початок війни дізналась від своєї подруги, яка зателефонувала і з жахом повідомила: «Іра, війна!!!!». Зважаючи на оптимістичний склад свого характеру, я відповіла: «Тихо, зачекай, не панікуй. Може, ще нічого не сталося…» Чесно кажучи, спочатку я не повірила чи просто не хотіла вірити у таку страшну правду. Відразу набрала брата, який проживає в Україні, послухала новини. Усе підтвердилося. Якими були мої перші відчуття? Жах і ненависть до росії. Минув рік. Презирство до росії, до всіх, хто підтримує війну, залишилось. Але додалося почуття невимовної гордості за українську націю, велика віра в українську армію, в український народ і, звичайно ж, вдячність Америці та країнам Європи, які підтримують Україну в боротьбі за волю і незалежність. В Україні у мене живе брат, є велика родина. Ніхто із них не хотів нікуди виїжджати. Навіть у Польщу. Пояснення одне: це наша земля і ми будемо тут до переможного кінця, ми потрібні тут. Я ж знаходжу всілякі можливості, щоб допомагати Україні навіть на такій великій відстані, як через океан, бо душею і серцем завжди була і залишаюся з рідною землею. Переконана, що зараз дуже важливо не падати духом, не піддаватися на різні провокації, не панікувати на кшталт «усе пропало». Так, ми слухаємо новини. Так, ми розуміємо, що ситуація і на фронті, і в тилу буває дуже складною. Так, ми знаємо, що гинуть наші захисники, що гинуть цивільні люди, що наші міста і села зазнають страшних руйнувань. Але ми мусимо мати віру. А ворог мусить знати: хто з мечем прийде, той від меча і загине. Це не нами придумано. Це — біблійна мудрість. Ми ж повинні підтримувати наших захисників, волонтерів, усіх, хто потребує допомоги. Підтримувати і морально, і ма-

теріально. Що і роблять небайдужі українці в усьому світі. І мені дуже приємно повідомити, що від початку повномасштабного вторгнення росії на нашу землю, українська громада міста Палатайн передала на допомогу Україні більше 500 тисяч доларів. На цьому ми не зупиняємось. Працюємо для України і далі. А ще раджу всім молитися за воїнів на передовій, за всіх поранених, за душі загиблих, бо молитва — це також велика зброя. Молитися і просити Бога наблизити нашу велику Перемогу. Христя ВЕРЕЩАК, перша радна парафіяльної ради собору святих Володимира і Ольги — Про вторгнення росії в Україну дізналася з новин у соцмережах. Думала, що це, мабуть, сон. Котилися сльози, душу сповнювали журба і гнів. Звернулася з молитвою до Бога. Тоді і з’явилося відчуття, що треба братися за діло, а Бог допоможе. Рік від початку війни минув дуже швидко. Можливо тому, що було багато роботи, було до чого долучатися. Та велику журбу відчуваю увесь час, бо стільки життів уже забрано! Скільки невинних людей, і що найстрашніше — дітей, загинули внаслідок неймовірної брутальности ворога! А скільки страждали і далі страждають через цих нелюдів! Переживаю і про психологічні наслідки звірячої війни. Паралельно, я пишаюся незламністю українського народу, і як ніколи пишаюся, що я — українського роду. Мене дуже вразило і зворушило, до якої міри люди у цілому світі об’єдналися в підтримці України — словом, ділом та допомогою. І не лише українці за кордоном, але й громадяни інших держав. Бачимо це і на прикладі нашого Чикаго. Так, ми постійно в контакті з родиною в Україні. Важко слухати, коли вони розповідають про сирени, які попереджають про можливість ракетних ударів. Чи про моменти, коли треба ховатись у підвалі. Чи як проживають із проблемами з електрикою, водою, харчами. Коли розповідають, скільки вбитих воїнів повернено додому до Львова, щоб поховати їх на почесній алеї Личаківського цвинтаря. Чи про тих поранених, які повертаються на лікування та реабілітацію… Попри те, родина в доброму настрою,

№ 8 (37) — 24.02.2023 у великій вірі в перемогу. Вони, як і всі ми, віддали життя в руки Господа. І не дозволять, щоб ворог взяв це від них. Скажу, що я вихована в патріотичній родині та в рядах Спілки Української Молоді (СУМ). Тому ще з дитячих років пам’ятаю гасла СУМ — «Бог і Україна» та «Честь України — Готов Боронити!». З молодих років зрозуміла, що є різні способи захищати Україну. Роблю це скрізь, де тільки можливо: в особистій молитві та на Літургійних відправах; на мітингах в українському селі та в центрі міста Чикаго; підписую листи чи петиції до американських урядових чиновників; особистими фінансовими чи матеріальними пожертвами долучаюся до участі у благодійних заходах в громаді, до проведення збірок гуманітарної допомоги для України та ЗСУ. Наша парафія УГКЦ святих Володимира і Ольги від першого дня російського нападу почала відправляти «Молебень в часі війни, коли ворог йде на нас». Зовні ми прикрасили храм синьо-жовтими стрічками, що відразу привертає увагу і засвідчує: тут — частинка України. Ми стали одним із центрів, до якого зверталися з питаннями пожертв та іншої допомоги. Одразу було зібрано медичні препарати й понад 100 фунтів уже до кінця першого тижня війни відправлено у Київ. Відтак було проведено масштабну збірку різного обладнання — військового, медичного, гуманітарного, яку очолили ансамбль «Громовиця» та Школа балету і українського народного танцю при парафії. Після двох тижнів було вислано понад 65 тисяч фунтів допомоги. Багато пачок вислали до України парафіяльна крамничка «Сумління» та наше Братство святого архистратига Михаїла. Дохід із Парафіяльного Фестину у сумі $125,000 був також переданий на допомогу Україні. З численних пожертв в канцелярії, з оголошених щонеділі збірок у храмі, з парафіяльних заходів у перевірені фонди було передано ще понад $150,000. Парафія співпрацювала із різними громадськими організаціями, які з благодійною метою продавали в церковній аудиторії цікавий товар символічного роду та різноманітну випічку. Свого часу парафія організувала Різдвяний Базар, благодійну дію «Писанка Україні» та Маланку (чудовий концерт на підтримку ЗСУ, на якому виступили Наталка Карпа та Лесик Сам). У січні нинішнього року відбулася Різдвяна програма «Вертеп у Парафії», пожертви з якої були призначені на допомогу Україні. При співпраці з Українським Національним музеєм вдалося двічі організувати у нашому храмі виступ колективу Lincolnwood Chamber Orchestra — дохід також був спрямований до України. Із припливом біженців до нашого міста, парафія розпочала збірку одежі та різного домашнього приладдя. Збірку меблів організував ПЛАСТ, з яким ми співпрацюємо. А молодь із СУМ, з якою наша парафія також співпрацює, допомагає у збірці одежі для українських біженців у польському Перемишлі. Нас і справді не здолати. Тим більше — при такій потужній підтримці світу. Знаєте, як було приємно і як багато означало

UA-USA / Інтерв’ю

24.02.2023 — № 8 (37) те, що у квітні минулого року до нашого храму загостив британський Державний Міністр у справах Европи і Північної Америки Джеймс Клеверлі! А місяць перед тим побували у нас колишні Президенти США Джордж Буш та Білл Клінтон і зложили букети соняшників до Хреста Тисячоліття перед нашим храмом! Це було доказом великої солідарности з українським народом. І тих, хто нас розуміє і підтримує, — мільйони. А тому спільними ділами і спільними молитвами ми здобудемо перемогу. Отець Микола БУРЯДНИК, настоятель храму святого Йосифа Обручника — З одного боку, той день добре пам’ятаєш, а з другого — волієш не згадувати, адже те, що відбулося, й досі паралізує свідомість. Хоча нам треба було готуватися і до такого розвитку подій, бо сім років антитерористичної операції на сході України означали, що росія не збирається відмовлятися від своїх загарбницьких намірів. А кілька днів перед початком війни взагалі було відчуття невідворотності процесу. Коли в американських новинах прозвучали перші повідомлення про російську агресію на українську землю, до мене відразу почали писати і телефонувати друзі — і українці, й американці, й передусім питали, чи не постраждала наша рідня в Україні. А ще питали, що я думаю з приводу того, що сталося. Якщо чесно, навіть не знав, що їм відповісти. Спочатку мусив сам освоїтися з думкою про те, що опинилися поруч два дуже протилежні поняття — Україна і війна. Хоча й роки АТО не означали мир, але тепер це вже було повномасштабне вторгнення. «Я хочу бути там!» — такою була моя перша реакція на почуте. Одразу ожили в пам’яті дві поїздки до Києва на Майдан — у грудні 2013-го і в лютому 2014-го, після розстрілів. І тепер я був морально готовий знову їхати в Україну. Насамперед із тих міркувань, що не просто як священик, а як капелан, зумію переживати разом із людьми, які в небезпеці, які дають відсіч ворогові, їхні тривоги, страхи, смуток, біль і навіть смерть. Бо там, де війна, там без смертей не обходиться. Такою є жорстока правда війни… Однак і наш владика, і мої друзі-капелани в Україні сказали: «Ти думаєш, що ти не потрібен на тому місці, де перебуваєш на службі Богові і людям?!» Практично відразу я переконався у правоті їхніх слів. З перших же днів війни до церкви більш чисельно, ніж зазвичай, потягнулися люди. Кожного дня. Ішла молодь, діти. Хоча життя розпорядилося так, що усі ми далеко від рідної землі, яку атакує смертоносним вогнем ворог, але тривога наша не менша, і переживання за Україну не менші. І своїми молитвами ми можемо допомагати. І можемо збиратися для організації конкретних справ. Якось так вийшло, що у нашої церкви склалися хороші дієві контакти з благодійним фондом Revived Soldiers Ukraine, який займається організацією лікування в американських клініках українських

воїнів з особливо важкими пораненнями. Вони приїжджають у різні міста, і в Чикаго зокрема. Хлопці перемагають не тільки фізичний, але й моральний біль, вони прагнуть душевної розмови, вони хочуть, щоб ти був поряд із ними перед складною операцією і після неї. Вони вірять у твою молитву і вона допомагає їм впоратися з емоціями. А це дуже непросто, коли ти ще зовсім юний, а в тебе вже немає рук чи ніг… І нехай благословляє Господь усіх тих, хто складає пожертви для цього фонду, адже протезування коштує надзвичайно дорого. Зате як радісно бачити потім цих хлопців у церкві, коли вони приходять сюди нехай не на своїх ногах, нехай на протезах, але сповнені надії на життя. А скільки нам передають і надсилають карток з іменами воїнів, за яких просять помолитися… Ми тримаємо ці карточки на Святому Престолі у святилищі храму, де перебувають мощі святих новомучеників греко-католицької церкви ХХ століття. Я відчуваю, як сила цих мощей підкріплює наші молитви. І я вірю, що вона передається кожному захиснику, кого ми згадуємо, за кого молимося. Знаєте, у хлопців і дівчат, які пішли на війну, які стояли під кулями, особливий погляд на життя і особлива впевненість у перемозі України. Вони кажуть: вірте в ЗСУ, вірте в нас! То хіба ж ми маємо право сумніватися, падати духом? Усі ми, хто далеко від України і хто там, на відносно безпечних територіях… За рік війни увесь час відчувається біль не тільки за розтерзану українську землю, за безневинно загиблих десятки тисяч людей. Ще більше болить, коли чуєш про корупцію у владних структурах, про корупцію серед військових чинів. Про це навіть важко думати. Ми знаємо, як і де сформувався наш зовнішній ворог. Але внутрішній ворог не менш небезпечний. Звідки він узявся?! Як у такій складній ситуації війни можуть знаходитися посадовці, для яких головне у житті — нажива, нажива на житті і здоров’ї людей?! Але Господь допомагає нам вірити, що ми все здолаємо. Навіть тоді, коли приходять моменти розчарування чи розпачу. Бог каже: це не тільки твоя проблема, це і моя проблема, і я допоможу. І допомагає. Триматися і витримувати. Війну в окопах з патронами проти танків. Переховування в підвалах, коли оселю твою зруйновано. Життя без електрики, без води і тепла, коли ворог б’є по критичній інфраструктурі. Допомагає витримувати біль, коли найдорожчою дорогою на світі стає дорога до могили синочка чи донечки, які ще вчора телефонували і казали: «Мамо, все буде добре!» Ось така доля випала на твою долю, Україно. І, знаєте, я розумію тих, хто шукає шляхи, щоб у цей нелегкий час виїхати з України. Не всі можуть бути воїнами, не всі можуть воювати. Хоча на відверту розмову, на сповідь приходять люди, яких мучили докори сумління через те, що вони покинули рідну землю у час біди. Моя порада у таких випадках одна: моліться, і Бог допоможе вам відчути свою потрібність тут, де ви опинилися. Так і стається. Тому й гуртуються навколо церкви люди у прагненні допомогти Україні.

21

лометрів від Америки чи іншої країни світу. Війна тут. Поруч. В отих батьківських очах навпроти. І завжди будуть серед нас люди, для яких війна не закінчиться ніколи. Навіть, коли здобудемо перемогу. І все ж працюймо, щоб її здобути. Україна і війна — ці слова не повинні стояти поруч. Поруч з Україною мають бути мирне синє небо і жовто-золоте пшеничне поле — як на кольорах дорогого нам прапора нашої держави. Двері нашої церкви завжди відкриті перед усіма, хто навіть думкою готовий переступити її поріг. Тут ми знаходимо силу і спокій. Тут вирішуємо, чим і як можемо бути потрібні у великій справі наближення нашої перемоги. Маленька статистика: завдяки коштам з достатньо різних джерел, зібраним людьми доброї волі, нам вдалося закупити більше 20 автомобілів для потреб військових, 19 машин швидкої допомоги, десятки дронів та тепловізорів, майже на 200 тисяч — медичних препаратів, майже на 100 тисяч — гуманітарної допомоги… Віримо і дуже хочемо, щоб кожна наша найменша потуга сприяла порятунку чийогось життя, сприяла наближенню перемоги. …Два тижні тому до мене підійшов чоловік і сказав: мій син загинув під Бахмутом… Він нічого не хотів почути у відповідь. Тими кількома словами, промовленими з бездонно глибоким болем, він просто хотів вихлюпнути отой біль. Я ж зрозумів дещо інше. Дещо більше. Війна не тільки там, в Україні, на відстані тисяч кі-

*** Ось такою вийшла у нас сьогодні розмова з шанованими гостями нашої газети. Розмова, без сумніву, цікава і сповнена оптимізму, сповнена віри, що вже недалеко той час, коли ми будемо ділитися емоціями, викликаними не початком війни, а її закінченням. Яким же великим і благословенним буде цей день! Обов’язково буде! А поки що… Поки що є руйнації, біль і сльози. І свіжі могили на зраненій землі. І завчасно посивілі матері. І молоді безутішні вдови, які ще й не нажилися у парі з коханим. І діти-сироти, до яких татусь усміхатиметься тепер тільки з фотографії… Що ж ти накоїла, росіє?!

ЮЛІЯ СКУЙБІДА 12 РОКІВ ПРАЦЮЄМО ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ. РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ.

СТРАХУВАННЯ АВТО | БУДИНКИ | БІЗНЕСИ | ЖИТТЯ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ДОПОМОГА НОВОПРИБУЛИМ ЗІ СТРАХУВАННЯМ АВТОМОБІЛІВ ЗНИЖКА ДО 35% ПРИ ПОЄДНАННІ СТРАХОВИХ ПОЛІСІВ НА АВТО ТА БУДИНКУ СПЕЦІАЛЬНІ ЗНИЖКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВОЛОНТЕРІВ 1702 W. CHICAGO AVE., CHICAGO IL, 60622 370 S. SCHMALE RD., CAROL STREAM IL, 60188

773-235-9900 з понеділка по суботу.

22

Історія

Максим Пастівничний, Сокаль «Сурма»

Я

рослав Мудрий (при хрещенні — Георгій) (нар. близько 980 р., пом. 20 лютого 1054 р. у Вишгороді) — великий князь київський (з 1019 р.), за правління якого Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого та полоцької княгині Рогніди. В офіційній історіографії прізвисько Ярослава Мудрого було виправлене лише наприкінці ХІХ століття, і за життя він так не називався.

Князювання Ярослава вважається вершиною величі Києва, який був одним із найбільших міст тогочасної Європи і згадувався в літописах як «столиця Русі». Князь Ярослав правив найбільшою державою Європи 35 років, але жодна давньоруська держава не мала такої влади ні до того, ні після. Полководець: успішно воював з поляками, розгромив печенігів, розширив територію країни на північному сході та північному заході. Дипломат: з братом Мстиславом тривалий час правив без найменших конфліктів. Підтримував добрі стосунки з більшістю королівських домів Європи і суттєво вплинув на політику багатьох країн. Політик: за нього на Русі остаточно утвердилася владна ієрархія, навіть завершився процес соціальної організації суспільства. Законодавець: за його правління створено перший зафіксований збірник законів — «Руська правда». Адміністратор: ділить свою необмежену державну землю між численними синами та погоджує систему спадкоємства. Будівничий: будував цілі міста — Ярославль, Юр’їв. У Києві розпочато будівництво Софійського собору, збудував багато інших церков по всій губернії, систему оборонних споруд на кордоні зі степами Дніпра. Просвітитель: при ньому почали виникати перші школи і монастирі, започатковано літописання, організовано перші бібліотеки.

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

Князь Ярослав Мудрий ЕТАПИ ПРАВЛІННЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО Новгородське князювання і боротьба за Київ Ярославу довелося боротися за київський престол. Спочатку батько призначив його княжити в Ростові, а потім в Новгороді. У 1014 р. Ярослав розлютив свого батька, відмовившись платити данину Києву. До речі, це була перша ознака сепаратизму серед Рюриковичів. Лише раптова смерть завадила Володимиру Святославовичу почати похід на Новгород. Невдовзі після смерті Володимира київський престол узурпував зведений брат Ярослава, туровський князь Святополк І Окаянний, який наказав убити ростовського князя Бориса, Гліба Муромського та Святослава Древлянського. Про небезпеку Ярослава Володимировича попередила сестра Предслава. У грудні 1015 року за підтримки новгородців розбив Святополка в битві під Любечем і захопив Київ. У цьому бою він виявився хорошим тактиком і здійснив вдалий удаваний відступ, поставивши киян у майже безвихідне становище і загнавши їх у річку. Проте Святополк не зрікся. У 1018 році разом зі своїм тестем Болеславом, хоробрим польським королем, він розбив Ярослава в битві на Бузі й повернув собі Київ. Ярослав Мудрий утік до Новгорода, звідки мав намір переправитися до Скандинавії, де хотів сховатися назавжди. Але новгородці відрізали княжий човен і змусили Ярослава продовжувати боротьбу. Вони збирали гроші, щоб знайти нову дружину в Скандинавії. У 1019 році він здобув остаточну перемогу над Святополком у битві при Арті. До цього часу бідолаха втратив підтримку свого польського тестя, з яким безрозсудно посварився, просив печенігів захистити його, але це йому не допомогло. Ярослав Володимирович оселився в столиці, але на цьому руський конфлікт не закінчився. У 1021 році Ярослав розгромив іншого претендента на київський престол, свого двоюрідного брата Брячислава Ізяславича Полоцького. У 1024 р. у нього з’явився новий і значно грізніший противник — Мстислав Тмутараканський, який захопив Чернігів. Ярослав зазнав поразки в битві під Ліственом, але брати зуміли поділити між собою батьківську спадщину. Двовладдя на Русі зберігалося до смерті Мстислава в 1035 році, після чого Ярослав став всесильним правителем Русі.

слава на південь від річки Рось були споруджені потужні укріплення, з’єднані між собою глибокими земляними стінами. Він також активно працює в будівельній галузі. Як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю, за час його правління територія Києва збільшилася в сім разів порівняно з часами Володимира Великого. Князь також засновував нові міста, особливо у віддалених районах своєї країни, наприклад, у Ярославлі. Він змінив закони. З іменем мудреця Ярослава пов’язують створення першого писаного законника Русі «Руської правди». Він створений на основі давньослов’янських традиційних законів, але водночас має деякі нові й передові моменти. Окрім суто гуманітарних аспектів, ці реформи дозволили значно поповнити державну скарбницю. Слід зазначити, що за давньорусь-

йорату. Іншими словами, престол повинен успадкувати старший брат глави родини. Таким чином утворилася так звана горизонтальна система, яка дозволяла передавати владу від старших братів до молодших. Використовував дипломатію як головний інструмент зовнішньої політики. Князь Ярослав активно використовував так звану подружню дипломатію. Тобто він одружував своїх дітей з дітьми

ким кодексом, до переліку найтяжчих злочинів належали конокрадство та підпал. «Руська правда» узаконила феодальні відносини на Русі. Продовження політики християнізації. Було побудовано багато церков і з’явилися перші монастирі. Близько 1050 року Ярослав Мудрий вперше без консультації з Константинополем посадив у Києві свого митрополита. Ним став Іларіон, автор «Слова про закон і благодать». Всебічно розвивав культуру. У Києві Золоті ворота з церквою Благовіщення Діви Марії були споруджені саме при ньому. Було побудовано 13-купольний собор Святої Софії, а в 1051 році закладено основи Києво-Печерського монастиря, пізніше названого Лаврою. Князю належав переклад давньоруською мовою багатьох грецьких книг, Головне значення Ярослава які лягли в основу створеної ним бібліоМудрого як верховного правителя теки в церкві св. Софії в Києві. За його Продовжив зміцнення зовнішніх правління були написані перші давньокордонів Русі. Удосконалив східну обо- руські літописи. ронну межу на степовому кордоні. В Він проводив адміністративні реосновному вона включає 13 міст і фор- форми. Князь поділив землю між свотець, розташованих на лівому березі їми синами і встановив систему успадДніпра. У 1036-1037 рр. за наказом Яро- кування престолу за принципом сень-

інших європейських монархів. Тому його навіть називають «Тестем Європи». Ярослав, як його родич, часто втручався у внутрішні справи багатьох держав. Слава Русі в цей період досягла навіть найвіддаленіших країн. Діти Ярослава були пов’язані родинними зв’язками з представниками правлячих династій Центральної та Західної Європи: Франції, Норвегії, Данії, Угорщини, Візантії. Сам князь одружився з донькою шведського короля. Також Ярослав Мудрий усунув загрозу з боку печенігів. У 1036 році війська Русі вщент розгромили печенігів під Києвом. Вів війни з Польщею. Польща захопила Червенські міста в Західній Україні (сучасна Галичина), щоб підтримати претензії на київський престол його брата Святополка Окаянного, головного суперника Ярослава Мудрого. Ярославу вдалося відвоювати міста Перемишль, Червень і Белз. Ярослав помер 20 лютого 1054 р. Перед смертю він заповів київський престол новгородському князеві Ізяславу, інші князівства залишив іншим своїм синам і наказав усім жити мирно.

Українська книга

24.02.2023 — № 8 (37)

Andriy Chaley, Чикаго Засновник та власник української книгарні у США @Ukrainian_Best_Books

АКТУАЛЬНО НА СЬОГОДНІ... «Місяцю, місяцю». Степан Процюк. Психологічна біографія, роман про Григора Тютюнника. *Дещо несподівана спроба заглянути за лаштунки творчої лабораторії одного з найцікавіших письменників другої половини XX століття. І тоталітарна машина, смертельно несприятлива як для творчості, так і для життя.

Дізнатися більше тут h

23

— збірка, до якої обрано невідомі твори відомих авторів про любов небанальну. До Коханого, до Дитини, Батьківщини і до Себе. У книзі вперше публікуються есеї Олі Фреймут, фрагменти яких вже давно й гучно обговорюють в інтернеті. До збірки ввійшли унікальні твори Ольги Кобилянської, Фаїни Раневської, Лесі Українки, Юрія Винничука, Наталени Королеви, Марини Цвєтаєвої та Антона Чехова. Вперше перекладено і представлено українською малознані твори О. Генрі, Оскара Вайлда, Вірджинії Вулф та Кейт Шопен, яка писала у 1900-х роках для американського «Vogue». «Про Дізнатися любов» — обрана книга для обраних. більше Покликана торкатися серця і залишати приємний посмак... тут h Книга стане розрадою та стильним подарунком для тих, кого любите.

Літературне видання. 160 сторінок. 2018 рік. Тверда палітурка. Нова. Видавництво «SNOWDROP», м. Київ, Україна. Українською мовою. ДЛЯ ДІТЕЙ 0+...

Літературно-художнє видання. Тверда палітурка. 196 сторінок. 2022 рік. Нова. «Видавництво Юлії Сливки» , м. Львів, Україна. Українською мовою.

«Любий синочок». Тищенко Є. В.

АКТУАЛЬНО ЗАВЖДИ...

*Альбом-Анкета першого року життя.

«Кобзар». Збірка поетичних творів. Тарас Григорович Шевченко. Ювілейна збірка, уперше упорядкована до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. *На відміну від численних так званих «повних» збірок, пропоноване видання є насправді максимально повним зібранням поетового спадку, яке поєднало всі твори, що потрапляли під цензурування як за царату, так і за радянщини. До того ж чимало творів подано з авторовими варіянтами, практично невідомими широкому загалові. Основну частину розпочинає авторова передмова до другого (нездійсненого) видання «Кобзаря». Зануритись у Шевченкову добу допоможуть чимало унікальних прижиттєвих документів, поетових автографів віршів, листів, і світлин й автопортретів. Нарешті, усе видання, від першої до останньої сторінки, унормовано згідно Дізнатися з правилами українського правопису 1928 р. (т. зв. Харківсько- більше го, або Скрипниківського правопису), який, на думку науков- тут h ців-філологів, є історично й фонетично найближчим до мови, якою промовляв до нас Поет.

Літературно-художнє видання. Тверда палітурка, тиснена з позолотою.

576 сторінок. 2022 рік. Нова. Видавничий дім «ШКОЛА», м. Харків, Україна. Українською мовою. «КНИГА ТИЖНЯ»...

Для дітей віком від 0+. Літературно-художнє видання.

52 сторінки. 2019 рік. Нова. Видавництво «Ранок», м. Харків, Україна. Українською мовою.

Дізнатися більше тут h

«КНИЖОЧКА-СКАРБ»... «Українсько-анґл. і анґлійсько-укр. кишеньковий СЛОВАР». Зладив Франк Доячек у 1931 році. Вінніпеґ, Канада. 1949 рік. Нове Поправлене Видання. *Кишеньковий словар Анґлійської і Української мови з поданєм вимови анґлійських слів українськими буквами і українськими звуками. Словар цей містить понад дві тисячі нових слів, не обнятих жадним дотеперішним Українсько-Ан-

ґлійським Словарцем. На загал Словар цей містить поверх вісімнадцять тисяч слів з їх докладною вимовою так в Українсько-Анґлійській як і в Анґлійсько-Українській части. Для початкуючих в науці анґлійської мови додано на перших сторінках граматичні замітки, перед тим ніколи не друковані.

Дізнатися більше тут h

«Про любов». Ольга Фреймут. Збірка творів.

Публіцистичне видання. 450 сторінок. Тверда тканинна палітурка.

1949 рік, Вінніпеґ, Канада. Б/В. Стан дуже хороший 4.5/5. Оригінал. *«Про любов» — друга книга серії «Школа пані Фреймут» після «Етикету», Розміри: Вис. – 14,5 см x Шир. – 9,5 см х Товщ. – 2,5 см. посібника з гарних манер для панянок з гарним почуттям гумору. «Про любов» Українською та аглійською мовами.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ: Про життя

*** Брат брату недруг, син батьку ворожий, скрізь недовіра і всі насторожі. Своєї тіні жахаються люди – гріхи це чинять, пануючи всюди. Л. Баранович

Про людину

*** Людина в цьому світі є причиною всього зла. А. Радивиловський

Про Україну

*** Які б великі не були московські насильства, вони не дають ніякого законного права москалям щодо України. П. Орлик

Власні

*** Алкоголь не вирішує проблем, проте здатен їх збільшувати.

A. Chaley

24

Духовність

№ 8 (37) — 24.02.2023

surma.com.ua

Творення нової реальності Святослав син Ігоря, Львів «Сурма»

У

же рік триває війна. Мої щирі співчуття кожній сім’ї, що втратила близьких... Маю глибоке внутрішнє переконання, що ми як людство знайдемо причину і зміст для продовження свого існування на землі лише у випадку, якщо продовжимо розвиток і самовдосконалення. Якщо обираємо добро ближнього та співпрацю — стаємо людьми духа, а обираємо залежність від чужої думки — стаємо рабами... спочатку тіла, а потім й істот низхідних світів. Тому в часі, коли розпочинаємо Великий Піст, хотів би поглянути на практику 40-ка денного посту під іншим кутом — кутом виходу з рабських залежностей. Виходу куди? У нові звички і нові нейронні зв’язки (якщо не «синів» то хоча би «найманців»). Питання виникає тоді, коли ми говоримо, що Бог прийшов у цей світ звільнити людство від рабства, а його послідовники себе часто чомусь кличуть «рабами божими». На цю тему є написано багато трактатів, але я би сьогодні

хотів закцентувати увагу на тому, що можемо змінити, щоб повернутись до першопочатково запланованої ще в Єдемі цілі — богосинівство. Думаю, що всі зміни є можливими від усвідомленної пам’яті головної Ідеї створення нас з вами — це «образ і подоба Бога». Так було до приходу в цей світ... І той, хто залишається вірний першопочатково обраній Ідеї, — може зватись вільною людиною та матиме силу вдімовлятись щоденно від тих моделей рабства, якими нас випробовує зло! Вільний має джерело Життя у собі і від співпраці з такими ж вільними народжує плоди творчости — творить нову реальність довкола себе, приносить плоди Світла. Тому якщо щоденно, в глибинній сердечній медитації на присутність Логоса в нашому серці, ми згадуватимемо про ціль приходу в цей світ, то з цієї практики нас наповнюватиме енергія внутрішньої свободи і духовного злету у Світи висхідних рядів. А внутрішнє натхнення нас наповнить енергією для співпраці з людьми для створення нових проектів на засадах співпраці, а не рабського використання людини людиною. А ось за все, що ми самі натворили за моделлю стереотипів залишених нам

совітською системою, — принесімо покаяння (думаю, великий піст якраз для цього і дається) за нас українців, що йшли в той чи інший спосіб на компроміси із власною совістю... І я маю на увазі не просто пристосуванництво чи присвоєння собі того, що погано лежало; наклепи, очорнення чи пліткарство побутового рівня за недільним столом; сімейне насилля чи алкоголізм; релігійну нетерпимість та ейдетичне невігластво, а головне «ми забули, для чого ми тут!». Ми дозволили людям дуже низьких фаз свідомости прийти до влади і віддали їм на відкуп викопний, людський та інтелектуальний ресурс цілої держави. Ми забули, що Богом дану землю і її багатства гріх «зливати», а потім самим, через тотальне зубожіння, виїжджати в чужі краї. Згадаймо, чиїх батьків, чиї ми діти і що за спадок вони нам залишили? Так, маємо зробити висновки і з негативного спадку останніх 100 років. Ну хіба Україна не мала історичних моделей виходу в часах заснування козацтва, Пласту чи УПА? А чому не згадати того подвижника, що перший отримав інсайд, що треба підпалити шини на Майдані, або той факт, що не було легітимного варіанту, як тогочасного «президента» довести до імпічменту — а він взяв і... допоміг нам своєю втечею? І таких прикладів назбирались тисячі за історію Країни У. Друзі, розпочнімо ТВОРИТИ нову реальність, а не скаржитись на людей, що пов’язані страхом взаємних компроматів одне на одного. Ті, хто поклоняються мамоні, мають дуже сильне мінусове устремління до своїх щоденних практик для задовільнення духовної скнари, і вони не заснуть, поки когось не обберуть... Ми часто щодня витрачаємо колосальні зусилля на критику мінусових моделей «олігархів», а не маємо часу на практику внутрішньої тиші, богоспілкування чи споглядання... Чому би нам не зорганізувати декілька цікавих соціальних проектів радше, ніж виїжджати шукати кращого життя, працюючи «на панщині»? Нам потрібне «українське диво», бо маємо сотні тисяч світлих сердець, що проснулись і направили свої устремління до Творця! Творець створив коридор можливостей, дав нам чудову історичну можливість і багату землю. Але Він за нас не прийде в наше приміщення, в наше ОСББ чи в наше місто і не змінить реалій! Ми маємо закони, час і можливості — тепер м’яч на нашому боці! Час створювати позитивну реальність! Ми не раби, а «діти світла» — так нас колись звали в часах держави Гардаріки. Чому? Та бо ми мали за напарника таку особу, що її з нашої пам’яті не змогли стерти ні навали гунів, ні ві-

кінгів... ні сучасні атеїстичні совітські орди великороських шовіністів. Ми успадкували від предків генетичне працелюбство, вміння до самоорганізації та дії в невеликих самодостатніх колективах. Ми, будучи Богомобраним народом, не стали зверхніми чи самозакоханими шовіністами і не захворіли на низькопробний імперіалізм. Я живу серед таких людей і я гордий з того, що всі вони зберегли простоту серця, доброту духа та віру.

Моя пропозиція є не чекати на завтра, але почати вже сьогодні ввечері, з базових практик, створених для задовільнення потреб духа (описаних в перших статтях в рубриці «Духовність»). А зранку проснувшись і наповнивши своє серце внутрішнім Світлом через медитацію на присутність Логоса (чи будь-яку іншу практику, що вас навчили ваші рідні), направити свій погляд і своє устремління до недороблених вами справ за останні роки. І в часі роботи над ними попросити свого Напарника послати за час цього Великого Посту нам думку «що я конкретно можу зробити для своєї країни» та натхнення для її воплочення. Бо лише син бере відповідальність за батьківський спадок! А наймит шукає власної вигоди і його не дуже хвилює честь чи гонор. Раб же є істотою без роду і без племені, що шукає не співпраці, а задовільнення потреб тіла посередництвом інших рабів. Тому нічого дивного, якщо він спочатку стане «рабом божим»... ми ж шукаймо співпраці з тими, хто вже є совісними найманцями і «перетворюймо» їх на синів нашої держави і нашої землі. А з «рабами невірними» — нехай діє декларативний спосіб їхньої нейтралізації: озвучення своєї позиції в усі законні способи і підтримка цієї моделі колективом однодумців в намірі проявлення та нейтралізації конкретних безчинств. Те ж пропоную тим, хто має серце повне світла, підтримати тих, хто виконує свою роль на фронтах військових, і взяти на себе відповідальність за тили, щоб коли вони повернуться — мали з ким співпрацювати в нових реаліях соціального зміненого життя.

Ad maiora! Автор: Святослав син Ігоря — філософ, богослов, автор методики «Сходи на Шляху», видавець серії «Книга Вогнів».

Реклама

24.02.2023 — № 8 (37)

СПЕЦІАЛІСТ ЩО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ВАС

НАТАЛЯ АСЕВЕДО КУПІВЛЯ ТА ПЕРЕФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛА ВСЕ НЕМОЖЛИВЕ СТАЄ МОЖЛИВИМ ! ДЗВОНІТЬ ДО НАС З ПИТАНЬ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ТА ОТРИМАЄТЕ ВСІ ВІДПОВІДІ В ОДНОМУ ОФІСІ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування • Федеральні позики • Низькі відсотки • Позики під ремонт • Перефінансування з CASH OUT • Перефінансування без додаткових коштів NO CLOSING COST • Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

www.gosfmc.com Наша адреса: УКРАЇНСЬКА ОКОЛИЦЯ 1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106 nacevedo@gosfmc.com NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE

РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

25

26

UA-USA / Події

Руслана Романюк, Чикаго «Сурма»

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

У щедрий сніп зібралися літа, а в тих літах — любов і доброта

Д

ля кожної людини ювілейні дні народження — це особливі сходинки на життєвій стезі. Але ці сходинки, певна річ, завжди різняться між собою і кількістю років, і їхнім змістом. Бо й справді: коли тобі 20-ть, то ти ще виношуєш мрії, складаєш плани, вимальовуєш обрії, до яких прагнеш; коли 30-ть чи 40, то уже можеш підсумувати певні успіхи і здобутки (а, бува, що й невдачі чи несправджені надії); а коли тобі, до прикладу, 70-ть, то приходить благодатна пора збирати свої роки, неначе у сніп колосся, і дивитися, чого у тому снопі більше — чи порожньої соломи, чи є на кожному стеблі обважнілий колос із добірним зерном.

тя, що в місті Палатайн, митрофорний протоієрей Михайло Кузьма. І кожне зернятко у тому колоссі його 70-ти літ — то безконечна любов, то набута житейська мудрість, то щира доброта до всіх, хто його оточує. Тому особисте свято отця Михайла стало, без перебільшення, святом усієї парафії. З цієї нагоди кожному хотілося сказати ювілярові особливі слова, аби засвідчити свою любов і вдячність за велику і величну справу, яка стала сенсом усього його життя. На ранковому недільному Богослужінні найпершими прозвучали привітання від єпископа Чиказької єпархії УГКЦ владики Венедикта, який вручив отцю Михайлу подячну Грамоту. А зустріч за святковим обідом була побудована таким чином, що кожен із присутніх зрозумів: отець Михайло не міг стати в житті кимось іншим. Тільки священиком. Він зростав і виховувався у родині, в якій священиками були батько, дід, прадід, хрещений батько, дядько та двоюрідний брат. А ще була бабуся ЗеОсь такий, зі щедрим життєвим новія, яка завжди слугувала для малоужинком ювілей відзначив цими дня- го Михайлика прикладом побожного ми парох парафії Непорочного Зачат- українського католика. Саме так, ук-

раїнського, бо хоч сім’я і проживала на той час у Канаді, в Торонто, де і народився отець Михайло, однак ніхто і ніщо не могло знищити їхнього духовного коріння і невидимого духовного єднання з українською землею. А ще був сон: дивовижна жінка з дивовижним поглядом, сповненим особливої любові… Потім він зрозуміє, що то йому наснилася Діва Марія. І що той погляд був, наче благословення… Навчання у Римі, у Чикаго, висвячення патріархом Йосифом Сліпим у 1981 році у сан священика, служіння на різних парафіях в Америці, останніх 28 років на парафії у Палатайні — такими є головні віхи священичої стезі отця Михайла Кузьми. Про це говорив у своєму привітанні священик церкви Непорочного Зачаття отець Ярослав Мендюк. Про це змонтувала чудовий відеофільм парафіянка Оксана Свідрук із молодіжної спільноти «Світло Марії». І вони, і члени спільноти «Скеля», й учасники церковного хору, яким керує Іван Шміло, а також ансамбль бандуристів «Чар-зілля», солістка Дарія Опанащук вітали ювіляра словом і піснею. А власниця кафе «Шоколадка» Галина Федус — чудовим

тортом у вигляді розкритої книги, бо й справді кожен із нас, торуючи земні дороги, пише свою книгу життя. І за кожен крок, за кожен вчинок, за кожну справу і навіть думку будемо складати, коли прийде час, іспит перед Господом. «Усміхніться, Бог любить вас», — часто повторює отець Михайло фразу, у яку й сам щиро вірить до найглибших закутків свого серця і своєї душі. Він відчуває цю любов, сповнюється нею і несе її далі. Його любов — у кількості прихожан, яка постійно збільшується, бо люди тягнуться до храму, як до життєдайного джерела спокою і умиротворення — скоро вже й новозбудована споруда буде затісна. Його любов — власне у самому храмі, який, завдяки великій вірі отця у Божу допомогу і допомогу небайдужих людей, вдалося збудувати, і він став справжньою окрасою міста Палатайн, де проживає чимало українців. Його любов — у тому куполі храму, блакитного кольору, на якому він наполягав, бо це — колір Матері Божої Марії, яку отець Михайло має за свою особливу покровительку. Його любов — у великій радості, коли сповняє обряд вінчання мо-

UA-USA / Події

24.02.2023 — № 8 (37)

лодят чи хрещення діток, бо то означає, що наша віра — в надійних руках, точніше — серцях, молодих поколінь. Його любов — у тих людях з різними життєвими проблемами, до яких він

тити. І люди відповідають йому взаємністю. Ось тільки декілька словесних прикладів, що слугують свідченням цього. «Наш отець є серцем нашої грома-

уміє знайти особливий підхід, уміє знайти особливі слова, аби допомогти людині вийти зі складної ситуації. Його любов — це завжди щирий погляд очей, завжди привітна усмішка і тембр голосу, який викликає довіру, викликає бажання поділитися своїми думками, поговорити, відвести душу… Його любові до своєї праці у Христовому винограднику і до всіх людей є так багато, що її не можна не помі-

ди і надійним моральним компасом для всіх нас», — говорила на святковій обідній зустрічі з нагоди ювілею отця Михайла Кузьми її ведуча Оксана Штогрин. «Я належу до того покоління священиків, які приїхали до Чикаго, коли отець Михайло уже трудився тут на священичій ниві, — ділився спогадами отець Богдан Налисник. — І кожного він зустрічав, наче свого брата.

Для кожного знаходив особливі слова привітання, підтримки, кожному намагався допомогти освоїтися у новому незнайомому світі». «Отець Михайло надзвичайно унікальна людина. З ним можна сперечатися, дискутувати на різні теми, жартувати чи просто за відвертою розмовою випити кави. Він завжди уважно вислухає і дасть мудру батьківську пораду, — говорить парафіянка, директор школи Українознавства Ірина Ценглевич. — Я ще не чула жодної проповіді отця Михайла, де б він не згадав про те, як сильно Господь любить кожного із нас, і як ми повинні любити одне одного. Любити і прощати. Особливо ж — ворогів своїх. Закон Божий, віра, церковні правила і канони — у цих питаннях він ніколи не піде на компроміс. І в цьому особливість нашого отця Михайла. Пригадую ті часи, коли отець проводив уроки релігії у школі Українознавства міста Палатайн. Учні завжди з нетерпінням чекали цих уроків, бо то були не просто уроки, то була щира розмова батька зі своїми дітьми. Була абсолютна довіра. І це справді щастя — мати такого духовного наставника». …Напевно, у нього також бувають хвилини смутку і тяжкості. І в його житті були біль і втрати. Але поруч із ним завжди був Господь. І була присутність небесної матері — Марії. І зав-

27

жди поруч із ним його земна Берегиня — дружина Оксана, з якою вони подарували світові шестеро дітей, а тепер уже й онуками тішаться.

Отож, 70-ть літ минули недаремно. Поки що 70-ть. І хоч отець Михайло Кузьма розцінює свій ювілей як свято вдячності Богу за прожите, однак спільна молитва усіх його гостей линула до неба з проханням про здоров’я і щасливе продовження віку. Ото й ми ще і ще раз повторимо: «Многая і благая літа Вам, шановний ювіляре!»

28

Культура

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

«Таємниця Шопена» – нова вистава Київського театру «Сузір'я»: її актуальність і новаторство Алла Підлужна

П

А про новаторство вистави розповідає відома київська театрознавець Алла Підлужна, підкреслюючи геніальне виконання ролі Мадам Пилінської. Цю роль виконує Лариса Кадирова — народна артистка України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, арт-директор Міжнародного театрального фестивалю жіночої монодрами «Марія».

рем’єра цієї вистави відбулася наприкінці 2020 року. Але особливої популярності та запитів від глядачів набула дні війни. Чому? Мені відповів телефонічно режисер-постановник і сценограф цієї вистави, він же художній керівник театру «Сузір’я», народний артист України УКРАЇНА, ПОЛЬЩА, Олексій Кужельний. ФРАНЦІЯ — МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕТИНИ Нещодавня прем’єра столичного Театру «Сузір’я», що сьогодні грається в українському Києві, зануреному у темряву й під звук повітряних тривог від ракетних нальотів, несподівано набула нових сенсів. Таких, що їх допомогла виокремити трагічна ситуація сучасної України. Вистава «Таємниця Шопена» Е.-Е. Шмітта у постановці режисера, народного артиста України Олексія Кужельного, який виступив й автором сценографічного вирішення, можна сказати, камерна. У ній діють лише двоє акторів, втім, завдяки темі, виконавцям вдається позбутися відчуття камерності й емоційно вийти за рамки невелиОлексій Кужельний — режисер-постанов- кого затишного залу Театру «Сузір’я», ник і сценограф вистави «Таємниця Шопе- зробивши цією історією висновки на», директор і художній керівник театру певних загальномистецьких процесів. «Сузір’я». Отже, яким чином в одному сценіч«Війна ставить питання про підне- ному творі поєднуються три країни? сення людини над своєю неспромож- Україна — точка цього поєднання. Твір ністю. Усі подолання на власному жит- відомого сучасного французького питєвому шляху у військових обставинах сьменника Еріка-Емманюєля Шмітвиявляють, употужнюють, вияскрав- та (переклад на українську Івана Ряблюють громадянську позицію. З їхньої чія) поставлено в Україні, а йдеться в суми складається колективний сенс, ньому про творчість музичного генія, який сьогодні звучить просто і гордо піаніста й композитора, поляка Фри— Україна всепереможна! дерика Шопена. Отак в одній мистецьНайважливішою нотою в мелодії кій точці зійшлися шляхи трьох дердуші кожного українця за умов звіря- жав. чості, дикунства нападників залишаЗ автобіографічної повісті Шмітта ється гуманізм. Саме тому ми обрали про його власне осягнення музики Шодля участі в актуальному діалозі мате- пена постановник і виконавці роблять ріал, який не досліджує жахи війни. драматичну історію про розуміння миОбов’язок людини за будь-що залиша- стецтва як такого саме через музику тись людиною подається у виставі че- Шопена. Ерік, його роль виконує Олекрез музичні опанування найтонкіших сандр Бондар, у бажанні навчитися мудушевних рухів. зиці знаходить у Парижі за рекомендаМи радіємо, що вже після кількох цією друзів вчительку музики, польку вистав молоді українські вояки з музи- мадам Пилінську. У цій ролі виступає кою всепереможної людяності відправ- визначна артистка українського театлялися боронити Батьківщину». ру, народна артистка України Лариса Актуальність вистави «Таємниці Кадирова. Для піаніста-початківця Шопена», що стверджує людяність як Еріка навчання музиці полягає у штуантипод звірству, зокрема і перш за все діюванні гам, удосконаленні техніки сучасної загарбницької війни, підкрес- виконання. При зустрічі з мадам Пилює і Дмитро Дроздівський (Інститут лінською, за плечима якої роки життя літератури імені Т. Г. Шевченка НАН і служіння музиці, молодий чоловік з України): «Інтелектуальна вистава подивом дізнається, що аби стати досповнена гуманізму. І цей аспект блис- вершеним піаністом і зрозуміти мукуче вдалось втілити режисеру Олек- зику, потрібно зовсім інше. І Пилінсію Кужельному. Це подія театрально- ська-Кадирова відкриває йому двері у го сезону». це «щось інше». Але не так відразу, а

лише коли на першій зустрічі з майбутнім учнем переконалася, що він здатний чути щось більше, ніж гарний музичний пасаж. Лариса Кадирова створює глибокий і переконливий характер дивакуватої самотньої панянки, яка живе не звичайним побутовим життям, а переймається духовЛариса Кадирова — народна артистка Украї- ністю і прени, лауреат Національної красним. Для премії ім. Т. Г. Шевченка, неї не існує арт-директор Міжнаро- простої повдного фестивалю жіно- сякденної мочої монодрами «Марія» ви. Вона все переводить на мову музики, на мову почуттів. І у цій піднесеності народжується нереальність, з точки зору буденності, і щирість постаті Пилінської-Кадирової. За вдаваною суворістю і непривітністю, з якими викладачка зустрічає молодика, актрисі вдається передати приховану радість своєї героїні від того, що вона зустрічає однодумця, якому теж цікава і важ-

Лариса Кадирова у ролі Мадам Пилінська

лива особистість Шопена. Адже його музиці, її осягненню, розумінню, розкриттю мадам Пилінська присвятила своє життя. Центральним елементом сценічного оформлення стає піаніно як візуальний символ музики. З-за нього, ніби «випірнувши» з глибин музики, Пилінська-Кадирова вперше з’явиться перед Еріком та глядачами і здивує, зачарує, примусить себе сприйняти. Як сприймають переконливу, по-доброму одержиму людину, яку хочеться поважати за її знання, служіння і самовідданість. Взаємодія акторів, що представляють своїх персонажів, ведеться, наче поєдинок. Спочатку вони приглядаються одне до одного, перевіряють на внутрішню міцність, потім відбувається ламання стереотипів спілкування, згодом долається непорозуміння, виникає вдячність за можливість — для мадам Пилінської поділитися, а для Еріка — за відкриття всесвіту мистецтва. У такому естетичному двобої учителя й учня прослідковується два важливих моменти: це символічний образ спілкування представників двох різних поколінь у традиційному русі розвитку людства і образ благородства бажання передачі естетичних знань від одної людини до іншої.

Культура

24.02.2023 — № 8 (37)

Сцени з вистави «Таємниця Шопена

Дія вистави розвивається за висхід- думку, завдання: зібрати вранішню роною емоцій. Не випадково артист су з пелюсток квіток, слухати шум вітОлександр Бондар на роль Еріка ви- ру, дощу, вловити звук шурхоту листя, браний як такий, що вміє грати на піа- що падає з гілки дерева… Далі більше ніно. Але перше звернення до клавіш — вона вимагає, щоб Ерік кохався з діповинно розчарувати глядача, стиль вчиною й у насолоді жіночої близькойого гри ледь не приводить до втрати сті зумів знайти потрібне розслабленсвідомості Пилінську-Кадирову. Ак- ня… Розслаблення рук, які видобуватитриса ж не грає на піаніно, вона «музи- муть звуки музики Шопена. Ерік-Бонкує» натхненними словами, вигадли- дар спочатку різко противиться цим вими промовистими рухами своїх ви- чудернацьким забаганкам вчительки, шуканих рук. Вона грає поставою, вираз- не розуміє їхньої суті, неохоче виконою пластикою, мімікою обличчя, не- нує. Але згодом й сам відчуває, як раз сподіваними переходами емоційних від разу його музика звучить по-іншостанів, органічною передачею внутрі- му, з невимовно прекрасними нюансашніх переживань, наявністю момен- ми, коли він згадує веселкові відблистів дії фантазійної уяви. Все це пере- ки у краплях вранішньої роси. дається глядачам, які підпадають під У режисерському малюнку рух перчари цієї дивачки, відчуваючи і себе сонажів назустріч одне одному розпозакоханими у музику Шопена. Все зву- чинається, як у музичному творі, повічить, звучить… і відлунює акордами льно й насторожено. Актриса і актор шопенівських ноктюрнів. просуваються, обережно «переступаМадам Пилінська не відкриває за- ючи» з білих на чорні клавіші, і тільки гадку Шопена відразу — вона ж покла- коли в їхньому дуетові досягається гарла на її розгадку ціле життя. А отрима- монія і «домінанта», виконавці звуне задурно — не цінується. Тому викла- чать в емоційному крещендо перемодачка веде свого учня до осягнення по- ги й розгадки таємниці Шопена. ступово, даруючи йому насолоду власІ нехай справжній Ерік Шмітт не ного відкриття, радість від знайдено- став видатним піаністом, він став виго самим пізнання. Від першого невда- датним письменником. Тому що йому лого «підходу» Еріка до піаніно Пи- пощастило зустріти на своєму шляху лінська-Кадирова дає дивні, на його закохану в музику Шопена дивакувату мадам Пилінську, яка розкрила йому таємницю природи мистецтва, повідала, якими стежками треба йти у пошуках натхнення і як налаштуватисвоє серце на щирість і правду творення. Розповідаючи про цих чудових людей — мадам Пилінську та Еріка Шмітта, актори Лариса Кадирова і Олександр Бондар й самі продемонстрували приклад натхненної переконливості персонажів, показали свою велику прихильність до них, змогли передати найтонші порухи їхньої вдачі. Хтось сказав нам, що десь далеко живе істина і щоб її віднайти, ми вирушаємо у дорогу. Театр може стати компасом у цій подорожі. Вистава «Таємниця Шопена» вказує вірний шлях до

емоційного відкриття, тому що ті, хто в ній — капітани натхнення — щирі й органічні митці, віддані і сприймаючі театр єдино можливою й надважливою річчю у світі. Натхнення не має національності. Втім, українські актори зуміли передати риси польського й французького характерів. Гонорова вишуканість польки Пилінської-Кадирової, яка щедро пересипає свою українську мову колоритними польськими словами, окрім усього, викликає щиру симпатію до народу Польщі, який зараз став особливим для українців. Для поляків Шопен — національна гордість, а з допомогою вистави «Таємниця Шопена» потужна знакова постать великого польського музиканта і для українців стає більш близькою, зрозумілою. У такому гармонійному поєднанні двох культур, театру і музики, простір вистави сповнений дивовижною аурою справжнього мистецтва. У заповітно-важливих одкровеннях вистави можна зробити висновки щодо себе на тлі довколишнього світу і відчути увесь світ в собі! А ще після цієї вистави мені, як гадаю, і багатьом, захотілося побувати в Польщі, побачити те найвизначніше місце у Варшаві, у Костелі Святого Хреста, де «спочиває серце Фридерика Шопена». Так було виконано останню волю композитора, який похований в

29

Парижі, та гаряче прагнув повернутися хоч таким чином на батьківщину. У його долі теж були важливими тільки дві країни — Польща і Франція. Знову проглядаються виразні мистецькі перетини, в них — провидіння й фатум, і Україна доречно вписується поряд.

Творчість Шопена належить світові, та біля урни з його серцем — напис з Євангелія від Матвія: «Бо де скарб твій, там буде й серце твоє».

ОРЕНДА ЖИТЛА !

WHEATON, ILLINOIS Здається в оренду великий розкішний 3-х спальний таунхаус після капітального ремонту. В будинку нова кухня, нова побутова техніка з нержавіючої сталі, гранітні стільниці, нові кабінети, нова ванна та душова, дерев’яна підлога. Повний підвал, окрема кімната для прання, пральна машинка та сушка. Приватна веранда, парковка.

Ціна $2150

773-882-1100 (англійською) michaelchristopoulos@aol.com

30

Освіта

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

У спілкування велика сила... Надія Красоткіна, Луцьк «Сурма»

РОСТЕ ДИТИНА... ЇЙ ПОТРІБНА МАМА ТАТУСЬ, БАБУСЯ, СЕСТРИ, ДІДУСІ... І ДОБРІ ДРУЗІ ТРЕБА ЇЙ ТАК САМО, ЩОБ ДІТИ РОЗВИВАЛИСЯ В КРАСІ І В СПІЛКУВАННІ, НУ, А ЯК БЕЗ НЬОГО? БЕЗ СПІЛКУВАННЯ ВИРОСТУТЬ НІМІ... ДІТЕЙ НЕ МОЖНА ПОЛИШАТИ ЦЬОГО... І ВИ ЦЕ ЗНАЄТЕ... ПОДУМАЙТЕ САМІ...

поводити себе треба коректно, ввічливо і розумно, щоб з тобою всім було добре. До цього треба завжди прагнути. І цьому треба довго вчитися, іноді все ж розбиваючи лоба. Таке життя, воно вчить і змушує постійно вчитися. Вже від моменту народження дитині потрібне спілкування з мамою, з татом, з іншими дорослими людьми. Дитя від них переймає міміку, звуки, слова, рухи... І чим далі, тим більше дитина вимагає спілкування, во-

ни всі разом вчаться правильно поводитися, разом гратися, слухати, відповідати на запитання, порівнювати себе з іншими, бачать результати своєї діяльності на фоні інших дітей, можуть порівнювати. І це сприяє розвитку соціальної поведінки, що для дітей має велике значення. Тому бажано свою дитину віддавати в дитячий садочок, а коли немає такої потреби, то приводити свою дитину до дітей на ігровий майданчик, а там вже коригувати її по-

і оповідань, щоб у них розвивались фантазія, мова, творчість. Що б ви не робили, а коли поруч з вами дитина, то розмовляйте з нею, запитуйте її, вчіть уважно слухати, чітко відповідати повним реченням на запитання, а також залучайте до тієї роботи, що зараз ви робите. Готуєте тісто на вареники — дайте змогу дитині помісити тісто руками, щоб вона його відчула на дотик, розкажіть, що входить до складу, а потім покажіть, як

на ловить погляди і починає їх розуміти, чує слова, інтонацію й активно на них реагує. А коли підростає, то їй потрібні не лише дорослі, але й такі ж діти, вони одне від одного чомусь навчаються, щось починають розуміти, висловлювати певним чином свої емоції. Отже, дитяче спілкування всім дітям просто необхідне, бо дитина бачить своїх ровесників, бачить, як вони поводяться, і сама прагне розвиватися, вдосконалювати навички, вміння, мову, рухи, набуваючи соціального досвіду. Спілкування дитини в колективі багато чому навчає. З’являється розуміння, що треба навчитись слухати інших дітей, іноді ставити себе на місце співрозмовника; дитина вчиться уважно слухати і не перебивати тих, хто говорить; вчиться правильно вирішувати різні конфлікти, які виникають під час гри; вчиться думати про почуття інших дітей; пробує сама комусь допомагати, заспокоїти, приголубити і пошкодувати того, кому боляче, і це дуже корисні і потрібні в житті людини навички, які закладаються в ранньому віці й залишаються на все життя. Тож у дітей в колективі завжди виробляються хороші якості, а цьому сприяють в дитячому садочку вихователі, а в школі — вчителі. А от коли дитина не відвідує дитячий садочок або (як сьогодні вже модно) вчиться дистанційно, а не разом з усіма в школі, то вона позбавлена дитячого соціуму і їй потім буде важче спілкуватися з однолітками, та й іншими людьми в майбутньому. Коли дитина перебуває протягом дня з ровесниками, то вона себе прекрасно почуває, бо всі навколо такі ж, як вона, у них спільні ігри, заняття, во-

ведінку правильно. І весь час батькам потрібно працювати над розвитком мови в дитини, щоб вона чітко і правильно вчилася вимовляти звуки, слова, гарно формувати запитання, давати повні відповіді, будувати правильно речення. І, якщо треба, повести свою дитину до логопеда та й самому займатися логопедичними вправами для вимови звуків, бо погана вимова звуків часто викликає насмішки в інших дітей, і для вашої дитини це буде великою травмою. Тому це дуже делікатне та важливе питання для вас і ваших дітей і його не можна випускати з поля зору, а тим більше не зважати на такі порушення мови, як це часто буває, коли приводять дитину в перший клас, а вона не вимовляє 4-5, а то й більше звуків. Тому ставтеся до своїх діток відповідально і працюйте над їхньою мовою і поведінкою, над їхнім розвитком і вихованням. Ще дуже важливо з дитиною багато вчити напам’ять віршів, загадок, прислів’їв, казок — це допоможе сформувати мову, збагатити словниковий запас, а це потрібно кожній дитині, щоб, йдучи в школу, дитина вже багато чого знала і вміла і не була «білою вороною» на тлі інших дітей. А головне, що вивчення напам’ять віршів, загадок, прислів’їв, казок розвиває і збагачує пам’ять дитини, тоді їй легко буде засвоїти шкільну програму і вона буде вчитися із задоволенням і без труднощів. Важливо постійно спілкуватися зі своїми дітьми, багато їм розказувати казок, оповідань, віршів, щоб вони вчилися слухати і могли переказати те, що почули. А також долучати дітей до створення ними своїх казок

робите вареники, і робіть їх разом із дитиною, терпляче вчіть її зліплювати докупи заготовки. А дітям це буде цікаво, і вони із задоволенням будуть вам допомагати в усьому, а це означає, що діти ростимуть не пасивними споживачами, а активними учасниками в усіх домашніх справах і при цьому дізнаються багато нового і дуже потрібного. І під час роботи розмовляйте з дітьми, вчіть їх всьому, що можете навчити... І це важливо робити в дуже ранньому віці, коли все це найкраще засвоює дитина, бо потім стає набагато важче навчити дитину, а тим паче підлітка переконати в тому, що треба з людьми поводитися коректно, а розмовляти ввічливо і чемно, що над людьми не можна насміхатися і їх перекривляти, що треба вміти слухати і так розмовляти приємно та гарно, щоб і тебе люди хотіли слухати. Підлітків дуже важко в чомусь переконати, бо все, що вони засвоїли у свій час, їм хочеться перевірити на практиці: правильно вчили батьки, чи без їхньої науки можна обійтися і вести себе, як заманеться? І от колись хлопець чи дівчина починає поводитися інакше, чим іноді викликає здивування, недобрі погляди, осуд, а в інших це викликає захоплення... Он, мовляв, яка вона, нікого не слухає, а робить, що їй заманеться... І таке часто буває. Тільки мудра дівчинка чи хлопець, спочатку сім раз подумають і зроблять так, як батьки вчили, а не зовсім мудрі і думати не стануть, а просто зроблять дурницю, яка може призвести до плачевних наслідків... Як каже народна мудрість: «Є каяття, та немає вороття». А каяття завжди приходить після дурних вчинків,

З

гадайте себе в тому віці, що ваша дитина сьогодні... Згадайте ті емоції, бажання, забаганки, думки, вчинки. Ви теж не були святі та смирні, у кожного було щось своє: то вам чогось на той момент хотілося, то душила якась образа, то охоплювала надзвичайна радість, то серце сповнювалось невимовним щастям, а то виникало непереборне бажання щось мати, щось виняткове зробити, чогось навчитися, здобути перемогу чи сказати добре слово... Це природне бажання будьякої дитини. Але кожен по-своєму виражає свої бажання, емоції, почуття. І тому дуже важливо кожній дитині з наймолодшого віку перебувати в соціумі, з дорослими людьми і з дітьми, бо це надзвичайно сприяє розвитку дитини, робить її контактною, мудрою, дружелюбною. Соціум — це невід’ємна частина людського життя. Всі ми живемо поміж людьми, і дуже важливо вміти себе поводити, ввічливо розмовляти, правильно ставити запитання і мудро відповідати, мати оту культурну поведінку, яка допомагає в житті. У будь-якій ситуації всім людям необхідно контактувати із зовнішнім світом. Тому надзвичайно важливо розвивати навички спілкування з наймолодшого віку. Тож всі батьки повинні це добре розуміти і розвивати свою дитину, вчити її правильно звертатися, ставити питання і відповідати на них. Батьки повинні навчити дитину спілкуватися з іншими дітьми та дорослими, закріплювати перші навички у спілкуванні та неухильно дотримуватись певних правил. Батьки насамперед повинні навчити свою дитину, що можна говорити, а що ні, щоб не образити інших дітей, які слова можна вживати, а які — ні, що можна робити, а що ні... Це ті ази, без яких ваша дитина не зможе обійтися. Тому змалку треба вчити дитину чітко ставити запитання і чітко та коректно на них відповідати. Особливу увагу слід звертати на те, щоб діти розуміли, як правильно поводитися в колективі, що не можна битися, відбирати чужі речі, не можна кричати й обзиватися, дражнити інших дітей, постійно на всіх жалітися дорослим, а

Освіта

24.02.2023 — № 8 (37)

31

Й веде до правди і вони це знають. тільки виправити вже нічого не можТому ідуть вперед без каяття. на і людина починає котитися з гірки. Й ніколи із дороги не звертають Тому в нас іноді трапляються підлітки І в цьому світло їхнього життя.

— зі шкідливими набутими звичками, Нікого без уваги не лишають, наркомани, ранні алкоголіки, навіть На поміч залюбки усім прийдуть. вбивці чи злодії... Бо у свій час батьки Чим можуть всім вони допомагають, Бо з сонечком в душі завжди живуть. байдуже поставились до своєї дитини, відпустили у широкий світ без виховання, без догляду, без мудрого спілкуван- БУДЬ ЛЮДИНОЮ Якщо людина забагато має, ня і без душі, а сьогодні всі пожинають То думає, що буде так завжди. гіркі плоди: і діти, і батьки... І батьки, І світ навколо майже не сприймає, зазвичай, звинувачують усіх навколо: Не бачить горя людського й біди. родичів, друзів, сусідів, сторонніх, тіПро себе дуже думає високо, льки не себе, так само і ті діти... Діти Гординя навіть груди розпира. Для неї інші, мов трава осока, теж не звинувачують лише себе, бо це Чи так, як пес, що вискочив з двора. ж вони стали жертвою... Ось тому в житВона ж все має! Інші — то не люди, ті кожної людини важлива мудрість і Не вміють і не можуть мати все… доброта, щирість і відданість батьків, Отямсь, людино, так не завжди буде. їхнє турботливе і розумне ставлення Тебе ще може в прірву занесе… до своїх дітей, їхня непідкупна любов і Ще будеш плакати та помочі просити, вірність... Тому пригорнімо своїх дітей Окраєць хліба щоб тобі дали. до серця, віддаймо їм свою любов і щиНа цій землі по-людськи треба жити. То ж поки добре, доленьку не зли. рість, своє материнське і батьківське А будь людиною, до інших прислухайся, тепло, щоб діти зростали добрими та Допомагай чим можеш і завжди. світлими, розумними та мудрими... Відкинь гординю і не зазнавайся, Саме такими, щоб з ними хотілося наЩоб хтось підтримав у часи біди. бутися всім! Вірші про людей ВЧІТЬСЯ СПІЛКУВАТИСЯ А СВІТЛІ ЛЮДИ, НАЧЕ ЗОРІ СЯЮТЬ

А світлі люди, наче зорі сяють, У них по вінця є краси й тепла, Вони в житті ніколи не згасають, Від них стежинка світла пролягла

Й завжди веде тактовно боротьбу. Не все ще втрачено, тож є надія, Бо слово, люди, це вам не полова, Що воскресіння наші душі жде. У слові сила є добра і зла. І вийде сонце, небо посвітліє, Хороша мова — доброти основа. Не буде чорноти в житті ніде… Які слова, такі у нас й діла. По совісті почнуть всі люди жити, Тому учіться гарно говорити, Без заздрості, в любові і теплі. Вкладайте душу у свої слова. І ближнього свого почнуть любити, Бо ж нам усім у цьому світі жити, І буде мир на цій святій Землі. І вся планета наша — теж жива. НЕ КРИЧІТЬ Тож все, що посилаєте у небо, Ніхто не вічний на святій Землі. До вас повернеться, мов бумеранг. То не шкодуйте ласки і любові, Тому кидати злісних слів не треба, А обніміть, зігрійте їх в теплі, Тим більше, як у вас високий ранг. І добрість помістіть у кожнім слові. Про пиху й зверхність вже пора забути, І не кричіть, бо крик руйнує все. Бо мудрий знає більше, та мовчить. Той крик людину навіть вбити може. Добрішими у світі треба бути, Він негатив у серденько несе… Пора гординю ту переступить. Тож знайте: так вести себе не гоже. Як мудрість є, того здалеку видно, А будьте мудрі. Мудрість — це тепло, Бо сяє в ньому світло й доброта. Прихильність, розуміння, пам’ятайте… А як цього нема, тому не стидно, Несіть добро. І як би не було, То й ллється з вуст непотріб й чорнота… Нізащо ви людей не ображайте, Тож розмовляти, спілкувати вчіться, Тим більше рідних, що любов палку Людей не ображайте, не грубіть. Несуть до вас, стараються щосили… А в очі подивіться, посміхніться, Чи вам образити й кричати до смаку? З любов’ю в серці, з радістю живіть. Бо добротою вас вони збісили? НЕ В ТОМУ ЩАСТЯ А завтра може вже не стати їх, Не в тому щастя, щоб усе для себе, Застигне серце, відійдуть тривоги... Не в тому радість, щоб усе собі І не повториться ніколи їхній сміх, І щоб багатство нагребти до неба, Залишаться в минулому дороги... А в тім, що небеса ті — голубі, Тому той крик не вартий ні гроша, Що надзвичайна є краса повсюди, Він не приносить радості нікому... А той, у кого інтелект високий — Й поміж людьми любов іще жива. Старайтесь, щоб у вас цвіла душа Подумає, сказати не спішить… Що є ще добрі і прекрасні люди, Й живіть щасливо в світі осяйному. І необдумані не робить кроки, А в нашій мові мудрі є слова… Бо знає — між людьми всім треба жить. І людяність ще не перевелася, Автор: Надія Григорівна КраТака людина спілкуватись вміє, Сердечність, ласка, щире співчуття… соткіна — письменниця, знавець та Нікого не образить — це табу. Он дощиком хмаринка пролилася, практик із питань освіти та народВона конфлікти припинити вміє, І прокидається в серцях ще каяття… ної педагогіки.

ПОТРІБНІ НА РОБОТУ !!!

• Frameless Showers • Framed & Sliding Glass Enclosures • Reverse Painted Glass Kitchen Backsplashes • Glass Enclosed Wine Cellars • Glass Railings • Mirrors & Glass Designs

Art Stass, Inc. 1024 North Ave Des Plaines, 60016 Phone: 847-341-2777 Fax: 847-635-1573 www.artstass.com

Фірма по виготовленню дерев'яних музичних інструментів набирає на роботу досвідчених деревообробників з досвідом роботи не менше 3-х років. Повний робочий день та високі заробітки. Резюме надсилати електронною поштою на cristinac@lyonhealy.com або приносити особисто Lyon & Healy Harps, Inc. 168 N Ogden Ave., Chicago, IL. Тел. 312-786-1881 EXT. 314

www.lyonhealy.com

32

Освіта

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

Психологічна грамотність: з нового відліку — нова ціль для мого психологічного добробуту тивних звичок, щоб звільнити місце в класти огризки та відходи з їжі — восвоїй свідомості та життєвому просторі на стане смітником, а якщо діаманти для прекрасних благ. Або що благотвор- — скарбницею. не готові ввести вже зараз у дні життя. Ви можете самостійно продовжити к авторка «Сурми» не можу Приклад подаю: ряд «чистоти вух» та обрати те, що для оминути думкою та словом ріЯ…(ПІБ)… обіцяю Всесвіту …(щось вас є актуальним. І попрацювати над чницю повномасштабної вій- робити / або відмовитися від якоїсь цим, звільнитися від того, що вас обтяни. Її порівнюють з другим новим ро- некорисної звички)… на 21 день (або жує на рівні сприйняття. Це у ваших руком, називають епохальним трансфор- інший термін). Хай уся збережена ках. маційним відліком для українства та й ЕНЕРГІЯ буде направлена на вико3. «Чистота очей». Правило ознаусього світу. Перехід на інший рівень нання мого бажання: (прописуєте чає берегти очі від ненависті, від агрежиття, який зараз відбувається у бит- тут своє бажання, конкретне вті- сії, від заздрощів і бажання. Які дріб’язвах мільйонів та кожного окремо, мо- лення його). кові бажання засліплюють вам ваші ісже здійснитися лише з поривання зі Дата Підпис тинні стремління? Що ви бачите в люстарим. Адже щоб прийшло щось нове А щоб вам легше було зорієнтувати- дях такого, що зачіпає вас? Люди, що — треба звільнити для цього місце. Хо- ся, що корисне ви можете ввести в своє нас оточують, — наші дзеркала. Ви не чу звернути разом з вами увагу на те, життя та від чого деструктивного від- приймаєте щось у собі, або не дозволящо новорічні цілі хтось з нас певним мовитися, пропоную також скориста- єте чогось собі, а тому маєте дзеркальчином окреслив, а хтось вирішив, що тися метафоричними 7-ма правилами ні «зачіпки» в людях. Знову поле для нині жити треба днем даним та макси- чистоти. роботи. А оскільки єдина людина, яку мум близьким майбутнім. Але. Є дійсСучасна психологія може брати для ви можете змінити, — це ви, то змінюйно та площина для постановки цілей, себе багато прикладних та метафорич- те своє ставлення, свою парадигму зору, яку можна реалізувати незалежно від них технік із площини філософії. Як- змінюйте свої гострі реакції заздрощів обставин, а навіть ефективніше зав- от з відомої всьому світу своєю нетлін- на захоплення. Намагайтеся побачити дяки ним. Це площина нематеріаль- ною мудрістю філософії Сходу. «Сур- в людях красиве й унікально-прекраних цілей, таких, що стосуються вну- ма» спробує надати сучасне трактуван- сне. Бо якщо можете побачити — це є трішнього світу людини, її психоемо- ня та додаткову інтерпретацію відомим і у вас. ційного добробуту, підвищення сили семи правилам чистоти, які прийшли 4. «Чистота мови». Заклик берегти волі, загартування духу дисципліни. до нас від східних мудреців. свою мову від зайвої багатослівності та Однак що важливо, ці цілі мають вдвіОтож, на Сході існує 7 правил чисто- лихослів’я. Умійте в глечик море вмісчі потужніший вплив на наше життя, ти, які стосуються як і зовнішньої, так тити. Говоріть коротко, по суті, яскрабо ж обов’язковим чином дають свої і внутрішньої (психологічної) чистості во та виразно. Слухайте більше, навчіплоди й у матеріальному світі. людини. Вони актуальні й зараз, а осо- ться слухати не лише розумом, а й серДрузі, зараз, тримаючи в руках газе- бливо для українців. Сміливо проекту- цем. Той, хто говорить, повторює те, що ту та читаючи цей матеріал, я хочу, щоб йте засвідчену мудрість на реалії воєн- вже знає. А той, хто слухає, має можви визначили для себе психологічні ці- ного сьогодення. ливість дізнатися для себе щось нове. лі, яких хочете досягнути через три мі1. «Чистота рук». Перше правило 5. «Чистота тіла та одягу». Важливо сяці, пів року та рік. До прикладу, мі- розуміється як не брати зайвого. Тут та- тримати тіло та одяг у чистоті. сяць не говорити ні про кого поганих кож мається на увазі сорокова, десята Змивайте з себе усі деструктивні та речей (окрім москалів у нашому випад- чи інша частина доходів, яку слід від- відпрацьовані енергії в кінці дня з наку), три місяці прокидатися до часу давати тим, хто її потребує. міром. Тобто проговорюючи подумки Прани, щоб наповнюватися життєдайЧим більше ви братимете на себе і або вголос, повідомляючи стихію води ною енергією, не базікати зайвого, не для себе, тим більшу плату будьте гото- про свій намір — очиститися від чужих, лихословити, не бути ланковою части- ві віддати — матеріальну, часом, здоро- негативних, відпрацьованих енергій. ною пліткарства, не жалітися на своє в’ям і т. д. Адже будь-які дії «взяти» ви- Подякуйте за очищення. Це чудове сажиття, неухильно дотримуватися усіх магають енергообміну. монавіювання, ритуал. Будьте в чистозаконів та правил пів року. Цікаві цілі, Ще чистота рук полягає в тому, щоб ті — тіло, одяг, житло. Із дня в день. Чичи не так? А які результати, які зміни віддавати певну частину свого доходу стота дарує ясність та легкість. опісля їхньої реалізації ви відчуєте! Ви у знак вдячності за життєві блага. А від 6. «Чистота думок». Правило має на навіть прослідкуєте, скільки негативу себе хочу сказати — введіть в своє жит- увазі прибрати з голови негативні думнесвідомо дозволяли пропускати че- тя благодійсніть на регулярній основі. ки та злі помисли. Також це означає не рез себе. І яким життя може бути без І ви ніколи не матимете депресивних виявляти до себе жалю. Яку користь ви нього. станів. Бо завжди будете реалізовува- отримуєте, коли жалієте себе? Чи не Пропишіть свою аскезу про те, від ти свою людську значимість, завжди краще підбадьорити себе за світлі почичого готові відмовитися, від яких нега- робитимете цей світ кращим. нання? А жаліти іншого — взагалі оз2. «Чистота вух». Оз- начає визнавати його нижчим за себе. начає не слухати людей А такого не може бути. Адже всі рівні на наляканих, озлоблених, Богом даній землі. Хоч і рівність ця — РУБРИКА “CLASSIFIED” метушливих тощо, а та- як пояснював Григорій Сковорода — кож захистити свій слух індивідуальна. від лихослів’я, пліток і Також спробуйте скористатися техРОЗМІР порожніх розмов. нікою фіксації своїх думок за допомо1/15 сторінки Друзі, це тільки ваша гою виписування їх на папір. Налашвідповідальність, якій ін- туйте кілька будильників впродовж формації ви дозволяєте дня, із інтервалом в три години. І як тізайти у свій внутрішній льки задзвонить будильник — випи$25/за випуск, 4 рази мінімум комп’ютер. Чим ви його шіть на листок паперу усі думки, які ронаповнюєте зараз? Па- їлися в голові кілька хвилин тому й заОплата: готівка, чек, кредитна карта, зелло. м’ятайте: якщо в коробку раз. І так зробіть 2-4 рази на день. Це Оксана Кріт, Київ «Сурма»

Я

ÇÀÌÎÂËÅÍÍß ÎÃÎËÎØÅÍÜ Â ÃÀÇÅÒ² ÑÓÐÌÀ

773-697-3923 773-697-3923 773-818-7712 uausamedia@gmail.com

допоможе вам відслідкувати, які думки автоматично крутяться у вашій голові і відповідно, куди ви «зливаєте» свою життєву енергію. Чи є вони конструктивними? Чи спрямовані вони на покращення вашого життя? Чи все

ж таки це осуд, образи, страхи, прокручування сценаріїв, сумніви, жаль до себе, ниття. Виписуючи свої думки таким чином впродовж тижня можна відслідкувати деструктивні переконання та вірування — тобто що ви взяли на віру про людей, світ, себе, думки інших людей про вас. І нарешті, відслідкувавши, відмовитися від цього. І заповнити свою свідомість тим, у що хочете вірити. Те, від чого хочеться співати й танцювати.

7. «Чистота душі і серця». Це означає берегти і охороняти свої душевні поривання та не ігнорувати їх. Любіть і не вимагайте нічого натомість. Любов вже сама по собі щастя. Візьміть собі за правило: всяка дія, яку ви беретеся здійснюватися, має йти від щирого серця, намагайтеся отримати максимальну радість та задоволення від неї. Це буде цілий квест! Але ж це того вартує, бо це ваше неповторне життя. І хай в ньому буде місце для радості та задоволення, все більше й більше. Хай ваша любов завжди буде з вами. Діліться нею — і вона примножиться. Дорогі читачі! Мудреці стверджують, що Бог дає людині сили рівно на один день. А то все наш мозок метушиться через майбутнє. Але ми ж не можемо контролювати майбуття, бо завжди залишається простір для чогось більшого — для сили Провидіння. Все, що ми маємо, — це тепер, тут і зараз. Від часу пробудження до часу засинання. І сили відміряно стільки ж. Більше не дано. Бо дається з кожним новим світанковим відліком, якщо його обере ваша душа. Ставте нові цілі — і хай ваша психологічна та духовна сфери життя підіймаються до наступних рівнів! За світом треба встигати! До нових спілкувань! Автор: Оксана Кріт — голова студентського Лінгвістичного клубу «ЗМовники» ННІ філології КНУ імені Т. Шевченка, волонтерка Психологічної служби КНУ імені Т. Шевченка.

Реклама

24.02.2023 — № 8 (37)

СТРАХУВАННЯ АВТО · БУДИНКИ · БОНДИ · БІЗНЕСИ ВІДКРИТТЯ КОМПАНІЙ

WORKERS COMPENSATION

GENERAL LIABILITY

33

HELP UKRAINE Revived Soldiers Ukraine is a well-established 501(c)(3) U.S. charity that has been providing medical treatment to wounded Ukrainian soldiers and delivering medical equipment, supplies, and humanitarian aid to Ukraine since 2014.

Revived Soldiers Ukraine receving an award from President Zelensky

US Congressman and Veteran Brian Mast with Ukrainian Soldiers

Wounded soldier Andriy Nasada at Orlando Prosthetics Center

JOIN THE EFFORT NOW!

ПРАЦЮЄМО ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ВСІ КОНСУЛЬТАЦІЇ БЕЗКОШТОВНІ

розмовляємо англійською, польською та розуміємо українську мову Ewelina Wawrzuta 5050 N. Cumberland Ave, 19T, Norridge IL, 60706 Ph; 708-695-5051 Text; 312-522-1071 rozainsurance@gmail.com працюємо з понеділка по суботу, в неділю за записом

www.rsukraine.org

Your donation will help provide crucial medical treatment for wounded soldiers

PLEASE DONATE AND SHARE WITH YOUR FRIENDS

АСОЦІАЦІЯ «САМОПОМІЧ»

Надаємо послуги в консультаціях та заповненні документів на отримання талонів на продукти (SNAP), допомоги готівкою та медичне страхування (medicaid) та дозвіл на роботу

УСІ ПОСЛУГИ БЕЗКОШТОВНО

Центральний офіс 2456 W. Chicago Ave., Chicago IL 60622 з понеділка по п'ятницю - 10:00AM-4:00PM Українська Греко-Католицька Церква св. Йосифа Обручника 5000 N. Cumberland Ave., Chicago IL 60656 вівторок та четвер - 10:00AM-4:00PM

Українська Візантійська Католицька Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії 116 E Illinois Ave, Palatine, IL 60067 понеділок - 10:00AM-4:00PM Українська Православна Церква св. Петра і Павла 8410 W. 131st Street, Palos Park IL 60464 понеділок та середа - 10:00AM-4:00PM Український Православний Собор св. Андрія Первозваного 300 E. Army Trail Road, Bloomingdale IL 60108 четвер - 10:00AM-4:00PM

Інформаційний центр Асоціації “Самопоміч” надає можливість всім бажаючим отримати безкоштовну консультацію кваліфікованих спеціалістів. Консультації можна отримати віртуально або особисто за попереднім записом, відповідно до затвердженого графіку роботи.

За інформацією звертайтеся по телефону: 773 - 692-1010 info@welcomeukraine.us

34

Спорт

Михайло Яровенко, Буча «Сурма»

24

лютого залишиться відкритою раною для багатьох людей в усіх куточках планети, я особисто добре пам’ятаю ті дні. Перші новини, перші звуки вибухів, перші постріли за вікном, перший побачений окупант на рідних бучанських вулицях. У ці дні, тільки вже рік потому, українці підбивають для себе деякі підсумки, адже ця дата стала другим новим роком. І беручи до уваги те, що це спортивна рубрика, сьогодні ми поговоримо про явища пов’язані зі спортом, які ми бачили протягом цього непростого року. Адже ця війна не оминула жодної спортивної дисципліни, жодної команди, жодного спортсмена.

ЗРУЙНОВАНА СПОРТИВНА ІНФРАСТРУКТУРА Станом на січень 2023 року, в Україні через військову агресію рф вже постраждали 320 спортивних об’єктів, 87 із них зруйновані повністю або знищені частково, розмір втрат перевищує 250 млн доларів, розповів міністр молоді та спорту України Вадим Гутцайт. За даними міністра, найбільше спортивних об’єктів зруйновано в Луганській області — 89, Донецькій — 61, Харківській — 46, Миколаївській — 27, Херсонській — 24, Київській — 21, Дніпропетровській — 15, Чернігівській — 12, Сумській (11) областях. Гутцайт повідомив про суттєві та масові руйнування спортивної інфраструктури у Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. «Наприклад, на Миколаївщині, в 11 селах Первомайської об’єднаної територіальної громади усі спортивні зали, зокрема комплекс культури та спорту, фактично у непридатному стані», — сказав міністр.

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

Роковини повномасштабного вторгнення росії в Україну. Що робив спорт, коли рвалися снаряди? тися турнір. Проте керівництво держави наголосило на тому, що Українська Прем’єр-ліга, якщо і відбудеться, то тільки на теренах України. На початку червня ухвалили таке рішення і новий футбольний сезон став можливим.

Розбомблений спорткомплекс у Харкові

Але звісно відбулося це за декількох умов: матчі проводять на території України, де є відносна безпека, тобто подалі від активних бойових дій, глядачів немає на трибунах, а на стадіонах є укриття. Якщо гра проводиться близько до державного кордону з окупантами або їхніми союзниками, то гостьова команда, яка їде до господарів, має дати своє погодження для того, щоб поєдинок відбувся, якщо ні, то матч переносять. Також обов’язковою умовою є присутність медиків, ДСНС та представників від місцевих військових адміністрацій. Усі команди УПЛ створили флешмоб: він полягає у тому, що футболісти на поле виходять укутані прапором та вшановують хвилиною мовчання усіх захисників та захисниць України, які загинули за волю та незалежність України. У прямому ефірі глядачі можуть донатити для ЗСУ за допомогою QR-коду. Деякі клуби продають віртуальні квитки на матч, а зібрані кошти дають сім’ям загиблих героїв та на потреби військовим. Як бачимо взимку, першу частину чемпіонату зіграно успішно, а весняна частина сезону принесе нам ще більше цікавих матчів і несподіваних результатів.

СПОРТСМЕНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ ЗАХИЩАЮЧИ УКРАЇНУ На початку повномасштабного вторгнення велика кількість українців змінила свої звичні професії на військову службу і спортсмени у цьому не є винятком. Тисячі професіоналів та аматорів змінили свою форму на піксель і стали у стрій, за словами того ж міністра спорту Гутцайта ще в липні минулого року, більше ніж 3 тисячі наших спортсме- СПОРТСМЕНИ-ЗРАДНИКИ нів боронять рідну країну. Станом на Одним із найбільших розчарувань грудень 2022 року відомо про 184 за- став колишній капітан збірної України гиблих. та півзахисник «Шахтаря» та «Баварії» Анатолій Тимощук. На момент повноГРІ МІЛЬЙОНІВ БУТИ! масштабного вторгнення рф уроджеАЛЕ ТІЛЬКИ ВДОМА нець Луцька працював помічником треПеред початком нового футбольно- нера російського «Зеніту». І на відміну го сезону влітку точилися дискусії що- від Ярослава Ракицького чи Андрія Водо того, у якому форматі має відбува- роніна, не покинув країну-агресора і не

засудив війну жодним словом, обравши гроші «Газпрому». Тимощук тільки-но заявив колишній дружині, що більше не зможе платити аліменти на дітей через санкції щодо росії. А 11 березня 2022 року УАФ позбавила Тимощука тренерської лі-

НЕДОПУЩЕННЯ СПОРТСМЕНІВ З РОСІЇ ТА БІЛОРУСІ НА ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ 2024 РОКУ Тема виключення абсолютно усіх російських та білоруських спортсме-

Загиблі українські спортсмени

цензії рівня Pro, усіх державних нагород, національних футбольних титулів та виключила гравця з офіційного реєстру футболістів збірної України. А вже у грудні, майже через 10 місяців після повномасштабного вторгнення він назвав війну рф проти України «спеціальною військовою операцією» та заявив, що не мовчав весь цей час, оскільки вважає, що «не все так однозначно». Відомий український важкоатлет та учасник двох Олімпіад Геннадій Красильников не просто виправдовував війну, він допомагав убивати наших військових та мирних мешканців. Спортсмена заарештували у Чугуєві після визволення Харківської області. У складі проросійської ДРГ він здійснював коригування вогню за українськими позиціями на замовлення ворожої армії. Свого часу Красильников виступав за Україну на літніх Олімпіадах 2000 та 2004 років у ваговій категорії понад 105 кг, посівши 9 та 4 місця відповідно. Ну і куди ж без Ломаченка у цій компанії. Його і до початку повномасштабного вторгнення звинувачували у симпатії до росії, коли він викладав у своїх соціальних мережах відео з російським спецназом та служителями церкви московського патріархату. Після 24 лютого боксер так відкрито і не назвав рф агресором та країною, яка руйнує його Одеську область та вбиває українців. Проте 31 грудня колишній чемпіон світу у трьох вагових категоріях Ломаченка замість вітального послання з Новим роком опублікував звернення архієрея Української православної церкви московського патріархату, де Митрополит Лонгин звинувачує нашу державу у розв’язанні війни проти церкви. Cringe.

нів з абсолютно усіх змагань була актуальною протягом усього року і, кажучи глобально, у спорті зараз стало кратно менше учасників з країн, громадяни яких вбивають українців, але найбільшим принциповим є питання участі спортсменів з рф та рб на Олімпійських іграх у Парижі, які відбудуться у 2024 році. Вже зараз, як повідомляють ЗМІ, група з 35 країн, серед яких Сполучені Штати, Німеччина, Франція, Велика Британія та Японія, вимагатимуть усунути російських і білоруських олімпійців від Олімпійських змагань. Такий крок покликаний ще більше натиснути на Міжнародний олімпійський комітет, який відчайдушно бореться за те, щоб найбільша світова спортивна подія все ж таки відбулося (іноді навіть аж занадто). І хоч МОК і підігрує російським і білоруським спортсменам, вкидуючи заяви про «спорт поза політикою», але перспектива нового бойкоту, який Олімпіада не бачила з 1984 року, і ярмо посібників терористів не дуже імпонує відомству, тому, на мою думку, правда переможе у цьому питанні. ЩО ДАЛІ..? Жити! Під звуки сирени повітряної тривоги будівельники будуть відбудовувати стадіони і спортивні зали, ба більше — будувати нові. Спортивні турніри в усіх куточках України будуть відроджуватися, ба більше — створюватимуться нові. На світових змаганнях українські спортсмени досягатимуть рекордних результатів, ба більше —встановлюватимуть свої. А спортсмени на фронті змагатимуться з найбридкішим і найпідступнішим суперником. І переможуть!

Реклама

24.02.2023 — № 8 (37)

MEEST CORPORATION INC.

97 Six Point Rd, Toronto

1-800-361-7345

1-416-236-2032

meest.com

MEEST ВІТАЄ ЗІ СВЯТАМИ! НАДСИЛАЙТЕ, ДАРУЙТЕ, РАДІЙТЕ ТА СВЯТКУЙТЕ!

MEEST ДОСТАВЛЯЄ: Посилки в Україну* та інші країни Європи us.meest.com Грошові перекази в Україну ca.meest.com Великі продуктові набори в Україну box4ukraine.com Посилки з України в США export.meest.com *Доставка згідно запланованого графіку буде відбуватися в зони, де наразі немає активних бойових дій.

MEEST KARPATY 6725 West Belmont Ave, Chicago, IL 60634 TEL: 773-489-9225

MEEST CHICAGO 820 Ridge Ave Unit J Lombard, IL 60148 TEL: 1-877-889-1103 TEL: 630-889-1100

MEEST PALATINE 1645 Hicks Rd., Unit K Rolling Meadows, IL 60008 TEL: 847-208-8451

35

36

Освіта

surma.com.ua

№ 8 (37) — 24.02.2023

Куди сягає коріння фразеологізмів? Юлія Бєлюга, Nortia Logistics, Чикаго «Сурма»

М

ова — один із подарунків, що даний людям. Вона є відзеркаленням історії країни, людських думок, відображенням народної душі. Як ріка не може існувати без води, так і народ не існує без мови. «Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить» — слова українського прозаїка і поета Олександра Олеся, з якими складно не погодитись, адже наша мова — напрочуд красива, мелодійна, запашна, повна квіткових пахощів. У ній існує велечезне різноманіття зворотів, метафор, непередбачуваних поєднань, які роблять її привабливою, «смачною», повною життя, немов те джерело, з якого хочеться напитися цілющої води. Нашою мовою можна висловити найскладніші думки, найтонші почуття і переживання, передати враження від побаченого, почутого, прочитаного. Одним зі способів виразити багатство мови є вживання в ній фразеологізмів. Чи не кожен з нас чув або вживав у своєму мовленні вирази на зразок: «бачити наскрізь», «бавитись з вогнем», «бути на сьомому небі», «втерти носа», «золота молодь», «мотати на вус» тощо. Що ж таке фразеологізми? Простими словами фразеологізм — це стійка комбінація слів, що наділена переносним або метафоричним значенням. Найчастіше значення фразеологізму можна пояснити одним словом: пекти раки — червоніти; замилювати очі — обдурювати; коли рак на горі свисне — ніколи.

організовувався ярмарок, велись торги, купували, продавали, міняли, брали в борг і повертали борги. П’ятниця ставала строковим днем, з яким пов’язували виконання обіцянок, зобов’язань. Траплялися, зрозуміло, й такі люди, які не дотримувались слова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п’ятниці або й переносили на інший день. У таких людей всі дні тижня ставали строковими, перетворювались у п’ятниці, а обіцянки так і залишались невиконаними. Так і з’я-

вився вислів, що досить точно характеризує непослідовних легковажних людей.

ІСТОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ Сукупність сталих зворотів кожної мови — це скарбниця народу, сплетіння його мудрості й культури, в якому міститься багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками, про побут, звичаї, ідеали, мрії й сподівання. Фразеологізми, якими ми користуємося сьогодні, мають різне походження. Значна частина — власне українські, що виникли в результаті спостережень людини за довкіллям, дотримання народних традицій, побутом. Пропоную зазирнути до фразеологічного словника української мови і дізнатися історію деяких з них.

ПЕРЕМИВАТИ КІСТОЧКИ Історія фразеологізму перемивати кістки — займатись пересудами, обговорювати кого-небудь — може бути пов’язана з обрядом другого поховання, яке організовувалось у східних слов’ян через кілька років після смерті людини. Наші предки вважали, що покійника треба звільнити від гріхів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика. Перемиваючи кості в прямому значенні цих слів, люди пригадували життя покійного, переповідали окремі події, дотепні чи трагічні історії, говорили про характер, вихваляли, возвеличували його. Так поняття «перемивати кістки» було пов’язане з аналізом життя, вчинків, рис людини, яку вдруге ховали.

СІМ П’ЯТНИЦЬ НА ТИЖДЕНЬ Це характеристика нестійкої, легковажної людини, яка часто змінює свої рішення, погляди, не дотримується своїх слів. Колись існував культ святої п’ятниці. У цей день приймали й частували гостей, поминали померлих. Біля церкви збиралося багато людей,

БРАТИ НОГИ НА ПЛЕЧІ Ще в недалекому минулому взуття було розкішшю для простого люду. Його берегли, щоб довше носилося. Мандрували люди переважно пішки. Щоб швидше подолати шлях і заощадити на взутті, ішли босоніж, а чоботи перекидали через плече, особливо то-

ді, коли бігли, тікали від лиха. Так з’я- ЯК РУКОЮ ЗНЯЛО вився фразеологізм «брати ноги на У виразі відображений звичай зціплечі», що означає швидко йти, тікати. лення за допомогою руки. Знахарі часто відводили рукою зубний чи головАБО ВСЕ, АБО НІЧОГО ний біль. Це «відведення» було схоже Автор вислову — римський імпера- на звичайний масаж, тому біль буктор Калігула. Він витрачав великі ко- вально «знімався рукою». Вислів озшти зі скарбниці на себе. Коли йому начає швидке зцілення від хвороб і дорікнули цим, імператор відповів: важких душевних травм, раптове зни«Жити потрібно або в усьому собі від- кнення проблем. мовляючи, або як Цезар, що керувався принципом: “Прийшов, побачив, пе- ВИНОСИТИ СМІТТЯ З ХАТИ реміг”». Фразеологізм «або все, або ніДавні слов’яни вважали, що сміття з хати потрібно спалювати, а не викидати, бо злі люди можуть використати його для чаклунства. А от попіл із печі або вуглинку часто зав’язували у вузликі викидали на роздоріжжя. Це було оберегом від хвороб. У переносному значенні «виносити сміття з хати» означає розголошувати, виносити на людський суд сімейні суперечки, непорозуміння, таємниці. БАБИНЕ ЛІТО В останні ясні і теплі дні осені, які бувають в Україні наприкінці вересня — на початку жовтня, на полях та в лісах літає багато павутиння. Його плетуть дрібні павучки, які вилазять зі своїх гнізд, відчуваючи повернення нетривкого тепла. За народними віруваннями, ці павутинки пов’язані з початком жіночих робіт. Деякі давньоукраїнські племена також вірили, що цієї чудової осінньої пори Баба-Яга літає в ступі і розкидає павутиння. чого» вживають, коли потрібно висло- Невідомо, чи від казкової Баби, чи від вити рішучість, готовність домогтися жіночих (бабських) робіт походить всього бажаного ціною неймовірних перша частина фразеологізму «бабизусиль, будь-яких жертв, навіть життя. не», а друга означає летюче павутиння — «літо». ЯК У ВОДУ ДИВИТИСЯ Із давніх-давен чаклуни, дивля- БІЛА ВОРОНА чись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у нечітке відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. Вислів «як у воду дивився» вживають тоді, коли виникає ситуація, яку можна передбачити. ОДНА ЛАСТІВКА ВЕСНИ НЕ РОБИТЬ В одній із байок Езопа розповідається про юнака, який розтратив батьківську спадщину. У хлопця лишився тільки плащ, але він і його продав, побачивши ластівку — провісницю весни і тепла. Та вдарив мороз, ластівка загинула, а юнак з обуренням дорікав їй, що вона його обдурила. Поява ластівки справді знаменує початок потепління, проте одна пташка ще не показник. Вислів «одна ластівка весни не робить» означає, що окремі ознаки, прикмети і явища не свідчать про його виникнення або існування насправді.

Фразеологізму майже дві тисячі років. Його автор — давньоримський поет Ювенал, який писав: «Доля наділяє царство рабам, полоненим… тільки щасливців таких менше, ніж білих ворон». У природі білі ворони трапляються дуже рідко. Їхнє забарвлення зумовлене відсутністю в організмі пігменту (барви). Таких птахів закльовують їхні сірі родичі, бо вони вирізняються на фоні зграї. Білими воронами називають людей, які своєю поведінкою, зовнішнім виглядом не схожі на загальну масу.

Освіта

24.02.2023 — № 8 (37) БУТИ НА СЬОМОМУ НЕБІ У міфах і легендах багатьох народів світу відображено уявлення про сім кришталевих сфер, до яких прикріплені зірки та планети. Найвища, найголовніша сфера була вершиною блаженства — сьомим небом. Фразеологізм «бути на сьомому небі» вживають, коли говорять про безмежне щастя. ХІД КОНЕМ

Фразеологізм походить із мови шахістів. Усі шахові фігури пересувають на дощці тільки прямо, і лише кінь ходить у формі літери «Г». Тому його удари часто бувають неочікуваними для суперника. Ця особливість породила переносне значення вислову «хід конем»: хитро задуманий удар, маневр у будь-якій боротьбі. ЦУР ЙОМУ Цуром називали слов’янське божество, яке охороняло земельні межі. Часто на межах забивали дерев’яні стовпчики, на яких був зображений Цур. Ці місця слов’яни вважали священними. Тоді й з’явилося слово «цуратися» — обходити священне місце. Вислів «цур йому» виражав побажання кари Цура за поганий вчинок: «Цур йому і віддячить». У сучасній мові цей фразеологізм означає незадоволення чимось, несхвалення, бажання позбутися когось. ВИПИТИ ГІРКУ ЧАШУ Образ гіркої чаші має біблійне походження. У Євангеліях зафіксовано пророчі слова Ісуса Христа про те, що йому доведеться випити гірку чашу страждань і померти на хресті за людські гріхи. Вживають цей вислів у значенні «перетерпіти» всі випробування, неприємності, довести до кінця важку справу. СЬОМА ВОДА НА КИСЕЛІ Кисіль — драглистий десерт із фруктово-ягідного сиропу чи молока. До появи крохмалю для загущення киселю використовували добре промите борошно. Вода, якою його промивали всьоме, була майже чистою: усе забирала з собою попередня вода. Отож, у сьомій воді так мало від улюбленої народної страви — киселю, як у далекого родича споріднених рис із певною людиною. Сьомою водою на киселі називають далеких родичів.

БИТИ ЧОЛОМ У княжу добу на Русі існував звичай: звертаючись до князя, русичі низько кланялися, інколи сягаючи чолом землі. Відтоді у мові закріпився вислів «бити чолом» — кланятись комусь, звертатись з проханням. ЯК ТА МАРА В українській міфології Мара — богиня зла, темної ночі, ворожнечі, смерті. Вона сіє на землі різні чвари, брехню, недуги, смерть, неймовірні страждання. Її бачать тільки вночі, бо вона творить лише темні справи. У народній творчості є приказки-прокляття, пов’язані зі словом «мара», наприклад: «Щоб тебе мара взяла!». Вислів «як та мара» вживають для вираження неприязні до когось: ходити як мара — означає вештатися в темряві.

великої сили, росту, плодючості. А ще, вхопивши чоловіка за бороду, можна його контролювати, примушувати виконувати свої бажання. Отже, фразеологізми «вхопити Бога за бороду», «тримати Господа за бороду», «вхопити щастя за бороду» і означають досягнення чогось особливого, незвичайного, вимріяного.

ГЛУХА ТЕТЕРЯ Цей вислів пов’язаний із лісовим птахом тетеруком (у народі — тетеря), який опинився під загрозою знищення через полювання. Найвразливішим для мисливців тетерук стає у шлюбний період. Під час виконання шлюбної пісні особлива складочка у його вусі набухає кров’ю, і в момент, коли птах розтуляє дзьоб, він нічого не бачить і не чує, навіть пострілу рушниці. З цієї самої причини отримав свою назву інБУТИ В ГУМОРІ ший птах, подібний до тетерука, — глуДжерелом фразеологізму є серед- хар, а людину, яка дуже зайнята спраньовічна латиномовна медична літе- вами і не чує, що до неї звертаються, наратура. Тодішні лікарі словом «гумор» зивають глухою тетерею. позначали соки (рідини) організму, що впливають на настрій людини. ЖИТИ НА ШИРОКУ НОГУ Один із таких соків (їх було всього чоУ XIV ст. в Західній Європі знаттири) викликав у людини веселе, під- ність визначалася довжиною черевинесене самопочуття. На цьому ґрунті ка. Дворяни носили черевики завдовй розвинулось сучасне значення сло- жки півтора фута (фут — міра довжива «гумор» — радісне, дотепне, смішне. ни, що становить від 28,3 до 32,48 см), Отже, бути в доброму гуморі — ма- барони — два фути, а князі — два з поти добрий настрій, здоровий сміх, ра- ловиною фута. Тобто багатії та аристодіти життю. крати носили взуття «на велику ногу». Пізніше, замість «жити на велику ноВТРАЧЕНЕ ПОКОЛІННЯ гу», стали вживати фразеологізм «жити на широку ногу», тобто розкішно, багато, без жодних обмежень або на найвищому сучасному рівні.

Цей вислів походить з епіграфа до роману Е. Хемінгуея «І сонце сходить» («Фієста»): «Ви всі — втрачене покоління». Його вперше почула Гертруда Стайн від француза, власника гаража, який сказав своєму помічникові: «Нічого ви не вмієте, ви — втрачене покоління». Вона передала ці слова Ернесту Хемінгуеєві. Після публікації «Фієсти» вони стали широко відомими і набули значення певного соціальнопсихологічного феномену: втраченим поколінням називали людей, які пройшли через випробування Першої світової війни і втратили не тільки фізичне здоров’я, а й віру в розумність світу. Тепер так кажуть про покоління, яке через складні суспільно-політичні та економічні умови не змогло реалізувати свій потенціал.

ЗНАТИ, ДЕ РАКИ ЗИМУЮТЬ Науковцям про зимівлю раків достеменно відомо мало. За однією версією, раки виривають у піску камінні глибокі нори, в яких сплять усю зиму, тому знайти їх важко. За іншою — вони лазять по дну і навіть нерідко розмножуються. Хай там як, а визначити, де саме раки зимують, — непросто. Тому цей фразеологізм означає вміння знаходити безпомилкове рішення, найвигідніший вихід зі становища; бути хитрим, спритним.

МОЯ ХАТА СКРАЮ Повний варіант фразеологізму звучить так: «Моя хата скраю, я нічого не знаю». Проте насправді це спеціально змінене та перекручене козацьке прислів’я «моя хата скраю — першим ворога стрічаю». Або «я першим стріляю». Ці козацькі прислів’я були пов’язані із розселенням козаків на кордонах та/або околицях населених пунктів. ВХОПИТИ БОГА ЗА БОРОДУ Банальне перекручення, що здійУ давніх народних уявленнях боро- снила радянська влада, змінила зміст да була ознакою мужності, втіленням на діаметрально протилежний.

37

НА ЛОБІ НАПИСАНО Вислів виник зі звичаю таврувати чоло злочинців розпеченим залізним клеймом. Так у давнину карали злодіїв і селян, які тікали від жорстоких панів і були спіймані. Глибокі шрами від тавра залишалися на все життя: у нещасних справді завжди на лобі було написане їхнє минуле. Нині вислів «на лобі написано» вживають у значенні «все зрозуміло». ПЕРЕДАТИ КУТІ МЕДУ За давніми українськими звичаями, на зимових святках тричі варили головну звичаєво-обрядову страву — кутю. Першу кутю готували на Святвечір, називали багатою, або Колядою, другу — у переддень Василя — щедрою, третю — у переддень Водохреща — голодною. Варили цю страву з найдобірнішої пшениці в глиняному горщику на непочатій (набираній до схід сонця) воді. Готову кутю змішували з медом і маком. Щоб кутя була смачна та поживна, потрібно не перебавити меду. Занадто солодкий смак може зіпсувати головну страву різдвяних свят. Фразеологізм «передати куті меду» означає перевищувати що-небудь, норму, міру в чому-небудь. ПОКЛАСТИ ЗУБИ НА ПОЛИЦЮ Давній український вислів «покласти зуби на полицю» мовці сприймають як жартівливий. Під час голоду зуби виявляються не потрібними, бо нічого жувати, тому їх «відкладають» на полицю. Дехто з мовознавців стверджує, що спочатку в цьому звороті йшлося про зуб’я в інструменті для розчісування пряжі. Їх клали на полицю, коли нічого було прясти. А коли немає роботи, доводиться голодувати. Унаслідок такого смислового перенесення фраза «покласти зуби на полицю» набула сучасного значення — голодувати, недоїдати, мати мало їжі.

Ось ми і познайомились з історією деяких фразеологізмів. Сподіваюся, що вас ще дрімота не хилить від них, а деякі із зворотів ви навіть намотали собі на вус. Тож збагачуємо наше мовлення різноманіттям висловів, адже це вказуватиме на вашу освіченість та інтелектуальну грамотність, а також зробить вас цікавим співрозмовником. Автор: Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.

38

Берегиня

surma.com.ua

«СУРМА» ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

НОВИЙ АКЦЕНТ. ВІНЕГРЕТ, ЯКИЙ ТОЧНО СТАНЕ ВАШИМ УЛЮБЛЕНИМ Рецептів вінегрету існує безліч. Я зустрічав варіанти з квасолею, свіжою та квашеною капустою, авокадо і навіть рибою. А сьогодні я вирішив трішечки видозмінити рецепт класичного вінегрету. Я спробував об’єднати традиційні для цього салату овочі

з найніжнішим м’яким козячим сиром. Вийшов просто божественний смак! Я люблю запікати овочі для будьякого вінегрету. Бо тоді вони смачніші і додають салату більш насиченого смаку.

СОЛОНІ СИРНИКИ З КРОПОМ: ПРОСТИЙ РЕЦЕПТ СНІДАНКУ ВІД ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА Сирники вже давно стали справжнім сніданковим хітом в українців. Дехто просто не уявляє свого ранку без них, а особливо їх люблять діти. Та якщо трохи змінити концепцію і приготувати солоні сирники? Вони так само ніжні та смачні, і сметанка також до них пасує.

ПОРАДИ З ПРИГОТУВАННЯ СИРНИКІВ Наш рецепт сирників з домашнього сиру доволі простий. Щоб все вдалося ідеально, дамо вам кілька порад. Для приготування сирників можна використовувати як домашній кисломолочний сир, так і магазинний. Го-

№ 8 (37) — 24.02.2023 Щоб все вийшло якнайкраще, загорніть буряк, моркву та картоплю у фольгу і зробіть проколи в декількох місцях. Щоб забезпечити рівномірність приготування, можна насипати на дно дека товстий шар солі та викласти овочі зверху. Але можна обійтись і без цього. У будь-якому разі, краще ставити деко на середню поличку. Зважайте, що картопля та морква приготуються швидше, ніж буряк. Йому потрібно приблизно 1,5 години при температурі 180 градусів, а іншим овочам достатньо і 50 хвилин. А щодо цибулі, то зараз мій вибір — червона, солоденька. Бо цей вінегрет має бути ніжним, тому звичайна ріпчаста хай чекає свого часу деінде. І ще хочу сказати, що замість козячого сиру можна, звісно, використовувати бринзу. ІНГРЕДІЄНТИ 2 середніх буряки 2 невеликі моркви 2 невеликі солоні огірки ½ червоної цибулі 100 г м’якого козячого сиру 2-3 середні картоплини 3-4 ст. л. ароматної рослинної олії 3-4 гілочки петрушки Сіль і перець до смаку

ловне, щоб він не був занадто сухий, бо сирники можуть розпадатися, але і не занадто вологий, щоб вони не липли. Якщо купуєте у магазині, краще обирайте м’яке поліетиленове пакування і звертайте увагу на жирність, 9% — оптимальний варіант. Кількість борошна для тіста також регулюйте, зважаючи на консистенцію тіста. Якщо ви взяли трохи вологіший сир, відповідно і борошна треба буде використати трохи більше, і навпаки. Головне тут не забити тісто, щоб солоні сирники вийшли ніжними та пухкими. Перед тим, як будете смажити сирники, добре розігрійте пательню, а потім зменште вогонь до середнього. Так буде простіше слідкувати, щоб вони не пригоріли. Ми впевнені, що з цими порадами ваші солоні сирники вийдуть якнайкраще! Смакуйте та частуйте близьких і друзів! ІНГРЕДІЄНТИ 400 г кисломолочного сиру (9% жирності) 1 яйце 3 ст. л. борошна (+ додатково для паніровки) 4 ст. л. соняшникової олії для смаження 5 гілочок кропу 1 ч. л. солі

КРОК 1 Добре помийте 2 буряки, 2 морквини, 2-3 картоплини. Загорніть у фольгу, зробіть проколи у декількох місцях і запікайте при температурі 180 градусів до готовності. КРОК 2 Наші овочі мають охолонути. Тож вийміть їх із духовки, акуратно, щоб не обпекти пальці, розгорніть фольгу і дайте трохи часу, щоб вичахнули. КРОК 3 Очистіть готові овочі, наріжте досить великими кубиками. Намагайтеся, щоб розмір кубиків був приблизно однаковим, так смак вінегрету буде більш збалансованим. КРОК 4 Наріжте 2 солоних огірки приблизно такими ж кубиками, як і інші овочі. А половинку червоної цибулини — тонкими півкільцями. КРОК 5 Змішайте в мисці готові інгредієнти, додайте 3-4 ст. л. ароматної рослинної олії, посоліть і поперчіть до смаку та відправте в холодильник на 30 хвилин, щоб вінегрет настоявся. КРОК 6 І нарешті черга нашого смачного додатку. Подрібніть 100 г козячого сиру і додайте у вінегрет уже при подачі. Притрусіть дрібно посіченим листям 3-4 гілочок петрушки. Перемішайте. Все! Найніжніший вінегрет готовий. КРОК 1 Викладіть у миску 400 г кисломолочного сиру жирністю 9%. Вбийте 1 яйце та всипте 3 ст. л. борошна. Перемішайте виделкою або ложкою, також зручно використовувати товкачик для картоплі. КРОК 2 Помийте 5 гілочок кропу, відділіть зелень від стебел та дрібно посічіть. Додайте у миску до тіста разом із 1 ч. л. солі та ретельно перемішайте, щоб кріп рівномірно розподілився тістом. КРОК 3 Притрусіть дошку чи робочу поверхню борошном. Руки змастіть олією чи водою та сформуйте з тіста невеликі кульки. Потім притисніть їх та трохи запаніруйте в борошні, аби сирники тримали форму. КРОК 4 Добре розігрійте пательню та налийте олію. Всього нам знадобиться 4 ст. л., але не вливайте всю одразу, додавайте потроху в процесі смаження. КРОК 5 Викладайте солоні сирники на розігріту пательню і смажте по 2-3 хвилини з кожного боку на середньому вогні. Готові сирники викладайте на паперові рушники, аби позбутися зайвого жиру. Смачного! Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/

Реклама

24.02.2023 — № 8 (37)

39

Імміграційний адвокат Ольга Наконечна Широкий спектр імміграційних послуг: Возз'єднання сім'ї з громадянами та резидентами США Імміграційні на неімміграційні візи в США Продовження статусу перебування та зміна статусу в США Програма паролю Uniting for Ukraine/продовження паролю Оформлення TPS (Temporary Protected Status) та дозволу на роботу Продовження Зеленої Карти Подача документів на громадянство США Оформлення Advance Parole для тимчасового виїзду за кордон Reentry Permit для резидентів США

701 Lee Street, Suite 610 Des Plaines, IL 60016 847-391-1008 office@nakonelaw.com

www.nakonelaw.com ХОЧЕТЕ ОТРИМУВАТИ ГАЗЕТУ «СУРМА»? ОФОРМІТЬ ПІДПИСКУ ТА ОТРИМУЙТЕ ГАЗЕТУ ПОШТОЮ Заповніть свої дані, зробіть фото на телефон, та надішліть заповнену табличку нам на e-mail - uausamedia@gmail.com або СМС на телефон – 773 818 7712. Після того, як ми отримаємо заповнену форму, ми зв’яжемося з Вами та вишлемо необхідну форму для оплати за підписку. _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ $50/10 номерів _____ $75/15 номерів _____$150/30 номерів ______ У мене є мрія - прокинутись зранку і побачити в часописі на

NAME _________________________________________________________ першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями та синьожовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго не проживе. Тому підтримай українське видання та українське ADDRESS _____________________________________________________ радіо, щоб наша мрія стала реальністю.

PHONE ________________________________________________________ EMAIL _________________________________________________________ PAYMENT – Please check one:

Якщо Вам не байдуже. Підтримайте радіо і газету. Переведіть кошти по ZELLO за номером телефону CASH _______ CARD ________ CHECK ________ ZELLO ________ +17736973923 або за QR кодом Рахунок в Selfreliance - 177162 _______________________________________________________________ CHASE BANK - 695785532

Для Вас ця газета — БЕЗКОШТОВНА. Нам кожен примірник обходиться в

Ви можете оформити щомісячний автоматичний перевід для підтримка радіо та газети. А ще Ви можете оформити автоматичну заявку, і ми будемо знімати вказану суму автоматично. Чеки можна висилати на нашу адресу.

5050 N. Cumberland Ave., 18-S Norridge, IL 60706.

PAYBLE FOR: UKRAINIAN-AMERICAN MEDIA GROUP.

1$. Будьмо вдячними одне одному!

Ваша реклама в газеті і на радіо, це велика підтримка для нас. Будемо вдячні за будь-яку підтримку.

4136 United Pkwy Ste A Schiller Park, IL 60176

847-786-5529

TRANSPORTATION WAREHOUSING DISTRIBUTION