"Сурма" – українська незалежна газета. №34-2023

№ 5 (34) | 3 ЛЮТИЙ 2023 | USA, UKRAINE

три стратегічних вороги України ▶

Правда і брехня

про ленд-ліз

для України

▶ стор. 6

Магія Різдва

торкнулася душі

співом колядників

▶ стор. 20

меж території або державного кордону України)».

ПОДАТКОВА ТА МИТНИЦЯ

Державне бюро розслідувань 1 лютого проводить обшуки у керівництва столичної податкової, повідомила «Українська правда».

Зокрема, слідчі дії відбувалися у в. о. голови податкової служби Києва та заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві. За інформацією джерел УП у правоохоронних органах, слідчі Бюро розслідують факт незаконного отримання відшкодування ПДВ з державного бюджету, зокрема шляхом зловживання владою та службовим становищем представниками податкових органів.

Згодом у ДБР пізніше повідомили, що викрили керівницю податкової служби Києва Оксану Дутій на багатомільйонних оборудках.

За даними слідства, зловживаючи владою та службовим становищем, виконуюча обов’язки начальника столичної податкової вона за гроші приймала рішення щодо невідповідності критеріям ризиковості платників податків для низки підприємств. Зокрема, Дутій є головою Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових на-

кладних Головного управління Державної податкової служби у місті Києві.

В іншому епізоді керівництво ГУ ДПС у м. Києві причетне до схем незаконного отримання відшкодування ПДВ, в результаті яких тіньовий обіг потрапило понад 30 млрд грн. Посадовці податкової «не помічають» цих схем, підтримують їхнє існування або напряму беруть в них участь за систематичне отримання оплати своїх «послуг», наголосили в ДБР. Вказано, що також оперативники ДБР досліджують спосіб життя в. о. начальниці Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, який не відповідає рівню її офіційних доходів.

щодо забезпечення підрозділів Збройних сил неякісними бронежилетами у кількості 5 700 шт.

Вона разом з іншими членами комісії без законних на те підстав приймала рішення про відповідність або невідповідність критеріям ризиковості платників податків, що спричинило тяжкі наслідки, наголошують у Бюро. Крім того, за оперативними даними вона реалізовувала через своїх довірених осіб схеми щодо штучного завищення валових витрат деякими підприємствами, ведення підприємницької діяльності без реєстрації ФОП та подання недостовірних відомостей про доходи.

За експертними оцінками до тіньового обігу потрапляло понад 15 млрд грн.

Водночас 1 лютого Кабмін звільнив керівний склад митниці. Звільнені: в. о. Демченко та його зами — Шуцький та Черкаський.

МІНОБОРОНИ

Обшуки відбулися й у експосадовців Міноборони, які фігурують у скандалі із закупівлями продуктів. Ідеться про колишнього директора департаменту закупівель міністерства оборони Богдана Хмельницького і заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова. Видання «Українська правда» з посиланням на джерела у правоохоронних органах повідомило, що Хмельницькому повідомили підозру за фактом розтрати ним державних коштів на суму майже 108 мільйонів гривень та

Також про підозру повідомили Шаповалову. Він став підозрюваним за незаконні дії, внаслідок яких окремі підрозділи Збройних сил не були укомплектовані засобами індивідуального захисту на суму понад 1 млрд грн. Крім того, Офіс генпрокурора оголосив про підозру колишньому заступнику державного підприємства «Промоборонекспорт» Володимиру Терещенку (наразі заступник начальника Управління координації зовнішньоекономічної діяльності МО України) за фактом заволодіння ним шляхом зловживань та службових підроблень державними коштами в розмірі 1 340 000 доларів.

ЩО КАЖЕ СБУ?

Очільник Служби безпеки України Василь Малюк прокоментував масовані обшуки у топчиновників та ексчиновників. Він розповів, що низка масштабних оперативно-слідчих заходів направлені «на боротьбу із внутрішнім ворогом».

Що ж, далі буде. А от на питання «чому зараз» і «чи дійде це до справедливого фіналу» «Сурма» обов’язково вам відповість.

Підготувала Діана Царук.

Оксана Дутій

ПОСИЛОК В УКРАЇНУ ТА ІНШІ КРАЇНИ ЄВРОПИ

хоча б по величині маєтків суддів, нерухомого і рухомого майна їх і їхніх родичів, які іноді в тисячі разів перевищують їхні офіційні прибутки і походження яких ці «слуги закону» не здатні ніяк пояснити. США необхідно посилати в Україну не лише інспекторів, але й жорстко домовлятися про створення власних військових судів з поліцією і гвардією, які будуть викорінювати це зло. Я не бачу іншого виходу. Наші «спеціалісти» здатні корумпувати будь-яку інспекцію. Та й що вона може вдіяти без владних повноважень в Україні? Хіба що констатувати факти. У свій час США так діяли в Німеччині і Японії, що дало великі плоди, які ці держави збирають і донині. Американцям досить церемонитися з владою держави, яка волею геополітичної долі відіграє таку геостратегічну роль у світі. «Яйцевий» скандал, який уже «зам’яли», вказує на те, що владних корупціонерів саме зараз, далі вже буде пізно, потрібно «брати за яєчка» і примушувати виконувати потрібні народу України дії. Взагалі, оте корумповане яйце, вкрадене у нашої воюючої армії, є своєрідним символом нинішньої України. Яйце є одночасно як символом життя, яке народжується в ньому, так і символом смерті, якщо його не зігрівати належним чином. Нам нині вкрай потрібний зовнішній підігрів ситуації з корупцією, інакше все у нас провалю-

ється, як у чорну діру. Перемогти у війні із зовнішнім ворогом без перемоги над внутрішнім ворогом корупції і продажності не можна.

І, нарешті, третя війна, яку ми теж без допомоги Заходу не зможемо виграти. Це війна з так званими «корисними ідіотами». Корисними не для України, а для її ворогів. Останні вибори президента і парламенту однозначно вказали на те, що в Україні існує критична маса «корисних ідіотів». Негативний неприродний відбір населення в радянському союзі, де цілеспрямовано знищувалися розумні, інтелігентні, підприємливі люди, дали свої гіркі плоди. Наприклад, в 30-ті роки ХХ ст. у нас були або фізично знищені, або вивезені з території України мільйони найдієвіших і найпідприємливіших селян, так званих куркулів. Потім фізично знищили інтелігенцію. Ще раніше знищили офіцерство і духівництво. Вони не дали нащадків, а дали їх зовсім інші люди, які були бідними, оскільки нездатні були дати ради ні собі, ні своїй родині. Голодомор 1932-33 рр., а потім Друга світова війна завершили руйнування генетичного коду нації.

Нині в нас значна частина населення дуже легко зомбується за допомогою телевізора і соціальних мереж. Люди з критичним мислення не в пошані. Нинішня московсько-українська війна призвела до чергової втечі мільйонів

українців за кордон. Без існування незалежних засобів масової інформації виправити ситуацію на кращу не можна собі уявити. Нині ж всі засоби масової інформації (ЗМІ) належать олігархам, які свої статки отримали відверто корупційним шляхом, тобто фактично є злочинцями. Тому США треба організовувати дійсно незалежні від олігархічної влади ЗМІ. Це стосується не лише телевізійних каналів, але й інтернетвидань, газет, журналів тощо. На прикладах стану з нинішніми ЗМІ, де критика влади «не на часі» (почекаємо до завершення війни), на прикладі тих же «золотих» яєць міністерства оборони говорить про те, що такий підхід просто використовується як ширма, для прикриття злодійських оборудок влади.

Ми не зможемо нічого зробити з цілеспрямовано погіршеним московитами генетичним кодом українців, але перепрограмувати населення України, перезомбувати його в інший, світлий і раціональний бік цілком під силу вільним ЗМІ. У свій час «Голос Америки» слухали мільйони людей в радянському союзі. День за днем він перепрограмовував людей з брехні на правду, зі зла на добро. Потім ці люди знищили цю «Імперію зла» і «Країну дурнів».

Чому б нині в Україні не можна хоча б почати робити теж?

Україна вподовж століть вела війну на три фронти одразу: з Польщею на

північному заході, московією на північному сході, Туреччиною — на півдні. Теорія геополітики стверджує, що жодна держава не здатна перемогти у війні навіть на два фронти. Нині ми знову ведемо війну на три фронти. Але якщо тоді у нас не було друзів, то нині вони є. Дай боже цим друзям, і в першу чергу США, розуміння того, в якому становищі нині опинилася Україна і що з цим робити…

Автори: Петро Масляк — український науковець, економіко-географ, професор кафедри географії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор географічних наук. Педагог, вчений, громадський діяч, публіцист, письменник.

«САМОПОМІЧ»

Надаємо послуги в консультаціях та заповненні документів на отримання талонів на продукти (SNAP), допомоги готівкою та медичне страхування (medicaid) та дозвіл на роботу

УСІ ПОСЛУГИ БЕЗКОШТОВНО

Українська Візантійська Католицька Церква

Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії

Центральний офіс

2456 W. Chicago Ave., Chicago IL 60622

з понеділка по п'ятницю - 10:00AM-4:00PM

Українська Греко-Католицька Церква св. Йосифа Обручника

5000 N. Cumberland Ave., Chicago IL 60656

вівторок та четвер - 10:00AM-4:00PM

116 E Illinois Ave, Palatine, IL 60067

понеділок - 10:00AM-4:00PM

Українська Православна Церква св. Петра і Павла 8410 W. 131st Street, Palos Park IL 60464

понеділок та середа - 10:00AM-4:00PM

Український Православний Собор св. Андрія Первозваного

300 E. Army Trail Road, Bloomingdale IL 60108

четвер - 10:00AM-4:00PM

Інформаційний центр Асоціації “Самопоміч” надає можливість всім бажаючим отримати безкоштовну консультацію кваліфікованих спеціалістів.

Консультації можна отримати віртуально або особисто за попереднім записом, відповідно до затвердженого графіку роботи.

За інформацією звертайтеся по телефону: 773 - 692-1010 info@welcomeukraine.us

Україноцентризм

зми оплатності за надане озброєння. У майбутньому можуть бути передбачені різні механізми оплати — як у вигляді розстрочки на 50-100 років, так і арештованими активами рф, контрибуцією, репараціями чи іншими виплатами тієї ж рф. Проте для того, щоб відбулись будь-які виплати від рф, необхідною є Перемога України, а вона є неможливою без відповідного озброєння!

Окрім того, Україна жодного разу не порушувала питання виконання Будапештського меморандуму, який є міжнародним договором, попри те нам стараються нав’язати протилежну думку. Відповідно до Будапештського меморандуму, Україна позбулась свого ядерного запасу, вартість виробництва якого перевищує 200 мільярдів доларів. І це лише сама економічна вартість. А є ж і ще політична. Поясню на простому прикладі. У вас вдома є автомат, який ви виготовили. І вартість виготовлення склала 200 доларів. До вашого будинку влізають озброєні маніяки. Чи продасте ви в цей момент свій автомат за 1000 доларів (або ядерну зброю — за 1 трильйон)? Питання — риторичне. Інша справа, що ставити таке питання на міжнародному рівні не є здатним той, хто повністю провалив всю підготовку до війни, розмінував Чонгар, не

перекрив білоруський напрям, скорочував витрати на армії попри попередження Заходу про можливий напад тощо.

Ленд-ліз надав Президенту США Джо Байдену безпрецедентно широкі повноваження щодо надання уряду України будь-якої військової допомоги, необмеженої за різновидами та масштабами, на необмежений час. Фактично, механізм ленд-лізу в частині оренди «предметів оборони» є безкоштовним для України, а в частині «передачі в борг» — не встановлює жодних часових меж чи жорстких обов’язкових

механізмів. Хто стверджує протилежне — суперечить самому тексту Закону про захист української демократії з допомогою ленд-лізу.

Генеральний директор Королівського Об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Карін фон Гіппель

під час дискусії на форумі в Давосі сказала: «Найкращий сценарій — це якщо Україна отримає зброю, яка їй необхідна, дуже скоро. Вони зможуть розгорнути системи Patriot, для яких вже відбувається навчання. І танки, які допомогли б виштовхати росіян з позицій, які вони зайняли всередині

України та тимчасово окупованих територій. Найкращий варіант, якщо Україна просуватиметься вперед швидко. Ми не хочемо, щоб у росії був час переозброїтися та перегрупуватися». Найгірший сценарій, на її думку, — це затягування війни, під час якої будуть продовжуватися руйнування.

Ленд-ліз міг та може стати феноменально важливим інструментом для Української перемоги. Проте цього не відбулось. Поки що.

Висновки про останній Рамштайн

Степан Хмара, Герой України

асправді для нас головне — поведінка делегації США: генералів Остіна і Міллі. Це високі посадовці і через їхню поведінку можна робити висновки про стратегію Білого Дому у російсько-українській війні.

Треба зазначити, що у Білому домі дуже спрощений погляд на цю війну, як на воєнний конфлікт між росією та Україною. Насправді це глобальна екзистенційна міжцивілізаційна (між рашистсько-нацистською тоталітарною системою з євроатлантичною системою демократії) війна на своєму першому етапі, у формі локальної, жорстокої етноцидної війни.

На цьому етапі російський режим поставив два завдання: 1 – знищення Української держави; 2 — знищення українського етносу як носія української державницької ідеї.

Ці висновки підтверджує поведінка окупанта на захоплених українських землях: знищення елементарних

проявів українськості, української мови, освіти, заборона українських ЗМІ тощо. Масові звірства окупантів над

мирним населенням на всіх окупованих територіях: Київщині, Харківщині, Донбасі, Півдні.

Грабежі, тортури, ґвалтування — типова поведінка більшості російських військових, що засвідчує санкціонування такої поведінки найвищим керівництвом рф. Нанесення ударів по житлових будинках, планомірне руйнування об’єктів життєзабезпечення,

цивільного населення, публічні заклики знищувати українців головними імперськими пропагандистами і політиками — підтверджує сплановану політику геноциду українців керівництвом рф.

Можливі три наслідки цієї війни: 1) Нищівний розгром російських військ і звільнення всіх українських територій, включно з Донбасом і Кримом

ЗСУ. Денуклеаризація, демілітаризація і дезінтеграція рф як імперії під контролем міжнародної антиімперської коаліції і притягнення до відповідальності: а) військових злочинців; б) політичного керівництва рф; в) головних пропагандистів рашистсько-нацистського режиму; г) конфіскація активів, банківських рахунків і майна рф і російських олігархів за кордоном. Саме це означало б ліквідацію міжнародної загрози від рашизму-нацизму. Це була б справжня перемога і рішучий крок до встановлення світового стабільного миру і демократії. 2) Звільнення всіх українських земель від російської окупації і припинення бойових дій, що не означало б закінчення війни, а лише призупинення її та відтермінування. Це дало б можливість рашистському режиму відновити і наростити сили для наступних агресивних авантюр не тільки проти України.

3) Повна поразка ЗСУ — означала б остаточну катастрофу для українського народу і не лише, а зупинення бойових дій і залишення під окупацією українських територій та підписання «мирного» договору з рф, означало б відтермінування цієї катастрофи для

і не тільки!

Відвідайте новий офіс Др.

Марії Дмитрів-Капеняк

під назвою One Medical

Увага, доктор Марія Дмитрів-Капеняк почала працювати в групі під назвою One Medical. Вона продовжуватиме надавати високо кваліфіковану медичну допомогу, до якої ви вже звикли у приміщенні нового офісу розташованого у Wicker Park за адресою 1650 N.Damen Ave- це неподалік

від української околиці.

Особливість One Medical в тому що пацієнти мають доступ до багатьох новітніх медичних технологій в тому числі і порад лікаря миттєво, вживаючи аплікацію One Medical. Щоб стати пацієнтом і мати доступ до всіх послуг потрібно отримати членство.

Щоб приєднатись до One Medical зайдіть на onemedical.com/mariya

Якщо у вас виникли запитання про One Medical телефонуйте 1.888.663.6331 або зайдіть на сторінку onemedical.com.

Звідки в українських захисників з’являються псевдо або позивні

П

ід час бойових дій майже в кожного військовослужбовця з’являється нове коротке ім’я, інакше кажучи псевдо або позивний, за яким його розпізнають бойові побратими в підрозділі. Варто зазначити, що в одному підрозділі не може бути двох військових з однаковими псевдо, бо інакше буде плутанина. «На території сучасної України перші військові прізвиська з’явилися та набули поширення за часів Січі у Війську Запорозькому, де новоприбулі, значною мірою шукачі ліпшого життя, втікачі від панщини та ті, що мали проблеми із законодавством сусідніх країн, отримували псевдоніми заради унеможливлення їхнього пошуку згідно за реальними даними». Згодом ця традиція продовжилася в Українській повстанській армії. Вояки обирали для себе псевдо з міркувань власної безпеки, а також для конспірації та зручності спілкування. У наші часи відновлення системи псевдо-позивних розпочалося під час Євромайдану та знайшло свій розвиток у добровольчих підрозділах. Поступово цю традицію перейняли й інші підрозділи Сил оборони. * * *

Отже, покажемо різноманіття сучасних псевдо на прикладі протитанкової батареї окремої артилерійської бригади, де наша мобільна пресгрупа нещодавно працювала.

Цей військовий отримав свій позивний «Фенікс» на честь міфічного птаха-довгожителя, що відроджується після смерті. Побратими нарекли його так за порятунок під ворожим вогнем цивільних, які зазнали поранень.

А це «Атлет». Свого часу хлопець захоплювався спортом та навіть був «бронзовим» призером у спринтерському бігу у своїй області. Ця здібність і нині вже неодноразово ставала йому у пригоді під час виконання бойових завдань.

* * *

Та попри всі такі різні псевдо, цих людей об’єднує одна риса — вони справжні воїни, які пішли захищати свою Батьківщину добровільно, за покликом серця.

На цьому фото хлопець на псевдо FOX, українською — «Лисиця». Своє прізвисько отримав від побратимів за вміння швидко та непомітно пересуватися лісосмугами з ракетою від ПТРК за плечима.

Цей хлопець отримав своє псевдо «БТР» за унікальність. Він єдиний їздив за кермом на БТР у підрозділі, де всі інші машини були МТ-ЛБ.

Як ми бачимо, усі псевдо дуже різні, кожне має свою маленьку історію, яка описує риси, притаманні саме цьому військовому. Іноді людина сама вигадує собі позивний, але здебільшого його дають побратими, а українці ніколи за словом у кишеню не лізли, бо з фантазією та влучністю в нас проблем немає.

Автор: Олексій Мазепа. Джерело: АрміяInform (https:// armyinform.com.ua/2023/01/27/ zvidky-v-ukrayinskyh-zahysnykivzyavlyayutsya-psevdo-abo-pozyvni/).

Пес Патрон. Чому в нього таке псевдо, вважаю, що пояснювати нікому не треба.

Шашечки та напис на лобовому склі «TAXI» говорять самі за себе — це «Таксист». Водій вантажівки не тільки доправляє боєприпаси та інші вантажі у визначене місце, а й витягнув зпід ворожого обстрілу гармату МТ-12 «Рапіра», що перебуває на озброєнні підрозділу.

Це

кові.

/ Історія

Р. S. Чи цей історичний епос, фрагменти якого подані нижче, аналізував Віктор Орбан? Чи не шукає часом могилу Аттіли?

«На початку XIII століття в Австрії, на березі Дунаю, невідомий шпільман — бродячий співак-професіонал, вперше записав героїчні сказання, які багато століть передавалися з уст в уста у різних німецьких народів. Схожі ж сказання пізніше були знайдені в древніх ісландських манускриптах. Так дійшла до наших днів «Пісня про Нібелунгів» — середньовічний німецький епос. У ній ми знову зустрічаємося з гунами, готами і бургундами, з красунею Ільдіко (її в епосі звуть Гудруною або Кримхільдою, але ж ім’я — Ільдіко — пестливе зменшення від Хільди) і грізним Аттілою (його тепер звуть на німецький лад Етцелем або на скандинавський — Атлі).

«Красуня-царівна в Бургундії жила, прекрасніше за всіх на світі, та дівчина була». Царівна була видана заміж за Етцеля, короля гунів, народила йому двох синів. Брати Кримхільди, бургундські королі, володіють незліченною скарбом — золотом Нібелунгів, яке вони заховали на дні Рейну. Етцель, спраглий дістати скарб, заманює братів до себе в палац. Але вони стійко вмирають під тортурами, не видавши таємниці. На наступний день в палац Етцеля збираються на бенкет вожді гунів.

Королева, яка прислуговує їм, підносить чоловікові ласу страву — серця своїх синів. Заради помсти, вона, як колись Медея, не пошкодувала власних

дітей. Охоплений жахом Етцель падає

на ложе, і Кримхільда встромляє меч йому в груди, потім підпалює палац і гине в полум’ї. Так відбились в народній пам’яті реальні історичні події.

Утім, є інша версія «Нібелунгів». Кримхільда в ній мстить не Етцелю — Аттілі за братів, а навпаки, за допомогою Етцеля — братам за смерть свого першого чоловіка, Зігфріда. Сам же Етцель постає перед нами в цій версії добрим, м’яким і благородним королем, великодушним покровителем лицарів

княжого роду.

Черговий жарт історії? Може, й так. Адже бувало, що криваві деспоти ставали в пам’яті наступних поколінь доброчесними монархами, які присвятили життя турботі про добробут своїх підданих. А, може, тим германським племенам, які були союзниками Аттіли, співучасниками його грабежів, «бич божий» запам’ятався саме з «позитивної» сторони?

Але повернімося до реального Аттіли. Тіло мертвого царя перевезли в пустельний степ і поклали в шовковому шатрі. Жінки в знак жалоби обрізали коси, чоловіки ранили собі обличчя. Найкращі вершники брали участь у ристалищах навколо намету з небіж-

чиком. Найкращі співаки возвеличували його подвиги. Потім спорудили курган і після пишної тризни, пізно вночі, таємно поховали труп в землі, попередньо уклавши його в три труни — золоту, срібну і залізну, і поклавши на поховання захоплену Аттілою зброю вбитих ворогів, дорогу кінську збрую, золото і коштовності без рахунку. У ту ж ніч були вбиті всі, хто споруджував могилу грізного царя, щоб ніхто не дізнався її місце і не потривожив би в пошуках скарбів небіжчика.

Могилу Аттіли шукали багато. Поки безуспішно. Десь в угорських степах, напевно, і зараз стоїть опливший від часу курган з останками деспота, сама смерть якого стала лише приводом для нового кровопролиття. Відкриття

його багато дало б науці. Але чи знайдуть його коли-небудь?

А може бути, курган слід шукати зовсім не в Угорщині? Може бути, гуни відвезли тіло свого царя в далекі причорноморські степи, щоб там, подалі

від чужих очей, зробити кривавий поховальний обряд?

Нарешті, не виключено, що грабіжники давним-давно розкопали курган з могилою Аттіли і викрали коштовності, тільки не зрозуміли, кому ці коштовності належали.

І лежать вони зараз в музеях і приватних зібраннях непізнаними. Або, й того гірше, камені були вийняті з оправ, золото переплавлене для зручності

Меморіал Корюківської трагедії 1943 року

продавців, залізо викинуто як непотрібний мотлох».

Автор: Олександр Ярема — Народний архітектор України, член-кореспондент Української Академії Архітектури, віце-президент НСАУ з 2010 до 2018 рр., доцент Львівської Національної академії мистецтв, член Національної спілки журналістів України, член Президії Ліги творчої інтелігенції Львівщини.

МАГАЗИН УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВАНОК

• чоловічі сорочки

• жіночі вишиванки та сукні

• дитячі вишиванки та пліття

• патріотичні футболки та головні убори

• одяг та крижми для хрещення

• ікони та свічки

• українські аксесуари, віночки, намиста

• все для св.Причастя

Частина виручених коштів передається для ЗСУ

ПРИЙМАЄМО ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАМОВЛЕННЯ

БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА ПО ТЕРИТОРІЇ США

www.luxartbylana.com

1172 W. LAKE COOK RD., BUFFALO GROVE, IL 60089 773-231-7347

G lana'svyshyvanky k @lana'svyshyvanky _ luxartbylana

ковують не лише фізичні й біологічні явища, а й життя людей у суспільстві, проник за допомогою наукових методів Дж. Лок, розвиваючи власну концепцію «закону природи». У творі «Дослідження закону природи», датованому 1664 роком, він задається питанням «Чи існує закон природи?» і доводить необхідність його існування. «...Немає у всьому всесвіті, — пише він, — нічого... що б не визнавало точних і визначених законів власного існування, що відповідають природі кожного...». Дж. Лок називає природу «матір’ю всього сущого». Він наполегливо доводить, що згода між людьми про те, що є правильним і що неправильним, не може підміняти собою «закон при-

роди», бо в різних народів (племен) і в різні часи ця згода різна. Твердження, що «глас народу — глас божий» Дж. Лок категорично спростовує досить переконливими доказами. Хоч при цьому, як уявляється, згода між людьми про справедливість чи несправедливість може бути істинною, якщо вона засновується на узгодженні волі

та свідомості людей із «законом природи». Тобто критерієм для оцінки згоди між людьми має бути те, чи відповідає зміст цієї згоди «закону природи». Якщо, наприклад, суперечить, то згода між людьми про поняття справедливості чи несправедливості є драматичною помилкою «гласу народу», яких в історії людства було забагато.

Отже, закон природи реально існує і діє в суспільному житті людей таким чином, що зобов’язує щось учиняти чи не вчиняти, а «громадянський закон» (тобто те, що ми називаємо позитивним законодавством) має відображати це зобов’язання «закону природи» і забезпечувати його виконання за допомогою влади. «...Аргументи, що підтверджують універсальність зобов’язання, яке накладається законом природи, — пише Дж. Лок, — могли б бути виведені апостеріорі з тих нещасть, які б настали, якби ми уявили, що ця зобов’язувальна сила десь зникла; бо тоді б не стало ніякої релігії, ніякої люд-

ської спільноти, ніякої вірності й нескінченної множини інших речей того ж роду...» . А ось виконання «закону природи» — це основа усіх людських благ: «...ніщо такою мірою не сприяє спільній користі кожного, ніщо такою мірою не забезпечує безпеку і недоторканність майна людей, як виконання закону природи».

Дж. Лок уважав, що «закон природи» є вічною і повсюдною реальністю суспільного життя людей, яка діє незалежно від того, в яких формах існує людська спільнота: це доцивілізаційні соціуми чи сучасні суспільства. Очевидно, можна припустити також, розвиваючи цю ідею Дж. Лока, що будь-яке суспільство в майбутньому теж існуватиме не інакше, як відповідно до «закону природи». Порівнюючи існування «закону природи» в житті людей при перебуванні їх у так званому природному стані та в умовах сучасного вже суспільства, він зазначає: «Зобов’язання закону природи не перестають існувати в суспільстві, але тільки в багатьох випадках вони чіткіше виражені, й відповідно до людських законів їх супроводжують відомі покарання для того, щоб змусити їх виконувати. Таким чином, закон природи виступає як вічне керівництво для всіх людей, для законодавців такою ж мірою, як і для інших. Ті закони, які вони створюють для спря-

мування діянь інших людей, повинні, так само як і їхні власні діяння і діяння інших людей, відповідати закону природи... Оскільки ж основним законом природи є збереження людства, то ніяка людська санкція не може бути благодатною чи обґрунтованою, якщо вона цьому суперечить».

Саме за природним правом, про яке писав Дж. Лок, має існувати не лише національне право тієї чи іншої країни, а й міжнародне, адже будь-які зобов’язання у міжнародному праві випливають так само із «закону природи», виявленого вченим.

Якщо «закон природи» реально існує і діє, то методика його пізнання теж має бути РЕАЛЬНОЮ, тобто такою, щоб пізнавати вказаний закон як РЕАЛЬНІСТЬ. Дж. Лок стверджує, що «закон природи», як і будь-яка інша природна реальність — фізична чи біологічна, — може пізнаватися з допомогою «розуму і чуттєвих відчуттів». Це теж є свідченням того, що він розглядав «закон природи» як такий, що реально існує і діє.

Але є проблема пізнання (відкриття) цього закону й методологічної ролі в його пізнанні (відкритті) соціального натуралізму. І тут постає питання ролі волі та свідомості людини в забезпеченні життя людей у злагоді із законами соціальної природи.

Далі буде…

СВІЖІ САЛАТИ

773-286-8855

ПЕРШІ СТРАВИ: чанахи, бульйон, солянка, борщ, грибна зупа

ДРУГІ СТРАВИ: чебуреки, деруни, печеня, налисники, голубці, галушки, пельмені, більше 10 видів вареників, свинина, яловичина, курка, риба

І тільки у нас можна спробувати справжній банош з бринзою та шкварками Спеціальні ціни на комплексні обіди: понеділок-п’ятниця, від 11.00 ранку до 1.00 по обіді. ДЛЯ ГАРНОГО НАСТРОЮ: налисники з маком, налисники з сиром, вареники з вишнею, сирники, та багато іншого.

МОЖЕТЕ СМАЧНО ПОЇСТИ В НАШОМУ ЗАТИШНОМУ

СЕМІНАР

НЕДІЛЯ 5 ЛЮТОГО

ФІНАНСОВИЙ СПЕЦІАЛІСТ НАТАЛІЯ АСЕВЕДО

СТРАХОВИЙ АГЕНТ ЮЛІЯ

СКУЙБІДА

American Family Insurance

 На що поширюється стандартний поліс

 Що впливає на страховий внесок домовласника

 Знижки для власників нерухомості

НЕРУХОМОСТІ МАРТА

ПЕТРУЩАК

 Перша купівля житла

 Інвестиції в нерухомість

 Сучасний ринок

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО LAW OFFICES OF KULAS & KULAS, PC

 Нерухомість

 Заповіти

 Зменшення податкіа на нерухомість

ДОМАШНІЙ ІНСПЕКТОР МАРЧІН МЄРЖЕЄВСКІ

СПЕЦІАЛІСТ З ПОДАТКІВ

МАРІЯ ЛАБЕЦЬКА

TM Accountant Inc

 Податкові декларації фізичних

та юридичних осіб

 Як відкрити свою компанію

БІЗНЕС-БАНКИР

ЛЕСЯ ШРЕДЕР

Republic Bank

 Бізнес рахунки

 Кредити для бізнесу Кредитні лінії

КОМЕРЦІЙНИЙ ФІНАНСОВИЙ

СПЕЦІАЛІСТ

ХРИСТИНА РАЧКЕВИЧ

 Фінінсування (5+ апартментів)

 Деталі комерційного кредитування

БАНКИР

РОМАН КУРЕЙКО

JPMorgan Chase Bank

 Ведення персональних та бізнесових клієнтів, інвестиції, кредитна лінія

БРОКЕР З КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ

ДМИТРО ЩЕРБИЦЬКИЙ

@properties

 Інвестиційні покупці

 Комерційна нерухомість

БРОКЕР З КУПІВЛІ

НЕРУХОМОСТІ ФЛОРИДИ

ВІКТОРІЯ ПОПОВА

Home Trust Realty Group

 Нинішній ринок житла у Флориді

ІНВЕСТОР І ЗАБУДІВНИК

ІГОР ПЕТРУЩАК

Sustainabuild

 Нові будівництва

 Інвестиції в нерухомість

БОНУС

ІММІГРАЦІЙНИЙ АДВОКАТ

АГЕНТ З МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

North Clybourn Group

ОЦІНЮВАЧ НЕРУХОМОСТІ

Selfreliance Federal Credit Union

Справді, магія… Напевно, саме таким словом можна передати суть і зміст цього свята — Різдва Христового, передати відчуття, якими сповнює воно наші душі, збагачує наші серця, дарує світлу надію. Справді, магія… Тиха чарівна ніч під високим куполом неба. Вифлеємська зоря, світло якої осяяло все навколо. А в яслах — Предивне Дитя. Маленький Ісусик, якому належить стати великим Спасителем світу.

Справді, магія… Намагатися збагнути, що це сталося, що Його народження від непорочної Діви Марії відбулося. Людському розуму важко осягнути велич такої події. Та, можливо, в цьому і є сенс нашої віри — прийняти і повірити в те, що людині не підвладне, зате для Бога немає нічого неможливого.

Справді, магія… Він щойно лиш народився, а ми вже відчуваємо Його любов. Досить тільки кожному із нас відчинити двері свого серця і прийняти Його як свого Спасителя і Господа… Як легко з Богом! Як добре ділити з Ним радощі і тривоги, прикрощі і розчарування! Він, як ніхто інший, зрозуміє, порадить і розрадить, простить і допоможе, покаже дорогу, якою треба далі йти. Навіть не дорогу, а вузеньку стежину, тільки щоб були поруч Його сліди. А де Його слідів не видно, значить там Він несе нас на своїх руках, аби вберегти від нещастя, аби ми відчули, що ми — діти Божі…. Справді, магія… Особливий Святвечір. Можливість зібратися родиною

за святковим столом. І славити Господа — словом, піснею, колядкою...

Мабуть, усе це і відчули учасники та гості надзвичайно душевного і надзвичайно високодуховного свята, яке відбулося минулої неділі у катедрі свя-

того отця Миколая в Українській околиці Чикаго. Фестиваль «Колядуймо разом» став тим моментом, коли, здавалося, небо і земля, ангельські хори і хори людські разом торжествують, колядують, славлять народження Христа. Організаторами дійства виступили власне українська громада Чикаго й околиць та безпосередньо оргкомітет — Христина Мусій, Наталка Кокорудз-Попович, Юрій Матвіїшин та Анатолій Муштук.

Можна коротко сказати, що на фестиваль завітали більше двадцяти хорових колективів, ансамблів та окремих виконавців. Але це було б неправильно, бо кожен із його учасників ділився чимось таким сокровенним, що і справді наближало нас до Істини, до тієї великої радості і любові, до миру на душі і спокою у серці, які дарує нам новонароджений Христос. І саме ми, українці, добре розуміємо тепер, що насправді означають ці слова — радість,

мир і спокій — у житті людини. Саме Україна, яка сьогодні у вогні, вибухах і кривавих сльозах, добре це розуміє. Тому радо вітали глядачі учнів школи святого отця Миколая (керівник хорового колективу Ірина Дичій), яка прийняла за останній рік більше сотні дітей переселенців із України, багато з яких стали активними учасниками колективу. А молодіжний ансамбль катедри (керівник Ірина Дичій) ніжними голосочками закликав: чисте серце, щиру віру Богу принесім. Уже не вперше радував глядачів своїм співом дитячий церковний хор «Надія» парафії святого Йосифа Обручника (керівник Ольга Допілко). І коли на фоні хористів з’явилися на сцені маленькі янголятка, здавалося, що і справді якимось особливим світлом наповнився увесь світ.

Дивовижні моменти подарували присутнім Стівен Скваєрс (фортепіано) та Анастасія Скваєрс (флейта).

Руслана Романюк, Чикаго «Сурма»

Різдва торкнулася душі співом колядників

Одразу подумалось, що таку різдвяну музику хочеться слухати в особливій атмосфері: тихий вечір, за вікном падає лапатий сніг, у каміні чи в печі потріскують дрова, поруч — найрідніші люди… А якщо й не поруч, то ти просто знаєш, що всі живі-здорові, що у всіх усе гаразд… І тільки музика… І тільки присутність Бога у твоїх відчуттях…

А далі — наче зграйка пташенят із синьо-жовтими стрічками з’явилися на сцені учасники дитячого хору «Водограй» школи українознавства «Рідна школа» при осередку СУМ міста Палатайн (керівник Марія Кириченко), прославляючи великий вечір, що йому судилося стати вечором народження Христа.

Високу ноту їхнього виступу продовжили юні бандуристи школи гри на бандурі при Організації демократичної української молоді та школі «Дивосвіт» (керівник Оксана Родак), школи гри на бандурі в місті Чикаго (керівник Мотря Пошиваник-Каудиль), щиро повідаючи про те, що небо і земля нині торжествують, бо Христос народився! Своїм ніжним голосом, співаючи про Предиво, коли Діва Марія Сина зродила, доповнила їх і Анна Наконечна (місто Мілвокі, Вісконсин, акомпанемент Віктор та Оксана Гребеньовські), яка активно концертує на підтримку ЗСУ.

Не залишив нікого байдужим і виступ дитячого хору «Кампанелла» (керівник Маріанна Косая, акомпаніатор

Діана Кофман), які раніше вже радували своїм співом і Карнегі-Холл, і конкурсні програми в Америці та Європі, оскільки мають у своєму репертуарі пісні на різних мовах світу. Зрозумілим, без слів, був і виступ на фестивалі ансамблю волинкарів і барабанщиків — чинних і колишніх правоохоронців Чикаго. «Слава Україні!» від наших ірландських друзів додавало сили і впевненості у тому, що нинішню ситуацію в Україні розділяє увесь тверезо мислячий народ, що ми маємо велику підтримку у боротьбі з рашизмом.

Успішним був на фестивалі і виступ ансамблю «Коріння» (керівник Іван Шміло), що організувався при парафії Непорочного Зачаття міста Палатайн.

Дивовижні голоси, автентичні колядки — як тут не подивуєшся професійному співу колядників, які й самі хвилювалися перед виходом на сцену, адже це був фактично їхній дебютний виступ перед такою широкою українською аудиторією. Але їхній дебют, як і яскравий виступ Прикарпатського квінтету, до якого загалом долучилися вісім виконавців (керівник Богдана Чепіль), були тепло сприйняті усіма гостями фестивалю.

Вокальна група «Українська душа» хвилювалася не менше. Однак колядка авторства Олега Вітвіцького «Там, во Бахмуті», де сьогодні мороз і вітер водять у степу вертепи, подумки перенесла усіх присутніх туди, де стоять на захисті рідної землі її найкращі сини і доньки…

Хор «Благовість» собору святих Володимира і Ольги (диригент Олена Новик-Балабан) уже більше 20-ти літ тішить публіку своїм незрівнянним співом. І цього разу їм це вдалося також: коли люди співають від душі, то це одразу западає і в душі слухачів та глядаПРОДОВЖЕННЯ / С. 22

чів. Як і слова із колядки хору Української Церкви Християн Віри Євангельської (диригенти Павло Туз і Павло Дроф’як), які переконливо співали: щастя земне — це у жмені вода… Справді, скарб наш — на небесах… Продовження фестивалю підштовхувало до не менш важливих роздумів. Бо саме над сенсом життя змушували задуматися колядки ансамблю бандуристок «Чар-зілля», хору «Ірмос» парафії святого Йосифа Обручника (диригент Богдан Кулешко), словенського чоловічого хору імені отця В. Шпендова (диригент Марко Магайне), хору православної катедри святої Софії (диригент Оля Кметь), хору Української православної церкви Святої Трійці (диригент Оксана Гребеньовська), чоловічого хору «Ставрос» парафії святого Йосифа Обручника (керівник Руслан Рольний).

Відчувалося: кожне слово, кожен звук відлунюють в душі… А коли заспівав ансамбль «Анафора», до якого входять парафіяни Українського православного собору святого князя Володимира та студенти музичного факультету університету DePaul в Чикаго, то кожен із присутніх піддався магії їхнього співу. Особливо ж — незрівнянного контратенора Володимира Лимара. Здавалося, присутні аж подих затамували, коли він почав: «В темную нічку, над Вифлеємом, ясна зоря зійшла, світлом землю покрила. Пречистая Діва, свята Невіста, в вертепі бідному Синочка зродила…» Здавалося, той спів лине не зі сцени у храмі, а десь аж звідти, з піднебесся…

Як завжди, вразив глядачів талановитий Володимир Попович, якому вдалося об’єднати для спільних колядок три колективи — хор осередку СУМ імені М. Павлушкова, хор Української католицької катедри святого отця Миколая та хор православної катедри святого Володимира. Політ їхнього багатоголосся був таким високим і безмежним, що глядачі й собі не стримувались — так хотілося колядувати разом із хористами. І колядували. Тим паче, що пан Володимир уміло диригував і залові, коли у фіналі всі разом зворушливо почали «Бог предвічний народився…».

Насамкінець треба сказати про те, що фестиваль мав і доброчинну складову: було зібрано 23 тисячі 701 долар, а дякуючи жертводавцям, суму вдалося довести до 25 тисяч. Усі зібрані кошти будуть передані для лікування українських військових у Львівський військовий шпиталь, у лікарні поблизу фронту (з цим допоможе Донецький екзархат УГКЦ), а також для UMANA-ILLINOIS та Protez Foundation.

А ще на фестивалі за 1 тисячу доларів було продано велику синьо-жовту зірку молодіжного вертепу «Ісус наро-

дився у місті Марії». Ці кошти додадуть до збірки на придбання машини

швидкої допомоги для запорізького напряму. А сама зірка одразу була подарована жертводавцем хорові осередку СУМу імені Миколи Павлушкова у Чикаго.

…Розходилися по домівках, коли на землю уже опустився засніжений вечір. Хотілося мовчати. І молитися. А ще подумалося про те, що колядка — то не просто обрядова пісня. Колядка — це також молитва. З прославою Госпо-

да, з подякою за Його великі ласки. З проханням про спокій на душі, про любов у серці. І, звичайно ж, про мир. На душі, у серці і в нашій рідній Україні, яка цьогоріч славила народження Христа під пострілами і вибухами, в бомбосховищах, у госпіталях та окопах, славила зранена і скривавлена, в чорній хустині, з посивілими косами та зі сльозами на очах, які не скоро висохнуть… Славила, бо вірить: Господь допоможе світлу перемогти. Христос народився! Славімо Його!

— Фестиваль колядок у Чикаго — унікальний, бо він і музичний, і християнський, і засвідчує нашу єдність, — говорить голова оргкомітету Христина Мусій. — Ми єдині у любові до Предвічного Бога, народженого у Вифлеємі, і єдині у любові один до одного. А тому передусім завдячуємо тим, хто багато років тому започаткував традицію спільної коляди, хто зберіг її до сьогоднішнього дня і розвинув до такого високого рівня. Усе це — заслу-

P. S.

га учасників колективів та їхніх керівників, а також волонтерів і спонсорів, які долучилися до активної допомоги та співпраці. Дякуємо усім хорам та ансамблям за кількамісячну невтомну працю над програмою фестивалю. Оргкомітет щиро вдячний за підтримку Фундації UA Resistance, Фундації «Спадщина», Кредитівці «Самопоміч», а також Наталці Асеведо і Mortgage Solutions Financial , Лідії Девоншайр, родині Муштуків, родині Шуликів, доктору Олені Гордон, Юлії Скуйбіді та ОДУМ. Дякуємо за підтримку Володимиру Тюну і відділу маркетингу Кредитівки «Самопоміч», Оксані Чуйко і Незалежному радіо, Марії Климчак і радіо «Українська Хвиля», URC радіо та Олександру Бальбусу, газетам «Українське Слово» і «Cурма». Дякуємо Тарасові Небесному за відеозйомку події pro bono і Олегові Мелешку, Адріанові Павлюку — за звук. Дякуємо усім фотографам і журналістам, що завітали на подію, зокрема Марті МатвіїшинФуоко, Петрові Ковтуну. Дякуємо Оксані Римарук (фірма «ВареничОК») та Галині Федус (кафе «Шоколад») за смачне частування, а Христині КардашСтупницькій — за створення сувенірних патріотичних пташок. Вдячні команді волонтерів, яка працювала під час проведення фестивалю, а це — Лідія Ткачук, Лариса Матусяк, Лідія Матвіїшин, Богдан Матусяк, Ростислав Декайло, Олена Мелоні, Марія Солонинко, Юрій Сорока, Віталій Швець. Особлива подяка парафії святого отця Миколая за підтримку в організації та всебічне сприяння, зокрема отцю Сергію Ковальчуку, отцю Роману Бобесюку, парафіяльній раді та спільноті Святого Духа. Щиро дякуємо усім парафіям та організаціям за сприяння та підтримку. Ось так разом ми старалися подарувати українській громаді та гостям фестивалю справжнє різдвяне свято нашої єдності. А тепер з нетерпінням будемо чекати фестивалю наступного року.

Фото Петра Ковтуна.

«Втрачений

рік» — розкрита сімейна таємниця Голодомору

Оля Сорока, Чикаго «Сурма»

«Втрачений рік», мабуть, одна з перших книжок про Голодомор, написана англійською мовою для дітей середньо-шкільного віку (віком 10-14 років), автор — Katherine Marsh (Катя). Представлення книжки відбулась 25 січня 2023 року в книгарні Anderson’s Bookshop, в передмісті Чикаго.

На тему книжки надихнула власна історія родини авторки, а саме виживання та терпіння під час Голодоморугеноциду — штучного голоду в роках 1932-1933, заподіяного Україні та прикритому сталінським тоталітарним режимом, і досі заперечуваним російською федерацією, під час якого загинули мільйони невинних чоловіків, жінок і дітей.

Бабуся Каті емігрувала до Сполуче-

них Штатів Америки у 1928 році, зали-

шивши на Хмельниччині двох сестер і

брата. Про звірства, заподіяні українцям під час Голодомору-геноциду, родина у Сполучених Штатах дізналася з листів, написаних членами родини в Україні та від сусідів, які отримували

цю інформацію. Однак саме в 1933 році двоюрідний брат матері Каті зміг привезти доньку до США, і тоді стала відома вся історія.

Катя розповіла, що після того, як дізналася про історію своєї родини під час Голодомору, вона відчула, що важливо поділитися цим, оскільки усвідомила, «як мало американців знають цю історію». Вона написала Втрачений рік, щоб «змінити це». Автор також зазначила, що «хотіла розповісти цю історію, тому що Голодомор є по-

тужним прикладом дезінформації та того, як вона формує наше розуміння історії».

Навчання американської молоді правдивої історії настільки важливе для Каті, що раніше, у день представлення книжки, вона викладала історію Голодомору 600 дітям середньої школи в цьому районі. Робила це також на східному побережжі США (1 400 студентам) перед схожими заходами там.

Під час написання цієї книжки Катя провела значну кількість досліджень. Вона звернула увагу на дезінформацію, написану «журналістом» The New York Times Волтером Дюранті, який писав, що відвідав москву та повторював радянську брехню про те, що голоду не було. Вона також відзначила кількох інших журналістів, зокрема Ґарета Джонса, який дійсно відвідав Україну і дуже докладно написав про голод, свідком якого особисто був.

12 РОКІВ ПРАЦЮЄМО ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ.

РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ.

АВТО | БУДИНКИ | БІЗНЕСИ | ЖИТТЯ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ДОПОМОГА НОВОПРИБУЛИМ

ЗІ СТРАХУВАННЯМ АВТОМОБІЛІВ

ЗНИЖКА ДО 35% ПРИ ПОЄДНАННІ СТРАХОВИХ ПОЛІСІВ НА АВТО ТА БУДИНКУ СПЕЦІАЛЬНІ ЗНИЖКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВОЛОНТЕРІВ

1702 W. CHICAGO AVE., CHICAGO IL, 60622 370 S. SCHMALE RD., CAROL STREAM IL, 60188 773-235-9900 з понеділка по суботу.

Катя зазначила, що вона журналістка та письменниця, яка любить писати містичні романи. «Втрачений рік» — це історичний фантастичний роман, написаний як таємниця, яка спонукає молодого Метью розгадати правду про секрет, який його бабуся приховувала від родини. Коли він знаходить стару чорно-білу фотографію в речах своєї бабусі, це зацікавлює його. Небажання бабусі навіть говорити про фотографію

спонукає Метью розпочинати його місію відкриття.

Книжка поєднує читачів із життям родини Каті під час Голодомору. Особливо нащадки людей, які пережили Голодомор, можуть прослідкувати в книжці те, про що розповідали наші родини, їхній досвід пережиття. Мільйони нащадків Голодомору в усьому світі можуть легко зрозуміти те, що вони прочитають у «Втраченому році»

Катя написала цю книжку у 2021 році перед нинішнім вторгненням ро-

сії в Україну. Вона стала ще більш переконливою через подібність геноциду, який росія вчинила проти України під час Голодомору, та геноциду, який во-

на здійснює сьогодні. Автор також розповіла про деякі поведінки, які можуть здатися дивними випадковому спостерігачеві, але тепер відомо, що вони є частиною травматичних наслідків для людей, які пережили Голодомор-геноцид, і для їхних нащадків.

«Втрачений рік» чудово проілюстрований Марією Скляровою (https: //www.mariaskliarova.com), молодою українською художницею з Харкова, а обкладинка книги була розроблена для зображення «Від Печерської Лаври в Києві до Брукліна» (де її бабуся спочатку оселилася в США).

Книгарня Anderson’s Bookshop — це сімейний бізнес, який бере початок у 1875 році в Непервіллі, Ілліной. «Андерсон» співпрацює з тисячами шкіл, щоб уможливити доступ книжок в руки юних читачів. Вони планують зробити це з Втраченим роком, щоб діти зрозуміли, що таке Голодомор.

Випуск книжки Втрачений рік підтримують Український Конґресовий Комітет Америки — Відділ Ілліной, Мережа Нащадків Голодомору та Фундація Голодомору в Україні — США, представники яких особисто були присутні на презентації книжки.

Про автора книги: Кетрін Марш — лауреатка премії Едгара По за твір «Нічний турист»;авторка творів «Сутінковий в’язень», «Джепп, Хто кинув виклик зіркам» і «Двері біля сходів». Кетрин виросла в Нью-Йорку, а зараз живе у Вашингтоні, округ Колумбія, з чоловіком і двома дітьми.

«Втрачений рік» доступний у книгарні Anderson’s Bookshop (і онлайн https://www.andersonsbookshop.com) у Даунерс-Гроув і Нейпервіллі, Ілліной та Амазон.

Автор: Оля Сорока — Голова Мережі Нащадків Голодомору.

ЮЛІЯ

СКУЙБІДА

СТРАХУВАННЯ

Andriy Chaley, Чикаго Засновник та власник української книгарні у США @Ukrainian_Best_Books

АКТУАЛЬНО НА СЬОГОДНІ...

«Крути. Збірка пам'яті героїв Крут». Упорядники Осип і Надія Зінкевичі.

*29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна подія в українській історії — бій під Крутами. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних українських студентів та гімназистів. Майже всі вони полягли у нерівному бою. Цей бій отримав величезне символічне значення — і саме його намагалися розкрити упорядники цієї книги.

До збірки «Крути», виданої «Смолоскипом» до 100-річчя бою, увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії,

і художні твори, але насамперед — публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги — спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити.

Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань. Книга розрахована на широке коло читачів, зокрема молодь. Публіцистичне видання. Тверда палітурка. 422 сторінки. 2017 рік. Нова.

Видавництво «СМОЛОСКИП», м. Київ , Україна. Українською мовою.

АКТУАЛЬНО ЗАВЖДИ...

«Світ Правди засвітить Кобзар». Тарас Шевченко.

Дізнатися більше тут h

ДЛЯ ДІТЕЙ 6+...

«Найкраще місце на землі». Дмитро Павличко.

*Найкраще місце на землі — там, де ти народився, де вперше побачив сонце і вперше почув казку, де киценька у віночку, а журавель у чобітках, де писанкові гори та рушникові ріки навчають любові до Батьківщини. Чудову книжку — подарунок українським дітям — створив лауреат Національної

премії України імені Тараса Шевченка — Дмитро Павличко. А допомагала йому лауреат премії імені Олени Пчілки — художниця Вікторія Ковальчук. Дзвінке поетове слово й вигадливий пензель майстрині розкриють у кожній дитині здібності до образного мислення й поетичного

сприйняття світу. Книжечка для дітей віком від 6+. 95 сторінок. Тверда палітурка. 2008 рік. Нова. Видавництво «Веселка», м. Київ, Україна. Українською мовою.

«КНИГА ТИЖНЯ»...

«Птахи співають українською».

Богдан Стельмах. Збірка віршів.

*Чи ви прислухалися, якою мовою тьохкає соловейко, а якою курликають журавлі!?.. Цю пташину мову добре вивчив відомий український поет Богдан Стельмах. І навіть написав про це чудові вірші, які обов’язково сподобаються дошкільнятам

та дітям молодшого шкільного віку. Літературно-художнє видання. Книжечка для дітей віком від 2+. 48 сторінок. 2015 рік. Нова. Видавництво «Свічадо», м. Львів, Україна. Українською мовою.

«КНИЖОЧКА-СКАРБ»...

«АКОРДИ АНТОЛЬОҐІЯ УКРАЇНСЬКОЇ

Дізнатися більше тут h

Дізнатися більше тут h

*Книга-альбом «Світ Правди засвітить Кобзар» є реалізацією двох окремих задумів Тараса Шевченка – опублікувати другого «Кобзаря» та серію офортів «Живописна Україна». Шевченкова ідея не була здійснена. Пропонована книга-альбом є дуже вдалою спробою об’єднання цих двох Шевченкових задумів в одне ціле. Текст «Кобзаря» взято з репринтного празького видання 1941 р. і доповнено цензурними купюрами, виявленими визначним українським філологом, фольклористом, літературознавцем, академіком НАН України зі Словаччини Миколою Мушинкою.

від смерти Шевченка». Уложив ІВАН ФРАНКО з ілюстраціями Юлїяна Панькевича. У ЛЬВОВІ, 1903 рік. З друкарнї Наукового тов. ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського.

*Прижеттєве видання Івана Франка.

*Перша та одна з головних збірок поезій українських авторів другої половини ХІХ століття. До книги вміщені головні праці відомих діячів української літератури, які припадають на період після смерти Тараса Григоровича Шевченка до діяльності самого Івана Франка.

*У книзі Ви зможете знайти творчість таких авторів як: Леся Українка, П. Куліш, Л. Глібов, О. Маковей, С. Руданський, О. Федькович, М. Вербицький, В. Самійленко та інші...

*Краща творчість 88-ми поетів другої половини ХІХ століття.

*Збірка «АКОРДИ» науково-цінна та є невідємною частиною домашньої бібліотеки українського колекціонера.

*Книга важливих поезій другої половини ХІХ століття. Для усіх, хто цікавиться історією України.

Видання «Кобзар і Україна» здійснено у співпраці з Народним музеєм Тараса Шевченка у Львові. Літературно-художнє видання. М’яка палітурка. 448 сторінок. 2014 рік. Нова. Видавництво «АПРІОРІ» м. Львів, Україна. Українською мовою.

Про життя

* * *

Дізнатися більше тут h

Високомистецькі репродукції творів живопису і графіки Шевченка та художників XIX ст. аж до сьогодення допомагають глибше зрозуміти історичне минуле, природу, народний побут, давні традиції та звичаї українського народу. Рекомендовано шанувальникам українського пророка Тараса Шевченка, а також усім, хто зацікавлений пізнати унікальну, самобутню та оригінальну культуру України.

*** «Закінчуючи впорядкованє отсеї антольоґії складаю щиру подяку Впов. проф. Грушевському за ласкаву поміч при доборі й порядкованю матеріялу, а також йому й артистови Іванови Трушу за впорядкованє і допильнованє артистичної та декорацийної части сеї книги». ІВАН ФРАНКО.

Наукове видання. 316 сторінок. Тверда палітурка в тканинній оправі з квітковою стрічкою та золотим тисненням. 1903 рік у Львові. Б/В. Стан колекційний, хороший 4/5. Оригінал. Розміри: висота – 265 мм x ширина – 195 мм x товщина – 35 мм. Видано накладом українсько-руської видавничої спілки. Українською мовою.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ:

Ледве люди починають жити, а вже смерть над ними різноманітні сіті наставляє.

Про людину

Дізнатися більше тут h

П. Могила

* * * Людина уподібнюється ніби до сирої їжі, до гниття схильної та нестравної. Тоді всемогутній Бог вживає, як сіль, зверхників, аби їжа не зогнила.

П. Могила

Про церкву

* * *

Добра жінка є знаменитим даром від Бога.

П. Могила Власні

* * *

Заздрість — це подвійне зло: з’їдає того, хто заздрить, і заважає жити тому, кому заздрять.

A. Chaley

один із планшетів і, рухаючи пальцем, переміщати будь-які сузір’я та планети, зображені на екрані. Ми творимо

справжнє диво, керуючи Всесвітом, спрямовуючи світила, куди хочемо. Порух пальцем — і будь-яка планета по-

трапляє на орбіту, зображену по центру планшета. І на стелі загоряється новий об’єкт із підписом. Так можна багато дізнатися з астрономії. Але я волію більше милуватися, аніж почуватися творцем (у цьому випадку), бо в закони світобудови краще не втручатися. Адже це — віртуальна розвага, і мені значно більше подобається спостерігати те, що на «склепінні». Ще зазначу про цю залу, що вона — спокійна, тут відчуваються релакс, є навіть терапевтичний момент. Тут добре лежати, відпочивати і водночас концентруватися.

Є карти космосу, зроблені у форматі 3D. Можна спостерігати круглі об’єкти, які показують, наприклад, різні фази Місяця. Можна бачити сузір’я, туманності, метеорити… Усе — просто як реальне. Цей проект називається «Віртуальне відвідання орбіти» (Virtual Orbital Visit, 2022).

У коридорі — великі стіни з ілюзорними виставками. Тут можна сісти та спостерігати фільми — планети та інші красоти космосу. Наприклад, виставка Ніка Райяна (Nick Ryan, 2017 р.), Earthly Debris Cabinet. Можна пройтися та побачити під склом різні предмети, знайдені в космосі. Це різні прилади, камінці (є навіть схожі на коштовні), персні, спіралі, інші металеві конструкції, але й космічне сміття. Деякі предмети зовсім тривіальні, проте причетність до висот надає їм шарму. А є схожі на молюсків або скам’янілості. Можна подумати, що все це — витвори людських рук. Але, виявляється, це — знайдено в космосі. Цей згорток із синім «оком» такий схожий на молюска!

Або ця елегантна мушля з металевим блиском… Окрема краса — керамічна виставка, де дуже веселі барви — від жовтогарячих до червоних, від жовтого до синього (тонко показані ці переходи кольорів). Назва — Aphrodite Terra, Venera 00307-00310, авторка — Anna Hoetjes. В описі сказано, що це — на основі радарних зображень — ландшафти планети Венера. Оскільки Венера-Афродита, за міфом, народилася з морської піни, стає зрозуміло, чому ці предмети — хвилясті й нагадують океан або вулканічну лаву. Усі ці експозиції — дуже сучасні, але ґрунтуються на здобутках попередніх науковців, тобто можна казати про тяглість виставок. Наприклад, про Венеру базується на розробках середини ХІХ століття — спектроскопії. Швейцарія вміє брати минуле і залучати в теперішнє та майбутнє.

Треба вдивлятися в кожну річ і читати про неї інформацію, оскільки в цих експонатів — подвійне дно.

У літературі до виставки (ці матеріали можна взяти навіть у довідковому бюро Лозанни) науково пояснюється концепція кожного об’єкта, кожної експозиції.

Митців й організаторів цієї виставки — просто безліч, і важко всіх перелічити. Назву буквально кілька авторів та експозицій: Cath Le Couteur –The Secret World of Space Junk (2017, 2018), The Dynamic Universe (LASTRO, eM+, 2022), та ін. Кожна виставка — просто палац, в якому багато зал, і кожна має назву. Презентовано там і «Армію роботів» (Army of Robots, або «Астророботів», LASTRO Astrorobots). Це різноманітні конструкції, деякі схожі на восьминогів — із щупаками. Упорядники брошури про виставку порівнюють ці машини з «дюжинами очей, які проникають у глибини Всесвіту».

У самому павільйоні — багато темряви, освітлюваної яскравими і кольоровими спецефектами, а сама територія навчального закладу вражає просторами.

На вході до іншого павільйону — цікава конструкція, іще один арт-об’єкт: звисає велика куля, зроблена з бамбу-

кових паличок. Кожний окремо схожий на флейту, а разом вони зв’язані та утворюють особливий механізм. Можна брати кожну паличку — і об’єкт починає крутитися, рухатися подібно до маятника. Що це — планета чи абстракція? Висновки зробимо самі. Я не розповіла й мінімуму того, що містить ця надзвичайно багата виставка. Зрозуміло, що вона не на один раз, а вимагає обдумування та повторного візиту. Загалом враження яскравості та інтелекту, вдумливості.

На території EPFL приємно й цікаво просто гуляти, милуватися на будівлі, винаходи, бачити процес ізсередини, а ще заходити раніше невідомими стежками то до саду, то до інших павільйонів. Але, спостерігаючи і нібито розважаючись, ми пізнаємо науку. У Швейцарії багато чого слугує навчальній меті. Такі візити допомагають краще уявити освіту в цих вищих навчальних закладах. Цікаво порівняти з досвідом наших лабораторій та ВНЗ, а ще — це створює можливості для нових фантастичних відкриттів.

Аналітик матеріалів — Олена Смольницька.

Автор: Ольга Смольницька — кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.

му точаться не менш запеклі бої між добром і злом. До таких герців необхідно віднести чин моїх однокурсників по навчанню в Київському університеті Анатолія Горлова й Михайла Сороку.

Це вони не дали змінити цивілізаційного поступу українства в грудні 2004

з’явилася, то це відкривало б дорогу нечесному учаснику виборчої гонки вже безпосередньо до президентського крісла.

Зрозуміло, що кожен день російсько-української війни дає нам безліч прикладів жертовного здвигу українців. Масовий героїзм українських льотчиків створив навіть збірний образ Привида Києва. Зафіксується в історії і чин курсантів Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, моїх студентів, які під командуванням генерала Сергія Кривоноса не здали ворогу столичний аеропорт «Жуляни».

Чи є місце подвигу сьогодні для українців поза фронтовими окопами, бойовими вильотами й вдалими морськими вилазками?

року, коли владна команда тодішнього прем’єр-міністра Януковича вимагала від них опублікувати нікчемне рішення Центральної виборчої комісії про обрання згаданого Президентом України всупереч ухвалі Верховного Суду України про неможливість встановити результати голосування через масові фальсифікації. Якби така

публікація

Є і не тільки власне на фронтах Великої Української народної війни, а й навіть у полоні рашистів: одним із таких є приклад кандидата наук Владислава Дутчака із Січеславщини, який після «братнього» московського віроломства в 2014 році між написанням докторської дисертації і відсіччю російській агресії вибрав останнє. Своєю гідною поведінкою на допиті в російських слідчих, що поширений сьогодні в інтернеті, офіцер полку «Азов» логікою мислення й переконливим словом виграв свій черговий, тепер ідеологічний бій у підступного ворога.

Ми сьогодні зі зброєю в руках ще раз залягли в снігових заметах, аби знову зупинити ту орду, що рветься нас знищити, як і в 1918-му. Це і нагадування демократичному Заходу, який і сто, і тридцять років тому не усвідомив, яку гадину він запустив до своїх цивілізаційних проектів. Та й нині, багато хто там звивається як вуж на сковорідці, коли йдеться про реальну підтримку України, що спливає кров’ю в статусі оборонця всієї людської цивілізації.

Тож — нам Крути не забути! Бо там уперше через двісті років після нашої Полтавської поразки й програшу Європи з вогню юнацьких сердець запломеніли українські душі святістю національного буття. Він і досі вселяє віру в перемогу України.

І новий чин росте!

Автор: Володимир Сергійчук — завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук.

Євген Салевич, Львів «Сурма»

Провідне коло Організації української нації «Держава» та відділ україніки ЛОУНБ провели наукову конференцію «Давня історія України в науковій спадщині Ярослава Пастернака».

Вступне слово на конференції про національний ідеал української вченої людини, видатного археолога ХХ століття Ярослава Пастернака подав завідувач відділу україніки, представник ОУН «Держава» Євген Салевич Він наголосив на важливості життєпису жертовного служіння і подвижництва українського вченого для тривання і творення української нації. Основу національної гордости українців складають неоціненна наукова спадщина археолога, неоціненні його знакові відкриття, якими говорить до нас наша свята земля за відсутности писемних джерел, і науково обґрунтовані висловлювання про «автохтонність українців на сьогоднішніх землях ще з часів верхнього палеоліту».

Історик, директор ЛОУНБ Іван Сварник детально висвітлив життєвий шлях славного археолога. Він на-

родився у Хирові, хоча родові корені виводяться із Зіболок на Жовківщині, де Пастернаки були заможними господарями, які дбали про церкву, дали своїм дітям добру освіту. Батько вченого Іван здобув освіту в духовній семінарії і був священником. Мати Ольга походила зі священничої родини Мацюраків. Сина, мовби передрікаючи його долю, назвали княжим іменем Ярослав. Отець Іван, як і багато інших священників, був не лише справжнім пастирем для своїх вірних, але й громадським діячем, мав чудову бібліотеку, дбав про виховання й освіту своїх дітей. Ярослав і його брат Северин здобули вищу університетську освіту, стали відомими науковцями. Вже на перших курсах філософського факультету Ярослав обрав для себе фах археолога, спеціалізувався у проф. Гадачека, поглиблено займався антропологією у проф. Чекановського. А ще працював у Національному музеї, за дорученням митрополита Андрея збирав предмети церковної старовини. Подальшу кар’єру молодого історика перервала Світова війна. Ярослав служив поручником у 41 полку піхоти, був тяжко поранений. В листопаді 1918 пішов в УГА, брав участь у Чортківській офензиві,

воював на Великій Україні у 5-й Херсонській дивізії Долуда. 1920 р. разом з Дієвою Армією УНР опинився в таборах інтернованих у Чехословаччині. Після цього залишився у Празі й під керівництвом відомого славіста Л. Нідерле захистив докторат з археології у Карловому університеті (1925). Далі Ярослав працював як археолог, керував масштабними розкопками Градчан, дослідив романські святині ХІХІІ ст., укріплення й житла княжої доби, відкрив цікаве кельтське похован-

ня, неолітичні й бронзові поселення й могильники, плідно працював у Карпатській Україні. 1928 р. Пастернака запросили очолити Музей НТШ у Львові. Він повною мірою реалізував себе як учений-дослідник. Всесвітньо відомим Я. Пастернак став завдяки відкриттю княжого Галича, локалізованого в с. Крилосі. Ці розкопки викликали широкий розголос не лише в Галичині, а й у всьому світі, особливо після відкрит-

ПРОДОВЖЕННЯ / С.

Давня історія України в науковій спадщині

Ярослава Пастернака

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування

• Федеральні позики

• Низькі відсотки

• Позики під ремонт

• Перефінансування з CASH OUT

• Перефінансування без додаткових коштівNO CLOSING COST

• Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

ww.gosfmc.com

Наша адреса:

1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622

Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106

nacevedo@gosfmc.com

NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE РОЗМОВЛЯЄМО

29 СІЧНЯ У ВІЦІ 93 РОКІВ ПОМЕР УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ-ШІСТДЕСЯТНИК

ДМИТРО ПАВЛИЧКО.

ВІН ЗАЛИШИВ ПО СОБІ ВЕЛИКИЙ ТВОРЧИЙ СПАДОК, БУВ АКТИВНИМ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНИМ ДІЯЧЕМ: СТАВ ОДНИМ ІЗ ОРГАНІЗАТОРІВ НАРОДНОГО РУХУ УКРАЇНИ, БУВ ДЕПУТАТОМ

«Я ЗА ТОБОЮ НАВЗДОГІНЦІ…»

Я за тобою навздогінці

Усе своє життя біжу;

Я впізнаю у кожній жінці Тебе — і рідну, і чужу.

Я за тобою навдогони

ВЕРХОВНОЇ

РАДИ, ПРАЦЮВАВ ДИПЛОМАТОМ.

«СУРМА» ПРОПОНУЄ ДОБІРКУ ЙОГО ТВОРЧОСТІ, ЯКУ ЗНАЄ КОЖЕН.

ДВА КОЛЬОРИ

Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мене водило в безвісті життя, Та я вертався на свої пороги, Переплелись, як мамине шиття, Мої сумні і радісні дороги.

Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба.

Мені війнула в очі сивина, Та я нічого не везу додому, Лиш горточок старого полотна І вишите моє життя на ньому.

Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне — то любов, а чорне — то журба.

« ДЗВЕНИТЬ У ЗОРАХ НЕБО ЧИСТЕ»

Дзвенить у зорах небо чисте, Палає синім льодом шлях. Неначе дерево безлисте, Стоїть моя душа в полях.

Як надійшла щаслива доля, Збудила весняну снагу, Моя душа, немов тополя, Зазеленіла на снігу.

Як надійшла любов справдешня, Хлюпнула пригорщу тепла, Моя душа, немов черешня, Понад снігами зацвіла.

Як надійшла і засіяла Та дружба, що живе в літах, Моя душа над снігом стала, Неначе яблуня в плодах.

Лечу, як п’яний соловій; Я впізнаю в очах ікони

І в оці відьми поклик твій.

Не зупиняйся. Будь, як мрія, Як видиво в миттєвім сні.

Чи ти — свята, чи ти — повія — Не дай дізнатися мені.

НА РУЇНІ

Палац Дудаєва — в руїні! Радій же, кам’яна Москво, Будуй палати і святині, Звеличуй імперське єство Своєї темної гордині І не соромся — в тій руїні Твойого духу торжество.

Ти розбиваєш не від вчора Базальт, ґраніт а чи порфір Осель, де правда й непокора Живуть, тобі наперекір, — Ти, невблаганна і сувора, Захланна танкова потвора, Вогнями дихаючий звір!

Хвались! Ти знищила півсвіту, Чи трохи більше, чи — якраз? Твою сьогоднішню еліту Відзначив би Петрів указ, Тож виривайся із-під гніту Чеченського — до динаміту, Щоб підірвати весь Кавказ!

Та, як валитись будуть гори, Ховайсь, бо прийде Прометей, І Риму третього опори Зламає він і в ниці нори Заб’є тебе й твоїх дітей. Тебе заглушать не докори, А камені з твоїх церков, Де ти благословляла горе І пила з чаш чеченську кров!

«МИ ВБОГИМИ БУЛИ Й ЖИЛИ В ПЕЧАЛІ…»

Ми вбогими були й жили в печалі, Все заборонено рабам, та все ж, Мов благодать, в бібліотечній залі Свободу для ума свого знайдеш; Оті книжки, пилюкою припалі, Тобі відкриють просторінь без меж; Свій розум ми гострили, наче зброю, Незримий меч нас готував до бою.

Ми брались до книжок в тяжкі часи, В тюрмі читали більше, як на волі; На животах стягали пояси, І чорних хліб в легенькому присолі

Був нам пахучішим од ковбаси; Принижені, голодні, напівголі, Ми віддавали кошти немалі На книгозбірні в бідному житлі.

Нема ніде для наших душ узору; Європою ви нас не навчите, Ми мусимо самі піднятись вгору, На ясне сонце винести все те, Що нас вело крізь темряву сувору; Напівгріховне і напівсвяте, Та непогасне слово нам світило, Бери ж його тепер, страшна могило!

Та ні, не оскверняймо ті літа, Як ми ховали визвольні ідеї У натяки і, певно, неспроста Зрікалися себе, як Галілеї, І ґвалтували праведні уста Брехнею — о, це гріх душі моєї! — Щоб рятувати матір з-під коліс, З дияволом я йшов на компроміс.

Тут недоречні покаянні трени, Жалі, що не пішов я на костер, Бо ж опекло мене життя студене Страшніше за вогонь пекельних сфер; Не думав я про власні кантилени, А лиш про те, щоб мій народ не вмер, Співав я чесно про червоне й чорне, Мій біль лишень моя сльоза пригорне.

Та що це я? Мені не до плачу Тепер, коли стоїть моя держава І треба сонце вже, а не свічу Нести туди, де ще панує мрява; Свої боління я перемовчу, Бо кожна сповідь — небезпечна справа; В непогрішимого душа глуха, А каяття — то ж дозвіл для гріха.

Не кайся, бо твоя незгойна рана — То спадок рідних поколінь. Вона Кривавилась іще в душі Богдана, Коли він їхав із Чигирина У Переяслав. Рубана і рвана, Вона — немов огненна борозна —

Ділила чорне українське поле

На Схід і Захід — о проклята доле!

Ми всі — нащадки лютої межі, Породження зманливої безодні; Сліпили нас відомсти палаші, І досі ми позбутися не годні Ненависті — духовної парші, І всі прокльони наші благородні, І навіть наших ґеніїв клятьба — То самозгубна печія раба.

Свобода або смерть — то ностальґія, То наша вбивча туга за життям, Що нас вела в століттях, наче мрія, Навчала нас і рвала серце нам, Являлась і зникала, як месія, Валила й знову будувала храм, Ділила наше плем’я нице й горде, З рабів кувала визвольні когорти. Спізнав я це чуття до глибини, Як матері докірливу отуху, Коли збирав докупи, наче сни, Розвіяні частини свого духу Під звук щемкий козацької струни — На золотім, на першім з’їзді Руху; Дивилась дулами у вікна смерть, Та радістю я був налитий вщерть.

В житті такого щастя вже не буде; Я, певно, народивсь для того дня, Коли з очей спадає блиск полуди І видно все — де правда, де брехня, — Незнаний дух тобі вступає в груди Для Слова, що звучить, як послання, І ти стоїш, пойнятий новиною Безсмертності, — над власною труною.

І дивний клич із глибини століть

До тебе йде — твоя печальна глоса; Ти слухаєш, як грає в дзвонах мідь, Ти бачиш, як палає шабля боса, Як виступають гетьману навстріть Полки Кричевського чи Кривоноса, Так, ніби ти колись в Чигирині

І сам сидів на карому коні.

ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

стоятися і знов розкочують. Так кілька разів. Через це воно має кілька шарів. Ми спростили цей крок, взявши готове тісто філо, що також виходить із шарами, але більш хрустке. Начинка. Яловичина, цибуля та картопля — це найбільш популярний варіант. Але ви можете взяти будь-яке інше м’ясо, що вам смакує. Головне, не забудьте додавати сіль та перець між шарами начинки, щоб пиріг не вийшов прісним. Також важливо попередньо трохи підварити картоплю, інакше вона може залишитися сирою після випікання.

3 гілочки кропу 200 г натурального густого йогурту або сметани

КРОК 1

Зачистьте від плівок 500 г яловичини та наріжте маленькими кубиками. Очистьте 5 картоплин і цибулину. Картоплю наріжте кружальцями, а цибулю — півкільцями. Картоплю покладіть у каструлю та залийте молоком. Варіть приблизно 10 хвилин після закипання на невеликому вогні, всередині вона має залишатися ще трохи сирою. Розігрійте духовку до 200 градусів.

КРОК 2

КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПИРІГ КУБЕТЕ: ВАРІАЦІЯ СТРАВИ ВІД ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА

М’ясні пироги та запіканки — ок-

ремий вид втіхи. Адже їх можна приготувати на свято, на сімейну вечерю

у неділю чи простий обід, а також зручно взяти із собою будь-куди. До того

ж існують певно тисячі рецептів з усього світу, а деякі з них стали справжніми бестселерами, як-то британський

пастуший пиріг чи французький кіш лорен.

Ще один прекрасний варіант — татарський пиріг кубете. Цей м’ясний пиріг найчастіше готують з яловичиною, цибулею і картоплею у листковому тісті. Та ми вирішили трохи спростити рецепт і пропонуємо зробити кубете з тістом філо. По-перше, ви зекономите трохи часу, бо тісто беремо вже го-

тове, а по-друге — отримаєте новий цікавий смак. Спробуйте!

ОСОБЛИВОСТІ КЛАСИЧНОГО ПИРОГА КУБЕТЕ

Кримськотатарський пиріг кубете в Криму та на півдні України дуже часто готують до всіляких свят. Оригінальний рецепт має кілька характерних особливостей, тож якщо хочете, використайте їх та зробіть страву більш оригінальною.

Тісто. Зазвичай тісто робиться на основі борошна та вершкового масла із додаванням сметани й молока. Йому дають відпочити, розкочують і складають конвертиком, потім ще дають від-

Бульйон. Головна й найцікавіша фішка страви — це бульйон. Посередині пирога після формування робиться отвір чи розріз, у який періодично вливається трохи бульйону, десь через кожні 15-20 хвилин випікання. Це дозволяє начинці залишатися соковитою, але в основному робиться для того, щоб картопля встигла приготуватися.

Ми цей крок виключили, бо картопля

в нас була попередньо підварена у молоці, та це не зробило пиріг сухим. Тож, ви можете зробити на свій розсуд.

ІНГРЕДІЄНТИ

Для пирога кубете: 400 г тіста філо 100 г розтопленого вершкового масла

5 картоплин 500 мл молока

1 цибуля 500 г яловичини (задня частина)

1 яйце (для змащування пирога)

Для соусу:

1 великий солоний огірок

столу і на щодень, чудова до м’яса, риби й просто так.

ПОРАДИ

Обирайте щільну та тверду червону капусту. Верхні листочки повинні бути пружними. Тоді можемо бути впевненими, що вона буде свіжою та соковитою.

Далі — грейпфрут. Зазвичай, чим він більший, тим смачніший та солодший. Винний оцет для заправки можна замінити яблучним. Столовий 9% не підійде, бо окрім кислинки нам потрібен приємний фруктовий посмак.

ІНГРЕДІЄНТИ

300 г червоної капусти

1 грейпфрут

40 г слайсів пармезану

2 гілочки м’яти

У невеличкій каструлі розтопіть 100 г вершкового масла та змастіть дно форми, в якій будете випікати пиріг. Ми взяли керамічну форму діаметром 24 см. Візьміть тісто та викладайте шарами у форму, змащуючи кожен розтопленим вершковим маслом за допомогою кулінарного пензлика. Викладіть половину шарів тіста, приблизно 6.

КРОК 3

Зверху викладіть начинку. Спочатку викладіть шматочки м’яса та трохи присоліть, зверху — половину цибулі, потім картоплю, ще раз присоліть. Зверху покладіть решту цибулі та ще трохи солі.

КРОК 4

Накрийте начинку шарами тіста, що залишились, змащуючи вершковим маслом. Останній верхній шар тіста також змастіть. Краї тіста обріжте ножицями чи ножем. Посередині зробіть хрестоподібний отвір та змастіть пиріг яйцем. Поставте випікатися на 3540 хвилин за температури 200 градусів. Для соусу дрібно наріжте солоний огірок та 3 гілочки кропу, змішайте з 200 г натурального густого йогурту або сметани.

сіль та перець до смаку

КРОК 1

З одного грейпфрута зніміть шкірку, дольки очистьте від перетинок.

КРОК 2

А ви знали, що капуста добре поєднується з цитрусовими? Вони надають їй виразного присмаку. Пропонуємо взяти червону капусту, додати до

неї м’якоть грейпфрута, слайси пармезану для вершкового смаку та м’яти для свіжості. Уявили цю смакоту? Така страва буде прикрасою святкового

1 ст. л оливкової або соняшнико-

вої олії

1 ст. л винного оцту

½ ч. л. цукру

Дрібно наріжте 300 г червоної капусти, перекладіть в глибоку миску та додайте ½ ч. л. цукру, сіль і перець до смаку. Примніть її руками, щоб вона пустила сік. Потім влийте 1 ст. л оливкової або соняшникової олії, 1 ст. л. винного оцту, шматочки грейпфрута і добре перемішайте двома ложками, щоб не пошкодити цілісність цитруса. КРОК 3 Викладіть салат в тарілку, в якій плануєте його подавати, зверху викладіть 40 г слайсів пармезану та обірвіть листочки з 2 гілочок м’яти. Насолоджуйтесь дивовижним свіжим смаком! Смачного!

Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/

«СУРМА» ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ

СМАКОЛИКИ ДО ВАШОГО СТОЛУ

ЧЕБУРЕКИ

баранина, свинина, яловичина; ВАРЕНИКИ

картопля, картопля з сиром, картопля з грибами, картопля з печінкою, капуста, солодкий та солений сир, вишня;

ДОМАШНІ ВИРОБИ

тушонка, сало, кишка, копчені вироби на дровах, холодні закуски, м’ясні закуски, морепродукти, овочі, салати, гарячі закуски, дитяче меню, вегетаріанське меню, солодощі.

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НАС І ВИ ПОБАЧИТЕ, ЩО СВЯТКУВАННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ

БЕЗ ЖОДНИХ КЛОПОТІВ

Все, що ми готуємо, ми готуємо своїми руками та з любов’ю до вас!

В НАС МОЖНА ЗАМОВИТИ ДОСТАВКУ НА БУДЬ-ЯКІ СВЯТКУВАННЯ доставка, приготування і накриття столів, посуд, обслуговування

129 N. ARLINGHTON HEIGHTS RD., BUFFALO GROVE, IL 60089 CHICAGOVARENYCHOK@GMAIL.COM 847-947-2308