"Сурма" – українська незалежна газета. №33-2023

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 33 | 27 СІЧНЯ 2023 | USA, UKRAINE

Давос-2023: ключові тези ▶ стор. 2

Народ та інтелігенція ▶ стор. 12

Ми ще з’єднаємо в єдину всю нашу рідну Україну ▶ стор. 18 SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

ISSN 2832-4676

2

Україноцентризм / Геополітика Назар Мухачов, Київ Головний редактор газети «Сурма»

В

исокостатусний глобалістичний форум в Давосі — подія досить знакова і важлива з точки зору впливу на світову політику та економіку. Тож пропонуємо нашим читачам певну концентровану вибірку ключових тез та висновків щодо цьогорічного Всесвітнього економічного форуму. Політика — концентрована економіка. Той, хто завдяки прихватизації в 90-х став власником ласих шматків національного багатства, згодом почав контролювати владу. Через створення своїх ЗМІ та бізнес-проектів у вигляді політичних партій. І якщо при тому, що в перших складах Верховної Ради люди з розряду Ріната Ахметова чи Дмитра Фірташа могли бути присутніми особисто, то сучасна деградація українського парламенту (прости Господи) дійшла до роздачі 5 000 доларів в конвертах депутатам. Аналогічні тенденції панують і в світі (зокрема і в питаннях деградації публічних осіб), проте там ідеться не про мільярдний олігархічний капітал, а про трильйонний глобалістичний. Світом керує капітал. Поки що. Саме під таким кутом зору і слід аналізувати природу тих чи інших явищ і подій. Зокрема і ВЕФ у Давосі. Економічна рецесія глобального світу — наскрізна нитка усього форуму. Всі очікують негативних економічних явищ в 2023 році і надалі. Більшість економістів у Давосі побоюються швидкого настання рецесії. За останніми оцінками, не менше третини країн ризикують зазнати спаду економіки цього року. В основі таких економічних очікувань лежить і той факт, що самі гроші знецінюються. В силу їхньої величезної кількості та незабезпеченості товарами і послугами. Проте публічних обговорень таких речей в Давосі не могло і не може відбуватись. Натомість головною причиною називають перманентну кризу. Перманентна криза («permacrisis», «permanent crisis») — термін, який означає сучасний період, в якому перебуває людство, коливаючись від однієї кризової події до іншої (інфляція, економічні негаразди, військові конфлікти та торговельні війни), гадаючи, які нові «сюрпризи» нас очікують. І цей пермакризис не закінчиться, принаймні так вважають учасники самого форуму. А навпаки — слід очікувати на його зростання. До речі, саме в межах цього очікування низка транснаціональних кор-

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Давос-2023: ключові тези порацій-гігантів стараються максимально «оптимізуватись», зокрема і через звільнення працівників. Прикладом цього є Amazon, McDonald’s чи той же Twitter, нещодавно куплений Ілоном Маском. Щоправда, у випадку останнього йдеться не тільки про підготовку до кризи, а й про звільнення тих, хто слідкував за «добропорядністю» інформації, яка потраплятиме в голови людям. І встигав вчасно видаляти інформацію щодо ноутбука сина Джо Байдена, коронавірусу та інших «не-

вищевказані наслідки. Не можна сказати, що така думка була публічною, але «між рядками» читалась у багатьох місцях. Московський напад на Україну посідав важливе місце в обговореннях. І це позитивно для нас. Риторика усіх тих, хто виступав по цьому питанню, звучала про потребу допомоги Україні та тиску на московію. Проте допомога при схожій риториці може бути різною. Нам би хотілось такої позиції та допомоги, як від Великої Брита-

гії» записали багато «правих теорій», серед яких: • вплив Давоського форуму на світових лідерів та геополітику; • цензурування правдивої інформації в соцмережах; • контроль спецслужб із перевищенням службових повноважень; • наявність системного центру щодо питань встановлення карантинних обмежень тощо. Як на мене, то розуміння існування вищевказаних речей належить до пи-

толерантних» речей. Насправді питання полягало «лише» у відповідності глобалістичному інформаційному порядку денному. Єдиноправильному і такому, який ніхто не може ставити під сумнів. Але повертаємось до Давосу. Людство повинно навчитись жити в умовах перманентної кризи, яка може постійно збільшуватись. Констатація неприємної реальності. Попри те, що в нас, українців, зараз є багато страшніших обставин, пов’язаних із повномасштабною війною, ми повинні пам’ятати і про решту тенденцій. Глобалізація є процесом, однією із характеристик якого була добровільна примусовість. Ти маєш право і не підтримувати, але ми створимо для тебе всі умови, щоб ти мусив погодитись. Мене влаштує будь-яка ваша відповідь, лише б ви сказали «так». Проте добровільна примусовість не може працювати вічно, протидія досягла певного рівня. Настрої та обурення людей подекуди розпочали процес «деглобалізації». Натомість в Давосі, на противагу деглобалізації, було озвучено термін «реглобалізації». Це такий новий формат співпраці, який працюватиме вже не для всіх, а лише для обраних — членів певного «клубу». Уявіть собі, що кризові явища в світі зросли — кількість військових конфліктів збільшилась, рецесія зі своїми наслідками ступає в повну силу. Створюються певні передумови для збільшення кількості охочих вступити до «клубу», який матиме змогу щонайменше полегшити

нії, а частіше виходить така, як від Німеччини… Тема кліматичного колапсу набуває все більшого звучання та сенсу. Попри штучність популяризації істот з розряду Ґрети Тунберг чи «глибоку аналітичність» Джона Керрі, який раніше вже обіцяв розтанення всієї Арктики ще до 2013 року, клімат планети, очевидно, змінюється. І зміна ця має дві складові: 1. Природне циклічне потепління. Наші предки, що жили лише якихось тисячу років тому на території України — під час становлення та розквіту Русі — жили в температурних умовах теперішнього Середземномор’я.

2. Руйнівна діяльність людини над природою. Ця складова справді становить загрозу, адже при теперішніх темпах споживацтва природних ресурсів надр планети вистачить ще років на 50-80. А що далі — логічне питання, еге ж? Проте друга складова має мало спільного з Джоном Керрі чи недорозвинутою розпіареною Ґретою. В останньому випуску газети «Сурма» у 2022 році в статті щодо прогнозів на 2023-й я зазначив і таке: «Перехід частини «конспірології» в публічний дискурс». Давоський форум став цьому ще одним підтвердженням, при чому цей перехід у ньому відбувається саме силами глобалістичного лівацтва. Щоправда, маючи певні інтелектуальні обмеження, до розряду «конспіроло-

тань наявності в людини логіки та здорового глузду, але аж ніяк не «конспірології». Окремий резонанс викликали баталії за місце майбутнього голови Давоського форуму. Адже Клаусу Швабу, який його зараз очолює, незабаром 85 років. Проте інформація щодо майбутнього голови є табуйованою та навіть не обговорюється. Великий Перехід чи Велике Перезавантаження? Космогонічні процеси говорять про те, що відбудеться Перехід. Певна частина закулісся прагне його «підмінити» Перезавантаженням, зі збереженням своїх впливів, ясна річ. Що ж відбудеться насправді? Думаю, що це залежить і від нас з Вами. Український письменник та дисидент Микола Руденко колись сказав, що людство на порозі третього тисячоліття складатиме свій іспит на виживання. І те, як воно його складе, залежить насамперед від того, як його складе Україна. Боротьба добра і зла, творців і паразитів відбувається як у зовнішньому світі, так і всередині кожної людини. Кожен складає свій іспит. І водночас ми, українці, всі складаємо наш спільний Український іспит. А в поєднанні з іншими народами світу — Загальнолюдський. Це і є Великим Переходом, якщо переможуть Творці. Або Перезавантаженням — якщо переможуть паразити…

Реклама

27.01.2023 — № 33

ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ ТА БУДЬ-ЯКІ ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ

ЦІНИ ЗА ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ

Сума

Оплата

$100.00

$4.00

$101.00 - $500.00

$8.00

$501.00 - $1,000.00

$12.00

$1,001.00 - $10,000.00

2%

НАШІ ЛОКАЦІЇ: 5050 N. CUMBERLAND AVE., NORRIDGE, IL 60706. Пон.-Вівт.: 10:00 AM - 8:00 PM Суб.-Нед.: 9:00 AM - 2:00 PM

1590 N. Rand Rd., Palatine IL 60074 Пон.-Вівт.: 11:00 AM - 7:00 PM Суб.-Нед.: 10:00 AM - 2:00 PM

773-600-2727 • www.dolynka.com

ДОСТАВКА ПОСИЛОК В УКРАЇНУ ТА ІНШІ КРАЇНИ ЄВРОПИ ! ДОСТАВКА ЛІТАКОМ

ДОСТАВКА МОРЕМ

ШВИДКО • НАДІЙНО • ЗРУЧНО ПРАЦЮЄМО 7 ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ

ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО ДОМУ • 773-600-2727 АВТОРИЗОВАНИЙ АГЕНТ

НАШІ ЛОКАЦІЇ: 5050 N. CUMBERLAND AVE., NORRIDGE, IL 60706. Пон.-Вівт.: 10:00 AM - 8:00 PM Суб.-Нед.: 9:00 AM - 2:00 PM

773-600-2727 www.dolynka.com

1590 N. Rand Road, Palatine, IL 60074. Пон.-Вівт.: 11:00 AM - 7:00 PM Суб.-Нед.: 10:00 AM - 2:00 PM

МИ НЕ ПРИЙМАЄМО ПОСИЛКИ В РОСІЮ ТА БІЛОРУСІЮ.

PORT P U S WE INE UKRA

3

4

Війна / Політика

ТРАПИЛОСЯ НАЙГІРШЕ, ХОЧ І ПЕРЕДБАЧУВАНЕ

Н

аперед вибачаюся перед читачами за завданий біль. Але насправді вибачатися повинне Міністерство оборони Олексія Резнікова, яке під час великої війни, схоже, збільшило апетити щодо розкрадань. Я ж лише розказую про дії тиловиків, які, на мій погляд, спрямовані на підрив боєздатності держави. У моєму розпорядженні від джерела у ЗСУ опинилась угода Міністерства оборони на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у далеких від лінії зіткнення Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях. Наголошу ще раз, мова не про «нуль», одна доставка до якого дійсно може зробити дорожчою будь-яку закупівлю. Угода вартістю 13,16 мільярда (!) гривень укладена 23 грудня 2022 року, тобто лише кілька тижнів тому (документ 1). Також у розпорядженні ZN.UA збереглася (до цього «збереглася» ми повернемося нижче) угода на харчування солдатів у цьому самому регіоні 2021 року (документ 2). Тому ми можемо порівняти закупівельні ціни на харчі для військових і з актуальними цінами в магазинах, і з цінами до війни, звісно ж, врахувавши інфляцію. Для порівняння я обрав мережу магазинів «Сільпо» у спальному районі Києва. До нього продукти з місць їхньо-

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Тилові пацюки Міноборони під час війни «пиляють» на харчах для ЗСУ більше, ніж за мирного життя

го виробництв треба возити так само далеко, як і до військових у Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях. У продуктовому каталозі для військових загалом сотні позицій, серед яких є і охолоджений осетер. Але ж ми розуміємо, що з усього цього асортименту солдатам поставлятимуть лише прості продукти. Тому саме їх і порівнюватимемо. Ціни на найбільш ходові харчі виявилися завищеними в 2-3 рази! Отже, Міноборони законтрактувало яйця по 17 грн за штуку, тоді як роздрібна ціна в магазині Києва зараз близько 7 грн за штуку. Картоплю замовили по 22 грн за кілограм, при цьому роздрібна ціна в магазині становить 8-9 грн. Куряче стегно замовили по 120 грн за кілограм, а в магазині — 80 грн. Причому порівнюємо ми із роздрібними цінами, в які вже закладено і прибуток виробника, і націнку магазину, вони апріорі вищі за гуртові. Більше порівнянь у нашій інфографіці (див. рис. 1). Так, пильний читач зауважить, що у договорі йдеться не лише про закупівлю, а й про надання послуг харчування. Може тому й дорожче? Ні, якщо ви зануритеся у документ, то побачите, що послуги там дійсно є як окрема стаття видатків у 30 млн грн, тобто 0,2% від загальної суми контракту, навіть не 2% і точно не два рази. До вторгнення, у 2021 році, ціни в контракті на харчування бійців у цих же областях були такі: яйця по 3,6-3,9 грн за штуку, картопля — 10,56 грн, куряче стегно — 67 грн за кілограм. Навіть якщо зважити на інфляцію, все одно різниця вражає, бо зростання цін за рік становило 26,6%, а не 266. Коли взяти до уваги аномальне подорожчання яєць за рік на 99%, то цьогоріч вони мали би коштувати максимум 8 грн за штуку, а не 17. Та й якщо хтось

пам’ятає, почім купував їжу рік тому, то має побачити, що відхилення від ринкових цін на продукти в минулорічному контракті Міноборони було порівняно незначним — до 20%. Нинішній контракт розміром 13 мільярдів гривень Міноборони уклало з ТОВ «Актив компані». Ця фірма має статутний капітал у тисячу гривень і зареєстрована за адресою масової реєстрації у Києві: по вул. Дегтярівській,

25А, літера Л. 2021 року податкова служба анулювала у цієї фірми свідоцтво платника ПДВ через відсутність поставок і ненадання декларацій. У 2019 році ТОВ «Актив компані» фігурувало у кримінальному провадженні Нацполіції №12019100100003229. Фірма для участі в тендері на поставку яловичини для установ виконання покарань і слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби буцімто подала підроблений акт, який не відповідав дійсності. За місяць до укладання цього контракту з Міноборони засновником і директором «Актив компані» став Валерій Миколайович Мелеш із Білої Церкви (Київська обл.). Раніше він був директором Державного підприємства Міністерства оборони «Білоцерківський військовий торг». Першим засновником «Актив компані» 2016 року була Тетяна Григорівна Шеремет. Раніше вона була директором дочірнього підприємства «Одеський військторг» держпідприємства Міноборони «Управління торгівлі Південного оперативного командування».

Війна / Політика

27.01.2023 — № 33 Тобто «Актив компані», найшвидше, є «прокладкою», створеною професіоналами сфери постачання харчів для військових. Ця компанія вже мала дрібні держзамовлення у попередні роки, однак її зірка засяяла лише зараз, коли інформацію про закупівлі Міноборони повністю приховали у Prozorro. Як зазначалося вище, у розпорядженні ZN.UA зберігся контракт на харчування солдатів 2021 року, тому що про нього тоді робили публікацію. Його абсолютно відкрито було опубліковано у Prozorro. Але з початком російського вторгнення держава вирішила приховати інформацію про всі закупівлі військових, зокрема про ті, що здійснювалися у попередні роки. Тепер старі тендери Міноборони виглядають так, як показано на рис. 2. Не було жодних сумнівів, що і до вторгнення в Міноборони куховарили маржу на мільярдних поставках харчів для солдатів. Не дарма виникали скандали, і монополіст відштовхував конкурентів від корита навіть з допомогою народного депутата від ОПЗЖ Олександра Пономарьова. В нього ще до вторгнення знайшли російське громадянство, а з початком бойових дій він «розчинився» на окупованій території у Бердянську. Та як уже говорилося, тоді закупівельні ціни публікувались у Prozorro,

Назар Мухачов, Київ Головний редактор газети «Сурма»

Р

езніков — збрехав. Ні, не так. Міністр оборони воюючої України Олексій Резніков відкрито та цинічно збрехав щодо закупівель їжі для Української Армії. Політика стала суцільною голограмою, де потрібна лише форма, але не зміст. І теперішні політики, думаючи, що вхопили чи то Бога, чи то чорта за бороду, впевнені, що створюючи гарну картинку на підконтрольному їм телебаченні, можна робити все, що завгодно. Саме за допомогою потрібних медійних картинок нам створюють ілюзію професійності того чи іншого політика. Зокрема, стосується це і пана Резнікова. У статті «Страшна «професійність» під час війни» в попередньому номері я вже вказував на, м’яко кажучи, недоліки міністра оборони України Олексія Резнікова. Адже міністерство оборони займається саме питаннями забезпечення армії, а не військового планування та оперативної діяльності. І от міністр Резніков, який вже 10 місяців займається саме забезпеченням ЗСУ, не відрізняє за

і їх завищували не так по-хамському, як зараз. А після повного приховування закупівель Міноборони дозволило собі замовляти харчі в 2-3 рази дорожче від ринку. І не на один-два мільярди, а на 13 мільярдів гривень. Також зазначимо: грудневу угоду з «Актив компані» від імені міністерства підписав Богдан Хмельницький. Це той самий директор департаменту держзакупівель, у якого ще влітку проводили обшуки по справі щодо розкрадань на поставках амуніції для військових. Хмельницький після початку вторгнення, у березні, підмахнув контракт на поставку бронежилетів із турецькою фірмою, а та мала їх отримати від фірми з Бахрейну. Міноборони заплатило 580 тис. дол. авансу, але не отримало взагалі нічого. А після обшуку у Хмельницького у відомстві заявили, що жодних підозр йому не висувалося, тому він і продовжив підписувати угоди далі. В розпорядженні ZN.UA від джерела в Кабміні є документ, схожий на доповідну про розслідування ДБР закупівлі за завищеними цінами та неналежної якості черевиків для військових, де ключовим фігурантом також є пан Хмельницький, і документ про робочу нараду, присвячену питанням постачання у МО та ініційовану першою віцепрем’єркою Юлією Свириденко (документи 3-5). Ці події серпня 2022-го нам підтвер-

дили кілька незалежних джерел, у тому числі у ДБР. Вочевидь, вони не стали перепоною для подальших зловживань у Міноборони. Отже, резюмуємо. З початком вторгнення Міністерство оборони отримало повну вольницю на непрозорі закупівлі харчів і речового забезпечення військовослужбовців. Як наслідок маємо закупівлі за завищеними в рази цінами. При цьому Міноборони дозволяє собі приховувати інформацію навіть від Верховної Ради, відмовляючи в інформації щодо закупівельних цін на бронежилети та зимовий одяг. Виносити подібне на загал у розпал воєнного протистояння — сумнівне рішення. Звісно, якщо МО побажає відповісти на наш офіційний запит, ми доповнимо текст його позицією. Але досі ми не отримали відповідей на жодне із наших питань щодо того, яким чином міністерство аналізує ціни у підписаних контрактах, чим обґрунтовані подібні націнки та якою, на думку відомства є прийнятна маржа для постачальника. Принагідно нагадуємо читачам, що свого часу міністра оборони Юрія Єханурова звільнили з посади за аналогічну історію із завищеними цінами, описану у ZN.UA. От тільки тоді йшов 2009 рік і війни не було, ані локальної, ані великої. І нинішня ставка як МО, так і Банкової на медійний тренд «по-

5

гудуть два дні і заспокояться» обурює не менше, ніж розпил армійських грошей. Усе це за цілковитого відчуття безкарності міністра, який не вилазить з ефірів «Єдиного телемарафону» як спаситель нації. Міністр вважає, що найпопулярніші у бійців ЗСУ дрони «Мавік» абсолютно «бесполєзні». Хоча саме їх волонтери доставляють сотнями, аби наша армія мала очі на фронті. І це більш ніж аргументовано підтверджує у своїй статті для ZN.UA Юрій Касьянов. Ок, громадськість може допомогти владі і з ціновим контролем, якщо треба. Офісу президента достатньо просто повернути для публікації у Prozorro дані про ціну за одиницю товарів, які купує Міноборони. Не про обсяги контрактів. Не про адреси складів. Лише про ціну картоплі, бронежилетів і берців. Ми допоможемо тиловикам повернутися до норми. Автор: Юрій Ніколов — журналіст і засновник проекту «Наші гроші». Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ economic-security/tilovi-patsjukiminoboroni-pid-chas-vijni-piljajut-nakharchakh-dlja-zsu-bilshe-nizh-zamirnoho-zhittja.html).

Від редакції «Сурми»: повністю переглянути документи, про які йдеться в матеріалі, можна за посиланням, зазначеним вище.

Міністр Резніков — у відставку! Кримінальна відповідальність? своїм призначення дрона-розвідника від ударного. Це нонсенс, це абсурд. Але теперішній «зашквар» вже має всі ознаки злочину. Журналіст Юрій Ніколов показує, як грабують український оборонний бюджет під час війни. Грабують у величезних розмірах! У той час, як пенсіонери віддають останнє, українці збирають «зі світу по нитці», адже мільярди чи то закопано в дороги, чи то розкрадено на «Великому крадівництві»! За дуже приблизними розрахунками, здійснивши порівняння закупівельних цін із цінами в мережі «Сільпо» — йдеться про пограбування розміром у 4 мільярди гривень! Але ж «Сільпо» ставить ціну вже з урахуванням всіх витрат — оренди, поличок, зарплат персоналу, свого прибутку! Володимир Зеленський свідомо повністю проваливши підготовку до повномасштабного вторгнення, тримає у вищому політичному керівництві мародерів! Кровавих мародерів, поряд з якими навіть «свинарчуки Порошенка» вже здаються не такими ж «свинарчуками», залишаючись при цьому злочинцями, звичайно. А тепер до самої цинічної брехні Резнікова. Замість того, щоб «рубати

голови», він виходить і починає захищати свого підлеглого, який «погорів» на такому страшному злочині! І розказує всім українцям, що ми всі ідоти, а вони, виявляється, яйця купують кілограмами, гречку — в метрах кубічних. А локшину, щоб вішати всім українцям через єдиний інформаційний ефір імені Зеленського — напевно, в «кілометрах погонних»! І цей «професіонал» ляпає ці всі дурниці з розрахунку на тупість абсолютно всіх українців! Мабуть, що судить по собі та по складу партії зелених слуг неукраїнського народу. Проте Юрій Ніколов виявився достатньо передбачливим. І не всю важливу інформацію дав відразу. У відповідь на брехню Резнікова він опублікував закупівельні ціни на ті самі товари в ДПСУ — Державній прикордонній службі України. Судіть самі: «МО законтрактувало курячі стегенця по 120 гривень за кілограм, а ДПСУ курятину по 51-78 гривень. Картопля: 22 у МО і 6,90 у ДПСУ. Капуста: 30 у МО і 9,93-17,00 у ДПСУ. Буряк: 25 у МО і 6,00-13,50 у ДПСУ.

Цибуля: 42 у МО і 17,00-26,00 у ДПСУ. Гречка: 83 у МО і 53,10-56,20 у ДПСУ. Олія: 109 у МО і 58,69 у ДПСУ. Ну і яйця, да))). У прикордонників вони по 5,106,60 гривень за штуку. Без всяких ото пєтєль)))». І це не жарти. Це вкрадена пограбована наша українська кров! Це вкрадено в армії під час ведення найбільшої війни на планеті з часів Другої світової! Це ще не враховуючи того, який це колосальний всесвітній сором! Поки «найвеличніший боневтік», що провалив всю підготовку до війни, ходить від імені України із протягнутою рукою — його топ-менеджери крадуть в армії мільярди! Резніков мусить піти у відставку! Далі — кримінальне розслідування! І сісти повинні не клерки, а вся організована злочинна банда, яка за попередньою змовою грабувала Збройні Сили України!

6

Війна / Політика

20

січня на авіабазі США в Німеччині Рамштайн відбулася чергова зустріч Контактної групи з питань оборони України. Там було погоджено надання Україні нового пакета військової допомоги для боротьби з російськими окупантами. Упродовж минулих тижнів головні дискусії між країнами НАТО точилися навколо танків Leopard 2, точніше, яка з країн Альянсу зможе відправити їх Збройним Силам України. Позиція керівництва Німеччини — країни, яка виробляє ці танки, — полягала в тому, що варто координувати такі дії разом з іншими союзниками, насамперед США. Німецький канцлер Олаф Шольц, виступаючи на Світовому економічному форумі в Давосі заявив наступне: «Ми ніколи не робимо щось самі, а разом з іншими, особливо зі Сполученими Штатами, які є дуже важливими в цій спільній справі захисту української незалежності та суверенітету». Можливість надання танків Leopard 2 іншими державами для України передбачає отримання дозволу з боку Німеччини. Тому заяви, наприклад, Польщі та Фінляндії щодо «Леопардів» можуть стати реальністю лише після зміни офіційної позиції Берліна з цього питання. Міністр оборони США Ллойд Остін 19 січня прилетів до Німеччини, де зустрівся з новим міністром оборони Борисом Пісторіусом. Основна тема переговорів між високопосадовцями стосувалася посилення двосторонньої безпекової співпраці та спільна підтримка України. Під час вступного слова на зустрічі Ллойд оголосив про надання нової військової допомоги Україні на суму 2,5 млрд доларів. А загалом Сполучені Штати Америки надали безпекової підтримки нашій державі на 26,7 мільярда доларів з початку повномасштабного вторгнення рф 24 лютого. «Наш новий пакет надає ще більше можливостей протиповітряної оборони, щоб допомогти Україні захистити свої міста та небо. І це включає боєприпаси NASAMS і 8 систем протиповітряної оборони Avenger. Цей новий пакет допомоги також допомагає задовольнити нагальну потребу України в бронетехніці та бойових машинах.

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Результати восьмої зустрічі у форматі «Рамштайн»

Тому ми надаємо ще 59 «Бредлі», 90 «Страйкерів», 53 MRAP і 350 броньованих «Хамві». І цей новий пакет також забезпечить ще тисячі артилерійських снарядів», — підкреслив Остін. Міністр оборони Великої Британії Бен Воллес та начальник Штабу оборони Британії адмірал Ентоні Радакін обговорили в Рамштайні «із союзниками та партнерами наступні кроки з підтримки України та спільні безпекові виклики». Нагадаємо, що 19 січня Велика Британія разом з Естонією, Польщею, Латвією, Литвою, Данією, Чеською Республікою, Нідерландами та Словаччиною оприлюднили Талліннську заяву. Остання означає координацію зусиль з надання Україні важкого озброєння. Оголошена військова допомога допоможе Україні руйнувати логістику російських окупантів та їхні командні пункти. Під час підсумкової пресконференції міністра оборони США Ллойда Остіна та голови Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі було підбито підсумки Рамштайну. Ллойд Остін відзначив, що нині «гарна можливість поглибити нашу координацію з надання допомоги Україні. Це визначальний момент для самооборони України». Високопосадовець ще раз наголосив на значенні вже

Британія. Швеція надасть БМП CV90 та САУ Archer. Данія надасть 19 САУ «Цезар», Латвія — «Стінгери», Естонія — 155-мм гаубиці та боєприпаси». Генерал Міллі у своїй доповіді наголосив на ключовому значенні підготовки українських військових на території Німеччини. Він розповів про свою зустріч із генералом Залужним, головнокомандувачем ЗСУ в Польщі. На думку генерала Міллі, союзники надають ефективну допомогу, щоб «Україна залишалася вільною, незалежною та суверенною державою, а також, щоб Україна захистила своє населення та звільнила території, окуповані росіянами». Відповідаючи на запитання журналістів щодо можливостей надання Україні танків Leopard 2, Ллойд Остін послався на свого німецького колегу, який заявив, що «вони не ухвалили рішення». Водночас Остін підкреслив, що тієї військової допомоги, яка нада30-го пакета безпекової допомоги від ється союзниками Україні, є достатньо, США Україні від 24 лютого. щоб «бути успішними (ЗСУ. — Ред.) Також Остін подякував представ- прямо зараз». никам Міністерства оборони України, Очільник Пентагону виключив взазокрема «своєму гарному другові, мі- ємозв’язок надання Україні танків «Абністру оборони України Олексію Рез- рамс» як потенційну причину розблонікову». Як зазначив очільник Пента- кування «Леопардів». І тому поточний гону, українські високопосадовці пре- рівень військової допомоги з боку созентували ситуацію на фронті. юзників Україні керівництво МіністерОстін висловив співчуття загиблим ства оборони США вважає прийняту трагедії в Дніпрі, яка є, на його дум- ним для поточних потреб ЗСУ. ку, свідченням продовження атак рф Остін сказав, що Рамштайн — це не на «цивільне населення та критичну єдина платформа, а об’єднані військоінфраструктуру України». ві зусилля. І що будуть «додаткові треВодночас міністр оборони США нування на БМП «Бредлі» — не тільрозповів про значення тренувальної ки, як діяти на ній, але й як маневрувамісії США та інших схожих місій, зо- ти». Американські партнери ще раз крема від Європейського Союзу для підтвердили свою послідовність у підЗбройних Сил України. «Наші довго- тримці України та те, що українські термінові зобов’язання Україні, яка бо- військові пройдуть відповідне тренуреться проти російської неспровокова- вання на сучасній військовій техніці ної агресії, триватимуть», — зазначив перед тим, як застосувати її в бою проОстін. ти російських окупантів. Міністр оборони США розповів про Водночас генерал Міллі нагадав внесок окремих країн щодо посилен- про успішні контрнаступальні операня військових можливостей України. ції ЗСУ на Харківщині та Херсонщи«Франція, Німеччина, Велика Брита- ні восени 2022 року. І він нагадав, що нія надають Україні системи протипо- «війна завершиться на переговорах» — вітряної оборони. Так, Німеччина на- і про це робили відповідні заяви предала батарею систем Patriot. Нідерлан- зидент США Джо Байден та президент ди нададуть Україні Patriot, а також України Володимир Зеленський. здійснюють тренування українських «З воєнної точки зору, цей рік буде військових. Канада — NASAMS. Я ра- важким, але дозволить українським дий, що першою надала (Україні. — військовим послабити російські сили. Ред.) бойові танки Challenger 2 Велика Триватиме оборона ЗСУ, а також стабілізація лінії фронту». Генерал Міллі не виключає проведення «тактичного чи навіть оперативного для звільнення так багато (українських територій.

— Ред.), як тільки можливо». Формат «Рамштайн» отримав таку назву від авіабази США в Німеччині, де вперше було проведено засідання Контактної групи з питань оборони України у квітні 2022 року. Автор: Єгор Брайлян. Джерело: АрміяInform (https:// armyinform.com.ua/2023/01/20/ rezultaty-vosmoyi-zustrichi-u-formatiramshtajn/).

27.01.2023 — № 33

Реклама

7

8

Війна / Міжнародна політика

Країнам Заходу необхідно допомогти Україні здобути перемогу над росією вже цього року, а не наступного року чи ще пізніше. На цьому наголосив колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон у колонці для газети Daily Mail після того, як 22 січня відвідав деокуповані міста Київщини. «Сурма» наводить переклад статті.

surma.com.ua

«Чого, в біса, чекає Захід?» Колонка Бориса Джонсона для Daily Mail

раз не може мати вищої моральної чи стратегічної мети, ніж допомогти Україні. Їм потрібен «глибокий вогонь» — артилерія великої дальності, яка здалеку може вразити позиції путіна. Зараз вони бачать, що він робить на укодімо зі мною в охристу баграїнській землі. Вони можуть розпізнюку церковного подвір’я в нати його командні центри та склади Бучі, повз постріляну церкву боєприпасів. святого Андрія. Станьмо над могилаНа їхнє величезне розчарування, ми деяких із 416 жителів цього міста вони не можуть вразити ці цілі наяв— 9 з них діти — яких розстріляли ро- для ночівлі в польових умовах — прим. ними системами. Їм потрібні літаки, сіяни, намагаючись залякати решту. ред.) та лисячі нори в лісі, замасковані щоб завдавати ударів по цих позиціях Подивіться на фотографії їхніх трупів, ганчір’ям, з яких українці безстрашно з повітря, і їм потрібні бронемашини із зав’язаними за спинами руками, влаштовували засідки на ті російські і танки, щоб відбити й утримати земзалишеними гнити на вулиці чи на танки — підривали їх плечовими ра- лю, яку вкрав путін. з’їдання собаками. кетними установками, багато з яких Я пишаюся тим, що саме Велика Постійте зі мною біля почорнілих виготовлені в Белфасті. Ви бачите, де Британія знову є взірцевою в цих пизалишків багатоквартирного будинку вони розгромили те, що мало бути най- таннях. Надіславши 14 танків Chalв Бородянці, покручених труб від сан- могутнішою армією в світі. lenger 2, наш міністр оборони Бен Уолтехніки та потрощених дитячих іграВигнання українцями російських лес подав приклад для наслідування шок. Подивіться, що одна з 500-кіло- військ з Києва увійде до списку вели- іншим країнам. Настав час іншим награмових авіаційних бомб путіна мо- ких військових подвигів сучасності. слідувати наш приклад. же зробити з восьмиповерховим бу- Згодом це зробили в Харкові, і знову Українцям потрібні сотні танків, і динком. Спробуйте заглянути в бла- — в Херсоні. вони повинні отримати їх від америгальні очі людей, які витягли з-під заВони можуть і будуть виганяти пу- канців, німців, поляків і багатьох інвалів 162 трупи та шукали 28, чиї ос- тіна з усієї України. Зараз це війна за ших. Де західному світу зараз потрібтанки так і не були знайдені. Подивіть- незалежність, а історія вчить нас, що но розмістити ці танки? ся на цих хоробрих українців і дайте війни за незалежність закінчуються Охороняти Північну Рейн-Вестфамені відповідь на запитання: чого, в лише одним способом. Питання в то- лію? Захищати Теннессі? Їздити селабіса, ми чекаємо? му, коли. ми Вілтширу? Те, що сталося тут, у передмісті КиЧим швидше ми допоможемо украТе ж саме можна сказати про кожен єва, викликало огиду. Але це відбува- їнцям досягти неминучої перемоги, елемент звичайної зброї, який міг би ється в кожній частині України, яку тим швидше закінчаться їхні страж- допомогти Україні покласти край цій путін продовжує окуповувати: торту- дання і тим швидше весь світ, включно агонії. ри, зґвалтування, масові вбивства. з росією, почне оговтуватися від путінНе говоріть зі мною про «ескалаХоча фізичне знищення конкрет- ської катастрофи. Це вимагає від усіх цію» чи ризик того, що ми якось спроно тут жахливе, воно тьмяніє на фоні нас на Заході, від усіх друзів України вокуємо путіна, збільшивши нашу підзлочинів, які путін здійснює в інших подвоїти і потроїти нашу підтримку. тримку, до якогось нового жаху. Чому частинах країни — знищуючи цілі сеПутінські війська деморалізовані. ми маємо боятися провокувати його, лища під час тайфуну з бомб і ракет. У Їм не вистачає хороших боєприпасів. якщо він уже показав, що він зробить нього немає стриманості. У нього не- Його армія складається зі щойно при- без найменшої провокації? Як він момає сором’язливості. Він уже давно від- булих каторжників або наляканих же «загострюватися», коли путін уже кинув найменшу повагу до законів вій- представників етнічних меншин, які дійшов до такого ступеня варварства, ни — і з кожним днем все більше не- були мобілізовані з невеликих міст у що систематично стирає з лиця землі винних стають жертвами, все більше найвіддаленіших куточках росії. будинки мирних жителів? хоробрих українських солдат гине і все Але яким би марнотратним він не Чи буде він ескалувати за допомобільше молодих росіян потрапляє в па- був, у путіна все ще є резерв населен- гою ядерної зброї на полі бою? Справщу його м’ясорубки. Тож дозвольте ме- ня; він має право призову; і він проде- ді? Не вірю ні на мить. Якби путін був ні поставити запитання ще раз. Які монстрував свою повну зневагу до цін- настільки божевільним, щоб застосуможливі підстави для зволікан- ності людського життя. вати ядерну зброю, він миттєво втраня? Чому ми не надаємо українЗараз він готує контрудар. І навіть тив би всіх мінливих партнерів у світі цям всю необхідну допомогу за- якщо українці бачать, що це наближа- — з Африки, Близького Сходу, Азії — раз, коли вони цього потребують? ється, і легко сприймуть цей удар, їм які зараз так сильно чекають, коли він Нехай не буде сумнівів. Україна пе- знадобиться наша допомога на наступ- дасть слабину. ремагає і переможе в цій війні. Україн- ному і вирішальному етапі — поверненГірше того, з його точки зору, він ські серця мужні, а їхня рішучість гар- ня сухопутного шляху. Це та суцільна програє китайцям. Він стане глобальтується з кожним днем. Проїдьте око- смуга завойованої землі, яка тягнеть- ним ізгоєм і занурить росію в такий лицями Києва, і ви побачите, як люто ся вздовж узбережжя від Донбасу до стан кріогенного економічного відчувони билися, захищаючи свої домаш- Криму і яка наразі перекриває вихід ження, що теперішні санкції здаватині ватри та домівки, і як безглуздо пу- України до Азовського моря. муться поміркованими. тін не зрозумів свого ворога. Якщо вони зможуть повернути той Насамперед він втратив би російВи бачите незліченну кількість бу- наземний шлях або проїхати через ньо- ський народ, який був би вкрай налядівель, пом’ятих і пошрамованих вог- го і розрізати його надвоє, українці пе- каний щодо наслідків такого кроку і нем російських танків. Ви бачите, як ремогли. Для путіна гра закінчена. куди він може привести. І це б навіть не гусениці тих танків порізали асфальт Все, що їм потрібно для цього, — це спрацювало. Це б не змусило україндоріг. Ви також бачите бівуаки (місця те, що Захід має в надлишку і який за- ців припинити воювати.

Х

№ 33 — 27.01.2023

Він цього не зробить. Він хоче змусити нас говорити про ядерну зброю, тому що хоче зобразити нав’язану собою війну як протистояння між НАТО та росією. Це не така річ. Це жорстокий і неспровокований напад на бездоганну європейську країну, і все, що можуть зробити друзі України, — це допомогти цій країні захиститися. Нас не можна звинувачувати в геостратегічній катастрофі, яку путін накликав на себе. Своїм насильством та агресією йому вдалося не тільки змусити Фінляндію та Швецію приєднатися до НАТО, він красномовно знищив будь-які аргументи проти членства самих українців у НАТО. До чого призвела наша десятирічна неспроможність виконати свою обіцянку і прийняти українців під притулок оборонної парасольки Альянсу? Результат — найкривавіша війна в Європі за 80 років. Заради ясності, стабільності та довгострокового миру тепер ясно — чого не було до вторгнення путіна — що Україна має приєднатися. І так, я визнаю, що коли путін зрештою і неминуче програє, буде важко пояснити все це російській громадськості. Але він знайде спосіб. Він контролює органи думки. Він досі має дуже значну підтримку. Не наша робота хвилюватися про путіна чи про те, куди може піти його кар’єра далі, чи займатися безглуздою кремлінологією. Наша робота — допомогти Україні перемогти — якомога швидше. Ці героїчні люди воюють за всіх нас. Українці воюють за грузинів, за молдован, за країни Балтії, за поляків — за всіх, кому свого часу може загрожувати божевільний реваншизм і неоімперіалізм путіна. Вони борються за принцип, що нації не повинні змінювати свої кордони силою. Коли Україна перемагає — це повідомлення, яке почує весь світ. Тож давайте допоможемо їм перемогти не наступного чи ще наступного року, а цього, 2023 року; і не говоріть мені, нарешті, про витрати. Якщо ви хочете мінімізувати світовий економічний біль, якщо ви хочете уникнути величезних витрат — у крові та скарбах — дозволяючи цій трагедії тривати, тоді зробімо разом очевидну річ. Даймо українцям все, що їм потрібно для перемоги зараз! Автор: Борис Джонсон. Джерело: Daily Mail (https://www. dailymail.co.uk/news/article-11667727/ BORIS-JOHNSON-sooner-helpUkraine-victory-sooner-suffering-over. html). Переклад газети «Сурма». Фото: пресслужба ОПУ

Міжнародна політика

27.01.2023 — № 33 Діана Царук, Київ Заступник головного редактора газети «Сурма»

Кінець усе ближче: стрілка Годинника судного дня зупинилася за 90 секунд до ядерної півночі

юдство невпинно наближається до катастрофи. Так собі початок, еге ж? Українці нині живуть у своїй біді, яку принесла росія: щодня ми зіштовхуємося зі смертю, холодом і темрявою. Тому, скажу суто зі свого боку, увага зосереджена на локальних проблемах. Водночас світ не позбувся глобальних катаклізмів, зміна клімату також нікуди не поділася, екологія продовжує невпинно знищуватися, ресурси вичерпуватися, перенаселення планети зумовить глобальний голод, нехай і не за нашого з вами віку. І це тільки ті катастрофи, які лежать на поверхні та відомі кожному. А скільки локальних конфліктів, перерозподілів центру впливу, геополітичних ігор? Людство власноруч наближає себе до катастрофи. Цьому свідченням, нехай і формальним, став цьогорічний висновок експертів журналу Чиказького університету Bulletin of the Atomic Scientists вчених-атомників, що керують Годинником Судного дня: стрілки перевели на 10 секунд, що означає — тепер світ ще ближче до глобальної катастрофи, а також ближче, ніж будь-коли. Науковці пояснили, що символічний годинник переведений здебільшого через повномасштабне вторгнення росії в Україну. «Злегка завуальовані погрози росії застосувати ядерну зброю нагадують світу про те, що ескалація конфлікту — випадково, навмисно або за прорахунком — становить жахливий ризик. Імовірність того, що конфлікт може вийти з-під чийогось контролю, залишається високою», — вважають експерти.

Нинішнє зрушення до 90 секунд до опівночі — найближче до катастрофи за весь час існування годинника. За словами вчених, це переважно, хоч і не повністю, пов’язано з російськоукраїнською війною. «Ми живемо в момент безпрецедентної небезпеки, і Годинник це відображає. 90 секунд до півночі — найближчий до катаклізму час, який Годинник колись показував, і це рішення, до якого наші експерти ставляться дуже серйозно», — заявила Рейчел Бронсон, президентка та директорка журналу. Востаннє стрілка зрушувалась у 2020 році, тоді вона показала 100 секунд до півночі. У заяві вченої ради, що супроводжує це рішення, йдеться: «Війна росії проти України порушила серйозні питання про те, як взаємодіють держави, розмиваючи норми міжнародної поведінки, що лежать в основі успішного реагування на різні глобальні ризики. І що найгірше погано завуальовані загрози росії застосувати ядерну зброю нагадують світу про те, що ескалація конфлікту — випадковість, намір чи прорахунок — це жахливий ризик». Експерти вказують, що через російське вторгнення Чорнобильський і Запорізький ядерні реактори фактично опинилися в зоні бойових дій, порушуючи міжнародні протоколи, що загрожує масштабним викидом радіоактивних матеріалів. Хочу пригадати вам 2020 рік, коли до ковідного безладу було ще трішки, а повномасштабна війна росії проти України здавалася малоймовірною, принаймні більшості суспільства під впливом інформаційного простору. Тоді трьома рушійними факторами були: ядерна зброя, зміна клімату, кібер-де-

Свідчення стрілки Годинника Судного дня періодично публікують на обкладинці вузькопрофільного журналу. Куди перевести стрілки, вирішує рада директорів журналу та запрошені експерти, серед яких понад десяток лауреатів Нобелівської премії. За всю свою історію годинник змінював своє становище лише 25 разів.

зінформація. По суті, нічого із вищезазначеного не зникло, утім зникли позитивні прогнози на ймовірність покращення ситуації. Ось як це було тоді: припускався варіант, коли лідери США та росії могли повернутися до столу переговорів, щоб припинити ядерні перегони; домагатися подальшого скорочення

Л

9

ядерної зброї; обговорити зниження ядерної війни або іншої надзвичайної рівня оповіщення ядерних арсеналів ситуації. обох країн; обмежити програми модерУ 2019-му з’явився промінь надії: нізації ядерної зброї; розпочати пере- стрілку залишили непорушною. Хоча говори про кібервійни, протиракетну тоді почали проблискувати оптимістиоборону, мілітаризацію космосу, гіпер- чні прогнози, експерти відразу порадизвукову техніку та ліквідацію ядерної ли не поспішати з висновками. Як зазброї на полі бою. Зараз це викликає значили тоді науковці, «у цьому разі хіба нервову посмішку. Але була ще стабільність не означає спокій». більш наївна та «мила» пропозиція щоНаразі ж учені звертають увагу, що до можливості вирішення глобальних останній договір про ядерну зброю між проблем. росією і США — договір про скороченМіжнародному співтовариству про- ня ядерних озброєнь СНО-3 — перебупонувалося розпочати переговори, ває під загрозою. спрямовані на встановлення внутріш«Якщо обидві сторони не відновлять ніх та міжнародних норм поведінки, переговори і не знайдуть основи для які попереджали б та карали за злов- подальших скорочень, термін дії догоживання наукою. До того ж, обговорю- вору закінчиться в лютому 2026 року, вався нагляд, щоб інформаційні техно- — йдеться в заяві експертів. — Це скасології не підривали довіру громадсько- вує взаємне спостереження, посилить сті до політичних інститутів, засобів ма- недовіру, підштовхне гонку озброєнь сової інформації та до існування об’єк- і підвищить ймовірність обміну ядертивної реальності. Це нагадує конкурси ними ударами». краси, де учасниці одна за одною мрією Крім війни в Україні, вчені вважасвого життя називають не багатого чо- ють значне розширення ядерного половіка, а «мир у всьому світі». тенціалу Китаю, що викликає особливу тривогу, а також випробування раЯК ЦЕ БУЛО В ІСТОРІЇ кет середньої і більшої дальності КНДР, У розпал холодної війни в 1953 році що посилюються, зростання можливоГодинник показав 2 хвилини до півно- стей Ірану в цій сфері і розробку ядерчі. Потім небезпечна ситуація склала- ного арсеналу в Індії. ся в 1962 році під час Карибської криЗагалом: хорошого мало і потрібно зи, але тоді все досить швидко виріши- усвідомлювати всі страшні тенденції, лося, і Годинник не встиг зреагувати. які, як нам здається, підкрадалися до 25 січня 2018-го стрілку перевели нас. Ні, це не так. Вони завжди йшли пона півхвилини уперед — стрілка застиг- руч, інше питання полягає в тому, що ла на 23:58:00. Причини тоді були схо- ми просто воліли б ігнорувати це й нажі: неспроможність світових лідерів далі. Можна зрозуміти — егоцентризм подолати загрози ядерної війни та клі- людей та дрібні побутові питання хвиматичних змін. Окремо зауважували люють нас більше лише тому, що ми в активність росії у розв’язаннях нових силах вирішити їх тут і зараз. А для виконфліктів та «гібридних» воєн проти рішення глобальних викликів необхіднових членів НАТО на її кордоні, втор- но докласти більше зусиль. Що важлигнення на територію України та окупа- віше, не втратити себе на шляху цієї боції Криму. ротьби, коли здається, що ти самотужТоді ж у квітні, США підняли у пові- ки йдеш проти цілого світу. Маленькі тря E-4B Nightwatch, відомий як літак кроки все одно скорочують відстань. «Судного дня», призначений для пре- Гаразд. Залишимо філософію для фізидента, міністра оборони та інших лософів. Але прокиньмося, бо нашого членів вищого політичного та військо- віку не так багато, а може бути ще менвого керівництва країни на випадок ше.

10

Війна

НА ЛІНІЇ ВОГНЮ

Ч

ерез село Посад-Покровське в Херсонській області проходила лінія фронту. Коли ЗСУ визволили правий берег Дніпра — місцеві жителі стали повертатися додому. Але після російської армії від їхніх будинків залишилися самі стіни, що їх господарі намагаються врятувати. Дорога з Миколаєва до Херсона порожня. Лише рудий пес з’являється на ній і зникає в чагарниках. Обабіч дороги — широкі поля. Туман вкриває дорогу, як молоко, що розливається й засліплює око. Напівдорозі — село Посад-Покровське. На його вулицях — безліч хребтів із дерев’яних балок, що мають тримати черепицю, якої тут немає.

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Херсонщина. Стіни «сірої зони»

рім цього, сіяли ячмінь, пшеницю, соняшник та садили помідори. «Все як у Херсонській області», — додає дівчина. Минулого лютого Наталя була в Німеччині, працювала. Тоді їй зателефонувала мама й розповіла, що почалася війна. Приїхати одразу дівчина не могла, бо мала підписаний контракт на роботу — «помічник агронома». Коли повернулась у село, стала жити в сусідському будинку, бо у власному треба класти нову стіну: старої немає. В Наталчин будинок «прилетіло». Тепер дівчина волонтерить: допомагає працівникам служби з надзвичайних ситуацій знаходити снаряди, що залишилися на вулицях.

— Мама зараз у Тернопільській області, приїжджала сюди на декілька днів. Ми там узяли городи в оренду. Садимо кавуни. Цього року сперечалися з місцевими на Тернопільщині, що виростимо кавун до 10 кг. Нам казали: «В нас таких не буває». В результаті виріс кавун вагою дев’ять із половиною кілограмів. У лютому знову туди їхатиму, бо треба буде землю на городі до нового сезону готувати.

— У нас було як у місті, — каже жінПоки ми говоримо з Наталею, її отока років п’ятдесяти, яка стоїть на по- чує чимала зграя собак, які починають розі сільської ради і роздає односель- намотувати навколо волонтерки кола. цям гарячі обіди та хліб, привезені во— Так багато собак. У багатьох розлонтерами. — Усе у вогниках світилось, битих селах стільки ж бігає вулицями, така ялинка була. Ось подивіться.

— кажу до Наталі. Жінка дістає з кишені телефон і шу— У мене 15 штук. Я варю дві каструкає позаторішні фотографії. На них — лі каші, і це лише на один день. Зо дві я велика ялинка й усміхнені у світлі но- знаю, решту — ні, — розповідає дівчиворічних вогнів жінки. на. — Замовила волонтерам корм для них. По селу ставимо годівниці й насипаємо туди. Їх не викинеш — жалко. В один із будинків собаки, що не мають господарів, принесли касетний снаряд зі стрічкою.

— Тут тільки вибухи були від розмінування, а вони його десь знайшли й принесли мені, — розповідає Анфіса, власниця будинку, на порозі якого со-

Але щойно дізналася новину про визволення Херсона — була ладна спати хоч просто неба, тільки б у власній домівці.

— Ох, ця росія, ***дь, її треба взагалі стерти з лиця землі. Щоб такої держави не існувало. Ані росії, ані «руского міра», ані самих росіян. Їх просто треба знищити. А то вони на всі держави нападають. На кого вони тільки не нападали! Навіщо такі люди потрібні? Їх треба знищити. І владу їхню, і їхніх людей. Анфіса евакуювалася разом із односельцями на початку березня. Перед від’їздом вона ховалася в сестриному будинку. Коли жінки полишили місце, де ночували, туди прилетів снаряд.

— Якби ми там залишалися, нас би вбили. Нас так бомбили, су**. Зайшли росіяни 2-3 березня і обстріляли нас. Зберегти стіни власного будинку намагаються і Степан та Тетяна Ковальови. Ракета прилетіла в їхній будинок у травні минулого року. В деяких кімнатах провисла стеля, а на підлозі — калюжі води.

чив, що я побачила. Такі гроші вкладали. По чотири бики гляділи. У війну родилася, у війну таке…

— А де спите? — питаю.

— У погребі. Встала вночі, руки й ноги холодні. Та буржуйка ледве держить тепло. Дров не вистачає. Все мокре. У підвалі Ковальових, де зазвичай зберігають консервовані помідори та огірки, тепер стоять буржуйка й ліжко. На ліжку — двоє кошенят.

— От дивіться, котики в мене сплять, і ми тут із жінкою спимо на цій кроватці. Свічку запалю, чаю поп’ємо та й лягаємо, — каже Степан Миколайович.

— У хаті все в ящиках, по воді талапалась, по ящиках тече вода. Що прийде з тієї гуманітарки, куди його виносити, — тут миші. Степан і Тетяна Ковальови прожили разом 60 років. У травні святкуватимуть річницю від дня свого весілля. Для них усе в їхньому будинку важливе: шафи, матраци, двері та диван. Усе для них має значення. Усе потрібне. Усе їхнє життя — тут, у цій хаті, яку вони хочуть урятувати.

До війни в Посад-Покровському жили близько двох з половиною тисяч мешканців. 15 березня українська армія допомогла посад-покровцям евакуюватися. Після Нового року повернулися вже 196 людей. Будинки більшості їх зруйновані. Найчастіше — немає даху над головою. У багатьох оселях він пошкоджений. А тому стіни, підлога, меблі та домашні речі промокли під південними дощами.

— Але їх будуть перекривати плівкою. Може, бачили, тут деякі будинки вже так закривали, — каже місцева волонтерка Наталя, невисока русокоса дівчина. Наталя — агроном. Жила в ПосадПокровському разом зі своєю мамою. Щороку вирощували люцерну і продавали її в миколаївський зоопарк. Ок-

— Пустився дощ, а я одежу в ящики склала до стелі. Як почала та стеля падати. Ми з дідом давай бігом порати, — розповідає жінка й починає плакати. — Ой, діточки, головне, щоб ніхто не ба-

Фото: автора матеріалу. Автор: Тетяна Безрук. Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ SOCIUM/khersonshchina-stini-sirojizoni.html).

баки і залишили касету. Ми зустрічаємося з Анфісою посеред вулиці, де живе жінка. Вона теж перекривала будинок, що не мав даху, шукала маленькі шматочки черепиці.

Реклама

27.01.2023 — № 33

Відвідайте новий офіс Др. Марії Дмитрів-Капеняк під назвою One Medical Увага, доктор Марія Дмитрів-Капеняк почала працювати в групі під назвою One Medical. Вона продовжуватиме надавати високо кваліфіковану медичну допомогу, до якої ви вже звикли у приміщенні нового офісу розташованого у Wicker Park за адресою 1650 N.Damen Ave- це неподалік від української околиці. Особливість One Medical в тому що пацієнти мають доступ до багатьох новітніх медичних технологій в тому числі і порад лікаря миттєво, вживаючи аплікацію One Medical. Щоб стати пацієнтом і мати доступ до всіх послуг потрібно отримати членство.

Щоб приєднатись до One Medical зайдіть на onemedical.com/mariya Якщо у вас виникли запитання про One Medical телефонуйте 1.888.663.6331 або зайдіть на сторінку onemedical.com.

1640 N Damen Ave, Chicago, IL 60647

11

12

Україноцентризм

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Народ та інтелігенція Анатолій Якименко, Вінниця «Сурма»

Л

атинське дієслово «intellego» має значення відчувати, підмічати та мислити. Власне «intellegentia» (інтелігенція) означає розуміти та сприймати. Це поняття не має однозначного тлумачення і розтікається між міфологізованим уявленням про інтелігента як римського легіонера, якому нічого не треба пояснювати на полі бою, до радянської людини розумової праці, нездатної дати собі ради в побуті. Розвал СРСР та поява національних держав змінили уявлення про інтелігента ближче до освіченої особи, здатної розуміти потреби і відчувати переживання інших. Проте слово «інтелігент» не прижилося і замість нього увійшло в ужиток «публічний інтелектуал». Вважається, що інтелектуал — це не просто той, хто насмілився вийти з академічного середовища під об’єктиви телекамер, але й здатний приймати великі виклики, даючи на них сміливі відповіді. Іншими словами — це людина, яка не минає правди. І якщо прийняти за аргумент радянське походження слова «інтелігент», то можна перейти на публічного інтелектуала. Тільки проблема в тому, що ми пропускаємо найголовніше — все, що робить інтелігент/публічний інтелектуал, робиться не для себе і не заради кар’єрного зростання. Все це робиться жертовно і для народу. Першого січня, коли в Україні відзначали 114-у річницю з дня народження Степана Бандери, до прем’єрміністра Шмигаля зателефонував прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький і попросив зняти допис про борця за українську незалежність, опублікований у соцмережах від Верховної Ради. Незважаючи на те, що допис прикрашав фото самого головнокомандувача ЗСУ генерала Валерія Залужного, за плечима якого проглядався портрет провідника УПА, пост зняли. І тут, здавалося, саме час проявити себе українським публічним інтелектуалам, які мали б допомогти уряду публікаціями у світових ЗМІ, натякнувши полякам, що це не просто некоректно вказувати чужій країні, чиї дні народження святкувати, але й пояснити, що Валерій Залужний під портретом Бандери — це гарантія того, що лінія фронту проходитиме в Бахмуті. Тоді як Залужний під портретом Булгакова чи на фоні букету жоржин — це стовідсоткова гарантія, що лінія фронту проходитиме десь біля Перемишля. Інтелектуал в Україні, звичайно, знайшовся в особі історика Ярослава

Грицака, який дав матеріали та коментарі для французької газети Le Monde, на основі яких 7 та 8 січня були опубліковані два неоднозначні тексти, присвячені українським націоналістам і Степану Бандері. Чого варті лише назви цих статей: «Війна в Україні: міф Бандери та реальність нацистського колаборанта» та «Степан Бандера, український антигерой, глорифікований після російської агресії». Звичайно, Ярослав Грицак стверджує, що французька газета перекру-

Ярослав Грицак

тила його слова і не узгодила цитати, а він просто понадіявся на те, що газета з репутацією зважатиме на важливість точності думок експерта, з яким спілкується. Але всі також добре знають репутацію Грицака і не вважають випадковим вибір ним як теми, так і видання для публікації. Колега пана Грицака по цеху, публічний інтелектуал та за сумісництвом історик, Данило Яневський, відомий своїм «пролиттям світла» на постать Бандери із загальними багаторічними намаганнями переконати українців у неправильності обраних ними історичних персон, пішов ще далі. Яневський не просто критикує Петлюру та Директорію, звинувачуючи їх у лівацтві, він звинувачує українське селянство періоду 1919-1932 років у сприянні російським окупантам та нав’язує відповідальність за колективізацію, Голодомор, репресії і навіть порушує питання непокараного соціоциду, який українські селяни здійснювали проти власників землі одразу після вигнання з України Павла Скоропадського. Володимир Зеленський, якого Яневський порівнює з генієм гетьмана Скоропадського, запровадженим ринком землі, треба розуміти, має відновити справедливість і врегулювати земельне питання, поставивши на місце нащадків селюківліваків. Безперечно, позиція Грицака та Яневського не залишається непоміченою, тільки ось реакція протилежної сторони в особі того ж Михальчишина чи Фаріон коливаються між звинува-

ченнями у державній зраді з пропозиціями задіяти СБУ від першого до екзальтованих випадів від другої. Тоді як потрібно говорити просто, але вичерпно, і це завдання інтелектуала. Потрібно сказати, що національновизвольний рух — це відстоювання свого. Своє може бути примітивним і навіть неправильним, але кожна людина і кожний народ має право на власне життя і мусить торувати свій шлях, а не жити чуже життя та прямувати чужими дороговказами. Методи і спосо-

нестриженої у газон трави, як каже Ярослав Грицак, яка тут виросла у природний спосіб, а не насіяна з імпортного пакету, купленого десь в «Епіцентрі». До слова, метафора некошеної трави могла виникнути у голові інтелектуала, який розглядає себе, як щось вище за природне, а природне, як щось недосконале. Інтелектуала, який не помічає, що джерелом влади в усіх країнах є народ, а не політична нація. Народ, у його розумінні, це не спільнота,

Данило Яневський

би ведення боротьби є другорядними, а етична оцінка подій минулого моральними категоріями теперішнього є некоректною. Також, очевидно, давно пора підсвітити якесь хворобливе бажання дискредитувати бодай когось з історичних постатей, чи то Бандеру, чи то Петлюру, чи то разом узятих. І це завдання українських інтелектуалів сказати, що українець ніколи не випинатиме Скоропадського, втоптуючи у багно інших, тим більше українець ніколи не звинуватить українського селянина у соціоциді, колективізації та геноциді українського народу. Підсумовуючи роздуми навколо певних інтелігентів/інтелектуалів, є всі підстави вважати, що ми маємо справу з допоки неописаним феноменом антиукраїнської діяльності, яку ми звикли ототожнювати або з Євгеном Мураєвим, або з Віктором Медведчуком. Але сьогодні антиукраїнська діяльність не ведеться ані російською мовою, ані в інтересах кремля. Навіть більше — вона є антиросійською. Тільки антиросійськість не означає проукраїнськість. Наприклад, Зеленський перебуває в антиросійському дискурсі, але займається антиукраїнською діяльністю. Отже, сьогодні антиукраїнська діяльність може успішно вестися українською мовою проти путіна і проти росії. І ведеться вона переважно представниками так званої української політичної нації проти українського народу — ось проти тієї некошеної або

об’єднана єдиним універсальним чи спільною метафізикою, а плем’я, яке несвідомо реалізує програму мітозів, поїдаючи поживний субстрат. І щоб перевести це плем’я на вищій рівень свідомості, його треба «підстригти», тобто організувати на реалізацію ментальної химери, що називається модним словом «візія» і формується, звичайно, публічними інтелектуалами. Колись візією було царство небесне, потім комунізм, а зараз безпека та комфорт, які забезпечують держава-сервіс та політики-менеджери. А розуміння народу не є сталою категорією і залежить від світогляду еліт. Звідси, до речі, витікає і ставлення до демократії. Не випадково той таки Данило Яневський вважає демократію злом. Право голосу у його світогляді має лише той, хто платить податки. Тоді як демократія — це «голос серця». Ідея демократії полягає у тому, щоб не запитати експертної думки чи заробити на праві голосу, а перевірити ідеї політиків почуттями народу. І якби не почуття народів Європи, США, Канади, то ми б ніколи не отримали зброї від Блінкена, Салівана, Шольца та Макрона, тобто від тих, хто стриже траву у газон. Війна — це не лише біль і втрати, — це вимога переосмислити просте і складне. Автор: Анатолій Якименко — мислитель, медичний експерт, автор ютуб-каналу TRIGGER MMA (https://bit.ly/3mLZ437).

Реклама

27.01.2023 — № 33

СПЕЦІАЛІСТ ЩО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ВАС

НАТАЛЯ АСЕВЕДО КУПІВЛЯ ТА ПЕРЕФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛА ВСЕ НЕМОЖЛИВЕ СТАЄ МОЖЛИВИМ ! ДЗВОНІТЬ ДО НАС З ПИТАНЬ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ТА ОТРИМАЄТЕ ВСІ ВІДПОВІДІ В ОДНОМУ ОФІСІ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування • Федеральні позики • Низькі відсотки • Позики під ремонт • Перефінансування з CASH OUT • Перефінансування без додаткових коштів NO CLOSING COST • Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

www.gosfmc.com Наша адреса: УКРАЇНСЬКА ОКОЛИЦЯ 1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106 nacevedo@gosfmc.com NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE

РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

13

14

Міжнародна політика

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Як збудувати Україну мрії після перемоги: приклади ДОСВІД ВІДРОДЖЕННЯ НАЦІЙ ТА КРАЇН СХІДНОЇ АЗІЇ 2023 рік має стати роком нашої перемоги, і ми вже розуміємо, що ця перемога не буде миттєвим актом. Побудова України нашої мрії потребуватиме часу, ресурсів і зусиль безпрецедентного у післявоєнній історії Європи масштабу. Досвід безлічі країн світу, що поставали з руїн руйнівних і кривавих воєн минулого століття, дозволяє оцінити шлях, який нам ще належить пройти. Ми вже добре знаємо, що таке план Маршалла для післявоєнної Європи, і навіть говоримо про такий план для України. І, хоча контекст, зміст та цільові настанови плану Маршалла формулювалися й здійснювалися в абсолютно іншу історичну епоху, ідея зрозуміла, — ми розраховуємо на допомогу демократичної спільноти у відновленні й модернізації економіки, промислової та соціальної інфраструктури України. Цей процес, в ідеалі, має включати і вирішення політичних завдань — членство в Європейському Союзі та НАТО. План Маршалла заведено вважати успішним, хоча деякі елементи цього успіху стали реальністю лише через десятиліття, з об’єднанням Німеччини, розвалом СРСР і входженням країн колишнього радянського блоку до ЄС і НАТО. Заведено думати, що ми добре ознайомлені з процесами піднесення післявоєнної Європи, однак не менш, коли не більш цікаві процеси, згодом названі різноманітними «економічними дивами», відбувалися і в Східній Азії — в Японії, Кореї, В’єтнамі. Десять років тому з книжки Дарона Аджемоглу і Джеймса Робінсона Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty ми дізналися, чому не всім державам пощастило стати багатими та успішними. Але сьогодні дуже цікаво звернути увагу й на інший аспект — не той, чому нації провалюють домашні завдання, а як вони відроджуються та що лежить в основі успіху держав, які після багатолітніх руйнівних воєн упродовж умовних десятка років переходили з ліги найбідніших у «велику двадцятку». І таких прикладів уже кілька. Безліч історичних, культурних, соціальних та політичних чинників розділяють країни Східної Азії. Лише на перший погляд здається, що цей регіон однорідний і являє собою мирну й усталену спільноту хай і різних за своїм державним устроєм та ідеологічними вподобаннями, але все-таки дружніх держав. Насправді, як влучно зазначив один місцевий оглядач, це Європу можна розглядати як таку собі «коробку», куди акуратно «складені» та «підігнані» практично всі держави кон-

тиненту, разом зі своїми проблемами й претензіями, і яка надійно запечатана печатками ЄС і НАТО. В Азії нічого такого не побачите. Навіть держави, що мають спільний кордон і тисячоліттями перебували в дружніх або не дуже відносинах, зберігають свою

зросли в понад 200 разів, ВВП на душу населення — в більш ніж 10 разів, а рівень бідності впав до 5%. Foxconn — один із найбільших виробників електроніки для всіх великих технологічних компаній, включно з Apple, інвестує 300 млн дол. у новий завод на пів-

самобутність (нікому, наприклад, не спаде на думку називати корейців і китайців «одним народом» або захищати китайські канджі в Японії, які Країна Вранішнього Сонця запозичила, проте називає по-своєму), мають власні релігійні вподобання й таять образи на сусідів. Але вони навчилися жити разом, шукати й знаходити шляхи до співпраці. Розглянемо декотрі найважливіші чинники, які обумовили «диво на річці Ханган», що протікає через Сеул, успіх в’єтнамської стратегії «доймой» і волю до відродження, багатократно продемонстровану Японією після трагічних подій минулого століття — небаченого за силою землетрусу в Токіо (1923) та дуже болісної поразки у Другій світовій війні. В’єтнам був французькою колонією впродовж майже ста років, до 1954 року. Визволення від колоніалізму після Першої Індокитайської війни (саме тоді у США і створювався план Маршалла) закінчилося поділом на Північ та Південь. Війна між ними спалахнула в 1965-му і тривала десять років. Останній американський солдат залишив Південний В’єтнам лише 30 квітня 1975 року. Інфраструктура країни практично повністю була зруйнована, землі отруєні агентом «орандж» або спалені напалмом і заміновані, два мільйони людей загинули, включно з 700 тисячами цивільних. Здавалося, і так бідна країна не має жодних шансів на відродження. Ще 1986 року рівень інфляції в цій країні становив 378%, а 70% населення жили за межею бідності. Відтоді прямі іноземні інвестиції

ночі В’єтнаму, Google і Microsoft планують перенести чималу частину виробництва своїх продуктів до В’єтнаму. У розпал ковіду прямі інвестиції до цієї країни продовжували зростати і збільшилися на 9%. Цей процес започаткований у 1990-х, коли В’єтнам прийняв стратегію «доймой», що заохочувала приватне підприємництво, визнала приватну власність на землю, скасувала колективне землеробство. У В’єтнамі побудували необхідну інфраструктуру та забезпечили підготовку досить кваліфікованої, але все ще дешевої робочої сили для створення експортно-орієнтованих виробництв. В’єтнам увійшов до системи зон вільної торгівлі, спочатку з АСЕАН, потім зі США, домігся значної лібералізації зовнішньої торгівлі, провів дерегуляцію бізнесу. Було прийнято закони на захист іноземних інвестицій, знижено бюрократичний тиск, чималі ресурси спрямовано на освіту та підготовку кадрів. Слід також визнати, що привабливість В’єтнаму забезпечується близькістю Китаю, звідки останніми роками спостерігається відплив іноземних компаній (тільки 2021 року 11 тисяч «іноземців» залишили КНР). Чимало їх перенесли виробництва саме до В’єтнаму, не змінюючи орієнтованості на ринок Азії. Ще 2017 року В’єтнам став найбільшим у регіоні експортером одягу та другим — електроніки, і ця тенденція зміцнюється. Південнокорейське диво на річці Ханган відбулося раніше від в’єтнамського й потребувало більше часу. Ма-

ло хто знає, що впродовж восьми років після закінчення трирічної корейської війни (1950-1953) саме Північ демонструвала потужне економічне зростання, тоді як Південь перебував у стані перманентної політичної кризи, економічної стагнації зі значною корупційною складовою. Країна практично повністю покладалася на допомогу США і проводила політику локалізації та імпортозаміщення (провалену через низьку ємність внутрішнього ринку). Військовий переворот 1961 року змінив усе. Країна стала проводити політику нарощування експорту, землю віддали тим, хто її обробляє, а колишні латифундисти стали інвестувати нагромаджені ресурси в освіту. Саме освіта — всіх і вся, високі стандарти у школах, які однаково підтримувалися в містах і селах, стала інструментом, що дозволив змінити обличчя країни. На місце старих перевірених, але корумпованих кадрів прийшли молоді підприємці й керівники, які здобули освіту у США і були мотивовані вивести Південну Корею з кола найбідніших країн світу у вищу лігу — спочатку регіональну, а потім і світову. Важливо зазначити, що, на відміну від укоріненого в нас уявлення про непотрібність державних інститутів, і в Кореї, і у В’єтнамі вони зіграли величезну роль. Просто функції, які на них покладалися — формування і створення умов для реалізації державної політики, кваліфікація державних службовців та довіра, що встановилася між державою і підприємцями, — відрізнялися від ситуації в інших країнах. Коли у 1998 році внаслідок фінансової кризи Республіка Корея попросила допомоги у МВФ, а потім не могла впоратися з виплатою боргів, 3,5 мільйона громадян країни (чверть населення) добровільно здали своє сімейне золото, щоб розпочати виплату боргів. За два місяці було зібрано 226 тонн золота на суму 2,2 млрд дол. Ця всенародна кампанія, підтримана знаменитостями та бізнесом, дозволила Південній Кореї на три роки раніше терміну виплатити МВФ усі борги на суму 56 млрд дол. і повернутися в зону економічної стабільності. Говорячи про успіхи економічного розвитку В’єтнаму та Південної Кореї, неможливо заперечувати очевидне, а саме той факт, що реформи здійснювалися в умовах, далеких від ідеалів демократії. Тимчасом владі й суспільству вдавалося у критичні періоди узгоджувати певний соціальний контракт про взаємну підтримку в ім’я спільних цілей. Здавалося б, нагромаджений досвід дозволяє уникати нових конфліктів. Однак буде перебільшенням стверджувати, що ситуація у Східній Азії стабільна й імунітету від криз досягнуто. Ситуація навколо дедалі агре-

Міжнародна політика

27.01.2023 — № 33 сивнішої риторики з боку КНДР, різке уповільнення економіки КНР та загроза кризи навколо Тайваню, санкції проти москви на тлі стрімкої деградації рф у міжнародного ізгоя, що має наслідком розбалансування світових ринків енергоресурсів і продовольства, може бути стабілізована тільки за рахунок іншого потужного гравця, і, схоже, таким знову може стати Японія. У минулому столітті Японія кілька раз поставала з руїн після нищівних подій природного і неприродного характеру. Землетрус у районі Токіо і Йокогами 1923 року забрав понад 100 тисяч життів, 370 тисяч будинків було зруйновано, пожежі знищили інфраструктуру найрозвиненішого регіону країни. Японці не стали відновлювати те, що було зруйноване. Вони просто побудували свої міста заново. При цьому було прийнято закони та урядові рішення, що дозволили провести перерозподіл землі, яка перебувала у приватній власності, в інтересах усієї міської спільноти. Так було спроектовано нові дороги, парки, соціальну інфраструктуру. Спеціальні комітети в кожному районі міста, створені на основі, як тепер сказали б, публічно-державного партнерства, займалися ретельним плануванням і врегулюванням спорів із землевласниками. Уряд відмовився виділяти кошти з центрального бюдже-

ту, яких просила місцева влада, тому їй довелося проявляти креативність. Після Другої світової завдання відновлення повністю знищених бомбардуваннями Токіо, Хіросіми, Нагасакі, Окінави та багатьох інших місць, практично стертих з обличчя землі, було значно складнішим. Японія втратила вбитими понад 2,5 мільйона людей, капітулювала у війні, ВВП скоротився майже наполовину. Тимчасом із війни повернулися сотні тисяч солдатів, які мріяли відновити країну і подолати наслідки поразки та американської окупації. Японія прийняла умови угоди в Сан-Франциско й розпочала модернізацію економіки. США відмовилися вимагати виплату репарацій, давши уряду можливість інвестувати чималі ресурси (частину їх за рахунок допомоги США) у будівництво енергетичних потужностей, виробництво добрив та сталі. Центральна ідея полягала в тому, що створення нової промислової бази має відбуватися на основі найсучасніших технологій та обладнання. Згодом стали розбудовуватися важке машинобудування й електроніка. Модернізація супроводжувалася розвитком системи освіти, підготовки та перепідготовки кадрів. Важливим фактором стало зняття тиску військово-промислового комплексу на економіку, — практично вся промислова база була націлена на цивіль-

ні потреби. У результаті, між 1953 і 1965 роками ВВП Японії зростав у середньому на 9% на рік. У 1965 році понад 40% населення працювало у сфері промисловості, що означало формування нової структури економіки — промислової, на відміну від традиційної аграрної. І Японія не просто піднялася після війни, вона зіграла величезну роль у допомозі іншим країнам, зокрема В’єтнаму та Республіці Корея. Не випадково вже цього року В’єтнам звернувся до Японії з проханням побудувати систему швидкісних залізниць — проект вартістю 65 млрд дол. Це те, що Японія вміє. Тільки в березні 2022 року Японія припинила надання допомоги Китаю. Упродовж 42 років Японія допомогла КНР на суму 3 трлн 660 млрд єн, що, за найскромнішими підрахунками, становить близько 30 млрд дол. Легендарною є історія допомоги Японії Китаю в період початку реформ Ден Сяопіна. Досвід відродження країн Східної Азії дозволяє зробити деякі висновки. У всіх випадках винятково важливою була роль державних інститутів, які координували різні програми в інтересах усього суспільства, створювали сприятливі економічні та організаційні умови для орієнтованого на експорт бізнесу. Реалізація реформ була б неможливою без взаємної довіри між на-

15

родом і владою, інвестицій у людський капітал, справедливого розподілу соціальних благ між членами суспільства. Як виявилося, для успіху важливо не тільки мати стратегічні цілі, а й уміти їх артикулювати, виявляти справжній патріотизм та волю до їхнього досягнення. Жодна країна не піднімалася самотужки, спираючись виключно на власні сили. Украй важливо мати критичну масу надійних союзників, створювати сприятливі зовнішні умови, використовувати регіональну та галузеву кон’юнктуру для позитивного позиціювання на міжнародних ринках. Нарешті, в суспільстві має бути критична маса лідерів, готових брати на себе відповідальність, реалізовувати ефективну взаємодію як між різними верствами суспільства, так і з зовнішніми партнерами, тримати високу планку соціальної відповідальності. До нас цей шлях пройшли країни, які перебували далеко не в найкращих стартових умовах. Вони змогли, і ми зможемо. Головне — бачити мету, вірити в себе і, нарешті, навчитися не створювати додаткових перепон. Автор: Сергій Корсунський — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії. Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ international/jak-zbuduvati-ukrajinumriji-pislja-peremohi-prikladi.html).

Ця війна дійсно показує, хто є хто... Роман Кожушко, Сокаль «Сурма»

Н

а жаль, є люди, які продовжують робити вигляд, що ця війна є чужою для них і жодним чином їх не стосується. На їхню думку, війна з росіянами є штучно створеною представниками «богообраного народу», які перебувають при владі в Україні, росії та в багатьох європейських державах. На моє запитання, а що ж повинні робити українці у ситуації, коли російські загарбники прийшли на нашу землю, щоб поневолити та знищити нас, ці люди починають розповідати, що ми засліплені, перебуваємо у глибокому сні та не розуміємо, що нас і росіян натравили одне на одного з метою взаємного тотального знищення, що нам потрібно жити свідомо з любов’ю у серці до людей, природи і Всесвіту, випромінюючи лише позитив. І це все розповідають мені у ситуації, коли московити перебувають на нашій землі і вже принесли чимало бід нашому народу. Вони є нашими історичними ворогами, які завжди намагалися знищити нас та захопити нашу

землю. Напад на нас був лише питанням часу. Всю свою історію вони жорстоко вирізали цілі народи, поглинаючи їхні території. І тепер вони прийшли на нашу землю без дозволу і запрошення, знищуючи інфраструктуру наших міст і сіл, чим змусили мільйони українців покинути свої населені пункти, регіони і навіть територію України. Багато наших співвітчизників так і не повернуться на свою Батьківщину і за її межами поповнять лави української діаспори. Росіяни прийшли нас грабувати, ґвалтувати наших жінок і вбивати наших чоловіків та дітей. І ми маємо за цим просто спостерігати та мислити позитивно? Можливо, дійсно причини цієї війни є набагато глибшими, ніж нам здається, і чиїсь хитрі писки, яких не видно за кулісами, вже давно систематично намагаються вичавити нас із землі, яка споконвіків була нашою і завжди вабила багатьох наших сусідів. Але саме українці поки що є найбільшою етнічною групою в Україні. І поки ми тут є, ми будемо господарями на своїй землі. Лише потрібно пильно стежити за діями наших ворогів не тільки зовнішніх, а й внутрішніх, яких чимало в Україні. Мені дуже сумно, коли нарешті московити зняли свої маски з обличчя, і

все-таки знайшлися люди, які їх не засуджують, тим самим даючи мовчазну згоду на їхнє вторгнення зі всіма його руйнівними наслідками для нашої держави і нації. Ці люди, які позиціонували себе високорозвинутими та духовними патріотами, з початком війни своєю байдужою позицією «моя хата скраю», прикриваючись розповідями про «високі матерії», показали свою боягузливу сутність. Тому що, засуджуючи московитів, їм би довелося відповісти на одне незручне запитання: «А чому ж ти не береш участі у боротьбі з окупантом?». Але вони не бажають виходити зі своєї зони комфорту. Їх все влаштовує. Вони живуть у своїй реальності, у якій нема війни, а якщо вона і є, то воюватимуть та допомагатимуть українській армії інші. Хоча ці люди прекрасно розуміють, що відбувається, але через свої страхи вдають, що все гаразд. Або ж дехто з них є просто російськими консервами...Тому вони не можуть відповісти на мої запитання: 1) «Що робити з росіянами, які з мечем прийшли на нашу землю: взяти зброю в руки і боротися чи зустріти їх з хлібом, сіллю та водою і жити в окупації?»

2) «Якщо воювати, то хто повинен це робити?»

Фото: Facebook/Роман Кожушко

Я обрав шлях боротьби, бо прекрасно усвідомлюю, що в цій ситуації проблему з російськими окупантами можливо вирішити лише у військовий спосіб, знищивши всіх російських солдат, які свідомо прийшли зі зброєю в руках на нашу землю. Тільки так можна захистити свою землю, свої домівки та свої сім’ї...

16

Економіка

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Роль ідеології в економіці Зиновій Бокійчук, Львів «Сурма»

У

черговій статті пропоную розглянути взаємозалежність ідеологій та економіки. З цим важливо розібратися, бо ідеології не можуть бути впроваджені в суспільство, не перелаштувавши під себе економіку цього суспільства. Ідеологія — не повітряна кулька, вона не може сама по собі висіти в повітрі. Вона мусить спиратися на ті певні економічні відносини, які дозволять їй опанувати суспільство. Саме тому, коли на терени України на московських штиках прийшов соціалізм, почалося переламування назагал природних засад економіки на українських землях на засади, що відповідають догмам, вигаданих хворою людською уявою. Інститут праці був спотворений до якогось феодально-кріпосного вигляду. Інститут приватної власності — ліквідований взагалі. А це найважливіші суспільні інститути, які забезпечують зв’язки між особою, сім’єю, родиною, громадами. Тому паралельно з переламуванням економіки йшло переламування і цих інститутів.

Історія рясніє фактами, як це на ділі відбувалося, як нищилася національна еліта, а на її місце насаджувалася квазіеліта зі свідомістю, враженою соціалістичними догмами; або псевдо еліта, яка складалася з людей лінивих, не господарчих, примітивних і недалекоглядних. Суміш цих негативних «еліт», до речі, панує в Україні і дотепер. Очевидно, що якщо йти до створення ефективної економіки, то доведеться все робити у зворотному напрямку — засудження неприродної ідеології, прийняття нової ідеологічної доктрини, створення суспільної парадигми, відновлення домінування національної еліти, повернення природних функцій суспільним інститутам і розмежування їх з функціями державних інституцій. Засудження утопічного соціалізму і його агресивної фази комунізму, всіх їхніх елементів і проявів, є безапеляційне. І зроблю я це зараз дуже лаконічно: соціалістична ідеологія — це зло в чистому вигляді. А ширше, щоб не виходити за формат цієї статті, згодом. Також буде окрема стаття про

економічні аспекти і відмінності між ідеологіями. А в цій хочу зосередитися на деяких інших складових, що є важливими і необхідними для реанімації економіки України. Курс України на Європу пробуджує інтерес зрозуміти, якою була ідеологічна доктрина європейських країн після ІІ світової війни? На якій платформі виробляли вони свою парадигму? Зрештою, як, за рахунок чого Європі вдалося досить швидко відновити і розвинути свої економіки? Ідеологічна доктрина будувалася на свободі і непорушності природних прав людини, на консолідації та об’єднанні у єдину Європу, але зауважте — без заперечення чи нівелювання національних ідентичностей. Націоналізм настільки гармонійно інтегрований у свідомість європейців, що вони його навіть не помічають. Парадигма нової Європи виростала на християнських цінностях. Інших цінностей Європа не мала і не має! Ці цінності гармонізують з моральними імперативами і водночас є значно глибшими. Більше того, представники Католицької церкви брали безпосередню участь й у відбудові економіки повоєнної Німеччини, і в творенні Європейського Союзу. Знаємо і більш сучасні факти, коли Папа Іван-Павло ІІ став духовним провідником поляків у їхній боротьбі за політичні й економічні права. Не лише тоді, коли йшло силове протистояння, а й у творчій праці в ім’я суверенної держави з ефективною економікою. Він казав «Не бійтеся», зокрема звертаючись і до польського духовенства, не бійтеся ставати правдивими політиками. Поляки цілковито скористалися з соціального вчення Католицької церкви й отримали свою нагороду. І як тільки європейці дозволяють блукати в своїх інститутах та інституціях примарам соціалістичних ідей, починаються проблеми в їхніх економіках. Українські церкви теж є з українцями в час силової боротьби, і це означає чимало. Але вони не спроможні взяти належну участь в еволюційних процесах державотворення, озброїти суспільство тим соціальним вченням, яке є вкрай необхідне для розбудови економіки. То з якими цінностями ми йдемо в Європу? Ця місія цілком лягає на справжню українську еліту, яка має озброїтися необхідними знаннями і згуртуватися навколо україноцентричної ідеологічної доктрини. Іншої сили для свого порятунку Україна не має. Справжня еліта суспільства починається з прояву патріотизму, з готовності до служіння своїй державі… Бути патріотом України — це мати внутрішнє переконання в необхідності боротися за Україну. Боротися на фронті із зовнішнім ворогом — зрозуміло з ким і як! Боротися з внутрішніми ворогами

набагато складніше і не завжди навіть питання», виданої ще в далекому 1991 зрозуміло — з ким і як? А як зробити році. Цитата є у формі діалогу, який так, щоб внутрішніх ворогів в Україні фактично мав місце і точився між автоне було, або щоб вони щонайменше ром та особою, яка заперечувала тверприпинили утворюватися, а зовнішні дження першого ідеолога українськопочали боялися? Системна відповідь го націоналізму Миколи Міхновськона це питання не лежить на поверхні. го «Україна для українців»: І поки що зовсім мало тих, хто розуміє — То Ви заперечуєте гасло «Україі може обґрунтувати цей шлях. У сво- на для українців»? їх статтях я власне намагаюся вибуду— Так, заперечую. вати таку дорожню карту, яка дозво— Ну, то заперечуйте швидше, пролить не зійти з цього шляху, не підда- шу Вас! тися різним оманливим спокусам «про— Яким чином? Я вже сказав. стого» вирішення проблеми, а залиша— Ні. За законами логіки. Прошу потися саме на позиції правильного її ви- будувати заперечення цього гасла. рішення в довгостроковій перспектиПісля невдалої спроби, яка засвідві. Лише такий підхід здатний забезпе- чує погане знання логіки: чити мінімум внутрішніх ворогів і па— Україна не для українців... ралізуючий страх у зовнішніх. Наш — Правильно. Але, пробачте, це вже північний сусід нікуди ж з мапи світу якесь безглуздя. не щезне.

— Так, це вже занадто. Ні, правильне Звернувшись до терміну «патріо- заперечення має бути «Україна не тітизм», доведеться дещо відхилитися льки для українців». від теми економіки в загальноприйня— Помиляєтесь. За законами логіки тому руслі, хоча насправді це не так, і це є заперечення іншого твердження: поділитися міркуваннями про сутність «Україна тільки для українців». Але цього терміну. Найкраще це зробити цього Міхновський не говорив. в порівнянні понять «патріотизм» та — То що ж він мав на думці? «націоналізм» і заодно реабілітувати — Те, що має на увазі іспанець, коли націоналізм, який у багатьох народів говорить «Іспанія для іспанців». сильно затертий в їхній національній свідомості. А ще більше його викривиПовертаючись до уже висловлювали і споганили ті, хто хотів панувати ної думки, що справжнього успіху в еконад українською нацією, і ті, хто про- номіці Україна досягне, коли будуть довжує ним маніпулювати для влас- задіяні національні особливості украних корисливих цілей. Патріотизм і їнців, ще раз наголошую, що при всій націоналізм часто ототожнюють. Вони своїй універсальності економіка кожі справді дуже близькі, але все ж. Од- ної держави відбиває в собі характернозначно почуття патріотизму ґрунту- ні ознаки нації, яка стоїть біля витоків ється на любові до своєї держави-бать- цієї держави як результат тісного пеківщини. Тут поняття батьківщина і реплетення з традиціями і культурою держава зливаються. Але кожен лю- цієї нації. Над цими питаннями ми прабить батьківщину за щось своє, особ- цювали з паном Свідзинським для доливо йому близьке і рідне: більшість повнення ще одним розділом його мочерез родину, своє коріння; хтось за нументальної праці «Синергетична солов’їну; хтось за природу; хтось мо- концепція культури». Але, на жаль, не же за борщ, гарних дівчат чи парубків; встигли закінчити. Це був геніальний хтось за все разом; а хтось — просто так, український вчений, який пройшов як усі. І зовсім інша природа у націо- тернистий шлях свого національного налізму — ототожнення себе з пев- становлення і залишив нам у спадок інною нацією. Це є та сила, яка приво- струмент для пізнання сутності суспідить до творення СВОЄЇ держави! Са- льних процесів. Людям, які прагнуть ме тому цю силу так бояться вороги і до пізнання істини, рекомендую ознапаразити різних кольорів і мастей. Ця йомитися з цією працею. У ній же Ананіби сила єднання українців на моле- толій Свідзинський дав вичерпне викулярному рівні, невблаганна і нездо- значення націоналізму: Націоналізм ланна, вона витримала вікові поневі- — це думка, воля і дія, націлені на ряння і підступні зради. Вона придає побудову національної суверенпевні ознаки державі, її історії, культу- ної держави на своїх етнічних тері й економіці теж. І якщо продовжу- риторіях. Хіба не за це ми зараз бовати піддаватися збоченим тлумачен- ремося?

P. S. А я зі свого боку звернуся до ням націоналізму і не зважати на його примат в державотворенні, то тоді редактора «Сурми» з проханням опубпатріотами якої держави ми будемо? лікувати мою доповідь на семінарі в ІнДля розвінчання хибного розумін- ституті фізики конденсованих систем ня і постановки на належний рівень (ІФКС) НАН України в першу річницю поняття націоналізм, скористаюся ци- смерті професора Свідзинського і його татою з праці мого однодумця і вчите- першу невелику працю в царині кульля Анатолія Свідзинського із саркасти- турології «Це складне національне пичною назвою «Це складне національне тання».

Українська книга

27.01.2023 — № 33

17

АКТУАЛЬНО ЗАВЖДИ... «Триста поезій. Вибране». Ліна Костенко. Збірка поезій.

Andriy Chaley, Чикаго Засновник та власник української книгарні у США @Ukrainian_Best_Books

АКТУАЛЬНО НА СЬОГОДНІ... «П’ятий місяць війни. Хроніка подій. Промови та звернення Президента України Володимира Зеленського». Олександр Красовицький. *Це п’ятий том великого проєкту, що охоплює весь період війни України проти російських загарбників. Гаряча фаза повномасштабної війни, що почалася 24 лютого 2022 року, була спроєктована російським керівництвом як кількаденний бліцкриг з маршем Україною у парадній формі «героїчних» російських військових на броні танків, БТР та інших сучасних машин, з парадом в Києві, з трансляцією на весь світ спеціальної операції з денацифікації та демілітаризації України. Але замість пройти парадом на Хрещатику, російська армія отримала всесвітню славу ґвалтівників, убивць, катів та п’яниць. Дізнатися Ця армія з ганьбою залишила північ України. Маючи де- більше сятикратну перевагу над українською армією в техніці, вона тут h була зупинена та відкинута на Харківщині, Миколаївщині та Херсонщині саме в той період, якому присвячена ця книжка.

*До книги Ліни Костенко — улюбленої української поетеси кінця другого – початку третього тисячоліття — увійшли найвідоміші її вірші з різних періодів творчості — Дізнатися від ранньої поезії до сьогодні, а та- більше кож уривки з романів та поем. тут h Це найповніше вибране поетеси за часів Незалежності. Книга у подарунковій твердій обкладинці під тканину з жовтим шовковим ляссе.

Тверда палітурка. 416 сторінок. 2022 рік. Нова. Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», м. Київ, Україна. Українською мовою. «КНИГА ТИЖНЯ»...

. .

«Книга-мандрівка. Україна». Ірина Тараненко, Юлія Курова, Марія Воробйова, Марта Лешак.

*«Книга-мандрівка. Україна» — це 1200 непересічних фактів про Україну та українців. Ми відшукали не лише найдивовижніше, але й найважливіше, що варто знати про Україну: унікальні місця, де слід побувати, культурні здобутки, видатних особистостей та поворотні моменти, що вплинули на хід історії та життя кожного українця. Ця книга створена Суспільно-політичне видання. М’яка палітурка. 346 сторінок. 2022 рік. з відкриттів, і ми сподіваємося, що з нею ви зможете поглянути на Україну по-новому. Це Нова. Видавництво «ФОЛІО», м. Харків. Україна. видання — не лише для дорослих, але й для Українською мовою. родинного читання з дітьми, для українців і ДЛЯ ДІТЕЙ 6+... всіх, хто хоче дізнатися більше про нашу країну. Формат книги-мандрівки особливий — це не довідник і не Дізнатися підручник. Це карта-розповідь у форматі «едьютейнмент», на більше «Відверта розмова про «це»». якій зазначені найцікавіші історико-географічні та статистич- тут h Під загальною редакцією ні факти про країну в авторських ілюстраціях. Пере Фонт Кабре. Ми залучили експертів з різних галузей і створили 30 карт *Ця книга послужить першим підручником українських міст і областей в авторських ілюстраціях — це 1200 про секс для вашої допитливої дитини. Все по- надзвичайних відкриттів про Україну. чинається з цікавої історії про чудовий подарунок, який отримали від батьків хлопчик та ді- Популярне видання. Великий формат: висота – 372 мм, ширина – 280 мм, вчинка, герої книги. Цим подарунком і була кни- товщина – 15 мм. Проілюстрована у графічному стилі. Тверда палітурка.

68 сторінок. 2022 рік. Нова. Видавництво «Книголав», м. Київ, Україна. Українською мовою. га, яку ви зараз бачите. Марійка і Сергій — дуже цікаві діти, які не«КНИЖОЧКА-СКАРБ»... одмінно хочуть дізнатися абсолютно все, в тому числі і те, звід- Дізнатися Дізнатися «Думки. Тарас Шевченко». 1920 рік. ки вони і як з’явилися на світ, як більше більше відбувається зачаття і народження дитини. Книга призначе- тут h *Збірка поезій Тараса Григоровича Шевченка. тут h на для дітей молодшого та середнього шкільного віку.

Публіцистичне видання. 50 сторінок. М'яка палітурка. 1920 рік. Б/В. Стан дуже хороший. Оригінал. Розмір: Висота – 140 мм х Ширина – 110 мм х Товщина – 4 мм. Видавництво «Струя», Ч. 3. Друкарня Шарфого у Вецлярі. Українською мовою.

Книжечка для дітей віком від 6+. Літературно-художнє видання. Тверда палітурка. 208 сторінок. 2018 рік. Нова. Видавництво «КМ-БУКС», м. Харків, Україна. Українською мовою.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ: Про Україну

Про церкву

Про людину

Власні

*** Ридання всієї України голосами пробиває небо. 1648 р. Б. Хмельницький

*** Маленькі невинні діти, бігаючи голими, не відчувають сорому. Чому? Тому що не знають, що таке гріх. К. Сакович

*** Хай усе буде святе у святій церкві.

А. Желіборський

*** Будуй своє життя так, щоб не розвалювати чуже.

A. Chaley

18

UA-USA / Події

Руслана Романюк, Чикаго «Сурма»

Ц

е сталося 104 роки тому, коли століттями розірваний український народ об’єднався на своїй землі у єдиній Українській державі: Наддніпрянщина вийшла з російської, а західноукраїнські землі — з Австро-Угорської імперій. 22 січня 1919 року на Софійській площі у Києві відбулися урочисті збори, на яких і був проголошений Акт Злуки. На жаль, події того дня означали радше символічне прагнення до єдності, тому що не було єдності й однодумності у керівництва країни. І невдовзі історія розпорядилася так, що окремі частини українських земель знову опинилися у складі різних держав.

Однак те, що цей день став одним зі знакових у долі України, сумніву не підлягає. Хоч у часи радянського режиму День Соборності не відзначався, будь-яка згадка про нього заборонялася або знищувалася і прирівнювалась до контрреволюційних випадів. Але прийшли 90-ті. Прийшло пробудження України і вибір самостійного шляху свого розвитку. І був організований отой глибоко патріотичний і до глибини душі зворушливий «живий ланцюг» між Києвом, Львовом та Івано-Франківськом (акції на його під-

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Ми ще з’єднаємо в єдину всю нашу рідну Україну тримку відбулися і в деяких містах на сході) як символ духовної єдності людей східних і західних областей України. Тепер День Соборності є святковим в історичному календарі українців. А цьогоріч — ще й наповненим особливим змістом, адже вперше відзначається у час війни, у час, коли фашистськими намірами кровожерливого російського сусіда нашу країну, наші землі знову хочуть роз’єднати, розшматувати, якщо й не знищити взагалі. Тому слова про єдність, про соборність набувають особливого значення. І всі ми твердо віримо у те, що переможемо ворога і що з’єднаємо в єдину всю нашу рідну Україну. Те, що у цій боротьбі великою і важливою є підтримка світу, за майже рік війни ми пересвідчувалися уже не раз. Ця підтримка й допомога надходить не тільки від власне українців, яких доля розкидала по всіх паралелях і меридіанах, але й від урядів, від громадських організацій, від рядових громадян багатьох держав, які намагаються розділити з Україною тягар війни, що його несе на своїх тендітних плечах наша мужня, наша відчайдушна країна та її мужні, відчайдушні захисники. Ще раз пересвідчитися у цьому можна було під час відзначення 104-ї річниці Дня Соборності України у Чикаго. Організатором відзначення уже традиційно виступив Український конґресовий комітет Америки, відділ Іллінойс. До святкової зали Українського культурного осередку були запрошені політики, представники бізнесу, духовенство, активісти громадського життя української діаспори Чикаго. А також ті, кого з повним правом можна і треба називати справжніми друзями України: сенатор Річард Дурбін, представник офісу сенатора Теммі Дакворт,

Кароліна Зайчек, конґресмен Денні Дейвіс (представляє 7-му округу, до якої входить Українське село), конґресмени Майкл Квиглі та Раджа Крішнамурті, представники офісу конґресмена Шан Кестин Еріка Дейвис та Умберто Зермено, Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов, Генеральний консул Литовської Республіки в Чикаго Сіґріда Мулевіціенне, Генеральний консул Німеччини Вулфґанґ Моессінґер та його дружина Маірад Вінтерс-Моессінґер, Віце-консул Канади Арон Еннебол, мер міста Чикаго Лорі Лайтфут, асесор Фріц Кегі, віце-президент з питань міжнародних та громадських зв’язків Єврейського об’єднаного Фонду Чиказької Метрополії Стівен Дишлер, виконавчий віцепрезидент глобальних стратегічних ініціатив організації «Світовий Бізнес Чикаго» Едрієн Тонгейт, співголова Київського комітету міжнародних містпобратимів Чикаго Віра Еліашевська, президент Литовсько-Американської Ради та член Центрально-Східноєвропейської коаліції Сауліус Купріс, пре-

зидент організації «Білоруси міста Чикаго» Жанна Чарніауськая, ветеран АТО Олександр Місюра. На жаль, з поважних причин не змогли приєднатися до високоповажного товариства Генеральний консул Республіки Польща в Чикаго Павел Жижак, співголова Варшавського комітету міжнародних міст-побратимів Чикаго Конрад Новак, скарбник Марія Папас. Більшість із гостей зустрічі брали слово для виступу. І зверталися у своїх промовах не стільки до подій сторічної давності, скільки до нинішньої ситуації в Україні. Правильно зазначив на початку дійства голова УККА, відділ Іллінойс, Ігор Дячун: «Починаючи з Помаранчевої революції і в усі наступні роки, українці показали, що не дадуть топтати свою волю, свою свободу, свої державотворчі демократичні цінності, своє волевиявлення, свою територіальну цілісність. Але завжди були ті, хто якраз на все це зазіхав. Спочатку слабшими потугами, аж поки їхнє нахабство не переросло у відкриту воєнну агресію, у підступ-

UA-USA / Події

27.01.2023 — № 33

ний напад на мирну землю, на мирний народ, на мирну Українську державу. Та ми прийдемо, обов’язково прийдемо до перемоги». І ще кілька реплік із виступів, які дають змогу відчути дух зустрічі й оцінку тих подій, що відбуваються сьогодні на українській землі. «Ми згадуємо роки Голодомору і називаємо його геноцидом, спрямованим на знищення українців. А хіба те, що сьогодні робить росія, це не геноцид?!» «Світ бачить і розуміє: росія хоче відновити у будь-якому вигляді радянський союз, хоч він тепер мав би назву нової російської імперії, і для досягнення своїх цілей хоче вбити українську націю — волелюбну, непокірну, незламну і незалежну». «Дозволю собі сказати, що трішки відчуваю себе українцем, і вважаю це за велику честь, бо Україна робить те, що повинен робити увесь світ, — захищає демократію». «Хотів би поїхати в Україну, і при можливості це обов’язково зроблю, аби побачити ту землю, тих людей, які чинять такий відчайдушний опір рашистській імперії. Переконаний: це — велика країна, великі люди і великий ваш Президент — справжній лідер нації». «Все, про що просить Україна, про що просить її Президент, ми мусимо, ми повинні зробити. Ми допоможемо не тільки Україні, ми допоможемо попередити напад на тих, хто може стати наступним…» Жодне із цих слів не викликає ані сумніву, ані бажання дискусії, чи не так?! Радше навпаки, дає можливість зрозуміти позицію промовців, наштовхує на роздуми. Як і достатньо своєрідні, але важливі думки доповідача Олександра Віндмана, підполковника армії США у відставці, який був директором із європейських справ Ради національної безпеки США: перше — якби Америка і Західна Європа інакше відреагували на події, у результаті яких росія захопила Крим, то війни в Україні не було б; друге — сьогодні росія демонструє своє справжнє обличчя, сьогодні, із запізненням на багато літ, ми розуміємо, що у єврейських погромах, які чинилися в роки Першої світової війни в Україні, винні не українці, бо історія показала, що за цими ганебними подіями стояла ініціатива і підтримка російської імперії. А доповідач Януш Бугайський, старший політичний ана-

літик Джеймстаунської Фундації у Вашингтоні, зробив акценти на тому, чому нинішня війна в Україні зміцнить Україну, чому ослабить росію, чому і яким чином змінить систему міжнародної безпеки. Шкода тільки, що ціною великих жертв мирної і свободолюбивої нації…

ють нам і вірять у світле майбутнє демократичної незалежної України, гідного члена Європейського Союзу і НАТО». Пан Коледов додав: «Сьогодні частини Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей, АР Крим, на жаль, тимчасово окуповані росією. Але я знаю, що ми будемо разом. І я впевнений, що це станеться уже невдовзі. Ми обов’язково проголосимо новий Акт Злуки і відзначатимемо його кожного року. Це буде наша нова традиція. Ми будемо сильні. Ми будемо єдині». Для цього сьогодні працює і небайдужа потужна українська громада Чикаго. «Щороку на наших святах ми маємо нагоду відзначати тих людей, які роблять колосальну роботу в громаді, які не шукають слави і почестей, а просто чинять так, як велить їм сумЗворушливим був момент зустрі- ління, як велить обов’язок українськочі, коли мер Чикаго Лорі Лайтфут за- го патріота», — такими словами підпропонувала присутнім встати і цим вів присутніх до наступного етапу нежестом вшанувати пам’ять загиблих і дільної зустрічі віце-президент УККА мужність живих. Пані мер зазначила: Павло Бандрівський. Після чого голоусі ми повинні вимагати від своїх дер- ва УККА Ігор Дячун та заступник голожав, від нашої держави — США, мак- ви із державних та громадських справ симальної допомоги для України. Й ро- Марія Коркач-Грошко запросили на бити це слід до тих пір, поки Україна сцену цьогорічних номінантів. Подячне стане вільною. Лорі Лайтфут дода- ну Грамоту отримала Ірина Ценглевич ла: місто Чикаго працює над тим, аби — за багаторічну працю і заходи на наувсесторонньо допомагати українським біженцям, щоб вони почували себе захищеними. І ще наголосила: попри те, що робиться сьогодні, ми вже думаємо, як Чикаго буде допомагати у відбудові України після її великої і такої вистражданої перемоги. Присутні на зустрічі вітали ці слова подячними оплесками, а Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов зачитав святкове звернення до української громади від Посла України в США Оксани Маркарової, в якому, зокрема, йдеться: «Ми вдячні могутнім союзникам, які всіляко допомага-

19

ково-педагогічній, суспільно-громадській, громадсько-релігійній та культурно-освітній ниві в українських громадах міста Чикаго і міста Палатайн, як директор школи українознавства при осередку Спілки української молоді імені Дмитра Вітовського, як член управи СУМ, член об’єднання жінок Організації оборони чотирьох свобід України, як активний дописувач до місцевих україномовних видань, як один із організаторів фестивалю «Червона рута». Наступною нагороду отримала засновник фірми Nortia Logistics Inc Алла Лопаткіна — за довголітню невтомну відданість та підтримку українських справ як в Україні, так і в діаспорі, як ініціатор і засновник гуманітарної організації Ukrainian Resistance Foundation, яка надіслала велику кількість гуманітарної допомоги та медичного обладнання для волонтерів і тих, хто приєднався до допомоги Україні у різних потребах. Серед нагороджених — і засновник логістичної компанії PATRIOT Ігор Терлецький, який отримав подячну Грамоту УККА за велику роботу в Україні та в діаспорі, як ініціатор і засновник надзвичайно дієвої гуманітарної організації Help Heroes of Ukraine, яка вплинула на інші компанії та організації з метою підтримки та допомоги Україні від початку повномасштабної війни. Усім нагородженим разом з їхніми однодумцями та помічниками було висловлено вдячність за велику допомогу захисникам, які воюють за честь, свободу і незалежність України, за активну діяльність для українського суспільства, на славу Божу, на благо української громади та українського народу.

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 20

20

UA-USA / Події

ПОЧАТОК / С. 19 І насамкінець слід сказати про те, що тиждень тому Українську околицю в Чикаго відвідав Державний секретар США Ентоні Блінкен. «Це була справді історична і дуже плідна зустріч, на якій цілком ішлося про Україну, — розповідає віце-президент УККА Павло Бандрівський. — Поваж-

surma.com.ua

ний гість зазначив, що саме Америка є центром допомоги Україні, до якої приєднуються, з якою солідарні й інші країни. Пан Блінкен цікавився, яку допомогу для України зініційовує наша громада, яку допомогу отримують ті біженці, які прибувають і ще будуть прибувати до Чикаго. Ми про все це розповідали, принагідно наголосивши, що Україна потребує більше зброї,

швидшої її доставки, і спотребилися б такі дистанційні ракети, які могли би долетіти до лігва ворога…» Ентоні Блінкен відвідав Інститут модерного мистецтва, де розгорнуто виставку дитячих робіт на тему війни. Знаєте, якою була його реакція? Вражений і схвильований, він сказав: «У мене теж є діти, і мені страшно навіть подумати, що хтось може ось так по-

№ 33 — 27.01.2023 топтати їхнє дитинство, що хтось може спровокувати таке жахіття…» Справді жахіття. Ще раз переконатися в цьому могли всі учасники недільної зустрічі, про яку сьогодні йдеться, коли на великому екрані демонструвалися документальні кадри про влучання рашистської ракети у жилий дім у Дніпрі. Страшні кадри. Страшні руїни. Пекучий біль. Чорний відчай. Криваві сльози. А поруч — фото загиблих людей. На тих фото вони ще живі. Ще усміхнені. Ще сповнені радості і надій, що їх в одну мить зруйнувала росія. Таке не можна ані забути, ані простити. І коли невдовзі (хай же станеться так!) усе закінчиться, коли відлунає останній постріл цієї війни, коли винні постануть перед судом, усі ми з вами повернемось до мирного життя. Імена загиблих закарбуємо у своїй пам’яті. Рани залікуємо. Сльози витремо. Й усміхнемося назустріч долі, назустріч одне одному, назустріч здійсненню наших мрій. Світлих і мирних. І ти ще заколосишся пшеницею, моя Україно, зацвітеш соняхами, які не закривавленими, а жовтогарячими пелюстками потягнуться до чистого синього неба. І будуть ці кольори зігрівати кожного з нас, як і тепер зігрівають, додаючи сили і витримки, аби вистояти і перемогти. Але то вже буде зовсім інша історія, яку ми напишемо для усіх прийдешніх поколінь.

МАГАЗИН УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВАНОК • чоловічі сорочки • жіночі вишиванки та сукні • дитячі вишиванки та пліття • патріотичні футболки та головні убори • одяг та крижми для хрещення • ікони та свічки • українські аксесуари, віночки, намиста • все для св.Причастя Частина виручених коштів передається для ЗСУ ПРИЙМАЄМО ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАМОВЛЕННЯ БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА ПО ТЕРИТОРІЇ США www.luxartbylana.com 1172 W. LAKE COOK RD., BUFFALO GROVE, IL 60089 773-231-7347 G lana'svyshyvanky"k @lana'svyshyvanky _ luxartbylana"

Реклама

27.01.2023 — № 33

СЕМІНАР ВХІД ВІЛЬНИЙ!

НЕДІЛЯ ЛЮТОГО

1:00 ДНЯ

5

Буде смачна кава i обід!

ФІНАНСОВИЙ СПЕЦІАЛІСТ

СТРАХОВИЙ АГЕНТ

Solutions Financial Mortgage Co

American Family Insurance

НАТАЛІЯ АСЕВЕДО  Кредитна історія  Купівля першого і послідуючих будинків

БРОКЕР З КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ

ЮЛІЯ СКУЙБІДА

 На що поширюється стандартний поліс  Що впливає на страховий внесок домовласника  Знижки для власників нерухомості

СПЕЦІАЛІСТ З ПОДАТКІВ

МАРТА ПЕТРУЩАК

МАРІЯ ЛАБЕЦЬКА

 Перша купівля житла  Інвестиції в нерухомість  Сучасний ринок

 Податкові декларації фізичних та юридичних осіб  Як відкрити свою компанію

North Clybourn Group

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО

LAW OFFICES OF KULAS & KULAS, PC

 Нерухомість  Заповіти  Зменшення податкіа на нерухомість

ДОМАШНІЙ ІНСПЕКТОР

МАРЧІН МЄРЖЕЄВСКІ ОЦІНЮВАЧ НЕРУХОМОСТІ

TM Accountant Inc

БІЗНЕС-БАНКИР

ЛЕСЯ ШРЕДЕР

Republic Bank  Бізнес рахунки  Кредити для бізнесу Кредитні лінії

КОМЕРЦІЙНИЙ ФІНАНСОВИЙ СПЕЦІАЛІСТ

ХРИСТИНА РАЧКЕВИЧ

Selfreliance Federal Credit Union  Фінінсування (5+ апартментів)  Деталі комерційного кредитування

UKRAINIAN

CULTURAL CENTER 2247 W. CHICAGO AVE, CHICAGO, IL 60622

БАНКИР

РОМАН КУРЕЙКО JPMorgan Chase Bank

 Ведення персональних та бізнесових клієнтів, інвестиції, кредитна лінія

БРОКЕР З КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ

ДМИТРО ЩЕРБИЦЬКИЙ @properties

 Інвестиційні покупці  Комерційна нерухомість

БРОКЕР З КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ФЛОРИДИ

ВІКТОРІЯ ПОПОВА Home Trust Realty Group

 Нинішній ринок житла у Флориді

ІНВЕСТОР І ЗАБУДІВНИК

ІГОР ПЕТРУЩАК Sustainabuild

 Нові будівництва  Інвестиції в нерухомість

БОНУС ІММІГРАЦІЙНИЙ АДВОКАТ АГЕНТ З МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

21

22

Війна

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Гот-доги, картопля фрі та патріоти Аскольд С. Лозинський, Нью-Йорк «Сурма»

У

Підкарпатському воєводстві в південно-східній частині Польщі розташоване містечко невеликого населення (менше 200 000 мешканців) з давньою історією, включно з Галицько-Волинським сполучником під назвою Жешув. Там міжнародний аеропорт з претензіями обслуги частини Європи і навіть Африки, з рейсами не тільки польськими, а й німецькими, мадярськими, британськими і навіть українським. Містечко передусім індустріального і військового характеру. Тут фабрики, заводи, гарнізонні храми. Тут також проживає відносно немале число українського населення, багато новоприбулих емігрантів з України. До речі, є готель під назвою «Гетьман». Мабуть, від Хмельницького гетьмана на території Польщі не було. Чим цікаве це містечко для американців? Тут популярна їжа — це гот-доги та картопля фрі. Для українців ця місцевість і її аеропорт цікаві тим, що тут розташована також і американська військова база з прицілом займатися обслугою американської антиракетної технічної зброї під назвою «Патрі-

DONOR LIST

от». На моє невироблене око, бодай дев’ять таких систем навколо самого аеропорту. Невідомо, чи вони залишаються тут, чи їх везуть в Україну. Недавня обіцянка Америкою для України систем «Патріотів» та початок навчання на цих системах українських військових вважається чинником зміни воєнної гри. «Патріоти» мають призначення знищувати московські ракети далеко до часу вибуху на призначеному місці. Україна просила цих «Патріотів» з самого початку повномасштабної війни. Вони конечні для встановлення напів тихого неба. Після економічної конференції у Давосі багато європейських держав задекларували нову потужну зброю для України. Щоправда, деякі обіцянки вже збулись, як традиційно у Німеччині. Дикий Лавров відгукнувся на ці почини Заходу притаманно йому для нікого незрозумілою реплікою, називаючи їх нацистами. Мабуть, добре, що не ордою. При приїзді та виїзді з України я перебував транзитно у Польщі. Два аспекти мене дуже втішають, а це екземплярна солідарність поляків з українцями і виїмкова служба наших українців державних, волонтерів до великої міри української організованої громадськості у Польщі на границях і при наданні першої допомоги включно з та-

кими конечними службами, як порадою та транспортом. Хоча, в останніх днях мого побуту в Україні громили не тільки московські ракети, а також до абсурду лайки москалів, путіна, Лаврова як уже згадано, одначе мене втішало, що майже увесь світ прозрів і пізнав москаля. Мабуть, найбільшим уроком для мене стало розуміння, що наша перемога неминуча, але потребуватиме більше зусилля не тільки від народу України, держав-союзників, а також від діаспори. І ще раз треба підкреслити, що беззвітних збірок серед діаспори не потрібно. Вони тільки вичерпують громадську скарбницю та добру волю. Досі тільки виїмково звітність наших громадських структур відповідає не тільки потребам, але і чесності. Тільки з чемності і, мабуть, наївною надією на поважні зміни я не називаю найгірших маніпуляторів, осіб та організацій. Але остаточно обвинувачення буде. Для мене смішною, якщо не злочинною, є відповідь збирачів коштів, які не можуть сказати, куди пішла допомога бо, знаєте, є війна. Під час мого візиту до мене звернулись хлопці 1-ї Інтернаціональної роти спеціального призначення про надання допомоги у формі закуплення більш потужно-

го безпілотника, вартістю близько 70 тисяч американських доларів. У минулому ми закуповували «Мавик» чи навіть «Матріц», які коштували менше 15 тисяч американських доларів за одну штуку. І наші блискуче використовували ці відносно примітивні форми, переважно розвідувальної зброї, зі своїм досвідом та пристосуванням. Вислухавши аргументуацію цього підрозділу молодих хлопців щодо далекосяжного і важчого безпілотника, я погодився його закупити. Тому фундація УВУ тепер займається цим ділом. Також додаю звіт з допомоги ФУВУ досі і куди можна надсилати ваші пожертви. Мені здається, що такий вигляд повинен мати звіт кожної організації в діаспорі, яка запевняє у своїй допомозі. Якщо знаєте іншу організацію, яка так прозоро звітує, підкажіть, щоби ми дали їй належний кредит, і підтримуйте її працю. У міжчасі, якщо бажаєте допомогти в закупі одного такого дорожчого безпілотника, а може і більше, у звіті подано, як можете це зробити. Ці хлопці, а наймолодший з них має тільки 21 рік, знають, як ці дрони використати для перемоги. Долучіться до цієї перемоги. Дякуємо.

UFUF WAR FUND

$150,000 — Askold and Roksolana Lozynskyj; $ 60,948 — anonymous; $ 50,000 — Bohdan and Maria Chaban; $ 40,000 — The Ukrainian Free University Foundation; $ 30,000 — Ulana Steck; $ 20,000 — The Lozynskyj Foundation; $ 14,524 — anonymous; $ 10,260 — anonymous; $ 10,000 — Sabrina Borst and Peter Rubinstein, Danylo and Oksana Dziadiw; $ 6,000 — Ruslana Rossi; $ 5,000 — Ivan and Julia Roscishewsky; $ 4,100 — Halyna Chomiak; $ 3,600 — Andrij and Alla Kletsun; $ 3,500 — Bohdana Chudio; $ 3,000 — Roman and Felicity Chaban, Maksym Lozynskyj; $ 2,800 — Olga Wolanyk; $ 2,520 — Alez and Natalia Chernoknyzhny; $ 2,000 — Bohdanna Chudio, Rostyslav and Lyudmyla Zownirowych, Evhen and Nicole Kyj, Maria Pryshlak; $ 1,000 — Vasil Hnatyshyn, Myron Kolodij, Alexander Bohdanowycz, anonymous, anonymous, anonymous, anonymous, anonymous, anonymous, anonymous, Motria Chaban, Kyra Lozynskyj, Orest Hrycyk; $ 800 — Anatole and Halyna Ridky; $ 750 — Andrew Lastowecky, Christine L. Mociuk; $ 749 — Oksana Bashuk Hepburn; $ 500 — Ihor Nykoliuk, Volodymyr Chaban, anonymous, anonymous, anonymous, anonymous, anonymous, anonymous, Veselka Enterprises, Ltd., Peter Kolinsky, Stefan and Erica Slutzky, anonymous, Tami Lippstreu, Mark Hatalak, anonymous; $ 400 — Julian and Anna Tychanski; $ 300 — Louis D'Allessio, Roma Duda, Nicholas Skirka, Marta Maczaj; $ 250 — anonymous, Stephen Geffner, Zenon B. Masnyj; $ 200 — Vasyl Parashchak, Stephan Moravski, George and Vera Cap, Larysa Zanyk, Bohdan and Oksana Kuzyshyn;

$ 150 — Borys and Tamara Lewycky, Areta and Victor Nadzirny; $ 100 — anonymous, anonymous, Oxana Lesiv, Jaroslaw and Marika Melnyk, anonymous, WADFFU Chicago, Andrew Kmeta, Lew and Linda Hryhorczuk, Danusz Kuzmak, Helen Skomsky, Angela Maksymets, Nadia Kmeta, Roma Hayda, Stefan and Swiatoslawa Kacazaraj, Stefania Semuszak, Robert Cristina in memory of Mary Mycio, Z TO MD LLC, Petro Mycio in memory of Mary Mycio, Albert Sherapov; $ 75 — Roma Ihanatowycz in memory of Mary Mycio, Eda Rose Montgomery in memory of Mary Mycio; $ 61 — Taras Zenyuk; $ 50 — anonymous, Jaroslaw Dub, Wendy Kidd, Nastya Antoniv, James and Daria Cartwright in memory of Mary Mycio, Sara Silverman in memory of Mary Mycio; $ 40 — Greg Cearley; $ 25 — William and Marta Ilnycky in memory of Mary Mycio; $ 20 — Lubomyr Kulchytsky. $ 466,947 — TOTAL DONATIONS RECEIVED DONATIONS WERE USED FOR VEHICLES, DRONES, HELMETS, VESTS, IMAGERS, GOGGLES, BEDS, SLEEPING BAGS, KNEE AND ELBOW PADS AS FOLLOWS: EXPENSES: $ 6,000 One hundred twenty helmets for a platoon in Dnipro transferred through a reputable publication “Boristen”, purchased in Ukraine and distributed; $ 58,000 Seven ambulances through the Ukrainian Free University in Munich and transported to Ukraine; $ 95,000 Lviv Defense Cluster for five hundred eighty Level 4 bulletproof vests, of which seventy five were transferred to the 8th and 5th battalions of the Ukrainian Volunteer Army which is defending Ky iv and Mariupol, one hundred ten to Special Operations. The rest was allocated to the Military of Ukraine. The specific allocations were picked up by commanders or their surrogates; $ 7,336 Miscellaneous (eighty sleeping bags and beds and the like) for Special Operation battalion from Lviv and Frankivsk) picked up by battalion member; $ 1,272 Fifty fog vision goggles purchased at Amazon and transported by carrier for distribution in Ukraine;

Війна

27.01.2023 — № 33 $ 7,354 Four thermal vision goggles (three basic and one for sniper) purchased in Poland and picked up by Ukrainian military. $ 801 Eighty four tactical combat knee and elbow pads. $ 10,613 Four drones with camera, extra battery and memory card for the Azov battalion. $ 8,000 Chaplain Sviatoslav Yurkiv, Yavorivsky rayon for purchase of drones and goggles. $ 1,200 Drone for Sumska border crossing. $ 5,663 Transport of humanitarian aid from Spain to Rev. Mykola Ilnytzky, Kyiv oblast. $ 6,200 Cadillac to be covered with armor plates and miscellaneous expenses (bullet proof vests) for military transport in Odessa. $ 4,873 Ten variety thermal imaging cameras through Poland. $ 1,733 Twenty five emergency trauma kits. $ 10,000 Joint purchase in the United Kingdom of armored personnel vehicle. $ 1,106 Twenty five Walker razor thin electronic muffs personally delivered. $ 4,499 Twenty drone batteries for Azov Battalion. $ 12,883 Fifteen two way radios Motorola DP4401e purchased in Poland for Kharkiv. $ 24,467 Twenty two thermal imagers, telescopes, riflescopes, collimators for military intelligence. $ 14,442 Three drones and five thermal imaging rifle scopes. $ 4,240 One Parrot Anafi Drone for Sumy. $ 4,000 Vehicle for Khmelnytsky Brigade. $ 4,275 Two thermal vision scopes for Sumy border patrol. $ 9,560 Three thermal imagers and two goggles for Kharkiv. $ 2,577 One drone for Donetsk oblast. $ 1,590 One Thermal Monocular for front line. $ 572 Ten ear protection muffs. $ 1,200 Ten first aid kits. $ 3,749 Two thermal vision scopes for Sumy border patrol. $ 11,540 DJI Matrice 30T Drone for Karpatska Sich. $ 5,092 B&H Night vision binocular/goggle, batteries, flashlight, thermal imaging monocular, pelican case, helmet mount. $ 2,599 DJI Mavic 3 drone delivered to Kyiv. $ 2,000 Sicheslav Prosvita for Ukrainian language courses.

$ 1,600 Mezhyhirsky Spaso Ubrazhensky Monastery, St. Mykolaj Church in Kyiv and Holy Trinity Church in Yavoriv. $ 6,200 Vehicle truck for front line transport via Chaplain Sviatoslav Yurkiw. $ 11,540 Matrice 30T drone for Luhansk oblast. $ 2,900 Mavic 3 Long Flying Combo drone for Ukrainsky bojevi vidmy. $ 3,375 Compensate Karpatska Sich for Ukraine customs on drone. $ 4,000 Miscellaneous thermal imaging and communication for Revanch battalion. $ 8,208 Ten drone motors. $ 7,420 Miscellaneous parts for drones. $ 10,521 Three drones and night vision goggle. $ 887 Ten ear muffs, three binoculars, three tactical vests. $ 3,900 Transport vehicle through Chaplain Sviatoslav Yurkiw. $ 1,943 Canon X460 camera. $ 1,300 Halycka Prosvita laptop for publication. $ 7,300 Three Mavic 3 drones for Donetsk region. $ 5,000 Thermal imager 640X480 for Odessa. $ 9,182 Ambulance for Bakhmut. $ 3,000 Miscellaneous assistance for soldiers in Bakhmut. $ 1,000 Gifts for children in orphanages. $ 2,500 Mavic 3 drone for Kalush regiment. $ 2,500 Mavic 3 drone parts for Bakhmut. $ 1,350 Imager for Luhansk. $ 457 Mavic 3 drone partial payment for Solidar. $ 5,750 Vehicle for northern front. $436,269 Total expenditures BALANCE ON HAND $ 30,678.

Please send your contributions by check to UFUF, 136 Second Avenue, NYC 10003 or wire Routing number 226078379 Account 7616 or by going to ufuf.org and donating through PayPal. We will account for every dollar received.

Askold S. Lozynskyj President UFUF

Ruslana Rossi Treasurer

АСОЦІАЦІЯ «САМОПОМІЧ»

Надаємо послуги в консультаціях та заповненні документів на отримання талонів на продукти (SNAP), допомоги готівкою та медичне страхування (medicaid) та дозвіл на роботу

УСІ ПОСЛУГИ БЕЗКОШТОВНО

Центральний офіс 2456 W. Chicago Ave., Chicago IL 60622 з понеділка по п'ятницю - 10:00AM-4:00PM Українська Греко-Католицька Церква св. Йосифа Обручника 5000 N. Cumberland Ave., Chicago IL 60656 вівторок та четвер - 10:00AM-4:00PM

23

Українська Візантійська Католицька Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії 116 E Illinois Ave, Palatine, IL 60067 понеділок - 10:00AM-4:00PM Українська Православна Церква св. Петра і Павла 8410 W. 131st Street, Palos Park IL 60464 понеділок та середа - 10:00AM-4:00PM Український Православний Собор св. Андрія Первозваного 300 E. Army Trail Road, Bloomingdale IL 60108 четвер - 10:00AM-4:00PM

Інформаційний центр Асоціації “Самопоміч” надає можливість всім бажаючим отримати безкоштовну консультацію кваліфікованих спеціалістів. Консультації можна отримати віртуально або особисто за попереднім записом, відповідно до затвердженого графіку роботи.

За інформацією звертайтеся по телефону: 773 - 692-1010 info@welcomeukraine.us

24

Культура

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Кельти: Україна і Швейцарія А в Івердоні-ле-Бен — знамениті менгіри Кленді, Clendy. (Зазначу, що французькою «менгір» вимовляється як «менір»). Кленді (Кльонді) — це район, миле місце, лоно природи біля озеельтів називають першими єв- ра. Там — парк. І ще є — менгіри! Звісропейцями. Зараз багато за- но, дізнавшись про них, ми вирішили цікавлених у кельтах (і Укра- відвідати. Адже ми давно цікавимося їна не виняток) — хто на рівні відзна- кельтами, археологією та взагалі надчення свят, хто любить рольові ігри, звичайним. хто читає відповідну літературу, хто Але до цих менгірів треба дійти. Воперекладає, а хто — її творить. ни то не даються, то можуть наче виринути з-під землі. Вочевидь, загадка в особливому розташуванні. Проте зрештою ми знайшли. Заходимо в парк. Далі — зарості, схожі на ліс. А перед нами — сонячна галявина, де й є ці менгіри — по колу. Одразу видно, що це саме ті камені, які ми шукали. Кажуть, що сьогодні на свята біля цих менгірів практикують обряди. Принаймні, є певні святкування, і про це — навіть фото у пресі. Але ці камені цікаві й без практикування ритуалів. Відзначу особливу енергетику цього місця. Тут ліпше перебувати з пізнавальною, а не розважальною метою. Ми наче в зачарованому світі. Начебто мила галявина, але все одно не віриться, що поруч — озеро, місто, цивілізація, що зовсім поруч гуляють люди і їздить транспорт. Ми (моя мати — лікар-невролог і я) Ми гуляємо біля цих менгірів. Я розрозповідаємо нашим швейцарським повідаю іншим, що дослівно «менгір» знайомим, що кельти були в Україні та (menhir) означає бретонською «довзначно вплинули не лише на географіч- гий камінь». Ці ритуальні камені є не ні назви (у Галичині, зокрема, є кельт- лише у Франції та франкомовних регіські назви, а взагалі ці племена жили і онах, як ми знаємо, але, вочевидь, упербіля Дніпра, і на території Північного ше ними зацікавилися саме у Бретані Причорномор’я, і на Закарпатті…), але — якраз кельтському краю. Звідси місй на побут і навіть на наш етногенез. Ми цеве слово «менгір» стало застосовувапов’язані з цими племенами більше, тися до аналогічних каменів в інших аніж гадаємо. На цю тему вже багато країнах. І як чудово відкрити менгіри написано — від історії до лінгвістики, у Швейцарії, де є, здається, усе!

— зокрема можна пригадати, що назва Проте менгіри Кленді викликають «бойки» походить від племені «бої». бажання не розваги, а навпаки — задумМожна перераховувати багато фак- ливого пізнавання. Зрештою, досі до тів. Зазначу тільки, що кельти — це спі- кінця не з’ясовано роль менгірів. Адже льна, збірна назва (як і слов’яни), а на- широко відомої писемності не зберегсправді це була безліч різних племен. лося, а ритуальні цілі, вочевидь, не фікНаприклад, стародавня назва Швейца- сувалися. Ми можемо здогадуватися рії — Гельвеція. За іменем племені гель- за символікою на каменях. Але, звиветів, яких було найбільше у Галлії. І чайно, археологи, етнографи та інші саме вони дали етногенез швейцарців. фахівці скажуть нам про це краще. Що можна сказати про кельтські місМенгіри Кленді — з пород, які суто ця у Швейцарії? Кантон Во — це пере- швейцарські. Ми бачимо, що кожний плетення різних культур (Стародавньо- камінь мовби особливий. Порослі мого Риму, германців, кельтів…). І це бе- хом, лишайниками, але переважно чирежуть! Я вже писала про фестивалі та сті — ці сірі та інших відтінків брили виярмарки у Ґрансоні, де учасники пере- кликають асоціації зі старовиною. А вдягаються у кельтських жерців і на- ще — викликають бажання продумати віть божеств. Охочі не просто спостері- документальний чи художній фільм гають це, а й зацікавляться — кого, влас- або передачу про кельтів. Адже тут дуне, зображують швейцарці. Та пошу- же благодатна натура. кають інформацію про цих героїв і Під однією такою брилою ми бачибогів. мо викладений із жолудів орнамент. Не диво, що саме у кантоні Во такий Ясно, що це зробив не давній кельт, а пієтет до кельтів — адже цей франко- якийсь наш сучасник. Що це — просто мовний кантон ближчий до французь- жарт чи освідчення в любові до менгікого кордону. ра та взагалі кельтів? Ольга Смольницька, (Швейцарія) «Сурма»

К

До речі, якщо йти з Івердона до Шампані (селища вище в горах — там так само чудові виноградники, як і у французької тезки), то біля дороги в полі — іще один менгір. Тут багато несподіванок. Якщо згадати Музей Івердона і регіону (я про нього вже писала), то з-поміж експонатів є й кельтські. Цікаво роздивлятися ці докази матеріальної культури — уже тоді високої. Але це ще не все. В Івердоні біля бюро подорожей стоїть меморіальний камінь із табличкою, схожий на… менгір! Навіть якщо це сучасна стилізація, то все одно цікаво. У Лозанні так само нас зустрічають кельти. У Palais de Rumine — Палаці Рюмін (там, де бібліотека, різні виставки та концерти) — кілька дуже змістовних музеїв, цікавих дітям і дорослим. Зокрема, це Кантональний музей археології та історії (Musée cantonal d'archéologie et d'histoire). Уже кілька місяців поспіль там — експозиція «Collections Printemps» («Колекції весни»), присвячена кельтам кантону Во. Особливо цікаво дізнаватися, що ці розкоп-

ки були здійснені в нашому столітті (ХХІ!), тобто предмети знайдені нещодавно. Як розумію, археологічні пошуки досі тривають. Відзначу оформлення виставки. Фото щедро показують нам процес археологічної роботи. Учені в процесі, роздивляються та досліджують знахідки. Фактично це літопис діяльності науковців кантону Во. Це — наші сучасники. А взагалі ініціатором розкопок був швейцарець Фредерик Тройон (Frédéric Troyon, 1815-1866) — археолог і перший зберігач Музею археології та історії в Лозанні. Виявляється, він уславив свій кантон. У Швейцарії багато чого трималось і тримається на ентузіастах, про що я писала у статті про Олімпійський музей і П’єра де Кубертена. На стінах — проекції, інсталяції. Можна спостерігати, як у весь мур або навіть у всю стелю завдяки комп’ютерним технологіям з’являються за хронологією фото музейних експонатів — із підписами і вказівками на те, якій добі вони належать. Історія Швейцарії сама входить у голову.

Культура

27.01.2023 — № 33

Виставка — дві зали в обох крилах будівлі. Там — і власне кельтська культура, і римський вплив, і періоди Середньовіччя (зокрема високого). На вході нас зустрічають середньовічні релігійні скульптури — від пророка Мойсея (який позою і рогами — символом сили і влади — нагадує витвір Мікеланджело) до Адама і Єви в раю (де змійспокусник), жертвопринесення Авраама, Екклезіаста тощо. А що сказати про кельтів? Ця щедра експозиція — далі. Спочатку — антропологічне відтворення жінки з кельтського племені — модель, а вище — фото смаглявої брюнетки (звичайно, ця кольорова світлина гіпотетично показує, як могла б виглядати ця праматір сучасних «водуа» — уродженців кантону Во). Під склом ми бачимо різні витвори — від зброї до посуду. Фактично кожна річ ставить загадки. Деякі речі позначені римським впливом, деякі — видно, що без домішок. Є дуже гарні експонати. Наприклад, судина у формі лева (римський атрибут), фігурки римських божеств — у тому числі Вікторії (перемоги), Меркурія та ін., священні тварини (металевий цап, такий схожий на справжнього). А суто кельтські речі не менш цікаві. Це й фібули та інші прикраси, і мечі, кинджали, ножі, і монети, і залиш-

ки скульптур, і різні інструменти, і посуд, і ще багато чого. Відзначу, як продумано оформлено ці експозиції. І, звичайно, під кожною — пронумерований список із науковою довідкою про виставлені речі. З яких матеріалів тут речі? Є зроблені з бронзи, які належали багатим людям. Адже відомо, що бронза — це сплав, виробляти її було важко, і, відповідно, бронзових речей не могло бути багато. Зокрема, я побачила схрещені бронзові мініатюрні мечі. Вони невеличкі, але видно, що гострі. Особливо гарно виглядають схрещені мечі. Вони (як і кинджали та ножі) належать до цивілізації Рони (у Швейцарії, як і у Франції, протікає річка Рона). Та цивілізація була високо розвинутою, з огляду на експонати. Також на виставці додалося нових експонатів. Наприклад, окремо — поіржавілий, але великий меч із усіма атрибутами. Ясно, що він належав воїну. Є наконечники стріл, списів тощо. Але деякі речі явно були майном жерців. Наприклад, ритуальні ножі. Зрозуміло, що на цю виставку треба йти підготованими, але й без підготовки цікаво пізнавати несподівані ракурси кельтської культури. Уже тоді були вигадливі технології, які вражають фантазією. Бачу, що ці експонати й естетичні, і дуже функціональні.

Є експонати залізного віку. Наприклад, маленьке колесо. Підозрюю, що воно мало ритуальний зміст чи було деталлю якогось механізму — навряд чи просто дитячої іграшки. Прикраси нагадують слов’янські символікою. Це браслети — у тому числі прикрашені коштовним камінням червоного кольору, — окремі намистини (так само червоні, є жовтогарячі), велике масивне намисто, схоже на коралове (насправді, певно, керамічне), нагрудні знаки, скроневі кільця тощо. Зазначу, що часто масивні браслети були чоловічими, бо захищали зап’ястя у бою. Метал, вочевидь, бронза або інші сплави. Є, звичайно, речі без прикрас, як великі обручі. А ще хочеться вдивлятись у вигадливі орнаменти, щодо яких кельти були справжніми майстрами. Або посуд. Усе — глиняне. Є горщики, про які я гадала, що там зберігали зерно. Проте там — матеріал, який імітує кістки. Підпис підтверджує, що це поховальна урна. Навіть глина, з якої виліплено цей посуд, інша — і темніша, і, можливо, це суміш. Я згадала українське гончарство, де виробляли, зокрема, із глини, змішаної із залізом. Також унизу (під склом) — реконструкція побуту кельтів: мініатюрні подвір’я з фігурками, жанрові сценки, а також — розкопаний могильник. Як-

25

що спуститися нижче, то видно реконструкцію кургану (навіть рослинність), а далі — особливе сприйняття. Бо в темряві — несподіване світло, і у заглибленні видно манекен рудого воїна, похованого на колісниці. Табличка розповідає про поховальний обряд у кельтів. Отже, на виставці презентовано і верх, і низ. А далі (в інших залах) — експонати, присвячені вже пізнішим подіям, у тому числі наполеонівським війнам, правам швейцарських жінок, різним винаходам тощо. Словом, це змістовні виставки не на один раз (ми вже регулярно їх відвідуємо). А внизу, у магазинчику, є література французькою та англійською, присвячена кельтам — зокрема в кантоні Во. Швейцарці люблять про кельтів і в популярному ключі. Адже тутешні франкофони досі виховують дітей, зокрема, на коміксах про Астерікса й Обелікса — галлів. (Ми теж знаємо ці комікси та мультфільми — завдяки українському дубляжу). Або тут є французькі комікси про бретонку Бекассін, її різні пригоди. (Техніка малювання дуже ретельна та гарна, а ще в цих книжечках — багато тексту). Зараз ці видання схожі на машину часу, оскільки з них ми можемо дізнаватися про те, якою була цивілізація на початку ХХ століття. Якщо брати серйозну літературу, то це й буклети та журнали про археологічні знахідки, а ще — про Стоунхендж. Хто не знає про нього! Проте, виявляється, є свої «стоунхенджі» в Ірландії та інших місцях, де ступала нога кельта — і археологи досі знаходять нові менгіри, зачаровані кола та інші залишки цивілізації різних племен. Тема кельтів несподівано (а може, логічно) перегукується з іншими музейними виставками. Наприклад, експозицією про доісторичну добу, праісторію, вимерлих тварин — від динозаврів до мамонтів та інших. А ще — геологічними експозиціями про багатство мінералів. Або — про тварин, відомих і рідкісних. Адже все це — дотик до коріння, усе взаємопов’язане. Сподіваюся розповісти про це в наступних репортажах. Наостанок зазначу. Кельти — цілий світ, наше коріння. Це не лише рольові ігри або святкування Гелловіна, Дня Святого Патрика та ін. Якщо у Швейцарії показують кельтські ритуали або на свята перевдягаються в цих персонажів, за цим стоїть не так розвага, як серйозна робота. Зокрема, бажання повідати іншим про специфіку, окрасу цієї країни, яка сильна різноманіттям і має міцний стрижень. Аналітик матеріалів — Олена Смольницька. Автор: Ольга Смольницька — кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.

26

Війна / Інтерв'ю

Слава Степчук, Варшава «Сурма»

surma.com.ua

Кожен на своєму фронті, заради спільної перемоги

Л

ьвів гуде генераторами, пахне кавою, прощається і зустрічає, працює і волонтерить, а ще — тішить своїми красивими у всіх відношеннях людьми. Дві відомі львів’янки розповіли, як вони рефлексують на воєнні події, як працюють зі ще більшим завзяттям, і як дбають про свій зовнішній вигляд. Бо краса має бути завжди, тому що мотивує, тому що надихає і рятує.

У медичному центрі «Педіатрія Андріани Мальської»

Андріана Мальська — лікар-педіатр, дитячий кардіолог, к. мед. н., доцент кафедри пропедевтики педіатрії та медичної генетики ЛНМУ ім. Данила Галицького, голова опікунської ради Охматдиту, засновниця медичного центру «Педіатрія Андріани Мальської».

кли жити і працювати в умовах війни. Ми організували бомбосховище для пацієнтів, запаслись генератором, павербанками, ліхтариками, свічками та термосами. Ніколи не думала, що буду розумітися в амперах і вольтах. Але реалії такі, а людина адаптивна істота, завжди буде пробувати виживати.

— Як вам вдається зберігати чудовий вигляд, які косметологічні процедури робите, якими косметичними засобами ко— А. М.: Основним проєктом бу- ристуєтеся, спорт, дієти?

— Андріано, чим займаєтесь зараз, які проекти для вас найважливіші?

— А. М.: Ще до війни я раз на тиждень старалась потрапити на масаж, включно з обличчям, оскільки страждаю мігренями, і я відчувала від цього позитивний ефект. Вдома маю орбітрек, тож вранці чи ввечері тренуюсь на ньому 30-40 хв, він чудовий для підтримки м’язів рук та ніг в тонусі. Колись старалась не їсти солодкого та хліба, проте зараз важко собі в цьому відмовити. Мені здається, це пов’язано із тим стресом, у якому ми зараз живемо, відтак складно забрати у себе такі маленькі радощі. Стараюся і зараз відвідувати косметолога, однак це не завжди вдається, востаннє, коли була записана на прийом, якраз почалися обстріли, і я так і не пішла, а залишилась у клініці, щоб подбати про безпеку наших пацієнтів, а після цього вже так і не записалась. У косметичці маю денний та нічний — Ваші рефлексії щодо війни загалом, креми, особливо взимку шкіра потревідключення електрики/опалення тощо? бує зволоження, бренди люблю змі— А. М.: Як і у всіх, напевно, спочатнювати, завжди шукаю щось нове. ку був ступор та відчай, зараз ми зви-

ло забезпечити діяльність клініки на випадок блекауту. Підключення генератора — це ще той квест, оскільки всі майстри зайняті, тож придбала шумоізоляційний кожух до нього та безперебійне джерело живлення для холодильника із вакцинами. Дякувати Богу, дали раду. Великим проектом цього семестру були зйомки передач для телеканалу «36,6» про здоров’я на базі нашої клініки. Ми відзняли 20 програм, і вже зовсім скоро їх побачить світ. Мій постійний волонтерський проект — це Охматдит, оскільки я голова опікунської ради, то там у мене завжди маса проєктів, починаючи від свят для дітей, ремонтів та купівлі обладнання. Також ми відновлюємо програму стипендій для студентів-медиків, яку вимушені були заморозити на час ковіду та війни.

№ 33 — 27.01.2023

до іноземних колег-культурних діячів з докладним поясненням, як і чому це треба робити. Його взяло за основу Міністерство культури та інформаційної політики України. На тій зустрічі ми організувалися в ініціативу #Львівзустрічає — безкоштовні екскурсії нашим містом для ВПО. До моєї галереї приходило дуже багато людей. Я розповідала їм про галерею, а художники розповідали про свою виставку. Наші гості говорили, що для них це дуже важливо. У кінці березня відновила діяльність галереї з першою в Україні виставкою про цю війну киянки Лесі Бабляк, утікачки від окупації, в якій опинилось її село Бучанського району на початку березня. Організувала виставку Вероніки Чередниченко та Данила Мовчана про війну у Вільнюсі, а спільно з колегами — асоціацією галеристів України — на Арт Загребі ми реалізували проект «Терра Україна» в Хорватії. Також мені вдалося реалізувати, ще до війни запланований, проект Петра Сметани на Венеційській бієнале тривалістю 7 місяців (23 квітня – 27 листопада 2022). Сьогодні в галереї відбуваються всі заплановані ще до війни виставки. А 10% з прибутку я безапеляційно витрачаю на донати для армії і волонтерів, які допомагають в подоланні гуманітарної кризи в Україні. Галерея постійно підтримує культурні проекти, зокрема Музейний кризовий центр. Для України дуже важливо сьогодні говорити різними мовами на світовому рівні. І мова мистецтва — це універсальна культурна мова. Саме культура визначає нас як націю і саме її хочуть знищити росіяни, зробивши нас знову колонією кремля. Але ми не здаємося, а наша боротьба є ще активнішою і сильнішою.

— Ваші рефлексії щодо війни загалом, відключення електрики/опалення тощо?

— О. Д.: З першого дня війни я приОлеся Домарадзька — художни- ймала біженців зі сходу і центру Украця, галеристка (засновниця галереї їни у себе вдома. Я ходила принаймні «Зелена канапа»). місяць в одному й тому самому светрі, джинсах, черевиках, шапці і куртці.

— Олесю, що ви зараз робите, ваші ос- Просто прокидалась зранку. У першу секунду після пробудження забувала, танні та найважливіші проекти?

— О. Д.: Коли розпочалася війна, у що у нас війна, в другу секунду мене мене була абсолютна впевненість, що вдаряло в груди усвідомленням: ВІЙдо її завершення мистецтво буде не на НА! Фізично боляче. Я вдягала весь часі в Україні і діяльність галереї дове- цей воєнний одяг, готова будь якої мидеться припинити, можливо, й узага- ті взяти тривожну валізку (яку досі маю лі. Проте вже 26 лютого ми з колега- напоготові) і спуститися в підвал, або ми-галеристами зібралися в бомбосхо- бігти в бік кордону з Польщею, приховищі, щоб обговорити, що робити в цій пивши дітей і кішку в переносному коситуації, а головне, чим ми можемо бу- шику. ти корисні. Першою думкою було: неКоли я їздила по роботі за кордон, обхідні культурні санкції для росії. Ми ночами я там ридала і не могла спати. написали спільного листа-звернення Відчуття, що в моїй країні війна, там

27.01.2023 — № 33 тільки підсилюється, відновлюються панічні атаки. Я бачу очі людей за кордоном і вони зовсім інші, ніж очі моїх співвітчизників. У нас теж були такі очі. Безтурботні. У нас теж було таке життя. У нас його вкрали. Знищили, заради божевільних амбіцій мати Україну собі. Ні для чого. Просто, щоб була. Сьогоднішні проблеми з електропостачанням мене не деморалізують. Я була готова до гіршого. До російських танків у Львові. Тож — краще без світла, але без росіян.

— Як вам вдається зберігати чудовий вигляд, які косметологічні процедури робите, якими косметичними засобами користуєтеся, спорт, дієти?

— О. Д.: Я зрозуміла в час війни таке: ворог хоче, щоб ми всі боялися, сховалися в підвал і перестали існувати. Але коли ти продовжуєш жити і радіти — ворог програє. Продовжую піклуватися про фізичну форму і відновила відвідини спортзалу, займаюся флай-йогою вже п’ятий рік поспіль. Для підтримання оптимальної ваги — надважливо займатися спортом. Метаболізм працює тоді зовсім по-іншому, і форми м’язів красиві. Знаю це, як художниця, ще з часів вивчення пластичної анатомії. З 20-річного віку я — прибічниця здорового харчування. Раз чи два на рік ходжу до лікаря-косметолога, де

Війна / Інтерв'ю

27

проходжу рекомендований курс з догляду і лікування. Моя рутина з догляду за шкірою обличчя — це ретиноїди на ніч і вітамін С зранку. Люблю канадський бренд Ordinary, креми з гіалуроновою кислотою. Раз на чотири тижні роблю манікюр. Постійно вдягаю рукавички з латексу, коли виконую хатню роботу чи малюю олійними фарбами. Вони рятують шкіру рук від передчасного старіння. З 15 квітня до 15 жовтня щодня наношу сонцезахисний крем на обличчя з фактором захисту 50. Також давно перестала засмагати на пляжі і купила собі купальник із довгим рукавом прекрасного українського виробника. З віком помітила, що для гарного вигляду треба достатньо спати і не вживати алкоголь. Якщо заплановано день зйомки або інша нагода, при якій треба гарно виглядати, — не вживаю алкоголю, принаймі п’ять днів перед цим. Колись навчила себе не піднімати брів і не морщити лоба. З посмішкою такого вирішила не робити, тому носогубні зморшки — моя найбільша проблема. Я впевнена, що в догляді за собою важлива системність. Що б не було — не ляжу спати з макіяжем. Це моя сильна сторона. А ще для краси важливий інтелект. Бо яка б не була гарна лю- Олеся Домарадзька на заняттях з флай-йоги дина, якщо після першого речення з її уст у вас виникає неприязнь або зне- метика не допоможуть. Інтелект і доФотографії з архівів Андріани Мальської та Олесі Домарадзької. вага — жодні процедури і дорога кос- брота — найкрасивіше в людях.

ЮЛІЯ СКУЙБІДА 12 РОКІВ ПРАЦЮЄМО ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДИ. РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ.

СТРАХУВАННЯ АВТО | БУДИНКИ | БІЗНЕСИ | ЖИТТЯ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ТА ДОПОМОГА НОВОПРИБУЛИМ ЗІ СТРАХУВАННЯМ АВТОМОБІЛІВ ЗНИЖКА ДО 35% ПРИ ПОЄДНАННІ СТРАХОВИХ ПОЛІСІВ НА АВТО ТА БУДИНКУ СПЕЦІАЛЬНІ ЗНИЖКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТА ВОЛОНТЕРІВ 1702 W. CHICAGO AVE., CHICAGO IL, 60622 370 S. SCHMALE RD., CAROL STREAM IL, 60188

773-235-9900 з понеділка по суботу.

28

Освіта

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Ненависть, заздрість, зло... Надія Красоткіна, Луцьк «Сурма»

Душа дитяча має світла бути — Без заздрощів, понурості і зла. Дітей до серця треба пригорнути, Щоб у душі свята любов цвіла. Бо заздрість чорна радість убиває, Народжує роздратування й зло. І доброго тоді в житті немає, Потрібно, щоб захоплення було І щира радість за чиюсь роботу, За успіх, що людина досягла. Тож стане і душа свята достоту, Якою ще ніколи не була.

дрість — це не рушій прогресу, а навпаки швидке наближення до зубожіння душі. Отже, заздрощі завжди пов’язані ще й з ненавистю та злістю. Тому що людина тоді переповнюється ненавистю до того, у кого є те, чого немає в неї, серце наповнюється чорною злістю і

м’ятати, коли ви дивитесь на чужі досягнення, і зрозуміти, що чудовий спів чи сольне виконання танцю чиєїсь дитини на сцені досягався завдяки щоденному тренуванню. Тоді, коли ваша дитина сиділа і гралася в «стрілялки» на комп’ютері чи дивилася мультики в

ня підносить людину до висот, змушує її задуматись над собою, направляє її на нові звершення і веде до досконалості. Адже, коли людина захоплюється, то їй хочеться бути схожою на свого кумира, вона старається взяти для себе все найкраще, найяскравіше, що

людина здатна на неадекватні вчинки. Це дуже погані почуття, яких потрібно відразу позбутися, якщо помітили їх у собі. А заздрість, ненависть, злість приходять до людини дуже легко, коли і не чекаєш, ці ниці і чорні почуття відразу поселяються в саму душу і вже обживаються там і почуваються, як у себе вдома. Поселяються дуже легко й отруюють душу, а потім і все життя, бо постійно нагадують про щось, чого в людини немає, а їй же так хочеться... Поселяються легко, за мить. А от позбутися цих непроханих гостей буває надто важко... Але це вже залежить від самої людини. Тому над собою людині треба постійно працювати, тримати себе над цими отруйними почуттями і не дозволяти їм керувати своїм життям... Часто буває так, що батьки когось обговорюють при дітях, заздрячи його успіхам, виказуючи при цьому всю свою зневагу, зляться, аж киплять... Бо чого ж у когось такий успіх, а в них того немає? Бо чого у когось так гарно йде бізнес, а у них — це не вдається... Бо чого це у когось в сім’ї така гармонія, а у них постійні чвари?.. І багато такого, «а чого?», а діти це слухають і теж переповняються заздрістю, злістю, не усвідомлюючи, що заповнюють свою душу важким недугом заздрощів, які не приносять нікому: ані дорослим, ані дітям радості, жодного задоволення, а лише роздратування, злобу, негатив і роблять душу чорною, підлою... Але, коли це не приносить вам радості, то нащо ви заздрите? Ніколи нікому не заздріть, а перетворіть це низьке почуття на захоплення... Так-так! На захоплення! І порадійте чужим успіхам, тому що в них ви бачите лише результат величезної, іноді надважкої щоденної праці. Мало хто задумується над тим, якою працею, якою неймовірною наполегливістю і жертвою дається цей високий результат... А про це слід па-

телефоні, чиясь дитина бігла на репетиції у мороз і в спеку, в дощову погоду, в снігопад, у той час, як вам самим навіть з хати не хотілося виходити... Ви заздрите, що чиясь сім’я дуже дружна? Так, там завжди панує сміх і радість, взаємодопомога і злагода, тому що в ній люблять одне одного, стараються кожен допомогти іншому, взяти на себе більше обов’язків, зробити всім щось приємне і добре, там не лінуються і не сваряться, а вміють вислухати і дати пораду, зацікавити всіх якоюсь доброю роботою. В тій сім’ї ніхто нікого не принижує, а навпаки помічають здібності і стараються їх розвинути. А все це досягається величезною роботою, яку ви не помічаєте та й ніколи не помітите, бо люди там змушують себе усміхнутися, коли хочеться плакати; вміють примусити себе до роботи, як дуже хочеться полежати; можуть промовчати, як просто в пору кричати і лаятись... І так в усьому. Все, чого людина досягає в житті, той успіх, який вона має, ніколи не приходить сам по собі, а досягається величезним напруженням і сили, і волі, терпінням, наполегливістю, надважкою щоденною роботою і тим талантом, який їй дістався від природи. Тому налаштуйте себе на захоплення людиною, її працею, наполегливістю, терпінням, високою працездатністю, а не на заздрість... І тоді ви станете на шлях прогресу! Лише спробуйте поставити в житті мету і наполегливо йти до неї, самі спробуйте потрудитися над собою з таким натхненням, як та людина, я впевнена, у вас все вийде! Усі люди різні і всі мають різні здібності, таланти, які треба вчасно помітити і розвивати. Але кожній людині треба зрозуміти ще з маленьких літ, що кожен повинен виконати свою місію в житті і не заздрити, а розвивати себе, йти шляхом прогресу, досконалості і захоплюватись талановитими, здібними людьми, бо лише захоплен-

її вразило, старається бути ще більш досконалою, кращою, а для цього треба велика праця. Коли людина захоплюється, то в ній немає злості, немає заздрості, а лише прагнення до своєї досконалості, тоді вона розуміє, що над собою треба працювати наполегливо і постійно. Усе це я пишу не з висоти науки, а з власного досвіду, з висоти прожитих років. Адже я, як і всі, пройшла ці кола пекла сама, але ще в дуже юні роки дійшла до висновку, що заздрість — це те пекло, яке затягує і губить людську душу, не дає їй бути чистою і світлою, а мені хотілося літати аж до самого сонечка. Я ще в дитинстві прагнула зрозуміти саму себе, чим я краща або гірша від інших, що є в мені такого, чого немає в комусь, над чим мені треба працювати, щоб стати хорошою і мудрою, світлою і доброю людиною. Мене оточували дуже мудрі люди, які мені підказали у свій час, що чужим успіхам слід не заздрити, а радіти, захоплюватись ними і працювати над своїми почуттями, вчитись мріяти, ставити перед собою мету і досягати її чесною і наполегливою працею... Я прислухалась до їхніх порад і це сильно змінило моє життя. Десь уже у віці десяти років я подивилась на світ, на людей, на своє оточення зовсім іншими очима і почала радіти успіхам своїх друзів, багато читати, зайнялась різними видами ручної праці, вдосконалювала свою мову і поведінку... Я щоразу ставила перед собою мету чогось досягти і йшла до цього через тренування, через працю... І, як не дивно, я досягала хороших результатів, і це мене надзвичайно радувало! Я була щаслива. Звичайно, щось мені дуже подобалось, щось — ні, але я зрозуміла ще в дитинстві, що людина може багато чого, якщо захоче! Людина може себе змінити, досягти успіху, зробити, здавалось би, навіть неможливе, якщо дуже цього прагнутиме.

Д

ивлюсь на цей світ, а він такий дивовижний і складний, багатогранний і не завжди зрозумілий. І щоб розібратися у ньому, треба ой як багато знати, відчувати, мріяти, мислити, пережити... Та навіть проживши довгі роки свого життя, не можна до кінця збагнути людину. Бо, здається, вчиш правильно, розказуєш, переконуєш, привчаєш до дисципліни, до праці, до книжки, стараєшся зростити дитину мудрою, розумною, доброю, світлою... І раптом в результаті нічого путнього не вийшло. В чому ж причина? А причина, мабуть, в тому, що людина з самого малого віку повинна сама про себе думати, дбати і постійно працювати над собою, перемагати себе у своїх бажаннях, критично розбиратися зі своєю поведінкою, старанно працювати над своїми думками, бажаннями, щоб потім не було так, як каже народна мудрість: «Є каяття, та немає вороття». Тому треба вчити дитину працювати над собою з раннього віку, щоб дитина вміла думати, аналізувати, спостерігати, робити висновки, правильно приймати як перемогу, так і поразку... А основне — виростити в собі людину, яка не заздрить і не має отої чорної ненависті, яка губить душу, вбиває в ній все найсвітліше і красиве, притаманне Людині. Це, кажуть люди, важка робота... Хоча, як на мене, то не така вже й важка, скоріше дуже цікава праця, бо людина тоді перебуває в постійній боротьбі з собою, вона дуже активно вчиться, вдосконалюється і робиться чистою та світлою, як літній світанок. Отже, подумаймо, що таке заздрість? Заздрість (як каже Тлумачний словник) — це почуття роздратування, досади, викликане якоюсь перевагою, вищістю, добробутом іншого. Пристрасне бажання мати що-небудь, досягти того, що є в іншого за будь-яку ціну. Це справді почуття такої глибокої досади, відчуття своєї ущербності, що викликає ненависть до того, в кого є чогось більше: таланту, здоров’я, здібностей, привабливості, речей, грошей... Заз-

Освіта

27.01.2023 — № 33 З якими легко всім — це люди світлі. Отже, людина творить сама себе, воВони в житті, мов рятівні вогні. на може себе зробити цікавою, мудрою, І пелюсткові душі в них розквітлі. доброю, щирою, світлою, а може покоБлизькі ці люди й дорогі мені. титися з гірки, як м’яч. Все залежить Дотепні є, що не шукають слова, від неї самої. Тому доведіть своїм дітям, Воно у них завжди на язиці. що почуття заздрості — це не просто На всі питання відповідь готова. смертний гріх, це падіння в чорну прірЯ їх люблю — дотепні люди ці! ву, з якої важко вибратися, але і це можливо, коли людина збере свою силу і Ще є розумні, ще — талановиті, волю в кулак і перестане заздрити, а стаКрасиві, щедрі, сильні люди є. не щиро захоплюватись успіхам люЛаскаві є і дуже працьовиті. дей, зрозуміє, що всякий успіх прихоУ цьому світі кожному своє. дить з працею, напруженням сил і дуЄ люди різні. Я їх зустрічала. ху, почне ставити перед соболю мету і Нема однакових, та в тім нема біди. йтиме до неї наполегливо і старанно. А серед тих, що я ось тут назвала, Отже, заздрість — це зло, регрес, у Подумай трішки і себе знайди. який людина потрапляє, коли не праБо є ще й інші, я про них не буду. цює над собою, це веде до втрати себе, На тих не хочу витрачать слова. як особистості. А захоплення, радість Тож не згубися серед того люду від чужих успіхів — це прогрес, який І не розтрать себе на них, бува. веде людину до вдосконалення себе і робить її душу світлою і сонячною. ТоНЕ НАКОПИЧУЙТЕ му, дорогі батьки, пояснюйте дітям всі У СЕРЦІ ЗЛА ці слова, вдосконалюйте їхні почуття, Не накопичуйте у серці зла, творіть свої і дитячі душі чистими, щоб Щоб там воно не господарювало. у них цвіло сонечко. Тримайте в ньому місце для тепла, Щастя вам! А БУМЕРАНГИ ЖДУТЬ

Що шлеш у світ, до тебе те й вернеться, Тут діє бумеранг без зайвих слів. А кому це неправдою здається, То бумеранг той ще не долетів. Та вже летить й з дороги не зіб’ється. У нього точно визначена ціль. Він не мине, то так лише здається, А долетить на радість чи на біль. Твоє добро тобі добром віддасться, Й неждано зовсім, точно долетить. І зло прийде, що мало і не здасться, Тому потрібно думати, як жить… Добро творити треба повсякчасно — Це наймудріше правило з усіх. Допомогти, подати руку вчасно, Не мати дум у голові лихих… Лиш про хороше думати постійно, Без заздрощів рушати в довгу путь. І жити чесно, радісно і мрійно, Й запам’ятати — бумеранги ждуть…

А ЛЮДИ РІЗНІ

А люди є, як сонечко привітні, Навколо випромінюють тепло. Вони душею щирі і тендітні, Вони, як в спеку, чисте джерело. Є люди життєрадісні, гарячі, Кипить у них енергія в душі. Вони таку веселу мають вдачу, А ти їх осудити не спіши. Є люди добрі, вміють співчувати І допоможуть, виручать з біди. Але при цьому будуть ще й мовчати, З людьми такими в світ за очі йди. Є люди гарні, дуже симпатичні, Всього в них в міру: доброти й тепла. Вони веселі і реалістичні, Ніколи не тримають в серці зла. Близькі є люди і по духу рідні. Без них, здається, й сонце б не зійшло. Вони, як те повітря, нам потрібні. Не уявляю, як без них було б?

Щоб всіх воно довкола зігрівало, Несло любов, повагу, доброту І щирий промінець краси і світла. І ласку, й ніжність, щастя й простоту, Щоб вся планета радістю розквітла. Довкола озирніться — йде весна, Заквітчує усе красою щиро… І пісня пташки ніжна і ясна Летить над світом, мов провісник миру. Маленька птаха радість всім несе, І людське серце світлом окриляє. Дарує людям найдорожче все, Що тільки в серденьку маленькім має. Маленька пташка, а любов яка До краю рідного, до сонечка і світла… І пісня ніжна, світла і дзвінка, Що вся земля від тих пісень розквітла. А ми ж бо люди на святій землі, Тож нам по-людськи треба все любити. Щоб в щасті й радості, любові і теплі На цій землі у мирі й правді жити.

НЕМА ЛЕГКИХ ДОРІГ

Легких доріг у світі не буває, До всього силу треба докладати. Хтось методично труднощі долає, А інший без труда все хоче мати. За когось все давно батьки рішили, Тому то він всьому ціни не знає. І не напружує ні в чому жили, Та по життю так весело стрибає. Та час пройде й за тим прийде розплата, Та як завжди негадано й неждано. Було чогось у когось забагато, Тож почекай, ще буде все погано. В усьому має бути рівновага, Якийсь баланс… Що шлеш — те й повернеться. Тож має бути до людей повага І доброта… Мені так видається.

Автор: Надія Григорівна Красоткіна — письменниця, знавець та практик із питань освіти та народної педагогіки.

29

ПРАЦЮЄ ДОСТАВКА Uber Eats

30

Духовність

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Момент Істини або СИНГУЛЯР ЧИСТОГО ЗНАННЯ Святослав син Ігоря, Львів «Сурма»

ХОЧЕШ ЗБАГНУТИ СЛОВО — ХОЧЕШ ВМІСТИТИ ІСТИНУ — ХОЧЕШ ВІДЧУТИ ЛЮБОВ —

ється, така потужна енергія є прихована в одному атомі світобудови, що в ньому містичним чином сингулюється інформація про весь попередній Еон. Це духовний здобуток людства попередніх часів, сингульований в молекулі

дієвою чи впливовою! І потихеньку це а буде лише опускання в середовище бачать ті, хто досліджує метафізичні тварних «неодомашнених» (не посвяпринципи існування світобудови та чених служінню) програм. А середовитворіння всього живого. ще тваринного на політичному рівні .Процес же дроблення інформації формує культ виживання одного за раблокує єднання людства в одне ціле, хунок багатьох, а на міждержавному:

простору, сотвореній Богом для гармонійної еволюції наступних поколінь і переходу в духовну сутність. Тому розрив фізичного атому є «відкриттям скриньки Пандори», бо енергія, що вивільняється, вібраційно «прибиває до землі» крила духа. .Еволюція Адама — це Шлях СИНтезу, а не роЗРИВу. Ось чому справжня наука може розвивати людство лише в синтезі, в поєднанні з досвідом живих духовидців, а в іншому випадку вона стає інструментом для деградації кожного з нас, які б інструменти не були в нас у руках. І питання це стосується також сотворення комп’ютерів, штучного інтелекту, ГМО, друкарських машинок, кави чи коноплі... Принцип світобудови Єдиний: синтез та одухотворення через трансформацію всіх рівнів свідомості живої духоматерії або деградація через використання та насилля як над енергоструктурами, психополем один одного і самих себе. Колись людство ЗАХОТІЛО «згадати» всі попередні ступені, що передували сходженню в світи Духа, й ОТРУЇЛОСЬ «процесом пізнання добра і зла». ПРОЦЕС ВІДТОРГНЕННЯ СИНГУЛЯРУ ЦІЛЬНОГО ЧИСТОГО ЗНАННЯ — це не просто розумне словосполучення, а й діагноз усього людства та формула виходу. Адам був першопочатківцем і, можна сказати, що через Гріхопадіння став першим винахідником, за словами О. Асауляк, «атомної бомби» в душі своїй. А ця спадкова властивість передалась усім нам. Адже ми ж не дивуємось, коли в блакитноокого батька і темноволосої матері народжується дитина з такими ж ознаками. І не скаржимось на несправедливість Божу, що змушує цю дитину ходити голубоокою та темноволосою... Адже енергетична спадковість на рівні різних якостей душі і духа є в рази більше

створення свого кристалу цільної мудрости, завершення процесу повернення на «вдоху» Творця. Проте дроблення інформації як «атомна зброя» Адама рідко розглядається людиною розумною як основна причина своїх бід. Чому? Та власне тому, що сама назва окреслює прив’язку людини до свого розуму, а не до Мудрости Творця. А в чому вона полягає? Та властиво в браці правильно поставленої цілі. Адже кожен, хто зранку в стані медитації практикує «перебування у внутрішній тиші», робить це з потреби освоєння Цільного Знання, а не роздробленого, і цим самим долучається до енергообміну з вібраційним простором, в якому перебувають та на який налаштовуються численні подвижники всіх народів і релігій. Так і відбувається практичне, а не теоретичне Єднання людства в одне ціле. Думаю, мало хто розумів, що властиво в «способі отримування знань» всі ми успадкували гріх Адама. Бо коли ти відмовляєшся від Цільних Знань, то... шукаєш «інше» джерело знань. Стільки суперечок у світі езотериків про це, а відповідь, як завжди, лежить на поверхні: всі, в кого немає відкритого цільного СВІТОгляду, — підвладні первородному гріху. Кожна людина має два можливих шляхи саморозвитку. І в одному вона потрапляє в стихію повітря і, наче птах, легко рухається ввись, а в іншому опускається у воду океану світських страстей і наче «рибка прилипала» своїми тварними програмами пристає до акулячих жабр світової агресії, протистояння, зверхности та глупоти. А тоді деградація ума є неминучою. Тому властиво і не можна двом панам служити, бо кожна вібраційна зона породжує свій механізм світосприйняття. І якщо ми обрали рух уверх, то без повної себе посвяти Йому — не буде якісної трансформації розуму в Мудрість,

СТАНЬ СЛОВОМ. ВІДДАЙ ЗНАННЯ. СТАНЬ ЛЮБОВ'Ю!

О. Асауляк

К

оли згадуємо про Різдвяний цикл, то саме слово цикл — говорить про рух по колу, а отже складається враження, що людина, яка ходить по колу, — їй бракує вміння обійти невидимий бар’єр і рушити хоча би по спіралі — вверх. Різдвяний цикл дуже підходить до теми «трансформації ума», що її ми розглядаємо цього року. В РізДВІ (в другі Іпостасі) Творець, що сотворив людину вінцем творіння — прийшов у цей світ особисто, щоб на піку безчинств людських (пожинаня плодів дії «его інтелекту») дати руку допомоги. Звернімо увагу, що в Творця було дуже багато варіантів «подання руки», а він вибрав власне цей — через воплочення в тілі немовляти... Це земним інтелектом не збагнути, але інакше не перейти «за межу». Коли наш нарід моделює зміну реальності в цілому світі, то цей перехід корелюється зі зміною «ментальності рабської» на світоГЛЯД «синів Світла». У цьому нам всім допоможе розуміння, як різні види «ума» (пізнавального, виправдовувального і деструктивного) допоможуть перевести людство до потреби освоєння знання цілісного. Який же має вигляд СВІТОбудова «з висоти вселенського польоту»? Повернення до земного існування, після життя в РАЮ – це наслідок входження в енергообмін з поламаним механізмом здобуття знань внаслідок протиСТАВЛЕННЯ себе ЦІЛЬному ЧИСТОМУ ЗНАННЮ. Ну а як можна по іншому зрозуміти розмову змія з людиною, якщо Бог Є Правдивим, тобто Цільним Знанням? Всім відомо, що ЗВОРОТНІ МУТАЦІЇ, роз’єднання сингульованих ступеней розвитку цивілізації, відбуваються енергією магії та окультизму. Але мало хто роздумує над причинами, чому люди опускаються в ці Богом попущені сфери буття. Причин, звичайно ж, багато, але в ідеї є одна закорінена глибоко — пошук дієвого методу трансформації світу чи свідомості, силою людських потуг, а не силою Духа та Творчих Ієрархій. А все почалось зі спроби й бажання людини аналітично «освоїти» світ. .Вдих і видих Творця як містерія «великого вибуху» відкриває причину і суть існування всього живого. Виявля-

насилля орди як дію ума деструктивного по відношенню до слабших. Знаючи про можливий сценарій політичного розвитку, Христос недарма озвучив механізм розплати: «Хто це одному з малих цих це вчинив — Йому це вчинив!». До речі, в цьому СИЛА нашої методики: не пошук винних, а пошук того, що з тим всім робити. .Адам складав свій іспит і набував досвід едемського «світопізнання» градаційно, бо тривимірний світу є нічим іншим, як сходиною, що допомагає усвідомленню. В Едемі він предстояв як «немовля духовне» перед Творцем і розмовляв з НИМ. Ось звідки в кожного з нас є потреба в Богоспілкуванні. Воно є базовою потребою Духа для тих, хто пробудив свою душу... Ця практика Богоспілкування є і базовою потребою, і механізмом, що є найбільш природним для нас способом отримання чистого пізнання — Моменту Істини. .А спілкування з Творцем приводить до бажання стати частиною Божого Промислу. Воно вібраційно налаштовує кожного з нас на плюсовий вектор самореалізації, внаслідок чого весь вектор нашої долі підпорядковується Вищому Началу, що і тримає над нашою головою невидимий захист, а над нашою долею — знак Творіння Божого, непідвладного духовній смерті. Власне гармонійне налаштування провідника наших бажань на логіку Вищих Сфер і рухає нас на дорозі очищення, тобто трансформації в подобу Божу або, як це називається в Св. Писанні, до духовного народження. Тому ділюсь з вами в цій статті схемами, сформованими на основі книги «Екстазис», де авторка розглядає вплив трьох форм ума на розвиток людства із ключами виходу. Автор: Святослав син Ігоря — філософ, богослов, автор методики «Сходи на Шляху», видавець серії «Книга Вогнів».

Освіта

27.01.2023 — № 33

Оксана Кріт, Київ «Сурма»

24

грудня в пресцентрі Українського кризового медіацентру відбулася презентація другого посібника волонтерського проекту «Як ти, брате?» під назвою «Як ти, кохана (ий)?». Це волонтерський проект, який на основі узагальненого досвіду вибудовування здорового спілкування з військовими та безпосередньо бійцями покликаний навчити людей, як військових, так і цивільних, надавати психологічну допомогу одне одному під час війни.

Антон Семенов — психотерапевт, засновник проекту «Як ти, брате?»

Засновник проекту — психотерапевт і соціальний психолог, консультант керівництва ТрО ЗСУ з питань профілактики та запобігання суїцидальної поведінки у військовослужбовців Антон Семенов. Разом із командою він розробляє посібники, які містять прості та дієві алгоритми взаємодії в складних ситуаціях. «Посібник «Як ти, кохана(ий)?» має на меті допомогти українцям підтримувати стосунки зі своїми рідними, адже зараз багато родин розділені цією війною, і близькі люди вимушено перебувають далеко одне від одного. На жаль, нас не вчать, як долати складності у спілкуванні, щоб зберігати важливі для нас взаємини під час тривалої розлуки, але лише тепер ця проблема набула системних масштабів. Згідно з останніми даними Міжнародної Організації з Міграції (МОМ), більше ніж 2,7 мільйона українців, які виїхали після 24 лютого, залишаються за кордоном. Ще 5,9 мільйона переїхали зі своїх домівок у більш безпечні регіони в межах України. За даними опитувань, більшість людей, які перебувають далеко від своїх близьких, з часом мають суттєві проблеми у спілкуванні з ними, виникають конфлікти, контактів стає менше. Від цього дуже страждає якість стосунків. Зі свого боку, ми також провели невелике онлайн-опитування, щоб з’ясувати, наскільки актуальною є потреба у покращені якості спілкування на відстані, і головне — наскільки люди готові звертатися по екс-

31

«Як ти, брате?»: волонтерський проект, що допомагає долати труднощі в спілкуванні з людьми, які пережили травматичний досвід пертну допомогу і дійсно сприймати практичні поради», — ідеться в описі призначення посібника. У посібнику ви знайдете доступні пояснення особливості розмови на відстані, дізнаєтеся про декілька дієвих правил та отримаєте узагальнений простий алгоритм, який під силу застосувати кожному з нас. Автор посібнику Антон Семенов разом з командою проекту й у співпраці з військовими та цивільними психологами розробив і вдосконалив його протягом кількох місяців на реальних кейсах. «У посібнику застосований підхід із клієнтоцентрованої психотерапії, яка орієнтована на створення опорних відносин та навчає людей без спеціальної підготовки основам психологічної допомоги». У пресконференції взяли участь та поділилися своїм досвідом практичного використання посібника Альбертас Глазаускас, військовий медик Іноземного легіону (полк білоруських добровольців), позивний «Дантист», Тетяна Кіпіані, начальниця відділу розвитку персоналу та корпоративних комунікацій Vodafone Україна, яка підтримала друк посібника «Як ти, кохана(ий)?». Також з проектом співпрацює Наталія Клімішина, військовий психолог Центру морально-психологічного забезпечення ЗСУ, де посібники вже використовують.

Як зазначив військовий медик, реабілітолог пан Альбертас, проблеми видні не на самому фронті, проблеми з психікою починаються, коли хлопці приїжджають на реабілітацію чи у відпустку. Його сусід по кімнаті, дуже жвавий, відкритий, активний та життєрадісний чоловік, опісля 3-х тижнів у Бахмуті, повернувшись здоровим фізично, без травм та контузій, по приїзду став мовчазним, похмурим та замкнутим. Тоді у військового медика був із собою цей кишенькового формату посібник і він зміг налагодити спілкування з другом-військовим завдяки ньому. А з бійцем, який зазнав тяжкої травми і якому лікарі повідомили, що він не зможе повернутися до спорту, яким раніше займався професійно, налагоджували зв’язок також за алгоритмом, який пропонує посібник. Таким чи-

ном близьким людям вдалося стабілізувати психологічний стан військовика, який проявлявся вербальною та психологічною агресією у стосунку з іншими людьми.

«З перших днів вторгнення я, як волонтер, працюю з нашими військовими та волонтерами, щоб допомагати їм виконувати свої завдання та підтримувати себе в робочому стані. І я бачу, що психологічні проблеми робочого стану з часом стають гострішими. Згідно з дослідженням, психологічний стан населення України в умовах війни: 57% українців — у зоні ризику розвитку ПТСР, 23% — позначили бажання звернутися до психолога і лише 3% респондентів зверталися за психологічною допомогою. У таких обставинах більшість моїх колег зосередилися на лікуванні ПТСР. Я вирішив, що буду більш корисний у роботі з профілактики цієї хвороби», — пояснює Антон Семенов. За даними Американського центру з контролю та профілактики захворювань, у більшості випадків розвитку ПТСР можна запобігти. І головним фактором для цього є наявність та якість стосунків. Тобто наявність спілкування з іншими людьми, довіри, можливість поділитися своїми думками і спільно пережити емоції, зазначив на презентації психотерапевт. Соціальна підтримка — один із найпотужніших факторів, що впливають на профілактику та одужання від ПТСР. Ці висновки були використані при створенні програми з профілактики самогубств в Америці. Центр з контролю та профілактики захворювань США у 2009 році головним фокусом роботи з суїцидами зробили «зв’язність» (Connectedness). Вона спрямована на посилення соціальних зв’язків серед вразливих груп населення. Отож пан Антон з командою вирішили, що головний напрямок їхньої роботи — допомога українцям у тому, щоб зберігати стосунки і вчитися краще підтримувати одне одного. «Для військових і багатьох інших людей важливо мати під рукою друкований варіант, тому ми збираємо на це гроші. Перший посібник «Як ти, бра-

те?» — для людей, хто поруч з тими людьми, які отримали складний чи травматичний досвід. У ньому поради та алгоритми, як вести розмову у таких ситуаціях. Другий посібник «Як ти, кохана (ий)?» для тих, хто на відстані. Його ми розробили у відповідь на численні особисті запити, які отримувала під час роботи над першим посібником». У планах проекту видати посібники про те, як розмовляти з людьми, які втратили своїх близьких, та як розмовляти з дітьми під час війни. Всі посібники створюються на основі узагальненого реального досвіду психологів та психотерапевтів. У проекті «Як ти, брате?» створюють і поширюють посібники про те, як розмовляти у складних випадках. Посібники легко та зручно можна завантажити у pdf-варіанті на сайті.

Друковану версію першого посібника «Як ти, брате?» отримали вже понад 2000 користувачів. Кожен охочий може отримати посібники безкоштовно, оплативши лише доставку «Новою поштою». Проект повністю волонтерський і всі зібрані гроші йдуть на послуги друкарні. Ви можете завантажити посібники на сайті або ж замовити у друкованому вигляді. На сайті знайдете реквізити, за якими можна підтримати проект. І на завершення, щодо питання морально-психологічної підтримки демобілізованих військовослужбовців державою автор проекту Антон Семенов ствердив: «Щоб держава, система, уряд працювали — повинні працювати люди. Якщо люди будуть працювати, ніяка система не може затримати цей рух». А ми віримо, що завдяки ініціативним та небайдужим українцям питання психоемоційного добробуту учасників бойових дій буде на належному рівні вирішення. Державі залишиться лише підтримати волонтерські проекти та ініціативи й забезпечити умови для їхнього розвитку.

32

Здоров'я

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Цікаві факти про їжу та напої Юлія Бєлюга, Nortia Logistics, Чикаго «Сурма»

Ж

иття без їжі складно уявити. Це джерело енергії, поживних речовин та вітамінів, та й чого кривити душею — це одне із джерел задоволення для людини. Розглянемо деякі цікаві факти про продукти, які ми вживаємо. Заглядаючи наперед, скажу: деякі з них виявляться зовсім неочікуваними.

1. Чи знали ви про те, що арахіс є одним із компонентів динаміту? Динаміт — вибухова речовина на основі нітрогліцерину, був винайдений шведським хіміком та інженером Альфредом Нобелем. Нітрогліцерин являє собою маслянисту вибухову рідину, зроблену з гліцерину. Ось тут і використовується арахіс. Арахісове масло може бути оброблено для отримання гліцерину, і, таким чином, стати інгредієнтом динаміту.

2. У всіх продуктів харчування є термін придатності, та тільки не в меду. Сучасні археологи, розкриваючи давньоєгипетські гробниці, часто знаходять в них горщики з медом — предмети, які, здавалося б, важко було очікувати побачити в тисячолітньому похованні. За словами археологів, протягом століть цей мед не псується. Виконавчий директор Центру меду і запилення Інституту імені Роберта Мондаві при Каліфорнійському університеті Аміна Харріс пояснює: «У меду в його природній формі вкрай низька вологість. У такому середовищі можуть вижити лише небагато з бактерій і мікроорганізмів — зазвичай вони просто в ньому вмирають, оскільки воно їх буквально душить». Мед не псується, тому що бактерії, які нищать інші продукти, не можуть в ньому жити.

3. Банан — це фрукт? Особисто для 10. Найдорожчий у світі продукт налаштовували людей на політичні мене було несподіванкою дізнатися, — шафран: його унція може коштува- розмови про устрій країни, політищо банани — це ягоди! Незважаючи ти 2 тисячі доларів. Приправу, яку ще ку і султана. Влада була заклопотана на те, що багато хто говорить «бана- називають «червоне золото», добува- збереженням соціального порядку і нове дерево», насправді це — «банано- ють з тичинок крокусів. Він такий до- стабільності, тому ясно дала зрозуміва трава», що представляє з себе пу- рогий, тому що шафрановий крокус ти, що їй неприємні публічні виступи чок великого листя, всередині якого цвіте лише тиждень або два на рік во- в кав’ярнях. Незалежно від того, хто розташоване стебло, що закінчується сени, і збирають його виключно вруч- там говорить — поет, проповідник або квіткою, на якій після цвітіння дозрі- ну. Кожна квітка має лише три тичин- художник. вають плоди. З погляду ботаніки, ба- ки, тому, щоб отримати один кілограм 13. Чи знали ви про те, що мигдаль нан зовсім не фрукт, а багатонасіннє- прянощів, потрібно зірвати 300 тисяч — це не горіх? Насправді, він є плодова товстошкіра ягода. Під ягодою в науковому сенсі мають на увазі плід рослини з тонкою шкіркою, соковитою м’якоттю та насінням. У звичних нам бананах насіння немає, але в диких плодах бананів є чорне насіння, тому банани і відносять до ягід.

4. У XVII столітті люди вважали, що огірок отруйний і здатний викликати застуду. Мабуть, це було пов’язано з тим, що він має охолоджувальний ефект. Сьогодні відомо, що огірок є найнасиченішим водою продуктом харчування: він складається на 9598% з води.

5. Морква спочатку була фіолетового кольору, але в результаті селекційних робіт набула звичний для цього продукту помаранчевий колір.

6. Генетикам вдалося досягти красивого блиску шкірки деяких сортів зелених яблук, запровадивши в цю рослину ген лососевих риб. рослин — це близько двох футбольних вою кісточкою однойменної рослини, майданчиків. яка відноситься до сімейства рожевих, 11. Традиція подавати рибу зі ски- роду слив. бочкою лимону походить із середньо14. Вважається, що шампанське з’явіччя. Вважалося, що якщо людина вилося через холод. Регіон Шампань ненароком проковтне гостру кісточ- розташований на півночі, і часом чеку, лимонний сік її розчинить. рез холодні зими уривався процес фер12. Сьогодні кава є другим най- ментації вин. Але коли вже наставала більш поширеним товаром у міжна- весна, дріжджі починали ферментуродній торгівлі (після бензину). Су- вати знову, створюючи вторинне брочасній людині важко уявити своє жит- діння, якому довгий час намагалися тя без цього ароматного напою, але у запобігти винарі. Так і виник цей чу7. Найнебезпечнішим продуктом XVII столітті в Туреччині було заборо- довий напій. До речі, газів у шампанхарчування у світі визнана риба фугу, нено пити каву. Між початком XVI і ському втричі більше, ніж у пиві. І в що входить до складу однієї з тради- кінцем XVIII століть було багато ре- кожній пляшці (750 мл) напою буває ційних японських страв. Вона отруй- лігійних діячів і громадських лідерів, від 50 до 300 мільйонів бульбашок. на, і недбале її оброблення може при- які прагнули заборонити вживання звести до смерті того, хто її з’їсть. Згід- кави. Але мало кому це вдалося. Багано з давньою японською традицією, то хто, включаючи Султана Османськухар, який мимоволі отруїв клієнта кої імперії Мурада IV, вірили, що кацією рибою, повинен зробити сепуку в’ярні можуть підірвати суспільні пра(ритуальне самогубство), щоб споку- вила і норми поведінки, заохочувати тувати свою провину. Тому нічого див- крамольні думки, виступи і навіть бути ного, що більшість кухарів в Японії не центром організації антиурядових захочуть ризикувати і готувати фугу. колотів. Вони були не дорогими і до8. Також у Японії медузи є вишу- ступними для всіх верств суспільства. каними ласощами, попри наявність Каву готували повільно, заварюючи її 15. Прикрашати страви гілочкою небезпечної отрути. Якщо страву при- в спеціальному кавнику протягом 30 петрушки першими почали стародавготувати неправильно, летальний ре- хвилин, а потім подавали в піалі, на- ні римляни: вони вірили, що ця рослизультат неминучий. повненій до країв. Напій був настільки на здатна нейтралізувати отруту, як9. Стародавні Гуни готували біф- гарячим, що його можна було пити ті- що їжа була отруєна ворогами. штекси наступним чином: клали шма- льки маленькими ковтками. Це ствоА який з фактів найбільше вразив ток м’яса під сідло і скакали кілька го- рило умови для довгих посиденьок і Вас? дин, відбиваючи його таким чином, і можливості говорити про все. Кав’ярАвтор: Юлія Бєлюга — UA даючи просочитися кінським потом, ні були новим суспільним простором, RESISTANCE FOUNDATION. після чого готували. які усували класові розмежування і

27.01.2023 — № 33

С М А КОЛ И К И Д О В А Ш О ГО С ТОЛ У

Реклама

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НАС І ВИ ПОБАЧИТЕ, ЩО СВЯТКУВАННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ БЕЗ ЖОДНИХ КЛОПОТІВ

ЧЕ БУР ЕКИ

баранина, свинина, яловичина;

ВА Р ЕН ИКИ

картопля, картопля з сиром, картопля з грибами, картопля з печінкою, капуста, солодкий та солений сир, вишня;

Все, що ми готуємо, ми готуємо своїми руками та з любов’ю до вас!

ДОМ А Ш Н І В ИР О Б И

тушонка, сало, кишка, копчені вироби на дровах, холодні закуски, м’ясні закуски, морепродукти, овочі, салати, гарячі закуски, дитяче меню, вегетаріанське меню, солодощі.

В НАС МОЖНА ЗАМОВИТИ ДОСТАВКУ НА БУДЬ-ЯКІ СВЯТКУВАННЯ

доставка, приготування і накриття столів, посуд, обслуговування

129 N. ARLINGHTON HEIGHTS RD., BUFFALO GROVE, IL 60089 CHICAGOVARENYCHOK@GMAIL.COM 847-947-2308

33

34

Історія

Володимир Сергійчук, Київ «Сурма»

К

уди б не закинула доля українця, він завжди пам’ятає про рідну землю, молиться за неї на чужині. Чи наш паломник у Єрусалимі, чи фермер, який корчує праліси Канади й Бразилії, або ж той переселенець з Наддніпрянщини, що готує під хлібний засів цілину на Далекому Сході й у Західному Сибіру. Кожен з них просить Божого благословення для всіх українців. А що стосується суцільного етнічного масиву українства, то вже й казати не доводиться. Скажімо, на скільки століть зайшлі угорці відірвали наші дунайсько-притисянські рівнини від Великої України, але закарпатці ніколи не забували за братів зі сходу — «бо свої ж то за горами, не чужі…». А споконвічна наша Берестейщина завжди ходила на прощу не до Вільна чи до Мінська, а тільки до Холма, Почаєва чи Києва. Останній для загарбників з північних боліт мав надзвичайне значення, оскільки військово-політичний контроль над ним (чого так і не усвідомили галицько-волинські князі і довго не розуміли наші гетьмани) давав можливість контролювати й усю Україну. Ось чому першим актом нібито збройної допомоги українцям у звільненні від поляків (на що, насамперед, сподівалися наші предки, присягаючи в Переяславі) було введення московського гарнізону до Києва, котрий заблокував Святу Софію, де була резиденція Митрополита Київського Сильвестра Косова, що відмовився визнавати владу московського царя.

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

москва завжди нищила українську соборність ще за життя Богдана Хмельницького, почала забороняти українцям наших західних окраїн присягати на вірність Війську Запорозькому, як називали тоді Гетьманщину. На привіслянських теренах 1655 року навіть дійшло до збройних сутичок між козацькими полками наказного гетьмана Данила Виговського й відділами ратників московського воєводи Потьомкіна. Це саме москва з іншими нашими сусідами тричі ділила Україну в ХVІІ столітті, не тільки не питаючи згоди нашого народу на це, а й не допускаючи козацьких дипломатів на ці закулісні домовленості. А після того, як «вража дочка» Катерина ІІ забрала булаву в останнього гетьмана Кирила Розумовського, то вона кинулася не тільки «делікатним способом» зросійщувати Україну, а й стала роздирати по живому тілу нашу суцільну етнічну територію. З цією метою остання ділиться на губернії, ліквідовують Слобідсько-Українську, Східну Слобожанщину включають до складу Воронезької та Курської, а на запорозькі вольності масово завозяться чужинці. Особливу увагу російський царизм звернув на причорноморські та приазовські степи, через які наші предки з давніх часів мали вихід до моря, що й називалося їхнім ім’ям — Руським. Включений до складу Катеринославщини Крим невдовзі виділяється в окрему Таврійську губернію, до якого прирізають і три приморські повіти материкової України — Дніпровський, Мелітопольський і Бердянський. З названої вже Катеринославщини під надуманим приводом вилучаються ще три повіти — Олександрово-Грушівський, Ростовський і Таганрозький, щоб по-

Берестейщина, куди в масовому порядку направлятимуть неосвічене й малокультурне духовенство з російської глибинки, аби пошвидше асимілювати автохтонів. У такій ситуації опиняються українці Бесарабії, яких перемішують з молдованами. А ще з останньої чверті ХІХ століття російська імперія масово переселяє сотні тисяч українців за Урал — аж до Тихого океану, щоб на землях туземних племен організували нові хліборобські райони. При цьому «русский мир», за московським сценарієм, мав оволодіти і одними, і другими. З українцями цього не вдалося досягнути, бо, зрештою, саме вони виступом солдатів Волинського полку підштовхнуть революційні процеси в російській імперії. А після цього саме і проявилося найбільш яскраво саме українське соборництво, бо ж на всіх неосяжних теренах — від Балтики до Тихого океану почали творитися українські національні ради, які всі зверну-

нальний конгрес, який підтвердить ці віковічні прагнення. Тільки не сподобалося це великодержавним російським шовіністам, що засіли в Тимчасовому уряді придемократизованої на перших порах новітньої імперії. Як тільки вони дізналися про те, що Катеринославщина (орлине гніздо запорожців — за висловом моряків тодішнього Чорноморського флоту) має увійти до складу автономної України, то зарепетували своїми верескливими протестами. А ще ж Херсонщина, Таврія, Харківщина, суміжні українські райони Курської, Воронезької, Бесарабської, Гродненської губерній, Холмщина!.. Ні, цього імперська пиха стерпіти вже не могла. Тож і замість автономії Українська Центральна Рада одержала лише куценьку інструкцію, яка мала обмежити й обрізати всі права українства. І тоді піднялася широка хвиля протестів — від солдатських окопів до бойових кораблів, від Петрограда й Севастополя до москви й Томська… Уміло скористалися цією ситуацією російські більшовики на чолі з Леніним. Вони не тільки багато наобіцяли: мир — хатам, війну — палацам, заводи — робітникам і землю — селянам, а й гарантували всім національним окраїнам право на самовизначення й власну державність, які вони безумовно визнають. І багато українців повірили в ці обіцянки, тим паче, що російські більшовики створюють у Харкові на багнетах нібито ж українських соціалістів (а озброєних червоногвардійців з московщини там нєту) нову Українську Народну Республіку, нібито ж справжню дерСвяткуємо разом в Нью-Йорку: Вікторія Левенець, Суми; Лідія Корсун, Нью-Йорк; Анна Левенець, Київ Святкування Дня Соборності-2023 у Харкові жаву трудящого люду, бо ж київська УНР — контрреволюційна, за їхнім виОцієї соборності української душі, силити економічну складову Всевели- ли свої погляди до Києва, визнаючи словом… яка в єдиному пориві об’єднувала ре- кого Війська Донського, яке вірно слу- тамтешню раду за Центральну й довіТа ці гасла залишалися на папері й волюційну енергію нашої нації, най- жить москві. ряючи їй проголосити відродження розвіялися за вітром, бо то була звибільше боялася вже одразу після сумДо складу білоруської за етнічним власної державності рідного народу. чайна пастка для затягування україннозвісної Переяславської ради в січні походженням Гродненської губернії А вона скликала їхніх делегатів на бе- ців у нову імперію. Яскравий приклад, 1654 року імперська москва. Це вона, входить цілком українська за єством реги Дніпра на Всеукраїнський націо- — заборона в квітні 1918 року нібито

Історія

27.01.2023 — № 33

українським більшовикам оголошувати Таганрог і Ростов своїми територіями, не сміти створювати там партію українських комуністів, а їхати на покаяння до Леніна, який розтлумачить персонально справжню політику москви, якою вона не була б — червоною чи білою. Ця ленінська тактика допомогла червоним росіянам виграти боротьбу за владу в білих, які у вирішенні національних питань виявилися до безтями прямолінійними — «не пущать», і тільки «единая и неделимая». А після того російські більшовики, позаписувавши в нелегітимні правові акти багато правильних слів, перевершили своїх конкурентів у вмінні дурити наївних малоросів та інших нацменів. Погравшись у видиму коренізацію, відтак засвітивши всі національно свідомі кадри, які хотіли власної влади за власними традиціями, москва продовжила й далі розривати українську соборність. Насамперед, запропонувала українські етнічні землі поділити на дві звичайні радянські республіки — Правобережну з центром у Києві й лівобережну, де Харкову мали підпорядковуватися як Слобожанщина, так і Нижнє Подоння, Кубань і Чорноморщина. Коли ж українські слуги нового імперського диявола запротестували, то москва самовільно пробила собі вихід до Чорного моря, забравши українське Нижнє Подоння й Північний Кавказ, де особливо виділялися українськістю Кубань і Чорноморщина. Ніякі аргументи не подіяли: у 1924 році до раніше забраного Ростовського було долучено Таганрозький і Олександрово-Грушівський округи, де виявили величезні запаси антрациту. Нічого не вдалося досягти в цьому питанні й Лазарю Кагановичу як генеральному секретареві ЦК КП (б). У в 1925 — 1928 роках: його обґрунтування навіть економічного характеру щодо приєднання Східної Слобожанщини до УСРР не увінчалися успіхом. Як і не було повернути насильно забрані в 1918 році північні по-

віти Чернігівщини — козацьку Стародубщину. Так зване особорення УРСР Сталін вирішив здійснювати за рахунок приєднання до неї українських земель, що входили до складу довоєнної Польші. Поділивши її з Гітлером, москва остаточно погодилася 1939 року на включення до УРСР тільки Галичини й Волині, віддавши Німеччині Закерзоння в обмін на Литву, а українську Берестейщину — радянській Білорусі. То, мовляв, Грушевський, Петлюра і Винниченко придумали її український характер й нібито намалювали карти етнічного розселення нашого народу, що фігурували на Берестейських переговорах, коли там 9 лютого 1918 року було визнано самостійність УНР. Ще більше насміялася москва над так званою українською державою — УРСР 1940 року, коли без будь-якої її згоди передала до складу новоствореної Молдавської РСР лівобережну територію Дністра, яка з 1924 року іменувалася Молдавською автономією в складі УРСР. Ухвали про це Верховної ради УРСР, як того вимагалося Конституцією останньої, — не було. Розвинути сталінське особорення спробував у 1943-1944 роках тодішній керівник УРСР Микита Хрущов. Спочатку він одержав завдання господаря кремля обґрунтувати економічну перевагу від включення Криму до складу УРСР, а після звернення звільнених від гітлерівців українців Підляшшя, Холмщини, Надсяння, потім Лемківщини, Пряшівщини й Мароморощини, як і сучасного Закарпаття, просив Сталіна, щоб той дозволив створити Холмську область у складі УРСР, Надсяння й Лемківщину приєднати до Дрогобицької, Пряшівщину й Мароморощину — до проектованої Закарпатської, а Південну Буковину — до Чернівецької. Відгуку не було: Сталін волів обмінятися людьми… Тож тільки після смерті тирана Микита Хрущов повернувся до вищеназваних проектів. Винятково з економічних інтересів розвитку Кримської області вона була передана 1954 р. УРСР, аби остання відбудувала доти зруйнований війною півострів. А от повернути до України Берестейщину новий господар кремля вже не встиг, хоча, виступаючи на мітингу в Бресті в 1961 році, повідомив, що дане питання обговорюється. Різко критикуючи Леніна за тактичні поступки національним окраїнам, нинішня російська влада, тим не менш, повністю користується більшовицьким досвідом щодо захоплення нових територій з метою відродження Радянського Союзу. Зокрема, йдеться про так званий народний волевияв про входження до російської федерації в Криму й на Донбасі в 2014 році, а тепер і на окремих теренах Запорізької й Херсонської областей. Точнісінько так створювалася російськими більшовиками в 1917 році харківська УНР.

Як відомо, тоді російські більшовики не зупинилися, відроджуючи на нових засадах новітню російську імперію. Змирилася з їхніми здобутками й найбільші опоненти — білогвардійська еміграція, оскільки та теж згоджувалася на поширення «русского мира», який тоді був російською моделлю комунізму в усьому світі. Тим паче, що сильні світу того погодилися визнати статускво СРСР. На це розраховує й нинішнє російське керівництво. Мовляв, світ має втомитися від України. Але нинішній світ тепер інший — він не відмахується від наших проблем. Як це було сто років тому, як це було понад тридцять років тому, коли сильні світу того, а найбільше Президент США Джордж Буш-старший, закликали Україну не виходити зі складу СРСР. Такі прецеденти тільки заохочували російських великодержавників. Тож не випадково через два дні після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року прессекретар придемократизованого президента російської федерації Бориса Єльцина Павло Вощанов уже погрожував нам, і вже наступного дня до Києва прилетіли ще й двоє «видатних російських демократів» — Собчак і Руцкой з відвертим шантажем: якщо вийдете з СРСР (читай: з відроджуваної нової російської імперії), ми заберемо у вас Крим і Донбас. Ми тоді не відреклися визнаної світом

35

своєї соборності, не зробимо цього й нині. Сьогодні сильні світу сього — з нами, як і абсолютна більшість цивілізованого людства. Тому є сподівання, що Україна відновить свою соборність у повному обсязі.

До Дня Соборності України-2023 в Нью-Йорку влаштована інсталяція із соняшників (Мангеттен, між 23 вул. та Бродвеєм) Автор: Володимир Сергійчук — завідувач кафедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор історичних наук. Фото від Лідії Корсун.

36

Спорт

Михайло Яровенко, Буча «Сурма»

«Я НЕ ХОЧУ БУТИ НАСТУПНИМ МАЙКЛОМ ДЖОРДАНОМ, Я ХОЧУ БУТИ ТІЛЬКИ КОБІ БРАЯНТОМ»

У

будь-якій сфері існують особистості, які своїм впливом і популярністю виходять сильно далі. Не є винятком і спорт. Ми можемо не дивитися «Формулу-1», але прізвище Шумахера використовували часто, щоб назвати друга, який перегнав тебе на велосипеді. Можемо не знати нічого про гольф, але знаємо Тайгера Вудса (читайте минулий випуск «Сурми»). Навряд чи ми колись задивлялися змаганнями з плавання, але точно чули про Майкла Фелпса. Одним з таких особистостей у баскетболі був Кобі Браянт, який для покоління між Майклом Джорданом і Леброном Джеймсом був найкращим із найкращих… і залишиться таким назавжди. Колишній баскетболіст «Лос-Анджелес Лейкерс» Кобі Браянт загинув внаслідок краху вертольоту неподалік Лос-Анджелеса 26 січня 2020 року. Усього на борту перебувало 9 осіб, усі загинули. Серед них і 13-річна донька Кобі Джіанна, яка також займалася баскетболом. 26 січня вона з батьком саме прямувала на свою гру, а Кобі мав тренувати команду в межах турніру Mamba Cup Series. Дочка Браянта давала великі надії щодо баскетболу, дівчинка вже мала неофіційне запрошення від університету Коннектикуту,

surma.com.ua

№ 33 — 27.01.2023

Кобі Браянт: баскетбольна зірка, яка зарано згасла найсильнішої жіночої програми студентського спорту NCAA. Американські ЗМІ тоді повідомляли, що якби не пілот баскетболіста, жертв після катастрофи могло бути більше. 50-річному Арі Зобаяну в останній момент вдалося відвести гелікоптер від житлового передмістя Лос-Анджелеса, Глендейла, та інших населених пунктів. Утім, трагедія сколихнула увесь світ і водночас показала, який спадок залишив після себе «Чорна Мамба». Як тоді писав CNN у своєму некролозі: «Аура Браянта означала, що він був невід’ємною частиною американського життя в перші роки XXI століття. Його вік у момент смерті, а також його шокуюча загибель пояснюють, чому ця смерть резонує за межами лав спортивних уболівальників, і чому його легендарність лише зростатиме. Звістка про смерть Браянта викликала реакцію шоку та смутку в усьому світі, від прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху до президента Венесуели Ніколаса Мадуро». Браянт був обраний на драфті 1996 року під 13 номером клубом «Шарлот Горнетс», до речі, як я вже писав у матеріалі про наших гравців у NBA, того ж року, тільки під 12 номером «Клівленд Кавальєрс» був обраний наш Віталій Потапенко. Та вже у липні того ж року Кобі обміняли у «Лейкерс». Єдиною перешкодою тоді був вік нашого героя, але контракт було підписано разом із його батьками. У дебютному сезоні Браянт був гравцем запасу; він лише 6 разів виходив у стартовому складі і проводив за гру в середньому близько 15 хвилин на майданчику. Кобі став наймолодшим гравцем, який брав участь в іграх НБА, а також наймолодшим гравцем, що виходив у стартовій п’ятірці. У 2003 році він вже став наймолодшим гравцем, який тричі здобував чемпіонство, а у 2007 баскетболіст став наймолодшим гравцем в історії НБА, який набрав 20 000 очок за кар’єру. На той момент йому було 29 років і 122 дні. Також Браянту належить другий в історії рекорд очок за одну гру: у 2006 він вибив ціле 81 очко. Більше вдавалось тільки Вілту Чемберлену — 100 очок за гру. «Чорна Мамба» пішов із професійного спорту у квітні 2016 року і зробив це дуже красиво. Джордану не вдалося завершити кар’єру на піку — Майкл повертався на паркет кілька разів, останній із яких (у складі «Вашингтона») успішним назвати складно. А ось Кобі Браянт зробив це феєрично. У своєму прощальному матчі проти Юти він відвантажив у кошик суперника 60 очок, підкріпивши це неймовірним фінальним ривком, вирвавши перемогу на останніх секундах. Коли він пішов зі спорту, Меджик Джонсон назвав йо-

го найбільшим гравцем в історії «Лейкерс». Це все, що вам потрібно знати про баскетбольну кар’єру Кобі. Меджик — людина, яка створювала історію «Лейкерс», багато хто переконаний, що Браянт — найкращий, хто колись но-

становив 20 мільйонів доларів. Після того, як «Лейкерс» роком раніше виграли титул НБА, майки команди з прізвищем Браянта розліталися, мов гарячі пиріжки, більше тоді купували тільки майки з Леброном Джеймсом.

Кобі Браянт. Фото: EPA-EFE/LARRY W. SMITH

сив майку жовто-фіолетового кольору. Найкращий в історії команди, за яку виступала половина із 15 найкращих гравців НБА за весь час. Це найсильніший комплімент, який можна отримати. Таким чином за 20 сезонів Браянт отримав п’ять чемпіонських титулів і двічі вигравав золоту медаль на Олімпійських іграх у складі національної збірної США. Він також став єдиним гравцем НБА, який отримав чотири нагороди MVP («найцінніший гравець») матчу всіх зірок. У віці 34 років і 104 днів Браянт став наймолодшим гравцем в історії ліги, набравши 30 000 кар’єрних очок. Він став найкращим снайпером за всю історію франшизи «Лейкерс» 1 лютого 2010 року, коли він перевершив Джеррі Веста. Прощаючись із професійною кар’єрою, Браянт у 2015 році написав текст, гідний міцного літератора. Це звернення до баскетболу, просякнуте любов’ю до гри. Пізніше текст був екранізований та у 2018 році отримав «Оскар» як найкращий короткометражний анімаційний фільм. Там був рядок, де він звертається до гри, якій він присвятив усе своє життя: «Я готовий тебе відпустити. Я хочу, щоб ти знав це зараз, щоб ми могли насолоджуватися кожним моментом, який провели разом. І добрим, і поганим. Ми дали одне одному все, що ми мали». Після трагічної смерті Браянта його бізнес та його справа продовжували працювати. Дохід Браянта за 2020 рік

Фанати також масово розкуповували автобіографічну книгу Браянта «Менталітет Мамби: як я граю», яку у 2020 році було продано в кількості понад 300 тисяч копій. За даними Forbes, це удесятеро більше, ніж роком раніше. За своє життя Браянт накопичив статки, які оцінюються у понад 600 мільйонів (за деякими даними 680 мільйонів). З них зарплата в НБА складає близько половини — 328. Решта — спонсорські угоди з відомими брендами. Після закінчення кар’єри Браянт пішов нетиповим шляхом для колишніх спортсменів. Він не почав працювати тренером чи аналітиком на телебаченні. Кобі прагнув стати бізнес-магнатом. Основна мета Кобі полягала в наступному — змусити зірок НБА та інших ліг переоцінити цінності після завершення кар’єри, не дотримуватися шаблонів і не боятися виявлятися в абсолютно новій галузі. Закінчити цей матеріал хотілося б прощальними словами від Fox Sports після гибелі легендарного спортсмена: «Якщо людина — це щось більше, ніж життя, це все ще не врятує її від смерті. Це просто говорить нам, що людина використовувала свій час по максимуму. Кобі Браянт був зіркою, але є багато зірок. Він був легендою. Кобі був «Мамбою», спортсменом-конкурентом, письменником, мислителем, батьком. У нього були власні недоліки, але він завжди прагнув досконалості. Кобі майже вдалося досягти цього».

27.01.2023 — № 33

САМЕ ПІД ТАКИМ ГАСЛОМ ВІДБУЛАСЬ ЗУСТРІЧ НОВОГО 2023 РОКУ ! СПОНСОРИ КОТРІ ПІДТРИМАЛИ ЗБІР КОШТІВ ДЛЯ ЗСУ ТА ДЛЯ ВІДБУДОВИ КАТЕДРИ св. О.МИКОЛАЯ.

Реклама

37

38

Літературна сторінка

surma.com.ua

РОЗДУМИ... Далі автобус проїжджає вже до нашої гілки митного меридіану. Поки водій збирає паспорти і все таке, мій малий міняє польську сімку в телефоні на картку нашого рідного зоряного е нарікайте! В нас чудова, пре- оператора. красна та дуже весела країВраження таке, що супутник, який на. Найкраща у світі! Стіль- її обслуговує в даний момент знаходики всього є в нас, чого немає в інших ться десь у сузір’ї Андромеди, а мережа землях! Просто викиньте к чортам 4G прикріплена до тих самих глибин, собачим телевізора, увімкніть розум що і звичайна фізіологічна точка G. (кнопка знаходиться на лобній кістці Автобус тримають на нашому бочерепної порожнини, вмикається на- ці митного Рава-Руського меридіану тисканням вказівного пальця, або при- шість годин. Пасажири встигають витисканням з розбігу до стіни). спатись, сходити відлити «Zubrovku» Ми анітрохи не бідна країна. От ні- і збігати до генделика дютіфрі затарикудою та ніяк! тися «Різдвяним» і «Золотим полем». Згідно Форбса, чи як воно там той Пасажири вітають одне одного з пестатистичний рейтинг заможності на- ретином кордону, неврученням повізивається, Україна спроможна утриму- стки до військкомату та післязавтрашвати дев’ятьох, зареєстрованих офі- нім Богоявленням. Закуска, перевезеційно, долярових мільярдерів (і ще кі- на через кордон в теплому автобусі, так лька таємних), біля півтисячі офіцій- і залишається незайманою. них долярових мільйонерів (а тих, що Мій малий чується некомфортно. працюють мільйонерами без трудової Через невживання напоїв, звинуваченкнижки, неможливо підрахувати). ня пасажирів, що він їх не поважає, та Чим більше крику здіймається про відсутність мобільного зв’язку. І готузубожіння народу, тим більше доро- ється до кількагодинного нудьгувангих авто з’являється на наших дорогах ня методом сну. і ще більше будується елітної нерухоНаївний. Не розуміє, що зона помості в паркових та заповідних зонах. криття — це питання не фізики й астроІ з ковідними зонами в нас теж все навтики. В Україні — це суто ділова зосуперово. Вони вмикаються, як світло- на. Тут бізнес не змовкає ні вдень, ні фор: червона, жовта, зелена. Залежно вночі. Незважаючи на жодні топогравід руху коштів у курортних напрям- фічні, ландшафтні та метеорологічні ках. умови. Мобільне покриття нашої зони В нас, взагалі, із усіма зонами все — мобільне завжди. Але, не для всіх. прекрасно аж настільки, що не віритьО 4.32 ранко-ночі мій малий отрися. мав смс про те, що шляхом відбору виАле я не про те, не про зони. Я про падкових чисел у номерах ще більш красу. випадкових абонентів випадково обЇде, значить, днями мій малий (ко- раної мобільної мережі, він став перетрий зовсім не малий) із Варшави до можцем лотереї від св. Миколая «ЗоФайного міста. Автобус такий, що на- ряний олень». А відповідно — власниче мав би бути комфортним, як на вар- ком нової «Тесли», яка вже очікує йотість квитка, але відчуття таке, що пе- го неподалік в гаражі. Єдине, що від ред тим, як стати рейсовим, він брав нього потрібно – сплатити податок і участь у перегонах по бездоріжжю десь держмито на картку, яку дасть операу Бескидах, або ним перевозили вели- тор і зробити це можна прямо зараз. ку рогату худобу. Судячи із синхронного пілікання Через пів години підозра про пе- мобільних та раптової тиші в салоні, ревезення худоби підтверджується. аналогічні смс отримали всі пасажиПасажири масово дістають пляхани ри автобуса.

«Zubrovkу» і закуску, котра за веселиВтішились неймовірно, привітали ми розмовами та щирими вітаннями одне одного, випили за металевого коіз після-післязавтрашнім Богоявлен- ня та успіх в житті. Сплачувати не поням, виявляється зайвою. спішали, бо через високий вміст проАле, нічого: людей мало, кондишн міле в крові та повітрі, та дивний текст працює, водії ввічливі, на заправці про- самої смс, де не вказали в якій валюті понують всім каву. переказувати кошти, випили ще й за Тільки нудно ж їхати. Мережа, чим Ілона Маска, щоб йому добре велося. ближче автобус доїжджає до Рава-РуЗакуска так і не втратила цноти, тоського митного меридіану, слабшає, по- му водій попросив її негайно викинути. тім на самому меридіані геть зникає. Двоє чоловіків, які зібралися це зроПольський кордон проходять за 15 хв. бити, дорогою до смітника посперечаНезважаючи на те, що стражі гранич- лись в ручному режимі: є в Теслі автоні просять водія провітрити салон пе- пілот, чи немає. ред тим, як мають зайти. Один страж, Коли вони вже готові були перевенавіть, жартує, що тут не ПРЛ-тести сти рукопашну дискусію на рівень зитреба перевіряти, а рівень проміле. мової ґуми в копняках, наші прикорДзвінка Торохтушко, Кременець «Сурма»

Н

донники дали відмашку на виїзд, тож водієві довелося обидвом сперечальникам про технічні характеристики Тесли, пригрозити надавати монтировкою по задніх бамперах. Рушили. О 5 ранку з’явилися сякі-такі позначки наближення зіркового супутника до Високого Замку ві Львові. Мій малий вже хотів відправити мені смайлика, що він в Україні, все добре і він поволі наближається додомцю. Але о 5.02 він отримав смс-повідомлення про те, що він — не просто так собі мій малий, а найсправжнісінький принц крові, що підтверджено тестами ДНК. Виявляється він є рідним сином нещодавно померлого від затяжної вазектомії бездітного короля держави Буркіна-Фасоль. Судячи з активного блимання смартфонів, в автобусі їхало щонайменше ще 20 спадкоємців і вони активно гуглили державу на політичній мапі світу. Не встигнувши відгукнутись на смс про королівську спадщину, о 5.10 мій малий почав отримувати пропозиції з кредитування малого, середнього та великого бізнесу. О 5.30 рекомендації з виведення коштів з тіні в офшори і навпаки. З 6.15 ранку почали надходити пропозиції купити нерухомість на рухомих «заповідних» землях «Грибовицьке плато» та «Малашівський рай». Близько 7 ранку, коли автобус вже доїжджав до Файного міста, пролунав дзвінок з незнайомого номера і приємний жіночий голос запропонував моєму малому взяти в кредит МВФ і віддати його Україні в якості гуманітарної допомоги. Теж, ясна річ, на картковий рахунок. О 7.15 автобус зупинився біля автовокзалу Тернопіль. Мій малий полегшено зітхнув, закинув торбу на плечі й пішки почалапав додому. Поки він годину йшов вулицями рідного міста, смс та дзвінки не припинялися. Тільки тепер моєму дитю пропонували: кредит до зарплати, кредит під час зарплати, кредит після неї та кредит просто в якості кредиту. Коли дитьо вже сиділо на кухні і смачно наминало супчик із білих грибочків, знову затренделенькав телефон і хтось невдалим підлітковим голосом заволав: — Тату! Я в поліції! Тату, мене посадять! Мій малий спочатку хотів засміятись, але потім (детектив-криміналіст же ж!) подумав, що це дія грибів. Тому перепитав: — Що???!!! Погано-зімітований голос підлітка повідомив: — Тату! Я збив дівчинку! На переході! Ось на тобі, поговори зі слідаком! Приємний прокурений чоловічий голос з акцентом на прогалину в металевій фіксі в передніх зубах повідо-

№ 33 — 27.01.2023 мив, що він є слідчим поліції Намахайлівського райвідділу дуже внутрішніх справ. А син мого малого скоїв ДТП з летальними наслідками. Але все можна вирішити. Він дає номер картки – малий перекидає на неї 20 000 грн. І все — його сина випустять і ніхто нікого не знайде і нічого не доведе. Малий завис на мить, якої мені вистачило, щоб вихопити в нього смартфона і нервово-істеричним голосом заволати: — Пане слідчий! Чуєте? Ви мене чуєте? Ми всьо зробимо! Всьо як скажете, так і зробимо! Але ми напамнять номера картки не знаємо, то вишлемо вам її фотографію. Ага! З обох боків же ж! Щоб тих три цифри було видно. На тому боці настала тиша, малий вилупив на мене очі.

— Цс-с-с! — кажу йому.

— Харашо, — говорить нам слідчий. Але чому фото?

— На оцей номер? — питаю я.

— Так, — невпевнено відповідає слідчий.

— Не кладіть трубку!!!! — кричу я. — І дитину не бийте! Воно й так нещасне!

— Та нічого не нещасне! — заперечує мені слідчий. — Нормальний пацан. Наляканий трохи, ну то буває зі всіма…

— Не зі всіма, пане слідчий! Він у нас не то шо, недорозвинений, він ще й не зачатий, розумієте? А ми обоє — інваліди! Сліпо-наглухо-тупі! Поки на тому кінці панує аналіз почутого, я хутенько дістаю із коробки з нашими родинними скарбами одну річ і роблю фотки, тут же відсилаючи їх слідчому. І вже спокійним врівноваженим голосом кажу: — Вас вітає кіберполіція, у нас акція: «Збільш свій термін удвічі!». Дякую за участь!

— Пі-пі-пі… Мій малий дивиться на мене і регоче: — Ну, ти можеш не приколюватись? Де ти бачила такого тупого слідчого? Я тут же пригадала друга дитинства Колю, який став опером і сказала малому, що оце ось — ще далеко не тупість. Це так, просто робота така в людини на зоні. А ось Коля…

— Що Коля?

— Він би точно зумів затримати сперматозоїда, який збив на пішохідному переході дівчинку, перебуваючи за кермом тої «Тесли», яку ти виграв в лотерею «Зоряний олень». І склав би на нього знаєш що? «Про то кол»! Ну, ми посміялися, звичайно. Але потім мій малий, котрий зовсім не малий, сказав, що живемо ми з вами у прекрасній і чудовій країні. Попри весь пи@дець, який тут відбувається. І за неї потрібно боротися так, щоб передавати дітям і внукам у спадок незалежну державу Україна, а не боротьбу за неї.

— Раптом що, мам, я — в арту. Ну, ти ж в курсі? Мама в курсі...

Берегиня

27.01.2023 — № 33 «СУРМА» ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

800 г яловичини (лопатка або задня частина) 500 г картоплі 2 томати 2 солодкі перці 1-2 цибулі ріпчасті 10 г перцю чилі 1 ч. л. паприки 1 ч. л. копченої паприки (опціонально) сіль і перець до смаку

КРОК 1 Наріжте 50 г сала слайсами, а потім поріжте невеликими кубиками. Можете взяти звичайне сало або з м’ясними прожилками. КРОК 2 Перекладіть в жаровню і трохи обсмажте на маленькому вогні, поки не розтопиться жир. КРОК 3 Наріжте 800 г яловичини великими порційними шматками. Якщо є бажання, замініть на телятину. НАВАРИСТИЙ ТА СМАЧНИЙ БОГРАЧ: РЕЦЕПТ КРОК 4 Перекладіть шматки яловичини ІЗ САЛОМ, ЯЛОВИЧИНОЮ ТА ОВОЧАМИ до жаровні з салом та обсмажуйте до Бограч — густий чи то суп, чи рагу, ше він виходить у казані на відкрито- рум’яної скоринки, періодично поміякий готують господині на Закарпат- му вогні, а в кінці приготування ще й шуючи. ті. Основна його ідея в поєднанні різ- можна замочити в страві поліно з вогКРОК 5 них видів м’яса, овочів та обов’язко- нища, аби підсилити аромат та смак Очистьте 500 г картоплі. Бажано во з використанням великої кілько- «димку». брати невеличкі картоплини та не розсті копченої паприки. різати. Якщо картопля велика, наріжПікантний бограч в перекладі озІНГРЕДІЄНТИ те її великими кубиками. Додайте до начає «казан». І дійсно, найсмачні- 50 г сала м’яса.

50 г твердого сиру Грюйєр 1 ст. л. тертого пармезану 20 г вершкового масла 82,5% Для соусу бешамель: 25 г вершкового масла 82,5% 25 г борошна 200 мл молока 2,5% дрібка солі дрібка чорного перцю дрібка мускатного горіха

ФРАНЦУЗЬКИЙ ПОЖИВНИЙ СНІДАНОК. РЕЦЕПТ САНДВІЧА КРОК-МАДАМ Французький сандвіч крок-мадам на сніданок. Пропозиція видається аж надто розкішною, хоча у приготуванні страви нема нічого складного. Тости, шинка, два яйця і трохи французького шарму. У складі яєць є досить рідкісний як для продуктів «сонячний» вітамін D, який потрібен для зміцнення кісток, хорошої пам’яті та концентрації уваги, імунітету, оновлення клітин та росту дітей. А ще вітаміни А та Е, селен та йод. І це далеко не вся користь яєць. Тож готуймо крок-мадам і отримуй-

мо максимум насолоди та користі. Цей сандвіч смакуватиме і дорослим, і школярам, з чаєм або кавою, його навіть можна взяти із собою як перекус в офіс. Раптом яйця в холодильнику закінчилися, приготуйте без них — сандвіч крок-місьє із шинкою та сиром. ІНГРЕДІЄНТИ Для сандвіча: 2 яйця 4 скибочки батона 2 скибочки шинки 1 ст. л. гірчиці в зернах

КРОК 1 Увімкніть розігріватися духовку до 180 градусів. Застеліть пергаментом деко і викладіть 4 скибочки хліба. Підсушіть в духовці 3-4 хвилини, або підсмажте на сухій пательні з обох боків по 2 хвилини. За бажанням для більш насиченого смаку та аромату змастіть скибочки вершковим маслом. КРОК 2 Зробіть соус бешамель. В невеличкій каструлі або сотейнику розтопіть 25 г вершкового масла 82,5% та додайте 25 г борошна. Підсмажте до легкого коричневого відтінку, постійно помішуючи віничком. КРОК 3 Потім вливайте тонкою цівкою 200 мл молока 2,5%, продовжуючи безперервно помішувати віничком. Соус варіть до густоти. КРОК 4 Додайте до нього по дрібці солі, чорного меленого перцю та мускатно-

39

КРОК 6 Помийте два томати та наріжте великими кубиками. Взимку можете використовувати томати у власному соку, пелаті чи заморожені. На смак це не дуже вплине. КРОК 7 Помийте два солодких перці, розріжте, приберіть насіння та плодоніжку. Наріжте великими кубиками. Використовуйте перець будь-якого кольору, можете взяти капі. КРОК 8 Візьміть 1-2 цибулини. Якщо цибулина велика, буде достатньо однієї. Розріжте на 4-6 великих частин. КРОК 9 Наріжте слайсами 10 г свіжого перцю чилі чи беріть пластівцями. Перекладіть всі овочі до жаровні. КРОК 10 Додайте 1 ч. л. звичайної паприки та 1 ч. л. копченої. Остання надасть приємного смаку «з димком». КРОК 11 Бограч може бути гуляшем, тоді залийте овочі з м'ясом водою, але так, щоб вода покривала їх не повністю. Якщо любите страву схожу на суп, збільште кількість води. Посоліть і поперчіть до смаку. Варіть до готовності картоплі на маленькому вогні. Якщо ви будете готувати бограч у духовці, то накрийте його кришкою та поставте на 1,5 години в духовку за температури 180 градусах. го горіха. Перемішайте, зніміть з вогню та поки залиште остигати. КРОК 5 Змішайте 2 ст. л. тертого пармезану з 100 г тертого на дрібній тертці сиру Грюйєр. Поки відкладіть. КРОК 6 Змастіть дві скибочки хлібу 1 ст. л. гірчиці в зернах. КРОК 7 На хліб додайте шматочки шинки, склавши їх вдвічі. Посипте зверху половиною суміші сирів і накрийте іншими двома скибочками хлібу. КРОК 8 На сандвіч додайте по 2 ст. л. соусу бешамель. КРОК 9 Перекладіть сандвічі на деко, застелене пергаментом, а зверху ще посипте сиром, що залишився. Ставте випікатися в розігріту до 180 градусів духовку на 5-7 хвилин. Сирна начинка повинна добре підрум’янитися. КРОК 10 Тим часом розігрійте пательню з 20 г вершкового масла 82,5% та підсмажте два яйця. Вийміть сандвічі з духовки та викладіть на них яйця. Посипте свіжомеленим перцем до смаку та подавайте до столу. Смачного! Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/

4136 United Pkwy Ste A Schiller Park, IL 60176

847-786-5529

TRANSPORTATION WAREHOUSING DISTRIBUTION