"Сурма" – українська незалежна газета. №28-2022

Дорогі браття і сестри!

Щороку приходить до нас благодатна пора Різдвяних свят. Чим же вона є для кожного? Турботою про святковий стіл? Можливістю зібратися разом із родиною? Наго-

дою зробити своїм рідним святкові подарунки? Поєднатись голосами у колядці? Запросити гостей до себе і самому піти до ко-

гось у гості? На всі ці запитання буде коротенька відповідь: «Так».

Але чи тільки уся справа у святковому столі, у гостюванні, у

подарунках, у різдвяних розвагах і колядуванні? А тут уже може

бути інша коротка відповідь — «ні». Адже величне свято народ-

ження Христа передусім має стати часом глибоких роздумів. Над сенсом життя. Над тим, як ми провадимо свою земну дорогу.

Чи розуміємо, що ми тут і справді в гостях, а все найголовніше починається там, куди відходить наша душа після смерті? Чи усвідомлюємо, що ми тут тимчасово на землі? Чи готові не забувати про Бога? Адже Він завжди чекає. Він повсякчас стукає у наші двері. Він послав Сина свого єдинородного, аби навчити нас праведності і любові. Отого малого Ісусика, народженого від Діви Марії, якого бачимо ми нині в яслах на сіні. Оте мале Дитятко, яке на увесь світ засвітило на небі Вифлеємську зорю — зорю любови і благодаті.

Ви бачите, де народився Бог? У бідній стаєнці. Ви бачите, у що був зодягнений? У скромну одежину. А ми інколи так любимо нарікати, що нам чогось не вистачає, що хочемо щось більше, краще, дорожче… Тоді як Христос від самого свого народження показує нам, що життя не може бути ідеальним. Він був всесильним Богом, а народився там, де ночувала худібка. Він був всесильним Богом, а терпів кривди і знущання. Він був всесильним Богом, а дозволив розіп’яти себе на хресті… Але й тоді не зрікся своєї любові до людей, бо знав, що все мине і Він буде зі своїм Отцем небесним… Отож і ми мусимо вірити, що цілковито всі наші проблеми минуть. Можливо, Бог дав нам пройти через оці випробування, які випали зараз на долю України й українців, аби пересвідчитися, якою великою є наша віра у те, що Бог не залишить нас, що Він допоможе нам пройти оцю хресну дорогу, допоможе здолати усі труднощі. Треба тільки вірити. І молитися. І читати Євангеліє. Ось зараз і справді збиратимуться за святковими столами родини, а чи в багатьох буде в руках головна книга, в якій можна прочитати про Різдво? Бо часто святкуємо і не знаємо що. Не заглиблюємося в суть свята. Головне — наїдки, звичаї і обряди, а все інше потім… Коли «потім»?!

Так, для мене в дитинстві то також була просто радість свята. Як і будь-якого іншого. І тільки з часом почав пройматися його змістом. Задумуватися над тим, яка ж то велична подія сталася — Бог предвічний народився! Як це? Для чого? Чому? Напевно, ми ніколи не зможемо це осягнути. Ми тільки мусимо зрозуміти, що Бог прийшов на землю заради нашого добра і спасіння. І мусимо безсумнівно вірити, що Бог допоможе нам перейти через усі труднощі і біди, якщо ми відкриємо перед Ісусиком свої серця.

Великий смуток сьогодні в Україні. Усі ми розуміємо, чому росія пішла на нашу землю війною. Не тому, що боялася нашого нападу, про що часто доводиться чути. Ми ніколи не мали ніякого наміру на когось нападати. Боялася росія того, що і її нарід захоче таких перемін, які відбуваються в Україні. Перемін до кращого, до більш цивілізованого життя. А цього аж ніяк не хотіла і не хоче диктаторська влада росії. Тому і вирішила знищити тих, хто показує приклад. І вже десять місяців нищить нас не сотнями — тисячами. Влітку я їздив до України. Побував у Бучі, в Гостомелі, у Харкові… Це щось нелюдське… Це справді страшно бачити, що натворили там окупанти. Я дивився в очі тих людей, які втратили своїх рідних, і непросто було підшукати слова, аби чимось їх заспокоїти, розрадити. Але я знаю: сильнішою від страху, від переживань, від болю повинна бути наша віра, що Бог допоможе нам усе це здолати. Треба молитися. Треба знаходити будь-яку можливість, аби надавати допомогу потребуючим. Важливо, щоб люди не відчували себе покинутими, самотніми. Важливо підтримати тих, хто вперше недорахується когось за Святвечірнім столом: одні сім’ї втратили своїх рідних, в інших хтось воює зараз на фронті… Не чекайте якоїсь особливої нагоди чи особливих обставин. Не кажіть: «От якби я був там чи там, то я би зробив те чи інше…» Можливість робити добро є тут і зараз. Не можете матеріально, не завжди маєте кошти? Зате завжди маєте час на молитву. Було б тільки бажання. А молитва — це дуже сильна зброя. Це дуже велика поміч. Її чує Господь. Чує і допомагає. Вашими серцями. Вашими руками. Те, що роблять зараз для своєї землі, для свого народу, для наших захисників українці Америки, і Чикаго зокрема, — то неймовірна ситуація. То великий приклад благодійності, жертовності, приклад любові, приклад єдності. Так склалося, що війна надала людям можливість показати свої добрі сторони. Так склалося, що ворожий напад об’єднав нас. Тепер же важливо робити все, аби не лишень у протистоянні ворогу ми єдналися, а щоб і надалі ми були єдині в мирному житті, щоб і далі творили добро. І Бог нам у цьому допоможе. Адже саме Бог є режисером нашого життя. Навіть, якщо ми над цим не задумуємось…

Тепер же маємо час для роздумів — час чудових Різдвяних свят. Збираймося родинами і прославляймо Бога. Колядуймо, пам’ятаючи, що колядка — то не просто пісня, то наповнена глибоким змістом пісенна звістка про народження Христа — нашого Спасителя. Молімося за мир на Україні. За мир у наших сім’ях, у наших душах. За любов у родинах. За спокій у домівках. Покладаймося на Бога у своїй радості і в своєму смуткові. Віддаваймо Богові всього себе. Щоб по завершенню нашого земного життя отримати те, про що просимо в одній із колядок: «Дай нам мирно жити, Тобі угодити. А по смерті із Тобою в Царстві Твоїм жити». Христос рождається! Славімо Його!

Від щирого серця і з любов’ю до усіх вас владика Венедикт (Алексійчук), єпископ Чиказької єпархії УГКЦ.

Від імені Генерального консульства України та від себе особисто щиро вітаю Вас із Різдвом Христовим та прийдешнім Новим 2023 роком!

Рік, що минає, був найскладнішим у новітній історії України. 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російських військ на територію України. Але усі плани рашистів захопити нашу Батьківщину за лічені дні були зруйновані нашими героями — Збройними Силами України, співробітниками силових органів, бійцями тероборони, волонтерами, усіма, хто доклав зусиль для захисту України. Завдяки допомозі наших західних партнерів, ми змогли переломити хід війни і звільнити значну територію нашої України.

Українська громада за кордоном зробила величезний внесок для досягнення перемоги над ворогом. Мільйони доларів фінансової допомоги та тисячі тонн гуманітарних вантажів, засобів захисту допомогли Україні вистояти і завдати відчутних поразок ворогові. Низький уклін Вам за Вашу роботу і жертовність та сподіваємось, що така необхідна підтримка наших братів і сестер в Україні буде здійснюватися і в новому році. Усі ми з нетерпінням очікуємо на звільнення територій України, якій ще тимчасово перебувають під окупацією рашистів.

Тому нехай рік прийдешній буде більш щедрим до Вас на добрі справи, а в Україні, після нашої остаточної перемоги над рашистськими ордами, нарешті запанують довгоочікуваний мир, добробут та злагода!

Бажаємо Вам і Вашим родинам міцного здоров’я, здійснення найзаповітніших мрій та задумів, многая і благая літа!

Веселих свят! Слава Україні!

З повагою Генеральний консул Сергій КОЛЕДОВ

Шановні друзі!

Володимир Долинка, Чикаго, Керівник компанії-видавця

газети «СУРМА» — UKRAINIAN-AMERICAN MEDIA GROUP, Inc.

І той настане день… І скінчиться війна…

І буде рік новий благословенний Богом…

абуть, таки правду кажуть, що усе в житті пізнається у порівнянні. Коли ти спраглий, то розумієш, яке це багатство — вода. Коли ти голодний, то розумієш, як це важливо, щоб була їжа. Коли не маєш де жити, розумієш, як добре мати дах над головою. Коли хворий, починаєш по-особливому цінувати здоров’я. Коли самотній, то мрієш про тиху сімейну гавань. І коли над твоїм домом літають ракети, коли поруч лунають постріли і вибухи, коли згорьовані матері хоронять загиблих синів і дочок, коли залишаються

сиротами діти і йдуть до свіжих горбиків могил мо-

лоді вдови, то розумієш, яке це щастя — МИР. Про-

сто мир. Просто вмитий росою ранок і тиха зоряна

ніч. Просто найдорожчі люди поруч і ніяких гірких

чи кривавих розлук…

Невеселі роздуми у переддень величних і завжди радісних свят? Напевно. Але такі реалії нашого часу в українському вимірі, що ми не можемо не думати і не говорити про те, що відбувається сьогодні на нашій рідній землі. Це фізично нас розділяють тисячі кілометрів. А душею і серцем ми там — з родиною, з друзями, з усіма, хто боронить зранену Україну від ненависного ворога. А ще ми стараємося допомогти — хто як може і хто чим може. Ми — це українці з усього світу, куди тільки закинула їх доля. Й українці Америки зокрема. І це зовсім не перебільшення, що грошові перекази, які ідуть звідси в Україну (і приватно, і від благодійних фондів, і від волонтерських організацій) обраховуються сотнями тисяч доларів. І пакунки з армійською амуніцією, одягом, лі-

ками, харчами обраховуються тисячами фунтів. І так буде до останнього пострілу цієї кривавої війни, розв’язаної знахабнілим російським ворогом. Так буде до першого мирного дня. І так буде потім, коли ми почнемо відбудовувати рідну країну, повертати її до нового життя — мирного і красивого.

Кожному знайдеться і знаходиться ніша для безпосередньої роботи, для матеріальної допомоги, для моральної підтримки, яка інколи виявляється дуже і дуже потрібною Думаю, що у всіх цих процесах знайшла свою нішу і ГАЗЕТА «СУРМА», адже слово — це також зброя. Газета розповсюджується безпосередньо в Чикаго, доставляється в посольство України у Вашингтоні, в консульства України в Чикаго, Нью-Йорку, Сан-Франциско, Х’юстоні, у штати Мічиган, Індіана, Міннесота, Техас, Каліфорнія, Аризона, Вашингтон, Колорадо, Массачусетс, Вісконсин, а також у місто Київ, де розповсюджується серед громадських організацій України.

Перший номер газети побачив світ 15 червня 2022 року. Сьогодні ви тримаєте в руках її 28-й випуск. І, мабуть, уже встигли за півроку помітити, що ми намагаємося доносити до своїх читачів доволі різнопланову інформацію, яка збагачує новими знаннями про події і факти, наштовхує на роздуми, дозволяє чомусь навчитися і перейняти чийсь досвід, запозичити практичні поради психологів, педагогів і навіть кулінарів, скористатися послугами рекламодавців, дізнатися про активне і цікаве життя українських громад.

Звичайно, ми багато пишемо про політику, про історію та про нинішню війну в Україні. Показуючи реалії — не завжди утішні і радісні, подекуди трагічні, ми наповнюємо кожне газетне слово ВІРОЮ У НАШУ ПЕРЕМОГУ. І ми відчуваємо: ви безсумнівно також у це вірите. Україна переможе, бо правда мусить перемогти. А правда — за Україною! І Бог — з Україною! Адже Бог — це ПРАВДА і ЛЮБОВ! З цими великими відчуттями віри, правди і любові відкриваємо ми сторінку цьогорічних новорічно-різдвяних свят. Звичайно, по можливості ми зберемося у колі своїх сімей. Звичайно, ми зателефонуємо до рідних в Україну. Звичайно, ми помолимось за кожного захисника, який зустріне свята в окопі чи зцілюючись від ран у госпіталі. І за усіх тих, чиї душі білокрилими журавликами полинули у небеса. Бо ми повинні бути сильні своєю вірою, правдою і любов’ю. І повинні бути єдині. І тоді все буде Україна!

Шановні читачі газети «Сурма»! Шановні автори та рекламодавці! Шановні прихильники й друзі, критики й опоненти! З Новим роком вас! Із Різдвом Христовим! Нехай ці свята прийдуть у кожну вашу домівку, до кожного із вас з добрим здоров’ям, з благополуччям у родині, з любов’ю і взаєморозумінням у сім’ї, з небесним благословенням кожного вашого правильного кроку, світлого помислу і доброго наміру. Зі здійсненням нашої найзаповітнішої спільної мрії, найзаповітнішого спільного бажання — про МИР в УКРАЇНІ. Бо той наступить день, що скінчиться війна. І буде рік новий благословенний Богом.

З повагою та вірою у перемогу і в нашу подальшу співпрацю Володимир ДОЛИНКА, керівник компанії-видавця газети «СУРМА» — UKRAINIAN-AMERICAN MEDIA GROUP, Inc.

У мене є мрія - прокинутись зранку і побачити в часописі на першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями та синьожовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго не проживе. Тому підтримай українське видання та українське радіо, щоб наша мрія стала реальністю.

Якщо Вам не байдуже. Підтримайте радіо і газету. Переведіть кошти по ZELLO за номером телефону

+17736973923 або за QR кодом

Рахунок в Selfreliance - 177162

CHASE BANK - 695785532

Ви можете оформити щомісячний автоматичний перевід для підтримка радіо

та газети. А ще Ви можете оформити автоматичну заявку, і ми будемо знімати вказану суму автоматично.

Чеки можна висилати на нашу адресу. 5050 N. Cumberland Ave., 18-S Norridge, IL 60706.

PAYBLE FOR: UKRAINIAN-AMERICAN MEDIA GROUP.

Ваша реклама в газеті і на радіо, це велика підтримка для нас.

Будемо вдячні за будь-яку підтримку.

ДОСТАВКА ПОСИЛОК В УКРАЇНУ ТА ІНШІ КРАЇНИ ЄВРОПИ !

ШВИДКО • НАДІЙНО

І якщо прикласти це все до українців та й в цілому — до всього людства, то ми знаходимось в стані коли «старе»

вже майже «відмерло», але нове — ще не з’явилось. В Україні «старе» відмирає, проте «нове» лише народжується!

Такий собі аналог триденної боротьби темряви і світла з 22 до 25 грудня, але в цивілізаційному масштабі.

І тут я вкотре хотів би згадати Миколу Руденка та його роздуми про те, що людство на порозі третього тисячоліття буде складати свій іспит на виживання. І те, як воно його здасть, зале-

жить насамперед від того, як його здасть Україна.

Майже 800 років тому відбулась подія, що розпочала повне падіння роздробленої на той час вже УкраїниРусі. В 1223 році об’єднані війська руських князів та половців були розбитими монголо-татарською ордою. Русь як один із найпотужніших геополітичних, культурних та цивілізаційних центрів того часу перестала існувати. Багато хто, до речі, не знає, що на той момент вже досить активно відбувалось об’єднання русичів та половців,

Україноцентризм / Духовність

започатковане ще Володимиром Мономахом, який взяв за дружину половецьку принцесу. Історія України, написана не українцями, дуже тяжіла до брехливого міфу «трьох братніх народів», а тому не могла допустити наявності також і половецької спадщини. Але це окрема, дуже важлива тема — походження українців. Адже ми ж досі не знаємо, яким чином українці пов’язані з кімерійцями, скіфами, сарматами (яких собі за предків вважають поляки), антами і т. д. На ці світоглядні питання ми мусимо віднайти відповіді, адже це один із елементів українського фундаменту.

Але звернімося до поразки від орди на річці Калка. Сама річка знаходиться на території Донецької області. І через 800 років українці там знову ж воюють з ордою. Як тут не повірити в певну циклічність історії?

Джохар Дудаєв, видатний благородний воїн та лідер чеченського народу, в 1995 році сказав: «Україна ще воюватиме з росією. І росія помре тоді, коли зійде Українське Сонце». У моїй голові це дуже чітко поєднується з фразою Миколи Руденка. Додайте до цього ще ворогів-ординців, частина яких наступає все з тієї ж річки Калка — на Донбасі, а інша частина орди — «фінансової національності» — наступає на Українську Землю силами транснаціонального капіталу. Ще додайте сюди «ор-

динських» запроданців різних мастей і національностей, що засіли на київських пагорбах — у владних кабінетах. Ось отримаємо «завдання» 1-го рівня на екзамені. Чому 1-го рівня? Бо є ще другий – той, який «складає» вся людська цивілізація, яку споживацько-лихварський спосіб мислення та паразитичного існування веде до загибелі. Складно? А хто ж сказав, що має бути легко? Хоча я впевнений, що «триденний» період боротьби темряви і світла колись закінчиться. Навіть маленький промінь Світла розсіює зовсім безпроглядний морок. Світла в українців дуже багато, проте і темрява також ще дуже сильна. Інколи може здатися, що світанок ніколи не настане,проте це лише плід хибного страху людської свідомості.

І подібно до Різдва — повинно зійти «нове Українське Сонце». Я в це вірю. Вірю тому, що знаю. І знаю тому, що вірю. Але для цього нам всім треба добряче попрацювати: і над собою («пізнай себе»), і згуртовано – над Україною. На внутрішньому і зовнішньому фронтах війни українців за своє збереження, самобутність та побудову справжньої української Держави. Всім добра і сонячного світла!

«САМОПОМІЧ»

Надаємо послуги в консультаціях та заповненні документів на отримання талонів на продукти (SNAP), допомоги готівкою та медичне страхування (medicaid) та дозвіл на роботу

УСІ ПОСЛУГИ БЕЗКОШТОВНО

Українська Візантійська Католицька Церква

Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії

Центральний офіс

2456 W. Chicago Ave., Chicago IL 60622

з понеділка по п'ятницю - 10:00AM-4:00PM

Українська Греко-Католицька Церква св. Йосифа Обручника

5000 N. Cumberland Ave., Chicago IL 60656

вівторок та четвер - 10:00AM-4:00PM

745 S. Benton St., Palatine IL 60067

понеділок - 10:00AM-4:00PM

Українська Православна Церква св. Петра і Павла 8410 W. 131st Street, Palos Park IL 60464

понеділок та середа - 10:00AM-4:00PM

Український Православний

Собор св. Андрія Первозваного

300 E. Army Trail Road, Bloomingdale IL 60108

четвер - 10:00AM-4:00PM

Інформаційний центр Асоціації “Самопоміч” надає можливість всім бажаючим отримати безкоштовну консультацію кваліфікованих спеціалістів.

Консультації можна отримати віртуально або особисто за попереднім записом, відповідно до затвердженого графіку роботи.

За інформацією звертайтеся по телефону: 773 - 692-1010 infocenterselfreliance@gmail.com

РОЗПОРЯДОК

В КАТЕДРАЛЬНОМУ СОБОРІ СВ. МИКОЛАЯ 2022-2023

23 грудня 2022, п’ятниця

800 a.m. • Божественна Літургія.

500 p.m. • Великі (Царські) Часи.

24 грудня 2022, субота Навечір’я Різдва Господа Бога і Спаса нашого

Ісуса Христа

800 a.m. • Божественна Літургія .

800 p.m. – Велике Повечір’я (З нами Бог) з

Литією.

900 p.m. • Різдвяна Божественна Літургія св. Василія Великого. Мирування.

25 грудня 2022, неділя РІЗДВО ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО

ІСУСА ХРИСТА

800 a.m. • Різдвяна Божественна Літургія св. Василія Великого. Мирування.

930 a.m. • Стихири «З нами Бог» і Різдвяна Архиєрейська Божественна Літургія св. Василія Великого (двомовна, очолює Преосвященний ВЕНЕДИКТ, єпископ єпархії св. Миколая).

Мирування.

400 p.m. • Вечірня з Литією.

26 грудня 2022, понеділок Собор Пресвятої Богородиці. Святих і праведних св. Йосифа Обручника та ін.

800 a.m. • Божественна Літургія. Мирування.

600 p.m. • Божественна Літургія. Мирування.

27 грудня 2022, вівторок Первомученика і архидиякона Стефана 800 a.m. • Божественна Літургія.

500 p.m. • Вечірня.

31 грудня 2022, субота Віддання Різдва Христового.

Преп. Меланії Римлянки

800 a.m. • Божественна Літургія.

500 p.m. • Велика Вечірня з Литією та подячний Молебень за прожитий рік.

1 січня 2023, неділя Обрізання ГНІХ і св. Василія Великого, Новий Рік

800 a.m. • Божественна Літургія св. Василія Великого. Мирування

930 a.m. • Божественна Літургія св. Василія Великого. Мирування

1130 a.m. • Божественна Літургія св. Василія Великого. Мирування

5 січня 2023, четвер Навечір’я Богоявління.

800 a.m. • Великі (Царські) Часи.

915 a.m. • Божественна Літургія св. Василія Великого з вечірньою. Водосвяття.

Український Православний Катедральний Собор Святого Рівноапостольного Kнязя Володимира В Чикаго

Христос Народжується! Славімо Його!

Надзвичайні почуття зворушують сьогодні наші серця, коли втілюють в наше буденне життя багато світла, радо сті

і щастя З нагоди свята Різдва Христового, дозвольте завітати до Вашої хати із щирими побажаннями і подякою

за Ваші молитви, повсякчасне піклування та невтомну працю для нашої Церкви і парафії.

Нехай Мило сердний Го сподь обдарує усіх Вас і Ваші родини щедрими Своїми дарами у Новому Році!

У ці радісні і святкові дні линемо думкою на Украіну до своїх рідних і близьких, і молимо новонародженого Ісуса, щоб мир, про який звістили Ангели Божі, запанував і над нашою Батьківщиною, о собливо у ці нелегкі часи

CHRIST IS BORN! LET US GLORIFY HIM!

Today on Our Lord’s Nativity, an extraordinary feeling touches our hearts. It brings happiness and satisfaction to our daily life; let us praise the Lord with the Symbolic carol “Glory to God in the highest, and on Earth peace and goodwill to men!”

On the occasion of the birth of the Christ Child, may Our Merciful God generously bestow His goodness upon all of us, our children, and our dear ones in the forthcoming year

6 січня 2023, п’ятниця СВЯТЕ БОГОЯВЛІННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА

800 a.m. • Велике Повечір’я (З нами Бог) з Литією. 900 a.m. • Божественна Літургія св. Василія Великого. Чин Великого освячення води Святих Богоявлень. Мирування.

6 січня 2023, п’ятниця ввечері НАДВЕЧІР’Я ТА РІЗДВО ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА НІЧНЕ БОГОСЛУЖІННЯ (за юліанським календарем)

800 p.m. • Велике Повечір’я (З нами Бог) з Литією. 900 p.m. • Різдвяна Божественна Літургія. Мирування.

В сам день Різдва, 7 січня, субота 800 a.m. • Стихири «З нами Бог». Божественна Літургія. Мирування.

19 січня 2023, четвер СВЯТЕ БОГОЯВЛІННЯ ГОСПОДА БОГА І СПАСА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА (за юліанським календарем) 800 a.m. • Стихири – «З нами Бог» та Божественна Літургія. Чин Великого освячення води Святих Богоявлень. Мирування.

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ НА РІЗДВЯНІ

СВЯТА ТА БОГОЯВЛЕННЯ.

П’ятниця, 6 січня

Субота, 7 січня

Неділя, 8 січня

Понеділок, 9 січня

Субота, 14 січня

Неділя, 15 січня

Середа, 18 січня

Четвер, 19 січня

П’ятниця, 20 січня

Січень 2023 року

Навечір'я Різдва Христового

Велике Повечір’я

Різдво Христове

Боже ственна Літургія

Собор Пре святої Богородиці

Боже ственна Літургія

Первомученика Архидиякона Стефана Боже ственна Літургія

Найменування Го споднє Боже ственна Літургія Вечірня

Боже ственна Літургія

Навечір'я Богоявлення

Боже ственна Літургія. Освячення води Велике Повечір’я

6:00 вечорa

ранку

Богоявлення Го споднє - Йордан Боже ственна Літургія. Освячення води.

БОГОСЛУЖІНЬ РІЗДВА І БОГОЯВЛІННЯ

Öåðêâà ñâÿòîãî Éîñèôà Îáðó÷íèêà

5000 N Cumberland Ave, Chicago, IL 60656 Телефон: +1 773-625-4805 stjosephucc@gmail.com www.stjosephukr.com

CHRISTMAS SCHEDULE 2022-2023

GREGORIAN CALENDAR

SATURDAY, DECEMBER 24TH

CHRISTMAS EVE- DAY OF FAST (G)

10:00 pm Great Compline (Z Namy Boh) & Divine Liturgy of the Nativity (Ukr./Eng.)

SUNDAY, DECEMBER 25TH

NATIVITY OF OUR LORD (G)

7:30 am Divine Liturgy of the Nativity (Ukr./Eng.)

9:30 am Divine Liturgy

11:30 pm Divine Liturgy

MONDAY, DECEMBER 26TH

SYNAXIS OF THE MOTHER OF GOD (G)

9:00 am Divine Liturgy (Ukr./Eng.)

6:30 pm Divine Liturgy (Ukr./Eng.)

TUESDAY, DECEMBER 27TH

FEAST OF ST. STEPHEN THE 1ST MARTYR (G)

9:00 am Divine Liturgy (Ukr./Eng.)

SATURDAY, DECEMBER 31ST

VENERABLE MELANIA (G) NEW YEAR’S EVE

9:00 am Divine Liturgy

6:30 pm Moleben

SUNDAY, JANUARY 1ST

CIRCUMCISION OF OUR LORD & ST. BASIL THE GREAT (G)

Normal Sunday schedule (8:00, 9:30 and 11:30)

THURSDAY, JANUARY 5TH

VIGIL OF THE THEOPHANY–DAY OF FAST (G)

9:00 am Divine Liturgy with Lesser Water Blessing

FRIDAY, JANUARY 6TH

THEOPHANY –OUR LORD’S BAPTISM IN THE RIVER JORDAN (G)

8:00 am Great Compline (Z Namy Boh) & Divine Liturgy with Great Water Blessing

SUNDAY, JANUARY 15TH

SUNDAY BEFORE THEOPHANY (J)

8:00 am Divine Liturgy (Eng.)

9:30 am Divine Liturgy (Ukr.)

СУБОТА, 31ГО ГРУДНЯ ПРЕПОДОБНА МЕЛАНІЯ (Г) НАВЕЧІР’Я НОВОГО РОКУ

9:00 рано св. Літургія (укр./анг.)

6:30 веч. Молебень

НЕДІЛЯ, 1ГО СІЧНЯ

ОБРІЗАННЯ ГНІХ І СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО (Г)

Звичайний недільний порядок (8:00, 9:30 i 11:30)

ЧЕТВЕР, 5 ГО СІЧНЯ – НАВЕЧІР’Я БОГОЯВЛЕННЯ -ПІСТ (Г)

9:00 paно Св Літургія і Мале Водосвяття (укр. /анг.)

П’ЯТНИЦЯ, 6 ГО СІЧНЯ – БОГОЯВЛЕННЯ ГНІХ – ЙОРДАН (Г)

8:00 рано Велике Повечір’я (З нами Бог); св. Літургія і Велике Водосвяття

СУБОТА, 7ГО СІЧНЯ – РІЗДВО ГНІХ ( Ю)

8:00 рано Велике Повечір’я (З нами Бог) і Різдвяна св. Літургія (укр.)

11:30 рано Різдвяна св. Літургія (укр.)

6:30 веч. Різдвяна св. Літургія (укр.)

НЕДІЛЯ, 8 ГО СІЧНЯ

СОБОР ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ- – НЕД ПО РІЗДВА (Ю Звичайний недільний порядок (8:00, 9:30 i 11:30)

ПОНЕДІЛОК, 9 ГО СІЧНЯ – СВ. ПЕРВОМУЧЕНИКА СТЕФАНА)

9:00 рано св. Літургія

6:30 веч. св. Літургія

П’ЯТНИЦЯ, 13 ГО СІЧНЯ – ПРЕПОДОБНА МЕЛАНІЯ (Ю)

6:30 веч. Вечірня

СУБОТА, 14ГО СІЧНЯ

ОБРІЗАННЯ ГНІХ ТА СВ. ВАСИЛІЯ ВЕЛИКОГО (Ю)

9:00 рано св. Літургія (укр.)

6:30 веч. св. Літургія (укр.)

НЕДІЛЯ, 15 ГО СІЧНЯ – НЕДІЛЯ ПЕРЕД БОГОЯБЛЕННЯ (Ю)

8:00 рано св. Літургія (анг.)

9:30 рано св. Літургія (укр.)

ПАРАФІЯЛЬНА ПРАЗНИК Святковий бенкет відбудеться після 2-ї літургії у церковній залі.

СЕРЕДА, 18 ГО СІЧНЯ – НАВЕЧІР’Я БОГОЯВЛЕННЯ – ПІСТ (Ю)

9:00 рано св. Літургія і Мале Водосвяття (укр.)

ЧЕТВЕР, 19 ГО СІЧНЯ – БОГОЯВЛЕННЯ ГНІХ – ЙОРДАН (Ю)

8:00 рано Велике Повечір’я (З нами Бог); св. Літургія і Велике Водосвяття (укр.)

11:30 рано св. Літургія (укр.)

6:30 веч. св. Літургія (укр.)

РІЗДВЯНИЙ ПОРЯДОК 2022-2023 ЮЛІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР

PARISH PRAZNYK will take place after the 2nd Liturgy in the church hall.

#Light Up Ukraine 21

грудня — найдовша ніч

року, яка цього разу ознаменувалася світовою солідарністю з Україною, яка нині

переживає блекаут через російські обстріли енергетичної інфраструктури. Відомі по всьому світу туристичні, історичні локації, дипломатичні відомства та урядові будівлі тимчасово вимкнули світло на знак підтримки України. Це роблять у ме-

жах проекту #LightUpUkraine, який має на меті зібрати через платформу United24 кошти на придбання генераторів для українських лікарень.

Загалом по світу понад 60 відомих локацій вимкнули світло на знак со -

лідарності з Україною, щоб закликати своїх відвідувачів долучитися до збору коштів.

Серед локацій, які доєдналися до ініціативи, є Римський Колізей та Сіднейська опера, будівля Європарламенту в Брюсселі та парламенту

Шотландії в Единбургу, мерії Парижа та Порто, головні різдвяні ялинки Нью-Йорка біля Рокфеллерського центру, а також у Празі, Ризі, Софії, Вроцлаві тощо.

Зокрема, вимкнули підсвітку й Ніагарського водоспаду. Після настання темряви його освітлили синьо-жовтими кольорами, щоб підвищити обізнаність про відключення електроенергії в Україні.

Ніагарський водоспад. Фото: Twitter

Варшава. Столиця Польщі. Фото: Twitter

Софія. Столиця Болгарії. Фото: Twitter

так далі. Це те, на чому кожен повинен зараз зосередитися. Хай вибачать мене солдати в окопах, але зараз важливіше зосередитися на накопиченні

ресурсів для більш тривалих і важких боїв, які можуть початися наступного

року. Я поговорю про це з воєначальником Марком Міллі (пізніше сьогодні).

Я йому скажу, скільки все це вартує. Якщо ми цього не отримаємо, звичайно, ми будемо боротися до кінця. Але, як сказав герой одного фільму «я не ручаюся за наслідки». А наслідки не важко передбачити. Це те, що ми повинні зробити.

Є й третє, дуже важливе для нас завдання, яке, на жаль, пов’язане і з першим (утримання рубежів і позицій), і з другим (накопичення ресурсів). Це протиракетна і протиповітряна оборона. Я не енергетичний експерт, але мені здається, що ми на межі. Ми балансуємо на тонкій межі. А якщо електромережу зруйнують…тоді починають мерзнути солдатські дружини та діти. І такий сценарій можливий. Який настрій буде у бійців, уявляєте? Без води, світла, тепла чи можна говорити про підготовку резервів для продовження бойових дій?

TE: Чи потрібно проводити чергову хвилю мобілізації?

Залужний: Вона вже триває. Однак,

у нас достатньо людей, і я чітко бачу, що маю. Мені достатньо. Мені не потрібні ще сотні тисяч.

Нам потрібні танки, потрібні бронетранспортери, БМП. Нам потрібні боєприпаси. Зверніть увагу, я зараз не говорю про F-16.

TE: Чи адаптувалися російські війська до HIMARS?

Залужний: Так. Вони відійшли на відстань, яку HIMARS не можуть досягти. А більш далекобійної зброї у нас немає.

TE: Чи можна говорити про протиповітряну оборону?

Залужний: Зараз ми маємо коефіцієнт 0,76. Росіяни використовують цей коефіцієнт ефективності, коли планують свої атаки. Це означає, що замість 76 ракет вони запускають 100. А 24 досягають цілі. А що дві ракети роблять із електростанцією? Два роки не працюватиме. Тож його треба розбудовувати.

Спеціалісти НАТО знають все, абсолютно все, до дрібниць. Розрахунки зроблені і, слава Богу, все зрушило з місця. У нас вже є деякі NASAMS (норвезько-американські системи протиповітряної оборони). Недостатньо, але трохи. Німецька система протиповітряної оборони IRIS-T вже використовується. Недостатньо, але трохи. Їх про-

сто потрібно нарощувати. Нам потрібні десятки таких.

TE: Ваші союзники якимось чином стримують вас від наступу на Крим?

Залужний: Я не можу відповісти на питання, стримують вони чи ні. Я просто констатую факти. Для того, щоб дістатися до кордонів Криму, на сьогодні нам потрібно подолати відстань у 84 км до Мелітополя. Нам, до речі, цього достатньо, тому що Мелітополь дав би нам повний вогневий контроль над сухопутним коридором, тому що з Мелітополя ми вже можемо обстрілювати Кримський перешийок, тими ж HIMARS і так далі. Чому я це кажу? Тому що це повертається до моєї попередньої думки про ресурси. Я можу розрахувати, виходячи з поставленого завдання, який ресурс потрібен для формування боєздатності.

Ми говоримо про масштаби Першої світової війни… це мені сказав генерал Ентоні Радакін. Коли я сказав йому, що британська армія випустила мільйон снарядів під час Першої світової війни, мені сказали: «Ми втратимо Європу. Нам не буде на що жити, якщо ви випустите стільки снарядів». Коли кажуть: «Ви отримуєте 50 000 снарядів», люди, які рахують гроші, падають у непритомність. Однак, найбільша проблема в тому, що у них цього насправді немає.

З такими ресурсами я не можу проводити нові великі операції, хоча ми зараз працюємо над однією. Але ви її ще не бачите. Ми використовуємо набагато менше снарядів.

Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць. Тоді, думаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого. Але двома бригадами я не зможу це зробити. Я отримую те, що отримую, але це менше, ніж те, що мені потрібно. Ще не час звертатися до українських солдатів так, як звертався Маннергейм до фінських солдатів. Ми можемо і повинні захопити набагато більше території.

TE: Що ви думаєте про мобілізацію в росії?

Залужний: Російська мобілізація спрацювала. Це неправда, що їхні проблеми настільки серйозні, що ці люди не будуть боротися. Вони будуть. Велить їм цар воювати, і вони воюють. Я вивчав історію двох чеченських воєн — це було те саме. Можливо, вони не настільки добре оснащені, але вони все одно становлять для нас проблему. За нашими оцінками, у них є резерв 1,21,5 млн осіб... Росіяни готують близько 200 тис. нових військових. Я не сумніваюся, що вони знову спробують захопити Київ.

Джерело: The Economist (https:// www.economist.com/zaluzhnytranscript).

приховування

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець відкрив на АРМА провадження про порушення права на інформацію у зв’язку з ненаданням переліку російських та білоруських активів, які були арештовані після 24 лютого і передані в управління до АРМА. Про це йдеться у відповіді Омбудсмена на звернення аналітиків Trap Aggressor.

Ще на початку жовтня аналітики звернулися до Агентства з розшуку та менеджменту активів із запитом, у якому просили надати перелік російських і білоруських активів (а саме корпоративних прав, майнових комплексів і підприємств), які були арештовані та передані АРМА після повномасштабного вторгнення. Водночас аналітики запитували суму, що надійшла до державного бюджету від здійснюваного АРМА управління такими активами.

У кінці вересня тимчасовий виконувач обов’язків голови АРМА Дмитро Жоравович в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» зазначив, що з початку війни у Реєстрі арештованих активів обліковуються такі російські та білоруські активи: 140 записів про арештовані земельні ділянки, понад 400 — щодо нерухомості, понад 20 тисяч залізничних вагонів, 29 майнових комплексів і підприємств, 225 записів

інформації про

російські

про корпоративні права та майже 1,3 тис. рухомого майна (транспорт, коштовності, сільгосппродукція і сировина тощо).

На питання про суму АРМА повідомила, що загалом з 24 лютого до держбюджету перераховано понад 14 765 746 грн від здійснюваного управління арештованими активами. Проте виокремити суму, що надійшла до бюджету від менеджменту російськими та білоруськими активами, в АРМА не змогли, пояснюючи це тим, що «договори управління арештованими активами можуть містити численну кількість активів, зокрема корпоративні права, з огляду на що виділити надходження від управління окремим активом у складі договору не вбачається за можливе».

На інші питання в АРМА відповісти відмовились, пояснивши, що «у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, Указом Президента України було обмежено право вільно збирати інформацію».

Натомість в Trap Aggressor наводять приклади пресрелізів Офісу Генерального прокурора, у яких ідеться про те, що до АРМА передають саме активи російських бенефіціарів. Зокрема, в середині листопада ОГПУ повідомив на офіційному телеграм-каналі про передачу до Агентства трубного бізнесу російського олігарха в Україні загальною вартістю майже 500 млн грн. Раніше аналітики повідомляли, що в АРМА не знають, скільки коштів отримав бюджет від управління російськими активами.

через

активи

Джерело: StateWatch (https://statewatch.org.ua/ publications/ombudsmen-vidkryv-na-armaprovadzhennia-cherez-prykhovuvannia-informatsiipro-rosiys-ki-aktyvy/).

• чоловічі сорочки

• жіночі вишиванки та сукні

• дитячі вишиванки та пліття

• патріотичні футболки та головні убори

• одяг та крижми для хрещення

• ікони та свічки

• українські аксесуари, віночки, намиста

• все для св.Причастя

Частина виручених коштів передається для ЗСУ

США

www.luxartbylana.com

1172 W. LAKE COOK RD., BUFFALO GROVE, IL 60089

773-231-7347

G lana'svyshyvanky k @lana'svyshyvanky _ luxartbylana

Омбудсмен відкрив на АРМА провадження

Дмитро Лубінець

Andriy Chaley, Чикаго Українська книгарня у США @Ukrainian_Best_Books

АКТУАЛЬНО НА СЬОГОДНІ...

«Містерія Різдва». Соломія Савка.

книга

Для дітей молодшого шкільного віку. Літературно-художнє видання. 64 сторінки. Тверда палітурка. 2017 рік. Нова. Видавництво «Ранок», м. Харків, Україна. Українською мовою.

АКТУАЛЬНО ЗАВЖДИ...

«Тарас Бульба. Вій.

Вечори на хуторі поблизу Диканьки». Микола Гоголь.

(Повна версія — без скорочень).

*До збірки увійшли найвідоміші твори Миколи Гоголя, що стали вже надбанням скарб-

ниці світової літератури завдяки яскравим образам героїв, їхнім славетним подвигам, неймовірним пригодам, що досі бентежать уяву сучасних читачів.

Дізнатися більше тут h

Дізнатися більше тут h

*Із приходом зими всі ми чекаємо на Різдво. Але як зробити це свято ідеальним? Що приготувати? Що читати та співати? «Видавництво Старого Лева» підготувало для вас найкращий рецепт затишного сімейного Різдва! Дванадцять страв до столу, дванадцять віршів для настрою та дванадцять колядок для душі під однією обкладинкою в чарівному святковому оформленні.

Книга «Містерія Різдва» допоможе створити затишок у вашій оселі та відкриє велику містерію старовинного свята.

Літературно-художнє видання. 84 сторінки. 2016 рік. Тверда палітурка. Нова. «Видавництво Старого Лева», м. Львів, Україна. Українською мовою.

ДІТЕЙ 6+...

«І тоді водяник засміявся та інші скандинавські казки». Збірка казок.

*Ці книжки читали дітям сто років тому і читають зараз. Ці книжки читають усюди: у Франції та Україні, Данії та Індії, Китаю і Бразилії. Ці книжки читатимуть і в майбутньому, тому що вони — із золотого фонду світової дитячої літератури. Казки Ханса Крістіана Андерсена, Шарля Перро і Олександра Пушкіна, а також скандинавські казки cкладають дійсно «Золоту колекцію».

Книжки серії чудово проілюстровані відомими українськими художниками. Кожна з них стане справжньою прикрасою домашньої бібліотеки і вечорів у сімейному колі.

Про розум

Літературно-художнє видання. Тверда палітурка. 448 сторінок. 2022 рік. Нова.

Видавництво «ШКОЛА», м. Харків, Україна. Українською мовою.

«Яблука війни». Надійка Гербіш. Ілюстрації Софії Томіленко. *Щемка, зворушлива й багатогранна книжка Надійки Гербіш «Яблука війни» порушує одразу кілька важливих і водночас нелегких тем — вимушеної еміграції, поразки у визвольній війні, посттравматичного розладу, стосунків у сім’ї й того, як дитина переживає негаразди в родині. Попри серйозність проблематики, письменниці вдається створити відчуття домашнього затишку, тепла й очікування змін на краще, які неодмінно прийдуть.

Читаючи, відчуєте, як емоції змінюватимуть одна одну — від розчулення до суму, від легкої усмішки до радості. Не дивуйтеся такому широкому їх спектру — авторка справді тонко відчуває людей і, ворушачи ниточками слів, поцілює у саме серце.

Про життя

* * *

Дізнатися більше тут h

Для молодшого і середнього шкільного віку. Літературно-художнє видання. Тверда палітурка. 80 сторінок. 2020 рік. Нова. Видавництво «ПОРТАЛ», м. Київ, Україна. Українською мовою.

Дізнатися більше тут h КРИЛАТІ

* * * Простакові все криво, навіть найпростіше, а мудрий і криве справити може.

К. Транквіліон-Ставровецький

Тільки всі разом – порятуємося, а кожен зокрема, в човні сидячи, згине.

С. Оріховський-Рутенець

Про церкву

* * *

Ліпше вам без владик і попів, поставлених од диявола, бути в церкві і православ’я зберігати, аніж із владиками й попами, не від Бога покликаними, бути в церкві і з неї глумитися. І. Вишенський Власні * * * Совість є у кожного, але в багатьох спить.

A. Chaley

«КНИГА ТИЖНЯ»...

ВИСЛОВИ:

В очікуванні Різдва – з думкою про Україну

Український інститут модерного мистецтва, заснований у Чикаго в 1971 році, відтоді і донині вважає головним своїм завданням збереження творів митців українського походження, пропаганду українського модерного та сучасного мистецтва серед інших народностей світової спільноти на теренах Америки і світу. Для цього організовуються художні виставки, високого рівня концерти, різноманітні літературні вечори. 24 лютого світ був шокований повномасштабним нападом росії на Україну — суверенну, демократичну країну. І практично з перших же днів війни Інститут модерного мистецтва вирішив приєднатися до допомоги постраждалій Україні своєю «зброєю» — проведенням концертів, мистецьких виставок, аукціонів, молодіжних вечірок, усі кошти з яких спрямовуються на гуманітарну та медичну підтримку України. З цією ж метою зовсім нещодавно було організовано ще один захід — фестиваль колядок «Ми — з Україною», який відбувся в катедральному Соборі святого Миколая.

Свято відкрила Голова ради директорів УІММ Орися Кардосо, зазначивши: «Це — велика честь і радість зібратися тут разом, щоб у час підготовки до величних Різдвяних свят підтримати Україну і висловити глибоку шану та вдячність українському народу,

який боронить свою землю від ненависного ворога». Отець Сергій Ковальчук, парох парафії св. Миколая, сказав у привітальному слові до присутніх: «Дякуємо, що ви з нами. Дякуємо за вашу підтримку. Сподіваємося, що у новому 2023 році Україна і весь світ будуть благословенні миром і перемогою України».

А далі розпочалася фестивальна програма. В підтримку України свої виступи дарували жіночий хор Школи від Катедри Святого Імені, найстаріший на північноамериканському континенті литовський хор «Дайнава», хорватський хор при католицькій церкві Святого Єроніма, польський хор «Колегіум Канторум Полонія». Хоровий спів є надзвичайно популярним у Швеції, а тому шведсько-американська громада Чикаго з гордістю продовжує цю традицію, і співаки із двох

чиказьких шведських хорів об’єдналися, щоби вшанувати народ України. Як завжди радо сприймали глядачі виступи чиказького ансамблю бандуристок «Чар-зілля» і хорового колективу, що складається зі співаків, музикантів, музичних керівників та учасників різних хорів з усієї української громади Чикаго. Запрошуючи до виступу учасників фестивалю, мені було надзвичайно приємно відзначити, що усі колективи, які приїхали на сьогоднішній фестиваль, представляють різдвяні пісні, багато з яких сягають глибокої давнини та вирізняються веселим духом, святковістю і мелодійністю. А тому наш фестиваль колядок, без перебільшення, наповнив серця слухачів цінностями солідарності, миру, порозуміння і любови.

Надзвичайно приємно, що гостем нашого фестивалю стала мер Чикаго шановна Лорі Лайтфут. Вона поділилася такими словами: «Ми готуємося до свят. А десь іде війна. В Україні йде війна. А тому ми повинні виявляти непохитну підтримку українцям, життя яких щодня перебуває у небезпеці. Ми повинні допомогти сім’ям, які прибули до Америки, щоб знайти розраду, підтримку, притулок і свободу. Зважаючи на жорстокість цієї війни, ми повинні продемонструвати росії, путіну, що ми стоїмо на боці народу України.

Я впевнена, що перемога буде за Україною!»

Хочу зазначити, що від початку війни Український інститут модерного мистецтва у співпраці з іншими добродіями та благодійниками протягом 9 місяців зібрав і передав понад 600 тисяч доларів на гуманітарні потреби України. Й увесь дохід із проведеного фестивалю колядок (а це — 10 тисяч доларів) також піде на допомогу Україні, адже кошти було адресовано двом організаціям — UMANA IL Medical Relief for Ukraine та Help Heroes of Ukraine.

Ось так і перепліталися на фестивалі благодійні мотиви з чисто мистецькими, адже злітали під купол храму

Мотря Мельник, Чикаго «Сурма»

Шведський хор. Фото Тетяни Пучинськи

Хорватський ансамбль. Фото Тетяни Пучинськи

Консул Євгеній Дробот. Фото Тетяни Пучинськи

різдвяні пісні і колядки на прославу новонародженого Христа. За участь у величному пісенному святі представник Українського консуляту Євгеній Дробот подякував меру Чикаго Лорі Лайтфут, усім учасникам колективів та глядачам. Він також наголосив на

важливості колядок як частині різдвяної традиції та коротко оповів про Миколу Леонтовича — «Щедрик» якого співали ще у 1922 в Карнеґі-холі, а тепер цю неймовірно щемливу різдвяну мелодію з текстами багатьма мовами можна почути в усіх куточках світу.

Звучала ця мелодія і в нашому залі. Разом із нею, разом з іншими чудовими творами кожен із присутніх мав нагоду отримати цілу гаму емоцій. Душа наповнювалася і радістю

ПРОДОВЖЕННЯ

/ С. 24

ПОЧАТОК

/

від цих світлих співів, і накочувалися сльози від роздумів над нинішньою ситуацією в Україні. Наше серце з ти-

ми, хто сьогодні захищає рідну землю від ворога… Наш невимовний біль за тих, чиє життя забрала війна… Присутні вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання… Фінальним і надзвичайно потужним акордом нашої фестивальної про-

грами став момент, коли всі колективи під диригуванням талановитого Ми-

хайла Голіяна заспівали разом «Dona Nobis Pacem» — пісню-молитву, написану ще у XVIII столітті, у якій використано латинську фразу, що означає «Дай нам мир». Які ж актуальні ці слова у сучасному світі! Адже усі ми є свідками вируючої війни в Україні. І всі ми стоїмо з Україною. Своїм розумін-

ням ситуації. Своєю допомогою. І навіть своєю піснею-колядкою. Нехай же ці колядки принесуть усім людям мир, здоров’я, добробут, наповнять великою любов’ю кожен дім, кожну душу. Нехай світло народження Ісуса благословить і засяє в наших серцях, у на-

ших родинах, по всій Україні та цілому світу.

P.S. Щира подяка всім учасникам фестивальної програми, глядачам, спонсорам, а також музичному комітету Українського інституту модерно-

го мистецтва за організацію фестивалю колядок.

вона багато років поспіль організовувала фестивалі класичної та камерної музики в містечку Гантер, що в Катскільских горах неподалік Нью-Йорка. Окрім того, чула й знала свіжі подробиці дослідження Тіни в минулому році, тут, у США, оскільки приютила її, — стипендіантку Фулбрайта, — в себе вдома на деякий час. Отож, всі дізналися багато цікавого, пізнавального не з Google, а з уст знатока теми пані Наталі. Дякуємо.

А на «десерт» ми ще й прослухали відеозапис раритетної платівки із записом виконання «Щедрика» українським хором під орудою Олександра Кошиця у 20-ті роки тут, у США. ***

І на завершення нашої програми «Засвічення Ялинки» — виконання колядок тріо «Волошки» (21-й відділ) у складі: Надія Семчук, Надія Хоменко,

Лариса Крилова, до яких приєднались: новоприбула Наталя Крутовська та Марія Яновська — членкиня Першого Почесного відділу СУА (акомпаніатор — Андрій Легкий). Марія виконала натхненно на замовлення публіки ще й «Моя Україна» та «Ой, у вишневому садочку».

До слова, «Волошки» вже втретє запрошені в передріздвяні дні й сьогодні, 18 грудня, в американську церкву з англомовною службою в м. ФортЛі (сусідній штат Нью-Джерсі) для виконання українських колядок. Хористки радіють і жартують: «Українізація Америки — в дії»). ***

Запитала Марію Венгер — голову Першого Почесного відділу СУА, адміністраторку сторінки округи Н-Й СУА у фейсбуці, відповідальну за фото/відеозабезпечення наших імпрез, 10 грудня оголосила з мегафоном наше запалення ялинки, терміново замінивши виступ голови округи, яка раптово прихворіла, але брала участь.

А під час частування гостей ще й офіціанткою попрацювала!

— Марійко! У тебе двійко малолітніх дітей, з чоловіком — серйозний бізнес,

мешкаєш далеко від української ерії Мангеттена, то чому ти береш на себе так багато додаткових суспільних справ? Твоя мотивація?

— Мені небайдужа Україна, як усім нам. Якщо щось можу зробити для неї, то хочу і мушу це робити. А вона потребує зараз нашої праці й допомоги. Не рахуючись зі своїми труднощами, бо людям в Україні незрівнянно, в сто разів важче, а вони тримаються без тепла, світла, метро... Не кажучи про захисників на фронті. Це основна мотивація.

І по нашій зустрічі сьогодні: коли за одним столом збираються однодумці, люди з Україною в серці, то на душі свято. Ми засвітили святкові різдвяні та новорічні вогні та загадали разом бажання про мир в Україні та всьому світі! Все у нас попереду! Фото Марії Венгер та автора.

Соло Марія Яновська на прохання публіки

Наталя Соневицька розповідає невідому історію відомого «Щедрика»

Одна родина за столом...

Руслана Романюк, Чикаго «Сурма»

Ви просто не можете не піти на цей концерт!» — переконливо агітував знайомий, поділившись інформацією, що в Чикаго приїжджають Народні артисти України Тарас Чубай та Марія Бурмака. Я ж не те, що не мала бажання провести час на цікавій творчій зустрічі. Просто позаду був важкий робочий тиждень і попереду очікував не легший, тому хотілося використати той недільний день для пасивного відпочинку.

І все ж пішла. Тепер же навіть соромно подумати, що могла не піти. Бо це було кілька годин неймовірних емоцій, дивовижних вражень, щемливих моментів для роздумів… І кілька годин зустрічей. Фантастичних зустрічей із фантастичними людьми.

Спочатку із глядачами, які сходилися до затишної аудиторії, що на нижньому поверсі церкви святого Йосифа Обручника (Cumberland Avenue). І хоча серед понад двох сотень присутніх

було дуже мало особисто мені знайо-

мих облич, однак відчувалася наша

єдність у помислах, відчуттях і бажанні долучитися до благодійної справи, адже концерт проводився на підтримку поранених військових України.

Отож, якби я не пішла, я б не побачила того дня цих людей. Якби я не пішла, я б не побачила і не почула справді дивовижну жінку Ірину Ващук — зовні тендітну, зате з характером міцним, як криця. Тож не дивно, що саме вона була засновницею благодійного фонду REVIVED SOLDIERS Ukraine (Відродження Захисників України). Це сталося ще тоді, коли росія почала у наших східних областях неоголошену війну, яку і ми довгих сім років позиціонували для себе як АТО; коли у госпіталі почали поступати перші не просто поранені, але й такі, яким українські медики не могли допомогти, а декого взагалі вважали безнадійними. І тоді пані Ірина, проживаючи в США, вирішила, що

шукатиме надію для таких людей тут, в американських медичних закладах. Знайшла однодумців по обидва боки океану. Знайшлися і до цих пір знаходяться спонсори — як окремі громадяни (й не тільки українці), так і солідні компанії. І це правда: після операцій, після протезування, після реабілітації ще недавно безнадійно поранені захисники України поверталися додому іншими людьми. Дехто — не просто додому, а знову в окопи… Якби я не пішла, я б не побачила ГЕРОЇВ. Спочатку вони скромно сиділи у залі. А коли піднялися на сцену, їх вітали стоячи. Й оплесками, змішаними зі сльозами. Сергій Сеник, Андрій Насада, Герой України Борис Харчук. Зустрів би їх колись раніше на вулиці, то подумав би — безтурботні юнаки, та й годі. Хлопчиська. А тепер у їхніх очах стільки пережитого! А на молодих тілах війна поставила такі криваві мітки! Хтось без руки. Хтось із перебитими ногами. Андрій Насада взагалі без ніг. І без одного ока. І без пальців на правій руці. Сьогодні, завдяки фонду REVIVED SOLDIERS Ukraine, вони тут, в США. Уже є кошти на протезування. І вже є клініки, які за це візьмуться. І є люди, які надають хлопцям моральну і матеріальну підтримку. Одного тільки нема і не буде — прощення ворогам…

«За што гібнут наши рєбята?» — верещить з телеекрану, бризкаючи слиною, придуркувато-істерична скабєєва. А ти не знаєш, за що? За те, що ви напали на мирну країну. За те, що ви вдерлися на чужу територію, чомусь вважаючи і називаючи її своєю. За те, що ви творите звірства над людьми. І від вас бороняться. Й у вас стріляють у відповідь. Не хочете гинути? То забирайтеся геть! Але скажіть: ЗА ЩО ВИ РОБИТЕ ЦЕ З НАМИ?! Чому повинні гинути і ставати каліками наші хлопці — на своїй землі, без жодного наміру нападати на вас?! І ми будемо й далі боронитися. Поки правда не переможе. А правда — за нами. … Якби я не пішла на організовану зустріч, то не стала б свідком цікавого аукціону, у результаті якого вишиванка від львівської дизайнерки Роксоляни Шимчук пішла за 1 600 доларів, намисто цієї ж мисткині — за 1 200 доларів (їх придбала добродійка Христина Пилипчак), футбольний м’яч з особистим підписом відомого футболіста Андрія Шевченка продано за 6 тисяч доларів (їх не пошкодував іванофранківець Володимир Галько), прапор України, підписаний Президентом Володимиром Зеленським, придбав за 10 тисяч доларів тернополянин Мирослав Ривак. Гроші, зрозуміло, передано на лікування поранених бійців. А тому,-

виступаючи зі сцени, Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов зазначив: «Ми вкотре показали, що не залишаємо потребуючих наодинці з їхньою бідою. Ми демонструємо всьому світу, що українці єдині, де б вони не проживали. І ми не залишимо ворогу жодного шансу…»

Ну і, звичайно, якби я не пішла на цю патріотично-пісенну зустріч, то не почула би живий виступ відомих укра-

їнських митців, які приїхали до США на запрошення і за сприяння фонду REVIVED SOLDIERS Ukraine. Трепетною ніжністю, перебираючи струни гі-

тари, проникала у серця глядачів Марійка Бурмака. А через присутніх у залі воїнів зверталася піснею до всіх захисників: «Повернись живим… Я тебе молю. Знає тільки Бог, як тебе люблю. Хай тебе в бою на передовій ангел захистить, обійме крильми… Повернись живим…» Як завжди потужний Тарас Чубай заряджав присутніх неймовірною енергетикою своїх пісень — і щойно написаних, і давно відомих та улюблених. Ось чому зал без проблем згадував і підспівував: «А вона, а вона сидітиме сумна. Буде пити — не п’яніти від дешево-

го вина…» І про Миколая бородатого, який невдовзі прийде у кожну хату… І, звичайно, «Лента за лентою набої подавай.. Вкраїнський повстанцю, в бою не відступай…» …Завершуючи роботу над цією статтею, думала, який би дати їй заголовок. Обрала, трішки перефразувавши, рядок із нової пісні Тараса Чубая, яку він написав цьогоріч до Дня захисників і захисниць України. До свята тих, хто б’ється за усе святе: «Хлопці і дівчата будуть воювати, бо в них сила є битись за своє». І сила ця обов’язково переможе.

P. S. Засновниця благодійного фонду REVIVED SOLDIERS Ukraine Ірина Ващук та волонтери фонду, його event planner, співорганізатор та ведуча концертів, організованих фондом, Мар’яна Балаш висловлюють щиру подяку за спонсорську підтримку недільної зустрічі генеральному спонсору — кредитовій спілці «Самопоміч» і її представнику Роману Яцківському, Любомиру Лучечко («Luchechko mortgage

team»), доктору George G. Kuritsa, MD, рієлтору Оленці Шкробут, парафії св. Йосифа Обручника й отцю Миколі Буряднику, братству церкви св. Йосипа Обручника, фірмі «Вареничок» та її власниці Оксані Римарук, ресторану «ХО», Кирило-Мефодіївській спільноті, керівникам та учасникам хорового

колективу «Надія» та фольклорного колективу «Свашки», кондитеру Лесі Плугатор, фотографу Тетяні Пучінські, компанії «Zvuk» і звукорежисеру Сашку Хрипливому, інформаційним спонсорам — Українському незалежному радіо, радіо «UA Chicago» та газеті «Сурма». Спільними зусиллями спон-

сорів, доброчинними датками глядачів при вході на пісенну зустріч та під час її проведення, разом із коштами з аукціону та коштами з ранкових Богослужінь у храмі зібрано майже 57 тисяч доларів, які передали на лікування пораненим захисникам. Разом ми — сила!

стінах — тих, хто був дотичний до книги. Також це й картини в сучасній манері (принаймні, схожі на авангардизм).

Звісно ж, у цьому музеї відбуваються виставки, майстер-класи, презентації. Тобто не лише теорія, але й практика, живе життя.

І, аякже, куди ж без книг! У крамниці ми бачили не лише сувеніри, а й книжкову продукцію на різну тематику, зокрема німецькою мовою. Можна придбати собі й навіть невеличку «типографію» — металеві літери.

Було цікаво порівняти цей музей із іншими установами — де книги. Це Лозанна, де є різні бібліотеки. Зокрема, нас зацікавила спочатку Кантональна бібліотека в ренесансовому Палаці Рюмíна (Palais de Rumine) — сьогодні там Музей археології та історії, є геологія, зоологія... Усе — витвори мистецтва.

Ми бачимо величну будівлю. Обабіч — колони з грифонами — вартовими цього інтелектуального храму. Отже, уперед!

Нам раніше змальовували окраси цієї бібліотеки, але краще один раз побачити, аніж тисячу разів почути. Здіймаємося мармуровими східцями, бачимо старовинну ліпку. Зазначу, що ми зареєстровані як читачі цієї бібліотеки. А сам Музей навіює приємні спогади, бо ми не раз відвідували там виставку, присвячену кельтам і Середньовіччю, причому експонати — результат швейцарських розкопок. Кантонам є чим пишатися!

Що сказати про бібліотеку? Буквально очі розбігаються. Прекрасно обладнані сучасні зали. Можна дивитися паперову літературу, можна сісти за вільний комп’ютер (дуже зручний) — і працювати. Можна брати і переглядати журнали в передпокої. У залах бачу різну літературу — французькою тощо. (Треба сказати, що в обох бібліотеках можна спілкуватися не лише французькою, а й англійською та іншими мовами). Мені люб’язно показують відділ, де можна знайти посібники та аудіоматеріали з вивчення французької. Бачу й інші мови. Також — багато словників, енциклопедій, наукових дже-

рел про культуру… Але що можна сказати про славістику? І де можна взяти художню літературу слов’янськими мовами? Нам порадили звернутися до Бібліотеки Лозаннського університету на іншій зупинці (оскільки славістика — там) та вичерпно пояснили дорогу. Шукаючи цю бібліотеку, ми буквально потрапили в інший світ. Цей район зустрічає садом каменів. Оскільки швейцарці — справжні патріоти, у них навіть є свої менгіри (наприклад, Кльонді — Clendy, у місті Івердон-ле-Бен, але не лише там), то цей сад каменів побудований науково та естетично. Кожна порода підписана, а також зазначено, з якого вона кантону. Тобто це певний «музей» просто неба. І який треба було мати смак, щоб так розташувати ці брили та гнейси (сірі, бірюзово-світлі, темні, з рожевими вкрапленнями…) — і здалеку являтиметься одна картина, а ближче — інша! Заворожує. І все це — на тлі природи, осінньої Швейцарії. Але я розумію, що все це — результат копіткої праці.

Треба пройти далі, корпусами, спуститися вдовж річки. Нам одразу відкриваються нові пейзажі — у тому числі високі глицеві дерева. А авторські скульптури? Наприклад, равлик, який повзе, а внизу — мудра сова і листя?

Треба вдивлятися в ці символи. Начебто просто, а як глибоко! У цьому — уся Швейцарія. Також ця скульптура вселяє оптимізм — адже равлик повзе. Хай повільно, але досягає своєї мети. Нарешті перед нами — показова будівля з написом, що це бібліотека Лозаннського університету (спільнота Unithèque). Бібліотека, біля якої ростуть троянди — незважаючи на те, що було вже холодно. А далі, за територією, пасуться вівці — справжні швейцарські.

У цій бібліотеці, здається, є все. Одразу впадає у вічі славістика — художня та наукова література. І на почесному місці, першим на полиці, стоїть роман Сергія Жадана «Ворошиловград», одна з візитівок автора (і науковці аналізують цей твір). З Сергієм Жаданом ми познайомились у Кракові, коли письменнику вручали Польську нагороду імені Сержіо Вієйра де Мелло (Pol-

ska Nagroda im. Sérgio Vieira de Mello)

та передали йому примірники «Сурми» (якими той зацікавився). Тому вдвічі приємніше було побачити його книгу.

Тут теж можна працювати за комп’ютерами, але я віддаю перевагу паперовим книгам, тому так приємно гуляти серед стелажів, вивчати і обирати. Подобається, як це організовано. Я назвала б це місце справжнім храмом книги. Зазначу, що в музеях і бібліотеках Швейцарії мені подобається не лише багатий вибір, але й атмосфера. Справжня тиша — але не мертва, а жива тиша, конструктивний пошук, привітні та компетентні бібліотекари. Звичай-

Швейцарський діяч Александр Мерійя

но, цей глибинний світ треба ще пізнавати і пізнавати, але добрий початок покладено. Адже ми спраглі читачки! Згадую, як раніше швейцарці питали мене про відповідник фразеологізму «ковтати книги» (французькою — скоріше «пожирати книги»).

Отже, у Швейцарії вміють презентувати книгу. Головне — уміти взяти те, що там написано. Варто пройти крізь будь-яку негоду, щоб познайомитися з несподіванкою — Музеєм Гутенберга, — а також стати бажаними гостями лозаннських бібліотек.

Аналітик матеріалів — Олена Смольницька.

Автор: Ольга Смольницька — кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.

• Frameless Showers

• Framed & Sliding

Glass Enclosures

• Reverse Painted

Glass Kitchen Backsplashes

• Glass Enclosed Wine Cellars

• Glass Railings

• Mirrors & Glass Designs

Національному музеї літератури України відбулася неординарна, як для нашого часу, подія — п’ятигодинна презентація книги «Тарас Силенко, співець непримиренної України». Видання, присвячене пам’яті видатного кобзаря, заслуженого артиста України Тараса Силенка, — справжній фоліант, обсягом 512 сторінок, упорядковане Історичним клубом «Холодний Яр» на чолі зі знаним дослідником української минувшини Романом Ковалем. До нього увійшли спогади понад 150 осіб, які товаришували з Тарасом, були шанувальниками його творчості та яких доля звела з цією непересічною особистістю. Також окремими розділами подано авторські статті Тараса Силенка та інтерв’ю з ним, спогади про поетесу Лесю Силенко — Тарасову маму, вірші, присвячені Тарасові. Кобзар Тарас Силенко передчасно пішов у засвіти в червні минулого ро-

ку, а 29 грудня 2022-го йому мало б ви-

повнитися 50. Як зазначив автор-упорядник книги, письменник Роман Ко-

валь: «зовсім не таким уявляв свій ювілей Тарас», але вечір відбувся цілком у його стилі — велелюдний і необмежений у часі та просторі. Друзі часто називали Тараса Силенка «віщим Бояном», «співучим філософом», він був уособленням любові нашого народу до свободи, мистецтва та героїки минулого. Він створив «співану історію України» — цикл пісень в авторському виконанні від давньоруських билин до творів, народжених на фронті сучасної російсько-української війни, яку мріяв видати на кількох компакт-дисках, але не встиг…

Тарас Силенко,

Тараса знали і любили в багатьох куточках нашої країни і за кордоном. Він був постійним учасником різноманітних фестивалів, ушанувань героїв

спогадів

Холодного Яру та героїв Карпатської України, сотень урочистостей і презентацій, виконував ролі кобзаря в кількох кінофільмах. З 2014 року Тарас Силенко неодноразово відвідував з концертами район АТО/ООС. 2015 року був нагороджений грамотою Міністерства оборони України, а 2017-го — подякою командування морської авіаційної бригади ВМС ЗСУ.

Далеко не про кожну людину знайдеться стільки охочих поділитися спогадами. Причому їх значна частина була зібрана під час повномасштабного вторгнення рф в Україну — не в найкращий для написання мемуарів час. Але Тарас Силенко, пісні якого надавали українцям внутрішню силу, утверджували національну самосвідомість, готували до майбутнього протистояння з одвічним ворогом, — не міг не залишити яскравих вражень, навіть після однієї-єдиної зустрічі.

Тож чимало й авторів спогадів, і звичайних поціновувачів його таланту завітали цього дня до Музею літератури — зала була переповнена. Людям, які знали й любили Тараса Силенка справді важливо було бодай на кілька годин зануритися в атмосферу, в якій він був присутній неозоро.

Слово мали легендарна радіожурналістка Емма Бабчук, художник, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Прядка, бандурист-віртуоз, а нині — гра-

натометник ЗСУ Василь Лютий, директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло, режисер Іван Канівець, поети Владлен Ковтун, Василь Ковтун, заступник генерального директора Музею Івана Гончара Тетяна Пошивайло, голова партії «Народовладдя»

Юрій Левченко, кандидатка філологічних наук Марина Гогуля, вчителька Лариса Громадська та інші славні наші сучасники.

Виступали в цей вечір син Тараса Силенка, кобзар, композитор і актор Святослав Силенко, Тарасові друзі-бандуристи: народний артист України Тарас Компаніченко, Тетяна Лобода, Ярослав Чорногуз, Юрій Фединський (разом зі своєю великою творчою родиною), Олександр Гончаренко, Михайло Гречкин. А також донька Тараса Силенка, піаністка Мирослава Силенко, народна артистка України Світлана Мирвода, заслужений діяч мистецтв України Володимир Гонський.

Співупорядниця книги Леся Козенко зазначила: «Це більше, ніж книга про кобзаря Тараса Силенка. Ця книга зафіксувала в собі величезну кількість цінних спогадів сучасних українців, яких Тарас об’єднав навколо себе.

Як важливо було написати її саме в

цей час! Адже двох людей, чиї спогади увійшли до цієї книги, вже немає з нами. Один із них загинув на війні, інший помер, але залишилося їхнє слово у книзі…

Ми зібрали не просто тексти про Тараса, ми зібрали тепло сердець справжніх патріотів своєї країни. Саме таким був Тарас! Такими є його друзі. Такими є величезна кількість українців, чиї серця пробудив Тарас своєю бандурою. Ця книга — частина тієї боротьби, яку веде Україна проти ворога. Це продовження тієї боротьби, яку вів і Тарас…».

Книга спогадів — не єдина ініціатива на вшанування Тараса Силенка. У червні біля Дуба Максима Залізняка в Холодному Яру було відкрито пам’ятний знак кобзареві, а в листопаді в місті Богуслав на Київщині на його честь перейменували вулицю.

Днями друг Силенка, музикант, а нині воїн ЗСУ Юрій Яцика заснував мистецьку премію імені Тараса Силенка з метою вшанування пам’яті видатного бандуриста.

Премія присуджуватиметься професійним та аматорським творчим колективам, митцям України та української діаспори, творча діяльність яких перегукується з діяльністю Тараса Силенка, зокрема кобзарям. Подання кандидатур на перше відзначення триває до 24 грудня 2022 року.

Автор: Євген Букет. Джерело: АрміяInform (https:// armyinform.com.ua/2022/12/19/tarassylenko-spivecz-neprymyrennoyiukrayiny-u-kyyevi-prezentuvalyknygu-spogadiv/).

співець непримиренної України: у Києві презентували книгу

MEEST

ВІТАЄ ЗІ СВЯТАМИ!

MEEST ДОСТАВЛЯЄ:

Посилки в Україну* та інші країни Європи us.meest.com

Грошові

перекази в Україну

НАДСИЛАЙТЕ, ДАРУЙТЕ, РАДІЙТЕ ТА СВЯТКУЙТЕ!

Під час Другої світової війни прем’єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль відмовився від пропозиції одного з міністрів скоротити витрати на культуру заради оборони. «А за що ж ми тоді воюємо?» — сказав Черчилль.

Сьогодні під час війни Україна продовжує фінансувати культурні проекти, і звісно ж, освітній процес не зупиняється, незважаючи на постійні сповіщення тривоги та загрозу цілковитого блекауту. Українські діти навчаються у шкільних сховищах, навчаються при свічках у своїх оселях, де температура нижче нуля. Водночас у польських школах зареєстровано приблизно 185 тисяч українських дітей-біженців. Велика частина з них паралельно має ще й додаткові онлайн-уроки в українських школах. Як відбувається навчання в Україні та в Польщі розповіли Ольга Павлик, керівник 2Б (СЗШ № 62, Львів) та Agata Stajszczak (Агата Стайщак) — керівник 2Б і Marta Drabarek (Марта Драбарек) — заступник директора (SP № 353 «Wielkich Odkrywców», Варшава).

ЛЬВІВ

— Ольго Степанівно, як в сьогоднішніх реаліях вдається продовжувати навчання?

— Відразу скажу, що ми навчаємось офлайн. Зранку, насамперед, відбуваються основні уроки: математика, українська мова, англійська мова. Маємо все встигнути, поки нема тривоги. Діти розуміють, що треба всі уроки робити швидко, бо вдома може не бути світла тривалий час. Беруть кожного дня із собою сухий додатковий перекус про всяк випадок. А в укриття батьки накупили сухого різноманітного пе-

Львів-Варшава: освітній процес триває

чива, води. Діти стали згуртованими, розуміють, як поводитись, коли початок тривоги і коли довга тривога та нема світла. Ніхто не жаліється, всі розуміють це і всі хочуть вчитися.

— Діти-переселенці вже добре адаптувалися?

— Ці діти спочатку дуже з острахом ставилися до школи, до дітей, до вчителів, але побачили наше позитивне ставлення і змінились. У мене в класі є три такі дитини, всі вже адаптувалися, влилися в колектив і стали нашими. Я мала розмову з їхніми батьками, і вони задоволені нашою школою.

— Війна триває майже рік, як змінилися діти за цей час?

— За останні місяці діти дуже змінились. Спочатку вони були дуже стривожені, потім стали серйозніші і доросліші — обставини їх змінили. Тепер вже стали спокійніші, вони спокійно ставляться до сигналу тривоги, знають, як поводитись, що робити, що брати в укриття. Тобто минув цей період сильного страху, прийшло розуміння і ми всі навчились жити в умовах війни. Діти допомагають одне одному і підтримують. Ви знаєте, ці тривоги зробили наших дітей згуртованими, люблячими, дбайливими і «по-дорослому» розумними.

— Важкі несприятливі умови навчання додали дітям «дорослості», а як вони вплинули на шкільну успішність?

— Успішність не знизилась, швидше навпаки: діти почали вчитись активніше, докладають ще більше зусиль і показують чудові результати. Водночас з навчанням ми проводимо майстер-класи, організовуємо тематичні свята, а нещодавно мали зустріч з дитячою письменницею. Учні та вчителі викладаються на сто відсотків.

ВАРШАВА — Пані Агато, чимало українців навча-

ється у вашій школі. Яким чином це впливає на робочий процес: чи є додаткові

класи для них, чи працюють помічники вчителів, як це було на початку весни?

Агата: У нас взагалі не було додаткових класів, де би навчались виключно українці. Від самого початку березня українські діти мали додаткові заняття з польської мови. У минулому році то було дві години, а зараз вже маємо по шість годин. Навчаються невеликими групами, відповідно до віку. Діти були відразу підключені до навчання в кожному класі: і в зерувці (під готовчий клас), і в початкових, і в класах старших, тобто відразу була адаптація до своєї вікової групи. Ми не маємо помічників вчителів. Проте у нас працює пані Софія з України. Власне вона допомагає полегшити і пришвидшити комунікацію наших вчителів та адміністрації з українськими родинами. За що ми їй дуже вдячні.

— Польська шкільна програма легша від української, діти навчаються охоче. Щоправда, більшість не потрапила у «свої» класи. Тобто в Україні

мали навчатись у другому класі, у Польщі ж навчаються у першому.

— Марта: Зараз у нашій школі навчається 64 дитини з України, які приїхали сюди через війну. У вас дитина може піти в школу раніше, а ми дивимось на рік шкільний, тобто на рік народження. Оскільки українцям важче навчатись через мову, то власне тут рік народження ще важливіший за факт, в який клас дитина ходила в Україні. Стосовно навчальної програми, то Міністерство освіти затверджує загальну державну шкільну програму з 1 до 3 класу. Вона не поділена на кожен клас окремо, просто впродовж трьox poків треба цю програму виконати. Щоправда, ми можемо обрати собі видавництво, де замовляємо підручники.

— Пані Агато, як ви порозумілися з вашими українськими учнями? Як можете оцінити їхній рівень знань та адаптації?

— Агата: У моєму класі тільки дівчатка-українки. Направду, вони швидко адаптувалися і добре дають собі раду у навчанні. Наприклад, за результата-

Слава Степчук, Варшава «Сурма»

SP № 353 «Wielkich Odkrywców», Warszawa

SP № 353, Warszawa Львів, СЗШ № 62, 2Б

ми наших тестових робіт, вони в сильнішій групі. Часом лінуються, мабуть тому, що не знають добре мови. Мені здається, що деколи їм перешкоджає

страх, аби сказати щось польською, бо раптом не так вимовлять, і діти погано

зрозуміють. Деколи між собою спілкуються виключно українською, деколи переходять на українську під час занять. Буває так, коли я щось запитаю, то відразу відповідають: «Nie wiem jak to mówić po polsku» (не знаю, як це ска-

зати польською). Хоча розуміють вже окремі слова, проте з граматикою мають певні проблеми, мусять докладати більше зусиль.

— 2022-2023 рік у вашій школі присвячений Леонардо да Вінчі, яким чином знайомите учнів з видатним митцем?

— Агата: Наша школа називається «Wielkich Odkrywców». Ми щороку працюємо з іншим проектом і маємо інших патронів. Були і художники, був спортсмен, науковці. Ми пристосовуємо засоби до віку дітей. Деколи то лекції, деколи виїзди до певних музеїв, наприклад, музей Коперніка. Для

старших дітей організовуємо тематичні конкурси. Тож за рік діти будуть краще знати, ким був і що зробив Леонардо да Вінчі.

— Марта: Такі програми спонукають до допитливості, до бажання розвиватися, пізнавати видатних осіб. Якщо ж говорити про основне завдання нашої освітньої системи, то йдеться найперше про емоційний комфорт дітей. Щоб діти охоче навчались, щоб не боялися приходити до школи, щоб почувалися тут безпечно і щасливо. Ми створюємо атмосферу товариськості та довіри, аби якнайліпше провадити навчальні процеси.

Андрій Насада ПОТРЕБУЄ НАШОЇ ДОПОМОГИ

Йому 31 рік. Він -- житель села Негівці Калуського району Івано-Франківської області. Захищаючи Україну і нас із вами, він підірвався на міні. Лікарі давали тільки 20 відсотків шансів на те, що хлопець житиме. Адже Андрій втратив обидві ноги, втратив праве око і пальці правої руки. Але не втратив любові до життя. Не втратив віри у свій завтрашній день. Не втратив надії на щирих серцем людей. І всі ми повинні допомогти йому. Бо, ще вчора непосидючий і роботящий, сьогодні він не може самостійно забезпечувати себе навіть в елементарних потребах. Але хоче, дуже хоче знайти себе у житті. Після лікування... Після реабілітації... Нехай через місяці чи роки... Нехай без ніг, бо вони залишилися десь там... Давайте ж усі разом допоможемо хлопцеві у його нелегкому двобої за життя. Реквізити, за якими ви можете надати фінансову допомогу для пораненого бійця, наступні:.

Реквізити SWIFT доларової картки

Beneficiary (Бенефіціар)

IBAN: UA073220010000026207332053028

Account No: 26207332053028

Receiver: NASADA ANDRII, 77325, Ukraine, reg. Ivano-Frankivska, district. Kaluskyi, village. Negivtsi, st. Shevchenka, build. 17

Account with Institution (Банк Бенефіціара)

Bank: JSC UNIVERSAL BANK

City: KYIV, UKRAINE

Swift code: UNJSUAUKXXX

Details of payment (Призначення платежу)

Дуже важливо правильно вказати призначення платежу.

Виберіть потрібний варіант в залежності від того, хто відправляє вам платіж:

якщо відправник фізична особа:

- private transfer

- transfer to own account

- help to relative

якщо відправник юридична особа:

- honorarium

- compensation for ... Крім того, в Чикаго гроші можна занести до офісу компанії DOLYNKA Ukrainian-American

2Б в укритті

Творчість в укритті

«Ялинка незламних» — пам’ятник святому Миколаю, обтягнений маскувальними сітками, прикрашений ілюмінацією та оберегами. Фото: nikvesti

джувалися символічним прикрашанням простору дійства цими рослинами. Так встановлювався зв’язок з Небесними Силами, і тоді можна було з впевненістю, що вони тебе почують, прохати про різні блага та щедрість Вищого Начала і надіятися, що все неодмінно справдиться.

До прикладу, древні єгиптяни вносили зелені гілки фінікових пальм у свої будинки й вірили, що це принесе родючість їхнім полям. Схожі традиції існували у стародавніх римлян, германців і кельтів, слов’ян. Слов’яни-язичники особливо шанували злакові рослини, адже були

землеробами та вирощували хліб. Чи не в кожному їхньому циклі свят своє місце займають рослини. Згадаймо лишень весняний та літній цикли — Зелені свята, Маковія, які для нас тепер християнські, але пам’ятаємо і про язичницьку основу. А як багато раніше було знавців цілющих властивостей рослин — знахарів та довгожителів! Із трав робили лікувальні настоянки та мазі. Від язичницьких часів, давньоруських до козацьких та більш сучасних — ми отримали народний спадок знань про мистецтво здорового життя, яке означає — розуміти і вивчати природу, брати в неї і повертати їй.

Харківська «Ялинка незламності» на станції метро «Університет»

У язичницьку давнину наші пращури святкували Новий рік у час зимового сонцестояння — найкоротший день і найдовшу ніч року, що припадає на 21 грудня — після якого денний час починає прибувати. Прадавні люди відзначали «народження нового сонця» та співали колядки про народження світу. Тоді віншували господарів, носячи зірку.

Для давніх українців зірка була символом зимових свят та Сонця, яке починає збільшувати тривалість світлового дня з відліком від зимового сонцестояння. Така зірка зазвичай оберталася у руках колядників, що симво-

лізувало колообіг природи року. Олена Кузьмич, кандидат філологічних наук та дослідниця ритуалів зазначає, що дідух, як один із головних різдвяних атрибутів (на зразок сучасної ялинки), традиційно робили з останнього снопа минулого врожаю, «переносячи» у ньому дух зерна, який має відродитися у новому році.

Однією із знакових подій для християнського світу є народження Христа, що припадає на період зимових празників. Це свято знаменує вступ в нове коло життя з очищенням тіла та душі. І вже тут повноправне місце займає ялинка.

Вважають, що різдвяну ялинку ввів у «широкий обіг» провідник протестантського руху у Західній Європі Мартін Лютер, який, за легендою, побачивши в лісі притрушену блискучим снігом ялинку, осяявся ідеєю та вбачив у ній символ Різдва. Саме йому належить ідея прикрашати різдвяне дерево свічками, які сьогодні ми замінили сучасними вогниками-гірляндами. Сяйво та вогонь, тепло, світло — це своєрідна інтерпретація Ісусового звернення до людей нести в світ добро своєї душі.

Перша згадка про ялинку, в Ризі, датується XVI століттям. Ялинка в Україні з’явилася внаслідок вестернізації російської імперії за Петра першого. Спочатку в помешканнях заможних верств населення та інтелігенції, а потім більш масово.

Ось така історія ялинки, яку продовжуємо писати й ми — разом з усім світом! Хай наші дні незламності увінчаються Перемогою та Миром! Життя вартує того, щоб його святкувати!

Зі святами! Слава Україні! Слава Героям!

Автор: Оксана Кріт — голова студентського Лінгвістичного клубу «ЗМовники» ННІ філології КНУ імені Т. Шевченка, волонтерка Психологічної служби КНУ імені Т. Шевченка, журналістка «Сурми».

Відвідайте новий офіс Др.

Марії Дмитрів-Капеняк

під назвою One Medical

Увага, доктор Марія Дмитрів-Капеняк почала працювати в групі під назвою One Medical. Вона продовжуватиме надавати високо кваліфіковану медичну допомогу, до якої ви вже звикли у

приміщенні нового офісу розташованого у Wicker Park за адресою 1650 N.Damen Ave- це неподалік від української околиці.

Особливість One Medical в тому що пацієнти мають доступ до багатьох новітніх медичних

технологій в тому числі і порад лікаря миттєво, вживаючи аплікацію One Medical. Щоб стати пацієнтом і мати доступ до всіх послуг потрібно отримати членство.

Якщо у вас виникли запитання про One Medical телефонуйте 1.888.663.6331 або зайдіть на сторінку onemedical.com.

Щоб приєднатись до One Medical зайдіть на onemedical.com/mariya

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування

• Федеральні позики

• Низькі відсотки

• Позики під ремонт

• Перефінансування з CASH OUT

• Перефінансування без додаткових коштівNO CLOSING COST

• Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

ww.gosfmc.com

Наша адреса:

1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622

Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106

nacevedo@gosfmc.com

NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE РОЗМОВЛЯЄМО

іки можуть по-різному впливати на жінок і чоловіків. Це стосується і найбільш перспективного на сьогоднішній день антивікового препарату рапаміцину, розповіли дослідники з Інституту біології старіння імені Макса Планка в Кельні та Університетського коледжу Лондона. Вони виявили, що препарат подовжує життя лише самок плодової мухи, але не самців. Крім того, тільки у кишківнику самок рапаміцин сповільнював розвиток вікових патологічних змін. Дослідники припускають, що біологічна стать може бути визначальною для ефективності препаратів, які омолоджують.

Жінки старіють інакше, ніж чоловіки

Середня тривалість життя жінок значно вища, ніж чоловіків. Однак жінки частіше страждають від вікових захворювань та небажаної побічної дії ліків. «Наша довгострокова мета полягає в тому, щоб чоловіки жили так же довго, як жінки, а літні жінки залишалися такими ж здоровими, як літні чоловіки. Але для цього нам потрібно зрозуміти, чим зумовлені ці відмінності», — пояснив один із провідних авторів дослідження Ю Сюань Лю (Yu-Xuan Lu).

В експерименті самцям і самкам плодових мушок давали приймати препарат для омолодження рапаміцин, щоби вивчити його вплив на різні біологічні статі. Рапаміцин є інгібітором росту клітин та регулятором імунітету, який зазвичай використовують у терапії раку та після трансплантації органів. Учені виявили, що у самок мух рапаміцин подовжує тривалість життя і сповільнює вікові кишкові захворювання. Проте в самців мух цього ефекту не помітили.

Науковці також з’ясували: у клітинах жіночого кишківника рапаміцин посилював аутофагію – клітинну систему переробки застарілих та пошкоджених частин. Однак клітинам чоловічого кишківника вже влас-

тива аутофагія високої інтенсивності, тож її неможливо додатково посилити рапаміцином.

Цей ефект препарату дослідники також підтвердили на мишах. У самок мишей після лікування рапаміцином підвищувалася активність аутофагії. «Попередні дослідження виявили, що самки мишей реагують на рапаміцин сильніше, ніж самці. Тепер, завдяки дослідженням на мухах, ми з’ясували причину цієї відмінності» , — розповів Ю-Сянь Лю.

«Біологічна стать може бути визначальним чинником, який визначає ефективність препаратів для омолодження. Розуміння гендерних процесів, які зумовлюють реакцію на ліки, дасть змогу покращити розробку персоналізованих методів лікування», — пояснила Лінда Партридж (Linda Partridge), керівник дослідження.

Джерело: ZBRUC (https://zbruc.eu/ node/113999).

Пропонуємо широкий асортимент книг українською мовою у США, а саме:

* Õóäîæíÿ ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé;

* Ìóçè÷íà ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé;

* Ðåëiãiéíà ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé;

* Ïiäðó÷íèêè, ïðîïèñè, çîøèòè â êîñó ëiíiéêó; Íàóêîâà ëiòåðàòóðà: áiçíåñ-êíèãè, ìîòèâàöiéíi êíèãè, ïñèõîëîãiÿ òà ôiëîñîôiÿ;

* ²ñòîðiÿ Óêðà¿íè òà ñâiòîâà iñòîðiÿ;

Ви можете знайти нас у Facebook & Instagram під назвою @Ukrainian_Best_Books

Також ви можете придбати наші книги у нашій онлайн-крамниці www.etsy.com/shop/UkrainianBestBooks

Або завітати до нашої книгарні, що за адресою у Schaumburg, IL, 60193,

попередньо зателефонувавши за номером 773-510-1959

Онлайн-крамниця

Завітати тут

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА ФУНДАЦІЯ АМЕРИКИ

Дякуємо всім хто підтримує наш університет.

Нехай Різдво народження Христа принесе наступного

року мир Україні, а вам і вашій родині здоров’я, любови, надії, та єдності.

Україні перемогу! Слава Україні!

Сергій Квіт, президент

Національного Університету Києво-Могилянська Академія

Kyiv-Mohyla Foundation of America PO Box 46009, Chicago IL, 60646, 773-490-9797

mail@kmfoundation.org, www.kmfoundation.org

СМАКОЛИКИ ДО ВАШОГО СТОЛУ

ЧЕБУРЕКИ

баранина, свинина, яловичина; ВАРЕНИКИ

картопля, картопля з сиром, картопля з грибами, картопля з печінкою, капуста, солодкий та солений сир, вишня;

ДОМАШНІ ВИРОБИ

тушонка, сало, кишка, копчені вироби на дровах, холодні закуски, м’ясні закуски, морепродукти, овочі, салати, гарячі закуски, дитяче меню, вегетаріанське меню, солодощі.

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НАС І ВИ ПОБАЧИТЕ, ЩО СВЯТКУВАННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ

БЕЗ ЖОДНИХ КЛОПОТІВ

В НАС МОЖНА ЗАМОВИТИ ДОСТАВКУ НА БУДЬ-ЯКІ СВЯТКУВАННЯ

доставка, приготування і накриття столів, посуд, обслуговування

Все, що ми готуємо, ми готуємо своїми руками та з любов’ю до вас!

129 N. ARLINGHTON HEIGHTS RD., BUFFALO GROVE, IL 60089

CHICAGOVARENYCHOK@GMAIL.COM 847-947-2308

9 PM - 3 AM

ВИШУКАНА ВЕЧЕРЯ ТА СМАКОЛИКИ

ВІД "КАФЕ ШОКОЛАД"

МУЗИКА "ACCORD BAND" Андрій

АДРЕСА: 2200 WEST RICE STREET, CHICAGO, IL 60622

Чуйко

РОЗВАЖАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ ДІТЕЙ ЧАРІВНИК, ДИТЯЧИЙ АКВАГРИМ, ШОУ З ПОВІТРНИМИ КУЛЬКАМИ, ЇДА ДЛЯ ДІТЕЙ ПОВІТРНИМИ

Мене звати Оксана, мені одинадцять років. Я хочу попросити, щоб ти приніс воїнам зброю, одяг, їжу, щоб їм було тепло і мали що їсти. Дякую!»

* * *

«Привіт! Мій дорогий і любий Святий Миколай!

Цього року я навіть не задумувалася про щось матеріальне для себе. Я думала, лише про військових, які цього року не будуть зі своїми рідними або дітками. Деякі діти будуть святкувати

це свято без своїх батьків, деякі взагалі не зможуть святкувати, оскільки загинули під час агресії нашого лютого ворога. Все що я хочу цього року це тільки одне, мир, добро, щастя та головне тепла всій Україні. Сили та техніки нашим Збройним Силам України. Добра здоров’я, мирного неба, щастя, бла-

гополуччя я хочу побажати своїй рідній сім’ї та своїм рідним».

«Любий Святий Миколаю!

Мене звати Дмитро. Мені одинадцять років. Я живу в селі Стрільськ і навчаюсь в 6-А класі. Протягом всього року я був слухняний, допомагав мамі прибирати в будинку. Я мрію, щоб ти допоміг для ЗСУ, і мій брат повернувся живим і здоровим.

Дякую! З повагою Дмитро Слава Україні! Героям Слава!» Вищезазначені листи надійшли на пошту міністерства оборони. Ще більше щемливих листів опинилося в руках редакторської групи «Суспільно-

го», яке функціонує в кожному, навіть у прифронтових регіонах України. ФРАГМЕНТИ ЛИСТІВ ДІТЕЙ ІЗ ІЗЮМА

Анастасія Токар

«Я живу з мамою та братиками. Тато у мене помер, у травні цього року я залишилася без нього. Я дуже за ним сумую. Він мені завжди дарував подарунки на різні свята. Моя мрія — придбати ноутбук для навчання. У мами є телефон, але буває так, що я не можу займатися з дітьми онлайн, тому що мама бере з собою телефон і йде у справах. Ще є у мене солодка мрія: це цукерки та шоколадки».

* * *

Вікторія Усова, 7 років

«1. Набір для малювання. 2. Манекен для зачісок. 3. Цукерки. Написала всі свої бажання, а найбільше хочу Перемоги над ворогом».

* * *

Альона Решетова «Моє велике бажання на цей новий рік, щоб швидше закінчилася війна, і мій любий татусь повернувся додому живий і неушкоджений. А ще хочу тебе попрохати подарувати мені під ялинку набір Барбі з сукнями або великого білого ведмедя».

* * *

Артем Похилько, 7 років «Я мрію про мир. Живу я в Ізюмі. Принеси мені живого папугу. Мені 7 років, а сестрі — один рік, є ще два брати. Хочу, щоб закінчилася війна. Хочу ходити до школи №2, але вона розбита».

* * *

Матвій Волков, 7 років «Я живу з мамою та бабусею увесь час. Я був у моєму місті, я чекав, коли нас звільнять, та молився Богу. Я дуже хочу планшет, він мені потрібен, щоб навчатися усього. У цьому році я мав піти у 1 клас. Я дуже хочу. Дякую».

* * *

Олександр Коваленко, 6 років «Дорогий Святий Миколай! Я хочу, щоб мій дитячий садочок знов запрацював, і повернулися всі мої друзі, які поїхали. Щоб ніколи більше не стріляли, і я з сім’єю не ховався у підвалі. Щоб на всій Землі був мир і всі люди були щасливі. Подаруй мені, будь ласка, великий магнітний конструктор, який світиться у темряві (або звичайний)».

* * *

Діма Захаров, 8 років «Я дуже хочу тебе попросити, щоб

у моїй країні запанував мир і закінчи-

лась війна, моє місто стало таким же красивим, як до війни. Я знаю, що був трошки неслухняним, але я виправлю свої помилки. Будь ласка, подаруй мені трек Hot Wheels, бо дуже хотілося, щоб моя мрія здійснилася. А для мого маленького братика машинку. Дуже тобі дякую за все, що ти робиш».

* * *

Єгор Єжак, 4 роки «Мрію про робота дятла і щоб закінчилася війна. Віримо в перемогу». Зрештою, майже всі дітки побажали миру, повернення принаймні до частини того життя, яке в них було. Нині бажання дорослих і дітей в Україні майже однакові. Вони відрізняються лише матеріальними дрібничками. Тисячі дівчат і жінок чекають своїх коханих з фронту, хтось, оплакуючи своє загибле щастя, бажають миру та добра іншим, щоб вони не пізнали тих страждань. Багато хто висловлює непритаманні для світлого свята бажання, на кшталт помсти. Зрештою, залишається вірити, що дітки дочекаються батьків, їм відбудують будинки, не доведеться більше ховатися у сирих підвалах. З вірою в перемогу та з Україною в серці пишу вам з київського бомбосховища під час повітряної тривоги, перебуваючи кілька діб без комунікацій у домівці.

Микола Руденко

Я не вмирав ніколи — я живу

З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву могили —

Я вірю в сонце, квіти і траву.

Без них я тільки безтілесна тінь — Вони володарі мойого тіла.

Але душа…

Вона завжди летіла

Кудись у позахмарну височінь.

Та раз людська душа не помира, Віднині я почну молити Бога: Хай, Господи, моя душа-небога

Лишається на березі Дніпра.

Вона давно вже зорями не снить. Якщо не гідна жити у людині, Нехай живе в простій очеретині І до людей тоненько дудонить.

У цьому є потреба неодмінна:

Хай каже людям, що прийшла пора

Летіти щирим душам до Дніпра —

Живих і мертвих кличе Україна.

Поглянь: в Дніпрі — Галактики крило.

Це тут, на березі, постане диво: Підійметься з могили Вічна Діва, Щоб освятить русинське джерело. * * *

Що сталося? Чи Сонце другим боком Зненацька обернулось до людей?

Вони на себе ніби ненароком

Сьогодні подивились іншим оком, — Пробилось вільне слово із грудей.

Хто покрутив оту небесну прядку, Нитки з якої тягнуться до міст?..

Словник той самий, та не в тім порядку

Слова стоять, — немов на іншу грядку Зернятко впало і пішло у ріст.

А дехто, — ніби равлик із віконця, — Лякливо дивиться на все та всіх.

Ті равлики сховались в оболонці І залишилися по той бік Сонця:

Їм нас не видко, нам не видко їх.

* * *

В мені блукають дивні струми, І вічність блискавкою б’є

У серце збуджене моє, І палять мозок болі-думи.

Чиї вони і де блукали, —

Мої чи, може, не мої?

Які захмарні перевали

Взяли невидимі рої?

Кого за проповідь крамоли Жбурнули в булькання смоли?

У кого мозок розкололи, До божевілля довели?..

Ненавиджу оту нормальність,

Яка породжує ханжу.

Єдину визнаю реальність —

Уміння розпізнати лжу.

І прямо йти, і так тримати, Як Бульба заповів синам.

Нехай дотепні дипломати

Спектаклі ставлять брехунам.

Горять в душі заграви дальні, І голос пращурів не вмер.

Коли б усі були нормальні, Ми б повернулись до печер.

Знову сонце зійшло, День прибув…

Як мене не було, Де ж я був?

Мабуть, жив у зорі — В напівсні;

Чи в дубовій корі, Чи в зерні.

Вітер хмари жене.

Дощ іде.

Як не буде мене, Буду де?

Мабуть, в Сонце піду — До братів,

І усе там знайду, Що хотів.

Що хотів, що бажав, Брав зі сну… На землі не дожав — Там дожну.

* * *

Безсмертя нації — у слові, А слово — Бог земних віків. Лише нікчемні й безголові Зрікаються старих батьків. Не робітництво, не селянство, Не щирий, праведний народ, А так собі — тупе міщанство, Ходячий шлунок, жуйний рот. Та, незважаючи на втрати, На лайку й дорікання злі, Я слово буду гранувати, Щоб стало долею землі.

Щоб за освяченим порогом, Де ера займеться нова, Воно й насправді стало Богом, Який у серці ожива.

* * *

Мов злодій, власну хату обійду І попрямую в поле стороною.

Була — й нема…

Хтось у моїм саду

Плоди зриває, вирощені мною.

Спритніший хтось,– такий, кому зоря

Із гаманця в похмуру нічку світить. Холодним п’ятаком від ліхтаря Лягає промінь на вологі віти.

Чужий вівчар озвався на цепу, Чуже обличчя виглядає з хати… Даруйте, люди! В ніч оцю сліпу Хто виграв, хто програв — не розгадати.

Домівки я позбувся за борги: Правдиве слово нині не годує.

Чи друзі ви, чи, може, вороги — Вам заздрити було б, напевне, всує.

Нема притулку — це ще не біда:

Десь є душа, що ночувати пустить.

У чарці заіскриться не вода, І на столі в полумисках не пусто.

В розмові щирій душу відведу, А вранці уклонюсь тому порогу,

Що допоміг забути про біду,–

Та й потихеньку вирушу в дорогу.

Мені на Бога нарікати гріх —

Я сам цю долю визначив для себе:

Коли обід, коли пустий горіх, Коли за ковдру — лиш окраєць неба.

Хтось виведе у простір степовий,

А хтось гукне, щоб підвезти на возі.

Та знають друг і недруг: я — живий

І не марную віку у дорозі.

Щодня стрічаю обрії нові, Для котрих треба серце розкувати.

Живий!..

Але скажіть, чи ви живі, Хто правдою навчився торгувати?

УКРАЇНСЬКЕ НЕБО

Над Україною небо, коване в кузні громів, Бурями переоране, мов штормовий океан. Вдень і вночі снуються пасма їдких димів, І на козацькі плавні падає чорний туман.

Не застогну від того, що перерита земля — Всюди вона сьогодні здиблена дном догори. Тут іще є вербиця та на лужку теля, І до старого тину хиляться явори.

Може, для відпочинку нам їх доба залиша — Скреготом хижої сталі ще оглушили не все… Над Україною небо, наче скорботна душа, Що предковічну втому в череві хмар несе.

А поза хмарами зорі. Що вам відомо про них? Не телескопом, а вістрям тріснутого журавля Через важкі сувої газових хмар курних Зоряний дух у надра спрагло прийма земля.

Ген придивіться: з неба по деревині старій, Що журавлем називають, на лугову сіножать Гномики полум’яні рясно, за роєм рій, — Мов світлячки вечірні, — линуть, течуть, біжать.

Хто це — космічні пришельці? Де ж голубі кораблі?..

Чи метеорна пороша образ новий здобува?.. І відчування дивні ширяться по землі — Щось таємниче, грізне зорям шепоче трава.

Мовби ті гноми завтра лицарями оживуть, Велетнями воскреснуть серед ударів грози. З душ і очей спливає та вікова каламуть, Котрої ми набрались ще з кріпосної лози.

В запічках щось героїчне згадують сонні діди. Плаває понад лугами сизий вербовий пушок. Брязкають відра в криницях — і виринає з води Місяць, мов гола дитина, звільнена від пелюшок.

Над Україною небо, як материнська душа, Змучена, розіп’ята на перехресті віків. Сонце в свою дорогу стомлено вируша. Тихо зітхають плавні –душами козаків.

ГАЗЕТА «СУРМА» та «RADIO UA CHICAGO»

ПОТРЕБУЮТЬ ВАШОЇ ПІДТРИМКИ

Заповніть свої дані, зробіть фото на телефон, та надішліть

заповнену табличку нам на e-mail - uausamedia@gmail.com

або СМС на телефон – 773 818 7712.

Після того, як ми отримаємо заповнену форму, ми зв’яжемося

з Вами та вишлемо необхідну форму для Вашої пожертви.

NAME _________________________________________________________

ADDRESS _____________________________________________________

PHONE ________________________________________________________

EMAIL _________________________________________________________

PAYMENT – Please check one:

CASH _______ CARD ________ CHECK ________ ZELLO ________

Ми будемо вдячні за будь-яку підтримку. Ваша допомога газеті сьогодні –збереження українського слова завтра!

ГАЗЕТУ ПОШТОЮ

Заповніть свої дані, зробіть фото на телефон, та надішліть заповнену табличку нам на e-mail - uausamedia@gmail.com

або СМС на телефон – 773 818 7712.

Після того, як ми отримаємо заповнену форму, ми зв’яжемося з Вами та вишлемо необхідну форму для оплати за підписку.

$50/10 номерів _____ $75/15 номерів _____$150/30 номерів ______

NAME

ADDRESS

PHONE

EMAIL

PAYMENT – Please check one:

CASH CARD CHECK ZELLO

ХОЧЕТЕ ОТРИМУВАТИ ГАЗЕТУ «СУРМА»?

ОФОРМІТЬ ПІДПИСКУ ТА ОТРИМУЙТЕ