"Сурма" – українська незалежна газета. №26-2022

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 26 | 7 ГРУДНЯ 2022 | USA, UKRAINE

Роковини Будапештського меморандуму ▶ стор. 4

Усвідомлення причин російськоукраїнської війни триває ▶ стор. 8

Мистецтво як терапія для дітей переміщених через війну ▶ стор. 2 SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com

▶ стор. 19 ISSN 2832-4676

2

Україноцентризм Діана Царук, Київ Заступник головного редактора газети «Сурма»

Ц

ьогоріч українцям довелося переосмислити всі дати — святкові і пам’ятні. Зробили це не по своїй волі, а через навалу московитських ординців. Утім, в усьому можна знайти щось, що змусить не лише прожити ще один день, а й зрештою прожити його продуктивно і навіть доволі щасливо в ці непрості часи великої війни.

5 і 6 грудня — ці два дні українці й увесь світ присвятили великій вдячності, повазі та відданості людям, чиї надлюдські зусилля дозволили і мені зокрема написати цю статтю для вас. Компліментарний стиль письма мені не притаманний, але притаманні вдячність, повага та шана. Отже: 5 грудня відзначався Міжнародний день Волонтерів (так, свідомо пишу з великої); 6 грудня — День Збройних Сил України. Трішки детальніше по кожній із цих дат.

5 грудня — загальноприйнятий Міжнародний день волонтерів — одна зі спеціальних дат ООН, встановлена резолюцією на 40-й сесії Генасамблеї у 1985 році. Повна назва свята — Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку. Тоді своєю резолюцією ООН закликала уряди стимулювати волонтерську діяльність. Згідно зі звітом Організації Об’єднаних Націй за 2018 рік, в усьому світі волонтерством займаються понад 1 млрд людей, чия робота відповідає обсягам, що виконали б 109 млн людей, працюючи повний день. На 70% волонтерська діяльність у світі неформальна — люди займаються нею безпосередньо у своїх громадах, не беручи участі у жодних організаціях. 30% волонтерів є членами добровільних недержавних організацій. Багато з волонтерів у різних країнах світу роблять добрі справи за покликанням серця, заради суспільного визнання або підвищення авторитету й соціального статусу тощо. Звісно, до цього їх підштовхує катастрофічна

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

ЗСУ і Волонтери: дві дороги, які викладають шлях до перемоги й жахлива ситуація з рівнем бідності та глобальні проблеми клімату, не потрібна допомога там, де все добре. Утім, дозволю собі бути егоїстичною в плані українськості цього свята, пишучи цей матеріал у Гостомелі, неподалік Бучі та Ірпеня. Міжнародний день волонтерів у 2022 році здобув оздобу України в найвищому прояві волонтерської звитяги. Кожен з українців — тут чи за кордоном — нині волонтер більшою чи меншою мірою. Літні люди, ті, хто працюють і безперервно донатять на різноманітні збори для наших захисників, і навіть школярі — цьому явищу, до речі, я присвятила окрему статтю, яку ви вже зустрічали на сторінках «Сурми». Утім, війна ж в Україні почалася не 24 лютого 2022 року — вона триває вже 8 років. Що таке масштабне волонтерство українцям довелося дізнатися ще наприкінці 2013 року — під час Майдану. Тисячі українців без жодного примусу допомагали активістам продуктами, теплими речами, наметами тощо. Водночас потужним поштовхом до волонтерського руху в Україні став початок війни на Донбасі. Не розуміючись на цьому, люди змогли налагодити постачання необхідного для ЗСУ та добровольчих батальйонів, що виконували завдання у зоні АТО, оскільки на той момент забезпечення з боку держави залишало бажати кращого, м’яко кажучи. Волонтери збирали гроші та доправляли військовим майже все необхідне, що дозволяли тодішні умови. Серед напрямків волонтерського руху в 2014-2022 роках також були медичний, реабілітаційний та допомога вимушеним переселенцям. Та навіть я, тоді 9-класниця, пам’ятаю, коли ми організовано плели маскувальні сітки, збирали продуктові набори тощо. А це була тільки одна школа одного з невеличних міст в центральних регіонах України.

До речі, цьогоріч в Україні запровадили спеціальну відзнаку для волонтерів. Її отримають 50 волонтерських колективів. Трішки внутрішньої подяки читачам «Сурми», більшість з яких є волон-

терами. Не кривлячи душею скажу, що цих питань не виникало: нам, дівчатщоразу в силу редакторської роботи, кам — шкатулки на 8 березня, хлопцям читаючи матеріали про черговий за- — чашки на 6 грудня. Більше жодного хід, подію, організовану допомогу на- значення це свято для нас не мало. Та шим Захисникам, дітям, родинам, які й узагалі, тоді було уявлення: навіщо втратили майно, — часто на очах з’яв- взагалі армія, якщо війна закінчилася ляються сльози. Тому пряма вам подя- в середині минулого століття і більше ка за вашу душу та допомогу. ніколи не повториться, принаймні за

ДЕНЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ Поділюся з вами, шановні читачі, чимось сокровенним. Коли йдеться про те, що викликає в мене особливі емоції, подяку, шану та любов — стаю небагатослівною. Звісно, що цьогоріч титанічні зусилля наших ЗСУ потребують стільки слів подяки, скільки не можна вмістити на жодну шпальту. Але я хочу розповісти про переосмислення. Роки зросійщення, навіть століття русифікації, не могли не залишити свого відбитку. Утотожнення української армії із сусідьньою, ставлення, як до радянської, анекдоти та неповага, нерозуміння — коли ж святкувати: 6 грудня чи 23 лютого? Такою була політика не лише ворожої нам ерефії, такою була внутрішня підривна політика нашої влади. Але до 2013-14 років я була ще доволі неосвіченою школяркою. Все,що пригадується про 6 грудня: складаємося з однокласницями по 20 грн на подарунки для однокласників. Навіщо, для чого, який стосунок до цього свята мають 10-річні хлопчики? Тоді

нашого життя. До руйнування дитячого уявлення залишався рік. Нині Збройні Сили України — це народна армія. Для нас — це титани, чиїми сучасниками ми є. Для нас — це герої, і живі, і полеглі. Для іноземців — це щось на кшталт супергероїв Marvel і DC, але не в таких яскравих костюмах і які борються з реальним світовим злом. Віра в Збройні Сили України — це нині релігія, яка об’єднала українців.

6 грудня — це не про день, коли в 1991 році ухвалено закон «Про Збройні Сили України». Це про звитягу, доблесть, ціну, яку нині платять найкращі сини найхоробрішого народу. Цитуючи міністра оборони України, «завдяки нашим воїнам абревіатура «ЗСУ» стає популярнішою за абревіатуру «НАТО»». Мир обов’язково буде. Перемогу для нас здобувають і неодмінно здобудуть. Але українцям варто засвоїти життєві уроки, щоб у майбутньому в кожному домі шанувалися ті, чиєю кров’ю скроплена наша вільна земля. Слава Україні! Слава ЗСУ!

Реклама

07.12.2022 — № 26

АСОЦІАЦІЯ «САМОПОМІЧ»

Надаємо послуги в консультаціях та заповненні документів на отримання талонів на продукти (SNAP), допомоги готівкою та медичне страхування (medicaid) та дозвіл на роботу

УСІ ПОСЛУГИ БЕЗКОШТОВНО

Центральний офіс 2456 W. Chicago Ave., Chicago IL 60622 з понеділка по п'ятницю - 10:00AM-4:00PM Українська Греко-Католицька Церква св. Йосифа Обручника 5000 N. Cumberland Ave., Chicago IL 60656 вівторок та четвер - 10:00AM-4:00PM

Українська Візантійська Католицька Церква Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії 745 S. Benton St., Palatine IL 60067 понеділок - 10:00AM-4:00PM Українська Православна Церква св. Петра і Павла 8410 W. 131st Street, Palos Park IL 60464 понеділок та середа - 10:00AM-4:00PM Український Православний Собор св. Андрія Первозваного 300 E. Army Trail Road, Bloomingdale IL 60108 четвер - 10:00AM-4:00PM

Інформаційний центр Асоціації “Самопоміч” надає можливість всім бажаючим отримати безкоштовну консультацію кваліфікованих спеціалістів. Консультації можна отримати віртуально або особисто за попереднім записом, відповідно до затвердженого графіку роботи.

За інформацією звертайтеся по телефону: 773 - 692-1010 infocenterselfreliance@gmail.com

ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ ТА БУДЬ-ЯКІ ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ

ЦІНИ ЗА ПЕРЕКАЗ ГРОШЕЙ В УКРАЇНУ

Сума

Оплата

$100.00

$4.00

$101.00 - $500.00

$8.00

$501.00 - $1,000.00

$12.00

$1,001.00 - $10,000.00

2%

НАШІ ЛОКАЦІЇ: 5050 N. CUMBERLAND AVE., NORRIDGE, IL 60706. Пон.-Вівт.: 10:00 AM - 8:00 PM Суб.-Нед.: 9:00 AM - 2:00 PM

1590 N. Rand Rd., Palatine IL 60074

Пон.-Вівт.: 11:00 AM - 7:00 PM Суб.-Нед.: 10:00 AM - 2:00 PM

773-600-2727 • www.dolynka.com

3

4

Україноцентризм Назар Мухачов, Київ Головний редактор газети «Сурма»

5

грудня 1994 року відбулось підписання Будапештського меморандуму, який безсумнівно можна назвати одним із найганебніших міжнародно-правових договорів в історії. Найганебніших не тому, що для нас, українців, він настільки болючий, а тому, що із його невиконанням пов’язана фактична смерть міжнародно права.

24 роковини підписання цього договору українці зустрічають в умовах повномасштабної війни із московією — супротивником, який переважає нас кількісно і який був одним із «гарантів безпеки» відповідно до Будапештського меморандуму. Одним, але не єдиним. Історія Будапештського меморандуму (далі — БМ) — історія зради вищого політичного керівництва. 5 президентів задіяні в цьому процесі — Леонід Кравчук та Леонід Кучма — при підготовці і підписанні. Олександр Турчинов (в.о. президента), Петро Порошенко та Володимир Зеленський — в процесі невиконання БМ. Український інформаційний простір в усіх найважливіших моментах політики є брехливим та антиукраїнським. Аналогічно і в питанні БМ.

1-ша брехня — Будапештський меморандум не є договором, тому Україна не має жодних гарантій. Це брехня від першого і до останнього слова. Віденська конвенція визначає чіткі ознаки та характеристики того, який саме документ є міжнародним договором, а який ні. БМ відповідно до цього є міжнародним договором, а отже покладає права та обов’язки на його підписантів.

2-га брехня — США та Велика Британія були проти реалізації Будапештського меморандуму. Очевидно, що в сучасній геополітичній архітектурі жодній із держав не є вигідним витрачати додаткові гроші, політичні сили, йти на економічні збитки, залучати свою армію до масштабної війни тощо. Причин може бути багато, проте не від «гарантів безпеки» залежала та залежить реалізація Будапештського меморандуму! Ініціатором до реалізації повинна виступати саме Україна! І отут ми підходимо до причин, чому ця брехня стала дуже поширена в українському інформаційному просторі: ні Турчинов, ні Порошенко, ні Зеленський жодного разу не спробували розпочати реалізацію гарантій безпеки. Жодного. При цьому варто також нагадати, що весною 2014 року, після втечі Януковича, при початкових рухах з боку мос-

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Роковини Будапештського меморандуму ковії в бік окупації Криму, Велика Британія запитувала виконувача обов’язків президента Турчинова, чи розпочинаємо ми консультації, передбачені Будапештським меморандумом. Турчинов відмовився. Петро Порошенко слідом за Турчиновим також не спробував реалізовувати БМ. Більше того, в порушення Конституції та Закону України «Про оборону» навіть воєнний стан не було введено. А введення воєнного стану було обов’язком президента та зафіксувало б московію країною-агресором

же бути ще однією з причин, чому Офіс Президента на чолі з Єрмаком так прагне замінити генерала Залужного на когось більш керованого. Ну, щоб в майбутньому уникнути аналогів «Харківського контрнаступу».

3-тя брехня — ми неодноразово згадували «Будапештський меморандум» на міжнародному рівні, але партнери не виконують. Ця брехня зокрема вигідна промосковським силам, для сіяння антизахідних настроїв. А суть полягає в тому, що реалізація своїх прав в юридичній площині полягає

Володимир Зеленський є людиною, яка повністю провалила підготовку до війни, продовжила руйнування українського оборонного сектору. З іншого боку – не допомагати Україні також неможливо. По-перше, московія тоді змістила б геополітичні баланси на свою користь, а по-друге — симпатія та співчуття народів світу знаходяться на боці українців. І з останнім будь-яка влада на Заході змушена рахуватись. Зокрема і німецька, попри всю свою бізнесову спорідненість із нафто-газовими кремлівськими грошима.

з юридичної точки зору. І юридичні наслідки цього були дуже поганими — саме через відсутність воєнного стану Ангела Меркель отримала можливість на міжнародному рівні завжди вживати словосполучення «громадянський конфлікт», «ситуація на Донбасі». Ще одним наслідком стали в майбутньому 30 тисяч кримінальних справ проти добровольців, відкритих в час президенства Петра Порошенка і не закритих (дуже неочікувано) при Володимирі Зеленському. Відсутність воєнного стану була необхідною передумовою для юридичної фіксації росії агресором та подальших дій на рівні Ради Безпеки ООН та для реалізації Будапештського меморандуму. Натомість Порошенко організував зрадливі антиукраїнські «мінські угоди», які в майбутньому повинні стати підставою для його притягнення, а також — Леоніда Кучми, — до кримінальної відповідальності. Зеленський продовжив лінію поведінки своїх попередників. Навіть не просто продовжив, а суттєво поглибив її. Повністю проваливши підготовку до війни, попри всі попередження від західних партнерів, навіть після початку повномасштабного вторгнення Володимир Зеленський так і не спробував активізувати Будапештський меморандум. Постійно урізаючи витрати на армію, оборонпром, Володимир Зеленський зараз просить увесь світ про допомогу, при цьому майже не відновлюючи Укроборонпром та не створюючи на його базі конче необхідних нам виробництв зброї та боєприпасів. Про необхідність такого виробництва, до речі, у своїй статті наголошує головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Що мо-

в дотриманні певної процедури. І від того, що Порошенко чи Зеленський в своїх інтерв’ю на міжнародних конференціях, відосиках чи ще деінде згадують словосполучення «Будапештський меморандум» — від того юридична процедура не запускається. Віктор Іванович Шишкін, суддя Конституційного Суду у відставці, перший Генеральний прокурор України, один із найкращих правознавців країни давно, чітко та публічно розповідав, що реалізація Будапештського меморандуму повинна була розпочатись із направлення відповідних «дипломатичних нот» країнам-підписантам. Нота як міжнародний документ має одну особливість — вона вимагає обов’язкової відповіді. Після написання відповідних «нот» повинні були і розпочатись консультації, як це передбачено в офіційному тексті. Коли Порошенко чи Зеленський згадували «Будапештський меморандум», не виконавши при цьому відповідних процедурних умов, то вони банально вводили в оману українське суспільство, стараючись зібрати при цьому максимум електоральних симпатій. Проте середньостатистичний українець таких тонкощів не розуміє та, зрештою, не може знати, а «чесні» журналісти провідних ЗМІ та всякого роду «експерти» потурбувались, щоб така інформація якомога менше потрапляла в суспільну свідомість. Керівництво Західних країн добре розуміє все вищезазначене. І діє відповідно до своїх інтересів, виходячи із дій нашої влади. Водночас іронічно реагуючи на тези-вимоги Зеленського «от якби у нас була така-то зброя, то ми тоді московитам могли так жорстко відповідати». В очах керівництва Заходу

Запуск Будапештського меморандуму дав би Україні можливість не просто просити про допомогу, а вимагати її! Законно, справедливо, аргументовано та публічно. Окрім того, Україна володіла третім ядерним потенціалом у світі. І сама вартість нашої ядерної зброї суттєво перевищувала сотні мільярдів доларів. І якщо виходити виключно із такої економічної калькуляції — найбільша допомога нами отримана від США і наразі складає близько 40 мільярдів. Відчуваєте різницю? А це ще не враховуючи безпековий аспект меморандуму (його головну частину) та того, що значна частина допомоги нам надається у формі кредитів. Раніше чи пізніше за це прийдеться платити. І вже на саме завершення — українці мусять пам’ятати, хто у Верховній Раді голосував «за» ядерне обеззброєння України. Доклали до цього чимало зусиль і ті, кому робили імідж патріотів-націоналістів. Зокрема і персони з розряду покійного письменника Івана Драча, члена «Народного Руху» В’ячеслава Чорновола. Та й не його одного. За красивими патріотичними вивісками вже в ті часи часто ховались сексоти (секрєтниє сотруднікі) кгб та агенти ворогів України. Зараз ситуація тільки поглибилась, а спекуляції на «урапатріотизмі» сягнули небачених масштабів. Тому «по ділам їхнім пізнаєте їх»... А діла всіх тих, хто 30 років доводив Україну до теперішнього стану, вимагають відправки цих діячів на смітник історії. А багатьох — в тюремні камери.

07.12.2022 — № 26

Реклама

5

6

Війна

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Попередні уроки ведення бойових дій після вторгнення росії в Україну: лютий–липень 2022 р. Аналіз RUSI

У

країнські військові експерти разом із британськими фахівцями підготували аналіз перебігу війни і ведення бойових дій з лютого до липня 2022-го. Попри переваги росіян в озброєнні та живій силі, українська рішучість і винахідливість дозволила завдати росіянам поразки. Безумовно, без західної підтримки українцям не вдалося би розвинути успіх. І подальша підтримка Заходу є запорукою перемоги України у цій війні. Аналіз опублікував Королівський інститут об’єднаних сил (RUSI). Це дослідження ранніх фаз війни 2022 року проливає світло на сильні та вразливі сторони України й потребу в подальшій підтримці Заходу.

Повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року надало рідкісну можливість реально оцінити можливості Збройних сил російської федерації (зс рф) і наслідки низки можливостей для ведення сучасної війни. У багатьох публічних судженнях з цих питань бракувало підтверджувальних даних або розуміння оперативного планування й ухвалення рішень в Україні. Щоб гарантувати, що ті, хто витягує уроки з конфлікту, роблять це на міцній основі, цей звіт прагне окреслити ключові уроки на основі оперативних даних, зібраних українським Генеральним штабом. Велика частина цього звіту ще не може бути оприлюднена, тому цей матеріал слід розуміти як свідчення, а не як академічне дослідження. росія планувала вторгнутися в Україну протягом 10 днів, а потім окупувати країну, щоб уможливити анексію до серпня 2022 року. Російський план передбачав, що швидкість і використання обману, щоб утримати українські сили подалі від Києва, могли б забезпечити швидке захоплення столиці. Частково російський план обману вдався і росіяни досягли переваги у співвідношенні сил 12:1 на північ від Києва. Проте сама оперативна безпека, яка уможливила успішний обман, також призвела до того, що російські сили були неготовими на тактичному рівні до ефективного виконання плану. Найбільшим недоліком російського плану була відсутність реверсивних дій. У результаті, коли швидкість не дала бажаних результатів, російські сили виявили, що їхні позиції постійно погіршувалися в міру мобілізації в Україні. Попри ці невдачі росія переорієнтувалася на Донбас й оскільки Україна витратила чимало своїх запасів боєприпасів, продемонструвала успіх у наступних операціях, уповільнених рішучістю, а не можливостями, українських військ. З квітня Захід став стратегічною глибиною України, а

Збройні Сили України (ЗСУ) відібрали в росії ініціативу лише після того, як далекі обстріли поставили під загрозу матеріально-технічне забезпечення росії. Тактична компетентність російських військових виявилася значно нижчою порівняно з очікуваннями багатьох спостерігачів, які базуються в Україні та за її межами. Тим не менш, російські системи озброєнь виявилися здебільшого ефективними, а підрозді-

встановлення заходів контролю є неадекватними. Результатом є те, що можливості, які повинні посилювати вплив одне одного, повинні використовуватися послідовно. Крім оцінок російських збройних сил, є важливі уроки, які можна винести з конфлікту для британських та інших збройних сил НАТО. Найважливіші з них: Згодом це дослідження можна буде розширити, щоб охопити пізнішу

такою значною на початку конфлікту, з перевагою трохи більше 2:1: 2 433 системи ствольної артилерії проти 1 176; і 3 547 реактивних систем залпового вогню проти 1 680. Україна зберігала артилерійський паритет перші півтора місяці, але потім почали вичерпуватися боєприпаси, так що до червня зс рф мали перевагу в обсязі вогню 10:1. Очевидно, що жодна країна НАТО, окрім США, не має достатніх початкових запасів зброї для ве-

ли з вищим рівнем досвіду продемонстрували, що зс рф мають значний військовий потенціал, навіть якщо недоліки в підготовці та контексті їхнього застосування означали, що російські військові не змогли реалізувати цей потенціал. Беручи до уваги особливості російської кампанії, можна виокремити п’ять ключових сфер, які слід контролювати, щоб судити про те, чи досягає російська армія прогресу у вирішенні своїх структурних і культурних недоліків. Ці області повинні використовуватися для оцінки бойової потужності росії в майбутньому. Наразі підрозділи зс рф діють за ієрархією зв’язків, у якій першочерговим є наземний компонент, натомість армія в цілому підпорядкована спецслужбам. Це створює неоптимальну зайнятість інших родів військ. Модель формування сил зс рф має недоліки. Вона пропонує створення зведених загальновійськових формувань у воєнний час, але не має вдосталь сили молодшого керівництва, щоб об’єднати ці підрозділи. Існує культура посилення невдачі, якщо накази не змінюються на вищих рівнях. У повітряно-космічних силах росії це менш очевидно, ніж у сухопутних військах і вмс. Зс рф є культурно вразливими до обману, оскільки їм бракує здатності швидко об’єднувати інформацію, вони культурно не схильні надавати тим, хто виконує накази, контекст для винесення суджень, і стимулюють культуру нечесного звітування. Сили та засоби рф схильні до «дружнього вогню». Системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та інші засоби рідко не конфліктують, тоді як процеси ідентифікації «свого» від ворога та

фазу війни, коли Україна перейшла до наступальних операцій. Однак оскільки ЗСУ витрачають значну кількість боєприпасів і зараз залежать від своїх міжнародних партнерів щодо обладнання, важливо, щоб ці партнери винесли відповідні уроки з війни, не в останню чергу, щоб вони могли підготуватися до стримування майбутніх загроз і якнайкраще підтримувати Україну. Перемога України можлива, але для цього потрібні значні важкі бої. За відповідної підтримки Україна може перемогти. У сучасній війні немає притулку. Противник може завдавати ударів по всій глибині бойових дій. Живучість залежить від розподілу запасів боєприпасів, командування та контролю, зон обслуговування та літаків. Україна успішно ухилилася від першої хвилі ударів росії, розвівши свої арсенали, авіацію та протиповітряну оборону. І навпаки, росіянам вдалося задіяти 75% об’єктів статичної оборони за перші 48 годин війни. Також недостатньо розмістити штаб-квартиру в цивільній будівлі, щоб зробити її життєздатною. Британська армія повинна враховувати вразливість вищого ешелону. Королівські ВПС повинні розглянути, скільки запасних комплектів для розгортання вони мають, щоб забезпечити розпорошення своїх флотів. Воєнні дії вимагають великих початкових арсеналів і значного запасу потужностей. Незважаючи на те, що протитанкова керована зброя виділяється в публічному наративі, Україна притупила спробу росії захопити Київ, використовуючи масований вогонь з двох артилерійських бригад. Різниця в чисельності між російською та українською артилерією була не

дення війни або промислового потенціалу для підтримки великомасштабних операцій. Безпілотні авіаційні комплекси (БпАК) та протидії БпАК мають важливе значення в усіх родах військ та на всіх рівнях. Попри те, що вони є критично важливими для конкурентоспроможності, забезпечуючи ситуаційну обізнаність, 90% використовуваних БпАК втрачаються. Здебільшого БпАК повинні бути дешевими і доступними. Для сухопутних військ вони мають бути органічно вписані в підрозділи для цілей як ситуаційної обізнаності, так і захоплення цілей. Основним засобом протидії БпАК є РЕБ. Іншою важливою тактичною вимогою є оповіщення про присутність БпАК. Для Королівських ВМС система протидії БпАК має вирішальне значення для захисту суден, що діють поза межами захисту оперативної групи. Для Королівських ВПС критично важливим є забезпечення оглядового зондування для визначення місцезнаходження БПЛА з метою сприяння протиповітряній обороні. Це дозволяє розставляти пріоритети оборонних ресурсів на правильних напрямках. Сила повинна боротися за право на точність. Точність не тільки набагато ефективніша в результатах, які вона забезпечує, але також дозволяє силам зменшити свій хвіст матеріальнотехнічного забезпечення, що робить їх більш живучими. Однак точної зброї мало, і її можна знищити за допомогою РЕБ. Щоб ланцюги знищення працювали з необхідною швидкістю, РЕБ для атаки, захисту та пеленгації є критично важливим елементом сучасних загальновійськових операцій. Послідовність вогню для порушення РЕБ

Війна

07.12.2022 — № 26 і створення вікон можливостей для точних ефектів є критично важливою та створює вимоги до навчання. У сучасній війні електромагнітний спектр навряд чи буде закритий, але він постійно порушується, і сили повинні намагатися отримати перевагу в ньому. Для сухопутних сил всепроникний ISTAR (розвідка, спостереження, захоплення цілей та рекогностування) на сучасному полі бою та багатошарове використання кількох датчиків на тактичному рівні роблять можливість приховування сил надзвичайно низькою. Виживання часто забезпечується достатньою розосередженістю, щоб стати економічно невигідною ціллю, достатньою швидкістю пересування, щоб перервати ланцюг ураження противника і в такий спосіб уникнути зіткнення, або проникненням в укріплені споруди. Укриття і поспішна оборона можуть підвищити безпосередню живучість, але також створюють ризик того, що війська будуть зафіксовані вогнем, у той час, як високоточний вогонь і спеціальні боєприпаси, не залишають ці позиції життєздатними. Замість цього війська повинні надавати пріоритет концентруючим ефектам, концентруючи масу лише за сприятливих умов — зі здатністю надавати взаємну підтримку поза межами прямої видимості — і надавати перевагу мобільності як критич-

но важливому компоненту своєї живучості. Варто підсумувати три важливі моменти, які політики повинні винести з цього конфлікту, якщо вони хочуть забезпечити національну безпеку на міцному фундаменті. По-перше, війна в Україні продемонструвала, що рівні споживання в умовах бойових дій високої інтенсивності залишаються надзвичайно високими, і що стійкість вимагає здатності будувати нові підрозділи, виробляти запасні частини і боєприпаси, а також мати достатні запаси, щоб залишатися конкурентоспроможними на початковому етапі бойових дій. Наразі очевидно, що інші члени НАТО, окрім США, не мають сильних позицій на цих фронтах. По-друге, ЗСУ були конкурентоспроможними проти своїх супротивників не завдяки кращому оснащенню на ранніх етапах війни, а завдяки здатності до адаптації — особливо на тактичному рівні — і швидко впроваджували нові спроможності та концепції застосування для вирішення конкретних проблем у тих сферах уразливості, де росіяни досягли переваги. Для країн НАТО критично важливе питання полягає не в тому, чи дає перевагу конкретна система озброєнь, хоча це і бажано, а в тому, чи політика, дозволи і промислові процеси країни

дають змогу швидкому розвитку, експериментуванню, вдосконаленню та придбанню в широких масштабах і застосуванню нових систем. По-третє, точаться численні дебати про те, чи доводить війна корисність або застарілість різних військових систем: блукаючі боєприпаси проти артилерії, або ПТРК проти танків. Ці дебати здебільшого не мають сенсу. Застарілі системи, від танків Т-64 до РСЗВ БМ-21 «Град», довели свою важливу роль у виживанні України. Це не означає, однак, що історичні концепції застосування цих систем залишаються доцільними. Ключовим пріоритетом є розуміння того, як нові спроможності не лише відкривають можливості самі по собі, але й уможливлюють і посилюють ефекти, що досягаються застарілими системами. Можливо, найважливішим є усвідомлення того, як правильне використання вишуканих можливостей може посилити вплив дешевого і грубого обладнання. Очевидно, що для використання цих можливостей можуть

знадобитися зміни до бойових порядків, С2 (командування і контролю) і новітніх технологій. Групування бронетехніки в якості резерву, яке буде здійснено за сприятливих обставин, наприклад, може мати більше сенсу, ніж її розподіл на передньому краї сил наступального маневру. Також цілком ймовірно, що синергія між старими і новими можливостями змінить баланс вимог до наступного покоління броньованих платформ. Але корисність цих інструментів не зменшується від цих змін. Тому під час модернізації збройні сили повинні вивчати, як старе і нове формують нові комбінації бойових систем, а не розглядати модернізацію як процес прийняття рішення про те, що слід закупити, а від чого слід відмовитись. І, нарешті, попри всі нові можливості на полі бою, війна в Україні позначена звичайними прорахунками, невизначеністю і людськими помилками. Для України перемога є вкрай важливою, але вона може бути досягнута лише за умови постійної підтримки міжнародних партнерів. Автори: Михайло Забродський, доктор Джек Вотлінг, Олександр Данилюк та Нік Рейнольдс. Джерело: RUSI (https://rusi.org/ explore-our-research/publications/ special-resources/preliminary-lessonsconventional-warfighting-russiasinvasion-ukraine-february-july-2022). Переклад газети «Сурма».

МАГАЗИН УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВАНОК • чоловічі сорочки • жіночі вишиванки та сукні • дитячі вишиванки та пліття • патріотичні футболки та головні убори • одяг та крижми для хрещення • ікони та свічки • українські аксесуари, віночки, намиста • все для св.Причастя Частина виручених коштів передається для ЗСУ ПРИЙМАЄМО ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАМОВЛЕННЯ БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА ПО ТЕРИТОРІЇ США www.luxartbylana.com 1172 W. LAKE COOK RD., BUFFALO GROVE, IL 60089 773-231-7347 G lana'svyshyvanky"k @lana'svyshyvanky _ luxartbylana"

7

8

Війна / Міжнародна політика

Анатолій Якименко, Вінниця «Сурма»

Ч

им більше часу збігає від 24 лютого, тим більше несподіваної інформації спливає про російсько-українську війну у світових медіа. Американська щоденна ділова газета The Wall Street Journal нещодавно назвала ім’я особи, яка відіграла головну роль у переконані володимира путіна вдатися до повномасштабної військової агресії проти України. Цією особою виявився російський мільярдер Юрій Ковальчук.

Юрій Ковальчук

Українське прізвище банкіра та медіамагната не має дезорієнтовувати — Юрій та його старший брат Михайло (вчений-фізик, президент Курчатовського інституту) народилися у Ленінграді 1951 та 1946 року відповідно. The Wall Street Journal приділяє увагу саме Юрію, який обговорював з президентом рф одвічний конфлікт росії із Заходом і переконував колишнього «кагебіста» у силі першої та слабкості другого. І цю міць, на думку мільярдера, настав час продемонструвати вторгненням в Україну. Однак не меншу роль у прояснені розбіжностей між Заходом та росією відігравав і Михайло Ковальчук, який є таким собі російським Джорданом Пітерсоном — публічним інтелектуалом, який викриває антигуманну сутність хтивих та жадібних капіталістів, які задумали вивести спеціальний підвид людини — людину службову, що матиме обмежену самосвідомість (щоб не претендувати на владу), задовольнятиметься їжею і погодиться на контроль народжуваності. Для цього, на думку вченого, і створена ВООЗ, яка призначена для того, щоб взяти під контроль геном людини з подальшим його редагуванням. Лекцію можна вільно знайти на YouTube під назвою «Михаил Ковальчук об образовании и создании служебного человека (форум «Армия-2020»)». Звідки The Wall Street Journal дізнався про розмови володимира путіна і Юрія Ковальчука здогадатися нескладно, а ось звідки російська еліта набула переконаності і слабкості За-

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Усвідомлення причин російсько-української війни триває ходу й відсутності його реакції на війну в Україні — запитання значно цікавіші. Одразу після перших днів війни у світі заговорили про прорахунки всіх розвідок, передусім, звичайно, російської. Так, спецслужби рф стали заручниками власних стереотипів про недолугих українців, але психологічний портрет, навіть можна сказати метафізичний паспорт західних еліт у них виявився доволі точний — «аристократи» Європи не планували реагувати навіть на вольовий спротив українців, і якби не народний тиск у США, Великій Британії, Німеччині, Франції тощо, то невідомо, чи Україна отримала б наступальні види озброєнь. Було би помилкою вважати, що інформацію про стан істеблішменту Європи путін черпав від російської розвідки чи від умовних кур’єрів, які передавали долари для умовної Марін Ле Пен. Цим займалася публічні російські інтелектуали на зразок Олександра Дугіна, Андрія Фурсова, Сергія Кургіняна чи навіть Нікіти Міхалкова. Усі ці люди мали вигляд міських божевільних, але для української аудиторії, і те, виключно тоді, коли вони представляли вчення про «рускій мір». Якщо послухати їхні лекції і публічні виступи про головні течії країн сучасного Заходу, то їм не можна відмовити в адекватності і точності. Брати Ковальчуки, голова «Сбербанку» Герман Греф з його протеже психіатром Андрієм Курпатовим — це далеко не повний перелік додатку до команди Дугіна, які ретельно вивчали західні суспільства, відвідуючи панелі наукових конференцій, не таких уже й близьких для себе, принагідно відзначимо. Всі ці люди, як у нас чомусь прийнято вважати, не просто презентували російську культуру за кордоном, передусім вони вивчали чужі культури. І робили це професійно. Саме тому Юрій Ковальчук і його друг володимир путін були переконані у тому, що західні суспільства ніяк не відреагують на війну, тому що війна можлива тоді, коли є добро і є зло, а якщо доктрина множинності істини народжує етичний релятивізм, то нема етики, а з нею нема війни — нема за що воювати. Невипадково російсько-українська війна трактується у західних ЗМІ як конфлікт, а не війна. Не випадково західні еліти турбує провокація росії, турбує ядерна війна, все, що завгодно, тільки не життя зі злом, злом якого в їхньому бутті нема. Ось саме про це кремль регулярно інформували доктори політичних, соціологічних та філософських наук. А тепер запитаймо, чим займалися українські гуманітарії та публічні ін-

Фото: themayor.eu.jpeg

телектуали, і чи інтелектуали вони взагалі, і чи українські, якщо за тридцять років перебуваючи в російському просторі не зуміли роздивитися нацизм та українофобство російського народу, не зуміли попередити про небезпеку, викрити його сутність. Що це, як не професійна профнепридатність? При чому варто зауважити, що частина українських науковців та публічних інтелектуалів донині бачать загрозу в українському націоналізмі та ресентименті, а інші, лаючи дугіних, не бачать моральної деградації західних інтелектуалів, ведучи боротьбу з українською корупцією за гроші американських фінансових аферистів, наприклад, від демократичної партії США. Наступною цікавою темою, яка почала спливати після дев’яти місяців війни, є військова готовність країн НАТО. З’ясувалося, що в разі необхідності протистояти росії у прямому конфлікті боєприпасів у Німеччини стало б аж на два дні. Не краща ситуація і в інших членів НАТО, окрім США, звичайно. Інформація про відновлення виробництва боєприпасів радянського зразка після літніх заяв щодо переходу на натівські стандарти взагалі формулює наступне незручне запитання до українських інтелектуалів, експертів та політологів, які донині вважають російсько-українську війну таємною спецоперацією англосаксів по військовому розгрому росії з метою перетворення її на сировинний додаток світу: цікаво, чим НАТО збиралося громити росію, якщо в грудні стоїть питання про виробництво патронів до радянських автоматів на території країн НАТО? Важливо розуміти, що так мислить не армія проросійських експертів в Україні, які не вірили у війну і просто брали гроші від Медведчука, а так мислять

за відчуттями 90% проукраїнських інтелектуалів, навіть не задумуючись, що в такий спосіб вони прямо звинувачують союзників України у розв’язані війни проти неї шляхом провокації росії. Хоча будь-якій людині без спеціальних знань та освіти зрозуміло, що анексії Криму і війни на Донбасі у 2014 було більше ніж достатньо для того, щоб звинуватити росію в порушені міжнародного права і розпочати спецоперацію з повернення її до меж московського царства. Натомість Захід допоміг рф збудувати Керченський міст до окупованого Криму та довести до стану готовності газогін «Північний потік» по дну Балтійського моря. Тобто росія уже була комфортним сировинним додатком Європи і ніхто не готувався її перемагати на полі бою за допомогою зброї. Ніхто не прагнув її розпаду чи фрагментації, швидше навпаки — США та НАТО готові були прийняти поглинання росією України та Білорусі. Отже, чи відбувається якесь просвітлення в Україні та світі щодо причин російсько-української війни, сказати поки складно. Безперечно, щось змінюється у кращий бік. Зокрема й під впливом публікацій у західній пресі. Але «каші» в головах вистачає скрізь, про що свідчать чергові одкровення президента Франції Макрона, який знову порушив питання на зустрічі з президентом США Байденом безпеки росії. Лише подумати — країна, яка донині погрожує планеті ядерною війною, виявляться потребує гарантій безпеки. Шлях світу до одужання буде важким і болісним. Автор: Анатолій Якименко — мислитель, медичний експерт, автор ютуб-каналу TRIGGER MMA (https://bit.ly/3mLZ437).

Міжнародна політика

07.12.2022 — № 26

С

енатор Джон Корнін, автор «Закону про захист української демократії за допомогою лендлізу», прийнятого Конгресом США у квітні та підписаного президентом Джо Байденом 9 травня 2022 року, використав при його розробці як зразок Закон США про ленд-ліз 1941 року (офіційна назва — «Закон про сприяння обороні Сполучених Штатів», підписаний президентом США Ф. Рузвельтом 11 березня 1941 р.). Однак використання тексту 80-річної давності як прикладу не було його простим копіюванням. Між двома законами є суттєві відмінності.

Закон 2022 року, який обмежив операції з оборонними матеріалами лише діями з передачі їх у борг і здачу в оренду, дозволив зняти межу вартості переданих оборонних матеріалів, що був у Законі 1941 року. У Законі 2022 року відсутня вимога оплати переданих оборонних матеріалів, а також знято строки такої оплати. Крім того, Закон 2022 р. вимагає від президента США встановлення протягом 60 днів прискорених процедур з передачі оборонних матеріалів, але не наполягає на його регулярних звітах Конгресу про операції, що проводяться. Неважко бачити, що порівняно із Законом 1941 р. Закон 2022 року надає суттєво сприятливіші умови як донору та орендодавцю оборонних матеріалів (президенту США), так і їхньому реципієнту та орендарю (уряду України). Практична доля реалізації обох законів виявилася набагато драматичнішою, ніж їхні тексти. За 4 роки та майже 6 місяців (з 11 березня 1941 р. до 2 вересня 1945 р.) дії Закону 1941 р. адміністрація Рузвельта передала союзникам оборонних матеріалів на загальну суму 769.7 млрд дол. у цінах 2022 р. (всі вартісні показники тут і нижче перераховані у ціни 2022 р. за допомогою дефлятора ВВП США). За 6 місяців та 21 день (з 9 травня до 30 листопада 2022 р.) адміністрація президента Байдена згідно із Законом від 2022 р. не передала уряду України оборонних матеріалів на жодний цент. Коректніше порівняння як фактичного виконання двох законів, так і в цілому масштабів військової допомоги з боку США має проводитися щодо перш за все країн, заради яких ці закони і приймалися: у 1941 р. — для Британії, у 2022 р. — для України, а також за порівняні терміни. Насамперед має сенс порівняти відносний тягар військово-економічного

9

Два ленд-лізи

становища країн, на адресу яких передбачалося направляти військову допомогу каналами ленд-лізу на момент прийняття обох законів — відповідно Британії на 11 березня 1941 р. та України на 9 травня 2022 р. У 1941 р. на європейському театрі військових дій агресорами виступали Німеччина та Італія, які використовували під час військових дій як власні ресурси, і ресурси, одержувані ними на окупованих територіях у Європі. У 2022 р. агресорами є росія, яка використовує як свої власні ресурси, так і ресурси, які одержує на окупованих українських територіях, а також Білорусь, яка надала свій військово-економічний потенціал путінському режиму.Одержувачами військової допомоги від США у 1941 р. була Британія (враховується разом з її домініонами Канадою, Австралією та Новою Зеландією), а у 2022 р. — Україна. Військово-економічне становище України навесні 2022 р. було набагато важчим, ніж становище Британії навесні 1941 р. Розрив між росією та Білоруссю, з одного боку, та Україною, з іншого, навесні 2022 р. був значно більш драматичним, ніж між Німеччиною та Італією, з одного боку, та Британією, з іншого, навесні 1941 р. Це розрив становив: ● за населенням — 5,5 раза для України порівняно з 3,4 раза для Британії, ● за ВВП — 17,2 раза для України порівняно з 2,1 раза для Британії, ● за військовими витратами — 6,3 раза для України в порівнянні з 1,7 раза для Британії. Тяжкість військово-економічного становища Британії навесні 1941 р. була адекватно оцінена президентом США Ф. Рузвельтом. Відразу після набрання чинності Законом про лендліз 11 березня 1941 р. адміністрацією відкрито фінансування, і почалося масове відвантаження оборонних матеріалів на Британські острови. Станом на 1 червня 1941 р., тобто за перші два місяці та 21 день дії Закону, на військову допомогу Британії було виділено фінансування на суму 7 млрд дол., з яких на ту саму дату було розміщено замовлення на 4,25 млрд дол. (у цінах

2022 р. ці цифри становлять 107,5 та 65,3 млрд дол. відповідно). Для порівняння: на 1 грудня 2022 р., тобто через 6 місяців і 22 дні після набрання чинності Законом про лендліз для України 2022 р., адміністрація Байдена цим каналом, як уже зазначалося вище, не поставила Україні жодного танка, жодної зброї, снаряда, автомата, патрона. Військова допомога Україні надавалася іншими каналами, тож її розміри можна порівняти з розмірами поставок за ленд-лізом на адресу Британії. Незважаючи на те, що за найважливішими військово-економічними показниками становище України у 2022 р.

було у 4-8 разів важче, ніж становище Британії у 1941 р., вся військова допомога, надана США Україні за 205 днів 2022 р. по всіх каналах виявилася меншою, ніж допомога США, надана Британії за 82 дні 1941 р. по каналу лендлізу, відповідно: ● за вартісною оцінкою — приблизно в 4 рази; ● у відсотках до військових витрат коаліції агресорів — приблизно втричі; ● у відсотках до ВВП США — приблизно в 45 раз. Автор: Андрій Ілларіонов. Джерело: Континент (https:// kontinentusa.com/dva-lend-liza/).

10

Міжнародна політика / Економіка

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Чи замінить венесуельська нафта російську? ЧОМУ США ДОЗВОЛИЛИ CHEVRON РОЗРОБЛЯТИ НАФТОВІ РОДОВИЩА У ВЕНЕСУЕЛІ.

,200 тис. барелів/день. Ліцензія визначається як «лімітована», оскільки передбачає певні обмеження діяльності компанії. Переинулої суботи, 26 листопа- довсім поки що йдеться про видобуток да, адміністрація Джо Бай- нафти лише в обсязі, необхідному для дена поновила на шість мі- покриття венесуельського боргу песяців ліцензію американській компанії Chevron на розширення розробки нафтових родовищ у Венесуелі та транспортування венесуельської нафти до США. Попри те, що ймовірність схвалення такого рішення була відома ще кілька місяців тому, на тлі війни в Україні та особливо наближення дати набуття чинності ембарго ЄС на імпорт російської нафти (5 грудня), воно викликало чималу зацікавленість. Реакція варіюється від завищених сподівань на повне заміщення російської нафти та очікування радикальних змін на світовому ринку нафти до заперечення можливості якогось позитивного результату. Згадана ліцензія передбачає виробництво й видобуток нафти і нафтопродуктів чотирма спільними підпри- ред Chevron. Нафта, видобута спільниємствами, створеними Chevron із ве- ми підприємствами, має продаватися несуельською державною нафтовою самій Chevron і постачатися виключно компанією PDVSA. До впроваджен- до США, при цьому не дозволяється виня санкцій у 2019 році зазначені під- плата ані податків чи відсотків уряду приємства сукупно виробляли майже Венесуели, ані дивідендів, зокрема у

М

WE REPAIR ц МИ РЕМОНТУЄМО Phones телефони Tablets планшети Computers комп’ютери LapTops ноутбуки Game Consoles ігрові приставки Game Controllers ігрові контролери iWatches and etc та інше ...

!!!FREE DIAGNOSTIC!!!

Cracked Screen ?

Slow Performance ?

Hardware Failure ?

Infected by Viruses ?

Accidental Damage ?

YOU NAME IT... WE'LL DIAGNOSE IT FOR *FREE* IN STORE most iphone repairs might be done in like an hour any iPhone LCD or SCREEN repair will be fixed in 15 - 20 min

You won't find better prices for your favorite devices Ви не знайдете кращих цін на свої улюблені пристрої.

формі сировини, венесуельській компанії PDVSA та будь-якому спільному підприємству, в якому вона володіє більш ніж 50% акцій. Також забороняються трансакції з будь-якими венесуельськими компаніями, пов’язаними з росією та Іраном.

про надання дозволу на отримання венесуельської нафти в рахунок боргу, з’явилися у світових медіа 7 лютого 2022 року — ще до початку масштабного вторгнення рф в Україну, хоча вже в той період, коли його ймовірність серйозно розглядали американські військові. Причиною послаблення санкцій насамперед була потреба американської економіки у відновленні постачання нафти з країни, котра володіє її найбільшими у світі підтвердженими покладами (300,878 млрд бар.), видобувала в найкращі роки до 3 млн бар./день і експортувала до 1,8 млн. бар./день до США — свого головного ринку збуту. Проте не слід заперечувати, що саме російська агресія проти України прискорила ухвалення рішення урядом США та сприяла досягненню ним домовленостей із урядом Венесуели з цього та з інших питань. Каракас також став більш зацікавленим у перемовинах після початку агресії: через побоювання на тлі ембарЗа інформацією видання Bloom- го на купівлю російської нафти зроberg, Chevron уже почав готувати пер- стання конкуренції з боку росії на тих шу партію нафти в обсязі 1 млн бар. для ринках, де закріпилася Венесуела, осопостачання наприкінці грудня до на- бливо на ринку Китаю, який отримує фтопереробних заводів США. майже 70% її нафти. Автори численних публікацій у свіАмериканський уряд запевнив, що тових медіа посилаються на процито- надалі послаблення санкцій залежаване Associated Press висловлювання, тиме від готовності венесуельського нібито зроблене якимось американсь- уряду до співпраці з опозицією та до ким високопосадовцем на умовах ано- проведення демократичних виборів. німності, що рішення про надання ліНа жаль, для України поки що поцензії Chevron жодним чином не пов’я- стачання венесуельської нафти не є резане з намаганнями уряду Байдена левантним через його обмежений обзнайти заміну російській нафті на тлі сяг: без постачання з інших країн це не війни в Україні, розширити виробни- зможе в найближчій перспективі допоцтво енергоносіїв у світі та вплинути на могти витіснити росію зі світового наутворення цін на світовому нафтово- фтового ринку та позбавити її прибутму ринку. Частково правда в цьому є. ків у цій сфері. В цьому випадку для нас Про повне заміщення російської важливіші зусилля уряду Байдена, нафти венесуельською, безумовно, не спрямовані на диверсифікацію нафйдеться. Венесуела не виробляє наф- тового ринку, зокрема для допомоги ти в необхідній для цього кількості й на- нам у подоланні агресора. Також, на разі не спроможна швидко налагоди- жаль, Каракас поки що великою міти виробництво великого обсягу через рою залишається другом москви, хоч і зношеність обладнання, що періоди- засуджує війну як таку: Венесуела все чно призводить до зупинення окре- ще отримує інформацію переважно з мих підприємств. Навіть за умови зро- російських джерел і продовжує офіційстання видобутку до максимальних но підтримувати фейкову російську те3 млн бар./день, як бувало в найкращі зу, що напасти на Україну росію змусироки, цього обсягу не порівнювати з ла нібито політика США й НАТО. На11 млн бар./день, які донедавна видо- вряд чи найближчим часом уряд Венебувалися в росії. суели радикально змінить цю позицію Те ж саме можна сказати з приводу — хіба що трохи пом’якшиться його неможливості знизити ціни на нафту на гативна риторика щодо США і він не світовому ринку, які зросли внаслідок висловлюватиме однозначну повну російської агресії і в результаті змен- підтримку дій росії. Проте, в кожному шення виробництва країнами ОПЕК: разі, перші кроки до демократизації та обсяги постачання не будуть настільки налагодження відносин зі США Каравеликими, щоб істотно на це вплинути. кас зробив. Заміщення російської нафти справді не було головною метою з самого поАвтор: Олександра Ковальова. чатку змін у політиці США щодо ВенеДжерело: ZN.UA (https://zn.ua/ ukr/international/chi-zaminitсуели. Повідомлення, що адміністраvenesuelska-nafta-rosijsku.html). ція Байдена розглядає запит Chevron

Реклама

07.12.2022 — № 26

MEEST CORPORATION INC.

97 Six Point Rd, Toronto

1-800-361-7345

1-416-236-2032

meest.com

ПЛАНУЙТЕ НАДСИЛАТИ В УКРАЇНУ ПОДАРУНКИ ДО СВЯТ!

MEEST ДОСТАВЛЯЄ:

*

MEEST KARPATY 6725 West Belmont Ave, Chicago, IL 60634 TEL: 773-489-9225

us.

MEEST CHICAGO 820 Ridge Ave Unit J Lombard, IL 60148 TEL: 1-877-889-1103 TEL: 630-889-1100

MEEST PALATINE 1645 Hicks Rd., Unit K Rolling Meadows, IL 60008 TEL: 847-208-8451

11

12

Ц

Війна

ьогоріч виповнилось 25 років з моменту підписання 3 грудня 1997 року в Оттаві Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення. 17 листопада 2022 року, напередодні 25-річного ювілею угоди, Міжнародна компанія із заборони наземних мін опублікувала звіт Landmine Monitor 2022 із винесеним у заголовок пресрелізу коротким висновком: «Заборона наземних мін через 25 років: гуманітарний успіх, затьмарений новим використанням в Україні та М’янмі, велика кількість жертв». Звіт зосереджено на 2021 календарному році з інформацією до жовтня 2022 року включно, там, де це можливо. Договір про заборону мін, який було укладено двадцять п’ять років тому, і нині залишається одним із найбільш широко ратифікованих договорів про роззброєння, однак велика кількість жертв серед цивільного населення та нове використання мін в Україні та М’янмі вказують на виклики, які необхідно подолати, щоб досягти звільнення світу від мін. Оттавська конвенція 1997 року передбачає повну відмову від застосування протипіхотних мін ненаправленої дії, припинення їхнього виробництва та накопичення, повне знищення запасів за винятком незначної кількості, необхідної для розробки і навчання розмінуванню та ліквідації мінних полів. Міжнародна компанія із заборони наземних мін (The International Campaign to Ban Landmines — ICBL) дотримується цієї угоди як найкращої основи для припинення використання, виробництва, накопичення та передачі протипіхотних мін, а також для знищення запасів, розчищення замінованих територій та надання допомоги постраждалим громадам. Базові положення Оттавської конвенції: • Припинення використання, виробництва, передачі та накопичення протипіхотних мін будь-якою стороною за будь-яких обставин; • Якнайшвидше знищення всіх наявних запасів протипіхотних мін; • Більш ефективне розмінування територій та знищення всіх встановлених наземних мін і вибухонебезпечних решток війни; • Реалізація прав і потреб усіх жертв наземних мін та вибухонебезпечних предметів. Україна підписала угоду про заборону мін 24 лютого 1999 року у НьюЙорку та ратифікувала її 27 грудня 2005 року, ставши державою-учасницею з 1 червня 2006 року. На момент підписання Україна володіла п’ятим у світі за кількістю арсеналом протипіхотних мін, поступаючись лише Китаю, російській федерації, США та Пакистану. Він дістався у спадок від срср і налічував близько 6 млн мін.

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

російські міни в Україні: до 25-річчя Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін 6 грудня 2018 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про протимінну діяльність в Україні», який набув чинності 25 січня 2019 року. З 2006 року, згідно зі статтею 7 Оттавської конвенції, Україна регулярно на-

дентна ситуація, коли держава, яка не є учасником протимінної конвенції, масово використовує міни на території держави-учасниці угоди. Це стало найбільшим викликом для утверджуваної у світі норми щодо заборони ви-

Типи протипіхотних мін, які Росія використовує в Україні з лютого 2022 року

дає щорічні звіти про заходи, здійснені на виконання Конвенції. Звіти містять дані про: • кількість і типи протипіхотних мін; • виконання програм зі знешкодження мін з інформацією про кількість і типи знешкоджених мін; • кількість і типи мін, призначених для навчання; • кількість, типи і термін давності встановлених мін; • місця розташування всіх мінних полів; • заходи, вжиті для попередження цивільного населення; •заходи, вжиті з метою запобігання порушенням Конвенції та покарання порушників. Найсвіжіший зі звітів України, який охоплює 2020 календарний рік, було подано 1 квітня 2021 року. Росія застосувала щонайменше сім типів протипіхотних мін з моменту вторгнення в Україну 24 лютого. Це безпрецедентна ситуація, коли країна, яка не є учасником договору, застосовує зброю на території держави-учасниці. Натомість російська федерація не є учасником Конвенції про заборону протипіхотних наземних мін та активно використовувала їх від початку агресії проти України з 2014 року й особливо після широкомасштабного нападу від 24 лютого 2022 року. Як зазначають укладачі звіту, склалась безпреце-

во якої почалось в рф на початку 1990-х років, тобто вже після здобуття Україною незалежності, що доводить, що українська армія не може мати на озброєнні таких боєприпасів. Із березня 2022 року використання росією протипіхотних мін в Україні рішуче засуджується, зокрема президентом Двадцятої наради держав-учасниць Конвенції про заборону мін Колумбією, а також Австрією, Бельгією, Італією, Новою Зеландією, Польщею та США. Окремо у звіті згадано білорусь, яка, на відміну від російської федерації, є державою-учасницею Оттавської конвенції. Надаючи військову підтримку росії, вона створює безпрецедентну ситуацію, коли країна-учасник угоди про заборону протипіхотних мін надає допомогу країні-агресору, яка не є учасницею договору. Укладачам звіту невідомо, чи включала білоруська допомога росії протипіхотні міни. Однак вони наполягають, що білорусь як держава-учасниця договору зобов’язана забезпечити умови, за яких її військова взаємодія з рф не буде сприяти останній брати участь у забороненій договором діяльності. Це означає, що білорусі заборонено передавати наявні у неї протипіхотні міни російській федерації та в будь-який інший спосіб сприяти використанню мін росією під час ведення бойових дій. Насамкінець слід зауважити схвальну реакцію укладачів звіту на використання Україною цифрових засобів для інформування цивільного населення про мінну небезпеку. Станом на червень 2022 року три мільйони осіб, які постраждали від російської агресії, були охоплені цифровими повідомленнями про ризик мін та вибухонебезпечних предметів. Це свідчить про корисність цифрових методів. Так само важливою й ефективною є підготовка соціальних працівників і педагогів, які проходять відповідні тренінги та поширюють необхідні знання про ризики від мін серед громадян. Судячи з низки якісних навчальних курсів, методичних посібників та численних візуальних матеріалів, Україна має у цьому сенсі значний потенціал. Після перемоги над російським агресором і з допомогою міжнародних організацій та іноземних партнерів наша держава цілком спроможна убезпечити власних громадян від мін і провести розмінування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами.

користання цього різновиду зброї.

Landmine Monitor 2022 визначає п’ятикратне збільшення кількості загиблих серед цивільного населення від мін в Україні за перші дев’ять місяців 2022 року, якщо порівняти з 2021 роком (277 жертв серед цивільного населення проти 58). Також, наголошується у звіті, наявні беззаперечні докази, що в багатьох випадках російські війська, перш ніж відступити та залишити свої позиції, масово встановлювали в численних локаціях міни-пастки та саморобні вибухові пристрої, що активуються жертвою. При цьому російські офіційні особи та пропаганда постійно цинічно звинувачувала українських військових у тому, що це вони порушують норми Конвенції про заборону протипіхотних мін, щодо якої російська федерація не має жодних зобов’язань. Усі типи протипіхотних мін, які використовує росія з моменту широкомасштабного вторгнення, були вироблені в рф або срср, причому деякі з них виготовлені напередодні нападу — 2021 року. Такою, зокрема, є протипіхотна міна ПОМ-3 «Медальйон», яка встановлюється за допомогою системи дистанційного мінування з відстані у 5-15 км. Це дуже небезпечна міна, оснащена сейсмічним датчиком, який Цитати та ілюстрації зі звіту спрацьовує на вагу й амплітуду кроків Landmine Monitor 2022 людини під час наближення до неї. ТаАвтор: Антон Печерський. Джерело: АрміяInform (https:// кож російські окупанти використовуarmyinform.com.ua/2022/12/05/). ють фугасну міну ПМН-4, виробницт-

07.12.2022 — № 26

Геополітика / Історія

13

Ще одна проблема для росії

К

Аскольд С. Лозинський / Askold S. Lozynskyj Нью-Йорк «Сурма»

алмики (ойрати) — монгольський народ, що оселився в Поволжі на початку XVII ст. За віросповіданням вони переважно буддисти. За переписом 2010 року в російській федерації їх нараховується майже двісті тисяч. Ще чотириста тисяч проживають за межами рф. Республіка Калмикія розташована в найвіддаленішій частині Південно-Східної Європи. За назвою вона є автономною республікою у складі рф. Остання незалежна держава калмиків була ліквідована указом російської Катерини II 19 жовтня 1771 року.

2-9 липня 1920 р. відбувся I Всекалмицький з’їзд Рад трудового калмицького народу, який проголосив утворення державності у формі автономної області у складі РРФСР. У ньому взяли участь делегати від усіх калмицьких улусів Астраханської і Ставропольської губерній, калмиків, що проживають на Дону і Тереку, в Киргизстані, на Уралі і в Оренбурзькій області. Калмицька автономна область була перетворена 20 жовтня 1935 року в Калмицьку АРСР, але потім ліквідована 27 грудня 1943 року, а ойрат-калмицький народ був підданий депортації.

9 січня 1957 року в складі Ставропольського краю була перетворена Калмицька автономна область, яка 29 липня 1958 року була перетворена в Калмицьку АРСР.

18 жовтня 1990 року Верховна Рада Калмицької АРСР прийняла Декларацію «Про державний суверенітет Калмицької РСР». У Декларації урочисто проголошувався державний суверенітет Калмицької РСР на всій її території і проголошувалася рі-

T

he Kalmyks (Oirats) are a western Mongol people who settled in the Volga region in the early 17th century. They are mostly Buddhists by religion.

According to the 2010 census in the Russian Federation they number almost two hundred thousand. Another four hundred thousand reside outside the RF mainly in Mongolia and China. The republic of Kalmykia located in the farthest south eastern part of Eastern Europe is in name an autonomous republic within the RF. The last independent state of the Kalmyks was liquidated by decree of the Russian Catherine II on October 19, 1771.

On July 2–9, 1920, the First All-Kalmyk Congress of Soviets of the Working Kalmyk People took place, proclaiming the formation of statehood in the form of an autonomous region within the RSFSR. It was attended by delegates representing all the Kalmyk uluses of the Astrakhan and Stavropol provinces, Kalmyks living in the Don and Terek regions, in Kyrgyzstan, in the Ural region and the Orenburg province.

The Kalmyk Autonomous Region was transformed on October 20, 1935 into the Kalmyk Autonomous Soviet Socialist Republic, but then abolished on December 27, 1943, and the Oirat-Kalmyk people were subjected to deportation.

On January 9, 1957, the Kalmyk region was integrated into the Stavropol Territory, and on July 29, 1958 it was formed into the Kalmyk Autonomous Soviet Socialist Republic once again.

On October 18, 1990, the Supreme Soviet of the Kalmyk ASSR adopted a Declaration “On the State Sovereignty of the Kalmyk Soviet Socialist Republic”.

The Declaration proclaimed the state sovereignty of the Kalmyk SSR and declared its determination to create a democratic constitutional state. This was

шучість створити демократичну правову державу, засновану на праві калмицького народу на самовизначення і з урахуванням прагнення народу Калмикії до соціально-економічного розвитку, культурного відродження і радикального підвищення життєвого рівня, що виражало волю народу республіки до проведення самостійної економічної та соціальної політики. Проте під тиском москви наступні роки виявилися часом відмови калмицької влади від суверенітету та міжнародно визнаного права ойратсько-калмицького народу на самовизначення. У 1994 році одностороннім рішенням президента Ілюмжинова і його прихильників була затверджена псевдоконституція Республіки Калмикія, так званий Степовий кодекс, в якому Республіка Калмикія була зафіксована як суб'єкт, а не держава, як визначено в Конституції російської федерації. Політика рф щодо Республіки Калмикія ґрунтувалася на цьому обмеженому статусі. Влада Калмикії виявилася безвольним виконавцем волі москви і безпорадною у захисті національних інтересів народу і республіки. За часів путіна Калмикія зазнала ще більше централізації в сторону москви та мілітаризації, подібного нападу на культуру та мови завойованих росією неросійських народів, на їхню владу та автономію у формі національних республік у складі російської федерації. За оцінкою багатьох калмиків, в рф процвітає шовінізм, расизм, ксенофобія, етнічна дискримінація, великодержавна істерія, захоплення навіть Сталіним та іншими монстрами минулого. Територія, яка була незаконно відірвана від Республіки в період депортації ойратсько-калмицького народу, не долучена. Продовжується відрив і анексія територій Республіки Калмикія на користь сусідніх регіонів рф, яка проводить колоніальну фінансо-

во-економічну політику, що безпосередньо перешкоджає економічному розвитку Калмикії, внаслідок чого відбувається масовий відтік з Республіки та зменшення чисельності ойратсько-калмицького населення. За роки після повернення людей з депортації Калмикія посідає останнє місце в СРСР, а тепер і в рф по забезпеченості населення таким основним, як питна вода. Придушується діяльність національних організацій, продовжується терор федеральної влади проти громадських і національних активістів. Виходячи з вищевикладеного, 26 жовтня 2022 року новостворений з’їзд ойратсько-калмицького народу проголосив необхідність повного звільнення ойратсько-калмицького народу від колоніальної залежності від рф, рішучість домагатися відокремлення Республіки Калмикії зі складу рф та проголошення і створення суверенної незалежної держави. З'їзд ойратсько-калмицького народу звернувся до всіх держав світу, урядів і парламентів із закликом визнати необхідність звільнення ойратсько-калмицького народу від колоніального гніту російської імперії та його законне право на самовизначення і створення незалежної держави. Це тільки початок. В Європі оформилась нова структура об’єднання поневолених народів в межах рф під назвою Ліга Вільних Націй. До цієї структури входять такі нації: башкирська, бурятська, козацька, калмицька, мокшанська, татарська, чеченська, ерзянська, якутська. 26 листопада 2022 року у США оформилась схожа структура під назвою «Американці проти Російського імперіалізму». Наразі до неї входять: татари, калмики, казахи, вірмени та українці. Багато інших націй висловили зацікавленням у розчленуванні російської федерації.

Yet another problem for Russia motivated by the right of the Kalmyk people to selfdetermination and the desire of the people of Kalmykia for socio-economic progress, cultural revival and a radical increase in living standards.

However, under pressure from Moscow the subsequent years proved to be a time of regression in sovereignty. In 1994, by a unilateral decision of President Ilyumzhinov and his supporters the pseudoConstitution of the Republic of Kalmykia, the so-called Steppe Code, was approved, in which the Republic of Kalmykia was recognized as a limited subject, not a state, as defined in the Constitution of the RF. The authorities of Kalmykia were subservient executors of the will of Moscow and helpless in defending the national interests of the people and the Republic. Under Putin, Kalmykia as all of the RF experienced centralization and militarization, attacks on the cultures and languages of the non-Russian peoples. Chauvinism, racism, xenophobia, ethnic discrimination, rampant great-power hysteria, even admiration for Stalin and other monsters of the past flourished in the RF. The territory that was illegally torn from the Republic of Kalmykia during the period of deportation of the Oirat-Kalmyk people was not restored. Illegal annexation of territories of the Republic of Kalmykia continued in favor of neighboring regions of the RF. Moscow pursued a colonial financial and economic policy that directly impeded the economic development of Kalmykia, as a result of which there was a massive decrease in the Oirat-Kalmyk population.

During the years following the return of the people from deportation Kalmykia occupied the last place in

the USSR and now within the RF in terms of providing the population with such basic necessities as drinking water. Activities of national organizations were and are suppressed, the terror of the federal authorities against civil and national activists continues.

Based on the foregoing, on October 26, 2022 a newly formed entity, the Congress of the Oirat-Kalmyk people, declared the need for the complete liberation of the Oirat-Kalmyk people from colonial dependence on Russia, its determination to seek secession of the Republic of Kalmykia from the Russian Federation and the proclamation and creation of a sovereign independent state.

The Congress of the Oirat-Kalmyk People has appealed to all states of the world, governments and parliaments to recognize the need to liberate the OiratKalmyk people from the colonial oppression of the Russian Empire and recognize their legitimate right to self-determination and the creation of an independent state.

This is only the beginning. In Europe, a new structure of joint efforts by enslaved peoples within the framework of the RF was formed called the League of Free Nations. This structure includes the following nations: Bashkir, Buryat, Cossack, Kalmyk, Moksha, Tatar, Chechen, Erzya, Yakut. On November 26, 2022, a similar expanded structure called Americans Against Russian Imperialism took shape in the United States.

Currently, it includes: Tatars, Kalmyks, Kazakhs, Armenians and Ukrainians. Many other nations have expressed interest in the dismemberment of the Russian Federation.

14

Політика / Інтерв’ю

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Інґріда Шимоніте, прем’єр-міністерка Литви: Свобода — не повітря, щоб сприймати її як належне

Л

итва підтримує Україну з першого дня російського повномасштабного вторгнення, надсилаючи всю можливу допомогу, в той час як країни Європи, зокрема Балтійські, також перебувають у фокусі гібридних загроз із боку рф. А Україна платить надвисоку ціну, зокрема в результаті помилок, допущених партнерами у минулому щодо їхнього сприйняття кремлівського режиму. Натомість післявоєнна Україна буде відбудована та стане взірцем для багатьох членів ЄС, які забули, що це таке — виборювати власну свободу. Про це та багато іншого Укрінформ поспілкувався з прем’єр-міністеркою Литви Інґрідою Шимоніте. ВСЕ, ЩО МИ МОЖЕМО ДАТИ УКРАЇНІ СЬОГОДНІ, — МИ ДАЄМО

— Литва підтримує український народ із перших днів повномасштабної агресії росії. Ми вдячні за допомогу, яку надає ваш уряд, за потужну міжнародну підтримку, яка була б неможливою без сильного голосу Литви. Чи не могли б ви поділитися найбільш виразною статистикою щодо допомоги, найбільш показовими, яскравими прикладами?

— Обсяг наданої підтримки може становити десь від 600 до 700 мільйонів євро. Але в підрахунку є певна складність, особливо коли йдеться про військову допомогу, що складає близько третини від загальної суми. У багатьох випадках це боєприпаси чи якась техніка, яка вже була у нашому використанні, особливо з початку російської агресії. Тоді ми відразу подумали: «Що ми можемо дати прямо зараз?». Отже, ми перевірили наші запаси і віддали вам все, що могли. Але як оцінити ці ресурси? Чи за бухгалтерськими документами, чи за залишковою вартістю, чи за вартістю їхньої заміни? Тому суми тут не головне. Справді, є речі, які можна легко оцінити, як-от гроші, перераховані Світовому банку чи Національному банку України, ресурси на підтримку переселенців чи якісь інші проекти, наприклад, Фонд для українських біженців, які зараз перебувають у Литві. Ми просто шукаємо те, що потрібно Україні на полі бою чи в енергетиці, і відправляємо в Україну. Тому я б не стала «змагатися» з іншими країнами, щоб довести, що ми щось робимо більше або краще. Справа в тому, що все, що ми можемо дати Україні сьогодні, — ми даємо.

ла, виплати на дітей та інше. Також було багато приватних ініціатив. Особливо спочатку — міський транспорт був безкоштовним, страхові компанії та інші організації пропонували українцям свої послуги безкоштовно або зі знижками. Але чим довше люди залишаються в Литві, тим більше вони стають частиною нашого суспільства, принаймні на той час, поки вони тут. Я вважаю, що ми займаємо перше місце в ЄС за часткою працездатних людей на ринку праці. Тож українці платять за свою підтримку, тому що вони платять податки — працюючи в сфері гостинності, роздрібної торгівлі, школах та на інших роботах. Це велика відмінність від хвилі мігрантів із Близького Сходу та Північної Африки, яку нам влаштував Олександр Лукашенко у 2021 році. Це були люди, які просто хотіли проїхати країну транзитом, щоб надалі жити деінде, у Берліні чи Амстердамі… Українці — зовсім інші. Я працювала у пунктах реєстрації біженців разом із моїми міністрами, тому що в нас просто не вистачало рук. Кожна українка, яку я там зустрічала, казала: «Я повернуся додому, як тільки зможу». А нам просто потрібно допомогти людям пережити цей складний період у їхньому житті. РИЗИК ІНЦИДЕНТІВ, ПОДІБНИХ ДО РАКЕТИ В ПОЛЬЩІ, ЗРОСТАТИМЕ

КОЖНА УКРАЇНКА, ЯКУ Я ЗУСТРІЧАЛА, КАЗАЛА: «Я ПОВЕРНУСЯ ДОДОМУ, ЯК ТІЛЬКИ ЦЕ БУДЕ МОЖЛИВИМ»

— Українці виїжджають зі своєї країни в безпечніші місця, зокрема в Литву. Але як держава, що межує з росією, Литва також перебуває у центрі різноманітних загроз. Ми пам’ятаємо кризу з транзитом російських товарів до Калінінграда і погрози деяких російських чиновників вирішити ситуацію військовим шляхом. Скажіть, як інцидент із ракетою у Польщі вплинув на оцінку безпекової ситуації? Як ви вважаєте, наскільки вірогідною є військова провокація росії проти Литви?

— Після російського вторгнення в Україну в Литві зареєструвалися близько 70 000 українських біженців, переважно жінок і дітей. Можна сказати, що це невелика цифра, але у співвідношенні з нашим населенням це понад 2%, тож це суттєво. Найбільша проблема полягає в тому, що половина цієї кількості — діти. Звичайно, це тягне за собою додаткові проблеми, якими потрібно займатися, включаючи дошкільне та шкільне навчання. Спочатку досить багато із цих дітей навчалися дистанційно в українських школах, але чим довше триває війна, тим більше стає зрозумілим, що дітям потрібно йти в реальні школи у нас в Литві. Загалом українці, які зареєстровані за програмою тимчасового притулку, отримують усю ту підтримку, що отримували б литовці — матеріальну допомогу, гроші на оплату жит-

і Вільнюсу, і Варшаві, і Лондону, та й іншим. Ось так вони поводяться. Як не дивно, але в цій ситуації ми почуваємося набагато безпечніше, ніж два роки тому. У той момент ми багато дискутували з нашими партнерами, чи є росія реальною загрозою. Нам казали, що ми «перегибаємо», що це наша травма минулого говорить у нас, і що росія не може бути такою дурною, аби так вдіяти. Зараз, після 24 лютого, ситуація є кристально ясною. Війна фактично зміцнила витривалість НАТО. У висновках Мадридського саміту записано, що росія є загрозою. Ми бачимо більшу присутність наших партнерів у регіоні. Ця присутність й надалі збільшуватиметься. Ми збільшили витрати на безпеку та оборону, в тому числі у Литві та в цілому в регіоні, але й також у Німеччині, що є поворотним моментом

— Це не можна повністю списувати з рахунків, але — Якщо говорити про українських громадян, які тікають від війни, — ми всі бачимо, що в Литві їм раді. Скільки якщо ми будемо діяти або коригувати свої дії, спираукраїнців наразі знайшли прихисток у Литві? Які програ- ючись на російську риторику, то ми нічого не зможемо робити у принципі. Вони вже погрожували всім — ми підтримки біженців діють наразі?

після багатьох десятиліть іншого підходу. Швеція та Фінляндія зараз перебувають на шляху вступу до НАТО — таке собі «досягнення» пана путіна, — і саме тому ми почуваємося набагато безпечніше. Але якщо ми повернемося до інциденту в Польщі, важливо те, що росія погано справляється на полі бою завдяки героїчним діям української армії, тому вони вирішили воювати із цивільними. І ця боротьба з мирним населенням рухається в західному напрямку. Ризик подібних інцидентів зростатиме, оскільки росія націлена на енергетичну інфраструктуру, в тому числі на західних кордонах України. Є дві реакції, які необхідно застосувати на рівні НАТО та міжнародної спільноти. Одна — це посилення спроможності НАТО, але інша, не менш важлива, — посилення здатності України захищати своє небо. Україна має надзвичайні успіхи з точки зору частки збитих ракет, але чим кращими системами протиповітряної оборони володітиме Україна, тим меншими будуть ризики для України та сусідніх країн. Багато країн розуміють це і залишаються єдиними в тому, що в недавньому інциденті в Польщі винна росія. Якби не ця війна, взагалі не було б дискусій про жодний такий інцидент. Наша відповідь — сильніша підтримка України, а не слабша підтримка. РОЗШИРЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЗБРОЇ — ЦЕ ТРИВАЛИЙ ПРОЦЕС

— Наскільки ймовірним є пришвидшення надання Україні потужнішої військової допомоги, включно з протиповітряною обороною, на тлі останніх ракетних обстрілів?

— Проблема дуже прагматична, я б сказала, і вона дуже реальна, на жаль. Досить багато країн протягом багатьох років не приділяли значної уваги своїм власним оборонним системам. І виробничі потужності, за винятком Сполучених Штатів, ще недостатньо розвинені, на відміну від того, який попит зараз існує для України, а також для оборони інших країн. Я знаю, що країни роблять багато, ми вживаємо тих же самих заходів, що й інші: шукаємо щось додаткове, що можна було б надіслати в Україну, і ми це робимо. Але кількість військового обладнання, яким володіють партнери України, не є необмеженою, а потенціал виробництва ще не розширений. Проблема залишається актуальною, незважаючи на те, що Україна використовує надане їй озброєння, яке має дуже високий рівень ефективності. Я вважаю, що найбільшою проблемою була затримка з постачанням на початку війни. Ми, звичайно, надавали певну військову допомогу Україні ще до вторгнення. Я була у Києві 10 лютого, і наші «Стінгери» прибули в Україну буквально за кілька днів. Ми були серед кількох країн, які робили це в той період. Було також медичне обладнання та інша нелетальна допомога. Багато країн відмовлялися надавати летальну зброю, хоча з часом її почали надавати все більше. Існує також ця дивна дискусія щодо оборонної та наступальної зброї: чи слід надсилати наступальну зброю країні, яка захищається? На жаль, ви втратили стільки життів у той час, як точилася ця дискусія...

— Чи триває зараз обговорення на міжнародному рівні щодо розширення виробництва зброї та боєприпасів для того, аби бути готовими до нових викликів?

— Звичайно, так, бо іншого шляху немає. Західні країни збільшують витрати на оборону. Тож вони повинні мати змогу щось придбати за ці гроші. Дійсно, існує потреба в розширенні виробництва. Раніше виробники роками не були впевнені, чи варто розширюватися та чи буде це забезпечено дер-

Політика / Інтерв’ю

07.12.2022 — № 26 жавними гарантіями. Зараз попит є, але розширення виробництва зброї — процес тривалий. Тому зараз ми платимо дуже високу ціну за помилки, які були зроблені в минулому, в тому числі в газовій, енергетичній політиці, і проблема в тому, що українці платять найвищу ціну. БІЛОРУСЬ ДОВГИЙ ЧАС БУЛА ЗАГРОЗОЮ, ТЕПЕР ВОНА Є СПІВУЧАСНИЦЕЮ РОСІЇ

— Військова загроза з боку білорусі: наскільки це актуальне питання для Литви на даний момент?

— З того моменту, коли ми побачили нарощування військової присутності рф у білорусі наприкінці 2021 року та на початку 2022 року, ми вже зауважували нашим партнерам, що це різко змінює безпекову ситуацію для нас, Польщі та усього регіону. Навчання «Захід» завжди були для нас складним питанням, тому що їхні сценарії передбачали військові дії проти країн нашого регіону. Хоча це могло бути елементом пропаганди, з такими країнами завжди потрібно бути обережними. Але проблема в тому, що після 2020 року Лукашенко фактично став людиною без особливих варіантів дій. До цього був хоч якийсь натяк легітимності, і він міг фліртувати то з кремлем, то з Брюсселем, то знову з москвою, і не був загнаний у кут. А вже після 2020 року, коли він фактично вкрав результати виборів, у нього вже немає шляхів для маневру. Він фактично віддав росії територію білорусі як військовий полігон, що експлуатується російською армією, зокрема для навчання мобілізованих солдатів. Отже, білорусь досить довго сприймалася як загроза, але тепер вона також і співучасниця рф. Лукашенко є частиною гри путіна. Він — теж воєнний злочинець, як і путін. Дійсно, він каже, що не надсилає війська в Україну, хоча може в нього просто немає достатньої кількості бійців… Але ж атаки рф почалися з білоруської території. Він дозволив їм це зробити. Немає іншого вибору, окрім як визнати, що тепер у нас набагато довший кордон з росією, ніж був раніше.

вилося це рішення ООН, яке наразі працює, але росія то входить, то виходить із цієї угоди, тому вона залишається дуже ризикованою. Але з енергетикою все ще складніше. Росія виявилася достатньо розумною, щоб створити залежність і підключити деякі країни до російських поставок без наявності альтернативи. І ці країни за іронією долі думали: що б не сталося, їм все ж доведеться вести справи з росією. Як би там не було — чи то війна в Грузії, чи анексія Криму або анексія сходу України — росія нібито все одно є надійним постачальником, як вони вважали. Що стосується тієї тривалої дискусії щодо санкцій проти російської нафти та газу, лунали голоси, що ми не готові вводити такі обмеження і що для цього потрібно ще принаймні 2 роки. Але росія сама ввела ці «санкції». Зараз ми перебуваємо в ситуації, коли російське газопостачання фактично не відбувається. Чи помремо ми взимку? Ні. Саме зараз розробляються певні рішення, і Європа переживе цю зиму. Зараз найбільшою проблемою є те, що в деяких країнах, розташованих далі на захід, люди не так чітко бачать зв’язок між високими цінами на енергоносії та агресією путіна, чого не можна сказати про Литву (де ми маємо понад 20 відсотків інфляції), оскільки наші люди знають, що ми платимо таку високу ціну — саме через війну путіна, а не через наші санкції. Тож я кажу іноземним політикам, моїм колегам на Заході, що вони мають повторювати це своїм людям щодня, щоб вони не втратили фокус на головне. Також важливо нагадати людям, що санкції щодо російського газу насправді досі не введені в дію, але російського газу на ринку все одно немає. Бо так вирішила росія. Європа входить у поворотний етап, коли шляху назад не буде. І це добре. Це тому, що будь-яка залежність від автократів — завжди дуже ризикована справа. І ми це знаємо з власного досвіду, тому що ми були в такій ситуації в 2008 році. «Газпром» виставив нам найшаленішу ціну. Тоді ми вирішили, що нам потрібні альтернативні джерела, і тому в нас є СПГ-термінал, і ми в безпеці. Звичайно, ми платимо вищу ціну через спекуляції на ринку, але ми не турбуємося з приводу безпеки постачання. І коли хтось скаржиться, що їхні рахунки за електроенергію зросли вдвічі, я кажу їм: «Дивіться, у вас є будинок, у вас є струм, опалення та вода, а в багатьох немає нічого». Тому це дуже скромна ціна, що її нам доводиться платити.

15

го, що ніхто не знає, чи стане росія одного дня нормальною державою. Я не думаю, що це станеться протягом наступних 20 років. Отже, це терміни, за які Європа повинна позбутися CO2 і викопного палива. Це правильний шлях, тому що так ми не зможемо знову створити якусь залежність від росії. ПАТРІАРХ КИРИЛ Є ПОЛІТИЧНИМ І ВІЙСЬКОВИМ ДІЯЧЕМ, А НЕ ЦЕРКОВНИМ ЛІДЕРОМ

— Якщо говорити про інструменти впливу росії, то виникають питання щодо ролі РПЦ і особисто патріарха кирила у підтримці загарбницької війни. Повідомлялося, що Литва заборонила кирилу в'їзд у країну. Яка зараз ситуація з Литовською Православною Церквою і православ'ям у Литві загалом?

— Їхній вплив у Литві, я б сказала, досить маргінальний, тому що ми католицька країна, а російськоправославна меншина — невелика. Другою за чисельністю є польська меншина, і вони також католики. Литовська Православна Церква є частиною Московського патріархату. На початку війни я мала зустріч з релігійними лідерами, в тому числі православними, щоб обговорити підтримку, яку релігійні громади можуть надати, зокрема, біженцям і Україні в цілому. На той момент православна церква виступила з дуже обґрунтованою заявою про те, як вони ставляться до війни. На жаль, за дуже короткий час вони «передумали». Священнослужителі, які не погоджувалися з позицією Московського патріархату, були змушені залишити церкву. Це проблема для тих, хто православний за вірою, хто підтримує Україну і не вірить тому, що росія каже про «священну війну», хто знає, що патріарх кирил — це радше політичний і військовий діяч, а не церковний лідер. Просто в них немає церкви, до якої можна було б піти. Це також проблема для православних українців, які знаходяться у Литві. Є ініціатива, висунута віруючими, щодо отримання прямого правління Константинополя для своїх релігійних практик, але це вже церковні справи, де нічого невирішується швидко. Московський патріархат зараз НАВЕСНІ Я КАЗАЛА, ЩО РОСІЯ ВЛАШТОВУВАТИМЕ ШТУЧНІ намагається догоджати основній лінії кремля, але ЕНЕРГЕТІЧНУ І ПРОДОВОЛЬЧУ КРИЗИ все це має обмежений вплив на Литву. Ті, для кого — Воюючи безпосередньо на території України, росія така позиція церкви була неприйнятною, просто вийшли з неї. також атакує Європу за допомогою «штучних криз», своЛитва є серед тих, хто бореться за включення паго гібридного інструменту війни. Якою є відповідь Литви тріарха кирила до санкційного списку на європейсьна ці виклики? Якою є відповідь Європи?

— Цікаво те, що коли почалося вторгнення, Литва кому рівні. Деякі з моїх колег, на жаль, допомагають привернула досить багато уваги, оскільки нам каза- ЗЕЛЕНА РЕФОРМА Є ДОВГОСТРОКОВИМ йому уникнути потрапляння у цей список, але ми робимо все можливе, щоб це питання не було забуте. ли: «О, так ви були праві весь цей час». Але не треба РІШЕННЯМ ПРОТИ РОСІЙСЬКОГО бути Ейнштейном, щоб зрозуміти, що коли щось хо- ЕНЕРГЕТИЧНОГО ШАНТАЖУ Ця особа заслужила, щоб потрапити до санкційного дить, як качка і розмовляє, як качка, тоді це і є качка.

— На жовтневому форумі з питань безпеки ви сказали, списку. У численних інтерв’ю цієї весни я казала: «Спостері- що з росією вже ніколи не буде співпраці та «бізнесу як гайте, які штучні кризи росія влаштовуватиме най- завжди». Як це забезпечуватиметься на практиці? БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ ТЕПЕР БАЧАТЬ, — Довгостроковим рішенням є Зелена реформа, ЩО СВОБОДА НЕ МАЄ СПРИЙМАТИСЯ ближчим часом. Це буде стосуватися продовольства та енергетики». Коли мене питали, як Литва боре- яка вже є офіційною політикою Європейського Со- ЯК НАЛЕЖНЕ — Україна прагне стати повноправним членом євроться з російською пропагандою, я казала: «Звертай- юзу. Багато політиків раніше сприймали це лише як те увагу на свої власні країни. Росія робитиме це на ва- реверанс аспекту зміни клімату. Але це також стосу- пейської спільноти. Війна значно підвищила запит на це шій території, у ваших ЗМІ. Це будуть речі, які не ма- ється геополітики, тому що викопне паливо часто зна- в українському суспільстві. Частиною яких європейських ють нічого спільного з війною, наприклад, висока ін- ходиться у розпорядженні не надто демократичних структур ви бачите післявоєнну Україну? фляція, «дурна» влада, громадяни, що страждають країн. Отже, чим менше грошей ми надсилаємо ро— Литва підтримувала ідею членства України в від невірних рішень уряду…» Це було передбачувано. сії за енергоресурси, тим меншою загрозою вона є ЄС ще до того, як це було «круто». Дехто вважав, що І ось ми бачимо, як це відбувається. Все почало- для Європи. це нераціональна ідея, що Україна занадто велика і ся з українського зерна, з дискусії про те, що Африка Коли почалася ця криза, деякі припускали, що Зе- має забагато власних проблем, але моя країна протяголодуватиме, тому що не буде їжі й тому, що ро- лену реформу слід відкласти на деякий час. Я ж кажу, гом багатьох років, яка б правляча партія не головусія не може вкрасти все українське зерно. Це була що ми не тільки не повинні відкладати її, ми повинні вала в уряді, завжди говорила, що ми не можемо веманіпуляція, спрямована на чутливість Заходу до її прискорити. Це довгострокове рішення, оскільки сти з Україною дискусію на кшталт «втілюйте рефорпроблем бідніших країн. Але це також підвищувало якщо Європа стане незалежною від російського па- ми, бо це добре для вашого народу» і при цьому не пропотенціал іншої міграційної хвилі, яку росія хотіла лива, росії фактично не буде чого запропонувати. Ми понувати винагороди на горизонті. Для будь-якого б розпалити, щоб чинити тиск на країни Південної маємо пришвидшити проєкти з відновлюваної енер- уряду дуже складно довго підтримувати рівень схваЄвропи. Мій міністр закордонних справ тоді їздив по гетики, які є на стадії розробки, завершити їх на 2-3 лення реформ, якщо ця «винагорода» прийде чесвіту, закликаючи створити коаліцію охочих знайти роки раніше запланованого терміну. До цього нас рез 10-15 років. рішення для України щодо експорту зерна. Потім з’я- штовхає підвищення цін, але також і розуміння то-

ПРОДОВЖЕННЯ / С. 16

16

Політика / Інтерв’ю

ПОЧАТОК / С. 15 У нашому випадку, коли ми знали, що приєднуємося до Європейського Союзу, ми наполегливо працювали, змогли досягти значного прогресу, але у нас була дуже чітка мотивація, а не ось це хибне «можливо, колись у майбутньому»… Тому я вважаю, що ця позиція була трохи несправедливою. Зараз все набагато простіше, тому що є рішення щодо кандидатури України, і це добре. Ми намагаємося сказати нашим друзям у Європі, що росія завжди стверджувала: Захід занепадає, як і його цінності, і що насправді є попит на «традиційні цінності» (православ’я, самодержав’я, народність), в той час як наша різноманітність — ні про що. І ось є велика країна, яка заявляє, що хоче стати частиною Європи. Це найважливіший мотив для розуміння, що ідея користується великим попитом і ми повинні підтримувати її. Це ж очевидно. Звичайно, є й інші формати, в які Україна так чи інакше знайде дорогу. Після війни Україна відбудується і стане ще кращою — я в цьому впевнена. Ця краща країна також буде найкращим прикладом для держав, які забули, що таке боротися за свободу і завжди сприймали свободу як належне. Після Другої світової війни в них не було жодного уявлення про те, що хтось повинен виборювати її… Хоча ми її виборювали 30 років тому, але для багатьох народів пам’ять про такі речі давно залишилася у минулому. Зараз більше людей бачать, що свобода — це не повітря, яке можна приймати за належне, це те, що в тебе може забрати диктатор у червоному будинку з червоною зіркою на даху. Україна є прикладом для багатьох європейських країн, але шкода, що ціна, яку ви платите, така висока. ЛИТВА І УКРАЇНА МАЮТЬ ПРИРОДНИЙ ЗВ’ЯЗОК

— Яку роль можуть відігравати локальні союзи між європейськими країнами, зокрема Литвою та Україною?

— Такі союзи завжди існували в будь-яких більших форматах, включно з ЄС. Незважаючи на те, що у нас в ЄС є 27 країн, все ж існують блоки країноднодумців з окремих питань. Нам не потрібна спеціальна домовленість з Україною, щоб бути разом, до перемоги і після перемоги. Ми разом були вже стільки років ще до війни, ми й зараз є разом, і разом ми й залишимося. Це природний поштовх, який випливає не з нашого радянського минулого (оскільки, наприклад, Польща не була частиною Радянського Союзу), а з попередніх періодів в історії, коли ми мали багато спільного. Є так багато культурних та історичних зв’язків, які ми поділяємо. Ми завжди були територією, яка протягом сотень років була «антимосковською». Люди, вигнані з москви, зазвичай знахо-

surma.com.ua дили притулок у цій частині світу, чи то у Києві, чи у Вільнюсі, чи у Варшаві. У нас є природний зв’язок, і коли виникає проблема, коли є якась термінова ситуація, як-от війна в Україні, ми гуртуємося навколо неї і робимо все, що потрібно. Є ще білорусь, яка тимчасово окупована Лукашенком. Вона теж частина тієї ж концепції. Це була територія вільних людей до того, як прийшла Російська імперія і захопила їхні землі.

№ 26 — 07.12.2022 Те, що робить росія, це диктує свої умови. Вони хочуть, щоб інші країни сприйняли те, що сталося, як сталий факт. Їм потрібен час, їм потрібно відновити військовий потенціал, інші потужності, а також перебудувати економіку з огляду на санкції. Можливо, вони прагнуть перечекати пару років, доки у деяких європейських країнах чи Сполучених Штатах зміниться влада, а також, ймовірно, потужно сприяти цим змінам, щоб підштовхнути вибори до того чи іншого результату. Але це не буде завершенням війни. Я думаю, що метою переговорів має бути саме завершення війни.

— Нині точаться дискусії щодо повоєнної відбудови України. Якими ви бачите шляхи відновлення української економіки? Чи бере участь Литва в європейській кампанії підтримки постраждалої від російських ударів української енергетики? Чи планує литовський бізнес брати РОСІЯ ВИКОРИСТОВУЄ У СВОЇХ ЦІЛЯХ ПЕРЕВАГИ ДЕМОКРАТИЧНОГО СВІТУ участь у відбудові України?

— Коли в жовтні сталася масована ракетна атака, я — Financial Times повідомила, що вас розглядають як попросила свого міністра енергетики бути в тісному потенційного кандидата на посаду генерального секреконтакті з міністром Галущенком та «Укренерго» і таря НАТО. Як, на вашу думку, НАТО виграє від того, що уточнити, що ми можемо зробити. Тому ми постійно на чолі організації з’явиться представник країни Балтії?

шукаємо, що можна знайти, замовити, купити та від— Я не буду говорити про себе. В мене немає жодправити в Україну. Це так само важливо, як і військо- них коментарів із цього приводу, оскільки ви почуєте ва підтримка. Українська армія дуже сильна, бо має різні імена, як це зазвичай буває. Але я вважаю, що підтримку західних партнерів. Але мирним жителям ще не було генерального секретаря з нашого регіону в Україні також потрібна хоч якась підтримка, щоб — і я маю на увазі регіон у ширшому розумінні, не обоне дати їхньому життю в країні стати жалюгідним, як в’язково країни Балтії, — який мав би розуміння тієї того прагне росія. великої загрози, яка вже була сформульована в деАле в ширшій перспективі реконструкції ми ви- кларації Мадридського саміту НАТО. ділили деякі проекти, в яких ми вже беремо участь, Отже, я не можу сказати, що ми набагато розумніяк-от відбудова мостів і шкіл. Уряд прийняв відпо- ші чи кращі за інших. Коли мене запитують, чому певвідне рішення кілька місяців тому. Але з боку нашої ні країни не бачать якихось речей, я відповідаю, що бізнес-спільноти також існує зацікавленість взяти через іншу історичну перспективу. участь у більших проектах із реконструкції, коли буПісля Другої світової війни ці країни були зайняде можливість. Зараз важливо, щоб ми хоча б на ба- ті покращенням свого життя, в той час як ми перебузовому рівні відбудували сферу послуг та інфрастру- вали під окупацією. Нам довелося боротися, щоб поктуру, щоб люди в Україні могли продовжувати жити вернути собі нашу країну. Тому ми все ще знаємо, як там, поки триває війна. Коли війна закінчиться, між- боротися в цій частині Європи. Я маю на увазі не війнародне співтовариство докладе значних зусиль, ськовий контекст, а політичну боротьбу. І я розумію щоб відновити все з нуля. цей «фукуямський» підхід до світу — що було б набагато краще, якби не було війн, якби була глобалізаРОСІЇ ПОТРІБНІ ПЕРЕГОВОРИ, ЩОБ ція та взаємна вигода… Але, звичайно, є країни, які ОТРИМАТИ ПЕРЕПОЧИНОК, А НЕ МИР не можна запрошувати в цивілізацію. Проблема в — Зараз все частіше виникають дискусії щодо припи- тому, що ці країни намагаються використати наші нення війни, зокрема шляхом переговорів. Як ви стави- сильні сторони: свободу слова, чесні та вільні виботеся до цієї ідеї? Чи є взагалі сенс розмовляти з нинішнім ри, сильну судову систему, приватну власність… Вони використовують це проти нас. Вони поширюють російським керівництвом?

— Чесно кажучи, я не бачу зацікавленості росії пропаганду, кладуть гроші в наші банки, їхні діти, в мирних переговорах. Я бачу їхню зацікавленість дружини, коханки та тещі лікуються в наших лікаротримати перепочинок. Якщо хтось зробить таку ж нях або відпочивають на озері Комо… Отже, таким помилку, як у 2014 році з Мінськими угодами, то це чином вони зловживають цим добром. Це важливо не буде кінець війни, це не буде мир. Я думаю, що знати. Можливо, на посаді важлива інша точка зору. про це вже публічно говорили й інші лідери: немає Але, на мій погляд, нинішній генсек має дуже точне іншого розуміння миру, аніж розуміння миру з боку розуміння того, що таке сьогоднішня росія. України. Так, цілком імовірно, що в якийсь момент Автор: Євген Матюшенко. війна закінчиться переговорами, але ніхто не має Джерело: Укрінформ (https://www.ukrinform. права нав’язувати Україні зобов’язання вести переua/rubric-world/3621515-ingrida-simonite-premer ministerka-litvi.html). говори, якщо немає бажання вести їх з іншого боку.

НАБИРАЄМО ВОДІЇВ CDL, НА ЛОКАЛЬНІ ТА ДАЛЕКІ МАРШРУТИ ТАКОЖ ШУКАЄМО ПРАЦІВНИКІВ З ДОСВІДОМ РОБОТИ В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБІЗІ ТРАНСПОРТНИХ КОМПАНІЙ, ДИСПЕТЧЕРІВ З ДОСВІДОМ В ІНТЕРМОДАЛ.

Тел.: 847-786-5529.

Пропонуємо страхівку медичну/стоматологічну, оплачувана відпустка і лікарняні. Можливість кар’єрного зросту.

Реклама

07.12.2022 — № 26 ЗАПРОШУЄ ПРАЦІВНИКІВ по догляду за людьми похилого віку

• Робота на неповний робочий день або з проживанням.

• Хороша оплата, стабільні робочі години та відмінні клієнти.

• Багато доступних вакансій для чоловіків і жінок.

• Приходьте в наш офіс і ми знайдемо для вас відмінну роботу у хороших клієнтів!

Якщо Вас зацікавить, то є вільні вакансії: • У літньої жінки в Joliet, з проживанням 5-7 днів в тиждень. Оплачує сам клієнт. Потрібен хороший англійський.

• Для чоловіка в Bellwood потрібен нічний догляд, 7 годин на ніч $17/ год. Оплачує сам клієнт. Потрібен хороший англійський.

931 W 75th Street, Unit 137. Naperville, IL 60565

eurobestcare@gmail.com

630-202-2421

Вигідно!!!

Each Office is Independently Owned and Operated

Bass Lake, Indiana, всього 90 миль від Чикаго. Продаються дві земельні ділянки під будівництво розміром 50 X 100 ft.t, кожна з виходом на озеро Bass. Вартість однієї ділянки $27.000. Власник проживає в Bass Lake. Для отримання додаткової інформації телефонуйте до Збишека, тел. 773-575-1236.

Розмовляємо англійською та польською.

Century 21 Grande

Ivan Kostiv Realtor ® / Broker

4728 N. Harlem Ave Harwood Heights IL 60706 Direct: 8474960339 Fax: 7088670041 ivan.kostiv@gmail.com

Olga Nakonechna

Authentic Georgian Cuisine

Immigra on A orney

3134 N Lincoln, Chicago 60657 Oksana I. Douglas Phone: 773-262-2722

17

Cell: 773-274-9293

(847) 391-1008 office@nakonelaw.com

chicagodiplomatcafe@vahoo.com

701 Lee Street, Suite 610 Des Plaines, IL 60016

Need some Guardian Angel? Get Insurance!

Jason Sager Attorney at Law

Nadiya Ozdrovska Insurance Consalting

3405 N Kennico� Ave, suite C1 Arlington Heigts, IL 60004 P: (773) 851.8365 F: (312) 268.6146 vipbrokersinc@gmail.com

T: 773.338.3200 | F: 773.338.7002 800 E. Northwest Hwy. Ste. 107, Mt. Prospect, IL 60056, USA Jsager@jsassociates.info www. jsassociates.info

varenychok VarenychOK www.varenychok.com 129 N ARLINGTON HEIGHTS RD, BUFFALO GROVE, IL 60089 847-947-2308 cell 847-651-0635

HOT COLD AIR (888) 889-7589 ANDREW ZHELEZNIAK (224) 500-0265 WWW.HOTCOLDAIR.US CONTACT@HOTCOLDAIR.US PALATINE, IL

Phone: 847.680.8570 e-mail: zjewelry75@aol.com 511 Hawthorn Center 2nd floor (near Macy’s) Vernon Hills, IL 60061

18

Війна / Економіка

ТОП ПАРТНЕРІВ, ЯКІ НАДАЮТЬ ФІНАНСОВУ ПІДТРИМКУ УКРАЇНІ.

В

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Союзники на мільярди доларів

ід початку російської агресії Україна отримала вже 23,1 млрд дол. бюджетної допомоги від наших іноземних партнерів. Колосальна сума, якої, однак, недостатньо, щоб покрити потреби великої країни у стані повномасштабної війни. За ці ж місяці потреба у фінансуванні України перевищила 40 млрд дол. Нестачу перекрили друком гривні та продажем військових облігацій. Фінансову допомогу нам надають як окремі країни, так і Європейський Союз, а також міжнародні фінансові інституції. Допомога може бути різною: грантовою чи кредитною. Детальніше про те, скільки пообіцяли, скільки реально надали та які особливості фінансової допомоги найбільших донорів України, — у наведеній таблиці.

Перед початком вторгнення росія розраховувала на кволу і невпевнену реакцію Європи. Росія помилилася. Європейський Союз згуртувався та дав свою відповідь на агресію: санкції, гуманітарна та військова допомога Україні. Окрім цього, ЄС виділив Україні 11,5 млрд дол. фінансової допомоги. Втім, тільки 8% із виділеної суми є грантами, але решта — це дуже вигідні для України кредити на пільгових умовах, які приносять нам користь уже зараз. Однак на заваді передачі коштів від Євросоюзу постала бюрократія. Наближається кінець року, а ми отримали лише 4,8 млрд дол. З великого кредитного пакета на 9 млрд євро ЄС зміг перерахувати тільки 3 млрд. Ще стільки ж обіцяють надати до кінця року, а

Від початку повномасштабної війни Сполучені Штати були і залишаються найбільшою іноземною опорою України. Окрім численної військової допомоги, цього року США пообіцяли надати нам 13 млрд дол. бюджетної підтримки. Важливою особливістю американської фінансової допомоги є те, що вона є повністю грантовою, тобто після війни ці кошти нам повертати не треба. За 8,5 місяця з цієї суми передали вже 8,5 млрд дол. Це лише 0,04% від ВВП США, тобто критична для нас допомога обійшлася американському народу відносно недорого. До кінця року Україна сподівається отримати від США ще 4,5 млрд дол.

от іще 3 млрд євро перенесли на 2023-й. Україна має довгу історію відносин із Міжнародним валютним фондом. Наша країна є одним із найбільших позичальників Фонду, який підтримував нас у часи економічних потрясінь. Цього року ситуація є іншою. Україна отримала від МВФ 2,7 млрд дол. нових кредитів, але водночас мусить виплатити Фонду близько 2,3 млрд за старими боргами. МВФ просто не має інструментів для значної підтримки країн, економічні негаразди яких виникли через війну. Проте головна цінність співпраці з МВФ в іншому. Репутація Фонду робить його інституцією, якій довіряють наші партнери. Відповідно, коли МВФ підтверджує слова нашого уряду, що

Україна потребує від 3 до 5 млрд дол. рерахували на відбудову залізниць, підтримки щомісячно, то цей обсяг автодоріг та енергетичної інфраструкстає верифікованим, і на нього почи- тури. нають орієнтуватися. Окрім згаданих вище партнерів, Саме тому нам життєво важливо фінансову допомогу нам надають бапродовжувати співпрацю з МВФ, не- гато інших країн: Японія, Франція, Ітахай навіть це будуть суто технічні місії лія, Нідерланди, Норвегія, Швеція, чи незначні відносно наших потреб Данія, Литва, Австрія, Латвія, Албакредити. Така співпраця допоможе нія та Ісландія. залучати кошти від інших партнерів. Допомога кожної з них, незалежно Про виділення першого пакета фі- від розміру, є життєво важливою для нансового кредиту Канада оголосила нашої країни. ще перед початком повномасштабноЩо ж далі? го вторгнення росії. Відтоді обсяг ви2022 рік закінчується, а з ним — виділеної допомоги зріс до 1,5 млрд дол. ділена на рік фінансова допомога УкСША, які вже повністю передали. раїні. Втім, наші потреби нікуди не поФінансова підтримка України обій- дінуться: за оцінками міністра фінаншлася Канаді у 0,08% ВВП — це най- сів Сергія Марченка, Україна потребубільший показник серед топових фі- ватиме не менш як 3 млрд дол. щомінансових донорів нашої країни. сяця впродовж усього 2023 року. Серед окремих країн Європи НіЗабезпечення стабільного та домеччина надала Україні найбільшу статнього надходження фінансової фінансову підтримку — 1,4 млрд дол., допомоги наступного року є вкрай вамільярд з них є грантом, який нам не жливим завданням. Утім, маємо потреба повертати. зитивні для нас сигнали. Особливістю Великої Британії є її Європейська комісія вже запропоширока співпраця зі Світовим бан- нувала масштабний пакет фінансуванком. Уряд Британії надає Світовому ня України розміром у 18 млрд євро на банку фінансові гарантії, які дають 2023 рік. Це пільгові кредити, відсотможливість Банку перераховувати ки за якими виплатять за нас країни кошти Україні. ЄС. Україні треба буде лише погасити Велика Британія пообіцяла і пере- тіло позики — впродовж 35 років із дала нам трохи більше 1 млрд дол. фі- першою виплатою після 2033-го. нансової підтримки, у тому числі 128 Про порівнянні обсяги підтримки млн — це грантові кошти.

— 1,5 млрд дол. щомісяця, або 18 млрд На додаток до фінансів підтримка за 2023-й, — ідуть розмови у США, одБританії була цінною і в інших важли- нак остаточного рішення ще немає. вих сферах. За місяці повномасштабУкраїнський уряд також розрахоної війни Сполучене Королівство ста- вує на нову програму МВФ, але скільло одним із лідерів дипломатичної та ки коштів ми зможемо отримати від військової підтримки України. Чітка Фонду, достеменно невідомо. У будьпозиція країни у цьому питанні допо- якому разі наявність програми допомогла активізувати й інших партне- може залучати від інших партнерів. рів. Достатній обсяг іноземної фінанЄвропейський інвестиційний банк сової допомоги дасть змогу уряду пронадав державному бюджету України фінансувати свої соціальні зобов’язанкредитну підтримку на суму 720 млн ня та, головне, вивільнить кошти для дол. фінансування армії. Армії, що наблиЄІБ також став першопрохідцем жає перемогу. програм повоєнної реконструкції УкАвтор: Максим Самойлюк. раїни: банк виділив 1,6 млрд дол. креДжерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ macrolevel/sojuzniki-na-miljardiдитних коштів різним компаніям на dolariv.html). відбудову. 1 млрд із цієї суми вже пе-

UA-USA / Культура

07.12.2022 — № 26

Марта Фаріон, Чикаго «Сурма»

19

Діти війни. Мистецтво як терапія для дітей переміщених через війну

ВИСТАВКА В ЧИКАГО З 17 ГРУДНЯ ДО 12 ЛЮТОГО.

У

країнський інститут сучасного мистецтва має честь прийняти виставку під назвою «Діти війни», де представлені роботи дітей з України, які можна буде побачити з 17 грудня 2022 року до 12 лютого 2023 року. Відкриття відбудеться у суботу 17 грудня о 12 год. CT. У ньому візьмуть участь діти з місцевої школи, лідери української громади, етнічних громад, а також ключові особи з околиць Чикаго.

втекли на Захід. Вони були свідками вбивства своїх близьких, руйнування їхніх домівок та інших неймовірних жахів війни. Переживши травму, жах, втрату життя та втрату невинності, у багатьох дітей розвинувся посттравматичний стрес, який заважав їм спілкуватися чи почуватися в безпеці. Починаючи з березня 2022 року, львівська художниця та викладач мистецтва Наталія Павлюк та Юстина Павлюк розпочали програму арт-терапії у Львові — місті на Заході України, де осіло багато біженців. Вони проводили заняття в дитячих будинках, лікарнях, громадських центрах, художніх галереях. Про програму арт-терапії Наталі та Діти в Україні опинилися в центрі Юстини поширилася інформація, і діракетних обстрілів цивільних об’єктів ти-біженці шукали їх скрізь. і жахів російської окупації. У той час як Марія з Донецька лежала у львівсьбагатьох було вбито або викрадено та кій дитячій лікарні і малювала кота лисилою вивезено зі своїх сімей до росії, ше рожевими кольорами. Коли її запиінші ховалися в бомбосховищах або тали, чи є у неї сестри, її відповідь шокувала. Вона сказала: «Так, у мене є… У мене була сестра, вона була в автобусі, коли влучила ракета, і вона згоріла до

смерті». 10-річна Вероніка — єдина вціліла зі своєї родини, у їхній будинок вистрілив танк і зруйнував його та вбив усю сім’ю. Незважаючи на жахи, які вона пережила, Вероніка стає розслабленою й усміхається, коли малює яскравими фарбами. Ренат із Сєвєродонецька отримав поранення від обстрілу на вокзалі під час спроби евакуації. Він малює свої улюблені місця вдома до війни. Два брати п’яти і трьох років залишилися без батька. П’ятирічний безперервно розмальовує танки українськими прапорами, з чорним серцем, обведеним червоною облямівкою. Наталія Павлюк прокоментувала: «Ці діти бачили «пекло» в прямому сенсі цього слова, але вони продовжують жити як діти, з надією і любов’ю в серці. Ми будемо продовжувати ці заняття арт-терапії до тих пір, поки вони будуть потрібні». Наталія з Юстиною привезли роботи цих дітей для виставки в Чикаго. Роботи будуть виставлені на продаж як

гуманітарна допомога дітям, які лікуються у Львові. Ці діти звертаються до нас через свої роботи, оскільки мистецтво є найважливішою, найбільш універсальною мовою людства.

20

Я

Війна / Культура

кою масштабною не була б теперішня російсько-українська війна, її тривання не витіснило іншого протиборства — так званої культурної війни, тобто протистояння між більш-менш консервативними уявленнями та актуальним прогресистсько-емансипаторським порядком денним. Кажучи спрощено, йдеться про боротьбу переконань щодо таких речей як місце Церкви/релігії в суспільнополітичному житті, ЛГБТ, аборти, етнічність та расовість, співвідношення між національним суверенітетом та впливом євроатлантичних/глобальних структур. Ця боротьба стала менш помітною, втрачаючи виразність на тлі канонад і ракетних обстрілів, але нікуди не зникла. Водночас вона опосередкувалася збройним протистоянням. Багато активних учасників культурної війни (з обох боків) намагаються зміцнити власні позиції і послабити позиції противника, прирівнюючи перші до українських позицій як таких, а другі — до позицій москви. З іншого боку, реальний фронт дещо змінив вигляд фронтів культурної війни — змусив багатьох відмовитися від низки попередніх позицій-переконань і зайняти дещо інші або ж просто ретельно закамуфлювати свої звичні позиції.

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Російсько-українське протистояння і культурна війна них девіацій є ЛГБТ-активістом). Також безглуздою є сама логіка, покладена в основу цієї пропагандистської стратегії — ніби те, що серед військовослужбовців є люди-носії якостей, які негативно сприймаються суспільством, виправдовує самі ці якості. Адже в армії також є люди, які зловживають алкоголем, вживають наркотики, зраджують дружинам і т. д., і т. п., але з цього аж ніяк не випливає, що проблеми з алкоголем та наркотикам, а також подружні зради є чимось морально прийнятним. Одначе, попри всю абсурдність, сюжети про «ЛГБТ-військових» можна зустріти ледь не щодня. ЛГБТ-пропаганда знаходить й інші вияви. Цю саму тему «ЛГБТ-військових» нещодавно рекламували в Національному музеї Тараса Шевченка. Судячи з новинних повідомлень, ажіотажу вона не викликала, але є дуже показовим, що для маніпулятивної пропаганди «нормальності» збочень (і дискредитації української армії) було виділено зали одного з головних музеїв столиці. Не менш значущим є і те, що в жовтні Держкіно оголосило початок зйомок фінансованого з бюджету фільму з відвертою ЛГБТ-пропагандою «Уроки толерантності». Говорячи про ЛГБТ-фронт, також можна згадати про ратифікацію Стамбульської конвенції. Цей випадок значимий передусім як індикатор того, що чинна влада продовжує враховувати ідеологічні запити «західних партнерів» (попри те, що назагал українська політика щодо Заходу стала більш сміливою). Петиція з вимогою денонсувати Стамбульську конвенцію зібрала необхідну кількість підписів, але відповідь на неї Зеленського була зверхньою і упередженою. Фактично, активність прихильників та лобістів ЛГБТ-ідеології наблизилася до показників «передвоєнного» часу. Натомість показники активності її противників суттєво знизилися. Це, зокрема, пояснюється тим, що одне з основних середовищ спротиву ЛГБТ — те, яке заведено іменувати «праворадикальним» — у перші дні повномасштабної війни ледь не в повному складі долучилося до збройного захисту країни. Цікаво, що ЛГБТ-активісти неодноразово бажали воякам-ідейним опонентам загинути на війні. Ці побажання, будучи публічними, спричиняли скандали, а відтак іміджеві втрати руху ЛГБТ. Проте масштаби цих втрат бліднуть перед масштабами системної ЛГБТ-пропаганди.

ЗВЕДЕННЯ З ФРОНТУ Те, що культурна війна продовжується, добре помітно на прикладі одного з найбільш яскравих її фронтів. Назвемо його ЛГБТ-фронтом, пам’ятаючи, що позиції прихильників нових горизонтів емансипації добре ешелоновані і включають у себе ту ж гендерно-феміністичну проблематику. Значне число діячів руху ЛГБТ покинуло Україну вже на початку повномасштабної війни. Одначе це не зупинило тенденцій, спрямованих на утвердження ЛГБТ-ідеології. Так, влітку 2022 року набрала необхідну кількість підписів петиція до президента України з вимогою запровадження «одностатевих шлюбів». Відповідаючи на неї, Володимир Зеленський вказав на неможливість цього запровадження з огляду на норми чинної конституції, а також відзначив, що остання не може бути змінена під час війни. Водночас відповідь Зеленського фактично містила обіцянку сприяти запровадженню так званих «цивільних партнерств». За винятком, можливо, першого, «шокового» етапу повномасштабної війни ЛГБТ-пропаганда є звичним елементом праці мейнстрімних українських ЗМІ. Чого лише варта риторика «ЛГБТ-військових». Ця риторика вражає нахабством маніпуляцій, адже спирається на радикальне завищення кількості військовослужбовців із сек- ТИМЧАСОВА АМНІСТІЯ суальними відхиленнями (не кажучи ДЛЯ НЕЗРУЧНИХ ГЕРОЇВ вже про те, що не кожен носій сексуальНа тлі відвертих заяв окремих

ЛГБТ-активістів значна частина ліволіберального мейнстріму змінила публічне ставлення до «праворадикалів». Чого лише варте висвітлення українськими ЗМІ на кшталт «Громадського» епопеї полку «Азов». Прихильне ставлення до пов’язаних із «праворадикалами» підрозділів прийшло на місце дискредитації цих самих «праворадикалів», сюжети про долю оборонців Маріуполя змінили інформаційну підтримку маргінальних лівацьких сил, які впродовж попередніх років вимагали ліквідувати «Азов», виступали з загальними гаслами «демілітаризації» України і боротьби проти націоналістично-консервативних середовищ і т. д. Одначе така «амністія» — явище тимчасове і дуже ситуативне. У ліпшому випадку частина журналістів та інших осіб, причетних до формування громадської думки, загорілися щирою симпатією до тих, хто опинився на вістрі збройного протистояння агресору. У гіршому — маємо використання «хайпових» тем, а також усвідомлення того, що зараз поливання брудом вояків, м’яко кажучи, не принесе соціальних дивідендів. Зрештою, маємо досвід попереднього періоду війни, коли ветерани кампанії 2014-2016 років, беручи участь у протистоянні ЛГБТ та іншим лівим середовищам, у фокусі ЗМІ втрачали статус ветеранів і ставали всього лише «праворадикалами», «гомофобами», «тітушками» і навіть «агентами москви». «СКРЕПЫ» ЧИ «НЕОБІЛЬШОВИЗМ» — ПРОТИ ЧОГО МИ ВОЮЄМО? Згадане на початку ототожнення власних та ворожих світоглядних позицій із українськістю та російськістю станом на зараз є однією з головних стратегій культурної війни в Україні. Представники прогресистської сторони активно позиціонують сучасну рф як консервативну суспільнополітичну систему, залюбки вдаючись до саркастичної риторики щодо «скреп»; висміювання «скреп», яким би антиросійським воно не здавалося, дуже показове, адже йдеться про насмішки, запозичені в самих же росіян. «Антискрєпну» стратегію частково посилює приписування сучасній росії «фашизму» та алюзій на нього. Представники протилежної сторони насвітлюють значення для путінського режиму та російського суспільства в цілому радянської міфології. Таке насвітлення не є безпідставним. Втім, по-перше, зведення сучасної росії до «необільшовизму» є занадто спрощеним. По-друге, як не прикро це

визнавати, під час попередніх етапів культурної війни консервативні сили програли битву за прочитання радянської епохи. Комуністична система була радикально антирелігійною, прогресистською (зокрема позначеною квазірелігійним культом науково-технічного прогресу), з власним досвідом сексуальної революції та доволі феміністичною спрямованістю. Здавалось би, все це достатньо дискредитує прогресистсько-емансипаторські ідеї. Але в силу низки обставин здобуло популярність розуміння «совка» як того, чий відразливий образ служить тлом для легітимізації новітнього лібералізму. Таким чином продовження руйнівних процесів відбувається як нібито заперечення радянської системи, яка насправді несе відповідальність за попередні етапи деградації/«прогресу». УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРНА ВІЙНА І «ДРУЗІ КРЕМЛЯ» НА ЗАХОДІ Дискредитації світоглядних позицій противника служить і ставлення до російсько-української війни західних режимів, політичних сил, впливових осіб. Аби дискредитувати лівацький порядок денний, можна згадати про німецьких адептів ЛГБТ і прийому мігрантів, які не втомлювалися писати листи з вимогами припинити постачання Україні зброї і тим самим досягти миру. Або ж «миротворчу» риторику Папи Франциска, якого донедавна українські ліво-ліберальні кола (вслід за західними) підносили як відважного реформатора Католицької Церкви. З іншого боку, ліві можуть підкреслювати дійсну чи гадану проросійськість частини західноєвропейських правих або згадувати про таких персонажів як Джордан Пітерсон. Насправді, «проросійськості» (чи «недостатньої проукраїнськості») на захід від України вистачає і серед ліволіберальних кіл, і серед більш чи менш правих. Маємо умовно «проросійські» Ле Пен у Франції та німецьку АдН, а також уряд Орбана в Угорщині. Але на противагу їм також маємо націоналконсервативний уряд Польщі чи Мелоні в Італії. З іншого боку, з лівим Папою Франциском може позмагатися його запальний консервативний критик архієпископ Вігано, який довів своє дисидентство до того, що на початку повномасштабної війни фактично виступив із відверто проросійських позицій, а ще з іншого — маємо консервативного католицького інтелектуала Роберто де Маттеї, який демонстрував проукраїнську позицію, критикуючи і Франциска, і Вігано.

Війна / Культура

07.12.2022 — № 26 Щоправда, імена Вігано чи де Маттеї відомі лише мікроскопічному відсотку українського населення (чи навіть мікроскопічному відсотку українських католиків). Та й узагалі цей вимір культурної війни відзначається особливою вульгарністю чи то пак невіглаством. І це йде на користь аж ніяк не правим. Візьмімо для прикладу ситуацію з Франциском. Мало хто в принципі здатен на цілісне сприйняття понтифікату Берголіо, а відтак виведення численних пацифістських реплік та жестів Франциска з його «теології» в стилі «Fratelli tutti» (мабуть, в більшості тих, хто нині відчуває крайню антипатію до Франциска, це словосполучення може викликати хіба що асоціацію з «Tutti Frutti»). Натомість, лиш тільки Франциск став спрощено сприйматися «проросійським», багато українців забули про образ «прогресивного церковного лідера» й стали пов’язувати начебто демонстровану ним «проросійськість» із Церквою, християнством, релігією як такою, здоровими моральними нормами. Все це — прояв або свідомих маніпуляцій, або невігластва. Але це «працює».

можна сподіватися, що війна завершиться одразу після звільнення всіх українських земель в міжнародно визнаних кордонах. З іншого боку, воєнне протистояння може тривати навіть після цього звільнення. По-різному може складатися ситуація у самій Росії, і це також множить сценарії. Так чи інакше, теперішня війна завершиться в перспективі одного, двох чи, у крайньому разі, кількох років — навіть якщо в майбутньому вибухне ще одна російсько-українська війна. Натомість на перепочинок у культурній війні розраховувати не доводиться. Які попередні підсумки та прогнози можна зробити стосовно теперішньої фази культурної війни в України? Мені доводилося зустрічати діаметрально протилежні. Одні — максимально оптимістичні з консервативної (чи то пак, консервативно-революційної) точки зору. В стилі розмов про реставрацію шляхетського прошарку (на основі ветеранів війни). Інші — в тонах розпачу. Мовляв, зараз ми проливаємо кров на фронті, а в цей час у тилу і далі транслюється ЛГБТ-пропаганда, і після війни ситуація стане ще гіршою. Насправді ж, жодна зі сторін поки що ВІЙНА БЕЗ ПЕРЕПОЧИНКУ не має радикальної переваги. Існують різні прогнози щодо заверНаприклад, українське суспільство шення теперішньої російсько-україн- залишається доволі «гомофобним», ської війни — як щодо часу, так і щодо тобто керується природною відразою «чіткості» завершення. Наприклад, до гомосексуалізму та ряду інших де-

віацій. У тому числі «гомофобною» лишається і армія, яку можна вважати зрізом суспільства. На цьому тлі виглядають кумедно плачі прихильників ЛГБТ-ідеології, які нарікають на те, що українські військові, говорячи про ворогів, вживають народне спрощення медичного терміну «педераст». Одначе стійкість «гомофобних» уявлень аж ніяк не є приводом недооцінювати успіхи ЛГБТ-пропаганди. Ця пропаганда приносить результати, засвідчені соціологічними дослідженнями. Подібним чином непростою виглядає ситуація з фемінізмом. Сама по собі війна артикулює відмінності між чоловіком та жінкою, підживлює низку ненависних феміністкам патріархальних переконань. Станом на зараз участь у бойових діях бере мікроскопічний відсоток військових-жінок. Війна залишається чоловічою справою — як по факту, так і в свідомості дуже багатьох українців. Але в той же час бачимо дуже агресивні пропагандистські тенденції розмивання різниці між чоловіком та жінкою: все оте «захисників і захисниць», нав’язливі сюжети про жінок-військових і т. д. Тобто в об’єктиві пропаганди реальність нещадно спотворюється, це має масовий характер, а відтак приносить свої плоди. Необхідно пам’ятати, що війна — це не тільки відродження уявлень про чоловічі обов’язки. Теперішня війна

несе низку проблем: подружні зради, кризи сімейного життя, розлучення тощо. Все це так чи інакше може використовуватися адептами фемінізму. Більш за все, у підсумку теперішнього збройного протистояння наша країна стане ближчою до «узагальненого Заходу». У вимірі культурної війни це матиме двоякі наслідки. З одного боку, прогресистсько-емансипаторський порядок денний ще серйозніше утвердиться на інституційному рівні і здобуде більшу суспільну підтримку. З іншого боку, спротив цим тенденціям стане більш масовим, в тому числі вийде на рівень політиків-важковаговиків. Дуже показово, що згадувана петиція з вимогою вийти зі Стамбульської конвенції була ініційована Юлією Тимошенко. Як би грубо це не звучало, консервативні позиції зміцніють тоді, коли політики наважаться ними спекулювати, аби отримати більше голосів виборців. Це, щоправда, не привід розслаблятися щирим прихильникам консервативних позицій. Готуватися до масштабних баталій на фронтах культурної війни необхідно вже зараз — попри всю важливість фронтів збройного протистояння з росією. Автор: Ігор Загребельний. Джерело: «Політична теологія» (https://politteo.online/materialy/ rosijsko-ukrayinske-protystoyannya-ikulturna-vijna/).

Андрій Насада ПОТРЕБУЄ НАШОЇ ДОПОМОГИ Йому 31 рік. Він -- житель села Негівці Калуського району Івано-Франківської області. Захищаючи Україну і нас із вами, він підірвався на міні. Лікарі давали тільки 20 відсотків шансів на те, що хлопець житиме. Адже Андрій втратив обидві ноги, втратив праве око і пальці правої руки. Але не втратив любові до життя. Не втратив віри у свій завтрашній день. Не втратив надії на щирих серцем людей. І всі ми повинні допомогти йому. Бо, ще вчора непосидючий і роботящий, сьогодні він не може самостійно забезпечувати себе навіть в елементарних потребах. Але хоче, дуже хоче знайти себе у житті. Після лікування... Після реабілітації... Нехай через місяці чи роки... Нехай без ніг, бо вони залишилися десь там... Давайте ж усі разом допоможемо хлопцеві у його нелегкому двобої за життя. Реквізити, за якими ви можете надати фінансову допомогу для пораненого бійця, наступні:.

Реквізити SWIFT доларової картки Beneficiary (Бенефіціар) IBAN: UA073220010000026207332053028 Account No: 26207332053028 Receiver: NASADA ANDRII, 77325, Ukraine, reg. Ivano-Frankivska, district.

Kaluskyi, village. Negivtsi, st. Shevchenka, build. 17 Account with Institution (Банк Бенефіціара) Bank: JSC UNIVERSAL BANK City: KYIV, UKRAINE Swift code: UNJSUAUKXXX Details of payment (Призначення платежу)

21

Дуже важливо правильно вказати призначення платежу. Виберіть потрібний варіант в залежності від того, хто відправляє вам платіж: якщо відправник фізична особа: - private transfer - transfer to own account - help to relative якщо відправник юридична особа: - honorarium - compensation for ...

Крім того, в Чикаго гроші можна занести до офісу компанії DOLYNKA Ukrainian-American consulting, за адресою 5050 N Cumberland Ave., Norridge, Il., 60706. Звідси кошти перешлють Андрієві Насаді.

Ворогу — не пробачимо. Бійцеві — допоможемо. Любов і добро творять дива.

22

UA-USA / Політика

Я

к то кажуть, що глибше в ліс, тим товстіші партизани. Якщо пощастить пройти цей ліс, то партизани явно до кінця шляху страждатимуть на ожиріння. Ілон Маск не має намірів здаватися і зупинятися на півдорозі у виявленні доказів одного з найбільших політичних скандалів у сучасній американській історії. Що б ми робили без випущеної з клітки пташки?

99% наших «чесних» ЗМІ різко оніміли…

Про всяк випадок, сам героїчний правдоруб Маск у шоу Бенні Джонсона попередив аудиторію, що «жодних суїцидальних думок не має і, це нереально, щоб він вчинив суїцид». І сповнена сил найбагатша людина у світі повідомляє, що опублікує ВСІ файли Twitter, включно з усіма запитами від кампанії Байдена та DNC на цензуру окремих користувачів. «І минулі, і майбутні запити мають бути оприлюднені». Барабанний дріб і хтось уже стисну-

Н

ещодавно відзначалося велике свято — Thanksgiving або День подяки, який нагадує нам про багато речей: про нашу історію, наші проблеми, наші досягнення, Бога. Ліві, яких здебільшого представляє Демократична партія, відчайдушно намагаються стерти нашу історію, вигадавши нову історію про провал капіталізму в колоніальний період, коли нібито завдяки соціалізму була врятована приречена колонія в Массачусетсі. Ліві хочуть, щоб ми пам’ятали помилкову історію про День подяки. Як сказав президент Рейган: «Справа не так у тому, що ліберали неосвічені. Просто вони знають дуже багато речей, які є насправді вигадками». Ліві розповідають нашим дітям про те, як корінні американці та їхній спосіб життя, їхня схильність до колективізму та соціалізму врятували нас від вимирання. Навіть інвестори, які сплатили в 1620 р. експедицію пілігримів, вважаючи, що зможуть максимізувати прибуток від своїх інвестицій, уклали договір про те, що вся власність, урожай та прибуток від плавання будуть загальними. Але цьому не судилося статися.

Mayflower — корабель з пілігримами — не висадив їх у Вірджинії, як було обі-

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Чому 99% наших «чесних» ЗМІ різко оніміли... вся від страху, судячи з агресивного мовчання. Але Метт Тайббі, якому Ілон Маск довірив великий «злив», знову відзначився у Twitter: «З нетерпінням чекаю на можливість переглянути всі твіти, що скаржаться на «піар найбагатшої людини на землі», і побачити, скільки з них опублікували історії для анонімних джерел у ФБР, ЦРУ, Пентагоні, Білому домі тощо». Черговий скандал про причетність ФБР до політичної цензури. Ви здивовані? Ви все ще дивуєтесь після того, що стало відомо про втручання у вибори цієї організації у 2016 та 2020 роках? Ви про колишнього директора цієї контори Джеймса Комі ще пам’ятаєте? А про найчесніших керівників ЦРУ, за якими тягнеться такий шлейф «чесності», що на конкурсі найчесніших вони розділили б друге місце. Але ми поки що тільки про вибори 2020 року згадаємо, зокрема, про тиск з боку ФБР на компанії соцмереж, включно з Facebook і Twitter з метою прикриття Мисливця та його тата, як і «відмазування» самого тата, який внаслідок прикриття став #46. Під час надання свідчень Елвіс Чан, спеціальний агент ФБР з нагляду, сказав, що він разом з Цільовою групою

ФБР з іноземного впливу та високопосадовцями Агентства кібербезпеки та безпеки інфраструктури щотижня зустрічався з представниками великих соцмереж, щоб попередити про спроби дезінформації виборами 2020 року. До речі, саме ФБР і запустило «ймовірність російського вкидання» файлів Мисливця. А потім і директор цієї пильнувальної контори Крістофер Рей з гордістю повідомив, що агентство взаємодіяло із соціальними мережами, «щоб переконатися, що їхні платформи не використовуються іноземними противниками для поширення дезінформації та пропаганди». Команда «фас» була спрямована зверху. І це вже державна політична цензура, спрямована на приховування від американського народу правдивих матеріалів, які викривають політичні гравці. Це гра силових структур у команді політичного контролю над соціальними мережами, використання DNC та особисто командою претендента на пост президента США Байдена. Власне, все вищеописане можна назвати підробкою, якби це не було банальною брехнею — Twitter просто брехав FEC. Довідково: Федеральна виборча комісія (FEC) є незалежним регулюючим органом, відповідальним за ад-

міністрування та забезпечення дотримання федеральних законів про фінансування виборчих кампаній. Незалежний орган у наш час у нашій країні вже звучить глузуванням. Ех, якби все це знали виборці у 2020 році? Але 2022 року, коли вже все це вилізло на поверхню, ми продовжуємо спостерігати з боку республіканців тихе обурення замість гучного слонового трубного голосу. За державу прикро, так? Автор: Олена Пригова. Джерело: «Континент» (https:// kontinentusa.com/pochemu-99-nashihchestnetyshih-smi-rezko-onemeli/)

Боротьба за наше існування цяно, а через атлантичні шторми пришвартувався до узбережжя нинішнього Массачусетса на початку суворої зими. Смерть та голод не щадили нікого. Лише 47 зі 102 пілігримів пережили першу зиму. Вільям Бредфорд (William Bradford), губернатор Плімутської колонії, писав у своєму щоденнику, що здорові чоловіки стали обурюватися тим, що жінки не могли працювати, а могли тільки піклуватися про дітей. Він нарікав на те, що менш працелюбні чоловіки користувалися плодами важкої праці тих небагатьох, які могли виконувати таку роботу. Реальність була така, що врожаї стали гинути, а на людей чекали голод і смерть. До 1623 р. Бредфорд та його однодумці повністю відмовилися від соціалізму, віддавши перевагу системі приватної власності. Так народився наш американський шлях. Кожній сім’ї було виділено земельну ділянку. І сім’ї, і самотні люди садили більше, ніж їм було потрібно. Жінки з дітьми охоче працювали на полях. Там, де раніше були невміння і слабкість, з’явилося бажання працювати. Бредфорд пізніше написав: «Зовнішність речей змінилася —

відтоді і до цього дня люди не голодували і не мали нестачі». Пілігрими стали виробляти так багато, що вирішили запросити дружніх корінних американців приєднатися до них на святкування Дня подяки за врожай. До 1624 р. вони почали експортувати продовольство, закладаючи основу найбільшої країни, колись задуманої людиною і благословенної Богом. Саме цей День подяки ми святкуємо. Ми не заперечуємо, що корінні американці допомагали пілігримам усім, чим могли, але не колективізм урятував їх. Саме капіталізм дав велику кількість, саме капіталізм двічі в ХХ столітті врятував Європу від вимирання і дав таким країнам, як Китай, привід красти у країни, яку вони хочуть перевершити, а тепер і зруйнувати.

Я не перебільшую. Якщо дати волю лівим, тобто нинішній демократичній партії, то вони зруйнують країну. І це вже не лише політика. Ці ліберали, принаймні їхнє керівництво, знають реальність соціалізму, але їх це не хвилює. Вони намагаються зробити те, що вже свого часу зробили всі інші соціалістичні / комуністичні країни: знищити середній клас, отримати необмежену владу над громадянами та їхню повну залежність від держави, створити державу «загального добробуту». Вони руйнують нашу економіку, нашу культуру, насаджують сексуальну розбещеність і неприйняття наших законів та нашої віри у Бога. Огляньтеся навколо. Це очевидно. Вони вже багато зробили для цього. Вони залучили на свій бік уже кілька поколінь неосвічених молодих людей, які мало знають нашу історію і не обізнані з досвідом тих, хто зазнав невдачі. Вони видають ілюзії за факти, а факти за ілюзії. Не помиляймося! Автор: Ray DiLorenzo. Джерело: Canada Free Press (https://canadafreepress.com/article/ a-fight-for-our-existence). Переклад газети «Сурма».

Українська книга

07.12.2022 — № 26

Andriy Chaley, Чикаго Засновник та власник української книгарні у США @Ukrainian_Best_Books

АКТУАЛЬНО НА СЬОГОДНІ... «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь». Дізнатися Євген Шишацький. більше *Євген Шишацький — редактор, журналіст. Народився і ви- тут h ріс у місті Маріуполь. З 2014 року живе й працює в Києві. Як і в кожного українця, 24 лютого 2022 року світ Євгена перевернувся. У Маріуполі під обстрілами були мама і друзі, з якими обірвався зв’язок. Євген приймає рішення їхати на окупований Схід, щоб допомогти евакуювати людей. «Мандрівка до потойбіччя. Маріуполь» — сповідь водія-волонтера, що дивом вибрався з-під Маріуполя. Автор описує реальну історію про подорож до «краю застиглого часу», розповідає про людей, яких життєвий вибір і доля занесли саме сюди, про свій вибір, «от такий, недодуманий, але свідомий. У пошуках своїх. У пошуках себе. З фаталістичною готовністю до нового досвіду». Літературно-художнє видання. М’яка палітурка. 223 сторінки . 2022 рік. Нова. Видавництво «FOLIO» м. Харків, Україна. Українською мовою..

АКТУАЛЬНО ЗАВЖДИ... «Крути. Збірка пам'яті героїв Крут». Дізнатися Упорядники Осип і Надія Зінкевичі. більше *29 січня 1918 року відбулася надзвичайно трагічна тут h подія в українській історії — бій під Крутами. Уряд УНР, опинившись без війська, кинув на протистояння з російською армією, що йшла на Київ, кілька сотень погано озброєних українських студентів та гімназистів. Майже всі вони полягли у нерівному бою. Цей бій отримав величезне символічне значення — і саме його намагалися розкрити упорядники цієї книги. До збірки «Крути», виданої «Смолоскипом» до 100-річчя бою, увійшли найрізноманітніші матеріали. Це й історичні матеріали та статті, в яких розкривається хід та причини трагедії, і художні твори, але насамперед — публіцистика різних часів. Найцінніша частина книги — спогади нечисленних учасників бою, яким вдалося вижити. Багато матеріалів, узятих із важкодоступних діаспорних видань. Книга розрахована на широке коло читачів, зокрема молодь. Публіцистичне видання. Тверда палітурка. 422 сторінки. 2017 рік. Нова. Видавництво «СМОЛОСКИП», м. Київ , Україна. Українською мовою.

23

люції. Такі риси людського характеру актуальні та цінні незалежно від епохи… Іван Франко написав цю історичну повість польською мовою у 1889 р., а українською у 1904 р. В графічному романі «Герой поневолі» оригінальний текст подаємо не в повному обсязі. Оригінальна мова автора повністю збережена. Графічні видання. Тверді палітурки. 64 сторінки в кожній книжці. 2019 рік. Нові. Видавництво «Леополь», Україна. Українською мовою.

«КНИГА ТИЖНЯ»... «Книжка-сніжка зимових дивовиж». Дізнатися Автори: Юлія Баткіліна, Дмитро Журавель, Юлія Ілюха, Марко Те- більше рен, Ольга Мігель, Юліта Ран, Сергій Пантюка та Сергій Гридін. тут h *Очікування зимових свят — це завжди очікування дива. У цей період всі ми стаємо трохи подібними до дітей: мріємо про свято, яке подарує радість та щирі почуття. Адже Різдво — це подарунки, сміх і — найголовніше! — теплі обійми в родинному колі. Усе це з лишком є у збірці різдвяних оповідань для дітей «Татомамасніг. Книжка-сніжка зимових дивовиж». У книжці ви знайдете вісім оповідань від сучасних українських письменників з яскравими кольоровими ілюстраціями. Збірка створена для сімейного читання довгими зимовими вечорами і стане чудовим сюрпризом дитині під ялинку. Книжечка для дітей віком від 6+. Літературно-художнє видання. Тверда палітурка. 144 сторінки. 2021 рік. Нова. Видавництво «АССА», м. Харків, Україна. Українською мовою.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ: Про розум

Мудра людина не робить іншим того, чого вона не бажає, щоб робили їй.

Про життя

Конфуцій

Дорогоцінний камінь не можна відполірувати без тертя. Також і людина не може стати успішною, не зробивши чимало важких спроб.

Конфуцій

Про добро

Забувайте образи, але ніколи не забувайте добро.

Власні

Конфуцій

«Мілкий» світ, подекуди «мізерний», але лише тобі обирати, яким у ньому будеш Ти.

A. Chaley

ДЛЯ ДІТЕЙ 10+... «Герой поневолі» за повістю Івана Франка. Дізнатися М. Тимошенко і К. Горішний. більше Графічний роман. 2 Томи. тут h *«Степан Калинович був канцеляристом при львівській державній бухгалтерії. Двадцять літ числив він скарбові доходи й видатки. Двадцять найкращих літ життя провів у отсій темній канцелярії, живучи з дня на день правильно і точно, мов добре накручений годинник, не думаючи про ніякі зміни, про інше життя. Треба було аж бурі 1848 року, щоб у те тихе, самітне життя внести деякий неспокій і заколот». (Іван Франко) У 1848 році Європу охопила хвиля революції. У Австрійській імперії вуличні протести переросли у національно-культурне пробудження та пожвавлення визвольних рухів. Правління Габсбурґів простягалась на величезній території, населеній різноманітними народами. Революція спалахнула в найбільших містах імперії. Ці події увійшли в історію як «Весна Народів». У ті часи Львів розквітав як столиця найбільшої австрійської провінції – Галичини. З початком ХІХ століття, Австрійська центральна влада перетворювала Львів на німецьке місто під офіційною назвою Лемберг. Однак, у ньому переважали поляки, українці та євреї. Головний герой – український працівник бухгалтерії, який не звик до самостійних дій. Його доля кардинально змінюється, коли він, поневолі, опиняється у вуличних боях між польськими революціонерами та австрійською владою. Зі Степаном Калиновичем трапляються неймовірні пригоди на львівських барикадах революції «Весна народів». Іван Франко у своєму творі приділяє увагу боротьбі за свободи громадян, а також національно-культурній свідомості людини. Він підкреслює героїзм та солідарність в час рево-

Пропонуємо широкий асортимент книг українською мовою у США, а саме: * Õóäîæíÿ ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé; * Ìóçè÷íà ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé; * Ðåëiãiéíà ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé; * Ïiäðó÷íèêè, ïðîïèñè, çîøèòè â êîñó ëiíiéêó; * Íàóêîâà ëiòåðàòóðà: áiçíåñ-êíèãè, ìîòèâàöiéíi êíèãè, ïñèõîëîãiÿ òà ôiëîñîôiÿ; * ²ñòîðiÿ Óêðà¿íè òà ñâiòîâà iñòîðiÿ; Ви можете знайти нас у Facebook & Instagram під назвою @Ukrainian_Best_Books Також ви можете придбати наші книги у нашій онлайн-крамниці www.etsy.com/shop/UkrainianBestBooks Або завітати до нашої книгарні, що за адресою у Schaumburg, IL, 60193, попередньо зателефонувавши за номером

773-510-1959 Онлайн-крамниця Завітати тут

24

UA-USA / Політика

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

97 років підтримки України Юлія Бєлюга, Nortia Logistics, Чикаго «Сурма»

У

грудні виповнюється 97 років з моменту створення Союзу українок Америки (СУА). П’ять жіночих організацій США вирішили об’єднатися в 1925 році. Це сталося після того, як у Львові кількома роками раніше заснували Союз українок України. У цей час в Америці була висока хвиля жіночого руху, зумовлена наслідками Першої світової війни: залишалися актуальними соціальні та гуманітарні потреби. І тому жіночі організації в США вирішили згуртуватися задля сумісної співпраці.

Метою СУА було інформування світу про події в Україні, духовну та матеріальну підтримку Батьківщини та сприяння збереженню української національної ідентичності, культурної спадщини й етнічних традицій у Сполучених Штатах, організація навчальних та просвітницьких програм. Діяльність учасниць була різноманітною: проведення акцій на підтримку співвітчизників в Україні, зокрема допомога українцям, які постраждали внаслідок природних катаклізмів або воєнних дій; зосередження уваги на збереженні і поширенні українського культурного надбання. Саме тому в 1933 році учасниці Союзу взяли участь в масштабному проекті — Світовій виставці в місті Чикаго. Вони створили український павільйон, де зібрали колекцію виробів українського мистецтва, які були отримані від кооперативу «Українське Народне Мистецтво» у Львові. Люди, які мігрували в Америку, вважали, що їхнім обов’язком було збереження культурної спадщини України. Речі, які були представлені на виставці, стали основою колекції музею, який був відкритий у Нью-Йорку в 1976 році. У сховищі музею, до речі, зберігається 15 тисяч експонатів художнього і прикладного мистецтва. Музей має етнографічну колекцію: тканини, зразки вишивки різних регіонів, килими, народний одяг, кераміку; а також мистецьку колекцію, яку складають твори митців-

українців, що працювали в Україні, а також тих, хто вимушено емігрував до Західної Європи та до Америки. До колекції також входять різні види образотворчого мистецтва: гравюри, живопис, скульптури. Учасниці Союзу розуміли, що окрім культурної складової, треба розвивати й освітню: у 1940 році вони почали створювати школи, які називалася тоді «світличками». Завдяки цим закладам діти могли вивчати українську мову, знайомитися з культурою України та її традиціями. Створення таких шкіл сприяло збереженню пам’яті нащадків про Батьківщину. У 1944 році СУА започаткував видавництво часопису «Наше життя». Журнал на той час був єдиним в США українсько-англійським місячником, в якому публікувалися новини з життя організацій, лікарські поради, дитяча сторінка, вишивка, а також висвітлювались загальні громадські проблеми. Після Другої світової війни союзянки підтримували дисидентів, поширювали правду про Україну, пишучи листи-звернення до американського президента та сенату. Учасниці Союзу брали участь у заходах Організації Об’єднаних Націй і Національній раді жінок США. Після 1991 року зусилля Союзу були направлені на духовний та освітній розвиток у незалежній Україні. Варто зазначити, що завдяки Союзу українок Америки 20 років тому уперше видали листи Лесі Українки, які піввіку пролежали на полиці празької бібліотеки. Книга «Листи так довго йдуть» тиражем у тисячу примірників побачила світ у травні 2002 року в Нью-Йорку. Нинішнє покоління учасниць продовжує традиції, які започаткували ще їхні попередниці 97 років тому. Союз займається соціальними, культурними та освітніми програмами. На сьогодні у складі СУА нараховується близько 1 700 учасниць. Існує 68 відділів, представництво яких є практично в кожному штаті. Усі відділи мають своє окреме завдання: один із них збирає кошти на розвиток музею в Нью-Йорку, інший турбується про стареньких жінок в Україні та допомагає важкохворим тощо. Щоб отримати кошти для проектів суспільної опіки, союзянки проводять мистецькі вечори, аукціони й ярмарки, що також сприяє поширенню відомостей про культурну спадщину та сучасні здобутки України серед американців й утверджує її добре ім’я на американському континенті. Після 24 лютого інтерес до організації значно підвищився: лави Союзу поповнюються новими учасницями. Зараз СУА зосередив увагу на зборі коштів для людей в Україні, які потерпають від війни, а також на гуманітар-

них та медичних проектах. Одна із цілей організації полягає в тому, щоб брати активну участь у впливі на ухвалення рішень у США на користь України. Союз українок Америки — одна з найстаріших організацій, заснованих українською громадою в імміграції. За свою 97-річну історію існування

СУА здобув репутацію провідної й найчисленнішої спілки гуманітарної допомоги українцям всього світу. Упродовж майже століття Союз українок Америки зберігає українську ідентичність та допомагає Україні. Автор: Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.

Реклама

07.12.2022 — № 26

У мене є мрія - прокинутись зранку і побачити в часописі на першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями та синьожовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго не проживе. Тому підтримай українське видання та українське радіо, щоб наша мрія стала реальністю.

Якщо Вам не байдуже. Підтримайте радіо і газету. Переведіть кошти по ZELLO за номером телефону +17736973923 або за QR кодом Рахунок в Selfreliance - 177162 CHASE BANK - 695785532 Ви можете оформити щомісячний автоматичний перевід для підтримка радіо та газети. А ще Ви можете оформити автоматичну заявку, і ми будемо знімати вказану суму автоматично. Чеки можна висилати на нашу адресу.

5050 N. Cumberland Ave., 18-S Norridge, IL 60706.

PAYBLE FOR: UKRAINIAN-AMERICAN MEDIA GROUP.

Ваша реклама в газеті і на радіо, це велика підтримка для нас. Будемо вдячні за будь-яку підтримку.

25

26

Історія

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Про Галичину Юрій Ситник, Львів «Сурма»

ЧАСТИНА 1

Л

У 1933–1934 рр. професор М. Смішко досліджував давньоруське городище на Чорній горі у с. Грибовичі Малі поблизу Львова. Як він виявив, попередником середньовічного міста було стародавнє поселення, датоване приблизно 2000 р. до н.е. У 1994 р. під час археологічних розкопок на місці запланованого спорудження готелю «Золотий Лев» (тепер там розміщено ринок «Добробут») виявилося, що ця територія, розташована поза межами львівських укріплень

ьвів завжди був непростим місцем і фактичною столицею регіону, найбільше відомого під назвою Галичина. Насправді мало хто розуміє, що собою представляє ця територія, тож цікаво буде поглянути на Галичину початку минулого століття, а відтак зрозуміти її роль у відстоюванні української ідеї. Зрештою, можливо дещо по-іншому поглянути і на роль її метрополійного центру в сучасній історії України. Прогляньмо першу писемну згадку про Львів: «Року... 6767 [1259, — прим. ред.], Куремса вирушив війною на Данила і Василька... І коли Данило і Василько збиралися до бою з татарами, трапилося таке, як кара за гріхи. Зайнявся Холм через окаянну бабу..., і полум’я було таке, що з усієї землі було видно заграву, також і з Львова, по Белзьких полях було видно, бо сильним було полум’я пожежі. (Запис у Галицько-Волинському літописі — переклад на сучасну українську. Бібліотека АН СРСР. Від. рук. Спр. 16.4.4 . З книги «Історія Львова в документах і матеріалах», видав- ХІV-XVІІІ ст., була постійно заселеною ництво «Наукова думка», 1986 рік). ще з V-VІ ст. Тут існувала щільна дерев’яна забудова, мешканці якої переважСьогодні всі знають про 1256 рік но займалися ремісництвом. першої писемної згадки, а куди і чому Проблема з вивченням найдавніподівалося 5511 нашої історії? Хтось шої історії міста полягає, зокрема, у товважає, що таке літочислення велося му, що писемні джерела княжої доби за Біблією, від «початку світу», але во- були знищені у 1340 р. під час захопно також співпадає з розвитком Три- лення Львова королем Казимиром ІІІ, пільської культури. Остання була над- який спалив Високий і Низький замки. то розвиненою, щоб існувати без каВід княжих часів, з яких ми більшлендаря. Як завжди — версій багато, менш можемо прослідкувати розвиале це вже окрема тема. ток регіону, багато чого змінилося. Ще Хоча офіційно народженням міста більші зміни відбулися після двох свівважається зазначена дата першої пи- тових воєн і перебування Галичини у семної згадки про Львів у Галицько- складі СРСР. Не менші зміни і, на жаль, Волинському літописі. На думку сучас- багато в чому не на краще відбулися піних істориків, територія Львова була сля розвалу радянської імперії, а особзаселена значно раніше. Це підтвер- ливо після московського вторгнення. джують археологічні знахідки. До при- Це, зокрема, стосується соціальних і кладу, у 1994-2000 рр. Львівська об- демографічних показників. Щоби оціласна експедиція Інституту україноз- нити ці зміни вже після завершення навства НАН України під керівницт- війни та стабілізації ситуації, доцільно вом Л. Мацкевого здійснювала розкоп- повернутися трохи більше, ніж на сто ки на території Чортових Скель в око- років назад. лицях міста, де віднайшла мисливсьТож як виглядала Галичина стакий табір-поселення із залишками кіс- ном на 1910 рік описано нижче, у вільток мамонта, коня, північного і благо- ному авторському перекладі з російродного оленів. Провівши вуглецевий ської фрагментів книги, виданої у 1915 аналіз віднайдених кісток, археологи році, після окупації регіону московитаотримали датування комплексу — ми. Звісно, що всі дані тут узяті з педан27200±140 рр. від наших днів, що за- тичної австро-угорської статистики. свідчує перебування тут людей на кільЯкщо кинути погляд на мапу центка тисяч років раніше, аніж на знаме- ральної Європи, кидається в очі велинитій Мізинській стоянці. чезне півколо, сформоване Карпатсь-

кими горами. На схід і північ від цих гір простягається розлога низовина Поділля, Придніпров’я та Польщі, а на захід і південь — велика мадярська рівнина. Неначе природа спорудила сторожовий вал, який оберігає захід від вторгнення кочівників зі сходу. Те, що ці гори нагадують захисну споруду, свідчить та обставина, що східні схили Карпат значно крутіші та менш доступні, ніж західні. На північ та схід від цього сторожового валу простягається країна, поіме-

нована Галіцією, займаючи не лише схили та передгір’я Карпат, але й захоплюючи частину низовини по верхньому басейну Вісли та Дністра. Низинна частина Галіції постала на шляху великого переселення народів; а після того історичного руху і коли людські орди, охоплені жадобою переселення, заспокоїлися та осіли на нових місцях, Галичина, цілковито відкрита зі сходу, стала ареною наїздів і нападів кочівників з Чорномор’я, починаючи печенігами й закінчуючи татарами. По імені міста Галич на Дністрі стала називатись уся країна (Галіція, а також Галичина). КОРДОНИ ГАЛИЧИНИ З півдня Галичина межує з Угорщиною, а кордон проходить по Карпатах. Зі східної сторони, починаючи з Карпатських гір до р. Дністер, з Галичиною межують Буковина та Волинська губернія. З півночі проходить умовний кордон, поміж Бугом і Віслою, з Холмською та Люблінською, а далі, по р. Вісла, з Радомською та Петроковською губерніями. Зі заходу Галичина межує з Сілезією, у південній частині з австрійською, а у північній — з пруською. Найпівнічніша точка Галичини розташована на Віслі, приблизно в 6 кілометрах нижче річки Сян і лежить на 50 градусів 50 мінут північної ши-

роти, а на півдні сягає 47 градусів 44 мінут; найзахідніша точка — 18 градусів 44 мінути східної довготи, відраховуючи від Гринвіча, а найсхідніший виступ сягає 26 градусів 29 мінут. Західний кордон Галичини є найбільш коротким — 95 км (з них 50 км з австрійською Сілезією та 45 км з пруською Сілезією. Цей західний кордон відходить від Карпат в області західних Бескидів у групі Яблунових гір (Jablunka) в підніжжі Баранячої гори (Barania). Між іншим, у цьому ж місці бере початок річка Вісла. Звідсіля границя горами спускається до р. Білої (Biala), яка впадає у Віслу. Тут якраз і починається пруська Сілезія. Від устя річки Білої границя круто повертає на північний схід і йде по Віслі, до місця, де в неї впадає р. Пжемши (Przemsza) поблизу м. Освецім (Oswiecim); далі кордон прямує на північ, вверх по названій річці до місечка Мисловіце (Myslovitz). Північний кордон Галичини, починається від Мисловіце, спочатку йде просто на схід до р. Вісли приблизно 90 кілометрів. На північ від цієї лінії простягається Польща (спочатку Петровська, а далі Келецька губернії), а на південь — Краківський повіт Галичини. Саме місто Краків розташоване від цього кордону в 10 кілометрах, а місце, де кордон впирається у Віслу, лежить нижче на 25 кілометрів. Вісла тече по кордону Галичини упродовж 170 км у напрямку з південного заходу на північний схід до міста Завихость, що лежить нижче гирла річки Сян. Від цього місця границя повертає на схід, роблячи постійно доволі великі звивини; на відстані близько 260 км границя перетинає річку Буг в м. Літовіц (Litowiz). Звідсіля вона йде спочатку по р. Буг упродовж 15 км, а згодом відступає від річки і простягається на південний схід до р. Збруч (Zbrucz) упродовж 23 км. Річка Збруч тече, дрібно звиваючись, просто на південь і впадає в р. Дністер, десь на 10 верст вище м. Хотин. Протяжність кордону по Збручу складає 160 км. На невеликому відтинку річки Дністер Галичина межує з Бесарабією, а саме: від гирла Збруча вверх по Дністру на 45 км до м. Онут (Onut). Від цього містечка, ще на 50 км вверх по Дністрі Галичина межує з Буковиною. Буковина простяглася на південний схід від Галичини. Загальний напрямок цього кордону з північного сходу на південний захід. Спочатку границя, як уже сказано, йде по р. Дністер упродовж 50 км, а згодом залишає цю річку, на віддалі приблизно 12 км на схід від Городенки (Horodenka), і прямує просто на південь до р. Прут, до того місця, де в нього впадає Черемош (Czeremosz). Далі границя проходить цією річкою та підіймається на головний хребет Карпат, на гору Hnia-

Історія

07.12.2022 — № 26 tiasa (1 762 м = 826 саженів)*. На північний захід від цієї гори здіймається масив Чорна гора (Cserna gora), висотою в 2 026 м; з північного боку цього масиву бере початок р. Прут, а із західного — р. Тиса, що несе свої води по великій мадярській рівнині. Вся протяжність кордону Галичини з Буковиною становить близько 200 км, зокрема 50 км по р. Дністер, а вся довжина границі з росією становить приблизно 760 км. Південний кордон Галичини складають Карпатські гори, що творять величезну дугу з північного заходу на південний схід. Протяжність цього кордону від Чорної гори на південний схід до гори Баранячої на північному заході становить близько 760 км. В описаних кордонах площа Галичини рівна 78 497 кв. кілометрів. За переписом 1910 року населення, що проживало на цій території, налічувало 8 025 982 чол, що становило 102 особи на кв. км. У 1990 — 7,316 млн (92 ос/кв. км). У 1890 — 6,608 млн (84). У 1880 — 5,959 млн (76). На той час у Київській губернії мешкало 4,604 млн; у Подільській — 3,812 млн, Волинській — 3,92 млн. За мовою домашнього спілкування населення поділялося на такі групи: поляки — 4 672 789 чол., або 58,55%; українці (в тексті: ті, кого називають «русини» або Ruthen) — 3 208 093 або 40,2%; інші слов’яни — 8 906 або 0,11%; німці — 90 131 або 1,13%; румуни — 740 або 0,01%; мадяри — 104; італійці — 21. Проте, зазначають видавці, тут необхідно прийняти до уваги таку обставину, що в мовній статистиці відсутні євреї, які становлять 11% населення, але при опитуванні вони практично всі побутовою мовою визначають польську. Народжуваність (дітей на 1 000 мешканців): в українців — 42 ; у поляків — 36; у німців — 25. Якщо порівняти Галичину з трьома південно-західними губерніями, то співвідношення народжуваності та смертності на 1 000 мешканців буде наступним: Галичина — 40/29; Київська губ. — 43/26,3; Подільська губ. — 38,7/24,2; Волинська губ. — 41,8/24,1. Високий відсоток смертності на Галичині можна пояснити поганими гігієнічними умовами, в яких перебуває більшість бідного населення. Згадані національності не однаково розподілені в Галичині. З давніх пір ця країна в етнографічному сенсі ділиться на дві частини: Західну Галичину та Східну; кордоном між ними є річка Сян. Загалом Західна Галичина є щільніше заселена, ніж Східна. У кожній

з цих частин основні групи населення розподілені наступним чином. Західна Галичина: Українці — 3,3%; Поляки — 88,5%; Євреї — 7,9%. Східна Галичина: Українці — 61,7%; Поляки — 25,8%; Євреї — 12,4%. [З наведених даних є очевидним, що західна Галичина є переважно польською, а східна — українською — авт.]. «Від Сяну до Дону» — саме такою була територія з переважно українським населенням. Проте слід зазначити, що на Східній Галичині практично всі міста мали переважно польсько-єврейське населення, натомість села, за поодинокими винятками, були на 90 і більше відсотків українськими. Від усього населення Галичини (8 026 тис. чол.) у містах проживає 1 402 тис, або 17,5%; відтак 82,5% — це суто сільські жителі. Хоча слід зауважити, що багато невеликих містечок практично не відрізняються від сіл, а частина їхніх мешканців також займається сільським господарством. Загалом у Галичині 85% населення займається сільським господарством або промислом, з ним безпосередньо пов’язаним. В українців цей відсоток складає 93%, а в поляків 82%. ВІРОСПОВІДАННЯ Станом на 1910 рік можна виділити наступні групи : Римо-католики — 3 731 861 чол. або 46,5%; Уніати [греко-католики] — 3 379 616 чол. або 42,11%; Вірмени — 1 392 чол. або 0,01%; Разом: 8 112 869 або 89,62%. Православні — 2 770 або 0,04%; Лютерани — 37 145 або 0,46%; Євреї — 871 906 або 10,86%; Інших віросповідань — 1 296 або 0,02%. Відтак релігійне представництво виглядає наступним чином: Католики: 1 архієпископ, 3 єпископи, 4 собори, 95 деканатів, 967 приходів, 338 монастирів і відділень. Греко-католики: 1 архієпископ, 3 єпископи, 3 собори, 115 деканатів,

1 873 приходи, 37 монастирів і відділень. Вірмено-католики: 1 собор, 3 деканати, 8 приходів, 1 монастир. Православні: 3 приходи. Лютерани: 24 приходи. Євреї: 252 приходи. Галичина є автономною областю Австрії та керується у своїх внутрішніх справах сеймом. На чолі країни стоїть намісник (Statthalter) імператора; у нього три помічники з трьох головних галузей управління:адміністративної, шкільної та фінансової. При кожній галузі є вища рада, в якій намісник є головою. Галицький сейм складається зі 161 члена. В його складі: львівський като-

27

лицький архієпископ, львівський вірмено-католицький архієпископ, єпископи Кракова, Перемишля, Тарнува, Станіславова, ректори університетів краківського, львівського, президент Краківської академії наук і ректор Політехніки у Львові. Крім перелічених, усі інші члени сейму є виборними. Обираються вони від великих землевласників, від міст, від торгівлі та промисловості й від сільських общин терміном на 6 років. Головою сейму є ландмаршал (Landmarschal), обраний сеймом і затверджений імператором. Повіти керуються радами, які, посуті, є посередниками між общинним управлінням і сеймом. У члени повітової ради обираються представники від великих маєтків, від промислових і торгових підприємств, від міст, містечок і сільських громад. Дрібні одиниці — ґміни (волості). На чолі ґміни в містах — бургомістри, а в селах — війти. Крім війтів є ще два асесори. Львів і Краків мають особливі статуси — на чолі з президентом, який має владу повітового начальства. Галичина бере через своїх представників участь у загальнодержавному парламенті, у Відні. Їхня кількість — 106 чоловік, так один представник припадає на 75 414 душ населення. Далі буде…

• Frameless Showers • Framed & Sliding Glass Enclosures • Reverse Painted Glass Kitchen Backsplashes • Glass Enclosed Wine Cellars • Glass Railings • Mirrors & Glass Designs

Art Stass, Inc. 1024 North Ave Des Plaines, 60016 Phone: 847-341-2777 Fax: 847-635-1573 www.artstass.com

28

Політика / Історія

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Календарна реформа: вибір між Європою і москвою

Щ

е 18 жовтня Священний Синод Православної Церкви України дозволив за рішенням настоятеля та громади звершити богослужіння за чином свята Різдва Христового 25 грудня 2022 року. Відтоді в суспільстві пожвавилася дискусія щодо календарної реформи, яка має привести церковний календар у відповідність до річного циклу обертання Землі навколо Сонця.

НАША ЕРА І 25 ГРУДНЯ Мабуть, усі розуміють, що в більшості країн світу сучасне літочислення нашої ери, включно з XXI століттям та третім тисячоліттям, ведеться від Різдва Христового і в деяких країнах досі позначається латинською Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить так: Anno Domini Nostri Iesu Christi («у рік Господа нашого Ісуса Христа» або «від Різдва Христового»). За таким літочисленням нульового року не було, адже перший рік AD (нової ери) йшов відразу ж після першого року до Різдва Христового (до нової ери). Тому за логікою, Ісус Христос мав би народитися перед або в момент початку нового року, а не після того. Проте, варто розуміти, що достовірна дата народження Христа наразі невідома і православна церква традиційно наголошує на її умовності. Однак це не заважає християнам використовувати 25 грудня як одну з основних дат у плані богослужінь протягом року. Сучасні науковці схильні вважати, що встановлення дати святкування Різдва Христового 25 грудня було пов’язане з Римським святом Непереможного Сонця (Dies Natalis Solis Invicti), введеним імператором Авреліаном 274 року на честь переходу Сонця через точку зимового сонцестояння і, відповідно, зі збільшенням тривалості дня. На цей символічний зв’язок пізніше вказували отці Церкви, зокрема Іван Золотоустий: «Люди називають святий день Народження Господнього днем нового сонця…» Слід зауважити, що вперше в збережених історичних джерелах 25 грудня як дата народження Христа вказана Діонісієм Філокалом у Хронографі 354 року, а рішення про святкування Різдва Христового 25 грудня було ухвалене на Ефеському (Третьому Всесвітньому) церковному соборі в 431 році. ДІОНІСІЙ МАЛИЙ Цікаво, що запровадженням сучасного літочислення маємо завдячувати уродженцю Скіфії Діонісію Малому (475–550), який довго мешкав у Римі та відіграв важливу роль у контактах східної і західної традицій. Серед іншого, Діонісієві належав ряд трактатів щодо вирахування часу святкуван-

ня Великодня, які сприяли врегулюванню древньої суперечки. Паралельно він здійснив синхронізацію римської і християнської історії, установивши, що Христос народився через 754 роки після заснування міста Рим. Його обчислення поклали початок системі відліку часу «від Різдва Христового», якою користуються і нині. Проте дещо раніше, у 325 році Перший Нікейський собор затвердив як обов’язковий для всіх християнських країн календар, запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. римським імператором Гаєм Юлієм Цезарем. За юліанським календарем тривалість року складає 365,25 доби, де чверть доби враховується високосним роком кожен четвертий рік. КАЛЕНДАРНІ РЕФОРМИ Період обертання Землі навколо Сонця становить 365 діб 6 годин 9 хвилин. Через оці 9 хвилин щороку за юліанським календарем збільшувалася не відповідність між ним та реальним знаходженням планети на орбіті. Від часу запровадження юліанського календаря до XVI століття різниця становила аж 10 діб у порівнянні з фактичним настанням весняного рівнодення, яке є важливим для визначення дати Великодня. Це створювало проблеми, тож Папа Римський Григорій ХІІІ запровадив календарну реформу. Згідно з нею, високосним є кожен рік, який ділиться без залишку на 4, окрім тих, які діляться без залишку на 100, але і ті, що діляться без залишку на 100, є високосними, якщо вони діляться без залишку на 400. Отже, похибка в одну добу в григоріанському календарі накопичиться приблизно за 10 тисяч років (в юліанському — приблизно за 128 років). Сьогодні різниця між юліанським і григоріанським календарями становить аж 13 діб. Якщо католицькі та протестантські країни Європи прийняли григоріанський календар як стандарт упродовж XVI–XVIIІ століть, то загальносвітовим стандартом він став лише в першій половині ХХ століття. І далеко не останню роль у цьому відіграла Право-

славна церква, яка не могла погодитися на те, щоб жити за календарем, запровадженим Римським Папою. У травні 1923 року відбувся собор православних східних церков, скликаний Вселенським патріархом Мелетієм IV. На ньому було обговорено календарне питання і ухвалено рішення про реформу. Було вирішено запровадити календар, розроблений сербським астрономом, професором математики і небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичем, який назвали новоюліанським. Він ще точніший, ніж григоріанський. У новоюліанському календарі «пропускається» 7 діб на 900 років, тоді як у григоріанському — 3 доби на 400 років. Окрім того, до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігатиметься з григоріанським. Попри очевидне рішення календарної проблеми, до сьогодні Єрусалимський патріархат, Російська православна церква, Сербська православна церква, Грузинська апостольська автокефальна православна церква, Польська автокефальна православна церква, Православна церква України та Українська греко-католицька церква для обчислення свят користуються юліанським календарем. Проте науковці впевнені, що остаточна відмова від застарілого календаря неминуча. І нещодавнє рішення Священного Синоду ПЦУ є першим кроком на цьому шляху. Тим паче, що останнім часом питання про календарну реформу в Україні все більше асоціюється з вибором між Європою і москвою.

• Щедрий вечір (Маланки) — 31 грудня.

• Василя — 1 січня.

• Водохреща — 6 січня.

• Благовіщення — 25 березня.

• Юрія — 23 квітня.

• Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) — 24 червня.

• Петра та Павла — 29 червня.

• Іллі — 20 липня.

• Маковея — 1 серпня.

• Преображення (Спас) — 6 серпня.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ? Нижче наводимо перелік основних неперехідних свят року за новоюліанським календарем. Ще раз зауважимо, що всі ці дати актуальні і для юліанського календаря, просто він у ХХІ столітті відстає від новоюліанського на 13 діб. День захисників і захисниць — вже не на Покрову, а от День Збройних Сил України в День Святого Миколая! Звісно, після календарної реформи в Україні може відчуватися певний дискомфорт при розділенні деяких звичних свят, які досі поєднують релігійну та світську складову. Так, Покрова і День українського козацтва, який прив’язаний саме до цього релігійного свята, буде відзначатися 1 жовтня. Натомість День захисників і захисниць України та День створення УПА будуть і надалі святкувати 14 жовтня, бо вони не мають релігійної прив’язки. Натомість сповна компенсувати жовтневу «втрату» символізму можна буде в грудні. Адже за новоюліанським календарем День Святого Миколая збігається з Днем Збройних Сил України. Тож українські діти можуть встигнути вже цього року скористатися унікальним шансом і попросити 6 грудня Святого Миколая й наших захисників Перемоги для України та 100 тисяч знищених ворогів під новорічну ялинку! Автор: Євген Букет. Джерело: АрміяInform (https:// armyinform.com.ua/2022/12/02/ kalendarna-reforma-vybir-mizhyevropoyu-i-moskvoyu/).

• Перша Пречиста (Успіння Пресвятої Богородиці) — 15 серпня.

• Друга Пречиста (Різдво Пресвятої Богородиці) — 8 вересня.

• Покрова — 1 жовтня.

• Михайла — 8 листопада.

• Андрія — 30 листопада.

• Миколая — 6 грудня.

• Різдво Христове — 25 грудня.

Реклама

07.12.2022 — № 26

Відвідайте новий офіс Др. Марії Дмитрів-Капеняк під назвою One Medical Увага, доктор Марія Дмитрів-Капеняк почала працювати в групі під назвою One Medical. Вона продовжуватиме надавати високо кваліфіковану медичну допомогу, до якої ви вже звикли у приміщенні нового офісу розташованого у Wicker Park за адресою 1650 N.Damen Ave- це неподалік від української околиці. Особливість One Medical в тому що пацієнти мають доступ до багатьох новітніх медичних технологій в тому числі і порад лікаря миттєво, вживаючи аплікацію One Medical. Щоб стати пацієнтом і мати доступ до всіх послуг потрібно отримати членство.

Щоб приєднатись до One Medical зайдіть на onemedical.com/mariya Якщо у вас виникли запитання про One Medical телефонуйте 1.888.663.6331 або зайдіть на сторінку onemedical.com.

1640 N Damen Ave, Chicago, IL 60647

29

30

Освіта

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Практична філософія: нерівна всім рівність Оксана Кріт, Київ «Сурма»

У

країнство мало свого коуча зі щастя ще у XVIII столітті. Ним був мандрівний філософ доби Просвітництва, учень життя, нащадок славного козацького роду Григорій Сковорода. 3 грудня 2022 року світ відзначав 300-ліття Велета Духу та Свободи та віддавав йому свою шану. Адже Григорій Савич Сковорода дійсно своєю життєтворчістю довів, що сенс людського існування полягає у подвигу самопізнання та з’єднанні зі своїм вищим Я, внутрішній свободі, якої ми всі свідомо (й несвідомо) прагнемо. І на переконання Мислителя, щастя родиться зсередини. «Царство Боже всередині нас — заявляє він. — Щастя у серці, серце в любові, любов же в законі вічного». Тобто щастя, до якого прагне людина, визначається внутрішнім душевним станом, а не світом матеріальних речей: «Щастя наше є світом душевним, але цей світ не відноситься до якоїсь речовини; він не золото, ні срібло, ні дерево, ні вогонь, ні вода, ні зірки, ні планети». І це дійсно так. Зовнішній світ, що нас оточує, приносить нам радість і задоволення тією мірою, яку внутрішньо ми можемо осягнути та оцінити. Дві різні людини з різними рівнями самосвідомості зовсім відмінно відреагують на подароване морозиво, по-різному сприймуть труд над соціальним проектом чи відгукнуться на одну і ту ж книгу. Ці дві людини можуть неоднаково виражати свою турботу та любов: один більше приділятиме часу та уваги, щоб вислухати, побути поруч, обійняти, а інший спрямує свої сили на забезпечення матеріального комфорту та добробуту, щоби звільнити від зайвих клопотів любиму людину.

Нерівна всім рівність

Мені і вам яскраве й активне життя іншої людини може видаватися повною чашею, а вона насправді вже втомилися та виснажилися від гори відповідальності за своє щастя і вважає на цю мить справжнім щастям — час перепочинку в самості. І теж матиме рацію, бо ж лише споглядаючи себе зі сторони, дистанцію-

ючись від повсякденного хаосу та плину думок-турбот, можна нарешті почути себе та проаналізувати аспекти щастя свого життя і стати більш усвідомленим, більш вільним, більш щасливим. Ще одна провідна та суміжна розумінню щастя концепція у філософській творчості Сковороди окреслюється в образі Бога-фонтана.

Художниця: Ольга Гайдамака

«Бог подібен багатому фонтану (водограю), що заповнює різні посудини за їх обсягом. На фонтані напис «Нерівна всім рівність». Ллються з різних рурок різні токи в різні посудини, що стоять довкола фонтану. Менший посуд менше має, але в тому є рівний більшому, що однаково є повний». Різні за обсягом та формою посудини — це всі ми різні за своєю натурою люди. Ми наповнюємося з одного джерела, що нас об’єднує — могутньої енергії Любові Творця, але різними способами, формами та цінностями. Так само й у світі природи — є хижаки та травоїдні, обивателі водних стихій, землі та небес. І в кожного своє призначення, і кожному любе своє місце у земному просторі життя. Люди мають різні натури, різні «сродности», поняття про щастя в кожної людини є різне. І твоє життя відкривається у всій повноті процвітання, коли ти займаєшся діяльностями за покликом душі, проявляєш таланти та природні схильності й уміння і відчуваєш, що на своєму місці в житті і там є значимим. І значимість ця визначається внутрішньою гармонією і можливістю служити сродною працею на благо іншим людям. І якщо кожна людина жи-

тиме діяльнісно за цим принципом — тоді можлива загальносвітова гармонія. Баланс світопорядку криється у тому, щоб прийняти інакшість та значимість цієї інакшості, дозволити та допомогти створити умови іншій людині, щоб бути собою та проявляти свою Вищу Творчу Суть, вершити справи від синергії серця та розуму для особистого

щоб наповнити глек своєї душі по вінця. Головне вірити в це і бути відкритим до можливостей, до сприяння самого світу пробудити вашу суть, щоб Бути Собою. Маючи різні обдарування та зацікавлення, кожен може повною мірою розвивати їх, адже вони закладені Богом. Ви своїм шляхом, а я своїм шляхом. Можливо, ми десь перетнемося, щоб

Григорій Сковорода

та суспільного блага. поєднатися і створити щось спільне та Так, будучи відкритим життю та вір- важливе. А можливо будемо лише споним внутрішньому поклику, не зрад- стерігачами-реципієнтами творчо-діжуючи своєї природи, мудрий Муж ус- яльнісного доробку одне одного. І це відомив і поділився своїм усвідомлен- теж буде важливо й гратиме свою роль ням, що коли кожен «пізнає себе», тоді у русі світобудови. Своєрідність виявів отримає «життя відповідно до своєї на- Бога у кожній людині визначає «різнотури». І всі люди, різні за статусом, ро- пуття» людей. Але всі путі ведуть до зумом, здібностями та схильностями, Єдиного. наче різні глечики, будуть вдосталь на«“Нерівна рівність” — неодмінна повнені фонтаном за їхніми можливо- умова мирного життя всього світу, «бо стями і потребами, і отримають стіль- наш світ — це немов посаджений рукою ки щастя, скільки можуть вмістити. Бога сад-квітник, де є і яблуні, і груші, й І тільки будучи на шляху пізнання вишні, і сливи, й виноград, і жоржини, себе, удосконалюючи саморозуміння і троянди, й лілеї, і хризантеми, і матіможна зрозуміти іншу людину, по-щи- оли, і все-все. Світ існує тільки тому, рому співчувати її радощам та горю, пе- що різноманітний». реживанням і слабкощам, бачити в ній І наостанок хочеться відзначити: сильне та божественне й цінувати це, Григорій Савич казав, що його жребій захоплюватися цим.

— з голяками (тобто він вважав себе рівІ лиш із удосконалення себе як неза- ним із кожним). А це психологічний мінного елемента всесвітньої системи, принцип, що навчає з більшою легкіможна удосконалити світ, який навко- стю сприймати життя, усвідомлюючи, ло, або ж побачити його природну не- що ніхто не є вищим чи нижчим за медосконалу прекрасність. Тоді можлива не, адже всі ми — алмази єдиного потовсесвітня любов, яка покриває усі недо- ку Життя. сконалості та посилює усе найвище й Сердечно дякую Світочу Сковороді найчистіше в духовному житті людст- за життєдайну мудрість, у якій звучать ва на землі. відповіді на запитання неспокійного До того ж, у кожному з нас закладені людського розуму. У цьому і є Вічність Єдиною Силою достатні передумови, Григорія Сковороди.

Освіта

07.12.2022 — № 26

31

Уроки мудрості від Григорія Сковороди Юлія Бєлюга, Nortia Logistics, Чикаго «Сурма»

У

країнський Сократ, Езоп, Горацій — так називали Григорія Сковороду, від чого сам він відрікався, бажаючи залишатися самим собою. Поет, байкар, педагог, перекладач та мандрівний філософ — таким багатогранним він постав перед світом. Третього грудня шануємо пам’ять видатного українця і відзначаємо 300-річчя із Дня народження. Попри те, що ворожий снаряд знищив Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди у Сковородинівці, що на Харківщині, колись Григорій Сковорода зовсім не переймався тим, щоб його тексти виходили друком на папері. Його зовсім не турбувало, чи залишиться від нього матеріальний спадок, бо найбільше цінував свободу. І саме про це його відома цитата: «Світ ловив мене, але не впіймав». З нагоди ювілею великого філософа пропоную зануритися у світ його мудрості. Урок 1: «Поганий не той, хто не знає, а хто знати не хоче». Сковорода закінчив Києво-Могилянську академію, знав 7 мов, а ще був поетом, композитором, перекладачем та філософом. Грав на кількох музичних інструментах. Він увесь час вдосконалював свої знання, щедро ділився ними зі своїми учнями, знайомими, випадковими слухачами. Григорій Сковорода завжди наголошував на тому, щоб люди прагнули до чогось нового, незвіданого, розширювали свій кругозір і поглиблювали знання. Урок 2: «Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих». Відомо, що Сковорода багато мандрував, зокрема за кордоном. Він побував у Римі, Венеції, Будапешті, Відні. Там вдосконалював мову, цікавився традиціями, спілкувався з філософами та поетами. Та згодом повернувся в Україну. Сковорода стверджував, що щастя людини не залежить від місця і часу: достатньо віднайти щастя всередині себе, бо «свій скарб не можна знайти поза межами себе». Справжнє щастя, вважав філософ, знаходиться всередині нас і не залежить від обставин. Урок 3: Григорій Сковорода мав не лише гострий розум, а й гарний голос. Дізнавшись про це, імператриця Єлизавета запросила його до своєї капели. Через деякий час Сковорода втік з імператорського палацу, бо не вважав співи справою свого життя. Тому в своїх роботах наголошував на тому, аби не зраджувати своєму покли-

канню: «Що гірше, ніж купатися в достатку і смертельно каратися без природженого діла?». Урок 4: Якось Катерина ІІ забажала побачитись зі Сковородою і запросила його до палацу. Він прибув, але вклонятися відмовився, а на обурення Катерини відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитись. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся?». Не втратити власної гідності — така мудрість від Григорія Сковороди. Урок 5: «Подяка блаженному Богові за те, що потрібне зробив неважким, а важке — непотрібним» — такою цитатою Епікура закінчується байка «Бджола та дина обере власний шлях та виконає Шершень». Цей твір несе знамениту своє земне призначення. Безупинна ідею Сковороди про «сродну працю». робота над собою, пізнання своєї суті «Сродна» означає «с роду», тобто «з призвиде до того, що нам буде легше народження». Григорій Саввич вва- розуміти себе та правильно обирати жав, що ще з дитинства ми проявля- дорогу в житті. ємо цікавість до того чи іншого занятЦікаві факти з життя мандрівтя, тому завданням батьків є підтри- ного філософа: мувати інтерес дитини до певної ді1) За звичаєм свого часу Григорій яльності. Адже в майбутньому такій закінчив чотирирічну дияківську школюдині буде легше зробити вибір на лу та у шістнадцятирічному віці встукористь тієї професії, яка буде до впо- пив до Києво-Могилянської академії. доби і приноситеме радість. Але Гри2) Одягався просто, вживав вегатагорій Сковорода міркував не тільки ріанську їжу і тільки один раз на день про щастя кожної людини окремо: ко- — увечері. Спав не більше 4 годин, встали кожен буде займатися своєю срод- вав удосвіта, постійно ходив пішки. ною працею, то суспільство стане кра3) Сковорода знав німецьку та поще, бо кожна людина робитиме свою льську мови, досконало знав латину, справу творчо, професійно і з задово- грецьку та давньоєврейську. Він читав ленням. Коли люди забувають про цей в оригіналі і добре знав твори Піфапринцип, світ перетворюється на хаос. гора, Сократа, Платона, Аристотеля, Урок 6: Люди звикли у своїх проб- Епікура та Плутарха, Сенеки, Марка лемах та невдачах звинувачувати до- Аврелія, Цицерона, Горація та Вергілю, натомість Сковорода казав, що зі лія. світом все добре, проблема в нас, в лю4) У своїх працях Григорій Сководях. Тому він повчав «вирівнювати не- рода вчив, що існують три світи: один рівне», тобто неупинно працювати великий і два малі. Великий світ — Всенад собою. Як це зробити? Він казав: світ — Макрокосмос, що складається «Пильнуй себе, прислухайся до з багатьох світів. Другий — Мікрокоссебе, Царство Боже всередині мос — людина. І третій — світ симвовас, ви — храм Бога живого». лів — чи Біблія. Ідеї, почерпнуті СкоУрок 7: Основою філософії Сково- вородою з Біблії, були присутні у всій роди є так звана ідея «бездіяння», яка його філософській системі. прийшла до нас з даосизму. Бездіян5) Сковорода викладав поезію у Пеня, на думку Сковороди, не означає не реяславському колегіумі за власним робити нічого, лінуватися і чекати, ко- новаторським підручником. На вимоли тобі прийдуть усі блага світу. Безді- гу переяславського єпископа читати яння — це не робити зайвого, того, що цю дисципліну «по-старому» Скововідволікає нас від реальності й від за- рода, натякаючи на некомпетентність думаної мети. Це було головною кон- єпископа в мистецтві «піїтики», відстантою та істиною для Сковороди. повів латинською приказкою: «Одна Урок 8: «Нам не добре від то- справа — палиця єпископа, інша — паго, що ми знаємо багато зайво- личка музиканта». Він не любив траго, а не знаємо найпотрібнішо- диційної академічності, завжди прагго: самих себе. Не знаємо того, нув до новаторства й особистого підходу. хто живе в нас. Якби ми знали і 6) Протягом усього життя він залипам’ятали те, що живе в кож- шався великим любителем музики: ному з нас, то життя наше бу- особисто виконував власні пісні, грав ло б зовсім іншим». Філософ був на сопілці, флейті, скрипці, гуслях та переконаний, що ми самі ковалі свого бандурі. щастя, головне — пізнати самого себе.

7) За життя Сковороди не було наПізнавши себе, наголошував він, лю- друковано жодного його твору, хоча в

рукописному варіанті вони все-таки були. Але він був добре відомий.

8) Сковорода ніколи не мав сім’ї, власного дому й постійного доходу. Він жив то в одних, то в інших знайомих. Все його майно було завжди з ним: рукописи, книжки, за поясом — сопілка, у руках — посох, на плечах — селянська свита.

9) Протягом останніх 25 років життя Сковорода проповідував свої філософські погляди серед народу. Мандрівний філософ пішки обійшов усю Слобожанщину, зупиняючись на відпочинок у сільських хатах чи маєтках освічених поміщиків. Зіткнувся з нерозумінням з боку людей щодо способу його життя.

10) За переказами, передвіщаючи власну смерть, Сковорода сам викопав могилу в саду, переодягнувся в чистий одяг, поклав під голову рукописи своїх творів, накрився свитою і заснув навіки. Помер Сковорода на світанку у неділю 9 листопада 1794 року в селі Іванівка (нині Сковородинівка) у маєтку знайомого поміщика, заповівши зробити на могилі напис: «Світ ловив мене, але не впіймав», що й було виконано.

Знищений музей Григорія Сковороди

Григорій Сковорода був незвичайним чоловіком. Якби він жив у наш час, то був би таким собі неформалом. За життя його слава осягнула усю Україну: дехто сварив його, дехто хвалив, але ніхто не лишався байдужим. Такий глибокий і неосяжний Григорій Сковорода залишається надзвичайно актуальним і у наш час. Його твори несуть перлини мудрості, їхній повчальний зміст спонукає замислитись над життям. Він входить, за версією Юнеско, до п’яти мудреців світу — разом із Сократом, Конфуцієм, Спінозою і Махатмою Ганді. Їх усіх об’єднує принцип: «жив, як учив». Григорій Сковорода шукав сенс буття і вивів власну формулу: «Пізнай самого себе, і ти пізнаєш світ». У цьому і полягає істина. Автор: Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.

32

Культура

Ольга Смольницька, (Швейцарія) «Сурма»

surma.com.ua

Краківські музеї: Вавельський замок — від середньовіччя до сучасності

Є

міста, які притягують до себе і ставлять безліч загадок. Особливо цікаво порівняти їх з українськими та швейцарськими, знаючи спільну середньовічну історію. Такий — Краків, середньовічна столиця Польщі. Він стільки оспіваний, що начебто важко сказати про нього нове. Алея помітила: як справжня духовна скарбниця, це місто відкривається не кожному. Цього року, певно, Краків — особливий. І, звичайно, він змінюється, як усе на світі, проте тримає свою головну силу незмінною. Якщо спитають, із чим асоціюється Краків, то відповіді будуть: Вавельський замок — або просто Вавель. Звичайно, Вавельський дракон або змій (смок) — точніше, його скульптура. Різні легенди. Ягеллонський університет. Старе Място (тобто Старе Місто). Казимир ІІІ Великий та інші королі. Музеї, архітектура. Вісла. З гастрономії — краківська ковбаса та особливі бублики (obwarzanki). Святкові ярмарки. Сувеніри. Книгарні. Так, усе це є — але не лише. Краків — це дуже змістовне місто, де можна не тільки приємно гуляти, але й без кінця спостерігати і пізнавати.Несподівано сприймати речі з гумором — так, відчувати радість, усміхатися, чуючи автентичні польські пісні та гру на старовинних музичних інструментах від вуличних співаків — чи бачачи незвичні зображення тварин, про що є нижче. А ще — рухати далі науку. Обрана Ягеллонським університом як науковиця з гарячої точки за програмою «Учені в ситуації ризику» («Scholars at Risk»), я вперше відкрила для себе Краків, де давно хотіла побувати. Але нарешті мрія здійснилася. Ми (моя мати — лікар-невролог — і я) відвідували краківські музеї. Мені було цікаво порівняти професійний

№ 26 — 07.12.2022

досвід. Але я не уявляла, що Краків — ри. Ми бачимо й оздоби — зокрема знатаке насичене місто. Почну з візитівки менитого змія-цмока (металеві ринви «міста князя Крака» — Вавельського — вочевидь, позеленіла бронза), нагозамку, або просто Вавеля. Він здається рі — християнський агнець… Узагалі просто величезним — і не лише тому, символіка впадає у вічі. У крамниці сущо цю червону споруду здалеку видно, венірів і книжок — безліч цікавого. Це це своєрідний орієнтир. й іграшки на ялинку (зроблені у вигляВавель — це випробування, бо всі ді польських національних типів), і йдуть не у Вавель, а на Вавель — адже зброя — звісно, декоративна, — й альтреба здійматися вгору. Дослівно наз- боми, і художня література, і наукова, ва Wawel, як відомо, означає «пагорб». і популярна, і, звичайно, листівки. КниЗвісно, неможливо перерахувати ги — польською мовою. Відзначу цікавсі зали Вавеля. Та й навряд чи це тре- ву про краківські забобони (починаюба. Пораджу від себе: цей замок варто чи із Середньовіччя). Узагалі приємно відвідувати «дозовано», обравши для гортати тут літературу. себе щось одне тематичне, інакше враНа окрему увагу заслуговує вавельження змішаються. Але якщо не вийде ське подвір’я. Так, воно широке і зручвідвідати одну колекцію (бо кожна за- не, масштабне. Тут можна знімати філа працює по-своєму, у різні години), льми — про Середньовіччя та Ренето можна обрати іншу — і ви не будете санс. Але саме місце не сприяє забарозчаровані. Вавель — суцільні приєм- вам і веселощам, бо раніше тут відбувані сюрпризи. лися навіть страти. Доречніше просто Я не ставлю на меті давати історич- задумливо пройтися та спостерігати ний екскурс (бо це й так не раз зроблено замок. Мене тягнуло всередину. фахівцями), а поділюся враженнями. Вавель, звичайно, не можна пізнаЯк завжди, усередині відкриваєть- вати одразу — і не лише тому, що він тася ще більше. Ми здіймаємося східця- кий величезний і насичений. ми нагору. Червонястий камінь, середМи обрали королівські кімнати. ньовічний колорит, місцевий мешка- Там— експонати різних епох. Це й карнець у стародавньому вбранні… Поєд- тини доби Відродження (особливо вранання природи (наприклад, прекрас- зив Орфей), і скульптури, і розписані них клумб), сонця і давньої архітекту- стелі… Просто безліч багатозначнос-

тей. Є зображення апостолів — у цілу стіну. Мені було цікаво впізнавати євангельські сцени. І, звичайно, куди ж без знаменитих краківських гобеленів — аррасів! Вони справді надзвичайні. По-перше, чудово збережені ще з доби Відродження. По-друге, їхні символіка і композиція просто вражають. Є християнська, усім відома — наприклад, історія Адама і Єви, інших біблійних персонажів, епізод із Вавилонською вежею… Але є й специфічні, які треба розшифровувати. Так, на багатьох гобеленах зображено рослини, які вживались у лікуванні. (Згадується Ґрансонський замок і його гобелени, про що я раніше писала для «Сурми»). А ще окраса — тварини. Деяких тодішні митці бачили. Скажімо, легко можна впізнати зайця, видру, бобра, бика, буйвола, кабана та інших. Але екзотичні (уже була доба великих географічних відкриттів) — скоріше стилізовані. Тобто їх змальовували за описами або з чужих слів (хоча декого привозили для звіринців або ж ці заморські гості става-

ли відомими як опудала). Наприклад, леви, леопарди та інші — з людськими обличчями. Пантеру уявляли не плямистою, а лускатою. І її морда скоріше нагадує обличчя! Звичайно, це алегорії — зокрема пристрастей (читаймо Дантове «Пекло»). Або жираф. Його мало хто бачив тоді, тому хоч він загалом на себе й схожий, але зображений із… довгими рогами, які нагадують цапині. Можливо, це «суміш» із газеллю чи антилопою. Або тварина, дуже схожа на ламу (Америку вже було відкрито), проте з ріжками. Узагалі, коли я споглядала деякі зображення, мені вони нагадували динозаврів (але врахуймо, що наші та інші предки знаходили величезні кістки, скелети — може, звідси казки і легенди про драконів, Змія Горинича та інших фантастичних істот?) Вони схожі й на химер, і на Вавельського цмока… Це, скажімо, грифони — але я так називаю їх умовно. Бо важко одразу впізнати, що це за рептилії. Також часто зображені сцени битв — боротьби за виживання. Я пишу слово «битва» без лапок, бо брати наші менші якраз борються за власне життя у природному колообігу. Видра хапає

Культура

07.12.2022 — № 26

рибу. Один «динозавр» упивається Наприклад, полювання. Як відомо, рапазурами або іклами в хижака, схожо- ніше це була й жіноча розвага. Тому на го чи на леопарда, чи на рись. Про інших одному з гобеленів дами (античні богихижаків і так ясно. Ці сцени часто дина- ні) стоять обабіч вепра, тримаючи спимічні. си. Але це може бути необов’язково лоБіль-менш мирна сцена — з вино- вами, а відсилати до міфічної сцени — градом, який оплітає високе дерево. про богиню Діану або інші сюжети. На кроні — барвистий павич. Під дереЯкщо йти далі, то будуть і пізніші вом — добродушний верблюд, загалом епохи — у тому числі ХІХ століття. Тут на себе схожий, але рогатий. (Цих схід- уже — колекції з інших країн, у тому них тварин тоді мало хто бачив — окрім числі Сходу (китайські вази, японські учасників хрестових походів, купців експонати…). Звісно, портрети коротощо). А зовсім унизу — заєць. Фанта- лів, королев, інших діячів. Поляки, ітазія поєднала таких різних тварин у різ- лійці… Різні династії. Деякі портрети ному кліматі! просто як сучасні. Є колекція бюстів Якщо казати далі про зображення, римських імператорів та інших діячів. то більше на себе схожі лебеді, качки, Є окрема велика колекція східного мифазани, павичі, мавпи, бо цих птахів і стецтва — від Туреччини до Японії. тварин тоді бачили і знали. (Хоча на одОкрема зала (затемнена і затишна) ному мавпа, яка відчайдушно прагне — католицьке мистецтво. Це нескінченвилізти на височезне дерево, скоріше ні ікони різного письма, багато зобраалегорія, що означає нездійсненність жень святих, а ще — Христових Страамбіцій; психологічно відтворено дуже стей. І, звичайно, Мати Божа. Це різні точно). Оригінально зображені страу- традиції — від Польщі до Італії та інси. Що ж, естетично цікаво спостеріга- ших країн. ти виткані ліси, водойми, квіти (наче На окрему увагу заслуговує збройнамальовані) — але все ж таки дуже не- на зала. Точніше, зали. Бачимо багато звичні персонажі. Це не лише яскраві холодної зброї різних епох. Також — обкартинки, а ціла історія. ладунки. Вражає незвична уява, бо лиАрраси врізаються в пам’ять назав- царські, королівські та інші обладунки жди. Я була готова без кінця блукати — це цілі костюми, складні та з власною (або, точніше, мандрувати) залами, де символікою. Також шоломи містять має згадані шедеври. На репродукціях ски, які нагадують усміхнені обличчя. або фото ці гобелени так не вражають. Кожний обладунок (залежно від доби) має власний «характер». Як і його власник. Ми спускаємося. Ось зали з гарматами та іншою зброєю. Зазначу, що сама атмосфера замка, його східці, темрява тощо нагадують численні історичні фільми. Узагалі Вавель сподобається всім. Але збагнути його не так просто, бо треба мати культурну базу і начитку. Я намагалася впізнавати сюжети на картинах (не лише міфічні) і згадувала світову історію. У Вавельському замку дуже багато деталей, які складаються в чудову карА їхній масштаб, безліч символів, над- тину. Але водночас вони нагадують звичайно прописані деталі, смілива про те, яке крихке мистецтво і те, що фантазія та водночас — тодішні мис- його слід берегти. Краків зумів це зротецькі норми — неймовірні. бити. На інших гобеленах зображено сцеПриваблює затишний монастирсьни з тодішнього придворного життя. кий сад, який нагадує справжній ро-

зарій. Восени це дуже миле і незвичне місце. Узагалі саме цей куточок Вавеля навіює спокій. Сюди варто приходити лікувати душу. Яка мова стала мені у пригоді в Польщі? Найбільше — англійська (у тому числі це робоча мова Кракова), а польська — радше побутова. Також було чутно українську мову (у тому числі в музеях, де були батьки з дітьми). У цьому місті на кожному кроці — українські прапори, часто поряд із польськими. Є афіші з фото простих українців. А також відбувались і відбуваються літературні презентації з нашими письменниками — зокрема з Оксаною Забужко. Основна авдиторія — польська інтелігенція. Сподіваюся далі розповісти про Краків та інші міста. Поки що скажу, що Краків — це стійке місто, де ще довго (і в осінні холоди!) квітнули троянди. А ще в ньому поєднуються Середньовіччя і сучасність, автентичний колорит і вестернізація. Також зазначу, що поляки — у тому числі краків’яни — розуміють наші проблеми, справді співчувають і конкретно допомагають. Вони справді зацікавлені в нас — і в су-

33

часності, і в нашій історії та культурі. Отже, ми зміцнюємо спілкування надалі. Аналітик матеріалів — Олена Смольницька. Автор: Ольга Смольницька — кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.

34

Освіта / Політика

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Не плутайте довіру до експертів зі знанням фактів БІЛЬШІСТЬ ТОГО, ЩО МИ ДУМАЄМО, ЩО ЗНАЄМО, ПОБУДОВАНО НА ДОВГОМУ ЛАНЦЮЖКУ ДОВІРИ.

на довіру. Дев’яносто дев’ять відсотків речей, у які ви вірите, є авторитетними. Я вірю, що є таке місце, як Нью-Йорк. Я сам цього не бачив. Я не міг довести кби хтось запитав вас, звідки абстрактними міркуваннями, що таке ви знаєте, що існує Австралія, місце повинно бути. Я вірю тому, що що б ви сказали? Якщо ви самі мені так сказали надійні люди. Звитам не були, відповісти на це запитан- чайна людина вірить у Сонячну систеня може бути напрочуд важко. Ви мо- му, атоми, еволюцію та кровообіг на жете вказати на свого вчителя географії, який першим розповів вам про країну. «Я знаю, що вона існує, тому що мій учитель сказав мені, що вона існує», — можете сказати ви. Крім того, ви можете згадати свого друга, який відвідав цю країну і може засвідчити її існування. Нарешті, ви можете зазначити, що ви ознайомилися з атласом і підтвердили, що країна дійсно відображена на карті. Хоча кожне з цих обґрунтувань може здатися переконливим, усі вони спираються на важливу стрижню: довіру. «Повірте мені, — каже ваш учитель, — я вивчав це». «Повір мені, — каже твій друг, — я бачив це на власні очі». «Повірте нам, — кажуть видавці атласу, — ми проконсультувалися з експертами». Звичайно, це часто надійні джерела, але важливо визнати, що в якомусь авторитеті — тому що так кажуть вчефундаментальному сенсі ви вирішує- ні. Кожному історичному твердженте вірити тому, що вам говорять інші. ню у світі довіряють авторитети. НіЯкщо ви ніколи не перевіряли це самі, хто з нас не бачив Нормандського зави насправді не знаєте про існування воювання чи розгрому Армади. Ніхто Австралії, ви просто вірите, що вона з нас не міг довести їх чистою логікою, існує. як ви доводите щось у математиці. Ми віримо їм просто тому, що люди, які баДОВІРА Й АВТОРИТЕТ чили їх, залишили записи, які розповіПричина, з якої це питання важ- дають нам про них: насправді, авториливе, полягає в тому, що воно показує тетно. Людина, яка нахилялася на вланам, наскільки ми покладаємось на ду в інших речах, як це роблять деякі авторитети у своєму мисленні. Легко люди в релігії, мала б бути задоволена вважати себе неймовірно обізнаними, тим, що нічого не знала все своє життя». але якщо ми чесні, то найвірогідніше, Як зазначає Льюїс, немає нічого що ми просто довіряємо. Ми прийня- поганого в тому, щоб вірити авторители те, що «авторитет» сказав нам май- там. Ми робимо це постійно, і це допоже в кожній сфері, і з дуже невелики- магає нам пробиватися у світі. ми відмовами. Але хоча немає нічого поганого в тоК. С. Льюїс звернув увагу на цей фе- му, щоб довіряти різним джерелам, я б номен у своїй книзі «Просте христи- стверджував, що ми, як культура, схиянство». Дійсно, наступний уривок є льні бути занадто довірливими. Ми вітим, що надихнуло мене на цю статтю. римо владі на слово, навіть якщо цьо«Не лякайтеся слова авторитет. Ві- го не варто робити. рити в те, що є авторитетом, означає Усе фіаско COVID, безсумнівно, є лише вірити тому, що вам це сказав чудовим прикладом цього. Скільки хтось, хто, на вашу думку, заслуговує доказів знадобилося, щоб переконати звичайну людину отримати вакцину? БезсоAllroad Logistics Inc. ромно мало. Люди також Тракова компанія піддалися карантину та запрошує на роботу масковим мандатам просто тому, що деякі «ексВЛАСНИКІВ ТРАКІВ на локальні та довгі дистанції. перти» сказали, що така політика була хорошою Вчасна оплата ідеєю. Хороші умови Проблема зміни кліВигідна співпраця мату є ще одним чудовим allroadlogisticsin@gmail.com Тел. 708-261-2884 прикладом того, наскільки ми сліпо довіряємо

Я

інтелектуальним авторитетам. Оскільки більшість із нас не має досвіду в цьому питанні, ми змиримося з тим, що віримо експертам на слово. Але це нормально, ми запевняємо, тому що «97 відсотків кліматологів погоджуються». Оскільки ми знаємо, що існує «консенсус», ми можемо їм довіряти, чи не так?

Не так швидко. Запитайте себе, чи справді ви знаєте, що існує 97-відсотковий консенсус? Ви самі дивилися вихідні дані щодо думок експертів? Якщо ви цього не зробили, то й у цьому випадку ви підкоряєтеся владі. Ви довіряєте джерелу цих 97 відсотків. Зокрема, ви вірите, що люди, які придумали цю цифру, не вводять вас в оману, і що їхній збір і представлення даних про погляди експертів є обґрунтованими, неупередженими, точними та повними. Пам’ятайте, ви насправді не знаєте, що 97 відсотків кліматологів погоджуються, ви вірите, що 97 відсотків кліматологів погоджуються. (Як це сталося, ця цифра більш сумнівна, ніж більшість людей усвідомлюють). Знову ж таки, у довірі немає нічого поганого. Але нам потрібно бути обережними, щоб не довіряти надто легко, тому що речі не завжди є такими, як нам повідомляють. КУЛЬТУРА «НЕОБХІДНОСТІ ЦИТУВАННЯ» Отже, як ми можемо уникнути занадто легкої довіри? Моя пропозиція полягає в тому, щоб ми запровадили те, що я називаю культурою «необхідного цитування». Як випливає з назви, ідея полягає в тому, щоб створити культуру, у якій ми зазвичай вимагаємо доказів, особливо щодо спірних ідей. Щоразу, коли хтось висуває претензію, вашою інстинктивною відповіддю має бути «потрібне цитування».

Підростаючи, ми навчилися сприймати речі за чисту монету, вірити вчителю на слово. Але це погана звичка, від якої варто було б відмовитися. Особливо в дорослому віці ми маємо прийняти здоровий скептицизм і ставити під сумнів усе, навіть те, з чим усі згодні. Культура «потрібне цитування» також передбачає більшу близькість до першоджерела, щоб мінімізувати кількість людей, яким потрібно довіряти. Коли ви отримуєте інформацію від політиків, ланцюг довіри, швидше за все, складається з політика-журналіставченого-даних. Це багато можливостей для спотворення (навмисного чи іншого). Якщо ви можете, краще звернутися безпосередньо до вченого або, що ще краще, до самих вихідних даних (якщо ви можете їх інтерпретувати). Іншою частиною культури «необхідних цитат» є інтелектуальна скромність. Незалежно від того, наскільки «очевидним» або «самоочевидним» щось здається, якщо ваша заява зводиться до «я довіряю авторитету», то вам, ймовірно, не слід бути занадто догматичним щодо цього. Це особливо актуально для неортодоксальних ідей, таких як теорії змови. Я довіряю людям, які вірять, так само, як я довіряю географам, які кажуть мені, що Австралія існує. Проблема полягає в тому, що люди часто догматично аргументують твердження на основі того, що «всі знають», що це правда, або що «експерти погоджуються», що це правда. Але звернення до більшості чи авторитету не входять у культуру «необхідності цитування». Покажіть мені квитанції, і тоді я вам повірю. На додаток до фрази «потрібна цитата», інша фраза, яка має бути загальним рефреном: «Я не маю достатньо знань, щоб мати обґрунтовану думку з цього приводу». Набагато краще визнати своє незнання, ніж удавати, що ти щось знаєш, хоча ти справді щойно почув це по телевізору. Мюррей Ротбард добре висловився, коментуючи сферу економіки. «Не є злочином не знати економіки, — сказав він, — яка, зрештою, є спеціальною дисципліною, яку більшість людей вважає «похмурою наукою». Але абсолютно безвідповідально мати гучну та кричущу думку щодо економічних тем, залишаючись у цьому стані невігластва». Те саме стосується будь-якої іншої галузі, чи то історія, кліматологія, інфекційні хвороби чи географія. Довіряйте авторитетам досхочу, але стережіться плутати довіру зі знанням. Автор: Патрік Керролл. Джерело: FEE (https://fee.org/ articles/don-t-confuse-trusting-theexperts-with-knowing-the-facts/).

Реклама

07.12.2022 — № 26

СПЕЦІАЛІСТ ЩО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ВАС

НАТАЛЯ АСЕВЕДО КУПІВЛЯ ТА ПЕРЕФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛА ВСЕ НЕМОЖЛИВЕ СТАЄ МОЖЛИВИМ ! ДЗВОНІТЬ ДО НАС З ПИТАНЬ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ТА ОТРИМАЄТЕ ВСІ ВІДПОВІДІ В ОДНОМУ ОФІСІ

БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування • Федеральні позики • Низькі відсотки • Позики під ремонт • Перефінансування з CASH OUT • Перефінансування без додаткових коштів NO CLOSING COST • Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

www.gosfmc.com Наша адреса: УКРАЇНСЬКА ОКОЛИЦЯ 1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106 nacevedo@gosfmc.com NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE

РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

35

36

Освіта

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Зробіть для дітей казку Надія Красоткіна, Луцьк «Сурма»

Так хочеться, щоб все було красиво, Щоб празники чарівні в нас були, Всі люди на Землі жили щасливо, А діти, наче в казці всі росли. Створіть для діток новорічну казку, Хоч час тривожний, бо у нас війна… Їм неба прихиліть і щиру ласку, Щоб їх любов зігріла осяйна.

Т

ак швидко летить час… Просто неймовірно! Щойно від літньої спекоти ховалися під тінь крислатого клена, а ось і зима стоїть на порозі з морозцем, біленьким сніжком… Непомітно все минає. От і діти швидко підростають. Ще зовсім недавно вони були такі маленькі, і ми їх піднімали та ставили на стільчик, щоб вони прочитали віршик чи пісеньку проспівали. І всі так раділи першим успіхам, а ось вже діти до школи пішли, а от уже підлітками стали, а ось і вже зовсім дорослі. Не встигнеш оглянутись, як вони виросли… А поки ще вони при вас, поки вони маленькі, притуліть їх до себе міцно-міцно, пригорніть, обніміть, поцілуйте і зробіть їм життя у сім’ї, наче справжню казку, де всім буде тепло і радісно, затишно і світло. Це все залежить тільки від батьків, від доброти їхнього серця, від щирості материнської та батьківської душі і великої любові. От уже наближається Новий рік з ялинками, прикрасами, яскравими кольоровими вогниками, свічками, подарунками і привітаннями…

ливо, бо як же у Новий рік без казки, без чарів, дивини і загадок? Та у нас іде війна, страшна, смертельна, зловісна… Хтось залишився зовсім без хати і навіть рідного куточка, без звичного затишку і тепла, хтось без дітей, а інші без родичів, без мами й тата… Трагічний і непевний час сьогодні в житті людей. А час летить, Новий рік наближається… А в сім’ї є діти і їм тим більше хочеться справжнього дива… А де його взяти? Справді, де? Як немає дому, немає хати, рідної квартири, затишку, та й новорічну іграшку сьогодні годі купити, бо на неї непомірна ціна, просто захмарна, як на теперішнє життя… А дітям хочеться свята, так хочеться ялинки і під нею подаруночка, хоч маленького, хоч якогось, бо

цисти, бандерівці, сатаніти… Це ж треба?… Та сама фашистська росія нас знедолила, позбавила всього, що в нас було, вона «звільнила» нас від всього хорошого і найкращого, що ми мали, вона розстріляла наше щастя, розгромила нашу красу і затишок, а принесла до нас свій «руський мір» і знищила наш прекрасний світ, світ нашої культури, українських традицій, світ добра і радості… Та як би нам важко не було, а ми не скотимося до «руського міра», бо в кожному з нас живе світла українська душа, чиста совість, а в серці доброта і любов. А тому ми гарно зустрінемо прийдешній Новий рік (рік зайчика), зробимо свято для своїх дітей і заведемо їх у чарівну і неповторну казку, навіть

Колись у нас давно, в Україні, ще не ставили ялинки, але Новий рік завжди радо зустрічали, а дівчата свою долю в Новий рік закликали. Для того зрізали кілька гілочок вишні на свято Катерини (7 грудня), і ставили їх у воду, а коли гілочки зацвітали на Новий рік, то тоді доля приходила до дівчини світла і щедра. Тому і сьогодні всім хочеться, щоб у домі було загадкове, чарівне, казкове новорічне свято. Цього хочуть всі — дорослі і діти. А діти особ-

ж це Новий рік, а в цю ніч – все збувається… Тож як залишити дітей без свята, навіть коли розриваються ракети і вороги залишають всіх нас і маленьких дітей у повній темряві й у холоді? І це так росія звільняє українців від... Від кого? Від чого? Каже, що від поганого життя, від нацистів, від бандерівців, від… Від кого ще? Хоч про те, що все це у нас ніби є, ми дізналися тільки тепер від самих рашистів… Ага, ми тільки тепер почули, що у нас були чи є якісь на-

у цей непростий і страшний воєнний час. Ми сьогодні можемо з дітьми зрізати гілочку вишні і поставити у воду, щоб вона зацвіла нам на долю у новий рік, а як немає новорічного ялинкового деревця, то його ж можна просто виготовити власноруч з конуса, гілочок, шишок, кольорових фантиків і сніжинок та гірлянд, але зробити це всім разом, вечорами, навіть при свічках, але в атмосфері затишку і любові, розказуючи при цьому чарівну казку або ди-

вовижну історію з життя минулого чи зі свого власного, але щоб дітям було цікаво слухати і виробляти іграшки своїми руками. А потім можна встановити найбільшу виготовлену дітьми ялинку в куточку, а сніжинками, іграшками, прикрасити той куточок, де ви живете, ту місцину, де ви зараз перебуваєте, а у свій час Святий Миколай, Дід Мороз чи інший Чарівник обов’язково покладе під ту ялинку новорічний подарунок усім-усім: і дітям, і мамам з татами, і бабусям з дідусями, та знайомим людям. Бо як же інакше? Всім хочеться дива! Всім хочеться тепла і любові, а в час, коли йде війна, цього хочеться особливо, бо кожна душа хоче тепла і ласки, кожне серденько хоче зігрітися від людської любові. А тому новорічні подарунки повинні прийти до всіх-усіх людей. Тому зробімо це свято надзвичайним, теплим і щирим, добрим і приязним, справді казковим. Щоб подарунки одержали всі-всі, навіть ті, хто їх уже давним-давно не отримував, хто вже навіть забув, як це — отримати новорічний подарунок. Тож будьмо людяними і щирими, добрими і світлими, поділімося теплом своєї душі з усіма людьми, а особливо з дітьми, які ще так щиро вірять у казку, у те добро, що повинне бути між людьми. Тому не зволікайте, а починайте робити новорічні іграшки з дітьми. Я це запам’ятала зі свого дитинства, а це було після Другої світової війни, час теж був дуже важкий, не те, щоб зовсім голодний, проте й не ситий, але мої батьки робили для нас новорічну чарівну казку. І це запам’яталось мені на все життя. Цей спогад і досі гріє серце такою ніжністю і любов’ю, що не передати…. Перед Новим роком ми з мамою і старшою сестричкою робили іграшки на ялинку, а робили їх з усякого підручного матеріалу: із сірникових коробок, з кольорового паперу, із

Освіта

07.12.2022 — № 26 соломинок, з вати, з клейстеру, з паличок, гілочок, ниточок, шнурочків. Мама придумувала і спочатку сама робила, нас вчила, а ми вже за нею, хто що міг! Це було дуже цікаво, а скільки різних історій вона нам розповідала, чарівних казок, які найімовірніше сама і вигадувала. Це були надзвичайні вечори і дні. Ми виготовляли цілі оберемки тих іграшок і з нетерпінням чекали ялинку. А перед Новим роком тато приносив до хати живе пахуче деревце аж під саму стелю! Встановлював його на хрестовину, приладнував усе, очепурив її, щоб ялинка була густа і красива, а тоді нас запрошував до кімнати і казав: «От! Ялинка вже готова, наряджайте, як маєте чим! Але спочатку подайте мені «верхушку», щоб я її насадив на вершечок!». Тато ставав на драбину, насаджував «верхушку». А ми мали чим її наряджати, та й ще скільки всього було! От і всі разом бралися до справи. Це був неповторний і дуже радісний, справді чарівний час. Бо ж на ялинку ми вішали не тільки свої іграшки-вироби, але і яблучка (за хвостики прив’язували ниточками до гілочок), горішки, які обгортали «золотком» з цукерок, сухе печиво і цукерки в кольорових фантиках! У такі години в нашій маленькій квартирі панували справжня радість, найбільше щастя, веселий сміх, жарти, бо всі були зайняті прибиранням ялинки…

А вранці ми, ледь відкривши очі, бігли до ялинки, бо там на нас чекали ПОДАРУНКИ! Тоді нам їх приносив чарівний Дід Мороз… А от як? Як він міг зайти до хати, та ще й так тихо, що ніхто не чув і не бачив? Я того ніяк не могла собі уявити, бо ж усе на ніч було закрите: і двері, і вікна (та вони і заклеєні ж були)… Ну, як? Про це я довго фантазувала, і колись таки Дід Мороз мені наснився — веселий, усміхнений, зовсім як на новорічній листівці. Просто він мені сказав: «Я прийшов і приніс тобі те, що ти хотіла!» Це було фантастично, бо під ялинкою насправді була та лялька, про яку я мріяла. Радість мого дитинства неможливо описати і передати словами! Це було щось неймовірне!

А сьогодні у нас ростуть ті ж самі, точно такі ж діти, які хочуть радості, щастя, казки, веселощів, загадок, жартів, подарунків… І час сьогодні важкий та ще страшніший, ніж у часи мого дитинства… Бо тоді хоч і було важко, але вже не стріляли, бо була перемога і довгоочікуваний мир, а сьогодні війна… Тому любіть своїх дітей, зробіть їхні дні щасливішими, гарними і світлими, не дивлячись ні на що. Робіть з ними свої, вами вигадані іграшки на ялинку, хай це збереже їхня пам’ять на довгі роки, прикрасьте їхнє життя чарівними казками і розповідями, загадками і видумками, зробіть їх щасливими. Адже це ваші діти. Набудьтеся разом із ними, обійміть їх, поцілуйте, бо час – невблаганний, він так шви-

37

дко пролітає. А свою сім’ю і родину та і всіх навколо привітайте з прийдешнім Новим роком, нехай він буде світлим, добрим, мирним і прекрасним для всіх людей на нашій чудовій Землі, такій маленькій планеті у такому просто незбагненно великому Всесвіті.

Любіть своїх дітей і пригортайте І разом з ним святечко зробіть! Та добрим словом всіх-усіх згадайте, І подарунок чемно піднесіть: Горішок, яблучко чи булочку святкову, Листівку, іграшку, якщо маля… Чи милу усмішку, чи тепле слово Й від добрості розквітне вся Земля! Автор: Надія Григорівна Красоткіна — письменниця, знавець та практик із питань освіти та народної педагогіки.

В Нас Можна Посмакувати Такі Страви:

PASTRY & CAFE УКРАЇНСЬКА АУТЕНТИЧНА КУХНЯ СМАЧНА УКРАЇНСЬКА ЇЖА

ПРИЙМАЄМО ЗАМОВЛЕННЯ НА СВЯТКУВАННЯ ЮВЕЛЕЇВ СВЯТКОВАННЯ В НАШОМУ РЕСТОРАНІ ЗАМОВЛЕННЯ ЇДИ З ДОСТАВКОЮ ДО ВАШОГО СВЯТКОВОГО СТОЛУ В НАС ДОЗВОЛЕНО ПРИНОСИТИ СВОЇ АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ BYOB

АДРЕСА: 2524 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Ми відкриті: пон.-п’ятн.: 10 AM-5PM cуб.: 9АМ-5РМ нед.: 10АМ-4РМ ТЕЛ. 773.276.6402 www.shokoladpastryandcafe.com

• Український Борщ З Домашніми Булочками Та Часником • Картопляний, Грибний Та Гороховий Супи • Бульйон З Домашньою Лапшою • М'Ясо По Гуцульськи, Відбивні, • Деруни, Котлети • Більше 10 Видів Вареників • Домашні Млинці • Паніні, Бутерброди, Закуски, Свіжі Салати • Домашня Випічка, Торти, Солодощі • Запашна Кава, Капучіно, Лате, Чаї, Соки, Напої • Меню Для Вегетаріанців

38

Історія

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Внесок гетьмана Кирила Розумовського в розбудову гетьманської столиці — Батурина Юлія Фурсова, Батурин «Сурма»

С

ьогодні в умовах військової агресії росії, в час невиправданого посягання не лише на нашу землю, а й на нашу культурну спадщину, історію, весь цивілізований світ стоїть на захисті України та українців. Як показує нам історія, навіть через 300 років росія не змінила свої дії та цілі, постійними підкупами, обманом, військовим вторгненням завжди втручалась та продовжує втручатися в розвиток та життя Української держави. Проте жодна військова чи то політична агресії не здатні знищити Українську державу, підтвердження цьому ми пропонуємо читачу у статті.

Гетьман Кирило Розумовський

Задля розбудови Батурина Кирило Розумовський доклав великі зусилля. Варто додати, що всі будівельні роботи, які тривали в столиці, мали державний характер та здійснювались за рахунок національного кошту. У відповідних документах таке масштабне будівництво отримало назву «Національні строєнія». Назва є доволі символічною, адже Кирило Розумовський, як і інші гетьмани, діяв з метою об’єднання та утвердження цілісності держави, тому у часи свого гетьманування ввів державну символіку «Національний герб», яка набула поширення по всій території Гетьманщини. У межах «Національних строєній» відбудова гетьманської столиці здійснювалась швидкими темпами за участі та під керівництвом видатних архітекторів ХVІІІ ст., зокрема Андрія Квасова та Антоніо Рінальді. До речі, до нашого часу сучасний центр міста зберіг планування вулиць, яке було виконане за рішенням Кирила Розумовського ще у другій половині ХVІІІ ст. Останнім вольовим рішенням Кирила Розумовського стало замовлення будівництва палацово-паркового ансамблю в Батурині. Для підкреслення значимості свого задуму він залучив одного з найкращих архітекторів кінця ХVІІІ ст., уродженця Лондона — Чарльза Камерона. Упродовж 1799-1803 років у Батурині саме за його проектом було побудовано палацово-парковий ансамбль, який вражав досконалістю архітектурних рішень та ландшафтною красою. Після смерті гетьмана, впродовж ХІХ та ХХ ст., палацово-парковий ансамбль зазнавав значних потрясінь, його занедбували, підривали... та зруйнувати не вдалося! Не вдалося нікому зруйнувати і пам’ять про славну сторінку історії України — добу Гетьманщини. Так, палацово-парковий ансамбль Кирила Розумовського став своєрідним символом цієї доби та одним із символів нашої держави! У часи незалежної України відродження палацово-паркового ансамблю українського гетьмана стало спільною

Відкриття палацу гетьмана України Кирила Розумовського. Фото 22 серпня 2009 р.

справою для всіх українців. Упродовж 2003-2008 років під егідою Президента України Віктора Ющенка тривала масштабна реставрація єдиного збереженого гетьманського палацу на території нашої держави. У 2009 році палацово-парковий ансамбль українського гетьмана був відкритий для відвідування, ставши вагомим аргументом повернення із забуття не лише пам’ятки архітектури, а й цілої епохи, прикладом відродження історії нашої держави. На урочистій церемонії відкриття, Президент України Віктор Ющенко звернувся до кожного українця: «Разом із пам’яттю до нас повертається національна гідність, гордість і сила… Ми дедалі більше усвідомлюємо себе великою нацією, власним іменем, національною ідеєю і своїм самостійно обраним шляхом», «Національне відродження України — наш святий обов’язок перед наступними поколіннями». Наразі палацово-парковий ансамбль гетьмана України Кирила Розумовського — справжній туристичний магніт, це місце, де переконливо звучать слова правди про нашу історію, зокрема про добу Гетьманщини.

Ми не зупиняємось на досягнутому, ми віримо в нашу перемогу, щодня робимо малі та великі українські справи і працюємо заради України. Автор: Юлія Фурсова — історик Національного заповідника «Гетьманська столиця».

Мова піде про гетьманську столицю — Батурин. Батурин у XVІІ-XVІІІ ст. був серцем України-Гетьманщини, центром політичного та культурного життя нашої держави за гетьманування Дем’яна Ігнатовича, Івана Самойловича, Івана Мазепи. Батурин — це історичний приклад жорстокої російської агресії. У листопаді 1708 р. гетьманська столиця була знищена московським військом безжально, криваво, від малого до стаАнтична зала палацу гетьмана Кирила Ророго, до найменшої будівлі… Як Марізумовського. Фото 2020 р. уполь сьогодні… Знищена цинічно і показово, за вибір європейського напряму розвитку, який і тоді обрала Українська держава на чолі з Іваном Мазепою. Після цих подій на довгі роки про Батурин навіть заборонили згадувати… Гетьман Кирило Розумовський розумів, яке значення Батурин посідає в серці кожного українця, тому доклав максимум зусиль, щоби відродити його. Наслідком планомірної роботи гетьмана та козацької старшини стало закріплення за Батурином 24 липня Воскресенська церква-усипальниця гетьмана Кирила Розумовсь- Палацово-парковий ансамбль гетьмана України Кирила Розумовського 1750 р. статусу гетьманської столиці. кого в Батурині. Фото 2021 р.

Реклама

07.12.2022 — № 26

39

ДОСТАВКА ПОСИЛОК В УКРАЇНУ ТА ІНШІ КРАЇНИ ЄВРОПИ ! ДОСТАВКА ЛІТАКОМ

ДОСТАВКА МОРЕМ

ШВИДКО • НАДІЙНО • ЗРУЧНО ПРАЦЮЄМО 7 ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ

ЗАБИРАЄМО ПОСИЛКИ З ВАШОГО ДОМУ • 773-600-2727 АВТОРИЗОВАНИЙ АГЕНТ

НАШІ ЛОКАЦІЇ: 5050 N. CUMBERLAND AVE., NORRIDGE, IL 60706. Пон.-Вівт.: 10:00 AM - 8:00 PM Суб.-Нед.: 9:00 AM - 2:00 PM

773-600-2727 www.dolynka.com

1590 N. Rand Road, Palatine, IL 60074. Пон.-Вівт.: 11:00 AM - 7:00 PM Суб.-Нед.: 10:00 AM - 2:00 PM

МИ НЕ ПРИЙМАЄМО ПОСИЛКИ В РОСІЮ ТА БІЛОРУСІЮ.

PORT P U S WE INE UKRA

40

Спорт

Михайло Яровенко, Буча «Сурма»

surma.com.ua

Хроніки Мундіалю. Епізод 3: Слабкі пакують валізи

2021-му. А воротар збірної Німеччини посів першу позначку по кількості зіграних матчів серед колег по позиції. инув ще один тиждень фут- Голкіпер Бундесмашини зіграв 19 рабольного свята під назвою зів на чемпіонатах світу. Останньою Чемпіонат світу у Катарі. За поки що є зустріч із Коста-Рикою. За цей час встиг завершитися груповий цим показником Нойєр обігнав Клаетап турніру. 48 зіграних матчів ви- удіо Таффарела (18), Зеппа Майєра явили 16 найкращих команд плане- (18), Пітера Шілтона (17), Ікера Касільти, які будуть боротися між собою за яса (17), Діно Дзоффа (17) та Фаб’єна головний трофей і право чотири роки Бартеза (17). називати себе найкращою збірною світу. Також за цей час вже встигли зіграти декілька матчів 1/8 турніру і про все це ви зможете дізнатися у цьому матеріалі.

М

ЦІКАВІ РЕКОРДИ Підводячи проміжні підсумки, варто зазначити випадки на футбольному полі, які сталися вперше саме у Катарі і такими вони залишаться в історії. Наприклад, національні збірні Англії й Ірану на цьому Мундіалі зіграли найдовший матч в історії розіграшу турніру. Гра тривала 117 хвилин і 16 секунд. Головний суддя зустрічі Рафаел Клаус додав 14 хвилин до першого тайму та 10 — до другого. У підсумку за всю гру команди провели на полі 117 хвилин та 16 секунд. Попередній рекорд було зафіксовано у зустрічі Південна Корея — Болівія на ЧС-1994 (103:56). Бразильці тут у Катарі стали першою командою, яка не програла 17 матчів поспіль. Востаннє Пентакампеони програвали збірній Аргентини у фіналі Кубка Америки. Вони продовжили свою переможну ходу і в 1/8 турніру і наразі їхня безпрограшна хода нараховує вже 18 кроків довжиною у 90 хвилин. До шостого трофею світової першості залишається зовсім небагато. Цей чемпіонат вже зараз виділяється кількістю доданого часу і за цим показником 22-й Мундіаль є рекордним. За час тільки групового етапу 511 хвилин судді додали у 48 зустрічах. Це п’ять повних матчів. У 1-му турі — 178 хвилин, у 2-му — 166, у 3-му — 167. Якщо казати про індивідуальні рекорди, то цей світовий чемпіонат теж має своїх героїв. Кріштіану Роналду — перший гравець в історії, який забив на п’яти чемпіонатах світу. Португалець обійшов за цим показником Ліонеля Мессі, Мирослава Клозе, Пеле та Уве Зеелера. Усі вони забивали на чотирьох чемпіонатах світу. Хорватський ветеран Лука Модріч увійшов в історію, як гравець, який зіграв і на чемпіонаті світу, і на чемпіонаті Європи в трьох різних десятиліттях. 37-річний півзахисник збірної Хорватії зіграв на ЧС у 2006, 2014, 2018 та 2022 роках. А на Євро з’їздив у 2008, 2012, 2016 та

№ 26 — 07.12.2022

бороти собі перепустку до 16 найкращих команд світу, то тут не обійшлося без сюрпризів. Мабуть, найбільшою несподіванкою став виліт збірної Німеччини з ненайважчої групи. Тут варто зазначити, що німецька команда залишається за бортом плейофф Мундіалів вже вдруге поспіль, що зовсім, чесно кажучи, не схоже на німецьку футбольну машину, яку ми всі знаємо і любимо. Хоча, у кожній збірній

РЕЗУЛЬТАТИ МАТЧІВ 29 листопада — 5 грудня

Фото: Facebook/FIFA World Cup

І це рекорди, які були встановлені тільки протягом матчів групового етапу. Найгарячіше ще попереду. Дві новини, одна погана інша хороша. З якої починати? Із таким питанням я можу звернутися до усіх прихильників збірної Сполучених Штатів Америки. І почну послідовно з хорошої новини. У минулому епізоді я розповідав, що останнім матчем групового етапу для американців стане контекстуально цікава гра зі збірною Ірану. Обом колективам була потрібна перемога і саме Сполучені Штати у непростому двобої, завдяки єдиному голу обійшли іранців і країна, яку чомусь обійшли спортивні санкції, через допомогу росії у війні з Україною, була вимушена збирати речі додому. .У наступному етапі американській збірній випала команда Нідерландів і це вже друга і погана новина. США програли з рахунком 3:1, а збірна Нідерландів виграла у суперника на класі. Утім, нідерландська збірна грала достатньо ліниво, з метою залишити сили на вирішальні стадії. Все-таки, в 1/8 фіналу поки що не скрізь суперники топ-рівня. Американці теоретично можуть стати такими, але поки явно рано зараховувати їх до серйозних противників для грандів. Досвіду «зоряно-смугасті» набралися, і через чотири роки можуть постати перед глядачами на домашньому ЧС справді грізною силою. ГРУПОВІ ПЕРИПЕТІЇ. НЕСПОДІВАНКИ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ Якщо підбивати підсумки групового етапу ЧС-2022 суто з точки зору результатів та команд, які змогли ви-

ний етап. Цей раунд проходить поки дуже передбачувано: сильніші і титулованіші виграють, слабкі їдуть додому. Можна відмітити хіба що першу серію пенальті у грі між Хорватією та Японією, де сильнішими виявились перші. А у 1/4 фіналу нас вже чекає матч, який гідний фіналу. За півфінал між собою зіткнуться команди Англії та Франції. Але, правду кажучи, на турнірах рівня чемпіонату світу кожен матч для команд, які вже опинилися у вісімці найкращих, — це вже фінал. І як я вже казав раніше, найцікавіше попереду.

рано чи пізно настає етап кризи зіркового покоління. За останні 20 років німці один раз вигравали Мундіаль, двічі ставали бронзовими призерами, а також один раз виборювали срібло. Звісно, усі ці 20 років за збірну грали не одні й ті самі футболісти, але нове покоління, яке прийшло захищати кольори Die Mannschaft, зовсім не дотягує до легендарного рівня, а ветерани вже не демонструють того футболу, який могли показувати 8 або 12 років тому. Також цікавими видались матчі у групі F, де перше місце посіла збірна Марокко і залишила за бортом збірну Бельгії. Якщо казати про марокканців, то це справжній сірий кардинал цього Мундіалю, і вони абсолютно заслуговують йти далі. А ось збірна Бельгії вкотре продемонструвала далеко не те, що від неї очікували. Останні три чемпіонати світу бельгійців роблять ледве не фаворитами турніру. Так, золоте покоління бельгійського футболу і справді має вигляд на папері так, що може мати усі шанси вигравати трофеї один за одним. Але найбільшим досягненням за ці роки була тільки бронза на Мундіалі 2018 року, і вже зараз можна сміливо казати, що на найближчі роки це буде єдине, що зуміла здобути бельгійська команда. Виходи у наступний етап французів, бразильців або іспанців, я думаю, навряд чи когось здивують, тому на цьому не варто загострювати увагу. Тому можемо рухатися далі.

29.11.2022 (А) Еквадор — Сенегал 1:2 (А) Нідерланди — Катар 2:0 (В) Іран — США 0:1 (В) Уельс — Англія 0:3 30.11.2022 (D) Туніс — Франція 1:0 (D) Австралія — Данія 1:0 (C) Польща — Аргентина 0:2 (С) Саудівська Аравія — Мексика 1:2 01.12.2022 (F) Хорватія — Бельгія 0:0 (F) Канада — Марокко 1:2 (Е) Японія — Іспанія 2:1 (Е) Коста-Рика — Німеччина 2:4 02.12.2022 (Н) Південня Корея — Португалія 2:1 (Н) Гана — Уругвай 0:2 (G) Сербія — Швейцарія 2:3 (G) Камерун — Бразилія 1:0 1/8 Фіналу 03.12.2022 Нідерланди — США 3:1 Аргентина — Австралія 2:1 04.12.2022 Франція — Польща 3:1 Англія — Сенегал 3:0 05.12.2022 Японія — Хорватія 1:1 пен. 1:3 Бразилія — Південна Корея 4:1 06.12.2022 Марокко — Іспанія 0:0 пен. 3:0 Португалія — Швейцарія 6:1

МІЖ 16 ТА 8 Так сталося, що наш епізод виходить прямо у розпал стадії 1/8 фіналу і більшість команд вже відіграли свої матчі і дізналися суперників на наступ- Фото: Facebook/FIFA World Cup

07.12.2022 — № 26

Реклама

ÇÀÌÎÂËÅÍÍß ÎÃÎËÎØÅÍÜ Â ÃÀÇÅÒ² ÑÓÐÌÀ РУБРИКА “CLASSIFIED”

773-697-3923 РОЗМІР 773-697-3923 1/15 сторінки 773-818-7712 uausamedia@gmail.com $25/за випуск, 4 рази мінімум Оплата: готівка, чек, кредитна карта, зелло.

41

42

Берегиня

surma.com.ua

«СУРМА» ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

НІЖНІ КАРТОПЛЯНІ КРОКЕТИ З РИБОЮ Сформуйте, запечіть, смакуйте. Лише три прості кроки відділяють вас від ідеальної закуски — картопляних крокетів з рибою. Золотаві та хрусткі, вони просто незрівнянні. Це прекрасний варіант для дружньої вечірки, перегляду улюбленого фільму або звичайного перекусу впродовж дня. Не менш добре і те, що такі картопляні крокети з рибою будуть до вподоби й малечі. За формою вони нагадують нагетси, але набагато ніжніші. А що важливіше — корисніші. Адже ми не будемо смажити їх на олії, а запечемо в духовці.

ЩО ТАКЕ КРОКЕТИ? Крокет — назва, що походить від французького слова «хрускіт», це невелика закуска, що складається із суміші інгредієнтів, яку потім панірують у сухарях і смажать у фритюрі. Зазвичай вони мають циліндричну чи округлу форму. Головне, щоб у складі був якийсь загущувач, що допоможе крокетові тримати форму. У нашому випадку це буде картопляне пюре. Що стосується начинки, ви можете використовувати м’ясо, морепродукти, сири, овочі, рис тощо. Тож інгредієнти крокету універсальні —

№ 26 — 07.12.2022 це скоріше справа настрою та вподо- 40 г вершкового масла бань.

1 ст. л. оливкової олії сіль та перець до смаку ПОРАДИ З ПРИГОТУВАННЯ панірувальні сухарі КАРТОПЛЯНИХ КРОКЕТІВ З РИБОЮ КРОК 1 Зробити крокети буде так само легУвімкніть духовку розігріватися до ко, як і картопляники з грибами, за температури 180 градусів. Очистьте способом приготування все схоже. 300 г картоплі та наріжте довільними Теж картопля, теж начинка. Лише у шматочками приблизно однакового крокетах ми просто перемішаємо кар- розміру. Викладіть у каструлю та затоплю з рибою, а не будемо начинюва- лийте водою. Додайте дрібку солі та ти пюре. варіть 20 хвилин після закипання. Рибу для картопляних крокетів моКРОК 2 жна брати будь-яку білу — річкову чи Поки вариться картопля, помийте морську. Якщо ви хочете відділяти фі- філе білої риби та обсушіть паперовим ле від цілої рибини самостійно, обов’яз- рушником. Викладіть у форму для заково переконайтеся, що не залишили пікання, скропіть 1 ст. л. оливкової олії, кісточок. Їх можна дістати пінцетом трошки підсоліть та поставте у розііз сирої риби або вибрати із вже запе- гріту до 180 градусів духовку запікатиченої. У морській рибі кісток менше, ся на 10 хвилин. Дістаньте готову рибу тому буде трохи зручніше. та дайте охолонути. Духовку поки що Сухарі для панірування також бу- не вимикайте. вають різні. Можна використати й КРОК 3 звичайні, але рекомендуємо знайти Злийте з картоплі воду та зробіть грубого помелу зі спеціями у складі. А картопляне пюре. Для цього влийте у якщо ви робите їх самостійно вдома, каструлю 20 мл вершків жирністю то це ще краще. Просто додайте улюб- 33% та додайте 40 вершкового масла. лених спецій до смаку. Розтовчіть, скуштуйте та за необхідноЗагорнуті у хрустку золотаву обо- сті ще трохи посоліть і перемішайте. лонку щастя, ці картопляні крокети КРОК 4 чудові й самі собою. Але щоб було ще Рибу поріжте невеликими шмасмачніше, радимо зробити до них соус. точками. Викладіть у миску і додайте Це може бути сметана з зеленню та час- картопляне пюре. Вбийте яйце, поперником або гострий соус на основі хро- чіть та ретельно перемішайте масу, ну чи гірчиці. вона має стати однорідною. І в житті, і в їжі, без любові не смачКРОК 5 но. Тому обов’язково вкладіть трішечСформуйте крокети невеликого ки, готуючи страву. розміру у вигляді рибних паличок і обваляйте їх в панірувальних сухарях. ІНГРЕДІЄНТИ КРОК 6 300 г картоплі Викладіть на деко, застелене перга200 г філе білої риби ментом, і запікайте у розігрітій духов20 мл вершків 33% ці протягом 10 хвилин. Подавайте з 1 яйце соусом до смаку. по-шотландськи припадуть вам до смаку.

Додайте до фаршу дрібку коріандру. КРОК 4 Візьміть круто зварене й очищеІНГРЕДІЄНТИ не від шкаралупи яйце (всього вам 4 шт. яєць (на круту) знадобиться 4 шт.) і загорніть його у 300 г яловичини (фарш) фарш. Шар фаршу не повинен бути 60 мл вина (червоного сухого) дуже товстим.

2 шт. жовтків (для паніровки) КРОК 5 1 ст. л. борошна Обваляйте кульку фаршу з яйцем у 1 ст. л. панірувальних сухарів борошні рівномірно з усіх боків.

600 мл рослинної олії КРОК 6 1 дрібка коріандру Потім умочіть в жовтки (2 шт.), зби½ шт. лимону (сік одного лимо- ті виделкою. ну) КРОК 7 за смаком сіль та перець Акуратно розподіліть жовток, приберіть надлишки. КРОК 1 КРОК 8 Приготуйте фарш (300 г). Можна Обваляйте у панірувальних сухаскористатися і готовим. Додайте сік рях. Обсмажте у фритюрі (600 мл олії) половини лимона, трохи меленого протягом 5-7 хвилин, дістаньте шуперцю і сіль за смаком (1-2 дрібки). мівкою і викладіть на паперовий рушЯЙЦЯ ПО-ШОТЛАНДСЬКИ КРОК 2 ник, щоб видалити надлишки олії. Ефектна на вигляд і дуже модна кою готується швидко і просто. Яйця Влийте у фарш червоне вино (60 Смачного! останнім часом закуска — чудовий по-шотландськи подаються і як га- мл) і добре перемішайте, щоб воно Підготувала Діана Царук. варіант приготування яєць. Ця ори- ряча, і як холодна закуска. Їх можна повністю увібралося у м’ясо. Джерело: https://klopotenko.com/ гінальна страва з хрусткою скорин- взяти і на пікнік. Сподіваюся, яйця КРОК 3

07.12.2022 — № 26

С М А КОЛ И К И Д О В А Ш О ГО С ТОЛ У

Реклама

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НАС І ВИ ПОБАЧИТЕ, ЩО СВЯТКУВАННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ БЕЗ ЖОДНИХ КЛОПОТІВ

ЧЕ БУР ЕКИ

баранина, свинина, яловичина;

ВА Р ЕН ИКИ

картопля, картопля з сиром, картопля з грибами, картопля з печінкою, капуста, солодкий та солений сир, вишня;

Все, що ми готуємо, ми готуємо своїми руками та з любов’ю до вас!

ДОМ А Ш Н І В ИР О Б И

тушонка, сало, кишка, копчені вироби на дровах, холодні закуски, м’ясні закуски, морепродукти, овочі, салати, гарячі закуски, дитяче меню, вегетаріанське меню, солодощі.

В НАС МОЖНА ЗАМОВИТИ ДОСТАВКУ НА БУДЬ-ЯКІ СВЯТКУВАННЯ

доставка, приготування і накриття столів, посуд, обслуговування

129 N. ARLINGHTON HEIGHTS RD., BUFFALO GROVE, IL 60089 CHICAGOVARENYCHOK@GMAIL.COM 847-947-2308

43

44

Освіта

surma.com.ua

№ 26 — 07.12.2022

Лікування казкою Юлія Бєлюга, Nortia Logistics, Чикаго «Сурма»

Т

ільки-но закінчивши університет, я пішла працювати до однієї з приватних шкіл у Харкові. Тамтешня психологиня проводила уроки для початкових класів під загадковою назвою «Урок щастя». Цікавість охопила мене повністю: що це за урок такий і в чому його особливість? Відвідавши одне із занять, я була приємно здивована. Як виявилося, цей урок не схожий на жоден інший. Почавши заняття, вчителька попросила приготувати дітей альбом для малювання і кольорові олівці. Дочекавшись, коли малеча підготується, вона відкрила книжку з казками і почала читати. Допоки вчителька читала історію, задачою дітей було малювати свої емоції, враження і все, що приходить на розум під час прослуховування казки. А потім, коли історія закінчувалась, кожен із дітей розповідав про свій малюнок. І обов’язково увесь клас обговорював ту проблему або ситуацію, яка була представлена у казці. Ось так я і дізналася про існування казкотерапії. Зараз хочу познайомити вас з цим методом. Виявляється, надавати психологічну допомогу своїм дітям батьки можуть самостійно! Прекрасний інструмент, який може допомогти в цьому, — це терапевтичні казки. Що це таке і яку користь вони несуть, давайте розбиратись разом. ЩО ЦЕ ТАКЕ? Ще педагог та дитячий письменник Василь Сухомлинський помітив, що знайомі з дитинства казки на все життя відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість». Чи не вперше у світовій педагогічній практиці він обладнав дитячу кімнату казки, під час відвідування якої дитина на деякий час ніби опинялась у чарівному світі й могла уявляти себе позитивним казковим героєм. Казкотерапія — це напрям практичної психології, який дозволяє формувати характер дитини, використовуючи для цього ресурси казки.

ЯКІ ПРОБЛЕМИ ДОПОМОЖЕ ВИРІШИТИ КАЗКОТЕРАПІЯ?

• позбутися дитячого страху; • направити енергію гіперактивних дітей в потрібний напрямок; • знизити агресію; • усунути проблеми фізичного розвитку (погано їсть, неприємності з сечовим міхуром та ін.); • повернути душевну рівновагу, порушену проблемами в сім’ї (розлучення, новий член родини і т.д.); • втішити і підтримати при втраті близької людини або домашнього вихованця. Терапевтичні казки — це дитячі твори, які допомагають вашому чаду прояснити різні життєві ситуації, працювати з емоціями, знайомитись з різними стратегіями поведінки. Крім того, казки дозволяють дитині побувати на місці героя в певних конфліктних ситуаціях в «безпечних умовах» і спробувати нові способи вирішення конфліктів. Також в творах малеча може компенсувати те, чого їй найбільше бракує в житті. Як це працює? Виховна сила казок відома людям з давніх-давен. Так, наприклад, народні казки, залежно від змісту, виховують в дитині любов до рідної землі, до своєї родини, формують здатність розрізняти добро і зло, милосердя і жорстокість, відданість і зраду. Чарівні історії здатні пробудити фантазію і

уяву дитини, це дозволяє малюку перевтілитися в казкового героя і разом з ним вирішувати усі складнощі, пізнавати життєві мудрості, робити відповідні висновки. За допомогою цього без зайвого тиску, читання нотацій та моралі, можна досягнути виховного ефекту. Казка стає терапевтичною тоді, коли дитина ототожнює себе з героями, може провести паралель зі своїм життям і з огляду на це робить висновок. На сьогодні існує велика кількість терапевтичних казок, які написані педагогами і психологами. Їхньою особливістю є те, що вони сприймаються одразу на двох рівнях — свідомому і підсвідомому. Свідомість дитини усе прочитане сприймає як вигадку, вона співчуває казковому герою, порівнює себе з ним, але все одно малюк думає, що це не про нього. Натомість підсвідомість працює так, що вона «вірить» усьому почутому або прочитаному, і програмує зміни в поведінці, задає нові напрямки, шляхи вирішення задач. Сьогодні є велика різноманітність терапевтичних казок на будь-яку тему: як відучити дитину від соски, як подолати лінощі, про розлучення, від тривожності, про дитячі ревнощі тощо. Окрім читання готових казок, їх можна створювати самостійно. Але потрібно знати певні правила складання. Нижче пропоную ознайомитись з порадами психолога, казкотерапевта та педагога Катерини Єгорушкіної:

казку або ключовий момент для дитини. Інколи можна використовувати ще один заключний етап — драматизація або «програвання» казки чи її частин. Дайте дитині можливість розподілити ролі, за необхідності задійте членів родини чи іграшки і не слідуйте строго сюжету казки, пам’ятайте, дитина змінює все так, як їй потрібно. Щодо старших дітей, то тут спосіб використання дещо інший. З ними можна читати і обговорювати притчі або побутові казки. Казка є одним із інструментів педагога, психолога, батьків, за допомогою якого вони можуть спілкуватися з дітьми їхньою мовою. Сьогодні казкотерапія поєднує багато досягнень психології, педагогіки, філософії — усе це подається в казковій формі, у формі метафори.

1. Визначте проблему або ситуацію, яка потребує корекції.

Це можуть бути: • ревнощі • поганий сон • дратівливість • агресія • жадібність.

2. Пригадайте, як дитина виявляє проблемну поведінку.

Найхарактерніші приклади запишіть, а потім використайте у сюжеті казки.

3. Проаналізуйте можливі наслідки проблемної поведінки дитини.

Наприклад, із жадібною дитиною інші діти можуть не захотіти дружити, і вона у певний момент залишиться одинокою.

4. Оберіть героя казки.

Головний герой має бути: • однакової статі та віку з дитиною, для якої створюють казку; • мати схожу поведінку; • з іншим ім’ям, щоб не викликати у дитини спротиву; • ім’я або прізвисько героя казки може бути кумедним, адже гумор позитивно налаштує дошкільника.

5. Розкажіть, яким щасливим був ге- Наприклад, скільки у нього було друзів, як вони до нього ставилися тощо. рой, доки не почав погано поводитися.

6. Опишіть у казці, як герой виявляє проблемну поведінку.

Найкраще — у трьох різних ситуаціях. Для казок властиві повтори. Зазвичай герой має: • відгадати три загадки • виконати три завдання • подолати три перепони тощо. Так дитина ліпше засвоїть та запам’ятає казку. Необхідно показати, як з кожним поганим вчинком герой стає менш щасливим, щоб дитина зрозуміла, до чого може призвести погана поведінка.

7. Уведіть у казку персонажа — доброго Він підкаже головному герою вихід з проблемної ситуації та підштовхне чарівника, мудрого вчителя або поваж- його до змін, навчить, як слід поводитися. ного старця.

8. Розкажіть, як герой казки виправив- Наприкінці казки герой: ся і став ще щасливішим, ніж на почат- • усвідомив ситуацію • виправився — змінив свою поведінку • став щаску історії. ливішим, ніж був. ЯКИЙ АЛГОРИТМ ВИКОРИСТАННЯ КАЗКИ? Дітям до 12 років батьки читають казку (дитина може видозмінювати текст, додавати і вилучати фрази чи слова), потім обговорюють ключові моменти, мотиви поведінки, результати і на останок — дитині пропонується намалювати малюнок, який ілюструє

Казка має надзвичайно великий потенціал впливу на психіку дитини, тому пам’ятайте про те, що самолікування може бути шкідливим навіть в тому випадку, коли ліками є звичайна казка. Радьтеся зі спеціалістами, щоб не нашкодити вашій дитині. Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.

Літературна сторінка

07.12.2022 — № 26 Ярослав Бондар, Чикаго «Сурма»

ТРЕБА ПОВТОРЯТИ «Сурма» тепер у Чикаго У авторитеті... Ось, дружинонько, послухай, Що пише в газеті: Полічили — за один день (Що тоді за місяць?!) Чоловік каже п’ятсот слів, А жінка — п’ять тисяч. Відрубала жінка зразу: «Добре пише преса, Бо вам треба повторяти Все по разів десять». МАЄМ ТЕ, ЩО МАЄМ — Не знаходжу пояснення А чи аргументи, — Ідуть люди з України На всі континенти. Приживаються, як можуть, Гризуть перепони, Бо гадають — доробляться, Зароблять мільйони. Й я поїхав, бо до всього Був дуже охочим, В першій порі в Америці Став чорноробочим. Вдома факультет закінчив Я філологічний, Тут бар’єр мусів долати Ще й психологічний. З дня першого на будові У халепу втрапив, Зауваження як хлопцям Сказати заквапив. Слова такі в лексиконі, Що іде аж спека; І, не стримавшись, почав я Лекцію здалека.

— Святий Петро зауважив З тих днів і до наших: «Нехай жодне гниле слово Не йде із уст ваших». Подивіться, що діється (Якщо з боку глянуть) Так спілкуєтесь в час праці, Що аж вуха в’януть. Адже є така багата Українська мова! Що — не можна обійтись без Поганого слова? Як сформують про нас думку, Як націю в світі? Та ж такого не почуєш В Африці, в Гаїті.

— Та ми так, — відповідають, — Лиш для зв’язки слова, Он в поляків слово «к...ва» Усьому основа.

— Нащо брати дурний приклад, Паплюжить Вкраїну, Маємо для спілкування Мову солов’їну.

— Та заткнися, професоре, І без тебе знаєм...

— Що на це я мав сказати, — Маєм те, що маєм. ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ КИЦУНІ Підійшла до мами Настя Весела, бадьора...

— День народження кицуні В нашої був вчора.

— Звідкіля це ти узяла?

— Бо коти вітали, Під вікнами серенади Усю ніч співали.

ПОКИ ЗНАЙДЕ, ТО Й СОНЦЕ ЗАЙДЕ Ой, то була сміхота в нас Якось на роботі, Як в одного опинились Штани у болоті. А було так: вікна й двері Прийшли на будову І, як завше, для усіх нас Бос дав настанову: Рознесіть на кожен поверх, Поїду заправлюсь, Куплю шнурки у home denot, Довго не загавлюсь. Ті великі через балкон Піднімем нагору, — Усміхнувся, наче випив

Келишок «Кагору» Сів у авто і поїхав. Ми, після недільки, Узялися до роботи, Як при взятку бджілки. Від ходіння по сходинках, Хоч і повпрівали, За години дві, де треба, Все порозставляли. Можна б хвильку відпочити, Та в цей час погода Зіпсувалась (це ж Чикаго) І нам стало шкода Щоби ті великі вікна На вулиці мокли, Скільки буде треба часу, Щоб потім просохли? Хтось сказав із хлопців: — Доки Будем боса ждати? Що, не зможемо без нього Собі раду дати? Хтось кусок шнура надибав. Пішла поголоска, Що в цій справі би придалась Навіть переноска. Мали аж три. І зв’язали, Шнурком доточили, Для кожного обов’язки Так розподілили: Наверху чотири будуть Шнурком підтягати, А два внизу, доки зможуть — Будуть піддавати. А дощ кинувся рясненький... Стало бракувати Ще півтора метра, щоби До вікна дістати. Хтось підкинув знову думку: З штанів ремінь зняти І ним зашморгом за раму Вікно обв’язати. Ті внизу, що були двоє Ремні познімали, Вмить задуману підказку

Реалізували. По обочині дороги Йшли дві гарні дами, Зупинились і дивляться, Що діється з нами. А в нас, уже згідно плану, Процес розпочався — Кожен виконати свою Функцію старався. Лиш почали унизу ті Спини розправляти, Як штани їх поступово Почали спадати. Той високий устиг свої Рукою схопити, А той менший побоявся Раму опустити.

То його штани упали, Труси показались... Не покажеться там ще щось Жінки придивлялись. І вже поки ми вікно те Наверх піднімали — З баченого видовиська Уже всі сміялись. Таку мали ми пригоду, Мусів розказати, А нашого боса добре По смерть посилати. ЗАЗДРИТЕ, ТАТУ?

— Ну і що це за життя є Таке в тебе, сину, – Байдикуєш на дивані Майже кожну днину. Цоркаєш щось в телефоні, Їж чипси, п’єш пиво, Дівчат водиш ввечір в хату, — Ведешся звабливо.

— Щось не можу зрозуміти Мову глузувату... Критикуєте мене ви, Чи заздрите, тату? КОНТРАКТОР Багато в нас розвелося Контракторів-босів, Не змінилась їх ментальність, Яка була досі. Хоч прибули із «союзу» У іншу країну, Та прижились тут, як п’явки Без новокаїну. То ж не буду я, панове, Надто зволікати, Про одного, при нагоді, Хочу розказати. Як з’явиться на об’єкті, — З машини не вийде... Як, скажіть, таку зневагу Простий смертний сприйме?

Ось учора вже спромігся На поверх піднятись; Не вітаючись, до хлопців Починає чіплятись: Через вашу таку працю Я піду з торбами! — І в додачу сипле матом З трьома поверхами. Та якби була для цього Вагома причина... А, зрештою, чи потрібна Така штурмівщина? Адже плата дріб’язкова, Щоденні наскоки, Зате витягти з трудяги Прагне усі соки. А бувало іще гірше Розказують хлопці: Коньяк любив пропускати Не по одній стопці. У вихідні — інші штати, Ресторан, рибалка... В понеділок має вигляд — Жмакана мочалка. А один час місяцями Затримував плату, Тоді нашому, ой трудно Приходилось брату. Змушений іти й шукати В іншого роботу, А із цим, бува, доходить Гірше анекдоту. Коли кажеш повернув щоб Зароблені гроші, То він шкрябається, наче Кусаються воші. Обіцяє розплатитись, Призначає днину... Та нема в словах тих правди Ні на копійчину. Дзвониш — він по телефону Не відповідає, То помешкання й адресу Зовсім поміняє. Отак живе за рахунок Мозоля чужого, Назбирає гріх на себе Божого, людського. Та вернуся в сьогодення, Як світ очерствився, А внаслідок, як контрактор В гірший бік змінився. Вигляд зовнішній: пихатість З шкіри випирає, Руки, наче змерз, в кишенях Постійно тримає. Сховав очі в окуляри Захисні від сонця, Хоч проміння не доходять Навіть до віконця. Голова тепер на плечах Піднялась високо, На робочих поглядає Зверхньо, кособоко. А недавно контракторська Зібралась еліта В осередку за столами (Це десь в кінці літа) І тут йому довелося Іти за трибуну І святкове сказать слово... Ой, то «тягнув гуму». Явно виявилось мало Мовного запасу, Та пиндючився на славу І тримав гримасу. До такого контрактора Де візьметься шана? Добре кажуть, що із хлопа Не дай, Боже, пана.

45

46

Реклама

surma.com.ua

ГАЗЕТА «СУРМА» та «RADIO UA CHICAGO» ПОТРЕБУЮТЬ ВАШОЇ ПІДТРИМКИ Заповніть свої дані, зробіть фото на телефон, та надішліть заповнену табличку нам на e-mail - uausamedia@gmail.com або СМС на телефон – 773 818 7712. Після того, як ми отримаємо заповнену форму, ми зв’яжемося з Вами та вишлемо необхідну форму для Вашої пожертви. _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ NAME _________________________________________________________ ADDRESS _____________________________________________________ PHONE ________________________________________________________ EMAIL _________________________________________________________ PAYMENT – Please check one: CASH _______ CARD ________ CHECK ________ ZELLO ________ _______________________________________________________________

Ми будемо вдячні за будь-яку підтримку. Ваша допомога газеті сьогодні – збереження українського слова завтра!

ХОЧЕТЕ ОТРИМУВАТИ ГАЗЕТУ «СУРМА»? ОФОРМІТЬ ПІДПИСКУ ТА ОТРИМУЙТЕ ГАЗЕТУ ПОШТОЮ Заповніть свої дані, зробіть фото на телефон, та надішліть заповнену табличку нам на e-mail - uausamedia@gmail.com або СМС на телефон – 773 818 7712. Після того, як ми отримаємо заповнену форму, ми зв’яжемося з Вами та вишлемо необхідну форму для оплати за підписку. _______________________________________________________________ _______________________________________________________________ $50/10 номерів _____ $75/15 номерів _____$150/30 номерів ______ NAME _________________________________________________________ ADDRESS _____________________________________________________ PHONE ________________________________________________________ EMAIL _________________________________________________________ PAYMENT – Please check one: CASH _______ CARD ________ CHECK ________ ZELLO ________ _______________________________________________________________

№ 26 — 07.12.2022

07.12.2022 — № 26

Реклама

47

4136 United Pkwy Ste A Schiller Park, IL 60176

847-786-5529

TRANSPORTATION WAREHOUSING DISTRIBUTION