"Сурма" – українська незалежна газета. №24-2022

№ 24 | 23 ЛИСТОПАДА 2022 | USA, UKRAINE

Майдан проти Сцени Майдану

▶ стор. 2

Про новий світовий порядок в

контексті виступу

Зеленського на G20

▶ стор. 6

Повернися живим

або cталеві

кінцівки для

наших янголів

▶ стор. 24

ЩОТИЖНЯ

23.11.2022 — № 24

но для справжнього подальшого формування.

10. Зміна Системи може відбутись тільки при одночасній наявності та поєднанні трьох речей:

• ідеологічні цінності та засади; • організаційна мережева структура патріотів, в яких проявляється справжня українська національна та політична еліта;

• інструменти та механізми втілення ідеологічних цінностей і засад у новому суспільному устрої, а також призначення та приведення на владні посади компетентних представників, дійсно, української політичної еліти. Кожен із цих висновків можна досить об’ємно розкривати окремою статтею, хоча думаю, що для тих, хто відчув справжні чисті метафізичні речі на Майдані, вони будуть і так зрозумілими.

Усвідомлення цих висновків необхідне, як для розуміння причин поразки майдану, так і для формування відповідей на питання: «що робити?».

Кров людська — не водиця. І українська кров, пролита заради високих ідеалів, не та жертва, яку ми маємо право зробити даремною. Майдан потрібно завершувати, а його ідеали та цінності — втілювати. Добре пам’ятаючи при цьому, що Україна перебуває між внутрішніми та зовнішніми ворогами. Внутрішні — олігархічна система

з усіма її адептами, продажними політиками та журналістами, експертами і т. д. Зовнішні — імперський кремль, з одного боку, а з іншого — транснаціональні фінансові структури. Для них усіх Україна — об’єкти, а національне багатство та самі люди — просто ресурс. Заміна олігархічної системи та побудова сильної україноцентричної держави як Суб’єкта міжнародних відносин — ось що для мене є ідеалами Майдану. І хоча мало хто тоді міг це сформулювати в такому вигляді, та й зараз сама деталізація потребує бага-

Україноцентризм 3

Шлях, яким українці зможуть прийти до україноцентричної держави, включатиме в себе як елементи виборів, так і революції. Думаю, що ми його, цей шлях, зараз народжуємо. І змушені це робити дуже обережно, перебуваючи між молотом і ковадлом.

Проте без відкриття внутрішнього фронту неможливо перемогти на зовнішньому. Зрадників треба карати не після перемоги, а заради того, щоб перемога відбулась.

А якщо додати до цього ще глобальну війну паразитів проти творців, всі вироджені дегенеративні процеси, що відбуваються, то зрозумілим стає, що цей шлях дуже важкий. Але невже ви думали, що китайське прокляття: «Жити тобі в епоху змін!» — народилось просто так?

тьох уточнень, я, як сотник Самооборони майдану та співкоординатор Громадського Сектору, стою саме на таких позиціях.

І що далі ми рухаємось в історичному часі та просторі, то більше мені здається, що для реалізації всього вищезазначеного нам потрібно рухатись шляхом формування взаємодії тих людей, які розуміють все вище написане. Шлях зміни системи через вибори не є можливим. Адже вибори звелись до формату вибору меншого зла із олігархічного меню.

Ми всі складаємо свої іспити. І поодинці, і разом — як народ, як людство. Для успішної здачі необхідні дві речі: усвідомлення всього та активне особисте ставлення (особиста дієвість).

Вітаю всіх із річницею початку Майдану. У вогні перетоплюється залізо в сталь, у боротьбі формується справжня еліта та перетворюється народ у націю. Українське Сонце вже починає сходити…

ДОСТАВКА ПОСИЛОК В УКРАЇНУ

Діана Царук, Київ Заступник головного редактора газети «Сурма»

14 листопада Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй закликала притягнути росію до відповідальності за порушення міжнародного права через повномасштабне вторгнення в Україну, включно з виплатою репарацій. Відповідну резолюцію підтримали 94 зі 193 членів асамблеї, проти проголосували 14, а 73 — утрималися.

Репарації — неминуча доля росії

свої міжнародно протиправні дії, включно з відшкодуванням за збитки і втрати, спричинені такими діями».

У документі визнається необхідність створення «міжнародного механізму відшкодування».

У своєму виступі Кислиця нагадав, що реагуючи на наслідки іракського вторгнення в Кувейт, Рада Безпеки ООН у 1991 році ухвалила низку резолюцій, відповідно до яких було створено комісію та фонд для відшкодуван-

Детально зупинятися на тому, хто яку позицію обрав для своєї країни ми не будемо, але трішки розповім. Так, серед 73 країн-членів, які утрималися, були чимало країн Африки, країни-союзниці ерефії по ОДКБ (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан), ексучасник ОДКБ Узбекистан, Індія, яка розраховує на поліпшення стану своєї економіки на тлі міжнародної ізоляції росії тощо. Ті, хто виступили проти, не приголомшили решту Генасамблеї своїм голосом, серед них: білорусь, Центральноафриканська Республіка, Китай, Куба, Північна Корея, Еритрея, Ефіопія, Іран, Малі, Нікарагуа, росія, Сирія, Зімбабве.

На початку вересня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль оцінив прямі фізичні збитки, завдані країні війною, у 326 мільярдів доларів. Цю суму український уряд верифікував разом із експертами Світового банку, заявив Шмигаль на Раді асоціації ЄС та України у Брюсселі. На відновлення зруйнованої інфраструктури, за словами глави українського уряду, потрібно буде витратити 105 мільярдів доларів. Було би логічно, щоб за це розплачувалися власне злочинці, а не міжнародні установи й українці. Утім, попри значні успіхи на фронті наших Сил Оборони, очевидно, що сума збитків, завданих нам росією, тільки зростатиме.

ЩО ЗА ДОКУМЕНТ?

У резолюції, яку представив в Організації Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, наголошується, що «росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні і «повинна нести юридичні наслідки за всі

«Пропозиція, яка перед вами, є проголошенням того, що росія має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні. Це підтвердження необхідності створення конкретного механізму відшкодування збитків, який вдихне життя в цю декларацію», — заявив Кислиця.

ня збитків, спричинених війною.

До речі, одним із найвідоміших випадків репарацій стали виплати Німеччини після поразки у Першій світовій війні країнам Антанти. Сума репарацій за Версальським договором була величезною — 269 мільярдів золотих марок. Протягом наступних років вона кілька разів скорочувалася, проте на те, щоб повністю розплатитися, Німеччині знадобилося близько 90 років — останній платіж було зроблено у 2010 році. Країна виплачувала репарації і після поразки у Другій світовій війні — їх одержувачами були СРСР, США, Велика Британія та Франція.

Проте рф не дала б змоги ухвалити таке рішення в Радбезі щодо своєї війни в Україні, користуючись правом вето, продовжував далі констатувати Кислиця.

ляють самі за себе», — зазначив він, додавши, що мільйони українців були змушені покинути свої домівки й шукати притулку. А це його виступ був саме напередодні 15 листопада, коли рф завдала наймасовішого ракетного удару по території України, зокрема по енергетичній інфраструктурі.

Закликаючи підтримати резолюцію, Кислиця наголосив, що не просить «ставати на чийсь бік». «Ми впевнені, що ви всі на боці Статуту ООН, його цілей і принципів, на боці міжнародного права», — сказав він. Зрештою, результат ми знаємо: підтримка більшості цивілізованого світу та ще одна дипломатична перемога України в боротьбі за справедливість!

«НРАВІТСЯ, НЕ НРАВІТСА — РЕПАРАЦІЇ НАБЛИЖАЮТЬСЯ…» Через день, 16 листопада, Марія Захарова зрештою висловила офіційну позицію росії щодо резолюції ООН від 14 листопада, яка має назву «Забезпечення відшкодування збитків та репарації за агресію проти України».

За його словами, документ містить заклик до держав-членів об’єднатися і створити легітимну міжнародну інфраструктуру для подолання наслідків російської агресії проти України, фіксації доказів звірств і «збереження надії на справедливість для мільйонів тих, чиє життя назавжди змінилося через імперські амбіції маленького правителя великої країни».

На початку виступу постпред процитував Книгу Еклезіаста: «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем!»

«росія віддає перевагу безкарності перед відповідальністю, і коли справа доходить до процесу в Раді Безпеки, вона знає лише дві речі — брехня і право вето», — продовжив виступ Кислиця.

Постпред наголосив, що росія зруйнувала майже половину українських електромереж та інженерних комунікацій, залишивши мільйони українців без світла, води та опалення напередодні зими. «Звірства, скоєні росіянами на окупованих територіях: убивства, зґвалтування, катування, примусова депортація, мародерство, — промов-

Традиційно, адекватної реакції московії ми навряд чи будь-коли дочекаємося. У кремлі назвали рішення ООН «формалізацією пограбування», яким росія вважає заблоковані західними банками після її вторгнення в Україну російські золотовалютні резерви (ЗВР).

Далі трішки токсичності. Але дисклеймер: це майже дослівні цитати представниці недофедерації. Отже, Захарова назвала резолюцію «нікчемною з точки зору міжнародного права», нагадавши що це є виключно пре-

рогативою Радбезу ООН. Але визнала, що «будучи нездатними до компромісів, західні прихильники Києва старанно виводять з Радбезу процес ухвалення рішень щодо питань, пов’язаних із ситуацією в Україні та навколо неї».

А от міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що Генасамблея прийняла рішення, яке не має історичних аналогів. Воно про те, що має існувати механізм, за яким відповідні компенсації будуть виплачені всім, хто постраждав внаслідок дій росії. «Це болісно для росіян. І ми бачимо, що йдемо в правильному напрямку. Така дуже складна, навіть для юристів, тема суверенного імунітету активів Центробанку, ЗВР — показова хоча б тим, як реагує на кроки в цьому напрямку російське керівництво. А воно у паніці», — заявив Малюська.

Що ми маємо в результаті, попри піну з рота росіян (описує Центр стратегічних комунікацій):

— Є план, за яким російські гроші потраплять до тих, хто постраждав внаслідок війни. І резолюція — це перший успішний крок. Усі країни, де розташовані російські ЗВР та її великі активи, резолюцію підтримали. Це означає, що подальший шлях для просування цієї ініціативи відкритий. — Наступний крок — обговорення тексту міжнародного договору, де вже

будуть прописані обов’язкові та конкретні положення про те, як ці гроші наповнюватимуться, де російські ЗВР зберігатимуться, як зніматиметься імунітет, і як ці кошти перерозподілятимуться серед усіх постраждалих.

— Це вже буде юридично зобов’язувальний акт. А далі буде вже безпосередньо імплементація цього механізму.

— Наразі є кілька країн, які готові виступити адміністраторами, власниками міжнародного реєстру для реєстрації доказів та претензій до росії.

— Ідея створення реєстру, яка підтримана резолюцією ООН, включатиме можливі заявлені вимоги не лише громадян — фізичних осіб, які зараз звертаються до держави Україна, щоб зафіксувати збитки, а й, наприклад, органів місцевого самоврядування чи самої держави Україна. Адже їй теж завдано величезних збитків: як прямих (внаслідок знищення інфраструктури), так і непрямих — через втрату доходів, податків та багато іншого.

— Коли з’являться гроші у компенсаційному механізмі і буде опрацьовано масив заявок, створиться пріоритетність: хто отримає першим, хто другим, хто третім.

У такий спосіб, на думку міністра юстиції України, «ми досить ефективно зможемо з координацією і під вирішальним впливом наших міжнародних

Ó ìåíå º ìð³ÿ

а у тебе?

партнерів провести виплати компенсацій всім постраждалим».

ЧИ МОЖНА ЗМУСИТИ РОСІЮ ДО РЕПАРАЦІЙ?

Так. І для цього є кілька справді дієвих шляхів. Розповідаємо. Загалом резолюції Генасамблеї ООН мають рекомендаційний характер, тобто не є обов’язковими до виконання з погляду міжнародного права, пояснює професор міжнародного та європейського права в університеті Граца Пауль Грагль. Такі документи мають, радше, політичну вагу, оскільки відображають думку міжнародного суспільства. «Мета цього документа — не дати забути, що росія як державаагресор має відшкодувати завдану нею шкоду», — зауважує професор. Експертка з міжнародного права Паула Райн-Фішер також називає резолюцію Генасамблеї ООН насамперед політичним сигналом.

Хоча дуже складно змусити росію реально виплатити репарації, задіявши існуючі міжнародні механізми, але для правди та справедливості не буває нічого неможливого. За словами Фішер, існує проблема юрисдикції в Міжнародному суді ООН. Адже він має право розглядати справи лише в тому разі, якщо обидві держави погодилися стати сторонами судового розгляду. Юридично зобов’язувальне рішен-

Мрія – прокинутись вранці і побачити в часописі на першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями та синьо-жовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго не проживе. Тому підтримай українське видання та українське радіо,

щоб наша мрія

стала реальністю

+17736973923

ня про виплату репарацій міг би ухвалити Міжнародний кримінальний суд у Гаазі (МКС). Утім не без «але»: щоб суд міг порушити справу за звинуваченням у злочинах агресії (в цьому випадку проти росії), необхідна резолюція Ради Безпеки ООН, а рф, як постійний член Ради Безпеки ООН, очікувано накладе вето на це рішення. Тож наразі можна обговорювати створення спеціального трибуналу.

Теоретично, допомогти Україні могла б іще третя інстанція — це Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Знову ненависне формально юридичне «але» — росія з вересня 2022 року вийшла зі складу Ради Європи і більше не підкоряється рішенням усіх її механізмів, до яких належить і ЄСПЛ. Суд може зобов’язати рф компенсувати збитки, завдані Україні, лише з лютого до вересня 2022 року. Але коли московія керувалася законом і честю?

Висновок робити зарано. Війна триває, попереду зима. Невідомо, що нас тут, в Україні, чекає далі. Нехай цей клятий ворог відрізає нас від світла, але він ніколи не згасить світло всередині нас. Тим паче, за все в цьому житті треба платити. Населення ерефії ще не підозрює, яку долю створюють своїм дітям, які все своє життя покладуть на виплату репарацій Україні через дурість своїх батьків і божевільного бункерного диктатора.

177162

695785532

² íà îíîâëåí³é çåìë³

Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі...

Я умру тай поховайте мене в купі гною. Не забудьте покласти вниз головою, Начіпіть на плечі хоч якісь ознаки Щоб можна було відлічити голову від сраки. V.V.путін

ва стосовно ракетної атаки учасникам зустрічі не вдалося — він залишив Балі задовго до закінчення саміту.

Нова демонстративна атака на цивільну інфраструктуру України після виступу президента Зеленського й просто під час зустрічі лідерів G19 може здатися сюрпризом лише невтаємниченим. Адже скільки разів кремлівські ідеологи повторювали: світ, де росію не визнають великою державою, не має існувати. путіну байдуже, що про нього скажуть на саміті, на якому він не присутній. Так, думка Китаю важлива, але лідер КНР казав лише про неприйняття ядерної атаки, ну то вона й не була ядерною. Що ж до попереджень США, то путін досі вважає за можливе підвищувати ставки. Так буде доти, допоки наші союзники нарешті не закриють небо над Україною або москва не зважиться прямо атакувати

країну НАТО. Третій варіант — терпляче реалізовувати наші плани стосовно визволення окупованих

територій, відновлювати зруйновану інфраструктуру та берегти людей. У своєму виступі на саміті глава уряду Японії (як і інші учасники, хоча й не всі) засудив агресію росії проти України, оцінив погрози рф використати ядерну зброю як «абсолютно неприйнятні» й закликав учасників саміту до єдиної позиції проти ядерного шантажу. Для Японії ця тема важлива не лише в контексті України, а й із погляду постійної загрози з боку Північної Кореї, яка цього року здійснила безпрецедентну кількість пусків балістичних ракет і, як свідчать дані розвідки, готується до ядерного випробування.

Звісно, саме ці теми були в центрі саміту США–Японія–Південна Корея та двосторонньої зустрічі лідерів РК і Японії, які, схоже, відкрили можливість

поновлення між сусідами дружнього діалогу, досить напруженого останніми роками з огляду на невирішені проблеми, що сягають корінням у часи Другої світової війни та окупації Кореї Японією. Безумовно, нормалізація зв’язків між двома стратегічними союзниками США в регіоні й потужними економіками є вкрай важливим чинником регіональної стабільності та реалізації Індо-Тихоокеанських стратегій США, Японії й ASEAN.

Як зазначають японські експерти, загалом зустріч «двадцятки» відбулася під знаком України, попри зусилля організаторів спрямувати обговорення на важливі для регіону й світу питання глобальної інфраструктури охорони здоров’я, відновлюваної енергетики та цифрової економіки.

Можливо, мети індонезійської сторони й було б досягнуто, якби не ракетна атака. Як зазначили агентства Nikkei та NHK, які вели докладні репортажі з Балі, замість обговорення запланованого порядку денного в центрі уваги делегацій опинився ракетний удар по Україні та Польщі. Зазначається, що атаку різко засудив прем’єр-міністр Японії Кішіда, безліч заходів довелося відкласти, а зустріч Джо Байдена й нового прем’єра Великої Британії Ріші Сунака взагалі скасували. Важливо також, що під час саміту до відновлення миру в Україні та припинення війни закликав прем’єр-міністр Індії Моді. Чи потрібно казати, що чи не вперше до програми саміту не було включено групове фото. Причина є очевидною — намір уникнути ще однієї конфронтації, пов’язаної з присутністю росії на саміті й небажанням значної кількості глав делегацій бути з представником рф на одному фото.

Саміт APEC у Таїланді стане завершенням довгого й важкого тижня. Він збере разом країни по оби-

два боки Тихого океану. Серед учасників — держави, які підписали договір про вільну торгівлю CPTPP (колишнє Транс-Тихоокеанське партнерство після виходу з нього США 2017 року), а також потенційні учасники, зокрема й Китай. Усі очікували прибуття президента США Байдена, оскільки залишається надія на повернення США в Транс-Тихоокеанську родину, проте замість нього прибула віцепрезидентка Камала Гарріс. Байден вирішив повернутися до Вашингтона на весілля своєї онуки.

Цікаво, що серед учасників опинилися далекі від Тихого океану Франція, Саудівська Аравія й Камбоджа (спеціальні гості тайських організаторів), а також Гонконг (під назвою Гонконг, Китай) і Тайвань (під назвою Китайський Тайпей). Немає сумнівів, що тут теж говоритимуть про Україну, але все-таки основну увагу буде приділено економіці. Очікується дуже важливий саміт Японія–Китай, і з обох сторін уже було озвучено позитивні очікування щодо його підсумків.

Під час саміту «двадцятки» відбулася ще одна подія, яку наразі особливо не обговорюють, але тримають в умі: про висування на пост президента США заявив Дональд Трамп. На думку обізнаних людей, своєю заявою він розраховував затьмарити інформацію про зустріч Байдена та Сі Цзіньпіна. Однак зробити це йому не вдалося. Ба більше, путін із ракетною атакою на Україну його явно перевершив. Що ж, сподіваємося, що фальстарт призведе до фальш-фінішу.

Автор: Сергій Корсунський — Надзвичайний і Повноважний посол України в Японії.

Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/international/ zhaljuhidnij-lavrov-izhoj-z-raketami-ta-zelenskijpidsumki-samitu-g20-i-ne-tilki.html).

роспропаганда швидко втрачає позиції

росії почали згасати «зірки»

державної телевізійної пропаганди. Ток-шоу соловйова та скабеєвої вилетіли з топ-10 програм з охоплення російської глядацької аудиторії, як випливає з даних Mediascope

за 7–13 листопада.

Крім іншого, це є свідченням досить цікавої тенденції в російській пропаганді і, зокрема, на телебаченні. Перші

її ознаки з’явилися після того, як не вдалося «взяти Київ за три дні», потім вона набула нових рис через відомі події: крейсер «москва», острів Зміїний, Харківську область та інші провали на фронті. У повній мірі ця тенденція розкрилася

вже після втечі окупантів з Херсона. І сформульована вона досить просто: «треба завалити хлєбало».

Тим часом анастасія кашеварова з першого каналу, колишня радниця спікера держдуми володіна, а нині головна з інформаційної політики лдпр у своєму Telegram-каналі написала: «… хапнули величезний шматок, подавилися, а тепер зригуємо. І Ізюм відригнули, і Балаклію, і Лиман. Пережували купу людей і відригнули. У чому великий задум?». А маргарита симоньян з rt цитувала кутузова і пропонувала замінити у висловлюванні москву на Херсон:

«поки ціла армія, є надія з честю закінчити війну. Із втратою армії не лише москва — уся росія буде втрачена». Альтернатива, на її думку, була страшна: «покласти в голому степу угруповання, закидати тілами «мобіків» та відкрити дорогу на Крим».

Інший пропагандист володимир соловйов з «росії» визнавав, що «осіння кампанія поки явно не на нашу користь», і зазначав «чий це прорахунок — незрозуміло, тому що ніхто з військових не вийшов і не прийняв на себе удар і не сказав, що це я винен».

Ну, а андрій норкін з нтв напівжартома заявив, що «коментувати херсон-

ські події в жодному разі не можна: у разі засудження — це стаття 280.3 кк рф про дискредитацію армії, а у разі підтримки — 280.1 — заклики до порушення територіальної цілісності. Я не хочу у в’язницю», — сказав ведучий програми «місце зустрічі».

І нарешті, іван трушкін в ефірі тієї ж програми сформулював і для пропагандистів, і для глядачів «важливе вміння, яке зараз нам дуже потрібне — вчасно завалити хлєбало своїх емоцій».

Насправді вже давно створюється

враження, що з російською пропагандою, і головне — її керованістю з кремля, щось сталося.

Адже раніше все йшло за відпрацьованим алгоритмом: негатив — вихід спі-керів з різним (але завжди — на користь рф) хоч і необов’язковим «віялом версій». Потім поява путіна із офіційною версією, і все було добре.

Що ж робити пропаганді? Адже вона в розпачі. Методичок не надсилають. А ті, які надсилають — вже не працюють. Бо народ, який ними треба обробляти, вже перебуває в полі: інформаційному і, що важливіше — мобілізаційному, а дехто і в справжньому, українському. А все тому, що кремль самовпевнено (як і на полі бою) ризикнув і після «взяття Києва за три дні» вирішив прогулятися на пару місяців за межами свого надійно зораного двома десятками років інформаційного пасовиська. (На ньому зараз хіба що всіма покинутий нудний конашенков).

У підсумку «пара місяців» вже розтягнулися на дев’ять, але нічого путнього путін і його команда за цей час народити так і не зуміли. І вже не народять. Хіба що чергових «бойових комарів небензі». Але й це вже не креативно, а до того ж і небезпечно. У світлі останніх тенденцій в ООН.

Джерело: АрміяInform (https:// armyinform.com.ua/2022/11/17/).

ракетами і без електрики: як львівські хірурги

Військові медики — безперечно

— герої нашого часу, які рятують

життя наших захисників на передовій, витягують воїнів з-під обстрілів і в нелюдських умовах дарують їм надію на майбутнє. Утім, у тилу, під масштабними ракетними обстрілами, цивільним лікарям також доводиться пристосовуватися до нових реалій життя. Розповідаємо кілька історій.

життя під час війни

час повітряних тривог і вибухів. Так, під час масованих ворожих атак 15 листопада лікарі із Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру в операційних врятували життя двом дітям.

«Коли пролунав сигнал тривоги, операція ще тривала. Ми розуміли небезпеку, та повинні були її закінчити, щоб зберегти здоров’я маленькій пацієнтці. Попри усе ми впорались та завершили те, що планували. Мій швейцарський колега Ульріх Екснер уже вп’яте від початку війни приїжджає у Львів, і такі ситуації його не лякають», — розповів ортопед Олександр Щуровський. «Коли пролунали вибухи, тривав один із етапів оперативного втручання. У хлопця був гострий апендицит, операцію треба було робити терміново.

Було дуже гучно, світло на кілька секунд зникло, але одразу увімкнулись генератори, і це дало змогу завершити операцію», — розповів хірург Орест Лешневський.

Зокрема й кардіохірурги навіть попри вимкнення електрики не відмовляються від порятунку життів.

Через постійні ракетні обстріли російських окупантів, українські лікарі

змушені працювати в екстримальних

умовах. Зокрема, у Львові кардіохірурги через відключення електрики робили складну операцію на серці в напівтемряві. Про це повідомив львівський

медик Олег Дуда у Facebook.

За словами лікаря, надскладні операції проводяться буквально у напівтемряві.

«Ворог б’є по нашій інфраструкту-

рі. Знеструмленими залишаються лікарні, але українські кардіохірурги Центру дитячої кардіології і кардіохірургії продовжують операцію на серці! Світ повинен побачити це фото. Нас не зламати! Україна переможе!» — написав Дуда.

Такий народ не зламати, адже світло завжди перемагає темряву!

рятують

Вигідно!!!

Bass Lake, Indiana, всього 90 миль від Чикаго.

Продаються дві земельні ділянки під будівництво розміром 50 X 100 ft.t, кожна з виходом на озеро Bass. Вартість однієї ділянки $27.000. Власник проживає в Bass Lake.

Для отримання додаткової інформації телефонуйте до Збишека, тел. 773-575-1236.

Розмовляємо англійською та польською.

рор України та екссуддя Конституційного Суду України Віктор Шишкін: «Мобілізація прив’язана до оголошення воєнного стану, я буду стверджувати де завгодно на конституційному рівні, що в нас були проведені незаконні

мобілізації, неконституційні, тому що 20-й пункт [п. 20-й статті 106 Конституції України, — авт.] пов’язує два явища…». Отже, мобілізація не могла бути проведена без оголошення воєнного стану. Тим паче мобілізація для участі в антитерористичній операції (АТО).

У такий спосіб із якихось причин абсолютно логічні правові конструкції вітчизняного законодавства (загроза вторгнення — воєнний стан до моменту, коли ця загроза мине; вторгнення — оголошення стану війни, мобілізація тощо) було замінено на політично-маніпулятивні: хочемо — проголосимо воєнний стан, хочемо — скасуємо. Як довів прецедент запровадження воєнного стану Порошенком: ніхто навіть не обтяжував себе намаганнями прикрити повністю політичні рішення фіговим листочком хоч якогось правового обґрунтування — все «обґрунтували» кишенькові ЗМІ. Чому відбувалася ця правова вакханалія, про яку дружньо мовчали на всіх олігархічних етерах легіони політиків та експертів? За відсутності інших версій, напрошується «конспіро-

логічна» — це зроблено для можливості торгів, об’єктом яких виступає Україна. Все просто, адже під час дії воєнного стану не можна проводити жодних

виборів і вносити зміни до Конституції України. Така «консервація» ситуації не влаштовувала ні український провладний політикум, ні «західних партнерів». Більше того, з конституційного процесу де-факто було виключено окуповані й анексовані території України, що перебували під впливом міфології «русскава міра».

Ось ми й підійшли до відповіді на запитання «чому не війна, а воєнний стан»? Звісно, відповіді за «конспірологічною» версією глобального «договірняка», а точніше ґешефту, суб’єктами якого є геополітичні гравці в особі надурядових структур. Відсутність правового режиму воєнного стану дала можливість передати Україну фактично в повне зовнішнє управління «заходу», політично витіснивши московитів. Сама держава стала об’єктом торгів, а політика її владної верхівки — механізмом шантажу. «Підняття ставок» призвело до вторгнення, коли політичний програш московити вирішили компенсувати захопленням територій. Це не означає, що вигодонабувачем буде країна-агресор, яка, найімовірніше, безповоротно стала на шлях розпаду. Проте від цього не легше українцям, яких витіснили зі своєї землі,

зруйнувавши їхні оселі й інфраструктуру.

Відтак, коли на якомусь етапі торги завершаться, може виникнути необхідність чергового «перезавантаження» влади. За міжнародним гуманітарним правом, воєнні дії між державами можуть припинятися укладанням миру або капітуляцією однієї з них. Оскільки така ситуація обмежує формат торгів, тому й були внесені зміни до Конституції шляхом редагування пункту 19 частини першої статті 106. Тепер, враховуючи нашу повну залежність від західної допомоги, як фінансової, так і військової, збройний конфлікт може бути «заморожено», аналогічно як це відбулося на Донбасі. Так «лінія розмежування» просто проляже по-іншому, а лояльні до «кураторів» політики отримають можливість провести вибори на підконтрольній Україні території.

Московський цар зі свитою у такій ситуації «збережуть лице» перед своїм електоратом, який вони сьогодні мобілізують за перевіреною технологією «армія, мова, віра». До речі, так званих «мобіків» забирають до війська за антиконституційною схемою «часткової мобілізації», випробуваної Турчиновим.

Політикам потрібні не правові, а політичні підстави. І якщо правових і політичних підстав ні для встановлення миру, ні для капітуляції немає, оскільки де-юре в Україні не запроваджено

стан війни, а московити навіть не ввели воєнний стан, обізвавши розв’язану проти України війну «спеціальною воєнною операцією», то для «замороження» активного збройного протистояння такі підстави завжди знайдуться. Звісно, якщо буде відповідна «вказівка», себто політичний примус. Останній щодо української влади може бути вчинено шляхом остаточного руйнування енергетичної інфраструктури, а щодо московської, наприклад, шляхом домовленості США з Китаєм, адже імператор Піднебесної розташований у глобальній ієрархії дещо вище московського царя.

Звісно, що варіанти розвитку ситуації можуть бути дуже несподіваними, оскільки Третя світова війна ведеться на різних рівнях, але це вже інша тема…

Відвідайте новий офіс Др.

Марії Дмитрів-Капеняк

під назвою One Medical

Увага, доктор Марія Дмитрів-Капеняк почала працювати в групі під назвою One Medical. Вона продовжуватиме надавати високо кваліфіковану медичну допомогу, до якої ви вже звикли у приміщенні нового офісу розташованого у Wicker Park за адресою 1650 N.Damen Ave- це неподалік від української околиці.

Особливість One Medical в тому що пацієнти мають доступ до багатьох новітніх медичних технологій в тому числі і порад лікаря миттєво, вживаючи аплікацію One Medical. Щоб стати пацієнтом і мати доступ до всіх послуг потрібно отримати членство.

Щоб приєднатись до One Medical зайдіть на onemedical.com/mariya

Якщо у вас виникли запитання про One Medical телефонуйте 1.888.663.6331 або зайдіть на сторінку onemedical.com.

23.11.2022 — № 24

вання індички. Після цього «обраного» птаха відправляють до зоопарку, де він живе до кінця своїх днів. «Національну індичку» обирають звичайні американці. Для цього Білий дім щорічно проводить спеціальне голосування, під час якого охочим пропонується обрати одного птаха з 30 кандидатів. Ця традиція, яку започаткував Джордж Буш-старший, сягає корінням з 1989 року. І з тих пір щорічно проводиться в Білому домі.

4. Грудна кістка (Вилочка) . У деяких сім’ях ламають грудну кістку індички. Після того, як із неї зняли м’ясо, кісточка стала сухою і ламкою, двоє людей беруть кістку з різних кінців, загадують бажання і тягнуть. Хто отримає більшу частину кістки, той може розраховувати на здійснення свого бажання!

5. Благодійність. День подяки є одним із найкращих днів, коли можна допомогти тим людям, які цього потребують. У цей день американці намагаються подбати про тих, хто не має родини та не може дозволити собі святкового столу. Деякі люди добровільно роздають їжу в притулках для бездомних; інші роблять пожертвування в притулки або беруть участь в акціях із продажу консервів. На станціях метро встановлюються спеціальні столи, на які всі охочі можуть складати пожертвування, зокрема продукти.

6. У багатьох містах на честь Дня подяки проводяться великі фестивалі чи паради. Початок ця традиція бере ще в 1924-му році, коли робітники універмагів Macy’s вирішили влаштувати карнавал на честь початку різдвяних ярмарків в магазинах мережі. Тоді 400 людей у карнавальних костюмах пройшл вулицями НьюЙорка в супроводі професійних оркестрів і 25 живих тварин з місцевого зоопарку. Зараз замість тварин в парадах «беруть участь» величезні надувні фігури — від мультяшних Міккі Мауса, Снуппі, Гарфілда до Санта-Клауса.

Парад показують в прямій трансляції по телебаченню. Цьогоріч побачити на власні очі парад можна в Чикаго. Він проходитиме на знаменітій вулиці Стейт-стріт, район Чикаго-Луп з 8 до 11 ранку.

Наступний за Днем подяки день називається Чорною п’ятницею. З цієї дати починається різдвяний сезон розпродажів у магазинах та в інтернеті.

В Україні День подяки з 2017 року неофіційно відзначається 20 вересня.

Це свято приурочено закінченню сільськогосподарських робіт у полі, яке якраз припадає на середину вересня. У давнину українці святкували свято жнив Обжинки, яке проводилося з нагоди закінчення збирання хлібів. Наші предки на честь закінчення сільськогосподарських робіт дякували Богові

за урожай, достаток в сім’ї і хороше здоров’я. У сучасний День подяки також прийнято звертатися до Бога з подяками за все хороше і побажаннями здоров’я і щастя для всієї родини.

Подяка — це почуття любові та вдячності до себе або інших. Важливо кожен день відчувати вдячність і захоплюватися життям. Будьте уважні, щоб не пропустити що-небудь добре, коли воно раптово з’явиться у вашому житті. Бажаємо усім провести цей день в родинному колі, згадати усе, за що можна подякувати Богові і членам своєї родини.

А ми зі свого боку хочемо висловити подяку всім волонтерам та небайдужим, хто підтримує військових та населення України. Зокрема виражаємо вдячність благодійній організації «Ukranian Resistance Foundation», яка не залишилась осторонь і з перших днів війни підтримує Україну, спрямовуючи свою допомогу в критичні регіони. Дякуємо за ваш патріотизм, щире серце та значну і вагому підтримку захисникам і громадянам України!

Юлія Бєлюга — UA RESISTANCE FOUNDATION.

Тетяна Клей-Матвєєва, Чикаго «Сурма»

Звична осінь в Чикаго… Вітер проймав наскрізь… Неділя…

Серце стискалося від болю: за-

раз побачу їх — Героїв, які пройшли

те страшне пекло, щоб боронити нас, Українців, щоб наші діти жили на своїй землі… Ті хлопці з автоматами затуляли нас собою…

У неділю, 13 листопада, церковне приміщення української греко-католицької церкви Святого Йосифа Обручника в Норріджі було переповнене. Тут відбулася зустріч із Героями України. П’ятеро військових, які перебувають в США на протезуванні за програмою «Protez Foundation», відвідали Чикаго. Весь зал стоячи з гучними оваціями зустрічав Героїв: «Слава Україні! Героям Слава!». Людські сльози скропили приміщення. Низький уклін Героям!

живим або сталеві кінцівки для наших янголів

Щодня через повномасштабну війну росії проти України десятки українців отримують важкі поранення, багато військових і цивільних втрачають кінцівки. Але цей час, який настав, став реальністю. І хлопці тут, в Америці, щоб стати на ноги… Ще вчора наші воїни були на візках, а сьогодні вже ходять! «Подати заявку на протезування може будь-хто. Для цього має бути загоєна кукса (частина кінцівки, що залишається після ампутації) і готовий закордонний паспорт. Також є поділ на верхні кінцівки та нижні, щоб до нас не потрапляли легкі випадки. Без черги протезуємо дітей. А серед військових

є додатковий поділ: якщо це спеціа -

ліст, який хоче повернутися на фронт, то його ми візьмемо в першу чергу», — розповідає співзасновник проекту Юрій Арошидзе.

Лікар-протезист українського по-

ходження Яків Градінар здивований прогресом і швидкістю, з якою українці опановують протез. А протезуванням він займається вже понад 15 років.

Як саме виникла ідея створення благодійного фонду «Протез Фундаціон» в Міннесоті розповідає Юрій Арошид-

зе: «Фонд займається протезування та реабілітацією українців, які втратили кінцівки в результаті війни. Також Фонд допоміг двом хлопчикам. Власне, тепер із солдатами до Міннесоти прибули 12-річний Сашко, який втратив ногу, та 9-річний Артем, який втратив руку під час бомбардування в Україні.

Цим дітям також зроблено протезування. В наших планах — розширення нашої діяльності».

Як з’явилася ідея створення Фонду?

«Коли розпочалося вторгнення росії в Україну, я не міг залишитися осторонь. Для перших біженців, які прибували сюди через Мексику, разом із Андрієм Маданом в Міннесоті організували штаб для допомоги цим людям.

Ми зустрічали їх, допомагали із житлом, документами. А з лікарем Яковом Градінаром, який нині протезує наших героїв, були знайомі ще до війни. Свого часу я допомагав пастору Богдану з України отримати протез. Богдан мешкав у мене. А Яков Градінар, який сам з України і тривалий термін працює у США, поставив Богдану без-

коштовний протез. Яков Градінар — професіонал своєї справи. Власне, в момент початку війни я зателефонував лікарю, щоб організувати Фонд, завдяки якому б привозили солдатів з України, які втратили кінцівки, і забезпечувати їх протезами. Ми відразу зрозуміли одне одного, як говориться, були «на одній хвилі» й ця ідея нас просто полонила», — розповідає Юрій. Юрію Арошидзе 28 років. Зовсім молодий юнак. А вже стільки добрих справ за плечима. В Америці він проживає не так довго — три роки. Народився в Білорусі, але мама — українка. Бабуся жила в Україні, і щоліта Юра їздив до неї на канікули. Тож зрозуміло, що Україна для Юрія — одна із Батьківщин. І як він наголосив у розмові, що не може спокійно все це сприймати, і вирішив допомагати всім, чим зможе. І йому це вдалося!

Початки благодійної справи були важкими. Бували моменти, що здавалося, що це нереально. Адже потрібно було перемогти бюрократію й переконати американські та українські уряди в тому, що потрібно сприяти. Підготовка та перемовини в організаторів зайняли три місяці. Потрібно було отримати дозвіл від українського Мініс-

терства оборони на виїзд солдат, потрібна була співпраця з українським Міністерством охорони здоров’я, а також від американської влади — отримання віз. Велику допомогу в цьому надав Віктор Гевко. Але сьогодні процес запущений і все працює.

Лікар Яків Градинар протезує наших вояків. Це робить безкоштовно, що зменшує вартість протезування на 50-60%. Також Яків веде перемовини з виробниками протезів, надає прекрасні знижки. Є домовленість із реабілітаційним центром. Щоправда, ми можемо робити протезування тільки до десяти особам на місяць», — ділиться з нами Юрій Арошидзе.

Як наголосив Юрій, на сьогодні вже є кілька тисяч заявок на протезування. Так, це цифра просто грандіозна. І щодня вона збільшується. Дітей тут беруть без черги. Але загалом націлені на солдатів. Їх хочуть чим скоріше поставити на ноги. Також чималий відсоток солдатів націлені повернутися знову на війну.

Протезування в Америці на високому професійному рівні. Займає цей процес два тижні часу. На запитання — «Чи не можуть хлопці отримати протези в Україні?» — Юрій відповів:

«Ситуація в Україні щодо протезування сумна. Зрозуміло, війна. Але проблема ще в тому, що до нас звертаються люди, які отримали там протези. Але вони не можуть нормально на них ходити. Справа не в протезах. В Україну привозять якісні протези відомих брендів. Але суть в техніці встановлення. Плюс час: ми робимо за два тижні, а в Україні тільки виміри тривають місяцями. В Європі добре це все роблять. Але приймають дуже мало пацієнтів через бюрократичні складності. Тому ми будемо допомагати, використовуючи всі наші можливості.

Важливим моментом є те, що волонтери надають свої помешкання для проживання солдатів. Хлопці морально почуваються добре, жартують, енергійні, позитивні та морально стабільні. Це відчувалося навіть під час зустрічі з українською діаспорою в Чикаго. Віриться, що цей приліт до США поставить на ноги українських солдатів і зробить перезавантаження нервової системи. Америка — це свого роду реабілітація в такий страшний період для наших захисників».

Сама зустріч була надзвичайно теплою. Для наших солдатів співали, танцювали. А також під час концерту відбувся аукціон: розігрували лоти для збору коштів на протезування. Це був пасок Збройних Сил України, який придбав пан Василь зі Львівської обла-

сті за 22 тисячі доларів. Другий лот —

це кавун. Пан Василь знову ж придбав

за 1 500 доларів. Третій лот — ювілей-

на монета спеціально передана з України. Її придбала пані Галина за 3 500 доларів. Картина з передової — 12 000

доларів, яку придбав пан Тарас для зятя. І п’ятий лот — прапор України з передової із підписами солдатів. Цей прапор придбав знову ж пан Василь — 5 000 доларів.

Участь у заході взяв і Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов:

«Надзвичайно радісно бачити тут наших захисників. І сьогодні ми чули, яка сумна цифра прозвучала: 12 тисяч осіб чекають на протезування. Ми знаємо, що наша держава витрачає свої сили, щоб стримати ворога і перемогти. Тому чимало справ покладено на волонтерів. Я мав честь відвідати в Міннесоті

те місце, де наші хлопці проходять реабілітацію. Хочу подякувати всім тим, хто причетний до цього, зокрема Юрію, Якову та всім іншим. Так, вони — сім’я і роблять колосальну роботу. Яків Градінар сказав, що хоче запровадити в Ужгороді проведення семінарів, щоб там могли надавати допомогу з протезування. Це велика робота, але вона потребує великих коштів. Дякую всім! Тільки так разом ми зможемо допомогти! Тільки так до перемоги. Слава Україні!».

Ця зустріч несла в собі унікальну атмосферу. Сьогодні зібралася українська велика родина в Чикаго. І хочеться відзначити, що раніше ми хвилювалися, чи врятуємо Україну. То зараз не залишилося жодних сумнівів. В України з таким народом великий шлях та успіх. І українці в Чикаго неймовірні!

У цей день вдалося на потреби проекту з протезування зібрати 92 тисячі доларів:

• 20 000$ від церкви — 14 000$ зібрали після Богослужіння і ще 6 000$

додав отець Микола Бурядник від парафії;

• 10 800$ зібрали в українській

церкві Володимира та Ольги;

• 3 000$ Українська школа при СУМ в м. Палатайн;

На самому заході вдалось зібрати просто нереальні суми із аукціону:

• 22 000$ — продаж паска;

• 12 000$ — картина із передової;

• 5 000$ — прапор України з передової із підписами солдатів;

• 3 500$ — пам’ятна монета «Ой у лузі червона калина»;

• 1 500$ — кавун в честь звільнення Херсона;

• 16 200$ — пожертви людей підчас вечора.

Велика подяка Церкві Святого Йосифа Обручника, братерству та сестринству церкви, Кирило-Мефодіївській спільноті, ресторану «Шоколад», ресторану «Чарівний глечик», Лілії Сохан за поселення хлопців в центрі Чикаго вже вдруге, сім’ї Ольги та Ігоря Хоптових, Ірині Цинглевич за підтримку, збір коштів, де школа в Палатайн

зібрала 3 000 доларів на протез для 12-річного Сашка та всім, хто долучився до збору коштів.

У заході взяли участь танцювальний колектив «Вишиванка», вихованці вокальної школи «Оберіг», жіночий фольклорний колектив «Свашки», гурт «Тріода». Ведучим концерту був Віктор Гевко.

Велика подяка українській громаді в Міннесоті, без якої цей проект не міг би існувати, тим, хто надав житло та будинок для проживання, тим, хто годує наших воїнів, тим, хто надав транспорт, і взагалі кожному, хто долучився чи доларом, чи допомогою, чи теплим словом.

Незламні — це про українців! Спільними зусиллями вдалось реалізувати грандіозний захід, сповнений звитяги та єдності!

ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Автор: Тетяна Клей-Матвєєва — член Національної спілки журналістів України.

Тетяна Клей-Матвєєва, Чикаго «Сурма»

ещодавно минуло чотири роки, як відійшов у вічність всесвітньо відомий архітектор родом із смт Рожнятова ІваноФранківської області — Зенон Мазуркевич. Саме цій особистості надзвичайно вдячна українська діаспора в Чикаго.

Архітектор Зенон Мазуркевич є автором проекту однієї з найоригінальніших українських церков — Церкви Святого Йосифа Обручника в Чикаго. До слова, варто наголосити, що творець будівництва свого часу підготував супермодерністичний проект Преображенського кафедрального собору в Коломиї Івано-Франківської області.

Зенон Мазуркевич помер 26 жовтня у Філадельфії, де жив понад 50 років. Народився в 1939 році 31 серпня в Рожнятові. Його родина володіла нафтовими свердловинами, але під час Другої світової війни Мазуркевичі загинули в таборі переміщених осіб в Інгольштадті, Німеччина. Родина Зенона емігрувала до Торонто.

Пан Мазуркевич отримав ступінь магістра з архітектури в Університеті Пенсільванії в 1966 році, Вищій школі образотворчих мистецтв у 1972 році. Згодом він став головним архітектором Ford Motor Land Development, створював готелі в Детройті та НьюЙорку. У 1973 році він відкрив свою архітектурну фірму у Філадельфії.

На початку своєї кар’єри Мазуркевич працював у Людвіга Міс ван дер Рое, а також в архітектурній фірмі

Українська Католицька Церква Святого Йосифа Обручника в Чикаго

«Skidmore Owings & Merrill», де брав участь у проектуванні 100-поверхового центру Джона Хенкока в Чикаго, штат Іллінойс. В 1974 році створив власну компанію «Zen Architects» у Філадельфії, штат Пенсільванія, проектував торгові та індустріальні об’єкти, житлові будинки, готелі, сакральні споруди. Його найвидатніша

Миколая в Чикаго, штат Іллінойс, а також авангардний дизайн собору Преображення Господнього в Коломиї, Україна.

архітектурна

праця — Українська Католицька Церква Святого Йосифа Обручника в Чикаго, штат Іллінойс. Три чверті зовнішнього вигляду церкви складаються з криволінійних вікон. Це був один із найбільших проектів із гнутого скла в країні на той час. Коли його будували, місцева преса коментувала, що його футуристичний дизайн має вигляд «продукту космічного зіткнення ХІІ століття та ХХІ століття». Архітектурні експерти називали церкву однією з найгарніших будівель Чикаго та однією з найкрасивіших церков Америки. Будівля має 13 золотих бань та входить до десятки найунікальніших церков світу. Також він автор дописів на мистецькі теми у газетах «Свобода», «Америка», доповідей про специфічність української сакральної архітек-

Похований Зенон Мазуркевич 10 листопада 2018 року в Чикаго.

Крім Церкви Святого Йосипа Обручника в Чикаго, Зенон Мазуркевич проектував українську католицьку церкву св. Михайла в Балтіморі, Менор коледж в Дженкінтаун, приміщення «Самопомочі» у Філадельфії, монастир в Глен-Кові.

Інші проекти Мазуркевича включали Українську Католицьку Церкву Святого Михаїла Архангела в Балтиморі, штат Меріленд, яку він оформив у стилі козацького бароко, Молитовну кімнату в Академії Святого Василія у Фокс-Чейзі, штат Пенсільванія, монастир Ордена Василія Блаженного в Глен-Коув, Нью-Йорк, ремонт Українського католицького собору Святого

«Архітектура має величезний вплив на життя людей, — сказав колись пан Мазуркевич. — Це в основному культурне висловлювання, яке вказує нам, де ми перебуваємо в певний час. А мета будь-якого мистецтва — збагатити життя людей. В архітектурі ви це робите, висловлюючи емоції та роблячи щось красиве, а не просто функціональне».

Особливу цінність і відповідальність для архітектора має та робота, яка причетна до значних культурних і суспільних явищ. Створення храму — одна з таких важливих віх. Саме це і було тією ниточкою, яке вело по життю Зенона Мазуркевича. Так, ДОТИК ДО ВІЧНОСТІ…

Автор: Тетяна Клей-Матвєєва — член Національної спілки журналістів України.

Пішов у засвіти Юрій Шухевич:

політв’язень,

Герой України, син Романа Шухевича

листопада на 90-му році життя відійшов у вічність Юрій-Богдан Шухевич — Герой України, політв’язень та син командувача УПА Романа Шухевича. Редакція газети «Сурма» висловлює співчуття родині та віддає шану, пропонуючи читачам коротку розповідь про життя

видатного сина України.

Юрій Шухевич народився в українській родині Шухевичів в Оглядові, нині в Радехівському районі Львівської області України. Серед його предків були етнографи, публіцисти, організатори Львівської «Просвіти», Українського педагогічного товариства «Руської бесіди», «Бояна», Музичного товариства ім. М. Леонтовича, редактори часописів. У 1944 році, в 11-річному віці з приходом Червоної армії на західноукраїнські землі був заарештований і разом із матір’ю засланий у Сибір.

У 1946 році Юрія відлучили від матері і помістили в дитбудинок для дітей «ворогів народу» на Донбасі. Двічі тікав і таки діставався додому, де його знову ловили. З 1948 року над 15-річним Юрієм розпочався судовий процес, і з настанням 16-річчя Юрій Шухевич засуджений радянським режимом (на підставі рішення спеціальної наради ОСО МВС СРСР в Москві) на 10 років у радянській тюрмі у Володимирі винятково за політичну діяльність його батька — Романа Шухевича.

У 1954 році, відбувши шість років тюремного

ув’язнення без урахування життя в дитбудинку, він підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак знову був заарештований за протестом Генерального прокурора СРСР: «Ю. Шухевича звільняти не можна, позаяк він син ліквідованого зрадника й посіпаки фашистів Р. Шухевича».

У 1958 році після закінчення 10-річного терміну ув’язнення ОСО МВС СРСР повторно засудило на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму на основі «тюремної справи», використавши за «свідків» провокаторів і тюремних наглядачів. Справу Юрія Шухевича вів майор Львівського управління КДБ Євстафій Гальський, більш відомий як автор (під псевдонімом Клим Дмитрук) ідеологічно-пропагандистських робіт, які були спрямовані проти українського визвольного руху та греко-католицької церкви.

У серпні 1968 року Шухевич був звільнений і через заборону жити в Україні поселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером. У березні 1972 року з посиленням авто-

ритарного режиму в СРСР був заарештований втретє і засуджений на 9 років ув’язнення і 5 років заслання. Після короткочасного перебування в мордовських концтаборах Шухевич був заарештований в ув’язненні вчетверте і засуджений у 1973 році на 10 років тюремного ув’язнення і 5 років заслання. До 1978 року перебував у Владимирській тюрмі, звідки був спрямований до Чистопільської тюрми.

Шухевич брав активну участь у кампаніях за надання ув’язненим статусу політв’язня, домагався права на виїзд із СРСР і став членом Української Гельсінської групи. У березні 1982 року Шухевич був висланий на заслання в Тюменську область.

У 1988 році (в 55 років) закінчився термін заслання у Сибіру. Після повної втрати зору в радянських тюрмах потрапив у будинок для інвалідів.

У 1990 році (в 57 років) отримав дозвіл повернутись в Україну.

Після проголошення Незалежності України у 1991 році Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідав країни Західної Європи, США, Канаду і поселився в Україні.

Із січня 2003 року ініціативна група вимагала присвоєння Ю. Шухевичу звання Героя України. 19 серпня 2006 року Указом Президента України Віктора Ющенка 73-річному Юрію Шухевичу надано звання — Герой України.

Шухевич-молодший очолював партію Українська Національна Асамблея та був головним командиром Української Народної Самооборони (20062014 р.). Був ініціатором «Закону про правовий статус та вшанування пам’яті борців за Незалежність України у ХХ столітті». Його прийняли 9 квітня 2015 року. Відтоді вояки УПА отримали статус борців за Незалежність України.

Ще до повномасштабного вторгнення росії в Україну Юрій Романович прогнозував, що ця війна стане для рф останньою. Уривки з його інтерв’ю від 19.02.22 на ток-шоу «Говорить Великий Львів»: «Війна для путіна є економічно важкою. Але знаєте що? Економічно важко буде для того «російського Івана». Тобто для російського народу, ну не російського, там же і чуваші, і удмурти, і хто хочете. Але ж вони з людьми, ця кліка кремлівська, не рахується». Експолітв’язень додавав, що керівництву рф просто «потрібна ця ідея фікс — повернутися до радянського союзу».

«Але що йому може бути інше тяжко, і це навіть в росії говорили йому ж, путіну, не так давно, що війна з Україною може його привести до дуже важких наслідків для російської федерації. А власне до початку розпаду самої Російської Федерації. І я вірю, що так буде», — наголошував Шухевич-молодший.

Також Юрій Романович вважав, що в путіна «характер авантюриста», і він себе уявляє другим Сталіним, намагається йому наслідувати.

«То він може піти на таке. У своєму очманінні може піти на таку війну. А що тоді буде? Я вірю в те, що буде так, як я сказав. А взагалі буде те, що Бог дасть», — підсумував Герой України.

У серпні цього року закликав присвоїти ім’я Романа Шухевича легендарній 80 ОДШБ: «80-та десантно-штурмова бригада хоче носити ім’я Головного Командира УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича. Я, як син, не заперечую проти надання імені Романа Шухевича бригаді і вважаю, що 80-та десантно-штурмова бригада буде гідно носити це ім’я», — написав Юрій Шухевич. Вічна пам’ять!

Підготувала Діана Царук.

Врятувати Довженко-Центр: боротьба триває Д

опис, який газета «Сурма» пропонує до вашої уваги, був оприлюднений 10 листопада. Водночас 10 та 11 листопада працівники СБУ, поліції та прокуратури проводили обшуки в Довженко-Центрі. За словами співробітників, шукали документи, пов’язані з колишнім директором та забудовником. Залишаючи будівлю, силовики не надали працівникам установи копії протоколу, а також забрали печатку ДЦ.

15 листопада міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко ініціював зустріч з керівництвом Держкіно, Довженко-Центру, представниками Офісу президента та депутатами щодо врегулювання ситуації. За результатами зустрічі, Держкіно оголосило, що наказ про реорганізацію призупиняється.

Продовжуємо висвітлювати цю знаково-скандальну подію для української культури, яка об’єднує корупційні інтереси та «поціновувачів» грабувати й руйнувати те, до чого вони не мають жодного стосунку.

Заява Української кіноакадемії щодо ситуації з Довженко-Центром:

«Історія, пов’язана зі спробами Держкіно України «реорганізувати» Національний центр Олександра Довженка (Довженко-центр), триває вже кілька місяців і нині набула піку скандальності.

Громадськість обурена безконтрольними й одверто брутальними діями можновладців, які вирішили самодержавно керувати сферою кіноіндустрії, екранної культури в цілому.

Відтак наступ на Довженко-Центр не зупиняє ні постанова профільного парламентського комітету, ні петиція до Кабінету міністрів, яка зібрала понад двадцять тисяч підписів, ні протестстні звернення громадськості, найшанованіших і найавторитетніших митців. По суті справи йдеться про зупинення демократичних норм нашого спільного життя, їхнє цинічне ігнорування. Апеляції щодо контексту війни є ні-

кчемними — саме під час таких глобальних випробувань роль і значення культури зростають. Тим більше, що перед нами ворог, який використовує як першорядні інструменти культурноінформаційного впливу.

Натомість дії Держкіно щодо Довженко-центру прогнозовано призведуть до нищення однієї з найважливіших культурних інституцій в Україні.

Виходить, що чиїсь корисливі інтереси (йдеться про господарсько-майновий комплекс заледве не в центрі української столиці) поставлені вище інтересів державних і власне культурних. А все почалося із сумнівного конкурсу з виборів голови Держкіно, продовжилося такими самими недовиборами Ради з державної підтримки кінематографії й гірко очікуваною діяльністю фактично згори призначених посадовців.

Процедура призначення генерального директора Довженко-центру мала так само всі ознаки порушення законів – абсолютно коректні підсумки голосування членів конкурсної комісії були скасовані без найменших на те причин.

Нині є очевидним, що робота Держкіно викликає надто багато запитань і так само багато сумнівів.

Тож вимагаємо публічного звіту голови Держкіно пані Марини Кудерчук

про діяльність відомства як мінімум за період від 12 березня 2022 року, коли Держкіно отримало нові повноваження й координується Кабінетом міністрів України.

Річ у тім, що від початку російського повномасштабного вторгнення до України ми не зауважуємо жодних кроків профільної державної інституції з поновлення кіновиробництва в Україні та захисту кінематографістів, які опинилися без роботи й без розуміння, як діяти за зупинки розпочатих проектів, як співпрацювати з європейськими фондами.

Тим часом Держкіно одверто ігнорує пункт сьомий Положення про свою діяльність, де сказано, що ця організація має «взаємодіяти з об’єднаннями громадян, громадськими спілками».

Натомість жодного звернення до Національної спілки кінематографістів України та інших громадських організацій у сфері авдіовізуальних мистецтв за консультаціями чи порадами.

Взагалі, чинне керівництво Держкіно займає відлюдницьку недемократичну позицію, протиставляючи себе й свою діяльність сотням актуальних кінематографістів, а також ігнорує звернення закордонних фахових інституцій.

Так чи так потрібен серйозний аналіз діяльності голови Держкіно пані

Кудерчук та її відповідності займаній посаді.

Вимагаємо визнати за ДовженкоЦентром статус Національного фонду фільмів, що убезпечить цілісність і неподільність колекції — фільмофонду, кіноархіву й музею, та її значення як національного культурного надбання, а також привести до відповідності нормативно-правову базу, визначену статтею 17 «Закону про кінематографію».

Також потрібно сформувати робочу групу з фахівцями для вироблення стратегії розвитку національної кіноіндустрії та екранної культури.

Потрібно забезпечити широке громадське обговорення діяльності Держкіно, підсумком чого має стати вироблення нової концепції структурного облаштування й діяльності органу управління кіногалуззю з обов’язковим урахуванням досвіду провідних європейських кіноінституцій.

Чільним має стати принцип самоврядування, домінації фахівців, експертів, а не чиновників, що унеможливить, зокрема, впровадження корупційних схем розподілу коштів на фінансування кіногалузі.

Насамкінець вимагаємо відновити фінансування кіногалузі в частині фільмового виробництва відповідно до Закону «Про державну підтримку кінематографії України».

Редакція газети «Сурма» приєднується до звернення Української кіноакадемії та надалі слідкуватиме й висвітлюватиме перебіг подій навколо Довженко-Центру.

В БУХГАЛТЕРСЬКОМУ ОБІЗІ ТРАНСПОРТНИХ КОМПАНІЙ, ДИСПЕТЧЕРІВ З ДОСВІДОМ В ІНТЕРМОДАЛ. Тел.: 847-786-5529. Пропонуємо страхівку медичну/стоматологічну, оплачувана відпустка і лікарняні. Можливість кар’єрного зросту.

НАБИРАЄМО ВОДІЇВ CDL, НА ЛОКАЛЬНІ ТА ДАЛЕКІ МАРШРУТИ

ШУКАЄМО ПРАЦІВНИКІВ З ДОСВІДОМ РОБОТИ

Andriy Chaley, Чикаго

Засновник та власник української книгарні у США @Ukrainian_Best_Books

АКТУАЛЬНО НА СЬОГОДНІ...

«Війна за реальність. Як перемагати у світі фейків, правд і спільнот». Дмитро Кулеба.

*Це посібник з виживання в інформаційному просторі, тут йдеться про те, як працює маніпуляція та пропаганда і як себе захистити від фейків та дезінформації.

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України та автор книжки на реальних прикладах пояснює п’ять принципів, які допоможуть перемогти в інформаційних війнах — про спирання на реальність, критичне мислення, керування емоціями, відчуття спільноти та взаємодію з державою. Поштовхом до написання цієї книжки стала анексія Криму та початок війни в Україні у 2014 році, в якій брехня та маніпуляції стали ключовими інструментами. Ці принципи захисту в гібридній війні не змінилися з 2014 року, вони ті самі і ще більш актуальні після повномасштабного вторгнення.

Це видання не тільки для професійних медійників та комунікаторів, а й для кожного, хто споживає контент в інтернеті, хто користується соцмережами і хоче подбати про свою інформаційну гігієну.

Тверда палітурка. 384 сторінки. 2022 рік. Нова. Видавництво «Книголав», м. Київ , Україна. Українською мовою.

«Дитяча Біблія».

Біблійні оповідання в малюнках.

*Релігійне видання. Вперше надрукована у 1992 році. Старий і Новий Завіт.

Книжечка для дітей віком від 6+. 544 сторінки. 2020 рік. Нова. Видавництво «Українське Біблійне Товариство», м. Київ, Україна. Українською мовою.

книга

Окрім захопливого психологічного сюжету, трилогію Степана Процюка можна сприймати як художній підручник зі зміцнення і гарту почуттів юних закоханих.

Повість «Аргонавти» вивчається у шкільній програмі в 7 класі.

Для дітей середнього шкільного віку. Літературно-художнє видання. Тверда палітурка. 224 сторінки. 2021 рік. Нова. Видавництво «Наш Формат», м. Київ, Україна. Українською мовою.

«КНИГА ТИЖНЯ»...

«Рідна моя Україна».

Укладач Ірина Сметана.

*У книжці наведено відомості про українські звичаї й обряди, повір’я, прикмети, символи, народні знання і творчість, про побут і працю українців, а також тексти пісень, народних усмішок, скоромовки, лічилки, прислів’я і приказки.

Про розум * * *

Дізнатися більше тут h

«Аргонавти. Трилогія про Марійку і Костика».

Повісті.

Степан Процюк.

Ілюстрації Анни Мейсон.

*Трилогію про кохання Марійки і Костика полюбило безліч школярів — причім не лише дівчаток.

Наповнена психологічними тонкощами й деталями, вона передає зародження, розвиток і зміцнення юного кохання хлопця та дівчини.

Дізнатися більше тут h

Марійка і Костик проходять разом через різні випробування: заздрощі однолітків, лікарню, власні хитання почуттів.

Дізнатися більше тут h

Тверда палітурка. 352 сторінки. 2019 рік. Нова. Видавництво «Vivat», м. Харків, Україна. Українською мовою.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ:

Про життя * * *

Коли безбожний муж сміхом підійме голос, то мудрий ледве всміхнеться.

Про шлюб * * *

І. Грішний

Жону свою любіте, але не давайте їй над собою влади. В. Мономах

Дівчина-бо погубляє красу свою перелюбством, а муж мужність свою — грабіжництвом.

Д. Заточник Власні * * *

Кохати потрібно палко, а любити завжди.

A. Chaley

Пропонуємо широкий асортимент книг українською мовою у США, а саме:

* Õóäîæíÿ ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé;

* Ìóçè÷íà ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé;

* Ðåëiãiéíà ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé;

* Ïiäðó÷íèêè, ïðîïèñè, çîøèòè â êîñó ëiíiéêó;

* Íàóêîâà ëiòåðàòóðà: áiçíåñ-êíèãè, ìîòèâàöiéíi êíèãè, ïñèõîëîãiÿ òà ôiëîñîôiÿ;

* ²ñòîðiÿ Óêðà¿íè òà ñâiòîâà iñòîðiÿ;

Ви можете знайти нас у Facebook & Instagram під назвою @Ukrainian_Best_Books

Також ви можете придбати наші книги у нашій онлайн-крамниці www.etsy.com/shop/UkrainianBestBooks

Або завітати до нашої книгарні, що за адресою у Schaumburg, IL, 60193, попередньо зателефонувавши за номером 773-510-1959

Онлайн-крамниця

Завітати тут

ДЛЯ ДІТЕЙ 10+...

Третє: зробити продукт гармонійним. Тримаючи у себе в колекції чималу добірку різного роду фотографій і цитат видатних людей, я прагнув задіяти їх в контексті тих чи інших подій, що врешті мали відображення в книзі. І це дійсно почало працювати, першим читачам ще чорнового варіанту книги це сподобалося, і я продовжив це робити до кінця.

Четверте: упорядкувати основні моменти історичних епох для того, щоб шановному читачеві став зрозумілим хронологічний хід подій, що відбувався за безпосередньої участі українського народу на українських землях. П’яте: подати історію українського народу позитивною. Якою подавалася нам історія зі шкільних чи деяких університетських підручників? Такою, що примушувала горювати і плакати: всі навколо винні, ніхто не спроможний нічого зробити, державність не утримали, виблискували, але програвали і таке інше. Я ж мав на меті показати ці та інші ситуації, але з іншого боку. Що, якщо ситуація навіть мала негативний результат, але для нас це лишилося уроком, який ми маємо засвоїти, зробити домашнє завдання, виправити сьогодні і залишити своїм нащадкам добру пам’ять.

Також великий блок в книзі займає інформація про супостата Якою інформацією ми володіли про ненаситного сусіда до 2014 року? Нібито брати, нібито вони старші (чомусь), нібито вони володіють знаннями, смислами і відповідями на всі питання людського буття. Проте завжди кидався в очі рівень їхнього життя, який місцями був на рівні глибокої простоти, а місцями — неймовірної злиденності. Проте щоразу це замулювалося якимись нібито вищими матеріями. Ма-

ючи на московії «родичів», а таких серед громадян України майже половина, ми не сильно звертали на це увагу, співчували, для себе виправдовували, але не переставали підмічати.

І саме тоді, коли вони сунулися на нас, ми насправді усвідомили, що смислом їхнього існування є поклоніння своїй безкінечно диктаторській владі (що і була причиною примітивного стану їхнього суспільства). Саме це є суттю їхнього існування. У світі безмежному і безкрайньому. Де свобода і воля народжує нові грані життя, нові істини, несе розвиток і майбутнє Але московити обрали диктат і страх. Як сказав класик: «Тиран і раб — дві сторони однієї монети».

Ситуація з книгою на сьогодні.

Вихід книги відбувся 11 грудня 2021 року, що я презентував її під час нашої наради Голосіївського підрозділу Територіальної оборони, яка відбулася в

музеї Василя Стуса. У серпні 2022 року вийшов другий тираж.

Принцип розповсюдження книги у мене не змінився. Я пропоную її шановному читачеві, він знайомить-

ся і при вподобанні та за матеріальної можливості оплачує (увага) собівартість даного продукту (190 гривень).

Водночас запрошую до інвестування у відповідну подальшу просвітницьку діяльність. Безперечно з рекламуванням таких фізичних і юридичних осіб. Зокрема, уклавши договір напряму з видавництвом. Моя ціль — присутність такого продукту в домашній бібліотеці кожного українця та в іноземців, що зацікавлені українським питанням.

Також я видав книгу англійською мовою. Тут готовий до співпраці у такому форматі: при виданні книги за кордоном надаю можливість заробляти на моїй книзі в разі залишення тексту

в авторському варіанті та імені автора. Книга перекладена, але поки не видана, французькою. Моє прагнення — зробити переклади усіма мовами світу. Водночас всі охочі можуть ознайомитися з пасіонарною діяльністю автора та на безкоштовній основі скачати книгу на сайті:

HISTORY-IN-MOMENTS.COM.UA

Тож я розповсюджую даний продукт з метою просування українського контенту в Україні і по всьому світу. Роблю це для захисту нашої батьківщини за допомогою СЛОВА.

А СЛОВО — це ідеальна зброя, яка з розвитком сучасного суспільства розповсюджується зі швидкістю слова, особливо коли це слово істини і правди. Слава Україні!

Автор: Сергій Соколов — волонтер, просвітник, офіцер батальону ТрО.

для кінозйомок. Це біологи, оператори, режисери, журналісти… У Шамп-Піте — багато несподіванок. Ще хочу відзначити інтерактивну виставку про місцевих тварин «sur la piste des petits mammifères» («Kleinsäugern auf der Spur», «on the trail of small mammals», тобто «Слідами маленьких ссавців»). Анотація: «Про соню лісову та її родичів». Я не чекала, що це сподобається буквально всім, бо не лише діти, а й дорослі захопилися незвичністю того, як подано проблему соні.

Ми знаємо садових сонь, а соня лісова — інший звір із іншим життям. У темній залі нам показали фільм, де звірятко несподівано зображено справді героїчним. Під динамічну музику (де вловлювалися латиноамериканські ритми) — життя соні. Як вона стрибає деревами, як харчується (дуже важко дістаючи собі їжу), як весь час має пильнувати, щоб не стати жер-

твою лисиць, пугачів та інших хижаків. І кадри, що промовляють самі за себе. Наприклад, ось біля лісу в полі — лисиця. У пащі вона тримає скривавлену здобич — соню. А ось сова тримає

в лапах… так, соню. Слайди промов-

ляють самі за себе. Сам фільм — і документальний, і художній. Це просто кадри під музику, які змушують замислитися про крихкість буття. Про те, що й малі створіння хочуть жити. А ще

— про оберт життя, колообіг у природі.

Нічого не треба пояснювати — треба лише показувати, а глядачам — бачити. Щоб зняти такий фільм, треба бути не просто спостерігачем іззовні чи «згори», а й відчути таке життя «зсередини». Фактично перевтілитись у соню.

ріха, то побачила, що це ціле дупло з кубелечком, в яке можна залізти. Цим і скористалися діти, які прийшли з батьками. Мета експонатів — і пізнавальна, і розважальна.

Швейцарці поєднують природу і технології, тому в штучному «лісі» є екрани, де можна дивитися пізнавальну інформацію, а ще в розважальній формі — «мультфільми» про сонь. На цю тему можна писати багато.

Також були інтерактивні фільми (один — вікторина), присвячені місцевим тваринам. Діти і дорослі брали участь в інтерактивах і майстер-класах, зокрема на тему екології. Українці, поляки, франкофони та інші (ми бачили різних людей) — тема природи виявилася близькою всім.

Або костюм… лісової соні! Із шапкою, плащем (стилізованим під шкуру)… Я лише потім зрозуміла, який це костюм, коли чийсь хлопчик одягся сонею, а потім ліг на штучне листя, накрившись плащем. Виявляється, це був гігантський листочок. Цілковите злиття з природою та відчуття себе її часткою. Це тонко продумано — адже звірок малий, і дитина мала. Це не просто вбрання, а й показ життя соні.

Зрозуміло одне: реліктова природа у Швейцарії заслуговує на докладніше вивчення. Вона — у лісах, полях, долинах, а також музеях. Це не просто естетичне спостереження (звісно, дуже приємно гуляти краєвидами, та й просто пройтися містом), а й ціла філософія. Те, як організовано проект «Натюр»

у цій країні, показує, що природу треба зберігати, бо все взаємопов’язане.

Але головне в усьому побаченому

— цінність життя. Вона суперечить війні, яка відбувається сьогодні. У Швей-

царії показують дорослим і дітям на прикладі лісової соні, що кожна істота має право на життя. Допомагати (не забуваймо, що швейцарці милосердні та сприяють навіть незнайомим ближнім) — філософія цієї країни. Тому й зараз життя переможе смерть. Аналітик матеріалів — Олена Смольницька.

Автор: Ольга Смольницька — кандидат філософських наук, провідний науковий співробітник Київського літературно-меморіального музею Максима Рильського.

Відзначу також атмосферу показу фільму. І діти, і дорослі дивилися дуже уважно. Сімейна атмосфера. Тим, кому не вистачило місць, можна було сісти на підлогу — і це виявилося зручно. Той короткий проміжок часу видався дуже насиченим. Було над чим потім подумати. Сама інсталяція надзвичайно вразила. Це — неймовірних розмірів штучні горіхи, ожинові ягоди та листя, тобто є нагода відчути себе… сонею. Адже малому звірику все здається великим, навіть гігантським. Ось і перед нами — гігантський ліс, таємничо підсвічений зеленим, величезні квіти. Угорі — нібито переплетене гілля. А коли я підійшла ближче до гігантського го-

Зазначу, що такі майстер-класи та ігри — терапевтичні. Вони несподівано заспокоюють. Адже до таких музеїв приходять люди в різних життєвих обставинах, зокрема й біженці.

Шамп-Пітте — таке місце, яке хочеться відвідати не один раз. І щоразу відкривається нове. Але це не просто рай, де варто помилуватися на червоноголових принців-птахів, плавні та просто красу, а й замислюєшся над тим, що таке життя. Чому? Від чого це залежить? Чи від особливого освітлення (воно справді незвичне у Швейцарії), чи від флори, чи від власної долі? Важко відповісти.

Узагалі тут і для вжитку, і терапевтичне. Я помітила, що відвідування Шамп-Пітте та взагалі природи справді лікує. Хочеться повернутися сюди ще не раз.

• Frameless Showers

• Framed & Sliding Glass Enclosures

• Reverse Painted Glass Kitchen Backsplashes

• Glass Enclosed Wine Cellars

• Glass Railings

• Mirrors & Glass Designs Art Stass, Inc. 1024 North Ave Des Plaines, 60016 Phone: 847-341-2777

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування

• Федеральні позики

• Низькі відсотки

• Позики під ремонт

• Перефінансування з CASH OUT

• Перефінансування без додаткових коштівNO CLOSING COST

• Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

ww.gosfmc.com

Наша адреса:

1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622

Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106

nacevedo@gosfmc.com

NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE РОЗМОВЛЯЄМО

Максим Пастівничний, Сокаль «Сурма»

оломія Крушельницька — відома українська оперна співачка кінця XIX — початку XX століття. За життя її визнали найвидатнішою співачкою світу, вона входила в п’ятірку найкращих співаків свого часу і була серед них єдиною жінкою. Народилась Соломія Крушельницька в селі Білявинці на Тернопільщині 23 вересня 1872 року, в сім’ї місцевого священника Амвросія Крушельницького. У родині крім неї було ще 2 брати і 5 сестер. Вони всі отримали хорошу освіту в Тернопільській гімназії, а дехто з них — приватно.

Ще з дитинства вона любила гратися в артистку, одягала мамині сукні та тішила гостей, які часто бували в їхньому домі з грою на фортепіано. І все це у віці 7 років. Базову музичну освіту вона отримала в Тернопільській гімназії. У віці 16 років батько на її прохання заставив житло і відправив юну Соломію вчитися до Львівської консерваторії. Після закінчення якої вона поїхала

вчитися до Італії. По приїзді додому в

22 роки вона почала завойовувати успіх у театрах Львова. Пройшло всього лиш декілька років, як молода артистка почала підкорювати театри світу: Італія, Іспанія, Франція, Португалія,

Соломія Крушельницька

Австрія, росія, Польща, Аргентина, Чилі, Бразилія та багато інших.

Своїм талантом вона знайомила публіку з Україною, адже значне місце в її репертуарі було відведено українським пісням.

Опера видатного італійського композитора Джакомо Пуччіні «Мадам Батерфляй» провалилась під час свого дебюту в міланському театрі «Ла Скала» в листопаді 1904 року. Лише після того, як він її дещо переробив, а на сольну партію була запрошена Соломія Крушельницька, на оперу чекав гран-

діозний успіх. 29 травня в театрі «Гранде» у Брешії Соломія підкорила своїм співом увесь світ.

У 1910 році Соломія вийшла заміж за відомого італійського адвоката і мера міста В’яреджо — Чезаре Річчоні.

Після одруження Соломія придбала

віллу й оселилася в Італії.

У 1920 році вона, перебуваючи в зеніті слави, покинула оперну сцену. А ще через 9 років помер її чоловік, тоді

Соломія вирішила відвідати Галичину.

У післявоєнний період оперна зірка викладала у Львівській консервато-

рії в Радянській Україні, проте тривалий час не могла отримати радянського громадянства. Аж після продажу вілли в Італії і переведення грошей на користь держави вона його отримала. Аж у жовтні 1952 року вона нарешті отримала звання професора. Її життя закінчилося 16 листопада 1952 року. Поховано Соломію Крушельницьку у Львові на Личаківському цвинтарі. Наразі її ім’я носить Львівський академічний театр опери та балету. Вона була довершена гармонія... Винятково сильний і приємний для слуху голос, вроджений талант акторки, красива, як фізично так і духовно. Такою запам’ятали Соломію Крушельницьку сучасники. Її ім’я стало синонімом слова «тріумф», і вона справді була неперевершеною в своїй сфері діяльності, чим було оперне мистецтво. Свої особисті концерти вона завжди закінчувала українськими піснями, які виконувала бездоганно. Її життя варте того, щоб про нього знімати фільми та писати романи, але найкраще з усього, поза всяким переконанням, її творчість, сповнена живим голосом та енергією.

Серед численних нагород та відзнак оперної діви окремо стоїть звання «Вагнерівської примадонни XX століття». Співати з нею на одній сцені вважали честю для себе Енріко Карузо та Федір Шаляпін.

МАГАЗИН УКРАЇНСЬКИХ ВИШИВАНОК

• чоловічі сорочки

• жіночі вишиванки та сукні

• дитячі вишиванки та плаття

• патріотичні футболки та головні убори

• одяг та крижми для хрещення

• ікони та свічки

• українські аксесуари, віночки, намиста

• все для св.Причастя

Частина виручених коштів передається для ЗСУ

БЕЗКОШТОВНА ДОСТАВКА ПО ТЕРИТОРІЇ США ПРИЙМАЄМО

ІНДИВІДУАЛЬНІ ТА КОЛЕКТИВНІ ЗАМОВЛЕННЯ

www.luxartbylana.com

1172 W. LAKE COOK RD., BUFFALO GROVE, IL 60089

773-231-7347

G lana'svyshyvanky k @lanasvyshyvanky _ luxartbylana

І ти не йдеш — летиш у світ!

Є і різкі в нім повороти, Де випадаєш із сідла.

Завертять враз круговороти...

Бувають і такі діла.

Та все проходить, час спливає, Нова мета нас кличе вдаль.

В житті усякого буває, Та за минулим нам не жаль, Бо кличуть знов нові дороги, Під ноги стеляться путі.

Чекають радощі й тривоги

Щодень у нашому житті.

Життя складне, але цікаве. Його не взнаєш до пуття.

Буває радісне й лукаве...

Але... Спасибі за життя!

БАЧЕННЯ СВІТУ

Ми мати прагнемо найбільшу хату, І щоб багатства повно в ній було, Але не завжди вмієм цінувати Здоров’я власне і людське тепло.

Ми хочемо покої дорогущі, Машин багато і найкраще все…

У нас бувають очі завидющі, А це до прірви завжди нас несе.

Ми живемо, щоб смачно їсти й пити І витрачаємо на те життя.

А їсти й пити треба лиш, щоб жити

І жити мудро, чесно, до пуття. Змінились цінності й смаки буквально Не всім доступні щирість, простота, Те, що було віками актуально. Де людяність і наша доброта?

Ми розучились світові радіти, Очей не піднімаєм в небеса. Нас не хвилюють навіть рідні діти, Не те, щоб пісня, квітка чи краса… Отак усе й проплине за водою, І нащо те багатство — не пойму… Якщо життя проходить стороною, І в хаті жити вже нема кому… Лишилося творіння рукотворне, В якім ніколи щастя не жило, А все було примарне і потворне… І от скажіть… Для чого все було?

БО ВОНО В НАС ОДНЕ Й СВОЄ Все, що є в тебе — це прекрасно, Тож щасливим від того будь. Насолоджуйся сонцем ясним І не заздри, й людей не гудь.

В когось завжди всього є більше, А чи треба оце все їм?

В тебе менше і трохи інше, Та пишайся завжди своїм, Тим що є і радій від того, Що в душі твоїй сонце є.

Веселій від життя земного, Бо воно в нас одне й своє.

А навколо казкове диво, Й неповторна тут кожна мить.

У красі цій живи щасливо, І не заздри, хай лихо спить.

Не обтяжуй себе плітками, А добро посилай усім.

В небо глянь, ген зірки над нами!

З щирим серцем всміхнися їм.

Світ навколо неначе казка,

PASTRY & CAFE

Й кожен з нас для життя прийшов. Тож в душі в нас хай буде ласка, Добрість, щирість, а ще любов!

В ГАРМОНІЇ ЗІ СВІТОМ

Спіши в гармонії зі світом жити, Бо світ, як казка! Все у ньому є! Лише його нам треба полюбити, І світ віддасть усім тепло своє. Зустріне радо, промінцем зігріє, Пригорне ласкою, відкриє нам дива. Бо світ добром відповідати вміє, Та тільки ти не скривдь його, бува… Неси тепло у серденьку і світло, Любов і ласку, щедрість, доброту. І щоб від щирості усе довкола квітло, Запам’ятай цю істину просту. Люби цей світ, бо ти у нім — людина. Ти вмієш мріяти, летіти в небеса… То ж ти творити, жити так повинна, Щоб в світі цім були любов, краса….

ДИТИНСТВО Дитинство-казка, мов чарівна мить, Там завжди сонячно і світло. І річка вдаль приваблива біжить, А поле травами розквітло. Там стільки сонця, радості, тепла, Краси чарівної без краю! Там наймиліша стежка пролягла, Лиш вороття туди немає. Там велетні дерева до небес, Струмочки чисті гомінливі, Повсюди стільки казки і чудес… Там ми були такі щасливі!

В дитинстві все яскраве і дзвінке, Уміє серце милувати.

А малинове сонечко таке, Що у словах не передати.

А неба синь нас кликала в політ, Там чисті роси найсвітліші.

Там вперше пізнавали дивосвіт Й були, мабуть, найщасливіші.

ДНІ НЕПОВТОРНІ

Кожен день — це дарунок долі, Й двох однакових днів нема.

То ромашки цвітуть у полі, То снігами все вкрила зима…

А то сонечко в небі сяє, То захмарилось, дощ іде…

Двох однакових днів немає, Й не буває ніколи й ніде.

Тому з радістю дні стрічайте

І цінуйте усе в житті.

Щось новеньке у них пізнайте, І знаходьте нові путі.

Кожен день — це нові тривоги

І здобутки щодень нові.

І

незвідані ще дороги…

Тож радійте, поки живі

Дням і ночам, і кожній миті, Щось цікаве в житті творіть.

Кожен день — неповторний в світі. Тож щасливо всі дні живіть!

Автор: Надія Григорівна Красоткіна — письменниця, знавець та практик із питань освіти та народної педагогіки.

Посмакувати Такі Страви:

• Український Борщ З Домашніми Булочками Та Часником

• Картопляний, Грибний Та Гороховий Супи

• Бульйон З Домашньою Лапшою

• М'Ясо По Гуцульськи, Відбивні,

• Деруни, Котлети

• Більше 10 Видів

Вареників

• Домашні Млинці

ПРИЙМАЄМО ЗАМОВЛЕННЯ

НА СВЯТКУВАННЯ ЮВЕЛЕЇВ СВЯТКОВАННЯ В НАШОМУ РЕСТОРАНІ ЗАМОВЛЕННЯ ЇДИ З ДОСТАВКОЮ

ДО ВАШОГО СВЯТКОВОГО СТОЛУ В НАС ДОЗВОЛЕНО ПРИНОСИТИ СВОЇ АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ BYOB

АДРЕСА: 2524 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Ми відкриті: пон.-п’ятн.: 10 AM-5PM cуб.: 9АМ-5РМ нед.: 10АМ-4РМ

ТЕЛ. 773.276.6402

www.shokoladpastryandcafe.com

• Паніні, Бутерброди, Закуски, Свіжі Салати

• Домашня Випічка, Торти, Солодощі

• Запашна Кава, Капучіно, Лате, Чаї, Соки, Напої

• Меню Для

Вегетаріанців

УКРАЇНСЬКА АУТЕНТИЧНА КУХНЯ

СМАЧНА УКРАЇНСЬКА ЇЖА

В Нас Можна

Знаєте, я завжди розділяю «Віру» і «релігію», «Віру» і «церкву».

Кожен із нас, навіть запеклий атеїст, як мені здається, вірить у Бога. Але у свого Бога, і, мабуть, більшість із нас до нього періодично звертається, й уже сама віра в нього нам часто допомагає у наших справах. І допомагає саме «Віра-енергія», а не «релігія» чи «церква».

Нещодавно один мій знайомий під час випадкової зустрічі почав вихвалятися, що гасло — «Армія, мова, віра!», дає свої результати — у нас найкраща армія, питання мови теж назріває, й уже майже половина церков МП перейшла до КП тощо.

На моє запитання, чи щось зміниться в роботі електричного трансформатора, якщо там вивіску із написом «Не влезай, убьёт!» замінити на вивіску «Не лізь, бо вб’є!»? Мій знайомий

не відповів нічого.

Я взагалі не розумію, як багато свідомих людей у поняття «Віри» вклали лише зміну підпорядкованості церкви та читання тих же самих постула-

тів із Біблії, але українською мовою?

Ось і все, і багато вважають, що «трансформація» нашої Віри відбулася. А чи відбулася??? Чи може рабська релігія виховати вільну людину, якою б мовою не велася проповідь?

Ми маємо розуміти, що релігія влади ніколи не приведе раба до свободи.

Ви ставили собі питання — «Чому ми, перемагаючи у відкритому бою на фронті, стаємо такими немічними у

мирному житті, хоча б у боротьбі за свої права?».

І це питання не таке уже й складне для тих, хто хоче його зрозуміти.

Але я зараз трішки не про те. Ось знову появляються дискусії: а коли ж святкувати Різдво Христове?

Я вважаю, що правильно було б святкувати у той день, коли він (Ісус, — прим. ред.) народився. Якщо так було і хтось про це дійсно знає? Якщо знає?

Ось пишуть, що зібралися священники і дали дозвіл, якщо хто хоче, то може святкувати 25 грудня, а хто ні, то може святкувати 7 січня.

То коли ж насправді народився Ісус, і чи взагалі тут ідеться про Ісуса?

Мабуть, ні для кого не є секретом, що та Біблія, яка у багатьох лежить на столі, уже багато разів була писана і переписана, залежно від того, як хотіла та чи інша влада, яка давала завдання її переписувати собі на користь, щоб «стадо» було більш покірне. Для цього потрібно лише поглянути на те, що дійшло до нас із дискусій на Вселенських Соборах!?

Але, як на мене, то там дещо і залишилося, щоб уважний читач знайшов і для себе відповідь.

Ось у Євангелія від Івана відразу ж на самому початку, у Першій главі: «…6 Був один чоловік, що від Бога був посланий, йому ймення Іван. …7 Він прийшов на свідоцтво, щоб засвідчити про Світло, щоб повірили всі через нього.

…8 Він тим Світлом не був, але свідчити мав він про Світло…»

А як ми знаємо, що з 25 грудня день починає ставати довшим, і прихід Світла, як фізичної величини, збільшується.

Можливо, ми трохи по-іншому й простіше почнемо дивитися на очевидні речі.

Сергій Медвідь, Вінниця «Сурма»

Андрій Насада ПОТРЕБУЄ НАШОЇ ДОПОМОГИ

Йому 31 рік. Він -- житель села Негівці Калуського району Івано-Франківської області. Захищаючи Україну і нас із вами, він підірвався на міні. Лікарі давали тільки 20 відсотків шансів на те, що хлопець житиме. Адже Андрій втратив обидві ноги, втратив праве око і пальці правої руки. Але не втратив любові до життя. Не втратив віри у свій завтрашній день. Не втратив надії на щирих серцем людей. І всі ми повинні допомогти йому. Бо, ще вчора непосидючий і роботящий, сьогодні він не може самостійно забезпечувати себе навіть в елементарних потребах. Але хоче, дуже хоче знайти себе у житті. Після лікування... Після реабілітації... Нехай через місяці чи роки... Нехай без ніг, бо вони залишилися десь там... Давайте ж усі разом допоможемо хлопцеві у його нелегкому двобої за життя. Реквізити, за якими ви можете надати фінансову допомогу для пораненого бійця, наступні:.

Реквізити SWIFT доларової картки Beneficiary (Бенефіціар)

IBAN: UA073220010000026207332053028

Account No: 26207332053028

Receiver: NASADA ANDRII, 77325, Ukraine, reg. Ivano-Frankivska, district. Kaluskyi, village. Negivtsi, st. Shevchenka, build. 17

Account with Institution (Банк Бенефіціара)

Bank: JSC UNIVERSAL BANK

City: KYIV, UKRAINE

Swift code: UNJSUAUKXXX

Details of payment (Призначення платежу)

Дуже важливо правильно вказати призначення платежу. Виберіть потрібний варіант в залежності від того, хто відправляє вам платіж:

якщо відправник фізична особа:

- private transfer

- transfer to own account

- help to relative

якщо відправник юридична особа:

- honorarium

- compensation for ...

Крім того, в Чикаго гроші можна занести до офісу компанії DOLYNKA Ukrainian-American consulting, за адресою

5050 N Cumberland Ave., Norridge, Il., 60706. Звідси

773-286-8855

СВІЖІ САЛАТИ

ПЕРШІ СТРАВИ: чанахи, бульйон, солянка, борщ, грибна зупа ДРУГІ СТРАВИ: чебуреки, деруни, печеня, налисники, голубці, галушки, пельмені, більше 10 видів вареників, свинина, яловичина, курка, риба І тільки у нас можна спробувати справжній банош з бринзою та шкварками Спеціальні ціни на комплексні обіди: понеділок-п’ятниця, від 11.00 ранку до 1.00 по обіді. ДЛЯ ГАРНОГО НАСТРОЮ: налисники з маком, налисники з сиром, вареники з вишнею, сирники, та багато іншого. СПЕЦІАЛЬНЕ МЕНЮ ДЛЯ ВОДІЇВ ТА ДЛЯ ТИХ ХТО ХОЧЕ П’ЯТЬ ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ МАТИ СМАЧНУ ЇЖУ ЯК У МАМИ: всього за $99 ви маєте пакет на тиждень: 5 сніданків, 5 перших страв, 5 основних страв з гарнірами і салатами

«СУРМА» ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

100 г цукру 2 яйця

10 г ванільного цукру

100 мл молока (+3 ст. л. для розчинення какао)

1 ст. л. какао

КРОК 1

Розігрійте духовку до 120 градусів.

У чашу комбайна чи миску покладіть

4 білки. Найважливіше посуд обов’язково має бути сухим та нежирним, інакше білки не зіб’ються. Збивайте білки насадкою віничком комбайна чи міксером. Приблизно через 5 хвилин поступово починайте додавати

100 г цукрової пудри невеликими порціями.

КРОК 2

Білки збивайте на найбільшій швидкості комбайну чи потужності міксера. Вони мають збільшитися в об’ємі приблизно вдвічі. Збивайте їх до утворення стійких піків.

шення окремо на пергамент. Поставте запікатися у розігріту до 120 градусів духовку на 2 години. Потім дістаньте й дайте трохи охолонути, відділіть від пергаменту.

КРОК 6

Для крему Шарлотт влийте у сотейник 100 мл молока, вбийте 2 яйця та всипте 100 г звичайного цукру і 10 г ванільного. Доведіть до кипіння, зменште вогонь та варіть ще 4-5 хвилин, щоб цукор розчинився. Постійно помішуйте віничком спіднизу, аби яйця не пригоріли. Зніміть суміш з плити і дайте охолонути до кімнатної температури.

КРОК 7

Поріжте шматочками 200 г вершкового масла кімнатної температури та покладіть в чашу комбайна чи миску. Збивайте до побіління насадкою віничком чи міксером.

КРОК 8

СИМВОЛ УКРАЇНСЬКОЇ

СТОЛИЦІ: ЯК ПРИГОТУВАТИ КИЇВСЬКИЙ ТОРТ В ДОМАШНІХ УМОВАХ

Яку страву можна вважати справжньою візитівкою Києва? Хтось зараз згадав про перепічку, але ні. Йдеться про найвідоміший солодкий символ — київський торт. Хрусткі білкові коржі, ніжний крем та хрусткі горіхи поєдналися у неймовірно смачний десерт, який вже багато років залишається улюбленим і не лише серед українців.

Чи це не причина спробувати приготувати київський торт в домашніх умовах? На перший погляд, може здатися, що це дуже складно, але повірте — якщо дотримуватися усіх настанов, у вас все вийде!

ПОРАДИ

Перед тим, як збивати білки, впев-

ніться, що посуд ідеально чистий та сухий. Це саме стосується і віничка. У класичному варіанті для приготування використовуються горіхи кеш’ю, але ми замінили їх на лісові. Після обсмаження очистьте їх та уважно передивіться кожен горішок. Беріть для приготування лише білі.

ІНГРЕДІЄНТИ

4 білки

100 г цукрової пудри

100 г лісових горіхів (+ 50 г для прикраси)

20 г борошна

50 г цукру

Для крему Шарлотт: 200 г вершкового масла

КРОК 3

На сухій пательні обсмажте 150 г лісових горіхів приблизно 5 хвилин. Почистьте від лушпиння. Подрібніть обсмажені горіхи у блендері у крихту. Можна зробити це ножем чи скалкою.

КРОК 4

Частину подрібнених горіхів, приблизно 100 г, додайте у чашу зі збити-

ми білками разом із 50 г цукру та 20 г борошна. Інші 50 горіхів залиште для прикрашання.

КРОК 5

Дуже обережно перемішайте лопаткою, щоб не порушити структуру збитих білків. Довго перемішувати не потрібно. Застеліть деко пергаментом та сформуйте два білкових коржі. Або використайте роз’ємні форми, аби коржі були однакового розміру, їх також треба вистелити пергаментом. За бажанням викладіть трохи безе у пакет, зробіть невеликий отвір та відсадіть маленькі квіточки для прикра-

Свіжі гливи — це універсальний продукт, який завжди виручає у кулінарних пошуках. Потрібно приготувати швидкий гарнір до м’яса або риби?

До пружних глив додайте часник, який надасть вашій страві неповторного аромату. Подавати цей гарнір можна як теплим, так і охолодженим. Гливи добре поєднуються зі сметаною та вершками. Для урізноманітнення текстур використовуйте ще волоські горіхи, сир фета чи горгонзолу. Також гриби добре смакуватимуть з лимонним соком, цедрою та різними прянощами.

ІНГРЕДІЄНТИ

400 г глив 2 зубчики часнику 2 ст. л. ароматної соняшнико-

вої олії

сіль та перець до смаку

Повільно частками вводьте молоко з яйцями, не перестаючи збивати. Готовий крем має бути однорідним та блискучим.

КРОК 9

У маленькій піалці розчиніть 1 ст. л. какао в 3 ст. л. молока. Половину готового крему Шарлотт перекладіть у іншу посудину, а до другої, що лишилася в чаші комбайна, додайте молоко з какао. Ще раз трохи збийте, аби какао змішалося з кремом.

КРОК 10

Зберіть торт. Нижній корж викладіть на велику тарілку та змастіть світлим ванільним кремом. За бажанням залиште трохи для прикрашення торта.

КРОК 11

Накрийте другим коржем і змастіть кремом з какао зверху і з боків. Прикрасьте горішками, квіточками з крему та безе. Сформований торт поставте у холодильник ще мінімум на 4 години.

КРОК 1

Підготуйте 400 г глив. Промийте їх у воді та зріжте тверду частину ніжки. Наріжте гриби великими шматками. Чи порвіть їх руками.

КРОК 2

Очистьте 2 зубчики часнику та дрібно порубайте їх ножем.

КРОК 3

Розігрійте пательню з 2 столовими ложками ароматної соняшникової олії. Покладіть на неї гливи з часником та смажте, поки з грибів не випарується зайва волога і вони стануть м’якими. Посоліть та поперчіть до смаку. Подавайте гарнір з грибів глив та часнику гарячим чи охолодженим до столу.

Смачного!

Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/

СМАКОЛИКИ ДО ВАШОГО СТОЛУ

ЧЕБУРЕКИ

баранина, свинина, яловичина; ВАРЕНИКИ

картопля, картопля з сиром, картопля з грибами, картопля з печінкою, капуста, солодкий та солений сир, вишня;

ДОМАШНІ ВИРОБИ

тушонка, сало, кишка, копчені вироби на дровах, холодні закуски, м’ясні закуски, морепродукти, овочі, салати, гарячі закуски, дитяче меню, вегетаріанське меню, солодощі.

ЗВЕРНІТЬСЯ ДО НАС І ВИ ПОБАЧИТЕ, ЩО СВЯТКУВАННЯ ВІДБУДЕТЬСЯ

БЕЗ ЖОДНИХ КЛОПОТІВ

В НАС МОЖНА ЗАМОВИТИ ДОСТАВКУ НА БУДЬ-ЯКІ СВЯТКУВАННЯ

доставка, приготування і накриття столів, посуд, обслуговування

Все, що ми готуємо, ми готуємо своїми руками та з любов’ю до вас!

129 N. ARLINGHTON HEIGHTS RD., BUFFALO GROVE, IL 60089

CHICAGOVARENYCHOK@GMAIL.COM 847-947-2308

ГАЗЕТА «СУРМА» та «RADIO UA CHICAGO»

ПОТРЕБУЮТЬ ВАШОЇ ПІДТРИМКИ

Заповніть свої дані, зробіть фото на телефон, та надішліть заповнену табличку нам на e-mail - uausamedia@gmail.com

або СМС на телефон – 773 818 7712.

Після того, як ми отримаємо заповнену форму, ми зв’яжемося з Вами та вишлемо необхідну форму для Вашої пожертви.

NAME _________________________________________________________

ADDRESS _____________________________________________________

PHONE ________________________________________________________

EMAIL _________________________________________________________

PAYMENT – Please check one:

CASH _______ CARD ________ CHECK ________ ZELLO ________

Ми будемо вдячні за будь-яку підтримку.

Ваша допомога газеті сьогодні –збереження українського слова завтра!

ХОЧЕТЕ ОТРИМУВАТИ ГАЗЕТУ «СУРМА»?

ГАЗЕТУ ПОШТОЮ Заповніть свої дані, зробіть фото на телефон, та надішліть заповнену табличку нам на e-mail - uausamedia@gmail.com

або СМС на телефон – 773 818 7712.

Після того, як ми отримаємо заповнену форму, ми зв’яжемося з Вами та вишлемо необхідну форму для оплати за підписку.

$50/10 номерів _____ $75/15 номерів _____$150/30 номерів ______

NAME

ADDRESS

PHONE

EMAIL

PAYMENT – Please check one:

CASH CARD CHECK ZELLO

ОФОРМІТЬ ПІДПИСКУ ТА ОТРИМУЙТЕ