"Сурма" – українська незалежна газета. №50-2023

УКРАЇНСЬКА НЕЗАЛЕЖНА ГАЗЕТА

ВИХОДИТЬ ЩОТИЖНЯ

№ 21 (50) | 26 ТРАВНЯ 2023 | USA, UKRAINE

Вектор — Україноцентризм. Політичний

дайджест новин №3

▶ стор. 2

У мене є мрія - прокинутись зранку і побачити в часописі на першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями та синьожовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго не проживе. Тому підтримай українське видання та українське радіо, щоб наша мрія стала реальністю.

Якщо Вам не байдуже. Підтримайте радіо і газету. Переведіть кошти по ZELLO за номером телефону

+17736973923 або за QR кодом

Рахунок в Selfreliance - 177162

CHASE BANK - 695785532

Ви можете

«Вишиванка»: танцюємо з любов’ю про любов ▶ стор. 20

БУДЕМО ВДЯЧНІ ЗА ПІДТРИМКУ РЕДАКЦІЇ ГАЗЕТИ «СУРМА»

алізувати тощо. Злам свідомості повинен дійти до рівня обговорення можливого «уральського кордону» між Україною та Китаєм. В кожному жарті є доля правди, а нав’язану ворогами меншовартість українці повинні викинути на смітник історії. Проте, щоб це стало можливим — українцям перш за все потрібно навести лад із внутрішніми ворогами та зробити Україну державою українського народу. За змістом, а не за вивіскою — влада і власність в Україні, як ключові елементи політики, повинні належати українцям. А не олігархам, глобалістам чи московській агентурі.

Негативним слід вважати заходження на територію ворога лише легіону «Свободи Росії» та РДК — російського добровольчого корпусу. Інформаційний акцент потрібно робити на всіх Збройних силах України та на етнічній належності Білгородщини до України. Це історично-світоглядний та інформаційний рівні війни. І вже давно мусимо усвідомити, що не просто так москва нам постійно нав’язувала «російськість» Криму та вкидала туди величезні кошти відразу після 1991 року. Ми мусимо навчатись воювати

на інших рівнях війни, відмінних від фізичного.

Окремим негативним епізодом є використання американської техніки «Легіоном Свободи» та РДК. Чому не на трофейній московській чи україн-

ській? Для чого було показувати американську, зважаючи на постійні розмови про неможливість завдання ударів по території московії західним озброєнням? І я маю на увазі не формально юридичні обставини — їх відбити досить легко. А те, як це будуть використовувати вороги українців в своїй пропаганді, яка на Заході йде повним ходом. Особливо серед консервативних та національних сил.

РОН ДЕСАНТІС БАЛОТУЄТЬСЯ В ПРЕЗИДЕНТИ США Губернатор Флориди Рон ДеСантіс оголосив у середу на платформі Twitter, що він бере участь у праймеріз президентських виборів від Республіканської партії, влаштувавши зіткнення з нинішнім фаворитом Республіканської партії, колишнім президентом Дональдом Трампом.

тицінностей. Зокрема в межах своєї освітньої реформи, губернатор трансформує всю систему викладання в штаті. Здебільшого його активність спрямована на боротьбу з насадженням расово-гендерної політики у школах та коледжах. Штат перекрив фінансування програм вивчення «критичної расової теорії» в університетах, а також прибирає з програми «антиамериканські», «антихристиянські» та «антибілі» курси. Та й не тільки це. Загалом системна фундаментальна протидія лівацьким дегенеративним світоглядним трендам. Що особисто в мене викликає велику симпатію.

Водночас позиція щодо війни в Україні для нас, українців, є місцями незрозумілою, а місцями — абсолютно неприйнятною. З іншого боку, українці повинні розуміти, що кремль веде системну інформаційно-пропагандистську роботу на полях консервативно-націоналістичних сил Заходу, які власне і є основою електоральної бази республіканців. Водночас українська пропаганда там практично відсутня, через залежність української влади від глобалістичних сил — опонентів націоналконсерваторів.

му в 1,2 млрд євро за передачу даних користувачів з ЄС до США.

Новина, на якій «чомусь» не надто акцентують увагу ЗМІ. Проте вона є дуже важливою.

Губернатор Флориди Рон ДеСантіс веде потужну культурно-світоглядну війну із насадженням

ГЕНЕРАЛЬНЕ

КОНСУЛЬСТВО

УКРАЇНИ В ЧИКАГО

Запис на прийом онлайн, за посиланням: www.chicago.mfa.gov.ua

ГРАФІК ПРИЙОМУ ГРОМАДЯН: понеділок, середа, п’ятниця (09:00-13:00) та (15:00-17:00)

вівторок, четвер (09:00-13:00)

Пропозиції та скарги про

роботу консульства:

www.mfa.gov.ua/gromadskosti/elektronne-zvernennya

META ОШТРАФУВАЛИ НА 1,2 МІЛЬЯРДА ЄВРО Європейські регулятори у сфері захисту персональних даних оштрафували компанію Meta на рекордну су-

Сучасний цифровізований світ із появою інтернету, соцмереж, штучного інтелекту дуже змінився. І те, що люди вважають інструментом для себе — в цьому випадку соцмережу Facebook, — насправді зробило людей своїми інструментами. Чи, точніше, своїх хазяїв. Можливість формувати масову свідомість, збирати особисті дані, класифікувати симпатії, політичні погляди, уподобання, маркетингові дані — ось далеко не повний перелік того, що відбувається із нами. І зараз ці загрози з розряду віртуальних, стрімко перетворюються на реальні. Все тільки розпочинається, але люди повинні усвідомлювати, що результат залежатиме від Волі та Дії нас самих.

Сума Оплата $100.00 $4.00

$101.00 - $500.00 $8.00

$501.00 - $1,000.00 $12.00 $1,001.00 - $10,000.00 2%

10 East Huron St., Chicago, IL 60611

запис на прийом: 312-888-2263, 312-888-2277

голосовий автовідповідач: 312-642-4388

факс: 312-642-4385, e-mail: gc_usc@mfa.gov.ua

телефон в разі

312-536-9418

Події в Бєлгородській області рф: в ISW відзначили високий рівень інформаційної паніки

травня підрозділи загальноросійського проукраїнського російського добровольчого корпусу (РДК) і легіону «Свобода Росії» (ЛСР) здійснили рейд у Бєлгородську область рф. Російські джерела вранці 22 травня повідомили, що загін РДК і ЛСР у складі двох танків, БТР і ще дев’яти БТРів перетнув міжнародний кордон і захопив селище Козинка в Грайворонському районі Бєлгородської області в межах 600 метрів від кордону з Сумською областю. Декілька російських джерел стверджували, що потім угруповання захопило населені пункти Глотово і Гора-Поділ (3 км і 5 км від кордону відповідно), хоча деякі мілблогери заперечували твердження, що атака повністю захопила Глотово або Гора-Поділ, натомість повідомляючи, що сили РДК дісталися лише до Глотівського будинку культури. ISW

ще не знайшов геолокаційного підтвердження того, що РДК або ЛСР досягли Глотова чи Гори-Подолу. Геолокаційні кадри, опубліковані 22 травня, підтверджують, що РДК завдав удару по прикордонній заставі біля Козинки перед перетином кордону принаймні одним танком. РДК також опублікував кадри, на яких нібито видно тіло росій-

ського прикордонника на прикордонній станції, ймовірно, з прикордонного переходу біля Козинки.

Пізніше російські мілблогери заявили, що російські війська повернули контроль над усіма трьома населеними пунктами. Деякі російські джерела також повідомили, що російські сили відбили проукраїнські диверсійні групи поблизу Дроновки, приблизно за 22 км на північний захід від Козинки. Крім того, РДК опублікував кадри, нібито перебуває

ÎÐÅÍÄÀ ÆÈÒËÀ !!!

WHEATON, ILLINOIS

за межами двох населених пунктів поблизу прикордонної зони в Брянській області, але природа цього вторгнення незрозуміла, й ISW не помітив додаткових доказів або дискурсу навколо дій у Брянській області 22 травня.

шувало про евакуацію, і припустило, що деякі люди, можливо, залишають місцевість за власним бажанням. Речник кремля пєсков заявив, що міноборони рф, фсб і прикордонна служба доповіли путіну про «спробу українських диверсантів прорватися в Бєлгородську область».

Російський інформаційний простір відреагував такою ж мірою паніки, фракційності та неузгодженості, яку він схильний демонструвати, коли відчуває значні інформаційні потрясіння. Деякі мілблогери зациклилися на тому, що РДК і ЛСР складаються здебільшого з росіян, і назвали їх зрадниками росії, безпідставно звинувативши їх у роботі з ГУР. Кілька мілблогерів також припустили, що атака була цілеспрямованою інформаційною операцією, покликаною відвернути увагу від подій у Бахмуті та посіяти паніку в російському інформаційному просторі напередодні потенційного українського контрнаступу.

ÏÐÎÑÒÎÐÀ, ÐÎÇʲØÍÀ 3-õ ÑÏÀËÜÍÀ ÊÂÀÐÒÈÐÀ Ç ÑÓ×ÀÑÍÈÌ ÐÅÌÎÍÒÎÌ.

∆ КВАРТИРА ПІСЛЯ НОВОГО КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ.

∆ В КВАРТИРІ ПОВНІСТЮ НОВА КУХНЯ З НОВИМИ КАБІНЕТАМИ, ГРАНІТНИМИ СТІЛЬНИЦЯМИ, ТА НОВОЮ ПОБУТОВОЮ ТЕХНІКОЮ З НЕРЖАВІЙОЧОЇ СТАЛІ.

∆ ПОВНІСТЮ НОВА ВАННА ТА НОВА ДУШОВА, ДЕРЕВЯНІ ПІДЛОГИ. ∆ В КВАРТИРІ ПОВНИЙ ПІДВАЛ, КІМНАТА ДЛЯ ПРАННЯ, НОВА МАШИНА ДЛЯ ПРАННЯ та НОВА СУШКА.

ÏÐÈÂÀÒÍÀ ÂÅÐÀÍÄÀ ÄËß BBQ, ÏÀÐÊÎÂÊÀ. ÊÎÍÒÀÊÒÓÉÒÅ Ç ÂËÀÑÍÈÊÎÌ ÁÅÇ ÏÎÑÅÐÅÄÍÈʲÂ

773-882-1100 (англійська та польська) michaelchristopoulos@aol.com

Українські офіційні особи зазначили, що знають про напад, але заперечили будь-яку пряму причетність Збройних сил України. Речник Головного управління розвідки України (ГУР) Андрій Юсов зазначив, що РДК і ЛСР складаються виключно з громадян росії, і повідомив, що угруповання почали операцію в Бєлгородській області зі «звільнення цих територій... від так званого режиму путіна» і мають на меті створити «зону безпеки» біля кордону, щоб захистити мирне населення України від подальших обстрілів з боку росії. Радник глави Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Україна спостерігає та вивчає ситуацію, але «не має до неї прямого відношення», зазначивши, що на тлі війни збройні антирежимні російські партизанські рухи неминучі.

Рейд викликав низку відповідей місцевих і федеральних російських чиновників. Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков 22 травня оголосив про початок режиму антитерористичної операції з метою «убезпечення жителів Бєлгородської області». Тоді

як деякі користувачі соцмереж опублікували кадри, які нібито демонструють

офіційну евакуацію з Грайворонського району. МНС Бєлгородської області повідомило, що воно ніколи не оголо-

…Перша помічена лінія російських оборонних укріплень проходить, зокрема, за 2 км перед Горою-Подолом, і припущення, що силам РДК вдалося пробити оборонну лінію, підкреслює слабкість таких укріплень, принаймні, коли вони не повністю укомплектовані добре підготовленими та добре оснащеними солдатами. Якщо більшість мілблогерів відповіли відносно різним занепокоєнням, тривогою та гнівом, інформаційний простір не згуртувався навколо однієї цілісної відповіді, що насамперед свідчить про те, що атака застала зненацька російських коментаторів.

Джерело: ISW (https://www.pravda. com.ua/news/2023/05/23/7403401/).

Підготувала Діана Царук.

Передовсім йдеться про військові бази й об’єкти рашистів (московитів), а також підприємства, що обслуговують московські війська. Це насамперед ракетні установки, РЕП, тренувальні бази, об’єкти відпочинку військ росокупантів. Білоруські підприємства, що виробляють і ремонтують техніку окупантів, й особливо треба наголосити —Мозирський нафтопереробний завод, з якого майже повністю забезпечують нафтопродуктами окупаційні війська на Донбасі.

Окупована москвою лукашенківська білоруська провінція бере на себе відчутну частку у війні російської імперії проти України: безумовно віддала свою територію для нападу, підготовки та для постійних ракетних, безпілотних, повітряних ударів по більшості території України, прикордонних українських пунктах. Тобто білорусько-український кордон — це не кордон між суверенними державами, а північна лінія фронту з агресором. Є великою помилкою української влади, що досі московський окупант

Чому Україна змушена завдавати удари по Білорусі?

безкарно завдає дошкульні удари по Україні, а наша сторона чомусь вперто не відповідає. Чому? Не знаю, не хочеться вірити, що причина у поганому військовому керівництві. Скоріше, у ворожих кротах на найвищих політичних щаблях. Скептикам відразу відповім: можливості для завдавання ударів з повітря, а також наземних засобів, по більшості московських об’єктів у Білорусі є, а тим більше тепер. Тим, хто ухвалює рішення, крити нічим. Що, лукашенко пошле війська в Україну?

Це хитрий сценарій придуманий путіним і лукашенком для наших «експертів» і кротів для відмовки порушувати райські умови, створені для московських військових об’єктів і військ у Білорусі.

Є ще дві причини, чому з ударами не можна відкладати. Хіба хтось може гарантувати, що путін не розмістить у Білорусі «Іскандери» з ядерними боєголовками? Ймовірність невелика, але не нульова. За таких обставин, для ударів умови ускладняться.

І найголовніше. Не хотілось би вірити, що у вищому державно-політичному керівництві переважить думка ідіотів про те, що після звільнення наших територій можна безтурботно залишити московський отруйний окупаційний гнояк у вигляді лукашенківської Білорусі. Це наша робота, бо це

безпосередньо наша безпека. Після звільнення наших територій робити це буде складніше. Відразу завиють всілякі ліберасти, московські консерви тощо.

Наші добрі сусіди — члени НАТО цього не зроблять, бо самостійних рішень вони ухвалювати не можуть, а спільнота не дозволить, у самих наших братів білорусів сил замало.

Отже, я, здається, переконливо обґрунтував, звичайно, для розумних людей, що: як не крути — це робота наша,

ми мусимо її виконати, бо це наша безпека і моральний обов’язок перед білоруськими патріотами, які разом з нашими проливають кров за життя і свободу.

З огляду на військово-тактичні завдання завдавати удари по об’єктах у Білорусі необхідно невідкладно.

Автор: Степан Хмара — Герой України, політв’язень радянських таборів, депутат Верховної Ради України І, II та IV скликань.

Шольц про членство України в НАТО, надання літаків і перемогу над рф

Канцлер ФРН Олаф Шольц в інтерв’ю німецькому телеканалу Welt розповів свої думки щодо ключових питань та перспектив довкола України, зокрема про можливість вступу до НАТО, а також імовірність надання літаків F-16. «Сурма» пропонує вам тезово ознайомитися з інтерв’ю.

Н

асамперед німецький канцлер відреагував на рішення президента США Джо Байдена розпочати підготовку українських пілотів на винищувачах F-16. Шольц заявив, що це є сигналом президенту рф путіну, що продовженням війни він не досягне своєї мети, а союзники готові надавати Україні довгострокову підтримку.

«Чітка вимога: росія повинна при-

пинити війну і вивести війська. Пріоритетом є те, що ми підтримуємо Україну в її захисті. Німеччина зараз є другою найбільшою прихильницею України — у фінансовому та гуманітарному плані, а також у питаннях поставок зброї. Ми оголосили про ще один пакет вартістю 2,7 мільярда євро з точки зору

поставок цього та наступного року», — сказав канцлер ФРН .

Журналіст Welt нагадав Шольцу

про погрози росіян західним партнерам України в разі надання нам літаків, на що канцлер відповів:

«Такі погрози вже були. Важливо те, що ми діємо лише узгоджено одне з одним, немає національних одиночних зусиль, і ми гарантуємо, що не буде ескалації, яка призведе до війни між росією та НАТО. І ми дотримуємося саме цього курсу — водночас у міру своїх можливостей підтримуємо Україну в її захисті».

Водночас Шольц заявив — оскільки Німеччина не має літаків F-16, вона не долучатиметься до навчань українських пілотів. Натомість ФРН зосереджена на системах ППО, бронетехніці та важкій артилерії.

Також він запевнив у тому, що підтримка та озброєння України будуть пріоритетними питаннями впродовж тривалого часу:

«Зараз йдеться про підтримку України та захист своєї країни. На майбутнє також доведеться говорити про гарантії безпеки, це точно. Ці гарантії безпеки включають питання, наскільки сильно ми будемо озброювати Україну в майбутньому. Після війни Україна буде оснащена зброєю західного виробництва». Відповідаючи на запитання щодо майбутнього членства України в

НАТО, Шольц згадав саміт Альянсу 2008 року в Бухаресті, де було сформулювано довгострокову перспективу. «Всім зрозуміло, що в осяжному майбутньому цього (набуття Україною членства – прим. ред.) не станеться. Ще й тому, що в критеріях НАТО є ціла низька умов, які Україна наразі не може виконати», — заявив канцлер. Джерело: Welt (https://www.welt. de/politik/deutschland/article 245462408/Bundeskanzler-Olaf-ScholzSPD-daempft-Nato-Hoffnungen-derUkraine.html). Підготувала Діана Царук.

Степан Хмара, Київ «Сурма»

TRATTORIA PEPPINO & RED BOTTLE BAR

За даними сервісів відстеження суден, у першому кварталі приблизно чверть всього морського експорту дизпалива з рф припадало на Туреччину. Паралельно постачання з інших країн значно зменшилися або взагалі припинилися.

За даними турецького Інституту статистики, у першому кварталі 2023

року обсяги ввозу російського дизельного палива в Туреччину становили 2

млн тонн, або 77% від загального імпорту (див. рис. 4). За аналогічний період 2022-го ця частка була тільки 43%, у першому півріччі — лише близько третини. Акумулюючи величезні обсяги ДП з росії та Індії, що практично повністю перейшла на російську нафту, Туреччина стала найбільшим хабом у Чорноморському та Середземноморському регіонах. Причому турецькі порти також здатні приймати величезні 100тисячні танкери з Індії, чого не можуть робити румунські чи болгарські термінали. Згідно з даними Інституту статистики, за перший квартал 2023 року через турецькі термінали транзитом пройшло близько 550 тис. тонн дизпалива, більша частина якого — в Україну та Румунію, звідки, знову-таки, левова частка пішла в Україну (див. рис. 5)

Як бачимо, величезна кількість дизпалива на український ринок приходить із терміналів, які щільно сидять та гарно заробляють і на перевалці російського палива. І частка його зростає. Звичайно, за документами, турецькі перевалки відправляють в Україну та країни ЄС що завгодно, але не російський ресурс. Індія, Єгипет, Албанія, ОАЕ, Саудівська Аравія… На середземноморських терміналах знайдеться усе!

Згідно зі статистикою, у січні-квітні 2023 року походження левової частки імпорту дизпалива підтверджувалося суто декларативно, на основі торговельних і логістичних документів. Наприклад, у березні лише 10% морських партій мали підтверджене походження (див. рис. 6).

А от, наприклад, у квітні більш як 90 тис. тонн дизпалива, що за імпортом надійшло з Туреччини та Румунії, мали задеклароване індійське походження. Половина з них прийшла з порту Мармара. Проте, згідно з даними сервісів моніторингу суден, останній раз у Мармару приходило судно з індійського порту аж 16 лютого. А останнє постачання індійського палива у Туреччину (порт Мерсін) було 30 березня, та й то лише 33 тис. тонн…

Аби посилити контроль за імпортом підозрілого палива, нещодавнім рішенням українського уряду його походження тепер потрібно підтверджувати лише сертифікатом. Це міжнародний документ усталеної форми, що емітують лише уповноважені установи. Чи зупинить це потік палива з явним російським духом? Лише частково. Точно випадуть з ринку лише найбрутальніші партії, що не можуть забезпечити документарне заперечення російського походження. Решта рано чи пізно знайде шляхи отримання потрібних документів. Кейс марокканської інвазії в Іспанію доводить, що за бажання можна знайти будь-які документи. Навіть із Саудівської Аравії, де, найшвидше, за такі оборудки передбачено суворе покарання.

Україні, як і ЄС, варто готуватися до того, що схеми обходу заборони будуть вдосконалюватися. ЄС узяв курс на безкомпромісний бан для російського палива. А Україна? Якщо ми вирішуємо остаточно перекрити підозрілі постачання, необхідно запроваджувати більш жорсткі бар’єри для сумнівних нафтопродуктів. Становище, в якому опинилася Україна, та дії торгових партнерів по аграрній продукції, зокрема і в Туреччині, дають повний картбланш на захист наших прав. Чому ситуація ще гірша, ніж здається на перший погляд? Тому що перелічені країни, що заливають Європу та, зокрема, порти Болгарії та Румунії навіть неросійським ДП, мають величезну конкурентну перевагу завдяки прибутку на кривавому ресурсі. Дедалі більше вони витіснятимуть з ринку компанії, які не хочуть мати справи з росіянами. Кейси вже є: три місяці знадобилося постачальникам російського скрапленого газу у країнах Балтії та Польщі, аби майже повністю захопити український ринок. Україна повинна боротися та вдаватися до непопулярних заходів навіть щодо політичних партнерів, тим більше що останні не довго думали, запроваджуючи ембарго на нашу аграрну продукцію.

Автор: Сергій Куюн Джерело: ZN.UA (https://zn.ua/ukr/ macroeconomics/khto-dopomahajerosiji-obkhoditi-naftovi-sanktsiji-v-tomuchisli-i-za-rakhunok-ukrajini.html).

ПРИ ПОЄДНАННІ СТРАХОВИХ ПОЛІСІВ НА АВТО ТА БУДИНКУ СПЕЦІАЛЬНІ ЗНИЖКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

773-286-8855

СВІЖІ САЛАТИ

ПЕРШІ СТРАВИ: чанахи, бульйон, солянка, борщ, грибна зупа ДРУГІ СТРАВИ: чебуреки, деруни, печеня, налисники, голубці, галушки, пельмені, більше 10 видів вареників, свинина, яловичина, курка, риба І тільки у нас можна спробувати справжній банош з бринзою та шкварками Спеціальні ціни на комплексні обіди: понеділок-п’ятниця, від 11.00 ранку до 1.00 по обіді. ДЛЯ ГАРНОГО НАСТРОЮ: налисники з маком, налисники з сиром, вареники з вишнею, сирники, та багато іншого. СПЕЦІАЛЬНЕ МЕНЮ ДЛЯ ВОДІЇВ ТА ДЛЯ ТИХ ХТО ХОЧЕ П’ЯТЬ ДНІВ НА ТИЖДЕНЬ МАТИ СМАЧНУ ЇЖУ ЯК У МАМИ:

Віктор Бородулін, Київ Командир відділення ТрО «Сурма»

Не забувайте ціну такої «гречки» і дешевих обіцянок. Хтось вчора продав свій голос, а хтось сьогодні залишився без

даху над головою та без майна, без здоров’я, або й життя...

Тому, як бачите, це не лише справа тих, хто цю гречку бере. Це наша спільна справа і проблема. Проблема низької політичної грамотності, відсутність критичного мислення в широких масах, віра у популізм і гучні слова, за якими «пустишка». Також засилля в інформаційному просторі ворожих наративів, що підривають країну зсередини, і відсутня державна політика в цьому напрямку.

Гречка закінчиться — вибір залишиться

Якщо копнути глибше, то виборча система і система загалом у зв’язці з олігархічними ЗМІ, роблять з людського мозку желе у слухняних і поступливих адептів, що з піною біля рота готові роздирати опонентів за свого кумира, який буцімто пізнав істинний шлях.

Ідеться не тільки про відверто антиукраїнські сили, а й про скопище маріонеткових псевдопатріотичних партій, що сіють популізмом всі ці 30 з лишком років, які є псевдо політичною елітою, а по суті — браконьєрами. Просто влада і гроші, заради влади і грошей. Нічого особистого і державотворчого, просто збагачення на паразитуванні.

Мене запитували в коментарях, навіщо показувати людей на загал, що в тилу комфортно кладуть болт на цю війну і їм байдуже, хто з ким і за що воює. Пройде декілька років після цієї жахливої війни —і ці люди будуть балотуватись на всіх рівнях в сільські, міські та Верховну ради, і такі ж байдужі їх обиратимуть...

Особисто я не хочу, щоб ці люди вирішували долю і курс моєї країни, адже вони були осторонь, коли наша країна і наші сили опору так потребували допомоги й підтримки.

На щастя, не всі такі, але більшість так нічого і не зрозуміє.

Disney йде з Флориди

Сергій Чаплигін, Львів «Сурма»

Disney залишає Флориду. Корпорація закриває свій готель в антуражі «Зоряних воєн» вартістю 2 мільярди доларів. Той відкрився в 2019 році — але потім трапилася пандемія, а тепер Disney опинився в протистоянні із владою штату, яка видавлює корпорацію з Флориди.

Керівництво Disney вже відмовилося від планів будувати нові кампуси у Флориді. Неясне майбутнє чекає і на нинішні парки розваг — одні з найбільших у світі. Адже республікан-

ці обіцяють їх усіляко затискати — за участь Disney у просуванні ЛГБТ-пропаганди.

У Флориді тепер обмежується і расово-ґендерний порядок денний, і ЛГБТ-пропаганда в усіх громадських

школах і коледжах. Вже розпочато

розслідування щодо однієї вчительки — за те, що вона показала п’ятикласникам мульфільм Disney «Дивний фільм» з гей-персонажами.

Для Рона Десантіса культурна війна у сфері освіти та тиск на Disney — візитна картка всього його губернатор

ства. Найближчими днями він планує вже офіційно оголосити про висування у президенти. Хоча рейтинги Десантіса не дуже високі — і шансів перемогти Трампа в нього небагато. Трамп обходить Десантіса на 40 пунктів — 60% проти 20%.

Але в будь-якому разі республіканці скористаються досвідом Десантіса, якщо зможуть прийти до влади у 2024 році.

Адже вони вже давно хочуть покарати великі корпорації та банки, які беруть участь у нав’язуванні ліберального порядку денного. І перетрусити освітню систему, намагаючись зробити навчання більш патріотичним.

Нагадаю, губернатор Флориди Рон Десантіс продовжує просувати свою освітню реформу, яка трансформує всю систему викладання в штаті. В основному його активність спрямована на боротьбу з насадженням расово-ґендерної політики у школах та коледжах.

Штат перекрив фінансування програм вивчення «критичної расової теорії» в університетах. А для працевлаштування професорам заборонять використовувати критерії «різноманіття, рівності та інклюзивності» — що в

завуальованій формі є расовими та гендерними квотами.

Десантіс вимагає від коледжів перестати вчити студентів «зомбі-предметам» — які не є реальними науками, а становлять ідеологічне накачування. Також пропонується запровадити для професорів обов’язкову переатестацію раз на 5 років — щоб відсіювати тих, хто продовжує нав’язувати расово-ґендерний порядок денний.

У Флориді вже розпочався експеримент із реформою одного ліберального коледжу, що зазнає фінансових проблем. Влада штату призначила до його опікунської ради шістьох консерваторів для того, щоб прибрати з програми «антиамериканські», «антихристиянські» та «антибілі» курси.

Натомість для студентів коледжів Флориди можуть запровадити обов’язкове вивчення історії та філософії Західної цивілізації.

Автор: Віктор Бородулін командир відділення ТрО.

Схожі заходи відбуваються і на рівні шкіл Флориди, де обмежується ЛГБТпропаганда та запроваджується патріотичне викладання американської історії.

Республіканці на рівні одного штату обкатують проекти реформ, які потім можуть поширити вже на всю країну. І спробувати зламати домінування ліберальної політики в американській освіті всіх останніх десятиліть — борючись за уми молодого покоління. Вийде це чи ні — велике питання. Але культурні війни за контроль над освітою точно вируватимуть, посилюючи конфлікт між «правими» та «лівими» штатами.

P. S. А тим часом у Діснейленді в Каліфорнії цього літа пройде перший нічний ЛГБТ-прайд. Дитячий тематичний парк розваг відкриє двері для всіх охочих потрапити на Pride Nite.

Захід заплановано на 13 та 15 червня. На честь такої події низка атракціонів працюватиме довше, ніж звичайно: наприклад, Особняк із привидами, Пригоди Індіани Джонса та Гірська залізниця Великого Грому не закриються о 21:00, а тішитимуть малолітніх відвідувачів до півночі. Персонажі Діснея Міккі і Мінні Мауси, Дональд і Дейзі Даки, а також Гуфі пройдуть головною вулицею парку маршем у своїх найкращих райдужних вбраннях.

Марія Коркач-Грошко, Чикаго «Сурма»

ВУкраїнському інституті модерного мистецтва м. Чикаго у п’ятницю, 19 травня, відбулася зустріч представників Української громади м. Чикаго з Президентом Світового Конґресу Українців Павлом Ґродом. У заході взяли участь керівники неприбуткових Українських громадських організацій, активісти та волонтери. Захід був організований Українським конґре-

совим комітетом Америки — Ілліной-

ський відділ у співпраці з Українським інститутом модерного мистецтва м. Чи-

каго. Тема розмови та презентації була «Підтримка України у найважчі часи». Ведучою вечора була др. Марія Дмитрів-Капеняк, новообрана президентка УККА-ІЛЛ.

Представники українських організацій

з

Президентом Світового Конґресу Українців (СКУ)

льні платформи для координації допомоги Україні, спільними зусиллями наближати нашу Перемогу. Українські громади мають бути сильними і єдиними — будувати український світ «від колиски до могили», об’єднуватися разом, залучати новоприбулих українців до роботи в громаді, ставати сильнішими, аби ще більше тиснути на політиків для ще більшої допомоги Україні».

У своєму виступі Президент Павло Ґрод представив головні напрями роботи Світового Конґресу Українців: захист України та адвокація українських інтересів у світі, відбудова поруйнованої російськими військами інфраструктури (зокрема енергетичної), а також підтримка українських громад у світі. Президент Ґрод пояснив, що СКУ є міжнародною координаційною надбудовою українських громад у діаспорі, що представляє інтереси понад 20 мільйонів українців. До світової мережі СКУ входять українські діаспорні організації з понад 60 країн світу. СКУ визнаний Економічною та соціальної радою Організації Об’єднаних Націй як неурядова організація зі спеціальним консультативним статусом та має статус учасника міжнародної неурядової організації в Раді Європи.

кампанія зі збору коштів, спрямована на забезпечення життєво необхідного

Павло Ґрод виступив із вітальним

словом, у якому склав подяку Сполученим Штатам Америки за непохитність і

провід у підтримці України: «Це не було б можливо без злагодження і скоординованої роботи української громади й таких потужних організацій, як Український конґресовий комітет Америки, — зазначив Президент СКУ. — Ми маємо співпрацювати разом і творити глоба-

Також виступив Президент Українського Конґресового Комітету Андрій Футей. Під час свого слова Президент Футей подякував УККА-відділу Іллінойс та зазначив, що це один із найактивніших відділів на теренах США. Активна діяльність Іллінойського відділу є прикладом для інших організацій.

Виступив директор глобальної збір коштів ініціативи СКУ Unite With Ukraine Андрій Потічний. Це ініціатива Світового Конґресу Українців, глобальна

захисного та медичного обладнання захисникам України на передовій. На сьогодні Unite with Ukraine успішно закупила та доставила понад 40 мільйонів доларів військової допомоги для захисників України, за рахунок пожертв, зібраних у понад 70 країнах світу. Поточна ініціатива також забезпечує тактичну медицину. Протягом осені та зими, спільно з партнерами Saint Javelin та у співпраці з Командою сил територіальної оборони Збройних Сил України, передали зимове спорядження на суму понад 2,3 млн доларів США.

Директор Unite With Ukraine показав відео з броньованим автомобілем, що був закуплений за кошти жертводавців, який потрапив під удар та згорів на фронті. «Але це не головне, головне — що люди вижили, і вони вже на наступних завданнях, далі боронять Україну. Для СКУ це вартує всіх грошей світу», — розповів Потічний.

Павло Ґрод також вручив д-ру Марії Дмитрів-Капеняк символічний підсвіч-

ник, зроблений із американських гільз 155 калібру, уламків розбитого скла з вікна в місті Лиман на Донеччині, частини ракети С-300, випущеної росіянами на мирну українську землю, та металевої гілки верби, що символізує відродження життя і перемогу України.

«З вдячністю передаю цей чудовий символ для подальшої наснаги у вашій роботі і Перемоги України», — сказав Павло Ґрод.

За допомогу Збройним Силам України та Українському народу Президент СКУ також вручив Андрію Футею символічний подарунок — першу «гривню» зроблену з українських гільз.

«У кожній гривні є частка перемоги», — такі слова нанесено на копію срібної гривні часів України-Русі, така ж київська шестикутна гривня була платіжним злитком у період XI-XIII століть. Була надана можливість запитаннята-відповіді. Під час обговорень з учасниками заходу теми, які виникли, включали створення трибуналу російських воєнних злочинів, контроль за дотриманням санкцій проти росії, а також координацію глобальної допомоги для України. Автор: Марія Коркач-Грошко — доктор філософії, віце-президент УККА-ІЛЛ.

зустрілися

HELP UKRAINE

Revived Soldiers Ukraine is a well-established 501(c)(3) U.S. charity that has been providing medical treatment to wounded Ukrainian soldiers and delivering medical equipment, supplies, and humanitarian aid to Ukraine since 2014.

JOIN THE EFFORT NOW!

Your donation will help provide crucial medical treatment for wounded soldiers www.rsukraine.org

PLEASE DONATE AND SHARE WITH YOUR FRIENDS

Revived Soldiers Ukraine receving an award from President Zelensky

US Congressman and Veteran Brian Mast with Ukrainian Soldiers

Wounded soldier Andriy Nasada at Orlando Prosthetics Center

Руслана Романюк, Чикаго «Сурма»

Якщо скажу, що добре відомі в українській громаді Чикаго

школа танцю та однойменний

танцювальний колектив «Вишиванка» беруть свій початок у далекому прикарпатському селі Добринів, ви подумаєте, що я щось явно переплутала.

Потім почнете сперечатися: та ось же місце їхньої, так би мовити, прописки — парафія церкви святого Йосифа Обручника, що на Cumberland avenue в нашому місті вітрів! І хоч стовідсотково матимете рацію, однак у моїх словах також є певна доля правди. Адже саме у згаданому мальовничому селі на Опіллі народився той, хто з дитинства марив танцем, хто після школи з неймовірним задоволенням навчатиметься цьому виду мистецтва у фаховому училищі, зустріне там свою долю, а тоді вже разом вони віддаватимуться творчості. Спочатку у рідному краю, а після переїзду до Америки — в Чикаго, де пощастить зі своїми юними вихованцями розповідати мовою танцю про любов. Про любов до прекрасного. Про любов до життя. І, що найголовніше, про любов до України.

танцюємо з любов’ю про любов

жя Федьківих — Павло та Оксана, які й організували в Чикаго «Вишиванку».

А йшли до неї справді через роки.

Чому його вабила сцена? Павло каже: напевно, передалося від мами. Олімпія Іванівна, проста, але надзвичайно інтелігентна сільська бібліотекарка, знала багато народних звичаїв, традицій та обрядів, організувала в селі фольклорний колектив, виступи якого передавали красу рідного слова, розмаїття народної творчості. З дитинства наповнюючи цим свою чутливу душу, Павло, однак, мріяв… танцювати. Мрія привела його до Калуського культосвітнього училища, де він знайшов ще й велику підтримку від свого дядька Федора Івановича Даниляка, який викладав там хореографію.

Навчання, практичні заняття з народного танцю — юнак почувався на сьомому небі від щастя. А потім це щастя подвоїлось, адже серед студентів була Оксана, яка вступила до училища на режисерський відділ. Актова зала студентського гуртожитку… Вечір… Товариство молодих людей… Хтось сів за фортепіано, полилася тиха музика… За вікном мерехтять зорі, на столику мерехтять свічки (хто наприкінці 90-х жив в Україні, той пам’ятає, як для економії вечорами на кілька годин вимикали світло)... Вони зустрілися поглядами. І, всупереч законам фізики, дві однойменно заряджені творчістю душі не відштовхнулися, а потягнулися назустріч одна одній. Разом і рушили в доросле самостійне життя.

Працювали в райцентрі Рогатин на Івано-Франківщині. Займалися з колективами у загальноосвітній школі, в будинку культури, в сільськогосподарському коледжі. Колись підрахували, що упродовж тижня через репетиції проходило понад 350 дітей. Два із їхніх колективів мали звання народного — «Роксолана» та «Юність Опілля». Це засвідчувало успішну роботу керівників — ще зовсім молодих, мало що старших за деяких вихованців.

Але… Якщо ти і досягаєш чогось у житті, якщо вже можна говорити про певний успіх, то за ним, як правило, стоїть багаторічна праця і великі зусилля — фізичні, моральні, психологічні.

Із цим цілком погоджується подруж-

Сталося так, що після отриманої травми ноги йому, тоді вже артисту балету Гуцульського ансамблю пісні й танцю, з професійною кар’єрою танцівника доведеться попрощатися. Зате навчати інших — це буде Павлові під силу. Оксана ж на той час здобуде в університеті ще й фах педагога, але Павло вже настільки зуміє прищепити їй любов до танцю, що саме хореографія стане їхнім спільним заняттям.

Безсумнівно: гарні творчі плоди давала самовіддана праця. Праця, яку Оксана з Павлом безмежно любили і яку змушені були… залишити. Отак складається інколи в житті, що ти опиняєшся перед вибором. Такий вибір належало зробити і подружжю Федьківих, коли вони виграли Грін-карту і таки зважилися на виїзд до США. Летіли через океан із захованою десь глибоко в душі мрією, що може й тут пощастить займатися не тільки рутинною роботою, до якої мусять бути готові практично всі емігранти, але й творчістю. Небо прочитало їхню мрію. І допомогло. І з’явилася в Чикаго «Вишиванка».

Зараз ви скажете, що я надто довго підбираюся до розповіді про сам колектив. Можливо. Але роблю це цілком свідомо. Тому що на початку, на старті кожної справи завжди стоїть людина. Чи кілька людей. У цьому разі їх двоє — Павло та Оксана Федьківи. І вони не просто керують танцювальним колективом. Вони виховують маленьких українців. Вони творять тут, на американській землі, частинку України, мовою танцю вишиваючи-розповідаючи її долю, популяризуючи, пропагуючи її незрівнянно красивий мистецький світ.

А тепер про «Вишиванку», роком народження якої став 2008-й. З чого усе почалося? З того, що в Чикаго Федьківих зустріла колишня вихованка з України Мар’яна Качала, чоловік якої

займався з групою учнів бойовим гопаком. На одному зі свят в українській околиці їхній виступ побачив отець Микола Бурядник, який був призначений парохом церкви святого Йосифа Обручника й активно взявся розбудовувати парафію. Він чудово розумів: якщо при церкві працюватимуть студії за інтересами, якщо тут лунатиме дитячий сміх і світитимуться радістю очі батьків, то парафія житиме… Тому запитав Андрія: де займаєтеся з дітьми? Той відповів: при добрій погоді — в лісі чи в парку, при негоді — у гаражі… Отець Микола запропонував приміщення при церкві. І додав: нам би ще хореографа знайти, ми могли би й танцювальний колектив організувати. «Є хореограф! Аж два!» — втішився Андрій за друзів, які щойно приїхали з України і звикали жити за американським часом. Так Федьківи з благословення отця Миколи взялися за організацію нині відомої школи танцю. А тоді це ще була далеко не школа — зав’язався, радше, гурток. Павло сказав свя-

«Вишиванка»:

щенникам: якщо ви не дасте на заняття своїх дітей, то чужі не повірять в успіх справи… На перші репетиції при-

йшли Іван Бурядник, Оля Кушнір, з ними — Ангелина Касіян, Мирослав Лег-

кий… Далі — більше: діти агітували

своїх друзів, священники у церкві агі-

тували батьків. — Починати було важко, — пригадує

Павло Федьків. — Нічого не знаємо, ні-

кого не знаємо. Порожній зал. Станків для занять нема. Музики нема. Костюмів нема. Українці живуть по всьо-

му великому Чикаго — то не маленьке містечко, в якому діти можуть і са-

мі до клубу чи до школи прибігати на заняття; без допомоги батьків ніяк не обійтися, а батьки зайняті роботами…

Однак, ми старалися проганяти від себе депресивні думки, хоча складалися

ситуації, коли я казав сам собі: сил більше нема… Сил, може, й не було, але була віра, що під опікою церкви у нас усе вийде. І, звичайно ж, не остання

заслуга в цьому саме батьків, зацікавлених у тому, щоб діти їхні долучилися

до мистецтва танцю, тим паче танцю українського народного, що дозволить

зміцнювати в родинах отой ген українства, який дуже легко втратити при асиміляції в зовсім інше за характером суспільство.

На кінець 2008-го року, ставши до того часу щасливими батьками новонародженого сина, вони вже мали дві молодші групи й одну підліткову. Вирішили, що мусять якось називатися.

Довірили вибір назви своїм вихованцям. Серед кількох варіантів усім найбільше припала до душі пропозиція Маріани Попович, яка займалася у колективі (до речі, на одному із конкурсів у Чикаго дівчина виборола звання «Міс українська діаспора»): будьмо «Вишиванкою». І всі погодилися, бо це слово одразу викликає асоціації з вишитою сорочкою, з візерунками на полотні, з візерунком танцю на сцені, який вдається творити відповідною музикою, рухами, костюмами, подачею, емоціями… Сьогодні у школі танцю «Вишиванка» займається близько 180 дітей. Починаючи від найменшеньких, трирічних, дітки розділені в групи. Кожна має свою назву — «Серпанок», «Барвінок», «Чебрець», «Соняхи», «Вулик», «Бистриця», «Світанок» і власне «Вишиванка» — ансамбль найстарших, найбільш професійно вишколених. Кожна група має батьківський комітет, з яким обговорюються усі організаційні питання. Репетиції — двічі на тиждень. Танці — виключно українські. Складність — відповідно до віку. — Коли задумуємо постановку нового танцю, особливо зі старшими вихованцями, намагаємося розповісти їм, з якого регіону України танець, де розташований цей регіон, що є для нього характерним, яка музика і які костюми, — розповідають керівники колективу. — Ми хочемо, щоб діти, майже всі народжені в Америці, через танець

пізнавали Україну, проймалися гордістю за землю своїх батьків, за її мистецькі традиції. Є танці, які живуть у їхньому репертуарі недовго, звільняючи місце новим постановкам. Є ті, що складають, так би мовити, золотий фонд колективу — «Гопак», «Гомін Карпат», «Ойра», «Люблю Гриця», «Горлиця», «Буковинський весільний». Серйозним є підхід до музичного супроводу танцювальних композицій: він має бути ідеальним. Серйозний підхід — до костюмів: вони мають бути найкращими (замовляють виключно у спеціалізованих майстернях в Україні). Серйозний підхід до відпрацювання кожного руху, кожного елемента, кожного повороту голови, кожної усмішки і навіть виходу на сцену.

— Ми завжди кажемо дітям: з перших же секунд ви повинні себе подати, показати так, щоб глядач одразу опинився у полоні танцю і перебував під його магією до останнього акорду, — говорить пані Оксана. — Звичайно, ми горді за своїх вихованців, але до їхніх виступів ставимося достатньо прискіпливо, маємо відеозаписи і потім разом переглядаємо їх, дивимося, що було не так, відточуємо, вдосконалюємо рухи, щоб кожен наступний вихід на сцену був кращим, ніж попередній.

А виступів є достатньо: практично

на всіх творчих зустрічах і фестивалях в українських громадах; неодноразово мали запрошення на участь у концертах від поляків, болгар, литовців, громади яких також є у Чикаго; були виїзди на фестивалі в Огайо, на Флориду і в Канаду (туди, до речі, виїхав і вже більше 20-ти років керує танцювальною школою «Барвінок» колишній викладач Павла, його дядько Федір Даниляк).

А чого варта була поїздка в Україну! Близько тридцяти дітей їхали на ту землю, яку прославляють танцем, але якої більшість із них ще жодного разу не бачила. На ту землю, про яку знають від батьків і знають, що там — коріння їхніх родин, а тому емоції аж зашкалювали. Поїздка мала і туристичну складову — проживання та відпочинок у Карпатах, і мистецьку — участь

у фестивалі танцю в Рогатині. Так-так, саме там, де починали, де працювали свого часу Павло і Оксана Федьківи, а тому можна собі тільки уявити і їхній емоційний стан перед очікуваними зустрічами.

На центральній площі містечка було тоді дуже багато людей — учасників фестивалю, гостей, глядачів. Їх вітали особливо тепло: приїхали ж бо з українськими танцями з-за океану. І їхні вихованці відчули, зрозуміли: те, що вони роблять, має велику вагу, велику цінність. Те, що вони роблять, — це гордо! Україна — це гордо!!! А Павло, пригадує, підійшов тоді до мікрофона і, впоравшись із хвилюванням, промовив: «Я обіцяв, що повернуся. І я повернувся. Не сам. Дивіться, скільки зі мною дітей. І які вони чудові! У серці кожного із них є краплинка України». Їм аплодували колишні колеги, колишні учні. А ще він знав: там, серед глядачів, є його мама. І той виступ їхньої з Оксаною «Вишиванки» був присвячений їй. Після концерту мама скаже: «Сину, ти маєш чим гордитися…» Тоді вони ще не знали, що більше не побачаться: через хворобу матуся неПРОДОВЖЕННЯ / С. 22

вдовзі покине цей світ. Але покине його з великою гордістю за сина, за ту успішну справу, якій присвятила себе його сім’я… — З нашим колективом ми хотіли би бувати в Україні якомога частіше, — діляться думками Павло та Оксана Федьківи. — Мріємо, щоб кожного разу відвідувати інший регіон — Гуцульщину, Бойківщину, Закарпаття, Поділля, центральну Україну… Щоб везти туди свої танці і

новими враженнями, новим досвідом від спілкування з тамтешніми творчими людьми. Віримо, що так і буде. Лише б закінчилась війна. Бо поки що…

А поки що вони матимуть подорож до Італії. У червні. Мандрівка передбачає відвідини історичних та архітектурних пам’яток, а також зустріч з українською громадою у церкві святої Софії у Римі і, звичайно ж, презентацію сво-

єї творчості у концертній програмі. Можливість таких поїздок також є великим стимулом для дітей, які займаються у школі танцю «Вишиванка». А їхні керівники кожну нагоду використовують для спілкування зі своїми вихованцями — невимушеного і відвертого. — Ми виховуємо їх як родину. Ми хочемо, щоб вони і поза школою, поза заняттями підтримували стосунки, щоб у майбутньому зустрічалися, одружувалися, хрестили одні одним дітей, —

розмірковує Павло Федьків. — Ми кажемо: ви маєте більше, ніж ваші американські друзі, бо ви приналежні до великої історії великого українського народу, до великої культури славного українського народу. Не можна жити тільки інтересом кишені і холодильника. Має бути ще й турбота про те, що є в душі. Запрошуйте на наші виступи своїх друзів, своїх викладачів і ви побачите, що вони і на вас дивитимуться зовсім іншими очима і через вас по-новому відкриватимуть для себе Україну. Думаю, що діти нам вірять… Вірять. Хіба ж можна не вірити керівникам, які разом з дітьми не тільки на репетиціях, але й на відпочинку. Разом — до лісу, разом — на озеро, разом — у Вісконсин, у літній СУМівський табір в Барабу, разом — з колядками одні до одних…

— Виходить, що ви допомагаєте батькам виховувати поза домом їхніх дітей? — запитую.

— Передусім ми вдячні батькам, що вони нам своїх дітей довірили, — кажуть Федьківи у відповідь. — І взагалі без батьків нічого цього не було би. У житті (може, це наша суб’єктивна думка) людям найбільше шкодить жлобство, байдужість і заздрість. Тому нас тішать свідомі батьки, які розуміють, що інвестиція не тільки у навчання, але й у творчий розвиток дитини — це дуже важлива інвестиція. У такий спосіб виховується людина, в душі якої не буде місця отим

згаданим шкідливим рисам, аби жити в гармонії з самим собою і зі світом… Звичайно ж, їм самим було би непросто впоратися з функціонуванням такого численного товариства, яким є школа танцю «Вишиванка». Батьківські комітети (і в групах, і загальношкільний) — то їхня, образно кажучи, права рука в усіх організаційних моментах.

* * *

Розповідь про школу танцю «Вишиванка» готувалася до сьогоднішнього номера газети «Сурма» невипадково: минулої неділі відбувся чотирнадцятий звітний концерт «Вишиванки», який проходив у Dominican University Performing Arts Center. Усі групи, які займаються у школі — від найменше-

Свого часу загальношкільний очолювали Роксолана Демчук, Галина Кобаса, сьогодні з цими функціями успішно справляються голова комітету Зоряна Стасевич та заступник Уляна Вірло. Звичайно, попри батьківську плату, було би непросто без підтримки спонсорів — кредитівки «Самопоміч», Solutions Financial Mortgage Company (Наталя Асеведо), фірми «Dolynka Ukrainian-American consulting», магазину «Stefania’s European Food Market». Це, між усім іншим, дозволяє, щоб у школі безкоштовно займалися два десятки дітей, які є сиротами чи напівсиротами.

Звичайно, вони вдячні за професійну роботу дизайнеру-костюмеру Валі Блажко, костюмеру Лесі Марчук, Сашку Хрипливому і його компанії «Звук», фотографу Максиму Прокопіву, відеооператору В’ячеславу Шевчуку, графік-дизайнеру Софії Блажко.

Спільна праця і допомога небайдужих людей — це завжди праця на успіх.

У цьому випадку — на успішну діяльність школи «Вишиванка», яка вже 15 років танцює з любов’ю і про любов.

ньких до найстарших, — дарували глядачам свою творчість. Це було справжнє свято краси, грації, витонченості, душі, весни, любові, розмаїття костюмів, оригінальності танцювальних композицій, багатства народної хореографії, якої навчають своїх вихованців їхні наставники. Були слова привітань і подарунки від спонсорів. Були слова подяки за велику працю і збереження українських танцювальних традицій. Був сюрприз у вигляді виступу групи «Patsyki Z Franeka» і проведений разом із засновницею фонду Revived Soldiers Ukraine Іриною Ващук аукціон — виручені кошти спрямують на діяльність фонду (до слова, «Вишиванка» уже неодноразово була учасницею благодійних заходів на підтримку України у цей непростий для нашої рідної землі час війни). Нехай же барвистими візерунками стелиться доля кожного, хто сьогодні захищає Україну, хто має у своїй душі любов до України, хто пропагує красу і миролюбність, стійкість і незламність України у всьому світі. Бо Україна — це і справді звучить гордо!

ПОЧАТОК / С. 21

БЕЗКОШТОВНІ

773-368-0123

• Індивідуальний підбір фінансування

• Федеральні позики

• Низькі відсотки

• Позики під ремонт

• Перефінансування з CASH OUT

• Перефінансування без додаткових коштівNO CLOSING COST

• Можливе 100% фінансування

Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469)

www.gosfmc.com

Наша адреса:

1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622

Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106

nacevedo@gosfmc.com

NMLS ID:232240

AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE РОЗМОВЛЯЄМО

КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ

Уп’ятницю, 19 травня 2023 р., у цей 450-й день війни в Україні, Український Конґресовий Комітет Американо-Іллінойського відділу привітав пані Анну Фотигу, польського депутата Європейського парламенту (ЄП) до дискусії у форматі круглого столу з представниками українських організацій м. Чикаго. Після виступу пані Фотиги було надано

в’їзд в росію. У 2020 році пані Фотига була призначена генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом приєднається до групи експертів для підтримки його роботи в процесі обдумування подальшого зміцнення політичного виміру НАТО.

Модератором дискусії виступила д-р Марія Дмитрів-Капеняк, новообрана президентка Українського Конгресового Комітету Америки-Іллінойського відділу. Д-р Дмитрів відзначила роботу, яку робить об’єднана Європа й особливо Польща, щоб допомогти Україні до перемоги у війні з росією. Вона привітала Генерального консула України в Чикаго Сергія Коледова, президента Світового конгресу українців Павла Ґрода; президента Українського Конґресового Комітету Америки та віце-президента Світового конґресу українців Андрія Футея. Д-р Дмитрів запропонувала кілька питань для обговорення євродепутатом Анною Фотигою.

парламенту

можливість поставити питання і відповіді. Депутат Анна Фотига є генеральним секретарем Партії європейських консерваторів і реформістів. Вона працювала міністром закордонних справ Польщі в кабінетах Казімежа Марцінкевича та Ярослава Качинського (2006-2007) і як керівник канцелярії президента (2007-2008). У 2015 році ЗМІ повідомили, що пані Фотига була включена в російський чорний список видатних людей з Європейського Союзу, яким заборонений

Як довголітній відвертий прихильник України, пані Фотига повідомила присутніх, що під час свого поточного візиту до Сполучених Штатів вона зустрілася з американськими конґресменами та сенаторами з усіх США, щоб підтримувати продовження трансатлантичної підтримки України. Пані Фотига розповіла, що члени Центрально-Східноєвропейського комітету (Central and Eastern European Coalition) у Вашингтоні перебувають у постійному зв’язку з політиками щодо допомоги Україні. У прес-релізі до першої річниці війни в Україні комітет висловив рішучу відданість підтримці України:

«Ми будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, щоб підтримувати її міцну незалежність і територіальну цілісність. Разом ми протистоятимемо російській кривавій імперіалістичній агресії та боротимемося за свободу».

Членство включає Польщу, один із найсильніших голосів, які відкрито і непохитно підтримують Україну.

У своєму виступі пані Фотига зазначила, що вирішуючи поточні проблеми з росією, Німеччина і Франція зробили помилку, не підтримавши вступ України до НАТО у 2008 році; хоча складне й делікатне рішення, але це також буде помилка, якщо не надати протиповітряної оборони Україні (ППО). Вона пригадала присутнім, що тодішній президент Польщі Ярослав Качинський закликав Європейський Союз та Організацію Північноатлантичного договору реагувати рішучою протидією на російське вторгнення в колишню радянську республіку Грузію:

«Ми чудово знаємо, що якщо сьогодні настав час для Грузії, то завтра може настати час для України, потім для країн Балтії, а пізніше, можливо, для моєї країни — Польщі!» — зазначив Качинський у своїй промові в Цибілі, Грузія, у 2008 році. Не притягнений до відповідальності та із незначними наслідками за напад на Грузію, путін у 2014 році пішов на Україну, силою захопив і приєднав Крим до росії. Захід мовчав.

Депутат Фотига підтвердила докази з історії, що вторгнення в Україну є продовженням імперської та колоніальної політики росії, яка досі не зникла. Війни, які розв’язала росія проти двох суверенних країн — Грузії та України — повністю викрили жорстоку та аморальну силу росії; як і військові злочини-геноцид, вчинені російсько-сирійською коаліцією в Алеппо, Сирія, у вересні та жовтні 2010 року. Дехто вважав зло очевидним; але знадобилося надто багато часу, щоб переконати вільний світ. Як наслідок, сьогодні помилки десятиліть очевидні у звірствах,

свідками яких ми сьогодні. Вона підкреслила, що дії російської федерації схожі на дії Гітлера і є загрозою людства. Європейський парламент одно-

Марія Коркач-Грошко, Чикаго «Сурма»

Привітали Анну Фотигу — польського члена Європейського

значно просуває численні пропозиції, які були представлені, щоб перемог-

ти росію, серед яких належна правова

система, щоб притягнути до суду вій-

ськових та путінську еліту, порушити

судову справу за «злочин агресії». ро-

сія повторює свої злочини та брехню і це обов’язково потрібно закінчити з нагоди «Перемоги в Європі».

«Польща повністю підтримує вступ

України до НАТО та підтримала Київський договір безпеки, розроблений президентом Зеленським у вересні 2014 року. Зрозуміло, що не всі міжнародні країни були такого ж розуміння. Польщу не лякає російська наклепницька кампанія, яка проводиться з ме-

тою зупинити польську підтримку України», — зазначила пані Фотига.

Депутат Фотига коротко прокоментувала маніпуляції з агроторгівлею, великим бізнесом та санкціями. Це складні питання, і читач, швидше за все, знайомий з ними.

На завершення круглого столу, депутат Фотига підсумувала:

«Хоч є ознаки позитивних рішень, усі міжнародні країни повинні бути залучені до процесу адвокації для одностайності, щодо підтримки вступу України в НАТО… Як екзистенційна загроза людству та міжнародному порядку, російська федерація має зазнати кардинальних змін. Ми повинні усві-

ВАШЕ МАЙБУТНЄ

домлювати, що розпад російської федерації може спричинити певні труднощі та ризики, як і в будь-якому перехідному періоді. Однак ці ризики будуть набагато менш небезпечними, ніж залишити цю агресивну імперію без змін». Генеральний консул України в Чикаго Сергій Коледов висловив вдячність Польщі та її народу за те, що вони першими підтримали Україну в 2014 році. Підтримка була постійною і триває зараз, коли Україна бореться за свою свободу, незалежність і тереторіальну цілісність. Павло Ґрод, голова Світового Конґресу Українців, подарував євродепу-

ШКОЛА МЕДИЧНОГО НАВЧАННЯ

773-941–9000 розмовляємо українською мовою

МИ ГОТУЄМО СПЕЦІАЛІСТІВ:

FLEBOTOMIST – спеціаліст з взяття крові

EKG TECHNICIAN – функціональна діагностика, ЕКГ

HEMODIALYSIS TECHNICIAN – спеціаліст для роботи

на апараті «штучна нирка»

MEDICAL ASSISTANT - сертифікований медичний асистент

CNA – сертифікований помічник медсестри

БІЛЬШЕ 18-ти РОКІВ МИ

Tukiendorf Training Institute, Inc.

5310 N. Harlem #209 Chicago, Illinois 60656

P. (773) 941 9000

www.TTiMedicalSchool.com

www.ibhe.ord

тату Фотизі, як другу Світового Конґресу Українців та української громади, оригінальну монету «гривня», виготовлену зі знищених артилерійських снарядів, за її незмінну підтримку протягом багатьох років, як борця за українські справи.

Андрій Футей, президент Українського Конґресового Комітету Америки розповів про співпрацю і спільні проекти УККА із Президентом ПольськоАмериканського Конґресу Франком Спулою та преставниками польської громади для підтримки Україні. Автор: Марія Коркач-Грошко — доктор філософії; віце-президент УККА-ІЛЛ.

ВАШИХ РУКАХ

Культура / Історія

Діана Царук, Київ Заступник головного редактора газети «Сурма»

Інші народи співають своїми мовами, і їх ніхто не називає націоналістами. А ми, українці, вже з самої колиски стаємо націоналістами, якщо матері співають нам українські колискові. Тому нас перевиховують у концтаборах. Українець перестає бути націоналістом аж тоді, коли зневажає свою мову, пісню, свої національні традиції, любить усе, крім свого рідного. Тому нас і перевиховують у концтаборах. Володимир Івасюк

ли Лисенка. Життя в гуртожитку видалося непосильним для дитини, зокрема згубно вплинуло на здоров’я.

Це сигналізувало про необхідність повернення на малу батьківщину, де хлопець продовжив навчання у середній школі. Навчання у музичній школі йшло із загальноосвітньою пліч-опліч. У 1964 році Івасюк написав дві пісні: «А мені шістнадцять літ» і «У двадцять літ».

травня 1979 року у Львові

відбувся похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі. Несподівано він вилився у масову проукраїнську акцію протесту. «Сурма» розповість вам про ці події, а також про феномен Володимира Івасюка не лише як музиканта й митця, а й того, хто після смерті продовжував надихати українців на боротьбу проти червоного поневолення.

Володимир Івасюк народився на Буковині, у другій половині 1960-х зумів стати зачинателем нової української естради. Його творчість і досі не втратила актуальності, набувши статусу народної, але з відомим та шанованим усіма автором. Переважно Володимир грав на гітарі й фортепіано, водночас був віртуозним скрипалем. За своє коротке, але насичене 30-річне життя встиг написати 107 пісень, 53 інструментальні твори, супроводи до спектаклів, а головне подарувати Україні та українцям надію і віру в її велике майбутнє.

Митець народився 4 березня 1949 року у місті Кіцмань Чернівецької області. Змалечку його заворожувала музика, тому батьки віддали п’ятирічного сина в підготовчий клас музичної школи у Чернівцях. Там він опановував скрипку. У 1956-му пішов у перший клас середньої школи. Талановитого хлопчика одразу помітили й запрошували виступати на концертах художньої самодіяльності.

Уже після 6-го класу він вступив до Київської музичної школи імені Мико-

Тоді ж Володимир став зачинателем шкільного ансамблю «Буковинка», сам писав пісні. Цей колектив здобув кілька перемог на місцевих конкурсах самодіяльності. У його гурту навіть була, так би мовити, кличка «Радянський Beatles». Що вирізняло молодика серед однолітків, то це його захоплення фольклором: Володимир їздив по буковинських селах і збирав народні пісні. Хоча увесь вільний час він присвячував музиці та творчості, навчання у звичайній школі він не закидав. Ба більше, йому вдалося закінчити навчальний заклад із золотою відзнакою. Але тут підкралася перша біда. Володимир із друзями, гуляючи в парку, закинули картуза на бюст Леніна, а тоді полізли його знімати. Гіпсовий бюст не був закріплений на постаменті й упав. За це юнаків заарештували на 15 діб, на Івасюка завели справу. Хотіли виключити з комсомолу й позбавити атестату. Та завдяки старанням батьків цього не сталося. Після інциденту родина Івасюків перебралася в Чернівці, а Володимир вступив у Медичний інститут.

Уся родина раділа новій сторінці життя сина, новоявлений студент був на сьомому небі від щастя. Але тут трапилася біда номер два: у державі вічних доносів хтось поскаржився керівництву навчального закладу про його «справу», і Володимира привселюдно відрахували з вишу. Юнак влаштувався слюсарем на завод. Але й там не покидав творчості: організував хор із робітників. Цей ансамбль невдовзі заво-

ював прихильність на конкурсах художньої самодіяльності.

У Володимира з’явилося ще більше натхнення на тлі успіху. Він узяв собі псевдонім «Весняний» і так надіслав на конкурс до 50-річчя Жовтня дві пісні «Відлітали журавлі» та «Колискова для Оксаночки». За них молодий талант отримав свою першу премію. Уже за рік за рекомендацією заводу Володимир знову вступив у медінститут. Але й там хлопець не полишав музики. Будучи старостою групи Володимиротримав запрошення до оркестру народних інструментів «Трембіта». На

3-му курсі він написав пісню «Червона Рута», яка стане чи не найпопулярнішою та знаковою піснею не тільки в Україні, а буде знаною по всьому світу. Але це буде потім.

Разом із першими хвилями його творчості, до молодого чоловіка прийшло кохання — Івасюк закохався у студентку філологічного факультету Галину Тарасюк і присвятив їй «Пісня буде поміж нас». 13 вересня 1970-го на

чернівецькій Театральній площі та в ефірі телепрограми «Камертон доброго настрою» вперше було публічно виконано «Водограй» і «Червону руту». Навесні 1972 року Володимир переїхав до Львова й вступив на підготовчий композиторський факультет Львівської консерваторії, водночас перевівся на 4 курс Львівського медичного інституту. Тоді з’явилися популярні твори: «Я — твоє крило», «Два перстені», «Наче зграї птиць», «Балада про мальви». Того ж року до Івасюка прийшло всенародне визнання, адже композиція «Водограй» стала піснею року. 1973-го молода співачка Софія Ротару виконала пісню «Балада про дві скрипки».

1974 року Володимир написав музику до спектаклю, поставленого за відомим романом «Прапороносці» Олеся Гончара, за що отримав диплом 1-го ступеня. Утім невдачі (а чи була вона випадковою?) підстерігали його одна за одною: спочатку прізвище Івасюка викреслили з переліку кандидатів на

Володимир Івасюк: геній, який зарано пішов у засвіти

Шевченківську премію, потім раптова пожежа знищила декорації вистави. За рік режисер Віктор Стороженко зняв музичний фільм «Пісня завжди з нами» (головну роль виконала Софія Ротару). Стрічка містила шість пісень Івасюка: «Колиска вітру», «Балада про дві скрипки», «Пісня буде поміж нас», «Кленовий вогонь», «Балада про мальви» і «Тільки раз цвіте любов». Зйомки забирали в ще тоді студента бага-

то часу, тому Володимира відрахували з консерваторії. Тільки три роки по тому вдалося поновитися в класі музикознавця Лешека Мазепи.

У період як злетів, так і невдач Івасюк оприлюднив збірку «Моя пісня» у видавництві «Музична Україна» та написав музику до спектаклю «Мезозойська історія», поставленого у музично-драматичному театрі Дрогобича.

1977 року Софія Ротару з піснею Івасюка «У долі своя весна» здобула перемогу на щорічному пісенному фестивалі у польському Сопоті, а сам Володимир зайнявся роботою над платівкою-гігантом.

У 1978-му Івасюк переміг на всесоюзному конкурсі молодих композиторів у москві й отримав диплом II ступеня за «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара». У Львові збирали документи для висунення Володимира на здобуття премії Островського. Нарешті його життя почало вирувати водограями творчості та слави — інтерв’ю, конкурси, робота.

24 квітня 1979 року в поменшанні Івасюка пролунав телефонний дзвінок. Володимир одягнувся й пішов до консерваторії. Більше його ніхто не бачив. Лише 18 травня тіло композитора знайшли у військовій зоні Брюховицького лісу підвішеним: стояв на колінах. За офіційною версією — самогубство через психічний розлад, неофіційна —

Культура / Історія

вбивство агентами КДБ за націоналістичну позицію та популяризацію української мови та пісні. 22 травня на похорон молодого митця у Львові прийшло понад 10 тисяч людей. Труну несли на руках до самого цвинтаря, у місті частково перекрили рух. На могилу принесли гори квітів і вінків, які міліція викинула в цей же день, а наступного — люди принесли їх іще більше. І так тривало протягом місяця. Власне поховання перелилося в акцію протесту: виголошували-

ÎÐÅÍÄÀ ÆÈÒËÀ !!!

Wheaton, Illinois

ся промови та вірші, основним мотивом яких був протест проти свавілля радянської влади. Через виступи чимало львівських поетів та письменників опинилися в опалі, дехто потрапили за ґрати.

А потім, у 1989 році, буде музичний фестиваль «Червона Рута» імені Володимира Івасюка у Чернівцях, який зробив свій внесок у відродження національної свідомості українців та відновлення незалежності Української Держави.

$2150

ПРОСТОРА, РОЗКІШНА 3-х СПАЛЬНА КВАРТИРА З

СУЧАСНИМ РЕМОНТОМ.

Квартира після нового капітального ремонту.

В квартирі повністю нова кухня з новими кабінетами, гранітними стільницями, та новою побутовою технікою з нержавійочої сталі.

Повністю нова ванна та нова душова, деревяні підлоги.

В квартирі повний підвал, кімната для прання, нова машина для прання та нова сушка.

ÏÐÈÂÀÒÍÀ ÂÅÐÀÍÄÀ ÄËß BBQ, ÏÀÐÊÎÂÊÀ.

ÊÎÍÒÀÊÒÓÉÒÅ Ç ÂËÀÑÍÈÊÎÌ

773-882-1100 (англійська та польська) michaelchristopoulos@aol.com

Максим Пастівничний, Сокаль «Сурма»

К

орсунська битва, яка стала одною з найвидатніших перемог українського війська під проводом Богдана Хмельницького у Визвольній війні 1648-1654 років, відбулася 26 травня 1648 року. Вона стала другою битвою українсько-польської війни. Як і в попередньому бою під Жовтими Водами, перемога була за козаками та їхніми союзниками — кримськими татарами.

Після поразки під Жовтими Водами війська польського на чолі з Стефаном Потоцьким головні польські сили, які йшли йому на допомогу, на чолі з Миколою Потоцьким і Мартином Калиновським відступили з Чигирина до Корсуня, в них нараховувалося

5 000 кінноти, 10 тисяч піхоти та до 50 гармат. Українське військо мало у

своєму складі 15 тисяч козаків, 3 тисячі кримсько-татарської кінноти та 26

гармат.

22 травня поляки вже були в Корсу-

ні. 24 травня туди ж підійшов і передовий полк козаків під командуванням

Максима Кривоноса — одного з най-

Пробудження України, або Корсунська битва

Уранці 26 травня поляки почали організований відступ під захистом табору з возів, так званого вагенбургу. І потрапили на перекопану ділянку: праворуч — стрімкий схил, ліворуч — бо-

штою було укладено тимчасове перемир’я.

Корсунська битва — це не просто одна з рядових перемог Богдана Хмельницького, а зразкова військова опе-

Посполитої на українських землях, виникли умови для створення козацької держави Гетьманщини. Почалося формування української національної армії, яка була, мабуть, найсильнішою армією Європи середини XVII століття.

Повстання під проводом Богдана Хмельницького, яке переросло у Визвольну війну, з військової точки зору відрізнялося від інших козацьких повстань. Насамперед попередні повстання зазнавали поразки через те, що у козаків майже не було кінноти: так, піхота була першокласна, але вона не могла розв’язати усіх завдань, які виникали в ході бою. Саме тому надзвичайно важливим було укладення угоди з Кримським ханством, яке дало козакам прекрасну кінноту, що бездоганно виконувала свої завдання.

До кінця липня 1648 року з-під влади поляків було визволено все Лівобережжя, а на Правобережжі — Київське, Брацлавське, Подільське воєводства, східну і південну частину Волині. Уся Волинь буде звільнена після битви під Пилявцями, яка відбудеться у вересні 1648 року.

видатніших полководців Визвольної війни. Його завданням

було знищити

човни та пороми на переправах, щоб запобігти прибуттю підмоги, яку вів на допомогу урядовим військам волинський магнат Ярема Вишневецький.

Наступного дня полк Максима Кривоноса і частина татар зайшли в тил супротивника, і під Стеблевом, за милю на захід від Корсуня, загатили Рось, щоб полегшити через неї переправу. Діставшись 25 травня лівого берега Росі, Хмельницький вдав, що готується до генерального штурму, тим часом в тилу поляків його козаки перекопали тракт до Богуслава й обхідну дорогу у балці Горіхова Діброва біля села Виграїв.

Налякані недавньою поразкою під Жовтими Водами і чисельністю супротивника, не маючи жодних звісток про давно очікувану підмогу, військова рада, скликана надвечір у наметі Потоцького, ухвалила рішення організовано відступати.

лото. А тут із засідки по них відкрив мушкетний і гарматний вогонь загін Кривоноса.

Розгорнути бойовий порядок полякам не вдалося — забракло простору, а тут ще з тилу по них завдала удару кіннота під проводом самого Хмельницького і кримсько-татарського командувача Тугай-Бея.

У цій шаленій битві загинуло майже все польське військо, лише близько тисячі чоловік врятувалося втечею, до рук козаків і їхніх союзників потрапив величезний польський обоз — 41 гармата. Було захоплено в полон 80 польських вельмож на чолі з командувачами Потоцьким і Калиновським.

Військо Богдана Хмельницького без опору зайняло Білу Церкву, яка стає центром повстання, що охопило Київщину та Поділля.

У червні козацьке військо сягає кількості 25 тисяч і уряд Речі Посполитої змушений піти на переговори. Зре-

рація, яка, слід визнати, була проведена просто блискуче.

Головним наслідком цих двох битв (під Жовтими Водами і під Корсунем) стало знищення урядової армії Речі

Тодішній Корсунь тепер носить назву Корсунь-Шевченківський, в місті є музей, який славиться на всю Україну. Значна частина експонатів у ньому присвячена саме Корсунській битві — видатній перемозі, що завжди житиме в народній пам’яті.

ПРАЦЮЄМО ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ВСІ КОНСУЛЬТАЦІЇ БЕЗКОШТОВНІ розмовляємо англійською, польською та розуміємо українську мову Ewelina Wawrzuta

5050 N. Cumberland Ave, 19T, Norridge IL, 60706 Ph; 708-695-5051 Text; 312-522-1071

rozainsurance@gmail.com

працюємо з понеділка по суботу, в неділю за записом

СТРАХУВАННЯ АВТО · БУДИНКИ · БОНДИ · БІЗНЕСИ ВІДКРИТТЯ КОМПАНІЙ

ний епізод (відроджений істориком), у тому числі про обряди, можна читати як видовищний роман — чи ніби дивитися фільм. Також приємно, що ця праця (як й інші історичні вченого) читається із захватом, дуже цікаво, але це читання не лише для розваги, а й для знань. А ще Костомаров постав і як лінгвіст, оскільки розшифровував імена божеств у різних мовах і культурах —

Учений аналізував і нижчу міфологію (про лісовиків, русалок та інших духів), надавав велике значення символіці

птахів. Також його дуже цікавили метаморфози (недарма сам Костомаров стільки писав на ці сюжети у власних віршах і перекладав поезії про перетворення). Наприклад, людина перетворюється на дерево. Матеріал — народні казки і пісні, а також язичницькі свята, причому дуже багато саме українських фактів. Це надзвичайно насичена праця, і її варто читати.

і так доходив правильного висновку.

Також він спирався не тільки на хроні-

ки та інші писані джерела, а й на укра-

їнські народні казки та пісні, убачаю-

чи в них міфи. Наприклад, так дослід-

ник знайшов про Сонце і його матір. Або наводив як приклад «слов’янської

космогонії» українську колядку: «Колись то було з початку світу, / Тоді не було ні неба ні землі, / Неба ні землі — нім синє море» (і далі розповідається, як прилетіли два голуби творити світ).

А ще Костомаров рекомендував усім: якщо ті не знають України, треба читати її художню літературу — і радив своїх сучасників (тобто романтиків). Звичайно, на першому місці в нього був Тарас Шевченко. Фактично саме Костомаров постав одним із перших (якщо не першим) аналітиків творчості Кобзаря. Також автору «Слов’янської міфології» належить аналіз поетичної творчості іншого його сучасника — харківського романтика Амвросія Метлинського (псевдонім Амвросій Могила), який передчасно вмер, але залишив прецікаву ґотичну поезію на козацьку та іншу тематику. І все це вчений наводив як приклади української міфології! Романтичне єднання людини з природою, змалювання обрядів (наприклад, чар, ворожінь) тощо — на цьому будувалась і наука.

А ще Костомаров випередив Джорджа Орвелла з його алегоричною прит-

чею «Ферма тварин», оскільки написав оповідання «Скотський бунт» (точніше, жанр досі не визначено, бо цей твір дуже своєрідний). Розповідається у формі листа українського поміщика його приятелю — як попередження. Не розтягнуто, а дуже динамічно і захопливо. Деякі деталі навіть гумористичні (про те, як найменший поміщицький син розігнав бунтівничих голубів, вистреливши з пістолета — мабуть, іграшкового), але все одно — моторошне враження, причому щасливий кінець досить відкритий. А ще цікаве спостереження: герой припускає, що безсловесні (на людський розсуд) тварини і птахи насправді зовсім не дурні, а просто ми не розуміємо їхньої мови. Отже, конфлікт вийшов і через нерозуміння людьми худоби і птаства. Описано приклад неписьменного (але кмітливого) Омелька, який натомість пречудово

знав мови худоби і птахів (ще й умів розмовляти з усім живим), і ці його знання допомогли перемогти бунтівників.

А ще прецікаво і точно змальовано характери, особливості кожної тварини і кожного птаха. Показано, що Омелько чудово знав натуру кожної породи — і тому дав поміщику слушні поради. Отже, треба просто вміти бачити і чути. Також цей текст оригінальний і тому, що важко визначити, де закінчується гумор і починається серйозне, а де — навпаки: серйозне переростає в гумор.

Казки, легенди, пісні, балади, бувальщини і небувальщини, фантастика і правда — усе це є в Миколи Костомарова. А ще цікавий стиль, дотепність, надзвичайна насиченість фактами. Віриться, що все так і було — адже писав фаховий історик, в якого було своє мислення. Про нього можна багато написати (і це робили та роблять філологи, історики та інші науковці), проте сподіваюся, що вийшло окреслити портрет. І, звичайно, хочеться побільше перевиданих праць Костомарова, які заслуговують на те, щоб увійти в антології та хрестоматії, адже це — наша пам’ять.

Аналітик матеріалів — Олена Смольницька.

Автор: Ольга Смольницька — кандидат філософських наук, консультант з філології Місії «Постуляційний Центр беатифікації й канонізації святих» Української Греко-Католицької Церкви (Львів).

*Доставка згідно запланованого графіку буде відбуватися в зони, де наразі немає активних бойових дій.

та ж картина — українців без їхньої на те згоди вивезли, забрали від матерів малих дітей і теж вивезли окремо... А жити без рідних і близьких людей в чужому краю, жити без любові і ласки, без доброти й теплого слова, без материнського тепла і батьківської турботи у цьому великому світі... Ой, як важко. Ось така сьогодні ситуація, таке у нас людське горе. А кругом гримить війна, ракети падають на житлові будинки, на дитячі садочки та школи, на лікарні та дитячі майданчики. Під цими завалами гинуть дорослі і малі, ні в чому не винні діти. Часом гинуть уві сні, так і не зустрівши світанок. А всі ми прийшли у цей світ, щоб жити щасливо і радісно, щоб радіти життю, кожному дневі, кожній квіточці, що так лагідно дивиться в небесну голубінь, кожній пташечці, що так радісно виспівує свої пісеньки... Ми прийшли у цей світ для щастя й любові, для творчості й натхнення. Тому попри все — бережіть себе і своїх діточок, вчіть їх бути добрими, мудрими і світлими, чесними і справедливими, людяними і стійкими. Вчіть їх любити цей світ і своє життя, вчіть їх бути борцями... У цьому наша сила.

Вірші про війну ЯКЕ ЦЕ ЩАСТЯ, КОЛИ МИР У СВІТІ Яке це щастя, коли мир у світі, Без гуркоту і посвисту війни. Спокійно можна світові радіти,

І милуватись квітами весни. І посмішку зустрічним дарувати, І роздавати всім душі тепло… На білі хмарки в небі поглядати, А в нас до цього так усе й було. Та підлий ворог розтоптав цю тишу, І щастя зруйнував, розбив міста… Стріляє він не тільки в тіло — в душу! Руйнує, нищить все тут до чиста… Бо стільки ненависті й люті має, А заздрість чорна так його жере, Що він у діточок малих стріляє, А все, що бачить — краде, все бере, Гребе собі, насититись не може Це здичавіле плем’я, ця орда… О, змилуйся над нами, рідний Боже, Чого така нам доля випада? Тож дай нам силу ворога здолати І вигнати, розбити до кінця.

Щоб мир і щастя в Україні мати, І щоб добром всі сповнились серця.

ЯК ЦЕ СТРАШНО, ЯК ВМИРАЮТЬ ДІТИ

О! Як це страшно, як вмирають діти…

Бо їм би ще сміятися й рости, Учитися, співати і радіти, В’юнкими стежечками в світ іти.

А їм би ще цей Всесвіт пізнавати І безтурботно гратися в траві...

А їм би ще любити і кохати…

О! Лиш би всі здорові і живі… Але війна життя в них відібрала, Забрала найцінніше, що було. Дитячий сміх жорстоко розстріляла І відібрала сонячне тепло.

Іммігр аційний

а дв окат

Ольг а На коне чна

Шир окий спект р іммігр аційних по сл уг: Возз'єднання сім'ї з грома дянами т а резидент ами США Імміграційні на неімміграційні візи в США

Продовження с т ат ус у пере бу в ання т а зміна с т ат ус у в США

Програма паролю Uniting for Ukraine/продовження паролю Оформлення TPS (Temporar y Protected Status) та дозвол у на ро б от у

Продовження Зеленої Карти

Подача док у ментів на грома дянс тво США

Оформлення Advance Parole для тимчасового виїзд у з а кордон Reentr y Permit для резидентів

Рашисти підлі! Досить зло творити!

Чого з війною ви до нас прийшли?

Ми хочемо у мирнім світі жити!

Щасливі ми в своїм краю були…

О, люди світу! Люди схаменіться!

І припиніть всі війни на землі!

Погляньте, скільки зла! Лиш подивіться!

Й живіть у мирі, в щасті і в теплі…

А дітки ті, що їх в нас повбивали, Не заспівають пісеньку ясну…

Їх душі в небі ангелами стали Й ніколи не зустрінуть вже весну…

Я ЗВИНУВАЧУЮ

Я звинувачую росію у брехні, У заздрості, у ненависті й злобі. Вона несе завжди думки сумні, Це хижий звір, але в людській подобі.

Це злодійка, що й оком не змигне, Украде все, привласнить, пограбує… І за чужим на край землі сягне, Бо осуду не бачить і не чує… Гординю власну у душі несе, Себе найрозумнішою вважає. Від заздрощів її усю трясе, А в серці ласки і добра не має. Грабіжниця зажерлива вона, Нахабна, груба й зовсім недалека.

Для неї завжди головне — війна У кожну пору: чи зима, чи спека… Це вбивця людства, що несе біду, Бо дуже хоче світом володіти.

Для неї слів я кращих не знайду, Усе це правда, де ту правду діти?

Її історія — історія Орди, Стосунку до Русі вона не має.

І стільки принесла усім біди,

Що більшого агресора немає.

Тепер вона на нас війною йде, Скажіть мені, а з ким не воювала?

Та все це до загибелі веде, Колись загине, скільки б не скакала…

ЩОБ МРІЯТИ, ЛЮБИТИ І КОХАТИ

Найгірше в світі слово — це війна! Вона найбільше горя спричиняє. Бо смерть несе, руйнує все вона, Малих дітей і мрії убиває.

Ламає долі, страх й біду несе, Вбиває віру в людяність, надію…

І без розбору нищить в світі все. І маками по крові пломеніє. А кров лилася, наче та ріка, В ній щастя і життя чиєсь тонуло… І падала у світ сльоза гірка, Бо горе тут нікого не минуло. Тут море сліз і розпачу тече, Печалі, крові і людського болю. Тут від напруги людям гаряче, А ворог нищить і життя, і долю… За край і волю ми у бій йдемо, І права відступати в нас немає. Ми тільки раз у світі живемо І хай життя на цій Землі триває! Тому до перемоги треба йти, Щоб ворога поганого здолати. І доброту у серці зберегти, Щоб мріяти, любити і кохати!

Автор: Надія Григорівна Красоткіна — письменниця, знавець та практик із питань освіти та народної педагогіки.

ÎÐÅÍÄÀ ÆÈÒËÀ !!!

Wheaton, Illinois

ВЕЛИКИЙ ТАУНХАУС ВСЬОГО ЗА $2150 ПРОСТОРА, РОЗКІШНА 3-х СПАЛЬНА КВАРТИРА З СУЧАСНИМ РЕМОНТОМ.

Квартира після нового капітального ремонту.

В квартирі повністю нова кухня з новими кабінетами, гранітними стільницями, та новою побутовою технікою з нержавійочої сталі.

Повністю нова ванна та нова душова, деревяні підлоги.

В квартирі повний підвал, кімната для прання, нова машина для прання та нова сушка.

ПРИВАТНА ВЕРАНДА ДЛЯ BBQ, ПАРКОВКА.

КОНТАКТУЙТЕ З ВЛАСНИКОМ БЕЗ ПОСЕРЕДНИКІВ

773-882-1100 (англійська та польська) michaelchristopoulos@aol.com

ПІДПИСКУ ТА ОТРИМУЙТЕ

ГАЗЕТУ ПОШТОЮ

Заповніть свої дані, зробіть фото на телефон, та надішліть заповнену табличку нам на e-mail - uausamedia@gmail.com або СМС на телефон – 773 818 7712.

Після того, як ми отримаємо заповнену форму, ми зв’яжемося з Вами та вишлемо необхідну форму для оплати за підписку.

$50/10 номерів _____ $75/15 номерів _____$150/30 номерів ______

NAME

ADDRESS

PHONE

EMAIL

PAYMENT – Please check one:

CASH CARD CHECK ZELLO

ХОЧЕТЕ ОТРИМУВАТИ ГАЗЕТУ «СУРМА»?

ОФОРМІТЬ

«СУРМА» ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА.

нів ця страва є традиційною вже багато років. І це не дивно, адже суп користується величезною популярністю не лише серед французів, але й серед туристів. Та не обов’язково подорожувати, аби пізнати цей насичений смак. Приготуймо цей суп з цвітної капусти на власній кухні.

Зазвичай суп з цвітної капусти «Дюбаррі» готують із додаванням вершкового масла, молока, борошна, яєчних жовтків, тертого сиру, бульйону. Ми вирішили спростити процес приготування та використати трохи менше інгредієнтів. Тож, ви витратите менше часу й отримаєте ту саму ніжну й смачну страву.

ІСТОРІЯ НАЗВИ СУПУ«ДЮБАРРІ»

КРЕМ-СУП З ЦВІТНОЇ

ЗА РЕЦЕПТОМ

КАПУСТИ «ДЮБАРРІ»

ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА

Незрівнянно ніжний на смак та за текстурою, крем-суп з цвітної капусти «Дюбаррі» — це французька класика. У меню багатьох паризьких рестора-

Цей крем-суп з цвітної капусти був названий на честь графині дю Баррі — останньої коханки та фаворитки короля Франції Людовика XV. За однією з версій, графиня вважала, що страви з цвітної капусти допомагають підтримувати блідий відтінок шкіри, що було модно у ті часи. Легенда це чи ні, але зараз, коли ви бачите термін du Barry або Dubarry — знайте, що ця страва обов’язково містить цвітну капусту.

ІНГРЕДІЄНТИ

1 головка цвітної капусти

її на середньому вогні та пильнуйте, щоб не луснула. Переварена матиме занадто м’яку текстуру, а нам потрібно, щоб із неї вийшли хрумкі, наче снеки, коржики.

Для соусу якнайкраще підійде сир фета. Додайте до нього білий консервований хрін чи натріть на дрібній тертці трішки свіжого. Для того, щоб отримати кремову консистенцію, використайте вершки чи молоко — оберіть самі.

ІНГРЕДІЄНТИ

200 г сиру фета 500 г картоплі (приблизно 6 середніх картоплин)

20 г білого консервованого хріну

50 мл вершків 33%

30 мл оливкової олії сіль та перець до смаку

(600 г)

1 цибулина порей

800 мл молока

1 дрібка мускатного горіха 20 г вершкового масла сіль та перець до смаку

КРОК 1

Розберіть цвітну капусту на суцвіття. Нам знадобиться приблизно 600 г. Закип’ятіть у каструлі воду з дрібкою солі. Вкиньте суцвіття капусти та через хвилину злийте воду.

КРОК 2

Відріжте білу частину цибулі порею та наріжте її кільцями. Розігрійте пательню з 20 г вершкового масла. Викладіть порей та обсмажте кілька хвилин, доки цибуля не стане м’якою.

КРОК 3

Влийте у каструлю до капусти 800 мл молока. Додайте обсмажену цибулю порей, дрібку мускатного горіха, сіль та перець до смаку. Доведіть до кипіння та варіть ще 7-10 хвилин на невеликому вогні.

КРОК 4

Готовий суп перебийте занурювальним блендером до однорідної консистенції та одразу подавайте до столу. Прикрасьте гілочками чебрецю чи цибулею пореєм до смаку.

між ними відстань була не менше 10 см. Візьміть склянку та на кожну картоплину натисніть — розчавіть до стану коржика чи оладки.

КРОК 2

Посоліть та поперчіть до смаку кожен овоч та добре змастіть оливковою олією за допомогою кулінарного пензлика. Поставте запікатися в духовку на 25 хвилин за температури 200 градусів. У вас мають вийти добре рум’яні картопляні коржики, хрумкі зовні та м’які всередині.

КРОК 3

Тим часом зробіть соус. В глибоку миску перекладіть 200 г сиру фета без сироватки. Додайте 20 г білого консервованого, або натертого свіжого хріну та 50 мл вершків 33%.

КРОК 4

Добре перебийте блендером до отримання однорідного густого соусу.

КРОК 5

ХРУМКІ КОРЖИКИ З ЗАПЕЧЕНОЇ КАРТОПЛІ З ВЕРШКОВО-ГОСТРИМ СОУСОМ

Така проста та знайома українському серцю відварена картопелька в мундирі може бути настільки вау, що

блених страв чи просто смакуйте під настрій.

КРОК 1

подавайте їх як закуску до улю-

хочеться готувати й готувати, поки не набридне. А потім зробити на один день перерву та знову повторити. Секрет в тому, що я із неї зробив підсмажені картопляні коржики — хрумкі зовні та м’які всередині, та додав до них вершково-гостренький соус. Вийшло дивовижно смачно. Спробуйте і ви та

ЯКУ КАРТОПЛЮ ОБРАТИ ТА

ПОРАДИ З ПРИГОТУВАННЯ

СОУСУ

Беріть картоплю із середнім вмістом крохмалю, бо відварена вона м’яка і при цьому добре тримає форму. З

цього сорту виходить ще смачна картопля по-селянськи з часником. Для наших картопляних коржиків варіть

Добре помийте 500 г картоплі, перекладіть в каструлю, залийте водою та варіть на середньому вогні до готовності, це приблизно 25 хвилин після закипання. Увімкніть духовку розігріватися до 200 градусів в режимі грилю чи верхнього та нижнього нагріву. Дістаньте зварену картоплю з каструлі та перекладіть на тарілку, обсушіть паперовим рушником, щоб позбутись зайвої рідини. Деко застеліть пергаментним папером. Перекладіть картоплини в мундирі на нього так, щоб

Діставайте гарячі картопляні коржики з духовки, перекладайте на тарілку один біля одного, щоб вони не втратили свою хрумкість та одразу подавайте до столу разом із вершковогострим соусом. Вам не знадобиться виделка.

КРОК 6

Чи беріть коржик рукою з деко та добре занурюйте в соус, а потім відкушуйте шматочок і знову занурюйте. Відчуваєте, яка смакота?

Смачного!

Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/

Володимир Гребенюк, Жашків «Сурма»

* * *

Будинок для пологів, Мужик кричить з авто:

— Родився в мене хлопчик?!

— Ні! (пауза)

— А хто?

сторінка

* * *

Сказано — і дуже гарно!

Не сказати краще й більше: Не буває так погано, Щоб не було іще гірше!

* * *

— Внучок! Петя! Іди їсти!

Їжа — на столі!

— Іду, баб…

— Бо захолоне!

А ти ж не в селі!

Із-за «компа» встав Петюня…

Пішов неборак…

Бабка — швидко за комп’ютер: «Повівся, сопляк…»

* * *

— Чом зажурений, Семене?

— Настрою немає в мене…

Ми на кабана ходили…

Його — нема… випить сіли…

Може, й ми у цьому винні, Бо напилися, мов свині…

Голова — як барабан…

І тут — бац! Прийшов кабан…

* * *

— Йде Петро із риболовлі…

Тягне сома на собі…

В сома зябра — як оглоблі!

Ледве несе на горбі…

Зустріча його Микола —

Відро карасів, десь, мав

І уїдливо питає:

— Що — одного лиш впіймав?..

* * *

— Лідуся, зозулька моя ти рідненька!

Подай мені, люба, будь ласка, піджак!

— А де він, коханий ти мій, золотенький!

Не бачу його, а без нього ж — ніяк!

— Та він — на балконі, так-так, моя мила!

Тобі своє серце і душу віддам!

Коли ти мене вчора вудками била, Я ним прикривався — то він точно там!

* * *

Упіймав я щуку

Десь — півтора метра!

Взяв її на руки —

І додому, Петре…

Раптом — рибінспекція!

Божа моя Мати!

Добре, що в кишеню я

Встиг її сховати…

* * *

Скільки в законах уже шаблонів —

Це викликає в народу вже сміх!

Скільки потрібно прийняти законів —

Щоб був закон один для всіх?...

* * *

У мене волосся — аж дибки!

Я дзвоню — розмова така:

— Алло! Це є ти, моя рибка?

— Та ні — це володар ставка…

* * *

— Ранком не міг завести я машину!

— Ну, ти вже вияснив, куме, причину?

— Вияснив…

Думка завжди виручала —

Катька ключі від машини забрала!

* * *

— Торт порізати на вісім, Чи чотири, Гань, куски?

— На чотири, бо я вісім Не подужаю, таки…

* * *

Іде помаленьку син з батьком повз школу:

— Цю школу, синок, не забуду ніколи! Навчався я тут… 20 років минуло… Багато чого тут і всякого було…

— Тепер мені ясно, що мав на увазі Директор, коли повідомив наразі: «Такого, як ти, ідіота-порока, Не бачив я, певно, вже 20, десь, років…»

* * *

«Крутелик» в лікарні:

— Ну, хто народився?

— Вітаю! Ваш син — три п’ятсот! Як розмай!

Спокійно на лікаря він подивився:

— Немає питань: 3 500 — ось тримай!

* * *

— Ой, лікарю, а щоб ви знали —

У мене в пам’яті провали!

— Давно? Дозвольте запитати.

— А що «давно»? Я хочу знати.

— Провали! Тільки-що казали.

— Які «провали»? Де ви взяли?

О, Боже! Я вже від вас злий!

І, взагалі — ви хто такий?..

* * *

— В одній книзі Гнат знайшов 20 доларів!

— Ну й шо?

— Тепер тягне до комори Цього автора всі твори…

* * *

Тихесенький в двері стук…

— Тут живе Петро Майструк?

— Ні. Майструк тут не живе, — З дверей відповідь «пливе»…

— А ви хто? Це ж людський звук!

— Як «хто я»? Петро Майструк!

— Ви ж казали — «не живе»!

Мене вже від злості рве!

* * *

Мужики сидять на лавці, Хваляться, немовби в казці:

— Мене Рая називає — «Котиком»! Люблю я Раю!

— А мене моя Світлана — «Зайчиком»! Теж непогано!

— А мене моя Нінуся, Переплутати боюся, Якесь італійське слово…

Так і знав — забувся знову… Тут з вікна дружина Ніна:

— Йди додому! Кобеліно!

* * *

Я сказав — відремонтую

— Зрозумійте до пуття — Ну хіба це є життя?...

* * *

Дивились вчора з кумом інтернет, А там новин хороших прямо «ливень»: Нарешті вже затримали курей, Що несли яйця по 17 гривень!

* * *

Алла запитала Свєту: — Ти виписуєш газету?

— Так, а то б я і не знала, Що живем так гарно, Алла…

* * *

— А де чай? Його шукаю

Вже годину! Де — не знаю! — Допомоги проси в Бога!

Вічно не знайдеш нічого!

Чай — в буфеті, на полиці, В банці, де були кислиці, На якій наліпка — «Мак»!

Невже ти такий дурак?

* * *

Вчасно послати — це тактика з неба!

Туди, куди треба — порядку гарант!

Вчасно послати туди, куди треба, Того, кого треба — оце вже ТАЛАНТ!

* * *

— Мона, Ліза? — Мона, Леонардо…

Тобі цього крана! Нагадувать не потрібно Кожний рік, кохана!

* * *

— А 5 хвилин сміятись

Дає нам — довше жити?

— Дивись — над ким сміятись, Бо можуть скоротити…

* * *

Є вислів офігенний!

Повір ти сам собі:

Якщо тобі всі заздрять — Їм гірше, ніж тобі!

* * *

— А чому сусідські кури Вже не йдуть на твій город?

— Я, кумасенько, не дура, Хватить вже мені пригод!

Уночі взяла — розклала

На городі сто яєць!

Вранці їх усі зібрала —

Сусід бачив — це капець!..

* * *

Дзвонить на роботу мамі

Маленький синок:

— А як пишеться «бюстгальтер»? —

Запитав синок…

— А навіщо тобі знати

Як писать «бюстгальтер»?

— Ким, питають, ти працюєш?

— Сину, я — бухгалтер!..