"Сурма" – українська незалежна газета. №13-2022

Подвійна Ліз ▶ стор. 3 ГАЗЕТАНЕЗАЛЕЖНАУКРАЇНСЬКА ЩОТИЖНЯВИХОДИТЬ SURMA, 5050 N. Cumberland Ave., Ste 18-S, Norridge, IL 60706, uausamedia@gmail.com ISSN 2832-4676 Про Українськогогеноцидфінансовийнароду ▶ стор. 8 В «оселилася»околиціУкраїнськійщеоднаукраїночка ▶ стор. 18 № 13 | 7 ВЕРЕСНЯ 2022 | USA, UKRAINE Друзі пізнаються в біді. Саме тому Борис Джонсон запам’ятався Україні другом — чітким, послідовним, рішучим. ▶ стор. 2 ДЯКУЄМО! «WE WILL COME OUT STRONGER» — Boris Johnson

Україноцентризм 507.09.2022 — № 13 західних партнерів відсторонити мос ковського агента із псевдо «Козир» з державних структур, той же «Козир» почав активно готуватись до захисту. Зокрема, домігшись зняття голови СБУ Івана Баканова та Генерального прокурора Ірини Венедіктової. Поса дивши замість них у відповідні крісла своїхДолюдей.чоготут Смешко — виникає запитання? Генерал-полковник, розвідник, який контактує з Держдепом США, і ще й робить це досить активно. Саме тому, до речі, колишній агент кгб, однокурсник путіна, Юрій Швець так позитивно висловлюється про Смеш ка. Настільки високопоставлений екскгбіст як Швець отримав можливість жити в США та ще й мати доступ до настільки інсайдерської інформації саме через співпрацю із Держдепом. Інформаційний вкид про Смешка як мож ливого московського гауляйтера України — один із ударів Єрмака у відповідь, ударів по місцю, звідки може прилетіти чергова заокеанська загроза для нього і його вертикалі. Плюс до цього наявність своєї партії, яка май же подолала виборчий бар’єр. А отже, ще й потенційний виборчий конку рент.Іось ми підійшла до останнього «атакованого» Зеленським генерала. Генерал Сергій Кривонос, який свого часу створював ССО (сили Спеціаль них Операцій). Після початку повно масштабного вторгнення в перші дні керував обороною аеропорту «Жуляни». На думку слідчого ДБР (Державного Бюро Розслідувань), Сергій Кри вонос «вчиняв незаконні дії по оборо ні аеропорту «Жуляни». Неправильно захищав Україну, так би мовити. Пра вильно її захищати в ті дні треба було сидячи в бункері, читаючи текст з суфлера на камеру, перед тим повністю проваливши (чи свідомо проігнорував ши?!) підготовку до оборони України. Найімовірніше, це особиста помста Зеленського Кривоносу ще за його зняття кандидатури на користь Поро шенка у 2019 році (як на мене — дуже негідний вчинок). Але це ж було давно, а що зараз? А зараз саме генерал Кривонос, якого різними неправдами з ОПУ не допускають до військової служби, дає найбільш гострі та фахові інтерв’ю щодо війни. І дає їх в такій формі та з такими аргументами, що думаючі українці починають все більше бачити та розуміти. І ніяка зелена пропаганда розбити гірку правду не може: ні про Чонгар, ні про Білоруський напрям нападу, блокаду Маріуполя, обмежен ня Генштабу ЗСУ з боку ОПУ тощо. А це вже пряма загроза, адже за будьяку із перерахованих дій може «при летіти». І не нагорода, схожа до тих, які Зеленський пороздавав багатьом дегенератам, а вища міра покарання в умовах воєнного часу. І знову ж таки, Кривонос вже пред ставлений в політичному полі. Якби не його колишня «співпраця» із Порошенком, то ще й мав би досить сильні перспективи. Говорить правильні речі, користується авторитетом серед військових. Загроза — як не крути. А якщо врахувати ще й деякі дипломатич ні контакти із західними країнами… Дуже вже хочеться Зеленському от римати другий термін. Адже це ж можливість реалізовувати розпродаж української землі і надр (і отримати свій відсоток на цій справі). Крім того, від будова України оцінена в 750 мільяр дів доларів! А на Великому Крадівни цтві, перепрошую — Будівництві, вже були схеми певні відпрацьовані. Такі хороші, що навіть брат Юзіка з «95-го кварталу» зміг заробити 2 мільярди на «дорогах». А тут же суми будуть в десятки, а то й сотні разів більші… Дуже вже хочеться не просто брати участь, а керувати процесом! Плюс до всього — втрата влади може завер шитись і кримінальним пересліду ванням. Це Порошенку вдалося з на ступником домовитись і розігрувати тільки спектакль із гарними фразами «весна прийде — саджати будемо» чи «я не ваш конкурент, я — ваш вирок». А за формами тих фраз — жодних дій. А от Зеленському так домовитись із наступником може не вдатись. Особливо, якщо наступник належатиме до тих, хто не прощає пролитої української крові, яка є на руках і в Порошенка, і в Зеленського… Ютуб-канал Назара Мухачова: «Свій до Свого по https://bit.ly/2Xk2lHG.Своє». Сергій Кривонос +17736973923 177162 695785532 Мрія – прокинутись вранці і побачити в часописі на першій шпальті некролог, обрамлений вітаннями та синьо-жовтими стягами. У тебе теж така мрія? Нелюд путін довго не проживе. Тому підтримай українське видання та українське радіо, щоб наша мрія стала реальністю Ó ìåíå º ìð³ÿ Я умру тай поховайте мене в купі гною. Не забудьте покласти вниз головою, Начіпіть на плечі хоч якісь ознаки Щоб можна було відлічити голову від сраки. V.V.путін а у тебе? ² íà îíîâëåí³é çåìë³ Врага не буде, супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі... facebook.com/ukrvshoke Z

Реклама 707.09.2022 — № 13

Політика / Економіка 907.09.2022 — № 13 підлягають приватизації (як таких, що забезпечують національну безпе ку — енергетичну незалежність) увійшли:Державне підприємство «Націо нальна атомна енергогенеруюча ком паніяПриватне«Енергоатом»;акціонерне товариство «Укргідроенерго»;Приватнеакціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»;Товариство з обмеженою відпові дальністю «Оператор газотранспорт ної системи ДержавнеУкраїни»;підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (один із 28 уранодобувних центрів світу, найбільший у Європі — інте грується у структуру «Енергоатому»). Не варто тішитися. Тут усе ще в процесі. Так, у новому статуті «Енергоато ма», затвердженому 31.07.2020 року, вже передбачено Наглядову раду (сьогодні цей орган в особі різних, переважно закордонних спеціалістів, і здійснює передпродажну підготовку великих державних компаній). Ке рівництво ДП «НАЕК «Енергоатом» противилося цьому процесу, водночас керівник компанії Петро Котін заяв ляв, що рішення Міністерства енергетики про оголошення конкурсного відбору кандидатів на чотири вакантні посади незалежних членів наглядової ради «Енергоатома» є неприпустимим, деструктивним та неможливим для реалізації. Проте це не означає, що пересічний українець отримуватиме ви году від цих державних підприємств, оскільки всі вони або контролюються через політиків нашими олігархами, або з них зиск отримують самі полі тики. АЛЕ ДО ЧОГО ФІНАНСОВИЙПРИВАТИЗАЦІЯТУТТАГЕНОЦИД? Десять років тому швейцарський математик Джеймс Глатфельдер до слідив, що світову економіку контро люють приблизно 1 000 «акціонерів», серед яких десь зо 150 чоловік «клю чових фігур». У вже згаданій доповіді Римського клубу чітко сказано: «… У наші дні в торгівлі домінують великі глобальні корпорації [читай — 150 ключових осіб, — авт.]. Сьогод нішні ринки географічно покривають весь світ, тоді як моральні принципи та законодавчі обмеження зазвичай застосовуються лише до конкретного народу та культури. Це призводить до виникнення феномену економічної глобалізації, де ринки (здебільшого ринки капіталу [читай — гроші, якими розпоряджаються 150 ключових фі гур, — авт.]) можуть спонукати законодавців скоригувати законодав ство…». Також у доповіді зазначено: «СОТ, Світовий банк та МВФ почали проповідувати євангелії глобалізації, що на додачу до вільної торгівлі означає вільний рух капіталу у міжнародних масштабах…» СОТ, Світовий банк та МВФ самі собі суперечать, прислуговуючи інтересам транснаціональних корпо рацій та їхній політиці офшорного виробництва в гонитві за дешевими трудовими ресурсами, та при цьому хибно іменуючи це «вільною торгівлею». Відтак, поєднаймо кілька факторів: Війна спустошує Україну, а на відновлення зруйнованого ворогом, згід но з анонсованим нашим Урядом пла ном відновлення України, потрібно $750 млрд. Звісно, що ці кошти просто так ніхто не дасть. Більше того, не відомо, коли і як закінчиться війна, тобто наскільки глибокою та всеохоп ною буде наша фінансова залежність. Практика (а ніщо не вказує на змі ну чинної в країні охлократичної сис теми, а відтак економічних процесів) показує, що всі реформи в державі вигідні лише вузькому колу людей. Загальне зубожіння лише поси люється і кошти заробітчан, на яких насправді трималась останнім часом економіка країни, вже не спроможні вирішити створені війною проблеми. Після анонсованої приватизації в Україні практично не залишиться державного майна (до війни його частка не перевищувала 12%), а відтак держава стає неспроможною самостійно за безпечувати соціальний захист своїх громадян.Економіка та банківська система повністю перейдуть під контроль іно земних корпорацій, а Україна стане просто елементом глобального ринку. При цьому більшість її населення залишиться за межею бідності та/або повністю залежатиме від доброї волі нових «власників» країни, які прийдуть на зміну «доморощеним» олігархам.Загроза «голоду» та «холоду» че рез банальну неспроможність оплачувати вартість енергоресурсів і купува ти необхідні для повноцінного функ ціонування організму продукти хар чування, а також нестача коштів на ліки — це вже нинішні українські реалії, особливо серед соціально незахи щених категорій населення. На думку автора, описані процеси не є випадковими, отже є підстави говорити про цілеспрямовані дії з ме тою повного або часткового знищення фінансової самодостатності Україн ського народу, що відповідає поняттю «фінансовий геноцид».

Геополітика 1107.09.2022 — № 13 Що стосується угорських устано вок щодо росії, то елементарні під стави для сприйняття росіян як «іс торичного ворога» загальновідомі — подавлення революції 1848-1849 років, радянська окупація і встанов лення соціалістичного режиму, по дії 1956 року. Одначе такий досвід не зрівняється з польською історією про тистояння з москвою. Тому угорське суспільство відносно легко сприйняло посилення співпраці з росією, до яко го уряд Орбана вдався в умовах тиску з боку Заходу. Слід брати до уваги і те, що в Угор щині не відчувають такої загрози з боку росії, як у Польщі. Причинами тому є і щойно згадані відмінності іс торичного досвіду, і відносна відда леність.Певні запити на антиросійську позицію в Угорщині існують. Цілком очікувано, що зі звинуваченнями уряду у «проросійськості» виступають опозиційні сили — від ліво-лібераль них партій до колись «ультраправого» «Йоббіка». Так, зі сторони остан нього у бік Орбана лунали звинува чення у браку співчуття до України як жертви несправедливої агресії, зве денні нанівець потенціалу Вишеград ської четвірки та «все більш відвертій відданості москві». На згадані запити реагували і ок ремі представники влади. Під час інавгураційної промови 13 травня нова президент Угорщини Каталіна Новак не тільки виступила зі словами під тримки України, але й відзначила необхідність розвитку угорських сил оборони, а також засудила російську політику «відродження СРСР» (сам Орбан неодноразово використовував порівняння з Радянським Союзом для критики негативних тенденцій у ЄС і водночас волів мовчати про зусилля москви щодо реанімації «автентично го» СРСР). Застосувавши риторику, що вирізняється на тлі «політкоректних» заяв Орбана, Новак також зауважила: «Ми готові жертвувати заради миру і не будемо перешкоджати допомозі наших союзників, але ми не погодимося на рішення, які потребують від угорців жертв, які були би більшими за шкоду, яку вони завдають російському агресору». Ще раз озвучу одну зі своїх тез: не варто шукати проукраїнськість чи проросійськість там, де йдеться насампе ред про пропольськість та проугор ськість. Варшава та Будапешт займа ють, відповідно, вигідну та невигідну нам позиції, однаково дбаючи про власні інтереси і однаково виходячи з власних систем координат. А ці сис теми не є цілком статичними. Політика Варшави за певний час може виявитися не настільки вигід ною для нас, як зараз. Це не означає, що антиросійськість і ягеллонські мо тиви зникнуть цілковитим чином. Од наче їх можуть потіснити інші чинни ки. Ймовірність реалізації несприят ливого для нас сценарію насамперед необхідно просто враховувати. Також потрібно належно оцінювати польські політичні сили. Зокрема, необхідно розуміти, що реванш лібералістичних сил більш за все узалежнить Варша ву від Берліна і поховає теперішні вигідні для нас амбіції Польщі. Водно час перемога сил, «правіших» за ПіС, може призвести до послаблення ягел лонських мотивів у зовнішній полі тиці на користь «п’ястівських» (чи то пак — мотивів Романа Дмовського). Враховуючи можливість реалізації несприятливого сценарію, цій реалі зації також можна протидіяти. На самперед ідеться про політику м’якої сили. Дотепер ця політика була у нас майже відсутня, а подекуди — просто шкідлива (досить згадати про систем ну діяльність у Польщі «професійних українців», які налаштовували проти себе владу і суспільство, демонстру ючи заангажованість на користь лі бералістичних сил). Щодо речей, які можуть зближувати Україну та Поль щу на основі ягеллонської парадигми і ширших історично-цивілізаційних підстав, теперішній Київ діє реактивно, а не проактивно. Ба більше, ті смисли, якими оперує польська сторона, значною мірою залишаються для української політичної еліти малозрозумілими. Фактично, маємо ситуацію, протилежну до бажаної, за якої укра їнська сторона сама форсувала б ягел лонські мотиви, сприяючи збережен ню вигідних для нас векторів польської зовнішньої політики (а крім того, переносячи акцент із трагічних подій минулого століття, конфліктогенний потенціал яких зняти непросто, хоч у цьому напрямку також потрібно пра цювати).Схоже до ймовірності несприятли вих для нас змін польської зовнішньої політики, існує вірогідність позитивних змін у політиці Будапешта. І для того, аби вірогідність змінилася доконаним станом речей, необхідно працювати, а не виправдовувати власну па сивність тезами про засадничу проро сійськість. Засадничо проросійською є лише сама росія. Більш за все, нам доведеться їй протистояти ще багато років. Фронти цього протистояння зокрема пролягають через настрої в ін ших країнах, і на цих фронтах необхідно діяти. Автор: Ігор Загребельний. Джерело: «Політична (https://politteo.online/materialy/теологія»proukrayinska-polshha-i-prorosijska-ugorshhyna-yak-zrozumity-nashyh-zahidnyh-susidiv/).

Міжнародна політика / Війна 1307.09.2022 — № 13 твіттера й на 20% — в іспанському, тоді як англомовний твіттер однознач но на три чверті — наш. Токійські аналітики стверджують, що в італійсько му випадку проглядається зв’язок між прибічниками праворадикального руху «П’ять зірок», які активно співп рацювали з російськими ультрапра вими й отримували від них гроші (як Марін Ле Пен та багато інших правих партій у Європі). Цілком можливо, що вони праві. Ось тільки користувачів твіттера в Італії втричі менше, ніж користувачів фейсбука чи інстаграма, значно менше, ніж кількість прибічників пінтереста й лінкедіна. Власне ка жучи, твіттер панує у США та Японії, а в цих країнах проукраїнська позиція представлена досить потужно. Так, наведені токійськими аналітиками дані є лише окремим випадком, який не може бути використаний для глобаль них висновків. А ось що точно є фактом — це різке зростання інтересу до українського досвіду інформаційної війни, виявлення та блокування дезінформації, організації масштабних публічних кампаній. І нам точно є що сказати з цього приводу. Шість місяців війни — достатній термін, щоб відокремити друзів від во рогів, тих, хто надає реальну допомогу, від тих, хто лише використовує ситуацію у своїх внутрішньополітичних або геополітичних цілях. Робити за яви про відданість миру — не те саме, що наближати його. Відповідь на запитання про дату закінчення війни дорого коштує, осо бливо коли йдеться про параноїдаль ного маніяка, який саме в День нашої Незалежності оголосив про призов до армії та збільшення чисельності Збройних сил росії на 137 тисяч осіб із 1 січня 2023 року. І все-таки є надія, що магія дат і подій спрацює. У 2024 році відбудуться вибори — у США, в Україні, в Казахстані та в ррф (якщо те, що відбувається в рф, можна назвати виборами). Сьогодні все ще неможли во передбачити, як розгортатимуться передвиборні кампанії, але цілком очевидно, що ситуація в Україні буде одним із вирішальних аспектів, зокрема в Казахстані, який останнім часом несподівано для багатьох став дистан ціюватися від безумного диктатора в москві.Шість місяців війни розвінчали міф про могутність «другої» армії в якихось там рейтингах, розпочинається відлік економічного примусу агресора до миру. Хай нікого не вводять в оману цифри доходів від продажу нафти та газу. По-перше, ціни поки що поза хмарні, по-друге, у світі панує нервове очікування зими. А ось те, що у 27 кри тично важливих системах озброєнь росії використовувалися 450 компо нентів імпортного виробництва, абсолютну більшість яких виробляли краї ни, які входять до проукраїнської коа ліції, — фактор протверезливий. Замі нити їх можна або через шпигунство, або контрабандою, або в одній сусід ній із рф країні. Тому вкрай важливо, що у 2024 році вибори відбудуться й на Тайвані. Сьогодні, можливо, ще ні, але вже наступної весни всі основні гравці звернуться до політичних розрахунків, і наша перемога — чудовий від правний пункт для успішних вибор чих стратегій. Автор: Сергій Корсунський — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії. Джерело: ZN.UA international/kinets-vijni-v-ukrajini-(https://zn.ua/ukr/chi-mozhna-vzhe-nazvati-datu.html). у спільній панахиді в пам’ять понад 10,000,000 жертв українського Ґеноциду в 1932-33 рр. неділя, 11-го вересня, 2022 1:00 пополудні Доповідач: д-р. Галина Парасюк Саранча Українська Греко-Католицька Церква Св. Йосафата 8624 White Oak Ave. Munster, IN 46321 Після молитви традиційний Голодний Обід i програма в церковній аудиторії даток Автобуси$10 Українська Православна Катедра св. Андрія Первозванного автобус від’їжджає в 11:30 год. Українська Греко-Католицька Церква Св. Йосифа Обручника автобус від’їжджає в 11:30 год. Український Культурний Осередок автобус від’їжджає в 11:30 год. ФУНДАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ҐЕНОЦИДУ-США запрошує українську громаду взяти участь

Історія14 surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 Петро Масляк, Київ «Сурма» Природні таємниці та феномени України: путівник див ТАЄМНИЧА ГІЛЕЯ Понад 2400 років тому знаме нитий давньогрецький істо рик Геродот побував на край ньому півдні материкової частини України. У цьому степовому і навіть сухо-степовому краї він описав ледь не якісь екваторіальні густі ліси, які назвав Гілеєю. З давньогрецької «Гі лея» означає те ж саме, що й україн ською Полісся. Тут, в гирлі Дніпра, на погорбованих піщаних відкладах великої європейської ріки тоді дійсно росли густі ліси, переплетені ліанами. Видовий склад деревної рослинності був тут доволі оригінальний: дуб, со сна, береза і груша. Густини додавав підлісок із бузини і ліщини. Пройшли віки і протягом ХІІІ — ХVІІІ століть ліси були вщент виру бані. Утворився так званий еоловий рельєф, простіше кажучи, на великій площі виникли піщані кучугури. Нині мало хто знає, але донедавна на пів дні України була найсправжнісінька піщана пустеля. Фактично феноме нальність цього явища в Європі саме й полягала в тому, що це була єдина піщана пустеля цієї частини світу. Що ж являла вона собою і як називалася?Цей природний феномен в Укра їні віддавна звався Олешківськими пісками. Це погорбований піщаний масив, розташований у пониззі Дні пра в межах Херсонської і частково Миколаївської областей. Він простяг нувся від Нової Каховки до Кінбурн ського півострова. Загальна площа Олешківських пісків перевищує 161 тис. гектарів. Це перша надзаплавна тераса Дніпра. Вона складається тут із семи гряд-арен, відокремлених зни женнями. Коливання висот у межах цього природного утворення досягає 20 метрів. У зниженнях розташовані озера і солончаки. У середині ХІХ століття виникла ідея відродити знамениту Гілею. Із 1834 року почалося систематичне за ліснення схилів піщаних горбів-барха нів. Справа ця виявилася не з легких. Вирубали ліси швидко й просто, а від новлюватися тут вони не дуже хотіли. Роботи продовжувалися більше 100 років. Результат з’явився лише тоді, коли в 1951 році український акаде мік Петро Погребняк запропонував власну методику заліснення піщаних відкладів. Після цього виникла цілком реальна перспектива дійсного віднов лення легендарної Гілеї Геродота. Не все вирішили засаджувати лі сом. Збереглися тут на невеликій пло щі і цілинні піщані степи. Тут зви чайним є типчак піщаний, молочай, ковила, полин, пирій тощо. Трапля ються заболочені блюдцеподібні зни ження. Основні площі Олешківських пісків нині засаджені сосною. Поміж піщаних горбів розташовані березо во-дубові, вільхові та осикові гаї. Є на дія, що вже в цьому столітті вдасться повністю відновити той степовий ліс, який колись так вразив знаменитого грецького історика. УКРАЇНСЬКА «БРУКІВКА ГІГАНТІВ» Одним зі світових див по праву вва жається знаменита «Бруківка Гіган тів» в Ірландії. Там це феноменальне явище природи сповите чисельними кельтськими легендами, які сягають сивої давнини. Про «Бруківку Гіган тів» знають у світі, а хто знає про те, хоча б в Україні, що і в нас є щось схоже. В Рівненській області, побли зу села Базальтове на правому березі річки Горині, у кар’єрі Іванова Долина розташований базальтовий заказник. Тут здіймаються догори дивовижні призматичні чорні стовпи заввишки 30 метрів. Базальтові стовпи Іванової Долини — одне з геологічних див на шої держави. В породах кар’єру можна зустріти мінерали, що утворилися 700 млн років тому. Тут можна знайти ма лахіт, лазурит, кварц, халцедон та ін. Базальти Іванової Долини входять до смуг базальтів, що спрямовані з пів денного сходу на північний захід. Іванова Долина складена чорними базальтами, які є свідками дії найдав ніших на Землі вулканів. Базальт дуже дивна гірська порода. Розплавлена і рідка вона іноді рухається, точніше тече, схилами вулканів зі швидкістю 50 кілометрів на годину. При охоло дженні вона не просто перетворюється на дуже твердий чорний камінь, але й при цьому ще й розтріскується з утво ренням правильних шестигранних призм. Здається, що це справа люд ськихЩерук.200 років тому навколо похо дження цих дивних кам’яних стовпів абсолютно правильної форми, ніби Олешківські піски Дорога гігантів Базальтові стовпи Іванової Долини

Історія16 surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 Петро Конашевич-СагайдачнийКороль Сигізмунд ІІІ Хотинська битва відбувалася з 2 до 28 вересня 1621 року — це була битва між польсько-укра їнськими військами з одного боку і турецькими з іншого. Її значення не можливо применшити, адже було зу пинено наступ турків на Європу, але про все по Окриленапорядку.успіхом у війні з моско вією 1618 року Річ Посполита вирі шила втрутитися у справи турецьких васалів — Трансильванії, Молдавії та Валахії. Крім того польсько-литовський уряд підтримував у той час коза ків, які здійснювали безперервні набі ги на турецькі території в Північному Причорномор’ї, та навіть робив рейди до самого Константинополя. Союз Польщі з молдавським господарем Гаспаром Граціані, який праг нув визволити Молдову з-під турецького панування, став тією остан ньою краплею, яка переповнила чашу терпіння турецького султана. В умо вах тридцятилітньої війни, що роз почалась у Європі, турецька експан сія набувала особливо великої небезпеки.У1620 році турецьке військо пішло війною і розбило польсько-молдавську армію в бою під Цецорою. Тоді загинуло понад 5 000 військових, зо крема командувач Станіслав Жолкев ський, молдавський господар Гаспар Граціані, сотник Михайло Хмельницький — батько Богдана Хмельницького, сам же Богдан Хмельницький потра пив у Лишеполон.дієвий опір турецьким за гарбникам мав шанси на успіх. Чисельність турецького війська значно пе реважала сили союзників, тому поль ський король Сигізмунд III звернувся по допомогу до австрійських Габсбур гів і до Папи Римського, і лише після їхньої відмови звернув свій погляд у бік запорізького козацтва. Гетьманом козацьким тоді був Петро Конашевич-Сагайдачний, який проводив помірковану політику, ро зуміючи, що козацьке військо не має жодного шансу протистояти потужно му річпосполитському війську, тому його політика полягала в тому, щоб не випускати Річ Посполиту з військових клопотів із сусідами, доводити потріб ність козацтва для вирішення військових проблем і під цим приводом домагатися поступок на свою користь — за доволення станових козацьких прав і релігійних прав православних. У 1620 році козаки відмовились брати участь в битві під Цецорою і тим довели неспроможність війська поль ського на вдалу боротьбу проти турків без них. З’явилася можливість вибити собі багато прав під приводом того, що Річ Посполита без них не обійдеться в жодному разі. Суворі заборони на здійснення морських набігів змінились на прохання вийти в Чорне Море і здійснити напад на Константинополь. Король запев нив козацьку делегацію, що вирішить і релігійне питання на найближчому Сеймі.Улітку 1621 року турецькому султану Осману II вдалося зібрати величезну армію: в його планах було захоплення Кракова, зайняття всіх українських, а також частково польських земель. На полі бою під Хотином зійшлися три великі армії: турецько-татарська, в якій було 200 тисяч чоловік, польсько-литовська, яка налічувала 32 тися чі і, власне, українська козацька армія, яка мала до 47 тисяч, ще 6 тисяч козаків були задіяні в морському поході. Абсолютно всі сучасники визнавали, що вирішальну роль у перемозі під Хотином відіграли козаки. Без них турки б здобули перемогу за 3-4 дні і пішли б на Варшаву. На той час це була найбільша одномоментно виставлена кількість козацького війська в бит ві. За це король пообіцяв козакам широку автономію, збільшення привілеїв козацького стану, керівну роль пра вославної церкви в Україні. Найбільших успіхів козацтво дося гло під Хотином завдяки нічним рей дам. Так, уночі з 18 на 19 вересня козацьке 8-тисячне військо знищило своїм несподіваним нападом близько 5 тисяч турків, а саме повернулося до табору з мінімальними втратами і з ве ликою кількістю трофеїв. У ніч з 21 на 22 вересня та з 23 на 24 вересня коза ки здійснили ще 2 переможні рейди, завдяки яким була знищена значна кількість турецького війська. Хотинська битва зруйнувала вщент плани турків щодо підкорення поль ських та українських земель і майбут нього походу на Європу. 29 вересня розпочалися мирні переговори, які завершились підписанням 9 жовтня мирної угоди, що закріпила довоєнні кордони між державами, і стала пер шою поразкою Турецької Імперії, що було провісником її занепаду. Звичайно, дуже шкода, що король не дотримав свого слова про надання Україні широкої політичної автономії й окремо прикро про смерть гетьмана Петра Сагайдачного внаслідок пора нення, отриманого в цій великій битві, яка сталась 20 квітня 1622 року. Але ця битва показала потужність та силу двох братніх народів, особливо коли вони діятимуть разом. Мають ся на увазі поляки та українці, а зовсім не росіяни, яких нам нав’язували як «братній» народ 300 із зайвим ро ків. Дивлячись у глибину століть, ми дедалі сильніше переконуємся, що з поляками нас єднає набагато більше, ніж з іншими народами. Тож хай залишаться у минулому історичні чвари між нашими, дійсно братніми народами. Їм місце на смітнику історії. Хай живе українсько-польська дружба! Хотинська битваМаксим Пастівничний, Сокаль «Сурма»

Реклама 1707.09.2022 — № 13

18 UA-USA / Культура surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 П ро цю подію, проілюстрував ши її кількома фотографія ми, можна би було сказати одним реченням: в Українській околиці Чикаго відкрито мурал, присвяче ний Україні. Однак я хочу написати про це більш детально, адже зроблено велику і потрібну справу, до якої долучилися патріотично налаштовані, щирі й талановиті люди. Спочатку виникла ідея. І однією з тих, у кого вона виникла, була Марта Фаріон. Народившись в Італії, зроста ючи в Аргентині, приїхавши до Чика го у віці 13 років, спілкуючись у родині тільки українською мовою, пані Мар та добре запам’ятала настанови свого батька: кожен повинен залишити піс ля себе щось таке, що нагадуватиме прийдешнім поколінням про землю, з якої усі ми починалися. Власне, її батько і був серед тих, завдяки кому в Українській околиці з’явилися, наприклад, церква Володимира й Ольги, Український культурний осередок... Отож і пані Марта вирішила, що її доля — невіддільна від Укра їни. Вона, юрист за фахом, очолює Києво-Могилянську фундацію в Амери ці, є віце-президентом Українського конгресового комітету, віце-президентом Українського інституту модерно го мистецтва. З кінця 80-х — початку 90-х років, коли в Україні розпочався рух за незалежність, вона побувала там, певно, з п’ятдесят разів, у різний спосіб працюючи на розбудову держави. Її любові до України, бажання прислужитися нашій багатостраждальній землі, пропагувати її у світі виста чило б на багатьох... Про це можна довго розповідати, однак повернімося до події, з якої ми і розпочали нашу статтю. «Українську околицю (або, як її ще називають, Українське село) зводили, творили ті, хто шукав за океаном кра щої долі з усіма хвилями еміграції, — говорить пані Марта. — Але час не сто їть на місці, люди не затримуються на місці. Ми бачимо, що сьогодні українці переїжджають у помешкання в інші райони й околиці Чикаго, а сюди заселяються нові люди, представники ін ших країн, інших народностей. Ось чому тут повинні бути архітектурні, іс торичні, духовні, мистецькі пам’ятки, які б засвідчували те, ким були, звідки були будівничі цього справді унікаль ного району Чикаго, засвідчували їхню моральність, їхні духовні стрем ління».Щеодним свідченням цього буде тепер і новий мурал — велика і кра сива картина на стіні будинку. Марта Фаріон, об’єднавшись в пораді з Мар ком Вишницькі, звернувшись за фі нансовою підтримкою до людей, яких знали особисто, заручившись патро натом Українського конгресового ко мітету, Іллінойс, почала свій задум втілювати у життя. «Це було три роки тому, — розпо відає пані Марта. — Але далі трапився ковід і нашу мрію довелося відкласти... Повернулися до неї аж тепер. Знайшли будинок (щиро вдячні за згоду його власниці — українці пані Ме ланії), на стіні якого вирішено було творити картину. Узгодили сюжет. Були пропозиції, продиктовані часом і нашою великою спільною бідою — війною росії проти України. Але ми вирішили, що це має бути картина не про війну (вона ж бо не назавжди!), а про те, що назавжди — про мир, любов, віру і незламність... Тобто про неї — про Україну. Тобто про неї — про укра їнку. Саме вона тепер і дивиться зі стінопису, додаючи кожному, хто її ба чить, відчуття миру, любові, віри і незламності... Вийшло справді красиво. І не в ос танню чергу тому, що за роботу взяли ся справжні професіонали — молоді 21-річні художники, дивовижно твор чі люди і просто чудові хлопці. Вони попросили представити їх у газеті так: чистий американець Конрад Едмондс (творче псевдо Face) і Sechor, син батьків-українців, народжений в Америці, приблизно від 4 до 15 років проживав в Україні, потім повернувся сюди, де продовжив навчання і твор чу працю.Хлопці з ентузіазмом взялися до роботи. Сказали, що зроблять це за сим волічну плату. Додали, що це для них — велика честь: те, що сьогодні відбу вається в Україні, нікого не залишає байдужим... Перший робочий день тривав у них 24 години... Минали дні... Підходили перехожі й цікавилися, що це буде... Не зізнавалися... Казали: сюрприз... І сюрприз вдався. Через майже три тижні роботи уже все було готове до відкриття стінопису. І 27 серпня мурал розміром 45 на 18 фіт (приблизно 13.5 на 5.5 метра) було урочисто відкрито. Тепер він став не просто окра сою Української околиці, а й улюбленою фотозоною для українців і не тільки...«Мидуже раді, що нам усе вдалося, — каже пані Марта Фаріон. — Це, до речі, вже третій мурал в околиці із вплетенням українських сюжетів: один невеликий є на будинку, де працює філія оператора безпровідного зв’язку CRICKET (її власник оплатив роботу художників); другий — на приміщен ні ямайського бару Mr. Brown’s (також їхнім коштом). Сподіваємося, що і наша україночка не стане останньою. Якщо є люди — власники будинків, які хочуть віддати стіни своїх будівель під цікаві проекти, — чекаємо вас. Якщо є охочі спонсорувати такі справи, раді будемо вашим реальним крокам. (До речі, на новому муралі прикріплено табличку, на якій вказано імена ме неджерів проекту, його патрона, виконавців роботи, а також спонсорів і тих, хто підтримував реалізацію проекту). Маємо плани звернутися до адміністрації Чикаго, до мерії, від яких неодноразово доводилося чути, що Чикаго — це не тільки Downtown, але й інші райони міста з їхньою унікальною самобутністю, яку треба підтримувати. Отож керівники міста можуть звернути увагу і на нашу околицю, допо магаючи фінансами, щоб зберегти для майбутнього її справді унікальне обличчя. Обличчя, що завжди випро мінює добро і любов. І нескореність... Неймовірну нескореність і мужність, які сьогодні Україна демонструє усьо му світові. Фотограф: Петро Ковтун. Фото: Петро Ковтун Руслана Романюк, Чикаго «Сурма» В Українській околиці «оселилася» ще одна україночка

19UA-USA / Культура07.09.2022 — № 13 Михайло Андрієнко: Повернення ЧикагоМельник,Мотря «Сурма» ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ В УКРАЇНСЬКОМУ ІНСТИТУТІ МОДЕРНОГО МИСТЕЦТВА В ЧИКАГО У суботу, 18 червня, 2022 р. в Українському інституті мо дерного мистецтва (УІММ) відкрилася довгоочікувана виставка Мішеля [Михайла] Андрiєнка (18941982) — «Michel Andreenko: Revisited», яка була відкладена на два роки через пандемію.Андрієнко є однією з найбільш знакових постатей сучасного мисте цтва XX століття. Можливо, для бага тьох він не є широковідомим, але це саме та людина, яка залишила дійсно вагомий слід в історії як художник, сценограф, яскравий костюмер та письменник.Виставка з 97 картин, написаних гуашшю та акварелями, унікальних гравюр і понад 250 підготовчих ескізів та документів належить до при ватної колекції доктора Олександри та доктора Андрія Ільків, яка є найбільшою в північній Америці. Вони познайомилися з Андрієн ком через спільного друга і кілька разів їздили до Європи, щоб особисто зустрітися з ним. Перед смертю Андрієнко висловив бажання, щоб уся його колекція була в українців, у діаспорі, та поза радянською досяжністю. Сорок три роки тому УІММ зробив виставку для Андрієнка. Це були ро боти олією та гуашшю з приватної колекції д-ра Олександри та д-ра Андрія Ільків, що складалися з 50 робіт. Цікаво, що саме ця виставка підкріпи ла прихильність Ільків до Андрієнка до сьогоднішнього дня. Андрієнко жив у той час, коли більшовики мали контроль над творчістю митців та багато творців, які не дотримувалися їхньої жорстокої цензури, арештовувалися КДБ, були ув’язнені, вислані до Сибіру чи вбиті. Тому він та багато інших українських мит ців, серед яких Олексій Грінченко, Василь Хмелюк, Софія Зарицька, втекли до ЦейПарижа.потікхудожників-біженців часів Першої світової війни був дуже тяжким, без сім’ї, близьких та прибутку. І тільки в Парижі вони змогли знайти можливості для просування своєї творчості та здобути визнання. Однак навіть у далекій столиці Франції радянські знайшли Андрієнка і запропонували йому роль прес-се кретаря російських та українських художників у Парижі. Знаючи про намір радянської вла ди ідентифікувати українське мисте цтво як своє, Андрієнко відмовився, після чого йому сказали, що його ім’я зникне з історії мистецтва. Майже згодом п’ятнадцять його картин було знищено у Львівському музеї. Як бачимо сьогодні, росіяни про довжують більшовицький спосіб зни щення української культури та мис тецтва, бомбардуючи художні музеї, театри та культурні установи під час спровокованої путіним варварської війни.Мета співпраці УІММ з родиною Ільків полягала в тому, щоб зосередити увагу на Михайлові Андрієнку та пробудити інтерес до художника, чия спадщина є, на жаль, неповною. Андрієнко досліджував і малював у різних стилях — кубізмі, сюрреаліз мі, неореалізмі, конструктивізмі та абстракції. Він був відомий своїми де кораціями та різноманіттям дизайну костюмів. До речі, цікаво, що він також був автором оповідань і статей проДлямистецтво.всіхприхильників мистецтва східна галерея UIMA пропонує пара лельну виставку «Мішель Андрієнко та українські художники в Парижі». Саме ці неймовірні картини, взяті з по стійної колекції УІММ, висвітлюють Андрієнка та інших сучасних худож ників-біженців у Парижі. Серед них Олексій Грищенко, Софія Зарицька [Омельченко], Северин Борачок, Микола Глущенко, Микола Бутович, Ми хайло Мороз, Андрій Сологуб, Лю бослав Гуцалюк та Темістокль Вірста. Обидві виставки були організовані куратором УІММ — др. Адріяною Кочман.Картини Андрієнка перебувають у Міському музеї сучасного мистецтва та бібліотеці Арсеналу в Парижі, На ціональній бібліотеці у Відні, Музеї Вікторії та Альберта в Лондоні, Метрополітен-музеї в Нью-Йорку, Національному музеї у Львові та інших українських музеях емігрантів і приват них колекціях мистецтва. На відкритті виставки у Чикаго гостей привітала президент Мотря Мель ник, після чого куратор Адрієнна Кохман розповіла про життєвий і творчий шлях Андрієнка. Також того вечора відбувся короткий музичний виступ 17-річного Дмитра Цвинтарного, який вразив присутніх гостей своєю віртуозною грою на альті. Каталог виставки «Michel Andreenko: Revisited» Михайло Андрієнко: Повернення видав ництва Родовід можна придба ти на сайті: https://uima-chicago. org/ catalogs. Додаткову інформацію про обидві виставки, які тривати муть до 25 вересня, можна знай ти на сайті: uima-chicago.org. Виставка Михайло Андрієнко: Повернення — твори з 1920-1929 рр. Мотря Мельник, президент,УІММ. Photographs: Courtesy of UIMA Др. Олександра і др. Андрій Ільків Дмитро ЦвинтарнийДр. Адріанна Кочман, куратор

20 UA-USA / Культура surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 Михайло Андрієнко та українські митці в Парижі Олена ЧикагоСмолинець, «Сурма» У же понад два місяці Український Інститут модерного мистецтва представляє і ви світлює багатогранну творчість ви датного українського художникаеміґранта Михайла Андрієнка-Нечи тайла (1894-1982), який без малого, прожив 60 років у Франції, в Парижі, куди він потрапив біженцем у 1923 році, і де скінчилось його земне жит тя у 1982 році. Його творчість охопила майже все 20 століття. Париж — місто притулку і палом ництва митців з усього світу, і знач ною мірою — з України. Найчисель ніша і найбільш успішна мистецька еміграція з України до Парижа відбу лася на початку XX століття. Деякі з них, зокрема А. Манєвич, К. Малєвич чи А. Архипенко, М. Бойчук, С. Делане досягли світової слави. Інші, зокрема й Михайло Андрієнко, хоч і були ви знані критиками, мистецтвознавця ми, власниками галерей та колекціо нерами за кордоном, залишаються недооціненними серeд українців і ма лопопуляризованими у світі. Входячи на виставку, відвідувачі потряпляють у прекрасну мистецьку атмосферу, розглядаючи лінії та фор ми, кольори і відтінки, поринаючи в простір та перспективу образів, вражаючись уявою та художнім виконан ням митців. Разом із тим, не усвідомлюючи того, переносяться в інший час, іншу бурхливу епоху початку та середини XX століття, наповнену руй нуванням імперій, революціями та світовими війнами, які принесли роз руху, вбивства, всякі утиски i поневіряння та виштохнули мільйони лю дей з їхніх рідних земель. Кажуть, історія повторюється… Сьогодні, на початку XXI століття, коли Україна та українці знову бо рються за свою свободу, захищаючи та відвойовуючи свою землю, історію та культуру від російських загарбників, відстоюючи свою самоідентичність, унікальна виставка творів М. Андірєн ка з приватної колекції лікарів Олек сандри та Андрія Ільківих та інших українських художників в Парижі, як ніколи набуває особливої вартості та значимості.Процесорганізації та виконання цієї виставки, до якого долучилося ба гато людей, як в Америці так і в Укра їні, зайняв багато часу та кропіткої праці. У зв’язку з пандемією та каран тином, виставка відкладалась двічі. За 50-річну історію існування Українського Інституту модерного мис тецтва в Чикаго — це друга виставка його творів. Уперше праці М. Андрі єнка у кількості 50 робіт були показані в Америці в УІММ 42 роки тому, коли сам митець ще був живий. Як і тoді, у 1979 р., так і сьогоднішня довгоочікувана виставка, що відкрилася 18 черв ня 2022 р., була створена насамперед завдяки ініціативі та старанням чиказьких цінителів мистецтва і колекціо нерів, та особливо великих прихиль ників таланту М. Андрієнка — лікарів Олександри та Андрія Ільківих. Зараз в галереї УІММ представлено 97 ори гінальних робіт художника, від 1922го до1970-х років, відображаючи його талант і майстерність. Під керівництвом куратора Адрія ни Кочман у співпраці з видавництвом «Родовід» в Україні та завдяки спонсорській підтримці фондації «Спадщина» була видана книга-каталог «Михайло Андрієнко: Повернен ня», наповнена зображеннями пре красних творів художника, представ лених на Виставкувиставці.творів Андрієнка з при ватної колекції Ільківих у східній ча стині музею під назвою «Михайло Ан дрієнко та Українські митцi» в Парижі представлені відібрані з постійної ко лекції УІММ, мистецькі праці україн ців-еміґрантів сучасників Андрієнка, які в різні роки XX століття також жили і працювали в Парижі. Серед них: Олекса Грищенко (1883-1977), Софія Зарицька (1887 або 1903-1972), Севе рин Борачoк (1898-1975), Микола Глу щенко (1901-1977), Mикола Бутович (1895-1961), Михайло Мороз (19021993), Андрій Сологуб (1922-2010), Любослав Гуцалюк (1923-2003) і Те містокль Вірста (1923-2017). Згадані вище імена — лишень невеличка частка талантів з України, які збагатили світову культуру і мистецтво, але заборонялися згадувати радянською владою. Належачи до французької школи, кожний із них створив свій індивідуальний стиль, і посідає гідне місце в історії українського та світового мистецтва. Їхні прекрасні тво ри захоплюють майстерністю. Неможливо зупинитись та описати життя і творчість кожного названого вище художника в одній статті. Як і Андрієнка, доля привела їх до Парижа, де зу стрілись їхні життєві та творчі шляхи. Виставка «Михайло Андрієнко-по вернення» — представлена у великій західній галереї музею, відобража ючи багатогранну творчість визнач ного українського митця-модерніста, унікальною добіркою творів майстра з колекції Ільківих. Вона висвітлює майже всі його роки і творчість за кордоном.Знайомство Ільківих із Андрієн ком відбулося за порадою першого куратора Українського Інституту модер ного мистецтва в Чикаго, заснованого у 1971 р., та їхнього приятеля — Васи ля Качуровського. Під час їхньої про фесійної подорожі до Нідерландів у 1976 р., за допомогою колеги, доктора Володимира Поповича у Бельгії, який сам був колекціонером та великим прихильником і знавцем творчості Андрієнка, вони зустрілися з митцем у Парижі, де він жив уже тривалий час. Андрієнкові вже було поза 80, але він ще займався мистецтвом, готувався до виставок. Він вів дуже скромний і приватний спосіб життя, не кожну нову людину допускав до себе. Лікарі Іль ківі завоювали довір’я, а за наступні 5 років створили дружні стосунки. Вони відвідували його раз або двічі на рік, листувалися. Під час відвідин багато спілкувалися про мистецтво, а др. Олександра Ільків, офтальмолог, не раз радила Андрієнку, як підтримувати зір, який за довгі роки продуктивнoї параці, що вимагала концентрацїї зору, на жаль, погіршувався. Востаннє вони зустрілися у 1980 році.

UA-USA22 surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 Гуманізм — норма життяЛариса Ятищук, Філадельфія «Сурма» Найвищою цінністю на землі є життя людини. Тому завжди прогресивне суспільство на давало пріоритетної уваги його збере женню, створенню всіх умов для того, щоб воно було повноцінним, продук тивним та щасливим. Хіба не цього прагне кожна людина? Існує низка професій, представники яких всі свої сили, вміння та наснагу віддають за ради того, щоб сприяти щастю інших, тримати їх у доброму здоров’ї та, що не менш важливо, під мирним небом. Професія лікаря є однією із найгуманніших на землі. Він допомагає, коли погано, важко, боляче і навіть тоді, коли просто хочеться з кимось поспіл куватися. Лікар лікує, вислуховує, дає поради, а також просто співпережи ває. Людина, обравши цю професію, прагне позбавити інших страждань, переживань та страху, вселяє надію на краще і намагається полегшити жит тєві труднощі, в які потрапила хвора людина. Починаючи спілкування із пацієнтом, лікар ніби забуває про себе, концентруючи увагу лише на хво рому, підкоряючи свій розум, вміння, талант, зрештою своє власне життя потребі того, хто звернувся до нього за допомогою. Лікар — це людина, для якої гуманізм — норма життя. І от про одного із таких лікарів ми вам розповімо. Це високошанована людина, відома не тільки у нашій країні, а й y всьому світі. Професіонал високого класу, теоретик і практик у галузі ортопедії, громадський діяч, лю дина зі щирим серцем та широкою душею — Джон Е. Герценберг. Він — доктор медичних наук, член Королів ського коледжу хірургів та Американ ської академії ортопедів-хірургів. По над сорок років він віддає свій розум, талант, душу і серце справі охорони здоров’я. Доктор Герценберг очолює дитячу ортопедію у Sinai Hospital i є директором Міжнародного центру подовження кінцівок в Інституті пе редової ортопедії імені Рубіна в Балті морі, штат Меріленд. Здається, зовсім недавно Джон Е. Герценберг напо легливо здобував знання з медицини, переймав досвід у найкращих ліка рів-ортопедів світу, таких як професор Ілізаров (у 1989 році), професор Мау ріціо Катаньї (Італія), проходив прак тику в університеті Дьюка. А сьогодні сам передає власний досвід і секре ти професійної майстерності іншим. Співзаснувавши та очоливши у 2001 році Міжнародний центр з подовжен ня кінцівок, він став першопрохідцем у корекції деформації людських кінці вок. Щорічно в серпні доктор Герцен берг організовує та проводить тижне ві конференції для ортопедів із проблем корекції деформованих кінцівок. На цих конференціях досвід доктора Герценберга переймають більше ніж 250 хірургів з усього світу. Відданість своїй справі, великі вміння і талант, щирість і відкритість власної душі у найменших деталях передаються від пана Герценберга тим, хто хоче про довжити та наслідувати його справу. Жертвуючи власним благополуч чям, часом, інтересами родини, док тор Герценберг за покликом серця ча сто приїжджає у країни, які через різні причини не можуть відправити своїх лікарів на переймання досвіду у США. Зокрема, свій досвід з ортопе дичної хірургії він передавав у Нікара гуа, Колумбії, Еквадорі, Гаїті, Ефіопії, Уганді та Ліберії. Його допомогу отримали десятки, а може й сотні дітей цих країн. Вони завжди будуть пам’ятати свого рятівника, людину зі щирою душею та великим серцем, професіонала високого рівня, справжнього лікаря і наставника — доктора Джон Е. Герценберга.Доситьчасто у виконанні взятої на себе нелегкої місії — нести людям здо ров’я і щастя, здійснювати їхні мрії та сподівання, робити їх повноцінними членами суспільства — допомагає доктору Герценбергу його дружина — пані Маріон Герценберг. Вона також є справжнім майстром своєї справи, спільно із чоловіком приїжджає до багатьох країн, туди, де так необхідні дос від, майстерність, розум, талант та хоч трішечки тепла душевної людини. Для пацієнтів свого чоловіка вона обирає потрібне лагідне слово, м’яке поводження та приклади переконливих до казів, які так необхідні хворому. Сьогодні великий майстер своєї справи доктор Герценберг із занепо коєнням і тривогою стежить за тим, що відбувається в одній із найбільших країн Європи, де проживає майже сорокамільйонний миролюбний і тру долюбний народ — в Україні. Ось уже понад пів року там триває війна. Агре сор нищить міста і села, вбиває та ка лічить мирних людей, не шкодуючи навіть дітей. Це не може не турбувати того, хто все своє життя присвятив служінню людям. Як винятковий про фесіонал своєї справи, чиє серце пере повнене любов’ю до людини, доктор Герценберг із занепокоєнням стежить за тим, що відбувається в Україні. На самперед, як лікар найвищої кваліфі кації, він стурбований недостатністю медичних та хірургічних витратних матеріалів в охопленій війною Укра їні. Прагнучи допомогти своїм українським колегам у вирішенні цієї проблеми, він регулярно (досить часто власним коштом) надсилає хірургічне ортопедичне обладнання до основних медичних центрів, з проханням укра їнських хірургів-ортопедів звертати ся до нього за будь-якою необхідною допомогою. Добросердечна, чуйна й абсолютно самовіддана особистість, майстер своєї справи, доктор Герцен берг готовий пожертвувати своїм ча сом, добробутом, обладнанням та ін струментами, щоб допомогти народу України. Він пишається співпрацею з українськими лікарями і дуже вра жений їхньою майстерністю і вели чезною силою волі, що проявляються при виконанні своїх професійних обов’язків під обстрілами, бомбами та ра кетами. Зі свого боку вони з радістю та великою вдячністю приймають цю допомогу. Людина, яка робить добро для інших, готова на самопожертву, служить людям, для кого норма життя — гуманізм, завжди буде користувати ся заслуженим авторитетом. Щира подяка та низький уклін таким людям, як доктор Герценберг. Джон Е. Герценберг

Реклама 2307.09.2022 — № 13

Українська книга24 surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 «КНИГА ТИЖНЯ»... КРИЛАТІ ВИСЛОВИ: Andriy ЧикагоChaley, Засновник та власник Books@Ukrainian_Best_книгарніукраїнськоїуСША «Василь Стус. Листи до сина». Збірка листів до сина, дружини і рідних. Укладання Дмитра Стуса. *Що спонукає батьків ділитися власним досвідом зі своїми дітьми? Естафета від покоління до покоління кожну сотню років набуває нових форм і глибин, але мета та сама: по шук близькості, застереження від по милок і небезпек, імпульс для виро стання. Батьки незалежно від обста вин мусять навчити своїх дітей жити в реальному світі. «Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію». Борис Джонсон. **Книжка Бориса Джонсона — це історія про те, як ексцентричний ге тутбільшеДізнатися h ДЛЯ ДІТЕЙ 0+... АКТУАЛЬНО ЗАВЖДИ... Про розум * * * Заговори, щоб я тебе побачив. Сократ Про життя * * * Дитина завжди здатна дати дорослому три уроки: вона весела без будь-якої причини, завжди чимось зайнята і вміє будь-якою ціною домагатися бажаного. Марк Твен Про мову * * * Мова для культури — те саме, що центральна нервова система для людини. Станіслав Лем Власні * * * Любов — це Бог, природа — це від Бога. І сильний той, хто поєд нать зумів... A. Chaley ній Черчилля, прем’єр-міністра Ве ликої Британії, одного з найвизнач ніших лідерів ХХ століття, формував світовуАналізуючиполітику.досягнення й помил ки, а також міфи, які супроводжували цю видатну постать, Джонсон зобразив Черчилля як незрівнянного стратега, людину надзвичайно сміли ву, красномовну й глибоко гуманну. Безстрашний на полі бою, один із найкращих ораторів усіх часів, лауре ат Нобелівської премії з літератури, Вінстон Черчилль спростував думку, що історія — це місце дії великих зне особлених сил. Життя цього чоловіка є доказом того, що одна людина — відважна, ге ніальна, визначна — може впливати на світовий лад. Переклав з англ. Юрій Гірич. Уперше видано у Великій Британії 2014 року. Суспільно-політичне видання. 400 сторінок. Тверда палітурка. 2022 рік. Нова. Видавництво «Vivat», м. Харків, Україна. Українською мовою. «Немовля».Інструкціяз догляду за дитиною до року. Ольга Фреймут та заслужений лікар-педіатр України Наталія Кундіна. *«Немовля» — практичний посіб ник порад, нагадувань, рекомендацій та просто вражень про материнство і батьківство. Ця інструкція з догля ду за дитиною до року, написана на основі щоденника мами трьох дітей Олі Фреймут, де вона впродовж трьох років записувала короткі нотатки про здоров’я, харчування та розвиток сво їх малят. «Немовля» — книга, написа Нині листи Василя Стуса до сина Дмитра — не просто історія родини, це частина епохи, непересічна скла дова становлення нашої ідентичності. Іншої можливості, ніж писати листи, у поета не було. Не кожен батьківський досвід буває почутим. Але Стусів став «класикою», яка сьогодні набу ває нових значень. Літературно-художнє видання. Тверда палітурка. 280 сторінок. 2021 рік. Нова. Видавництво «Ранок», м. Харків, Україна. Українською мовою. АКТУАЛЬНО НА СЬОГОДНІ... на разом із педіатром Наталією Кун діною, заслуженим лікарем України. Особливо трепетними є й коментарі батька — Володимир по-чоловічому лаконічно дає цінні поради. Родзинка книги — «Немовля» на писано легкою мовою, книга має зручну структуру. У лаконічних розділах відшукаєте все, з чим тільки можна зіштовхнутися у перший рік життя дитини: від годування, здоров’я, роз витку… до відвертих зізнань про те, що може статися з вашою фігурою, кар’єрою та навіть стосунками з чоло віком. Книга яскраво проілюстрована світлинами відомої фотохудожниці Соні Плакидюк. Науково-популярне видання. 272 сторінки. 2020 рік. Нова. Видавництво Олі Фреймут «SNOWDROP», м. Київ, УкраїнськоюУкраїна.мовою. «Бажав я для скованих волі...». Біографія Івана Франка. Роман Горак. *Із книжки читач дізнається не лише життєвий шлях Івана Франка, але й про середовище, в якому йому судилося...Йогожити...часто не розуміли і карали свої і чужі, а він вперто йшов дорогою до землі обітованої. Його не зупиняли ні наруга, ні тюрми, ні ненависть во рогів та своїх патентованих патріотів. Не дійшов до цієї землі. Впав по до розі, котрою пішли інші... Літературно-художнє видання. Тверда палітурка. 320 сторінок. 2015 рік. Нова. Видавництво «Апріорі», м. Львів, Україна. Українською мовою. тутбільшеДізнатися h тутбільшеДізнатися h тутбільшеДізнатися h Пропонуємо широкий асортимент книг українською мовою у США, а саме: * Õóäîæíÿ ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé; * Ìóçè÷íà ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé; * Ðåëiãiéíà ëiòåðàòóðà äëÿ äîðîñëèõ òà äiòåé; * Ïiäðó÷íèêè , ïðîïèñè, çîøèòè â êîñó ëiíiéêó; * Íàóêîâà ëiòåðàòóðà: áiçíåñ êíèãè, ìîòèâàöiéíi êíèãè, ïñèõîëîãiÿ òà ôiëîñîôiÿ;* ²ñòîðiÿ Óêðà¿íè òà ñâiòîâà iñòîðiÿ; Ви можете знайти нас у Facebook & Instagram під назвою @Ukrainian_Best_Books Також ви можете придбати наші книги у нашій Абоwww.etsy.com/shop/UkrainianBestBooksонлайн-крамницізавітатидонашоїкнигарніщозаадресоюуSchaumburg,IL,60193попередньозателефонувавшизаномером773-510-1959Онлайн-крамницяЗавітатитут

25UA-USA / Політика07.09.2022 — № 13 Чи живемо ми в умовах какістократії: найгірший уряд? ЯКЩО ТАК, ТО ЩО НАМ З ЦИМ РОБИТИ? У 1787 році, коли Бенджамін Франклін залишив заключну сесію Конституційного кон венту, його запитали, яку форму прав ління делегати дали Америці. «Рес публіка, — відповів він, — якщо ти зможеш її Спойлер:зберегти».мицього не зробили. У 1963 році Леонард Рід попередив американців, що «наша колишня рес публіка вироджується на щось інше»; «ми прямуємо до какістократії», — написавКакістократіявін. означає «уряд най гірших». Особливо сподобалося ви значення Джеймса Рассела Лоуелла: «уряд... на користь шахраїв ціною дурнів». Дивлячись на сьогоднішній стан Америки, здається, що ми під порядковані какістократії, яку пе редбачив Рід. Ті, хто обіймає найвищі посади, як правило, продажні, грубі та некомпе тентні у своїй офіційній поведінці, і часто виявляються розпусними, іноді огидними у своєму особистому житті. І маси, які безглуздо підняли таких людей до влади, дорого заплатили за це втраченою свободою та падінням рівня життя. Тож уряд «на благо ша храїв ціною дурнів» здається вдалим описом стану нації, а також світу. Звичайно, це нестерпна ситуація. І цілком виправдано глибоко обурю ватися через знущання какістократів, які панують над нами. Однак ми по винні пам’ятати про цю образу, щоб вона не завела нас темними стежка ми. Хоча Леонард Рід попередив нас про «політичну ситуацію, засновану на підступності та дурості», він також застеріг«Давайте: ніколи не називати жод ну людину шахраєм чи дурнем. Це неповноцінність, яка проявляється в нас самих. У той чи інший спосіб усі помиляються. Вішайте ярлики лише на ідеї, які здаються підступними чи дурними».Іншими словами, думайте про бо ротьбу більше як проти поганих ідей і цінностей, ніж проти поганих людей. Така практика може здатися надто милостивою до наших переслідува чів, але це більше заради нас самих, ніж заради них. Коли ми демонізу ємо наших політичних противників і визначаємо нашу боротьбу проти поганих людей, а не проти поганих ідей і цінностей, ми стаємо сприйнят ливими до спокуси прийняти погані ідеї та цінності, якщо це допоможе нашій війні проти «ворожого класу». Чим більше ми будемо думати про інших як про нелюдів і дурнів, тим більше ми будемо схильні до підступу та дурниці.Унас,наприклад, може виникну ти спокуса схвалити несправедливу державну політику, яка, як ми спо діваємося, завдасть шкоди нашим ідеологічним ворогам: нападати на свободу в ім’я її захисту. Чим більше ми це робимо, тим більше ми стаємо тим, що «Межа,ненавидимо.щорозділяє добро і зло, — писав Олександр Солженіцин, — про ходить не через держави, не між кла сами, не між політичними партіями, а прямо через кожне людське серце… навіть у серцях, охоплених злом, збе рігається один маленький плацдарм добра. І навіть у найкращому з усіх сердець залишається… вирваний ма ленький куточок зла». Насамперед ми повинні остері гатися какістократії всередині себе як особистості; проти того, щоб доз воляти собі керувати власними най гіршими імпульсами; проти тиранії шахрая та дурня, які так чи інакше живуть у кожному з нас. Як стверджу вав Рід, єдиний спосіб повалити одну какістократію без простої заміни її іншою — це «відродження природної аристократії», ідея, яку він запозичив у Томаса Джефферсона. Під цим він мав на увазі не правлячий клас, який користується державними привілея ми, а чеснотливих і талановитих лю дей, які подають приклад. «Коли суспільство, — писав Рід, — прикрашається першокласною арис тократією — людьми чеснот і талантів, які служать взірцевими моделями, — безглузді й підступні уявлення за лишаються поза увагою. Чому люди бояться здатися дурнями чи шахраям перед тими, кого високо поважають». Ось чому Рід проповідував, що бо ротьба за свободу — це перш за все боротьба за самовдосконалення, яку повинен вести кожен окремий люби тель свободи: особливо «навчитися розуміти і пояснювати, чому свобо да «Колидіє». і якою мірою ви або я буде мо прагнути до цієї необхідної взірцевості — стати аристократом?». Чи тати запитав. «Це і тільки це все, що може зробити будь-яка людина, щоб позбавити світ від какістократії». Свобода в облозі, як і наші засоби до існування, а в деяких випадках і саме наше життя. За таких жахли вих обставин можна легко розвинути менталітет облоги. Іноді в тумані по літичної війни навіть захисники сво боди можуть втратити з поля зору те, за що ми боремося. Але зосереджен ня на принципах, а не на особисто стях допоможе нам не зводити очей із м’яча та просуватись до перемоги, яка справді варта того. Автор: Ден Санчес. Джерело: FEE Перекладarticles/are-we-living-under-a-(https://fee.org/kakistocracy-government-by-the-worst/)газети«Сурма».

UA-USA26 surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 Виставка-діорама українських народних казок АВТОРСЬКИЙ ПРОЕКТ АНДРІЯ І ЛЮБИ ЧОРНОДОЛЬСЬКИХ 9 ВЕРЕСНЯ — 9 ЖОВТНЯ 2022 Р. ВІДКРИТТЯ:П’ЯТНИЦЯ,9 ВЕРЕСНЯ О 19:00. У сі ми є щасливими, коли в ди тини загоряються цікавістю оченята, а в дитячій голівці народжується добро, з яким доросла людина згодом поділиться зі світом. Творімо добро! Підтримайте казкову виставку в Українському Національ номуЗвертаємосяМузеї. до директорів і вчите лів українознавчих шкіл м. Чикаго та околиць спланувати свій розклад так, щоби діти потрапили у вересні-жовтні на урок до Українського Національного Музею. Творімо добро разом! Дорогі батьки, дідусі з бабусями! За прошуємо Вас із дітьми й онуками до музею! Запрошуємо вихователів, учи телів, дітей дошкільного та шкільного віку на виставку, яка збагатить їхній духовнийХудожнісвіт.діорами, створені Любою та Андрієм Чорнодольськими, казка рями з Балтімору, відкриють відвіду вачам світ української народної казки, розкажуть 13 улюблених історій та по кажуть святкові сценки з головними героями. До кожної діорами виготов лені яскраві банери. Читання казки виховує в дитині найкращі риси характеру та залишає вагомий слід у душі. Багато дітей не щодавно переїхали з України у вимушену еміграцію через московитів та російську війну, яка вкрала в них ди тинство. Ми докладаємо зусиль, щоб діти та дорослі, прийшовши до му зею, відчули нашу любов та відкрили для себе свою улюблену казку, долу чившись до цілого дійства — дитина, одягнена в костюм казкового героя, стає диктором, декламатором, екскур соводом!!! Запрошуємо вас не лише почути, а й на власні очі побачити диво. Разом ми будемо вчитися пізна вати нове і через розуміння, гру та казку перенесемося у світ казколюбів. Чекаємо на вас! Телефонуйте — 312-421-8020 Адреса: UkrainianНаціональнийУкраїнськийМузейNationalMuseum2249W.SuperiorSt.,Chicago,IL60612,t:312-421-8020МаріяКлимчак,кураторУНМ

Реклама 2707.09.2022 — № 13

Культура 2907.09.2022 — № 13 Художниця Ельзара Уазо ви не дуже яскраві, але кольорова гама дібрана так, що нічого не зливається та не ріже ока надмірними контраста ми. А щоб утворити такі композиції, треба знати геометрію. Що сказати про українську тема тику? Це — інша, серпнева виставка. Ельзара Уазó (Elzara Oiseau, французькою oiseau — «птах», мисткиня зараз мешкає в Цюріху) — художниця, юве лір і каліграф, учасниця різних фестивалів, видань та інших проектів в Україні та в світі. Сама мисткиня врятувалася з Ірпеня під час повномасштабної війни та змогла вивезти свої ро боти.Із найновіших досягнень (2022) варто відзначити її абстрактні карти ни (акрил або олійні фарби на полотні, також роботи на папері), присвячені сучасним подіям в Україні, зокрема віддзеркаленню війни. Зазначу, що в комплексі, ще й так оригінально розміщені в галереї, ці твори сприйма ються особливо виразно. Чорна по рожнеча на тлі білих стін, біля серед ньовічних вікон, або каліграфічні ли сти — нескінченні рядки як послання — бачаться дуже гостро. Із барв упада ють у вічі чорна, сіра, біла, відтінки червоного (особливо відзначу саме червоні та малинові тони). Наприклад, кар тина «Азовсталь» побудована на чер воно-чорній символіці. 11 серпня було врочисте відкриття експозиції «Листи — Lettres» (пер ша виставка художниці у Швейцарії). Афішу було оформлено в наших на ціональних барвах — блакитно-жов тих. Зазначу, що захід був насиченим і поетичним, бо після музики (яка створювала тло відвідувачам, що при йшли раніше та знайомилися з твора ми) прозвучала поезія. Мисткиня читала в оригіналах вір ші українського поета Олексія Довго го (помер 2017 р.), присвячені війні та як опору цьому — вічним цінностям (материнству, природі, красі тощо), а працівниця галереї декламувала влас ні переклади цих творів французькою. У перекладах тексти набули додат кового сенсу. Було прецікаво вслуха тися в це звучання. Відчувалося, що перекладачка-франкофонка справді любить і розуміє поезію (і, певно, пише вірші). Це свідчить, що в галереї працюють незвичайні люди. Укра їнсько-французький діалог був на найвищому рівні. Акустика зали до зволила стати поезії зрозумілою без мікрофонів. Потім гості (швейцарська та українська інтелігенція) щиро дя кували тим, хто виступав, а я змогла оцінити рівень роботи над текстом і як перекладачка та поетеса. Далі було неформальне спілкування за фурше том і спогляданням картин. На захо ді звучали французька, англійська, українська мови. Ця галерея — справжнє єднання різних людей і культур. І, звичайно, різних міст. Адже тут, у Швейцарії, вона об’єднала Мадрід, Ґрансон, Цю ріх, Івердон-ле-Бен, Ірпінь і взагалі Україну.Творча людина — це птах, який має бути вільним. Птах — це душа. Швей царія може забезпечити вільний політ і натхненню, і славі. А творчість — це послання. Наша задача — правильно його зрозуміти. Адже справжнє мис тецтво зрозуміле й без слів, головне — просто бачити. І, звичайно, важливо мати підтримку від власників галерей і організаторів виставок, які сприяють подальшим успіхам митців. А ми за інтриговані побачити нові виставки в галереї Жоржа Каньєте — і ці експо зиції будуть уже зовсім скоро! Аналітик матеріалів — Олена СмольницькаУсіфото зроблені авторкою статті з дозволу організаторів і учасників виставки. Автор: Ольга Смольницька —кандидат філософських наук, провід ний науковий співробітник Київсько го літературно-меморіального му зею Максима Рильського. Шукаємо людину з досвідом роботи в бухгалтерському обігу транспортних компаній, та диспечерів з досвідом в інтермодал. Тел. 847-786-5529 Пропонуємо оплачуванумедичну/стоматологічну,страхівкувідпусткуталікарняні.Можливістькар’єрногозросту.

surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 ÇÀÌÎÂËÅÍÍß ÎÃÎËÎØÅÍÜ Â ÃÀÇÅÒІ ÑÓÐÌÀ РУБРИКА “CLASSIFIED” Оплата: готівка, чек, кредитна карта, зелло. РОЗМІР 1/ 18 сторінки $25/за випуск, 4 рази мінімум uausamedia@gmail.77773-697-39233-697-3923com WE REPAIR ц МИ РЕМОНТУЄМО Phones телефони Tablets планшети Computers комп’ютери LapTops ноутбуки Game Consoles ігрові приставки Game Controllers ігрові контролери iWatches and etc та інше ... !!!FREE DIAGNOSTIC!!! Cracked Screen ? Slow Performance ? Hardware Failure ? Infected by Viruses ? Accidental Damage ? YOU NAME IT... WE'LL DIAGNOSE IT FOR IN STORE*FREE* most iphone repairs might be done in like an hour any or SCREEN repair will be fixed iniPhone LCD 15 - 20 min You won't find better prices for your favorite devices Ви не знайдете кращих цін на свої улюблені пристрої. Наш телефон 630-345-0342 (Ольга), або info@armadasolutionsinc.com АГЕНСТВО З ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ARMADA SOLUTIONS ПОТРІБНІ: НА РОБОТУ медичні працівники, бухгалтери, страхові агенти, інженери, оператори i програмiсти CNC. ШУКАЄМО РОБОТУ ВІДНОСНО ВАШИХ ПОБАЖАНЬ ТА ВАШОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

Реклама 3107.09.2022 — № 13 СПЕЦІАЛІСТ ЩО ПРАЦЮЄ ДЛЯ ВАС НАТАЛЯ АСЕВЕДО КУПІВЛЯ ТА ПЕРЕФІНАНСУВАННЯ ЖИТЛА ВСЕ НЕМОЖЛИВЕ СТАЄ МОЖЛИВИМ ! ДЗВОНІТЬ ДО НАС З ПИТАНЬ КУПІВЛІ НЕРУХОМОСТІ ТА ОТРИМАЄТЕ ВСІ ВІДПОВІДІ В ОДНОМУ ОФІСІ БЕЗКОШТОВНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ ПО ТЕЛЕФОНУ 773-368-0123 • Індивідуальний підбір фінансування • Федеральні позики • Низькі відсотки • Позики під ремонт • Перефінансування з CASH OUT • Перефінансування без додаткових коштівNO CLOSING COST • Можливе 100% фінансування Solution Financial Mortgage Company (NMLS ID 267469) Наша адреса: УКРАЇНСЬКА ОКОЛИЦЯ 1706 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Tel.: 773-109-1950 Fax: 847-834-0106 nacevedo@gosfmc.comNMLSID:232240 AN ILLINOIS RESIDENTIAL MORTGAGE LICENSEE РОЗМОВЛЯЄМО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ w ww.gosfmc.com

Освіта 3307.09.2022 — № 13 Вперше термін негативних авто матичних думок описав психотера певт Аарон Бек як потік думок, який кожен може помітити, якщо усвідом лено зверне на це увагу. Негативні автоматичні думки (НАДи) є одними з рівнів когніцій. У КПТ їх виділяють декілька: – Негативні автоматичні думки (НАДи).–Глибинні переконання (ГП). – Дисфункційні припущення або правила життя (ДП/ПЖ, проміжна ланка).Тобто НАДи — це негативно забарвлені оцінки чи інтерпретації, які ми надаємо тому, що відбувається навко ло або всередині нас. ЯК НЕПРИЄМНІКОРИГУВАТИДУМКИ? «Одягаємо» події в позитивні дум ки, тобто інтерпретуємо події для себе так, щоб нам від того було емоційно добре, а людям пробачаємо. Напри клад, продавчиня в магазині насвари ла вас за те, що ви прийшли розміняти гроші. Будьте вдячні, що вам все-таки вдалося це зробити, а їй пробачте, адже насичений день взаємодії із сотнею людей теж дається взнаки. Виписуємо та аналізуємо свої вірування — замінюємо на позитивні та у життєвих ситуаціях, які породжують ці вірування, перемикаємо себе на нові — експериментуємо. «Гроші заробляються великим трудом» на «Гроші заробляються тією працею, яка мені до душі». І так думайте щоразу в пошукахДляроботи.нав’язливих дошкульних ду мок використовуйте техніку дистанціювання. З гумором поставтеся до дум ки, що прийшла вам в голову, назвіть її: «О, я боюся, що люди будуть диви тися на мій синець під оком та осуджувати мене». Ця думка для вас корисна? Від неї синець швидше мине? Ні? Від пустіть її, не забороняйте їй приходи ти у вашу голову, а просто відпустіть, як хмаринку. Наповніть простір моз ку, який займала ця думка, чимось корисним — читайте статтю, книгу, поговоріть з близькою людиною. Не хвилюйтеся, якщо знову прийде ця думка — з гумором привітайте її і за ймітьсяЩододілом.вибудовування глибинних переконань, а відповідно до них і пра вил життя, треба усвідомлювати, що світ дуальний. Подорожуйте країною, світом, знайомтеся з різними людьми та вивчайте культури і субкультури, спостерігайте за природою. Вчіться розрізняти і відчувати добре та зле. «Світ, в якому ми живемо, є світом пізнання добра і зла. Глибинні принципи і цінності дають людині можли вість розпізнавати зло. І це дуже важ ливий момент. Зло нікуди не зникне ані зі світу, ані з людини», — так говорить мій наставник Назар Мухачов, головний редактор газети «Сурма». І насамкінець трішки філософії: робіть свій розум місцем, де Вам подо бається, а не місцем, де Ви страждаєте. А я завжди рада разом з Вами продов жувати будувати гармонію внутріш нього всесвіту на сторінках «Сурми». Автор: Оксана Кріт — жур налістка Центру комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка. 5050 North Cumberland Avenue, Suite 18-S, Norridge, IL 60706 Phone:uausamedia@gmail.comwww.radiouachicago.com(773)6973923 UKRAINIAN – AMERICAN MEDIA GROUP, Inc. Online 24/7 ðàä³îÓêðà¿íñüêå Новини Полiтика Аналiтика Культура Завжди цiкавi гостi А ми тую червону калину підіймемо, А ми тую славну Україну, розвеселимо! З понеділка по п’ятницю з 10 АМ до 11 АМ та з 5 PM до 7 PM 1240AM Áóäüìî óêðà¿íñüêåÑëóõàéòåäîäàòîê!âñòàíîâ³òüðàçîì,24/7 Наш сайт

Освіта 3507.09.2022 — № 13 щасливою. Мабуть, тому в народі і присутня така думка, що вставати треба рано, бо «Хто рано встає, тому Бог дає». Тож українці своїх дітей і при вчали до того, що «Лягати спати тре ба з курми, а вставати з півнями», бо хто рано встав, то він бадьорий і мет кий, та ще до сходу сонця переробить багато роботи, а коли вже в таку рань працює в полі, то хто б не йшов, то з тобою першим вітається… І в цих при слів’ях закладений глибокий зміст, бо вони привчають людей до порядку, дисципліни, до роботи і відучують від ліні. І сьогодні мудрі батьки прислу ховуються до цих народних порад і привчають своїх дітей до дисципліни: рано вкладають в ліжко, а потім вран ці-рано дітей і будити не треба, бо вони підводяться залюбки і приводять себе до ладу, застеляють ліжко, займають ся зарядкою, і з хорошим настроєм, веселі йдуть до школи. Але є такі бать ки, яким здається, що це добре, коли діти довго сплять. «Хай поспить, поки мале…» От воно і спить до обідньої пори, зате не заважає, а потім ніяк не візьметься до роботи, бо ліньки, і зно ву то лежало б, то спало. Тож привча ється дитина до ліні, яка аж ніколи нікого не зробила мудрим, а головне — щасливим. Отож на ці людські звич ки треба звертати велику увагу, своє часно ввечері вкладати дітей спати і вранці-рано піднімати з ліжка, та займати справою, щоб діти привча лися до роботи, до хороших справ, до дисципліни.Тайвранішня краса цього світу проникає в саме серце людини, про буджує в ній гарні почуття, захоплює, дивує, створює особливий настрій, додає щастя. То чому позбавляти дити ну найкращого, такого, чого вона не побачить в іншу пору дня? Піднімайте дітей на зорі, ведіть їх в природу, до річки, в поле, до лісу, покажіть їм сріб ну росу на траві, коли від роси все поле сиве, хай пробіжаться по цій срібній красі босими ніжками, хай відчують єдність з природою, хай відчують ра дість буття… Бо як ви цього не зробите, то діти, живучи в місті, ніколи не відчують цієї дивовижної радості, ніколи не захопляться чарівністю літнього чи весняного ранку, ніколи не почу ють трепетну пісню пташини, не зба гатять свого серця ніжністю аромату, не відчують теплого подиху вітерцю, що раптом прилинув, щоб обійняти і приголубити… Життя таке коротке, таке непередбачуване, тому старайте ся дати своїм дітям все найкраще… І це не іграшки, це не виконання їхніх забаганок, а це ті почуття, які залишаться з ними на все життя. Це ваші прогулянки з дітьми по шовковій траві… Це ті в’юнкі стежечки, якими вони пройшли з вами до лісу чи до моря, це квіти, які зустрічалися у них на шляху, і ваші щирі усмішки, ваші прості слова, що пригортали їх, ваша доброта і мудрість, яка йшла разом із ними в ту пору. Тому виховуйте душі ваших дітей, робіть їх чутливими, добрими, ніжни ми, світлими і прекрасними. А в цьо му вам допоможуть ніжні серпанкові світанки, які ви відкриєте і для себе, і для своїх дітей. Любіть дітей, частіше пригортайте, Ведіть у поле по дзвінкій росі. Найкраще в світі в душу їх вкладайте, Виховуйте у радості й красі. І добротою їхнє серце грійте, Показуйте їм світу дивину. І здивування викликати вмійте В дитячу їхню пору чарівну. І мудрою душа дитини стане, І щедрою на доброту й тепло. Вона любити світ не перестане, Хоч як в житті б їй важко не було. Автор: Надія Григорівна Кра соткіна — письменниця, знавець та практик із питань освіти та народ ної педагогіки. PASTRY & CAFE УКРАЇНСЬКА АУТЕНТИЧНА КУХНЯ СМАЧНА УКРАЇНСЬКА ЇЖА В Нас ПосмакуватиМожнаТакіСтрави: • Український Борщ З Домашніми Булочками Та Часником • Картопляний, Грибний Та Гороховий Супи • Бульйон З Домашньою Лапшою • М'Ясо По Гуцульськи, Відбивні, • Деруни, Котлети • Більше 10 Видів Вареників • Домашні Млинці • Паніні, Закуски,Бутерброди,СвіжіСалати • Домашня Випічка, Торти, Солодощі • Запашна Капучіно,Кава,Лате, Чаї, Соки, Напої • Меню ВегетаріанцівДля ПРИЙМАЄМО ЗАМОВЛЕННЯ НА СВЯТКУВАННЯ ЮВЕЛЕЇВ СВЯТКОВАННЯ В НАШОМУ РЕСТОРАНІ ЗАМОВЛЕННЯ ЇДИ З ДОСТАВКОЮ ДО ВАШОГО СВЯТКОВОГО СТОЛУ В НАС ДОЗВОЛЕНО ПРИНОСИТИ СВОЇ АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ BYOB АДРЕСА: 2524 W. CHICAGO AVE., CHICAGO, IL 60622 Ми відкриті: пон.-п’ятн.: 10 AM-5PM cуб.: 9АМ-5РМ нед.: 10АМ-4РМ ТЕЛ. www.shokoladpastryandcafe.com773.276.6402

Берегиня36 surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 «СУРМА» ДБАЄ НЕ ЛИШЕ ПРО ДУХОВНУ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНУ ПОЖИВУ ДЛЯ НАШИХ ЧИТАЧІВ, А Й ПРОПОНУЄ СМАЧНІ РЕЦЕПТИ ВІД МАЕСТРО УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ЄВГЕНА КЛОПОТЕНКА. Ліниві вареники — це спогад із дитинства. Пам’ятаю, мама варила їх, коли часу на готування не було зовсім. Мені здається, що така ж історія була у багатьох моїх однолітків. Як би там не було, це проста страва дуже подобається дітям, навіть тим, хто не силь но любить сир. Я вирішив трохи осві жити рецепт із дитинства та приготував ліниві вареники з лимонною цедрою та йогуртовим соусом. ПОРАДИ Для лінивих вареників я завжди купую сир на базарі. Я багато експериментував і зрозумів, із домашнім си ром — саме те! Але завжди куштуйте сир, важливо, щоб він не був кислим. Якщо у вас сир із супермаркету, до бре відіжміть його, щоб він був сухим. У цьому випадку на приготування страви піде менше борошна, та й ва реники будуть смачніші. І беріть сир 9% жирності. ІНГРЕДІЄНТИ Для вареників: 300 г сиру 1 яйце 2 ст. л. цукру 4 ст. л. борошна 1 дрібка солі (+ дрібка, щоб до дати в воду при варінні) 3 г цедри лимона Для соусу: 200 г натурального йогурту 1 ст. л. цукрової пудри 2 гілочки м’яти КРОК 1 Підготуйте всі інгредієнти для приготування лінивих вареників із йо гуртовим соусом. КРОК 2 Візьміть 300 г сиру, перетріть че рез сито, щоб вареники вийшли без грудочок. КРОК 3 Із половини лимона натріть цедру за допомогою терки. КРОК 4 У мисці змішайте сир, 2 ст. л. цукру, дрібку солі, лимонну цедру та яйце. Додайте 4 ст. л. борошна та за місіть тісто. У каструлю налийте до статню кількість води і доведіть до кипіння. КРОК 5 Робочу поверхню засипте борош ном. Скачайте з тіста довгі трубочки і поріжте їх на шматочки довільної форми. КРОК 6 Трохи приплюсніть і обваляйте в борошні. КРОК 7 Відваріть шматочки тіста в киплячій воді протягом 2 хвилин після спливання. Доки варяться вареники, приготуйте соус. КРОК 8 Змішайте 200 г натурального йо гурту, 1 ст. л. цукрової пудри і подріб нене листя м’яти з 2 гілочок. Подавайте вареники з соусом. Смачного! Підготувала Діана Царук. Джерело: https://klopotenko.com/ Баренчик — це український аналог пастушого пирога, основним інгреді єнтом якого є картопля. Її натирають на крупній тертці як для дерунів, а щоб урізноманітнити смак ми додали пі кантного томатного соусу, щоб страва стала соковитішою. ІНГРЕДІЄНТИ Для пирога: 1 кг картоплі 4 ст. л. кукурудзяного борошна (+ для «французької сорочки») 4 ст. л. пшеничного борошна 3 150яйцямл вершків 33% 5 гілочок чебрецю 200 г вершкового масла (+20 г для «французької сорочки») Для томатного соусу: 3-5 зубчиків часнику ½ ч. л. перцю чилі 1 ч. л. копченої солодкої паприки 1 ч. л. паприки в пластівцях 1 лимон 1 ст. л. цукру 2 -3 ст. л. томатної пасти 100 мл води сіль та перець до смаку КРОК 1 Увімкніть духовку розігріватися до 180 градусів та дістаньте вершкове масло з холодильника. КРОК 2 Очистьте 1 кг картоплі та натріть на крупній тертці. Перекладіть у глибо ку миску та не віджимайте, щоб пиріг вийшов соковитим. Додайте сіль та перець до смаку. Влийте 150 мл вершків 33%, вбийте 3 яйця, всипте 4 ст. л. кукурудзяного борошна та 4 ст. л. пше ничного. Саме кукурудзяне борошно надає страві характерної текстури, тому бажано не змінювати рецепт. Вершки беріть максимальної жир ності, щоб баренчик мав насичений смак. КРОК 3 Візьміть керамічну форму для пи рога та зробіть «французьку сороч ку», щоб баренчик не пристав до неї. Змастіть 20 г вершкового масла та присипте кукурудзяним борошном, залишки його висипте. Ви можете узяти будь-яку, але зауважте, що ба ренчик не має бути тонким, оскільки це вплине на соковитість страви. КРОК 4 Перекладіть картопляну масу у форму, розрівняйте ложкою. Зверху розкладіть 100 г вершкового масла, порізаного шматочками та притрусіть листочками з 4 гілочок чебрецю. Одну залиште для подачі. Також за ба жанням можете використовувати су хий чебрець. КРОК 5 Поставте запікатися на 35-40 хви лин за температури 180 градусів в ре жимі конвекції. Зверху має з’явитися рум’яна скоринка. КРОК 6 Зробіть томатний соус. У сотейник викладіть 2-3 ст. л. томатної пасти, дрібно нарізані 3-5 зубчиків часнику, ½ ч. л. перцю чилі, 1 ч. л. копченої солодкої паприки та 1 ч. л. паприки в пластівцях. Додайте 100 мл води, 1 ст. л. цукру, сік та цедру одного лимона. До бре перемішайте, спробуйте, а потім додайте сіль та чорний мелений пе рець до смаку. За бажанням кількість прянощів можете зменшувати. Томатну пасту можна замінити свіжими томатами, натертими на тертці, чи пелаті. Випаровуйте рідину з томатного соусу на середньому вогні, поки він не згусне. У нас на це пішло 5 хвилин. Потім перебийте блендером до одно рідної консистенції. КРОК 7 Дістаньте баренчик з духовки та нехай охолоне у формі. У вас ще залишилося 100 г вершкового масла, роз топіть їх на пательні. Наріжте картопляний пиріг порційними шматочка ми, полийте томатним соусом та роз топленим вершковим маслом. При красьте листочками чебрецю. СМАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КАРТОПЛЯНИЙ ПИРІГ: РЕЦЕПТ СЕКРЕТИБАРЕНЧИКАПРИГОТУВАННЯ ЛІНИВИХ ВАРЕНИКІВ. РЕЦЕПТ ІЗ ДИТИНСТВА

Реклама 3707.09.2022 — № 13 • Frameless Showers • Framed & Sliding Glass Enclosures • Reverse Painted Glass Kitchen Backsplashes • Glass Enclosed Wine Cellars • Glass Railings • Mirrors & Glass Designs Art Stass, Inc. 1024 North Ave Des Plaines, 60016 Phone: 847-341-2777 Fax: www.artstass.com847-635-1573

38 UA-USA / Історія surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 Марія ЧикагоКлимчак, «Сурма» Українська школа в Америці. Катедральна школа св. Миколая в Чикаго Н аша з вами екскурсія слідами українства продовжується. Поруч із катедрою св. Ми колая в Чикаго розташована школа св. Миколая. Перед нами два великі будинки з широкими вікнами у світ. Отож, за синіми, розписаними україн ськими орнаментами дверима історія трьох поколінь емігрантів, які вийш ли у світ зі стін цієї Альма-матері... Про все по порядку. Запитаймо себе — хто й коли в США відкрив першу школу з українською мовою нав чання? Скільки українських емігран тів прославили Америку та продов жуть збагачувати її своїм розумом, талантом і Відповідьпрацьовитістю?пов’язуємозпершим поколінням емігрантів, тих, що напри кінці ХІХ — на початку ХХ відважи лися на морську подорож до невідомої Америки. Першопрохідниками ста ли вихідці із земель, що були у складі тодішньої Австро-Угорщини, де еміграція була масовим явищем. До початку Першої світової війни сюди емігрувало близько 350–360 тисяч... Зійшовши з корабля, вони оселялися у штатах Пенсильванія, Нью-Йорк та Нью-Джерсі. Саме у ці штати вербували дешеву робочу силу для роботи на шахтах, фабриках, будівництві за лізниці, в цегольні, тартаки, на вируб ку лісу. Багато українських селян опи нилися у фермерських штатах Массачусетс, Коннектикут, Вермонт, Вір джинія, Міннесота, Північна Дакота. На важко зароблені гроші купували невеликі земельні угіддя і залишалися господарювати. Були й такі, що добиралися до Колорадо, Монтани у пошуках золота та срібла, інші поселя лися в Каліфорнії, також осідали у Вісконсині, Іллінойсі, Огайо, Індіані. Кажуть, варто було Іванові знайти притулок та роботу, як через рік до нього переїздила уся родина — дру жина, діти. Так народжувалася нова спільнота.У1884 році греко-католицький митрополит Сильвестр Сембратович, архієпископ Львівський, отримав ли ста: «…Ми тут, Владико, зайшли самі, хоч незрячі. Але не зовсім ми ті самі, що в краю, бо до того щось нам бракує. Бракує нам Бога, котрого ми розуміли б, котрого лиш по-своєму могли б чтити. Тож просимо: дай нам із краю духовних, дай благословення на будову церков, хай на чужині маємо все, чим свята наша Русь». У грудні того ж року перший місіонер греко-католи ків о. І. Волянський прибув до Пенсильванії. Розуміючи, що після хліба для пастви важливо мати школу, о. І. Во лянський докладає багато зусиль для духовного і національно-освітнього розвитку своїх парафіян. У першому газетному ввиданні «Америки» він писав: «І ми, Русини, хоч не давно осіли в Америці і не є дуже заможними, проте не хочемо бути останніми. Початок до нашої просвіти вже зроблений: маємо одну руську Церкву в Шенандуа, при ній організовано братство Св. Миколая, а також засновуємо школу і читальню».Такзаініціативи парохів місцевих церков почали відкриватися школи для дітей та курси для неграмотних серед дорослого населення. Після у Шенандуа, у 1894 році в Олифант, Пітсбург, Монт Кармел, Шамокін парафіяльні школи діяли у приміщенні церковної зали, а у Лайсенрінг та Магоной Ситі у 1896 р. збудували нові шкільні будинки. У той самий час шкільництво досягало штатів Міннесота, Нью-Джерзі, Конектикут, Нью-Йорк. Учителем був священик або дяк, яко му призначалася оплата батьківським комітетом, який зі свого боку на магався забезпечити школу шкільним приладдям. Навчання було безкош товним, тоді як батьків зобов’язував шкільний податок — 40-50 центів на місяць. Були свої проблеми — бракувало кваліфікованих вчителів, шкільних програм та підручників. Часто до водилося всіляко переконувати бать ків записувати дітей до своєї школи. У тих штатах, де українці розпочинали своє фермерське господарство, укра їнських шкіл не будували, ба більше, багато дітей не відвідували публічних американських шкіл, працюючи по руч із батьками, допомагаючи в полі. У 1894 році в Америці було 30 свя щеників — 26 закарпатців та 4 з Гали чини, а в 1894-1897 роках ще шість га лицьких священиків висвятилися для місійної праці у США. Митрополит Андрей Шептицький, як ніхто інший з його попередників, переймався долею емігрантів, заснував греко-католиць ку єпархію в Сполучених Штатах, осо бисто опікувався дитячим будинком для сиріт у Філадельфії, двічі відвідував парафії, народжені на землях Пів нічної і Південної Америки. Чикаго засноване як мультинаціональне місто з своєю особливою культурою. Від 1874 року розпочинали нове життя у новій країні вихідці із За карпаття та Лемківщини. Одні знахо дили свого святого в першій угро-русь кій церкві, збудованій наприкінці ХІХ століття за адресою 4300 S. Seeley St., інші — у костелах. У червні 1903 року на півдні міста засновано першу грекокатолицьку парафію, а через два роки збудовано свою, українську церкву святої Марії за адресою: 4949 S. Seeley Av., але відомостей про школу не знай дено. Сліди на духовно-просвітниць кій ниві знаходимо у новоствореній у 1905 році греко-католицькій парафії св. Миколая, у дільності священика Миколи Струтинського, якого у 1906 році призначено сюди парохом. Того ж року, разом із лікарем Володими ром Сіменовичем та адвокатом Стефа ном Яновичем, емігрантами, що першими здобули в Америці професій ну освіту, засновано братство святого Миколая. Це був перший відділ Укра їнського Народного Союзу в Чикаго (106 відділ УНС) із яким почалося культурно-просвітницьке життя грома ди. Піонери парафії св. о. Миколая у 1907 р. відкрили «Рідну Школу». Добродійка Емілія Струтинська стала першою вчителькою, маючи 10 учнів. Через 10 років — 1917 р. вона стає головою та засновницею товариства «Об’єднання українських жінок Аме рики», вчителює на курсах української та англійської мов для нових емі грантів. Паралельно від 1917 року дія Фото з архіву Українського Національного Музею та з сторінки фейсбуку St. Nicholas Cathedral School 2200 W. Rice St Chicago IL 60622

39UA-USA / Історія07.09.2022 — № 13 ПРОДОВЖЕННЯ / С. 40 ла перша парафіяльна вечірня школа св. о. Миколая, яку відкрив учитель і дирегент Василь Коцюбинський. В аудиторії під церквою навчали української мови, історії, літератури, геогра фії України та катехизму. У 1922 році школу очолило нове керівництво: директор Дмитро Атаманець із помічниками — др. Семеном Кочієм, П. Гудзе єм та С. Мусійчуком. Щоденно діти відвідували американську публічну шко лу, а ввечері — українську вечірню школу, де отримували додаткові знан ня, яких, як вважали батьки, не давала американська школа. Понад 300 випускників отримали сертифікати й атестати про закінчення цієї школи. «Це молодь, що тримається своєї Церкви, чує свою Службу Божу, свою рідну мову і свою пісню в Церкві, школі і на своїх братських зборах, переймається своїм національним духом і почуттям обов’язку щодо своєї Церкви, Віри і народності», — повідомляла чиказька газета «Січ» у 1925 р., вітаючи прибут тя сестер чину св. Василія, які свою місійну працю розпочали у США в 1911 році. Вони продовжували навчати дітей у вечірній школі. Єпископ Кос тянтин Богачевський благословив церкву св.о. Миколая під опіку ордену чину Василя Великого. Це був важливий крок порятунку самої церкви від банкрутства, а також громади від аси міляції.Улистопаді 1931 року парафія від святкувала своє 25-ліття. Згідно зі статистикою, у Чикаго в 1932 році прожи вала 41 000 українців. 57% не брали участі в організованому громадському житті. Державники, українські комуністи, гетьманці та націоналісти вели між собою міжпартійні розбори, роз сварювалися, творили нові товари ства, яких лише в Чикаго та Іллінойсі нараховувалося 113 одиниць на той час. Коли ж ідеться про парафію св. о. Миколая, то найбільш свідомі свого походження парафіяни підтримали думку отців-василіян побудувати що денну українську католицьку школу. Місіонери о. Трух, ЧСВВ, о. Марків, ЧСВВ, о. Станканинець, ЧСВВ, о. Журавецький, ЧСВВ особисто відвідува ли українські родини, переконували батьків записувати дітей до нової шко ли. Шкільний комітет, очолюваний др. С. Кочієм, звернувся до громади із закликом: «Дорогі Браття Українці! Вас взиває Україна, пригадує Вам Ваш обов’язок. Не дайте вашим дітям про пасти для української справи, але за писуйте їх до Рідної Школи св. о. Ни колая. Дитина Рідної Школи знає, що вона походить з українського народу, хоч живе на чужині, однак має пома гати своєму Українському Народові». Тут же зазначалося, що на 500 родин лише одна дитина ходить до парохі яльної школи. Три роки тривали перемовини та збірка коштів, щоб восени 1935 року розпочалося будівництво української католицької школи. Архітектурний проект створив і особисто працював над зведенням мурів о. Филип Ру з Канади. Відкриття відбулося 26 жовтня 1936 року. Директор — сестра М. Єроніма, ЧССВ, учителі — с. М. Магдали на, с. М. Євгенія, с. М. Анзельма посадили за парти в чотирьох класах 86 учнів. Проблеми з фінансуванням взяв на себе тодішній парох о. Амвро сій Сенишин, ЧССВ (згодом митропо лит у США). Йому по праву належить титул батька школи. Будівельний Фонд очолив відомий громадський діяч Іван Дужанський, народжений у Сколе, емігрував до Америки в 1900 р. Президент молочної фірми Pure Farm Dairy Іван Дужанський, дентист Се мен Кочій та невелика група парафі ян поступово втілювали свою мрію розбудови свідомої свого походження Америки.У1939 році у школі навчалося 122 учні у 8 класах, а у 1940 році відбувся перший випуск народжених в 1926 році українців у Чикаго. Наполеглива праця священиків-василіян та се стер-василиянок залишила слід у душі кожного вихованця. У шкільній пропам’ятній книзі слова подяки. «Ми навіть не знаємо, як дякувати нашим добрим Сестрам за їх працю та усе, що вони зробили для нас. Ми знаємо, як нелегко їм було. Навіть тоді, коли вони наказували нас за нашу непослуш ність, ми поважали їх, бо знали, що наша поведінка була незадовільною. Вони робили усе, щоб навчити нас бути добрими християнами, дотриму ватися відповідних правил у суспіль стві. Сестри проводили з нами пікнік, різні ігри. Дякуємо сестрам школи св. Миколая за вашу посвяту», — написав Петро Боднарчук. На той час школа отримала акредитацію від міського та католицького від ділу освіти та була визнаною однією із найкращих католицьких шкіл Чи каго, побудованою емігрантами. Сві доцтва про закінчення школи вручав невтомний організатор шкільництва в США митрополит Костянтин Богачев ський. Чи міг тоді митрополит уявити собі, що вдруге прибуде до цієї шко ли 2 травня 1954 р., щоб поблагословити громаду на будівництво нової шко ли на додаткових тисячу учнівських місць? Будівництво обійшлося у суму $506 746. Нова хвиля емігрантів із

40 UA-USA / Історія surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 таборів для переміщених осіб, з огляду на високу національну свідомість, прагнули, щоб їхні діти, пристосовуючись до життя в американському середовищі, не забували української мови, збе рігали власну національну самобут ність.Кількість учнів зростала з кожним днем: 1949 р. — 334 учні, 1953 р. — 557 учнів, у 1960-61 н/році за шкільні пар ти сіли 1 150 учнів у новозбудованій школі. На 1960 рік у США нарахову валося 29 українських католицьких шкіл, святомиколаївська у Чикаго була найбільшою. Кажуть, якщо учи тель поспішає до дітей, радіє кожній зустрічі з ними, тоді й діти поспішатимуть у школу. «У чужому морі ваші батьки і ви були островом утраченої батьківщини, справжньої України», — так зверталася до учнів учитель школи св. о. Миколая Марія Овчаренко. Вона мріяла про те, щоб діти емігрантів виросли допитливими людьми, а щоб у юному серці запалав вогник жадоби пізнан ня, написала книжку «Золоті ворота». О.-ігумен В. Ґавліч, ЧССВ, очолив будівельний комітет у 50-х із вірою, що «українська католицька парохіяльна школа мусить давати дітям те, чого публічні американські школи, ні на віть американські католицькі школи не можуть дати, а тим додатковим і суттєвим для нас є знання рідної мови та католицького обряду». Головну роль у вихованні дитини відіграють батьки, а їхня участь у жит ті школи має велике значення. Подиву гідна розповідь Іванни Ґорчинської, залишеної на спогад у ювілейній книзі святкування 50-ліття школи у 1986 році. Співпраця із школою тривала від 1958-го до 1969 року, під час навчання синів. За її словами, «... в освіт ній фортеці, що давала основи вихо вання і науки. Бажаю проводові парафії і школи, щоб ще довгі — довгі роки брами нашої школи були відкриті, щоб усі ті, які повинні мати до неї відношення, таки старалися їй допома гати, з нею співпрацювати й, поборюючи невигоди й труди, все-таки запи сували до неї своїх дітей». (Автор МК мала честь особисто знати і спілкува тися з п. І. Ґорчинсько.) У 1981 році громада усвідомлюва ла, що кількість учнів зменшувалася з різних причин. «На порозі нової доби, коли наші числа маліють, надії — никнуть, наша енергія вичерпується і розсівається в швидкозмінному світі, серед завжди нових обставин. Хай же цей момент призадуми над нашим пройденим шляхом буде нам дорогов казом» (сестра Марія, ЧСВВ). Загальна економічна криза на по чатку 2000-х та зменшення потоку ді тей кілька років тому поставили шко лу перед питаням закриття. Всього за три роки спільними зусиллями вдалося подолати труднощі та виробити модель нової, якісної школи, поставити її в ряд найкращих католицьких шкіл міста.—Святому Миколаю — славу і дари, батькам — шану та любов, учите лям повагу й розуміння, спонсорам, меценатам — многая літа, школі — життя! Ми гордимося, що упродовж 80-ти років наша громада, наші інституції доклали максимум старань, щоби цей день настав. Ми хочемо подякувати кожному зокрема, за підтрим ку у найважчі часи. Я впевнена, що наша школа, поставлена ще три роки тому перед викликом буття, зуміла за ручитися вашою найкращою інвести цією в освіту і у майбутнє!» — сказала у своєму виступі голова ради директо рів Ірина Ткачук під час відзначення 80-літнього ювілею школи. Упродовж багатьох років голов ними спонсорами школи є Фундація «Спадщина» 1-го федерального щад ничого банку «Певність», Українська Американська Федеральна Кредитна Спілка «Самопоміч», Фундація «Самопоміч», фундація The Big Shoulders Fund, які надають учням стипендії та спонсорують різні про грами. Справді, невпізнанною зробили школу як роки, так і люди, які присвятили себе альма-матері — одні навча ли, інші навчались. Опікунська Рада та адміністрація школи крок за кроком реалізовують амбіційні плани з роз витку цього сучасного, престижного навчального закладу з давньою історією.Очолює школу диреторка Анна Сіріллі. За шість місяців від початку повномаштабного вторгнення моско витів в Україну змінилося обличчя самої школи. Про це постійно наго лошує директорка, даючи десятки інтерв’ю на телебаченні і радіопрогра мах. І ось початок нового навчального року — школа додатково прийняла 76 дітей, які стали вимушеними біжен цями і, рятуючись від війни, переїха ли з родинами до Чикаго. Завдання вчителів і дирекції складне і відпові дальне — подарувати їм другий дім і надію, що в Україні, у їхніх містах і селах відбудують школи і лунати ме дзвінок замість сирен повітряної тривоги, скликаючи на уроки. Кожен день тут починається з молитви і з Україною в Шануймосерці.свій рід і примножуймо успіхи української спільноти в Аме риці, країні емігрантів. Фото з архіву Українського На ціонального Музею та з сторінки фейсбуку St. Nicholas Cathedral School 2200 W. Rice St Chicago IL 60622. ПОЧАТОК / С. 39

Реклама42 surma.com.ua № 13 — 07.09.2022 ЗАПРОШУЄМО НА РЕЄСТРАЦІЮ НА 2022-2023 НАВЧАЛЬНИЙ РІК Українська мова Українська літератураІсторіяКультураРелігія Запрошуємо дітей віком від передшкілля до 10 кл. Навчання відбувається по суботах з 9.00 До 13.00 В приміщені школио.Миклаясвятого 2220 W. Rice st., Chicago, il 60622 Реєстрація на ШКОЛАwww.Ridnachicago.OrgвебсайтіУКРАЇНОЗНАВСТВАІМЕНІВАСИЛЯСТУСА

Літературна сторінка 4307.09.2022 — № 13 «…коли тоншає правда» * * * і день прийде, і все пройде і стане вечір синій-синій лиш лист закрутиться осінній і за тобою упаде за димом — дим, за ним — зола і навіть трохи дивно стане, коли боліти перестануть старі рубці і дзеркала, коли якось один в юрбі когось шукатимеш...а може?! і будеш думати: о боже! а бог мовчатиме собі... Червона ружа, замоклі двері Жилізна клямка, в жіливі ключ Залиш нарешті все на папері Нікого серцем своїм не муч Зеленим мохом все далі-далі На бік смереки, на край гнізда Клюють тетері твої коралі Твою сорочку бере вода Приходить бурий, несе солодкий Повзе холодна, несе тепло Жилізна клямка, туга колодка Безлюдне серце — найменше зло ЇїІЯбліночка.я.яблукав хрускоті листя, сміх… Піду і я покличу свої діти. боже вручи мені грамоту або премію де би писало, що за заслуги доброго серця чи справедливості... а то лиш листя вербове облітає тулячисьтужливо,домоєї людської руки, шукаючи трохи тепла доброго серця чи міжсправедливості…кораблямизаховаю втому і перестану зводити мости... так важко тут чекати на два слова так легко за три видихи зійти у ці ліси, в це небо фіалкове туманом розчинитися вночі... на помістку — щеня білоголове, замкнена фіртка, клямка і дощі в сухій різьбі сидять мовчазні гості вони прийшли, ніхто не кликав їх в старих футринах — сніг, зарубки острі зарубки острі залишає сніг а хто там йде, а що там видить око лиш дим-туман, лиш контури конур… в сухій різьбі вони сидять глибоко вони співають пісню мовчазну їх дивні звуки падають габою їх білі бартки хрестяться в поріг і ти летиш, і двері за тобою бо ти не годен витримати їх ти б’єшся в сніг, ти їж той сніг руками що чуєш спів — не знаєш голосів… баранчик в сіні бавиться зірками овеча вовна котиться долів і по футринах б’є зарубки острі ти чуєш тишу — срібне торжество в сухій різьбі сидять мовчазні гості співають пісню на твоє різдво… от і нічка, всі заснули сном абстрактним у гнізді зачинились на засуви протестанти і вожді в теплім пірї нозі-руці серед істин — лиш сатин тільки привид щоліпитьіїхніяквходитьяківколисалаалевінвініпривидспитьвсюдиходить-бродитьреволюційсамодинтихо,сплятьтитанипідкоцомбарабанкОпаєкаштанибануєсам-на-самбизвав,хочтеміньглупаішовбиповоді,сонітеплазупавсіхвождівнечутнояксуворонатемносереднихворон,чорнийворонпанталончикахрудихмотаєчорнимдзьобомголовиіснинадмирносплячимлобомсонніорденижвинентактойклаптичок землі що все на нім така покута вперта живі як мертві, мертві як живі й одна на всіх сорочечка подерта нам ритуал і монотонний спів ми сон, ми дим, а тінь чиясь крилата кидає Сотню наших світлячків в небесну глину... боже, що за плата? і що лишилось, Господи, мені плачі на язикє чи на івриті? ...хіба дивитись в небеса нічні де світлячків могили привідкриті... Як то файно бульба булька Чайничок свистить собі В нас в руках рожева кулька Наші попки у теплі Ми йдемо, ми неваляшки Ми в райтузиках ляльки Головне шо наші «ляшки» Не чіпають вітерки Що там грізно свище вище? Байка — не над нами ще Наші голови з горищем І черевка із борщем Ми такі, ми веді-вері А сусід — то лєцтий пес Защіпаймо наші двері Не втручаймося в процес Стиснем дульки у кишеньки І сховаєм свій анфас Головне би все тихенько Помаленько щоб у нас Нам би пити, нам би їсти Ми паяци під мостом Ми великі оптимісти Ми махаємо хвостом Все в нас добре завжди буде У системі наших звань Крайна хата, тепла бульба І ніяких мудрувань Нам не треба вищі ради Ми прості собі, не з тих Не кажіть нам наші правди Ми не просимо про них Все в нас дуже добре буде Все, що свище — нас мине Головне, би була бульба І стишки про головне доба зеленої зими у ній — руді вожді і балансуючі уми ні в чому не тверді глиб суб'єктивної нори і голова в пісок і різнобарвні прапори на попелі кісток мара сповільнено бреде пустельна крижана слуга слузі в прислугу йде в червоні племена січе зеленим навскоси замоклі прапори лиш завівають голоси так схожі на вітри навколо шантає шаман димить руда пітьма туманом ходить отаман якого ще нема спинися при ватрі — дивися впритул: сидять коло ватри непрошені гості, а ти в собі чуєш притишений гулто з гір опускаються ангели злості і коні сідлає їх тиха чота вони повернулись, крило — на затвори їх кров під ногами ще тепла й свята і гори за ними стоять як собори їх пера схрестились, як гострі ножі їх дихання — грань, їхні німби — зі сталі їх память уперлась у очі чужі і доброю більше ніколи не стане ...а ти розпочнешся як буде ще ніч і рано впадеш у поранені пера і брови піднявши, побачиш в траві зміїні зіниці, як дим револьвера дивися впритул, бо найвища пора бо в грудях і в горах пірвались цимбали ти чуєш? непрошеним ватра мала ти видиш? непрошені ґаздами стали дивися впритул, бо дванадцята, бо ця ніч може бути для тебе остання, бо правда про бога не вища, як бог і ціль не темніша як ніч на світанні ти маєш почути: ідуть неспроста вони повернулись — крило на затвори і коні сідлає їх тиха чота і ти свого з ними під ранок виводиш… щось я дням своїм нітрохи не подобаюсь — тікають поза ліс один за одним поза ліс та поза гай зморшки вперті як дороги за собою залишають кажуть, ти у цих маршрутах головне не заблукай йду за ними, тишком-нишком хоч мені і не пасує Інтегрую час у простір ігнорую дзеркала... ...гори, ватра, нірка, мишка, я тут з ними заночую може, при вечірніх тінях буду краща як була я їм корчила гримаси я їм ягоди збирала я їм гарно танцювала на мохах зелений твіст я прозорішою стати навіть трохи обіцяла і казала, що не пущу більше їх коту під хвіст кажуть, тішся і молися, скільки й твого що вдихаєш шепчу, богу не до мене — вся у шрамах і у швах — я би ще хотіла знати... — ти ніколи то не взнаєш скільки й твого, що любити опановуючи страх пережити, плантількизаховавши...днійзвіраводоспади,перебутиводомети,всобі,богавсобідовгілунипорожнеч...моїсиділитихо,кулемети,креслилиуспузісвоїхмайбутніхвтеч... ФранківськІвано-Власенко,Власта «Сурма»

4136 United Pkwy Ste A Schiller Park, IL 847-786-552960176 TRANSPORTATION WAREHOUSING DISTRIBUTION