167 – гіпертекстовий (формат HTML, CSS), що виник у 1990-х роках та активно триває сьогодні, постійно інтегруючи нові чинники, що впливають на трансформацію МЕЖ; – PDF, що розпочався з розвитком швидкісних каналів зв’язку накінці 1990-х років та активно триває до сьогодні; – динамічний (формат FLASH, JavaScript), що з’явився на початку 2000-х і триває до сьогодні в пасивній фазі; – мобільний (формат JAVA), що розпочався з широким упровадженням мобільних пристроїв близько 2005 року й активно розвивається сьогодні. Мережеві електронні журнали призначені для поширення у вигляді окремих файлів у комп’ютерних мережах, мають постійну або спорадичну періодичність,
проходять
повну
редакційно-видавничу
обробку
(текст,
зображення, дизайн) та мають вихідні відомості. Трансформація МЕЖ призвела до зміни у видавничих процесах з підготовки та розповсюдження видань. Редакціям
потрібно
орієнтуватися
на
вузьку
тематику
та аудиторію,
враховувати брак фінансування та новітні технічні засоби розповсюдження цих видань. Було визначено низку специфічних переваг, що базуються на видових характерних рисах. Електронна форма МЕЖ дозволяє тиражувати журнал необмежену кількість раз через копіювання з інтернету на комп’ютер читача, що нівелює поняття накладу. Аналітичний характер інформації дозволяє цьому виду видання бути поза часом. Під час аналізу аудиторії було визначено, що МЕЖ протягом усього свого існування відігравали важливу соціоформувальну роль для малих спільнот, які мали спільні інтереси. Електронні журнали задовольняють потребу в комунікації та якісній, редакційно опрацьованій інформації таких сегментів мережевої аудиторії, які раніше оминалися видавцями. Редакторське опрацювання в різних електронних виданнях може варіюватися від простого постмодерування до комплексної роботи над усім виданням. Роботу редактора МЕЖ можна умовно розділити на чотири етапи: створення концепції, збір та написання матеріалів, художньо-технічне оформлення, розповсюдження та наведення контактів. Також редактор виконує