ВІД РЕДАКЦІЇ
ДО САМОГО-САМОГО МІСЯЦЯ...І НАЗАД Замріяно дивлячись вгору, затамувавши подих від хвилювання і почуттів, ми загадали бажання... Нам пощастило, он там, на небосхилі, трохи лівіше від відомого сузір’я KNUTE, ми розгледіли як падала зірка! На мить здалося, що світ навколо зупинився. Не чутно шурхоту листя, шуму транспорту і навіть палаюча планета на хвилину зупинила свій політ... В суцільній темряві, немов магічним чином, перед нами запалав цілий океан зірок, що здавна зветься Чумацьким шляхом. І тут всі сумніви розвіялись... Небесна дорога вказала нам путь... Набравши повні груди повітря, відкривши нові горизонти, після великої перерви ми повернулися! За цей час університет помітно змінився: в коридорах все частіше зустрічаєш нові обличчя, колишні студенти стали випускниками, новий розклад дзвінків, навчання в одну зміну, додаткові корпуси в центрі міста, новий гуртожиток і врешті-решт, навіть своя Венеція
із затишним двориком. Все нове – є рухом уперед, проте є речі, які залишаються незмінними – це атмосфера і традиції університету, що уважно зберігаються і примножуються поколіннями вже цілих 70 років. Сьогодні ми святкуємо ювілей нашої другої домівки, яку любимо аж «до самого-самого Місяця і назад», як у відомій дитячій колисковій Сема Макбратні. Наша рідна, люба Alma-mater! Розквітай, примножуйся і розвивайся! Нехай твої діти-випускники сяють, як зірки на небі, що вказують шлях до світлого майбуття! Гортаючи сторінки журналу кожен відчує частинку життя університету, яку ми воліли передати. Але єдине ми все ж залишимо в таємниці – наше бажання, яке ми загадали зірці, оскільки віримо, що воно обов’язково здійсниться! Тож бажаємо приємного перегляду журналу і вітаємо з особливим святом!