Вісник корпорації "Оболонь" №28 (спецвипуск до 35-річчя компанії) by Obolon

ВІСНИК КО Р П О РА Ц І Ї

№ 28

СПЕЦВИПУСК

ЗМІС Т

35 років для людини – це період становлення в особистій, сімейній, професійній сферах. 35 років для компанії – етап зрілості, остаточного формування репутації та закріплення на ринку. 35 років відданості одній справі – це не просто найвищий ступінь професійності, це – і є життя. У 80-му зовсім юні випускники технікумів та вишів навіть уявити не могли, що через третину століття стоятимуть не перед заводською прохідною, а перед офісом величезної національної корпорації, чий бренд знають на п’яти континентах. Оболонь, Obolon, 欧宝龙….

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

ПРЯМА МОВА

Шановні оболонці! Коли людина понад третину століття займається однією, улюбленою справою, то перестає ділити роки на ювілейні та звичайні. З плином часу усвідомлюється його вага і, оглядаючись на зроблене, стає зрозуміло, що життя прожите не дарма. Нам з вами є що залишити нащадкам – і матеріальні, і інтелектуальні, і духовні надбання. Їх значимість і масштаб усвідомлюються лише, коли зупинитись на мить і замислитися, порівняти, що було до і що ми маємо тепер. «Оболонь» – це не тільки корпорація, наш колектив – це не просто співробітники. За тривалі роки спільної праці ми стали однією родиною. Нас гуртували перемоги й загартовували невдачі. У період упровадження ринкових умов ми розпочали з чистого аркуша, маючи нечіткі уявлення, як створювати продукт і розвивати бізнес. Але на нашому боці були колосальна працелюбність і віра у свою справу. Озирніться навколо – усе це зроблене нашими руками. Був час, коли ми дуже активно вивчали чужий досвід, здобуваючи знання і знайомлячись із практиками, а нині закордонні гості приїздять в Україну, щоб дізнатися про наш досвід. Зі звичайного радянського пивзаводу ми збудували потужну національну корпорацію, добре знану у світі. Я думаю, що наш європейський рекорд серед заводів з виробництва 111,1 млн дал пива в 2008 році ніхто ніколи не поб’є. Проте, розвиваючи бізнес, ми не забули, хто ми та чийого роду. «Оболонь» у всі часи була компанією з людським обличчям. Ми ділилися з нужденними, допомагали тим, хто мав здібності та бажання створити щось громадсько корисне, якої би сфери життя це не стосувалося. Зрештою, «Оболонь» чи не найбільше заслуговує називатися українською компанією, бо завжди ми плекали національне зерно і традиції в усіх сферах суспільного життя. Нас знають у світі саме як

українську компанію. Ще до того моменту, як ми отримали свідоцтво №1 Фонду держмайна України, ми знали, що будуватимемо саме українську компанію, і вже тоді відчували дихання наших майбутніх конкурентів з числа міжнародних компаній. Що добре для «Оболоні», те добре й для України. Багато в чому ми були першими, приносили в нашу країну передові ідеї, інноваційні рішення та розробки. Ми робили це, бо прагнули створити найкращі напої, щоб світом ішла слава про український продукт. І ми бачили, як, розбудовуючи корпорацію, ми примножуємо суспільне благо. Нам за це не дякували, а досить часто навпаки – створювали перепони, але наша непохитна віра в правильність обраного шляху наближала нас до мети. Чи досягли ми мети? Я думаю, ми до неї наблизилися й кожен має змогу самостійно оцінювати зроблене. У своїй історії ми пережили розпад держави, зміну економічного устрою, глобальну кризу та війну. Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими. Я знаю: ми сильні. У нас є знання, досвід, віра та впевненість, і все це надає нам сили рухатися далі. 35 – не привід зупинятися. Це лиш коротка мить, щоб пригадати – іноді з посмішкою – минулі роки. Те, що здавалося складним і нездійсненим, уже давно стало історією, історією, яку творимо ми самі. Ми пишаємося кожним прожитим днем, кожним досягненням, кожною, навіть найменшою перемогою, і це дає нам упевненість у майбутньому. Плекаючи славне минуле, «Оболонь» іде вперед, молода духом, сповнена сил та прагнень досягти більшого. Нехай у кожного з нас буде достатньо сили, здоров’я та енергії, щоб упевнено долати цей шлях. Невпинного розвитку вам, оболонці, нових ідей та звершень разом, однією командою – вперед!

35 років: не привід зупинятися!

Слава «Оболоні»! Слава Україні!

Олександр Слободян

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

2 8 1

ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

Публічне акціонерне товариство м. Київ

ОБОЛОНЬ КРАСИЛІВСЬКЕ

Дочірнє підприємство м. Красилів, Хмельницька обл.

Дочірнє підприємство м. Фастів, Київська обл.

ДЯТЬКІВЦІ

Приватне акціонерне товариство м. Коломия, Івано-Франківська обл.

ПИВОВАРНЯ ЗІБЕРТА

8 ОБОЛОНЬ АГРО

Товариство з обмеженою відповідальністю

СОЛОДОВИЙ ЗАВОД Віддалене виробництво смт. Чемерівці, Хмельницька обл.

1989 рiк відкрив для

Київського пивзаводу №3 зійшла перша партія пива.

У 1982 рокi підприємство вийшло на потужність 8,7 млн дал пива.

У 1986 роцi на базі Київського пивзаводу №3 створено Пивобезалкогольне об’єднання «Оболонь». «Сухий закон» зменшив виробництво пива до 6,6 млн дал

колектив «Оболоні» взяв підприємство в оренду з правом викупу.

Восени 1990 року «Оболонь» відкрила для себе Америку: пиво Russkoye в з’явилося на полицях магазинів у США.

27 серпня 1992 року пивобезалкогольне об’єднання «Оболонь» отримало приватизаційне свідоцтво Фонду держмайна України №1.

БЕРШАДСЬКИЙ КОМБІНАТ

1998 рiк

«Оболоні» закордонні ринки: відбулася перша експортна поставка пива Zhiguli Beer до Великобританії.

1 липня 1990 року

Приватне акціонерне товариство м. Бершадь, Вінницька обл.

8 травня 1980 року з конвеєра

У 1992 роцi на ринок вийшов перший український бренд пива – ТМ «Оболонь».

У 1994 роцi компанія заснувала новий сегмент ринку – слабоалкогольні напої. Першим і найпопулярнішим коктейлем став легендарний «Джин Тонік». На конкурсі придбано ЛТП у Красилові, де згодом виріс завод європейського рівня.

У 1996-1997 роках «Оболонь» стає співвласником «Севастопольського пивобезалкогольного заводу», «Бершадського пивокомбінату», «Охтирського пивоварного заводу».

У 1997 роцi змонтовано перших 4 ЦКТ.

поклав початок аграрному напрямку у структурі компанії: у смт. Чемерівці Хмельницької області створюється наукововиробнича асоціація «Нива Оболонь», що проводить селекційну роботу, виведення, випробовування, промислове розмноження насіння перспективних сортів ячменю.

У сiчнi 2000 року на ринок вийшла ТМ «Живчик», що поклала початок категорії соковмісних напоїв з корисними властивостями і склала конкуренцію розкрученим світовим брендам.

К О Р П О РАТ И В Н А С Т Р У К Т У РА

3 9

«ОБОЛОНЬ АРЕНА» Спортивно-оздоровчий комплекс м. Київ

виробничих підприємств по всій Україні

ОХТИРСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД

Публічне акціонерне товариство м. Охтирка, Сумська обл.

6 тисяч +3 тисячі

ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС Віддалений цех м. Олександрія, Кіровоградська обл.

працівників усіх структур

торгових представників СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД НАПОЇВ

Публічне акціонерне товариство м. Севастополь, АР Крим

Пиво

Пивна дробина

Слабоалкогольні напої

Солод

Безалкогольні напої

Снеки

Вода

Вирощування великої рогатої худоби і свиней

Сільське господарство

ПЕТф

Вторинна переробка

Бандажна стрічка

У 2004 роцi із запуском нового варильного порядку та найбільшої в Європі лінії розливу пива потужністю 110 тис. пляшок на годину «Оболонь» увійшла до трійки найпотужніших пивоварень континенту.

У 2002 роцi в Олександрії на Кіровоградщині впроваджено проект переробки пластикових пляшок.

2008 рiк поклав початок створенню інтегрованої системи управління: «Оболонь» одночасно сертифікувала чотири системи

управління: ДСТУ ISO 9001:2001 (Системи управління якістю), ДСТУ ISO 22 000:2007 (Системи управління безпечністю харчових продуктів), ДСТУ ISO 14 001:2006 (Системи екологічного керування), ДСТУ-П OHSAS 18 001:2006 (Системи управління безпекою та гігієною праці). Встановлено європейський рекорд виробництва пива – 111,1 млн дал.

У 2009 роцi розпочав роботу новий солодовий завод у смт. Чемерівці Хмельницької області, модернізовано завод у Фастові із збільшенням потужності із 0,5 млн дал до 23,5 млн дал пива на рік.

У 2010 роцi корпорація «Оболонь» посіла 28 місце у світі за обсягами виробництва пива.

У 2013 роцi корпорація роз розпочала випуск ПЕТ-преформ та вийшла на ринок снеків з ТМ «Оболонські».

У 2014 роцi завдяки реалізації ряду енергоефективних та екологічних програм корпорації вдалось досягти максимального показника переробки та повторного використання виробничих відходів – 98%. В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

1980-1991.

Період становлення Історія створення «Оболоні» мала яскравий початок: пивоварня розпочала свою роботу під звуки олімпійського гімну, у якому є напуття: Зійди, розкрий себе і спалахни тут блискавкою На славу власної землі і неба.

Ці слова виявилися пророчими: зірка «Оболоні» спалахнула на небосхилі у світлі спортивних пристрастей і яскравих перемог. 80-го київське «Динамо» стало чемпіоном СРСР з футболу, а донецький «Шахтар» привіз в Україну союзний Кубок. Київські вчені розробили нову ЕОМ четвертого покоління, підтвердивши таким чином статус Києва як столиці передових комп’ютерних технологій, а на екрани вийшли «Пригоди Електроніка». Демонструючи відкритість, радянська влада відкрила кордони як для всіх бажаючих потрапити у країну, так і для тих, хто хотів виїхати. У магазинах з’явилися дефіцитні продукти та напої. У 1980-му на щойно збудованій Київській пивоварні №3 розпочав роботу молодий, сповнений завзяття та рішучості колектив. Його основу складали випускники Лохвицького, Львівського і Смілянського технікумів харчової промисловості, а також Свалявського політехнічного технікуму. Понад 60%

працівників на момент запуску заводу були молодші 28 років. Чимало з них прийшли одразу по закінченню навчальних закладів, багато вже були між собою знайомі зі студентських лав. Згодом на підприємстві виникло чимало сімейних пар, і ця традиція живе й досі. Серед сьогоднішнього середнього та вищого менеджменту є багато тих, хто починав у 80-х і пройшов усі кар’єрні щаблі. У цей період формувалося управлінське ядро майбутньої корпорації «Оболонь».

> % працівників на момент запуску заводу були молодші 28 років

1980 - 1991

Нова пивоварня, найсучасніше чеське обладнання, молоді спеціалісти – «Оболонь» потужно стартувала, щоб узяти

олімпійську висоту

ГОЛОВНЕ ПІДПРИЄМСТВО

ПИВОВАРНЯ ЗІБЕРТА

Публічне акціонерне товариство м. Київ

Дочірнє підприємство м. Фастів, Київська обл.

1980

1986

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

У 1974 році

Ключові факти

У 1977 роцi

тодішній голова Києва заклав першу цеглину в підмурівок солодівні. Згодом почали зводити елеватор і головний корпус.

стартував намив майданчика для будівництва заводу. Багато хто з перших працівників пивоварні починали свій трудовий шлях ще на цьому етапі.

30 березня 1980 року на Київському пивзаводі №3 розпочалася варка пива «Жигулівське».

8 травня 1980 року

з конвеєра зійшла перша партія пива. 12 листопада 1980 року відбулося офіційне відкриття Київського пивзаводу №3. Підприємство налагодило виробництво пива, безалкогольних напоїв, мінеральної води та солоду, сиропу для автоматів з газованою водою.

1 серпня 1980 року випустили новий сорт пива «Столичне».

1980 - 1991

У червні 1982 року завод вийшов на свою планову потужність – 10 млн дал пива

У 1986 роцi

на базі Київського пивзаводу №3 створено Пивобезалкогольне об’єднання «Оболонь».

1989 рiк

відкрив для «Оболоні» закордонні ринки: відбулася перша експортна поставка пива Zhiguli Beer до Великобританії.

У 1990 році

«Оболонь» відкрила для себе Америку: пиво Russkoye з’явилося на полицях магазинів у США.

27 серпня 1992 року

1 липня 1990 року колектив «Оболоні» взяв підприємство в оренду з правом викупу.

пивобезалкогольне об’єднання «Оболонь» отримало приватизаційне свідоцтво Фонду держмайна України №1.

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Спогади сучасників Раїса Лазаускас

Семен Фальківський

старший майстер варильного цеху, працює на «Оболоні» з 1980 року:

нині на заслуженому відпочинку, працював на «Оболоні» з 1977 по 2012 роки:

«Починалося все із двох варильних порядків, які могли робити 8 варок пива на добу. Ці чани працюють і досі, щоправда, під мідними «сорочками» стоїть уже сучасне обладнання. А тоді й ці чеські порядки для нас були новиною – ми щойно закінчили технікуми. Увесь колектив був молодий: прості варщики й майстри. Чехи проводили для нас стажування, давали інструкції, ділилися досвідом. Половину роботи доводилося виконувати вручну: вивантажувати дробину, задавати шишки хмелю, а потім багато прибирати. Уся робота варниці контролювалася й задавалася вручну, стояв великий пульт управління із численними кнопками та важелями. А вже в жовтні 1999 року встановили 3-й варильний порядок німецької фірми Ziemann, тоді й з’явилася перша автоматизована програма. З інтервалом у кілька років встановили 4-й і 5-й порядки, реконструювали 2-й, значно зросла потужність заводу. Нині найбільший 5-й порядок може здійснювати 11 варок пива на добу».

Валентина Комаренко заступник начальника виробничої лабораторії, працює на «Оболоні» з 1981 року: «Лабораторія – це місце, де результат залежить не лише від фаховості лаборанта, а й від наявності обладнання та його рівня. Пригадую, коли тільки прийшла працювати, у лабораторії були прилади для аналізу пива рефрактометр, PHметр і заторний аналізатор. Це дозволяло здійснювати простенький технікохімічний контроль. Сьогодні лабораторія оснащена контрольновимірювальним устаткуванням у кількості понад 300 одиниць. Значно зріс асортимент продукції, відповідно й збільшився обсяг робіт і штат працівників лабораторії. Щоб працювати з новітнім обладнанням, довелося проходити навчання в німецькому університеті Вайнштефан, а здобуті знання передавати лаборантам нашої та експериментальної лабораторій. Нині в лабораторії головного підприємства проходять обов’язкове стажування працівники корпоративних підприємств. Важливим рішенням останнього періоду стало проведення технологічних нарад після заводських дегустацій. Вони дозволяють колективно обговорити та вирішити багато питань завдяки присутності директорів, технологів, виробничників і механіків».

«У 1977 році я запропонував тодішньому директорові заводу набирати на роботу молодих спеціалістів без досвіду, мотивуючи тим, що люди, які працювали на інших пивзаводах, звикли до застарілого обладнання та технологій і їм буде важко переучуватися. Випускники ж працюватимуть з нуля, по-новому. Такий підхід дуже вразив чеських спеціалістів, які допомагали з монтажем. Вони запитували, як ми працюватимемо з цією молоддю. Коли досвідчений чеський пивовар Еміль Меліткі продегустував перше пиво, то сказав: «Вашу довіру ці хлопчики й дівчатка виправдали».

1980 - 1991

Продукція, що випускалася в 1980-1991 роках

Марія Яценко

ПИВО «Жигулівське», «Столичне», «Київське», «Українське», «Ювілейне». ВОДА «Оболонська», «Броварська». Лікувальні води з Кавказу: «Нарзан»,

завідувач центрального складу, працює на «Оболоні» з 1979 року: «Ми прийшли на завод після Лохвицького технікуму, усі молоді. Нам було дуже цікаво, і всі вибрали виробничі цехи: варильний, бродильний, лагерний, хоча пропонували і в лабораторію, де умови роботи були легші. Але нам цікавіше було в самому «серці» заводу. Пам’ятаю ще, як тут рили котлован, будували котельню, як ми возили плитку для бродильного відділення. Туди везеш повну тачку плитки, а назад на цій тачці трьох дівчат. Скільки тоді було сил, ентузіазму, молодого запалу! Ми були тут усіма – і будівельниками, і прибиральниками, і навіть охоронцями (коли завозили чеське обладнання, ми чергували і вдень, і вночі, навіть страшно було – тільки двоє на зміні, а довкола нова варниця). Перша варка була 30-31 березня 1980 року, ми працювали в три зміни, я тоді була варщиком на заторному котлі. Було і хвилювання, і страх, але все перемагала цікавість і молодість. Чехи нас навчали й усе показували, та й ми до того вже пройшли практику на інших пивоварнях. Мене, наприклад, направили на пивзавод «Очаково» під Москвою. Звісно, наша «Оболонь» на той момент була найновішою, найсучаснішою. Але й за таких умовах було багато ручної праці: самі висипали хміль із величезних тюків, навіть вручну перемішували, а потім мили чани і з внутрішньої сторони, і ззовні, натирали мідь до блиску. Так і зварили перше «Жигулівське» – смачно вийшло!».

«Боржом», «Арзні», «Нагутська», «Бадамли», «Вайхір». БЕЗАЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ «Живильна», «Евкаліптова».

ВІД РОБОТРОНІВ ДО ПК Унікальний колектив машино-лічильного бюро – Валентина Калітенко, Ольга Шийка та Антоніна Пустовойт – працює з перших днів народження «Оболоні». Починали трудовий шлях у тарному та цеху розливу, щоб потім зустрітися в машбюро, де разом працюють уже кілька десятиліть. Енергетика цих жінок не залишить байдужим нікого: вони з однаковим ентузіазмом згадують як веселі конкурси та колективні свята, так і суботники 80-х та розвантаження вагонів зі склотарою під дружній спів.

Валентина Калітенко, начальник машинолічильного бюро, працює на «Оболоні» з 1980 року: У 90-х колектив машбюро одним із перших познайомився з проявами технічного прогресу. На той час у цехах стояли роботрони, на яких друкувалися перфострічки. Останні доводилося вручну збирати в тарних цехах та експедиціях, щоб передати в обчислювальний центр телетайпом. Сьогодні з посмішкою згадуються часи «дикого капіталізму» в Україні, коли частина наших клієнтів розраховувалася не через банк, а готівкою, яку звозили на підприємство та здавали в касу в мішечках. З появою перших комп’ютерів стоси паперу та кількість ручної праці значно скоротилися, проте зріс обсяг інформації, яку доводиться опрацьовувати. До речі, перший комп’ютер на «Оболоні» з’явився саме в машбюро. Зараз із роботою, яку на початку 90-х виконували 7-8 людей, справляються четверо жінок, які працюють

у дві зміни.

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Пивоварня Зіберта

З історії корпорації, 1986 рік: на базі Київського пивзаводу №3 створено Пивобезалкогольне об’єднання «Оболонь», до складу якого ввійшли також Київський пивзавод №1, Київський пивзавод №2 (пивзавод на Подолі) та Фастівський пивзавод.

Найстаріше дочірнє підприємство «Оболоні» знаходиться в мальовничому, просякнутому духом історії куточку Фастова. Там, де століття тому розливали пиво в дубові бочки, нині розташувався сучасний красень-завод. Фастівська пивоварня, нині – «Пивоварня Зіберта», у 1986 році ввійшла до Пивобезалкогольного об’єднання «Оболонь». За словами директора пивоварні Любові Онищук, із цієї події розпочався новий етап у віковій історії підприємства. Входження до «Оболоні» врятувало фастівську пивоварню від занепаду, якого зазнали багато подібних заводів в Україні. Ольга Моголівець, комірник, працює на «Пивоварні Зіберта» з 1986 року: «Пригадую, якою незавидною була пивоварня у 86-му, коли я тільки прийшла сюди. До слова, на пивзавод місцеві спеціалісти не дуже прагнули потрапити через низьку зарплату та зношене старе обладнання. Роль навантажувача виконувала конячка, яка жила тут же на заводі в конюшні. Саме підприємство було невеликим і малопотужним. З початком змін, що прийшли на пивоварню наприкінці 80-х, ми відчули не лише покращення власного матеріального становища, а й побачили, як наводиться порядок».

Обсяги виробництва напоїв категорії БАН у 2014 році склали

1,136 млн дал

На початку нульових років на фастівській пивоварні стартувало масштабне технічне переоснащення. Завдяки 40 млн дол. інвестицій від «Оболоні» вдалося повністю оновити виробничу базу: встановлена нова варниця, ЦКТ, фільтри, обладнані цехи розливу та готової продукції, дано поштовх розвитку інфраструктури – компресорів, нових енергетичних мереж, водопідготовки тощо.

Загальна площа території пивоварні

1,9 га

1980 - 1991

На «Пивоварні Зіберта» варять справжнє німецьке пиво за Законом про чистоту пива 1516 року

Назва: «Пивоварня Зіберта» Форма власності: Дочірнє підприємство ПАТ «Оболонь»

Локація: м. Фастів, Київська обл. Рік заснування: 1906 Рік входження до складу корпорації: 1986

Еліна Лалетіна головний пивовар, працює на «Пивоварні Зіберта» з 1996 року: «Коли прийшла на підприємство, то там існувала ще стара виробнича база, було дуже багато ручної праці. Колектив налічував до 100 працівників. Пригадую танки відкритого типу, ручний налив у ПЕТф: у підвалі наливали напої у ПЕТ-пляшки, які вже видутими надходили з київського заводу. Ще була така екзотика, як бочкорозлив, коли цистерни, що приїздили на пивоварню, заправляли пивом. З 2000 року розпочалися зміни. Не можу сказати, що було відразу легко працювати на сучасному автоматизованому обладнанні, але в нас були хороші вчителі: з Києва приїздили технологи, які

разом із нами запускали нове обладнання, буквально ночували на пивоварні; допомагали німецькі спеціалісти, які здійснювали пуско-наладку».

Пиво: (ТМ «Zibert» («Zibert Світле», «Zibert Баварське», «Zibert Бочкове»), ТМ «Фастівське» («Фастівське Світле», «Фастівське Жигулівське»), ТМ «Оболонь» («Оболонь Біле», «Оболонь Пшеничне», «Оболонь Оксамитове»), ТМ «Zlata Praha» (Zlata Praha Cerne). Обсяги виробництва пива в 2014 році склали 8,7 млн дал. Безалкогольна продукція (напої ностальгічної серії «Ситро», «Лимонад», сучасні напої «Кола-нова», «Лайм», квас живого бродіння ТМ «Старокиївський»).

Потужність лінії з випуску напоїв у склотарі складає

20 тис.

пляшок за годину В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

1992-2004.

Технічний прогрес та інновації Дата 27 серпня 1992 року, за три дні після проголошення незалежності України, стала відправною точкою й початком побудови «Оболоні» як національної корпорації. Стартові умови для цього були неоднозначними: з одного боку, рішучість й амбітні прагнення колективу, з другого – найглибша за всю історію економічна криза.

За оцінками експертів Міжнародного валютного фонду, в 1994 році економічна ситуація в Україні була гіршою, ніж у будь-якій іншій країні, окрім воюючих. У 1990-1994 роках валовий національний продукт скоротився на 44%, обсяг промислової продукції – на 41%, національний доход – на 54%. Спад промислового виробництва тоді сягнув 27,7% – максимуму. Це не мало аналогів в історії. За даними Світового банку, у другій половині 1993 році рівень інфляції в нашій країні був найбільшим у світі і перевищував показники світових війн. Близько 64% населення опинилося за межею бідності. Наприкінці 90-х менеджмент молодої компанії визначив курс на технічне переоснащення підприємства. Для того щоб стати конкурентним, реалізовувати інновації й успішно розвивати експортну програму, необхідно було модернізувати виробничу базу та встановити нове сучасне обладнання. З цією метою «Оболонь» уклала кредитний договір з Європейським банком реконструкції та розвитку.

Ця подія стала прецедентом для українських компаній, оскільки контракт був підписаний без урядових гарантій, що свідчило про високий рівень довіри до «Оболоні» з боку одного з найбільших світових банків. Загалом переоснащення виробництва тривало на підприємстві з кінця 90-х років до середини 2000-х. За цей період «Оболонь» з радянського заводу перетворилася на найсучаснішу пивоварню в Європі.

40 млн дол. кредитних коштів ЕБРР компанія спрямувала на розвиток і технічне оновлення

1992 - 2004

Щоб стати першою, «Оболонь» інвестувала в технології , ідеї та

навчання людей

1994

ОБОЛОНЬ КРАСИЛІВСЬКЕ

1995

ДЯТЬКІВЦІ

1996

БЕРШАДСЬКИЙ КОМБІНАТ

1996

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД НАПОЇВ

Дочірнє підприємство м. Красилів, Хмельницька обл.

Приватне акціонерне товариство м. Коломия, Івано-Франківська обл.

Приватне акціонерне товариство м. Бершадь, Вінницька обл.

Публічне акціонерне товариство м. Севастополь, АР Крим

1996

ОХТИРСЬКИЙ ПИВОВАРНИЙ ЗАВОД Публічне акціонерне товариство м. Охтирка, Сумська обл.

1997

ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС Віддалений цех м. Олександрія, Кіровоградська обл.

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Ключові факти 90-ті

стали для «Оболоні» періодом активного виведення на ринок нових продуктів та форматів тароупаковки. У цей же період відбувається становлення першого національного пивного бренда.

Здійснивши потужний старт і збудувавши за мінімальний термін потужну національну компанію, «Оболонь» на початку нульових стала ласим шматком як для іноземних інвесторів, так і для внутрішніх рейдерів. Проте якщо перші робили спроби домовитися, то останні вирішили просто «віджати» бізнес у трудового колективу. Цей прецедент увійшов до підручників з економіки як перша рейдерська атака в новітній українській історії. Схема була доволі проста: у 2002 році інвестиційний фонд, який виступав в інтересах холдингу СКМ Рината Ахметова, розпочав таємну купівлю акцій в акціонерів компанії. Щоб афера була результативною, пропонувалася ціна за акцію, що в 5,3 разу перевищувала її номінальну вартість. Охочі продати знайшлися, і компанія недорахувалася близько 11% акцій. Цей випадок увійшов в історію не лише через широку відомість конфліктуючих сторін, а й тому, що вирішився він на користь «Оболоні», хоча й для цього довелося пройти суди всіх інстанцій. Завершилося все в у 2007 році рішенням Донецького господарського апеляційного суду на основі рішення Конституційного суду від 14.05.2005 року, який постановив, що акціонери закритих акціонерних товариств зобов’язані спершу запропонувати свої акції самому товариству і лише, коли воно відмовиться купувати акції, їх можна продавати третім особам. Таким чином, був створений прецедент, коли в напівдемократичному суспільстві виробник зумів відстояти свої права перед найбільшим олігархічним утворенням з потужними лобістськими можливостями.

У 1992 роцi

ТМ «Оболонь» стала одним з перших брендів незалежної України.

29 червня 1993 року на базі приватизації майна орендного підприємства Київський пивоварний завод «Оболонь» було створене та зареєстроване закрите акціонерне товариство «Оболонь». Акції товариства належали членам трудового колективу, які працювали на умовах оренди з викупом.

У 1993 роцi

оформивши юридичний статус компанії як закритого акціонерного товариства, менеджмент визначає кілька стратегічних напрямків розвитку: інноваційність, технологічне переоснащення й експортна експансія.

У 1994 компанія роцi заснувала новий сегмент ринку – слабоалкогольні напої. Першим і найпопулярнішим коктейлем став легендарний «Джин тонік» 1995 рiк

ознаменувався появою на українському ринку нової упаковки для наливу напоїв з поліетилентерефталату (ПЕТф).

1992 - 2004

1997 рік: «Оболонь» вперше в Україні отримала без гарантій уряду 40 млн дол. кредиту ЄБРР

Президент «Оболоні» Олександр Слободян та очільник ЄБРР Ж. Деларозьє після підписання кредитної угоди

У 1996 «Оболонь» уперше роцi представила кеги для HORECA.

У 2001 році

розпочинається випуск безалкогольного напою «Живчик Унік», який замість цукру містить елітну фруктозу.

Компанія запропонувала ще одну інновацію в таро-упаковці – розпочала випуск пива в жерстяній банці.

1998 рiк

У 2000 роцi

У 2002 роцi

поклав початок аграрному напрямку в структурі компанії: у смт. Чемерівці Хмельницької області створюється науково-виробнича асоціація «Нива Оболонь», що проводить селекційну роботу, виведення, випробовування, промислове розмноження насіння перспективних сортів ячменю. на ринок вийшла ТМ «Живчик», що поклала початок категорії соковмісних напоїв з корисними властивостями та склала конкуренцію розкрученим світовим брендам. в Олександрії на Кіровоградщині запущена лінія з переробки пластмасових пляшок, що поклало початок реалізації першого екологічного проекту корпорації.

Епоха 90-х

на % зменшився національний доход

на % скоротився валовий національний продукт

на % впав обсяг промислової продукції

64% населення опинилося за межею бідності

1993 році рівень інфляції в Україні був найбільшим у світі

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Андрій Ярешко директор з розвитку, працює на «Оболоні» з 2002 року:

Спогади сучасників Олександр Слободян президент корпорації: «Точкою відліку нової історії «Оболоні» є 1992 рік, коли ми отримали приватизаційне свідоцтво Фонду держмайна України №1. А в 1993 році з реєстрацією акціонерного товариства ми розпочали побудову потужної української національної корпорації. Нам довелося подолати багато труднощів, самостійно прокладати шлях, яким згодом пішли інші компанії».

Олександр Ячник корпоративний секретар, працює на «Оболоні» з 1996 року: «Мені довелося займатися супроводом придбання практично всіх корпоративних підприємств. Без перебільшення можу сказати: якби свого часу «Оболонь» не зацікавилася цими об’єктами, то вони повторили б сумну долю сотень підприємств, що стали «пустунками» або ж пішли на металобрухт. Корпорація інвестувала в ці підприємства великі кошти, привнесла сучасні технології, переоснастила й модернізувала виробничу базу, систематично навчає та підвищує фаховий рівень персоналу. Бершадський комбінат, Охтирський пивзавод, «Дятьківці» – ці підприємства наразі не просто прибуткові активи в корпоративній структурі, це – регіональні лідери з наповнення місцевих бюджетів, створення робочих місць і залучення нових технологій виробництва».

«З початку нульових «Оболонь» почала розбудову вертикально інтегрованої корпоративної структури, щоб забезпечити власні потреби й оптимізувати затрати. У результаті цього процесу були створені окремі замкнуті цикли, як, наприклад, вирощування пивоварного ячменю та виробництво солоду чи переробка ПЕТф і випуск бандажної стрічки зі вторинного пластика. Наступним етапом має стати диверсифікація бізнесу, тобто вихід на нові для корпорації ринки. У найближчій перспективі мова йде про реалізацію солоду та преформ і розвиток агровиробництва. Нині корпорація займає провідні позиції в сегментах продажів таких продуктів переробки, як бандажна стрічка та пивоварна дробина. Під час освоєння нових сегментів ринку FMCG доводиться експериментувати. Так, у 2013 році «Оболонь» випускала соки прямого відтиску. Цей проект наразі призупинений, але він має перспективи, зважаючи на популярний серед українців тренд здорового способу життя. У 2012 році корпорація вийшла на ринок снеків із житніми та житньо-пшеничними сухариками, які є супутнім продуктом до пива. Паралельно «Оболонь» розбудовує мережу фірмової торгівлі на рівні корпоративних підприємств».

Сергій Лупанов заступник начальника цеху розливу №1, працює з 2000 року: «У вересні 2003 року почався монтаж лінії розливу, відомої нині як 110-тисячна. Ми зібрали кращих спеціалістів з інших цехів, з нами постійно працювали інженери з KHS. У квітні 2004 року відбувся урочистий запуск. За висновком німецьких фахівців, це одна з найбільш вдалих ліній, на той час оснащена найновішими засобами автоматизації. І справді: щоб обслуговувати таку потужну лінію, на зміні потрібно лише 12-14 людей. Із унікальних особливостей нашої «110-тисячної» – відсутність тарного цеху та експедиції. Машини автоматично під’єднуються та синхронізуються з конвеєром, відвантажують тару або забирають готову продукцію. Усе це вимагає абсолютної точності, тому ми розробляли спеціальну логістику під цю лінію – із розрахунком до хвилини. Попри те, що ця лінія стала взірцем сучасних технологій для України, не обходиться без змін та вдосконалень. Минулого року до неї приєднали тунельний пастеризатор, який дозволяє досягти найкращої якості продукту, а також розпочали пакування в мультипаки. Цьогоріч успішно інстальована автоматизована система збору даних німецької фірми ProLeiT, що дозволяє в онлайн-режимі контролювати роботу лінії і бачити переміщення кожної пляшки. Установка такої ж системи в інших цехах, на експедиціях дасть змогу значно підвищити ефективність планування, управління виробництвом та запасами готової продукції».

1992 - 2004

Оксана Музика фахівець-аналітик відділу кредитування та аналізу, працює з 1980 року: «Я прийшла у службу продажів у 1998 році, до цього працювала в цеху розливу. Тоді як такої служби ще не було, існував тільки відділ збуту, не було й окремо логістики. Продукція вивозилася напряму із заводу, стояли черги машин по два тижні, оскільки попит перевищував пропозицію. Зрештою «Оболонь» мала змогу диктувати ринку свої умови, оскільки ми були беззаперечним лідером. Тоді були такі часи, що ми вручну виписували заявки, не мали змоги відслідковувати запаси на складі, систематизованого обліку як такого. Автоматизація почалася з 2000-х років, коли створили системи КУБ. Потім почалася реорганізація, запровадили оптово-торговельні бази в найбільших областях, згодом перейменували їх на представництва. Ці бази працювали як буферні склади і як продавці нашої продукції. Але й ця система була далека від досконалості, оскільки важко було контролювати кінцеві продажі й обіг продукції безпосередньо в торгових точках. Відтак була запроваджена сучасна система прямих продажів через дистрибуторські компанії, за якою працюють усі провідні виробники. Такий підхід дозволяє нам повністю контролювати продажі наших напоїв по всій країні, у кожному магазині, оперативно управляти залишками готової продукції та планувати виробництво. Із появою мобільних додатків та широким розповсюдженням інтернету всі заявки та показники продажів контролюються в онлайн-режимі, що підвищує ефективність роботи та рівень задоволеності наших партнерів і кінцевих споживачів».

Деякі етикетки продукції цього періоду

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Оболонь Красилівське Історія підприємства розпочалась у 1994 році з викупу в місцевого машинобудівного заводу недобудов і напівзруйнованих приміщень колишнього лікувально-трудового профілакторію. Велика територія і мінімум забудов дали можливість створити сучасне, потужне підприємство з нуля. За словами місцевих жителів, як тільки «Оболонь» прийшла на Хмельниччину й розпочала розвивати підприємства, регіон ожив та отримав нові перспективи розвитку. Спочатку корпорація створила тут виробничо-торговельну базу для реалізації напоїв у регіоні. На той час підприємство починалося з магазину, а закінчувалося складськими приміщеннями продукції з головного заводу. Щодня до віконця фірмового магазину на вулиці Будівельній з усієї округи приходили люди за «оболонськими» напоями. У грудні 1997 року відбувся перший пробний налив мінеральної води «Оболонська-2», а в січні 1998 року Красилівський завод розпочав повноцінну роботу з випуску води та безалкогольних напоїв. На 2005-2006 роки припадає період масштабної реконструкції з інвестиціями понад 12 млн євро. Збудовані нові цехи для встановлення двох 20тисячних ліній, відкрите купажне відділення, котельня з двома котлами, склад сировини та матеріалів, комфортний службово-побутовий корпус для потреб працівників. У 2007 році запустили розширене виробництво продукції, а роком пізніше на Красилівському заводі зафіксований перший рекорд з наливу напоїв – 13,8 млн дал. На Хмельниччині більше немає великих і потужних підприємств, що випускають алкогольну продукцію. І сьогодні дочірнє підприємство корпорації в Красилові сплачує до 70% акцизів області та формує 50% бюджету району. Тільки за минулий рік підприємство сплатило більше 90 млн грн податків до бюджетів усіх рівнів.

1992 - 2004

Назва: «Красилівське» Форма власності: Дочірнє товариство Локація: м. Красилів, Хмельницька обл. Рік заснування: 1994 Рік входження до складу корпорації: 1994

12 млн євро

інвестицій вклала «Оболонь» у Красилівський завод

13,8 млн дал

– перший рекорд з наливу напоїв на виробництві

90 млн грн

податків до бюджетів усіх рівнів сплачено в 2014 році

70% акцизів

області припадає на підприємство

50%

бюджету району формує Красилівський завод

Валерій Пейко, директор підприємства, працює з червня 1996 року: «Більше 9 років пропрацював на посаді технічного директора. З першого робочого дня в мене було чітке завдання: готувати завод до виробничої діяльності. Для цього заздалегідь у Прибалтиці була придбана лінію Gema для наливу у склопляшку. До сьогоднішнього дня обладнання розливає весь асортимент слабоалкогольних напоїв. А тоді ми у складі 9 фахівців з молотками та плоскогубцями «розбивали» ящики з обладнанням, вивчали документацію та шукали потрібне місце для подальшого монтажу. На початку розбудови наша команда працювала на випередження проекту, пропонуючи варіанти та нові можливості. Цьогогіч Красилівському підприємству виповнюється 21 рік, а столичній «Оболоні» – 35. Тож для нас головний завод – мов та старша сестра, яка «викохала» наше підприємство, поставила на ноги та продовжує про нас дбати». Лариса Пархомчук, заступник директора технічного по виробництву, працює на підприємстві 18 років: «На заводі я з початку запуску виробництва. Згадую, як у свій перший робочий день побувала в цеху. Тоді на одному кінці будівлі працював трактор, а на іншому – проводили монтаж обладнання. Перший налив відбувся 31 грудня 1997 року. Тоді ми раділи 300 ящикам води, а сьогодні вже маємо 5400 ящиків за зміну. Із першого дня роботи перед нами стояло безліч завдань. Ми випереджали час і попит споживачів, освоївши випуск сучасних напоїв-ізотоніків («Оболонська-2» з женьшенем, смородиною) та слабоалкогольну продукцію. Але найбільша наша перемога, коли нам довірили налив «Живчика». І наш аналог був ідентичним напою київського заводу! Запуск лінії, наладка виробництва завжди була під пильним оком фахівців столичної «Оболоні», та все ж у багатьох речах ми були самостій-

ними. Сьогодні ми вдячні всім, хто розділив з нами і переживання, і смак радості, і пройшов етапи впровадження інновацій». Володимир Гавриш, директор комерційний: «Восени 1997 року почав працювати механіком Красилівського заводу. На той час на підприємстві були старенькі ЗІЛ, КамАЗ, ще два газони й один легковик ВАЗ-2104. Ми розпочали фактично з нуля створювати свій автотранспортний цех. Пригадую, як з Києва виділили «підношений» МАЗ і причіп, щоб возити воду з Сатанова. Тоді, як і сьогодні, на Красилівському розливали «Збручанську». І от чи сніг, чи дощ – потрібно було привезти цю воду. А хто бував у Сатанові, добре знає, яка там місцевість. Та ми долали всі дороги на перевіреному МАЗі, за що прозвали його «Орликом». Це історичне авто! Запитайте когось із заводу про «Орлика», і вам розкажуть не одну добру байку. З часом ми дійшли й до великого автотранспортного цеху. Це сьогодні всіх, хто буває на заводі, тішить його порядок і благоустрій. А в ті часи неможливо було пройтися територією без гумових чобіт – невід’ємного елемента корпоративного стилю. Та попри всі складнощі, колектив був жвавим і сповненим віри в майбутнє». Тетяна Ляшок, приймальник-здавальник, працює на Красилівському заводі 21 рік: «Одразу після придбання в 1994 році на території заводу відкрили магазин фірмової торгівлі «Оболонь». І я влаштувалася продавцем. На той час київське пиво – це було престижно й торгова точка викликала фурор в регіоні. За добу ми продавали вагон пива! Одного разу приїхав покупець і придбав повний запорожець пива «Оболонь Світле». Пляшки були насипом у салоні, і лише місце водія було вільним. Тоді авто ледве рушило. Ця історія й дотепер підіймає настрій».

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

ПрАТ «Дятьківці» Підприємство, засноване у 1868 році австрійським інженером Якубом Бреттлером на березі річки Прут. За свою тривалу історію приміряло різні ролі. Спочатку це була пивоварня, згодом заводвипускав солод, напої та мінеральну воду. У 1996 році «Дятьківці» розпочали новий етап: уже у складі національної корпорації «Оболонь» освоїли новий для себе вид діяльності – випуск сухариків. Сьогодні на Дятьківцях трудяться понад 100 співробітників. Це єдина команда однодумців, які щодень своєю працею творять новітню історію заводу. Підприємство поставляє продукцію корпорації «Оболонь» у понад 1200 торгових точок Косівського, Снятинського, Городенківського, Коломийського районів та м. Коломиї, а також активно розвиває програму продажів кегового пива. Тетяна Хребет, технічний директор, працює на ПрАТ «Дятьківці» з 1990 року: «Ще за Союзу ми проводили перевірку охорони праці на заводі. З того візиту мені найбільше запам’яталися гори пляшок на вулиці перед теперішнім складом готової продукції. Склотара була новою. Але чому пляшки були насипом на території, я так і не наважилась запитати. Робота на пивзаводі була цікавою. Розливали на той час і пиво, і водичку. З появою «Оболоні» на Дятьківському заводі починається новий

Назва: «Дятьківці» Форма власності: Приватне акціонерне товариство Локація: м. Коломия, Івано-Франківська обл. Рік заснування: 1868 Рік входження до складу корпорації: 1996

етап – виробництво пивного солоду. Солодівня знаходилась у приміщеннях, збудованих за австрійських власників. Навіть зараз на стелі збереглися ще ті автентичні зведення. У 1997 році я відповідала за налагодження переробки пивного ячменю. Зерно – то як дитя. Ти відчуваєш, як воно живе, як воно росте й дихає. Проте на солодовні не було достатньо холоду для пророщування зерна, і на літо виробництво зупинялося. І в період останньої замочки в нас була гарна традиція: дівчата із цеху плели вінки й дідухи з ячменю нового врожаю і колективом влаштовували «проводи» – закривали солодовий сезон». У 2013 році на коломийському підприємстві розгорнули сучасне снекове виробництво. Здавалося, зерно і надалі супроводжує завод, але в дещо інакшому статусі та вигляді. «Дятьківці» налагодили випуск пшеничних і житніх сухариків під ТМ «Оболонські», як чудової партії до пива. Роман Остяк, директор ПрАТ «Дятьківці»: «У 1999 році обійняв посаду комерційного директора на Дятьківському заводі. Плани були амбітними, хотілося щось змінити не лише для підприємства, а й для людей, регіону. Згадую, що за перший місяць роботи реалізували напоїв більше, ніж за півроку попередніх продажів в Івано-Франківській області. І сьогодні

продукція компанії лідирує в чотирьох районах Франківщини. Коли я почав працювати, на підприємстві фактично нічого не виробляли. Дятьківці були продуктовою базою напоїв «Оболоні» на заході країни. Та й не було жодних умов навіть для працюючих. Не було ні комп’ютерів (опрацьовували заявки в ручному режимі), ні опалення для обігріву в холодну пору. Отож кожен наступний крок уперед був як особистий виклик. «Оболонь» прийшла в Коломию тоді, коли Дятьківський завод просто собі «лежав» і не подавав ознак життя. Колишній пивзавод ніколи не входив у десятку найбільших платників податків, а наразі ми треті в Коломийському районі. За свій трудовий шлях у стінах заводу найбільше запам’ятався запуск виробництва сухариків. Тоді це були стислі терміни проекту й довелося напружено працювати. Але найдужче хотілося зберегти виробничий статус підприємства. Я не знаю, 35 років – це багато чи мало для компанії. Думаю, усе-таки «Оболонь» – молоде підприємство. І хочеться, щоби з кожною зміною облич усі ті найкращі «оболонські» традиції зберігались і продовжувались. Нехай компанія буде модною, перспективною, українською і такою, що дбає про людей. А я впевнений, що люди будуть віддавати себе цілком, відчуваючи підтримку й повагу».

Обсяги виробництва напоїв категорії БАН у 2014 році склали

1,136 млн. дал.

Площа території підприємства –

Роман Остяк, директор ПрАТ «Дятьківці»

2,507 га

У 2014 році обсяг виробництва снеків склав

197,8 т

1992 - 2004

Назва: Бершадський комбінат Форма власності: Приватне акціонерне

Бершадський комбінат «Бершадський комбінат» має вікову історію. Спочатку він був невід’ємною частиною місцевого спиртзаводу, згодом став окремим підприємством. У перші роки незалежності завод боровся за виживання, і лише входження до складу корпорації «Оболонь» у 1996 році стало запорукою подальшого розвитку. Нині підприємство спеціалізується на випуску слабоалкогольних напоїв класичної та нової серій, а в 2014 році освоїло випуск безалкогольної продукції – «Лимонад», «Ситро» та «Лайм» у склопляшці 0,5 л. Значний обсяг інвестицій від «Оболоні» дозволив провести реконструкції виробничих цехів, встановити нові лінії та обладнання. Наприклад, для випуску напоїв лінійки ТМ «RIO» було інстальовано спеціальне обладнання для оформлення пляшок етикеткою sleeve.

Локація: м. Бершадь, Вінницька обл. Рік заснування: 1909 Рік входження до складу корпорації: 1996 Комбінат спеціалізується на випуску безалкогольних і слабоалкогольних напоїв та має унікальне обладнання для оформлення пляшок етикеткою

«Бершадський комбінат» підтягнувся до рівня київської пивоварні й за показниками якості управління. Наразі якість продукції та відповідність найвищим стандартам забезпечують дві сертифіковані системи управління – ISO 9001 (Система управління якістю) та ISO 22000 (Система управління безпечністю харчових продуктів). Останніми роками підприємство демонструє позитивну динаміку: виробництво напоїв у 2013 році склало 401,8 тис. дал (приріст склав 1,8% до 2012 р.), у 2014 році – 447,7 тис. дал (+11,4% до 2013 р.). Зараз тут працюють близько 100 осіб. Хоч завод і невеликий, він відіграє значну роль у житті регіону. На сьогодні «Бершадський комбінат» є одним із найбільших платників податків у Вінницькій області. Щороку до бюджетів різних рівнів ним сплачується понад 24 млн грн.

Севастопольський завод напоїв Перші згадки про Севастопольський пивоварний завод датуються 1916 роком. Це одне з найстаріших підприємств Севастополя та Криму загалом. Завод розташовувався в Делагардовій балці, де були збудовані дві кам’яні споруди – пивний та безалкогольний цехи. Виробництвом пива та квасу займався відомий кримський пивовар Ісидор Полотай. У 1936 році на місці старої пивоварні збудували новий завод напоїв, потужність якого складала 2500 л напоїв на рік, але під час Другої світової війни він був на 90% зруйнований. У 1948 році його відбудували, там працювали 73 людини, які випускали 25 тис. дал пива та 10 тис. пляшок фруктових вод. Після реконструкції у 1965

товариство

році потужність заводу збільшилася до 1 млн дал, випускалося 7 сортів пива. У середині 90-х років завод опинився на межі банкрутства, але ситуацію врятувало входження до структури корпорації «Оболонь» у 1996 році. Завдяки інвестиціям на підприємстві проведена реконструкція технологічного обладнання: встановлено лінії розливу у ПЕТ-пляшки та кеги, нові повітряні та холодильні компресори, сучасну систему водопідготовки. Загальний обсяг випуску напоїв зріс до 1,5 млн дал. У 2006 році виробництво пива було зупиненей завод повністю переорієнтувався на випуск безалкогольних напоїв корпорації «Оболонь». Зараз колектив підприємства налічує близько 200 осіб.

sleeve

Назва: Севастопольський завод напоїв Форма власності: Публічне акціонерне товариство

Локація: м. Севастополь, АР Крим, Україна Рік заснування: 1916 Рік входження до складу корпорації: 1996

1 1,5 до

млн дал

зріс загальний випуск напоїв після інвестицій «Оболоні»

Окупація Росією Криму в 2014 році поставила під питання виживання українських підприємств на півострові. Фактично весь бізнес опинився в ізоляції від світу, що унеможливлює його подальший розвиток. Севастопольський завод напоїв – це українське підприємство, частина корпорації «Облонь», і ми віримо, що він таким і залишиться.

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Назва: «Охтирський пивоварний завод» Форма власності: Публічне акціонерне товариство

Охтирський пивоварний завод

Локація: м. Охтирка, Сумська обл. Рік заснування: 1913 Рік входження до складу корпорації: 1997

«Охтирський пивоварний завод», заснований у 1912 році, нині випускає пиво, мінеральну воду та безалкогольні напої. Вікова пивоварня розташована в самому серці Охтирки. Збудована за німецьким типом, вона залишилася наразі єдиною працюючою пивоварнею на Сумщині в першу чергу завдяки входженню до структури «Оболоні» в 1997 році. Підприємство отримало інвестиційні ресурси, технічну й технологічну допомогу, була проведена модернізація виробничих потужностей. Навіть незважаючи на складний економічний стан, підприємство продовжує модернізацію та встановлення нового обладнання, щоб удосконалювати якість кінцевого продукту. Упровадження інновацій у виробництво дозволило скоротити споживання природного газу, електроенергії та води. Охтирський завод одним з перших у корпорації встановив твердопаливний котел для отримання теплоенергії на виробничі та побутові потреби. У якості палива використовують відходи деревини. Такі заходи є більш економними й менш затратними для компанії, бо від 3-4 кг спалених відходів деревини компанія отримує такий же обсяг тепла (0,008 Гкал), як і від згорання 1 м3 газу. Охтирський пивзавод здійснює випуск пива (ТМ «Охтирське»), безалкогольних напоїв (ТМ «Живчик» та ностальгічна серія), мінеральної води (ТМ «Охтирська») та солоду. Власна ТМ «Охтирське» є локальним брендом, дистрибуція якого включає сусідні Сумську, Харківську, Полтавську та Дніпропетровську області й столичний регіон, у 2009-2004 роках експортувалося до Росії. Охтирські пивовари виконують активну роль у соціально-культурному житті краю. Підприємство щороку ініціює та підтримує проведення міського свята «Травень Фест», постійно організовує конкурси серед учнівської молоді задля популяризації ТМ «Живчик».

Рімма Мироненко, директор з економіки: «90-ті були дуже складними для підприємств, чимало з них пішли на дно, не витримавши випробовувань кризою. Така ж доля чекала й на наш завод, якби в 1997 році нам не випав єдиний шанс зберегти статус працюючого підприємства – приєднатися до «Оболоні». І ми цим шансом скористалися: завод набув другого дихання, почав розвиватися. Завдяки інвестиціям «Оболоні» ми реконструювали виробництво, маємо власні торгові марки, що користуються попитом у регіоні. Наші краяни люблять і поважають «Оболонь» не лише за смачні напої, а й за підтримку Охтирської пивоварні та перспективи подальшого розвитку. Ми дуже вдячні за це «Оболоні». Бажаємо корпорації рости, зміцнюватися та сміливо дивитися в майбутнє!».

2004 рік: реалізовано проект виробництва безалкогольних напоїв, який забезпечив реінжиніринг номенклатури Охтирського пивзаводу та вихід на всеукраїнський ринок

2010 рік: обсяг виробництва зріс більш ніж у

60 разів порівняно з 1997 роком та в

13 разів – до 2000 року

1992 - 2004

Назва: Виробничий комплекс Форма власності: віддалений підрозділ ПАТ «Оболонь»

Олександрія

Локація: м. Олександрія, Кіровоградська обл. Рік заснування: 1996, Олександрійська торговельна база ЗАТ «Оболонь»

Рік входження до складу корпорації: 1996

За сухою назвою «Виробничий комплекс» в Олександрії стоїть одразу кілька різнопланових виробництв «Оболоні». Ще у вересні 1997 року тут розпочалося виробництво 20- і 30-гніздових полімерних ящиків. Через рік налагодили випуск контрольних кришок на кеги, а згодом – фірмових зелених і помаранчевих ящиків для упаковки пива та слабоалкогольних напоїв. У 2002 році розпочала роботу лінія з переробки вторинних ПЕТф-пляшок, що поклало початок програмі зі зменшення впливу на довкілля. Щомісяця на підприємство надходить у середньому 2,5 млн пластикових пляшок, які подрібнюються на так званий флекс. Якщо раніше корпорація експортувала його як сировину для подальшої переробки, то в 2008 році було прийняте рішення випускати готовий продукт із доданою вартістю. Було придбане німецьке обладнання та дан старт випуску кріпильно-пакувальної стрічки зі вторинної ПЕТф-сировини. Виробництво слабоалкогольних напоїв в Олександрії розпочалося в 2007 році після придбання майнового комплексу місцевого пивзаводу та його модернізації. Сюди з київської пивоварні «переїхала» на постійне місце дислокації лінія розливу САН у склопляшки. З 2008 року підприємство почало виробляти безалкогольні напої в ПЕТ-пляшках і кегах. А на початку 2015 року на підприємстві розпочали виробництво питної води.

У 2012 році в структурі комплексу був збудований фактично новий завод з випуску полімерних заготовок (преформ) для ПЕТф-пляшок. За добу виробляється до 1 млн преформ п’яти різних кольорів двох типорозмірів за вагою. Із запуском цього виробництва «Оболонь» на 70% забезпечила власні потреби у преформах зазначених типорозмірів. Володимир Шклярук, директор виробничого комплексу в Олександрії, очолює підприємство з жовтня 1996 року: «Виробничий комплекс має вигідне географічне розташування з точки зору логістики – Олександрія знаходиться в центрі України. І хоча потужність регіону сьогодні значно скоротилася, проте «Оболонь» постійно розвиває виробництво, упроваджує нові види діяльності та створює робочі місця. Ми починали з невеликого цеху й завдяки інвестиціям «Оболоні» сьогодні маємо високотехнологічне виробництво. Я та багато інших колег горді з того, що ми причетні до потужного розвитку Олександрійського підрозділу ПАТ «Оболонь» у цей період. Вироблені 35 млн дал. напоїв за останні 8 років та 530 млн шт. преформи за 2,5 роки – це предмет відповідальної професійної роботи нашого колективу в загальні результати досягнень колективу корпорації».

Площа виробничих підрозділів –

76,2 тис. м2

Володимир Шклярук, директор

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

2005-2015…

Сталий розвиток Зараз багато говорять про те, що популяризація бренда України у світі має стати рушійною силою економіки та просування вітчизняних товарів. Але ще задовго до початку процесу брендингу нашої держави «Оболонь» робила можливе й неможливе, щоб усі знали: українська продукція – найкраща. Наприкінці 90-х в України вже були власні гроші, конституція, перший космонавт, членство в Раді Європи та позитивна динаміка зростання ВВП. Проте політичні скандали один гучніший одного не дозволяли країні в позитивному світлі представляти свій бренд на світовій арені. Низький туристичний інтерес та незначна інвестиційна привабливість, незрозуміла система управління, низькофаховий людський капітал – усі ці фактори не сприяли популяризації бренда України у світі. Проте вже тоді країна мала чим здивувати й насправді дивувала іноземців – своїм експортним капіталом. Мова не йде про сировинний експорт, підконтрольний фінансово-олігархічним групам. Ідеться про кінцеві продукти, створені українцями й успішно виведені на глобальний ринок. У ТОП-10 – «Оболонь», яка була першою ще задовго до появи відомих брендів ласощів, горілки та курятини. Починаючи із середини нульових «Оболонь» щороку посилювала позиції в Росії – найбільшому експортному ринку. Дійшло навіть до того, що журі Большого московського фестивалю отримало «рекомендацію» від уряду Москви переглянути ситуацію, коли «оболонські» сорти пива зібрали найбільшу кількість призових номінацій. Перший дзвіночок пролунав у 2004-му, коли «Оболонь» зіткнулася з вимушеними простоями на україно-російському

кордоні саме через її явну українськість, що вже тоді невимовно дратувала кремлівську владу. На внутрішньому ринку корпорація вибудовувала власний портфель брендів: hike, «Десант», Zibert, «Прозора». Корпорація розпочала співпрацю зі світовими пивними гравцями в частині ліцензійного випуску пива. «Живчик» створив унікальний прецедент, коли національна марка на рівних конкурує з розкрученими світовими брендами. Паралельно корпорація будувала вертикально інтегровану структуру. Розвиваючи основне виробництво, менеджмент, щоб мінімізувати ризики, розпочав освоєння нових ринків. Щоб забезпечити власні потреби в сировині, був реалізований наймасштабніший в історії компанії проект будівництва солодового заводу.

«Оболонь» –

незмінний лідер з експорту пива

2005 - 2015…

Запас міцності «Оболоні» пройшов випробовування глобальною кризою 2008-го і сьогодні гартується в умовах окупації частини територій України. Але в компанії переконані: те, що нас не вбиває,

робить нас сильнішими

ОБОЛОНЬ АГРО Товариство з обмеженою відповідальністю смт. Чемерівці, Хмельницька обл.

2006

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Ключові факти

2010 рік:

«Оболонь» посідає -е місце за обсягами виробництва пива у світі

У 2005 роцi

розпочатий випуск ТМ «Десант» і «Прозора»

У 2007 здані в роцi експлуатацію нові виробничі порядки: варильний, лінії розливу в ПЕТ, склопляшки та жерстяні банки Створено 6 тисяч робочих місць і ще близько 100 тисяч – у суміжних галузях

2008 рiк: одночасно сертифіковані чотири системи управління: ДСТУ ISO 9001:2001 (Системи управління якістю), ДСТУ ISO 22 000:2007 (Системи управління безпечністю харчових продуктів), ДСТУ ISO 14 001:2006 (Системи екологічного керування), ДСТУ-П OHSAS 18 001:2006 (Системи управління безпекою та гігієною праці). Вперше в Україні розпочали сушку пивної дробини. В Олександрії впроваджене перше в Україні виробництво пакувальної стрічки на основі переробки пластмасових пляшок.

2005 - 2015…

1,4 млрд грн податків та зборів на рік сплачує Київський завод

У 2009 роцi

офіційно відкритий солодовий завод у смт. Чемерівці Хмельницької області потужністю 120 тис. тонн солоду на рік.

На ринок вийшла ТМ Zibert У 2010 роцi

корпорація подарувала друге життя пиву «Жигулівське»

2011 рik

поклав початок співпраці Molson Coors Brewing Company та корпорації «Оболонь» з випуску британського пива Carling

У 2012 розпочато випуск роцi ТМ Zlata Praha

«Оболонь» – найбільший національний виробник напоїв в

Україні

У 2013 роцi

«Оболонь» – найпотужніше підприємство з випуску пива в Європі

«Оболонь» вийшла на ринок снеків з новою торговою маркою сухариків «Оболонські»

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Спогади сучасників Ігор Булах

Сергій Блощаневич

Генеральний директор, працює на підприємстві з 2004 року:

голова Наглядової ради, працює на «Оболоні» з 1988 року:

«Україна перебуває на зламі епох, «Оболонь» – на порозі змін. Ми готові й далі інвестувати в економіку країни, створюючи тим самим суспільне благо й основу для економічного добробуту населення. Ми хочемо, щоб нарешті запрацювала прозора та зрозуміла модель для бізнесу. Нам потрібно небагато: можливість планувати, працювати, заробляти для себе й виконувати свої зобов’язання перед бюджетом. Те, що ми вміємо працювати, – факт, доведений роками нашої історії. Ми жодної копійки не вивели з країни. Навпаки, ми вкладаємо в майбутнє наших дітей і наших співвітчизників. «Оболонь» – це тисячі українців, які знають, як господарювати на своїй землі. Я пишаюся тим багажем знань, досвіду, ідей, який ми накопичували роками, і схиляю голову перед тими, хто протягом 35 років щодня чесно працює в стінах «Оболоні».

«У більшості людей першою асоціацією при згадці «Оболоні» є пиво. Проте цей масштаб діяльності ми пройшли ще років 15 тому. Зараз «Оболонь» – це складний і багаторівневий механізм, що працює за чіткими принципами. Перше – це чесність і прозорість. Друге – господарська ефективність і дбайливе ставлення до ресурсів. Третє – український характер компанії, який передається в усьому, що ми створювали. Четвертий – розвиваючись самі, ми розвиваємо суспільство. Ці нехитрі принципи покладені в основу сталого розвитку «Оболоні», вони наповнюють образ компанії – щирого, дбайливого українського господаря. Такими є й люди, які тут працюють. Роки роботи пліч-о-пліч зблизили нас як одну родину: ми радіємо з успіхів колег і співчуваємо в скрутну хвилину. Я вірю, що ми збережемо цю душевну атмосферу на довгі роки».

Надія Фролова начальник експериментальної лабораторії, працює з 1979 року: «З 1994 року лабораторія існує як окремий підрозділ, що здійснює розробку нових видів продукції, вдосконалення технологій та виробництва. У наших стінах створювалися слабоалкогольні напої, бірмікси, серія «Живчик» тощо. Останнім часом розробляємо близько 30 нових продуктів на рік. Особливою сферою роботи в експериментальній лабораторії є розведення чистої культури дріжджів. Це дуже кропіткий процес, що потребує найвищої кваліфікації мікробіологів, адже від чистоти дріжджів напряму залежить смак та якість нашого пива. Також ми здійснюємо аналіз і дослідження всіх перших партій напоїв – як у природних умовах, так і в «екстремальних». Наприклад, у нас є камера штучного старіння, у якій напій проходить справжній «стрес-тест» на стійкість до впливу температури, сонячного світла тощо».

Галина Ноль заступник начальника експериментальної лабораторії, працює з 1982 року: «Я добре пам’ятаю, як у 80-ті ми починали із приготування товарних сиропів, квасу живого бродіння. Тоді в нас було тільки два постачальника екстрактів. Згодом почали співпрацювати з європейськими компаніями, а зараз в нашому арсеналі сотні різних смакових екстрактів. Але процес пошуку альтернативної сировини ніколи не припиняється – щороку ми тестуємо близько 15 нових зразків, щоб вибрати найкращий і за якістю, і за ціною».

ВІДГ УКИ

Із книги відгуків Щодня на пивоварню «Оболонь» приходять десятки гостей: студенти, партнери, звичайні туристи, VIP-персони та представницькі делегації. Лише за останнє десятиліття «Оболонь» відвідали понад 125 тисяч осіб. За традицією, чимало гостей залишають свої враження в Книзі відгуків, що знаходиться в дегустаційній залі. Це як сімейний альбом: у словах гостей на сторінках Книги відгуків оживає історія пивоварні*. Іван Драч

Pintahiiva Eury, Finland

20.04.1999 рік

23.06.2009 год

Я вперше був на «Оболоні», І сльози бризнули солоні, Що я тут вперше дурнем був, А мудрості таки здобув!

Большое спасибо за экскурсию. «Оболонь Светлое» – качественное и вкусное пиво. Это вкус финнов. Производство на высшем уровне, особенно впечатлила линия №7 – такого в Скандинавии нет. Очень хочется, чтобы «Оболонь» можно было найти и у нас.

Представители немецко-чешской фирмы «Химтек» высоко оценили качество Вашей продукции. Желаем творческих успехов и хорошего сотрудничества во всем новом. 5.09.1996 год

Петро Порошенко

Володимир Чемерис

Володимир Ткаченко

З побажанням перемог. «Оболонь» має стати монополістом виробництва пива в Європі.

міністр економічного розвитку і торгівлі, 04.05.2012 рік З повагою до Вашої праці!

директор представництва «Арселор Міттал Кривий Ріг», 18.07.2013 рік Слава національній компанії «Оболонь»!

Генеральный представитель IFF в Украине Когда-то были первыми из тех, кто начинал работать с «Оболонь». Теперь боремся за право быть с Вами полноценными партнерами. Верим в нам общий успех!

Вильнюсская торгово-промышленная и ремесленная палата 03.07.2013 год Ваше предприятие заслуживает восторга! Мы желаем Вам самых лучших результатов и стойкости против самых неприятных ветров!

Депутатська група «Реформи» – «Вперед, Україно»,

Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни)

17.04.1997 рік

11.12.2014 рік

Ми щиро хочемо, щоб уся Україна захміліла від «Оболоні», а після цього і вся Європа. І щоб ця Європа стала Оболонню – «місциною, яка буде залита повінню», але повінню Вашого пива.

Колектив підприємства висловлює щиру подяку за проведену оглядову екскурсію та високу якість продукції.

Академік Ігор Юхновський 6.11.2007 рік Я вражений чудовою технологією і розмахом виробництва. Я знаю і поважаю Олександра В’ячеславовича, і мені дуже подобається дружня атмосфера у цьому великому колективі.

Головне управління розвідки МО України 5.05.2008 рік Із вдячністю за якісний вітчизняний продукт. Ми знаємо, що «Оболонь» – наше пиво! Будемо разом завжди! * цитати наведені з дотриманням авторської стилістики В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

Агровиробництво Через двадцять з лишком років після здобуття незалежності в Україні нарешті згадали про аграрний потенціал як один зі стратегічних напрямків розвитку країни в майбутньому. Родючі чорноземи житниці Європи, здатні нагодувати весь світ, знову стали привабливими для внутрішніх і зовнішніх інвесторів. На «Оболоні» завжди пам’ятали про потужний аграрний потенціал України та зробили на нього ставку ще наприкінці 90-х років. Аграрний бізнес корпорації, закладений у 1997 році на Хмельниччині, значно збільшив масштаби й охоплює наразі кілька напрямків. На зерновій ниві працюють науково-дослідне господарство «Нива Оболонь», що здійснює дослідницьку роботу з селекції сортів пивоварного ячменю, насіннєвий завод у Закупному для зберігання сортового ячменю, товариства «Оболонь Агро», агрофірми у с. Іванківці та с. Залісся, в обробітку яких перебувають близько 17 тис. га посівних площ та одна з найбільших в Європі солодівень із потужністю випуску 120 тис. тонн солоду на рік. Завод випускає ячмінний, пшеничний і житній солод. На підприємстві встановлене обладнання з 15 країн світу та впроваджено близько 50 інноваційних рішень. Загальний обсяг інвестицій у солодовий завод склав 100 млн доларів. Розвиваючи в регіоні тваринництво, «Оболонь» відновила роботу тваринницьких комплексів в 11 селах трьох районів Хмельниччини, у тому числі 7 молочно-товарних ферм для ВРХ з новим сучасним обладнанням. Наразі в селі Сокиринці добудований другий блок молочно-тваринного комплексу та триває реконструкція в Почапинцях. Сукупно агропідприємства «Оболоні» утримують 2432 голів ВРХ, зокрема 690 корів, та 5430 свиней. Паралельно із зерновими агроструктури вирощують сільськогосподарські та лікувальні культури, займаються бджільництвом.

Будівельний кран, який свого часу брав участь у монтажі київської пивоварні, також трудився й над зведенням солодового заводу в Чемерівцях.

АГРОВИРОБНИЦТВО

Андрій Вінярський апаратник хімводоочищення, працює з 2002 року:

Михайло Жила директор ТОВ «ОболоньАгро»: «Свою діяльність ми розпочали в 2006 році з обробітку 350 га. Сьогодні ж оброблювана нами площа становить 13,5 тис. га. Займаємося рослинництвом, тваринництвом (ВРХ та свині). Останнім часом спостерігається підвищений попит на лікарські трави, тому торік частина площ була відведена під вирощування розторопші, фенхелю та коріандру. Проте основна профільна культура нашого господарства – це пивоварний ячмінь (як озимий, так і ярий). Ця культура займає близько 35% оброблюваної площі, де вирощуємо товарний і насіннєвий матеріал необхідних сортів ячменю, які найкраще придатні для виробництва солоду. Частка товарного ячменю незначна, переважно займаємося вирощуванням саме насіннєвого матеріалу з подальшою його обробкою на власному насіннєвому заводі. Згодом на взаємовигідних умовах надаємо його господарствампартнерам».

«На ранніх початках створення заводу була пуста територія. Тільки одна «бетонна коробка» – теперішній адмінкорпус – натякав про майбутнє масштабне підприємство. Першими працівниками Чемеровецького заводу були різноробочі. Нас було 40 осіб, і ми працювали на підряді. Спочатку офіційне оформлення всі сприйняли як жарт, бо проводилося воно 1 квітня 2003 року й по трудову книжку довелося їхати до Києва».

Сергій Прубняк в.о. директора з аграрних питань, працює на «Оболоні» з 2002 року:

«Спочатку всі люди йшли на завод завдяки власному ентузіазму, бо вірили в підприємство. Вони знали, як тільки солодівня запуститься, – буде робота й буде добробут. Ми не боялися викликів, а їх, повірте, було вдосталь. На той час я займався бухгалтерією, і всі ключові питання ми вже узгоджували з колегами з головної пивоварні. Сьогодні солодове виробництво твердо стоїть на ногах і цьому завдячує своїй неньці та порадниці – столичній пивоварні «Оболонь». Буде солод, буде й пиво. Над цим і продовжуємо щоденно трудитися».

Ігор Мага головний механік, у 2004 році працював на «Оболонь Красилівському», з 2006 року – на солодівні в Чемерівцях:

«Постачальниками солодового обладнання виступила німецька компанія «Bühler», що входить наразі до структури «SchmidtSeeger». За кожною дільницею робіт іноземний підрядник закріпив спеціаліста. Це був справжній мікс іноземних фахівців: серб Любомир Маркович, німець Йован Джокіч, румуни, швейцарець та іспанці. Спілкувалися переважно мовою креслень. Добре пам’ятаю вивантаження пробної «замочки» – 420 тонн ячменю. Обладнання не було ще добре налаштованим. І всі, хто того дня прийшов подивитися на тестовий пуск пророщеного зерна, долучилися до «колективної праці». Незважаючи на посади й обов’язки, усі дружно «підкотили рукави» та вантажили ячмінь на транспортер».

Олег Заржицький заступник директора з питань адміністрування та охорони праці, уже 10-й рік працює на солодовому заводі: «Навесні 2004 року будівництво заводу «кипіло» на повну. Тоді на території були «пальові поля» – у ґрунт забивали спеціальні бетонні палі, на які вже заливали фундамент. Михайло Загородній на той час збирав команду однодумців і запросив багатьох фахівців із тутешніх підприємств та організацій. Сьогодні наш колектив фактично зберігся в тому ж первинному стані, що й 10 років тому. І попри час ми лишилися однією командою, вірною традиціям та улюбленій справі».

В І С НИК

С П Е Ц В И П УС К

ВІСНИК ОБОЛОНЬ Корпоративне видання компанії «Оболонь» №28, СПЕЦВИПУСК ВИДАВЕЦЬ: Студія корпоративних комунікацій ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР: Оксана Пирожок ВИПУСКОВИЙ РЕДАКТОР: Анна Церковна НАД НОМЕРОМ ПРАЦЮВАЛИ: Олена Шевель, Людмила Стеценко ДИЗАЙН І ВЕРСТКА: Олександр Борисюк ФОТОГРАФІЇ: Сергій Незнамов, архів «Оболонь» Розповсюджується виключно серед співробітників компанії