Ратник 11 2016

■ стор. 6

■ стор. 3

Голова Уряду відвідав гвардійський блокпост

На відпочинок запрошують «Нові Санжари» та «Тополя»

Мужність. Честь. Закон. Виходить у світ з 5 жовтня 1951 року

№ 11 (5273) Четвер, 23 червня 2016 року

Газета Національної гвардії України ■ ОФІЦІЙНО

УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ

З повагою, командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант Ю.В. АЛЛЕРОВ ■ стор. 2

Фото з сайту www.president.gov.ua

Конституція наголошує на абсолютній цінності людини, її життя і здоров'я, честі й гідності, недоторканності та безпеки. Основний Закон є визначальним чинником забезпечення державного суверенітету України, консолідації суспільства, створення належних умов для самореалізації особистості. Демократичний розвиток ніколи не був легким, а свободу завжди треба було виборювати. Саме тому серед основних функцій Національної гвардії України – захист конституційного ладу, цілісності території держави від спроб зміни їх насильницьким шляхом займає чільне місце, а основними принципами діяльності є верховенство права, забезпечення дотримання прав і свобод людини і громадянина та законності. Велика шана та вдячність усім військовослужбовцям Національної гвардії України, які ціною власного життя і здоров’я відстоюють незалежність і соборність нашої держави. Бажаю Вам та Вашим родинам миру, міцного здоров'я, добробуту, мудрості і далекоглядності, високих досягнень, успіхів у службі та нових звершень заради реалізації принципів Основного Закону нашої Вітчизни – народовладдя, гуманізму та законності.

ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ О. КУЛИКА ЗАСТУПНИКОМ КОМАНДУВАЧА НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ Призначити КУЛИКА Олега Євгеновича заступником командувача Національної гвардії України. Президент України П. ПОРОШЕНКО № 261/2016 18 червня 2016 року ■ стор. 3

Шановні військовослужбовці та працівники Національної гвардії України! Щиро вітаю Вас із визначним державним святом – Днем Конституції України!

Глава держави вручив нагороди гвардійцям

ОСНОВНОМУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ – 20 РОКІВ!

Четвер, 23 червня 2016 року. № 11 (5273)

■ З ПОШТИ КОМАНДУВАЧА ШАНОВНИЙ ЮРІЮ ВОЛОДИМИРОВИЧУ! Виконком Гречишкинської сільської ради звертається до Вас з проханням відзначити особовий склад батальйону харківської бригади оперативного призначення Нацгвардії, який дислокується на території села Гречишкине Новоайдарського району Луганської області. Даний підрозділ несе у нас службу з березня цього року по цей час. Між мешканцями села та військовими склалися дуже дружні взаємовідносини. Нацгвардійці зарекомендували себе не тільки дисциплінованими військовослужбовцями, які професійно виконують свої обов’язки, а й щирими, добрими людьми, завжди готовими прийти на допомогу місцевим мешканцям, захисниками Батьківщини, які виконують важливу місію з уславлення звання військового в очах жителів села. Нацгвардійці брали участь у святкових заходах сільради, допомагали у роботі з благоустрою села, брали участь у спортивних змаганнях, проводили бесіди та зустрічі з учнями загальноосвітньої школи та допомагали їм продуктами харчування. Виконком сільської ради вдячний військовослужбовцям батальйону та його командиру Сисоєву Владиславу Олексійовичу за їх ставлення до місцевих жителів та сумлінне виконання своїх службових обов’язків. В.о. сільського голови Л.М. Гречишкіна

e-mail: vvratnik@ukr.net

■ ДЕРЖАВНЕ СВЯТО

ОСНОВНОМУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ – 20 РОКІВ!

28 червня українське суспільство вже у двадцятий раз відзначатиме День Конституції України. Безумовно, чергова річниця Основного Закону − визначне свято для кожного свідомого громадянина. Адже Конституція є невід’ємною ознакою демократичної правової держави, до якої наша нація йшла багато століть.

Варто нагадати, що українська історія пам’ятає кілька конституцій. Перша з них − «Конституція прав і свобод Запорізького війська», ухвалена гетьманом Пилипом Орликом 5 квітня 1710 року у Бендерах (Молдавія). Друга − Конституція Української Народної Республіки, прийнята на засіданні Центральної ради 29 квітня 1918 року. За радянських часів українці мали аж чотири Основних Закони − 1919, 1929, 1937, 1978 років. Однак зараз хотілося би більш детально розповісти про історію прийняття «іменинниці» − Конституції України 1996 року. Адже не варто забувати, у яких складних обставинах вона створювалася, які політичні перипетії передували її появі на світ… Кожен українець знає, що 24 серпня 1991 року Верховна Рада України прийняла Акт проголошення незалежності України, 1 грудня 1991 року він був затверджений на Всеукраїнському референдумі. Однак чи відомо вам, що у тому ж грудні 1991-го робочою групою на чолі з відомим ученим-правознавцем Леонідом Юзьковим уже був розроблений перший проект Конституції України. Упродовж січня − травня 1992 року тривало обговорення цього документа на різноманітних семінарах та симпозіумах як в Україні, 2

так і за кордоном. Після доповнень та ряду юридичних експертиз у червні 1992 року проект Конституції був винесений на розгляд Верховної Ради України, і вже 1 липня народні обранці ухвалили рішення про винесення документа на всенародне обговорення до 1 листопада 1992 року. Утім, перший проект Конституції України так і залишився на папері − його прийняттю завадили політична та економічна нестабільність у країні. До роботи над Основним Законом українська політична еліта повернулася лише в листопаді 1995 року. Саме тоді для відпрацювання проекту нової Конституції була створена спеціальна робоча група, до якої увійшли представники Глави держави, Верховної Ради України, органів правосуддя. У березні 1996 року розробку документа завершили, а вже 17 квітня Верховна Рада України почала його розгляд. У парламенті над проектом спочатку працювала міжфракційна ініціативна група, потім створена на її основі Тимчасова спеціальна комісія з доопрацювання проекту Конституції України на чолі з народним депутатом України Михайлом Сиротою.

4 червня народні депутати ухвалили прийняття проекту Конституції у першому читанні. За два тижні розпочалося друге читання, при підготовці до

якого Тимчасова спеціальна комісія врахувала близько 6 тисяч (!) поправок до Основного Закону. Ситуація у стінах парламенту несподівано загострилася 26 червня, коли Рада національної безпеки України і Рада регіонів при Президентові України виступили з різким засудженням будь-яких подальших зволікань із прийняттям нової Конституції. Того ж дня Глава держави Леонід Кучма видав Указ про проведення 25 вересня 1996 року Всеукраїнського референдуму, на якому українці мали сказати своє «так» чи «ні» проекту Основного Закону в редакції від 11 березня 1996 року. У відповідь на це Верховна Рада України прийняла 27 червня Постанову «Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у другому читанні». Було також вирішено вести роботу в режимі одного засідання до прийняття нової Конституції. В результаті парламент засідав усю ніч. Нарешті після 9.00 28 червня, після 24 годин безперервної роботи, відбулося голосування, 315 народних обранців проголосували за прийняття і введення в дію Конституції України. Після цього Президент скасував свій Указ про проведення референдуму 25 вересня. Натомість весь світ облетіла звістка − в України з’явився Основний Закон! Вл. інф. «Ратника»

Четвер, 23 червня 2016 року. № 11 (5273)

■ ОФІЦІЙНО

■ З ПОТОКУ ПОВІДОМЛЕНЬ

Голова Уряду відвідав гвардійський блокпост

Глава держави вручив нагороди гвардійцям 18 червня під час відвідування Навчального центру з підготовки і перепідготовки військовослужбовців за контрактом Північного територіального управління Національної гвардії України у с. Старе на Київщині Президент України Петро Порошенко вручив державні нагороди військовослужбовцям, які брали участь у боях під Семенівкою, звільненні Слов'янська. Глава держави нагадав про події дворічної давнини, коли завдяки злагодженим діям Нацгвардії, співробітників МВС, СБУ та Збройних Сил було розпочато процес звільнення Слов'янська. «Прийнявши рішуче рішення атакувати, ви забезпечили спільно зі Збройними Силами звільнення Семенівки, відкрили оперативний простір для наступу у надзвичайно важливих стратегічних напрямках», − підкреслив Петро Порошенко. «Цінність перемоги під Семенівкою в тому, що вона була першою. Що ви довели і українському народу, і ворогу, що носите звання гвардійців заслужено. Ви подарували громадянам України впевненість в тому, що зможете захистити нашу

землю від терористичної навали разом зі Збройними Силами і іншими силовими підрозділами», − також наголосив Президент. Глава держави також із сумом констатував, що через події під Семенівкою «країна вперше усвідомила яку ціну доведеться заплатити за право вільно жити на українській землі і за священний обов'язок захищати рідну землю від ворога-агресора». За час агресії проти України за особисту відвагу 1040 нацгвардійців були удостоєні державних нагород, 746 бійців отримали поранення, 183 воїна віддали своє життя, захищаючи суверенітет, територіальну цілісність рідної держави. Тих, хто заплатив найвищу ціну, захищаючи волю і свободу, присутні вшанували хвилиною мовчання. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій присязі Петро Порошенко вручив п'ятьом військовослужбовцям Національної гвардії ордени «За мужність» ІІІ ступеня, десятьом військовим НГУ − медалі «За військову службу Україні». За повідомленням сайту www.president.gov.ua 3

Під час робочої поїздки до Маріуполя Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман відвідав один із блокпостів, на якому несуть службу бійці маріупольського полку Національної гвардії.

Голова Уряду ознайомився із побутом гвардійців, поспілкувався з ними та вручив цінні подарунки. Зокрема, за відданість Військовій присязі, сумлінне виконання військового обов’язку наручними годинниками були нагороджені старший прапорщик Володимир Караблін, прапорщик Олег Онишко, солдати Микола Слесаренко, Євген Степченко та Віктор Хрустальов, повідомляє ГІ і К Центрального ОТО НГУ

■ У РАЙОНІ АТО

ВИЛУЧИЛИ НАРКОТИКИ На Луганщині у районі АТО високий професіоналізм вкотре продемонстрували військовослужбовці харківської бригади оперативного призначення НГУ. На блокпосту поблизу населеного пункту Тошківка лейтенант Кирил Онищенко, старшина Олександр Павшук та солдат Олег Кабан затримали трьох громадян, які у маршрутному таксі «Лисичанськ – Гірське» намагались провезти партію наркотичних засобів. Зловмисників гвардійці передали до рук співробітників поліції, повідомляє капітан Максим Байда

ЗАТРИМАЛИ СЕПАРАТИСТА На одному з блокпостів поблизу Маріуполя військовослужбовці полтавського батальйону НГУ прапорщик Олександр Андрієнко, старшина Олександр Кравець та старший солдат Василь Синюк затримали чоловіка, який воював за так звану ДНР. Бойовика гвардійці передали до рук співробітників поліції, повідомляє ГІ і К Центрального ОТО НГУ e-mail: vvratnik@ukr.net

Четвер, 23 червня 2016 року. № 11 (5273)

■ МУЖНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ВІДВАГА Нині військової частини 3037 − донецького полку охорони громадського порядку − немає у структурі Національної гвардії України. У процесі реформування НГУ її було розформовано. Проте ми маємо пам’ятати про подвиг її солдатів та командирів, які у травні − червні 2014 року, опинившись у тісному кільці сил сепаратистів, залишилися вірними Присязі, не склали зброї, хоча зрештою і були змушені відступити зі столиці Донбасу.

Навесні 2014 року, коли на Сході країни набрав розмаху сепаратистський рух, у Донецьку дислокувалися чотири частини внутрішніх військ МВС, які після створення Національної гвардії автоматично перейшли до її складу, − це управління Східного територіального командування, міліцейський полк, конвойний батальйон та полк з охорони особливо важливих об’єктів. У перших числах червня місто фактично перейшло під контроль бойовиків ДНР. Сепаратистами були захоплені військові містечка управління ТрК, конвойного батальйону та полку з ОВО. Тож єдиною силою, яка могла протистояти «днрівцям» у Донецьку, стали військовослужбовці полку охорони громадського порядку. − Попри те, що ми фактично залишилися сам на сам із бойовиками ДНР, ніхто не думав про те, щоб складати зброю, здавати частину, − розповідає підполковник Сергій Бобер, у червні 2014-го − заступник командира полку з виховної роботи. − Була побудована міцна кругова оборона: по периметру військового містечка вирили окопи, натягнули колючий дріт, облаштували точки для снайперів, вивели на e-mail: vvratnik@ukr.net

ГЕРОЙСЬКА 3037

Президент України Петро Порошенко вручає орден «За мужність» ІІІ ступеня тоді ще підполковнику, а нині полковнику Олександру Крячку

вогневі позиції бронетранспортери із повним боєкомплектом. Регулярно біля частини проходили мітинги прибічників ДНР, які закликали гвардійців переходити на їхню сторону. У другій половині червня почалися погрози штурму та ультиматуми бойовиків із вимогою здати частину. Але полк тримався. − Ми постійно були у повній бойовій готовності. Усі військовослужбовці − від офіцера до солдатастроковика − мали при собі заряджену зброю і фактично з нею не розставалися ні вдень, ні вночі. Психологічно і морально було дуже важко, але ми не мали права здаватися хоча б тому, що на території частини знаходились найбільші у Донецькому гарнізоні склади озброєння та боєприпасів. Віддати їх ворогу було неприпустимо. Так гвардійці утримували військове містечко до 29 червня. Зранку того дня командир полку підполковник (нині полковник запасу) Денис Бартенєв зібрав на термінову нараду своїх заступників та поставив завдання готуватися до виходу з частини – можливо, з боєм... За оперативною інформацією, до Донецька бойовики підтягнули важке озброєння. Незабаром мав відбутись штурм частини − бойовики планували зрів4

Підполковник Сергій Бобер

няти нескорений полк із землею мінометним вогнем. У цій безвихідній ситуації підполковник Бартенєв прийняв єдине правильне рішення − виходити з міста, зберігши життя солдатів та забравши із собою максимум зброї, техніки, військового майна. − Команда на виїзд пролунала о 18.00, − пригадує підполковник Сергій Бобер. − Після швидкої загрузки під загальним керівництвом начальника штабу підполковника, а нині полковника Олександра Крячка з частини вирушила колона із близько сорока машин. Усю техніку, яку залишали у військовому містечку, було виведено з ладу. А коли колона проїхала блокпост «днрівців» на виїзді з Донецька, група військовослужбовців, які залишились у полку, підірвала склади з боєприпасами. Після вибуху вони горіли три дні, а гвардійці, які успішно виконали незвичайне й украй небезпечне бойове завдання, згодом самостійно вийшли з міста на

підконтрольну українську територію. За словами підполковника Сергія Бобра, він та його однополчани залишали місто із тяжким серцем. Але офіцери, сержанти, солдати, які тоді їхали у колоні, готові будьякої миті прийняти бій із сепаратистами, думали не про покинуті домівки та родини. Вони думали про те, що залишилися вірними Військовій присязі і зараз прямують до Маріуполя, до своїх, щоб далі продовжувати боротьбу за єдність та волю України. Вночі 30 червня колона донецького полку охорони громадського порядку дісталася Маріуполя, де частина влилася до сил об’єднаного угруповання Національної гвардії. Зокрема, донецькі гвардійці зайняли оборону на блокпостах на підступах до міста. Згодом через суто юридичні нюанси військова частина 3037 була розформована, кістяк її офіцерів та військовослужбовців за контрактом продовжив службу у маріупольському полку НГУ, а багато хто роз’їхався по військових частинах Нацгвардії по всій країні. …Минуло два роки. Чи варто когось винити у тому, що сьогодні без перебільшення подвиг геройської 3037 залишився фактично забутим? Мабуть, ні − занадто багатим на події є наше нинішнє життя. «Особисто я вважаю, що ніякого геройства у тому, що наша частина не склала зброї навіть у безвихідних обставинах, немає. Ми просто не зрадили своєї Вітчизни, до останньої можливості виконували свій військовий обов’язок», − зазначив у розмові підполковник Сергій Бобер. Однак особисто я вважаю, що все-таки варто не тільки згадати, але й шанувати і не шкодувати нагород для гвардійців, які є прикладом мужності, відваги і вірності своїй Батьківщині. Підполковник Сергій Дідик, фото з особистого архіву підполковника Сергія Бобра

Четвер, 23 червня 2016 року. № 11 (5273)

■ ЕКСКЛЮЗИВ «РАТНИКА» Ім’я курсанта Оксани Фролової вже з’являлося на сторінках відомчих видань (матеріал під назвою «Єдина в гвардії дівчина – номер обслуги міномета мріє про офіцерські погони» розміщено у випуску журналу «Слово честі» за травень 2015 року). Сьогодні вона вже майже наблизилася до своєї мрії, адже навчається в Національній академії НГУ, а також бере участь у змаганнях спецназу!

Нагадаємо, що військовий шлях 23-річної гвардійки розпочався ще 2014 року із того, що вона пішла добровольцем у батальйон імені генерал-майора Сергія Кульчицького. Після короткого «КМБ» Оксана Фролова у складі новосформованого «добробату» вирушила у Слов’янськ. Виконуючи бойові завдання, серед яких була й оборона телевізійної вежі на горі Карачун, підрозділ пробув у зоні АТО тридцять дев’ять днів. Солдат Фролова не лише організовувала тил, а й виконувала обов’язки стрілка. «Чесно кажучи, безладдя, яке на початках діялося у добровольчих батальйонах, відсутність чіткої вертикалі управління справили на мене не найкраще враження. Цей гіркий досвід, а також бажання розвиватися у військовій кар’єрі підштовхнули мене на підписання контракту про проходження служби у Нацгвардії, – пригадує Оксана. – Так, із листопада 2014 року мене було прийнято на посаду номера обслуги міномета у бригаді оперативного призначення «Барс». У роті спецпризначення, куди Оксану взяли не одразу, солдат Фролова була єдиною жінкою. У «Барсі» Оксані служити подобалося, але до своєї мрії вона все-таки вирішила йти невідкладно, тож почала збирати документи і, голо-

■ ПАТРІОТИ

ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ ГВАРДІЙСЬКОГО СПЕЦНАЗУ

Мобілізований за покликом серця У травні минулого року Віктор Ріпінський добровільно прийшов до військкомату із проханням мобілізувати його до лав Національної гвардії.

Курсант Оксана Фролова під час змагань спецназівців НА НГУ

вне, дозволи начальників на вступ до Національної академії НГУ. «В Академії мені пропонували навчатися на зв’язківця, як, зрештою, і всім дівчатам. Втім, найкраще я себе бачила чомусь саме у спецназі. На щастя, начальник командно-штабного факультету полковник В’ячеслав Овчаренко детально вивчив мою справу, повірив у мене і ось – я навчаюся у взводі спеціального призначення!» – ледве стримує радість Оксана. Очевидно, напрошується запитання: чому ж молода киянка, забезпечена власним житлом і роботою в столиці, в один момент вирішила змінити все на військову службу? На подібні запитання в Оксани чітка відповідь: «Просто я відчула, що це моє покликання. І воно не в штабній паперовій роботі, воно серед бойових побратимів, у русі, в бойовому підрозділі». Доказом позитивної непосидючості та справжньої приналежності курсанта Фролової до еліти Нацгвардії стала її участь у 5

нещодавніх змаганнях серед спецпризначенців Академії. І знову Оксана одна серед чоловіків виконувала прийоми рукопашного бою і вправи з автоматом Калашникова. Навчанням в Академії дівчина неабияк пишається і, звісно, їй лестить, що вона єдина представниця жіноцтва у групі: «Дівчата з інших спеціальностей навіть інколи заздрять мені, адже переконані, що я тут просто купаюся в чоловічій увазі. Насправді ж, я прошу своїх одногрупників і старших начальників не ставитися до мене поблажливо, адже, перш за все, хочу отримати якісні знання і досвід, які знадобляться мені в офіцерському майбутньому». За словами курсанта Фролової, офіцером вона мріє стати, перш за все, для того, аби мати можливість керувати особовим складом. А з її досвідом, навичками і громадською позицією підрозділ, очолюваний нею, приречений на успіх.

У свої 53 роки він перебував на пенсії після багаторічної служби в міліції, міг залишатися вдома із родиною, але не став відсиджуватися у тилу, коли його країна в небезпеці. Відтоді чоловік майже півроку пробув у районі АТО. Зараз він служить у гаубичній батареї артилерійського дивізіону 1-ї оперативної бригади НГУ і будь-якого дня готовий повернутися на Схід, щоб боронити рідну цілісну і соборну Україну. − Про те, що добровільно прийшов до війська, не шкодую жодним чином, − зазначає солдат Ріпінський. − Я вважав і вважаю своїм обов’язком захищати рідну державу, свій народ! Молодший лейтенант Андрій Молдавчук, фото автора

Старший лейтенант Ольга Долженко, фото Олексія Лебедя e-mail: vvratnik@ukr.net

Четвер, 23 червня 2016 року. № 11 (5273)

■ МІЖНАРОДНА ДОПОМОГА 8 червня у Медичному центрі Національної гвардії України «Нові Санжари» пройшла урочиста церемонія вручення нового реабілітаційного обладнання представниками офісу Агенції НАТО з підтримки та постачання (NSPA).

На урочистому заході був присутній командувач Національної гвардії України генерал-лейтенант Юрій Аллеров, керівник офісу зв'язку НАТО в Україні Александер Вінніков, керівник проектів трастових фондів НАТО доктор Фредерік Пежо, керівник офісу NSPA в Україні Василь Литвинчук, представник офісу NSPA в Україні Наталія Мельниченко, директор Українського науково-дослідного інституту протезування Антоніна Салєєва, а також представники місцевих органів влади та громадських організацій. «Завдяки трастовому фонду НАТО Національна

Медичний центр Нацгвардії «Нові Санжари» завдяки трастовому фонду НАТО отримав нове реабілітаційне обладнання

гвардія України зараз має можливість надавати висококваліфіковану допомогу у реабілітації учасників АТО, використовуючи сучасне обладнання. Ми розглядаємо також можливість лікування у цьому медичному центрі і представників інших силових структур», − зазначив генерал-лейтенант Юрій Аллеров. Сучасне устаткування дасть змогу ефективно

проводити процедури з відновлення рухливості та функціональності суглобів після операцій та травм, лікувати цереброваскулярні, серцево-судинні, гастроентерологічні захворювання та захворювання опорно-рухового апарату. Начальник медичного центру НГУ «Нові Санжари» полковник медичної служби Олександр Блінов подякував за співпрацю та надане обладнання: «Фахівці НАТО також провели навчальні заняття

Цього літа військовослужбовців Національної гвардії України запрошують на відпочинок медичний центр «Нові Санжари» на Полтавщині та медичний реабілітаційний центр «Тополя» на Одещині.

■ ДО УВАГИ ЧИТАЧІВ

На відпочинок запрошують «Нові Санжари» та «Тополя»

Протягом літнього оздоровчого сезону 12-денні заїзди до МРЦ «Тополя» відбуватимуться за графіком: І заїзд 01.06 − 12.06.2016; ІІ заїзд 14.06 − 25.06.2016; ІІІ заїзд 27.06 − 08.07.2016; ІV заїзд 10.07 − 21.07.2016; V заїзд 23.07 − 03.08.2016; VІ заїзд 05.08 − 16.08.2016; VІІ заїзд 18.08 − 29.08.2016; VІІІ заїзд 31.08 − 11.09.2016; ІХ заїзд 13.09 − 24.09.2016 року. Санітарні дні 13.06, 26.06, 09.07, 22.07, 04.08, 17.08, 30.08, 12.09.2016. Діти віком до п’яти років до медичних реабілітаційних центрів не приймаються. e-mail: vvratnik@ukr.net

6

для наших медпрацівників, щоб ми могли використовувати обладнання якісно та у повній мірі. На даний момент персонал санаторію вже проводить лікування та реабілітацію учасників АТО». Загальна вартість обладнання, переданого центру, становить 65 тисяч євро і, як відзначають пацієнти, результати лікування відчуваються вже через декілька процедур. Прес-служба НГУ Нагадуємо, що відповідно до пункту 3 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції Закону від 3 листопада 2015 року № 739-VIII про внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей») пільги військовослужбовцям та членам їх сімей щодо санаторнокурортного лікування та відпочинку надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів. Особам, які не мають права на зазначену пільгу, путівки на санаторно-курортне лікування в медичних реабілітаційних центрах видаються за повну вартість.

Четвер, 23 червня 2016 року. № 11 (5273)

■ ПАМ’ЯТАЄМО У різних куточках країни місцеві громади та військовослужбовці Нацгвардії продовжують докладати зусиль для увічнення пам’яті про героїв, які загинули у районі проведення антитерористичної операції.

Фото майора Р. Герасіменка, ГІ і К Західного, Південного ОТО НГУ

НА ЧЕСТЬ ЗАГИБЛИХ ГВАРДІЙЦІВ – ГЕРОЇВ АТО

7

Так, упродовж останніх двох місяців у Вінниці вшанували пам'ять двох героївгвардійців. У загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Вінницької міської ради відкрили пам’ятну дошку старшому солдату Сергію Павлюку, який проходив службу за мобілізацією у вінницькому полку НГУ. На фасаді вищого професійного училища № 11 було встановлено меморіальну дошку на честь одразу двох випускників навчального закладу, які загинули в АТО, − військовослужбовця калинівського полку оперативного призначення НГУ прапорщика Віктора Долінського та десантника 95-ї аеромобільної бригади Петра Коваленка. Почесне право відкрити пам’ятну дошку було надано сину Віктора Долінського Валентину та його бойовому товаришу прапорщику Миколі Гаврилюку. Увічнили пам'ять про загиблих бойових побратимів у Галицькій бригаді Національної гвардії. Поряд із погруддям Герою України генерал-майору Сергію Кульчицькому було викарбовано прізвища полковника Андрія Соколенка, капітана Тараса Кончевича, старшого солдата Івана Попіля, солдата Олега Дідушка та волонтера Володимира Боднара, які віддали своє життя за захист державного суверенітету та територіальної цілісності України (до слова, меморіальну дошку на честь старшого солдата Івана Попіля відкрили й у Самборі на фасаді місцевого технікуму економіки та інформатики, де навчався гвардієць). У столиці у Київському вищому професійному училищі № 25 встановили меморіальну дошку випускнику цього навчального закладу Олександру Звіннику, який воював за територіальну цілісність і суверенітет України у складі 1-го стрілецького батальйону столичної конвойної бригади НГУ. А у запорізькій бригаді охорони громадського порядку Нацгвардії відкрили меморіальні дошки на честь загиблих військовослужбовців з’єднання старшого прапорщика Сергія Добровольського та прапорщика Бориса Грязнова. Право на відкриття дошок було надано родинам загиблих, зокрема дружині Сергія Добровольського – Оксані. На завершення церемонії пам'ять воїнів вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів. За повідомленнями груп інформації і комунікації Західного, Південного ОТО, прес-служби НГУ e-mail: vvratnik@ukr.net

Четвер, 23 червня 2016 року. № 11 (5273)

■ ОГОЛОШЕННЯ

■ ВІТАЄМО!

Оголошення № 3 про проведення конкурсу з придбання квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців Національної гвардії України 1. Замовник: 1.1. Найменування. Головне управління Національної гвардії України.

1.2. Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 08803498.

1.3. Місцезнаходження: Україна, 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А.

1.4. Посадові особи замовника, уповноважені здійснювати зв’язок з учасниками: Заступник голови комісії – Сікора Леонід Володимирович (тлф. 044-24929-54); Модлінський Микола Володимирович, Курлов Андрій Юрійович (тлф. 044-249-2778, 044-24927-78, urkb@ukr.net); 1.6. Головний розпорядник коштів: Міністерство внутрішніх справ України.

2. Джерело фінансування конкурсу: кошти державного бюджету України.

3. Адреса веб-сайту, на якому замовником розміщується інформація про закупівлю: www.mvs.gov.ua.

4. Інформація про предмет конкурсу: 4.1. Найменування предмета закупівлі: Придбання однокімнатних, двокімнатних та трикімнатних квартир на умовах пайової участі та на вторинному ринку для забезпечення житлом військовослужбовців Національної гвардії України у містах Київ, Дніпро, Одеса, Харків, Шостка, Вінниця, Запоріжжя.

4.2. Опис предмета конкурсу чи його частин: Лот 1 – до 15 квартир у м. Київ;

Ратник Засновник – Головне управління Національної гвардії України. Реєстраційне свідоцтво КВ № 20268-10668ПР від 12 серпня 2014 року. Зареєстровано Державною реєстраційною службою України.

Лот 2 – до 5 квартир у м. Дніпро; Лот 3 – до 5 квартир у м. Одеса; Лот 4 – до 6 квартир у м. Харків; Лот 5 – до 5 квартир у м. Шостка; Лот 6 – до 5 квартир у м. Вінниця; Лот 7 – до 5 квартир у м. Запоріжжя.

4.3. Строк поставки квартир: до 30 листопада 2016 року.

5. Строк дії конкурсних пропозицій: 90 календарних днів.

6. Подання конкурсних пропозицій: 6.1. Місце: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А, каб. № 705-Б, Управління розквартирування і капітального будівництва логістики.

6.2. Строк: 30 червня 2016 року.

6.3. Час: до 10:00 год.

7. Розкриття конкурсних пропозицій: 7.1. Місце: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-А, зал нарад.

7.2. Дата: 30 червня 2016 року.

7.3. Час: об 11:00 год.

8. Додаткова інформація: Конкурсна документація та зміни до неї розміщуються на веб-сайті www. mvs.gov.ua. Для оформлення перепусток, у разі отримання конкурсної документації, подання конкурсних пропозицій та участі у процедурі розкриття, необхідно до 15:00 попереднього робочого дня повідомити інформацію про кандидатури представників учасника за тел./факс 044-249-27-23 або 044-249-27-78. Перепустка надається за наявності паспорта або іншого документа, який посвідчує особу.

Відповідальний редактор підполковник Сергій Дідик Заступник відповідального редактора – відповідальний секретар старший лейтенант Ольга Долженко Комп’ютерна верстка: Сергій Дідик, Ганна Ільченко Літредактор: Людмила Бутакова Коректор: Володимир Черняк Адреса редакції: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409 E-mail: vvratnik@ukr.net Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 38, в/ч 3001

У червні 2016 року відзначають ювілейні дати від дня народження ветерани Головного управління Національної гвардії України: генерал-полковник ПИЛИПІВ Богдан Іванович (22 червня − 65 років) полковник МАКАРЧУК Костянтин Петрович (2 червня − 50 років) полковник ГАМОЛЯ Анатолій Іванович (3 червня − 65 років) полковник СІМОНОВ Андрій Анатолійович (3 червня − 50 років) полковник ДАВИДЕНКО Микола Леонідович (4 червня − 65 років) полковник ВАСИЛЕНКО Олександр Андрійович (21 червня − 85 років) полковник МІЩУК Олександр Григорович (21 червня − 75 років) Командування Національної гвардії України, Асоціація ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України щиро вітають іменинників зі святом.

Розповсюджується безкоштовно. Редакція може друкувати матеріали для обговорення, не поділяючи при цьому точку зору автора. Рукописи не повертаються і не рецензуються. Листування з читачами тільки на сторінках газети. Персональну відповідальність за достовірність фактів несе автор. Номер віддруковано в друкарні ІВЦ Національної гвардії України, яка несе повну відповідальність за якість друку. Підписано до друку 23 червня 2016 року. Зам. 331.