Брошура №11

Гвардія News & Comments СЕРІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ БРОШУР

Ви

ГВАРДІЯ News & Comments

пу ск

Команда на змаганнях – брати у бою

стор. 6–7

Фото Олени ОНИЩЕНКО

Випуск № 11

1

№

11

ГВАРДІЯ News & Comments з пошти командувача

Шановний Миколо Івановичу! Користуючись нагодою, хочу висловити Вам свою повагу та вдячність за військово­ службовців Національ­ ної гвардії України у міс­ ті Ужгороді. Щоденно вони сумлін­ но охороняють судові установи, доставляють спецконтингент на су­ дові засідання та разом з працівниками поліції охороняють громад­ ський порядок. На їх ро­ боту немає жодних на­ рікань ані в представни­ ків влади, ані в мешкан­ ців міста. Але є й те, що робить їх близькими до всіх нас – це здатність прийти на допомогу в наших побутових про­ блемах. Цього року гвардійці двічі допомагали наводи­ ти лад у місті Ужгоро­ ді, надавали допомогу у чищенні та утилізації сміття з дамби, яка за­ бруднює навколишнє се­ редовище. Не менш важливою є їхня допомога дітям з інвалідністю, які навча­ ються у реабілітацій­ них центрах міста. Вій­ ськовослужбовці не ми­ нають їхнього порога на всі свята та благодійні акції. Завдяки ужгородсько­ му батальйону 2-ї Га­ лицької бригади НГУ кілька сотень школярів міста отримали знан­ ня із предмету «Захист Вітчизни». Гвардійці по­ бували майже у кожній школі та провели озна­ йомчі уроки. Сподіваємось, що наші дружні та плідні відносини будуть розви­ ватись і надалі. Слава Україні! Богдан АНДРІЇВ, міський голова міста Ужгорода

2

Випуск № 11

Указ Президента України

Про призначення М. Балана командувачем Національної гвардії України Призначити БАЛАНА Миколу Івановича командувачем Національної гвардії України.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ 13 червня 2019 року № 407/2019

Генерал-лейтенант БАЛАН Микола Іванович народився 12 грудня 1968 року на Івано-Франківщині. Офіцерську кар'єру розпочав 1992 року з посади командира взводу. У 2003 році закінчив з відзнакою Академію прикордонних військ України, у 2017 році – Національну академію державного управління при Президентові України теж з відзнакою. 18 квітня 2014 року з посади начальника управління Кримського територіального командування внутрішніх військ МВС України був

Маріупольський полк НГУ став бригадою

На базі маріупольського полку оперативного призначення НГУ сформовано бригаду. Згідно з наказом МВС відтепер вона іменуватиметься 12-та бригада оперативного призначення НГУ імені Дмитра Вишневецького.

Загинули за Україну призначений заступником командувача Національної гвардії України. Нагороджений орденами «За заслуги» II та III ступенів, медаллю «За військову службу Україні».

Указ Президента України Про призначення В. Кондратюка першим заступником командувача НГУ Призначити КОНДРАТЮКА Володимира Васильовича першим заступником командувача Національної гвардії України. Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ 13 червня 2019 року № 408/2019

Указ Президента України Про призначення Р. Дзюби заступником командувача Національної гвардії України Призначити ДЗЮБУ Руслана Володимировича заступником командувача Національної гвардії України. Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ 13 червня 2019 року № 409/2019

Указ Президента України

Про призначення Ю. Лебедя заступником командувача Національної гвардії України Призначити ЛЕБЕДЯ Юрія Анатолійовича заступником командувача Національної гвардії України.

Президент України В. ЗЕЛЕНСЬКИЙ 13 червня 2019 року № 410/2019

7 червня у районі ООС внаслідок ворожих обстрілів загинули двоє військово­ службовців загону спеціального призначення НГУ «Азов» старший лейтенант Дмитро ПРУГЛО та сержант Максим ОЛЕКСЮК, ще 11 бійців дістали поранень.

28-річний Дмитро Пругло обіймав посаду заступника командира роти по роботі з особовим складом, від 2014 року у складі «Азову» воював у найгарячіших точках та брав участь у найскладніших військових операціях. Молоде поповнення щодня брало з нього приклад.

23-річний Максим Олексюк поповнив лави «азовців» 2016 року, побратимам він за­па­м’я­тався як вірний та мужній товариш, який ніколи не відмовляв у допомозі та понад усе в житті любив Україну.

ГВАРДІЯ News & Comments

До строю стали новобранці

цифра

259

лейтенантів, які в червні за­вер­шили навчання у Національній ака­демії НГУ, поповнили лави офіцерського корпусу Національної гвардії України. Серед них 22 жінки. Дипломи також отримали 108 офіцерів-магістрів, які здобули оперативнотактичний рівень підготовки.

15 червня у дванадцяти військових частинах НГУ по всій країні Військову присягу склали більше тисячі гвардійців.

Т

ак, у Києві на площі Конституції біля Верховної Ради на вірність українському народові поклялися новобранці одразу з трьох військових частин столичного гарнізону. «Ми довго готува-

лися до церемонії. Коли читав текст Присяги, здавалося − повітря не вистачить від хвилювання! Але переживання пройшли, і залишилися лише позитивні емоції. Це мій крок уперед, нові можливості і нове життя!» – поділився новоспечений гвардієць Сергій. За повідомленням сайту НГУ. Фото ВІК Північного ТУ НГУ

Нацгвардія отримає сучасні літаки На найбільшому міжнародному авіаційно-космічному салоні «Paris Air Show – 2019» у Франції міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков оголосив, що МВС закупить 13 українських літаків АН-178 для НГУ та ДСНС.

Г

лава МВС підкреслив, що за технічними характеристиками цей літак – найкращий у своєму класі: «Ан-178 підходить нам за всіма технічними характеристиками. Він використовуватиметься ДСНС для пожежогасіння, рятувальних операцій, а також для цілей Національної гвардії, починаючи з десантування, закінчуючи перевезеннями. Це класичний військовотранспортний літак».

Гуманітарний вантаж доставлено!

За сприяння Національної гвардії України на Донеччину у район проведення ООС було доставлено 12-й за останні три роки гуманітарний вантаж, направлений для цивільного населення благодійниками Латвії, Естонії та Швеції.

Затримали крадія, який був у розшуку

На патрульному маршруті військовослужбовці хмельницького батальйону НГУ прапорщик Сергій Сокирник, старшина Євген Чіхарда та солдат Ірина Фурсович звернули увагу на молодого чоловіка, який помітно занервував, побачивши військовий наряд.

Г

вардійці зупинили громадянина, а під час перевірки з’ясувалось, що його оголошено в розшук ГУ НП у Львівській області за скоєння злочину, передбаченого частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України (крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб). Затриманого передали працівникам поліції. Старший солдат Марина БЕРЕЗЮК. Фото автора

Б

лизько 20 тонн домашнього текстилю, одягу та взуття на загальну суму понад 10 тисяч євро передали мешканцям міста Авдіївки та села Новолуганського. Як зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Юріс Пой­канс, який супроводжував гумвантаж на Схід, латвійська сторона має багато планів на майбутнє щодо допомоги українському Донбасу. Окрім гуманітарних вантажів, латвійці мають намір проводити безкоштовну реабілітацію військовослужбовців, дітей загиблих воїнів АТО/ООС. Також Латвія хоче першою серед європейських країн відкрити на Донбасі своє Почесне консульство. Старший лейтенант Іван ПАЛЬОШКА

Випуск № 11

3

ГВАРДІЯ News & Comments

Залишили Донецьк, але не здалися

Гвардійці військової частини 3037 відзначають День Державного Прапора України 23 серпня 2014 року

Нині військової частини № 3037 − донецького полку охорони громадського порядку − немає у структурі Національної гвардії України, її було розформовано. Проте ми маємо пам’ятати про подвиг солдатів та командирів полку, які 5 років тому в травні − червні 2014-го, опинившись у тісному кільці сил сепаратистів, залишилися вірними Присязі, не склали зброї, хоча зрештою й були змушені відступити зі столиці Донбасу.

Н

авесні 2014 року, коли на Сході країни набрав розмаху сепаратистський рух, у Донецьку дислокувалися чотири частини внутрішніх військ МВС, які після створення Національної гвардії автоматично перейшли до її складу, − це управління Східного територіального командування, міліцейський полк, конвойний батальйон та полк з охорони особливо важливих об’єктів. У перших числах червня місто фактично перейшло під контроль бойовиків «ДНР». Сепаратистами були захоплені військові містечка управління ТрК, конвойного батальйону та полку з ОВО. Тож єдиною силою, яка могла протистояти «ДНРівцям» у Донецьку, стали військово­ служ­бов­ці полку охорони громадського порядку.

4

Випуск № 11

У частині була побудована міцна кругова оборона: по периметру військового містечка вирили окопи, натягнули колючий дріт, облаштували точки для снайперів, вивели на вогневі позиції бронетранспортери із повним боєкомплектом. Регулярно біля полку проходили мітинги прибічників «ДНР», які закликали гвардійців переходити на їхню сторону. У другій половині червня почалися погрози штурму та ультиматуми бойовиків із вимогою здати частину. Але полк тримався. Українські воїни постійно були у повній бойовій готовності. Усі військовослужбовці − від офіцера до солдата-строковика − мали при собі споряджену зброю і фактично з нею не розставалися ні вдень, ні вночі.

Психологічно і морально було дуже важко, але захисники не мали права здаватися хоча б то­му, що на території частини знаходились найбільші в Донецькому гарнізоні склади озброєння та боєприпасів. Віддати їх ворогу було неприпустимо. Так гвардійці утримували військове містечко до 29 червня. Зранку того дня командир полку підполковник (нині полковник запасу) Денис Бартенєв зібрав на термінову нараду своїх заступників та поставив завдання готуватися до виходу з частини, можливо, з боєм. За оперативною інформацією, до Донецька бойовики підтягнули важке озброєння. Незабаром мав відбутись штурм частини. Та й питання штурму як такого не стояло − бойовики просто планували зрівняти нескорений полк із землею мінометним вогнем. У цій безвихідній ситуації підполковник Бартенєв прийняв єдине правильне рішення − виходити з міста, зберігши життя солдатів та забравши із собою максимум зброї, техніки, військового майна. Команда на виїзд пролунала о 18.00. Після швидкої загрузки з частини вирушила колона із близько сорока машин під керівництвом начальника штабу полку підполковника (нині полковника) Олександра Крячка. А коли колона проїхала блокпост «ДНРівців» на виїзді з Донецька, група військово­службовців, які залишились у полку, підірвала склади з боєприпа-

Comment Міністр внут­рішніх справ України Арсен АВАКОВ (допис у Facebook після ви­ ходу гвардійців війсь­ко­вої частини 3037 з Донецька): Прорвалися! Вибухи у центрі Донецька. Не хви­ люйтеся – це «мирні ви­ бухи». Військова части­ на 3037 Національної гвардії України, яка біля трьох місяців перебува­ ла в оточенні, відповіла! Відповіла на вчорашній ультиматум терорис­ тів скласти зброю, зда­ тися та передати у роз­ порядження «ДНР» гар­ нізонний склад озброєн­ ня, розташований на території частини. Вислухавши ульти­ матум, командир полку підполковник Бартенєв учинив як справжній ук­ ра­їнський офіцер, вико­ нав найскладніший на­ каз. Більше 300 гвардій­ ців бойовим строєм під українськими прапора­ ми пробилися через блокпости терористів і приєдналися до сил АТО у секторі «Д». Під час спроби теро­ ристів проникнути на склад зброї на терито­ рії частини, спрацюва­ ли сторожові секрети – склад був підірваний. Бойовий дух частини високий! Прорвавшись, хлопці своєю винахідли­ вістю і сміливістю збен­ тежили терористів, зробили неможливе! Зробили те, чого проти­ вник від них не міг очіку­ вати.

сами. Після вибуху вони горіли три дні, а гвардійці, які успішно виконали бойове завдання, згодом самостійно вийшли з міста на підконтрольну Україні територію. Підполковник Сергій ДІДИК

ГВАРДІЯ News & Comments

Як звільняли Красний Лиман У червні 2014 року силами Збройних Сил та Національної гвардії України була проведена успішна спецоперація зі звільнення міста Красний Лиман (нині − Лиман), що на Донеччині неподалік Слов’янська. Варто зауважити, що на той момент Красний Лиман був важливим залізничним вузлом у плані постачання техніки та боєприпасів для бойовиків «ДНР». Тож успіх українських воїнів мав велике значення для сил АТО у цілому.

О

перація зі звільнення міста розпочалася 3 червня. Перед цим ук­раїнські захисники висунули вимогу сепаратистам скласти зброю, а мирне населення було попере­джене про початок бойових дій розкиданими над містом листівками. Надвечір 5 червня підрозділи АТО повністю відновили контроль над Красним Лиманом. Над міськрадою та управлінням міліції знов був піднятий український прапор. Як проходила спецоперація, згадує один із її учасників, на той час офіцер загону спецпри­з начення НГУ «Омега» Андрій І.: «Ми були на «Луні» − це штаб АТО під Ізюмом.

2 червня близько шостої вечора почали формувати колону на Красний Лиман. Наказ про висування отримали за кілька днів до цього, але час постійно змінювався.

У колоні було багато техніки ЗСУ і НГУ. Для мене це був перший бойовий вихід. Відчував великий викид адреналіну. Я не ставив запитань, а уважно слухав свого командира. Нашій тактичній групі бу­ли придані два БТРа десантників. Колона почала рух рівно опівночі. Ми були ближче до голови колони і могли бачити, як передовий дозор постійно подає сигнали. Я їхав зверху на броні, тому що не міг влізти в БТР. На мені було багато всякого спорядження, в руках – кулемет. До того ж, я сам чималенький. Коли почала відчуватися напруга, я ліг на БТР. Близько четвертої ранку 3 червня на в’їзді в Лиманський район ми потрапили у засідку. Але спланована вона була непрофесійно з військової точки зору. Попереду колони був міст че-

рез річку. Зліва і справа ліс. І перед самим мостом збоку від дороги пролунав вибух. Це був фугас. Не знаю, чому вони не підірвали тоді сам міст, адже з тактичної точки зору це було логічніше. Проте той вибух великої шкоди нам не завдав, просто в повітря вилетів шматок асфальту. Коли колона зупинилась, нас почали обстрілювати з усіх боків з різної стрілецької зброї та гранатометів. Ми зупинялись, проте швидко відновлювали рух вперед. Нас обстрілювали постійно спереду і справа. В голові колони йшли два танки. Ворог спалив один танк і УАЗик. Ми відбивали атаки ворога, а потім спалили їх табір. Велику частину дистанції ми здолали пішки в бойових порядках. Я йшов позаду БТРа, і за два дні надихався вихлопних газів на все життя… Потім наша велика колона розділилась на дві.

3 червня близько 12-ї години дня ми зайняли кругову оборону поблизу піонерського табору «Берізка». Тоді в наш БТР влучили з РПГ. Граната вцілила між баштою та трімплексом во-

дія БТРа в метрі від моєї голови. Мені пощастило: перед цим я присів на коліно, і завдяки цьому відбувся лише контузією від вибухової хвилі. Я залишився живий, дякуючи командиру, який мені порадив присісти. Від вибуху я втратив слух, але я не обертався і продовжував тримати свій сектор. Перед тим, як мене контузило, командир наказав мені тримати сектор з 9-ї до 11-ї години, а постріл з РПГ пролунав правіше, я його не бачив. Мої товариші, які були збоку та позаду мене, дістали осколкові поранення різної тяжкості. Але екіпажу нашого БТРа пощастило менше. Кумулятивний снаряд пропалив броню, і бризки розплавленого заліза тяжко поранили водія БТРа, навідника-оператора, командира й одного хлопця з нашої групи. Через деякий час до мене підійшов один із моїх товаришів і запитав, як я себе почуваю і чи зможу далі виконувати завдання: «Може, води?». Я відповів тоді, що перше прийшло в голову, – хочу найбільший чупачупс. Зрозуміло, що він потім забув про цей випадок. Але за чотири роки на день народження мені подарував льодяника у вигляді повноцінного макета ПМ. Після того, як у нас з’я­ви­ лись тяжкі «300-ті», нам замінили підбитий БТР на інший. У ньому водій був кришнаїтом. Було незвично бачити, коли відбувалося бойове зіткнення, а він читає мантри. Їде спокійний і співає «Харе Крішна, Харе Рама». Я його як зараз пам’ятаю, людина настільки непохитна… До певного часу ми вели бойові дії, після чого зупинились для відпочинку в «зеленці». Рано-вранці знову вишикувались у бойовий порядок і пішли далі. Взяли місто 5 червня увечері».

За матеріалами прес-служби НГУ

Випуск № 11

5

ГВАРДІЯ News & Comments

Команда на змаганнях – брати у бою,

із вантажем. І все це за умов 30-градусної спеки! Попри те, що на спортивному майданчику вирували справжні чоловічі емоції, в повітрі відчувався дух командного братерства. Хлопці робили щось неймовірне! Уявити тільки: в середньому їм знадобилося лише сім хвилин, щоб подолати надскладні перепони. А рекордсмени довели, що й це не межа: 6 хв. 1,59 с – результат представника Північного ОТО сержанта Максима Костічева і третє місце в особистому заліку (третій рік поспіль військово­ службовець виборює призові місця). За 6,01 хв.

або Гвардійський CrossFit У Національній гвардії України пройшов чемпіонат із функціонального багатоборства. За результатами змагань переможцями стали команди Північного ОТО, гостомельської бригади оперативного призначення та окремого батальйону з охорони Южно-Української АЕС.

Ч

емпіонат тривав з 7 до 11 червня. Вже за традицією, церемонія відкриття й перший етап змагань пройшли в центрі столиці біля Арки дружби народів. Тож усі охочі кияни та гості міста могли повболівати за військових, а також самостійно спробувати виконати деякі вправи.

17 гвардійських команд розподілили на три групи: І – оперативно-територіальних об’єднань, ІІ – військових частин прямого підпорядкування, ІІІ – частин з охорони атомних електростанцій. Військові спортсмени без жодної перерви виконували підйоми силою на перекладині, присідання з гирею, лазіння по канату, згинання та розгинання тулуба на похилій дошці,

6

Випуск № 11

вправу на гребному тренажері, жим штанги лежачи, вистрибування на тумбу й долали відстань

Команда Північного ОТО – переможці!

Під час чемпіонату збірна БШР займала виключно перші місця

пройшов випробування гвардієць столичної окремої бригади з охорони ди-

ГВАРДІЯ News & Comments пломатичних представництв і консульських установ іноземних держав сержант Петро Дем’я­нен­ ко і виборов «сріб­ло». І другий рік поспіль абсолютним чемпіоном особисто-командної силової вправи став інструктор з фізичного виховання та спорту гостомельської оперативної бригади сержант Юрій Філоненко із результатом 5,42 хв. (в минулому році – 6,14 хв.).

– Я знав, що мої суперники будуть ще сильнішими, тому готувався весь рік, і це дало свої плоди. Завдяки спільним зусиллям кожного учасника команда нашої час-

Другий етап – воєнізований крос − відбувався вже на базі 1-ї Президентської бригади оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка, що у Вишгороді Київської області. У повній екіпіровці учасники в складі своїх збірних команд долали пересічену місцевість, стріляли з автоматів та метали нав­ чальні гранати. За правилами змагань першість визначалась за результатом учасника, який останнім завершив випробування (з урахуванням оцінок за виконання вогневих вправ). Евакуація «поранено-

Перший етап змагань проходив у центрі Києва На старті перед військовоспортивною естафетою

тини сьогодні серед чемпіонів! – поділився Юрій Філоненко.

го», біг в екіпіровці, та ще й з додатковим вантажем – гумовою шиною, достав-

ка ящиків із боєприпасами, перенесення колоди та штовхання багатотонної вантажівки – таким було завершальне випробування військово-спортивною естафетою.

Сержант Юрій Філоненко вдруге встановив рекорд в особистому заліку

З

а словами головного судді змагань, начальника окремого відділу фізичної підготовки і спорту ГУ НГУ полковника Сер­гія Лещені, в порівнянні із минулими роками на цьому чемпіонаті гвардійці показали кращі результати як під час виконання силової вправи, воєнізованого кросу, так і під час військово-спортивної естафети. Прогресувала якість виконання вправ, зменшився особистий та командний час. У загальному заліку в І групі серед команд ОТО перемогла команда Північного, друге місце посіла збірна Південного, а третє – Центрального ОТО.

Серед частин прямого підпорядкування перші – гостомельська бригада оперативного призначення, другі – дніпровський полк охорони важливих державних об’єктів, треті – павлоградський полк ОВДО. Серед частин з охорони атомних електростанцій кращі – окремий батальйон з охорони Южно-Української АЕС, срібна та бронзова нагороди – у збірних окремого батальйону з охорони Хмельницької АЕС та ДСП «Чорнобильська АЕС». Завершився чемпіонат церемонією нагородження.

– Сьогодні ви всі переможці, – звернувся до фіналістів чемпіонату виконуючий обов’язки заступника командувача НГУ генерал-майор Олег Гарчу. – Тому що ці змагання потребують сил, витривалості й високих професійних якостей кожного військового. Тож вітаю вас із перемогою! Серед почесних гостей на заході був присутній радник міністра оборони України Дмитро Грищенко, який відмітив, що організація чемпіонату НГУ із функціонального багатоборства є прикладом для всіх інших силових структур України. А також за високий професіоналізм та сприяння розвитку фізичної підготовки та спорту нагородив Грамотою МО України начальника окремого відділу фізичної підготовки і спорту ГУ НГУ полковника Сергія Лещеню та начальника служби нав­чаль­но-методичної роботи відділу фізичної підготовки і спорту ГУ НГУ підполковника Сергія Забродського. Наостанок артисти Академічного ансамблю пісні й танцю НГУ подарували учасникам і гостям музичне привітання. Старший лейтенант Олена ОНИЩЕНКО. Фото автора

Випуск № 11

7

ГВАРДІЯ News & Comments Мабуть, коли мова заходить про інженерну службу, більшості гвардійців спадають на думку фахівці з розмінування. Ще б пак! Сапери – відчайдухи, для яких смертельний ризик – звична справа. Однак не слід забувати про те, що військові інженери виконують чимало інших важливих завдань.

Вони йдуть попереду перших -Н

а сьогодні інженерні підрозділи є життєво необхідною складовою структури Національної гвардії, особливо їх роль зросла із початком АТО, а потім ООС на Сході країни, − зазначає начальник інженерної служби ГУ НГУ полковник Олександр Цік­ра. – Нагадаю, що завданнями гвардійських інженерів є ведення інженерної розвідки противника, місцевості та об’єктів; фортифікаційне обладнання районів, рубежів та позицій, районів розгортання пунктів управління, блокпостів, базових таборів та об’єк­тів, що охороняються; влаштування та утримування інженерних загороджень; влаштування руйнувань, пророблення та утримування проходів в інженерних загородженнях противника; влаштування переходів через природні перешкоди; пошук, локалізація, транспортування та знищення вибухових пристроїв та вибухонебезпечних предметів, розмі-

8

Випуск № 11

нування місцевості та об’єктів у районах та місцях виконання службово-бойових завдань; здійснення інженерних заходів з метою маскування підрозділів та об’єктів; проведення водолазних та рятувальних робіт інженерного спрямування; забезпечення військових частин засобами інженерного озброєння. Як бачите, спектр завдань

до теми

«За розмінування» І ступеня

«За розмінування» ІІ ступеня

дуже широкий. Для їх ефективного виконання необхідні дві складові – кваліфіковані фахівці та сучасні технічні засоби.

З

а словами Олександра Васильовича, саме підготовка кадрів і оснащення підрозділів за стандартами НАТО нині є пріоритетним завданням. Важливим кроком уперед мож-

на вважати те, що дислокований у місті Золочеві на Львівщині Навчальний центр НГУ пройшов державне ліцензування щодо навчання фахівців за спеціальністю «Сапер (розмінування)». На базі Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів Національної гвардії України, що у селі Старому на Київщині, створено відділ (центр) з підготовки фахівців інженерної служби центру підготовки до спеціальних дій. Там планується проводити професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за спеціальностями «Сапер (розмінування)» І-V рівня кваліфікації, «Кінолог з мінно-розшукових робіт», «Верхолаз з мінування (розмінування)», «Водолаз з мінування (розмінування)» ІІІ-І класу. До речі, окремо полковник Цікра відзначає підтримку міжнародних партнерів Нацгвардії. Зокрема, з минулого року в підготовці фахівців велику допомогу надають інструктори з Об’єднаної оперативно-

У травні 2018 року наказом командувача НГУ був затверджений кваліфікаційний нагрудний знак Національної гвардії України «За розмінування» І та ІІ ступенів. Знак вручається військовослужбовцям НГУ, які брали безпосередню участь у розшуку, підніманні, перенесенні, транспортуванні, розмінуванні та знешкодженні вибухонебезпечних предметів, а також за організацію і керівництво такими роботами. Знаком «За розмінування» ІI ступеня нагороджуються гвардійці, які брали участь у розмінуванні не менше 50, а І ступеня − не менше 100 вибухонебезпечних предметів. Рішення про нагородження знаком приймає командувач Національної гвардії за поданням начальника інженерної служби Головного управління НГУ. Вручення знака здійснюється в урочистій обстановці командувачем НГУ або особою, яка виконує його обов’язки, чи за його дорученням начальником територіального управління, вищого військового навчального закладу, командиром військової частини. Знак носять на кітелі, з правого боку грудей вище знака про закінчення навчального закладу. Про вручення знака вноситься відповідний запис в особову справу (військовий квиток) військовослужбовця.

ГВАРДІЯ News & Comments

Comment

участь у всіх спланованих заходах, зокрема, у гуманітарному розмінуванні територій на Сході країни.

П Начальник інженерної служби ГУ НГУ полковник Олександр ЦІКРА: У період з липня 2017-го по травень поточного року у золочівському Навчальному центрі НГУ пройшли підготовку, успішно склали іспити та отримали свідоцтва державного зразка 92 гвардійці-сапери. Маєте розуміти, що це дійсно великий позитив. Адже Національна гвардія отримала майже сотню унікальних висококваліфікованих фахівців, здатних виконувати найскладніші завдання. Усі вони увійшли до створених у НГУ груп розмінування, силами яких, починаючи з 2017 року, знищено 728 вибухонебезпечних предметів різних типів та каліб­рів. тактичної групи Збройних Сил Канади в Україні (UNIFIRE).

– Я нагадаю, що 6 грудня минулого року Парламент ухвалив Закон «Про протимінну діяльність в Україні», який регулює питання протимінної діяльності в нашій державі, − підкреслює полковник Олександр Цікра. – Водночас завдяки наявності підготовлених фахівців Нацгвардія демонструє готовність брати

овертаючись до аспекту технічного забезпечення інженерних підрозділів, Олександр Васильович зазначив, що і тут є позитивні моменти. В рамках міжнародної підтримки минулого року НГУ отримала невелику партію міношукачів американського виробництва. Надходження ще 40 міношукачів очікується цього року (слід зауважити, що вартість одного сягає понад 30 тисяч доларів). − На сьогодні покладені завдання інженерні підрозділи Нацгвардії здатні виконувати якісно та ефективно, постійно триває їх розвиток та вдосконалення, − зазначає полковник Олександр Цікра. – Користуючись нагодою, хочу подякувати усім гвардійським військовим інженерам за ратну працю, а особливо відзначити продуктивну та якісну роботу інженерних служб Східного, Південного, Північного ОТО, золочівського Навчального центру, столичної окремої бригади з охорони дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, гостомельської бригади оперативного призначення НГУ. Є така приказка: «У бою військовий інженер попереду перших». Ми, фахівці інженерних підрозділів, пишаємося своєю спеціалізацією. Вона творча і героїчна, своєрідна, а головне – украй необхідна військам. Підполковник Сергій ДІДИК. Фото Віктора ПЕТРИЧЕНКА та Олександра МАЛЬЦЕВА

Блог

Сапери ходять повільно, але їх краще не обганяти

Мало хто знає, як ці люди – сапери – ведуть свою вій­ ну. Їх рідко показують по телевізору. Їхній основний бій іде тихо. Їхній бій − це бій проти своїх нервів, адреналіну, який стукає у вухах, та страху, що сфокусувався на кінчиках пальців. Мало хто знає, як це казати своїм хлопцям: «А ну відійдіть метрів на 50, я спробую цю штуку зняти…». І хлопці із розумінням відходять, про всяк випадок прощаючись із тобою поглядом. І правда, краще один, ніж вся група. Важко показати телеглядачам той мороз по спині, коли чіпляєш ногою розтяжку, але щастить її не зірвати, завмерши в останню мить, коли довжина твого життя починає вимірюватись не у роках, а у долях міліметра шпильки міни. Сапер – це людина, якій раді на будь-якому опорному пункті, тому що «там попереду якась штука стоїть, ми туди ходити боїмося. Приберете?». Сапер – це в’їдлива посмішка у відповідь на виклик: «Там таке страшне мінне поле, що ніхто не знешкодить». Сапер – це коли бачиш, як гарно наплів розтяжок твій ворог, і мимоволі клацаєш язиком від захвату. Сапер – це коли знешкоджуєш фугас із десятьма кілограмами тротилової смерті, руки і голова працюють на автоматі, а після закінчення роботи годину намагаєшся заспокоїти серце, що виривається з грудей. Сапер – це коли в окремих випадках заспокоюєш себе фразою «Зате «трьохсотим» точно не буду. Одразу на шматки». Сапер – це коли ти знаєш, що міна, яка за інструкцією не підлягає знешкодженню і вилученню, насправді знешкоджується і вилучається. Більше того, ти точно знаєш, як саме це робиться, і вже сто разів так робив. Сапер – це коли знаєш, якою вибухівкою краще топити пічку. І так, ти знаєш, що вона точно не здетонує. Сапер – це коли до біса рукавиці, і неважливо, що зима і мороз, тому що чутливість пальців важливіша. Сапер – це коли контузія сприймається як звичайний мінус професії. І ще сапер – це коли за рік війни не розумієш, чому ти до цих пір живий і цілий. І якщо мене запитати, чим сапери відрізняються від інших військових, я відповім, що вони підуть туди, куди інші не ризикнуть навіть носа сунути. І зроблять те, що інші зробити не зможуть. (З мережі Facebook, автор назвався Дмитром Івановим)

Випуск № 11

9

ГВАРДІЯ News & Comments Останнім часом НГУ веде тісну співпрацю з міжнародними партнерами, в тому числі й з країнами − членами НАТО. Все частіше в частинах та центрах підготовки Нацгвардії можна зустріти інозем­них військових, до прикладу, канадських інструкторів, які в рамках місії UNIFIER надають допомогу в професійній підготовці гвардійців. Та як розрізнити закордонні звання?

З

наки розрізнення канадських військових дуже подібні до британських. Це зумовлено історичними фактами. До Конфедерації 1867 року (процес, під час якого із провінцій та колоній Британської Північної Америки було створено незалежну державу Канаду у складі Британської імперії). У воєнний час Канаду захищала британська армія. Проте 1867 року було сформовано Постійно діючу поліцію, а декілька десятиріч потому створе-

У якому званні канадський інструктор? но регулярні війська, нащадками яких стали Канадська королівська кінна артилерія, Королівські канадські драгуни і Королівський канадський полк. Нині Збройні Сили Канади підпорядковуються Міністерству державної оборони і складаються з Військово-Морських сил, Сухопутних військ та Військово-Повітряних сил. Дивлячись на парламентську практику, пре­ м’єр-міністр країни дефакто командує і контро-

лює ЗСК. Однак через те, що у Канаді діє конституційна монархія, кожне оголошення війни має бути підписане генералгубернатором або канадським монархом. Генерал-губернатором Канади є представник королеви Єлизавети ІІ, а вона володіє офіційним титулом «Королева Канади». Військові звання в Збройних Силах Канади визначають позицію військовослужбовців в ієрархічній структурі по відношенню одне до одного.

За стандартами НАТО звання в Збройних Силах Канади мають свої коди. Коди звань використовують з метою порівняння звань військовослужбовців збройних сил різних країн (див. табл.). Ворент-офіцери – група звань, яка за статусом займає проміжне положення між сержантами і молодшими офіцерами, і є приблизним аналогом прапорщика в країнах колишнього СРСР. Ворентофіцери зазвичай стають кадровими, коли отримують підвищення до головного ворент-офіцера другого класу, але не визначаються як «кадрові офіцери». Сержантський корпус (OR 1−9) – узагальнена назва військовослужбовців командного складу, які мають військові звання капралів, сержантів, ворент-офіцерів, унтер-офіцерів тощо. Підготувала старший лейтенант Олена ОНИЩЕНКО

Знаки розрізнення Сухопутних військ Збройних Сил Канади Новобранець OR-1 Рядовий

10

Головний ворент-офіцер OR-9

Бригадний генерал OF-6

OR-3

Лейтенант 2-го класу OF-1

Капрал

Лейтенант

Генерал-майор

OR-4

OF-1

OF-7

Майстер-капрал

Капітан

OR-5

OF-2

Сержант

Майор

OR-6

OF-3

Ворент-офіцер

Підполковник

OR-7

OF-4

Майстер ворент-офіцер OR-8

Полковник

Випуск № 11

OF-5

Генерал-лейтенант OF-8

Генерал OF-9

ГВАРДІЯ News & Comments

Воїн і поет …І куля шукає притулку у теплому тілі. І пісня мугикає в грудях, та терпнуть слова… Ковтнути причастя, діждавшись святої неділі, Допоки не зрікся, допоки душа ще жива…

Ц

Гвардійське вінчання під покровом Богородиці

Уже традиційно військовослужбовці Національної гвардії разом зі своїми рідними долучаються до Міжнародного військового паломництва до міста Лурд, що у Франції. Цього травня під час прощі відбулася урочиста подія – військовослужбовець Іміджево-видавничого центру НГУ лейтенант Максим Охріменко обвінчався зі своєю коханою дружиною Аліною.

У

рочисту церемонію провели в Лурді, у церкві Успіння Пресвятої Богородиці. У присутності десятків паломників керівник Департаменту військового капеланства Патріаршої курії УГКЦ єпископ Михайло Колтун та заступник керівника Департаменту отець Андрій Зелінський здійснили над молодим подружжям обряд Таїнства вінчання. «Про церковний шлюб ми мріяли два

роки, відколи офіційно стали чоловіком і дружиною, – розповідає лейтенант Охріменко. – Хочу подякувати владиці Михайлу Колтуну, Патріаршому паломницькому центру УГКЦ, всім капеланам та служителям Української греко-католицької церкви у Лурді за прекрасний обряд. Ми з Аліною щасливі!». Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото з архіву Максима ОХРІМЕНКА

і рядки, як і більшість своїх віршів, поет, член Національної спілки письменників України старший лейтенант Олександр Лисак написав під час відрядження до зони бойових дій на Сході країни. За чотири роки служби в харківській бригаді оперативного призначення НГУ ротацій було чимало.

– Точну кількість відряджень пригадати складно, та добра половина моєї служби пройшла саме у зоні бойових дій, тому, напевне, що років зо два пробув там, – розповідає офіцер. До початку збройного конфлікту на Донбасі Олександр Лисак разом із сім’єю проживав у Донецьку, де мав роботу й водночас займався улюбленою справою – поезією. До слова, перша збірка поета «Творю свій день» вийшла ще у 2012 році, та, читаючи її, даєшся диву, адже відчувається передвоєнний настрій автора. Коли ворожі танки в’їдуть в місто Наводити так званий мир і лад, Я буду сало з галушками їсти Та мовчки рахувати слоненят. Та у переломному 2014му він мусив повернутися на рідну Харківщину. Проте бути осторонь того, що коїлося в країні «та мовчки рахувати слоненят» чоловік не міг – спочатку став волонтером,

пізніше організував волонтерський центр, силами якого було зібрано чимало таких необхідних воякам речей. Та і цього стало замало для Олександра – у 2015 році він вирішив стати на захист Батьківщини, адже мав звання молодшого лейтенанта запасу. Тож чоловік за покликом серця обрав службу в харківській бригаді оперативного призначення НГУ. За словами офіцера, поєднувати військове життя із творчим хобі доволі складно через постійний брак часу. Та менше з тим, нині Олександр Лисак вже опублікував три збірки – вищезгадану «Творю свій день» (2012 р.), «Синдром фантомного болю» (2016 р.), «Шрамована пам'ять» (2018 р.). Цієї осені разом з іншими поетами гвардієць планує видати збірку «Там, де вдома» і має ще чимало творчих планів.

– Збірка «Там, де вдома» – це сучасна книга поезій. Кожному віршу відповідає свій QR-код, відсканувавши який, читач зможе переглянути відео, де автори декламують свої вірші, – пояснює поетгвардієць. – Таке нововведення має забезпечити зв'язок між читачем та автором. Ми сподіваємось, що таким чином зможемо передати увесь закладений у наші твори сенс. Старший лейтенант Олена ОНИЩЕНКО. Фото з архіву Олександра ЛИСАКА

Випуск № 11

11

ГВАРДІЯ News & Comments фотофакт

вірші про військових Наталя МЕЛЕХ, м. Тернопіль, 27 років, лікар, дружина військовослужбовця НГУ

Він тримав автомат, пригортав до грудей, мов дитину. Зовсім близько йшов бій, вже десь поруч, рукою подай. Він молився до Бога у цю небезпечну хвилину. Про родину Він думав, і в серці не було вагань. Він любив рідний дім, де завжди із любов’ю чекають, Колосисті поля, у житах безкінечні лани, Яблуневий садок і криницю у рідному краю, І коли в надвечірок щебечуть іще солов’ї. Він тримав автомат – Він вже знав, що з ним має робити. Кожен бій, як останній, стає повсякденним буттям. Він любив Україну, як кожен з нас має любити, Захищав, наче неньку, нехай хоч і власним життям.

Чужих дітей не буває Вже багато років офіцери та курсанти харківської Національної академії НГУ регулярно відвідують спеціалізовані заклади, де виховуються діти, позбавлені батьківського піклування. Щоразу гвардійці приходять до малечі з подарунками та під час спілкування віддають їй частинку своєї душі. На фото: курсантка другого року навчання командно-штабного факультету Юлія Котенко з друзями в Обласному спеціалізованому будинку дитини «Зелений гай». Фото Ігоря ШЕПЕЛЕВА

просто усміхнись Соціологи проводили опитування. Зібрали 100 чоловіків, попросили їх відверто поставитися до прохання: «Зробіть крок ліворуч ті, у кого в сім’ї головна жінка». 99 чоловіків відійшли ліворуч, залишився лише один, бувалий прапорщик – старшина роти.

До нього підходять всі інші й питають: «Пане прапорщику, розкрийте секрет, як вам вдається вдома тримати владу у своїх руках?». Той відповідає: «Мужики, а я взагалі не знаю, що я тут роблю. Мене сюди дружина привела, сказала стояти і нікуди не відходити».

вчимо англійську law enforcement agency criminal justice system courts corrections to maintain order referral to enforce a law

Над брошурою працювали:

Серія інформаційних брошур «Гвардія.

News & Comments»

12

Випуск № 11

Комп’ютерний дизайн та верстка Ірини ГОМЕНЮК

У випуску інформаційної брошури № 9 ви побачили квартальний календар зі світлиною військовослужбовця маріупольської бригади оперативного призначення НГУ імені Дмитра Вишневецького молодшого сержанта Марини Гладій. «Такий календар став для мене приємним сюрпризом. Обов’язково збережу його на згадку! І ще дуже дякую людям, завдяки яким він вийшов друком у світ!» − говорить Марина Гладій. Фото Галини ФАЛЬКО

Public safety – громадська безпека

|lɔː ɪnˈfɔːrsmənt ˈeɪdʒənsi| |ˈkrɪmɪnl ˈdʒʌstɪs ˈsɪstəm| |ˈkɔːrts| |kəˈrekʃənz| |tə meɪnˈteɪn ˈɔːrdər| |rɪˈfɜːrəl| |tə ɪnˈfɔːrs ə lɔː|

Валерія АГІБАЛОВА, Сергій ДІДИК, Ольга ДОЛЖЕНКО, Олена ОНИЩЕНКО, Олександр МАЛЬЦЕВ

зворотній зв’язок

правоохоронний орган система кримінального правосуддя суди виправні установи підтримувати порядок подання на розгляд забезпечувати дотримання закону

вітаємо!

У червні 2019 року відзначають ювілейні дати від дня народження ветерани Головного управління Національної гвардії України: старший прапорщик МАСІОЖНИК Жанна Борисівна (12 червня − 80 років) полковник КРИЛОВ Володимир Іванович (19 червня – 60 років) Командування Національної гвардії України, Асоціація ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України щиро вітають ювілярів зі святом.

Літредактор Людмила БУТАКОВА, Коректор Володимир ЧЕРНЯК

За якість друку повну відповідальність несе друкарня.

Адреса: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, Іміджево-видавничий центр НГУ.

Підписано до друку 25 червня 2019 року.

E-mail: ibrngu@ukr.net

Розповсюджується безкоштовно. Наклад 4004 примірники.

Брошуру віддруковано в друкарні ІВЦ НГУ.

Зам. 327.

У разі, якщо до вашого підрозділу не надходить інформаційна брошура, звертайтесь за телефонами: (044) 428-66-27, 098-589-54-40.