Брошура №8

Гвардія News & Comments

З Україною в серці, з теплом у душі стор. 3

Фото Віктора ПЕТРИЧЕНКА

Ви

пу ск

№

8

ГВАРДІЯ News & Comments факт

Обрано нового Президента України Центральна виборча комісія оприлюднила остаточні результати президентських виборів. Переможцем оголошено Володимира Олександровича ЗЕЛЕНСЬКОГО, який у другому турі отримав 13,5 млн голосів виборців, або 73,22%.

цифра Більше

8000

військовослужбовців НГУ разом з працівниками різних підрозділів МВС забезпечували публічний порядок і безпеку під час проведення виборів Президента України 21 квітня

Гвардійців відзначив Глава держави За самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов’язку, гвардійців відзначив Глава держави. Указом № 149/2019 від 18 квітня 2019 року Президент нагородив солдата Віталія Флорю медаллю «За військову службу Україні» (посмертно), а солдатів Дениса Балчугова та Даніїла Руденка − медалями «Захиснику Вітчизни».

Н

агадаємо. 30 березня в Одесі внаслідок ДТП були поранені двоє військово­ службовців НГУ і один загинув. Близько 17-ї години спільний наряд у складі працівника поліції та гвардійців одеського полку охорони громадського порядку солдатів Віталія Флорі, Дениса Балчугова та Даніїла Руденка знаходився у Суворовському районі на перетині вулиці Кишинівської та проспекту Добровольського. Правоохоронці зупинили для перевірки чоловіка, який порушував спокій перехожих, а у відповідь на зауваження почав лаятися та погрожувати розправою. У цей час водій автомобіля «Опель», який рухався проспек-

2

Випуск № 8

Призов «весна-2019» Протягом квітня-червня поточного року відповідно до Указу Президента України № 22/2019 від 30 січня 2019 року та розпорядження Уряду № 188-р від 27 березня 2019 року буде проведений черговий призов громадян на строкову військову службу.

П

ланується, що лави Збройних Сил поповнять 9 000 осіб, Державну прикордонну службу – 4 000 осіб, Державну спеціальну службу транспорту − 600 осіб, до Нацгвардії України мають призвати 5 152 особи. Робота призовних комісій усіх рівнів спланована з 1 квітня по 30 червня. Відправки команд молодого поповнення розпочалися з 8 квітня та завершаться 27 червня.

18 травня віднині – День резервіста України Ураховуючи важливу роль резервістів у справі захисту Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності, їх готовність у будь-який час стати до лав Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, з метою

подальшого розвитку сучасних військових традицій, зміцнення патріотичного духу у суспільстві Глава держави Указом № 154/2019 від 19 квітня 2019 року установив в Україні День резервіста України, який відзначатиметься щороку 18 травня.

Затримав грабіжника том Добровольського, переїхав перехрестя з вулицею Кишинівською на червоний сигнал світлофора і врізався в інше авто, «Мерседес». Внаслідок зіткнення «Опель» відкинуло на узбіччя і легковик здійснив наїзд на п’ятьох людей, серед яких був наряд правоохоронців.

23-річний солдат Віталій Флоря загинув на місці, солдати Денис Балчугов, Даніїл Руденко та ще двоє цивільних громадян отримали тяжкі травми. ГІК Південного ТУ НГУ

П

еребуваючи у відпустці, заступник командира патрульного батальйону дислокованої у Кривому Розі 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку НГУ імені Петра Калнишевського майор Станіс-

лав Масич затримав грабіжника. У місті офіцер став свідком того, як чоловік зірвав з пенсіонерки золоту прикрасу і почав тікати. Разом з іще одним перехожим, який виявився курсантом Донецького юридичного інституту МВС, майор Масич наздогнав зловмисника і передав його до рук правоохоронців. За виявлену рішучість та професіоналізм начальник Металургійного відділення поліції нагородив гвардійця грамотою-подякою. Молодший лейтенант Тетяна ЯКИМЧУК. Фото автора

З Україною в серці, з теплом у душі

Військовослужбовці Нацгвардії – звичайні люди. Проте це люди, які живуть сповнені почуттям любові до рідної країни, здатні на самопожертву, чуйність, справжню, від серця, доброту.

М

айор Юлія Макєєва (фото на обкладинці) служить в Одесі, в Південному територіальному управлінні На­ ціо­нальної гвардії України. Нині вона виконує обо­ в’яз­ки офіцера (психолога) групи морально-психологічного забезпечення штабу угруповання ООС НГУ. Зараз Юлія перебуває в районі бойових дій. Там вона не лише успішно справляється із покладеними на неї завданнями, а й за волею обставин знайшла час для доброї справи – стала берегинею для маленького кошеняти та його мами. «Народила кішка, яка жила на території нашого штабу. На жаль, усі малята загинули, окрім одного. Кошеня я назвала Нюсею, – розповідає майор Юлія Макєєва. – Нюся та її мама полюбили мене одразу. Вдома, в Одесі, я вже маю два кота, тож як можу доглядаю своїх нових улюб­ ленців. Приміром, спочатку годувала Нюсю зі шприца молочною сумішшю, доки вона не підросла і покріпшала».

Уже понад рік військовий священик (капелан) отець Ігор є духовним наставником військовослужбовців дислокованої у Кривому Розі 21-ї окремої бригади охорони громадського порядку НГУ імені Петра Калнишевського.

Нагорода за духовну опіку гвардійців За цей час він двічі побував у ротації у зоні проведення операції Об’єд­на­них сил та підтримував бойовий дух захисників країни. Крім цього, по допомогу до капелана зверталися й місцеві мешканці – священик разом із гвардійцями допомагав будувати церкву в місті Волно…Дружба, народжена на війні, – хочеться сказати про цю маленьку історію. З Україною в серці, з теплом у душі – хочеться сказати про офіцера НГУ, майора Юлію Макєєву, яка стоїть на захисті рідної землі разом із тисячами бойових побратимів – гвардійців. Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото Віктора ПЕТРИЧЕНКА

На реабілітацію – в Анталію

Посольство Туреччини в Україні продовжує започатковану в 2015 році практику проведення реабілітаційного відпочинку в Анталії дітей та членів родин українських військовослужбовців, які загинули під час АТО/ООС на Сході України.

Ц

ГВАРДІЯ News & Comments

я ініціатива поширюється на членів сімей військовослужбовців та працівників усіх право­ охоронних органів і військових формувань. Цього разу загалом було обрано близько 200 людей. Зокрема, із сімей нац­гвардійців до Туреччини вирушили 14 осіб.

васі на Донеччині. Нещодавно отець Ігор був нагороджений відзнакою Президента України «За гуманітарну участь у Антитерористичній операції». Вітаємо його із почесною нагородою! Молодший лейтенант Тетяна ЯКИМЧУК. Фото автора

Врятували життя

У

вихідний, прогулюючись парком «Здо­ро­в’я», військовослужбовці золочівського Навчального центру НГУ молодші сержанти Дмитро Супрун, Євген Іваницький та солдат Тарас Мачулянський врятували людині життя. Одному літньому чоловіку стало зле, й він упав у паркову водойму. Це побачили діти, які гуляли поряд. Вони почали кликати на допомогу

дорослих. На щастя, їх почули гвардійці, які витягнули пенсіонера з води й надали йому першу медичну допомогу. За проявлену небайдужість командир Нав­ чального центру в урочистій обстановці на шикуванні всього особового складу НЦ оголосив подяку молодшим сержантам Супруну, Іваницькому та солдату Мачулянському. Майор Роман СИДОРОВИЧ. Фото автора

Випуск № 8

3

ГВАРДІЯ News & Comments

Хочуть служити у Нацгвардії,

Упродовж минулого року лави Національної гвардії України поповнили більш ніж 2170 професійних військових правоохоронців з числа осіб, які не проходили військову службу, та вій­ ськовослужбовців запасу. Значна заслуга у цьому столичного відділу та регіональних відділень комплектування Іміджево-видавничого центру НГУ, фахівцями яких було проведено вивчення та направлено понад 1100 осіб для прийняття на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського і старшинського складу, з них зараховано 984, що склало 45% від загальної Старший офіцер (психолог) стокількості прийнятих осіб. личного відділу комплектування

бо вважають себе патріотами України

Ц

ього року відділом комплектування вже направлено до з’єд­ нань та частин понад 350 осіб для прийняття на військову службу за кон­ трактом. На жаль, не всі позитивно проходять психологічне тестування, за вис­новками професійнопсихологічного відбору 2018 року відмовлено 76 особам, 2019-го – 24 особам; меншій кількості відмовлено у зв’яз­ку із непридатністю за станом здо­ров’я, підсумками здачі заліків з фізичної підготовки. Заступник начальника ІВЦ – начальник відділу комплектування Іміджевови­дав­ничого центру НГУ полковник Олександр КОСТЮЧЕНКО: − Ми прискіпливо і всебічно вивчаємо кожного кандидата на службу. Зокрема, під час спіл­ кування із громадянами про­ водимо опитування, які допо­ магають проводити соціоло­ гічний аналіз деяких питань, визначити разом з особою підрозділ, де кандидат най­ ефективніше спроможний ви­ конувати визначені службо­ во-бойові завдання.

4

Випуск № 8

капітан Віктор Можар проводить психологічне тестування кандидатів на службу за контрактом Інформаційно-іміджевий захід проводять фахівці Східного відділення комплектування

Зокрема, як розповів старший офіцер (психолог) столичного відділу комплектування капітан Віктор Можар, за даними анкетувань більшість громадян, які звернулися до відділу і відділень комплектувань, а саме 45%, дізналися про можливість проходження служби за контрактом у НГУ під час інформаційно-іміджевих заходів у місцях проведення громадських заходів, ярмарків вакансій, у нав­ чальних закладах, центрах зайнятості, центрах надання адміністративних послуг, військових комісаріатах. На 25% опитаних вплинула реклама на телебаченні та в містах (білборди, сітілайти тощо), висвітлення інформації на сайті НГУ (де є можливість надати електронну анкету кандидата на військову службу за контрактом). Решта 30% дізналася від знайомих, зокрема від тих, які вже проходять військову службу за кон­ трактом у НГУ.

Цікавим є аналіз відповідей кандидатів на запитання, що спонукало їх підписати контракт. Виявляється, окрім соціального пакета, гарантованого державою, не менш важливими є моральні аспекти. Так, для 41% опитаних головним мотивом стати контрактником НГУ є суто патріотичні почуття, духовна потреба займатися суспільно корисною справою, в цьому випадку – стояти на захисті Батьківщини, змінити країну на краще. Для 23% громадян служба є можливістю випробувати себе в новій ролі, навчитись чогось нового, зробити крок у самовдосконаленні. 16% анкетованих зазначили, що мають бажання служити через велику повагу саме до військово­службовців НГУ і прагнуть стати приналежними до елітного військового формування. Для 10% опитаних – це продовження сімейних традицій, а ще 10% громадян приваблює чітка організованість служби, варіант

реалізувати себе у вузькій спеціальності (зв’яз­ківця, медика то­що), можливість безкоштовного навчання в Національній академії НГУ. − Звичайно, кожен кандидат, який звертається до відділу або відділень комплектування, − це особистість зі своїми індивідуально-психологічними особливостями та своїм життєвим досвідом, тому не всі проходять професійно-психологічний відбір та за своїми психологічними показниками відповідають вимогам для проходження служби, − зазначає капітан Віктор Можар.

– Однак сьогодні реальні цифри дозволяють нам пишатися тим, що Національна гвардія України користується повагою у суспільстві. Про Нацгвардію не просто знають – у Нац­гвардії хочуть служити, причому люди із високою свідомістю, для яких дорогими поняттями є честь, відданість, любов до рідної країни. Підполковник Сергій ДІДИК

ГВАРДІЯ News & Comments

В Одесі пройшов чемпіонат Південного ОТО з прикладної та практичної стрільби з бойової зброї. Усі учасники з шести команд показали навички влучної стрільби з автомата Калашникова та пістолета Макарова. Атмосфера змагань була дуже напруженою, адже навіть мінімальний розрив у балах міг коштувати перемоги.

Серед кращих стрільців – володар берета з відзнакою

одеські гвардійці – старшина Христина Бурак та брати молодші сержанти Богдан і Роман Котики. До речі, Богдан Котик (на фото другий зліва) – володар берета з відзнакою, право носити який він виборов під час складання кваліфікаційних іспитів у вересні минулого року. Солдат Іван СОТНИКОВ. Фото автора

З

рештою перші місця у двох групах вибороли команди одеського полку охорони громадського порядку та окремого батальйону з охорони Южно-Української АЕС. Серед стрільців, які посіли призові місця в особистому заліку, були

Кросфіт – змагання найсильніших Три дні в Харкові боролись команди атлетів на першість Східного оперативно-територіального об’єднання НГУ з функціонального багатоборства.

Д

ля участі в турнірі зібралися 40 спортсменів з чотирьох областей Сходу України. Змагання проходили в три етапи: особисто-командна силова вправа, воєнізо-

ваний крос зі стрільбою, метанням гранат і подоланням перешкод у складі підрозділу та військово-спортивна естафета. На майданчику вирував командний дух, адже

всі бійці відчували підтримку товаришів. Кожен день змагань був багатим на яскраві моменти емоцій та надзвичайних зусиль, які прикладали хлопці для перемоги своєї команди. Вони евакуювали умовних поранених, змагалися у бігу в засобах бронезахисту, носи-

ли ящики з боєприпасами і дерев’яні колоди, катали величезні покришки з вантажівок і, нарешті, штовхали броньований автомобіль. За підрахунком балів перше місце виборола команда харківської 3-ї бригади оперативного призначення, другу сходинку зайняли бійці 5-ї Слобожанської бригади, на третьому місці – гвардійці слов’янського полку НГУ. «В цьому турнірі визначились найсильніші та найвитриваліші бійці. Ми будемо готуватися до змагань на першість Національної гвардії», – підсумував головний суддя змагань майор Віталій Троцький. Група інформації і комунікації Східного ТУ НГУ

Випуск № 8

5

ГВАРДІЯ News & Comments

65 років надійної варти Шостку неможливо уявити без двох велетнів оборонної промисловості – казенних заводів «Зірка» та «Імпульс». Неможливо уявити це невелике місто у Сумській області і без дислокованого там полку Національної гвардії України та людей, які охороняють і захищають не тільки важливі державні об’єкти, а й спокій та мирне небо над головами його мешканців. 1 травня виповнилося 65 років від дня створення шосткинського полку НГУ. До ювілею ми підготували добірку цікавих фактів з історії частини.

Трохи хронології 1 травня 1954 року в місті Стрию Дрогобицької (нині Львівської) області почалося формування 73-го загону внутрішньої охорони МВС СРСР. 22 червня цього ж року загін було передислоковано у Шостку. З 1968 року це був 457-й полк внутрішніх військ МВС СРСР, з 1992 року – 2-й полк внутрішніх військ МВС України, а з 2014 року по сьогоднішній день – 2-й полк Національної гвардії України. Нині частина налічує близько тисячі нацгвардійців, і майже всі вони − військово­службовці за контрактом. Полк має у своєму складі, з-поміж інших підрозділів, військовий оркестр, кінологічну службу, взвод спеціального призначення.

Ратні будні Переді мною старезна пошарпана книга – історичний формуляр. У ньому вівся облік усіх аспектів службової діяльності полку – від зазначення

6

Випуск № 8

кількості солдат та підрозділів до докладного опису найхарактерніших фактів і пригод, що мали місце на бойовій службі.

«18 липня 1956 року. Рядовий 4-ї команди Казначєєв під час огляду машини на КПП виявив між дахом кабіни та обшивкою дві залізні ємності з краденим спиртом. Порушник хотів відкупитися хабарем, але рядовий Казначєєв відмовився: «Військові правоохоронці за гроші не продаються!». За проявлену пильність та високі моральні якості рядовий Казначєєв був заохочений грошовою премією».

«25 травня 1961 року о 23.00 рядовий 1-ї роти Хілько І.Г. під час несення служби на посту № 4 з охорони та оборони заводу помітив рух двох невідомих осіб стежкою наряду. Підпустивши їх на відстань 20−25 метрів, чатовий дав команду: «Стій! Хто йде?». Невідомі відповіли: «Перевіряючі». Чатовий одразу помітив, що невідомі одягнені

Вітання

Командир частини полковник Олександр ЖЕЛНОВАЧ: Я пишаюся службою у Національній гвардії України, і для мене велика честь очолювати військовий колектив шосткинського полку ОВДО − частину зі славною історією і чисельними досягненнями. Дякую кожному гвардійцю за вірність Присязі та рідному народові. Користуючись нагодою, вітаю всіх військово­с луж­ бовців та ветеранів з 65-річним ювілеєм полку та бажаю упевненості у завтрашньому дні і мирного неба над головою! Щастя та здоров’я вам і вашим родинам!

Прапорщик Володимир Рябець зі службовим собакою Нікою у цивільний одяг, і подав команду: «Стій! Стріляти буду!». Порушники, не виконуючи вимогу чатового, продовжили рух, і рядовий Хілько зробив постріл угору, після чого невідомі зупинились і сіли на стежці наряду. Після прибуття тривожної групи невідомі були затримані і передані у

міськ­відділ МВС. Було з’ясо­вано, що робітники з міста Шостки С. та Р. вирішили перевірити пиль­ ність чатового, оскільки вони самі 4−5 років тому несли службу з охорони даного заводу. За пильне несення служби і уміле застосування зброї рядовому Хільку командир роти оголосив подяку».

ГВАРДІЯ News & Comments «Пізно ввечері 11 вересня 2015 року до чергового військової частини надійшло повідомлення про надзвичайну подію. В одному із сіл Шосткинського району пішов на прогулянку та не повернувся додому 12-річний хлопець. На прохання начальника міського відділу міліції для надання допомоги у розшуку був направлений інструктор кінологічного підрозділу прапорщик Володимир Рябець. Для пошуку був застосований службовий пес Ніка. За допомогою особистих речей зниклого хлопця собака вийшов на слід і вивів пошукову групу за межі села, де починалося поле. Не на користь стала і глибока ніч, і холодна пора року, які могли призвести до трагічних наслідків. Після годинного пошуку, службовий собака нарешті натрапив на хлопця. Від холоду та переляку він не міг навіть говорити. Дитину передали вдячним батькам. Військовослужбовець був заохочений командиром частини». До речі, у березні того ж 2015 року під час патрулювання ділянки забороненої зони об’єкта, що охороняється, прапорщик Володимир Рябець зі службовим собакою виявив 6 ящиків (!) детонаторів, які зловмисники заховали і планували викрасти з заводу.

Згадати все Про свої ратні будні та курйозні випадки зі служби розповіли ветерани та військовослужбовці полку. «Що найважче у військовій службі, одним словом відповісти неможливо. Спочатку − це адаптація до чіткого виконання статутів, фізичне навантаження, далі − поєд-

нання несення служби і сімейних турбот тощо. Завжди було нелегко, але я жодного разу не пожалкував, що обрав військовий фах», − зазначає голова спілки ветеранів частини полковник у відставці Олексій Рябіко. Нарівні з чоловіками в шосткинському полку ОВДО служать 83 жінки. Одна з них – прапорщик Валентина Хмельницька: − Років з 15 тому в частині було дуже мало жінок-військовослужбовців – до десяти, і чоловіки намагалися усіляко їх жаліти. Зараз усе інакше. Проведені реформи створили умови для гендерної рівності, можна сказати, відкрили нову сторінку в історії військового колективу нашого полку. Оксана ЮХИМЕНКО. Фото автора

Спогади

Голова спілки ветеранів частини полковник у відставці Олексій РЯБІКО: Тієї ночі я був черговим частини й перевіряв несення служби по підрозділах у нічний час. Виходячи з казарми на плац біля другої години, почув, що десь лунає музика. Прислухався. Музику було чути з підвального приміщення. Коли я прийшов туди, то виявив, що в одній з підсобок четверо солдат запросили дівчат і влаштували міні-дискотеку. Танцювали босоніж так, що аж пил стовпом стояв! Помітивши перевіряючого, дівчата вхопили взуття у руки і – через вікно, потім швидко перескочили бетонний паркан, а от солдатам строкової служби пощастило менше…

Кенді – перша в Нацгвардії

Нещодавно командувач НГУ першою у Нацгвардії відзначив службового собаку Кенді медаллю «За віддану службу» ІІ ступеня. Нагороду вона отримала за те, що у лютому-березні цього року в районі проведення операції Об’єднаних сил двічі виявила зброю та боєприпаси під час огляду автотранспорту на блокпостах (одного разу Кенді знайшла у салоні машини більше 300 набоїв та ствол до ПКМ, іншого – вісім бойових гранат).

К

енді – бельгійська вівчарка (малінуа) – службовий собака дислокованого у Золочеві Навчального центру НГУ. У травні минулого року вона принесла перше місце команді Нацгвардії на IV Міжнародних змаганнях кінологічних команд з пошуку зброї та набоїв, за що була нагороджена медаллю для службових собак «За віддану службу» ІІІ ступеня.

− У червні Кенді виповниться лише два роки. Вона дуже енергійна, працьовита, іде-

ально підходить для пошуку зброї, набоїв та вибухових речовин, − розповідає офіцер батальйону з підготовки кінологів Нав­чального центру НГУ капітан Павло Малий, який зі щеняти дресирував Кенді.

– Звичайно, відчуваю гордість за те, що підготовлений мною пес на сьогодні має найвищу в Нацгвардії нагороду для службових собак. Та головне, Кенді – моя надійна помічниця, яка не підведе під час виконання реальних бойових завдань. Підполковник Сергій ДІДИК. Фото з архіву Павла МАЛОГО

Випуск № 8

7

ГВАРДІЯ News & Comments

Воювати і перемагати

Боєць «Азову» про побратимів, про отримані бойові травми та чому вирішив повернутися на службу

К

иянин Ілля Самойленко не народився солдатом. Проміняти навчання на історичному факультеті Національного університету імені Т.Г. Шевченка на військову службу його змусила війна, а також чітка громадянська позиція. Грамотний, виважений, інтелігентний. Про таких говорять – цвіт нації. Наприкінці 2017 року в ході бойової операції Ілля разом з товаришами потрапив у засідку. Вибух гранати спричинив втрату кінцівки й непоправну травму ока. Утім, моторошні обставини не зломили бойовий дух «азовця» − сьогодні він і далі служить Україні й українському народові. З 2016 року Ілля Самойленко проходить службу в окремому загоні спеціального призначення «Азов» маріупольського полку НГУ на посаді зброяра. Кращого місця годі було й шукати, адже чоловік прекрасно знається на тактичному спорядженні і видах озброєння. «Я зростав на батькових розповідях про армію, – пригадує Ілля. – Хоч він проходив лише строкову службу медиком ескадрильї, його історії закарбувалися мені в па­м’­ять. Напевно, саме вони й поклали початок моєму мілітаристському духу. Юнаками ми з братом часто уявляли, як потрапимо на службу до

8

Випуск № 8

американських морпіхів, настільки неперможними вони нам здавалися. Звісно, це виявилося нездійсненним, а з початком бойових дій в Україні будь-який сенс воювати за ін­шу країну геть зник, адже допомога була потрібна моїй Батьківщині». Друг Іллі на той час служив у загоні, багато розповідав про історію і традиції підрозділу, високу якість підготовки, мотивацію. Згодом він зрозумів, що «Азов» об’єднує людей зі схожими принципами, націлених свідомо воювати і перемагати. Друг познайомив його із бійцями, у чоловіків за­ в’язалася міцна дружба, і донині вони служать усі разом.

У

січні 2016 року Ілля Самойленко прийшов на базу «Азову», що на території столичного заводу «АТЕК». За кілька місяців засвоїв «курс молодого бійця» і вже наприкінці квітня 2016-го вирушив на Схід. «Комбінація здорового патріотизму, прагматизму і власних переконань змусили мене, коли переді мною постав вибір, поставити собі чіткі запитання: «Якщо не я, тоді хто? Що я відповідатиму своїм дітям і онукам, коли мене запитають, де я був, коли в Україні точилися бойові дії?» – розповідає Ілля. – Мій вибір

упав саме на окремий загін НГУ, тому що більш забезпечений, тренований і підготовлений підрозділ складно віднайти. Я хотів бути серед кращих!». Відколи Ілля поповнив лави «Азову», його загін було задіяно до багатьох бойових операцій. Неподалік Маріуполя посилювали морських піхотинців. Навесні 2017-го надавали підтримку ЗСУ в районі міст Мар’­їн­­ки та Красногорівки. Тоді старший солдат Самойленко очолив взвод солдат, яких напередодні навчав і тренував. «Азовці» допомагали армійцям з ремонтом техніки, Ілля провів для них тренінги з користування приборами нічного бачення.

В

тім, день 26 грудня 2017 року розділив життя Іллі на «до» і «після». Тоді під селом Водяним старший солат Са­ мой­ленко дістав тяжкі поранення від вибуху гра-

нати. Ілля був у касці та бронежилеті, які врятували йому життя. Уламки полетіли в обличчя, посікли ноги і руки. Великий уламок прийшовся прямісінько в трахею. Вибух гранати Ф-1 був такої гучності, що якби не тактичні навушники, з якими Ілля практично не розлучався, він міг би втратити слух. На жаль, ліву кисть і праве око врятувати не вдалося… «Пам’ятаю, як у перші секунди після вибуху я повернувся до хлопців і закричав. Адже на курсі з тактичної медицини добре запам'ятав правило: якщо можеш кричати, значить дихаєш. Дихаєш – значить живий. Тоді ж зрозумів, що в горлі в мене дірка і її треба терміново прикрити, – пригадує Ілля. – Побратими дія­ ли за протоколом тактичної медицини TC3: перша допомога, огляд, стабілізація. Відтягнули мене у безпечне місце, наклали турнікети. Вочевидь, ме­ не врятували злагодже-

ГВАРДІЯ News & Comments ність дій і відсутність паніки. В евакуаційному авто мені послабили турнікети, знеболили. Все пам’ятаю чітко, страху померти не було. Адже, оцінюючи свої ушкодження, я розумів, що вони не смертельні. Намагався навіть шуткувати з медиками». Старшого солдата Самойленка було доставлено спочатку в Маріуполь, потім у Дніпропетровську обласну клінічну лікарню імені Мечникова. Після кількох операцій на чоловіка чекало протезування, тривала реабілітація. Нині Ілля пригадує вже з іронією, що його найкращим другом на довгий період став біль. Фізичний і фантомний. «І мій власний запах – суміш болю, страху і відчаю – він постійно був зі мною. Дихав я че-

«…Під час реабілі­ тації запах обсма­ леної власної плоті, суміш болю, стра­ ху і відчаю постій­ но були зі мною...» рез трубку. Але найважчим виявилося те, що я не міг розмовляти, спілкувався лише за допомогою письма. Побратими приїхали до мене вже за три дні після події. Це дало мені колосальну підтримку і душевний спокій. Завдяки їм я морально відновлювався». Особливу подяку Ілля висловлює волонтеру Оксані. Це жінка, завдяки якій госпіталь не видався йому неприємним місцем, навіть незважаючи на тяжку політравму. Ілля переконаний, якби подібне з ним трапилось у 2014–2015 ро-

ках, він би загинув. Адже тоді був катастрофічний брак знань і досвіду. Як виявилося пізніше, уламок, що влучив у трахею, зупинився в кількох міліметрах від сон­ної артерії! Тож йому справді пощастило, за що і вдячний долі. Коли проходив реабілітацію, мріяв ли­ше про те, як повернеться до побратимів.

У

березні 2018-го Ілля вперше після поранення поїхав на базу загону: «Мене радо зустріли побратими, і завдяки їх вірній підтримці я не відчуваю себе якимось не таким. Я зрозумів, що хочу й надалі бути частиною команди, сім’ї. У липні я завершив реабілітацію, зібрав усі необхідні папери для протезування, а на початку серпня 2018 року вже повернувся у стрій, тільки на іншу посаду». Ілля зазначає, що після повернення окремого загону спеціального призначення «Азов» до виконання завдань на лінії зіткнення, це додало йому і більшості «азовців» наснаги! «Ми довгий час сиділи на базі, багато тренувалися. І ось – знову можемо робити те, що добре вміємо, – витісняємо ворога з української землі. Для полку – це нова сторінка військової історії, адже характер завдань дещо змінився. Сьогодні ми прагнемо виховувати нову військову еліту України – офіцерів і військовослужбовців за контрактом, які гартовані боями, розуміють цінність людського життя, військового обо­ в’язку і перемоги, будь вона невеликою локальною чи загальнодержавною». Капітан Ольга ДОЛЖЕНКО. Фото Єлизавети СЕРГІЄНКО

Нацгвардія в АТО/ООС мовою фактів

З перших днів проведення АТО підрозділи Національ­ ної гвардії України разом із добровольцями стали на захист територіальної цілісності України. У 2014-му році підрозділи НГУ втримали ситуацію на Донбасі під контролем і дали змогу мобілізуватися підрозділам Збройних Сил. Нацгвардійці визволяли від проросійських бойовиків та найманців Слов'янськ, Попасну, Сєверодонецьк, Лисичанськ та інші міста й населені пункти. Брали участь у боях за Іловайськ та Дебальцеве, обороняли Маріуполь та штурмували Широкине. З 30 квітня 2018 року, після зміни формату проведення АТО, підрозділи НГУ беруть участь в операції Об'єднаних сил. Нацгвардійці несуть службу на стаціо­ нарних та мобільних блокпостах, охороняють опорні пункти, важливі державні об’єкти, громадський порядок, органи судочинства, здійснюють конвоювання спецкон­ тингенту, прикривають державний кордон з Російською Федерацією, здійснюють контрдиверсійну боротьбу, ба­ тальйонні тактичні групи НГУ беруть участь в оборонних діях на лінії зіткнення. За рік діяльності НГУ в складі Об’єднаних сил гвардійці перевірили понад 1 817 985 транспортних засобів та 3 127 717 осіб на рухомих та стаціонарних блокпостах. При цьому було затримано 1 373 особи, з них 616 – за пі­ дозрою у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України, серед них 418 – за підозрою в участі в незаконних збройних формуваннях. Також гвардійці ви­ лучили 32 одиниці зброї, 9 мін та снарядів, 3 135 набоїв різних калібрів, 32 запали до гранат, 1,153 кг наркотич­ них речовин, 9 транспортних засобів. Більше 3000 осіб спецконтингенту доставлено до судів вартами НГУ. Проведено 246 заходів контрдиверсійного характеру в 240 населених пунктах. Перевірено близько 14 700 осіб та 8 200 транспортних засобів. До фільтраційних пунктів для ретельної перевірки доставлено 156 осіб, із них 91 – причетних до діяльності незаконних збройних формувань. За весь час виконання службово-бойових завдань в АТО/ООС на Сході України 219 гвардійців загинули, 812 воїнів отримали поранення та травмовані. Зник­лими без­ вісти вважаються 14 військовослужбовців Національної гвардії України.

Випуск № 8

9

ГВАРДІЯ News & Comments Як і у всій країні, в Центральній та Київській міжрегіональних секціях Асоціації ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України провели пам’ятні заходи, присвячені 33-м роковинам Чорнобильської катастрофи.

Пам’ятаймо подвиг героїв-ліквідаторів

Г

рупа ветеранів у складі 35 осіб 25 квітня відвідала міста Прип’ять, Чорнобиль та інші населені пункти в зоні відчуження, де проходила їхня служба у 1986−1987 роках. Серед них Анатолій Йовенко, Олексій Митропан, Григорій Тіга – військовослужбовці 1-ї спецкомендатури, які першими зустріли ядерне лихо; Микола Луцик, Віктор Грицай, Олександр Шапошников, Олександр Арбузов, Олексій Проценко, Микола Яцун – фахівці РХБЗ, інженерної служби, зв’язку; Володимир Чепурний, Микола Давиденко, Василь Щербина, Микола Субботін – спеціалісти тилу та інші. А Микола Прокопенко уперше за довгі роки відвідав батьківські місця у відселеному Поліському районі. Ветерани поклали квіти до обеліску воїнам 1-ї спеціальної комендатури. Інша група ветеранів у складі 40 осіб виїхала до навчального центру НГУ у Нових Петрівцях до меморіалу військовослужбовцям внутрішніх військ, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Разом з воїнами-гвардійцями вони провели мітинг та поклали квіти до пам’ятни­ка. Серед присутніх були за-

10

Випуск № 8

ступник начальника першої оперативної групи, а пізніше – командувач внутрішніх військ МВС України генерал-лейтенант у відставці Володимир Борисенко, командир львівського оперативного полку (ни­ні львівський полк НГУ імені Олександра Красіцького) полковник у відставці Михайло Гришанков, військовослужбовці військової частини 3561, які охороняли АЕС і першими зустріли ядерну біду, полковники у відставці Анатолій Козелько, Віктор Медведєв, колишні прапорщики цієї частини Сергій Пчелінцев, Ніна Бабенкова, автор книги «Перша спеціальна» полковник у відставці Микола Долгіх, командир першого батальйону тимчасового формування полковник у відставці Михайло Рахуба, представники 290-го мотострілецького полку, особовий склад якого уже в перший день був під стінами АЕС, Андрій

Бурдук, Василь Дідус, Валерій Ферапонтов та інші...

26 квітня група ветеранів взяла участь у загальноміських заходах, поклали квіти до стели військовослужбовцям внутрішніх військ на Меморіалі, що на вулиці Чорнобильській. Серед них – Микола Долгіх, Олександр Обухов, Валерій Бузанов, Анатолій Тріньов та інші. Того ж дня керівник сектору соціальної роботи Центральної міжрегіональної секції полковник у відставці Олександр Дзекунов відвідав ветеранів-ліквідаторів у Центральному госпіталі МВС України та вручив їм невеликі подарунки від товаришів.

Значна група ветеранівліквідаторів була запрошена на мітинг-реквієм на території Міністерства внутрішніх справ України. Серед них генерали Володимир Борисенко, Олексій Григоренко, Василь Молдавчук, офіцери та прапорщики у відставці Мар’ян Гаденко, Володимир Грищенко, Валерій Бузанов, Микола Чорний та інші. Взяв участь у заході па­м’я­ ті і скорботи заступник командувача Національної гвардії України генераллейтенант Микола Балан. Нагородами МВС були відзначені двоє ветеранів ВВ та НГУ: полковник у відставці Михайло Гришанков – нагрудним знаком «За безпеку народу», полковник у відставці Георгій Федорчук – Грамотою МВС. Керівництво Асоціації «Чорнобиль» органів та військ МВС України, рада

Центральної міжрегіональної секції Асоціації ветеранів внутрішніх військ та Національної гвардії України знайшли можливість надати матеріальну допомогу 20 вдовам померлих ветеранівліквідаторів. Заходи з ушанування героїв боротьби з наслідками Чорнобильської катастрофи були проведені в усіх міжрегіональних секціях та відділеннях ветеранів, учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС поділилися своїми спогадами з нинішнім поколінням захисників Вітчизни та правопорядку. Полковник у відставці Георгій ДАЦЕНКО

ГВАРДІЯ News & Comments Коли випікається хліб – це відчувається на всій території військового містечка полку НГУ з охорони важливих державних об’єктів, що дислокується у місті Шостці. Власна пекарня – запорука надходження до столу завжди свіжого хліба. Але не хлібом єдиним! Традиційно напередодні Великодня у військовій пекарні замісили тісто на паски.

Як шосткинські гвардійці паски випікали

З

абезпечує інвентарем та сировиною і контролює якість хліба начальник хлібопекарні роти бойового та матеріальнотехнічного забезпечення сержант Наталія Киричок. «Оскільки в нас солдатська пекарня, кожний строковик, прийшовши на роботу, вчиться вперше випікати хліб. І майже кожен солдат хоч раз за службу та й і забуде покласти дріжджі в тісто! Найсмішніше те, що вони завжди говорять одне і те ж: «Нічого не розумію, чому тісто стоїть на місці?..», – а в очах розгубленість. А коли починають перераховувати інгредієнти, то виявляється, що

хтось таки забув покласти основне», – посміхається начальник пекарні. Відповідає за основний процес – заміс та власне випічку хліба – солдат строкової служби. «Практично вся моя служба пройшла на пекарні, бо до війська я вчився на кухаря-кондитера. Хочу відзначити, що в армійській пекарні я навчився набагато більше, ніж в училищі за чотири роки, адже тут постійна практика», – розповідає старший солдат Віталій Котов. У тандемі з начальником пекарні вони випікають хліб через день. Всього – 8 лотків по 21 буханцю.

На Великдень своїми силами шосткинські нац­ гвардійці випікають паски. Цьогоріч ними пригощали бійців, які заступали у варти та добові наряди – приблизно 280 чоловік. Як мені вдалося підгледіти, випікання паски починається з просіювання борошна, потім додаються яйця, масло, цукор, дріжджі, вода. Тоді тісто «підходить» у теплому місці, потім зважується та формується кулич, а потім знову підходить. І тільки опісля – майбутня паска відправляється до печі. Основним інгредієнтом, за словами Наталії Олександрівни, є гарний настрій: «До тіста слід підходити

виключно з позитивними емоціями – воно буквально відчуває вашу любов. Втім, про технологічний процес і якість сировини не слід забувати ні в якому разі! Але ви ж розумієте, коли випікається паска – аромат розходиться на все військове містечко. Тому якщо військовослужбовець «йде на аромат», то ми не відмовляємо – пригощаємо його», – говорить сержант Наталія Киричок. На запах прийшла і я. Паску саме виймали з печі. Коли трохи вистигне, помастять цукровою помадкою. Гвардійська паска важить 850 г, і ділиться вона на 10 чоловік. Не забули дати пасочку і кореспондентові, а старший солдат Віталій Котов, який з дня на день звільниться у запас, побажав своєму наступникові терпіння і любові до справи та хліба. Варто відзначити, що паски у полку освячує військовий капелан отець Сергій. І приходять на богослужіння та ритуал освячення не тільки військовослужбовці строкової служби, а й командир частини та чимало нацгвардійців зі своїми родинами. Оксана ЮХИМЕНКО. Фото автора

Писанки – на передову Діти українських громад з 21 країни світу підготували великодні подарунки для воїнів операції Об’єднаних сил у межах Всесвітньої акції «Миротворча писанка».

У

сі писанки освятив Святійший Патріарх Київський і всієї РусіУкраїни Філарет у своїй резиденції, і передав їх через представників НГУ для українських військово­ службовців. «Воїнам на передовій дуже необхідна увага суспільства. І кожен подарунок, який зробили діти зі всього світу для захисників

України як з Національної гвардії, так і Збройних Сил та Державної прикордонної служби – це свого роду оберіг від негараздів, що підсилює віру українських воїнів у ту справу, якою вони займаються», – зазначив заступник командувача НГУ по роботі з особовим складом генерал-лейтенант Ярослав Сподар. За повідомленням сайту НГУ

Випуск № 8

11

ГВАРДІЯ News & Comments вірші про військових

Ми пам’ятаємо оті славетні Крути, Де триста душ за волю полягли. І вже сто літ не можемо забути, За що вони життя своє дали. Ми пам’ятаємо і лісових повстанців, Що йшли під прапором УПА. І всі вони, такі веселі вранці, Не знали, чим закінчиться доба. Сьогодні знов гримлять у нас гармати, Солдати наші їдуть на Донбас, Щоб за свою державу воювати, За свою землю, волю і за нас. І вже тепер одвіку і донині Безмежно горді подвигом своїм Вони говорять: «Слава Україні!» «Героям слава!» − кажемо ми їм.

Аніта ГАРБАРУК, учениця 10-А класу Рівненської загально­ освітньої школи № 22 Героям слава!

Щоразу, коли нас пам’ять повертає До всіх великих і знаменних дат, У нашім серці зразу оживає Наш український воїн і солдат. Бо це йому завдячуємо нині Усіма благами, що маємо в житті. Солдатська кров, мов грона на калині, Рясніє скрізь на ратному путі.

просто усміхнись Тільки у військових може бути перевірка перед перевіркою, щоб перевірити, наскільки готові до перевірки.

– Добрий день! Ви зателефонували до військкомату. Якщо бажаєте служити – натисніть «зірочку», якщо ні – «решітку».

– Пане майоре, у Вас черевики різні: один чорний, інший коричневий, Ви б сходили додому, перевзулись! − Та я вже ходив, там те ж саме!

вчимо англійську Priot control agents – засоби боротьби із заворушеннями

щит правопорушник; злочинець flashlight |ˈflæʃlaɪt| ліхтарик whistle |ˈwɪsl| свисток melee |ˈmeɪleɪ| рукопашна gas mask |ɡæsmæsk| протигаз holster |ˈhoʊlstər| кобура baton, |bəˈtɑːn кийок truncheon ˈtrʌntʃən| shield offender

|ʃiːld| |əˈfendər|

зворотній зв’язок Курсант гуманітарного факультету Національної академії НГУ Ольга Глушич, чиє фото було опубліковане в інформаційні брошурі № 3 у рубриці «НГУ в обличчях»: – Дякую за публікацію! Було дуже приємно побачити себе на шпальті гвардійського видання. Цю брошуру я обов’язково збережу на пам'ять про курсантські роки! Фото Олени ОНИЩЕНКО Над брошурою працювали:

Серія інформаційних брошур «Гвардія.

News & Comments»

12

Випуск № 8

Сергій КОВАЛЕНКО, Сергій ДІДИК, Ольга ДОЛЖЕНКО, Олена ОНИЩЕНКО, Олександр МАЛЬЦЕВ Комп’ютерний дизайн та верстка Ірини ГОМЕНЮК

Літредактор Людмила БУТАКОВА, коректор Володимир ЧЕРНЯК Адреса: 04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, каб. 409.

E-mail: vvratnik@ukr.net ratnik@ngu.gov.ua ratnyk2017@gmail.com

Одночасно із весняним призовом ново­ бранців, з лав НГУ звільняються у запас строковики. Рідні військові частини хлопці залишають із частиною смутку, адже у Нац­гвардії вони змужніли, здо­ були нові знання та досвід, знайшли справжніх друзів на все життя. А зі служби гвардійців з нетерпінням чека­ ють близькі. На фото: ось така зустріч одразу біля КПП столичної бригади охорони громад­ ського порядку НГУ чекала на старшого солдата запасу Олександра Криворота.

Фото Володимира ЧЕРНЯКА

Брошуру віддруковано в друкарні ІВЦ НГУ, яка несе повну відповідальність за якість друку. Адреса друкарні: 01133, м. Київ, вул. Є. Коновальця, 38, в/ч 3001. Розповсюджується безкоштовно. Наклад 4004 примірники.

Підписано до друку 7 травня 2019 року. Зам. 276.

У разі, якщо до вашого підрозділу не надходить інформаційна брошура, звертайтесь за телефонами: (044) 428-66-27, 098-589-54-40.