184

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ЕЛЕКТРОСЛЮСАРЯ (СЛЮСАРЯ) ЧЕРГОВОГО ТА З РЕМОНТУ УСТАТКУВАННЯ

Макіївка 2011

2

ПОГОДЖЕНО:

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

від

№

від

№

Державна Установа Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці від

№

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ЕЛЕКТРОСЛЮСАРЯ (СЛЮСАРЯ) ЧЕРГОВОГО ТА З РЕМОНТУ УСТАТКУВАННЯ

Макіївка 2011

3

ЗМІСТ ВСТУП.……………………………………………………………..........

4

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ …………………...…………………......

5

2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ…............................

10

3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ ……….............................

13

4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБІТ........................

27

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.......................

28

6 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ІНСТРУКЦІЇ...………..

30

4

ВСТУП Примірна інструкція містить положення про права, обов'язки та відповідальність для електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування з урахуванням положень і норм, викладених у Гірничому Законі України, Правилах безпеки у вугільних шахтах, Законах України „Про охорону праці”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. На основі цієї примірної інструкції у відповідності зі ст. 13 Закону України „Про охорону праці” кожен роботодавець для специфічних умов свого підприємства організовує розроблення й затверджує свою Інструкцію, яка є обов’язковою для виконання електрослюсарями (слюсарями) черговими та з ремонту устаткування під час роботи на даному підприємстві і видається їм на руки безпосереднім керівником робіт під розпис в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструктажу. Роботодавець (власник підприємства) обов’язково знайомить електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування з усіма змінами й доповненнями до інструкції. При підписанні трудового договору роботодавець знайомить електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування з умовами праці, наявністю небезпечних і шкідливих виробничих чинників на його робочому місці, можливими наслідками їх впливу на здоров'я, його правами на пільги й компенсації за роботу в таких умовах згідно з чинним законодавством й колективним договором. Ця примірна інструкція розроблена МакНДІ відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666, та є невід'ємною частиною нормативного забезпечення державної політики в сфері охорони праці та промислової безпеки й не суперечить Міжнародному стандарту OHSAS 18001:2007. _______________________________________________________________ Право власності на цей документ належить МакНДІ. Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати документ повністю або частково на будьяких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено. Стосовно врегулювання прав власності треба звертатись до Міненерговугілля України.

5

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Права й обов'язки з охорони праці, безпечного виконання робіт і правила поведінки електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування визначені законом України „Про охорону праці”, трудовим законодавством, Гірничим Законом України, Правилами безпеки у вугільних шахтах, Правилами внутрішнього трудового розпорядку, трудовими угодами, нормативно-технічною документацією, розпорядженнями (наказами) роботодавця (власника підприємства) та цією Інструкцією. Під час роботи електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування може перебувати під впливом небезпечних або шкідливих виробничих чинників, основними з яких є: пожежі; рухомі машини і механізми; підвищені рівні шуму, вібрації, вологості й температури повітря, електричний струм. Праця електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування пов'язана також з підвищеним нервово-емоційним й фізичним навантаженням, вимагає постійного напруженого стану уваги, слуху й зору.

1.1 До роботи за професією електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування на поверхні допускаються особи чоловічої статі, які: - досягли 18-річного віку, мають повну або базову загальну середню освіту, професійно - технічну освіту або підготовку безпосередньо на виробництві; - пройшли медичний огляд і не мають протипоказань; - пройшли навчання за професією, в тому числі підготовку (попереднє спеціальне навчання) для виконання робіт з підвищеною небезпекою, перевірку знань з питань охорони праці відносно конкретних робіт, які вони будуть виконувати, та показали задовільні результати при перевірці знань; - пройшли інструктажі (вступний та первинний) з питань охорони праці, пожежної безпеки, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій.

1.2 У період трудової діяльності електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування повинен проходити навчання з охорони праці, що організовує роботодавець, у формі: поточних, повторних, позапланових й цільових інструктажів; стажування;

6

щорічних і позачергових перевірок знань з питань охорони праці; перепідготовки у разі змінення технології, організації робіт, переходу на обслуговування нової техніки; первинного інструктажу на робочому місці у разі переведення на інші дільниці.

1.3 Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування за станом здоров'я повинен відповідати нормам фізичної й психофізіологічної придатності для виконання даної роботи. Він зобов'язаний проходити періодичні (у встановлений термін) медичні огляди, що організовуються власником шахти разом з медичними установами. На час проходження медичного огляду за ним зберігається місце роботи і середній заробіток. Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, який не пройшов медогляд у встановлений строк, відповідно до законодавства, до роботи не допускається.

1.4 Позачерговий медичний огляд може бути організований за заявою електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування, а якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці, або з ініціативи роботодавця, якщо він вважає, що стан здоров'я електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування не дозволяє йому виконувати трудові обов'язки. Якщо в процесі медогляду встановлено, що електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування за станом здоров'я не може продовжувати роботу за даною професією, його працевлаштування здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

1.5 Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування має право відмовитися від отриманої роботи, повідомивши про це змінного керівника робіт, якщо виробнича ситуація небезпечна для його життя або здоров'я, або для оточуючих його працівників. Факт наявності такої ситуації підтверджується фахівцем служби охорони праці шахти, за участю представника профспілки або уповноваженого трудового колективу відповідно до чинного законодавства, а у випадку виникнення конфлікту - відповідним органом державного нагляду за охороною праці за участю представника профспілки.

1.6 Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування забезпечується роботодавцем спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту відповідно до умов праці на робочому місці за діючими галузевими нормами. Для сухих видів робіт електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування повинен мати:

7

каску; костюм бавовняний білизну натільну; чоботи кирзові або черевики шкіряні; онучі бавовняні. Електрослюсарю, постійно працюючому на зчалюванні канатів: костюм напівлляний замість костюма бавовняного. Узимку усім електрослюсарям додатково куртка бавовняна з підкладкою, що утеплює; штани бавовняні з підкладкою, що утеплює; валянки; шапка-вушанка.

1.7 Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування протягом терміну дії трудового договору має право на своєчасне одержання інформації від роботодавця про зміни у виробничих умовах й у розмірах пільг і компенсацій, включаючи ті, які надаються йому додатково.

1.8 Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо адміністрація шахти не виконує вимоги законодавства з охорони праці й промислової безпеки або умови колективного договору з цих питань.

1.9 Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний: 1.9.1 Знати й виконувати вимоги з охорони праці, передбачені трудовим (колективним) договором (угодою, контрактом), правилами внутрішнього трудового розпорядку й цією Інструкцією.

1.9.2 Знати й виконувати вимоги нормативних актів і технічних документів (проектів, інструкцій) з охорони праці, що стосуються його професії й робочого місця.

1.9.3 Знати й виконувати вимоги заводських інструкцій (керівництв) з експлуатації обладнання й виробів у межах своєї професії й робочого місця.

1.9.4 Знати сигнали аварійного сповіщення, правила поведінки при аваріях і план ліквідації аварій.

1.9.5 Уміти користуватися первинними засобами пожежогасіння, засобами протиаварійного захисту та самопорятунку.

8

1.9.6 Виконувати вимоги попереджувальних сигналів, знаків безпеки й аварійного сповіщення для вугільних шахт, а також вимоги осіб, які охороняють небезпечні зони й відповідають за безпеку працівників на своєму робочому місці.

1.9.7 Перебувати на роботі в спецодязі й спецвзутті, що відповідають умовам роботи.

1.9.8 Мати при собі перев'язувальний пакет у міцній водонепроникній оболонці й засоби індивідуального захисту, що відповідають умовам праці: протипиловий респіратор, протишумові навушники, брезентові рукавиці (рукавички), рукавички діелектричні тощо.

1.9.9 Дбайливо ставитися до машин, механізмів, інструментів, засобів зв'язку, протиаварійного колективного й індивідуального захисту.

1.9.10 Вживати заходів щодо усунення небезпечних виробничих ситуацій.

1.9.11 Повідомляти про всі виявлені небезпеки змінному керівнику робіт або гірничому диспетчеру.

1.9.12 Знати прийоми надання першої допомоги потерпілим під час нещасних випадків.

1.9.13 Співробітничати з роботодавцем в забезпеченні й організації безпечних і здорових умов праці, у попередженні виробничих ситуацій, що загрожують життю працюючих і впливають на навколишнє середовище.

1.9.14 Виконувати роботи або дії, що відносяться тільки до отриманого змінного завдання (наряду) і його обов'язків, за винятком випадків, коли створюється загроза виникнення аварії, життю й здоров'ю працівників.

1.9.15 Виконувати роботи з усунення небезпек тільки із застосуванням засобів індивідуального захисту й у присутності інженерно - технічного працівника.

1.9.16 Дотримуватися правил особистої гігієни (перед їжею мити руки питною водою, користуватися вбиральнями).

1.10 Електрослюсарю (слюсарю) черговому та з ремонту устаткування для запобігання аварійній ситуації не дозволяється: без відома керівника знаходитися на території підприємства, з причин, не пов'язаних з його роботою; підходити до працюючих машин і механізмів та знаходитися в зоні їх дії при відсутності безпосереднього відношення до них; включати машини і механізми, у яких зняті або несправні огорожі обертаючих частин; чистити, ремонтувати і змащувати механізми під час їх роботи, а також вішати інструмент на кабелі;

9

виконувати роботу, що вимагає застосування захисних ізолюючих засобів під час снігопаду, дощу, туману; торкатися елементів електроустановки, що знаходяться під напругою; в приміщеннях електроустановок зберігати матеріали і інструмент, що не мають відношення до даної електроустановки; палити й користуватися відкритим вогнем у надшахтних будівлях, приміщеннях лампових і сортувалень, на поверхні шахт ближче ніж 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устя виробок, що виходять на земну поверхню. Заборона на користування відкритим вогнем не поширюється на ведення вогневих робіт у встановленому порядку; спати, вживати алкогольні напої, наркотичні або токсичні речовини, а також з'являтися й перебувати під дією зазначених речовин на території підприємства (у т.ч. на робочому місці); доставляти на роботу курильні засоби (сірники, запальнички, тютюнові вироби тощо), алкогольні напої, наркотичні і токсичні речовини. Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування може бути підданий перевірці, організованій роботодавцем або керівником робіт, на наявність заборонених речовин, стан алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.

10

2 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ 2.1 До початку роботи електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний: 2.1.1 Отримати наряд, в процесі інструктажу з'ясувати всі заходи, пов'язані із забезпеченням безпеки та охорони праці при виконанні робіт.

2.1.2 Переодягтися в робочу форму: спецодяг, захисну каску, спецвзуття, що відповідають умовам робочого місця.

2.2. Відхід з чергування без здавання зміни забороняється. Залишення робочого місця допускається з дозволу вищестоящої особи.

2.3 При прийманні зміни електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний: - отримати відомості від електрослюсаря (слюсаря), який здає зміну, про стан устаткування, наявність та необхідність усунення аварій і неполадок, що виникли протягом попередньої зміни, а також про устаткування, що знаходиться в ремонті або резерві; - ознайомитися з усіма записами і розпорядженнями в попередню зміну; - ознайомитися зі станом і режимом роботи устаткування на своїй ділянці роботи шляхом особистого огляду в обсягу, встановленому інструкцією з експлуатації цього устаткування; - перевірити стан кабелів, захисного заземлення, справність сигналізації (для зарядних пристроїв); - перевірити наявність аптечки, протипожежних засобів; - перевірити і прийняти інструменти та прилади, обтиральні і мастильні матеріали, ключі від приміщень, засоби індивідуального захисту від ураження електрострумом, попадання електроліту на шкіру, одяг і в очі (при роботі з обслуговування і ремонту перетворюючих підстанцій і зарядних пристроїв батарей акумуляторних електровозів); - перевірити і прийняти оперативну документацію і інструкції; - оформити приймання зміни записом в журналі, відомості, а також в оперативній схемі підписами працівника, що приймає зміну, і працівника, що здає її; - доповісти старшому по зміні про вступ на чергування і про неполадки, виявлені при прийманні зміни.

2.4 Забороняється приймання і здавання зміни у випадках, коли на обслуговуваній ділянці робочі місця неприбрані, устаткування забруднене.

2.5 Приймання зміни при несправному устаткуванні або ненормальному режимі його роботи допускається тільки з дозволу особи,

11

відповідальної за електрогосподарство підприємства, або вищестоящого оперативного працівника, про що робиться відмітка в оперативному журналі.

2.6 Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування за час свого чергування є відповідальним за правильне обслуговування і безаварійну роботу усього устаткування на закріпленій за ним ділянці робіт.

2.7 Порядок підготовки робочого місця.

2.7.1 Для підготовки робочого місця при роботі, що вимагає зняття напруги, мають бути виконані у вказаному порядку наступні технічні заходи: - зроблено необхідні відключення і вжиті заходи, що перешкоджають помилковому мимовільному включенню комутаційної апаратури; - вивішені заборонні плакати на приводах ручного і на постах дистанційного керування комутаційною апаратурою; - перевірена відсутність напруги на струмопровідних частинах, які мають бути заземлені для захисту людей від ураження електрострумом; - встановлено заземлення (включені заземляючі ножі, встановлені переносні заземлення); - захищені, при необхідності, робочі місця або що залишилися під напругою струмопровідні частини і вивішені на обгороджуваннях плакати безпеки. Залежно від місцевих умов, струмопровідні частини захищаються до або після їх заземлення.

2.8 Порядок підготовки засобів індивідуального захисту.

2.8.1 Вибір і підготовка засобів індивідуального захисту до роботи залежить від виду виконуваних робіт з урахуванням можливої міри ризику і конкретних умов, при цьому використання тих або інших засобів індивідуального захисту повинно узгоджуватися з особою нагляду.

2.8.2 Робота з несправним інструментом, інструментом з неізольованими ручками і руків'ям, неперевірених і без клейма, що свідчить про їх придатність, забороняється.

2.8.3 У електроустановках напругою понад 1000В роботи без зняття напруги на струмопровідних частинах і поблизу них повинні виконуватись із застосуванням засобів захисту для ізоляції працівника від струмопровідних частин, або від землі. При ізоляції працівника від землі роботи повинні здійснюватися відповідно до спеціальних інструкцій або технічних карт, в яких передбачені заходи безпеки.

2.8.4 Працівники, допущені до роботи з електроінструментом, повинні заздалегідь пройти навчання і перевірку знань по безпечному виконанню робіт з використанням електроінструменту.

12

До роботи з електроінструментом класу 1 в приміщеннях з підвищеною небезпекою і поза приміщеннями допускаються працівники, які мають 2 групу з електробезпеки. До роботи з електроінструментом 2 і 3 класів допускаються працівники, які мають1 групу з електробезпеки.

2.8.5 При кожній черговій видачі електроінструменту особою, відповідальною за його зберігання і справність, у присутності працівника мають бути перевірені: - комплектність і надійність кріплення деталей; - справність деталей корпусу, руків'я і кришок щіткотримачів, наявність захисних кожухів і їх справність(зовнішнім оглядом); - надійність роботи вимикача; - задовільна робота на холостому ходу.

13

3 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ 3.1 Основними роботами (операціями), виконуваними електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування, відповідно до „Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників”, є: монтаж, демонтаж, ремонт, випробовування й технічне обслуговування механічної та електричної частини простих машин, вузлів і механізмів, засобів сигналізації та освітлення, розподільних, абонентських кабельних і телефонних мереж, заземлення; ремонт та монтаж повітряних ліній електропередач, установок градозахисту; змащування обслуговуваного обладнання; відбір проб мастила та його заміна; заряджання акумуляторних батарей, доливання та заміна електроліту; навішування сигнальних пристроїв, зміна електроламп, електричних патронів; огляд та ремонт електротехнічного обладнання неавтоматизованих лампових, лазень, навантажувальних пристроїв лісового складу, поверхневих майстерень; розбір, збір, промивка, випробування, змащування, приймання, видача, профілактичний ремонт пневматичного інструменту; розмітка поверхонь, ремонт нарізних, шпонових та заклепкових з'єднань, пасових і ланцюгових передач.

3.2 Усі працівники, що знаходяться в приміщеннях з діючим електроустаткуванням підстанцій (за винятком щитів управління релейних і подібних до них приміщень), в колодязях, тунелях і траншеях, а також при роботах на повітряній лінії електропередач зобов'язані користуватися захисними касками.

3.3 На робочому місці перед початком робіт з ремонту, огляду або обслуговуванню електроустаткування, машин і механізмів електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний: - вимкнути апарат управління (пускач, роз'єднувач). При цьому на руків'ї апарату вивісити знак: «Не включати - працюють люди!»; - перевірити покажчиком відсутність напруги на струмопровідних частинах усіх фаз і незаземлених ділянках електроустаткування; - перевірити справність і достатність заходів, прийнятих для забезпечення безпеки робіт.

3.4 Забороняється приєднання жил кабелів до затисків трансформаторів, електродвигунів і апаратів без застосування

14

наконечників, спеціальних корончатих шайб або інших рівноцінних пристосувань.

3.5 При приєднанні гнучкого кабелю до світильника електрослюсар зобов'язаний звернути особливу увагу на приєднання заземлюючої жили. При збиранні (розбиранні) світильника електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування повинен перевірити наявність болтів, гайок, шайб і ущільнюючих прокладень. Забороняється застосовувати лампи розжарювання без арматури.

3.6 Заміну згорілих ламп електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний виконувати тільки при відключеній напрузі.

3.7 До випробування частин машин (механізмів), що рухаються, електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний переконатися у відсутності на цих частинах інструментів і сторонніх предметів, а перед включенням машини подати попереджувальний сигнал або голосно сказати: «Бережися - включаю» і не раніше ніж за 10 сек. включити. При цьому необхідно бути увесь час готовим у разі потреби швидко зупинити машину (механізм).

3.8 При огляді електроустановок забороняється знімати попереджувальні плакати і обгороджування і проникати за обгороджування 3.9 При обслуговуванні електроустановок (без наряду або розпорядження, але із записом в журналі) електрослюсареві (слюсареві) черговому та з ремонту устаткування з кваліфікаційною групою не нижче третьої, дозволяється одноосібно виконувати наступні роботи: а) без зняття напруги - прибирання приміщень до обгороджування, чищення і обтирання заземлених кожухів і корпусів електроустаткування, доливку мастила в підшипники машин і затягування кріпильних болтів; б) при знятті напрузі в установках до 1000В - ремонт магнітних пускачів, пускових кнопок, автоматів, рубильників, реостатів, контакторів і іншої пускової і комутаційної апаратури, ремонт електродвигунів, окремо розташованих магнітних станцій і блоків управління, а також заміну плавких запобіжників, ремонт силової і освітлювальної мережі. Роботи виконуються при дотриманні однієї з наступних умов: - відключення ремонтованого апарату або струмоприймача від джерела живлення в двох місцях рубильниками і запобіжниками; - виконання одного розриву зняттям запобіжників (чи відключенням рубильника) і закриттям шафи на замок, при цьому ключ повинен знаходитися у особи, що виконує роботу; - від'єднання кабелю, шин або проводу від джерела живлення з попереднім зняттям з нього напруги.

15

У усіх випадках має бути вивішений плакат «Не включати працюють люди!».

3.10 У присутності другої особи, що має кваліфікаційну групу не нижче четвертої, електрослюсареві (слюсареві) черговому та з ремонту устаткування дозволяється за нарядом, а також за усним або телефонним розпорядженням із записом в журналі виконувати без зняття напруги наступні роботи: а) вимір напруги струмовимірюючими кліщами; б) знаходження слабкого контакту, перевірку нагріву контактів і місця вібрації шин і контроль ізоляторів за допомогою спеціальних пристосувань; в) відключення від трансформаторів струму приладів і електролічильників при закороченій на спеціальних затисках вторинній обмотці трансформатора; г) дрібний ремонт корпусів апаратури, мастиловказуючих стекол, забарвлення корпусів і кожухів при користуванні щітками тощо. До початку робіт на кожухах і корпусах електроустаткування шляхом зовнішнього огляду має бути перевірена справність заземлення.

3.11 Робота на не відключених струмопровідних частинах в електроустановках, розташованих в приміщеннях особливо сирих, із струмопровідним пилом, їдкими парами, а також в пожежо- і вибухонебезпечних приміщеннях, забороняється.

3.12 При роботі в електроустановках напругою до 1000В без зняття напруги на струмопровідних частинах або поблизу них необхідно: - захистити розташовані поблизу робочого місця інші струмопровідні частини, що знаходяться під напругою, до яких можливий випадковий дотик; - працювати в діелектричному взутті або стоячи на ізолюючій підставці, або на діелектричному килимі; - застосовувати інструмент з ізолюючим руків'ям (у викруток, крім того, має бути ізольований стержень); за відсутності такого інструменту допускається користуватися діелектричними рукавичками.

3.13 При виконанні робіт без зняття напруги на струмопровідних частинах за допомогою ізолюючих засобів захисту необхідно: - тримати ізолюючі частини засобів захисту за руків'я до обмежувального кільця; - розташовувати ізолюючі частини засобів захисту так, щоб не виникла небезпека перекриття по поверхні ізоляції між струмопровідними частинами двох фаз або замикання на землю; - користуватися тільки сухими і чистими ізолюючими частинами засобів захисту з неушкодженим лаковим покриттям.

16

3.14 При знятті і установці запобіжників під напругою необхідно користуватися: - у електроустановках напругою понад 1000В - ізолюючими кліщами (штангою), діелектричними рукавичками і захисними окулярами (маскою); - у електроустановках до 1000В - ізолюючими кліщами або діелектричними рукавичками, а за наявності відкритих плавких вставок – і захисними окулярами (маскою).

3.15 Відключати і включати роз'єднувачі та вимикачі напругою понад 1000В з ручним приводом необхідно в діелектричних рукавичках.

3.16 Роботи в електроустановках з відключенням напруги повинні виконуватися з дотриманням наступного порядку: а) відключення струмопровідних частин, на яких передбачається виконувати роботи, з усіх боків, звідки може бути подана напруга; б) відключення струмопровідних частин, до яких не виключений випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань; в) вжиття заходів, що перешкоджають помилковому поданню напруги до місця роботи; г) установка попереджувальних плакатів; д) установка тимчасових обгороджувань поблизу струмопровідних частин, що не відключаються, доступних для випадкового дотику особою, що виконує роботу; е) перевірка відсутності напруги на усіх затисках відключеного устаткування; ж) заземлення і закорочення відключених струмопровідних частин з усіх боків, звідки може бути подана напруга; з) установка дозволяючого плакату на місці роботи.

3.17 Відключення повинне робитися так, щоб частини, що відключаються, відокремилися від струмопровідних частин, що знаходяться під напругою, з усіх боків видимими розривами.

3.18 Перевірка відсутності напруги в установках до 1000В повинна виконуватись покажчиком напруги або переносним вольтметром за умови застосування дротів з високою ізоляцією і спеціальними наконечниками. Контрольна лампа може використовуватися тільки при лінійній напрузі до 220В.

3.19 Накладення заземлення слід робити безпосередньо після перевірки відсутності напруги. Накладенню переносного заземлення на струмопровідні частини повинне передувати приєднання його до заземлюючого пристрою. На місці робіт після накладення заземлення необхідно вивісити плакат «Працювати тут».

17

3.20 В установках напругою до 1000В усі операції по виведенню устаткування в ремонт електрослюсар може здійснювати одноосібно, в установках напругою понад 1000В - у присутності другої особи, якою може бути виконавець робіт.

3.21 Роботи по ремонту шинних складок, розподільних щитів і пунктів комплектних розподільних пристроїв (КРП) і інших електроустановок напругою до 1000В повинні виконуватись по нарядах зі зняттям напруги з струмопровідних частин, на яких виконуватиметься робота, бригадою електрослюсарів в складі не менше двох осіб, що мають кваліфікаційну групу не нижче третьої (залежно від складності виконуваної роботи).

3.22 Включення устаткування в роботу після ремонту може бути зроблене тільки після закінчення усіх робіт і після того, як будуть виконані наступні операції: а) відключення заземлюючих ножів або зняття переносних заземлень; б) перевірка ізоляції; в) видалення тимчасових обгороджувань; г) встановлення на місцеположення постійних обгороджувань; д) зняття усіх плакатів, вивішених до початку робіт. Зняття переносного заземлення слід робити спочатку з струмопровідних частин, а потім від'єднати його від заземлюючого пристрою.

3.23 Обслуговування і ремонт перетворюючих підстанцій і зарядних пристроїв батарей акумуляторних електровозів.

3.23.1 До обслуговування перетворюючих підстанцій і акумуляторних батарей допускаються електрослюсарі (слюсарі) чергові та з ремонту устаткування, що пройшли спеціальне навчання, здали іспити та отримали посвідчення про присвоєння їм кваліфікаційної групи не нижче третьої. Електрослюсар (слюсар) черговий із ремонту устаткування поверхні також повинен мати посвідчення на право управління електровоза.

3.23.2 При обслуговуванні акумуляторних батарей і перетворюючих підстанцій, електрослюсар повинен керуватися інструкціями з експлуатації і уходу за акумуляторними батареями, зарядними пристроями, реле витоку, цією інструкцією і тимчасовими вимогами до опору ізоляції електроустаткування рудникових електровозів, що знаходяться в експлуатації.

3.23.3 Перед зарядом акумуляторів електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний: - переконатися в тому, що акумуляторний ящик заземлений; - заміряти температуру, щільність, рівень електроліту в акумуляторах і у разі потреби долити водою або електролітом. При цьому температура

18

електроліту має бути не більша 35º С. Вода, вживана для доливки акумуляторів, має бути підлужена. Підлуженій воді дають відстоятися протягом доби, після чого зливають освітлену частину зливу і застосовують її для доливки акумуляторів; - очистити зовнішні частини акумуляторів від пилу і від солей, що утворилися на їх борнах і перемичках, від виплеснутого електроліту, перевірити стан контактів міжелементних з'єднань і при необхідності підтягнути гайки в борнах акумуляторів, переконатися, що чохли акумуляторів не торкаються міжелементних з'єднань; - перевірити напругу акумуляторів.

3.23.4 Зарядні пристрої повинні включатися електрослюсарем (слюсарем) черговим та з ремонту устаткування в наступному порядку: спочатку до пристрою приєднуються акумуляторні батареї з суворим дотриманням полярності, а потім включається зарядний пристрій в мережу змінного струму. Відключення батареї робиться тільки після зняття напруги від мережі змінного струму.

3.23.5 Включення і відключення зарядного пристрою повинні здійснюватись тільки в гумових рукавичках. Рукавички не повинні мати тріщин, поривів, проколов.

3.23.6 Заряд акумуляторних батарей повинен виконуватись в режимі, встановленому для цих батарей.

3.23.7 Під час заряду батареї не допускається робити ремонт, чищення і змащування металевих частин акумуляторів. Ремонт контактів, чищення і змащування їх можливі тільки після відключення батареї від зарядного пристрою.

3.23.8 Під час заряду батарей електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування повинен стежити за показниками контрольновимірювальних приладів зарядних пристроїв, сигналізацій, станом і мірою нагріву устаткування.

3.23.9 Батарейний ящик може бути закритий кришкою тільки після припинення газовиділення з акумуляторів, але не раніше, ніж за годину, після закінчення заряду.

3.23.10 Перед закриванням кришки батарейного ящика електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний: - закрити пробки акумуляторів, підтягнути контакти міжелементних з'єднань, протерти досуха поверхні акумуляторів; - перевірити, чи не залишилися на акумуляторах інструменти або інші металеві предмети; - заміряти опір ізоляції акумуляторних батарей.

3.24 Роботи в кабельних мережах.

19

3.24.1 Розігрівання кабельної маси для заливки муфт повинне вестися в спеціальній залізній посудині з кришкою і носиком. Підготовка, розігрівання і зняття з жаровні посудини з масою і заливка муфт повинні здійснюватись в рукавицях і запобіжних окулярах. Забороняється передавати посудину з припоєм або з кабельною масою з рук в руки. При передачі необхідно ставити їх на землю. Перемішування розплавленої маси повинне здійснюватись заздалегідь підігрітою металевою мішалкою.

3.24.2 Перед розкриттям кабельних муфт або розрізанням кабелю необхідно упевнитися в тому, що ці операції виконуються на тому кабелі, на якому це треба, а також в тому, що виконані усі технічні заходи, необхідні для допуску до робіт на ньому.

3.24.3 Ремонт кабельних воронок повинен здійснюватись не менше ніж двома електрослюсарями, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу не нижче четвертої. Виконання ремонтних робіт на кабелях допускається після відключення кабелю з двох сторін, розрядки його від електричних зарядів шляхом з'єднання жил із заземлюючим пристроєм, перевірки відсутності напруги, заземлення кабелю з того боку, де роботи не виконуються, і вивішуванням плакату «Не включати - працюють люди!».

3.24.4 Зняття, підвіска, переміщення і зрушення кабелів і переноска муфт здійснюється після відключення напруги в кабелі. Під час роботи з устаткуванням, що знаходиться під напругою, не дозволяється носити ланцюжки, кільця, браслети і металеві ґудзики, а також окуляри в металевій оправі.

3.24.5 Перевірка відсутності напруги на струмопровідних частинах і клемах апаратури повинна виконуватись спеціальними покажчиками напруги (індикаторами) або переносними вольтметрами за умови застосування дроту з високою ізоляцією і спеціальних наконечників з ізольованими ручками.

3.25 Роботи з випробувальною, вимірювальною апаратурою.

3.25.1 При випробуванні кабельних ліній підвищеною напругою від мегомметра необхідно виконати наступне: а) випробовувати кабель не менше чим двом особам, з яких одна особа повинна мати кваліфікаційну групу не нижче четвертої, а інша - не нижче третьої; б) перед випробуванням перевірити, чи закінчені роботи на об'єкті випробування, видалити сторонніх осіб від об'єкту випробування, захистити голі місця кабелю і його кінці, оброблені для випробування, вивісити на протилежному кінці кабелю плакат «Під напругою», а на

20

руків'ї роз'єднувача, до якого приєднаний кабель, плакат «Не включати працюють люди!» поставити біля місць випробування чергових; в) до випробування кабельної лінії, а також після її випробування розрядити лінію на землю і перевірити покажчиком напруги відсутність заряду; тільки після цього можна зняти плакати; г) приєднувати і випробовувати кабельну лінію в діелектричних рукавичках, стоячи на ізолюючій підставці; д) при випробуванні кабелів в приміщеннях, де виконуються інші роботи, виставити чергового біля місця випробування і у протилежного кінця випробовуваного кабелю, захистити місце випробування і припинити усі інші роботи на цій лінії.

3.25.2 Перевірку справності електричних проводок і ланцюгів заземлення устаткування, підключення вимірювальної апаратури необхідно робити при відключеному живленні випробовуваного об'єкту і вимірювальної апаратури.

3.25.3 Перевірка справності приладів і їх підготовка до роботи повинні виконуватись відповідно до інструкцій по обслуговуванню і експлуатації цих приладів.

3.25.4 Перевірка ізоляції повинна робитися мегомметром. Виміри опору будь-якої частини електроустановки можуть здійснюватись тільки тоді, коли ця частина відключена з усіх боків. Особа, що здійснює виміри, повинна переконатися (за допомогою індикатора) у виконанні цієї вимоги і підготовленості робочого місця. Перед виміром опору ізоляції кабелів їх слід розрядити. Вимір опору ізоляції електроустановок повинен здійснюватись відповідно до інструкції з експлуатації мегомметрів. Після перевірки ізоляції кабелю мегомметром його струмопровідні жили необхідно розрядити на землю спеціально призначеною для цієї мети розрядною штангою і перевірити за допомогою покажчика напруги відсутність заряду.

3.25.5 У ланцюгах вимірювальних приладів дозволяється працювати інструментом тільки з ізольованим руків'ям.

3.25.6 В установках напругою до 1000В вимір струмовимірюючими кліщами допускається здійснювати без наряду однією особою, що має кваліфікаційну групу не нижче третьої.

3.25.7 В усіх випадках вимір кліщами необхідно здійснювати в діелектричних рукавичках. Руків'я кліщів має бути сухим. Перед виміром їх необхідно протерти сухою чистою ганчіркою. Під час виміру кінці кліщів, що охоплюють випробовуваний провід, шину або кабель, не повинен торкатися будь-яких частин установки щоб

21

уникнути короткого замикання або замикання на землю. Кліщі необхідно тримати в руках на вазі і не спиратися на будь-які предмети, що мають з'єднання із землею (наприклад, корпуси апаратів і приладів, металеві обгороджування тощо). Особа, що виконує вимір, має бути віддалена від предметів, що знаходяться під напругою, не менше чим на довжину кліщів.

3.26 Робота з електроінструментом.

3.26.1 При роботі з електроінструментом класу 1 (це електроінструмент, у якого усі деталі ізольовані і штепсельна вилка має заземлюючий контакт) має бути перевірена справність ланцюга заземлення між його корпусом і заземлюючим контактом штепсельної вилки. При роботі з цим електроінструментом необхідно користуватися діелектричними рукавичками, калошами, килимком, або розділовим трансформатором або перетворювачем з окремими обмотками, або захисно-відключаючим пристроєм.

3.26.2 Електроінструментом класів 2 (це електроінструмент, у якого усі деталі, що знаходяться під напругою, мають подвійну або посилену ізоляцію і цей інструмент не має пристроїв для заземлення) і 3 (це електроінструмент на номінальну напругу не вище 42В) дозволяється користуватися без застосування засобів індивідуального захисту.

3.26.3 Доступні для дотику металеві деталі електроінструменту класу 1, які можуть опинитись під напругою у разі ушкодження ізоляції, мають бути сполучені із заземлюючим затиском. Електроінструменти класів 2 і 3 не заземляються. Заземлення корпусу електроінструменту здійснюється за допомогою спеціальної жили живлячого кабелю, яка не може одночасно служити провідником робочого струму. Використати для цього нульовий робочий провід забороняється.

3.26.4 Безпосередньо перед початком роботи з електроінструментом необхідно перевірити: - відповідність напруги і частоти струму електромережі напрузі і частоті струму електроінструменту, вказаним в паспортних даних; - надійність закріплення робочого виконавчого механізму (свердел, абразивних кругів тощо).

3.26.5 Забороняється підключати електроінструмент напругою до 12В до електромережі загального користування через автотрансформатор, резистор або потенціометр. Забороняється натягувати, перекручувати і перегинати кабель, ставити на нього вантаж, а також допускати перетин кабелю живлення електроінструменту з тросами, кабелями і рукавами газозварювання.

22

3.26.6 Забороняється працювати електроінструментом з приставних сходів, на відкритому повітрі під час снігопаду або дощу.

3.26.7 Забороняється передавати електроінструмент особам, що не мають права з ним працювати.

3.27 Роботи по обслуговуванню електродвигунів.

3.27.1 При роботі, пов'язаній з дотиком до струмопровідних частин електродвигуна і до його частин, що обертаються, а також до приводимих їм в рух механізмах, необхідно зупинити електродвигун і на його пусковому пристрої або пульті управління вивісити плакат «Не включатипрацюють люди!».

3.27.2 При роботі на електродвигуні напругою понад 1000В або приводимому їм в рух механізмі, пов'язаною з дотиком до струмопровідних або частин, що обертаються, з електродвигуна має бути знята напруга. При цьому з кожного боку, звідки може бути подана напруга, має бути видимий розрив, утворений від'єднанням або зняттям шин і дротів, відключенням роз'єднувачів, зняттям запобіжників, а також відключенням віддільників і вимикачів навантаження, за винятком тих, у яких автоматичне включення здійснюється пружинами, встановленими на самих апаратах. При роботі на електродвигуні, заземлення встановлюється на кабелі (з від'єднанням або без від'єднання його від електродвигуна) або на його приєднанні в розподільному пристрої. При роботі на електродвигуні напругою до 1000В або приводимому їм в рух механізмі, зняття напруги має бути виконане відключенням комутаційних апаратів з ручним приводом, а за наявності в схемі запобіжників - зняттям останніх. За відсутності в схемі запобіжників запобігання помилковому включенню комутаційних апаратів має бути забезпечене такими заходами, як замикання руків'я або дверей шафи, закриття кнопок, установка між контактами комутаційного апарату ізолюючих накладок тощо. При знятті напруги комутаційним апаратом з дистанційним управлінням необхідно відключити включаючу котушку. Якщо дозволяє конструкція апаратів і характер роботи перелічені вище заходи можуть бути замінені расшиновкой або від'єднанням кінців кабелю, дротів від комутаційного апарату або від устаткування, на якому повинна проводитися робота. Расшиновку або від'єднання кабелю може виконувати ремонтний робітник, що має групу 3, під спостереженням чергового або оперативноремонтного працівника. Відключене положення комутаційних апаратів напругою до 1000В з недоступними для огляду контактами (автомати типу невикочування, пакетні вимикачі, рубильники в закритому виконанні тощо) визначається

23

перевіркою відсутності напруги на їх затисках або на шинах, що відходять, дротах або затисках устаткування, що включається цими комутаційними апаратами.

3.27.3 Перед допуском до роботи на електродвигунах насосів, димовисмоктувачів і вентиляторів, якщо можливе обертання електродвигунів від сполучених з ними механізмів, мають бути закриті і замкнуті на замок засувки і шибери цих механізмів, а також прийняті заходи по загальмуванню роторів електродвигунів від сполучених з ними механізмів, мають бути закриті і замкнуті на замок засувки і шибери цих механізмів, а також прийняті заходи по загальмуванню роторів електродвигунів.

3.27.4 Забороняється знімати обгороджування частин електродвигунів, що обертаються, під час їх роботи.

3.27.5 Операції по відключенню і включенню електродвигунів напругою понад 1000В пусковою апаратурою з приводами ручного управління повинно здійснюватися з ізолюючої основи із застосуванням діелектричних рукавичок.

3.27.6 Обслуговувати щітковий апарат працюючого електродвигуна допускається одноосібно оперативному працівникові або виділеному для цієї роботи слюсарю з групою 3. При цьому необхідно дотримуватись наступних заходів безпеки: - працювати в головному уборі і застебнутому спецодягу, остерігаючись захоплення її частинами машини, що обертаються; - користуватися діелектричним взуттям або гумовими килимками; - не торкатися руками одночасно струмопровідних частин 2-х полюсів або струмопровідних і заземлених частин. Кільця ротора допускається шліфувати на електродвигуні, що обертається, лише за допомогою колодок з ізоляційного матеріалу із застосуванням захисних окулярів.

3.27.7 У працюючого швидкісного електродвигуна невживана обмотка і кабель, що живить її, повинні розглядатися як що знаходяться під напругою.

3.27.8 При роботі на електродвигуні заземлення може бути встановлене на будь-якій ділянці кабельної лінії, що сполучає електродвигун з розподільним пристроєм. При роботі на механізмі, не пов'язаній з дотиком до частин, що обертаються, і у разі роз'єднання сполучної муфти заземляти кабельну лінію не вимагається. Якщо на відключеному електродвигуні роботи не проводяться або перервані на декілька днів, то від'єднана від нього кабельна лінія має бути заземлена з боку електродвигуна.

24

У тих випадках, коли переріз жил кабелю не дозволяє застосовувати переносні заземлення, допускається у електродвигунів напругою до 1000В заземляти кабельну лінію мідним провідником перерізом не менше перерізу жили кабелю, або сполучати жили кабелю і ізолювати їх. Таке заземлення і з'єднання жил кабелю повинні відображатись в оперативному журналі нарівні з переносним заземленням.

3.27.9 На однотипних або близьких по габариту електродвигунах, встановлених поряд з тим, на якому проводиться робота, мають бути вивішені плакати «Стій! Напруга!» незалежно від того, знаходяться вони в роботі або в резерві.

3.27.10 Випробування електроприводів спільне з виконавчим механізмом слід проводити з дозволу керівника підрозділу, в якому вони встановлені.

3.27.11 Включення електродвигуна для випробування до повного закінчення роботи здійснюється після виведення бригади з робочого місця. Після випробування проводиться повторний допуск з оформленням в наряді.

3.28 Електроустаткування у вибухонебезпечних зонах.

3.28.1 До експлуатації у вибухонебезпечних зонах допускаються електроустаткування, електрообладнання яких виготовлено відповідно до вимог державних стандартів на вибухозахищене електроустаткування. У вибухонебезпечних зонах, в яких потрібно вибухозахищене виконання електроустаткування, забороняється експлуатувати електроустаткування загального призначення, а також таке, що не має маркування з вибухозахисту, якщо на нього не отримано письмовий позитивний висновок випробувальної організації.

3.28.2 Вибухозахищене устаткування повинне відповідати класу вибухонебезпечній зони, в якій воно встановлено, а також категорії і групі вибухонебезпечної суміші, за якими об'єкт класифікується як вибухонебезпечний.

3.28.3. До обслуговування вибухозахищеного електроустаткування допускаються особи, які пройшли перевірку знань правил технічної експлуатації (далі – ПТЕ) електроустановок споживачів, а також знань інструкцій заводів-виробників цього устаткування і знань цієї інструкції.

3.28.4 Плавкі вставки запобіжників повинні перевірятися при планових ремонтах на відповідність їх номінальним параметрам електроустаткування, що захищається. Експлуатація плавких вставок з тріщинами, витіканням наповнювача і іншими дефектами забороняється.

25

3.28.5 Включати в роботу вибухозахищене електроустаткування дозволяється в порядку, викладеному в інструкціях завода-виробника.

3.28.6 Усі електричні машини, апарати, а також інше електроустаткування і електропроводки у вибухонебезпечних зонах повинні періодично, залежно від місцевих умов, але не рідше за 1 разу на 3 місяці піддаватися зовнішньому огляду. Об'єми оглядів регламентуються ПТЕ електроустановок споживачів.

3.28.7 У вибухонебезпечних зонах забороняється: - ремонтувати електроустаткування під напругою; - експлуатувати електроустаткування при несправних захисних заземленнях або контактних з'єднаннях, пошкоджених ізоляційних деталях, блокуваннях кришок апаратів, в прокладеннях блокувань включення з видом вибухозахисту і заповнення або продування оболонки; відсутність кріпильних елементів, при течі олії з оболонки тощо; - розкривати оболонку вибухозахищеного електроустаткування, струмопровідні частини якого знаходяться під напругою; - включати електроустановку, що автоматично відключилася, без з'ясування і усунення причин її відключення; - навантажувати вибухозахищене електроустаткування, дроти і кабелі вище норм, що регламентуються; - змінювати комплектність іскробезпечних приладів, змінювати марку і збільшувати довжину дротів і кабелів; - залишати відкритими двері приміщень і тамбурів, що відділяють вибухонебезпечні зони (приміщення) від інших вибухонебезпечних зон (приміщень) або невибухонебезпечних приміщень; - замінювати електролампи, що перегоріли, у вибухозахищених світильниках, а також використовувати лампи більшої потужності; - включати електроустановки без апаратів, що відключають електричний ланцюг, що захищається, при ненормальних режимах; - залишати в роботі електроустаткування з висотою шару мастила і кварцового піску нижче встановленої; - експлуатувати кабелі із зовнішніми ушкодженнями оболонки.

3.28.8 Внутрішні і зовнішні поверхні електроустаткування і електропроводок повинно очищатися регулярно, особливо з нагрітих поверхонь шляхом відсмоктування пиловисмоктуючою установкою, що містить вибухозахищений вентилятор.

3.29 Електроустановки в пожежонебезпечних зонах.

3.29.1 Електроустаткування з частинами, що іскрять при нормальній роботі або що нагріваються вище небезпечних температур дозволяється виносити за межі пожежонебезпечних зон.

26

3.29.2 Відкриті частини електричних машин, що іскрять, повинні розташовуватися на відстані не менше 1м від місць розміщення горючих матеріалів або бути відокремлені від них екраном з негорючого матеріалу.

3.30 Електрослюсарю (слюсарю) черговому та з ремонту устаткування забороняється: - без відома особи нагляду знаходитися на території шахти з причин, не пов'язаних з його роботою; - підходити до працюючих машин і механізмів, і знаходитися в зоні їх дії за відсутності наряду на виконання робіт на них; - проїзд в кузовах автосамоскидів, на електровозах і інших транспортних засобах, не призначених для перевезення людей; - переходити через залізничні колії в місцях, не призначених для цієї мети (перехід необхідно здійснювати тільки у встановлених місцях); - ходити по залізничних коліях, а також під навантажувальними бункерами при їх вивантаженні або заповненні; - використовувати засоби пожежогасіння і пожежний інвентар не за призначенням; - гасити водою і пінними вогнегасниками кабелі, що спалахнули, і електроустаткування, що знаходиться під напругою; - захаращувати робоче місце; - включати машини і механізми, у яких зняті або несправні обгороджування частин, що обертаються; - чистити, ремонтувати і змащувати механізми під час їх роботи, а також вішати інструмент на кабелі; - виконувати роботу, що вимагає застосування захисних ізолюючих засобів під час снігопаду, дощу, туману; - виконувати роботу, стоячи на ящиках і інших сторонніх предметах; - торкатися до ізоляторів електроустановки, що знаходиться під напругою, без застосування електрозахисних засобів; - виконання під час огляду електроустановок будь-якої роботи; - зберігання у приміщеннях електроустановок матеріалів і інструменту, що не мають відношення до цієї електроустановки; - приймання і здавання зміни безпосередньо під час ліквідації аварії, виробництва перемикань або операцій по включенню або відключенню електроустаткування;

- обслуговування електротехнічних пристроїв або їх частин напругою понад 40 вольт без діелектричних рукавичок; - залишення під напругою електричних мереж, що не використовуються, за винятком резервних; змінювання заводської конструкції електроустаткування, електричних схем і градировки пристроїв;

27

- знімання з апаратури попереджувальних плакатів, а також плакатів, що забороняють, якщо на це не дано розпорядження виробника робіт.

28

4 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБІТ 4.1 В кінці зміни електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування повинен повідомити про стан безпеки на робочому місці змінюючого його працівника або змінного керівника робіт.

4.2 Після закінчення роботи електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування зобов'язаний: - закінчити роботи з дотриманням заходів електробезпеки, вибухобезпечності і пожежобезпеки; - передати електрослюсарю (слюсарю) черговому та з ремонту устаткування, що змінює його, своє робоче місце у безпечному стані, якщо немає можливості усунути несправність своїми силами, то необхідно повідомити про стан безпеки особу нагляду; - якщо передбачена перерва між змінами, то робоче місце має бути здане особі нагляду, напруга з машин і механізмів має бути знята, пускова апаратура вимкнена; - зібрати інструмент і привести їх в належний порядок; електроінструмент і засоби захисту здати для зберігання у встановленому порядку.

29

5 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1 Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування на поверхні повинен твердо знати ознаки аварій, правила поведінки в аварійній обстановці, місця розташування засобів самопорятунку й протиаварійного захисту. Ці місця вказуються в плані ліквідації аварій, з відповідними позиціями якого електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування знайомлять під розпис кожні шість місяців, а також при кожній зміні дільниці роботи або позицій у плані ліквідації аварій.

5.2 Якщо електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування став очевидцем аварії, нещасного випадку, становища з явною загрозою життю й здоров'ю працівників, він повинен у першочерговому порядку: надати допомогу постраждалому працівнику; попередити працівників про небезпеку; негайно повідомити про нещасний випадок або ознаки аварії змінному керівнику робіт або гірничому диспетчеру і діяти відповідно до їх вказівок; вжити заходів щодо ліквідації аварії або обмеження її поширення, використовуючи при цьому протиаварійні й захисні засоби; вийти в безпечне місце у випадку неможливості ліквідувати аварію або обмежити її поширення, а також у разі явної загрози життю й здоров'ю.

5.3 У виняткових випадках короткочасні, не терплячі зволікання роботи по усуненню несправності устаткування, які можуть привести до аварії, дозволяється робити без наряду за розпорядженням із записом в оперативному журналі: - оперативним працівникам (у електроустановках напругою понад 1000В не менше ніж двом); - ремонтним працівникам під спостереженням чергового, якщо виписка і оформлення наряду викличуть затримку ліквідації наслідків аварії; - ремонтним працівникам під спостереженням адміністративно-технічного працівника з групою V (у електроустановках напругою до 1000В - з групою IV) у разі зайнятості оперативних працівників, а також за відсутності місцевих чергових.

5.4 При одержанні сигналу (сповіщенні) про аварію електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування повинен вийти в безпечне місце за вказівкою керівника робіт або працівника служби охорони праці.

5.5 Опинившись у задимленій атмосфері, а також відчувши труднощі у диханні (слабкість, запаморочення), електрослюсар (слюсар)

30

черговий та з ремонту устаткування повинен рушити до найближчого запасного виходу і вийти на свіже повітря. Після виходу на свіже повітря доповісти керівнику робіт про своє місце знаходження.

5.6 Перебуваючи на аварійній ділянці на свіжому повітрі з боку вогнища пожежі, необхідно надати допомогу потерпілим і з боку свіжого повітря почати гасіння пожежі первинними засобами. При гасінні пожежі необхідно використовувати вогнегасники, пісок і воду. Електрообладнання й кабелі, що горять, необхідно гасити піском або порошковими вогнегасниками, вимкнувши подачу електроенергії до них. Забороняється гасити електрообладнання водою й пінними вогнегасниками.

5.7 Якщо електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування захоплено пожежею усередині будівлі і шляхи виходу перекриті вогнищем пожежі, йому необхідно: взявши первинні засоби пожежогасіння, вжити всі можливі заходи щодо переходу через осередок пожежі і його гасіння; у випадку невдалої спроби ліквідації осередку пожежі й переходу через нього, сховатися за дверима, що не згорають, ущільнити їх і чекати допомоги, подаючи сигнали з місця свого знаходження.

5.8 Про кожен випадок травмування або гострого захворювання працівника шахти електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування, якщо йому першому стало відомо про це, зобов'язаний негайно повідомити змінного керівника робіт або гірничого диспетчера, надати першу допомогу потерпілому і, при необхідності, забезпечити доставку його в медпункт.

31

6 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ІНСТРУКЦІЇ Електрослюсар (слюсар) черговий та з ремонту устаткування відповідає за: невиконання заходів безпеки, передбачених нормативно-технічними документами під час виконання змінного завдання (наряду); особисті порушення правил і норм безпеки робіт, які могли б спричинити тяжкі наслідки (аварії, травматизм); травмування працівників із його провини або створення аварійної обстановки, що призвела до травмування (загибелі) працівників; роботу (знаходження на робочому місці) у нетверезому стані або наркотичному чи токсичному сп'янінні; виконання робіт, не передбачених змінним завданням (нарядом). Порушення вимог цієї Інструкції з охорони праці веде до матеріальної, дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства України.