після 1950-го року художниками, задіяними в антифашистському русі міжвоєнного періоду, сильно відрізнялося від соціалістичного реалізму пізніших опортуністів. До першої групи входять зокрема художники історичного авангарду, такі як Жюль Перахім, М.Х. Макси, Віда Геза та Леон Алекс, чиї роботи демонструють глибоку спадкоємність міжвоєнного модерністського соціалізму і післявоєнного соціалістичного реалізму, мотивовану їхніми біографіями. Тому мені здається, що перш ніж обговорювати внутрішні «естетичні» якості окремої роботи або «естетичну програму» окремого митця, слід продовжити зусилля, спрямовані на те, щоб контекстуалізувати шлях кожного художника до і після моменту прийняття ним соціалістичного реалізму.
Ігор Мокану критик мистецтва, редактор Revista ARTA та керівник відділу досліджень Національного центру сучасного танцю в Бухаресті. Переклад Ларіона Лозового
I. Зображення з документальної кінохроніки Головної виставки в Палаці Республіки Румунія, 4 хв. «Новини тижня № 43/1948». Національний архів фільмів Румунії. Фігурують: Петру Гроза, Георге Георгіу-Деж, Анна Паукер, С.І. Кавтарадзе, Теохарі Георгеску, Васіле Лука, Жюль Перахім, Йосиф Ізер, Штефан Константинеску, Віда Геза, Борис Карагея, Титін Калугару. II. Обкладинка з фонду «Синдикату образотворчого мистецтва», файл 57/1948, Центральний національний історичний архів. III. Обкладинка журналу «Arta plastică» [«Візуальні мистецтва»], 1954, Союз художників Румунії. IV. Обкладинка каталогу виставки-«політичної інсталяції» «Чума», куратор Горія Берна, 1997, Музей румунського селянина. V. Загальний вигляд виставки Triaj [Сортування] (Національний музей сучасного мистецтва, 10 листопада 2016–08 жовтня 2017 р., куратор Ірина Раду). VI. Загальний вигляд виставки «Artă pentru popor? Plastica oficială românească între 1948–1965» [Мистецтво для людей? Офіційне румунське образотворче мистецтво між 1948 та 1965 роками] (Національний художній музей Румунії, грудень 2016 – березень 2017 р., куратор Моніка Еначе). VII. Афіша виставки Vederi Încântătoare. Urbanism şi arhitectură în turismul românesc de la Marea Neagră în anii ’60 –’70 [Чарівні види: Румунське планування та архітекутра чорноморського туризму в 1960-х та 1970-х рр.] (Dalles Hall, 10 жовтня – 23 листопада 2014 р., Куратори: Калліопі Диму, Сорін Істузор, Аліна Шербан). VIII. Жюль Перахім, Позвольте нам бороться за мир, 1951, картина втрачена.
1. Див. напр.: Magda Cârneci, Artele plastic în România 1945–1989. Cu o addenda 1990–2010, Editura Polirom, Iași, 2013. 2. Див. «Sindicatul Artelor Frumoase» fund, Dosar 57 / 1948, ANIC. 3. Comisia Prezidențială pentru Analiza Dictaturii Comuniste din România, Raport final, Coordonatori: Vladimir Tismăneanu, Dorin Dobrincu, Cristian Vasile, Editura Humanitas, București, [2007]. 4. Vederi încântătoare: Urbanism și arhitectură în turismul românesc de la Marea Neagră în anii ’60-’70 / Enchanting views: Romanian Black Sea tourism planning and architecture of the 1960s and 70s. Asociația pepluspatru, București, 2015. 5. Igor Mocanu, «Condiția postmodernă a Muzeului Țăranului Român», în «Observator cultural», nr. 514, 25.02.2010. 6. Igor Mocanu, «MNAC, un muzeu al secolului XXI», în «Observator cultural», Nr. 534, din 23.07.2010. 7. Piotr Piotrowski, «New Museums / New Europe: Traumaphilia – Traumaphobia», in Mária Orišková (ed.), Curating ‘Eastern Europe’ and Beyond: Art Histories through the Exhibition, Spektrum Slovakia series, Volume 4; Translation: Elena McCulloughová, [Katarina Pejović]; Peter Lang International Academic Publishers, VEDA – SAS Publishing House, Frankfurt am Main & Bratislava, 2013, pp. 91–99. 8. Comisia Prezidențială pentru Analiza Dictaturii Comuniste din România, Op. cit. 9. Adrian Guță, Generația ’80 în artele vizuale, Editura Paralela 45, [Colecția «Sinteze»], [Pitești], [2008].
79