Page 1

iнфорусин

Народны новинкы  Русинiв  Словакії

Ч. 8 2017  |  рiчник хiV (26) факты  |  култура  |  iсторiя актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв  цiна 0,50 € 

Пряшівскый архієпіскоп зрядив Гуменьскый вікаріат

Пряшівскый ґрекокатолицькый архієпіскоп і метрополіта Словакії Ян Бабяк на Святый і Култура Карпатьска Русь великый четверь, 13-го апріля 2017-го року, зрядив новый Гуменьскый архієпархіялный вікаріат із центром в Гуменнім. За першого гуменьского вікаря меновав отця ТгЛіц. ПаедДр. Мартіна Злацького, пароха ґрекокатолицькой парохії Успенія ПУЛС рихтує премєру День Русинів на Україні Пресвятой Богородіці в Гуменнім і протопресвітера гуменьского с. 6 с. 8 протопресвітерату. Архієпіскоп то оголосив на кінцю святочного богослужіня в Катедралнім УМЕР ВАСИЛЬ ХОМА соборі св. Йоана Крестителя в 21-го апріля 2017-го року умер в Братіславі доц. Василь Хома, к. Пряшові, на котрім брало участь н., русиньскый педаґоґ, літературный крітік, діпломат і културно- веце як двасто священиків цілой архієпархії. Інформовав о тім освітній діятель. офіціалный сайт пряшівской ар-пемхієпархії. Народив ся 18-го мая 1927-го року в селі Микова в родині земледілців. До школы зачав ходити в роднім селі, до міщанкы ходив у Меджілабірцях, пак штудовав на ґімназії в Пряшові і зматуровав на ґімназії в Гуменнім. Російску філолоґію зачав штудовати на Філозофічный факулті Універзіты Коменьского в Братіславі і закінчів єй на Філозофічній факулті Петербурзькой універзіты, у втогдышнім Ленінґраді (р. 1956). Іщі на ґімназії зачав занимати ся літературов, з тым заміром і штудовав філолоґію. В тій области зачав робити як асістент на Высокій школі педаґоґічній в Пряшові, де быв два рокы, так одышов робити централного школьского іншпектора, потім наступив на Філозофічну факулту Універзіты Коменьского в Братіславі (р. 1960). Ескстерну ашпірантуру собі робив на Філозофічній факулті Карловой універзіты в Празі і кандідатьску роботу обгаїв у 1965-ім році на тему Російска літературна крітіка 20ых років. На доцента ся габілотовав у 1969-ім році з темов Од футурізма ку літературі. Од 1969-го року до 1973-го року быв на посаді заступника міністра културы Словацькой соціалістічной републікы. Пак перешов на Міністерство загранічных діл Чехословацькой соціалістічной републікы, де быв у різных діпломатічных функціях – першый радник амбасады ЧССР в Белґії (1973 – 1977), ведучій одділіня Бенелукс/южна Европа (1977 – 1980), шеф амбасады ЧССР в Републіці Заїр (1980 – 1984), радник міністра (1984 – 1985). Потім три рокы, кідьже пожадав о уволніня з діпломатічных служeб, робив у Словацькій народній раді (втогдышній словацькый парламент), одкы мусив одыйти про несогласны політічны погляды і вернув ся до школства, на Педаґоґічну факулту Універзіты Коменьского в Братіславі, де робив до септембра 1993-го року. с. 2 ◢

Петро Медвідь, фотоґрафія: grkatpo.sk В декреті 1230/2017, котрым метрополіта зрядив новый вікаріат, ся пише, же так зробив ведженый старостливостьов о йому звірену церьков, жебы мала ку діспозіції вшытко, што є потрібне про здобытя штонайвешкого духовного добра і про найдалекішы парохії Пряшівской архієпархії. Новый вікарь буде в рамках свого вікаріату душпатырьскы справовати теріторію, буде робити візітації парохій, по пораді із метрополітом скликовати дні священиків, засіданя протопресвітерів, літурґічны святкованя ітд. Буде брати участь на літурґічных празднованях і робочіх стрічах Пряшівской архієпархії, пропоновати выміны священиків на парохіях і раз за квартал буде реферовати о вікаріаті. Гуменьскый вікарь має право носити крест із окрашіньом, набедерник і мітру. Так само дістав задачу дозоровати будованя новой будовы вікаріату в Гуменнім. Теріторію нового Гуменьского архієпархіялного вікаріату творять протопресвітераты: Гуменне, Ганушівці над Топльов, Міджілабірці, Снина, Стропків,

с. 3 ◢


2

Актуално

с. 1 ◢

Од кінця 50-ых років 20-го столітя написав веце як 300 статей, рецензій, науковых досліджінь, 9 моноґрафій, быв автором учебників русиньской літературы, приготовив три річникы Русиньского літературного алманаху. Є автором книжкы Розвиток русиньской поезії на Словакії од 20-х до 90-х років ХХ. столітя (написана по україньскы). Із свойов женов Марійов Хомовов, родженов Дупканічовов, выдали моноґрафію Возроджіня Русинів (Зборник статей і штудій о русиньскій літературі, културі і діятельстві русиньскых орґанізацій по року 1989). Быв основательом і першым председом Сполку русиньскых писателів Словеньска і ініціатором заснованя літературной Премії Александра Павловіча за найліпшы русиньскы діла, котру уділює Літературный фонд на Словакії. Василь Хома ся по році 1989 залучів до возродного процеса Русинів на Словакії. Обгайовав їх право на окремый розвиток на базі властного языка, властной русиньской културы і языка. Як шеф Сполку русиньскых пистелів Словеньска причінив ся о выникнутя Ціны Александра Павловіча за найліпшы літературны творы в русиньскім языку. Василь Хома быв довгорічным членом Русиньской оброды на Словеньску, Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска і уж споминаного Сполку русиньскых писателів Словеньска. Похорон Василя Хомы одбыв ся в середу, 26-го апріля 2017-го року, о 13.30 год. в Братіславі на цінтері Slávičie údolie. Русины смертьов Василя Хомы стратили вызначного чоловіка, котрый в русиньскім руху, головно у сфері літературы, літературной наукы, зохабив свій глубокый слід. Вічная єму память! ■

Стовпчiк Петро Медвідь Divide et impera. Розділюй і пануй. Речіня овірене стовками років. Розділь міджі собов людей і здобудеш над нима міць. Хочу вірити, же вытворіня нового вікаріату в Гуменнім не было іншпіроване як раз тым речіньом. Но при рекапітулації вшыткых фактів ся тому вірить барз тяжко. Бо рекапітулація є така, же по вшыткых тых роках, коли русиньскы актівісты пишуть і просять Пряшів о єпіскопа, котрый бы ся старав о душпастырьство Русинів, приходжають наперед многы одповіді, в котрых ся дізнаваме чом ся то не дасть, чом то ани не є потрібне (тадь церьков ся старать о вшыткых єднако без огляду на народность), і пак прийде одповідь - „рана під пас“. Іншак назвати то, же нелем же жаден єпіскоп не є на проґрамі, але же теріторію, де суть русиньскы села, іщі і розділиме, ани не єм годен. А не зіставають розділены лем люди. Гомоґеніта є новым вікаріатом нарушена і міджі священиками, русиньскыма актівістами, котры моментално вже не находжають ся в єдній штруктурі, але в двох, хоць тота друга, гуменьска, є (хвала Богу) іщі все підпорядкована тій першій (Пряшову). Но метрополіта одкрыто говорить о тім, же барз бы хотів в Гуменнім єпархію. В історії мали Русины різных єпіскопів. І такых, котры їх як добры мадяроны „дусили“. Інтеліґенція ся з тым вырівнала різным способом. Кідь быв мукачівскым єпіскопом Штефан Панковіч, зачала докінця выходити сатірічна ґазета Сова, котра з його політіков войовала так, же ся з нього в карікатурах одкрыто высмівала. Жаль, же моментална сітуація уж не є ани на сміх, ани на сатіру. Але вірити, же не є вшытко програте, як тому і втогды вірили творці сатірічной Совы, можеме і далше. ■

Ч. 8 2017

Н а род н ы  нови н к ы

TREBBIA про Михала Бицка Міджінародный номіначный комітет міджінародного оцініня TREBBIA вырішыв, же тот рік за вклад до діалоґу народных култур дістане спомянуту ціну і Михал Бицко, єден із основателів Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях, його сучасный куратор і емерітный презідент Общества Енді Варгола (Andy Warhol Society). Бицко быв окрім іншого і єдным із основателів Русиньской оброды, першой пореволучной русиньской орґанізації у втогдышній Чехословакії. Михал Бицко ся тым зарядить міджі такых людей як Роні Вуд із ґрупы Rolling Stones, ці фотоґрафку Ані Лайбовітз, кідьже і они вже были лавреатами того оцініня. Петро Медвідь, фотоґрафія: cas.sk

TREBBIA заснована Смолаком

Міджінародне оцініня TREBBIA было засноване так само Русином – Міром Смолаком, котрый походить із днесь вже неіснуючого села Старина, в окресі Снина. Смолак абсолвовав філозофію на Універзіті Коменьского в Братіславі, пак штудовав на Гумболтовій універзіті в Берліні. Так само закінчів філмову режію на Філмовій і телевізній факулті Академії музичных умень в Празі. За соціалізма робив у Чехословацькім културнім центрі в Берліні, де пізніше засновав Ґалерію MIRO. В році 1994 єй переніс до Прагы, до Костела св. Роха. В році 2001 была на основі досліджінь The Gallup Organization Ґалерія MIRO выголошена за найоблюбленішу комерчну ґалерію в Празі. Выставльовав там такых умелців як Пікасо, Далі, Варгол ітд. TREBBIA є оцініня, котре выникло як раз в празькім Костелі св. Роха, де має Міро Смолак свою ґалерію. Выникла в році 2000 як прояв почливости бізнісменам, меценатам і умлецям. Назва є подля рікы Требія і оцініня передавать Фундачный фонд TREBBIA. Посланьом фонду є підпора актівностей правницькых і фізічных особ в народнім і міджінароднім россягу на полю културы і уменя, підпора выставницькых проєктів умелецького заміряня, окрема підпора гуманітарных актівностей і підпора гуманітарных актівностей через іншы субєкты, удільованя творчіх штіпендій на основі схваліня справной рады Фундачного фонду TREBBIA ітд.

Михал Бицко

Др. Михал Бицко, ПгД. є вытварный теоретік, музеоедуколоґ, куратор, емерітный презідент Andy Warhol Society, но головно співоснователь першого на світі і доднесь єдиного европского Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях. О Варгола зачав інтересовати ся іщі перед револуціов у 1989-ім році. Першу выставку присвячену Варголови зробив перед револуціов на Основній умелецькій школі в Меджілабірцях. Вєдно із братом Енді Варгола – Джоном Варголом, і Фредом Гюджесом, тогдышнім презіднетом Фундації Енді Варгола про візуалне уменя в Ню Йорку, засновав музей в Меджілабірцях в році 1991, што ся в културно-умелецькім середовиску на Словакії доднесь бере за найвызначнішу умелецьку дію світового значіня. Дякуючі тому факту за 26 років до Меджілаборець пришли стовкы тісячі навщівників, много вызначных людей, о музею і місті Меджілабірці было зробленых дакілько філ-

мів, місто дістало своє місце в турістічных книгах ці брожурах і завдякы загранічным выставкам під кураторьскым веджіньом Михала Бицка ся місто Меджілабірці, но і ціла Словакія позітівно репрезентовали за граніцями. Бицко реалізовав десяткы міджінародных выставных проєктів за участи презідентів, політіків, штатників – мож спомянути міста як Флоренція, Рим, Даблін, Корк, Франкфурт над Моганом ітд. В році 2004 засновав єдине одділіня музеоедуколоґії на Словакії і сотворив сілабы про акредітацію навчалного предмету музеоедуколоґія на высокых школах в Пряшові, Баньскій Быстріці і Братіславі. Є автором десяток професійных і науковых статей о уменю і умелецькій едукації, котры вышли в многых домашніх і загранічных збірниках, так само є автором 5-ох моноґрафій, едітором шестьох збірників і десяток каталоґів ку выставкам. Михал Бицко є і основательом Експеріменталного центра умелецькой выховы в Меджілабірцях, котрый є вызначным центром умелецькой едукації на Словакії в рамках музейницькой і ґалерійной едукації. Має міджінародный цертіфікат єксперта на сучасне уменя і тітул F.A.B.I. америцького біоґрафічного інштітуту. Минулый рік му была передана Ціна міста Меджілабірці.

Передаваня в юні

Оцініня TREBBIA ся будуть святочно передавати 18-го юна 2017-го року од 20.00 год. у Іспаньскім салі Празького замку. Ґалавечур із передаваня того оцініня буде під покровительством презідента Чеськой републікы Мілоша Земана, міністра културы Чеськой републікы Даніела Германа і Владиміра Длоугого – презідента Господарьской коморы Чеськой републікы. Чеська телевізія і Словацька телевізія будуть із той події высылати прямый ефір. ■


Ч. 8 2017 Воронів над Топльов і Воронів над Топльов – Чемерне. Молодежный центер Барка в Юсковій Волі зіставать під юрісдікційов Пряшова. Новый вікарь быв інтронізованый до свого уряду на Світлый понедільок, 17-го апріля 2017го року, о 9.00 год. при архієрейскій літурґії. Інтронізованый быв метрополітом.

с. 1 ◢

Поділена русиньска теріторія

Русиньскы актівісты, головно із Общества святого Йоана Крестителя, орґанізації, котра зробила вже множество літурґічных тлумачінь

iнфо РУСИН на русиньскый язык, якы ся хоснують, довгы рокы жадають Пряшівску архієпархію о єпіскопа, котрый бы мав на старости душпастырьство Русинів. На тоты пожадавкы дотеперь не пришла позітівна одповідь. Навспак, зряджіньом нового вікаріату ся реално ділить теріторія, котра є населена Русинами. Покля протопресвітераты Міджілабірці, Снина, часточно і Стропків і Гуменне, в котрых суть села, де ся люди голосять ку Русинам, ідуть під юрісдікцію Гуменьского архієпархіялного вікаріату, під Пряшовом зістане Свідник, Бардейов, Стара Любовня, де суть так само села із русиньскым жытельством. ■

В Ужгороді вышла друком русиньска пєса Овчарь У серії Русинське факсиміле ужгородьского Выдавництва В. Падяка вышла друком єдна із найінтереснішых русиньскых пєс із часів перед анексіов Совітьскым союзом, драма Овчарь од авторів Владиміра Грабаря і Михайла Луґоша. Валерій Падяк вже у своїм выдавництві выдав пєсу А. Духновіча Добродѣтель превышаетъ богатсво і водевіл Й. Кизака Свадьбой ся начинат и свадьбой ся кончит. П. Медвідь

Овчарь

Владимір Грабарь і Михайло Луґош премєровали пєсу Овчарь восени 1939-го року, в часі, кідь быв по анексії Підкарпатьской Руси Мадярьском зрушеный Земській подкарпаторусскій народный театръ. Авторы были його бывшыма акторами і барз хотіли обновити театралный жывот на Підкарптю, котрый быв перерваный войнов. Пєса, котра є історіов любви з траґічным кінцьом сповнила свій ціль. І вдяка тій пєсі мадярьска адміністрація в році 1940 выділила грошы на поміч про заснованя Угро-русько-

го національного театру, котрый існовав аж до 1944-го року, коли зачали Підкарпатя окуповати Совіты. Пєса мала успіх і у публікы ці у театралных крітіків. Сценічну декорацію і проґрамку пєсы втогды робив вызначный русиньскый малярь Федор Манайло, режію мав на старости Павло Алексеєв, котрый быв учньом прославленого Константіна Станіславского. Головны ролі в пєсі грали Владимір Грабарь, Юрій Грицюк, Марія Гривняк, Владимір Бідяк, Емма Сочка і далшы.

Земській подкарпаторусскій народный театръ Земській подкарпаторусскій народный театръ

Актуално

3

◥◥ Метрополіта Ян Бабяк із новым гуменьскым вікарьом при інтронізації. быв першым професіоналным театром, котрый як націонална інштітуція мав обовязок служыти Русинам. Вже в 1931-ім році чехословацька адміністрація вырішыла засновати на Підкарпатьскій Руси професіоналный театер і давати му фінанчну підпору. Планы зачали реалізовати аж в році 1934, коли были Чехами Ладіславом Кайґлом і Віктором Клімов зорґанізованы курзы навчаня про русиньскых акторів, якы тримали в сезонах 1934 – 1935 і 1935 – 1936. Курзы вели акторы – еміґранты і режісеры Руського театру україньской орґанізації Просвіта в Ужгороді і Московского художнього театру в Празі. Почас двох років навчаня акторы зробили дакілько пєс на Підкарпатьскій Руси і курзы завершыли на кінцю другой сезоны пєсами, котры зробили в Празі. Офіціално быв театер заснованый в юнію 1936-го року. Умелецькым шефом быв чеськый режісер Франтішек Главатый із Прагы, сценічны декорації мав на старости Федор Манайло. Дакотры пєсы были написаны русиньскыма авторами, но театер переберав і пєсы російскы або україньскы, котры потім были протлумачены і грали ся по русиньскы. Остатню пєсу театер одпремєровав на початку свойой третьой сезоны, в септембрі 1938-го року. По мадярьскій анекції Підкарпатя быв театер зрушеный. ■

Памятна табла Юрійови Сакови 7-го апріля 2017-го року минуло сто років од нардожіня Юрія Сака, науковця світового мена, латиністы, педаґоґа, тлумача і бібліофіла на Підкарпатьскій Руси. Із той нагоды была Юрійови Сакови одкрыта в Ужгороді на будинку на уліці Капітулній, де Сак од 1945го року жыв і робив аж до остатніх днів, памятна табла. Автором таблы є скулптатор, залсуженый умелець Україны Богдан Корж. Інформовав о тім портал „PMG.ua – новини Закарпаття“. Петро Медвідь, фотоґрафія: pmg.ua Памятну таблу одкрыли заступник головы – керівник апарату Областной державной адміністрації Олександр Петік і сын вченого Олександр Сак. На святочній події брали участь і ведуча одділу културы Областной державной адміністрації Вікторія Фролова, проректорка Ужгородьской націоналной універзіты Мірослава Лендєл і автор таблы Богдан Корж, членове родины і далшы.

Хто быв Юрій Сак

Народив ся Юрій Сак 7-го апріля 1917-го року в селі Брід, Іршавского району, у втогдышнім Угорьску. У 1936-ім році закінчів Ужгородьску ґімназію і одышов штудовати наперед на Карлову універзіту в Празі (рр. 1936 – 1939), пак на

Дебрециньску універзіту (рр. 1939 – 1940) латиньскый язык. Почас ІІ. світовой войны латиньскый язык учів на ґімназії в Ужгороді. По року 1946 учів на універзіті в Ужгороді. В 1956ім році здобыв на Київскій державній універзіті тітул кандідата наук. На універзіті в Ужогороді робив понад 50 років, передавав лекції і на Ужгородьскій ґрекокатолицькій богословскій академії блаженого Теодора Ромжы. І в часах совітьского режіму продовжовав Сак в роботі над публікаціями із класічной філолоґії, хоць як раз такы предметы не были в тій добі популарны в Совітьскім союзі. Юрій Сак написав веце як 150 науковых прац, серед котрых суть досліджіня і переклады творів, латиноязычных памяток середньовіку, епохы народного возроджіня ітд. Умер 4-го авґуста 1998-го року.

Вклад до карпаторусиністікы

Як вже было спомянуто, Сак занимав ся і творами русиньскых будителів в добі возроджіня. Обробив наприклад і творы Іоаннікія Базиловіча, Александра Духновіча ці Михаіла Лучкая. Як раз з Лучкайом є повязане його найвекше діло. Юрій Сак быв тым чоловіком, котрый знайшов страченых шість томів по латиньскы написаной Історії карпатьскых Русинів од Лучкая, котра была написана в 1840-ых роках. Сак текст дешіфровав, і публіковав в латиньскім оріґіналі з паралелным україньскым перекладом. Першый том перекладав сам і вышов у 1983-ім році в публікації „Науковий  збірник Музею української кульрури у Свиднику“, далшых пять зробила ґрупа тлумачів під його веджіньом. ■


4

Інформачный сервіс

Ч. 8 2017

Н а род н ы  нови н к ы

Iнформачный сервiс – з домова i зо свiта ◼◼ Mузей Варгола спущать нову мобілну службу

Moдерна технолоґія соєдинять міста і обєкты вебом, a тo у веце языках. Mузей модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях офіціално завів вжываня мобілной службы про турізм формов „QR“ кодів. Стало ся так 20-го апріля т. р., iнформовала лекторка музея Ярослава Суха. Tота модерна технолоґія злучіть міста і обєкты з вебом, а то вецеязычно, з підпоров вшыткых тіпів мултімедій. Вжывателі так дістануть все новы iнформації в aктуалнім часі і в правилнім языку. „В eкспозіції музея суть „QR“ коды хоснованы як провадник, доповнюють iнформації до окремых експонатів і підпорують драматізацію зажытків з музея. На вступенках суть аплікованы як інформатор o aктуалнім діяню в інштітуції,“ увела Суха. Iнoвaтівне рішіня є прямо і звычайно доступне каждому. Вжывателі так можуть здобыти інформації скоро і в языку, в котрім мають наставлене своє мобілне заряджіня. Є притім єдно, в якім ґеоґрафічнім положіню ся в реалнім часі находжають. Такый модел ся хоснує в западній Европі і в Кітаю. Про меджілабірьскый музей го забезпечує австрійска фірма „Xamoom“. | TASR |

◼◼ Хопили 5 чуджінців

Пять чуджінців і єдного переводителя хопили поліцайты гранічной і чуджінецькой поліції почас великодных свят в окресі Снина. В катастрі села Toполя затримали україньского переводителя і Вєтнамця без документів. В катастрі села Прислоп хопили двох Вєтнамців і єдного Інда. Далшого Українця, котрый нелеґално перекрочів граніці, затримали в катастрі села Уліч. Як інформовала Аґнеса Коперницька, говоркыня Дирекції гранічной і чуджінецькой поліції в Собранцях, чуджінців aдміністратівно выгостили і дістали заказ вступу на нашу теріторію. Припадом переводителя ся заподівать уряд проти нелеґалной міґрації. | Korzár |

◼◼ В Стропкові хотять обновити і спропаґовати културны памяткы

Стропківска радніця планує обновити менше знамы памяткы і притягнути до міста веце навщівників. Крайскый памятковый уряд в Пряшові евідує в Стропкові девять културных памяток, з того сім належыть церькви, єдна є містьска а єдна належыть до пріватных рук. Як інформовав говорця міста Петер Новак, найвызначнішым історічным обєктом є Римокатолицькый фарьскый костел із 14-го столітя. Радніця ся із фарьскым урядом договорила, же сприступнить про людей вежу. Но іщі скорше мусить зреалізовати архітектонічно-історічне досліджіня, бо выступ на вежу собі выжадать потребны управы. Першых навщівників бы рады привітали найпізніше на будучій рік. Вытраты хотять заплатити з ґрантів або властных фінанцій. „Вшыткы тоты крокы коордінує місто в узкій співпраці з фарьскым урядом і памяткарями. Нашым заміром окрем сприступніня церьковной вежы є і обнова остатніх памяток в місті, “ увів пріматор Ондрей Брендза. Місто хоче поступно зрештавровати три сохы, капліцю і Божы мукы, але і оріґінал рельєфной таблы із 17-го столітя, котрой репліка є на фасаді церьковной вежы. Самосправа планує осадити в місті інформачны таблы о окремых історічных обєктах і выдати турістічны публікації о културных памятках на теріторії міста. Турістів хотять притягнути і до каштеля, де іщі до минулого рока была рештаврація. „Такому історічно вызначному обєкту бы пасовало інше выужытя. Стропков мать богату історію, але турісты при навщіві нашого міста ся вельо о ній не дізнають. Зато в співпраці з Крайскым

музейом в Пряшові інтензівно ся заподіваме із задумом зряджіня повноцінного музею в просторах каштеля. Кідь ся нам тото подарить, вєдно з далшыма подобныма проєктами докажеме нашым жытелям і навщівникам понукнути многы інтересности,“ повів пріматор. Меджі народны културны памяткы в Стропкові належать каштель і заникнутый град, римокатолицькый костел, Служновскый дом, Монастырь франтішканів, Божы мукы, деревяна капліця і три сохы з 18-го столітя, котры зображують Панінку Марію, святого Флоріана і святого Яна Непомуцького. | TASR |

◼◼ В найстаршій пряшівскій фонтані Нептун знова пулзує вода

В найстаршій пряшівскій фонтані Нептун уж пулзує вода. Mістьскый парк скрашлює веце як 190 років. Є першов із десятьох фонтан, котра по зимі перешла сістематічнов управов. Із своїма водныма стриками дотворять ярну атмосферу центра Пряшова. Поступно ся обновить ход і далшых фонтан, котры будуть до кінця октобра звогчовати повітря в місті. Iнформовав o тім референт пресового фаху міста Miлан Ґрейтак. „Їх черьпадла спотребують коло 75.000 кіловолтів електричной енерґії і до колобігу уведуть дас 2000 кубиків воды. В центрі Пряшова суть іщі штири питны фонтаны. Три на Главній уліці, четверта нa Намістю міру і є сучастьов Великой фонтаны. Люди найчастіше хоснують питну фонтану перед радніцьов. Єй річна спотреба воды є коло 20 кубицькых метрів,“ увів Ґрейтак. Подля свойой формы дістала назву Мушля. Далшы дві мають назвы Гриб і Лекно. Фонтаны oкрем естетічной функції мають і практічне значіня в подобі ioнiзoваня повітря. Наймолодшов пряшівсков фонтанов є Aнґелінум на сідліску Секчов. Mать 20 років. Єй форма припоминать жрідла зо земли. Автором Нептуновой фонтаны є кошыцькый каменарь і сохарь Вінцент Ставярьскый. Сохы із тризубцьом в руці oбколесують жаба, корытначка, гад і крокоділ. Є єднов із найфотоґрафованішых памяток в місті. Традічно ся ту фотять матуранты, новоманжеле і родины з дітми. Одношають собі єй в мобілі і многы турісты. Фонтану поставили на місці першого водоєму, котрый служыв Пряшівчанам як резервоар ужытковой воды. В сучасности є уж єдинов цістернов із десятьох, котры служыли тому цілю іщі перед выбудованьом водоводу в місті. Дав єй выбудовати жыдівскый обходник Maрек Голендер на знак зміріня з містьсков радов, котра спочатку з невольов несла його участь в місті. Быв першым Жыдом, котрый ся переселив до центра міста. | TASR |

◼◼ Музей Енді Варгола одкрыє літню сезону 1-го мая

Пряшівскый самосправный край, місто Mеджілабірці, Mузей модерного уменя Енді Варгола в Mеджілабірцях, Oбщество Енді Варгола в Меджілабірцях запрошують на святочне отворіня літньой сезоны і Інавґурацію унікатных діл Енді Варгола і Кейта Герінґа, котра зачне 1-го мая 2017 р. З той нагоды музей готує інтересный і богатый проґрам - лекції, музичный концерт і відеопроєкцію перед будинком музея. | -ред- |

◼◼ Через выход Словакії піде меджінародна цікломаґістрала

Через выходну Словакію поведе меджінародна североюжна цікломаґістрала „EuroVelo 11“, котра соєдинить найсевернішу часть Шкандінавії - Нордкап в Норвеґії із Aтенами в Ґреції. Через середню Eвропу траса споїть Варшаву, Пряшів, Кошыці і Miшколц. Iдe

o найвекшый ціклістічный замір на Словакії, котрый ся поступно будує. О тім, што є в проєкті наплановано, коли, де і як ся буде будовати, iнформовала пропаґачна ціклоязда, котра проходила в днях од 19-го до 21-го апріля т. р. „Пропаґачну подію в рамках проєкту Біціґльом і за граніці приготовив Кошыцькый самосправный край і його партнеры нa теріторії Кошыцького, Пряшівского края і Закарпатьской Україны. Технічно і орґанізачно єй забезпечує Пряшівска біціґльова ґрупа „Kostitras“. Проєкт є фінанцованый із Норвеґійского фінанчного механізму і державного розрахунку Словацькой републікы,“ увела крайска ціклокоордінаторка А. Шебешова з Oдбору културы і турістічного руху Уряду КСК. „EuroVelo“ є меджінародна сіть ціклістічных комунікацій, котры злучають вызначны европскы дестінації на цілім контіненті і належыть до головных транспортных корідорів в Европі. Сіть ся будує од 1993-го року, єй планована довжка є коло 70 тісяч кілометрів. Через терітотію выходной Словакії є напланована часть тзв. Выходоевропской дорогы ЕвроВело 11. Кошыцькый самосправный край залучів ціклотрасу EвроВело 11 дo першорядых замірів на підпору розвитку турістічного руху. Довжка через теріторію Словакії є 200 кілометрів. „Aктуално є на трасі цікломаґістралы в Кошыцькім краю зреалізована проєктова документація про теріторіалне рішіня в катастрах сел Дружстєвна при Горнаді, Кoкшoв-Бaкшa, Нижня Мишля і Чаня. Нa тых частях готують теріторіалне конаня. Aктуално ся реалізує проєктова документація про теріторію в катастрі села Жданя. Готова є уж проєктова документація про ставебне поволіня в частях Кошыці – Сідліско над Язером – перемостіня Миславского потока (2015). Продовжують окремы теріторіалны конаня і готують ся ставебны конаня,“ приближыла Шебешова з тым, же ся готують проєкты на поданя жадости о фінанції з Iнтеґрованого реґіоналного операчного проґраму. Зо скінчіньом цілой трасы ся рахує в роках 2022 aж 2025. | Korzár |

◼◼ Перед 333 роками вымер род Друґетовців

Вігорлатьскый музей в Гуменнім собі 19-го апріля т. р. припомянув 333 років од смерти Жіґмунда Друґета, котрым в Гуменнім вымер род Друґетовців. Як повіла історічка музея Зузана Кощова, o тій даті умертя ся веде полеміка, бо у фаховій літературі єствують дві різны датованя Жіґмундовой смерти. Oкрем 19-го апріля 1684 є то і 14-ый фебруар того року. Но в обидвох припадах є згодне місце умертя - Ужгород. Далша з теорій твердить, же Жіґмунд Друґет быв за зраду поправеный Iмріхом Текелійом в Кошыцях. Выяснити розділности історічных даных, котры суть доступны в публікаціях різных авторів, хоче в будучности і сам Вігорлатьскый музей, котрый готує досліджіня о жывоті і смерти Жіґмунда Друґета. „Пoвaжуєме таке досліджіня за принос про реґіоналну історію і доповніня історіоґрафії Друґетовців в рамках европского простору. І про нашу інштітуцію, кідьже і самый замок, в котрім є Вігорлатьскый музей, належав тому міцному маґнатьскому роду од 1317-го року далшых веце як тристо років,“ увела Кощова. Жіґмунд Друґет народив ся в 1657-ім році. Освіту здобыв у єзуітів а штудії скінчів у 1676-ім році на Віденьскій універзіті. Його жывот быв короткый. Умер як 27-річный без хлопского потомка. Жіґмундом так на гуменьскім панстві i в Угорьску вымер род по мечу. В 1691-ім році умер корбавскый єпіскоп Валент Друґет як послідній член роду. Паньов величезных маєтків ся стала Клара, дівка Жіґмунда Друґета, жена Петра Зіхія. Наперек Жіґмундовому молодому віку го владарь Леополд I. выменовав у 1675-ім році за жупана трьох комітатів – Земпліньского, Ужского і Боршодьского. Жіґмунд брав участь і в протигабсбурьскім повстаню Текелія. Найскорше войовав на боці Tекелія,


Ч. 8 2017 aлe по битці коло Відня перешов на бік Леополда I. і войовав зa владарьовы інтересы аж до свойой смерти. Споминков на Жіґмунда Друґета в Гуменнім є рельєфный родовый ерб, котрый ся находить над порталом гуменьского музею. Eрб шляхтічного роду мав много варіацій і фаребных зображінь. Хосновав го уж Юрай Друґет і быв найгоноснішым зображіньом друґетівского ербу, котрый хосновали і наслідуючі ґенерації аж до Жіґмунда Друґета. Ера автентічно італійского роду Друґетовців в Гуменнім, котре собі в тім році припоминать 700 років од першого писемного документу о місті, тримала высше 350 років. | SITA |

◼◼ В Бардейові обновили 200-річну Стару сінаґоґу

Пo веце як 70 роках ся обновы дочекала Стара сінаґоґа в Бардейові, котра є як часть ареалу жыдівскых обрядовых будинків унікатнов културнов памятков записанов до Списку світовой културной і природной дідовизны UNESCO. Реконштрукція пошкодженой сінаґоґы тримала скоро два рокы а 20-го апріля т. р. єй скінчіли завершалнов конференціов, на котрій увели до жывота публікацію і філмовый документ, котры мапують зміны той културной памяткы і припоминають 200 років, одколи ся зачала будова хосновати. Почас oбновы сінаґоґы было зазначено веце вызначных обявів, a тo нелем з погляду Словакії. В молитвеній салі наприклад одкрыли ґенізу, значіть скрышу пошкодженых реліґійных текстів і заказаных книжок. „Є то простор на дочасне похованя обрядовых предметів і книжок, жебы ся не знечестили перед тым, як ся поховають. Iдe o  словацькый унікат. В іншых навколишніх країнах єствують такы ґенізы, aлe ту є тo прямо в сходиску. Є то повязане з тым, же Жыди суть народом книгы, котру беруть як тіло a єй обсяг як душу. A кедь мать дашто тіло і душу, не мож з тым будьяк нарабляти, aбo знечестити. То треба поховати. Нa тото служыв тот обрядовый простор,“ додав рештавратор Т. Луптак. Нa фасаді были одкрыты і сонячны годины з єврейской еры, в штудовні і вестібулі были зрештаврованы найстаршы мальбы на деревяных плафонах жыдівской обрядовой ставбы. „Є унікатне, же ся нашов вымальованый плафон на негобльованых дочках першой вывойовой етапы сінаґоґы, то є коло років 1830 aж 1836,“ прозрадив рештавратор. Почас архівного досліджіня обявили схему сінаґоґы зо зачатку 19-го столітя. Централный союз жыдівской реліґійной общіны в СР здобыв на обнову памяткы скоро 650 тісяч eвр з ґрантів Iсланду, Лiхтенштайньска і Норвеґії через Фінанчный механізмус EГП і з державного розрахунку. Минулого року быв проєкту навышеный розрахунок о веце як 100 тісяч евр, за котры была выбудована репліка заникнутой будовы обрядового бітунку в тім і соціалного заряджіня, напоїня обєкту на каналізацію і поверьховы управы екстерьєру в ареалі Жыдівского субурбіа, яке є выглядаваным місцьом про турістів. | SITA |

◼◼ Дом святой Фаустины

Дом св. Фаустины у Свіднику, котрый належыть під Ґрекокатолицьку харіту в Пряшові, приготовив 25-го апріля т.р. День отвореных дверей. Проґрам зачав зрана святов літурґійов у Храмі Божой мудрости. По літурґії і музичнім пасмі проґрам продовжовав выступами людей, котры нашли в споминанім заряджіню свій другый домов. Участникы події могли нелем видіти просторы Дoму святой Фаустины, але і спознати його службы. Почас дня была к діспозіції можность міряня кровного тиску, ґлікемії і іншы інтересности. | -ред- |

◼◼ Вызберали 6 тон смітя

Вычістили околіцю десятьох сел Кошківского мікрореґіону. Дo проєкту за чісте природне оточіня ся

iнфо РУСИН залучіло 10 сел мікрореґіону. Высше 140 робітників малых сельскых служеб, добровольників і польовників вычістило околіцю дорог і природных закутин сел. Зa 10 днів вызберали скоро 6 тон смітя. Люди натрафили нелем на дрібне смітя, але і на великы фалаты набитку. У селах Лацковце, Удавске, Вельополіе, Любіша, Ганківці, Дедачов, Кошківці, Рокытів коло Гуменного, Нижні і Вышні Ладичковці вызберали вєдно скоро шість тон смітя. Найвеце го было попри головній дорозі Гуменне – Meджілабірці. „Перевладали пластічны ці скляны фляшкы і бляшанкы. Непорядны і лінивы шоферы їх подля вшыткого вышмарюють з облаків,“ повідать єден із старостів а єден з робітників додавать, же суть з того смутны, бо як попрячуть дану часть, знова там найдуть копу смітя. Причіны такой сітуації видять старостове і в недостаточній выхові охраны жывотного оточіня. Розложіня бляшанкы в природі тырвать 15 років, пластічной ташкы 25 років, пелюхы докінця 250 років, зо склянов фляшков ся природа трапить аж тісячі років... | Korzár |

◼◼ В Цернині выпукла епідемія шіґелозы

В Пряшівскім краю ся обявило респірачне захворіня і травлячі проблемы. Подля Реґіоналного уряду верейного здравотництва в Пряшові лікарі в другій половині апріля евідовали 4461 хворых. Найвеце їх было меджі дітми до 5 років. В селі Цернина в окресі Свідник гіґєници заевідовали і епідемічне захворіня нa шіґелозу (iнакше і бактеріална уплавіца або дізентерія черев – позн. ред.). В часі од 9-го до 12-го апріля было в тамтешній матерьскій і основній школі 9 захворінь на тоту діаґнозу, ішло о єдну учітельку, сім дітей зо школкы і єден з ОШ. Обидві школы ся находять в єдній будові. Хворых трапили гначкы, блюваня і высока теплота. Сім людей і госпотализовали і нарядили протиепідемічны крокы. | -ред- |

Інформачный сервіс

5

◼◼ Пригранічны купельны міста злучіть 230 км ціклотраса

Веце вызначных купельных міст на словацько-польскій граніці злучіть высше 230 кілометрів довга траса про ціклістів. Єй центром буде польска Mушына, котра ся на словацькім боці споїть із Вышніма Ружбахами і Любовняньскыма купелями а через польску Криніцю поведе траса аж до Бардейова і недалекых Бардейовскых купелів. Зато в місті зачінають з будованьом найкрітічнішой етапы трасы. До проєкту Купельной дорогы є залучено пять партнерів. Трьоми суть із словацького а двоми з польского боку граніці. Приїмательом дотації у вышці 5,2 міліона евр з Eвропского фонду реґіоналного розвитку є Здружіня криніцько-попрадьскых ґмін в Мушыні. Партнерами на словацькім боці суть Любовняньске здружіня міст і сел Стара Любовня, місто Бардейов і Oбластна oрґанізація турістічного руху Шаріш – Бардейов. Нa словацькім боці є на проєкт становлено 1,9 міліона евр. Траса веде в корідорі Бардейовскы купелі - Бардейов - Криніца - Mушына Пивнічна - Щавніца – Червеный Клаштор - Подолинець – Вышні Ружбахы – Любовняньскы купелі - Плавніца Чірч – Mушына. „Tраса соєдинять вызначны купельны міста і є цінна своїм природным рельєфом. Ціла аж по граніцю буде вызначена таблічками, котры інформують о найінтерснішых місцях, якы ся оплатить видіти,“ увів Ян Новотні з реферату адміністрації ґрантовых проґрамів MУ в Бардейові. Ціклотраса поведе счасти по єствуючіх а счасти по нововыбудованых трасах. Докінчена мать быти до 2019-го року. Пріматор Бардейова Боріс Ганущак повів, же радніця в сучасности готує і концепцію вытворіня ціклоходників на релакс, познаваня ціклістікы, aлe і на мобіліту. Єй цільом є вытворити округ коло Бардейовскых купелів з довжков коло 10 км. „Taк, жебы жытелі нашого міста до роботы, за службами, до обходу, може і на оддых не мусили ходити автом,“ додав пріматор. Місто хоче через проєкт пожадати о дотацію Інтеґрованый реґіоналный операчный проґрам і докінчіти трасу до кінця будучого рока. | SITA |

РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА МАЙ 2017 1.5.2017 – ПОНЕДІЛЬОК Святочный проґрам 18.15 – 18.40 3.5.2017 – СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 5.5.017 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 6.5.2017 – СУБОТА Музичны поздравы 14.00 – 15.00 20.00 – 20.30 Oбчаньскый клуб 20.30 – 21.00 Русиньска гітпарада 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 7.5.2017 – НЕДІЛЯ Бісіда НЕВ, репр. 21.00 – 22.00 22.00 – 22.30 Mы, Русины, репр. 22.30 – 23.00 Музика народностей 8.5.2017 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Святочный проґрам 10.5.2017 - СЕРЕДА Радіоновины 18.15 – 18.40 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ 12.5.2017 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 13.5.2017 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 14.5.2017 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб, репр. 22.30 – 23.00 Русиньска гітпарада, репр. 15.5.2017 - ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины

17.5.2017 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 19.5.2017 - ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 20.5.2017 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Oбчаньскый клуб 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 21.5.2017 – НЕДІЛЯ 09.00 – 10.00 Літурґія ҐКЦ 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ, репр. 22.5.2017 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 24.5.2017 – СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ 26.5.2017 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 27.5.2017 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Mы, Русины 20.30 – 21.00 Музика народностей 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 28.5.2017 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб, репр. 29.5.2017 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 31.5.2017 – СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов


6

Култура

Н а род н ы  нови н к ы

ПУЛС РИХТУЄ ПРЕМЄРУ О РУСИНЬСКЫХ БАНИКАХ На 12-го мая 2017-го року Піддукляньскый умелецькый людовый субор оголошать нову премєру під назвов Крачали під нами. О хореоґрафію постарав ся Віліям Мікула, музику обробив Антон Коня. Петро Медвідь Як пише ПУЛС у своїй куртій анотації, нове представліня є мозаіков образів зо світа русиньскых баників на нижнім Спішу. Фаребность над земльов у гармонії з темнотов там долов суть феноменом прекрасного реґіону, в котрім доднесь жыє русиньске населіня. „Назва є поетічна. Выражать тот факт, же тоты люди на нижнім Спішу, кідьже занимаме ся в преставліню тематіков баництва в тім реґіоні, крачали під тыма, котры ходили там горі, по землі,“ повів про нашу редакцію хореоґраф Віліям Мікула. „Матеріал є черьпаный чісто із русиньскых сел нижнього Спіша. Головно із сел Порач, Словінкы, Гелцманівці. Выбер співа-

нок і танців быв конзултованый із етноґрафом Миколайом Мушинком. Матеріал походить будь прямо з терену, з бісідованя людей або зо збірників. Што дійовой лінії дотулять ся, не є то оповіданя, історія даякого конкретного єдного героя, його жывота, а суть то образы із баницького світа. Представліня має образы робочой тематікы - роботы під земльов, но і образы

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць май 2017 3-го мая 2017 Тяпаковці (Велика сцена, 19.00 год.) Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідеовов глубков підкреслює потребу освободити ся од наносів минулости в проспіх будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти! 10-го мая 2017 Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.) Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забезпечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь.

17-го мая 2017 Адолф Івановіч Добряньскый – Зоря на небі, над головов штранґ (Велика сцена, 19.00 год.) Фраґменты зо жывота вызначного русиньского будителя. Пєса дотулять ся головно аспектів великодержавной політікы різных европскых прямовань в 19-ім столітю, котры із нашого погляду являють ся як млиньске каміня на роздробіня малых народів і народностей. 18-го мая 2017 Небійся (Велика сцена, 9.30 год.) Як то скінчіть, кідь ся народить хлопець, котрый не знать, што то бояти ся? Родічі ся боять двараз веце і осивіють на почеканя. Історія небоячого ся героя з меном Небійся повна співанок приносить дакус страшливе, но головно веселе путованя, в котрім ся глядать страх. І як то вже на світі ходить, кідь чоловік глядать єдно, часто найде дашто цалком іншаке, но о то красше. Та подьте помочі Небійсови навчіти ся бояти і посмотрити ся, што у світі нашов. 23-го мая 2017 Небійся (Велика сцена, 9.30 год.) 24-го мая 2017 Фараоны (Велика сцена, 19.00 год.) Фунґованя колхозу, в котрім панують класічны стереотіпы о діліню роботы на хлопску і женьску, нарушыть єдного рана вість о вычеряню позіцій. Там, де стояли хлопы, будуть жены і навспак. Што ся стане, кідь хлопы – функціонарі, нараз будуть

Ч. 8 2017 того, што діяло ся горі, над баньов, значіть - што тых людей жывило, як ся забавляли, як пережывали свій час. Є там веце іншпірацій,“ інформовав Мікула. Хоць приготовліня того представліня было за словами хореоґрафа тяжке, тырвало коло пів рока, співпрацу з нашым професіоналным ансамбльом собі барз похвалює. „З ПУЛС-ом ся мі робить абсолутно найліпше. По перше, то професіоналный ансабель і так ся не мушу нияк обмеджовати у своїй творчости. Другов справов є, што є барз силна сторінка того ансамблю, же ту функціонують три компоненты - ПУЛС має орхестер, балет і хор. В тім виджу найвекшу силу. Вшыткы тоты три части ансамблю довєдна давають много, а хор давать основу того цілого, што є в русиньскім етніку. Бо через хор чути русиньскый язык в текстах.“ Прємера нового представліня Піддукляньского умелецького людового субору буде 12-го мая 2017-го року о 18.30 год. на Великій сцені Театру Йонаша Заборьского в Пряшові. Другу премєру буде мож видіти о два дні пізніше, 14-го мая о 16.00 год. Тікеты в ціні 10 € може куповати уж теперь в касі Театру Йонаша Заборьского, в історічній будові на Главній уліці ч. 48. ■ женами, котры ся старають о обыстя? Комедія Фараоны приносить гуморну і выдарену моделову сітуацію на тему перевернутя сполоченьскых задач. 31-го мая 2017 Ла музика (Мала сцена, 19.00 год.) Оріґінално словацькы написана драма, котра на судьбі єдной родины захоплює дії майже цілого 20-го столітя. Інтересность той драмы є в тім, же музика, котра є обще спринимана як култівачный фактор сполочности, в тім припаді стає ся причінов траґедії цілой фамелії. Выступліня ТАД мімо Пряшова: 7-го мая 2017 Фараоны (Културный дім Кружльов, 15.00 год.) 11-го мая 2017 Ковалі (Културный дім Попрад, 18.00 год.) 13-го мая 2017 Фараоны (Културный дім Рокытів коло Гуменного, 17.00 год.) 14-го мая 2017 Фараоны (Културный дім Словінкы, 15.00 год.) 21-го мая 2017 Фараоны (Културный дім Бехерів, 15.00 год.) 23-го мая 2017 Адолф Івановіч Добряньскый – Зоря на небі, над головов штранґ (Културный дім Свідник, 19.00 год.) 27-го мая 2017 Фараоны (Културный дім Полата, 18.00 год.) 28-го мая 2017 Фараоны (Културный дім Нижня Писана, 15.00 год.)


Ч. 8 2017

Буковскый вітать двоязычны желізніці. Їднав і о народностнім высыланю Ласло Буковскый, уповномоченый влады Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы вітать ініціатіву Міністерства транспорту і будованя СР і Желізніць СР, котров зачало ся наповньованя єдной із пріоріт Проґрамового выголошіня влады СР на рокы 2016 – 2020 до практікы. Пише то у своїм выголошіню із 24-го апріля 2017-го року, яке было публіковане на офіціалнім сайті уряду уповномоченого. Петро Медвідь Выголішіня дотулять ся означованя желізнічных штацій в языках народностных меншын в селах і містах в смыслі закона о вжываню языків меншын, о чім сьме іформовали вже скоріше. Двоязычны означіня ся реалізують в згоді із наряджіньом міністра транспорту і будованя СР Арпада Ершека, партійного колеґы Буковского із Most-Híd, котре выдав 20-го децембра 2016-го року, і котрым дав задачу ґенералному директорови Желізніць Словацькой републікы означіти желізнічны штації в языках народностных меншын із платностьов того наряджіня од 1-го януара 2017-го року. По тім кроку мали бы слідовати далшы леґіслатівны зміны, респектівно крокы заміряны на гармонізацію закона о вжываню языків народностных меншын зо законом о штреках, так як то предпокладать і Проґрамове выголошіня влады СР. Припоминаме, же означованя в языку народностной меншыны на желізніцях дотулять ся лем векшых желізнічных штацій, малы заставкы зіставають теперь лем зо словацькым означіньом. На основі того рішіня проходить означованя лем 55-ох желізнічных штацій, майже вшыткы по мадярьскы, єдна, в місті Меджілабірці, буде означена по

русиньскы. Двоязычне означіня мусить быти зо вшыткых штирьох боків будовы желізнічной штації.

Уповномоченый бісідовав і о народностнім высыланю

20-го апріля 2017-го року уповномоченый стрітнув ся із директором Центра народностного высыланя Розгласу і телевізії Словеньска  (RTVS) – Атілом Ловасом. Буковскый ся із Ловасом стрітнув в просторах Уряду влады Словацькой републікы. Цільом робочой стрічі было взаємне поданя інформацій, котры дотуляють ся высыланя державной телевізії і розгласу про народностны меншыны жыючі на Словакії. Меншынам на Словакії право на высыланя в державній телевізії і розгласі выплывать прямо зо закона. Буковскый з Ловасом на стрічі за інформаціями, котры інтернетовый сайт уповномоченого приносить, глядали і можливости росшыріня народностного высыланя RTVS включно схоснованя філмовой продукції підпореной із дотачного проґраму Култура народностных меншын за попередній період.

Русины у державных медіях

В рамках Словеньской телевізії на проґрамі Dvojka моментално Русины мають простор в двох проґрамах. Каждый другый тыждень з пополідняйшов премєров у віторок і дополідняйшов репрізов в середу высылать ся Русиньскый маґазін, в котрім находять ся репортажі із културносполоченьскых подій повязаных з Русинами, при-

УМЕР ЕТНОҐРАҐ ЯН ОЛЕЙНИК У віці 96 років умер 20-го апріля 2017 р. вызначный етноґраф, публіціста і педаґоґ Ян Олейник. Його мено є на Спішу повязане головно з традічнов културов і выником многых фолклорных колектівів в підтатраньскій области. Знамый быв і своїм богатым публікачным діятельством. -aкEтноґраф і публіціста Ян Oлейник народив ся 10го мая 1921-ім році в місті Спішскы Влахы. Штудовав в Левочі і в Спішскій Новій Всі. Учів на 17-ох основных і середніх школах в різных частях Словакії. Од 1958-го року робив на етноґрафічнім одділіню Музея Татраньского народного парку в Татраньскій Ломніці. Попри роботі докінчів штудії етноґрафії на Філозофічній факулті Карловой універзіты в Празі, де пізніше здобыв докторат з історії кумшту а на Масаріковій універзіті в Бырні і тітул кандідата історічных наук. Ян Олейник зреалізовав велике богатство етноґрафічных досліджінь

З домова

iнфо РУСИН

і записів русиньскых автентічных традіцій, головно в селах, котры ся находять в реґіоні Спіша і Замаґуря. О многых з них часто публіковав в русиньскій пресі і рад навщівляв русиньскы фолклорны фестівалы і іншы події. Свої россяглы роботы минулого 2016-го року, кідь славив свій жывотный юбілей – 95 років, подаровав Любовняньскому музею у Старій Любовні. У сканзені Любовняньского музея, де ся находить деревяна хыжка із села Якубяны, музей од минулого рока зрядив Ізбу етноґрафа Яна Олейника. У ній ся находить веце як 220 тісяч особных предметів і 1200 звязків літературы, котра є присвячена його ціложывотному ділу - етнолоґії, етноґрафії і антрополоґії. Вічная єму память! ■

7

падно із сел в реґіонах, в котрых жыють Русины. Раз до місяця ся высылають по русиньскы модерованы Народностны справы. В Народностных справах, котры суть модерованы і по чеськы, ромскы і україньскы, ся все находять і репортажі з култорно-сполоченьского жывота русиньской народностной меншыны. Народностны справы мають премєру все в четверь пополідне, так само на проґрамі Dvojka. В рамках Словеньского розгласу – Радіа Патрія, котре высылать на окрузі Радія Реґіна, Русинам належать почас тыждня трираз вечур (понедільок, середа, пятніця) Радіоновины. Кажду першу і третю середу вечур іде русиньскый проґрам  Дзвоны над країнов, в котрых ся презентують русиньскы локаліты і жывот в них.  Мы, Русины  є проґрам, котрый ся высылать раз до місяця в суботу вечур, і релація присвячать ся історії Русинів і вшыткым аспектам розвитку їх ідентічности. Кажду першу і третю суботу в місяці высылать ся і русиньскый Обчаньскый клуб, котрый є заміряный на обчаньску публіцістіку. Розглас высылать і далшы русиньскы проґрамы як гітпараду, літурґії із русиньскых сел ці облюблены  Музичны поздравы. ■

РОПНЕ ЖРІДЛО В УЛІЧУ? Аґентура ТАСР принесла недавно інформацію, же Народный парк Полонины то не суть лем Карпатьскы буковы пралісы, aлe і далшы інтересности. -акMалохто наприклад знать, же в селі Уліч є ропне жрідло... Увів то на недавній презентації черезгранічного проєкту Oхрана природы як нагода про реґіоналный розвиток Маріо Перінай, директор Справы Народного парку Полонины в Стащіні. „В НП Полонины окрем природных цінностей маме і културны памяткы, різны історічны інтересности, о котрых ся практічно не знать, або o них знать лем окрема ґрупа людей, котру інтересують. Кідь даме навщівникови інформацію о тых інтересностях, тогды знаме спропаґовати тоту теріторію і притягнути ту іщі веце людей.“ Oкрем Карпатьскых буковых пралісів ся там подля його слов находять і далшы інтересности, як суть наприклад карпатьскы деревяны церькви, (позн. ред.: деревяны обєкты ся находять у семох русиньскых селах – в Новоселіці, Збою, Руськім Потоці, Рунині, Тополі і Прислопі), зубры жыючі у вольній природі, дорога Порта Русіка, котра соєдинять Польщу і Словакію, але і воєньскы цінтері. „Mалохто наприклад знать же в селі Уліч є ропне жрідло,“ спомянув. Як дале увів, в Полонинах хотять розвивати тзв. мягкый турізм і заміряти ся на інтересны ґрупы, як суть наприклад родины з дітми, школы або добродружны навщівници. „Цільом є притягнути людей, котры мають важный інтерес навщівити непорочну природу,“ доповнив M. Перінай. Єднов із головных актівностей споминаного проєкту є і выбудованя обєктів мягкого турізму, котры будуть все одкрыты а туріста в них найде пропаґачны матеріалы ці турістічну мапу. В рамках проєкту было зреалізованых уж много подій, котры можуть видіти турісты при навщіві Poлoнин. Вышколены были і тзв. „stakeholderi, котры мають за задачу притягнути навщівників на тоту теріторію. В тім припаді то были старостове, котры подля манажера проєкту Йозефа Балка здобыли скушености в Норвеґії. ■


8

Карпатьска Русь

Н а род н ы  нови н к ы

OСЛАВЫ ДНЯ РУСИНІВ НА УКРАЇНІ Русиньска оброда на Словеньску в рамках меджінародной співпраці у Світовім конґресі Русинів сістематічно навщівлять і підпорує Русинів в різных країнах світа. Подобно, як і по минулы рокы, і того року підпорила участьов делеґації і высланьом колектіву Барвінок з Камюнкы на День Русинів, святкованя котрого ся одбывали в днях 22-го і 23-го апріля т. р. в Мукачеві. Мартін Караш Свято уж традічно одкрыла меджінародна русиньска стріча, кедь ся в суботу вечур на сполочній діскузії зышли представителі русиньскых орґанізацій і русиньскы актівісты з Мадярьска, Румунії, Словакії, Сербії і Україны. В діскузії ся бісідовало головно о актуалнім прямованю меджінародного русиньского руху, як і о проблемах і успіхах в окремых країнах, де жыє русиньска комуніта. Офіціалне свято в неділю зачало святочнов маніфестаціов до памятника русиньского народного будителя Александра Духновіча. Центром Mукачева звучали русиньскы народны співы, в поході выникали традічны людовы крої із сел Підкарпатя, як і крої участників споза граніці. Квіты і вінці до памятника Александра Духновіча положыли членове Світовой рады Русинів, представителі окремых русиньскых орґанізацій і інштітуцій, як і русиньскы діятелі. Свято кулміновало ґалапроґрамом, в котрім выступили колектівы Бабчіна співанка із села Чінадієво, Буштиньскы ґаздыні із села Бушнино, Варошскы ворожылі з Mукачева, Oбщество ім. Aлександра Духновіча з Виноградова, солістка Закарпать-

ского народного хору Мірослава Копинець, далшы многы солісты, декламаторы і гості з Румунії і Словакії.

Як оцінюють День Русинів на Україні орґанізаторы і участници Mикола Бобинець (Україна), головный орґанізатор події, председа Крайового товариства підкарпатьскых Русинів і член Світовой рады Русинів за Україну День Русинів перешов якбы на єден дых. Барз ня потішыли Русины із Словакії із своїм проґрамом. Нашы люди дяковали за проґрам насыченый русиньскым духом і запалом. В ґалапроґрамі выступали Русины од трьох років аж по выступаючіх того найзрілішого віку. Тоту подію в Мукачеві можеме спокійно назвати русиньсков умелецьков і културнов ренесанціов. Русины на Україні собі барз честують участь і підпору, котрой ся їм у тім році дістало споза граніці. Боже, благослов вшыткых Русинів світа. Петро Мікула, член Выконного выбору Русиньской оброды на Словеньску і староста села Біловежа. Праздник День Русинів в Мукачеві оцінюю як презентацію народа, котрый до днешнього дня не є на Україні признаный. Робота, котру робить Крайове товариство підкарпатьскых Русинів на челі з Миколом Бобинцьом є подля мене барз заслужне діло і зато му належыть подяка. Тішу ся цілым сердцьом і зато, же єм ся міг особно зыйти з паном Iваном Сітаром, котрый переклав до русиньского языка діло Зоря Біловежы. Iде о споминаня на-

В АМЕРИЦІ І О КІРІЛІЦІ На початок мая т.р. Карпаторусиньске общество в США готує дві події повязаны з русиньсков тематіков. Акції рихтують окремы одділіня орґанізації, якы ся находять в різных частях северной Америкы. За стрічу присвячену порівнованю  Русинів і Словаків одповідать одділ на Флоріді, а за далшу подію, присвячену кіріліці, проведе одділ в Клівленді (штат Огайо). С. Косовскый, lem.fm „Словакы і Русины: што нас злучать і розділює“ – під таков назвов одбуде ся 5-го мая т.р. на Флоріді, близко міста Орландо, далша інтересна подія. Проґрам ці тему

той події буде творити філм бывшого председы Карпаторусиньского общества – Джона Ріґетті, в посліднім часі знамого шырше як продуцента філмів присвяченых русиньскій тематіці. Ріґетті є співпродуцентом двох документарных філмів, вірогодно

Ч. 8 2017 шого народного будителя Aлександра Духновіча на його перебываня в нашім селі Біловежа в oкресі Бардейов. Было про мене великов честьов оцінити пана Сітара на сцені в мені старосты села Біловежа і такой запросити го до нас на Свято русиньскых будителів А. Духновіча і А. Павловіча, котре ся одбуде в нашім селі 25-го юна 2017 р. В рамках свята буде в нашім храмі, де проповідав і А. Духновіч, споминана книжка святочно пожегнана і уведжена до світа. Высоко оцінюю і выступліня фолклорного колектіву Барвінок з Камюнкы, котрый на події указав традічну камюньску свадьбу а тым прекрасно і достойно презентовав културу словацькых Русинів. Позітівно оцінюю і меджінародну діскузію, де сьме собі могли вымінити погляды, зналости, проблемы і обговорити дакотры темы, котры ся будуть рішати на надходячім Світовім конґресі Русинів.

Mиколай Коневал, русиньскый писатель i културный діятель Русинів Словакії На Підкарпатю єм не быв першыраз і зато можу уціленіше оцінити тоту подію. Оцінюю стабілну участь русиньской інтеліґенції на Дні Русинів, но каждорічно мі там хыбить, головно в публіці, молода ґенерація. Одзыв людей быв барз позітівный і кількость участників є з рока на рік богатша. Стрітив єм ся з многыма писателями з Україны, спознав єм ся з председом русиньскых писателів Підкарпатя, з паном Михаілом Градом, з котрым сьме собі вымінили свої творы і побісідовали o творчій проблематіці на Підкарпатю і на Словакії. В недільняйшім ґалапроґрамі єм задекламовав із свойой творчости дві поезії – Mукачівскый замок Паланок і Камюньске весіля, нa котре своїм выступом надвязовав наш камюньскый Барвінок із свадьбов. ■ зображуючіх дві траґічны події в історії Лемків 20-го столітя, т. є. філму Changed by Thalerhof/Перемінены через Талергоф (2014 р.)  і продукції  філму під назвов Even Tears Were Not Enough/Аж і слызы не старчіли, котрый мав премєру 28-го апріля т.р. в Рускій Бурсі, в часі першого дня присвяченого памяти 70-ой річніці Акції Вісла.  По стрічi орґанізаторы приготовили  відеоконференцію, почас  котрой Джон Ріґетті одповідав на вопросы участників події. Другов із подій, яка буде проходити в неділю, 7-го мая т. р., є акція присвячена темі кіріліці, котра є хоснована в ґрафічнім писмі русиньского языка. Тота стріча буде так само введіньом до азбукы, а то формов школіня, котре поведе модератор, родак з Европы, котрый є хосновательом азбукы. Стріча буде в бібліотеці у Пармі. ■


Ч. 8 2017

iнфо РУСИН

„ДАЛІ КОНТРА ВАРГОЛ. КУМШТ, МУЗИКА, ФІЛМ“ – ВЫСТАВА У ВАРШАВІ У Варшаві мож обзерати веце як 120 діл од Салвадора Далі і Енді Варгола (од 22-го апріля т.р.). Выстава „Далі контра Варгол. Кумшт, музика, філм“ є доступна в Палаці културы і наукы. Наталія Малецька - Новак, lem.fm Головне місто Польщі гостить може двох найвеце характерістічных майстрів кумшту 20-го столітя – Салвадора Далі і Енді Варгола. Контроверзны умелці уж за жывота стали ся леґендами, а їх роботы перешли до історії, міняючі при тім світ кумшту. Креовали тото, як їх постерігали вшыткы довкола. Провоковали, выкликовали шкандалы, все затерали граніці меджі жывотом і кумштом. Были ексцентрічны, здичавиты і контроверзны, зато  єдных інтересовали, захопляли, а другы  мали про них лем зневажливость. Знали їх вшыткы, чув о них каждий. Іншпіровали поколіня умелців, мали вплив на уміня, музику і філм 20-го столітя. Обидвоми любили славу і грошы. Далі дістав прозывку Avida Dollars (Жадаючій Грошы), яка было анаґрамом його мена. Варгол твердив, же намісто образу за 200 тісяч доларів ліпше завісити на стіну грошы. Орґанізаторы выставы звыразнюють, же вельо з привезеных творів іщі николи не было вказованых в Польщі. Експонаты походять з пріватных умелецькых колекцій і фундацій. Показують на розділы і на тото, што злучать обидвох умелців. Вшыткы

творы сусідують зо знаныма іншталаціями, комерційныма проєктами і знимками як особливый запис хвілі. Публіка перекрачаючі поріг выставы входить через сімболічну брану з окружаючіх банкнотів. Пак являють ся черговы поміщіня і браны – Брана Мерлін Монро, Брана Кіна, якы навязують на іконічны філмы Салвадора і Ендіго. Суть там і оріґіналны ґрафікы, різбы, ескізы. На смысел паху впливать Святыня Запаху Салвадора Далі. Обовязковым пунктом выставы суть ряды погрудя з парохнями Варгола і баюсами Салвадора Далі. Любителі ручной

Карпатьска Русь

9

мануфактуры, під оком іншруктора серіґрафії, будуть мочі зробити собі свою кошульку з надрукованьом в шпеціалні зрихтованій формі серіґрафії. Мож ввойти і до реплікы середины славной Фабрикы Варгола – леґендарного ательєру умелця в Ню Йорку, де не лем творив, але проводив цілый свій час із нюйорьксков богемов. Про любителів музикы перлов буде колекція оріґіналных обкладинок платень многых музичных ґруп, якы співпрацовали з Варголом, окрем іншых Rolling Stones ці Velvet Underground. Колекцію здобыто од пріватного зберача, котра скорше не была николи презентована. Обкладинкы заберають головне місце выставы і суть єдныма з найважнішых експонатів. Експозіція выставы кінчіть на перекрочіню ефектівной Браны Чупа Чупс. Повторяня лизаток чупа-чупс проєктовав Салвадор Далі. Варгол першый раз стрітив ся зо Салвадором Далі в літі у 1965-ім році в престижнім нюйорьскім готелі St. Regis Hotel. Далі запросив Ендіго до апартаменту 1610, в котрім часто перебывав. Быв там і Давід МакКабе, фотоґраф, якый мав стрічу здокументовати. Подля нього Далі положыв на голову Варгола таке покрытя, якым ся прикрашали Інкове. По пятьох минутах Енді хотів выйти, а МакКабови казав зничіти неґатів зо знимками, на котрых видно як сідить в особливім покрытю головы. На наступній стрічі Далі обвязав Варгола кудільов і выляв на нього фарбу. В 1978-ім році Далі офіровав Варголови особливый подарунок – цілу торбу уж ним схоснованых пластічных танірів. Енді быв захопленый Салвадором. Подарунок ся му барз любив. ■

ПРЕЗЕНТАЦІЯ МОНОҐРАФІІ О АКЦІЇ ВІСЛА 25-го апріля т. р. в бібліотеці Лібра ПЛ в Ряшові проходила стріча з проф. Яном Пісуліньскым, автором моноґрафії Спеціална Акція  „Вісла“ (Akcja Specjalna ,,Wisła"). Наталія Клинковска, lem.fm Проф. др габ. Ян Пісуліньскый є керівником Одділіня найновшой історії в Інштітуті історії Ряшівской універзіты. Написав веце як 60 науковых публікацій на тему польскоукраїньскых одношінь. Книжка Спеціална  Акція  „Вісла“ вышла на 70. річніцю проведіня найвекшой повойновой мілітарной операції польского войска. По II. Світовій войні комуністічный уряд Польщі старав ся зреалізовати план моноетнічной  державы. На ярь у 1947-ім році зачала Операційна ґрупа «Вісла» в юговыходній части Польщі найвекшу повойнову акцію, звану шпеціалнов акційов „Вісла“, цільом котрой была ліквідація україньского підземля. Было проведено примусове переселіня на тій теріторії жыючого населіня, не лем україньской, але і лемківской і русиньской, на понімецькы землі северной і западной Польщі. Тогдышній уряд мав за ціль зничіти народне, соспілне і кул-

турне жытя Лемків, не доволити плекати материньскый язык, цілком одобрати хыжы, лісы, землю і соспілный маєток Лемків. Окрем того довести Русинів до асімілації у чуджім векшыновім населіню. Пару тісяч особ было поневолено в Централнім лаґрі  праці  в Явожні. Проблематіка операції „Вісла“ од років родить вельо емоцій, але доднесь  не выникла  така робота, котра бы ся заподівала тов темов комплексно. Дотеперь были выданы  збіркы  документів, котры лем по части выповняють  тоты бракы. Росповідь Яна Пісуліньского о акції „Вісла“ є першов моноґрафіов, котра уцілено описує ведены в тім часі  выселенецькы і мілітарны діяня проти україньскым озброєным уґрупованям. Праца была  приготовлена на основі  шырокой  аналізы  жрідел, як і точной кверенды як  польской, так і загранічной літературы. Автора уж скорше інтересовала тема выселінь Українців, але і Лемків і Русинів до Совітьского союза, котры про-

ходили в роках 1944-1946 р. Книжка є обогачена о барз цінны, часто першый раз публікованы фотоґрафії зо збірок НЦА, ЦВА, ІНП, але і з пріватных колекцій. ■


10

Із нашой історії

Н а род н ы  нови н к ы

Ч. 8 2017

КІДЬ СВОБОДНА ЕВРОПА ВЫСЫЛАЛА ПО РУСИНЬСКЫ Рада свободной Підкарпатьской Руси в екзілі (оріґ. Rada svobodnoj Podkarpatskoj Rusi v exile; Council of Free Sub-Carpathian Ruthenia in Exile), была назва русиньской політічной орґанізації, котра была заснована в 1951-ім році в канадьскім Гамілтоні, в штаті Онтаріо. Засновав єй Василь Фединець, русиньскый еміґрант, котрый ся народив в році 1890 і умер в році 1982. Петро Медвідь Хоць была орґанізація сотворена в Канаді, занедовга перенесла ся до Ню Юрку і стала ся членом Рады свободной Чехословакії в екзілі. Екзілова русиньска рада помагала Централному комітету підкарпатьскых політічных біженців (орґ. Centralnyj Komitet Podkarptskykh Političekich Bižencev), котрый быв заснованый в Німецьку. Конкретно рада помагала комітету в тій справі, жебы могли русиньскы біженці дістати ся до Споєных штатів Америкы. Орґанізація ясно декларовала, же Русины суть окремым славяньскым народом, остро крітіковала анексію Підкарпатя, коли примушено дістало ся до складу Совітьского союзу і выступала за принавернутя той теріторії Чехословакії. Діялность орґанізації закінчіла ся зачатком 60-ых років 20-го столітя.

Медії

кокатолицькой церькви ці крітіка ліквідації окремой русиньской народности. Журнал про русиньскы статі, єднако як і орґанізація у своїх документах, хосновав латиніку. Но находили ся в нім і статі писаны по російскы ці по анґліцькы. А нелем журнал быв медіалнов роботов Рады свободной Підкарпатьской Руси в екзілі. Маґочій в споминаній енціклопедії пише, же рада зробила в Америці тиск, на основі котрого у 1954-ім році, значіть три рокы по тім, што было зачате із Мніхова высыланя про Чехословакію по чеськы, Радіо Свободна Европа/Радіо Свобода зачало высылати і по русиньскы. Нажаль, як довго радіо высылало і про Русинів, коли закінчіло ся, і на основі чого, Маґочій не пише. ■

Історічный календарь

23-го апріля 1897-го року народив ся Василь Ґренджа-Доньскый. Штудовав на Обходній академії в Будапешті, робив в Підкарпатьскій банці в Ужгороді, выдавав часопис „Наша земля„ і од 1939-го року жыв в Братіславі. Писав прозу, поезію і драму. Выдав збіркы поезій: „Квіти з терням“, „Золоті ключі“, „Шляхом терновим“, „Тернові квіти полонини“, „Тобі, рідний краю“ і далшы. Збіркы повідань: „Оповіданя з Карпатських полонин“, „Назустріч волі“. Писав і новелы ці романы, наприклад о русиньскых збойниках. Його твор Ілько Липей быв здраматізованый про драматічный колектів Україньского народного театру в Пряшові. Написав і повісти „Петрик“, „Світанок над горами“, „Сини Верховини“, „Червона скала“, „ Русалка“, „Князівна Гуцулії“, „Пряшівщина“, „Золоті ключі Срібної землі“, „Арештованя Духновіча“, „Токаїк“ і далшы. Умер Василь Ґренджа-Доньскый в Братіславі 25го новембра 1974-го року. 23-го апріля славив свої 65-ты народенины Владимір Противняк. Походить із Выдрани, теперь часть міста Меджілабірці. Учів ся у Выдрани, Меджілабірцях, середню школу скінчів у Снині. Быв довгорічным асістентом директора заводу Транспорта, шпортовым актівістом, орґанізатором лабірьскых фестівалів, єден із основателів Общества Енді Варгола і Музею модерного уменя Енді Варгола в Меджілабірцях. 25-го марца 2006-го року, на 9-ім сеймі Русиньской оброды на Словеньску, у Свіднику, Владимір Противняк

быв выбратый за председу нашой орґанізації. Став ся і членом Світовой рады Русинів і дотеперь є їй тайомником. В 1878-ім році в Дубриничі на Підкарпаті народив ся Іреней Контратовіч. Быв то історік, церьковный діятель. В роках 1941 аж 1944 быв заступником директора Підкарпатьского общества наук. В 1949-ім році прияв православіє і робив адміністратора єпархії в Мукачові. Написав много історічных робот. Умер Іреней Контратовіч в Ужгороді в 1957-ім році. Минать 85 років, коли в 1932-ім році выникла орґанізація шт удентів „Добряньскый“. Засновали єй штуденты, котры штудовали на высокых школах в Братіславі. В їй ядрі были штуденты з Універзіты Коменьского а походили з Пряшівского краю. Рішыли проблемы взаємной помочі і соціалной охороны, но і далшы. Общество было членом Централного Союза подкарпатских студентов в Празі, котре выникло в 1929-ім році. Тот союз зъєдиньовав далшы общества русиньскых штудентів, як Возрождение в Празі, Маковиця в Бырні, Обєдинение русской молодежи на Словакии в Пряшові, Восход в Хусті, Стой у Сваляві ці Родина в Чинадієві. Общество Добряньскый продовжовало свою роботу і в часі войны, выдавало літературный Студенческий журнал а потім і журнал Ярь. Редактором быв Михал Зарічняк. При Обществі Добряньскый быв і орхестер балалайкарів. По ІІ. світовій войні приспособили ся новій сітуації – змінила ся назва на Общество русских и украинских студентов. Председом ся став Еміліян Ставровскый. По комуністічнім перевороті мусила тота штудентьска орґанізація зъєдинити ся до єдной, то є до Союзу чехословацькой молодежи, што стало ся в 1949-ім році. Писав історік Іван Поп. ■

-тлАлександер Гомічков – народив ся в 1830-ім році, умер перед 125 роками, 15-го апріля 1892-го року в Бейкашмедєрі, днесь часть Будапешту. Быв то писатель, редактор, укладав календарі, як урядник робив в підкарпатьскых містах Березне, Ужгород, Берегове і в Угорську. В 50-ых роках 19-го столітя писав до вшыткых тогдышніх ужгородьскых новинок і журналів, до віденьского Вісника, до галицькых новинок, а тыж до мадярьскых новинок. Писав о културно-освітніх темах, о жывоті Русинів, о їх фолклорі, історічны темы, гуморескы, фейтоны, рецензії і іншы жанры. Спочатку быв русофілом, што было в тім часі актуалне, але потім перешов на русинство. Укладав календарі – місяцесловы про Русинів, помагав братови Миколови редаґовати новинкы „Карпат“ а знаме і його романтічне повіданя „Покорение Ужгорода“ о князьови Лабірцьови. 20-го апріля 1897-го року в Ростові на Доні – Росія, народив ся Юрій Загребельскый. Быв то артіста і режісер. Робив в Російскім театрі в Празі потім в Україньскім народнім театрі в Пряшові. Як выхованець МХАТ-у продовжовав у реалістічній традіції Станіславского. Свойов педаґоґічнов роботов поміг в розвитку артістів пряшівского театру в його зачатках, втогды по войні в театрі хосновали русійскый язык. Як режісер Загребельскый поставив пєсы і грав дакотры ролі, были то: Платон Кречет, Дядя Ваня, Вышньовый сад, Женитва, Єґор Буличов, оперета Трембіта і далшы. Умер в Празі 27-го марца 1957-го року.

Рада свободной Підкарпатьской Руси в екзілі выдавала свій властный журнал під назвов „Русин = Rusin = Ruthenian“. Выходив нереґуларно од року 1952 аж до року 1960. Як раз там членове орґанізації публіковали свої погляды. Як пише проф. Павел Роберт Маґочій в книжці Енциклопедія історії та культури карпатських русинів, журнал быв средством выражіня поглядів незначной ґрупы еміґрантів карпаторусиньского походжіня, котры еміґровали по ІІ. світовій войні. Веце інформацій о членах орґанізації і тых, котры до журналу писали, Маґочій не споминать. Окрім того, же журнал як і орґанізація крітіковав анексію Підкарпатя і жадав принавернутя теріторії до складу Чехословакії, в журналі находила ся і крітіка ліквідації Ґре-


Ч. 8 2017

iнфо РУСИН

Нашы особности

11

МИХАЛ ЗАРІЧНЯК - ПІОНІР КІБЕРНЕТІКЫ В ТЛУМАЧІНЮ В історії Русинів найдеме много, котры самы,, або з цілыма родинами одходили до еміґрації. Раз то было із причіны фінанчной сітуації, пак і причіны політічны. Што нас може тішыти, же і в еміґрації много нашых людей было успішных, а притім ниґда не забыли на то, хто суть і де є їх отцюзнина. В тых днях минув рік од смерти єдного із такых Русинів - проф. Михала Зарічняка. Петро Медвідь Михал Зарічняк быв родаком із села Выдрань, днесь містьской части міста Міджілабірці. Народив ся 20-го новембра 1920-го року. Штудовати ішов на Руську ґімназію в Мукачові. Із причін політічной сітуації войновых років ґімназію докінчів у Празі. Пак ішов штудовати до Братіславы і оженив ся з дівков російскых еміґрантів, котры втекли до Чехословакії перед большевіцьков револуційов - Ґалинов. Жыли коло Братіславы. Зарічняк в Братіславі залучів ся до русиньского руху. Быв членом Общества Добряньскый, што была штудентьска орґанізація Русинів в Братіславі. Общество выдавало і свої журналы, в котрых быв Михал Зарічняк редактором. Но на кінцю войны втік наперед до Австрії, і в децембрі 1948-го року подарило ся му вєдно із женов, свекров Елизаветов, свекром Василійом і двома сынами Димитрійом і Александром еміґровати до Споєных штатів Америкы. В Америці Михал Зарічняк штудовав на Гарвардьскій універзіті, де наконець здобыв і професуру. Од 50-ых років учів російскый язык на Армадній языковій школі в Монтерей в штаті Каліфорнія, пізніше, аж до свойой пензії, передавав лекції із лінґвістікы на Джорджтавньскій універзіті у Вашінґтоні, де і прожыв 65 років. Быв єдным із першых науковців, котры запроваджали втогды новоту

- кібернетіку до тлумачіня. Быв в тім фаху, тлумачіня за помочі „машыны“, піоніром. По своїм вітцьови успішны карьєры зробили і його двоми сынове. Димитрій так само штудовав російскый язык і быв чоловіком, котрый тлумачів про презідента Реґана. В році 1985 про нього пришла жывотна принагода. Реґан і Ґорбачов ся готовили на стрічу і тлумачіти їм мав як раз Зарічняк. Ани він не забыв, де суть його коріня. Почас єдной стрічі презідентів, Ґорбачов Зарічняка перервав і нараз ся го опросив, одкыль походить. „Ниґда ся ня то нихто почас тлумачіня не позвідав. Кідь єм му повів, же мій отець є з Карпат, він повів, же його отець як раз в Карпатах почас ІІ. світовой войны загынув,“ споминав Димитрій Зарічняк про маґазин The Christian Science Monitor. Другый сын, Александер, ся зясь выпрацовав на успішного ядрового фізіка. Михал Зарічняк цілый час утримовав контакты зо „старым“ крайом, де му зістала родина. По 1989-ім році ся му подарило на родну землю, хоць лем на навщівы, і прийти. В Пряшові му доднесь жыє сестра Анна, котра го наприклад допроваджала і на 1-ім Меджінароднім языковім конґресі Русинів, котрый проходив в Бардейовскых купелях, де прияла ся думка кодіфіковати язык. Михал Зарічняк барз підпорьовав нове русиньске возроджіня, рух, котрый быв в зачатках, підпорьовав кодіфікацію русиньского літературного языка. І не была то лем морална підпора. Нераз за-

215 РОКІВ ОД НАРОДЖІНЯ ЮРІЯ ВЕНЕЛІНА ГУЦЫ В нашій рубріці нераз сьме споминали о Русинах, котры в 19-ім столітю з нашых Выходных Карпат одышли до Росії і были высокошколованыма професорами, лікарями, історіками, правниками, зохабили за собов реформы і новы методы роботы в різных сферах жывота. Теодозія Латтова Быв там в першій половині 19-го cтолітя і Юрій Венелін Гуца. Хто то быв. Народив ся у Великій Тібаві, область Береґ, котра належала Австро-Угорьскій імперії. Штудовав на ґімназії і в духовній семінарії в Ужгороді, в єпіскопскім ліцею в Сату Маре, днешня Румунія, і в Сеґединьскій академії. Поступив на Філозофічну факулту Львівской універзіты, де го інтересовала і славістіка. На ярь 1923-го року вєдно з братранцьом Іваном Молнаром выбрали ся через Буковину до Бесарабії і два рокы быв учітельом в Кишіньові. Заінтересовала го там култура бесарабскых Булгарів. В 1825-ім році пришов до Москвы і порадив ся з Іваном Орлайом, котрый так само

быв з Підкарпатя, што бы мав далше робити. Тот му порадив поступити на Медициньску факулту Московской універзіты - то было в роках 1825 аж 1829. В Москві дістав потім і роботу, і то у воєньскім шпыталю. Академія наук в роках 1830 аж 1831 выслала го до Булгарії, Валахії і Молдовії. Позберав там „Влахо-булгарьскы і дако-славяньскы грамоты“ і поскладав „Граматіку теперішнього булгарьского языка“. Став ся єдным із основателів булгарістікы в Росії і фолклорістікы в Булгарії. Писав о булгарьскій історії, літературі і фолклорі. Написав „Конспект преподавания истории славянского языка и литературы“ у 1834-ім році. Тот проспект став ся першым проґрамом выкладаня славістікы в Росії і в іншых

гнав грошы і про Народны новинкы, жебы допомочі выдаваню русиньской пресы. В чіслі 13-16/2005 Народных новинок шефредактор Александер Зозуляк пописує ліквідацію русиньскых выдань. Редакція втогды не дістала грошы на выдаваня ґазеты од державы і так Зозуляк выголосив петіцію і народну збірку, жебы новинкы могли продовжовати у своїй діалности. Окрім іншого дякує в тім чіслі ґазеты Михалови Зарічнякови, но і далшым особам, котры в тім часі збірку фінанчно підпорили. То, же не забыв одкыль походить, же не забыв на своїх людей, вказав наприклад і тым, же фінанчно допоміг і коло будованя новой православной церькви у родній Выдрани. Михал Зарічняк напрік вшыткым турбуленціям епохы, в котрій жыв, став ся успішным чоловіком, котрый ниґда не перестав быти гордым Русином. Умер у віці 95 років, 8-го апріля 2016-го року у Вашінґтоні. Окрім своїх двох сынів дожыв ся штирьох внуків, єдной внучкы, шестьох правнуків і єдной правнучкы. Похороненый быв 12-го апріля 2016-го року на цінтері Rock Creek. Перед тым похоронны обряды одбыли ся в Російскім православнім катедралнім соборі св. Йоана Крестителя у Вашінґтоні. ■ славяньскых країнах. Выдав першу книжку о історії Булгарів, єден з першых зробив научну екскурзію по европскій Турції, выдав першый збірник славяньскых грамот, єден з першых зачав записовати народну творчость Булгарів. Надруковав высше 40 научных робот, но зістало і много робот в рукописах. Інтересовав ся і писав так само о історії і културі підкарпатьскых Русинів. Написав: „Матеріалы по истории возрождения Карпатской Руси“, „Об источнике народной поезии вообще и южнорусской в особенности,“ написав історічне слово о православній ґрековосточній церькви в Угорьску, але і творы як „О пісньолюбви Славян закарпатьскых“, „Карпато-рускы пословиці“ і далшы. Хоць в публікаціях о історії Булгарів нашли ся і даякы хыбны тверджіня, і так тоты роботы Венеліна мали великый вплив на булгарістіку і славянознавство в цілости. Булгары были так благодатны, же поставили му за то памятник в Одесі і в центрі Софії. Народив ся Юрій Венелін, його властне призвіско было Гуца, 22-го апріля 1802-го року, то є перед 215-ома роками у Великій Тібаві, умер 7-го апріля 1839-го року в Москві. ■


12

Погляды

СТРАТИТИ БОГА Доднесь іщі єкзістує індіаньске племя Пірагів, а може є такых веце, котре є майже абсолутно ізоловане од цівілізації. Жыє десь в амазоньскій джунґлі, жыє такым самым способом жывота, як і перед тісяч ці веце роками, тото племя не бісідує іншак, лем властным языком і його язык знають трьоми люди на світі. Значіть, кідь хочете дашто знати о Пірагах, сьте одказаны на трьох „говорців“, котрых тото племя має. Іншак ся о них не дізнате майже нич. Петро Медвідь Єдным із тых говорців є Даніел Еверет, котрый ку Пірагам одышов у 1977-ім році як місіонарь. Пережыв з нима дакілько років. Днесь є єдным із найвызначнішых антрополоґів і лінґвістів, котрый атакує теорію Хомского о універзалній ґраматіці і ґенетічній основі людьского языка. Міджічасом Еверет, котрый пришов хрістіанізовати Пірагів, коло Пірагів о віру сам пришов. Нич на тім, же покля хочете дашто знати о тых Індіанах, є єдным із мала людей, котры вам можуть подати найправдивішы інформації. Самы ся вам не выповідять, бо они не розуміють вам і вы не розумієте їм. В такых припадах треба „Богу дяковати“, же є холем даякый Еверет, котрый годен говорити за них. Но і так ся все тисне вопрос, ці є вшытко, што бісідуює, досправды так, або то є лем інтерпретація, котру чоловік бісідує на основі даякых фактів протрансформованых до собі і нам зрозумілого образу. А основный зіставать так ці так іншый вопрос. Нашто треба говорців народу, котрый ся з вами дорозуміє, і котрый жыє посеред цівілізації і знає ся выповісти сам? Єднов із шпеціфічностей україньской пресы є, же кідь пишуть о Русинах, простор діставають різны „говорцьове“, котры із Русинами не мають нич довєдна. Міджі тіпічны приклады в тім множестві статей, розговорів, котры мають лем єдну задачу, вказати, же цілый русиньскый рух є лем політіка Москвы, дашто, што має быти проти Україны, і „нормалны“ Русины знають, же суть Українці, стачіть спомянути дві мена, котры діставають величезный простор докінця в рамках „покровителя“ свободы – Радіа Свобода. Суть нима Петро Тима із „Об’єднання українців у Польщі“ і журналіста, писатель Олександр NN info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2017.

Ч. 8 2017

Н а род н ы  нови н к ы

Гаврош із Ужгорода. Тоты діставають простор, жебы бісідовати о тім, хто суть Русины (припадно окремы Лемкы), тоты діставають простор, жебы пояснити нашы позіції, хоць, на розділ од Еверета, образно повіджено, „з нами не прожыли ани єдного дня“, а навеце, їх службы говорців Русинам не суть потрібны. Русины жыють посеред цівілізованых народів, мають свій язык, но знають бісідовати і в языку державы, в котрій жыють, много раз і в далшых языках. Хто хоче, знать ся із нима добісідовати. Хто має досправдовый інтерес знати о позіціях Русинів, о тім, чім ся чують быти, яка їх історія, култура, тот їх може ословити, прийти до них, і дістати реалны інформації, на основі котрых собі може зробити свій образ. Маємє властны орґанізації, властных лідрів, властных науковців і нихто за нас на основі позорованя од свого компютера, на основі своїх кавярньовых діскузій із цімборами, засліпленый властным націоналізмом, не має чом бісідовати. Мы так само з позіції своїх орґанізацій не бісідуєме о тім, хто суть іншы народы і жадна ґазета бы не пришла за головов русиньской орґанізації, жебы дашто повів о Словаках, Поляках, Українцях, ці то они досправды суть, ці то лем політічна гра. Лемже, тото вшытко бы было на своїм місці втогды, покля бы україньскым медіям ішло досправды о то, жебы ся „вырівнати“ якымсь способом із русиньскым вопросом. Кідьже в тій грі іде о то одписати Русинів, пак не мож ословльовати русиньскых лідрів, лем україньскы „особности“, котры то пояснять так, як то треба пояснити. Даніел Еверет по роках признав, же вдяка жывоту міджі Пірагами одышов од віры, стратив єй, стратив Бога. Рокы тырвало, покля то признав сам перед собов, і покля то пак признав і перед світом. То, же нашы „говорцьове“, котры суть способны стораз на обїднавку без фалатку сумліня повторяти лож будьякого характеру, найгрубшого зерна, на конто Русинів, стратили Бога вже давно, є ясне і без того, ці то собі і нам даколи признають. ■

ВЫЗВА ПРО СТАРОСТІВ І ПРІМАТОРІВ РУСИНЬСКЫХ СЕЛ І МІСТ Честованы Русины, дорогы колеґове, поздравую вас вшыткых коло вашой каждоденной нелегкой роботы і єдночасно вас таков формов хочу ословити і покликати до співпраці. Михал Секерак, Баєрівці Многы з вас, котры слідують події сполоченьского і културного жывота Русинів, істо знають, же теперь проходить в Народній раді Словацькой републікы процес схвальованя закона о Фонді на підпору културы народностных меншын, котрый буде намісто проґраму Култура народностных меншын. Вже при дотеперішній сістемі сьме не были, а ани не сьме спокійны зо сістемов, правилами і способом роздільованя грошей про русиньску народностну меншыну, як і зо слідуючов контрольов схоснованых грошей. Не знам, ці сьте тот закон чітали або припомінковали, но кідь буде схваленый в теперішній подобі, треба ся нам з ним порядні познакомити і припадно доїднати подля можностей іщі даякы правила креованя оцінюючіх ґруп і самого роздільованя грошей. Як староста русиньского села Баєрівці, член Округлого стола Русинів Словеньска, чоловік, котрый має намагу о серьйозну співпрацу вшыткых русиньскых орґанізацій, вшыткых Русинів, но головно чоловік, котрый має много неґатівных скушеностей зо сучаснов формов перероздільованя грошей на културу народностных меншын, вас вызывам на серьйозну діскузію і співпрацу в тій проблематіці. Бо єм того погляду, же пінязі приділены на русиньску културу бы першорядно могли іти ку людям, котры ся ку Русинам офіціално приголосили в нашых селах і містах. Тоту тему, а може і іншы нашы проблемы бы сьме хотіли з вами обговорити коло Округлого стола Русинів Словеньска, де можуть брати участь вшыткы русиньскы орґанізації, представителі сел, міст, церьквей, но і окремы актівісты. Вірю тому, же тій вызві зрозумієте в добрім і прийдете на діскузію о тых проблемах. В припаді інтересу найдете інформації на сайті okruhly-stol.sk. Жычу вам много успіхів у вашій роботі і у вашім жывоті. ■

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 28. apríl 2017

NN info Rusín - Ľudové noviny Rusínov Slovenska. Vydáva Rusínska obroda na Slovensku. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. NN info Rusín vychádza ako dvojtýždenník (v mesiacoch január, júl a december vychádza dvojčíslo). Evidenčné číslo: EV 1739/08. ISSN: 2454 - 0013. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď. Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia NN info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: SK8302000000002155073158. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a  štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.

Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník

Profile for lem.fm

НН iнфо РУСИН ч. 8 2017  

Народны новинкы Русинiв Словакії

НН iнфо РУСИН ч. 8 2017  

Народны новинкы Русинiв Словакії

Profile for lem.fm
Advertisement