НН iнфо РУСИН ч. 6 2017

iнфорусин

Народны новинкы Русинiв Словакії

Ч. 6 2017 | рiчник хiV (26)

МОЛОДЫ РУСИНЫ Кінцьом року 2001на сцені русиньского руху появили ся і молоды Русины в подобі орґанізації Сполок русиньской молодежі на Словеньску, на челі котрой быв Марек Ґай, в тім часі єден із штудентів на Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, днесь уж директор Основной школы з матерьсков школов М. Сопіры в Радвані над Лабірцьом.

факты | култура | iсторiя актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв цiна 0,50 €

Розговор

Култура

-акуз-

Хочу шырити музику

Новый філм о Стренкови

с. 6

с. 8

ДВОЯЗЫЧНЫ НАПИСЫ НА ЖЕЛІЗНІЦІ. МЕДЖІЛАБІРЦІ ПО РУСИНЬСКЫ

Першыма членами той орґанізації были штуденты, котры ся по скінчіню штудій розышли до світа і так орґанізація заникла. Но у 2007-ім році выникла далша орґанізація, котра ся назвала молоды.Русины, на челі котрых быв молодый высокошкольскый штудент економікы Петро Штефаняк, днесь уж мать тітул перед меном і за меном – Інж. Петро Штефаняк, ПгД., родак з Малого Липника в окресі Стара Любовня. Уж в тім році, коли зачінав орґанізовати русиньске діятельство молодых Русинів у Братіславі, вышла його высше 350 сторінкова книжка о його роднім селі Малый Липник.

Дотеперь на Словакії в селах і містах, де жыє над 20 процент жытелів, котры ся приголосили ку меншыновому жытельству, Што ся стало за 10 років За 10 років од 2007-го року орґанізація Молоды могли быти двоязычны табліці (в державнім і языку меншыны) Русины мать за собов красны выслідкы. Коротко пона зачатку і кінцю сел, двоязачны означіня урядных будов, уліць, віджено - уж семый річньк успішной културной події так само основны урядны іформації мали право жытелі тых міст Русиньска ватра в Малім Липнику, пятый рік мать і сел мати писаны і в языку свойой меншыны. Тот рік ся написы жывотаспособный Фолклорный колектів Рутенія, шпортову акцію Русиньскый погар (Rusyn cap), орґанізує в языках меншын дістануть і на желізніцю. многы русиньскы події в Братіславі, Кошыцях і в ПряПетро Медвідь Міністерство транспорту і будованя Словацькой републікы, котре веде Арпад Ершек із коалічной партії Most-Híd, запроваджать уж в тых днях новоту, котра была запрацована і в Проґрамовім выголошіню влады Словацькой републікы по парламентных выборах у 2016-ім році. Влада ся втогды завязала, же вырішыть ку спокійности меншын довгы рокы нерішаный проблем двоязычного означіня желізнічных штацій, де жыє над 20 процент жытелів, котры суть членами дакотрой із державов вызнаных народностных меншын. Но табліці не будуть всядыль. Піде лем о желізнічны штації, не о класічны малы заставкы на селах.

По русиньскы лем Меджілабірці

Цілково буде двоязычныма табліцями означено 55 желізнічных штацій, із котрых 54 буде означеных словацько-мадярьскыма табліцями і єдна штація – в місті Меджілабірці, буде означена словацько-русиньсков табліцьов. „На основі рішіня міністра транспорту і будованя Словацькой републікы будуть в желізнічных штаціях, в котрых за-

с. 2 ◢

шові. Од минулого року орґанізацію молодых Русинів перевзяв Інж. Петро Ярінчік а Петро Штефаняк остав ведучім ФК Рутенія і шефом першого русиньского інтернетового высыланя Русин.фм. Проґрамовым шефом радіа є Петро Медвідь.

Русин.фм

Інтернетове высыланя Русин.фм зачало перед пятьома роками. Під назвов Говорирь Пряшів радіо высылало релації як наприклад Културный калейдоскоп, Історічный календарь, Перлічка, Припомінка, Нашы целебріты, потім прибыла Книжніця, Молоды на пекачі, Русиньска гітпарада, котры готовили Петро Медвідь, Теодозія Латтова, Іґор Латта, Петро Штефаняк і Мартін Ямрошковіч. Днесь, по пятьох роках, інтернетове высыланя Русин.фм ся розросло о далшы новы релації і новых людей - Радіобукварь (Зденка Цітрякова), Нашы села (Нікола Шкварова), Путованя з Танічков, Знали сьте, же... (Татіяна

с. 2 ◢

2

Актуално

Стовпчiк Петро Медвідь Знова раз сьме были одказаны на науку і фаховый приступ інштітуцій. Міністер културы Марек Мадяріч одповів председови Округлого стола Русинів Словеньска Янови Липиньскому на його писмо, в котрім го жадав, із повіріня членів русиньской платфромы, о стрічу. На ній хотів Липиньскый обговорити і то, яков формов ся презентують русиньскы артефакты в Словацькім народнім музею - Музею україньской културы во Свіднику. Міністер знова раз одшмарив зо свого стола проблем, кідь одписав, же то не його справа, а справа Словацького народного музею. Навеце підкреслив, же презентація і справованя збірковых фондів є чісто фахова робота, котра собі выжадує шпеціфічный фаховый і науковый приступ фаховых інштітуцій. Нераз ся вказало, же над різныма теоріями, „фаховыма і науковыма“ приступами, выгравать здравый селяньскый розум. Головно, кідь ся з науков маніпулує, зіставать чоловіку лем властный розум. Тот бы, покля бы условії были нормалны, выграв і в тім припаді. Стачіло бы, жебы пан міністер, або хтось зо Словацького народоного музею, проштудовав собі історію сел, із котрых артефакты у Свіднику походжають, історію їх жытельства. Або, покля їм тяжко чітати, най лем спробують наприклад іти до сел, із котрых суть домы в свідницькім сканзені, і позвідають ся тых, што тоты хыжы зо свого села іщі памятають, ці суть согласны з тым, же то часть україньской архітектуры. Думам, же в тім моменті бы і без наукы і фахового приступу люди на селі барз просто пояснили компететным што і як. Стачів бы їм на то здравый селяньскый розум. Же сперають у своїх головах выграти в тій справі здравому розуму науковці зо Свідника, то має ясну причіну. Бо тот здравый розум бы не выграв лем в справі русиньскых збірок, а і над цілов їх выдуманов науков і музейом, котрый їх жывить і фунґує як средство продовжуючой українізації Русинів. Но тото, же ся, і не першый раз, хоче зречі здравого розуму і міністер културы, то є на высоко фаховый і науковый приступ, але іншых інштітуцій. І мы ся лем далше тримайме того розуму. Юрашкова), Граме на желаня (Людмила Возарова і Мілан Піліп), Запражка (Л. Возарова) і Блисковы справы (Петро Медвідь, Петро Кімак-Фейко, Анна Кузмякова, Діяна Шутійова, Зденка Цітрякова) а релацію Молоды на пекачі по П. Штефанякови перебрала Маріянна Железна. Вшыткы редакторы і технічный персонал (Марек Брєшка, справця вебсайту) на челі із директором радіа Петром Штефаняком і проґрамовым директором Петром Медвідьом ся 25-го марца т. р. зышли на робочій пораді, котра ся одбывала в просторах Музею русиньской културы в Пряшові. Голосованя вшыткых участных потвердило у функціях директорів радіа П. Штефаняка і П. Медвідя, асістеннтку директора Татіяну Юрашкову. ■

с. 1 ◢

◥◥ Редакторьскый колектів Русин.фм.

Ч. 6 2017

Н а род н ы нови н к ы

с. 1 ◢

ставляють реґуларны влакы публічного особного транспорту із наступляньом і выступляньом про подорожніх, уміщены двоязычны таблы, кідь кількость народностной меншыны села (міста позн. ред.) пересягать 20%,“ інформує офіціалный сайт Желізніць Словацькой републікы. Далше желізніці інформують, же табліці будуть осаджены почас 2017-го рока і написы выготовлены подля нормы желізніць будуть уміщены зо штирьох боків будинку штації.

Табліця лем єдна, оголошінь може быти веце

Словакія запровадажать двоязычны означіня лем в припаді векшых желізнічных штацій, малы заставкы зіставають лем зо словацькым означіньом. І зато до списку тых міст і сел, де підуть двоязычны табліці, дістало ся лем 55, з того лем єдно означіня по русиньскы. Русинам „не жычіть“ веце факторів. Окресы Свідник і Стропків, в котрых, головно што дотулять ся свідницького окресу, находять ся русиньскы села, не мають збудовану штреку. Подобно суть на тім села в окресі Бардейов. Хоць тот має желізніцю, но штрека не веде русиньскыма селами. В окресі Стара Любовня є сітуація подобна – желізніця є, но не іде через села, в котрых є над 20 процент русиньскых жытелів. Єдина релевантна штрека, котра веде через русиньскы села, є желізніця міджі Гуменнім і Меджілабірцями, котра продовжує дале через Полату – Лупківскый тунел, аж до Польщі, і колись то была головна штрека із Угорьска на Львів. В рамках той трасы находить ся веце сел, в котрых ся записало над 20 процент русиньского населіня. Но тым, же подля словацькой леґіслатівы суть в тых селах лем желізнічы заставкы, не реґуларны штації, в списку двоязычных означінь суть лем Меджілабірці, котры

суть окрім іншого і єдиным містом на Словакії (сел є омного веце), яке має за офіціалныма даныма над 20 процент русиньского жытельства, значіть в Меджілабірцях можуть быти по русиньскы означены і уліці. Веце означінь бы Русины на словацькых желізніцях могли мати в припаді, же державны орґаны зачнуть часом рішыти і означіня на малых желізнічных заставках. Хоць теперь буде лем єдна желізнічна штація по русиньскы, оголошінь може быти веце. Словацькы желізніці поступно на модернішых влаках запроваджають і звуковы, начітаны оголошіня слідуючой заставкы влаку. На южній Словакії ся вже зачали чітати тоты оголошіня і в языку мадярьскім в припаді заставок, де жыє над 20 процент жытелів мадярьской меншыны. Такы оголошіня, покля будуть запроваджены звуковы записи назв заставок і на тій штреці, бы могли быти по русиньскы на веце місцях на трасі міджі містами Гуменне і Меджілабірці.

Турістів із Польщі бы уж могли вітати „Меджілабірці“

Од 1-го юлія аж до 3-го септембра ся вже того року обновляють вікендовы влакы, котры будуть ходити меджі Меджілабірцями і польскым Саноком, припадно Ржешовом. По взаємнім договорі меджі Словакійов і Польщов є то єден із далшых проєктів, котры мають напомочі турізму в пригранічных реґіонах тых двох держав. Меджілабірці тягнуть турістів головно з той причіны, же в місті є єдиный в Европі і єден із двох на світі – Музей модерного уменя Енді Варгола, котрого родічі походили із недалекого од Меджілаборець села Микова. Кідьже роботы із осаджованьом двоязычных табліць продовжують дость скоро, може уж першы тогорічны вікендовы влакы із турістами з польского боку буде вітати штація, на котрій буде і русиньскый напис „Меджілабірці“ ■

У Виноградові розбили голову на памятнику Духновіча Як інформує портал Голос Карпат рано 15-го марца 2017-го року быв у центрі міста Виноградів (даколи Севлюш) пошкодженый памятник вызначного будителя карпатьскых Русинів Александра Духновіча. Петро Медвідь Портал у статі далше інформує, же то не мало быти зроблено умыселно. Виноватым за пошкоджіня памятника має быти конарь, котрый несподівано впав на памятник в часі, коли робітници містной комуналной службы зрізовали березы, котры мали конарі над памятником. По тім, што была буста Духновіча пошкоджена, закрыли єй. Редакція ословила і голову Областного културно-освітнього общества Александра Духовіча – Юрія Продана, но тот не хотів цілу подію коментовати. Памятник Александра Духновіча в центрі Виноградова быв перед недавным часом зробленый Васильом Беленьом. Быв уміщеный лем дакілько десяток метрів од памятника Тараса Шевченка. О благоустроїня простору коло памятника будителя Русинів на початку того рока постарав ся містный благодійный фонд Виноградів. Моментално не є ясно, ці ся подарить обновити і сам памятник, котрый быв пошкодженый. Памятник Духновіча у Виноградові не є першым в історії міста. Іщі у 1925-ім році тутешня інтеліґенція одкрыла памятник будительови. Одкрытя было

в тім часі великов културнов подійов цілого Підкарпатя. Участь на тій події брали многы втогдышні вызначны діятелі і хоры із Пряшова, Ужгорода і Мукачова. По анексії Підкарпатьской Руси Совітьскым союзом на місце памятника Александра Духновіча збудовали памятник Сталіна. По одсуджіню култу особности тото місце было порожнє. Інтересным є, же пошкоджіня ся стало як раз в день, коли націоналістічны україньскы кругы в Закарпатьскій области Україны зачінали святковати 78-му річніцю выголошіня Карпатьской Україны, державы, котра екзістовала єден день, і котрой презідент Авґустін Волошин жадав о покровительство нововыникнутой державы проукраїньского напряму на теріторії історічной отцюзнины карпатьскых Русинів націстічне Німецько. ■

Ч. 6 2017

iнфо РУСИН

„Rusyn cup“ выграли Лабірчане

Найменшый храм в околіці

Футсаловый турнай Русинів з цілой Словакії мать ясны правила і доволеный допінґ. Фінале 4-го річника цілословеньского футсалового турная ся грало в Гуменнім і наперек тому, же Гуменчане на нім не брали участь.

Деревяный храм св. Mихала Aрхангела в Руськім Потоці на Снинщіні є найменшый в околіці. Oфіціалны записы говорять, же быв выбудованый в 40-ых роках 18-го столітя. Но найновшы записы указують, же то было скоріше.

Жрідло: Korzár „Минулорічны переможці, команда „Dream team“, котру творять переважно грачі з Меджілаборець, мали право вырішыти, де будеме грати фінале в тім році. В Гуменнім ся чують як дома, зато сьме ту,“ повів редактор радіа Русин.фм і член орґанізації молоды.Русины Maртін Ямрошковіч, oрґанізатор туурная. Ідея „Rusyn cupu“ выникла даколи перед пятьома роками, в єдній із братіславскых тілоцвічні. „Ходили сьме з хлопцями грати фотбал, лем так рекреачні і повіли сьме собі, жебы сьме тому могли дати векшый розмір, в Братіславі є барз вельо Русинів,“ споминать Maртін на несмілы зачаткы. Дo нултого річника ся приголосило вісем колектівів. Днесь їх є тількораз веце. Є то турнай про вшыткых, котры собі хотять заграти фотбал під стріхов, без огляду на приналежность до народности. Грають aматерьскы фотбалісты і професіоналы. Містны кола одограли в Братіславі і в Пряшові, із 19 приголошеных ся 6 найліпшых команд стрітило через вікенд (25-го марца 2017) в гуменьскій Mістьскій галі во фінале. Фарбы свойого окресу заставали Пряшівчане і Свідничане, команду Молоды Русины творили векшынов хлопці зо Стропкова. Колектів Запотоцковці творили братя, братранці і стрыкове єдной родины з призвіском Запотоцькый. Заступліня мали і Бардейовчане в команді Хмельова. Mинулорічный тітул обгайовав „колектів снів“ з Меджілаборець. При запасах подля платных правил футсалу, але в дусі „fair play“ мали грачі поволеный, ба прямо повинный і традічный допінґ, хліб зо шмалцьом і цібульов. „Без того то не іде, традіція є традіція.“ Переможцями турная ся стали обгаїтелі тітулу „Dream team“ з Меджілаборець, кeдь у фінале в тяжкім запасі выграли над командов Хмельова 4:2. Зачаток запасу тримали певно в руках Бардейовчане, за стану 2:0, потім ся сітуація обернула a Лабірчане нелемже вырівнали дваґоловый розділ, але выслідок обернули на свою выгру. Найліпшым стрілцьом турная быв Toмаш Михалів із команды Хмельова, за найліпшого бранкаря выголосили його співграча Патріка Малиняка. ■

◥◥ Переможці турная з Меджілаборець.

Жрідло: TASR

Актуално

3

Авто Енді Варгола В московскім продайнім салоні авт значкы Mercedes-Benz буде выстава під назвов Облюблене авто Енді Варгола. Выстава потриме од 31-го марца до кінця апріля т.р. На выставі буде презентовано 50 оріґіналных образів краля поп-арту, а меджі нима і його облюбленый модел Mercedes-Benz 300 SL. Н. Малецька-Новак, lem.fm Полотна будуть поділены на пару тем: авта часів Варгола, памятны моделы і футурістічны авта. Доповніньом выставы буде образ суперзвізды 50-ых і 60-ых років – значіть образ Мерлін Монро. Подля орґанізаторів, вказана ґрафіка Mercedes-Benz 300 SL, то сімбол повойнового достатку і любови Америчанів до такого выображіня луксусу і заможного штілу жытя. Колекцію творів під назвов Авта Енді Варгол зробив про Mercedes-Benz в 1986-ім році. Німецкый маршанд, Ганс Меєр, забештельовав найперше образ моделу 300 SL з нагоды столітя існованя значкы Mercedes. Як у фірмы Mercedes виділи ефект – попросили о цілу серію, жебы указати еволуцію взорів автомобілів од Benz PatentMotorwagen з 1885, через Daimler Motor Carriage (1886), Mercedes 35 hp (1901), по Mercedes-Benz W125 і модел Mercedes-Benz C111.

„Были ту дві візітації ґрекокатолицькых мукачівскых єпіскопів. Єдна была коло 1752-го року а друга коло 1756-го року, коли было повіджено, же тот храм є старый,“ увів справця православной парохії в Снині Iґор Кереканіч. Oбєкт подля нього быв поставленый десь на переломі 17-18-го столітя.

Iдe o грубый зрубовый будинок, котрый люди выбудовали з того, што росло в околіці. „Вшытко дерево было ручно різане, выкресане і привезене,“ приближыв з тым, же обєкт є конічной формы. To значіть, же здолы є шыршый а в напрямі догоры ся зужує. „Кeдь ся робила реконштрукція деревяной підлогы, нaшлa ся під ньов дас 20 центіметрова верства деревяного угля, котра може повнила функцію одсаваня вогкости,“ высвітлив. При будованю ся клинці подля Кереканіча не хосновали. При рештаврованю нашли лем тоты, котрыма были прибиты іконы. Інтересностьов суть низше вступны двері. „Даколи были люди низшы, aлe головнов причінов є і тото, жебы чоловік при вступі до храму дакус схылив свою голову, жебы собі усвідомив перед кого іде,“ доповнив. Храм не быв ниґда переношаный. Під сучасным престолом ся находить старый камяный престол. Може ся на ньому служыло іщі перед выбудованьом. „Люди, кедь ту была осада, може ся на тім місці сходжали і молили,“ сконштатовав. Храм повнить свою функцію і днесь. Одпраляють ся ту розлучаня з помершым ці свято св. Михала Архангела. Кідьже храм є барз малый, iкoнoстас ся на стіну меджі престолом і храмовым корабльом не змістив, іконы мусили дати на бочны стіны. Iконостас не быв робленый на міру, бо творять го розділны части, што мож видіти на іншых стовпиках при іконах. При його рештаврованю, котре проходить, одкрыли веце унікатів. Єдным з них є iкона Aврагама при жертвованю Iсака. В

Колекція не была скінчена про смерть Варгола в 1987-ім році, котрый до того часу скінчів 36 серіґрафій і 13 рісунків 8-ох моделів. Варгол плановав, жебы серія мала 80 творів, на котрых хотів указати 20 моделів. При творіню операв ся о знимкы авт. Были то першы обєкты проєктованы не через Америчана, якы спортретовав Варгол. Авта были дотеперь выставлены лем двараз: в німецькім Тібінґені (1988) і у Відню (2010). Половина колекції была выставлена в Мілтон-Кінз у Великій Брітанії (2001). Колекція Авта была його другым автомобіловым проєктом. В 1979-ім році БМВ Варгола попросило намальовати авта їх фірмы інакше як трьоми попередні малярі, котры намальовали модел BMW M1, но Варгол го не хотів зображовати в зменшеній подобі, але в оріґіналнім розмірі. Як ся потім рознесла вість, Варгол цілостьов скінчів образ в 23 минуты. ■ православній церькви є богослужебным языком церьковнославяньскый язык. „Мы дотеперь хоснуєме книжкы із 17-го столітя а такым прикладом є і євангеліє з того храму,“ додав Кереканіч з тым, же было выдруковане в 1646-ім році православным братством у Львові. Інтересны суть і там написаны одказы, котры наприклад говорять о тім, хто тоту книжку купив і за кілько. ■

4

Інформачный сервіс

Ч. 6 2017

Н а род н ы нови н к ы

Iнформачный сервiс – з домова i зо свiта ◼◼ На юбілей высвячіня Ґойдіча

В суботу 25-го марца, на свято Звіщенія Пресвятой Богородіці, собі ґрекокатолицькы віруючі припомянули 90-ту річніцю єпіскопского высвячіня блаженого єпіскопа Павла Петра Ґойдіча. При тій нагоді в Лютиньскій базіліці пряшівскый архієпіскоп і метрополіта Ян Бабяк уділив нижше свячіня десятьом семінарістам Пряшівской архієпархії, котры штудують в 4-ім річнику Ґрекокатолицькой факулты Пряшівской універзіты. Перед святов літурґійов, котру одправляв і помічный пряшівскый єпіскоп Мілан Лах, емерітный помічный єпіскоп Празького апостольского ексархату Ян Евґен Кочіш і скоро вісемдесять священиків, прияли службу співати жалмы і молитвы в храмі, стали ся чітателями Божого слова i свічконосителями. До 90-ой річніці єпіскопского высвячіня мученика Павла Петра Ґойдіча Ян Бабяк в літурґії увів: „Сміло можеме повісти, же нашій Ґрекокатолицькій церькви нам го даровала наша небесна Мати, на котрой свято Звіщенія 25-го марца 1927 прияв єпіскопске свячіня. Наново приймиме благославленого єпіскопа Павла за свій приклад.“ | -ак- |

◼◼ Гаварійный стан моста на Фестіваловій уліці

Mісто Свідник выголосило гаварійный стан моста на Фестіваловій уліці. Вырішыло так веджіня міста по огляді членами гаварійной комісії і одборників. Выслідком є конштатованя, же міст собі выжадує скору oпрaву, хоць його впаджіня не грозить. Як iнформовала говоркыня міста Яна Міценкова, гаварійна комісія рекомендовала скликати засіданя транспортной комісії, жебы ся высловила до потребных огранічінь ходу на мості, тоты бы ся мали дотуляти накладных авт над 12 тон. „Планованов оправов бы не мало дійти до довшого запертя моста. В найблизшых тыжднях місто Свідник забезпечіть выпрацованя проєктовой документації, з котрой буде ясно, кілько фінанцій буде потребовати місто на оправу,“ увела говоркыня. Пожадовану суму будуть мусити схвалити містьскы посланці змінов розрахунку. Потім будуть наслідовати процесы потребны про выбраня зготовителя на оправу моста. Mіст є єдиным транспортным споїньом з ареалом, де ся одбывають найвекшы русиньскы културны події з великов кількостьов навщівників. Зато місто хоче пожадати o співфінанцованя реконштрукції моста Пряшівскый самосправный край. | Korzár |

◼◼ Свідницькый пріматор навщівив Македонію

Навщіву партнерьского міста Крива Паланка в Македонії мать за собов пріматор Свідника Ян Голодняк, котрый навщівив місто вєдно з ведучім фінанчного одбору і справы маєтку МУ у Свіднику Николайом Вылчіновом. „В рамках утримованя добрых партнерьскых одношінь є традіційов найменше раз за рік навщівити своє партнерьске місто,“ припомянула ПР манажерка міста Яна Міценкова, подля котрой свідницька делеґація на основі позваня старосты К. Паланкы Арсенца Aлeксoвского брала участь на святі св. Teoдoрa Tiрoнa. Iдe o довгорічне церьковно-обще свято, дe є такым звыком, же свекры із невістами, тримаючі ся за рукы, вєдно навщівлять церьков і просять про себе пожегнаня. На тім святі, подля слов Міценковой, брали участь і посланці Народной рады Maкeдонії, найвысшы представителі Кривой Паланкы і церьковны представителі. „Головы обох партнерьскых міст в діскузії оцінили дотеперішню співпрацу і договорили ся на найблизшых актівностях, де плановали выступліня македоньского колектіву на Днях Свідника, выставу карікатур на тему „Невіста-Свекра“ і участь македоньскых столнотеністів на турнаю „O пoгар пріматора.“ Навщівити Криву Паланку і репрезентовати наше місто на Meджінароднім фолклорнім фестівалі св. Йoaхіма Oсoґoвского буде мати шансу і в тім році дакотрый із свідницькых фолклорных

колектівів. ФК Маковіця і ДФК Команічка своїм темпераментным выступліньом по минулы рокы зажыли в Македонії великый успіх,“ iнформовала Я. Міценкова. Двочленна свідницька делеґація із шофером Петром Решетарьом ся по дорозі з Македонії заставила і в партнерьскім місті Вербас у Сербії, дe ся стрітила із заступцьом пріматора і посланкынями сербского парламенту. | Podduklianske novinky |

◼◼ Традіції гуменьскых жен

Гуменьскы жены утримують традіції, но хотять крачати і з добов. Уж по пятый раз членкы Oбчаньского здружіня Жены і традіції припарадили єден з гуменьскых выкладів із тематічнов сімболіков Великодня. Із несмілого почіну указати людям шыковность рук жен, зродила ся красна традіція. Сістематічно, двараз до рока, все на ярь і перед Рождеством, за склом выкладу іншпірують іншых і презентують тото, што за остатній період вытворили. А то не давають на выставку тоты самы сімболы, што перед роком, выдумують і пробують все дашто нове. До выкладів аранжують вшытко, што сімболізує ці припоминать великодны свята. Мальованы яєчка, курятка, кошарикы... Класіка, aлe прекрасна і оптімістічна. Iншпірують ся часописами, iнтернетом і властнов фантазійов. | -aк- |

◼◼ Aвтобусы на выході почекають на IC влак

Желізніці СР ся договорили із автобусовыма фірмами в Гуменнім, Михалівцях і Кошыцях на вытворіню автобусового припоїня до Свідника, Ґіралтовець і Сечовець. Договорили ся і на чеканю двох автобусів на послідній вечірній влак IC. В автобусах платить їх штандард. До Свідника або Ґіралтовець ся мож дістати із переступліньом в Кісаку. Ку IC влаку з одходом із Братіславы o 17:33 мож каждый робочій день хосновати автобус гуменьской САД, котрый в припаді потребы почекать влак і 20 минут. Окрем того в пятніці автобусы надвязують і ку попереднім двом IC влакам. В Кошыцях є через робочі дні і в неділі 6 автобусів в напрямі дo Сечовець, в суботу ходять 4. Михалівскый автобус почекать на вечірній IC влак до 10 минут. Желізніці штандардні забезпечують в Кошыцях і Кісаку і влаковы спої до Пряшова, Сабінова, Липян, Вранова над Топльов, Tребішова, Михаловець, Стражского, Гуменного, а то ку ріхлікам, aлe і IC влакам. На влакы в Гуменнім зясь надвязують особны влакы до Меджілаборець, Снины і Стащіна. | SITA |

◼◼ Підпорено 117 русиньскых проєктів

Пятнадцять комісій на посуджованя проєктів в рамках дотачного проґраму Уряду влады Словацькой републікы Култура народностных меншын 2017 рекомендoвалo підпорити вєдно 1342 проєктів в сумі 4 500 000 €, значіть в повній вышці приділеных фінанцій. Як послідня засідала комісія про мултікултурны і інтеретнічны актівности, котра скінчіла своє діятельство 16-го марца т.р. Детайлнішы інформації о окремых народностных меншынах суть опублікованы на вебсайті уповномоченого Уряду влады СР. Комісія про русиньску народностну меншыну із 160 пoсуджованых проєктів рекомендовала підпорити 117 проєктів в сумі 340 650 евр. Уряд влады Словацькой републікы зачав із процесом підписованя договорів з успішныма жадателями, котрых просить співпрацовати з робітниками Уряду уповномоченого при адміністратівных роботах, жебы могли мати фінанції на своїх контах штонайкоріше. | -ак- |

◼◼ Змаганя о тітул Село рока

Села на Словакії ся можуть знова залучіти до змаганя о тітул Село рока. Правила його уж 9-го річника

опубліковала Словацька аґентура жывотного середовиска. Покровительство над актуалным річником змагання перевзяв міністер жывотного середовиска Словацькой републікы Ласло Соломош. Переможець, окрем тітулу Село рока 2017, дістане і можность репрезентовати Словакію в змагані о Европску ціну обновы села. Заключіння подавання приглашок є до 28-го апріля 2017-го року. Інтернетове голосовання верейности буде проходити од 15-го мая до 31-го юла 2017-го рока на інтернетовій сторінці www.е-оbcе.sk. | -к- |

◼◼ Найвысшы оцініня про Пряшівскый край

Два найвысшы оцініня здобыв Пряшівскый самосправный край (ПСК) в змаганю Найкрасшый календарь Словеньска 2017 в катеґорії реґіоны. Перше місце здобыв за настінный календарь Здіґіталізована културна дідовизна в збірках ПСК а друге місце обсадив із календарьом Обявляй Пряшівскый край 2017. В цілословацькім змаганю найкрасшых календарів з цілой Словакії так здобыв найвысше місце уж пятыраз. Яй увела говоркыня ПСК Даша Єленьова, теперь здобыли успіх головно нетрадічным зображіньом найціннішых памяток із збірок музеїв із цілого краю. В календарі Здіґіталізована културна дідовизна в збірках ПСК оріґіналнов формов презентують музеї в Старій Любовні, Меджілабірцях, Пряшові, Бардейові, Ганушівцях над Топльов, Попраді і Гуменнім.

Meджі зображеныма цінныма експонатами, котры ся дістали до календаря, суть наприклад хрестителніця з 1708го року, діло Енді Варголы, робочій стіл першого жупана ЧСР ці златы печати жупы з років 1820-1880. Успішнов в змаганю была і Крайска oрґанізація турістічного руху Северовыход Словеньска, котра здобыла друге місце з настінным календарьом Обявляй Пряшівскый край 2017. Змаганя Найкрасшый календарь Словакії орґанізує Клуб фотопубліцістів Словацького сіндікату новинарів. В тім році ся одбывать уж його юбілейный 25-ый річник. Святочне оцініня і выголошіня выслідків змаганя ся одбуде в апрілю у Баньскій Быстріці. | SITA |

◼◼ Свідник подавать жадости на реконштрукцію школ

Радніця хоче з різных жрідел здобыти высше 1,6 міліона eвр. Mісто Свідник подавать веце проєктів на зліпшіня сітуації в школьскых заряджінях – на реконштрукцію матерьскых школ на Ул. ґен. Свободы, на Ул 8-го мая і на Ул. Л. Штура, де з роботами планують зачати іщі того року. Mісто ся залучіло до двох проєктів – в рамках Iнтеґрованого реґіоналного операчного проґраму подало жадость о фінанції на реконштрукцію главного павілону школы на Ул. Л. Штура, на затепліня, выміну облаків і выбудованя новой надставбы, котров ся звышыть капаціта матерьской школ. Iдe o iнвестіцію за скоро 535 тісяч евр. Через операчный проґрам Якость жывотного оточіня радніця подавать жадость на Словацьку іновачну і енерґетічну аґентуру o фінанції на затепліня другой части будовы той школы. Iдe o приставбу, де вымінять облакы, реґулачны вентілы і нaставлять сістем выгріваня – інвестічный замір за скоро 500 тісяч eвр. Як здобудуть фінанції, зачнуть проєкт реалізовати в будучім році. Того місяця місто подало жадость і на Пряшівскый самосправный край о фінанції на выбавліня oдборных учебень на біолоґію, фізіку, хемію і языковы учебні про основны школы в місті. В припаді успішности на ОШ Коменьского піде о інвестіцію в сумі 105 тісяч евр, ОШ Карпатьска 160 тісяч евр a ОШ 8. мая 141 тісяч евр. Цілкова інвестіція творить веце як 406 тісяч евр. Далшых 200 тісяч евр жадать місто з Eнвіроменталного фонду на затепліня будинку Основной умелецькой школы і другу етапу выміны облаків. В припаді успішности, будуть даны проєкты зреалізованы до кінця 2018-го року. | Korzár |

Ч. 6 2017

◼◼ Деревяный храм в Яловій трираз переношали

Ґрекокатолицькый деревяный храм у селі Ялова на Снинщіні, котрый є засвяченый св. великомученикови Юрійови, быв выбудованый у 18-ім столітю. Подля устного переданя домашніх жытелів быв третіраз переношаный. Храм обычайной зрубовой конштрукції є выбудованый на каміннім фундаменті. „Із ставебного боку iдe o класічный трипросторовый, триділный, двотурньовый храм із двома трираменныма металовыма крестами і двома дзвонами, єден з із 1908-го, другый із 2001-го року“ высвітлив Петро Демяновіч, справця ґрекокатолицькой парохії в Стащіні з тым, же вступ є лем єден, a тo зo западной страны.

Iконостас у храмі походжать із 17-го столітя, рештаврованый быв в роках 2005 aж 2009. Но домашні жытелі по його обновліню з ним не были спокійны. „Думали, же до храму наіншталовали іншый іконостас, кідьже тоты мальбы і іконы не были такы як попередні,“ приближыв справця з тым, же пізніше то прияли, бо рештавраторы їм высвітлили, же ся при обнові дістали ку попереднім мальбам. Iконостас не є з просторовых причін в цілости. „Царьскы двері суть двокрыловы із шестьома медайлонами,“ додав. Перша векша реконштрукція храму ся реалізовала в 1831-ім році. Належав і до тзв. храмів в кожуху, бо звонка быв овакованый і обіленый вапном. Пo році 2000 дішло до далшых россяглых оправ, aлe oбєкт уж не быв овакованый. „В 2016-ім році, в октобрі, ся нам подарило через проєкт „Pro monumenta“ законзервовати стріху, бо нам до храму затікало,“ приближыв Демяновіч з тым, же до будучности будуть мусити забезпечіти нову стріху. Кажду неділю і на свята ся в храмі на бережку служыть літурґія. Домашні віруючі ту утримують юліаньскый календарь. Лiтурґічным языком є словацькый і церьковнославяньскый язык. „До храму ходить коло десять людей“ сконштатовав справця. Ялова належыть меджі самосправы з кількостьов до 100 жытелів. Юрій Зубаль, котрый помагать при храмі, про TASR увів, же село навщівляють і турісты. „Были ту уж наприклад із Франції, Австрії, aле і з Німецька,“ высвітлив. | TASR |

◼◼ Гуменне – гніздо світовой пригоды обходу на корзі

На будинку главной пошты в Гуменнім одкрыли памятны таблы в словацькім і анґліцькім языку, котры суть присвячены Oбходу на корзі писателя і сценарісты Ладіслава Ґросмана, гуменьского родака. В тых місцях ся даколи находжав обход з ґалантерным товаром жыдівской вдовы Розы Шварцовой, котрый іншпіровав творителів філму Oбход на корзі, оціненый Oскаром (1966). За одкрытя памятной таблы ся заслужыло неформалне зґрупованя жытелів Придь і познай. Кідь закрыєме собі очі і на кус собі представиме намісто пошты малы хыжкы, мeджі нима і найменшу із трьома сходиками, де вдова Роза Шварцова продавала ґалантерію. Як раз ту майстер Ґросман повышыв судьбу жены і обходу на пригоды, котры в тім часі ани не думали, же ся стануть світовыма. | -ред- |

◼◼ Реґіоналне змаганя AMФO 2017

Піддукляньскый освітній центер у Свіднику, Oдбор школства і културы міста Стропков орґанізують реґіоналне змаганя AMФO 2017. Є то найстарше цілодержавне змаганя в области аматерьской фотоґрафічной творчости дітей, молодежі і дорослых на Словакії. Oкрем віковой катеґорізації змаганя ся реалізує в трьох основных катеґоріях: чорнобіла фотоґрафія, фаребна фотоґрафія і мултімедіална презентація. Змаганя ся буде одбывати в стропковскім културнім центрі, де ся мож залучіти до 10-го апріля т.р. Оціньованя і вернісаж выставы буде 21-го апріля. Веце інформацій найдете на сайті Піддукляньского освітнього центра. | -р- |

◼◼ Сила віры вписана до іконы

Сила віры вписана до іконы – то є назва выставы ікон, котру презентує Крайскый музей в Пряшові. На

iнфо РУСИН выставі мож видіти 50 ікон із двох пріватных збірок Мірона Мигаліча і Обчаньского здружіня Іконы зо Жіліны. На выставі ся находять іконы з Ґреції, Булгарії ці Росії, меджі котрыма суть і такы, котры походять із 16-го столітя. | -к- |

◼◼ 700 років Снины – 700 сімболів

Mістьскый културный і освітній центер у Снині готує в рамках свята 700-ой річніці першого писемного документу о місті цілый ряд културных подій. Їх сполочным знаком є сімболічне чісло 700 і співпраца головно iз школами. Зачатком апріля буде 700 дітей сниньскых школ іншталовати на стромах в центрі міста 700 сімболів яри. Штуденты Середньой одборной школы напечуть 700 колачків – „мафінів“. В рамках меджінародного Дня Земли буде єднака кількость школярів чістити окремы части міста і так ся залучать до ярного прятаня. Ґімназісты мають на 27-го апріля напланованый чітательскый маратон, почас котрого будуть чітати повісти школярям матерьскых і основных школ – 700 минут з повістями о Снині і околіці. 29-го апріля ся буде грати в шпортовій галі волейбал до 700 пунктів. В маю буде в події продовжовати ОШ на Гвєздославовій уліці орґанізованьом дарованя крови під назвов 700 капок крови. | -к- |

◼◼ Великдень у Русинів

Така є назва уж традічной выставы, котра буде одкрыта 4-го апріля 2017-го року в Словацькім народнім музею – Музею русиньской културы в Пряшові. Найпошыренішый великодный сімбол – мальованы яєчка ці писанкы. Як раз тоты яєчка, котры суть і сімболом нового жывота, будуть в русиньскім музею творити найвекше мальоване богатство Русинів. Яєчка мальованы розмаїтов техніков, од стародавных природных фарб, восковых орнаментів ці вышкрябованых природных образчіків і іншых способів мальованя аж по сучасну модернішу форму і пестрішы фарбы – тото вшытко можете видіти на споминаній выставці із сімболічным великодным кошариком, прикрытым вышываныма дечками, з котрым приходили до церькви посвятити Божы дары. | -ак- |

Інформачный сервіс

5

◼◼ Русиньскый Карел Ґотт

На сцені є нова співацька звізда з Кошыць. Його коріня сягать до русиньского села Габура а русиньскы співы і танці суть його доменов. Здобыв уж многы ціны а теперь є єднов із найвекшых звізд Земля співать. Выслужыв собі означіня „Русиньскый Карел Ґотт“. Хоць на сцену вышов як послідній і мав найменше часу на посыланя „есемесголосів“, до фінале поступив єднозначно. Таке прирівнаня і подобны інформації принесли многы словацькы медії по суботнім першім семіфінале Фолклорной „шов“ Земля співать на адресу нашого колеґы Штефана Штеця. Словами хвалы по його співацькім выступліню не шпорила і нова порота, в котрій сидять такы вызначны особы словацького шовбізнісу як Любіца Чековска, Петер Дворскі і Ян Дюровчік. Із словами похвалы і великой подякы за таку прекрасну і успішну репрезентацію Русинів приходять і русиньскы представителі в мені своїх орґанізацій – Ян Липиньскый, председа Округлого стола Русинів Словеньска і Мартін Караш, председа Русиньской оброды на Словеньску. | -ак- |

◼◼ Семінар карпаторусиністікы о освітi

Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові Вас позывать на вже 41-ый научный семінар карпаторусиністікы. Тот одбуде ся 5-го апріля 2017-го року і темов буде освіта.На найближшім семінарі выступлять з лекціов аж двоми выступаючі. Мґр. Марек Ґай, котрый є учітельом контінуалной освіты про русиньскый язык і літературу при Методічно-педаґоґічнім центрі у Пряшові выступить з лекціов Сучасный став едукації Русинів на Словакії (В контексті імплементації іновованой концепції навчаня русиньского языка і літературы). Другов выступаючов буде ПгДр. Люба Кральова, ПгД., авторка проєкту і коордінаторка вечерніх школ русиньского языка, котра буде говорити на тему Вечерні школы русиньского языка – рішіня абсенції школьской сістемы русиньского народностного школства на Словакії. Семінар має зачаток о 14.00 год. і одбуде ся традічно в засідалні Consilium maius Ректорату Пряшівской універзіты, ул. 17. новембра ч. 15 в Пряшові. В проґрамі семінара буде презентація найновшых выдань з карпаторусиністікы. | -пем- |

РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА АПРІЛЬ 2017 1.4.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб 22.30 – 23.00 Русиньска гітпарада

16.4.2017 – неділя 09.00 – 10.00 Лiтурґія ПЦ, Руськый

Грабовець 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр.

2.4.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ 22.00 – 22.30 Mы, Русины, репр.

22.30 – 23.00 Музика народностей

17.4.2017 –понедільок 18.15 – 18.40 Святочный проґрам

3.4.2017 – пoнедільoк 18.15 – 18.40 Радіоновины 5.4.2017 - середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 7.4.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 8.4.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 9.4.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ, репр.

22.00 – 22.30 Русиньска гітпарада, репр.

10.4.2017 - понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины 12.4.2017 - середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ 14.4.2017 - пятніця 18.15 – 18.40 Святочный проґрам 15.4.2017 – субота 20.00 – 22.30 Великодна віґілія

19.4.2017 – середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 21.4.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 22.4.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Mы, Русины 20.30 – 21.00 Музика народностей 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 23.4.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ, репр.

22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб, репр.

24.4.2017 – пoнедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины 6.4.2017 – середа 18.15 – 18.40 Радіоновины Бісіда НЕВ 19.00 – 20.00 28.4.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 29.4.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві

6

Розговор

Н а род н ы нови н к ы

Ч. 6 2017

ХОЧУ ШЫРИТИ РУСИНЬСКУ МУЗИКУ Музика є їй велика любов. І на наше договорене стрітнутя пришла з віолов в руці. Станіслава Ясикова з Воліці штудує на Высокій школі музичных умень, грає на дакілько інштрументів і в Братіславі хоче про школярів вести курзы русиньского языка, музикы і танця. Татіяна Юрашкова

Кілько єсь ся приготовльовала?

Так інтензівно майже два рокы перед тым. Почас того єм грала і во фолклорнім ансамблю Хемлон, але оно ся то так бє, класічна музика і фолклор. Нелем што ся дотулять граня, але і тот, хто хоче штудовати спів, так мусить з фолклором перестати, бо то є інша техніка. Значіть з Хемлоном єм перестала і присвячала єм ся конзерваторії, де єм штудовала віолу. Но кідь єм зматуровала, вернула єм ся до Хемлону.

А пак єсь уж прямовала до Братіславы.

Гей. Зробила єм приїмачкы і теперь єм на школі уж другый рік.

◥◥ Станіслава Ясикова

Тіпую же ідеш з музичной пробы. Што єсь днесь цвічіла?

Днесь сьме нацвічовали проґрам на бакаларьскый концерт. Камарат є в третім річнику на высокій школі і теперь буде мати векше укінчіня штудія. Выскладав собі малый коморный орхестер і мы го там допроваджаме. Штудуєме класічну музику, значіть суть то творы із епохы класіцізма.

Тото є штудіюм, але котра музика ті є найблизша?

Одмаленька люблю фолклор і класічну музику. Зато єй штудую, бо єм собі ниґда не знала выбрати. В практіці то вызерать так, же через школьскый рік граю класічну музику, і через літо грам дома на фестівалах фолклор.

Кілько годин денно цвічіш?

Не є то все єднако, бо чоловік мать вшелиякы повинности, але кідь выйде час, та пять - шість годин. Кідь уж час тискать і ідуть екзамены, та ся мі стало, же і вісем годин.

То є уж робочій час.

То є. Але тяжке то было наприклад кідь ся ближыли приїмачкы. То мусить чоловік дерти, бо кідь ся хоче даґде дістати, мусить зо себе дати максімум. А пак є то зясь таке вольніше.

Подьме але на зачаток. Як єсь ся ку музиці і граню дістала?

Ку граню ня привів мій отець. Він є самоук, і як його вели родічі ку фолклору та і він вів мене. І моя мама співать во фолклорнім ансамблю Волянка, отець там грать. Отець все снив, же буде мати дівку гуслістку, і будуть вєдно грати, та ня приголосив на гуслі на Основну умелецьку школу в Меджілабірцях. Там єм выходила сім років. Пак требало вырішыти, же де на середню школу. Я єм в тім мала давно ясно. Хотіла єм ся дістати на конзерваторію до Кошыць.

Ту тыж штудуєш віолу. То не є барз тіпічный інштурмент.

Гуслістів є овельо веце, але віола є така шпеціална. Є то подобный інштрумент як гуслі, але наприклад ноты суть про віолу переписаны, бо мать іншый ключ і звук. Віола є властно переход міджі гуслями а віолончелом. Має аксамітну фарбу, тримать ся як гуслі і грає ся на то єднако, але треба мати векшу силу, бо є і тяжша.

Говорила єсь, же тя ку музиці привів отець, але ты єсь з родины священиків. Мало і тото на тя даякый вплив?

На то, же єм співала в церькви, мав вплив нелем мій стрыко, котрый є священиком теперь в Ольці, але головно отець Панчак, котрый пришов до Воліці, і він нас молодых притягнув до церькви. Кідьже єм любила музику, притягнув ня і ку канторованю. І тым ся у мене зачало розвивати духовно. Зачала єм співати і так далше, оно є то уж вшытко перепоєно.

Вернийме ся зясь до сучасности. Заложыла єсь собі Rutheni – Balkan Duo. О што іде?

Минулый рік єм ся познакомила з камаратков Анелов, котра є теперь в пятім річнику, є то акордеоністка і походить з Чорной Горы. Подобно як я мать близко ку фолклору і народній музиці. Запасовали сьме собі і натурами як камараткы і так нам пришло на розум, же бы сьме ся споїли як дуо. Повіли сьме собі, же споїме силы і выдумаме дашто, што буде русиньске і балканьске, бо они мають так само таку жыву музику. Зачали сьме того року, уж маме даякый свій репертоар і маме за собов выступліня во Свіднику, Іглянах, Кошыцях і в авґусті маме в плані выступати в Чорній Горі.

контакту, ці з джезом або класічов музиков. Але все ся вертаме ку коріням, жебы люди знали, о яку співанку іде.

Як реаґує Анела на нашы співанкы?

Їй ся барз люблять. Зо жарту ся ня звідала, ці собі може даяку взяти до Чорной Горы а тварити ся, же єй выдумала. Та єм їй повіла, же в жаднім припаді.

А тобі ся чорногірьскы співанкы люблять?

Они суть барз темпераментны а фрышны. І то ся мі любить.

Як вас бере публіка? Якый є одзыв?

Думам же публіка любить, кідь видить темперамт на сцені. То їх так розогнить, значіть, же ся любиме.

Хочете награти з Rutheni – Balkan Duo цедечко?

О тім сьме уж бісідовали, але вельо залежыть од того, што буде робити Анела. Кінчіть пятый річник і може іщі піде до заграніча.

Но ты маш і іншы планы. Хотіла бы єсь в Братіславі вести кружок про діти. О што піде?

Все єм мала потребу дашто робити про малы діти, бо кажда нова ґенерація є наша будучность. Уж од маленька їх треба выховльовати, жебы мали одношіня ку свому народу, языку і далшым традіціям. Минулого рока єм дістала таку думку, же бы сьме могли отворити курзы, де ся не мусять діти вчіти лем співати ці танцьовати, але можуть ся вчіти і свій язык. Кідь прийдуть даякы Русины жыти до Братіславы, може собі повідять, же ту не мають таке середовиско або атмосферу як дома, та не вчать діти по русиньскы з тым, же їм то нетреба. Думам же тоты діти о нич не приходять, кідь знають і нашу бісіду. Я собі наприклад не знам представити жебы ня родічі не вчіли по русиньскы. Може бы єм їм то не одпустила, кідьже обидвоми суть Русины.

Комбінуєте фолклор з класічнов музиков?

Гей, она ся намагать своє, бо їх співанкы не знам. Я ся намагам подати наш фолклор веце умелецькіше. Не лем так, як го може заспіваме на свадьбі, але хочу до того придати і елементы, котры ся вчіме в школі. А выужыти вшытко, з чім приходиме до

◥◥ Станіслава із камаратков Анелов.

Ч. 6 2017

Як собі тоты курзы представлюєш?

Мам то выдумане так, же діти, котры ся будуть вчіти по русиньскы, з нима ся буде переберати бісіда, ґраматіка. Тоты, што ся приголосять на спів, будуть співати русиньскы співанкы, нелем фолклорны але і духовны. А танці будуть самособов тыж русиньскы.

Коли і де то буде?

Хотіли сьме зачати од фебруара, але пришли сьме і на то, же днешні діти того мають барз вельо. Суть і такы, што мають

iнфо РУСИН даякый кружок і каждый день. Думам собі, же на дітину є то много. Мають заповнены школьскы гармоноґрамы. Так сьме собі повіли, же зачнеме од септембра, коли діти іщі не мають гармоноґрам і можуть собі выбрати і наш кружок. Буде то в Петыржалці на Галовій уліці, де є центер орґанізації молоды.Русины, ансамблю Рутенія і радіа русин ФМ.

А якы суть твої далшы планы?

Розговор

7

жебы єм ся вернула на выход і там ся присвячала дітям, зробила з нима музичне тілесо і присвячала ся русиньскій музиці, їй пошырьованю і пропаґації.

Котра русинькса співанка ся ті любить найвеце? Барз вельо їх є, але така най най є Світь місячку і Любить ся мі, любить, в нашым валалику. ■

Што дотулять ся музикы, моїм сном є грати в орхестрі. Але не браню ся ани тому,

БІСІДА З О. ЯРОСЛАВОМ ПОПОВЦЬОМ, ПРЕДСЕДОМ ОБЩЕСТВА СВ. ЙОАНА КРЕСТИТЕЛЯ ла і быв катехізм. Теперь, дякуючі Господу Богу, а істо і добрій волі церьковной верьхности, можеме ся потішыти, же уж маме многы переклады, як Малый Требник І, Тетраєвангеліє, Молебены ку Рождеству Ісуса і Хрістовым страстям. Найновійше діло є Літурґія оперед посвяченых дарів, маме переложены стихіры на вечурнях. В тім році бы сьме хотіли, жебы і кідь літургія остала староцерьковна, старославяньска, маме переложены уж довгы рокы тропарі. Маме переложений похорон і там, де можеме одправляме про людей по нашому, а люди мають радость з того співу і з того, же вшытко розумлять. Боґдан Ґамбаль, lem.fm

Общество св. Йоана Крестителя як перше почало святковати Рік Адолфа Добряньского выголошеный Округлым столом Русинів Словеньска.

4-го марца 2017 р., в чертіжняньскій церькви была одслужена Свята літурґія, панихіда за будительом. Чом як раз общество, котрого сьте председом, рішыло провести інавґурацію за участи 15 священиків і многых вірників в Чертіжнім? Так, перше. Такой то была перша така велика стріча того рока – выголошеного Роком Адолфа Добряньского. В обществі ся стараме каждый рік за своїх членів, то значіть – не лем за тых актуалных, але і за тых бывшых, служыти Службы Божы. Адолф Добряньскый быв основательом і першым ведучім Общества св. Йоана Крестителя. О споминаній Службі Божій сьме вырішыли іщі влони на засіданю рады з тым, же окремы торжества будуть проходити в місці його тілесных остатків – там, де є похороненый. Одправленым богослужіньом в Чертіжнім сьме зачали Рік А. Добряньского. Є то перша така велика акція на память будителя. Тішыме ся, же была така богата участь русиньскых орґанізацій, котрых сьме ословили. Такы културны події, ці даякы стрічі на бісіду о жытю Адолфа Добряньского мож робити все, але Службу Божу, де ся зыйде 15 священиків і служать літурґію за богатой участи людей-вірників не лем з того села, але і актуалных членів Общества, думам, же є достойным приносом і ділом доброго зачатку того юбілейного року нашого славного Русина. Такы стрічі може в

честь Добряньского бодай бы ся уяли, і не лем в тім році. Треба памятати і не забывати на тых, котрым треба оддати почливость, але і наслідовати їх.

Ваше общество окрем той події планує в 2017 р. і далшы події в память будителя?

При тій нагоді Службы Божой, якой сьме были свідками, была выдрукована книжка в авторстві нашого священика Милана Ясика в честь того великого чоловіка, якым быв Добряньскый. Я вірю, же і на тій основі, на фундаментах той книгы, выникне шыршый інтерес о особу Адолфа Добряньского. Може нашмариме тото дакус і до церьковного пленуму, може хтось бы міг і на богословскій факулті інтересовати ся о такы особности. Не лем зато, же то быв даякый Русин, та не хочеме з ним нич мати... Я вірю, же будеме і надале актівно ся участнити і апеловати, жебы тото не стихло.

Вы репрезентуєте общество в рамках ґрекокатолицькой словацькой церькви, яке ся шпеціалізує на робліня перекладів церьковных літурґічных текстів до русиньского языка, і так вводить поступно і консеквентно русиньскый язык до церьковных Богослужінь. Якы суть вашы дотеперішні досягніня і далшы планы. Котры тексты суть перетлумачены і што думате дале тлумачіти. Якы тексты чекають на імпріматур? Так на початку 2003-го року то были такы першы ластівкы. Зачали сьме од перекладів на неділі і свята - Писмо Святе на неділі і свята, чітаня євангелій, апосто-

І днесь над гробом Адолфа Добряньского співали сьме панихіду…

Так, так… В тій панихіді маме уж і прошіня переложены в єктеніях по русиньскы. Молитва є по русиньскы. Дасть Господь Бог, же як буде схваленый цілый похорон, же вшыткы стихіры суть там переложены по русиньскы, цілый похорон є переложеный. Бо сама панихіда то є лем тропар і кондак, але маме переложены цілы стихіры на одобереня тых людей, а там ся стрічать много іншых. Думам, же про церьков є то добре, же в такых співах ся репрезентує. Бо там, де ся стрічать на похороні не лем тота ґрупка, бы єм повів – Русинів, але там приходжають і Словакы, приходять і Чехы, приходжають з іншых народностей. Бо кедь умре чоловік та родина є даґде шырока, то ся посходжають на похорон, де можеме і репрезентовати тот язык і грекокатолицьку церьков.

На конець, кебы сьте повіли якесь слово до Лемків од твердого русиньского священика. Я.П.: Про вшыткых не лем Лемків, але про вшыткых Русинів, бо і тоты Лемкы суть Русины, ці за граніцями в Польщі, за граніцями на Мадярах, на Підкарпатю, Румунії, жебы досправды могли быти горды на своїх попередників. А мы як Общество св. Йоана Крестителя ся стараме, жебы і під моїм веджіньом, як його председы того у 2003ім році обоновленого общества, жебы было приносом про нашу церьков і наш народ. Так, як нам тоты дары дає Господь Бог, жебы сьме їх могли роздавати помеджі народ. Із благословліньом, вшыткого доброго желать отець Ярослав Поповець. ■

8

Култура

Ч. 6 2017

Н а род н ы нови н к ы

НОВЫЙ ФІЛМ О СТРЕНКОВИ Новый документарный філм о славнім америцькім геройови із ІІ. світовой войны, котрый быв Русином – Михалови Стренкови, мав 30-го марца 2017-го року премєру в Кошыцях. Філм під назвов Хлопець, котрый хотів быти презідентом (по словацькы Chlapec, ktorý chcel byť prezidentom, анґл. The Oath) наточів словацькый режісер Душан Гудєц. Петро Медвідь

Філм Хлопець, котрый хотів быти презідентом не є першым філмом о Стренкови. У фебруарі 2015-го року мав в Споєных штатах Америкы премєру філм Our Flag Still Waves. Тот філм вказує і жывот Михала Стренка як дітины іміґрантів із Чехословакії.

Тот, што підняв флаґ

Філм о правдивім бойовникови

Як пишуть творці, Хлопець, котрый хотів быти презідентом є філм із історічнов тематіков о бесконечных жертвах і героях ІІ-ой світовой войны без мена. Є адресованый нелем публіці на Словакії і в Споєных штатах Америкы, але головно молодым людям, котры ся хотять дізнати, як ІІ. світова война засягла жывот Михала Стренка і його співбойовників із америцькой наморной піхоты. Його мено мають Америчане автоматічно повязане із піднятьом флаґу на острові Іво Джіма. Є про них стілесніньом правдивого бойовника, котрый пожертвовав свій жывот про тоты найблагороднішы вартости, а на Словакії є цалком забытый, пише ся в анотації до філму. Премєра філму повязана з діскузійов із творцями – режісером Душаном Гудєцом і продуцентков філму Дарінов Смыржовов, одбыла ся в културнім центрі Kasárne / Kulturpark в Кошыцях. Філм продуковала компанія EDIT Studio і копродуцентом філму є Розглас і телевізія Словеньска. Документ быв підпореный Міністерством културы Словацькой републікы і Авдіовізуалным фондом. В маю бы мав документ мати і телевізну премєру.

Стренк ся народив 10-го новембра 1919 р. в Орябині. Кідь мав шість років одышов із родічами до Споєных штатів. Закінчів середню школу в Пенсілванії, робив робітника при будованю драг і в октобрі 1939-го року ся приголосив до наморной пехоты (маріняци). Барз скоро ся в боях освідчів і дістав шаржу сержанта. В році 1944 го як велителя одділу послали до боя о стратеґічный пункт – остров Іво Джіма. Америчане го заатаковали в повній силі, но высадити зо шыфы ся їм подарило аж у фебруарі 1945го року. Під веліньом Стренка, на выгаснутій сопці Маунт Сурібачі, підняли америцькый флаґ. Піднятя флаґу звічнив фотоґраф аґентуры Associated Press Джов Росентал. За фотоґрафію пізніше здобыв Пуліцерову ціну. Фотоґрафія стала ся сімболом перемогы, хоць Стренк не дожыв ся ани дефінітівного покоріня острова. Тыждень по піднятю флаґу, 1-го марца 1945-го року, го засягнув шрапнел із америцькой шыфы почас того, як рісовав до піску план далшой акції. По войні было його тіло похоронене із належачіма честованями на Арлінґтоньскім народнім цінтері, значіть на місці, де суть похоронены і америцькы презіденты.

Герой

Стренковы співбойовници на нього споминали як на найліпшого маріняка, якого стрітили. Быв знамый як бойовник і лідер, котрый быв прикладом про своїх вояків. Споминали, же часто говорив: „Подьте за мнов а я ся буду намагати, жебы єм вас вшыткых безпечно привів домів ку вашым матірям.“ Сын єдного із шестьох мужів, котры піднимали флаґ, Джеймс Бредлі, написав книжку Флаґы нашых отців, в котрій бісідовав із тыма, котры памятали тоту історічну дію підниманя флаґу на Іво Джіма. Єден із них му о Стренкови повів, же то быв такый тіп вояка, о котрім чітате, і о котрім ся роблять філмы. Стренк быв нагороджденый америцькыма воєньскыма нагородами: Purple Heart, Presidential Unit Citation, America Defense Service Medal, American Area Campaign Medal, Asiatic-Pacific Area campaign with four stars, World War II. Victory Medal і далшыма.

Не знали о його походжіню

Аж у 2008-ім році америцькый вояк Мет Блейс, котрый быв приділеный ку безпечностній службі Америцькой амбасады на Словакії, дізнав ся, же Стренк не быв родженым Америчаном, але же ґражданство здобыв аж у 1935-ім році через натуралізацію свого отця, причім о тім ниґда не дістав жаден документ. Зато ся Блейс обернув на Іміґрачный і натуралізачный уряд із жадостьов о выданя такых документів о гражданстві Стренка. Тота жадость была выбавлена 29-го юла 2008-го року. Документы перевзяла Стренкова наймолодша сестра Мері Перо в рамках церемонії Памятникам америцькой наморной піхоты в Арлінґтоні. Тым ся потвердило Стренкови його америцьке ґражданство. ■

МНОГЫ СЛОВАЦИ НЕ ЗНАЮТЬ О РУСИНАХ I в днешнім часі ся ставать, а не раз, же меджі векшыновым народом – Словаками, іщі многы люди не знають, же в Словацькій републіці стовкы років жыє і така народностна меншына як Русины. А то уж не споминам на таке, жебы тота словацька майоріта знала, же Русины мають богату културу, історію а од 1995-го року і кодіфікованый язык, же у тім языку уж 26 років выходять новинкы, часописы, русиньска світьска і церьковна література, молитвеникы, євангелії... Же русиньскый язык звучіть з радіа і телевізії...

Aнна Кузмякова Правда, не думам лем на выходну часть Словакії, на тых людей, котры у своїх селах ці містах жыють в сусідстві русиньского реґіону і котры ся на многых подіях ці фестівалах стрічають з Русинами і їх културов, бісідують з нима і дашто ся од них і дізнають. Але гірше то уж є у тых оддаленішых реґіонах. Великый недостаток виджу і в школьскій проблематіці Словацькой републікы, у авторів школьскых учебників,

Словацькой академії наук, Історічного інштітуту і вшыткых тых людей, котры сотворюють зеркало історії нашой країны і у найвысшых орґанів републікы. Де глядати хыбы? Чом історія не інформує о такых вызначных русиньскых авторітах як Адолф Добряньскый, котрый за своїх часів заставав права Русинів і Словаків і зато быв судженый і переслідованый. Чом? Зато, же быв Русин? Словацька републіка ся нам явить в тых найліпшых фарбах, же нам, думам на народностны меншыны, давать

вшытко як і свому векшыновому народу. Але то ани здалека не є правда, бо словацькы културны і медіалны інштітуції, на розділ од тых народностных, мають своїх сістематічных і плаченых робітників без того, жебы каждый рік выписовали многы сторінкы бірократічных проєктів, котры будуть або не будуть схвалены. Тоту ідіотьску сістему завела Мечярова скомпромітована влада і до днешніх днів ніт того чоловіка, котрый бы пришов з даяков мудрішов пропозіційов, а то є велика ганьба на цілу Словацьку републіку.

Ч. 6 2017

Што до інформацій о жывоті Русинів на Словакії холем якы-такы позітівны крокы роблять русиньскы писателі, як наприклад Миколай Ксеняк у такім Ружомберку.

О творчости Ксеняка в Ружомберку

На 14-те „Ранде під сходами“, котре ся одбыло 23-го фебруара т. р. запросив Літературный клуб ружомберьскых писателів і Містьска бібліотека Др. Миколая Ксеняка, родака із села Камюнка, котрого многы Ружоберчане познають як довгорічного директора ружомберьской ґімназії. Но уж менше людей знало, же є русиньскый і літературный діятель, байкарь і писатель, котрый быв і председом Сполку русиньскых писателів Сло-

iнфо РУСИН веньска. На споминаній події в Ружомберку Миколая Ксеняка привітав, його богату дотеперішню писательску і перекладательску творчость представив підпредседа Сполку словацькых писателів Петер Мішак, інакше і його бывшый штудент, котрый повіджено його словами, собі свого учітеля высоко честує. П. Мішак, окрем русиньской творчости М. Ксеняка і перекладів многых байок Езопа, Ле Фонтайна, Крылова і Заборьского не забыв спомянути і його театралну приповідку о дротарикови, котра ся грала на професіоналній сцені Театру Александера Духновіча в Пряшові. Модератор святочного вечора Радослав Кендера увів, же Миколай Ксеняк быв за свою русиньску творчость дотеперь оціненый Меджінароднов літературнов премійов Александра Духновіча (за книжку із дротарьсков проблематіков Біда Русинів з дому выганяла) і Цінов Александра Павловіча.

Ксеняк о Русинах і дротарях

Миколай Ксеняк, родак з Камюнкы, участників події в Ружомберку на высше споминаній події інтересным приступом педаґоґа поучів о історічній участи Русинів на Словакії, звыразнив, же при вшыткых історічных

Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць апріль 2017 5-го апріля 2017 Адолф Івановіч Добряньскый - Зоря на небі, над головов штранґ (Велика сцена, 19.00 год.) Фраґменты зо жывота вызначного русиньского будителя. Пєса дотулять ся головно аспектів великодержавной політікы різных европскых прямовань в 19-ім столітю, котры із нашого погляду являють ся як млиньске каміня на роздробіня малых народів і народностей.

8-го апріля 2017 Окресный шпыталь (Велика сцена, 19.00 год.) Чоловік ся ани не сподівать і зразу ся дізнать, в якім жыє маразмі. Невыразно то припоминать шаленый дім. Має лем дві можливости! Сплынути з оточіньом, або спробовати дістати ся вонка. Є дакілько драг: зміна індентічности, еміґрація, і кідь нереална, так холем до свого внутра. Можливость одмітнути жывот є основов, но не найприємнішов. Умерти на старобу, хоць є природне, но хто бы так довго чекав… Револуція? Може, але має смысел револуція в шаленім домі?

9-го апріля 2017 Капітан Кыянка (Велика сцена, 16.00 год.) Приповідка о справедливім кральови і його трьох дівках. О бідакови дракови, котрый даремно пришов о свої головы. Приповідка зо вшыткым, што ку тому належыть – авантурoв, співанками, великым весільом і щастливым кінцьом, досправды заінтересує дітячу і дорослу публіку.

12-го апріля 2017 Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.) Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Ве-

нечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.

19-го апріля 2017 Бісы (Велика сцена, 19.00 год.) Бісы суть припадовов штудійов бунту молодых – тайного общества анархістів, котры в малім провінчнім царьскім містечку выкличуть при пробі о сполоченьскый переворот кырвавы непокої. „Позерателі стануть свідками оповіданя того общества і сторгуючой сценічной аналізы доднесь жывых механізмів насилного боя о зміну режіму, котрый родить ся із фрустрації цілой ґенерації. Словакія, як і ціла Европа, в сучасности находить ся в складній сітуації. Різны крізы, потілічна нестабілность, соціална нерівность, неістота – безрадность і страх напомагають тым, котры просаджують просты, но часто дештруктівны рішіня. Достоєвскый в романі Бісы, із котрого выходить драматізація, візіонарьскы пророковав ужасы російскых револуцій і епохы сталінізма. Маєме надію, же його візії ся нас і нашой епохы вже не дотуляють, і же не пророкують і нашу властну близку будучность.

Култура

9

подіях Русины все стояли при Словаках, причім не забыв і на тогорічного юбіланта, вызначного Русина Адолфа Добряньского і його значіню про словацькый і русиньскый народы. Росповів і о своїм роднім селі Камюнка і сусідніх селах на Замаґурю, котры суть заселены Русинами, одкы черьпав свої іншпірації про літературну творчость о дротарях. „Мій отець быв дротарь, старшый і молодшый брат были дротарі, зато мі дротарьска проблематіка така близка.“ Край меджі гребеньом спішского Замаґуря і польскыма граніцями із прекраснов природнов сценеріов, Пєніньского народного парку і Дунайцьом є знамый выробками майстрів дротарів, котры із свойов крошньов на хырбеті перешли цілу Европу. Часто нима были і малы хлопці, котры не мали ани десять років. Такы події і выступліня русиньскых авторів о пропаґації русинства треба высоко оцінити, а то як Миколая Ксеняка в Ружомберку, Кветы Мороховічовой – Цвик в Новых Замках, Юрка Харитуна в Кежмарку ці іншых русиньскых авторів, бо они своїм словом выносять до цілого світа, же Русины не вмерли, же жыють і не забывають на своє походжіня. ■ 22-го апріля 2017 Бетярькы (Велика сцена, 19.00 год.) Пінязі владнуть світу… Здобыти ся дадуть нелем досправдовов роботов, але і участьов в різных конкурзах ці „reality show“. О єднім із такых способів вырішають і дві молоды україньскы дівкы. Тоты реаґують на повідомліня америцькой міліонарькы, котра вырішыла подаровати цілый маєток найсімпатічнішій лесбійскій парі бывшого СССР. Сітуація ся комплікує, кідь Америчанка, походжіньом таксамо Українка, прийде на Україну… Пєса Бетярькы сучасной україньской авторкы Наталії Уваров є повна неочекованых переломів, комічных сітуацій і несподіваного кінця.

23-го апріля 2017 Златый ключік (Велика сцена, 16.00 год.) Буратіно, головный герой приповідкы Алексія Толстого Златый ключік або Буратіновы авантуры, то жываньска, непослухняна і неконечно зведава, но напрік тому сімпатічна деревяна лялька із довгым носом, котрый як кібы быв на тото, жебы го маїтель пхав там, де не треба. Буратіно має ніс, котрый вынюхать кажду авантуру, небеспеку, но і способ, як із того добрі выйти, і не лем то – поможе му найти то, по чім вшыткы тужыме – златый ключік, котрым дають ся одкрыти двері до щастливого жывота… Выступліня ТАД мімо Пряшів 21-го апріля 2017 Фараоны (Културный дім Свідник, 16.00 год.) Фунґованя колхозу, в котрім панують класічны стереотіпы о діліню роботы на хлопску і женьску, нарушыть єдного рана вість і вычеряню позіцій. Там, де стояли хлопы, будуть жены і навспак. Што ся стане, кідь хлопы – функціонарі, нараз будуть женами, котры ся старають о обыстя? Комедія Фараоны приносить гуморну і выдарену моделову сітуацію на тему перевернутя сполоченьскых задач.

10

Нашы особности

Н а род н ы нови н к ы

Ч. 6 2017

ПЕРЕД ДВАДЦЯТЬОМА РОКАМИ УМЕР ШТЕФАН ГАПАК 23-го марца 2017-го року минуло 20 років од смерти вызначного маляря, педаґоґа, доброго чоловіка - Штефана Гапака. Не забыли на нього штуденты, котры штудовали на Педаґоґічній факулті Універзіты Павла Йозефа Шафарика в Пряшові в одборі мальованя. Дакотры іщі все учать дітей мальовати, дакотры уж на пензії, але было їх невроком. Теодозія Латтова

Штефан Гапак штудовав на учітельскій семінарії в Ужгороді, Єдным із штудентів Штефана потім учітельовав в Збої. В авґусті Гапака быв і Александер Зозуляк, 1944-го року, кідь тоту часть ж урналіс та, ілус тратор, сниньского окресу окуповали выдаватель. Він споминав свого Мадяре, „за неслухняность“ взяли учітеля і видно было, же мав Ште ф ана Гапака до решпект перед тым высокым концентрачного лаґру в чоловіком в білім плащу Мадярьску. Одтыль із далшыма замащеным од фарб, бо вызерав вязнями ся їм подарило втечі в як руськый богатырь, зато му дали апрілю 1945-го року, і по переході мено Садко. І Садко в руськых фронту в Дьорі вступив до приповідках, як знаме, быв Червеной армады. По войні учів досправды богатырь, што сіяв в школах в Дубраві і Березівці, правду і добро. Штефан Гапак быв але хотів мальовати, і учіти богатырьом нелем свойов фіґуров, ◥◥ Штефан Гапак - Авто- мальовати далшых. В 1946-ім і портрет. але і духом - строгый, вымогливый, 1947-ім році ходив до Міщаньской но ласкавого сердця. Быв добрым школы в Меджілабірцях, потім ґрафіком, малярьом і скулптатором. штудовав на Педаґоґічній факулті Словацькой Народив ся Штефан Гапак в Пінковцях 16-го універзіты в Братіславі, одты пішов на штудіюм до октобра 1921-го року. Хоць є то Земплін і бісіда Прагы на Академію, де штудовав в роках 1948 аж не русиньска, або кус і русиньска, його отець 1953. походив із Підкарпатя, із села Лумсоры, і часто Пак вернув ся до Пряшова, де робив в часописах ходив за роботов до Пінковець, то была Чехословакія. Дружно вперед, Дукля, ілустровав книжкы, Мав в руках дар до каждой роботы, так по часі, постарав ся о выздобу першых фестівалів у як заробив даякы грошы, купив із женов малый Свіднику. Але не заспокоїв ся лем з тов роботов, фалаток землі і збудовали ся в Пінковцях. Выховали так пішов розвивати малярьскы способности троє дітей, што зістали жыти – Штефана, Павла, штудентів. Поступом часу быв Штефан Гапак будучого історіка і автора многых научных робіт, доцентом, габілітовав ся як професор, быв і дівку Зузану, доцентку на катедрі мальованя і удостоєный і тітулом Заслуженый учітель. знаму малярьку.

Цінна была його серія на тему народных традіцій – закреслив народны крої на Пряшівщіні, архітектуру Русинів, мож спомянути його образы Яблоні, Циґаньска родина, Торіса, цікл літоґрафій із Середньой Азії, його робота є і памятник Александрови Павловічови у Свіднику із шарішского травертіну, зробив і далшы образы як Баба, Дідо, Выбераня бандурок, По бою, Дубравскы жены, Санкованя, Яворина, Партізаны, Шарішанка, Сестры, В Ольшавіці, У Пчолинім і так далше. Каждый з них то памятка. Знамы суть і портреты вызначных людей і приятелів, техніка суха ігла і літоґрафія - Ракошія, Даня, Йордана, Костюка, Марковіча, Діца, Іванчова, Куська і далшых. Із скулпаторьскых творів спомяну: Шевченко, Чума, Сестра, Малярь Ракоші, плакеты: Юрій Шереґій, Михал Дубай, Василь Зозуляк. Окрім того любив мальовати і олійовыма фарбами. З нима зробив такы образы як: Олле Шмміт, Штудент з Ніґерії, Штудія женьского портрету. Техніков пастелу представив Літній день, Деревяне село, Польовый пішник, В Репейові, Барезкы, Квітучій сад, В Ціґелці, Бабина хыжа, По жнивах, Коморка в Руській Быстрій, На вышнім кінці Остурні, Осінь в Реґетівці . Штефан Гапак найвеце любив мальовати осінню природу, їй фарбы - споминав Александер Зозуляк. Образы розышли ся до світа, зістала лем мила памятка. Ей, кебы їх позберати і выставити в нашім музею... ■

225 РОКІВ ОД НАРОДЖІНЯ МАЛЯРЯ ПРЯШІВСКОЙ ЄПАРХІЇ 20-го марца минуло 225 років од народжіня Йосифа Змія-Міклошіка, родака із села Словінкы, в реґіоні Спіша, котрый быв офіціалным малярьом Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії. Петро Медвідь

Йосиф Змій-Міклошік

О Йосифови Змій-Міклошікови много інформацій не є. Знаме, же ся народив 20-го марца 1792го року в Словінках, на Пряшівскій Руси, днесь окрес Спішска Нова Вес. В рамках основных інформацій є задокументовано, же ся учів в Краснобрідьскім монастырі, пак штудовав у Відню на Віденьскій академії умінь а потім мав штудовати і в Італії. Од року 1830 быв офіціалным малярьом – іконописцьом в Пряшівскій єпархії, робив іконостасы містных храмів, мальовав портреты містных діятелів, жанровы образы, а є і автором портрету Ґриґорія Тарковіча, першого пряшівского ґрекокатолицького єпархы. Умер на тіфус 1-го децембра 1841-го року в Пряшові.

Од монастыря до єпархіяльного маляря

Дакус веце інформацій о тій історічній особі приносить у своїй книжці Історія василіяньского монастыря в Красноброді (оріґ. Dejiny baziliánskeho monastyra v Krásnobrode) Йозафат Владимір Тімковіч. В другій половині 18-го столітя в Краснобрідьскім монастырю ся окрім філозофії зачали учіти і світьскы молоды хлопці малярьству. Як раз там учів ся і Йосиф Змій-Міклошік в роках 1809 – 1814,

котрый пізніше учів ся і у ВідФіяші, Великім Сулині (днесь ню. Як пише Тімковіч, покля бы Сулин), намальовав і іконостас ся основам і техніці мальованя в Койшові, оправльовав ікононе научів в Краснобрідьскім стас у Валькові, робив образы монастырю, ниґда бы з нього в бочных капліцях пряшівского не быв малярь, і в його прикатедралного собору ітд. В році паді докінця вызначный малярь 1838 рештавровав іконостас в Сланьскій Новій Всі, в році 1840 на теріторії Угорьска. Сам походив із бідной родины, котра намальовав іконостас в церькви не мала на штудії. в Мучоні. Остатній іконостас заУ Відню на академії учів ся чав робити в селі Пітрова (Пеод року 1814. В році 1823 натрова) в окресі Бардейов, но мальовав портрет цісаря Франне докінчів го, кідьже в тім сациска І. Його портрет ся цісамім році умер. рьови залюбив найвеце. Днесь находить ся в Шарішскій ґалеМіклошік ці Міклошій? рії в Пряшові. Міджі його творы ◥◥ Портрет Ґриґорія ТарковіТімковіч у своїй книжці пише і о тім, же мено Міклошік, належыть і, як сьме споминали ча - першого пряшівского котре є вжыване при тім малявысше, портрет першого пря- єпіскопа. рьови, є неправилным спотвошівского єпархы Ґриґорія Тарріньом. За його поглядом ся ковіча, котрый є доднесь в провызначный малярь писав як Йосиф Змій-Міклошій, сторах метрополітного уряду в Пряшові. Окрім того зробив вельо роботы в но почас штудій у Відню могло ся впливом ґрекокатолицькых церьквах. Тарковіч з нього зро- словацькых інтелектуалів, котры не писали в лабив офіціалного маляря єпархії і так його творы тиніці букву j, а намісто того писали букву g, котру мож видіти на многых місцях. Мож спомянути чітали як j, записати ся його мено як Miklossig, іконостасы в Абов-Новоградьскій церькви што ся мало высловльовати як Міклошій, но до (Abaújszánto), в церькви в Здобі, Ряшові, Собоші, історії вже перешла высловность Міклошік. ■

Ч. 6 2017

iнфо РУСИН

Із нашой історії

11

90 РОКІВ ОД ЄПІСКОПСКОГО ВЫСВЯЧІНЯ ВЛАДЫКЫ ПЕТРА ПАВЛА ҐОЙДІЧА За дакілько днів, на праздник Благовіщенія (статя писана перед 25-ым марцом, познач. редакції), собі Ґрекокатолицька церьков на Словакії припомяне 90-ту річніцю єпіскопской хіротонії блаженого єпіскопа Владыкы Петра Павла Ґойдіча. Ґойдіч быв менованый за пряшівского апостольского адміністратора 26-го юнія 1926-го року (публіковано 14-го септембра) і высвяченый на єпіскопа быв в Храмі св. Клімента в Римі дня 25-го марца 1927-го року. При менованю му быв приділеный тітул тітуларного єпіскопа арпасского. Чого не став ся такой рядным пряшівскым єпіскопом, а лем адміністратором? Коли і як ся властно став рядным пряшівскым єпіскопом? Архієпіскоп Кіріл (Василь), секретарь Конґреґації про восточны церькви в Римі Причінов провізорного менованя Ґойдіча за адміністратора были в тім часі іщі невыяснены конкордатны односины Святого престола із Чехословацьков републіков, Ґойдічів молодый вік і реалность, же в будапештяньскій еміґрації іщі жыв передвойновый пряшівскый єпіскоп Штефан Новак, котрый вмер аж 5-го септембра 1932-го року. В зміненій політічній і персоналній сітуації секретарь Восточной конґреґації кардінал Тіссерант вже 20-го новембра хотів зачати процес менованя Монс. Ґойдіча за єпархіялного пряшівского єпіскопа. Но тота ініціатіва стрітила ся із невольов празькой влады і не досягла свого ціля. Політічны зміны слідуючіх років на даякый час оддалили рішіня того вопросу. По роспаді Чехословакії і выникнутю Словацького штату кінцьом рока 1939 ся правне поставліня єпіскопа Ґойдіча знова стало предметом політічного і церьковноправного інтересу. Єпіскоп Ґойдіч зачав своє діяня в предвечур великой господарьской крізы і продовжовав в нім в добі великых змін повязаных із ІІ. світовов войнов. Їй предогоров быв і дефінітівный роспад Чехословакії, котрый завершыв ся в половині марца 1939-го року выникнутьом Словацького штату, залучіньом Протекторату Чехії і Моравії до Великонімецькой імперії і анексійов Карпатьской Україны гортійовскым Мадярьском. Вже в тім періоді зачала ся формовати неґатівна позіція словацькых владных представителів односно єпіскопа Ґойдіча. Словацькы державны представителі были пересвідчены, же дакотры священици Пряшівского єпіскопства, міджі нима і брат єпіскопа Ґойдіча, орґанізованы в Руській народній раді, хотять на себе сторгнути політічне веджіня ґрекокатоликів. Значіть, в новім політічнім упорядкованю Словацького штату была Ґрекокатолицька церьков, і головно їй єрархія, спринимана як бунтуючій елемент і як гама нового народо-возродного процесу. Надмірный націоналізм Словацького штату быв реакційов на попередні чехословацькы тенденції празькой влады, і на етнічно підфарблены напятя, котры вели ку окліщіню теріторії Словакії. Єднов із жертв тых напять мала быти Ґрекокатолицька церьков і їй єпіскоп Павел Ґойдіч. Із боку словацькой влады зато были роблены дакотры крокы, котры

мали „спаціфіковати“ єпіскопа. Єпіскоп Ґойдіч, чуючі аверзію владных кругів односно свойой особы, не хотів стати ся замінков про тиск на цілу Ґрекокатолицьку церьков, і зато 22-го новембра 1939-го року адресовав Святому Отцьови свою жадость о звільніня із уряду Апостольского адміністратора Пряшівской єпархії і Мукачівской апостольской адміністратуры. Причіны свойой резіґнації Владыка Ґойдіч написав в пятьох рядках: просто пише, же ку резіґнації го веде змінена політічна сітуація і далшы особны причіны. Свойов резіґнаційов хоче уможнити, жебы ся на чоло єпіскопства дістала міцніша особность, маюча повну довіру влады. Папскый нунцій Орсеніґо коментовав Ґойдічову резіґнацію слідуючо: „…брав єм за пристойне наперед чутливо ся од нього дізнати, ці досправдовы причіны не суть такы, котрых бы ся дало збыти, без того, жебы были русиньскы єпіскопства позбавлены так честованого єпіскопа. Нажаль, не хотів, або не знав дати конкретнішы причіны, ани точніше выразити реалности, котры бы поясньовали його вырішіня. Цілково ся мі видить, же іде о момент духовной депресії запричіненой певнов політічнов недовіров, котров Словаци загорнюють Русинів, і котра у дакотрых фанатічных словацькых націоналістів…, наберать формы, котры суть лем мало злучітельны з тов солідарностьов, котру собі мають проявляти сынове Католицькой церькви, без огляду на їх обряд або на розділны політічны погляды. … Як ся здасть, рісує ся … неприятельство міджі Русинами і Словаками. Не было бы справедливе цалком оправдати Русинів, кідьже холем їх духовенство бы могло быти веце аполітічне, но головно не є можливе оправдати їх противників, політічны хотіня суть нажаль все непрямо пропорціоналны великости народів, і на малій Словакії бізовно же мають немалый вплив, наперед односно Чехів, і теперь односно Русинів. Влады зясь знають барз здібно роздути тот огень.“ Вже 23-го децемра 1939-го рока была ціла справа передложена особно Святому Отцьови Пійови ХІІ. Папа повірив Конґреґацію написати Монс. Ґойдічови в його мені утішуюче і повзбуджуюче писмо і выразити му волю Святого Отця, жебы зістав на своїм місці. Вопрос приятя, або неприятя Ґойдічовой резіґнації здобыв і політічне підфарбліня. Міністер Тука быв зачатком рока 1940 пересвідченый, же має сітуацію єпіскопа Ґойдіча цалком під контрольов, же досягне його резіґнацію, і зато дав докінця на раді міністрів

схвалити і вышку його будучой пензії, котру бы влада выплачала. Як свідчіть внутрішня нота Восточной конґреґації, 27-го фебруара 1940го року ся Монс. К а п а л а , церьковный радник словацького представництва при Святім престолі, інформовав на Восточній конґреґації, ці може потвердити, же была конечно прията демісія Монс. Ґойдіча. Монс. Капала припоминав, же єпіскоп Ґойдіч, „хоць є особно святым чоловіком … предці лем не є облюбленым у словацькой влады.“ 29-го фебруара 1940-го року Монс. Капала знова пришов на Восточну конґреґацію і в пріватній і довірній формі хотів прочітати писмо словацького Міністерства загранічных діл, котре ся дізнало, же Ґойдічова демісія не была прията і жадало словацьке представництво при Святім престолі, жебы інтервеновало на благо приятя той резіґнації. Міджітым ся справа Ґойдічового підвышіня на єпархіялного єпіскопа дістала до далшой фазы. Берліньскый нунцій Цесаре Орсеніґо 8-го марца 1940го року інформовав Восточну конґреґацію о своїй стрічі із міністром Чернаком, заступаючім Словакію в Берліні. Чернак презентовав неґатівну позіцію словацькой влады ку Ґойдічовому менованю і страхы, же Ґойдіч буде преферовати Русинів перед Словаками. Нунцій пише: „Намагав єм ся выкрыти тото вдаріня тым, же єм наперед підкреслив, же добродительства Його Ексцеленції Монс. Ґойдіча суть такы, же го підвышують над будьяке преферованя і выдрізняня, і потім єм пропоновав, же бы міг быти пожаданый, най бы мав двох окремых ґенералных вікарів, єдного про Словаків і другого про Українців.“ (sic!) Міністер Чернак тоту пропозіцію акцептовав і завязав ся єй протлумачіти словацькій владі. 7-го марца 1940-го року пак реферовав Орсеґінови згоду словацькой влады із тым рішіньом.

11-го мая 1940-го року Святый Отець схвалив пропозіцію Восточной конґреґації меновати єпіскопа Ґойдіча єпархіялным єпіскопом. То ся наконець і стало 17-го юла 1940-го року. Як історічный парадокс можеме лем спомянути, же то быв день Ґойдічовых народенин, котрый ся о 20 років став і дньом його смерти, і днесь є дньом його літурґічной спомины. Статя была написана як проґрам про словацьке высыланя Радіа Ватікан. По особній згоді автора статі публіковати єй в русиньскім языку, протлумачів Петро Медвідь. ■

12

Погляды

СЛАБЫЙ ЧАЙ ТРАҐЕДА Прославляня выникнутя Карпатьской Україны, котре было в половині марца орґанізоване „патріотами“ в Закарпатьскій области Україны, є непорозумліньом або незнаньом історії. Прославляня Волошина зясь прославляньом траґеда. Петро Медвідь Єдине, што бы собі Українці могли цінити на Авґустінови Волошинови, то є то, же уж од першой половины 20-ых років 20-го столітя то быв політік, котрый мав проукраїньскый напрям. І то є так може вшытко. Як політік не быв ниґда „лумен“ і стачів єден день, жебы тот україньскый патріот выгаснув цалком в екзілі. Волошин быв в роках 1923 – 1939 председом і основательом Хрістіаньско-народной партії. Партія была проукраїньского напряму, своїх сімпатізантів мала міджі ґрекокатоликами. Но правда є така, же з ньов ся дістав Авґустін Волошин до чехословацького парламенту лем раз. Было то в роках 1925 – 1929, і то лем зато, же партія ся там дістала по зъєдиненю із чехословацькыма людовцями. Резултаты той партії на Підкарпатьскій Руси были 2 – 4 проценты. Што значіть, же без чехословацькых людовців, але і з нима, быв аж до 1938-го року Волошин зо своїм політічным напрямом на Підкарпатю, днесь бы сьме повіли, outsider. А ани у 1938 році ся Волошин не діставать ку властям нормалнов, леґітімнов путьов, через выборы. По Мніховскім пакті ся Волошин став наперед державным секретарьом в першій автономній владі Підкарпатьской Руси, котру вів Андрій Бродій. Жадна функція на основі выборів, а урядницька функція. Якый міцный бы в тім часі мав мандат, кібы перешов выборами? І теперь прийде тото найліпше. На тиск націстічного Німецька, з котрым Волошин вже довгый час колаборовав, значіть чінив велезраду, Чехословакія мусила о 15 днів по владі Бродія выголосити нову владу, в котрій уж быв премєр Волошин, якого Гітлер хотів мати у тій функції. Знова вопрос: Якый міцный бы в тім часі мав мандат од людей на Підкарпатьскій Руси, кібы перешов выборами, головно, кідь вшыткы знали, же

NN info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2017.

Ч. 6 2017

Н а род н ы нови н к ы

грає шахы з Гітлером, котрый тым людям зачав розбивати державу?

Волошин в тім самім часі зачінать робити порядкы по взорі діктаторів. Без будьякой леґітімности, неконштітучным способом мінить назву теріторії на Карпатьску Україну. Прага з тым нич не може зробити, бо знать, же Волошин є лялька в руках Гітлера і выступати проти Волошина, є выступати проти Гітлера. В януарі 1939-го року ся політічна нула, котра мала 2 аж 4-процентну підпору міджі жытелями на Підкарпатьскій Руси, поставить на чоло Україньского народного зъєдиненя і, чудуй ся світу, у фебруарі уж здобывать 92,5 процент голосів. Як сімптоматічне про авторітатівны режімы. Такы резултаты знаме при вшыткых діктаторах. Никому іншому як їм ся такы резултаты не подарило ниґда здобыти. Но добова преса о тім пише своє. Пише о тім, як были выборы фалшованы ітд. Знамый сценарь. Но ани тото з Волошина не зробило полтічного лумена. Він зістав лем ляльков в руках Гітлера. Котра не была сама, хоць

мала за офіціалныма резултатами 92,5 процента голосів, способна зробити нич. Быв докінця так непотрібнов ляльков, же покля Тісо сидів у Гітлера і приймав його пропозіцію выголосити незалежность Словакії під покровительством Німецька, Волошин ниґде закликаный не є, нихто з ним не потребує о ничім їднати, сидить дома і чекать, што мать робити. Аж кідь Тісо выголосить незалежность Словакії, аж втогды, Волошин в розговорі з презідентом Гахов говорить, же в тій сітуації му не зіставать інше, лем выголосити так само незалежность, бо міджі Прагов і Підкарпатьом зістав вакуум. Значіть, сам не мав смілость на нич, жадне геройство, лем чекав на то, што день принесе і подля того ся зарядиме. Лемже ани в тій сітуації ся з Волошина не став герой. Перше, што зробив по выголошіню незалежности было то, же знова раз робив велезраду. Намісто того, жебы ся як лідер, котрый оперує з чіслом 92,5 процента голосів хопив свойой презідентьской функції з цілов одповідностьов, Волошин не є способный повісти, же свою теріторію будеме хоронити за кажду ціну, а навспак, такой пише Гітлерови, жебы перевзяв протекторат над Карпатьсков Українов, пак пише і до Румунії. Но політічны карты уж втогды были розданы іншак і жадна одповідь Волошинови не пришла. Нихто з ляльков, з котров маніпуловали цілы рокы, не раховав. І так з першыма мадярьскыма вояками на теріторії Підкарпатя Волошин „геройскы“ втікать до екзілу і зохаблять долю народа, як добрый священик, на Всевышняго. Значіть, што властно „патріоты“ прославляють? Нелеґітімну, неконштітучну зміну назвы теріторії? Німецьком дотиснуте вытворіня державы на єден день, навеце такой, котра і кібы не пришли Мадярі, была бы лем ляльковов державов в руках Гітлера? Траґеда Волошина, котрый бы якбач ниґда не здобыв уж жаден політічный потенціал, не быти того, же го до функції протисне Гітлер, і котрый втікать при першій принагоді, кідь хмары нараз зачали вісіти і над ним? Прославляня Карпатьской Україны і Волошина, не є лем непорозумліньом, незнаньом історії. Є то хворе. Там не є нич на прославляня, бо Волошин і з його Карпатьсков Українов є траґедійов єдного неуспішного чоловіка, котрый ся ку властям не знав дістати іншак, як за помочі Гітлера. Но при патріотах, котры з героїв роблять і тых, што мають на руках кров людей (холем тому ся Волошин вываровав), є то іщі все слабый чай. Але холем знаме, хто їм є взором, і якы бы хотіли быти. ■

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 31. marec 2017

NN info Rusín - Ľudové noviny Rusínov Slovenska. Vydáva Rusínska obroda na Slovensku. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. NN info Rusín vychádza ako dvojtýždenník (v mesiacoch január, júl a december vychádza dvojčíslo). Evidenčné číslo: EV 1739/08. ISSN: 2454 - 0013. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď. Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia NN info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov.

Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com.

Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: SK8302000000002155073158.

Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov.

Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.

Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník