iнфорусин
Народны новинкы Русинiв Словакії
Ч. 4 2017 | рiчник хiV (26)
Міклош оціненый в Петербурзі
факты | култура | iсторiя актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв цiна 0,50 €
Чім жыє наше село
Нашы особности
Баєрівці
Як умер Варгол?
с. 6
с. 10
Русины жадають зміну выбору на раду 21-го фебруара засідав Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы. В рамках свого засіданя выбор прияв ключову позіцію, котров жадать трансформацію того порадного орґану на окрему раду. Петро Медвідь Трансформовати Выбор про народностны меншыны і етнічны ґрупы на Раду влады про народностны меншыны і етнічны ґрупы пропоновав Мілан Піліп, єден із двох представителів Русинів у споминанім выборі. Із данов пропозіційов Піліп пришов на основі рішінь, котры были прияты на засіданях Округлого стола Русинів Словеньска. Слідує ся тым зміцніня силы орґану, котрый має на старости проблематіку народностных меншын на Словакії. На приятя такой ключовой позіції было потрібне в голосованю здобыти 3/5 векшыну, што ся Піліпови і подарило. Председа выбору, котрым є уповномоченый про народностны меншыны і етнічны ґрупы Ласло Буковскый, так дістав од выбору повіріня, жебы зробити потрібны крокы до трансформації выбору на раду. О тій пропозіції про нашу редакцію высловив ся другый член выбору за Русинів, а єдночасно і новозволеный председа Округлого стола Русинів Словеньска – Ян Липиньскый, котрого сьме ся звідали, якы бы были основны зміны по транформації выбору на раду і в чім бы была рада а з ньов і позіція меншын в державі, котра дотеперь не має закон о народностных меншынах, міцнішы. „Основна різніця міджі тым, ці сьме выбором або радов влады, є в тім, же на челі рады влады не стоїть уповномоченый про народностны меншыны але член влады. То є велика выгода, бо член влады має досяг на найвысшу екзекутіву в державі, проблематіку меншын приносить рівно на засіданя влады. Правда, і рада бы зістала лем порадным орґаном, як є то і теперь в припаді выбору, але то, же на челі бы стояв ◥◥ Зліва М.Піліп, бывшый председa ОСРС, підпредседа влады, котрый проблемы меншын може справа Я.Липиньскый, сучасный председа такой обговорити з цілов владов на i Д.Палащак, редактор русиньского їй засіданю, є барз важнов справов. высыланя НЕВ. с. 2 ◢
Іван Міклош, словацькый економ русиньского походжіня, в суботу 18-го фебруара 2017-го року перевзяв собі в Петербурзі оцініня – Меджінародну Леонтьєвску медайлу „За вклад в реформованя економікы“ (Международная Леонтьевская медаль „За вклад в реформирование экономики“), котра ся вручать шторічно од 2005-го року як признаня окремого вкладу до розвитку економічной наукы, вытворяня ефектівных інштітуцій торговой економікы і условій про утримательный рост. Таке оцініня має наприклад і Янош Корнай, Лешек Балцеровіч, Вацлав Клаус, Джефрі Сахс ці далшы. Петро Медвідь
Медайла Леонтьєва
О оціньованю тов медайлов у фебруарі 2005-го року із нагоды 100-ой річніці од народжіня Василя Васильовіча Леонтьєва вырішыв Общественный комітет про нагороджаня при Леонтьєвовім центрі. Согласно условіям передаваня того оцініня, медайлами оцінюють ся російскы і загранічны учены і шпеціалісты. Василь Васильовіч Леонтьєв, по котрім має назву центер і нагорода, быв російско-америцькым економом, котрый ся народив у Мніхові, в Німецьку, 5-го авґуста 1905-го року і умер 5-го фебруара 1999-го року в Ню Йорку, в Споєных штатах Америкы. В році 1973 здобыв Нобелову премію за економіку і єднако як він Нобеловов премійов были оцінены і трьоми його докторанды – Паул Самуелсон, Роберт Солов і Вернон Сміс.
Іван Міклош
Інж. Іван Міклош ся народив 2-го юна 1960-го року у Свіднику. Є словацькым економом русиньского походжіня, ку чому ся і гордо голосить. При переписі населіня у 2011-ім році на Словакії підпорив кампань, котру робили русиньскы орґанізації, жебы записати собі русиньску народность. Почас його діяня у двох словацькых владах Микулаша Дзурінды (рр. 1998 – 2002 і 2002 – 2006) Словакія зназначіла дакілько успіхів, меджі котры належыть вступ до OECD, NATO і Европской Унії. Знамым ся став як підпредседа влады про економіку (рр. 1998 – 2002) і почас його міністрованя на міністерстві фінанцій (рр. 2002 – 2006). Під його веджіньом зробило ся много економічных реформ і Словакію в тім часі зачали называти „Татраньскым тіґром“, кідьже вдяка реформам при-
с. 3 ◢
2
Актуално
с. 1 ◢
Наконець, так тому было і колись, не жадаме нич нове,“ говорить
Липиньскый. Як далше інформовав, кідьже в минулости мав на старости меншыны підпредседа влады, Липиньскый і теперь видить ліпшу можливость в тім, жебы тоту аґенду не дістав дакотрый із міністрів, але новый підпредседа влады, котрый бы мав на старости лем народностны меншыны і етнічны ґрупы. В такім припаді зіставать вопрос, што із уповномоченым про народностны меншыны і етнічны ґрупы, котрого функція ся вытворила по зрушіню функції підпредседы влады. Липиньскый видить дві можливости. „Є і можливость, жебы было даяке дуо – уповномоченый і підпредседа влады. Но скоріше то виджу так, же уповномоченый бы уж не быв, быв бы лем підпредседа влады про народностны меншыны, як тому было і даколи. Уповномоченый бы стратив смысел “ Про меншыны на Словакії буде тот рік важный, бо як раз в році 2017 бы ся мав прияти закон о фонді про підпору културы народностных меншын. За його правилами бы ся мала вже од далшого рока мінити ціла сістема фінанцованя културы окремых державов вызнаных народностных меншын. Як раз член влады, котрый бы мав на старости меншыны, бы міг быти потрібным тлумачом, котрый бы приятя закона обговорив з владов, але і припомінкы представителів народностных меншын односно їх представы новой сістемы фінанцованя і перероздільованя грошей. ■
Стовпчiк Петро Медвідь Бывше веджіня державной здравотной поістьовні, розумій політічны номінанты, зробили в поістьовні борґ великый як Прага. Сучасный міністер здравотництва мусить тоту сітуацію консолідовати, значіть довг даякым способом вырівнати. Перед пару днями медіями проблисло, же в рамках консолідації, бы могло дійти ку тому, жебы лічіня гепатітіды тіпу Ц, жовтячкы, не было переплачане тым, котры мають пірсінґ або тетованя. Не єм прихылником ани єдного, ани другого модного тренду, і так чоловік може попустити свою фантазію, хоць міністер Томаш Друкер о тій пропозіції міджі часом уж повів, же єй не планує. Што кібы ся тым людям перестало платити поступно комплет вшытко... А потім собі найдьме і далшы ґрупы жытелів, тых, што курять, тых што люблять выпити, або тых, што мають даяке кіло навеце. Можеме у вытіпованых ґрупах людей (котры мають вшыткы ґарантованы конштітуційов бесплатну здравотну старостливость) продовжовати, і наконець можеме перестати лічіня платити вшыткым, і такым способом ушпориме найвеце. Пінязі будеме посылати каждый місяць так як дотеперь, но здравотны поістьовні зміниме на труновы шпорителні. Будуть ту лем нато, жебы заплатити похорон. Оно то буде мати свої позітіва. Чоловік кідь платить до здравотной поістьовні, не мать істоту, же хворый буде. Але то, же раз вмре і буде му треба на труну і на даяке тепле, властно холодне місце в земли, то є над Сонце ясніше. Навеце, за тоты грошы, што каждый місяць заганяме і теперь, нам держава може вшыткым зробити похорон як про царя, а іщі все зістане і на далшы фінанчны „хыбы“ менежменту. Достоєвксый в єдній своїй есеї пише в одношіню з російскым народом: Не судьте наш народ подля того, якый є, але подля того, якый бы хотів быти. Можеме зробити парафразу і повісти то о політіках. І так зіставать мі лем вірити, же нашы політічны представителі бы хотіли быти добры і думають то добрі. Зато ся днесь стримам суду, же таке дашто могло колись выйти до медій. ■
Ч. 4 2017
Н а род н ы нови н к ы
В Чертіжнім собі припомянуть Добряньского Округлый стіл Русинів Словеньска (ОСРС) выголосив рік 2017 за Рік Адолфа Добряньского. Тот юбілей быв выголошеный із нагоды 200ой річніці од народжіня того вызначного русиньского будителя і політічного діятеля. -пемВ рамках юбілейного року ОСРС апеловав на русиньскы орґанізації, котры діють на Словакії, жебы присвятили свої події як раз Добряньскому і його округлій річніці. О приготовльованых подіях окремыма орґанізаціями говорило ся і на остатнім засіданю ОСРС, котре проходило в суботу 18-го фебруара 2017-го року в Пряшові. Першу із подій, котры были присвячены Року Адолфа Добряньского, приготовило Общество святого Йоана Крестителя. Адолф Добряньскый быв окрім іншого і першым председом того общества, котре было засновано в 1862-ім році. На суботу 4-го марца 2017-го року Общество святого Йоана Крестителя готує подію під назвов Памятный день в честь Адолфа Добряньского. Подія одбуде ся в селі Чертіжне, окрес Меджілабірці, де є Адолф Добряньскый похороненый. Святкованя зачне о 10.00 год. в містній ґрекокатолицькій Церькви Вознесіня ся Господа, де ся буде одправляти Служба Божа. По службі буде подія продовжовати Панахідов над гробом будителя і по ній буде слідовати далшый културный проґрам. Орґанізатор – Общество святого Йоана Крестителя, просить вшыткых, котры мають інтерес брати участь на події, жебы ся оголосили до 1-го марца 2017-го року на імейлову адресу osjk. artos@zoznam.sk або на телефонічне чісло +421 57 73 98 147, жебы было забезпечено місце про каждого участника. ■
Русиньскы діти в Празі Думка основаня русиньского дітячого центра в Празі выникла зачатком минулого 2016-го року. Усвідомлюєме собі, же єствованя нашого народа є в руках русиньскых родічів і дітей. Зато сьме ословили дакілько матерей, членок сполку Rusíni.cz – русиньска ініціатіва в ЧР, і понукли їм можность залучіти ся до нашого діятельства і через їх діти. Maртін Величко Тота пропозіція была прията позітівно. Першы стрічі были спонтанны. Клали сьме собі опросы, діти ся взаємно спознавали. Поступом часу ся до актівности дітьского кружку зачали придавати елементы методікы становлены про русиньскы діти передшкольского віку. Тыма суть наприклад русиньскы поговоркы, співанкы, слова, пословіці, звыкы і подобно. Намагаме ся i таков формов загамовати тиск значной асімілації нашого етніка із векшыновым народом. До діятельства хочеме залучіти одборників з педаґоґічных ці културных кругів, але головно самых родічів. Недавно нас наприклад навщівила Марцела Рунянинова, директорка русиньской основной школы в Калній Розтоці на Словакії, котра родічам указала методіку і способы при веджіню кружка, мотівачны елементы выукы, якы aпліковала прямо на годині з дітма. Намагаме ся у дітей несилено выкликати головно інтерес о своє походжіня, културу і язык. О то веце сьме рады, же видиме реалный одзыв у формі залучованя родічів до нашой орґанізації. І они собі усвідомлюють, же лем актівнов участьов самых Русинів, значіть родічів і дітей, можеме выкликати інтерес, хотіня і далшу мотівацію до того, жебы ся голосили до свойой народности і жебы ся наш язык утримав про далшы ґенерації. ■
Новым председом ОСРС є Ян Липиньскый 18-го фебруара 2017 р. у Пряшові проходило вже 21. засіданя Округлого стола Русинів Словеньска (ОСРС). Платформа, котра зъєдинять русиньскы професіоналны інштітуції, обчаньскы здружіня і незалежных актівістів, собі выберала нову презідію. ОСРС
Новым председом ОСРС ся став Ян Липиньскый, котрый перевзяв веджіня по Міланови Піліпови. Тот зіставать членом презідії „ex offo“, кідьже
є єднако як Липиньскый членом Выбору про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы за русиньску народностну меншыну. За індівідуалных членів быв до презідії выбратый Михал Секерак, староста села Баєрівці, за інштітуції і орґанізації є од суботы членом презідії Осиф Ткач із Театру Александра Духновіча в Пряшові. Членами презідії і надалше зіставають Якуб Тулея, котрый быв потвердженый во функції секретаря ОСРС і Петро Медвідь во функції говорцю. Платформа на своїм засіданю окрім іншого говорила о приготовльованых подіях, котры ся мають одбыти в тім році в рамках Рока Адолфа Добряньского. ОСРС тот рік выголосив із нагоды 200-го юбілею од народжіня того вызначного русиньского будителя і першого депутата за
Ч. 4 2017 шли многы загранічны інвестіції і знижыла ся безробітность, чім ся Словакія зарядила міджі найскоріше роснучі економікы в Европскій унії. В рамках партійной приналежности быв Міклош в рр. 1992 – 1993 першым підпредседом партії під назвов Občianska a demokratická únia, в рр. 1993 – 2000 быв у партії під назвов Demokratická strana, де быв єден час і председом. Од року 2001 до року 2014 быв членом партії Микулаша Дзурінды під назвов Slovenská demokratická a kresťanská únia – Demokratická strana. З партії в році 2014 одышов вєдно із Дзуріндом. Першыраз быв міністром в роках 1991 – 1992, коли рядив Міністерство пріватізації Словацькой републікы. В рр. 1998 – 2002 быв підпредседом влады про економіку. В роках 2002 аж 2006 быв підпредседом влады і міністром фінанцій, таку саму функцію мав потім і у владі Іветы Радічовой в рр. 2010 аж 2012. Окрім того быв ґубернатором Світовой банкы за Словакію (1998 – 2002), ґувернером Міджінародного валутового фонду за Словакію (2002 – 2006), ґувернером Европской банкы про обнову і розвой за Словакію (2002 . 2006) і членом Рады міністрів фінанцій Европской унії – ECOFIN (2003 – 2006). Моменталном робить порадцю україньской влады при міністерстві фінанцій. На Словакії робить в інштітуції M.E.S.A. 10 – Центер про економічны і соціалны аналізы, што є єкономічный think-tank, котрый діє як незалежна, невладна і безпрофітова орґанізація. Головным цільом той орґанізації є підпора свободной торговой економікы, прінціпів і вартостей як є свободный конкурз, рівность шанц, свободне подниканя, обмеджена роль державы, одкрытость економікы, одділіня економічной і політічной моци. Іван Міклош быв у 2004-ім році признаный лондоньскым журналом Euromoney за найліпшого міністра фінанцій на світі. ■
с. 1 ◢
Вышнє Угорьско в Угорьскім сеймі, де войовав за права Русинів і Словаків.
Ян Липиньскый
Інж. Ян Липиньскый (1963 р.) ся народив в Крайній Порубці в окресі Свідник. Є русиньскым актівістом, співосновательом Здружіня інтеліґенції Русинів Словеньска (1995) і Округлого стола Русинів Словеньска (2012). В році 1997 подав вєдно із Андрійом Марчішіном успішну скаргу на Словацькый розглас за нерешпектованя прав Русинів в области народностного радіового высыланя. В роках 2003 – 2012 быв членом Справной рады Інштітуту памяти народа. Од 2011-го року є представительом Русинів во Выборі про народностны меншыны і етнічны ґрупы Рады влады Словацькой републікы. Є продуцентом документарных філмів заміряных на русиньску історію і особности Преосвященый… (Василь Гопко, блаженый Русин) (2008), Йосиф і його братя (2009) і Душы Карпат (2013). Так само є співатором проєктів Чемериця, котры суть заміряны на підпору і охорону людьскых прав і народностных прав Русинів на Словакії. Жыє в Братіславі. ■
iнфо РУСИН
Актуално
3
О РУСИНЬСКІМ ЯЗЫКУ ПО МНОГЫХ РОКАХ 16-го фебруара т. р. oдбыло ся перше засіданя шыршого кругу языковой комісії при Інштітуті русиньского языка і културы Пряшівской універзіты (ІРЯК ПУ) в Пряшові. В згоді із заключіньом 4-го Міджінародного конґресу русиньского языка, котрый проходив перед двома роками у Пряшові (23-го – 25-го септембра 2015), языкова комісія при ІРЯК Пряшівской універзіты обновила роботу. А. Кузмякова, фото З. Цітрякова
Розділы в поглядах
Што до споминаного конґресу хочу додати, же уж ту Русины Словакії очековали конкретну діскузію о русиньскім літературнім языку, котра на шкоду вшыткых його каждоденных вжывателів не была до проґраму конґресу залучена. Треба повісти і такый факт, же засіданя комісії было обновлене по многых роках, бо десь од зачатку першой половины років 2000 шыршый круг языковой комісії русиньского языка не засідав. Чом так было або з якой причіны комісія такый довгый час не мала потребу скликати шыршый круг тых людей, котры з даным языком приходять до контакту у своїй роботі каждый день, о тім із компетентных на споминанім фебруаровім засіданю нихто не говорив. Но по мойому, головнов причінов были розділны погляды на дакотры зміны в правилах русиньского правопису в авторстві узенького кругу людей, котры настали в 2005-ім році. Авторы тоты зміны (наприклад писаня йотованой буквы „Ї“, котра бы мала мати фунцію змнягшованя - дїдо, дїти, дїлити, лївый, лїс, лїто, клїтка, нїмый, гнїв, гнїздо, снїг, тїло, тїнь і т.д.), зробили без діскузії із шыршым кругом вжывателів русиньского літературного языка, як у писаній, так у говоровій формі. Но тота іґнорація шыршого кругу вжывателів русиньского языка, авторів запровадженых змін добігла, бо такы зміны многы не прияли за свої, міджі нима і нашы сучасны новинкы НН іфо Русин, котры доднесь у своїм періодіку вжывають попередню форму - дідо, діти, ділити, лівый, ліс, літо, клітка, німый, гнів, гніздо, сніг, тіло, тінь і т.д. О тім, же тоты зміны русиньского правопису не суть по волі і іншым людям, єм ся пересвідчіла і на основі выступлінь участників на недавнім споминанім засіданю комісії. Але днесь уж не мать смысел вертати ся до минулости, жывот ся не дасть вернути назад а нам вшыткым треба подбати, жебы наш літературный язык ся розвивав до такой подобы і такых правил русиньского правопису, котры бы прияла і собі присвоїла векшына нашых людей – Русинів на Словакії.
Плодна діскузія повна пропозіцій
В просторах Бібліотекы карпаторусиністікы на ІРЯК ПУ в Пряшові вшыткых участників засіданя языковой комісії шыршого кругу привітала директорка Інштітуту Анна Плішкова, котра на зачатку інформовала о богатім културно-освітнім, научнім і выдавательскім діятельстві Інштітуту, як і роботі узшого кругу языковой комісії, котра подля єй іформацій засідала од новембра 2015-го до децембра 2016-го року. О выслідках роботы узшого кругу
языковой комісії бісідовала і коордінаторка языковой комісії Кветослава Копорова. Членами узкого кругу суть проф. ПгДр. Йосиф Сіпко, ПгД., доц. ПгДр. Василь Ябур, к. н., доц. ПгДр. Анна Плішкова, ПгД., ПгДр. Кветослава Копорова, ПгД., Мґр. Зденка Цітрякова. Членове шыршого кругу комісії дістали із запрошіньом іщі перед засіданьом комісії од узшого кругу языковой комісії їх пропозіції - 15 конкретных пунктів, котры ся дотуляють корекцій у правилах правопису русиньского норматівного языка на Словакії. В писанім документі ся уваджать, же то є перша часть рекомендацій языковой комісії (за уведженый рік їх роботы) котры бы (по далшых пропозіціях і од актівных вжывателів норматівной подобы русиньского языка) вели до другой управы языковых правил (перша была реалізована в 2005ім році, по десятьох роках од кодіфікації). Як раз тых 15 пунктів выкликало інтересну і хосенну діскузію о тім як дале писати по русиньскы, як наприклад кідь або кедь, меджі або міджі, бес або без, рос або роз і многы іншы. Окрем робітників Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, на засідані брали участь і многы представителі русиньскых інштітуцій, як СНМ - Музей русиньской културы, Театер Александра Духновіча в Пряшові, русиньскы писателі, радакторы русиньскых періодік, розгласового і телевізного высыланя, як і представителі ґрекокатолицькой і православной церькви. Із многыма інтересныма і розумныма пропозіціями до норм русиньского языка выступив шефредактор двотыжденника НН інфо Русин Петро Медвідь, до діскузії о даній темі ся залучіли і отці духовны Франтішек Крайняк, Мілан Ясик, Марош Гопта, але і писатель Миколай Ксеняк, Люба Кральова, коордінаторка русиньскых вечірніх школ і многы далшы участникы засіданя, котры хоснують русиньскый язык в писаній ці устній подобі. Із плодной і богатой діскузії мож досправды усудити, же маме інтерес і залежыть нам на тім, жебы наш русиньскый літературный язык ся дале розвивав, обогачовав і здокональовав, жебы в нашім роднім языку выходила періодічна преса, красна література, жебы звучав із професіоналной сцены Театру Александра Духновіча в Пряшові, жебы сьме го слухали в етері - з розгласового, телевізного высыланя ці інтернетовых медій і жебы ся го мали інтерес учіти нашы діти, на котры бы сьме при його выліпшованю мали в сучасности найвеце думати. І зато высоко позітівно оцінюю тот почін з боку робітників ІРЯК ПУ, же хоць по довшім часі, але преці дали простор на высловліня своїх поглядів і шырокій громаді людей, котры своїма пропозіціями не пришли із заміром крітізовати, але сполочныма силами рішати проблемы нашого русиньского языка. Як ся на данім засіданю указало і хоць то была по довшім часі лем перша стріча шыршого кругу членів языковой комісії, уж ту ся договорили і нашли згоду в поглядах на векшу половину пропонованых пунктів на корекції у правилах правопису русиньского літературного языка. І зато мам надію, же далша стріча шыршого кругу языковой комісії при ІРЯК ПУ, котра бы мала быти на осінь того року, принесе далшы позітівны выслідкы на хосен русиньского літературного языка і його актівных вжывателів. ■
4
Інформачный сервіс
Ч. 4 2017
Н а род н ы нови н к ы
Iнформачный сервiс – з домова i зо свiта ◼◼ Документ о Ґойдічови в Братіславі
В Словацькім народнім музею – Музею жыдівской културы у Братіславі увели в середу 22-го фебруара годиновый документарный філм о особности ґрекокатолицького єпіскопа і мученика русиньского походжіня Павла Петра Ґойдіча під назвов Ґойдіч - любов на першім місці. Філм документує жывотну судьбу чоловіка, котрый ся знав поставити проти голокавсту, тоталіты, неправді і ненависти. Ґойдіч ся став першым новодобым святым на Словакії, котрый быв благореченый 4-го новембра в 2001-ім році. Як єдиный словацькый єпіскоп быв нагородженый за спасу Жыдів цінов Справедливый меджі народами. | ред |
◼◼ Проєкты Русинів на рік 2017
22-го фебруара скінчіло в Братіславі дводенне засіданя комісії про посуджованя проєктів на підпору русиньской народностной меншыны на рік 2017. 10-членна комісія аналізовала 160 проєктів, котры сповнили потребны крітерії і были зареґістрованы до евіденції Уряду влады СР на тот календарный рік. Проєкты подали русиньскы інштітуції, як Театер Александра Духновіча, професіоналный колектів ПУЛС, Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты, русиньскы обчаньскы здружіня, фолклорны колектівы, русиньскы періодіка, але і окремы села і міста з русиньского реґіону. Споминана комісія схвалила на тот рік до 120 проєктів в сумі 340 тісяч 650 евр. | ак |
◼◼ Потішуюча вість про гуменьскых сеніорів
Містьскы посланці в Гуменнім схвалили зміны, котры ся дотуляють поберателів приспівку на страву, головно што до їх кількости і условій. Дотеперь платило, же при вышці пензій до 250 евр може властник Сеніор карты дістати од міста піпору на на страву 2 евра, при веце пензіях до 325 eвр то было 1,50 a при пензіях дo 400 eвр 1 eврo. По новому ся при незміненых вышках підпору управили граніці пензій, а то дo 250 eвр, 350 eвр і до 450 eвр. Про пензістів над 80 років платить єднака підпора але з тым розділом, же при пензіях над 350 eвр і 1-евровім приспівку не платить вышня граніця веце пензій а тот бенефіт так можуть выужывати і вшыткы тоты, котрых пензії творять частку высшу як 450 eвр. A іщі єдна зміна што до Сеніор карты. По тім, як были запроваджены мултіфункчны чіповы карты, платило, же кебы властник тоту карту стратив, зничів, зрушыв або му украли a потім жадав нову, мусив заплатити 50 eвр. Кебы ся так стало теперь, за выданя новой карты бы заплатив 10 eвр. О выданя Сеніор карты може пожадати жытель, котрый є поберательом старобной або інвалідной пензії, старшый як 62 років. | TASR |
◼◼ Припомянули 30 років од смерти Е. Варгола
В Музею модерного уміня Енді Варгола в Меджілабірцях собі 22-го фебруара припомянули 30 років од смерти Е. Варгола - краля поп-арту. При тій нагоді навщівив музей його сыновець Доналд Варгола з родинов, котрый є віцепрезідентом нюйорьской надації The Andy Warhol Foundation for Visual Arts. Доналд оцінює, же музей ся находить в краю, одкы походжають родічі основателя попарту. З той реалности можуть подля його слов черьпати нелем майстры кумшту із Словакії. Юбілею Енді Варгола будуть в музею у тім році присвячены многы події і выставы. Лабірьскый музей, котрый минулого року ославив 25 років од свого заснованя, є історічно першый музей такого характеру в цілій Европі. Енді Варгол народив ся 6-го авґуста в 1928-ім році в Пітсбурґу. Быв наймолодшым сыном родічів Андрія і Юлії Вархоловых, котры еміґровали із села Микова в окресі Стропков. Прославив ся мальбами славных америцькых продуктів, наприклад бляшанок Кампбелловой поливкы. Портреты славных людей як Мarilyn Monroe ці Elvis Presley, з його ділні познать цілый світ. | TASR |
◼◼ Пряшів – центер креатівного промыслу
Місто Пряшів і Пряшівскый самосправный край будуть співпрацовати в проґрамі креатівного промыслу. Выходить то із меморанда, котре по жупнім заступительстві підписав председа ПСК Петер Худік і пріматорка Пряшова Aндреа Турчанова. Жупа і місто хотять вєдно пожадати о фінанції з Iнтеґрованого реґіоналного операчного проґраму. Половина є становлена на гард проєкты (oправа будов), друга на софт проєкты (выбавліня). Креатівный културный центер бы мав выникнути в будові колишньой транспортной учньовкы. „Хочеме вєдно поступовати в тім проґрамі, на основі взаємной сімбіозы, співпраці і без того, жебы собі єден уплатньовав права на другого. Я пересвідченый, же такым способом можеме скоріше досягнути ціль. На креатівный промысел є вычленено 22 міліонів евр, была бы шкода, кебы тоты пінязі не были выужыты,“ повів по підписі меморанда жупан П. Худік. „Сполочныма силами хочеме продовжовати дале, жебы сьме до кінця юна на міністерстві културы представили цілый проґрам креатівного промыслу,“ додав Худік. „Центер културного і креатівного промыслу выникне як раз в місті Пряшів, котре є крайскым містом, што быв єден із основных кроків співпраці,“ надвязала на нього пріматорка А. Турчанова. Потвердила, же місто і край вєдно готують реконштрукцію будовы Середньой одборной школы транспорту на Словеньскій уліці, де подля колишніх пропозіцій мала перейти бібліотека. Ку ній бы мала прибыти і оправа кіна „Scala“. „Рады бы сьме їх зреконштруовали і наповнили културныма і креатівныма актівностями,“ конштатовала пріматорка. Такы креатівны
актівности можуть быти з архітектуры, дізайну, музичных штудій, конкретности суть затля незнамы. Одкрыє їх аж штудія реалности. | Korzár |
◼◼ Карпатьска крашанка уж 25-ый раз
В гуменьскім каштелю выставлять яєчка крашены різныма техніками. Юбілейный 25-ый річник Карпатьской крашанкы, почас котрой будуть в гуменьскім каштелю выставляти яєчка крашены різныма техніками, ся у тім році зачне 16-го марца, iнформовала Яна Федічова з Вігорлатьского музею. Oрґанізаторы події, котрыма суть Вігорлатьскый музей і Окресна орґанізація Унії жен Словеньска, уж теперь вызывають зручных дізайнерів, жебы їм посылали свої вытворы. Колекції крашанок становлены на выставу, максімално 10 кусів, можуть доручіти до музея особно або поштов до 9-го марца. Карпатьска крашанка презентує каждорічно технікы красіня яєчок. Iдe наприклад о батікованя, воскованя, дротованя ці оліпльованя. | TASR |
◼◼ Змаганя о найліпшу цукрарьку У селі Шарішскый Щавник пахло за добротами. Солодкы язычкы мали што робити при погляді на напечены колачі. Зышли ся ту домашні цукрарькы і цукрарі, жебы указали, як їм іде печіня. Їх вытворы наконець оцінила порота. Уж третій раз ся у селі стрітили цукрарькы і цукрарі, жебы ся змагали о тітул Найліпша цукрарька ці цукрарь. Споминане змаганя є в селі облюблене, на коштованя пришли десяткы жытелів. Змагаючім дівчатам, мамам, тетам, бабкам і хлопам дома приготовлену доброту оціньовала 4-членна порота в складі – Данієла Maцакова (директорка Денного стаціонара в Шарішскім Щавнику), Ян Гірчко (свідницькый містьскый посланець), Роберт Баран (головный контролор села) і Франтішек Баркоці (отець духовный у селі). Члены пороты мали тяжке выбераня, бо приготовлены доброты нелем смаковали, але і добрі вызерали. Наконець перше місце здобыла цукрарька Aннa Штефанішінова, друге місце Вєра Червенякова а третє Тімеа Оренічова. | Podduklianske novinky |
◼◼ Жены і традіції в юбілейнім році
Oбчаньске здружіня Жены і традіції в Гуменнім соєдинять скоро стовку актівных жен, завдякы котрым розвивать творчость уж пятый рік. Цілорічны актівности жен ся ставають уж традіціями. Вєдно навщівляють інтересны місця выходу ці здравотны лекції, културны події і міморядны облюблены творчі ділні, сістематічно двараз в році доповнюють тематічны выставкы роботы шыковных рук містных жен у єднім з гуменьскых выкладів, до Великодня і Рождественных
Ч. 4 2017 свят. Мартін Рущаньскый, коордінатор Молодежного парламенту FreeMar пришов з понуков соєдинити про добро дві ґенерації. Інформовав жены о проєкті, котрый мать вытягнути сусідів з дому перед панелакы і припомянути їм, як то на нашых сідлісках было даколи, без компютерів, таблетів... Лем з кульками, ґумов на скаканя, лобдов і гокейками. Молодеж го планує реалізовати нa шестьох гуменьскых сідлісках все в неділю пополідне уж на ярь. Женам, котры о традіціях знають своє, ся тота думка полюбила і єдноголосно дали згоду, же приложать руку к ділу. | Korzár |
◼◼ Пряшів готує бронзовый модел 3D історічного центра
Mісто Пряшів собі у тім році припоминать 770 років од першого писемного документу, котры ославить дакількома новотами. Новов атракціов буде бронзовый модел історічного центра міста із його домінантами. Радніця здобыла на тот проєкт фінанції в сумі 92 тісяч евр, цілковы вытраты творять суму 115 тісяч евр. Oдкрытя макеты наплановала на осінь і буде сучастьов подій припоминаючіх даный юбілей. „Є то далша з нашых актівностей, котрой цільом є ожывити і турістічно затрактівнити центер Пряшова. Но приготовленый 3D модел пряшівского центра буде інтересный нелем про турістів, aлe і про нас, Пряшівчанів,“ увела пріматорка Пряшова А. Турчанова. Місто буде нову атракцію реалізовати через проєкт Історія міст в новодобім дізайні в рамках проґраму черезгранічной співпраці Iнтерреґ V-A Польща - Словакія 2014 - 2020. Проєкт буде пряшівска радніця робити вєдно з польскым містом Кросно. В рамках нього ся в обох містах одбудуть сполочны творчі ділні словацькых і польскых умелців і дізайнерів, де ся розроблять і посудять їх предлогы і договорить ся їх цілкове умелецьке заданя. В рамках выходу Словакії іде о выняткове діло, котре бы мало быти з бронзу і порфіру. Тото бы мало мати місце на Главній уліці.Moдeл будуть творити найінтереснішы пряшівскы домінанты, причім його сучастьов буде і пописуюча леґенда. O фіналній подобі моделу вырішать дізайнеры. Заміром польскых партнерів проєкту є вытворіня вынятковых 3D oкулярів, через котры навщівници міста увидять історічну подобу сучасных домінант Кросна. | TASR |
◼◼ Выставка в Снині
Містьскый културный і освітній центер в Снині і Словацькый технічный музей в Кошыцях вас запрошають на выставку пів назвов 12 патронів – покровителі наукы, технікы і ремесел. Вернісаж выставкы одбуде ся 7-го марца о 16.00 год. в просторах сниньского каштеля і видіти єй буде мож аж до 30-го апріля. Авторками експозіції суть Моніка Ягодова, Дана Росова, Вієра Тіллова і Моніка Жуфова. | пем |
iнфо РУСИН
◼◼ Село Сулин засягла ледова залива
В пятніцю 24-го фебруара т.р. быв од рана в селі Сулин у Старолюбовняньскім окресі выголошеный третій ступінь потоповой актівности. Ледова залива засягла часть Заводя в Сулині. Як потвердив староста села Штефан Романяк, вода з рікы Попрад вытисла ледовы кригы на приступову дорогу в шырьці коло 400 метрів. „Зничены суть плоты і загороды родинных домів. Люди з той части села ся не могли дістати прямо до села,“ повів староста. В части Заводя жыє коло 30 людей. Романяк в тім часі увів, же на ліквідації ледовых залив із дорогы робить пять тяжкых механізмів. По вікенді уж была сітуація в селі стабілізована і дорога управена. Ледовы кригы ся подарило з драгы зліквідовати. Помалы бы мали быти управлены і окремы вступы до домів, ку котрым выплавило леды з рікы Попрад, яка одділює село Сулин од польской граніці | TASR |
◼◼ З Лабірця до Лупкова по 7-ох роках
По семох роках ся на северовыход Словакіїї вернуть влакы, котры споять наш реґіон з Польщов. По семох роках буде знова обновлене споїня трас Меджілабірці – Лупків а то почас вікендів од 1-го юла до 3-го септембра 2017-го року. Влакы будуть ходити прямо з польскых міст Санок і Ржешов – інформовав о тім Томаш Ковач, директор одбору комунікації і говорця Желізнічной сполочности Словеньско. Піде о влакы
Інформачный сервіс
5
головно про турістів. „Путуючім ся одкрывать дорога влаком через Лупківскый тунел до турістічно атрактівного польского реґіону, наприклад до сканзену в Саноку або гребіня выходных Карпат,“ увів Карол Мартінчек, член представенства і директор одділіня обходу ЖСС. Влакы будуть веджены модерныма суправами польскых желізніць із польскым персоналом, нa Словакії буде їх ход рядити ЗССК і будуть залучены до договору о транспортных службах верейного інтересу Міністерства транспорту і выставбы СР. Влакы до Польщі будуть в Меджілабірцях надвязовати на далшы спої. Наприклад з Братіславы ся може туріста дістати ночным влаком до Гуменного, одты рано до Меджілаборець і переступити на влак до Польщі,“ доповнив К. Мартінчек. | HE 24 |
◼◼ Снина ся дістала до реґістру
Місто Снина было дане до централного, публічно приступного реґістра фізічных і правницькых особ, котры порушыли заказ нелеґалного даваня роботы. В данім припаді дішло ку нелеґалному даваню роботы двом фізічным особам, і то так, же были пізно приголошены до реґістра Соціалной поістьовні, значіть, не были приголошены іщі перед зачатком выконованя роботы, повіла говоркыня Народного іншпекторату роботы Славєна Воробелова. Місту грозить штроф аж до вышкы 200 тісяч евр. Снина ся проти того рішіня одкликала. | Korzár |
РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА МАРЕЦ 2017 1.3.2017 – СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов 3.3.2017 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 4.3.2017 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.00 – 20.00 Клуб особностей 20.00 – 20.30 Oбчаньскый клуб 20.30 – 21.00 Русиньска гітпарада 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 5.2.2017 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ, репр. 22.30 – 23.00 Музика народностей 6.3.2017 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 8.3.2017 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ
17.3.2017 - ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины 18.3.2017– СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Oбчаньскый клуб 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 19.3.2017 – НЕДІЛЯ 09.00 – 10.00 Літурґія ҐКЦ 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ, репр. 20.3.2017 - ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 22.3.2017 – СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ 24.3.2017 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины
10.3.2017 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины
25.3.2017 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Mы, Русины 20.30 – 21.00 Музика народностей 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві
11.3.2017 – СУБОТА 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві
26.3.2017 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб, репр.
12.3.2017 – НЕДІЛЯ 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб, репр. 22.30 – 23.00 Русиньска гітпарада, репр. 23.00 – 24.00 Клуб особностей, репр.
27.3.2017 – ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины
13.3.2017 - ПОНЕДІЛЬОК 18.15 – 18.40 Радіоновины 15.3.2017 - СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов
29.3.2017 – СЕРЕДА 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Клуб особностей 31.3.2017 – ПЯТНІЦЯ 18.15 – 18.40 Радіоновины
6
Чім жыє наше село
Н а род н ы нови н к ы
Ч. 4 2017
БАЄРІВЦІ Русиньске село Баєрівці, меджі домашніма жытелями называне Барівці, найдеме в северовыходній части Левочскых верьхів, в долині потока Валальска вода, окрес Сабінов.
◥◥ Баєрівчанкы не забыли ткати, доднесь ся сходять при своїх ручных роботах. А. Кузмякова, фото авторкы
Інтересности села
Село Баєрівці є выняткове тым, же недалеко є державна природна резервація, котра была выголошена в 1980-ім році - іде о охрану высше 14 гектарів слатіновых лук, котры в такім россягу ботанічной цінности суть єдины в цілім окресі. А окрем того, тота теріторія была зряджена про научно-дослідны цілі. В бывшім воєньскім пасмі Яворина (тому упали за жертву і русиньскы села як Блажов, Блажовска долина, Чертеж і іншы), котре сягать і до катастра села Баєрівці, є зряджена Хранена пташача теріторія. Найдеме у Баєрівцях і три мінералны жрідла, з того два суть прямо в Храненій країнній области – Валальска вода (Люботынька) а єдно в части называній Лазы. Перед вступом до села ся находить хранена културна памятка Капліця святого Йосафата. Інтересный є і такый факт, же село ся находить на самім хырбеті середньоевропского розводя, котрому ся говорить і стріха Европы. З його обидвох боків зачінать по єден поток. Єден своїм током тече на север і вливать ся до рік, котры прямують до Северного моря а другый на юг і вливать ся до рік, котры ведуть аж до Чорного моря.
Короткый погляд до історії
Найстаршый документ о селі в писаній формі є з книжкы в Сабіновскім музею під назвов „Saros Varmegye Monografa“ од Шандора Тота, де на стор. 371, звязок II. із 1910го року ся пише, же од 1274-го до 1288-го року село Bajorvagaš – властнив великый пан Tarczayovský. Пізніше, кінцьом 13-го і в 14-ім столітю уж село належало панству родины Бержевічовых (10 часток) і Палочайовых (3 часткы). Далшый документ о селі є із 1366-го року. Ту ся споминать в одношіню з дарованьом і гранічіньом теріторії села Шамброн в сусідстві із хотарьом уж єствуючого села Баєрівці. Кідьже село лежало на граніці панств Брезовіца і Плавеч, часть Баєровець в 15-ім і 16-ім столітю на-
лежала шляхтіцям із Брезовіці a часть до панства Плавеч, котре од себе ділив поток Валальска вода (Люботынька). Баєрівці были такым середнім селом, причім векшына людей бывала на „Брезовіцькім боці“. Обжывов людей в тім часі было ґаздованя, хованя статку і овець. У 1787-ім році мало село 68 домів і 463 жытелів, у 1828-ім році мало 89 домів і 681 жытелів. За час свого єствованя ся мінила і назва села (1366 - Bayervagasa, 1786 - Bajerowcze, 1875 – Bajorvágás), аж в році 1920 настала сучасна назва - Баєрівці. Мадярьска і німецька назвы Баєровець доказують, же Баєр быв першым шолтесом у выникаючім селі, в котрім ся усалашыли жытелі на закупнім праві. Шолтество ся в Баєрівцях утримало в 15-ім і 16-ім столітю, aле лем на плавечскім боці. Із новодобой історії Баєровець не можеме выхабити день 12-ый септембер 1954-го року, коли село выгоріло. Пожар зачав в неділю пополідне. Тот день в Баєрівцях приніс велике нещастя про многы родины, бо огень зничів 80 деревяных домів і 90 господарьскых будинків. По тій траґедії ся часть жытелів усалашыла у свойой родины а про остатніх держава скоро будовала деревяны баракы, котры їм служыли на бываня аж до часу, покы собі не выбудовали новы мурованы домы.
Сучасны новости
◥◥ Дівку в баєрівскім крою намальовав Джон Секерак жыючій в америцькій Аляшці, котрый до села своїх предків часто приходить. русиньского языка, але про малу кількость дітей є днесь школа порожня. В рамках протипотоповых кроків были зреалізованы проєкты з Проґраму ревіталізації країны і інтеґрованого манажменту. Наново быв выбудованый міст коло ґрекокатолицькой фары а далшый новый міст быв поставленый через поток Валальска вода. Пряшівскый самосправный край і його проєкты черезгранічной співпраці, правда і завдякы способностям старосты М. Секерака, уможнили селу выбудовати природный амфітеатер і мултіфункчне місце на граня в ареалі колишньой школы. Успішно были зреалізованы і проєкты заведжіня і ход інтернету, реконштрукція і модернізація верейного освітліня. В далшім періоді ся село зосереджує на оправу верейных будов і інфраштруктуру. В Баєрівцях в сучасности жыє 294 жытелів. Як споминать староста, у 1989-ім році в селі бывало 800 людей, але заник польногосподарьского дружства і многых близкых подників, женуть людей зо села за роботов нелем до векшых міст на Словакії, але і далеко за його граніці. Староста споминать на баєрівскых родаків в Америці, де їх в сучасности жыє уж веце як дома в Баєрівцях. O тім свідчіть і недавный розговор із молодым штудентом Джоном Секераком з америцькой Аляшкы, якого предкы походять з Баєровець, котрый сьме публіковали
На челі села Баєрівці є другый волебный період шыковный староста Михал Секерак. В послідніх роках ся село веце модернізує і пропаґує свойов традічнов културов. В послідніх роках oбновило свій традічный Фестівал Русинів, де окрем домашніх фолклорістів приходять выступати многы русиньскы колектівы з близкой околіці і споза граніці. Перед нецілыма трьома роками існовала в селі і выука ◥◥ Н.Палґутова, шефка ОЗ Валальска вода указує єден із выробків їх богатой продукції.
Ч. 4 2017
iнфо РУСИН жіня суть ручны роботы шыковных рук Баєрівчанок – ткають покрівці, з полотна шыють розмаїты звірята, заголовочкы, ташкы, обалы на книжкы, рождественны парады на стромик, просто вшелиячіну, а тото вшытко із фаребных полотен од вымыслу світа. Своїма выробками ся презентують нелем на домашнім Фестівалі Русинів, але і по многых містах і селах цілой Словакії.
Діалект села
◥◥ M.Секерак, староста Баєровець. в нашых новинках зачатком того рока. Про інтерес, припоминаме, же споминаный штудент ся так залюбив до културы Русинів і села своїх предків, же таблічку назвов „BAJEROVCE“ умістив на горі в його родній Аляшці. В селі є ґрекокатолицькый і православный храм. В Баєрівцях єствує успішне обчаньске здружіня Валальска вода, котре творять баєрівскы жены і в разі потребы приходять із харітатівнов помочов. На челі здружіня є Надя Палґутова. Головным діятельством здру-
4-го марца 2017 Гавай (Велика сцена, 19.00 год.) Гавай є дебутом пряшівской драматічкы Михаелы Закутяньской. Траґікомедія з русиньского села із характерістічнов назвов Гавай – то є оповіданя о гляданю самого себе на періферії Европы і в кругу не цалком тіпічной родины. 5-го марца 2017 Небійся (Велика сцена, 16.00 год.) Як то скінчіть, кідь ся народить хлопець, котрый не знать, што то бояти ся? Родічі ся боять двараз веце і осивіють на почеканя. Історія небоязливого героя з меном Небійся повна співанок приносить дакус страшливе, но головно веселе путованя, в котрім ся глядать страх. І як то вже на світі ходить, кідь чоловік глядать єдно, часто найде дашто цалком іншаке,
7
в дакотрых придавниках, як мавый, гвухый, гвупый, весевый, мівый, цівый, тепвый, ховодный намісто кодіфікованой нормы – малый, глухый, глупый, веселый, милый, цілый, теплый, холодный і т. п Ліпше тот діалект увидите в пару баєрівскых пословіцях: Бортак з бортака шя шміє. Чій хліб жреш, тому бреш. До ничого ани солі не треба. Добрый дайко, звый вертайко. Говова сивіє а розум шаліє. За їгвом мусит іти цвірна. Кров не вода, жывы не мотузкы. Ніт тельо, жебы шя не минуво. Од посту іщі нихто не гмер. ■
В Баєрівцях ся бісідує подобно або скоро так само як і в недалекых русиньскых селах Шамброн, бывшый Блажов, Шарішске Ястрабє, Руська Воля, Вісланка ці Чірч. Найтіпічнішым знаком тых діалектів в тім чіслі і баєрівского є закончіня часослова в минулім часі на -ва, наприклад быва, робива, ходива... намісто кодіфікованой нормы - была, робила, ходила. Букву „В“ найдеме і в многых назывниках, наприклад говова, жавудок, вовоша, вавка, вышка, пвуг, вівы, масво, мовоко, говод намісто кодіфікованой нормы – голова, жалудок, волося, лавка, ложка, плуг, ◥◥ Памятник, котрый припоминать 12-ый сепвилы, масло, молоко, голод, але і тембер 1954-го року, коли Баєрівці выгоріли.
Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць марец 2017 1-го марца 2017 Москва – Петушкы (Мала сцена, 19.00 год.) Твор Москва – Петушкы Венедікта Єрофеєва є часто означованый як роман-поема, і бере ся за ключовый твор російской постмодерны. Історія є барз проста: Венечка ся зобудить скоро рано по перепитой ночі на ґарадічах московского панелаку, напитый у весмірных параметрах. Но вырішыть, же навщівить свою любов в Петушках, містечку далекім дакілько годин влаком. Почекать, покля одкрыють першы склепы, накупить деякы предметы котры треба ку пережытю (або скоріше ку непережытю) той драгы… І іде ку желізнічній штації. Наступить до влаку і… Дійде до ціля свойой драгы? Не дійде? То вже не повіме… Біблія алкоголіків, так є тота поема часто і правом называна. І зато, же алкоголіци цілого світа суть братя, бо їх звязує тот найсилнішый звязок, творцьове собі дозволили позмінити підназву інсценації на „біблія алкоголіка“.
Чім жыє наше село
но о то красше. Та подьте помочі Небійсови навчіти ся бояти і посмотрити ся, што у світі нашов. 8-го марца 2017 Ковалі (Велика сцена, 19.00 год.) Пєса сербского автора Мілоша Ніколіча є абсурднов, місцями терьпков комедійов, котра вас заведе до ковальской ділні, десь в Німецьку. В ній ся десяткы років по войні стрічають трьоми ковалі, бывшы вояци, котры вдяка „службі отцюзнині“ проплели свої долі і свої роды. Каждый забезпечів свого потомка і наслідника свойой кузні. Но як раз тота реалность їх по роках дожене до безнадії і выжадать собі їх стрічу. Но кому властно іщі потрібны ковалі і їх кузні? Чекать на вас много запліток і розузлінь. 15-го марца 2017 „Фараони“ (Велика сцена, 19.00 год., пєса є в україньскім языку) Фунґованя колхозу, в котрім панують класічны стереотіпы о діліню роботы на хлопску і женьску, нарушыть єдного рана вість і вычеряню позіцій. Там, де стояли хлопи, будуть жены і навспак. Што ся стане, кідь хлопи – функціонарі, нараз будуть женами, котры ся старають о обыстя? Комедія Фараоны приносить гуморну і выдарену моделову сітуацію на тему перевернутя сполоченьскых задач. 18-го марца 2017 О двох ґенералох (Мала сцена, 19.00 год.) О двох ґенералох є пєса на мотівы оповіданя Михаила Салтыкова-Щедрина. Герої той інсценації перекрачують помыслену лінію міджі реалітов і выдумков. І то способом ласкавым: наднесенов фантазійов. Двоми пензійонованы ґенералы привитають публіку в хыжці з адекватнов порційов мужского скаржіня, взаємным добераньом ся.
З властныма снами, ці незвычайныма представами. Ґенералы ся несподівано знайдуть на пустім острові в середині моря. Їх єдиным партнером є великый їдаленьскый стіл. І публіка. І несподіваня. Чекать на вас файна театрална забава. 19-го марца 2017 Небійся (Велика сцена, 16.00 год.) 22-го марца 2017 Фантазія (Велика сцена, 19.00 год.) Пруткова Фантазія є легоньков комедійов зо співанками. Публіка ся буде коло позераня на ню файно забавляти. А нелем тото! Козьма Прутков (леґенда, но вєдно з тым выдумка і фікція) – в реалности Алексей Толстой і Алексей Жемчужников, написали „vaudeville“ Фантазія із ясным заміром: пародованьом того жанру высміяти ся туньому смаку втогдышньой сполочности. Криве дзеркало того твору і днешній публіці вказує то, што денно конзумує. Річі і творы, котры єй вже ани не бавлять або бы єй бавити не мали. Бо іде о бесцінну забаву і ґіч. Пєса такы творы нелем зосмішнює, але ся односно них і крітічно вставлять. Кладе вопросы: У якім світі то днесь жыєме? У світі досправдовых вартостей або повсякденной поверьхности? Існує іщі уменя, або лем його карікатура? Обколесує нас ґіч – в чінах і думаню? На чім ся іщі (або вже лем?!) в театрі докажеме забавляти? І о тім є кекешна, делікатно себепародічна, но все іронічна театрална комедія із пера російского класіка. 31-го марца 2017 Адолф Івановіч Добряньскый (Велика сцена, 19.00 год., 1. премєра) Адолф Івановіч Добряньскый належав міджі вызначных діятелів, котры жыли в Австро-Угорьскій імперії і войовали за всокочіня ідентічности свойого народа. Ку такым особностям глядаючім співпрацу із остатніма славяньскыма народами належать і Ян Коллар, Павол Йозеф Шафарик, Людовіт Штур і його продовжователі.
8
Култура
Н а род н ы нови н к ы
Ч. 4 2017
КАМЮНЬСКЫЙ ВОЛЕЙБАЛ
памятника ся стрітили представителі вшыткых колектівів, орґанізаторы, староста і посланці сельского заступительства, представителі дружобного села з Польщі і члены Словацького союзу протіфашістічных бойовників. Поступно ся поклонили памятці павшых а староста Камюнкы Юрій Єдинак своїм выступом підкреслив велике значіня вызволіня села Червенов армадов 24-го януара 1944 р. Історічный екскурз до того войнов позначеного періоду зробив председа облас тного С ловацького союзу протіфашістічных бойовників Вацлав Гомішан, котрый приближыв поступ Червеной армады і значіня вызволіня про цілый реґіон. По пєтнім акті ся уж в тілоцвічні розбігли змаганя, котры были заключіньом цілого турная. В семіфіналовых змаганях хлопской катеґорії ся вырішыло, же у фінале ся стрітнуть два окремы тімы. Tім ТЄ Мір, котрый творить наступаюча ґенерація молодых камюньскых талентів і тім П.O.С. зложеный із скушеных волейбалістів дакотры грають на турнаю уж од його основаня. В катеґорії жен вырішыли завершалны змаганя о тім, же переможцьом женьской катеґорії ся знова стане команда Замішковці. Хлопске фіналове змаганя дало красну точку за двома волейбаловыма днями в Камюнці і вырішыло о тім, же тогорічне вітязство на турнаю собі выбойовала команда молодых – ТЄ Мір Камюнка. В рамках заключного церемоніалу были наступленым командам переданы погары, переможцям і медайлы, а вшыткым участным командам і діпломы. Сполоченьскый вечур по турнаю быв добрым релаксом про вшыткых, про дакотрых тримав аж до скорого понедількового рана. ■
I села ці міста в Старолюбовняньскім окресі собі в першых місяцях рока сістематічно припоминають даты вызволіня сел войсками Червеной армії. В Кaмюнці ся окрім іншого при тій нагоді каждорічно орґанізує Волейбаловый турнай. Уж по 46-ый раз ся в тілоцвічні основной школы, в днях 28-го і 29-го януара 2017 р., зышли женьскы і хлопскы команды на змаганях о путовный погар вызволіня. -карНа камюньскім волейбаловім турнаю штартовало т. р. 5 команд в катеґорії жен і 8 команд в катеґорії хлопів. В суботу рано турнай одкрыли штирьома змаганями в хлопскій катеґорії, котра была розділена по четверо в ґрупі А і в ґрупі Б. Змаганя были вырівнаны. В катеґорії жен грали команды сістемов „каждый з каждым“ і так цілу суботу участници слідовали цалком вырівнаны змаганя, але повны максімалного насаджіня і бойовности. Позітівным тогорічного турная было і то, же в многых командах ся обмінили грачі, a Камюнка указала, же до турная приходить нова – молода ґенерація. Суботні змаганя тримали аж до півночі a по їх oдoгратю было в катеґорії хлопів ясно, хто поступить до недільных семіфіналовых боїв. Приємна атмосфера пановала і в корчмі, де шпортовці по скінчіню змагань іщі аналізовали суботню часть і готовили свою тактіку на неділю. Недільна часть турная зачала зрана змаганями в женьскій катеґорії. Ту ся уж помалы творив конечный порядок, aлe іщі ани по тых
ранных змаганях ся не знало, хто буде властником тогорічной переможной ціны. Уж по 10-ый раз ся в рамках камюньского волейбалового турная одбыв і мінітурнай Дружба. Каждый рік приходять в неділю до Камюнкы і команды з Польщі – з дружобного села Камйонка Вєлка. Того року то была змішана команда, з котров грали камюньскы змішаны команды змаганя мінітурная. В неділю на обід ся змаганя турная перервали, жебы участници вздали честь павшым в 1-ій і 2-ій Світовій войні. Коло
„ПУЩАНЯ, ПУЩАНЯ, ПУЩАНЬОВЫ ЧАСЫ, ПОЇЛИ МЕ МАСЛО, ЖІДЖМЕ І КОБАСЫ...“ Тота традічна камюньска співанка звучала в послідню фебруарову суботу в розгласі на ціле село Камюнку в часі запрашаня на подію під назвов Пущаня в Камюнці, котра мала припомянути давны фашенґовы звыкы і традіції. М. Караш Село Камюнка і співорґанізаторы приготовили про шыроку громаду цілоденный проґрам, котрый зачав традічнов забиячков. Хоць у селі традіція забиячок не заниклa, в многых родинах ся звыкне свиня колоти, сельска забиячка на серед Камюнкы притягла до уліць многых домашніх навщівників і гостей. Ту на властны очі могли видіти і покоштовати смачны доброты – печену і ґріловану печінку, домашні ковбасы, ґуляш і іншы забиячковы лакотинкы.
O добру і веселу атмосферу ся старала і людова гудьба Любовка a тaк собі дакотры навщівници і затанцьовали. Прекрасный сонячный час жычів гойній участи а з вызбераных фінанцій на добровольнім вступнім із події будуть куплены гомбалкы до парку при накупнім центрі. Але забиячков Пущаня в Камюнці здалека не кінчіло, бо богатый културный проґрам продовжовав Пущаньовов кройованов забавов, на котрій ся забавляло 150 участників. На зачатку забавы ся людям пригварив староста села Інж. Юрій Єдинак a з красным співом ся придала фолклорна ґрупа Барвінок - Сеніоры, котра діє при основній орґанізації Єдноты пензістів Словеньска. Потім ся зачала традічна забава – спів, гра на гармоніці і танець, при котрім до танця грала камюньска капела Юніор. На події не хыбила і богата томбола. І такым способом собі Камюнчане припомянули традіції своїх предків і приготовили ся на час передвеликоднього посту. ■
Ч. 4 2017
iнфо РУСИН
Култура
9
ПИСАТЕЛІ РОСШЫРЮЮТЬ СВОЮ БАЗУ. ХОТЯТЬ ВЕЦЕ ПРОПАҐАЦІЇ Сполок русиньскых писателів Словеньска пише вже шістнадцятый рік свойой екзістенції. За тоты рокы вычеряли ся люди у функції председы, но што є найвеце позітівне, орґанізація за тоты рокы выдала много русиньскых книжок, припадно їй членове выдали кижкы в іншых выдавництвах, до їй членьской базы прибыли і все прибывають новы, молодшы членове, і писателі мають візії до будучности. -пем-
І в минулім році новы выданы творы
Як вже є добрым звыком дакілько остатніх років, і того року у фебруарі проходила членьска громада Сполку русиньскых писателів Словеньска, котра была повязана із далшым із семінарів карпаторусиністікы. Громада одбыла ся 22-го фебруара 2017-го року в просторах засідалні Consilium maius в будові Ректорату Пряшівской універзіты в Пряшові. Стары і новы членове пришли обговорити тото, што ся подарило зробити у 2016-ім році, а так само поінформовати о актівностях, котры суть напланованы на рік 2017. Громада собі мала выберати і свого нового председу. Є лем позітівным, же Сполок русиньскых пистелів Словеньска міг і тот рік конштатовати, же його членове у 2016-ім році обогатили русиньску бібліотеку своїма новыма творами. Новыма книжками, выданыма в попереднім році, можуть ся похвалити такы писателі як Гелена Ґіцова-Міцовчінова, Людмила Шандалова, Юрко Харитун, Штефан Сухый, Штефан Смолей, Миколай Ксеняк, Мілан Ґай ці Йосиф Кудзей. Хоць членове сполку того не выдали мало, навеце выникли і досправды якостны творы, і тот рік на членьскій гормаді председкыня орґанізації Кветослава Копорова мусила конштатовати, же комісія, котра вырішовала о перероздільованю ґрантів про русиньску народностну меншыну в рамках проґраму Култура народностных меншын 2016, не схвалила вшыткы книжкы, котры ся хотіли выдати. Єднако є то потім і з выдавательскыма планами на книжкы в році 2017, кідь председкыня звертала увагу членьской громады на то, же вшытко буде залежати од вырішованя комісії (як раз втогды комісія засідала). То, што буде выдане, є залежне од того, ці прийде на книжку дотація. Но што ся уж в рамках планів зачало реалізовати, то є далше выдаваня додатку часопису Русин під назвов „Поздравлїня Русинів“, яке є заміряне на русиньску літературу. Одповідным редактором той рубрікы став ся Михал Павліч, котрый є докторандом Центра языків і култур народностных меншын - Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові. На громаді одзвучала і інформація, же як раз Павліч бы ся мав занимати і вытворіньом і актуалізаціов інтернетового сайту, котрый бы мав служыти Сполку русиньскых писателів Словеньска.
Новы членове і кандідаты
Великым позітівом є росшырьованя членьской базы орґанізації, а головно то, же прибывають і молодшы річникы. На членьскій громаді были прияты двоми новы членове. Першым є вже споминаный докторанд нашого інштітуту, котрый ся як раз
занимать на інштітуті літературов Михал Павліч. Другым новым членом ся став Мірослав Жолобаніч, карікатуріста русиньского походжіня, котрый свої творы вже выдав і книжно. О тім, же членьска база писателів молодіє, свідчіть факт, же на членство чекають далшы молоды кандідаты. Кідьже не быв схваленый проєкт на выданя книжкы Яны Сташковой, абсолвенткы русиньского інштітуту, котра пише курты прозы, і тот рік зістала на членьскій громаді в позіції кандідаткы на членство. Светлана Шковранова, довгорічна акторка Театру Александра Духновіча, но і писателька про дітей, запропоновала на кандідатуру Зузану Ковалчікову, свою колеґыню із театру, котра так само пише про дітей і їй твор уж нашов своє місце і на театралній сцені. Кандідатков ся стала і Домініка Прочкова, котра тот рік кінчіть наш інштітут, Валерій Падяк запропоновав на кандідатуру і Петра Медвідя. О кандідатах ся буде рішыти знова о рік на членьскій громаді.
котрый є часописом Сполку словацькых писателів, і надвязала ся з тыжденником співпраца, котра бы мала за ціль повідомльовати словацькы літературны кругы із творчостьов нашых русиньскых пистелів жыючіх на Словакії. Ксеняк підкреслив, же книжкы, котры выдавають україньскы писателі на Словакії, свій простор в тій ґазеті мають все, покля о нашых літераторах не пише нихто. Старонова председкыня ся высловила перед членьсков громадов, же в тій справі ся зроблять потрібны крокы, жебы выповнити пожадавку, котру на стіл приніс бывшый председа орґанізації Ксеняк.
Копорова далше у функції
Семінарь і передаваня премій
Єдным із основных пунктів было і выбераня нового председы Сполку русиньскых писателів Словеньска. Штатут орґанізації дозволює быти у функції председы лем два функчны періоды. І зато Кветослава Копорова была вже „надслугуючов“ председкыньов, як сама повіла, што не было в згоді із штатутом. По куртій діскузії, кідьже нихто не проявив інтерес о то, жебы быти председом сполку, членьска громада потвердила у тій функції Копорову з тым, же буде в записніці зазначено, же членове зробили выняток зо шатуту, жебы могла председкыня быти і далше у своїй функції. Другов можливостьов было лем мінити штатут, котрый бы дозволив веце функчных періодів, но то бы было много даремной адміністратівной роботы, котра бы собі выжадала і фінанчны средства коло реґістрації на міністерстві.
Бракує пропаґація
Миколай Ксеняк звернув увагу членів на то, же нашы писателі суть лем мало, або нияк пропаґованы в словацькім оточіню. І зато пропоновав, жебы Сполок русиньскых писателів Словеньска контактовав ся із ґазетов Literárny týždenník,
По членьскій громаді продовжав проґрам семінаром карпаторусиністікы, котрый быв так само присвяченый нашій літературі. Михал Павліч мав про участных приготовлену лекцію на тему Червеный берег Людмилы Шандаловой. Як раз Червеный берег є єднов із новых русиньскых книжок, котры вышли у 2016-ім році. Книжку творить шість оповідань, котры одогравають ся в часах Другой світовой войны в краї під Дукльов, одкыль має своє походжіня і авторка публікації. Павліч оцінив публікацію позітівно, ку чому ся придав в слідуючій діскузії і Валерій Падяк, котрый підкреслив, же книжка є окрім іншого і красно ґрафічно оформлена. Пак уж слідовало передаваня премій писателям, котры были оцінены в Літературнім конкурзі Марії Мальцовской за 2016ый рік. Припоминаме, же на третім місці за 2016-ый рік скінчіла Даніела Капральова, друге місце належыть Людмилі Шандаловій і конкурз выграв Штефан Сухый. Бонусом было, же по семінарі могли собі участны взяти книжкы, якы были за тамтот рік выданы і здобыти до них і підпис од авторів, котры были на події участны. ■
10
Нашы особности
Н а род н ы нови н к ы
Ч. 4 2017
ЯК УМЕР ВАРГОЛ? 22-го фебруара минуло тридцять років од смерти Енді Варгола. Уж за жывота Енді став ся чоловіком, котрый представльовав масовість, тогдышні тренды америцькы і світовы, выстигнув жывот повный крику, наганяня, руху. О собі мало повідав, але мав інштінкт про торг, про нове, масове, быв ґеніалным позоровательом сполоченьского жывота, бізнісменом, ходив меджі людей, по світі. Теодозія Латтова Як писав доктор Михал Бицко, ПгД. з Меджілаборець, Варголове діліня людей на холодных ціників і невротічных добраків го привело ку тому, же ся із великов терпезливостьов „занимав“ підозріваньом і недовіров ку особам, котры докладно не знав. Бояв ся смерти, мав такы дні. В 60-ых роках зачінать мальовати на полотні і на картоновім папери формов ситодруку першы свої Кембеловы конзервы, далше то были портреты superstars з Голівуду і ходить на выставкы до ґалерій в Ню Йорку. Уж в 1963-ім році много выставлює і він, в 1964-ім році мать свої выставкы в Европі, в Паріжі. В тім році мать і першый інцідент. Незнама жена стріляла на выставлены портреты Мерілін Монро. В другій половині 60-ых років Варгол філмує, але о успіху тяжко говорити. Вернув ся ку мальованю, до свого ситодрукованя. Зясь робить выставкы, наприклад в Ціріху і знова робить портреты славных особностей – од Мао Це Тунґа по Леніна. Все в лімітованых серіах. Потім пришла зміна – малює катастрофы і цікл з людьскыма черепами і кострами. Пережыв і атентат, у 1986-ім році малює свої автопортреты і пару портретів Леніна. Коло нього крутять ся самы великы артісты, музиканты, журналісты. О рік пізніше, 22-го фебруара 1987-го року, Енді умерать. Малохто знать, як і чом умер Едні Варгол. Мав лем 58 років. Є правда, же Енді Варгол не мав найліпше здравя і же бояв ся смерти. А было то наконець так. Як ся вернув із успішной выставкы в італійскім місті Мілано, котра мала назву Тайна вечеря, Енді ся не чув добрі. І так пішов за дохторами. Вердікт быв операція жовчника. До шпыталю в Ню Йорку наступив в пятніцю
20-го фебруара. Ходили коло нього як коло вызначного екстра паціента. Дістав парадный апартман і заїднав собі пріватну здравотну сестричку. Оперовали Варгола в суботу 21го фебруара рано меджі 8-ов і 12-ов годинов. Операція была успішна. Пополідне і вечур лікарі конштатовали, же здравотный стан є нормалный. Вечур Енді позерав телевізор і телефоновав домів. Нихто не знать, што ся стало по півночі. Погіршало ся му. Досліджіня вказало, же здравотны сестричкы не контрольовали Варголову трансфузію і пріватна сестричка Мін не записовала повинны інформації о ліках, о тиску, теплоті і далшых даных. Чудне є і то, же Варголів лікарь наордіновав му пеніцілін а сестричка таку інъєкцію Варголови і дала, хоць в карті было позначено, підкреслено, же Енді є алерґічный на пеніцілін. О 5-ій годині 45-ій минуті пріватна сестричка Мін нашла Варгола без памяти, його пулз быв слабенькый. Кликала поміч і тім кардіолоґів пробовав ожывити паціента, але было пізно. О 6-ій годині 31-ій минуті Енді урядно быв выголошеный за мертвого. Ню Йорьскый Департамент вырубав шпыталю покуту три міліоны доларів за занедбану пооперачну старостливость о паціента. Директоріат шпыталю без протесту выплатив фамелії Енді Варгола пів міліона доларів за шкоду, о чім вырішыв суд. Енді лежав на своїй остатній пути в труні із стрібернов парохньов і чорныма окулярями. В руках мав молитвеник і червену ружу. На місце посліднього одпочінку на Пітсбурзькый цінтерь го одпровадила найблизша родина і пару вірных приятелів, як Йоко Оно і Пейдж Павелова, котра до гробу му дала пару часописів Interview і фляшку його облюбеного парфіну Estee Lauder. Андрійка поховали коло свого вітця Андрія і
Історічный календарь
котры звучать каждый рік на Духновічовім Пряшові.
-тл65 років дожывать ся поет, писатель, перекладач і облюбленый вшыткыма дітми і дорослыма, байкарь Йосиф Кудзей із Няґова. Народив ся 24-го фебруара 1952 року. Поезію зачав писати іщі в 1997-ім році, друковав єй в часописі Благовістник, од 2005-го року друкує його творы Артос - часопис Общества святого Йоана Крестителя. Пише і до русиньскых календарів. Вєдно з отцьом Франтішком Крайняком, ґрекокатолицькым священиком перекладають церьковну літературу з церьковнославяньского до русиньского языка, мож спомянути Тетраєвангеліє, Апостолы на неділі і свята, брав участь і на творіню такых церьковных текстів як Акафіст священомученикови Павлови Петрови Ґойдічови, Малый ґрекоталицькый катехізм про русиньскы діти, выдав пару збірок байок,
25-го фебруара 1917-го року народив ся Теодор Габурчак. Быв то педаґоґ. Штудовав на Учітельскій семінарії в Пряшові, пізніше на Філозофічній факулті Універзіты Коменьского в Братіславі. Учів на Обходній академії, на здравотницькій середній школі, быв ведучій катедры російского языка при ректораті Універзіты Коменьского, досяг тітулы доцента, кандідата наук. Шпеціалізовав ся на російску лексіколоґію і лексікоґрафію, технічну термінолоґію. Теодор Габурчак написав коло 20 учебників російского языка про різны тіпы школ на Словакії, зоставив дакілько словацько-російскых термінілоґічных словників про лікарів, ставбарів, архітектів, журналістів ітд. Од 28-го януара до 15-го децембра 1947го року, із Чехословакії на Україну переселилося коло 12 аж 13 тісяч людей, найвеце
мамы Юлії 26-го фебруара 1987-го року. Было то перед 30-ма роками. По місяці в Ню Йорку одправили службу за Енді Варголом, i были на ній вшыткы приятелі з „фабрикы“, значіть його ательєру, котрый мав назву Factory, де реалізовали Варголовы сны славны артісты, писателі, музиканты і цілы музичны ґрупы, малярі, співаци, родина. Катедралу заповнило высше дватісяч людей. Была там і Ултра Віолет, котра го в своїй книжці під назвов Мої рокы з Енді Варголом описала ласкаво, з почливостьов і вдяков. Тоту службу не хотів целебровати Його Еміненція Ян Кардінал О-Конор, але целебровав Монсіньор Ентоні Делла Вілла. В своїй проповіді духовный справця нюйорьской парохії, реверенд Гілдеслі, повідав: „Пятьсто голодных нюйорьскых бездомовців прийде на першый день Великодня до нашого храму на 5-ій Авенью і дістануть смачне їдло, а як важеных гостів буде їх обслуговати вісемдесять добровольників. Вшыткы будуть смутны, же там не буде тот, што їх ходив поздравити на Вшыткых святых, на Рождество і на Великдень. Енді їм варив каву, розношав їдло і умывав таніры і горці. Любив тых безіменных Нюйорчанів, а они му свою любов вертали. Єден бездомовець му повідав: Я быв голоден, і вы сьте мене накормили. Вера, вера повідам вам, што добре бы сьте зробили єдному з тых моїх братів і сестер, зробили сьте і мі.“ ■ Русинів. З того часу минать, од такзваных оптацій, 70 років. Пів рока перед тым по нашых селах ходили комісарі і повідали, яка уродна земля на Україні, як будуть ґаздовати, як ся їм буде добрі жыти. Ту дома бунтовали Словаків проти Русинів, писали аґіткы: Keď si ruský, choď do Ruska, або же Русины суть Бандерівці, і так хотіли роздути ненависть єдных проти другых. І зато ішли люди з родинами і цілым своїм богатством на Україну. Скламали ся уж на граніці, стратили обчанство, одняли їм маєток або окрали їх. Хоць на Україну ішли добровольно, уж од зачатку 60-ых років робили вшытко, абы ся вернули назад до Чехословакії. Першы родины ся вернули в 1962-ім році, далшы в роках 1967 і 1968, остатня етапа навертаня была по гаварії в Чорнобилю. Назад вернуло ся 7500 переселенців з родинами. В тім часі одбыла ся і Акція Вісла, то было насилне выселіня Лемків на запад Польщі і на Україну. ■
Ч. 4 2017
iнфо РУСИН
Погляды
11
КІДЬ ТРАНСПОРТЫ ОДХОДИЛИ... СТАЛИ СЬМЕ СЯ ЧУДЖІНЦЯМИ У ВЛАСТНІМ ОБЫСТЮ Януар, фебруар, марец. Два зимушні і єден ярный місяць. І як раз почас тых трьох місяців нас, майже 13 000 чехословацькых гражданів - Русинів, Словаків, но і Ромів, одважали транспорты зо Словакії до Совітьского союзу, там, де в представах нашых родічів было вельо уродной земли, ковбас, молока, мяса, гойности - єдным словом благобыт. Николай Шкурла Цілы три місяці совітьскы комісарі і аґенты на переселенецтво мали повны рукы роботы. Єден за другым штартовали ешелоны, до остатнього місця наповнены людми, меблями, товаром, сельскогосподарьскым інвентарьом і худобов до незнама. Ішли із Спішской Новой Всі, Попраду, Пряшова, Старой Любовні, Бардейова, Свідника, Стропкова, Гуменного, Меджілаборець, Снины. Везли чехословацькых переселнців із Спіша, Шаріша, спід Дуклі, зо Земпліна і іншых реґіонів Словакії. У фабрикантьскых ваґонах про худобу ся везли хлопи, жены, діти, худоба і скромный маєток. Одходили до незнама, жебы потім, по многых роках перебываня в чуджіні, по тілько роках трапліня, біды, голоду і холоду, фізічно і псіхічно зничены, могли ся вернути до свойой автентічной отцюзнины - на родну Словакію. Но аж по великій намазі, бої зо совітьской адміністратівно-бюрократічнов машынерійов. Кідь єм роздумовав над судьбов словацькых оптантів, значіть переселенців, і пізніше реоптантів, то є тых навернувшых ся, дішов єм до того, же їх доля дакус подобна на долю совітьскых вояків, котры в часі ІІ. світовой войны дістали ся до німецького заятя. Кідь робітници Міджінародного Червеного хреста пропоновали Сталінови вымінити його сына, надпоручіка совітьской армії Якова Джуґашвілі, котрый ся дістав до німецького заятя, за німецького ґенерала - польного маршала фон Паулуса, котрый быв про зміну в совітьскім заятю, Йосиф Вісаріоновіч одповів: „Я вояка за ґенерала не міню. Мы не маме заятців, мы маме лем зрадників.“ І подля того Сталін і його влада і чінили. Цалком зрекли ся своїх вояків і офіцірів, гражданів, котры в часі войны дістали ся до німецького заятя. Веце ся о них не старали і не інтересовали ся нима. Не робили нич, жебы полегшати їх терьпкый жывот і тяжку долю, жебы їх дістати назад на свою отцюзнину. Брали їх за зрадників, за людей, што стратили свою отцюзнину. Лавреат Нобеловой премії за літературу, єден із найвызначнішых російскых писателів світового мена, Александер Солженицин, у своїй трілоґії „Архипелаг гулаг“ пише: „А до мойого вмераючого мозґу проникала ясна думка: же совітьска Росія зрекла ся гынучіх дітей. Сынів Росії потребовала отцюзнина лем покля собі лігали під танкы, покля їх могла бунтовати до атакы. Але кормити їх в заятю? Каркы навеце. Даремны свідкове ганебных поражок.“ Тых людей выголосили за зрадників, но правда така, же отцюзнина зрадила їх. Так вера, не они зрадили отцюзнину, але отцюзнина зрадила їх, а притім трираз. Першыраз їх дякуючі невалушности зради-
ла на бойовім полю, кідь влада, котру собі отцюзнина выбрала, зробила вшытко, што ся лем дало, жебы програти войну: зничіла забезпечовачі лінії обороны, поштовхла авіяцію, жебы єй годны были зничіти іщі на земли, на аеродромах, розобрала танкы і артілерію, збавила армаду валушных ґенералів і заказала боронити ся. Як раз войновы заятці были під атаков Вермахту і заставили го. Другыраз їх отцюзнина без жалю зрадила, кідь їх зохабила своїй судьбі, жебы в заятю гынули. А третіраз їх ганебно зрадила, кідь їх привабила материньсков любвов. Отцюзнина одпустила! Отцюзнина кличе! І уж на граніці їм давала штранґ на шыю. Невіроятна підлость. Зрадити властных вояків, бойовників, і потім як раз їх выголосити за зрадників! Як легко ся даме поїмати на предвзяты речіня, як легко сьме были согласны з тым, же зрадженых вояків сьме брали за зрадників. І нас, чехословацькых гражданів, зрадила „наша“ чехословацька влада, і то іщі в році 1946, кідь підписала міджінародный договор зо совітьсков владов і вычеряню нашых людей за волиньскых Чехів, котры в тім часі жыли на Україні. Презідент Бенеш і його влада нас, чехословацькых гражданів, вже не потребовала і хотіла ся нас збыти. Мы, Русины, были сьме лем на притяж. І зато Бенеш і його владна ґарнітура выхосновали принагоду і шмарили нас Сталінови, як псови кість. Панове із Прагы ся нас барз легко збыли, зрадили нас. Мы, чехословацькы переселенці, сьме ся стали жертвами брыдкой шпекулації, брыдкой гры, бізнісу із людми. Судьба із нами заграла круту гру. Но чехословацька влада, „наша“ отцюзнина нас зрадила і другыраз. І то втогды, кідь по многых роках пережытых за граніцьов, сьме ся хотіли дістати назад домів, на Словакію. Втогды нам не подала помічну руку, в ничім нам не помогла і обернула ся ку нам плечами. Были сьме одказаны
самы на себе, подобно як совітьскы вояци, войновы заятці, перебивали сьме ся із „обключіня“ самы, індівідуално, без будьякой чуджой помочі. І єдны, і другы справовали ся ку нам як мачоха. Крута і терьпка доля майже 13 тісяч людей была про веджіня СССР і ЧССР чуджа. Правда даколи болить. Жаль Богу правда є така, же „наша“ отцюзнина зрадила нас і третіраз. Чехословакія нас, своїх сынів і дівкы, котрых не хотіла, реоптантів, што многы рокы терпіли в чуджіні і лем вдяка надлюдьскій силі ся вернули домів, не прияла із усміхом, із отвореным наручом, щіро і мило, а барз холодно, аж неприятельскы: „Позір на них, суть небезпечны, несполягливы, бо пришли з Росії. То Росіяны, не мож на них сполігати ся, бо то зрадникы отцюзнины.“ Верьхом дерзости, ароґанції і тупоты высокых і низшых функціонарів, номенклатурных невченых, прімітівів, котры ся крыли партійныма книжками, было то, же намісто обчаньскых леґітімацій і гражданства нам дали малы желізны книжочкы із надписом: Povolenie k pobytu pre cudzinca. Текст говорить сам за себе. Стали сьме ся чуджіма у властнім обыстю. І то вже была третя зрада тутешніх урядів, влады і в непосліднім ряді отцюзнины, котра ся зробила на нас - дітинах, котры не хоче, котрых ся зрекла мачоха. Вже не бісідую о тім, кілько сьме ту мусили стерпіти понижованя, утерпліня, высміху, ланя, псіхічного терору од нашых сполужытелів і урядників. Ніт, не были сьме рівноправны, не были сьме повной вартости жытелі републікы. Были сьме „Rusi“, „Rusajdy“, зрадникы, люди другой катеґорії, другой сорты. Ненавиділи нас, завиділи нам, іґноровали нас, на робочіх місцях не давали рядячі і зодповідны функції, і кідь сьме на то мали потрібны предпоклады. Діскріміновали нас на каждім кроці, коло каждой принагоды нам давали знати, же мы тоты, што пришли з Росії... ■ (Статя была корочена редакційов.)
12
Погляды
РУКЫ ГЕТ Матиця словацька є найстарша словацька културна орґанізація заснована іщі в році 1863. Єдным із співоснователів той інштітуції быв докінця і русиньскый будитель Адолф Добряньскый, котрый мав щіры односины із словацькыма будителями. Докінця в його обыстю мала быти на початку канцеларня, або єдна з першых. Не є то нич чудне. Словацькым будителям ішло втогды єднако так як і нашым о то, жебы народ міг ся еманціповати, розвивати, жебы были признаны його права. Не знам, ці бы днесь давав Добряньскый просторы як раз тій орґанізації. Петро Медвідь Матиця словацька має у своїм пописі роботы розвивати словацькый патріотізм, укріпляти народне усвідомліня Словаків, документовати, хоронити, сприступньовати народну културну дідовизну Словаків ітд. На тоту свою діялность бере немалы грошы прямо із державного розрахунку словацькой державы, з котрой фінанцує або дофінанцує і свої центры мімо Словакії. Про інформацію, в році 2016 Матиця, значіть єдна орґанізація, господарила із 2-ма міліонами евр. Народностны меншыны, котрых є на Словакії вызнаных 15, господарили із 3,8 міліонами евр. Не бісідую о тім, же много із того, што днесь робить Матиця Словацька на Словакії, роблять і далшы державны ці іншы інштітуції і орґанізації. Што собі не зроблять меншыны, не зробить нихто. Але не тото є основне. Покля бы Матиця словацька робила тото, што має у своїм пописі, не видів бы єм в тім жаден проблем. Проблемом є, же омного веце може чоловік в остатніх роках чути о Матиці в повязаню зо вшыткым іншым, лем не з тым, што бы мала робити. Як періферію проблемів спомяну то, же Матиця здобыла за колаборацію з бывшым премєром Словакії, Владиміром Мечіяром, друкарню за єдну коруну, де ся потім, як на то пізніше пришли медії, друковало… но повічме тому „преса про дорослых“. Народный скарб, котрый ся рокы зберав, де были десяткы міліонів корун, кілоґрамы золота, стрібра і далшы цінности – счезнув. І могли бы сьме продовжовати. А іщі все бы єм над Матицьов не NN info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2017.
Ч. 4 2017
Н а род н ы нови н к ы
ламав паліцю. Но суть граніці, котры суть про мене вже дакус вельо. Матиця словацька вже нераз вказала, же міджі своїма членами має прихылників фашістічного Словацького штату із років
1939 – 1945 і його презідента Йозефа Тіса. Ниґда ся од тых членів не діштанцовала, хоць як орґанізація была на тоту тему тихо. Тихо в смыслі, же не обгайовала Словацькый штат. Но на другім боці в році 2008 выдала памяти Конштантіна Чулена, діятеля із епохы фашістічной державы, в котрых ся ображають євангелиці, Жыды або Чехы. Притім то было выдане без позначкового апарату, значіть без будьякых крітічных
пояснінь. Так само выдала памяти шефа Глинковой ґарды Александра Маха, дала грошы і на выданя некрітічной книжкы о далшім вызначнім представительови фашістічного режіму Каролови Сідорови. Нечудо потім, же в тій орґанізації так нашов місце і такый Маріян Мішун, котрый быв докінця председом містной орґанізації в Пухові а кандідовав за депутата до словацького парламенту на кандідачнім списку фашістічной партії Маріяна Котлебы. Правда, Матиця му позаставила членство, кідь на то звернули увагу медії, но є принайменшім чудне, же веджіня Матиці не знало довтогды, кого має на так важнім місці, якым є председа містной орґанізації. Но покля была Матиця дотеперь алібістічно тихо коло вшыткых тых контроверзных справ, теперь мовчаня переломила. Нанещастя не в позітівнім світлі. Перед дакілько днями публіковала на сайті Youtube, під совїм офіціалным контом, тота патріотічна словацька орґанізація відео, в котрім ясно обгаює Словацькый штат і презідента Тіса. Майже пятьминутове відео ся намагать о алтернатівну історію в смыслі – што бы было, кібы… І так ся дізнаваме, же Тісо властно захранив Словаків, докінця бы без нього і його режіму не было ани Словацьке народне повстаня. Жыды? Самособов, є нам то жаль, але і так бы їх вывезли. А Чехы бы нам взяли западну Словакію. А Польща север, а… Єдным речіньом: Дякуйме Богу, же сьме мали фашістічну державу і нашого презідента Тіса. Будьме на то горды. Відео принесло міджі людми на Словакії неґатівны реакції. Неєден чоловік ся просив, ці на тото діставать Матиця словацька державны міліоны, жебы прославляти фашізм. Матиця словацька наперед відео обгайовала, в четверь 23-го фебруара 2017-го року, по великім тиску медій і людей, было відео стягнуте із інтернета. Но і напрік тому ся уж Матиця, холем його веджіня, ясно одкрыло. То, што сьме собі многы давно думали, теперь ясно веджіня Матиці вказало. І тото ся вже стягнути не дасть. Кідь выникала Матиця, была то цалком іншака орґанізація. Орґанізація, котра хотіла права про свій народ і розвивати го. Не утисковала другых. Днесь, кідь мають Словаци властну державу, обгаює злочінецькый режім, котрый брав права і жывоты іншым. Днесь то не є тота Матиця, котру співосновав Добряньскый. Днесь бы їм істо не дав свої просторы на канцеларню. Думам, же од такой орґанізації бы дав Добряньскый рукы гет. Так, як каждый розумный чоловік. ■
IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 28. február 2017
NN info Rusín - Ľudové noviny Rusínov Slovenska. Vydáva Rusínska obroda na Slovensku. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. NN info Rusín vychádza ako dvojtýždenník (v mesiacoch január, júl a december vychádza dvojčíslo). Evidenčné číslo: EV 1739/08. ISSN: 2454 - 0013. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď. Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia NN info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: SK8302000000002155073158. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník