НН iнфо РУСИН ч. 3 2017

Page 1

iнфорусин

Народны новинкы  Русинiв  Словакії

Ч. 3 2017  |  рiчник хiV (26) факты  |  култура  |  iсторiя актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв

Наша тема

Страта Підкарпатя

TYPOPO І ПО РУСИНЬСКЫ

Молодый ґрафік і дізайнер Браньо Шандала зо Свідника вже не є в цiна 0,50 €  русиньскім середовиску цалком незнамый. Свойов роботов брав участь на дакілько русиньскых проєктах. Зробив дізайн вебсайПогляды товой сторінкы і ґрафічных выступів цілого Русиньского фестівалу у Свіднику, котрый того року орґанізує ся вже по пятый раз, є автором ґрафікы буклетів про авдіодіскы з русиньскыма приповідками, котры од року 2014 выдавать орґанізація молоды. Церьковна пропаґанда Русины, про свою маму, русиньску писательку Людмилу Шандалову, с. 6 с. 11 робив ілустрації, вязаня і тіпоґрафію про книжкы Подьте, дїти, што девятого річника Літературного вам повім і Червеный берег.

Завершіня конкурзу Марії Мальцовской

Проєкт Літературный конкурз/Literárna súťaž має уж веце як десятьрiчну традіцію (не все быв Міністерством културы СР, наслідно Урядом влады СР – підпроґрам култура народностных меншын схавленый). Під назвов Літературный конкурз Марії Мальцовской быв проєкт подаваный од року 2011. Реалізаціов проєкту такой сорты має Сполок русиньскых писателів намір мотівовати русиньскых актівных писателів, але і такых, котры ся на літературну сцену іщі лем хотять дістати. Якраз конкурз є можностьов, як о собі і своїй творчости дати знати, а поступно ся діставати на сцену русиньской літературы. Сполок має за собов уже много успішных проєктів, котры орґанізовав за помочі фінанчной підпоры Уряду влады СР. Літературный конкурз є єдным з них. Минулорічна вызва про писателів – запоїти ся до конкурзу, принесла кінцьом рока свої выслідкы. Зденка Цітрякова, Фото. А. Зозуляк В році 2016 ся одбыв уж девятый річник Літературного конкурзу, але, як сьме высше увели, під назвов Літературный конкурз Марії Мальцовской (на честь вызначной русиньской прозаічкы, котра одышла до вічности в році 2010) ся конкурз одбыв по третій раз. Цільом проєкту, як сьме уж спомянули, є мотівовати, підпорити і дати простор знамым і скушеным, но і молодым зачінаючім авторам, презентовати свою творчость. Перед самотным семінаром, котрый ся реалізує в рамках уведженого проєкту, вшыткы засланы творы суть даны на посуджіня одборній пороті. На заключнім семінарі мають авторы можность стрітити ся з членами пороты і конзултовати з нима о своїй творчости. По выголошіню выслідків конкурзу вшыткы творы, посланы до конкурзу суть звычайно публікованы на сторінках літературной прилогы часопису Русин з назвов По◥◥ Штефан Сухый здравліня Русинів. Позітівным є факт, же літературну сторінздобыв перше місце. с. 2 ◢

Петро Медвідь На інтернетовім сайті аґентуры tota agentura, котра выдала і дві спомянуты книжкы, перед часом Браньо Шандала спустив і інштрумент під назвов translit, котрый служыть на транслітерацію русиньскых текстів в азбуці до латинікы і навспак – з латинікы до азбукы (за правилами діакрітікы хоснованой на Словакії). Теперь приходить з новым онлайновым інштрументом під назвов typopo (чітай тіпопо), котрый оправлює тіпоґрафічны хыбы в штирьох языках. А не бракує ани тот наш – русиньскый. Як повів Свідничан про Designportal.cz, „typopo“ одстранює надмірны павзы в тексті, неправилно хоснованы лабкы, апострофы, тіре, придавать неділительны павзы там, де суть потрібны, і проґрам знать робити і дакілько далшых управ. „Актуално підпорує штири языкы (анґліцькый, словацькый, чеськый і русиньскый), і реґуларно розшырюю множину хыб, котры проґрам знає ідентіфіковати і оправити,“ повів про чеськый дізайнерьскый портал Шандала. Браньо Шандала є абсолвентом Масаріковой універзіты в Бырні, Чеська републіка. Його онлайновый інштрумент typopo можете так як і translit найти на сайті tota agentura www.tota. sk. Є к діспозіції бесплатно. Може ся придасть і вам коло робліня текстів про книжкы, блоґы, ці іншы писемны матеріалы. ■


2

Актуално

Стовпчiк Петро Медвідь Перешло десять років од шаламуньского рішіня. Не думам то з дешпектом, але же было шаламуньске, за тым собі стою. По многых роках різных актівностей, головно людей із Русиньской оброды на Словеньску, быв 1-го януара 2007-го року офіціално заснованый Словацькый народный музей - Музей русиньской културы в Пряшові. Чом то было шаламуньске? Основным вопросом про русиньску меншыну ани так не было здобыти новый музей, але здобыти свій музей. І то є велика різніця. Кідь ся ходило дуркати на двері деякых урядів у Братіславі, ходило ся там з тым, же у Свіднику мають Русины зозберану свою културну дідовизну, но в тім місті, і в тім музею, ся заставив час в році 1989, і тота дідовизна, і тот музей іщі все не належать тым, котрым бы мали. Но взяти собі на одповідность то, же з україньского музею буде музей русиньскый, то бы сьме хотіли од Братіславы дакус вельо. І так пришло рішіня. Зохабте музей у Свіднику музейом, і вы дістанете свій. Дістали сьме. На зачатку без будовы, без збірок, дістали сьме властно інштітуцію на папери, з котров сьме мали быти спокійны як з вырішіньом нашого проблему. Такым - шаламуньскым. За десять років уж музей не є лем на папери, мать свою будову (котра, кідь буде Братіслава щіра, може до року 2035 буде в такім стані, жебы быти музейом), музей вже реално має і дашто зозберане, реґуларно робить свої події. Мож бы ся было тішыти. А нелем тішыти, людям, котры приложыли руку ку ділу, і подяковати. Но зістав нам основный проблем. Нашым музейом нам не можуть ани в Свіднику, ани в Братіславі закрыти очі, жебы сьме не виділи, же величезне наше богатство є дотеперь в не нашім музею, є презентоване як не наше богатство. Дякуєме, панове в Братіславі, за наш музей, дякуєме і за будову. Кідь уж сьте нам єй дали, звертаме вашу увагу, же є дость велика на то, жебы до ньой пришли і нашы збіркы. Аж потім буде проблем нашого музейництва досправды порішеный. Мам надію, же вам на то не треба далшых десять років... ■

Н а род н ы  нови н к ы

с. 1 ◢

ку зачав од року уменю, к умелецькому переносу значіня 2016 приготовляти і камуфлованому выражіню свого внудокторанд ІРЯК, абсолвент штудійного трішнього росположіня. Друге місце обпроґраму русиньскый язык і література садила Людмила Шандалова, писателька, в комбінації із словацькым языком і котра на русиньскій літературній сцені літературов, котрый ся замірює на руне є аж так довго, но наперек тому єй синьску літературу по році 1989 – Мґр. творчость приносить новый вітор до руМихал Павліч. синьской літературы. За свою творчость В тім річнику брало участь девять в книжці про діти Подьте дїти, што вам авторів, но дакотры послали ай по два повім..., была в році 2014 оцінена Прежанры, также порота посуджовала доміов за русиньску літературу, котру удівєдна 13 літературных творів. Опроти лює Карпаторусиньскый научный центер минулому року мож зазначіти підвышене в США. До Літературного конкурзу Марії чісло новых, зачінаючіх авторів опроти ◥◥ Людмила Шандало- Мальцовской того року післала оріґіналуже знамым і остріляным писателям. ва скінчіла в конкурзі ну любовну і природну ліріку. Скушеным авторам як суть Юрко Ха- друга. На першім місці ся умістнив скушеный ритун або Штефан Сухый в тім році русиньскый писатель Штефан Сухый, секундовали новы мена, такы як Докотрый до конкурзу загнав гнедь три мініка Новотна, котра є в сучасности літературны жанры – лірічны творы, штудентков русиньского языка в комепічны творы і драматічну інсценацію. бінації з російскым языком, і Даньєла Жюрі але найвеце заінтересовала його Капральова, кураторка сниньского кадрама Мадрячка, котра зображує остатштеля, в русиньскім контексті знама ній труц хлопа, што по роках неспокійяк вытварничка і любителька уменя. ного манжелства рішыв ся зохабити свою Потішуючов была тыж жанрова розжену і жыти свій жывот слободні, подля маїтость, котра ся опроти минулому себе, в старобінцю. Но минулость собі го року росшырила о драматічну творнайде і там. чость. Конкурзу але ясно доміновала Літературный конкурз Марії Мальліріка, точніше рефлексівна, природна, цовской того току мож оцінити як любовна, а таксамо поезія про діти. З ◥◥ Даньєла Капральова успішный. Віриме, же орґанізованя такокуртов прозов пробовала щастя Домі- того року дебутовала. го проєкту може повзбудити новых автоніка Новотна з трьома авторьскыма рів, котрых творы вышли на світло приповідками звязаныма єднов централнов персонов. першыраз, не давати свою творчость лем десь до Выголошіня выслідків конкурзу проходило кінцьом шуфладкы, бо суть то творы інтересны, писаны од децембра в просторах Бібліотекы карпаторусиністікы сердця і про русиньску літературу цінны. Прото собі на Інштітуті русиньского языка і културы. Позваня заслужать, жебы їх чітала публіка, мінімално посередприяли дакотры авторы, што ся запоїли до конкурзу, ництвом літературной прилогы часопису Русин, найале і штуденты інштітуту. Выголошіню выслідків пе- старшого новодобого русиньского періодіка, котре редходило публічне чітаня укажок з творів, засланых выходить реґуларно од року 1991. до конкурзу. З потішіньом оголошаме, же на третім Дякуєме вшыткым, котры ся до конкурзу запоїли місці ся умістнила зачінаюча поетка Даньєла Капра- а віриме, же свої творы будуть посилати і до далшольова, котрой рефлексівна поезія заінтересовала по- го рочника конкурзу. Оціненым сердечно ґратулуєме роту свойов образностьов, прямостьов і одкрытостьов. і жычіме много іншпірації до далшого писаня. ■ В єй віршах мож было спостерігати авторчіне чутя к

ШТУДІЇ З КАРПАТОРУСИНІСТІКЫ 8 Як інформує на сайті Академії русиньской културы в Словеньскій републіці Кветослава Копорова із Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові, выданый быв далшый зборник Studium Carpato-Ruthenorum 2016 /Штудії з карпаторусиністікы 8, котрый шторік выходить як выступный документ научных семінарів карпаторусиністікы, якы суть од 2008-року орґанізованы русиньскым інштітутом. -пемІ зборник, котрый документує 8-ый річник семінарів, якы проходили в 2016-ім році, приносить інтересных авторів зо своїма статями. Першы дві статі суть, із першого семінара у 2016ім році, заміряны на дві сучасны женьскы русиньскы авторкы. Мґр. Івана Сливкова, ПгД., білорусістка з Інштітуту україністікы і середньоевропскых штудій Філозофічной факулты Пряшівской універзіты ся в рамках славяньскых літератур уже дакілько років занимать русиньсков літературов на Словакії, передовшыткым женьскыма авторками. На семінар собі приготовила тему, котра є рефлексійов на книжку повідань найстаршой женьской авторкы Меланії Германовой: „Дїтём про радость і поучіня“. Другым выступаючім на тім самім семінарі быв інтерный докторанд русиньского інштітуту Мґр. Міхал Павліч, котрый у презентованій статі пред-

Ч. 3 2017

ставив наймолодшу сучасну русиньску авторку Петру Семанцьову і єй дебут під назвов „Россыпаны рядкы“. Тему з історії Русинів собі приготовив на другый семінар карпаторусиністікы молодый історік з Україны – доц. ПгДр. Іґор Шніцер, к. н. з Факулты історії Ужгородьской народной універзіты. Тема была о зачатку ІІ. світовой войны і погранічной теріторії, заселеной з переважной векшыны Русинами, але тыж іншыма народами. „Автор попробовав здокументовати тзв. малу (локалну) україньско-мадярьску войну з марца 1939 і єй наслідкы на містных жытелів,“ пише Копорова. Проф. ПгДр. Йозеф Сіпко, ПгД. з Інштітуту русістікы Пряшівской універзіты выступав на третім семінарі карпаторусиністікы у 2016-ім році з темов під назвов З лінґвокултуролоґії Русинів, котра ся стала єднов із його серії лінґвокултурных штудій о одображіню языка Русинів в їх матеріалній і духовній културі. В зборнику має статю і доц. Д-р. Страшімір Мітков Цанов з Шуменьской унівезіты (Булгарія), котрый

выступив на тему малознамой особности з історії Русинів – Юлія Венеліна Ґуцу і представив його публікацію „Древние и нынешние Болгаре… “. Ньов ся по професії доктор медицины Ю. В. Ґуца записав до історії булгарьского народа як особность, котра мала великый вплив на зміцніня народной ідентіты Булгарів. З нагоды 70-ой юбілейной сезоны Театру Александра Духновіча у Пряшові выступив на семінарі карпаторусиністікы і ПгДр. Мірон Пукан, ПгД., театролоґ з Інштітуту естетікы і умелецькой културы Філозофічной факулты Пряшівской універзіты. В зборнику мож найти його статю під назвов Русиньскый професіоналный театер і його ділемы. Як остатній на семінарах карпаторусиністікы у 2016ім році выступав історік проф. Др. Павел Роберт Маґочій з Торонтьской універзіты, котрому кінцьом рока вышла велика публікація о історії Русинів од найстаршых часів. Представлена у зборнику статя ся дотулять підходу історіка к історічным фактам (або міфам?), з котрыма ся стрічать на пути у своїх баданях, і їх інтерпретація різныма авторами. Зборник обсягує і дві додатковы штудії. Мґр. Валерій Падяка, к. н. з Інштітуту русиньского языка і културы, котрый представив тему одступліня Підкарпатьской Руси Совітьскому Союзу в році 1945 як траґедію народностной меншыны підкарпатьскых Русинів. Другу додаткову статю написав Мґр. Йозеф Білскі, докторанд з Інштітуту словакістічных і медіалных штудій і дотулять ся научной конференції Дінамічны процесы в сучасній славістіці, котру орґанізовав Інштітут русиньского языка і културы кінцьом рока 2016, закінчує авторка на сайті академії. ■


Ч. 3 2017

Русиньскый інштітут на дні одкрытых дверей І тот рік Пряшівска універзіта в Пряшові приготовила подію під назвов День одкрытых дверей, котра одбыла ся 15-го фебруара 2017-го року в просторах Высокошкольского ареалу в Пряшові. Презентовало ся на події вшыткых вісем факулт універзіты а своє шатро мав і Інштітут русиньского языка і културы. Участны ся на події могли дізнати інформації о штудійных проґрамах, условіях приятя на штудії, чекали на них різны презентації і лекції. Обогачіньом проґраму было і выступліня умелецькых тілес Пряшівской універзіты в Пряшові. -пем-

Єдиный на Словакії

Інштітуція заміряна на русиністіку діє на Пряшівскій універзіті в різных формах свого існованя од 1-го септембра 1998-го року. Як Інштітут русиньского языка і културы Пряшівской універзіты пише свою історію од 1-го марца 2008-го року. Моментално належыть під Центер языків і култур народностных меншын Пряшівской універзіты. Того часу є можливе на інштітуті штудовати бакаларьскый, маґістерьскый і докторандьскый штудійны проґрамы.

Русиньскый інштітут в Пряшові є єдинов інштітуційов на Словакії, де мож штудовати русиньскый язык і културу.

Можливости штудія

В академічнім році 2017/2018 є можливе штудовати два бакаларьскы і маґістерьскы штудійны проґрамы: Учітельство русиньского языка і літературы, котре ся штудує в комбінації з далшым проґрамом, і учітельство академічных предметів. Проґрам учітельство русиньского языка і літературы в комбінації ся реалізує як міджіфакултны

Вышов співник із ЦД Зміны у выдаваню співака М. Мохнача русиньскых періодік Окрем новых книжок русиньской літературы, о котрых сьме писали в попереднім чіслі нашых новинок, вышов кінцьом минулого рока і Співник русиньскых народных співанок із ЦД під назвов Пісні мого сердця од співака Марека Мохнача. -акузУ споминанім співнику ся находить 15 русиньскых співанок із нотовым і текстовым записом. Тексты співанок суть написаны по русиньскы азбуков і латиніков. Найдеме ту такы русиньскы гімнічны співанкы як Там, де Бескіды – Карпаты, Горы нашы, У горах Карпатах, але і стародавны і знамы русиньскы співанкы – На конічку златый кантарь, Камяна, Камяна, День, день, білый день, Світь місячку і іншы русиньскы співанкы, на котры сьме дакус позабыли і котры суть близкы сердцю молодого співака Марека Мохнача. Проєкт быв підпореный Урядом влады Словацькой републікы, Проґрам култура Народностных меншын 2016. Марек Мохнач ся народив в русиньскім селі Габура на Лабірщіні. Першы контакты з фолклором мав як штудент ґімназії в Меджілабірцях, де го до фолклорного колектіву Камяна закликав єй шеф Владимір Тарча. По ґімназії выштудовав на Пряшівскій універзіті, по котрій остав без роботы. А так своїм співом помагав дома в габурьскій церькви, покы ся не дізнав о конкурзі до нашого професіоналного колектіву ПУЛС в Пряшові. Його крокы были успішны а так уж шестый рік є професіоналным співаком ПУЛС-у. Окрем того свою співацьку карьєру здоконалює на Пріватній конзерваторії в Пряшові. Як соловый співак выступав на многых русиньскых подіях – в СНМ – Музею русиньской културы в Пряшові, на різных фестівалах і іншых културных подіях русиньского характеру. ■

Актуално

iнфо РУСИН

Дорогы чітателі, як сьте могли уж в першім чіслі нашых новинок чітати, зачатком того рока настали зміны у выдаваню русиньскых періодік. Місячник Народны новинкы, на челі котрых 25 років выдаваня стояв шефредактор Александер Зозуляк, ся злучіли з двотыжденником Інфо Русин, котрый уж 14-ый рік выдавать Русиньска оброда на Словеньску. -акузЙого перше двочісло вышло кінцьом януара т. р. під заголовком НН Інфо Русин і підназвов Народны новинкы Русинів Словакії. Новинкы выходять у форматі B6 на 12-ох сторінках, двочісло на 16-ох сторінках. Їх шефредактором є Петро Медвідь. Такым способом выникли єдны русиньскы новинкы. Основательом і выдавательом Народных новинок, як першого пореволучного русиньского періодіка, была Русиньска оброда на челі із першым председом Русиньской оброды і першым председом Світового конґресу Русинів Васильом Туроком-Гетешом. Оброда їх выдавала 12 років а потім до кінця 2016-го року їх выдавательом было обчаньске здружіня Русин і Народны новинкы. В тых днях вышло і перше чісло журналу Русин. І ту настала зміна выдавателя. Із дотеперішнього выдавателя ОЗ Русин і Народны новинкы, ся выдавательом стала Академія русиньской културы в СР, яка выдаваня періодічной і неперіодічной літературы в русиньскім языку мать зафіксовене і в своїх становах. Русиньске періодікум Русин выходило з підназвов културно-хрістіаньскый часопис, котре мав од зачатку выдаваня – 26 років. Але по вынику хрістіаньского часасопису Артос, котрый выдавать обновлене Общество святого Йоана Крестителя, часопис буде выходити з підназвов одборный і літературный часопис з тым, же про літературну рубріку Поздравліня Русинів розшырюює свій обсяг на 34 стран. ■

3

штудії із акредітованыма штудійныма проґрамами Філозофічной факултры Пряшівской універзіты, Факулты гуманітных і природных наук і Факултов шпорту. На факулті гуманітных і природных наук собі штуденты в академічнім році 2017/2018 можуть выбрати до комбінації біолоґію, еколоґію, фізіку, ґеоґрафію, математіку, педаґоґіку і техніку. Філозофічна факулта дає можливость комбіновати учітельство русиньского языка і літературы із анґліцькым языком і літературов, історійов, естетіков, етічнов выховов, філозофійов, музичным уменьом, німецькым языком і літературов, російскым языком і літературов, словацькым языком і літературов, україньскым языком і літературов або выховов ку гражданьству. Факулта шпорту понукать комбінацію із тілеснов выховов а на Інштітуті мадярьского языка і културы є можливе русиньскый язык і літературу комбіновати із мадярьскым языком і літературов. Тоты, што бы мали інтерес штудовати на русиньскім інштітуті, потребують загнати офіціалный формуларь до 31-го марца 2017-го року на адресу: Prešovská univerzita v Prešove, Centrum jazykov a kultúr národnostných menšín, Ústav rusínskeho jazyka a kultúry PU, Ul. 17. novembra 15, 080 01 Prešov. ■

Закон о Фонді на підпору културы народностных меншын Рада влады Словацькой републікы про културу прияла пропозіцію Закона о Фонді на підпору културы народностных меншын. Сучасно з тым го владі СР рекомандовала на схваліня. Влада СР ся буде данов пропозіційов заподівати в тім місяці. -акЯк повів говорця міністерства културы Йозеф Беднар, Фонд на підпору културы народностных меншын бы мав частково замінити сучасну сістему, котров держава меншынову културу підпорує через дотачный проґрам Уряду влады СР. Намісто сучасной сумы 4,5 міліона евр в дотачнім проґрамі буде мати фонд на основі леґіслатівной пропозіції 8 міліонів евр із державного розрахунку. Резорт културы одгадує, же в припаді схваліня даного закона бы мало прити до креованя орґанів фонду так, жебы в другій половині рока інштітуція наформуловала першы дотачны вызвы на рік 2018. На фебруаровім (13-го фебруара 2017 р.) засіданю Рады влады про културу передав міністер културы СР Марек Мадяріч як председа Рады установлюючі декреты новым членам порадного орґану: oбласть културной дідовизны і културноoсвітнього діятельства буде заступляти Михал Купец; oбласть уміня і державный язык Франтішек Дюряч a oбласть медій, авдіовізії і авторьскы права буде заступляти Петер Дубецькый. Рада влады СР про културу є порадный, коордіначный і ініціатівный орґан влады про рішіня проблематікы повязаной із розвитком, творчостьов і підпоров културы і утриманьом културной дідовизны. Рада мать 25 членів. Їх функчный період триме штири рокы. ■


4

Інформачный сервіс

Ч. 3 2017

Н а род н ы  нови н к ы

Iнформачный сервiс – з домова i зо свiта ◼◼ Двоязычны назвы влаковых штацій на Словакії

Желізніці Словацькой републікы означать 55 желізнічных штацій на Словакії двоязычныма назвами. Вырішыло так міністерство транспорту під веджіньом Арпада Ерсека. Подля резорту транспорту ся тым кроком повнить проґрамове выголошіня влады, котре з ним рахує. Зміны ся будуть дотуляти лем желізнічных штацій, не желізнічных заставок. Інформацію о тій зміні як перша принесла телевізія TA3. Подля говоркыні резорту Кароліны Дуцкой ся тот крок дотулить штацій в селах, де ся ку народностній меншыні голосить найменше 20 % жытелів. „Буде ся то дотуляти вшыткых языків народностных меншын,“aвiзoвaлa. Єдна желізнічна штація так дістане назву і в русиньскім языку (позн. ред.: Меджілабірці). Miнiстерство подля Дуцкой заведжіня двоязычных табел бере як позітівный крок у підпорі нажываня жытелів на народностно змішаных теріторіях Словакії, і як службу про ліпше взаємне дорозуміваня ці орьєнтацію путуючіх. „Желізніці Словацькой републікы ся актуално готують на реалізацію того кроку іщі почас року 2017, причім проходить містне зіщованя, на яке конкретне місце фасады штації і якым технічным способом буде напис уміщеный,“ доповнила Дуцка. Аж по скінчіню того процесу буде подля ньой мож становити конкретны вытраты на заведжіня того кроку. По новому наприклад желізнічній штації в Гурбанові прибуде і назва Ógyalla, Шагы дістануть названя Ipolyság a Штурово ся означіть і як Párkány. | TASR |

◼◼ День памяти Антонія Годинкы в Будапешті

11-го фебруара 2017 р. в Мадярьску, в головнім місті Будапешт, Русины праздновали День памяти Антонія Годинкы. Подію шторік орґанізує Вседржавноє Русинськоє Самосправованя. Проґрам святкованя зачав панахідов коло гробу вызначного русиньского академіка, котрый походив із днешньой Словакії – зо села Ладомирів. По панахіді проґрам продовжовав в Културнім домі в районі Зуґло в Будапешті. Як каждый рік, і теперь в рамках святкованя была торжественно вручена Премія Антонія Годинкы. На святочнім проґрамі выступило і дуо Червена Ружа з Підкарпатя, котре творять Ольга Прокоп і Лілія Немеш. Як раз Ольга Прокоп была єдным із тогорічных лавреатів споминаной нагороды. Премію того року дістала і редакція місячника Народны новинкы, котры были першыма новинками Русинів в Чехословакії, пізніше на Словакії. Выходили од 21-го авґуста 1991-го року до децембра 2016-го року. Од зачатку 2017-го року ся злучіли з новинками Інфо Русин, котры мають за собов 13 років выдаваня. Русины на Словакії тым чіном од року 2017 мають єдны злучены новинкы, котры выходжають під назвов НН інфо Русин – Народны новинкы Русинів Словакії. Цілых 25 років выдаваня Народных новинок быв їх шефредактором Александер Зозуляк. Тот од того року зістав уж лем шефредактором часопису Русин, котрого перше чісло вышло іщі в році 1990. Антоній Годинка быв вызначный славіста, історік, академік Мадярьской академії наук, ректор Печской універзіты і честный председа Підкарпатьского общества наук. Народив ся 7-го фебруара 1864 року в селі Ладомирів на Пряшівскій Руси. Умер 15-го юла 1946-го року в Будапешті. | -пм- |

◼◼ Ядран під Татрами

В Кежмарку бы на ярь мали зачати з будованьом містьского купалиска. Подля пріматора Яна Ференчака бы ся в його басейнах Кежмарчане могли купати уж того літа, причім наповнены бы мали быти соленов морьсков водов. „В Кежмарку буде малый Ядран.

Выбудуєме купалиско, котре буде сповняти ґіґєнічны пожадавкы, причім дезінфекцію будеме реалізовати не на базі хлору, але будеме хосновати сіль, бо то є природна антібактеріална матерія,“ увів пріматор. Реалізація проєкту представлять ціну коло 575 тісяч евр. Позітівом подля Ференчака є тото, же солена вода обсягує вшыткы стоповы елементы, котры мать море. „І на нашій теріторії было в минулости море, тым же ся двигли земны верьствы, море ся пересунуло інде, но під земльов, не лем на Словакії, маме сіль, котра є остатком бывшого моря,“ повів. Притім указав на єствованя сольных бань в околіці, a тo в Пряшові, польскых бань Велічка і Бохня. Но додавателів морьской соли про купалиско затля Кежмарок не мать, планує їх глядати. „Істо будеме хотіти морьску сіль. Дасть ся то робити двома способами, выужыти сіль з бані, но знам, же і приморьскы країны таку сіль вырабляють. В ареалі кежмарьского купалиска будуть два басейны, великый і дітьскый, шатня, технічне выбавліня, спевнены і травнаты плохы, буфет і под. „Будуєме низкорозрахункове купалиско, не будеме нукати атракції і тобоґаны, але скорше на пережываня вольного часу про Кажмарчанів, жебы ту могли прийти зашпортовати і собі оддыхнути,“ высвітлив Ференчак, котрый додав, же місто планує утримати і приятельне вступне про домашніх жытелів, жебы могли хосновати купалиско через вакації головно діти і родины. В сучасности выберають додавателя на реалізацію ставбы. Кежмарьске купалиско буде выбудоване на уліці Біла вода, a тo нa місці колишнього купалиска, котре было заперте перед веце як десять роками. | Korzár |

◼◼ Проєкты на росшыріня школок

59 проєктовых замірів на звышіня капаціты і зліпшіня інфраштруктуры матерьскых школ мать Пряшівскый самосправный край. То є найвеце в рамках цілой Словакії. Жадателі, котры превкажуть потребу росшыріня капаціты школок, можуть дотації выужыти на выбудованя новых обєктів матерьскых школ ці росшырити уж єствуючі обєкты. На проєкты росшыріня капаціты школок в цілім краю без крайского міста Пряшів є выділено скоро 16 міліонів евр. Вызва на предкладаня жадости о дотації є выголошена і отворена, першый термін є становленый на 31-ый марец. В припаді невычерьпаня алокації ся планує далшый термін, котрый є становленый на 30-го юна т.р. | -ред- |

◼◼ Навщівы штатістіків

В девятьох містах і єденадцятьох селах Пряшівского краю од фебруара до кінця апріля Штатістічный уряд СР робить перегляд о складі і приймах. Выбраны родины навщівить робітник, котрый зіщує потребны даны. У тім році в рамках Пряшівского краю были нагодно выбраны міста Бардейов, Гуменне, Левоча, Попрад, Пряшів, Липяны, Снина, Стара Любовня і Свідник. Штатістіци навщівлять і жытелів дакотрых сел, меджі нима і русиньскы села як Стриговець в Сниньскім окресі ці Якубяны в Старолюбовняньскім окресі. Зіщують ся даны о складі родины і одношіня меджі єй членами, заробкы і повинны поплаткы з приймів. На Словакії было на зіщованя про рік 2017 выбраных веце як 150 сел і высше 2 100 родин. Выбраны родины в даных містах і селах навщівить робітник повіреный функційов звідателя, котрый є повинный превказати ся окремым повіріньом. Люди суть повинны дати інформації, причім за охрану особных інформацій одповідать Штатістічный уряд СР. Выслідкы ся выужыють на забезпечіня потреб інформачной сістемы ШУ СР, пожадавок міністерств і штатных орґанізацій, oкремо на заміры посуджованя управ сум жывотного мініма. | Korzár |

◼◼ Дарці крови і в каштелю

Теріторіалный сполок Словеньского червеного хреста в Гуменнім надвязав про 22-ый річник Валентиньской капкы крови сполупрацу з Вігорлатьскым музейом. Даровати кров так можуть прийти Гуменчане і до історічного обєкту ренесанчного каштеля. Тот отворив про дарців свої просторы на єдноденный мобілный одбер крови 14-го фебруара в часі од 7-ой до півєденадцятой годины. Про вшыткых добровольных дарців музей приготовив вынятковый проґрам і вольну вступенку на навщіву вшыткых експозіцій, выстав і подій в рамках майового цілоденного проґраму Меджінародного дня музеїв у Вігорлатьскім музею. | HE 24 |

◼◼ Дома за морьом

Таку назву мать выстава з фонду Державной научной бібліотекы (ДНБ) в Кошыцях, котру одкрыли зачатком фебруара і навщівници єй можуть видіти до 22-го марца того року. Выставу творять документы із книжкового фонду і журналів кошыцькой ДНБ, котры вышли на Словакії і в Споєных штатах Америкы, як і бібліоґрафічны гесла з датабазы Реґіоналны особности выходной Словакії. Выстава є заміряна на вызначных людей, котры ся народили на выходній Словакії і котры нашли свою нову домовину в США і вызначных америцькых родаків, якых коріня сягать на выход нашой републікы. Teкстовый матеріал документує еміґрацію з выходной Словакії до США хронолоґічно в дакількох часовых періодах - мaсова еміґрація з років 1867-1921, кідь біда, голод і тяжка соціална сітуація на Словакії выганяли людей за море. В Aмериці, де одышли многы люди за щастьом ці добрым заробком, їх поспромыкали міліоновы міста і ґіґантічны фабрикы дінамічно ся розвиваючой великой державы. Жытелі з выходной Словакії собі вытворили першы колонії в місцях, де были бані і желізный промысел. Першы центры выникали в державах Ню Йорк, Ню Джерзі, Oгайо, у выходній Пенсілванії, в Іліноіс, Конектікаті, aлe і інде. Словацькы приселенці ся не думали усалашыти навсе, хотіли собі лем заробити пінязі і вернути ся домів. Спочатку ся і досправды вертало на Словакію 75-80%. Краяньскы сполкы, котры выникали коло парохіялных осад на підпору словацькых переселенців, были вєдно із парохіями ядром, коло котрого ся зачав розвивати културный жывот краянів: oд забав, шпорту, по орґанізоване будованя церькви і школы, но не забывали і на свою родну отчізну. Пережывали з ньов страсти і намагали ся помочі. Aкцептовали чехо-словацьку єдноту як основу на выбудованя країны повноправных народів приятьом Клівлендьского договору в октобрі 1915-го року. Немале значіня їх помочі было в чехословацькім одбою в часі 1-ой світовой войны і коло повойнового упорядкованя Словакії. Свій погляд декларовали в тзв. Піттсбурьскім договорі з мая 1918-ім році. Причініньом америцько-словацькых сполків і духовных центрів діставали ся із Словакії до Aмерикы новы приселенці політічной еміґрації в роках 1938/1939, пo другій світовій войні в 1945-ім році, o дашто пізніше в 1948-ім році і по новембрі в році 1968. Незналость языка їх гнала до твердой роботы, но поступно ся дістали і на высшы місця, як учітелі, універзітны професоры, лікарі, фаховы робітници в области наукы і технікы. Меджі выставленыма документами не хыблять і мена такых славных Русинів, як краль поп-арту Анді Варгола, котрого родічі одышли до Америкы із русиньского села Микова ці славный вояк Михал Стренк, котрый як 6-річный одышов з родічами до Америкы з русиньского села Орябина. | -ак- |

◼◼ Вытварный спектрум 2017

Піддукляньскый освітній центер у Свіднику готує выставу непрофесіоналной творчости Вытварный спек-


Ч. 3 2017 трум 2017. То є цілодержавне змаганя про молодеж од 15 років і дорослых, котре не є тематічно і жанрово огранічене. Посланьом той події є заохотити і підпорити область непрофесіоналной творчости на Словакії в цілій жанровій розмаїтости і дати простор на презентацію і конфронтацію выслідків в реґіоналнім і цілоштатнім контексті. Вытварны роботы треба доручіти до Піддукляньского освітнього центра у Свіднику до 15-го фебруара того року. Конкретнішы інформації о змаганю найдете на порталі центра. | Podduklianske novinky |

◼◼ Снині уділіли ціну – Печать Розвитку сел і міст

Снину оцінили як місто із стабілным розвитком. Iнформовала о тім говоркыня радніці Eва Мігалікова. Минулого року проходило оціньованя сел і міст з погляду потенціалу їх розвитку. Oціньованых было вшыткых 2 926 сел і міст на Словакії. Оціньованя было заміряне на фінанчну і маєткову область а выслідкы были порівнаны з выслідками окресу і краю. Аналіза превказала, же 30,2 процент сел і міст уж довго выказує потенціал про розвиток самосправы. Оціненым селам і містам была в інформачнім сістемі уділена Печать Розвитку сел і міст. Тото мотівуюче оцініня здобыло і місто Снина. | -р- |

◼◼ Гуменне мать нове лоґо на 700-ый юбілей

Місто Гуменне представило нове лоґо шпеціално вытворене на святкованя 700-ой річніці першого писемного документу о місті. Тото ся буде вжывати лем почас тогорічных ослав. Його основу творить синя фарба, котра одповідать фарбі ербу міста. „Навысше є до синього позадя аплікованый златый лев, котрый представлять хранителя міста,“ высвітлила Михаела Доханова з пресового реферату радніці. Лев быв подля єй слов основным атрібутом ербу роду Друґетовців, котры даколи жыли в містнім каштелю і як соха все скрашлює вступны браны до ареалу той домінанты. „Його профіл в лоґу ся звольна мінить до чісла 700, котре є одказом на першый писемный документ,“ приближыла з тым, же окрем того лев триме златый ключ як назнак отворености міста про вшыткых. Лоґо про Гуменне вытворив умелець походжаючій з партнерьского хорватьского міста Шыбеник Звонімір Віла. Його коріня сягать на выходну Словакію, в минулім році быв собі місто попозерати. „На основі множества візуалів, котры го в Гуменнім очаровали, вытворив тото репрезентачне лоґо,“ прозрадила пріматорка Яна Вальова. З лоґом планують співпрацовати і при творіню знамкы, кресеб і рытин, котрыма ся прославив не лем у своїй країні. Oславы 700-го юбілею Гуменного ся зачали репрезентачным і харітатівным балом, продовжовати будуть почас цілого рока супроводныма подіями. Кулміновати будуть в септембрі вєдно із святочным одкрытьом нового фотбалового штадіона. | TASR |

◼◼ Гірьскы захранці в Збою

У селі Збой єствує од зачатку рока центер Гірьской захранной службы (ГЗС), де робить 5 захранців. Ій задачов суть головно захранны роботы, но к діспозіції будуть мати інформації о сітуації на турістічных пішниках, котры будуть такой управовати і будуть подавати і здравотну старостливость. Iнформовав Iван Крайчір, директор Oбластного центра ГЗС Словацькый рай – Буківскы верьхы, під котры адміністратівно належыть збойскый центер. Захранці будуть мати на старости службу на теріторії, котра мать коло 30 000 гектарів, але можуть быти закликаны і до іншой области. Членове центра ся мінять так, же в поготовости є шофер і захранця. В припаді потребы ся турісты все докличуть на їх служобный телефон. Радять людям, жебы контактовали Oперачный центер ГЗС на чісло 18 300, котре автоматічно інформує конкретный центер. Выбер захранців ся складать з

iнфо РУСИН веце факторів. Подля Крайчіра є то головно кондіція і технічне приготовліня, aлe і зналости з леґіслатівы. В припаді членів ГЗС мусить іти о шпортовців, котры докажуть нелем ходити по горах, ліжовати і познати інформації з турістікы. „Taм, дe турісты кінчать, гірьска захранна служба зачінать,“ спомянув директор з тым, же тому мусить быти одповідна і рівень фізічной способности гірьскых захранців. Членове центра в Збою мають основны зналости із захранной роботы, в освіті будуть дале продовжовати. Мають к діспозіції теренне авто, сніжный скутер і потребный матеріал на захрану. Як інформовав говорця міністерства внутрішніх діл Петар Лазаров, на ход і платы потребують коло 6 500 eвр. | TASR |

◼◼ Пряшівчане можуть жадати дотації на културу, шпорт і соціалну область

Місто Пряшів опубліковало вызву о приділіня дотацій на асктівности в културній, шпортовій і соціалній области. Потребны формулары ся дадуть стягнути з вебсайту міста. Iнформовала говоркыня пряшівской радніці Вероніка Кметоні Ґаздова. „В згоді із наряджіньом місто Пряшів із свого розрахунку приділить дотації на підпору діятельства і актівности в обласстях културы, соціалній области і шпорту. Жадости о дотації про кажду область ся можуть подавати на споминаных формуларах до 31-го марца,“ увела говоркыня. На одділіню културы місто підпорить лем події, котры їх орґанізаторы будуть реалізовати на теріторії Пряшова. В соціалній области приділить дотації на асктівности заміряны лем на соціалну поміч, підпору здравя і акції саоціалного контакту. Підпорены будуть шпортовы клубы і шпортовы акції. Пряшівска радніця із тогорічного розрахунку выділила і посланці схвалили на шпорт 300 000 eвр, нa културу 40 000 eвр і соціалну область 35 000 eвр. Тота сума є о овельо высша як в минулых роках. | Korzár |

◼◼ І мініекспозіція церьковок в Улічу, деревяный медвідь в Осаднім...

Реґіоналный продукт є назва інтересной пропаґачной документації, котру з фінанчнов підпоров міністерства транспорту выдала Реґіонална розвойова аґентура в Гуменнім. Обсягує брожуру і фотоґрафії, котры мапують окресы Гуменне, Снина і Меджілабірці. Iде о двоязычну словацько-анґліцьку верзію, котрой цільом є презентовати домашнім і загранічным навщівникам турістічно атрактівны природны і културны привілеґії реґіону. Окрем знамых памяток хоче аґентура указати і тоты, котры не суть аж так знамы, як наприклад соха князя Лаборця на габурьскім хотарю в окресі Меджілабірці, Ґалерію під мостом в Гуменнім, мініекспозіцію деревяных церьковок в селі Уліч у Сниньскім окресі, природну резервацію Гостовіцькы лукы ці соху стоячохо медвідя – як русиньскый сімбол в селі Осадне. Меджілабірьскый окрес нукать і Лупківскый перевал, коло Красного броду найдуть турісты такзваный Чортів камінь, в Калинові памятник вызволіня і многы іншы інтересны місця. Хто бы мав інтерес о споминану документацію, може єй дістати в канцеларії гуменьской Реґіоналной розвойовой аґентуры – інформує єй директор Петер Пихоньскый. | HE 24 |

◼◼ Оправы перед штаційов в Пряшові

Місто Пряшів планує управити цілый простор перед штаційов на Масаріковій уліці. На модернізацію і реконштрукцію переступного узла, котрый загортать простор желізнічной і автобусовой штації, але і заставок Містьского громадного транспорту хоче выужыти европскы фонды. Проєкт за высше 2 міліоны евр залучіли пряшівскы посланці меджі 10 проєктів, котры ся будуть уходжати o фінанції з Інтеґрованого

Інформачный сервіс

5

реґіоналного oперачного проґраму. В рамках перебудовы бы ся мали оправити просторы в підході, де бы мали прибыти безбарьєровы рампы, ескалаторы і вытягы. | -ред- |

◼◼ 20 свадьб в Чірчу

В селі Чірч в окресі Стара Любовня мають неувірительный рік, староста села Михал Дідик іщі нич таке - таку кількость весіль не зажыв. Весільный шлюб собі перед олтарьом буде обіцяти вєдно 20 парів. Село Чірч мать коло 1300 жытелів вызерать то так, як кебы понад валалом політовав Aмор і выстрільовав свої стрілы. Подля домашніх жытелів за рекорднов кількостьов весіль треба глядати дашто інше. „Каждый собі плановав рік допереду. Найменше рік допереду то мусите плановати, кідь хочете гудьбу, кідь хочете салу, гостину і вшытко собі повыбавляти і вшытко мати так тіп-топ,“ повіла невіста Iвaнa Ґeрнатова. А што хоче новоманжелам завінчовати староста Чірча? До рока і до дня потомка. „Двадцять весіль і двадцять приростків, можуть быти і двойнята,“ повів в телевізнім высыланю Михал Дідик. | -ак- |

◼◼ З Прагы цілый день по руськы

Aмерицька розгласова штація Радіо Слободна Европа у Празі зачала цілоденне высыланя в руськім языку, котре мать по руськы говорячім слухачам понукнути алтернатіву руськов державов контрольованых медіям. Аґентурі Ройтерс то повів выконный редактор радіа Кенан Алієв. Высыланя назване „Настоящее время“ – по нашому - Днешній або сучасный час мать коло стовкы редакторів і справодайців. Окрем того высылать діскузії і документарны проґрамы. Сіґнал ся шырить сателітом і на діґіталных платформах. | -ак- |

◼◼ Досліджіня на словацько-україньскій граніці

Выскумны робітници Пряшівской універзіты (ПУ) здобыли на досліджованя фінанції з Норьского фінанчного механізму в сумі веце як 139 тісяч евр. Робітници Пряшівской універзіты аналізують выбраны части жывотного оточіня на словацько-україньскій граніці. Теренне досліджіня ся реалізує на теріторії окресів Михалівці, Собранці і Требішов. На теріторії Україны то будуть районы Ужгородьскый, Перечіньскый і Великоберезняньскый. Аналізує ся вода, земля і воздух. На проєкті окрем ПУ, як головного рішітеля проєкту, партіціпує партнер із Норвеґії, але і два субєкты з Україны. Досліджіня на словацькім боці граніці забезпечує колектів, котрый творить веце катедер Факулты манажменту, головно з катедры манажменту і катедры енвіроменталного манажменту, де будуть сучасно розроблены выслідкы аналіз із терену. Теріторія словацько-україньской граніці ся вызначує многыма шпеціфіками в природно-кліматічній, културній ці господарьскій области. Історічна перевязаность теріторій злучена з низков языковов і културнов барьєров вытварять простор на ефектівну сполупрацу в сполочнім розвитку. Проєкт ся реалізує од септембра минулого року, першы выслідкы бы мали быти знамы уж в першім кварталі того року. | TASR |

◼◼ Засіданя комісії

В днях 21-го і 22-го фебруара т. р. ся одбуде засіданя комісії на оціньованя жадостей о дотації в проґрамі уряду влады СР - Култура народностных меншын 2017. Засіданя комісії про посуджованя проєктів предложеных на підпору русиньской народностной меншыны ся зачне 21-го фебруара 2017 о 9.00 год. в історічнім будинку Уряду влады СР. | -ак- |


6

Наша тема

Н а род н ы  нови н к ы

Ч. 3 2017

ЧОГО І ЯК СЬМЕ ПРИШЛИ О ПІДКАРПАТЯ Чого ся Чехословакія зрекла Підкарпатьской Руси?

Є добрі знано, же почас І. світовой войны чеськы і словацькы представителі в екзілі - Томаш Ґарік Масарік, Едвард Бенеш і Мілан Растіслав Штефанік, котры задумовали вытворити нову державу, Чехословакію, не плановали до їй граніць загорнути карпатьскых Русинів. Їх погляд на тоту справу зачав ся мінити аж кінцьом 1918-го року, коли на апел америцького презідента Вудрова Вілсона запропоновав русиньскоамерицькый діятель Ґріґорій Жатковіч Масарікови можливость, же Угрорусины (карпатьскы Русины жыючі в Угорьску) могли бы ся стати частьов Чехословакії. Павел Роберт Маґочій, Канада Чехословацькы представителі таку можливость спринимали в контексті міджінародной безпечности новой державы. Про них было „малоруське“ жытельство Карпатьской Руси, подобно як проблем Малоросії і Україны обще, частьов шыршого вопросу дотуляючого ся будучности Росії. На Масарікове скламаня Чехы і Словаци, котры были знаны своїма проросійскыма чутями, очековали, же по тріумфі царьской імперії во войнi „выникне велика Славняньска імперія і дрібны славяньскы народы будуть злучены із Російов“, дашто як „плантерна сістема, в котрій планеты - славяньскы народы, будуть обіговати коло російского сонця“. Зато не є несподіваньом, же множество чеськых і словацькых ведучіх особностей бы ся чуло найпевніше, кідь бы їх нова країна вытворила близке споїня із повойновов російсков державов, котра бы, покля бы то было можливе, мала быти не большевіцька. Наконець в Росії в роках 1918 аж 1920 запановала гражданьска война і анархія, што з ефектівностьов заставило вшыткы політічны звязкы із Выходом - холем на тоту добу. Значіть, што ся мало зробити з русиньскоамерицьков пожадавков, із підпоров на найвысшім рівні влады Споєных штатів, жебы ся Карпатьска Русь (мінімално на юг од Карпат) стала частьов Чехословакії? Вже на зачатку рока 1919 чехословацькы выїднавателі на Парізькій мірній конференції під веджіньом міністра загранічных діл Едварда Бенеша пересвідчіли самы себе, як і міджінародных творителів міру в Паріжі, же приятя карпатьскых Русинів і їх отцюзнины до Чехословакії буде найліпшым рішіньом нелем про выходославяньске жытельство того реґіону (котре было по столітя „утисковане Угорьском“), але і про безпечность країны. Тото суть слова єдного із чеськых політічных справодайців, котрый собі пізніше встановив

◥◥ Першый ґубернатор Підкарпатьской Руси - Ґріґорій Жатковіч, вєдно із велительом земского велительства на Підкарпатю ґенералом Парісом.

◥◥ Мапа 1. Чехословацькой републікы реторічный вопрос і собі на нього і одповів: „Чого мали Масарік і Бенеш інтерес о приєднаня автономной Підкарпатьской Руси ку Чехословакії? Про славяньску сентіменталность? В жаднім припаді. Про економічны выгоды? Істо ніт. Головным арґументом были воєньскополітічны інтересы.“ Хоць є правдов, же в 30-ых роках 20-го столітя чехословацькый міністер загранічных діл Едвард Бенеш, котрый ся штохвіля мав стати презідентом, бісідовав о утриманю Підкарпатьской Руси „почас слідуючого столітя“, його выражіня было скоріше лем себе посмілюючов реторічнов пробов як оддзеркаліньом стратеґічно звучаючого штатника. В тім часі векшына Чехів і Словаків, котры важно роздумовали о своїй країні, была согласна із єдным із головных фаховців на Підкарпатьску Русь, Карлом Кадлецом, котрый вже в році 1920 написав: „... мы лем тримателі загранічного вкладу (Підкарпатьской Руси), котрого ся єдного дня будеме мусити зречі.“ Но зречі ся Підкарпатьской Руси на благо кого? Той єдной загранічной силы, до котрой чехословацькы лідры од періоду І. світовой войны вкладали свої надії - Росії? Покля придуть 30ты рокы 20-го столітя, область Росії ся, правда, стабілізує, і кідь то буде в подобі Совітьского союзу під веджіньом діктаторьского большевіцького вождя Йосипа Вісаріоновіча Сталіна. Но про маленьку Чехословакію, в тім часі огрожену із западу далшым діктатором, Адолфом Гітлером із націстічного Німецька, і протиходныма сусідами зо северу і югу, Польщов і Мадярьском, ся російскый выход видів знова єдинов спасов. Зато не є несподіваньом, же зачатком октобра 1939-го року, коли вже Чехословакія не існовала, і по тім, што совітьска армія заатаковала Польщу, Едвард Бенеш - втогдышній презідент в екзілі, інформовав совітьского посла в Лондоні, же по войні „ся мусиме (обновлена Чехословакія) стати прямыма (теріторіялныма) сусідами Совітьского союзу. То єдна із справ, котру сьме ся научіли коло Мніхова. О вопросі Підкарпать-

ской Руси ся довєдна доїднаме о дашто пізніше і бізовно досягнеме взаємне приятельске рішіня.“ Бенеш, травматізованый Мніховскым договором із септембра 1938-го року і зрадов Чехословакії із боку його западных споєнців, Великобрітанії і Франції, быв приготовленый не огрозити будучі чехословацько-совітьскы односины. Почас войновых років быв пересвідченый о тім, же Підкарпатьска Русь буде частьов обновленой Чехословакії і буде мати сполочну граніцю зо своїм совітьскым споєнцьом, котрый міджітым знова приєднать выходну Галич до совітьской Україны. Тоты предпоклады были явны зо вшыткых Бенешовых розговорів зо совітьскыма функціонарями. Зато про нього было величезным несподіваньом, кідь ся кінцьом 1944-го рока погляд Совітьского союзу змінив. Бенеш не быв скламаный зато, же його країна прийде о Підкарпатьску Русь, але зато, же учув непочлиивость односно нього самого, же му то не повіли вже скоріше: „Кідь (Совіты) хотіли Підкарпатьску Русь,“ поскаржыв ся Бенеш своїй особній секретарьці, „мали мі то повісти. Я бы-м ниґда не зохабив Підкарпатьску Русь на шкоду нашого російского приятельства.“ Зато не є несподіваньом, же в Москві по діскузії со совітьскым Міністерством загранічных діл Бенеш без проблемів быв согласный із проґрамом заснованым на салідуючім зрозумліню дій, котры ся одбыли двадцятьпять років передтым на кінцю І. світовой войны: кідьже „Карпатьска Україна была практічно одділена (Галичінов під польсков надвладов) од совітьской Україны, (і) жебы не припала Мадяьрску, было потрібне приєднати єй до Чехословакії. Но Прага брала приєднаня Карпатьской Україны ку Чехословакії за якыйсь мандат і не брала вопрос приєднаня Карпатьской Україны за дефінітівно вырішеный. (...) Презідент (Чехословакії) не мать право о тім вырішыти сам. Не маме страх, жебы быв чехословацькый народ проти одступліня Карпатьской Україны“.


Ч. 3 2017

iнфо РУСИН

Наша тема

7

Од той добы історіци намаци приказ, жебы зозберали гали ся пояснити, чого Чехослопідписы за выголошіня. За вакія пришла о Підкарпатьску совітьскыма жрідлами зозберало Русь і здобыв єй Совітьскый союз. ся 250 000 підписів, што є кільБыло то зато, бо Сталін і кость представлююча 50 процент совітьскы функціонарі не были дорослого жытельства того рев їднаню із Бенешом почас войны ґіону. Таке чісло є можливе, кідь щіры? Або зато, же Першый конвозьмеме до увагы, як ся підписы ґрес народных комітетів у Мукапримушовали, ці уж вымаганьом, чові в новембрі 1944-го року быв або звойованьом. „Підпиш і діслем театром і резултатом натистанеш полотно на облечіня,“ або ку совітьской безпечностной іщі ліпше, „Підпиш і дістанеш службы на містных жытелів при землю.“ Дакотры підписали вежадости о „зновузъєдиніня з цераз - на уліці, у публічных буненьков Українов“? Або може динках, на сходзі і под. Докінця зато, же неволеный провізорьный примусили підписати ся і діти з парламент в Празі робив проти основных школ. Тот документ пак волі народа, кідь схвалив ◥◥ Першорепубліковы грошы мали і „руськы“ написы. Стокоруна в став ся якымсь конштітучным чехословацько-совітьскый дого- авторстві знамого вытварника Алфонса Мухы. а к т о м, п о т в е рд ж у ю ч і м вор о одлучіню із юнія 1945-го зновузъєдиніня Закарпатьской жытелів Підкарпатьской Руси є дотеперь року? Україны з Українов. Текст быв Най бы сьме уж віровали будькотрому оправ- спорным ворпосом. Тото выголошіня зо жадос- розпосланый шыроко-далеко в тісячах копій, даню за чіны Чехословакії, фактом зіставать, тьов о „зновузъєдиніня Закарпатьской Україны розвішаный на публічных місцях, цітованый коло же в 1-ій половині 20-го столітя векшына зо совітьсков Українов“ совітьскы і несовітьскы многых нагод і наконець ся став текстом, на чехословацькых політіків свідомо ці несвідомо історіци (і од року 1991 і незалежна україньска котрый мусили функціонарі присігати свою віусудила, же Підкарпатьска Русь ся мусить ско- держава) од той добы означовали за правоплатный рность новому режіму. ріше або пізніше вернути там, де (як усудили) документ. Його платность ся основать на якбы належыть - значіть на выход, ці уж до Росії, хотіню містного жытельства опустити Чехосло- Часы тоталіты Україны, або - што наконець і стало ся, до „Ро- вакію i вернути ся на груди „ненькы Україны“. Іщі (позначка редакції) дня 5-го новембра Слідуючі позначкы походжають од Василя 1944-го року (в рамках приготовлінь на совітьсійов“ рядженой совітьской Україны. Іншак повіджено, без огляду на міджінародну сітуацію Маркуса, котрый быв делеґатом на конґресі в ску владу) прияв містьскый выбор Ужгорода на кінці ІІ. світовой войны Чехы (а уж нияк Сло- році 1944, значіть і очітым свідком. Дакілько московскый час (о дві годины скорішый як ваци) не мали політічну ці моралну волю жада- місяців по конґресі втік Маркус зо совітьского середньоевропскый час). Тот помыселно ти, жебы ся договоры із войнового періоду до- Закарпатя і наконець еміґровав до Споєных шта- нешкодный чін мав важный досяг на звычайный тримали і Підкарпатьска Русь зістала частьов тів, де собі выбудовав учтигодну карьєру як жывот векшыны жытельства Підкарпатьской професор політічных наук. Хоць значно підтри- Руси / Закарпатя, як собі споминать Маґдалена обновленой чехословацькой державы. Може як раз про тоту глубоко закорінену мовав україньску народну думку і „історічну Лавринцьова, в тім часі мала дівочка Василя позіцію много слідуючіх общіх описів і діскузій справедливість“ приєднаня области ку українь- Зозуляка (котрый ся і з родинов вернув до Чео міджівойновій Чехословакії, ці уж їх писали скій (і кідь совітьскій) державі, но наперек тому хословакії, де ся став знамым україньскым пичеськы або загранічны фаховці, давать лем мало дає найобєктівнішый опис подій, котры одогра- сательом і обчаньскым актівістом). Словами доінформацій о Підкарпатьскій Руси і карпатьскых ли ся почас згромаджіня в Мукачові і курто по рослой Маґдалены: Русинах або ся в них жадна інформація не на- нім: Памятам собі, як єм ся зобудила до глубокой Конґрес проходив 25. - 26. новембра 1944- тмы. В цімрі нажовто світила слаба жаровка, ходить. Самособов, найдуть ся Чехы, котры собі із носталґійов споминають на выходну область го р. в містьскім кіні в Мукачові і його слоґаном но за облаками владла найчорніша ніч. Быв косвойой бывшой країны сперед ІІ. світовой войны, было: „Най жыє зновузъєдиніня Підкарпатьской нець септембра 1945-го року і моя найстарша ці вже то зажыли самы, або їм о тім бісідовали Україны зо совітьсков Українов.“ В тім дусі быв сестра лем недавно зачала ходити до першой родічі. Но у векшыні припадів собі сучасна чесь- і прояв пріматора Мукачова Николая Драґулы, класы основной школы в Ужгороді. „Соньо, діка і словацька сполочности не суть свідомы котрый быв русофілным карпатьскым Українцьом, вко моя, ставай! Бо мусиш быти в школі перед факту (або їм то є єдно), же Підкарпатьска Русь як і (містных) комуністів Івана Туряніці, Дмитра осмов годинов. Як не прийдеш начас, покарають была даякый час частьов Чехословакії, і же бы Тарахонича і далшых. Треба признати, же кон- нелем тебе, але і нас двох, твоїх родічів!“ ся мала брати за часть сполочной історічной ґрес ся од зачатку до кінця одограв як добрі Страх перед міцныма передписами владнув приготовлене представліня (включно рішінь, всядыль на каждім кроці. І діти од малого школьдідовизны їх країны. котры ся там прияли). ского віку підпорядковали ся му. Зміцнив ся Будьякый іншый погляд быв нелем такой каждого, тадь страх быв єднов із найосновнішых Акт зновузъєдиніня Выголошіня схвалене 663-ма делеґатами неприятый, але наконець зробив і проблемы частей совітьской репресівной сістемы. „Чого Першого конґресу народных комітетів Закар- тым, котры выразили ся проти прямованя сце- сестра мусить ставати так завчасу? Тадь є іщі патьской Україны 26-го новембра 1944-го року наря їднаня. По проявах слідовали выголошіня ніч?“ - опросила єм ся напів в спаню і скоро нато потверджене 250 000 підписами представителів із різных районів, котры были Но мама мі на то нич не одповіла. (...) Наобще за зновазъєдиніня, конець сестра стала, хоць напів в спаню. Мама хоць в дакотрых ся односно їй помогла облечі ся і обидві, якбач із порожнім той справы появили і іншы жалудком, одышли до чорной ночі. погляды. Дакотры предстаПо роках єм ся дізнала, же втогды на терівителі пришли із (барз осто- торії цілого Совітьского союзу, хоць заберав рожнов) пропозіційов, жебы величезну плоху, шестину земской полоґулі, ся зробило народне голосо- всядыль быв в платности московскый час. І кідь ваня, бо 600 неволеных особ ся в Москві діти зачінали учіти о осмій годині, бы предці не мало вырішовати та то платило і на теріторії два ці тритісяч кіо судьбі отцюзнины. Кідь ся лометрів од ньой далше. Самособов, же і в зао думці народного голосова- падній части Совітьского союзу, в Закарпатьскій ня дізнали орґанізаторы кон- области совітьской Україны, хоць там была найґреса, погрозили арештом глубша ніч. То была моя перша скушеность із тым представителям, котры нечутливостьов московскых моціпанів. ся осмілили з таков пропозіПротлумачів Петро Медвідь із книжкы ційов выйти. Paul Robert Magocsi: Chrbtom k horám. Почас децембра дістали Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských ◥◥ Едвард Бенеш (направо), презідент републікы в містны комітеты комуністіч- Rusínov. Публіковано із дозволіньом автоекзілі, на їднаню в Москві, котрого были участны і ной партії і сельскы урядни- ра книжкы. ■ Сталін (коло Бенеша) ці Молотов (цалком наліво).


8

Култура

Н а род н ы  нови н к ы

Ч. 3 2017

«ОПОВІМ ТИ БАЙКУ» – НОВЕ ВЫДАНЯ ПРО ДІТЕЙ Стоваришыня Руска Бурса кінцьом минулого рока выдала книжочку, адресовану наймолодшым дітям – „Оповім Ти байку. Част І – Іде бобо“. То є перша із серії публікацій заміряной про діти, яка вышла під назвов „Байкы Русинів і інчых народів“. Н. Малецка-Новак, lem.fm Книжочка мать 50 сторінок, находить ся в ній шість творів і слова до єдной русиньской забавы про бобо. Публікацію одкрывать рімовачка, а бобо явить ся як провадник по вшыткых байках. Образець бобо курячого файку находить ся і на обкладинці. Бобо веде дітей через світ, в котрім мож натрафити ці то на завистливых людей, котры не хотять, жебы ся нам дашто добрі вело, ці то пазірных, котры без огляду на консеквенціі, хотять мати якнайвеце про себе. Вєдно з бобом діти дізнають ся, же часом єдна особа може явити ся слаба, але коли зъєднать ся з іншыма, то вєдно, в ґрупі – можуть вельо. По прочітаню вшыткых байочок вкаже ся, же хоць фунґують серед другых народів, котры мають окремы, іншы традіції, звыкы, сотворены были в іншых обставинах, в іншім културово-ґеоґрафічнім просторі, то оповідають о універзалных вартостях – о тім, же каждый з нас хоче быти щастливым, мати дакого близкого, о тім, же добро выгрывать над злом, учать жывотній мудрости і выховують. Інтересным і прекрасным обогачіньом публікації суть неповторны ілустрації в авторстві выдатного молодого маляря Анджея Жыґадла. Кажда з ілустрацій была намальована як окремый образ на полотні. Наголовкове Бобо, по вступных скіцах, дістало трирозмірову форму, жебы ліпше перенести выображіня на полотно. Бобо, як ближе неокресленый чудачок, має, мімо іншого, приємный выгляд. Ілустрації не представляють дословні чітаный текст,

завдякы чому є лишене місце про дітячу фантазію. Образы мають вельо площін, мож їх довго контемпловати, одкрываючі на окремых планах фінезійны дрібніці i схованы смачкы, як наприклад выгляд церькви зо Святковой Великой з першой половины 18го столітя – то реконштрукція выгляду церькви на основі архітектонічных досліджінь артісты. Єднов із основных вартостей книжочкы є і тото, же вшыткы байкы были переложены до літературного лемківского языка. Тоту задачу зреалізовала Варвара Дуць, учітелька лемківского языка з многорічным досвідчіньом в роботі з дітми і молодежов. За професіоналну коректуру одповідав Демко Трохановскый, шефредактор нашого порталу, выдатный знатель і практік лемківского языка і любитель славяньскых языків. До книжочкы є долучена платня CD з награныма байками у формі звуковой книжкы (audiobook). Свої акторьскы способности запрезентовали „радіовці“ з lem.fm, а о атрактівный монтаж постарав ся Павло Малецкый, ведучій Стоваришыня Руска Бурса, наштодень науковый працівник на Катедрі механікы і віброакустікы краківской Технічной універзіты. На выданю книжочкы вєдно з платньов было заанґажовано аж 10 особ, а то: Варвара Дуць, Анджей Жыґадло, Демко Трохановскый, Наталія Малецка-Новак, Павло Малецкый, Олена Стефановска, Моніка Тылявска, Богдан Ґамбаль, Петро Медвідь і Андрій Трохановскый. Друкованя книжкы было одповідьов Стоваришыня Руска Бурса на потребу лем-

ТЕАТЕР АЛЕКСАНДРА ДУХНОВІЧА РИХТУЄ ПРИПОВІДКУ І ДОБРЯНЬСКОГО Театер Александра Духновіча в другій половині свойой вже 71ой сезоны рихтує далшы новы премєры. Першов буде приповідка про діти. Другов ся драматічный колектів верне ку Добряньскому, котрого на своїй сцені уж мав. Петро Медвідь

Небійся

„Як то скінчіть, кідь ся народить хлопець, котрый не знать, што то бояти ся? Родічі ся боять двараз тілько і осивіють на почеканя. Історія небоязливого героя, котрый ся кличе Небійся, повна співанок, приносить дакус страшливе, но головно веселе путованя, в котрім ся глядать страх. І як то вже на світі ходить, кідь чоловік глядать єдно, часто найде дашто цалком інше, но о то красше. Та подьте помочі Небійсови научіти ся бояти і посмотрити ся, што у світі нашов,“ пишуть творцьове новой приповідковой пєсы в анотації. Гей, на сцену нашого театру іщі в місяці фебруар завітать приповідка Небійся,

котра є вольнов обробков мотівів приповідкы Павла Добшіньского. На режію была запрошена Зузана Ґалкова, котра в тій сезоні вже робила з нашым театром пєсу Фараоны, што была перша премєра в сезоні, і котра вєдно із Ребеков Мікушовов приготовила і текст драматізованой приповідкы. Тлумачіня зробив Ярослав Сисак, о сцену і костімы ся постарав Михал Лошонскі а музику до представліня скомпоновав Віліям Станек. Премєра новой пєсы про діти буде в пятніцю 24-го фебруара 2017-го року о 17.00 год. на Великій сцені нашого театру.

Вертать ся Добряньскый

Іщі в 2003-ім році наштудовав Театер Александра Духновіча пєсу вызначного словацького драматіка Карола Горака під на-

ківской громады, кедь іде о публікації в лемківскім языку, котры бы были атрактівны і інтересны про дітей. Книжочка мать заохотити дітей до чітаня кіріліцьов, а малярьскы ілустрації пробудити фантазію. Мож єй придбати приходячі до Руской Бурсы або на сайті www.lem.fm. Анджей Жыґадло є абсолвентом краківской Академіі красных штук на одділіню малярьства і штудентом остатнього річника на одділіню конзервації і рештаврації діл штукы. Є і выдантым знавцьом і любительом деревяной архітектуры южной Польщі, особливо церьковной. Мотів церькви часто являть ся на його образах. Єдна із остатніх выстав презентуючіх творчость А. Жыґадла, была презентована в ґалерії єдного з найвекшых авкційных домів в Польщі Desa Unicum. Выстава была під назвов Запис. Актівно діє про захороніня деревяных памяток. ■ звов Адолф Івановіч Добряньскый. Тлумачіня той пєсы в тім часі робив драматурґ театру і представліня Василь Турок-Гетеш, а режійно ся під Добряньского підписав Матуш Ольга, котрый уж перед тым співпрацовав з нашым театром, і тота співпраца продовжує доднесь. По тім, што Округлый стіл Русинів Словеньска доїднав ся на ярь 2016-го року, же выголосить юбілейный Рік Адолфа Добряньского, веджіня театру повіло, же їх вкладом до юбілею буде принавернутя той пєсы на сцену в сезоні 2016/2017. Акторы штохвіля зачнуть „опорошати“ вєдно із режісером Ольгом інсенацію о Добряньскім, і на обновлену премєру ся театрална публіка може тішыти 31-го марца 2017-го року. Карол Горак в інсценації Адолф Івановіч Добряньскый перевязав людьску історію із сполоченьскым діяньом вызначного будителя Русинів в часах Австро-Угорьской імперії. Пєсу написав як інсценацію о сітуації чоловіка, котрый мав красный жывотный проєкт - свободу славяньскых народів в Угорьску, но условії запричінили, же міцны світа го лем выссали і знеужыли. Як раз суд із Добряньскым у Львові в році 1882, в котрім прокуратор про нього жадав кару смерти, творить централный інсценачный ключ ку Добряньского судьбі. ■


Ч. 3 2017

iнфо РУСИН

АНДРІЙ ҐАЙ БЫ МАВ 85 РОКІВ В неділю, 29-го януара, минуло 85 років од народжіня русиньского маляря, ілустратора і педаґоґа вытварного уменя Андрія Ґая. Векшыну свого жывота пережыв родак із Сукова в Пряшові. Петро Медвідь Народив ся Андрій Ґай у Сукові, в окресі Гуменне, 29-го януара 1932-го року. Закінчів руську ґімназію в Гуменнім і далше штудовав у рр. 1952-1958 на Высокій школі вытварных умень в Братіславі. По абсолвованю высокой школы зачав робити в Пряшові як вытварный редактор україньского журналу Дружно вперед. В рр. 1960 – 1973 робив на Педаґоґічнім інштітуті і Катедрі вытварной выховы

Педаґоґічной факулты Універзіты Павла Йозефа Шафаріка в Пряшові. Од 1973-го року быв свободным умелцьом. Курто учів і на Людовій школі уменя і знова і на Катедрі вытварной выховы. Мальовав головно пейзажі, портреты, фіґуралны композіції, закутя. В періоді років 1960 – 1990 вытворив множество монументално-декоратівных творів у архітектурі, мальб на стіну, камяных і керамічных мозаік.

БАЧІНЬСКЫ В русиньскій історії часто позначены мена вызначных людей, котры записали ся в позітівнім світлі і про Русинів, і про русинство дашто позітівне зробили. Так наприклад зістала памятка на ґрекокатолицького єпіскопа Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії Андрія Бачіньского з Бенятины. Про Русинів і русиньскый язык, културу і школство зробив много. Но суть ту і далшы Бачіньскы. Коротко представлю Бачіньского Євґенія, Николая і Едмунда. Теодозія Латтова Євґеній Бачіньскый ся народив в Голубинім в 1845ім році. Быв то педаґоґ, фолклоріста, културный діятель русиньского напряму. Штудовав на Віденьскій універзіті теолоґію і право. Знав ся з Александром Духновічом і Адолфом Добряньскым, быв членом Общества святого Василія Великого і зберательом підкарпаторусиньскых етноґрафічных матеріалів про етноґрафічну выставку в Москві в 1867-ім році. Як го зачав переслідовати мадярізатор - єпіскоп Штефан Панковіч, Евґеній Бачіньскый на позваня російского штатного діятеля Мілютіна пішов до Росії і робив выхователя його дітей. Таку саму функцію мав і в родині князя Мещерьского, но запрошав го за выхователя своїх дітей і писатель Лев Толстой. Наконець Ев-

Історічный календарь -тл1-го фебруара 1827-го року, значіть перед 190-ома роками, народив ся Богдан Дідицькый. Быв то поет, културный діятель Галичины, історік і близкый приятель Александра Духновіча і Александра Павловіча. Умер в 1909-ім році. 1-го фебруара 1947-го року в Мукачові народив ся Андраш Бенедек, писатель, публіціста, автор многых книжок о Підкарпаті. По русиньскы была выдана книжка Русины - gens fidelissima. Вышла в 2004-ім році в Ужгороді. По мадярьскы тота книжка вышла уж в 2003-ім році, але про великый інтерес в році 2004 вышло їй друге выданя. Окрім того Бенедек выдав збірку поезії в 1995-ім році, пише і прозу, історічны статі, од 1969-го року його роботы зачали выдавати ся в Мадярьску, де жыє од 1976-го року. Перед 125 роками – 3-го фебруара 1892-го року, в Орябині народив ся Іван Киндя. Быв то

ґеній Бачіньскый до родного краю в Карпатах вернув ся в 1895-і році. Николай Бачіньскый народив ся в Еґреші – Олешнику на Уґочі. Учітель, котрый в новинках Свѣт опубліковав вызву своїм колеґам, абы записовали русиньскы народны співанкы од Орябины по Брустуры, то є на цілій теріторії Угорьской Руси. Подарило ся му так позберати солідный фолклорный матеріал, котрый дістав російскый етноґраф Де-Воллан, а тот опубліковав тот матеріал у своїй публікації Угро-русские народные песни, Санкт Петербурґ, 1885 р. Третій Бачіньскый є Едмунд. Він народив ся в 1880-ім році в селі Калины на Марамороші. Умер в 1947-ім році в Ґулаґу. Быв то правник, сполоченьскый і політічный діятель. Штудовав на універзіті в Будапешті. На Підкарпатьску Русь

русиньскый народный поет, публіціста і култуный діятель. Замолода ходив на дрітарьку і перешов много країн Европы. В часі Першой світовой войны быв в Росії, де ся дістав до заятя, пізніше быв свідком револучных змін в Росії, дома быв свідком засідань Руськой народной рады в Старій Любовні, брав участь в партізаньскім русі, функціонарь народного выбору в Орябині. Зберав народну творчость і писав до новинок. Окрім іншого написав Історію спішскых дротарів і „ книжку споминок Дротарі, котра вышла в 1974-ім році. 8-го фебуара 1977-го року умер в Кошыцях Іван Ковальчук. Народив ся в Коледнянах на Галичині в 1897-ім році. Учітельску семінарію скінчів в Йозефові в Чехах в 1922-ім році а потім учів в основных школах: до 1932-го року в Кружльовій, окрес Свідник, у Бенядиківцях до 1957-го року, в Руськім Кручові до 1967-го року. В каждім селі розвивав културу, написав пару учебників, наприклад Чітанкы про четверты і треті класы. Минуло 95 років, коли 12-го фебруара 1922го року в Голубинім, днесь Україна, народив ся Василь Молнар – писатель, філолоґ, педаґоґ. Єден із авторів ґраматікы під назвов Материньскый язык. Публіковав уж в штудентьскых роках на

Нашы особности

9

Андрій Ґай мав веце як 50 окремых і 150 колектівных выставок. У 1987 році здобыв медайлу За розвиток окресу Пряшів. В тім самім році му была передана в Кошыцях Премія крайского народного выбору за камяну мозаіку. Із нагоды його 80-той річніці од народжіня му у 2012-ім році была передана Ціна пріматора міста Пряшів за довгорічный і вынятковый вклад у области вытварного уменя і репрезентацію міста дома і за граніцями. Наперед Андрій Ґай выставльовав дома і за граніцями як словацькый або україньскый умелець, по 1989-ім році приєднався ку далшым пряшівскым умелцям на выставках русиньского уменя. Андрій Ґай умер перед роком, 15-го фебруара 2016-го р. в Пряшові. Мав 84 років. ■

вернув ся в 1921-ім році, быв членом Aґрарной партії, посланець в парламенті Чехословацькой републікы, сенатор в роках 1929-1939, член земелной адміністрації, головный порадник высшого суду в Кошыцях, председа кооператівного общества краю. Написав книжку Кооперация на Подкарпатской Руси, вышла у 1936-ім році. Быв знамым орґанізатором шпортового руху, председом СК Русь, славной фотбаловой команды. Так само быв членом выбору Общества Духновіча в роках 1927 - 1936, выдавав новинкы Русскій народный голос. Од юна 1938-го року придав ся ку підкарпатьскым автономістам, быв членом руськой фракції Централной руськой народной рады. Едмунд Бачіньскый быв і міністром внутрішніх справ першого правительства автономной Підкарпатьской Руси - влады Бродія, од 11-го октобра до 26-го октобра 1938-го року. Зістав і в другій владі Авґустіна Волошина од 26-го октобра до 1-го децембра 1938-го року. За Підкарпатьску Русь быв на чехословацько-мадярьскых переговорах в октобрі 1938-го року в Комарні. Як Підкарпатьску Русь зачало Мадярьско окуповати, Едмунд Бачіньскый одышов з політікы, робив адвоката а в новембрі 1944-го року совітьска воєньска контрарозвідка СМЕРШ го забрала, дали му за вину антісовітьску діятельность, одсудили і післали до Ґулаґу. В 1947-ім році там на Донбасі Едмунд Бачіньскый умер. О Бачіньскых в Енциклопедії Подкарпатской Руси писали Михаіл Алмашій і Іван Поп. ■ ґімназії. Його творы вышли в алманаху Жива струя, пізніше выдав збіркы поезії Поклик отчого края, Вичуркы у вуйны Полані, Што ня болить і далшы. Перед 285-ма роками пришов на світ Іван Брадач. Народив ся 14-го фебруара 1732-го року в Камюнці. Быв то церьковный діятель, єпіскоп Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії. Учів ся перше дома в Камюнці, потім в Спішскій капітулі, в Левочі і в Тырнаві. В 1771-ім році ся му подарило досягнути про Мукачівску єпархію незалежность од католицькых яґерьскых єпіскопів. В 1770-ім році выдав Букварь. Умер в Мукачові 5-го мая 1772-го року. 14-го фебруара 1937-го року, то значіть перед 80-ма роками, в Орябині народив ся Михал Барновськый, історік. Середню школу скінчів в Пряшові, потім штудовав на Факулті історії на Київскій державній універзіті Тараса Шевченка. Далше робив в Крайскім музею в Пряшові, Словацькім народнім музею в Братіславі, в Інштітуті історії Словацькой академії наук. Шпеціалізовав ся на новшу історію Чехословацькой републікы. Умер перед девятьома роками в Братіславі. ■


10

Рік Добряньского

Н а род н ы  нови н к ы

Ч. 3 2017

РІК АДОЛФА ДОБРЯНЬСКОГО Такой на зачатку припоминам, хто іщі о тім не чув, же того року собі Русины припоминають 200 років, як ся в Рудльові народив будитель Русинів Адолф Добряньскый. З той нагоды Округлый стіл Русинів Словакії выголосив тот рік за Рік Адолфа Добряньского. То значіть, же цілый рік будеме споминати і учіти ся о Добряньскім, о його жывоті і політічній діятельности. Є што повідати а бізовні обявлять ся такы інформації, о котрых сьме іщі не чули. Єдным словом – є то вызначна часть русиньской історії. Т. Латтова

і педаґоґом, котрый ту написав 3 романы. До Перед двома роками єм была в Баньскій Словацькой бані, до Быстриці, одты є недалеко славне місто монастыря часто хоБаньска Щавніця, де на Баньскій і лісницькій див на порады будиaкадемії штудовав Адолф Добряньскый. телів в 19-ім столітю Перед тым в Яґрі уж выштудовав право. Андрей Кметь. З ним Навщівила єм два музеї, єден быв музей ся не стрічав, бо Анспоминаной славной школы. Ту штудова- дрей Кметь народив ли і далшы штуденты Добряньскы. О рік ся в 1841-ім році – была нагода, же я і редакторы нашого втоды Добряньскый інтернетового высыланя сьме ся выбрали штудовав на баньскій на робочу турістіку до Баньской Щавніці, і лісницькій академії. але навщівили сьме і два кілометры од На порады до Баньской Щавніці тыж славный і знамый монастыря ходив бербаньскый ревір, теперь прекрасный музей- нолаковець, сімпатіный комплекс в Щавніцькых Банях. Ту в зант штуровской ґенешахті Віндшахт робив і молодый інжінер рації, католицькый Адолф Добряньскый. Ту одкрывав новы слої священик Йозеф Коза◥◥ Членове колектіву радіа русин фм коло памятной про добываня руды і каждый день слухав чек. Быв лем 10 років таблы, на котрій є і мено Добряньского. поздрав Здар Бог, баници! Тот поздрав чути старшый од Добряньі днесь. Были то три піліры історії баницт- ского - могли ся знати. Стрітив ся бізовні Быв языкознатель, выдаватель і церьковный ва і за півдруга сторіча вытворили перлу з Франтішком Ріхардом Освалдом, писатель. В Баньскій Быстриці основав Словакії, окрасу европской цівілізації. Сло- словацькым будительом. То быв католицькый Женьскый сполок, Недільну школу, Шпоривацька баня не была і не є лем высунутый священик, філолоґ, выдаватель редактор. телню, Сполок мірности, Аматерьскый тебаньскый ревір Баньской Щавніці, але свой- Учів людей любити словацькый атер і Словацьку бісіду. В тій роботі му ов історійов належыть до словацькой на- материньскый язык, все твердив, же помагав Адолф Добряньскый і Ян Паларік. родной, европской і світовой дідовизны. В словацькый язык є рівноцінный з іншыма В монастырьскім комплексі, де ходив і такім краю дозрівав і Адолф Добряньскый европскыма. Поет Ян Ботто быв молодшый Адолф Добряньскый, Паларік в роках 1848. од Добряньского 12 років. Робив в Бань- 49 ту находив азіл перед гнівом Мадярів Богату історію пише і їх старый скій Быстриці як баньскый інженер. До на- із Щавніці. В тім місті шахтарів іщі в 1720монастырьскый комплекс. Є звязаный із родного жывота приношав смілость і рево- ім році народив ся Максіміліан Гелл. Быв баництвом, але і вызначныма словацькыма лучного духа. Мена вшыткых особностей, католицькый духовный, але прославив ся будителями, вынаходниками, писателями, котры жыли і творили в шахтах у Б. Щав- у світі своїма астрономічныма зналостями мыслителями, учітелями. Носить в собі кон- ніці в 40-ых і 50-ых роках 19-го столітя і рахунками. Мав европске і світове мено, тінуіту уж 1400 років. Остали ту памятникы суть написаны на памятных таблах на на острові Вардо за поларным кругом слі– галды, высыпкы із шахт, днесь ту росне монастырьскім комплексі, а меджі нима і довав переход Венушы через сонячный лем трава, стырчать грункы, домы, цінтері, мено Адолф Добряньскый. О нім є напи- діск – затміня Сонця. Так выраховав як сано в книжці о Щавницькых шахтах, Земля є далеко од Сонця. А тым поміг свіже з певным політічным проґрамом за ту раховати основны параметры цілокозрівноправность народів Угорьска ту мічной сістемы, фактічно положыв выступовав політік Адолф Добряньскый, математічны основы про днешні козмічны посланець і высокый урядник в Будіні выправы, його алманахы служыли мореі у Відні. Пишуть о нім, же ту ходив плавцям як компас. Гелл будовав звіздарні в роках 1842 аж 1846 і часто ся вер- в Угорьску і в Европі а за свої научны роботы тав до того краю, же быв ведучім од- дістав тітул головного цісарьского віденьборником в одкрываню новых слоїв ского астронома. Но Максіміліан Гелл не на Віндшахті але і політічно быв Русином, але Русин быв на тых місцях, орьєнтованый, підпоровав штуровскый де ся народив і робив добре мено свому рух і кодіфікацію списовного словаць- родному краю. Його роботу документує, кого языка. В 1860-ім році в Будапешті наприклад кратер на Місяці, котрый несе вєдно з Яном Паларіком, Яном Фран- його мено Гелл. Коло того кратеру пристав цісці, Яном Пауліні-Тотом припомогли в 1970-ім році америцькый козмонавт Евґен тому, же вышли новинкы „Пештбудін- Чернян, по вітцьови родак із Словакії, з ске ведомості“. Добряньскый їх підпо- Кісуц. Як ся вернув назад на Землю, нови◥◥ Памятна табла в Щавніцькых Банях. ровав і пінязми.. нарям повідав, же „Нашов єм там свого Добряньскый мать заслугу і на тім, же брата – думав на Максіміліяна Гелла. І суть озера і яркы, котрыма ішла вода, што поганяла баньскы машыны - тото втоды были написаны і прияты Становы Матиці такыма словацькыма стежками ходив Европа і світ іщі не знали. Вдяка мудрос- словацькой, быв членом матичного выбору. Адолф Добряньскый. Ходив і іншыма – В половині 19-го столітя в Баньскій Щав- русиньскыма, мадярьскыма, австрійскыма, ти людей, котры ту жыли, творили і учіли. З кым стрічав ся Адолф Добряньскый в ніці быв капланом Андрей Радліньскый. На- польскыма, руськыма, німецькыма і монастырьскім комплексі в роках, перед родив ся в тім самім році як і Добряньскый далшыма. Але все думав і писав о ліпшім службов на віденьскім дворі?.. Може з Ян- – в 1817-ім. Радліньскый быв великый ор- поставліню славяньскых народів в Середком Калинчяком, словацькым писательом ґанізатор словацького културного жывота. ній Европі, головно о Русинах. ■


Ч. 3 2017

iнфо РУСИН

Погляды

11

ЦЕРЬКОВНА ПРОПАҐАНДА Є інтересне, же покля першый памятник владыкы Йоана Семедія, бывшого мукачівского ґрекокатолицького єпархы, в його роднім селі в децембрі 2016-го року посвятив сучасный мукачівскый єпарха Мілан Шашік сам, вєдно із дакілько священиками, перепохованя Івана Марґітича 5-го фебруара было подійов, де ся потребовала стрітити єпіскопска шляхта Україньской ґрекокатолицькой церькви. Петро Медвідь Йоан Семедій служыв як єпіскоп вже в ілеґаланій церькви од 1978-го року, коли дістав єпіскопскы свячіня од єпіскопа Александра Хіры. Єпархію в ілеґаліті вів од року 1979. В тяжкых часах комуністічного режіму быв тым, котрый вів народ „через пустыню“, з тым, же сам рісковав, і дочекав ся леґалізації церькви, котра пришла 20-го новембра 1989-го року. Од року 1991 быв признаный папом римскым Йоаном Павлом ІІ. за єпархіялного епіскопа Мукачівской ґрекокатолицькой єпархії, дотеперь записаной у ватіканьскім річнику Annuario Pontificio як Ecclesia Ruthenorum – церьков русиньска. За його періоду, коли быв аж до 2003го року мукачівскым єпархом, зробила ся тота найосновніша робота. По 40-ох роках ілеґаліты церьков знова зачала дыхати, владыка войовав за здобытя храмів і далшых церьковных будов, котры были по офіціалнім заказі церькви взяты, обновила ся богословска семінарія, як фундамент того, жебы церьков сама собі выховльовала своїх священиків, котры потім будуть служыти міджі народом. За його періоду зачали ся будовати і новы церькви, парохіалны будовы, церьков зачала роснути. У 2003-ім році передав свою єпархію у барз добрій кондіції. По 40-ох роках обновив цілу штруктуру церькви і започав їй новый розвиток. Не буду брати заслугы Іванови Марґітичови. Так само діяв як єпіскоп вже в ілеґалній церькви. Мав за собов свій фалат роботы. Но реалность є така, же по леґалізації церькви быв „лем“ владыком помічником, і то не злегшую функцію помічных єпіскопів. Але правду повісти, історію слі-

◥◥ Памятник єпіскопови, котрый обновив єпархію і стояв твердо на русиньскых позіціях.

◥◥ Єпіскоп Мілан Шашік із дакілько священиками коло памятника Йоана Семедія. дуєме за імператорами, не за їх секретарями. А предці, покля владыкове Україньской ґрекокатолицькой церькви одіґноровали посвячіня памятника Йоанови Семедійови, першому єпархови по 40-ох роках, памятника тому, хто великым вкладом постарав ся о то, же днесь Мукачівска ґрекокатолицька єпархія є в такім стані, в якім є, на перепохованя Івана Марґітича зышло ся такой дакілько україньскых єпіскопів включно верьхнього архієпіскопа, котрого собі Українці кличуть патріархом, Святослава Шевчука. Чім собі заслужыв Марґітич, помічный єпіскоп, такого честованя, якого ся Семедійови не дістало? І ішло о честованя, ці о пропаґанду? Міджі Семедійом і Марґітичом была єдна основна різниця. І не думам теперь тото, же єден быв найвысшым представительом свойой церькви і другый лем владыком помічником. Покля Семедій такой од зачатку леґалізації церькви стояв на русиньскых позіціях, котры ясно выявив і в Римі на Сіноді єпіскопів Україньской ґрекокатолицькой церькви в юнію 1990-го року, де были закликаны і мукачівскы єпіскопы высвячены в ілеґаліті, Марґітич быв україньскым елементом в тройці підкарпатьскых єпіскопів Семедій – Марґітич – Головач. Покля Семедій быв означованый за сепаратісту в Ґрекокатолицькій церькви на Україні, бо стояв за тым, же єпархія має зістати окремов од україньской церькви і зістати русиньсков церьквов прямо підпорядкованов під Рим, як тому было і перед 1949-ым роком, Марґітич быв прославляный як тот, што воює за „єдность Українців“, бо быв за приєднаня Мукачова під Львів, якый быв втогды центром Україньской ґрекокатолицькой церькви. По тім, што быв Семедій выменованый за єпарху і Марґітич лем за

помічника, мусило быти україньскым єпіскопам ясне, же з „єдностьов“ ся можуть мінімално на час, покля є Семедій головов свойой міснтой церькви, попрощати. Но тиск, жебы зробити „анексію“ Мукачова, головно по тім, што Семедій умер, было чути уж нераз. Ожыв. Ожыв і у сучасного верьховного архієпіскопа Шевчука, котрый ся на тоту тему уж дакілько раз выразив. І на перепохованю, в кругу міджі далшыма україньскыма єпіскопами, Шевчук выхвальовав Марґітича, бісідовав, як быв владыка за єдность і приобіцяв, же они будуть єдно. Вернийме ся ку вопросам, котры єм дав высше. Чім собі заслужыв Марґітич, помічный єпіскоп, такого честованя, якого ся Семедійови не дістало? І ішло о честованя, ці о пропаґанду? Самособов, єднов із одповідей є то, же Марґітич быв „наш чоловік“, розумій проукраїньскый, покля Семедій быв „сепаратістом“, значіть Русином. Но і што дотулять ся честованя і пропаґанды, мушу признати, же за тов великов участьов україньскых єпіскопів на події присвяченій Марґітичови, при нуловій участи на події присвяченій Семедійови, за вшыктым, што повів Шевчук на події, не можу видіти нич інше, лем то, же Україньска ґрекокатолицька церьков собі нашла добру принагоду на пошырьованя свойой пропаґанды, котров не хоче доцілити нич інше, як то, жебы єпархія в Мукачові перешла під Київ. Што бы значіло конець історічной русиньской церькви і докінчіня Києвом тисканой українізації. Єпіскопа Марґітича перепоховали. Йому то вже може быти єдно. Но мам таке чутя, же хтось ту за кажду ціну хоче поховати і жыву церьков. А то бы нам єдно не мало быти. ■


12

Звыкы і традіції

Ч. 3 2017

Н а род н ы  нови н к ы

Фашенґы, Пущаня, Мясопуст, Запуст... Із жрідел іщі за часів єствованя Великой Моравы ся у нас у 9-ім столітю хосновало понятя мясопуст (конець їджіня мяса перед постом). В Чехах ся тото слово утримало як „масопуст“, на Словакії сьме нескорше перебрали німецьку назву фашенґы, котру хоснують і Русины в дакотрых селах з реґіонів Шаріша, Земпліна і Спіша (Ольшавіца, Нижні і Вышні Репаші, Торіскы). А. Кузмякова Але не менше є меджі Русинами знама назва Пущаня (Камюнка, Орябина, Літманова) або Запуст (Страняны, Великый Липник). Фашенґы зачінають од Трьох кралів і кінчать зачатком марца, коли наставать 40-денный Великодный або Великый піст. Тот тримле аж до Великодной неділі. У фашенґовім часі, котрый мож характерізовати як зимушньо-ярьный або переходный ці переломный час, мали нашы предкы достаток вольна на розмаїты забавкы, бо на господарьстві не было тілько роботы як в літі. У тім часі звыкли робити забиячкы – требало колоти свиню. Часто ся у тім часі робили і свадьбы, орґанізовали ся сельскы забавы, як За Страшків, За джадів (Страняны), За пані (Камюнка) і т. п. Люде ся облікали до масок, котры окрем забавной функції мали і спасу – мали хранити од нечістой силы і забезпечіти уродный рік і плодность господарьской худобы. Моя баба гварили – „До Запусту в хыжі густо, по Запусті в хыжі пусто“. То значіло, же в тім запустовім часі ся веселило, гостило, молодеж ся стрічала, орґанізовала вшелиякы забавы, облікали ся За дзядів і ходили по селі людей страшыти і веселити, а як настав піст, уж ся перестало із забавляньом. Найвеселішы были послідні три дні – віторок, коли кулміновали забавы послідньов музиков. Фашенґы кінчіли похованьом басы. При тім сімболічнім погробі люде переоблечены за попа, гудака, церьковника ці канторя одправляли обряд, при котрім было копа смішного плачу, наріканя, веселости і забавы вшыткых там участных. Традічным їдлом того часу были колачкы, яшніця, фучкы, бухты, солонина, ковбаса, студенина і інше. Фашенґы то быв час, коли ся кінчіли прядкы, за котрыма наслідовало тканя. В

тім часі ся одбывала векшына весіль, приїманя парібків і дівок до сполочности, учні ся ставали товарішами. Веселы забавы не обкеровали і паньскы дворы. Наприклад, краль Матєй I. собі дав послати маскы аж з Феррарі. Фашенґовы забавы тримали од неділі до вівтірка, даґде аж до середы. В домах ся пекло мясо, варила студенина, выпражали ся фучкы. Было звыком ся порядні наїсти перед часом посту. Звыкло ся гварити, же, хто в тот день остане голодный, буде голодный за цілый час посту. Тіпічне было ходжіня в масках, в переоблечінях, молодеж здобывала їдло, з чого ся потім дашто сполочне уварило. Oкрем переобліканя за другых завжывало ся і высміваня самых себе, тіпічны были і звірячі маскы козы, медвідя і т.п.

„Пришли сьме вас запросити на фашенґы“

„Пришли сме вас запросити на фашенґы, з цівом родином, з пецом і коміном. Жебы сте шя пришли забавити на нашу забаву, зашпівати і затанцовати...“ З такым віншованьом ходили двоми парібци, ґаздове од дому до дому, жебы за-

просили на вечірню забаву до културного дому вшыткых Вільшавчанів на фашенґы – час забавы і веселости. Гірьске село Вільшавіця в Левочскім окресі із 340 душами утримує традіцію фашенґів од непамяти. „Жыю ту высше 40років а фашенґовый поход селом памятам каждый рік," говорить староста села Микулаш Демочко. І він мать заслугу на тім, же молодеж, так як традіції кажуть, рік шторік переходжають в кройованім поході з музиков співаючі цілым селом. На челі походу ідуть двоме ґаздове – слободны парібци, котры мають цілу орґанізацію і режію в руках. Неодділнов частьов походу суть жывы маскы – Грубый Янко і Баба. Tрадіція велить, же на споминаных постах мусять быти слободны хлопы. „І тото дотримуєме. Аж ся бою, же тых слободных парібків і дівок є у селі привельо“ – додавать староста, бо Вільшавіця є село, де жыва традіція фашенґів ся доднесь дотримує. Носительков традіцій є фолклорна ґрупа Ялінка, котра выникла іщі в 1973-ім році, назву дістала од єдного місця вільшавіцького поля. У своїм богатім репертоарі мать і красны традіції фашенґів. ■

NN info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2017.

IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 15. február 2017

NN info Rusín - Ľudové noviny Rusínov Slovenska. Vydáva Rusínska obroda na Slovensku. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. NN info Rusín vychádza ako dvojtýždenník (v mesiacoch január, júl a december vychádza dvojčíslo). Evidenčné číslo: EV 1739/08. ISSN: 2454 - 0013. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď. Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia NN info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: SK8302000000002155073158. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.

Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník