iнфорусин
Народны новинкы Русинiв Словакії
Ч. 1–2 2017 | рiчник хiV (26)
Словацька влада занимала ся меншыновыма языками
факты | култура | iсторiя актуалны iнформацїї о Русинах а не лем про Русинiв
Влада Словацькой републікы на своїм засіданю 11-го януара 2017-го року схвалила Інформацію о стані хоснованя языків народностных меншын на теріторії Словацькой републікы за період років 2015 і 2016. Уповномоченый про народностны меншыны і етнічны ґрупы ся день по тім стрітнув із міністром транспорту, жебы рішыти двоязычны означіня на желізніці.
цiна 0,50 €
З домова
Із нашой історії
Нова книжка Ш. Сухого
Православіє: Проблем юрісдікції
с. 7
с. 10
В Пряшові представили лоґо ку Року Адолфа Добряньского 28-го децембра 2016-го року, на 11.00 год. скликав до просторів Словацького сіндікату новинарів (Slovenský syndikát novinárov) пресконференцію Округлый стіл Русинів Словеньска (ОСРС). Председа русиньской платформы Мілан Піліп вєдно із пресовым говорцьом Петром Медвідьом познакомили словацькы медії з лоґом, котре буде медіалным сімболом Рока Адолфа Добряньского. ОСРС
Рік Адолфа Добряньского О выголошіню юбілейного року вырішыв ОСРС на своїм 18-ім засіданю, котре проходило в Пряшові 2-го апріля 2016-го року. Русины собі будуть в році 2017 припоминати 200-ый юбілей од народжіня вызначного русиньского народного будителя Адолфа Добряньского, котрый быв першым посланцьом в Угорьскім сеймі за Вышнє Угорьско і як посланець в нім обгайовав права Русинів і Словаків. О його приятельскім одношіню ку словацькому народу свідчіть і то, же быв єдным із основаючіх членів Матиці словеньской. В рамках юбілейного року хоче ОСРС зорґанізовати актівности, котры будуть мати за задачу підняти інформованость о тій вызначній історічній особности міджі Русинами, но і цілково в словацькім середовиску. Русиньска платформа буде так само коордіновати актівности прямуючі ку всокочіню родного дому А. Добряньского – старого будинку парафії в селі Рудьлов.
с. 2 ◢
Петро Медвідь Передкладана інфромація, котру приготовив Уряд влады Словацькой републікы із Урядом уповномоченого Словацькой републікы про народностны меншыны і етнічны ґрупы, мапує період років 2015 і 2016 і сумарізує внутродержавны леґіслатівны рамкы хоснованя языків народностных меншын на Словакії, процес і резултаты імплементації міджінародных рамків охороны меншыновых языків на Словакії, як і актуалный вывой в области інштітуціалного забезпечіня хоснованя языків народностных меншын в Словацькій републіці і повніня обовязків і функціонованя прав выпливаючіх зо закона о вжываню языків народностных меншын. Тота інформація в порівнаню із попередніма обсягує комплекснішы даны і є детайлніша. Документ робив ся на основі анкеты. Цілково было ословленых 763 респондентів (683 сел і міст, 6 самосправных країв, 85 орґанів державной справы, 28 директоріатів Поліцайного збору і 6 окресных директоріатів Пожарницького збору). Одповідало 714 із ословленых респондентів, значіть 94 процент. Резултаты аналізы даных, котры были здобыты із анкеты вєдно із компараційов із резултатами із попередніх двох інформацій вказали в тій области веце лімітів і резерв. І кідь на дакотрых місцях в рамках хоснованя языків народностных меншын пришли позітівны зміны, языковы права народностных меншын ся в дакілько припадах не дотримовали, в дакотрых областях ся не хос-
с. 3 ◢
2
Актуално
Стовпчiк Петро Медвідь Тримате в руках перше чісло нашых староновых, зьєдиненых новинок НН інфо Русин - Народных новинок Русинів Словакії. То, што ся виділо неможливым, предці ся лем подарило. Закопала ся „войнова“ сокыра і новый рік зачінаме довєдна, з цільом выдавати якостну русиньску періодічну пресу на Словакії. Но покля мы скінчіли з даремныма войнами, медіями ся пошырюють вісти, же словацькы найвысшы державны представителі собі тайно стигли пороздавати воєньскы шаржы. Маме капітана, полковників... Бо собі заслужать. Ліпше повіджено холем єден з них, бо то і сам повів. Ян Слободнік, котрый постґрадуално штудує модерну войнову історію на Бакінґгемскій універзіті у своїй статі односно той темы написав, же міцны собі воєньскы шаржы роздавали остатній раз у 19-ім столітю. І так мі на розум пришли лем дві алтернатівы. Тов першов є, же ся чують словацькы політіци арістократами і може бы хотіли обновити монархію. Лемже аж такы приятелі з Будапештом предці лем не суть, жебы хотіли монархію, хоць з Буґаром уж не мають проблем. І так приходиме ку тій другій алтернатіві. Може ся приготовлюють на даяку войну. І як цалком реалну виджу моментално єдну. Войну з меншынами. Тадь предці тот рік буде діскузія о фонді про фінанчну підпору народностных меншын, што може барз, ці уж позітівно або неґатівно, замішати карты в розвитку народностных култур, зачінать ся діскутовати о двоязычных таблах на желізніці. Но і тото вшытко, як знаме словацькы условії, іщі може быти рядна война. І мы, піша дівізія, наконець теперь і так будеме мусити слухати росказы капітана і полковників. Добрі то выдумали. Не зіставать мі нич лем повторяти слова Александра Зозуляка із першого выданя Народных новинок у 1991-ім році: Най Бог благословить нашу путь. Буде нам то досправды треба. Вшытко добре в Новім році, дорогы чітателі! ■
Ч. 1–2 2017
Н а род н ы нови н к ы Події присвячены Добряньскому хоче платформа с. 1 ◢ зробити в роднім Рудьлові, в селі Чертіжне, де є похороненый і вєдно з Матицьов словеньсков і в Пряшові, де бы мала проходити конференція заміряна на різны спектра особности Адолфа Добряньского. ОСРС так само апеловав нелем на членьскы, но і далшы орґанізації, села, котры роблять почас рока културны події, ці іншы актівности, жебы думали на то, же рік 2017 є юбілейный рік, і жебы так присвятили тоты події Добряньскому. Театер Александра Духновіча в Пряшові з той нагоды верне на свою сцену пєсу сучасного словацького драматіка Карола Горака під назвов Адолф Івановіч Добряньскый.
Лоґо юбілею
ОСРС з нагоды юбілейного року дав зробити і лоґо, котре бы мало быти медіалным
сімболом Року Адолфа Добряньского. Автором лоґа є молодый пряшівскый вытварник і ґрафік Домінік Бірош, якый ку ньому зробив і дізайн мануал. Основна варіанта є синє лоґо на білім фоні. Ку тому існують далшы варіанты хоснованя і чорно-біла верзія. Лоґо обсягує якбач найзнамішый портрет Добряньского з роками 1817 і 2017 (дата народжіня і юбіелю) і написами по русиньскы і по словацькы Рік Адолфа Добряньского – Rok Adolfa Dobrianskeho. Лоґо дістали ку діспозіції вшыткы членове ОСРС, жебы го могли хосновати про нима орґанізованы події, ці про друкованя лоґа в періодічній або неперіодічній пресі ітд. Лоґо будуть годны хосновати і далшы орґанізації, котры о то проявлять інтерес, і котрым може быти наслідно загнано вєдно із дізайн мануалом, котрый є треба дотримовати. Контактовати в тім припаді треба говорцю ОСРС Петра Медвідя. ■
Міст міджі Сулином і Жеґєстовом номінованый на премію Міст міджі русиньскыма селами Сулин і Жеґєстів буде репрезентовати вєдно із далшыма трьома архітектонічныма творами Словакію на Премії Европской унії за сучасну архітектуру – Mies van der Rohe Award 2017. Цілково было на премію номінованых веце як 350 европскых ставеб. -пемЛавка, котра была збудована в роках 2014 – 2015 уж была в номінаціях словацькых архітектонічных премій як CE.ZA.AR, Премія Душана Юрковіча і премія ARCH. Інформує о тім словацькый денник Korzár.
Міст через ріку Попрад
Міст Сулин вытворили двоми пряшівскы архітекты – Іраклі Еріставі і Павол Шілла, котры співпрацовали із далшыма фаховцями. Будованя тзв. Лавкы співпраці і розвитку пограніча было реалізовано в роках 2014 – 2015 в рамках операчного проґраму черезгранічной співпраці Польща – Словацька републіка 2007 – 2013. Цілковы вытраты
были у вышці майже 1,3 міліона евр. Лавка є місцьом пішого гранічного переходу, перемощує ріку Попрад і вызначує ся зміняючім ся вертікалным і горізонталным профілом. Міст споює дві русиньскы села – Сулин на словацькім боці і Жеґєстів на боці польскім. Жеґєстів має богату традіцію турізма, є знамый і купелями. Сулин є знамый головно завдякы свому жрідлу мінералной воды, котру мож знати під назвов Сулинка. Жрідло воды є як раз недалеко лавкы.
Mies van der Rohe Award од року 1988
Бєнале конкурзной переглядкы реалізованых ставеб орґанізує Европска унія і Фундація Mies van der Rohe в Барцелоні од 1988-го року. Цільом є підняти вклад европскых архітектів, слідовати, як запроваджають ся новы концепты і технолоґії в практіці і порівняти якость архітектуры в окремых европскых державах. Міджінародне фахове журі выбере із стовок номінацій узшый круг творів, коло штиридцять найліпшых, котры будуть потім презентованы в каталоґу і на выставці. Наслідно ся з них выберуть фіналісты конкурзу, причім ся в самім фінале выбере єдна ставба, яка здобуде премію і єдна ставба, котрій ся уділить Шпеціална премія про зачінаючіх архітектів. Резултаты тогорічной премії бы мали быти знамы в маї 2017-го року. ■
Ч. 1–2 2017
iнфо РУСИН
Вызначны юбілеї в 2017-ім році - Році Адолфа Добряньского У 827-ім році народив ся у місті Солун в Ґреції св. Кіріло – т. р. минать 1190 років од його народжіня. Св. Кіріло быв єден із просвітителів Славянів, автор славяньской кіріліці, першых перекладів святого писма і літурґічных текстів до старославяньского языка. Умер 14-го фебруара у 869-ім році. -акуз15-го януара 1887 р. народив ся Александер Бескид, першый віцеґубернатор підкарпатьской Руси. Умер в Кошыцях у 1975ім році, де є і похованый. 29-го януара 1932 р. народив ся у селі Суків, окрес Меджілабірці Андрій Ґай, высокошкольскый вытварный педаґог і академічный малярь. Умер 15-го фебруара 2016-го р. в Пряшові. 8-го фебруара 1932 р. народила ся в Габурі на Лабірщіні Марія Хомова, родом Дупканічова, педаґоґічка, языкознателька, сполуавторка книжкы Оброджіня Русинів – 2005, одповідна редакторка Русиньскых літературных алманахів, актівна русиньска културна діятелька РОС, СРПС, ЗІРС і дописователька до НН, Русина і Інфо Русина. Умерла 16-го фебруара 2009 р. в Братіславі 14-го фебруара 1732 р. народив ся Іван Брадач, русиньскый ґрекокатолицькый єпіскоп Мукачевского єпіскопства, реліґійный і културно-освітній діятель. Народив ся в селі Торіскы, теперь окрес Левоча. Умер 5-го юла 1772 р. в Мукачеві на Підкарпатю. 24-го фебруара 1952 р. народив ся у селі Няґов на Лабірщіні Осиф Кудзей, поет, писатель, байкарь, перекладатель. Зачав писати поезію в 1997-ім р. до василіяньского часопису Благовістник, Артос, сполупрацовав з о. Ф. Крайняком, ґрекокатолицькым священиком на вшыткых перекладах церьковных книжок до русиньского языка. Выдав многы поезії, байкы. Лавреат меджінародной премії Александра Духновіча за русиньску літературу. 1-го марца 1892 р. народив ся Теодор Дуфанець, єден із орґанізаторів збудованя памятника Александрови Духновічови в Пряшові, єдиный русиньскый вязень в Талергофі в часі 1-ой Світовой войны, послідній председа Руського клубу в Пряшові, котрый справовав Руськый дом. Умер 4-го новембра 1973 р. в Пряшові. 2-го марца 1947 р. народив ся в Пчолинім на Снинщіні Іґор Латта, довгорічный артіст Театру Александра Духновіча в Пряшові, русиньскый културный діятель, кум Мачанка в розгласовій релації Бісіда кумів, грав у многых словацькых і чеськых філмах (Četnické humoresky, Krajinka, Sokoliar Tomáš) і в многых іншых. 14-го марца 1737 р. народив ся Арсеній Коцак, філолоґ, педаґоґ, єден із першых авторів русиньскых ґраматік, якый доказав, же його материньскый русиньскый язык є култівованый. Народив ся у селі Буківці, окрес Стропков. Умер 12-го апріля у 1800 р. в Мукачеві. 30-го марца 1792 р. народив ся у селі Словінкы, окрес Спішска Нова Вес Осиф Міклош-Змій, малярь русиньского походжіня. Умер 1-го децембра 1848 р. в Пряшові.
5-го апріля 1912 р. народив ся в селі Крайня Поляна, Франтішек Ґібала, сохарь, высокошкольскый вытварный педаґоґ. Умер 1987 р. в Братіславі. 13-го апріля 1932 р. народив ся у селі Мыхайлов на Снинщіні Юрко Кресила, русиньскый малярь і высокошкольскый вытварный педаґоґ. Умер 22-го марца 2007 р. в Пряшові. 7-го мая 1874 р. народив ся у селі Высланка, окрес Стара Любовня Др Сімеон Смандрай, културно-освітній діятель, педаґоґ, меценат, прелат, председа Общества А. Духновіча в Пряшові. Умер 2-го октобра 1947 р. в Пряшові. 18-го мая 1927 р. народив ся в селі Микова, окрес Стропков Василь Хома, літературный крітік, діпломат, автор многых научных робот, моноґрафій, основатель Сполку русиньскых писателів Словеньска, Русиньского літературного алманаху і Ціны Александра Павловіча, яку уділює Літературный фонд на Словакії. 6-го юна 1742 р. народив ся у селі Гливіще, окрес Собранці Іоанікій Базіловіч, церьковный діятель, історік. Умер 8-го октобра 1821 р. в Мукачеві. 27-го юна 1877 р. народив ся у селі Дрєніца, окрес Сабінов Теодор Ройковіч, културно-освітній і церьковный діятель, публіціста, єден з ініціаторів отворіня ґімназії в Пряшові про русиньскых штудентів. Быв парохом в Дячові, Лютині і в Пряшові, каноніком Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії, шефредактором новинок Русское слово, новинок Пряшевская Русь, выдав брожуру Отзывы карпаторусско-словацких отношений. Умер 1-го октобра1963 р. в Пряшові. 30-го юна 1862 р. было зареґістроване Общество святого Йоана Крестителя, културно-освітня орґанізація, котра выникла з ініціатівы єпіскопа Пряшівской ґрекокатолицькой єпархії Йозефа Ґаґанця. 3-го авґуста 2002 р. умер Михал Чабала, академічный малярь, свої образы презентовав на 60-ох колектівных выставах і на 6-ох самостатных. Його доменов была країномальба, театралны мотівы, портреты і закутины. Народив ся 4-го фебруара 1941 р. в селі Чабины на Лабірщіні. 26-го септембра 1902 р. в румуньскім Дюлафалві народила ся Елена Мандіч-Шіналі, знама русиньска сохарька, авторка памятника Є. Фенціка в Ужгороді, А. Добряньского в Михалівцях, А. Духновіча в Пряшові, А. Митрака в Мукачeві і іншых вызначных людей. Умерла 12-го марца 1975 р. в Кошыцях. 12-го октобра 1952 р. народив ся в Гуменнім (Збудьска Біла) Михал Бицько, педаґоґ, музеоедуколоґ, малярь, куратор, основатель Клубу приятелів вытварного уміня, Сполочности Енді Варгола і Музея модерного уміня Енді Варгола в Меджілабірцях,
Актуално
3
новали достаточно. Ласло Буковскі, уповномоченый про с. 1 ◢ народностны меншыны і етнічны ґрупы в повязаню з тым выразив пересвідчіня, же інформація передставлює, выходячі із Проґрамового выголошіня влады на рокы 2016 – 2020 і владов Словакії приятого акчного плану, добру основу про цілены актівности на вылучіня індентіфікованых недостатків, і тым зліпшіня условій вжываня языків меншын в практіці. Влада у своїм узнесіню дала ведучому Уряду влады Словацькой републікы і уповномоченому про народностны меншыны выпрацовати методічны прямованя ку закону о вжываню языків народностных меншын, і так само зрядити міджірезортну робочу ґрупу, жебы выпрацовати аналізу обще обовязковых правных предписів в области языковых прав членів народностных меншын. Влада хоче школити в тій области і робітників державной справы, самосправы і самосправами зрядженых правницькых особ. День по тім, 12-го януара, міністер транспорту і будованя Словацькой републікы Арпад Ершек прияв уповномоченого про народностны меншыны Ласка Буковского на робочій стрічі. Цільом было проїднаня вопросів, котры суть повязаны із двоязычным означіньом назв желізнічных штацій і заставок в селах і містах, котры мають над 20 процент людей, котры ся голосять ку народностній меншыні. Потреба двоязычного означіня на желізніці выпливать із Проґрамового выголошіня влады на рокы 2016 – 2020, в котрім ся пише, же влада Словацькой републікы ґарантує згармонізованя закона о штреках зо законом о вжываню языків народностных меншын. ■ єден із першых основателів Русиньской оброды, довгорічный публіціста-пропаґатор творчости А. Варгола. 27-го новембра 1933 р. народив ся в Пыхнях Михал Гіряк, высокошкольскый педаґоґ, публіціста, літератор, выдав дакілько томів русиньскых приповідок і далшых публікацій, є зоставительом русиньскых выдань Співанкы Анны Мацібобовой і збірника Анны Галґашовой Стружницькыма пішниками, сполузоставительом першого пореволучного Русиньского народного календаря на рік 2001, співавтором публікації Пыхні – 1997, выдав 2 томы Бібліоґрафії народных співанок і народной поезії Русинів выходной Словакії. Быв довгорічным дописовательом Народных новинок і Русина. Умер 20-го марца 2007 р. в Пряшові. 8-го децембра 1912 р. народив ся в селі Обава на Підкарпятю доц. Др. Штефан Добош, літературознатель, дослідник літературы карпатьскых Русинів, автор публікації о А. Добряньскім, Ю. Ставровскім Попрадови. Умер 23-го фебруара 1978 р. в Пряшові. 19-го децембра 1817 р. у селі Рудльов народив ся Адолф Добряньскый, політік, будитель Русинів, председа пряшівского Общества св. Іоанна Крестителя, чесный председа підкарпатьского літературного Общества св, Василія Великого в Ужгороді, сполуоснователь Матиці словеньской у 1863, заступав Русинів і Словаків в угорьскім парламенті. Умер 19.3.1901 в Інсбруку, похованый є в Чертіжнім. ■
4
Інформачный сервіс
Ч. 1–2 2017
Н а род н ы нови н к ы
Iнформачный сервiс – з домова i зо свiта ◼◼ 1917 проєктів народностных меншын на рік 2017
1917 то є цілкова кількость тогорічных проєктів o дотації в проґрамі Култура народностных меншын 2017. Уряд влады зареґістровав в електронічній сістемі 828 жадостей. „В порівнаню з минулым роком, суть тоты чісла дакус высшы," увів пресовый орґан УВ СР. Так само припомянув, же на рік 2017 влада СР выділила 4,5 мiлiона eвр, што є скоро о 621.000 eвр веце як минулого року. Прияты проєкты сповнюючі становлены крітерії, будуть посуджовати комісії, котрых членами суть переважно представителі народностных меншын, oдборници на меншынову културу і членове народностных орґанізацій. Засяде 15 комісій – про кажду народностну меншыну єдна, з вынятком мадярьской, про котру суть дві комісії. Пятнадцята комісія буде посуджовати проєкты в рамках підпроґраму мултікултурного і інтеретнічного діалоґу. Засіданя бы мали зачати од половины фебруара і скінчіти до 16-го марца. | ак |
◼◼ Небо над Снинов заповнило 700 балонів
Місто Снина собі в тім році припоминать 700 років од першого писемного документу. Першов подійов з той нагоды было святочне засіданя містьского заступительства 16-го януара т. р. На святі в просторах сниньского каштеля брали участь окрем містьскых посланців і ведучіх робітників містьского уряду і представителі державной справы, містны подникателі, директоры школ, представителі обчаньскых здружінь і церьквей. Вшыткых вітала при вступі Maла дыхова гудьба Снинчанка. Точно o третій годині пообіді на дворі каштеля 700 школярів выпустило 700 фаребных балонів, котры несли сімсто oдказів про дітей до цілого світа. Головнов частьов події было представліня леґенды о вынику міста і справа о Снині з 2017-го року, котра буде одказом про будучі ґенерації. „Справа была уміщена в сімболічнім Сниньскім каміню на намістю в неділю 22-го януара т. р. по сполочній екуменічній богослужбі,“ уточнила говоркыня радніці Eвa Miгaлiкoва. На святі увели до жывота і нову Памятну книгу міста, присвячену 700-ій річніці. Маґічна сімстовка ожыє знoва зачатком юна, коли в рамках ослав Меджінародного дня дітей буде на намістю танцьовати 700 парів ног 700 секунд. | Korzár |
◼◼ Пряшів - перше місце в одкрытости
Mісто Пряшів є по році знова найліпше в одкрытости самосправы, кідь ся му подарило обгаїти минулорічне перше місце в оціньованю одборного часопису „Smart Cities“. Перед другыма Левіцами, котры зачали як другы хосновати єднакый модел публікованя інформацій як Пряшів, мали все выразный 66-пунктовый наскок, iнформовав пресреферент МУ в Пряшові Мілан Ґрейтак. Рейтінґ становляв, як выбраны міста роблять із своїма датами і накілько їх одкрывають жытелям і фірмам. „Oтвореность нашой самосправы прямує до того, жебы з того мали найвекшый хосен жытелі. Обгайоба тітулу значіть, же ідеме добров дорогов,“ высловила радость і пряшівска пріматорка Андреа Турчанова. Основов оціньованя были публікованы інформації, форма публікованя і їх одкрытость про жытелів. Позітівно оціньованым фактом было, же в Пряшові не публікують лем таблічковы формы, ці повинне публікованя договорів, aлe роблять і з різныма мапами і інформаціями над рамкы закона, в котрых ся жытель легко зорьєнтує і їх вжываня є максімалне. „Жебы ся дали дата справды хосновати, мусять їх міста давати в одкрытых, стройово чітательных форматах. Но таку повинность їм законы не укладають, зато залежыть головно на зналостях їх представителів і урядників, до якой міры даты досправды одкрыють,“ припоминать Михал Цімерман із сполочности „Clevermaps“ в оцінюючім коментарі. В оціньованю Пряшів здобыв 236 пунктів, другы Левіці їх назберали 170. Із крайскых міст третє місце ся ушло Нітрі, на 6-ім місці є Тырнава, котра вдяка посуну з минулорічного 17-го місця ся стала скоканом рока. Кошыці здобыли 7-ме місце а головне місто Братіслава із 28 пунктами скінчіла на 19-ім місці, чім собі в порівнаню з минулым роком поліпшала о 6 місць. Послідня скінчіла Спішска Нова Вес. Цілком было оціньованых 28 міст. | SITA |
◼◼ Стріча старостів
Сполочна обецна урядовня здружує 49 сел oкресу Свідник. Помагать їм з аґендов і учтовництвом. Недавно ся одбыла новорічна стріча з робітником урядовні на челі з Ю. Петным і старостами сел, на котрій оціньовали сполупрацу з урядовньов за минулый рік. Тота была подля них на барз добрій уровни. Многы старостове собі на зачатку нового рока становили дакілько планів. Maють свої візії і ясно в тім, што хотять в селі зробити. „Жаль, вшытко ся одвивать од фінанцій. Хотіли бы сьме оправити часть дорогы через село, маме то в плані уж дакілько років. Може нам то выйде в тім році,“ повів староста Куримкы Ян Божік і додав: „Такой бы сьме хотіли дати до ходу денный стаціонарь про нашых жытелів. Зачінаме з ним уж од януара, причім выник в будинку основной школы, котра не была выужыта. Іде о красный будинок із краснов загородов і мултіфункчным гріском. Зробили сьме управы, главні безбарьєровый приступ, гіґєнічны заряджіня і выникли ту і одпочінковы просторы. Хочеме, жебы нашы сеніоры не мусили быти лем дома, жебы ся стрічали в стаціонарі а дакотры потребують і одборну старостливость.“ І староста Млинаровець Петро Кідала прозрадив, што хоче зреалізовати. „Головнов акціов є мултіфункчне гріско, котре ся мі не подарило зробити минулого року, бо нам зрушыли вызву. Документацію про гріско маме приготовлену, уж нам треба лем траву і пліт. Іщі перед двома роками выголосили в рамках Проґраму розвоя сел вызву, де суть загорнуты мултіфункчны гріска. Змінила ся влада, змінив ся міністер, зрушыли цілу вызву, але на протест многых старостів ся мать вызва обновити. Вернули нам проєкты з тым, же до кінця марца їх можеме подати знова,“ высвітлив староста П. Кідала. В Млинарівцях хотять выбудовати і оддыхову зону з алтанком. | Podduklianske novinky |
◼◼ Найнавщівованішый Любовняньскый музей
Пoзіцію музея із найвекшов навщівностьов у Пряшівскім краю обгаїв Любовняньскый музей. Навысше мать за собов і найуспішнішый рік у своїй высше 60-річній історії. Выпливать то із штатістікы зряджователя, ПСК, де належыть 8 музеїв і 2 ґалерії, котры м. р. навщівило высше 380 тісяч людей, но рекорд досяг Любовняньскый музей. Його бранами перешло 185 553 навщівників, то є о высше 42 тісяч веце як у 2015-ім році. В Любовняньскім музею і його сканзені ся находить і богатство експонатів із русиньскых сел реґіону Спіша, Замаґуря і Шаріша. | ред |
◼◼ Образы америцького маляря Ламба в Меджілабірцях
Mузей модерного уміня Анді Варгола (ММУАВ) в Meджілабірцях і Домініканьскый конвент в Кошыцях приготовили выставу діл америцького маляря Матта Ламба з нагоды його недожытых 85 років. Ламб ся народив у 1932-ім році в Чікеґу в родині, котра мала погрібный устав. Кедь мав 50 років, тяжко захворів. По выздоровліню продав подник і зрядив свій першый малярьскый ательєр. „Через свої образы ся малярь понурив до духовного світа і вырішыв шырити посолство міру, толеранції, надії і любови меджі людми,“ iнформовала лекторка ММУАВ Я. Суха. До року 2000 одкрыв далшы 4 ательєры в США і в Европі. Вытворив проєкт „Ламбовы амбрелы за мір“ як реакцію на терорістічны атакы з 11-го септембра 2001-го року. „Робив з дітми, котры пришли при атаках о родічів. Кажде з них фарбами высловльовало свої чутя на амбрелах,“ приближыла ідею Суха. Ламбовы амбрелы за мір были выставлены на многых вызначных місцях світа. Малярь умер 18-го фебруара 2012 р. „Його дівка Шейла перед трьома роками навщівила Словакію. Очарована памятками Спіша, містом Кошыці і Музейом модерного уміня Анді Варгола в Меджілабірцях высловила желаня приготовити отцьови выставу в Кошыцях, але і у Варголовім музею в Меджілабірцях“ - повіла. Вернісаж образів ся в меджілабірьскім музею одбыла 20-го януара. Выставу можуть навщівници видіти до 28-го фебруара т. р. | ТАSR |
◼◼ Ладомирову чекать даньовый рік
Єдно з найвекшых сел Свідницького окресу ся дістало до примусовой справы і так зачав на ход Ладомировой дозерати штат. Величезны довгы дістали село на коліна. Зачав новый рік а староста села Владіслав Цупер говорить, же то буде даньовый рік, бо будуть ся намагати выбрати штонайвеце поділовых даней од вшыткых жытелів. „Як ся не выберуть, будеме писати вызвы і давати на екзекуції, бо село є в примусовій справі і потребує фінанції. Зато тот рік буде даньовым роком, чім веце выбереме, тым веце довгів можеме заплатити,“ повів староста В. Цупер. Но сельска дань того року не поросте, бо была звышена в минулім році. „На родину выходжало коло 20 евр на рік,“ додав староста Ладомировой. Хотять зліпшыти выбераня дани. Уж в минулости мало село проблемы. Теперішній староста тото хоче змінити. „У нас є проблем в тім, же половину села творять ромскы жытелі а там суть найвекшы недоплаткы,“ пояснив В. Цупер. Село Ладомирова ся про довгы дістало до примусовой справы. У тім режімі є од 12-го юла минулого року. Кідь не были в примусовій справі, розрахунок села Ладомирова быв блокованый екзекуціями. Примусова справа селу помогла. „Toто значіло, же екзекутор нам не доволив дати ани на выплаты, ани на електрику ці воду. То значіло, же жадны фінанції з поділовых даней сьме не могли хосновати на звычайны вытраты села, aлe і на інше. Кідь сьме ся дістали до примусовой справы, вытворили сьме собі властне конто примусовой справы, на котре нам ходять поділовы дани а тото конто не може быти блоковане екзекуціями,“ высвітлив староста. Село є теперь способне заплатити вшыткы фактуры. „Oд 8-го мая 2016 р. маме вшыткы фактуры заплачены. Поплатили сьме коло 50 тісяч і зо старых довгів,“ повів В. Цупер. Довг із попереднього часу Ладомирову іщі все страшыть, теперь є коло 850 тісяч евр. Староста повторив, же єдиным рішіньом є взяти єден великый увер із державной інштітуції. Пріватны банкы увер селу не хотять дати. „Влони сьме писали жадость на Уряд влады, жебы нам дали пожычку як місту Мартін. В сучасности є то в штадію рішіня, выбавованя, в близкім часі ся мам зыйти з представителями Уряду влады як то із нашов жадостьов є,“ додав староста. | Podduklianske novinky |
◼◼ Свідник про сеніорів
Aтріум – Заряджіня про сеніорів одкрывать свої двері і зачінать од януара т.р. давати далшы соціалны службы. Oкрем денного стаціонара давають і службы формов перебываня. „Нашов намагов є выбудованя красного заряджіня соціалных служеб про сеніорів. Віриме, же наше заряджіня своїма службами, ласкавым приступом персоналу, красным простором бываня і пережываня вольного часу, перевышыть штандард соціалных служеб в нашім місті і реґіоні,“ повіла Адріана Ґміттерова, котра упадаючій обєкт колишньой матерьской школы на Дукляньскій уліці в Свіднику перемінила нa заряджіня про сеніорів. Людьскым приступом хотять у ним вытворити домов із вшыткым, што є про такых людей потрібне – спокійный і добрый жывот в одношіню до їх віку, здравя і наперек їх 24 годиновій одказаности на поміч іншых. Нове заряджіня про сеніорів давать довгочасне перебывання родинного характеру про 40 людей з одборнов старостливостьов і комплексныма службами oд цілоденного стравованя, регабілітації аж по інтересне выужытя вольного часу. Заряджіня є одкрыте і про близкых ці родину так, жебы могли вєдно пережыти приємны хвілі. „В заряджіню ся находять двойпостельовы і єднопостельовы ізбы. Кажда ізба мать властне безбарьєрове соціалне заряджіня з умывадлом, спырхов і ВЦ. На переходжаня є ту і вытяг. Iзбы суть комплетно заряджены зо вшыткым, што є потребне про спокійный жывор тых людей. Заряджіня мать рецепцію із 24 годиновов службов, їдалню з цілоденным стравованьом - дозерать і на окремы діеты, котры староастливо готує наш перасонал,“ высвітлила А. Ґміттерова. Велика зимна загорода є выгрівана козубом про цілорічный одпочінок з выглядом до околіці і безбарьєровым вступом до загороды із стромами. В ареалі в літі росквітне квіткова, зеленинова і рослинкова загорода, котра буде служыти вшыткым і на робочу терапію і вытворить красне оточіня на оддых про вшыткых. Цілый ареал є безбарьєровый і моніторованый. Ґарантом заряджіня є неприбыткова орґанізація Атріум Свідник з центром на Уліці Дукляньскій 25. У Центрі соціалных служеб є уж рік забезпечена старостливость про 60
Ч. 1–2 2017
iнфо РУСИН
сеніорів міста Свідник. Конкретны інформації на т. ч. 0948 886 809 у ведучой соціалного одділіня І. Єсеньской. | Podduklianske novinky |
Подля інформацій председы ОО РО М. Стрончека іщі в штадію рішіня є приход колектіву з Росії і чехословацькой формації. | Podduklianske novinky |
◼◼ Філм на пропаґацію Бардейова
◼◼ Сніг завалив стріху убляньской школы
Помочі презентації і звышіню навщівности бардейовского реґіону мать новый пропаґачный філм Реґіон Шаріш – Бардейов і околіця. Святочні го представили в ґалерії Польско-словацького дому з нагоды 10-ой річніці його одкрытя. Філм приготовила Oбластна oрґанізація турістічного руху Шаріш – Бардейов і вытворила го Бардейовска телевізна сполочность. Як увів єй директор Р. Янчошек, нa пропаґачнім ДВД ся подарило захопити найкрасшы місця реґіону. „В цілковій довжці 6 минут суть на ДВД вєдно 3 пропаґачны знимкы, з котрых кажда мать 2 минуты,“ увів Янчошек. На тых суть захоплены Бардейов, Бардейовскы купелі і памяткы, як суть наприклад деревяны церьковкы, базіліка Св. Евґідія, сканзен, радніця або музей. Пропаґачный філм добрі западать до мозаікы публікацій, актівностей і подій, котры вытворяють інформачный мікс і мають притягнути до нашого реґіону далшых турістів,“ додав Янчошек. Філм хотять презентовати на 23-ім меджінароднім ярмарку турістічного руху „ITF Slovakiatour“ в братіславскій Інхебі (26-29-го януара). Гості го найдуть і в турістічных інфоцентрах oкресу Бардейов a буде пропаґованый і в готеловых інфоканалах, сполоченьскых просторах і на рецепціях в Бардейовскых купелях. Орґанізація на підпору турістічного руху влони выдала публікації Бардейов – Турістічный провадник, котра пропаґовала реґіон і все є про навщівників безплатна і Бардейов – Oбразовый провадник містом і околіцьов. Пропаґацію реґіону забезпечіла і інтернетова ПР кампань на Словакії і в Чехії. В Польщі то была білбордова кампань пропаґуюча найатрактівнішы тягадла реґіону – Бардейовскы купелі і місто UNESCO Бардейов. | SITA |
◼◼ Першых 100 навщівників дістане календарь на памятку
Вігорлатьскый музей в Гуменнім выдав на порозі нового рока пропаґачно-презентачный календарь, котрый понукать образкы на найінтереснішы части його центра – ренесанчного каштеля. „Тринадцять фаребных образків одзеркалює обновлены, многы дотеперь невіджены і новообявлены архітектонічны елементы каштеля по недавно докінченій реконштрукції обєкту,“ інформовала Яна Федічова з музея в Гуменнім. Подля єй слов іде o лімітовану серію настінного календаря, котрый є сучастьов презентації цінной културной дідовизны. Першых 100 навщівників сучасной выставы Іконы, го дістане як бонус на памятку. До першой етапы обновы гуменьского ренесанчного каштеля інвестовав Пряшівскый самосправный край 2,6 міліона евр. Народну културну памятку реконштруовали дашто высше рока. Почас обновы на 4-крыловім россяглім обєкті робітници окрем іншого комплетно вымінили стріху, рештавровали фасады, каналізацію і одізолованя каштеля. Цільом реконштрукції было вернути каштелю автентічный взгляд, бо в 70-ых роках минулого столітя были при реконштрукції дакотры елементы закрыты. Першу етапу обновы фінанцовав ПСК з уверу даного Европсков інвестічнов банков. | TASR |
◼◼ „IMT SMILE“ нaйвекше тягадло Русиньского фестівалу
Русиньскый фестівал ославить того року меншый юбілей. Подія орґанізована Окреснов орґанізаційов Русиньской оброды (ОО РО) в Свіднику і єй партнерами ся у Свіднику одбуде пятый раз. На тот раз ся одбуде в днях 22-го aж 28-го мая 2017 р. Цілотыжденный проґрам буде кулміновати через вікенд, значіть од пятніці до неділі. Подля інформацій председы ОО РО у Свіднику Miлoша Стрончека, найвекшым тягадлом пятніцьового (26го мая) проґраму буде співак, музикант і забавляч русиньского походжіня Маріян Чековскый. В суботу буде новотов фестівалу „Miss World Rusin“, значіть змаганя о найкрасшу Русинку а завершіньом суботнього проґраму буде концерт єдной із найпопуларнішых словацькых капел „IMT SMILE“. Неділя буде належати фолклору. У проґрамі ся представлять домашні фолклорны колектівы, але выступлять і діти матерьскых і основных школ, котры в дотеперішніх річниках Русиньского фестівалу выступовали в пятніцю. По новому дістануть простор в неділю пообіді a наконець буде концерт ґрупы Русин Чендеш Орхестра.
Під вагов снігу ся 13-го януара т. р. в селі Убля переломила стріха на єднім із павілонів містной школы. Інформовала о тім старостка села Надежда Сіркова. „Выука проходила нормалні, але кідь сьме виділи, же зачав пукати мур в класах, такой сьме евакуовали дітей зо школы,“ приближыла старостка. Добровольны гасічі ся подля єй слов намагали одгорнути сніг зо стріхы. „Захранюєме уж і першый павілон, бо і там ся боїме, жебы ся нам не переломила стріха,“ увела з тым, же чекають на гасічів, жебы помогли павілон перекрыти целтов. Як інформовав операчный достойник Крайской дирекції Гасічского і захранного збору в Пряшові, на місце были высланы членове Захранной бріґады в Гуменнім і сниньскы гасічі. Подля Сірковой будинок буде мусити попозерати статік, бо в класах суть попуканы стіны. „Думам, же буде ся мусити зробити ціла стріха нова,“ додала з тым, же є пошкодженый і обводовый мур. Остатні будовы в селі мають рівны стріхы, вірить же тото вытримають. Шкода на зниченій школі была вычіслена на суму 65 тісяч евр. | TASR |
◼◼ Діти у Свіднику дістали нове гріско
Кінцьом рока прибыло свідницькым дітям нове гріско. Находить ся на Уліці СНП. Іде о веце замірову зоставу, котра ся складать з хыжкы із слизкавков, горолізецькой стіны і гойдачкы. Як інформовала говоркыня міста Свідник Яна Miцeнкова, выбудованя гріска стояло 3 тісяч евр. На його реалізацію здобыло місто з надації бaнкы 2 500 eвр. Нецілых 460 eвр ся подарило вызберати почас Свята културы Русинів-Українців у Свіднику a звышну часть доплатило місто. Додавку і монтаж дітьского гріска зреалізовала фірма „Fun time“ з Братіславы. | Korzár |
◼◼ 234 новых книжок в лабірьскій бібліотеці
Бібліотека в Меджілабірцях є богатша о двастотридцятьштири (234) новых книжок, котры купила самосправа. Mісто Meджілабірці успіло з проєктом Счітаны і школованы Меджілабір-
Інформачный сервіс
чане. З Фонду на підпору кумшту ся му подарило здобыти ґрант в сумі тісяч пятьсто (1 500) eвр нa накуп новых книжок. Іде нелем о белетрію про дорослых, мeджі котрыма суть і книжкы меджілабірьской родачкы Aндреi Рімовой, aлe і одборну літературу з области псіхолоґії, педаґоґікы, діаґностікы, економікы ці історії. Mістo підпорило проєкт з властных фінанцій у вышці 25 процент і купило книжкы в цілковій сумі за высше 2 тісяч евр. Бібліотека ся находить в будинку Містьского уряду в центрі міста і днесь нукать чітателям высше 11 і пів тісяч тітулів. В евіденції мать 552 реґістрованых чітателів од 6 до 74 років. В росшырьованю книжкового фонду планує самосправа продовжовати. | Korzár |
◼◼ Стропков чекають 2 великы проєкты
Iнвестіції до освітліня, реконштрукція цінтерів і Дому смутку, але і выбудованя новых місць на паркованя были головныма інвестіціями стропковской самосправы в попереднім році. У тім році хоче місто зреалізовати 2 великы проєкты зa скоро 1,45 міліона евр. Планована є реконштрукція Матерьской школы на ул. Матиці словеньской за высше 543 тісяч eвр. Радніця на ню при 5 процентній сполуучасти здобыла фінанції з ЕУ і державного розрахунку. Успішна была і з вызвов Miнiстерства жывотного оточіня заміряной на выбудованя біолоґічного смітиска і накуп механізмів. Проєкт досягне ціну 902 тісяч евр. Готує ся проєкт выбудованя поліфункчного обєкту і з тым споєне будованя парковиска за Домом служеб, але і скрасшльованя містьского парку, котрый быв постасвленый на переломі 19-го і 20-го столітя. | SITA |
◼◼ Біг перемогы в Камюнці
Тіловыховна єднота Мір і село Камюнка зорґанізовали в суботу 21-го янура т. р. прекрасну шпортову подію - Біг перемогы на ліжах про аматерів різных віковых катеґорій – од малых дітей аж по найстаршых жытелів. Як нас інформовав староста села Камюнка інжінер Юрій Єдинак, на шпортове змаганя, котрому жычів прекрасный час і богатство доброго снігу, пришло 74 участників, з того 52 хлопів і 22 жен, меджі котрыма не хыбили діти од 6 років, але і найстаршый участник 68-річный Штефан Митник. Переможці у вшыткых віковых катеґоріях были оцінены діпломами і інтересныма цінами а на завершіня події вшыткых чекало смачне погощіня. | ак |
РУСИНЬСКЫЙ ПРОҐРАМ РОЗГЛАСУ НА ФЕБРУАР 2017 1.2.2017 – середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов
15.2.2017 - середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Дзвоны над країнов
3.2.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины
16.2.2017 - четверь 19.00 – 20.00 Нa словечко
4.2.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 19.00 – 20.00 Клуб особностей 20.00 – 20.30 Oбчаньскый клуб 20.30 – 21.00 Русиньска гітпарада 21.00 – 22.00 Народностный калейдоскоп, репр. 22.00 – 23 .00 Нашли сьме в архіві
17.2.2017 - пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины
5.2.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Бісіда НЕВ, репр. 22.30 – 23.00 Гудьба народностей 6.2.2017 – понедільок 18.15 – 18.40 – Радіоновины 8.2.2017 - середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Бісіда НЕВ 9.2.2017 – четверь 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Народностный калейдоскоп 10.2.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 11.2.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 –20.30 Moсты 12.2.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб, репр. 22.30 – 23.00 Русиньска гітпарада, репр. 23.00 – 24.00 Клуб особностей, репр. 13.2.2017 - понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины
5
18.2.2017– субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Oбчаньскый клуб 21.00 – 22.00 Народностный калейдоскоп, репр. 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 19.2.2017 – нeділя 09.00 – 10.00 Літурґія ПЦ 21.00 – 22.00 Бесіда НЕВ, репр. 22.00 – 22.30 Moсты, репр. 20.2.2017 – пoнедільoк 18.15 – 18.40 Радіоновины 22.2.2017 – середа 18.15 – 18.40 Радіоновины 19.00 – 20.00 Бесіда НЕВ 24.2.2017 – пятніця 18.15 – 18.40 Радіоновины 25.2.2017 – субота 14.00 – 15.00 Музичны поздравы 20.00 – 20.30 Mы, Русины 20.30 – 21.00 Гудьба народностей 21.00 – 22.00 Нa словечко, репр. 22.00 – 23.00 Нашли сьме в архіві 26.2.2017 – неділя 21.00 – 22.00 Дзвоны над країнов, репр. 22.00 – 22.30 Oбчаньскый клуб, репр. 27.1.2017 –понедільок 18.15 – 18.40 Радіоновины
6
З домова
Ч. 1–2 2017
Н а род н ы нови н к ы
Жывы свідкове русиньской дідовизны в нашім музею. (Присвячено 10-ій річніці вынику русиньского музея) Під тов назвов сьме в минулім році принесли на сторінках нашых новинок пару цінных споминань і росповідей старшых Русинів, котры завітали до нашого русиньского музею в Пряшові. Словацькый народный музей – Музей русиньской културы того року славить 10-ый юбілей свого єствованя. І з той нагоды продовжуєме в публікованю пригод з інтересных стріч. Анна Кузмякова
Найстаршым минулорічным навщівником музея быв 99-річный пан Андрій Латта з Пряшова, родом із Пчолиного, котрый ся того року в септембрі дожыє округлого жывотного юбілею – рівных 100 років. Писали сьме і о жывотных пригодах 90-річной Гелены Жідиковой. Кінцьом минулого рока міджі навщівниками нашого музея быв і загранічный гость Василь Джастін Секерак з Аляшкы – США, котрый при першій навщіві музея, зачатком юла минулого року обіцяв, же властноручно намалює образ і пошле го до музея. Через рік ся так і стало. При недавній навщіві музея пан Секерак, інакше іщі молодый штудент, приніс далшый дарунок – свою першу книжку, котру не лем сам написав, але властноручно і прекрасно ілустровав. Легко ся з ним договирити, бо як высокошкольскый штудент собі руськый язык зволив як чуджій язык. До нього уж придавать і многы русиньскы слова. Жебы ся дізнати, што такого молодого чоловіка уж другыраз привело до русиньского музея і на Словакію, попросили сьме го росповісти дашто о собі і його родині. „Мій отець є може єден Русин, котрый жыє в шырокій околіці на Аляшці. Далшу родину маме в Огаю, Клівленді, контактуєме ся з нима через інтернет або по трелефоні. Коріня нашой родины сягають на Словеньско, до села Баєрів-
ці, одкы походить мій прапрaдідо, котрый пізніше еміґровав до Америкы – штату Огайо. Кедь єм ріс, все веце єм быв зведавый на нашу родину. І так єм ся зачав інтересовати о културу, коріня і традіції моїх предків зо Словеньска. Аж як єм ся зышов із свойов родинов, усвідомив єм собі розділность русиньской културы од америцькой. Зачінаючі традічным облечіньом, кройом і співанками. Пришов єм на то, же в Америці, в Клівенді маме уйка Джона Секерака, котрый мі дав хробака до головы - іти на Словеньско і стрітнути ся з нашов великов родинов. І так єм пришов до Баєровець, окды походить мій прапрадідо. Скоре єм іщі нашов на інтернеті інформацію о русиньскім музею в Пряшові. Зато єм пришов до нашого русиньского музея, жебы єм ся веце дізнав о нашій културі і сторії Русинів“.
Робітників музея барз потішыло, кедь од вас поштов із далекой Аляшкы дістали балик, в котрім быв вами намальованый образ, як дарунок музею. Што было імпулзом такого вашого кроку?
„Были то великы емоції, котры єм пережывав як єм ту пришов першый раз, бо люди роблять штось таке про русиньску културу, нашу історію, а то головно про будучі ґенереції. Образ єм намальовав зато, жебы люде не лем знали о тім як ся я чую, але жебы в тім было загорнуте і штось історічне. Намальовав єм хлопа зо стадом овець, котрый є облеченый в народнім крою. Суть там Татры, наше народне і природне богатсво - наша земля. І тым властноручно намальованым образом єм хотів высловити тото, што єм чув у своїм сердцю на першій навщіві місця своїх предків - Словакії. А тот першый контакт быв про мене досправды барз емотівный. Вірю, же ся мі подарить по скінчіню высокой школы быти добрым русиньскым малярьом, писательом і шырительом русиньской културы,
На забавкы – до діда і бабкы І така бы могла быти назва книжкы, котру недавно в авторстві Михала Цоцулі выдало ОЗ Гонты у Свіднику під назвов Ку дідови і бабкі подьме на забавкы. Обсяг скоро 100-сторінковой книжкы великого формату (А4) творять русиньскы поговоркы, праностікы і різны гры про дітей, котры автор записав не лем в русиньскім реґіоні на Словакії, але і меджі Русинами в сербскій Войводині. Споминана книжка може быти добрым учебным помічником про учітелькы в матерьскых і основных школах 1-го ступня, але так само і добров іншпіраційов про дитячі колектівы. -акузДуховный жывот Русинів быв од непамяти богатый. Од зачатку ся одзеркальовав в розмаїтых росповідях i короткых пригодах, котры передаваньом з ґенерації на ґенерацію ся доповняли і мінили. Были то пригоды, котры люди
нераз пережыли, виділи або черьпали із зъявлінь в природі ці справованя людей. До своїх росповідей поступно загортали правды зо свого жывота і діятельства навколишнього оточіня. Так здобыту або выросповідану мудрость передавали як одказ про далше поколіня. Притім ся пошырьовав не лем дар слова, але і духовный
жебы єм через свою роботу міг дале давати до світа інформацію, хто сьме мы - Русины“.
Повічте нам, як ся жыє Русинам на Аляшці?
„На Аляшці ся нам жыє добрі, бо є то скоро така іста природа як ту на Словеньску, з тым розділом, же на Словеньску є чістішый воздух і природа, суть там горы, берегы як і ту, зато мі природа ту часто припоминать Аляшку“.
Послідні рокы ходите каждый рік на Словакію, доказали бы сьте ту прити жыти?
„Увідиме што буде в будучности, бо то є іщі тяжко повісти. Моїм желаньом є мати ту своє певне місце, свій дом, мати штось таке, де бы єм ся міг чути як у своїм роднім домі“.
Прозрадьте нашым чітателям дашто із свого дітинства, вашых штудій ці інтересів...
„Народив єм ся на Аляшці у воєньскій родині. Теперь штудую высоку школу – одбор біолоґія. Меджі мої інтересы належыть рыболов, польовачка і чітаня книжок, головно історічных. Люблю турістіку і путованя. Кедь зароблю даякы пінязі а притім мам вольный час, так потім навщівлю як туріста такы місця, котры ня інтересують а в послідніх роках є то Словеньско, Баєрівці, де хочу видіти свою велику родину, нашу русиньску културу і приємных людей“. На ожывліня памяти припоминаме, же Аляшка є єдна з держав Споєных штатів америцькых. Теріторіално є найвекшов, найбогатшов, але і расово найрозмаїтішов країнов. Аляшка ся стала америцькым штатом вдяка тому, же го США купили од царьской Росії 18-го октобра 1867-го року за 7,2 міліонів тогдышніх америцькых доларів. Аляшка є богата на ропу і земный плін. Офіціално ся стала 49-ов державов США 3-го януара 1959-го року. ■ світ културного богатства. Тым быв вытвореный простор на выник многых пригод, пословіць, поговорок, гаданок про дітей і дорослых, проґноз, колядок, величезной кількости співанок, што давало незвычайный колоріт унікатности културы Русинів. Кідьже тота розмаїта творчость не была писомні зазначена, застигла єй судьба скоро забытя і страты. Позітівным фактом было, же стары звыкы зо жывота і духовной културы ся выбрали по новій пути і выникали новы - звыкы і пословіці, завжывали ся часом і новы понятя. Тота записана робота русиньской творчости мать припомянути позабыты правды богатого духовного жывота нашых предків найменшому дітьскому чітательови в предшкольскім і зачінаючім школьскім віку. Уведжены дітьскы гры давають можность спознати давны гры їх родічів, дідів і баб. Свої непознаны або уж позабыты зеренця правды і мудрости той книжкы можуть найти і дорослы чітателі. ■
Ч. 1–2 2017
iнфо РУСИН
З домова
7
Плоды з осінньой загороды – нова книжка Ш. Сухого. „Чом бы-м ся мав насилу переінакшовати?“ Богата літературна творчость русиньской поезії, прозовых творів, есеїв, публіцістічных статей, домашні і меджінародны оцініня літаратурной роботы русиньского писателя Штефана Сухого свідчать о тім, же іде о єдного з найліпшых русиньскых авторів, котрый крачать рука в руці із сучасным жывотом. Ш. Сухый, як єден із найактівнішых русиньскых писателів є автором многых поетічных збірок, збірників прозы, дакількоx розгласовых і театралных пєс. Чули сьме го і як автора і перекладателя релацій русиньской редакції народностно-етнічного высыланя Словацького розгласу. Анна Кузмякова
Поетічны збіркы Русиньскый співник, Aнді сідать на машыну вічности, Aспірін, Aзбукарня, Слон на Кычарі, Незабудка, Азбукова мама, збірка гуморістічно-сатірічных оповідань Як Русины релаксують, Міст над ріков часу - триязычна збірка есеїв (по русиньскы, по словацькы і по анґліцькы), Третє крыло – поетічна збірка выдана в азбуці і латиніці і многы іншы поетічны і прозовы діла і переклады словацькых авторів з пера Штефана Сухого свідчать o зрілости, мудрости і розгляджености автора, а то не лем о жывоті Русинів, але і о його добрых одношінях із словацькым і іншыма славяньскыма народами. Многы його позії і прозы были опублікованы в русиньскій періодічній і неперіодічній пресі, як Народны новинкы, Інфо Русин, Русин, Русиньскый народный календарь, Русиньскый літературный алманах, Муза спід Карпат і в іншых. Ш. Сухый є автором русиньскых учебників – Літературна выхова про 5. класу ОШ, Літературна выхова про 6. класу ОШ, Русиньска література про 3. класу СШ і Русиньска література про 4. класу СШ. Найновішу поетічну збірку Штефана Сухого під назвов Плоды з осінньой загороды выдала кінцьом минулого рока 2016 Русиньска оброда на Словеньску. Його новы поетічны „плоды“ суть далшым доказом того, же Ш. Сухый знова приходить з дачім свіжым і новым. Новым поглядом на змысел жывота чоловіка на тій земли. Земли, котру поет называть нашов матірьов, а нас людей, єй дітми: „Земля – наша мати, мы – її дітвaк. Вода то є жывот, та жывот - не вода...“ При чітаню поезій Ш. Сухого, тоты не охаблять легковажным жадного чоловіка, ведуть або аж притягують го до глубокого задуманя над своїм жывотом, над одношінями меджі людми різных віковых катеґорій, над тым, може поетами найчастіше вжываным словом – любов. І што властно тота любов є... Яка є любов, якы суть єй подобы... Як нам в жывоті помагать любов, але і далша владарька нашого жытя – природа і єй прекрасне богатство. Через образ природы автор говорить о чоловіку, змыслі його бытя, даколи своїм думаньом переходить аж до іронії. О поезії Сухого можеме досправды повісти, же то є красна поезія. А што є красне в ній, то є і найліпшым поучіньом, як принима-
ти тот світ, што вшытко го творить і обколесує. Хто є його створительом і коректором. Збірка поезій Плоды з осінньой загороды є як створена і про сучасну молоду ґенерацію, але і про тоту старшу, котра уж позабыла на дакотры може на першый погляд дрібніці, котры суть так потребнов основов нашого єствованя на тім світі. Далшым позітівным фактом Сухого поезії є і тото, же скоро каждым єдным стишком обогачує русиньскый словник о слова скоро забыты, реґіоналны ці діалектны, або приносить і неолоґізмы – новы слова і такым способом припомагать до росшыріня лексікы русиньского языка, якый засычує добров і тіпічнов русиньсков щавов. „Многораз єм быв допрошованый, чом не пишу таков речов або гевтаков, але лем по русиньскы. Зато, бо хочу превказати честь нашій земли і людям на ній. Другой такой на світі ніт, є природностьов на великій землекулі і дыхать своїм духом як і я од самого народжіня. Чом бы-м ся мав насилу переінакшовати? Многы-премногы маловірны Русины звідують ся, де підеме із русиньскым языком, а я їм все одповідам, же самы ку собі підеме в смыслі природной чістоты, бо наша душа і думаня суть русиньскы. Я хочу думати словами мойой матери. Хто вірить матери, є достойный того, жебы йому і другы люди віровали... “ – тоты прекрасны, цінны і слова од сердця повів наш автор Штефан Сухый.
Штефан Сухый
Народив ся Ш. Сухый 24-го мая 1946-го року в селі Нехваль Полянка, окрес Снина. По основній школі в роднім селі і середній школі в Гуменнім, штудовав на Філозофічній факулті Універзіты П. Й. Шафаріка в Пряшові. По высокій школі робив редактора в тогдышнім радіу в Пряшові, пізніше перешов до префесії учітеля (1973 р.) на Строярьске учіліще до Снины. Од другой половины 90-ых років 20-го столітя аж до 2008-го року быв методіком русиньского языка на Методічно-педаґоґічнім центрі в Пряшові. Свою писательску путь зачав уж як штудент высокой школы. Тогды свої творы писав по україньскы. В тім языку выдав і першы збірникы поезій – Гірьска вишня і Сонячна композиція. По револучных роках слободы слова і волі, Ш. Сухый зачав писати по русиньскы. Його перша поетічна збірка у выдавництві Русиньской оброды вышла під назвов Русиньскый співник у 1994-ім році. В сучасности автор жыє у селі Стащін, де окрем актівной писательской творчости любить турістіку в природі і роботу в загороді, головно старати ся о садовину, стромикы, котры го кличе скіпити ціла бизка і далека околіця. ■
На Бескіді
Летить мотaль понад горы, долы, пестрым крылом пофaрблює хмары. Зелень к сoньцьови пре з темных долин, пянить моталя пахом лісных вин. Най вітры дують і най ліє додж, ты за красoв, душо, тыж так усe кроч. А як над Бескідом свине новый день, в мі, як в моталю, зріє красы вгень. Блажить мысель він, гріти зачінать а я спохоплю, што то єсть отчіна. Вертaй ся і тырвай все там, де єсь ріс де тя по першыраз віз жытя привiз. Ай мотaль учувать благовісный спів, плыне ку земли й на плече мі сів.
О світлі Сердцярьови Васильови Янкови Розясний ся, днино, став к небу драбину а на землю сходы бы сплаксіли воды. Не затуляй очі, знай, як было сночі, смоть, як буде завтра... (Блідне часy карта.) Світ мішать недуйдаво білу з чорнов кавов. Вечур плахту шмарить, сховать красy, шкарідь лем бы в людодебри не стемніло добре. Світло-мітлa неба над раном ї треба вымести з гoловы змерькасту полову. Боже, дай, бы кліпло споза мысли світло! День – про очі, ніч – про уха, учyй каждый свого духа. Світло – мысель, бытя змысел. Яс – надії свічка, тма – правдота вічна. Людострой все буде вырабляти чуда. Про світлішість світа приллiй з свого світла. На завтра, на днеська, бо-сь світляча мушка. За кaлапик неба й твою звізду треба.
8
Карпатьска Русь
Н а род н ы нови н к ы
Представителі OSCE інтересують ся Русинами До Закарпатьской области Україны пришли зачатком рока 2017 представителі Орґанізації про беспеку і співпрацу в Европі (Organization for Security and Co-operation in Europe, OSCE). Інформовав о тім україньскый інтернетовый портал «Новини Закарпаття». Петро Медвідь Представителі OSCE мали Закарпатьску область Україны навщівити із причіны досліджованя проблему вызнаня Русинів на Україні. За неофіціалныма інформаціями, котрыма мав діспоновати портал, Европа має быти знепокоєна тым, же русиньска тема може дестабілізовати сітуацію на европскій граніці. Перед тым, як ся появила іформація о навщіві представителів Орґанізації про беспеку і співпрацу в Европі на Закарпаті, єден із містных актівістів Іван Данацко 31-го децембра 2016-го року в Ужгороді дав долов зо стовпа флаґ Европской унії і завісив намісто нього флаґ Русинів. Тот там вісив коло україньского флаґу лем курто. Націоналісты із орґанізації Карпатьска січ флаґ
дали долов. Данацка зачала такой рішыти Служба беспекы Україны за атакованя теріторіалной цілости Україны. За інформаціями, котры были доступны в україньскых медіях по навщіві, представителі Орґанізації про беспеку і співпрацу в Европі бісідовали почас свойой навщівы як раз із актівістом Данацком. Тот мав говорити о тім, же Русины суть невызнаныма і іґнорує ся закарпатьскый референдум із 1991-го рока. Портал в статі о навщіві представителів Орґанізації про беспеку і співпрацу в Европі припомянув, же Русины суть в іншых державах світа вызнаны, і же Орґанізація зъєдиненых народів рекомендовала Русинів вызнати і Україні. Так само статя припоминать, же вопросы народностных меншын суть в Европі пріорітныма.
Ч. 1–2 2017 Підкреслюєме, же русиньскы орґанізації, котры досправды діють на Україні, ниґда не мали інтерес дестабілізовати сітуацію в Закарпатьскій области Україны, ниґда не говорили о будьякых актівностях, котры бы мали нарушыти теріторіалну цілость Україны. Русины на Україні єднако як і Русины в іншых державах світа суть мірныма і законопослушныма гражданами свойой державы. Вєдно з тым але вказують на порушованя їх прав од 1991-го року. О дестабілізації і сепаратізмі суть обвиньованы україньскыма медіями, русиньскыма нежычливцями і самым київскым естаблішментом. Орґанізація про беспеку і співпрацу в Европі є міджінароднов беспечностнов орґанізаційов, котра выникла трансформаційов Конференції о беспеці і співпраці в Европі в 1995-ім році. OSCE має 56 участницькых держав Европы, Середньой Азії і Северной Америкы. Цільом членьскых держав є підпора і розвиток демократічной сполочности решпектуючой людьскы права і основны свободы, превенція локалных конфліктів, обновльованя міру во войновых областях, просаджованя колектівной беспекы, забеспечіня соціалной справедливости і охорона жывотного оточіня. ■
Чеськый міністер дістав апелацію Міністер згранічных діл Чеськой републікы Лубомір Заоралек, член Чеськой партії соціално демократінчой (Česká strana sociálně demokratická) дістав в тых днях апелацію односно сітуації Русинів на Україні. Під апелаційов суть підписаны двоми Русины - Ян Касіч, предсдеса Містной орґанізації Чеськой партії соціално демократінчой Пардубіці ІІІ, ЮДр. Петр Шада, член Общества приятелів підкарпатьской Руси (Společnosti přátel Podkarpatské Rusi), підпредседа Містной орґанізації Чеськой партії соціално демократічной Платєніце - Боржіце і Мірослав Вернер, так само член общества і председа партії в Дашіцях. -пем„Обертаме ся на Тебе у справі пожадавок русиньской народности на Україні,“ пише ся в апелації. Підписаны ся звідають міністра, ці знать о тім, же Україна є єдинов державов у світі, котра не вызнавать Русинів як окрему самобытну народность. „Притім Русины творять корінне жытельтво Підкарпатьской Руси,“ пишуть далше сіґнатарі. „Зато тя безодкладно жадаме, жебы-сь силов свого уряду і свойой особности причінив ся о
сповніня справедливых пожадавок Русинів на Україні... Справа є о то безодкладніша, же жытелі того реґіону (Підкарпатя, позн. редакції) были нашыма сполугражданами в добі першой републікы і лем під натиском Сталіна была тота область приєднана по Другій світовій войні до СССР,“ продовжують в апелації Заоралковы партійны колеґове. В писмі споминають і іґнорацію референдума із 1991-го року, в котрім ся жытелі Закарпатьской области Україны высловили за то, жебы была область частьов нововыникнутой
україньской державы зо статусом автономной области. „Бізовно то про тебе не буде жадным проблемом, кідь так довго і завзято підтримуєш сучасну київску владу. На конець собі тя дозволюєме пожадати о інформацію, якы крокы в повязаню з тов нашов апелаційов были прияты,“ закінчує ся писмо міністрови Заоралкови. ■
Україньскы націоналісты спалили русиньскый флаґ Україньскы націоналісты із «Закарпатського національно-патріотичного об’єднання Україна Соборна» 22-го януара 2017-го року перед будовов Областной державной адміністрації в Ужгороді спалили русиньскый флаґ. Петро Медвідь О події повідомив на своїм профілі на сіті Facebook ведучій орґанізації Орест Дідух. Ку оголошіню придав і відео, на котрім націоналісты спалять єден із сімболів Русинів, флаґ, котрый быв схваленый про вшыткых Русинів світа Світовым конґресом Русинів. Націоналісты тот акт в Ужгороді зробили на річніцю „Злучіня вшыткых україньскых земель“, што ся на Україні святкує як День соборности, із 22-го януара 1922-го року. За словами Дідуха
„звернули ся (тым актом, позн. редакції) до вшыткых Українців Закарпатя, і припомянули то, якый є досправдовый історічный флаґ Закарпатя.“ У выголошіню націоналістічной орґанізації ся пише о русиньскім флаґу як о флаґу сепаратістів, котры себе называють Русинами і брыдять „честне мено всіх нас Українців-русинів Закарпатя.“ Націоналісты апелують на Русинів, жебы не хосновати „москальску“ сімболіку, і діштанцовати ся од вшыткых засідань, округлых столів, котры
бы за їх думками мали служыти лем на дестабілізацію Закарпатя. Націоналісты так само рекомендують слухати їх слова, же Закарпатя є Україна, же їх язык є україньскый і же суть україньсков молодежов, котрой сімболом є жовто-синій флаґ, котрый їм „зохабили предкы“. Так само підкреслюють, же кому ся то не любить, ці то русофіл, ці то мадярон, націоналісты му можуть допомочі опустити „їх“ рідный Закарпатьскый край. ■
Ч. 1–2 2017
iнфо РУСИН
Карпатьска Русь
9
„Руска Бурса“ колядовала Як каждый рік рока, „Руска Бурса“ в Ґорлицях запросила Лемків в свої порогы, жебы в тім передсвяточнім часі (за юліяньскым календарьом, позн. редакції) вєдно ся зыйти, побісідовати, і што основне про тоту стрічу – поколядовати і посмаковати собі на велійных стравах. С. Косовскый Кінцьорічна велійна стріча одбыла ся 29-го децембра, по правді – од самого рана, бо лемківска молодеж і діти пришли в порогы „Руской Бурсы“ завчасу, жебы рыхтовати пару годин велійны стравы, котрых на столі істо было вельо. Традіція велійных стріч в „Рускій Бурсі“ в Ґорлицях є доста довга. Николи на той сорты стрічах не браковало охочіх прийти в тот день до осередку културы, в котрім окрім потіхы
про тіло, все была і потіха про душу. То лемківске колядованя, єдного рока шумніше, по іншы дакус веце скромне – але все – успішне. Як раз теперь нашы колядкы выконовала лем домашня Терочка, але по іншы рокы велійна стріча была поєднана із переглядом колядничіх ґруп, де выступало вшыткого близко стовкы лемківской молодежы і дітей. По 16.00 год. ансамбель Терочка зачав свій выступ, в котрім участны почули пару лемківскых коляд. Пак помаленькы діти і молодеж, котры рыхтовали стравы під веджіньом
учітелькы лемківского языка Варвары Дуць і Олены Дуць, зачали приношати до прекрасні накрытого стола пирогы, бобалькы, грибы, горох і іншы стравы, якы традічно мож найти на лемківскім велійнім столі. Гостину коротков молитвов зачав на події участный о. Павел Стефановскый – настоятель православной парохії в Щеціні. Пак было лем сыто і співаючо, коли лем вшыткы дакус покоштовали – зачало ся сполочне співаня коляд. ■
Народне свято Русинів Сербії Народне свято Русинів Сербії шторік од часу його схваліня Світовым конґресом Русинів є праздноване 17-го януара. Того року централны празднованя про Русинів головно з Войводины одбыли ся в суботу, 14-го януара 2017-го р., в Бікіч Долі, Шіді і Берсакові, де вєдно Націоналный совіт русиньской народностной меншыны, Завод про културу войводиньскых Русинів і Орґанізачный комітет централного праздника запрошали на цілоденны святкованя. С. Косовскый В проґрамі, котрый зачав од 15.30 год., были запланованы културны події, маючі за ціль пропаґацію і підтримованя русиньской народности в Сербії. Найперше в основній школі проходила презентація книжкы о Русинах в Бікіч Долі, пак од 17.00 год. в містній Ґрекокатолицькій церькви Успенія Пресвятой Богородіці одслужена была архієрейска благодарьна Служба Божа. Были іщі і дві выставкы. Перша з них была в Бікіч Долі – то выставка Маріянны Барновой і Ольґіці Лукачовой, де быв і Етно-стіл. Отворіня другой з них проходило о 19.15 год. в Бібліотеці Сімеон Піщевіч в Шіді, і была то выставка творів Анджелікы Антічевічовой і Драґіці Жывковічовой Лелы. О 20.00 год. почала велика святочна академія за участи выступаючіх артістів, яка проходила в Шіді. Послідньов з акцій Дня Русинів в
Сербії была пізна вечеря в рештаврації Далас в Беркасові. Світовый конґрес Русинів у 2007-ім році приняв ідею, жебы кажда з членьскых держав, в котрых жыють Русины, вызначіла єден день в році, котрый буде торжественно празднованый як памятка народного дня. Наприклад Польща тот день празднує 5-го децембра, на память віче во Флоринці, котре дало початок пізнійшій Руській народній републіці Лемків. Русины Словакії празднують 12-го юнія, на Україні 24-го апріля, в США 26-го, в Хорватії 23-го мая, а в Сербії 17-го януара. Споминаны даты припоминають вызначны події із жытя русиньской народности в окремых членьскых державах СКР. День Русинів Сербії є встановленый на 17-го януара з нагоды припоминаня собі дня, коли в 1751-ім році радник Марії Терезії і адміністратор Кральовского-державного Бачско-
Малый словник лемківского села Бортне Кіньцом минулого рока на выдавницькім рынку появила ся нова публікація, котра певно заінтересує не лем языкознателів – є то „Малий словник лемківского села Бортне“. Наталія Малецка-Новак Під таков назвов вказала ся довго оголошана найновша книжка авторства проф. Януша А. Ріґера. Одділіньом „Артес Лібералес“ Варшавской універзіты надрукованый словник має 262 сторінок формату Б5 і 4300 гесел. Обробленый быв на основі матеріалу збераного проф. Ріґером головно в 1995-ім році – з награнь реалізованых довєдна із Малґожатов Слонь-Новачек в селі Бортне на Лемковині і
в Лісци на западі Польщі, де были выселены Бортняне почас Акції Вісла. Словник документує язык найстаршого поколіня кінця 20-го столітя. Вказує нелем слова і приміры їх хоснованя, але приносить так само інформації, котры ся дотуляють традічных предметів, народных звыків, будованя хыжы, ці того, што і коли ся їло, як і де ся бавило - гуляло ітд.. Проф. др габ. Януш Ріґер (нар. у 1934-ім році в Кракові) – то польскый языкознатель
го діштрікту в Зомборі Франц Йозей де Редл підписав першый урядовый документ – Контракт о заселіню 200 русиньскых грекокатолицькых родин зо Земпліна до твогдышнього Великого Керестура. Тот день бере ся за початок бытя Русинів на тій теріторії. День Русинів Сербії першыраз быв святкованый у 2008-ім році. ■ і славіста. В просторі його науковых досліджінь і заінтересовань находить ся і лемківскый язык. Выкладав на Ягейлоньскій, Варшавскій, Лодзкій універзітах, робив в Інштітутах Славістікы і Польского языка Польской академії наук. Є членом многых науковых і редакчных колектівів. Ріґер є автором і редактором многых языковых публікацій. З простору лемківского языка выдав окрім іншого такы публікації як: Leksyka środkowej Łemkowszczyzny (1979), Wyrazy „łemkowskie” i ich zasięgi (1981), Słownik gwary Łemków z okolic Grybowa (1988), Słownictwo i nazewnictwo łemkowskie (1995), Leksyka i onomastyka Łemkowszczyzny (1995), Dwa drobiazgi ze słowotwórstwa łemkowskiego (1997) і много іншых. ■
10
Із нашой історії
Н а род н ы нови н к ы
Ч. 1–2 2017
Православіє: Проблем юрісдікції На розділ од католицького світа, де суть різны духовны юрісдікції підпорядкованы папови і централізованым церьковным інштітуціям із центром в Римі, суть про православне хрістіанство тіпічны народны самосправны церькви. Самосправный статус є повязаный із присутностьов автокефалной церькви, значіть формації, котра має авторіту вырішовати о вшыткых внутрішніх справах. То загортать выменоваваня своїх властных єпіскопів, котры зясь діють посередництвом собору або сіноду і волять своїх прімасів - патріархів або метрополітів. Павел Роберт Маґочій, Канада
◥◥ Архієпіскоп Саватій.
юрісдікції, ку котрым ся годны были православны комуніты прихылити: Сербска православна церьков, Російска православна церьков за граніцьов і екуменічный Константінопольскый патріархат. По 1919-ім році ся множество аспектів жывота на Словакії і на Підкарпатьскій Руси (обидві были частями Чехословакії) іщі все рядило угорьскыма законами із періоду габсбурзькой еры перед 1-ов світовов войнов. Од року 1868 вшыткы православы належаючі під бывше Угорьске кральовство юрісдічно были підпорядкованы під юрісдікцію сербской сримско-карловской метрополії, котра ся стала частьов Сербской православной церькви. І напрік тому вже перед войнов, кідь ся православіє пошырьовало по цілім карпатьскім реґіоні, вели рух головно потенціоналны карпаторусиньскы монахы і священици, школованы в монастырях і семінаріях Російской імперії і коло горы Атос на теріторії екуменічного Константінопольского патріархата. Зато не є несподіваньом, же в році 1910 екуменічный патріарха выменовав руського православного волиньского архієпіскопа і будучого метрополіту Києва Антонія Храповіцького за свого „екзарху про Галич і Угорьску Русь“. Вплив російского православя не заникнув ани по тім, што церьков сама як така была наремно ослаблена в дослідку большевіцькой револуції в році 1917. Было то зато, бо много єпіскопів і священиків втекло зо совітьской Росії і усадили ся в різных частях середньой і западной Европы. Там потім знова установили то, што было знаме як Російска православна церьков за граніцьов. Тоту інштітуцію, котра мала наперед свою базу в Сримскім Карловці в Югославії, і далше рядив собор, респ. сінод, так як то было в передреволучній царьскій Росії. Зато ся стала людово знамов як сінод єпіскопів в екзілі або сінод в загранічу. Множество священиків, монахів і дакотры єпіскопы, котры мали із Російсков православнов церьквов за граніцьов споїня, усадили ся в новій чехословацькій державі, де служыли парохіям і споєным монастырям у выходній части країны, населеній карпатьскыма Русинами. Особливо впливным при повніню інтересів російского православного сіноду в загранічу быв Монастырь св. Йовы Почаєвского, заснованый у 1923-ім році в селі Ладомирова такой коло Свідника в пряшівскім реґіоні. Найважнішов із трьох змагаючіх ся проти собі православных юрісдікцій в новій чехословацькій державі была Сербска православна церьков, котра належала під єдного зо своїх єпіскопів (Досіфея Васіча з Ніш) і під котру належали новы православны
Одколи ся хрістіанство восточного обряду росшырило по середній і выходній Европі із Константінопольского патріархата (Новый Рим або Візантіон), мали різны народны православны церькви константінопольского екуменічного патріарху у великій почливости як „першого міджі рівныма“. Теоретічно різны православны церькви діяли вєдно у „комуніты віры“, поскладаній із самосправных автокефалных (юрісдічно незалежных) церьквей, із котрых вшыткы давали почливость екуменічному патріархови як надрядженому. Но на пути за автокефалійов із часу на час вкаже ся спорный вопрос. Кідь сінод єпіскопів на даякій теріторії вырішыть, же ся стане автокефалнов церьквов, мусить здобыти поволіня од свойой „матерьской церькви“, під котру належыть. Даколи автокефална церьков выникне проти волі свойой „матерьской церькви“, і кідьже діє сама за себе, не є способна здобыти благословліня екуменічного патріархы. В дослідку того ся бере за неканонічну і іншы церькви в рамках православной „комуніты віры“ єй не приймуть. Суть і такы припады, кідь екуменічный патріарха вырішыть признати нову автокефалну церьков, но стане ся так без згоды „матерьской церькви“, чого дослідком суть часто тертя міджі церьквами, односячіх ся до православной комуніты. На зачатку православного возроджіня, котрому ся зачало дарити в лемкіскім реґіоні під владов Польщі кінцьом 20-ых років 20-го столітя, не выникли в юрісдічній области в Польщі жадны проблемы. Было тому так зато, же уж в році 1921 выникла Польска автокефална православна церьков і без будьякых полемік здобыла юрісдікцію про новозаснованы, як і про існуючі парохії в лемківскім реґіоні. На юг од гор на северовыходній Словакії і на Підкарпатьскій Руси, де ся православный рух добрі закорінив уж зачатком 20-ых років 20-го столітя, была сітуація омного складніша. На теріторії, котра была втогды выходным реґіоном новой чехословацькой державы, были потенціонално три ◥◥ Єпіскоп Досіфей міджі людми.
◥◥ Метрополіта Антоній Храповіцьскый. парохії (в тім часі їх было коло шістьдесять) на Підкарпатьскій Руси. В авґусті 1921-го року православны священици і монахы зышли ся в селі Іза, жебы признали єпіскопа Досіфея за голову нововыникнутой карпаторусиньской (втогды карпаторусской, позн. тлумача) восточной православной церькви. В тім часі мав православный рух далше на запад в чеськых землях (в Чехії і на Мораві) свої властны проблемы із юрісдікційов. Мала комуніта в тій области была так розділена: (1) конвертіты під єпіскопом Ґораздом, народженым в Чехах (Матєй Павлик, высвяченый в році 1920), котрый часом припав під юрісдікцію Сербской православной церькви, і (2) наслідовници далшого чеського православного прихылника, Антоніна Їндржіха Врабца, котрого кінцьом року 1922 высвятив екуменічный патріарха за Саватія, архієпіскопа Прагы і цілой Чехословакії. Очековало ся, же Саватій стане ся головов автокефалной чехословацькой православной церькви, зложеной із трьох єпархій - празькой, моравской і підкарпатьской. Із той причіны Саватій повірив єпіскопа Російской православной церькви за граніцьов Венъяміна Федченкова, жебы быв його помічником в підкарпатьскій єпархії. Різны православны єрархы в Чехословакії яли ся, же спробують здолати розділіня на боюючі юрісдікції, но тоты намагы наконець не мали успіху. Чехословацька влада была до тых спорных вопросів так само заанґажована, раз підтримовала єдну, другыраз другу православну орьєнтацію. В дослідку того ся по половині 20-ых років 20-го столітя наростаючій рахунок православных парохій (кінцьом десятьлітя уж з майже 112 000-ма віруючіма) ділив на тоты, котры были під юрісдікційов Сербской православной церькви, і тоты під юрісдікційов представителя екуменічного Константінопольского патріархата - архієпіксопа Саватія. Вплив той другой ґрупы зослабив ся, кідь режім в Чехословакії із властных політічных причін (сербска церьков была в Югославії і тота была членом
Ч. 1–2 2017
◥◥ Aлексій Кабалюк. Малого договору) офіціално признав Сербску православну церьков за правну ентіту (р. 1929). Майже по десятьлітя не мала карпаторусиньска восточна православна церьков в Чехословакії правну позіцію а ани сталого резідентного єпіскопа. На їй челі стояли сербскы єпіскопы (Досіфей Васіч, Іріней Ціріч, Серафім Івановіч, Йосип Цвієвіч), котры ся часто мінили і на Підкарпатьскій Руси перебывали лем переходно. Почас їх абсенції церьков справовав єпархіялный собор із центром в Ізі і так само в Хусті, де стояв на челі вызнаваный підкарпатьскый архімандріта і „мученик“ передвойнового мараморош-сиготьского судного процеса Алексій Кабалюк. Многы православны духовны, як і лайци были неспокійны з тым, же не мали властного резідентного єпіскопа і коло дакілько нагод пропоновали містных карпатьскых Русинів (враховано Алексія Кабалюка) як можливых кандідатів на єпіскопа. Наконець в році 1931 Сербска православна церьков схвалила установліня карпаторусиньскых
Історічный календарь -тл16-го януара бы ся дожыв 75 років вызначный підкарпатьскый малярь, Іван Манайло, сын славного Федора Манайла і отець Андрія Манайла. І Іван Манайло мальовав довколішній світ, природу Карпат, як і його отець і сын, але своїм індівідуалным способом. Окрем того Іван Манайло быв успішным орґанізатором і педаґоґом. В Ужгороді отворив музейный дом свого няня Федора. Єдну выставку присвятив світу музикы, де фарбы його образів єднають ся з композіційов, формами, музиков, звуками. Манайло жыв у Києві, потім 30 років жыв з родинов в Ужгороді, де быв директором Ужгородьского учіліща прикладного мистецтва, котре закладали підкарпатьскы великы майстры, меджі нима і його отець Федор Манайло. У творчости Манайла є народна архітектура, стары деревяны хыжы, з його образів видно, же автор любить вшытко натуралне, академічне, реалістічне . В 1986ім році заложыв Общество професіоналных художників Закарпатя і 10 років быв його председом. Ку кінцю жывота жыв в Мадярьску. Умер в 2010-ім році в Будапешті. 17-го януара миуло 120 років од народжіня священика, педаґоґа і єпіскопа ілеґалной ґрекокатолицькой церькви на Підкарпаті Александра Хіры. Штудовав в Ужгородьскій духовній семінарії, пізніше на теолоґічній факулті Будапештяньской
iнфо РУСИН православных єпархій в Мукачові і Пряшові і за сталого резідентного єпіскопа выменовала далшого Серба, Дамаскіна Ґрданічку. Єпіскоп Дамаскін быв у своїй функції аж до року 1938 і почас свого уряду зробив із Мукачова центер єпархії і домів новозбудованого імпозантного єпіскопского центра і канцеларства. Хоць векшына православных парохій (в році 1938 їх было 142), монастырів, ермітажей (пустовней), монахів і монахынь на Підкарпатьскій Руси як і в пряшівскім реґіоні належала почас чехословацького періоду до юрісдікції Мукачівско-пряшівской єпархії Сербской православной церькви, нашло ся пару парохій і священиків і надалше вірных екуменічному Константінопольскому патріархату, котрый в Чехословакії заступав архієпіскоп Саватій. Дві змагаючі ся православны юрісдікції надалше існовали і по році 1939, кідь была Підкарпатьска Русь знова приєднана до Мадярьска, хоць їх статус змінив ся в дослідку новых політічных условій. Мадярьска влада была проти того, жебы на тій теріторії была участна сербска юрісдікція, і зато підтримовала думку вытворіня юрісдічно незалежной (автокефалной) православной церькви. З тым цільом мадярьскы орґаны підпорьовали архієпіскопа Саватія, котрому ся вже в році 1939 подарило пересвідчіти священиків Мукачівско-пряшівской єпархії під веджіньом карпаторусиньского архімандріты Кабалюка, жебы ся підволив його юрісдікції. В році 1941 Мадярі депортовали до Югославії урядуючого сербского єпіскопа Мукачівско-пряшівской єпархії Владиміра Раїча і надію вложыли до професора реліґії доньско-козацького походжіня Михаіла Попова, котрого в тім самім році выменовав архієпіскоп Саватій за адміністратора „ґрековосточной мадярьской і ґрековосточной русиньской церьковных комуніт“. Мав то быти першый крок ку тому, жебы ся став єпіскопом вшыткых православных віруючіх в Мадярьску. Но тот ціль не подарило ся наповнити, намісто того мадярьска влада вызнала Сербску православну церьков зо своїм адміністратором Феофаном Сабовом за законного представителя Мукачівско-пряшівской єпархії. Тот стан всокотив ся аж до часу, кідь были репрезентанты мадярьскых властей выгнаны із універзіты. 6-го авґуста 1949-го року зато, же не перешов на православіє, быв арештованый і одсудженый на 25 років роботы в Ґулаґу. В септембрі 1956-го року быв вольный і зачав повнити духовну роботу, але тайно у своїм роднім селі – Вільхівці. Тайні высвятив двох єпіскопів – Йосифа Головача і Івана Семедія. Умер 23-го мая 1983 в Караґанді в Казахстані. 18-го януара 1907-го року в Шарішскім Щавнику народив ся Діоніз Ільковіч, будучій фізік, фізікалный хімік, педаґоґ. Ґімназію скінчів в Пряшові, Природознавчу факулту на Карловій універзіті в Празі. Учів на середніх школах, пізніше быв професором на Словацькій высокій школі технічній і Природознавчій факулті Універзіты Коменьского в Братіславі. Його тітулы - декан, доцент, професор, академік Словацькой академії наук, доктор наук. Написав научны роботы о полароґрафії, о технічній фізіці, о технічных основах електротехнікы, учебникы про штудентів. Выховав цілу ґенерацію фізіків, ініціовав заснованя Інштітуту математікы і фізікы Словацькой академії наук і пару европскых научных обществ. Умер в Братіславі 3-го авґуста 1980-го року. 30-го януара 1932-го року – то є перед 85 роками, в Хусті на Підкарпаті народив ся Іван Кривскый. Скінчів фізікално-математічну факулту Ужгородьской універзіты, в 1967-ім році обгаїв кандідатуру, в 1990-ім році уж быв доктор фізікалноматематічных наук і ведучій одділіня Інштітуту
Із нашой історії
11
◥◥ Єпіскоп Ґоразд. Підкарпатьской Руси по тім, што ку кінцю 1944-го року пришла совітьска армія. Майже такой (в новембрі в році 1944) лідры Мукачівско-пряшівской єпархії (зо своїма адміністраторами Феофаном Сабовом і архімандрітом Кабалюком) вырішыли, же церьков перейде із юрісдікції Сербской православной церькви до Російской православной церькви - Московского патріархата. Офіціалный переход проходив по їднанях міджі представителями Сербской православной церькви і Російской православной церькви, котры стрітили ся в Москві в октобрі 1945-го року. Міджічасом архієпіскоп Саватій так само пересунув своїх пару зіставаючіх парохій під Московскый патріархат ку Російскій православній церькви. Тоты події ввели на сцену нову етапу в юрісдічнім статусі і общім розвитку православных жытелів Підкарпатьской Руси, котра вже была в тім часі частьов Совітьского союзу) і северовыходной Словакії (в рамках Чехословакії). Статю протлумачів Петро Медвідь із книжкы Paul Robert Magocsi: Chrbtom k horám. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. Публіковано із дозволіньом автора книжкы. ■ електронічной фізікы Академії наук Україны. По роспаді Совітьского союзу быв членом комісії, котра проєктовала закон о „Шпеціалній теріторіалній самосправі“ в Закарпатьскій области Україны. Быв председом „Асоціації корінного населіня Закарпатя“, быв і членом Федерації народностных меншын Европы – Мезон де Паї, заступником председы Общества Карпатьскых Русинів в роках 1992 - 2000, быв і председом Сойму подкарпатськых Русинів а од мая 2005-го року председом Научного центра Русиністікы. Перед 40-ома роками умер в Америці Орест Чорняк. Быв то церьковный ієрарха. Народив ся в Ортутовій на Пряшівщіні в 1883-ім році. Штудовав на ґрекокатолицькій духовній семінарії в Пряшові, высвяченый за священика быв у 1906-ім році. По двох роках еміґровав до Америкы і довгы рокы служыв тамтым Русинам в Бріджпорті. Была там найвекша ґрекокатолицька, пізніше православна парафія в Америці. В 30-ых роках минулого сторіча отець Чорняк поставив ся проти єпіскопа Василя Ткача, котрый за діректівами з Рима насилно запроваджав целібат. В 1937-ім році конґрес священиків і вірників потвердив вытворіня Американьской Карпаторуськой Православной єпархії і отець Чорняк быв выбраный їй першым єпіскопом. В 1950ім році центер новой єпархії переніс до Джовнставну в Пенсілванії а в наступнім році заложыв там православну духовну семінарію. Орест Чорняк умер в 1977-ім році. ■
12
Култура
Н а род н ы нови н к ы
Ч. 1–2 2017
Сполочный Святый вечур в Гуменнім уж по десятый раз Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску в Гуменнім уж по десятый раз зорґанізовала в просторах Центра вольного часу подію під назвов Русиньскый сполочный Святый вечур. Подія проходила в суботу 21-го януара 2017-го року. -пем-
тра діє під містнов орґанізаційов, выступали і Мужска співацька ґрупа Гачуре ці Рунянка із Рунины. Свій талент одпрезентовали і школярикы із Матерьской школы на ул. Тжебічскій в Гуменнім, в котрій ся учіть русиньскый язык. До школкы не ходять лем гуменьскы діти, але і діти з околіці, котрых родічі хотять, жебы ся навчали в материньскім русиньскім языку. Окрім того, же в суботу Містна орґанізація Русиньской оброды на Словеньску в
На столах ани тот раз не браковали традічны стравы, капустніця, бандурковый шалат ітд. Співали ся колядкы а зазвучало і духовне слово, од православного пароха Петра Гуменика. Участным приговорила ся і представителька міста Гуменне Наташа Моцакова, котра припомянула ближачій ся юбілей заснованя міста Гуменне, котре буде святковати вже 700 років. Поздравила вшыткых участных і в русиньскім языку і зажелала приємну забаву. „Сьме єдна велика родина, стрічають ся ту шторік майже тоты самы люди. Днесь є їх цілково сто,“ повіла про словацькый денник Korzár Ева Кунцова, котра є председкыньов Містной орґанізації Русиньской оброды в Гуменнім. Гуменне має в рамках містных орґанізацій РОС єдну із найвешкых членьскых баз. В рамках події выступала женьска співацька ґрупа Зорніця, ко◥◥ Співацька ґрупа Зорніця.
◥◥ о. Гуменик і Е. Кунцова. Гуменнім зорґанізовала Святый вечур уж по десятый раз, Кунцова інформовала, же будуть в тім році продовжовати і в далшых подіях, котры ся роблять рокы і освідчіли ся. Гуменне чекать русиньскый Маялес, фестівал, но выдумають ся як все і даякы новы події. ■
В сканзені одслужыли на Богоявленіє літурґію
Храмовый обєкт є дводілный, трипросторовый із трьома вежами і хрестами. Даколи ся в головній вежі находили три дзвоны, но тоты были перенесены до новой церькви в Матисовій іщі перед тым, як деревяну церьков перевезли до Старой Любовні. Іконостас походить приближно із 18-го столітя. В церькви ся традічно служать літурґії лем на великы свята. Іншак служыть лем як експонат выставльованой експозіції сканзену. Шторік одслужыть ся там літурґія і в рамках фестівалу, котрый робить Русиньска оброда на Словеньску під назвов Славности Русинів під градом. ■
В ґрекокатолицькій деревяній Церькви св. Михаіла Архістратига, котра находить ся в сканзені в Старій Любовні, на праздник Богоявленія за ґріґоріяньскым календарьом одслужыли літурґію. Свята літурґія в церьковнославяньскім языку зачала в пятніцю 6-го януара 2017-го року о 13.00 год. -пемЧастьов святкованя быв і обход коло храму з іконов св. Михаіла Архістратига, котрому є церьков присвячена. О вынятковость і автентічность святкованя літурґії постарала ся і мужска співацька ґрупа Шамбрінці зо Шамборна, котра своїм автентічным співом на веце голосів потішыла участных. Деревяна церьков в старолюбовняньскім сканзені належыть міджі найціннішы експонаты. Вєдно з ньов суть там в експозіції і далшы будовы, котры походжають з русиньскых і нерусиньскых сел реґіону.
Церьков св. Михаіла Архістратига Храм походить із села Матисова і быв збудованый в другій половині 18-го столітя.
Ремонтованый быв в році 1938. По тім, што быв у 1973-ім році в селі збудованый новый храм присвяченый свв. апостолам Петрови і Павлови, деревяна церьков была перевезена до сканзену в Старій Любовні.
Ч. 1–2 2017
Култура
iнфо РУСИН
13
Председа ПСК нагородив Моніку Кандрачову У віторок 20-го децембра в Театрі Йонаша Заборьского в Пряшові проходило святочне передаваня Нагород Пряшівского самосправного краю і Нагород председы Пряшівского самосправного краю. Оцінена была і Моніка Кандрачова, русиньска співачка народных співанок, котра пропаґує окрім русиньского і шарішскый, спішскый ці земпліньскый фолклор. Петро Медвідь
партнерьскый реґіон із Російской федерації здобыв нагороду за довгодобы приятельскы односины і співпрацу при розвитку реґіонів і містных самосправовань.
Моніка Кандрачова
Нагороды ПСК
Лавреатами Нагороды Пряшівского самосправного краю того року стали ся оліміопніци з Ріо де Жанеро Ладіслав і Петер Шкантаровы і паралімпіонік Самуел Андрейчік. Нагороду здобыла і Ґрекокатолицька харіта в Пряшові за повзбуджованя віры, довгорічну анґажовану поміч людям в біді із нагоды 25-го юбілею їй заснованя.
Оціньовав і жупан
Председа Пряшівского самосправного краю Петер Худік того року свойов нагородов оцінив бывшого ректора Пряшівской універзіты і теперішнього декана Рене Матловіча, пряшівску компанію 4 SPORT і русиньску народну співачку Моніку Кандрачову. Выняткове оцініня пряшівскый жупан уділив Волоґодьскій области. Тот загранічный
Русиньска народна співачка Моніка Кандрачова ся народила 26-го януара 1956-го року в селі Дячів, окрес Сабінов в родині Яна і Марії Канющаковых. Мама была з дому Штельбаска, так ся называло і русиньске село Штельбах, днесь Тихый Потік, зато предків мож глядати і там. Їй уйко Канющак по войні довгы рокы учітельовав в русиньскім селі Нижні Репашы. Зо співом зачала уж на основній школі. Перше оцініня здобыла як дванадцятьрічна на цілословацькім конкурзі в Пряшові. Штудовала на еконімічній школі в Сабінові. В тім часі брала участь на цілодержавнім конкурзі Мелодії приятельства і репрезентовала реґіоналный фолклор в Петербурзі і в Москві. Увагу на ню звернув редактор братіславского штудія Словацького радіа Ондрей Демо, знамый фолклоріста, і запросив єй на награваня до Братіславы. Так зачала довгодоба і успішна співпраца з державным радіом. Записы Кандрачовой были выбраты і до міджінародной конкурзной переглядкы радіовых записів Prix musique folklorique de Radio Bratislava в катеґорії автентічного фолклору. Іщі за штудентьскых часів брала много раз участь і на Маковіцькій струні, што была в тім часі єдина конкурзна переглядка русиньской і україньской співанкы в Чехословакії. Но у своїй карьєрі выступала на многых фестівалах дома і за граніцями, ці на властных концертах. Моніку Кандрачову мож знати із мнногых телевізных проґрамів, а головно з многых албумів, котры
Проґрам Театру Александра Духновіча в Пряшові на місяць фебруар 2017 1-го фебруара 2017 Корчма під зеленым стромом (Словацька рапсодія по русиньскы) (Велика сцена, 19.00 год.) Пєса, котра є засаджена до періоду великой господарьской крізы в тридцятых роках 20-го столітя, приносить нечекано актуалны темы – безробітность, еміґрацію, ці здичаность міджілюдьскых одношінь у сполоченьскім оточіню, котре є збавлене людьскости. Тоту уровень пєсы може видиме іщі актуалніше, як у часі выникнутя твору. Напрік дотуліню ся із грубов реалностьов днешнього світа пєса в собі несе і надію на ліпшый жывот, віру в позітівны вартости чоловіка, і хоче поштовхнути позерателя ку жывотній актівности, жебы поїмав свою судьбу до властных рук. В тім нам пєса так дакус припоминать прославленый драматічный твор Ґорького На дні. 8-го фебруара 2017 Бісы (Велика сцена, 19.00 год.) Бісы суть припадовов штудійов бунту молодых – тайного общества анархістів, котры в малім провінчнім царьскім містечку выкличуть при пробі о сполоченьскый переворот кырвавы непокої. „Позерателі стануть свідками оповіданя того общества і сторгуючой сценічной аналізы
доднесь жывых механізмів насилного боя о зміну режіму, котрый родить ся із фрустрації цілой ґенерації. Словакія, як і ціла Европа, в сучасности находить ся в складній сітуації. Різны крізы, потілічна нестабілность, соціална нерівность, неістота – безрадность і страх напомагають тым, котры просаджують просты, но часто дештруктівны рішіня. Достоєвскый в романі Бісы, із котрого выходить драматізація, візіонарьскы пророковав ужасы російскых револуцій і епохы сталінізма. Маєме надію, же його візії ся нас і нашой епохы вже не дотуляють, і же не пророкують і нашу властну близку будучность. 11-го фебруара 2017 Тяпаковці (Велика сцена, 19.00 год.) Дія славной драматізації прозаічной предлогы вызначной словацькой писателькы з епохы крітічного реалізму Божены Сланчіковой – Тімравы вас перенесе до минулости, на село, до дому великой родины Тяпаковців, котра є прославлена тым, же є лінива і не має дяку будьшто робити. Інсценація жыво, з легкостьов, забавно але з ідеовов глубков підкреслює потребу освободити ся од наносів минулости в проспіх будучности, котра ся основать на старых пілірах, но не сміє їх зохабити цалком спустнути. Жывот ся мусить жыти!
выдала, і на котрых співать фолклор, но і паралітурґічны співанкы. Найзнамішы авдіоказеты і ЦД албумы вышли під назвами: Dze ši, sosničko, rosla (1991); O, Marije, Maty Boža (1993); Narodil sa Kristus v Betlehéme (1993), V Nazareti zacvila lelija (1994); Christos voskrese (1994); Na Ľevockej hure dzvon še oziva (1995); V Betlehéme novina (1995); Christos prostredi nas (1996); A čija to chyža (2004); Sinu muj, sinu muj (2005); Oj zabava (2009); Najkrajšie koledy (2010); Spievajme Mаrii (2011); Anjelským pozdravením (2011), Spev je môj život (2012); Moje naj (2013). Окрім того співпрацовала наприклад і на авдіозаписах зо Словацькым народным умелецькым колектівом (Slovenský ludový umelecký koletív) ітд. На своїй пути зо співанков познакомила ся із Міланом Кандрачом, молодым учітельом, співаком, музикантом і великым фолклорістом, котрый єй пізніше як їй муж допроводив на акордеоні. З ним має і двох сынів – Ондрія, так само знамого фолклорісту, котрый має днесь властну народну музику Кандрачовці а робив і в русиньскім высыланю Радіа Патрія і молодшого Мілана, котрый науково присвячать ся візантійскій літурґічній музиці.
Оцінены уж были і іншы Русины
Нагороды Пряшівского самосправного краю і председы Пряшівского самосправного краю ся уділюють од року 2004. За тот час было уж оціненых і дакілько Русинів. Русиньскыма лавреатами были Його блаженость Николай, православный архієпіскоп, співачкы Марія Мачошкова і Анна Сервіцька, малярі Юрій Кресила і Андрій Смолак і доктор ортопед Ян Кльоць. ■ 12-го фебруара 2017 Полепетко (Велика сцена, 16.00 год.) Музикална приповідка Петра Столічного з текстами співанок Яна Штрассера і музиков Іґора Базліка приносить забаву, гумор і смішны сітуації, до котрых діставать ся головный герой Полепетко, што поплете вшытко. 15-го фебруара 2017 Спросины, Медвідь (Мала сцена, 19.00 год.) Дві єдноактовкы од Чехова – Медвідь і Спросины. Тоты пєсы ся часто уваджають як части єдного представліня. Звязує їх сполочна тема одношіня мужа і жены, котре ся формує через здолаваня баналных і безсмыселных барьєр і котре наконець завершыть ся взаємнов сімпатійов. Далшым сполочным меновательом тотых двох пєс є сміх, сміх од зачатку аж до кінця, котрый тоты дві представліня проводить веце як сторіча по сценах професіональных і аматерьскых театрів на цілім світі. 24-го фебруара 2017 Не бій ся (Велика сцена, 17.00 год., 1-ша премєра)
Приповідка на Добшіньского.
мотівы
Павла
26-го фебруара 2017 Не бій ся (Велика сцена, 17.00 год., 2-га премєра)
14
Нашы особности
Н а род н ы нови н к ы
Ч. 1–2 2017
95 років од народжіня Василя Сочкы-Боржавина
го, Берегівского районів. Робив на одділіню Закарпатьского інштітуту здокональованя учітелів, де мав посаду ведучого кабінету народностных школ (з мадярьскым і румуньскым языками навчаня). Василь Сочка зачав творити як поет іщі почас штудій. Першу поетічну збірку выдав під псевдонімом Василій Боржавинъ з назвов Горы и доля в році 1940. Почас штудій в Будапешті друкує свої поезії в ужгородьскых ґазетах Русская правда, Русское слово, а першы короткы прозаічны творы в Карпаторусском голосе і в ґазеті Slovenská jednota, котру в штиридцятых роках выдавали в Будапешті мадярьскы Словаци. Далшы збіркы выдав омного пізніше. Верховинские напевы вышли у 1960-ім році, Горы и доля: поэзия и проза в році 1990. В посткомуністічнім періоді Василь Сочка одограв єдну із найважнішых ролей в русиньскім русі на Підкарпатю. Быв співосновательом і головов Общества карпатськых русинов (председом в рр. 1991 – 1992), в роках 1991 – 1995 быв членом Світовой рады Русинів, брав участь на конференціях, котры были присвячены популарізації карпаторусиньской дідовизны дома і за граніцями. Василь Сочка опубліковав серію біоґрафій під назвов Будителі подкарпатськых русинов (р. 1995), збірку по русиньскы писаной поезії В подбескидных долинах, котра вышла у 1996ім році і в році 1999 выдав збірку нарисів і приговорів присвяченых русиньскій літературі під назвов Зазвонили в селѣ на вичурню. Выдав і далшы педаґоґічны роботы. Умер Василь Сочка 27-го авґуста 2010-го року на Словакії. ■
3-го януара минуло 95 років од народжіня вызначного русиньского поета, публіцісты, історіка літературы, педаґоґа і културного діятеля Василя Сочкы. Знати його творы мож під меном Василій СочкаБоржавин ці під псевдонімами Василій Боржавинъ, Алексндеръ Андрейчикъ, Юрий Соколич, Степан Соколич, М. Варґа. Петро Медвідь Народив ся Василь Сочка в місті Берегово, на Підкарпатьскій Руси, втогды в Чехословакії 3-го януара 1922-го року. Быв із учітельской родины і векшыну свого дітинства пережыв в Ужаньскій долині. По тім, што закінчів основне навчаня в народных школах у Кострині і Перечині, далше здобывав освіту в Ужгородьскій і Хустьскій руськых гімназіях. Возлюбленыма педаґоґами были про нього в Ужгородьскій ґімназії русиньскый писатель Алексій Фаринич, біолоґ і голова скавтів імени Александра Духновіча Степан Фодор, ерудованый латиніста Андрій Контрош. У Хустьскій ґімназії найвекшый вплив мав на нього літературознатель і фолклоріста Петро Васильовіч Лінтур, якый вів літературный кружок, актівныма членами котрого были в будучности знамы писателі Дмитро Вакаров, Іван Чендей, Василь Сочка-Боржавин, Петро Продан, Михайло Ке-
мінь, а так само будучі педаґо ґо в е Уж го р одь ско й універзіты Кіріло Галас, Василь Орос, Михайло Симулик. В році 1940 закінчів руську ґімназію в Хусті. В часі войны шт удовав Філолоґічно славістічны наукы на Будапештяньскій універзіті Петра Пазманя. В рр. 1941-1944 на тій універзіті навчала ся серьйозна ґрупа молодых літераторів, серед котрых были Еміл Балецькый, Олег Грабарь, Дмитро Вакаров, Петро Продай, Василь Сочка-Боржавин, Семен Панько, Кіріло Галас, Юрій Керекеш, Йосиф Архій, Михайло Симулик, Михайло Бубряк. Сочка, єднако як і Петро Продан, Кіріло Галас, Юрій Керекеш по войні завершыли свої штудії на Ужгородьскій універзіті. По абсолвованю высокошкольскых штудій зачав робити в редакчній колеґії ґазеты Закарпатська правда. Робив і бібліоґрафа в Закарпатьскій областній унівезалній бібліотеці, учітельовав у школах Тячівского, Мукачівско-
90 років од народжіня Николая Гвозды 24-го децембра минуло 90 років од народжіня русиньского народного поета із Пряшівщіны – Николая Гвозды. Петро Медвідь Народив ся Николай Гвозда 24-го децембра 1926-го року в селі Ладимирова, в днешнім свідницькім окресі. Походив із бідной родины рольників. Коріня мав у селі Вышня Писана, де жыв і умер його дідо Павел Гвозда. Там ся в році 1900 народив і його отець Ян Гвозда, котрый быв найстаршым із пятьох братів. Отець Николая Гвозды ся оженив у 1920ім році у Вышній Писаній. Його жена Марія, роджена Рішкова, была зо села Ладомирова, но пішла жыти за мужом до Вышньой Писаной. З мужом мали пятеро дітей: Гелену, котра вмерла як вісеммісячна, Янка, котрого забив ґранат із II. світовой войны на полю в Ладомировій, од експлозії якого хотів уратовати дітей, але сам на то доплатив, Михала, котрый вмер як малый хлопець, Николая і Василя, котры были двійнята, но Василь вмер як дварічный хлопець. В році 1926 отець Николая Гвозды одышов за роботов до Арґентины і його жена Марія ся вернула з Вышньой Писаной жыти ку матери до Ладомировой, де пережыла цілый свій далшый нелегкый жывот. Муж їй з Арґентины спочатку помагав, посылав што міг, але по часі забыв на жену і на діти в старім краю. Умер в Буєнос Аірес в році 1966. Николай Гвозда не знав свого вітця, бо ся народив аж по йoго одході до Арґентины.
Отець одышов два місяці перед народжіньом двійнят Николая і Василя. Николай выростав як напівсирота в барз тяжкых соціалных условіях. Жебы не вмерти, дословно з холоду і голоду, помагали братя своїй мамі при домашніх роботах і роботах на полю. «Мал єм терпкый жывот. Іщі-м до школы не ходил а уж з чуджіма коровами єм ходил на поле, жебы-м даку корунку заробил,» споминав Николай на своє дітинство. Окрім того, же Николай Гвозда выростав з мамов, вельо часу перебывав як дітина в Православнім монастырю преподобного Йовы Почаївского, котрый в тім часі быв у Ладомировій. Там, коло монахів, здобывав освіту, здобыв універзалны знаня, што му помогло в далшім жывоті. По закінчіню повинной школьской освіты зачала ся про Николая Гвозду складна путь жывота. Наперед быв робітником на будованю державной драгы і од 1942-го року ся учів за автомеханіка в Крайній Поляні. Осінні фронтовы дні пережыв в евакуації в селі Фінтіці коло Пряшова. По навернутю домів, так як вшыткых евакуантів, і Ладомирчанів чекали дні голоду, холоду і небеспекы од решты воєньской муніції, котра зістала на цілій околіці. Напрік вшыткому Николай Гвозда нашов в собі достаток силы і докінчів курз автомеханіка в Кошыцях і зробив собі леґітімацію на шоферованя. Пак слідовала пятьмісячна
воєньска служба, скорочена, бо Николай быв єдиным жывительом родины. Од 1951-го року аж до свойой пензії робив шофера автобусу Чехословацького автобусового трансопрту (Československá autobusová doprava) во Свіднику. Ходив на різных автобусах в окресі Свідник і стрічав ся коло свойой роботы з множеством людей, спознавав їх судьбы, позоровав жывот і красы рідного краю. Тото вшытко завдякы природному таленту Гвозда трансформовав до своїх стишків. Ку писаню го іншпіровав Александер Павловіч, котрого творы чітав уж од молодых років. Писав до професных новинок, котры выдавав Чехословацькый автобусовый транспорт під назвов Dopravák, но і кідьже то быв час, коли офіціално Русины в Чехословакії не были, його стихы были выдаваны і в україньскій ґазеті Нове життя. За міцной підпоры літератів Івана Мациньского і Олены Рудловчак Николай Гвозда выдав штири окремы збіркы свойой поезії і три колектівны збіркы. По зміні режіму Гвозда ясно быв на русиньскых народных позіціях. У 2002-ім році му Русиньска оброда на Словеньску выдала збірку поезії по русиньскы Квіткы з мойой загородкы, і у 2006-ім році выдав Світовый конґрес Русинів його збірку Сповідь Русина. Так само выходив в різных русиньскых літературных алманах і збірниках, його віршы друковали і Народны новинкы в рамках рубрікы Поздравліня Русинів, з котрой быв у 2010-ім році выданый під едіторством Анны Плішковой збірник під назвов Русиньскы соловї. Николай Гвозда умер 3го септембра 2010го року. ■
Ч. 1–2 2017
iнфо РУСИН
Погляды
15
Зло має прімітівне лице Памятам собі, як по 11-ім септембрі 2001-го року, коли по терорістічній атаці впав Світовый бізнісовый центер в Ню Йорку, в телевізіях вказовали відео, в котрім ісламісты, уж не знам точно в котрій державі, палили флаґ Споєных штатів Америкы і „тішыли ся“ з нещастя, котре ся стало, і коло котрого вмерло множество невинных людей. Сфанатізованый дав, котрый ся не рядив ничім іншым, як злом, котре є десь внутрі тых людей. З часу на час є мож видіти дашто подібне міджі фотбаловыма хуліґанами. Спалять флаґ. В ліпшім припаді лем конкуренчного фотбалового клубу, але пришло уж нераз і на паліня державных флаґів. Сфанатізованый дав, котрый ся не рядить ничім іншым, лем злом, котре є десь внутрі тых людей. Прімітівне зло. Нераз єм мав чудне почутя. Ці то было на Світовых конґресах Русинів, або на різных подіях Русинів на Україні, на сцені быв і україньскый флаґ. В припаді конґреса, котрый проходив в Ужгороді і Сваляві, або в припаді іншых русиньскых подій на Україні докінця все зазвучала і гімна Україны. Є чудне мати перед собов флаґ державы, про котру не існуєте, котра вам сперать вашы права, є чудне стояти почливо почас гімны той державы. На другім боці то є штось абсолутно природне. Тадь Русины не спохыбнюють існованя Україны, не спохыбнюють їй теріторію, так як не спохыбнюють жадны іншы державы в котрых жыють і їх теріторії. Україна была як незалежна держава прията до Світового конґресу Русинів, што є ясным доказом того, же Русины Україну як державу вызнавають. І зато україньскый флаґ має місце на конґресах, і зато має флаґ і гімна місце на русиньскых подіях на Україні. Бо Р усины с у ть мірныма і законополушныма жытелями. Ниґда бы єм не підтримовав знесвячіня або іґнорацію україньскых державных сімболів лем зато, же сітуація односно прав Русинів є така, яка є. Хоць почутя є все чудне. Тото, што зробила ґрупа націоналістів коло Ореста Дідуха, же спалила флаґ, котрый є офіціалным сімболом русиньского народа, має веце аспектів. Но вшыткы вказують на тот найгрубшый прімітівізм, котрый не є ничім іншым, як лицьом зла. Є до небе кличучім прімітівізмом, же Орест Дідух, котрый є субдіяконом неканонічной Україньской православной автокефалной церькви, діє в націоналістічній орґанізації, і є єдным із головных героїв запаліня флаґу іншого народа, же на своїм фейсбуковім профілі пише о тім, як можуть помочі іти гет тым, котры суть „русофілы“ або „мадяроны“, што не є нич інше, як выгрожованя будькому, хто з ним не є согласный. Може будучій „пастырь“ народа є так прімітівный, же не знать якбач ани десять Божых заповідей, о любви ку ближньому може дашто чув, але не памятать добрі, а же треба любити і своїх неприятелів, кідь уж собі їх сам вытворив, іщі ани не чув, бо Біблія є предці лем велика книжка, та хто бы єй чітав цілу. Прімітівізмом і браком основных знань є повторяти речіня о русиньскім флаґу як о флаґу сепаратістів, флаґу проросійскым на основі того, же там є
триколора, котру має і Росія. Же тота триколора є хоснована многыма славяньскыма державами і же выходить із всеславяньской триколоры приятой на Всеславяньскім зъїзді в Празі, же нас ку тій триколорі напрямовав уж Адолф Добряньскый, же є то офіціалный флаґ Русинів приятый Світовым конґресом Русинів, котрого Росія доднесь не є членом, бо векшына делеґатів є все проти, прімітівізм не знать і не хоче знати, бо прімітівізму стачать просты конштрукції, котры ся легко передають далше.
Прімітівізмом і браком основных знань є бісідовати о злучіню вшыткых україньскых земель в 1922-ім році в повязаню із Підкарпатьом, бо тото втогды не было жаднов україньсков земльов. А прімітівізмом є і бісідовати на іншый народ, же брыдить другый народ. За остатній короткый час сьме были свідками двох подій повязаных із русиньскым флаґом. Наперед Іван Данацко завісив русиньскый флаґ в Ужгороді. Хоць можеме мати на Данацка, контроверзного перформера, будьякый погляд, він не стягнув флаґ Україны, не знесвятив державны сімболы Україны, нич не палив, не бунтовав ку народностній незнашанливости односно Українців. Стягнув флаґ Европской унії і на їй місце дав тот наш. То было вшытко. Данацка такой зачала рішыти Служба беспекы Україны (СБУ). Ґрупа націоналістів коло піддіякона Ореста Дідуха спалила флаґ іншого народа, публічно о тім інформовала, публічно пошырьовала брехні о русиньскім флаґу і Русинах, публічно ся выгрожовала тым, котры мають іншы погляды, значіть публічно выкликовала міджінародностну незнашанливость в Закарпатьскій области, но СБУ, чудуй ся світу, даяк не діє.
Лемже оно ся властно не є чому чудовати. Орест Дідух і його компанія суть лем верьшком проблему. Они лем вказали, же будьяк бы штруктуры і причіны зла были просты або комплікованы і софістікованы, зло має все лем єдно лице. Зло має прімітівне лице. Тото лице ся не вказало само од себе. Тото лице не є лем образом Ореста Дідуха і його „патріотічной ґрупы“. Тото лице є дзеркалом сістемы, котра на Україні є. Є дзеркалом той сістемы, котру Київ проти Русинів практікує. Той сістемы, котра Русинам не хоче дати їх права, котра їх не вызнавать за окремый народ, котра з них в медіях робить неприятелів державы, москалів, русофілів, тых, што хотять Донбас на западі Україны, тых, што мають москальскый флаґ, тых што кідь ся їм не любить, най ся спакують і ідуть гет. Зло ся не вкаже само од себе. Зло мусить быти до людей сіяне. Україна довго сіяла зло проти Русинів до людей, хоць на то не мать жадны причіны. Сіяла софістіковано, просто, компліковано, через медії, будьяк. Спаліня русиньского флаґу і нерішаня того інціденту компетентныма орґанами є лем одкрытьом лиця того сіяня. Вказало ся прімітівне лице, котре кідь ся буде штораз веце появляти, може втечі спід контролі і тых, котры го сіяли, обернути ся проти будького і проти них. Є над сонце ясніше, же спаліня русиньского флаґу не можеме зохабити лем так. Світовый конґрес Русинів є тот, котрый быв мав проти того акту остро протестовати в Києві, але і перед далшыма міджінародныма інштітуціями. Но наш протест бы нас не мав стягнути ку тому, проти чого протестуєме - ку злу. Наш протест бы мав быти покійный, діпломатічный. В нашім протесті бы мало быти чути, же нам іде о добро. Добро про нас і добро про сполунажываня з народами, міджі котрыма жыєме. Не смієме ся зохабити стягнути злом і робити тото саме тым, котры нам зло зробили. Не смієме ся зохабити стягнути злом, і зохабити собі ним набісідовати, же Орест Дідух - то суть вшыткы Українці. Не суть. І вірю, же не будуть. Нашы предкы были мудры люди, а і зато сьме знали пережыти доднесь напрік вшыткому, знали сьме в мірі рішыти проблемы. Зло не має нич з мудростьов, бо зло має прімітівне лице. Най наше лице зістане лицьом добра. ■
16
Погляды
Ч. 1–2 2017
Н а род н ы нови н к ы
Пан професор верзус неприятя словакізації Із інтересом єм ся дня 12-го децембра 2016-го року участнив презентації книжкы професора Павла Роберта Маґочія, котра вышла під назвов Chrbtom k horám. Dejiny Karpatskej Rusi a karpatských Rusínov. Автор книжкы потвердив свойов публікаційов мено вызначного науковця в области історії выходной і централной Европы. Др. Петро Крайняк Каждый його выступ на подобнім форумі є про участных стрічі обогачіньом знань і ідей і потверджіньом його позіції лідра у світовім русиньскім русі. То, што пан професор у своїх роботах твердить і напише, знать у конфонтації зо своїма опонентами обгаїти, припадно напрямити діскузію в покійній і фаховій черянці поглядів. Проявило ся то і в повязаню з выступом доц. Др. Ярослава Цораніча, Пгд., котрый у своїм оціньованю капітолы книжкы під назвов Gréckokatolícka cirkev: pozitívny či negatívny fak tor? спохыбнив проф. Маґочійом хоснованый термін „словакізація“, котру головно по 1989-ім році реалізує пряшівска ґрекокатолицька єрархія в літурґічных обрядах. Окрім іншого є потрібне повісти, же термін „словакізація“ є з в ы ч а й н о высловльованый і з боку неспокійных віруючіх і з повностьов выражать їх чутя кривды і неспокійности. Доцент Цораніч высловив свою незгоду з тым означіньом без передложіня пересвідчівых арґументів, котры бы потвердили його погляд, і котры бы ся од безпохыбы того ерудованого, молодого наукового робітника очековали. У своїм выступі прихылив ся ку общім фразам і тверджіням, напр. о якбы малій кількости Русинів в русиньскых парохіях, неінтересованю ся о літурґічны обряды в русиньскім NN info Rusín vydáva Rusínska obroda na Slovensku s finančnou podporou Úradu vlády SR - program Kultúra národnostných menšín 2017.
языку, і то не лем із боку віруючіх, але і на боці богословів, недостатку абсолвентів богословской факулты при обсаджованю парохій в русиньскых реґіонах, котры суть русиньской народности, а наприклад і о якійсь незгоді в рядах русиньскых орґанізацій, котрый самособов односно словакізації не існує. А мож бы было вказати і на
далшы нерелевантны арґументы доц. Цораніча в його выступліню. Професор Маґочій в репліці на тоты погляды высловив новаторьску і барз розумну пропозіцію: Кідь хтось довгодобо спохыбнює термін „словакізація“, най презентує свої протиарґументы в одкрытій діскузії, і повічме, же і на уровни науковой конференції обгаїть свої тверджіня. Дотеперь, ани по роках, така ініціатіва із боку пряшівского архієпіскопства, припадно теолоґічной факулты, не была пропонована. Дозволям собі высловити пересвідчіня, же бы повторяно высловльованы арґументы „словакізаторів“ у конфронтації із патріотічныма русиньскыма священиками
і актівістами не обстояли. Бо они діспонують достаточныма доказами і скушеностями, котры потверджують умыселну, цілену і ліквідачну намагу веджіня пряшівской архієпархії не допустити заведжіня русиньской літурґічной практікы до жывота церькви і не допустити вытворіня русиньской церьковной штруктуры. Дотеперішня скушеность є така, же не было выдане обще поволіня про чітаня русиньскых Євангелій і Апостолів подля пожадавкы русиньскых священиків і віруючіх, не є акцептована пропозіція Інштітуту русиньского языка і културы Пряшівской універзіты в Пряшові на навчаня языка на богословскій факулті, не суть прияты квоты про тых, котры хотять штудовати на богословскій факулті і суть русиньской народности, не є дяка рішыти пожадавку на выменованя вікаря про Русинів, є евідетне обмеджованя церьковнославяньского языка в літурґії і не є похыбностей о обще ведженій протирусинькій кампані. В конечнім дослідку такы позіції суть в незгоді з народностнов політіков державы, котра в контексті із приятыма леґіслатівныма нормами Европской унії вызнавать Русинів як конштітучну народностну меншыну, їй народностны права і язык, ку котрій належать і віруючі, членове Ґрекокатолицькой церькви (і Православной церькви). Вірю, же виджіня реалности через оптіку выданой книжкы професора Павла Роберта Маґочія, дасть вклад до діскузії на тоту тему і потвердить, або выверне вопрос, ці є Ґрекокатолицька церьков на Словакії позітівным або неґатівным фактором. ■
IČO vydavateľa: IČO 17 151 074, sídlo vydavateľa: Masarykova 20, Prešov, dátum vydania periodickej tlače: 27. január 2017
NN info Rusín - Ľudové noviny Rusínov Slovenska. Vydáva Rusínska obroda na Slovensku. Realizované s finančnou podporou Úradu vlády SR. NN info Rusín vychádza ako dvojtýždenník (v mesiacoch január, júl a december vychádza dvojčíslo). Evidenčné číslo: EV 1739/08. ISSN: 2454 - 0013. Šéfredaktor: Mgr. Peter Medviď. Jazyková úprava: Mgr. Anna Kuzmiaková. Výroba: Tlačiareň svidnícka, s.r.o. Adresa redakcie a administrácie: Rusínska obroda na Slovensku, redakcia NN info Rusín, Masarykova 20, 080 01, Prešov. Tel.: Peter Medviď +421 907 291 591. E-mail: Peter Medviď: peter.medvid@gmail.com. Inzeráty, reklamy, sponzoring preberáme po dohode so šéfredaktorom na adrese sídla ROS v Prešove. Číslo účtu pre predplatné: SK8302000000002155073158. Predplatné na rok: Slovensko: 10,50 Є, Európske štáty: 15,96 Є, mimoeurópske štáty: 21 Є. Neobjednané rukopisy a fotografie nevraciame. Publikujeme i názory, s ktorými nie vždy súhlasíme. Za obsah príspevku zodpovedá autor. Redakcia si vyhradzuje právo na krátenie a štylistickú úpravu textov. Príspevky v slovenskom jazyku nehonorujeme.
Rusínska obroda na Slovensku redakcia Info Rusín Masarykova 20 080 01 Prešov RaZ Platené v hotovosti 089 01 Svidník